Кількість абзаців - 801 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу ІІІ проекту Закону (ч 3.3)) (Друге читання)

0. .
;  
1. .
;  
2. 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
 
3. 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
 
4. .
;  
5. Стаття 296. Форма та зміст апеляційної скарги
 
6. 1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
 
7. 2. В апеляційній скарзі зазначаються:
 
8. 1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
 
9. 2) найменування суду першої інстанції, який прийняв рішення, номер справи та дату ухвалення рішення;
 
10. 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, якщо такі є;
 
11. 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
 
12. 5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
 
13. 6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
 
14. 7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
 
15. 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
 
16. 9) перелік матеріалів, які додаються.
 
17. 3. Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
 
18. 4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
 
19. 5. До апеляційної скарги додаються:
 
20. 1) документ про сплату судового збору;
 
21. 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
 
22. 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, які відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
 
23. 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції - у разі наявності.
 
24. 6. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
 
25. Стаття 297. Порядок подання апеляційної скарги
 
26. 1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 
27. § 2. Відкриття апеляційного провадження
 
28. Стаття 298. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
 
29. 1. Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
 
30. 2. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
 
31. 3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
 
32. 4. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
 
33. 1) апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
 
34. 2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
 
35. 3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
 
36. 5. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
37. 6. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
38. 7. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
 
39. Стаття 299. Відмова у відкритті апеляційного провадження
 
40. 1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
 
41. 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
 
42. 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
 
43. 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
 
44. 4) скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
 
45. 2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
 
46. 3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
47. 4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
 
48. Стаття 300. Відкриття апеляційного провадження
 
49. 1. За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
 
50. 2. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.
 
51. 3. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
52. 4. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
 
53. Стаття 301. Надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи
 
54. 1. Суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
 
55. Стаття 302. Приєднання до апеляційної скарги
 
56. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у будь-який час до початку апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.
 
57. 2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
 
58. 3. У заяві про приєднання до апеляційної скарги може міститись клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
 
59. Стаття 303. Доповнення, зміна, відкликання апеляційної скарги чи відмова від неї
 
60. 1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
 
61. 2. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
 
62. 3. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
 
63. 4. При відкликанні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про повернення скарги.
 
64. 5. До закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не допускається.
 
65. 6. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
 
66. 7. Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частинах п'ятій та шостій статті 189 цього Кодексу.
 
67. Стаття 304. Відзив на апеляційну скаргу
 
68. 1. Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
 
69. 2. Відзив на апеляційну скаргу має містити:
 
70. 1) найменування суду апеляційної інстанції;
 
71. 2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
72. 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
 
73. 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;
 
74. 5) перелік матеріалів, які додаються.
 
75. 3. У відзиві на апеляційну скаргу може міститись клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
 
76. 4. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
 
77. 5. До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
 
78. Стаття 305. Закриття апеляційного провадження
 
79. 1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
 
80. 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
 
81. 2) після відкриття апеляційного провадження виявилось, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
 
82. 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
 
83. 2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
84. § 3. Апеляційний розгляд
 
85. Стаття 306. Підготовка справи до апеляційного розгляду
 
86. 1. Суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
 
87. 1) з'ясовує склад учасників судового процесу;
 
88. 2) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
 
89. 3) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
 
90. 4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
 
91. 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
 
92. 6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;
 
93. 7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
 
94. 8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
 
95. 2. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали.
 
96. 3. Підготовчі дії, визначені пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
97. 4. Якщо під час вивчення матеріалів справи суддя-доповідач виявить нерозглянуті зауваження щодо правильності чи повноти фіксування судового процесу технічними засобами або нерозглянуті письмові зауваження щодо правильності чи повноти протоколу судового засідання, або невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
 
98. Стаття 307. Призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
 
99. 1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.
 
100. 2. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
 
101. Стаття 308. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
 
102. 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
 
103. 2. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
 
104. 3. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
 
105. 4. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
 
106. 5. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
 
107. Стаття 309. Строк розгляду апеляційної скарги
 
108. 1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
 
109. 2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
 
110. Стаття 310. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
 
111. 1. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
 
112. 2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї.
 
113. 3. Для надання пояснень, а також для виступу у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші учасники справи.
 
