Кількість абзаців - 424 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (Друге читання)

0. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (нова редакція)  
1. Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №10, ст. 43; 1995 р., №13, ст. 85; 1996 р., №5, ст. 18; 1997 р., №15, ст. 115; 1998 р., № 2, ст. 6, №34, ст. 233, №49, ст. 302; 1999 р., № 41, ст. 373; 2000 р., ; № 27, ст. 213; 2000 р., № 32, ст. 257) зміни, виклавши його у такій редакції:  
2. "Закон України Про телебачення і радіомовлення Цей Закон відповідно до Конституції України та Закону України "Про інформацію" регулює діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.  
3. Р о з д і л І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. Для цілей цього Закону, окрім енциклопедичних, вживаються такі терміни:  
6. абонент - юридична або фізична особа, яка отримує телерадіопрограми на договірних засадах;  
7. аудіовізуальна інформація - будь які сигнали що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб а також коментарі (думки)про них;  
8. аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації - телевізійні та радіо програми і програмні послуги, які надають для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електромагнітних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв;  
9. багатоканальна (ефірна чи кабельна) мережа - телекомунікація, яка використовується для надання користувачам (абонентам) програмних послуг і має технологічний ресурс, достатній для одночасної трансляції (ретрансляції) кількох телерадіопрограм;  
10. будинкова (міжбудинкова або квартальна чи зональна для групи будинків) розподільча мережа - телекомунікація, призначена для спрямування телерадіопрограм в окремі приміщення (квартири) будинку (групи будинків), яка є однією з внутрішніх комунікацій будинку (групи будинків) і не входить до складу багатоканальних мереж;  
11. вітчизняна аудіовізуальна продукція - програми і передачі виробництво або спільне виробництво яких фінансується та контролюється фізичними або юридичними особами України;  
12. власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та (чи) профінансовані телерадіоорганізацією;  
13. власник телерадіоорганізації - фізична або юридична особа, яка набула права власності на телерадіоорганізацію або на частку її статутного фонду шляхом заснування чи в інший передбачений законодавством спосіб і формує керівні та наглядові органи телерадіоорганізації;  
14. громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які відповідно до законодавства мають статус неприбуткових громадських організацій і створюються засновниками (фізичними та/або юридичними особами) з метою задоволення громадських інформаційних потреб;  
15. державні телерадіоорганізації - засновані відповідно до законодавства органами державної влади телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і здійснюють офіційне сповіщення актів цих органів та висвітлення їх діяльності на всю територію чи відповідний регіон України і на зарубіжну аудиторію;  
16. ефірний час - проміжок часу, впродовж якого відповідно до ліцензії на мовлення телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги здійснює трансляцію (ретрансляцію) програм та передач;  
17. канал мовлення - сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції телерадіопрограм та передач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення, яка забезпечує трансляцію в реальному часі не більше однієї телерадіопрограми;  
18. канал мовлення в багатоканальній мережі - частина ресурсу багатоканальної системи (мережі), яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;  
19. комунальні телерадіоорганізації - телерадіоорганіза- ції, створені територіальною громадою у встановленому законом порядку як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;  
20. конкурсна гарантія - встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення грошовий внесок, що підтверджує наміри та зобов'язання учасника конкурсу на отримання ліцензії;  
21. ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення та/або мережі мовлення, отримувати абонентську плату;  
22. ліцензійні умови - кваліфікаційні, організаційні, технічні, технологічні, фінансово-економічні, особливі вимоги до суб'єктів інформаційної діяльності (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги), які мають на меті отримання ліцензії на мовлення;  
23. ліцензіат (власник ліцензії) - суб'єкт інформаційної діяльності (телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги), якому Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію на мовлення;  
24. ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення;  
25. логотип (фірмовий, торговий знак) - постійний словесний, образомісткий об'ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами або без них, що є емблемою телерадіоорганізації, студії, агентства чи окремої особи, які представляють свої телерадіопрограми чи передачі;  
26. мовлення (телерадіомовлення) - діяльність телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги по підготовці і розповсюдженню телерадіопрограм та передач у відкритому чи кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції, ретрансляції або надання програмної послуги для безпосереднього прийому споживачами;  
27. мовник - суб'єкт інформаційної діяльності (телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги), який на підставі ліцензії на мовлення здійснює підготовку і розповсюдження телерадіопрограм та передач у відкритому чи кодованому вигляді шляхом трансляції, ретрансляції або надання програмної послуги для безпосереднього прийому споживачами;  
28. мережа мовлення - сукупність визначених ліцензією на мовлення радіочастот, каналів мовлення, каналів кабельних та /чи ефірних багатоканальних мереж, проводових мереж, супутників, які використовуються мовниками для розповсюдження теле- чи радіопрограм та передач;  
29. необгрунтований показ насильства - не виправдане контекстом розповсюдження повідомлень, слів і зображень із змістом або показом насильства;  
30. оператор багатоканальної мережі - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної мережі на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";  
31. пакет програм - перелік телерадіопрограм, які пропонуються користувачам багатоканальної мережі на договірних засадах; пакет програм може бути універсальним (універсальна програмна послуга), стандартним (за пропозицією провайдера програмної послуги) або індивідуальним (на замовлення користувача);  
32. передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт;  
33. провайдер програмної послуги - фізична або юридична особа (постачальник програм), яка надає споживачам (абонентам) програмні послуги із застосуванням ресурсу багатоканальної мережі;  
34. проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологічному процесі споруд і технічних засобів, призначений трансляції однієї чи кількох радіопрограм у штучному закритому середовищі (проводі);  
35. програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;  
36. програмна послуга - специфічна діяльність провайдера, яка полягає у формуванні пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;  
37. програмна концепція мовлення - обов'язковий додаток до ліцензії на мовлення, яким визначаються основні змістовні характеристики мовлення відповідно до вимог цього Закону;  
38. пряма трансляція - безпосереднє розповсюдження теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу;  
39. ретрансляція - прийом мовником і одночасне розповсюдження ним у повному обсязі та без змін будь-якими технічними засобами для безпосереднього прийому споживачами у відкритому або кодованому вигляді телерадіопрограм та/або передач, що транслюються для масового приймання споживачами, або значних частин таких програм та /або передач; використання елементів певних програм в іншій програмі (записується з ефіру та включається в іншу програму)не вважається ретрансляцією;  
40. розклад мовлення телерадіоорганізацій - відкрита інформація телерадіоорганізацій, на яку не розповсюджується авторське право, про послідовність виходу в ефір та хронометраж телерадіопередач упродовж певного визначеного відрізку часу;  
41. сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрямки програмної концепції мовлення на конкретний період;  
42. система колективного прийому - комплекс обладнання, який на базі будинкової (міжбудинкової, квартальної, зональної) розподільчої мережі забезпечує прийом теле- чи радіопрограм споживачами, що мешкають в одному або в кількох будинках (групі, кварталі, зоні) за допомогою побутових приймальних засобів без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентської плати;  
43. соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми освітнього, навчального та довідкового характеру для сліпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми і передачі з проблем екологічного виховання;  
44. суспільне телебачення і радіомовлення - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України";  
45. спонсорство - участь фізичної або юридичної особи у прямому чи опосередкованому фінансуванні програм з метою сприяння популяризації свого імені, фірмового найменування, торгової марки або іміджу цієї особи;  
46. суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеним ліцензією на мовлення каналом (часом) мовлення юридичній або фізичній особі, що не є ліцензіатом, включаючи не передбачену умовами ліцензії (програмною концепцією мовлення) систематичну ретрансляцію програм і передач інших телерадіоорганізацій;  
47. телебачення - виробництво та розповсюдження аудіовізуальних програм та передач;  
48. телекомунікація - технологічний канал передачі інформації на відстань шляхом випромінювання електромагнітних сигналів;  
49. телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка створює телерадіопрограми та/або передачі для масового розповсюдження і транслює їх на підставі відповідної ліцензії на мовлення або передає третій стороні для трансляції у повному обсязі та без змін;  
50. телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації (кореспондент, ведучий, режисер, оператор), який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження;  
51. телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної діяльності бере участь у створенні та розповсюдженні телерадіопередач та програм;  
52. технічні засоби розповсюдження (трансляції) телерадіопрограм - сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми та передачі доводяться до споживачів;  
53. трансляція (телерадіотрансляція) - первісне розповсюдження для масового приймання споживачами телерадіопрограм та передач у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом випромінювання електромагнітних сигналів через відкрите середовище (ефір) або закрите штучне середовище;  
54. умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання організації-ліцензіата;  
55. універсальна програмна послуга - результат діяльності провайдера програмної послуги, спрямований на забезпечення користувачам (абонентам) багатоканальної мережі можливості перегляду програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють мовлення на території, де розташована багатоканальна мережа.  
56. Стаття 2. Сфера дії Закону  
57. Дія цього закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.  
58. Відносно організацій, які знаходяться за межами країни і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства інших держав, цей Закон застосовується в частині регулювання порядку розповсюдження їхніх програм і передач на території України, якщо інше не передбачається міжнародними угодами ратифікованими в установленому порядку.  
59. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюють засади створення і діяльності теле- і радіо мереж закритого типу та спеціального призначення і не розрахованих на масове (більше ніж в межах однієї споруди чи технологічного комплексу) приймання їхніх передач.  
60. Стаття 3. Законодавство про телебачення і радіомовлення  
61. Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України, Закону України "Про інформацію", цього Закону, законів "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та інших нормативно-правових актів, що видаються відповідно до них.  
62. Стаття 4. Основні принципи Державної політики у сфері телебачення і радіомовлення  
63. Держава проводить політику протекціонізму щодо вітчизняних телерадіоорганізацій та розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва.  
64. Держава створює умови для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України.  
65. Держава підтримує об'єднання суб'єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги) у самоврядні організації.  
66. Держава не чинить перепон прямому прийому радіо і телевізійних програм та передач із сусідніх країн, які транслюються мовою національної меншини або подібної до неї регіональної мови.  
67. Держава встановлює дійові обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і місцевого самоврядування.  
68. Держава гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне й відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення.  
69. Держава всіма можливими законними засобами не допускає систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги або позитивного подання (трактування) в інформаційних та інших телерадіопрограмах війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі. А також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.  
70. Держава законодавчо визначає органи влади, .які здійснюють реєстраційні та регулюючі функції у галузі телерадіомовлення і не допускає створення нових чи наділення існуючих державних органів тотожними або дублюючими повноваженнями щодо аудіовізуальних засобів масової інформації.  
71. Держава не допускає подвійного ліцензування одного й того ж виду діяльності.  
72. Стаття 5. Гарантії свободи діяльності телерадіоорганізацій  
73. Цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється.  
74. Телерадіоорганізація незалежна у визначенні змісту програм і передач.  
75. Не вмотивоване законом втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, організацій., громадських чи релігійних об'єднань. їх посадових осіб чи працівників а також власників у сферу професійної самостійності організацій теле- чи радіомовлення не допускається.  
76. Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій  
77. Телерадіоорганізації в інформаційних блоках зобов'язані подавати інформацію про офіційно оприлюднену у будь-який спосіб позицію всіх представлених в органах влади політичних сил.  
78. Не допускається використання телерадіоорганізацій для: розповсюдження відомостей, що складають державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом; закликів до насильницької зміни конституційного ладу України; закликів до розв'язування агресивної війни або її пропаганда; необгрунтованого показу насильства; пропаганди виключності, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх відношення до релігії, ідеології, належності до тієї чи іншої нації, або раси; трансляції програм або їх відеосюжетів які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися; розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів; пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь якою метою їх застосування; розповсюдження інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи; здійснення інших вчинків за якими наступає кримінальна відповідальність.  
