Кількість абзаців - 999 Розмітка (ліва колонка)


Проект Кодексу України з процедур банкрутства (ч.І) (Друге читання)

0. Проект
 
1. вноситься народними депутатами України
 
2. Іванчуком А.В.
 
3. Сидоровичем Р. М.
 
4. Алєксєєвим С. О. та іншими
 
5. КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА
 
6. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
 
7. КНИГА ПЕРША. КОРПОРАТИВНЕ БАНКРУТСТВО
 
8. Розділ ІЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
9. Стаття 1. Визначення термінів
 
10. 1. Для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
 
11. арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;
 
12. банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
 
13. боржник – юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання та щодо якої наявні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно з цим Кодексом;
 
14. грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом;
 
15. заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
 
16. значні правочини (договори) - правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору). Продаж істотних активів боржника – правочин щодо відчуження або обтяження нерухомого майна боржника; правочин щодо відчуження або обтяження майна боржника, якщо вартість такого майна становить сукупно 25 і більше відсотків від загальної вартості його активів. Не вважається продажем істотних активів боржника правочини щодо малоцінних та швидкозношуваних предметів, а також товарів, що швидко псуються;
 
17. керуючий реалізацією – арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про банкрутство фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів;
 
18. керуючий реструктуризацією – арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про банкрутство фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника;
 
19. кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
 
20. неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;
 
21. офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України;
 
22. погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб;
 
23. погашення боргів боржника – судова процедура у справі про банкрутство фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленим цим Кодексом;
 
24. правочини (договори), щодо яких є заінтересованість - правочини (договори), сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого чи кредиторів;
 
25. представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
26. реструктуризація боргів боржника – судова процедура у справі про банкрутство фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;
 
27. сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
 
28. уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
 
29. учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство.
 
30. Термін "портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
 
31. Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
 
32. 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
 
33. 3. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
 
34. Провадження у справі про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про іпотечні облігації".
 
35. Провадження у справі про визнання інституту спільного інвестування неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням норм Закону України "Про інститути спільного інвестування".
 
36. 4. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
 
37. 5. Положення цього Кодексу не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.
 
38. 6. Провадження у справах про банкрутство боржників, які здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.
 
39. 7. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
40. 8. Порядок виконання в Україні судових рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
41. У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.
 
42. Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства
 
43. 1. Державний орган з питань банкрутства:
 
44. сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
 
45. організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих;
 
46. установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого;
 
47. формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих України, що є складовою частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
 
48. встановлює порядок подання арбітражним керуючим державному реєстратору відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство, необхідних для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
 
49. установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу при відкритті провадження у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
 
50. установлює примірну форму плану санації, реструктуризації;
 
51. готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
 
52. готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
 
53. здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
 
54. Стаття 4. Організація діяльності арбітражного керуючого
 
55. 1. Арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності.
 
56. 2. Арбітражний керуючий з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
 
57. Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.
 
58. 3. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
59. Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури
 
60. 1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
 
61. 2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
 
62. 3. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).
 
63. 4. У разі надання боржнику фінансової допомоги він бере на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу, в порядку, встановленому законом.
 
64. 5. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
65. 6. Санація державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.
 
66. Умови та порядок проведення санації державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб'єктом управління об'єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
67. Санація державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство провадиться згідно з цим Кодексом.
 
68. Стаття 6. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство
 
69. 1. Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
70. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі в цій статті – план санації).
 
71. 2. У плані санації визначається:
 
72. розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації,
 
73. заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;
 
74. обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
 
75. Планом санації може бути передбачено:
 
76. поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
 
77. різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
 
78. заходи з отримання позик чи кредитів;
 
79. умови, передбачені у частині другій статті 28 цього Кодексу.
 
80. До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватись фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.
 
81. 3. У разі якщо план санації передбачає розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення у частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.
 
82. Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.
 
83. До плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.
 
84. Вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником з плану санації. Погодження та реалізації плану санація не вважається порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не приймає участі в плані санації.
 
85. 4. Для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації, а також розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше, ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.
 
86. У зборах кредиторів мають право взяти участь усі кредитори, навіть якщо їх вимоги не були включені до плану санації.
 
87. Якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів, то такий план санації має бути схваленим у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
 
88. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.
 
89. За заявою забезпеченого кредитора до плану санації включається положення про відмову забезпеченого кредитора від забезпечення. Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частині тих вимог, щодо яких він відмовився від забезпечення.
 
90. План санації має бути схваленим у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотків від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
 
91. Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
 
92. 5. Боржник протягом п'яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації подає до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.
 
93. До заяви про затвердження плану санації додаються:
 
94. план санації;
 
95. докази схвалення плану санації;
 
96. список кредиторів із зазначенням їх найменування або ім’я, місцезнаходження або місця проживання чи перебування, ідентифікаційного коду або реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності цих відомостей) та суми заборгованості.
 
97. За подання заяви про затвердження плану санації справляється судовий збір.
 
98. 6. Господарський суд виносить ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті заяви про затвердження плану санації протягом п'яти днів з дня її отримання.
 
99. В ухвалі про прийняття заяви до розгляду зазначаються час та місце проведення судового засідання у справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації. Копія ухвали надсилається боржнику, кредиторам та інвесторам, які відповідно до плану санації беруть участь у санації.
 
100. Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає.
 
101. Господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про затвердження плану санації, якщо:
 
102. план санації не відповідає Кодексу;
 
103. провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із Кодексом;
 
104. справа не підсудна даному господарському суду;
 
105. стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство;
 
106. юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку.
 
107. Про відмову у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами.
 
108. Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про затвердження плану санації повертає її та додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
 
109. 7. Господарський суд публікує повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації на офіційному веб-порталі судової влади України. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату судового засідання у справі.
 
110. За заявою боржника або кредитора господарський суд протягом п’яти днів з дня прийняття заяви проводить судове засідання у справі для розгляду питань про призначення керуючого санацією, вжиття заходів відповідно до статті 17 цього Кодексу, обмеження дії мораторію.
 
111. Господарський суд призначає керуючого санацією, якщо призначення такого керуючого та обсяг його повноважень визначені планом санації. Кандидатура керуючого санацією вноситься забезпеченими кредиторами, що володіють більше ніж 50 відсотків від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, за винятком вимог забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника. Якщо керуючий санацією призначений до моменту винесення ухвали стосовно погодження плану санації, а в погодженні плану санації відмовлено, повноваження керуючого санацією припиняються в момент винесення ухвали про відмову в затвердженні плану санації.
 
112. Господарський суд може обмежити дію мораторію у виняткових випадках, якщо такий мораторій може спричинити втрату предмета застави забезпеченого кредитора.
 
113. 8. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації не пізніше одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
 
114. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо такий кредитор голосував за схвалення плану санації боржника.
 
115. За відсутності підстав для відмови в затвердженні плану санації господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника. Цією ухвалою скасовується мораторій. Ухвала про затвердження плану санації боржника набирає чинності з моменту її винесення.
 
116. Господарський суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні плану санації, якщо:
 
117. при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
 
118. кредитор, який не брав участі в голосуванні або голосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
 
119. боржником були надані недостовірні дані, які є суттєвими для визначення успішності плану санації.
 
120. Винесення ухвали про відмову у затвердженні плану санації не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації зборами кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до господарського суду із заявою про його затвердження.
 
121. Ухвала господарського суду про відмову в затвердженні плану санації скасовує мораторій та всі інші заходи, вжиті судом.
 
122. 9. Господарський суд відстороняє керуючого санацією від виконання ним своїх обов'язків за клопотанням боржника, кредитора або за власною ініціативою у разі:
 
123. невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на керуючого санацією;
 
124. зловживання правами керуючого санацією;
 
125. подання до суду неправдивих відомостей;
 
126. відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
 
127. наявності конфлікту інтересів.
 
128. Господарський суд відстороняє керуючого санацією від виконання ним своїх обов'язків за поданою ним заявою.
 
129. Суд відсторонює керуючого санацією від виконання його повноважень протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для цього, про що виносить ухвалу.
 
130. У разі відсторонення керуючого санацією господарський суд призначає нового керуючого санацією в порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.
 
131. Господарський суд змінює керуючого санацією за клопотанням забезпечених кредиторів, що володіють більше ніж 50 відсотків від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, шляхом призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.
 
132. 10. Затверджений господарським судом план санації є обов’язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації, включаючи тих кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації.
 
133. План санації може бути змінений в порядку, встановленому для його затвердження.
 
134. Боржник і кредитор можуть договором змінити свої права і обов’язки, передбачені планом санації, зокрема передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору в порівнянні з умовами плану санації. Копія договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.
 
135. За заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації у разі порушення плану санації за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний. Господарський суд також припиняє процедуру санації за власною ініціативою, якщо стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство.
 
136. Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. В такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
 
137. 11. За результатами виконання плану санації боржник або керуючий санацією (у разі його призначення) подає до господарського суду заяву про затвердження звіту про виконання плану санації, до якої додається :
 
138. звіт про виконання плану санації;
 
139. докази надсилання копії заяви та звіту кредиторам, які беруть участь у санації, інвесторам та боржнику (якщо заява подана керуючим санацією).
 
140. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження звіту про виконання плану санації протягом десяти днів з дня надходження. Ухвала про призначення судового засідання для розгляду вказаної заяви надсилається кредиторам, які беруть участь у санації, інвесторам, боржнику та керуючому санацією.
 
141. Про затвердження звіту про виконання плану санації або про відмову в затвердженні зазначеного звіту виноситься ухвала господарського суду. Ухвала господарського суду про затвердження звіту про виконання плану санації скасовує усі заходи, вжиті судом.
 
142. Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
 
143. 1. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
 
144. розпорядження майном боржника;
 
145. санація (відновлення платоспроможності) боржника;
 
146. ліквідація банкрута.
 
147. 2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
 
148. 3. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.
 
149. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації або ліквідації.
 
150. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації.
 
151. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
 
152. Стаття 8. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства
 
153. 1. Ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
 
154. 2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
 
155. 3. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім таких: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та інших вимог до боржника або щодо його майна, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
 
156. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, які підлягають оскарженню.
 
157. 4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
158. 5. Оскарження не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
 
159. Розділ ІІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
 
160. Стаття 9. Порядок розгляду справ про банкрутство
 
161. 1. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
 
162. Стаття 10. Підвідомчість, підсудність, підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство
 
163. 1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.
 
164. 2. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
 
165. 3. За заявою кредитора провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за умови наявності безспірних вимог.
 
166. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені боржником, або судовим рішенням, що набрало законної сили, або постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
 
167. 4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника та щодо його майна, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником та щодо інших вимог до боржника; повернення майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
 
168. Матеріали справи, в якій стороною є боржник щодо майнових спорів з вимогами до нього та його майна, провадження у якій розпочато до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
 
169. 5. Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
 
170. Стаття 11. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство
 
171. 1. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:
 
172. найменування господарського суду, до якого подається заява;
 
173. ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
174. ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
175. виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
 
176. перелік документів, що додаються до заяви.
 
177. 2. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:
 
178. докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
 
179. довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником.
 
180. 3. До заяви боржника додаються також:
 
181. установчі документи боржника - юридичної особи;
 
182. бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
 
183. перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
 
184. перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
 
185. перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
 
186. довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
 
187. перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення;
 
188. відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
 
189. відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
 
190. протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;
 
191. копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);
 
192. рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
193. довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
 
194. інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
 
195. 4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
196. 5. Боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
 
197. задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
 
198. під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
 
199. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
200. 6. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
 
201. 7. До заяви кредитора додаються також:
 
202. докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
 
203. до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
 
204. 8. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
 
205. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги до боржника.
 
206. 9. За подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
 
207. Стаття 12. Прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
 
208. 1. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються:
 
209. дата проведення підготовчого засідання суду;
 
210. прізвище, ім’я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
211. Ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про:
 
212. зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
213. вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
 
214. 2. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) - не пізніше двадцятого дня
 
215. 3. Ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном боржника, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, арбітражним керуючим, визначеним шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
 
216. Стаття 13. Відзив боржника
 
217. 1. Боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. До відзиву боржника мають бути додані докази відправлення заявнику копії відзиву.
 
218. 2. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника мають бути зазначені:
 
219. наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
 
220. загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати;
 
221. відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;
 
222. відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їх реквізити;
 
223. відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної із державною таємницею;
 
224. докази необґрунтованості вимог заявника (за їх наявності).
 
225. 3. У відзиві боржника можуть бути зазначені й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
 
226. До відзиву боржника також можуть бути додані наявні у боржника клопотання.
 
227. До відзиву також додається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
 
228. 4. Відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає провадженню у справі.
 
229. Стаття 14. Відмова у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
 
230. Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство залишає її без руху, якщо:
 
231. провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно Кодексу;
 
232. справа не підсудна даному господарському суду;
 
233. стосовно боржника вже відкрито провадження у справі про банкрутство;
 
234. юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку;
 
235. до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними;
 
236. господарським судом затверджено план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Кодексу;
 
237. з інших підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
 
238. 2. Про залишення заяви без руху виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами.
 
239. Стаття 15. Повернення, відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
 
240. 1. Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:
 
241. заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено;
 
242. заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Кодексі;
 
243. не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
 
244. заявником-кредитором не виконано умов частини третьої статті 10 цього Кодексу;
 
245. заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
 
246. з інших підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
 
247. 2. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
 
248. 3. Якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано кілька заяв і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
249. 4. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.
 
250. 5. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.
 
251. У разі відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до винесення ухвали про її прийняття господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
252. У разі відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після винесення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду господарський суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.
 
253. Господарський суд має право не прийняти відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо це порушує чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси або якщо до господарського суду надійшла інша заява (заяви) кредитора (кредиторів) про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
254. Боржник не має права відкликати заяву про відкриття провадження, подану ним відповідно до вимог частини п'ятої статті 11 цього Кодексу.
 
255. Стаття 16. Відкриття провадження у справі про банкрутство
 
256. 1. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
257. Крім учасників провадження у справі участь у підготовчому засіданні мають право брати три кредитори з найбільшими грошовими вимогами до боржника (станом на дату прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), якщо перелік кредиторів та інформація про розмір їх вимог були надані боржником у своєму відзиві або заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. Обов’язок повідомлення таких кредиторів про їх право бути присутніми у підготовчому засіданні та брати участь у призначенні розпорядника майна у порядку, встановленому цим Кодексом, та надання суду доказів про виконання цього обов’язку покладається на боржника. Неявка вказаних кредиторів у судове засідання не перешкоджають проведенню засідання та не можуть бути підставою для відкладення судового розгляду.
 
258. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
 
259. 2. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
 
260. 3. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
 
261. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про відкриття проовадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
 
262. 4. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і провадження у справі про банкрутство відкрито за однією з них, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
 
263. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку, передбаченому цією статтею.
 
264. 6. За наслідками розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
 
265. відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
266. відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
 
267. 7. Суд відмовляє в відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо:
 
268. вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
 
269. вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
 
270. на момент звернення до суду відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 10 цього Кодексу;
 
271. за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Кодексу;
 
272. не покрито витрати по справі шляхом авансування заявником на депозитний рахунок нотаріуса винагороди розпоряднику майна в мінімальному розмірі, встановленому Кодексом, за сто шістдесят днів виконання повноважень та відсутні інші джерела покриття цих витрат.
 
273. 8. Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом,
 
274. 9. В ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про:
 
275. відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
276. визнання вимог кредитора та їх розмір;
 
277. введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
 
278. введення процедури розпорядження майном;
 
279. призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати;
 
280. вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
 
281. строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
 
282. дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
 
283. дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;
 
284. строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
 
285. 10. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня винесення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство судом оприлюднюється повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (офіційне оприлюднення).
 
286. Доступ до інформації про провадження у справах про банкрутство розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.
 
287. Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім’я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.
 
288. Інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства у мережі Інтернет, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.
 
289. 11. Господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство може зобов'язати боржника провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) лише за згодою останнього (останніх).
 
290. Відсутність аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство.
 
291. 12. Якщо в заяві боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство або відзиві боржника міститься інформація про провадження ним діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суд виносить та надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці арбітражному керуючому. Такий строк не може перевищувати тридцяти днів.
 
292. У разі відмови у наданні допуску до державної таємниці зазначеному арбітражному керуючому господарський суд призначає нового арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
293. 13. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
 
294. 14. Процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 21 цього Кодексу, одночасно з винесенням ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
295. 15. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство:
 
296. пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
 
297. пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;
 
298. арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
 
299. корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
 
300. задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;
 
301. рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
302. 16. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), органу доходів і зборів, місцевому загальному суду, відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
 
303. У разі вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів копія ухвали надсилається також установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна (органам державної реєстрації речових прав, державним нотаріальним конторам, органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника тощо, установам банків, що обслуговують рахунки боржника, незалежним реєстраторам, особам, які ведуть облік цінних паперів, що належать боржнику (зберігачу, депозитарію, утримувачу), а також установі, що веде державні реєстри обтяжень майна.
 
304. 17. При розгляді справи про банкрутство суб'єкта господарювання, який є учасником (тимчасовим учасником) Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, до справи залучається Гарантійний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.
 
305. 18. Провадження у справі про банкрутство не підлягає зупиненню.
 
306. Стаття 17. Забезпечення вимог кредиторів
 
307. 1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
 
308. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого правочини (договори), а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
 
309. 2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.
 
310. 3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.
 
311. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
 
312. Стаття 18. Мораторій на задоволення вимог кредиторів
 
313. 1. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
 
314. 2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
 
315. 3. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
 
316. забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
 
317. забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
 
318. не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
 
319. зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
 
320. не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
 
321. 4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
322. 5. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
 
323. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
 
324. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
 
325. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
 
326. 6. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
 
327. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
 
328. 7. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
 
329. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично у випадку спливу 130 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації.
 
330. Під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може прийняти рішення про припинення дії мораторію щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо такий актив не потрібен для процедури санації боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується.
 
331. 8. Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито в зв’язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника.
 
332. 9. Активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю органу доходів і зборів.
 
333. Стаття 19. Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника
 
334. 1. Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
 
335. боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
 
336. боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
 
337. боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
 
338. боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
 
339. боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
 
340. боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
 
341. 2. У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
 
342. 3. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в четверту чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після закриття провадження у справі про банкрутство.
 
343. 4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
 
344. Стаття 20. Правонаступництво
 
345. 1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.
 
346. 2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
 
347. Стаття 21. Введення процедури розпорядження майном боржника
 
348. 1. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
 
349. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
 
350. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
 
351. 2. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, зборів кредиторів або боржника. Загальна тривалість процедури розпорядження майном боржника не може перевищувати ста шістдесяти днів.
 
352. 3. Розпорядник майна зобов'язаний:
 
353. розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
 
354. вести реєстр вимог кредиторів;
 
355. повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
 
356. вживати заходів для захисту майна боржника;
 
357. аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
 
358. виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
 
359. скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
 
360. надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
 
361. надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та хід провадження у справі про банкрутство;
 
362. не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
 
363. брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Кодексом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
 
364. виконувати інші повноваження, що передбачені цим Кодексом.
 
365. 4. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
 
366. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня закриття провадження у справі про банкрутство, а також у разі призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
367. 5. Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
 
368. реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
 
369. створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
 
370. створення філій та представництв;
 
371. виплату дивідендів;
 
372. проведення боржником емісії цінних паперів;
 
373. вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
 
374. 6. Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
 
375. 7. Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
 
376. 8. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
 
377. відчуження, або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
 
378. одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
 
379. розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
 
380. 9. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (або зборів кредиторів до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.
 
381. 10. Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
 
382. 11. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
383. 12. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
 
384. 13. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
 
385. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
 
386. 14. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
 
387. Стаття 22. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника
 
388. 1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
389. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
 
390. 2. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
 
391. Якщо забезпечений кредитор подав до господарського суду заяву про відмову від забезпечення, він втрачає статус забезпеченого кредитора і набуває статусу конкурсного кредитора в частині тих вимог, щодо яких він відмовився від забезпечення.
 
392. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
 
393. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
 
394. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
 
395. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
 
396. 3. Заява кредитора має містити:
 
397. найменування господарського суду, до якого подається заява;
 
398. ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
399. ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
 
400. розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
 
401. виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
 
402. відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
 
403. перелік документів, які додаються до заяви.
 
404. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
 
405. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
 
406. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.
 
407. 4. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими в такій же мірі, в якій вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
 
408. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
 
409. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
 
410. 5. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
 
411. 6. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
 
412. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
 
413. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
 
414. 7. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.
 
415. 8. Визнані вимоги конкурсних кредиторів вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
 
416. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
 
417. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника,
 
418. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
 
419. 9. У процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.
 
420. 10. Фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).
 
421. 11. У процедурі розпорядження майном боржник за участю розпорядника майна готує план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.
 
422. Стаття 23. Перевірка відповідності заяви конкурсного кредитора вимогам цього Кодексу
 
423. 1. Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
 
424. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
 
425. 2. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
 
426. 3. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 22 цього Кодексу.
 
427. Стаття 24. Попереднє засідання господарського суду
 
428. 1. Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
 
429. 2. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
 
430. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:
 
431. розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
 
432. розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
 
433. дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
 
434. дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 21 цього Кодексу.
 
435. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
 
436. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
 
437. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.
 
438. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
 
439. Стаття 25. Збори кредиторів та комітет кредиторів
 
440. 1. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
 
441. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
 
442. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу:
 
443. кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо;
 
444. представник працівників боржника;
 
445. уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
 
446. представник органу, уповноваженого управляти державним майном;
 
447. арбітражний керуючий.
 
448. 2. Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.
 
449. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
450. 3. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
 
451. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
 
452. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
 
453. 4. Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.
 
454. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
 
455. 5. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:
 
456. визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів;
 
457. дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
 
458. схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього;
 
459. інші питання, передбачені цим Кодексом, в тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.
 
460. 6. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
 
461. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
462. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.
 
463. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, всі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів.
 
464. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
 
465. 7. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.
 
466. 8. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
 
467. обрання голови комітету;
 
468. скликання зборів кредиторів;
 
469. звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства;
 
470. звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого;
 
471. визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;
 
472. внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
 
473. інші питання, передбачені цим Кодексом.
 
474. У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.
 
475. 9. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
476. 10. Проведення зборів кредиторів у зв'язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.
 
477. 11. Засідання комітету кредиторів проводиться за місцезнаходженням боржника, якщо інше місце не визначене комітетом кредиторів.
 
478. Стаття 26. Закінчення процедури розпорядження майном
 
479. 1. У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
 
480. 2. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:
 
481. схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
 
482. подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
 
483. У разі наявності обставин, що не надають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном в межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
 
484. У разі відсутності у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника усі витрати, пов’язані із провадження у справі покладаються на ініціатора застосування до боржника наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації).
 
485. 3. У підсумковому засіданні господарський суд приймає одне з таких судових рішень:
 
486. ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
487. постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
488. ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
 
489. 4. У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
 
490. 5. Затверджуючи план санації господарський суд перевіряє чи дотримано порядок його схвалення.
 
491. 6. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації, процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
 
492. Стаття 27. Введення процедури санації боржника
 
493. 1. Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і виносить ухвалу про введення процедури санації.
 
494. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
 
495. 2. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
496. Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.
 
497. 3. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення.
 
498. 4. З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:
 
499. керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;
 
500. управління боржником переходить до керуючого санацією;
 
501. зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.
 
502. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов'язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
 
503. Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.
 
504. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
 
505. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
 
506. Таке повідомлення містить характеристики і тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, строк подачі заявок інвесторами, який не може перевищувати двох місяців, тощо.
 
507. 5. Керуючий санацією має право:
 
508. звертатися до господарського суду в передбачених цим Кодексом та Господарським процесуальним кодексом України випадках;
 
509. розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством;
 
510. укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);
 
511. подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
 
512. 6. Керуючий санацією зобов'язаний:
 
513. прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації;
 
514. відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
 
515. забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;
 
516. здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність;
 
517. розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;
 
518. заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
519. повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків;
 
520. повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить п'ятдесят і більше відсотків;
 
521. надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації;
 
522. на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі;
 
523. здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
 
524. 7. Затвердження звіту керуючого санацією або дострокове припинення процедури санації тягне за собою припинення повноважень арбітражного керуючого як керуючого санацією, про що зазначається у відповідній ухвалі суду, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
525. У разі дострокового припинення процедури санації шляхом погашення вимог кредиторів керуючий санацією протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу й продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.
 
526. 8. Керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках:
 
527. за заявою керуючого санацією;
 
528. на підставі рішення комітету кредиторів або ініціативою господарського суду в разі невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень;
 
529. анулювання отриманого ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
 
530. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
531. 9. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.
 
532. Значні правочини (договори) та правочини (договори), щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Кодексом або планом санації боржника.
 
533. 10. Керуючий санацією у тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від правочинів (договорів) боржника, вчинених до відкриття провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:
 
534. виконання правочину (договору) завдає збитків боржнику;
 
535. правочин (договір) є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;
 
536. виконання правочину (договору) створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
 
537. Сторона правочину (договору), щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли через відмову від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.
 
538. 11. У разі порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство.
 
539. 12. Процедура санації боржника припиняється достроково в разі невиконання умов плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов'язань боржника, у зв'язку з чим господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
540. 13. У разі визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує виконувати свої обов'язки до моменту передачі справ ліквідатору або призначення його ліквідатором у встановленому цим Кодексом порядку.
 
541. 14. Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів та судом про виконання плану санації.
 
542. 15. Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю).
 
543. Стаття 28. План санації боржника
 
544. 1.У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у випадку введення процедури ліквідації боржника.
 
545. План санації може бути змінений в порядку, встановленому для його затвердження.
 
546. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
 
547. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Кодексом.
 
548. План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.
 
549. 2. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:
 
550. реструктуризація підприємства;
 
551. перепрофілювання виробництва;
 
552. закриття нерентабельних виробництв;
 
553. відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
 
554. виконання зобов’язання боржника третіми особами;
 
555. задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать Кодексу;
 
556. ліквідація дебіторської заборгованості;
 
557. реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу;
 
558. продаж частини майна боржника;
 
559. виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;
 
560. відчуження майна та погашення зобов'язань боржника шляхом заміщення активів;
 
561. звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
 
562. одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника;
 
563. одержання позик та кредитів, придбання товарів в кредит;
 
564. інші способи відновлення платоспроможності боржника.
 
565. 3. Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів.
 
566. 4. У разі якщо планом санації передбачено звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання, керуючий санацією до передбачуваного звільнення має подати первинній профспілковій організації відповідну інформацію, а також провести консультації з профспілками щодо вжиття заходів для запобігання звільненню, зведення кількості звільнених працівників до мінімальної або пом'якшення наслідків будь-якого звільнення. Вихідна допомога в такому разі виплачується за рахунок боржника або коштів від продажу майна боржника, або кредиту, одержаного для цієї мети.
 
567. У разі провадження боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці.
 
568. У разі якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.
 
569. 5. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їх класу.
 
570. Стаття 29. Розгляд плану санації кредиторами
 
571. 1. З метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи в залежності від того, до якої черги включаються вимоги таких кредиторів у процедурі ліквідації відповідно до цього Кодексу. Кредитори, включені до кожної окремої черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню до, відповідно, двох і більше класів кредиторів.
 
572. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.
 
573. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.
 
574. 2. План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.
 
575. 3. Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.
 
576. У голосуванні щодо схвалення плану санації не приймає участь клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у випадку введення процедури ліквідації.
 
577. У разі якщо план санації передбачає розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, якими затверджується план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж:
 
578. - умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також
 
579. - розмір та порядок задоволення вимог, який був би застосований у випадку введення процедури ліквідації.
 
580. 4. План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також, якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини від кількості кредиторів, що мають право голосу у відповідному класі.
 
581. План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів якщо за схвалення плану санації проголосувало дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також, якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини від кількості кредиторів, що мають право голосу у цьому класі.
 
582. У іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.
 
583. 5. Вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
 
584. Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
 
585. План санації може містити умову про надання права одному або декільком забезпеченим кредиторам звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом. У такому випадку такі забезпечені кредитори (у межах вимог, забезпечених заставою) не приймають участі у голосуванні щодо питання про схвалення, внесення змін або відхилення плану санації.
 
586. 6. План санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подається розпорядником майна до господарського суду протягом одного робочого дня після проведення голосування.
 
587. 7. Господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника у випадку, якщо:
 
588. план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації в порівнянні з умовами, які були б застосовані у випадку введення процедури ліквідації та
 
589. план санації схвалений класом забезпечених кредиторів, та
 
590. розмір задоволених вимог кредиторів, які голосували проти схвалення плану санації не буде меншим у процедурі санації, аніж розмір вимог, який був би задоволений у випадку введення процедури ліквідації.
 
591. 8. Господарський суд виносить ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у випадку, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.
 
592. Винесення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному наданню суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.
 
593. 9. Господарський суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадку, якщо план санації не був затверджений судом в межах строку, встановленого Кодексом.
 
594. Стаття 30. Виконання зобов'язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у процедурі санації
 
595. 1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою закриття провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені).
 
596. 2. Заяву про намір задовольнити вимоги кредиторів власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника має надіслати керуючому санацією, комітету кредиторів та господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
 
597. До зазначеної заяви мають бути додані докази, що підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.
 
598. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні умов плану санації, а також звіту керуючого санацією.
 
599. 3. Заява про наміри підлягає розгляду господарським судом протягом чотирнадцяти робочих днів з дати її надходження з обов'язковим викликом у судове засідання керуючого санацією та членів комітету кредиторів.
 
600. За результатами розгляду заяви про наміри господарський суд виносить ухвалу про задоволення заяви про наміри або ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви.
 
601. 4. У разі задоволення судом заяви про наміри власник майна боржника повинен протягом одного місяця з дня винесення ухвали господарського суду провести розрахунки з усіма конкурсними кредиторами.
 
602. 5. Після закінчення виконання зобов'язань боржника власником майна боржника керуючий санацією протягом десяти днів зобов'язаний подати до господарського суду письмовий звіт.
 
603. 6. Затвердження звіту керуючого санацією проводиться господарським судом у порядку та на умовах, передбачених статтею 35 цього Кодексу.
 
604. Стаття 31. Збільшення статутного капіталу боржника
 
605. 1. З метою відновлення платоспроможності боржника може бути передбачено збільшення статутного капіталу боржника в розмірі, встановленому планом санації.
 
606. Емісія акцій та облігацій акціонерного товариства - боржника здійснюється виключно для переведення зобов'язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
607. 2. Учасники боржника мають переважне право на придбання частки, пропорційно до частки, належної учаснику, у порядку, передбаченому законом. Акціонери боржника мають переважне право на придбання додаткових акцій боржника, які розміщуються, у порядку, передбаченому законом.
 
608. 3. У разі визнання випуску додаткових акцій боржника таким, що не відбувся, або недійсним кошти, отримані боржником від осіб, які придбали додаткові акції боржника, повертаються таким особам поза черговістю, встановленою цим Кодексом.
 
609. Стаття 32. Продаж у процедурі санації майна боржника як єдиного майнового комплексу
 
610. 1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж всього або частини майна боржника, якщо воно становить єдиний майновий комплекс чи кілька єдиних майнових комплексів.
 
611. Заходи для забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
612. 2. Під час продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу всі трудові договори (контракти), що укладені до дати такого продажу, продовжують діяти, при цьому права та обов'язки роботодавця переходять до покупця майна боржника.
 
613. 3. Сума, одержана від продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу, включається до складу майнових активів боржника.
 
614. 4. Продаж майна боржника як єдиного майнового комплексу провадиться на аукціоні, умови якого визначаються відповідно до цього Кодексу.
 
615. 5. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої від продажу майна відповідно до плану санації, задовольняє вимоги кредиторів в обсязі, визначеному планом санації, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає закриттю господарським судом за заявою керуючого санацією.
 
616. 6. Якщо суми, вирученої від продажу майна боржника відповідно до плану санації, недостатньо для задоволення вимог кредиторів в обсязі, визначеному планом санації, керуючий санацією пропонує кредиторам внесення змін до плану санації.
 
617. У разі якщо збори кредиторів не схвалили зміни до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
 
618. До затвердження господарським судом змін до плану санації або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією не має права здійснювати розрахунки з конкурсними та забезпеченими кредиторами.
 
619. Стаття 33. Відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів
 
620. 1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати відчуження всього або частини майна боржника, якщо воно становить єдиний майновий комплекс чи кілька єдиних майнових комплексів, шляхом заміщення активів. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає відчуженню згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
621. 2. Єдиний майновий комплекс боржника може бути відчужений шляхом його передачі господарському товариству, що утворюється боржником. Частки (акції) у статутному (складеному) капіталі такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (заміщення активів).
 
622. Під час утворення господарського товариства йому передаються майнові активи (майно та майнові права) боржника, в тому числі відступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторів, які входять до складу єдиного майнового комплексу.
 
623. 4. Під час відчуження майна боржника як єдиного майнового комплексу шляхом заміщення активів усі трудові договори (контракти), укладені до дати такого відчуження, продовжують діяти. При цьому права та обов'язки роботодавця переходять до новоутвореного господарського товариства.
 
624. 5. У разі відчуження частини майна боржника та передачі відповідної (пропорційної) частини його поточних зобов'язань шляхом заміщення активів трудові договори (контракти), що укладені з працівниками, праця яких використовувалася у виробничих підрозділах, майно яких підлягає передачі новоутвореному господарському товариству, продовжують діяти, а права та обов'язки роботодавця переходять до такого товариства.
 
625. 6. Відчуження часток (акцій) у статутному (складеному) капіталі новоутвореного господарського товариства здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
626. Якщо початкової вартості частини часток (акцій) достатньо для задоволення вимог кредиторів боржника, на аукціон може бути виставлена відповідна (менша) частина належних боржнику часток (акцій).
 
627. 7. До моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу акцій (часток) у його статутному (складеному) капіталі повноваження органів управління здійснює керуючий санацією.
 
628. 8. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає закриттю господарським судом за заявою керуючого санацією.
 
629. 9. Якщо суми, вирученої внаслідок продажу майна відповідно до плану санації, недостатньо для задоволення вимог кредиторів в обсязі, визначеному планом санації, керуючий санацією пропонує кредиторам внесення змін до плану санації.
 
630. У разі якщо збори кредиторів не схвалили зміни до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
 
631. Стаття 34. Продаж у процедурі санації частини майна боржника
 
632. 1. З метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж також частини іншого майна боржника, ніж вказане у статтях 32 і 33 цього Кодексу.
 
633. Продажу в процедурі санації боржника підлягає тільки майно, зазначене в затвердженому у встановленому порядку плані санації.
 
634. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
 
635. 2. Продаж частини майна боржника в процедурі санації боржника проводиться на аукціоні, умови якого визначаються відповідно до цього Кодексу.
 
636. Стаття 35. Звіт керуючого санацією
 
637. 1. За п'ятнадцять днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення засідання зборів кредиторів.
 
638. 2. Звіт керуючого санацією повинен містити:
 
639. баланс боржника на останню звітну дату;
 
640. розрахунок прибутків і збитків боржника;
 
641. відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;
 
642. відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника;
 
643. відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту.
 
644. 3. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
 
645. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить одну з таких пропозицій про:
 
646. прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;
 
647. звернення до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації, до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
648. звернення до господарського суду з клопотанням про затвердження схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
 
649. 4. Звіт керуючого санацією повинен бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації.
 
650. 5. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:
 
651. припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
 
652. припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
653. затвердження схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
 
654. У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, збори кредиторів можуть прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.
 
655. 6. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених частиною п'ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації або протягом п'ятнадцяти днів з дня виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про закриття провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
656. 7. Звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол засідання зборів кредиторів не пізніше п'яти днів після дати проведення засідання зборів кредиторів надсилаються до господарського суду.
 
657. До звіту керуючого санацією додаються реєстр вимог кредиторів і, в разі наявності, скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого зборами кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні.
 
658. 8. Звіт керуючого санацією та скарги кредиторів розглядаються на засіданні господарського суду. Про час і місце такого розгляду повідомляються керуючий санацією та кредитори, які подали скарги.
 
659. 9. Якщо збори кредиторів прийняли рішення про припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню господарським судом, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
660. У разі встановлення господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів щодо правопорушень у діях керуючого санацією господарський суд може відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією.
 
661. 10. Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту виноситься ухвала.
 
662. 11. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, та за умови відсутності внесення клопотання зборів у кредиторів про продовження строків, передбачених планом санації, і відповідних змін до плану санації, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
663. 12. Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Кодексу.
 
664. 13. Розрахунки з кредиторами проводяться керуючим санацією у порядку черговості, встановленої планом санації.
 
665. 14. Копії ухвали господарського суду та звіту керуючого санацією надсилаються сторонам у справі, іншим учасникам справи про банкрутство.
 
666. Розділ ІІІ ЛІКВІДАЦІЙНА ПРОЦЕДУРА
 
667. Стаття 36. Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
 
668. 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
 
669. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати дванадцять місяців.
 
670. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
 
671. Стаття 37. Наслідки визнання боржника банкрутом
 
672. 1. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
 
673. господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
 
674. строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
 
675. у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
 
676. припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
 
677. відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
 
678. продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
679. скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
 
680. 2. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
 
681. 3. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
 
682. 4. Повідомлення про визнання боржника. банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити:
 
683. найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
 
684. найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;
 
685. дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
 
686. відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).
 
687. Стаття 38. Виконання зобов'язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника у ліквідаційній процедурі
 
688. 1. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів, у порядку та на умовах, передбачених статтею 30 цього Кодексу.
 
689. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника може брати участь в обговоренні звіту ліквідатора, а також може заявляти клопотання про погашення заборгованості або перехід до процедури санації.
 
690. 2. У разі виконання зобов'язань боржника власником майна боржника надання звіту ліквідатором відбувається у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
691. 3. За результатами розгляду звіту ліквідатора господарський суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство в разі задоволення всіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.
 
692. Стаття 39. Функції господарського суду в ліквідаційній процедурі
 
693. 1. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
694. 2. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого державна частка становить більш ніж п'ятдесят відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника органу, уповноваженого управляти державним майном, та за необхідності - представника органу місцевого самоврядування.
 
695. До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності - також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування.
 
696. 3. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
 
697. 4. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
698. Стаття 40. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
 
699. 1. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Кодексом порядку.
 
700. 2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
 
701. приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
 
702. виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
 
703. проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
 
704. аналізує фінансове становище банкрута;
 
705. виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
 
706. очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
 
707. пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
 
708. має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
 
709. з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
 
710. заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
 
711. подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
 
712. вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
 
713. передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;
 
714. продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
715. повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
 
716. у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;
 
717. веде реєстр вимог кредиторів;
 
718. подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
 
719. здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
720. 3. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
 
721. 4. Арбітражний керуючий має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
 
722. 5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
 
723. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
 
724. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
 
725. 6. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
 
726. 7. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. Після оплати витрат на процедуру та поточних платежів здійснюються виплати іншим кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Кодексом.
 
727. Оплата поточних платежів та витрат здійснюється в такому порядку:
 
728. у першу чергу сплачуються витрати на процедуру та винагорода арбітражного керуючого;
 
729. у другу чергу виконуються зобов’язання перед особами, які після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надали кредитування, поставили сировину, комплектуючі з відстрочкою оплати, іншими поточними кредиторами.
 
730. 8. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
 
731. 9. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
 
732. 10. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
 
733. 11. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
734. 12. У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.
 
735. Стаття 41. Ліквідаційна маса
 
736. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
 
737. 2. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.
 
738. 3. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.
 
739. 4. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його відповідним особам в установленому порядку.
 
740. 5. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.
 
741. 6. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до ліквідаційної маси емітента таких облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому законом про іпотечні облігації.
 
742. 7. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
 
743. 8. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси.
 
744. Суб'єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною першою статті 36 цього Кодексу строк приймає рішення про подальше використання цього майна.
 
745. 9. Зерно, що зберігається на зерновому складі, включається до складу його майна лише після повного повернення зерна поклажодавцям за всіма складськими документами на зерно, виданими таким суб'єктом господарювання.
 
746. 10. Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою (науково-дослідною, науково-технологічною, науково-технічною, науково-практичною) установою або державним університетом, академією, інститутом, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються державній науковій установі або вищому навчальному закладу, що вносив їх до статутного капіталу господарського товариства.
 
747. Стаття 42. Продаж майна банкрута
 
748. 1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.
 
749. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, які швидко псуються.
 
750. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує 1000 гривень.
 
751. 2. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.
 
752. 3. Якщо у складі майна боржника є єдиний майновий комплекс (комплекси), ліквідатор здійснює продаж такого майна у вигляді єдиного майнового комплексу (комплексів).
 
753. 4. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.
 
754. 5. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
 
755. Стаття 43. Черговість задоволення вимог кредиторів
 
756. 1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
 
757. 1) у першу чергу задовольняються:
 
758. вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
 
759. вимоги кредиторів за договорами страхування;
 
760. витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
 
761. витрати на оплату судового збору;
 
762. витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
 
763. 2) у другу чергу задовольняються:
 
764. вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
 
765. 3) у третю чергу задовольняються:
 
766. вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
 
767. вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
 
768. 4) у четверту чергу задовольняються:
 
769. вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
 
770. 5) у п'яту чергу задовольняються:
 
771. вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
 
772. 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
 
773. 2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом.
 
774. 3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
 
775. 4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
 
776. 5. Погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
 
777. 6. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
 
778. Стаття 44. Звіт ліквідатора
 
779. 1. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
 
780. відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
 
781. відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
 
782. копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
 
783. реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
 
784. документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
 
785. довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
 
786. для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
787. для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
788. Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.
 
789. Обов’язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
 
790. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
 
791. 2. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
 
792. 3. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
 
793. 4. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
794. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Кодексу.
 
795. 5. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) до їх призначення у встановленому порядку.
 
796. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів менший, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
 
797. 6. Якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство, то ліквідатор здійснює дії щодо припинення обігу акцій, передбачені законодавством.
 
798. 7. Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.
 
799. Стаття 45. Звільнення працівників боржника. Пільги і компенсації звільненим працівникам
 
800. 1. Звільнення працівників боржника може здійснюватися після відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
 
801. 2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
 
802. 3. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до законодавства України про працю та про зайнятість населення.
 
803. На звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.
 
804. Стаття 46. Зберігання документів
 
805. 1. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
 
806. 2. До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання.
 
807. 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноважена ним архівна установа зобов'язані прийняти архівні документи банкрута на зберігання без додаткових умов.
 
808. 4. На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, ліквідатор зобов'язаний забезпечити вилучення, належне оформлення, упорядкування та зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, а також здійснення інших заходів щодо охорони державної таємниці.
 
809. Розділ ІV ПРОДАЖ МАЙНА В ПРОВАДЖЕННІ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
 
810. Стаття 47. Продаж майна на аукціоні
 
811. 1. Продаж майна боржника на аукціоні відбувається на веб-порталі державного органу з питань банкрутства, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
 
812. Право власності на технічні засоби та програмне забезпечення, що забезпечують функціонування веб-порталу, належить державі.
 
813. 2. Веб-портал державного органу з питань банкрутства забезпечує:
 
814. 1) створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про аукціон;
 
815. 2) автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками;
 
816. 3) інші функції відповідно до цього Кодексу.
 
817. 3. Авторизованим електронним майданчиком є інформаційно-телекомунікаційна система,
 
818. яка авторизована державним органом з питань банкрутства.
 
819. 4. Авторизований електронний майданчик забезпечує:
 
820. 1) автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів;
 
821. 2) користування сервісами з автоматичним обміном інформацією;
 
822. 3) інші функції відповідно до цього Кодексу.
 
823. 5. Порядок авторизації інформаційно-телекомунікаційних систем в якості авторизованих електронних майданчиків визначається Кабінетом Міністрів України.
 
824. 6. У разі зміни особи, яка використовує авторизований електронний майданчик (оператора електронного майданчика), повторна авторизація не здійснюється.
 
825. 7. Порядок надання доступу авторизованих електронних майданчиків до веб-порталу державного органу з питань банкрутства та розмір плати за такий доступ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
826. 8. Замовником аукціону є керуючий санацією або ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
827. 9. Замовнику та операторам авторизованих електронних майданчиків забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
 
828. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
 
829. Стаття 48. Особливості укладення договору на аукціоні
 
830. 1. На аукціоні не може бути використано переважне право купівлі майна.
 
831. Стаття 49. Електронна торгова система
 
832. 1. Веб-портал державного органу з питань банкрутства та авторизовані електронні майданчики складають
 
833. 2. Допуск учасника до аукціону здійснюється шляхом присвоєння йому електронною торговою системою кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни.
 
834. 3. Електронна торгова система повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права та доступ до інформації всім бажаючим, обмін і збереження інформації та документів має проходити таким чином, щоб гарантувати непорушність даних про учасників під час проведення аукціону та їх конфіденційність до моменту завершення аукціону.
 
835. 4. Електронна торгова система повинна забезпечувати:
 
836. 1) можливість здійснення обміну інформацією з використанням Інтернету;
 
837. 2) наявність загальнодоступних засобів телекомунікації, що не обмежують участь у аукціоні;
 
838. 3) наявність системи електронного обміну документами з використанням методів ідентифікації;
 
839. 4) здійснення ідентифікації учасників аукціону за умови відсутності доступу до таких даних з боку будь-яких осіб до завершення аукціону;
 
840. 5) точне визначення часу і дати внесення учасником аукціону пропозицій щодо ціни;
 
841. 6) захист інформації, отриманої від замовника та учасників аукціону;
 
842. 7) безперебійну роботу з проведення аукціону;
 
843. 8) збереження даних та документів, наданих замовниками та учасниками аукціону протягом семи років, автоматичне резервування та відновлення цих даних;
 
844. 6) забезпечення безперервності проведення аукціону;
 
845. 7) надсилання повідомлень учасникам аукціону в особистий кабінет та на електронну пошту учасника аукціону.
 
846. 6. Електронна торгова система повинна негайно надсилати кожному учаснику аукціону повідомлення, яке повинно містити запропоновану учасником ціну, час отримання електронною торговою системою цінової пропозиції, авторизований електронний майданчик, через який внесена цінова пропозиція або повідомлення про відмову в прийнятті цінової пропозиції із зазначенням причин такої відмови.
 
847. 7. Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові вимоги щодо функціонування електронної торгової системи.
 
848. Стаття 50. Строк та час проведення аукціону
 
849. 1. Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу.
 
850. 2. Аукціон проводиться протягом 20 днів. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час.
 
851. Стаття 51. Авторизовані електронні майданчики
 
852. 1. Перелік авторизованих електронних майданчиків із зазначенням їх веб-адрес та операторів наводиться на веб-порталі державного органу з питань банкрутства.
 
853. 2. Авторизований електронний майданчик повинен забезпечувати:
 
854. 1) можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою проведення аукціону, видом майна, ціною, номером лоту, місцезнаходженням майна, найменуванням боржника та замовника аукціону;
 
855. 2) можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати;
 
856. 3) безперебійну роботу з проведення електронних торгів;
 
857. 4) подачу учасниками пропозицій щодо ціни через захищене з’єднання у режимі реального часу;
 
858. 5) візуалізацію всіх пропозицій з посиланням на кодові номери учасників, що внесли пропозиції, протягом проведення аукціону в режимі реального часу;
 
859. 6) візуалізацію часу, що залишився до закінчення реєстрації учасників та аукціону;
 
860. 7) рівний і вільний доступ до аукціону всім учасникам та можливість здійснювати перегляд проходження аукціону в інтерактивному режимі реального часу всім заінтересованим особам.
 
