Кількість абзаців - 360 Розмітка (ліва колонка)


Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Друге читання)

0. Проект Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"  
1. Цей закон регулює відносини в сфері обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.  
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення основних термінів  
4. В цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. страхувальники - особи, що уклали договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб при експлуатації транспортного засобу;  
6. страховики - страховики, що мають право здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом;  
7. треті особи - потерпілі юридичні та фізичні особи, здоров'ю та (або) майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільну відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу;  
8. особи, відповідальність яких застрахована - вказані в договорі обов'язкового страхування відповідальності особи, цивільна відповідальність яких застрахована згідно цього договору, або, в залежності від умов договору обов'язкового страхування відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб;  
9. транспортні засоби - наземні механічні транспортні засоби, які підлягають державній реєстрації та обліку в органах Державтоінспекції МВС та (або) допущені до дорожнього руху, а також ввезені на територію України для тимчасового користування, або транспортні засоби, зареєстровані в інших країнах.  
10. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства України є власниками або законними володільцями (користувачами транспортних засобів) на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших підставах;  
11. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільної відповідальності, або, в залежності від умов договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, будь-який транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільна відповідальність якої застрахована, на законних підставах;  
12. страхова оцінка розміру шкоди - визначення розміру шкоди з метою виплати страхового відшкодування;  
13. Уповноважений орган - спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.  
14. Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів  
15. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування цивільної відповідальності) регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.  
16. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території України застосовуються правила міжнародного договору.  
17. Стаття 3. Мета здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності  
18. Обов`язкове страхування цивільної відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.  
19. Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування цивільної відповідальності  
20. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільна відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) і треті особи (потерпілі).  
21. Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивільної відповідальності та умови відшкодування шкоди  
22. Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільна відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб при експлуатації транспортного засобу.  
23. Розділ ІІ. Укладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності.  
24. Стаття 6. Страховий випадок  
25. Страховим випадком є спричинення шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.  
26. Стаття 7. Визначення розміру страхових платежів  
27. 1. Розміри індивідуальних страхових платежів встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку базового платежу та відповідних корегуючих коефіцієнтів.  
28. 2. Базовий платіж та корегуючі коефіцієнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на основі статистичних даних та рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який складає не більше одного року.  
29. 3. МТСБУ передає пропозицію щодо розміру базового платежу, корегуючих коефіцієнтів та їх обґрунтування до Уповноваженого органу. Коригуючі коефіцієнти та розмір базового платежу затверджуються Уповноваженим органом у 45-денний термін с дати подання МТСБУ відповідної пропозиції до Уповноваженого органу.  
30. 4. Розмір страхових платежів щодо Зеленої карти не є предметом регулювання Даного Закону.  
31. Стаття 8. Бонус-малус  
32. 1. Страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів в залежності від наявності чи відсутності страхових виплат у разі виникнення страхових випадків з вини страхувальника в період дії попередніх договорів обов'язкового страхування ("бонус- малус"), який розраховується відповідно до викладеного в цій статті.  
33. Клас на початок строку страхування Коефіцієнт Клас по закінченню строку страхування з врахуванням наявності страхових випадків з вини страхувальника 0 страхо-вих виплат 1 страхо-вих виплат 2 страхо-вих виплати 3 страхо-вих виплати М 2.45 0 М М М 0 2.3 1 М М М 1 1.55 2 М М М 2 1.4 3 1 М М 3 1 4 1 М М 4 0.95 5 2 М М 5 0.9 6 3 1 М 6 0.85 7 4 1 М 7 0.8 8 4 1 М 8 0.75 9 5 2 М 9 0.7 10 5 2 1 10 0.65 11 6 2 1 11 0.6 12 6 2 1 12 0.55 13 6 2 1 13 0.5 13 7 2 1  
34. 2. При укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, страхувальнику присвоюється клас в залежності від частоти страхових випадків, які виникли з вини особи (осіб), відповідальність якої (яких) застрахована.  
35. 3. При укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу вперше, страхувальнику присвоюється клас 3.  
36. В залежності від кількості страхових випадків, які виникли у період дії попередніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу при укладанні з ним такого договору на новий строк застосовується підвищуючий коефіцієнт страхового тарифу з присвоєнням більш низького класу до самого низького - М, чи з врахуванням безаварійної експлуатації транспортного засобу та при відсутності страхових випадків, які виникли з вини страхувальника - понижуючий коефіцієнт з присвоєнням більш високого класу.  
37. Стаття 9. Розміри страхових платежів за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів - пенсіонерів.  
38. За умови страхування не більше одного транспортного засобу з робочим об'ємом двигуна до 1600 куб. см. включно розміри страхових платежів за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів - пенсіонерів (громадян України), які особисто керують такими транспортними засобами, становлять 50 відсотків базових розмірів, наведених у цьому Законі.  
39. Стаття 10. Страхова сума (ліміт відповідальності страховика)  
40. 1. Страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (ліміт відповідальності страховика) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов цього договору страхування  
41. 2. Максимальний розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, складає 25500 грн.  
42. 3. Максимальний розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю третіх осіб, складає 51000 грн.  
43. Зазначені страхові суми виплачуються по кожному страховому випадку на протязі періоду дії відповідного договору страхування.  
44. 4. У випадку, коли загальний розмір шкоди, заподіяної третім особам за одним страховим випадком, перевищує розмір страхової суми, встановленої для відшкодування шкоди третім особам, відшкодування кожній третій особі виплачується в таких самих пропорціях, від передбаченої страхової суми, як відношення розміру спричиненої шкоди кожній третій особі до загального розміру шкоди, спричиненої майну всіх третіх осіб.  
45. 5. До договорів страхування та виплат страхового відшкодування за ними застосовуються норми щодо мінімального розміру страхової суми, які діяли на дату укладення договору.  
46. Стаття 11. Види договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності та територія дії договорів.  
47. 1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності:  
48. а) внутрішній договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності (далі - внутрішній договір страхування);  
49. б) договір міжнародного обов'язкового страхування цивільної відповідальності (далі договір міжнародного страхування);  
50. 2. Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.  
51. 3. Договори міжнародного страхування укладаються по відношенню до транспортних засобів, зареєстрованих в Україні, і діють як в Україні, так і на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.  
52. 4. Під час в'їзду на територію України, власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України чинний договір страхування цивільної відповідальності, що, відповідно до цього Закону, діє на території України.  
53. Стаття 12. Інформація про договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності  
54. Про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності страховик подає інформацію до централізованої бази даних в порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке затверджується Уповноваженим органом за погодженням з МТСБУ.  
55. Стаття 13. Встановлення франшизи  
56. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності і не може перевищувати 2-х відсотків від страхової суми, в межах якої відшкодовується збиток, заподіяний майну третіх осіб.  
57. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та (або) здоров'ю третіх осіб, не застосовується.  
58. Стаття 14. Особливості страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів окремих категорій громадян України  
59. Учасники Великої Вітчизняної Війни та прирівняні до них особи, інваліди І та ІІ групи, які особисто керують транспортними засобами, звільненні від обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів на території України. Відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якого є вказані особи, проводить МТСБУ в межах визначених Даним Законом.  
60. Стаття 15. Забезпечення права страхувальника щодо вибору страховика  
61. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.  
62. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах, вказаних в пункті "в" статті 16 цього Закону.  
63. Стаття 16. Умови договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності  
64. Договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності можуть укладатися на умовах:  
65. а) страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб при експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою;  
66. б) страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб при експлуатації будь-якого транспортного засобу (або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі), особою, вказаною в договорі страхування ;  
67. в) страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб при експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування (або однією з осіб, зазначених у договорі).  
68. Стаття 17. Використання страхових сертифікатів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка"  
69. У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "зелена картка".  
70. Стаття 18. Укладання договору страхування  
71. 1. Страховики повинні укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стандартний договір, міжнародний договір (Зелена карта) у відповідності до цього Закону та Цивільного кодексу України.  
72. 2. Типові поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів затверджуються Уповноваженим органом за погодженням з МТСБУ.  
73. 3. При укладенні договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про діючі договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладені з іншим страховиком (страховиками), а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.  
74. Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з ініціативи страхувальника  
75. 1. Дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності може бути достроково припинена:  
76. а) за письмовою вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше, ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал полісу страховику;  
77. б) у випадку виходу транспортного засобу з володіння страхувальника проти його волі або загибелі транспортного засобу;  
78. в) у будь-який час за згодою сторін;  
79. г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством.  
80. 2. У разі дострокового розірвання договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до закінчення терміну дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи (але не більше 20 відсотків цієї частки), вилучає страховий поліс та анулює його.  
81. 3. Якщо транспортний засіб відчужується і власник не подав заяву про припинення договору страхування, договір припиняється автоматично з моменту відчуження транспортного засобу.  
82. Стаття 20. Чинність договору страхування у випадку ліквідації страховика  
83. 1. У випадку ліквідації страховика, у якого є правонаступник, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії договору.  
84. 2. У випадку ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки виконує ліквідаційна комісія.  
85. 3. У випадку ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорам обов'язкового страхування виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страхового товариства яке ліквідується не достатньо майна, приймає на себе МТСБУ та вони забезпечуються за рахунок коштів МТСБУ. Виконання у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.  
86. Стаття 21. Забезпечення обов'язковості страхування цивільної відповідальності  
87. 1. З урахуванням положень частини 3 цього пункту, забороняється експлуатація транспортного засобу на території України без договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, чинного на території України, або договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, укладеного в іншій країні, з уповноваженою організацією по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів якої МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.  
88. Стосовно транспортних засобів, які не приймають участі в дорожньому русі, укладання договору страхування є необов'язковим.  
89. Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності має бути укладений протягом 7 днів з моменту державної реєстрації транспортного засобу.  
90. 2. Контроль за наявністю чинних договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності під час їх експлуатації на вулично-дорожній мережі України здійснюється підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а при перетинанні державного кордону України - органами Державної митної служби.  
91. 3. При використанні транспортних засобів в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі договір страхування (страховий поліс). Страховий поліс пред'являється працівникам установи, що здійснює контроль за наявністю договорів страхування, на їх вимогу.  
92. 4. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, установою (особою), що здійснює контроль за наявністю таких договорів, на водія такого транспортного засобу накладається штраф у розмірі, визначеному законодавством. Сума штрафу зараховується до місцевого бюджету.  
93. Розділ ІІІ. СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ  
94. Стаття 25. Шкода, заподіяна особі  
95. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку, оцінену шкоду, яка була причинена у результаті дорожньо-транспортної пригоди третій особі, його майну.  
96. Стаття 26. Шкода, заподіяна здоров'ю особі  
97. (1) Шкодою, нанесеною здоров'ю третій особі, яка постраждала у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, яка пов'язана:  
98. 1) з лікуванням постраждалого;  
99. 2) з тимчасовою непрацездатністю постраждалого;  
100. 3) з постійною непрацездатністю постраждалого;  
101. 4) зі смертю постраждалого.  
102. (2) Відшкодування постраждалому шкоди відбувається відповідно до лімітів відповідальності страховика.  
103. Стаття 27. Шкода у зв'язку з лікуванням постраждалої особи  
104. (1) Шкода у зв'язку з лікуванням постраждалої особи - це витрати, які пов'язані з доставкою, поміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією постраждалої особи у лікувальному закладі, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та протезуванням.  
105. (2) Витрати, пов'язані з лікуванням постраждалої особи в іноземних державах, відшкодовується, якщо лікування було завчасно обумовлено зі страховиком чи МТСБУ.  
106. Стаття 28. Шкода у зв'язку с тимчасовою непрацездатністю постраждалого  
107. Шкода, пов'язана з тимчасовою непрацездатністю - це не отримані доходи за підтверджене лікарським закладом час непрацездатності. Доходи оцінюються в наступних розмірах:  
108. 1) для працюючої особи (особи, яка знаходиться у трудових правовідносинах чи службових відносинах з роботодавцем) - не отримана середня оплата праці, яка нарахована у відповідності з нормами Кодексу законів про працю України шляхом віднімання наданих грошових виплат по хворобі та утримання по хворобі;  
109. 2) для особи, яка сама забезпечує свою діяльність, - недоотримані доходи, які вираховуються як різниця між, трудовими доходами, які оподатковуються, за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та трудовими доходами, отриманими у тому календарному році, коли у особи була тимчасова непрацездатність, за вирахуванням наданих особі після спричиненої здоров'ю особи шкоди соціальних послуг у вигляді грошових виплат з бюджету державного соціального страхування.  
110. Стаття 29. Шкода у зв'язку з постійною втратою працездатності потерпілої особи  
111. (1) Шкода у зв'язку з постійною втратою працездатності потерпілої особи - це не отримані доходи, які в результаті повної втрати працездатності, а у випадку часткової втрати працездатності - це різниця в доходах, яка визначається шляхом віднімання від розміру шкоди фактичних трудових доходів і наданих соціальних послуг у вигляді грошової виплати з бюджету державного соціального страхування.  
112. (2) Страхове відшкодування за шкоду у зв'язку з постійною втратою працездатності виплачується не рідше одного разу на місяць до поновлення працездатності особи.  
113. (3) Якщо особа, яка навчається на стаціонарному відділенні вищого учбового закладу, в результаті постійної втрати працездатності не має можливості продовжувати навчання на стаціонарному відділенні, страхувальником чи МТСБУ оплачується її навчання на заочному відділенні акредитованого вищого навчального закладу України до досягнення особою віку у 24 роки.  
114. (4) Якщо особа, у якої настала постійна втрата працездатності, має можливість освоїти одночасно нову професію з метою отримання доходів від праці, яка сумісна з її теперішнім станом здоров'я, страхувальником чи МТСБУ оплачується її професійна освіта, яка відповідає освіті того ступеня, яка була у потерпілої особи на момент дорожньо-транспортної пригоди . Ці витрати покриваються страхувальником чи МТСБУ по домовленості з потерпілою особою.  
115. Стаття 30. Шкода у зв'язку зі смертю потерпілого  
116. (1) Право отримання відшкодування за шкоду у зв'язку зі смертю потерпілого мають особи, які знаходились на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати по похованню.  
117. (2) У зв'язку зі смертю годувальника право на страхове відшкодування мають:  
118. діти - до досягнення ними повноліття;  
119. непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до набуття ними працездатності, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти вік яких менше восьми років;  
120. інші члени сім'ї, які знаходились на утриманні, які вважаються такими відповідно до Кодексу про Шлюб та Сім'ю України.  
121. (3) Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та судом встановлено, що смерть є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.  
122. (4) Спричинена утриманцям шкода у зв'язку зі смертю потерпілого - це частина не отриманих доходів особи, яка загинула, яка кожному утриманцю належала б при житті потерпілого, за вирахуванням пенсії, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.  
123. (5) Витрати на поховання у розмірі ліміту відповідальності страховика відшкодовуються при наданні оригіналу свідоцтва про смерть.  
124. Стаття 31. Шкода, яка спричинена майну  
125. (1) Шкода, спричинена в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, - це шкода яка виникла:  
126. у зв'язку з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;  
127. у зв'язку з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд;  
128. у зв'язку з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;  
129. при проведені робіт, які необхідні для врятування потерпілих в результаті дорожньо-транспортної пригоди;  
130. внаслідок пошкодження транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до лікувального закладу, чи забруднення салону цього транспортного засобу;  
131. при евакуації транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.  
132. (2) Відшкодування шкоди потерпілому проходить відповідно до лімітів відповідальності страховика.  
133. Стаття 32. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу  
134. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу - це витрати на ремонт транспортного засобу, включаючи витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, за поважних причин, помістити на найближчу стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до цієї стоянки та плата за послуги стоянки.  
135. Стаття 33. Шкода, пов'язана з фізичним знищенням транспортного засобу  
136. (1) Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим і власник транспортного засобу згодний з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно не обґрунтованим, якщо передбачені витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.  
137. (2) Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.  
138. (3) Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страхувальник чи МТСБУ.  
139. (4) Відшкодування шкоди потерпілому проходить відповідно до лімітів відповідальності страховика.  
140. Стаття 34. Шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей  
141. (1) Шкода, пов'язана з фізичним знищенням дороги, дорожнім спорудам та іншим матеріальним цінностям - це різниця між вартістю відповідного об'єкту до та після дорожньо-транспортної пригоди, а у випадку пошкодження цих об'єктів - вартість витрат на відновлення об'єкта.  
142. (2) До спричиненої майну шкоди включається також інша шкода, яка спричинена третій особі і яка виникла у власника (володільця) майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.  
143. Стаття 35. Випадки, коли шкода не відшкодовується.  
144. Відповідно до даного Закону страховик не відшкодовує:  
145. 1) шкоду, яка виникла при використанні транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована, але за спричинення якої не виникає відповідальності відповідно до Цивільного кодексу України. Такою є шкода, яка виникла внаслідок непоборної сили, внаслідок умислу самого потерпілого чи його необережності;  
146. 2) шкода від пошкодження, фізичного знищення чи втрати транспортного засобу та майна яке в ньому знаходилося, якщо ця шкода виникла у осіб після дорожньо-транспортної пригоди;  
147. 3) шкода, спричинена при використанні транспортного засобу для тренувальної поїздки чи змагань;  
148. 4) шкоду, яка прямо чи опосередковано викликали чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивне, токсичне, вибухове чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;  
149. 5) пов'язаний з дорожньо-транспортним випадком не отриманий прибуток чи моральну шкоду.  
150. Стаття 36. Повідомлення про страховий випадок  
151. (1) Особи, які є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, повинні терміново повідомити про пригоду до органів МВС і тому страховику, що застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, який викликав дорожньо-транспортну пригоду, а також повинні прийняти всі можливі заходи з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.  
152. (2) Особа, майну чи транспортному засобу якої спричинена шкода, зобов'язана зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком експерт.  
153. (3) Якщо страховик невідомий, про дорожньо-транспортну пригоду необхідно повідомити МТСБУ. Якщо страхувальник, який отримав повідомлення, не застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, яке спричинило шкоду, то отримане повідомлення терміново повинно бути передано до МТСБУ. МТСБУ повинен вияснити, хто з страховиків застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, яке спричинило шкоду, та повідомити потерпілому назву та адресу відповідного страховика.  
154. (4) Потерпілий в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має право вимагати відшкодування спричиненої шкоди відповідного до даного Закону, якщо хоча б одна з осіб учасників дорожньо-транспортної пригоди терміново (як тільки це стало можливим) повідомила про дорожньо-транспортну пригоду органи МВС.  
155. Стаття 37. Дії страховика після отримання повідомлення про страховий випадок  
156. (1) Страховик терміново, але не пізніш ніж протягом трьох робочих днів (рахуючи з дня отримання письмового повідомлення про страховий випадок) повинен направити експерта на місце настання страхового випадку або до місця знаходження пошкодженого майна для його огляду, а також направити запит до органу уповноваженого розглядати адміністративну чи кримінальну справу щодо цієї ДТП.  
157. (2) Якщо у визначений у частині (1) даної статті строк експерт не з'явився, потерпіла особа має право самостійно вибрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик має право оскаржувати докази потерпілої особи про спричинену шкоду.  
158. Стаття 38. Заява про страхове відшкодування та його обчислення  
159. (1) Обчислення спричиненого в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди та страхового відшкодування здійснює страховик або МТСБУ.  
160. (2) Обчислення проводиться після отримання письмової заяви тієї особи, яка має право отримати страхове відшкодування. До заяви додаються довідки про ДТП, довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності у разі її виникненні, інші документи, які мають відношення до цієї ДТП.  
161. (3) При вирішені питання про виплату страхового відшкодування у зв'язку з причиненою особі шкодою страховик має право письмово вимагати від оздоровчого закладу відомості про лікування, діагноз та прогноз хвороби потерпілого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхідністю отримати додаткову інформацію, направити потерпілого на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов'язані з цим витрати. Відомості, отримані страхувальником про лікування, діагноз та прогноз захворювання потерпілого, є конфіденційними.  
162. (4) Для отримання відшкодування за шкоду орган, який оплатив лікування потерпілого чи надав йому медичну допомогу із своїх коштів, витрачених на лікування потерпілого.  
163. (5) Страховик на прохання заявника зобов'язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування.  
164. (6) Вимога про відшкодування шкоди розглядається, якщо вона подана не пізніше ніж протягом одного року починаючи з дня виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди.  
165. Стаття 39. Строк обчислення та порядок виплати страхового відшкодування  
166. Обчислення страхового відшкодування та його виплата повинні відбуватись у місячний строк після отримання всіх необхідних документів.  
167. Стаття 40. Рішення страховика  
168. (1) Після розгляду наданих документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.  
169. (2) Після прийняття рішення страховик протягом трьох робочих днів повинен направити заявнику письмове повідомлення.  
170. (3) Якщо зацікавлена особа не задоволена рішенням страховик про виплату страхового відшкодування, вона повинна подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє зацікавлену особу чи страховик, може бути подано позов до суду щодо стягнення шкоди.  
171. Стаття 41. Регресний позов страховика та МТСБУ  
172. (1) Страховик має право подати регресний позов:  
173. 1) до водія транспортного засобу, яке визвало дорожньо-транспортну пригоду, якщо він:  
174. а) керував транспортним засобом під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин;  
175. б) керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;  
176. в) після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи уклонився від проведення в установленому порядку перевірки, яка констатувала б дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки;  
177. 2) до організації, яка відповідає за стан дороги, якщо причинена у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла за її вини;  
178. 3) до особи, яка спричинила шкоду навмисно або через необережність.  
179. (2) МТСБУ має право надати регресний позов:  
180. 1) до власника транспортного засобу, який викликав дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, чи до законного користувача такого транспортного засобу;  
181. 2) до водія транспортного засобу, який придбав транспортний засіб за допомогою протиправних дій;  
182. 3) до страховика, якщо встановлений транспортний засіб, який причинив шкоду, та страховик був зобов'язаний виплати страхове відшкодування.  
183. Стаття 42. Відшкодування шкоди іноземним громадянам  
184. Іноземним громадянам, а також юридичним особам іноземних держав, спричинена шкода відшкодовується шляхом, визначеним законами України.  
185. Розділ ІV. Вимоги до СТРАХОВИКІВ  
186. Стаття 43. Умови здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності  
187. 1. Обов`язкове страхування цивільної відповідальності може здійснювати страховик, який відповідає наступним вимогам:  
188. а) має ліцензію на здійснення даного виду страхування;  
189. б) є членом МТСБУ.  
190. 2. Підставами для отримання ліцензії на здійснення обов'язкового страхування відповідальності є відповідність ліцензійним умовам, що встановлюються Уповноваженим органом та містять вимоги щодо розміру статутного капіталу, досвіду роботи на ринку добровільного автомобільного страхування, сформованих страхових резервів, наявності кваліфікованого персоналу та можливостей опрацювання претензій на всій території України.  
191. Стаття 44. Статус членів МТСБУ  
192. Страховики можуть входити до МТСБУ як асоційовані та повні члени.  
193. Право укладення договорів міжнародного страхування надається тільки повним членам МТСБУ.  
194. Стаття 45. Умови і порядок набуття статусу асоційованого та повного члена МТСБУ. Вимоги стосовно виконання фінансових зобов'язань  
195. 1. Для набуття статусу асоційованого члена МТСБУ страховик повинен:  
196. а) отримати ліцензію на здійснення страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;  
197. б) сплатити до фонду захисту потерпілих гарантійний внесок у розмірі, визначеному статутом МТСБУ, але не меншому ніж тисяча мінімальних заробітних плат.  
198. МТСБУ не має права відмовити в наданні статусу асоційованого члена страховику, який відповідає вказаним умовам. Рішення за заявою страховика про надання йому статусу асоційованого члена МТСБУ повинно бути прийняте на найближчих загальних зборах членів МТСБУ, але не пізніше ніж протягом трьох місяців з моменту подання заяви.  
199. Повернення гарантійного внеску страховику (асоційованому члену МТСБУ) у тій частині, що дорівнює загальному ліміту відповідальності цього страховика по всіх договорах обов'язкового страхування, що були їм укладені протягом останніх трьох років перед виходом страховика з членів МТСБУ, здійснюється протягом трьох років з моменту виходу його з членів МТСБУ, з урахуванням частки інвестиційного доходу, отриманої на його долю внеску і спрямованої на поповнення фонду захисту потерпілих, та з вирахуванням сум страхових відшкодувань за внутрішніми договорами, що були здійснені МТСБУ за цього страховика.  
200. Сума гарантійного внеску, що перевищує ліміт відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування відповідальності, що були укладені протягом останніх трьох років перед виходом страховика з членів МТСБУ, та суми страхових відшкодувань за внутрішніми договорами, що були здійснені МТСБУ за цього страховика, виплачується страховику протягом трьох місяців з моменту виходу.  
201. 2. Для набуття статусу повного члена МТСБУ страховик повинен:  
202. а) бути асоційованим членом МТСБУ;  
203. б) здійснити гарантійний внесок на умовах, визначених у міжнародній системі автострахування "Зелена картка";  
204. МТСБУ не має права відмовити в наданні статусу повного члена страховику, який відповідає вказаним умовам. Рішення за заявою страховика про надання йому статусу повного члена МТСБУ повинно бути прийняте на найближчих загальних зборах членів МТСБУ, але не пізніше ніж протягом трьох місяців з моменту подання заяви.  
205. Повернення гарантійного внеску страховику (повному члену МТСБУ) здійснюється протягом п'яти років після втрати статусу повного члена МТСБУ, з урахуванням частки інвестиційного доходу, отриманої на його долю внеску і спрямованої на поповнення фонду захисту потерпілих, та з вирахуванням сум страхових відшкодувань за договорами міжнародного страхування, що були здійснені МТСБУ за цього страховика.  
206. 3. Повні члени МТСБУ зобов'язані здійснювати виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, який спричинили їх страхувальники на території інших держав, з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів яких МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Якщо виплату страхового відшкодування здійснило МТСБУ, повні члени відшкодовують (компенсують) йому цю виплату, і сплачують пеню за період від дати виплати, здійсненої МТСБУ, до дати здійснення повним членом компенсаційного платежу на користь МТСБУ, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.  
207. 4. Якщо МТСБУ сплатило за страховика - повного члена МТСБУ страхові відшкодування в обсягах, що перебільшують суму гарантійного внеску, а страховик - повний член не компенсував такі виплати протягом 6 місяців, такий страховик втрачає статус повного члена. Повторне набуття статусу повного члена можливе тільки після повного погашення заборгованості разом із пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, та внесення 150% суми гарантійного внеску, передбаченого цією статтею.  
208. 5. У разі ліквідації або визнання неплатоспроможним (банкрутом), страховик передає до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. При цьому МТСБУ має право вимагати перерахування таким страховиком до відповідних централізованих страхових резервних фондів коштів в обсягах сум незароблених страхових платежів з цього виду страхування.  
209. 6. Члени МТСБУ зобов'язані сплачувати:  
210. а) членські внески у розмірі, визначеному президією МТСБУ;  
211. б) разові гарантійні внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом;  
212. в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до цього Закону.  
213. У разі несвоєчасного внесення платежів до фонду страхових гарантій та фонду захисту потерпілих страховик сплачує на користь МТСБУ пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України, що діє у період, за який нараховується пеня.  
214. 7. Кошти, сплачені страховиками до до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ як разові гарантійні внески та відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів залишаються власністю страховиків.  
215. МТСБУ має право розпоряджатися вказаними коштами виключно відповідно до умов, визначених цим Законом та Статутом МТСБУ.  
216. Стаття 47. Порядок припинення членства в МТСБУ  
217. Про намір вийти з членів МТСБУ страховик повідомляє Уповноважений орган та МТСБУ і припиняє діяльність, пов'язану з укладенням договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності. При цьому страховик повинен виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.  
218. Розділ V. Моторне (транспортне) страхове бюро України  
219. Стаття 48. Моторне (транспортне) страхове бюро  
220. 1. Моторне (транспортне) страхове бюро (далі - МТСБУ) - це неприбуткове об'єднання страховиків, яке здійснює свою діяльність відповідно до даного Закону, законодавства України та Статуту МТСБУ.  
221. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства.  
222. 2. Основними завданнями МТСБУ є:  
223. а) управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій;  
224. б) здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань, на умовах, передбачених цим Законом;  
225. в) забезпечення членства України в міжнародній системі автострахування "Зелена Картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед аналогічними уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи;  
226. г) збирання необхідної інформації про обов`язкове страхування цивільної відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності;  
227. д) співробітництво з відповідними організаціями інших держав у галузі страхування цивільної відповідальності,координація обов`язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів - власників (водіїв) транспортних засобів у разі в`їзду їх на територію України та резидентів - власників (водіїв) транспортних засобів у разі їх виїзду за межі України;  
228. е) співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів;  
229. є) погодження зразків страхових полісів, що затверджуються Уповноваженим органом;  
230. ж) надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.  
231. 3. Актами законодавства України МТСБУ можуть бути надані права щодо прийняття рішень, які є обов'язковими для страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро в частині уніфікації порядку укладання та виконання договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.  
232. Стаття 49. Повноваження МТСБУ  
233. 1. МТСБУ є гарантом по відшкодуванню шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники (користувачі) надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, спричиненої водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка"; за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільну відповідальність власників транспортних засобів.  
234. 2. У випадку, коли МТСБУ відповідно до правил міжнародної системи автострахування "Зелена картка" було здійснене відшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або за власника (користувача) зареєстрованого в Україні транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні витрати МТСБУ мають бути компенсовані такими особами в повному обсязі.  
235. Стаття 50. Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ  
236. 1. МТСБУ за рахунок фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її спричинення:  
237. а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність;  
238. б) невстановленим транспортним засобом, окрім шкоди, яка причинена майну та навколишньому природному середовищу;  
239. в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не по його вині, а у результаті протиправних дій іншої особи;  
240. г) зареєстрованим в іноземних державах транспортним засобом, власник якого не уклав договір страхування, що діє в Україні;  
241. д) у випадку недостатності коштів та майна страховика-учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та (або) ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності;  
242. е) надання страхувальником (особою, відповідальність якої застрахована) свого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;  
243. Стаття 51. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ  
244. Фінансування МТСБУ здійснюється за рахунок коштів фонду, що формується за рахунок членських внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів та інших джерел, не заборонених законодавством, в порядку, визначеному статутом МТСБУ та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.  
245. Стаття 52. Централізовані резервні фонди МТСБУ  
246. 1. Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і третіми особами при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:  
247. а) фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється у розмірі встановленого Законом України "Про страхування" мінімального розміру статутного фонду страховика, що займається видами страхування іншими, ніж страхування життя;  
248. б) фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих) призначений для здійснення розрахунків з третіми особами у випадках, передбачених цим Законом.  
249. 2. Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є:  
250. а) разові гарантійні внески страховиків в розмірі, визначеному цим Законом;  
251. б) відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у розмірі, визначеному радою МТСБУ;  
252. в) повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за причинену у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду;  
253. г) добровільні внески та пожертвування.  
254. Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджуються з радою МТСБУ.  
255. 3. Кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські вклади (депозити), нерухоме майно, цінні папери, що емітуються державою.  
256. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів у відповідності з встановленою метою приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджуються президією МТСБУ за погодженням з радою МТСБУ.  
257. 4. За рахунок членських внесків страховиків-членів МТСБУ при МТСБУ створюється цільовий фонд, призначений для фінансування діяльності МТСБУ, в тому числі для створення, підтримки та обслуговування єдиної централізованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.  
258. Використання коштів з фонду фінансування діяльності МТСБУ здійснюється дирекцією МТСБУ відповідно до кошторису, що затверджується президією МТСБУ.  
259. 5. Нагляд за використанням коштів централізованих страхових резервних фондів та цільового фонду фінансування діяльності МТСБУ здійснює Координаційна рада МТСБУ.  
260. Стаття 53. Органи управління та контролю МТСБУ.  
261. 1. Органами управління та контролю МТСБУ є:  
262. а) загальні збори членів МТСБУ;  
263. б) Координаційна рада МТСБУ;  
264. в) президія;  
265. г) дирекція.  
266. 2. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначається Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.  
267. Стаття 54. Загальні збори членів МТСБУ.  
268. 1. Загальні збори членів МТСБУ складаються з усіх страховиків - членів МТСБУ та є вищим органом МТСБУ з усіх питань.  
269. 2. Загальні збори членів МТСБУ скликаються президією МТСБУ не менше двох разів на рік та вважаються повноважними, якщо на них присутні члени МТСБУ, обсяг відрахувань яких до централізованих страхових резервних фондів за останнє календарне півріччя, що передує засіданню загальних зборів, складає більше 50% від загального обсягну таких відрахувань за той самий період.  
270. У випадку якщо повноважне засідання загальних зборів членів МТСБУ не скликається протягом 180 днів, або скликані загальні збори членів МТСБУ неспроможні прийняти рішення, відповідні повноваження загальних зборів виконуються радою МТСБУ.  
271. 3. До компетенції загальних зборів членів МТСБУ відносяться такі питання:  
272. а) визначення основних напрямків діяльності МТСБУ;  
273. б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ;  
274. в) обрання членів президії МТСБУ;  
275. г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ;  
276. д) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії;  
277. е) прийняття рішення в порядку, встановленому радою, про припинення діяльності МТСБУ, призначення членів ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу згідно з чинним законодавством;  
278. є) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ.  
279. Загальні збори членів МТСБУ можуть делегувати свої повноваження, крім зазначених у пунктах "б", "г" та "е", президії МТСБУ. Статутом МТСБУ можуть бути встановлені інші обмеження щодо делегування повноважень загальних зборів членів МТСБУ.  
280. 4. Для прийняття рішень з питань, зазначених у пунктах "а", "б", г" та "е" необхідна більшість у 2/3 голосів присутніх на загальних зборах членів МТСБУ. Рішення з інших питань, віднесених до компетенції загальних зборів членів МТСБУ, приймаються простою більшістю голосів присутніх на загальних зборах членів МТСБУ.  
281. 3. При вирішенні будь-яких питань загальними зборами членів МТСБУ кожен член МТСБУ має один голос, крім випадків, передбачених цим Законом.  
282. Стаття 55. Координаційна рада МТСБУ.  
283. 1. Координаційна рада МТСБУ є органом, що здійснює нагляд та контроль за діяльністю МТСБУ. Координаційна рада МТСБУ:  
284. а) здійснює контроль за виконанням МТСБУ своїх повноважень відповідно до нормативно-правових актів у сфері страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;  
285. б) вносить загальним зборам членів МТСБУ пропозиції з питань удосконалення діяльності МТСБУ;  
286. в) вирішує у разі потреби питання проведення позачергових ревізійних та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності МТСБУ;  
287. г) здійснює тимчасове виконання функцій загальних зборів членів та президії МТСБУ у випадках, передбачених цим законом;  
288. д) забезпечує взаємодію МТСБУ з органами виконавчої влади;  
289. е) подає на розгляд Уповноваженого органу та інших органів державної влади пропозиції про вдосконалення нормативно-правових актів, що регулюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;  
290. є) скликає у разі потреби позачергові засідання загальних зборів членів МТСБУ;  
291. ж) встановлює розміри відрахувань з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до централізованих страхових резервних фондів;  
292. з) погоджує призначення Дирекції МТСБУ та Генерального Директора МТСБУ.  
293. Координаційна рада не має права втручатися в оперативну діяльність МТСБУ, крім здійснення нею функцій інших органів МТСБУ у випадках, передбачених цим законом.  
294. 2. До складу Координаційної ради МТСБУ входять (за посадою):  
295. а) керівник Уповноваженого органу;  
296. б) голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, який є головою ради, та голова відповідного профільного підкомітету вказаного комітету Верховної Ради України, голова профільної комісії комітету Верховної Ради України з питань бюджету;  
297. в) керівник підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, до функцій якого входить контроль за дотриманням правил експлуатації наземних транспортних засобів;  
298. Голова Координаційної ради керує роботою ради, забезпечує підготовку та ведення її засідань.  
299. Голова Координаційної ради має заступника, який призначається (за його згодою) головою ради з числа її членів. У разі відсутності голови Координаційної ради його обов'язки виконує заступник голови.  
300. 3. Засідання ради проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на квартал і скликаються головою ради, як правило, шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 7 днів до дня засідання. Засідання Координаційної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 членів Координаційної ради.  
301. Члени ради беруть участь у роботі Координаційної ради, мають право вносити на її розгляд пропозиції з питань обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і організовують підготовку матеріалів для розгляду на її засіданнях.  
302. Якщо член Координаційної ради не має змоги брати участь у засіданні ради у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, службовим відрядженням чи з інших поважних причин, він може надати повноваження своєму представнику з обов'язковим повідомленням про це голову Координаційної ради.  
303. 4. У випадку звільнення члена Координаційної ради з посади в органі державної влади, який він представляє у раді, повноваження такого члена Координаційної ради припиняються. Посаду члена Координаційної ради обіймає особа, призначена (обрана) на відповідну посаду в органі державної влади.  
304. 5. Рішення Координаційної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала не менш як половина загальної кількості членів Координаційної ради, присутніх на засіданні Координаційної ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Координаційної ради. а у разі відсутності голови ради - голос його заступника.  
305. Рішення Координаційної ради є обов'язковими для виконання іншими органами та посадовими особами МТСБУ. У разі невиконання органом МТСБУ зазначених рішень Координаційна рада може скликати загальні збори членів МТСБУ з питання про відповідальність відповідного органу чи посадової особи МТСБУ.  
306. Стаття 56. Президія МТСБУ  
307. 1. Президія МТСБУ здійснює загальне керівництво діяльністю МТСБУ у відповідності до цього Закону, інших нормативно-правових актів, Статуту МТСБУ, рішень загальних зборів членів МТСБУ та Координаційної ради МТСБУ.  
308. 2. Президія складається з представників семи страховиків - членів МТСБУ, які обираються терміном на один рік (з правом переобрання на наступні терміни) у наступному порядку:  
309. а) представники 3 страховиків обираються загальними зборами членів МТСБУ, причому голоси між членами МТСБУ розподіляються пропорційно часткам членів МТСБУ у загальному обсязі відрахувань до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ за останнє календарне півріччя, що передує засіданню загальних зборів;  
310. б) представники 4 страховиків обираються загальними зборами членів МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один голос.  
311. Президія очолюється президентом МТСБУ, що обирається президією.  
312. 3. До компетенції президії відноситься:  
313. а) вирішення будь-яких питань діяльності МТСБУ, крім тих, які належать до компетенції загальних зборів членів МТСБУ та Координаційної ради МТСБУ  
314. б) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків;  
315. в) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому числі фонду заробітної плати), штатного розкладу МТСБУ;  
316. г) призначення генерального директора та інших членів дирекції МТСБУ, за погодженням з Координаційною радою МТСБУ;  
317. д) затвердження, за погодженням з Координаційною радою МТСБУ, положення про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів та положення про порядок розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів МТСБУ; погодження зразків страхових полісів з Уповноваженим органом; погодження положення про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке затверджується Уповноваженим органом;  
318. е) скликання засідань загальних зборів членів та загальних зборів повних членів МТСБУ.  
319. 4. Засідання президії скликаються президентом не рідше одного разу на місяць. Позачергове засідання президії скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членів президії. У випадку якщо повноважне засідання президії не скликається протягом 30 днів, або президія неспроможна прийняти рішення, відповідні повноваження президії виконуються Координаційною радою МТСБУ.  
320. Засідання президії вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів президії. Рішення президії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні президії. У випадку рівності голосів голос президента має перевагу.  
321. Стаття 57. Дирекція МТСБУ.  
322. 1. Дирекція МТСБУ є виконавчим органом, що здійснює оперативне керівництво діяльністю МТСБУ і очолюється Генеральним директором. Дирекція, у тому числі Генеральний директор, призначається президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.  
323. 2. Генеральний директор організує виконання рішень президії МТСБУ, представляє МТСБУ у відносинах з будь-якими іншими особами, діє без довіреності від імені МТСБУ, у тому числі при укладенні угод та вчиненні інших юридичних актів.  
324. 3. Генеральний директор може бути у будь-який час відкликаний зі своєї посади або відсторонений від виконання своїх обов'язків президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ у випадку невідповідності його дій вимогам законодавства, Статуту МТСБУ, рішенням загальних зборів членів МТСБУ, президії або Координаційної ради МТСБУ.  
325. 4. Дирекція приймає рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджуються президією МТСБУ за погодженням з радою МТСБУ.  
326. Розділ VІ. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ  
327. Стаття 58. Обов'язки органів МВС щодо перевірки та контролю обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів  
328. Посадові особи органів МВС, що здійснюють нагляд за дотриманням правил дорожнього руху, мають право здійснювати перевірку документів водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника відповідного транспортного засобу.  
329. Стаття 59. Обов'язки органів Державної митної служби та Державного комітету у справах охорони кордону України щодо перевірки обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів при перетинанні транспортним засобом державного кордону України.  
330. 1. Посадові особи органів Державної митної служби та посадові особи Державного комітету у справах охорони кордону України здійснюють перевірку наявності чинного на території України договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які перетинають державний кордон України, незалежно від належності та місця реєстрації транспортного засобу.  
331. 2. Якщо водій транспортного засобу при в'їзді на територію України не може пред'явити документ, який підтверджує наявність чинного на території України договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, подальший рух транспортного засобу допускається лише після укладення відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності .  
