Кількість абзаців - 656 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про податок з доходів фізичних осіб'' (Третє читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. "Про податок з доходів фізичних осіб"  
2. Стаття 1. Визначення термінів  
3. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
4. 1.1. Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), або за його дорученням - будь-якою третьою особою, якщо такий дохід не є заробітною платою (прирівняними до неї виплатами чи відшкодуваннями) або іншими виплатами та винагородами, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв"язку з відносинами трудового найму згідно із законом, чи за цивільно-правовими угодами, укладеними таким платником податку";  
5. Надання платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) чи за його рахунок, прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).  
6. 1.2. Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей, цінних паперів, інших об'єктів матеріальної та нематеріальної власності, що мають вартість, одержані платником податку у власність протягом оподатковуваного періоду як з джерел на території України, так і з іноземних джерел.  
7. До доходів платника податку також включаються суми коштів, які надходять іншим особам, якщо здійснення будь-яких видаткових операцій з такими коштами обумовлюється нормами договору або довіреності одержанням попередньої згоди такого платника податку.  
8. 1.3. Доходи з джерелом походження з України - будь-які доходи, одержані платником податку від будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:  
9. а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;  
10. б) дивідендів, сплачених резидентом - емітентом корпоративних прав;  
11. в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах;  
12. г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;  
13. д) доходів у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат та компенсацій), отриманих від здійснення трудової діяльності на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що виплачує (надає) такі доходи;  
14. е) доходів від надання в оренду (лізинг):  
15. нерухомого майна, розташованого на території України;  
16. рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від резидентського статусу орендодавця;  
17. є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України; доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об"єкту рухомого майна) підлягає державній реєстрації чи нотаріальному посвідченню згідно із законодавством України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;  
18. ж) доходів від ведення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності на території України.  
19. з) доходів, що сплачуються (надаються) резидентами як:  
20. виграші і призи, у тому числі у лотерею;  
21. благодійна допомога, подарунки;  
22. и) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи розташовані або джерело їх виплати знаходиться на території України;  
23. 1.4. Іноземні доходи - доходи, які не мають джерел їх походження з території України.  
24. 1.5. Іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше 5 повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним чи присадибної ділянки) у заставу. Правила надання та погашення іпотечного житлового кредиту визначаються Національним банком України.  
25. 1.6. Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) згідно із законом. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов"язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.  
26. Не вважається найманою фізична особа, яка передоручає виконання зазначеної трудової функції третім особам як за згодою її працедавця так і без такої згоди.  
27. 1.7. Незалежна професійна діяльність - участь фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб, інша подібна діяльність, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками;  
28. 1.8. Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без утрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.  
29. 1.8.1. Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на будівлі та споруди:  
30. а) будівлями вважаються приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями. Будівлі поділяються на будинки, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі";  
31. б) спорудами вважаються об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.  
32. 1.8.2 До нерухомості у вигляді землі включаються також будь-які її капітальні поліпшення, у тому числі її планування, іригація, осушення, а також дороги (шляхи).  
33. 1.9. Пасивний дохід - дохід, отриманий у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також орендних (лізингових) платежів.  
34. 1.10. Податок, оподаткування, платник податку (у відповідних відмінках) - податок з доходів фізичних осіб; процедури, пов'язані з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб; платник податку з доходів фізичних осіб.  
35. Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи згідно з цим Законом.  
36. 1.11. Податкова адреса фізичної особи - адреса, визначена згідно з положеннями статті__21 цього Закону.  
37. 1.12. Податковий агент - особа, що є будь-яким резидентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) або фізичною особою - суб"єктом підприємницької діяльності, а також нерезидентом чи його представництвом, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування уповноважені цим законом нараховувати податок з доходів платника податку, утримувати його та вносити до бюджету.  
38. 1.13. Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв"язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів України протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість), а також сума нарахованих податкових соціальних пільг, на які дозволяється зменшення суми його загального доходу, одержаного за наслідками такого року, у випадках, визначених цим Законом.  
39. 1.14 Податковий період - проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня місяця або року та закінчується останнім календарним днем відповідно такого місяця або року.  
40. Якщо фізична особа уперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.  
41. Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безісті відсутнім або втрачає резидентський статус (за відсутності податкових зобов"язань як нерезидента), останнім податковим періодом ввжається період, який закінчується відповідно днем такої смерті, винесення судового рішення чи втрати резидентського статусу.  
42. 1.15. Працедавець - юридична особа (її філія, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), які укладають трудові договори (контракти) з найманими особами та несуть обов'язки зі сплати їм заробітної плати (інших, прирівняних до неї виплат та відшкодувань), а також сплати цього податку, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.  
43. 1.16 Рухоме майно - матеріальне майно, відмінне від нерухомого майна.  
44. 1.17 Самозайнята особа - платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи професійної діяльності.  
45. 1.18. Фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або громадянин іноземної держави  
46. 1.18.1. Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.  
47. У разі коли фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо вона має місце постійного проживання в Україні; якщо вона має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо вона має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.  
48. У разі коли державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначено, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.  
49. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місцезнаходження центра життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.  
50. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.  
51. Якщо фізична особа фактично має подвійне громадянство, то вона вважається такою, що підпадає під визначення абзацу п"ятого цього підпункту.  
52. Якщо фізична особа є особою без громадянства (апатрідом), та не підпадає під визначення абзаців першого - четвертого цього підпункту, її резидентський статус визначається згідно з нормами міжнародного права.  
53. Достатньою підставою для визначення резидентського статусу особи є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом.  
54. 1.18.2. Фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.  
55. 1.18.3. У разі коли у цьому Законі використовуються терміни "резидент" або "нерезидент" у відповідних відмінках, під цими термінами відповідно розуміються "фізична особа - резидент" або "фізична особа - нерезидент.  
56. 1.19. Члени сім'ї фізичної особи - дружина або чоловік такої фізичної особи, діти як фізичної особи так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, рідні або усиновлені брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни.  
57. Членами сім"ї платника податку першого ступеню рідства вважаються його батьки та батьки його дружини (чоловіка), його дружина або чоловік, діти як платника податку так і його дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені).  
58. 1.20. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, або іншими законами, що не суперечать ним чи цьому Закону у частині визначення термінів;  
59. Стаття 2. Платники податку  
60. 2.1. Платниками податку є:  
61. резиденти, які отримують як доходи з джерелом походження з території України, так і іноземні доходи;  
62. нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження з території України.  
63. 2.2. Не є платниками податку нерезиденти, які мають дипломатичний імунітет та користуються привілеями, встановленими на умовах взаємності міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з доходів, одержуваних безпосередньо від здійснення дипломатичної та представницької діяльності.  
64. 2.3. Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісті відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку при відкритті спадщини з урахуванням обмежень, встановлених законом.  
65. Стаття 3. Об'єкт оподаткування  
66. 3.1. Об'єктом оподаткування резидента є:  
67. 3.1.1 загальний місячний оподатковуваний дохід;  
68. 3.1.2 чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;  
69. 3.1.3 доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу згідно з цим Законом.  
70. 3.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:  
71. 3.2.1 загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом походження з України;  
72. 3.2.2 загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом походження з України;  
73. 3.2.3 доходи з джерелом походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу згідно з цим Законом.  
74. 3.3. При отриманні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.  
75. Стаття 4. Загальний оподатковуваний дохід  
76. 4.1. Визначення  
77. 4.1.1. Загальний річний оподатковуваний дохід - дохід, що складається з загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також оподатковуваних доходів, отриманих платником податку у попередні роки та виявлених у звітному році.  
78. 4.1.2 До складу загального доходу не включаються доходи, зазначені у пункті 4.3 цієї статті.  
79. 4.2. Склад загального оподатковуваного доходу звітного періоду  
80. До складу загального оподатковуваного доходу звітного періоду включаються:  
81. 4.2.1 доходи у вигляді заробітної плати, премій, інших прирівняних до них законом виплат та винагород, отримані платником податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;  
82. 4.2.2 доходи від продажу об"єктів прав інтелектуальної власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), роялті, у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;  
83. 4.2.3 сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 13 цього Закону;  
84. 4.2.4 суми страхових внесків (страхових премій), сплачених будь-якою особою, іншою ніж платник податку, за або на користь такого платника податку, якщо така особа одночасно не є бенефіціаром (вигодонабувачем) за таким договором, за винятком:  
85. а) сум, що сплачуються одним членом сім"ї за або на користь іншого члена сім"ї першого ступеню рідства;  
86. б) сум, що сплачуються за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку його працедавцем у частині, дозволеній Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для включення до складу валових витрат такого працедавця.  
87. 4.2.5 суми страхових виплат (відшкодувань) і викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, у випадках та розмірах, визначених пунктом 8.9 статті 8 цього Закону;  
88. 4.2.6 частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статтей 11-12 цього Закону;  
89. 4.2.7 дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 8.2 статті 8 цього Закону;  
90. 4.2.8 оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;  
91. 4.2.9 доходи, отримані платником податку від його працедавця як додаткові блага (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді:  
92. а) автомобільного транспорту, житла, інших об"єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції та передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених законодавством межах;  
93. б) майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  
94. в) послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб у тому числі осіб, які перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув"язненими.  
95. Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім"ї або за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об"єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;  
96. г) грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов"язковому відшкодуванню згідно із законом або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;  
97. д) сум перевищення граничної суми страхового внеску працедавця згідно з договорами довгострокового страхування життя або додаткового пенсійного страхування, розмір якої визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також будь-які інші страхові внески у межах добровільного страхування платника податку, що здійснюються його працедавцем або за дорученням такого працедавця - третьою особою;  
98. е) фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов"язаним з процедурою банкрутства;  
99. є) безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.  
100. Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об"єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 8.1 статті 8 цього Закону.  
101. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку чи особою, що діє за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.  
102. 4.2.10 доходи у вигляді неустойки, штрафів або пені, одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної шкоди) шкоди, крім:  
103. а) сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;  
104. б) процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інша відповідальність за таке прострочення не встановлена таким цивільно-правовим договором;  
105. в) пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов"язкових платежів) або сум бюджетного відшкодування;  
106. г) сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у встановленому законом порядку.  
107. Підпункт 4.2.10 не регулює порядок оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум, який визначається підпунктом 4.2.5 цього пункту.  
108. 4.2.11 сум заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності;  
109. 4.2.12 доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті у випадках, визначених пунктом 8.3 статті 8 цього Закону, виграшів, призів, інші доходи, крім випадків, коли такі доходи підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті або звільняються від оподаткування згідно з нормами цього Закону;  
110. 4.2.13 інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах, крім доходу від операцій, визначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті;  
111. 4.2.14 доходи у вигляді успадкованого майна, у межах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону;  
112. 4.2.15 суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, що розраховуються згідно з пунктом 8.11 статтті 8 цього Закону;  
113. 4.2.16 кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання;  
114. 4.3. Виключення із загального оподатковуваного доходу  
115. До розрахунку загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не відображаються в його річній податковій декларації такі доходи:  
116. 4.3.1 суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов"язкового соціального страхування згідно із законом, у тому числі (але не виключно):  
117. а) суми грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули (безвісті пропали) або померли у наслідок виконання ними службових обов'язків;  
118. б) суми державних премій України або державних стипендій України, визначених законом, а також вартість державних нагород України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, відмінним від таких нагород, сума Нобелевської премії;  
119. в) суми допомоги, яка виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їх спадкоємцям з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких була надана Верховною Радою України, а також особам, що мають звання "праведник миру";  
120. г) суми допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаними репресованими згідно із законом, або їх спадкоємцям, з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких була надана Верховною Радою України;  
121. д) суми пенсій, отримуваних платником податку з Державного пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
122. Виключення, передбачені підпунктом 4.3.1, не поширюються на виплати заробітної плати та інших прирівнних до неї законом виплат та винагород, та виплати, пов"язані з тимчасовою втратою працездатності та народженням, а також регресні виплати.  
