Кількість абзаців - 344 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
 
3. щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання
 
4. Верховна Рада України постановляє:
 
5. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
6. 1. У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р.,
 
7. № 1, ст. 9 із наступними змінами):
 
8. 1) частину третю статті 10 доповнити пунктом 9-1 такого змісту:
 
9. «9-1) подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; «;
 
10. 2) у статті 24:
 
11. пункт 12 частини першої викласти в такій редакції:
 
12. «12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; «;
 
13. абзац третій частини другої виключити.
 
14. 2. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, із наступними змінами):
 
15. 1) частину другу статті 6 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 
16. «6-1) подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;»;
 
17. 2) частину першу статті 28 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
18. «3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), що на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;».
 
19. 3. У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами):
 
20. 1) статтю 8 після частини тринадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
 
21. «Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, не є порушенням нотаріальної таємниці.».
 
22. У зв’язку з цим частину чотирнадцяту вважати відповідно частиною п’ятнадцятою;
 
23. 2) частину першу статті 49 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
24. «8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;».
 
25. 4. Статтю 34 Закону України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338) доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
26. «У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного календарного дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.».
 
27. У зв’язку з цим частини шосту - дванадцяту вважати відповідно частинами сьомою - тринадцятою.
 
28. 5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
29. 1) у частині другій статті 31-1 слова «двохсот сорока» замінити словами «трьохсот шістдесяти»;
 
30. 2) статтю 183-1 викласти в такій редакції:
 
31. «Стаття 183-1. Несплата аліментів
 
32. Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
33. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
34. Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
 
35. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
 
36. Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, -
 
37. тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока годин до трьохсот шістдесяти годин.
 
38. Примітка. Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.»;
 
39. 3) доповнити статтею 183-2такого змісту:
 
40. «Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
41. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, -
 
42. тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.
 
43. Примітка. Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти, неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) більше ніж два дні з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої, визначений підприємством, установою, організацією більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
44. Поважними причинами є хвороба особи та інші обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, які документально підтверджені.»;
 
45. 4) статтю 221 після слів та цифр «статтею 124», доповнити словами і цифрами «частиною третьою статті 126, «;
 
46. 5) у частині першій статті 222 цифри «126» замінити цифрами та словами «125, частини перша, друга і четверта статті 126»;
 
47. 6) у статті 255:
 
48. абзац другий пункту 1 частини першої після слів та цифр «стаття 124», доповнити словами і цифрами «частина третя статті 126, «;
 
49. доповнити пункт 1 частини першої абзацом такого змісту:
 
50. «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (стаття 183-2); «;
 
51. 7) статтю 325-4викласти в такій редакції:
 
52. «Стаття 325-4. Наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт
 
53. У разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
 
54. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, в порядку, встановленому законом.».
 
55. 6. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) доповнити статтею 389-2 такого змісту:
 
56. «Стаття 389-2. Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт
 
57. Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, -
 
58. карається позбавленням волі на строк до двох років.
 
59. Примітка. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі статті 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) більше ніж два дні з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої, визначений підприємством, установою, організацією більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
 
60. Поважними причинами є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт, які документально підтверджені.».
 
61. 7. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21):
 
62. 1) у статті 8:
 
63. абзац дев’ятий частини першої викласти в такій редакції:
 
64. «на оплачувану працю згідно з законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених в частині, що стосується умов праці; «;
 
65. 2) частину четверту статті 60 викласти в такій редакції:
 
66. «4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, - не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку.»;
 
67. 3) у статті 118:
 
68. частину першу викласти в такій редакції:
 
69. «1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.
 
70. Такі договори повинні бути погоджені адміністрацією колонії та містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим працювати за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.»;
 
71. частину другу доповнити абзацом першим такого змісту:
 
72. «2. Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.».
 
73. У зв’язку з цим абзац перший вважати відповідно абзацом другим.
 
74. 4) частину другу статті 120 викласти в такій редакції:
 
75. «2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
 
76. Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку.»
 
77. 8. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., № 21-22, ст.135 із наступними змінами):
 
78. 1) частину п’яту статті 157 викласти в такій редакції:
 
79. «5.Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, відпочинку дитини за кордоном.
 
80. Той із батьків, з ким за рішенням суду визначено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що перевищує один місяць, з метою лікування, навчання, відпочинку дитини за кордоном у разі:
 
81. 1) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, яка підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
 
82. 2) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, яка підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів та документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У випадках, передбачених абзацом першим частини п’ятої цієї статті, документом, який підтверджує місце проживання дитини одним із батьків, є рішення суду.
 
83. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.»;
 
84. 2) статтю 175 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
85. «2. Діти мають права на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
 
86. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
 
87. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна в натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.»
 
88. 3) у статті 182:
 
89. пункт 3-1 частини першої після слова «наявність» доповнити словами «на праві власності, володіння та/або користування платника аліментів»;
 
90. у частині другій:
 
91. абзац другий після слова «Мінімальний» доповнити словом «гарантований»;
 
92. доповнити новим абзацом такого змісту:
 
93. «Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів»;
 
94. доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
95. «3. Суд не обмежений розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у платника аліментів витрат, які перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх оплати»;
 
96. 4) частину другу статті 184 викласти в такій редакції:
 
97. «2. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.»;
 
98. 5) у частині другій статті 191 слова «три роки» замінити словами «десять років»;
 
99. 6) у частині першій статті 194 слова «три роки» замінити словами «десять років»;
 
100. 7) частину першу статті 196 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
101. «У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосовних заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».»;
 
102. 8) у статті 204:
 
103. частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
104. «Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, зокрема, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, та така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.».
 
105. У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім;
 
106. доповнити статтю новою частиною такого змісту:
 
107. «2. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом.».
 
108. 9. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 із наступними змінами):
 
109. 1) частину першу статті 28 після слів «Позови про стягнення аліментів, «доповнити словами «зміни їх розміру»;
 
110. 2) перше речення частини першої статті 157 після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та»;
 
111. 3) частину першу статті 172 після слів «законної сили» доповнити словами та цифрами «, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.».
 
112. 10. Перше речення частини першої статті 144 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2017, № 48, ст.436) після слів «забезпечення позову» доповнити словами «є виконавчим документом та».
 
113. 11. Статтю 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
114. «З метою забезпечення накладення арешту на кошти фізичних осіб Національним банком України у визначеному ним порядку ведеться Єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб.».
 
115. У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами третьою - шостою;
 
116. 12. У Законі України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):
 
117. 1) статтю 1 доповнити визначенням термінів такого змісту (в алфавітному порядку):
 
118. «Єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб - єдина державна інформаційна система, що ведеться Національним банком України з метою збирання, обліку та надання інформації про рахунки фізичних і юридичних осіб у порядку, визначеному Національним банком України;
 
119. 2) частину першу статті 7 доповнити новим пунктом 32 такого змісту:
 
120. «забезпечує ведення Єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб.».
 
121. 13. У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577; 2013 р., № 21, ст. 208, № 27, ст. 282; 2015 р., № 2-3, ст. 12):
 
122. 1) частину першу статті 9 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
 
123. «5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
124. 2) у статті 14:
 
125. доповнити частиною третьою такого змісту:
 
126. «3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.»;
 
127. 3) у статті 21:
 
128. назву статті доповнити словами «та працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
129. частину третю викласти в такій редакції:
 
130. «3. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.»;
 
131. доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
 
132. «Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може уповноважити свого працівника.
 
133. 5. Повноваження працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як представника суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу підтверджується наказом Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.»;
 
134. 4) статті 23 і 24 викласти в такій редакції:
 
135. «Стаття 23. Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги
 
136. 1. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
 
137. 1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
 
138. 2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, припинили своє існування;
 
139. 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;
 
140. 4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі;
 
141. 5) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, оголошена в розшук у кримінальному провадженні;
 
142. 6) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, визнана безвісно відсутньою або померлою;
 
143. 7) особа, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, оголошена померлою, крім випадків, якщо кримінальне провадження є необхідним для реабілітації померлої особи.
 
144. 2. За наявності підстав, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, наказ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги видається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.
 
145. 3. Особі, якій раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога відповідно до цього Закону та яка втратила підстави для отримання такої допомоги, правова допомога може надаватися на загальних підставах.
 
146. 4. У разі припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особа, якій надавалася така допомога, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги.
 
147. 5. Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов’язань.
 
148. Стаття 24. Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу
 
149. 1. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках і в порядку, визначених законом.
 
150. 2. Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:
 
151. 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
152. 2) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
 
153. 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру безоплатної правової допомоги з підстав, передбачених законом;
 
154. 4) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
 
155. 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
156. 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
157. 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
158. 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
 
159. 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
 
160. 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
 
161. 3. Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
162. 4. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 4 частини другої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.»;
 
163. 5) у пункті 3 частини першої статті 25 слова «доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» замінити словами «доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги»;
 
164. 6) у частині першій статті 26:
 
165. абзац перший викласти в такій редакції:
 
166. «1. Адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, зобов’язані: «;
 
167. пункт 3 доповнити після слів «відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги» словами «або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги».
 
168. 14. Частину другу статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290 із наступними змінами) доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
169. «3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
170. 15. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами): після слів «у справах про стягнення аліментів, « доповнити словами «зміни їх розміру,
 
171. 16. У Законі України «Про вибори народних депутатів України» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 10 - 11, ст. 73; 2014 р., № 22, ст. 794, № 49, ст. 2056):
 
172. 1) частину першу статті 54 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
173. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
174. 2) у статті 55:
 
175. частину першу доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
 
176. «5-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
177. частину другу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
178. «3-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
179. 3) частину другу статті 63 після слова «судимості» доповнити словами «наявність (відсутність) заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,».
 
180. 17. У частині другій статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2014 р., № 13, ст. 223):
 
181. абзац перший після слів «Перший заступник міністра, « доповнити словами «заступники міністра»;
 
182. після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:
 
183. «Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
184. 18. У Законі України «Про Кабінет Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2016 р., № 4, ст. 43):
 
185. 1) частину першу статті 7 після слів «накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення» доповнити словами
 
186. «, або особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
187. 2) частину п’яту статті 8 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
188. «7) заява про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
189. 3) частину п’яту статті 9 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
190. «7) заявою про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
191. 4) у частині першій статті 18:
 
192. пункт 2 після слів « (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України)» доповнити словами «, у тому числі у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
193. пункт 3 після слів «Міністр оборони України» доповнити словами «, у тому числі у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;».
 
194. 19. У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051, із наступними змінами):
 
195. 1) у статті 6:
 
196. в абзаці другому частини першої цифру «11» замінити цифрою «12»;
 
197. абзац шостий частини другої після слова та цифр «пунктами 1 - 7» доповнити знаком та цифрою «, 9»;
 
198. частину четверту доповнити пунктом 12 такого змісту:
 
199. «12) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
200. 2) частину восьму статті 7 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
201. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
202. 3) статтю 10 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
203. «8. Наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, є підставою для звільнення працівника Національного бюро.»;
 
204. 4) частину першу статті 13 доповнити пунктом 9 такого змісту:
 
205. «9) не подала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, або в неї виявлено таку заборгованість.».
 
206. 20. У Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015, № 2-3 (16.01.2015), ст. 12 із наступними змінами):
 
207. 1) частину першу статті 30 доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
208. «11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
209. 2) статтю 39 доповнити новою частиною шостою такого змісту:
 
210. «6. Не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду якщо він має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
211. У зв’язку з цим частину шосту - восьму вважати відповідно частиною сьомою - дев’ятою;
 
212. 3) у частині третій статті 40:
 
213. у пункті 4 слова «та» виключити;
 
214. доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
215. «5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
216. 4) частину першу статті 41 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
217. «4) наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
218. 5) частину першу статті 42 доповнити пунктом 3 такого змісту:
 
219. «3) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
220. 21. У Законі України «Про місцеві вибори» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37 - 38, ст. 366):
 
221. 1) частину першу статті 38 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
222. «8-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
223. 2) частину першу статті 39 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
224. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
225. 3) частину першу статті 40 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
 
226. «7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;»;
 
227. 4) у частині тринадцятій статті 41:
 
228. абзац перший після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
229. абзац другий після слова «проживання» доповнити словами «наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
230. 5) частину восьму статті 42 після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
231. 6) у частині сьомій статті 43:
 
232. абзац перший після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,»;
 
233. абзац другий після слова «проживання» доповнити словами «, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання,».
 
234. 22. У Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 2; № 18, ст.. 715):
 
235. 1) у статті 3:
 
236. частину третю доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
237. «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
238. частину четверту доповнити пунктом 10 такого змісту:
 
239. «10) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
240. 2) частину третю статті 6 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
241. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;».
 
242. 23. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 60 із наступними змінами):
 
243. 1) статтю 19 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
244. «3. На посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
245. У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою;
 
246. 2) у статті 25:
 
247. частину першу доповнити абзацом десятим такого змісту:
 
248. «Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», також подає до конкурсної комісії заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
249. частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:
 
250. «Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, та які бажають взяти участь у цьому конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» або «Б», подають заяву про участь у конкурсі та заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
251. 3) у статті 84:
 
252. частину першу доповнити пунктом 6 такого змісту:
 
253. «6) наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б», заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
254. частину другу після слів та цифр «у пунктах 1 - 4» доповнити цифрою
 
255. «, 6».
 
256. 24. У Законі України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України 2014 р., № 49, ст. 2056, із наступними змінами):
 
257. 1) у статті 5:
 
258. частину восьму доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
259. «3-1) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «;
 
260. частину дев’яту доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
261. «8) має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
262. частину десяту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
263. «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.».
 
264. 25. У Законі України «Про Державне бюро розслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6, ст. 55):
 
265. 1) у статті 10:
 
266. частину другу доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
 
267. «Не може бути призначена на посади Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
268. частину четверту доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
269. «11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
270. 2) частину одинадцяту статті 11 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
271. «31) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання; «.
 
272. 26. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
 
273. 1) статтю 8 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
274. «5. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів в порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням з Національним банком України.»;
 
275. 2) частину третю статті 9 викласти в такій редакції:
 
276. «3. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до яких звернулися за вчиненням певної дії щодо майна, що належить особі, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
 
277. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на відповідне майно такий арешт уже накладено з тих же підстав.»
 
278. 3) частину четверту статті 11 викласти у такій редакції:
 
279. «4. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.»;
 
280. 4) абзац шостий частини другої статті 26 викласти в такій редакції:
 
281. «стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення суми індексації аліментів;»;
 
282. 5) у статті 27:
 
283. у частині другій слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінити словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів»;
 
284. частини четверту викласти в такій редакції:
 
285. «4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
286. За виконавчими документами про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. В подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця, у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або припинення чи закінчення виконавчого провадження, на підставі розрахунку про його нарахування.
 
287. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.»;
 
288. пункт 1 частини п’ятої після слів «періодичних платежів» доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців)»;
 
289. частину сьому після слів «не підлягає виконанню, «доповнити словами «виконавчий збір не стягується, а»;
 
290. 6) у частині першій статті 28:
 
291. слова «простою кореспонденцією» замінити словами «простим поштовим відправленням»;
 
292. після слів «без прийняття до виконання», доповнити словами «постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, «;
 
293. слова «рекомендованим листом з повідомленням про вручення» замінити словами «рекомендованим поштовим відправленням.»;
 
294. 7) пункти 3, 4 частини першої статті 45 викласти в такій редакції:
 
295. «3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
 
296. 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.»;
 
297. 8) у частині першій статті 69:
 
298. у першому реченні слово «стягувачу» замінити словами «на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця»;
 
299. друге речення виключити;
 
300. 9) у статті 71:
 
301. у частині четвертій:
 
302. у пункті 5 слово «закінчення» замінити словом «припинення»;
 
303. доповнити новим пунктом такого змісту:
 
304. «6) закінчення виконавчого провадження.»
 
305. частину дев’яту після пункту 4 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
306. «Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.».
 
307. У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами сьомим - дев’ятим;
 
308. частини дванадцяту та тринадцяту викласти у такій редакції:
 
309. «12. У разі наявності у діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
 
310. 13. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у разі:
 
311. 1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;
 
312. 2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хвора на онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги;
 
313. 3) несплати аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки;
 
314. 4) інших випадках передбачених законом.
 
315. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
 
316. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.»;
 
317. доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:
 
318. «14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі двадцяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
319. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі тридцяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
320. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
 
321. В подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
 
322. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.».
 
323. 27. У Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 29, ст. 535):
 
324. 1) у частині першій статті 10 слова «не нижче другого рівня» замінити словами « (для керівників органів державної виконавчої служби та їх заступників - не нижче другого рівня)»;
 
325. 2) статтю 14 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
326. «5. Зразки, знаки розрізнення та правила носіння форменого одягу працівників органів державної виконавчої служби затверджуються Міністерством юстиції України.»;
 
327. 3) у статті 31:
 
328. частину третю та четверту доповнити словами « (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)»;
 
329. частину сьому викласти в такій редакції:
 
330. «7. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
 
331. За виконавчими документами про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду із заборгованості зі сплати аліментів. В подальшому приватний виконавець зобов'язаний нараховувати основну винагороду щомісяця, у розмірі, визначеному частиною третьою цієї статті, від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення основної винагороди за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься приватним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або припиненні чи закінченні виконавчого провадження на підставі розрахунку про її нарахування.»
 
332. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
333. 1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців другого - п’ятого підпункту 9 пункту 26 розділу І цього Закону, які набирають чинності через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України».
 
334. Зміни, передбачені пунктом 11 та підпунктом 1 пункту 26 розділу І цього Закону, застосовуються за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів.
 
335. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
336. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
337. 2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
338. 3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
339. 3. Національному банку України:
 
340. у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
341. у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити створення та функціонування Єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб.
 
342. Голова Верховної
 
343. Ради України А.В. ПАРУБІЙ