Про податок на доходи фізичних осіб (Друге читання)
| 0. | ЗАКОН УКРАЇНИ |
| 1. | "Про податок на доходи фізичних осіб" |
| 2. | Стаття 1. Визначення термінів |
| 3. | У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: |
| 4. | 1.1. Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інши види доходу, що виплачуються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою (прирівняними до неї виплатами чи відшкодуваннями) або іншими виплатами чи винагородами, які виплачуються платнику податку у зв"язку з відносинами трудового найму згідно із законом, чи за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. |
| 5. | Надання платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) прирівнюється з метою оподаткування до надання додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою); |
| 6. | 1.2. Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей, цінних паперів, інших об'єктів матеріальної та нематеріальної власності, що мають вартість, одержані платником податку або нараховані на його користь у випадках, визначених цим Законом, (далі - одержані) протягом оподатковуваного періоду як з джерел на території України, так і її межами. |
| 7. | 1.3. Доходи з джерелом походження з України - будь-які доходи, одержані платником податку від будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: |
| 8. | а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом; |
| 9. | б) дивідендів, сплачених резидентом - емітентом корпоративних прав; |
| 10. | в) доходів від продажу корпоративних прав, емітованих резидентом; |
| 11. | г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента; |
| 12. | д) доходів у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат та компенсацій), отриманих від здійснення трудової діяльності на території України з урахуванням положень цього Закону; |
| 13. | е) доходів від надання в оренду (лізинг) або від продажу нерухомого майна, розташованого на території України; |
| 14. | є) доходів від надання в оренду (лізинг) або продажу рухомого майна, якщо продавець є резидентом України або якщо рухоме майно чи факт зміни його власника підлягає реєстрації або нотаріальному посвідченню згідно із законодавством України; |
| 15. | ж) доходів від ведення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності на території України. |
| 16. | 1.4. Іноземні доходи - доходи, які не мають джерел їх походження з України. |
| 17. | 1.5. Іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі або товариству співвласників квартир (житловим кооперативам) строком не менше 5 календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири чи житлового будинку (з урахуванням земельної ділянки, що знаходиться під таким житлом, чи є призначеною для його обслуговування), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такої квартири або житлового будинку (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки) у заставу. |
| 18. | 1.6. Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи компенсацій на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або її невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем. |
| 19. | Не вважається найманою фізична особа, яка передоручає виконання зазначеної трудової функції третім особам як за згодою її працедавця так і без такої згоди. |
| 20. | 1.7. Незалежна професійна діяльність - участь фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб, інша подібна діяльність, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками; |
| 21. | 1.8. Нерухоме майно (нерухомість) - об"єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без утрати їх якісних або функціональних характеристик (здібностей). |
| 22. | Нерухомість поділяється на будівлі та споруди: |
| 23. | а) будівлями вважаються приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, а саме будинки, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи гаражних кооперативах, городи, дачні та присадибні ділянки, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі; |
| 24. | б) спорудами вважаються об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. |
| 25. | До нерухомості прирівнюється також земля у випадках, визначених цим Законом. |
| 26. | 1.9. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних відмінках) - податок на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб. |
| 27. | 1.10. Податкова адреса фізичної особи - адреса, визначена згідно з положеннями статті 23 цього Закону. |
| 28. | 1.11. Податковий агент - особа, уповноважена цим законом нараховувати податок з доходів платника податку, утримувати його та вносити до бюджету. |
| 29. | 1.12. Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення суми його валового доходу, одержаного за наслідками податкового року, у випадках, визначених цим Законом. |
| 30. | 1.13. Працедавець - юридична особа (її філія, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), які укладають трудові договори з найманими працівниками та несуть обов'язки зі сплати ним заробітної плати (інших, прирівняних до неї виплат та відшкодувань), нарахування, утримання та сплати цього податку, а також інші обов'язки, передбачені законодавством. |
| 31. | 1.14. Рухоме майно - майно, відмінне від нерухомого майна. |
| 32. | 1.15. Самозайнята особа - платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності, а також той, що прирівнюється до нього за умовами оподаткування у зв'язку із здійсненням ним незалежної професійної діяльності, відмінної від роботи за наймом. |
| 33. | 1.16. Фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або громадянин іноземної держави. |
| 34. | 1.16.1. Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні. |
| 35. | У разі коли фізична особа має місце проживання також в іноземній державі вона вважається резидентом, якщо вона має місце постійного проживання в Україні; якщо вона має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо вона має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі коли державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначено, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місцезнаходження центра життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. |
| 36. | Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення частини другої цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо фізична особа юридично або фактично має подвійне громадянство або є особою без громадянства, її резидентський статус визначається згідно з нормами міжнародного права. |
| 37. | Достатньою підставою для визначення резидентського статусу особи є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом. |
| 38. | 1.16.2. Фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України. У разі коли у цьому Законі використовуються терміни "резидент" або "нерезидент" у відповідних відмінках, під цими термінами відповідно розуміються "фізична особа - резидент" або "фізична особа - нерезидент". |
| 39. | 1.17. Члени сім'ї фізичної особи - дружина або чоловік такої фізичної особи, діти як фізичної особи так і її дружини або чоловіка, батьки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати (сестри) як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка незалежно від місця їх проживання, а також інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, що проживають разом з такою фізичною особою за однією з нею податковою адресою. |
| 40. | 1.18.Інші терміни, включаючи матеріальні та нематеріальні активи, кошти, цінні папери, деривативи, товари, гудвіл, корпоративні права, дивіденди, проценти, роялті, кредити у розстрочку, депозити, ломбардні операції, оренда, бартер, звичайні ціни, фінансова допомога, пов'язані особи, інвестиції, пасивні доходи, та інші для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених відповідними законами з питань оподаткування. |
| 41. | Стаття 2. Платники податку |
| 42. | 2.1. Платниками податку є: |
| 43. | резиденти, які отримують як доходи з джерелом походження з території України, так і іноземні доходи; |
| 44. | нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження з території України. |
| 45. | 2.2. Не є платниками податку нерезиденти, які мають дипломатичний імунітет та користуються привілеями, встановленими на умовах взаємності міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. |
| 46. | Стаття 3. Об'єкт оподаткування |
| 47. | 3.1. Об'єктом оподаткування резидента є: |
| 48. | 3.1.1 сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік, який визначається шляхом зменшення валового доходу звітного року на суму витрат, включених до податкового кредиту протягом такого звітного року згідно з нормами цього Закону; |
| 49. | 3.1.2 доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті згідно з цим Законом. |
| 50. | 3.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є: |
| 51. | 3.2.1 сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік; |
| 52. | 3.2.2 доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті згідно з цим Законом. |
| 53. | Стаття 4. Валовий дохід |
| 54. | 4.1. Визначення валового доходу |
| 55. | 4.1.1. Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку за звітний рік, за винятком тих його видів, що не включаються до складу валового доходу згідно з нормами пункту 4.3 цієї статті. |
| 56. | 4.1.2. До валових доходів резидентів включаються доходи з джерелом їх походження з території України за основним або неосновним місцями їх одержання, а також іноземні доходи. |
| 57. | 4.1.3. До валових доходів нерезидентів включаються доходи з джерелом їх походження з території України за основним або неосновним місцями їх одержання. |
| 58. | 4.2. Розрахунок суми валового доходу |
| 59. | До розрахунку валового доходу платника податку включаються: |
| 60. | 4.2.1 доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, премій, авторських винагород, інших прирівняних до них виплат та відшкодувань, які надаються згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору; |
| 61. | 4.2.2 доходи у вигляді авторської винагороди, роялті, інших неодноразових виплат спадкоємцям платника податку; |
| 62. | 4.2.3 доходи у вигляді подарунків з урахуванням положень статті 15 цього Закону; |
| 63. | 4.2.4 сума внесків на добровільне страхування життя, майна або інших ризиків платника податку, що вносяться його працедавцем або будь-якою третьою особою, відмінною від платника податку та члена його сім'ї (крім випадків, визначених у підпункті 4.3.6 пункту 4.3 цієї статті); |
| 64. | 4.2.5 доходи у вигляді страхових виплат і відшкодувань, включаючи викупні суми, отримувані ним внаслідок дострокового розірвання страхових договорів, укладених на визначений строк, за винятком: |
| 65. | а) сум, які спрямовуються на придбання (спорудження) власності, аналогічній застрахованій власності, яка була втрачена за незалежними від страхувальника причинами, у порядку, встановленому статтею 15 цього Закону; |
| 66. | б) сум, які спрямовуються на відшкодування прямих збитків платника податку, а також третьої особи за договорами страхування цивільної відповідальності; |
| 67. | 4.2.6 доходи від продажу майна, розмір яких визначається згідно з положеннями статей 12 та 13 цього Закону, а також доходи від продажу прав на інтелектуальну власність; |
| 68. | 4.2.7 доходи від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування); |
| 69. | 4.2.8 доходи, не включені до розрахунку валового доходу за роки, що передують звітному (з урахуванням строків давності, визначених законом), а саме: |
| 70. | а) доходи минулих періодів, самостійно виявлені платником податку; |
| 71. | б) доходи минулих періодів, виявлені податковим органом та узгоджені з платником податку згідно із законом; |
| 72. | 4.2.9 доходи, одержані платником податку як додаткові блага, у тому числі як фінансова допомога чи товари (послуги), одержані безоплатно платником податку за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті; |
| 73. | 4.2.10 доходи у вигляді: |
| 74. | а) штрафів та/або пені, одержаних платником податку за добровільним рішенням сторін цивільно-правового або трудового договору чи за рішенням суду, крім штрафу (пені), що сплачується боржником внаслідок прострочення ним виконання грошового зобов'язання у сумі, встановленій цивільним законодавством; |
| 75. | б) коштів або майна, одержаних платником податку за добровільним рішенням сторін цивільно-правової або трудової угоди (договору) чи за рішенням суду як компенсація непрямих витрат, у тому числі моральної шкоди платника податку. |
| 76. | Для цілей цієї частини під непрямими розуміються витрати, розмір яких перевищує суму компенсації вартості майна або немайнових прав, власність на які втрачається платником податку внаслідок порушення іншою стороною його прав та охоронюваних законом інтересів; |
| 77. | 4.2.10 сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності; |
| 78. | 4.2.11 перевищення суми, що була фактично внесена працедавцем до страхових фондів на користь платника податку у межах додаткового (недержавного) пенсійного страхування, над граничним розміром такого внеску, визначеного законом; |
| 79. | 4.2.12 доходи у вигляді додаткової (недержавної) пенсії, отримуваної платником податку відповідно до законодавства про додаткове (недержавне) пенсійне страхування; |
| 80. | 4.2.13 доходи за здану платником податку протягом податкового року вторинну сировину у розмірі, що перевищує верхнє значення першої податкової шкали за рік. |
| 81. | Норми цього підпункту не поширюються на доходи, отримані платником податку від здачі відходів (брухту) чорних або кольорових металів, які кінцево оподатковуються за ставкою, встановленою для третього відрізку податкової шкали, та утримуються особою, що закуповує такі відходи (брухт); |
| 82. | 4.2.14 доходи у вигляді процентів, дивідендів та роялті (тільки у випадках, визначених пунктом 10.2 статті 10 цього Закону), дисконтних доходів, виграшів, призів, крім випадків, коли такі доходи підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті або звільняються від оподаткування згідно з нормами цього Закону; |
| 83. | 4.2.15 прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами (корпоративними правами), що належать йому на правах власності; |
| 84. | 4.2.16 доходи у вигляді успадкованого майна, у межах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 15 цього Закону; |
| 85. | 4.2.17 кошти або майно (немайнові цінності), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, визнаних обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання; |
| 86. | 4.2.18 інші доходи, якщо вони не визначені цим Законом як доходи, що виключаються з валового доходу або кінцево оподатковуються при виплаті таких доходів. |
| 87. | 4.3. Виключення з валового доходу |
| 88. | До розрахунку валового доходу платника податку не включаються і не відображаються в його річній податковій декларації, але підлягають відображенню в податковій звітності податкових агентів такі доходи: |
| 89. | 4.3.1 суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій і компенсацій та винагород (крім заробітної плати та інших аналогічних виплат та відшкодувань), які сплачуються (відшкодовуються) платнику податку за рахунок бюджету або державних соціальних фондів згідно із законодавством, а також: |
| 90. | а) суми грошової допомоги, які надаються членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули (безвісті пропали) або померли у наслідок виконання ними службових обов'язків; |
| 91. | б) суми державних премій України або державних стипендій України, визначених законом, а також вартість державних нагород України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, відмінним від таких нагород; |
| 92. | в) суми грошової допомоги, які виплачуються жертвам нацистських переслідувань з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, які набрали чинності; |
| 93. | 4.3.2 суми пенсій, отримуваних платником податку з державного пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; |
| 94. | 4.3.3 суми доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, а також виграшів платників податку у державну лотерею; |
| 95. | 4.3.4 суми відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому в зв"язку з Чорнобильською катастрофою, розмір якої є документально підтвердженим згідно із законом; |
| 96. | 4.3.5 суми виплат (відшкодувань), що здійснюються: |
| 97. | а) професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законодавством (крім виплат посадовим особам таких спілок та пов'язаним з ними особам, у тому числі у вигляді виплати заробітної плати та подібних виплат і відшкодувань); |
| 98. | б) неприбутковими організаціями та благодійними фондами, чий статус визначається законом, на користь отримувачів таких виплат (крім виплат посадовим особам таких організацій чи фондів та пов'язаним з ними особам, у тому числі у вигляді виплати заробітної плати та подібних виплат і відшкодувань), з урахуванням положень пункту 11.5 статті 11 цього Закону; |
| 99. | 4.3.6 суми внесків у межах додаткового (недержавного) пенсійного страхування, які здійснюються працедавцем на користь платника податку у встановлених розмірах, але не більше граничної суми, визначеної законом з цього питання; |
| 100. | 4.3.7 суми внесків на обов"язкове страхування платника податку, іншого ніж соціальне, які сплачуються його працедавцем згідно із законом; |
