Кількість абзаців - 169 Розмітка (ліва колонка)


Про Державну програму розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року (Друге читання)

0. Проект Закон України Про Державну програму розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
2. 1. Затвердити Державну програму розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року.  
3. 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
4. ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 2001 року №  
5. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року  
6. І. Сучасний стан кінематографії  
7. Кінематографія є однією з важливих складових культури, яка виконує важливу естетичну і виховну роль в суспільстві. В Україні налічується  
8. шість державних кіностудій - Національна кіностудія художніх фільмів  
9. імені О. П. Довженка, Одеська кіностудія художніх фільмів, Національна кінематека України, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів, кіностудія "Ялта-фільм", понад 20 недержавних кіностудій.  
10. Кіномережа налічує 6 877 кінотеатрів і кіноустановок, у тому числі  
11. 561 міський кінотеатр і 5 931 сільську кіноустановку на 1 785 452 місця, що в цілому задовольняє потребу населення в кінопослугах. У регіонах діє  
12. 26 кіновідеопрокатних комунальних підприємств, які мають близько 400 тис. фільмокопій. Розповсюдженням українських та зарубіжних фільмів на кінотелевідеоринку займається понад 50 приватних дистриб'юторських фірм та підприємців. На 1 січня 2001 року переобладнано на нові технології кінопоказу і звуковідтворення (Долбі-стерео) 20 кінотеатрів, що становить 3, 5 відсотка їх загальної кількості. Понад 30 різнопрофільних спеціалізованих сервісних підприємств з надання технологічних послуг та дві проектно-конструкторські організації задовольняють технологічні потреби кіновиробництва, кіномережі і кінопрокату.  
13. У 2000 році було знято 8 ігрових і 40 неігрових та анімаційних фільмів, що становить 10 - 15 відсотків обсягів виробництва фільмів у період до 1990 року.  
14. У зв'язку з передачею у 1991 - 1992 роках кінопрокату і кіномережі до комунальної власності у більшості областей ліквідовано державні органи управління кіномережею. Середньостатистичний глядач нині відвідує кінотеатр 0, 1 раза на рік, що не дає можливості повертати кошти, витрачені на виробництво фільму. Більшість кінотеатрів існує лише за рахунок надання своїх приміщень в оренду. Сільська кіномережа інтенсивно скорочується. Порушуються права інтелектуальної власності на кінотвори. Ринок кіно- і телепродукції на 95 відсотків заповнено іноземною продукцією, переважно не кращої якості. Від переповнення українського ринку зарубіжною кінопродукцією вітчизняна кінематографія втрачає значні кошти, які могли б стимулювати її розвиток. Матеріально-технічна база кінематографії морально і фізично застаріла і дедалі більше відстає від світового технологічного рівня.  
15. Стан української кінематографії вимагає визначення на державному рівні правових, організаційних і економічних засад її розвитку, що можливо лише шляхом формування сучасної національної кіноіндустрії, яка відповідала б міжнародним нормам і принципам організації кінопроцесу.  
16. ІІ. Мета та основні завдання Програми  
17. Метою Програми є створення належних умов для розвитку національного кіномистецтва в ринкових умовах, відновлення його ролі і впливу в духовній сфері суспільства.  
18. Програма передбачає розв'язання таких основних завдань:  
19. забезпечення державного протекціонізму у сфері кіномистецтва;  
20. надання державної підтримки суб'єктам підприємницької діяльності;  
21. реформування існуючої матеріально-технічної бази кінематографії, оснащення новітніми технологіями виробництва і показу фільмів, визначення пріоритетних технологічних напрямів;  
22. формування сучасної національної кіноіндустрії;  
23. забезпечення виконання місцевими органами виконавчої влади регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення;  
24. забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності на кінотвори;  
25. всебічне сприяння міжнародному кінематографічному співробітництву, передусім з європейськими кіноструктурами.  
26. Таким чином, стратегія цієї Програми полягає у відновленні кінематографії як самоокупної конкурентоспроможної галузі культури. Кіногалузі необхідно повернути рентабельність шляхом запровадження стимулюючих форм і методів господарювання, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування, залучення в українську кінематографію інвестицій, у тому числі іноземних.  
27. ІІІ. Етапи виконання Програми  
28. Основні завдання Програми передбачається виконати в три етапи:  
29. Підготовчий етап (2001- 2002 роки):  
30. розроблення першочергових законопроектів, інших нормативних актів, спрямованих на виконання Програми;  
31. запровадження кінопродюсерської системи;  
32. удосконалення структури місцевих органів управління кінематографією;  
33. виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення;  
34. удосконалення системи підготовки кадрів для галузі кінематографії;  
35. створення інформаційно-аналітичної системи "Кінематографія України".  
36. Етап реалізації першочергових завдань (2002 - 2003 роки):  
37. продовження роботи з удосконалення нормативно-правової бази галузі кінематографії;  
38. впровадження нових економічних механізмів господарювання в кінематографії;  
39. законодавче врегулювання відносин суб'єктів кіно-, теле- і відеобізнесу;  
40. задіяння ефективних правових і економічних методів боротьби з кіно-, теле- і відеопіратством;  
41. реструктуризація державної мережі закладів кінематографії (кіностудій, кінотеатрів тощо);  
42. підтримка процесу приватизації закладів кінематографії без зміни профілю їх діяльності;  
43. сприяння формуванню недержавної мережі сучасних сервісних підприємств кіногалузі;  
44. виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення і розроблення нових на 2003 - 2005 роки;  
45. оформлення членства України у міжнародних кінематографічних організаціях.  
46. Етап реалізації середньострокових завдань (2003 - 2005 роки):  
47. комплексне забезпечення державного протекціонізму у сфері кіномистецтва шляхом удосконалення нормативно-правової бази галузі кінематографії;  
48. завершення процесу реформування структури державного управління кінематографією;  
49. завершення процесу реформування державних закладів кінематографії (кіностудій, кіномережі і кінопрокату);  
50. вдосконалення багатоканальної кінопродюсерської системи;  
51. підтримка процесу формування недержавної інфраструктури кінематографії;  
52. сприяння міжнародному кінематографічному співробітництву.  
53. Заходи з виконання завдань Програми наведено у додатку.  
54. Терміни виконання завдань і заходів Програми залежатимуть від:  
55. своєчасності розроблення і прийняття законодавчих і нормативних актів;  
56. фінансових можливостей держави та економічної кон'юнктури;  
57. темпів і можливостей технічного і технологічного переоснащення кінематографії.  
58. Виконання завдань цієї Програми, пов'язано, зокрема, з реалізацією загальнодержавних і регіональних програм соціально-економічного розвитку, регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення.  
59. ІV. Нормативно-правове та організаційне  
60. забезпечення виконання Програми  
61. Координація роботи, пов'язаної з виконанням цієї Програми, покладається на Міністерство культури і мистецтв, яке співпрацює з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, закладами, громадськими організаціями тощо.  
62. Міністерство культури і мистецтв визначає пріоритети розвитку галузі кінематографії та забезпечує організацію їх виконання, розроблення дієвих механізмів державної правової і економічної підтримки національного кіномистецтва.  
63. Міністерство культури і мистецтв щороку подає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерству фінансів пропозиції щодо фінансування заходів, передбачених Програмою, з метою врахування їх у проектах програм соціально-економічного розвитку України.  
64. При Міністерстві культури і мистецтв утворюється на громадських засадах Міжвідомча рада з питань кінематографії, до складу якої включаються провідні кіномитці, кінопродюсери, відповідальні працівники центральних і місцевих органів виконавчої влади. Раду очолює керівник Програми від Міністерства культури і мистецтв, який працює у взаємодії з Національною спілкою кінематографістів. Голова Національної спілки кінематографістів є заступником голови Міжвідомчої ради.  
65. Міжвідомча рада з питань кінематографії відповідно до положення, затвердженого Міністерством культури і мистецтв:  
66. готує пропозиції щодо забезпечення виконання заходів Програми;  
67. аналізує проекти нормативно-правових актів;  
68. контролює виконання завдань і заходів Програми.  
69. Виконання завдань і заходів Програми у регіонах покладається на місцеві органи управління кінематографією.  
70. У період до 2005 року передбачено проведення роботи з удосконалення законодавства, розроблення нових нормативно-правових актів спрямованих на виконання цієї Програми, перелік яких наводиться у додатку.  
71. V. Економічна політика. Джерела фінансування  
72. В основних завданнях і заходах Програми передбачається удосконалення системи оподаткування підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням і демонструванням вітчизняної кінопродукції, підтримка малого підприємництва, створення конкурентного ринкового середовища, запровадження ряду механізмів залучення позабюджетних коштів, в тому числі іноземних інвестицій.  
73. Через підтримку підприємницької діяльності планується досягти масштабного розвитку національної кіноіндустрії. Ефективна господарська діяльність недержавних продюсерських і дистриб'юторських фірм, кіно- і відеостудій, спеціалізованих сервісних підприємств з надання технологічних послуг, кінотеатрів, інших закладів кіно-, теле- і відеобізнесу сприятиме створенню ринкового середовища в українській кінематографії. Об'єктом державної підтримки в національній кіноіндустрії на національному кіноринку повинен стати національний фільм.  
74. Фінансове виконання заходів Програми у 2002 - 2005 роках здійснюватиметься з урахуванням реальних можливостей державного і місцевих бюджетів та узгодження обсягів фінансування з відповідальними виконавцями цих заходів.  
75. Джерелами фінансування кінематографії можуть бути:  
76. доходи від підприємницької діяльності в галузі кінематографії;  
77. збір на розвиток національної кінематографії, який сплачують суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форми власності і підпорядкування), що займаються розповсюдженням і демонструванням в Україні іноземних фільмів з метою одержання прибутку;  
78. кошти від реалізації прав на демонстрування фільмів державної власності;  
79. кошти, залучені для спільного з вітчизняними і зарубіжними кінофірмами і телеканалами виробництва фільмів;  
80. кошти вітчизняних та іноземних інвесторів, вкладені у кіновиробництво, кіномережу (будівництво і переобладнання кінотеатрів);  
81. кредити установ банків;  
82. кошти для виробництва фільмів за державним замовленням;  
83. централізовані державні капітальні вкладення на оновлення матеріально-технічної бази кінематографії;  
84. кошти місцевих бюджетів на підтримку кіномережі і кінопрокату;  
85. кошти для виробництва фільмів на замовлення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;  
86. фінансова підтримка з боку іноземних фондів, громадських та інших організацій;  
87. кошти спонсорів і меценатів;  
88. інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.  
89. VІ. Реформування матеріально-технічної  
90. бази кінематографії  
91. Державна політика у сфері кінематографії до 2005 року спрямовуватиметься на модернізацію морально застарілої матеріально-технічної бази державних підприємств із впровадженням новітніх технологій виробництва, прокату та показу кінофільмів.  
92. З огляду на визначену стратегію та з урахуванням світового досвіду організації кіновиробництва передбачається:  
93. здійснити заходи Програми щодо технічного переоснащення основних технологічних комплексів, впровадити в кінопроцес новітні технології;  
94. провести поетапну реструктуризацію матеріально-технічної бази державних закладів кінематографії через створення спеціалізованих сервісних підприємств з надання технологічних послуг усім суб'єктам, які займаються виробництвом кінопродукції.  
95. Державна підтримка надаватиметься трьом національним підприємствам кінематографії - Національній кіностудії художніх фільмів імені  
96. О. П. Довженка (виробництво ігрових фільмів), Національній кінематеці України (виробництво неігрових та анімаційних фільмів) і Національному центру Олександра Довженка (зберігання та обробка фільмових матеріалів, у тому числі тиражування і відновлення фільмокопій).  
97. Технічне переоснащення та наступна реструктуризація, зокрема оптимізація виробничих потужностей, направлені на зменшення вартості технологічних послуг.  
98. Державні і недержавні інвестиції планується спрямувати насамперед на переоснащення кінознімального процесу (придбання знімальної техніки, комп'ютеризація технології комбінованих зйомок), здійснення процесів озвучення та тиражування кінофільмів, створення повного технологічного циклу у цифровому форматі "Долбі", без чого неможливий вихід кінопродукції на міжнародний ринок. Першочергових інвестицій також потребує мережа сучасних кінотеатрів у країні.  
99. Особливо важливим для нарощення обсягів виробництва є впровадження у неігровому та анімаційному кінематографі відео- і комп'ютерних технологій, що значно зменшить витрати на виробництво фільмів за рахунок їх тиражування на магнітних та електронних носіях, забезпечить ширше використання фільмів у навчально-виховному процесі.  
100. Державна політика у сфері кінопоказу базується на поступовій реконструкції та переоснащенні кінотеатрів за світовими зразками із застосуванням електронних цифрових технологій, створенні багатозальних кінотеатрів - мультиплексів - із сучасним рівнем сервісу. Перспективним є переведення невеликих кіноустановок у сільській місцевості на демонстрування фільмів з використанням сучасних відеопроекційних систем, що істотно зменшить експлуатаційні витрати.  
101. VІІ. Підготовка фахівців для кінематографії  
102. Інформаційно-культурна сфера потребує підвищення рівня підготовки фахівців. Нова концепція підготовки фахівців передбачає запровадження сучасних програм ступеневої освіти в галузі кіно і телебачення, новітніх технологій віртуальної реальності та комп'ютерної графіки. Ці програми повинні пройти практичне випробування на базі кіностудій та в сучасних кінотеатрах. Це надасть можливість готувати фахівців з ґрунтовними теоретичними знаннями та практичними навичками в галузі новітніх екранних технологій.  
103. Буде продовжено підготовку фахівців в Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному технічному університеті України "КПІ", Державному університеті "Львівська політехніка" та інших вищих навчальних закладах, де запроваджуватимуться багатоваріантні схеми, зокрема цільове платне навчання на основі прямих угод з працедавцями. Це, зокрема, дасть змогу залучити до навчального процесу кращих фахівців гуманітарної сфери.  
104. VІІІ. Співробітництво кінематографії і телебачення  
105. Співробітництво кінематографії і телебачення передбачається розвивати за такими напрямами:  
106. економічно обґрунтоване і взаємовигідне використання національного фонду фільмів;  
107. спільне виробництво і використання кіно- і телефільмів;  
108. розроблення і впровадження нових екранних технологій;  
109. підготовка творчих та інженерно-технічних кадрів.  
110. З метою забезпечення ширшого доступу громадян до мистецьких надбань передбачено створення Державного телевізійного каналу "Культура".  
111. ІХ. Міжнародне співробітництво  
112. Одним з пріоритетних напрямів розвитку національної кіноіндустрії є міжнародне співробітництво у сфері аудіовізуальних мистецтв, передусім з європейськими кінематографічними організаціями.  
113. Україна має намір приєднатися до таких впливових міжнародних кінематографічних та аудіовізуальних організацій, як "Аудіовізуальна еврика", "Європейська аудіовізуальна обсерваторія", Міжнародна федерація кіноархівів, Міжнародний центр співробітництва шкіл кіно і телебачення, Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів та інші.  
114. У 2001 році розпочато процедуру вступу України до міжнародного фонду Ради Європи ЕURІМАGЕS, основною метою якого є сприяння розвитку кіноіндустрії європейських країн шляхом заохочення спільного виробництва і розповсюдження фільмів.  
115. Важливою складовою міжнародного співробітництва повинна стати участь українських кінематографістів у престижних кінофестивалях, кіноринках, інших кінематографічних акціях з метою підтримки ділових і творчих зв'язків, обміну досвідом з іноземними кінематографістами.  
116. Х. Очікувані результати виконання Програми  
117. Виконання цієї Програми сприятиме відродженню національної кінематографії, створенню належних правових і економічних умов для розвитку національного кіномистецтва в ринкових умовах. Українське кіномистецтво повинне відігравати помітну роль у збереженні національної самобутності, формуванні духовних та естетичних цінностей суспільства. Програмою передбачено посилення впливу вітчизняного кіно на громадськість, інтересу до нього масового глядача.  
118. Передбачається сформувати сучасну самодостатню національну кіноіндустрію, забезпечити гідну присутність українського фільму на національному і світовому кіноринку, відновити рентабельність кіногалузі.  
119. Планується, що виробництво вітчизняних фільмів (за рахунок різних джерел фінансування) буде доведено у 2005 році до таких обсягів на рік:  
120. 30 повнометражних ігрових фільмів;  
121. 120 серій телевізійних ігрових фільмів (серіалів);  
122. 30 (десятихвилинних) анімаційних фільмів;  
123. 500 хвилин телевізійних анімаційних серіалів;  
124. 5 000 хвилин просвітницьких і документальних фільмів та програм для дітей і молоді.  
125. Близько половини міських кінотеатрів передбачається переоснастити на нові технології кінопоказу за світовими стандартами. Загальна їх кількість зросте за 5 років до 250, у тому числі: 2001 рік - до 30,  
126. 2002 рік - до 70, 2003 рік - до 150, 2004 рік - до 200, 2005 рік - до 250.  
127. Відвідування кінотеатрів середньостатистичним глядачем збільшиться у 2005 році до 2, 5 раза, валовий збір від кінопоказу - до 100 млн. гривень. Ці показники відповідатимуть загальносвітовим тенденціям і прогнозам щодо повернення глядачів до кінотеатрів.  
128. ХІ. Контроль за виконанням Програми  
129. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають щороку Міністерству культури і мистецтв звіт про виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення для узагальнення та інформування Кабінету Міністрів України про стан справ.  
130. Міністерство культури і мистецтв організовує контроль за виконанням Програми і щороку подає Кабінетові Міністрів України звіт про хід виконання її завдань і заходів.  
131. Кабінет Міністрів України на підставі наданої інформації здійснює коригування цих завдань і заходів та обсягів фінансування.  
132. Додаток- до Державної програми розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року ЗАХОДИ з виконання Державної програми розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року  
133. Найменування заходу  
134. 1. Розроблення проектів Законів України:  
135. Про збір на розвиток національної кінематографії  
136. Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо зменшення суми податку на суму коштів, спрямованих на виробництво, розповсюдження і демонстрування національних фільмів  
137. Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування операцій з виробництва і розповсюдження національних фільмів  
138. Про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" з метою приведення його у відповідність із Законом України "Про авторське право і суміжні права", іншими законами  
139. 2. Розроблення проекту Указу Президента України "Про підготовку фахівців для національної кінематографії"  
140. 3. Розроблення проектів постанов (розпоряджень) Кабінету Міністрів України:  
141. Про ліцензування професійної кінематографічної діяльності  
142. Про державні гарантії у процесі інвестування (кредитування) реконструкції та переоснащення кінотеатрів  
143. Про зменшення ставок ввізного мита на кінопродукцію, кіноматеріали та кінообладнання, що ввозяться в Україну і використовуються для потреб національної кінематографії  
144. Про створення Державного телевізійного каналу "Культура"  
145. Про вступ України до Міжнародного фонду Ради Європи ЕURІМАGЕS  
146. Про створення Музею аудіовізуальної культури при Національному центрі Олександра Довженка  
147. 4. Розроблення державних стандартів для галузі кінематографії, технічних нормативів, інструкцій, технічних умов, правил, пов'язаних з виробництвом, прокатом і демонструванням фільмів  
148. 5. Розроблення інформаційно-аналітичної системи "Кінематографія України", інформа-ційно-пошукової системи "Фільмофонд України"  
149. 6. Розроблення і затвердження Положення про відзнаку Міністерства культури і мистецтв України "Почесний кінематографіст України"  
150. 7. Створення державного госпрозрахункового продюсерсько-дистриб'юторського центру  
151. 8. Створення недержавної творчо-виробничої студії молодих кінематографістів  
152. 9. Удосконалення структури управління кінематографією Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя  
153. 10. Створення мережі центрів вітчизняного кіномистецтва на базі діючих кінотеатрів  
154. 11. Запровадження у залах місткістю до 200 місць, передусім у сільській місцевості, показу фільмів на магнітних та електронних носіях  
155. 12. Сприяння щорічному переоснащенню і реконструкції не менш як двох кіно-театрів в кожному регіоні  
156. 13. Створення міжвідомчої інспекції з кінообслуговування населення (на громадських засадах) при місцевих органах управління кінематографією  
157. 14. Поповнення фільмофондів регіональних підприємств кіно-відеопрокату, зміц-нення їх матеріально-технічної бази  
158. 15. Створення обласного комунального підпри-ємства кіновідео-прокату  
159. 16. Створення сучасних технологічних комплексів натурних і павільйонних зйомок ігрових та неігрових кіно- і відеофільмів шляхом технічного переоснащення парку кінознімальної, операторської, освітлювальної техніки  
160. 17. Створення сучасних звукотехнічних комплексів для виробництва фільмів у цифровому форматі "Долбі"  
161. 18. Створення сучасного технологічного комплексу виробництва фільмів на цифрових носіях  
162. 19. Створення сучасного технологічного комп-лексу комбінованих зйомок з використан-ням цифрових технологій  
163. 20. Створення сучасного комплексу спеціальних і мультиплікаційних зйомок та комплексу комп'ютерної анімації  
164. 21. Впровадження сучасної технології реставрації та зберігання фільмо-вих матеріалів  
165. 22. Впровадження сучасної технології обробки, виготовлення та тиражування фільмових матеріалів у цифровому форматі "Долбі"  
166. 23. Створення сучасного навчально-виробничого комплексу факультету кіно- і телебачення Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого  
167. 24. Проведення реконструкції та технічного переоснащення кінознімальних павільйонів, будівель та інженерних мереж  
168. 25. Проведення переоснащення парку спецавто-транспортних засобів для натурних кінозйомок