Кількість абзаців - 414 Розмітка (ліва колонка)


Про протимінну діяльність в Україні (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про протимінну діяльність в Україні
 
2. Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні та особливості державного регулювання у відповідній сфері.
 
3. Розділ І
 
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Визначення основних термінів
 
6. 1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
7. акредитація оператора протимінної діяльності (далі - акредитація) - процедура визначення відповідності діяльності суб'єкта господарювання вимогам, встановленим законодавством України та національними стандартами у сфері протимінної діяльності, що проводиться шляхом здійснення акредитаційної експертизи, за результатами якої приймається рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
8. вибухонебезпечні предмети - будь-які боєприпаси, що містять вибухові речовини, матеріали ядерного ділення або ядерного синтезу, а також біологічні та хімічні речовини;
 
9. виявлення вибухонебезпечного предмета - пошук та (або) ідентифікація вибухонебезпечного предмета;
 
10. військове розмінування - заходи, спрямовані на виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів на територіях, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, та (або) в районах проведення операції Об'єднаних сил та (або) здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до проведення яких залучаються фахівці у сфері протимінної діяльності і розмінування уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади;
 
11. гуманітарне розмінування - комплекс планових заходів, які проводяться за замовленням центрального органу виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері протимінної діяльності, та включають обстеження, маркування і складання карт території, очищення забрудненої території, підготовку документації, надання інформації про заходи з протимінної діяльності;
 
12. демократичний цивільний контроль у сфері протимінної діяльності (далі - цивільний контроль) - комплекс здійснюваних відповідно до Конституції і законів України правових, організаційних, інформаційних заходів для забезпечення неухильного дотримання законності й відкритості в діяльності суб’єктів протимінної діяльності, сприяння їхній ефективній роботі і виконанню покладених на них функцій;
 
13. «донор» - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що фінансують протимінну діяльність в Україні;
 
14. забезпечення якості розмінування - елемент процесу управління якістю розмінування, щодо надання впевненості у тому, що вимоги до якості будуть дотримані;
 
15. знешкодження вибухонебезпечного предмета - спеціальні дії щодо блокування або нейтралізації виконавчих механізмів його підривників (вилучення підривників з вибухонебезпечного предмета, вилучення вибухонебезпечного предмета з місця встановлення), спрямовані на приведення вибухонебезпечного предмета у безпечний стан, який виключає можливість його ненавмисного вибуху;
 
16. знищення вибухонебезпечного предмета - переведення вибухонебезпечного предмета у недієздатний (безпечний) стан шляхом підриву, спалювання, механічного чи іншого повного або часткового руйнування;
 
17. комісія з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації (надалі - комісія з питань акредитації та моніторингу) - постійно діючий колегіальний орган, що утворюється національним органом з питань протимінної діяльності з метою здійснення ним своїх повноважень, і забезпечує проведення акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу відповідності їх діяльності вимогам акредитації;
 
18. контроль якості - елемент процесу управління якістю розмінування, зосереджений на забезпеченні дотримання вимог щодо якості розмінування;
 
19. ліцензіат - суб'єкт господарювання у сфері протимінної діяльності, якому в установленому законодавством порядку видано ліцензію на провадження протимінної діяльності;
 
20. ліцензія на провадження протимінної діяльності - документ державного зразка, який видається уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та засвідчує право ліцензіата, відповідно до умов ліцензії, здійснювати діяльність у сфері протимінної діяльності;
 
21. ліцензування протимінної діяльності - видача, внесення змін, переоформлення, зупинення дії та анулювання ліцензій на провадження протимінної діяльності, видача дублікатів ліцензій; ведення ліцензійних справ, контроль за додержанням операторами протимінної діяльності та видача розпоряджень про усунення порушень умов провадження ліцензованої діяльності, встановлених ліцензійними умовами;
 
22. моніторинг відповідності оператора протимінної діяльності вимогам акредитації - це збір інформації та здійснення заходів контролю акредитованих операторів протимінної діяльності для підтвердження того, що відповідний суб'єкт господарювання провадить протимінну діяльність відповідно до вимог законодавства України та національних стандартів у сфері протимінної діяльності;
 
23. навчання ризикам, пов’язаним з вибухонебезпечними предметами - заходи, спрямовані на зменшення ризику тілесного ушкодження, спричиненого вибухонебезпечними предметами, шляхом підвищення інформованості населення;
 
24. надлишкові боєприпаси - закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, інших військових формувань, придатні (або непридатні) для використання і подальшого зберігання боєприпаси за умови відновлення (ремонту), але такі, що вивільняються у зв’язку з реформуванням (скороченням) Збройних Сил України та інших військових формувань або зняттям з озброєння відповідних систем;
 
25. національна програма протимінної діяльності - вид загальнодержавної цільової програми, яка розробляється національним органом з питань протимінної діяльності на підставі інформації уповноваженого оперативного органу протимінних операцій, виходячи з мети та основних засад протимінної діяльності в державі, строком на п’ять років і затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;
 
26. національний орган з питань протимінної діяльності - постійно діючий міжвідомчий колегіальний орган, який утворюється Кабінетом Міністрів України і забезпечує формування державної політики у сфері протимінної діяльності;
 
27. оператор протимінної діяльності - будь-яке підприємство, установа чи організація незалежно від форм власності, національної приналежності та організаційно-правових форм, щодо яких проведено оцінку відповідності та які отримали свідоцтво про акредитацію оператора протимінної діяльності і ліцензію на провадження протимінної діяльності;
 
28. оперативне розмінування - заходи, спрямовані на виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, які проводяться у невідкладних випадках після отримання повідомлення про необхідність надання екстреної допомоги населенню, під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та (або) знешкодження вибухових пристроїв, що використовуються в терористичних цілях, до проведення яких залучаються фахівці спеціалізованих служб цивільного захисту та (або) інших уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади;
 
29. план протимінної діяльності - щорічний план розмінування, який містить перелік територій (будівель), що підлягають розмінуванню, заходів, необхідних для здійснення такого розмінування та послідовність їх реалізації, строки виконання робіт тощо, що розробляється уповноваженим оперативним органом протимінних операцій відповідно до національної програми протимінних операцій і затверджується національним органом з питань протимінної діяльності;
 
30. протимінна діяльність - комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення;
 
31. постраждалі особи - особи, які індивідуально або разом з іншими особами зазнали фізичних, емоційних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені діями (бездіяльністю) з використанням мін та/або наявністю вибухонебезпечних предметів. Жертвами від вибухонебезпечних предметів також вважаються члени сімей постраждалих у разі їх загибелі;
 
32. розмінування - діяльність уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади та операторів протимінної діяльності, яка проводиться з метою ліквідації небезпек, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами. В залежності від потреб, на задоволення яких спрямоване розмінування, виділяють такі його види: гуманітарне, військове та оперативне;
 
33. свідоцтво про акредитацію оператора протимінної діяльності (далі - свідоцтво про акредитацію) - документ, що підтверджує відповідність робіт (послуг), персоналу, системи управління якістю, організаційних заходів та технічних засобів операторів протимінної діяльності, необхідних для забезпечення проведення протимінної діяльності, встановленим законодавством України та національними стандартами вимогам;
 
34. уповноважений оперативний орган протимінних операцій (далі - центр протимінних операцій) - центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності та здійснення інформаційно - методичного забезпечення діяльності національного органу з питань протимінної діяльності;
 
35. уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади - підрозділи, до складу яких входять фахівці з протимінної діяльності та які перебувають у підпорядкуванні та (або) входять до сфери управління та (або) до складу:
 
36. - центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику:
 
37. 1) з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період;
 
38. 2) у сфері цивільного захисту;
 
39. 1. у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки і правопорядку, а також надання поліцейських послуг;
 
40. - державних органів, які забезпечують громадську безпеку і порядок, державну безпеку і захист державного кордону України;
 
41. управління інформацією у сфері протимінної діяльності - надання підтримки та сприяння суб’єктам протимінної діяльності у прийнятті рішень, наданні звітної документації та питаннях обробки інформації;
 
42. управління якістю розмінування - комплекс заходів, спрямованих на організацію проведення процедур щодо якості розмінування;
 
43. утилізація (знищення) надлишкових боєприпасів - проведення підготовчих, організаційних, наукових, технічних, виробничих та інших робіт, спрямованих на безпечну та екологічно чисту зміну їх якісних, фізичних, хімічних та інших властивостей для унеможливлення використання за призначенням, у тому числі утилізація (знищення) методом підриву (спалювання), випалювання вибухових речовин із корпусів боєприпасів, результатом яких є отримання виробів спецхімії, вибухо- та пожежонебезпечних елементів, металобрухту, вторинної сировини, що можуть бути використані в національній економіці;
 
44. фахівці у сфері протимінної діяльності та розмінування - фізичні особи, які володіють спеціальними знаннями й навичками в сфері протимінної діяльності та мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування;
 
45. якість розмінування - відповідність виконаних процедур вимогам національних стандартів протимінної діяльності з урахуванням вимог держави щодо безпеки життя та здоров’я населення.
 
46. 2. Терміни «національний стандарт», «міжнародний стандарт» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про стандартизацію».
 
47. Терміни «здобувач ліцензії», «ліцензійні умови» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
 
48. 3. Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними та міжнародними стандартами, введеними в дію відповідно до законодавства України.
 
49. Стаття 2. Правова основа протимінної діяльності
 
50. 1. Правову основу протимінної діяльності становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатись такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію та Протокол про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни до неї (Протокол V), інші міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
 
51. 2. В Україні діють національні стандарти у сфері протимінної діяльності, які розробляються з урахуванням положень міжнародних стандартів протимінної діяльності (ІМАS), затверджених Службою Організації Об'єднаних націй з питань протимінної діяльності (UNМАS).
 
52. Національні стандарти у сфері протимінної діяльності розробляються центром протимінних операцій, погоджуються національним органом з питань протимінної діяльності та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
53. Стаття 3. Мета та засади протимінної діяльності в Україні
 
54. 1. Основною метою протимінної діяльності в Україні є зменшення ризику, пов’язаного з вибухонебезпечними предметами, до рівня, який забезпечує особі вільний вибір місця проживання чи перебування, економічний і соціальний розвиток, розвиток охорони здоров’я та задоволення потреб постраждалих осіб, які виникають внаслідок забруднення територій та (або) акваторій вибухонебезпечними предметами.
 
55. 2. Основними засадами протимінної діяльності в Україні є:
 
56. 1) державне регулювання у сфері протимінної діяльності;
 
57. 2) державна підтримка протимінної діяльності, залучення національних і іноземних інвестицій та допомоги у сфері протимінної діяльності;
 
58. 3) послідовність формування державної політики у сфері протимінної діяльності;
 
59. 4) ефективне використання науково-технічного потенціалу України, можливостей, які надає протимінна діяльність, в інтересах національної економіки та безпеки населення;
 
60. 5) сприяння міжнародному співробітництву, збереження та розвиток існуючих міжнародних зв’язків у сфері міжнародної безпеки з урахуванням національних інтересів.
 
61. Стаття 4. Національні інтереси України у сфері протимінної діяльності
 
62. 1. Державна політика у сфері протимінної діяльності визначається з урахуванням пріоритетів національних інтересів України у сфері протимінної діяльності.
 
63. 2. Національними інтересами України у сфері протимінної діяльності є:
 
64. 1) забезпечення безпеки населення, його життєдіяльності та провадження господарської діяльності на територіях та об'єктах, забруднених та (або) імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами - наслідками війни або збройного конфлікту;
 
65. 2) мінімізація впливу вибухонебезпечних предметів на довкілля;
 
66. 3) створення умов запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних із небезпекою вибухонебезпечних предметів, загибелі та травмуванню людей внаслідок таких подій;
 
67. 4) забезпечення гарантій реалізації права внутрішньо переміщених осіб на вільний вибір місця проживання в межах території України шляхом створення умов для добровільного повернення до покинутого місця проживання;
 
68. 5) забезпечення гарантій реалізації права людини і громадянина на достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на територіях та об'єктах, забруднених та (або) імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами - наслідками війни або збройного конфлікту;
 
69. 6) додержанням міжнародних зобов’язань України;
 
70. 7) приведення національного законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів протимінної діяльності (ІМАS), розроблених та затверджених Службою Організації Об'єднаних націй з питань протимінної діяльності (UNМАS).
 
71. Стаття 5. Основні складові видів протимінної діяльності в Україні
 
72. 1. Основними складовими видів протимінної діяльності в Україні є:
 
73. 1) обстеження, маркування і складання карт території;
 
74. 2) очищення забрудненої території шляхом виконання робіт з розмінування, а саме: виявлення, перевезення, знешкодження або знищення вибухонебезпечних предметів;
 
75. 3) підготовка документації за наслідками проведення робіт з розмінування;
 
76. 4) надання інформації про заходи з протимінної діяльності, а також інформування населення про мінну небезпеку та щодо незастосування вибухонебезпечних предметів;
 
77. 3) навчання протидії ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами;
 
78. 4) утилізація надлишкових боєприпасів, боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання, а також боєприпасів, що підлягають знищенню відповідно до міжнародних зобов’язань;
 
79. 4) надання допомоги постраждалим особам та здійснення їх реабілітації;
 
80. 5) агітаційно-просвітницька робота стосовно невикористання протипіхотних мін.
 
81. Стаття 6. Об’єкти та суб’єкти протимінної діяльності
 
82. 1. Об’єктами протимінної діяльності є:
 
83. 1) вибухонебезпечні предмети - залишки війни та (або) збройного конфлікту і забруднені ними території, акваторії та об’єкти;
 
84. 2) обладнання та процеси, які використовуються у сфері протимінної діяльності.
 
85. 2. Суб’єктами протимінної діяльності є:
 
86. 1) національний орган з питань протимінної діяльності;
 
87. 2) уповноважений оперативний орган протимінних операцій (центр протимінних операцій);
 
88. 3) оператори протимінної діяльності, що залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності;
 
89. 4) уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади.
 
90. Стаття 7. Фахівці у сфері протимінної діяльності та розмінування
 
91. 1. Фахівцями у сфері протимінної діяльності та розмінування є фізичні особи, які залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, мають середню спеціальну освіту, володіють спеціальними знаннями й навичками у сфері протимінної діяльності та мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування.
 
92. 2. Фахівці у сфері протимінної діяльності та розмінування зобов'язані:
 
93. 1) володіти навичками надання першої медичної допомоги постраждалим особам;
 
94. 2) проводити безпечні процедури з розмінування згідно з вимогами, встановленими законодавством України та національними стандартами у сфері протимінної діяльності;
 
95. 3) дотримуватись міжнародних та національних стандартів, встановлених для процедури розмінування;
 
96. 4) володіти навичками виконання всіх робіт з організації та підтримки безпечних зон на робочому майданчику, маркування і закриття робочого майданчика, організації зони для знищення мін і вибухонебезпечних залишків війни;
 
97. 5) уміти застосувати належну систему маркування;
 
98. 6) проходити всі обов'язкові тренінги та курси підвищення кваліфікації, які будуть визначені центром протимінних операцій;
 
99. 7) підтримувати своє індивідуальне захисне спорядження в належному стані;
 
100. 8) підтримувати інструменти в робочому, технічно справному стані і в повному комплекті;
 
101. 9) бути відповідальним за свою власну безпеку і безпеку інших осіб та постійно дотримуватись дисципліни під час перебування на робочому майданчику;
 
102. 10) надавати необхідну допомогу у проведенні нетехнічного та технічного обстеження;
 
103. 11) виконувати розпорядження оператора протимінної діяльності та негайно повідомляти його про будь - які загрози безпеці, життю та здоров'ю людей;
 
104. 12) перед початком роботи на посаді пройти відповідне медичне обстеження;
 
105. 13) володіти знаннями законодавства України, положень національних та міжнародних стандартів у сфері протимінної діяльності, нормативних, методичних та інших розпорядчих документів оператора протимінної діяльності, який організовує його роботу;
 
106. 14) володіти іншими навичками та знаннями у сфері протимінної діяльності і розмінування та відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим оператором протимінної діяльності.
 
107. Фахівцем у сфері протимінної діяльності та розмінування не може бути особа, яка визнана судом недієздатною чи цивільна дієздатність якої обмежена або яка перебуває на обліку в закладах охорони здоров’я у зв’язку з психічними захворюваннями, алкоголізмом чи наркоманією.
 
108. 3. До робіт у сфері протимінної діяльності та розмінування можуть залучатись відповідні фахівці у сфері протимінної діяльності і розмінування уповноважених підрозділів центральних органів виконавчої влади.
 
109. 4. Фахівці у сфері протимінної діяльності і розмінування, які залучаються операторами протимінної діяльності до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, підлягають обов’язковому особистому страхуванню в порядку, визначеному законодавством України.
 
110. 5. Фахівці у сфері протимінної діяльності і розмінування, винні у порушенні законодавства у сфері протимінної діяльності, несуть відповідальність згідно із законом.
 
111. Стаття 8. Джерела фінансування протимінної діяльності
 
112. 1. Фінансування заходів протимінної діяльності здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 
113. 2. Для фінансування заходів протимінної діяльності можуть залучатись фінансові ресурси донорів, включаючи міжнародну технічну допомогу у вигляді грантів, а також поворотну та безповоротну фінансову допомогу міжнародних організацій.
 
114. Залучені від донорів фінансові ресурси зараховуються у спеціальний фонд державного бюджету за відповідними бюджетними програмами.
 
115. 3. Розпорядження бюджетними коштами за відповідними бюджетними програмами, спрямованим на реалізацію заходів протимінної діяльності, здійснює уповноважений оперативний орган протимінних операцій шляхом здійснення публічних закупівель.
 
116. 4. Замість прямого фінансування донори можуть здійснювати фінансування заходів протимінної діяльності в натуральній формі. Фінансування в натуральній формі може включати в себе направлення спеціалістів, надання обладнання, матеріалів, засобів для виконання національної програми протимінної діяльності.
 
117. 5. Заходи з протимінної діяльності, які здійснюються уповноваженими підрозділами центральних органів виконавчої влади, фінансуються за рахунок бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік для таких центральних органів виконавчої влади.
 
118. Стаття 9. Облік операторів протимінної діяльності
 
119. 1. Реєстр операторів протимінної діяльності створюється з метою обліку суб'єктів господарювання, які мають право на провадження видів господарської діяльності у сфері протимінної діяльності, що підлягають ліцензуванню та отримали свідоцтво про акредитацію у встановленому цим Законом порядку.
 
120. 2. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей реєстру операторів протимінної діяльності визначається національним органом з питань протимінної діяльності.
 
121. Центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності, несе відповідальність за забезпечення формування та ведення реєстру операторів протимінної діяльності.
 
122. Стаття 10. Допомога постраждалим особам (жертвам) від вибухонебезпечних предметів
 
123. 1. Допомога постраждалим особам (жертвам) від вибухонебезпечних предметів (надалі - постраждалі особи) включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.
 
124. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам (жертвам) від вибухонебезпечних предметів.
 
125. Стаття 11. Визначення статусу територій для потреб протимінної діяльності
 
126. 1. Для цілей цього Закону території України, на яких велась війна, відбувався збройний конфлікт, проводились антитерористична операція, операція Об'єднаних сил та (або) заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також території України, які на підставі положень законів України визнані тимчасово окупованими, вважаються імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
 
127. 2. Території України, зазначені в частині першій цієї статті, в межах яких виявлено вибухонебезпечні предмети, вважаються забрудненими вибухонебезпечними предметами.
 
128. 3. Імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами території підлягають технічному та нетехнічному обстеженню, яке проводиться з урахуванням вимог національних стандартів, розроблених з урахуванням міжнародних стандартів у сфері протимінної діяльності, а також спеціальних оперативних процедур, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
 
129. 4. Під час виконання робіт з обстеження імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами територій, а також робіт з очищення забруднених вибухонебезпечними предметами територій операторами протимінної діяльності та уповноваженими підрозділами центральних органів виконавчої влади здійснюється збір інформації про статус територій. Такі суб'єкти протимінної діяльності зобов'язані передавати інформацію про статус територій національному центру протимінних операцій.
 
