Кількість абзаців - 101 Розмітка (ліва колонка)


Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій"  
1. Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні та фінансові засади державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій і спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу України, технологічності виробництва продукції, охорони майнових прав на вітчизняні об'єкти технологій на території держав, де планується або здійснюється їх використання, розширення міжнародного науково-технічного співробітництва у цій сфері.  
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів Терміни у цьому Законі використовуються у такому значенні:  
3. високі технології - технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїми основними характеристиками відповідають рівню найкращих світових стандартів у певній галузі промислового та сільськогосподарського виробництва і спроможні забезпечити особам, яким передаються майнові права на них, передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції;  
4. документація - оформлена в установленому порядку та зафіксована на матеріальному носії інформація про технології та їх об'єкти (нормативна, науково-технічна, конструкторська документація, звіти про результати патентно-кон'юнктурних, наукових і науково-прикладних досліджень, конструкторських і проектних робіт, державних випробувань об'єктів технологій), наявність якої забезпечує їх використання;  
5. ліцензія - дозвіл на використання технологій або їх об'єктів, наданий у договорі про трансфер технологій особою, якій належать майнові права на зазначені технології і/або їх об'єкти;  
6. нематеріальний актив - об'єкт технології, зокрема об'єкт права інтелектуальної власності чи інших аналогічних прав, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством, установою чи організацією з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) в адміністративних цілях, для виробництва, торгівлі, надання в оренду іншим особам, майнові права на який визнано у порядку, встановленому законодавством;  
7. ноу-хау - конфіденційна інформація у вигляді документації про технології та їх об'єкти, яка не є загальновідомою або легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій, зафіксована в установленому порядку на матеріальному носії інформації, є корисною та може надати переваги її одержувачу порівняно з іншими особами, а також є необхідною для забезпечення можливості застосування технологій, що передаються. Для цілей цього Закону термін "ноу-хау" використовується для визначення наукових, технологічних та конструкторських секретів, які стосуються виробництва продукції та послуг, що надаються при здійсненні цього виробництва, знань управлінського, організаційного, комерційного, торгового, фінансового або іншого характеру, взаємопов'язаних з розробкою і освоєнням технологій та їх об'єктів, виробництвом і реалізацією продукції, виготовленої з їх застосуванням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом технологічного обладнання, яке входить до складу технологій, а також переліку, порядку та послідовності виконання певних операцій технологічного процесу, навичок, виробничого досвіду, пропозицій з удосконалення технологій, їх об'єктів і продукції;  
8. об'єкт технології - складова технології, пов'язана з використанням технології і/або виготовленням продукції чи наданням послуг при застосуванні технології, щодо якої немає обмежень про передачу її для використання. До об'єктів технологій, зокрема, належать результати наукових та науково-прикладних досліджень, об'єкти права інтелектуальної власності, ноу-хау, технологічне обладнання та його комплектуючі, перелік, порядок та послідовність виконання операцій технологічного процесу виробництва продукції;  
9. патентна чистота - властивість технологій і/або їх об'єктів бути вільно використаними у певній державі без небезпеки порушення діючих на її території охоронних документів (патентів) на об'єкти права інтелектуальної власності, які належать третім особам, визначена відповідно до діючих охоронних документів (патентів) на ці об'єкти та нормативно-правових актів держави (групи держав), де планується використання зазначених технологій та їх об'єктів, а також відповідно до конкретного періоду часу, обумовленого строком дії охоронних документів (патентів) на об'єкти технологій на території такої держави (групи держав);  
10. патентно-кон'юнктурні дослідження - системний науковий аналіз властивостей технологій та їх об'єктів, які випливають з їх правової охорони, стану ринків технологій, їх об'єктів та продукції, патентної та ліцензійної ситуації, що склалася щодо них, характеру виробництва продукції. Аналіз здійснюється на основі патентної, науково-технічної, кон'юнктурно-економічної та іншої інформації протягом життєвого циклу технологій та їх об'єктів; ринок технологій - система взаємовідносин споживачів технологій та їх об'єктів і/або конкуруючих між собою постачальників цих об'єктів, спрямованих на задоволення суспільних і державних потреб у відповідних технологіях, їх об'єктах та продукції, виготовленої з їх застосуванням;  
11. технологія - результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, відпрацьованих технічних, організаційних та інших рішень у вигляді документації про застосування відповідного технологічного процесу, технологічного обладнання, що використовуються для виробництва продукції, послуги, які надаються при здійсненні зазначеного виробництва, а також про перелік, строк, порядок та послідовність виконання технологічних операцій процесу виробництва, реалізації та зберігання продукції;  
12. технології подвійного використання - технології, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані для розроблення, виробництва або використання озброєння, військової чи спеціальної техніки;  
13. трансфер технологій - передача технологій, яка оформляється шляхом укладення дво- або багатостороннього договору між фізичними і/або юридичними особами, яким встановлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов'язки щодо технологій і/або їх об'єктів.  
