Кількість абзаців - 191 Розмітка (ліва колонка)


Про затвердження Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон УкраЇни  
2. Про затвердження Загальнодержавної  
3. програми селекції у тваринництві на період  
4. до 2010 року  
5. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
6. 1. Затвердити Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року (далі - Програма), що додається.  
7. 2. Кабінету Міністрів України передбачати під час розроблення проектів Державного бюджету України і Державної програми економічного і соціального розвитку України (починаючи з 2004 і на період до 2010 року) відповідні бюджетні асигнування на реалізацію заходів щодо виконання Програми.  
8. 3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
9. ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України  
10. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА  
11. селекції у тваринництві на період до 2010 року  
12. Загальнодержавна програма селекції у тваринництві на період до 2010 року (далі - Програма), яку розроблено на виконання вимог Закону України "Про племінну справу у тваринництві", покликана забезпечити адаптацію законодавства України у сфері племінної справи у тваринництві до законодавства Європейського Союзу.  
13. Реалізація державної політики у сфері племінної справи у тваринництві спрямована на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, що є вирішальним фактором у збільшенні обсягів виробництва тваринницької продукції.  
14. І. Сучасний стан галузі  
15. Рівень розвитку суспільства, у тому числі українського, значною мірою визначається, як відомо, розвитком галузі тваринництва.  
16. За виробництвом і споживанням молока та молочних продуктів Україна раніше належала до провідних країн Європи. Природно-кліматичні умови та родючі землі сприяють одержанню високих урожаїв кормових культур і дають змогу поряд з виробництвом зерна утримувати значне поголів'я сільськогосподарських тварин, а отже, задовольняти продукцією тваринництва не тільки внутрішні потреби, а й збільшувати експортний потенціал.  
17. За останні роки створено 6 регіональних селекційних центрів, які об'єднують республіканське (Автономної Республіки Крим) та 24 обласних і 64 міжрайонних племпідприємств, 1516 пунктів штучного осіменіння корів і телиць в індивідуальному секторі. В основному завершено майже двадцятирічну роботу, пов'язану із зміною продуктивності великої  
18. рогатої худоби, - з комбінованого м'ясо-молочного на більш конкурентоспроможний спеціалізований молочний напрям. Українською академією аграрних наук і Мінагрополітики схвалено Концептуальні положення розвитку нової галузі спеціалізованого м'ясного скотарства, які вже реалізуються на практиці.  
19. Основу племінної бази в Україні становлять 2037 племінних господарств, з них молочного скотарства - 864, м'ясного - 102, свинарських - 532, вівчарських - 114, конярських - 117, птахівницьких - 172, бджільницьких - 35. У цих господарствах проводиться цілеспрямована селекційно-племінна робота з 14 породами великої рогатої худоби, 11 - свиней, 7 - овець, 9 - коней, понад 14 порід і кросів птиці, 3 - бджіл та 5 породами кролів із специфічними біологічно-господарськими особливостями і здатністю до розведення у певних геокліматичних та екологічних умовах України.  
20. За останні роки вченими та практиками-селекціонерами створено нові високопродуктивні породи великої рогатої худоби - українську червоно- і чорно-рябу молочну та українську, волинську, поліську м'ясні, українську верхову та новоолександрівську ваговозні породи коней, українську та полтавську породи м'ясних свиней, асканійську м`ясо-вовнову з кросбредною вовною та гірськокарпатську породи овець. Генетично гарантований рівень продуктивності тварин цих порід становить: удій за 305 днів лактації - 5200 - 6400 кілограмів молока, середньодобовий приріст молодняку м'ясних порід - 1200 грамів, свиней - 790 - 980 грамів, настриг вовни у чистому волокні - 4,5 - 5,3 кілограма, що в 2 - 3 рази перевищує середні по Україні показники.  
