Кількість абзаців - 162 Розмітка (ліва колонка)


Про прості і подвійні складські свідоцтва (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України  
2. Про прості і подвійні складські свідоцтва  
3. Цей Закон регулює правовідносини, пов'язані з оформленням, видачею, погашенням простих і подвійних складських свідоцтв, визначає порядок їх реєстрації і спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів під час зберігання товарів на складах.  
4. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, що виникають стосовно об'єктів нерухомості, електроенергії, а також правовідносини, пов'язані із зберіганням цінних паперів, їх сертифікатів, банківських білетів (банкнотів) та монет, які є законним платіжним засобом; тварин; товарів, обтяжених правами застави; товарів, для яких виробником встановлено короткостроковий термін зберігання (продукти харчування); товарів, що не належать його власнику; товарів, щодо яких порушено судом провадження про витребування з чужого незаконного володіння; товарів, що передані у користування на умовах оренди або прокату.  
5. Стаття 1. Поняття складських свідоцтв  
6. Складські свідоцтва - товаророзпорядчі складські документи, що посвідчують зобов'язання товарного складу зберігати товар та видавати його на вимогу особи, якій відповідно до цього Закону належить складське свідоцтво (далі - володілець складського свідоцтва).  
7. Складські свідоцтва бувають двох видів - прості складські свідоцтва і подвійні складські свідоцтва.  
8. Стаття 2. Просте складське свідоцтво  
9. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.  
10. Просте складське свідоцтво містить такі відомості:  
11. найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;  
12. номер свідоцтва за реєстром товарного складу;  
13. найменування, одиниця виміру, кількість одиниць товару (літерами), загальна вартість товару (літерами) і за необхідності необов'язкові характеристики товару (якість, колір, упаковка та інше);  
14. строк, на який прийнято товар на зберігання;  
15. розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;  
16. дата видачі свідоцтва;  
17. підпис особи, яка видала свідоцтво, скріплений печаткою товарного складу.  
18. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.  
19. Стаття 3. Подвійне складське свідоцтво  
20. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремлені одне від одного.  
21. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва повинні бути однаково зазначені відомості, передбачені частиною другою статті 2 цього Закону, а також відомості про найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання.  
22. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.  
23. Стаття 4. Бланки складських свідоцтв  
24. Бланки складських свідоцтв є документами суворого обліку.  
25. Форма, порядок виготовлення і використання бланків складських свідоцтв встановлено законодавством.  
26. Стаття 5. Порядок видачі складських свідоцтв  
27. Просте або подвійне складське свідоцтво видається товарним складом після прийняття товару на зберігання і укладання договору відповідно до статті 9 цього Закону.  
28. Складське свідоцтво видається окремо на кожний вид і партію товару.  
29. Після заповнення обов'язкових реквізитів, занесення складського свідоцтва до реєстру товарного складу і присвоєння порядкового номера за цим реєстром заповнений бланк передається особі, яка передала товар на зберігання.  
30. Стаття 6. Реєстр складських свідоцтв  
31. Реєстр складських свідоцтв - система обліку інформації про видані прості та подвійні свідоцтва товарним складом та володільців таких свідоцтв.  
32. Реєстр складських свідоцтв ведуть товарні склади.  
33. Вимоги до реєстру складських свідоцтв та порядок його ведення визначаються спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом з питань регулювання товарних ринків (далі - уповноважений орган).  
34. З метою централізованого обліку інформації про видані товарними складами складські свідоцтва уповноважений орган утворює й веде Єдиний державний реєстр складських свідоцтв.  
35. Стаття 7. Погашення складських свідоцтв  
36. Після видачі товару володільцям складських свідоцтв товарні склади повинні погасити повернуті свідоцтва на товар шляхом відмітки на них: "погашено".  
37. Погашені складські свідоцтва до повторного обігу не допускаються і виключаються з реєстру складських свідоцтв на товар, про що робиться відповідний запис. Погашені складські свідоцтва зберігаються товарним складом протягом трьох років.  
38. Стаття 8. Товарний склад  
39. Товарний склад - юридична особа незалежно від форми власності, що надає послуги із зберігання товарів.  
40. Товарний склад згідно з цим Законом підлягає обов'язковій сертифікації про відповідність надання послуг із зберігання товарів.  
41. Сертифікація товарних складів здійснюється уповноваженим органом.  
42. У разі позбавлення в установленому законодавством порядку товарного складу сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання, видані раніше складські свідоцтва залишаються дійсними до закінчення строку зберігання, на який прийнято товар.  
43. Стаття 9. Договір складського зберігання товару  
44. Типова форма договору складського зберігання затверджується уповноваженим органом.  
45. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі, один примірник якого видається власнику товару складського свідоцтва.  
46. У разі відмови товарного складу укласти договір складського зберігання він зобов'язаний у десятиденний строк з дня отримання пропозиції про зберігання товару письмово повідомити про це власника товару з вмотивуванням відмови.  
47. Стаття 10. Строк складського зберігання товару  
48. Товарний склад зберігає товар протягом строку, що визначається у договорі складського зберігання товару.  
49. Якщо строк зберігання товару договором складського зберігання товару не визначено і не може бути встановлено з його умов, товарний склад зобов'язаний зберігати товар до подання володільцем складського свідоцтва заяви про його повернення.  
50. Стаття 11. Плата за зберігання товару  
51. Плата за зберігання товару, строки її внесення визначаються у договорі складського зберігання товару.  
52. Витрати, які сторони не могли передбачити під час укладання договору складського зберігання товару, відшкодовуються понад плату, якщо інше не передбачено зазначеним договором.  
53. Якщо володілець складського свідоцтва після закінчення строку дії договору складського зберігання товару не забрав товар, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.  
54. Стаття 12. Прийняття товару на зберігання  
55. Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар, що приймається на зберігання, для визначення його кількості та зовнішнього стану і у разі потреби здійснити експертну оцінку.  
56. У разі передачі товару на зберігання його власник зобов'язаний подати товарному складу документи, що засвідчують якісні характеристики товару.  
57. Товарний склад, який прийняв на збереження товар, не вправі користуватися ним, якщо інше не передбачено договором складського збереження товару.  
58. Товар не може бути прийнятий на зберігання у разі, коли:  
59. за результатами проведення незалежної оцінки якісні і/або вартісні характеристики товару виявилися гіршими від тих, що заявлені;  
60. збереження товару потребує спеціальних умов, які товарний склад не в змозі забезпечати;  
61. товар має властивості, що становлять небезпеку для оточення.  
62. Стаття 13. Застава товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом  
63. Товар, прийнятий на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку його зберігання.  
64. Оцінка товару, який є предметом застави, здійснюється відповідно до законодавства.  
65. Відносини, пов'язані із заставою товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, виникають з моменту відокремлення та передачі заставного свідоцтва.  
66. Застава товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, забезпечує зобов'язання володільця подвійного складського свідоцтва.  
67. У разі отримання кредиту за заставним свідоцтвом обидві частини подвійного складського свідоцтва про товар повинні містити найменування (прізвище, ім'я, по батькові) і місцезнаходження (місце проживання) юридичної особи (фізичної особи), що видала кредит, дату видачі та розмір кредиту, умови, на яких він виданий, і підпис уповноваженого працівника юридичної особи (фізичної особи), скріплений печаткою юридичної особи (нотаріусом).  
68. Стаття 14. Страхування товару, прийнятого на зберігання  
69. Товар, прийнятий на зберігання, може бути застрахований товарним складом, якщо інше не передбачено договором, від ризиків втрати (загибелі), нестачі або пошкодження у порядку, встановленому Законом України "Про страхування".  
70. Стаття 15. Повернення товару на вимогу володільця складського документа  
71. Товарний склад зобов'язаний на першу вимогу володільця складського документа повернути товар, навіть якщо строк його зберігання не закінчився.  
