Кількість абзаців - 235 Розмітка (ліва колонка)


Про державну експертизу землевпорядної документації (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про державну експертизу землевпорядної документації  
3. Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи в сфері землевпорядних та землеоціночних робіт, загальні основи і принципи регулювання суспільних відносин у галузі її організації та проведення, з метою забезпечення якісної підготовки програм і проектів з питань землеустрою державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів.  
4. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Поняття державної експертизи землевпорядної документації  
6. Державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, спрямований на дослідження, перевірку, аналіз та оцінку об'єктів експертизи на предмет їх відповідності чинному законодавству, існуючим нормам і стандартам, а також підготовку обґрунтованих висновків для прийняття рішень у сфері регулювання земельних відносин та видачі правовстановлюючих документів на землю.  
7. Стаття 2. Законодавство України про державну експертизу  
8. Законодавство України про державну експертизу складається з цього Закону, Земельного кодексу та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної експертизи.  
9. Дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин, пов'язаних з проведенням науково-технічної експертизи, судової та інших видів експертиз.  
10. Стаття 3. Завдання державної експертизи  
11. Завданнями державної експертизи є:  
12. 1) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів експертизи;  
13. 2) перевірка відповідності об'єктів експертизи вимогам чинного законодавства та нормативно-технічних документів;  
14. 3) впровадження передових методів та підвищення якості розробки об'єктів державної експертизи;  
15. 4) оцінка відповідності об'єктів експертизи принципам державної земельної і аграрної політики, економічної доцільності, законним правам та інтересам землекористувачів, держави та суспільства;  
16. 5) підготовка об'єктивних та обґрунтованих висновків державної експертизи.  
17. Стаття 4. Принципи державної експертизи  
18. Принципами державної експертизи є:  
19. 1) законність проведення державної експертизи;  
20. 2) державне регулювання експертної діяльності;  
21. 3) незалежність і компетентність здійснення державної експертизи;  
22. 4) об'єктивність досліджень об'єктів експертизи;  
23. 5) врахування досягнень науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог стандартів, інших нормативно-технічних документів, міжнародних угод;  
24. 7) повнота аналізу та обґрунтованість висновків експертизи;  
25. 8) відповідальність за об'єктивність і обґрунтованість експертних висновків.  
26. Стаття 5. Об'єкти державної експертизи  
27. Об'єктами державної експертизи є:  
28. 1) прогнозні матеріали використання і охорони земель;  
29. 2) проекти землеустрою;  
30. 3) матеріали державного земельного кадастру;  
31. 4) проекти з питань використання та охорони земель, реформування земельних відносин;  
32. 5) техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель.  
33. Стаття 6. Розробники об'єктів державної експертизи  
34. Розробниками об'єктів державної експертизи є фізичні та юридичні особи, які мають право на розробку об'єктів державної експертизи на підставі ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності.  
35. Стаття 7. Замовники державної експертизи  
36. Замовниками державної експертизи є фізичні та юридичні особи, які подають відповідні об'єкти на державну експертизу землевпорядної документації.  
37. РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ І ВИДИ ДЕРЖАВНОЇ  
38. ЕКСПЕРТИЗИ  
39. Стаття 8. Форми державної експертизи  
40. Державна експертиза здійснюється у формі обов'язкової, вибіркової та добровільної експертизи.  
41. Стаття 9. Обов'язкова державна експертиза  
42. Обов'язковій державній експертизі підлягають:  
43. 1) загальнодержавні, регіональні та місцеві програми в сфері реформування земельних відносин, використання і охорони земель;  
44. 2) регіональні та місцеві правила забудови, генеральні плани населених пунктів, проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, плани земельно-господарського устрою, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти забудови та розподілу територій в частині додержання вимог земельного законодавства, раціонального використання і охорони земель;  
45. 3) проекти будівництва меліоративних і протиерозійних будівель та споруд;  
46. 4) проекти рекультивації та консервації земель;  
47. 5) проекти розмежування земель державної та комунальної власності;  
48. 6) проекти відведення земельних ділянок;  
49. 7) проекти зміни цільового призначення земельних ділянок;  
50. 8) матеріали погодження місць розташування об'єктів;  
51. 9) матеріали економічної та нормативної грошової оцінки земель;  
52. 10) матеріали експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, які підлягають продажу;  
53. 11) технічна документація зі складання правовстановлюючих документів на право власності та користування земельними ділянками (крім земельних ділянок, одержаних на підставі цивільно-правових угод без зміни їх цільового призначення та набутих відповідно до статті 121 Земельного Кодексу України);  
54. 12) техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель державної та комунальної власності.  
55. Стаття 10. Вибіркова державна експертиза  
56. Вибіркова державна експертиза проводиться за ініціативою спеціально уповноважених органів, що здійснюють державну експертизу щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій експертизі.  
57. Вибіркова експертиза не може перевищувати 10 відсотків об'єктів, які їй підлягають, по кожному розробнику.  
58. Стаття 11. Добровільна державна експертиза  
59. Добровільна державна експертиза проводиться за ініціативою замовника або розробника об'єкта експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій державній експертизі.  
60. Стаття 12. Види державної експертизи  
61. Об'єкти державної експертизи можуть передаватися на первинну, повторну та додаткову експертизи.  
62. Стаття 13. Первинна державна експертиза  
63. Первинна державна експертиза передбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку щодо об'єктів експертизи.  
64. Стаття 14. Повторна державна експертиза  
65. Повторна державна експертиза може проводитися:  
66. 1) у разі одержання негативного висновку первинної експертизи;  
67. 2) у випадку, визначеному частиною другою статті 33 цього Закону.  
68. Стаття 15. Додаткова державна експертиза  
69. Додаткова державна експертиза проводиться стосовно об'єктів, щодо яких відкрилися нові відомості чи обставини, які не були належним чином відображені їх розробниками і мають значення для об'єктивного дослідження об'єктів експертизи.  
70. РОЗДІЛ ІІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ  
71. ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ  
72. Стаття 16. Спеціально уповноважені органи, що здійснюють державну експертизу  
73. Державну експертизу здійснює Державний комітет України по земельних ресурсах, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів.  
74. Для проведення державної експертизи Державний комітет України по земельних ресурсах, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів можуть залучати, у разі необхідності, досвідчених вчених та спеціалістів інших державних органів, наукових та проектних установ. При цьому, не дозволяється поєднання в одній особі функцій автора об'єкта експертизи чи іншим чином заінтересованої особи та його експерта.  
75. Стаття 17. Повноваження Державного комітету України по земельних ресурсах у сфері державної експертизи  
76. До компетенції Державного комітету України по земельних ресурсах належить:  
77. 1) здійснення відповідно до цього Закону державної експертизи;  
78. 2) затвердження у встановленому порядку нормативно-технічних та інструктивно-методичних документів у сфері державної експертизи;  
79. 3) затвердження порядку реєстрації об'єктів державної експертизи, типової форми висновку державної експертизи, порядку подання звітності в сфері державної експертизи;  
80. 4) затвердження вимог щодо порядку розробки та складання об'єктів державної експертизи;  
81. 5) формування у своєму складі експертних підрозділів;  
82. 6) залучення досвідчених вчених та спеціалістів до проведення державної експертизи;  
83. 7) методичне забезпечення та координація діяльності Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів;  
84. 8) координація та контроль діяльності розробників об'єктів державної експертизи;  
85. 9) узагальнення практики проведення державної експертизи;  
86. 10) здійснення інших функцій у сфері державної експертизи відповідно до законодавства України.  
87. Стаття 18. Повноваження Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів в галузі державної експертизи  
88. До відання Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів належить:  
89. 1) здійснення відповідно до цього Закону державної експертизи;  
90. 2) формування у своєму складі експертних підрозділів;  
91. 3) залучення досвідчених вчених та спеціалістів до проведення державної експертизи;  
92. 4) здійснення заходів щодо вдосконалення експертної діяльності, форм і методів експертного аналізу та оцінки об'єктів державної експертизи;  
93. 5) координація діяльності розробників об'єктів державної експертизи;  
94. 6) здійснення інших функцій у галузі державної експертизи відповідно до законодавства України.  
95. Стаття 19. Розмежування компетенції органів, що здійснюють державну експертизу  
96. Державним комітетом України по земельних ресурсах проводиться державна експертиза:  
97. 1) загальнодержавних та регіональних програм в сфері реформування земельних відносин, використання і охорони земель, ведення державного земельного кадастру та моніторингу земель;  
98. 2) регіональних правил забудови;  
99. 3) у містах Києві і Севастополі: місцевих правил забудови, генеральних планів, планів земельно-господарського устрою, проектів встановлення та зміни меж, детальних планів територій, планів червоних ліній, проектів забудови та розподілу територій, в частині додержання вимог земельного законодавства, раціонального використання і охорони земель;  
100. 4) проектів будівництва меліоративних та протиерозійних споруд, проектів рекультивації порушених земель вартістю будівництва понад 100 тис.грн.;  
101. 5) проектів розмежування земель державної та комунальної власності міст Києва, Севастополя, міст обласного значення;  
102. 6) матеріалів погодження місць розташування об'єктів і проектів відведення земельних ділянок вилучення і надання яких здійснюється Кабінетом Міністрів України;  
103. 7) матеріалів погодження місць розташування об'єктів на землях, питання про вилучення яких погоджується Верховною Радою України;  
104. 8) матеріалів грошової оцінки земель міст Києва, Севастополя та обласного значення;  
105. 9) генеральні плани забудови, проекти встановлення меж міст Києва, Севастополя та міст обласного значення;  
106. 10) проектів відведення земельних ділянок, проектів зміни цільового призначення земельних ділянок та інших проектів землеустрою;  
107. 11) проектно-технічна документація по якій одержано негативний висновок регіональних органів земельних ресурсів підпорядкованих Державному комітету України по земельних ресурсах  
108. Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими головними управліннями земельних ресурсів проводиться державна експертиза всіх об'єктів, що підлягають державній експертизі, крім визначених частиною першою цієї статті.  
109. РОЗДІЛ ІV. СТАТУС ЕКСПЕРТА ДЕРЖАВНОЇ  
110. ЕКСПЕРТИЗИ  
111. Стаття 20. Експерт державної експертизи  
112. Експертом державної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років.  
113. Стаття 21. Права експерта державної експертизи  
114. Експерт державної експертизи має право:  
115. 1) одержувати на свою вимогу відомості та матеріали, необхідні для проведення державної експертизи;  
116. 2) брати участь у проведенні експертного аналізу і оцінці об'єктів на всіх стадіях державної експертизи;  
117. 3) брати участь у проведенні експертизи або відмовитися від участі в ній, якщо це не пов'язано з виконанням службових обов'язків;  
118. 4) на вільний доступ до державних та комунальних баз даних, інших джерел землевпорядної та земельно-кадастрової інформації стосовно питань, пов'язаних з об'єктом експертизи;  
119. 5) ставити питання про відхилення поданих на державну експертизу матеріалів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, стандартів та інших нормативно-технічних документів та врахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт чи виділення додаткових коштів;  
120. 6) вносити пропозиції про залучення до проведення державної експертизи висококваліфікованих вчених та спеціалістів, створення належної матеріально-технічної та інформаційної бази;  
121. 7) вільно викладати особисту думку щодо експертного аналізу та висновків проведеної державної експертизи.  
122. Держава гарантує реалізацію прав експерта державної експертизи.  
123. Порушені права експерта державної експертизи підлягають поновленню, а винні особи несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.  
124. Стаття 22. Обов'язки експерта державної експертизи  
125. Експерт державної експертизи зобов'язаний:  
126. 1) дотримуватись встановлених строків та порядку проведення державної експертизи, норм і вимог чинного законодавства, стандартів та інших нормативно-технічних документів;  
127. 2) забезпечувати об'єктивне і якісне проведення державної експертизи;  
128. 3) своєчасно готувати обґрунтовані та об'єктивні висновки;  
129. 4) вносити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо проектної документації, яка підлягає державній експертизі;  
130. 5) вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення державної експертизи;  
131. 6) заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта державної експертизи.  
132. Стаття 23. Гарантії незалежності експерта державної експертизи  
133. Незалежність експерта державної експертизи забезпечується:  
134. 1) свободою вибору форм і методів експертного аналізу і оцінки та викладення особистої думки з питань проведеного аналізу;  
135. 2) забороною втручатися будь-кому в проведення державної експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства;  
136. 3) захистом порушених прав експерта у встановленому законодавством порядку.  
137. РОЗДІЛ V. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАМОВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ  
138. ЕКСПЕРТИЗИ ТА РОЗРОБНИКІВ ОБ'ЄКТІВ  
139. ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ  
140. Стаття 24. Права замовників державної експертизи  
141. Замовники державної експертизи мають право:  
142. 1) надавати спеціально уповноваженим органам, що здійснюють державну експертизу письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;  
143. 2) знайомитися з висновками державної експертизи;  
144. 3) вносити клопотання про проведення добровільної та додаткової державної експертизи;  
145. 4) використовувати відповідно до законодавства України результати і матеріали державної експертизи у своїй діяльності.  
146. Стаття 25. Обов'язки замовників державної експертизи  
147. Замовники державної експертизи зобов'язані:  
148. 1) подавати в разі необхідності додаткові матеріали для здійснення державної експертизи;  
149. 2) сприяти здійсненню державної експертизи;  
150. 3) своєчасно вносити до документації на об'єкти державної експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків, оплачувати виконані експертні роботи;  
151. 4) виконувати вимоги висновків державної експертизи;  
152. 5) виконувати інші обов'язки, які передбачені законодавством України з питань здійснення державної експертизи.  
153. Стаття 26. Права розробників об'єктів державної експертизи  
154. Розробники об'єктів державної експертизи мають право:  
155. 1) надавати спеціально уповноваженим органам з питань державної експертизи письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів експертизи;  
156. 2) знайомитися з висновками державної експертизи;  
157. 3) вносити клопотання про проведення добровільної та додаткової державної експертизи;  
158. 4) здійснювати інші функції в сфері державної експертизи відповідно до законодавства України.  
159. Стаття 27. Обов'язки розробників об'єктів державної експертизи  
160. Розробники об'єктів державної експертизи зобов'язані:  
161. 1) передавати об'єкти на державну експертизу;  
162. 2) сприяти спеціально уповноваженим органам, що здійснюють державну експертизу в об'єктивному розгляді об'єктів експертизи;  
163. 4) надавати спеціально уповноваженим органам, що здійснюють державну експертизу необхідні додаткові відомості та матеріали;  
164. 5) своєчасно вносити до документації на об'єкти державної експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків;  
165. 6) виконувати вимоги висновків державної експертизи;  
166. 7) у встановленому порядку вести облік та звітність по розроблених об'єктах;  
167. 8) виконувати інші обов'язки, які передбачені законодавством України з питань здійснення державної експертизи.  
168. РОЗДІЛ VІ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ  
169. Стаття 28. Ініціювання проведення державної експертизи  
170. Обов'язкова державна експертиза проводиться за зверненням замовників чи розробників об'єктів експертизи, а при вирішенні земельних спорів, також за зверненням відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування чи за ухвалою суду.  
171. Вибіркова державна експертиза проводиться за рішенням спеціально уповноважених органів, що здійснюють державну експертизу.  
172. Добровільна державна експертиза проводиться за зверненням замовників чи розробників об'єктів експертизи.  
173. Стаття 29. Проведення державної експертизи  
174. Державна експертиза здійснюється шляхом розгляду проектно-технічної документації, при необхідності, проведення натурних обстежень, тощо.  
175. При проведенні державної експертизи вивчаються:  
176. 1) питання правового забезпечення проектних рішень;  
177. 2) відповідність передбачених заходів завданню на проектування, вимогам раціонального використання і охорони земель та нормативно-технічним документам, законним правам та інтересам землекористувачів, держави та суспільства;  
178. 3) запропоновані проектною документацією рішення відносно знімання, збереження і використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель, проведення їх рекультивації;  
179. 4) питання відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;  
180. 5) еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних угідь, ландшафт та інші земельні ділянки.  
181. Стаття 30. Процедура проведення державної експертизи  
182. Проведення державної експертизи передбачає вирішення спеціально уповноваженим органом, що здійснює державну експертизу завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів експертизи, підготовку обґрунтованого і об'єктивного експертного висновку.  
183. На державну експертизу замовником направляються оригінали проектно-технічної документації.  
184. Процедура проведення державної експертизи включає:  
185. 1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти державної експертизи та реєстрацію об'єктів державної експертизи (підготовча стадія);  
186. 2) аналітичне опрацювання матеріалів експертизи, в разі необхідності натурні обстеження, і проведення на їх основі аналізу відповідності об'єкту експертизи вимогам чинного законодавства, стандартів та інших нормативно-технічних документів (основна стадія);  
187. 3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам чи розробникам об'єктів державної експертизи (заключна стадія).  
188. Стаття 31. Строки проведення державної експертизи  
189. Строки проведення державної експертизи не повинні перевищувати:  
190. 1) при проведені експертизи Державним комітетом України по земельних ресурсах - 20 робочих днів;  
191. 2) при проведенні експертизи Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів - 15 робочих днів.  
192. Початком терміну проведення експертизи вважається день реєстрації (надходження) об'єкта до органів державної експертизи.  
193. Стаття 32. Висновки державної експертизи  
194. Результати державної експертизи оформляються у вигляді експертного висновку.  
195. Висновки державної експертизи мають зводитись до трьох можливих варіантів:  
196. 1) Об'єкт експертизи підготовлено згідно з вимогами земельного законодавства і діючих нормативно-технічних документів, позитивно оцінюється і погоджується. У разі необхідності, погодження може обумовлюватись певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив, тощо, виконання яких не потребує суттєвих доробок.  
197. Позитивні висновки державної експертизи є підставою для відкриття фінансування проектів, програм чи діяльності. Реалізація об'єктів державної експертизи без позитивних висновків державної експертизи забороняється.  
198. 2) Об'єкт державної експертизи не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства і діючим нормативно-технічним документам та повертається на доопрацювання. При цьому, вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкту експертизи, та, у разі необхідності, способи усунення зауважень.  
199. 3) Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам земельного законодавства і нормативно-технічній документації оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних законодавчих актів та нормативно-технічних документів.  
200. Висновки набувають правового статусу державної експертизи після затвердження їх відповідним спеціально уповноваженим органом що здійснює державну експертизу.  
201. Стаття 33. Термін чинності висновків державної експертизи  
202. Висновок державної експертизи є дійсним протягом терміну дії проектно-технічної документації але не більше трьох років від дня його видачі.  
203. Якщо за цей час проектні рішення об'єкту експертизи не реалізовані, то він підлягає повторній державній експертизі.  
204. Стаття 34. Скасування висновків державної експертизи  
205. Висновки державної експертизи, підготовлені з порушенням вимог чинного законодавства, або із суттєвим порушенням порядку проведення державної експертизи, яке призвело до необ'єктивного висновку щодо об'єктів експертизи, підлягають скасуванню або визнанню недійсним у судовому порядку.  
206. Стаття 35. Чинність рішень, прийнятих на підставі скасованих та визнаних недійсними висновків державної експертизи.  
207. У разі скасування та визнання недійсними висновків державної експертизи рішення, які прийняті на підставі цих висновків, підлягають скасуванню чи визнаються недійсними у судовому порядку.  
208. Стаття 36. Фінансування державної експертизи  
209. Державна експертиза здійснюється за кошти замовника. Розмір плати за проведення державної експертизи встановлюється Кабінетом Міністром України.  
210. РОЗДІЛ VІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ  
211. ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОЇ  
212. ЕКСПЕРТИЗИ  
213. Стаття 37. Правопорушення в галузі державної експертизи  
214. Правопорушеннями в галузі державної експертизи є:  
215. 1) проведення державної експертизи всупереч її цілям, законним правам та інтересам землекористувачів, держави та суспільства;  
216. 2) порушення встановленого цим Законом порядку та умов проведення державної експертизи;  
217. 3) надання свідомо неправдивих відомостей про об'єкти державної експертизи;  
218. 4) підготовка свідомо неправдивих висновків державної експертизи;  
219. 5) фальсифікація висновків державної експертизи;  
220. 6) незаконне втручання будь-кого у проведення державної експертизи або перешкоджання її організації та проведенню;  
221. 7) умисне примушування або створення для експертів і експертних підрозділів обставин, які зумовлюють незаконне чи необ'єктивне проведення державної експертизи або підготовку необґрунтованих чи свідомо недостовірних висновків; дискредитація або переслідування експертів у зв'язку із підготовленими ними висновками;  
222. 8) залучення до проведення державної експертизи посадових осіб та фахівців, які брали участь у створенні її об'єктів або безпосередньо заінтересовані у її результатах;  
223. 9) ухилення від надання на законну вимогу органів, які здійснюють державну експертизу, необхідних відомостей і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи;  
224. 10) реалізація проектних рішень щодо об'єктів державної експертизи (в тому числі їх затвердження уповноваженими органами) до одержання позитивних висновків державної експертизи по об'єктах, які їй підлягають;  
225. Особи, винні в порушенні законодавства в сфері державної експертизи, притягаються відповідно до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової чи кримінальної відповідальності.  
226. РОЗДІЛ ІХ. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ В ГАЛУЗІ  
227. ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ  
228. Стаття 38. Міжнародне співробітництво в галузі державної експертизи  
229. Співробітництво України з іншими державами у галузі державної експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.  
230. Стаття 39. Міжнародні договори в галузі державної експертизи  
231. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються законодавством України про державну експертизу, то застосовуються правила міжнародних договорів.  
232. РОЗДІЛ Х. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
233. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.  
234. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з часу набрання чинності цим Законом внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом.