Кількість абзаців - 627 Розмітка (ліва колонка)


до проекту Закону України "Про розвідку" (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про розвідку
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування розвідки.
 
4.

 
5. Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Основні терміни
 
8. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
9. власна безпека - стан захищеності сил і засобів розвідки, розвідувальної діяльності, а також інформації про розвідувальний орган та розвідувальну діяльність, за якого забезпечуються їх безпечне функціонування та здійснення;
 
10. розвідка - організаційно-функціональне поєднання визначених цим Законом розвідувальних органів та діяльності, яку вони здійснюють самостійно або у взаємодії між собою та з іншими складовими розвідувального співтовариства України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України;
 
11. розвідувальна діяльність - система розвідувальних заходів, що проводяться розвідувальними органами України для виконання покладених на ці органи завдань та здійснення визначених цим Законом функцій;
 
12. розвідувальний захід - система дій та рішень розвідувального органу із застосуванням методів, сил і засобів розвідки;
 
13. розвідувальна інформація - усні, зафіксовані на матеріальних носіях (у тому числі у зразках виробів і речовин) чи відображені в електронному вигляді відомості або дані, які не є загальнодоступними або які неможливо отримати офіційним шляхом, про наміри, плани й дії іноземних держав, організацій та осіб чи про їхні потенційні можливості щодо реалізації таких намірів і планів, а також про процеси, події, обставини, технології, знання в інтересах національної безпеки і оборони;
 
14. розвідувальні органи України (далі - розвідувальні органи) - державні органи, уповноважені цим Законом на здійснення розвідувальної діяльності;
 
15. сили і засоби розвідки - співробітники розвідувальних органів та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з цими органами, органи військового управління розвідки та військові частини розвідки, підрозділи, підприємства, установи, організації, заклади, засоби та структури прикриття, земельні ділянки, будівлі, приміщення, транспортні засоби, інформаційні системи та бази даних, технічні засоби розвідки, озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні технічні засоби, інше майно, кошти в національній та іноземних валютах, які використовуються для здійснення розвідувальної діяльності або для організації чи забезпечення її здійснення;
 
16. співробітник кадрового складу - співробітник розвідувального органу, який виконує посадові (службові) обов’язки, безпосередньо пов’язані з організацією, здійсненням та забезпеченням розвідувальної діяльності;
 
17. співробітник під прикриттям - співробітник кадрового складу, який виконує посадові (службові) обов’язки без розкриття його належності до розвідувального органу перед особами, яким в установленому порядку не надано доступу до інформації про таку належність;
 
18. спеціальні (активні) заходи - розвідувальні заходи, спрямовані на протидію намірам, планам і діям, що створюють зовнішні загрози національній безпеці України, а так само сприяння реалізації національних інтересів України
 
19. споживачі - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, а також інші визначені Президентом України складові сектору безпеки і оборони України, яким у встановленому законодавством порядку надається розвідувальна інформація;
 
20. технічні засоби розвідки - технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально розроблені, створені, запрограмовані, придбані, модернізовані, пристосовані та призначені для здійснення та забезпечення розвідувальної діяльності.
 
21. Стаття 2. Основні завдання розвідки
 
22. 1. Основними завданнями розвідки є:
 
23. своєчасне забезпечення споживачів розвідувальною інформацією;
 
24. сприяння реалізації національних інтересів України;
 
25. протидія зовнішнім загрозам національній безпеці України у визначених законом сферах.
 
26. Стаття 3. Правова основа функціонування розвідки
 
27. 1. Правову основу функціонування розвідки становлять Конституція України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також видані на їх основі інші акти законодавства.
 
28. Розділ ІІ
 
29. СТРУКТУРА РОЗВІДУВАЛЬНОГО СПІВТОВАРИСТВА ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОЗВІДКИ
 
30. Стаття 4. Розвідувальне співтовариство
 
31. 1. З метою ефективного виконання завдань розвідки в Україні функціонує розвідувальне співтовариство.
 
32. 2. Суб'єктами розвідувального співтовариства є:
 
33. координаційний орган з питань розвідки;
 
34. розвідувальні органи, які визначені цим Законом;
 
35. оперативні підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність;
 
36. визначені Радою національної безпеки і оборони України інші складові сектору безпеки і оборони, які залучаються розвідувальними органами до виконання окремих розвідувальних завдань;
 
37. 3. Оперативні підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, відповідно до цього Закону можуть проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки.
 
38. 4. Координаційний орган з питань розвідки може утворюватись Президентом України як постійно діючий допоміжний або інший визначений статтею 106 Конституції України орган для сприяння реалізації повноважень Президента України, у тому числі як Голови Ради національної безпеки і оборони України, забезпечення взаємодії, розвитку та координації спільної діяльності суб’єктів розвідувального співтовариства.
 
39. Положення про координаційний орган з питань розвідки та його персональний склад затверджуються Президентом України.
 
40. Прийняті відповідно до законодавства рішення координаційного органу з питань розвідки є обов’язковими до виконання усіма суб’єктами розвідувального співтовариства
 
41. 5. Загальна координація діяльності суб’єктів розвідувального співтовариства здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України, яка діє відповідно до Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України".
 
42. Стаття 5. Розвідувальні органи
 
43. 1. Розвідувальними органами є:
 
44. Служба зовнішньої розвідки України;
 
45. розвідувальний орган Міністерства оборони України;
 
46. розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
 
47. 2. Здійснення розвідувальної діяльності іншими, ніж визначені в цій статті, державними органами, військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності або фізичними особами забороняється.
 
48. 3. Положення про розвідувальний орган затверджує Президент України.
 
49. 4. Розвідувальні органи є юридичними особами.
 
50. Стаття 6. Основні функції розвідувальних органів
 
51. 1. Розвідувальні органи на виконання визначених у статті 2 цього Закону основних завдань розвідки:
 
52. 1) здійснюють здобування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання у встановленому цим Законом порядку розвідувальної інформації її споживачам;
 
53. 2) проводять заходи з метою реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні і реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного й науково-технічного розвитку;
 
54. 3) виявляють та визначають ступінь зовнішніх загроз національній безпеці України, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України, організовують і проводять спеціальні (активні) заходи щодо таких загроз та з протидії іншій діяльності, яка становить зовнішню загрозу національній безпеці України;
 
55. 4) беруть участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном;
 
56. 5) сприяють здійсненню контррозвідувального забезпечення закордонних дипломатичних установ України, безпеки співробітників цих установ та членів їхніх сімей у державі перебування, відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю, а також охороні державної таємниці в цих установах;
 
57. 6) беруть участь у боротьбі з тероризмом, протидії розвідувально-підривній діяльності проти України, транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становить зовнішню загрозу національній безпеці України;
 
58. 7) беруть участь у заходах державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема з метою запобігання та протидії розповсюдженню зброї масового знищення і засобів її доставки, незаконному обігу товарів військового призначення та подвійного використання;
 
59. 8) забезпечують власну безпеку,
 
60. 9) здійснюють співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями;
 
61. 10) здійснюють інші визначені законом функції з метою забезпечення національної безпеки України.
 
62. 2. Функції Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України у сфері військово-технічного співробітництва, а також порядок їх взаємодії під час здійснення розвідувальної діяльності у цій сфері визначаються цим та іншими законами України, актами Президента України.
 
63. 3. Діяльність розвідувальних органів може використовуватися виключно для здійснення функцій, визначених цим Законом.
 
64. Стаття 7. Структура та чисельність розвідувальних органів
 
65. 1. Організаційну структуру розвідувального органу визначає Президент України.
 
66. 2. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України визначається законом.
 
67. 3. Граничну чисельність розвідувальних органів, які функціонують у підпорядкуванні центральних органів виконавчої влади, визначає Президент України в межах затвердженої Верховною Радою України загальної чисельності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
 
68. Стаття 8. Служба зовнішньої розвідки України
 
69. 1. Служба зовнішньої розвідки України здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.
 
70. 2. Завдання, повноваження, порядок організації та здійснення Службою зовнішньої розвідки України розвідувальної діяльності, правовий статус та особливості соціального і правового захисту її співробітників, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, захисту інформації, а також демократичного цивільного контролю за здійсненням нею розвідувальної діяльності визначаються цим Законом, а її правовий статус як окремого державного органу і військового формування, загальні структура та чисельність - Законом України "Про Службу зовнішньої розвідки України".
 
71. 3. Служба зовнішньої розвідки України може залучати в межах компетенції до виконання окремих розвідувальних завдань інші суб’єкти розвідувального співтовариства, визначені абзацом п’ятим частини другої статті 4 цього Закону.
 
72. Стаття 9. Розвідувальний орган Міністерства оборони України, інші суб’єкти системи воєнної розвідки
 
73. 1. Розвідувальний орган Міністерства оборони України здійснює розвідувальну діяльність у воєнній сфері, сферах оборони, військового будівництва, військово-технічного співробітництва та кібербезпеки.
 
74. 2. Суб’єктами системи воєнної розвідки є:
 
75. розвідувальний орган Міністерства оборони України, який є головним органом управління в системі воєнної розвідки і в межах повноважень та в порядку, визначених цим Законом та актами Президента України, координує діяльність суб’єктів воєнної розвідки та залучає зазначені в абзацах третьому - п’ятому цієї частини суб’єкти, а в особливий період - суб’єкти, зазначені в абзаці п’ятому цієї частини, та інші складові сил оборони до виконання покладених на нього завдань та здійснення визначених цим Законом функцій;
 
76. органи військового управління розвідки і військові частини розвідки Збройних Сил України, які в межах визначених законодавством повноважень здійснюють діяльність із метою розвідувального забезпечення застосування Збройних Сил України;
 
77. Сили спеціальних операцій Збройних Сил України, які в межах визначених законодавством повноважень здійснюють спеціальну розвідку в інтересах підготовки та проведення операцій військ (сил) оборони та спеціальних операцій;
 
78. підрозділи розвідки органів військового управління та військових частин Національної гвардії України, що в межах визначених законодавством повноважень здійснюють діяльність із метою розвідувального забезпечення застосування Національної гвардії України.
 
79. Залучені відповідно до абзацу другого цієї частини суб’єкти системи воєнної розвідки для виконання покладених на них завдань застосовують технічні засоби розвідки та реалізують інші повноваження в межах і порядку, визначених цим Законом, виданими на його виконання актами Президента України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
 
80. 3. Розвідувальний орган Міністерства оборони України, крім зазначених в абзацах третьому - п’ятому частини другої цієї статті суб’єктів системи воєнної розвідки, також може в межах компетенції залучати до виконання окремих розвідувальних завдань інші суб’єкти розвідувального співтовариства, зазначені в абзаці п’ятому частини другої статті 4 цього Закону
 
81. Стаття 10. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону
 
82. 1. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює розвідувальну діяльність у сфері безпеки державного кордону України та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
 
83. 2. Організаційна структура та гранична чисельність розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, не входять до структури та чисельності цього центрального органу виконавчої влади.
 
84. 3. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, може залучати в межах компетенції до виконання окремих розвідувальних завдань інші суб’єкти розвідувального співтовариства, визначені абзацом п’ятим частини другої статті 4 цього Закону.
 
85. Стаття 11. Керівництво розвідувальними органами
 
86. 1. Загальне керівництво розвідувальними органами здійснює Президент України.
 
87. 2. Керівники центральних органів виконавчої влади, в підпорядкуванні яких функціонують розвідувальні органи, створюють необхідні умови для їх функціонування, спрямовують та координують їхню діяльність у порядку, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом та положеннями про відповідні розвідувальні органи.
 
88. 3. Безпосереднє керівництво розвідувальними органами здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.
 
89. Керівником розвідувального органу може бути громадянин України, який має вищу освіту, володіє державною мовою, здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки та не підпадає під обмеження, передбачені частиною другою статті 31 цього Закону.
 