72. У разі дострокового повернення товару володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати товарному складу витрати, пов'язані з достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.  
73. Стаття 16. Видача товару з товарного складу  
74. Видача товару з товарного складу здійснюється лише володільцю складського свідоцтва (його представнику) на підставі наданої ним заяви та пред'явленого оригіналу відповідного складського свідоцтва.  
75. Товарний склад, що видав товар в обмін на складське свідоцтво, погашає це свідоцтво.  
76. У разі боргу володільця складського свідоцтва перед товарним складом він зобов'язаний сплатити цей борг, а товарний склад - видати квитанцію про одержання зазначеної суми.  
77. Не допускається звернення стягнення коштів, внесених товарному складу володільцем складського свідоцтва, відокремленого від заставного, за зобов'язаннями товарного складу, не пов'язаними із зобов'язаннями за відповідним складським або заставним свідоцтвом.  
78. Вимога про видачу товару з товарного складу може бути заявлена володільцем складського свідоцтва, відокремленого від заставного свідоцтва, у разі пред'явлення ним разом із складським свідоцтвом оригіналу квитанції товарного складу про прийняття всієї належної суми за заставним свідоцтвом. Видача товару здійснюється товарним складом в обмін на оригінал відповідного складського свідоцтва і зазначеної квитанції, які погашаються під час видачі товару.  
79. У разі видачі товару володілець складського свідоцтва або товарний склад мають право вимагати огляду товару з метою перевірки його кількості та (або) проведення незалежної експертизи товару. Витрати, пов'язані з цим, відшкодовує сторона, яка цього вимагає.  
80. Якщо під час повернення товару він не був оглянутий або перевірений товарним складом разом з володільцем складського свідоцтва, володілець складського свідоцтва має право заявити про нестачу або пошкодження товару в письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені під час звичайного способу прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності такої заяви володільця складського свідоцтва вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.  
81. Стаття 17. Обов'язки товарного складу  
82. Товарний склад зобов'язаний вживати всіх заходів, передбачених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами або договором щодо зберігання товару, переданого йому на зберігання.  
83. Товар, прийнятий на зберігання, не може бути відчужений без правомірної передачі складського свідоцтва.  
84. Товарний склад зобов'язаний повернути володільцю складського свідоцтва або його представнику, товар у стані, передбаченому договором складського зберігання.  
85. У разі коли на зберігання здано товар за визначеними в договорі складського зберігання товару лише родовими ознаками, то у разі відсутності іншої угоди ці товари переходять у власність товарного складу, і він зобов'язаний повернути володільцю складського свідоцтва рівну або обумовлену сторонами кількість товару того ж роду і якості.  
86. Стаття 18. Обов'язки володільця складського свідоцтва  
87. Володілець складського свідоцтва зобов'язаний забрати товар з товарного складу після закінчення строку його зберігання. Для цього товарний склад повинен письмово за сім днів до закінчення строку зберігання товару попередити володільця складського свідоцтва про закінчення строку зберігання товару та запропонувати строк витребування товару.  
88. Якщо володілець складського свідоцтва у запропонований товарним складом строк не забрав товар, товарний склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу товару, передаються володільцю складського свідоцтва за вирахуванням сум, належних товарному складу, в тому числі витрат, пов'язаних з продажем товару.  
89. Стаття 19. Права володільця простого складського свідоцтва  
90. Володілець простого складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, прийнятим на зберігання за цим свідоцтвом.  
91. У разі застави товару, прийнятого на зберігання за простим складським свідоцтвом, на володільця простого складського свідоцтва поширюються положення цього Закону в частині заставних свідоцтв.  
92. Стаття 20. Права володільця подвійного складського свідоцтва  
93. Володілець подвійного складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі, крім заставного товару, кредит якого не погашено.  
94. Володілець заставного свідоцтва лише має право застави товару на суму відповідно до суми кредиту та відсотків за користування ним.  
95. Володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного складського свідоцтва, має право розпоряджатися цим свідоцтвом без згоди заставоутримувача (володільця заставного складського свідоцтва). Проте володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного складського свідоцтва, не має права вимагати товар (його частини) з товарного складу до припинення дії зобов'язання, забезпеченого заставним складським свідоцтвом.  
96. Володілець заставного свідоцтва має такі права:  
97. вимагати від особи, що відокремила заставне свідоцтво від складського свідоцтва, повернення засвідченої заставним свідоцтвом суми боргу та сплати відсотків;  
98. застави товару, зазначеного в заставному свідоцтві, що забезпечує виконання зобов'язань з повернення засвідченої заставним свідоцтвом суми боргу та сплати відсотків.  
99. У разі виникнення підстав для звернення стягнення на заставлений за заставним свідоцтвом товар володілець заставного свідоцтва має право на отримання грошової суми, внесеної товарному складу володільцем складського свідоцтва. Після отримання володільцем заставного свідоцтва зазначеної суми право вимоги повернення засвідченої заставним свідоцтвом суми боргу та сплати відсотків за нею припиняється.  
100. Стаття 21. Порядок здійснення прав за заставним свідоцтвом  
101. Коли настає строк платежу за грошовим зобов'язанням, що підтверджене заставним свідоцтвом, володілець заставного свідоцтва звертається до особи, яка відокремила заставне свідоцтво від складського, з вимогою про оплату.  
102. У разі отримання всієї суми платежу володілець заставного свідоцтва повинен повернути це свідоцтво особі, яка відокремила заставне свідоцтво від складського свідоцтва, з написом про одержання всієї суми платежу.  
103. У разі отримання частини плати за заставним свідоцтвом володілець заставного свідоцтва видає розписку про отримання такої плати і робить відповідний запис на заставному свідоцтві. При цьому заставне свідоцтво не повертається особі, яка відокремила заставне свідоцтво від складського свідоцтва, до одержання всієї суми платежу.  
104. Після закінчення строку оплати за грошовим зобов'язанням, засвідченим заставним свідоцтвом, володілець заставного свідоцтва, якому не повернуто борг, має право пред'явити заставне свідоцтво товарному складу і вимагати реалізації заставленого товару, на який звернене стягнення, для погашення грошового зобов'язання з вартості цього товару.  
105. У разі коли до часу звернення стягнення товар був витребуваний з товарного складу з метою погашення грошового зобов'язання, засвідченого заставним свідоцтвом, володільцю заставного свідоцтва в обмін на це свідоцтво сплачується сума, внесена на товарний склад володільцем складського свідоцтва. При цьому заставне свідоцтво з написом про отримання плати передається товарному складу та погашається.  
106. Стаття 22. Здійснення прав за втраченим складським свідоцтвом  
107. У разі втрати складського свідоцтва володілець його зобов'язаний негайно звернутися з письмовою заявою до товарного складу.  
108. Дублікат на втрачене свідоцтво не видається.  
109. Відновлення прав за втраченим свідоцтвом відбувається на підставі рішення суду.  
110. У разі втрати складського свідоцтва, вважається що товар зберігається на невизначений строк, якщо це не призведе до втрати його якісних характеристик. Витрати товарного складу, пов'язані з продовженням строку зберігання товару, покладаються на особу, що здійснює свої права за втраченим свідоцтвом.  
111. У разі пошкодження бланку складського свідоцтва товарний склад має право за рахунок особи, що вимагає його заміни, зробити видачу нового складського свідоцтва з тими ж обов'язковими реквізитами. При цьому пошкоджений бланк вилучається з обігу і погашається, про що робиться запис у реєстрі товарного складу. Фізичне знищення замінених у зазначеному порядку бланків відбувається в установленому законодавством порядку.  
112. Стаття 23. Передавальний напис подвійного складського свідоцтва  
113. Права за подвійним складським свідоцтвом передаються шляхом здійснення на них передавального напису, який засвідчує перехід прав за ними до іншої особи.  
114. Передавальний напис подвійного складського свідоцтва у разі, коли не відокремлене заставне свідоцтво, здійснюється тільки на складському свідоцтві. У такому випадку передавальний напис заставного свідоцтва не вимагається.  
115. Передавальний напис здійснюється на зворотному боці свідоцтва чи на додатковому аркуші, що є невід'ємною частиною відповідного свідоцтва.  
116. Передавальний напис може бути обмежений тільки дорученням щодо здійснення прав, засвідчених подвійним складським свідоцтвом, складським і заставним свідоцтвами щодо заборони передачі цих свідоцтв.  
117. Передавальний напис може бути бланковим (без зазначення особи, якій повинно бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої повинно бути здійснене виконання). Володілець відповідного свідоцтва, отриманого за бланковим передавальним написом, має право заповнити його на своє ім'я або, не заповнюючи передавального напису, передати таке свідоцтво іншій особі.  
118. Передавальний напис подвійного складського свідоцтва, складського і заставного свідоцтв містить:  
119. повне найменування юридичної або прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи, яка передає право, і юридичної або фізичної особи, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом, а також їх місцезнаходження або проживання;  
120. підпис особи, яка передає право за складським свідоцтвом;  
121. дату здійснення передавального напису.  
122. Забороняється здійснювати передавальний напис особою, якій передається право на подвійне складське свідоцтво.  
123. Передавальний напис, зроблений особою, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом з порушенням вимог цієї статті, вважається нездійсненим.  
124. Передавальний напис, закреслений особою, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом, вважається нездійсненим.  
125. Передавальний напис повинен бути нічим не обумовлений, а будь-яка інформація, що міститься в ньому та обмежує передачу прав за подвійним складським свідоцтвом або його частинами - складським та заставним свідоцтвами, вважається нездійсненою.  
126. Передавальний напис, який передбачає передачу права на отримання частини товару, зазначеного у складському свідоцтві, або передачу права на отримання частини боргу за заставним свідоцтвом, вважається нездійсненим.  
127. Не допускається внесення в передавальний напис застережень, доповнень, виправлень. Здійснюючи черговий передавальний напис, не допускається внесення застережень, доповнень, виправлень в попередні передавальні написи або подвійне складське свідоцтво та його частини - складське та заставне свідоцтва. У разі порушення особою, якій або у розпорядження якої передаються права за складським свідоцтвом, зазначеної вимоги цей передавальний напис та наступні передавальні написи вважаються нездійсненими.  
128. Відокремлюючи заставне свідоцтво від складського, на зворотному боці заставного свідоцтва здійснюються написи, які містять:  
129. назву юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка є кредитором грошового зобов'язання (першого володільця заставного свідоцтва), засвідченого заставним свідоцтвом, а також її місцезнаходження або місце проживання;  
130. вид грошового зобов'язання, забезпеченого заставою, його розмір, у тому числі відсотки за ним та строк виконання, а також місце пред'явлення вимоги про платіж;  
131. назва юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, а також засвідчений печаткою власноручний підпис особи, яка відокремила заставне свідоцтво від складського свідоцтва (його представника), якщо ця особа є юридичною особою;  
132. дату відокремлення заставного свідоцтва.  
133. Заставне свідоцтво, відокремлене від складського свідоцтва всупереч вимогам цієї статті, є недійсним.  
134. Написи щодо суті забезпеченого заставою грошового зобов'язання, його розміри з врахуванням відсотків за грошовим зобов'язанням, строк його виконання та дата відокремлення заставного свідоцтва від складського свідоцтва повинні повторюватися у відмітці, зробленій на зворотному боці складського свідоцтва. Ця відмітка повинна містити назву юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - першого володільця заставного свідоцтва, а також бути власноручно підписана першим володільцем заставного свідоцтва (його представником). Підпис першого володільця заставного свідоцтва засвідчується його печаткою, якщо першим володільцем заставного свідоцтва є юридична особа.  
