Кількість абзаців - 193 Розмітка (ліва колонка)


Про валюту (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про валюту
 
1.

 
2. Цей Закон встановлює засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, а також визначає права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного регулювання.
 
3. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
 
4. Стаття 1. Принципи валютного регулювання
 
5. Валютне регулювання в Україні ґрунтується на таких принципах:
 
6. 1) свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:
 
7. застосування обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України;
 
8. недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції;
 
9. 2) ризикоорієнтованість, прозорість, достатність та ефективність валютного регулювання, який реалізується шляхом:
 
10. спрямованості на забезпечення фінансової стабільності, економічного і соціального розвитку;
 
11. відповідності запроваджуваних заходів захисту, строків їх застосування та обсягів пов’язаних з ними валютних обмежень існуючим масштабам і структурі системних ризиків, які загрожують фінансовій стабільності;
 
12. пріоритетності ринкових інструментів валютного регулювання над адміністративними;
 
13. 3) самостійність та ринковість валютного регулювання, що передбачає:
 
14. гнучкий валютний курс;
 
15. незалежність Національного банку України у формуванні та реалізації валютної і монетарної політики у межах, визначених законом
 
16. Стаття 2. Визначення термінів
 
17. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
18. банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
 
19. валютне регулювання – діяльність Національного банку України, що спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій уповноваженими установами та суб’єктами валютних операцій;
 
20. валютний нагляд – система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;
 
21. валютні операції ? операції, що мають хоча б одну з таких ознак:
 
22. а) операції, що пов’язані з переходом права власності на валютні цінності та/або прав вимоги та зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
 
23. б) торгівля валютними цінностями;
 
24. в) транскордонні перекази валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
 
25. валютні цінності ? національна валюта України (гривня), іноземна валюта та банківські метали;
 
26. іноземна валюта:
 
27. а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
 
28. б) платіжні документи (боргові розписки, акредитиви, банківські накази, чеки, в тому числі дорожні чеки, інші платіжні документи), виражені в грошових одиницях іноземних держав та/або банківських металах;
 
29. в) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема СПЗ) та належать до виплати в іноземній валюті;
 
30. г) електронні гроші, номіновані в грошових одиницях іноземних держав та/або банківських металах;
 
31. національна валюта:
 
32. а) грошові знаки грошової одиниці України – гривні у вигляді банкнот і монет, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
 
33. б) платіжні документи (боргові розписки, акредитиви, банківські накази, чеки, в тому числі дорожні чеки, інші платіжні документи), виражені в гривні;
 
34. в) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені в гривні;
 
35. г) електронні гроші, номіновані в гривні;
 
36. нерезиденти:
 
37. а) фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
 
38. б) юридичні особи та інші суб’єкти господарювання з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, в тому числі ті, частки участі в яких належать резидентам;
 
39. в) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України;
 
40. резиденти:
 
41. а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном;
 
42. б) юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
 
43. в) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
 
44. суб’єкти валютних операцій ? резиденти та/або нерезиденти, які здійснюють валютні операції;
 
45. торгівля валютними цінностями ? операції щодо купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій (для банківських металів – із фізичною поставкою), так і в безготівковій формах (для банківських металів – без фізичної поставки);
 
46. транскордонне переміщення валютних цінностей ? ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України банківських металів, готівкової валюти;
 
47. транскордонний переказ валютних цінностей ? рух певної суми безготівкових коштів в Україну або за її межі з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі;
 
48. уповноважені установи ? банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які отримали ліцензії Національного банку України згідно із цим Законом.
 
49. Інші терміни, що використовуються в цьому Законі, вживаються у значеннях, визначених у законах України.
 
50. Стаття 3. Валютне законодавство
 
51. 1. Правове регулювання питань валютного регулювання і валютного нагляду установлюється або змінюється цим Законом, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про зовнішньоекономічну діяльність", а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до названих законів.
 
52. 2. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про валюту".
 
53. Стаття 4. Гарантії свободи здійснення валютних операцій
 
54. 1. Валютні операції здійснюються відповідно до законодавства України без будь-яких обмежень, крім випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
 
55. 2. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом реалізації принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
 
56. 3. У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам України.
 
57. Стаття 5. Розрахунки
 
58. 1. Гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без обмежень на всій території України для проведення розрахунків та переказів.
 
59. 2. Усі розрахунки на території України проводяться виключно в гривні, крім розрахунків за:
 
60. 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
 
61. 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
 
62. 3) операціями небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку з надання фінансових послуг на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій;
 
63. 4) іншими операціями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
64. Розрахунки за операціями, визначеними у пунктах 1 – 4 цієї частини, можуть проводитися в іноземній валюті, а також у банківських металах.
 
65. 3. Сплата комісій, інших платежів за здійснення операцій, визначених пунктами 1 – 4 частини другої цієї статті, здійснюється виключно в гривні, крім розрахунків щодо сплати процентів (відсотків) за депозитами/кредитами (позиками), які можуть проводитися як в іноземній валюті, банківських металах, так і в гривні.
 
66. 4. Порядок проведення розрахунків за валютними операціями, що здійснюються в іноземній валюті та банківських металах, визначається Національним банком України.
 
67. Стаття 6. Торгівля валютними цінностями
 
68. 1. Торгівля валютними цінностями здійснюється на міжбанківському валютному ринку України.
 
69. 2. Структура міжбанківського валютного ринку, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на міжбанківському валютному ринку визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
70. 3. Торгівля валютними цінностями в готівковій формі здійснюється виключно через уповноважені установи.
 
71. Стаття 7. Транскордонний переказ валютних цінностей
 
72. 1. Транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється без обмежень виключно через уповноважені установи в порядку, встановленому Національним банком України.
 
73. Стаття 8. Транскордонне переміщення валютних цінностей
 
74. 1. Транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
 
75. 2. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей уповноваженими установами та суб’єктами валютних операцій визначається Національним банком України.
 
76. Стаття 9. Ліцензії Національного банку України
 
77. 1. Банки здійснюють валютні операції на підставі банківської ліцензії.
 
78. 2. Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення таких валютних операцій:
 
79. обмін валют (здійснення операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі);
 
80. переказ коштів;
 
81. надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту;
 
82. факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
 
83. інші валютні операції, визначені Національним банком України.
 
84. 3. Оператори поштового зв’язку здійснює валютні операції на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення таких валютних операцій:
 
85. переказ коштів;
 
86. діяльність з обміну валют.
 
87. 4. Ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій діють безстроково.
 
88. 5. Національний банк України веде реєстр осіб, яким видано ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, та розміщує цей реєстр на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
 
89. Стаття 10. Надання інформації про валютні операції
 
90. 1.Уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи, а також про власні валютні операції.
 
91. 2.Суб’єкти валютних операцій – резиденти зобов’язані надавати інформацію про валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції.
 
92. Суб’єкти валютних операцій – нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, в межах, що стосуються їх діяльності в Україні.
 
93. 3.З метою збору статистичної інформації Національний банк України має право здійснювати збір інших періодичних статистичних даних.
 
94. 4.Національний банк України визначає зміст, форми, періодичність та строки, спосіб, порядок надання інформації про валютні операції відповідно до цієї статті.
 
95. 5. Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов’язаною з проведенням валютних операцій.
 
96. Стаття 11. Валютний нагляд
 
97. 1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
 
98. 2. Валютний нагляд здійснюють органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду з метою:
 
99. а) визначення відповідності проведених валютних операцій валютному законодавству;
 
100. б) перевірки наявності підтвердних документів щодо проведених валютних операцій;
 
101. в) перевірки повноти, об’єктивності і достовірності інформації про валютні операції, наданої резидентами та нерезидентами.
 
102. 3. Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті, здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб’єктів здійснення таких операцій, за винятком випадків виявлення і документального підтвердження порушень такими суб’єктами вимог валютного законодавства.
 
103. 4. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України, державний орган, що реалізує державну податкову і митну політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
 
104. 5. Національний банк України здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
 
105. 6. Державний орган, що реалізує державну податкову і митну політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами (крім уповноважених установ) вимог валютного законодавства. Заходи валютного нагляду за дотриманням суб’єктами господарської діяльності (крім уповноважених установ) вимог валютного законодавства здійснюються державним органом, що реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
 
106. 7. Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України.
 
107. Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов’язаних із експортом та імпортом продукції на суму, що є меншою за розмір, встановлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами та нерезидентами (крім інших уповноважених установ), що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
 
108. 8. Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб’єктів валютних операцій документи, пов’язані зі здійсненням валютних операцій, а суб’єкти валютних операцій зобов’язані подавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду.
 
109. 9. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства суб’єктами, визначеними частинами четвертою та п’ятою цієї статті відповідно. Під час проведення таких перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об’єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції і пояснень щодо проведених валютних операцій, а суб’єкти валютного нагляду, визначені частинами четвертою та п’ятою цієї статті, зобов’язані безоплатно надавати відповідний доступ, документи та іншу інформацію.
 
110. 10. У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від відповідних суб’єктів, які допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
 
111. 11. Органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, яка була отримана ними під час здійснення валютного нагляду, з метою застосування щодо суб’єктів, які допустили таке порушення, заходів впливу, передбачених законом.
 
112. Стаття 12. Заходи захисту
 
113. 1. Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, значного тиску на платіжний баланс України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави, має право вводити заходи захисту:
 
114. 1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;
 
115. 2) установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг;
 
116. 3) установлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом фінансового капіталу;
 
117. 4) запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій;
 
118. 5) резервування коштів за валютними операціями;
 
119. 6) інші заходи, що випливають зі статті 7-1 Закону України "Про Національний банк України".
 
120. 2. Національний банк України при прийнятті рішення щодо введення заходів захисту може враховувати рішення Ради фінансової стабільності про підтвердження наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави.
 
121. 3. Заходи захисту вводяться на строк, що не перевищує шість місяців з дати їх введення.
 
122. Стаття 13. Особливості установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції, а також транспортних послуг
 
123. 1. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за експортними операціями резидентів виручка резидентів в іноземній валюті від експорту продукції та/або транспортних послуг підлягає зарахуванню на їх рахунки, відкриті в іноземній валюті, в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше строку, установленого Національним банком України. Строк виплати заборгованостей обчислюється з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує надання транспортних послуг.
 
124. 2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за імпортними операціями резидентів резиденти під час здійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки не можуть встановлювати відстрочення, що перевищує строк, установлений Національним банком України.
 
125. 3. Граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту продукції, а також транспортних послуг, установлені Національним банком України, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
 
126. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів із дати видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
 
127. 4. Порушення резидентами строку розрахунків, установленого згідно із цією статтею, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої в національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
 
128. 5. У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним арбітражним судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого експортно-імпортним контрактом, строк, установлений відповідно до цієї статті, зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується.
 
129. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково в частині майнових вимог або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строк, установлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
 
130. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строку, установленого відповідно до цієї статті, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
 
131. 6. Державний орган, що реалізує державну податкову і митну політику, має право за результатами перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену частиною четвертою цієї статті.
 
132. Стаття 14. Види відповідальності за порушення валютного законодавства
 
133. 1. Забезпечення виконання валютного законодавства включає такі види відповідальності:
 
134. 1) порушення суб’єктами валютних операцій, уповноваженими установами порядку проведення розрахунків за валютними операціями, що здійснюються в іноземній валюті та банківських металах – заходи впливу, передбачені відповідними актами валютного законодавства;
 
135. 2) порушення банками вимог валютного законодавства – заходи впливу, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність";
 
136. 3) порушення вимог валютного законодавства небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв’язку – заходи впливу, передбачені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
 
137. 4) здійснення операцій з валютними цінностями без одержання ліцензії, передбаченої статтею 9 цього Закону – штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за
 
138. обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
 
139. 5) порушення порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України – штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;
 
140. 6) порушення суб’єктами валютних операцій, уповноваженими установами або фізичними особами встановленого порядку транскордонного переказу або переміщення валютних цінностей – заходи впливу, передбачені відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України;
 
141. 7) порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності запроваджених у вигляді тимчасових заходів захисту граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями – санкції у вигляді пені, визначені статтею 13 цього Закону;
 
142. 8) порушення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами порядку та строків здійснення обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті у період дії таких заходів захисту, запроваджених Національним банком України – заходи впливу, передбачені відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;
 
143. 9) порушення суб’єктами валютних операцій, уповноваженими установами порядку надання інформації про валютні операції – заходи впливу, передбачені відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України;
 
144. 10) інші види відповідальності та заходи впливу, передбачені законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
145. Стаття 15. Механізм застосування відповідальності за порушення валютного законодавства
 
146. 1. До суб’єктів, що порушили валютне законодавство, органами валютного нагляду застосовуються заходи впливу у вигляді:
 
147. 1) роз’яснення валютного законодавства та офіційних вимог щодо його подальшого виконання і дотримання – у разі якщо виявлене порушення є незначним і вчинено відповідним суб’єктом уперше;
 
148. 2) фінансових санкцій – у разі якщо за вчинене порушення законодавством передбачено застосування заходів впливу у вигляді фінансових санкцій.
 
149. 2. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
 
150. 3. За кожне порушення може бути застосовано тільки один із заходів впливу, передбачений законодавством для відповідного виду порушення валютного законодавства.
 
151. 4. Розмір фінансових санкцій, що застосовуються до суб’єктів валютних операцій, уповноважених установ, які порушили валютне законодавство, визначається цим Законом, іншими законодавчими актами України та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України.
 
152. 5. Факт порушення валютного законодавства, виявленого за результатами перевірки, оформляється актом із додаванням відповідних підтвердних документів.
 
153. 6. У разі виявлення порушень валютного законодавства заходи впливу застосовуються у порядку здійснення валютного нагляду відповідно до цього Закону, інших актів валютного законодавства Національним банком України, державним органом, що реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до їх компетенції.
 
154. 7. Суми стягнених у вигляді фінансових санкцій штрафів спрямовуються до державного бюджету.
 
155. 8. Рішення органу валютного нагляду про застосування санкції може бути оскаржене у судовому та адміністративному порядку.
 
156. Стаття 16. Прикінцеві та перехідні положення
 
157. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
 
158. 2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
159. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст.184 з наступними змінами);
 
160. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 364 з наступними змінами).
 
161. 3. Національному банку України до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.
 
162. 4. Кабінету Міністрів України до дня введення в дію цього Закону:
 
163. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації;
 
164. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
 
165. 5. Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України до дня введення в дію цього Закону розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо ліцензування діяльності зі здійснення валютних операцій на території України, здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду.
 
166. 6. Установити, що нормативно-правові акти Національного банку України, прийняті відповідно до частини третьої цієї статті, якими вводяться заходи захисту, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, та які набирають чинності одночасно з введенням в дію цього Закону, діють до визнання їх Національним банком України такими, що втратили чинність.
 
167. При прийнятті рішень про втрату чинності нормативно-правовими актами, зазначеними в абзаці першому цієї частини, Національний банк України може урахувати рекомендації Ради з фінансової стабільності, що засвідчують стабілізацію фінансового стану банківської системи та відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни. Такі рішення можуть прийматися Національним банком України не раніше введення в дію закону України щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, який визначатиме:
 
168. правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
 
169. правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
 
170. правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
 
171. правила оподаткування постійного представництва;
 
172. заходи стосовно запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
 
173. процедури стосовно врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
 
174. впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
 
175. 7. Внести зміни до таких законів України:
 
176. 1) у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 з наступними змінами):
 
177. частину одинадцяту статті 5 виключити;
 
178. у частині п’ятій статті 11 слова "та в разі застосування санкцій згідно із статтею 37 цього Закону при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності" виключити;
 
179. у частині шостій статті 13 слово та цифри "та 37" виключити;
 
180. у статті 16:
 
181. частину тринадцяту виключити;
 
182. у частині сорок третій слова "згідно зі статтею 37 цього Закону" виключити;
 
183. у статті 35 слова та цифри "статтями 33 і 37" замінити словом та цифрами "статтею 33";
 
184. статтю 37 виключити;
 
185. 2) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 – 6, ст. 30 з наступними змінами):
 
186. у статті 47:
 
187. частину першу доповнити словами "як у національній, так і в іноземній валюті";
 
188. частину дев’яту виключити;
 
189. у частині сьомій статті 62 слова "які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю" замінити словами "які в межах службових повноважень здійснюють функції банківського нагляду або валютного нагляду";
 
190. у частині першій статті 73:
 
191. абзац перший після слова "банківського" доповнити словом "валютного";
 
192. пункт 11-1 виключити.