123. 4.3.2 суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, крім сум надміру витрачених коштів, що розраховуються згідно з пунктом 8.11 статтті 8 цього Закону;  
124. 4.3.3 суми доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, а також виграшів платником податку у державну лотерею;  
125. 4.3.4 суми відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої є документально підтвердженим згідно із законом;  
126. 4.3.5 суми виплат (відшкодувань), що здійснюються:  
127. а) професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом (крім будь-яких виплат або відшкодувань посадовим особам таких спілок та пов'язаним з ними особам, а також будь-яким особам у вигляді заробітної плати і прирівняних до неї виплат та винагород);  
128. б) неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат (крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій чи фондів та пов'язаним з ними особам, а також будь-яким особам у вигляді заробітної плати і прирівняних до неї виплат та винагород);  
129. 4.3.6 суми внесків на обов"язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов"язкове державне соціальне страхування;  
130. 4.3.7 суми збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов"язковне державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом;  
131. 4.3.8 кошти або вартість майна (немайнових активів), розрахована за звичайними цінами, які надходять платнику податку внаслідок поділу спільної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу або визнанням його недійсним як за добровільним рішенням сторін так і за рішенням суду;  
132. 4.3.9 аліменти, що виплачуються:  
133. а) згідно з рішенням суду;  
134. б) за добровільним рішенням сторін, за винятком виплати аліментів:  
135. у розмірах, що перевищують граничні згідно із сімейним законодавством (у межах такого перевищення);  
136. нерезидентом, незалежно від розмірів аліментів, якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України;  
137. 4.3.10 кошти або майно (немайнові права, вартість робіт, послуг), які отримуються платником податку як подарунок, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону;  
138. 4.3.11 кошти або майно (немайнові права), отримувані спадкоємцями фізичної особи, у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 13.1 статті 13_ цього Закону;  
139. 4.3.12 вартість товарів, які надходять платнику податку як їх гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості таких товарів, надана платнику податку у разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ціни придбання таких товарів;  
140. 4.3.13 кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінної від грошової;  
141. 4.3.14 вартість безоплатного харчування, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, який надає таке майно, за переліком та граничними строками його використання, що щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту Державного бюджету України на наступний рік. Якщо така постанова не приймається у зазначений строк, то діють норми постанови, прийнятої для попереднього року (років).  
142. Якщо платник податку, який закінчує відносини трудового найму або цивільно-правові відносини з працедавцем, не повертає такий робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби особистого захисту, граничний строк використання яких не настав, то первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку, під час остаточного розрахунку;  
143. 4.3.15 суми надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) чи тих, що підлягають відшкодуванню з бюджету або державного цільового страхового фонду згідно із законом, які повертаються платнику цього податку;  
144. 4.3.16 дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;  
145. 4.3.17 доходи, отримувані платником податку внаслідок відчуження ним акцій (інших корпоративних прав), отриманих ним у процесі приватизації в обмін на його приватизаційні або компенсаційні сертифікати чи в межах пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", а також доходи внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, отриманих ним у процесі приватизації згідно з нормами Земельного кодексу України;  
146. 4.3.18 частина доходів від операцій з майном, що не підлягає оподаткуванню згідно з відповідними положеннями статтей 11-12 цього Закону.  
147. 4.3.19 сума, сплачена працедавцем на користь освітніх закладів у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку-найманого працівника за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, крім навчання членів керівних органів такого працедавця або пов"язанх з ними осіб.  
148. Така сума у розрахунку на кожного платника податку - найманого працівнка не може перевищувати суму, визначену як добуток чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої для такого року, та кількості місяців навчання такого працівника у цьому році;  
149. 4.3.20 кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:  
150. а) будь-якою іншою фізичною особою чи благодійною організацією;  
151. б) останнім працедавцем такого платника податку (включаючи осіб, що мали останнє місце роботи у такого працедавця перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує потрійний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом для року, у якому відбувається таке поховання. У разі такого перевищення, його сума підлягає оподаткуванню таким працедавцем як додаткове благо, надане такому платнику податку.  
152. 4.3.21. основна сума депозиту (у тому числі у вигляді вкладу, придбання ощадних (депозитних) сертифікатів облігацій), внесеного платником податку до банків, інших небанківських кредитно-фінансових установ, яка повертається такому платнику податку або його спадкоємцям, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи колишнього Ощадного банку СРСР чи в установи колишнього Укрдержстраху, що діяли на території України, а також громадянам України (їх спадкоємцям), що придбали на території України папери державної цільової позики, емітовані Урядом колишнього СРСР, погашення яких не відбулося;  
153. 4.3.22 вартість путівок на відпочинок та лікування в межах України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов"язкового державного соціального стахування;  
154. 4.3.23 дохід (прибуток), одержаний від провадження платником податку підприємницької діяльності та прирівняної до неї особистої незалежної діяльності, що згідно із законодавством оподатковується за спеціальними (спрощеними) процедурами (системами), установленими законом;  
155. 4.3.24 суми державних стипендій, які отримуються учнями, студентами, ординаторами або аспірантами згідно із законом, джерелом виплати яких є бюджет;  
156. 4.3.25 суми грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі, що проходять альтернативну службу), передебачені законом, джерелом виплати яких є бюджет;  
157. 4.3.26 суми, одержувані платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства;  
158. 4.3.27 вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або зі знижкою згідно до закону.  
159. Якщо платнику податку надається грошове відшкодування (компенсація) вартості такого житла, то сума такого відшкодування пілягає оподаткуванню при її виплаті на загальних підставах.  
160. 4.3.28. суми, одержувані платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину (відходи), що є побутовими, за винятком металобрухту.  
161. При виплаті доходів за зданий платником податку металобрухт, особа, що його закуповує, вважається податковим агентом щодо такого платника податку та зобов"язана стягнути податок від суми таких доходів та за їх рахунок за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Зазначений податок є кінцевим, а сума виплати не включається до складу загального доходу отримувача.  
162. 4.3.29 суми страхових виплат (відшкодувань) і викупних сум, отриманих платником податку за договорами страхування, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне страхування, чий розмір:  
163. а) не перевищує застраховану суму прямої майнової шкоди, нанесеної платнику податку;  
164. б) є належним чином підтвердженим при нанесенні шкоди життю та здоров"ю платника податку;  
165. в) дорівнює сумі страхової виплати, наданої беніфіциару (вигодонабувачу) при страхуванні відповідальності платника податку.  
166. 4.4. Доходи, які не включаються до загального доходу платника податку, не враховуються при визначенні бази для нарахування (об'єкту оподаткування) збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.  
167. Стаття 5. Податковий кредит  
168. 5.1. Право платника податку на податковий кредит  
169. 5.1.1 Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.  
170. 5.1.2. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.  
171. Підставою для включення до складу податкового кредиту сум соціальних податкових пільг є факт подання платником податку річної податкової декларації.  
172. 5.2. Документальне підтвердження витрат, які включаються до складу податкового кредиту  
173. 5.2.1. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.  
174. При включенні до складу податкового кредиту сум податкових соціальних пільг, їх розрахунок самостійно здійснюється податковим органом на підставі податкової звітності, одержаної від осіб, що виплачували платнику податку заробітну плату (інші прирівняні до неї виплати і нарахування).  
175. 5.2.2. Зазначені у підпункті 5.2.1 документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.  
176. Граничні строки зберігання таких документів у розрізі окремих видів витрат, що включаються до складу податкового кредиту, встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
177. 5.3. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту  
178. Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:  
179. 5.3.1. суму процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечними кредитами, що розраховується за правилами, визначеними згідно зі статтею 10 цього Закону;  
180. 5.3.2. суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п"яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;  
181. 5.3.3 суму коштів, сплачених платником податку на користь освітніх закладів для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім"ї першого ступеню рідства, але не більше суми, яка дорівнює добутку чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої для такого звітного року, та кількості місяців навчання у цьому році.  
182. Такі витрати включаються:  
183. а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім"ї першого ступеню рідства - до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;  
184. б) при навчанні обох членів подружжя - окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.  
185. Зазначений у підпункті "а" цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.  
186. Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, заеєстрованому згідно із законом.  
187. 5.3.4 суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеню рідства, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов"язкового медичного страхування, крім витрат на:  
188. а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов"язане з медичними показаннями);  
189. б) водолікування та геліотерапію;  
190. в) лікування та протезування зубів;  
191. г) аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком звалтування);  
192. д) операції з переміни статі;  
193. е) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або згвалтування);  
194. є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;  
195. ж) клонування людини або її органів;  
196. з) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.  
197. 5.3.5 суми плати (податку) за землю, а також податку на нерухомість, фактично сплачених протягом звітного податкового року, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої для такого звітного податкового року;  
198. 5.3.6 суми витрат, понесених протягом зітного року на утримання нерухомого майна, яке здається платником податку в оренду (лізинг), але не вище 15 відсотків від суми доходу, отриманого таким платником податку від надання такого нерухомого майна в оренду (лізинг), житловий найм, піднайм;  
199. 5.3.7 суми витрат платника податку на сплату страхових внесків (страхових премій) за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування такого платника податку за його власний рахунок, який залишається після оподаткування цим податком, але сукупно не більше 15 відсотків від суми його доходу, отриманого як заробітна плата (прирівняні до неї виплати і відшкодування) протягом звітного року;  
200. 5.3.8. суми витрат платника податку із:  
201. штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні;  
202. оплати вартості державних послуг (включаючи державне мито), пов'язаних з усиновленням дитини;  
203. 5.3.9 суми податкових соціальних пільг, визначених згідно зі статтею 6 цього Закону, якщо загальний річний оподатковуваний дохід платника податку не перевищує значення сорока мінімальних заробітних плат, установлених для такого звітного року;  
204. 5.3.10 суми інших витрат, що включаються до складу податкового кредиту згідно з іншими нормами цього Закону.  
205. 5.4. Обмеження права на нарахування податкового кредиту  
206. 5.4.1. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має податковий ідентифікаційний номер.  
207. 5.5. Порядок отримання податкового відшкодування  
208. 5.5.1 Податковий орган, який розраховує суму податкового відшкодування, зобов"язаний протягом двох календарних місяців, наступних за спливом граничної дати подання декларації з цього податку, надіслати платнику податку податкове повідомлення, в якому визначається сума коштів, що підлягає відшкодуванню, а також інші відомості, необхідні для її отримання.  
209. Зазначене податкове повідомлення не надсилається, якщо платник податку у складі поданої податкової декларації визначає номер свого банківського рахунку, на який має бути зарахована така сума податкового відшкодування.  
210. 5.5.2 Якщо дані, зазначені у наданій податковій декларації, не містять відповідно до норм цього Закону підстав для надання податкового відшкодування, то податковий орган зобов"язаний надіслати платнику податку податкове повідомлення у строки, визначені підпунктом 5.5.1 цього пункту, в якому зазначаються причини відмови у наданні такого відшкодування із посиланням на відповідні пункти цього Закону.  
211. 5.5.3. Податкове відшкодування здійснюється шляхом перерахування його суми:  
212. а) на банківський рахунок платника податку, визначений у його податковій декларації;  
213. б) якщо такий рахунок не визначено - до банку, визначеного Кабінетом Міністрів України, у якому такий платник податку може отримати таку суму готівкою або покласти її у вклад (депозит) при пред"явленні документу, що посвідчує особу.  
214. Зазначене перерахування має бути здійснене не пізніше строків, встановлених підпунктом 5.5.1 цього пункту для надіслання податкових повідомлень.  
215. 5.5.4. Податкове відшкодування здійснюються за рахунок бюджету територіальної громади, на території якої платник податку постійно проживає станом на 1 січня звітного року.  
216. Кабінет Міністрів України при розрахунку розміру міжбюджетних трансферів та плануванні доходів бюджетів територіальних громад зобов"язаний брати до уваги прогнозні суми такого податкового відшкодування.  
217. 5.5.5. Центральний податковий орган видає інструкції з питань застосування норм цієї статті та проводить безоплатні роз"яснення порядку документального підтвердження прав на податковий кредит та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо.  
218. Стаття 6. Податкові соціальні пільги  
219. 6.1. Перелік податкових соціальних пільг  
220. До суми податкового кредиту звітного податкового року включається сума податкових соціальних пільг у таких розмірах:  
221. 6.1.1 для будь-якого платника податку - у розмірі, що дорівнює добутку значення мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом для звітного податкового року, та кількості календарних місяців такого податкового року, у яких платник податку отримував заробітну плату (прирівняні до неї виплати та винагороди);  
222. 6.1.2 у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам від суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який:  
223. е) особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.  
224. а) є самотньою матір'ю або батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;  
225. є вдівцем (вдовицею), до місяця, в якому такий платник податку укладає наступний шлюб;  
226. б) утримує дитину - інваліда 1 та 2 групи, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;  
227. в) має три чи більше дитини віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;  
228. г) є особою, віднесеною законом до 1 і 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
229. д) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, військовослужбовцем строкової служби;  
230. е) є інвалідом 1 та 2 групи, у тому числі з дитинства;  
231. 6.1.3 у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам від суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який є:  
232. а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави та Трудової Слави;  
233. б) учасником бойових дій під час Другої світової війни, а також працівником тилу, що має відповідні державні відзнаки;  
234. в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни, а також репресованою особою;  
235. г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;  
236. д) особою, що перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.  
237. 6.2. Порядок вибору податкової соціальної пільги, більшої за розміром  
238. У разі коли платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 6.1 цієї статті, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.  
239. 6.3. Порядок застосування розміру податкових соціальних пільг  
240. 6.3.1 Платник податку, який бажає включити суму податкової соціальної пільги до складу податкового кредиту, зобов"язаний подати відповідному податковому органу річну податкову декларацію.  
241. Якщо платник податку має право на отримання податкової соціальної пільги, більшої ніж передбачена підпунктом 6.1.1 цієї статті, він має зазначити про це у поданій ним річній податковій декларації.  
242. Розрахунок суми податкової соціальної пільги здійснюється податковим органом самостійно на підставі даних, одержаних у складі податкової звітності від осіб, які виплачують такому платнику податку заробітну плату (прирівняні до неї виплати та відрахування).  
243. 6.3.2. Платник податку, який має право на використання податкової соціальної пільги, зазначеної у підпункті 6.1.2 або 6.1.3 цієї статті, зобов"язаний надати працедавцю, що виплачує йому заробітну плату (прирівняні до неї виплати та відрахування), відповідні документи, які підтверджують право на отримання такої пільги.  
244. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.  
245. 6.3.3. Податкові соціальні пільги, передбачені підпунктами "а" -"в" підпункту 6.1.2 цього Закону зберігаються до кінця зітного року, в якому дитина досягає вісімнадцяти років, а у разі її смерті до досягнення такого віку, - до кінця звітного року, на який припадає така смерть.  
246. Право на отримання таких податкових пільг втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або коли він передає дитину на державне утримання, у тому числі до дитячого будинку (будинку маляти, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, прийомній сім'ї), незалежно від того чи береться плата за таке утримання або ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з місяця, на який припадає відповідна подія.  
247. Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом "д" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, зупиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку позбувається статусу, визначеного у такому підпункті.  
248. 6.3.4 Розрахунок розміру податкової соціальної пільги здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом померлим чи безвісті відсутнім або стає нерезидентом.  
249. Стаття 7. Ставка податку  
250. 7.1. Ставка податку складає 15 відсотків до об"єкту оподаткування.  
251. 7.2. Ставка податку на доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу загального річного або місячного оподатковуваного доходу, становить:  
252. а)_при нарахуванні процентів (дисконтних доходів) - 5 відсотків;  
253. б) при виплаті грошових або майнових призів, виграшів в азартні ігри, розіграши (крім лотерей, що мають статус державних згідно із законом), - подвійне значення ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті;  
254. в) для доходів, інших ніж зазначені у підпунктах "а" - "б" цього підпункту, - розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті.  
255. 7.3. Якщо податок утримується при виплаті доходів, то ставка податку застосовується до суми такої виплати до її зменшення на суму цього податку.  
256. Якщо податок справляється з суми чистого річного оподатковуваного доходу (для нерезидентів - з суми загального річного оподатковуваного доходу), то ставка податку застосовується до суми такого доходу до його зменшення на суму цього податку.  
257. Стаття 8. Порядок оподаткування окремих видів доходів  
258. 8.1. Оподаткування доходів, отриманих у формах, відмінних від грошової  
259. 8.1.1 При виплаті доходів у будь-яких формах, відмінних від грошової, об"єкт оподаткування визначається як вартість такої виплати, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіціент, який розраховується за такою формулою:  
260. К= 100 : (100 - Сп), де  
261. К -коефіціент;  
262. Сп - ставка податку, діюча на момент такої виплати.  
263. 8.1.2 Значення об"єкту оподаткування, розраховане згідно з підпунктом 8.1.1 цього пункту, застосовується також для підрахунку валових витрат особи, що виплачує такі доходи.  
264. 8.2. Оподаткування доходу, отриманого від надання окремих видів власності в оренду  
265. 8.2.1. Дохід, отриманий платником податку від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, що належать йому на правах приватної власності, оподатковується при виплаті такого доходу за його рахунок. Сума стягнутого податку є остаточною, а сума такого доходу не включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку-орендодавця.  
266. При цому:  
267. а) особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету є орендар, що є податковим агентом орендодавця;  
268. б) об"єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в орендному договорі, з урахуванням мінімальних орендних цін, встановлених законодавством з цього питання.  
269. 8.2.2. Дохід, отриманий платником податку від надання інших об"єктів нерухомого майна (включаючи землю, що знаходиться під такими об"єктами, або присадибні ділянки) в оренду або суборенду, оподатковується при виплаті такого доходу та за його рахунок. Сума стягнутого податку є остаточною, а сума такого доходу не включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку - орендодавця.  
270. При цьому:  
271. а) особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету є орендар, що є податковим агентом орендодавця;  
272. б) якщо орендарем є фізична особа або інша особа, на яку не поширюються обов"язки податкового агента, то платник податку - орендодавець самостійно розраховує суму податку з доходів, отриманих від надання майна в оренду.  
273. Зазначений податок підлягає сплаті до бюджету щоквартально, виходячи з розміру орендної плати, отриманої протягом такого кварталу, але не нижче її щомісячного мінімального значення, визначеного згідно з підпунктом "в" цього підпункту для кожного повного або неповного місяця оренди. Платник податку, який отримує такі доходи протягом звітного року, зобов"язаний у строки, визначені законом для подання річної декларації з цього податку, надати податковому органу за місцем податкової реєстрації податковий розрахунок таких отриманих доходів у складі такої декларації.  
274. в) орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться таке житло, встановлює з метою оподаткування мінімальну вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця його розташування, інших функціональних та якісних показників, та оприлюднює своє рішення у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади, яка є звичайною вартістю такої послуги;  
275. г) договір оренди такого майна має бути посвідченим нотаріально.  
276. 8.2.3 Дохід, отриманий від надання в оренду (суборенду) рухомого майна, оподатковується у порядку, визначеному підпунктом 8.2.2 цього пункту для нерухомого майна (за винятком норм, які містяться у підпункті "в" такого підпункту).  
277. 8.3. Оподаткування процентів  
278. 8.3.1 Юридична особа - резидент, який нараховує проценти або дисконтні доходи (далі - проценти) будь-якій фізичній особі - резиденту або нерезиденту, нараховує, утримує та вносить до бюджету податок у розмірі, встановленому підпунктом "а" пункту 7.2 цього Закону, від суми такого нарахування за її рахунок.  
279. При цьому:  
280. а) утримана сума податку при нарахуванні процентів є остаточною, а сума таких процентів не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача;  
281. б) загальна сума податків, стягнутих при нарахуванні процентів фізичним особам, підлягає утриманню до або під час їх виплати, та внесенню до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.  
282. 8.3.2 Резидент, який нараховує проценти фізичним особам, подає у строки, встановлені законом для річного податкового періоду, податковий розрахунок, форма якого визначається за правилами, встановленими законом для визначення та узгодження форми податкової декларації. Зазначений податковий розрахунок не містить інформації про окремих отримувачів таких процентів.  
283. 8.4. Оподаткування дивідендів  
284. 8.4.1. Крім випадків, визначених у підпункті 4.3.16 цього Закону, емітент корпоративних прав - резидент, який нараховує будь-якій фізичній особі, резиденту або нерезиденту - власнику таких корпоративних прав дивіденди, нараховує, утримує та вносить до бюджету податок у розмірі, встановленому пунктом 7.1 цього Закону, від суми такого нарахування за її рахунок.  
285. При цьому:  
286. а) утримана сума податку при нарахуванні дивідендів є остаточною, а сума таких дивідендів не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача;  
287. б) податок підлягає сплаті під час виплати дивідендів платнику податку єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату дивідендів фізичним особам, які не передбачають сплати цього податку.  
288. 8.4.2.Обов"язок із нарахування та сплати податку, визначеного у підпункті 8.4.1 цього пункту, покладається на будь-якого резидента - емітента корпоративних прав, незалежно від того, чи сплачує такий емітент податок з доходів фізичних осіб на загальних умовах чи у складі єдиного податку (спеціального торгового патенту).  
289. 8.4.3. Резидент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок, форма якого визначається за правилами, встановленими законом для визначення та узгодження форми податкової декларації.  
290. 8.5. Оподаткування роялті  
291. 8.5.1. Оподаткування роялті здійснюється за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування процентів, з урахуванням того, що ставка податку при виплаті роялті визначається пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.  
292. 8.5.2. Роялті можуть нараховуватися лише у зв"язку з використанням права інтелектуальної (промислової) власності, належним чином зареєстрованого в Україні.  
293. 8.6. Оподаткування виграшів та призів  
294. 8.6.1. Доходи, отримані платником податку у лотерею (крім державної лотереї), внаслідок виграша у конкурсі або будь-якого іншого прилюдного розігрування шансів або призів резидентом, включаючи азартні ігри, оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за подвійною ставкою, визначеною підпуктом "б" пункту 7.2 цього закону, від суми такої виплати за її рахунок, з урахуванням правил, встановлених цим законом для виплати доходів у формі, відмінної від грошової.  
295. При цьому витрати, понесені платником податку у зв"язку з одержанням таких доходів, не беруться до уваги.  
296. Оподаткування таких доходів при їх виплаті є кінцевим, а сума такого отриманого доходу не включається до складу загального оподаткову-ваного доходу платника податку-їх отримувача.  
297. Податковим агеном вважається особа, яка виплачує такі доходи.  
