Кількість абзаців - 798 Розмітка (ліва колонка)


Про ринок електричної енергії України (ч.І) (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1.

 
2. Вноситься
 
3. Кабінетом Міністрів України
 
4. В. ГРОЙСМАН
 
5. « « 2016 р.
 
6. Закон України
 
7. Про ринок електричної енергії України
 
8. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
 
9. Розділ І
 
10. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
11. Стаття 1. Визначення термінів
 
12. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
13. 1) адміністратор комерційного обліку електричної енергії (адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;
 
14. 2) адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;
 
15. 3) алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Регулятором, відповідно до цього Закону;
 
16. 4) баланс між попитом та пропозицією - задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;
 
17. 5) балансуюча група - об’єднання учасників ринку, яке створюється на підставі відповідного договору, в межах якого один учасник ринку, який входить до такого об’єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об’єднання;
 
18. 6) балансуюча група виробників за «зеленим» тарифом - балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс є гарантований покупець;
 
19. 7) балансуючий ринок електричної енергії (балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електроенергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об’єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
 
20. 8) безпека постачання електричної енергії - спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;
 
21. 9) вертикально-інтегрований суб’єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що здійснює передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов’язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що здійснюють передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії;
 
22. 10) виробник електричної енергії (виробник) - суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;
 
23. 11) виробництво електричної енергії - господарська діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію за допомогою технічних засобів;
 
24. 12) відповідальність за баланс - зобов’язання учасників ринку повідомляти добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
 
25. 13) вільна пропускна спроможність - частина чистої пропускної спроможності міждержавного перетину, яка виставляється на аукціон для визначеного напрямку та періоду, без врахування розподіленої на попередніх аукціонах величини пропускної спроможності. У випадках надання звільнення для нових міждержавних ліній відповідно до цього Закону, при розрахунку вільної пропускної спроможності не враховується частина пропускної спроможності, щодо якої надано таке звільнення. При розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;
 
26. 14) внутрішньодобовий ринок електричної енергії (внутрішньодобовий ринок) - організований сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;
 
27. 15) гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець) - суб’єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та виконувати інші функції, визначені законодавством;
 
28. 16) двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;
 
29. 17) диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об’єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
 
30. 18) договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (договір на ринку «на добу наперед») - одночасне прийняття учасником торгів «на добу наперед» і оператором ринку прав та зобов’язань з купівлі-продажу електроенергії за результатами проведення відповідних торгів «на добу наперед»;
 
31. 19) допоміжні послуги - послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів;
 
32. 20) доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів - право на використання пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою експорту та/або імпорту електричної енергії, набуте відповідно до цього Закону;
 
33. 21) доступ третіх сторін - право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії на заздалегідь і публічно оголошених умовах відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;
 
34. 22) електрична енергія - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;
 
35. 23) електрична мережа - сукупність електричних установок для передачі та/або розподілу електричної енергії;
 
36. 24) електроенергетика - галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією;
 
37. 25) електроенергетичне підприємство - суб’єкт господарювання, який здійснює принаймні одну з наступних функцій: виробництво, передача, розподіл, постачання електричної енергії споживачу або трейдерську діяльність;
 
38. 26) електропостачальник - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
 
39. 27) електростанція - електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
 
40. 28) електроустановка - комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
 
41. 29) енергоефективність та управління попитом - всеохоплюючий або інтегрований підхід, який має на меті вплинути на обсяг та графік споживання електричної енергії для того, щоб зменшити споживання первинної енергії та максимальні (пікові) навантаження, надаючи перевагу залученню інвестицій, направлених на підвищення енергоефективності та засоби регулювання навантаження, замість інвестицій у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов’язані з безпекою постачання, і пов’язані з ними витрати на розподіл;
 
42. 30) заборонена зона гідротехнічних споруд - територія, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водного об’єкту, б’єфу на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об’єктів;
 
43. 31) захищені споживачі - споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
 
44. 32) споживач - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець) або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
 
45. 33) кліринг на ринку електричної енергії - система розрахунків через уповноважений банк, яка враховує взаємні фінансові вимоги та зобов’язання учасників ринку щодо операцій купівлі-продажу електричної енергії і послуг, наданих на ринку електричної енергії, та завершуються платежем на різницю між сумами вимог та зобов’язань учасників ринку, в тому числі за рахунок наданих фінансових гарантій;
 
46. 34) комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;
 
47. 35) контроль - має значення, визначене Законом України «Про захист економічної конкуренції»;
 
48. 36) контрольована зона гідротехнічних споруд - позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;
 
49. 37) користувачі електричної системи - фізичні особи (в тому числі, фізичні особи-підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;
 
50. 38) малий непобутовий споживач - суб’єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1кВ, який купує електричну енергію для власного споживання;
 
51. 39) міждержавна лінія електропередачі - лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою країною і з’єднує національні системи передачі обох країн;
 
52. 40) міждержавний перетин - сукупність міждержавних ліній електропередачі та електричних установок, що використовуються для з’єднання національної системи передачі з системою передачі суміжної держави;
 
53. 41) надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;
 
54. 42) небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої та проданої електричної енергії, зареєстрованими зареєстрованими відповідно до правил ринку;
 
55. 43) непобутовий споживач - фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не призначена для її власного побутового споживання;
 
56. 44) неявний аукціон - механізм міждержавної купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасний розподіл пропускної спроможності і купівлю-продаж електричної енергії, та визначення відповідної сукупної ціни;
 
57. 45) нова міждержавна лінія електропередачі - міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не було завершено станом на дату набуття чинності цього Закону;
 
58. 46) нормативно-технічний документ - норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних установок та мереж;
 
59. 47) об’єднана енергетична система України (ОЕС України) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об’єктів електроенергетики, які об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;
 
60. 48) об’єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до ОЕС України;
 
61. 49) обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину (далі - обмеження) - ситуація, за якої міждержавний перетин не може прийняти усі фізичні потоки електроенергії, що є результатом експортно-імпортних операцій учасників ринку, через недостатність пропускної спроможності міждержавного перетину та/або системи передачі електроенергії;
 
62. 50) оператор ринку - юридична особа, яка на підставі ліцензії забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;
 
63. 51) оператор системи передачі - юридична особа, яка є відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі і міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі задовольнити обґрунтований попит на передачу електричної енергії;
 
64. 52) оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу задовольнити обґрунтований попит на розподіл електричної енергії із урахуванням вимог стосовно охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;
 
65. 53) операційна безпека мережі - спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу залишатися в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, і характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти та стійкості;
 
66. 54) організований сегмент ринку електричної енергії - ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;
 
67. 55) особливо важливі об’єкти електроенергетики - об’єкти, які забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб’єктів і побутових споживачів, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;
 
68. 56) передача - транспортування електричної енергії електричними мережами напругою 220 кВ та вище від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (але не включаючи її постачання), а також міждержавними лініями;
 
69. 57) перспективне планування - здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу у довгостроковій перспективі (на п’ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;
 
70. 58) побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку (у тому числі, за договором постачання електричної енергії споживачу);
 
71. 59) постачальник допоміжних послуг - учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг;
 
72. 60) постачальник послуг з балансування - учасник ринку, який уклав договір про участь у балансуючому ринку з оператором системи передачі відповідно до правил ринку;
 
73. 61) постачальник послуг комерційного обліку - суб’єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;
 
74. 62) постачальник «останньої надії» - електропостачальник, визначений за результатами конкурсу або призначений Регулятором, який за обставин, визначених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;
 
75. 63) постачальник універсальної послуги - електропостачальник, визначений за результатами конкурсу або призначений Кабінетом Міністрів України, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги;
 
76. 64) постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;
 
77. 65) поточний рахунок зі спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону;
 
78. 66) приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;
 
79. 67) пряма лінія - лінія електропередачі, що з’єднує генеруючий об’єкт виробника з електроустановками споживача та використовується виключно ними;
 
80. 68) Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
 
81. 69) ринок допоміжних послуг - система відносин, що виникають у зв’язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;
 
82. 70) ринок електричної енергії - система відносин, які виникають між учасниками ринку при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілі, постачанні електричної енергії споживачам;
 
83. 71) ринок електричної енергії «на добу наперед» (ринок «на добу наперед») - організований сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;
 
84. 72) розвиток ОЕС України - нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;
 
85. 73) розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електростанцій або підстанцій системи передачі до електроустановок споживання, але не включаючи її постачання;
 
86. 74) розподілена генерація - електростанція, встановленої потужності 20 МВт та менше, приєднана до системи розподілу електричної енергії;
 
87. 75) сертифікація оператора системи передачі - перевірка виконання суб’єктом господарювання вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, що підтверджується рішенням Регулятора;
 
88. 76) система передачі електричної енергії (система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електроенергії;
 
89. 77) система розподілу електричної енергії (система розподілу) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;
 
90. 78) системні обмеження - обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;
 
91. 79) сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, який взяв на себе зобов’язання повідомляти свої добові графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);
 
92. 80) торги електричною енергією на ринку на добу наперед (торги «на добу наперед») - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку «на добу наперед»;
 
93. 81) трейдер - суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;
 
94. 82) універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їх права бути забезпеченими електричною енергією певної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
 
95. 83) уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) - будь-який банк, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України та Національним банком України вимогам, внесений Національним банком України до переліку уповноважених банків та має право здійснювати обслуговування поточних рахунків зі спеціальним режимом використання учасників ринку;
 
96. 84) учасник ринку електричної енергії (учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;
 
97. 85) чиста пропускна спроможність - максимальна пропускна спроможність міждержавного перетину, яку можна використовувати для міждержавної передачі електричної енергії у відповідному напрямку та у відповідний період часу, за умови забезпечення безпечного та надійного функціонування ОЕС України;
 
98. 86) явний аукціон - механізм розподілу пропускної спроможності, за яким надається доступ до пропускної спроможності та визначається ціна за цей доступ, не включаючи купівлю-продаж електричної енергії.
 
99. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про захист економічної конкуренції», Господарському Кодексі України, та інших законах України.
 
100. Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії
 
101. 1. На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС; Регламенту (ЄС) 714/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.
Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, Закони України «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу «, [«Про Національну Комісію, що здійснює державне регулювання с сферах енергетики та комунальних послуг»], «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
 
102. 2. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, які регулюють впровадження цього Закону, зокрема:
 
103. 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
 
104. 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;
 
105. 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
 
106. 4) кодексом комерційного обліку;
 
107. 5) правилами постачання електричної енергії споживачам;
 
108. 6) іншими нормативно-правовими актами.
 
109. Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
 
110. Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
 
111. Кодекс системи розподілу та правила постачання електричної енергії споживачам затверджуються Регулятором за погодженням з Антимонопольним комітетом України.
 
112. Висновок на предмет відповідності проектів правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, правил постачання електричної енергії споживачам надається Антимонопольним комітетом України протягом одного місяця.
 
113. 3. Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку у разі вжиття надзвичайних заходів.
 
114. 4. Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов’язань за договорами купівлі-продажу електроенергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у випадках неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
 
115. 5. Кодекс системи передачі та кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетів об’єктам електроенергетики, що використовують відновлювальні джерела енергії.
 
116. Кодекс системи передачі має відповідати законодавству Енергетичного Співтовариства.
 
117. 6. Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов’язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об’єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.
 
118. 7. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації на ринку електричної енергії визначаються цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами, які регулюють впровадження цього Закону. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку визначаються Регулятором.
 
119. 8. Учасникам ринку дозволяється обробка персональних даних для здійснення функцій та повноважень, передбачених цим Законом. Захист персональних даних здійснюється учасниками ринку відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
 
120. 9. Учасники ринку мають право подавати пропозиції щодо внесення змін до правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії України до відповідних державних органів та операторів, що здійснюють розробку, затвердження та/або адміністрування відповідних актів.
 
121. Проекти вищезазначених нормативно-правових актів та проекти змін до них мають бути оприлюднені для проведення консультацій з учасниками ринку впродовж терміну не менше одного місяця.
 
122. 10. Суб’єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.
 
123. 11. Рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
 
124. Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу.
 
125. Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
 
126. Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть призводити:
 
127. - до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов’язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо тільки така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
 
128. - до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов’язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
 
129. Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
 
130. Стаття 3. Принципи функціонування ринку електричної енергії України
 
131. 1. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, за винятком діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, що встановлюються цим Законом.
 
132. 2. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах:
 
133. 1) енергетичної безпеки України;
 
134. 2) безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їх прав та інтересів;
 
135. 3) створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;
 
136. 4) збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;
 
137. 5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;
 
138. 6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних країн;
 
139. 7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;
 
140. 8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;
 
141. 9) добросовісної конкуренції;
 
142. 10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії;
 
143. 11) вільного вибору електропостачальника;
 
144. 12) недискримінаційного та прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу;
 
145. 13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії;
 
146. 14) незалежного регулювання;
 
147. 15) недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічні витрати;
 
148. 16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам, інших нормативно-правових актів і нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, які укладаються на цьому ринку;
 
149. 17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівні.
 
150. 3. Обов’язковою умовою для участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладання договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
 
151. Стаття 4. Договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії
 
152. 1. Учасники ринку електричної енергії здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів:
 
153. 1) двосторонній договір;
 
154. 2) про участь у ринку «на добу наперед» та/або внутрішньодобовому ринку;
 
155. 3) про купівлю-продаж електроенергії на ринку «на добу наперед»;
 
156. 4) про купівлю-продаж електроенергії на внутрішньодобовому ринку;
 
157. 5) про участь у балансуючому ринку;
 
158. 6) про врегулювання небалансів;
 
159. 7) про надання послуг з розподілу;
 
160. 8) про надання послуг з передачі;
 
161. 9) про надання допоміжних послуг;
 
162. 10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
163. 11) про приєднання до системи передачі;
 
164. 12) про приєднання до системи розподілу;
 
165. 13) про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів;
 
166. 14) про постачання електричної енергії споживачу;
 
167. 15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;
 
168. 16) про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;
 
169. 17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;
 
170. 18) про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом;
 
171. 19) інші договори, укладені відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
 
172. Розділ ІІ
 
173. ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКА ПОСТАЧАННЯ
 
174. Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці
 
175. 1. Державна політика в електроенергетиці направлена на:
 
176. 1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;
 
177. 2) створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;
 
178. 3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;
 
179. 4) сприяння виробництву електроенергії з відновлювальних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;
 
180. 5) сприяння захисту навколишнього природного середовища;
 
181. 6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;
 
182. 7) сприяння застосуванню інноваційних технологій;
 
183. 8) сприяння захисту споживачів;
 
184. 9) інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівні.
 
185. 2. Формування та реалізацію державної політики в електроенергетиці здійснює Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики та інші органи державної влади відповідно до законодавства.
 
186. 3. У сфері електроенергетики до повноважень Кабінету Міністрів України належать:
 
187. 1) затвердження енергетичної стратегії України;
 
188. 2) визначення разом з Національним банком України вимог до уповноваженого банку ринку електричної енергії;
 
189. 3) утворення оператора ринку, гарантованого покупця;
 
190. 4) прийняття рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов’язків;
 
191. 5) затвердження порядку надання звільнення, передбаченого статтею 24 цього Закону;
 
192. 6) затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам;
 
193. 7) затвердження річного прогнозного паливно-енергетичного балансу;
 
194. 8) затвердження порядку проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та заходів з енергоефективності/управління попитом;
 
195. 9) затвердження особливостей регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
196. 10) інші повноваження, визначені законами.
 
197. 4. У сфері електроенергетики до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, належать:
 
198. 1) формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень енергетичної стратегії України;
 
199. 2) формування державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики;
 
200. 3) розробка державних цільових програм;
 
201. 4) розробка і затвердження правил безпеки постачання електричної енергії та здійснення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;
 
202. 5) розробка і затвердження галузевих технічних регламентів відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»;
 
203. 6) затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;
 
204. 7) розробка порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
 
205. 8) формування та затвердження прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
 
206. 9) здійснення в межах компетенції науково-технічної політики в електроенергетичному комплексі;
 
207. 10) здійснення інших повноважень, . визначених цим, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.
 
208. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, має право отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень, відповідно до положень цього Закону.
 
209. 5. З метою удосконалення політики у сфері електроенергетики усі суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання, експорт, імпорт електричної енергії повинні надавати дані щодо своєї діяльності органу державної статистики для упорядкування енергетичної статистики та публікації в щорічному енергетичному балансі.
 
210. Перелік даних та порядок їх надання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
 
211. Стаття 6. Державне регулювання на ринку електричної енергії
 
212. 1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
 
213. 2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належать:
 
214. 1) сприяння у співпраці з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами у сфері енергетики інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, становленню конкурентного єдиного ринку електричної енергії в рамках Енергетичного Співтовариства з урахуванням забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для всіх покупців держав - сторін Енергетичного Співтовариства;
 
215. 2) забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку;
 
216. 3) розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних (міжнародних) ринків в рамках Енергетичного Співтовариства, зокрема, єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, з метою досягнення цілей, зазначених у пункті 1 цієї частини;
 
217. 4) усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема, забезпечення належного рівня пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою задоволення попиту і посилення інтеграції ринків електричної енергії окремих держав - сторін Енергетичного Співтовариства, яка сприятиме міждержавній торгівлі електричною енергією в рамках Енергетичного Співтовариства;
 
218. 5) сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до системи передачі та систем Розділу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;
 
219. 6) забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи, зокрема усунення бар’єрів, що можуть перешкодити такому доступу для нових покупців та виробників електричної енергії, у тому числі, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
 
220. 7) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії;
 
221. 8) створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії, шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів;
 
222. 9) сприяння досягненню високих стандартів виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, захисту вразливих споживачів та налагодженню процесу обміну даними, необхідному для реалізації споживачами права на зміну електропостачальника.
 