| 101. | 4.3.8 суми страхових відшкодувань, пов'язаних із втратою працездатності або життя страхувальника, виплачуваних йому чи його спадкоємцям у разі, коли страхові внески здійснювалися за рахунок доходу такого страхувальника після його оподаткування; |
| 102. | 4.3.9. інші нарахування на фонд оплати праці платника податку, які сплачуються його працедавцем згідно із законом, зокрема до фонду обов'язкового медичного страхування, у порядку та розмірах, встановлених законодавством, а також сума компенсації вартості ліків, медичних послуг, засобів та пристосувань, отриманих платником податку, яка надається державним фондом медичного страхування або бюджетом згідно із законом; |
| 103. | 4.3.10 кошти або майно, які надходять платнику податку внаслідок перерозподілу спільної власності подружжя у зв'язку з розлученням як за добровільним рішенням сторін так і за рішенням суду, за винятком коштів або майна, які надходять платнику податку за добровільним рішенням сторін, що перевищують розміри коштів або майна, визначених умовами шлюбного контракту (договору), у разі його наявності; |
| 104. | 4.3.11 суми отримуваних платником податку аліментів, що виплачуються згідно з рішенням суду або за договором сторін, якщо такі суми були попередньо оподатковані цим податком, за винятком коли такі виплати мають іноземне джерело та їх оподаткування регулюється нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; |
| 105. | 4.3.12 кошти або майно, які надходять платнику податку як подарунки у межах, встановлених пунктом 15.2 статті 15 цього Закону; |
| 106. | 4.3.13 кошти або майно, отримувані спадкоємцями фізичної особи, у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 15.1 статті 15 цього Закону; |
| 107. | 4.3.14 вартість товарів, які надходять платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів у разі їх повернення платником податку їх продавцю протягом строку, що не перевищує 365 календарних днів; |
| 108. | 4.3.15 кошти або майно, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна такого платника податку у випадках, передбачених законодавством, а також кошти або майно, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація його прямих майнових втрат або збитків, понесених внаслідок порушення його прав та охоронюваних законом інтересів; |
| 109. | 4.3.16 вартість безоплатного харчування, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, отриманих у тимчасове користування особами, що перебувають у відносинах найму з бюджетними установами (організаціями), за переліком, який щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту бюджетної резолюції. |
| 110. | У разі наступного передання робочого одягу, взуття, обмундирування у власність зазначених осіб, їх вартість включається до складу додаткових благ, наданих таким особам; |
| 111. | 4.3.17 суми надміру сплачених податків (зборів, обов'язкових платежів) чи тих, що підлягають відшкодуванню згідно із законом, які повертаються платнику цього податку; |
| 112. | 4.3.18 дивіденди, які нараховуються чи виплачуються платнику податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови коли така виплата (нарахування) ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді юридичної особи - емітента; |
| 113. | 4.3.19 доходи, отримувані платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), що були придбані ним у процесі приватизації в обмін на його приватизаційні (компенсаційні) сертифікати, а також в межах пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"; |
| 114. | 4.3.20 частина доходів, що надходять платнику податку внаслідок продажу житлового будинку або квартири, які використовувались таким платником податку як основне місце проживання, а також іншого нерухомого майна, розмір якої визначається згідно зі статтею 13 цього Закону; |
| 115. | 4.3.21 сума, сплачена працедавцем на користь навчальних закладів у рахунок компенсації вартості середньої-професійної або вищої форми навчання платника податку - найманого працівника, або його підготовки чи перепідготовки за профілем діяльності такого працедавця або його загальними виробничими потребами; |
| 116. | 4.3.22 сума допомоги на поховання платника податку, що надається іншими особами на користь його спадкоємців (а у разі їх відсутності - місцевій територіальній громаді, що забезпечує таке поховання) у розмірі, що не перевищує верхнього значення першої податкової шкали. У разі такого перевищення, його сума включається до складу оподатковуваного доходу такого платника податку або особи чи осіб, визнаних спадкоємцями платника податку, паритетно їх часткам у спадку, якщо інше не зазначене у заповіті; |
| 117. | 4.3.23. основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банків, інших кредитно-фінансових установ, яка повертається такому платнику податку, за винятком страхових виплат чи відшкодувань, оподаткування яких регулюється окремими нормами цього Закону; |
| 118. | 4.3.24 вартість путівок, які безоплатно надаються платнику податку для його відпочинку в межах України, якщо він є особою віком до 18 років включно, а також резидентом - інвалідом І та ІІ групи, незалежно від його віку; |
| 119. | 4.3.25 дохід (прибуток), одержаний від провадження платником податку підприємницької діяльності та прирівняної до неї особистої незалежної діяльності, що згідно із законодавством оподатковується за спеціальними (спрощеними) процедурами (системами); |
| 120. | 4.3.26 інші доходи, які згідно з нормами цього Закону кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку. |
| 121. | 4.4. Доходи, які не включаються до валового доходу платника податку, не враховуються при визначенні бази нарахування (об'єкту оподаткування) страхових внесків до державних (обов'язкових) цільових (соціальних) фондів. |
| 122. | Стаття 5. Податковий кредит |
| 123. | 5.1. Право платника податку на податковий кредит |
| 124. | 5.1.1 Платник податку має право нарахувати податковий кредит за наслідками звітного податкового року. |
| 125. | 5.1.2. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації. |
| 126. | 5.2. Документальне підтвердження витрат, що включаються до складу податкового кредиту |
| 127. | 5.2.1. До складу податкового кредиту можуть бути включені витрати, підтверджені документально, - а саме фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. |
| 128. | 5.2.2. За винятками, передбаченими цим Законом, зазначені у підпункті 5.2.1 документи не надсилаються податковому органу, але підлягають збереженню платником податку протягом встановленого законом строку давності та пред'явленню податковому органу у разі проведення ним податкової перевірки такого платника податку стосовно нарахування такого податкового кредиту. |
| 129. | 5.3. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту |
| 130. | Платник податку має право включити до складу податкового кредиту за наслідками звітного податкового року такі витрати: |
| 131. | 5.3.1. суму процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечними кредитами, що розраховується за правилами, визначеними згідно зі статтею 11 цього Закону; |
| 132. | 5.3.2. суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірах, що є не меншими 2 та не більшими 5 відсотків від суми сукупного оподатковуваного доходу платника податку за звітний податковий рік; |
| 133. | 5.3.3 суму коштів, сплачених платником податку на користь навчальних закладів для компенсації вартості середньої або вищої форми навчання такого платника податку або члена його сім'ї; |
| 134. | 5.3.4 суму коштів, сплачених платником податку або іншою особою на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фондів обов'язкового медичного страхування, крім: |
| 135. | а) косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних із хронічними захворюваннями; |
| 136. | б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; |
| 137. | в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями); |
| 138. | г) операцій із переміни статі; |
| 139. | д) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу); |
| 140. | е) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; |
| 141. | 5.3.5 суми, які спрямовуються на поховання платника податку за рахунок його валового доходу, але не вище верхнього значення першої податкової шкали за звітний податковий рік; |
| 142. | 5.3.6 суми плати (податку) за землю, а також податку на нерухомість (за умови його введення), фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року; |
| 143. | 5.3.7 суми витрат на утримання нерухомого майна, яке здається платником податку в оренду (лізинг), але не вище 25 відсотків від суми доходу, отриманого таким платником податку від надання такого нерухомого майна в оренду (лізинг); |
| 144. | 5.3.8 суми витрат, понесених платником податку у межах підприємницької та незалежної професійної діяльності (крім випадків, коли платник податку є суб'єктом оподаткування за спеціальними (спрощеними) процедурами (системами); |
| 145. | 5.3.9 суми витрат платника податку на додаткове (недержавне) пенсійне страхування у межах, передбачених цим Законом; |
| 146. | 5.3.10. витрати платника податку із: |
| 147. | штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні; |
| 148. | оплати вартості державних послуг (включаючи мито), пов'язаних з усиновленням дитини; |
| 149. | 5.3.11 суми інших витрат, що включаються до складу податкового кредиту згідно з іншими нормами цього Закону; |
| 150. | 5.5. Обмеження прав на нарахування податкового кредиту |
| 151. | 5.5.1. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має податковий (ідентифікаційний) номер. |
| 152. | 5.5.2. Сума податкового кредиту звітного податкового року не може перевищувати суму валового доходу платника податку, отриманого протягом року (до його зменшення на суму податкового кредиту). |
| 153. | 5.5.3. До складу податкового кредиту не приймаються витрати, не підтверджені документально. |
| 154. | 5.5.4. Платник податку має право включити до податкового кредиту витрати, визначені цією статтею, протягом строку давності, встановленого законом. |
| 155. | Стаття 6. Податкові соціальні пільги |
| 156. | 6.1. Перелік податкових соціальних пільг |
| 157. | Сума податку з оподатковуваного доходу зменшується на суму податкових соціальних пільг у таких розмірах: |
| 158. | 6.1.1 щомісячно на 2 відсотки від верхнього значення першої податкової шкали, встановленого для січня поточного податкового року, - для будь-якого платника податку, якому нараховується (сплачується) заробітна плата (прирівняні до неї виплати та відшкодування), розмір якої не перевищує верхнього значення другої податкової шкали, визначеної статтею 7 цього Закону; |
| 159. | 6.1.2 додатково до пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 цього пункту, - щомісячно на 1 відсоток від верхнього значення першої податкової шкали, встановленого для січня поточного податкового року (із збереженням обмежень щодо розміру заробітної плати, встановлених підпунктом 6.1.1 цього пункту), - для платника податку, який: |
| 160. | а) є самотньою матір'ю або батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; |
| 161. | б) утримує дитину - інваліда 1 та 2 групи, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; |
| 162. | в) має три чи більше дитини - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; |
| 163. | г) є особою, віднесеною законом до 1 і 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; |
| 164. | д) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, військовослужбовцем строкової служби; |
| 165. | е) інвалідом 1 та 2 групи, у тому числі з дитинства; |
| 166. | 6.1.3 щомісячно на 4 відсотки від верхнього значення першої податкової шкали, встановленого для січня поточного податкового року (із збереженням обмежень щодо розміру заробітної плати, встановлених підпунктом 6.1.1 цього пункту), - для фізичної особи, яка є: |
| 167. | а) особою, що є Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави; |
| 168. | б) учасником бойових дій під час Другої світової війни, а також працівником тилу; |
| 169. | в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни, а також репресованою особою; |
| 170. | г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; |
| 171. | д) особою, що перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. |
| 172. | 6.2. Порядок вибору податкової соціальної пільги, більшої за розміром |
| 173. | 6.2.1. У разі коли платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, визначених у пункті 6.1 цієї статті, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір. |
| 174. | 6.2.2. Платник податку може вибрати менший розмір податкової соціальної пільги або відмовитися від неї. Таке рішення направляється у письмовій формі на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації платника податку разом із декларацією за звітний рік чи окремо у довільній формі. |
| 175. | 6.3. Порядок отримання, застосування та зміни розміру податкових соціальних пільг |
| 176. | 6.3.1. Розмір податкових соціальних пільг підлягає зміні внаслідок індексації граничних шкал та сум податку відповідно до статті 7 цього Закону. |
| 177. | 6.3.2. Для отримання податкової соціальної пільги, зазначеної у підпунктах 6.1.2 - 6.1.3 цього пункту, платник податку подає відповідні документи, що підтверджують право на її отримання: |
| 178. | працедавцю за місцем отримання основного доходу, у разі коли платник податку є найманим працівником; |
| 179. | податковому органу, якщо платник податку є самозайнятою особою. |
| 180. | Порядок виконання цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
| 181. | 6.3.3. Податкова соціальна пільга, передбачена частинами "а" -"г" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, зберігається до кінця року, в якому дитина досягає вісімнадцятирічного віку, а у разі смерті дитини - до кінця року, на який припадає така смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або коли він передає дитину на державне утримання, у тому числі до дитячого будинку (будинку маляти, інтернату), незалежно від того чи береться плата за таке утримання або ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах його повного утримання, починаючи з місяця, на який припадає відповідна подія. |
| 182. | 6.3.4. Податкова соціальна пільга застосовується при визначенні оподатковуваного доходу платника податку за місяць, в якому такий платник податку помирає або оголошується безвісті відсутнім чи померлим згідно із законом. |
| 183. | 6.3.5. Податкова соціальна пільга застосовується при виплаті доходу за основним місцем його отримання. |
| 184. | У разі коли дохід, отриманий за податковий місяць, виплачується частками, дозволяється застосування податкової соціальної пільги пропорційно таким частковим виплатам чи при виплаті останньої частки за вибором працедавця (самозайнятої особи). |
| 185. | 6.3.6. У разі коли основне місце одержання доходу платника податку знаходиться за межами України або коли такий дохід виплачується особами, які відповідно до законодавства звільнені від обов'язків утримання податку та внесення його до бюджету, податкова соціальна пільга не застосовується. |
| 186. | 6.3.7. Якщо сума доходу за основним місцем його отримання за звітний період є меншою за розмір соціальної податкової пільги, від'ємна різниця не підлягає перенесенню на наступні податкові періоди або відшкодуванню. |
| 187. | 6.3.9. Податкова соціальна пільга може бути застосованою виключно до доходів платника податку, що має податковий (ідентифікаційний) номер. |
| 188. | Стаття 7. Ставки податку та податкові шкали |
| 189. | 7.1. Базова податкова шкала |
| 190. | 7.1.1. Ставки податку залежно від суми сукупного оподатковуваного доходу платника податку за рік встановлюються за такою базовою податковою шкалою: |
| 191. | Розміри сукупного оподатковуваного доходу за рік (у гривнях) \ Ставки та розміри податку (у відсотках та фіксованій частині, вираженій у гривнях) |
| 192. | До 7200 гривень включно \ 10 відсотків |
| 193. | Від 7200 гривні до 72000 гривень включно \ Податок у розмірі, що дорівнює 720 гривням +15 відсотків з суми доходів, що перевищують 7200 гривень |
| 194. | Від 72 001 гривні до 720 000 гривень включно \ Податок у розмірі, що дорівнює 10440 гривням +20 відсотків з суми доходів, що перевищують 72000 гривень |
| 195. | Від 720 000 гривень включно \ Податок у розмірі, що дорівнює 140 040 гривень + 13 відсотків з суми доходів, які перевищують 720000 гривень |
| 196. | 7.1.2. Базова податкова шкала, встановлена підпунктом 7.1.1 цього пункту, застосовується для розрахунків сукупного оподатковуваного доходу платника податку за підсумками звітного податкового року. |
| 197. | 7.2. Індексація |
| 198. | 7.2.1. Розміри сукупного оподатковуваного доходу, визначені у податкових шкалах та фіксовані частини податку підлягають щорічній індексації на коефіцієнт, який визначається за формулою: |
| 199. | Кі = [І (р-1) -5]: 100, де |
| 200. | Кі - коефіцієнт індексації; |
| 201. | І (р-1) -індекс інфляції періоду, за результатами якого проводиться індексація. |
| 202. | Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться. |
| 203. | 7.2.2. Проіндексований розмір сукупного річного оподатковуваного доходу підлягає округленню до найближчих ста гривень. |
| 204. | 7.2.3. Проіндексовані розміри сукупного оподатковуваного доходу та фіксованих частин податку починають застосовуватися з податкового року, наступного за роком такої індексації. |
| 205. | 7.2.4. Індексація провадиться на підставі статистичного звіту Кабінету Міністрів України за наслідками дванадцятимісячного періоду, який розпочинається з 1 липня попереднього року та закінчується 31 червня поточного року, у якому приймається Закон України про Державний бюджет України на наступний рік. |
| 206. | Зазначений статистичний звіт підлягає оприлюдненню в офіційних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України до 15 вересня року її проведення. Перша індексація провадиться у 2004 році. |
| 207. | 7.2.5. Закон про Державний бюджет України має містити статтю про індексацію, визначену нормами цієї статті, якщо така індексація має провадитися згідно з нормами цього Закону. |
| 208. | 7.3. Перегляд значень базової податкової шкали |
| 209. | 7.3.1. Верховна Рада України не частіше одного разу на три податкових роки, але не рідше одного разу на п'ять податкових років провадить перегляд значень податкових шкал та фіксованих частин податку, визначених у пункті 7.1 цієї статті, з метою приведення їх у відповідність до поточного рівня споживчих цін та сформованих на їх підставі державних соціальних стандартів (нормативів). |
| 210. | 7.3.2. Змінені розміри ставок податку, сукупного оподатковуваного доходу, визначеного у податкових шкалах та фіксованих частин податку починають застосовуватися з податкового року, наступного за роком, у якому набирає чинності закон, що встановлює такі зміни. |
| 211. | 7.4. Порядок оподаткування доходів у вигляді авторської винагороди, роялті, інших неодноразових виплат спадкоємцям платника податку |
| 212. | 7.4.1. Доходи платника податку у вигляді сум авторської винагороди, роялті, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), одержуваної неодноразово спадкоємцями, інших видів неодноразових виплат (включаючи виплати за успадкованими пенсіями, ануїтетами, іншими страховими полісами), підлягають оподаткуванню у складі сукупного оподатковуваного доходу такої фізичної особи за наслідками звітного податкового року. Якщо такі доходи виплачуються за місцем отримання платником податку основного доходу, вони підлягають включенню до складу такого основного доходу з його відповідним оподаткуванням. |
| 213. | 7.4.2. Якщо виплата доходів, визначених у підпункті 7.4.1 цієї статті має джерело походження з території України, такі доходи оподатковуються: |
| 214. | а) у разі їх виплати працедавцем платника податку - за ставками та шкалами, визначеними пунктом 7.1 цієї статті; |
| 215. | б) у разі їх виплати іншими резидентами - за ставкою, визначеною цим законом для виплати неосновного доходу; |
| 216. | в) якщо такі доходи виплачуються нерезидентами, або особами, які відповідно до законодавства звільнені від обов'язків утримання податку та внесення його до бюджету, такі доходи підлягають включенню до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, за наслідками податкового року, на який припадає їх отримання. |
| 217. | 7.5. Порядок оподаткування доходів, отриманих у формах, відмінних від грошової |
| 218. | 7.5.1. При виплаті доходів як за основним так і неосновним місцем у будь-яких формах, відмінних від грошової, податок утримується у джерела виплати за рахунок особи, що її здійснює. При цьому база для нарахування податку визначається як звичайна вартість такої виплати, збільшена на суму податку. |
| 219. | 7.5.2. У разі коли виплата доходів у формах, відмінних від грошової, здійснюється особами, які відповідно до законодавства звільнені від обов'язків утримання податку та внесення його до бюджету, сума таких доходів підлягає включенню до складу сукупного річного оподатковуваного доходу платника податку. При цьому база для нарахування податку визначається як звичайна вартість такої виплати, збільшена на суму податку. |
| 220. | 7.6. Порядок оподаткування доходів, отриманих від надання окремих видів власності в оренду |
| 221. | 7.6.1. Доходи, отримані платником податку внаслідок надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, що належать йому на правах власності, оподатковуються при їх виплаті у порядку, передбаченому цим законом для виплати неосновних доходів. При цьому: |
| 222. | особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету, є орендар; |
| 223. | база оподаткування визначається виходячи з орендної плати, встановленої договором, розмір якої не може бути меншим, ніж визначений законодавством. |
| 224. | 7.6.2. Доходи, отримані платником податку внаслідок надання житла (включаючи присадибну ділянку), що належить йому на правах власності, в оренду, оподатковуються у складі сукупного річного оподатковуваного доходу орендодавця. При цьому сума податку у розрахунку за повний чи неповний місяць оренди одного квадратного метра загальної площі житла, що орендується, не може бути меншою за: |
| 225. | а) 0, 2 гривні у селах, селищах, містах районного підпорядкування; |
| 226. | б) 0, 5 гривні у містах обласного підпорядкування; |
| 227. | в) 1 гривні в обласних центрах; |
| 228. | г) 2 гривень в містах Києві, Севастополі, а також рекреаційно - курортних зонах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів до 15 вересня року, попереднього звітному податковому року. Кабінет Міністрів може прийняти рішення про визначення такого переліку на більше ніж один податковий рік. |
| 229. | Стаття 8. Порядок нарахування та утримання податку з основного доходу |
| 230. | 8.1. Визначення основних доходів |
| 231. | Основними вважаються такі доходи: |
| 232. | 8.1.1 одержувані платником податку - резидентом як заробітна плата (інші прирівняні до неї виплати або відшкодування) від працедавця, якого визначено як місце отримання основного доходу; |
| 233. | 8.1.2 одержувані внаслідок провадження платником податку - резидентом підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності, які згідно з нормами цього Закону прирівняні до підприємницької за умовами оподаткування; |
| 234. | 8.1.3 одержувані платником податку як плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету, у тому числі державною службою зайнятості; |
| 235. | 8.1.4 одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, військовослужбовцями строкової служби як стипендія, грошове чи речове забезпечення, незалежно від їх резидентського статусу; |
| 236. | 8.1.5 одержувані платником податку як заробітна плата (інші прирівняні до неї виплати і компенсації) під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі, незалежно від його резидентського статусу; |
| 237. | 8.1.6 одержувані платником податку - резидентом як пенсійні виплати, ануїтети, інші види страхування ризиків дожиття; |
| 238. | 8.1.7 одержувані платником податку (резидентом або нерезидентом) як заробітна плата за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) наземного, морського, повітряного або космічного засобу пересування, який належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України. |
| 239. | 8.2. Оподаткування іноземних доходів або що мають джерело їх виплати в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку |
| 240. | 8.2.1. У разі коли джерело виплат доходів резидента, що можуть бути віднесені пунктом 8.1 цієї статті до основних, перебуває за межами України, такі доходи для цілей оподаткування вважаються неосновними та підлягають включенню до складу сукупного річного оподатковуваного доходу платника податку у порядку, встановленому для неосновних доходів. |
| 241. | 8.2.2. У разі коли резидент отримує доходи, джерело виплати яких знаходиться в осіб, що мають офшорний статус, то такі доходи: |
| 242. | а) оподатковуються за ставкою, передбаченою для третього відрізку податкової шкали, встановленої пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, за наслідками звітного податкового року; |
| 243. | б) не включаються до перерахунку сукупного оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, отриманого з інших джерел. |
| 244. | Якщо платник податку отримує доходи з джерелом їх походження з країн, які визначені Кабінетом Міністрів України такими, що дозволяють створення юридичних осіб з офшорним режимом (статусом), та не декларує їх як офшорні, то податковий орган має право вимагати від платника податку надати підтвердження не офшорного статусу особи, що виплачує такі доходи, а платник податку зобов'язаний виконати таку вимогу протягом місяця після її отримання. |
| 245. | Достатнім підтвердженням не офшорного статусу особи є її правоустановчі документи, які свідчать про такий статус, легалізовані (підтверджені) відповідною консульською установою України. |
| 246. | 8.2.3. У порядку, визначеному підпунктом 8.2.1 цього пункту, оподатковуються також доходи платника податку, одержані ним від осіб - резидентів, які звільнені від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку згідно із законодавством. |
| 247. | 8.3. Порядок визначення місця отримання основного доходу |
| 248. | 8.3.1. Порядок самостійного визначення нового місця отримання основного доходу |
| 249. | а) Місце отримання основного доходу визначається платником податку самостійно, крім випадків, визначених підпунктами 8.1.3 - 8.1.7 пункту 8.1 та пунктом 8.2 цієї статті. |
| 250. | б) Платник податку не може мати одночасно більше одного місця отримання основного доходу. Якщо платник податку за власним бажанням змінює місце отримання основного доходу, то на підставі його письмового повідомлення працедавець, у якого знаходилося попереднє джерело виплат основного доходу, зобов'язаний видати такому платнику податку довідку про сукупний оподатковуваний дохід, отриманий ним протягом податкових місяців поточного податкового року, включаючи місяць, у якому відбувається така зміна, та про суму утриманого (стягнутого) податку та наданих податкових соціальних пільг. Форма такої довідки встановлюється центральним податковим органом; |
| 251. | в) подання платником податку зазначеної у частині "б" цього підпункту довідки новому працедавцю вважається визначенням нового місця отримання основного доходу. До моменту подання зазначеної довідки новому працедавцю доходи, що виплачуються такому платнику податку таким новим працедавцем, вважаються неосновними; |
| 252. | г) норми цього підпункту не поширюються на випадки визначення місця отримання основного доходу як іноземного або від осіб - резидентів, які звільнені від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку згідно із законодавством. |
| 253. | 8.3.3. Порядок визначення нового місця отримання основного доходу податковим органом |
| 254. | а). Якщо працедавець відмовляється надати зазначену у частині "б" підпункту 8.3.2 довідку за будь-якими причинами, платник податку має право звернутися до податкового органу за місцем своєї реєстрації із заявою (складеною у довільній формі) про неможливість отримання такої довідки. |
| 255. | На підставі отриманої довідки податковий орган зобов'язаний надати тимчасовий дозвіл на зміну місця отримання основного доходу (в якому за поданням платника податку зазначаються реквізити особи, що є джерелом виплати нового основного доходу) протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання такої заяви, який прирівнюється до такої довідки. |
| 256. | Новий працедавець (самозайнята особа), що отримує такий тимчасовий дозвіл, визначає шкали та розміри податку, починаючи з виплати першого доходу платнику податку. |
| 257. | б) У випадках, визначених частиною "а" цього підпункту, податковий орган має право провести позачергову перевірку працедавця стосовно правильності нарахування та стягнення податку з доходу, отриманого таким платником податку. |
| 258. | Якщо внаслідок такої перевірки з"ясовується наявність непогашених податкових зобов"язань, що виникли у зв"язку з виплатою такого доходу, то обов"язок з їх погашення несе особа, визначена згідно з нормами цього Закону. |
| 259. | в) Якщо податкова перевірка, визначена у частині "б" цього підпункту, засвідчує відсутність права платника податку визначати нового працедавця як місце отримання основного доходу, то податковий орган має право: |
| 260. | застосувати до такого платника податку адміністративні санкції, передбачені за подання недостовірної або перекрученої податкової звітності; |
| 261. | надіслати податкове повідомлення новому працедавцю на суму різниці між сумою податку, утриманої за новим місцем отримання доходу (визначеного основним на підставі тимчасового дозволу) та сумою податку, що мала бути утриманою при виплаті такого доходу як неосновного (із застосуванням відповідних фінансових санкцій), із стягненням такої різниці за рахунок доходів, що виплачуються таким працедавцем такому платнику податку; |
| 262. | г) якщо протягом трьох місців від місяця в якому був наданий тимчасовий дозвіл, податковий орган не надсилає податкове повідомлення, визначене у частині "в" цього підпункту, тимчасовий дозвіл вважається постійним; |
| 263. | д) якщо платник податку не може надати зазначену довідку у зв"язку з тим, що джерело виплати основного доходу перебувало за межами України чи такий дохід виплачувався особою, звільненою від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку, то такий платник податку має право звернутися до податкового органу за місцем своєї реєстрації із заявою, складеною у довільній формі, про наявність таких підстав (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів), а податковий орган зобов"язаний видати постійний дозвіл на визначення місця отримання основного доходу, надіславши його на адресу такого платника податку чи надавши йому особисто; |
| 264. | е) довідка, визначена цим пунктом, не подається новому працедавцю фізичними особами, які вперше реєструються платниками цього податку згідно із законом. Довідка також не подається фізичними особами, які вперше набувають відносин трудового найму або реєструються як самозайняті особи після: |
| 265. | зняття з реєстрації у державній службі зайнятості як безробітних; |
| 266. | закінчення строку перебування на громадських роботах; |
| 267. | закінчення навчання як учні, студенти, аспіранти, ординатори; |
| 268. | закінчення відбування військової (у тому числі альтернативної) строкової служби; |
| 269. | звільнення з місць позбавлення волі; |
| 270. | отримання громадянства України чи статусу біженця або права на проживання та роботу в Україні згідно із законом. |
| 271. | Порядок документального підтвердження зазначених подій визначається Кабінетом Міністрів України. |
| 272. | 8.3.4. Порядок контролю за дотриманням процедури зміни місця одержання основного доходу |
| 273. | а) новий працедавець зобов"язаний повідомити податковий орган за місцем податкової реєстрації платника податку про визначення ним нового місця отримання основного доходу у складі звітності з цього податку. Якщо платник податку стає самозайнятою особою, то повідомлення податкового органу про зміну місця отримання основного доходу здійснюється самостійно таким платником податку. Норми цієї частини не поширюються на визначення місця отримання основного доходу за дозволом (тимчасовим або постійним) податкового органу. |
| 274. | б) неподання або несвоєчасне подання новим працедавцем (само зайнятою особою) інформації податковому органу щодо визначення нового місця отримання основного доходу платником податку, не тягне за собою віднесення доходу, отриманого таким платником податку від такого нового працедавця до неосновного, але тягне відповідальність такого нового працедавця (самозайнятої особи) за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, згідно із законом; |
| 275. | 8.4. Порядок визначення суми податку, належного до сплати |
| 276. | 8.4.1. Правила оподаткування основного доходу |
| 277. | а) Основний дохід платника податку оподатковується у джерела його виплати за місячними податковими шкалами та ставками, визначеними цим пунктом, розрахованими на базі річної податкової шкали, встановленої статтею 7 цього Закону, з одночасним застосуванням відповідних податкових соціальних пільг. |
| 278. | б) Періодичність виплат основних доходів встановлюється працедавцем (самозайнятою особою) самостійно, із урахуванням вимог законодавства про працю та/або умов цивільно-правових чи трудових договорів, укладених з найманими працівниками чи відповідними професійними спілками. У разі коли виплата основного доходу здійснюється частіше одного разу на календарний місяць, перші її частки оподатковуються за ставкою податкової шкали місяця, в якому вона виплачується, з остаточним перерахунком суми податку за підсумками такого місяця при виплаті її останньої частки. |
| 279. | в) Працедавець зобов'язаний здійснювати від імені платника податку відрахування на його обов'язкове соціальне страхування (у тому числі пенсійне та медичне), нараховані на загальну суму фактично виплаченого основного доходу, що підлягає оподаткуванню (до зменшення її на суму податку, податкового кредиту та податкових соціальних пільг), за рахунок джерел, визначених відповідним законодавством. |
| 280. | 8.4.2. Податкові шкали для оподаткування основного доходу |
| 281. | Працедавець (самозайнята особа) використовує такі податкові шкали, ставки та розміри податку для оподаткування основного доходу, отриманого протягом чергового календарного місяця: |
| 282. | а). Податкова шкала для січня податкового року (перша податкова шкала): |
| 283. | Розміри сукупного оподатковуваного доходу за січень\ Ставки та розміри податку (у відсотках та фіксованій частині, вираженій у гривнях) |
| 284. | До 600 гривень включно\ 10 відсотків |
| 285. | Від 601 гривні до 6000 гривень включно\ податок у розмірі, що дорівнює 60 гривням +15 відсотків з суми доходів, що перевищують 600 гривень |
| 286. | Від 6001 гривні до 60000 гривень включно\ податок у розмірі, що дорівнює 870 гривням +20 відсотків з суми доходів, що перевищують 6000 гривень |
| 287. | Від 60 001 гривні\ податок у розмірі, що дорівнює 11670 гривням +13 відсотків з суми доходів, що перевищують 60 000 гривень |
| 288. | б). Податкова шкала для лютого податкового року (друга податкова шкала): |
| 289. | Розміри сукупного оподатковуваного доходу за січень - лютий звітного року\ Ставки та розміри податку (у відсотках та фіксованій частині, вираженій у гривнях) |
| 290. | До 1200 гривень включно\ 10 відсотків |
| 291. | Від 1201 гривні до 12000 гривень включно\ податок у розмірі, що дорівнює 120 гривням +15 відсотків з суми доходів, що перевищують 1200 гривень |
| 292. | Від 12 001 гривні до 120 000 гривень включно\ податок у розмірі, що дорівнює 1740 гривням +20 відсотків з суми доходів, що перевищують 12000 гривень |
| 293. | Від 120 000 гривень\ податок у розмірі, що дорівнює 23 340 гривням +13 відсотків з суми доходів, що перевищують 120 000 гривень |
| 294. | в). Податкова шкала для третьої - дванадцятої податкових шкал звітного року розраховується шляхом щомісячного збільшення: |
| 295. | граничних значень кожної попередньої податкової шкали на 1/12 річного значення; |
| 296. | розміру фіксованих частин податку для попереднього місяця на 1/12 річного значення. |
| 297. | г). У разі проведення індексації (перегляду) значень річних податкових шкал та фіксованих частин податку згідно з пунктами 7.2 -7.3 статті 7 цього Закону, відповідно змінюються значення податкових шкал та фіксованих частин податку, визначених у частинах "а" - "б" цього підпункту. |
| 298. | д). Якщо місце отримання основного доходу визначається всередині податкового року, то дохід за перший місяць, на який припадає визначення такого місця, оподатковується за першою податковою шкалою, встановленою цим підпунктом, за другий місяць - за другою податковою шкалою і далі до закінчення такого податкового року. |
| 299. | 8.4.3. Порядок здійснення розрахунку податкових зобов'язань з основних доходів |
| 300. | а). Розрахунок податкових зобов'язань з основного доходу платника податку здійснюється працедавцем наростаючим підсумком з початку податкового року (з початку із заліком сплачених (утриманих) сум податку та наданих податкових соціальних пільг за попередні місяці такого року. |
| 301. | б). Остаточний розрахунок податкових зобов'язань платника податку здійснюється за підсумками грудня податкового року і враховується у збільшення (зменшення) податкових зобов'язань із сукупного оподатковуваного доходу платника податку за підсумками такого податкового року. |
| 302. | в). За результатами звітного року працедавець визначає суму сукупного річного оподатковуваного доходу платника за основним місцем його отримання. Довідка про суму основного доходу, одержаного платником податку протягом звітного року, суму стягнутого податку та суму застосованих податкових соціальних пільг, надається такою особою податковому органу за місцем реєстрації платника податку до 1 березня року, наступного за звітним. У разі відмови у наданні такої довідки, така особа несе відповідальність, передбачену законодавством за неподання податкової звітності. |
| 303. | Стаття 9. Порядок нарахування та утримання податку з неосновного доходу |
| 304. | 9.1 Визначення неосновного доходу |
| 305. | Неосновним є будь-який дохід, отриманий платником податку з джерел, інших ніж місце отримання основного доходу, визначене згідно зі статтею 8 цього Закону. |
| 306. | 9.2. Порядок оподаткування неосновного доходу, |
| 307. | одержаного у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат та нарахувань) |
| 308. | 9.2.1. Працедавці, у тому числі представництва нерезидентів, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також фізичні особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, нараховують та утримують податок на неосновні доходи платника податку, отримані як заробітна плата (інші, прирівняні до неї виплати та відшкодування) (без застосування соціальних податкових пільг) за ставкою, передбаченою для третього відрізку податкової шкали, визначеної пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. |
| 309. | Зазначений податок вноситься до бюджету до або разом з виплатою таких неосновних доходів. |
| 310. | 9.2.2. Платник податку при складанні декларації про річний сукупний оподатковуваний дохід має право включити суму отриманого неосновного доходу (без її зменшення на суму утриманого податку) до складу своїх валових доходів, а стягнуті з неї суми податку врахувати у зменшенні своїх податкових зобов'язань. |
| 311. | 9.2.3. Платник податку, що отримує неосновні доходи від особи, яка згідно з цим Законом зобов'язана утримувати та вносити до бюджету податок з таких неосновних доходів, має право не подавати декларацію про річний сукупний оподатковуваний дохід у зв'язку з отриманням таких неосновних доходів. Неподання такої декларації засвідчує відмову такого платника податку від отримання бюджетного відшкодування сум податків, надміру сплачених за наслідками звітного податкового періоду. |
| 312. | 9.3. Порядок оподаткування додаткових благ, |
| 313. | одержаних за неосновним місцем отримання доходу |
| 314. | 9.3.1. Особа нараховує та утримує податок на додаткові блага, одержані платником податку, у порядку та за ставкою, визначеними пунктом 9.2 цієї статті. |
| 315. | 9.3.2. У разі коли додаткові блага надаються в грошовій формі, зазначений податок вноситься до бюджету до або під час надання таких додаткових благ. |
| 316. | При наданні додаткових благ у формах, відмінних від грошової, особа, що їх надає, зобов'язана внести податок до бюджету не пізніше строку, встановленого законом для місячного податкового періоду. |
| 317. | 9.3.3. Отримання платником податку додаткових благ, з яких особа, що їх надавала, була зобов'язана утримати податок згідно з підпунктами 9.3.1 - 9.3.2 цього пункту, не є підставою для виникнення обов'язків з надання таким платником податку декларації з сукупного оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, але надає право платнику податку надати таку декларацію з метою отримання бюджетного відшкодування. |
| 318. | 9.3.4. Якщо додаткові блага надаються особою, яка звільнена від обов'язків нарахування та утримання цього податку, або нараховує цей податок за ставкою, правилами або у строки, відмінні від тих, що встановлені цим Законом, то платник податку - отримувач таких додаткових благ, зобов'язаний включити їх суму (вартість) до складу валового доходу за підсумками звітного податкового року та зменшити суму нарахованого податкового зобов'язання на суму податку, фактично утриманого при виплаті таких додаткових благ. |
| 319. | 9.3.5. Базою оподаткування додаткових благ є їх вартість, розрахована за звичайними цінами, збільшена на суму податку. |
| 320. | 9.4. Порядок оподаткування доходів, одержаних платниками податку - нерезидентами |
| 321. | 9.4.1. У порядку та за ставками, визначеними цією статтею для оподаткування неосновних доходів, оподатковуються доходи платників податку -нерезидентів, одержаних ними від виконання цивільно-правових або трудових договорів, якщо джерело виплат за такими договорами знаходиться на території України, у тому числі (але не виключно): |
| 322. | а) нерезидентів, які працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі представництвах нерезидентів; |
| 323. | б) нерезидентів, які є членами керівних органів юридичних осіб - резидентів або їх представництв, та отримують у цьому зв'язку гонорари, інші виплати і компенсації від таких юридичних осіб (представництв); |
| 324. | в) нерезидентів, які займаються незалежною професійною діяльністю на території України, а саме як артисти театру, кіно, радіо, телебачення, естради, музиканти чи спортсмени, лікарі або терапевти, адвокати, нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори (інженери), у релігійній (місіонерській) діяльності, а також професіями, допоміжними вище означеним; |
| 325. | 9.4.2. Якщо зазначені у підпункті 9.4.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту особою, яка звільнена від обов'язків нарахування та утримання цього податку або нараховує цей податок за ставкою, правилами або у строки, відмінні від тих, що встановлені цим Законом, то платник податку - нерезидент зобов'язаний відкрити рахунок у банку-резиденті, чий режим встановлюється спільним рішенням Міністерства фінансів України та Національного банку України, на який мають зараховуватися такі доходи. При цьому такий банк-резидент зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету податок, нарахований на суму виплат такому нерезиденту за її рахунок. |
| 326. | Якщо доходи з цих джерел виплачуються нерезиденту готівкою або банківськими (дорожніми) чеками, іншими подібними платіжними інструментами, то такий нерезидент зобов'язаний надати податковому органу декларацію про суму отриманих доходів протягом звітного податкового року та самостійно сплатити податок у визначені законом строки. |
| 327. | 9.4.3. Якщо доходи нерезидента виплачуються резидентом, то особою, відповідальною за утримання податку та внесення його до бюджету є такий резидент, незалежно від того, чи є він платником цього податку або суб'єктом спрощених режимів (систем) оподаткування або ні. |
| 328. | 9.4.4. Якщо резидент укладає договір з нерезидентом, умови якого передбачають участь фізичних осіб-нерезидентів у діяльності, передбаченій підпунктом 9.4.1 цього пункту, то такий резидент з метою оподаткування зобов'язаний у такому договорі визначити суму плати за здійснення такими фізичними особами-нерезидентами такої діяльності та нарахувати і внести до бюджету податок, розрахований з такої суми. |
| 329. | Якщо резидент не визначає зазначену суму або не сплачує податок, то при доведенні факту участі нерезидентів у діяльності, передбаченій підпунктом 9.4.1 цього пункту, загальна сума такого договору вважається виплаченою як дохід таких фізичних осіб-нерезидентів, що тягне за собою відповідне оподаткування. |
| 330. | 9.4.5. Норми цього пункту не поширюються на оподаткування доходів, які кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку згідно нормами цього Закону. |
| 331. | 10. Порядок оподаткування окремих видів доходів |
| 332. | 10.1. Оподаткування процентів |
| 333. | 10.1.1. Банки, інші небанківські фінансово-кредитні установи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), нараховують, утримують та вносять до бюджету податок при виплаті процентів на користь платників податку, у розмірі 5 відсотків від суми таких виплат та за їх рахунок. |
| 334. | Зазначений податок утримується і вноситься до бюджету до або під час виплати процентів. |
| 335. | Крім випадків, визначених підпунктами 10.1.2 - 10.1.3 цього пункту, сума отриманих процентів не включається до складу валових доходів та сукупного річного оподатковуваного доходу платника податку, а сума доходу та утримана сума податку є остаточними і не беруть участь у перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку за підсумками податкового року. |
| 336. | 10.1.2. У разі коли сума процентів, отриманих платником податку протягом звітного податкового року, дорівнює або перевищує 50 відсотків річного сукупного оподатковуваного доходу такого платника податку (без урахування сум таких процентів), такий платник податку визнається рантьє. При цьому доходи, отримані рантьє у вигляді процентів, включаються до його сукупного річного оподатковуваного доходу, а сума податку з сукупного річного оподатковуваного доходу зменшується на суму податку, утриманого при виплаті доходу у вигляді процентів згідно з підпунктом 10.1.1 цього пункту. |
| 337. | 10.1.3. У разі коли джерело виплат процентів знаходиться за межами України, або коли проценти виплачуються нерезидентами, податок стягується за рахунок отримувача таких процентів у складі його річного сукупного оподатковуваного доходу за ставками, визначеними статтею 7 цього Закону, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. |
| 338. | 10.1.4. Для цілей цього пункту під терміном "рантьє" розуміється особа, чий дохід переважно складається з пасивних доходів. |
| 339. | 10.2. Оподаткування дивідендів |
| 340. | 10.2.1. Емітент корпоративних прав - резидент нараховує та утримує податок при виплаті платнику податку дивідендів за ставкою 15 відсотків від суми виплати та за її рахунок. |
| 341. | Це правило поширюється на будь-яких емітентів корпоративних прав - резидентів, незалежно від того, чи є вони платниками податку на прибуток підприємств або цього податку. |
| 342. | Якщо згідно зі спеціальним законодавством з питань оподаткування цей податок сплачується у складі єдиного або фіксованого податку чи коли особа звільнена від сплати цього податку, така особа при виплаті дивідендів зобов'язана нарахувати та утримати податок, визначений у частині першій цього підпункту. |
| 343. | Зазначений податок нараховується, утримується та вноситься до бюджету до або під час виплати дивідендів. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату дивідендів фізичним особам, які не передбачають сплати цього податку. |
| 344. | За винятком випадків, визначених підпунктом 10.2.2 цього пункту, сума отриманих дивідендів не включається до складу річного сукупного оподатковуваного доходу платника податку, а утримана сума податку є остаточною і не бере участі у перерахунку податкових зобов'язань такого платника податку за підсумками такого року. |
| 345. | 10.2.2. У разі коли джерело виплат дивідендів знаходиться за межами України, або коли дивіденди виплачуються нерезидентами чи особами, які не сплачують податок на прибуток підприємств чи сплачують його за ставками, іншими ніж зазначені у пункті 7.1 статті 7 цього Закону, сума таких дивідендів, отриманих платником податку протягом звітного року, включається до складу його річного сукупного оподатковуваного доходу та оподатковується у порядку, визначеному статтями 7 - 8 цього Закону. |
| 346. | 10.3. Оподаткування роялті |
| 347. | 10.3.1. Оподаткування роялті здійснюється за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування дивідендів. |
| 348. | 10.4. Оподаткування виграшів та призів |
| 349. | 10.4.1 Доходи платника податку у вигляді виграшів або призів у азартні ігри, отримані протягом звітного року, включаються до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу та оподатковуються за ставками, визначеними статтею 7 цього Закону. При цьому витрати платника податку, пов"язані із отриманням такого виграшу, не беруться до уваги. |
| 350. | 10.4.2. Доходи, одержані платником податку внаслідок виграшу в азартні ігри, недержавні лотереї, у конкурсі, змаганні або будь-якому іншому прилюдному розігруванні шансів або призів (крім державних лотерей), оподатковуються за ставкою, встановленою статтею 7 цього Закону для третього відрізку податкової шкали. У разі коли умови такого розігрування (конкурсу) передбачають виплату фіксованої суми коштів або окремого виду майна, особа, що виплачує такі доходи, визнається відповідальною за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету, розмір якого визначається шляхом застосування такої ставки до бази оподаткування, що розраховується як звичайна вартість такого виграшу, збільшена на суму податку. |
| 351. | 10.4. Оподаткування інвестиційного прибутку |
| 352. | 10.4.1. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку окремо від обліку інших доходів і витрат. |
| 353. | 10.4.2. Інвестиційний прибуток розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та витратами, понесеними ним у зв'язку з його придбанням, незалежно від строків такого придбання або продажу. |
| 354. | До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з його обміну на інші інвестиційні активи, а також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав) відповідно частці належних йому корпоративних прав внаслідок виходу платника податку з числа його засновників (учасників) господарського товариства - емітента таких корпоративних прав, чи при його ліквідації. |
| 355. | 10.4.3. Інвестиційний збиток розраховується за правилами, встановленими для визначення інвестиційного прибутку. |
| 356. | 10.4.4. При обміні одного інвестиційного активу на інші (у тому числі під умову наступного платежу або заліку взаємних заборгованостей), збиток визнається у третьому місячному податковому періоді, наступному за періодом, у якому такий обмін відбувся, а прибуток визнається у податковому періоді його виникнення. |
| 357. | 10.4.5. До сукупного оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного року включається сума інвестиційного прибутку (збитку), розрахована як сукупність фінансових результатів операцій платника податку з інвестиційними активами, отриманих протягом звітного податкового року. |
| 358. | 10.4.6. Норми підпунктів 10.4.1 - 10.4.5 цього пункту не поширюються на продаж інвестиційних активів платником податку - нерезидентом, доходи якого від таких операцій оподатковуються за ставкою, встановленою для третього відрізку податкової шкали. |