130. 5. Форма звіту про обстеження та (або) очищення імовірно забруднених та (або) забруднених вибухонебезпечними предметами територій України, а також порядок і форма ведення карт таких територій затверджується національним органом з питань протимінної діяльності.
 
131. 6. Перелік імовірно забруднених та забруднених вибухонебезпечними предметами територій України (далі - перелік територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
132. Зміна статусу територій здійснюється на підставі інформації, наданої уповноваженим органом протимінних операцій шляхом внесення відповідних змін до переліку територій.
 
133. Розділ ІІ
 
134. ДЕМОКРАТИЧНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
 
135. Стаття 12. Засади демократичного цивільного контролю
 
136. 1. У межах повноважень, наданих відповідно до Конституції України, діяльність суб’єктів протимінної діяльності підлягає демократичному цивільному контролю (далі - цивільний контроль).
 
137. Система цивільного контролю складається з контролю, що здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, судового та громадського контролю.
 
138. 2. Цивільний контроль здійснюється за принципами верховенства права, законності, підзвітності, прозорості, ефективності та результативності.
 
139. 3. Предметом цивільного контролю є:
 
140. 1). дотримання вимог Конституції і законів України у діяльності суб’єктів протимінної діяльності, недопущення їх використання для порушення прав і свобод людини і громадянина;
 
141. 2). зміст і стан реалізації стратегій, доктрин, концепцій, національних програм та планів протимінної діяльності;
 
142. 3). ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, суб’єктами протимінної діяльності.
 
143. Стаття 13. Контроль, що здійснюється Верховною Радою України
 
144. 1. Верховна Рада України відповідно до статті 85 Конституції України здійснює парламентський контроль та приймає закони України, які визначають і регулюють діяльність суб’єктів протимінної діяльності та їхні повноваження, а також затверджує відповідні бюджетні асигнування та приймає рішення щодо звіту про їх використання.
 
145. 2. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує сформовану національним органом з питань протимінної діяльності програму протимінної діяльності та заслуховує щорічні звіти про хід її виконання.
 
146. Стаття 14. Контроль, що здійснюється Кабінетом Міністрів України
 
147. 1. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за дотриманням законодавства та реалізацією державної політики у сфері протимінної діяльності та звітує з цих питань перед Верховною Радою України.
 
148. 2. Кабінет Міністрів України забезпечує цивільний контроль за діяльністю національного органу з питань протимінної діяльності, центру протимінних операцій та інших органів виконавчої влади, які входять до складу суб’єктів протимінної діяльності України.
 
149. Стаття 15. Контроль Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
 
150. 1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і Рада міністрів Автономної Республіки Крим забезпечують на території Автономної Республіки Крим здійснення цивільного контролю за виконанням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, службовими (посадовими) особами і громадянами законів України, інших нормативно-правових актів з питань протимінної діяльності, інформують із цих питань громадськість у порядку, визначеному цим та іншими законами України.
 
151. Стаття 16. Судовий контроль
 
152. 1. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб можуть бути оскаржені в суді.
 
153. 2. Контроль за виконанням судових рішень здійснюють суди.
 
154. Стаття 17. Громадський контроль
 
155. 1. Громадяни України беруть участь у здійсненні цивільного контролю через громадські об’єднання, членами яких вони є, через депутатів місцевих рад, особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до державних органів у порядку, встановленому Конституцією України та іншими законами України. Сфера громадського контролю може бути обмежена виключно Законом України "Про державну таємницю".
 
156. 2. Громадяни, які вважають, що їх права, свободи чи законні інтереси порушено рішеннями, діями (бездіяльністю) суб'єктів протимінної діяльності чи їх посадовими особами, мають право звертатися до суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, використовувати будь-які інші механізми захисту прав і свобод, передбачені законодавством України.
 
157. 3. Засоби масової інформації, висвітлюючи питання протимінної діяльності, інформують суспільство про стан захисту національних інтересів України.
 
158. Розділ ІІІ
 
159. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
 
160. У СФЕРІ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
161. Стаття 18. Державне регулювання та управління у сфері протимінної діяльності
 
162. 1. Державне регулювання та управління у сфері протимінної діяльності здійснюються шляхом:
 
163. 1) формування, погодження, затвердження та виконання національних програм протимінної діяльності;
 
164. 2) погодження, затвердження і виконання національних стандартів, розроблених з урахуванням положень міжнародних стандартів у сфері протимінної діяльності;
 
165. 3) розроблення концептуальних основ державної політики у галузі дослідження та впровадження заходів протимінної діяльності в інтересах безпеки населення;
 
166. 4) підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері протимінної діяльності і розмінування;
 
167. 5) запровадження порядку ліцензування і акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу відповідності вимогам акредитації;
 
168. 6) запровадження ефективного управління інформацією у сфері протимінної діяльності;
 
169. 7) здійснення контролю та забезпечення якості виконання заходів у сфері протимінної діяльності.
 
170. Стаття 19. Повноваження Верховної Ради України у сфері протимінної діяльності
 
171. 1. Верховна Рада України у сфері протимінної діяльності:
 
172. 1) приймає, змінює та скасовує закони, що стосуються протимінної діяльності;
 
173. 2) затверджує головні напрями протимінної діяльності України;
 
174. 3) розглядає, затверджує та змінює структуру органів державного регулювання протимінної діяльності;
 
175. 4) здійснює загальне керівництво, організацію і координацію роботи суб’єктів протимінної діяльності;
 
176. 5) затверджує національну програму протимінної діяльності;
 
177. 6) щороку заслуховує звіт про хід виконання національної програми протимінної діяльності;
 
178. 7) визначає статус територій та (або) акваторій, забруднених вибухонебезпечними предметами;
 
179. 8) приводить чинне законодавство України у відповідність з національними стандартами, розробленими з урахуванням положень міжнародних стандартів протимінної діяльності.
 
180. Стаття 20. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері протимінної діяльності
 
181. 1. Кабінет Міністрів України у сфері протимінної діяльності:
 
182. 1) здійснює державне регулювання та контроль за дотриманням законодавства у сфері протимінної діяльності;
 
183. 2) забезпечує реалізацію державної політики у сфері протимінної діяльності та звітує з цих питань перед Верховною Радою України;
 
184. 3) забезпечує цивільний контроль за діяльністю національного органу з питань протимінної діяльності, центру протимінних операцій та інших органів виконавчої влади, які входять до складу суб’єктів протимінної діяльності України;
 
185. 4) здійснює розподіл повноважень з виконання заходів протимінної діяльності за усіма її складовими між міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та державними органами;
 
186. 5) здійснює організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності національного органу з питань протимінної діяльності;
 
187. 6) організовує формування та виконання національних програм протимінної діяльності;
 
188. 7) видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження на виконання цього Закону.
 
189. 2. Кабінет Міністрів України у сфері протимінної діяльності, в межах своїх повноважень, затверджує:
 
190. 1) порядок організації та проведення робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів та взаємодії під час їх виконання;
 
191. 2) положення про національний орган з питань протимінної діяльності, порядок його створення, організаційні і процедурні засади діяльності та його персональний склад;
 
192. 3) положення про уповноважений оперативний орган протимінних операцій, порядок його створення, організаційні та процедурні засади діяльності;
 
193. 4) положення про комісію з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації, порядок її створення, організаційні та процедурні засади діяльності, права і обов’язки її членів та її персональний склад;
 
194. 5) порядок акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації;
 
195. 6) рішення комісії з питань акредитації та моніторингу;
 
196. 7) порядок ліцензування операторів протимінної діяльності, що залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності
 
197. 8) порядок залучення операторів з протимінної діяльності, у тому числі міжнародних, до реалізації завдань та заходів із протимінної діяльності на території України;
 
198. 9) національні стандарти у сфері протимінної діяльності;
 
199. 10) перелік імовірно забруднених та забруднених вибухонебезпечними предметами територій України;
 
200. 11) перелік видів робіт, послуг у сфері протимінної діяльності, включених до переліку ліцензійних видів робіт та послуг із провадження господарської діяльності у сфері протимінної діяльності;
 
201. 12) порядок організації та проведення робіт з виявлення, знешкодження та утилізації (знищення) вибухонебезпечних предметів та взаємодії суб'єктів протимінної діяльності під час їх виконання;
 
202. 13) порядок відшкодування заподіяної шкоди постраждалим особам внаслідок порушення законодавства в сфері протимінних операцій;
 
203. Стаття 21. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів у сфері протимінної діяльності
 
204. 1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у взаємодії з національним органом з питань протимінної діяльності та центром протимінних операцій у межах своїх повноважень реалізують державну політику у сфері протимінної діяльності.
 
205. 2. Перелік міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які залучаються до реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності та їх завдання визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
206. Стаття 22. Повноваження місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері протимінної діяльності
 
207. 1. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування у взаємодії з центральними органами виконавчої влади, державними органами та національним органом з питань протимінної діяльності у межах своїх повноважень:
 
208. 1) сприяють проведенню навчання ризикам, що пов’язані з вибухонебезпечними предметами;
 
209. 2) сприяють наданню медичної допомоги постраждалим особам та здійсненню їх медичної реабілітації;
 
210. 3) сприяють розташованим на відповідній території суб’єктам протимінної діяльності у виконанні покладених на них завдань у сфері протимінної діяльності;
 
211. 4) узгоджують плани проведення на території регіону операцій з розмінування;
 
212. 5) отримують від керівництва дислокованих на території регіону суб’єктів протимінної діяльності інформацію про загрозу або масштаби забруднення території вибухонебезпечними предметами;
 
213. 6) інформують населення про можливі загрози від вибухонебезпечних предметів і заходи, які необхідно вживати для уникнення небезпеки для життя і здоров’я.
 
214. Стаття 23. Повноваження національного органу з питань протимінної діяльності
 
215. 1. Національний орган з питань протимінної діяльності утворюється Кабінетом Міністрів України.
 
216. На національний орган з питань протимінної діяльності покладено обов’язок забезпечення координації заходів щодо управління та регулювання протимінної діяльності в Україні.
 
217. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності національного органу з питань протимінної діяльності здійснює Кабінет Міністрів України.
 
218. 2. До повноважень національного органу з питань протимінної діяльності належить:
 
219. 1) забезпечення реалізації державної політики і виконання міжнародних зобов’язань України у сфері протимінної діяльності та звітування з цих питань перед Верховною Радою України;
 
220. 2) контроль за додержанням законодавства в сфері протимінної діяльності;
 
221. 3) координація протимінної діяльність, яка провадиться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями, що залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності;
 
222. 4) міжнародне співробітництво та представлення інтересів держави у сфері протимінної діяльності в міжнародних організаціях, в порядку, визначеному законодавством;
 
223. 5) управління інформацією у сфері протимінної діяльності;
 
224. 6) організація формування та впровадження національних програм у сфері протимінної діяльності, розроблення їх з урахуванням положень міжнародних стандартів протимінної діяльності;
 
225. 7) нагляд (контроль) за додержанням центром протимінних операцій, центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, в частині здійснення делегованих їм повноважень, законодавства у сфері протимінної діяльності;
 
226. 8) узагальнення звітних матеріалів для передачі даних до міжнародних організацій, що надаються від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які у межах своїх повноважень реалізують державну політику у сфері протимінної діяльності та долучаються до формування національної доповіді щодо виконання Україною взятих міжнародних зобов’язань у сфері протимінної діяльності.
 
227. 3. Національний орган з питань протимінної діяльності, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує:
 
228. 1) рішення комісії з питань акредитації та моніторингу про видачу (відмову у видачі) свідоцтва про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
229. 2) щорічні звіти про хід виконання програми протимінної діяльності;
 
230. 3) національну програму протимінної діяльності;
 
231. 4) національні стандарти у сфері протимінної діяльності;
 
232. 5) порядок організації та проведення робіт з виявлення, знешкодження і утилізації (знищення) вибухонебезпечних предметів та взаємодії суб'єктів протимінної діяльності під час їх виконання;
 
233. 6) положення про уповноважений оперативний орган протимінних операцій, порядок створення, організаційні та процедурні засади його діяльності;
 
234. 7) положення про комісію з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації, порядок її створення, організаційні та процедурні засади діяльності, права і обов’язки її членів та її персональний склад.
 
235. 3. Національний орган з питань протимінної діяльності, в межах своїх повноважень, затверджує:
 
236. 1) щорічний план протимінної діяльності, який містить перелік територій, що підлягають розмінуванню, заходів, необхідних для здійснення такого розмінування та послідовність їх реалізації, терміни виконання робіт тощо;
 
237. 2) положення про інспекцію з контролю якості робіт (послуг) операторів протимінної діяльності, порядок її створення, структуру, посадовий склад, організаційні та процедурні засади діяльності;
 
238. 3) положення про секретаріат центру протимінних операцій, порядок його створення, структуру, посадовий склад, організаційні та процедурні засади діяльності;
 
239. 4) порядок створення, ведення та доступу до відомостей реєстру операторів протимінної діяльності і єдиного державного реєстру обстеження, виявлення та очищення територій, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів;
 
240. 5) форму звіту про обстеження та (або) очищення імовірно забруднених та (або) забруднених вибухонебезпечними предметами територій України, а також порядок і форму ведення карт територій.
 
241. Національний орган з питань протимінної діяльності виконує інші завдання та функції, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
 
242. 4. Положення про національний орган з питань протимінної діяльності, порядок його створення, організаційні і процедурні засади діяльності та його персональний склад затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
243. Стаття 24. Повноваження комісії з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації
 
244. 1. Комісія з питань акредитації та моніторингу є постійно діючим колегіальним органом, який утворюється та діє у складі національного органу з питань протимінної діяльності, підзвітний та підконтрольним йому.
 
245. 2. Основним завданням та функціями комісії з питань акредитації та моніторингу є:
 
246. 1. розгляд заяв про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
247. 2. здійснення акредитації суб'єктів господарювання;
 
248. 3. прийняття за результатами акредитації суб'єктів господарювання рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
249. 4. видача свідоцтва, дублікату свідоцтва про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
250. 5. моніторинг відповідності операторів протимінної діяльності вимогам акредитації;
 
251. 6. реалізація інших повноважень, що належать до компетенції комісії.
 
252. 3. Основними принципами діяльності комісії з питань акредитації та моніторингу є:
 
253. 1. законність;
 
254. 2. професіоналізм;
 
255. 3. чесність;
 
256. 4. неупередженість;
 
257. 5. прозорість;
 
258. 6. рівність;
 
259. 7. ефективність;
 
260. 8. колегіальність;
 
261. 9. обґрунтованість прийняття рішень.
 
262. 4. Склад комісії з питань акредитації та моніторингу затверджується Кабінетом Міністрів України за пропозицією національного органу з питань протимінної діяльності.
 
263. До складу комісії з питань акредитації та моніторингу входять:
 
264. 1) голова комісії - керівник національного органу з питань протимінної діяльності;
 
265. 2) перший заступник голови - представник центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період;
 
266. 3) заступник голови комісії - представник центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
 
267. 4) заступник голови комісії - центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки і правопорядку, а також надання поліцейських послуг;
 
268. 5) заступник голови комісії - представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку;
 
269. 6) члени комісії - по одному представнику від:
 
270. - центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику:
 
271. а) у сфері зовнішніх зносин;
 
272. б) у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки;
 
273. в) з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;
 
274. г) державну правову політику;
 
275. д) у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту;
 
276. е) з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
 
277. - правоохоронного органу спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
 
278. - державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (за згодою),
 
279. - координаційного органу з питань національної безпеки і оборони при Президентові України (за згодою),
 
280. - національного органу України з акредитації (за згодою).
 
281. Для участі у засіданні комісії з питань акредитації та моніторингу, за рішенням комісії, можуть бути запрошені інші особи.
 
282. 5. Засідання комісії з питань акредитації та моніторингу проводяться в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць. Рішення комісії з питань акредитації та моніторингу приймається відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.
 
283. 6. Положення про комісію з питань акредитації операторів протимінної діяльності та моніторингу їх відповідності вимогам акредитації та порядок її створення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
284. Стаття 25. Повноваження центру протимінних операцій
 
285. 1. Центр протимінних операцій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується національним органом з питань протимінної діяльності та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері протимінної діяльності.
 
286. Склад центру протимінних операцій затверджується Кабінетом Міністрів України за пропозицією національного органу з питань протимінної діяльності.
 
287. 2. Центр протимінних операцій у сфері протимінної діяльності:
 
288. 1) координує діяльність з проведення операцій з розмінування на території України та за її межами;
 
289. 2) вносить пропозиції, щодо формування державної політики в сфері протимінної діяльності;
 
290. 3) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері протимінної діяльності;
 
291. 4) здійснює управління якістю проведення операцій з розмінування;
 
292. 5) вносить пропозиції щодо порядку здійснення контролю якості протимінної діяльності, структури та посадового складу інспекції з контролю якості;
 
293. 7) виконує інші завдання, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
 
294. 3. Центр протимінних операцій, відповідно до покладених на нього завдань, розробляє та подає на затвердження національному органу з питань протимінної діяльності:
 
295. 1) щорічний план протимінної діяльності, який містить перелік територій, що підлягають розмінуванню, заходів, необхідних для здійснення такого розмінування та послідовність їх реалізації, терміни виконання робіт тощо;
 
296. 2) положення про інспекцію з контролю якості робіт (послуг) операторів протимінної діяльності, порядок її створення, структуру, посадовий склад, організаційні та процедурні засади діяльності;
 
297. 3) положення про секретаріат центру протимінних операцій, порядок його створення, структуру, посадовий склад, організаційні та процедурні засади діяльності;
 
298. 4) порядок створення, ведення та доступу до відомостей реєстру операторів протимінної діяльності і єдиного державного реєстру обстеження, виявлення та очищення територій, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів;
 
299. 5) форму звіту про обстеження та (або) очищення імовірно забруднених та (або) забруднених вибухонебезпечними предметами територій України, а також порядок і форму ведення карт територій.
 
300. 4. Положення про центр протимінних операцій, порядок його створення, організаційні та процедурні засади діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
301. Стаття 26. Повноваження інспекції з контролю якості протимінної діяльності
 
302. 1. Інспекція з контролю якості протимінної діяльності створюється у складі центру протимінних операцій та виконує контрольно-наглядову (інспекційну) функцію, спрямовану на забезпечення його діяльності у здійсненні ним повноважень, передбачених цим Законом.
 
303. 2. Порядок контролю якості протимінної діяльності, структура та посадовий склад інспекції з контролю якості затверджується національним органом з питань протимінної діяльності за пропозицією центру протимінних операцій.
 
304. Стаття 27. Повноваження секретаріату центру протимінних операцій
 
305. 1. Організаційну, правову, аналітичну, інформаційно-довідкову, матеріально-технічну та іншу роботу, спрямовану на забезпечення діяльності центру протимінних операцій у здійсненні ним повноважень, передбачених цим Законом, ведення реєстру операторів протимінної діяльності і єдиного державного реєстру обстеження, виявлення та очищення територій, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів здійснює секретаріат.
 
306. 2. Положення про секретаріат, його структуру і посадовий склад, порядок ведення секретаріатом реєстру операторів протимінної діяльності і єдиного державного реєстру обстеження, виявлення та очищення територій, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів затверджується національним органом з питань протимінних операцій за пропозицією центру протимінних операцій.
 
307. Стаття 28. Оператори протимінної діяльності, що залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності
 
308. 1. До виконання заходів у сфері протимінної діяльності залучаються підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, національної приналежності та організаційно - правових форм, щодо яких проведено оцінку відповідності та які отримали свідоцтво про акредитацію і ліцензію на провадження протимінної діяльності відповідно до вимог цього Закону.
 
309. Оператори з протимінної діяльності, у тому числі міжнародні, до реалізації завдань та заходів із протимінної діяльності на території України залучаються відповідно до порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
310. 2. Оператори протимінної діяльності, що залучаються відповідними суб’єктами протимінної діяльності до виконання заходів у цій сфері, у взаємодії із національним органом з питань протимінної діяльності можуть виконувати такі заходи у сфері протимінної діяльності:
 
311. 1) виконання робіт з розмінування (виявлення, знешкодження, знищення та перевезення) вибухонебезпечних предметів;
 
312. 2) проведення навчання протидії ризикам, що пов’язані з вибухонебезпечними предметами;
 
313. 3) здійснення інформування (пропаганди) щодо незастосування вибухонебезпечних предметів;
 
314. 4) знищення та утилізація вибухонебезпечних предметів, непридатних для подальшого використання і зберігання;
 
315. 5) надання медичної допомоги постраждалим особам та здійснення їх медичної та (або) професійної реабілітації;
 
316. 6) здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері протимінної діяльності і розмінування.
 
317. Розділ ІV
 
318. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
319. Стаття 29. Акредитація операторів протимінної діяльності
 
320. 1. З метою визначення відповідності діяльності суб'єкта господарювання за видами господарської діяльності, які зазначені в ліцензії, вимогам, встановленим законодавством України, національними стандартами, комісією з питань акредитації та моніторингу проводиться акредитаційна експертиза.
 
321. 2. Рішення про акредитацію (або відмову в акредитації) оператора протимінної діяльності та видачу свідоцтва про акредитацію приймає комісія з питань акредитації та моніторингу і подає його на затвердження національному органу з питань протимінної діяльності.
 
322. 3. Свідоцтво про акредитацію оператора протимінної діяльності є підставою для проведення робіт та (або) надання послуг у сфері протимінної діяльності.
 
323. Свідоцтво про акредитацію оператора протимінної діяльності вперше видається строком на 5 (п’ять) років, під час проведення другої та наступних акредитацій - на 10 (десять) років.
 
324. 4. Порядок проведення акредитації та моніторингу комісією з питань акредитації та моніторингу акредитації операторів протимінної діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
325. Стаття 30. Моніторинг відповідності операторів протимінної діяльності вимогам акредитації
 
326. 1. Моніторинг відповідності оператора протимінної діяльності вимогам акредитації (далі - моніторинг) здійснюється комісією з питань акредитації та моніторингу шляхом:
 
327. 1) отримання інформації про:
 
328. - відповідність такого суб’єкта протимінної діяльності вимогам акредитації, встановленим Законом, -від інспекції з контролю якості;
 
329. - декларування у заяві про акредитацію недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб’єкта з протимінної діяльності, - від центру протимінних операцій;
 
330. 2) контролю (у формі обстежень та перевірок) робочих майданчиків, виробничих приміщень, обладнання акредитованих операторів протимінної діяльності, які залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, їх діяльності, документації, процесів, процедур, кваліфікацію персоналу, який здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.
 
331. 2. Безпосередньо на місці проведення робіт з розмінування моніторинг акредитованих операторів протимінної діяльності здійснюється інспекцією з контролю якості.
 
332. 4. Під час моніторингу відповідності операторів протимінної діяльності вимогам акредитації члени комісії з питань акредитації та моніторингу мають право:
 
333. 1) безперешкодно входити до всіх робочих майданчиків, приміщень та (або) виробничих об’єктів оператора протимінної діяльності за службовим посвідченням, включаючи місця для збереження вибухонебезпечних предметів та місця для обслуговування обладнання;
 
334. 2) здійснювати спостереження за підрозділами операторів протимінної діяльності на заключному етапі їхньої підготовки до проведення робіт з розмінування, за польовими випробуваннями та оцінкою працездатності обладнання, яке застосовуються під час проведення відпвідних робіт;
 
335. 4) здійснювати спостереження за діями фахівців з протимінної діяльності та інших осіб, залучених акредитованим оператором протимінної діяльності до робіт з розмінування.
 
336. 5. Оператори протимінної діяльності офіційно комісією з питань акредитації та моніторингу про результати моніторингу щодо них.
 
337. Стаття 31. Ліцензування протимінної діяльності
 
338. 1. Господарська діяльність у сфері протимінної діяльності провадиться операторами протимінної діяльності на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно з цим Законом.
 
339. 2. Ліцензуванню підлягають види господарської діяльності (заходи) у сфері протимінної діяльності за таким переліком:
 
340. 1) виконання робіт з розмінування (виявлення, знешкодження, знищення та перевезення) вибухонебезпечних предметів;
 
341. 2) надання послуг з навчання протидії ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами;
 
342. 3) надання послуг з інформування населення щодо незастосування вибухонебезпечних предметів;
 
343. 4) знищення та утилізація вибухонебезпечних предметів, непридатних для подальшого використання і зберігання;
 
344. 5) надання медичної допомоги постраждалим особам та здійснення їх медичної та (або) професійної реабілітації;
 
345. 6) надання послуг з освітньої підготовки фахівців у сфері протимінної діяльності.
 
346. Перелік видів робіт, послуг у сфері протимінної діяльності, включені до переліку ліцензійних видів робіт та послуг із провадження господарської діяльності у сфері протимінної діяльності, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
347. 3. Вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання оператором протимінної діяльності, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, визначаються ліцензійними умовами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
348. 4. Для отримання ліцензії на провадження протимінної діяльності здобувач ліцензії подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, письмову заяву та документи, перелік яких встановлено ліцензійними умовами.
 
349. На підставі отриманих документів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом 10 робочих днів з дати отримання документів видає відповідному суб'єкту господарювання ліцензію на провадження протимінної діяльності або відмовляє у її видачі.
 
350. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути обґрунтованим і містити посилання на конкретні положення ліцензійних умов, яким не відповідає здобувач ліцензії. Рішення про відмову у видачі ліцензії на право провадження протимінної діяльності може бути оскаржено до суду.
 
351. 5. В ліцензії зазначається перелік видів господарської діяльності (заходів) у сфері протимінної діяльності, на провадження яких набуває право ліцензіат. Інформація про видачу та (або) анулювання ліцензії вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
 
352. 6. Ліцензія на провадження протимінної діяльності може бути анульована лише у разі:
 
353. 1) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих здобувачем ліцензії для здійснення його ліцензування;
 
354. 2) скасування свідоцтва про акредитацію оператора протимінної діяльності;
 
355. 3) невиконання оператором протимінної діяльності вимог інспекції з контролю якості протимінної діяльності щодо усунення недоліків виконаних ним робіт (наданих послуг) у сфері протимінної діяльності за замовленням центру протимінних операцій;
 
356. 4) невиконання оператором протимінної діяльності протягом 1 (одного) календарного місяця вимоги комісії з акредитації та моніторингу про усунення порушення національного стандарту протимінної діяльності та (або) норм законодавства в сфері протимінної діяльності;
 
357. 5) подання оператором протимінної діяльності заяви про припинення господарської діяльності у сфері протимінної діяльності.
 
358. Стаття 32. Страхування відповідальності під час здійснення робіт з розмінування
 
359. 1. Обов'язковому страхуванню підлягають життя і здоров'я фахівців у сфері протимінної діяльності, які залучаються операторами протимінної діяльності до виконання робіт з гуманітарного розмінування, на період їх участі у виконанні таких робіт.
 
360. 2. Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок виконання робіт з гуманітарного розмінування, оператор протимінної діяльності до початку зайняття протимінною діяльністю зобов'язаний укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
 
361. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності становить тисячу розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або у судовому порядку.
 
362. 3. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями оператора протимінної діяльності під час виконання ним робіт гуманітарного розмінування за замовленням центрального органу виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності.
 
363. Стаття 33. Публічні закупівлі у сфері протимінної діяльності
 
364. 1. Публічні закупівлі робіт і послуг у сфері протимінної діяльності (далі - закупівлі у сфері протимінної діяльності) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» незалежно від вартості предмета закупівлі, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
365. 2. Переможцем процедури закупівлі може бути лише суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження відповідного виду господарської діяльності у сфері протимінної діяльності, а також свідоцтво про акредитацію оператора протимінної діяльності.
 
366. Стаття 34. Договір про закупівлю робіт та (або) послуг в сфері протимінної діяльності
 
367. 1. Договір про закупівлю робіт та (або) послуг у сфері протимінної діяльності (далі - договір про закупівлю) укладається між замовником - центром протимінних операцій та виконавцем - оператором протимінної діяльності за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає виконання робіт та (або) надання послуг у сфері протимінної діяльності за переліком видів господарської діяльності, визначених частиною другою статті 29 цього Закону.
 
368. 2. Істотними умовами договору про закупівлю є:
 
369. 1) предмет договору про закупівлю, у тому числі перелік заходів з протимінної діяльності, проведення яких та (або) залучення до проведення яких передбачається договором про закупівлю;
 
370. 2) ціна договору про закупівлю;
 
371. 3) обов'язок виконавця за договором про закупівлю забезпечити усунення недоліків виконаних робіт та (або) наданих послуг у сфері протимінної діяльності протягом строку гарантійного обслуговування, який встановлюється в договорі про закупівлю та становить не менше 6 (шести) календарних місяців з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
 
372. 3. Акт приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг) у сфері протимінної діяльності.
 
373. 4. Підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у сфері протимінної діяльності не є підставою для зміни статусу території, в межах якої проводились роботи з очищення.
 
374. Розділ V
 
375. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ
 
376. ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
377. Стаття 35. Засади міжнародного співробітництва у сфері протимінної діяльності
 
378. 1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері протимінної діяльності з іноземними державами, міжнародними організаціями та установами.
 
379. 2. Міжнародне співробітництво у сфері протимінної діяльності здійснюється національним органом з питань протимінної діяльності через Міністерство закордонних справ України шляхом:
 
380. 1) реалізації спільних проектів у сфері протимінної діяльності;
 
381. 2) виконання робіт, передбачених угодою, однією із сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація, установа;
 
382. 3) сприяння міжнародній допомозі для створення відповідного потенціалу з розмінування;
 
383. 4) взаємного обміну інформацією, використання Системи управління інформацією з питань протимінної діяльності (ІМSМА);
 
384. 5) проведення міжнародних конференцій, семінарів, брифінгів з питань протимінної діяльності тощо.
 
385. Стаття 36. Надання інформації
 
386. 1. Інформація щодо мінної небезпеки та виконання заходів у сфері протимінної діяльності є публічною інформацією. Розпорядники такої інформації оприлюднюють її та надають інформацію на запити відповідно до законодавства України.
 
387. 2. Узагальнення звітних матеріалів для передачі даних до міжнародних організацій, що надаються від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які у межах своїх повноважень реалізують державну політику у сфері протимінної діяльності та долучаються до формування національної доповіді щодо виконання Україною взятих міжнародних зобов’язань у сфері протимінної діяльності, здійснюється національним органом з питань протимінної діяльності через Міністерство закордонних справ України.
 
388. Стаття 37. Участь у спільних проектах з іноземними державами, організаціями та установами у сфері протимінної діяльності
 
389. 1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, в межах своїх повноважень, можуть брати участь у виконанні міжнародних проектів та укладати угоди і контракти з міжнародними установами та організаціями за погодженням з Міністерством закордонних справ України.
 
390. Стаття 38. Міжнародні договори
 
391. 1. Якщо міжнародними договорами, учасником яких є Україна і згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші вимоги, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері протимінної діяльності, застосовуються норми міжнародних договорів.
 
392. Розділ VІ
 
393. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
 
394. Стаття 39. Відповідальність за порушення законодавства у сфері протимінної діяльності
 
395. 1. Правопорушеннями у сфері протимінної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів протимінної діяльності та (або) фахівців у сфері протимінної діяльності та розмінування, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством та національними стандартами у сфері протимінної діяльності.
 
396. 2. Дії або бездіяльність посадових осіб, керівників суб’єктів протимінної діяльності та (або) фахівців у сфері протимінної діяльності та розмінування можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.
 
397. 3. Шкода, заподіяна фізичним або юридичним особам посадовими особами, керівниками суб’єктів протимінної діяльності та (або) фахівцями у сфері протимінної діяльності та розмінування внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.
 
398. Розділ VІІ
 
399. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
400. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
401. 2. Міжнародні стандарти протимінної діяльності застосовуються як національні стандарти протимінної діяльності до моменту офіційного затвердження та набрання чинності національними стандартами у відповідній сфері.
 
402. 3. Внести зміни до таких законів України:
 
403. 1) частину першу статті 7 Закону України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78) через крапку з комою доповнити пунктами 48 та 49 такого змісту:
 
404. «48) страхування життя і здоров'я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, які фінансуються з Державного бюджету України) на період їх участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
 
405. 49) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров'ю та майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування.»;
 
406. 2) частину першу статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158) через крапку з комою доповнити пунктом 34 такого змісту:
 
407. «34) здійснення протимінної діяльності.».
 
408. 3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
409. забезпечити утворення національного органу з питань протимінної діяльності та уповноваженого оперативного органу протимінних операцій;
 
410. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;
 
411. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 
412. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
413. забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.