223. 3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:
 
224. 1) ліцензування господарської діяльності у сфері електроенергетики відповідно до вимог цього Закону та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
 
225. 2) затвердження ліцензійних умов на право провадження окремих видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, ліцензування яких належать до повноважень Регулятора;
 
226. 3) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;
 
227. 4) затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
228. 5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку системи передачі на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;
 
229. 6) затвердження:
 
230. методики (порядку) формування цін на універсальні послуги;
 
231. методики (порядку) формування кошторису гарантованого покупця;
 
232. методики (порядку) формування цін постачальника «останньої надії»;
 
233. методик (порядків) формування цін на допоміжні послуги;
 
234. методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
 
235. методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
 
236. методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
237. методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу;
 
238. ставок плати за приєднання;
 
239. переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
 
240. правил, порядків, та умов, визначених цим Законом;
 
241. типових та примірних договорів, визначених цим Законом;
 
242. форм звітності учасників ринку (крім споживачів);
 
243. цін на універсальні послуги;
 
244. цін на послуги постачальника «останньої надії» у випадках, визначених цим Законом;
 
245. 7) встановлення:
 
246. цін на універсальні послуги;
 
247. тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
248. тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
 
249. тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
 
250. алгоритмів розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
 
251. граничних нижніх меж обсягів обов’язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» відповідно до положень цього Закону;
 
252. економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах;
 
253. визначення:
 
254. необхідності та вимог щодо проведення обов’язкового аудиту роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;
 
255. вимог щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку;
 
256. 9) забезпечення дотримання оператором системи передачі та операторами систем розподілу, а також іншими учасниками ринку (крім споживачів) їх зобов’язань за цим Законом, у тому числі щодо співпраці та взаємодії із учасниками ринків електричної енергії інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства;
 
257. 10) здійснення моніторингу:
 
258. функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;
 
259. рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії (у тому числі цін за двосторонніми договорами та цін на організованих сегментах ринку, цін для побутових споживачів, включаючи практику застосування умови попередньої оплати), показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії;
 
260. рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів) зобов’язань щодо розміщення/оприлюднення інформації;
 
261. дій оператора системи передачі з управління обмеженнями, у тому числі системними;
 
262. дотримання правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
 
263. виконання оператором системи передачі та операторами систем розподілу умов щодо недискримінаційного доступу до їх електричних мереж, строків виконання приєднання та ремонтних робіт;
 
264. застосування тарифів, інших платежів, пов’язаних із доступом до електричних мереж, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методик (порядків) визначення таких тарифів та платежів;
 
265. використання оператором системи передачі доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
 
266. технічного співробітництва оператора системи передачі з Європейською мережею операторів системи передачі (ЕNТSО-Е) та впровадження механізмів компенсації між операторами систем передачі, прийнятими в рамках такого співробітництва;
 
267. виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії на відповідність вимогам, передбаченим цим Законом та іншими актами законодавства;
 
268. застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку електричної енергії (зокрема умов договорів, що перешкоджають укладенню непобутовими споживачами декількох двосторонніх договорів одночасно або обмежують їх у праві вибору електропостачальника);
 
269. дотримання електропостачальниками умов розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії;
 
270. достатності інвестицій в розвиток генеруючих потужностей з точки зору забезпечення безпеки постачання;
 
271. виконання функцій та обов’язків учасниками ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
 
272. 11) нагляд за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу та власниками акцій (часток в статутному капіталі) таких суб’єктів господарювання, вертикально інтегрованими суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності, встановлених цим Законом;
 
273. 12) затвердження, перегляд та здійснення контролю виконання інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
 
274. 13) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії;
 
275. 14) розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії;
 
276. 15) спільно з іншими суб’єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;
 
277. 16) встановлення показників якості послуг електропостачання, моніторинг їх дотримання, визначення умов, порядку та розмірів відшкодування (компенсації), що застосовується у випадках недотримання встановлених показників якості послуг;
 
278. 17) забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники споживання електричної енергії споживачем у порядку та на умовах, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;
 
279. 18) участь у забезпеченні захисту вразливих споживачів, зокрема шляхом врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку з такими споживачами;
 
280. 19) сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку електричної енергії;
 
281. 20) здійснення інших повноважень, передбачених законом.
 
282. 4. Регулятор має право:
 
283. 1) отримувати інформацію, яка є необхідною для належного виконання функцій, передбачених цим Законом або іншими актами законодавства, від будь-якого суб’єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);
 
284. 2) ініціювати консультації та громадські обговорення;
 
285. 3) ініціювати і проводити розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;
 
286. 4) видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку рішення;
 
287. 5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої обов’язки відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
 
288. 6) вживати заходи для запобігання неефективному функціонуванню ринку електричної енергії, зокрема, внаслідок дій та будь-якої поведінки учасників ринку, спрямованих на завищення цін та завдання економічної шкоди споживачам;
 
289. 7) вимагати від відповідних операторів підготовки внесення змін до правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу комерційного обліку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінаційності;
 
290. 8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу, розподіл, у разі, якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу відповідно до терміну визначеного законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення щодо механізму надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;
 
291. 9) запроваджувати регуляторний облік для встановлення тарифів, визначення регуляторної бази активів, врахування фінансових та капітальних інвестицій, проведення регуляторного аудиту;
 
292. 10) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;
 
293. 11) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону.
 
294. Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії
 
295. 1. На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:
 
296. тарифи на послуги з передачі електричної енергії;
 
297. тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;
 
298. тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
299. ціни на універсальні послуги;
 
300. ціни постачальника «останньої надії» у випадках, визначених цим Законом;
 
301. ціни на допоміжні послуги у випадках, визначених цим Законом;
 
302. ставки плати за приєднання;
 
303. «зелені» тарифи;
 
304. інші тарифи та ціни, в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.
 
305. 2. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема, плата за приєднання), повинні бути:
 
306. 1) недискримінаційними;
 
307. 2) прозорими;
 
308. 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії, та належного рівня норми прибутку.
 
309. 3. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, повинні:
 
310. 1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;
 
311. 2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;
 
312. 3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничій та управлінській діяльності таких суб’єктів.
 
313. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:
 
314. 1) допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;
 
315. 2) обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;
 
316. 3) перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.
 
317. 4. Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. Тарифи на послуги з передачі та розподілу можуть складатися з декількох ставок.
 
318. 5. У разі, якщо відмінності у структурі тарифів на послуги з передачі електричної енергії або у правилах балансування перешкоджають міждержавній торгівлі електричною енергією, Регулятор вживає заходи для гармонізації структур тарифів і правил балансування, що застосовуються, з тарифами та правилами енергосистеми (енергосистем) суміжних держав - сторін Енергетичного Співтовариства.
 
319. 6. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, та не мають стимулювати до збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.
 
320. 7. Методики (порядки) встановлення (формування) цін та тарифів на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема, плата за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни та тарифи (зокрема, плата за приєднання), визначені відповідно до таких методик (порядків).
 
321. Рішення Регулятора про встановлення таких цін та тарифів, підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.
 
322. Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії
 
323. 1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
 
324. 2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.
 
325. 3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.
 
326. 4. У видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії може бути відмовлено виключно з підстав, передбачених законом, а також у недискримінаційний спосіб та на підставі повної і об’єктивної оцінки документів, поданих заявником.
 
327. Регулятор повинен повідомити заявника про причини відмови у видачі ліцензії.
 
328. Стаття 9. Державний енергетичний нагляд в електроенергетиці
 
329. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра згідно із законодавством.
 
330. Предметом державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є господарська діяльність, пов’язана з виробництвом, передачею та розподілом електричної енергії, а також з використанням енергії для власних потреб учасниками ринку (крім споживачів) в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту електроустановок і мереж, виконання робіт з проектування електроустановок і мереж.
 
331. Способом здійснення державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідних обстежень, перевірок, оглядів щодо обладнання електричних мереж учасниками ринку електричної енергії (крім споживачів) у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
 
332. На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики покладається:
 
333. - здійснення державного енергетичного нагляду за електричними установками і мережами учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);
 
334. - здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:
 
335. забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;
 
336. відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) ? категорійності споживачів та їх струмоприймачів;
 
337. наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;
 
338. організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
 
339. дотриманням встановленого нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам;
 
340. дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;
 
341. забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку електричної енергії (у тому числі споживачів);
 
342. участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку електричної енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку електричної енергії;
 
343. - виконання інших функцій відповідно до цього Закону.
 
344. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики під час здійснення державного енергетичного нагляду має право:
 
345. - вимагати від учасників ринку електричної енергії усунення виявлених порушень вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
 
346. - видавати учасникам ринку електричної енергії обов’язкові для виконання розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
 
347. - фіксувати процес проведення державного енергетичного нагляду чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;
 
348. - застосовувати відповідно до законодавства штрафні санкції до учасників ринку електричної енергії за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
 
349. - складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
 
350. - ініціювати призупинення експлуатації електричних установок і мереж, шляхом подання відповідного позову до суду, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації;
 
351. - вимагати від учасників ринку електричної енергії, їх посадових осіб припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляд;
 
352. - одержувати від учасників ринку електричної енергії, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду;
 
353. - надавати учасникам ринку електричної енергії консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку електричної енергії, у межах своєї компетенції;
 
354. - надавати висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника;
 
355. - одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів електроенергетики та споживачів інформацію необхідну для виконання покладених на нього завдань;
 
356. - користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
 
357. - здійснювати, у встановленому законодавством порядку, претензійну та позовну роботу спрямовану на реалізацію його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;
 
358. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики забезпечує конфіденційність отриманої інформації, що використовується ним для здійснення своїх функцій та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.
 
359. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.
 
360. Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики
 
361. 1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики належать:
 
362. - погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;
 
363. - участь у розробці планів розвитку систем розподілу на підпорядкованій їм території;
 
364. - участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об’єктів електроенергетики у надзвичайних умовах;
 
365. - сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.
 
366. 2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання режимів споживання електричної енергії.
 
367. Стаття 11. Антимонопольні обмеження
 
368. 1. Суб’єктам господарювання, відносини яких регулюються цим Законом, згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» забороняється зловживати монопольним (домінуючим) становищем у будь-якій формі.
 
369. 2. Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, виконують функції оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.
 
370. Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці
 
371. 1. Підприємства, установи та організації електроенергетики зобов’язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, постійно підвищувати їх кваліфікацію, гарантувати надійний соціальний захист.
 
372. 2. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов’язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
 
373. 3. Перелік таких спеціальностей і посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі.
 
374. 4. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.
 
375. 5. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, утримання спеціалізованих навчально-тренувальних та галузево-координаційних центрів відносяться на валові витрати виробництва та обігу.
 
376. 6. Перевірка знань (атестація) персоналу провадиться за рахунок коштів власників об’єктів електроенергетики.
 
377. 7. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов’язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.
 
378. 8. З метою профілактики і запобігання виробничого травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт готується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та приймається у встановленому порядку.
 
379. 9. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
 
380. Стаття 13. Страйки на підприємствах електроенергетики
 
381. Страйки на електроенергетичних підприємствах забороняються у випадках, коли вони можуть призвести до порушення сталості ОЕС України.
 
382. Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища
 
383. 1. Електроенергетичні підприємства повинні дотримуватись вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об’єктів електроенергетики на навколишнє природне середовище, а також несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
 
384. 2. У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, об’єктів системи передачі, приймається Кабінетом Міністрів України.
 
385. 3. Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об’єктів електроенергетики приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України.
 
386. 4. Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об’єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об’єктів, затверджених у встановленому порядку.
 
387. 5. Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тільки за погодженням з власником об’єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом або уповноваженим ним органом відповідно із Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів».
 
388. Стаття 15. Регіональне співробітництво
 
389. 1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі та Регулятор співпрацюють з відповідними органами інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства та установами Енергетичного Співтовариства з метою інтеграції національних ринків електричної енергії на регіональному рівні.
 
390. Регіональне співробітництво має сприяти гармонізації нормативної бази та розвитку обмінів електричною енергією між державами, координованому розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів на основі недискримінаційних ринкових рішень, регіональній інтеграції ринку «на добу наперед», механізмів балансування та резервування потужності.
 
391. 2. Регулятор має сприяти співпраці оператора системи передачі з операторами систем передачі держав - сторін Енергетичного Співтовариства на регіональному рівні, включаючи співпрацю з питань міждержавних перетинів, з метою узгодженості їхньої правової, регуляторної та нормативно-технічної бази.
 
392. 3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі та Регулятор повинні сприяти оператору системи передачі у процесі інтеграції ОЕС України на регіональному рівні з однією або більше енергосистемами суміжних держав-сторін Енергетичного Співтовариства, з метою розподілу пропускної спроможності та перевірки стану безпеки мережі.
 
393. Стаття 16. Безпека постачання електроенергії
 
394. 1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробляє та затверджує правила про безпеку постачання електричної енергії, які є обов’язковими для виконання всіма учасниками ринку електричної енергії. Правила про безпеку постачання електричної енергії встановлюють мінімальні критерії безпеки постачання електричної енергії та повинні визначати таке:
 
395. - заходи із забезпечення безпеки постачання електроенергії;
 
396. - заходи, що мають бути вжиті у випадках ризику порушення безпеки постачання електроенергії;
 
397. - заходи, що мають бути вжиті в надзвичайних ситуаціях (надзвичайні заходи);
 
398. - критерії/види порушень безпеки постачання електроенергії;
 
399. - заходи, які є обов’язковими до вжиття учасниками ринку електричної енергії (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам;
 
400. - процедуру ініціювання вжиття необхідних заходів;
 
401. - порядок застосування необхідних заходів і термін їх дії;
 
402. - порядок інформування про вжиття необхідних заходів;
 
403. - обов’язки та відповідальність суб’єктів владних повноважень та учасників ринку електричної енергії щодо забезпечення безпеки постачання електроенергії.
 
404. 2. При розробці правил, передбачених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний враховувати економічний вплив відповідних заходів, їх ефективність, наслідки для функціонування ринку електричної енергії та впливу на навколишнє природне середовище і споживачів.
 
405. Такі правила повинні бути прозорими, такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання, не спотворюють конкуренцію на ринку електричної енергії та мають вливати на торгівлю на ринку електричної енергії лише у тій мірі, яка необхідна для відновлення безпеки постачання електричної енергії. Такі правила не повинні створювати надмірних зобов’язань для учасників ринку електричної енергії та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку електричної енергії.
 
406. 3. Оголошення про виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України здійснюється оператором системи передачі. Критерії настання надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі України та порядок її оголошення визначаються у кодексі системи передачі.
 
407. Протягом дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України оператору системи передачі надаються повноваження із застосування надзвичайних заходів відповідно до кодексу системи передачі.
 
408. У разі виникнення надзвичайних ситуацій в ОЕС України електроенергетичні підприємства зобов’язані діяти відповідно до кодексу системи передачі та виконувати оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі.
 
409. 4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про ухвалення рішення про застосування надзвичайних заходів, а також про зміст заходів, що плануються, та причини вжиття таких заходів.
 
410. У разі якщо вжиття надзвичайних заходів на національному рівні не забезпечить відновлення безпеки постачання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства для вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.
 
411. 5. Учасники ринку електроенергії повинні планувати і вживати заходів відповідно до правил безпеки постачання електричної енергії, зазначених у цій статті, та нести відповідальність за безпеку постачання електричної енергії в межах сфери своєї діяльності.
 
412. 6. При застосуванні надзвичайних заходів на ринку електричної енергії не має допускатися дискримінація між договорами купівлі-продажу електричної енергії в межах України та договорами експорту-імпорту електричної енергії.
 
413. 7. У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, де введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території щодо енергопостачання споживачів, незалежно від умов укладених договорів.
 
414. 8. У разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
 
415. Стаття 17. Операційна безпека постачання
 
416. 1. Стандарти операційної безпеки визначаються у кодексі системи передачі.
 
417. При розробці зазначених стандартів, оператор системи передачі має провести громадські обговорення та консультації з зацікавленими сторонами в Україні, та за її межами, якщо такі стандарти мають вплив на енергосистеми суміжних країн.
 
418. Стандарти операційної безпеки встановлюють положення щодо:
 
419. - забезпечення надійності електричних мереж і зв’язків між ОЕС України та енергетичними системами інших держав;
 
420. - планування розвитку ОЕС України;
 
421. - визначення технічних параметрів експлуатації обладнання електричних мереж;
 
422. - обміну інформацією щодо функціонування електричних мереж, у тому числі з операторами систем передачі суміжних країн;
 
423. Оператор системи передачі здійснює моніторинг за дотриманням стандартів операційної безпеки.
 
424. 2. Оператор системи передачі має підтримувати необхідний рівень технічного резерву пропускної спроможності для підтримання операційної безпеки мережі та має, при цьому, співпрацювати з операторами суміжних систем передачі.
 
425. 3. Оператор системи передачі та оператори системи розподілу мають своєчасно та ефективно здійснювати обмін інформацією щодо функціонування мереж згідно з стандартами операційної безпеки.
 
426. 4. Оператор системи передачі та оператори системи розподілу мають дотримуватися стандартів операційної безпеки.
 
427. Стаття 18. Якість постачання електричної енергії
 
428. 1. Регулятор затверджує показники якості послуг електропостачання, які характеризують рівень надійності електропостачання, комерційної якості надання послуг та якості електричної енергії.
 
429. 2. Регулятор визначає порядок компенсації за недотримання показників якості наданих послуг та розмір компенсації.
 
430. 3. Показники якості послуг, порядок та розмір компенсації підлягають оприлюдненню у порядку, визначеному Регулятором.
 
431. Стаття 19. Баланс попиту та пропозиції на електричну енергію
 
432. 1. З метою підтримання балансу між попитом на електричну енергію та наявною генеруючою потужністю:
 
433. - правила ринку та правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об’єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії;
 
434. - оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи.
 
435. 2. З метою підтримки балансу між попитом на електричну енергію та наявними генеруючими потужностями, Кабінет Міністрів України може приймати заходи, зокрема, щодо:
 
436. - створення передумов для спрощення будівництва нових генеруючих потужностей та виходу на ринок нових виробників;
 
437. - неперешкоджання використанню договорів з умовою переривчастого постачання;
 
438. - неперешкоджання укладанню договорів різної тривалості для виробників і покупців;
 
439. - заохочення використання технологій управління попитом в режимі реального часу;
 
440. - заохочення заходів з енергозбереження;
 
441. - застосування тендерних процедур для залучення нових інвестицій в генеруючі потужності на засадах прозорості та недискримінаційності.
 
442. 3. Оператор системи передачі розробляє короткострокові, середньострокові та довгострокові прогнози попиту та пропозиції електричної енергії, з урахуванням вимог безпеки постачання.
 
443. Стаття 20. Моніторинг безпеки постачання
 
444. 1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, спільно з Регулятором, оператором системи передачі та іншими відповідними установами мають здійснювати моніторинг безпеки постачання електричної енергії в Україні. Такий моніторинг має охоплювати:
 
445. - баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії України;
 
446. - рівень очікуваного попиту на електроенергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або які знаходяться в стадії будівництва;
 
447. - якість та рівень технічного обслуговування мереж;
 
448. - заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючої потужності.
 
449. 2. Звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, кожні два роки до 31 липня.
 
450. Цей звіт має включати:
 
451. - результати моніторингу питань, відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, направлені на вирішення цих питань.
 
452. - інформацію щодо загальної спроможності енергосистеми забезпечити поточний та прогнозований попит на електричну енергію;
 
453. - безпеку мережі та якість електропостачання;
 
454. - прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п’ять (5) років;
 
455. - прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років;
 
456. - заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п’ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів;
 
457. - принципи управління обмеженнями;
 
458. - існуючі та заплановані лінії електропередачі;
 
459. - очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання, для визначення заходів з управління попитом;
 
460. - національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, в тому числі, пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства.
 
461. 3. З метою моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту, центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, має співпрацювати з відповідними органами державної влади, у тому числі Регулятором, оператором системи передачі, іншими установами.
 
462. 4. Органи державної влади, Регулятор, оператор системи передачі, інші установи мають надавати на запит центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту.
 
463. 5. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, повинен забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої при здійсненні моніторингу безпеки постачання та підготовці відповідного звіту.
 
464. 6. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, направляє звіт з моніторингу безпеки постачання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.
 
465. Розділ ІІІ
 
466. БУДІВНИЦТВО ТА ПРИЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ
 
467. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
 
468. Стаття 21. Приєднання електроустановок до електричних мереж
1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.
 
469. 2. Приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до погіршення параметрів надійності та якості електричної енергії.
 
470. 3. Приєднання електроустановок до системи передачі та системи розподілу здійснюється відповідно до договорів про приєднання, типові форми яких визначаються кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу.
 
471. 4. Правила приєднання до системи передачі та систем розподілу, включаючи види приєднання (стандартне, нестандартне), процедурні питання, технічні та комерційні умови приєднання, типові форми договорів про приєднання, типові форми технічних умов визначаються кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу.
 
472. Правила приєднання мають бути прозорими, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання.
 
473. Кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу визначаються особливості приєднання електроустановок виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, у відповідну систему, які повинні ураховувати різні типи приєднань, а також витрати та вигоди, пов’язані із підключенням виробників до системи, особливі обставини по відношенню до виробників, розташованих у віддалених місцевостях з низькою щільністю населення.
 
474. 5. Проектування електроустановок здійснюється з урахуванням технічних умов на приєднання.
 
475. Технічні умови на приєднання електроустановок є строковими. Термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.
 
476. Будь-яка фізична або юридична особа має право отримати безоплатно від оператора системи передачі та операторів систем розподілу вихідні дані відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу для розробки техніко-економічного обґрунтування вибору схеми приєднання з метою оцінки комерційних та виробничих ризиків.
 
477. Замовник має право обирати виконавця проектних робіт з приєднання серед суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов’язані з виконанням проектних робіт, враховуються як складова частина плати за приєднання.
 
478. 6. Оператор системи передачі та оператор системи розподілу мають надавати новому виробнику, що здійснює виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, інформацію, необхідну для приєднання, зокрема:
 
479. 1) оцінку вартості приєднання;
 
480. 2) обґрунтований та чітко визначений термін опрацювання заяви на приєднання;
 
481. 3) обґрунтований орієнтовний графік приєднання до мережі.
 
482. 7. У разі, якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об’єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об’єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об’єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу за процедурою приєднання.
 
483. 8. Плата за приєднання до системи передачі або системи розподілу визначається на підставі методики формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Регулятором. Методика формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу має бути недискримінаційною і прозорою, та підлягає оприлюдненню Регулятором, оператором системи передачі і операторами систем розподілу.
 
484. 9. За письмовим зверненням замовника центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.
 
485. 10. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо умов приєднання до системи передачі та систем розподілу, а також інформацію щодо елементів своїх систем, згідно з вимогами кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.
 
486. Стаття 22. Доступ до електричних мереж
 
487. 1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі для усіх користувачів електричних систем. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, які затверджуються Регулятором та мають бути оприлюднені оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку до набуття чинності.
 
488. 2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть відмовити у доступі до електричних мереж у випадку недостатньої пропускної спроможності електричних мереж з обов’язковим наданням обґрунтування щодо причини для такої відмови, яка має базуватись на об’єктивних і технічно та економічно обґрунтованих критеріях.
 
489. 3. Користувачі електричних систем, яким було відмовлено в доступі до електричних мереж мають право подати скаргу до Регулятора відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
490. 4. При відмові у доступі до електричних мереж, оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають, відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу, на запит відповідного потенційного або існуючого користувача електричної системи, надати відповідну інформацію про заходи, необхідні для підсилення електричної мережі.
 
491. Стаття 23. Зв’язки з іншими енергосистемами
 
492. 1. Оператор системи передачі має розвивати зв’язки ОЕС України з енергосистемами суміжних країн шляхом будівництва міждержавних ліній електропередачі, відповідно до інвестиційних програм, затверджених Регулятором.
 
493. 2. Будівництво міждержавних ліній може здійснюватися іншими, крім оператора системи передачі, інвесторами у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.
 
494. 3. Управління ОЕС України під час паралельної роботи з енергосистемами суміжних країн повинно здійснюватися з урахуванням договорів з операторами системи передачі енергосистем суміжних країн та з дотриманням технічних вимог, вимог стандартів операційної безпеки.
 
495. Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі
 
496. 1. Нові міждержавні лінії електропередачі постійного струму та їх пропускна спроможність, а також додаткова пропускна спроможність реконструйованих існуючих міждержавних ліній постійного струму можуть, за поданням відповідного запиту від інвесторів, звільнятись від дії положень статей 38, 39 цього Закону при одночасному виконанні наступних умов:
 
497. 1) інвестиція має підвищити рівень конкуренції на ринку електричної енергії;
 
498. 2) рівень ризику, пов’язаний з інвестуванням в будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;
 
499. 3) міждержавна лінія знаходиться у власності особи, яка є окремою юридичною особою по відношенню до операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;
 
500. 4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її користувачами здійснюється оплата;
 
501. 5) жодна частина капітальних або експлуатаційних витрат на створення та/або експлуатацію міждержавної лінії не покривалась за рахунок тарифу на послуги з передачі або з розподілу електричної енергії оператора системи передачі або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.
 
502. 6) звільнення не шкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.
 
503. 2. Звільнення, передбачене частиною першою цієї статті, може застосовуватися також до вставки постійного струму, а у виняткових випадках, до нових міждержавних ліній змінного струму, за умови, що витрати і ризики, пов’язані з інвестиціями в їх будівництво значно вищі в порівнянні з витратами і ризиками, які, як правило, можуть бути понесені при з’єднанні двох енергосистем суміжних країн за допомогою лінії змінного струму.
 
504. 3. Звільнення може охоплювати весь обсяг чи частину обсягу пропускної спроможності нової міждержавної лінії електропередачі або реконструйованої існуючої міждержавної лінії, пропускна спроможність якої була значно збільшена.
 
505. 4. Невикористана пропускна спроможність міждержавних ліній, щодо яких застосовано звільнення, повинна виставлятися на аукціон з розподілу пропускної спроможності.
 
506. 5. Рішення про звільнення приймається Регулятором у кожному окремому випадку та повинно бути оприлюднене Регулятором з відповідним обґрунтуванням.
 
507. При прийнятті рішення про звільнення Регулятор має визначати обсяг пропускної спроможності, яка звільняється, термін дії такого звільнення, враховуючи пропускну спроможність лінії, що буде побудована, або збільшення обсягу пропускної спроможності існуючої лінії, строк реалізації проекту та інвестиційні ризики.
 
508. Рішення про звільнення має прийматись після консультацій з органом регулювання держави, з енергосистемою якої будується міждержавна лінія. У разі досягнення впродовж шести місяців згоди між органами регулювання про надання звільнення, відповідне рішення має бути повідомлено Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.
 
509. 6. Якщо Регулятор та орган регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, протягом шести місяців з дати отримання відповідного запиту на звільнення останнім з органів регулювання не дійшли згоди щодо звільнення, Регулятор має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення.
 
510. Регулятор спільно з органом регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення, до спливу шестимісячного терміну.
 
511. 7. Регулятор надає копію кожного запиту про звільнення до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
 
512. Рішення Регулятора щодо звільнення, разом з усією відповідною інформацією, має надаватися до Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Така інформація повинна містити, зокрема:
 
513. 1) підстави, на яких було надано звільнення або відмовлено у наданні звільнення, в тому числі фінансова інформація, яка обґрунтовує необхідність звільнення;
 
514. 2) проведений аналіз впливу на конкуренцію та ефективне функціонування ринку електричної енергії в результаті надання звільнення;
 
515. 3) обґрунтування терміну та обсягу пропускної спроможності міждержавної лінії, на які надається звільнення;
 
516. 4) результати консультацій з зацікавленими органами регулювання.
 
517. 8. Регулятор повинен брати до уваги рекомендації Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо внесення змін до рішення про звільнення або його скасування. У разі прийняття рішення, що не узгоджується з рекомендаціями Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Регулятор повинен надати та оприлюднити, разом з цим рішенням, його обґрунтування.
 
518. 9. Рішення про звільнення втрачає чинність через два роки з дати прийняття такого рішення в разі, якщо інвестор не розпочав будівельні роботи або через п’ять років у разі, якщо міждержавна лінія не була введена в експлуатацію.
 
519. 10. Порядок надання звільнення, передбаченого цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
520. 11. Експлуатацію нових (реконструйованих) міждержавних ліній, збудованих за рахунок інвестора, здійснює оператор системи передачі за договором із власником/інвестором. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління новими (реконструйованими) міждержавними лініями здійснюється оператором системи передачі як складовою ОЕС України.
 
521. Стаття 25. Пряма лінія
 
522. 1. Виробники можуть забезпечувати живлення електричною енергією власні приміщення, дочірні компанії та споживачів по прямій лінії.
 
523. Споживачі можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.
 
524. Електроустановки споживача можуть бути приєднаними до прямої лінії та до системи передачі або розподілу, але мають бути електрично роз’єднані та мати окремі точки комерційного обліку.
 
525. 2. Будівництво прямої лінії відбувається за погодженням з Регулятором.
 
526. Підставами для погодження будівництва прямої лінії є:
 
527. 1) відмова у доступі до електричних мереж;
 
528. 2) відкриття процедури врегулювання спорів щодо доступу до електричних мереж.
 
529. У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво прямої лінії буде перешкоджати виконанню спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.
 
530. 3. Живлення електричною енергією споживача через пряму лінію не обмежує його право укладати договір постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором.
 
531. 4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії, якщо інше не визначено договором між сторонами, електроустановки яких з’єднує пряма лінія.
 
532. Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку
 
533. 1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.
 
534. Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.
 
535. Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.
 
536. 2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що здійснюють інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності, у затвердженому Регулятором порядку та формі, згідно з вимогами визначеними у частині першій цієї статті.
 
537. 3. Електроенергетичні підприємства зобов’язані надавати Регулятору, на його вимогу, фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, зокрема, в частині перевірки дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки та перехресного субсидіювання.
 
538. Стаття 27. Охоронні зони об’єктів електроенергетики та охорона об’єктів електроенергетики
 
539. 1. Особливо важливі об’єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі територія забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням, у разі необхідності, відповідних структурних підрозділів органів державної влади.
 
540. Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства України.
 
541. 2. На об’єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску. На території забороненої зони гідротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб’єктний та перепускний) режим.
 
542. 3. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об’єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством України.
 
543. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.
 
544. 4. В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об’єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів».
 
545. 5.. Розміщення споруд та інших об’єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.
 
546. 6. На території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.
 
547. Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
 
548. Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
 
549. Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
550. Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб’єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.
 
551. 7. Атомні електростанції охороняються відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання».
 
552. Стаття 28. Порядок отримання права на будівництво нових генеруючих потужностей
 
553. 1. Будівництво нових генеруючих потужностей здійснюється відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності.
 
554. 2. Для набуття права на будівництво нових генеруючих потужностей при розробці проектної документації мають бути дотримані вимоги щодо:
 
555. 1) безпеки та надійності енергосистеми, установок і допоміжного устаткування;
 
556. 2) захисту здоров’я та безпеки населення;
 
557. 3) охорони навколишнього природного середовища;
 
558. 4) використання землі і вибору майданчика;
 
559. 5) використання земель відповідного цільового призначення;
 
560. 6) енергоефективності;
 
561. 7) типу первинних джерел енергії (палива);
 
562. 8) технічних, економічних та фінансових можливостей;
 
563. 9) дотримання виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів;
 
564. 10) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії;
 
565. 11) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.
 
566. 3. Отримання права на будівництво малої розподіленої генерації здійснюється за процедурою, яка, відповідно до критеріїв, визначених у законодавстві у сфері містобудівної діяльності, враховує особливості малої розподіленої генерації, пов’язані з незначною величиною встановленої потужності.
 
567. 4. Процедура отримання права на будівництво генеруючих потужностей оприлюднюється на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі.
 
568. 5. Дія цієї статті не поширюється на будівництво атомних електростанцій, яке здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» та Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
 
569. Стаття 29. Конкурсні процедури на будівництво нової генеруючої потужності та виконання заходів управління попитом
 
570. 1. Якщо для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію наявних генеруючих потужностей (у тому числі тих, що отримали право на будівництво) та заходів з управління попитом недостатньо для забезпечення безпеки постачання електричної енергії, застосовуються конкурсні процедури на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом.
 
571. Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.
 
572. 2. Рішення про проведення конкурсу на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
 
573. 3. Умови проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом повинні враховувати вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища та потребу в заохоченні інновацій.
 
574. 4. Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом оприлюднюється на сайті Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніше ніж за шість місяців до дати завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.
 
575. 5. Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводиться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, в тому числі стимули, які передбачаються конкурсом.
 
576. 6. У якості стимулів можуть застосовуватися, зокрема:
 
577. - плата за послугу із забезпечення додаткової нової генеруючої потужності;
 
578. - надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів;
 
579. - спрощення процедури відведення земельної ділянки/виділення майданчика для будівництва нової генеруючої потужності;
 
580. - забезпечення пільгових умов кредитування;
 
581. - застосування механізмів державно-приватного партнерства.
 
582. У разі застосування у якості стимулу плати за послугу із забезпечення нової генеруючої потужності, придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.
 
583. Плата за послугу із забезпечення нової генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу, але не більше десяти років.
 
584. 7. У конкурсі на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом можуть приймати участь виробники, які пропонують збільшення потужності існуючих генеруючих блоків, за умови, що потреби у додатковій потужності таким чином будуть задоволені.
 
585. 8. Порядок проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом затверджується Кабінетом Міністрів України, та має, зокрема, включати:
 
586. - порядок ініціювання конкурсу;
 
587. - процедури проведення конкурсу;
 
588. - перелік критеріїв, за якими проводиться відбір учасників конкурсу та визначення переможця;
 
589. - вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;
 
590. - порядок застосування відповідного стимулу;
 
591. - порядок розрахунку платежів (у разі застосування);
 
592. - порядок формування конкурсної комісії.
 
593. 9. Моніторинг виконання інвестором зобов’язань щодо забезпечення додаткової генеруючої потужності, визначених за результатами конкурсу, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.
 
594. 10. Надання стимулів при проведенні конкурсу на будівництво нової генеруючої потужності має відповідати Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та має бути погоджене Антимонопольним комітетом України.
 
595. Розділ ІV
 
596. ВИРОБНИЦТВО
 
597. Стаття 30. Права та обов’язки виробників
 
598. 1. Діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
 
599. 2. Виробники повинні продавати та купувати електричну енергію за двосторонніми договорами, договорами на ринку «на добу наперед», на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку відповідно до положень цього Закону.
 
600. Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.
 
601. 3. Виробники мають право на:
 
602. 1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;
 
603. 2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;
 
604. 3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
 
605. 4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
606. 5) здійснювати експорт та імпорт електричної енергії;
 
607. 6) інші права, передбачені законодавством, та в укладених ними договорах на ринку електричної енергії.
 
608. 4. Виробники зобов’язані:
 
609. 1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
610. 2) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
 
611. 3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;
 
612. 4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;
 
613. 5) пропонувати усю невикористану генеруючу потужність на балансуючому ринку у відповідності з правилами ринку;
 
614. 6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та у порядку, визначених правилами ринку;
 
615. 7) складати добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
 
616. 8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;
 
617. 9) фінансово відповідати за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі добових графіків електричної енергії;
 
618. 10) своєчасно та у повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
 
619. 11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
620. 12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті в мережі Інтернет інформацію про частку кожного джерела енергії, яке було використане ними для виробництва електричної енергії та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії за попередній рік.
 
621. 5. Виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання, встановленою потужністю понад 200 МВт (включно), мають зберігати впродовж п’яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності, яка включає зокрема, погодинні данні по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов’язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій та фактичні дані.
 
622. Виробники мають надавати на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України та Секретаріату Енергетичного співтовариства відповідні дані.
 
623. 6. Виробники, що виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
 
624. Тип та обсяги резервів палива для окремих типів електростанцій мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання.
 
625. Витрати на резервування палива мають відноситись до експлуатаційних витрат.
 
626. Розділ V
 
627. ПЕРЕДАЧА
 
628. Стаття 31. Оператор системи передачі
 
629. 1. Оператором системи передачі має бути суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з передачі електричної енергії.
 
630. 2. Ліцензія на здійснення діяльності з передачі електричної енергії видається після прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі відповідно до цього Закону.
 
631. 3. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є публічне акціонерне товариство.
 
632. Сто відсотків (100%) акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі належить державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
 
633. Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі
 
634. 1. Оператор системи передачі повинен бути окремою юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально - інтегрованого суб’єкта господарювання, і яка здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.
 
635. 2. Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.
 
636. 3. Оператором системи передачі може бути виключно власник системи передачі.
 
637. 4. З метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична або юридична особа не має право одночасно:
 
638. 1) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), та прямо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (в тому числі бути власником системи передачі) або користуватися будь-яким правом щодо оператора системи передачі (в тому числі будь-якими правами щодо самої системи передачі);
 
639. 2) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (в тому числі бути власником системи передачі) та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу) або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання (в тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу);
 
640. 3) призначати принаймні одну посадову особу оператора системи передачі та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії;
 
641. 4) бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (в тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.
 
642. 4. Якщо особа чи особи, відповідно до частини третьої цієї статті є державними органами, то два різні державні органи, що здійснюють контроль за оператором системи передачі або системою передачі з однієї сторони, та контроль над суб’єктом господарювання, який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричною енергією (природного газу) з іншої сторони, мають розглядатись як різні особи.
 
643. 5. Для цілей частини третьої цієї статті під «правом» розуміється:
 
644. 1) право голосу в органах юридичної особи, якщо утворення такого органу передбачено статутом або іншим установчим документом такої юридичної особи;
 
645. 2) право призначати посадових осіб органів юридичної особи;
 
646. 3) володіння 50% і більше корпоративних прав юридичної особи.
 
