Кількість абзаців - 1307 Розмітка (ліва колонка)


Про недержавне пенсійне забезпечення (Повторне друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про недержавне пенсійне забезпечення  
3. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності з недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює відносини, пов'язані з цим видом діяльності.  
4. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Визначення понять  
6. У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:  
7. адміністратор пенсійного фонду (далі - адміністратор) - юридична особа, що здійснює управління пенсійним фондом на умовах цього Закону, а саме:  
8. компанія з управління пенсійним фондом, з якою рада фонду уклала договір про управління недержавним пенсійним фондом,  
9. або юридична особа - єдиний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління недержавним пенсійним фондом самостійно,  
10. або неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, яка створена декількома юридичними особами - засновниками корпоративного пенсійного фонду, об'єднаннями юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності - засновниками професійного пенсійного фонду виключно для адміністративного управління таким фондом;  
11. відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновниками якого є будь-які юридичні особи. Учасниками цього фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства (далі - громадяни) незалежно від місця та характеру їх роботи;  
12. вкладник недержавного пенсійного фонду (далі - вкладник фонду) - учасник пенсійного фонду, фізичні і юридичні особи, які сплачують пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту;  
13. власний капітал - різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами;  
14. діяльність з недержавного пенсійного забезпечення - сукупність організаційних та юридичних дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення громадян;  
15. діяльність з управління активами - діяльність, що провадиться за винагороду компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала відповідну ліцензію, на підставі відповідного договору про розміщення та управління пенсійними активами;  
16. довічна пенсія - грошова пенсійна виплата, сума якої визначається у договорі страхування довічної пенсії і здійснюється з визначеною у договорі періодичністю протягом життя громадянина після досягнення ним пенсійного віку або віку, встановленого згідно з цим Законом;  
17. зберігач пенсійного фонду (далі - зберігач) - банк, який провадить діяльність згідно із законодавством з питань банківської діяльності та відповідає вимогам цього Закону;  
18. інвестиційна декларація - документ, який визначає основні напрями інвестиційної політики недержавного пенсійного фонду, напрями інвестування активів страхової компанії та активів недержавних пенсійних фондів, призначених для виплат відповідно до цього Закону;  
19. індивідуальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку та на якому обліковується сума накопичених пенсійних коштів, належних учасникові фонду, у визначеному цим Законом порядку;  
20. компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності;  
21. компанія з управління пенсійним фондом - юридична особа, яка здійснює управління пенсійним фондом, забезпечує його діяльність згідно із законодавством і надає пенсійному фонду, його учасникам та вкладникам послуги на підставі договору, укладеного з радою недержавного пенсійного фонду;  
22. корпоративний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа - роботодавець або декілька юридичних осіб - роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці - платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями - платниками цього фонду;  
23. недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків учасників пенсійного фонду (з подальшим їх розміщенням та управлінням), а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку;  
24. одиниця пенсійних внесків - одиниця виміру облікової вартості внесків, здійснених на користь учасника недержавного пенсійного фонду вкладниками цього фонду; облікова вартість одиниці пенсійних внесків дорівнює 1 гривні;  
25. одноразова пенсійна виплата - грошова пенсійна виплата, що здійснюється за рахунок накопичених та облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку коштів одноразово у порядку та випадках, визначених цим Законом;  
26. пенсійна виплата - грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється у випадках, передбачених цим Законом;  
27. пенсійна схема - встановлені цим Законом і статутом пенсійного фонду умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду;  
28. пенсійний контракт - договір між пенсійним фондом та його учасником (вкладником), згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника фонду за визначеною пенсійною схемою;  
29. пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, до яких належать кошти, цінні папери, майнові права, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати;  
30. пенсійні депозитні рахунки - вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, установлених цим Законом, для накопичення заощаджень на виплату пенсії;  
31. пенсія на визначений строк - періодичні грошові виплати, що здійснюються протягом визначеного строку з накопичених на користь громадянина коштів у порядку та у випадках, визначених цим Законом;  
32. персоніфікований облік - збирання, оброблення, систематизація та зберігання передбачених законодавством про пенсійне забезпечення і цим Законом відомостей про учасників недержавного пенсійного забезпечення, відомостей про визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок коштів, накопичених на користь громадян у пенсійному фонді, страховій організації або на пенсійному депозитному рахунку, а також для обчислення розміру цих виплат;  
33. пов'язана особа юридичної особи (далі - пов'язана особа):  
34. юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою або контролюється відповідною юридичною особою, чи перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою;  
35. фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-якого прямого родича фізичної особи;  
36. посадова особа відповідної юридичної особи, яка уповноважена виконувати від імені юридичної особи юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени сім'ї такої посадової особи.  
37. Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менш як 20 відсотків статутного фонду юридичної особи, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі юридичної особи. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду юридичної особи (голосів у керівному органі) визначається як загальний обсяг корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї;  
38. професійний пенсійний фонд - пенсійний фонд, засновниками якого є об'єднання громадян або юридичних осіб, які утворюються за родом їх професійної діяльності. Учасниками цього фонду можуть бути виключно громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності, визначеної в статуті фонду;  
39. резервний фонд - фонд коштів, створений відповідно до цього Закону та Закону України "Про господарські товариства" компанією з управління пенсійним фондом, компанією з управління активами, страховими організаціями, з метою відшкодування можливих збитків учасників пенсійних фондів і застрахованих осіб унаслідок неналежного виконання зобов'язань перед ними або порушення законодавства відповідними суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення;  
40. роботодавець - юридична особа (в тому числі така, що провадить свою діяльність на території України через філії та представництва); власник підприємства, установи, організації, створеної на базі майна, що належить до державної та комунальної власності, а також власності Автономної Республіки Крим, та акцій, часток (паїв), що належать державі, територіальній громаді, Автономній Республіці Крим у майні господарського товариства та іншого об'єднання; а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який використовує найману працю;  
41. роботодавець - платник корпоративного пенсійного фонду (далі роботодавець-платник) - роботодавець, який визнає статут уже створеного корпоративного пенсійного фонду, виявив бажання перераховувати кошти на користь своїх працівників до цього фонду на підставі договору, укладеного ним з засновниками цього пенсійного фонду;  
42. саморегулівна організація у сфері недержавного пенсійного забезпечення - неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, що створюється з метою захисту та представлення інтересів учасників пенсійних фондів, компаній з управління пенсійним фондом, банків та страхових організацій, що надають послуги у сфері пенсійного забезпечення. Саморегулівна організація фінансується за рахунок членських внесків її учасників;  
43. страхова організація - юридична особа, яка згідно із законодавством здійснює страхування життя та виплату довічних пенсій, пенсій на визначений строк чи страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду;  
44. учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка та цим Законом;  
45. учасник пенсійного фонду - фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом та цим Законом;  
46. чиста вартість одиниці пенсійних внесків - розрахункова вартість одиниці пенсійних внесків, що визначається шляхом ділення чистої вартості пенсійних активів на загальну кількість одиниць пенсійних внесків на день підрахунку відповідно до методики, затвердженої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі - уповноважений орган). Чиста вартість одиниці пенсійних внесків на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі 1 гривня;  
47. чиста вартість пенсійних активів - різниця між вартістю пенсійних активів на день проведення підрахунку та загальною сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку, яка розраховується відповідно до методики, затвердженої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом.  
48. Стаття 2. Система недержавного пенсійного забезпечення  
49. 1. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань (крім випадків, передбачених законами) у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення та інвестиційного доходу, нарахованого на ці відрахування.  
50. 2. Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:  
51. засновники пенсійних фондів;  
52. вкладники та учасники пенсійних фондів;  
53. пенсійний фонд;  
54. роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів;  
55. адміністратор пенсійного фонду;  
56. компанія з управління активами, яка уклала відповідні договори;  
57. зберігач пенсійного фонду;  
58. страхова організація, яка уклала договори страхування довічних пенсій, пенсій на визначений строк, страхування ризику виплати пенсій по інвалідності, або виплати у разі смерті учасника фонду;  
59. банківська установа, яка має право відкривати пенсійні депозитні рахунки;  
60. саморегулівна організація у сфері недержавного пенсійного забезпечення;  
61. особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону;  
62. органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
63. 4. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:  
64. 1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів з учасниками та/або вкладниками цих фондів відповідно до цього Закону;  
65. 2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк, страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду;  
66. 3) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законодавством.  
67. Стаття 3. Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення  
68. Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з цього Закону, законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Законів України "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів уповноваженого органу та інших органів, що здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення, прийнятих відповідно до цього Закону.  
69. Стаття 4. Принципи недержавного пенсійного забезпечення  
70. 1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:  
71. 1) законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;  
72. 2) заінтересованості громадян у недержавному пенсійному забезпеченні;  
73. 3) вільного волевиявлення юридичних осіб, об'єднань громадян та об'єднань юридичних осіб щодо створення пенсійних фондів;  
74. 4) добровільної участі громадян у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;  
75. 5) добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення відрахувань на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;  
76. 6) економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні відрахувань на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;  
77. 7) неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення відрахувань до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких відрахувань;  
78. 8) рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;  
79. 9) розмежування та відокремлення пенсійних активів, належних учасникам пенсійного фонду, від активів засновників і роботодавців - платників пенсійного фонду, компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;  
80. 10) визначення розміру пенсійних виплат залежно від суми пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;  
81. 11) гарантування громадянам реалізації прав, наданих їм цим Законом;  
82. 12) цільового та ефективного використання коштів недержавного пенсійного забезпечення;  
83. 13) законодавчого обмеження розміру адміністративних видатків у системі недержавного пенсійного забезпечення;  
84. 14) відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;  
85. 15) державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.  
86. Стаття 5. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення  
87. 1. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення включає:  
88. 1) розроблення пенсійних схем та інвестиційних декларацій;  
89. 2) укладення пенсійних контрактів;  
90. 3) укладення договорів з компанією з управління пенсійним фондом, компанією з управління активами, зберігачем, аудитором (аудиторською фірмою), особами, які надають консультаційні та агентські послуги, страховими організаціями;  
91. 4) залучення пенсійних внесків і ведення персоніфікованого обліку цих внесків і пенсійних контрактів;  
92. 5) накопичення пенсійних активів з метою подальшого інвестування цих накопичень та здійснення пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного забезпечення відповідно до цього Закону;  
93. 6) збереження пенсійних активів;  
94. 7) інвестування пенсійних активів;  
95. 8) здійснення актуарних розрахунків (оцінювання) у сфері недержавного пенсійного забезпечення згідно із законодавством та у порядку, визначеному уповноваженим органом;  
96. 9) страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк та страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду;  
97. 10) виплату пенсійним фондом пенсії на визначений строк;  
98. 11) відкриття банківських пенсійних депозитних рахунків.  
99. 2. Провадження діяльності у сфері недержавного пенсійного забезпечення без отримання відповідної ліцензії та виконання вимог, передбачених цим Законом, забороняється.  
100. 3. Інвестиційна діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснюється виключно в інтересах учасників та застрахованих осіб з метою захисту пенсійних внесків шляхом отримання інвестиційного доходу та його розподілу в порядку, визначеному цим Законом.  
101. Стаття 6. Аудиторські перевірки у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
102. 1. Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються. Результати аудиторських перевірок підлягають опублікуванню в порядку, визначеному цим Законом.  
103. 2. Аудиторська перевірка проводиться аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності і займається виключно наданням аудиторських послуг згідно із законодавством.  
104. Аудиторська перевірка проводиться згідно із законодавством на підставі договору, який укладається між аудитором та юридичною особою, що перевіряється.  
105. Один і той же аудитор не може провадити перевірку двох і більше суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення одного й того ж пенсійного фонду. Аудитор не може проводити перевірку суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, якщо він або його засновник (засновники) володіють часткою (паєм, пакетом акцій) у статутному фонді цих суб'єктів або їх засновника (засновників).  
106. 3. При поданні річної звітності уповноваженому органу і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України адміністратор і компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, обов'язково додають до зазначеної звітності копію аудиторського висновку встановленого зразка.  
107. 4. Уповноважений орган, Національний банк України і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України в межах своєї компетенції мають право у будь-який час організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися за рахунок особи, що перевіряється.  
108. Розділ ІІ. Недержавне пенсійне забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами  
109. Стаття 7. Недержавні пенсійні фонди та їх види  
110. 1. Пенсійні фонди створюються відповідно до цього Закону і не мають на меті отримання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.  
111. Пенсійні фонди створюються з метою накопичення коштів учасників фондів для подальшого їх інвестування з отриманням доходу на користь учасників цих фондів та здійснення виплат за рахунок пенсійних активів відповідно до пенсійних контрактів учасникам фондів, які отримали право на пенсійну виплату.  
112. Правоздатність пенсійного фонду виникає з моменту його реєстрації уповноваженим органом і припиняється з моменту виключення його з реєстру пенсійних фондів, який ведеться уповноваженим органом.  
113. 2. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.  
114. 3. За видами пенсійні фонди можуть створюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.  
115. Пенсійним фондам забороняється змінювати їх вид, визначений у статуті пенсійного фонду на день реєстрації в уповноваженому органі.  
116. 4. Єдиним керівним органом пенсійного фонду є рада пенсійного фонду.  
117. Члени ради пенсійного фонду діють на громадських засадах, крім незалежних членів ради, якщо інше не встановлено спільними зборами представників засновників та учасників пенсійного фонду.  
118. Розпорядчі функції пенсійного фонду виконуються на підставі договорів про надання відповідних послуг, які укладаються радою пенсійного фонду з юридичними особами, визначеними цим Законом.  
119. 5. Пенсійний фонд не може бути оголошений банкрутом.  
120. 6. Незалежно від виду пенсійного фонду його учасники можуть бути одночасно і вкладниками цього фонду.  
121. 7. Пенсійні фонди мають власну назву, в якій повинен зазначатися вид фонду, слова "недержавний пенсійний фонд" або "пенсійний фонд" і яка повинна відрізнятися від назв будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.  
122. Слова "недержавний пенсійний фонд", "пенсійний фонд" або "пенсійний" не можуть використовуватися у назвах юридичних осіб, що створюються не за цим Законом та іншими спеціальними актами законодавства про пенсійне забезпечення.  
123. 8. Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язання, не пов'язані з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб і не має права передавати свої зобов'язання перед учасниками третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.  
124. 9. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду.  
125. Стаття 8. Засновники недержавних пенсійних фондів  
126. 1. Засновниками пенсійного фонду відповідного виду можуть бути відповідно до цього Закону одна юридична особа або декілька юридичних осіб та їх об'єднання, або об'єднання громадян за родом їх професійної діяльності, які беруть на себе зобов'язання щодо виконання вимог до засновників пенсійного фонду, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення.  
127. Роботодавець може стати платником корпоративного пенсійного фонду на підставі договору про участь у пенсійному фонді за умови визнання статуту уже створеного корпоративного пенсійного фонду, внесення відповідних змін до колективного договору та обов'язкового повідомлення про свою участь у пенсійному фонді уповноваженого органу.  
128. Юридична особа, діяльність якої фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, має право бути членом об'єднання юридичних осіб, що створює професійний пенсійний фонд, та бути засновником або роботодавцем - платником корпоративного пенсійного фонду лише у разі, коли створення таких фондів передбачене законами України або рішенням відповідних місцевих рад. Заснування такими юридичними особами відкритих пенсійних фондів забороняється. Кошти, перераховані до будь-якого пенсійного фонду будь-яким вкладником, не є власністю держави або органів місцевого самоврядування.  
129. Засновниками або роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути роботодавці - юридичні особи, що провадять свою діяльність беззбитково не менше ніж протягом одного фінансового року (крім випадків реорганізації юридичної особи).  
130. Роботодавець, який виявив бажання стати платником уже створеного корпоративного пенсійного фонду, укладає із засновниками цього корпоративного пенсійного фонду договір, істотними умовами якого є:  
131. повна назва та місцезнаходження керівних органів (юридична адреса) договірних сторін;  
132. предмет договору;  
133. права і обов'язки сторін;  
134. підтвердження відповідності роботодавця вимогам, передбаченим цим Законом для засновників корпоративних пенсійних фондів;  
135. порядок зміни умов договору;  
136. умови дострокового припинення договору.  
137. 2. Засновники відкритого пенсійного фонду не можуть бути компанією з управління активами цього фонду, компанією з управління цим пенсійним фондом, зберігачем цього фонду та його аудитором. Засновники корпоративного або професійного фонду та роботодавці - платники корпоративного пенсійного фонду не можуть бути зберігачем цього фонду, а також його аудитором і компанією з управління активами, крім випадків, передбачених частиною п'ятнадцятою статті 18 цього Закону.  
138. 3. Засновники будь-якого пенсійного фонду та роботодавці - платники корпоративного пенсійного фонду можуть бути засновниками компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, з якими цей фонд уклав відповідні договори.  
139. 4. Юридична особа може бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів.  
140. 5. У разі створення пенсійного фонду кількома засновниками один із засновників має право вийти з їх складу, попередивши про це інших засновників та учасників фонду, на користь яких він сплачував внески за власні кошти, не пізніше ніж за шість місяців до виходу із числа засновників пенсійного фонду. Роботодавець - платник пенсійного фонду може припинити сплату внесків до пенсійного фонду шляхом розірвання договору про участь у пенсійному фонді, попередивши уповноважений орган та учасників фонду за шість місяців до розірвання цього договору. Необхідною умовою припинення сплати внесків роботодавцем - платником пенсійного фонду є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо сплата внесків до такого пенсійного фонду була передбачена в колективному договорі.  
141. У разі виходу із складу засновників одного із засновників або одного із роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду учасники такого фонду, які є працівниками цього засновника або роботодавця - платника, втрачають право бути учасниками такого корпоративного пенсійного фонду. Рішення роботодавця про вихід із складу засновників або одного із роботодавців-платників корпоративного пенсійного фонду обов'язково вноситься до колективного договору, якщо створення такого фонду або участь у такому фонді роботодавця було передбачено колективним договором. Такі учасники фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про вихід їх роботодавця з числа засновників або роботодавців - платників пенсійного фонду подати адміністратору цього фонду заяву із зазначенням нового пенсійного фонду, страхової організації або пенсійного депозитного рахунка, якому мають бути передані належні їм пенсійні активи. Разом з письмовою заявою учасники фонду надають копію пенсійного контракту, укладеного з новим пенсійним фондом, або договору страхування з обраною страховою організацією, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка.  
142. У разі відсутності такої заяви кошти учасника фонду передаються до іншого пенсійного фонду за вибором адміністратора фонду, який передає такі кошти.  
143. У разі виходу із складу засновників або роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду роботодавець зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеними пенсійними контрактами, які підлягали сплаті до дня його виходу із складу засновників або роботодавців - платників пенсійного фонду.  
144. Стаття 9. Статут пенсійного фонду  
145. 1. Пенсійний фонд діє на підставі статуту, що відповідає типовому статуту та вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду затверджується засновниками фонду. Зміни до статуту пенсійного фонду вносяться радою цього пенсійного фонду за погодженням з його засновниками.  
146. При створенні корпоративного пенсійного фонду статут затверджується засновниками і погоджується з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб - роботодавців у частині пенсійної схеми.  
147. Приєднання до корпоративного пенсійного фонду роботодавця - платника пенсійного фонду не потребує внесення змін до статуту пенсійного фонду.  
148. 2. Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать цьому Закону та законодавчим і нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до цього Закону.  
149. 3. Статут пенсійного фонду повинен містити:  
150. 1) повну і скорочену (за наявності) назву, вид (відкритий, корпоративний чи професійний) фонду, місцезнаходження його постійно діючої ради (юридичну адресу);  
151. 2) відомості про засновників фонду із зазначенням місцезнаходження їх постійно діючих керівних органів (юридичної адреси), їх реєстрацію як юридичних осіб;  
152. 3) пенсійні схеми, що використовуються фондом, порядок внесення до них змін та їх скасування;  
153. 4) порядок затвердження і внесення змін до інвестиційної декларації фонду;  
154. 5) порядок укладення пенсійних контрактів;  
155. 6) права та обов'язки фонду і порядок їх реалізації, права та обов'язки засновників, роботодавців-платників, вкладників і учасників пенсійного фонду;  
156. 7) порядок управління пенсійним фондом;  
157. 8) повноваження ради пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування, скликання її позачергових засідань, кваліфікаційні вимоги до її членів;  
158. 9) умови набуття статусу учасника пенсійного фонду, права та обов'язки учасника фонду;  
159. 10) умови сплати внесків до пенсійного фонду;  
160. 11) порядок використання пенсійних активів фонду;  
161. 12) вид дозволених адміністративних видатків з управління пенсійним фондом;  
162. 13) порядок організації персоніфікованого обліку та звітності, а також порядок отримання вкладниками та учасниками фонду інформації про стан своїх індивідуальних пенсійних рахунків;  
163. 14) порядок ліквідації та реорганізації фонду;  
164. 15) умови, за яких можуть бути проведені вибір і заміна компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами, зберігача та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав учасників фонду;  
165. 16) порядок оприлюднення інформації про діяльність фонду;  
166. 17) порядок внесення змін до статуту фонду;  
167. 18) порядок виходу засновників;  
168. 19) інші положення, що не суперечать законодавству.  
169. Уповноважений орган може визначити додаткові вимоги до інформації, обов'язкової для включення до статуту пенсійного фонду, якщо така інформація необхідна для захисту інтересів учасників пенсійного фонду.  
170. 4. Інвестиційна декларація пенсійного фонду обов'язково додається до його статуту і підлягає обов'язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 60 календарних днів після реєстрації пенсійного фонду. Примірник зареєстрованої інвестиційної декларації подається адміністратором уповноваженому органу протягом 5 робочих днів після реєстрації.  
171. Зміни до інвестиційної декларації вносяться і реєструються в порядку, встановленому частиною четвертою статті 10 цього Закону.  
172. 5. Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду.  
173. Уповноважений орган не реєструє зміни до статутів пенсійних фондів, які порушують вимоги, встановлені цим Законом.  
174. 6. Рада пенсійного фонду зобов'язана надати всім учасникам фонду інформацію про зміни, що вносяться до його статуту, через адміністратора протягом одного місяця після їх реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.  
175. Зміни до статуту пенсійного фонду подаються на реєстрацію радою фонду за тими ж правилами, що встановлені для реєстрації пенсійного фонду, протягом 7 робочих днів після затвердження нею таких змін.  
176. 7. Типовий статут відкритого, корпоративного та професійного пенсійного фонду затверджуються уповноваженим органом.  
177. Стаття 10. Інвестиційна декларація пенсійного фонду  
178. 1. Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється і затверджується радою пенсійного фонду відповідно до цього Закону.  
179. У разі відсутності у складі ради пенсійного фонду осіб, професійно підготовлених до роботи у сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників пенсійного фонду з віднесенням цих витрат на валові витрати засновників.  
180. 2. Інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів, обмеження щодо розміщення та управління пенсійними активами з урахуванням вимог, визначених цим Законом, порядок визначення структури активів. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем.  
181. 3. Рада пенсійного фонду зобов'язана проводити щорічний аналіз ефективності інвестиційної діяльності та визначати доцільність внесення змін до інвестиційної декларації з урахуванням пропозицій, поданих компанією (компаніями) з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами.  
182. 4. Правила підготовки, вимоги до інвестиційної декларації та порядок її реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та з уповноваженим органом.  
183. Стаття 11. Реєстрація пенсійного фонду  
184. 1. Реєстрація пенсійного фонду та видача йому відповідного свідоцтва проводиться уповноваженим органом.  
185. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації в уповноваженому органі та отримання відповідного свідоцтва.  
186. Після реєстрації в уповноваженому органі пенсійний фонд повинен бути зареєстрований відповідно до вимог законодавства органами, які проводять державну реєстрацію юридичних осіб, крім соціальних фондів.  
187. 2. Для реєстрації пенсійного фонду в уповноваженому органі його засновники подають такі документи:  
188. 1) заяву за формою, встановленою уповноваженим органом;  
189. 2) нотаріально засвідчені копії засновницьких документів;  
190. 3) статут пенсійного фонду;  
191. 4) відомості про посадових осіб засновників і про результати фінансово-господарської діяльності засновників за останній фінансовий рік, засвідчені аудитором, або аудиторський висновок щодо них.  
