Кількість абзаців - 25 Розмітка (ліва колонка)


Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом (Третє читання)

0. Проект Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом"  
1. Цей Закон регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг надходжень, одержаних злочинним шляхом, і боротьби з фінансуванням тероризму.  
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
5. легалізація (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом - вчинення будь-яких дій з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню надходженнями, одержаними внаслідок вчинення злочину або дій, спрямованих на приховання джерел походження таких надходжень; надходження - кошти та цінні папери, рухоме і нерухоме майно, майнові права, інші об'єкти права власності; операція з надходженнями - дія фізичної чи юридичної особи з коштами або іншим майном, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків відповідної особи; фінансовий моніторинг - система заходів, пов'язаних з виявленням операцій з надходженнями.  
6. Стаття 2. Дії, які відносяться до легалізації До легалізації згідно з цим законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, усвідомлюючи, що вони були доходами.  
7. Стаття 3. Сфера застосування Закону Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій на території України, а також поза її межами відповідно до міжнародних договорів України.  
8. Розділ ІІ. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ Стаття 4. Система та суб'єкти фінансового моніторингу Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: 1) банки, страхові та інші фінансові установи; 2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; 3) товарні, фондові та інші біржі; 4) професійні учасники ринку цінних паперів; 5) інститути спільного інвестування; 6) гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; 7) підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами; 8) підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів; 9) інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції. Суб'єктами державного фінансового моніторингу є: Центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій; уповноважений державний орган - урядовий орган державного управління, який діє у складі Міністерства фінансів України (далі -Уповноважений орган).  
9. Стаття 5. Завдання та обов'язки суб'єкта первинного фінансового моніторингу Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний: проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;; забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації; сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту; сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі, особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює процедуру проведення такого моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення. Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкту первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансової операції, що підлягають фінансовому моніторингу та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо: розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з врахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу; підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів; забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.  
10. Стаття 6. Ідентифікація осіб, що здійснюють фінансові операції Суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, що здійснюють фінансові операції . З метою ідентифікації резидентів визначаються: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для юридичних осіб - найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку. З метою ідентифікації нерезидентів визначаються: для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування; для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку. Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі: а) здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані; б) укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні. У разі коли виникає сумнів стосовно того, чи особа діє самостійно або як представник іншої особи, така особа зобов'язана на вимогу суб'єкта первинного фінансового моніторингу надати відповідне документальне підтвердження та документи, необхідні для ідентифікації особи, яку він представляє.  
11. Стаття 7. Виявлення і реєстрація значної та/або сумнівної операції Перед здійсненням операції з надходженнями суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до значної та/або сумнівної. У разі виявлення в здійснюваній операції ознак значної або сумнівної така операція підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Порядок реєстрації встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України.  
12. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення операції у разі встановлення, що ця операція містить ознаки сумнівної, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену операцію, та її характер.  
13. Стаття 8. Надання інформації про фінансову операцію Порядок надання інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, Уповноваженому органу визначаються Кабінетом Міністрів України, а для банків -Національним банком України. Надання інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу, Уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та їх працівники не несуть відповідальність за надання такої інформації, якщо вони діяли на підставі та на виконання цього Закону. Працівникам суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які надіслали повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу Уповноваженому органу, забороняється повідомляти про це осіб, які здійснюють фінансову операцію, та будь-яких третіх осіб. Внаслідок порушення частини 4 цієї статті працівниками суб'єктів первинного фінансового моніторингу наступає відповідальність, передбачена законами України. У випадку, коли у працівників суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який здійснює фінансову операцію на підставі проведення внутрішнього фінансового моніторингу у порядку передбаченому статтею 5 цього Закону виникають мотивовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний надавати Уповноваженому органу інформацію про таку фінансову операцію. У випадку, коли суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які здійснюють фінансові операції, підозрюють або повинні були б підозрювати, що такі фінансові операції пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, вони зобов'язані негайно повідомити про такі фінансові операції Уповноважений орган та правоохоронні органи визначені законодавством. Інформація, що передається згідно з вимогами цього Закону, є такою інформацією, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацію, її розкриття та захист Уповноваженим органом, суб'єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національного банку України, які відповідно до законодавства забезпечують регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюється відповідно до законодавства; Уповноваженому органу заборонено передавати будь-кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка містить комерційну чи банківську таємницю.  
14. Стаття 9. Взяття на облік фінансової операції, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. Фінансова операція, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, щодо якої отримана інформація, підлягає взяттю на облік Уповноваженим органом. Порядок взяття на облік фінансової операції, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
15. Стаття 10. Повноваження органів виконавчої влади та Національного банку України з питань фінансового моніторингу  
16. Органи виконавчої влади, які відповідно до законодавства виконують функції регулювання, нагляду та/або контролю за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зобов'язані: вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання завдань та обов'язків, передбачених статтею 5 цього Закону; проводити перевірку професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення моніторингу операцій з надходженнями, застосовувати заходи, передбачені цим Законом; під час здійснення нагляду та/або контролю перевіряти виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, застосовувати в установленому порядку заходи, передбачені цим Законом;  
17. інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки порушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу; забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів.  
18. Розділ ІV. ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ Стаття 16. Завдання та функції Уповноваженого органу Завданнями Уповноваженого органу є: збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу; участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері; забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму. Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань: вносить пропозиції щодо розробки законодавчих актів, в установленому порядку бере участь у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; отримує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання на запит інформацію, необхідну для реалізації покладених на нього завдань; співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, завданнями яких є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; за наявності достатніх підстав, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, надає до правоохоронних органів, згідно з компетенцією, відповідні узагальнені матеріали; бере участь в міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів і фінансування тероризму; здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; проводить аналіз ефективності заходів, що вживаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму; сприяє виявленню в фінансових операціях ознак використання доходів; забезпечує ведення обліку фінансових операцій, що мають ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу, в установленому законодавством порядку; бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.  
19. Стаття 17. Права Уповноваженого органу Уповноважений орган має право: залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками); одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію (у тому числі ту, що становить банківську або комерційну таємницю), необхідну для виконання покладених на нього завдань; одержувати в установленому законодавством порядку від центральних органів виконавчої влади та Національного банку України, які, згідно з цим Законом, одержують узагальнені матеріали про фінансові операції від Уповноваженого органу, інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі отриманих матеріалів; здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, в тому числі автоматизований, до баз даних суб'єктів державного фінансового моніторингу та органів державної виконавчої влади; укладати в установленому законодавством порядку міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва.  
20. Розділ V. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ЗАПОБІГАННІ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ Стаття 18. Засади міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму Міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму здійснюється відповідно до Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р.), інших міжнародних договорів України, цього Закону, інших нормативно-правових актів. Відмова або відстрочення у задоволенні запиту стосовно міжнародного співробітництва у запобіганні і протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму здійснюються лише на підставі та за умови виконання положень Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р.).  
21. Стаття 19. Органи, уповноважені здійснювати міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму Центральним органом, на який покладаються повноваження щодо здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму є Міністерство юстиції України - щодо судових рішень, які стосуються конфіскації доходів , і Генеральна прокуратура України - щодо вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ (провадження окремих процесуальних дій щодо справ про виявлення доходів). Інформація або докази, одержані центральним органом в рамках міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму без його попередньої згоди, не можуть бути використані або передані органам влади іноземної держави для цілей проведення розслідування чи судового розгляду, не зазначеного у клопотанні. Уповноважений орган співпрацює з відповідними органами іноземних держав щодо обміну інформацією про ознаки легалізації (відмивання) доходів, у межах своєї компетенції забезпечує співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FАТF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів.  
22. Розділ VІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ Стаття 20. Відповідальність за порушення вимог цього Закону Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну, та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством. Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду. У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку встановленому законодавством штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу, рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу , що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл. Неодноразове порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону тягне за собою за рішенням суду обмеження, тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, встановленому законодавством.  
23. Стаття 21. Відновлення прав і законних інтересів За рішенням суду доходи підлягають конфіскації в дохід державі або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість. Угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів і фінансування тероризму, визнаються недійсними в установленому законом порядку. Суб'єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам, у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок проведення ними заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, відшкодовується з Державного бюджету України.  
24. Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців від дня його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; прийняти рішення з питань, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 4. Національному банку України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону. 5. Дія статей 5, 6, 7, 8 цього закону застосовується щодо казіно, гральних закладів та ломбардів після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку, але не пізніше 1 січня 2004 року, а для решти суб'єктів первинного фінансового моніторингу - з моменту набуття чинності цим Законом. 6. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 166-9 такого змісту: "Стаття 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Порушення вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції та документації щодо проведених ними фінансових операцій, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розголошення інформації, яка надається спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та факту надання такої інформації, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". 1. У статті 221 та частині першій статті 294 цифри "166-7, 166-8" замінити цифрами "166-7 - 166-9". 2. У пункті 1 частини першої статті 255: доповнити пункт новими абзацами такого змісту : "Спеціально Уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9)"; "Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (стаття 166-9)"; у абзаці "Національному банку України (статті 164-11, 166-7, 166-8)" цифри "166-7, 166-8" замінити цифрами "166-7 - 166-9". 7. Внести до Закону України "Про банки і банківську діяльність" такі зміни: 1) у статті 62: частину першу доповнити новим пунктом такого змісту: "5) спеціально Уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його письмову вимогу з питань здійснення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу згідно законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". у частині восьмій слова "спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю" замінити словами "спеціально Уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу". 2) у статті 64: частину шосту викласти у такій редакції: "При цьому з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів , одержаних злочинним шляхом, інформація про ідентифікацію осіб та фінансові операції, які вони здійснили, повідомляється спеціально Уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу".