Кількість абзаців - 72 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США (Повторне перше читання)

0. Закон України
 
1. Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених
 
2. Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до
 
3. іноземних рахунків» (FАТСА)
 
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
5. І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—17, ст. 112) такі зміни:
 
6. 1) у пункті 14.1 статті 14:
 
7. підпункт 14.1.122 доповнити абзацом такого змісту:
 
8. «Якщо відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору та цього Кодексу фінансовий агент зобов’язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролер власника фінансового рахунка, положення цього підпункту застосовуються у частині, що не суперечить правилам міжнародного договору;»;
 
9. доповнити пункт підпунктом 14.1.146-1 такого змісту:
 
10. «14.1.146-1. підзвітний рахунок — фінансовий рахунок, який відповідає одному з таких критеріїв:
 
11. а) власником фінансового рахунка є фізична особа — нерезидент;
 
12. б) власником фінансового рахунка є юридична особа — нерезидент або представництво нерезидента — юридичної особи;
 
13. в) власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа — нерезидент.
 
14. Для цілей цього Кодексу власником підзвітного рахунка вважається будь-яка особа, яка:
 
15. а) звертається за наданням послуг до фінансового агента;
 
16. б) користується послугами фінансового агента;
 
17. в) є стороною договору (для фінансових агентів, перелік яких встановлений відповідним регулятором ринків фінансових послуг, в межах повноважень, визначених статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
 
18. Для цілей цього Кодексу термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
 
19. Якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила визначення підзвітного рахунка, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням правил міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;»;
 
20. доповнити пункт підпунктами 14.1.257-1 і 14.1.258-1 такого змісту:
 
21. «14.1.257-1. фінансовий агент — банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства зобов’язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов’язків в порядку, передбаченому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг, крім Національного банку України, в межах повноважень, визначених статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів. Не є фінансовими агентами особи, які звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору;»;
 
22. «14.1.258-1. фінансовий рахунок — рахунок, відкритий фінансовим агентом, або договір, укладений фінансовим агентом. Для цілей цього Кодексу до фінансових рахунків можуть включатися банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, інші види рахунків, договори, які відповідають критеріям, визначеним міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором;»;
 
23. 2) у статті 69:
 
24. назву статті викласти в такій редакції:
 
25. «Стаття 69. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах та звітності за підзвітними рахунками»;
 
26. доповнити статтю пунктом 69.8 такого змісту:
 
27. «69.8. Особливості подання звітності за підзвітними рахунками.
 
28. 69.8.1. З метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов’язані вживати заходів, необхідних для встановлення держави або території, резидентом якої є:
 
29. а) фізична особа — власник фінансового рахунка;
 
30. б) юридична особа — власник фінансового рахунка;
 
31. в) фізична особа — кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.
 
32. Якщо власником фінансового рахунка є фізична особа — нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи.
 
33. Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа — резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента.
 
34. Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки.
 
35. 69.8.2. Фінансові агенти зобов’язані вживати обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків.
 
36. На вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також негайно повідомляти фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.
 
37. За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, які стосуються підозри.
 
38. Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з моменту отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, які не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним.
 
39. 69.8.3. Фінансові агенти зобов’язані подавати щороку до 1 вересня календарного року центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
 
40. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
 
41. Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
 
42. 69.8.4. Якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, фінансовий агент зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні будь-яких фінансових послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.
 
43. Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом двох робочих днів з дня виявлення таких фактів повідомляє про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
 
44. 69.8.5. Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
 
45. 69.8.6. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснюється збір інформації від фінансових установ, зберігання такої інформації в електронній базі підзвітних рахунків та передача відомостей компетентному органу іноземної держави чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана. Забороняється надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, підзвітної інформації іншим особам, у тому числі судам, правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надана інформація у звіті).»;
 
46. 3) підпункт 72.1.3 пункту 72.1 статті 72 викласти в такій редакції:
 
47. «72.1.3. від банків, інших фінансових установ — інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків та звіт про підзвітні рахунки, отриманий від фінансових агентів;»;
 
48. 4) у статті 73:
 
49. у пункті 73.3:
 
50. доповнити пункт підпунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:
 
51. «5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звітах про підзвітні рахунки, поданих фінансовими агентами;
 
52. 5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладений на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;»;
 
53. доповнити пункт абзацом такого змісту:
 
54. «Інформація на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надається фінансовими агентами безоплатно у порядку та обсягах, визначених міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації банками встановлюється Національним банком України, а іншими фінансовими агентами — відповідним регулятором ринків фінансових послуг в межах повноважень, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.»;
 
55. пункт 73.4 доповнити абзацом такого змісту:
 
56. «Правила, встановлені цим пунктом, не застосовуються до запитів про надання банками та іншими фінансовими установами, які визнаються фінансовими агентами, інформації про підзвітні рахунки в обсягах, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.»;
 
57. 5) у статті 118:
 
58. назву статті викласти в такій редакції:
 
59. «Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків та звіту про підзвітні рахунки»;
 
60. доповнити статтю пунктом 118.4 такого змісту:
 
61. «118.4. Неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не у повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу —
 
62. тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
 
63. Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.
 
64. Передбачений цим пунктом штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли у зв’язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, та за умови, що фінансовий агент:
 
65. вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків;
 
66. своєчасно повідомив центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у строк, встановлений пунктом 69.8 статті 69 цього Кодексу, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних.».
 
67. ІІ. Прикінцеві положення
 
68. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FАТСА)».
 
69. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
70. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
71. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.