Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (Друге читання)
| 0. | Проект |
| 1. | Закон України |
| 2. | Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) |
| 3. | Цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення особам, які мають право на земельну частку (пай), земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що були передані сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям у колективну власність, а також порядок обміну такими земельними ділянками. |
| 4. | Стаття 1. Особи, які мають право на земельну частку (пай) |
| 5. | Право на земельну частку (пай) мають: |
| 6. | колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств (включаючи пенсіонерів з їх числа), які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку або отримали за рішенням суду; |
| 7. | спадкоємці громадян, зазначених у пункті 1 цієї статті; |
| 8. | громадяни України та юридичні особи України, які набули право на земельну частку (пай) на підставі цивільно-правових угод. |
| 9. | Громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, мають право на отримання земельної частки (паю) за новим місцем роботи (проживання) із земель запасу та резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. |
| 10. | Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлене в судовому порядку. |
| 11. | Стаття 2. Документи, що підтверджують наявність права на земельну частку (пай) |
| 12. | Основним документом, який підтверджує наявність у особи права на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. |
| 13. | У разі смерті громадянина, який отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), наявність у спадкоємця (спадкоємців) померлого права на земельну частку (пай) підтверджується свідоцтвом про спадщину, до якого додається сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я спадкодавця. |
| 14. | У разі набуття права на земельну частку (пай) на підставі цивільно-правових угод, документом, що підтверджує наявність у особи права на земельну частку (пай), є нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, до якого додається сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я особи, яка здійснила відчуження права на земельну частку (пай). |
| 15. | У разі задоволення судом позову особи про визнання за нею права на земельну частку (пай), документом, що підтверджує наявність у цієї особи права на земельну частку (пай), є рішення суду. |
| 16. | Стаття 3. Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) |
| 17. | Громадянин, який виявив бажання виділити належну йому земельну частку (пай) у натурі (на місцевості), подає до відповідної сільської, селищної чи міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку. |
| 18. | Підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної ради про задоволення заяв осіб, які мають право на земельну частку (пай). |
| 19. | Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені у натурі (на місцевості) дві зесмелььні ділянки з різним цільовим призначенням або різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). |
| 20. | У випадку подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю їх власників (у межах земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств) відповідна рада приймає рішення про виділення у натурі (на місцевості) всіх земельних часток (паїв). |
| 21. | Особи, яким належать дві чи більше земельні частки (паї) в межах земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств, мають право на виділення їх у натурі (на місцевості) однією земельною ділянкою з отриманням одного державного акта на право власності на земельну ділянку, крім випадків, коли вони виявили бажання отримати земельні ділянки (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства). |
| 22. | Стаття 4. Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним земельним масивом та у спільну власність |
| 23. | Громадяни, що виявили бажання виділити у натурі (на місцевості) належні їм земельні частки (паї) єдиним земельним масивом, з отриманням кожним з них державного акта на право власності на земельну ділянку, подають спільну заяву, підписану кожним з цих громадян. |
| 24. | Громадяни (подружжя), які вирішили виділити належні їм земельні частки (паї) у натурі (на місцевості) єдиним земельним масивом у спільну власність з отриманням одного державного акта на право власності на земельну ділянку, подають заяву, підписану всіма особами, що вирішили об'єднати належні їм земельні частки (паї) в одну земельну ділянку. |
| 25. | Стаття 5. Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) |
| 26. | До повноважень сільських, селищних, міських рад при виділенні земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) належить: |
| 27. | розгляд заяв власників земельних часток (паїв) про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачу державних актів на право власності на земельну ділянку; |
| 28. | прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); |
| 29. | уточнення списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) із земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств; |
| 30. | уточнення місця розташування, меж і площ сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); |
| 31. | укладення з землевпорядними організаціями договорів на виконання робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; |
| 32. | сприяння в укладенні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, що мають право на земельну частку (пай) або за рахунок коштів підприємств та організацій, які орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; |
| 33. | надання землевпорядним організаціям уточнених списків осіб, які мають право на земельну частку (пай); |
| 34. | розгляд та затвердження проектів організації території земельних часток (паїв); |
| 35. | організація проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості); |
| 36. | оформлення проведеного за бажанням власників земельних часток (паїв) обміну розподіленими їм земельними ділянками (до видачі державних актів на право власності на земельну ділянку); |
| 37. | прийняття рішення про видачу державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв); |
| 38. | організація проведення за заявами власників земельних ділянок обміну земельними ділянками. |
| 39. | З метою оперативного вирішення питань виділення власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок сільські, селищні, міські ради можуть передавати повноваження, визначені у частині першій цієї статті виконавчому органу відповідної ради, за виключенням: |
| 40. | уточнення місця розташування, меж і площ сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); |
| 41. | видачі державних актів на право власності на землю особам, яким були виділені земельні ділянки в натурі (на місцевості). |
| 42. | Стаття 6. Уточнення місця розташування, меж і площ сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) |
| 43. | Перед складанням проекту організації територій земельних часток (паїв) сільська, селищна, міська рада за пропозицією районного відділу земельних ресурсів уточнює місце розташування, межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв). |
| 44. | За рішенням відповідної ради із земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), жуть бути викмолючені: |
| 45. | а) деградовані та малопродуктивні сільськогосподарські угіддя; |
| 46. | б) заболочені землі; |
| 47. | в) земельні ділянки, на яких розташовані опори ліній електропередач та інші інженерні об'єкти; |
| 48. | г) земельні ділянки, на яких планується закладення захисних лісових смуг, будівництво захисних гідротехнічних споруд та інших протиерозійних об'єктів; |
| 49. | ґ) інші землі. |
| 50. | Стаття 7. Надання землевпорядним організаціям документів і матеріалів для виконання робіт щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки |
| 51. | Обласні управління земельних ресурсів, районні відділи земельних ресурсів та інші органи виконавчої влади, місцеві ради, Інститут землеустрою Української академії аграрних наук, його філіали та інші установи й організації зобов'язані безоплатно надавати в установленому порядку землевпорядним організаціям, які уклали договори на виконання робіт по виділенню земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), наявні у них геодезичні та картографічні матеріали і документи, необхідні для виконання цих робіт. |
| 52. | Стаття 8. Складання і затвердження проекту організації території земельних часток (паїв) |
| 53. | Проект організації території земельних часток (паїв) складається землевпорядною організацією, затверджується відповідною радою і використовується для проведення розподілу сільськогосподарських угідь між власниками земельних часток (паїв). |
| 54. | В проекті організації території земельних часток (паїв) позначаються зони дії обмежень на використання земельних ділянок, в тому числі земельних сервітутів. Проект організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній раді за місцем проживання більшості власників земельних ділянок та в районному відділі земельних ресурсів. |
| 55. | Стаття 9. Особливості проведення державної землевпорядної експертизи технічної документації по виділенню земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) |
| 56. | Державна землевпорядна експертиза технічної документації, складеної землевпорядною організацією, проводиться вибірково в обсязі до 20 відсотків виконаних землевпорядних робіт і здійснюється обласним управлінням земельних ресурсів. |
| 57. | На вимогу відповідного органу земельних ресурсів на державну землевпорядну експертизу подається проект організації території земельних часток (паїв) та інша складена землевпорядною організацією технічна документація. |
| 58. | Державна землевпорядна експертиза зазначеної технічної документації здійснюється до проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). |
| 59. | Обласне управління земельних ресурсів проводить експертизу протягом строку, що не перевищує 20 днів від дня подання технічної документації землевпорядною організацією. У цей термін відповідний державний орган земельних ресурсів повинен затвердити висновок щодо технічної документації. |
| 60. | Стаття 10. Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) |
| 61. | Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) проводиться відповідною сільською, селищною чи міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості). |
| 62. | Розподіл земельних ділянок здійснюється за згодою більшості власників земельних часток (паїв), а при її відсутності - шляхом жеребкування. |
| 63. | Результати розподілу земельних ділянок оформляються договором (протоколом), що підписується власниками земельних часток (паїв), які прийняли участь у розподілі. До договору (протоколу) про розподіл земельних ділянок додаються проект організації території земельних часток (паїв), список громадян, які прийняли участь у розподілі та інші необхідні документи. Договір (протокол) про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною радою і є підставою для виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку. |
| 64. | Стаття 11. Забезпечення гласності виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) та видачі їм державних актів на право власності на земельну ділянку |
| 65. | З метою забезпечення гласності виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на землю сільська, селищна та міська ради зобов'язані: |
| 66. | забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, в яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, у якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв); |
| 67. | забезпечити оприлюднення списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) за 10 днів до розподілу земельних ділянок; |
| 68. | організувати попереднє ознайомлення власників земельних часток (паїв) з проектом організації території земельних часток (паїв) за 10 днів до розподілу земельних ділянок. |
| 69. | Стаття 12. Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) |
| 70. | При встановленні меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), які виділяються власникам земельних часток (паїв), визначаються: |
| 71. | межі земельних ділянок, які їх власники будуть використовувати (обробляти) самостійно (для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства тощо); |
| 72. | межі земельних ділянок, які їх власники або інші особи будуть використовувати (обробляти, передавати в оренду) єдиним земельним масивом. |
| 73. | Стаття 13. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку |
| 74. | Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку, що видаються власникам земельних часток (паїв), здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи по виділенню земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). |
| 75. | Власнику земельної частки (паю) видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. |
| 76. | Кожному власнику земельної ділянки надається витяг з проекту організації території земельних часток (паїв), в якому визначені межі земельної ділянки та межі суміжних земельних ділянок із зазначенням їх власників. |
| 77. | Стаття 14. Використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок |
| 78. | Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки на підставі рішенням відповідної ради включаються до складу земель запасу, про що власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не прийняли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються у письмовій формі, якщо відоме їх місцезнаходження. |
| 79. | За рішенням відповідної ради нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. |
| 80. | Стаття 15. Обмін земельними ділянками |
| 81. | У разі, коли власник земельної ділянки, яка знаходиться в середині єдиного земельного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку, яка знаходиться в периферійній частині єдиного земельного масиву. |
| 82. | Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників. |
| 83. | Сільські, селищні та міські ради та місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти обміну земельними ділянками, який здійснюється з метою забезпечення цілісності земельних масивів. |
| 84. | Прикінцеві положення |
| 85. | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
| 86. | 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом: |
| 87. | а) розробити порядок виконання робіт по виділенню земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); |
| 88. | б) розробити методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв); |
| 89. | в) розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, отриманими власниками земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості); |
| 90. | г) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. |
| 91. | ґ) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |
| 92. | 3. У зв'язку з прийняттям цього Закону внести зміни до таких законів України: |
| 93. | а) частину першу статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України 19.. № .. ст. від 3 липня 1992 р. № 2535-ХІІ) доповнити пунктом 22 такого змісту: |
| 94. | "24) громадяни, які здійснили обмін земельними ділянками відповідно до Закону України "Про порядок виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)", звільняються від сплати земельного податку на три роки з моменту укладення договору міни земельними ділянками"; |
| 95. | б) частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. "Про державне мито" доповнити пунктом 44: |
| 96. | "44) громадяни, які здійснили обмін земельними ділянками відповідно до Закону України "Про порядок виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)". |