298. 8.6.2. Податок, який справляється до або під час виплати таких доходів, є кінцевим, а сума таких доходів не включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку.  
299. 8.7. Оподаткування інвестиційного прибутку  
300. 8.7.1. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від обліку інших доходів і витрат.  
301. 8.7.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу протягом звітного року, та витратами, понесеними ним у зв'язку з придбанням такого інвестиційного активу як протягом цього року, так і попередніх податкових років.  
302. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:  
303. його обміну на інше майно, у тому числі інші інвестиційні активи;  
304. зворотнього викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;  
305. повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.  
306. До придбання інвестиційного активу прирівнюються також операції із внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.  
307. 8.7.3. Інвестиційний збиток розраховується за правилами, встановленими підпунктом 8.7.2 цього пункту для визначення інвестиційного прибутку, якщо у результаті такого розрахунку виникає від"ємне значення.  
308. 8.7.4. Якщо внаслідок обміну одного інвестиційного активу на інший (у тому числі під умову наступного платежу, заліку взаємних заборгованостей чи проведення зворотнього обміну у майбутньому), виникає збиток, такий збиток враховується у визначенні фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступного звітного податкового року.  
309. Якщо внаслідок такого обміну виникає прибуток, то він визнається у податковому році його виникнення.  
310. Норми цього підпункту поширюються також на операції з продажу інвестиційного активу за кошти або в обмін на інше майно під умову зворотнього викупу такого інвестиційного активу у майбутньому.  
311. 8.7.5. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається сума фінансового результату операцій з інвестиційними активами, яка складається із сум інвестиційних прибутків та інвестиційних збитків щодо окремих інвестиційних активів, отриманих (понесених) протягом звітного податкового року.  
312. 8.7.6. Норми підпунктів 8.7.2 - 8.7.5 цього пункту не поширюються нерезидентів, які зобов"язані сплатити податок з доходів від продажу (інших видів відчуження) інвестиційних активів, без їх зменшення на суму витрат, пов"язаних з їх придбанням.  
313. 8.7.7. Фінансові результати операцій з інвестиційними активами відображаються платником податку у додатку до податкової річної декларації, форма якої встановлюється відповідно до закону.  
314. 8.7.8 Для цілей цього пункту під терміном "інвестиційні активи" розуміються цінні папери, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери формах.  
315. 8.7.9 Норми цього пункту не поширюються на операції з продажу акцій або корпоративних прав у випадках, визначених підпунктом 4.3.3 та 4.3.17 статті 4 цього Закону.  
316. 8.8. Оподаткування благодійної допомоги  
317. 8.8.1 Звільняється від оподаткування та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.  
318. Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу.  
319. 8.8.2. Звільняється від оподаткування цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить платнику податку, постраждалому внаслідок:  
320. а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації у граничних сумах, визначаних Кабінетом Міністрів України;  
321. б) стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначаних Кабінетом Міністрів України.  
322. Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний або місцевий бюджети чи через банківські рахунки існуючої мережі благодійних організацій.  
323. 8.8.3. Звільняється від оподаткування цільова благодійна допомога, яка надається для:  
324. а) харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у державних або комунальних закладах, що надають такі послуги;  
325. б) поліпшення умов утримання або медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України;  
326. в) проведення набувачем благодійної допомоги наукових досліджень або розробок за умови, що їх результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також у разі коли отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або будь-якою третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги.  
327. У разі коли після завершення зазначеного наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються об'єкти власності, надані благодійною організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний:  
328. або придбати такі об'єкти власності у такої благодійної організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання;  
329. або повернути такі об'єкти власності такій благодійній організації чи іншій благодійній організації;  
330. або визнати дохід у розмірі звичайної вартості таких об'єктів власності з наступним його оподаткуванням;  
331. г) придбання спортивного знаряддя та інвентарю; вартість оренди або утримання спортивних майданчиків, приміщень чи споруд або забезпечення участі спортсмена у спортивних змаганнях, якщо він є членом аматорської спортивної організації, клубу, або окремим спортсменом-аматором.  
332. З метою застосування цього підпункту під терміном "аматорська спортивна організація, клуб" слід розуміти громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу; під терміном "спортсмен-аматор" слід розуміти особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України так і інших країн у формах, відмінних від грошової;  
333. 8.8.4 Набувач цільової благодійної допомоги має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за отриманням такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту.  
334. Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься благодійником у банківську або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання пасивних доходів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати основну суму такого ендавменту.  
335. Якщо благодійна допомога, визначена абзацом другим цього підпункту, не використовується суб"єктом благодійної допомоги протягом поточного податкового року, то невикористана сума підлягає поверненню благодійнику протягом наступного календарного року, а після спливу такого строку підлягає внесенню до місцевого бюджету за місцем реєстрації такого суб"єкта у такій невикористаній сумі.  
336. 8.8.5. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки. Якщо податковий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно із законом.  
337. 8.8.6 Цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платником податку органам державної або місцевої влади, або створеним ними підприємствам, установам чи організаціям, які видають ліцензіїї чи дозволи (провадять будь-які реєстрації) включається до складу податкового кредиту платника цього податку, не зважаючи на факт адміністративного чи кримінального переслідування окремих посадових осіб таких органів.  
338. 8.9. Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхуванням життя та недержавного пенсійного страхування платника податку  
339. 8.9.1. Підлягають оподаткуванню такі доходи, отримані як страхові виплати та викупні суми за договором довгострокового страхування життя платника податку:  
340. а) за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону від:  
341. суми одноразової страхової виплати за договорами недержавного пенсійного страхування або довгострокового страхування життя у разі дожиття такого платника податку до граничної дати дії страхового договору або до досягнення ним певного віку, визначеного таким договором, зменшеної на суму, що дорівнює двадцятикратному значенню мінімальної заробітної плати, встановленої законом для року, на який припадає така одноразова страхова виплата;  
342. викупної суми при достроковому розірванні договору довгострокового страхування життя або договору з недержавного пенсійного страхування;  
343. суми страхової виплати у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата надається особам, іншим ніж члени його сім"ї, що мали спільну сумісну власність з платником податку, який помер;  
344. сум регулярних та послідовних страхових виплат (ануїтетів), які виплачуються застрахованій особі або пенсійних виплат.  
345. 8.9.2. Не підлягають оподаткуванню та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу доходи платника податку, отримані як страхові виплати за договорами довгострокового страхування його життя, якщо він є:  
346. а) застрахованою особою, що внаслідок нещасного випадку отримує інвалідність І групи;  
347. б) будь-яким членом сім"ї застрахованої особи першого ступеню рідства, яка померла або була визнана судом померлою чи безвісті відсутньою.  
348. 8.9.3. Доходи, які виплачуються платнику податку (його спадкоємцям) у межах недержавного пенсійного страхування, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.  
349. 8.9.4. Якщо страхові внески (страхові премії) за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування були сплачені платником податку чи членами його сім"ї першого ступеню рідства за їх власний рахунок після оподаткування цим податком, то страхова або пенсійна виплата, зменшена на суму сплачених страхових (пенсійних) внесків, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.  
350. 8.10. Оподаткування окремих видів іноземних доходів  
351. 8.10.1. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів, у тому числі визначених у пункті 8.10 цієї статті, є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача.  
352. 8.10.2. Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку має право на зменшення суми річного податкового зобов"язання на суму податків, сплачених за кордоном з частини таких іноземних доходів, то такий платник податку має право подати податкову декларацію, в якій визначається така сума та підстави для такого зменшення.  
353. 8.11.Оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт  
354. 8.11.1 До загального оподатковуваного доходу платника податку включається перевищення суми коштів, виданих платнику податку його працедавцем або стороною цивільно-правової угоди чи за їх дорученням - третьою особою:  
355. а) на відрядження, над сумою фактичних витрат на відрядження, розрахованою за правилами підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  
356. б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені працедавця та за його рахунок, над сумою фактичних витрат такого платника податку, пов"язаних зі здійсненням таких дій.  
357. 8.11.2. Фінансовий звіт про використання коштів, визначених у підпункті 8.11.1 цього пункту, подається особі, що їх виплатила, за формою, встановленою центральним податковим органом.  
358. 8.11.3. Якщо платник податку не повертає зайво витрачену суму коштів, отриманих на відрядження або під звіт шляхом їх внесення до каси або зарахування на банківський рахунок особи, що надала такі кошти, до граничної дати подання фінансового звіту про їх використання, то така особа зобов"язана:  
359. або визнати таку суму як заробітна плата такого платника податку, який перебуває з нею у трудових відносинах, за наслідками місяця, на який припадає така гранична дата, з відповідним оподаткуванням цим податком та включенням до бази нарахування збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов"язкове соціальне страхування;  
360. або протягом місяця, наступного за місяцем, на який припадає така гранична дата, звернутися до суду із заявою (позовом) про стягнення такої суми з такого платника податку.  
361. Якщо така особа не здійснює визначених цим підпунктом дій у визначені ним строки, то сума такого перевищення прирівнюється до додаткового блага, наданого такою особою такому платнику податку, з її відповідним оподаткуванням за наслідками наступного календарного місяця.  
362. 8.11.4. Граничною датою надання звіту про відрядження або витрачання кошів, наданих під звіт є десятий календарний день, наступний за днем, у якому платник податку:  
363. а) завершує відрядження;  
364. б) завершує виконання окремої цивільно - правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала такі кошти, але не пізніше десятого календарного дня від дня видачі коштів, включаючи такий день.  
365. Якщо платник податку, який отримує доходи, визначені цим пунктом, завершує трудові чи цивільно-правові відносини з особою, що видала кошти на відрядження або під звіт, до спливу граничного строку надання звіту про їх використання чи повернення їх надлишку, звіт подається до проведення остаточного розрахунку між працедавцем (стороною цивільно-правової угоди) та таким платником податку.  
366. Якщо повне утримання таких сум не є можливим внаслідок смерті такого платника податку або визнання його за рішенням суду безвісті відсутнім або померлим, то такі суми включаються до складу загального оподатковуваного доходу такого платника податку за наслідками останнього податкового періоду;  
367. 8.11.5. Норми цього пункту поширюються також на отримання оподатковуваного доходу платником податку з використанням дебетових або кредитних карток платіжних систем, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, емітованих особою, яка надсилає платника податку у відрядження або доручає йому здійснити окрему цивільно-правову дію від імені такої особи та за її рахунок.  
368. 8.12. Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами  
369. 8.12.1. Підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, доходи нерезидентів, одержаних ними від виконання цивільно-правових або трудових договорів на території України, у тому числі (але не виключно) нерезидентів, які:  
370. а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів-юридичних осіб;  
371. б) є членами керівних органів юридичних осіб - резидентів або їх представництв за кордоном, та отримують у цьому зв'язку заробітну плату, інші прирівняні до неї виплати, нарахування та будь-які компенсації;  
372. в) займаються незалежною професійною діяльністю на території України, а саме як артисти театру, кіно, радіо, телебачення, естради, музиканти чи спортсмени, лікарі, адвокати, нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори (інженери), у релігійній (місіонерській) діяльності, чи мають професії, допоміжні вищеозначеним;  
373. 8.12.2. Якщо зазначені у підпункті 8.12.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку. Якщо такі доходи виплачуються нерезиденту готівкою або у формі, відмінної від грошової, то такий нерезидент зобов"язаний самостійно нарахувати та сплатити податок до закінчення його перебування в Україні, під час якого отримуються такі доходи.  
374. 8.12.3. Якщо зазначені у підпункті 8.12.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то такий резидент вважається податковим агентом стосовно такого нерезидента. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходів з джерелом їх походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі чи є сума цього доходу до або після оподаткування цим податком .  