14. Стаття 2. Законодавство про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій Законодавство про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій складається з цього Закону, Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про науково-технічну інформацію", "Про інноваційну діяльність", "Про власність", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", інших нормативно-правових актів.  
15. Стаття 4. Взаємодія суб'єктів трансферу технологій Суб'єкти трансферу технологій взаємодіють шляхом: обміну досвідом та інформацією щодо науково-технологічних досягнень; проведення консультацій з основних питань науково-технічної і технологічної політики стосовно застосування технологій та їх об'єктів; виробництва та кооперації поставок об'єктів технологій в рамках договорів про їх трансфер.  
16. Стаття 5. Міжнародне співробітництво у сфері трансферу технологій Міжнародне співробітництво у сфері трансферу технологій передбачає: укладення двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів про науково-технічне і технологічне співробітництво; залучення інвестицій у науково-технічний комплекс України; сприяння запровадженню в Україні міжнародних стандартів, зокрема стандартів системи управління якістю; забезпечення участі вітчизняних підприємств, установ і організацій у міжнародних виставках та ярмарках високотехнологічної продукції і технологій; участь у розвитку вітчизняних сегментів міжнародних інформаційних і комунікаційних систем з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій.  
17. Розділ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ  
18. Стаття 7. Повноваження центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук у сфері трансферу технологій 1. Центральні органи виконавчої влади, що провадять згідно з їх положеннями наукову та науково-технічну діяльність, Національна та галузеві академії наук, у складі яких перебувають науково-виробничі об'єднання, підприємства, установи і організації, технологічні парки, які можуть створювати і/або використовувати технології та їх об'єкти: розробляють галузеві комплексні програми технологічного оновлення підприємств та забезпечують їх виконання; сприяють створенню імпортозамінних об'єктів технологій;  
19. забезпечують формування баз даних про технології та їх об'єкти, майнові права на які належать відповідному центральному органу виконавчої влади або академії наук, забезпечують доступ до них осіб, заінтересованих у використанні певних технологій та їх об'єктів;  
20. беруть участь у формуванні галузевих реєстрів технологій та їх об'єктів, подають клопотання про включення певних технологій та/або їх об'єктів до Державного реєстру технологій;  
21. забезпечують додержання вимог міжнародних договорів України щодо запобігання техногенному ризику, поширенню потенційно небезпечних технологій та щодо екологічної безпеки технологій;  
22. сприяють залученню інвестицій до виконання програм технологічного оновлення підприємств; готують та подають уповноваженому органу пропозиції щодо найбільш ефективних шляхів використання і/або трансферу технологій та їх об'єктів, у першу чергу вітчизняного походження;  
23. забезпечують захист прав на об'єкти права інтелектуальної власності, які є об'єктами технологій, подають уповноваженому органу клопотання про необхідність патентування та ліцензування прав на певні об'єкти технологій за межами України, беруть участь у підготовці договорів про трансфер технологій;  
24. забезпечують своєчасне подання до уповноваженого органу звітів про патентно-кон'юнктурні, наукові дослідження, конструкторські, проектні, випробні роботи, пов'язані із створенням і використанням технологій та їх об'єктів, патентуванням та ліцензуванням прав на них, про виплату винагороди їх авторам;  
25. здійснюють контроль за передачею майнових прав на технології та їх об'єкти науково-виробничим об'єднанням та підприємствам, до сфери діяльності яких належить використання цих технологій, за виплатою ними винагороди авторам об'єктів технологій відповідно до укладеного з ними договору;  
26. здійснюють контроль за веденням обліку об'єктів технологій у складі майна науково-виробничих об'єднань, підприємств, установ і організацій, яким передані права на їх використання, у тому числі нематеріальних активів, які є такими об'єктами;  
27. виконують інші функції, встановлені законодавством.  
28. 2. Для забезпечення виконання функцій, пов'язаних із створенням, використанням, патентуванням і ліцензуванням прав на технології та їх об'єкти, уповноважений орган, інші центральні органи виконавчої влади, Національна та галузеві академії наук створюють структурні підрозділи з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій. Типове положення про структурний підрозділ з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій затверджується уповноваженим органом. У разі потреби центральні органи виконавчої влади, Національна та галузеві академії наук ініціюють створення підрозділів з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління.  
29. Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері трансферу технологій  
30. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах своєї компетенції:  
31. розробляють проекти регіональних програм технологічного переоснащення підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, та подають їх на затвердження Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам;  
32. створюють сприятливі умови для розробки та використання відповідних технологій; сприяють створенню реґіональних баз даних про технології та їх об'єкти, забезпечують розповсюдження інформації про технологічні потреби реґіону; беруть участь у міжнародному технологічному співробітництві, сприяють залученню іноземних інвестицій для технологічного переоснащення підприємств регіону; у межах передбачених коштів відповідного бюджету фінансують дослідження та розробки з розв'язання проблем технологічного переоснащення підприємств регіону.  
33. Стаття 9. Інформаційне забезпечення трансферу технологій 1. Уповноважений орган, центральні органи виконавчої влади, Національна та галузеві академії наук у межах своїх повноважень забезпечують інформаційно-консультаційне супроводження трансферу технологій через установи та організації державної системи науково-технічної та патентної інформації шляхом збирання, ведення обліку, архівного зберігання, розповсюдження наукової, конструкторської та проектної документації, науково-технічної, кон'юнктурно-економічної та патентної інформації, пов'язаної з технологіями та їх об'єктами.  
34. 2. Установи та організації державної системи науково-технічної та патентної інформації забезпечують: формування державної системи науково-технічної, кон'юнктурно-економічної та патентної інформації з урахуванням всіх доступних джерел інформації про об'єкти технологій; створення реґіональних відділень науково-технічної, кон'юнктурно-економічної та патентної інформації;  
35. підготовку за дорученням уповноваженого органу та на замовлення інших центральних органів виконавчої влади, Національної чи галузевої академії наук, заінтересованих підприємств, установ, організацій інформаційно-аналітичних довідок про технології, їх об'єкти та про трансфер технологій;  
36. формування галузевих і реґіональних автоматизованих баз даних про вітчизняні та іноземні технології та їх об'єкти, зокрема про патентно-кон'юнктурні, наукові дослідження, конструкторські, проектні та випробні роботи, пов'язані із створенням і використанням зазначених об'єктів, інтеграцію цих баз даних з міжнародними інформаційними мережами з питань трансферу технологій; проведення рекламно-інформаційних заходів, семінарів, конференцій, "круглих столів", виставок, громадського обговорення інформації про технології та їх об'єкти з метою поширення цієї інформації в реґіонах;  
37. ознайомлення громадськості на безоплатній основі з реферативною патентною інформацією про технології та їх об'єкти;  
38. надання заінтересованим особам у встановленому уповноваженим органом порядку переліку наявних в Україні та за її межами технологій та їх об'єктів, науково-технічної, кон'юнктурно-економічної і патентної інформації про технології та їх об'єкти, майнові права або частка майнових прав на які належать державі.  
39. 3. Для проведення державної експертизи технологій та патентно-кон'юнктурних досліджень установи і організації державної системи науково-технічної та патентної інформації забезпечують: пошук, систематизацію та аналіз науково-технічної, кон'юнктурно-економічної та патентної інформації про вітчизняні та іноземні технології та їх об'єкти; підготовку аналітичних довідок про вітчизняні та іноземні технології та їх об'єкти.  
40. Стаття 10. Особливості трансферу технологій підприємствам України  
41. 1. Уповноважений орган разом з центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, де застосовуватиметься певна технологія, передають цьому підприємству на умовах та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, майнові права на технології та їх об'єкти, які є державною власністю.  
42. 2. У разі коли об'єкти технологій частково створено за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій, а частково - за рахунок коштів Державного бюджету України, майнові права на ці об'єкти розподіляються на підставі договору про їх створення пропорційно частці коштів, вкладених у розробку таких об'єктів, та використовуються за умовами договору про їх трансфер.  
43. Розділ ІІІ. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ Стаття 11. Мета державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій Головною метою державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій є забезпечення розвитку національного промислового і науково-технічного потенціалу, його ефективне використання для вирішення завдань соціально-економічного розвитку держави та забезпечення технологічності виробництва вітчизняної продукції з урахуванням світового досвіду, можливих соціально-економічних, технологічних і екологічних наслідків від застосування технологій та їх об'єктів, сприяння розвитку виробництва, в якому використовуються новітні вітчизняні технології.  
44. Стаття 12. Державна експертиза технологій та їх об'єктів 1. Державна експертиза технологій та їх об'єктів, що пропонуються для трансферу, проводиться перед державною реєстрацією договорів про трансфер технологій. Метою проведення державної експертизи є визначення економічної доцільності та корисності для держави і суспільства впровадження технологій та їх об'єктів, враховуючи можливі екологічні і соціально-економічні наслідки від їх застосування.  
