Кількість абзаців - 112 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про представництво України за кордоном'' (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про представництво України за кордоном  
2. Цей Закон визначає правовий статус, завдання та функції органів представництва України за кордоном.  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
5. Дипломатичне представництво України за кордоном (далі - дипломаичне представництво України) є постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.  
6. Представництво України при міжнародній організації - постійно діюча установа України при міжнародній організації, що покликана підтримувати офіційні відносини України з міжнародною організацією.  
7. Консульські установи України за кордоном - консульські відділи дипломатичних представництв України, генеральні відділи дипломатичних представництв України, генеральні консульства, консульства та консульські агентства, що покликані виконувати консульські дії на території країни перебування в межах визначеного консульського округу.  
8. Торговельно-економічна місія - відділ дипломатичного представництва України, що представляє та захищає у державі перебування інтереси України у галузі зовнішньоекономічної діяльності.  
9. Торгівельне представництво - відділ юридичної особи, зареєстрованої на території України, що представляє її інтереси в країні перебування або в іншій країні в залежності від домовленостей між суб'єктами договору.  
10. Спеціальна місія - тимчасова місія, яка за своїм характером представляє Україну за кордоном і направляється в державу перебування за згодою останньої для розгляду з нею певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.  
11. Стаття 2. Законодавство України про представництво України і міжнародні договори  
12. Законодавство України про представництво України базується на Конституції України і складається з цього Закону, законодавства про дипломатичну службу в частині, не врегульованій цим Законом, інших нормативно-правових актів і міжнародних договорів України.  
13. Якщо міжнародними договорами, що набули чинності для України у відповідності з міжнародним правом, встановлено інші правила ніж передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.  
14. Стаття 3. Установи, що складають систему представництва України за кордоном  
15. До органів, які складають систему представництва України за кордоном, належать:  
16. 1. Дипломатичне представництво України за кордоном;  
17. 2. Постійне представництво України при міжнародній організації;  
18. 3. Консульська установа України;  
19. 4. Дипломатична місія України за кордоном;  
20. 5. Місія України при міжнародній організації;  
21. 6. Торговельно-економічна місія;  
22. 7. Спеціальна місія.  
23. Органи представництва України за кордоном входять до системи державних органів України і фінансуються з державного бюджету.  
24. Стаття 4. Статус дипломатичного представництва України Діяльність дипломатичного представництва України підпорядковується Міністерству закордонних справ України. Діяльність дипломатичного представництва України базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, двосторонніх та інших багатосторонніх міжнародних договорів України, нормативно-правових актів України, а також цього Закону.  
25. Стаття 5. Завдання представництв України за кордоном На представництво України за кордоном покладаються наступні завдання: 1. виконання засад зовнішньої політики України, розроблених Верховною Радою України; 2. реалізація курсу зовнішньої політики України, сприяння здійсненню зовншньоекономічної політики і зміцнення міжнародного авторитету України; 3. забезпечення дипломатичними засобами і методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності України, її політичних, торгівельно-економічних та інших інтересів у взаємовідносинах з акредитуючою державою; 4. захист прав і інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном; 5. використання дипломатичних засобів для реалізації зусиль України із забезпечення міжнародного миру, глобальної та регіональної безпеки; 6. здіснення дипломатичних і консульських зносин України з іноземними державами та міжнародними ороганізаціями.  
26. Стаття 6. Функції дипломатичного представництва України за кордоном  
27. Функції дипломатичного представництва України включають:  
28. 1. представництво України в державі перебування та підтримання з цією державою офіційних відносин;  
29. 2. захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридичних осіб в державі перебування;  
30. 3. ведення переговорів з урядом держави перебування;  
31. 4. з'ясування всіма законними засобами становища і подій у державі перебування та інформування про них відповідних органів України;  
32. 5. поширення в державі перебування інформації про становище в Україні і події міжнародного життя;  
33. 6. заохочення дружніх відносин між Україною і державою перебування та розвиток їх співробітництва в галузі економіки, культури і науки.  
34. Дипломатичне представництво України в іноземній державі може одночасно представляти інтереси України в інших державах за їх згодою.  
35. Дипломатичне представництво України за дорученням міністра закордонних справ України може виконувати і консульські функції.  
36. Стаття 7. Відкриття дипломатичного представництва України за кордоном  
37. Дипломатичне представництво України відкривається після встановлення дипломатичних відносин з країною перебування.  
38. Стаття 8. Приміщення дипломатичного представництва України за кордоном Приміщенням дипломатичного представництва України вважаються будинки або частини будинків, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію глави представництва. Земельна ділянка із забудовами, будівля або частина будівлі, де розташоване дипломатичне представництво і яка є державною власністю України, або знаходиться в користуванні української сторони на правах оренди, є частиною території України і охороняється всіма законними засобами згідно українського законодавства. Земельна ділянка із забудовами, будівля або частина будівлі, передана для розташування дипломатичного представництва в подарунок є державною власністю України. Резиденція глави дипломатичного представництва розташовується в одному будинку з іншими приміщеннями дипломатичного представництва або окремо.  
39. В рамках діяльності дипломатичного представництва України можуть бути утворені наступні підрозділи: 1) Відділ з культурних зв'язків; Відділ з культурних зв'язків опікується культурною спадщиною України за кордоном, відає зв'язками української діаспори в державі перебування з Україною, поширює відомості про Україну в державі перебування, проводить активну діяльність в сфері культурного обміну між Україною та державою перебування. 2) Інші підрозділи передбачені цим Законом або іншими нормативними актами, і які не суперечать положенням цього Закону.  
40. Стаття 9. Штат дипломатичного представництва України за кордоном Штат дипломатичного представництва України складається з глави дипломатичного представництва, дипломатичного персоналу, адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу. Дипломатичне представництво України очолюється главою дипломатичного представництва України. Главою дипломатичного представництва України, членами дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України в іноземній державі можуть бути тільки громадяни України. Членами адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва України можуть бути громадяни України і, в окремих випадках, громадяни держави перебування при відповідному повідомленні міністерства закордонних справ держави перебування про їх прийом на роботу до цього представництва. Міністерство закордонних справ України визначає умови найму громадян країни перебування в межах видатків, пердбачених на утримання дипломатичного представництва. Клас, до якого повинен належати глава дипломатичного представництва України, і при необхідності кількісний склад персоналу дипломатичного представництва України в іноземній державі встановлюються двосторонньою угодою України з цією державою.  
41. Стаття 10. Привілеї штату дипломатичного представництва України за кордоном  
42. Глава дипломатичного представництва України і члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України, а також члени їх сімей, члени обслуговуючого персоналу, якщо вони не є громадянами держави перебування, користуються привілеями та імунітетами, передбаченими Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, якщо двосторонньою угодою України з цією державою не передбачено інше.  
43. Стаття 11. Представлення інтересів України при міжнародній організації або в декількох країнах  
44. Глава дипломатичного представництва України або член дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України може бути за поданням міністра закордонних справ України призначений указом Президента України одночасно представником України при будь-якій міжнародній організації.  
45. Стаття 12. Статус глави дипломатичного представництва України  
46. Главою дипломатичного представництва України є посол або посланник, або повірений у справах.  
47. Глава дипломатичного представництва є головним представником України в державі перебування. Він здійснює загальне керівництво, координацію та контроль за діяльністю всіх установ України, спеціалістів, делегацій, посадових та інших осіб, які перебувають у цій державі.  
48. Керівники всіх українських установ і делегацій, представники і громадяни України в іноземній державі зобов'язані неухильно виконувати вказівки глави дипломатичного представництва України в цій державі і подавати йому необхідну допомогу, сприяти в здійсненні покладених на нього завдань.  
49. Глава дипломатичного представництва України не може в державі перебування займатися професійною або комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.  
50. Стаття 13. Призначення глави дипломатичного представництва України  
51. Посол або посланник призначається указом Президента України за поданням міністра закордонних справ України в разі отримання згоди (агреману) на це призначення іноземної держави, до якої він призначається.  
52. Повірений у справах України призначається наказом міністра закордонних справ України.  
53. Послу або посланнику України, що відбуває до держави перебування, вручається підписана Президентом і скріплена міністром закордонних справ України вірча грамота, яка після прибуття вручається главі держави перебування.  
54. Повіреному у справах України, що відбуває до держави перебування, вручається лист міністра закордонних справ України, який після прибуття вручається міністру закордонних справ держави перебування.  
55. Посол або посланник України приступає до виконання своїх службових обов'язків у державі перебування після вручення вірчої грамоти главі держави, до якої він призначений, або після повідомлення про своє прибуття і вручення завірених копій вірчої грамоти міністру закордонних справ цієї держави залежно від практики, яка існує в державі перебування.  
56. Повірений у справах України приступає до виконання своїх службових обов'язків з моменту вручення листа міністра закордонних справ України міністру закордонних справ держави, до якої він призначений.  
57. Стаття 14. Припинення місії глави дипломатичного представництва України  
58. Місія глави дипломатичного представництва України припиняється у випадку:  
59. 1) його відкликання у встановленому порядку;  
60. 2) його відставки;  
61. 3) його смерті;  
62. 4) оголошення його реrsоnа nоn grаtа в державі перебування.  
63. Стаття 15. Статус дипломатчного персоналу представництва України за кордоном  
64. Членами дипломатичного персоналу є члени персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг згідно законодавства України.  
65. Члени дипломатичного персоналу України користуються привілеями та імунітетами, передбаченими для них Віденською конвенцією 1961 року та Законом України "Про дипломатичну службу".  
66. Члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України не можуть в державі перебування займатися професійною або комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.  
67. Стаття 16. Дипломатичне представництво України за сумісництвом  
68. Якщо одне дипломатичне представництво України за кордоном представляє інтереси України у двох або більше державах, то бажаним є присутність члена дипломатичного персоналу у державі, яка покривається цим дипломатичним представництвом.  
69. У державі, яка не має дипломатичного представництва, але територія якої покривається дипломатичним представництвом України за сумісництвом, може знаходитися приміщення для члена дипломатичного персоналу. Приміщення для члена дипломатичного персоналу вважається частиною приміщень дипломатичного представництва України за сумісництвом та користується всіма імунітетами, передбаченими для приміщення дипломатичного представництва України за кордоном.  
70. Питання про виділення приміщення для розміщення резиденції посла в державі за сумісництвом вирішується Міністерством закордонних справ за погодженням з Кабінетом міністрів України.  
71. Стаття 17. Статус представництва України при міжнародній організації Постійне представництво України при міжнародній організації засновується при організації, членом якої є Україна, або при організації, в якій Україна має статус спостерігача у разі, якщо це передбачено правилами організації. Постійне представництво України при міжнародній організації має права та обов'язки нарівні з дипломатичним представництвом України за кордоном. Глава представництва користується всіма привілеями та імунітетами, передбаченими для глави дипломатичного представництва.  
72. Стаття 18. Повноваження глави представництва України при міжнародній організації Глава представництва виконує свої функції на підставі повноважень, виданих йому від імені Президента України, прем'єр міністра України, міністра закордонних справ України або іншою уповноваженою на це особою, якщо це передбачено правилами організації. Перелік осіб, уповноважених представляти Україну ех оffісіо, визначений в Законі України "Про міжнародні договори".  
73. Стаття 19. Місцезнаходження представництва України при міжнародній організації  
74. Представництво України знаходиться при штаб-квартирі міжнародної організації, якщо інше не погоджено з міжнародною організацією та державою перебування.  
75. Стаття 20. Забезпечення представництва України при міжнародній організації приміщенням  
76. Питання забезпеченння представництва України при міжнародній організації приміщенням вирішується з міжнародною організацією та державою перебування як це передбачено сттями 21 та 23 Віденської конвенції про представництво держав у їх відносинах з міднародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 року.  
77. Стаття 21. Статус консульських установ України за кордоном Консульські установи України за кордоном мають однаковий статус незалежно від назви та користуються всіма привілеями та імунітетами, передбаченими для консульських установ Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актатми України, міжнародними договорами України та виконують передбачені зазначеними документами функції.  
78. Стаття 22. Надання приміщення консульським установам України за кордоном  
79. Питання надання приміщення для консульських установ, а також для розміщення співробітників консульських установ, які мають дипломатичний ранг, вирішуються МЗС України за погодженням з Кабінетом міністрів України в межах видатків, передбачених на утримання дипломатичного представництва України в цій державі.  
80. Якщо консульська установа відкривається в консульському окрузі на території держави, що не має дипломатичного представництва України, то питання забезпечення такої консульської установи приміщенням вирішується МЗС України.  
81. Стаття 23. Місія України при міжнародній організації Статус місії (тимчасового представництва) України при міжнародній організації прирівнюється до статусу спеціальної місії, зазначеного у статті 25 цього Закону.  
82. Стаття 24. Дипломатична місія України за кордоном  
83. Для цілей цього Закону статус дипломатичної місії України за кордоном прирівнюється до статутсу дипломатичного представництва України на період виконання своїх функцій.  
84. Стаття 25. Спеціальна місія України за кордоном  
85. Спеціальна місія направляється Україною за умови досягнення попередньої згоди держави перебування по дипломатичних каналах.  
86. Спеціальна місія України у своїй діяльності керується положеннями Конвенції про спеціальні місії від 8 грудня 1969 року.  
87. Членами спеціальної місії України можуть бути тільки громадяни України.  
88. Стаття 26. Фінансування діяльності спеціальної місії України за кордоном  
89. Спеціальна місія, що направляється за ініціативою державної установи, фінансується в межах видатків, передбачених на утримання цієї установи.  
90. Якщо спеціальна місія направляється за ініціативою двох або більше державних установ, то питання фінансування її діяльності вирішується між цими установами.  
91. Якщо для направлення спеціальної місії необхідне фінансування з державного бюджету України, то установа (и), яка (і) ініціює (ють) направлення спеціальної місії, надсилає (ють) до Кабінету міністрів України офіційного листа, в якому обгрунтовується необхідність та економічна доцільність її діяльності.  
92. Спеціальна місія, що направляється за ініціативою юридичних осіб, фінансується ініціаторами.  
93. Стаття 27. Торговельно-економічна місія України за кордоном  
94. В складі дипломатичного представництва України може бути утворено торговельно-економічну місію, діяльність якої підпорядкована главі дипломатичного представництва України.  
95. Торговельно-економічна місія діє на постійній основі.  
96. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції організовує роботу торговельно-економічної місії у державі перебування.  
97. Керівник торговельно-економічної місії та його заступник (и) є членами дипломатичного персоналу, інші співробітники торговельно-економічної місії - членами адміністративного або обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва.  
98. Виконання функцій торговельно-економічної місії може бути покладено на одну особу.  
99. Торговельно-економічна місія не є обов'язковою і утворюється в складі дипломатичного представництва за погодженням між Міністерством закордонних справ та Кабінетом міністрів України в залежності від розміру видатків на утримання представництв України за кордоном, передбачених у держаному бюджеті України.  
100. Торговельне представництво за кордоном юридичної особи, зареєстрованої на території України, не є торговельно-економічною місією і не фінансується з державного бюджету України.  
101. Стаття 28. Засади фінансування дипломатичних представництв України за кордоном  
102. Фінансування діяльності дипломатичного представництва України здійснюється Кабінетом Міністрів України в межах видатків передбачених на утримання системи Міністерства закордонних справ України.  
103. Питання забезпечення приміщеннями та вирішення інших питань діяльності регулюються угодою між Україною та державою перебування.  
104. Стаття 29. Засади фінансування діяльності інших представництв України за кордоном  
105. Представництва України за кордоном крім такого, що передбачено у статті 28 цього Закону, фінансуються як це передбачено статтями 20, 22, 26, а також частиною 6 статті 27 цього Закону.  
106. Стаття 30. Засади оподаткування дипломатичного представництва України за кордоном Дипломатичне представництво України оподатковується на засадах, як це передбачено статтею 34 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.  
107. Стаття 31. Оподаткування діяльності дипломатичного представництва України в державі перебування  
108. Питання оподаткування дипломатичного представництва України за кордоном вирішується з державою перебування на засадах взаємності.  
109. Стаття 32. Звіт дипломатичного представництва України за кордоном Дипломатичне представництво України подає щорічний звіт про розмір сплачених податків у державі перебування за підписом глави дипломатичного представництва міністру закордонних справ України. Звіт дипломатичного представництва підлягає затвердженню Кабінетом міністрів України.  
110. Стаття 33. Оподаткування діяльності представництва України при міжнародній організації Представництво України при міжнародній організації оподатковується як це передбачено статтями 24, 33 Віденської конвенції про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 14 березня 1975 року.  
111. Стаття 34. Прикінцеві положення Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.