332. Стаття 60. Єдина централізована база даних  
333. З метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників .  
334. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка є у відповідності с законодавством інформацією обмеженого доступу.  
335. 3. Користування інформацією обмеженого доступу здійснюється на безкоштовній основі органами державної влади, страховиками та МТСБУ, а також іншими органами державної влади у відповідності з їх компетенцією, яка встановлена законодавством України. 4.Перелік інформації, що надається в обов'язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються в положенні про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке затверджується Уповноваженим органом за погодженням з МТСБУ.  
336. 4. Створення та утримання централізованої бази даних фінансується за рахунок коштів МТСБУ, джерелом формування яких є членські внески страховиків-членів МТСБУ.  
337. Стаття 61. Інформаційна взаємодія.  
338. Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування, організації та громадяни повинні безкоштовно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками по обов'язковому страхуванню відповідальності, або с подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Органи внутрішніх справ також надають безкоштовно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування відповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.  
339. Страховики та МТСБУ повинні дотримуватися встановлених законодавством режиму захисту, режимів обробки конфіденційної інформації, що отримується, а також порядку її використання.  
340. Страховики повинні за запитом надавати органам внутрішніх справ відомості про укладені, недійсні, та ті, що припинили свою дію, договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.  
341. Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ  
342. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня опублікування.  
343. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:  
344. а) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону;  
345. б) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
346. в) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону;  
347. г) забезпечити затвердження Уповноваженим органом нормативно-правових актів, визначених у цьому законі.  
348. 3. Протягом одного року з моменту набрання чинності цим Законом відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, становлять:  
349. а) до фонду страхових гарантій - 5 % з премій, отриманих за міжнародними договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;  
350. б) до фонду захисту потерпілих - 5% з премій, отриманих за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.  
351. 4. Протягом одного року з моменту набрання чинності цим Законом базовий платіж, передбачений пунктом 1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 0,13% від страхової суми.  
352. 5. Протягом одного року з моменту набрання чинності цим Законом застосовуються наступні корегуючі коефіцієнти до страхових платежів:  
353. Коригуючі коефіцієнти Договір страхування, укладений на умовах п. "а" ст. 16 цього Закону Договір страхування, укладений на умовах п. "б" ст. 16 цього Закону Договір страхування, укладений на умовах п. "в" ст. 16 цього Закону Тип транспортного засобу Легковий автомобіль до 1600 1500 - 2000 2000 - 3000 3 ( 0,71 0,94 1,39 1,41 1,41 1,41 1,41 1,41 0,71 0,94 1,39 1,41 2. Причепи до легкових автомоб. 0,27 0,27 0,27 Автобуси з кількістю місць для сидіння До 20 чол. Більше 20 чол. 1,68 1,86 1,86 1,86 1,68 1,86 Вантажні автомобілі вантажопідйомнітсю До 2 тонн 2) Понад 2 тонни 1,68 1,86 1,86 1,86 1,68 1,86 Причепи до вантажних автомоб. 0,57 0,57 0,57 Мотоцикли та моторолери до 500 сс віще 500 сс 0,27 0,54 0,54 0,54 0,27 0,54 ІІ. Терріторія переважного використання транспортного засобу м. Київ Міста більше 1 млн. Міста 1млн. - 500 тис. Міста 500 - 100 тис. Населені пункти менше 100 тис. 1,5 - 1,8 1,2 - 1,5 1 - 1,2 0,8 - 1 0,5 - 0,8 1,5 - 1,8 1,5 - 1,8 1,5 - 1,8 1,5 - 1,8 1,5 - 1,8 1,5 - 1,8 1,2 - 1,5 1 - 1,2 0,8 - 1 0,5 - 0,8 ІІІ. Сфера використання транспортного засобу 1) автомобіль, який використовується юридичною особою 2) автомобіль, який використовується фізичною особою 1,1 - 1,2 1 1,1 - 1,2 1,1 - 1,2 1,1 - 1,2 1 ІV. Водійський стаж осіб, відповідальність яких застрахована за договором. до 1 року 1-3 роки 3-10 років більше 10 років 1,1 -1,3 1,1 -1,3 1,1 -1,3 1,1 -1,3 1,1 -1,3 1 - 1,1 1 0,9 -1 1,1 -1,3 1 - 1,1 1 0,9 -1 V. Кількість зазначених у договорі осіб одна особа дві особи 3-5 осіб 1 1-1,1 1,2 - 1,5 VІ. Наявність або відсутність у страхувальника (протягом попереднього року) доведених спроб страхового шахрайства, або випадків, що були підставою до пред'явлення регресного позову згідно ст. № цього Закону наявність відсутність 2 1 2 1 2 1  
354. Коефіцієнти розраховуються з кратністю 0,05.  
355. Максимальний розмір страхового платежу (враховуючи корегуючи коефіцієнти ІІ -- ІV) не може перевищувати більш ніж у два с половиною рази або бути меншим 50% базової ставки, до якої застосований відповідний корегуючий коефіцієнт І.  
356. Якщо договір страхування укладається на умовах, визначених пунктом "в" статті 16 цього Закону, але в ньому зазначені декілька осіб, відповідальність яких застрахована, при розрахунку страхового платежу застосовується такий коефіцієнт групи ІV, що відповідає особі, відповідальність якої застрахована, з найменшим водійським стажем серед визначених у договорі.  
357. У випадку якщо договір обов'язкового страхування укладається на строк менший, ніж один рік, застосовуються наступні додаткові коефіцієнти короткостроковості:  
358. Строк дії договору Коефіцієнт, що застосовується до річного страхового платежу 15 днів 15 % 1 місяць 20 % 2 місяці 30 % 3 місяці 40 % 4 місяці 50 % 5 місяців 60 % 6 місяців 70 % 7 місяців 75 % 8 місяців 80 % 9 місяців 85 % 10 місяців 90 % 11 місяців 95 % 12 місяців 100 %  
359. 6. Положення пункту 1 "а" статті 50 цього Закону набирають чинності через два місяці з моменту набрання чинності цим Законом.