21. Незважаючи на це використання високоселекціонованих за певним напрямом продуктивності корів привело до різкого зменшення вітчизняного поголів'я, яке здебільшого не може конкурувати з класичним, але, за винятком вівчарства, характеризується надзвичайно цінними особливостями, зокрема такими, як висока резистентність до місцевих кліматичних умов, невибагливість до кормів, міцність конституції, тривале продуктивне використання, висока відтворювальна здатність, багатоплідність, скоростиглість, великий вміст жиру і білка в молоці тощо. Тобто місцеві породи залишаються носіями цінних спадкових якостей і генних комплексів, без яких подальший породоутворювальний процес був би однобічним.  
22. Більше того, в Україні на грані повного зникнення перебувають такі породи великої рогатої худоби, як сіра українська, білоголова українська, червона польська, лебединська та пінцгау, а також сокільська порода овець. Локальними стали симентальська, бура карпатська та червона степова породи великої рогатої худоби, гуцульська порода коней, каракульська, романівська, цигайська, прекос, асканійська тонкорунна і гірськокарпатська породи овець, миргородська, українська степова ряба, велика чорна породи та мангалицька, кролівецька і придніпровська породні групи свиней. Загальне поголів'я корів зникаючих порід становить від 300 (сіра українська) до 10 тис. голів (симентальська). Це та критична чисельність, зниження якої робить неможливим відновлення породи.  
23. У зв'язку з недостатньою увагою до племінної справи виникла необхідність у посиленні державного регулювання у тваринництві та контролю за дотриманням законодавства в селекційній роботі.  
24. Крім перелічених у племінній справі у тваринництві є також інші важливі проблеми, зокрема щодо:  
25. використання для відтворення маточного поголів'я сільсько-господарських тварин племінних ресурсів низької генетичної якості, а в деяких випадках - невідомого походження;  
26. відсутність ідентифікації племінної худоби, офіційної класифікації (оцінки) за типом, контролю за достовірністю обліку її походження і продуктивності, низька ефективність оцінки плідників за власною продуктивністю і якістю потомства та іншими ознаками;  
27. недосконалість інформаційної бази з племінної справи;  
28. недостатнє впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики і селекції тварин;  
29. обмеженість фінансового забезпечення заходів із збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід.  
30. ІІ. Мета та основні завдання Програми  
31. Метою Програми є реалізація державної політики, спрямованої на створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів, поліпшення генетичної якості тварин; забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві, ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових генетичних ресурсів, збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі, формування власного експортного потенціалу племінних ресурсів, створення та матеріальне забезпечення функціонування державної племінної служби.  
32. Для досягнення зазначеної мети передбачається розв'язати такі основні завдання:  
33. 1) створення мережі державної племінної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях і районах, забезпечення її спеціальними транспортними, іншими матеріально-технічними засобами;  
34. 2) створення та забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві;  
35. 3) забезпечення збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід;  
36. 4) збереження, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів високої племінної цінності;  
37. 5) створення контролер-асистентської та експерт-бонітерської служб;  
38. 6) запровадження державної атестації суб'єктів господарювання у сфері племінної справи та присвоєння їм відповідних статусів, ведення Державного племінного реєстру.  
39. ІІІ. Етапи виконання Програми  
40. Програма виконується в два етапи.  
41. На першому етапі (2003 рік) передбачається:  
42. створення Головної державної племінної інспекції, на яку одночасно покладається забезпечення виконання Програми;  
43. розроблення схеми супроводження та контролю за виконанням Програми;  
44. розроблення нормативно-правових актів, необхідних для виконання Програми.  
45. На другому етапі (2004 - 2010 роки) передбачається:  
46. створення єдиної системи селекції у тваринництві;  
47. Забезпечення збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих порід;  
48. запровадження державної атестації суб'єктів господарювання та присвоєння їм відповідних статусів;  
49. забезпечення реалізації інших заходів, визначених Програмою.  
50. ІV. Основні напрями та заходи щодо виконання Програми  
51. Для поліпшення племінної справи у тваринництві розроблено комплекс таких заходів:  
52. Племінні ресурси вищої генетичної цінності  
53. Для створення племінних ресурсів вищої генетичної цінності передбачається продовжити роботу із створення нових генотипів:  
54. великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності - української червоної і бурої порід, м'ясного - симентальської, знам'янської і південної порід;  
55. свиней - червонопоясної м'ясної породи, внутріпородного типу у великій білій породі з поліпшеними м'ясними якостями, заводського типу у породі дюрок;  
56. коней - масиву запряжних коней з перспективою створення породи;  
57. овець - багатоплідної каракульської породи, заводських типів і ліній в асканійській тонкорунній породі, двох генеалогічних ліній у породі прекос, овець м'ясо-вовнового напряму продуктивності;  
58. птиці - аутосексних кросів яєчних і діаутосексних кросів м'ясо-яєчних курей;  
59. кролів і хутрових звірів - високопродуктивних заводських типів;  
60. шовкопряда - високопродуктивного гібриду шовковичного шовкопряда спільної українсько-китайської селекції.  
61. З метою подальшої консолідації та удосконалення генеалогічної структури стада новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин необхідно забезпечити чистопородне розведення репродукторів селекціонованих перспективних порід зарубіжної селекції, використовуючи при цьому сперму лише від плідників-лідерів.  
62. Молочне і м'ясне скотарство  
63. У молочному і м'ясному скотарстві передбачається проведення роботи із:  
64. забезпечення селекції, що базується на виявленні і широкому використанні власних внутріпородних ресурсів (плідників-поліпшувачів, биковідтворних корів, корів-донорів), а також залучення до селекційного процесу кращого світового генофонду спеціалізованих високопродуктивних молочних порід;  
65. використання методу штучного осіменіння маток глибокозамороженою спермою як основного засобу відтворення стада у молочному скотарстві;  
66. проведення породовипробувань (метод генетичного моніторингу);  
67. впровадження біотехнологічної селекції;  
68. використання спермопродукції від бугаїв-плідників у період їх перевірки за продуктивністю і якістю потомства протягом 4 років з метою значного зниження витрат на накопичення та тривале зберігання глибокозамороженої сперми.  
69. Основними напрямами породного і генетичного удосконалення молочної худоби є:  
70. селекція української чорно-рябої молочної породи з метою формування та консолідації молочного типу будови тіла, розгалуження та удосконалення генеалогічної структури, подальшого підвищення продуктивності корів;  
71. удосконалення властивостей української червоно-рябої молочної породи з метою підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності, збереження задовільних м'ясних якостей, консолідації за типом будови тіла;  
72. переважне розведення червоних порід у південних та східних регіонах України з метою підвищення молочної продуктивності при збереженні високої жирномолочності та формування на основі голштинізованого і жирномолочних типів червоної молочної породи.  
73. Селекційне удосконалення лебединської і бурої карпатської порід буде здійснюватися з використанням генофонду швіцької породи переважно європейської селекції в напрямі підвищення молочної продуктивності, збереження високої сиропридатності молока з перспективою створення на їх основі нової бурої породи.  
74. Поглинальне схрещування з поліпшувальними породами (переважно голштинською) передбачається застосовувати у господарствах різних форм власності з гарантовано стабільною кормовою базою, високим рівнем вирощування і годівлі тварин. Частина репродукторів тварин поліпшуючих порід створюватиметься шляхом імпорту відповідного маточного поголів'я.  
75. Селекційна робота в м'ясному скотарстві проводитиметься в напрямі підвищення плодючості і молочності корів, приростів молодняку, здатності тварин давати важкі туші з високим виходом м'якоті і порівняно невисоким вмістом жиру.  
76. Основним методом удосконалення існуючих м'ясних порід є чистопородне розведення, а створення нових - складне відтворювальне схрещування. Перевага надаватиметься розведенню комолих тварин.  
77. Як цінний генетичний матеріал розводитимуться імпортні породи м'ясної худоби (м'ясний симентал, лімузин, ангус, герефорд та інші). До 2005 року буде створено мережу племрепродукторів вітчизняних і зарубіжних спеціалізованих м'ясних порід.  
78. Свинарство  
79. Селекційно-племінну роботу у свинарстві передбачається спрямувати на:  
80. спеціалізацію селекції за відтворювальними, відгодівельними та м'ясними якостями. Породи свиней за напрямом продуктивності необхідно чітко поділити на материнські (велика біла, українська степова біла, українська степова ряба, миргородська, велика чорна) і батьківські форми (українська м'ясна, полтавська м'ясна, ландрас, уельс, дюрок, червонопоясний спеціалізований тип), що сприятиме впровадженню методів схрещування та гібридизації і посиленню окремих ознак продуктивності за рахунок гетерозисного ефекту від 3 до 15 відсотків і більше;  
81. збільшення частки помісних гібридних свиней у загальному товарному поголів'ї;  
82. підвищення інтенсивності використання високоцінних плідників за рахунок збільшення обсягів штучного осіменіння тварин;  
83. створення єдиної селекційно-технологічної системи племінної роботи з використанням сучасних методів чистопородного розведення, промислового схрещування, гібридизації та штучного осіменіння.  
84. Основними напрямами племінної роботи є:  
85. покращення репродуктивної здатності та збереження приплоду, поліпшення відгодівельних якостей і збільшення виходу м'яса;  
86. зменшення стрес-чутливості тварин;  
87. підвищення якісних показників м'яса.  
88. З метою поліпшення генетичного потенціалу продуктивності свиней різних порід здійснюватиметься оцінка молодняку за власною продуктивністю у племінних господарствах різних категорій, зокрема віку досягнення маси 100 кілограмів і прижиттєвої товщини шпику в період вирощування кнурів і свинок.  
89. Передбачається відновити оцінку кнурів за відгодівельними якостями. З цією метою відновлюватиметься робота контрольно-випробувальних станцій.  
90. Оцінку кнурів за якістю потомства в стадах племзаводів буде доведено до 80 - 85 відсотків їх загального поголів'я.  
91. Імпорт свиней порід, типів і ліній зарубіжної селекції передбачається здійснювати виключно із селекційною метою, насамперед для підтримання на відповідному рівні генеалогічної структури популяції свиней, завезених у минулі роки.  
92. Вівчарство  
93. У вівчарстві передбачається проведення робіт із:  
94. збереження унікального генофонду національного стада, створення власної племінної бази порід світового рівня продуктивності шляхом відтворення та використання генотипів різних порід овець з високою продуктивністю та комерційною цінністю;  
95. зміни вовнового напряму продуктивності на м'ясо-вовново-молочний;  
96. інтенсивного відтворення стада овець та цілеспрямованого вирощування ремонтних ярок в усі періоди індивідуального розвитку;  
97. відтворення поголів'я овець шляхом штучного осіменіння вівцематок та збільшення обсягів штучного осіменіння вівцематок охолодженою спермою високопродуктивних баранів-плідників;  
98. дотримання вимог до відбору порід овець, зокрема щодо конституційної міцності, високої продуктивності, технологічності та економічності;  
99. створення спермобанку замороженої сперми високопродуктивних баранів різних порід і типів (100 тис. спермодоз);  
100. проведення інструментальної оцінки якості вовни (тонини, міцності, вмісту жиропоту, виходу чистого волокна) овець селекційного ядра провідних племзаводів і репродукторів;  
101. запровадження контролю та зберігання інформації про наявні генотипи, розрахунки, формування вихідних форм і виведення результатів, формування банків даних про поголів'я маточного стада, плідників і молодняку;  
102. автоматизації обліку і контролю походження власної продуктивності, контролю та оцінки племінної цінності, формування і видачі звітних документів; оцінки селекційно-генетичної ситуації у стаді, комплексної оцінки плідників.  
