Кількість абзаців - 52 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести такі зміни до законів України:
 
4. .
;  
5. 1) Статті 7, 8 та 9 виключити.
 
6. 2) Статтю 11 викласти у такій редакції:
 
7. Стаття 11. Типові вимоги до узгоджених дій
 
8. 1. Антимонопольний комітет України може визначати типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання, що не призводять і не можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження конкуренції на ринку, або позитивний ефект яких для суспільних інтересів, передбачений частиною першою статті 10 цього Закону, переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.
2. Узгоджені дії, що відповідають типовим вимогам до певних видів узгоджених дій, встановлених Антимонопольним комітетом України, дозволяються і не потребують дозволу Антимонопольного комітету України відповідно до частини першої статті 10 цього Закону, якщо про це прямо вказано в розпорядженні Антимонопольного комітету України про затвердження типових вимог».
 
9. 3) у частині першій статті 27:
після абзацу п’ятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«жоден з учасників концентрації не веде діяльності на тому ж відповідному товарному та географічному ринку; або на ринку вищого або нижчого рівня, ніж ринок, на якому діє інший учасник концентрації, або
 
10. учасник концентрації має намір набути одноосібний контроль над суб’єктом господарювання, щодо якого він уже перебуває у відносинах спільного контролю, який було набуто з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, або».
 
11. У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами восьмим - десятим;
 
12. абзац дев’ятий доповнити словом «, або»;
після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом десятим такого змісту:
 
13. «учасники концентрації звертаються за дозволом до Комітету за власною ініціативою (концентрація не потребує отримання дозволу органів Комітету.».
 
14. У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;
 
15. 4) у частині другій статті 34:
 
16. абзац другий викласти у такій редакції:
 
17. «із заяв про надання дозволу на концентрацію - у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо заява про надання дозволу на концентрацію підлягає розгляду за спрощеною процедурою - у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі сплати суми збору відповідно до абзацу четвертого цієї частини за надання попередніх висновків з цих питань - у розмірі 1320 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
18. в абзаці третьому цифри "600" і "280" замінити відповідно цифрами "900" і "420";
 
19. в абзаці четвертому цифри "320" замінити цифрами "480".
 
20. 5) статтю 36 викласти в новій редакції:
«1. У разі наявності даних про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема наслідки такого порушення, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи.
 
21. Органи Антимонопольного комітету України мають право не розпочинати розгляд справи, а у разі, якщо провадження у справі було розпочате, -закрити провадження без прийняття рішення по суті, якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію (є малозначними). Під час вирішення цього питання органи Антимонопольного комітету України враховують, зокрема, тривалість та масштаб порушення, можливість припинення порушення та усунення його наслідків без розгляду справи по суті, співвідношення обсягу необхідного розслідування та наслідків порушення.
 
22. 2. Джерелами, з яких органи Антимонопольного комітету України одержують дані про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є:
1) заяви осіб, які відповідають вимогам, встановленим у частині четвертій цієї статті;
2) подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
 
23. 3) відомості, виявлені органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення під час здійснення своїх повноважень.
 
24. 3. У разі, коли дані про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції є суперечливими чи недостатніми, органи Антимонопольного комітету України проводять дослідження з метою встановлення достатніх підстав для початку розгляду справи.
 
25. 4. Особами, які мають право подавати заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є суб’єкти господарювання, об’єднання, громадяни, установи, організації, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність особи, в діях якої вбачаються ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, порушують або можуть безпосередньо порушувати їх права та інтереси.
 
26. Заяви подаються до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.
 
27. Порядок подання та розгляду заяв встановлюється Антимонопольним комітетом України.
 
28. 5. У разі подання заяви про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції особою, зазначеною у частині четвертій цієї статті, розгляд справи про таке порушення розпочинається за заявою.
 
29. У разі отримання даних про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції із джерел, передбачених пунктами 2 - 4 частини другої цієї статті, розгляд справи про таке порушення починається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
 
30. Особа, яка подала заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має право подати разом із заявою клопотання про початок розгляду справи про таке порушення за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України у зв’язку з можливістю настання негативних для неї наслідків, пов’язаних з поданням заяви. В такому разі розслідування за заявою, розгляд справи починаються за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
 
31. З метою захисту інтересів заявника, яким подано зазначене клопотання, для відповідної заяви та доданої до неї інформації забезпечується режим інформації з обмеженим доступом відповідно до вимог законодавства. Такий режим не забезпечується, якщо це перешкоджає встановленню факту порушення.
 
32. 6. Про відмову в розгляді справи з підстав, зазначених в абзаці другому частини першої цієї статті, орган Антимонопольного комітету України приймає відповідне розпорядження. Це розпорядження протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особі, яка подала заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (якщо така заява подавалася).».
 
33. 6) У статті 49 додати абзац сьомий такого змісту:
«дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію (є малозначними) (абзац другий частини першої статті 36); «;
 
34. 7) У статті 52 в частині шостій слова "чотири тисячі" замінити на слова "десять тисяч";
 
35. 8) У статті 56:
 
36. а) частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:
«Рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції набирають законної сили після закінчення строку на їх оскарження, якщо позов про оскарження рішення не було подано, або з набранням законної сили рішенням суду, яким було відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.»;
 
37. б) частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:
«Цей строк зупиняється на час розгляду справи про оскарження рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції судом, а також на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.»;
 
38. в) частину п’яту виключити;
 
39. г) частину сьому викласти в такій редакції:
«У разі, якщо суб’єкт господарювання, на якого рішенням органу Антимонопольного комітету України накладено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, протягом одного місяця з дня одержання рішення про накладення штрафу у добровільному порядку, без оскарження до суду або звернення із заявою про перевірку чи перегляд такого рішення, сплачує п’ятдесят відсотків накладеного штрафу, таке рішення органу Антимонопольного комітету України у частині сплати штрафу вважається повністю виконаним.»
 
40. д) доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
41. «8. У разі, якщо протягом встановленого в абзаці першому частини третьої статті 56 Закону строку рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується в добровільному порядку, орган Антимонопольного комітету України, який виніс рішення про накладення штрафу, видає наказ про примусове стягнення штрафу.
 
42. Наказ органу Антимонопольного комітету України про примусове стягнення штрафу є виконавчим документом, який набирає чинності з дня його прийняття та передається Антимонопольним комітетом України, головою його територіального відділення до органів державної виконавчої служби для примусового виконання».
 
43. 2. У Законі України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472 із подальшими змінами):
 
44. 1) частину першу статті 7 доповнити пунктом 15-1 такого змісту:
 
45. «15-1) видавати накази про примусове стягнення штрафу, якщо штраф, накладений за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не було сплачено у добровільному порядку; «;
 
46. 2) У статті 25 абзац третій виключити.
 
47. ІІ. Прикінцеві положення
 
48. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
49. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
50. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
51. Голова Верховної Ради України