135. Стаття 24. Реалізація заставного товару  
136. Реалізація заставного товару, на який звернено стягнення, у випадку, передбаченому статтею 21 цього Закону, здійснюється через аукціон.  
137. Протягом 10 робочих днів після одержання заяви від володільця заставного свідоцтва, але не пізніше ніж за 5 робочих днів до проведення аукціону, товарний склад оголошує про проведення відкритого аукціону з реалізації товару, на який звернено стягнення на вимогу володільця заставного свідоцтва. Повідомлення про проведення аукціону, включаючи відомості про час, місце та порядок його проведення, предмет аукціону, у тому числі про оформлення участі у ньому певної особи, яка виграла торги на аукціоні, а також про початкову ціну продажу заставного товару, повинно бути оголошено організатором аукціону у засобах масової інформації. Товарний склад має право доручити проведення аукціону з реалізації товару акредитованій товарній біржі або іншому організатору торгів.  
138. Товар, зазначений у заставному свідоцтві, пропонується для реалізації тільки партією. Не допускається реалізація товару, зазначеного в заставному свідоцтві частинами.  
139. Початкова ціна продажу заставного товару встановлюється виходячи з ринкових цін на відповідний товар, які діють на момент реалізації заставного товару.  
140. Черговість задоволення претензій здійснюється у такому порядку:  
141. 1) компенсуються витрати, пов'язані з проведенням та організацією аукціону;  
142. 2) сплачується винагорода організатору торгів;  
143. 3) сплачується винагорода товарному складу за зберігання, передбачене заставним свідоцтвом;  
144. 4) задовольняються вимоги заставоутримувача, що забезпечені заставою;  
145. 5) залишок коштів від реалізації товарів повертається володільцю складського свідоцтва в обмін на оригінал складського свідоцтва.  
146. У разі коли коштів, одержаних від реалізації товару на аукціоні, не вистачає для погашення всієї суми боргу за заставним свідоцтвом, володілець заставного свідоцтва має право вимагати сплати непогашеної суми боргу від особи, яка відокремила заставне свідоцтво від складського свідоцтва, а також від усіх осіб, які здійснили на заставному свідоцтві передавальні написи.  
147. Стаття 25. Відповідальність товарного складу  
148. За втрату, нестачу чи пошкодження товару, прийнятого на зберігання, товарний склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.  
149. Товарний склад звільняється від відповідальності за втрату, нестачу чи пошкодження товару, викликаних непереборною силою (стихійним лихом).  
150. Якщо по закінченні строку зберігання товару, передбаченого в договорі, товар не забрано власником, товарний склад несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.  
151. У разі коли збитки, завдані власнику втратою, нестачею або пошкодженням товару товарний склад несе відповідальність:  
152. за втрату та нестачу товару - у розмірі вартості втраченого або товару, що його не вистачає;  
153. за пошкодження товару - у розмірі суми, на яку знизилась його вартість.  
154. Якщо внаслідок пошкодження якість товару змінилася настільки, що він не може бути використаний за первісним призначенням, власник має право відмовитись від нього і вимагати від товарного складу відшкодування вартості цього товару.  
155. Стаття 26. Відшкодування збитків, завданих товарному складу  
156. Власник товару зобов'язаний відшкодувати товарному складу збитки, завдані властивостями цього товару, коли товарний склад, приймаючи товар на зберігання, не знав і не повинен був знати про ці властивості.  
157. Збитки також відшкодовуються товарному складу власником товару у разі, коли він не передав товар на зберігання у визначений договором строк.  
158. Стаття 27. Порядок розв'язання спору у сфері складських свідоцтв  
159. Спори, що виникають з обігом складських свідоцтв, передачею на зберігання та видачею товару з товарного складу, розв'язуються в установленому законодавством порядку.  
160. Стаття 28. Прикінцеві положення  
161. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.