103. Основними напрямами племінної роботи у вівчарстві є:  
104. з асканійською тонкорунною породою - удосконалення внутріпородного таврійського типу овець за найважливішими селекційними ознаками - настригом чистої вовни (3,5 - 4 кілограми), виходом чистої вовни (52 - 59 відсотків), світлим кольором та високою якістю жиропоту, чіткою звивистістю, м'ясними формами, скоростиглістю і молочністю, а також створення нових заводських типів;  
105. з породою прекос - створення на базі харківського та закарпатського внутріпородних типів нової м'ясо-вовнової тонкорунної породи з підвищеними показниками м'ясності, скоростиглості, плодючості та настригом 2,9 - 3,5 кілограма високоякісної чистої вовни;  
106. з цигайською породою - створення нових заводських типів з настригом чистої вовни 3,5 - 4,2 кілограма, підвищення багатоплідності та скоростиглості, поліпшення якості вовни, особливо жиропоту з використанням поліпшувального вітчизняного генофонду - асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною;  
107. з асканійською м'ясо-вовновою породою - створення барано-відтворювальних стад імпортозамінних генотипів з настригом чистої кросбредної вовни 4,5 - 5 кілограмів і виробництвом м'яса на вівцематку 60 - 65 кілограмів для формування експортного потенціалу та конкурентоспроможності галузі;  
108. із смушковими вівцями - підвищення життєздатності овець і їх стійкості проти захворювань, збільшення плодючості, молочності, а також значне поліпшення смушкових якостей, створення нової асканійської багатоплідної породи каракульських овець;  
109. з українською гірськокарпатською породою - створення зональних типів і селекційних стад, підвищення живої маси, настригу чистої вовни, молочності та м'ясності.  
110. Конярство  
111. У конярстві передбачається проведення селекційно-племінної роботи з метою:  
112. забезпечення основних напрямів ведення племінного, робочо-користувального, спортивного, призового, продуктивно-прикладного конярства;  
113. з російською рисистою породою - покращення показників жвавості шляхом чистопородного розведення, а також схрещування з американською рисистою породою (не більше як 50 відсотків наявних у господарстві кобил), поліпшення запряжних форм тілобудови, породності, екстер'єру та збільшення росту;  
114. з орловською рисистою породою - чистопородне розведення, спрямоване на поліпшення тілобудови, екстер'єрної статі, вираженість породності, покращення запряжних форм і показників жвавості;  
115. з чистокровною верховою породою - удосконалення основних селекційних ознак скакового класу, поліпшення показників дистанційності, міцності конституції, вирощування коней для участі в змаганнях з класичних видів кінного спорту і поліпшення напівкровного конярства;  
116. з українською верховою породою - чистопородне розведення, корегуюче схрещування з вихідними породами, одержання коней бажаного типу для племінних цілей, господарського використання, участі в змаганнях з класичних видів кінного спорту, а також для експорту;  
117. з новоолександрівською ваговозною породою - чистопородне розведення, вирощування племінної продукції для поліпшення робочого та продуктивного конярства. Відтворення бажаних типів робочих коней;  
118. з гуцульською породою - чистопородне розведення. Для збереження та поліпшення генофонду породи необхідно імпортувати гуцульських жеребців з однієї з країн Східної Європи.  
119. Птахівництво  
120. У птахівництві передбачається проведення робіт із:  
121. селекції та удосконалення структури управління селекційно-племінною роботою;  
122. збереження та розвитку існуючої племінної бази;  
123. здійснення селекційно-племінних заходів у селянських (фермерських) приватних господарствах;  
124. забезпечення ведення первинного зоотехнічного обліку;  
125. створення контрольно-випробувальних станцій птахівництва;  
126. удосконалення кросів яєчної птиці з метою збільшення маси яєць, покращення її відтворювальних якостей;  
127. інтенсифікації селекції птиці з головними господарсько-корисними ознаками і збільшеним виходом яйцемаси від гібридних несучок, забезпечення приросту маси у м'ясної птиці з комплексною генетичною обумовленістю;  
128. збереження генофонду вихідних і резервних ліній яєчних і м'ясних кросів, а також локальних та зникаючих порід птиці;  
129. відновлення роботи племзаводів, на яких вирощуються м'ясні породи курей, зменшення обсягів ввезення з-за кордону батьківських форм фінальних гібридів.  
130. Бджільництво  
131. У галузі бджільництва передбачається проведення робіт із:  
132. прискорення темпів створення спеціалізованих господарств, розроблення господарських і наукових основ розвитку галузі;  
133. збереження запилювально-медового напряму розвитку галузі;  
134. чистопородного розведення у відповідних ареалах українських степових і карпатських бджіл з можливим відновленням поліської популяції;  
135. розведення, поліпшення та створення нових типів і ліній бджіл у базових господарствах на основі сучасних досягнень у селекції, генетиці, біотехнології та в інструментальному осіменінні бджолиних маток.  
136. Рибництво  
137. У галузі рибництва передбачається проведення робіт із:  
138. селекційно-технологічного закріплення та продуктивного розвитку внутріпородного потенціалу українських порід коропа; використання генетичних ресурсів малолускатого коропа угорської та румунської селекції з метою виведення українського малолускатого коропа нового типу та його промислової гібридизації;  
139. продовження на основі ідентифікації плідників і ремонтного поголів'я, здійснення оцінки якості потомства селекційно-племінної роботи з районованими формами білого і строкатого товстолобика, білого амура та створення вихідного селекційного стада веслоноса, канального сома, стерляді, піленгаса; проведення "освіження крові" генетичним матеріалом з материнських водойм з перспективою створення порід;  
140. створення карантинно-адаптаційного рибгоспу із спермобанком в системі асоціації "Укрплемрибцентр" та організація на базі племгосподарств спеціалізованих колекційних підрозділів з метою збереження та розширеного відтворення цінних генетичних ресурсів локальних і зникаючих типів, форм та масивів основних об'єктів рибництва;  
141. здійснення з метою задоволення сучасних та стратегічних потреб галузі в якісному посадковому матеріалі, забезпечення високого генетичного потенціалу в рибництві України для створення високопродуктивних стад, типів, ліній і порід риб експорту цінного генетичного матеріалу, формування ремонтно-маточного стада та розширене відтворення білуги, стерляді, ленського осетра, веслоноса, чорного амура, амурського сазана, пеляді, форелі (райдужної, камлоопс і Дональдсона), сталевоголового лосося, білого і строкатого товстолобика "чистих ліній" та білого амура.  
142. Звірівництво  
143. У звірівництві передбачається проведення робіт із:  
144. селекції на основі виявлення, стабілізації і подальшого нарощування вітчизняного генофонду хутрових звірів і кролів із залученням кращого світового генофонду хутрового та м'ясного напрямів;  
145. спрямування подальшої селекції на поліпшення генофонду шляхом розроблення та застосування високоефективних селекційних прийомів для створення високопродуктивних порід, міжпорідних типів і ліній максимально пристосованих до технологічних умов ферм різних форм господарювання та природно-екологічних умов різних регіонів України;  
146. докорінного поліпшення основних порід кролів (сірого велетня і радянської шиншили) з метою підвищення їх м'ясних та хутрових якостей, резистентності; типів і породних груп норок (стандартна, пастель, сапфір, блакитний ірис); нутрії стандартної і лисиці сріблясто-чорної породи з метою підвищення плідності, розмірів тулуба, консолідації і характерного забарвлення та якості хутра;  
147. придбання генетичного матеріалу локальних та спеціалізованих порід кролів зарубіжної селекції (фланд, шампань, каліфорнійська, радянський мардер тощо), норок (стандартна, пастель, сапфір, блакитний ірис тощо), нутрії стандартної і лисиці сріблясто-чорної породи;  
148. створення з метою забезпечення координації розвитку галузей інформаційної, контролер-асистентської та експерт-бонітерської служб комп'ютерних систем "Племсервіс".  
149. Шовківництво  
150. У шовківництві передбачається проведення робіт із:  
151. виведення нових генотипів, розмноження понад 20 основних і колекційне зберігання 84 порід шовковичного шовкопряда;  
152. вивчення біологічних характеристик імпортних порід для гібридизації з кращими породами української селекції.  
153. Забезпечення функціонування єдиної  
154. системи селекції у тваринництві  
155. Функціонування єдиної системи селекції в галузях тваринництва забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, Українською академією аграрних наук та контролер-асистентською і експерт-бонітерською службами. З метою участі виробників у вирішенні важливих перспективних і поточних питань розвитку тваринництва в цілому та окремих його галузей і виведенні порід сільськогосподарських тварин доцільно створити аналогічні асоціації за участю виробників, підприємств, що їх обслуговують, та наукових закладів.  
156. Тестування племінних тварин, проведення експертизи достовірності їх походження і поглиблений аналіз генотипів плідників та маток здійснює імуногенетична служба України.  
157. Програмою передбачено запровадження системи ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби, яка відповідає міжнародним стандартам, а також комп'ютеризації накопичення та аналізу селекційної інформації за видами тварин на рівні господарств, регіональних селекційних і центрального інформаційного центрів.  
158. Забезпечення збереження генофонду існуючих,  
159. локальних і зникаючих порід  
160. Збереження генофонду локальних і зникаючих порід (генофондних стад, банків сперми і ембріонів) забезпечує центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики за рахунок коштів Державного бюджету України.  
161. Першочерговим завданням є інвентаризація і створення на її основі банку даних генетичних і специфічних характеристик порід, виділення генетично цінних та їх ефективне використання у селекційних програмах.  
162. Об'єктивну оцінку генофонду та генетичного статусу порід домашніх тварин передбачено провести з використанням поліморфізму еритроцитарних антигенів, ДНК білків сироватки крові, ферментів тканин, структури білків, цитогенетичного аналізу тощо.  
163. Збереження генофонду порід забезпечуватиметься шляхом:  
164. чистопородного розведення колекцій "чистих" популяцій сільськогосподарських тварин вітчизняної і зарубіжної селекції (замкнутого генофондного стада, реліктових ферм і заказників тварин);  
165. тривалого збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;  
166. збереження зародкової плазми і ДНК як носія кодування генетичних варіацій.  
167. Банк генетичних ресурсів є науково-виробничим підрозділом і створюється при наукових центрах, які здійснюють оцінку генофонду, визначають необхідність, форму та обсяги його збереження і використання конкретно для кожної породи. Придбання генетичного матеріалу здійснюється за рахунок бюджетних коштів.  
168. Суб'єктами збереження генофонду тварин визначаються генофондні стада, генофондні ферми і господарства, заказники, колекціонарії, зоопарки та банки генетичних ресурсів.  
169. Раціональною формою збереження генофонду порід є розведення поголів'я в генофондних стадах (не менш як у 2 - 3 господарствах).  
170. V. Механізм виконання Програми  
171. Організаційне забезпечення  
172. Організаційне забезпечення та координація діяльності з виконання Програми покладається на Головну державну племінну інспекцію, яку передбачається утворити у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.  
173. Наукове забезпечення  
174. Наукове забезпечення виконання Програми покладається на наукові установи Української академії аграрних наук (деталізується нею у відповідній науково-технічній програмі).  
175. Передбачається проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на поглиблення наукових знань з генетичних основ формування спадковості селекційних ознак у сільськогосподарських тварин та її реалізації під дією гено- і паратипових факторів, розроблення на їх основі теоретичних положень і програм виведення нових високопродуктивних генотипів, розвиток біотехнологічної селекції, яка логічно поєднує класичну селекцію з арсеналом методів клітинної інженерії та прикладних досліджень з метою впровадження в практику нових методів управління селекційним процесом і генетичним потенціалом продуктивності тварин окремих порід, стад і масивів сільськогосподарських тварин в особистих господарствах громадян, сучасних методів оцінки генотипу і племінної цінності тварин, науково обгрунтованих програм збереження і використання генофонду сільськогосподарських тварин, комп'ютерних та інформаційних технологій для підвищення ефективності та оперативності управління селекційним процесом.  
176. Передбачається також впровадження більш досконалих методів селекції і біотехнологічних засобів розмноження тварин, які забезпечать оцінку, тривале зберігання генофонду порід, подальшу консолідацію виведених порід за будовою тіла, рівнем продуктивності, розвиток внутріпородної структури, підвищення відтворювальної здатності, збільшення періоду продуктивного використання, резистентності та інших господарських ознак.  
177. Особлива увага приділятиметься проблемам біотехнології та генної інженерії, а саме:  
178. трансплантації ембріонів, одержання міжпородних агрегаційних та ін'єкційних химерних ембріонів, які можуть бути використані для збереження генетичної інформації і передачі її наступним поколінням зникаючих видів тварин у разі, коли застосовування звичайних методів є складним або неможливим;  
179. одержання трансгенних тварин з новими якісними показниками продуктивності (збільшення вмісту казеїну в молоці, продукування біологічно активних речовин);  
180. клонування ембріонів трансгенних тварин, що дасть змогу забезпечити тиражування потомків з бажаними якостями;  
181. цитогенетичної оцінки частоти і видів хромосомних порушень у соматичних і статевих клітинах та ембріонах, яка дасть можливість глибше вивчити динаміку генетичної мінливості порід сільськогосподарських тварин.  
182. VІ. Фінансове забезпечення виконання Програми  
183. Виконання Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (за згодою органів місцевого самоврядування), а також коштів заінтересованих суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, громадських організацій (за їх згодою), інших джерел, не заборонених законодавством.  
184. Обсяг потреб у коштах наведено у додатку до цієї Програми. Показники вартості здійснення заходів визначено у цінах 2002 року. Розрахунки з деяких позицій мають орієнтовний характер. Кошти на виконання Програми розподілено за роками нерівномірно з огляду на економічну ситуацію в державі.  
185. VІІ. Контроль за виконанням Програми  
186. Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики за участю інших органів виконавчої влади.  
187. Кабінет Міністрів України на підставі наданої центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики інформації здійснює коригування визначених Програмою заходів, обсягів їх фінансування для врахування під час складання проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України та Державного бюджету України на наступні роки.  
188. VІІІ. Очікувані результати виконання Програми  
189. Виконання Програми дасть можливість створити державну племінну службу, залучити у сферу селекції племінні (генетичні) ресурси високої цінності, відмовитися від використання ресурсів низької генетичної якості, створити вітчизняну систему селекції, підвищити економічну ефективність та конкурентоспроможність галузі.  
190. Використання у виробничих умовах поліпшених і створення нових генотипів сільськогосподарських тварин на основі застосування вдосконалених технологій сприятиме значному підвищенню ступеня реалізації їх генетичного потенціалу, зокрема, одержання в середньому від корови 3500 - 4000 кілограмів молока на рік при зменшенні на 9 - 16 відсотків витрат кормів і на 35 - 39 відсотків собівартості молока, здійснити наукове забезпечення створення нової для України галузі м'ясного скотарства, підвищити багатоплідність свиней до 11 - 12 поросят, середньодобові прирости молодняку на 15 - 20 відсотків, а вихід м'яса в тушах до 62 відсотків, одержувати по 2 - 2,5 кілограма чистої вовни з вівці та 20 - 25 кілограмів м'яса і 8 - 10 кілограмів бринзи на вівцематку.