90. В умовах воєнного або надзвичайного стану, в особливий період, а також у разі виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України, особа може бути залишена на посаді керівника розвідувального органу понад визначений законом граничний вік перебування на військовій службі за рішенням Президента України.
 
91. 4. Керівник розвідувального органу:
 
92. 1) організовує та спрямовує роботу відповідного розвідувального органу;
 
93. 2) забезпечує виконання покладених на розвідувальний орган завдань та контролює стан їх виконання;
 
94. 3) представляє розвідувальний орган у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а з дозволу Президента України - із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями;
 
95. 4) видає накази та розпорядження, дає доручення, які є обов’язковими для виконання співробітниками відповідного розвідувального органу;
 
96. 5) затверджує організаційно-штатну структуру та штат відповідного розвідувального органу, положення про самостійні структурні та територіальні підрозділи, в тому числі зі статусом юридичної особи, заклади, підприємства, установи, організації;
 
97. 6) призначає на посади та звільняє з посад співробітників відповідного розвідувального органу, крім посад, призначення на які здійснюються Президентом України або керівником центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого функціонує розвідувальний орган;
 
98. 7) вносить подання щодо призначення на посади співробітників розвідувального органу, якщо такі призначення здійснюються керівником центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого функціонує розвідувальний орган, або зазначеним керівником чи керівником розвідувального органу за погодженням із Президентом України;
 
99. 8) здійснює повноваження керівника державної служби у відповідному розвідувальному органі;
 
100. 9) присвоює співробітникам розвідувального органу, підпорядкованих військових частин, закладів, установ та організацій військові (спеціальні) звання та відповідні ранги;
 
101. 10) вносить в установленому порядку подання про присвоєння вищих військових (спеціальних) звань, відповідних рангів;
 
102. 11) заохочує або накладає дисциплінарні стягнення на співробітників розвідувального органу, вносить відповідні подання Президенту України або керівнику центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого функціонує розвідувальний орган;
 
103. 12) ухвалює рішення щодо надання співробітникам розвідувального органу грошової компенсації пільг та соціальних гарантій, якими вони не можуть скористатися в загальному порядку через загрозу розкриття їх належності до цих органів;
 
104. 13) організовує забезпечення власної безпеки, визначає порядок обліку, оброблення, використання, зберігання та знищення отриманої або створеної розвідувальним органом у процесі розвідувальної діяльності інформації та її носіїв (за винятком носіїв секретної інформації), обмежує доступ до них та вживає заходів із унеможливлення несанкціонованого доступу до них;
 
105. 14) організовує діяльність із визначення номенклатури, норм належності, порядку обліку, використання та списання засобів розвідки;
 
106. 15) звітує про діяльність розвідувального органу у порядку, визначеному цим Законом;
 
107. 16) здійснює інші повноваження, визначені законодавством.
 
108. 5. У разі відсутності керівника розвідувального органу повноваження, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснює його перший заступник або визначений керівником розвідувального органу один із його заступників.
 
109. Стаття 12. Права розвідувальних органів
 
110. 1. Розвідувальні органи для здійснення визначених цим Законом функцій мають право:
 
111. 1) організовувати та проводити розвідувальні заходи;
 
112. 2) створювати структурні та територіальні підрозділи в межах загальної (граничної) чисельності та відповідно до визначеної Президентом України організаційної структури, а також заклади, підприємства, установи, організації;
 
113. 3) використовувати умовні найменування;
 
114. 4) відкривати та використовувати рахунки в національній та іноземній валютах у банках та інших фінансових установах;
 
115. 5) використовувати співробітників під прикриттям;
 
116. 6) утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати структури прикриття, використовувати та відчужувати кошти та майно, набуті в результаті їхньої діяльності;
 
117. 7) виготовляти та використовувати засоби прикриття;
 
118. 8) здійснювати конфіденційне співробітництво з особами;
 
119. 9) здійснювати у визначеному законодавством України порядку контрольовані (під оперативним контролем) пересування осіб та переміщення предметів через державний кордон України;
 
120. 10) здійснювати опитування осіб, у тому числі з використанням технічних засобів реєстрації реакцій людини;
 
121. 11) використовувати на договірних засадах службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також за згодою окремих осіб - належні їм житлові та нежитлові приміщення, транспортні засоби та інше майно;
 
122. 12) здійснювати перевірку осіб у зв’язку з призначенням на посади в цих органах або залученням до конфіденційного співробітництва з ними, здійснювати оброблення персональних даних цих осіб та їхніх близьких родичів;
 
123. 13) здійснювати перевірку громадян України з числа співробітників під прикриттям та залучених до конфіденційного співробітництва осіб із метою надання їм доступу до конкретної секретної інформації та/або розвідувальної таємниці, ознайомлення з якою є необхідним для виконання цими органами покладених на них завдань, незалежно від наявності в таких громадян допуску до державної таємниці;
 
124. 14) здійснювати спеціальну обробку інформації з відкритих джерел, інформаційних систем, обліків, реєстрів, баз даних;
 
125. 15) вживати заходів із технічного, криптографічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам;
 
126. 16) проводити обробку персональних даних співробітників розвідувальних органів та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, або кандидатів на проходження служби (роботи) в цих органах;
 
127. 17) на платній і безоплатній основі користуватися послугами експертів та консультантів, у тому числі фахівців інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності;
 
128. 18) створювати і використовувати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та оперативні обліки для забезпечення розвідувальної діяльності;
 
129. 19) виступати замовниками науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших робіт, зокрема з розроблення й виготовлення технічних засобів розвідки, озброєння, боєприпасів, військової та спеціальної техніки, необхідних для здійснення розвідувальної діяльності, спеціальних технічних засобів, проводити їх випробування та дослідну експлуатацію;
 
130. 20) створювати, закуповувати, програмувати, модернізувати, пристосовувати і застосовувати технічні засоби розвідки, озброєння, боєприпаси, військову та спеціальну техніку, спеціальні технічні засоби;
 
131. 21) отримувати у встановленому порядку інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, в тому числі шляхом безпосереднього доступу до їх інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних тощо;
 
132. 22) залучати інші суб’єкти розвідувального співтовариства до виконання окремих розвідувальних завдань;
 
133. 23) видавати нормативно-правові та інші акти, які стосуються діяльності розвідувальних органів України, розробляти, погоджувати та подавати у встановленому законодавством порядку на розгляд проекти законів, підзаконних актів із цих питань;
 
134. 24) здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери їх управління;
 
135. 25) мати відомчу символіку, відомчі заохочувальні відзнаки;
 
136. 26) здійснювати діяльність у видавничій справі;
 
137. 27) реалізовувати інші права, визначені законодавством України.
 
138. Розділ ІІІ
 
139. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
140. Стаття 13. Порядок організації та здійснення розвідувальної діяльності
 
141. 1. Пріоритетні завдання розвідувальним органам на поточний рік визначаються Президентом України з урахуванням сфер їхньої діяльності, характеру зовнішніх загроз національній безпеці у тому числі на основі пропозицій координаційного органу з питань розвідки.
 
142. 2. Довгострокове планування розвідувальної діяльності здійснюється на основі Національної розвідувальної програми, розробленої та затвердженої відповідно до статті 32 Закону України «Про національну безпеку України»
 
143. 3. Керівники розвідувальних органів забезпечують виконання пріоритетних завдань шляхом постановки розвідувальних та інформаційних завдань, організації та забезпечення належної взаємодії цих органів між собою та з іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, залученими до виконання таких завдань.
 
144. 4. Визначені відповідно до частини третьої цієї статті розвідувальні та інформаційні завдання, а також потреба в забезпеченні власної безпеки за межами України є підставами для здійснення розвідувальної діяльності.
 
145. 5. Розвідувальні органи за наявності підстав для здійснення розвідувальної діяльності, з метою її організації, систематизації, документальної фіксації та аналізу її результатів ведуть розвідувальні справи. Порядок відкриття, ведення, закриття та зберігання розвідувальних справ визначається нормативно-правовими актами розвідувальних органів.
 
146. Стаття 14. Розвідувальні заходи
 
147. 1. Розвідувальні органи для здійснення передбачених цим Законом функцій проводять розвідувальні заходи за межами України та мають право проводити окремі розвідувальні заходи з території України, якщо вони безпосередньо пов’язані зі здійсненням розвідувальної діяльності за межами України або спрямовані на здобування розвідувальної інформації, яка має джерело походження за межами України.
 
148. Порядок організації і проведення розвідувальних заходів визначається розвідувальними органами.
 
149. 2. Розвідувальні заходи можуть проводитись із залученням оперативних підрозділів інших суб’єктів розвідувального співтовариства.
 
150. 3. Результати розвідувальних заходів не можуть бути використані для вирішення завдань кримінального провадження, крім випадків, визначених пунктом 6, 8 частини першої статті 6 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
 
151. Стаття 15. Розвідувальні заходи, які проводяться на підставі рішення суду
 
152. 1. Розвідувальні органи можуть проводити стосовно особи, місця або речі, що перебувають на території України, такі розвідувальні заходи:
 
153. 1) спостереження за особою, річчю або місцем, яке полягає у проведенні візуального спостереження за особою або певною річчю чи місцем у публічно доступних місцях із фіксацією відповідних відомостей та даних;
 
154. 2) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яке полягає у проведенні відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою;
 
155. 3) зняття інформації в електронних інформаційних системах, яке полягає у пошуку, виявленні, фіксації відомостей або даних, що містяться в електронній інформаційній системі або її частині, шляхом доступу до такої системи або її частини без відома її власника, володільця або утримувача;
 
156. 4) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, яке полягає в негласному проникненні до таких місць, житла чи володіння особи і, за потреби, фіксацією відомостей та даних про зазначені об’єкти;
 
157. 5) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, яке полягає в локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів, провайдерів телекомунікацій, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;
 
158. 6) огляд кореспонденції, який полягає в негласному відборі за ідентифікаційними ознаками кореспонденції, її обробленні, знятті копій чи отриманні зразків.
 
159. Такі розвідувальні заходи проводяться за умов, якщо вони безпосередньо пов’язані зі здійсненням розвідувальної діяльності за межами України або спрямовані на здобування розвідувальної інформації, яка має джерело походження за межами України, та виключно на підставі рішення суду.
 
160. 2. Розвідувальний орган може розпочати проведення розвідувальних заходів, передбачених частиною першою цієї статті стосовно особи, яка перебуває на території України на законних підставах і яку ідентифіковано під час проведення розвідувального заходу за пошуковими критеріями, лише на підставі рішення суду. У такому випадку за рішенням керівника розвідувального органу проведення розвідувального заходу за пошуковими критеріями може бути продовжено на строк до отримання рішення суду, але не більше ніж на 72 години з моменту ідентифікації громадянина (особи), місця або речі.
 
161. 3. Зняття відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, які надають послуги мобільного та/або фіксованого зв'язку, забезпечується системою технічних засобів, що використовується усіма розвідувальними органами на умовах автономного доступу до інформації у порядку визначеному законодавством.
 
162. Стаття 16. Особливості розгляду судом клопотань про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів
 
163. 1. Клопотання керівника розвідувального органу (оперативного підрозділу Центрального управління Служби безпеки України) або уповноваженої ним особи про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів, визначених частиною першою статті 15 цього Закону, розглядається уповноваженим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває розвідувальний орган.
 
164. У клопотанні про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів зазначаються:
 
165. 1) найменування розвідувального органу (оперативного підрозділу Центрального управління Служби безпеки України), який вносить клопотання;
 
166. 2) стислий виклад обставин, у зв’язку з якими подається клопотання, обґрунтування необхідності проведення розвідувального заходу;
 
167. 3) вид розвідувального заходу, пропонований період його проведення в межах строку, зазначеного в частині шостій цієї статті;
 
168. 4) відомості про особу, місце або річ, стосовно яких необхідно провести розвідувальний захід;
 
169. 5) посилання на наявність раніше отриманих дозволів суду на проведення розвідувальних заходів стосовно конкретної особи;
 
170. 6) відомості про акт розвідувального органу (Служби безпеки України), який визначає порядок проведення розвідувального заходу;
 
171. 7) найменування оператора, провайдера телекомунікацій або власника (володільця) кабельної каналізації електрозв’язку, сприяння якого є необхідним для організації та проведення розвідувального заходу.
 
172. 2. Клопотання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів передається з дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці уповноваженому судді, визначеному відповідно до закону. Таке клопотання не підлягає реєстрації та розподілу із застосуванням інформаційних автоматизованих систем.
 
173. 3. Розгляд клопотання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів та постановлення ухвали про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні дозволу здійснюється уповноваженим суддею невідкладно, але не пізніше дванадцяти годин з моменту його отримання, за участю особи, яка внесла клопотання, та/або інших уповноважених керівником розвідувального органу осіб.
 
174. Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів здійснюється в закритому судовому засіданні без застосування технічних засобів фіксації.
 
175. 4. Уповноважений суддя, розглядаючи клопотання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів, встановлює достатність та обґрунтованість підстав для надання такого дозволу, про що постановляє відповідну ухвалу.
 
176. 5. Ухвала про надання дозволу на проведення розвідувального заходу повинна містити відомості про:
 
177. 1) найменування розвідувального органу (оперативного підрозділу Центрального управління Служби безпеки України), якому дозволено проведення розвідувального заходу;
 
178. 2) відомості про особу, місце або річ, стосовно яких необхідно провести розвідувальний захід;
 
179. 3) вид розвідувального заходу та залежно від виду розвідувального заходу відомості про особу, що дають змогу її ідентифікувати, про місце або річ;
 
180. 4) вимога до оператора, провайдера телекомунікацій або власника (володільця) кабельної каналізації електрозв’язку (з зазначенням їх найменування) про надання сприяння в організації та проведенні розвідувального заходу (за необхідності);
 
181. 5) найменування оперативного підрозділу іншого суб’єкта розвідувального співтовариства, який залучається до проведення розвідувального заходу (за необхідності);
 
182. 6) строк дії ухвали.
 
183. 6. Строк дії ухвали про надання дозволу на проведення розвідувального заходу не може перевищувати шести місяців.
 
184. 7. Ухвала про відмову у наданні дозволу на проведення розвідувального заходу постановляється у разі невідповідності клопотання про надання дозволу на проведення розвідувального заходу вимогам частини першої цієї статті. Ухвала про відмову у наданні дозволу на проведення розвідувального заходу має бути вмотивованою та містити обґрунтування причин такої відмови.
 
185. 8. Ухвала про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу до Єдиного державного реєстру судових рішень не вноситься.
 
186. Матеріали, пов'язані із розглядом клопотання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів, зберігаються з дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці.
 
187. Стаття 17. Проведення розвідувальними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів
 
188. 1. Для здійснення функцій, визначених пунктами 6, 8 частини першої статті 6 цього Закону, розвідувальні органи можуть проводити оперативно-розшукові заходи.
 
189. Для здійснення функцій, визначених пунктами 5, 8 частини першої статті 6 цього Закону розвідувальні органи можуть проводити контррозвідувальні заходи.
 
190. 2. У визначених частиною першою цієї статті випадках оперативно-розшукові або контррозвідувальні заходи проводяться уповноваженими підрозділами розвідувальних органів.
 
191. Стаття 18. Прикриття розвідувальної діяльності, сил і засобів розвідки
 
192. 1. Розвідувальні органи для здійснення визначених цим Законом функцій можуть використовувати спеціально виготовлені речі та документи (засоби прикриття), спеціально утворювати та використовувати підприємства, установи, організації, філії, відділення, інші підрозділи юридичних осіб (структури прикриття). Використання засобів прикриття або структур прикриття з іншою метою забороняється.
 
193. 2. Засоби прикриття можуть містити повністю або частково несправжні дані або відомості про події, явища, факти.
 
194. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які є замовниками або самостійно виготовляють речі, документи або їх бланки, надають розвідувальним органам бланки документів (зразки) або самостійно виготовляють на їхню вимогу засоби прикриття, а також забезпечують внесення відомостей або даних до автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних на строк використання засобів прикриття.
 
195. 3. Структури прикриття можуть створюватися розвідувальними органами повністю або частково за рахунок бюджетних коштів, у тому числі валютних, призначених на утримання і забезпечення діяльності цих органів, у будь-яких організаційних формах. За згодою власників або керівників відповідних юридичних осіб структури прикриття можуть створюватись у формі філій, відділень, інших підрозділів наявних юридичних осіб будь-якої форми власності.
 
196. Документи структур прикриття можуть містити повністю або частково несправжні відомості.
 
197. Майно структур прикриття є державною власністю. Кошти, отримані від діяльності структур прикриття або реалізації їхнього майна, використовуються розвідувальними органами, що їх утворили, виключно для здійснення визначених цим Законом функцій або зараховуються до державного бюджету.
 
198. 4. Виготовлення засобів прикриття, використання коштів та майна структур прикриття здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
199. Стаття 19. Залучення осіб до конфіденційного співробітництва
 
200. 1. Розвідувальні органи можуть залучати повнолітніх, дієздатних осіб до конфіденційного співробітництва на добровільній основі, в порядку та на умовах, визначених актами цих органів.
 
201. 2. Відомості, які стали відомі особі, залученій до конфіденційного співробітництва в результаті такого співробітництва, не можуть бути розголошені без дозволу розвідувального органу.
 
202. 3. Особи, залучені до конфіденційного співробітництва, можуть отримувати від розвідувальних органів винагороду або інші заохочення.
 
203. Стаття 20. Використання співробітників під прикриттям
 
204. 1. Розвідувальні органи можуть використовувати співробітників під прикриттям. Співробітники під прикриттям можуть призначатися на посади в державних органах, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності, структурах прикриття (посади прикриття).
 
205. 2. За відсутності у розвідувального органу потреби в подальшому використанні співробітника під прикриттям на відповідній посаді прикриття за рішенням керівника розвідувального органу та у визначений ним строк такий співробітник зобов’язаний звільнитися у встановленому законодавством порядку з посади прикриття.
 
206. 3. Порядок використання коштів, особливості надання пільг, соціальних гарантій та обчислення страхового стажу, набутих співробітниками під прикриттям, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
207. 4. Відомості про використання співробітників під прикриттям, а також про виконання спеціальних завдань відповідно до статті 21 цього Закону належать до розвідувальної таємниці.
 
208. Стаття 21. Виконання спеціального завдання
 
209. 1. Співробітники під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва, для виконання спеціальних завдань, пов’язаних із здійсненням функцій розвідувальних органів, можуть перебувати у складі терористичних чи інших злочинних організацій, транснаціональних організованих злочинних груп, інших організацій, що створюють зовнішні загрози національній безпеці України.
 
210. Стаття 22. Взаємодія суб’єктів розвідувального співтовариства
 
211. 1. Розвідувальні органи до виконання окремих розвідувальних завдань можуть залучати суб’єкти розвідувального співтовариства, визначені відповідно до статті 4 цього Закону.
 
212. Взаємодія суб’єктів розвідувального співтовариства здійснюється у порядку, визначеному Президентом України у тому числі на основі пропозицій координаційного органу з питань розвідки.
 
213. 2. Залучені відповідно до частини першої цієї статті суб’єкти розвідувального співтовариства в межах своїх повноважень:
 
214. 1) проводять із застосуванням власних сил і засобів заходи, пов’язані з організацією та виконанням окремих розвідувальних завдань;
 
215. 2) створюють необхідні умови для належного виконання розвідувальними органами покладених на них завдань, у тому числі шляхом надання цим органам безоплатного доступу до об’єктів і майна, інформації, автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, баз даних, володільцями та/або розпорядниками яких є відповідні залучені суб’єкти розвідувального співтовариства;
 
216. 3) здійснюють часткове матеріально-технічне та фінансове забезпечення заходів, пов’язаних із окремими розвідувальними завданнями, до виконання яких вони залучені;
 
217. 4) забезпечують передачу визначених сил і засобів, необхідних для виконання розвідувального завдання, в управління розвідувального органу на час його виконання;
 
218. 5) звітують на вимогу координаційного органу з питань розвідки у визначеному Президентом України порядку про свою діяльність, пов’язану із залученням до виконання окремих розвідувальних завдань;
 
219. 6) вживають інших заходів для забезпечення виконання розвідувального завдання.
 
220. 3. Координація діяльності суб’єктів розвідувального співтовариства, залучених до виконання окремих розвідувальних завдань, у рамках їх виконання здійснюється розвідувальним органом, відповідальним за виконання такого завдання.
 
221. Стаття 23. Взаємовідносини розвідувальних органів із іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями
 
222. 1. За зверненням розвідувальних органів державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації будь-якої форми власності сприяють розвідувальним органам у реалізації розвідувальними органами визначених законом функцій, у тому числі на підставі угод, укладених з дотриманням вимог законодавства України.
 
223. 2. Координаційний орган з питань розвідки аналізує стан взаємодії розвідувальних органів з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та за результатами такого аналізу подає доповідь Президентові України, Раді національної безпеки і оборони України.
 
224. Стаття 24. Надання та використання розвідувальної інформації
 
225. 1. Розвідувальна інформація надається розвідувальними органами споживачам у встановленому законом та актами Президента України порядку для виконання ними завдань і функцій із реалізації державної політики та забезпечення національної безпеки і оборони України.
 
226. Споживачі розвідувальної інформації у взаємодії з координаційним органом з питань розвідки можуть брати участь у формуванні завдань та оцінюванні ефективності їх виконання розвідувальними органами.
 
227. 2. Розвідувальна інформація може використовуватися розвідувальними органами для здійснення визначених законом функцій, взаємного інформування та інформування інших суб’єктів розвідувального співтовариства, залучених до виконання окремих розвідувальних завдань, виключно з метою забезпечення їх виконання.
 
228. 3. У разі виявлення під час проведення розвідувальних заходів ознак злочину розвідувальні органи повідомляють про це відповідний орган досудового розслідування.
 
229. Якщо ознаки злочину виявлено під час проведення розвідувального заходу, який триває і припинення якого може негативно вплинути на його результати, або існує загроза, що таке повідомлення спричинить розкриття інформації про розвідувальний захід, розвідувальний орган повідомляє орган досудового розслідування після завершення такого розвідувального заходу.
 
230. 4. Не допускається надання або використання відомостей, що належать до розвідувальної інформації, в інших, ніж визначені цією статтею, цілях.
 
231. Стаття 25. Додержання прав і свобод людини під час здійснення розвідувальної діяльності
 
232. 1. Конфіденційна інформація про особу, що стала відома розвідувальним органам під час проведення розвідувальних заходів, не підлягає розголошенню за винятком випадків, визначених законом.
 
233. 2. Зазначені в частині першій цієї статті особи мають право у встановленому законодавством порядку, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом і законодавством про охорону державної таємниці, одержати від розвідувального органу інформацію щодо обмеження їхніх прав, свобод і законних інтересів та оскаржити дії, які призвели до такого обмеження.
 
234. Розвідувальний орган надає інформацію щодо обмеження прав, свобод і законних інтересів особи виключно після завершення розвідувальних заходів та за умови, що надання цієї інформації не створюватиме загроз національній безпеці України.
 
235. 3. Порядок зберігання, обробки, передачі третім особам та знищення здобутої під час проведення розвідувальних заходів інформації визначається актами розвідувальних органів.
 
236. Стаття 26. Встановлення та підтримання контактів з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями
 
237. 1. Розвідувальні органи на основі принципів взаємності та доцільності встановлюють і підтримують контакти, здійснюють обмін інформацією та проводять спільні заходи з компетентними органами іноземних держав, до повноважень яких належить здійснення розвідувальної, контррозвідувальної та правоохоронної діяльності, а також з міжнародними організаціями в порядку, визначеному Президентом України.
 
238. 2. Розвідувальні органи з дозволу Президента України можуть призначати своїх представників при зазначених у частині першій цієї статті органах чи організаціях.
 
239. Стаття 27. Особливості здійснення розвідувальної діяльності в особливий період, під час дії воєнного стану, антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії
 
240. 1. В особливий період, під час дії воєнного стану, антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії розвідувальні органи можуть проводити розвідувальні заходи стосовно особи, місця або речі, що перебувають на тимчасово окупованій території або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а зазначені в абзацах третьому - п’ятому частини другої статті 9 цього Закону суб’єкти системи воєнної розвідки - застосовувати технічні засоби розвідки без дотримання вимог статті 14 цього Закону.
 
241. 2. В умовах, зазначених у частині першій цієї статті, на тимчасово окупованій території або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в районах бойових дій та зонах безпеки, прилеглих до цих районів, розвідувальні органи можуть проводити спеціальні операції (спеціальну розвідку).
 
242. 3. В умовах, зазначених у частині першій цієї статті, на тимчасово окупованій території або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в районах бойових дій та зонах безпеки, прилеглих до цих районів, для виконання розвідувальних завдань та під оперативним контролем розвідувальних органів особи, залучені до конфіденційного співробітництва, можуть зберігати та застосовувати технічні та інші засоби розвідки, придбавати, зберігати, застосовувати спеціальні засоби активної оборони та вогнепальну зброю в порядку, визначеному законодавством.
 
243. Розділ ІV
 
244. ПРАВОВИЙ СТАТУС СПІВРОБІТНИКІВ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПРИЙНЯТТЯ НА СЛУЖБУ (РОБОТУ), ПРОХОДЖЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІ СЛУЖБИ (РОБОТИ) В ЦИХ ОРГАНАХ
 
245. Стаття 28. Співробітники розвідувальних органів
 
246. 1. Співробітниками розвідувальних органів є військовослужбовці та державні службовці кадрового складу, а також військовослужбовці, державні службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів. Перелік посад кадрового складу розвідувального органу визначається Президентом України.
 
247. 2. На співробітників розвідувальних органів, які є військовослужбовцями, поширюються положення законодавства про проходження військової служби, соціальний та правовий захист військовослужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
 
248. 3. На співробітників розвідувальних органів, які є державними службовцями, та інших працівників цих органів поширюються положення законодавства про державну службу та працю в частині відносин, не врегульованих цим Законом.
 
249. 4. Особливості проходження служби в розвідувальних органах співробітниками кадрового складу визначаються законодавством.
 
250. Стаття 29. Особливості правового статусу співробітників розвідувальних органів
 
251. 1. Співробітники розвідувальних органів під час виконання ними службових обов’язків перебувають під захистом держави відповідно до закону.
 
252. 2. Ніхто не має права неправомірно втручатися у службову діяльність співробітників розвідувальних органів або чинити перешкоди в реалізації ними повноважень, визначених законодавством України.
 
253. 3. Співробітникам розвідувальних органів за формою, визначеною актами цих органів, оформлюються службові посвідчення, які використовуються в порядку та випадках, визначених цими актами.
 
254. 4. Статус співробітника розвідувального органу може використовуватися виключно для досягнення цілей, пов’язаних із виконанням завдань, покладених на ці органи, та здійсненням визначених цим Законом функцій.
 
255. Стаття 30. Застосування співробітниками розвідувальних органів вогнепальної зброї, заходів фізичного впливу та спеціальних засобів
 
256. 1. Співробітники розвідувальних органів для забезпечення здійснення визначених цим Законом функцій розвідувальних органів під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу (силу), придбавати, зберігати, носити й застосовувати спеціальні засоби, визначені частиною четвертою статті 42 Закону України "Про національну поліцію", а також вогнепальну зброю в порядку, визначеному законодавством України з урахуванням особливостей мети застосування, передбаченої цією статтею.
 
257. Стаття 31. Особливості прийняття на службу (роботу) до розвідувальних органів
 
258. 1. Співробітниками розвідувальних органів можуть бути громадяни України, які за віком, освітою, станом здоров’я та своїми особистими якостями здатні виконувати відповідні посадові (службові) обов’язки, пройшли відбір і перевірку у зв’язку з призначенням на посади в цих органах.
 
259. 2. Співробітником розвідувального органу не може бути особа:
 
260. 1) визнана недієздатною або обмежено дієздатною;
 
261. 2) яка має громадянство (підданство) іноземної держави або особа без громадянства;
 
262. 3) засуджена за умисне вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, в тому числі та, судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;
 
263. 4) яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої;
 
264. 5) щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;
 
265. 6) до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;
 
266. 7) яка відмовилася від проходження перевірки, пов’язаної з призначенням на посади співробітників розвідувальних органів, або не пройшла таку перевірку, відмовилася від оформлення допуску до державної таємниці або їй відмовлено в наданні такого допуску, якщо для виконання нею службових обов’язків потрібен такий допуск;
 
267. 8) яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби (роботі) в розвідувальному органі. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби (роботі) в розвідувальному органі, визначається актом цього органу або центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні яких функціонують розвідувальні органи, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;
 
268. 9) яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу або роботу в розвідувальний орган.
 
269. 3. Відбір і перевірка у зв’язку з призначенням та призначення осіб на посади у розвідувальних органах здійснюються в порядку, визначеному актами цих органів.
 
270. Перед призначенням на посаду в розвідувальному органі особа, а також у визначених актами розвідувального органу випадках співробітник такого органу проходить психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа.
 
271. Призначення осіб на посади державної служби, які належать до посад співробітників кадрового складу розвідувальних органів, здійснюється за результатами відбору та перевірки без проведення конкурсу, передбаченого Законом України "Про державну службу".
 
272. 4. Розвідувальні органи мають пріоритетне право відбору випускників вищих військових та інших навчальних закладів, навчання яких здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету, як кандидатів для проходження військової або державної служби (роботи) в цих органах.
 
273. Стаття 32. Особливості проходження служби (роботи) в розвідувальних органах
 
274. 1. Військові посади співробітників кадрового складу розвідувальних органів можуть заміщуватися державними службовцями в порядку, встановленому Президентом України.
 
275. 2. Особи, прийняті для проходження служби в розвідувальних органах, мають право на повернення в установленому законодавством порядку за наявності вакантної посади до органів, з яких вони були направлені (переведені), для подальшого проходження військової або державної служби відповідно до посад, військових (спеціальних) звань, рангів державних службовців і дипломатичних рангів, набутих за час служби в розвідувальних органах України, з зарахуванням до безперервного стажу роботи (служби) часу перебування в розвідувальних органах.
 
276. 3. Співробітники кадрового складу можуть бути зараховані в розпорядження відповідного розвідувального органу на строк до трьох місяців.
 
277. Стаття 33. Особливості здійснення стосовно співробітників кадрового складу розвідувальних органів заходів, передбачених законодавством про запобігання корупції та очищення влади
 
278. 1. Передбачені законодавством про запобігання корупції заходи фінансового контролю, а також спеціальна перевірка стосовно осіб, які займають посади співробітників кадрового складу, претендують на зайняття таких посад або звільнені з них, організовуються і здійснюються розвідувальними органами спільно з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику у порядку і спосіб, що унеможливлюють розкриття їх належності до цих органів.
 
279. 2. Передбачені законодавством про очищення влади заходи стосовно осіб, які займають посади співробітників кадрового складу або претендують на зайняття таких посад, організовуються і здійснюються розвідувальними органами спільно з центральним органом виконавчої влади, визначеним уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" у порядку і спосіб, що унеможливлюють розкриття їх належності до цих органів.
 
280. 3. Відомості стосовно осіб, які займають або займали посади співробітників кадрового складу, в тому числі їх персональні дані, створені або отримані в результаті здійснення передбачених законом заходів із запобігання та виявлення корупції, очищення влади, підлягають обробці у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до розвідувальних органів.
 
281. Стаття 34. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації співробітників розвідувальних органів
 
282. 1. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації співробітників розвідувальних органів забезпечується такими органами у закладах освіти, що належать до сфери їх управління, а також може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету в інших закладах освіти будь-якої форми власності та рівня акредитації.
 
283. 2. Особливості професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників розвідувальних органів у закладах освіти, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, визначаються спільними актами розвідувальних органів та відповідних центральних органів виконавчої влади, а в закладах освіти, що належать до сфери управління розвідувальних органів, -актами розвідувальних органів.
 
284. 3. Розвідувальні органи можуть направляти своїх співробітників для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за кордон.
 
285. Стаття 35. Особливості притягнення до відповідальності співробітників кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва
 
286. 1. Співробітники кадрового складу несуть дисциплінарну відповідальність на підставах та в порядку, визначених Дисциплінарним статутом розвідувальних органів.
 
287. 2. У разі затримання співробітника кадрового складу під час виконання ним службових обов’язків за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його утримують окремо від інших осіб. Уповноважена службова особа, що здійснює привід, затримання чи арешт співробітника кадрового складу під час виконання ним службових обов’язків, зобов’язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган. Привід, затримання чи арешт і пов’язані з цим обшук особи та або огляд речей співробітника кадрового складу під час виконання ним службових обов’язків здійснюються виключно в присутності уповноважених представників цього органу.
 
288. 3. Шкода, завдана рішеннями, діями чи бездіяльністю співробітників кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, у зв’язку з виконанням розвідувальних завдань, відшкодовується державою незалежно від їхньої вини в порядку, визначеному законом, і не тягне за собою відповідальності цих осіб, окрім випадків встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо них.
 
289. Стаття 36. Особливості звільнення зі служби (роботи) в розвідувальних органах
 
290. 1. Співробітники розвідувальних органів звільняються зі служби (роботи) в цих органах на підставах, визначених законодавством України про проходження військової служби, про державну службу та працю.
 
291. 2. Співробітники кадрового складу можуть бути також звільнені зі служби (роботи) в розвідувальному органі з таких підстав:
 
292. 1) за згодою сторін;
 
293. 2) у разі відмови від оформлення або переоформлення допуску до державної таємниці, відмови співробітнику в наданні або скасування такого допуску, якщо для виконання ним службових обов’язків потрібен такий допуск;
 
294. 3) вчинення дії, несумісної зі статусом співробітника розвідувального органу, в тому числі такої, що спрямована на порушення обмежень, передбачених частиною другою статті 31 цього Закону, або спричинила їх.
 
295. 3. У разі звільнення зі служби (роботи) в розвідувальних органах на підставах, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті, крім випадків звільнення у зв’язку з відмовою в наданні особі допуску до державної таємниці на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про державну таємницю", а також пунктом 3 частини другої цієї статті, одноразова грошова допомога при звільненні не виплачується.
 
296. 4. Військовослужбовці з числа співробітників розвідувальних органів, які звільнені з військової служби, зараховуються в запас цих органів або в запас Збройних Сил України в порядку, визначеному Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу".
 
297. РОЗДІЛ V
 
298. СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СПІВРОБІТНИКІВ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЗАЛУЧЕНИХ ДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
 
299. Стаття 37. Соціальний і правовий захист співробітників розвідувальних органів та членів їх сімей
 
300. 1. Соціальний і правовий захист співробітників розвідувальних органів та членів їхніх сімей гарантується законом. Заходи соціального і правового захисту є уніфікованими для співробітників кадрового складу всіх розвідувальних органів.
 
301. 2. У разі виникнення обмежень для подальшого проходження служби співробітниками кадрового складу внаслідок розкриття їхньої належності до розвідувальних органів або інших незалежних від них обставин ці органи забезпечують подальше проходження ними служби (роботи) відповідно до їхнього фаху та кваліфікації або створюють умови для їхньої професійної перепідготовки.
 
302. 3. Витрати, пов’язані з виконанням співробітниками кадрового складу розвідувальних завдань, у тому числі з використанням із зазначеною метою належного їм або членам їхніх сімей майна, компенсуються розвідувальними органами за нормами, визначеними Кабінетом Міністрів України та у порядку, встановленому актами цих органів. Збитки, завдані співробітникам кадрового складу та членам їхніх сімей у зв’язку з виконанням цими співробітниками посадових (службових) обов’язків, відшкодовуються їм розвідувальними органами за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному законодавством.
 
303. 4. У разі довготермінового відрядження співробітника кадрового складу іншому з його подружжя, який звільнився та виїжджає за місцем такого відрядження, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
304. 5. Пільги та соціальні гарантії співробітників під прикриттям, у тому числі право на забезпечення їх житлом, якими вони не можуть скористатися в загальному порядку через загрозу розкриття їх належності до розвідувальних органів, за згодою таких співробітників компенсуються за рахунок коштів державного бюджету у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
 
305. 6. У разі неможливості використання у повному обсязі основної щорічної відпустки співробітником під прикриттям йому після завершення виконання завдань під прикриттям може бути надано невикористані частини такої відпустки без обмеження її загальної тривалості або виплачено грошову компенсацію за невикористані дні такої відпустки за його бажанням.
 
306. 7. На співробітників розвідувального органу, які не належать до кадрового складу, у період їх залучення до виконання розвідувальних завдань поширюються гарантії соціального і правового захисту, визначені цим Законом для співробітників кадрового складу.
 
307. Стаття 38. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітників кадрового складу
 
308. 1. Співробітникам кадрового складу або членам їхніх сімей у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в разі:
 
309. загибелі (смерті) співробітника кадрового складу у зв’язку з виконанням ним посадових (службових) обов’язків;
 
310. встановлення співробітнику кадрового складу інвалідності, що настала у зв’язку з виконанням ним посадових (службових) обов’язків, чи встановлення йому інвалідності після звільнення, але внаслідок причин, зазначених у цьому абзаці;
 
311. встановлення співробітнику кадрового складу часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настала у зв’язку з виконанням ним посадових (службових) обов’язків.
 
312. 2. У випадку, зазначеному в абзаці другому частини першої цієї статті, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) в розмірі 750кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
 
313. Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
 
314. 3. У випадку, зазначеному в абзаці третьому частини першої цієї статті, за рахунок коштів державного бюджету співробітнику кадрового складу призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі:
 
315. 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, -у разі встановлення йому інвалідності Ігрупи;
 
316. 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, -у разі встановлення йому інвалідності ІІ групи;
 
317. 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, -у разі встановлення йому інвалідності ІІІ групи.
 
318. 4. У випадку, зазначеному в абзаці четвертому частини першої цієї статті, за рахунок коштів державного бюджету співробітнику кадрового складу призначається і виплачується одноразова грошова допомога залежно від встановленого йому ступеня втрати працездатності в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
319. 5. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією статтею, та одноразової грошової допомоги, передбаченої іншими законами, виплата такої допомоги здійснюється з однієї із зазначених підстав за вибором такої особи.
 
320. 6. Якщо протягом двох років співробітнику кадрового складу після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
 
321. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.
 
322. Стаття 39. Соціальний і правовий захист військовослужбовців та працівників (співробітників) суб’єктів розвідувального співтовариства, які залучаються до виконання окремих розвідувальних завдань
 
323. 1. Військовослужбовці та працівники (співробітники) визначених в абзацах четвертому - п’ятому частини другої статті 4, абзацах третьому - п’ятому частини другої статті 9 цього Закону суб’єктів розвідувального співтовариства в період їх залучення до виконання окремих розвідувальних завдань перебувають під захистом держави відповідно до закону, користуються соціальними і правовими гарантіями, визначеними законодавством для співробітників кадрового складу розвідувальних органів.
 
324. Стаття 40. Державний захист співробітників розвідувальних органів та членів їхніх сімей
 
325. 1. Для захисту життя, здоров’я, майна співробітників розвідувальних органів, їхніх близьких осіб від протиправних посягань і загроз у зв’язку зі службовою діяльністю таких співробітників розвідувальні органи можуть організовувати та здійснювати спеціальні заходи безпеки відповідно до цього Закону, Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та інших актів законодавства у порядку, визначеному актами розвідувальних органів.
 
326. 2. У разі затримання, арешту або засудження співробітника кадрового складу за кордоном або на тимчасово окупованих територіях України у зв’язку з виконанням ним посадових (службових) обов’язків держава вживає всіх можливих заходів для його звільнення.
 
327. Період такого затримання, арешту або відбування покарання у місцях позбавлення волі зараховується до вислуги років (страхового стажу), стажу роботи за спеціальністю такого співробітника в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
328. За співробітником кадрового складу у період затримання, арешту або відбування покарання у місцях позбавлення волі зберігається виплата заробітної плати у встановленому відповідно до статті 42 цього Закону розмірі з урахуванням змін вислуги років та складових заробітної плати, а також компенсаційні виплати, встановлені відповідно до частин третьої та п’ятої статті 37 цього Закону.
 
329. Стаття 41. Соціальний і правовий захист осіб, залучених до конфіденційного співробітництва
 
330. 1. Особам, залученим до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами, гарантуються нерозголошення факту такого залучення, соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством.
 
331. 2. З метою забезпечення безпеки та захисту осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, членів їхніх сімей розвідувальними органами можуть здійснюватися спеціальні заходи безпеки в порядку, передбаченому цим Законом для співробітників цих органів і членів їхніх сімей.
 
332. 3. Залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні розвідувальних завдань на території, на якій велися бойові дії, у районі проведення антитерористичної операції, на тимчасово окупованій території України, мають право на отримання статусу учасника бойових дій у порядку і спосіб, що унеможливлюють розкриття факту їх конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами.
 
333. 4. У разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням розвідувальних завдань, особи, залучені до конфіденційного співробітництва, або члени їхніх сімей мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в розмірах і порядку, визначених для співробітників кадрового складу.
 
334. 5. У разі затримання, арешту або засудження за кордоном залучених до конфіденційного співробітництва осіб у зв’язку з виконанням ними розвідувальних завдань держава сприяє їх звільненню. Збитки, завдані залученим до конфіденційного співробітництва особам у зв’язку з виконанням ними розвідувальних завдань, відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання відповідних розвідувальних органів.
 
335. 6. Залучені до конфіденційного співробітництва особи, які не є громадянами України, за їхнім клопотанням можуть бути прийняті до громадянства України за спрощеною процедурою або отримати статус біженця в Україні чи притулок в Україні. З дня прийняття до громадянства України або надання статусу біженця в Україні чи притулку в Україні на таких осіб поширюється дія положень частин другої - четвертої цієї статті.
 
336. Стаття 42. Заробітна плата співробітників розвідувальних органів
 
337. 1. Умови оплати праці (заробітної плати) співробітників розвідувальних органів повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними посадових (службових) обов’язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до розвідувальних органів висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
 
338. 2. Заробітна плата співробітників кадрового складу складається з:
 
339. 1) посадового окладу;
 
340. 2) окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця;
 
341. 3) надбавки за вислугу років;
 
342. 4) надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;
 
343. 5) надбавки за виконання особливо важливої роботи;
 
344. 6) премії;
 
345. 7) інших доплат та надбавок, на які особа має право відповідно до законодавства.
 
346. 3. Установлюються такі посадові оклади співробітників кадрового складу відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року:
 
347. керівник органу - 20;
 
348. перший заступник керівника органу - 19;
 
349. заступник керівника органу - 18;
 
350. керівник департаменту, керівник самостійного управління - 17;
 
351. керівник управління у складі департаменту, керівник самостійного відділу - 15;
 
352. керівник відділу у складі департаменту, управління - 14;
 
353. керівник відділення - 13;
 
354. старший співробітник (старший офіцер) - 12, 5;
 
355. співробітник (офіцер) - 12.
 
356. Посадові оклади перших заступників та заступників керівників відділів, управлінь, департаментів установлюються з понижуючим коефіцієнтом 1, 01 та 1, 03 до посадових окладів керівників відділів, управлінь, департаментів відповідно.
 
357. 4. Співробітникам кадрового складу виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років (стажу роботи), але не більше 50 відсотків посадового окладу.
 
358. Надбавка, передбачена пунктом 5 частини другої цієї статті, встановлюється керівником розвідувального органу в розмірі, що не перевищує 50 відсотків посадового окладу.
 
359. Розміри інших окладів, доплат і надбавок, зазначених у цій статті, визначаються відповідно до законодавства.
 
360. Премії, передбачені пунктом 6 частини другої цієї статті, встановлюються керівником розвідувального органу в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 30 відсотків посадових окладів співробітників кадрового складу, та економії фонду оплати праці.
 
361. 5. На інших співробітників розвідувальних органів поширюються умови грошового забезпечення та оплати праці, встановлені законодавством для державних службовців та працівників центральних органів виконавчої влади, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
362. Посадові оклади співробітників, які не належать до кадрового складу розвідувального органу, установлюються в розмірі посадових окладів (тарифних ставок), встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад у центральних органах виконавчої влади або Збройних Силах України, інших військових формуваннях із підвищувальним коефіцієнтом 1, 5.
 
363. 6. Співробітникам кадрового складу один раз на рік виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.
 
364. 7. Порядок виплати заробітної плати співробітникам розвідувальних органів визначається керівниками цих органів.
 
365. Стаття 43. Медичне та санаторно-курортне забезпечення співробітників розвідувальних органів та членів їхніх сімей
 
366. 1. Співробітники розвідувальних органів та члени їхніх сімей підлягають медичному страхуванню за рахунок коштів державного бюджету в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
367. 2. Співробітникам розвідувальних органів та членам їхніх сімей, які не забезпечені відповідно до частини першої цієї статті медичним страхуванням, гарантується безоплатне медичне забезпечення та пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення в закладах охорони здоров’я, санаторно-курортних закладах розвідувальних органів або відповідних закладах центральних органів виконавчої влади, в підпорядкуванні яких функціонують такі органи.
 
368. У разі відсутності за місцем проходження служби (роботи), проживання (тимчасового перебування) осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, відповідного закладу охорони здоров’я, фахівців або медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках така допомога надається іншими закладами охорони здоров’я з компенсацією її вартості за рахунок коштів державного бюджету в розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
 
369. 3. За наявності медичних показань та висновку закладу охорони здоров’я розвідувального органу співробітник кадрового складу цього органу може направлятися на обстеження або лікування за кордон із компенсацією вартості такого обстеження (лікування) за рахунок коштів державного бюджету в розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, або інших не заборонених законом джерел.
 
370. Стаття 44. Реалізація співробітниками розвідувальних органів права на житло
 
371. 1. Держава забезпечує співробітників розвідувальних органів жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених житловим законодавством, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
372. 2. Розвідувальні органи мають житловий фонд, здійснюють управління ним. Порядок формування житлового фонду та забезпечення житлом співробітників розвідувальних органів визначається Кабінетом Міністрів України за пропозиціями розвідувальних органів.
 
373. Стаття 45. Пенсійне забезпечення співробітників розвідувальних органів
 
374. 1. Пенсійне забезпечення співробітників розвідувальних органів з числа військовослужбовців здійснюється у порядку та в розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
 
375. Пенсійне забезпечення інших співробітників розвідувальних органів здійснюється у порядку та розмірах, визначених законодавством.
 
376. 2. Нарахування, сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, підтвердження страхового стажу, оформлення та перерахунок пенсій співробітників кадрового складу здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до розвідувальних органів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
377. Розділ VІ
 
378. ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОЗВІДУВАЛЬНІ ОРГАНИ ТА РОЗВІДУВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ЗАХИСТ СИЛ І ЗАСОБІВ РОЗВІДКИ
 
379. Стаття 46. Інформація про розвідувальні органи та розвідувальну діяльність
 
380. 1. Інформація про розвідувальні органи, інформація, отримана або створена у зв’язку зі здійсненням розвідувальними органами визначених законом функцій, є інформацією про розвідувальні органи та розвідувальну діяльність.
 
381. Доступ до інформації про розвідувальні органи та розвідувальну діяльність може бути обмежено в установленому законом порядку.
 
382. 2. Інформація про розвідувальну діяльність, про методи розвідки, сили і засоби розвідки, задіяні у здійсненні розвідувальної діяльності, розвідувальна інформація, інформація про забезпечення споживачів розвідувальною інформацією, про взаємодію розвідувальних органів з іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами установами, організаціями, компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями належить до таємної інформації та є розвідувальною таємницею.
 
383. Інформація, що належить до розвідувальної таємниці, не підлягає оприлюдненню та наданню на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також на інші звернення та запити, крім випадків, прямо визначених законом.
 
384. 3. З метою здійснення покладених на розвідувальні органи функцій, забезпечення взаємодії з іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, а також для забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність розвідувальних органів окремі відомості або дані, що належать до розвідувальної таємниці, можуть передаватися або оприлюднюватися за рішенням керівника розвідувального органу.
 
385. Відомості або дані, що належать до розвідувальної таємниці, передані розвідувальним органом іншому суб’єкту розвідувального співтовариства, можуть бути оприлюднені або передані таким суб’єктом третім особам лише з дозволу керівника відповідного розвідувального органу.
 
386. 4. Вимоги до віднесення, організації та забезпечення режиму поводження з інформацією, що належить до розвідувальної таємниці, визначаються Президентом України у тому числі на основі пропозицій координаційного органу з питань розвідки.
 
387. 5. Забезпечення безпеки інформації, що належить до розвідувальної таємниці, від несанкціонованих дій (випадкових чи навмисних), що призводять, зокрема, до її витоку, зміни, блокування або втрати, здійснюється розвідувальним органом у визначеному ним порядку.
 
388. 6. Особливості державної реєстрації нормативно-правових актів розвідувальних органів, які містять інформацію, що належить до розвідувальної таємниці, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
389. 7. Матеріальні носії інформації, що належить до розвідувальної таємниці, підлягають постійному зберіганню в галузевому архіві відповідного розвідувального органу.
 
390. Стаття 47. Захист сил і засобів розвідки
 
391. 1. Розвідувальні органи уповноважені здійснювати заходи з фізичного, спеціального та інженерно-технічного захисту (далі - заходи захисту) сил і засобів розвідки (далі - об’єкти захисту). З цією метою в межах граничної чисельності розвідувального органу створюються та функціонують підрозділи захисту та охорони.
 
392. 2. Співробітники підрозділів захисту та охорони розвідувального органу під час виконання покладених на них обов’язків мають право:
 
393. 1) здійснювати (за умови наявності доступного для вільного візуального сприйняття особами попередження) відео-, фото- або аудіоспостереження та фіксацію, обробляти та зберігати отриману інформацію;
 
394. 2) використовувати засоби інженерно-технічного захисту, технічні засоби захисту та охорони, службових (сторожових) собак;
 
395. 3) здійснювати перевірку документів та поверхову перевірку осіб, огляд транспортних засобів, що намагаються потрапити до охоронюваної території, з’ясовувати підстави таких дій;
 
396. 4) припиняти та обмежувати здійснення відео-, фото- або аудіофіксації об’єктів захисту, застосування радіовипромінювальних та радіоприймальних пристроїв;
 
397. 5) припиняти спроби проникнення до об’єктів захисту всупереч установленому порядку, затримувати осіб, які вчиняють такі спроби або здійснюють інші правопорушення, за які законом передбачена кримінальна чи адміністративна відповідальність, до прибуття поліцейських;
 
398. 6) у разі нападу на об’єкт захисту застосовувати в установленому законодавством порядку вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу (силу) та спеціальні засоби, визначені частиною четвертою статті 42 Закону України "Про національну поліцію".
 
399. 3. Порядок доступу на об’єкти розвідувальних органів, організація та здійснення заходів з їх захисту визначаються актами цих органів.
 
400. 4. Права співробітників підрозділу захисту та охорони розвідувального органу, визначені частиною другою цієї статті, у виняткових випадках, пов’язаних із запобіганням загрозі власній безпеці або її усуненням, можуть поширюватися на контрольовану територію навколо об’єктів охорони, межі якої визначаються розвідувальним органом за погодженням із відповідним територіальним органом поліції.
 
401. Розділ VІІ
 
402. ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВІДКИ
 
403. Стаття 48. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідки
 
404. 1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідувальних органів здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, та інших джерел, не заборонених законом.
 
405. 2. Видатки на здійснення та забезпечення розвідувальної діяльності належать до таємних видатків державного бюджету.
 
406. 3. Розвідувальні органи в особі їх керівників є головними розпорядниками бюджетних коштів на утримання і забезпечення діяльності цих органів.
 
407. 4. Фінансування розвідувальної діяльності може здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для суб’єктів розвідувального співтовариства, визначених в абзаці п’ятому частини другої статті 4 цього Закону, та інших не заборонених законом джерел.
 
408. 5. Фінансування Національної розвідувальної програми, державних цільових програм з питань розвідувальної діяльності здійснюється у встановленому законом порядку в тому числі на основі пропозицій координаційного органу з питань розвідки без урахування обсягів інших видатків на утримання та забезпечення діяльності розвідувальних органів.
 
409. Пропозиції щодо фінансування Національної розвідувальної програми, державних цільових програм з питань розвідувальної діяльності формуються та подаються розвідувальними органами України Раді національної безпеки і оборони України.
 
410. Стаття 49. Майно розвідувальних органів
 
411. 1. Майно розвідувальних органів є державним майном, у тому числі військове, закріплене за цими органами у визначеному законом порядку.
 
412. 2. Правовий режим військового майна, що закріплене за розвідувальними органами, визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
413. 3. Розвідувальні органи мають право в установленому порядку придбавати майно, в тому числі нерухоме, та відчужувати його.
 
414. 4. У разі залучення у визначеному статтею 22 цього Закону порядку інших суб’єктів розвідувального співтовариства до виконання окремих розвідувальних завдань розвідувальні органи мають право передавати їм у тимчасове користування, а також отримувати від них майно в порядку та на умовах, визначених законодавством.
 
415. 5. Технічні засоби розвідки розробляються, створюються, програмуються, придбаваються, модернізуються, пристосовуються виключно розвідувальними органами або на їх замовлення, перебувають у власності держави та закріплюються на праві оперативного управління за цими органами, а в передбачених цим Законом випадках - можуть передаватися ними в тимчасове користування іншим суб’єктам.
 
416. Стаття 50. Особливості закупівель для забезпечення потреб розвідувальної діяльності
 
417. 1. Закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб розвідувальної діяльності здійснюються розвідувальними органами відповідно до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
 
418. Розділ VІІІ
 
419. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦИВІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ ЗА СУБ’ЄКТАМИ РОЗВІДУВАЛЬНОГО СПІВТОВАРИСТВА
 
420. Стаття 51. Засади здійснення демократичного цивільного контролю та нагляду за суб’єктами розвідувального співтовариства.
 
421. 1. Демократичний цивільний контроль та нагляд за суб’єктами розвідувального співтовариства здійснюється відповідно до Закону України "Про національну безпеку України" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
422. 2. Порядок відвідування об’єктів розвідувальних органів та надання доступу до інформації, що містить розвідувальну таємницю, під час здійснення демократичного цивільного контролю та нагляду визначається спільними актами розвідувальних органів і відповідних суб’єктів контролю та нагляду, інших уповноважених суб’єктів, якщо це прямо визначено законом.
 
423. 3. Під час здійснення демократичного цивільного контролю та нагляду документи або відомості про осіб, залучених або тих, що були залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами, про співробітників під прикриттям, а також про методи, сили і засоби розвідки, що задіяні під час проведення конкретних розвідувальних заходів, планування, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення цих заходів до їх повного завершення не надаються.
 
424. 4. Отримана під час здійснення демократичного цивільного контролю інформація, що належить до розвідувальної таємниці, обробляється, зберігається, передається або оприлюднюється з дотриманням вимог, передбачених статтею 46 цього Закону.
 
425. Стаття 52. Особливості здійснення контролю за суб’єктами розвідувального співтовариства Президентом України
 
426. 1. Керівник розвідувального органу доповідає Президентові України про виконання покладених на такий орган завдань та в установленому Президентом України порядку щорічно подає звіт координаційному органу з питань розвідки про діяльність відповідного розвідувального органу.
 
427. 2. На основі поданого керівником розвідувального органу звіту координаційний орган з питань розвідки щорічно готує оцінку виконання розвідувальним органом покладених на нього пріоритетних завдань, результати якої доповідає Президентові України.
 
428. Стаття 53. Особливості здійснення парламентського контролю та нагляду за суб’єктами розвідувального співтовариства
 
429. 1. У визначених Конституцією України та законами України межах парламентський контроль забезпечується уповноваженим на здійснення нагляду за органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами Комітетом Верховної Ради України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою Палатою.
 
430. 2. Народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з парв людини, члени Рахункової Палати, та інші особи, які залучаються чи беруть участь в здійсненні парламентського контролю та нагляду для реалізації своїх повноважень попередньо, після спеціальної перевірки, отримують у встановленому законодавством порядку допуск та доступ до державної таємниці, доступ до розвідувальної таємниці.
 
431. У випадку якщо під час здійснення спеціальної перевірки державним органом у сфері державної таємниці або розвідувальним органом відносно зазначених у абзаці першому цієї частини осіб виявлено передбачені законодавством підставами для відмови у наданні допуску та доступу до державної таємниці, відповідним особам відмовляється в наданні допуску та доступу до державної таємниці, доступу до розвідувальної таємниці.
 
432. Особа, якій було відмовлено у допуску та доступі до державної таємниці, або доступі до розвідувальної таємниці, вправі оскаржити вказане рішення до державного органу у сфері державної таємниці, розвідувального органу або в судовому порядку.
 
433. 3. Особливості підготовки, направлення та розгляду депутатських запитів і звернень, що стосуються діяльності розвідувальних органів, визначаються Верховною Радою України.
 
434. 4. Контроль за використанням коштів державного бюджету розвідувальними органами або іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, якщо таке використання пов’язане з їх залученням до виконання окремих розвідувальних завдань, а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними коштами здійснюється Рахунковою палатою (державний зовнішній фінансовий контроль). Для здійснення державного зовнішнього фінансового контролю з числа членів Рахункової палати створюється спеціальна група.
 
435. Стаття 54. Особливості здійснення громадського та судового контролю за суб’єктами розвідувального співтовариства.
 
436. 1. Громадяни України беруть участь у здійсненні демократичного цивільного контролю та нагляду у спосіб визначений Конституцією України та законами України, з урахуванням вимог статті 46 цього Закону.
 
437. 2. Координаційний орган з питань розвідки з дотриманням вимог статті 46 цього Закону оприлюднює інформацію про напрями та основні результати діяльності суб’єктів розвідувального співтовариства (Білу книгу).
 
438. 3. Інформація про діяльність розвідувальних органів оприлюднюється в засобах масової інформації та на офіційних вебсайтах цих органів в обсязі, визначеному керівником відповідного розвідувального органу.
 
439. Рішення, дії або бездіяльність суб’єктів розвідувального співтовариства відповідно до цього Закону можуть оскаржуватися в судовому порядку.
 
440. Стаття 55. Відомчий контроль
 
441. 1. Контроль за виконанням покладених на співробітників розвідувальних органів завдань здійснюють керівники цих органів та уповноважені ними посадові особи в порядку, визначеному законодавством.
 
442. 2. Керівники розвідувальних органів та уповноважені посадові особи вживають заходів щодо забезпечення дотримання співробітниками таких органів вимог законодавства під час організації та здійснення розвідувальної діяльності.
 
443. Розділ ІХ
 
444. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
445. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
 
446. 1) статті 40, частини третьої та абзацу другого частини п’ятої статті 43, частини першої статті 44, частини п’ятої статті 49, які набирають чинності з 1 липня 2022 року;
 
447. 2) підпункту 24 пункту 5 цього Розділу, який набирає чинності через шість місяців після набрання чинності цим Законом.
 
448. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про розвідувальні органи України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 19, ст. 94 із наступними змінами).
 
449. 3. Закони та інші акти законодавства України, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
450. 4. До набрання чинності законом, яким визначаються правові основи державної політики у сфері військово-технічного співробітництва, встановити, що Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України під час здійснення розвідувальної діяльності у сфері військово-технічного співробітництва:
 
451. виявляють зовнішні загрози національній безпеці, політичним та економічним інтересам України у сфері військово-технічного співробітництва;
 
452. здійснюють забезпечення розвідувальною інформацією, що стосується військово-технічного співробітництва, визначених Президентом України учасників та суб'єктів військово-технічного співробітництва;
 
453. беруть участь у підготовці проектів міжнародних договорів України з питань військово-технічного співробітництва та взаємного захисту секретної інформації;
 
454. беруть участь у заходах експортного контролю, а також контролю за виконанням міжнародних зобов'язань щодо заборони або обмеження військово-технічного співробітництва з окремими державами та щодо заборони поширення зброї масового ураження, а також технологій і компонентів її виготовлення згідно з резолюціями Ради Безпеки ООН, рішеннями інших міжнародних органів та організацій;
 
455. сприяють спеціальними заходами просуванню товарів військового призначення і подвійного використання іноземним замовникам та закупівлі їх в інтересах вітчизняних споживачів таких товарів;
 
456. взаємодіють з державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю у порядку, визначеному цим Законом, актами Президента України та спільними актами цих органів.
 
457. 5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
458. 1) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131 із наступними змінами):
 
459. а) у статті 43:
 
460. назву доповнити словами "виконання розвідувального (спеціального) завдання";
 
461. частину першу доповнити словами "або виконувала розвідувальне (спеціальне) завдання в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони держави, заздалегідь затверджене керівником розвідувального органу України";
 
462. частину другу після слів "злочинної організації" доповнити словами "або під час виконання розвідувального (спеціального) завдання";
 
463. б) назву та текст статті 114-1 після слів "військових формувань" доповнити словами "або розвідувальних органів України";
 
464. в) назву та текст статей 22, 57, 343, 345, 347, 348, 349 та 380 після слова "правоохоронного" доповнити словами "або розвідувального";
 
465. 2) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9 - 10, № 11 - 12, № 13, ст. 88 із наступними змінами):
 
466. а) у статті 65:
 
467. частину другу доповнити новим пунктом 12 такого змісту:
 
468. "12) особи, які обізнані у відомостях, що належать до розвідувальної таємниці - щодо таких відомостей";
 
469. частину третю доповнити абзацом такого змісту:
 
470. "Особи, передбачені пунктом 12 частини другої цієї статті, можуть бути звільнені від обов'язку зберігати повністю або частково відомості, що належать до розвідувальної таємниці, за письмовим дозволом керівника розвідувального органу України, якщо такі відомості безпосередньо стосуються такого органу, у тому числі добуті таким органом чи надані ним в установленому порядку споживачам розвідувальної інформації";
 
471. б) частину першу статті 162 доповнити новим пунктом 10 такого змісту:
 
472. "10) відомості, що належать до розвідувальної таємниці";
 
473. в) частину восьму статті 224 викласти в такій редакції:
 
474. "8. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати, розвідувальна таємниця тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування чи розвідувальними органами України";
 
475. 3) у Законі України "Про оборону України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 9, ст. 106 із наступними змінами):
 
476. а) абзац чотирнадцятий частини третьої статті 11 викласти в такій редакції: "здійснює військове керівництво органами військового управління розвідки та військовими частинами розвідки Збройних Сил України, проводить інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах застосування Збройних Сил України";
 
477. б) частину другу статті 13 викласти у такій редакції:
 
478. "Завдання та функції державних органів, які проводять розвідувальну діяльність в інтересах оборони, визначаються законом та положеннями про ці органи, які затверджуються Президентом України";
 
479. 4) у Законі України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 9, ст. 108 із наступними змінами):
 
480. а) частину п'яту статті 1 викласти в такій редакції:
 
481. "Органи військового управління розвідки та військові частини розвідки Збройних Сил України, Сили спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до виконання окремих розвідувальних завдань.";
 
482. б) частину четверту статті 10 викласти в такій редакції:
 
483. "Завдання та функції розвідувального органу Міністерства оборони України визначаються законом та положенням про цей орган, яке затверджує Президент України";
 
484. 5) у Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами):
 
485. а) абзац перший пункту 2 статті 8 після слів "у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку" доповнити словами "на підставах, визначених пунктом 2 (крім випадків відмови в наданні допуску до державної таємниці у разі відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією) та пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України "Про розвідку";
 
486. б) у пункті 2 статті 15:
 
487. абзац перший після слів "у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів" доповнити словами "на підставах, зазначених у пунктах 1, 2 (у випадках відмови в наданні допуску до державної таємниці у разі відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією) частини другої статті 37 Закону України "Про розвідку";
 
488. абзац третій доповнити новим реченням такого змісту: "Одноразова грошова допомога також не виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, визначених пунктом 2 (крім випадків відмови в наданні допуску до державної таємниці у разі відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією) та пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України "Про розвідку";
 
489. 6) у статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами):
 
490. а) частину першу після слів "у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів" доповнити словами "на підставах, зазначених пунктами 1, 2 (у випадках відмови в наданні допуску до державної таємниці у разі відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією) частини другої статті 37 Закону України "Про розвідку";
 
491. б) частину третю доповнити новим реченням такого змісту: "Одноразова грошова допомога також не виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, визначених пунктом 2 (крім випадків відмови в наданні допуску до державної таємниці у разі відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією) та пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України "Про розвідку";
 
492. 7) частину третю статті 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 3, ст. 17) доповнити новим абзацом такого змісту:
 
493. «Доступ до державної таємниці, розвідувальної таємниці, ознайомлення з якими є необхідним для виконання народним депутатом України своїх повноважень у комітеті Верховної Ради України, уповноваженому на здійснення нагляду за дотриманням органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами, надається після спеціальної перевірки, пов’язаної з наданням такого доступу.»
 
494. 8) у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами):
 
495. а) частину першу статті 6 доповнити новим пунктом 21 такого змісту:
 
496. "21) співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, які конфіденційно співробітничають з цими органами і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії.
 
497. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у спосіб, що унеможливлює розголошення факту їх належності або конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України, території, де велися бойові дії, та періоди бойових дій визначаються Кабінетом Міністрів України";
 
498. б) у статті 7:
 
499. частину другу доповнити новим пунктом 15 такого змісту:
 
500. "15) осіб, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання розвідувальних завдань у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії";
 
501. у частині третій цифри "11 - 14" замінити цифрами "11 - 15";
 
502. в) у першому реченні частини сьомої статті 13 слово і цифри "пунктах 11 - 14" замінити словом і цифрами "пунктах 11 - 15";
 
503. г) статтю 17 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
504. "Витрати, пов’язані з наданням пільг та соціальних гарантій особам, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України".
 
505. У зв’язку з цим частини четверту - п’яту вважати відповідно частинами п’ятою - шостою;
 
506. 9) у Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50 із наступними змінами):
 
507. а) у назві та тексті закону слова "працівники суду і правоохоронних органів", "працівники правоохоронних органів", "працівники суду, правоохоронних органів", "працівник суду або правоохоронного органу", "працівник суду або іншого правоохоронного органу" в усіх відмінках замінити відповідно словами "працівники суду, правоохоронних і розвідувальних органів", "працівники правоохоронних і розвідувальних органів", "працівники суду, правоохоронних чи розвідувальних органів", "працівник суду, правоохоронного або розвідувального органу", "працівник суду, правоохоронного чи розвідувального органу" у відповідному відмінку;
 
508. б) пункт "є" частини першої статті 5 після слів "зміна зовнішності" доповнити словами "персональних та/або біометричних даних";
 
509. в) статтю 10 викласти в такій редакції:
 
510. "За рішенням органів, що забезпечують безпеку, ухваленим відповідно до їх компетенції, може бути накладено тимчасову або постійну заборону на видачу володільцем або розпорядником персональних даних третім особам відомостей про місце проживання осіб, взятих під захист, та інших їхніх даних, які містяться у базах персональних даних.
 
511. В окремих випадках дані, передбачені частиною першою цієї статті, за клопотанням або згодою осіб, взятих під захист, та рішенням органів, що забезпечують безпеку, можуть оброблятися в порядку, встановленому законодавством";
 
512. г) у частині першій статті 11 слово "анкетні" замінити словом "персональні", а слово "особистих" виключити;
 
513. 10) У Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 31, ст.241):
 
514. а) частину другу статті 5 доповнити реченням такого змісту:
 
515. «До складу уповноваженого на здійснення нагляду за органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами комітету Верховної Ради України входить непарна кількість осіб.»
 
516. б) частину першу статті 14 доповнити новим пунктом такого змісту:
 
517. «здійсненні уповноваженим комітетом Верховної Ради України нагляду за дотриманням органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами вимог Конституції і законів України, недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і свобод людини і громадянина»
 
518. в) доповнити Закон новою статтею 33-2 такого змісту:
 
519. «Стаття 33-2 Нагляд за органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами.
 
520. 1. Уповноважений на здійснення нагляду за органами сспеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами комітет Верховної Ради України, окрім визначених цим Законом інших прав та обов’язків комітетів Верховної Ради України:
 
521. здійснює збір та аналіз інформації з питань, що належать до повноважень комітету;
 
522. проводить закриті засідання з питань віднесених до предмету відання комітету та заслуховує на таких засіданнях керівників органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів та інших визначених комітетом осіб;
 
523. організовує та здійснює підготовку за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань з питань віднесених до предмету його відання;
 
524. бере участь у підготовці документів стратегічного планування з питань, що віднесені до предмету його відання;
 
525. заслуховує результати оцінки виконання органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами покладених на них завдань;
 
526. розглядає скарги з питань віднесених до предмету його віддання;
 
527. розглядає звіт спеціальної групи Рахункової Палати за результатами здійснення державного зовнішнього фінансового контролю органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами;
 
528. створює підкомітети з питань парламентського нагляду та контролю за органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами;
 
529. вивчає обставини і факти що набули широкого суспільного резонансу і несуть загрозу національній безпеці;
 
530. ініціює створення у встановленому законом порядку тимчасових слідчих комісій з питань віднесених до предмету відання;
 
531. проводить попереднє обговорення кандидатур на керівні посади органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів;
 
532. 2. Комітет простою більшістю голосів від свого складу може приймати рішення щодо таких форм реагування:
 
533. внесення керівництву органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів обов’язкові для розгляду письмові рекомендації;
 
534. письмове звернення до органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів із вимогою про проведення перевірки та/або службового розслідування стосовно події або факту, що є предметом парламентського нагляду;
 
535. виклик на засідання Комітету для дачі письмових та усних пояснень співробітників органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів стосовно події або факту, що є предметом парламентського контролю та нагляду;
 
536. надання уповноваженим особам пропозицій щодо відсторонення від виконання посадових обов’язків конкретних службових осіб на час проведення службового розслідування або досудового розслідування в разі підозри щодо вчинення ними злочинів передбачених статтями: 111-114, 191, 262, 410, 210, 354, 364, 368, 368-2, 369, 369-2, 328 Кримінального Кодексу України.
 
537. ініціювання питань висловлення недовіри та звільнення з посади керівників органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, їх перших заступників, заступників та керівників територіальних органів;
 
538. 3. Члени комітету, працівники секретаріату комітету реалізують свої повноваження виключно після спеціальної перевірки та отримання допуску і доступу до державної таємниці, доступу до розвідувальної таємниці у порядку визначеному законодавством.
 
539. Відмова від проходження перевірки відповідно до абзацу першого цієї частини або відмова у наданні допуску та доступу до державної таємниці унеможливлюють виконання членом комітету, працівником секретаріату комітету своїх обов’язків цьому комітеті.»
 
540. г) розділ VІІІ «Прикінцеві положення» доповнити новим пунктом такого змісту:
 
541. «4. Стаття 33-2 цього закону набирає чинності з дня прийняття Верховною Радою України першого рішення про формування персонального складу уповноваженого на здійснення нагляду за органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами Комітету Верховної Ради України»
 
542. 11) у Законі України "Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
 
543. а) статтю 26 після слів "Міністерством оборони України" доповнити словами "розвідувальними органами України", а слово "яке" замінити словом "які";
 
544. б) назву та текст статті 27 після слів "Міністерства оборони України" доповнити словами "розвідувальних органів України";
 
545. в) у статті 28:
 
546. назву статті після слів "Міністерства оборони України" доповнити словами "та розвідувальних органів України";
 
547. доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:
 
548. "Розвідувальні органи України в межах своєї компетенції:
 
549. беруть участь у розробленні концептуальних основ державної космічної політики та Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України в частині, пов'язаній зі створенням та використанням космічної техніки в інтересах національної безпеки України;
 
550. формують та організовують виконання замовлень на роботи, пов'язані зі створенням і використанням космічної техніки, а також здійснюють використання космічної техніки, забезпечують функціонування і розвиток об'єктів наземної та космічної інфраструктури в інтересах розвідувальної діяльності";
 
551. 12) пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 17, ст. 111 із наступними змінами) після слів "спеціальні технічні засоби" доповнити словами "технічні засоби розвідки, які прямо чи опосередковано використовуються розвідувальними органами України для здійснення та забезпечення розвідувальної діяльності або для організації чи забезпечення її здійснення";
 
552. 13) у Законі України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89 із наступними змінами):
 
553. а) частину другу статті 5 замінити двома частинами такого змісту:
 
554. "Контррозвідувальні заходи в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, можуть проводити розвідувальні органи України, підрозділи забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України, яким законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про розвідку" надано право здійснювати оперативно-розшукову чи розвідувальну діяльність.
 
555. Розвідувальні органи України, крім визначених у частині другій цієї статті випадків, також можуть проводити контррозвідувальні заходи у випадках, зазначених у статті 18 Закону України "Про розвідку".
 
556. У зв’язку з цим частини третю - четверту цієї статті вважати частинами четвертою - п’ятою;
 
557. б) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:
 
558. "Підставами для проведення контррозвідувальних заходів розвідувальними органами України, підрозділами забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України та Управлінням державної охорони України є виконання визначених законом завдань щодо забезпечення охорони (захисту) державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а для розвідувальних органів України також випадки, зазначені в частині першій статті 18 Закону України "Про розвідку";
 
559. в) у частині дев’ятій статті 8 слова "що стосуються забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків" замінити словами "зазначених у частині першій статті 18 Закону України "Про розвідку";
 
560. 14) у Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148 із наступними змінами):
 
561. а) частину другу статті 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
562. "міжнародні передачі технічних засобів розвідки, озброєння, боєприпасів, військової та спеціальної техніки, які прямо чи опосередковано використовуються розвідувальними органами для здійснення розвідувальної діяльності або для організації чи забезпечення її здійснення";
 
563. б) у статті 6:
 
564. частину п’яту після слів "інші центральні органи виконавчої влади" доповнити словами "розвідувальні органи України";
 
565. частину шосту після слів "з іншими центральними органами виконавчої влади" доповнити словами "та розвідувальними органами України";
 
566. в) частину першу статті 10 після слів "здійснюють державний експортний контроль" доповнити словами "та розвідувальними органами України, які беруть участь у заходах експортного контролю", а після слів "чи засобів її доставки" доповнити словами "звичайних озброєнь або іншого використання з метою сприяння діяльності іноземних суб’єктів (включно з пов’язаними особами), що може нести загрозу національним інтересам України";
 
567. г) у статті 11:
 
568. частину другу доповнити новим реченням другим такого змісту: "У визначених законодавством випадках, при проведенні експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може залучати розвідувальні органи України";
 
569. абзац третій частини третьої після слів "чи засобів її доставки" доповнити словами "чи іншого використання з метою сприяння діяльності іноземних суб’єктів (включно з пов’язаними особами), що може нести загрозу національним інтересам України";
 
570. ґ) у частині третій статті 16 слова "у разі потреби" замінити словами "у визначених законодавством випадках";
 
571. д) частину третю статті 19 доповнити реченням такого змісту: "До проведення такої перевірки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може залучати розвідувальні органи України";
 
572. 15) статтю 11 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
 
573. "Стаття 11. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону
 
574. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, організовує свою діяльність відповідно до Закону України "Про розвідку".
 
575. Організаційна структура та гранична чисельність розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, визначаються Президентом України в порядку, визначеному законом, і не входять до структури та чисельності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
 
576. Керівника розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, призначає на посаду Президент України за поданням Голови Державної прикордонної служби України.
 
577. Повноваження міністра, через якого Кабінетом Міністрів України спрямовується та координується діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, не поширюються на питання організації діяльності розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.»;
 
578. 16) частину четверту статті 39 Закону України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами) після слів "здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових" та слів "сприяти проведенню оперативно-розшукових" доповнити словами "та розвідувальних";
 
579. 17) у Законі України "Про державні цільові програми" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 352; 2014 р., № 4, ст. 61):
 
580. а) частину першу статті 3 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
581. "розвідувальні, спрямовані на посилення забезпечення розвідувальної діяльності розвідувальних органів України, спроможностей держави, розвитку розвідувального співтовариства, розв’язання інших найважливіших проблемних питань у сфері розвідувальної діяльності";
 
582. б) частину першу статті 6 та частину першу статті 8 після слів "центральні органи виконавчої влади" доповнити словами "розвідувальні органи України";
 
583. 18) у частині другій статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128):
 
584. а) у абзаці першому слово "усі" вилучити.
 
585. б) абзац другий доповнити реченням такого змісту:
 
586. "У визначених законом випадках судове рішення, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується";
 
587. 19) у Законі України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314 із наступними змінами):
 
588. а) частину шосту статті 6 викласти в такій редакції:
 
589. "6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених вказаним Законом";
 
590. б) частину першу статті 8 після слова "банківську" доповнити словом "розвідувальну";
 
591. 20) у Законі України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385 із наступними змінами):
 
592. а) частину другу статті 8 доповнити новим пунктом 29 такого змісту:
 
593. "29) спрямовує та координує діяльність розвідувального органу України, який підпорядкований міністерству, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про розвідку" та положенням про відповідний розвідувальний орган, затвердженим Президентом України, а також створює необхідні умови для його функціонування".
 
594. У зв’язку з цим пункт 29 вважати пунктом 30;
 
595. б) статтю 18 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
596. "3. Повноваження відповідних міністрів, через яких Кабінетом Міністрів України спрямовується та координується діяльність центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані розвідувальні органи, не поширюються на питання організації діяльності розвідувальних органів України";
 
597. в) статтю 19 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
598. "5. Керівник центрального органу виконавчої влади, якому підпорядкований розвідувальний орган України, здійснює спрямування та координацію його діяльності в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України "Про національну безпеку України" і "Про розвідку" та положенням про відповідний орган, затвердженим Президентом України, а також створює необхідні умови для його функціонування".
 
599. У зв’язку з цим частини п’яту - шосту цієї статті вважати відповідно частинами шостою - сьомою;
 
600. 21) У Законі України «Про Національну гвардію України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р. № 17, ст. 594 із наступними змінами):
 
601. а) статтю 2 доповнити новою частиною шостою, яку викласти в такій редакції:
 
602. «Підрозділи розвідки органів військового управління та військових частин Національної гвардії України, в порядку визначеному законом, можуть залучатися до виконання окремих розвідувальних завдань.»;
 
603. б) перші частини статті 12 та 13 доповнити новими пунктами двадцять третім та дванадцятим відповідно, які викласти в такій редакції:
 
604. «в межах визначених законодавством здійснювати діяльність, з метою розвідувального забезпечення застосування Національної гвардії України та інформаційно-аналітичну діяльність.»
 
605. 22) у статті 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 16, ст. 109):
 
606. а) пункт 2 частини першої після слів "кошти державного бюджету" доповнити словами " (крім таємних видатків)";
 
607. б) доповнити статтю новою частиною четвертою такого змісту:
 
608. "4. Не підлягає оприлюдненню згідно з цим Законом інформація про використання публічних коштів, яка є інформацією, доступ до якої обмежено відповідно до закону";
 
609. 23) частину першу статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами) доповнити новим пунктом 23-1 такого змісту:
 
610. "23-1) діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням, постачанням технічних засобів розвідки (критерії належності до технічних засобів розвідки визначаються відповідно до Закону України "Про розвідку" розвідувальними органами України)";
 
611. 24) у статті 91 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами):
 
612. абзац другий частини дев’ятої виключити;
 
613. доповнити новою частиною дванадцятою такого змісту:
 
614. "12. Повноваження керівника державної служби в розвідувальних органах України здійснює керівник відповідного розвідувального органу.
 
615. Призначення осіб на посади державної служби кадрового складу в розвідувальних органах України здійснюється без конкурсу.
 
616. Відбір, перевірка перед призначенням та призначення осіб на посади державної служби в розвідувальних органах України, які не належать до кадрового складу, в тому числі на умовах закритого конкурсу, здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, визначеному актами цих органів. Тестування осіб з метою визначення рівня їхніх знань законодавства в розвідувальних органах України проводиться письмово";
 
617. На співробітників кадрового складу розвідувальних органів, які є державними службовцями категорії «А», не поширюються повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, передбачені частиною першою статті 15, абзацом третім пункту один частини другої статті 68, частини другої статті 69 цього закону, та повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передбачені пунтами 16-18 частини третьої статті 13 цього Закону.
 
618. 25) у Законі України "Про національну безпеку України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 31, ст. 241):
 
619. а) у абзаці другому частини другої статті 6 слова «за діяльністю цих органів» замінити словами «шляхом здійснення нагляду за діяльністю цих органів»;
 
620. б) у абзаці другому частини першої статті 4, назві та частині першій статті 10 слова «громадський контроль» замінити словами «громадський нагляд»
 
621. в) у статті 20:
 
622. абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
 
623. "Розвідувальні органи України відповідно до закону здійснюють розвідувальну діяльність з метою сприяння реалізації національних інтересів України та протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України у визначених законом сферах"
 
624. у частині третій слова «розвідувальної діяльності» замінити словом «розвідки»
 
625. г) пункт три частини п’ять розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення вилучити.
 
626. Голова Верховної Ради України