Кількість абзаців - 51 Розмітка (ліва колонка)


Про державну соціальну допомогу непрацездатним особам (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну соціальну допомогу непрацездатним особам  
1. Верховна Рада України постановляє: Цей Закон визначає правові засади надання державної соціальної допомоги непрацездатним особам, які не одержують пенсію, а також надання державної соціальної допомоги на догляд непрацездатним особам.  
2. Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни використовуються в такому значенні:  
3. державна соціальна допомога непрацездатним особам - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі непрацездатним особам;  
4. непрацездатна особа - особа, яка досягла пенсійного віку (чоловік - 60 років, жінка - 55 років), або яка є інвалідом;  
5. одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.  
6. Стаття 2. Право непрацездатних осіб на державну соціальну допомогу 1. Громадяни України, які досягли пенсійного віку або є інвалідами і не одержують пенсію та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.  
7. 2. Іноземці та особи без громадянства, а також особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну соціальну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
8. У разі коли міжнародним договором України передбачено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються норми, встановлені цим договором.  
9. Стаття 3. Види державної соціальної допомоги непрацездатним особам Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної соціальної допомоги:  
10. 1) державна соціальна допомога непрацездатним особам, які не одержують пенсію;  
11. 2) державна соціальна допомога на догляд непрацездатним особам.  
12. Стаття 4. Умови призначення державної соціальної допомоги непрацездатним особам 1. Державна соціальна допомога згідно з цим Законом призначається особі, яка: 1) досягла пенсійного віку або є інвалідом (крім інвалідів з дитинства);  
13. 2) не одержує пенсію або соціальні виплати, що виплачуються для відшкодовування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";  
14. 3) не працює;  
15. 4) є малозабезпеченою особою або проживає в малозабезпеченій сім'ї.  
16. 2. Призначення і виплата державної соціальної допомоги непрацездатним особам здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
17. Стаття 5. Розмір державної соціальної допомоги непрацездатним особам  
18. Розмір державної соціальної допомоги непрацездатним особам за умовами, передбаченими частиною першою статті 4 цього Закону, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:  
19. а) інвалідам І групи, матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", - 100 відсотків;  
20. б) інвалідам ІІ групи - 80 відсотків;  
21. в) інвалідам ІІІ групи - 60 відсотків; г) непрацездатним особам, які досягли пенсійного віку, - 30 відсотків.  
22. Стаття 6. Умови призначення державної соціальної допомоги на догляд непрацездатним особам  
23. 1. Державна соціальна допомога на догляд непрацездатним особам призначається:  
24. 1) інвалідам війни з числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які одержують відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності:  
25. а) І групи; б) ІІ групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду; в) ІІІ групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;  
26. 2) інвалідам війни, які зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років, крім зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті:  
27. а) І групи; б) ІІ групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду; в) ІІІ групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;  
28. 3) військовослужбовцям, які одержують пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" за вислугу років і є інвалідами І групи внаслідок причин, визначених у пункті "б" статті 16 зазначеного Закону, або є одинокимипенсіонерами і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду;  
29. 4) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності ІІ або ІІІ групи;  
30. 5) інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів, зазначених у пунктах 1-3 частини першої цієї статті), є малозабезпеченими або проживають в малозабезпеченій сім'ї.  
31. 2. Державна соціальна допомога на догляд не призначається: 1) особам, які одержують соціальні пенсії або надбавки до пенсії на догляд відповідно до законодавства;  
32. 2) якщо інваліду призначено відшкодування послуг по догляду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".  
33. 3. У разі коли особи, зазначені в частині першій цієї статті, мають право на державну соціальну допомогу на догляд з декількох підстав, державна соціальна допомога на догляд призначається їм з однієї підстави за їх вибором.  
34. 4. Державна соціальна допомога на догляд не виплачується у період, коли особа працює (крім інвалідів І групи).  
35. 5. Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд непрацездатним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
36. Стаття 7. Розмір державної соціальної допомоги на догляд непрацездатним особам  
37. Державна соціальна допомога на догляд встановлюється: 1) особам, зазначеним у підпункті "а" пункту 1 і пункті 3 частини першої статті 6 цього Закону (із числа інвалідів 1 групи), - у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 2) особам, зазначеним у підпункті "б" пункту 1 частини першої статті 6 цього Закону, - у розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 3) особам, зазначеним у підпункті "в" пункту 1, пунктах 2, 3 (з числа одиноких пенсіонерів), 4 і 5 частини першої статті 6 цього Закону, - у розмірі 12,5 відсотка прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  
38. Стаття 8. Органи, що призначають державну соціальну допомогу непрацездатним особам Державна соціальна допомога непрацездатним особам, зазначеним у статті 5 цього Закону, та державна соціальна допомога на догляд особам, зазначеним у пунктах 4 - 5 частини першої статті 6 цього Закону, призначається органами праці та соціального захисту населення, а державна соціальна допомога на догляд особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 6 цього Закону,- органами, що призначають пенсії.  
39. Стаття 9. Джерела покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги непрацездатним особам Виплата державної соціальної допомоги непрацездатним особам та покриття витрат на її доставку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  
40. Стаття 10. Обов'язок одержувачів державної соціальної допомоги повідомляти про зміну умов, що впливають на її виплату Одержувачі державної соціальної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають державну соціальну допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги одержувачі повинні відшкодовувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми згідно із законодавством.  
41. Стаття 11. Стягнення сум державної соціальної допомоги, надміру виплачених одержувачу державної соціальної допомоги внаслідок зловживань з його боку Суми державної соціальної допомоги, надміру виплачені одержувачу державної соціальної допомоги внаслідок зловживань з його боку (подання документів з неправдивими даними, неподання відомостей про зміну у складі сім'ї, про працевлаштування тощо), стягуються на підставі рішень органів, що призначають державну соціальну допомогу.  
42. Відрахування на підставі таких рішень провадиться в розмірі не більш як 20 відсотків розміру державної соціальної допомоги понад відрахування з інших підстав.  
43. У всіх випадках звернення стягнень на розмір державної соціальної допомоги за одержувачем державної соціальної допомоги зберігається не менш як 50 відсотків належного розміру державної соціальної допомоги.  
44. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги (відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.  
45. Стаття 12. Оскарження рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу Рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу непрацездатним особам, може бути оскаржене у вищестоящому органі або у судовому порядку.  
46. Стаття 13. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  
47. 2. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги відповідно до цього Закону встановлюється з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.  
48. 3. Після набрання чинності цим Законом замість соціальних пенсій та надбавок на догляд, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", призначається державна соціальна допомога.  
49. Соціальна пенсія, призначена до набрання чинності цим Законом, за бажанням особи виплачується органами Пенсійного фонду України до закінчення строку призначення.  
50. 4. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк: внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність з цим Законом; привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.