Кількість абзаців - 430 Розмітка (ліва колонка)


Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про засади державної регуляторної політики
 
3. у сфері господарської діяльності
 
4. Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
 
5. Розділ І. Загальні положення
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
8. державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) -напрям державної політики, спрямований на оптимізацію правового регулювання економічних відносин, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання регуляторних органів у діяльність суб'єктів господарювання, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод для розвитку господарської діяльності;
 
9. регуляторний акт - будь-який нормативно-правовий акт або інший офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим на це регуляторним органом і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання відносин у сфері господарської діяльності;
 
10. господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, фізичних та юридичних осіб, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;
 
11. регуляторний орган - Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, територіальний орган центрального органу виконавчої влади (у випадку, якщо право на прийняття ним регуляторних актів передбачено законодавством України), орган місцевого самоврядування, державна спеціалізована установа або організація, некомерційна самоврядна організація, яка здійснює керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відповідно до законодавства має повноваження приймати регуляторні акти, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти;
 
12. регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на ініціювання, підготовку, публічне обговорення, погодження, аналіз, експертизу, прийняття, впровадження, виконання, відстеження ефективності та перегляд регуляторних актів, що здійснюється громадянами, територіальними громадами, регуляторними органами, а також об'єднаннями громадян, науковими установами, іншими юридичними особами та їх об`єднаннями в порядку, встановленому Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
13. Інші терміни, які застосовуються у цьому Законі, вживаються у значеннях, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.
 
14. Стаття 2. Законодавство України про державну регуляторну політику
 
15. Законодавство України про державну регуляторну політику складається з цього Закону, а також законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики.
 
16. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору.
 
17. Стаття 3. Сфера дії Закону
 
18. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають, змінюються та припиняються у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
 
19. Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям:
 
20. законів України та інших рішень, щодо яких призначено всеукраїнський, республіканський у Автономній Республіці Крим та місцевий референдум, з моменту призначення відповідного референдуму до моменту введення в дію закону, іншого рішення, прийнятого референдумом;
 
21. постанов Верховної Ради України;
 
22. правових актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 8, 9, 11, 14 та 17 статті 7 Закону України „Про Національний банк України", і охоплюються поняттям „регуляторний акт" відповідно до статті 1 цього Закону;
 
23. правових актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення;
 
24. стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов`язковий характер, встановлюють вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
 
25. санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування (у тому числі державних будівельних норм), державних норм і правил пожежної безпеки (у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки), державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
 
26. правових актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного та надзвичайного стану, а також з питань мобілізації та демобілізації;
 
27. правових актів, що містять державну таємницю України;
 
28. актів, які містять індивідуально-конкретні приписи (в тому числі актів персонального характеру та актів оперативно-розпорядчого характеру), за винятком актів, у яких одночасно містяться норми права та індивідуально-конкретні приписи;
 
29. актів, якими доводяться до відома громадян та юридичних осіб, їх об`єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти;
 
30. нормативно-правових актів, які відповідно до законодавства приймаються юридичними та фізичними особами, що не охоплюються поняттям „регуляторний орган" відповідно до статті 1 цього Закону.
 
31. Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладення, виконання, опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.
 
32. Стаття 4. Принципи державної регуляторної політики
 
33. Принципами державної регуляторної політики є:
 
34. доцільність - обґрунтована необхідність державного втручання в економічні відносини з метою вирішення існуючої проблеми;
 
35. адекватність - відповідність форм та рівня державного втручання у економічні відносини потребі у вирішенні існуючої проблеми та вимогам ринкових відносин, з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
 
36. ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян (у тому числі споживачів і найманих працівників) та держави;
 
37. збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян (у тому числі споживачів і найманих працівників) та держави;
 
38. передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також затвердженим планам з підготовки регуляторними органами проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності;
 
39. прозорість та врахування громадської думки - відкритість та зрозумілість для громадян дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законодавством порядку громадянами, юридичними особами та їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома суб`єктів господарювання та громадян, інформування громадськості про стан здійснення державної регуляторної політики.
 
40. Стаття 5. Забезпечення здійснення державної регуляторної політики
 
41. Забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає:
 
42. встановлення єдиного підходу до обґрунтування необхідності державного втручання у економічні відносини шляхом прийняття, зміни та скасування регуляторних актів, до аналізу впливу, який справлятимуть регуляторні акти на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян (у тому числі споживачів та найманих працівників) та держави, а також до обґрунтування відповідності проектів регуляторних актів вимогам, встановленим статтями 4 та 8 цього Закону (далі - аналіз регуляторного впливу);
 
43. здійснення регуляторними органами аналізу регуляторного впливу;
 
44. проведення регуляторними органами публічних обговорень проектів регуляторних актів та врахування ними громадської думки у процесі здійснення регуляторної діяльності, проведення відкритих консультацій із заінтересованими об`єднаннями суб`єктів господарювання;
 
45. регулярне відстеження ефективності регуляторних актів у досягненні цілей, задекларованих при їх прийнятті;
 
46. регулярний перегляд регуляторних актів на відповідність їх вимогам статей 4 та 8 цього Закону, а у встановлених цим Законом випадках - також вимогам статей 5, 9, 10, 11, 12 та 13 цього Закону;
 
47. систематизація регуляторних актів з метою їх упорядкування та приведення їх норм до внутрішньо узгодженої системи, що здійснюється у формі кодифікації, інкорпорації або уніфікації;
 
48. уникнення прийняття регуляторними органами регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють чинні регуляторні акти, в тому числі прийняті іншими регуляторними органами в межах їх повноважень;
 
49. викладення вимог регуляторного акта у спосіб, який є простим для розуміння громадянами та суб`єктами господарювання, які повинні виконувати ці вимоги;
 
50. оприлюднення інформації про стан здійснення державної регуляторної політики.
 
51. Верховна Рада України та Президент України здійснюють державну регуляторну політику відповідно до цього Закону в межах своїх повноважень, встановлених Конституцією України.
 
52. Державну регуляторну політику у межах своїх повноважень, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, здійснюють Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інші державні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи та посадові особи місцевого самоврядування, а також інші органи, установи, організації та посадові особи, які охоплюються поняттям „регуляторний орган" відповідно до статті 1 цього Закону.
 
53. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства та республіканські комітети Автономної Республіки Крим, їх посадові особи здійснюють державну регуляторну політику у межах своїх повноважень, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативними актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань віднесених до її компетенції.
 
54. Стаття 6. Права громадян, суб`єктів господарювання, їх об`єднань, а також консультативно-дорадчих органів, що представляють інтереси суб`єктів господарювання, у здійсненні державної регуляторної політики
 
55. Громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання, а також консультативно-дорадчі органи, що представляють інтереси суб`єктів господарювання, мають право:
 
56. подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
 
57. у випадках, передбачених законодавством, брати участь у підготовці проектів регуляторних актів;
 
58. брати участь у публічному обговоренні проектів регуляторних актів та відстеженні ефективності регуляторних актів;
 
59. самостійно здійснювати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, та відстежувати ефективність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону за результатами відстеження ефективності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
 
60. одержувати від регуляторних органів у відповідь на подані у встановленому законом порядку звернення повну та достовірну інформацію щодо їх регуляторної діяльності, а також про стан здійснення ними державної регуляторної політики.
 
61. Стаття 7. Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів
 
62. Регуляторні органи формують та затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлене цим Законом.
 
63. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, орієнтовних цілей їх прийняття, строків здійснення етапів підготовки проектів, найменування органів (підрозділів, виконавців), відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
 
64. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни та доповнення до них підлягають оприлюдненню у друкованих органам масової інформації або на сторінках у мережі Інтернет, визначених статтею 13 цього Закону, а у випадках, встановлених цим Законом, -в інший спосіб, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
 
65. Якщо регуляторний орган в межах своїх повноважень готує проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до затвердженого плану протягом десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня прийняття рішення про винесення проекту на публічне обговорення.
 
66. Витрати, пов`язані з оприлюдненням планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також змін та доповнень до них, фінансуються за рахунок регуляторного органу, який затвердив відповідний план.
 
67. Стаття 8. Вимоги щодо здійснення аналізу регуляторного впливу
 
68. Кожний регуляторний орган при здійсненні аналізу регуляторного впливу повинен:
 
69. чітко визначити проблему, для розв`язання якої пропонується прийняти регуляторний акт, обґрунтувати, чому ця проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного втручання, а також оцінити важливість цієї проблеми;
 
70. обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою чинних регуляторних актів, у тому числі прийнятих іншими регуляторними органами, та розглянути можливість внесення змін та доповнень до чинних регуляторних актів;
 
71. визначити та оцінити усі прийнятні альтернативи запропонованому регуляторному акту, у тому числі ті альтернативні варіанти, які не передбачають прямого державного втручання;
 
72. вжити заходів для забезпечення досягнення регуляторним актом встановлених цілей з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян (у тому числі споживачів і найманих працівників) та держави у випадку, якщо регуляторний орган встановить, що запропонований регуляторний акт є найкращим способом вирішення проблеми;
 
73. оцінити витрати та вигоди, які виникатимуть внаслідок дії регуляторного акта для суб`єктів господарювання, громадян та держави. У разі, якщо витрати та вигоди не можуть бути кількісно визначені, регуляторний орган може приймати або пропонувати прийняти регуляторний акт виключно на підставі обґрунтування про те, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії цього регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати;
 
74. оцінити можливість виконання вимог регуляторного акта в залежності від ресурсів, якими розпоряджаються суб`єкти господарювання та громадяни, які повинні виконувати ці вимоги;
 
75. оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта.
 
76. Стаття 9. Аналіз регуляторного впливу
 
77. Стосовно кожного проекту регуляторного акта готується аналіз регуляторного впливу.
 
78. Аналіз регуляторного впливу повинен містити:
 
79. стисле визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом втручання держави у відповідну сферу господарської діяльності;
 
80. чітке визначення цілей регуляторного акта;
 
81. опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми;
 
82. визначення очікуваних результатів впровадження регуляторного акта, яке включає обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей, а також розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян (у тому числі споживачів і найманих працівників) та держави внаслідок дії регуляторного акта;
 
83. опис альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу;
 
84. обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта;
 
85. визначення показників, оцінка яких через встановлені цим Законом проміжки часу в рамках відстеження ефективності регуляторного акта підтвердить, що регуляторний акт досяг цілей, задекларованих при його прийнятті (далі - показники ефективності);
 
86. визначення заходів, за допомогою яких через встановлені цим Законом проміжки часу буде здійснюватися відстеження ефективності регуляторного акта у разі його прийняття.
 
87. До підготовки аналізу регуляторного впливу можуть залучатися наукові установи, експертні та громадські організації, об`єднання суб`єктів господарювання, групи фахівців та окремі фахівці.
 
88. Методика підготовки аналізу регуляторного впливу затверджується постановою Верховної Ради України.
 
89. Оформлений аналіз регуляторного впливу підписується керівником регуляторного органу, що розробив проект регуляторного акта, або його заступником.
 
90. У випадку, якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, аналіз регуляторного впливу готується щодо норм, які регулюють відносини у сфері господарської діяльності.
 
91. Стаття 10. Публічне обговорення проектів регуляторних актів
 
92. Кожен проект регуляторного акта підлягає публічному обговоренню.
 
93. Проект регуляторного акта виноситься на публічне обговорення за рішенням його розробника у строки, встановлені цим Законом.
 
94. Прийняття розробником проекту регуляторного акта рішення про винесення його на публічне обговорення не перешкоджає прийняттю в установленому порядку рішення про винесення цього проекту на народне обговорення, громадські слухання, а також рішення про застосування інших форм обговорення проектів нормативно-правових актів, передбачених законодавством.
 
95. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне публічне обговорення проектів регуляторних актів.
 
96. Публічне обговорення проекту регуляторного акта включає:
 
97. публікування у друкованих засобах масової інформації та розміщення на сторінках у мережі Інтернет, визначених статтею 13 цього Закону, або оприлюднення в інший спосіб, передбачений цим Законом, повідомлення про публічне обговорення проекту регуляторного акта;
 
98. публікування у друкованих засобах масової інформації або розміщення на сторінках у мережі Інтернет, визначених статтею 13 цього Закону, або оприлюднення в інший спосіб, передбачений цим Законом, проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу;
 
99. надсилання громадянами та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу до розробника проекту, а у випадках, встановлених цим Законом, або за ініціативою розробника проекту, - і до інших органів;
 
100. обов`язковий розгляд розробником проекту регуляторного акта всіх зауважень та пропозицій, одержаних під час публічного обговорення, за результатами якого приймається рішення про їх повне чи часткове врахування або про мотивоване відхилення.
 
101. Повідомлення про публічне обговорення проекту регуляторного акта повинно містити:
 
102. стислий виклад змісту проекту обсягом до 100 слів;
 
103. поштову та електронну (за її наявності) адресу розробника проекту та інших органів, до яких надсилаються зауваження та пропозиції;
 
104. назву друкованого засобу масової інформації або адресу сторінки у мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу;
 
105. строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, а у випадках, встановлених цим Законом, також спосіб надання зауважень та пропозицій.
 
106. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж двадцять робочих днів і більшим ніж три місяці з дати опублікування відповідного повідомлення.
 
107. Витрати, пов'язані з оприлюдненням повідомлення, проекту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу, фінансуються за рахунок розробника проекту регуляторного акта.
 
108. Стаття 11. Відстеження ефективності регуляторних актів та їх перегляд
 
109. Стосовно кожного регуляторного акта здійснюється відстеження його ефективності.
 
110. Метою відстеження ефективності регуляторного акта є визначення кількісних та якісних значень показників ефективності, встановлених в аналізі регуляторного впливу, яким супроводжувався проект цього регуляторного акта, та оцінка на підставі цих значень ефективності регуляторного акта у досягненні цілей, задекларованих при його прийнятті.
 
111. Для відстеження ефективності регуляторних актів можуть бути використані статистичні дані, а також дані, одержані в результаті наукових досліджень та соціологічних опитувань.
 
112. Відстеження ефективності регуляторного акта поділяється на первинне та періодичні відстеження.
 
113. Періодичні відстеження ефективності здійснюються з метою перевірки сталого досягання регуляторним актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення первинного відстеження ефективності цього регуляторного акта.
 
114. Первинне відстеження ефективності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, не встановлено більш ранній строк.
 
115. Періодичні відстеження ефективності регуляторного акта здійснюються раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з первинного відстеження ефективності цього акта, в тому числі і у випадках, коли дію регуляторного акта, який набирає чинності на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.
 
116. У випадку, коли регуляторний акт набирає чинності на визначений строк, що є меншим ніж один рік, відстеження його ефективності здійснюється один раз протягом строку чинності цього регуляторного акта за три місяці до дня закінчення визначеного строку, якщо інше не встановлене рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, але не пізніше дня закінчення визначеного строку. У разі, коли продовжується дія регуляторного акта, який було прийнято на визначений строк, що є меншим ніж один рік, періодичні відстеження ефективності цього регуляторного акта здійснюються у строки, встановлені частиною сьомою цієї статті.
 
117. Рішення регуляторного органу про строк, після якого чи до якого починається первинне відстеження ефективності регуляторного акта, визначається у самому регуляторному акті або в окремому рішенні регуляторного органу, який прийняв цей акт.
 
118. Виконання заходів з відстеження ефективності регуляторного акта забезпечується регуляторним органом, який прийняв цей акт, якщо інше не встановлено цим Законом. До виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів можуть залучатися наукові установи, експертні та громадські організації, об`єднання суб`єктів господарювання, групи фахівців або окремі фахівці.
 
119. Строк виконання заходів з відстеження ефективності регуляторного акта не може бути меншим ніж один місяць.
 
120. Метод, за яким регуляторний орган здійснив відстеження ефективності регуляторного акта, та результати відстеження ефективності оприлюднюються регуляторним органом, який прийняв відповідний регуляторний акт, не пізніш як у десятиденний строк з дня закінчення заходів з відстеження ефективності. В цьому випадку для оприлюднення використовуються друковані засоби масової інформації або офіційна сторінка у мережі Інтернет регуляторного органу, який прийняв регуляторний акт, якщо інше не встановлене цим Законом.
 
121. В методі, за яким регуляторний орган здійснив відстеження ефективності, вказуються дані та припущення, на основі яких здійснено відстеження ефективності, спосіб одержання використаних даних та припущень, а також описуються застосовані способи одержання результатів. Результатами відстеження ефективності є відомості про кількісні та якісні значення показників ефективності, які свідчать про повне чи часткове досягнення або про недосягнення регуляторним актом цілей, які були задекларовані при його прийнятті.
 