861. 3. Переможець аукціону зобов’язаний сплатити оператору авторизованого електронного майданчика, через який переможець брав участь в аукціоні, винагороду.
 
862. Винагорода сплачується виключно переможцем аукціону.
 
863. Розмір винагороди не може перевищувати розміру гарантійного внеску.
 
864. Оператор авторизованого електронного майданчика утримує винагороду з гарантійного внеску, сплаченого переможцем.
 
865. Стаття 52. Скасування аукціону
 
866. 1. Замовник аукціону має право скасувати аукціон лише у разі порушення встановленого порядку його підготовки та проведення. Замовник зобов’язаний скасувати аукціон у разі, якщо порушення може перешкодити продажу майна за найвищою ціною.
 
867. 2. Скасування аукціону здійснюється шляхом внесення інформації про це в електронну торгову систему через авторизований електронний майданчик, через який було подано оголошення про проведення аукціону. В інформації про скасування аукціону зазначаються причини скасування.
 
868. 3. У разі скасування аукціону оператори авторизованих електронних майданчиків повертають учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше ніж протягом трьох банківських днів.
 
869. Стаття 53. Визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону
 
870. 1. Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого або кредитора.
 
871. Стаття 54. Відповідальність перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні
 
872. 1. У разі якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило особі взяти участь або перемогти на аукціоні, порушник зобов'язаний сплатити такій особі штраф у сумі гарантійного внеску або у сумі 10 відсотків від ціни, за якою майно було продане на аукціоні, залежно від того, яка з цих сум є більшою.
 
873. 2. Посадові особи оператора авторизованого електронного майданчика, винні у порушенні, передбаченому частиною першою цієї статті, несуть солідарну відповідальність з оператором авторизованого електронного майданчика. Оператор авторизованого електронного майданчика, який сплатив штраф або його частину, має право на зворотну вимогу (регрес) до таких посадових осіб.
 
874. Стаття 55. Визначення умов продажу
 
875. 1. Арбітражний керуючий визначає умови продажу.
 
876. 2. До умов продажу належать умови аукціону:
 
877. - склад майна (лот);
 
878. - початкову вартість;
 
879. - крок аукціону;
 
880. - оголошення про проведення аукціону, яке розміщується на веб-порталі державного органу з питань банкрутства.
 
881. 3. Якщо продажу підлягає майно, яке є предметом забезпечення, до умов продажу належить також умова про витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та продажем цього майна, які підлягають відшкодуванню з виручки.
 
882. 4. Арбітражний керуючий зобов’язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов’язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору.
 
883. 5. Якщо до складу майна входить майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому у початковій вартості окремо виділяється початкова вартість обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лоту, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно початковій вартості майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна.
 
884. 6. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про:
 
885. - надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах;
 
886. - надання згоди на продаж майна та змінити умови продажу;
 
887. - відмовити в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
 
888. 7. У разі, якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову у наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів або протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов’язаний звернутись до суду. В цьому випадку умови аукціону визначаються судом.
 
889. Стаття 56. Порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону
 
890. 1. Замовник аукціону самостійно та безоплатно не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону розміщує через обраний ним авторизований електронний майданчик на веб-порталі державного органу з питань банкрутства оголошення про проведення аукціону.
 
891. Замовник додатково розміщує не пізніше як за 10 робочих днів до дня початку аукціону на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про проведення аукціону такого ж змісту.
 
892. 2. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник.
 
893. 3. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
 
894. 4. Замовник аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
 
895. 5. Доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі державного органу з питань банкрутства, є безоплатним та вільним. Веб-портал державного органу з питань банкрутства повинен забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою проведення аукціону, видом майна, його місцезнаходженням, ціною, боржником та замовником, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
 
896. Стаття 57. Зміст оголошення про проведення аукціону
 
897. 1. Оголошення про проведення аукціону на веб-порталі державного органу з питань банкрутства повинно містити відомості про:
 
898. майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;
 
899. дату і час початку та закінчення аукціону;
 
900. початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;
 
901. розмір гарантійного внеску;
 
902. крок аукціону;
 
903. продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
 
904. строк і час представлення заявок на участь в аукціоні;
 
905. порядок передання (відвантаження) рухомого майна, якщо воно є предметом аукціону;
 
906. замовника аукціону (ім’я, місцезнаходження, засоби зв'язку);
 
907. спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
 
908. 2. Оголошення про проведення аукціону на веб-сайті авторизованого електронного майданчика крім інформації, передбаченої в частині першій цієї статті, повинно містити:
 
909. розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика;
 
910. реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок.
 
911. 3. Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.
 
912. 4. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
 
913. 5. Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
 
914. 6. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
 
915. 7. Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то в характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв'язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма існування акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, що належить господарському товариству, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності.
 
916. 8. Якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошенні оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права.
 
917. 9. В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.
 
918. 10. Якщо майно, що продається, є обмеженим в обороті, в оголошенні зазначаються ці обмеження з посиланням на норми законодавства, яким вони встановлені.
 
919. Стаття 58. Заява на участь в аукціоні
 
920. 1. Заява про участь в аукціоні подається учасником в електронну торгову систему через будь який з авторизованих електронних майданчиків до 18 години робочого дня, що передує останньому дню проведення аукціону.
 
921. 2. Заява про участь в аукціоні подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронної форми в особистому кабінеті на веб-сайті авторизованого електронного майданчика. Обов’язковими полями електронної форми заяви є найменування (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичної особи) та місцезнаходження (місцепроживання – для фізичної особи) заявника. Незаповнення заявником інших полів електронної форми заяви не може бути підставою для відмови в допуску учасника до аукціону.
 
922. 3. Електронна торгова система автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його заяви із зазначенням дати та часу. Електронна торгова система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.
 
923. 4. До заяви про участь в аукціоні учасник зобов’язаний додати в електронному вигляді документи (їх копії), що підтверджують особу заявника та сплату ним гарантійного внеску. Якщо заявник повідомив свій ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, документи (їх копії), що підтверджують особу заявника, не подаються.
 
924. 5. У разі продажу майна, обмеженого в обороті, до заяви про участь в аукціоні додаються також докази того, що учасник може бути покупцем такого майна.
 
925. 6. Заяви про участь в аукціоні, отримані електронною торговою системою після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.
 
926. 7. Електронна торгова система автоматично не приймає заяву, якщо заявник вже зареєстрований як учасник аукціону. В повідомленні про відмову у прийнятті заяви вказується індивідуальний код учасника, під яким він приймає участь в аукціоні.
 
927. 8. Учасник має право відкликати свою заяву про участь в аукціоні через авторизований електронний майданчик, на який було подано заяву про участь в аукціоні, до закінчення строку її подання, але не пізніше внесення ним першої цінової пропозиції. У цьому випадку електронна торгова система автоматично виключає його з числа учасників аукціону.
 
928. Стаття 59. Допуск до участі в аукціоні та сплата гарантійних внесків
 
929. 1. Оператор авторизованого електронного майданчика зобов’язаний розглянути заяву про участь в аукціоні не пізніше 12 години наступного робочого дня з дня її подання.
 
930. 2. Оператор авторизованого електронного майданчика відмовляє в допуску учасника до аукціону у разі, якщо:
 
931. 1) учасник не подав заяву відповідно до цього Кодексу;
 
932. 2) учасник не надав доказів того, що він може бути покупцем майна, обмеженого в обороті, якщо предметом аукціону є таке майно;
 
933. 3) гарантійний внесок не надійшов на рахунок, вказаний в оголошенні про проведення аукціону на веб-сайті авторизованого електронного майданчика.
 
934. 3. Електронна торгова система негайно після розгляду авторизованим електронним майданчиком заяви про участь в аукціоні надсилає такому учаснику повідомлення про допуск або відмову у допуску учасника до аукціону. В повідомленні обов’язково вказуються підстави, з яких учасник не допущений до участі в аукціоні.
 
935. В повідомленні про допуск учасника до аукціону вказується індивідуальний код учасника, під яким він приймає участь в аукціоні.
 
936. У разі, якщо учаснику відмовлено в допуску до участі в аукціоні, він має право до завершення строку подання заяв про участь в аукціоні подати таку заяву повторно, усунувши причини, які стали підставою для прийняття відповідного рішення через цей самий або інший авторизований електронний майданчик.
 
937. 4. Розмір гарантійних внесків становить 10 відсотків початкової вартості.
 
938. 5. Рішення про відмову у допуску учасника до аукціону може бути оскаржене до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.
 
939. Стаття 60. Порядок проведення аукціону
 
940. 1. Аукціон проводиться в електронній торговій системі через авторизовані електронні майданчики.
 
941. 2. Учасник приймає участь в аукціоні під індивідуальним кодом учасника, присвоєним електронною торговою системою в момент прийняття авторизованим електронним майданчиком рішення про допуск учасника до аукціону.
 
942. 3. Державному органу з питань банкрутства та оператору авторизованого електронного майданчика заборонено вчиняти дії, направлені на надання іншим учасникам аукціону інформації про особу учасника.
 
943. 3. Учасники вносять цінові пропозиції шляхом натискання відповідної кнопки на веб-сайті авторизованого електронного майданчика. Авторизований електронний майданчик може забезпечувати додаткові можливості внесення цінових пропозицій (автоматичне внесення пропозицій майданчиком від імені учасника до досягнення певної ціни тощо).
 
944. 4. Одночасно з внесенням учасником цінової пропозиції електронна торгова система піднімає вартість майна на крок аукціону.
 
945. 5. У разі, якщо аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, та жоден з учасників аукціону не вносить цінової пропозиції, електронна торгова система через рівні проміжки часу знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки будь який учасник не внесе цінову пропозицію. Після цього аукціон проводиться в загальному порядку.
 
946. 6. Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону.
 
947. 7. Якщо за п’ять хвилин до закінчення часу проведення аукціону будь яким учасником внесено цінову пропозицію, електронна торгова система автоматично продовжує час проведення аукціону на п’ять хвилин.
 
948. Стаття 61. Особливості проведення повторного та другого повторного аукціону
 
949. 1. У разі закінчення аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом місяця зобов’язаний оголосити про проведення повторного аукціону.
 
950. 2. Початковою вартістю повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків від початкової вартості першого аукціону.
 
951. 3. У разі закінчення першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом місяця (а якщо продається заставлене майно – протягом 45 днів) зобов’язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону.
 
952. 4. Початковою вартістю другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 25 відсотків від початкової вартості першого повторного аукціону.
 
953. 5. Комітет кредиторів, а щодо заставленого майна – забезпечений кредитор можуть своїм рішенням встановити початкову вартість повторного аукціону, другого повторного аукціону меншою, ніж визначено у частинах 2 і 4 цієї статті.
 
954. Стаття 62. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості
 
955. 1. Перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон може проводиться з можливістю зниження початкової вартості лише за згодою забезпеченого кредитора щодо майна, яке є предметом забезпечення, або комітету кредиторів щодо іншого майна, яке підлягає продажу.
 
956. 2. Комітет кредиторів або забезпечений кредитор, надаючи згоду на проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, має право вказати граничну вартість, до якої може бути знижено початкову вартість під час проведення аукціону.
 
957. 3. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
 
958. Стаття 63. Продаж майна забезпеченому кредитору
 
959. 1. Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на першому повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутись до арбітражного керуючого з заявою про продаж йому непроданого майна.
 
960. 2. Арбітражний керуючий протягом 3 днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю першого повторного аукціону.
 
961. 3. Арбітражний керуючий негайно оприлюднює на веб-порталі державного органу з питань банкрутства інформацію про покупця.
 
962. 4. Розрахунки і передача майна здійснюються відповідно до загальних правил цього Кодексу.
 
963. Стаття 64. Особливості проведення аукціону з продажу права вимоги
 
964. 1. При зарахуванні права вимоги, що продається на аукціоні, після отримання боржником відповідно до вимог цього Кодексу повідомлення про проведення аукціону, заява про зарахування повинна бути зроблена замовнику аукціону. Така заява підлягає негайному оприлюдненню в оголошенні про проведення аукціону.
 
965. 2. У разі якщо до початку аукціону зобов’язання було частково виконане, початкова ціна права вимоги пропорційно зменшується, про що замовником вноситься відповідна інформація в оголошення про проведення аукціону. Якщо заборгованість погашена повністю, право знімається з аукціону.
 
966. 3. Умови договору купівлі-продажу права вимоги боржника повинні передбачати, що перехід права вимоги здійснюється тільки після його повної оплати.
 
967. Стаття 65. Протокол про проведення аукціону
 
968. 1. Негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону.
 
969. 2. У протоколі зазначаються:
 
970. майно, що запропоноване для продажу;
 
971. кількість учасників аукціону;
 
972. початкова вартість;
 
973. ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
 
974. ціна або частина ціни, сплачена переможцем;
 
975. найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця аукціону;
 
976. інформація про авторизований електронний майданчик, через який переможцем аукціону придбано майно;
 
977. розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика;
 
978. реквізити, за якими мають бути перераховані кошти за придбане майно.
 
979. 3. До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.
 
980. 4. Оригінал протоколу про проведення аукціону підписується оператором авторизованого електронного майданчика. Один примірник протоколу залишається в авторизованого електронного майданчика, другий та третій надаються (надсилаються) переможцю та замовнику.
 
981. 5. Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої авторизованим електронним майданчиком, через який такий учасник приймав участь в аукціоні. Така копія надається у день звернення.
 
982. 6. Інформація про результати аукціону негайно після завершення аукціону оприлюднюється на веб-порталі державного органу з питань банкрутства, веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків та офіційному веб-порталі судової влади України.
 
983. Стаття 66. Повернення гарантійних внесків, сплаченої ціни та стягнення штрафу
 
984. 1. Гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою - третьою цієї статті.
 
985. 2. Гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зменшений на розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика, зараховується до ціни, що підлягає сплаті на рахунок боржника.
 
986. 3. Гарантійний внесок не підлягає поверненню у разі, якщо аукціон закінчився без визначення переможця (крім випадків виявлення недоліків майна, не зазначених в оголошенні про проведення аукціону), а також переможцю аукціону, якщо він не виконав обов’язку щодо сплати ціни відповідно до вимог цього Кодексу. Такі гарантійні внески (за вирахуванням винагороди оператора авторизованого електронного майданчика з гарантійного внеску переможця) перераховуються боржнику у строк, передбачений частиною 1 цієї статті.
 
987. 4. Оператор авторизованого електронного майданчику, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.
 
988. Стаття 67. Порядок сплати ціни
 
989. 1. Покупець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі державного органу з питань банкрутства інформації про покупця.
 
990. 2. У разі, якщо покупцем є кредитор, чиї вимоги забезпечені проданим майном, він зобов’язаний сплатити позитивну різницю між сумою, визначеною відповідно до частини 1 цієї статті, та розміром вимог забезпеченого кредитора.
 
991. Забезпечений кредитор зобов’язаний також сплатити витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення та сплатити винагороду арбітражного керуючого за продаж майна, передбачений цим Кодексом.
 
992. 5. За умови сплати покупцем не менш як 50 відсотків належної до сплати суми строк оплати продовжується на десять календарних днів.
 
993. 6. Замовник зобов’язаний оприлюднити відомості про сплату покупцем ціни на веб-порталі державного органу з питань банкрутства та веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків не пізніше, ніж через три дні після повної сплати, та в той же строк повідомити про це замовника та власника майна. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію учасникам аукціону.
 
994. Стаття 68. Розірвання правочину у разі невиконання обов’язку із сплати ціни
 
995. 1. Якщо у встановлений строк покупець не вніс належної до сплати суми, правочин вважається розірваним, а покупець втрачає гарантійний внесок.
 
996. 2. Замовник зобов’язаний надати відомості про розірвання правочину для їх включення до відомостей про проведення аукціону на веб-порталі державного органу з питань банкрутства та веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків не пізніше, ніж через три дні після розірвання правочину, та в той же строк повідомити про розірвання правочину покупця, замовника та власника майна. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію учасникам аукціону.
 
997. 3. Після розірвання правочину замовник зобов’язаний протягом 10 робочих днів оголосити про проведення нового аукціону. Авторизовані електронні майданчики автоматично надсилають цю інформацію всім учасникам попереднього аукціону.
 
998. Стаття 69. Передача рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги