Кількість абзаців - 645 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (Частина ІІ) (Друге читання)

0. 45. У статті 82:
 
1. у абзаці першому пункту 82.1 строк «30 робочих днів» замінити на «35 робочих днів», «10 робочих днів» замінити на «15 робочих днів» та «20 робочих днів» на «25 робочих днів» відповідно.
 
2.

 
3.

 
4.

 
5. 2) у абзаці другому пункту 82.1 строк «15 робочих днів» замінити на «30 робочих днів», «5 робочих днів» замінити на «10 робочих днів» та «10 робочих днів» на « 20 робочих днів» відповідно.
 
6. 3) у абзаці першому пункту 82.2 строк «15 робочих днів» замінити на «30 робочих днів», «5 робочих днів» замінити на «10 робочих днів», «3 робочі дні» замінити на «на 6 робочих днів» та «10 робочих днів» на « 20 робочих днів» відповідно;
 
7. 4) у абзаці другому пункту 82.2 строк «10 робочих днів» замінити на «20 робочих днів», «2 робочих дні» замінити на «5 робочих днів» та «5 робочих днів» на «10 робочих днів» відповідно;
 
8. 5) пункт 82.2 доповнити абзацом такого змісту:
 
9. «У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або коли надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 44.7 статті 44 розділу І цього Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено на строк, визначений цим пунктом»;
 
10. 6) у абзаці першому пункту 82.3 строк «10 діб» замінити на «20 календарних днів»;
 
11. 7) у абзаці другому пункту 82.3 строк «5 діб» замінити на «10 календарних днів»;
 
12. 8) абзац перший пункту 82.4 викласти в такій редакції:
 
13. «Проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк»;
 
14. 9) абзац другий пункту 82.4 викласти в такій редакції:
 
15. «Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, наказу про зупинення такої перевірки»;
 
16. 10) доповнити пунктом 82.5 такого змісту:
 
17. «82.5. У випадку порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу терміну, визначеного у абзаці другому пункту 85.4 статті 85 цього Кодексу, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж 5 робочих днів».
 
18. 46. У статті 85:
 
19. 1) у пункті 85.2:
 
20. у абзаці другому після слів «При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів» слова «в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб» замінити словами «засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"«;
 
21. у абзаці третьому після слів «Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію» слова «в електронній формі» замінити на слова «в електронному вигляді»;
 
22. у абзаці четвертому після слів «Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу» слова «в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб» замінити на слова «засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"«.
 
23. 2) підпункт 85.4 доповнити абзацом такого змісту:
 
24. «Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.».
 
25. 47. У статті 86:
 
26. 1) у абзаці четвертому пункту 86.1 після слів «У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із» слово «зауваженнями» замінити на слово «запереченнями»;
 
27. 2) пункт 86.1 доповнити абзацами такого змісту:
 
28. «Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»;
 
29. 3) пункт 86.1 доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
30. «Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»;
 
31. 4) пункт 86.1 доповнити абзацом сьомим такого змісту:
 
32. «Матеріали перевірки - це:
 
33. акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною;
 
34. заперечення, надані платником податків до акту (довідки) перевірки, та відповідь контролюючого органу на них (у разі їх наявності на час розгляду);
 
35. пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І цього Кодексу»;
 
36. 5) у абзаці першому пункту 86.3 після слів «Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку» доповнити словами «які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку
 
37. 6) абзац другий пункту 86.3 викласти в такій редакції:
 
38. «У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу»;
 
39. 7) абзац четвертий пункту 86.3 викласти у такій редакції:
 
40. «У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт»;
 
41. 8) у абзаці першому пункту 86.4 після слів «Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, « додати такі слова «або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, «;
 
42. 9) пункт 86.7 викласти в новій редакції такого змісту:
 
43. «86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
 
44. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
 
45. 86.7.1. Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та або додаткові документи, у випадку їх подання платником податку, а також документи, що підтверджують наявність або відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності (матеріали перевірки), розглядаються комісією контролючого органу з питань розгляду заперечень (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролючого органу, . у складі керівника (його заступника) двох уповноважених осіб (контролюючого органу, який проводив перевірку.
 
46. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 7 робочих днів з моменту спливу строку, передбаченого пунктом 86.7 цієї статті.
 
47. 86.7.2. Контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду, але не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
 
48. 86.7.3. Платник податків має право брати участь в процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та або усні пояснення з приводу предмету розгляду.
 
49. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки, за винятком тих випадків, коли участь цієї особи буде визнано комісією з питань розгляду заперечень, обов'язковим для розгляду матеріалів перевірки з метою повного та об’єктивного встановлення всіх обставин справи.
 
50. 86.7.4. Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
 
51. 1) встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового законодавства та або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган;
 
52. 2) встановлює, чи є виявлені порушення податковими правопорушеннями;
 
53. 3) досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні податкового правопорушення (окрім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
 
54. 4) визначає грошові зобов’язання особи.
 
55. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються усі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
 
56. У разі встановлення комісією з розгляду заперечень за результатом розгляду матеріалів перевірки факту вчинення особою податкового правопорушення та відсутності обставин, що звільняють від відповідальності, та або іншого порушення податкового законодавства чи законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає податкове повідомлення-рішення.
 
57. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду приймає висновок про результати розгляду заперечень до акта перевірки та або додаткових документів, що є невід’ємною частиною податкового повідомлення-рішення.
 
58. У випадку необхідності проведення перевірки, у порядку підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, це зазначається у висновку про результати розгляду заперечень.
 
59. 86.7.5 Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та або додаткових документів, поданих в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
 
60. Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу»;
 
61. 10) пункт 86.8 викласти в такій редакції:
 
62. «Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за результатами розгляду матеріалів перевірки, що містять факти виявлених порушень, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, поданих у порядку статті 86 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків»;
 
63. 11) доповнити пунктом 86.13 такого змісту:
 
64. «86.13. Акт (довідка) за результатами перевірки господарської діяльності нерезидента через постійне представництво на території України без взяття на облік у контролюючому органі надсилається нерезиденту у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 цього Кодексу, або надається уповноваженому представнику нерезидента та надсилається до компетентного органу держави, резидентом якої є нерезидент. У випадку отримання від нерезидента письмових заперечень на акт (довідку), такі заперечення розглядається у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
65. Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки контролюючий орган надсилає (вручає) у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу».
 
66. 48. У статті 87:
 
67. 1) підпункт 87.3.5 пункту 87.3 виключити;
 
68. 2) пункт 87.10 викласти в такій редакції:
 
69. «З моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.».
 
70. 49. У статті 93:
 
71. 1) підпункт 93.1.1. після слів «повного погашення суми податкового боргу» доповнити такими словами «та або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням)»;
 
72. 2) підпункт 93.1.4 викласти в такій редакції «отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання; «;
 
73. 3) доповнити підпунктом 93.1.6 такого змісту «отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу».
 
74. 50. У статті 94:
 
75. 1) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.9 такого змісту «нерезидент розпочинає та або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік; «;
 
76. 2) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.10. такого змісту «платник податків набув право власності на інвестиційний актив, визначений підпунктом «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, у нерезидента, що порушив обов’язок щодо взяття на облік у контролюючому органі та або не нарахував, не утримав та не сплатив податок у порядку, передбаченому підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.».
 
77. 51. У статті 95:
 
78. 1) у пункті 95.2 число «60» замінити на число «30»;
 
79. 2) пункт 95.5 викласти в такій редакції: «Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.»;
 
80. 3) у абзаці другому пункту 95.2 слова «грошового зобов'язання та або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається» замінити такими словами «грошових зобов’язань та або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються»;
 
81. 4) у пункті 95.12 слова «двох місяців» замінити на слова « одного місяця».
 
82. 52. У статті 98:
 
83. 1) у підпункті 98.1.1 слова «Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України» замінити такими словами «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; «.
 
84. 53. У статті 100:
 
85. 1) у пункті 100.9 виключити слова «крім випадків, передбачених цим пунктом»;
 
86. 2) абзац другий пункту 100.9 виключити;
 
87. 3) абзац третій пункту 100.9 виключити.
 
88. 54. У статті 101:
 
89. 1) підпункт 101.2.3 викласти в такій редакції: «податковий борг платника податків, в тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 Кодексу; «;
 
90. 2) підпункт 101.2.5 викласти в такій редакції «податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; «;
 
91. 3) доповнити підпунктом 101.2.5 такого змісту «податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.».
 
92. 55. У статті 102:
 
93. 1) у пункті 102.1 виключити такі слова «провести перевірку та»;
 
94. 2) абзац другий пункту 102.2 після слів «протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.» доповнити такими словами « (декларації).»;
 
95. 3) пункт 102.2 доповнити абзацом третім такого змісту «У разі виявлення порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.»;
 
96. 4) пункт 102.2 доповнити абзацом четвертим такого змісту «По місцевих податках та або зборах, по яких передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2. статті 102 цього Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених у відповідних розділах цього Кодексу.».
 
97. 5) пункт 102.3 доповнити підпунктами такого змісту:
 
98. «102.3.1. контролюючому органу згідно з законом та або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків;
 
99. 102.3.2. або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні,
 
100. 102.3.3. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, ,
 
101. 102.3.4. платником податків здійснюється у судовому порядку оскарження рішення контролюючого органу про проведення перевірки.
 
102. 102.3.4. було зупинено або перенесено терміни проведення перевірки
 
103. у рішення контролюючого органу про проведення перевірки.
 
104. 102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;
 
105. 102.3.2. контролюючому органу згідно з законом та або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;
 
106. 102.3.3. контролюючим органом зупинено, продовжено або перенесено терміни проведення перевірки у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
107. 102.3.4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку з:
 
108. відсутністю платника податків за місцезнаходженням чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка;
 
109. не допуском платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні контролюючим органом умов, визначених статтею 81 розділу ІІ цього Кодексу;
 
110. оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки»;
 
111. 6) у пункті 102.5 слово «здійснення» замінити таким словом «виникнення»;
 
112. 7) пункт 102.6 викласти в такій редакції «Граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, - підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: «;
 
113. 8) пункт 102.6 доповнити абзацом такого змісту «Відповідно до цього підпункту за наведених у ньому умов підлягають продовженню граничні строки для подання скарги про перегляд рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за письмовою заявою платника податків.».
 
114. 56. У статті 103:
 
115. 1) пункт 103.2 після слів «отримувачем (власником) доходу» доповнити такими словами « (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором)»;
 
116. 2) пункт 103.2 доповнити абзацом такого змісту «Застосування міжнародного договору України не дозволяється, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції із таким нерезидентом було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, якщо не буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України (якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України).»;
 
117. 3) пункт 103.3 викласти в такій редакції:
 
118. «Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (фактично розпоряджається доходом).
 
119. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує тільки посередницькі функції щодо такого доходу, про що свідчать такі ознаки:
 
120. зазначена особа не має достатньо повноважень (або у випадку підтвердженому фактами та обставинами не має права) користуватися та розпоряджатися таким доходом, та або
 
121. зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі, та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики у операції з такої передачі, та або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.
 
122. Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.»;
 
123. 4) абзац третій пункту 103.3 виключити.
 
124. 57. Розділ ІІ доповнити статтею 108-1 такого змісту:
 
125. «Стаття 108-1. Порядок проведення процедури взаємного узгодження
 
126. 108-1.1. Процедура взаємного узгодження
 
127. 108-1.1.1. Якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених цим Кодексом, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження у порядку визначеному цією статтею.
 
128. 108-1.1.2. Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.
 
129. 108-1.1.3. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.
 
130. Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.
 
131. У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
 
132. Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.
 
133. 108-1.1.4. Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
 
134. 108-1.1.5. З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.
 
135. 108-1.2. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження
 
136. 108-1.2.1. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу до початку або після проведення податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», з описом обставин, які свідчать про можливість порушення прав платника податків, що випливають з міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
 
137. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків за результатами проведення податкової перевірки після отримання рішення за результатами оскарження результатів податкової перевірки в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів.
 
138. Платник податків одночасно з такою заявою письмово повідомляє контролюючий орган про подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження щодо обставин, викладених в акті перевірки, на підставі якого було видано податкове повідомлення-рішення.
 
139. 108-1.2.2. У разі отримання контролюючим органом від платника податків повідомлення про подану заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, рішення контролюючого органу про визначення грошових зобов'язань з питань, які порушуються у заяві, вважається неузгодженими до дня завершення розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження, або, якщо у прийнятті заяви відмовлено, до дати направлення повідомлення про відмову.
 
140. 108-1.2.3. Платник податків має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження не пізніше 1095 календарних днів з дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного за результатами податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
 
141. 108-1.2.4. Особа, яка є резидентом України та вважає, що в результаті дії або рішення органу державної влади іноземної держави вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження до компетентного органу України протягом 1095 календарних днів після з дати отримання повідомлення про вчинення дії або прийняття рішення відповідним органом іноземної держави.
 
142. 108-1.3. Розгляд заяви у справі за процедурою взаємного узгодження
 
143. 108-1.3.1. Компетентний орган України здійснює розгляд заяви платника податків та встановлює, чи підлягає справа розгляду за процедурою взаємного узгодження.
 