647. Стаття 33. Функції, права та обов’язки оператора системи передачі
 
648. 1. Оператор системи передачі:
 
649. 1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи передачі;
 
650. 2) забезпечує недискримінаційне ставлення до користувачів системи;
 
651. 3) надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;
 
652. 4) надає послуги з приєднання до системи передачі відповідно до цього Закону та кодексу системи передачі;
 
653. 5) забезпечує технічне обслуговування системи передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності та розвиток з метою забезпечення довгострокового попиту щодо передачі електричної енергії із урахуванням вимог стосовно надійності та ефективності системи передачі та охорони навколишнього природного середовища;
 
654. 6) забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі;
 
655. 7) здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи ОЕС України відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
656. 8) забезпечує операційну безпеку ОЕС України;
 
657. 9) планує режими роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
 
658. 10) приймає та акцептує добові графіки електричної енергії учасників ринку;
 
659. 11) придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних та прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
 
660. 12) проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
 
661. 13) забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України;
 
662. 14) здійснює моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов’язань з надання допоміжних послуг;
 
663. 15) проводить розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів у порядку, визначеному цим Законом та порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
 
664. 16) взаємодіє з операторами систем передачі суміжних країн, здійснює координацію дій та обмін інформацією з ними;
 
665. 17) розробляє правила ринку, кодекс системи передачі, кодекс комерційного обліку, правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору;
 
666. 18) готує план розвитку системи передачі на наступні десять років, оцінку достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву та надає їх на затвердження Регулятору;
 
667. 19) забезпечує управління режимами паралельної роботи ОЕС України з енергосистемами суміжних країн;
 
668. 20) забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
669. 21) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для ефективного доступу до системи передачі та виконання ними їх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;
 
670. 22) здійснює аналіз витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами та заходи щодо їх зменшення;
 
671. 23) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
 
672. 2. Оператор системи передачі має право:
 
673. 1) давати відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб’єктам господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, обов’язкові для виконання оперативні команди та розпорядження;
 
674. 2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом системи передачі;
 
675. 3) своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
676. 4) своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку;
 
677. 5) проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
 
678. 6) інші права, передбачені законодавством.
 
679. 3. Оператор системи передачі зобов’язаний:
 
680. 1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії,
 
681. 2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
 
682. 3) складати добові графіки електричної енергії, з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами на добу постачання, на підставі зареєстрованих повідомлень про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;
 
683. 4) купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним добових графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами;
 
684. 5) при застосуванні процедури зміни/заміни електропостачальника, надавати новому електропостачальнику інформацію щодо споживачів, приєднаних до системи передачі та яким здійснював постачання попередній електропостачальник, в обсягах та у порядку, визначених Регулятором;
 
685. 6) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
 
686. 7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет інформацію відповідно до цього Закону, правил ринку, кодексу системи передачі, та іншу інформацію, передбачену законодавством;
 
687. 8) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, включаючи інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;
 
688. 9) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у випадках недотримання оператором системи передачі показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з передачі та Регулятором;
 
689. 10) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;
 
690. 11) відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків відповідно до цього Закону;
 
691. 12) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з передачі електричної енергії та від діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
 
692. 13) вести окремий облік витрат та доходів на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
 
693. 14) надавати інформацію, необхідну для впровадження механізму компенсації між операторами систем передачі до організації, відповідальної за функціонування цього механізму;
 
694. 15) забезпечити уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з правилами взаємодії відповідних структурних підрозділів оператора системи передачі, розроблених ним та погоджених Регулятором;
 
695. 16) виконувати обов’язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики;
 
696. 17) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
 
697. 18) відновити електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.
 
698. 4. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
 
699. Типові форми договорів про надання послуг з передачі та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.
 
700. Порядок укладення цих договорів визначається кодексом системи передачі.
 
701. 5. Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
 
702. Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.
 
703. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає окремою складовою витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
 
704. Тариф на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється оператором системи передачі у порядку і в терміни, визначені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
 
705. 6. Оператор системи передачі не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування та врегулювання небалансів електричної енергії.
 
706. Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи передачі, за винятком електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування та врегулювання небалансів, здійснюється ним як споживачем за договором постачання електричної енергії споживачу.
 
707. Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії.
 
708. 7. Оператор системи передачі забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для здійснення своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.
 
709. Оператор системи передачі також забезпечує конфіденційність інформації стосовно своєї власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку.
 
710. Стаття 34. Сертифікація оператора системи передачі
 
711. 1. Під час процедури сертифікації Регулятор перевіряє відповідність суб’єкта господарювання, який є власником системи передачі, після подання ним запиту на сертифікацію, вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.
 
712. Якщо запит на сертифікацію подає суб’єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, то процедура сертифікації здійснюється у відповідності до вимог цієї статті з урахування особливостей, передбачених статтею 36 цього Закону.
 
713. 2. Порядок здійснення процедури сертифікації, який містить вимоги до повідомлень, документів, даних та інформації, що надаються суб’єктом, який подає запит на сертифікацію, строк їх подання, розмір та порядок стягнення плати за здійснення сертифікації, строк дії рішення про сертифікацію, затверджується Регулятором.
 
714. 3. Під час процедури сертифікації Регулятор має право вимагати всю необхідну інформацію, що має відношення до виконання функцій Регулятора згідно із цією статтею, від суб’єкта господарювання, який подав запит на сертифікацію, а також суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії. Регулятор зобов’язаний зберігати конфіденційність отриманої інформації.
 
715. 4. Протягом чотирьох місяців з дати отримання ним запиту на сертифікацію у відповідності до порядку здійснення процедури сертифікації Регулятор приймає попереднє рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації.
 
716. 5. Регулятор невідкладно доводить до відома Секретаріату Енергетичного Співтовариства:
 
717. 1) інформацію про отримання запиту на сертифікацію;
 
718. 2) попереднє рішення Регулятора про сертифікацію або відмову у сертифікації разом із усією інформацією, що має відношення до прийнятого рішення.
 
719. 6. Регулятор протягом двох місяців з дати отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію розглядає такий висновок та приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації. У випадку відсутності висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства протягом чотирьох місяців Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію.
 
720. 7. Якщо Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, яке враховує висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, то таке остаточне рішення разом із висновком Секретаріату Енергетичного Співтовариства підлягає офіційному оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.
 
721. Якщо Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, яке не враховує висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, то таке остаточне рішення разом із висновком Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також обґрунтування Регулятора причин неврахування такого висновку підлягає офіційному оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.
 
722. Стаття 35. Моніторинг виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі
 
723. 1. Регулятор здійснює регулярний моніторинг виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, оператором системи передачі.
 
724. 2. Регулятор ініціює проведення перевірки виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, у наступних випадках:
 
725. 1) отримання повідомлення від оператора системи передачі у відповідності до частини третьої цієї статті;
 
726. 2) наявність обґрунтованого припущення про те, що запланована зміна контролю або прав інших осіб над оператором системи передачі може призвести або призвела до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
 
727. 3) отримання обґрунтованої вимоги від Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
 
728. 3. Оператор системи передачі зобов’язаний повідомляти Регулятора про будь-які заплановані заходи, які можуть призвести до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом.
 
729. 4. Процедура перевірки виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, здійснюється у відповідності до вимог статті 32 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цієї статтею.
 
730. 5. Регулятор проводить перевірку виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, протягом чотирьох місяців з дати:
 
731. 1) отримання відповідного повідомлення від оператора системи передачі - у випадку, визначеному пунктом 1) частини другої цієї статті;
 
732. 2) повідомлення оператору системи передачі про початок перевірки за ініціативою Регулятора - у випадку, визначеному пунктом 2) частини другої цієї статті;
 
733. 3) отримання відповідної вимоги Секретаріату Енергетичного Співтовариства - у випадку, визначеному пунктом 3) частини другої цієї статті.
 
734. 6. Регулятор повідомляє оператора системи передачі про виявлення порушень вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом.
 
735. Оператор системи передачі зобов’язаний усунути виявлені порушення протягом строку, визначеного Регулятором, що не може перевищувати двох місяців, та надати документи, дані та інформацію про усунення таких порушень.
 
736. 7. У разі, якщо оператор системи передачі не усунув виявлені Регулятором порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, Регулятор приймає рішення про невідповідність оператора системи передачі вимогам щодо відокремлення і незалежності, передбачених цим Законом. У такому випадку Регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності з передачі або застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених законодавством.
 
737. У випадку анулювання ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії суб’єкт господарювання не звільняється від обов’язку виконувати в повному обсязі і належної якості функції та зобов’язання оператора системи передачі до отримання ліцензії новим оператором системи передачі. У цей період на суб’єкта господарювання щодо якого прийнято рішення про анулювання ліцензії не застосовуються штрафні санкції, передбачені підпунктом а) пункту 6) частини четвертої статті 76 цього Закону.
 
738. 8. Регулятор зобов’язаний невідкладно повідомити Секретаріату Енергетичного Співтовариства про будь-які обставини, що можуть призвести до переходу контролю над оператором системи передачі до особи (осіб) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або до самої держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.
 
739. Оператор системи передачі зобов’язаний повідомити Регулятора про будь-які обставини, що можуть призвести до переходу контролю над оператором системи передачі до особи (осіб) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або до самої держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.
 
740. Стаття 36. Сертифікація суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства
 
741. 1. Якщо запит на сертифікацію подає суб’єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, Регулятор повідомляє про це Секретаріат Енергетичного Співтовариства.
 
