Кількість абзаців - 18 Розмітка (ліва колонка)


Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом (Друге читання)

0. Проект Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом" Цей Закон регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг надходжень, одержаних злочинним шляхом, і боротьби з фінансуванням тероризму.  
1. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: легалізація (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом - вчинення будь-яких дій з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню надходженнями, одержаними внаслідок вчинення злочину або дій, спрямованих на приховання джерел походження таких надходжень; надходження - кошти та цінні папери, рухоме і нерухоме майно, майнові права, інші об'єкти права власності; операція з надходженнями - дія фізичної чи юридичної особи з коштами або іншим майном, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків відповідної особи; фінансовий моніторинг - система заходів, пов'язаних з виявленням операцій з надходженнями.  
2. Стаття 2. Сфера застосування Закону Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують здійснення операцій з надходженнями на території України, а також поза її межами у випадках, передбачених міжнародними договорами України.  
3. Розділ ІІ. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ Стаття 3. Система та суб'єкти фінансового моніторингу Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: банки та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; благодійні організації; інші юридичні особи, які відповідно до законодавства надають послуги з отримання, виплати, передачі, пересилання, обміну, зберігання коштів, засвідчення та реєстрації прав на майно. Суб'єктами державного фінансового моніторингу є: органи виконавчої влади та Національний банк України, які відповідно до законодавства виконують функції регулювання, нагляду та/або контролю за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення операцій з надходженнями; уповноважений державний орган - урядовий орган державного управління, який діє у складі Міністерства фінансів України (далі -Уповноважений орган).  
4. Стаття 4. Операції з надходженнями, що підлягають фінансовому моніторингу Фінансовому моніторингу підлягають значні та/або сумнівні операції з надходженнями. Критерії віднесення операцій до значних та/або сумнівних визначаються Кабінетом Міністрів України, а для банків - Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України.  
5. Стаття 5. Завдання та обов'язки суб'єкта первинного фінансового моніторингу Суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює процедуру проведення такого моніторингу, призначає осіб, відповідальних за його проведення, визначає їх функціональні обов'язки і форми взаємодії. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний: проводити ідентифікацію осіб, що здійснюють операції з надходженнями; забезпечувати виявлення і реєстрацію значних та/або сумнівних операцій; надавати Уповноваженому органу інформацію про значну та/або сумнівну операцію не пізніше ніж наступного робочого дня з моменту її реєстрації; сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу значних або сумнівних операцій; надавати інформацію на запит Уповноваженого органу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту; сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу значних та/або сумнівних операцій; вживати заходів до запобігання розголошенню (у тому числі особам, щодо операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють операції з надходженнями, та всю документацію про здійснення операції з надходженнями протягом п'яти років після проведення такої операції.  
6. Стаття 6. Ідентифікація осіб, що здійснюють операції з надходженнями Суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює ідентифікацію осіб, що здійснюють операції з надходженнями. З метою ідентифікації резидентів визначаються: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для юридичних осіб - найменування, юридична адреса, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунка. З метою ідентифікації нерезидентів визначаються: для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування; для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка. Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі: а) здійснення операції з надходженнями осіб, що раніше були ідентифіковані; б) укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні. У разі коли виникає сумнів стосовно того, чи особа діє самостійно або як представник іншої особи, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен вжити додаткових заходів для ідентифікації такої особи.  
7. Стаття 7. Виявлення і реєстрація значної та/або сумнівної операції Перед здійсненням операції з надходженнями суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до значної та/або сумнівної. У разі виявлення в здійснюваній операції ознак значної або сумнівної така операція підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Порядок реєстрації встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення операції у разі встановлення, що ця операція містить ознаки сумнівної, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену операцію, та її характер.  
8. Стаття 8. Надання інформації про операцію з надходженнями Порядок та умови надання інформації про операцію з надходженнями Уповноваженому органу визначаються Кабінетом Міністрів України, а для банків - Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України. Надання інформації про операцію з надходженнями суб'єктами первинного фінансового моніторингу Уповноваженому органу, а Уповноваженим органом - правоохоронним органам у порядку, встановленому цим Законом, не є порушенням банківської або комерційної таємниці. Працівникам суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які надіслали повідомлення про значну та/або сумнівну операцію Уповноваженому органу, забороняється повідомляти про осіб, які здійснюють операцію, та про будь-яких третіх осіб. Інформація, що передається згідно з вимогами цього Закону, є такою інформацією, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацію, її розкриття та захист Уповноваженим органом, суб'єктами первинного фінансового моніторингу та органами державної влади, які відповідно до законодавства забезпечують регулювання, нагляд та/або контроль за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу та правоохоронними органами, здійснюється відповідно до законодавства.  
9. Стаття 9. Взяття на облік значної та/або сумнівної операції з надходженнями Значна або сумнівна операція з надходженнями, щодо якої отримана інформація, підлягає взяттю на облік Уповноваженим органом. Порядок взяття на облік значної або сумнівної операції з надходженнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
10. Стаття 10. Повноваження органів виконавчої влади та Національного банку України з питань фінансового моніторингу Органи виконавчої влади, які відповідно до законодавства виконують функції регулювання, нагляду та/або контролю за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зобов'язані: вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання завдань та обов'язків, передбачених статтею 5 цього Закону; проводити перевірку професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення моніторингу операцій з надходженнями, застосовувати заходи, передбачені цим Законом; під час здійснення нагляду та/або контролю перевіряти виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, застосовувати в установленому порядку заходи, передбачені цим Законом; інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки порушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу; забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів.  
11. Розділ ІІІ. ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ Стаття 11. Завдання та функції Уповноваженого органу Завданнями Уповноваженого органу є: участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; збір, обробка і аналіз інформації про операції з надходженнями, що підлягають фінансовому моніторингу; створення єдиної інформаційної системи і ведення бази даних у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері; забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань: вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, в установленому порядку бере участь у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; звертається до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання із запитами щодо надання інформації, необхідної для реалізації покладених на нього завдань; співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, завданнями яких є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; інформує за наявності достатніх підстав правоохоронні органи відповідно до їх компетенції про операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму; бере участь в міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) таких надходжень; досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму; здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; проводить аналіз ефективності заходів, що вживаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; сприяє виявленню в операціях з надходженнями ознак використання надходжень, одержаних злочинним шляхом; забезпечує ведення обліку операцій з надходженнями, які мають ознаки значних або сумнівних, в установленому законодавством порядку; бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.  
12. Стаття 12. Права Уповноваженого органу Уповноважений орган має право: залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками); одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію (у тому числі ту, що становить банківську або комерційну таємницю), необхідну для виконання покладених на нього завдань; одержувати в установленому порядку інформацію стосовно операцій з надходженнями, одержаних злочинним шляхом, спрямованих на їх легалізацію (відмивання), і фінансування тероризму, від органів виконавчої влади, які відповідно до законодавства провадять правоохоронну діяльність або уповноважені забезпечувати регулювання, нагляд та/або контроль за діяльністю організацій, що здійснюють операції з надходженнями; укладати в установленому законодавством порядку міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва.  
13. Розділ ІV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ЗАПОБІГАННІ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) НАДХОДЖЕНЬ, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ Стаття 13. Засади міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму Міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму здійснюється в порядку, передбаченому Конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію надходжень, одержаних злочинним шляхом (1990 р.), іншими міжнародними договорами України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами. Відмова або відстрочення у задоволенні запиту стосовно міжнародного співробітництва у запобіганні і протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, здійснюються на підставі та за умови виконання положень Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію надходжень, одержаних злочинним шляхом (1990 р.).  
14. Стаття 14. Органи, уповноважені здійснювати міжнародне співробітництво у запобіганні і протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму Центральним органом, на який покладаються повноваження щодо здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму є Міністерство юстиції України - щодо судових рішень, які стосуються конфіскації надходжень, і Генеральна прокуратура України - щодо вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ (провадження окремих процесуальних дій щодо справ про виявлення надходжень, одержаних злочинним шляхом). Інформація або докази, одержані центральним органом в рамках міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму без його попередньої згоди не можуть бути використані або передані органам влади іноземної держави для цілей проведення розслідування чи судового розгляду, не зазначеного у клопотанні. Уповноважений орган співпрацює з відповідними органами іноземних держав щодо обміну інформацією про ознаки легалізації (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом, у межах своєї компетенції забезпечує співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FАТF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом.  
15. Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ Стаття 15. Відповідальність за порушення вимог цього Закону Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність згідно із законодавством. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством. Юридичні особи, які здійснювали операції з легалізації (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду. У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог статті 5 цього Закону до нього може застосовуватися штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неодноразове порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог статті 5 цього Закону тягне за собою обмеження, тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, встановленому законодавством. Порядок застосування штрафних санкцій, обмеження, тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого спеціального спеціального дозволу за порушення вимог цього Закону встановлює орган, що регулює діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу та/або надає такі ліцензії або дозволи. Національний банк України накладає штрафи, визначає порядок обмеження, тимчасового припинення дії та позбавлення ліцензії банків, інших фінансових установ, що надають фінансові послуги, платіжних організацій та членів платіжних систем, еквайрингових та клірингових установ. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає штрафи, визначає порядок обмеження, тимчасового припинення дії та позбавлення ліцензії чи спеціального дозволу професійних учасників ринку цінних паперів та інститутів спільного інвестування. Спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг накладає штрафи, визначає порядок обмеження, тимчасового припинення дії та позбавлення ліцензії чи спеціального дозволу інших учасників ринків фінансових послуг. Міністерство фінансів України накладає штрафи, визначає порядок обмеження, тимчасового припинення дії та позбавлення ліцензії чи спеціального дозволу осіб, що проводять лотереї. Міністерство юстиції України накладає штрафи, визначає порядок обмеження, тимчасового припинення дії та позбавлення ліцензії чи спеціального дозволу осіб, що надають нотаріальні послуги. Рішення органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу, про накладення штрафу, може бути оскаржено в судовому порядку.  
16. Стаття 16. Відновлення прав і законних інтересів Надходження, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід державі або за рішенням суду повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість. Угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, визнаються недійсними в установленому законом порядку. Суб'єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам, у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок проведення ними заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) надходжень, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, відшкодовується з Державного бюджету України.  
17. Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців від дня його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; прийняти рішення з питань, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити розроблення та затвердити Програму запровадження державного фінансового моніторингу. 4. Національному банку України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.