192. Відомості про посадових осіб повинні містити інформацію щодо осіб, яким надано право підписання фінансових документів засновників за формою, встановленою уповноваженим органом.  
193. 3. Уповноважений орган має право перевіряти подані засновниками пенсійного фонду документи на відповідність їх нормам законодавства та достовірність повідомленої в них інформації. Рішення щодо реєстрації пенсійного фонду та видачі йому свідоцтва приймається протягом 30 календарних днів після подання всіх документів, визначених цією статтею.  
194. 4. Уповноважений орган може відмовити в реєстрації пенсійного фонду у разі невідповідності поданих документів і даних, які вони містять, вимогам цього Закону, в тому числі якщо члени ради пенсійного фонду не відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним відповідно до цього Закону уповноваженим органом.  
195. 5. У разі відмови у реєстрації пенсійного фонду у строки, визначені цим Законом, уповноважений орган зобов'язаний письмово повідомити про це заявника з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови та із зазначенням обов'язкових заходів для усунення виявлених недоліків.  
196. 6. Засновники пенсійного фонду мають право усунути недоліки або подати додаткові документи та інформацію уповноваженому органу протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про відмову у реєстрації.  
197. Після усунення недоліків або подання додаткової інформації уповноважений орган протягом 30 календарних днів приймає рішення щодо реєстрації пенсійного фонду.  
198. 7. Рішення про відмову у реєстрації або порушення строків реєстрації пенсійного фонду, установлених цим Законом, може бути оскаржене засновниками пенсійного фонду в судовому порядку. Збитки, завдані неправомірною відмовою або непроведенням реєстрації, відшкодовуються згідно із законодавством.  
199. Стаття 12. Обов'язкові умови початку діяльності недержавних пенсійних фондів  
200. 1. Засновники пенсійного фонду протягом року з дня отримання свідоцтва про реєстрацію зобов'язані:  
201. 1) сформувати перший склад ради пенсійного фонду відповідно до цього Закону;  
202. 2) забезпечити укладення радою фонду договорів:  
203. про управління пенсійним фондом - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з управління пенсійним фондом;  
204. про управління пенсійними активами - з компанією з управління активами або з компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів;  
205. про виконання функцій відповідно до цього Закону - із зберігачем;  
206. 3) утворити комісію з переобрання членів ради фонду.  
207. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних відрахувань на рахунок пенсійного фонду до виконання вимог цієї статті забороняється.  
208. 2. Порядок подання адміністратором інформації про виконання вимог щодо укладення договорів, зазначених у частині першій цієї статті, визначається уповноваженим органом.  
209. 3. У разі невиконання вимог частини першої цієї статті уповноважений орган приймає рішення про скасування реєстрації пенсійного фонду.  
210. Стаття 13. Рада пенсійного фонду  
211. 1. Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи утворюється рада пенсійного фонду (далі - рада фонду).  
212. Рада відкритого пенсійного фонду утворюється у кількості 9 осіб, а рада корпоративного та професійного фонду - 6 осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду.  
213. 2. Перший склад ради відкритого пенсійного фонду призначається засновниками фонду у кількості 6 осіб, які відповідають вимогам частини четвертої цієї статті. Витрати на утримання першого складу ради відкритого пенсійного фонду фінансуються за рахунок засновників і відносяться на їх валові витрати. Повний склад ради відкритого пенсійного фонду повинен бути сформований відповідно до вимог цього Закону протягом одного року після реєстрації пенсійного фонду.  
214. 3. До повного складу ради відкритого пенсійного фонду входять по 3 представники від засновників та від учасників фонду, а також 3 особи, які не є представниками засновників чи учасників фонду, пов'язаними особами пенсійного фонду і його засновників (далі - незалежні члени ради).  
215. До повного складу ради корпоративного та професійного пенсійного фонду входять по 3 представники від засновників (включаючи роботодавців - платників) та учасників фонду. За рішенням засновників та роботодавців-платників до складу ради фонду також можуть бути залучені 3 незалежних члени ради. На незалежних членів ради поширюються вимоги, встановлені цим Законом для незалежних членів ради відкритого пенсійного фонду.  
216. 4. Члени ради будь-якого фонду обираються на 3 роки (крім членів першого повного складу ради) з правом переобрання на наступні строки з числа осіб, які:  
217. 1) є дієздатними;  
218. 2) відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним уповноваженим органом та статутом пенсійного фонду;  
219. 3) не були засуджені за умисні злочини;  
220. 4) не були протягом останніх 7 років керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді;  
221. 5) не є пов'язаними особами інших членів ради фонду.  
222. Члени ради фонду обирають голову ради простою більшістю голосів.  
223. 5. Для членів першого повного складу ради відкритого пенсійного фонду, що обирається протягом року після реєстрації пенсійного фонду, встановлюються такі строки повноважень: по одному члену ради, призначеному від засновників та учасників, та один незалежний член ради перебувають у складі ради 1 рік, другий член ради, обраний зазначеними сторонами, та другий незалежний член ради - 2 роки, третій член ради, обраний зазначеними сторонами, та третій незалежний член ради перебувають у складі ради фонду 3 роки.  
224. Член ради відкритого пенсійного фонду може скласти з себе повноваження достроково за власним бажанням.  
225. 6. Для членів першого повного складу ради корпоративного або професійного пенсійного фонду, що обирається протягом року після реєстрації пенсійного фонду, встановлюються такі строки повноважень: по одному члену ради, призначеному від засновників та учасників, перебувають у складі ради 1 рік, другий член ради, обраний зазначеними сторонами, - 2 роки, третій член ради, обраний зазначеними сторонами, - 3 роки.  
226. Член ради корпоративного або професійного пенсійного фонду може скласти з себе повноваження достроково за власним бажанням.  
227. 7. Кандидати в члени ради фонду, які є представниками засновників (включаючи роботодавців-платників) пенсійного фонду, призначаються засновниками (включаючи роботодавців-платників) пенсійного фонду і визнаються членами ради фонду на спільних загальних зборах засновників, роботодавців-учасників і учасників фонду та набувають повноважень членів ради фонду, якщо протягом 30 днів після подання списку членів ради фонду до уповноваженого органу щодо них не надійде обґрунтованого письмового заперечення уповноваженого органу.  
228. Право на представництво у раді фонду від роботодавця-платника корпоративного пенсійного фонду, який виявив бажання стати платником внесків до вже створеного корпоративного пенсійного фонду, при сформованому повному складі ради цього фонду, реалізується при черговому переобранні членів ради пенсійного фонду.  
229. 8. Члени ради фонду, які є представниками учасників пенсійного фонду, обираються до ради спільними зборами засновників (включаючи роботодавців-платників) та учасників фонду з числа з числа осіб, які:  
230. 1) виявили бажання чи погодилися бути кандидатами у члени ради фонду, про що подали відповідну заяву разом із заповненою анкетою за формою, встановленою статутом фонду;  
231. 2) відповідають вимогам, установленим цим Законом та статутом фонду;  
232. 3) не є пов'язаними особами засновників відкритого пенсійного фонду.  
233. 9. Незалежні члени ради відкритого пенсійного фонду обираються до ради спільними зборами засновників та учасників фонду з числа осіб, визначених та запропонованих радою фонду, які:  
234. 1) погодилися бути кандидатами у члени ради фонду, про що подали відповідну заяву на ім'я голови ради фонду разом із заповненою анкетою за формою, встановленою статутом фонду;  
235. 2) відповідають вимогам, установленим цим Законом та статутом фонду;  
236. 3) не є пов'язаними особами засновників фонду.  
237. 10. При визначенні кандидатів у члени ради фонду рада розглядає заяви, що надійшли до ради фонду разом із заповненою анкетою не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку розсилання письмових повідомлень про проведення спільних зборів засновників, роботодавців-платників та учасників фонду.  
238. 11. Обраним спільними зборами засновників (включаючи роботодавців-платників) та учасників фонду вважається кандидат у члени ради, який набрав найбільшу кількість голосів на спільних зборах засновників (включаючи роботодавців-платників) та учасників пенсійного фонду.  
239. 12. Повноваження членів ради фонду можуть бути припинені у разі:  
240. 1) закінчення строку повноважень;  
241. 2) вибуття члена ради, який був представником учасників фонду, із складу учасників фонду;  
242. 3) прийняття спільними зборами засновників (включаючи роботодавців-платників) та учасників фонду відповідного рішення;  
243. 4) подання членом ради фонду голові ради або секретарю ради фонду заяви про вихід із складу ради за власним бажанням;  
244. 5) визнання члена ради недієздатним;  
245. 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цього члена ради;  
246. 7) визнання члена ради безвісно відсутнім або померлим;  
247. 8) недотримання умов, установлених частинами четвертою, восьмою і дев'ятою цієї статті;  
248. 9) вчинення членом ради фонду дій, які спричинили скасування ліцензії на провадження діяльності з управління корпоративним пенсійним фондом, що прийняв рішення про управління цим фондом самостійно.  
249. 13. Рада фонду діє на громадських засадах. Статутом може бути встановлена винагорода лише тим членам ради, які не є представниками засновників, роботодавців-платників чи учасників фонду (незалежним членам ради фонду). При цьому розмір річної суми, що спрямовується на виплату винагороди членам ради, обов'язково зазначається у складі адміністративних видатків пенсійного фонду і оприлюднюється відповідно до вимог статті 52 цього Закону.  
250. 14. Організаційно-технічне забезпечення діяльності ради фонду, в тому числі проведення спільних зборів засновників, роботодавців-платників та учасників, покладається на компанію з управління пенсійним фондом і здійснюється за рахунок коштів, сплачених компанії за управління пенсійним фондом, або засновників та роботодавців-платників пенсійного фонду за їх рахунок з віднесенням на валові витрати таких юридичних осіб.  
251. 15. Адміністратор повідомляє уповноважений орган про утворення ради фонду та зміни у її складі протягом 7 робочих днів після прийняття відповідного рішення.  
252. 16. Якщо рада фонду діє не в інтересах учасників цього пенсійного фонду, за рішенням уповноваженого органу право на виконання функцій ради фонду може бути надане адміністратору цього фонду або тимчасово призначеній відповідно до цього Закону компанії з управління пенсійним фондом. У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу члени ради пенсійного фонду можуть оскаржити це рішення в суді.  
253. 17. Члени ради пенсійного фонду можуть оскаржити до уповноваженого органу рішення щодо припинення їх повноважень у випадку, передбаченому пунктом 9 частини дванадцятої цієї статті, протягом 2 місяців після його прийняття, а у разі незгоди з рішенням уповноваженого органу - до суду.  
254. Стаття 14. Повноваження ради фонду  
255. 1. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону, зокрема:  
256. 1) звітує про діяльність пенсійного фонду перед спільними зборами засновників, роботодавців-платників та учасників фонду;  
257. 2) вносить за погодженням із засновниками зміни до статуту пенсійного фонду, в тому числі до пенсійної схеми фонду, скасовує їх, та подає відповідні документи до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України;  
258. 3) подає до уповноваженого органу документи на реєстрацію змін до статуту пенсійного фонду;  
259. 4) затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;  
260. 5) обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;  
261. 6) визначає компанію з управління пенсійним фондом, компанію з управління активами, зберігача, аудитора пенсійного фонду, осіб, які надають консультаційні послуги, та укладає з ними від імені фонду договори;  
262. 7) заслуховує звіт про діяльність компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами, зберігача та осіб, які надають консультативні послуги, та приймає рішення щодо цих звітів;  
263. 8) перевіряє та затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому цим Законом, та розглядає аудиторський висновок;  
264. 9) здійснює контроль за цільовим використанням коштів пенсійного фонду;  
265. 10) розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками;  
266. 11) вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції його ради.  
267. Питання, віднесені цим Законом і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані на розгляд виконавчих органів засновників фонду, компанії з управління пенсійним фондом або будь-яких інших осіб.  
268. 2. Голова ради фонду організовує роботу ради відповідно до вимог цього Закону та статуту пенсійного фонду і підписує особисто від імені фонду документи, передбачені цим Законом, або дає доручення на це уповноваженій особі з числа членів ради фонду.  
269. 3. Рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо у її складі є не менше 6 членів - для відкритого фонду і не менше 4 членів - для корпоративного або професійного фонду. У разі коли у складі ради залишилося менше осіб, ніж передбачено цією частиною статті, рада зобов'язана обрати і ввести до складу ради тимчасових членів з числа осіб, які відповідають вимогам статті 13 цього Закону, до дня проведення чергових або позачергових спільних зборів засновників, роботодавців-платників та учасників фонду.  
270. 4. У разі коли внаслідок реорганізації компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами та зберігача порушуються вимоги цього Закону в частині, що стосується пов'язаних осіб, рада фонду зобов'язана протягом трьох місяців прийняти рішення щодо вибору нового надавача відповідних послуг із забезпеченням при цьому дотримання законодавства щодо пов'язаних осіб.  
271. Стаття 15. Засідання ради фонду  
272. 1. Засідання ради фонду проводяться не рідше одного разу на квартал і скликаються головою ради або на вимогу не менше ніж третини її членів, а також на вимогу уповноваженого органу.  
273. Голова ради фонду зобов'язаний скликати позачергові збори ради фонду протягом 5 робочих днів у разі:  
274. 1) отримання радою фонду від державних органів, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомлення про виявлення порушень у діяльності або зупинення дії чи анулювання відповідних ліцензій на провадження діяльності адміністратора, компанії з управління активами, зберігача або аудитора фонду;  
275. 2) зменшення кількості членів ради фонду до 6 осіб - для відкритого пенсійного фонду, або 4 осіб - для корпоративного та професійного фонду і необхідності введення тимчасових членів ради фонду;  
276. 3) дострокового припинення дії договорів з компанією з управління фондом, компанією з управління активами, зберігачем або аудитором фонду;  
277. 4) в інших випадках, передбачених статутом фонду.  
278. На засідання ради фонду, що проводиться в ІV кварталі звітного року, обов'язково запрошуються представники адміністратора, компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігача та аудитора фонду.  
279. 2. Засідання ради фонду є правоможними, якщо в них бере участь не менше 6 членів ради фонду - для відкритого фонду, та 4 членів ради фонду - для корпоративного та професійного фонду, включаючи тимчасових членів ради фонду. Рішення ради фонду приймаються простою більшістю голосів членів ради фонду, які беруть участь у засіданні. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради фонду.  
280. 3. Протокол засідань ради фонду підписується головою або уповноваженою ним особою з числа членів ради фонду та секретарем ради фонду і надається засновникам пенсійного фонду, адміністратору пенсійного фонду, компанії з управління активами та зберігачу, а також іншим особам, яких стосуються такі рішення, не пізніше ніж потягом 3 робочих днів після проведення засідання ради фонду.  
281. Рішення ради фонду, прийняті у межах її компетенції, є обов'язковими для виконання засновниками, роботодавцями-платниками та учасниками пенсійного фонду, компанією з управління пенсійним фондом, компаніями з управління активами та зберігачем.  
282. Стаття 16. Спільні збори представників засновників, роботодавців-платників та учасників пенсійного фонду  
283. 1. Спільні збори представників засновників, роботодавців-платників та учасників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення спільних зборів оголошується радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх учасників фонду не пізніше ніж за 60 днів до проведення спільних зборів.  
284. До повідомлення про проведення спільних зборів додається іменний опитувальний лист із списком кандидатів у члени ради фонду (із зазначенням даних про них), які пропонуються для обрання замість членів ради, що вибули.  
285. 2. Спільні збори представників засновників, роботодавців-платників та учасників пенсійного фонду вважаються правоможними, якщо на них присутні особисто або представлені відповідно до частини третьої цієї статті не менше ніж 20 відсотків загальної кількості учасників фонду, зареєстрованих у системі персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду на день розсилання повідомлень про проведення спільних зборів.  
286. У разі коли спільні збори не відбулися два рази підряд у зв'язку з їх неправоможністю через відсутність учасників або їх іменних опитувальних листів, рішення за порядком денним таких зборів приймаються засновниками, роботодавцями-платниками та радою фонду у порядку, визначеному уповноваженим органом.  
287. Обов'язковим питанням порядку денного спільних зборів є вибори нових членів ради фонду замість тих, що вибули. Голосування на спільних зборах проводиться шляхом подання заповнених іменних опитувальних листів. Кожен учасник фонду має право одного голосу. Представники засновників фонду можуть голосувати лише у разі, коли вони є учасниками фонду.  
288. 3. Учасники фонду, які не можуть бути присутніми на спільних зборах, мають право заповнити іменний опитувальний лист, надісланий їм разом з повідомленням про проведення спільних зборів, і відправити його голові комісії з переобрання членів ради фонду. Учасники фонду, заповнені опитувальні листи яких надійшли до пенсійного фонду до дня проведення спільних зборів, вважаються присутніми на зборах.  
289. 4. До складу комісії з переобрання членів ради фонду входять по одному представнику від адміністратора, засновників, роботодавців - платників пенсійного фонду. Комісія з переобрання членів ради фонду провадить свою діяльність на громадських засадах. Голова комісії обирається на засіданні комісії простою більшістю голосів членів комісії.  
290. 5. Комісія з переобрання членів ради фонду має такі повноваження:  
291. 1) отримання, реєстрація та забезпечення належного збереження опитувальних листів;  
292. 2) підрахунок голосів учасників пенсійного фонду за опитувальними листами з кожного окремого питання порядку денного;  
293. 3) оголошення на спільних зборах результатів опитування учасників фонду з усіх питань.  
294. Члени комісії з переобрання членів ради фонду оголошують результати голосування у точній відповідності із заповненими опитувальними листами та несуть відповідальність за достовірність оголошених ними результатів голосування учасників фонду, які надіслали опитувальні листи.  
295. Після закінчення спільних зборів комісія з переобрання членів ради фонду зобов'язана передати всі отримані заповнені іменні опитувальні листи на зберігання адміністратору через його уповноваженого представника.  
296. 6. Заповнені іменні опитувальні листи підлягають зберіганню адміністратором протягом 5 років з дня їх отримання. Достовірність заповнених опитувальних листів і правильність врахування поданих у них пропозицій може бути перевірено уповноваженим органом.  
297. 7. Результати голосування згідно з порядком денним спільних зборів засновників, роботодавців-платників та учасників фонду доводяться до відома всіх учасників у порядку, встановленому статутом фонду.  
298. Стаття 17. Ліквідація пенсійного фонду  
299. 1. Ліквідація корпоративного або професійного пенсійного фонду здійснюється:  
300. 1) на підставі рішення засновників або їх правонаступників у випадках, передбачених частиною десятою статті 18 цього Закону, та роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду, погодженого з уповноваженим органом, - за умови виконання фондом усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань перед учасниками фонду щодо сплати страхових внесків та адміністративного управління фондом на день ліквідації цього фонду або в разі припинення участі у фонді всіх його учасників - шляхом передачі за згодою учасників пенсійного фонду пенсійних активів до інших пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки. Таке рішення засновників та роботодавців - платників корпоративного пенсійного фонду набуває чинності за умови внесення змін до колективного договору, якщо створення такого фонду було передбачено цим документом;  
301. 2) у разі настання умов, передбачених частиною одинадцятою статті 18 цього Закону;  
302. 3) у разі ліквідації без правонаступництва всіх засновників фонду.  
303. 2. Ліквідація відкритого пенсійного фонду здійснюється на підставі:  
304. 1) рішення засновників фонду або їх правонаступників у випадках, передбачених частиною десятою статті 18 цього Закону, - за умови виконання фондом усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань перед учасниками фонду або в разі припинення участі у фонді всіх його учасників з погодженням такої ліквідації з уповноваженим органом;  
305. 2) рішення суду про ліквідацію пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством.  
306. 3. У разі прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду зобов'язана повідомити про це рішення учасників фонду, адміністратора, компанію з управління активами, зберігача та уповноважений орган не пізніше ніж за 6 місяців до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду з одночасним повідомленням учасників фонду про дату початку і закінчення періоду ліквідації пенсійного фонду.  
307. Уповноважений орган має право скоротити строк, передбачений в абзаці першому цієї частини статті, на підставі обґрунтованого письмового звернення ради фонду.  
308. 4. Після прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду засновниками (включаючи роботодавців-платників) та радою фонду утворюється ліквідаційна комісія. Склад ліквідаційної комісії затверджується уповноваженим органом. До складу ліквідаційної комісії входять представники учасників фонду, засновників (включаючи роботодавців-платників) фонду, адміністратора. У роботі ліквідаційної комісії також беруть участь представники компанії з управління активами, зберігача, уповноваженого органу, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.  
309. Одночасно з прийняттям рішення про створення ліквідаційної комісії рада фонду приймає рішення про відкриття у зберігача фонду спеціального ліквідаційного депозитного рахунка, на який зараховуються всі кошти з інших рахунків фонду та всі надходження коштів від продажу активів фонду.  
310. Фінансування роботи ліквідаційної комісії у разі ліквідації корпоративного та відкритого пенсійного фонду здійснюється за рахунок коштів їх засновників з віднесенням їх на валові витрати, а у разі ліквідації професійного фонду - за рахунок пенсійних активів у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
311. Ліквідаційна комісія має такі повноваження:  
312. 1) проведення оцінки загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
313. 2) визначення частки чистої вартості пенсійних активів, яка належить кожному учасникові пенсійного фонду відповідно до даних персоніфікованого обліку, із зазначенням відсоткового співвідношення вартості таких активів і загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
314. 3) підготовка ліквідаційного балансу фонду з визначенням сум коштів, належних кожному учасникові фонду, та зазначенням відсоткового співвідношення цих сум і загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
315. 4) подання на затвердження уповноваженому органу ліквідаційного балансу пенсійного фонду;  
316. 5) контроль за передачею розподілених коштів згідно з ліквідаційним балансом фонду та відповідно до вимог цього Закону;  
317. 6) підготовка звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду та подання його уповноваженому органу за формою та в порядку, встановленими уповноваженим органом;  
318. 7) інші повноваження, визначені уповноваженим органом.  
319. Порядок утворення та функціонування ліквідаційної комісії та складання ліквідаційного балансу пенсійного фонду визначається уповноваженим органом.  
320. 5. Після отримання повідомлення про ліквідацію фонду його учасники повинні надіслати до ліквідаційної комісії письмову заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду, страхової організації або пенсійного депозитного рахунка, куди повинні бути передані належні їм пенсійні активи. Разом з письмовою заявою учасники фонду надсилають копію пенсійного контракту, укладеного з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка. Учасник фонду повинен надіслати письмову заяву не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку ліквідації пенсійного фонду.  
321. 6. У разі укладення пенсійного контракту з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка учасник фонду зобов'язаний надати іншому фонду, страховій організації або банківській установі копію пенсійного контракту з фондом, що ліквідується. Після передачі іншим пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки пенсійних активів учасників фонду, що ліквідується, їх пенсійні контракти з цим фондом вважаються анульованими.  
322. 7. У разі ліквідації пенсійного фонду активи учасників фонду відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки згідно з ліквідаційним балансом фонду та в порядку, встановленому уповноваженим органом.  
323. Передача пенсійних активів іншим пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки здійснюється лише в грошовій формі протягом 10 робочих днів після повного продажу пенсійних активів за гроші. Перерахування коштів провадиться безготівковим платежем із спеціального ліквідаційного депозитного рахунка фонду у сумі, належній кожному учаснику пенсійного фонду та визначеній відповідно до розрахунку, здійсненого пропорційно сумам, що обліковуються на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату повного продажу пенсійних активів.  
324. 8. Передача пенсійних активів здійснюється відповідно до заяви учасника фонду, в якій визначено інші пенсійні фонди, страхові організації або пенсійні депозитні рахунки лише після затвердження уповноваженим органом ліквідаційного балансу пенсійного фонду і повинна бути проведена в строк не пізніше ніж протягом одного місяця з дня початку процедури ліквідації пенсійного фонду.  
325. У разі коли продаж активів пенсійного фонду в цінних паперах протягом зазначеного часу може призвести до значного зниження їх вартості, уповноважений орган має право дозволити передачу активів учасників, які досягли пенсійного віку, і продовжити строк передачі активів інших учасників фонду.  
326. Разом з пенсійними активами адміністратор передає пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки, обрані учасниками фонду, звіт про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.  
327. 9. У разі коли учасник фонду не подав письмову заяву щодо пенсійного фонду, страхової організації або пенсійного депозитного рахунка, обраних ним для передачі належних йому пенсійних коштів, у строк, встановлений частиною п'ятою цієї статті, зазначені кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією, на умовах та в порядку, встановлених уповноваженим органом.  
328. 10. Пенсійний фонд вважається ліквідованим з дня скасування його реєстрації уповноваженим органом та анулювання свідоцтва.  
329. Скасування реєстрації пенсійного фонду здійснюється на підставі поданого до уповноваженого органу звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду за умови повного розрахунку з усіма учасниками пенсійного фонду шляхом передачі всіх пенсійних активів його учасників до інших пенсійних фондів, страхових організацій, на пенсійні депозитні рахунки, або одноразової виплати коштів у випадках, передбачених цим Законом.  
330. 11. Забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення.  
331. 12. У разі ліквідації пенсійного фонду порядок задоволення вимог (претензій) засновників, вкладників і учасників пенсійного фонду та його кредиторів визначається на підставі рішення уповноваженого органу. При цьому встановлюється така послідовність задоволення вимог (претензій):  
332. учасників фонду, яким розпочато здіснення пенсійних виплат, та у випадках, передбачених цим Законом, - їх спадкоємців;  
333. учасників фонду, яким не розпочато здійснення пенсійних виплат, та у випадках, визначених цим Законом, - їх спадкоємців;  
334. інших кредиторів.  
335. 13. На вимоги (претензії) учасників фонду не поширюється строк позовної давності, визначений законодавством.  
336. Стаття 18. Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів  
337. 1. Сплата пенсійних внесків фізичних осіб до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування внесків роботодавців до інших пенсійних фондів.  
338. 2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи - роботодавця, яка його утворила або стала платником внесків до цього фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.  
339. 3. Об'єднання юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право громадян на участь у професійних чи корпоративних пенсійних фондах, якщо при цьому не порушуються вимоги статуту професійного або корпоративного пенсійного фонду.  
340. 4. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи громадян за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду.  
341. 5. Юридична особа - засновник корпоративного пенсійного фонду, яка здійснює управління цим фондом самостійно, зобов'язана забезпечити укладення відповідних пенсійних контрактів із своїми працівниками.  
342. Об'єднання юридичних осіб чи громадян за родом їх професійної діяльності, яке є засновником професійного пенсійного фонду, зобов'язане забезпечити укладення адміністратором такого фонду відповідних пенсійних контрактів із своїми членами, які бажають стати учасниками такого фонду, та з будь-яким громадянином, який відповідає вимогам статуту фонду і бажає стати його учасником.  
343. 6. Роботодавець, який здійснює відрахування внесків на користь усіх своїх працівників до відкритих пенсійних фондів, або юридична особа, що є роботодавцем-платником чи засновником корпоративного пенсійного фонду, зобов'язані сплачувати внески за власні кошти на користь усіх своїх працівників з віднесенням їх на валові витрати.  
344. При цьому такий роботодавець має право встановлювати однаковий для всіх працівників відсоток відрахувань внесків від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку осіб, на користь яких здійснюються такі відрахування, із встановленням однакового відсотка відрахувань внесків для кожної вікової групи працівників.  
345. У разі коли роботодавець здійснює відрахування внесків до відкритих пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки не на користь усіх своїх працівників, такі витрати здійснюються за рахунок прибутку цієї юридичної особи.  
346. Фізичні особи - учасники корпоративного або відкритого фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.  
347. 7. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати внески за власні кошти на користь усіх своїх членів - фізичних осіб, з якими укладено відповідні пенсійні контракти. При цьому розмір таких відрахувань та умови їх формування і використання встановлюються в порядку, визначеному в частині шостій цієї статті.  
348. Фізичні особи - учасники професійного пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.  
349. 8. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до корпоративного чи професійного пенсійного фонду не може бути підставою для обмеження роботодавцем їх трудових.  
350. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до відкритого пенсійного фонду не може бути підставою для обмеження їх прав на відрахування роботодавцем на користь працівників до корпоративного, професійного чи відкритого фонду.  
351. 9. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні громадянинові пенсійні активи не можуть бути вилучені роботодавцем, об'єднанням юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності, що утворили такі фонди, та передаються іншому пенсійному фонду, страховій організації чи на пенсійний депозитний рахунок, за рішенням учасника фонду, у порядку, визначеному цим Законом.  
352. 10. У разі реорганізації юридичної особи-засновника або роботодавця-платника корпоративного пенсійного фонду обов'язки щодо сплати пенсійних внесків можуть бути передані його правонаступникові. При цьому правонаступник засновника має право прийняти рішення щодо подальшого функціонування такого фонду, зміни розміру внесків, що здійснюються за його власні кошти, або ліквідації пенсійного фонду.  
353. У разі злиття двох і більше юридичних осіб, що мали свої корпоративні пенсійні фонди, або приєднання однієї юридичної особи до іншої для утворення спільного корпоративного пенсійного фонду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України і Національним банком України.  
354. Приєднання та злиття пенсійних фондів різних видів забороняється. Реорганізація пенсійних фондів усіх видів шляхом поділу забороняється.  
355. 11. Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа - єдиний засновник корпоративного фонду мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із уповноваженим органом, повідомивши про це учасників фонду, компанію з управління пенсійним фондом, якщо така залучалася, компанію з управління активами та зберігача у строк протягом 7 календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у колективному договорі передбачено сплату таких внесків.  
356. У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини статті, зазначені юридичні особи, крім юридичної особи - єдиного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати внесків до фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять із складу засновників і припиняють участь у фонді з обов'язковим повідомленням про це уповноваженого органу за умови виконання вимог, передбачених частиною п'ятою статті 8 цього Закону.  
357. Учасники корпоративного або професійного пенсійного фонду можуть не припиняти сплати внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийнятого засновником або роботодавцем - платником, або вийти із складу учасників такого фонду з отриманням належних їм пенсійних накопичень. При цьому юридична особа, яка тимчасово припинила сплату внесків на користь учасників фонду, оплачує адміністративні видатки, що виникають у пенсійного фонду у зв'язку з виходом учасників, у порядку, визначеному уповноваженим органом.  
358. У разі коли після закінчення строку, передбаченого в абзаці першому цієї частини статті, юридична особа, яка є єдиним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації з дотриманням вимог цього Закону. Для цього засновник зобов'язаний утворити ліквідаційну комісію протягом 10 днів після закінчення строку, встановленого цією частиною статті.  
359. Дія цієї частини статті не поширюється на внески до корпоративних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій громадян, визначених законами України.  
360. 12. У разі коли управління корпоративним пенсійним фондом здійснює його єдиний засновник або декілька засновників через юридичну особу без залучення компанії з управління пенсійним фондом, адміністративні видатки, пов'язані з виконанням функцій управління пенсійним фондом, фінансуються за рахунок таких засновників та відносяться до їх валових витрат. Частка видатків кожного із засновників визначається щомісяця пропорційно кількості учасників такого фонду, які є його працівниками.  
361. 13. У разі коли управління професійним пенсійним фондом, утвореним об'єднанням юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності, здійснюється засновниками без залучення компанії з управління пенсійним фондом відповідно до частини другої статті 19 цього Закону, адміністративні видатки, пов'язані з виконанням функцій управління пенсійним фондом, фінансуються за рахунок таких засновників та відносяться до їх валових витрат. Частка видатків кожного із засновників визначається щомісяця пропорційно кількості учасників такого фонду, які є його членами (працівниками).  
362. 14. Інші особливості утворення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів можуть встановлюватися уповноваженим органом відповідно до вимог цього Закону.  
363. 15. У разі утворення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати розміщення та управління активами такого фонду та управління фондом за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством.  
364. Розділ ІІІ. Управління пенсійним фондом  
365. Стаття 19. Адміністратор  
366. 1. Адміністратором може бути:  
367. а) компанія з управління пенсійним фондом, з якою радою фонду укладено договір;  
368. б) юридична особа - єдиний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління цим фондом самостійно;  
369. в) неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, створена на умовах цього Закону декількома юридичними особами - засновниками корпоративного пенсійного фонду, об'єднаннями роботодавців, об'єднаннями юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності - засновниками професійного пенсійного фонду.  
370. Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників та керується цим Законом, своїм статутом і договором з пенсійним фондом.  
371. 2. Юридичні особи та їх об'єднання, які входять до складу засновників корпоративного пенсійного фонду, об'єднання юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності - засновники професійного пенсійного фонду, які прийняли рішення про здійснення управління цими фондами без залучення компанії з управління пенсійним фондом, зобов'язані утворити неприбуткову (непідприємницьку) юридичну особу - виключно для здійснення управління відповідним пенсійним фондом. Утворена декількома юридичними особами-засновниками, об'єднанням юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності неприбуткова (непідприємницька) юридична особа набуває відповідного статусу з дня реєстрації в уповноваженому органі і має право здійснювати управління відповідним пенсійним фондом на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, але не має права займатися будь-якою іншою діяльністю, в тому числі здійснювати управління іншим пенсійним фондом. При цьому всі видатки на здійснення управління відповідним корпоративним або професійним пенсійним фондом фінансуються його засновниками (у тому числі роботодавцями-платниками) згідно з частиною тринадцятою статті 18 цього Закону.  
372. Юридичні особи, які входять до складу засновників корпоративного пенсійного фонду, об'єднання юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності - засновники професійного пенсійного фонду або є роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, несуть солідарну відповідальність за належне виконання зобов'язань адміністратора, покладених на неприбуткову (непідприємницьку) юридичну особу, утворену ними за рахунок власних коштів.  
373. Юридична особа - єдиний засновник корпоративного пенсійного фонду, яка самостійно здійснює адміністративне управління цим фондом, не має права здійснювати управління пенсійними активами фонду, якщо вона не є компанією з управління активами або банківською установою.  
374. 3. Компанія з управління пенсійним фондом може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі юридичними особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, об'єднаннями юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.  
375. 4. Компанія з управління пенсійним фондом має власну назву, яка відображає її організаційно-правову форму, містить слова "компанія з управління пенсійним фондом" та відрізняється від назв будь-яких інших компаній з управління пенсійним фондом.  
376. 5. Компанія з управління пенсійним фондом, утворена як акціонерне товариство, має право випускати виключно прості іменні акції. Компанія з управління пенсійним фондом не може випускати будь-які інші цінні папери та їх похідні.  
377. 6. Адміністратор зобов'язаний:  
378. 1) вести облік, пов'язаний із здійсненням пенсійного забезпечення відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;  
379. 2) забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів, з якими ним укладено договори;  
380. 3) надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування коштів для оплати послуг, що здійснюються за рахунок пенсійних активів відповідно до статті 48 цього Закону;  
381. 4) здійснювати розміщення та управління пенсійними активами за умови отримання відповідної ліцензії;  
382. 5) надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;  
383. 6) надавати інформацію відповідно до частини шостої статті 52 цього Закону.  
384. Адміністратор також зобов'язаний складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду.  
385. 7. Компанія з управління пенсійним фондом здійснює господарські операції для забезпечення власних поточних потреб відповідно до законодавства та з урахуванням вимог, установлених цим Законом та уповноваженим органом.  
386. 8. З метою провадження своєї діяльності компанія з управління пенсійним фондом має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства та з урахуванням вимог, установлених уповноваженим органом.  
387. 9. Компанія з управління пенсійним фондом може провадити діяльність з управління пенсійними активами у випадках та за умов, установлених цим Законом.  
388. Стаття 20. Вимоги до засновників компанії з управління пенсійним фондом  
389. 1. Засновниками компанії з управління пенсійним фондом можуть бути фізичні і юридичні особи та їх об'єднання, які беруть на себе зобов'язання щодо виконання вимог стосовно засновників таких компаній, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань регулювання відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення щодо управління відкритими, корпоративними або професійними пенсійними фондами.  
390. 2. Зберігач пенсійного фонду (фондів) не може бути засновником компанії з управління активами та адміністраторів тих пенсійних фондів, пенсійні активи яких він зберігає.  
391. Стаття 21. Статут адміністратора пенсійного фонду  
392. 1. Адміністратор пенсійного фонду діє на підставі засновницького договору (якщо це передбачено законодавством) і статуту, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про господарські товариства" та цього Закону, затвердженого в установленому законодавством порядку.  
393. 2. У статуті адміністратора, крім відомостей, передбачених законодавством, зазначаються:  
394. 1) відомості про засновників компанії, в тому числі про їх реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, та місцезнаходження їх керівних органів (юридична адреса);  
395. 2) права та обов'язки компанії;  
396. 3) відповідальність компанії та її засновників;  
397. 4) порядок ліквідації компанії;  
398. 5) підстави для заміни посадової особи компанії, а також заходи, спрямовані на захист прав учасників пенсійних фондів у разі неналежного виконання обов'язків посадовими особами компанії;  
399. 6) правила оприлюднення інформації, визначеної цим Законом та законодавством;  
400. 7) відповідальність компанії згідно з вимогами статті 29 цього Закону.  
401. Статут компанії з управління пенсійним фондом та неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи, утвореної на умовах цього Закону декількома юридичними особами, об'єднаннями роботодавців, об'єднаннями юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності, не може передбачати провадження ними будь-яких видів діяльності, крім визначених цим Законом.  
402. 3. Зміни до засновницьких документів адміністратора затверджуються засновниками компанії, підлягають реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації статуту компанії, про відповідне рішення повідомляється уповноважений орган протягом 7 робочих днів після реєстрації таких змін.  
403. 4. Типовий статут адміністратора затверджується уповноваженим органом і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
404. Стаття 22. Органи управління компанії з управління пенсійним фондом  
405. 1. Органи управління компанії з управління пенсійним фондом утворюються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням вимог цього Закону. У разі коли іншими законами встановлюються правила та положення, що відрізняються від положень цього Закону, застосовуються норми цього Закону.  
406. 2. До складу виконавчих і наглядових органів компанії з управління пенсійним фондом можуть входити лише особи, які:  
407. 1) є дієздатними;  
408. 2) мають достатній кваліфікаційний рівень для здійснення наданих їм повноважень і відповідають вимогам, установленим уповноваженим органом;  
409. 3) не мають обмежень щодо виконання покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;  
410. 4) не були засуджені за умисні злочини;  
411. 5) протягом останніх 7 років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді.  
412. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються також на посадових осіб інших адміністраторів пенсійних фондів.  
413. Стаття 23. Вимоги до виконавчих органів компанії з управління пенсійним фондом  
414. 1. Виконавчим органом компанії з управління пенсійним фондом, який здійснює керівництво її діяльністю, є орган, передбачений статутом компанії відповідно до її організаційно-правової форми згідно із Законом України "Про господарські товариства".  
415. 2. Керівник виконавчого органу компанії з управління пенсійним фондом призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до статуту компанії з числа осіб, які мають належний кваліфікаційний рівень та досвід професійної діяльності, визначеної статутом компанії, не менше двох років.  
416. 3. Керівник виконавчого органу та посадові особи компанії з управління пенсійним фондом не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від компанії з управління активами, зберігача, страхових організацій, аудиторів пенсійних фондів, з якими компанією укладено договори, та від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.  
417. Вимоги, встановлені цією частиною статті, поширюються також на посадових осіб інших адміністраторів пенсійних фондів.  
418. 4. У разі отримання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійними активами в частині пенсійних активів компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана створити для цього окремий структурний підрозділ у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
419. Стаття 24. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах  
420. 1. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах, у тому числі індивідуальних пенсійних рахунків учасників фондів, забезпечується адміністратором.  
421. 2. Адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний відкрити протягом 3 робочих днів після укладення пенсійного контракту з учасником фонду індивідуальний пенсійний рахунок, на якому відображаються всі операції, пов'язані з формуванням і використанням пенсійних активів учасника.  
422. 3. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах передбачає облік і зберігання інформації про учасників пенсійних фондів, зміни, пов'язані з функціонуванням пенсійних схем, належні учаснику пенсійні активи та їх формування.  
423. 4. У системі персоніфікованого обліку на кожного учасника пенсійного фонду заводиться індивідуальна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.  
424. 5. Індивідуальна облікова картка учасника фонду має чотири частини, в яких зазначаються:  
425. 1) в умовно-постійній частині:  
426. види внесків (добровільні, загальнообов'язкові, додаткові обов'язкові);  
427. модифікований ідентифікаційний номер учасника фонду;  
428. прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;  
429. прізвище, ім'я та по батькові при народженні;  
430. дата народження;  
431. місце народження;  
432. стать;  
433. постійне місце проживання;  
434. серія, номер і назва документа, з якого взято відомості для індивідуальної облікової картки;  
435. громадянство;  
436. номер телефону (за згодою);  
437. відомості про спадкоємців;  
438. відмітка про вибуття учасника та його причини;  
439. 2) у частині, що відображає заробіток (дохід), розмір сплачених внесків і період участі в пенсійному фонді:  
440. код пенсійної схеми;  
441. ідентифікаційний номер вкладника;  
442. рік, за який внесено відомості;  
443. розмір внесків за відповідний період;  
444. сумарний розмір розподіленого на користь учасника прибутку (збитку) за попередні періоди (до початку пенсійних виплат);  
445. чиста вартість одиниці пенсійних внесків на встановлений день обчислення цього показника;  
446. загальна кількість одиниць пенсійних внесків;  
447. тривалість сплати внесків;  
448. ознака особливих умов праці, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (у разі потреби);  
449. сума заробітку (доходу), з якої розраховувалися внески за відповідний період (за бажанням учасника для підтвердження його права на податкову пільгу);  
450. сума сплаченого внеску, що не була оподаткована у роботодавця (за бажанням учасника для підтвердження його права на податкову пільгу);  
451. сума сплаченого внеску, що не була оподаткована в учасника (за бажанням учасника для підтвердження його права на податкову пільгу);  
452. сума внеску, сплаченого після оподаткування заробітку (доходу) (за бажанням учасника для підтвердження його права на податкову пільгу);  
453. 3) у частині, що відображає відомості про оплату договору страхування довічної пенсії чи пенсії на визначений строк:  
454. вид обраної пенсійної виплати;  
455. повна назва, місцезнаходження постійно діючого керівного органу (юридична адреса) та банківські реквізити обраної страхової організації;  
456. сума коштів, перерахована страховій організації;  
457. 4) у частині, яка відображає відомості про виплати учаснику фонду чи його спадкоємцям, які здійснюються адміністратором:  
458. сума одноразової пенсійної виплати і дата виплати;  
459. дата, з якої призначено пенсію на визначений строк;  
460. місяць нарахування (перерахунку) пенсії на визначений строк;  
461. розмір пенсії на визначений строк, тривалість і періодичність її виплати;  
462. розмір розподіленого на користь учасника прибутку (збитку), отриманого на пенсійні активи у період виплати пенсії на визначений строк;  
463. сума прибуткового податку з громадян, що була стягнена під час здійснення пенсійної виплати;  
464. залишок пенсійних активів.  
465. 6. Індивідуальна облікова картка учасника пенсійного фонду зберігається в адміністратора протягом усього життя учасника, а після його  
466. смерті - протягом 75 років на паперовому або електронному носії за наявності засобів, що гарантують ідентичність цих форм документа.  
467. 7. Підставою для взяття на персоніфікований облік учасників фонду є пенсійний контракт.  
468. 8. Порядок ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах визначається уповноваженим органом.  
469. 9. На вимогу учасника пенсійного фонду адміністратор зобов'язаний надавати інформацію, яка міститься на його індивідуальній обліковій картці, чи забезпечити вільний доступ учасника до неї.  
470. Стаття 25. Передача відомостей персоніфікованого обліку  
471. 1. Передача відомостей персоніфікованого обліку та належної документації здійснюється адміністратором у разі припинення дії договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду, ліквідації, реорганізації адміністратора, анулювання ліцензії, виданої адміністратору, відповідно до цього Закону та в інших випадках, передбачених цим Законом.  
472. 2. Після отримання від ради пенсійного фонду або уповноваженого органу відповідного повідомлення про обрану чи тимчасово призначену нову компанію з управління пенсійним фондом адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі відомостей персоніфікованого обліку та належної документації. До передачі відомостей персоніфікованого обліку та належної документації, адміністратор зобов'язаний продовжувати виконувати свої функції.  
473. Передача відомостей персоніфікованого обліку та належної документації здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом, під його безпосереднім наглядом.  
474. Стаття 26. Надання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом  
475. 1. Для провадження діяльності з управління пенсійним фондом юридична особа, яка виявила бажання надавати послуги з управління пенсійними фондом, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності.  
476. 2. Для отримання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом юридична особа, яка виявила бажання надавати відповідні послуги, подає до уповноваженого органу:  
477. 1) заяву на отримання зазначеної ліцензії та письмове підтвердження про виконання вимог, передбачених цим Законом, за формою, встановленою уповноваженим органом;  
478. 2) нотаріально засвідчені копії засновницьких документів, свідоцтва про реєстрацію як юридичної особи;  
479. 3) документи, які свідчать про відсутність заборгованості із сплати податків, інших обов'язкових зборів і платежів;  
480. 4) документи, які свідчать про відсутність заборгованості із сплати податків, інших обов'язкових зборів і платежів єдиного засновника корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління цим пенсійним фондом самостійно;  
481. 5) фінансовий прогноз на 3 роки, який включає рух коштів, планування доходів та видатків;  
482. 6) відомості про керівні органи та посадових осіб, які провадитимуть діяльність, пов'язану з управлінням пенсійним фондом, або відомості про утворення окремого структурного підрозділу єдиного засновника корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління цим пенсійним фондом самостійно, за формою, встановленою уповноваженим органом;  
483. 7) довідку банківської установи про внесення до статутного фонду заявника коштів у розмірі, передбаченому цим Законом, у порядку, визначеному уповноваженим органом;  
484. 8) відомості про технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку пенсійних внесків, передачі інформації на умовах, передбачених статтею 24 цього Закону, та про методи захисту інформації.  
485. Відомості про посадових осіб повинні включати інформацію щодо осіб, які мають право підпису фінансових документів, у тому числі відображати їх кваліфікаційний рівень професійної діяльності, містити дані про відсутність обмежень на провадження цими особами діяльності з управління пенсійним фондом та інших видів професійної діяльності, а також обмежень, що виникають через їх пов'язаних осіб.  
486. Уповноважений орган приймає рішення щодо надання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом протягом 30 календарних днів після подання заяви з усіма визначеними цим Законом документами та в разі прийняття позитивного рішення видає таку ліцензію в установленому ним порядку.  
487. 3. Уповноважений орган перевіряє подані документи на достовірність повідомленої в них інформації та відповідність їх нормам законодавства. У разі зміни поданих для отримання ліцензії відомостей заявники зобов'язані письмово повідомити про це уповноважений орган протягом 3 робочих днів після настання такої зміни.  
488. 4. Ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійним фондом видається компанії з управління пенсійним фондом (крім випадків, зазначених у частині шостій цієї статті) у разі коли:  
489. 1) розмір статутного фонду компанії з управління пенсійним фондом, сплаченого грошами, становить не менше ніж сума еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії, а її резервний фонд є повністю сформованим у розмірах, передбачених Законом України "Про господарські товариства". Для формування резервного фонду у цьому разі дозволяється залучати кошти, надані компанії з управління пенсійним фондом засновниками;  
490. 2) така компанія має кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку пенсійних внесків, які відповідають вимогам, установленим уповноваженим органом.  
491. У разі отримання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не менше ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
492. 5. У разі зменшення розміру власного капіталу, визначеного частиною четвертою цієї статті, компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана:  
493. 1) повідомити про це уповноважений орган протягом 3 робочих днів після виникнення такого зменшення;  
494. 2) привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, зазначеним у частині четвертій цієї статті, протягом 6 місяців з дня виникнення невідповідності, та подати звіт про усунення цього порушення уповноваженому органу.  
495. Уповноважений орган має право прийняти рішення про продовження терміну усунення невідповідності розміру власного капіталу компанії вимогам частини четвертої цієї статті на термін не більше ніж 3 місяці.  
496. 6. Ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійним фондом видається юридичній особі - єдиному засновнику корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про управління цим фондом самостійно, або неприбутковій (непідприємницькій) юридичній особі, утвореній на умовах цього Закону, за умови, що така юридична особа, об'єднання юридичних осіб або громадян або професійне об'єднання мають технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку пенсійних внесків, які відповідають вимогам, установленим спеціальним уповноваженим органом, та кадри відповідного кваліфікаційного рівня.  