114. 4. Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
 
115. Стаття 311. Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
 
116. 1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:
 
117. 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
 
118. 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
 
119. 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
 
120. 2. Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
 
121. Стаття 312. Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції
 
122. 1. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
123. 2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
 
124. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
 
125. 3. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
 
126. Стаття 313. Наслідки неявки в судове засідання учасників справи
 
127. 1. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
 
128. 2. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
 
129. 3. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
 
130. Стаття 314. Відмова позивача від позову, примирення сторін під час апеляційного провадження
 
131. 1. Позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
 
132. 2. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
 
133. Стаття 315. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення
 
134. 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
 
135. 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
 
136. 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення;
 
137. 3) скасувати судове рішення повністю або частково і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі повністю або частково;
 
138. 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі;
 
139. 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
 
140. 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті.
 
141. Стаття 316. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін
 
142. 1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
 
143. Стаття 317. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення
 
144. 1. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового або зміни рішення є:
 
145. 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
 
146. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
 
147. 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
 
148. 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
 
149. 2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
 
150. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
 
151. 3. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:
 
152. 1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
 
153. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;
 
154. 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
 
155. 4) суд прийняв рішення про права та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
 
156. 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;
 
157. 6) судове рішення прийнято не тими суддями, яких було визначено для розгляду конкретної справи в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу;
 
158. 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
 
159. 4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні, виключенні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
 
160. Стаття 318. Підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
 
161. 1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
 
162. 2. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
 
163. Стаття 319. Підстави для скасування рішення з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду
 
164. 1. Рішення або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
 
165. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення з закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
 
166. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
 
167. Стаття 320. Підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
 
168. 1. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
 
169. 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
 
170. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
 
171. 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
 
172. 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
 
173. Стаття 321. Судові рішення суду апеляційної інстанції
 
174. 1. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та Главою 9 Розділу ІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій Главі.
 
175. 2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
 
176. 3. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою, ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
177. 4. Судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу ІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
 
178. 5. Судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
179. 6. Копії судових рішень суду апеляційної інстанції повторно видаються судом, який розглядав таку справу як суд першої інстанції.
 
180. Стаття 322. Зміст постанови суду апеляційної інстанції
 
181. 1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:
 
182. 1) вступної частини із зазначенням:
 
183. дати і місця її прийняття, номера справи;
 
184. найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 
185. імен (найменувань) сторін і особи, яка подала скаргу;
 
186. найменування суду першої інстанції, рішення якого оскаржується, дата ухвалення рішення, прізвища судді (суддів); часу і місця його ухвалення, дати складання повного тексту рішення;
 
187. 2) описової частини із зазначенням:
 
188. короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
 
189. короткого змісту вимог апеляційної скарги;
 
190. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
 
191. узагальненого викладу позиції інших учасників справи;
 
192. 3) мотивувальної частини із зазначенням:
 
193. встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
 
194. доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
 
195. мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
 
196. чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
 
197. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
 
198. 4) резолютивної частини із зазначенням:
 
199. висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог;
 
200. нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, -у випадку скасування або зміни судового рішення;
 
201. розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;
 
202. строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;
 
203. встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
 
204. Стаття 323. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи
 
205. 1. Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
 
206. 2. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
 
207. 3. За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
 
208. 4. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядались під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
 
209. 5. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
 
210. Стаття 324. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції
 
211. 1. Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
 
212. Стаття 325. Набрання судовими рішеннями суду апеляційної інстанції законної сили
 
213. 1. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
 
214. 2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
 
215. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
 
216. Стаття 326. Повернення адміністративної справи
 
217. 1. Після закінчення апеляційного провадження матеріали справи, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі, повертаються до суду першої інстанції, який її розглядав, у п'ятиденний строк з дня вручення постанови (ухвали) учасникам справи.
 
218. Глава 2. Касаційне провадження
 
219. § 1. Касаційна скарга
 
220. Стаття 327. Суд касаційної інстанції
 
221. 1. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
 
222. Стаття 328. Право на касаційне оскарження
 
223. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
 
224. 2. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
 
225. 3. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та зміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
 
226. 4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
227. 5. Не підлягають касаційному оскарженню:
 
228. 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
 
229. 2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
 
230. а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
 
231. б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
 
232. в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
 
233. г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
 
234. 6. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
 
235. Стаття 329. Строк на касаційне оскарження
 
236. 1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
 
237. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
 
238. 2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
 
239. 3. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
 
240. Стаття 330. Форма і зміст касаційної скарги
 
241. 1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.
 
242. 2. У касаційній скарзі зазначаються:
 
243. 1) найменування суду касаційної інстанції;
 
244. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, якщо такі є;
 
245. 3) судові рішення, що оскаржуються;
 
246. 4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
 
247. 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
 
248. 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
 
249. 7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
 
250. 8) перелік матеріалів, які додаються.
 
251. 3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
 
252. 4. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
 
253. 5. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
 
254. Стаття 331. Порядок подання касаційної скарги
 
255. 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
 
256. § 2. Відкриття касаційного провадження
 
257. Стаття 332. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
 
258. 1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
 
259. 2. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
 
260. 3. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
 
261. 4. Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
 
262. 5. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо:
 
263. 1) касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
 
264. 2) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;
 
265. 3) до надіслання ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;
 
266. 4) у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
 
267. 6. Питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
268. 7. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
 
269. Стаття 333. Відмова у відкритті касаційного провадження
 
270. 1. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
 
271. 1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
 
272. 2) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої касаційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
 
273. 3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
 
274. 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
 
275. 2. У справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
 
276. 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або
 
277. 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
 
278. 3. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
 
279. 4. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження підписується всім складом суду та повинна містити мотиви, з яких суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
 
280. 5. Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
 
281. 6. Питання про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
282. 7. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подала касаційну скаргу. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
 
283. Стаття 334. Відкриття касаційного провадження
 
284. 1. За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
 
285. 2. Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.
 
286. 3. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
287. Стаття 335. Надіслання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи
 
288. 1. Суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі.
 
289. Стаття 336. Приєднання до касаційної скарги
 
290. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
 
291. 2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.
 
292. 3. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
 
293. Стаття 337. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї
 
294. 1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
 
295. 2. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
 
296. 3. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження.
 
297. 4. При відкликанні касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення скарги.
 
298. 5. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. При відмові від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
 
299. 6. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал з тих самих підстав цією особою не допускається.
 
300. Стаття 338. Відзив на касаційну скаргу
 
301. 1. Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
 
302. 2. Відзив на касаційну скаргу має містити:
 
303. 1) найменування суду касаційної інстанції;
 
304. 2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
305. 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
 
306. 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на касаційну скаргу;
 
307. 5) перелік матеріалів, які додаються.
 
308. 3. Відзив на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
 
309. 4. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
 
310. 5. До відзиву на касаційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
 
311. Стаття 339. Закриття касаційного провадження
 
312. 1. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
 
313. 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
 
314. 2) після відкриття касаційного провадження виявилось, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
 
315. 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
 
316. 2. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
 
317. § 3. Касаційний розгляд
 
318. Стаття 340. Підготовка справи до касаційного розгляду
 
319. 1. Суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду:
 
320. 1) з'ясовує склад учасників справи;
 
321. 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи;
 
322. 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
 
323. 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
 
324. 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
 
325. 2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.
 
326. 3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
 
327. 4. Підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
328. 5. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
 
329. Стаття 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції
 
330. 1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
331. 2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
 
332. 3. Суд касаційної інстанції може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
 
333. 4. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускаються.
 
334. Стаття 342. Строк розгляду касаційної скарги
 
335. 1. Касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, визначені частинами другою та третьою статті 328 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
 
336. Стаття 343. Попередній розгляд справи
 
337. 1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення учасників справи.
 
338. 2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
 
339. 3. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
 
340. 4. Суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, встановлених частиною третьою цієї статті або статтею 345 цього Кодексу. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засіданні постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
 
341. Стаття 344. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні
 
342. 1. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
 
343. 2. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
 
344. 3. Учасники справи повідомляються про час та місце судового засідання, якщо вони подали відповідне клопотання про участь у судовому засіданні або суд визнав необхідним їх виклик для надання пояснень у справі.
 
345. 4. Неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
 
346. 5. Розгляд справи в суді касаційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, доводи касаційної скарги та відзиву на неї.
 
347. 6. Сторони та інші учасники справи дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші учасники справи. Головуючий може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
 
348. 7. У своїх поясненнях сторони та інші учасники справи можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного перегляду судового рішення.
 
349. 8. Вислухавши пояснення учасників справи суд виходить до нарадчої кімнати.
 
350. Стаття 345. Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
 
351. 1. Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі:
 
352. 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
 
353. 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
 
354. 3) перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій;
 
355. 4) перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
 
356. 2. Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до касаційного розгляду в судовому засіданні.
 
357. 3. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається учасникам справи в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
358. Стаття 346. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
 
359. 1. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
 
360. 2. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
 
361. 3. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
 
362. 4. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
 
363. 5. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде до висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
 
364. 6. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
 
365. Стаття 347. Порядок передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
 
366. 1. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
 
367. 2. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.
 
368. 3. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
 
369. 4. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
 
370. 5. Суддя, не згодний із рішенням про передачу (відмову у передачі) справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати, письмово викладає свою окрему думку в ухвалі про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду або в постанові, прийнятій за результатами касаційного розгляду.
 
371. 6. Якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
 
372. 7. Після передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.
 
373. Стаття 348. Відмова позивача від позову, примирення сторін під час касаційного провадження
 
374. 1. Позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
 
375. 2. У разі відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
 
376. Стаття 349. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
 
377. 1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
 
378. 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
 
379. 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
 
380. 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
 
381. 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції;
 
382. 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду повністю або частково;
 
383. 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій і закрити провадження у справі;
 
384. 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
 
385. Стаття 350. Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін
 
386. 1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
 
387. 2. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
 
388. Стаття 351. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення
 
389. 1. Підставами для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
 
390. 2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
 
391. 3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
 
392. 4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні, виключенні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
 
393. Стаття 352. Підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції
 
394. 1. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
 
395. Стаття 353. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
 
396. 1. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
 
397. 2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
 
398. 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або
 
399. 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
 
400. 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
 
401. 3. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:
 
402. 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
 
403. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими;
 
404. 3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
 
405. 4) суд прийняв рішення про права та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
 
406. 5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
 
407. 6) судове рішення прийнято не тими суддями, яких було визначено для розгляду конкретної справи в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу;
 
408. 7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу;
 
409. 8) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
 
410. З підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю лише у випадку, коли скаржник довів, що не заявив у суді першої інстанції про непідсудність справи з поважних причин.
 
411. 4. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
 
412. 5. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
 
413. 6. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
 
414. Стаття 354. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі
 
415. 1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
 
416. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
 
417. 2. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
 
418. Стаття 355. Судові рішення суду касаційної інстанції та порядок їх прийняття
 
419. 1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та Главою 9 Розділу ІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій Главі.
 
420. 2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
 
421. 3. Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою або ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
422. 4. Судові рішення суду касаційної інстанції приймаються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу ІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
 
423. 5. Судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
 
424. 6. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються судом, який розглядав таку справу як суд першої інстанції.
 
425. Стаття 356. Зміст постанови суду касаційної інстанції
 
426. 1. Постанова суду касаційної інстанції складається з:
 
427. 1) вступної частини із зазначенням:
 
428. дати і місця її прийняття;
 
429. найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 
430. найменування (ім'я) учасників справи і найменування (ім'я) особи, яка подала касаційну скаргу;
 
431. найменування суду першої та (або) апеляційної інстанції, судове рішення якого оскаржується, номер справи, дата ухвалення судового рішення, прізвище судді (суддів);
 
432. 2) описової частини із зазначенням:
 
433. короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;
 
434. короткого змісту вимог касаційної скарги;
 
435. узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
 
436. узагальненого викладу позиції інших учасників справи;
 
437. 3) мотивувальної частини із зазначенням:
 
438. мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу;
 
439. доводів, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції;
 
440. висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд;
 
441. дій, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд;
 
442. 4) резолютивної частини із зазначенням:
 
443. висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог;
 
444. нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення;
 
445. розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції;
 
446. повороту виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав;
 
447. встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень-відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
 
448. 2. У постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, що передала справу на розгляд палати, Великої Палати Верховного Суду.
 
449. Стаття 357. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
 
450. 1. Якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією Главою.
 
451. 2. У випадку відкриття касаційного провадження за такою скаргою суд касаційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій, що оскаржуються.
 
452. 3. За результатами розгляду касаційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 349 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції.
 
453. 4. Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядались під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
 
454. 5. Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
 
455. Стаття 358. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
 
456. 1. Суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
 
457. Стаття 359. Набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили
 
458. 1. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
 
459. 2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
 
460. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
 
461. Стаття 360. Повернення адміністративної справи
 
462. 1. Після закінчення касаційного провадження матеріали справи, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі, повертаються до суду першої інстанції, який її розглядав, у п'ятиденний строк з дня вручення постанови (ухвали) учасникам справи.
 
463. Глава 3. Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
 
464. Стаття 361. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
 
465. 1. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
466. 2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
 
467. 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
 
468. 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
 
469. 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
 
470. 3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
471. 4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
472. 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
473. 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були судом встановлені.
 