122. На підставі результатів відстеження ефективності регуляторного акта регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлене цим Законом, може ухвалити рішення про:
 
123. залишення регуляторного акта без змін;
 
124. необхідність внесення змін та доповнень до регуляторного акта;
 
125. необхідність визнання регуляторного акта або окремих його положень такими, що втратили чинність;
 
126. необхідність зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень (у разі, якщо зупинення дії передбачено законодавством);
 
127. необхідність систематизації регуляторного акта, стосовно якого здійснювалося відстеження ефективності, або його положень, а також інших регуляторних актів чи їх положень у формі кодифікації, інкорпорації або уніфікації.
 
128. Підготовка та розгляд за результатами відстеження ефективності регуляторного акта пропозицій про внесення змін та доповнень до цього акта, визнання його або його окремих положень такими, що втратили чинність, зупинення дії регуляторного акта чи його окремих положень, а також систематизацію регуляторних актів здійснюється відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, які встановлюють порядок підготовки відповідних регуляторних актів.
 
129. Регуляторний орган може здійснювати у встановленому ним порядку та строки перегляд окремих або сукупності прийнятих ним регуляторних актів з метою перевірки їх відповідності вимогам статей 4, 8 або 9 цього Закону.
 
130. Витрати на виконання заходів з відстеження ефективності фінансуються за рахунок регуляторного органу, який відповідно до цього Закону забезпечує виконання цих заходів.
 
131. Стаття 12. Офіційне оприлюднення регуляторних актів
 
132. Регуляторні акти, прийняті Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, офіційно оприлюднюються у порядку та у строки, встановлені законодавством.
 
133. Регуляторні акти, прийняті Верховною Радою Автономної Республіки Крим, підлягають офіційному оприлюдненню у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як у п`ятиденний строк з дня їх прийняття у встановленому порядку та підписання.
 
134. Регуляторні акти, прийняті Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами або організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами, підлягають офіційному оприлюдненню в „Офіційному віснику України" та у газеті „Урядовий кур`єр" не пізніш як у п`ятиденний строк після їх державної реєстрації, а у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації або зазначені органи, установи, організації та посадові особи не належать до кола органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації, - не пізніш як у п`ятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку та підписання.
 
135. Регуляторні акти, прийняті Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, а також їх посадовими особами, підлягають офіційному оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, визначених Кабінетом Міністрів України, не пізніш як п`ятиденний строк після їх державної реєстрації, а у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації або зазначені органи не належать до кола органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації, - не пізніш як у п`ятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку та підписання.
 
136. Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, підлягають офіційному оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - в інших місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як у п`ятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку та підписання.
 
137. Стаття 13. Способи оприлюднення деяких документів, які готуються у процесі здійснення регуляторної діяльності
 
138. Плани законопроектної роботи Верховної Ради України, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення за рішенням органів, визначених у частині другій статті 17 цього Закону, проекти законів, що виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у газеті „Голос України" та/або розміщення їх на офіційній сторінці Верховної Ради України у мережі Інтернет.
 
139. Плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, проекти регуляторних актів, що виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим друкованих засобах масової інформації та/або розміщення їх на офіційній сторінці Верховної Ради Автономної Республіки Крим у мережі Інтернет.
 
140. Плани діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення за рішенням органів, визначених у частині другій статті 24 цього Закону, проекти регуляторних актів, що подані на розгляд до Кабінету Міністрів України та виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у газеті „Урядовий кур`єр" та/або розміщення їх на офіційній сторінці Кабінету Міністрів України у мережі Інтернет.
 
141. Плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Національного банку України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших державних органів, центральних органів виконавчої влади, державних спеціалізованих установ або організацій, некомерційних самоврядних організацій, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, їх посадовими особами, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів, розроблених зазначеними органами, установами, організаціями, їх посадовими особами, проекти регуляторних актів, що виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у друкованих засобах масової інформації відповідних органів, установ, організацій, а у разі їх відсутності - в інших центральних друкованих засобах масової інформації та/або розміщення їх на офіційних сторінках відповідних органів, установ, організацій у мережі Інтернет.
 
142. Плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів, розроблених зазначеними органами, проекти регуляторних актів, що виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у друкованих засобах масової інформації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих органів виконавчої влади, а у разі їх відсутності - в інших місцевих друкованих засобах масової інформації та/або розміщення їх на офіційних сторінках Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих органів виконавчої влади у мережі Інтернет.
 
143. Плани роботи сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних та міських голів, а у разі, якщо регламенти рад не затверджено, -плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів відповідних рад, зміни та доповнення до них, а також повідомлення про проведення публічного обговорення проектів регуляторних актів, розроблених органами та посадовими особами місцевого самоврядування, проекти регуляторних актів, що виносяться на публічне обговорення, та відповідні аналізи регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування їх у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - в інших місцевих друкованих засобах масової інформації та/або розміщення їх на офіційних сторінках відповідних рад у мережі Інтернет.
 
144. У разі, якщо у населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації та відсутня офіційна сторінка відповідної ради у мережі Інтернет, документи, зазначені у частині шостій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до відповідної територіальної громади. В цьому випадку розробник проекту регуляторного акта у повідомленні про проведення публічного обговорення вказує спосіб надання громадянами, юридичними особами та їх об`єднаннями своїх зауважень та пропозицій.
 
145. Розділ ІІ. Здійснення державної регуляторної політики Верховною Радою України
 
146. Стаття 14. Особливості планування діяльності Верховної Ради України з підготовки проектів законів, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності
 
147. Планування діяльності Верховної Ради України з підготовки проектів законів, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності (далі - проекти законів), здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів законопроектної роботи у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України, з додержанням вимог, встановлених частинами третьою та четвертою статті 7 та частиною першою статті 13 цього Закону.
 
148. Стаття 15. Підготовка аналізу регуляторного впливу проектів законів
 
149. Кожен проект закону, що внесений будь-яким суб`єктом законодавчої ініціативи на розгляд до Верховної Ради України, повинен супроводжуватися аналізом регуляторного впливу, підготовленим відповідно до вимог статей 8 та 9 цього Закону.
 
150. У разі внесення до Верховної Ради України проекту закону без аналізу регуляторного впливу Комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого належить здійснення державної регуляторної політики (далі - відповідальний Комітет Верховної Ради України), в установленому порядку приймає рішення про направлення проекту закону на доопрацювання суб`єктові законодавчої ініціативи, який його вніс.
 
151. За мотивованим поданням народного депутата України відповідальний Комітет Верховної Ради України може прийняти рішення про забезпечення підготовки у порядку, встановленому частинами другою - п`ятою статті 16 цього Закону, експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту закону, внесеного цим народним депутатом України у порядку законодавчої ініціативи. У цьому випадку аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо аналізу регуляторного впливу готується відповідно до вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.
 
152. Стаття 16. Особливості порядку подання та розгляду Верховною Радою України проектів законів
 
153. Кожен проект закону, що внесений на розгляд до Верховної Ради України, протягом семи днів з моменту його реєстрації подається до відповідального Комітету Верховної Ради України для вивчення та надання висновків про відповідність проекту закону вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
154. Відповідальний Комітет Верховної Ради України забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту закону.
 
155. Підготовку експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів законів здійснює структурний підрозділ Апарату Верховної Ради України, на який таку функцію покладено в установленому законодавством порядку.
 
156. До підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів законів можуть залучатися наукові установи, експертні та громадські організації, об`єднання суб`єктів господарювання, групи фахівців та окремі фахівці.
 
157. Строк підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів законів встановлюється за рішенням відповідального Комітету Верховної Ради України і не може бути меншим двадцяти робочих днів.
 
158. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект закону при його внесенні суб`єктом законодавчої ініціативи на розгляд до Верховної Ради України, та експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту закону, а у випадку, передбаченому частиною третьою статті 15 цього Закону, - лише на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу, відповідальний Комітет Верховної Ради України готує свої висновки про відповідність проекту закону вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
159. У випадку, коли протягом строку, встановленого для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу, експертний висновок не був наданий відповідальному Комітету Верховної Ради України, висновки відповідального Комітету Верховної Ради України готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект закону при його внесенні.
 
160. Правило, встановлене частиною сьомою цієї статті, не застосовується у випадку, передбаченому частиною третьою статті 15 цього Закону.
 
161. Висновки відповідального Комітету Верховної Ради України передаються для вивчення до Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належить супроводження розгляду проекту закону у Верховній Раді України (далі - головний Комітет Верховної Ради України), за винятком випадків, коли відповідальний Комітет Верховної Ради України є головним Комітетом Верховної Ради України.
 
162. За результатами підготовки проекту закону до другого та третього читання відповідальний Комітет Верховної Ради України може прийняти рішення про підготовку та передачу до головного Комітету Верховної Ради України своїх висновків про відповідність проекту закону вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону. У цьому випадку висновки відповідального Комітету Верховної Ради України готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу, підготовленого у порядку, встановленому частинами другою - п`ятою цієї статті.
 
163. При представленні на пленарному засіданні Верховної Ради України проекту закону Голова відповідального Комітету Верховної Ради України доповідає висновки цього Комітету про відповідність проекту закону вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
164. У випадках, коли проект закону може вплинути на доходну та/або видаткову частину бюджетів, подання та розгляд такого проекту здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Бюджетного кодексу України.
 
165. Стаття 17. Забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки у здійсненні Верховною Радою України державної регуляторної політики
 
166. За рішенням відповідального Комітету Верховної Ради України:
 
167. виносяться на публічне обговорення проекти законів, які до внесення їх на розгляд до Верховної Ради України не виносилися на публічне обговорення;
 
168. можуть виноситися на повторне публічне обговорення проекти законів, які до внесення їх на розгляд до Верховної Ради України виносилися на публічне обговорення.
 
169. У разі проведення публічного обговорення чи повторного публічного обговорення функцію розробника проекту закону виконує суб`єкт законодавчої ініціативи, який вніс відповідний проект, якщо інше не встановлено у рішенні про проведення публічного обговорення.
 
170. Зауваження та пропозиції громадян та юридичних осіб, їх об`єднань, висловлені під час проведення публічного обговорення, крім розробника проекту закону, також надсилаються до головного Комітету Верховної Ради України.
 
171. Верховна Рада України та комітети Верховної Ради України постійно публікують у друкованих засобах масової інформації та розміщують на офіційній сторінці Верховної Ради України у мережі Інтернет у порядку, встановленому законодавством, інформацію про опрацювання проектів законів, про стан здійснення державної регуляторної політики Верховною Радою України, а також про виконання Верховною Радою України та відповідальним Комітетом Верховної Ради України повноважень по контролю за здійсненням державної регуляторної політики.
 
172. Стаття 18. Особливості відстеження ефективності та перегляду законів, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності
 
173. Виконання заходів з відстеження ефективності законів, що регулюють відносини у сфері господарської діяльності, забезпечується Кабінетом Міністрів України, а стосовно законів, проекти яких у порядку законодавчої ініціативи було внесено Національним банком України або предмет регулювання яких належить до компетенції Національного банку України, -Національним банком України.
 
174. Метод, за яким Кабінет Міністрів України або Національний банк України забезпечив відстеження ефективності закону, та результати відстеження ефективності не пізніше десяти днів з дня закінчення заходів з відстеження ефективності цього закону:
 
175. в установленому порядку передаються до головного Комітету Верховної Ради України;
 
176. оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації відповідно Кабінету Міністрів України чи Національного банку України або розміщуються на офіційних сторінках цих органів у мережі Інтернет.
 
177. Рішення про необхідність перегляду законів за результатами відстеження їх ефективності ухвалює головний Комітет Верховної Ради України.
 
178. Стаття 19. Повноваження Верховної Ради України по контролю за здійсненням державної регуляторної політики
 
179. До повноважень Верховної Ради України по контролю за здійсненням державної регуляторної політики належить:
 
180. заслуховування не пізніше 1 грудня кожного року річного звіту Кабінету Міністрів України про стан здійснення державної регуляторної політики у системі органів виконавчої влади;
 
181. заслуховування інформації Кабінету Міністрів України про стан здійснення державної регуляторної політики у системі органів виконавчої влади під час проведення „Днів Уряду України".
 
182. До повноважень відповідального Комітету Верховної Ради України по контролю за здійсненням державної регуляторної політики належить:
 
183. контроль за відповідністю проектів законів, поданих на розгляд Верховної Ради України, вимогам цього Закону;
 
184. контроль за додержанням органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами цього Закону, інших законів України та нормативних актів Верховної Ради України, які пов`язані зі здійсненням державної регуляторної політики;
 
185. контроль за відповідністю підзаконних актів цьому Закону та іншим законам України, які регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики;
 
186. заслуховування не пізніше 15 листопада річного звіту спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регуляторної політики (далі - спеціально уповноважений орган) про свою діяльність;
 
187. інші контрольні повноваження комітетів Верховної Ради України, визначені Конституцією України та Законом України „Про комітети Верховної Ради України".
 
188. Відповідальний Комітет Верховної Ради України готує і попередньо розглядає питання щодо звіту та інформації Кабінету Міністрів України та звіту спеціально уповноваженого органу в частині, що віднесена законодавством до компетенції комітетів Верховної Ради України.
 
189. Під час здійснення повноважень по контролю за здійсненням державної регуляторної політики відповідальний Комітет Верховної Ради України керується правами, визначеними Конституцією України та Законом України „Про комітети Верховної Ради України".
 
190. Щорічні звіти Кабінету Міністрів України та спеціально уповноваженого органу оприлюднюються шляхом їх опублікування в газетах „Голос України" та „Урядовий кур`єр".
 
191. Розділ ІІІ. Здійснення державної регуляторної політики Верховною Радою Автономної Республіки Крим
 
192. Стаття 20. Правові та організаційні засади здійснення державної регуляторної політики Верховною Радою Автономної Республіки Крим
 
193. Правові та організаційні засади здійснення державної регуляторної політики Верховною Радою Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативними актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
 
194. Розділ ІV. Здійснення державної регуляторної політики Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади
 
195. Стаття 21. Організаційні засади здійснення державної регуляторної політики центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади
 
196. Центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, за винятком спеціально уповноваженого органу та його територіальних органів, та місцеві органи виконавчої влади з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів.
 
197. Організаційні засади здійснення державної регуляторної політики Радою міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України, законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим, нормативними актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
 
198. Стаття 22. Особливості планування діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів
 
199. Планування діяльності з підготовки Кабінетом Міністрів України проектів регуляторних актів здійснюється у рамках перспективного та поточного планування у порядку, встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України, з додержанням вимог частини третьої та четвертої статті 7 та частини третьої статті 13 цього Закону.
 
200. Плани діяльності центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів формуються та затверджуються у строки, встановлені частиною першою статті 7 цього Закону, на основі затвердженого плану діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів.
 
201. Стаття 23. Підготовка аналізу регуляторного впливу проектів регуляторних актів, прийняття або схвалення яких належить до компетенції органів виконавчої влади
 
202. Кожен проект регуляторного акта, розроблений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, його територіальним органом або місцевим органом виконавчої влади, при винесенні його на публічне обговорення повинен супроводжуватися аналізом регуляторного впливу, підготовленим відповідно до вимог статей 8 та 9 цього Закону.
 
203. Проекти регуляторних актів, які в установленому порядку вносяться до Кабінету Міністрів України іншими, ніж вказані в частині першій цієї статті, органами або особами, повинні супроводжуватися аналізом регуляторного впливу.
 
204. Стаття 24. Забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки у здійсненні органами виконавчої влади державної регуляторної політики
 
205. Зауваження та пропозиції громадян та юридичних осіб, їх об`єднань, висловлені під час проведення публічного обговорення проекту регуляторного акта, розробленого органом виконавчої влади, крім розробника проекту, також надсилаються:
 
206. до спеціально уповноваженого органу - при проведенні публічного обговорення проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади;
 
207. до відповідного територіального органу спеціально уповноваженого органу - при проведенні публічного обговорення проектів регуляторних актів, розроблених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади.
 
208. За рішенням Кабінету Міністрів України або відповідного Урядового комітету:
 
209. виносяться на публічне обговорення проекти регуляторних актів, які до внесення їх на розгляд до Кабінету Міністрів України не виносилися на публічне обговорення;
 
210. можуть виноситися на повторне публічне обговорення проекти регуляторних актів, які до внесення їх на розгляд до Кабінету Міністрів України виносилися на публічне обговорення.
 
211. У разі проведення публічного обговорення чи повторного публічного обговорення за рішенням Кабінету Міністрів України чи відповідного Урядового комітету функцію розробника проекту регуляторного акта виконує орган виконавчої влади, який вніс відповідний проект, якщо інше не встановлено у рішенні про проведення публічного обговорення.
 
212. Органи виконавчої влади постійно публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про опрацювання проектів регуляторних актів, а також про стан здійснення ними державної регуляторної політики.
 
213. Стаття 25. Погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, із спеціально уповноваженим органом або його територіальними органами
 
214. Проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, підлягають обов'язковому погодженню із спеціально уповноваженим органом.
 
215. Проекти регуляторних актів, які розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають обов'язковому погодженню з відповідними територіальними органами спеціально уповноваженого органу.
 
216. На розгляд спеціально уповноваженого органу разом з проектом регуляторного подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія опублікованого у друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення публічного обговорення проекту.
 
217. Тривалість процедури погодження проектів регуляторних актів повинна становити не більше одного місяця з дня реєстрації проекту у спеціально уповноваженому органі або у його відповідному територіальному органі.
 
218. У разі погодження поданого проекту регуляторного акта спеціально уповноважений орган або його відповідний територіальний орган подає цей проект до органу, який його розробив, разом з висновком про погодження цього проекту.
 
219. У разі відмови у погодженні поданого проекту регуляторного акта спеціально уповноважений орган або його відповідний територіальний орган подає проект до органу, що його розробив, разом з висновком, який повинен містити зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта або до аналізу регуляторного впливу з їх обґрунтуванням.
 
220. Проект регуляторного акта після його доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій, а за необхідності - доопрацювання аналізу регуляторного впливу, подається в установленому порядку на повторне погодження до спеціально уповноваженого органу або його територіальних органів.
 
221. У разі, якщо проект регуляторного акта, що поданий на погодження до спеціально уповноваженого органу чи його відповідного територіального органу, не виносився розробником цього проекту на публічне обговорення, спеціально уповноважений орган чи його територіальний орган залишають цей проект без розгляду та повертають його розробникові не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації.
 
222. Після проведення публічного обговорення проект регуляторного акта, який було залишено без розгляду, подається його розробником до спеціально уповноваженого органу чи його відповідного територіального органу у порядку, встановленому цим Законом.
 
223. Стаття 26. Оскарження відмови спеціально уповноваженого органу у погодженні проекту регуляторного акта
 
224. У разі незгоди із висновком спеціально уповноваженого органу про відмову у погодженні проекту регуляторного акта центральний орган виконавчої влади, що розробив цей проект, звертається до спеціально уповноваженого органу з ініціативою щодо утворення узгоджувальної групи для проведення консультацій з метою усунення суперечностей. До складу узгоджувальної групи входять представники розробника проекту регуляторного акта і спеціально уповноваженого органу.
 
225. Датою початку консультацій є дата проведення першого засідання узгоджувальної групи.
 
226. Якщо протягом десяти робочих днів з дати початку консультацій суперечності не було усунено, розробник проекту регуляторного акта має право оскаржити відмову спеціально уповноваженого органу у погодженні цього проекту до Урядового комітету економічного розвитку протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації розробником проекту висновку про відмову у його погодженні.
 
227. До скарги щодо відмови спеціально уповноваженого органу у погодженні проекту регуляторного акта додаються копії проекту акта та висновку спеціально уповноваженого органу про відмову у його погодженні, а у разі необхідності за рішенням скаржника - інші матеріали.
 
228. Одночасно з поданням скарги розробник проекту регуляторного акта надсилає до спеціально уповноваженого органу повідомлення про факт оскарження відмови у погодженні проекту.
 
229. Спеціально уповноважений орган може подати на засідання Урядового комітету економічного розвитку додаткові матеріали, які обґрунтовують його відмову у погодженні проекту.
 
230. Строк розгляду скарги встановлюються Урядовим комітетом економічного розвитку, але не може бути більшим ніж місяць з дня реєстрації цієї скарги у Кабінеті Міністрів України.
 
231. За результатами розгляду скарги Урядовий комітет економічного розвитку ухвалює рішення про задоволення скарги або про відмову у її задоволенні.
 
232. У разі задоволення скарги спірний проект регуляторного акта затверджується або вноситься розробником на розгляд до Кабінету Міністрів України у встановленому законодавством порядку без обов'язкового погодження із спеціально уповноваженим органом.
 
233. У разі відмови у задоволенні скарги спірний проект регуляторного акта повертається його розробнику на доопрацювання та повторне подання його на погодження із спеціально уповноваженим органом.
 
234. Стаття 27. Оскарження відмови територіального органу спеціально уповноваженого органу у погодженні проекту регуляторного акта
 
235. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, територіальний орган центрального органу виконавчої влади може оскаржити висновок територіального органу спеціально уповноваженого органу про відмову у погодженні проекту регуляторного акта до апеляційної регуляторної комісії протягом десяти робочих днів з дня реєстрації такого висновку розробником проекту.
 
236. Одночасно з поданням скарги розробник проекту регуляторного акта надсилає до територіального органу спеціально уповноваженого органу повідомлення про факт оскарження відмови у погодженні проекту.
 
237. Апеляційні регуляторні комісії утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До складу апеляційних регуляторних комісій входять представники місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, об`єднань суб`єктів господарювання.
 
238. Положення про апеляційну регуляторну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України, а її склад - відповідно Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
 
239. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності апеляційних регуляторних комісій здійснює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
 
240. Апеляційна регуляторна комісія розглядає скаргу щодо відмови територіального органу спеціально уповноваженого органу у погодженні проекту регуляторного акта протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації цієї скарги апеляційною регуляторною комісією.
 
241. До скарги додаються копії проекту регуляторного акта та висновку територіального органу спеціально уповноваженого органу про відмову у його погодженні, а у разі необхідності за рішенням скаржника - інші матеріали.
 
242. Територіальний орган спеціально уповноваженого органу може подати на засідання апеляційної регуляторної комісії додаткові матеріали, які обґрунтовують його відмову у погодженні проекту.
 
243. За результатами розгляду скарги апеляційна регуляторна комісія ухвалює рішення про задоволення скарги або про відмову у її задоволенні.
 
244. У разі задоволення скарги спірний проект регуляторного акта затверджується або вноситься розробником на розгляд до вищестоящого органу у встановленому законодавством порядку без обов'язкового погодження з територіальним органом спеціально уповноваженого органу.
 
245. У разі відмови у задоволенні скарги спірний проект регуляторного акта повертається його розробнику на доопрацювання та повторне подання його на погодження до територіального органу спеціально уповноваженого органу.
 
246. Стаття 28. Особливості порядку подання та розгляду Кабінетом Міністрів України проектів регуляторних актів
 
247. Кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до Кабінету Міністрів України, протягом семи днів з моменту його реєстрації подається для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу до структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, на який у встановленому законодавством порядку покладено відповідну функцію.
 
248. До підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на розгляд до Кабінету Міністрів України, можуть залучатися наукові установи, експертні та громадські організації, об`єднання суб`єктів господарювання, групи фахівців та окремі фахівці.
 
249. Строк підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюється за рішенням Урядового комітету, на розгляд якого винесено проект, і не може бути меншим двадцяти днів.
 
250. Аналіз регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд до Кабінету Міністрів України, та експертний висновок щодо регуляторного впливу подається разом з відповідним проектом регуляторного акта на засідання відповідного Урядового комітету.
 
251. У випадку, коли протягом строку, встановленого для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу, експертний висновок не був поданий на засідання Урядового комітету, розгляд проекту регуляторного акта здійснюється на підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні.
 
252. Стаття 29. Особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами
 
253. Регуляторний акт може бути прийнятий, а проект регуляторного акта у випадках, якщо до компетенції органу виконавчої влади, його посадової особи належить схвалення проекту регуляторного акта, - схвалений, уповноваженим на це органом виконавчої влади, його посадовою особою, за винятком випадків, коли наявна хоча б одна з таких обставин:
 
254. відсутній аналіз регуляторного впливу;
 
255. проект регуляторного акта не був винесений на публічне обговорення;
 
256. проект регуляторного акта не був поданий на погодження із спеціально уповноваженим органом або його відповідним територіальним органом;
 
257. проект регуляторного акта, щодо якого спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом було подано висновок про відмову у його погодженні, не поданий на повторне погодження до цих органів;
 
258. розробник проекту регуляторного акта подав його для прийняття або схвалення уповноваженим на це органом виконавчої влади, його посадовою особою до прийняття рішення Урядового комітету економічного розвитку або апеляційної регуляторної комісії, у випадку якщо розробником проекту в установленому порядку було подано скаргу щодо висновку про відмову у погодженні цього проекту;
 
259. розробником проекту регуляторного акта не виконано рішення Урядового комітету економічного розвитку або апеляційної регуляторної комісії.
 
260. У разі виявлення будь-якого з цих порушень спеціально уповноважений орган, його територіальний орган повідомляє про це орган виконавчої влади, його посадову особу, уповноважену на прийняття або схвалення регуляторного акта, а якщо регуляторний акт підлягає державній реєстрації в органах юстиції, - також орган юстиції, до компетенції якого належить здійснення державної реєстрації цього регуляторного акта.
 
261. Якщо в ході перевірки буде підтверджено повідомлення спеціально уповноваженого органу або його територіального органу про вчинення при прийнятті регуляторного акта порушень, визначених у частині першій цієї статті, орган юстиції протягом десяти робочих днів з дня одержання цього повідомлення:
 
262. у випадку подання регуляторного акта для його державної реєстрації відмовляє у його державній реєстрації як такого, що виданий з порушенням чинного законодавства або не узгоджено із заінтересованими органами, якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є обов`язковим;
 
263. у випадку реєстрації в установленому порядку цього регуляторного акта скасовує рішення про його державну реєстрацію на підставі виявлення обставин, що не були відомі реєструючому органу під час державної реєстрації цього регуляторного акта.
 
264. Стаття 30. Особливості відстеження ефективності та перегляду регуляторних актів, прийнятих органами виконавчої влади
 
265. Виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, забезпечується центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, які були головними розробниками проектів цих регуляторних актів або до компетенції яких належать питання, що регулюються цими регуляторними актами.
 
266. Метод, за яким орган виконавчої влади забезпечив відстеження ефективності регуляторного акта Кабінету Міністрів України, та результати відстеження ефективності не пізніше десяти днів з дня закінчення заходів з відстеження ефективності:
 
267. в установленому порядку передаються до Урядового комітету, на засіданні якого розглядався проект цього регуляторного акта;
 
268. публікуються у газеті „Урядовий кур`єр", друкованих засобах масової інформації центральних органів виконавчої влади або розміщуються на офіційних сторінках Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади у мережі Інтернет.
 
269. Рішення про необхідність перегляду регуляторних актів Кабінету Міністрів України за результатами відстеження їх ефективності ухвалює Урядовий комітет, на засіданні якого розглядався проект цього регуляторного акта.
 
270. Метод, за яким орган виконавчої влади забезпечив відстеження ефективності прийнятого ним регуляторного акта, та результати відстеження ефективності не пізніше десяти робочих днів з дня закінчення заходів з відстеження ефективності передаються:
 
271. при відстеженні ефективності регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади, - до спеціально уповноваженого органу;
 
272. при відстеженні ефективності регуляторних актів, прийнятих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, -до відповідного територіального органу спеціально уповноваженого органу.
 
273. Стаття 31. Перегляд регуляторних актів спеціально уповноваженим органом
 
274. Спеціально уповноважений орган має право здійснювати перегляд регуляторних актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 цього Закону.
 
275. Підставами для початку перегляду спеціально уповноваженим органом є:
 
276. відповідне звернення громадян, суб'єктів господарювання, їх об`єднань, а також консультативно-дорадчих органів, що представляють інтереси суб`єктів господарювання;
 
277. аналіз спеціально уповноваженим органом методу, за яким орган виконавчої влади забезпечив відстеження ефективності прийнятого ним регуляторного акта, та результатів відстеження ефективності цього акта.
 
278. У разі виявлення у регуляторних актах або в діях органів, зазначених в частині першій цієї статті, порушень вимог статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону, спеціально уповноважений орган ухвалює рішення про необхідність усунення виявлених порушень органом, що прийняв цей акт.
 
279. Рішення спеціально уповноваженого органу може ухвалюватися лише в інтересах необмеженого кола осіб.
 
280. Рішення може стосуватися регуляторного акта як у цілому, так і окремих його положень.
 
281. Рішення спеціально уповноваженого органу не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення надсилається органу виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
 
282. Рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень вимог статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону не реєструються в Міністерстві юстиції України.
 
283. Стаття 32. Виконання рішень спеціально уповноваженого органу
 
284. Рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень вимог статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади підлягають обов'язковому виконанню у місячний строк з дня ухвалення такого рішення або оскарженню у порядку, встановленому цим Законом.
 
285. Виконання органами виконавчої влади рішень спеціально уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було ухвалено рішення, або про визнання цього регуляторного акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність.
 
286. У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було ухвалено рішення, чи затвердження нової редакції цього акта цей проект надсилається на обов'язкове погодження до спеціально уповноваженого органу або його територіальних органів не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення спеціально уповноваженого органу.
 
287. У разі, коли зміни до регуляторного акта або його нова редакція повністю відповідають зауваженням та пропозиціям, викладеним у відповідному рішенні спеціально уповноваженого органу, аналіз регуляторного впливу проекту не готується та публічне обговорення проекту не проводиться.
 
288. У разі, коли зміни до регуляторного акта або його нова редакція не відповідають зауваженням та пропозиціям, викладеним у відповідному рішенні спеціально уповноваженого органу, проект змін або нова редакція акта повертаються його розробникові для доопрацювання та внесення на повторне погодження до спеціально уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Законом.
 
289. У разі прийняття акта про визнання регуляторного акта, щодо якого було ухвалено рішення, або окремих його положень такими, що втратили чинність, орган виконавчої влади, що прийняв цей акт, протягом п'яти робочих днів надсилає його копію до спеціально уповноваженого органу.
 
290. У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу або його неоскарження органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було ухвалено рішення спеціально уповноваженого органу, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання відповідного рішення.
 
291. Виконанням рішення спеціально уповноваженого органу вважаються:
 
292. прийняття акта про визнання регуляторного акта, щодо якого було ухвалено рішення, або окремих його положень такими, що втратили чинність;
 
293. надання спеціально уповноваженим органом висновку про погодження проекту акта, яким вносяться зміни до регуляторного акта, щодо якого було ухвалено рішення, або затверджується нова редакція цього регуляторного акта.
 
294. Якщо рішення ухвалено щодо регуляторного акта, зареєстрованого в установленому законодавством порядку, спеціально уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає повідомлення про це до органу юстиції, який зареєстрував відповідний регуляторний акт.
 
295. Орган юстиції протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації повідомлення спеціально уповноваженого органу у разі неоскарження органом виконавчої влади рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень вимог статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону або ухвалення Урядовим комітетом економічного розвитку рішення про відмову в задоволенні скарги скасовує рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було зупинено, і повідомляє про це спеціально уповноважений орган і орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт.
 
296. Стаття 33. Оскарження рішень спеціально уповноваженого органу
 
297. Рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень вимог статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону може бути оскаржено до Урядового комітету економічного розвитку протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.
 
298. Одночасно з поданням скарги орган виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт, надсилає до спеціально уповноваженого органу повідомлення про факт оскарження його рішення.
 
299. Скарга щодо рішення спеціально уповноваженого органу повинна бути підписаною керівником органу виконавчої влади або особою, що його заміщує. До скарги додаються копія рішення, яке оскаржується, та матеріали, що обґрунтовують необхідність його скасування.
 
300. У разі оскарження ухваленого спеціально уповноваженим органом рішення щодо спільного акта органів виконавчої влади подається спільна скарга, яка підписується керівниками цих органів або особами, що їх заміщують.
 
301. Урядовий комітет економічного розвитку розглядає скаргу щодо рішення спеціально уповноваженого органу протягом тридцяти робочих днів з дня її реєстрації за обов'язкової участі керівника спеціально уповноваженого органу або його заступника та керівника органу виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт, щодо якого ухвалено відповідне рішення, або особи, що його заміщує. У розгляді спільної скарги участь керівників цих органів або осіб, що їх заміщують, є обов'язковою.
 
302. Спеціально уповноважений орган подає на засідання Урядового комітету економічного розвитку матеріали, які обґрунтовують ухвалення рішення, що оскаржується.
 
303. Дія рішення спеціально уповноваженого органу зупиняється з дня реєстрації скарги у Кабінеті Міністрів України до дня ухвалення рішення про відмову в задоволенні скарги, а у разі задоволення скарги, - до скасування спеціально уповноваженим органом свого рішення.
 
304. За результатами розгляду скарги Урядовий комітет економічного розвитку ухвалює рішення про задоволення скарги або про відмову у її задоволенні.
 
305. У разі задоволення скарги спеціально уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про задоволення скарги скасовує своє рішення, яке було оскаржене.
 
306. У разі відмови у задоволенні скарги орган виконавчої влади, що прийняв спірний акт і подав скаргу, повинен:
 
307. протягом трьох робочих днів з дати ухвалення рішення про відмову у задоволенні скарги подати на погодження до спеціально уповноваженого органу проект акта, яким вносяться зміни або визнається таким, що втратив чинність, регуляторний акт, щодо якого було спеціально уповноваженим органом було ухвалено рішення;
 
308. забезпечити затвердження цього проекту акта у встановлені законодавством строки.
 
309. Розділ V. Особливості статусу та повноваження спеціально уповноваженого органу
 
310. Стаття 34. Особливості статусу спеціально уповноваженого органу
 
311. Спеціально уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
 
312. Спеціальний статус спеціально уповноваженого органу полягає у:
 
313. праві здійснювати у встановленому порядку перегляд регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, на відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 або 13 цього Закону та приймати у випадку виявлення порушень цих вимог обов`язкові для виконання рішення;
 
314. виконанні виключно повноважень щодо здійснення державної регуляторної політики, визначених частиною першою статті 35 цього Закону.
 
315. Керівник спеціально уповноваженого органу є членом Кабінету Міністрів України.
 
316. Стаття 35. Повноваження спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики
 
317. До повноважень спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики належить:
 
318. підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування та забезпечення здійснення державної регуляторної політики;
 
319. узагальнення практики застосування законодавства про державну регуляторну політику, підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо його вдосконалення;
 
320. надання методологічної допомоги у діяльності регуляторних органів, пов`язаної із здійсненням державної регуляторної політики;
 
321. проведення аналізу проектів регуляторних актів, що подаються на погодження, та відповідних аналізів регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8, 9 та 10 цього Закону та підготовка висновків про їх погодження або про відмову у їх погодженні у порядку, визначеному цим Законом;
 
322. здійснення перегляду регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на їх відповідність вимогам статей 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 цього Закону, прийняття у разі необхідності рішень про необхідність усунення порушень зазначених вимог у порядку, встановленому цим Законом;
 
323. проведення експертиз проектів законів України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері господарської діяльності, надання в установленому порядку пропозицій про їх вдосконалення відповідно до вимог цього Закону;
 
324. звернення до регуляторних органів з пропозиціями про внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, прийнятих цими органами регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог цього Закону;
 
325. звернення в установленому порядку до органів державної влади, їх посадових осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які у випадках та у порядку, встановленому Конституцією та законами України, мають право скасовувати або зупиняти дію рішень інших органів державної влади, їх посадових осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з поданнями про скасування або зупинення дії регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог цього Закону;
 
326. аналіз листів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, їх посадових осіб, у яких роз`яснюються положення регуляторних актів, надсилання пропозицій до зазначених органів про перегляд або відкликання цих листів у випадку, якщо вони суперечать законодавству;
 
327. надання офіційних роз`яснень положень законодавства про державну регуляторну політику;
 
328. вжиття у межах, встановлених законами України, заходів щодо захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, порушених внаслідок дії регуляторних актів, шляхом оскарження в судовому порядку регуляторних актів або окремих їх положень в інтересах необмеженого кола суб'єктів господарювання;
 
329. представлення відповідальному Комітету Верховної Ради України щорічних звітів про свою діяльність у строки, встановлені цим Законом;
 
330. постійне інформування громадськості про свою діяльність.
 
331. Цей перелік повноважень спеціально уповноваженого органу є виключним. Ніхто не має права покласти на спеціально уповноважений орган обов`язок виконувати функції, які не пов`язані з повноваженнями щодо здійснення державної регуляторної політики, визначеними у частині першій цієї статті.
 
332. Розділ VІ. Здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування
 
333. Стаття 36. Організаційні засади здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування
 
334. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради (далі - відповідальна постійна комісія).
 
335. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради (далі - відповідальний структурний підрозділ).
 
336. Організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики регуляторної діяльності сільським, селищним та міським головою здійснює відповідальний структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, очолюваного цим сільським, селищним, міським головою.
 
337. Організаційні засади здійснення державної регуляторної політики у системі місцевого самоврядування у місті Києві визначаються цим Законом та Законом України „Про столицю України - місто-герой Київ".
 
338. У випадках, коли згідно із законом виконавчий орган сільської ради не створюється, функції відповідального структурного підрозділу виконує сільський голова одноособово.
 
339. Стаття 37. Особливості планування діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування з підготовки проектів регуляторних актів
 
340. Планування діяльності сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів роботи відповідних рад у порядку, встановленому Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" та регламентами роботи відповідних рад, з додержанням вимог частин третьої та четвертої статті 7 та частини шостої статті 13 цього Закону.
 
341. У разі, якщо регламент роботи ради не затверджено, план діяльності відповідної ради з підготовки проектів регуляторних актів формується та затверджується у порядку, встановленому статтею 7 цього Закону.
 
342. Стаття 38. Підготовка аналізу регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених органами та посадовими особами місцевого самоврядування
 
343. Кожен проект регуляторного акта, розроблений органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, при винесенні його на публічне обговорення повинен супроводжуватися аналізом регуляторного впливу, підготовленим згідно з вимогами статей 8 та 9 цього Закону.
 
344. У разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія в установленому порядку приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органові чи особі, яка внесла цей проект.
 
345. За мотивованим поданням депутата ради, постійної комісії, голови районної або обласної ради, а у випадку, якщо не створюється виконавчий орган сільської ради, -сільського голови відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки у порядку, встановленому частинами другою - шостою статті 39 цього Закону, експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного цим депутатом ради, постійною комісією, головою районної або обласної ради, сільським головою. У цьому випадку аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо аналізу регуляторного впливу готується відповідно до вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.
 
346. У разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради чи внесення на затвердження сільським, селищним, міським головою проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу, цей проект повертається його розробникові на доопрацювання, за винятком випадків, коли функції виконавчого органу сільської ради здійснює сільський голова одноособово.
 
347. Стаття 39. Особливості порядку подання та розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів
 
348. Кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, протягом семи днів з моменту його реєстрації подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
349. Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта.
 
350. Підготовку експертних висновків щодо регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на розгляд сесії сільської, селищної, міської ради, здійснює секретар відповідної ради, а у випадках, якщо проект регуляторного акта вноситься депутатом ради, постійною комісією, головою місцевої державної адміністрації, загальними зборами громадян, -виконавчий орган відповідної ради.
 
351. Підготовку експертних висновків щодо регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на розгляд сесії районної у місті ради, здійснює виконавчий орган відповідної ради.
 
352. Підготовку експертних висновків щодо регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на розгляд сесії районної, обласної ради, здійснює виконавчий апарат відповідної районної, обласної ради.
 
353. До підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів можуть залучатися територіальні органи спеціально уповноваженого органу, наукові установи, експертні та громадські організації, об`єднання суб`єктів господарювання, групи фахівців та окремі фахівці.
 
354. Строк підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюється за рішенням відповідальної постійної комісії і не може бути меншим двадцяти днів.
 
355. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту, а у випадку, передбаченому частиною третьою статті 38 цього Закону, - лише на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу, відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
356. У випадку, коли протягом строку, встановленого для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу, експертний висновок не був наданий відповідальній постійній комісії, висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект при його внесенні.
 
357. Правило, встановлене частиною дев`ятою цієї статті, не застосовується у випадку, передбаченому частиною третьою статті 38 цього Закону.
 
358. Висновки відповідальної постійної комісії передаються для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у відповідній раді (далі - головна постійна комісія), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
 
359. При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії, а у разі його відсутності або неможливості ним виконання своїх повноважень з інших причини, -заступник голови або секретар відповідальної постійної комісії, доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4, 8 та 9 цього Закону.
 
360. Стаття 40. Забезпечення принципів прозорості та врахування громадської думки при здійсненні органами та посадовими особами місцевого самоврядування державної регуляторної політики
 
361. Публічне обговорення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
 
362. За рішенням відповідальної постійної комісії:
 
363. виносяться на публічне обговорення проекти регуляторних актів, які до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради не виносилися на публічне обговорення;
 
364. можуть виноситися на повторне публічне обговорення проекти регуляторних актів, які до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради виносилися на публічне обговорення.
 
365. У разі проведення публічного обговорення чи повторного публічного обговорення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції ради, функцію розробника проекту виконує орган чи посадова особа, яка внесла цей проект на розгляд сесії відповідної ради.
 
366. Зауваження та пропозиції громадян та юридичних осіб, їх об`єднань, висловлені під час проведення публічного обговорення проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, крім розробника проекту, також надсилаються до головної постійної комісії ради.
 
367. Органи та посадові особи місцевого самоврядування постійно публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на офіційних сторінках відповідних рад у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про опрацювання проектів регуляторних актів, а також інформацію про стан здійснення ними державної регуляторної політики.
 
368. Стаття 41. Особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування
 
369. Регуляторний акт може бути прийнятий, а проект регуляторного акта у випадках, якщо до компетенції органу чи посадової особи місцевого самоврядування належить схвалення проекту регуляторного акта, - схвалений, уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, за винятком випадків, коли наявна хоча б одна з таких обставин:
 
370. відсутній аналіз регуляторного впливу;
 
371. проект регуляторного акта не був винесений на публічне обговорення.
 
372. У разі виявлення будь-якого з цих порушень орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, в тому числі заходів, спрямованих на скасування або зупинення дії регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
 
373. Стаття 42. Особливості відстеження ефективності та перегляду регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування
 
374. Виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих сільськими, селищними, міськими та районними у містах радами, забезпечується виконавчими органами відповідних рад.
 
375. Виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих районними та обласними радами, забезпечується виконавчим апаратом відповідних рад або районними, обласними державними адміністраціями у разі, якщо рішеннями районних, обласних рад повноваження щодо забезпечення виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих районними, обласними радами, делеговано відповідним місцевим державним адміністраціям.
 
376. Метод, за яким орган, що відповідно до частин першої та другої цієї статті забезпечує виконання заходів з відстеження ефективності, забезпечив відстеження ефективності регуляторного акта, прийнятого радою, та результати відстеження ефективності не пізніше десяти днів з дня закінчення заходів з відстеження ефективності:
 
377. в установленому порядку передаються до головної постійної комісії відповідної ради;
 
378. публікуються у друкованих засобах масової інформації або розміщуються на офіційних сторінках відповідних рад у мережі Інтернет, а за їх відсутності - оприлюднюються у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до відповідної територіальної громади.
 
379. Рішення про необхідність перегляду за результатами відстеження ефективності регуляторного акта, прийнятого сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою, приймає головна постійна комісія відповідної ради.
 
380. Виконання заходів з відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих сільськими, селищними, міськими головами, забезпечується виконавчими органами сільської, селищної, міської ради, очолюваними відповідними сільськими, селищними, міськими головами.
 
381. Метод, за яким виконавчі органи рад забезпечують відстеження ефективності власних регуляторних актів та регуляторних актів, прийнятих сільськими, селищними, міськими головами, та результати відстеження ефективності публікуються у друкованих засобах масової інформації або розміщуються на офіційних сторінках відповідних рад у мережі Інтернет, а за їх відсутності - оприлюднюються у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до відповідної територіальної громади.
 
382. Стаття 43. Повноваження рад по контролю за здійсненням державної регуляторної політики
 
383. До повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради по контролю за здійсненням державної регуляторної політики належить заслуховування не пізніше 15 грудня річного звіту сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради про стан здійснення державної регуляторної політики відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
 
384. До повноважень районної, обласної ради по контролю за здійсненням державної регуляторної політики належить заслуховування не пізніше 15 грудня річного звіту голови районної, обласної ради про стан здійснення державної регуляторної політики виконавчим апаратом відповідної ради, а у разі, якщо за рішенням відповідної ради районній, обласній державній адміністрації делеговано окремі повноваження у сфері державної регуляторної політики, - також річного звіту голови районної, обласної державної адміністрації про стан здійснення відповідною державної адміністрацією делегованих повноважень у сфері державної регуляторної політики.
 
385. Відповідальна постійна комісія відповідної ради готує і попередньо розглядає питання щодо звітів посадових осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, про стан здійснення державної регуляторної політики в частині, що віднесена законодавством до компетенції постійних комісій рад.
 
386. Під час здійснення повноважень по контролю за здійсненням державної регуляторної політики ради та відповідальні постійні комісії керуються правами, визначеними Конституцією України та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні".
 
387. Щорічні звіти посадових осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, оприлюднюються шляхом їх публікування у друкованих засобах масової інформації рад, які заслуховують відповідні звіти, а у разі їх відсутності - в інших місцевих друкованих засобах масової інформації.
 
388. Розділ VІІ. Деякі особливості здійснення регуляторної діяльності
 
389. Стаття 44. Особливості здійснення регуляторної діяльності щодо положень нормативних документів
 
390. Обов`язкові для виконання у передбачених законом випадках положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування (у тому числі державних будівельних норм), державних норм і правил пожежної безпеки (у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки), державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, які встановлюють вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб, готуються, приймаються та переглядаються у порядку, встановленому цим Законом, за винятком статті 12 цього Закону.
 
391. Нормативні документи, які містять зазначені у частині першій цієї статті положення, розробляються, приймаються та переглядаються у порядку, встановленому Законом України „Про стандартизацію" та іншими законами України, що регулюють відносини у відповідних сферах.
 
392. Стаття 45. Особливості здійснення регуляторної діяльності в умовах воєнного та надзвичайного стану
 
393. В умовах воєнного або надзвичайного стану, введеного в установленому законом порядку, регуляторна діяльність здійснюється з урахуванням:
 
394. обмежень прав і свобод людини і громадянина, які в умовах воєнного та надзвичайного стану встановлюються відповідно до Конституції України, Законів України „Про правовий режим воєнного стану" та „Про правовий режим надзвичайного стану";
 
395. вимог Законів України „Про правовий режим воєнного стану" та „Про правовий режим надзвичайного стану".
 
396. Розділ VІІІ. Відповідальність за порушення порядку регуляторної діяльності
 
397. Стаття 46. Відповідальність за порушення порядку регуляторної діяльності
 
398. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, винні у порушенні порядку регуляторної діяльності, встановленого цим Законом, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 14 Закону України „Про державну службу" та статті 19 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування".
 
399. Розділ ІХ. Прикінцеві та перехідні положення
 
400. 1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.
 
401. 2. До приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
402. 3. Стаття 12 цього Закону в частині офіційного оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права і обов`язки громадян, діє до моменту набрання чинності законом, яким згідно з частиною другою статті 57 Конституції України буде встановлено порядок доведення до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права і обов`язки громадян.
 
403. 4. Установити, що:
 
404. у період з моменту набрання чинності цим Законом до моменту набрання чинності Методикою підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженою в установленому цим Законом порядку, аналізи регуляторного впливу готуються відповідно до вимог статей 8 та 9 цього Закону;
 
405. відстеження ефективності регуляторних актів, прийнятих до моменту набрання чинності цим Законом, здійснюється у випадку, якщо прийняття цих регуляторних актів супроводжувалося аналізом регуляторного впливу, підготовленим відповідно до вимог статей 8 та 9 цього Закону.
 
406. 5. Кабінету Міністрів України:
 
407. а) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:
 
408. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;
 
409. відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
410. б) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
411. забезпечити відповідно до частини першої статті 28 цього Закону здійснення функції з підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на розгляд до Кабінету Міністрів України;
 
412. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з процесуальними вимогами цього Закону;
 
413. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з процесуальними вимогами цього Закону;
 
414. в) протягом року з дня набрання чинності цим Законом:
 
415. переглянути свої регуляторні акти та привести їх у відповідність до вимог статті 4 цього Закону;
 
416. забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх регуляторних актів та приведення їх у відповідність до вимог статті 4 цього Закону.
 
417. 6. Національному банку України, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, а також іншим державним органам, державним спеціалізованим установам та організаціям, некомерційним самоврядним організаціям, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відповідно до статті 1 цього Закону охоплюються поняттям „регуляторний орган":
 
418. протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з процесуальними вимогами цього Закону;
 
419. протягом року з дня набрання чинності цим Законом переглянути свої регуляторні акти та привести їх у відповідність до вимог статті 4 цього Закону.
 
420. 7. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим:
 
421. а) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
422. забезпечити відповідно до статті 20 та частини другої статті 21 цього Закону реалізацію організаційних засад здійснення державної регуляторної політики;
 
423. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з процесуальними вимогами цього Закону;
 
424. б) протягом року з дня набрання чинності цим Законом переглянути свої регуляторні акти та привести їх у відповідність до вимог статті 4 цього Закону.
 
425. 8. Органам та посадовим особам місцевого самоврядування:
 
426. а) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
427. забезпечити відповідно до статті 36 цього Закону реалізацію організаційних засад здійснення державної регуляторної політики;
 
428. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з процесуальними вимогами цього Закону;
 
429. б) протягом року з дня набрання чинності цим Законом переглянути свої регуляторні акти та привести їх у відповідність до вимог статті 4 цього Закону.