375. 8.12.4. Норми цього пункту не поширюються на оподаткування доходів, що мають джерело їх походження з території України, отриманих нерезидентами, які кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку.  
376. Стаття 9. Оподаткування доходів, отриманих платником податку від провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи  
377. 9.1. Оподаткування доходів, отриманих платником податку від провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.  
378. 9.2. У виняток з правил оподаткування, встановлених пунктом 9.1 цієї статті, якщо особа виплачує заробітну плату (прирівняні до неї виплати і відрахування) найманій особі або особі, що перебуває з нею у цивільно-правовох відносинах, або при виплаті інших доходів, які згідно з цим Законом кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку, то така особа зобов"язана нараховувати, утримувати та вносисти до бюджету цей податок у загальному порядку, визначеному цим Законом, а також нести відповідальність за таке ненарахування або неповне нарахування, згідно із законом.  
379. 9.3. Норми пункту 9.2 цієї статті не поширюються на платників ринкового збору, крім випадку коли такі платники ринкового збору зобов"язані виплачувати найманим працівникам заробітну плату (інші прирівняні до неї виплати та нарахування).  
380. Стаття 10. Оподаткування операцій, пов"язаних з іпотечним житловим кредитуванням  
381. 10.1. Право на включення до складу податкового кредиту витрат, пов'язаних з погашенням іпотечного житлового кредиту  
382. 10.1.1. Платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми фактично сплачених протягом податкового року платежів у рахунок погашення іпотечного житлового кредиту (процентів та основної суми).  
383. 10.1.2. Таке право виникає у разі, якщо за рахунок коштів такого іпотечного житлового кредиту було збудовано чи придбано житловий будинок (квартиру), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.  
384. 10.2. Розрахунок частини іпотечного житлового кредиту, дозволеного до включення до складу податкового кредиту.  
385. 10.2.1. Частина іпотечного житлового кредиту, яку дозволяється включити до складу податкового кредиту звітного податкового року, не може перевищувати:  
386. суми, дозволеної до включення до складу податкового кредиту звітного податкового року, яка розраховується за такою формулою:  
387. МЗП х (1 + МЗП / СК) ЧІК = ----------------------------------, де КР  
388. ЧІК - частина основної суми іпотечного житлового кредиту, дозволена до включення до складу податкового кредиту звітного податкового року;  
389. МЗП - сума, яка дорівнює виплаті частини основної суми іпотечного кредиту, але не більше суми у 100 мінімальних заробітних плат, встановлених для звітного року;  
390. СК - розмір основної суми наданого житлового іпотечного кредиту;  
391. КР - кількість років, протягом яких погашається основна сума іпотечного житлового кредиту згідно з укладеною кредитною угодою.  
392. 10.2.2 У разі коли у майбутньому змінюються умови кредитного договору за домовленістю сторін, для цілей розрахунку частини іпотечного житлового кредиту, дозволеного до включення до складу податкового кредиту платника податку, такі нові умови застосовуються з податкового року, наступного за звітним, на який припадають такі зміни.  
393. 10.2.3 У разі коли іпотечний житловий кредит залучається товариством співвласників житла або житловим кооперативом, то у заставу передається як житло членів такого товариства (кооперативу), які надали письмову згоду на укладення такого кредитного договору, так і місця їх загального користування, включаючи підвали і горища.  
394. У цьому випадку члени товариства співвласників житла (житлового кооперативу) мають право включити до складу податкового кредиту кожного із членів такого товариства (кооперативу) суму, визначену за правилами підпункту 10.2.1 цього пункту, розподілену виходячи з пропорції загальної площі квартири такого платника у загальній площі такого дому (з врахуванням площ загального користування, підвалів та горищ). Поділ таких сум здійснюється особою, яка відповідно до норм житлового кодексу є уповноважною здійснювати нарахування сум житлової плати.  
395. Якщо товариство співвласників житла (житловий кооператив) не виконують обов"язків зі своєчасного погашення основної суми чи процентів за таким іпотечним кредитом, то стягення не може бути спрямовано на житло осіб, які повністю погасисли поточну заборгованість за основною сумою та процентів з такого іпотечного кредиту у долі, що припадає на них.  
396. Продаж підвалів або горищ багатоквартирного житлового будинку, надання їх в оренду чи надання права на здійснення будь-яких перебудов чи надбудов (мансард), відбувається у випадку, якщо всі із приватних власників квартир такого дому дають згоду на таку дію та із забудовником (орендарем) та таким співтовариством (кооперативом) укладається відповідна угода. У цьому випадку отримані кошти зараховуються на рахунок організації співвласників такого житла (житлового кооперативу) або за відсутністю такого рахунку - на рахунок житлово-експлуатаційної контори, яка обслуговує такий дім, у спрямування зменшення заборгованості з іпотечного кредиту, а при його відсутності - на погашення витрат зі сплати комунальних платежів жителів квартир такого дому у порядку, встановленому таким житловим співтовариством або житловим кооперативом.  
397. 10.3. Право на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту стосовно окремого об"єкту нерухомої власності, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, наступного за роком в якому розпочинається будівля об"єкту нерухомого майна під попередній іпотечний кредит, але не раніше його погашення.  
398. 10.4 Платник податку - резидент, який бажає протягом звітного податкового року скористатися правом на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту, зобов'язаний разом із отриманням такого права визначити житловий будинок (квартиру, кімнату), збудований (придбаний) за кошти такого кредиту, як основне місце проживання. При цьому місце прописки (реєстрації місця проживання) такого платника податку або членів його сім'ї для цілей оподаткування не береться до уваги.  
399. Дебітор має право включити такі сплачені суми до складу податкового кредиту року, в якому вони були понесені (включаючи три календарних роки, попередні року набрання чинності цим Законом), але не пізніше закінчення року, в якому такий об"єкт житлового будівництва передається у власність такого дебітора.  
400. 10.5. У разі коли іпотечний житловий кредит має строк погашення, більший за 10 календарних років, право на отримання нового іпотечного житлового кредиту на умовах, визначених цією статтею, виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного кредиту.  
401. 10.6. У разі коли подружжя розлучається, десятирічне обмеження, встановлене пунктом 10.5 цієї статті поширюється виключно на колишнього члена подружжя, у власності якого залишається об"єкт житлового іпотечного кредитування.  
402. Якщо внаслідок розлучення об"єкт житлового іпотечного кредитування поділяється між колишніми членами подружжя або продається з метою поділу між ними отриманих доходів, десятирічне обмеження, встановлене підпунктом 10.5 цього пункту, поширюється на кожного з колишніх членів подружжя.  
403. Якщо заємник іпотечного кредиту помирає чи визнається судом померлим або безвісті відсутнім, то особою, відпоідальною за погашення іпотечного кредиту стає фізична особа, якій відповідно до заповіту або закону передається у власність такий об"єкт власності.  
404. 10.7. Вікові обмеження  
405. 10.7.1. Правом включення витрат на погашення іпотечного житлового кредиту до складу податкового кредиту користуються особи, які досягли 18-річного віку та не перевищують вік, за яким вони отримують державну пенсію за віком згідно із законом.  
406. 10.7.2. Зазначене у підпункті 10.7.1 цього пункту обмеження не застосовується, якщо об"єкт, що перебуває в іпотеці, належить на правах спільної сумісної власності подружжя за умови, якщо один з членів подружжя не відповідає вимогам вікових обмежень, встановлених таким підпунктом.  
407. 10.8. Розподіл витрат між членами подружжя  
408. 10.8.1. Право на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту надається платнику податку - позичальнику, а також іншому члену його подружжя, за умови якщо житловий будинок (квартира) перебувають у спільній (сумісній) власності таких членів подружжя та кредитна угода була підписана обидвома членами подружжя, або особою, яка згідно з нормами шлюбного контракту є уповноваженою підписувати подібні документи.  
409. У цьому випадку члени подружжя мають право самостійно визначити платника податку, який має право на включення таких витрат до складу податкового кредиту або при недосягенні такого спільного рішення - звернутися до суду, який визначає у власності якого члена подружжя знаходиться об"єкт іпотечного кредиту (та який відповідає за його погашення). Таке рішення доводиться до відома кредитора у письмовому вигляді.  
410. Порядок виконання вимог цього підпункту визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України.  
411. 10.8.2. У разі коли платник податку - позичальник бере шлюб після підписання зазначеного кредитного договору, то особою, відповідальною за погашення такого кредиту, є такий платник податку, а власність, що перебуває в іпотечній заставі, може бути стягнена у рахунок погашення кредиту незалежно від норм нового шлюбного контракту та сімейного законодавства.  
412. 10.8.3. У разі коли подружжя, яке має право на самостійний розподіл витрат з погашення іпотечного житлового кредиту згідно з відповідними пунктами цієї статті розлучається, правом на включення до складу податкового кредиту фактично сплаченої частини іпотечного житлового кредиту за наслідками податкового року, на який припадає таке розлучення, має платник податку, у власності якого залишається за домовленістю сторін або рішенням суду такий житловий будинок (квартира).  
413. 10.8.4. Правами, визначеними підпунктами 10.8.1 - 10.8..2 та обов'язками, визначеними підпунктом 10.8.3 цього пункту, користуються (виконують) також одинока мати (батько) та її (його) дитина (діти), між якими установлені відносини утримання (опікунства) згідно із законом.  
414. 10..9. Дострокове зупинення права на включення до складу податкового кредиту витрат з погашення іпотеки.  
415. 10.9.1. Платник податку достроково позбавляється права на включення витрат з погашення іпотечного кредиту до складу податкового кредиту у разі:  
416. а) зміни місця основного проживання до погашення іпотечного житлового кредиту, - починаючи з місяця, наступного за місяцем, на який припадає така зміна;  
417. б) у разі втарати резидентського статусу, а також при виїзді платника податку за межі України на постійне місце проживання (із втратою резидентського статусу або без такої) до погашення іпотечного житлового кредиту.  
418. 10.10. Відновлення права на збільшення іпотечного житлового кредиту  
419. Платник податку має право на відновлення права на збільшення іпотечного житлового кредиту у разі:  
420. а) примусового продажу житлового будинку (квартири, кімнати), що є об"єктом іпотеки, у випадках, передбачених законом;  
421. б) конфіскації такого житлового будинку (квартири, кімнати) у випадках, передбачених законом;  
422. в) ліквідації квартири (кімнати) або дому як об"єкта власності за рішенням органу місцевої влади, із попереднім такій ліквідації відшкодуванням їх вартості згідно із законом;  
423. г) зруйнування житлового будинку (квартири, кімнати) або визначення їх непридатними для використання за причинами нездоланної сили (форс-мажору);  
424. д) розлучення, за умовами якого об'єкт іпотечного кредитування:  
425. залишається у власності іншого члена подружжя;  
426. передається особі, над якою платник податку здійснює опіку на момент такого розлучення;  
427. е) продажу житлового будинку (його частини) або квартири (її частини) у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку, встановленою в судовому порядку.  
428. 10.11. Забезпечення іпотечного кредиту  
429. 10.11.1. Кредитор може вимагати додаткове забезпечення наданого іпотечного житлового кредиту.  
430. 10.11.2. У разі якщо платники податку - позичальники порушують умови договору з іпотечного житлового кредитування, на таких платників податку не поширюється дія статті 109 Житлового кодексу України.  
431. Стаття 11. Операції з продажу житлових будинків, квартир, кімнат, інших об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом  
432. 11.1. Будівлі, які перебували у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом, оподатковуються при їх продажу після набрання чинності цим Законом, за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 7.2 статті 7 цього Закону.  
433. Стягнення цього податку здійснюється нотарем, який засвідчує дійсність підписів сторін такого договору, та утримує суму зазначеного податку, який підлягає відрахуванню таким нотарем до відповідого бюджету територіальної громади протягом трьох банківських днів, наступних за днем такого нотаріального посвідчення.  
434. 11.1.1. Дохід платника податку, отриманий від продажу будівлі, яка використовувалася платником податку як місце його постійного проживання на момент прийняття цього Закону, підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу такого платника податку.  
435. 11.1.2. Чистий дохід, що підлягає оподаткуванню, розраховується за такою формулою:  
436. ЧД = ВД - П х (1 + П: ВД), де  
437. ЧД - чистий дохід, що підлягає оподаткуванню;  
438. ВД - валовий дохід, отриманий платником податку від продажу житлового будинку (квартири), що дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, чи вартість присадибної ділянки);  
439. П - сума пільги, визначена підпунктом 13.1.3 цього пункту.  
440. У разі коли сума розрахованого чистого доходу має нульове або від"ємне значення, податок не нараховується, а збитки не переносяться на результати наступних податкових періодів (років).  
441. 11.1.3. Для визначення розміру чистого доходу, отриманого внаслідок продажу житлового будинку (квартири), який перебував у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом, застосовується пільга у сумі, що дорівнює верхньому значенню другої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону, помноженої на кількість членів сім"ї (включаючи такого платника податку), які постійно проживали у такому житловому будинку (квартирі) протягом трьох повних календарних років, попередніх року, на який припадає такий продаж.  
442. До зазначеного трьохрічного строку включається також строк використання такого об'єкта нерухомості, що перебував у державній,  
443. комунальній власності або утримувся на балансі підприємств, та був у подальшому приватизований платником податку (членами його сім'ї), незалежно від того чи відбулася така приватизація до або після прийняття цього Закону.  
444. 11.1.4. Для цілей оподаткування сума чистого доходу, розрахована згідно з нормами цього підпункту, не може бути меншою верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону.  
445. 11.1.5. Стягнення податку з доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), здійснюється особою, що нотаріально засвідчує договір, за рахунок доходів, які виплачуються платнику податку покупцем такого житлового будинку (квартири). При цьому особою, яка отримує статус податкового агента, є такий нотаріус.  
446. 11.1.6. Платник податку зобов'язаний протягом строків давності, визначених законом, зберігати оригінали договорів (контрактів, рахунків, фактур, інших розрахункових документів), які свідчать про правомірність нарахування таким платником податку суми податкових зобов"ящань або частин податкового кредиту.  
447. 11.1.7. Для цілей цієї статті під терміном "місце постійного проживання платника податку" розуміється місце прописки (реєстрації місця постійного проживання) платника податку. У разі, якщо члени сім'ї платника податку мають різні місця прописки (реєстрації), для цілей застосування пільг, визначених підпунктом 13.1.3 цього пункту, платник податку та члени його сім"ї мають подати спільну заяву до відповідного податкового органу з визначенням спільного основного місця проживання у порядку, терміни та за формою, встановленими центральним податковим органом.  
448. 11.2. Порядок оподаткування доходів, отриманих платником податку від продажу житла, що не використовувалося як основне місце його проживання, а також інших об'єктів нерухомого майна, що перебували у його власності (співвласності) на момент набрання чинності цим Законом.  
449. 11.2.1. Валовий дохід платника податку, отриманий від продажу житла, що не використовувалося як основне місце його проживання, а також інших об'єктів нерухомого майна, що перебували у його власності (співвласності) на момент набрання чинності цим Законом, підлягає включенню до складу річного оподатковуваного доходу року, протягом якого відбувся такий продаж.  
450. 11.2.2. Сума доходу, отриманого від продажу житлових будинків (квартир), інших об'єктів нерухомого майна, дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки).  
451. 11.2.3. Загальний дохід платника податку включає дохід від продажу таких житлових будинків (квартир, кімнат, інших об'єктів нерухомого майна), що відображається у декларації такого платника податку за наслідками звітного податкового року.  
452. Стаття 12. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну, інших видів відчуження) житлових будинків, квартир, інших об'єктів нерухомого майна, що будуть продані платником податку після набрання чинності цим Законом.  
453. 12.1. Порядок визначення суми чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), які використовувалися як основне місце проживання такого платника податку та були придбані ним після набрання чинності цим Законом.  
454. 12.1.1. Сума чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлового будинку (квартири), який використовувався як основне місце проживання фізичної особи та був придбаний таким платником податку після набрання чинності цим Законом, розраховується як різниця між валовим доходом, отриманим внаслідок такого продажу, та витратами, понесеними на придбання такого житлового будинку (квартиру), зменшена на 10 відсотків за кожний повний календарний рік володіння таким житловим будинком (квартирою), починаючи з третього календарного року, наступного за роком, на який припадає його придбання.  
455. Зазначена сума чистого доходу обчислюється за такою формулою:  
456. 1 Чд = (Вд - Вв) х ( 1 - --------), де 10 х Р  
457. Чд - чистий дохід;  
458. Вд - валовий дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження житлового будинку (квартири, іншого нерухомого майна), що дорівнює його вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази, встановленої для такого об'єкта нерухомості згідно із законодавством;  
459. Вв - валові витрати, понесені у зв'язку з придбанням такого житлового будинку (квартири), засвідчені нотаріально (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, а також вартість присадибної ділянки);  
460. Р - кількість повних календарних років, протягом яких такий житловий дім (квартира) перебував у власності (співвласності) платника податку, починаючи з третього календарного року, наступного за роком, на який припадає придбання такого житлового дому (квартири) таким платником податку - продавцем.  
461. 12.1.2 Для цілей оподаткування сума чистого річного оподатковуваного доходу, розрахована згідно з нормами цього пункту, не може бути меншою за суму, визначену підпунктом 12.1.1 цього пункту.  
462. 12.2. Порядок визначення суми чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлових будинків (квартир), які не використовувалися як основне місце проживання платника податку, а також інших об'єктів нерухомого майна, які були придбані таким платником податку після набрання чинності цим Законом  
463. 12.2.1. Сума чистого доходу, отриманого платником податку від продажу житлових будинків (квартир, інших об'єктів нерухомого майна), крім зазначених у пункті 14.1 цієї статті, придбаних таким платником податку після набрання чинності цим Законом, розраховується як різниця між валовим доходом, що дорівнює їх вартості, зазначеній у нотаріально завіреному договорі, (включаючи вартість землі, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, а також вартість присадибної ділянки), але не менше вартісної бази, встановленої для такого об'єкта нерухомості згідно із законодавством, та валовими витратами, понесеними у зв'язку з придбанням такого житлового будинку (квартири, іншого об'єкту нерухомої власності), засвідченими нотаріально (включаючи вартість землі, на якій розташований такий житловий будинок, інші об'єкти нерухомого майна, а також вартість присадибної ділянки);  
464. 12.2.2 Для цілей оподаткування сума чистого доходу, розрахована згідно з нормами цього підпункту щодо продажу житлових будинків або квартир (крім інших об'єктів нерухомого майна) не може бути меншою верхнього значення першої податкової шкали, встановленого статтею 7 цього Закону.  
465. 12.3. Обов'язок осіб, що здійснюють нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу житлових будинків (квартир, інших об'єктів нерухомої власності), хоча б однією стороною яких є платник податку  
466. 12.3.1. Особи, які відповідно до законодавства здійснюють нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу житлових будинків (квартир, інших об"єктів нерухомої власності), визначених у цій статті, зобов'язані надсилати податковому органу відомості про сторони договору (включаючи їх ідентифікаційні податкові номери, а для договорів, де однією зі сторін є юридична особа, - відповідні коди), предмет та суму договору, у строки та за формою, визначеними центральним податковим органом.  
467. Порушення процедури, форми або строків надання такої довідки тягне за собою відповідальність, тотожну відповідальності за порушення процедури, форм або строків надання податкової звітності.  
468. 12.4. Порядок оподаткування чистого доходу, отриманого платником податку від операцій з продажу житлових будинків, квартир, інших об'єктів нерухомої власності, які були придбані таким платником податку після набрання чинності цим Законом  
469. 12.4.1. Чистий дохід платника податку, отриманий внаслідок продажу житлового будинку, квартири, чи інших об'єктів нерухомості, придбаних після набрання чинності цим Законом, включається до сукупного валового доходу такого платника податку за результатами звітного податкового року та оподатковується у порядку, передбаченому статтею 7 цього Закону.  
470. 12.4.2. Платник податку, який протягом звітного податкового року здійснив операції, визначені цією статтею, зобов'язаний разом із декларацією за такий податковий рік подати розрахунок одержаних від валових доходів, отриманих від таких операцій, а у разі коли згідно з нормами цього пункту такий платник податку має право на їх зменшення на суму валових витрат чи на застосування положень підпункту -------пункту ------- цієї статті, - розрахунок валових витрат (з урахуванням або без такого, залежно від статусу житлового будинку (квартири), права на застосування процентного зменшення суми чистого доходу). Форма зазначеного розрахунку визначається центральним податковим органом.  
471. Стаття 13. Оподаткування коштів або майна (майнових та немайнових прав), отриманих у спадок чи подарованого платнику податку  
472. 13.1.Оподаткування коштів або майна (немайнових прав), отриманих у спадок  
473. 13.1.1. У разі коли кошти або майно передаються платником податку у спадок члену його сім"ї, то не підлягають оподаткуванню такі об"єкту спадку:  
474. а) нерухома власність, яка є житловим будинком (його частиною), квартирою (кімнатою), що використовується або письмово заявляється спадкоємцем як одне основне місце його проживання;  
475. б) один індивідуальний гараж, одне місце у гаражному кооперативі або приватній стоянці за вибором спадкоємця;  
476. в) особисті речі спадкодавця, на які не може бути спрямовано стягнення згідно із цивільним законодавством України;  
477. г) кошти, які зберігалися на пенсійних рахунках спадкодавця та передаються спадкоємцю згідно із законом;  
478. д) кошти, які зберігалися на банківських рахунках спадкодавця та передаються спадкоємцю, але не більше суми, що дорівнює стократногому розміру мінімальної заробітної плати, встановленої для року відкриття спадщини;  
479. е) кошти, майно (майнові чи немайнові права), які перебували у спільній (сумісній) власності спадкодавця та спадкоємця та передаються іншому члену подружжя.  
480. 13.1.2. Вартість об"єктів спадку, інших ніж зазначені у підпункті 13.1.1 цього пункту, підлягають оподаткуванню під час нотаріального оформлення спадку за ставкою, встановленою для третьої податкової шкали згідно зі статтею 7 цього Закону. При цьому сума спадку (його вартість) не включається до складу річного оподатковуваного доходу платника податку, а утримана сума податку є остаточною і не бере участі у перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку за підсумками такого року.  
481. Нарахування та стягнення зазначеного податку здійснюється особою, що здійснює нотаріальне оформлення спадку та вважається податковим агентом.  
482. 13.1.3. Податок, визначений підпунктом 15.1.2 цього пункту, не застосовується, якщо згідно з умовами заповіту або закону майно (майнові або немайнові права) та кошти спадкодавця передаються у власність державному або місцевому бюджету, окремим бюджетним організаціям, а також організаціям, що мають статус благодійних згідно із законом.  
483. 13.2. Оподаткування коштів та майна, подарованих платнику податку іншими особами  
484. 13.2.1. У разі коли кошти або майно даруються платником податку іншій особі, не включається до складу загальних доходів такої іншої особи та не оподатковується вартість таких подарунків:  
485. а) будь-яких подарунків на користь члена сім"ї дарувальника;  
486. б) подарунків, отриманих від дарувальника - фізичної особи протягом звітного податкового року особою, іншою ніж член сім"ї дарувальника, сукупна вартість яких не перевищує верхнього значення першої податкової шкали, встановленої статтею 7 цього Закону.  
487. 13.2.2. Вартість подарунків, інших ніж ті, що зазначені у підпункті 15.2.1 цього пункту, включається до складу сукупного оподатковуваного доходу їх отримувача за наслідками звітного податкового року і оподатковується за правилами, визначеними статтею 7 цього Закону. У виняток з цього правила, вартість подарунків, які надаються дарувальником-юридичною особою, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з її відповідним оподаткуванням, незалежно від того чи сплачує така юридична особа цей податок за загальними правилами або за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених (спеціальних) режимів оподаткування.  
488. 13.2.3. Податок, визначений підпунктом 13.2.2 цього пункту, не застосовується, якщо згідно з умовами договору дарування майно (майнові або немайнові права) та кошти передаються у власність державному або місцевому бюджету, окремим бюджетним організаціям, а також організаціям, що мають статус благодійних згідно із законом.  
489. Стаття 14 Оподаткування операцій із заміщення втраченої власності  
490. 14.1. У разі коли платник податку втрачає належний йому на правах власності житловий будинок (квартиру, кімнату), який використовувався таким платником податку як основне місце проживання, у зв'язку з його зруйнуванням чи визнанням такого об'єкту непридатним для використання внаслідок наявності обставин непереборної сили або призначеним для знесення відповідно до законодавства, такий платник податку має право включити до складу податкового кредиту документально підтверджену суму витрат, понесених у зв'язку з придбанням або спорудженням нового житлового будинку (квартири, кімнати), за наслідками податкового року, на який припадає таке придбання, яка розраховується:  
491. а) для нерухомої власності, придбаної до набрання чинності цим Законом, - у сумі, що визначається за такою фомулою:  
492. С = П х В (м), де:  
493. С - сума, яка включається до складу податкового кредиту;  
494. П- загальна площа втраченої нерухомості (у квадратних метрах);  
495. В (м) -середня вартість одного квадратного метру придбаного об"єкту нерухомості, яка встановлюється на підставі нотаріально засвідченої вартості такого об"єкту (для житлового будинку або його частини - з урахуванням вартості присадибної ділянки, крім випадків коли такий об"єкт споруджується на присадибній ділянці, що належить на правах власності такому платнику податку), зазначеної у договорі купівлі - продажу та поділеної на кількість метрів загальної площі такого об"єкту (без урахування площі присадибної ділянки).  
496. б) для нерухомої власності, придбаної після набрання чинності цим Законом, - у сумі, що визначається за такою формулою:  
497. С = (В + КП) - Н, де  
498. С - сума, яка включається до податкового кредиту;  
499. В - загальна вартість втраченого об"єкту нерухомості, зазначена нотаріально при засвідченні договору купівлі-продажу такого об"єкта;  
500. КП - вартість будь-яких капітальних поліпшень об"єкту нерухомості, підтверджених документально;  
501. Н - загальна вартість придбаного або новозбудованого об"єкту нерухомості, підтверджена документально.  
502. Якщо внаслідок визначення такої суми вона має від"ємне значення, то таке від"ємне значення не включається як до складу податкового кредиту, так і до складу валового доходу платника податку.  
503. 14.2. Право на збільшення податкового кредиту, передбачене пунктом 16.1 цієї статті, діє до закінчення третього календарного року, наступного за роком, в якому сталася втрата житлового будинку (квартири).  
504. 14.3. Право на збільшення податкового кредиту, передбачене пунктом 16.1 цієї статті, не поширюється на осіб, які застрахували випадок втрати об'єкту нерухомості за причинами, визначеними цією статтею. При цьому суми страхового відшкодування не включаються до валового доходу платника податку - страхувальника.  
505. 14.4. Наявність факту втрати об'єкту нерухомого майна має бути підтверджена офіційними висновками органів внутрішніх справ України або іншими установами або організаціями, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати наявність обставин непереборної сили. Порядок виконання цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України.  
506. Стаття 15. Порядок внесення податку до бюджету  
507. 15.2. Податок, утриманий працедавцем (самозайнятою особою) при виплаті доходу на користь платника податку за його рахунок, підлягає внесенню до бюджету територіальної громади, на території якої знаходиться особа, що виплачує такі доходи..  
508. 15.3. При виплаті доходів, які згідно з нормами цього Закону включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку, податок зараховується до бюджету територіальної громади, за основним місцем проживання платника цього податку.  
509. 15.4. Особа, яка виплачує доходи:  
510. а) найманим працівникам:  
511. збирає довідки про основне місце проживання платників податку й передає отримані відомості податковому органу у спосіб та за формою, визначені центральним податковим органом;  
512. нараховує та утримує податок з виплачених сум доходів, й надсилає утриману суму єдиним платежем до відповідного бюджету.  
513. б) іншим особам:  
514. нараховує та утримує податок з виплачених сум доходу, отриманого такою особою, й надсилає утриману суму податку з її доходів до бюджету територіальної громади, на території якої така особа є зареєстрованою в податковому органі.  
515. 15.5. Доходи, утримані та сплачені особою у випадках, передбачених частиною "а" пункту 15.4. цього пункту, підлягають перерахуванню до бюджету територіальної громади, де було зареєстровано отримувача таких доходів як платника цього податку.  
516. Стаття 16. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та внесення податку до бюджету  
517. 16.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення до бюджету податку з доходів які виплачуються як заробітна плата (прирівняні до неї віплати та відшкодування), є працедавець (самозайнята особа), яка виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).  
518. 16.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та внесення до бюджету податку з інших доходів є:  
519. а) для доходів з джерелом їх походження з України - працедавець, що виплачує такі інші доходи на користь платника податку;  
520. б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати цього податку, - платник податку - отримувач таких доходів у складі його річного оподатковуваного доходу.  
521. 16.3. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку з доходів, які кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, є особа, визначена відповідними статтями цього Закону;  
522. 16.4. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку на доходи від підприємницької діяльності, є фізична особа, яка провадить таку діяльність.  
523. 16.5. Особою, відповідальною за утримання (нарахування) та внесення до бюджету податку на доходи, отримані від продажу майна, що підлягає нотаріальному посвідченню, у тому числі інвестиційних активів, одержання їх у спадок або згідно із договором дарування, є особа, яка здійснює нотаріальне посвідчення відповідних цивільно-правових договорів.  
524. 16.6. Особою, відповідальною за утримання та внесення до бюджету податку з загального річного оподатковуваного доходу , є:  
525. а) у разі отримання платником податку доходу, який оподатковується під час його виплати та за його рахунок, - резидент, що виплачує такі доходи;  
526. б) у разі виплати (наданні) доходів податковими агентами, - такі податкові агенти;  
527. в) в інших випадках - платник цього податку податку за наслідками звітного податкового року.  
528. Стаття 17. Джерела виплати податку та отримання бюджетного відшкодування  
529. 17.1. Джерелом виплати податку з основного або неосновного місця його отримання є сума такого виплачуваного доходу, за рахунок якого стягується такий податок.  
530. 17.2. Джерелом виплати податку з пасивних доходів є сума таких доходів, за рахунок яких стягується такий податок.  
531. 17.3. Джерелом сплати податку з доходів, що виплачуються у формі, відмінній від грошової, є будь-які активи платника податку, якщо такі доходи включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу, або активи особи, що виплачує такі доходи, якщо такі доходи кінцево оподатковуються при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу платника податку.  
532. 17.4. Джерелом сплати податку з загального оподатковуваного річного доходу платника податку, є його активи, за винятком тих, на які не може бути спрямоване стягнення згідно з цивільним законодавством.  
533. 17.5. Джерелом виплати відшкодування сум податку, надміру сплачених до бюджету протягом звітного податкового року, є бюджет територіальної громади, на території якої знаходиться основне місце проживання платника податку.  
534. Стаття 18. Визначення суми річних податкових зобов'язань, а також порядок складення і подання декларацій про річний сукупний оподатковуваний дохід  
535. 18.1. Сума загального річного оподатковуваного доходу визначається відповідним податковим органом на підставі відомостей, наданих такому органу особами, що виплатили такі доходи на користь такого платника податку протягом такого звітного податкового року, або відомостями, зазначеними у декларації про річний сукупний оподатковуваний дохід (далі - декларація), наданій податковому органу таким платником податку у випадках, визначених цим Законом.  
536. 18.2. Крім випадків коли згідно з нормами цього Закону утримання (нарахування) та сплата податку до бюджету здійснюється до або під час виплати відповідного доходу на користь платника податку, обов'язок з визначення суми податкового зобов'язання та стягнення податку покладається на відповідний податковий орган.  
537. 18.3. Норми пункту 18.2 цієї статті не поширюються на порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, який установлюється спеціальним законом з цього питання.  
538. 18.4. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.  
539. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.  
540. Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.  
541. 18.5. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації про сукупний оподатковуваний дохід, отриманий протягом звітного податкового року, у таких випадках:  
542. а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:  
543. Є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебували на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;  
544. перебували під арештом або були засуджені до позбавлення волі, перебували у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;  
545. визнані безвісно відсутніми, померлими за рішенням суду чи перебували у розшуку станом на кінець звітного податкового року;  
546. перебували на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;  
547. б) є платниками податку, які отримували будь-які з нижченаведених видів доходів:  
548. доходи, які виплачуються працедавцем, визначеним цим Законом як джерело виплати доходу з території України;  
549. доходи, які згідно з нормами цього Закону підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу річного сукупного оподатковуваного доходу, за винятком випадків, прямо встановлених цим Законом;  
550. доходи у вигляді благодійної допомоги.  
551. 18.6. Платники податку, які звільняються від обов'язку подання декларації про сукупний оподатковуваний дохід згідно з нормами пункту 20.5 цієї статті, мають право за власним бажанням подати таку декларацію, якщо вони хочуть скористатися правом на отримання бюджетного відшкодування сум надміру внесених податків згідно з нормами цього Закону.  
552. 18.7. За винятком випадків, визначених у пункті 20.5 цієї статті, платник податку зобов'язаний скласти та надіслати декларацію на адресу податкового органу за місцем знаходження основного місця проживання такого платника податку протягом строків, визначених законом.  
553. 18.8. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.  
554. 18.8.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то:  
555. а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності;  
556. б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких, інших ніж платник податку, осіб:  
557. на опікуна або піклувальника, стосовно доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;  
558. на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) стосовно доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;  
559. на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.  
560. У разі заповнення декларації іншою особою, така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку.  
561. 18.9. Подання декларації здійснюється шляхом її надіслання податковому органу поштою з повідомленням про вручення або шляхом особистого вручення уповноваженим особам податкового органу за вибором платника податку.  
562. Поштове відправлення має бути вручене пошті у строки, передбачені законом. Плата за зазначене поштове відправлення не справляється. Витрати поштових установ, понесені у зв'язку з таким поштовим відправленням, відшкодовуються за рахунок бюджету у порядку, встановленому законом..  
563. У разі, якщо платник податку надсилає декларацію поштою у встановлені законом строки та така декларація втрачається, знищується або стає непридатною для наступного контролю за вини пошти або будь-якої третьої особи, то:  
564. податковий орган надсилає платнику податку повідомлення про неотримання декларації у строки, визначені законом;  
565. платник податку повторно надсилає (вручає) податковому органу декларацію протягом 30 календарних днів від дня одержання такого повідомлення та при наявності документу, що підтверджує факт вручення пошті первинної декларації, - звільняється від відповідальності за несвоєчасне її подання.  
566. 18.10. Перевірка достовірності даних, визначених у податкових деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.  
567. 18.11. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом внаслідок обробки даних декларації, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.  
568. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку або надсилається поштовим переказом на адресу його фактичного проживання, протягом 60 календарних днів від дня отримання декларації такого платника податку.  
569. 18.12. Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого входять зазначені питання, виходячи з таких умов:  
570. загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;  
571. декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;  
572. розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку при наявності таких доходів (витрат);  
573. декларація (додатки) повинна складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;  
574. декларація (додатки) повинна містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов"язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків.  
575. Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.  
576. Стаття 19. Забезпечення виконання податкових зобов'язань  
577. 19.1. Платники податку зобов'язані:  
578. а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального та річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою отримання бюджетного відшкодування надміру сплачених податків. Форми такого обліку та порядок їх заповнення визначається центральним податковим органом;  
579. б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;  
580. в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;  
581. на вимогу податкового органу та у межах її компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації про доходи;  
582. г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету документи та підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;  
583. д) у порядку, визначеному законодавством, допускати службових осіб податкового органу на території або до приміщень, що використовуються платником податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;  
584. е) у разі зміни місця отримання основного доходу, самостійно здійснювати заходи, визначені пунктом 8.3 статті 8 цього Закону;  
585. є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.  
586. 19.2. Особи, які відповідно до цього Закону, визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету (крім податкових органів у випадках, визначених цим Законом), зобов'язані:  
587. а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та вносити до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;  
588. б) надавати за формою, визначеною центральним податковим органом, та у строки, встановлені законом для квартальної податкової звітності, звітність про суми доходу, фактично сплаченого на користь платників податку, а також про суми стягнутого з них податку, податковому органу за місцем свого розташування, який надсилає зазначені відомості до податкових органів за місцем постійного проживання платника податку. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи, або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;  
589. в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму стягнутого податку;  
590. г) надавати довідку, визначену пунктом 8.3 статті 8 цього Закону, за вимогою платника податку, який змінює місце отримання основного доходу;  
591. д) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною законодавством.  
592. 19.3. Податковий орган, визначений згідно з нормами цього Закону відповідальним за нарахування податку з сукупного оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, зобов'язаний:  
593. а) на підставі відомостей, зазначених у декларації платника податку, а також податковій звітності, поданій особами згідно з нормами пункту 21.2 цієї статті, визначати суму податкового зобов'язання платника податку або суму бюджетного відшкодування, на одержання якого має право платник податку, та надсилати на підставі такого визначення відповідно податкове повідомлення платнику податку або розпорядження про перерахування сум бюджетного відшкодування відповідному органу органу державного казначейства (іншим фінансовим органам, які виконують аналогічні функції) протягом строку, з що не перевищує 90 календарних днів, наступним за останнім днем строку, встановленого законодавством для подання платником податку декларації;  
594. б) надавати податкове повідомлення платнику податку у строки та за процедурою, визначеною пунктом 20.4 статті 20 цього Закону;  
595. в) надсилати відомості, отримані у щоквартальній податковій звітності від осіб, що виплачують доходи на користь платників податку, іншим податковим органам за місцем постійного проживання таких платників податку у порядку, визначеному центральним податковим органом;  
596. г) безоплатно надавати роз'яснення правил застосування цього податку його платникам (податкові роз'яснення), у тому числі шляхом проведення їх безоплатного навчання чи розповсюдження безоплатної методичної літератури, у тому числі періодичних видань центрального податкового органу або його підрозділів;  
597. д) здійснювати заходи із стягнення податку, у випадках та за процедурою, встановленою законом.  
598. Стаття 20. Відповідальність  
599. 20.1. Розмір відповідальності  
600. а) Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються згідно зі спеціальним законом, що регулює такі питання.  
601. 20.2. Особи, які несуть фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону  
602. Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:  
603. а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, який виплачується особами, на яких покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату згідно з нормами цього Закону, - такі особи;  
604. б) при порушенні правил сплати податку з сукупного оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, - такий платник податку.  
605. 20.3. Особи, які несуть відповідальність за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу  
606. 20.3.1. Особами, на які покладається відповідальність за погашення сум податкових зобов'язань або податкового боргу, є:  
607. а) при нарахуванні сум податку особами, на яких покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та внесення податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - такі особи;  
608. б) при нарахуванні сум податку податковими органами на підставі поданої декларації або розрахунків, отриманих податковим органом згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, - такі платники податку.  
609. 20.3.2. У разі коли особа, на яку згідно з цим Законом покладено обов'язок з нарахування, стягнення та сплати податку до бюджету до або під час виплати доходу на користь платника податку, не здійснює таке нарахування, утримання або виплату, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій такої особи, покладається на таку особу. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.  
610. 20.4. Особи, які несуть відповідальність за неповне або несвоєчасне надання бюджетного відшкодування платнику податку та розміри такої відповідальності  
611. 20.4.1. Особою, що несе відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику бюджетного відшкодування є:  
612. а) відповідний податковий орган, який порушує строки подання розрахунку суми такого бюджетного відшкодування або занижує його;  
613. б) відповідний орган державного казначейства (інший фінансовий орган, який виконує аналогічні функції), що порушує строки надання бюджетного відшкодування такому платнику податку або занижує його розмір.  
614. 20.4.2. За неповне або несвоєчасне надання платнику податку бюджетного відшкодування особа, яка несе відповідальність згідно з підпунктом 22.4.1 цього пункту, сплачує на користь платника податку такі штрафні (фінансові) санкції:  
615. У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на десять відсотків його суми.  
616. У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на двадцять відсотків його суми.  
617. У разі коли платник податків не отримує належну йому суму бюджетного відшкодування у строк, визначений цим Законом, при затримці, більшій 91 календарного дня, наступних за останнім днем граничного строку його виплати, таке бюджетне відшкодування збільшується на п"ятдесят відсотків від його суми.  
618. 20.4.3. Виплата суми бюджетного відшкодування, збільшеного на суму штрафних (фінансових) санкцій, установлених підпунктом 22.4.2 цього пункту, самостійно здійснюється органом державного казначейства (іншим фінансовим органом, який виконує аналогічні функції) за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується такий податок. У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються у наслідок наявності причин, визначених частиною "а" підпункту 22.4.1 цього пункту, такий орган має право стягнути суму сплачених штрафних (фінансових) санкцій з бюджетного рахунку, призначеного для утримання такого податкового органу (центрального податкового органу).  
619. 20.4.4. У разі коли особи, що зобов'язані цим пунктом нести відповідальність за неповне або несвоєчасне надання платнику бюджетного відшкодування, не здійснюють або відмовляються здійснювати зазначене відшкодування чи його частину, платник податку має право оскаржити їх дії (бездіяльність) у суді (господарському суді) без попередньої сплати державного мита у зв'язку поданням такої заяви (позову).  
620. Стаття 21. Основне місце проживання платника податку (податкова адреса платника податку)  
621. 21.1. Будь-який платник податку зобов'язаний визначити податкову адресу, яка визначається як основне місце його проживання. Таке визначення здійснюється платником податку шляхом надіслання відповідному податковому органу відомостей про поштову адресу місця його основного проживання.  
622. 21.2. Основне місце проживання платника податку - місце знаходження житлового будинку або квартири, що використовуються таким платником податку як місце його постійного або переважного проживання, пов'язане з повсякденною та постійною діяльністю такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває цей житловий будинок або квартира у власності такого платника податку або ні.  
623. Незалежно від положень частини першої цього підпункту, основним місцем проживання вважається місце, самостійно визначене таким платником податку.  
624. Стаття 22. Міжнародні договори  
625. 22.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов"язковість якого була надана Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб"єктів, які підпадають під його дію.  
626. 22.2. У разі укладення цивільно - правових договорів (контрактів) з нерезидентами, не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків.  
627. Стаття 23. Усунення подвійного оподаткування  
628. 23.1 У разі коли платник податку - резидент сплачує податок з отриманого доходу за межами України, сума такого сплаченого податку зменшує суму податкових зобов"язань такого платника податку, розрахованих, виходячи з бази оподаткування, до якої включаються доходи, отримані таким платником податку за межами України.  
629. 23.2. Для отримання права на зменшення суми податкового зобов"язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов"язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування, яка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.  
630. 23.3. Сума податку з доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі сукупного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням доходів, отриманих з-за кордону України).  
631. 23.4. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені за кордоном (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких була надана Верховною Радою):  
632. податок на капітал (майно) та приріст капіталу;  
633. поштові податки;  
634. податки на реалізацію (продаж);  
635. непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію податків на доходи фізичних осіб, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних країн;  
636. суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті).  
637. Стаття 24. Прикінцеві положення  
638. 24.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім пунктів 17.9 - 17.10 статті 17 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2004 року, з урахуванням положень, визначених у пункті 26.5 цієї статті.  
639. 24.2 Якщо норми інших законів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, протирічать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.  
640. 24.3 Починаючи з календарного кватралу, наступного за кварталом, у якому цей Закон набирає чинності, ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, дорівнює 13 відсоткам від об"єкту оподаткування, до 1 січня 2006 року;  
641. Встановлюється такий розмір податкових соціальних пільг:  
642. у 2003 році - у розмірі 50% від суми податкових соціальних пільг, встановлених статтею 6 цього Закону;  
643. у 2004 році - у розмірі 80% від суми податкових соціальних пільг, встановлених статтею 6 цього Закону;  
644. у 2005 році - у розмірі 100% від від суми податкових соціальних пільг, встановлених статтею 6 цього Закону.  
645. 24.4 Установити, що для визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, встановлених адміністративним законодавством, а також під час застосування норм законодавства щодо справляння державного мита, що містять посилання на суми, виражені в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні 17 гривень.  
646. Якщо норми кримінального законодавства містять посилання на суми, виражені в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, то їх розмір розраховується за правилами, встановленими цим Законом для розрахунку розміру податкових соціальних пільг згідно з пунктом 24.3 цієї сттті.  
647. 24.5. Декрет Кабінету Міністрів України №13-92 від 26 грудня 1992 року "Про прибутковий податок з громадян" втрачає чинність, за винятком норм розділу ІV щодо оподаткування доходів фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, діючих на момент набрання чинності цим Законом, який втрачає чинність у момент набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності або набранням чинності Податковим Кодексом України.  
648. 24.6. Доходи, нараховані на користь платників податку за податкові періоди до 1 січня 2003 року, оподатковуються за правилами, діючими на момент такого нарахування, незалежно від строків їх фактичного отримання.  
649. 24.7 Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрати доходів цієї категорії громадян.  
650. 24.8. До 1 січня 2006 року включаються до складу податкового кредиту платника податку кошти, внесені таким платником податку на його пенсійний рахунок, відкритий в уповноважених холдинговою компанією "Київміськбуд" банках відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".  
651. До 1 січня 2009 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, які вносяться третіми особами на користь фізичної особи на її пенсійний рахунок, відкритий в уповноважених холдинговою компанією "Київміськбуд" банках відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".  
652. До 1 січня 2009 року не підлягають оподаткуванню цим податком кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу).  
653. 24.9 При формування бюджетів різних рівінів на кожний наступний бюджетний рік передбачати суми для бюджетного відшкодування податку на доходи з фізичних осіб.  
654. 24.10 Кабінету Міністрів України передбачати на фінансування заходів щодо впровадження в дію цього Закону.  
655. 24.11 У зв"язку з набранням чинності цим Законом рекомендувати Президенту України скасувати Укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян).