Кількість абзаців - 178 Розмітка (ліва колонка)


Про затвердження Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про затвердження Національної програми підтримки молоді на 2003 - 2008 роки
 
1. 1. Затвердити Національну програму підтримки молоді на 2003 - 2008 роки (додається).
 
2. 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
3. НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА підтримки молоді на 2003 - 2008 роки
 
4. І. Необхідність прийняття Програми
 
5. В Україні проживає понад 11 млн. молодих громадян, які становлять 22, 6 відсотка населення країни. Молодь як соціально-демографічна група характеризується не лише віковими ознаками, але й специфікою соціального становлення, особливим місцем у структурі суспільства.
 
6. Для Української держави одним з найважливіших завдань є залучення молоді до соціально-політичних та економічних перетворень, процесу інтеграції України до світової спільноти.
 
7. За роки незалежності України молодіжна політика стала одним з пріоритетів діяльності держави. Здійснені у ході її реалізації політичні, правові, організаційні заходи в цілому позитивно вплинули на процес соціалізації молодих громадян.
 
8. Проте проблеми бідності, безробіття, насильства, відсутності змістовного дозвілля, що загострилися в останні роки, справили негативний вплив на молодь. Загрозливого поширення серед молоді набули такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз, СНІД, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом. Порівняно з початком 90 років скоротилася кількість молоді, що займається фізичною культурою та спортом. Значна частка молодих громадян зайнята у тіньовому секторі економіки. Збільшуються обсяги нелегальної зовнішньої трудової міграції. Рівень злочинності та правопорушень серед молоді в 1, 5 раза вищий порівняно з початком 90 років, хоча протягом останніх років він почав знижуватися.
 
9. Зменшується інтерес молодих людей до літератури, мистецтва, духовної спадщини, негативно впливають на них недоброякісні зразки іноземної масової культури, перенасичені елементами жорстокості, порнографії, пропагандою чужих для нашого народу моральних і світоглядних цінностей.
 
10. Тому забезпечення соціального становлення і розвитку молоді, реалізації її конституційних прав та свобод потребує посилення координації зусиль держави і громадськості у цьому напрямі, обумовлює необхідність прийняття Верховною Радою України Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки (далі - Програма), а також щорічного затвердження Кабінетом Міністрів України заходів щодо її виконання.
 
11. ІІ. Мета та основні завдання Програми
 
12. Програму розроблено з метою забезпечення реалізації державної молодіжної політики як одного з пріоритетних напрямів діяльності держави, створення сприятливих політичних, соціальних, економічних, законодавчих, фінансових та організаційних передумов для життєвого самовизначення і самореалізації молодих громадян, розв'язання їх нагальних проблем.
 
13. Основними завданнями Програми є:
 
14. забезпечення виконання прийнятих раніше національних, державних, галузевих програм стосовно молоді, розвиток та вдосконалення нормативно-правових засад державної молодіжної політики відповідно до конкретних соціально-економічних реалій;
 
15. сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства, розширення її участі у формуванні та реалізації державної політики щодо розв'язання соціально значущих проблем суспільства, зокрема молоді;
 
16. поліпшення координації зусиль органів державної влади та громадських організацій у сфері реалізації державної молодіжної політики, підвищення її ефективності на реґіональному рівні;
 
17. зміцнення матеріально-технічного та фінансового забезпечення установ, закладів, організацій, що працюють з молоддю.
 
18. ІІІ. Основні напрями виконання Програми
 
19. Основними напрямами виконання Програми є:
 
20. створення гарантій отримання освіти, сприяння творчому та інтелектуальному розвитку молодих людей;
 
21. забезпечення зайнятості та розвиток підприємницької діяльності молоді;
 
22. формування здорового способу життя молоді;
 
23. підготовка молоді до сімейного життя та підтримка молодих сімей;
 
24. сприяння розвитку духовності, моральності, організації змістовного дозвілля молодих людей;
 
25. формування правової культури та запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі;
 
26. розвиток громадянської активності молоді, забезпечення постійної співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з молодіжними та дитячими громадськими організаціями;
 
27. залучення молоді до роботи в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;
 
28. інтеграція молоді до світової та європейської молодіжної спільноти;
 
29. формування інформаційного простору для реалізації державної молодіжної політики.
 
30. 1. Створення гарантій отримання освіти, сприяння творчому та інтелектуальному розвитку молодих людей
 
31. Однією з необхідних умов підготовки молоді до самостійного життя, опанування духовним та культурним надбанням людства є отримання освіти.
 
32. Нині в Україні діють 22, 2 тисячі загальноосвітніх, 967 професійно-технічних та 983 вищих навчальних заклади, в яких здобувають освіту
 
33. 9, 2 млн. учнів та студентів. Розбудова системи освіти здійснюється шляхом формування відповідної законодавчої бази галузі, створення підручників, оновлення змісту освіти, забезпечення варіативності мережі навчальних закладів і програм. Укладено угоди про співпрацю в освітянській галузі з більш як 50 країнами світу.
 
34. Водночас недофінансування освіти призвело (передусім в державному секторі) до скорочення будівництва нових та недостатнього матеріально-технічного забезпечення діючих навчальних закладів (оснащення технічними засобами навчання становить близько 30 відсотків потреби, забезпечення періодичними та фаховими виданнями - 36 відсотків), уповільнення процесу комп'ютеризації навчання, погіршення якості шкільного харчування.
 
35. З метою створення необхідних умов для отримання якісної освіти Програма передбачає:
 
36. оновлення змісту освітніх програм, інформатизацію навчального процесу, модернізацію форм і методів навчання, запровадження стандартів освіти та поглиблення її демократизації;
 
37. поліпшення співпраці місцевих органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів, підприємств, установ та організацій щодо надання випускникам першого робочого місця;
 
38. удосконалення системи кредитування для здобуття освіти;
 
39. створення умов для гармонійного розвитку особистості, навчання і самовдосконалення обдарованих дітей та молоді;
 
40. сприяння залученню молоді до наукової і науково-технічної діяльності, формування системи підтримки молодих учених;
 
41. удосконалення виховної роботи у навчальних закладах, посилення соціальної роботи з учнівською та студентською молоддю;
 
42. розширення співпраці навчальних закладів з молодіжними та дитячими громадськими організаціями, органами шкільного та студентського самоврядування в напрямі реалізації освітньо-виховних програм;
 
43. підвищення розмірів стипендій для учнів та студентів;
 
44. поліпшення умов проживання учнів та студентів у гуртожитках навчальних закладів;
 
45. удосконалення системи пільг на проїзд у транспорті для учнів і студентів;
 
46. розвиток системи знижок, які надаються підприємствами усіх форм власності для придбання учнями та студентами товарів та послуг.
 
47. 2. Забезпечення зайнятості та розвиток підприємницької діяльності молоді
 
48. Проблема безробіття молоді (особливо сільської) є досить гострою. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, серед осіб віком до 28 років у березні 2002 року становив 17, 5 відсотка. Пошуком роботи займається значна частина молодих людей, які навчаються. Багато юнаків та дівчат залучено до тіньової економіки. Лише 5 відсотків молодих людей займаються підприємницькою діяльністю, хоча, як свідчать соціологічні опитування, 27 відсотків вважають себе здатними до неї.
 
49. З метою розв'язання проблеми зайнятості молоді, розвитку її підприємницької діяльності прийнято Державну програму зайнятості населення на 2001-2004 роки, Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, Державну програму підтримки молодіжного підприємництва на 2002-2005 роки.
 
50. Для сприяння працевлаштуванню молоді, захисту від безробіття, розвитку її трудової активності передбачається:
 
51. надання державних гарантій забезпечення молодих людей першим робочим місцем, стимулювання створення роботодавцями додаткових робочих місць для молоді;
 
52. стимулювання програм підтримки молодіжних центрів праці, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, створення у вищих навчальних закладах підрозділів з працевлаштування студентів та випускників;
 
53. нормативно-правове, фінансове та організаційне забезпечення вторинної зайнятості молоді, діяльності молодіжних трудових загонів;
 
54. розвиток фермерства та молодіжного підприємництва в сільській місцевості;
 
55. створення умов для професійної самореалізації молодих людей з обмеженими фізичними можливостями;
 
56. підтримка діяльності молодіжних громадських організацій у напрямі сприяння зайнятості молоді та розвитку її підприємницьких ініціатив.
 
57. 3. Формування здорового способу життя молоді
 
58. Здоров`я нації є показником цивілізованості держави, соціально-економічного становища суспільства. Особливо важливим є збереження здоров'я дітей і молоді, тому що, як відомо, більшість хвороб у дорослому віці обумовлено несприятливими умовами життя в дитячі та молоді роки.
 
59. Недоліки у медичному забезпеченні, низький рівень інформованості з питань охорони здоров'я, зниження рівня життя значної частини населення призвели до зростання захворюваності та середньостатистичної смертності серед молоді. В Україні нараховується велика кількість ВІЛ-інфікованої молоді. Рівня епідемії набуло враження туберкульозом. Серед споживачів наркотиків молоді люди віком до 30 років становлять майже 90 відсотків.
 
60. На вирішення питань поліпшення здоров'я населення, у тому числі молоді, спрямовані Національна програма "Репродуктивне здоров'я 2001 -2005 років", Програма профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001 - 2003 роки, Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації", Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002 -2010 роки.
 
61. З метою утвердження здорового способу життя молоді передбачається:
 
62. формування у молоді відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих, усвідомлення життєвої необхідності у здоровому способі життя;
 
63. підвищення якості проведення щорічного медичного обстеження всіх молодих громадян, у першу чергу неповнолітніх;
 
64. сприяння поліпшенню матеріально-технічної бази спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів та установ, що надають медичну допомогу різним категоріям молоді;
 
65. розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", підтримка діяльності центрів соціальних служб для молоді та їх спеціалізованих формувань, "шкіл сприяння здоров'ю";
 
66. підготовка і впровадження в навчальних закладах програм, курсів, навчальних посібників, дидактичних та відеоматеріалів з питань здорового способу життя;
 
67. забезпечення інформаційними матеріалами профілактичного спрямування педагогічних, медичних, соціальних працівників, учнів, студентів, їх батьків, представників груп ризику, залучення засобів масової інформації до цієї діяльності;
 
68. поширення ініціатив міжнародних організацій у напрямі охорони здоров'я дітей та молоді, зокрема лікарень доброзичливого ставлення до дитини та клінік, дружніх до молоді;
 
69. сприяння діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій щодо формування здорового способу життя, залучення дітей, підлітків та молоді до занять фізичною культурою, спортом і туризмом.
 
70. 4. Підготовка молоді до сімейного життя та підтримка молодих сімей
 
71. Ставлення молоді до шлюбу і майбутньої сім`ї, становище і розвиток молодих сімей значною мірою залежать від змін, які відбуваються в суспільстві.
 
72. Нині в Україні 2, 5 млн. молодих сімей, з них 22, 5 тисячі - студентські сім'ї, в яких виховується понад 12 тис. дітей. Понад 80 відсотків дітей народжуються в молодих сім'ях. У рейтингу цінностей молодих людей наявність хорошої сім'ї знаходиться на другому місці одразу після бажання мати добре здоров'я.
 
73. Погіршення в країні демографічної ситуації пов'язано в першу чергу з низькими доходами молодих сімей, їх житлово-побутовою невлаштованістю (у 2000 році отримали житло 1, 5 відсотка молодих сімей, які перебували на квартирному обліку). Це призводить до зменшення народжуваності дітей та кількості зареєстрованих шлюбів. Порівняно з 1989 роком кількість новонароджених дітей та зареєстрованих шлюбів у 2000 році зменшилася удвічі. Збільшилася кількість розлучень у молодих сім'ях.
 
74. Розв'язання комплексу проблем сім'ї в Україні, зокрема молодих сімей, передбачено Програмою "Українська родина", Програмою запобігання торгівлі жінками та дітьми, Національним планом дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 роки.
 
75. Програмою передбачається:
 
76. виховання у молодих людей почуття відповідальності за виконання шлюбно-сімейних і батьківських обов'язків, підвищення престижу сім'ї як соціального інституту;
 
77. забезпечення розвитку мережі центрів планування сім'ї, центрів соціальних служб для молоді та їх спеціалізованих служб;
 
78. розвиток альтернативних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема створення дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей;
 
79. подальший розвиток пільгового довготермінового кредитування молоді і молодих сімей, які бажають будувати (реконструювати) житло, у тому числі у сільській місцевості; запровадження пільгового кредитування молодих сімей для придбання товарів тривалого користування;
 
80. сприяння розв'язанню соціальних проблем студентських сімей, зокрема оздоровлення, працевлаштування в межах одного населеного пункту;
 
81. інформаційне забезпечення роботи з молодими сім'ями;
 
82. залучення громадських організацій (у тому числі молодіжних, жіночих, релігійних, благодійних) до проведення заходів щодо підготовки молоді до сімейного життя та соціальної підтримки молодих сімей.
 
83. 5. Сприяння розвитку духовності, моральності, організації змістовного дозвілля молодих людей
 
84. Однією з ознак цивілізованості країни є рівень розвитку духовності її громадян, зміст і характер моральних цінностей та ідеалів населення, рівень патріотизму та соціального оптимізму.
 
85. Економічна криза, соціальні проблеми негативно вплинули на структуру дозвілля молоді, його обсяги та духовно-культурний зміст. Зменшилася кількість молодих людей, які відвідують музеї, театри, спортивні секції. Поширюється, насамперед через засоби масової інформації, культ бездуховності, насильства, порнографії.
 
86. Оскільки долучення людини до системи духовних і моральних цінностей здебільшого відбувається в молодому віці, наведені чинники негативно впливають на молоде покоління, створюють загрозу національній безпеці держави.
 
87. З метою розвитку духовності і зміцнення моральних засад молодого покоління передбачається:
 
88. сприяння утвердженню у свідомості молодих людей притаманних українському народові високих моральних цінностей, засвоєнню кращих зразків вітчизняної та світової духовної спадщини, вихованню любові до Батьківщини;
 
89. підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих спілок та об'єднань, військово-патріотичних об'єднань, просвітницьких, спортивних закладів та секцій, технічних станцій для школярів, фізкультурно-оздоровчих клубів, центрів та інших позашкільних навчальних закладів, молодіжних та дитячих клубів за місцем проживання;
 
90. реформування системи допризовної підготовки і поліпшення військово-патріотичного виховання молоді;
 
91. удосконалення практики організації та проведення молодіжних культурно-мистецьких, спортивних та розважальних заходів, спрямованих на розвиток інтелектуальних, творчих і спортивних здібностей молоді;
 
92. пропаганда досягнень національної культури, мистецтва, кінематографії, книговидання, поширення кращих світових досягнень у цих сферах і поступове збільшення обсягів бюджетного фінансування та економічного стимулювання відповідної діяльності;
 
93. недопущення пропаганди культу насильства, жорстокості, бездуховності, порнографії та іншої інформації, що підриває суспільну мораль, в електронних та друкованих засобах масової інформації;
 
94. урізноманітнення практики проведення державних, народних та традиційних свят з широким залученням молодих людей;
 
95. підтримка діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій, які сприяють розвитку духовності, вихованню соціального оптимізму, патріотизму, організації змістовного дозвілля молоді.
 
96. 6. Формування правової культури та запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі
 
97. Складна соціально-економічна ситуація в країні, майнове розшарування суспільства, недоліки в організації навчально-виховного процесу, зниження виховного потенціалу сім'ї, наявність засобів і сфер нетрудового збагачення, відсутність належних умов для лікування та соціальної реабілітації неповнолітніх наркоманів, алкоголіків, поширення бездоглядності серед дітей та підлітків сприяють збільшенню правопорушень і злочинів, асоціальних проявів у поведінці дітей та молоді.
 
98. Рівень антигромадських проявів у молодіжному середовищі залишається високим. Збільшується питома вага молоді серед засуджених: якщо в 1995 році їх кількість становила 51, 1 відсотка, в 1998 році - 52, 3 відсотка, то в 2000 році - 55 відсотків.
 
99. Потреба у посиленні уваги держави та громадськості до попередження асоціальних проявів, правопорушень і злочинів серед населення обумовила прийняття Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки.
 
100. Для формування у молодого покоління правової культури, виявлення причин правопорушень та їх попередження передбачається:
 
101. посилення ролі сім'ї, школи, засобів масової інформації, органів виконавчої влади, громадських організацій у процесі формування правової культури, попередження негативних проявів у поведінці молоді;
 
102. приведення нормативно-правової бази стосовно неповнолітніх та молодих осіб, які скоїли злочин, у відповідність із сучасними умовами і міжнародними нормами;
 
103. створення умов для соціальної, психолого-педагогічної, медичної, правової підтримки і реабілітації підлітків та молоді з девіантною поведінкою, зокрема шляхом їх залучення до участі у фізкультурно-спортивних, туристських заходах, таборах праці та відпочинку;
 
104. розширення мережі притулків для неповнолітніх, кризових центрів, безкоштовних консультаційних центрів правової підтримки молоді із залученням до їх діяльності молодіжних та інших громадських організацій;
 
105. широке залучення молодих людей до роботи громадських формувань з охорони правопорядку на вулицях, у місцях масового перебування та відпочинку громадян;
 
106. активізація роботи з функціонально неспроможними та неблагополучними сім'ями з метою виявлення дітей та підлітків, які перебувають в особливо складних морально-психологічних умовах;
 
107. проведення загальнодержавних та реґіональних оперативно-профілактичних заходів щодо запобігання негативним проявам у молодіжному середовищі.
 
108. 7. Розвиток громадянської активності молоді, забезпечення постійної співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з молодіжними та дитячими громадськими організаціями
 
109. Важливим чинником розбудови незалежної Української держави, гармонійно інтегрованої до світового співтовариства, ефективності реалізації державної молодіжної політики є залучення молоді до цих процесів, її активна громадянська позиція.
 
110. Протягом останніх чотирьох років кількість громадських молодіжних і дитячих організацій всеукраїнського рівня збільшилася вдвічі, місцевого рівня -втричі. Однак за даними соціологічних опитувань лише 2-3 відсотки молоді є членами молодіжних громадських організацій.
 
111. Для формування активної життєвої позиції молодих людей, орієнтації молодіжних громадських організацій на розв'язання конкретних соціальних проблем молоді передбачається:
 
112. сприяння діяльності існуючих та утворенню нових молодіжних і дитячих громадських організацій, розвитку волонтерського руху;
 
113. зміцнення соціального партнерства органів державної влади з молодіжними і дитячими громадських організаціями всіх рівнів у напрямі розроблення і реалізації рішень з питань державної політики щодо дітей та молоді;
 
114. удосконалення практики надання молодіжним та дитячим громадським організаціям у пільгове або безоплатне користування будинків, споруд і майна, необхідних для провадження їх статутної діяльності, створення національного та обласних центрів молодіжних та дитячих громадських організацій;
 
115. організація навчання лідерів та активістів молодіжних і дитячих громадських організацій, організаторів молодіжного руху;
 
116. підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях;
 
117. поглиблення процесу інтеграції українських молодіжних громадських організацій до європейських та світових молодіжних структур, зв'язків між молодіжними громадськими організаціями України та діаспори.
 