497. До юридичної особи - засновника корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про управління цим фондом самостійно, або юридичної особи - неприбуткової (непідприємницької) організації, утвореної на умовах цього Закону, об'єднанням юридичних осіб або громадян за родом їх професійної діяльності, яке здійснює управління професійним фондом, не застосовуються вимоги щодо розміру статутного та власного капіталу, установлені частиною четвертою цієї статті.  
498. 7. Уповноважений орган може відмовити у видачі ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом у разі, коли:  
499. 1) заява і документи, що додаються до неї, не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;  
500. 2) положення статуту заявника не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими актами законодавства;  
501. 3) у поданих документах виявлено недостовірну або неповну інформацію;  
502. 4) статутний фонд або частина статутного фонду компанії сформовані за рахунок позикових коштів, є об'єктом кредитної угоди, будь-яких боргових зобов'язань або не відповідають іншим вимогам, установленим цим Законом;  
503. 5) резервний фонд компанії сформовано не повністю.  
504. 8. Рішення про відмову в наданні ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом надсилається заявникові уповноваженим органом у письмовій формі з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови.  
505. У разі повторного подання заявником документів після усунення недоліків, зазначених у відмові, ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійним фондом надається в порядку, установленому цим Законом.  
506. 9. Рішення про відмову в наданні ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом може бути оскаржене заявником у судовому порядку.  
507. 10. Збитки, завдані неправомірною відмовою у наданні або порушенням строку надання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, відшкодовуються згідно із законодавством.  
508. 11. Юридична особа - засновник корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про управління пенсійним фондом самостійно, та юридична особа - неприбуткова (непідприємницька) організація, утворена відповідно до вимог цього Закону, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, не мають права провадити діяльність з управління будь-яким іншим пенсійним фондом. Компанія з управління пенсійним фондом має право бути адміністратором власного корпоративного пенсійного фонду.  
509. Стаття 27. Тимчасове припинення дії або анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом  
510. 1. На підставі рішення уповноваженого органу дія ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, наданої компанії з управління пенсійним фондом, може бути тимчасово зупинена у випадках:  
511. 1) порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства;  
512. 2) вчинення дій, які завдали або можуть завдати шкоди майновим інтересам учасників фонду;  
513. 3) невиконання компанією вимоги частини четвертої статті 26 цього Закону.  
514. У разі коли зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини статті порушення допущені юридичною особою - засновником корпоративного пенсійного фонду (за винятком компанії з управління пенсійним фондом), яка управляє цим пенсійним фондом самостійно, або неприбутковою (непідприємницькою) юридичною особою, створеною на умовах цього Закону, ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійним фондом анулюється.  
515. Дію ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом може бути тимчасово зупинено на строк не більше ніж 6 місяців.  
516. 2. У рішенні уповноваженого органу про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом зазначаються:  
517. 1) підстава для прийняття такого рішення;  
518. 2) вимога про усунення порушення та строк її виконання;  
519. 3) обмеження діяльності, які накладаються протягом строку тимчасового припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом;  
520. 4) порядок подання звітності про усунення порушення;  
521. 5) інші відомості, передбачені законодавством.  
522. 3. Тимчасове припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом скасовується за результатами розгляду уповноваженим органом звіту, поданого компанією з управління пенсійним фондом, про усунення порушення, та проведеної у разі потреби перевірки інформації, що міститься у цьому звіті.  
523. 4. У разі тимчасового припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом компанія з управління пенсійним фондом не має права укладати нові договори, рекламувати свою діяльність, але зобов'язана виконувати функції, пов'язані із зобов'язаннями за укладеними з пенсійними фондами договорами.  
524. 5. На підставі рішення уповноваженого органу ліцензію на провадження діяльності з управління пенсійним фондом може бути анульовано:  
525. 1) у разі неусунення порушень у строк, установлений рішенням уповноваженого органу про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом;  
526. 2) за письмовою заявою адміністратора або засновника корпоративного пенсійного фонду за умови виконання всіх зобов'язань за договорами з радами пенсійних фондів.  
527. 6. Рішення уповноваженого органу про тимчасове припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом або про анулювання цієї ліцензії може бути оскаржене у судовому порядку.  
528. Збитки, завдані неправомірним тимчасовим припиненням дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом або її неправомірним анулюванням, відшкодовуються на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством.  
529. 7. Рішення про анулювання або тимчасове припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом надається, в тому числі письмово, уповноваженим органом усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори, протягом 1 робочого дня, та підлягає обов'язковому оприлюдненню у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
530. 8. Уповноважений орган може тимчасово призначити своїм обґрунтованим рішенням іншу компанію з управління пенсійним фондом для виконання всіх функцій компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої тимчасово припинено, у порядку, встановленому уповноваженим органом. При цьому:  
531. 1) компанія, дію ліцензії якої тимчасово припинено, фактично припиняє виконання функцій з управління пенсійним фондом з дня передачі відомостей персоніфікованого обліку тимчасово призначеній компанії з управління пенсійним фондом та зобов'язана надавати допомогу тимчасово призначеній компанії з управління пенсійним фондом у виконанні зобов'язань, що виникли до передачі функцій з управління пенсійним фондом, з оплатою витрат на виконання нею функцій, пов'язаних із цими зобов'язаннями, за рахунок коштів нової компанії з управління пенсійним фондом;  
532. 2) оплата послуг компанії, дію ліцензії якої тимчасово припинено, не провадиться з дня тимчасового призначення нової компанії з управління пенсійним фондом, а оплата послуг тимчасово призначеної компанії провадиться у розмірах, що не перевищують установлених для компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої тимчасово припинено.  
533. 9. Рішення про тимчасове призначення компанії з управління пенсійним фондом надається уповноваженим органом компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої тимчасово припинено, всім фондам, з якими нею укладено договори, та їх компаніям з управління активами протягом 1 робочого дня після його прийняття, в тому числі у письмовій формі.  
534. 10. Рада фонду має право змінити тимчасово призначену компанію шляхом розірвання договору з компанією з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої тимчасово припинено, та укладення договору з іншою компанією з управління пенсійним фондом і повинна повідомити про це уповноважений орган протягом 3 днів після укладення договору. На підставі цього повідомлення зупиняється дія рішення уповноваженого органу про тимчасове призначення компанії з управління пенсійним фондом.  
535. 11. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, виданої адміністратору пенсійного фонду, рада фонду зобов'язана забезпечити укладення протягом 14 календарних днів договору з іншою компанією з управління пенсійним фондом.  
536. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, виданої юридичній особі - засновникові корпоративного пенсійного фонду або неприбутковій (непідприємницькій) юридичній особі, утвореній на умовах цього Закону для управління пенсійним фондом, такий засновник зобов'язаний ініціювати припинення повноважень членів ради фонду, дії яких спричинили анулювання цієї ліцензії, та забезпечити обрання нових членів ради фонду замість звільнених, забезпечити укладення протягом 14 календарних днів договору з компанією з управління пенсійним фондом та письмово повідомити про це уповноважений орган протягом 3 днів після укладення такого договору. У разі неукладення договору з компанією з управління пенсійним фондом протягом визначеного цією частиною статті строку уповноважений орган своїм рішенням тимчасово призначає компанію з управління пенсійним фондом, розмір оплати послуг якої визначається уповноваженим органом виходячи із середніх розмірів оплати відповідних послуг.  
537. Юридична особа - засновник корпоративного пенсійного фонду, який одночасно є і адміністратором цього фонду, та неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, утворена на умовах цього Закону, яким було скасовано ліцензію на провадження діяльності з управління пенсійним фондом, мають право на повторне отримання такої ліцензії не раніше ніж через рік, а компанія з управління пенсійним фондом - у будь-який час.  
538. Стаття 28. Винагорода компанії з управління пенсійним фондом  
539. Порядок обчислення розміру винагороди компанії з управління пенсійним фондом та її виплати встановлюється уповноваженим органом. Розмір винагороди визначається радою фонду та компанією з управління пенсійним фондом і зазначається у договорі про управління пенсійним фондом. При цьому розмір плати за послуги з управління пенсійним фондом на одного учасника фонду не повинен перевищувати граничних тарифів на послуги з управління пенсійним фондом, встановлених уповноваженим органом.  
540. Встановлювати розмір винагороди як частину інвестиційного доходу (прибутку), отриманого на пенсійні активи фонду, або як відсоток суми пенсійних активів фонду заборонено. Винагорода виплачується виключно у грошовій формі.  
541. Стаття 29. Відповідальність адміністратора пенсійного фонду  
542. 1. Адміністратор пенсійного фонду несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед пенсійними фондами, з радами яких він уклав договори про надання послуг, а також перед іншими кредиторами всіма активами, що є його власністю.  
543. Відшкодування збитків адміністратором, крім неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи, утвореної на умовах цього Закону, здійснюється за рахунок резервного фонду, а у разі недостатності коштів резервного фонду - за рахунок іншого його майна.  
544. У разі коли управління пенсійним фондом здійснює неприбуткова (непідприємницька) юридична особа, утворена на умовах цього Закону, відшкодування збитків здійснюється засновниками цієї юридичної особи, які несуть у цьому випадку солідарну відповідальність.  
545. 2. Адміністратор пенсійного фонду не має права передавати свої зобов'язання перед пенсійними фондами іншим особам.  
546. 3. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями адміністратора пенсійного фонду, адміністратор не несе відповідальності за зобов'язаннями держави.  
547. Стаття 30. Ліквідація, реорганізація шляхом злиття або приєднання компанії з управління пенсійним фондом  
548. 1. Ліквідація компанії з управління пенсійним фондом здійснюється:  
549. 1) за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством;  
550. 2) за рішенням вищого органу компанії.  
551. Реорганізація компанії з управління пенсійним фондом шляхом злиття або приєднання здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
552. 2. У разі ліквідації, злиття або приєднання засновники компанії з управління пенсійним фондом повинні не пізніше ніж за 6 місяців до початку відповідної процедури повідомити про це ради фондів, з якими компанія, що ліквідується чи реорганізується уклала договори про надання послуг, компанії з управління активами та зберігачів цих фондів, уповноважений орган, а також Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку України, якщо компанія має ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів. Уповноважений орган має право прийняти рішення про скорочення строку надання цього повідомлення за обґрунтованою письмовою вимогою засновників такої компанії з управління пенсійним фондом.  
553. 3. У разі ліквідації компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана передати відомості персоніфікованого обліку та відповідну документацію в порядку, встановленому цим Законом.  
554. 4. Реорганізація компанії з управління пенсійним фондом шляхом поділу чи виділення та будь-яка реорганізація неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи, утвореної на умовах цього Закону, забороняється.  
555. 5. У разі реорганізації шляхом злиття, виділення чи поділу юридичної особи - єдиного засновника корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про управління цим пенсійним фондом самостійно, ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійним фондом такого засновника підлягає поновленню у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
556. Стаття 31. Саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
557. 1. Адміністратори пенсійних фондів, компанії з управління активами, страхові організації, які мають ліцензію на страхування життя, банки, що надають послуги з пенсійного забезпечення, можуть утворювати на добровільній основі саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення або набувати членства в існуючих саморегулівних організаціях.  
558. Саморегулівні організації є неприбутковими (непідприємницькими) юридичними особами, що утворюються з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, учасників і вкладників пенсійних фондів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну, розроблення рекомендацій щодо діяльності у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
559. Уповноважений орган у визначених ним обсязі, порядку і на умовах може делегувати окремі повноваження саморегулівним організаціям у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
560. 2. Саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення набувають статусу юридичної особи з дня їх державної реєстрації згідно із законодавством.  
561. 3. Саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення мають право встановлювати для своїх членів єдині обов'язкові правила, стандарти і вимоги щодо провадження діяльності та надання відповідних послуг, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які не повинні суперечити вимогам законодавства, а також здійснювати контроль за дотриманням своїми членами правил, стандартів і вимог законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
562. Розділ ІV. Управління пенсійними активами  
563. Стаття 32. Особи, що здійснюють управління пенсійними активами  
564. 1. Управління пенсійними активами здійснюється:  
565. компанією з управління активами, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів щодо всіх видів пенсійних фондів,  
566. банком у частині пенсійних активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду за умови, що цей банк не є зберігачем такого фонду, та у випадках, передбачених цим Законом,  
567. компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів;  
568. страховою організацією, яка має ліцензію на страхування життя та з якою укладено договори страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк, страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду у випадках, передбачених цим Законом.  
569. 2. Управління пенсійними активами здійснюється на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України в установленому нею порядку, крім випадків, коли таке управління здійснюється страховими організаціями за договорами страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк, договорами страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учаснику фонду у випадках, передбачених цим Законом.  
570. 3. Управління пенсійними активами здійснюється відповідно до умов договору про управління активами в частині пенсійних активів пенсійного фонду, укладеного між:  
571. радою пенсійного фонду і компанією з управління активами;  
572. радою пенсійного фонду і компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів.  
573. 4. Типовий договір про управління пенсійними активами затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом з урахуванням вимог цього Закону.  
574. Стаття 33. Компанія з управління активами  
575. 1. Компанія з управління активами є юридичною особою, яка утворюється відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з метою провадження професійної діяльності з управління активами і надає послуги з управління активами пенсійного фонду з дотриманням вимог, передбачених нормами законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів.  
576. 2. Компанія з управління активами може бути створена як:  
577. 1) товариство з обмеженою відповідальністю;  
578. 2) акціонерне товариство.  
579. 3. Компанія з управління активами не може бути засновником або пов'язаною особою засновників зберігача пенсійного фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, з радою якого вона уклала відповідний договір, крім випадку, передбаченого частиною п'ятнадцятою статті 18 цього Закону.  
580. Стаття 34. Вимоги до посадових осіб компанії з управління активами  
581. 1. Органи управління компанії з управління активами утворюються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням вимог цього Закону. У разі коли інші закони встановлюють правила та положення, що відрізняються від положень цього Закону, застосовуються норми цього Закону.  
582. 2. До складу виконавчих та наглядових органів компанії з управління пенсійними активами можуть входити лише особи, які:  
583. 1) є дієздатними;  
584. 2) мають достатній кваліфікаційний рівень для здійснення наданих їм повноважень і відповідають вимогам, установленим цим Законом, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом;  
585. 3) не мають обмежень щодо виконання покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;  
586. 4) не були засуджені за умисні злочини;  
587. 5) протягом останніх 7 років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді.  
588. Стаття 35. Вимоги до виконавчих органів компанії з управління активами  
589. 1. Виконавчим органом компанії з управління активами, який здійснює керівництво її діяльністю, є орган, передбачений статутом компанії відповідно до її організаційно-правової форми згідно із Законом України "Про господарські товариства".  
590. 2. Керівник виконавчого органу компанії з управління активами призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до статуту компанії з числа осіб, які мають належну професійну підготовку і досвід професійної діяльності на ринку фінансових послуг.  
591. 3. Керівник виконавчого органу та посадові особи компанії з управління активами не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від адміністратора, зберігача, аудиторів пенсійного фонду, з яким компанією укладено відповідний договір, та від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.  
592. Стаття 36. Вимоги до укладення договору про розміщення та управління активами пенсійного фонду  
593. 1. Рада пенсійного фонду має право укладати договір про розміщення та управління пенсійними активами з однією чи більше компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів. Рада пенсійного фонду має право укладати договір про розміщення та управління пенсійними активами лише з однією компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів, поки загальна чиста вартість пенсійних активів фонду не досягне або не перевищить розміру, визначеного частиною другою статті 49 цього Закону.  
594. Компанія з управління активами та компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, мають право здійснювати управління активами кількох пенсійних фондів за умови укладення відповідних договорів з радами цих фондів.  
595. 2. Істотними умовами договору, що укладається радою пенсійного фонду з компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, які отримали ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів, є:  
596. 1) повна назва та місцезнаходження керівних органів (юридична адреса) договірних сторін;  
597. 2) вид фонду (відкритий, корпоративний чи професійний);  
598. 3) предмет договору;  
599. 4) права і обов'язки сторін;  
600. 5) обсяги пенсійних активів та умови їх розподілу між компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами (в разі укладення договору про розміщення та управління пенсійними активами більше ніж з однією компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом);  
601. 6) застереження щодо конфіденційності;  
602. 7) порядок подання звітності та інформації з дотриманням вимог цього Закону;  
603. 8) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;  
604. 9) строк дії договору;  
605. 10) розмір винагороди компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами;  
606. 11) граничні розміри тарифів на послуги торговців цінними паперами (посередникам);  
607. 12) порядок зміни умов договору;  
608. 13) умови дострокового припинення договору.  
609. Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.  
610. Стаття 37. Умови проведення заміни компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами  
611. 1. Рада фонду може замінювати компанію з управління активами або компанію з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, з обов'язковим повідомленням про це уповноваженого органу та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Заміна компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, може провадитися після закінчення строку дії укладеного договору про розміщення та управління пенсійними активами або достроково.  
612. 2. Дострокова заміна компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, провадиться у разі:  
613. 1) анулювання Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів, наданого компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом;  
614. 2) ліквідації компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, як юридичних осіб;  
615. 3) укладення компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, угод, які порушують або наслідком яких є порушення норм законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, умов договору про розміщення та управління пенсійними активами та умов інвестиційних декларацій пенсійних фондів;  
616. 4) припинення дії договору про розміщення та управління пенсійними активами достроково за згодою сторін;  
617. 5) прийняття радою фонду рішення про заміну компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, за результатами їх звіту.  
618. 3. У разі дострокової заміни компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, рада фонду зобов'язана:  
619. 1) повідомити письмово компанію з управління активами або компанію з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, про прийняття рішення про їх дострокову заміну із зазначенням причин прийняття такого рішення;  
620. 2) укласти договір про розміщення та управління активами з іншою компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів. При цьому договір про розміщення та управління пенсійними активами вважається достроково розірваним з дня укладення радою фонду договору з іншою обраною нею компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала відповідну ліцензію, за умовами виконання зобов'язань пенсійного фонду за договором, що розривається.  
621. 4. Порядок передачі повноважень у разі заміни компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом.  
622. Стаття 38. Вимоги до здійснення розміщення та управління активами пенсійного фонду  
623. 1. Розміщення та управління активами пенсійного фонду здійснюється компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, окремо щодо кожного пенсійного фонду відповідно до затверджених їх статутами пенсійних схем та інвестиційних декларацій, у порядку, що визначається договором про розміщення та управління активами і цим Законом, шляхом надання відповідних розпоряджень торговцям цінними паперами (посередникам) та зберігачу.  
624. 2. Компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зобов'язана:  
625. 1) здійснювати операції щодо розміщення та управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду з метою отримання доходу на користь учасників пенсійного фонду;  
626. 2) здійснювати операції, пов'язані із забезпеченням передачі коштів і пенсійних активів у випадках, передбачених цим Законом;  
627. 3) подавати щороку раді фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду.  
628. При цьому компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зобов'язана:  
629. 1) дотримуватися вимог, установлених цим Законом, інвестиційною декларацією фонду, з яким укладено договір, та положень такого договору;  
630. 2) надавати пенсійним фондам, що уклали з нею договір, та адміністраторам цих фондів повну інформацію про результати своєї фінансово-господарської діяльності та операції з пенсійними активами в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
631. 3. У разі коли компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, дає розпорядження щодо операцій з цінними паперами безпосередньо торговцю цінними паперами, копія цього розпорядження обов'язково надається зберігачу.  
632. Стаття 39. Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів  
633. 1. Для отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів компанія з управління активами та компанія з управління пенсійним фондом, які згідно з цим Законом мають право на отримання такої ліцензії, подають документи до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України у визначеному законодавством порядку.  
634. 2. Рішення щодо отримання ліцензії на провадження діяльності з управління пенсійними активами в частині пенсійних активів приймається протягом 30 календарних днів з дня подання заяви з усіма визначеними цим Законом документами в порядку та на умовах, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
635. 3. Ліцензія на провадження діяльності з управління пенсійними активами в частині пенсійних активів видається компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом за умови, що вони мають повністю сформований резервний фонд у розмірах, передбачених Законом України "Про господарські товариства", а розмір статутного фонду, повністю сформований та оплачений коштами на день подання заяви на отримання ліцензії, є не меншим ніж:  
636. 1) для компанії з управління активами - сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії;  
637. 2) для компанії з управління пенсійним фондом - сума, еквівалентна 1 млн. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії.  
638. При цьому резервний фонд може бути сформовано за рахунок коштів засновників відповідної компанії з управління пенсійними активами та компанії з управління пенсійним фондом.  
639. 4. У разі отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів компанія з управління активами зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні суми, еквівалентної 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
640. У разі отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні суми, еквівалентної 700 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
641. 5. У разі зменшення розміру власного капіталу, визначеного частиною четвертою цієї статті, компанія зобов'язана:  
642. 1) повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України;  
643. 2) привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, установленим частиною четвертою цієї статті, протягом 6 місяців з дня виникнення такої невідповідності та подати звіт про усунення цієї невідповідності Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України.  
644. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, вимогам цієї статті на строк не більше ніж 3 місяці.  
645. 6. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України може відмовити у видачі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів у разі, коли:  
646. 1) заява і документи, що додаються до неї, не відповідають вимогам, визначеним цим Законом та іншими актами законодавства;  
647. 2) положення статуту заявника не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими актами законодавства;  
648. 3) подано недостовірну інформацію;  
649. 4) статутний фонд заявника сформовано за рахунок позикових коштів або коли цей фонд є об'єктом кредитної угоди, будь-яких боргових зобов'язань чи не відповідає іншим вимогам, установленим цим Законом;  
650. 5) резервний фонд заявника сформовано не повністю.  
651. 7. Рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України в письмовій формі з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови.  
652. У разі повторного подання заявником документів після усунення недоліків, зазначених у відмові, ліцензія на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів видається в порядку, передбаченому цим Законом.  
653. 8. Рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів може бути оскаржене заявником у судовому порядку.  
654. Збитки, завдані неправомірною відмовою у видачі ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів, відшкодовуються згідно із законодавством.  
655. 9. Компанія з управління пенсійним фондом, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з розміщення та управління активами в частині пенсійних активів, не має права провадити діяльність з управління будь-якими іншими активами, крім пенсійних.  
656. Стаття 40. Обмеження діяльності компаній з управління активами та компаній з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами  
657. Діяльність компаній з управління активами та компаній з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, може бути обмежена у випадках, передбачених законодавством щодо цінних паперів, фінансових послуг і цим Законом. Компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, під час провадження своєї діяльності не мають права:  
658. 1) здійснювати операції з цінними паперами, які належать до складу пенсійних активів, без залучення торговця цінними паперами;  
659. 2) використовувати пенсійні активи певного пенсійного фонду для забезпечення виконання будь-яких зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням цього пенсійного фонду;  
660. 3) здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання (набуття внаслідок міни) активів, у тому числі цінних паперів, які не належать до складу пенсійних активів, відповідно до цього Закону;  
661. 4) від імені фонду надавати позику або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсійних активів фонду, крім випадків отримання позики або кредиту (за умови погашення раніше отриманих позик або кредитів) для виконання зобов'язань пенсійного фонду перед учасниками щодо здійснення пенсійних виплат, але не більше ніж на 3 місяці, в обсягах, що не перевищують поточних зобов'язань з пенсійних виплат пенсійного фонду;  
662. 5) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами;  
663. 6) розміщувати та інвестувати пенсійні активи з порушенням обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлених цим Законом;  
664. 7) безоплатно відчужувати пенсійні активи.  
665. Компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, може здійснювати за власні кошти операції з такими ж самими цінними паперами, які купуються, продаються або обмінюються нею від імені пенсійних фондів, з якими вона уклала договори, але зобов'язана у першочерговому порядку здійснювати такі операції на користь фонду.  
666. Стаття 41. Зупинення дії або анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів  
667. 1. На підставі рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України дія ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів може бути зупинена на строк до одного року у разі:  
668. 1) неодноразового порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства, умов інвестиційних декларацій пенсійних фондів та укладених з ними договорів;  
669. 2) вчинення дій, якими заподіяно шкоду майновим інтересам учасників пенсійного фонду;  
670. 3) виявлення недостовірних даних у документах, наданих для отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів;  
671. 4) невиконання компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, вимог частин третьої і четвертої статті 39 цього Закону;  
672. 5) здійснення операцій з пенсійними активами з порушенням вимог цього Закону та інших актів законодавства, вимог статуту компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, чи укладеного з радою пенсійного фонду договору;  
673. 6) порушення порядку та строків подання звітності, передбаченої законодавством, або подання її з недостовірними відомостями;  
674. 7) невиконання розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про усунення правопорушень законодавства на ринку цінних паперів.  
675. 2. У рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів зазначаються:  
676. 1) підстава для прийняття такого рішення;  
677. 2) вимога про усунення порушення та строк її виконання;  
678. 3) обмеження діяльності на строк зупинення дії ліцензії;  
679. 4) порядок подання звітності про усунення порушення;  
680. 5) інші відомості, передбачені законодавством.  
681. 3. Рішення про зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів анулюється за результатами розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України звіту компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, про усунення порушень та проведеної у разі потреби перевірки інформації, що міститься у звіті.  
682. 4. У разі зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів компанія не має права укладати нові договори з розміщення та управління пенсійними активами, рекламувати свою діяльність, але зобов'язана виконувати функції, пов'язані із забезпеченням виконання укладених договорів.  
683. 5. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів у разі:  
684. 1) неусунення порушень у строк, установлений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів;  
685. 2) порушення вимог статті 40 цього Закону;  
686. 3) письмової заяви компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, за умови виконання всіх зобов'язань за договорами, укладеними з радами пенсійних фондів.  
687. 6. Анулювання ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів є підставою для заміни компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та передачі її повноважень іншій компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами.  
688. 7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів або анулювання цієї ліцензії може бути оскаржене у судовому порядку.  
689. Збитки, завдані неправомірним обмеженням дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів або її неправомірним анулюванням, відшкодовуються на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством.  
690. 8. Рішення про анулювання або зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів надається протягом 3 робочих днів Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України компанії, щодо якої воно прийнято, всім пенсійним фондам, з якими цією компанією укладено договори, а також їх адміністраторам та зберігачам, у тому числі письмово, і підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
691. Стаття 42. Винагорода компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами  
692. 1. Розмір винагороди компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, визначається радою фонду і зазначається у договорі про розміщення та управління пенсійними активами.  
693. 2. Сума винагороди компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, визначається як відсоток чистої вартості пенсійних активів, що перебувають у її управлінні, і може змінюватися залежно від виду пенсійних активів. Винагорода виплачується в грошовій формі. Порядок обчислення винагороди, пов'язаної з управлінням пенсійними активами, а також порядок виплати додаткової винагороди у разі отримання компанією з управління активами інвестиційного доходу вищого, ніж відсоток інвестиційного доходу, який було заплановано в інвестиційній декларації на відповідний рік, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом. Граничні розміри таких виплат встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом.  
694. 3. Оплата послуг торговців цінними паперами (посередників), витрати на перереєстрацію прав власності здійснюються за рахунок пенсійних активів. Оплата послуг торговців цінними паперами (посередників) здійснюється згідно з тарифами, обчисленими за методикою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом.  
695. 4. Рада фонду має право щороку порушувати питання про перегляд розміру винагороди компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами.  
696. Стаття 43. Відповідальність компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами  
697. 1. Компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, несе відповідальність перед пенсійним фондом за виконання своїх зобов'язань і збитки, завдані пенсійному фонду внаслідок порушення цією компанією законодавства, положень інвестиційної декларації пенсійного фонду і договору про розміщення та управління пенсійними активами, всім майном, що належить їй на праві власності  
698. 2. Збитки завдані учасникам пенсійного фонду внаслідок порушень, визначених частиною першою цієї статті, відшкодовуються за рахунок резервного фонду компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, в порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом, а у разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна компанії.  
699. Розділ V. Зберігач пенсійних фондів  
700. Стаття 44. Зберігач пенсійного фонду  
701. 1. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через зберігача на підставі договору, який укладається між радою пенсійного фонду і зберігачем, відповідно до законодавства. Пенсійні активи пенсійного фонду зберігаються в одному зберігачі.  
702. 2. Зберігачем пенсійного фонду може бути банк, який відповідає таким вимогам:  
703. 1) має банківську ліцензію Національного банку України на здійснення всіх видів банківських операцій та ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на право провадження професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;  
704. 2) має статутний капітал у розмірі, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність";  
705. 3) не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з яким укладено договір зберігання пенсійних активів, компанії з управління цим пенсійним фондом, компанії з управління активами, засновників і аудитора цього фонду та їх пов'язаних осіб;  
706. 4) не є компанією з управління активами пенсійного фонду;  
707. 5) не є кредитором адміністратора або компаній з управління активами пенсійного фонду, з якими зберігачем укладено договір про зберігання активів.  
708. 3. Обов'язками зберігача пенсійного фонду є:  
709. 1) приймання, передача, облік та забезпечення зберігання надходжень до пенсійного фонду та цінних паперів, що становлять його пенсійні активи, а також інших документів, пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів;  
710. 2) підрахунок чистої вартості пенсійних активів і кількості одиниць пенсійних внесків разом з компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та адміністратором фонду відповідно до порядку, встановленого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України відповідно до цього Закону;  
711. 3) виконання відповідно до цього Закону розпоряджень адміністратора щодо перерахування коштів у сумі, облікованій на індивідуальних пенсійних рахунках учасників пенсійного фонду:  
712. до страхової організації для оплати договору страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк або договору страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду;  
713. щодо виплати учаснику фонду пенсії на визначений строк;  
714. щодо виплати учаснику фонду пенсійної виплати, в тому числі одноразової;  
715. щодо передачі коштів, які належать учаснику фонду, або пенсійних активів до інших пенсійних фондів, страхових організацій та на пенсійні депозитні рахунки у банках;  
716. 4) виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування коштів для оплати послуг компанії, що здійснює управління пенсійним фондом, компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігача, незалежних членів ради фонду, аудитора (аудиторської фірми), осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні послуги, торговців цінними паперами (посередників) та здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності;  
717. 5) виконання розпоряджень компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду;  
718. 6) подання адміністратору у порядку, встановленому уповноваженим органом за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Національним банком України:  
719. звітності, пов'язаної із зберіганням пенсійних активів, відповідно до укладеного договору;  
720. щомісячного звіту про чисту вартість пенсійних активів фонду на день подання інформації, загальний обсяг місячного інвестиційного доходу та загальні суми отриманих за відповідний період пенсійних внесків;  
721. щоденної інформації про операції компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами пенсійного фонду, чисту вартість одиниці пенсійних внесків та кількість одиниць пенсійних внесків такого фонду;  
722. 7) виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України щодо припинення виконання доручень компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, на підставах, визначених законодавством.  
723. 4. У разі виявлення порушень законодавства щодо провадження діяльності з управління активами, вчинених компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення письмово надає відповідну інформацію раді пенсійного фонду, адміністратору, уповноваженому органу та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України, а також компанії з управління активами, що вчинила це порушення.  
724. 5. У разі зменшення протягом року чистої вартості одиниці пенсійних активів більше ніж на 30 відсотків зберігач повинен повідомити про це раду пенсійного фонду, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України.  
725. 6. Зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір зберігання пенсійних активів, протягом періоду дії цього договору.  
726. Стаття 45. Вимоги до договору із зберігачем  
727. 1. Істотними умовами договору, що укладається радою пенсійного фонду із зберігачем, крім умов, визначених законодавством, що регулює банківську діяльність, є:  
728. 1) права і обов'язки сторін;  
729. 2) порядок подання звітності та інформації з дотриманням вимог цього Закону;  
730. 3) умови дострокового припинення дії договору з дотриманням вимог цього Закону;  
731. 4) порядок зміни умов договору;  
732. 5) умови розподілу пенсійних активів між компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами;  
733. 6) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності.  
734. Невід'ємною частиною договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду, що додається до договору, відомості про компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та копії договорів, укладених з ними.  
735. 2. Дія договору, укладеного між зберігачем та радою пенсійного фонду, може бути припинена достроково у разі:  
736. 1) повідомлення державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю зберігача, про виявлення порушень зберігачем законодавства;  
737. 2) допущення порушення зберігачем умов договору;  
738. 3) виявлення невідповідності зберігача вимогам законодавства з питань банківської діяльності;  
739. 4) порушення справи про банкрутство зберігача, започаткування його ліквідації або введення щодо нього режиму фінансового оздоровлення.  
740. Рішення ради пенсійного фонду про дострокове припинення дії договору може бути оскаржене зберігачем у судовому порядку.  
741. 3. У разі обрання нового зберігача попередній зберігач, з яким розривається договір, зобов'язаний:  
742. 1) забезпечити передачу всіх пенсійних активів фонду та належної документації новому зберігачу в зазначені у договорі строки;  
743. 2) виконувати функції зберігача щодо пенсійних активів, які залишатимуться у нього на зберіганні, до повної передачі всіх пенсійних активів фонду новому зберігачу цього фонду;  
744. 3) завершити повну передачу пенсійних активів та всієї належної документації до дати закінчення дії договору, укладеного зберігачем з радою пенсійного фонду.  
745. 4. Рада пенсійного фонду зобов'язана укласти договір з новим зберігачем та повідомити про зміну зберігача Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України і уповноважений орган.  
746. 5. Оплата послуг зберігача пенсійного фонду провадиться за тарифами, встановленими у договорі. Порядок обчислення тарифів, їх граничний розмір встановлюється згідно із законодавством Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з Національним банком України та уповноваженим органом.  
747. Стаття 46. Відповідальність зберігача  
748. 1. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених статтею 44 цього Закону та договором, укладеним з радою пенсійного фонду, зберігач несе відповідальність за збитки, завдані у зв'язку з цим пенсійному фонду, відповідно до умов договору.  
749. 2. Зберігач несе відповідальність перед пенсійним фондом за збитки, завдані його учасникам внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору, укладеного з радою пенсійного фонду, та відшкодовує їх у порядку, встановленому законодавством.  
750. 3. Зберігач не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду перед його учасниками, за зобов'язаннями компаній з управління активами або компаній з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та адміністратора перед пенсійним фондом.  
751. Розділ VІ. Пенсійні активи  
752. Стаття 47. Склад пенсійних активів  
753. 1. До складу пенсійних активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать:  
754. 1) активи в коштах;  
755. 2) активи в цінних паперах;  
756. 3) інші активи згідно із законодавством.  
757. 2. Пенсійні активи в коштах складаються з:  
758. 1) коштів пенсійного фонду, які знаходяться на поточних рахунках та в касі пенсійного фонду;  
759. 2) коштів, розміщених на банківських депозитних рахунках, та відсотків за ними.  
760. 3. Пенсійні активи у цінних паперах складаються з:  
761. 1) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, міськими радами відповідно до законодавства;  
762. 2) акцій та облігацій українських емітентів, що відповідно до норм законодавства перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством) та пройшли лістинг на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку;  
763. 3) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, де рейтинг зовнішнього боргу не менший класу А за шкалою, встановленою зазначеними у пункті 5 цієї частини рейтинговими компаніями;  
764. 4) облігацій іноземних емітентів, з інвестиційним рейтингом класу А або вище за шкалою, встановленою рейтинговими компаніями Стандарт енд Пурс (Stаndаrd аnd Рооr's), Мудіс (Мооdy's) або Фітч (Fіtсh);  
765. 5) акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі NАSDАQ (США). Емітент цих акцій повинен провадити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої не менший класу А за шкалою, встановленою зазначеними у цьому пункті рейтинговими компаніями.  
766. 4. Пенсійні активи пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати:  
767. 1) цінні папери, емітентами яких є зберігач, компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор (крім випадків, передбачених частиною третьою статті 49 цього Закону), аудитор (аудиторська фірма) та особи, що надають консультаційні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 49 цього Закону;  
768. 2) цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційної системи, зареєстрованих у встановленому порядку;  
769. 3) цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування;  
770. 4) векселі;  
771. 5) похідні цінні папери.  
772. 5. Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству.  
773. 6. Пенсійні активи не можуть бути предметом застави (крім випадків укладення кредитних договорів для забезпечення пенсійних виплат) і використовують лише на цілі, передбачені статтею 48 цього Закону. На пенсійні активи не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратора, зберігача такого фонду та страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк учасника відповідного пенсійного фонду або страхування ризику виплати пенсії по інвалідності, або виплати у разі смерті учасника фонду.  
774. 7. Обчислення та визначення чистої вартості пенсійних активів, їх облік, зарахування, здійснюється зберігачем разом з адміністратором та компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, за методикою та у порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України за погодженням з уповноваженим органом та Національним банком України.  
775. У разі купівлі-продажу цінних паперів такі операції відображаються в обліку пенсійного фонду на кінець робочого дня, протягом якого здійснювалися ці операції.  
776. 8. На пенсійні активи не може бути накладене будь-яке стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству.  
777. Стаття 48. Використання пенсійних активів  
778. 1. Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати адміністративних видатків, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме:  
779. 1) інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду;  
780. 2) оплати договору страхування довічної пенсії і пенсії на визначений строк та договору виплати пенсії на визначений строк учасників пенсійного фонду згідно з умовами пенсійних контрактів, укладених з ними, та для здійснення інших пенсійних виплат, передбачених цим Законом;  
781. 3) оплати договору страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду, що здійснюється на підставі договору, укладеного радою фонду із страховою організацією на умовах, передбачених цим Законом;  
782. 4) оплати послуг компанії з управління пенсійним фондом, включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої цим Законом;  
783. 5) оплати послуг компаній з управління активами;  
784. 6) оплати послуг зберігача;  
785. 7) оплати консультацыйних послуг, що надаються раді пенсійного фонду відповідно до переліку послуг, визначеного уповноваженим органом;  
786. 8) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок стану пенсійних активів фонду;  
787. 9) оплати послуг членів ради фонду, якщо це передбачено статутом пенсійного фонду;  
788. 10) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на перереєстрацію прав власності;  
789. 11) оплати витрат на утримання ліквідаційної комісії у випадку, передбаченому цим Законом.  
790. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.  
791. 2. Пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду в разі визнання його банкрутом.  
792. 3. Корпоративний та професійний пенсійні фонди можуть укласти договір страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду для всіх учасників фонду за рахунок частини їх внесків. Порядок укладання такого договору та розмір страхового внеску за таким видом страхування визначається у колективному договорі.  
793. Відкритий пенсійний фонд за бажанням учасників фонду може укладати договори страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду за рахунок частини їх внесків.  
794. Розмір страхового внеску за таким видом страхування відповідно до цієї частини не може перевищувати 10 відсотків розміру пенсійного внеску, сплачуваного учасниками фонду або за учасників фонду, які виявили бажання брати участь у такому виді страхування.  
795. Страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду відповідно до цієї частини здійснюється відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань страхування.  
796. Стаття 49. Загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду  
797. 1. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів пенсійного фонду, забороняється:  
798. 1) формувати пенсійні активи за рахунок позикових (кредитних) коштів;  
799. 2) надавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами (крім випадків укладення кредитного договору для здійснення пенсійних виплат на строк не більше ніж 3 місяці), або будь-які кредити (позики) за рахунок пенсійних активів;  
800. 3) укладати угоди купівлі-продажу або міни пенсійних активів з обов'язковою умовою зворотного викупу;  
801. 4) тримати в коштах на поточних рахунках, банківських депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків більш як 30 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду, при цьому не більш як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів в зобов'язаннях одного банку;  
802. 5) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів (крім цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та емітентами яких є комерційні банки);  
803. 6) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, більш як 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
804. 7) придбавати або додатково інвестувати в облігації місцевих позик більш як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
805. 8) придбавати або додатково інвестувати в корпоративні облігації, емітентами яких є резиденти України, більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
806. 9) придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
807. 10) придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів (у тому числі цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав) більш як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
808. 11) придбавати або додатково інвестувати в інші активи, не заборонені законодавством України, але не зазначені у цій статті, більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
809. 12) емітувати будь-які цінні папери та їх похідні;  
810. 13) придбавати цінні папери, емітентами яких є пов'язані особи пенсійного фонду, компанії, що здійснює управління пенсійним фондом, компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління його пенсійними активами, та зберігача пенсійного фонду.  
811. 2. Вимоги, визначені у пунктах 4 - 9 частини першої цієї статті, не є обов'язковими для пенсійного фонду, загальна чиста вартість усіх пенсійних активів якого менша суми, еквівалентної 100 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України. При цьому можна придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів, не заборонені цим Законом, не більш як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів такого фонду.  
812. Після досягнення загальною чистою вартістю пенсійних активів пенсійного фонду суми, еквівалентної 100 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України, компанія з управління активами або компанія з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління його пенсійними активами, зобов'язана протягом 30 календарних днів привести склад і структуру пенсійних активів у відповідність з вимогами, визначеними пунктами 4 - 9 частини першої цієї статті.  
813. 3. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів корпоративного пенсійного фонду, дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, емітентами яких є засновники такого фонду, не більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів, з дотриманням інших вимог щодо складу і структури пенсійних активів, установлених цим Законом.  
814. 4. Купівля-продаж українських цінних паперів здійснюється з дотриманням вимог цього Закону та законодавства тільки на організаційно оформленому ринку цінних паперів України, фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку.  
815. 5. Інвестування пенсійних активів, призначених для виплати пенсійним фондом пенсії на визначений строк або для виплати довічної пенсії, пенсії на визначений строк страховою організацією чи страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду, здійснюється відповідно до вимог цієї статті.  
816. Стаття 50. Пенсійні внески  
817. 1. Пенсійні активи формуються за рахунок пенсійних внесків учасників (вкладників) пенсійного фонду, що сплачуються ними у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем. Внески за страхуванням ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом.  
818. 2. Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - 10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць.  
819. 3. Розмір внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у колективному договорі з урахуванням вимог до цього Закону.  
820. Засновники корпоративних та професійних пенсійних фондів і роботодавці - платники цих фондів можуть пропонувати учасникам фондів укладення договору страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду, обов'язкового для всіх учасників фонду, відповідно до визначеного порядку укладання такого договору та розміру внесків на такий вид страхування. Загальний розмір страхових внесків, які сплачуються за таким видом страхування, не може перевищувати 10 відсотків розміру пенсійного внеску, сплачуваного засновником або роботодавцем - платником за кожного учасника. Внески за цим видом страхування сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом.  
821. Роботодавець, який здійснює перерахування внесків до пенсійного фонду відкритого виду від імені своїх працівників - учасників цього пенсійного фонду, може здійснювати страхові внески на добровільне страхування ризиків виплати пенсії по інвалідності або виплати у разі смерті учасника фонду. Розмір таких внесків не може перевищувати 10 відсотків внесків, сплачуваних пенсійному фонду відкритого виду за кожного учасника, за умови, що пенсійний фонд надає можливість придбати цей вид страхування як складову частину пенсійного контракту.  
822. 4. У разі прийняття громадянами рішення щодо накопичення частини обов'язкових страхових внесків у пенсійному фонді на умовах, визначених законодавством, розмір таких пенсійних внесків встановлюється згідно із законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  
823. 5. Розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.  
824. 6. Пенсійні внески сплачуються не рідше одного разу на квартал лише у національній валюті України, а у випадках, передбачених законодавством України, в іноземній вільно конвертованій валюті шляхом готівкових або безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише у безготівковій формі.  
825. 7. Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок пенсійного фонду в банківській установі - зберігачі.  
826. Стаття 51. Прибуток (збиток) від інвестування пенсійних активів  
827. 1. Сукупний прибуток (збиток) від інвестування пенсійних активів складається з:  
828. 1) прибутку (збитку) від здійснення операцій з пенсійними активами;  
829. 2) пасивних доходів, отриманих на пенсійні активи (відсотки, які нараховуються та виплачуються на розміщені на депозитних банківських рахунках пенсійні активи у коштах, прибуток, який отримується на пенсійні активи, розміщені у цінні папери, тощо);  
830. 3) прибутку (збитку) від переоцінки вартості пенсійних активів відповідно до порядку визначення вартості пенсійних активів, зазначеного в частині сьомій статті 47 цього Закону.  
831. 2. Розподіл прибутку (збитку) між учасниками пенсійного фонду здійснюється пропорційно сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках, на дату здійснення розподілу.  
832. Облік належних учасникам фонду часток прибутку (збитку) здійснюється адміністратором на індивідуальних пенсійних рахунках.  
833. 3. Встановлення мінімально гарантованої норми прибутку за будь-якою пенсійною схемою забороняється.  
834. 4. Облік прибутку (збитку) та його розподіл між учасниками пенсійного фонду здійснюється адміністратором не рідше ніж один раз на місяць.  
835. 5. Використання прибутку, отриманого від пенсійних активів для цілей, не передбачених цим Законом, забороняється.  
836. 6. У разі коли за висновком державних органів, які здійснюють нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, річний прибуток пенсійного фонду визнаний неприйнятно низьким порівняно з ринковими показниками або річними прибутками інших пенсійних фондів, уповноважений орган зобов'язаний:  
837. 1) рекомендувати раді пенсійного фонду розглянути питання щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду, заміни компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, або щодо здійснення інших заходів для забезпечення дотримання належного рівня інвестиційного доходу;  
838. 2) повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України;  
839. 3) оприлюднити таку інформацію в друкованому органі, де була здійснена публікація інвестиційної декларації такого фонду.  
840. 7. Особливості порядку обчислення та обліку прибутку пенсійного фонду встановлюються уповноваженим органом разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
841. Розділ VІІ. Звітність та оприлюднення інформації щодо недержавного пенсійного забезпечення  
842. Стаття 52. Порядок звітності у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
843. 1. Адміністратор у встановленому цим Законом порядку подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення уповноваженому органу, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України, учасникам та радам пенсійних фондів, з якими він уклав договори.  
844. Компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, подають звітність з недержавного пенсійного забезпечення раді фонду, адміністратору, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України, а інформацію, відображену в цій звітності, - уповноваженому органу.  
845. Зберігачі пенсійних фондів подають у передбаченому цим Законом порядку звітність раді фонду, адміністратору, Національному банку України, а інформацію, відображену в цій звітності, - уповноваженому органу і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України.  
846. 2. Раді пенсійного фонду звітність подається відповідно до цього Закону та умов укладених договорів. Звітність та інформація державним органам подається в обсягах, визначених цим Законом, та у порядку, встановленому і погодженому відповідно уповноваженим органом, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Національним банком України.  
847. 3. Звітність та інформація, які подаються адміністратором, повинні містити щодо кожного пенсійного фонду такі відомості:  
848. склад і вартість пенсійних активів фонду у цінних паперах із зазначенням їх емітентів та інвестиційного рейтингу (якщо такий є);  
849. склад і вартість пенсійних активів у коштах та їх розміщення (включаючи зазначення відсотків, вкладених в окремих емітентів);  
850. склад і вартість інших пенсійних активів, дозволених законодавством;  
851. дані про зміну загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
852. загальний обсяг пенсійних виплат з розподілом за видами;  
853. дані про зміну чисельності учасників фонду порівняно з попереднім звітним періодом із зазначенням кількості нових учасників, у тому числі тих, які перейшли з інших фондів, та кількості учасників, які перейшли до інших фондів;  
854. види та обсяги оплати послуг, передбачених частиною першою статті 48 цього Закону;  
855. кількість одиниць та вартість одиниці пенсійних внесків фонду.  
856. 4. Звітність та інформація, які подаються компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, повинна містити щодо кожного пенсійного фонду такі відомості:  
857. склад і вартість пенсійних активів фонду у цінних паперах із зазначенням їх емітентів та інвестиційного рейтингу;  
858. склад і вартість пенсійних активів у коштах та їх розміщення;  
859. склад і вартість інших пенсійних активів, дозволених законодавством;  
860. звіт про операції з пенсійними активами.  
861. 5. Інформація про діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню адміністратором, повинна містити такі відомості:  
862. 1) місцезнаходження постійно діючих керівних органів (юридична адреса), відомості про керівних осіб, дані про аудитора адміністратора із зазначенням реквізитів ліцензій на право провадження ним відповідної професійної діяльності та дані про його керівних осіб, повідомлення про зміни в органах управління адміністратора, а також про результати перевірок його діяльності аудитором та уповноваженим органом;  
863. 2) дані про кожний пенсійний фонд, з яким компанією з управління пенсійним фондом укладено договори, а саме:  
864. повну назву, місцезнаходження (юридична адреса) та склад ради пенсійного фонду;  
865. зміст інвестиційної декларації фонду із внесеними до неї змінами;  
866. місцезнаходження постійно діючих керівних органів (юридична адреса) компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, дані про зберігача та аудитора пенсійного фонду із зазначенням реквізитів ліцензій на право провадження ними відповідної професійної діяльності та дані про їх керівних осіб;  
867. загальні розміри витрат, які здійснюються за рахунок пенсійних активів фонду, із зазначенням розмірів винагороди за послуги компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігача, аудитора, осіб, які надають консультаційні послуги, членів ради фонду у разі встановлення їм оплати, а також тарифи, за якими оплачуються послуги торговців цінними паперами (посередників), та витрат на перереєстрацію прав власності;  
868. відомості про прибутки та збитки, пов'язані з розміщенням пенсійних активів фонду;  
869. дані про загальну вартість пенсійних активів фонду;  
870. відомості про об'єкти інвестування, в які розміщено понад 5 відсотків пенсійних активів фонду у цінних паперах;  
871. перелік емітентів, у яких пенсійний фонд володіє більш як 5 відсотками їх статутного фонду в цінних паперах;  
872. дані про інші пенсійні активи, дозволені законодавством (із зазначенням їх частки у сукупних пенсійних активах фонду);  
873. результати аудиторських перевірок діяльності пенсійного фонду та висновки за результатами перевірок, що проводяться державними органами.  
874. 6. Адміністратор зобов'язаний безоплатно надавати кожному учаснику пенсійного фонду не рідше одного разу на рік інформацію і письмовий звіт за формою та в обсягах, встановлених уповноваженим органом, про стан пенсійних активів фонду, види та обсяги адміністративних видатків пенсійного фонду і вартість пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника, а також надавати таку інформацію на письмовий запит учасника за плату, крім випадків, коли ця інформація необхідна учаснику для укладення договору про страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк. Максимальний розмір плати за надання інформації на письмовий запит учасника установлюється уповноваженим органом.  
875. Для учасників, які отримують пенсійні виплати з фонду, додатково надається інформація про загальний обсяг і розмір щомісячних виплат та залишку на індивідуальному рахунку (у разі виплати пенсії).  
876. 7. Інформація, що підлягає оприлюдненню та опублікуванню відповідно до цього Закону, не є конфіденційною. Інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та стан пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку окремого учасника пенсійного фонду, є конфіденційною і не підлягає розголошенню чи опублікуванню, крім випадків, установлених законодавством.  
877. 8. Оприлюднення інформації здійснюється шляхом опублікування в друкованих та електронних засобах масової інформації, по теле- і радіоканалах, іншим шляхом у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
878. Особливості подання пенсійними фондами звітності та її оприлюднення визначаються уповноваженим органом.  
879. Стаття 53. Вимоги до рекламної інформації про діяльність з недержавного пенсійного забезпечення  
880. 1. Будь-яка реклама діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, яку планується оприлюднити та розповсюдити подається уповноваженому органу і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України не пізніше ніж за 5 днів до її оприлюднення.  
881. 2. Уповноважений орган та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України мають право заборонити оприлюднення реклами або прийняти рішення про обов'язкове внесення змін до рекламних матеріалів, які, на їх думку, не відповідають дійсності або вимогам цього Закону.  
882. 3. Особи - рекламодавці, що надають для оприлюднення або оприлюднюють будь-які відомості, пов'язані з недержавним пенсійним забезпеченням, несуть відповідальність за її достовірність згідно із законодавством.  
883. 4. Під час провадження рекламної діяльності, пов'язаної з недержавним пенсійним забезпеченням, забороняється:  
884. 1) використовувати інформацію з питань недержавного пенсійного забезпечення, що не відповідає положенням статуту пенсійного фонду і вимогам контрактів, що укладаються з учасниками такого фонду;  
885. 2) використовувати рекламу з метою недобросовісної конкуренції шляхом зазначення недоліків діяльності осіб, які провадять аналогічну професійну діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, незалежно від того, чи відповідають такі недоліки дійсності;  
886. 3) зазначати в рекламі чи гарантувати подальше зростання обсягів пенсійних активів фондів та і розмірів виплати пенсій;  
887. 4) здійснювати дарування або давати обіцянку про дарування потенційним учасникам пенсійних фондів або здійснювати будь-які інші стимулювальні заходи, що можуть вплинути на вибір того чи іншого пенсійного фонду його потенційним учасником.  
888. 5. Реклама діяльності з недержавного пенсійного забезпечення здійснюється шляхом опублікування відповідних матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації, по теле- і радіоканалах, іншим шляхом.  
889. 6. У разі порушення вимог цієї статті уповноважений орган має право застосовувати до винних осіб заходи впливу згідно з законодавством.  
890. Стаття 54. Вимоги до осіб, які надають агентські послуги  
891. 1. Особи, які надають агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, мають право надавати такі послуги лише після внесення відомостей про них до реєстру осіб, які надають агентські послуги, в порядку, встановленому уповноваженим органом відповідно до цього Закону.  
892. 2. Для забезпечення достовірності рекламної інформації у сфері недержавного пенсійного забезпечення особи, які надають агентські послуги, зобов'язані керуватись у своїй діяльності вимогами, встановленими цим Законом та рішеннями уповноваженого органу.  
893. 3. До агентських послуг належать:  
894. 1) будь-яка дозволена законодавством діяльність, спрямована на забезпечення переконання осіб у необхідності укладення пенсійного контракту з відкритим або професійним пенсійним фондом або невибуття з цього фонду;  
895. 2) послуги з укладення пенсійних контрактів від імені відкритого та професійного фонду;  
896. 3) послуги, що надаються під час укладення пенсійних контрактів.  
897. 4. Внесення відомостей про осіб, які надають агентські послуги, до спеціального реєстру уповноваженого органу провадиться на підставі поданої компанією з управління пенсійним фондом заяви за формою, встановленою уповноваженим органом.  
898. 5. До реєстру осіб, які надають агентські послуги, вноситься така інформація:  
899. 1) дані про осіб, які надають агентські послуги:  
900. прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або повна назва юридичної особи;  
901. дата і місце народження та постійне місце проживання фізичної особи або місцезнаходження постійно діючого керівного органу та адреса юридичної особи;  
902. ідентифікаційний код фізичної особи або реєстраційні реквізити юридичної особи;  
903. 2) назва пенсійного фонду та назва компанії з управління пенсійним фондом, що здійснює управління цим фондом, від імені яких особа надає агентські послуги.  
904. 6. Має право надавати агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення фізична особа, яка:  
905. 1) є дієздатною і вважається резидентом України;  
906. 2) не має судимості за умисні злочини;  
907. 3) отримала відповідний кваліфікаційний сертифікат агента в порядку, встановленому уповноваженим органом.  
908. 7. Юридична особа має право надавати агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, якщо вона має працівників, які відповідають вимогам, зазначеним у частині шостій цієї статті. При цьому лише зазначені працівники такої юридичної особи мають право виконувати функції, пов'язані з наданням агентських послуг у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
909. 8. Виключення з реєстру особи, яка надає агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, здійснюється за письмовою заявою компанії з управління пенсійним фондом або за рішенням уповноваженого органу у разі:  
910. 1) розірвання особою договору з компанією з управління пенсійним фондом про надання агентських послуг;  
911. 2) втрати особою дієздатності або ліквідації її як юридичної особи;  
912. 3) надання агентських послуг з порушенням законодавства;  
913. 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи за скоєння нею умисного злочину.  
914. 9. Компанія з управління пенсійним фондом повідомляє уповноважений орган про припинення надання особою агентських послуг протягом двох робочих днів після такого припинення. На підставі цього повідомлення уповноважений орган робить відповідну відмітку в реєстрі осіб, які надають агентські послуги.  
915. 10. Особи, які надають агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, несуть відповідальність за неналежне здійснення наданих їм повноважень відповідно до положень укладеного з ними договору та згідно із законодавством.  
916. Розділ VІІІ. Пенсійний контракт та пенсійна схема  
917. Стаття 55. Пенсійний контракт  
918. 1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється пенсійним фондом на підставі пенсійного контракту, укладеного в установленому цим Законом порядку між пенсійним фондом та учасником або вкладником пенсійного фонду на пенсійного фонду укладає адміністратор.  
919. 2. Вкладниками за пенсійним контрактом можуть бути роботодавці та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку або не досягли цього віку, але працюють за наймом чи провадять іншу діяльність, пов'язану з отриманням доходу. Вкладники пенсійного фонду, що є фізичними особами, які вносять платежі на власні індивідуальні пенсійні рахунки, є також учасниками фонду.  
920. Фізичні особи, які не є роботодавцями, мають право робити пенсійні внески на свою користь, на користь свого подружжя, дітей чи батьків або інших фізичних осіб.  
921. 3. Учасниками пенсійного фонду є фізичні особи, які роблять внески на свою користь самостійно або на користь яких робляться пенсійні внески їх роботодавцями, іншими юридичними чи фізичними особами. Учасники фонду мають право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійною схемою відповідного фонду.  
922. Учасники відкритого пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення внесків на їх користь.  
923. 4. Особі, яка відповідає вимогам цього Закону, не може бути відмовлено в укладенні пенсійного контракту з адміністратором відкритого пенсійного фонду. Адміністратор корпоративного або професійного пенсійного фонду може укладати пенсійні контракти з вкладниками, які діють на користь фізичної особи, або з фізичною особою тільки за умови відповідності цієї особи вимогам щодо членства в таких фондах, визначених статутами фондів.  
924. 5. Кожен вкладник може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором одного чи кількох пенсійних фондів на користь осіб, визначених цим Законом. Учасники фондів мають право укладати пенсійні контракти з адміністратором одного чи кількох пенсійних фондів за власним вибором.  
925. 6. Учасник відкритого або професійного пенсійного фонду має право змінити пенсійний контракт шляхом його розірвання в односторонньому порядку та укласти пенсійний контракт з адміністратором іншого відкритого пенсійного фонду. При цьому пенсійні активи учасника передаються до іншого обраного ним фонду за рахунок учасника та в розмірі їх вартості, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, крім видатків на передачу пенсійних активів.  
926. Вартість витрат на переведення пенсійних активів обчислюється компанією з управління пенсійним фондом за методикою, встановленою уповноваженим органом.  
927. 7. Учасник корпоративного пенсійного фонду зобов'язаний замінити його у разі припинення трудових відносин з роботодавцем - засновником фонду або роботодавцем-платником шляхом розірвання пенсійного контракту та укладення нового пенсійного контракту з адміністратором будь-якого іншого фонду. При цьому пенсійні активи учасника передаються до іншого фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок банку за рахунок учасника, крім випадків припинення трудових відносин згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.  
928. У разі припинення трудових відносин згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України витрати на переведення пенсійних активів учасника до іншого пенсійного фонду, страхової організації, або на пенсійний депозитний рахунок банку здійснюються за рахунок роботодавця.  
929. 8. Пенсійний контракт укладається у письмовій формі в трьох примірниках, при цьому вкладнику та учаснику фонду передається:  
930. 1) примірник пенсійного контракту, оформлений згідно із законодавством;  
931. 2) пам'ятка з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту та умов участі в пенсійному фонді;  
932. 3) витяг з основних положень статуту фонду та копія обраної учасником фонду пенсійної схеми - на вимогу вкладника або учасника.  
933. У всіх примірниках пенсійного контракту робиться відмітка про надання документів, зазначених у цій частині.  
934. Вимоги до пам'ятки з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту та умов участі в пенсійному фонді та доцільності і прийнятності участі в них для різних категорій населення, а також до витягу з основних положень статуту фонду встановлюються уповноваженим органом.  
935. Третій примірник пенсійного контракту залишається в адміністратора.  
936. 9. Під час підписання пенсійного контракту учасником фонду або вкладником на користь учасника фонду учасник зобов'язаний зазначити в контракті своїх спадкоємців, яких він може змінити протягом дії пенсійного контракту. При цьому адміністратору забороняється вимагати в учасника заповіт або його копію.  
937. 10. Вкладник пенсійного фонду не має права на розірвання в односторонньому порядку пенсійного контракту, крім випадків, передбачених законодавством. Учасник пенсійного фонду має право в односторонньому порядку розірвати пенсійний контракт або вимагати зміни його змісту.  
938. 11. Учасник фонду, на користь якого укладено пенсійний контракт, зобов'язаний виконувати умови, пов'язані з недержавним пенсійним забезпеченням, які передбачаються цим контрактом.  
939. 12. Пенсійний фонд, вкладники та учасники пенсійних фондів мають право вимагати один від одного виконання умов пенсійного контракту, оскаржувати неправомірні дії один одного до уповноваженого органу та у судовому порядку.  
940. 13. Умови укладених пенсійних контрактів є конфіденційною інформацією.  
941. Стаття 56. Істотні умови пенсійного контракту  
942. 1. Істотними умовами пенсійного контракту є:  
943. 1) паспортні дані та ідентифікаційний номер вкладника (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження постійно діючого керівного органу (юридична адреса), реєстраційні та банківські реквізити вкладника (якщо вкладником є юридична особа);  
944. 2) паспортні дані та ідентифікаційний номер учасника фонду;  
945. 3) обрана учасником фонду пенсійна схема;  
946. 4) строк дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання;  
947. 5) порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду;  
948. 6) права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;  
949. 7) прізвище, ім'я та по батькові спадкоємців, дата і місце народження, адреси та належні їм частки пенсійних активів;  
950. 8) пенсійний вік у разі укладення пенсійного контракту згідно з вимогами закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян;  
951. 9) розмір пенсійних внесків та умови його зміни.  
952. У контракті також можуть бути зазначені інші умови за згодою сторін.  
953. 2. Невід'ємною частиною до пенсійного контракту є витяг з основних положень інвестиційної декларації фонду, що подається за формою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, а також інформація про компанію з управління пенсійним фондом, компанію з управління активами та зберігача, яка включає їх реєстраційні, банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій.  
954. На вимогу учасника фонду та за його рахунок адміністратор зобов'язаний надати йому повний текст інвестиційної декларації пенсійного фонду.  
955. 3. Пенсійний контракт повинен відповідати положенням статуту пенсійного фонду та типового пенсійного контракту і обов'язково містити застереження про те, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду. Порядок укладення пенсійних контрактів та їх типова форма затверджуються уповноваженим органом.  
956. Стаття 57. Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом  
957. 1. Відповідно до пенсійного контракту адміністратор зобов'язується від імені пенсійного фонду:  
958. 1) здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника фонду на умовах, визначених законодавством та пенсійним контрактом;  
959. 3) надавати учаснику фонду інформацію про пенсійні активи, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, та про стан пенсійних активів фонду;  
960. 4) забезпечувати відшкодування в установленому порядку учасникам фонду збитків, завданих унаслідок порушення законодавства та умов пенсійного контракту адміністратором, компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем;  
961. 5) дотримуватись і забезпечувати дотримання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних активів, які належать учаснику фонду, крім випадків, передбачених законодавством;  
962. 6) виконувати і забезпечувати виконання інших обов'язків, визначених пенсійним контрактом, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.  
963. 2. Вкладник пенсійного фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:  
964. 1) сплачувати на користь учасника фонду пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством та пенсійним контрактом;  
965. 2) відшкодовувати учаснику фонду або пенсійному фонду збитки, завдані внаслідок порушення вкладником умов законодавства та пенсійного контракту;  
966. 3) виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.  
967. 3. Учасник пенсійного фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:  
968. 1) сплачувати пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством та пенсійним контрактом;  
969. 2) виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.  
970. Стаття 58. Строк дії пенсійного контракту  
971. 1. Пенсійний контракт набирає чинності з моменту сплати вкладником або учасником після його підписання первинного пенсійного внеску, визначеного контрактом.  
972. 2. Дія пенсійного контракту вважається закінченою:  
973. 1) після виконання пенсійним фондом усіх зобов'язань за контрактом перед учасником фонду;  
974. 2) після передачі пенсійних активів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником пенсійного фонду договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк;  
975. 3) у разі смерті учасника фонду і виконання передбачених у зв'язку з цим умов;  
976. 4) у разі ліквідації пенсійного фонду та передачі всіх пенсійних активів, що належать учаснику, іншому пенсійному фонду або учаснику у випадках, передбачених цим Законом;  
977. 5) у разі заміни учасником фонду пенсійного фонду на умовах та у порядку, передбачених цим Законом;  
978. 6) в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з цим Законом.  
979. 3. У разі прийняття рішення про заміну фонду учасник зобов'язаний:  
980. 1) укласти пенсійний контракт з іншим пенсійним фондом;  
981. 2) надіслати пенсійному фонду, участь у якому припиняється, заяву про припинення дії пенсійного контракту та копію пенсійного контракту, укладеного з іншим пенсійним фондом.  
982. На підставі такої заяви адміністратор фонду, з яким розірвано пенсійний контракт, зобов'язаний забезпечити передачу до пенсійного фонду, з яким укладено новий пенсійний контракт, усіх належних учаснику фонду пенсійних активів та інформації, визначеної цим Законом, протягом 5 робочих днів після отримання заяви, крім випадків, коли заміна пенсійного фонду здійснюється у зв'язку з ліквідацією фонду.  
983. 4. Пенсійні активи, належні до передачі, передаються у грошовій формі у сумі, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника на день отримання пенсійним фондом заяви від учасника фонду, в порядку, передбаченому уповноваженим органом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України. У разі несвоєчасного перерахування пенсійних активів учасника фонду адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу, у порядку визначеному уповноваженим органом.  
984. Уповноважений орган має право прийняти рішення щодо зменшення суми пені, нарахованої адміністратору, якщо затримка у перерахуванні пенсійних активів учасника фонду сталася з поважних причин.  
985. Стаття 59. Пенсійні схеми  
986. 1. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами, визначаються пенсійними схемами, які містяться у статутах фондів, з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.  
987. 2. Пенсійний фонд може використовувати кілька пенсійних схем, які повинні відображати:  
988. 1) вид та умови здійснення пенсійних виплат (підстави виникнення права на отримання пенсійних виплат, періодичність пенсійних виплат тощо);  
989. 2) порядок визначення розміру пенсійних виплат;  
990. 3) строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати, та порядок їх здійснення;  
991. 4) порядок, строки сплати та розмір пенсійних внесків, у тому числі можливість зміни його величини за умовами контракту;  
992. 5) умови та порядок участі у пенсійній схемі;  
993. 6) права та обов'язки вкладника, учасника фонду за цією пенсійною схемою;  
994. 7) інші умови, що не суперечать законодавству.  
995. 3. Вкладники та учасники пенсійного фонду мають право вільного вибору пенсійної схеми, якщо інше не передбачено законодавством, а учасники також мають право на зміну пенсійної схеми, але не частіше одного разу на 6 місяців.  
996. 4. Внесення змін до умов пенсійних схем, передбачених статутом пенсійного фонду, дозволяється лише за умови обов'язкового їх погодження з уповноваженим органом. При цьому пенсійний фонд має право запроваджувати нові пенсійні схеми, а також анулювати схеми, передбачені його статутом, у разі відсутності пенсійних контрактів, укладених за пенсійними схемами, що анулюються.  
997. Розділ ІХ. Пенсійні виплати  
998. Стаття 60. Види пенсійних виплат  
999. 1. Відповідно до умов пенсійних схем, що використовуються пенсійними фондами, та пенсійних контрактів можуть здійснюватися такі види пенсійних виплат:  
1000. 1) довічна пенсія (довічна пенсія на установлений період, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя та інші види довічної пенсії, дозволені уповноваженим органом);  
1001. 2) пенсія на визначений строк;  
1002. 3) пенсійна виплата, що здійснюється одноразово відповідно до статті 65 цього Закону.  
1003. 2. Розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням сум коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати пенсії та показників формули розрахунку величини довічної пенсії або пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою уповноваженим органом.  
1004. 3. Пенсійні виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.  
1005. 4. Адміністратор планує обсяг коштів, що виплачуватимуться учасникам фонду відповідно до пенсійних контрактів, та надає відповідну інформацію компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами цього фонду.  
1006. Стаття 61. Умови та строки здійснення пенсійних виплат  
1007. 1. Підставою для здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів пенсійних фондів може бути:  
1008. 1) досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;  
1009. 2) визнання інвалідом учасника фонду;  
1010. 3) смерть учасника фонду.  
1011. 2. Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється уповноваженим органом, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним контрактом відповідно до закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян.  
1012. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який дає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років, якщо інше не визначено законами.  
1013. У заяві учасника фонду, де визначається дата настання його пенсійного віку з дотриманням обмежень, встановлених цією частиною, учасник фонду зобов'язаний зазначити вид обраної ним пенсійної виплати. Заява подається адміністратору пенсійного фонду не пізніше ніж за 2 місяці до настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду.  
1014. Учасник фонду має право відмовитися від визначеного ним пенсійного віку шляхом подання про це заяви адміністратору не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання визначеного ним пенсійного віку.  
1015. 3. У разі набуття учасником пенсійного фонду права на отримання пенсії по інвалідності за системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування виплата пенсії за рахунок коштів пенсійного фонду допускається раніше настання пенсійного віку, визначеного цим Законом. У цьому разі учасник фонду має право визначити свій пенсійний вік після настання інвалідності без урахування обмежень, встановлених частиною другою цієї статті, та подати заяву компанії, що здійснює управління пенсійним фондом.  
1016. 4. Виплата довічної пенсії та пенсії на визначений строк розпочинається у період протягом 45 днів після отримання підтвердження оплати договору страхування відповідного виду пенсії.  
1017. Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, розпочинається з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві, із здійсненням першої виплати протягом 45 днів.  
1018. Пенсійна виплата здійснюється одноразово за умов, визначених статтею 65 цього Закону.  
1019. 5. Пенсійні виплати здійснюються у строки і в порядку, визначені пенсійним контрактом, заявою учасника фонду про визначення пенсійного віку або договором страхування довічної пенсії чи пенсії на визначений строк.  
1020. 6. Відмова або затримка в здійсненні пенсійних виплат забороняється, крім випадків, передбачених законодавством. У разі відмови або затримки пенсійних виплат учасник пенсійного фонду має право оскаржити дії осіб, які здійснюють пенсійні виплати, до уповноваженого органу або до суду. Порушення строків здійснення пенсійних виплат є підставою для застосування санкцій, встановлених законодавством.  
1021. 7. Пенсійні виплати здійснюються незалежно від отримання виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.  
1022. Стаття 62. Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії  
1023. 1. Довічні пенсії виплачуються учасникам пенсійних фондів страховими організаціями, з якими учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок коштів, сплачених страховій організації, у сумі, облікованій на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.  
1024. 2. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією згідно з законодавством про страхову діяльність з урахуванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.  
1025. Для укладення договору страхування довічної пенсії учасник фонду подає страховій організації довідку адміністратора про обсяг належних йому коштів.  
1026. Страховій організації забороняється вимагати від учасника фонду надання довідки про стан його здоров'я.  
1027. 3. Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової організації належних йому коштів.  
1028. 4. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазначається в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з довідкою про обсяг коштів, що належать особі, яка укладає договір. У разі перерахування на рахунок страхової організації коштів для оплати договору страхування довічної пенсії у сумі, що не відповідає сумі, визначеній у довідці адміністратора, розмір довічної пенсії повинен бути скоригований відповідно до актуарних розрахунків протягом трьох днів після отримання коштів від пенсійного фонду.  
1029. У разі коли несвоєчасно сплачені учасником фонду пенсійні внески надійшли до фонду після дати перерахування страховій організації належних цьому учаснику пенсійних коштів, адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний перерахувати суму несвоєчасно отриманих пенсійних внесків учасника фонду до страхової організації, з якою зазначений учасник пенсійного фонду уклав договір страхування довічної пенсії. При цьому у додатку до договору страхування довічної пенсії, який є невід'ємною його частиною, визначається новий розмір довічної пенсії відповідно до оплаченого договору страхування довічної пенсії, встановленої на дату включення зазначеного додатка у договір страхування.  
1030. Уповноважений орган може встановити мінімальну величину суми внесків, за якою перерахунок розміру довічної пенсії є обов'язковим.  
1031. 5. Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про надходження коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом 7 робочих днів після їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у разі проведення такого коригування.  
1032. Збитки, завдані учаснику фонду внаслідок недостовірності інформації, наданої адміністратором, або перерахування коштів страховій організації у неналежній сумі, відшкодовуються відповідно до законодавства адміністратором за власний рахунок.  
1033. 6. Для забезпечення виплати довічної пенсії страховою організацією адміністратор зобов'язаний на підставі заяви учасника фонду про перерахування коштів страховій організації забезпечити перерахування відповідній страховій організації коштів, що належать учаснику пенсійного фонду, протягом 5 робочих днів після отримання заяви.  
1034. 7. Кошти перераховуються страховій організації у сумі, обчисленій виходячи із суми, облікованої на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку.  
1035. У разі несвоєчасного перерахування коштів учасника фонду страховій організації адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення платежу.  
1036. Порядок обчислення суми коштів, їх перерахування встановлюються уповноваженим органом і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.  
1037. 8. У разі коли сума пенсійних активів, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого уповноваженим органом, учасник фонду (а в разі його смерті - спадкоємці) має право отримати належні йому кошти як одноразову пенсійну виплату.  
1038. 9. Страхова організація зобов'язана відшкодувати збитки особі, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, пов'язані з недотриманням страховою організацією умов договору страхування довічної пенсії, згідно із законодавством.  
1039. 10. Порушення адміністратором або страховою організацією, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, встановленого пенсійним контрактом або договором страхування порядку оплати договору страхування або виплати відповідної пенсії, не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника фонду на належні йому пенсійні активи та виплати.  
1040. Стаття 63. Види довічної пенсії та порядок її виплати  
1041. 1. Страхові організації, що здійснюють виплату довічної пенсії, зобов'язані пропонувати учаснику пенсійного фонду на вибір різні види довічної пенсії: (довічна пенсія на установлений період, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя).  
1042. Страхова організація може пропонувати інші види довічної пенсії за бажанням учасника пенсійного фонду. Особливості здійснення виплати різних видів довічної пенсії за договорами страхування довічної пенсії визначаються уповноваженим органом.  
1043. 2. Довічна пенсія на установлений період - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду, але не менше ніж протягом 10 років з дня її призначення (встановлений період). У разі смерті особи, якій призначено таку довічну пенсію, право на її отримання протягом встановленого періоду мають спадкоємці, зазначені у договорі страхування довічної пенсії або визначені згідно із законодавством. При цьому загальна сума сплаченої учаснику та його спадкоємцям пенсійної виплати не може бути меншою, ніж сума сплачених внесків учасником фонду та на користь учасника фонду.  
1044. 3. Довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду і припиняється у разі його смерті. У разі коли загальна сума отриманої учасником до дня смерті довічної пенсії є меншою ніж сума, сплачена страховій організації під час укладення договору страхування довічної пенсії, залишок коштів виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним згідно із законодавством, як одноразова виплата або інша пенсійна виплата за бажанням спадкоємців чи відповідно до умов договору страхування довічної пенсії.  
1045. 4. Довічна пенсія подружжя - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя особи, якій вона призначена, а після смерті цієї особи - другому з подружжя протягом його життя у сумі, визначеній договором страхування довічної пенсії подружжя. При цьому загальна сума пенсійної виплати учаснику та другому з подружжя не може бути меншою, ніж сума сплачених внесків учасником фонду та на користь учасника фонду.  
1046. 5. Виплата довічної пенсії за рахунок накопичених пенсійних коштів здійснюється страховою організацією відповідно до Закону України "Про страхування" та цього Закону.  
1047. Стаття 64. Пенсія на визначений строк  
1048. 1. Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміністратором пенсійного фонду або страховою організацією, яка має ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя:  
1049. 1) за бажанням учасника пенсійного фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно до його заяви;  
1050. 2) на вимогу учасника фонду (з дня виникнення у нього права на страхування довічної пенсії, якщо укладення такого договору на час набуття учасником права на довічну пенсію може негативно вплинути на її розмір).  
1051. Пенсія на визначений строк розраховується виходячи із строку не менш як 10 років від початку здійснення першої виплати.  
1052. 2. Протягом періоду виплати пенсії на визначений строк, установленого частиною першою цієї статті, учасник пенсійного фонду у будь-який момент може:  
1053. 1) перейти до іншого пенсійного фонду з метою подальшого отримання обраного виду пенсії. При цьому пенсійний фонд, до якого перейшов учасник, продовжує виплату такої пенсії протягом строку, що залишився;  
1054. 2) укласти із страховою організацією договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк з оплатою такого договору за рахунок коштів, які обліковуються на його рахунку в пенсійному фонді.  
1055. 3. Для отримання пенсійної виплати на визначений строк учасник пенсійного фонду подає адміністратору заяву.  
1056. У разі укладення договору про виплату пенсії на визначений строк з іншим пенсійним фондом учасник фонду подає юридичній особі, яка здійснює управління обраним пенсійним фондом, довідку про обсяг коштів, які обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, та копію заяви адміністратору пенсійного фонду, в якому накопичувалися кошти учасника.  
1057. На підставі поданої заяви учасника фонду такі кошти повинні бути перераховані до обраного ним пенсійного фонду протягом 5 робочих днів після отримання заяви.  
1058. У разі порушення зазначеного строку юридична особа, яка здійснює управління пенсійним фондом, сплачує учаснику пенсійного фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, належної до перерахування, за кожен день прострочення платежу, у порядку визначеному уповноваженим органом.  
1059. 4. Істотними умовами договору про виплату пенсії на визначений строк є:  
1060. 1) повне найменування установи, яка здійснює виплату пенсії, адреса, банківські реквізити, дата і номер свідоцтва про реєстрацію, перелік засновників (включаючи роботодавців - платників);  
1061. 2) паспортні дані та ідентифікаційний номер учасника фонду;  
1062. 3) граничні тарифи адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договором про виплату пенсії;  
1063. 4) обраний вік виходу на пенсію;  
1064. 5) умови і періодичність виплати пенсії;  
1065. 6) тривалість виплати пенсії на визначений строк;  
1066. 7) права і обов'язки сторін та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;  
1067. 8) порядок внесення у договір змін або припинення дії договору;  
1068. 9) порядок розрахунку залишку належних учаснику коштів у разі внесення у договір змін або припинення дії договору;  
1069. 10) порядок надання інформації, визначеної у частині п'ятій цієї статті;  
1070. 11) прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження спадкоємця (спадкоємців), адреса та визначені йому (їм) частки коштів, що підлягають успадкуванню;  
1071. 12) підписи сторін.  
1072. Договір може містити інші умови за згодою сторін. Невід'ємною частиною договору є інвестиційна декларація щодо порядку інвестування коштів, за рахунок яких виплачуються пенсії на визначений строк.  
1073. 5. На початку кожного фінансового року особі, яка отримує пенсію на визначений строк, обов'язково надається інформація про:  
1074. 1) внесені суми коштів; нарахований дохід (збитки); обсяг здійснених пенсійних виплат за рахунок коштів, що обліковуються на її індивідуальному пенсійному рахунку; суму вартості послуг, сплачену протягом попереднього (звітного) фінансового року;  
1075. 2) суму коштів, яка обліковується на індивідуальному рахунку отримувача пенсії, станом на початок поточного фінансового року;  
1076. 3) мінімальну суму коштів, що повинна бути виплачена отримувачу пенсії протягом поточного фінансового року.  
1077. Отримувач пенсії на визначений строк має право на зазначену в цій частині інформацію на письмову вимогу на день її подання. У цьому разі така інформація надається за рахунок отримувача пенсії, крім випадків, коли вона необхідна для укладення договору страхування довічної пенсії. Максимальний розмір плати за надання інформації на письмову вимогу отримувача пенсії встановлюється уповноваженим органом.  
1078. У разі смерті отримувача пенсії особі, яка має право на отримання належної їй суми, інформація, передбачена у цій частині статті, надається безоплатно на день смерті отримувача пенсії.  
1079. 6. Договір на виплату пенсії на визначений строк укладається у письмовій формі. При цьому обов'язковою умовою є ознайомлення особи, яка укладає договір, з пам'яткою, що містить роз'яснення основних положень договору на виплату пенсії на визначений строк, погодженою уповноваженим органом.  
1080. Адміністратор пенсійного фонду або страхова організація зобов'язані погоджувати будь-які зміни, що вносяться в договір на виплату пенсії на визначений строк та в пам'ятку, що містить роз'яснення основних положень договору, протягом 5 робочих днів після внесення таких змін, а також один раз на рік протягом одного місяця після закінчення звітного фінансового року незалежно від того, чи були внесені будь-які зміни.  
1081. 7. Уповноважений орган має право:  
1082. 1) відмовити у погодженні пам'ятки, якщо вона не відповідає вимогам законодавства, містить будь-які обіцянки, оцінки, ілюстрації або прогнози, що вводять в оману або в ній замовчуються будь-які факти, відсутність посилань на які може ввести в оману;  
1083. 2) заборонити адміністратору пенсійного фонду або страховій організації укладати нові договори на виплату пенсії на визначений строк або здійснювати такі пенсійні виплати, якщо інформація, передбачена в пам'ятці, не відповідає дійсності або методи роботи, що стосуються договорів на виплату пенсії, не забезпечують достатнього захисту інтересів осіб, які укладатимуть ці договори.  
1084. У разі прийняття рішення про заборону здійснення виплати пенсії на визначений строк адміністратор пенсійного фонду або страхова організація зобов'язані сповістити про це осіб, які отримують такі пенсії, та перерахувати кошти у сумі, яка обліковується на їх індивідуальних рахунках, до іншого (інших) пенсійного фонду або страхової організації, у порядку, встановленому уповноваженим органом.  
1085. 8. Адміністратор пенсійного фонду або страхова організація, що здійснюватимуть подальшу виплату пенсії на визначений строк, протягом 7 робочих днів після подання учасником фонду відповідної заяви на отримання такої пенсії (або з дня надходження коштів, перерахованих з іншого пенсійного фонду) надсилають такому учаснику такої пенсії письмове повідомлення, у якому зазначається дата початку здійснення пенсійних виплат, порядок розрахунку їх розміру, сума коштів та вік учасника, з урахуванням яких провадився розрахунок розміру пенсійних виплат.  
1086. 9. Розмір пенсії на визначений строк обчислюється за методикою, затвердженою уповноваженим органом, виходячи з суми коштів, що обліковувались на індивідуальному пенсійному рахунку учасника на день подання заяви на отримання такої пенсії, тривалості виплати пенсії та віку учасника.  
1087. 10. Адміністратор пенсійного фонду або страхова організація за власний рахунок відшкодовують збитки, завдані учаснику пенсійного фонду внаслідок надання адміністратором пенсійного фонду або страховою організацією недостовірної інформації або перерахування ним неповної суми пенсійних коштів до іншого пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок. Адміністратор пенсійного фонду або страхова організація не несуть відповідальності за недостатність суми перерахованих коштів, якщо вона виникла внаслідок порушення порядку сплати внесків вкладником фонду.  
1088. 11. Інвестування активів, з яких виплачується пенсія на визначений строк, може здійснюватись у цінні папери з фіксованим доходом (державні, корпоративні облігації та цінні папери, забезпечені заставою) та шляхом внесення їх на банківські депозити з урахуванням положень статті 49 цього Закону, які застосовуються до зазначених об'єктів інвестування.  
1089. 12. Адміністратор пенсійного фонду або страхова організація, що здійснюють виплату пенсії на визначений строк, зобов'язані відшкодувати особі, з якою укладено відповідний договір, збитки, завдані внаслідок недотримання умов договору, згідно із законодавством.  
1090. 13. Пенсійні активи та кошти, призначені для виплати пенсії на визначений строк, а також отримані на ці активи та кошти доходи підлягають обліку та інвестуванню окремо від інших пенсійних активів.  
1091. Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, призначених для виплати пенсії на визначений строк.  
1092. 14. Порушення встановленого порядку здійснення виплати пенсії на визначений строк не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника фонду на належні йому кошти та пенсійні виплати.  
1093. Стаття 65. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово  
1094. 1. Пенсійна виплата може здійснюватися адміністратором пенсійного фонду одноразово на вимогу учасника фонду в разі:  
1095. 1) ліквідації відкритого пенсійного фонду;  
1096. 2) настання інвалідності;  
1097. 3) коли сума належних йому пенсійних активів не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого уповноваженим органом разом з центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності;  
1098. 4) виїзду його на постійне проживання за межі України.  
1099. 2. Пенсійна виплата здійснюється одноразово спадкоємцям учасника фонду адміністратором пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом.  
1100. Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, учасник фонду або його спадкоємці подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їх право на отримання цієї виплати.  
1101. 3. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, визначається виходячи із суми коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на отримання цієї виплати.  
1102. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, провадиться протягом 5 робочих днів після отримання відповідної заяви та необхідних документів.  
1103. 4. У разі порушення строку, визначеного частиною третьою цієї статті, адміністратор за власний рахунок сплачує отримувачу пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягала виплаті, за кожний день прострочення платежу, у порядку, визначеному уповноваженим органом.  
1104. Розділ Х. Пенсійне забезпечення, що здійснюється страховими організаціями  
1105. Стаття 66. Умови здійснення пенсійного забезпечення страховою організацією  
1106. 1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється страховою організацією, яка має ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя.  
1107. 2. Страхувальниками можуть бути роботодавці, що укладають договори страхування на користь своїх працівників з дотриманням умов, визначених частинами першою, третьою, шостою і восьмою статті 18 цього Закону, та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку або не досягли цього віку, але працюють за наймом чи провадять іншу не заборонену законодавством діяльність, пов'язану з отриманням доходу, та укладають договори страхування на свою користь або на користь другого з подружжя, дітей чи батьків або інших фізичних осіб.  
1108. 3. Страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк та страхування ризику виплати пенсії по інвалідності або у разі смерті учасника пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя страховими організаціями, які мають:  
1109. 1) не менше ніж п'ятирічний досвід роботи у сфері страхування життя;  
1110. 2) інформаційну систему, необхідну для ведення відповідно до цього Законом персоніфікованого обліку застрахованих осіб, щодо яких укладено договори страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк;  
1111. 3) сертифікованих актуаріїв, що виконують актуарні розрахунки, або укладені з такими актуаріями договори.  
1112. 4. Страхова організація, яка здійснює страхування та виплату довічної пенсії або пенсії на визначений строк, крім виконання вимог, установлених законодавством у сфері страхування, зобов'язана:  
1113. 1) щокварталу оприлюднювати та подавати уповноваженому органу звіти про структуру і вартість пенсійних активів та результати своєї діяльності відповідно до встановленого порядку та за затвердженою формою;  
1114. 2) щомісяця оприлюднювати та подавати уповноваженому органу інформацію про коефіцієнти обчислення (ставки) довічної пенсії або пенсії на визначений строк, які будуть застосовуватися в наступному місяці, та адміністраторам пенсійних у порядку та за формою, встановленими уповноваженим органом. Страхова організація зобов'язана використовувати оприлюднені ставки для всіх учасників фонду, які мають намір укласти договори страхування довічної пенсії протягом відповідного місяця.  
1115. 5. Істотними умовами договору страхування ризику виплати пенсії по інвалідності та виплати у разі смерті учасника повинні бути:  
1116. 1) сума або порядок визначення суми, на яку здійснюється відповідне страхування, а також умови, за якими визначена сума виплачується;  
1117. 2) період, протягом якого можуть сплачуватися страхові внески.  
1118. 6. Страхові організації, які здійснюють страхування та виплату довічної пенсії, пенсії на визначений строк, страхування ризику виплати пенсії по інвалідності та виплати у разі смерті учасника фонду, несуть відповідальність перед застрахованими особами та отримувачами довічної пенсії або пенсії на визначений строк згідно із законодавством.  
1119. Стаття 67. Вимоги до договорів страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк  
1120. 1. Страхові виплати за договорами страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк не за рахунок коштів, накопичених у пенсійному фонді, здійснюються страховими організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя, відповідно до договорів страхування, укладених з дотриманням вимог законодавства.  
1121. 2. Страхова організація, яка має ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя, зобов'язана:  
1122. 1) укласти з учасниками пенсійних фондів та/або загальнообов'язкового накопичувального пенсійного фонду, створеного згідно із законодавством, договори страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк за рахунок накопичених коштів згідно із законодавством. У цьому разі договір страхування укладається з урахуванням вимог, передбачених статтями 62 і 63 цього Закону;  
1123. 2) укласти договори страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк з громадянами або їх роботодавцями на користь громадян, які виявили бажання укласти такі договори. У цьому разі договір страхування укладається відповідно до Закону "Про страхування" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, і повинен містити:  
1124. повне найменування, адресу, банківські реквізити страхової організації, дату і номер свідоцтва про реєстрацію, дату і номер ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із страхуванням життя;  
1125. паспортні дані та ідентифікаційний номер страхувальника, якщо страхувальником є фізична особа, або повне найменування, місцезнаходження керівних органів (юридична адреса), реєстраційні та банківські реквізити страхувальника, якщо страхувальником є юридична особа;  
1126. паспортні дані та ідентифікаційний номер застрахованої особи;  
1127. дані про пенсійний вік, після досягнення якого застрахована особа має право на отримання пенсійної виплати. Зазначений вік може бути на 10 років меншим або більшим ніж пенсійний вік, який дає право пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, якщо інше не визначено законом;  
1128. розмір страхового платежу за договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, строк його внесення;  
1129. дані про мінімальний розмір пенсії, яка гарантується страховою організацією;  
1130. строк та періодичність здійснення пенсійних виплат після досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;  
1131. відомості про оплату послуг страхової організації згідно із законодавством;  
1132. строк дії договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк;  
1133. права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк;  
1134. порядок внесення змін у договір страхування і припинення його дії та порядок розрахунків між страховою організацією і застрахованою особою у разі внесення такої зміни чи припинення дії;  
1135. прізвище, ім'я та по батькові, дату і місце народження спадкоємця (спадкоємців) застрахованої особи, адресу та належні йому (їм) частки пенсійних активів, що накопичуються страховою організацією;  
1136. інші умови за згодою сторін;  
1137. підписи сторін.  
1138. 3. У разі смерті застрахованої особи, яка не досягла пенсійного віку, визначеного договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, спадкоємцям виплачується:  
1139. 1) сума сплачених страхових внесків у повному обсязі, а також дохід, обчислений виходячи з облікової ставки Національного банку України за відповідний період накопичення коштів;  
1140. 2) страхова сума, гарантована договором страхування на випадок смерті застрахованої особи.  
1141. 4. Дія договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, не припиняється у разі дострокового або тимчасового припинення чи порушення строку сплати страхових внесків або сплати їх страхувальником у меншому розмірі. У цьому разі страхова організація на підставі актуарних розрахунків може відповідно зменшити страхові пенсійні виплати за договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк та внести відповідні зміни до такого договору.  
1142. 5. У разі припинення застрахованою особою сплати страхових внесків через повну або часткову втрату працездатності та встановлення інвалідності І або ІІ групи дія договору страхування може бути достроково припинена на вимогу застрахованої особи з виплатою:  
1143. 1) суми сплачених страхових внесків у повному обсязі, а також доходу, обчисленого виходячи з облікової ставки Національного банку України за відповідний період накопичення коштів;  
1144. 2) пенсії по інвалідності у разі укладенння договору страхування ризику виплати пенсії по інвалідності.  
1145. 6. У разі припинення сплати страхових внесків за договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк через розірвання трудових відносин між застрахованою особою та страхувальником застрахована особа має право взяти на себе обов'язки страхувальника шляхом внесення у договір відповідних змін.  
1146. 7. Пенсійний вік, визначений у договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, може бути змінено за домовленістю сторін з дотриманням умов, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, та внесенням у договір відповідних змін.  
1147. 8. Кожен страхувальник може укласти один або кілька договорів страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк з однією або кількома страховими організаціями на користь фізичних осіб відповідно до цього Закону. Застраховані особи, які водночас є страхувальниками, мають право укладати договори з одною або кількома страховими організаціями на власний вибір.  
1148. 9. Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк.  
1149. Стаття 68. Договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів  
1150. 1. Страхові організації можуть укладати договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням коштів, належних застрахованим особам, згідно з інвестиційною декларацією страхової організації.  
1151. 2. Страхова організація має право пропонувати укладення договорів страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів у разі наявності ліцензії уповноваженого органу на укладення таких договорів, а також погоджених:  
1152. 1) типової форми договору страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів, які використовуються цією страховою організацією;  
1153. 2) пам'ятки з роз'ясненням основних положень укладання договорів страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів;  
1154. 3) інших документів, визначених уповноваженим органом.  
1155. 3.Типова форма договору страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів та пам'ятка з роз'ясненням основних положень укладання таких договорів повинні відповідати вимогам, установленим уповноваженим органом.  
1156. 4. Договір страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів укладається у письмовій формі на підставі заяви застрахованої особи. При цьому забороняється укладати такий договір з особою, яка не ознайомилася з пам'яткою.  
1157. Особі, яка уклала договір страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних коштів, видається посвідчення, скріплене підписом уповноваженої особи страхової організації.  
1158. 5. Страхова організація, яка укладає договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів, зобов'язана погоджувати з уповноваженим органом будь-які зміни, внесені у договір і пам'ятку, протягом 5 робочих днів після їх внесення, а також один раз на рік протягом місяця після закінчення звітного фінансового року незалежно від того, чи вносилися будь-які зміни.  
1159. 6. Уповноважений орган зобов'язаний:  
1160. 1) відмовити у погодженні пам'ятки страховій організації, яка укладає договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів, якщо вона не відповідає вимогам законодавчих актів з питань страхування та цього Закону, містить будь-які обіцянки, оцінки, ілюстрації або прогнози, що вводять в оману, або в ній замовчуються будь-які факти, відсутність посилань на які може ввести в оману;  
1161. 2) заборонити страховій організації укладати нові договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням або заборонити своїм рішенням цій страховій організації проводити таку діяльність, якщо інформація в пам'ятці не відповідає дійсності, методи роботи, що стосуються договорів страхування, не забезпечують достатнього захисту інтересів осіб, які укладатимуть ці договори.  
1162. 7. Уповноважений орган встановлює порядок інформування страховими організаціями або страховими агентами потенційних клієнтів - осіб, з якими укладатимуться договори страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів, порядок, форми і обсяги подання звітів та інформації про укладення таких договорів страхування, а також перелік документів, які подаються на погодження відповідно до цього Закону.  
1163. Стаття 69. Обов'язки сторін, що уклали договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк  
1164. 1. Відповідно до договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк страхова організація зобов'язана:  
1165. 1) виконувати умови договору страхування;  
1166. 2) забезпечувати ведення персоніфікованого обліку застрахованих осіб відповідно до цього Закону, надання та оприлюднення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 66 і статтею 72 цього Закону;  
1167. 3) забезпечувати згідно із законодавством відшкодування застрахованим особам збитків, завданих унаслідок порушення страховою організацією законодавства та умов договору страхування довічної пенсії;  
1168. 4) дотримувати та забезпечувати дотримання законних інтересів застрахованих осіб та страхувальників, не розголошувати конфіденційну інформацію стосовно умов договору страхування, розміру страхових внесків та пенсійних виплат, крім випадків, передбачених законодавством;  
1169. 5) створити єдині договірні умови для всіх застрахованих осіб за кожним із видів договору страхування;  
1170. 6) виконувати та забезпечувати виконання інших обов'язків страхової організації, визначених договором страхування, цим Законом та нормативно - правовими актами.  
1171. 2. Страхувальник, що уклав договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк на користь застрахованої особи, зобов'язаний:  
1172. 1) сплачувати на користь застрахованої особи пенсійні внески в порядку, встановленому договором страхування;  
1173. 2) відшкодовувати згідно із законодавством застрахованій особі або страховій організації збитки, завдані внаслідок порушення ним умов договору страхування;  
1174. 3) виконувати інші умови, визначені договором.  
1175. Стаття 70. Пенсійні активи страхових організацій  
1176. 1. Пенсійні активи, що накопичуються у страховій організації, їх види і структура, а також порядок інвестування цих активів повинні відповідати вимогам, установленим цим Законом.  
1177. 2. Усі операції з пенсійними активами у страхових організаціях здійснюються через зберігача відповідно до вимог цього Закону на підставі договору, який укладається між страховою організацією та зберігачем згідно із законодавством. Пенсійні активи страхової організації зберігаються в одного зберігача з дотриманням усіх вимог, установлених цим Законом для зберігання пенсійних активів.  
1178. 3. Пенсійні активи, що накопичуються у страховій організації, можуть бути використані виключно для цілей, визначених інвестиційною декларацією, для виконання зобов'язань страхової організації перед застрахованими особами і їх спадкоємцями, для оплати видатків, пов'язаних із здійсненням пенсійного забезпечення відповідно до цього Закону.  
1179. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.  
1180. 4. Страхова організація самостійно здійснює управління пенсійними активами з дотриманням вимог, передбачених цим Законом та Законом України "Про страхування". Пенсійні активи страхової організації не є її власністю і відокремлюються від іншого майна страхової організації. Страхова організація зобов'язана обліковувати пенсійні активи окремо від інших активів у порядку, визначеному уповноваженим органом.  
1181. Пенсійні активи страхової організації не можуть використовуватися для погашення будь-яких зобов'язань страхової організації, крім визначених у цьому Законі, не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страхової організації або її ліквідації з інших причин і підлягають передачі іншій страховій організації або застрахованій особі в порядку, встановленому Законом України "Про страхування".  
1182. Стаття 71. Додаткові вимоги до органів страхової організації та її посадових осіб  
1183. 1. Керівник виконавчого органу страхової організації, який призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до її статуту, повинен мати досвід професійної діяльності у сфері страхування не менше ніж 5років.  
1184. 2. Керівник виконавчого органу та посадові особи страхової організації не мають права отримувати у будь-якій формі винагороду від зберігача та аудиторів, з якими укладено відповідні договори, та від їх пов'язаних осіб.  
1185. 3. У разі здійснення страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів страхова організація повинна мати фахівців з управління такими активами.  
1186. Стаття 72. Оприлюднення інформації страховою організацією  
1187. 1. Страхова організація, яка здійснює страхування відповідно до цього Закону, зобов'язана щокварталу подавати уповноваженому органу у встановлені строки звіт про свій фінансовий стан за звітний фінансовий період.  
1188. Звіт та інформація подаються за формою, встановленими уповноваженим органом. До звіту про фінансовий стан страхової організації за ІV квартал додається звіт аудитора та висновок актуарія за формою, встановленою уповноваженим органом.  
1189. 2. Уповноважений орган має право:  
1190. 1) зобов'язати страхову організацію подати у письмовій формі звіт про її діяльність на території України як додаток до щорічного звіту страхової організації про її діяльність (включаючи діяльність на території України та за її межами);  
1191. 2) отримувати інформацію щодо індивідуальних даних осіб, які уклали договори із страховою організацією.  
1192. 3. Інформація, що підлягає оприлюдненню та опублікуванню відповідно до цієї статті, не є конфіденційною. Інформація про страхові внески та виплати, а також про стан пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку окремої застрахованої особи, є конфіденційною і не підлягає розголошенню чи опублікуванню, крім випадків, установлених законами України.  
1193. Забороняється оприлюднювати звіти та інформацію страхової організації, складені за формою, що не відповідає вимогам, установленим уповноваженим органом.  
1194. Стаття 73. Щорічний звіт уповноваженого органу  
1195. 1. Уповноважений орган за матеріалами звітів страхових організацій та результатами проведених перевірок і відповідей на запити, щороку складає звіт, який оприлюднює в порядку, передбаченому цим Законом.  
1196. 2. Щорічний звіт уповноваженого органу повинен містити:  
1197. 1) інформацію про пенсійні активи страхових організацій, які підлягають інвестиційним обмеженням, встановленим цим Законом;  
1198. 2) зміни, які за рішенням уповноваженого органу вносяться до щорічних звітів страхових організацій.  
1199. Уповноважений орган має право прийняти рішення про збільшення або зменшення обсягів фінансових зобов'язань страхових організацій щодо пенсійного забезпечення для приведення їх у відповідність з реальними значеннями показників, уточнених у ході перевірок страхових організацій.  
1200. 4. У разі коли уповноважений орган вважає або має підстави вважати, що фактична вартість інвестованих пенсійних активів страхової організації є меншою, ніж вартість інвестованих пенсійних активів, зазначена в облікових документах страхової організації, цим органом може проводитися або вимагатися проведення переоцінки вартості таких активів страхової організації. Якщо визначена в ході переоцінки справжня вартість пенсійних активів страхової організації виявиться нижчою від зазначеної в її облікових документах, уповноважений орган може зменшити балансову вартість таких активів до величини, яку реально можна отримати від продажу цього виду активів, і внести відповідні зміни до щорічного звіту страхової організації.  
1201. Стаття 74. Інформація, що надається особі, з якою укладено договір страхування довічної пенсії  
1202. 1. Щороку протягом місяця з дня закінчення фінансового року страхова організація надає безоплатно кожній особі, з якою вона уклала договір страхування довічної пенсії, інформацію, у якій зазначається:  
1203. 1) сума здійснених виплат за договором страхування за звітний фінансовий рік;  
1204. 2) сума виплат, що буде здійснена за договором страхування у поточному фінансовому році, а також рівень інфляції, згідно з яким буде проводитися індексація розмірів щомісячних виплат, якщо договором страхування довічної пенсії передбачається така індексація виплат.  
1205. 2. Особам, з якими укладено договір страхування довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів відповідно до цього Закону, страхова організація щороку протягом місяця з дня закінчення фінансового року надає безоплатно інформацію про:  
1206. 1) суму здійснених виплат за договором страхування за звітний фінансовий рік;  
1207. 2) вартість належних цій особі активів станом на перше число першого місяця року, що настає за звітним фінансовим роком;  
1208. 3) мінімальну суму коштів, що повинна бути виплачена цій особі протягом поточного фінансового року з урахуванням перерахунків за результатами інвестиційної діяльності відповідно до умов договору страхування.  
1209. 3. У разі смерті особи, з якою укладено договір страхування довічної пенсії або довічної пенсії з можливим інвестуванням пенсійних активів, спадкоємцю (спадкоємцям), зазначеному у цьому договорі, повідомляється інформація, зазначена у частинах першій та другій цієї статті, на день смерті особи, якій здійснювались пенсійні виплати, а також розмір та правила нарахування будь-яких виплат, належних спадкоємцю (спадкоємцям) у зв'язку із смертю застрахованої особи.  
1210. 4. Інформація, зазначена у частинах першій і другій цієї статті, також надається відповідним особам у будь-який час на їх письмовий запит за плату. Максимальний розмір плати за надання інформації на письмовий запит встановлюється уповноваженим органом.  
1211. Розділ ХІ. Недержавне пенсійне забезпечення, що здійснюється банківською установою  
1212. Стаття 75. Вимоги до банківських установ, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1213. 1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється банківською установою шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення коштів у межах суми, визначеної Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством.  
1214. 2. Банківська установа, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, повинна мати банківську ліцензію Національного банку України.  
1215. 3. Банківська установа, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, крім виконання вимог, установлених законодавством про банки та банківську діяльність, зобов'язана:  
1216. 1) щороку за власні кошти з віднесенням їх на валові витрати надавати особам, яким відкрито пенсійні депозитні рахунки, інформацію про обсяг коштів на відповідному пенсійному депозитному рахунку, фінансове становище банку за результатами річної аудиторської перевірки та ставки за довгостроковими депозитними і пенсійними депозитними рахунками в порядку, встановленому уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України;  
1217. 2) щокварталу надавати Національному банку України звіти про обсяг залучених коштів на пенсійних депозитних рахунках, ставки за довгостроковими депозитними і пенсійними депозитними рахунками у порядку та за формою, встановленою Національним банком України за погодженням з уповноваженим органом.  
1218. 4. Банківська установа, що надає послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків, несе відповідальність перед вкладниками за будь-яку шкоду, заподіяну їм унаслідок неналежного виконання своїх обов'язків.  
1219. Стаття 76. Вимоги до вкладників коштів на пенсійні депозитні рахунки  
1220. Вкладниками коштів на пенсійні депозитні рахунки в банківських установах можуть бути роботодавці, що здійснюють вклади на користь своїх працівників на умовах, визначених частинами першою, третьою, шостою і восьмою статті 18 цього Закону, та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку або не досягли цього віку, якщо вони працюють за наймом чи провадять іншу не заборонену законодавством діяльність, пов'язану з отриманням доходу. Фізичні особи, які не є роботодавцями, мають право здійснювати пенсійні вклади на пенсійні депозитні рахунки на свою користь, користь подружжя, дітей чи батьків або інших фізичних осіб.  
1221. Стаття 77. Використання коштів на пенсійних депозитних рахунках  
1222. 1. Кошти на пенсійних депозитних рахунках можуть бути використані особами, на ім'я яких вони відкриті, для оплати договору страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк або перераховані до пенсійного фонду для виплати пенсії на визначений строк та одноразової пенсійної виплати особам у порядку та на умовах, визначених статтями 60 - 65 цього Закону.  
1223. 2. Зняття коштів з пенсійних депозитних рахунків здійснюється згідно з договором та у разі настання умов, передбачених цим Законом.  
1224. Розділ ХІІ. Успадкування пенсійних активів  
1225. Стаття 78. Розподіл та успадкування пенсійних активів  
1226. 1. Пенсійні активи, накопичені одним з подружжя за час перебування у шлюбі у пенсійному фонді, страховій організацій чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом. У разі розподілу пенсійних активів у зв'язку з розірванням шлюбу кожна із сторін визначає відповідно пенсійний фонд, страхову організацію чи банківську установу, яка має право на відкриття пенсійного депозитного рахунка, для передачі належної їй частини пенсійних активів та письмово повідомити про це адміністратора, страхову організацію та банківську установу, з яких передаються пенсійні активи.  
1227. 2. Пенсійні активи успадковуються особою (особами), зазначеною у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи у договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка, як спадкоємцем. Якщо в пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка зазначено кілька спадкоємців, особа, яка їх уклала, зобов'язана визначити частки, належні кожному з них.  
1228. У разі коли умови успадкування пенсійних активів, визначені у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи у договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка, не збігаються з умовами успадкування пенсійних активів, встановленими заповітом, кошти перераховуються особі, яка зазначена у цих угодах, а спір щодо спадкоємця розв'язується між заінтересованими особами у судовому порядку.  
1229. У разі відсутності заповіту пенсійні активи успадковуються відповідно до цього Закону особою (особами), визначеною спадкодавцем у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка.  
1230. 3. Зміна спадкоємців, визначених у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка, здійснюється шляхом внесення відповідних змін до зазначених документів.  
1231. 4. У разі ненадходження чергового внеску від учасника фонду адміністратор повинен з'ясувати причину такого ненадходження. Якщо надходження внесків припинено у зв'язку із смертю учасника фонду, адміністратор зобов'язаний письмово повідомити осіб, визначених спадкоємцями в пенсійному контракті, про належну їм спадщину та державну нотаріальну контору за місцем проживання учасника фонду протягом 10 робочих днів після отримання інформації про смерть учасника фонду. Повідомлення надсилається за рахунок коштів, що належали померлому учаснику фонду, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.  
1232. Для прийняття спадщини особи, визначені спадкоємцями, зобов'язані подати адміністратору заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня отримання повідомлення.  
1233. Успадковані пенсійні активи виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата в порядку, визначеному цим Законом.  
1234. 5. У разі ненадходження чергового внеску від застрахованої особи страхова організація повинна з'ясувати причину такого ненадходження. Якщо надходження внесків припинено у зв'язку із смертю застрахованої особи, страхова організація зобов'язана письмово повідомити осіб, визначених спадкоємцями в договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, про належну їм спадщину та державну нотаріальну контору за місцем проживання колишньої застрахованої особи протягом 10 робочих днів після отримання інформації про смерть застрахованої особи. Повідомлення надсилається за рахунок коштів, що належали померлій застрахованій особі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.  
1235. 6. У разі письмової відмови осіб, визначених спадкоємцями у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка, прийняти спадщину або неподання заяви про прийняття спадщини у визначений цією статтею строк успадкування пенсійних активів відбувається у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.  
1236. 7. Адміністратор, страхова організація або банківська установа здійснює одноразову пенсійну виплату спадкоємцям, визначеним у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунка, у строки, визначені цим Законом, якщо протягом цього строку не було накладено заборону на здійснення виплати згідно із законодавством.  
1237. Розділ ХІІІ. нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1238. Стаття 79. Гарантії прав і законних інтересів учасників системи недержавного пенсійного забезпечення  
1239. Держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників системи недержавного пенсійного забезпечення шляхом здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.  
1240. Стаття 80. Органи, які здійснюють нагляд та контроль за діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення  
1241. 1. Нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює уповноважений орган у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.  
1242. 2. Нагляд та контроль за діяльністю компаній з управління активами або компаній з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, покладається на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України в межах повноважень та в порядку, передбачених законодавством. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України також зобов'язана письмово повідомляти уповноважений орган про застосування санкцій до таких компаній.  
1243. 3. Нагляд та контроль за діяльністю страхових організацій щодо виконання передбачених цим Законом функцій здійснює уповноважений орган.  
1244. 4. Нагляд та контроль за діяльністю зберігачів здійснює Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України у межах повноважень і в порядку, передбачених законодавством.  
1245. 5. Нагляд та контроль за діяльністю банківських установ, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, здійснює Національний банк України та уповноважений орган у межах повноважень і в порядку, передбачених законодавством.  
1246. 6. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України в межах повноважень, наданих йому згідно із законодавством. Антимонопольний комітет України письмово повідомляє уповноважений орган про прийняті ним рішення щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомляють Антимонопольний комітет України про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення.  
1247. 7. Рішення органів, які здійснюють нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, є обов'язковими для виконання пенсійними фондами, адміністраторами, компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, зберігачами, банківськими установами, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, страховими організаціями, якщо такі рішення прийнято у межах компетенції цих органів, визначеної законодавством. Дії зазначених органів можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законодавством, у тому числі в судовому порядку.  
1248. 8. Органи, які здійснюють нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, зобов'язані щороку оприлюднювати інформацію про юридичних осіб, які провадять діяльність у цій сфері.  
1249. Стаття 81. Особливості регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1250. 1. Основними завданнями уповноваженого органу щодо регулювання недержавного пенсійного забезпечення є:  
1251. 1) захист інтересів осіб - учасників системи недержавного пенсійного забезпечення;  
1252. 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;  
1253. 3) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг суб'єктами системи недержавного пенсійного забезпечення, контроль за дотриманням законодавства у цій сфері, стимулювання правомірності у поведінці всіх суб'єктів цієї системи, в тому числі фізичних осіб, на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;  
1254. 4) захист прав фізичних осіб, на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів, шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства у системі накопичувального пенсійного забезпечення;  
1255. 5) узагальнення практики застосування законодавства з питань функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, пропозицій щодо його вдосконалення;  
1256. 6) сприяння інтеграції з європейським та світовим ринком фінансових послуг.  
1257. 2. Уповноважений орган виконує у системі недержавного пенсійного забезпечення такі функції:  
1258. 1) співпрацює з іншими органами виконавчої влади, своєчасно повідомляє про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків, забезпечує їм доступ до інформаційної бази даних, яка ведеться з метою регулювання недержавного пенсійного забезпечення;  
1259. 2) розробляє і затверджує в межах своєї компетенції нормативно-правові акти, обов'язкові для центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, учасників системи недержавного пенсійного забезпечення, учасників ринків фінансових послуг, їх об'єднань та здійснює контроль їх виконання;  
1260. 3) встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;  
1261. 4) надає роз'яснення населенню через засоби масової інформації положень цього Закону щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі залежно від віку її учасників;  
1262. 5) вимагає скликання зборів фінансової установи - суб'єкта системи недержавного пенсійного забезпечення;  
1263. 6) визначає порядок отримання позики або кредиту для забезпечення виконання пенсійним фондом зобов'язань перед учасниками фонду щодо здійснення пенсійних виплат;  
1264. 7) виконує інші функції, передбачені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, а також положенням про уповноважений орган.  
1265. Стаття 82 Організація, повноваження, порядок діяльності, структура уповноваженого органу та особливі вимоги до його працівників  
1266. Організація, повноваження, порядок діяльності, структура уповноваженого органу та особливі вимоги до його працівників визначаються законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.  
1267. Стаття 83. Права уповноваженого органу щодо нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1268. 1. Уповноважений орган у межах наданих йому повноважень щодо нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення має право:  
1269. 1) безоплатно отримувати інформацію про діяльність суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та здійснювати вільний доступ до неї;  
1270. 2) давати розпорядження зберігачу про тимчасове припинення виконання розпоряджень компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, на підставах, визначених цим Законом;  
1271. 3) тимчасово призначати адміністратора недержавного пенсійного фонду;  
1272. 4) затверджувати ліквідаційний баланс пенсійного фонду, підготовлений відповідно до статті 17 цього Закону;  
1273. 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.  
1274. 2. У разі неналежного виконання зобов'язань компанією з управління активами або компанією з управління пенсійним фондом, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем пенсійних активів уповноважений орган повинен повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України і може порушити у зв'язку з цим питання про зупинення дії або анулювання їх ліцензій. У разі неналежного виконання зобов'язань банківською установою, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, уповноважений орган повинен повідомити про це Національний банк України і може порушити у зв'язку з цим питання про зупинення дії або скасування відповідної ліцензії.  
1275. 3. Уповноважений орган повинен вживати заходів захисту прав застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та учасників системи недержавного пенсійного забезпечення, якщо такі права порушуються будь-якими особами, установами, організаціями, включаючи державні органи, в тому числі шляхом подання позову до суду в інтересах таких осіб та учасників.  
1276. Стаття 84. Заходи впливу, що застосовуються уповноваженим органом  
1277. Уповноважений орган застосовує засоби нагляду, інспектування та заходи впливу згідно із законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.  
1278. Розділ ХіV. Прикінцеві положення  
1279. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
1280. 2. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням або в назвах яких використовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України, його органів та підприємств, зобов'язані:  
1281. 1) протягом 6 місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити:  
1282. розміщення та інвестування нових надходжень пенсійних внесків з дотриманням вимог цього Закону;  
1283. укладення договорів із зберігачами щодо зберігання коштів та компаніями з управління активами або компаніями з управління пенсійним фондом, що отримали ліцензію на провадження діяльності з управління активами, в частині пенсійних активів відповідно до вимог цього Закону;  
1284. 2) протягом 6 місяців з дня прийняття правил, вимог та порядку, передбачених частиною четвертою статті 10 цього Закону, розробити і подати на реєстрацію до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України інвестиційні декларації. Такі інвестиційні декларації додатково до вимог, визначених цим Законом, повинні містити інформацію про поточний стан пенсійних активів (на день опублікування цього Закону), план приведення структури пенсійних активів на день опублікування цього Закону та використовуваних пенсійних планів у відповідність з вимогами цього Закону;  
1285. 3) привести правила своєї діяльності та назву у відповідність з вимогами цього Закону до кінця фінансового року, що настає за роком, у якому набрав чинність цей Закон. При цьому уповноважений орган має право видавати обов'язкові для виконання інструкції;  
1286. 4) протягом 5 років з дня опублікування цього Закону привести всі пенсійні активи у відповідність з вимогами цього Закону;  
1287. 5) протягом 6 місяців після набрання чинності цим Законом зареєструватися в уповноваженому органі відповідно до вимог цього Закону та провести оцінку вартості пенсійних активів, вважаючи днем встановлення розрахункової вартості одиниці пенсійних внесків у розмірі 1 гривні перший день місяця, що настає за днем реєстрації в уповноваженому органі. Для реєстрації таких юридичних осіб в уповноваженому органі крім документів, передбачених статтею 11 цього Закону, подаються документи про результати фінансово-господарської діяльності за попередній фінансовий рік, підтверджені висновком аудитора, та за останній квартал, що передує дню подання заяви на реєстрацію.  
1288. 3. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням або в назвах яких використовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України та його органів, пенсійні активи яких не відповідають вимогам цього Закону, зобов'язані привести у відповідність з вимогами статті 49 цього Закону, зокрема:  
1289. 1) не пізніше ніж через 12 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, який не повинен перевищувати 75 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи на день публікації цього Закону;  
1290. 2) не пізніше ніж через 24 місяці з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, який не повинен перевищувати 50 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи;  
1291. 3) не пізніше ніж через 36 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, який не повинен перевищувати 30 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи, при цьому не більше ніж 25 відсотків може бути розміщено на банківських депозитних рахунках одного банку;  
1292. 4) не пізніше ніж через 48 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, який не повинен перевищувати 30 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи, при цьому не більше ніж 10 відсотків може бути розміщено на банківських депозитних рахунках одного банку.  
1293. У разі недотримання вимог цієї частини розділу пенсійним фондам забороняється укладати нові пенсійні контракти.  
1294. 4. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням або в назвах яких використовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України, його органів та підприємств, що були зареєстровані і провадили діяльність з недержавного пенсійного забезпечення на день опублікування цього Закону:  
1295. 1) у разі використання пенсійних планів або пенсійних схем, що базуються на внесках роботодавців за рахунок прибутку, - мають право продовжувати роботу пов'язану із здійсненням такого пенсійного забезпечення для існуючих учасників пенсійних фондів, за умови подання уповноваженому органу детальної інформації щодо методології розрахунків рівня прибутку, необхідного для забезпечення відрахування відповідних внесків, та методології розрахунків пенсійних виплат за формою, встановленою уповноваженим органом;  
1296. 2) у разі використання пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними виплатами - не мають права укладати нові договори (пенсійні контракти) з учасниками пенсійних фондів за такими пенсійними планами (схемами) з дня опублікування цього Закону та зобов'язані надати уповноваженому органу план поступового переходу з пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними виплатами до пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними внесками.  
1297. Уповноважений орган зобов'язаний надавати консультації та методичну допомогу таким пенсійним фондам щодо розроблення планів поступового переходу з пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними виплатами до пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними внесками.  
1298. 5. Юридичним особам, діяльність яких не відповідає вимогам цього Закону та які не виконують положення пункту 2 цього розділу, забороняється використовувати у своїй назві та рекламі своєї діяльності слова "пенсійний фонд", "пенсійний план", "пенсійне забезпечення", "пенсійна схема", "пенсійні заощадження" та пропонувати населенню України послуги, пов'язані із здійсненням будь-яких пенсійних виплат.  
1299. 6. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом ліцензії на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом видаються відповідно до статті 26 цього Закону юридичним особам, які виявили бажання здійснювати діяльність з управління пенсійним фондом та які мають розмір статутного фонду не менше суми, еквівалентної 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання такої ліцензії, без вимоги обов'язкового збільшення розміру їх статутного фонду відповідно до цього Закону після закінчення цих трьох років.  
1300. 7. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом ліцензії на провадження діяльності з управління активами в частині пенсійних активів видаються відповідно до статті 39 цього Закону компаніям з управління пенсійним фондом, які мають розмір статутного фонду не менше суми, еквівалентної 800 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання такої ліцензії без вимоги обов'язкового збільшення розміру їх статутного фонду відповідно до цього Закону після закінчення цих трьох років.  
1301. 8. Кабінету Міністрів України:  
1302. 1) у тримісячний строк подати Верховній Раді України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів з питань оподаткування, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, а також до інших законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність з цим Законом;  
1303. 2) у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом, а також забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів інших органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом та скасування тих нормативно-правових актів, які не відповідають цьому Закону;  
1304. 3) у шестимісячний строк забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, віднесених за цим Законом до компетенції уповноваженого органу та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.  
1305. 9. Національному банку України у тримісячний строк привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти і забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо інвестування пенсійних активів недержавних пенсійних фондів та страхових організацій в іноземні цінні папери відповідно до статті 49 цього Закону з використанням вільно конвертованої валюти.  
1306. 10. З дня набрання чинності цим Законом інші законодавчі акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.