| 359. | У цьому випадку: |
| 360. | податок утримується та вноситься до бюджету до або під час виплати доходу на користь нерезидента особою, яка придбає такі інвестиційні активи; |
| 361. | утримана сума податку є остаточною і не бере участі у перерахунку податкових зобов'язань такого платника податку за підсумками звітного року. |
| 362. | 10.4.7. Для цілей цього пункту під терміном "інвестиційні активи" розуміються цінні папери та корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери формах. |
| 363. | 10.4.8. Норми цього пункту не поширюються на операції з продажу акцій або корпоративних прав, визначених підпунктом 4.3.16 статті 4 цього Закону. |
| 364. | 10.4.9. Порядок ведення обліку фінансових результатів операцій з інвестиційними активами визначаються державним органом, уповноваженим здійснювати контроль за небанківськими фінансовими установами згідно із законом. |
| 365. | 10.5. Оподаткування благодійної допомоги |
| 366. | 10.5.1 Звільняється від оподаткування та не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом. Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу. |
| 367. | 10.5.2. Звільняється від оподаткування цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить платникам податку, постраждалим внаслідок: |
| 368. | екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених Президентом України або законом зонами надзвичайної екологічної ситуації; |
| 369. | стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування. |
| 370. | Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, розподіляється через спеціальні бюджетні або позабюджетні фонди, створені державою чи органом місцевого самоврядування, або через існуючу мережу благодійних організацій. |
| 371. | 10.5.3. Звільняється від оподаткування цільова благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги для відшкодування витрат на: |
| 372. | а) оплату вартості лікування осіб, у тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються виплатами сум страхового відшкодування з фондів обов'язкового медичного страхування), крім косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних із хронічними захворюваннями; лікування зубів та їх протезування з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями), операцій із переміни статі, лікування венеричних захворювань (за винятком лікування СНІДу), лікування від тютюнової чи алкогольної залежності. До запровадження системи обов'язкового медичного страхування норми цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої її набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених обмежень); |
| 373. | б) освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошеного конкурсу, у тому числі через призначення стипендій, що виплачуються такими або через такі заклади освіти; |
| 374. | в) утримання набувача благодійної допомоги, який не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача у реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах, школах мистецтв; |
| 375. | г) утримання та соціальну адаптацію інвалідів та перестарілих громадян у закладах, призначених для такого утримання та їх соціальної адаптації; |
| 376. | д) харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у державних або комунальних закладах, що надають такі послуги; |
| 377. | е) поліпшення умов утримання або медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України; |
| 378. | є) проведення набувачем благодійної допомоги наукових досліджень або розробок за умови, що їх результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також у разі коли отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або будь-якою третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги. У разі коли після завершення зазначеного наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються об'єкти власності, надані благодійною організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний: |
| 379. | або придбати такі об'єкти власності у такої благодійної організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання; |
| 380. | або повернути такі об'єкти власності такій благодійній організації чи іншій благодійній організації; |
| 381. | або визнати дохід у розмірі звичайної вартості таких об'єктів власності з наступним його оподаткуванням; |
| 382. | ж) придбання спортивного знаряддя та інвентарю; плату за оренду або утримання спортивних майданчиків, приміщень чи споруд; участь особи у спортивних змаганнях, що є членом аматорської спортивної організації, клубу, або окремого спортсмена-аматора. З метою застосування цього абзацу під терміном "аматорська спортивна організація, клуб" слід розуміти громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу; під терміном "спортсмен-аматор" слід розуміти особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України так і інших країн; |
| 383. | з) відшкодування інших витрат набувача благодійної допомоги, якщо його доходи, отримані від інших осіб для здійснення такого відшкодування, звільняються від оподаткування згідно з нормами пункту 4.3 статті 4 цього Закону. Для цілей цього абзацу під терміном "відшкодування витрат" розуміється здійснення благодійною організацією оплати (надання інших видів компенсацій) вартості товарів (робіт, послуг) на користь осіб, що безпосередньо надають такі товари (роботи, послуги) набувачам благодійної допомоги у зазначених випадках. Таке відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок власних коштів (майна) такої благодійної організації, так і за рахунок коштів (майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь окремого набувача. Використання коштів (майна), які надійшли до благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги, на інші потреби не дозволяється. Відшкодування витрат не включає виплату заробітної плати, а також прирівняних до неї виплат та нарахувань відповідно до законодавства. |
| 384. | Набувач цільової благодійної допомоги має право на її використання протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем її отримання, за винятком надання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься благодійником у банківську або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання пасивних доходів, що виплачуються такими установами, при цьому набувач не має права на витрачання основної суми ендавменту. Якщо протягом зазначеного строку цільова благодійна допомога не була використана за призначенням її набувачем, вона підлягає поверненню благодійнику у невикористаній сумі протягом року, на який припадає кінець призначеного строку її використання, або протягом цього строку має бути внесеною до місцевого бюджету, до якого зараховується податок, стягнутий з такого набувача, у розмірі такої невикористаної суми. У такому ж порядку використовуються пасивні доходи, отримані від розміщення такої благодійної допомоги. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використання у зазначені строки. У разі коли податковий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку згідно із законодавством. У разі коли суми цільової благодійної допомоги не використовуються у зазначеному цим підпунктом порядку, вони визнаються безхазяйними та стягуються у порядку, визначеному законодавством. |
| 385. | 10.5.4. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником її набувачам протягом звітного року, не може перевищувати верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 8 цього Закону для січня звітного податкового року, стосовно кожного з таких набувачів. |
| 386. | При наданні нецільової благодійної допомоги благодійник зобов'язаний надіслати податковому органу за місцем податкової реєстрації платника податку - набувача довідку про суму наданої благодійної допомоги у строки та за формою, визначеними цим Законом для надання звітності при виплаті неосновних доходів. У разі коли за розрахунками податкового органу, здійсненими виходячи з інформації, яка міститься у таких довідках, загальна сума нецільової благодійної допомоги, наданої платнику податку протягом звітного податкового року з усіх джерел, перевищує розмір верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 8 цього Закону, така сума перевищення підлягає оподаткуванню за ставкою третього відрізку податкової шкали. У цьому випадку податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення із зазначенням суми податку, належного до сплати, а також інших відомостей, визначених центральним податковим органом. Зазначений розрахунок здійснюється незалежно від того, чи надіслав платник податку декларацію з річного сукупного оподатковуваного доходу або ні. |
| 387. | Суми нецільової благодійної допомоги, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами цього підпункту, включається до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача. |
| 388. | 10.6. Оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт |
| 389. | 10.6.1 До доходу платника податку включаються доходи у вигляді: |
| 390. | а) перевищення суми коштів, виданих платнику податку його працедавцем (стороною цивільно-правової угоди) або за їх дорученням - іншою особою на відрядження, над сумою витрат такої відрядженої особи, підтверджених у спосіб та в межах, установлених законом; |
| 391. | б) перевищення суми коштів, виданих платнику податку під звіт його працедавцем (стороною цивільно-правової угоди) або за їх дорученням - іншою особою для здійснення окремих цивільно-правових дій, над сумою витрат такого платника податку, пов'язаних із таким здійсненням, підтверджених у спосіб та в межах, установлених законом; |
| 392. | в) якщо платник податку не повертає залишок коштів, визначених у частинах "а" - "б" цього підпункту, або не компенсує надміру витрачену суму таких коштів до закінчення граничної дати надання звіту про відрядження (фінансового звіту про використання підзвітних сум), то працедавець (сторона цивільно-правової угоди) зобов"язаний утримати таку суму податку за рахунок виплат такому платнику податку, що здійснюються у наступних податкових періодах. |
| 393. | 10.6.2. Для цілей оподаткування граничною датою надання звіту про відрядження (витрачання кошів, отриманих під звіт) є десятий календарний день, наступний за днем, у якому платник податку: |
| 394. | завершує відрядження; |
| 395. | завершує виконання окремої цивільно - правової дії, але не пізніше п'ятнадцятого календарного дня від дня видачі коштів, включаючи такий день. |
| 396. | Якщо платник податку, який отримує доходи, визначені цим підпунктом, завершує трудові чи цивільно-правові відносини з особою, що видала кошти на відрядження або під звіт, до спливу граничного строку надання звіту про їх використання чи повернення їх надлишку, звіт подається до проведення остаточного розрахунку між працедавцем (стороною цивільно-правової угоди) та таким платником податку. При цьому надлишку витрачені суми утримуються під час такого остаточного розрахунку за рахунок інших виплат після їх оподаткування та не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку. Якщо повне утримання таких сум не є можливим, вони включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника податку за наслідками звітного податкового року. Якщо такий платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісті відсутнім, то обов'язок зі сплати цього податку покладається на спадкоємців такого платника податку у порядку, визначеному цим Законом; |
| 397. | 10.6.3 Якщо у майбутньому платник податку, який продовжує перебувати в трудових або цивільно-правових відносинах з особою, що видала кошти на відрядження або під звіт та включила їх до валового доходу такого платника податку згідно з частиною "г" цього підпункту, повертає суму неповернутих або надміру витрачених коштів такій особі, то така особа зобов'язана зменшити суму оподатковуваного доходу такого платника податку за період, на який приходиться повернення таких сум, а при досягненні від'ємного результату, - зменшити суму оподатковуваного доходу такого платника податку майбутніх податкових періодів; |
| 398. | 10.6.4. Норми пункту поширюються також на визначення доходів платника податку, отриманих з використанням дебетових або кредитних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів; |
| 399. | Стаття 11. Оподаткування доходів, отриманих платником податку від провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи |
| 400. | 12.1. Оподаткування доходів, отриманих платником податку від провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи., здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законом з цього питання. |
| 401. | 12.2. Доходи платника податку, одержані з джерел, інших ніж зазначені у пункті 12.1 цієї статті, оподатковуються на загальних умовах, встановлених цим Законом. |
| 402. | Стаття 12. Оподаткування операцій, пов"язаних з іпотечним житловим кредитуванням |
| 403. | 12.1. Право на включення до складу податкового кредиту витрат, пов'язаних з погашенням іпотечного житлового кредиту |
| 404. | 12.1.1. Платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми фактично сплачених протягом податкового року платежів у рахунок погашення іпотечного житлового кредиту (основної суми та/або процентів). |
| 405. | 12.1.2. Таке право виникає у разі, якщо за рахунок коштів такого іпотечного житлового кредиту було збудовано чи придбано житловий будинок (квартиру), що визначені таким платником податку як основне місце його проживання. |
| 406. | 12.2. Розрахунок частини іпотечного житлового кредиту, дозволеного до включення до складу податкового кредиту |
| 407. | 12.2.1. Частина іпотечного житлового кредиту, яку дозволяється включити до складу податкового кредиту звітного податкового року, розраховується виходячи з основної суми кредиту, визначеної умовами кредитного договору, та при цьому не може перевищувати будь-якої з наступних величин: |
| 408. | а) або суми сукупного оподатковуваного доходу платника податку - позичальника за такий звітний податковий рік (до її зменшення на частину іпотечного житлового кредиту); |
| 409. | б) або суми, дозволеної до включення до складу податкового кредиту звітного податкового року, яка розраховується за такою формулою: |
| 410. | ГС х (1 + ГС: СК) ЧК = ----------------------------------, де КР |
| 411. | ЧК - частина іпотечного житлового кредиту, дозволена до включення до складу податкового кредиту звітного податкового року; |
| 412. | ГС - гранична сума, яка дорівнює основній сумі наданого житлового іпотечного кредиту, але не більше верхнього значення другого відрізку податкової шкали, визначеної статтею 7 цього Закону; |
| 413. | СК - загальний розмір основної суми наданого житлового іпотечного кредиту; |
| 414. | КР - кількість років, протягом яких погашається основна сума іпотечного житлового кредиту. Відлік зазначеної кількості років починається з року, на який припадає перший платіж в рахунок погашення кредиту (незалежно від того, чи такий перший платіж здійснюється в рахунок погашення частини основної суми або нарахованих процентів), та закінчується роком, на який припадає останній платіж в рахунок погашення такого іпотечного кредиту; |
| 415. | в) у разі коли у майбутньому змінюються умови кредитного договору за домовленістю сторін, для цілей розрахунку частини іпотечного житлового кредиту, дозволеного до включення до складу податкового кредиту платника податку, такі нові умови застосовуються з податкового року, наступного за звітним; |
| 416. | г) у разі коли іпотечний житловий кредит залучається товариством співвласників житла, для цілей розрахунку його частини, дозволеної для включення до складу податкового кредиту платника податку, обов'язок такого платника податку щодо фактичної сплати такої частини вважається виконаним фактом перерахування зазначеної суми на користь такого товариства співвласників житла. |
| 417. | 12.3. Визначення основного місця проживання платника податку |
| 418. | 12.3.1. Платник податку - резидент, який бажає протягом звітного податкового року скористатися правом на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту, зобов'язаний попередньо отриманню такого права визначити житловий будинок (квартиру), збудований (придбаний) за кошти такого кредиту, як основне місце проживання, та зареєструватися в якості платника цього податку у податковому органі за місцем розташування такого житлового будинку (квартири). При цьому місце прописки (реєстрації місця проживання) такого платника податку або членів його сім'ї для цілей оподаткування не приймається до уваги. |
| 419. | Члени подружжя, а також інші члени сім'ї, які перебувають на утриманні одного або обидвох членів подружжя, визначають одне основне місце проживання. |
| 420. | 12.4. Часові обмеження |
| 421. | 12.4.1. Право на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту надається платнику податку та члену його подружжя не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, наступного за роком отримання такого кредиту (його частини). |
| 422. | У разі коли іпотечний житловий кредит має строк погашення, більший за 10 календарних років, право на отримання нового іпотечного житлового кредиту на умовах, визначених цією статтею, виникає у платника податку після повного погашення основної суми такого кредиту та нарахованих на неї процентів. |
| 423. | 12.4.2. У разі коли подружжя розлучається, десятирічне обмеження, встановлене підпунктом 12.4.1 цього пункту, розповсюджується виключно на колишнього члена подружжя у власності якого залишається житловий будинок (квартира), збудований (придбаний) за рахунок такого іпотечного житлового кредиту. |
| 424. | 12.5. Вікові обмеження |
| 425. | 12.5.1. Правом включення витрат на погашення іпотечного житлового кредиту до складу податкового кредиту користуються особи, яки досягли 18-річного віку. |
| 426. | 12.5.2. Зазначене у підпункті 12.5.1 обмеження не застосовується, якщо один з членів подружжя має вік, менший за 18 років або більший за 65 років, чи коли кредитний договір укладено з опікуном власника житлового будинка (квартири). |
| 427. | 12.6. Розподіл витрат між членами подружжя |
| 428. | 12.6.1. Право на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту надається платнику податку - позичальнику, а також іншому члену його подружжя, за умови якщо житловий будинок (квартира) перебувають у спільній (сумісній) власності таких членів подружжя та кредитна угода була підписана обидвома членами подружжя, або особою, яка згідно з нормами шлюбного контракту є уповноваженою підписувати подібні документи. У цьому випадку члени подружжя мають право самостійно розподіляти витрати на погашення іпотечного житлового кредиту між їх податковими кредитами звітного податкового року, повідомивши про це відповідний податковий орган шляхом надіслання додатку до податкової декларації кожного з членів такого подружжя, форма якого визначається центральним податковим органом. |
| 429. | 12.6.2. У разі коли платник податку - позичальник бере шлюб після підписання зазначеного кредитного договору, та такий житловий будинок (квартира) не залишається окремим об'єктом власності такого платника податку згідно з умовами шлюбного договору (контракту), право на самостійний розподіл витрат з погашення цього іпотечного житлового кредиту між податковими кредитами членів подружжя виникає з моменту додаткового підписання кредитної угоди іншою стороною подружжя стосовно непогашених сум кредиту на такий момент. |
| 430. | 12.6.3. У разі коли подружжя, яке має право на самостійний розподіл витрат з погашення іпотечного житлового кредиту згідно підпунктами 12.6.1 -12.6.2 цього пункту, розлучається, правом на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту за наслідками податкового року, на який припадає таке розлучення, має платник податку, у власності якого залишається за домовленістю сторін або рішенням суду такий житловий будинок (квартира). |
| 431. | 12.6.4. Правами, визначеними підпунктами 12.6.1 - 12.6.2 та обов'язками, визначеними підпунктом 12.6.3 цього пункту, користуються (виконують) також одинока мати (батько) та її (його) дитина (діти), між якими установлені відносини утримання (опікунства) згідно із законом. |
| 432. | 12.7. Дострокове зупинення права на формування податкового кредиту |
| 433. | Платник податку достроково позбавляється права на включення витрат з погашення іпотечного кредиту до складу податкового кредиту у разі: |
| 434. | 12.7.1 зміни основного місця проживання до погашення іпотечного житлового кредиту, - починаючи з місяця, наступного за місяцем, на який припадає така зміна; |
| 435. | 12.7.2 втрати резидентського статусу, а також при виїзді платника податку за межі України на постійне місце проживання (зі втратою резидентського статусу або без такої) до погашення іпотечного житлового кредиту. У разі коли платник податку виїжджає за межі України на постійне місце проживання (разом зі зміною громадянства або без такої зміни) до закінчення строку дії угоди з іпотечного житлового кредитування: |
| 436. | житловий будинок (квартира), придбаний за кошти іпотечного житлового кредиту, вважається з метою оподаткування проданим за звичайною ціною, та такий платник податку позбавляється права на збільшення суми податкового кредиту, починаючи з року, на який припадає такий виїзд (зміна громадянства); |
| 437. | у разі коли такий житловий будинок (квартира) перебували у спільній (сумісній) власності подружжя, право на збільшення суми податкового кредиту залишається у сторони подружжя, яка зберігає постійне місце проживання в Україні (залишається резидентом України) |
| 438. | 12.7.3 зміни власника житлового кредиту до погашення іпотечного житлового кредиту (за умови отримання згоди кредитора на таку зміну), - починаючи з місяця, наступного за місяцем на який припадає така зміна. У цьому випадку наступний власник (співвласник) має право на включення витрат, пов'язаних з придбанням житлового будинку (квартири), на загальних умовах, визначених цією статтею. |
| 439. | Якщо згідно з умовами договору купівлі - продажу житлового будинку (квартири) обов'язок з погашення іпотечного житлового кредиту залишається за продавцем, часові обмеження, визначені пунктом 13.4 цієї статті, не поширюються на покупця. |
| 440. | 12.8. Дострокове відновлення права на збільшення податкового кредиту |
| 441. | 12.8.1. Платник податку має право на дострокове відновлення права на збільшення податкового кредиту (стосовно придбання або спорудження об"єкту нерухомості) до закінчення встановленого десятирічного строку при придбанні нового житлового будинку (квартири), встановленого пунктом 12.4 цієї статті, у разі: |
| 442. | примусового продажу житлового будинку (квартири) у випадках, визначених законом; |
| 443. | конфіскації житлового будинку (квартири) у випадках, передбачених законом; |
| 444. | продажу (знесенні) житлового будинку (квартири) у зв'язку з рішенням державних органів щодо придбання такого будинку (квартири) та відшкодування його вартості у випадках, встановлених законом; |
| 445. | зруйнування житлового будинку (квартири) або визначення його непридатним для використання за причинами нездоланної сили (форс-мажору); |
| 446. | розлучення, за умовами якого об'єкт іпотечного кредитування залишається у власності іншого члена подружжя, або внаслідок позбавлення права платника податку на утримання чи опікунство, внаслідок чого об'єкт іпотечного кредитування залишається у власності особи, що утримувалася (над якою здійснювалося опікунство). |
| 447. | 12. 9. Забезпечення іпотечного кредиту |
| 448. | 12.9.1. Кредитор може вимагати додаткове забезпечення наданого іпотечного житлового кредиту. |
| 449. | 12.9.2. У разі якщо платники податку - позичальники порушують умови договору з іпотечного житлового кредитування, на таких платників податку не поширюється дія статті 109 Житлового кодексу України. |
| 450. | Стаття 13. Операції з продажу житлових будинків (квартир, інших об'єктів нерухомого майна), що перебували у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом |
| 451. | 13.1. Порядок оподаткування доходів, отриманих платником податку від продажу житлового будинку (квартири), що використовувалися як місце постійного проживання платника податку та перебували у власності (співвласності) такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом |
| 452. | 13.1.1. Чистий дохід платника податку, отриманий від продажу житлового будинку (квартири), який використовувався платником податку як місце постійного проживання на момент прийняття цього Закону, підлягає включенню до його сукупного оподатковуваного доходу та оподжаткуванню за ставками, визначеними статтею 7 цього Закону. |
| 453. | 13.1.2. Чистий дохід, що підлягає оподаткуванню, розраховується за такою формулою: |
| 454. | ЧД = ВД - П х (1 + П: ВД), де |
| 455. | ЧД - чистий дохід, що підлягає оподаткуванню; |
| 456. | ВД - валовий дохід, отриманий платником податку від продажу житлового будинку (квартири), що дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, чи вартість присадибної ділянки); |
| 457. | П - сума пільги, визначена підпунктом 13.1.3 цього пункту. |
| 458. | У разі коли сума розрахованого чистого доходу має нульове або від"ємне значення, податок не нараховується, а збитки не накопичуються. |
| 459. | 13.1.3. Для визначення розміру чистого доходу, отриманого внаслідок продажу житлового будинку (квартири), який перебував у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом, застосовується пільга у сумі, що дорівнює верхньому значенню другої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону, помноженої на кількість членів сім"ї (включаючи такого платника податку), які постійно проживали у такому житловому будинку (квартирі) протягом трьох повних календарних років, попередніх року, на який припадає такий продаж. |
| 460. | До зазначеного трьохрічного строку включається також строк використання такого об'єкта нерухомості, що перебував у державній, |
| 461. | комунальній власності або утримувся на балансі підприємств, та був у подальшому приватизований платником податку (членами його сім'ї), незалежно від того чи відбулася така приватизація до або після прийняття цього Закону. |
| 462. | 13.1.4. Для цілей оподаткування сума чистого доходу, розрахована згідно з нормами цього підпункту, не може бути меншою верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону. |
| 463. | 13.1.5. Стягнення податку з чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), здійснюється особою, що нотаріально засвідчує договір, за рахунок доходів, які виплачуються платнику податку покупцем такого житлового будинку (квартири). При цьому особою, що відповідає за своєчасне та повне внесення податку до бюджету є такий нотаріус. |
| 464. | 13.1.6. Платник податку зобов'язаний протягом строків, визначених законодавством, зберігати оригінали (нотаріально засвідчені копії) договорів (контрактів, рахунків, фактур, інших розрахункових документів), на підставі яких застосовується пільга, передбачена цим пунктом, та надавати такі документи податковим органам на їх вимогу у порядку, визначеному законодавством. |
| 465. | 13.1.7. Для цілей цієї статті під терміном "місце постійного проживання платника податку" розуміється місце прописки (реєстрації місця постійного проживання) платника податку. У разі, якщо члени сім'ї платника податку мають різні місця прописки (реєстрації), для цілей застосування пільг, визначених підпунктом 13.1.3 цього пункту, платник податку та члени його сім"ї мають подати спільну заяву до відповідного податкового органу з визначенням спільного основного місця проживання у порядку та за формою, встановленими центральним податковим органом. |
| 466. | 13.2. Порядок оподаткування доходів, отриманих платником податку від продажу житлових будинків (квартир), які не використовувалися як основне місце проживання платника податку, а також інших об'єктів нерухомого майна, що перебували у його власності на момент набрання чинності цим Законом |
| 467. | 13.2.1. Валовий дохід платника податку, отриманий від продажу житлових будинків (квартир), крім зазначених у пункті 13.1 цієї статті, а також інших об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності (співвласності) такого платника податку, підлягає включенню до складу сукупного оподатковуваного доходу за наслідками року, протягом якого відбувся такий продаж. |
| 468. | 13.2.2. Сума доходу, отриманого від продажу житлових будинків (квартир), інших об'єктів нерухомого майна дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки). |
| 469. | 13.2.3. Валовий дохід платника податку включає дохід від продажу таких житлових будинків (квартир, кімнат, інших об'єктів нерухомого майна), що відображається у декларації такого платника податку за наслідками звітного податкового року. |
| 470. | Стаття 14. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну, інших видів відчуження) житлових будинків, квартир, інших об'єктів нерухомого майна, що будуть продані платником податку після набрання чинності цим Законом |
| 471. | 14.1. Порядок визначення суми чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), які використовувалися як основне місце проживання такого платника податку та були придбані ним після набрання чинності цим Законом |
| 472. | 14.1.1. Сума чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), який використовувався як основне місце проживання фізичної особи та був придбаний таким платником податку після набрання чинності цим Законом, розраховується як різниця між валовим доходом, отриманим внаслідок такого продажу, та витратами, понесеними на придбання такого житлового будинку (квартиру), зменшена на 10 відсотків за кожний повний календарний рік володіння таким житловим будинком (квартирою), починаючи з третього календарного року, наступного за роком, на який припадає його придбання. |
| 473. | Зазначена сума чистого доходу обчислюється за такою формулою: |
| 474. | 1 Чд = (Вд - Вв) х ( 1 - --------), де 10 х Р |
| 475. | Чд - чистий дохід; |
| 476. | Вд - валовий дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження житлового будинку (квартири, іншого нерухомого майна), що дорівнює його вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази, встановленої для такого об'єкта нерухомості згідно із законодавством; |
| 477. | Вв - валові витрати, понесені у зв'язку з придбанням такого житлового будинку (квартири), засвідчені нотаріально (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, а також вартість присадибної ділянки); |
| 478. | Р - кількість повних календарних років, протягом яких такий житловий дім (квартира) перебував у власності (співвласності) платника податку, починаючи з третього календарного року, наступного за роком, на який припадає придбання такого житлового дому (квартири) таким платником податку - продавцем. |
| 479. | 14.1.2 Для цілей оподаткування сума чистого доходу, розрахована згідно з нормами цього підпункту, не може бути меншою верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону. |
| 480. | 14.2. Порядок визначення суми чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлових будинків (квартир), які не використовувалися як основне місце проживання платника податку, а також інших об'єктів нерухомого майна, які були придбані таким платником податку після набрання чинності цим Законом |
| 481. | 14.2.1. Сума чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлових будинків (квартир, інших об'єктів нерухомого майна), крім зазначених у пункті 14.1 цієї статті, придбаних таким платником податку після набрання чинності цим Законом, розраховується як різниця між валовим доходом, що дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази, встановленої для такого об'єкта нерухомості згідно із законодавством, та валовими витратами, понесеними у зв'язку з придбанням такого житлового будинку (квартири, іншого об'єкту нерухомої власності), засвідченими нотаріально (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, інші об'єкти нерухомого майна, а також вартість присадибної ділянки); |
| 482. | 14.2.2 Для цілей оподаткування сума чистого доходу, розрахована згідно з нормами цього підпункту щодо продажу житлових будинків або квартир (крім інших об'єктів нерухомого майна) не може бути меншою верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону. |
| 483. | 14.3. Обов'язок осіб, що здійснюють нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу житлових будинків (квартир, інших об'єктів нерухомої власності), хоча б однією стороною яких є платник податку |
| 484. | 14.3.1. Особи, які відповідно до законодавства здійснюють нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу житлових будинків (квартир, інших об"єктів нерухомої власності), визначених у цій статті, зобов'язані надіслати податковому органу відомості про сторони договору (включаючи їх ідентифікаційні податкові номери, а для договорів, де однією зі сторін є юридична особа, - відповідні коди, предмет та суму договору), у строки та за формою, визначеними центральним податковим органом. |
| 485. | Порушення процедури, форми або строків надання такої довідки тягне за собою відповідальність, тотожну відповідальності за порушення процедури, форм або строків надання податкової звітності. |
| 486. | 14.4. Порядок оподаткування чистого доходу, отриманого платником податку від операцій з продажу житлових будинків, квартир, інших об'єктів нерухомої власності, які були придбані таким платником податку після набрання чинності цим Законом |
| 487. | 14.4.1. Чистий дохід платника податку, отриманий внаслідок продажу житлового будинку, квартири, чи інших об'єктів нерухомості, придбаних після набрання чинності цим Законом, включається до сукупного валового доходу такого платника податку за результатами звітного податкового року та оподатковується у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону. |
| 488. | 14.4.2. Платник податку, який протягом звітного податкового року здійснив операції, визначені цією статтею, зобов'язаний разом із декларацією за такий податковий рік подати розрахунок одержаних від валових доходів, отриманих від таких операцій, а у разі коли згідно з нормами цього пункту такий платник податку має право на їх зменшення на суму валових витрат чи на застосування положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1 цієї статті, - розрахунок валових витрат (з урахуванням або без такого, залежно від статусу житлового будинку (квартири), права на застосування процентного зменшення суми чистого доходу). Форма зазначеного розрахунку визначається центральним податковим органом. |
| 489. | Стаття 15. Оподаткування коштів або майна (майнових та немайнових прав), отриманих у спадок чи подарованого платнику податку |
| 490. | 15.1. Оподаткування коштів або майна (немайнових прав), отриманих у спадок |
