Кількість абзаців - 555 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів Українищодо протидії рейдерству (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. .
;  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3-4, ст.27):
 
6. 1) статтю 79-1 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
 
7. «13. Земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі:
 
8. поділу або об’єднання земельних ділянок;
 
9. скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;
 
10. Прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням усіх речових прав, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав).»
 
11. 2) частину другу статті 100 доповнити абзацами другим - третім такого змісту:
 
12. «За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Така вимога власника, а також скасування власником цієї вимоги, є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.
 
13. Вимога нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту, встановлена власником такого майна, а також скасування вимоги підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.»
 
14. 3) у статті 102-1:
 
15. частину п’яту доповнити абзацами другим - третім такого змісту:
 
16. «За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови та скасувати таку вимогу. Така вимога власника а також скасування власником вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.
 
17. Вимога нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, встановлена власником такого майна, а також скасування цієї вимоги, підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.»
 
18. доповнити частиною 5-1 такого змісту:
 
19. «5-1. Плата за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, визначена у договорах про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), які укладені на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору, а також при його поновленні.»
 
20. 4) частину третю статті 132 виключити;
 
21. 5) частину восьму статті 135 викласти у такій редакції:
 
22. «8. Розмір гарантійного внеску за лотом становить:
 
23. 5 відсотків стартової ціни продажу земельної ділянки (у разі продажу земельної ділянки);
 
24. 50 відсотків стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису), але не менше 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та не більше 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.»
 
25. 2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
26. у статті 166-11:
 
27. в абзаці другому частини першої слова «двохсот до чотирьохсот» замінити словами «чотирьохсот до п’ятисот»;
 
28. в абзаці другому частини другої слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «п’ятисот до тисячі».
 
29. 5) у статті 166-23:
 
30. в абзаці другому частини першої слова «двохсот до чотирьохсот» замінити словами «чотирьохсот до п’ятисот»;
 
31. в абзаці другому частини другої слова «чотирьохсот до п’ятисот» замінити словами «п’ятисот до тисячі»;
 
32. 3. Статтю 128 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, № 19 - 20, № 21 - 22, ст.144) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
33. «5. Учасник приватного підприємства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного підприємства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню».
 
34. У зв’язку з цим частини п’яту - сьому вважати частинами шостою - восьмою.
 
35. 4. У статті 209 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р.,
№№ 40 - 44, ст. 356):
 
36. частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:
 
37. «Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, коли відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у порядку, визначеному законом»;
 
38. у частині четвертій слова «на вимогу» замінити словами «за бажанням».
 
39. 5. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):
 
40. 1) у статті 13:
 
41. у частині першій слова «з моменту одержання ними документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та їх державної реєстрації» замінити словами «з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку»;
 
42. частину третю виключити;
 
43. 2) частину четверту статті 17 виключити;
 
44. 3) пункт 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:
 
45. «5. До здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право посвідчується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».
 
46. 6. У Законі України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України,
1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами):
 
47. 1) статтю 10 доповнити новою частиною такого змісту:
 
48. «Учасник товариства (крім акціонерного товариства) може встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку, визначеному законом. Така вимога учасника чи скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню»;
 
49. 2) статтю 53 доповнити новою частиною такого змісту:
 
50. «Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню»;
 
51. 3) у статті 69:
 
52. у назві статті слово «Відступлення» замінити словом «Відчуження»;
 
53. у частині першій слово «Передача» замінити словом «Відчуження»;
 
54. після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
55. «Учасник повного товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню».
 
56. У зв’язку з цим частини третю - п’яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.
 
57. 7. У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами):
 
58. 1) частину третю статті 13-1 викласти в такій редакції:
 
59. «Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком:
 
60. заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом;
 
61. у випадку нотаріального посвідчення договорів користування (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства»;
 
62. 2) частину першу статті 34 після слова «довіреності» доповнити словом «вимоги»;
 
63. 3) у статті 43:
 
64. частину третю викласти в такій редакції:
 
65. «Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
 
66. у частині четвертій цифри «16» замінити цифрами «14»;
 
67. доповнити новими частинами такого змісту:
 
68. «Особа іноземця встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує його особу.
 
69. Під час встановлення особи нотаріус обов’язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі нотаріус використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян»;
 
70. 4) у статті 44:
 
71. частини другу, четверту, сьому викласти відповідно в такій редакції:
 
72. «Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за документами, передбаченими статтею 43 цього Закону. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними»;
 
73. «Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності нотаріальної дії, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності такої юридичної особи»;
 
74. «Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові, крім випадку, коли відомості про повноваження представника містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Дійсність та зміст довіреності перевіряється нотаріусом, у тому числі за допомогою Єдиного реєстру довіреностей»;
 
75. частину восьму доповнити словами «крім випадку, коли відомості про повноваження та розподіл обов’язків членів колегіального органу містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
 
76. 5) частину першу статті 49 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
77. «8-1) майно, щодо якого звернулася особа з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження у будь-який спосіб або передачі на іншому речовому праві, належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників».
 
78. 8. Частину другу статті 67 Закону України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282) доповнити пунктом «е» такого змісту:
 
79. «е) розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру»;
 
80. 9. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):
 
81. 1) частину п’яту статті 8 викласти в такій редакції:
 
82. «Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону»;
 
83. 2) у статті 14:
 
84. після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:
 
85. «Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Така вимога власника, а також скасування власником вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.
 
86. Вимога нотаріального посвідчення договору оренди землі, встановлена власником відповідної земельної ділянки, а також скасування вимоги підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом».
 
87. У зв’язку з цим частину другу вважати частиною четвертою;
 
88. частину четверту викласти в такій редакції:
 
89. «Типовий договір оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України»;
 
90. 3) абзац третій частини першої статті 15 доповнити словами «та дата закінчення дії такого договору»;
 
91. 4) частини шосту та сьому статті 19 викласти в такій редакції:
 
92. «Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на автоматичне поновлення договору. З моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або державної реєстрації права власності за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється.
 
93. Якщо строк дії договору оренди землі, що містить умову про автоматичне поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця, за відсутності заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору дія договору автоматично поновлюється на тих же умовах і строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку»;
 
94. 5) статтю 23 доповнити новою частиною такого змісту:
 
95. «Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також при його поновленні.»
 
96. 6) у частині другій статті 25:
 
97. в абзаці другому слова «зареєстрованим в установленому законом порядку» замінити словами «але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди»;
 
98. в абзаці п’ятому слово «договору» замінити словом «права»;
 
99. 7) у статті 33:
 
100. перше речення частини шостої доповнити словами «що оформлюється додатковою угодою про поновлення договору оренди землі»;
 
101. доповнити новими частинами такого змісту:
 
102. «По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, такий договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах (поновлення договору оренди землі), якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності (крім земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у власності орендаря).
 
103. Сторона договору, яка бажає скористатися правом на відмову від автоматичного поновлення договору оренди землі, не пізніше ніж за тридцять календарних днів до спливу строку договору оренди землі подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про автоматичне поновлення договору оренди землі. На підставі поданої заяви державний реєстратор у день її надходження виключає такі відомості з Державного реєстру прав та після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
 
104. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору до дати закінчення дії такого договору, після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права автоматично продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав»;
 
105. 8) розділ ІХ «Перехідні положення» доповнити абзацом такого змісту:
 
106. «Договори оренди землі, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», у разі їх поновлення мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону».
 
107. 10. У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 553 із наступними змінами):
 
108. 1) в абзаці другому частини першої статті 1 слова «речових прав» замінити словами «права власності», а слова «та їх обтяжень» замінити словами «обтяжень такого права»;
 
109. 2) у частині першій статті 2:
 
110. у пункті 2 слова «про об’єкти та суб’єктів таких прав» виключити;
 
111. пункт 5 викласти в такій редакції:
 
112. «5) обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або такі, що виникли з правочину»;
 
113. пункт 9 викласти в такій редакції:
 
114. «9) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав»;
 
115. 3) у статті 3:
 
116. частину першу доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
 
117. «2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав»;
 
118. у частині п’ятій:
 
119. абзац четвертий викласти в такій редакції:
 
120. «Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадків, передбачених цим Законом»;
 
121. абзац п’ятий виключити;
 
122. 4) у статті 4:
 
123. у частині першій:
 
124. пункт 1 доповнити словами «на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва»;
 
125. у пункті 2:
 
126. абзац перший після слів «речові права» доповнити словами «на нерухоме майно»;
 
127. абзац дев’ятий виключити;
 
128. пункт 3 виключити;
 
129. пункт 4 викласти в такій редакції:
 
130. «4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
 
131. заборона відчуження та/або користування;
 
132. арешт;
 
133. іпотека;
 
134. вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
 
135. податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
 
136. інші обтяження відповідно до закону»;
 
137. доповнити новою частиною такого змісту:
 
138. «2. У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними»;
 
139. 5) у статті 6:
 
140. у пункті 3 частини першої слова «прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори)» виключити;
 
141. в абзаці другому частини третьої слова «прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених» замінити словами «місячних розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої»;
 
142. 6) у статті 10:
 
143. пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
 
144. «3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону»;
 
145. у частині третій:
 
146. у пункті 3 після слова «року» доповнити словами «а також у разі проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року»;
 
147. пункт 4 викласти в такій редакції:
 
148. «4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу чи у порядку інформаційної взаємодії, автоматично долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному цьому реєстрі прав»;
 
149. у пункті 5 слова «про об’єкти та суб’єктів таких прав» виключити;
 
150. після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
151. «4. Державний реєстратор зобов’язаний:
 
152. здійснювати свої повноваження відповідно до цього Закону;
 
153. сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки;
 
154. зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з проведенням реєстраційних дій;
 
155. відмовити у проведенні реєстраційної дії в разі її невідповідності законодавству України;
 
156. постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 та пунктом 1 частини другої статті 37-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації».
 
157. У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
 
158. 7) у статті 12:
 
159. частину першу викласти в такій редакції:
 
160. «1. Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав»;
 
161. у частині другій слово «Записи» замінити словом «Відомості»;
 
162. частину п’яту викласти в такій редакції:
 
163. «5. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
 
164. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
 
165. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, які є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються третіми особами як актуальні виключно у випадку, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва не внесено до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесено та не припинено в Державному реєстрі прав.
 
166. Дія абзацу третього цієї частини не поширюється на випадки використання таких відомостей у судових спорах, пов’язаних з визнанням чи поновленням речових прав.
 
167. Зміна ідентифікаційних даних суб’єкта речового права, обтяження речового права та/або зміна характеристик об’єкта нерухомого майна не впливають на дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
 
168. Зміни характеристик об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вносяться під час проведення державної реєстрації права власності на такий об’єкт у результаті вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав»;
 
169. 8) частину третю статті 13 викласти в такій редакції:
 
170. «3. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:
 
171. 1) нерухоме майно та його ціну (вартість);
 
172. 2) право власності та суб’єкта (суб’єктів) цього права;
 
173. 3) інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;
 
174. 4) обтяження речових прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень.
 
175. Відомостями про земельну ділянку, які вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.
 
176. У разі якщо договором оренди землі, суборенди землі, земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію передбачено його автоматичне поновлення, відомості про це обов’язково із зазначенням строку, передбаченого договором, вносяться до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації такого права.
 
177. Відомості про ціну (вартість) нерухомого майна, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном вносяться до Державного реєстру прав виключно під час державної реєстрації набуття прав на підставі документів, поданих для такої реєстрації. У разі відсутності у документах, поданих для державної реєстрації прав, відповідних відомостей про ціну (вартість) такі відомості не вносяться до Державного реєстру прав, а додаткові документи для їх отримання не вимагаються.
 
178. У разі відсутності відкритого на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб’єкта (суб’єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
 
179. Після відкриття на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу»;
 
180. 9) статтю 14 викласти в такій редакції:
 
181. «Стаття 14. Закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи
 
182. 1. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:
 
183. 1) знищення об’єкта нерухомого майна;
 
184. 2) поділу, об’єднання об’єктів нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна;
 
185. 3) державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва;
 
186. 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.
 
187. У разі наявності у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, які відкриті пізніше.
 
188. Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об’єкт нерухомого майна відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.
 
189. 2. У разі знищення об’єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об’єкта скасовується.
 
190. Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача.
 
191. 3. У разі поділу об’єкта нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об’єкта скасовується. На кожний новостворений об’єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об’єктів.
 
192. Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об’єкта одночасно із відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об’єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об’єкти нерухомого майна, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об’єктів, яких вони стосуються.
 
193. У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об’єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об’єкта, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
 
194. 4. У разі об’єднання об’єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об’єктів скасовуються. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.
 
195. Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єктів, що об’єднуються, одночасно із відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об’єкт переносяться до такого розділу.
 
196. У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об’єктів, що об’єднуються, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
 
197. 5. У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об’єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об’єкта скасовується. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.
 
198. Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об’єкта незавершеного будівництва одночасно із відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об’єкт переносяться до такого розділу.
 
199. У разі наявності зареєстрованих обтяжень речових прав щодо об’єкта незавершеного будівництва, за результатом перенесення відомостей про такі обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про обтяження.
 
200. 6. У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв’язку з наявністю у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, які відкриті пізніше, закриваються, реєстраційний номер такого об’єкта скасовується.
 
201. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться у розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до існуючого розділу Державного реєстру прав, що відкритий раніше на об’єкт нерухомого майна.
 
202. У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав, відомості про які містяться у розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов’язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.
 
203. У разі якщо у зв’язку з наявністю у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об’єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки є наявні суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.
 
204. 7. У разі прийняття судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно тоді, коли таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об’єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав»;
 
205. 10) у статті 16:
 
206. в абзаці третьому частини першої слова «рішення судів» у всіх відмінках замінити словами «судові рішення» у відповідному відмінку;
 
207. у частині другій слова «під час формування та реєстрації заяв» виключити;
 
208. 11) у статті 17:
 
209. у частині першій слова «про об’єкти та суб’єктів цих прав» виключити;
 
210. частину другу викласти в такій редакції:
 
211. «2. Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
 
212. Реєстраційна справа в електронній формі формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об’єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора у паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
 
213. Реєстраційна справа в паперовій формі формується державним реєстратором, яким у результаті проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна відкрито розділ на такий об’єкт у Державному реєстрі прав, та включає заяви, подані в паперовій формі, запити державного реєстратора у паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
 
214. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява та документ про сплату адміністративного збору за результатом проведення реєстраційних дій не повертаються»;
 
215. частину четверту викласти в такій редакції:
 
216. «4. Державний реєстратор, який не перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та провів державну реєстрацію прав, забезпечує передачу у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, реєстраційної справи у паперовій формі або документів, що включаються до реєстраційної справи у паперовій формі, до відповідного суб’єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі»;
 
217. у частині шостій слова «рішенням суду» замінити словами «судовим рішенням»;
 
218. 12) у статті 18:
 
219. у частині першій:
 
220. пункт 4 викласти в такій редакції:
 
221. «4) перевірка документів, відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, доступ до яких передбачено для державного реєстратора, відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень, на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень»;
 
222. у пункті 6 слова «про об’єкти та суб’єктів цих прав» виключити;
 
223. частину третю викласти в такій редакції:
 
224. «3. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації, відповідно до відомостей Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів»;
 
225. після частини третьої доповнити новими частинами такого змісту:
 
226. «4. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
 
227. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.
 
228. 5. У випадках, коли державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.
 
229. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.
 
230. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі, використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
 
231. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.
 
232. У разі вчинення правочину уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
 
233. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, що уповноважена діяти від імені юридичної особи.
 
234. Дійсність та зміст довіреності перевіряється, у тому числі, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
 
235. Для проведення державної реєстрації інших речових прав, похідних від права власності, що набуваються на підставі договору, укладеного особою, яка управляє спадщиною, державний реєстратор обов’язково використовує відомості Спадкового реєстру».
 
236. У зв’язку з цим частини четверту - одинадцяту вважати відповідно частинами шостою - тринадцятою;
 
237. 13) статтю 19 викласти в такій редакції:
 
238. «Стаття 19. Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав
 
239. 1. Реєстраційні дії здійснюються у день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею.
 
240. 2. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.
 
241. Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється у режимі реального часу.
 
242. 3. Строк, визначений у днях, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
 
243. У разі наявності зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно строк державної реєстрації прав обраховується з дня прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше»;
 
244. 14) у статті 20:
 
245. частину першу викласти в такій редакції:
 
246. «1. Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
 
247. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
 
248. Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
 
249. Під час встановлення особи обов’язково використовуються відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
 
250. Особа іноземця встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця.
 
251. Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.
 
252. У разі подання заяви уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
 
253. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, що уповноважена діяти від імені юридичної особи.
 
254. Дійсність та зміст довіреності перевіряється, у тому числі, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
 
255. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється, у тому числі, шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі установчих документів юридичної особи.
 
256. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача. Таке повідомлення може здійснюватися інформаційно-телекомунікаційними засобами або шляхом направлення письмового повідомлення.
 
257. Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об’єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
 
258. частину третю виключити;
 
259. частину четверту викласти в такій редакції:
 
260. «4. Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається виключно у таких випадках:
 
261. 1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;
 
262. 2) не встановлено особу заявника чи обсяг його повноважень на подання відповідної заяви;
 
263. 3) відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку)»;
 
264. абзац другий частини п’ятої доповнити словами «та до реєстраційної справи в електронній формі»;
 
265. 15) у частині першій статті 21:
 
266. абзац перший після слова «електронній» доповнити словами «шляхом їх розміщення на веб-порталі Міністерства юстиції України»;
 
267. абзац другий доповнити словами «чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу у паперовій формі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг)»;
 
268. 16) пункт 2 частини першої статті 23 викласти в такій редакції:
 
269. «2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року»;
 
270. 17) у статті 24:
 
271. у частині першій:
 
272. абзац перший викласти в такій редакції:
 
273. «1. Підстави для відмови у державній реєстрації прав»;
 
274. пункт 2 виключити;
 
275. пункт 9 викласти в такій редакції:
 
276. «9) порушено встановлений статтею 31-2 цього Закону порядок державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій»;
 
277. пункт 12 викласти в такій редакції:
 
278. «12) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться щодо майна, що на момент подання заяви належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників (крім випадків набуття права власності та інших речових прав такою особою)»;
 
279. доповнити новим пунктом такого змісту:
 
280. «13) відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі реєстрації прав на земельну ділянку)»;
 
281. абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
 
282. «У разі подання заяви на проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав щодо майна, яке на момент її подання належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, державний реєстратор зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про подання відповідної заяви із зазначенням майна, щодо якого подавалася заява»;
 
283. у частині четвертій:
 
284. у пункті 1 слова «рішення суду щодо» замінити словами «судового рішення щодо набуття, зміни або припинення»;
 
285. у пункті 2 слова «та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав» замінити словами «за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав»;
 
286. доповнити новим пунктом такого змісту:
 
287. «7) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна»;
 
288. 18) у статті 25:
 
289. у частині першій:
 
290. після слів «нерухомого майна» доповнити словами «відповідного користувача чи обтяжувача»;
 
291. слово «власного» замінити словом «такого»;
 
292. у частині третій:
 
293. абзац перший після слів «проведення реєстраційних дій» доповнити словами «та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій»;
 
294. в абзаці другому слова «десяти робочих днів» замінити словами «п’ятнадцяти календарних днів»;
 
295. доповнити новою частиною такого змісту:
 
296. «5. Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об’єкта нерухомого майна можливе після спливу п’яти календарних днів з моменту завершення строку п’ятнадцяти календарних днів, передбаченого абзацом другим частини третьої цієї статті, а у разі відкликання попередньої заяви - після спливу п’яти календарних днів з моменту такого відкликання.
 
297. Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе після спливу п’яти календарних днів з моменту реєстрації відповідно до статті 31-1 судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій»;
 
298. у тексті статті слова «рішення суду» в усіх відмінках замінити словами «судове рішення» у відповідному відмінку;
 
299. 19) статтю 26 викласти в такій редакції:
 
300. «Стаття 26. Внесення відомостей до Державного реєстру прав
 
301. 1. За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
 
302. Відомості про обтяження речових прав містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття такого обтяження протягом п’яти років, якщо інший строк не встановлено сторонами правочину, за яким встановлюється, накладається обтяження. Після спливу зазначеного строку обтяження речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Заява про державну реєстрацію припинення обтяження речового права або про продовження строку дії такого обтяження на не більш як п’ятирічний строк може бути подана в будь-який час до автоматичного припинення обтяження.
 
303. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття речового права до дати закінчення договору, вказаної у ньому. Після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
 
304. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору з умовою про його автоматичне поновлення, в тому числі строк автоматичного поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття речового права до дати закінчення договору, вказаної у ньому.
 
305. У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
 
306. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про автоматичне поновлення договору до дати закінчення дії договору з умовою про його автоматичне поновлення, після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права автоматично продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
 
307. Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про автоматичне поновлення договору може бути подана в будь-який час до автоматичного припинення такого права.
 
308. 2. У разі допущення технічної помилки (граматична, арифметична чи інша помилка) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку за умови, що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.
 
309. У разі якщо допущена технічна помилка виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, -посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
 
310. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.
 
311. 3. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
 
312. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
 
313. Прийняття судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
 
314. Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права у Державному реєстрі прав заявником подаються оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
 
315. 4. У разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи (у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.
 
316. Прийняття судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним скасуванням цим рішенням заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій чи відповідного судового рішення, зареєстрованих у базі даних заяв.
 
317. 5. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону)»;
 
318. 20) у статті 27:
 
319. у пункті 9 частини першої слова «рішення суду, що набрало законної сили, щодо» замінити словами «судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення»;
 
320. у пункті 1 частини другої слова «рішення суду щодо» замінити словами «судового рішення щодо набуття, зміни або припинення»;
 
321. 21) статтю 29 викласти в такій редакції:
 
322. «Стаття 29. Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року
 
323. 1. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.
 
324. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто у результаті переходу права власності та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права.
 
325. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто за рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
 
326. Під час проведення державної реєстрації права спільної власності на земельну ділянку щодо одного із співвласників у разі наявності у відомостях Державного земельного кадастру відомостей про право спільної власності на земельну ділянку із зазначенням усіх співвласників, перенесених з Державного реєстру земель, державний реєстратор одночасно з державною реєстрацією права спільної власності щодо одного із співвласників також переносить відомості про інших співвласників на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав.
 
327. Перенесення відомостей про кожного із співвласників на земельну ділянку у випадку, передбаченому абзацом четвертим цієї частини, здійснюється виключно за відсутності у Державному реєстрі прав відомостей про перехід права власності відповідного співвласника до третьої особи.
 
328. У разі наявності у відомостях Державного земельного кадастру, крім відомостей про право власності на земельну ділянку, також відомостей про інші речові права, похідні від права власності, перенесених з Державного реєстру земель, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав також переносить такі відомості Державного земельного кадастру про речові права на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав.
 
329. 2. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, які набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).
 
330. Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, яке набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.
 
331. Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, яке набуто та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться у порядку, передбаченому для державної реєстрації права оренди, за умови відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, в Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав.
 
332. При цьому строк такого речового права, у тому числі оренди, обраховується відповідно до строку дії договору оренди, який починає перебіг з моменту його укладення.
 
333. 3. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, які набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, в тому числі перенесеної із Державного реєстру земель та документів, що за законодавством, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), книг записів (реєстрації) таких документів»;
 
334. 22) у статті 31-1 слова «рішення суду» в усіх відмінках і числах замінити словами «судове рішення» у відповідному відмінку і числі;
 
335. 23) розділ V доповнити новою статтею 31-2- такого змісту:
 
336. «Стаття 31-2. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва
 
337. 1. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію.
 
338. Під час проведення державної реєстрації права власності у результаті видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) або свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, щодо нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, що є предметом іпотеки, нотаріус одночасно проводить також державну реєстрацію припинення іпотеки щодо такого майна та державну реєстрацію припинення заборони, накладеної під час посвідчення відповідного договору іпотеки.
 
339. Державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони відповідно до Закону України «Про нотаріат» проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону, одночасно з її зняттям. Одночасно із зняттям заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки, нотаріус також проводить державну реєстрацію припинення іпотеки.
 
340. У разі вчинення нотаріальних дій відносно правочинів, щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини, а також у разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об’єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини, формування (створення) нерухомого майна будь-яким державним реєстратором у порядку та строки, передбачені цим Законом.
 
341. 2. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.
 
342. 3. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться одночасно зі вчиненням відповідної нотаріальної дії відразу після її завершення.
 
343. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії необхідно проводити декілька реєстраційних дій або реєстраційні дії щодо декількох об’єктів нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться поступово в міру завершення попередньої реєстраційної дій»;
 
344. 24) статтю 33 викласти в такій редакції:
 
345. «Стаття 33. Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру
 
346. 1. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення цих інформаційних систем забезпечують в режимі реального часу отримання:
 
347. державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру та права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;
 
348. органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження.
 
349. 2. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.
 
350. 3. Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України»;
 
351. 25) у статті 34:
 
352. у частині другій слова «відмінних від права власності (крім іпотеки)» замінити словами «похідних від права власності»;
 
353. у частині третій слово «іпотеки» виключити;
 
354. у частині п’ятій слова «внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі» виключити;
 
355. у частині шостій слово «витягу» виключити;
 
356. в абзаці одинадцятому частини восьмої слово «відмінних» замінити словом «похідних»;
 
357. 26) у статті 37:
 
358. в абзаці другому частини другої слова «рішення суду» замінити словами «судового рішення»;
 
359. у пункті 2 частини шостої:
 
360. підпункт «б» викласти в такій редакції:
 
361. «б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав»;
 
362. у підпункті «в» слова «внесення змін до записів Державного реєстру прав та» виключити;
 
363. 27) частину другу статті 37-1 доповнити новим пунктом такого змісту:
 
364. «6) направлення на обов’язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора»;
 
365. 28) у частині першій статті 38:
 
366. абзац перший після слів «у сфері державної реєстрації прав» доповнити словами «у тому числі розголошення відомостей, одержаних ними у зв’язку з проведенням реєстраційних дій»;
 
367. в абзаці другому слова «рішення суду» замінити словами «судового рішення».
 
368. 11. У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577):
 
369. 1) частину другу статті 7 доповнити новим пунктом 3-1 такого змісту:
 
370. «3-1) надання консультацій, роз’яснень та складання проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок»;
 
371. 2) частину першу статті 14 доповнити новим пунктом 2-3 такого змісту:
 
372. «2-3) громадяни України - власники земельних ділянок, що проживають у сільській місцевості, -на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону».
 
373. 12. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):
 
374. 1) в абзаці сьомому частини першої статті 1 слова «заява про отримання» замінити словами «заява про внесення або отримання»;
 
375. 2) у статті 21:
 
376. частину дев’яту викласти у такій редакції:
 
377. «9. Відомості про речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що за законодавством, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), книг записів (реєстрації) таких документів.
 
378. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.»;
 
379. частину шістнадцяту замінити двома частинами такого змісту:
 
380. «16. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом з документацією із землеустрою, документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватись за бажанням заявника у паперовій або електронній формах.
 
381. 17. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом з документацією із землеустрою чи документацією з оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи з оцінки земель».
 
382. У зв’язку з цим частини сімнадцяту, вісімнадцяту вважати відповідно частинами вісімнадцятою, дев’ятнадцятою;
 
383. 3) частину першу статті 22 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
384. «Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, яка подається в електронній формі, має бути засвідчена електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника»;
 
385. 4) у статті 24:
 
386. абзац шостий частини четвертої доповнити словами «а у разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку»;
 
387. частину десяту доповнити новим абзацом такого змісту:
 
388. «ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки»;
 
389. у частині одинадцятій слова «в абзаці третьому цієї частини» замінити словами «в абзацах третьому, четвертому частини десятої цієї статті»;
 
390. 5) статтю 30 викласти у такій редакції:
 
391. «Стаття 30. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
 
392. 1. Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення цих інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:
 
393. органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, - інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження;
 
394. державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно - відомостей Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
 
395. 2. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.
 
396. 3. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України.»
 
397. 6) абзац другий частини першої статті 32 після слів «земельного кадастру» доповнити словами «за бажанням заявника у паперовій чи електронній формі»;
 
398. 7) у частині третій статті 33:
 
399. абзац перший доповнити словами «в обсязі, визначеному цим Законом»;
 
400. доповнити новими абзацами такого змісту:
 
401. «Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:
 
402. речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року і відомості про які внесені до Державного земельного кадастру,
 
403. речові права на земельні ділянки, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що отримана в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно»;
 
404. 8) доповнити статтю 36 новою частиною такого змісту:
 
405. «6. Відомості з Державного земельного кадастру, зазначені у пунктах «а» - «є», «ї» частини першої цієї статті, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у вигляді відкритих даних на Публічній кадастровій карті, яка є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру»;
 
406. 9) статтю 38 викласти у такій редакції:
 
407. «Стаття 38. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру
 
408. 1. Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі:
 
409. витягів з Державного земельного кадастру;
 
410. довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);
 
411. викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
 
412. копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
 
413. 2. Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:
 
414. у паперовій формі;
 
415. в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови ідентифікації такої особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
 
416. Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається державним органам, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, через Публічну кадастрову карту за умови ідентифікації такої особи з використанням електронного цифрового підпису.
 
417. Відомості Державного земельного кадастру, отримані в паперовій чи електронній формі, мають однакову юридичну силу.
 
418. 3. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру в паперовій формі заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору, адміністратору центру надання адміністративних послуг або уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування (у разі якщо надання таких відомостей здійснюється таким центром або виконавчим органом органу місцевого самоврядування):
 
419. заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
 
420. документ про оплату послуг за отримання відомостей Державного земельного кадастру, крім випадків, визначених цим Законом;
 
421. документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).
 
422. У разі подання заяви державним органом, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідних відомостей з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати такі відомості, а також реквізити справи, у зв’язку з якою виникла потреба в отриманні відомостей.
 
423. Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто, надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру. У разі подання заяви через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
 
424. Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до абзацу першого цієї частини надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.
 
425. Надання відомостей із Державного земельного кадастру або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.
 
426. Відмова у наданні відомостей із Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:
 
427. у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
 
428. із заявою звернулася неналежна особа;
 
429. документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.
 
430. Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
 
431. 4. Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
 
432. Отримання витягу з Державного земельного кадастру є обов’язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
 
433. Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.
 
434. Витяг з Державного земельного кадастру надається без використання спеціальних бланків, проставлення підпису і печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр.
 
435. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
 
436. 5. Право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
 
437. щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку;
 
438. щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
 
439. Отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.
 
440. 6. Відомості Державного земельного кадастру, які містять інформацію, що є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну таємницю».
 
441. 7. Користування відомостями Державного земельного кадастру, оприлюдненими на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється відповідно до статті 36 цього Закону.
 
442. 8. Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
443. Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.
 
444. 9. Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.
 
445. Стажування адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадової особи місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором строком не більше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка»
 
446. 10) частину другу статті 41 викласти в такій редакції:
 
447. «2. За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір:
 
448. а) за витяг з Державного земельного кадастру про:
 
449. земельну ділянку - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
450. обмеження у використанні земель - 0,055 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
451. землі в межах адміністративно-територіальних одиниць - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
452. б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
453. в) за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
454. г) за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру, - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
455. ґ) за пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру про:
 
456. земельні угіддя (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1: 2000 -1: 5000 території населених пунктів та масштабу 1: 5000 - 1: 10000 за межами населених пунктів) - 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
457. частини земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, - 0,07 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
458. координати поворотних точок меж об’єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об’єктів) - 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
459. бонітування ґрунтів (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1: 5000 - 1: 10000 за межами населених пунктів) - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
460. д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, - 0,13 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
461. Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.
 
462. За надання витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього Реєстру відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
 
463. 11) в абзаці другому пункту 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення»:
 
464. у реченні першому слова «або особи» замінити словами «або їхніх спадкоємців, або особи»;
 
465. доповнити новими реченнями такого змісту: «Державна реєстрація зазначених земельних ділянок також може бути здійснена без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного центрального органу виконавчої влади документації із землеустрою із визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок центральний орган виконавчої влади забезпечує розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок».
 
466. 13. Частину першу статті 2 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 51, ст. 716) доповнити новим пунктом такого змісту:
 
467. «9) нотаріуси, державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
 
468. 14. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):
 
469. 1) пункт 8 частини першої статті 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
470. «учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги»;
 
471. 2) частину другу статті 4 викласти в такій редакції:
 
472. «2. Державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
 
473. За рішенням Міністерства юстиції України державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.
 
474. Державна реєстрація на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.
 
475. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті нотаріального посвідчення вимоги учасника юридичної особи про нотаріальне засвідчення справжності його підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або про нотаріальне посвідчення правочину, предметом якого є його частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи нотаріального посвідчення вимоги про скасування такої вимоги; нотаріального посвідчення правочину про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, одночасно з її вчиненням»;
 
476. 3) частину другу статті 5 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
 
477. «2-1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів»;
 
478. 4) у статті 6:
 
479. частину третю замінити трьома частинами такого змісту:
 
480. «3. Державний реєстратор зобов’язаний:
 
481. здійснювати свої повноваження відповідно до цього Закону;
 
482. сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки;
 
483. зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з проведенням реєстраційних дій;
 
484. відмовити у проведенні реєстраційної дії в разі її невідповідності законодавству України;
 
485. постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 34 та пункту 1 частини другої статті 34-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації.
 
486. 4. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, а також під час державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із смертю або оголошенням померлим відповідного засновника (учасника), обов’язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього.
 
487. Інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.
 
488. Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію.
 
489. 5. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, у разі якщо такі зміни відбулися не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі судового рішення, обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.
 
490. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо засновника (учасника), якому належить частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, та щодо особи, яка набуває таку частку.
 
491. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
 
492. У разі вчинення правочину уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
 
493. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.
 
494. Дійсність та зміст довіреності обов’язково перевіряються за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
 
495. Інформація з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного реєстру довіреностей, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.
 
496. Користування Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян та Єдиним реєстром довіреностей здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію».
 
497. У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами шостою - восьмою;
 
498. 5) пункт 9 частини третьої статті 7 доповнити словами «у тому числі автоматизований, безпосередній доступ державних реєстраторів до реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, у тому числі до тих, що містять персональні дані особи»;
 
499. 6) у статті 9:
 
500. частину другу доповнити пунктом 8-1- такого змісту:
 
501. «8-1) інформація про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи: відомості про учасника, передбачені пунктом 8 цієї частини, яким встановлено такі вимоги, вид вимоги - нотаріального засвідчення справжності підпису та/або нотаріального посвідчення правочину»;
 
502. у пункті 5 частини четвертої слова «місце проживання або інша адреса» замінити словами «адреса місця проживання»;
 
503. в абзаці двадцять другому пункту 2 частини п’ятої слова «рішення суду» замінити словами «судове рішення»;
 
504. 7) в абзаці першому частини сьомої статті 11 слово «безоплатно» замінити словами «приватні виконавці, нотаріуси чи інші визначені законом особи»;
 
505. 8) у частині десятій статті 13 слова «рішенням суду» замінити словами «судовим рішенням»;
 
506. 9) у статті 14:
 
507. частину другу викласти в такій редакції:
 
508. «2. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
 
509. У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.
 
510. Під час встановлення особи заявника обов’язково використовуються відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
 
511. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
 
512. Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність.
 
513. Дійсність та зміст довіреності перевіряються за допомогою Єдиного реєстру довіреностей»;
 
514. доповнити новою частиною такого змісту:
 
515. «7. Учасник юридичної особи має право на платній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи»;
 
516. 10) в абзаці другому пункту 9 та абзаці другому пункту 12 частини першої статті 15 слова «створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі» замінити словами «державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної організації, юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу чи органу місцевого самоврядування»;
 
517. 11) частини п’яту та шосту статті 18 виключити;
 
518. 12) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 25 слова «рішення суду» замінити словами «судового рішення»;
 
519. 13) у статті 26:
 
520. після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
521. «2. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій, передбачених абзацом четвертим частини другої статті 4 цього Закону, здійснюється одночасно з вчиненням відповідної нотаріальної дії».
 
522. У зв’язку з цим частини другу, третю вважати відповідно частинами третьою, четвертою;
 
523. перше речення частини четвертої доповнити словами «крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті»;
 
524. 14) частину першу статті 28 доповнити новими пунктами такого змісту:
 
525. «7-1) порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;
 
526. 7-2) порушено встановлений абзацом четвертим частини другої статті 4 цього Закону порядок державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій»;
 
527. 15) у статті 34:
 
528. у пункті 1 частини другої слова «рішення суду» замінити словами «судового рішення»;
 
529. підпункт «б» пункту 2 частини шостої доповнити словами «зупинення розгляду документів»;
 
530. 16) частину другу статті 34-1 доповнити новим пунктом такого змісту:
 
531. «6) направлення на обов’язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора»;
 
532. 17) частину першу статті 35 після слів «у сфері державної реєстрації» доповнити словами «у тому числі розголошення відомостей, одержаних ними у зв’язку з проведенням реєстраційних дій»;
 
533. 18) в абзаці тринадцятому частини першої
статті 36 слова «законами України у строк, визначений цими законами» замінити словом «законом»;
 
534. 19) у тексті Закону слова «серія та номер паспорта» у всіх відмінках замінити словами «номер та (за наявності) серія паспорта» у відповідному відмінку.
 
535. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
536. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім підпункту 3 пункту 6 цього Розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
 
537. 2. Відомості про передачу в іпотеку нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як речове право, похідне від права власності, вважаються відомостями цього Реєстру як обтяження речових прав без необхідності проведення реєстраційних дій чи внесення відповідних змін до договорів іпотеки.
 
538. 3. Перебіг п’ятирічного строку для обтяжень речових прав, відомості про які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи його архівних складових частинах, починається з дня набрання чинності цим Законом.
 
539. 4. Судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які на момент набрання чинності цим Законом не виконані, виконуються у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з урахуванням змін, внесених цим Законом. У разі якщо у відповідному судовому рішенні не вирішується питання щодо визнання, зміни чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор прав на нерухоме майно в обов’язковому порядку звертається до відповідного суду за роз’ясненням судового рішення.
 
540. 5. Заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстровані у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розгляд яких зупинено та строк зупинення яких на день набрання чинності цим Законом становить більше трьох місяців, вважаються відкликаними та не впливають на черговість розгляду заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
 
541. 6. Кабінету Міністрів України:
 
542. 1) до 1 січня 2019 року забезпечити:
 
543. переведення у форму, придатну для її оброблення електронними засобами, документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок, та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, та здійснити державну реєстрацію таких земельних ділянок. У разі відсутності у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначеної документації із землеустрою або у разі якщо така документація не містить відомостей про координати поворотних точок меж земельних ділянок, забезпечити проведення робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі земельні ділянки;
 
544. приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
 
545. проведення інвентаризації архівних екземплярів правовстановлюючих документів на земельні ділянки та складання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вичерпних реєстрів земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, та їх передачу органу державної реєстрації прав;
 
546. безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;
 
547. 2) забезпечити фінансування заходів, передбачених цим Законом, при формуванні видатків Державного бюджету України на відповідний рік;
 
548. 3) у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
 
549. затвердити порядок проведення суцільної звірки відповідності відомостей Державного земельного кадастру із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передбачивши оприлюднення переліку земельних ділянок та прав на них, по яких виявлені невідповідності відомостей, та поінформування про це суб’єктів речових прав на такі ділянки, а також вжиття відповідними органами влади необхідних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства і притягнення винних у цьому осіб до відповідальності відповідно до закону;
 
550. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
551. забезпечити перегляд і приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
552. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
553. забезпечити організацію формування витягів в електронній формі з Державного земельного кадастру про земельні ділянки державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно.
 
554. Голова Верховної Ради України