45. 2. Державна експертиза технологій та їх об'єктів проводиться уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3. Державна експертиза технологій та їх об'єктів проводиться на підставі економічного обґрунтування можливості їх використання на території України або передачі майнових прав на них за її межі, звіту про патентно-кон'юнктурні дослідження та патентного формуляра, які оформляються відповідно до державних стандартів. 4. Документи, необхідні для проведення державної експертизи технологій та їх об'єктів, до уповноваженого органу подає особа, яка передає технології та їх об'єкти. 5. Під час проведення державної експертизи технологій обов'язково визначається: технічний рівень і новизна технологій та їх об'єктів; фактична ціна технологій та їх об'єктів; конкурентоспроможність технологій та продукції, яка буде виготовлена із застосуванням цих технологій; патентна чистота об'єктів технологій; переважні умови трансферу технологій; відповідність технологій та їх об'єктів нормам техногенної та екологічної безпеки, технічного регулювання, міжнародним та національним стандартам.  
46. 6. Під час проведення державної експертизи уповноважений орган за погодженням з Кабінетом Міністрів України може визначати випадки, для яких може бути зроблено виняток щодо прийняття рішення стосовно набуття і/або передачі прав на технології та/або їх об'єкти, виходячи з економічних інтересів держави і суспільства.  
47. 7. У разі коли під час державної експертизи технологій та їх об'єктів буде виявлено запатентовані об'єкти, майнові права на які планується передати за межі України, та встановлено, що в державі, де їх буде використано, не забезпечується захист цих прав, особа, якій належать ці права і яка надає ліцензію на використання запатентованих об'єктів технологій, зобов'язана вжити заходів до захисту зазначених прав у державі, де їх буде використано, відповідно до міжнародних вимог  
48. 8. Особа, яка здійснює трансфер технологій за межі України, для проведення державної експертизи технологій та їх об'єктів зобов'язана подати висновок центрального органу виконавчої влади у сфері державного експортного контролю про відсутність у складі технологій інформації, яка становить державну таємницю, технологій подвійного використання або таких, що належать до сфери національної безпеки і оборони.  
49. 9. Під час державної експертизи технологій та їх об'єктів, які передбачається ввозити на територію України, встановлюється їх відповідність одній з таких вимог: спрямованість на виробництво нової продукції або на вдосконалення якості існуючої; забезпечення технологічності виробництва продукції, зниження його витратності, енерго- та матеріаломісткості; забезпечення використання місцевих матеріальних та людських ресурсів.  
50. Стаття 13. Державна реєстрація договору про трансфер технологій 1. За результатами державної експертизи технологій та їх об'єктів приймається рішення про занесення договорів про їх трансфер до державного реєстру. 2. Державна реєстрація договорів про трансфер технологій здійснюється уповноваженим органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 3. Разом з договором про трансфер технологій на державну реєстрацію передаються висновки державної експертизи та інформація про технології, їх об'єкти та охоронні документи на них.  
51. 4. Державна реєстрація договору про трансфер технологій, зокрема, підтверджує:  
52. передачу майнових прав на технології та їх об'єкти певним особам відповідно до законодавства та міжнародних договорів України;  
53. недопущення несанкціонованого використання об'єктів технологій; схвалення суми ліцензійних платежів (разових - паушальних, періодичних відрахувань - роялті, комбінованих) за використання технологій та їх об'єктів, а також суми платежів, пов'язаних з поставкою технологічного обладнання та інших об'єктів технологій, визначених договором про трансфер технологій;  
54. використання майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, які є об'єктами технологій, визначених охоронними документами на них, або фактичне використання певного знака для товарів і послуг.  
55. Стаття 14. Патентно-кон'юнктурні дослідження у сфері трансферу технологій 1. Патентно-кон'юнктурні дослідження проводяться при розробленні науково-технічних прогнозів розвитку технологій та їх об'єктів, при їх створенні, визначенні доцільності набуття і/або передачі прав на них, при підготовці до виробництва з їх застосуванням продукції. 2. Патентно-кон'юнктурні дослідження проводяться відповідно до державних стандартів і затверджених уповноваженим органом методик. 3. Уповноважений орган, центральні органи виконавчої влади, Національна та галузеві академії наук у межах своїх повноважень координують та забезпечують проведення патентно-кон'юнктурних досліджень за участю розробників відповідних технологій та їх об'єктів. 4. Патентно-кон'юнктурні дослідження включають: систематизацію відібраної для аналізу патентної, кон'юнктурно-економічної, науково-технічної та іншої інформації про об'єкти технологій; дослідження технічного рівня і тенденцій розвитку технологій та їх об'єктів, а також тенденцій і перспектив розвитку ринку технологій; визначення патентоспроможності і патентної чистоти технологій та їх об'єктів;  
56. аналіз динаміки патентування і ліцензування прав на аналогічні об'єкти технологій;  
57. визначення фактичного розміру витрат на створення і трансфер технологій та їх об'єктів; аналіз впливу факторів, що визначають кон'юнктуру ринку технологій і продукції, на доцільність застосування певних технологій та виробництво з їх застосуванням продукції; визначення ємності ринку технологій та продукції на підставі суспільних і державних потреб у конкретній технології, її об'єктах, продукції з метою сегментації споживчого ринку технологій та продукції; розроблення заходів щодо запобігання невиправданим витратам, пов'язаним з виробництвом неліквідної продукції; розроблення заходів щодо недопущення несанкціонованого використання об'єктів технологій, контрафакції, недобросовісної конкуренції та перенасичення ринку продукцією; визначення фактичної ціни технологій та їх об'єктів динаміки зміни цін аналогічних об'єктів і послуг, пов'язаних з їх виробництвом та реалізацією, а також структури цих цін. 5. Визначення фактичної ціни технологій та їх об'єктів здійснюється шляхом порівняння їх ціни, визначеної виходячи із суми фактичних витрат на створення і заміну об'єктів технологій, із справедливою ринковою ціною альтернативних об'єктів технологій, наявних у постачальників, що можуть задовольнити особу, якій передаються зазначена технологія та її об'єкти, за комплексом показників (функціональні властивості, задовільна вартість, тривалі строки служби, унікальність) та остаточним узгодженням ціни, яка влаштовує сторони договору про трансфер технологій. Критеріями для визначення фактичної ціни технологій та їх об'єктів є: витрати на створення і заміну технологій та їх об'єктів з урахуванням їх матеріального та морального зносу; відпускна ціна та балансова вартість технологій та їх об'єктів; ціна аналогічних об'єктів на ринку технологій; сума можливих прибутків від застосування технологій та їх об'єктів. 6. Виконання патентно-кон'юнктурних досліджень при визначенні доцільності укладення договору про трансфер технологій передбачає: визначення можливості комерційної реалізації технологій, їх об'єктів та продукції, виготовленої з їх застосуванням, виходячи з кон'юнктури споживчого ринку технологій та продукції, його сегментації та наповненості аналогічними технологіями, їх об'єктами і продукцією, а також державних і суспільних потреб у них; забезпечення рентабельності та технологічності виробництва продукції із застосуванням відповідної технології; встановлення економічних переваг над можливими конкурентами у разі застосування технологій та їх об'єктів для виробництва продукції, а також у разі реалізації цієї продукції.  
58. Розділ ІV. ДОГОВОРИ ПРО ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ Стаття 15. Умови укладення договорів про трансфер технологій 1. Істотними умовами договору про трансфер технологій є: перелік об'єктів технологій, що передаються (з визначенням їх функціональних властивостей та гарантованих показників);  
59. ціна об'єктів технологій;  
60. строки, місце та спосіб передачі об'єктів технологій;  
61. умови передачі технічних знань, необхідних для монтажу, експлуатації та забезпечення функціонування обладнання, придбання (оренди), монтажу і використання машин, обладнання, комплектуючих та матеріалів;  
62. характер ліцензії (виключна чи невиключна ліцензія) на використання технологій та їх об'єктів;  
63. територіальні обмеження (заборона використовувати передані за договором інформацію та об'єкти на територіях, не передбачених у договорі); обмеження галузі застосування технологій та їх об'єктів; порядок надання субліцензій на ці об'єкти третім особам (у разі потреби включення третіх осіб у технологічний процес виробництва продукції), крім випадків передачі прав на використання знаків для товарів і послуг, комерційних (фірмових) найменувань, з визначенням характеру права на використання технології та її об'єктів, включаючи обмеження кола осіб, яким дозволено використовувати об'єкти технологій та мати доступ до інформації про них; умови передачі прав на ноу-хау, техніко-економічні обґрунтування, плани, інструкції, специфікації, креслення та інші інформаційні матеріали про технології та їх об'єкти, які необхідні для ефективного їх використання, включаючи обмеження, пов'язані з умовами збереження конфіденційності інформації про технології та їх об'єкти під час їх використання;  
64. умови проведення робіт з удосконалення технологій та їх об'єктів і порядок надання сторонами інформації про ці вдосконалення;  
65. умови надання консультацій та послуг з проектування, асистування та навчання кадрів, які забезпечують реалізацію технологій, та управлінського персоналу особи, якій передаються права на технологію та її об'єкти; розмір, порядок та умови виплати винагороди за використання технологій, а також вид виплат (разові платежі - паушальні, періодичні відрахування - роялті або інші види виплат); умови страхування технологій та їх об'єктів;  
66. умови реєстрації технологій та їх об'єктів;  
67. відповідальність сторін за порушення умов договору; порядок вирішення спірних питань стосовно виконання умов договору;  
68. порядок компенсації витрат, пов'язаних з трансфером технологій, включаючи пристосування технологій та їх об'єктів до умов підприємства, на якому вони використовуватимуться, навчання персоналу;  
69. обмеження, що стосуються діяльності сторін у разі закінчення строку дії договору, дострокового його розірвання або виникнення форс-мажорних обставин.  
70. 2. За згодою сторін у договорі про трансфер технологій можуть бути передбачені також інші умови.  
71. Стаття 16. Види договорів про трансфер технологій  
72. 1. Трансфер технологій може здійснюватися шляхом укладення таких договорів:  
73. про поставку промислової технології (договір укладається з метою набуття знань, досвіду та придбання технологічного обладнання, на які в державі, куди передбачається передати технології та їх об'єкти, не існує заявок на видачу охоронного документа або виданого охоронного документа на аналогічні об'єкти, що застосовуються у виробництві продукції);  
74. технічно-промислової кооперації (договір укладається з метою набуття знань та одержання послуг для виробництва промислової продукції, напівфабрикатів, обладнання і комплектуючих, що відповідають умовам застосування технології, та інших об'єктів, необхідних для її застосування); про надання технічних послуг (договір укладається з метою планування, програмування і розроблення програми досліджень та проектів, а також здійснення або надання спеціальних послуг, потрібних для виробництва певної продукції); інжинірингу (передбачається виконання робіт та надання послуг, у тому числі складання технічного завдання, проведення допроектних робіт, зокрема техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт, пов'язаних з будівництвом виробничих, складських та інших приміщень, що використовуються у технологічному процесі виробництва продукції, проведення наукових досліджень, розроблення проектних пропозицій, технічної та конструкторської документації стосовно технологій та їх об'єктів, надання консультацій та здійснення авторського нагляду під час монтажу об'єктів технологій та пусконалагоджувальних робіт, надання консультацій економічного, фінансового чи іншого характеру, пов'язаних із застосуванням технологій та зазначеними роботами і послугами); про створення спільних підприємств (у разі часткової передачі майнових прав на технології та їх об'єкти);  
75. про надання у короткострокову або довгострокову оренду певних об'єктів технологій.  
76. 2. Разом з договором про трансфер технологій можуть укладатися додаткові договори, зокрема щодо: гарантій осіб, що передають технології та їх об'єкти, стосовно можливості досягнення економічних показників і виробництва продукції із застосуванням цих технологій та об'єктів; проведення комплексу інженерних, екологічних або інших робіт, необхідних для застосування технологій та їх об'єктів; обслуговування технологічного обладнання.  
77. Стаття 17. Обмеження щодо укладення договорів про трансфер технологій Не допускається укладення договорів про трансфер технологій, які передбачають: ввезення в Україну технологій, які не відповідають вимогам державних програм технологічного оновлення галузей промисловості, можуть завдати шкоди державі, перешкоджають придбанню аналогічних вітчизняних технологій;  
78. здійснення виплат, неадекватних фактичній ціні технології та її об'єктів;  
79. встановлення зобов'язань щодо придбання в особи, яка передає технологію і/або її об'єкти, сировини, напівфабрикатів, обладнання та його комплектуючих, що не застосовуються під час виробництва продукції; встановлення зобов'язань щодо переважного продажу продукції, виготовленої із застосуванням технології, покупцям, визначеним особою, яка передає цю технологію, та використання визначеного нею персоналу; право особи, яка передає технологію, визначати ціну продажу або реекспорту продукції, виготовленої із застосуванням технології; встановлення необґрунтованих обмежень обсягу виробництва продукції; встановлення обмежень, які суперечать законодавству, стосовно використання майнових прав на об'єкти технологій; заборону використання аналогічних або більш досконалих об'єктів технологій;  
80. заборону або обмеження експорту продукції, виготовленої із застосуванням технології;  
81. встановлення зобов'язань щодо використання запатентованого об'єкта інтелектуальної власності, який не використовується в процесі застосування технології; встановлення зобов'язань щодо сплати винагороди власнику свідоцтва на знак для товарів і послуг, який не використовується для маркування продукції, виготовленої із застосуванням технологій та їх об'єктів.  
82. Розділ V. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ Стаття 18. Винагорода авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер 1. Між підприємством, установою чи організацією, де створено технологію і/або куди здійснюється її трансфер, та авторами технології та/або її об'єктів укладається договір, в якому визначаються майнові права, що передаються за цим договором, умови виплати та розмір винагороди за передачу і використання майнових прав на технологію і/або її об'єкти.  
83. До майнових прав авторів технологій чи їх об'єктів (або осіб, яким ці права передані) належить:  
84. виключне право на використання технологій чи їх об'єктів; виключне право дозволяти або забороняти використання технологій чи їх об'єктів, зокрема дозволяти або забороняти копіювання, розповсюдження, передачу технологій та їх об'єктів, включати ці об'єкти до інших технологій без погодження з їх авторами або особою, якій передані виключні майнові права на технології та їх об'єкти.  
85. 2. Підприємство, установа, організація, яким передано майнові права на технології чи їх об'єкти, не рідше одного разу на рік і не пізніше ніж через місяць після закінчення фінансового року, а у разі надання ліцензії на використання запатентованих об'єктів технологій іншим особам - протягом місяця після одержання ліцензійних платежів виплачують авторам технологій і/або їх об'єктів винагороду на підставі укладеного з ними договору.  
86. 3. Розмір, строки і порядок виплати винагороди авторам технологій та їх об'єктів (у разі відсутності договору з ними) і особам, які здійснюють їх трансфер, визначаються колективними договорами, що укладаються в організаціях, які є розробниками технологій та їх об'єктів, з урахуванням творчого вкладу авторів у їх створення, обсягу і доцільності виконання певних робіт особами, які здійснюють трансфер технологій.  
87. 4. При визначенні розміру винагороди авторам технологій та їх об'єктів, особам, які здійснюють їх трансфер, враховується потреба держави і суспільства у відповідній технології.  
88. Розмір винагороди авторам технологій та їх об'єктів визначається у відсотках доходів, одержаних внаслідок їх використання, або у фіксованій сумі на одиницю продукції відповідно до її фактичної ціни, або виходячи з обсягу доходів, одержаних від передачі технологій та їх об'єктів.  
89. Авторам запатентованих об'єктів інтелектуальної власності, які є об'єктами технологій, винагорода розраховується з початку ефективного використання цих об'єктів і співвідноситься з обсягом продажу продукції, одержаної в результаті їх використання.  
90. Розмір винагороди особам, які здійснюють трансфер технологій, визначається у відсотках доходів, одержаних у результаті їх ефективного продажу, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), вартості сировини і технологічного обладнання, наданих постачальниками, комісійних, фрахту, страховки, а також інших видів відрахувань, узгоджених сторонами договору про трансфер технологій.  
91. 5. Кабінет Міністрів України встановлює мінімальні ставки винагороди авторам технологій та їх об'єктів і особам, які здійснюють їх трансфер.  
92. 6. Спори щодо розміру і порядку виплати винагороди авторам технологій та їх об'єктів і особам, які здійснюють їх трансфер, розв'язуються у судовому порядку.  
93. Стаття 19. Використання коштів, одержаних у результаті трансферу технологій, створених або придбаних за рахунок коштів Державного бюджету України 1. Кошти, одержані від трансферу технологій, створених або придбаних за рахунок коштів Державного бюджету України, підлягають зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються уповноваженим органом, відповідними центральними органами виконавчої влади, Національною та галузевими академіями наук з метою: проведення патентно-кон'юнктурних, наукових, маркетингових досліджень, конструкторських і проектних робіт із створення та трансферу технологій, які є частиною державних науково-технічних програм технологічного оновлення вітчизняного виробництва, згідно з потребами держави і суспільства у відповідних технологіях та продукції; забезпечення правової охорони об'єктів технологій в Україні та в державах, куди передбачається їх передати; виплати винагороди авторам технологій та їх об'єктів (у разі охорони прав на ці об'єкти), а також особам, які здійснюють їх трансфер; навчання персоналу підприємств, установ, організацій, яким передаються майнові права на технології та їх об'єкти, правил поводження з наданою інформацією про технології та їх об'єкти; формування і ведення галузевих реєстрів національних технологій; фінансової підтримки державної системи науково-технічної і патентної інформації про технології та їх об'єкти; розвитку інфраструктури трансферу технологій; підготовки та перепідготовки фахівців з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій. 2. Порядок використання коштів, одержаних в результаті трансферу технологій, створених або придбаних за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України.  
94. Стаття 20. Особливості кредитування трансферу технологій Підприємствам, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук, насамперед тим, що здійснюватимуть випуск продукції за державним замовленням, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть надаватися державні гарантії щодо погашення кредитів комерційних банків, наданих для придбання технологій та їх об'єктів, необхідність застосування яких визначена потребами держави і суспільства у цих технологіях.  
95. Стаття 21. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних з трансфером технологій Оподаткування операцій, пов'язаних з продажем науково-дослідними та дослідно-конструкторськими установами і організаціями технологій та їх об'єктів, здійснюється у порядку, згідно з яким 50 відсотків податку на додану вартість за операціями з продажу (трансферу) технологій та їх об'єктів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується цими установами і організаціями тільки для адресної виплати винагороди авторам відповідних технологій та їх об'єктів і для фінансування витрат, пов'язаних з розробкою і трансфером нових технологій. Оподаткування прибутку суб'єктів підприємницької діяльності, які набули прав на технології та їх об'єкти і використовують їх в рамках виконання інноваційних проектів, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність", здійснюється у порядку, згідно з яким 50 відсотків податку на прибуток, одержаний від впровадження і використання цих технологій та їх об'єктів у період, необхідний для їх пристосування до умов підприємства, забезпечення функціонування обладнання та налагодження ефективного виробництва продукції (але не більше трьох років з дати державної реєстрації договору про трансфер технологій), зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується суб'єктами трансферу технологій, які застосували ці технології, тільки для придбання і/або освоєння нових технологій та їх об'єктів. При цьому такий порядок зарахування податку на прибуток не застосовується, якщо зазначений суб'єкт підприємницької діяльності використовує пільгове оподаткування прибутку стосовно технологій або їх об'єктів, які є предметом договору про трансфер технологій, відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність".  
96. 2. Ввізне мито і податок на додану вартість, які справляються при ввезенні об'єктів технологій, що не виробляються в Україні, але без яких неможливо здійснити технологічне оновлення виробництва продукції та застосувати відповідну технологію, у разі державної реєстрації договору про трансфер технологій зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються тільки для цілей, зазначених у частині першій цієї статті. Номенклатура та обсяги ввезення таких об'єктів технологій визначаються договором про трансфер технологій та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу. 3. Науково - виробничі об'єднання, підприємства, установи та організації, які використовують об'єкти технологій, що не виробляються в Україні, щокварталу подають до уповноваженого органу звіти про використання ввезених ними об'єктів. 4. Особливий порядок сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість і ввізного мита застосовується за умови обов'язкової державної реєстрації договору про трансфер технологій, ведення платником податку окремого бухгалтерського і податкового обліку об'єктів технологій та надсилання ним у місячний строк відповідному органу Державної податкової адміністрації повідомлення про передачу технологій та їх об'єктів і початок їх освоєння. 5. Кошти податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість і ввізного мита згідно з нормами цієї статті підлягають зарахуванню до спеціального фонду державного бюджету і використовуються для цілей, зазначених у частині першій цієї статті, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
97. Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком статей 10, 12, 13, 18, 19 та 21, які набирають чинності через шість місяців після набрання чинності цим Законом.  
98. 2. Внести зміни до таких законів України: 1) статтю 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181, № 47, ст. 294; 1998 р., № 10, ст. 35, № 18, ст. 94, № 26, ст. 151; 1999 р., № 1, ст. 1, № 2 - 3, ст. 22, № 8, ст. 55, № 15, ст. 83, № 17, ст. 114, № 18, ст. 140, № 28, ст. 229, № 32, ст. 264, № 38, ст. 338, ст. 352, № 39, ст. 356, № 50, ст. 435; 2000 р., № 2, ст. 16, № 10, ст. 78, № 20, ст. 149, № 22, ст. 172, № 25, ст. 197, № 26, ст. 209, № 32, ст. 254, ст. 260, № 38, ст. 319, № 43, ст. 370; 2001 р., № 11, ст. 46; 2002 р., № 35, ст. 259) після пункту 22.29 доповнити новим пунктом 22.30 такого змісту: "22.30. Установити, що податок на прибуток підприємств, які застосовують нові технології та їх об'єкти, справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій". У зв'язку з цим пункт 22.30 вважати пунктом 22.31; 2) пункт 11.12 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156, № 51, ст. 305; 1999 р., № 15, ст. 83, № 18, ст. 140, № 32, ст. 264, № 38, ст. 352, № 39, ст. 356; 2000 р., № 2, ст. 16, № 10, ст. 78, № 25, ст. 197, № 26, ст. 209, № 32, ст. 260, № 35, ст. 283, № 38, ст. 318; 2001 р., № 7, ст. 36, № 20, ст. 96, № 23, ст. 114; 2002 р., № 5, ст. 31, № 33, ст. 238, № 36, ст. 266) доповнити абзацом такого змісту: "Установити, що сплата податку на додану вартість підприємствами та організаціями, які продають нові технології та їх об'єкти, виконують роботи та надають послуги, пов'язані з їх трансфером, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій";  
99. 3) статтю 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 259; 2000 р., № 13, ст. 109) доповнити частиною такого змісту: "Установити, що за об'єкти технологій (крім підакцизних товарів), які необхідні для застосування технологій, передбачені державними програмами технологічного оновлення галузей промисловості та ввозяться на митну територію України відповідно до Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", мито справляється з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом".  
100. 3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом; привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.