742. 2. Регулятор приймає попереднє рішення про відмову у сертифікації суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, у наступних випадках:
 
743. 1) такий суб’єкт не виконує вимоги щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачені цим Законом;
 
744. 2) прийняття рішення про сертифікацію такого суб’єкта зашкодить безпеці постачання електричної енергії України або Енергетичного Співтовариства з урахуванням:
 
745. а) прав та обов’язків Енергетичного Співтовариства по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі норм міжнародного права, зокрема міжнародних угод з питань безпеки постачання електричної енергії, сторонами яких є Енергетичне Співтовариство та відповідна держава;
 
746. б) прав та обов’язків України по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі міжнародних договорів, укладених з такою державою за умови, що такі права та обов’язки не суперечать Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;
 
747. в) прав та обов’язків, взятих на себе Україною на підставі Договору про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
 
748. г) інші факти та обставини, що стосуються такого суб’єкта та/або держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, та мають значення для визначення відповідності такого суб’єкта вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.
 
749. 3. Регулятор має право запитувати в центрального органа виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та в інших суб’єктів владних повноважень висновки щодо питань, перелічених у частині другій цієї статті. Регулятор враховує такі висновки в процесі ухвалення рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації.
 
750. 4. Перед прийняттям Регулятором рішення щодо сертифікації, Регулятор має отримати висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо:
 
751. 1) відповідності суб’єкта господарювання вимогам щодо незалежності;
 
752. 2) відсутності ризику для безпеки постачання електричної енергії щодо Енергетичного Співтовариства.
 
753. 3) Остаточне рішення про сертифікацію суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснюють особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, оприлюднюється у порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
 
754. 5. Регулятор приймає остаточне рішення про відмову у сертифікації суб’єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, без врахування висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства, якщо прийняття рішення про сертифікацію такого суб’єкта створює загрозу для безпеки постачання електричної енергії в Україні чи складає загрозу інтересам національної безпеки України.
 
755. Стаття 37. Розвиток системи передачі
 
756. 1. Щорічно, до 1-го травня, оператор системи передачі, відповідно до порядку, затвердженого Регулятором, розробляє та подає на затвердження Регулятору план розвитку системи передачі на наступні десять років. План розвитку системи передачі на наступні десять років має забезпечувати відповідність системи передачі потребам ринку електричної енергії та інтересам безпеки постачання електричної енергії.
 
757. 2. План розвитку системи передачі на наступні десять років має містити, зокрема:
 
758. 1) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
 
759. 2) основні об’єкти системи передачі, будівництво або реконструкція яких є доцільною протягом наступних десяти років;
 
760. 3) підтверджені інвестиції в систему передачі, а також перелік нових інвестицій, які повинні бути здійснені протягом наступних трьох років;
 
761. 4) строки реалізації всіх інвестиційних проектів.
 
762. 3. План розвитку системи передачі на наступні десять років розробляється на основі існуючих та прогнозних показників попиту та пропозиції електричної енергії, зроблених з урахуванням обґрунтованих припущень оператора системи передачі щодо розвитку генерації, споживання електричної енергії (в тому числі обсягів міждержавних комерційних обмінів електричною енергією), майбутнього розвитку виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії, а також планів розвитку суміжних систем передачі, систем розподілу електричної енергії.
 
763. 4. Оператор системи передачі при підготовці плану розвитку системи передачі на наступні десять років забезпечує проведення громадських обговорень та консультацій із зацікавленими учасниками ринку.
 
764. 5. Регулятор у прозорий та недискримінаційний спосіб проводить публічні консультації із діючими та потенційними користувачами системи щодо плану розвитку системи передачі на наступні десять років.
 
765. Регулятор розміщує на своєму веб-сайті звіт про результати проведених консультацій, у якому, зокрема, зазначаються потреби в інвестиціях.
 
766. 6. Регулятор здійснює перевірку відповідності заходів, передбачених планом розвитку системи передачі на наступні десять років, вимогам цього Закону.
 
767. 7. Регулятор здійснює моніторинг і оцінку стану виконання плану розвитку системи передачі на наступні десять років.
 
768. Стаття 38. Загальні принципи управління обмеженнями
 
769. 1. За наявності обмежень, доступ до пропускної спроможності надається за принципом першочергового задоволення заявок учасників ринку, які пропонують найвищу ціну. У випадку відсутності обмежень пропускної спроможності, оператор системи передачі приймає усі комерційні обміни щодо експорту-імпорту електричної енергії у повному обсязі та надає доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів на безоплатній основі.
 
770. 2. Якщо заплановані комерційні обміни не відповідають безпечній експлуатації мережі, оператор системи передачі має врегулювати обмеження у відповідності з вимогами операційної безпеки у найбільш економічно-ефективний спосіб. Корегуюча передиспетчеризація або зустрічна торгівля застосовуються в останню чергу, коли дешевші заходи не можуть бути застосовані.
 
771. 3. У випадку довготривалих, частих обмежень, оператором системи передачі застосовуються заздалегідь визначені та узгоджені методи управління обмеженнями.
 
772. 4. Управління обмеженнями має здійснюватися із застосуванням недискримінаційних ринкових механізмів, що забезпечуватимуть ефективні економічні сигнали учасникам ринку і оператору системи передачі та сприяють міждержавній торгівлі електричною енергією.
 
773. 5. Оператор системи передачі розробляє правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору. Правила та порядок мають також містити положення щодо використання доходів від розподілу пропускної спроможності.
 
774. 6. Методи управління обмеженнями мають забезпечити відповідність перетоків електричної енергії, що виникають внаслідок розподілу пропускної спроможності, стандартам операційної безпеки.
 
775. 7. При управлінні обмеженнями не допускається дискримінація між комерційними обмінами.
 
776. 8. Оператор системи передачі може відмовити учаснику ринку у доступі до пропускної спроможності міждержавних перетинів при одночасному виникненні таких умов:
 
777. 1)збільшення перетоків електричної енергії в результаті надання такого доступу призводить до порушення операційної безпеки;
 
778. 2)запропонована учасником ринку ціна за доступ до пропускної спроможності є нижчою за ціни, запропоновані учасниками ринку, доступ до пропускної спроможності яким буде надано.
 
779. 9. Обмеження комерційних обмінів мають застосовуватися лише в аварійних ситуаціях, коли оператор системи передачі має діяти невідкладно та неможлива передиспетчеризація або зустрічна торгівля. Такі обмеження мають носити недискримінаційний характер.
 
780. 10. За винятком форс-мажорних обставин, учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності, мають отримувати відшкодовування від оператора системи передачі за будь-які обмеження комерційних обмінів.
 
781. 11. Максимальна пропускна спроможність міждержавного перетину має бути запропонована у процесі розподілу учасникам ринку, з урахуванням дотримання стандартів операційної безпеки.
 
782. 12. Оператор системи передачі не має обмежувати міждержавну пропускну спроможність з метою розв’язання обмежень в ОЕС України, окрім випадків порушення операційної безпеки. Оператор системи передачі повинен інформувати учасників ринку про обмеження пропускної спроможності та про причини таких обмежень.
 
783. 13. При здійсненні балансування ОЕС України шляхом оперативних заходів та передиспетчеризації, оператор системи передачі має враховувати вплив таких заходів на енергосистеми суміжних країн.
 
784. Стаття 39. Розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів
 
785. 1. Вільна пропускна спроможність міждержавних перетинів має розподілятись на явному та/або неявному аукціонах. Обидва аукціони можуть проводитись для одного і того ж самого міждержавного перетину.
 
786. 2. Механізми управління обмеженнями мають застосовуватися для довгострокового, середньострокового та короткострокового періодів розподілу пропускної спроможності.
 
787. 3. Під час розподілу пропускної спроможності не має допускатись дискримінація між учасниками ринку, які бажають отримати доступ до пропускної спроможності. Усі учасники ринку мають право приймати участь в процесі розподілу пропускної спроможності.
 
788. 4. Встановлення цінових обмежень під час процедур розподілу пропускної спроможності забороняється, крім випадків нових міждержавних ліній, які підлягають звільненню відповідно статті 24 цього Закону.
 
789. 5. На кожному аукціоні має розподілятися частина чистої пропускної спроможності, запланована для розподілу на даному аукціоні, а також пропускна спроможність, що не була раніше розподілена, та невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах.
 
790. 6. Оператор системи передачі має визначити обсяг гарантованої пропускної спроможності, враховуючи свої права та обов’язки, права та обов’язки оператора енергосистеми суміжної країни та учасників ринку електричної енергії.
 
791. Обґрунтований обсяг пропускної спроможності може бути виставлений на аукціон як негарантований, про що учасники ринку мають бути повідомлені.
 
792. 7. На аукціонах з розподілу пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий періоди розподіляється виключно гарантована пропускна спроможність.
 
793. Учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий період, мають право передати або продати іншим учасникам ринку електричної енегії доступ до пропускної спроможності, повідомивши про це оператора системи передачі у встановленому порядку. При відмові у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому оператор системи передачі повинен чітко та прозоро пояснити причини такої відмови відповідним учасникам ринку та Регулятору. Перелік підстав, за яких оператор системи передачі може відмовити у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому, визначаються порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
 
794. На момент повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий період, на таку пропускну спроможність має розповсюджуватись принцип «використовуй або продай».
 
795. Перед кожним розподілом пропускної спроможності оператор системи передачі має оприлюднити обсяг пропускної спроможності, яка буде розподілятися, а також періоди часу, протягом яких пропускна спроможність буде скорочена або недоступна.
 
796. 8. Учасники ринку мають у встановлені строки надавати оператору системи передачі повідомлення про використання придбаної ними пропускної спроможності відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності.
 
797. Беручи до уваги вимоги до операційної безпеки, повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності мають надаватися до початку торгів на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку та до оприлюднення обсягів пропускної спроможності, що буде розподілятися на наступну добу та в добі постачання. Оператор системи передачі розподіляє невикористану пропускну спроможність на аукціонах для наступних періодів розподілу.