| 491. | 15.1.1. У разі коли кошти або майно передаються платником податку у спадок члену своєї сім"ї, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу спадкоємця та не оподатковується вартість таких об"єктів спадку: |
| 492. | а) нерухома власність, яка є житловим будинком (його частиною), квартирою (кімнатою), що використовується або письмово заявляється спадкоємцем як основне місце його проживання; |
| 493. | б) один індивідуальний гараж, одне місце у гаражному кооперативі або приватній стоянці за вибором спадкоємця; |
| 494. | в) особисті речі спадкодавця; |
| 495. | г) кошти, які зберігалися на пенсійних рахунках спадкодавця; |
| 496. | д) кошти, які зберігалися на банківських рахунках спадкодавця та передаються спадкоємцю, але не більше суми, яка дорівнює верхньому значенню третьої податкової шкали, встановленої статтею 7 цього Закону, у розрахунку на кожного спадкоємця; |
| 497. | е) майно (майнові чи немайнові права) чи кошти, які перебували у спільній сімейній власності спадкодавця та спадкоємця. |
| 498. | 15.1.2. Вартість об"єктів спадку, інших ніж зазначені у підпункті 15.1.1 цього пункту, підлягають оподаткуванню під час нотаріального оформлення спадку за ставкою, встановленою для третьої податкової шкали згідно зі статтею 7 цього Закону. При цьому сума спадку (його вартість) не включається до складу річного сукупного оподатковуваного доходу платника податку, а утримана сума податку є остаточною і не бере участі у перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку за підсумками такого року. |
| 499. | Нарахування та стягнення зазначеного податку здійснюється особою, що здійснює нотаріальне оформлення спадку. |
| 500. | 5.1.3. Податок, визначений підпунктом 15.1.2 цього пункту, не застосовується, якщо згідно з умовами заповіту або закону майно (майнові або немайнові права) та кошти спадкодавця передаються у власність державному або місцевому бюджету, окремим бюджетним організаціям, а також організаціям, що мають статус благодійних згідно із законом. |
| 501. | 15.2. Оподаткування коштів та майна, подарованих платнику податку іншими особами |
| 502. | 15.2.1. У разі коли кошти або майно даруються платником податку іншій особі, не включається до складу валових доходів такої іншої особи та не оподатковується вартість таких подарунків: |
| 503. | а) будь-яких подарунків на користь члена сім"ї дарувальника; |
| 504. | б) подарунків, отриманих від дарувальника - фізичної особи протягом звітного податкового року особою, іншою ніж член сім"ї дарувальника, сукупна вартість яких не перевищує верхнього значення другої податкової шкали, встановленої статтею 7 цього Закону. |
| 505. | 15.2.2. Вартість подарунків, інших ніж ті, що зазначені у підпункті 15.2.1 цього пункту, включається до складу сукупного оподатковуваного доходу їх отримувача за наслідками звітного податкового року і оподатковується за правилами, визначеними статтею 7 цього Закону. У виняток з цього правила, вартість подарунків, які надаються дарувальником-юридичною особою, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з її відповідним оподаткуванням, незалежно від того чи сплачує така юридична особа цей податок за загальними правилами або за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених (спеціальних) режимів оподаткування. |
| 506. | 15.2.3. Податок, визначений підпунктом 15.2.2 цього пункту, не застосовується, якщо згідно з умовами договору дарування майно (майнові або немайнові права) та кошти передаються у власність державному або місцевому бюджету, окремим бюджетним організаціям, а також організаціям, що мають статус благодійних згідно із законом. |
| 507. | Стаття 16 Оподаткування операцій із заміщення втраченої власності |
| 508. | 16.1. У разі коли платник податку втрачає належний йому на правах власності житловий будинок (квартиру, кімнату), який використовувався таким платником податку як основне місце проживання, у зв'язку з його зруйнуванням чи визнанням такого об'єкту непридатним для використання внаслідок наявності обставин непереборної сили або призначеним для знесення відповідно до законодавства, такий платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму витрат, понесених у зв'язку з придбанням або спорудженням нового житлового будинку (квартири, кімнати), за наслідками податкового року, на який припадає таке придбання, яка розраховується: |
| 509. | а) для нерухомої власності, придбаної до набрання чинності цим Законом, - у сумі, що визначається за такою фомулою: |
| 510. | С = П х В (м), де: |
| 511. | С - сума, яка включається до складу податкового кредиту; |
| 512. | П- загальна площа втраченої нерухомості (у квадратних метрах); |
| 513. | В (м) -середня вартість одного квадратного метру придбаного об"єкту нерухомості, яка встановлюється на підставі нотаріально засвідченої вартості такого об"єкту (для житлового будинку або його частини - з урахуванням вартості присадибної ділянки, крім випадків коли такий об"єкт споруджується на присадибній ділянці, що належить на правах власності такому платнику податку), зазначеної у договорі купівлі - продажу та поділеної на кількість метрів загальної площі такого об"єкту (без урахування площі присадибної ділянки). |
| 514. | б) для нерухомої власності, придбаної після набрання чинності цим Законом, - у сумі, що визначається за такою формулою: |
| 515. | С = (В + КП) - Н, де |
| 516. | С - сума, яка включається до податкового кредиту; |
| 517. | В - загальна вартість втраченого об"єкту нерухомості, зазначена нотаріально при засвідченні договору купівлі-продажу такого об"єкта; |
| 518. | КП - вартість будь-яких капітальних поліпшень об"єкту нерухомості, підтверджених документально; |
| 519. | Н - загальна вартість придбаного або новозбудованого об"єкту нерухомості, підтверджена документально. |
| 520. | Якщо внаслідок визначення такої суми вона має від"ємне значення, то таке від"ємне значення не включається як до складу податкового кредиту, так і до складу валового доходу платника податку. |
| 521. | 16.2. Право на збільшення податкового кредиту, передбачене пунктом 16.1 цієї статті, діє до закінчення третього календарного року, наступного за роком, в якому сталася втрата житлового будинку (квартири). |
| 522. | 16.3. Право на збільшення податкового кредиту, передбачене пунктом 16.1 цієї статті, не поширюється на осіб, які застрахували випадок втрати об'єкту нерухомості за причинами, визначеними цією статтею. При цьому суми страхового відшкодування не включаються до валового доходу платника податку - страхувальника. |
| 523. | 16.4. Наявність факту втрати об'єкту нерухомого майна має бути підтверджена офіційними висновками органів внутрішніх справ України або іншими установами або організаціями, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної сили. Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України. |
| 524. | Стаття 17. Порядок внесення податку до бюджету |
| 525. | 17.1. Цей податок є платою фізичної особи за послуги, що надаються йому територіальною громадою, де розташоване основне місце проживання такого платника податку. |
| 526. | 17.2. Податок, утриманий працедавцем (самозайнятою особою) при виплаті основного доходу на користь платника податку, підлягає внесенню до бюджету відповідної територіальної громади до або під час такої виплати. |
| 527. | 17.3. Податок, утриманий особою, яка виплачує неосновний дохід на користь платника податку (з урахуванням положень пункту 17.4 цієї статті), підлягає внесенню до бюджету територіальної громади, на території якого зареєстровано фізичну особу як платника цього податку. |
| 528. | 17.4. Податок, який згідно з цим Законом стягується при виплаті доходу у джерела його виплати за його рахунок та є кінцевим, підлягає сплаті до бюджету територіальної громади за місцем основного місця проживання платника податку, а при виплаті такого доходу нерезиденту, -до бюджету територіальної громади, на території якої знаходиться особа, що виплачує такі доходи. |
| 529. | 17.5. Податок, який стягується при виплаті фізичній особі доходу від ведення нею підприємницької діяльності (без створення юридичної особи), сплачується у порядку та строки, визначені спеціальним законом з цього питання, до бюджету територіальної громади, на території якої зареєстровано такого суб"єкта підприємницької діяльності. |
| 530. | Якщо така особа виплачує доходи найманим працівникам або за цивільно-правовими договорами, оподаткування таких доходів здійснюється у загальному порядку, а податок зараховується до бюджету територіальної громади, де отримувач таких доходів зареєстрований як платник цього податку. |
| 531. | 17.6. Податок, який згідно з нормами цього Закону стягується особами, що нотаріально посвідчують цивільно-правові договори, підлягає сплаті ними до бюджету у строки, визначені законодавством для сплати державного мита. |
| 532. | 17.7. Податок, який згідно з нормами цього Закону розраховується податковим органом, підлягає сплаті до бюджету у строки, визначені законом для річного податкового періоду. |
| 533. | 17.8. Виплата доходів у вигляді заробітної плати (прирівняних до неї виплат та компенсацій), що мають джерела походження з України, дозволяється виключно шляхом списання відповідних коштів з банківських рахунків таких осіб. При цьому банки не приймають до виконання платіжні документи на виплату таких доходів, що не містять доручення про перерахування до бюджету належної суми податку за рахунок таких доходів. |
| 534. | 17.9. Особа, яка виплачує доходи: |
| 535. | а) найманим працівникам: |
| 536. | збирає довідки про основне місце проживання платників податку й передає отримані відомості податковому органу у спосіб та за формою, визначені центральним податковим органом; |
| 537. | нараховує та утримує податок з виплачених сум доходів, й надсилає утриману суму єдиним платежем до відповідного бюджету. |
| 538. | б) іншим особам: |
| 539. | нараховує та утримує податок з виплачених сум доходу, отриманого такою особою, й надсилає утриману суму податку з її доходів до бюджету територіальної громади, на території якої така особа є зареєстрованою в податковому органі. |
| 540. | 17.10. Доходи, утримані та сплачені особою у випадках, передбачених частиною "а" пункту 17.9. цього пункту, підлягають перерахуванню до бюджету територіальної громади, де було зареєстровано отримувача таких доходів як платника цього податку. |
| 541. | Стаття 18. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету |
| 542. | 18.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення до бюджету податку з основних доходів, є працедавець (самозайнята особа), яка виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). |
| 543. | 18.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення до бюджету податку з неосновних доходів є: |
| 544. | а) для доходів з джерелом їх походження з України (крім доходів, джерело виплати яких знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку) - працедавець, що виплачує такі доходи на користь найманої особи; |
| 545. | б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку, - платник податку, отримувач таких доходів. |
| 546. | 18.3. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку з доходів, які кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу сукупного річного оподатковуваного доходу, є особа, яка виплачує такі доходи, а у випадках, визначених цим Законом, - платник податку, який отримує такі доходи. |
| 547. | 18.4. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку на доходи від підприємницької діяльності, є фізична особа, яка провадить таку діяльність. |
| 548. | 18.5. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку на доходи, отримані від продажу майна, що підлягає нотаріальному посвідченню, у тому числі інвестиційних активів, одержання їх у спадок або згідно із договором дарування, є особа, яка здійснює нотаріальне посвідчення відповідних цивільно-правових договорів. |
| 549. | 18.6. Особою, відповідальною за утримання та внесення до бюджету територіальної громади податку з сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, є: |
| 550. | а) у разі отримання платником податку сукупного оподатковуваного доходу у вигляді основного доходу, а також інших доходів, виплачуваних такому платнику податку його працедавцем за місцем отримання такого основного доходу, - працедавець, що виплачує такі доходи; |
| 551. | б) у разі, якщо до складу сукупного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, отримані з джерел, не передбачених у підпункті "а" цього пункту, - такий платник податку. |
| 552. | 18.7. У разі коли згідно з іншими нормами цього Закону відповідальними за утримання (нарахування) та внесення податку до бюджету визначено осіб, інших ніж зазначені у цій статті, пріоритет мають такі інші норми цього Закону. |
| 553. | Стаття 19. Джерела виплати податку та отримання бюджетного відшкодування |
| 554. | 19.1. Джерелом виплати податку з основного або неосновного місця його отримання є сума такого виплачуваного доходу, за рахунок якого стягується такий податок. |
| 555. | 19.2. Джерелом виплати податку з пасивних доходів є сума таких доходів, за рахунок яких стягується такий податок. |
| 556. | 19.3. Джерелом виплати податку при виплаті будь-яких доходів у формі, відмінній від грошової, є активи особи, яка виплачує такі доходи, з урахуванням того, що об'єкт (база) оподаткування розраховується як звичайна вартість таких доходів, збільшена на суму податку, нарахованого на такий об"єкт (базу) оподаткування. |
| 557. | 19.4. Джерелом виплати податку при його нарахуванні на сукупний оподатковуваний дохід за наслідками звітного податкового року є активи платника податку, за винятком тих, на які не може бути спрямоване стягнення згідно із законодавством. |
| 558. | 19.5. Джерелом отримання бюджетного відшкодування сум податку, надміру внесених до бюджету протягом звітного податкового року або від'ємної різниці між сумою валових доходів та сумою податкового кредиту, які включаються до складу декларації, є бюджет, до якого зараховується такий податок, а у разі коли податок зараховується до різних бюджетів, - такі бюджети у відповідній пропорції. |
| 559. | Стаття 20. Визначення суми річних податкових зобов'язань, а також порядок складення і подання декларацій про річний сукупний оподатковуваний дохід |
| 560. | 20.1. Сума сукупного оподатковуваного доходу, отриманого платником податку за результатами звітного року, визначається відповідним податковим органом на підставі відомостей, наданих такому органу особами, що виплатили такі доходи на користь такого платника податку протягом такого звітного податкового року, або відомостями, зазначеними у декларації про річний сукупний оподатковуваний дохід (далі - декларація), наданій податковому органу таким платником податку у випадках, визначених цим Законом. |
| 561. | 20.2. Крім випадків коли згідно з нормами цього Закону утримання (нарахування) та сплата податку до бюджету здійснюється до або під час виплати відповідного доходу на користь платника податку, обов'язок з визначення суми податкового зобов'язання та стягнення податку покладається на відповідний податковий орган. |
| 562. | 20.3. Норми пункту 20.2 цієї статті не поширюються на порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, який установлюється спеціальним законом з цього питання. |
| 563. | 20.4. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду. |
| 564. | Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур. З метою оподаткування об'єкти нерухомого майна, що залишаються у власності платника податку - резидента, який від'їзджає за кордон на постійне місце проживання, вважається проданим за звичайними цінами у день подання такої декларації. |
| 565. | Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України. |
| 566. | 20.5. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації про сукупний оподатковуваний дохід, отриманий протягом звітного податкового року, у таких випадках: |
| 567. | а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які: |
| 568. | є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебували на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; |
| 569. | перебували під арештом або були засуджені до позбавлення волі, перебували у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець звітного податкового року; |
| 570. | визнані безвісно відсутніми, померлими за рішенням суду чи перебували у розшуку станом на кінець звітного податкового року; |
| 571. | перебували на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; |
| 572. | б) платниками податку, які отримували будь-які з нижченаведених видів доходів: |
| 573. | основні та неосновні доходи, які виплачуються працедавцем, визначеним цим Законом як джерело виплати основного доходу з України; |
| 574. | доходи, які згідно з нормами цього Закону підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу річного сукупного оподатковуваного доходу, за винятком випадків, прямо встановлених цим Законом; |
| 575. | доходи у вигляді благодійної допомоги. |
| 576. | 20.6. Платники податку, які звільняються від обов'язку подання декларації про сукупний оподатковуваний дохід згідно з нормами пункту 20.5 цієї статті, мають право за власним бажанням подати таку декларацію, якщо вони мають бажання скористатися правом на отримання бюджетного відшкодування суми надміру внесених податків згідно з нормами цього Закону. |
| 577. | 20.7. За винятком випадків, визначених у пункті 20.5 цієї статті, платник податку зобов'язаний скласти та надіслати декларацію на адресу податкового органу за місцем знаходження основного місця проживання такого платника податку протягом строків, визначених законом. |
| 578. | 20.8. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. |
| 579. | 20.8.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то: |
| 580. | а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності; |
| 581. | б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких, інших ніж платник податку, осіб: |
| 582. | на опікуна або піклувальника, стосовно доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою; |
| 583. | на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) стосовно доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; |
| 584. | на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом. |
| 585. | У разі заповнення декларації іншою особою, така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. |
| 586. | 20.9. Подання декларації здійснюється шляхом її надіслання податковому органу поштою з повідомленням про вручення або шляхом особистого вручення уповноваженим особам податкового органу за вибором платника податку. |
| 587. | Поштове відправлення має бути вручене пошті у строки, передбачені законом. Плата за зазначене поштове відправлення не справляється. Витрати поштових установ, понесені у зв'язку з таким поштовим відправленням, відшкодовуються за рахунок бюджету у порядку, встановленому законом.. |
| 588. | У разі, якщо платник податку надсилає декларацію поштою у встановлені законом строки та така декларація втрачається, знищується або стає непридатною для наступного контролю за вини пошти або будь-якої третьої особи, то: |
| 589. | податковий орган надсилає платнику податку повідомлення про неотримання декларації у строки, визначені законом; |
| 590. | платник податку повторно надсилає (вручає) податковому органу декларацію протягом 30 календарних днів від дня одержання такого повідомлення та при наявності документу, що підтверджує факт вручення пошті первинної декларації, - звільняється від відповідальності за несвоєчасне її подання. |
| 591. | 20.10. Перевірка достовірності даних, визначених у податкових деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. |
| 592. | 20.11. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом внаслідок обробки даних декларації, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом. |
| 593. | Сума коштів, яка підлягає зворотному отриманню платником податку, має бути зарахована на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів від дня отримання декларації такого платника податку. |
| 594. | 20.12. Форма декларації визначається центральним податковим органом, виходячи з таких умов: |
| 595. | загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку; |
| 596. | розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку; |
| 597. | декларація (додатки) повинна складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; |
| 598. | декларація (додатки) повинна містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов"язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків. |
| 599. | Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення. |
| 600. | Стаття 21. Забезпечення виконання податкових зобов'язань |
| 601. | 21.1. Платники податку зобов'язані: |
| 602. | а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми сукупного оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою отримання бюджетного відшкодування надміру сплачених податків. Форми такого обліку та порядок їх заповнення визначається центральним податковим органом; |
| 603. | б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку; |
| 604. | в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу уповноваженої службової особи податкового органу та у межах її компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на податковий кредит, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації про доходи; |
| 605. | г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету документи та підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг; |
| 606. | д) у порядку, визначеному законодавством, допускати службових осіб податкового органу на території або до приміщень, що використовуються платником податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності; |
| 607. | е) у разі зміни місця отримання основного доходу, самостійно здійснювати заходи, визначені пунктом 8.3 статті 8 цього Закону; |
| 608. | є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, за винятком сум, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку. |
| 609. | Платники податку, які згідно з нормами цього Закону звільняються від обов'язків подання декларації, звільняються від обов'язків, визначених цим пунктом. |
| 610. | 21.2. Особи, які відповідно до цього Закону, визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету (крім податкових органів у випадках, визначених цим Законом), зобов'язані: |
| 611. | а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та вносити до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; |
| 612. | б) надавати за формою, визначеною центральним податковим органом, та у строки, встановлені законом для квартальної податкової звітності, звітність про суми доходу, фактично сплаченого на користь платників податку, а також про суми стягнутого з них податку, податковому органу за місцем свого розташування, який надсилає зазначені відомості до податкових органів за місцем постійного проживання платника податку. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи, або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; |
| 613. | в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму стягнутого податку; |
| 614. | г) надавати довідку, визначену пунктом 8.3 статті 8 цього Закону, за вимогою платника податку, який змінює місце отримання основного доходу; |
| 615. | д) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною законодавством. |
| 616. | 21.3. Податковий орган, визначений згідно з нормами цього Закону відповідальним за нарахування податку з сукупного оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, зобов'язаний: |
| 617. | а) на підставі відомостей, зазначених у декларації платника податку, а також податковій звітності, поданій особами згідно з нормами пункту 21.2 цієї статті, визначати суму податкового зобов'язання платника податку або суму бюджетного відшкодування, на одержання якого має право платник податку, та надсилати на підставі такого визначення відповідно податкове повідомлення платнику податку або розпорядження про перерахування сум бюджетного відшкодування відповідному органу органу державного казначейства (іншим фінансовим органам, які виконують аналогічні функції) протягом строку, з що не перевищує 90 календарних днів, наступним за останнім днем строку, встановленого законодавством для подання платником податку декларації; |
| 618. | б) надавати податкове повідомлення платнику податку у строки та за процедурою, визначеною пунктом 20.4 статті 20 цього Закону; |
| 619. | в) надсилати відомості, отримані у щоквартальній податковій звітності від осіб, що виплачують доходи на користь платників податку, іншим податковим органам за місцем постійного проживання таких платників податку у порядку, визначеному центральним податковим органом; |
| 620. | г) безоплатно надавати роз'яснення правил застосування цього податку його платникам (податкові роз'яснення), у тому числі шляхом проведення їх безоплатного навчання чи розповсюдження безоплатної методичної літератури, у тому числі періодичних видань центрального податкового органу або його підрозділів; |
| 621. | д) здійснювати заходи із стягнення податку, у випадках та за процедурою, встановленою законом. |
| 622. | Стаття 22. Відповідальність |
| 623. | 22.1. Розмір відповідальності |
| 624. | а) Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються згідно зі спеціальним законом, що регулює такі питання. |
| 625. | 22.2. Особи, які несуть фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону |
| 626. | Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: |
| 627. | а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, який виплачується особами, на яких покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату згідно з нормами цього Закону, - такі особи; |
| 628. | б) при порушенні правил сплати податку з сукупного оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, - такий платник податку. |
| 629. | 22.3. Особи, які несуть відповідальність за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу |
| 630. | 22.3.1. Особами, на які покладається відповідальність за погашення сум податкових зобов'язань або податкового боргу, є: |
| 631. | а) при нарахуванні сум податку особами, на яких покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та внесення податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - такі особи; |
| 632. | б) при нарахуванні сум податку податковими органами на підставі поданої декларації або розрахунків, отриманих податковим органом згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, - такі платники податку. |
| 633. | 23.3.2. У разі коли особа, на яку згідно з цим Законом покладено обов'язок з нарахування, стягнення та сплати податку до бюджету до або під час виплати доходу на користь платника податку, не здійснює таке нарахування, утримання або виплату, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій такої особи, покладається на таку особу. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. |
| 634. | 22.4. Особи, які несуть відповідальність за неповне або несвоєчасне надання бюджетного відшкодування платнику податку та розміри такої відповідальності |
| 635. | 22.4.1. Особою, що несе відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику бюджетного відшкодування є: |
| 636. | а) відповідний податковий орган, який порушує строки подання розрахунку суми такого бюджетного відшкодування або занижує його; |
| 637. | б) відповідний орган державного казначейства (інший фінансовий орган, який виконує аналогічні функції), що порушує строки надання бюджетного відшкодування такому платнику податку або занижує його розмір. |
| 638. | 22.4.2. За неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування особа, яка несе відповідальність згідно з підпунктом 22.4.1 цього пункту, сплачує на користь платника податку такі штрафні (фінансові) санкції: |
| 639. | У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на десять відсотків його суми. |
| 640. | У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на двадцять відсотків його суми. |
| 641. | У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці, більшій 91 календарного дня, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на п"ятдесят відсотків від його суми. |
| 642. | 22.4.3. Виплата суми бюджетного відшкодування, збільшеного на суму штрафних (фінансових) санкцій, установлених підпунктом 22.4.2 цього пункту, самостійно здійснюється органом державного казначейства (іншим фінансовим органом, який виконує аналогічні функції) за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок. У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються у наслідок наявності причин, визначених частиною "а" підпункту 22.4.1 цього пункту, такий орган має право стягнути суму сплачених штрафних (фінансових) санкцій з бюджетного рахунку, призначеного для утримання такого податкового органу (центрального податкового органу). |
| 643. | 22.4.4. У разі коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування чи його частину, платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді (господарському суді) без попередньої сплати державного мита у зв'язку поданням такої заяви (позову). |
| 644. | Стаття 23. Основне місце проживання платника податку (податкова адреса платника податку) |
| 645. | 23.1. Будь-який платник податку зобов'язаний визначити податкову адресу, яка визначається як основне місце його проживання. Таке визначення здійснюється платником податку шляхом надіслання відповідному податковому органу відомостей про поштову адресу місця його основного проживання. |
| 646. | 23.2. Основне місце проживання платника податку - місце знаходження житлового будинку або квартири, що використовуються таким платником податку як місце його постійного або переважного проживання, пов'язане з повсякденною та постійною діяльністю такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває цей житловий будинок або квартира у власності такого платника податку або ні. |
| 647. | Незалежно від положень частини першої цього підпункту, основним місцем проживання вважається місце, самостійно визначене таким платником податку. |
| 648. | Стаття 24. Міжнародні договори |
| 649. | 24.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов"язковість якого була надана Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб"єктів, які підпадають під його дію. |
| 650. | 24.2. У разі укладення цивільно - правових договорів (контрактів) з нерезидентами, не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків. |
| 651. | Стаття 25. Усунення подвійного оподаткування |
| 652. | 25.1 У разі коли платник податку - резидент сплачує податок з отриманого доходу за межами України, сума такого сплаченого податку зменшує суму податкових зобов"язань такого платника податку, розрахованих, виходячи з бази оподаткування, до якої включаються доходи, отримані таким платником податку за межами України. |
| 653. | 25.2. Для отримання права на зменшення суми податкового зобов"язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов"язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування, яка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. |
| 654. | 25.3. Сума податку з доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі сукупного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням доходів, отриманих з-за кордону України). |
| 655. | 25.4. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені за кордоном (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких була надана Верховною Радою): |
| 656. | податок на капітал (майно) та приріст капіталу; |
| 657. | поштові податки; |
| 658. | податки на реалізацію (продаж); |
| 659. | непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію податків на доходи фізичних осіб, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних країн; |
| 660. | суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті). |
| 661. | Стаття 26. Прикінцеві положення |
| 662. | 26.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року, крім пунктів 17.9 - 17.10 статті 17 цього Закону, яки набирають чинності з 1 січня 2004 року. |
| 663. | 26.2. Декрет Кабінету Міністрів України №13-92 від 26 грудня 1992 року "Про прибутковий податок з громадян" втрачає чинність, за винятком норм розділу ІV щодо оподаткування доходів фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, діючих на момент набрання чинності цим Законом, який втрачає чинність у момент набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності або набранням чинності Податковим Кодексом України. |
| 664. | 26.3. Доходи, нараховані на користь платників податку за податкові періоди до 1 січня 2003 року, оподатковуються за правилами, діючими на момент такого нарахування, незалежно від строків їх фактичного отримання. |
| 665. | 26.3. Визначення основного місця проживання згідно з нормами цього Закону здійснюється з 1 січня 2004 року. |
| 666. | 26.4. До 1 січня 2006 року включаються до складу податкового кредиту платника податку кошти, внесені таким платником податку на його пенсійний рахунок, відкритий в уповноважених холдинговою компанією "Київміськбуд" банках відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд". |
| 667. | До 1 січня 2006 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, які вносяться третіми особами на користь фізичної особи на її пенсійний рахунок, відкритий в уповноважених холдинговою компанією "Київміськбуд" банках відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд". |
| 668. | До 1 січня 2006 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу). |
| 669. | 26.5. На період до 1 січня 2006 року встановлюється правило, за яким база для нарахування страхових внесків працедавцями або фізичними особами, передбачених Основами законодавства України про загальнообов"язкове державне соціальне страхування та прийнятими на їх підставі законами з окремих видів соціального страхування, за наслідками звітного місяця не може перевищувати подвійної суми верхнього значення першої податкової шкали, встановленої для січня поточного податкового року статтею 8 цього Закону. |
| 670. | 26.6. У разі коли норми кримінального або адміністративного права містять посилання на суми, виражені в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян для кваліфікації розмірів завданого збитку, такий неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні 20 відсотків від верхнього значення першої податкової шкали, встановленого для січня поточного податкового року згідно зі статтею 8 цього Закону. |
| 671. | В інших випадках розмір неоподатковуваного мінімуму становить 17 гривень. |