144. Під час розгляду заяви компетентний орган України здійснює перевірку документів, наданих платником податків, на відповідність вимогам до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, встановленою відповідно до підпункту 108-1.1.4 пункту 108-1.1 цієї статті, та перевіряє наявність підстав для розгляду або відмови у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження згідно з міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, на підставі якого подано заяву.
 
145. 108-1.3.2. Під час розгляду заяви компетентний орган України має право запитувати у платника податків додаткові документи та пояснення, що стосуються обставин, викладених у заяві, або вимагати усунення порушень, допущених платником податків, під час складання документів.
 
146. 108-1.3.3. За результатами розгляду заяви, яка відповідає вимогам, встановленим відповідно до підпункту 108-1.1.4 пункту 108-1.1 цієї статті, компетентний орган України не пізніше 60 робочих днів після дати отримання заяви від платника податків повідомляє платника податків у письмовій формі про початок розгляду або відмову у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження з зазначенням причини відмови.
 
147. 108-1.4. Підставами для відмови у прийнятті заяви до розгляду за процедурою взаємного узгодження є:
 
148. подання платником податків заяви, яка не відповідає вимогам цієї статті або неусунення платником податків порушень, допущених при складанні заяви, на письмову вимогу компетентного органу України, у строки, визначені у вимозі, або
 
149. ненадання платником податків документів або обґрунтованих пояснень на письмовий запит компетентного органу України, або ненадання пояснень про причину неможливості надання таких документів чи інформації, або
 
150. відсутність порушення прав платника податків, передбачених міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або
 
151. наявність розпочатого, але не закінченого оскарження в адміністративному або судовому порядку на те саме рішення контролюючого органу щодо якого подана заява.
 
152. Відмова платника податків від участі у консультаціях з компетентним органом іноземної держави під час розгляду справи, відповідно до підпункту 108-1.5.2. пункту 108-1.5. цієї статті, не є підставою для відмови у задоволенні його заяви.
 
153. 108-1.5. Розгляд справи за процедурою взаємного узгодження
 
154. 108-1.5.1. Датою початку розгляду справи за процедурою взаємного узгодження вважається дата повідомлення, направленого платнику податків у відповідності до пункту 108-1.3.3 пункту 108-1.3 цієї статті, якщо інше не встановлено положеннями чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
 
155. 108-1.5.2. Компетентний орган України звертається до компетентного органу держави, з якою укладено міжнародний договір, на підставі якого подано заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
 
156. Під час розгляду справи у разі необхідності компетентний орган України має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни. Участь платника податків на етапі розгляду справи за процедурою взаємного узгодження не є обов’язковою.
 
157. 108-1.5.3. За результатами проведення консультацій із компетентним органом іншої країни за процедурою взаємного узгодження компетентний орган України повідомляє платника податків та контролюючий орган у в письмовій формі про результати розгляду справи.
 
158. 108-1.5.4. Процедура взаємного узгодження може бути припинена у будь-який момент на підставі заяви платника податків про її припинення.
 
159. 108-1.6. Особливості проведення процедури взаємного узгодження у разі нарахування податкових зобов’язань контролюючими органами України
 
160. 108-1.6.1. Компетентний орган повідомляє контролюючий орган про результати розгляду заяви (справи), не пізніше 5 робочих днів, що настають за днем прийняття відповідного рішення. Контролюючі органи не мають права приймати будь-які рішення, які протирічать домовленостям, досягнутим в рамках процедури взаємного узгодження, та мають забезпечити реалізацію таких досягнутих домовленостей, у тому числі шляхом перегляду узгоджених податкових зобов’язань в адміністративному порядку.
 
161. 108-1.6.2. Якщо компетентні органи досягли домовленостей, якими визнано повністю або частково, що платник податку піддавався або піддається оподаткуванню, яке не відповідає умовам міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган у разі, якщо податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки були прийняті - скасовує ці податкові повідомлення-рішення і направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах суми, обґрунтованість нарахування якої була визнана в межах домовленостей між компетентними органами.
 
162. 108-1.6.3. При проведенні процедури взаємного узгодження платник податків зобов’язаний:
 
163. підтримувати актуальність інформації, матеріалів та документів, наданих компетентним органам для проведення процедури взаємного узгодження;
 
164. інформувати про будь-які зміни у фактах чи обставинах, які зумовили виникнення підстав для проведення процедури взаємного узгодження.
 
165. 108-1.6.4. Процедура взаємного узгодження не може проводитись одночасно з оскарженням у адміністративному або судовому порядку щодо того ж самого рішення контролюючого органу.
 
166. Рішення контролюючого органу не може бути оскаржене у адміністративному порядку після досягнення домовленостей за результатами його розгляду за процедурою взаємного узгодження.
 
167. Якщо платник податку не згоден з результатами домовленостей, досягнутих між компетентними органами за процедурою взаємного узгодження, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку відповідно до пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу.».
 
168. 58. У статті 109:
 
169. 1) пункт 109.1 викласти в такій редакції:
 
170. «Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб прирівняних до нього), контролюючих органів, та або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
 
171. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»;
 
172. 2) у пункті 109.2 слова «Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування» замінити такими словами «Порушення податкового законодавства, «;
 
173. 3) доповнити пунктом 109.3 наступного змісту « У випадках, визначених статтею 116, пунктом 117.1 статті 117, пунктами 118.1, 118.2, 116.43статті 118, пунктами 119.1, -119.2 статті 119, статтею 119-1, статтею 120, статтею 120-1, статтею 120-2, статтею 121, статтею 122, пунктом 123.1 статті 123, пунктом 124.1 статті 124, пунктом 125.1 статті 125, статтею 126, пунктом 127.1 статті 127 цього Кодексу, особа несе фінансову відповідальність за вчинення податкового правопорушення незалежно від наявності вини.»;
 
174. 4) доповнити пунктом 109.4. наступного змісту «Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.».
 
175. 59. У статті 110:
 
176. 1) назву статті викласти в такій редакції:
 
177. «Стаття 110. Суб’єкти, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень»;
 
178. 2) пункт 110.1 викласти в такій редакції:
 
179. «110.1 Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень»
 
180. 3) статтю 110 доповнити новими пунктами, які викласти у наступній редакції:
 
181. «110.2. Фізична особа - платник податку може бути притягнута до фінансової відповідальності у випадку набуття на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності»
 
182. «110.3. Контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень статті 114 цього Кодексу. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів»
 
183. «110.4. Законні представники платників податків-фізичних осіб у випадку невиконання обов'язків, визначених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків»
 
184. «110.5. Юридична особа-платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами».
 
185. 60. У статті 111:
 
186. 1) Назву статті викласти в такій редакції:
 
187. «Стаття 111. Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»
 
188. 2) пункт 111.2 викласти в такій редакції:
 
189. 111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
 
190. 3) пункт 111.2 доповнити абзацом такого змісту:
 
191. «Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль, за якими покладено на контролюючі органи, може застосовуватись у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та або пені»
 
192. 3) статтю 111 доповнити новим пунктом, який викласти у наступній редакції:
 
193. «111.3. Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів».
 
194. 61. У статті 112:
 
195. 1) назву статті викласти в такій редакції:
 
196. «Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»
 
197. 2) пункт 112.1 викласти в такій редакції:
 
198. «112.1. Особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом»
 
199. 3) статтю 112 доповнити новими пунктами, які викласти у наступній редакції:
 
200. «112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо в установленому порядку буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
 
201. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе у встановленому порядку, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв не розумно, недобросовісно та без належної обачності»
 
202. «112.3. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом»
 
203. «112.4. Особа не може бути притягнута повторно до відповідальності одного виду за вчинення одного і того ж податкового правопорушення»
 
204. «112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу»
 
205. «112.6. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, а також наявність обставин, які відповідно до цього Кодексу звільняють від фінансової відповідальності, не звільняє її від виконання податкового обов'язку»
 
206. «112.7. У випадку, якщо контролюючий орган не доведе у встановленому порядку, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнений до відповідальності за таке порушення.
 
207. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
 
208. Всі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнена до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи»
 
209. «112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:
 
210. 112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
 
211. 112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної консультації, що була надана такому платнику податків, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій або узагальнюючої податкової консультації й, та або висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права;
 
212. 112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи;
 
213. 112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
 
214. 112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 125 цього Кодексу);
 
215. 112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
 
216. 112.8.7. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету.
 
217. Ненарахування штрафів та або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та або пені за порушення податкового законодавства;
 
218. 112.8.8. самостійне донарахування суми податкових зобов'язань, окрім застосування штрафів, передбачених абзацами третім - п’ятим пункту 50.1 статті 50 та пунктом 118.2 статті 118 цього Кодексу, за умови сплати штрафів, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого статтею 123 цього Кодексу);
 
219. 112.8.9. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом».
 
220. 62. доповнити статтею 112-1 такого змісту:
 
221. «Стаття 112 -1. Обставини, що пом’якшують відповідальність особи
 
222. 112- 1.1. До обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень відносяться:
 
223. 112- 1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
 
224. 112- 1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
 
225. 112- 1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (за винятком складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125 цього Кодексу);
 
226. 112- 1.2. Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи й інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті».
 
227. 63. Статтю 113 викласти у такій редакції:
 
228. «Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
 
229. 113.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодекс.
 
230. 113.2. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється, якщо особа безпідставно не допускає представників контролюючого органу до проведення податкової перевірки або не подає податкову декларацію, що перешкоджає визначенню контролюючими органами суми грошового зобов’язання, а також у випадку зупинення податкової перевірки з підстав, встановлених цим Кодексом.
 
231. В цих випадках перебіг строку давності зупиняється з дня складення у порядку, визначеному цим Кодексом, акта про недопуск до перевірки, або акта камеральної перевірки, що фіксує неподання декларації платником податків або наказу про зупинення податкової перевірки.
 
232. 113.3. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
 
233. 113.4. Перебіг строку давності відновлюється при усуненні платником податків перешкод для здійснення контролюючим органом податкового контролю, визначення суми грошового зобов’язання платника (допуск до проведення перевірки, подання податкової декларації) або поновлення податкової перевірки.
 
234. 113.5. У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
 
235. 113.6. У разі вчинення однією особою двох і більше податкових правопорушень, штрафи стягуються за кожне вчинене порушення окремо.
 
236. 113.7. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення».
 
237. 64. Статтю 114 викласти у такій редакції:
 
238. «Стаття 114. Відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб
 
239. 114.1 Особа, чиї права порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
 
240. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб відшкодовується державою за рахунок коштів Державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
 
241. 114.2. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
 
242. Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених підпунктами пунктом 127.2 статті 127 цього Кодексу вправі заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними в порядку, передбаченому законодавством. В такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності відносно особи.
 
243. У передбачених попереднім абзацом випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.
 
244. 114.3. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:
 
245. 114.3.1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;
 
246. 114.3.2. додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
 
247. 114.3.3. документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним та або судовим оскарженням (за винятком сум, що підлягають відшкодуванню у порядку розподілу судових витрат згідно процесуального законодавства) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності (юридичний супровід не пов’язаний з захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, в передбачених законом випадках».
 
248. 65. Статтю 115 виключити.
 
249. 66. Статтю 116 викласти у такій редакції:
 
250. "Стаття 116. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу
 
251. 116.1. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, -
 
252. тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна".
 
253. 67. Статтю 117 викласти в такій редакції:
 
254. «Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах
 
255. 117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом,
 
256. тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.
 
257. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -
 
258. тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 1360 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 4080 гривень».
 
259. 68. У статті 118:
 
260. 1) назву статті викласти в наступній редакції:
 
261. «Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків»
 
262. 2) пункт 118.1 викласти в такій редакції:
 
263. «118.1. Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків -
 
264. тягне за собою накладення штрафу на банк чи іншу фінансову установу в розмірі 1360 гривень за кожний випадок неподання або затримки».
 
265. 3) пункт 118.2 викласти в такій редакції:
 
266. «118.2. Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах
 
267. тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 3400 гривень».
 
268. 4) пункт 118.3 викласти в такій редакції:
 
269. «118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку -
 
270. тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність в розмірі 1360 гривень за кожний випадок неповідомлення».
 
271. 69. У статті 119:
 
272. 1) пункт 119.1 викласти в такій редакції:
 
273. «119.1. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та або збільшення податкових зобов’язань платника податку та або до зміни платника податку -
 
274. тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
 
275. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
 
276. тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 4080 гривень.
 
277. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу».
 
278. 2) пункт 119.2 викласти в такій редакції:
 
279. «119.2. Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 117.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень».
 
280. 3) пункт 119.3 викласти в такій редакції:
 
281. «119.3. Штрафи, передбачені пунктами 119.1, 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, були виправлені податковими агентами самостійно або протягом 30 календарних днів з дня надходження відомостей про такі помилки від контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
 
282. 70. 1. Доповнити статтею 119-1 такого змісту:
 
283. «Стаття 119-1. Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості
 
284. 119-1.1. Порушення нотаріусом порядку та або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості у разі вчинення такої нотаріальної дії -
 
285. тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.
 
286. 119-1.2. Порушення рієлтером порядку та або строків подання інформації про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості -
 
287. тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.
 
288. 119.-1.3. Дії, передбачені підпунктами 118-1.1 та 118-1.2 цієї статті, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
 
289. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке порушення».
 
290. 71. 1. У статті 120:
 
291. 1) пункт 120.1 після слів «і сплачувати податки та збори» доповнити словами «, платежі, контроль за якими закріплено за контролюючими органами, «;
 
292. 2) в абзаці другому пункту 120.1 цифри «170» замінити цифрами «680»;
 
293. 3) абзац перший пункту 120.2 після слів «зобов'язання (недоплати)» доповнити словами «та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.»;
 
294. 4) абзац другий пункту 120.2 після слів «суми податкових зобов’язань» доповнити словами «та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи»;
 
295. 5) пункт 120.3. викласти в такій редакції:
 
296. «120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та або документації з трансфертного ціноутворення, та або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
 
297. 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі неподання звіту про контрольовані операції;
 
298. 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
299. 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі неподання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), визначеної підпунктами 39.4.7 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу;
 
300. 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
 
301. 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;
 
302. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та або документації з трансфертного ціноутворення, та або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
 
303. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та або документації з трансфертного ціноутворення, та або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, -
 
304. тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції та або документації з трансфертного ціноутворення, та або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) та або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній та або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.»;
 
305. 6) доповнити пунктом 120.4 такого змісту:
 
306. «120.4. Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
 
307. 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році;
 
308. 1 відсотка суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого у порушення вимог цього Кодексу не відображена у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
 
309. Неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції.»;
 
310. 7) доповнити пунктом 120.5. такого змісту:
 
311. «120.5. Надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній та або у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
 
312. 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній;
 
313. 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі надання недостовірної інформації у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компанії.»;
 
314. 8) пункт 120.6. викласти в такій редакції:
 
315. «120.6. Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та або документації з трансфертного ціноутворення, та або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
 
316. одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
317. одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
318. двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
319. трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
320. десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
 
321. одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
 
322. Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених підпунктом 120.4 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії.»;
 
323. 9) доповнити пунктом 120.7. такого змісту:
 
324. «120.7. Неподання (несвоєчасне подання) контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний такий факт.
 
325. Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей стосовно наявних контрольованих іноземних компаній та або не відображення інформації, визначеної підпунктами «г» - «з» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 цього Кодексу, стосовно наявних контрольованих іноземних компаній тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків суми операцій контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та або за всі невідображені суми.
 
326. Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний такий факт.
 
327. Неподання або подання не у повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 392 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків від суми операцій контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та або копії первинних документів, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
 
328. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених статтею 392 цього Кодексу.
 
329. Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії.».
 
330. 72. У статті 120-1:
 
331. 1) абзац перший пункту 120-1.1. викласти в такій редакції:
 
332. «120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: «
 
333. 1) пункт 120-1.1. після абзацу шостого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:
 
334. «У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 3400 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
 
335. податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
 
336. податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
 
337. податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
 
338. податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
 
339. податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу.»;
 
340. 2) у зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами тринадцятим та чотирнадцятим;
 
341. 3) в абзаці тринадцятому слова та цифри «згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу» виключити;
 
342. 4) абзац перший пункту 1201.2.викласти в такій редакції:
 
343. «1201.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних розрахунків коригування.»;
 
344. 5) пункт 1201.2. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
345. «У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість та або податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 1020 гривень.».
 
346. 73. 2. У статті 120-2:
 
347. 1) пункт 120-2.1. доповнити абзацом восьмим такого змісту:
 
348. «50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 121 і більше календарних днів.»;
 
349. 2) пункт 120-2.2. виключити;
 
350. 3) пункт 120-2.2. викласти в такій редакції:
 
351. «120-2.2. Сума акцизного податку для цілей пункту 120-2.1 цієї статті визначається за ставкою, що встановлена на дату, що мала бути відображена при складанні акцизної накладної на обсяги пального при здійсненні операцій, визначених в абзаці другому пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу, та за курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється така операція.».
 
352. 74. У пункті 121.1. статті 121.:
 
353. 1) в абзаці другому цифри «510» замінити цифрами «2040»;
 
354. 2) в абзаці четвертому цифри «1020» замінити цифрами «4080».
 
355. 75. Пункт 122.1. статті 122 після слів «Несплата (неперерахування)» доповнити словами «або сплата (перерахування) не в повному обсязі».
 
356. 76. Статтю 123 викласти в такій редакції:
 
357. «Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання
 
358. 123.1. Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
 
359. тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податково го зобов'язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
 
360. 123.2. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно,
 
361. тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов'язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
 
362. 123.3. Діяння, передбачені пунктом 123.2. цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат,
 
363. тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
 
364. 123.4. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу крім іншої відповідальності, визначеної цим Кодексом, -
 
365. тягне за собою накладення штрафу у розмірі сум, що були використані не за призначенням та або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
 
366. 123.5 Діяння, передбачені пунктом 123.4 цієї статті, вчинені умисно,
 
367. тягне за собою накладення штрафу у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
 
368. 123.6. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.».
 
369. 77. 1. Статтю 124 викласти в такій редакції:
 
370. «Стаття 124. Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.
 
371. 124.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, та грошового зобов’язання, у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
 
372. при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
 
373. при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
 
374. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в СЕА ПДВ в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
 
375. 124.2. Діяння, передбачені пунктом першим цієї статті, вчинені умисно,
 
376. тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання,
 
377. 124.3. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
 
378. 124. 4. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія, такий банк орган сплачує штрафи у розмірах, встановлених пунктом 124.1 цієї статті.»
 
379. 78. 2. Статтю 125 викласти в такій редакції:
 
380. «Стаття 125. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати
 
381. 125.1. Ненарахування та або неутримання та або несплата (неперерахування) та або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу, -
 
382. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та або сплаті до бюджету.
 
383. 125.2. Ті самі дії, вчинені умисно,
 
384. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та або сплаті до бюджету.
 
385. 125.3. Діяння, передбачені пунктом 125.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, -
 
386. тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та або сплаті до бюджету.
 
387. 125.4. Діяння, передбачені пунктом 125.2 цієї статті, вчинені, протягом 1095 днів втретє та більше, -
 
388. тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та або сплаті до бюджету.
 
389. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу, в тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом ІV цього Кодексу.
 
390. Податковий агент звільняється від відповідальності за цим пунктом, коли ненарахування, неутримання та або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.».
 
391. 79. Статтю 126 викласти в такій редакції:
 
392. «Стаття 126. Порушення порядку подання банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації контролюючим органам
 
393. 126.1. Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного цим Кодексом, контролюючим органам, -
 
394. тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень.
 
395. Ті самі діяння, вчинені протягом року після застосування штрафу,
 
396. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень.».
 
397. 80. Статтю 127 викласти в такій редакції:
 
398. «Стаття 127. Порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах
 
399. 127.1. Необладнання та або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -
 
400. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та або незареєстрований витратомір-лічильник витратомір-лічильник спирту етилового.
 
401. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, -
 
402. тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та або незареєстрований витратомір-лічильник витратомір-лічильник спирту етилового.
 
403. 127.2. Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу -
 
404. тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
 
405. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
 
406. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.
 
407. 127.3. Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, ?
 
408. тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.».
 
409. 81. Статтю 128 викласти в такій редакції:
 
410. «Стаття 128. Податкові правопорушення контролюючих органів
 
411. 128.1. Податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.
 
412. 128.2. Податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:
 
413. 128.2.1. Прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) контролюючим органом та або його посадовими (службовими) особами, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;
 
414. 128.2.2. Невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цього Кодексу - перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;
 
415. 128.2.3. Прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 цього Кодексу, як джерела погашення грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків.
 
416. 128.2.4. Перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання.
 
417. 128.3. Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду, встановлених статтею 114 цього Кодексу.».
 
418. 82. У статті 129:
 
419. 1) підпункт 129.1.1. викласти в такій редакції:
 
420. «129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; «.
 
421. 2) підпункт 129.1.2. викласти в такій редакції:
 
422. «129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та або судового оскарження); «.
 
423. 3) у підпункті 129.1.3.:
 
424. А) слова «податкового зобов’язання» замінити на «грошового зобов’язання»;
 
425. Б) слова « (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу)» виключити.
 
426. 4) доповнити статтю 129 підпунктом 129.1.4. у такій редакції:
 
427. «129.1.4. при виявлені контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків, до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, -починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.»
 
428. 5) доповнити статтю 129 підпунктом 129.1.5. у такій редакції:
 
429. «129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість, - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів; «.
 
430. 6) у пункті 129.2 слова «у порядку адміністративного та або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.» замінити на «у порядку адміністративного та або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов'язання, скасовується.».
 
431. 7) у пункті 129.3. статті 129:
 
432. А) після слів «Нарахування пені закінчується» доповнити словами « (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): «.
 
433. Б) після слів «бюджетних коштів» доповнити словами «, відповідний рахунок платника податків».
 
434. В) доповнити підпунктом 129.3.41 у такій редакції:
 
435. «129.3.41.Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.
 
436. Нарахування пені, передбаченої підпунктами 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, закінчується:
 
437. у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати - у день сплати (погашення) податковим агентом визначених ним сум податкових зобов’язань;
 
438. у разі виявлення контролюючим органом факту несплати (неперерахування) протягом перевіреного періоду визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань, нарахування пені закінчується у день настання строку погашення зазначеного у податковому повідомленні-рішенні податкового зобов'язання.
 
439. у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов’язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1. 4 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.
 
440. Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків така пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання.».
 
441. 8) у пункті 129.4:
 
442. А) слова «підпунктом 129.1.3» замінити на «підпунктом 129.1.1»;
 
443. Б) після слів « (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), « доповнити словами «та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, «;
 
444. В) слова «у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100» замінити на «сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120».
 
445. Г) доповнити пункт 129.4. абзацом два у такій редакції:
 
446. «На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.».
 
447. Д) абзац другий пункту 129.4 статті 129 вважати третім абзацом;
 
448. Е) в третьому абзаці пункту 129.4 статті 129 після слів «у його сплаті, « доповнити словами «починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, «;
 
449. Є) доповнити пункт 129.4. абзацом чотири у такій редакції:
 
450. «На суми несвоєчасно сплачених та або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання та або останній день періоду, який перевірявся контролюючим органом у разі несплати (неперерахування), з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.».
 
451. 9) у пункті 129.5. після слів «Зазначений розмір пені застосовується щодо» доповнити словами «всіх платників та».
 
452. 10) у пункті 129.6.:
 
453. А) слово «або» замінити на «, «;
 
454. Б) слова «в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, « замінити на «установи - учасника платіжної системи, еквайрія, «;
 
455. В) слова «штрафні санкції» замінити на «штрафи»;
 
456. Г) слова «а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафи.» виключити.
 
457. 11) у абзаці першому пункту 129.7. після слів « кореспондентському рахунку» доповнити словами «, крім випадків, коли банком платіжні доручення повернуто без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних та ініціювання сплати коштів не було завершене».
 
458. 12) доповнити пунктами 129.9. і 129.10 такого змісту:
 
459. «129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у таких випадках:
 
460. 129.9.1. сплив строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;
 
461. 129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
 
462. 129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
 
463. 129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
 
464. 129.9.5. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному вебпорталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету;
 
465. 129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов'язання та або податковий борг спадкодавців;
 
466. 129.9.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
467. 129. 10. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у таких випадках:
 
468. 129.10.1. сплив строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;
 
469. 129.10.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
 
470. 129.10.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
 
471. 129.10.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
 
472. 129.10.5. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо така помилка призвела до несвоєчасного виконання податкового обов’язку; порушення були зумовлені виключно технічною та або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету;
 
473. 129.10.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов'язання та або податковий борг спадкодавців;
 
474. 129.10.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
 
475. 83. Статтю 130 доповнити пунктом 130.1. такого змісту:
 
476. «130.1. У разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені цим Кодексом, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження».
 
477. 84. У статті 131:
 
478. 1) назву викласти в такій редакції:
 
479. «Стаття 131. Порядок сплати пені»;
 
480. 2) пункти 131.2. і 131.3 викласти в такій редакції:
 
481. «131.2. Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки
 
482. 131.3. Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому для виплати сум коштів, на які вона нарахована».
 
483. 85. У статті 133:
 
484. 1) Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 доповнити абзацом 2 - 3 наступного змісту:
 
485. «Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.
 
486. Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку визначеному статтею 392 та цим розділом цього Кодексу.»;
 
487. 2) Доповнити пункт 133.1 підпунктом 133.1.4:
 
488. «133.1.4. фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу»;
 
489. 3) Підпункт 133.2.2 пункту 133.2 викласти в такій редакції:
 
490. «133.2.2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.»;
 
491. 4) абзац 4 підпункту 133.4.1 пункті 133.4 після слів «об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків» доповнити словами «та житлово-будівельні кооперативи».
 
492. 5) пункт 133.5 статті 133 після слів «визначені главою 1 розділу ХІV цього Кодексу» доповнити словами «, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім підпункту 133.1.1 та підпункту 133.1.4 пункту 131.1 цієї статті».
 
493. 86. Пункт 134.1 статті 134 доповнити підпунктом134.1.6 такого змісту:
 
494. «134.1.6 дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу».
 
495. 87. У статті 136:
 
496. 1) у пункті 136.3 цифри та слова «0, 4, 6, 12, 15 і 20» замінити цифрами та словами «0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20»;
 
497. 2) у пункті 136.6 слово та цифру «пункту 47» замінити словом та цифрою «пункту 48».
 
498. 88. У статті 137:
 
499. 1) у підпункті 137.4.1 пункту 137.4 слова «визначеної статтею 209 цього Кодексу, « виключити;
 
500. 2) пункт 137.5 доповнити підпунктами г) -е) такого змісту:
 
501. «г) фізичних осіб - підприємців, у тому числі таких, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;
 
502. ґ) суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;
 
503. д) суб’єктів господарювання - юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному статтею 392 та цим розділом цього Кодексу;
 
504. е) фізичних осіб - підприємців, у тому числі таких, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу».
 
505. 89. У статті 138:
 
506. 1) у пунктах 138.1 та 138.2 сполучник «та» замінити сполучниками «та або»;
 
507. 2) у абзаці першому підпункту 138.3.1 пункту 138.3 сполучник «та» замінити сполучниками «та або»;
 
508. 3) підпункт 138.3.1 пункту 138.3 доповнити абзацом третім такого змісту:
 
509. «Амортизація не розраховується за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією».
 
510. 4) підпункт 138.3.2 пункту 138.3 доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
511. «Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.2 цієї статті Кодексу, платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до положень міжнародних та або національних стандартів бухгалтерського обліку.
 
512. 90. У статті 140:
 
513. 1) пункт 140.1 доповнити абзацом третім такого змісту:
 
514. «Капіталізовані проценти, що збільшили собівартість необоротних активів відповідно до положень міжнародних та або національних стандартів бухгалтерського обліку, враховуються при розрахунку суми перевищення відповідно до підпункту 140.2 цієї статті Кодексу у періоді нарахування амортизації відповідних об’єктів основних засобів.»;
 
515. 2) пункт 140.2 викласти в такій редакції:
 
516. «140.2. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (за виключенням процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу до експлуатації), визначеними в пункті 140.1 цієї статті, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду.
 
517. Для цілей цього пункту об’єкт оподаткування визначається згідно із статтею 134 цього Кодексу з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:
 
518. від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
 
519. різниці, визначеної пунктом 140.2 цієї статті.
 
520. Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до норм першого абзацу цього пункту має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.
 
521. Для цілей цього пункту до суми процентних витрат, нарахованих протягом звітного періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку у кожному окремому звітному періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.
 
522. У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, які відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.
 
523. Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та або національних стандартів бухгалтерського обліку та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.
 
524. Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо суми процентів, що були визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно статті 39 цього Кодексу.»;
 
525. 3) пункт 140.3 виключити;
 
526. 4) підпункт 140.4.1 пункту 140.4 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:
 
527. «на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.15 цього пункту.
 
528. Норми абзацу другого цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;
 
529. 5) підпункт 140.4.1 пункту 140.4 доповнити підпунктом 140.4.1.1. такого змісту:
 
530. «140.4.1.1. на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
 
531. Якщо у попередніх звітних (податкових) періодах (з урахування строків, встановлених статтею 102 цього Кодексу) дивіденди фактично сплачувались нерезидентом на користь резидента в період до досягнення таким резидентом календарного року безперервного володіння участю в капіталі нерезидента і такий дохід підлягав оподаткуванню, то резидент має право подати уточнюючу податкову декларацію за відповідні попередні звітні (податкові) періоди та застосувати положення цього підпункту після досягнення одного року безперервного володіння часткою в капіталі відповідного нерезидента, якщо виконуються інші умови за яких дозволяється коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого доходу у вигляді дивідендів.»;
 
532. 6) пункт 140.4 доповнити підпунктом 140.4.21. такого змісту:
 
533. «140.4.21. платником податку - правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
 
534. приєднання, злиття, перетворення - у періоді затвердження передавального акта;
 
535. поділу, виділу - у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
 
536. При проведенні реорганізації від'ємне значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов'язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).»;
 
537. 7) пункт 140.4 доповнити підпунктом 140.4.5. такого змісту:
 
538. «140.4.5. на суму визнаних доходів від визначення відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу; «;
 
539. 8) підпункт 140.5.4 пункту 140.5 доповнити абзацом сьомим такого змісту:
 
540. «Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;
 
541. 9) пункт 140.5 доповнити підпунктом 140.5.5. такого змісту:
 
542. «140.5.5. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:
 
543. нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
 
544. нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
 
545. Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
 
546. При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.»;
 
547. 10) підпункт 140.5.6. пункту 140.5. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
548. «Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;
 
549. 11) підпункт «6)» підпункту 140.5.7. пункту 140.5. після слів «встановлена в пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу» доповнити словами «, та або інституту спільного інвестування.»;
 
550. 12) в абзаці першому підпункту 140.5.9. пункту 140.5. цифри «140.5.13» замінити цифрами «140.5.14»;
 
551. 13) підпункт 140.5.9. пункту 140.5 доповнити абзацом 2 такого змісту:
 
552. «Вимоги цього підпункту не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України. Вимоги цього підпункту не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.»;
 
553. 14) підпункт 140.5.11. пункту 140.5. викласти у такій редакції:
 
554. «140.5.11. на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу. та на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства; «;
 
555. 15) підпункт 140.5.11. пункту 140.5. виключити;
 
556. 16) пункт 140.5. доповнити підпунктами 140.5.15 - 140.5.17 такого змісту:
 
557. «140.5.15. на суму визнаних витрат від визначення відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;
 
558. 140.5.16 на частину скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційну частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 цього Кодексу.
 
559. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
 
560. 140.5.17. на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
 
561. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.
 
562. У разі якщо платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених в цьому підпункті, також відповідно до положень інших підпунктів цієї статті, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів цієї статті не здійснюються».
 
563. 91. У пункті 141.4. статті 141:
 
564. 1) абзац перший підпункту 141.4.1. після слів «із джерелом їх походження з України» доповнити словами « (крім доходів нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво), «;
 
565. 2) у підпункті «ґ)» підпункту 141.4.1. слова «або постійними представництвами» виключити;
 
566. 3) у підпункті «д)» підпункту 141.4.1. слова «, у тому числі майна постійного представництва нерезидента» виключити;
 
567. 4) підпункт «е)» підпункту 141.4.1. викласти у такій редакції:
 
568. «е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
 
569. цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;
 
570. акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, які відповідають таким умовам:
 
571. у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав, часток іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
 
572. у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу тощо; «;
 
573. 5) у підпункті «д)» підпункту 141.4.1. слова «або його постійним представництвом на території України» виключити;
 
574. 6) підпункт «й)» підпункту 141.4.1. викласти у такій редакції:
 
575. «й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, які належать нерезиденту; «;
 
576. 7) доповнити підпункт 141.4.1 підпунктом «к)» такого змісту:
 
577. «інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва іншого нерезидента), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.»;
 
578. 8) підпункт 141.4.2 викласти у такій редакції:
 
579. «141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або нерезидент, який проводить господарську діяльність через постійне представництво на території України, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім зареєстрованого постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, які отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
 
580. У разі якщо резидент здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, які прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з таких доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого було надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
 
581. Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової або коли податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
 
582. Пс = СД * 100 (100 - СП) - СД, де:
 
583. Пс - сума податку до сплати;
 
584. СД - сума виплаченого доходу;
 
585. СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.
 
586. Нерезидент, який набуває право власності на інвестиційний актив, визначений підпунктом «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має в Україні зареєстрованого постійного представництва, зобов’язаний утримувати податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу, виплаченого на користь такого іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за рахунок такого іншого нерезидента, та перераховувати до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
 
587. Такий нерезидент - покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.
 
588. Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надасть документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком з такого прибутку є вартість операції з відчуження інвестиційного активу»;
 
589. 9) підпункт 141.4.3. виключити;
 
590. 10) абзац перший підпункту 141.4.4. після слів «що сплачується резидентом нерезиденту» доповнити словами «, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, «;
 
591. 11) абзац перший підпункту 141.4.5. після слів «Страховики або інші резиденти, « доповнити словами «у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, «;
 
592. 12) в абзацах третьому та п’ятому підпункту 141.4.5. слово «пункту» замінити на слово «підпункту»;
 
593. 13) підпункт 141.4.6 після слова «Резиденти, « доповнити словами «у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, «;
 
594. 14) абзаци другий та третій підпункту 141.4.7 викласти у такій редакції:
 
595. «Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, яке здійснює таку саму або аналогічну діяльність в таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
 
596. Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до методології, визначеної статтею 39 цього Кодексу.»;
 
597. 15) підпункт 141.4.8. виключити;
 
598. 16) у підпункті 141.4.9. абзац перший виключити, абзаци другий - дев’ятий вважати абзацами першим - восьмим відповідно;
 
599. 17) у підпункті 141.4.10. слово «кошторисі» замінити словами «віднесені до витрат».
 
600. 92. У статті 164:
 
601. 1) у пункті 164.2.:
 
602. А) у підпункті 164.2.2. слова «При цьому при отриманні зазначених у цьому підпункті доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов'язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені цим Кодексом податки та збори; « видалити.
 
603. Б) у другому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «нарахованої на суму боргу (кредиту та або відсотків), « замінити на «нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, «.
 
604. В) у третьому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та або відсотків)» замінити на «згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту)».
 
605. Г) у третьому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та або відсотків), « замінити на «що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), «.
 
606. Д) у другому абзаці підпункту 164.2.19. слова «інвалідам війни» замінити на «особам з інвалідністю внаслідок війни».
 
607. 2) у підпункті 164.6.:
 
608. А) слова «єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, « виключити.
 
609. Б) абзац другий підпункту 164.6. статті 164 виключити.
 
610. 93. У статті 165:
 
611. 1) у підпункті 165.1.1. слова «дітей-інвалідів» замінити на «дітей з інвалідністю»;
 
612. 2) у підпункті 165.1.1. слова «спортсменам-інвалідам» замінити на «спортсменам з інвалідністю»;
 
613. 3) у підпункті 165.1.2. слово «кошторисі» замінити на «віднесені до витрат»;
 
614. 4) у підпункті 165.1.43 слова «дитиною-інвалідом» замінити на «дитиною з інвалідністю»;
 
615. 5) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), «;
 
616. 6) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції; « доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; «;
 
617. 7) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, « доповнити словами «у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;
 
618. 8) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, « доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;
 
619. 9) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, « доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;
 
620. 10) у підпункті «б» підпункту 165.1.54 після слів «отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)»;
 
621. 11) у підпункті «б» підпункту 165.1.54 після слів «що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).»;
 
622. 12) у другому абзаці підпункту «б» підпункту 165.1.54 слова «діти-інваліди» замінити на «діти з інвалідністю»;
 
623. 13) у третьому абзаці підпункту «б» підпункту 165.1.54 слова «антитерористичну операцію» замінити на «проведення антитерористичної операції та або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).».
 
624. 94. У статті 166:
 
625. 1) підпункт 166.2.1. викласти в такій редакції:
 
626. «166.2.1. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання); «;
 
627. 2) у підпункті 166.2.2. слова «оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів» замінити на «Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (окрім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів»;
 
628. 3) підпункт 166.2.2. доповнити абзацом два у такій редакції:
 
629. «У випадку, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків лише зазначає в декларації про майновий стан і доходи реквізити електронного розрахункового документу.».
 
630. 4) у підпункті 166.3.4. слова «дитині-інваліду» замінити на «дитині з інвалідністю».
 
631. 95. У статті 168:
 
632. 1) у підпункті 168.4.9.:
 
633. А) після слів «нараховані податковим агентом з доходів» доповнити словами «або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, «;
 
634. Б) після слів «сплачуються таким податковим агентом» доповнити словами «або такою фізичною особою»;
 
635. 2) у пункті 168.5.:
 
636. А) після слів «податкової міліції, « доповнити словами «Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітниками Служби судової охорони, особами, звільненими із служби, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, «;
 
637. Б) слова «несення служби» замінити на «під час проходження служби».
 
638. 96. У статті 169:
 
639. 1) у підпункті «б» підпункту 169.1.3. слова «дитину-інваліда» замінити на «дитину з інвалідністю»;
 
640. 2) у підпункті 169.3.1. слова «дитину-інваліда (дітей-інвалідів).» замінити на «дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).»;
 
641. 3) у підпункті 169.4.2. слова «з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, « виключити.
 
642. 97. У статті 170:
 
643. 1) абзац перший підпункту 170.1.5 пункту 170.1 викласти в такій редакції:
 
644. «170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.»;