474. 5. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
 
475. 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
 
476. 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
 
477. 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
 
478. 6. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
 
479. Стаття 362. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
 
480. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
 
481. Стаття 363. Строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
 
482. 1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
 
483. 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;
 
484. 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
 
485. 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;
 
486. 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; .
 
487. 5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
 
488. 6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, статусу остаточного.
 
489. 2. З урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
 
490. 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, -не пізніше, ніж через три роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
 
491. 2) з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною п'ятою статті 361 цього Кодексу, -не пізніше, ніж через десять років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
492. 3. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
 
493. Стаття 364. Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
 
494. 1. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
 
495. 2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:
 
496. 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
 
497. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, якщо такі є;
 
498. 3) ім'я (найменування) інших учасників справи;
 
499. 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
 
500. 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення;
 
501. 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
502. 7) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
 
503. 3. До заяви додаються:
 
504. 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
 
505. 2) документ про сплату судового збору;
 
506. 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
507. 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
508. 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, -у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу.
 
509. 4. За подання і розгляд заяви з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.
 
510. Стаття 365. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
 
511. 1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 
512. 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 
513. 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
 
514. Стаття 366. Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами
 
515. 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
 
516. 2. Протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя-доповідач перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
517. 3. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
 
518. 4. Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
519. 5. Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
 
520. 6. Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
521. 7. Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
 
522. Стаття 367. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки
 
523. 1. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
524. 2. У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
525. 3. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою ж заявою на тих самих підставах.
 
526. Стаття 368. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
 
527. 1. Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
528. 2. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
529. 3. Під час перегляду за нововиявленими або виключними обставинами сторони користуються правами, визначеними статтею 47 цього Кодексу.
 
530. 4. За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
 
531. 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
532. 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
533. 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
534. 5. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
 
535. Стаття 369. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами
 
536. 1. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
 
537. 1) ухвалює рішення - якщо переглядалось рішення суду;
 
538. 2) приймає постанову - якщо переглядалась постанова;
 
539. 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалась ухвала.
 
540. Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, приймає постанову.
 
541. 2. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
542. 3. У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
543. Розділ ІV
 
544. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
 
545. Стаття 370. Обов'язковість судових рішень
 
546. 1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, -за її межами.
 
547. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 
548. Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно
 
549. 1. Негайно виконуються рішення суду про:
 
550. 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
 
551. 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
 
552. 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
 
553. 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
 
554. 5) уточнення списку виборців;
 
555. 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
 
556. 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
 
557. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
 
558. 2. Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:
 
559. 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
 
560. 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
 
561. 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
 
562. 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
 
563. 3. Суд розглядає заяву про звернення рішення до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
 
564. 4. Ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення рішення до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку.
 
565. Стаття 372. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах
 
566. 1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
 
567. 2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
 
568. 3. Виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом.
 
569. 4. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
 
570. 5. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
571. Стаття 373. Звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання
 
572. 1. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
 
573. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
 
574. 2. Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
 
575. 3. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, -ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
 
576. 4. Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або у разі її відсутності - рекомендованим чи цінним листом.
 
577. 5. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
 
578. 6. За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
 
579. 7. У разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
 
580. 8. Якщо судом вживались заходи забезпечення позову, суд вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів наявні у суді документи, що підтверджують виконання відповідної ухвали суду.
 
581. 9. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів затверджується спільним нормативно-правовим актом Державної судової адміністрації України та Міністерства юстиції України за погодженням з Вищою радою правосуддя.
 
582. Стаття 374. Виправлення помилки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню
 
583. 1. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
 
584. 2. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
 
585. 3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
 
586. Така ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня її постановлення.
 
587. 4. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
 
588. 5. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
589. Стаття 375. Зупинення виконання судового рішення
 
590. 1. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
 
591. 2. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
 
592. 3. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
 
593. Стаття 376. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
 
594. 1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
 
595. 2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
 
596. 3. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
597. 4. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
598. Стаття 377. Примирення сторін у процесі виконання
 
599. 1. Заява про примирення, укладена між сторонами виконавчого провадження, або заява стягувача про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.
 
600. 2. Суд розглядає заяву про примирення або заяву стягувача про відмову від примусового виконання в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
 
601. 3. За результатами розгляду заяви про примирення або заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про затвердження умов примирення сторін виконавчого провадження, або про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження.
 
602. 4. Суд не затверджує умови примирення сторін виконавчого провадження або не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
 
603. 5. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про примирення або заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
604. Стаття 378. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
 
605. 1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), -встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
 
606. 2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
607. 3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що суттєво ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
 
608. 4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
 
609. 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
 
610. 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутне матеріальне становище;
 
611. 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
 
612. 5. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
 
613. 6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
 
614. 7. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.
 
615. 8. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
 
616. Стаття 379. Заміна сторони виконавчого провадження
 
617. 1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
 
618. 2. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
619. 3. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
620. 4. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
 
621. Стаття 380. Поворот виконання судових рішень
 
622. 1. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
 
623. 1) закриває провадження у справі;
 
624. 2) залишає позов без розгляду;
 
625. 3) відмовляє в позові повністю;
 
626. 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
 
627. 2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
 
628. 1) закриває провадження у справі;
 
629. 2) залишає позов без розгляду;
 
630. 3) відмовляє в позові повністю;
 
631. 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
 
632. 3. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
 
633. 1) закриває провадження у справі;
 
634. 2) залишає позов без розгляду;
 
635. 3) відмовляє в позові повністю;
 
636. 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
 
637. 4. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
 
638. 5. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
 
639. 6. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
 
640. 7. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
 
641. 8. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи, за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
642. 9. Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
643. Стаття 381. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ
 
644. 1. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
 
645. Стаття 382. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
 
646. 1. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
 
647. 2. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
648. 3. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
 
649. 4. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
 
650. 5. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
 
651. 6. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
 
652. 7. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
 
653. 8. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
 
654. Стаття 383. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
 
655. 1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
 
656. 2. У такій заяві зазначаються:
 
657. 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
 
658. 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
 
659. 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
 
660. 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
 
661. 5) номер адміністративної справи;
 
662. 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
 
663. 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
 
664. 8) інформація про хід виконавчого провадження;
 
665. 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
 
666. 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
667. 3. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
 
668. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
 
669. 4. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
 
670. 5. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
 
671. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
 
672. 6. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
 
673. Розділ V
 
674. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
 
675. Стаття 384. Порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі
 
676. 1. Відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
677. Стаття 385. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження
 
678. 1. Втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
 
679. Стаття 386. Підсудність заяви про відновлення втраченого судового провадження
 
680. 1. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
 
681. Стаття 387. Форма та зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження
 
682. 1. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі.
 
683. 2. У заяві повинно бути зазначено:
 
684. 1) про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;
 
685. 2) які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, якщо відповідні дані відомі заявникові;
 
686. 3) номери засобів зв'язку учасників судового процесу (телефон, факс, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, тощо), якщо вони відомі заявникові;
 
687. 4) наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;
 
688. 5) документи, відновлення яких заявник вважає необхідним, і з якою метою.
 
689. 3. До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.
 
690. 4. Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
 
691. 5. Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.
 
692. Стаття 388. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, залишення заяви без розгляду чи відмова у відкритті провадження за заявою
 
693. 1. У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 387 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
 
694. 2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.
 
695. 3. Повернення заяви або залишення її без розгляду з підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.
 
696. 4. Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:
 
697. 1) подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;
 
698. 2) заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 387 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
699. 5. У випадку, визначеному пунктом 1 частини четвертої цієї статті, суд роз'яснює заявнику право звернутись до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв'язку з втратою незакінченого провадження обов'язково має бути зазначено про цю обставину.
 
700. Стаття 389. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження
 
701. 1. При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
 
702. а) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
 
703. б) документи, надіслані (видані) адміністративним судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
 
704. в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
 
705. г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
 
706. ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;
 
707. д) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
 
708. е) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
 
709. 2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
 
710. 3. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Розділом.
 
711. Стаття 390. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження
 
712. 1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
 
713. 2. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.
 
714. 3. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
 
715. 4. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
 
716. Стаття 391. Звільнення заявника від судових витрат
 
717. 1. У справі про відновлення втраченого судового провадження заявник звільняється від сплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу.
 
718. Розділ VІ
 
719. ПРИКІНЦЕВІ І ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
720. 1. Цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим на веб-порталі судової влади та у газеті "Голос України", крім положень, зазначених у пунктах 2 - 5 цього розділу.
 
721. 2. Частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 21 в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, частина третя статті 25, частина третя статті 26, частина дев'ята статті 32, частина друга статті 34, частина третя статті 254, частина перша статті 321 в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
 
722. 3. Частина друга статті 160 в частині надсилання копії судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу судового наказу в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, частини 4, 7, 8 статті 328 в частині внесення документів до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, частина 8 статті 357 Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону, частина друга статті 173 в частині надсилання копії судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу судового наказу в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, частини 4, 7, 8 статті 432 в частині внесення документів до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, частина друга статті 471, частина десята статті 480, частина дев'ята статті 481, частина сьома статті 488 Цивільного процесуального кодексу України в редакції цього Закону, частини 4, 7, 8 статті 373 в частині внесення документів до Єдиного державного реєстру виконавчих документів Кодексу адміністративного судочинства України в редакції цього Закону, пункт 4, підпункти 9 - 11 пункту 5, пункти 7, 9, 12, підпункт 2 пункту 15, пункти 17, 18, 21, 25, підпункти 1 - 6, 8, 9, 11 - 13, абзац 2 підпункту 14, підпункти 15, 16, абзаци 5 - 10 підпункту 18, підпункти 19 - 21 пункту 28 розділу І цього Закону набирають чинності через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади.
 
723. 4. Стаття 7, частини четверта - сьома статті 145, частини тринадцята - п'ятнадцята статті 146, частини третя - п'ята статті 344 Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону, стаття 15, частини четверта - шоста статті 158, частини тринадцята - п'ятнадцята статті 159, частини третя - п'ята статті 452 Цивільного процесуального кодексу України в редакції цього Закону, абзаци 5 - 7 підпункту 1 пункту 15, підпункти 7, 22 пункту 28 розділу І цього Закону набирають чинності через 30 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування системи автоматизованого арешту коштів у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади.
 
724. 5. Підпункт 1 пункту 6, підпункти 1, 2, абзаци 1 - 11, 15 - 16 підпункту 4 пункту 16, абзаци 32 - 33 підпункту 1, абзаци 1 - 9 підпункту 3 пункту 20, пункт 22, підпункти 4, 5, 11 пункту 27, абзаци 3 - 5 підпункту 14 пункту 28, пункт 29 розділу І цього Закону набирають чинності через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади.
 
725. 6. Положення частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції цього Закону, в частині підсудності справ у спорах щодо оскарження рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання та адміністративних справ за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 1 липня 2014 року № 1555-VІІ "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
 
726. 7. Підпункт 6 пункту 14 розділу І цього Закону набирає чинності через шість місяців із дня опублікування цього Закону.
 
727. 8. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються відповідно до Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, які діяли до набрання чинності цим Законом. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
 
728. 9. Якщо справа за заявами про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цим Законом, повинна розглядатись на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, -така справа після її отримання відповідним касаційним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
 
729. 10. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні відповідної справи судом, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Верховного Суду для їх розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
730. 11. Касаційні скарги (подання) на судові рішення у кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються відповідно до Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
731. 12. Позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
732. 13. Заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подані до Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та не розглянуті до набрання чинності цим Законом, передаються відповідно до Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
733. 14. Заяви і скарги, зазначені в пунктах 7, 9 - 12 цього розділу, передаються до Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом.
 
734. 15. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
 
735. Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
 
736. 16. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
 
737. 17. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито (порушено) до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
738. 18. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами з підстави встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, та з підстави встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подані та не розглянуті до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами розгляду заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами, що діють після набрання чинності цим Законом.
 
739. 19. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, провадження за якими не відкрито (не порушено) на момент набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, які діють після набрання чинності цим Законом. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, які діють після набрання чинності цим Законом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цим Законом.
 
740. 20. Заяви, які подані до набрання чинності цим Законом і містять вимоги, що можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження, за клопотанням позивача розглядаються за правилами наказного провадження, встановленими відповідним процесуальним законом в редакції цього Закону, якщо їх судовий розгляд не розпочався за правилами позовного провадження.
 
741. 21. Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
 
742. 22. Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
 
743. 23. Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
 
744. 24. До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цим Законом.
 
745. 25. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
 
746. 1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
 
747. 2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
 
748. 3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;
 
749. 4) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється:
 
750. до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цим Законом в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набуття чинності цим Законом, -за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, які діяли до набрання чинності цим Законом;
 
751. після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цим Законом в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами відповідних процесуальних законів у редакції, викладеній відповідно до цього Закону;
 
752. 5) апеляційні і касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду;
 
753. 6) надсилання до суду апеляційної інстанції матеріалів окремих категорій термінових адміністративних справ, визначених параграфом 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції цього Закону, здійснюється судом першої інстанції невідкладно після надходження апеляційної скарги; апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, невідкладно направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції;
 
754. 7) участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цим Законом, за правилами відповідних процесуальних законів у редакції, викладеній відповідно до цього Закону;
 
755. 8) фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цим Законом, за правилами відповідних процесуальних законів у редакції, викладеній відповідно до цього Закону;
 
756. 9) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної процесуальними законами в редакції цього Закону, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду;
 
757. 10) якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п'яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати;
 
758. 11) у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 9, 11, 14 - 16, 19 - 23, 37 - 39 частини першої статті 354 Цивільного процесуального кодексу України в редакції цього Закону, пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону, пунктами 3 - 6, 8, 11 - 17 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції цього Закону, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) -до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.
 
759. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи;
 
760. 12) подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню;
 
761. 13) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 11 цього пункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи;
 
762. 14) копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви;
 
763. 15) суд вручає судові рішення в паперовій формі;
 
764. 16) суд видає виконавчі документи в паперовій формі.
 
765. 26. До дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, які діяли до набрання чинності цим Законом.
 
766. 27. Справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
 
767. 28. До дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:
 
768. 1) оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, які діють після набрання чинності цим Законом;
 
769. 2) оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, які діють після набрання чинності цим Законом;
 
770. 3) до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом;
 
771. 4) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0, 03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
 
772. 29. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України.
 
773. 30. Особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".
 
774. 31. Якщо суд, до юрисдикції якого відповідно до вимог процесуального закону відноситься вирішення питання про відновлення втраченого провадження, знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченого провадження здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" або Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".
 
775. 32. До визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції у порядку, встановленому Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", із змінами, внесеними цим Законом, застосовуються правила визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
 
776. 33. Кабінету Міністрів України:
 
777. 1) у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
 
778. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
779. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
780. 2) у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
 
781. 3) передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2018 та наступні роки видатки, пов'язані з реалізацією положень цього Закону;
 
782. 4) до 31 грудня 2017 року:
 
783. спільно з Державною судовою адміністрацією України забезпечити можливість направлення судами запитів та надання відповідними органами реєстрації відповіді на них в електронній формі щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб у строки, передбачені відповідним процесуальним законом в редакції цього Закону;
 
784. забезпечити доступ суддів до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу;
 
785. 5) протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом ужити заходів щодо опублікування Методик проведення судових експертиз у науково-методичному збірнику "Криміналістика та судова експертиза".
 
786. 34. Державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного сектору економіки, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти зобов'язані зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі протягом 30 (тридцяти) днів із дня початку її функціонування.
 
787. 35. Рекомендувати Вищій раді правосуддя до 1 березня 2018 року затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
788. 36. Рекомендувати Раді суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України:
 
789. не пізніше трьох місяців із дня набрання чинності цим Законом привести Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи у відповідність із цим Законом;
 
790. до 31 жовтня 2017 року визначити в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду порядок оприлюднення інформації щодо справи, визначеної процесуальними законами в редакції, викладеній відповідно до цього Закону, на офіційному веб-порталі судової влади України.
 
791. 37. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:
 
792. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
793. до 31 грудня 2017 року за погодженням із Міністерством юстиції України та Національним банком України затвердити Положення про систему автоматизованого арешту коштів;
 
794. до 31 грудня 2017 року разом із Міністерством юстиції України затвердити спільним нормативно-правовим актом за погодженням із Вищою радою правосуддя Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів;
 
795. до 31 березня 2018 року забезпечити створення та належне функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
 
796. до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи забезпечити можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв'язок із судом за допомогою власних технічних засобів;
 
797. до 31 березня 2018 року спільно з Міністерством юстиції України та Національним банком України забезпечити створення та належне функціонування системи автоматизованого арешту коштів;
 
798. до 31 березня 2018 року спільно з Міністерством юстиції України вжити заходів щодо створення Єдиного державного реєстру виконавчих документів.
 
799. 38. Національному банку України до 31 грудня 2017 року затвердити нормативно-правові акти щодо забезпечення підключення систем автоматизації банків до системи автоматизованого арешту коштів та порядку дій банків щодо виконання вимог, що надходитимуть через систему автоматизованого арешту коштів.
 
800. 39. Положення (зміни до положення) про системи (реєстр), зазначені в цьому розділі, можуть бути введені в дію лише після забезпечення належного функціонування таких систем (реєстру).