118. 8. Залучення молоді до роботи органах виконавчої влади та місцевого самоврядування
 
119. Передумовою становлення демократичної, правової, соціально орієнтованої держави, розвитку громадянського суспільства, інтеграції України до європейського та світового співтовариства, здійснення адміністративної реформи є забезпечення сфери державного управління професійними фахівцями, формування дієвого кадрового резерву.
 
120. В Україні у сфері державного управління працює понад 300 тис. державних службовців. Представництво молоді у цій сфері і в органах місцевого самоврядування постійно зменшується. Молоді люди недостатньо представлені в депутатському корпусі різних рівнів.
 
121. Для забезпечення участі молоді у державотворчих процесах прийнято Комплексну програму підготовки державних службовців, ряд нормативно-правових актів стосовно залучення молоді до роботи радниками в органах виконавчої влади.
 
122. З метою врахування сучасних потреб державотворення, професіоналізації державного управління і місцевого самоврядування передбачається:
 
123. розширення просвіти молоді з питань державного управління, державної служби, важливості та необхідності підготовки високопрофесійних державних службовців;
 
124. удосконалення системи добору соціально активної, талановитої молоді для навчання за спеціальностями державного управління, стажування в місцевих органах виконавчої влади з наступним залученням до роботи на державній службі та до кадрового резерву цих органів;
 
125. сприяння молодіжним громадським організаціям, статутним завданням яких є робота з молодими депутатами, молодими державними службовцями;
 
126. впровадження зарубіжного досвіду роботи з молодими державними службовцями.
 
127. 9. Інтеграція молоді до світової та європейської молодіжної спільноти
 
128. Успішна реалізація державної молодіжної політики можлива за умови розширення міжнародних контактів молоді в галузі політики, бізнесу, науки, освіти, культури, спорту, туризму тощо.
 
129. Зростає інтеграція молоді України до світових процесів, головним чином на рівні неурядових організацій. Проте значна кількість молодих українських громадян працюють за кордоном неофіційно. Вони опиняються в нецивілізованих умовах існування та праці, стають об'єктом купівлі-продажу, примусово займаються проституцією, залучаються до протиправної діяльності. Недостатньо налагоджено співпрацю молодіжних і дитячих громадських організацій з молоддю української діаспори.
 
130. Програма передбачає такі шляхи розв'язання цих проблем:
 
131. ініціювання розроблення проектів міжнародних договорів у сфері молодіжної політики та організація їх виконання;
 
132. урегулювання державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції з країнами, куди виїжджає на тимчасову роботу українська молодь;
 
133. розширення можливостей для підвищення кваліфікації та стажування талановитої молоді за кордоном за рахунок фінансової підтримки з боку європейських професійних асоціацій, спеціальних програм країн-членів Європейського союзу;
 
134. сприяння міжнародному молодіжному обміну на реґіональному рівні, між містами-побратимами, навчальними закладами;
 
135. розширення в Україні обсягів міжнародного молодіжного туризму;
 
136. організація і проведення міжнародних виставок творчості молоді, музичних, фольклорних, театральних фестивалів, конкурсів і концертів;
 
137. сприяння запровадженню в Україні міжнародних студентських та молодіжних дисконтних карток, які забезпечують надання знижок під час придбання товарів та послуг;
 
138. сприяння вступу всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій до світових і європейських молодіжних структур.
 
139. 10. Формування інформаційного простору для реалізації державної молодіжної політики
 
140. Необхідною складовою сучасного суспільства є оперативний та доступний інформаційний обмін. Державна молодіжна політика потребує створення і постійного розширення інформаційного поля, зокрема в частині інформування громадськості про участь молоді у суспільно-політичному житті, її інтереси, права та обов'язки, перебіг подій у молодіжному середовищі.
 
141. Однак через недосконалість податкового законодавства, нестачу коштів питання заснування молоддю та молодіжними організаціями власних засобів масової інформації залишається проблематичним. Відсутність технічного та матеріального забезпечення не дає змоги українській молоді достатньо користуватися всесвітньою комп'ютерною мережею Інтернет, яка є найбільш доступним і мобільним інформаційним каналом.
 
142. З метою реалізації права молоді на отримання інформації передбачається:
 
143. широке висвітлення у друкованих та електронних засобах масової інформації, комп'ютерній мережі Інтернет ходу реалізації державної молодіжної політики, створення в мережі Інтернет єдиної інформаційної бази даних про вакансії для молоді, яка шукає роботу, інтернет-порталів для молоді;
 
144. розширення наукових досліджень у країні з питань соціалізації молоді, вивчення її інтересів, запитів, настроїв та уподобань;
 
145. підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле- та радіопрограм, інтернет- центрів.
 
146. ІV. Організація та контроль за виконанням Програми
 
147. Відповідальність за виконання Програми покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері соціального становлення та розвитку молоді, інші центральні органи виконавчої влади, залучені до виконання щорічних заходів щодо реалізації цієї Програми, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації.
 
148. Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням Програми, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері соціального становлення та розвитку молоді.
 
149. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щороку інформують про стан виконання заходів щодо реалізації Програми спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері соціального становлення та розвитку молоді, який подає узагальнений звіт Кабінетові Міністрів України.
 
150. Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України.
 
151. Інформація про виконання Програми публікується у засобах масової інформації.
 
152. V. Очікувані результати
 
153. Виконання Програми сприятиме підвищенню ефективності реалізації державної молодіжної політики в Україні, забезпечить необхідні умови для соціального становлення та розвитку молоді.
 
154. Очікувані результати Програми:
 
155. забезпечення необхідних стартових можливостей для соціального становлення молоді, поглиблення її інноваційної діяльності, створення сприятливих умов для безпосередньої участі у суспільних перетвореннях на засадах соціального партнерства;
 
156. підвищення заінтересованості молоді в отриманні освіти, створення кращих умов та розширення гарантій для отримання молодими людьми якісної освіти, зокрема збільшення кредитування на її здобуття, поліпшення рівня навчальної та навчальної роботи, створення більш ефективної системи пошуку, навчання, виховання та самовдосконалення обдарованих дітей та молоді, залучення учнів та студентів до наукової і науково-технічної діяльності, розширення співпраці органів освіти з молодіжними та дитячими громадськими організаціями щодо реалізації освітньо-виховних програм, удосконалення діяльності органів студентського самоврядування, поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках, розв'язання ряду інших побутових проблем;
 
157. позитивні зрушення у розв'язанні проблем зайнятості молоді, збільшення кількості робочих місць для неї, забезпечення всіх бажаючих тимчасовою роботою у вільний від навчання та канікулярний час, залучення учнів, студентів та безробітної молоді до громадських робіт, створення необхідних умов для молодіжного підприємництва, зокрема підтримка його розвитку на селі, посилення державного та громадського контролю за якістю робочих місць, які бронюються для молоді, заохочення роботодавців, які приймають на роботу випускників навчальних закладів, безробітну молодь, забезпечують студентські та учнівські трудові загони необхідним обсягом робіт, сприяння розвиткові мережі служб працевлаштування молоді;
 
158. поліпшення соціальної роботи з молоддю, зокрема з молодими сім'ями, молодими інвалідами, сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, з особами, що повернулися з місць позбавлення волі, ширше залучення до цієї роботи молодіжних громадських організацій, волонтерів;
 
159. здійснення заходів щодо розв'язання житлової проблеми молоді, вдосконалення механізму та збільшення обсягів надання за рахунок бюджетних коштів пільгових довгострокових державних кредитів на придбання житла молодим сім'ям та молодим громадянам;
 
160. формування у молодих людей основ гуманістичного світогляду, пріоритетності високих моральних, культурних, загальнолюдських цінностей, утвердження почуття патріотизму та національної самосвідомості;
 
161. залучення юнаків та дівчат до вивчення здобутків національної культури і духовної спадщини, сприяння розвиткові професійної та самодіяльної художньої творчості, посилення роботи творчих спілок та об'єднань, клубів за інтересами, розвиток сучасної індустрії дозвілля молоді;
 
162. створення умов для поліпшення здоров'я молодих людей, усунення перепон, що заважають доступу до медичного обслуговування, посилення профілактичної роботи щодо запобігання наркоманії, ВІЛ/СНІДу, охоплення молоді рухом за здоровий спосіб життя, заняттями фізичною культурою та спортом, що позитивно вплине на зменшення захворюваності молоді, формування навичок здорового способу життя;
 
163. зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі, поліпшення правового виховання молодих людей, підвищення ефективності діяльності суб'єктів державної системи соціального та правового захисту молоді, молодіжних громадських організацій щодо профілактики правопорушень серед юнаків та дівчат, їх соціальної реабілітації в суспільстві;
 
164. активізація молодіжного руху, надання йому більшої масовості та авторитетності, створення оптимальної моделі взаємодії держави і громадськості у сфері молодіжної політики, зміцнення матеріальної бази та розширення фінансування програм молодіжних громадських організацій і загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
 
165. зміцнення і стабілізація структури органів державної влади, які займаються розв'язанням молодіжних проблем, постійне збільшення обсягів фінансування програм у молодіжній сфері, звернення особливої уваги на проблеми реалізації державної молодіжної політики на реґіональному рівні;
 
166. удосконалення механізму добору та залучення молоді до навчання у вищих навчальних закладах, які займаються підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців, створення умов для професійного зростання та просування молодих людей по службі, поглиблення діяльності громадських організацій, статутним завданням яких є робота з молодими депутатами та молодими державними службовцями;
 
167. інтеграція української молоді до світової та європейської спільноти, врегулювання проблеми міждержавної трудової міграції з країнами, куди виїжджає на тимчасову роботу українська молодь, розширення масштабу наукового, культурного, туристичного, спортивного молодіжного обміну, поліпшення співпраці українських молодіжних і дитячих громадських організацій з партнерами за кордоном;
 
168. розширення масштабу наукових досліджень молодіжних проблем, поліпшення координації їх проведення, створення системи інформаційного забезпечення реалізації молодіжної політики, доступу молодіжних і дитячих громадських організацій до засобів масової інформації, відпрацювання механізму впровадження соціальної реклами у молодіжній сфері.
 
169. У цілому виконання Програми сприятиме тому, що державна молодіжна політика стане в Україні одним з найважливіших напрямів діяльності держави і постійно здійснюватиметься з урахуванням її можливостей на політичному, соціальному, економічному, законодавчому та організаційному рівні.
 
170. VІ. Механізм виконання Програми
 
171. Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету України та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 
172. Програма виконуватиметься шляхом підготовки спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері соціального становлення та розвитку молоді щорічних заходів на її виконання, які розробляються одночасно з підготовкою проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та проекту Закону України про Державний бюджет на наступний рік і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
173. Нормативно-правовою базою Програми є насамперед такі нормативно-правові акти:
 
174. Бюджетний кодекс України;
 
175. Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні;
 
176. Закони України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про охорону дитинства", "Про попередження насильства в сім`ї", "Про вищу освіту", "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", "Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки".
 
177. Серед законодавчих актів, прийняття яких сприятиме посиленню правових засад у сфері державної молодіжної політики та створенню умов для виконання Програми, слід особливо відзначити Податковий кодекс України, Трудовий кодекс України, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво", Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні".