Кількість абзаців - 83 Розмітка (ліва колонка)


Про охорону археологічної спадщини (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ  
1. Цей Закон регулює суспільні відносини, що пов'язані із охороною і дослідженням археологічної спадщини України, яка є невід'ємною частиною культурної спадщини людства, вразливим і невідновлюваним джерелом знань про історичне минуле.  
2. Розділ І. Загальні положення  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:  
5. - археологічна спадщина - сукупність об'єктів археологічної спадщини (в тому числі пам'яток археології), що знаходяться під юрисдикцією України;  
6. - об'єкт археологічної спадщини - місце, споруда /витвір/, комплекс /ансамбль/, їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об`єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічної, антропологічної та етнографічної точок зору і повністю або частково зберегли свою автентичність;  
7. - пам'ятка археології (археологічна пам'ятка) - об'єкт археологічної спадщини, внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;  
8. - археологічні дослідження - здійснювана відповідно до законодавства України науково-пошукова та науково-практична діяльність, спрямована на одержання нових знань про об'єкти археологічної спадщини, закономірності розвитку давніх суспільства і людини;  
9. - охорона археологічної спадщини - це облік (виявлення, наукове вивчення, класифікація, картографування, державна реєстрація), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервація, реставрація, реабілітація та музеєфікація об`єктів археологічної спадщини, а також поширення знань про археологічну спадщину.  
10. - археолог - вчений (громадянин України або іноземець), який має відповідну кваліфікацію, провадить археологічні дослідження і отримує наукові результати;  
11. - археологічні розкопки - вид археологічних досліджень, який являє собою вивчення археологічних залишків на території об'єкту археологічної спадщини;  
12. - археологічні розвідки - вид археологічних досліджень, спрямований на виявлення, локалізацію (картографування), інтерпретацію об'єктів археологічної спадщини, уточнення даних про вже відомі об'єкти археологічної спадщини.  
13. Стаття 2. Законодавство України про охорону археологічної спадщини  
14. Законодавство України про охорону археологічної спадщини складається з Конституції України, Закону України "Про охорону культурної спадщини", цього Закону та інших актів чинного законодавства України.  
15. Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та чинного законодавства України здійснюються:  
16. - державне управління у сфері охорони археологічної спадщини;  
17. - визначення органів охорони археологічної спадщини та обсягу їх повноважень;  
18. - регулювання відносин власності щодо об'єктів археологічної спадщини, прав та обов'язків володільців пам'яток археології;  
19. - забезпечення охорони пам'яток археології;  
20. - захист об'єктів археологічної спадщини;  
21. - надання дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт;  
22. - правове регулювання фінансуваня охорони і дослідження археологічної спадщини.  
23. Відносини щодо охорони археологічної спадщини, не врегульовані Законом України "Про охорону культурної спадщини" та чинним законодавством України, регулюються цим Законом та нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
24. Стаття 3. Види об'єктів археологічної спадщини  
25. Об'єкти археологічної спадщини включають в себе городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, матеріальні рештки життєдіяльності людини та інші об'єкти, що знаходяться на поверхні землі, під землею або під водою, основну інформацію про які можна здобути за допомогою археологічних досліджень.  
26. Розділ ІІ. Наукове дослідження археологічної спадщини  
27. Стаття 4. Види та принципи наукових досліджень археологічної спадщини  
28. Наукові дослідження археологічної спадщини включають:  
29. - польові дослідження, що передбачають земляні роботи (розкопки та розвідки), дослідження, що не передбачають земляних робіт (розвідки без здійснення земляних робіт, геомагнітна зйомка, аерофотозйомка тощо);  
30. - всі види післяпольових досліджень.  
31. Під час наукових досліджень археологічної спадщини слід неухильно дотримуватись таких принципів:  
32. - застосування, де це можливо, неруйнівних методів дослідження;  
33. - завдавання якнайменшої шкоди об'єктам археологічної спадщини;  
34. - проведення об'єктивної наукової фіксації всіх етапів дослідження і всіх виявлених знахідок та інших матеріальних залишків.  
35. Стаття 5. Право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини  
36. Право на проведення археологічних досліджень мають археологи, які володіють необхідною кваліфікацією та практичним досвідом, зобов'язуються виконувати вимоги чинного законодавства України про охорону культурної спадщини і отримали "Відкриті листи" Інституту археології НАН України.  
37. Стаття 6. Науковий звіт дослідника археологічної спадщини  
38. Археолог, який здійснює археологічні дослідження на території України, зобов'язаний до початку наступного польового сезону подати до Інституту археології Національної Академії наук України науковий звіт про здійснені археологічні дослідження, який є однією з умов одержання таким археологом наступного "відкритого листа" на проведення археологічних досліджень. Вимоги до складання наукового звіту затверджуються Науковою радою Інституту археології Національної Академії Наук України.  
39. Наукові звіти про археологічні дослідження, будь-коли проведені на території України, мають зберігатись в науковому архіві Інституту археології Національної Академії наук України. Підприємства, установи, організації, що володіють науковими археологічними архівами або будь-якою звітною документацією про археологічні дослідження на території України зобов'язані надавати їх оригінали або повні копії на запит Інституту археології Національної Академії Наук України.  
40. Стаття 7. Функції та повноваження Інституту археології Національної академії наук України у сфері наукового дослідження археологічної спадщини  
41. Інститут археології Національної академії наук України як державна наукова установа відповідно до законодавства України:  
42. - видає кваліфікаційні документи на проведення археологічних досліджень- "відкриті листи";  
43. - готує кваліфіковані кадри у сфері охорони, дослідження і використання археологічної спадщини;  
44. - збирає повний науковий архів звітів про археологічні дослідження в Україні;  
45. - зберігає знахідки, що походять з об'єктів археологічної спадщини України (надалі - знахідки) і відповідно до чинного законодавства передані до його фондів;  
46. - провадить наукові експертизи досліджень археологічної спадщини та наукових звітів;  
47. - подає пропозиції органам державної влади щодо заходів охорони, дослідження і використання археологічної спадщини.  
48. Стаття 8. Правовий статус археологічної експедиції  
49. Археологічна експедиція за своїм правовим статусом може бути як окремим підрозділом юридичної особи (наукової установи, навчального закладу, музейної установи тощо), так і юридичною особою будь-якої передбаченої законодавством України організаційної форми із відокремленим майном, рахунками в банках, печаткою із власною назвою та відповідним правовим статусом.  
50. Керівництво діяльністю археологічної експедиції у сфері дослідження археологічної спадщини здійснює археолог, який одержав відкритий лист та дозвіл на дослідження археологічної спадщини.  
51. Розділ ІІІ. Права та обов'язки дослідників археологічної спадщини  
52. Стаття 9. Права дослідника археологічної спадщини  
53. Дослідник археологічної спадщини (археолог) є вченим і має відповідні права, встановлені цим Законом і Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".  
54. Археолог, який здійснив наукове дослідження об'єкту археологічної спадщини, має пожиттєве привілейеве право на поновлення наукових досліджень цього об'єкту археологічної спадщини, крім випадків призначення на цьому об'єкті археологічної спадщини охоронних досліджень відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".  
55. Стаття 10. Реалізація прав на наукове дослідження і одержання наукового результату  
56. Одержана в результаті археологічних досліджень наукова інформація відповідно до чинного законодавства є об'єктом права власності.  
57. Підставою виникнення права власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію є одержання такої інформації в результаті польових або інших досліджень, створення інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.  
58. Право власності на одержану в результаті археологічних досліджень наукову інформацію регулюється цим Законом, Законом України "Про науково-технічну інформацію", Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими актами чинного законодавства України. Право власності на наукову інформацію, одержану або створену кількома громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним між творцями цієї інформації.  
59. Спори про право власності на одержану в результаті археологічних досліджень інформацію вирішуються відповідно до законодавства України.  
60. Стаття 11. Право на публікацію результатів наукових досліджень археологічної спадщини  
61. Археолог, що здійснив археологічні дослідження, впродовж п'яти років з дати одержання відповідного "відкритого листа" має виключне право на публікацію одержаної в результаті польових і післяпольових досліджень наукової інформації. Якщо за цей термін археолог не скористався своїм виключним правом, право на публікацію одержаної в результаті археологічного дослідження наукової інформації переходить до установи, з якою археолог був пов'язаний трудовими відносинами, під час проведення такого дослідження.  
62. Стаття 12. Знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень  
63. Знахідки є державною власністю. Вони підлягають обліку та класифікації відповідно до методики, затвердженої Інститутом археології НАН України. Правовий режим скарбу визначається законодавством України.  
64. Знахідки підлягають передачі на зберігання до фондів Інституту археології Національної академії наук України, до фондів музеїв, до інших установ освіти, науки, культури, де забезпечені належні умови їх зберігання, вивчення, експонування тощо. Установи та організації, до яких передаються знахідки, вказуються попередньо у дозволі на проведення досліджень археологічної спадщини, при цьому органам, які видають дозвіл, слід враховувати пріоритет утворення центральних, регіональних або місцевих (в археологічних заповідниках) колекцій.  
65. У випадку, коли досліджені елементи археологічної спадщини залишаються іn sіtu, археолог разом з відповідним органом охорони археологічної спадщини вживають заходів для їх надійної консервації або музеєфікації. Фінансування таких заходів провадиться відповідно до цього Закону та Закону України "Про охорону культурної спадщини".  
66. Археолог, що здійснив археологічні дослідження і відповідно до чинного законодавства передав знахідки до певної установи, організації, має пріоритетне пожиттєве право на доступ до цих знахідок.  
67. Стаття 13. Захист авторських прав археолога  
68. Захист права інтелектуальної власності, яке виникає у зв'язку із археологічними дослідженнями, забезпечується відповідно до законів та інших нормативно-правових актів органами державної влади України, в тому числі Державним агентством з авторських і суміжних прав. У разі порушення права інтелектуальної власності його захист здійснюється в судовому порядку.  
69. Обов'язковими умовами договору (контракту), на підставі якого виконуються археологічні дослідження, є визначення суб'єктів права інтелектуальної власності, зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об'єкти інтелектуальної власності, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду авторам об'єктів права інтелектуальної власності згідно з законодавством України.  
70. Стаття 14. Обов'язки археолога  
71. Археолог (крім виконання обов'язків, передбачених цим Законом і Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність") зобов'язаний забезпечувати схоронність виявлених об'єктів культурної спадщини та передачу рухомих предметів після їх вивчення визначеній у дозволі установі, здійснювати консервацію об'єктів культурної спадщини, упорядкування території після завершення робіт, а в разі потреби - на договірних засадах взяти участь у приведенні зазначених об'єктів до експозиційного стану та підготовці матеріалів для їхньої державної реєстрації як пам'ятки.  
72. Археолог зобов'язаний супроводжувати свої дослідження обов'язковою документацією (описовою, креслярською, фото-, кіно-, відеофіксацією) та дотримуватись принципів наукового дослідження археологічної спадщини, визначених цим Законом.  
73. Розділ ІV. Міжнародне співробітництво України  
74. Стаття 15. Принципи та види міжнародного співробітництва України у сфері охорони археологічної спадщини  
75. Археологічна спадщини України є невід'ємною складовою археологічної спадщини Європи і людства в цілому. Україна заохочує міжнародні обміни інформацією про археологічні дослідження, сприяє міжнародним контактам археологів.  
76. Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення у сфері охорони археологічної спадщини вільних та рівноправних відносин з іноземними науковими установами та організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами і об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать законодавству України.  
77. Міжнародне наукове співробітництво в сфері охорони археологічної спадщини здійснюється у формах, що не суперечать чинному законодавству України.  
78. Стаття 16. Дія міжнародних договорів  
79. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону культурної спадщини, застосовуються правила міжнародного договору.  
80. Розділ V. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини  
81. Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства про охорону археологічної спадщини  
82. За порушення законодавства про охорону археологічної спадщини встановлюється кримінальна, адміністративна, майнова та інша відповідальність згідно із законом.