79. Забороняється використання в програмах і передачах на телебаченні і радіо прихованих вставок, які впливають на підсвідомість людини та (чи) чинять шкідливий вплив на стан їх здоров'я.  
80. Дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім'я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми.  
81. Відповідальність за зміст програм та передач несе телерадіоорганізація, яка їх розповсюджує.  
82. Провайдер програмної послуги не несе відповідальності за зміст програм та передач закордонних телерадіоорганізацій, які він розповсюджує каналах багатоканальної мережі відповідно до умов ліцензії на мовлення.  
83. У випадках, передбачених законодавством України відповідальність за зміст окремих передач можуть нести інші особи.  
84. Стаття 7. Державне управління та регулювання у сфері телерадіомовлення  
85. Верховна Рада України визначає державну політику щодо телебачення і радіомовлення, законодавчі основи її реалізації, гарантії соціального і правового захисту працівників цієї сфери.  
86. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики щодо телебачення і радіомовлення, координує діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері. В складі Кабінету Міністрів України діє спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення.  
87. Єдиним органом регулювання у сфері телерадіомовлення є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган.  
88. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".  
89. Повноваження інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері телебачення і радіомовлення визначаються цим Законом.  
90. Стаття 8. Антимонопольні обмеження  
91. Жодна фізична або юридична особа не має права контролювати у будь-який спосіб через вплив на формування управлінських та/або наглядових органів телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють більше тридцяти п'яти відсотків від загальних обсягів мовлення у відповідному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціональному, регіональному або місцевому.  
92. Одна телерадіоорганізація може мати лише одну ліцензію на мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку - на всю територію України, на регіон (область), на місто. Це обмеження не застосовується, якщо наступні ліцензії передбачають мовлення з використанням інших способів (технологій) розповсюдження програм і передач.  
93. Забороняється застосування демпінгових тарифів на рекламу та надання послуг, які не забезпечують покриття видатків одиниці часу мовлення телерадіоорганізації.  
94. Інші обмеження встановлюються антимонопольним законодавством України.  
95. Стаття 9. Захист інтересів національного телерадіовиробництва  
96. В загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити її власний продукт та (або) вітчизняна аудіовізуальна продукція. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю захисту інтересів національних мовників, розвитку національної бази телебачення і радіомовлення та визначає в конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції.  
97. Стаття 10. Вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій  
98. Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою. Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території.  
99. Фільми іноземного виробництва мають бути дубльовані українською мовою.  
100. Для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою повинна складати не менше 75 відсотків від загального обсягу добового мовлення.  
101. Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською і відповідною іноземною мовою. Мова (мови) програм та передач телерадіоорганізації визначається (визначаються) умовами ліцензії на мовлення.  
102. РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА ТЕЛЕРАДІОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ, ЗАСНУВАННЯ, РЕЄСТРАЦІЯ, ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ  
103. Стаття 11. Структура національного телебачення і радіомовлення України  
104. Структуру національного телебачення і радіомовлення України складають: система Суспільного телебачення і радіомовлення, приватні телерадіоорганізації, державні телерадіоорганізації, комунальні телерадіоорганізації, громадські телерадіоорганізації, засновані фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства України.  
105. Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій  
106. Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності.  
107. Обмеження щодо права на заснування та права на власність телерадіоорганізацій визначаються цим Законом та антимонопольним законодавством України.  
108. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій: органами державної влади та місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або Положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації; підприємствами, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій; іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; політичними партіям, профспілковим, релігійним організаціями та юридичними особам, які вони заснували; громадянами, які за вироком суду відбувають покарання в місцях позбавлення волі, або визнані судом недієздатними.  
109. Іноземні фізичні та юридичні особи можуть мати у власності або контролювати у будь-який спосіб не більше 35 відсотків статутного фонду телерадіоорганізації.  
110. Іноземне інвестування телерадіоорганізацій України здійснюється під контролем Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.  
111. Стаття 13. Державні телерадіоорганізації  
112. Порядок створення державних телерадіоорганізацій, порядок призначення їх керівників, формування керівних та наглядових органів визначаються законами України.  
113. Державні телерадіоорганізації можуть створюватися органами державної влади відповідно до їхніх функцій та повноважень. Державні телерадіоорганізації є державними підприємствами. У своїй діяльності державні телерадіоорганізації керуються Конституцією України, законами України та реалізують основні завдання, визначені цим Законом.  
114. Основними завданнями державних телерадіоорганізацій є: а) оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення, розповсюдження офіційних повідомлень, роз'яснення рішень органів державної влади та місцевого самоврядування; б) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнацтва; в) сприяння зміцненню міжнародних зв'язків України, зростанню її авторитету в світі.  
115. Фінансування державних телерадіоорганізацій за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється тільки через державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством України.  
116. Стаття 14. Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України  
117. Національна телекомпанія України (НТКУ) і Національна радіокомпанія України (НРКУ) є державними телерадіоорганізаціями.  
118. В Національній телекомпанії України та Національній радіокомпанії України діють Громадські ради, до кожної з яких входять 17 осіб. Персональний склад Громадських рад НТКУ та НРКУ затверджується Верховною Радою України за поданням: 9 осіб - депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України, 4 особи - Президентом України та 4 особи - об'єднаннями громадян. Статус Громадських рад НТКУ та НРКУ визначається статутами цих телерадіоорганізацій.  
119. Керівники Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Верховної Ради України. Кандидатуру на посаду керівника НТКУ (НРКУ) визначає і вносить до Верховної Ради України Громадська рада НТКУ (НРКУ). Пропозицію про звільнення з посади керівника НТКУ (НРКУ) з відповідним обгрунтуванням готує та вносить до Верховної Ради України Громадська рада НТКУ (НРКУ). Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України мають свої статути, які затверджуються Законом України.  
120. Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України реєструються у відповідних територіальних органах влади, мають свої печатки та є суб'єктами господарської та інформаційної діяльності.  
121. Організаційно-правовий статус Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України може бути реорганізований лише в статус Суспільного телебачення і радіомовлення.  
122. Стаття 15. Телерадіоорганізації Суспільного телебачення і радіомовлення  
123. Порядок створення, статус, діяльність, порядок формування керівних та наглядових органів Суспільного телебачення і радіомовлення визначаються Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України".  
124. Стаття 16. Комунальні телерадіоорганізації  
125. Створення комунальних телерадіоорганізацій є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Рішення про створення та фінансування комунальної телерадіоорганізації приймається відповідним органом місцевого самоврядування.  
126. Стаття 17. Приватні телерадіоорганізації  
127. Приватні телерадіоорганізації створюються фізичними та/або юридичними особами в порядку визначеному цим Законом та Законом України "Про підприємства в Україні".  
128. Стаття 18. Громадські телерадіоорганізації  
129. Громадські телерадіоорганізації створюються фізичними та/або юридичними особами з метою задоволення громадських інформаційних потреб в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про об'єднання громадян".  
130. Громадські телерадіоорганізації мають неприбутковий статус.  
131. Стаття 19. Фінансування телерадіоорганізацій  
132. Джерелами фінансування телерадіоорганізацій є бюджетні асигнування на виконання державного замовлення, абонентна плата, кошти, отримані від виробництва і трансляції реклами, створення телерадіопрограм на замовлення, продажу права на публікацію програм своїх телерадіопередач, іншої передбаченої законодавством і статутними документами комерційної діяльності, кредити, інвестиції, внески засновників, спонсорів, благодійних організацій.  
133. Забороняється будь яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади (за винятком випадків, передбачених цим Законом), пряме або опосередковане фінансування їх політичними партіями, політичними діячами, професійними спілками, релігійними організаціями.  
134. Іноземні інвестиції, як джерело фінансування телерадіоорганізацій, допускаються в порядку, встановленому чинним законодавством України, з обмеженням, встановленим статтею 12 цього Закону. Фінансування системи Суспільного телебачення і радіомовлення здійснюється відповідно до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України".  
135. Стаття 20. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації  
136. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації, що забезпечує виробництво телерадіопередач та програм і доведення їх до споживачів, може включати до свого складу підприємства та організації (телецентри, телерадіоцентри, технічні центри телебачення і радіомовлення, тощо), а також технічні засоби розповсюдження телерадіопрограм (передавачі, супутникові, багатоканальні, радіорелейні мережі зв'язку та інші засоби).  
137. Технічні засоби телебачення і радіомовлення, створені (придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень, можуть бути надані в користування приватним телерадіоорганізаціям на підставі відповідних ліцензій на мовлення.  
138. Технічні засоби телебачення і радіомовлення можуть бути у власності телерадіоорганізацій і використовуватися для здійснення власного мовлення.  
139. Витрати телерадіоорганізацій на капітальне будівництво об'єктів, призначених для здійснення телерадіомовлення, включаються до собівартості їх продукції.  
140. Стаття 21. Державна реєстрація телерадіоорганізацій  
141. Всі телерадіоорганізації України підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація телерадіоорганізацій як суб'єктів інформаційної діяльності здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення шляхом їх внесення до Державного реєстру телерадіоорганізацій України та видачі реєстраційного посвідчення. Державна реєстрація телерадіоорганізацій як суб'єктів господарської діяльності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності. Для включення до Державного реєстру телерадіоорганізацій України керівник телерадіоорганізації подає до Національної ради заяву про державну реєстрацію.  
142. У заяві вказуються наступні реєстраційні відомості: назва телерадіоорганізації; вид діяльності (мовник чи виробник телерадіопрограм або іншого аудіовізуального інформаційного продукту); позивні, логотип, товарний знак (за наявності); програмні цілі або тематична спрямованість; юридична та поштова адреси телерадіоорганізації, контактні телефони, електронна адреса.  
143. До заяви про державну реєстрацію додаються статут телерадіоорганізації, довідка місцевого органу Державного комітету статистики України про включення телерадіоорганізації до Єдиного державного реєстру, установчий договір, довідка про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.  
144. Національна рада може відмовити у розгляді заяви про внесення до Державного реєстру якщо заява не відповідає вимогам цього Закону. У разі відмови у розгляді заяви Національна рада в триденний термін після отримання заяви повідомляє про це заявника із обов'язковим зазначенням причин відмови.  
145. Протягом трьох робочих днів після отримання заяви Національна рада вносить телерадіоорганізацію до Державного реєстру телерадіоорганізацій України і не пізніше ніж через тиждень після внесення до реєстру видає телерадіоорганізації свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. За оформлення свідоцтва про державну реєстрацію справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму громадян, яка зараховується на поточний рахунок Національної ради.  
146. Стаття 22. Державний реєстр телерадіоорганізацій України  
147. Державний реєстр телерадіоорганізацій України веде Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. До Державного реєстру вносяться дані про телерадіоорганізації, які пройшли державну реєстрацію та про провайдерів програмної послуги, які отримали ліцензію на мовлення відповідно до вимог цього Закону.  
148. Для телерадіоорганізацій, які не отримували ліцензій на мовлення, до Державного реєстру вносяться реєстраційні відомості відповідно до статті 21 цього Закону. Ці відомості вносяться до реєстру впродовж трьох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію.  
149. Для телерадіоорганізацій, які отримували ліцензію (ліцензії) на мовлення до Державного реєстру додатково вносяться наступні відомості: дата і номер рішення про видачу ліцензії на мовлення; серія та номер ліцензії; термін дії ліцензії; обсяги мовлення і час мовлення; територіальні характеристики мовлення (загальнонаціональне, регіональне або місцеве з визначенням відповідних областей, районів і населених пунктів); відомості про переоформлення ліцензії, внесення змін до ліцензії, видачу ії копії або дубліката; відомості про продовження ліцензії; підстава, дата і номер рішення або розпорядження про необхідність усунення порушень законодавства, ліцензійних умов тощо; дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та про ії анулювання.  
150. Ці відомості вносяться до Державного реєстру впродовж трьох робочих днів після видачі (продовження, внесення змін, видачі дубліката, анулювання) ліцензії на мовлення.  
151. Для провайдерів програмної послуги, які отримали ліцензію на мовлення, до Державного реєстру вносяться наступні відомості: дата і номер рішення про видачу ліцензії на мовлення; серія та номер ліцензії; термін дії ліцензії; назва організації - провайдера програмної послуги; юридична та поштова адреса провайдера, контактні телефони, електронна адреса; місцезнаходження багатоканальної системи (мережі) і територія розповсюдження програмної послуги; відомості про переоформлення ліцензії, внесення змін до ліцензії, видачу ії копії або дубліката; відомості про продовження ліцензії; підстава дата і номер рішення або розпорядження про необхідність усунення порушень законодавства, ліцензійних умов тощо; дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та про ії анулювання.  
152. Ці відомості вносяться до Державного реєстру впродовж трьох робочих днів після видачі (продовження, внесення змін, видачі дубліката, анулювання) ліцензії на мовлення.  
153. За користування відомостями Державного реєстру справляється плата, що зараховується на поточний рахунок Національної ради. Органи державної влади звільняються від плати за користування відомостями Державного реєстру. Порядок користування і розмір плати за користування відомостями Державного реєстру встановлюються рішенням Національної ради.  
154. Стаття 23. Ліцензування мовлення  
155. Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до порядку та вимог встановлених цим Законом. та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".  
156. Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням радіочастотного ресурсу України забороняється.  
157. Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення: наземне теле- або радіомовлення - розповсюдження телерадіопрограм та передач по окремих каналах мовлення (ефірне мовлення), каналах мовлення у багатоканальних мережах (кабельне або ефірно-кабельне мовлення), мережах мовлення (мережеве мовлення); супутникове теле- або радіомовлення - розповсюдження телерадіопрограм та передач з використанням супутника, як кінцевого засобу їхньої доставки для безпосереднього прийому споживачами; надання програмної послуги - формування пакетів програм та забезпечення можливості їх перегляду користувачам (абонентам) багатоканальних мереж.  
158. За ознакою території розповсюдження програм ліцензії поділяються на такі категорії: а) ліцензія на загальнонаціональне мовлення з правом вести мовлення на всю територію країни; б) ліцензія на регіональне мовлення з правом вести мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але не більше ніж як на половину території України; в) ліцензія на місцеве мовлення з правом вести мовлення на один чи кілька населених пунктів, які знаходяться на території однієї області чи на кордоні кількох областей і можуть розглядатися як компактне територіальне утворення; г) ліцензія на закордонне мовлення з правом мовлення на зарубіжну аудиторію;  
159. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може обмежувати кількість ліцензій кожної з категорій.  
160. По кожному з видів мовлення, залежно від організаційно-технологічних особливостей та території розповсюдження програм, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення визначає ліцензійні умови. Ці ліцензійні умови публікуються у засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою. Невідповідність організації-заявника ліцензійним умовам є підставою для відмови у видачі ліцензії відповідно до вимог статті 30 цього Закону.  
161. Видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або за заявковим принципом (позаконкурсний розгляд заяв). Виключно на конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: наземне ефірне мовлення; мережеве мовлення, пов'язане з використанням обмеженого радіочастотного ресурсу України; кабельне (ефірно-кабельне мовлення) на зарезервованих Національною радою або виділених операторами для вільного ліцензування каналах багатоканальних мереж (крім мовлення на каналів, спеціально зарезервованих Національною радою для комунальних телерадіоорганізацій та каналів, виділених оператором багатоканальної мереж під ліцензування конкретних телерадіоорганізації).  
162. За заявковим принципом здійснюється видача ліцензій на: надання програмної послуги; кабельне (ефірно-кабельне) мовлення на каналах, спеціально зарезервованих Національною радою для комунальних організацій; кабельне (ефірно-кабельне) мовлення на каналах, виділених оператором багатоканальних мереж під ліцензування конкретної телерадіоорганізації; супутникове мовлення.  
163. Ліцензія на мовлення, видана Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право здійснювати мовлення згідно з умовами ліцензії, створювати для цього та використовувати канали і частоти мовлення, а також отримувати абонентську плату.  
164. Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення  
165. Суб'єкт інформаційної діяльності (телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги), який має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою.  
166. є) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної мережі: для наземного ефірного та мережевого мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу, для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення, інформація про характер розповсюдження сигналу (для потреб доставки сигналу до ефірних передавачів чи для безпосереднього телевізійного мовлення); для кабельного, ефірно-кабельного мовлення та надання програмної послуги - місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; ж) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; з) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; й) передбачувана аудиторія (для багатоканальної мережі - фактична та потенційна кількість абонентів).  
167. Телерадіоорганізація до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку статутних документів телерадіоорганізації; копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації, як суб'єкта інформаційної діяльності; орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації; програмну концепція мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону. У разі наявності розгалуженої мережі мовлення, значної кількості передавачів, інших вихідних даних телерадіоорганізація вносить їх на окремих бланках як додаток до заяви.  
168. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному фонді телерадіоорганізації Національна рада має право додатково запросити і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема, акціонерами.  
169. Провайдер програмної послуги до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку своїх статутних документів та статутних документів оператора багатоканальної мережі; копію виданої органом ліцензування у відповідності до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензії, на підставі якої Оператор може здійснювати обслуговування та експлуатацію багатоканальної мережі; копію угоди (довіреність) з оператором багатоканальної мережі, яка підтверджує право провайдера використовувати багатоканальну мережу для надання користувачам (абонентам) телерадіопрограм та передач на договірних засадах; перелік програм та передач які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі (далі - Перелік); програмну концепцію наповнення каналів багатоканальної мережі (основні принципи пакетування програм та надання абонентам інших інформаційних послуг); узагальнені технічні характеристики багатоканальної мережі. Вимагання інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається.  
170. Якщо видача ліцензії здійснюється за заявковим принципом в порядку позаконкурсного розгляду заява про видачу ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної ради з обов'язковим повідомленням про це рішення заявника. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії розгляд заяв про видачу ліцензії здійснюється відповідно до статей 25, 26 цього Закону.  
171. Розгляд заяв про продовження ліцензії здійснюється відповідно до статті 33 цього Закону. Національна рада може залишити заяву про видачу (продовження) ліцензії без розгляду відповідно до вимог статті 29 цього Закону. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про видачу (продовження) ліцензії або відмову у видачі (продовженні) ліцензії відповідно до вимог цього Закону.  
172. Стаття 25. Конкурс на отримання ліцензії на мовлення  
173. За результатами відкритих конкурсів здійснюється видача ліцензій на мовлення, пов'язане з використанням радіочастотного ресурсу а також мовлення на вільних (зарезервованих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення або виділених операторами багатоканальних систем) каналах багатоканальних мереж у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.  
174. Конкурс на отримання ліцензії ініціюється, оголошується і проводиться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада може ініціювати проведення конкурсу за власною ініціативою або за відповідним зверненням телерадіоорганізації. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, частот, призначених для мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, коли:  
175. а) прораховано нові частоти (канали), на яких ще не відбувалося мовлення, в цьому випадку конкурсні умови передбачають надання його переможцю права розробки такого каналу або частоти; в) попередній ліцензіат за 180 днів до закінчення терміну дії ліцензії не подав заяву до Національної ради на її продовження або Національна рада відмовила цьому ліцензіату у продовженні ліцензії в порядку, визначеному цим Законом; г) ліцензія попереднього ліцензіата анульована згідно вимог цього Закону; д) ліцензія переможця попереднього конкурсу не набула чинності у зв'язку з не сплатою ним у визначені терміни ліцензійного збору відповідно до вимог цього Закону.  
176. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії. У повідомленні вказуються:  
177. а) граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії, включаючи повторну подачу після усунення причин залишення заяви без розгляду відповідно до вимог статті 29 цього Закону; б) граничні терміни підведення підсумків конкурсу. які не повинні перевищувати 30 днів після завершення прийому заяв на видачу ліцензії; в) стислі відомості про канал (частоту) мовлення, мережу мовлення або канал мовлення в багатоканальній мережі, з використанням яких здійснюється мовлення; г) конкурсні умови та граничні терміни їх виконання; д) особливості мовлення на каналі (частоті) або на каналі багатоканальної мережі; е) максимальний розмір ліцензійного збору; є) конкурсна гарантія; ж) граничний обсяг мовлення; з) адреса за якою мають подаватися заяви на видачу ліцензії.  
178. До участі у конкурсі допускаються телерадіоорганізації, які подали до Національної ради заяву про видачу ліцензії на мовлення та інші документи відповідно до вимог статті 24 цього Закону.  
179. Телерадіоорганізації, заяви яких було залишено без розгляду згідно з статтею 29 цього Закону до участі у конкурсі не допускаються.  
180. Якщо у визначений термін не надійшло жодної заяви на видачу ліцензії, Національна рада може продовжити граничний термін прийому заяв, відкласти проведення конкурсу на певний строк, змінити конкурсні умови, припинити проведення конкурсу.  
181. Наявність заяви лише одного претендента не дає підстав для продовження граничного терміну прийому заяв, відкладення проведення конкурсу на певний строк, зміни конкурсних умов, припинення проведення конкурсу.  
182. Конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради.  
183. Конкурсні умови включають: ліцензійні умови для відповідного виду мовлення; вимоги до програмної концепції мовлення; вимоги щодо організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов'язань майбутнього ліцензіата.  
184. Рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.  
185. При розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка: а) відповідно до раніше виданих ліцензій здійснює мовлення на меншій кількості каналів (частот), мереж мовлення та каналів багатоканальних мереж на території міста, регіону, або всієї країни; а також чиї власники (співвласники) через власність у інших телерадіоорганізаціях контролюють мовлення на меншій кількості каналів (частот), мереж мовлення та каналів багатоканальних мереж на території міста, регіону, або всієї країни; б) має юридичну (фізичну) адресу в зоні, впевненого прийому сигналу відповідного каналу мовлення (частоти), мережі мовлення чи на території розташування відповідної багатоканальної мережі; в) надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо) та забезпечує свободу слова і плюралізм мовлення; г) надає перевагу задоволенню інформаційних потреб національних меншин; д) сприяє розробці частоти, розширенню мовлення в регіоні; е) має перевагу в фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення.  
186. Керуючись принципами діяльності телерадіоорганізацій, визначеними цим Законом, Національна рада може розширити перелік критеріїв за умови їх публічного оголошення до кожного конкурсу.  
187. Протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення підсумків конкурсу Національна рада письмово повідомляє заявників про ухвалене рішення (копія рішення надсилається або видається).  
188. Ліцензія на мовлення оформляється і видається телерадіоорганізації, яка перемогла у конкурсі, протягом десяти днів після сплати нею грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідною випискою органу Державного казначейства України, за умови, що сплату здійснено протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу ліцензії. Національна рада може прийняти рішення про інший порядок сплати ліцензійного збору.  
189. Умови ліцензії на мовлення, отриманої за результатами конкурсу, визначаються Національною радою за погодженням з майбутнім ліцензіатом відповідно до конкурсних умов та заявлених ліцензіатом характеристик мовлення і зобов'язань. Після завершення конкурсу телерадіоорганізація - переможець може взяти на себе додаткові зобов'язання, які також оформлюються як умови ліцензії.  
190. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може залучати державні установи, неурядові організації та об'єднання громадян для надання експертних висновків щодо можливостей претендентів. Ці висновки мають для Національної ради рекомендаційний характер.  
191. Стаття 26. Конкурсна гарантія  
192. Для підтвердження намірів та зобов'язань щодо власних пропозицій до конкурсу на отримання ліцензії претендент здійснює грошовий внесок під конкурсну гарантію. Конкурсна гарантія є обов'язковою умовою для участі у конкурсі. Розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради за умови, що він не перевищує 10 відсотків від заявленого максимального розміру ліцензійного збору.  
193. Грошовий внесок під конкурсну гарантію зараховується переможцеві конкурсу на отримання ліцензії в загальну суму ліцензійного збору. Грошовий внесок інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, зараховується до державного бюджету.  
194. Стаття 27. Ліцензія на мовлення  
195. Ліцензія на мовлення видається (продовжується) не пізніше ніж в десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу (продовження) ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення.  
196. Форма ліцензії встановлюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до вимог цього Закону. У ліцензії вказуються: а) вид суб'єкту інформаційної діяльності (телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги); б) назва організації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); в) місцезнаходження, юридична та фактична адреса організації; г) вид мовлення та передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону; д) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної мережі; е) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; є) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; ж) дата набрання ліцензією чинності; з) строк дії ліцензії.  
197. Обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є: програмна концепція мовлення (для провайдера програмної послуги - програмна концепція наповнення каналів багатоканальної мережі та перелік програм та передач які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі); організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору, або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах; докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної мережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; відомості про власників (співвласників) організації-ліцензіата та розподіл часток її статутного фонду, для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більше 5 відсотків; відомості про керівні та наглядові органи організації-ліцензіата - керівник організації, список членів ради директорів, список членів наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса).  
198. Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата складають умови ліцензії на мовлення.  
199. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентом на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом та затверджуються рішенням Національної ради.  
200. Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення слідкує за виконанням ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.  
201. Стаття 28. Програмна концепція мовлення та програмна концепція наповнення каналів багатоканальної мережі  
202. Вимоги до програмної концепції визначаються Національною радою України з питань телебачення і радіомовленння відповідно до цього Закону. Програмна концепція мовлення визначає: частку програм власного виробництва; мінімальну частку вітчизняної аудіовізуальної продукції; максимальну частку аудіовізуальної продукції іноземного виробництва; максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) програм та передач, які передбачається ретранслювати; жанровий розподіл програм та передач. Основу програмної концепції кожної телерадіоорганізації в Україні мають складати: інформаційно-аналітичні та публіцистичні передачі; культурно-мистецькі передачі; науково-просвітницькі передачі.  
203. Програмна концепція наповнення каналів багатоканальної мережі визначає: перелік програм та передач які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі; пакет програм універсальної програмної послуги та розмір абонентської плати за його надання; принципи пакетування програм та надання інших інформаційних послуг.  
204. Ліцензіат зобов'язаний дотримуватися визначеної програмної концепції. Зміни до програмної концепції вносяться в порядку, визначеному цим Законом.  
205. Стаття 29. Залишення заяви про видачу ліцензії на мовлення без розгляду  
206. Заява про видачу ліцензії на мовлення залишається без розгляду, якщо: а) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; б) заява подана з порушеннями вимог статті 24 цього Закону; в) раніше видано ліцензію телерадіоорганізації з тією ж назвою і на тій же території мовлення; Про залишення заяви без розгляду заявнику повідомляється у письмовій формі з викладенням причин протягом семи робочих днів після реєстрації заяви.  
207. Після усунення причин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заява розглядається по суті, в порядку і в строки, встановлені цим Законом. Якщо ці причини було усунуто до завершення терміну подачі заяв для участі у конкурсі на отримання ліцензій, телерадіоорганізація допускається до участі у конкурсі.  
208. Стаття 30. Відмова у видачі ліцензії на мовлення  
209. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору.  
210. При розгляді заяви на видачу ліцензії на позаконкурсних засадах Національна рада відмовляє у видачі ліцензії якщо: а) організація-заявник не відповідає ліцензійним вимогам на заявлений вид мовлення; б) зазначені у заяві відомості на момент її розгляду не відповідають дійсності; в) заяву подано до закінчення року з дня прийняття рішення про анулювання ліцензії даної телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги; г) у заявника відсутні можливості (економічні, фінансові, технічні) здійснювати мовлення з заявленими характеристиками.  
211. Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі з зазначенням підстав відмови. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судових органах у місячний термін.  
212. Стаття 31. Плата за видачу, продовження, переоформлення та видачу дублікату ліцензії на мовлення  
213. За видачу і продовження ліцензій на мовлення телерадіоорганізації сплачують грошовий (ліцензійний) збір. Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору розробляється і затверджується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за погодженням з Міністерством фінансів та профільним Комітетом Верховної Ради України. Порядок сплати ліцензійного збору визначається Національною радою відповідно до вимог цього Закону.  
214. Грошовий (ліцензійний) збір перераховується до Державного бюджету. Уповноважений орган Кабінету Міністрів України на вмотивовану вимогу Національної ради зобов'язаний переказати необхідні кошти для виконання завдань покладених законодавством на Національну раду, але не більше 20% від отриманої суми грошового ліцензійного збору. За переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
215. Стаття 32. Видача ліцензії на мовлення  
216. Рішення про видачу ліцензії на мовлення приймається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відразу після визначення переможця конкурсного відбору.  
217. При позаконкурсному розгляді заяви на видачу ліцензії Національна рада приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії відповідно до вимог статті 30 цього Закону.  
218. Рішення про видачу ліцензії оформляється протоколом, який підписується в ході засідання Національної ради.  
219. Протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення рішення про видачу ліцензії Національна рада письмово повідомляє заявників про ухвалене рішення (копія рішення надсилається або видається).  
220. Ліцензія оформляється і видається ліцензіату на підставі рішення Національної ради не пізніше ніж у десятиденний строк після внесення ним грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідною випискою відділення Державного казначейства України, якщо рішенням Національної ради не визначено інший порядок сплати грошового (ліцензійного) збору.  
221. Стаття 33. Продовження ліцензії на мовлення  
222. Кожний ліцензіат має право на продовження ліцензії на мовлення. Для продовження дії ліцензії необхідно не пізніше ніж за 180 та не раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяву на продовження ліцензії відповідно до вимог статті 24 цього Закону.  
223. Заява про продовження ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії ліцензії. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про продовження ліцензії або про відмову у продовженні ліцензії. Протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення відповідного рішення Національна рада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви (копія рішення надсилається або видається)  
224. При розгляді заяви та прийнятті рішення про продовження ліцензії Національна рада за погодженням з ліцензіатом може змінювати умови ліцензії.  
225. Продовжена ліцензія вручається ліцензіату Національною радою не раніше, ніж в останній робочий день терміну дії попередньої ліцензії, за умови сплати ліцензійного збору відповідно до вимог статті 31 цього Закону.  
226. Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні терміну дії ліцензії лише за умови, якщо: а) ліцензіат не вчасно (за 180 днів до закінчення терміну дії ліцензії) подав заяву на продовження ліцензії; б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства, ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; в) ліцензіат не виконав визначений умовами ліцензії план розбудови каналу або мережі мовлення.  
227. Відмова у продовженні ліцензії протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення відповідного рішення надсилається заявникові в письмовій формі з зазначенням підстав відмови. Відмову у продовженні ліцензії на мовлення можна оскаржити до суду в місячний строк.  
228. Організація, якій відмовлено у продовженні ліцензії на мовлення не позбавляється права подавати заяви на видачу ліцензії і брати участь у конкурсах на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону.  
229. Стаття 34. Видача дубліката ліцензії на мовлення  
230. У разі втрати, пошкодження ліцензії, інших причин, що унеможливлюють її використання, телерадіоорганізація зобов'язана в десятиденний термін звернутися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з заявою про видачу дублікату ліцензії за встановленою Національною радою формою. Якщо ліцензію не втрачено, до заяви додається непридатний для використання бланк ліцензії.  
231. Заява телерадіоорганізації щодо видачі дубліката ліцензії розглядається Національною радою протягом 30 днів з дня реєстрації заяви. Після ухвалення рішення дублікат ліцензії оформляється для видачі заявникові протягом 10 днів із внесенням відповідних змін до Державного реєстру. До закінчення строку оформлення дубліката ліцензії діяльність телерадіоорганізації здійснюється на підставі копії ліцензії, що видається Національною радою. На бланку ліцензії ставиться штамп "Дублікат" і дата видачі.  
232. Відомості ліцензії, що дублюється, переносяться до дубліката без змін, у тому числі початок і кінцевий термін дії ліцензії та дата набрання ліцензією чинності. За видачу дублікату ліцензії справляється плата відповідно до статті 31 цього Закону.  
233. Стаття 35. Переоформлення ліцензії на мовлення  
234. У випадку зміни будь-яких даних, параметрів чи інших відомостей, які вказані у ліцензії, ліцензіат подає до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяву про переоформлення ліцензії за встановленою Національною радою формою. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.  
235. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні, технічні чи інформаційно-змістовні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії.  
236. При виникненні підстав для переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх нотаріально засвідчені копії, які підтверджують зазначені зміни. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та (або) власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону.  
237. Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити організаційні, технічні чи інформаційно-змістовні характеристики мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії або про відмову у внесенні змін до ліцензії. У раз відмови у внесенні змін, ліцензіат зобов'язаний здійснювати мовлення відповідно до умов чинної ліцензії.  
238. Внесення змін до програмної концепції наповнення каналів багатоканальної мережі та до переліку програм та передач які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі здійснюється в порядку, визначеному статтею 44 цього Закону.  
239. Переоформлена ліцензія видається ліцензіату не пізніше ніж через десять днів після прийняття відповідного рішення Національної ради за умови внесення ним сплати за переоформлення ліцензії відповідно до вимог статті 31 цього Закону.  
240. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася.  
241. У разі переоформлення ліцензії Національна рада приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру. При видачі переоформленої ліцензії попередня ліцензія вилучається.  
242. Стаття 36. Строк дії ліцензії на мовлення  
243. Ліцензія на мовлення видається на строк, визначений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до заяви на видачу ліцензії, але не менш як: для наземного ефірного та мережевого мовлення - на 7 років; для супутникового, кабельного, ефірно-кабельного мовлення та для надання програмної послуги - на 10 років.  
244. Після закінчення цього строку ліцензія втрачає чинність. Після закінчення терміну дії ліцензії ліцензіат зобов'язаний зупинити мовлення.  
245. Для продовження мовлення ліцензіат повинен звернутися до Національної ради із заявою про продовження ліцензії відповідно до статті 33 цього Закону.  
246. У разі відмови у продовженні ліцензії організація має право повторно отримати ліцензію в порядку, встановленому цим Законом.  
247. Стаття 37. Анулювання ліцензії на мовлення  
248. Анулювання ліцензії на мовлення здійснюється в судовому або позасудовому порядку (рішенням Національної ради України з питань телебачення і України з питань телебачення і радіомовлення) у випадках, передбачених цим Законом.  
249. Національна рада має право анулювати ліцензію на підставі: а) відповідного клопотання організації-ліцензіата або її власників; б) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; в) заяви ліцензіата про неможливість забезпечити виконання встановлених Національною радою ліцензійних умов; г) нотаріально засвідченої копії свідоцтва про смерть ліцензіата (якщо ліцензіатом - провайдером програмної послуги була фізична особа); д) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії.  
250. Національна рада приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати надходження документів щодо наявності зазначених підстав для анулювання. Рішення Національної ради про анулювання ліцензії повинно бути вмотивованим і може бути оскаржене в судовому порядку.  
251. Рішення про анулювання ліцензії передається Національною радою ліцензіату, а також операторам зв'язку (оператору багатоканальної мережі) для припинення надання послуги з розповсюдження програм.  
252. Анулювання ліцензії на мовлення у судовому порядку здійснюється за поданням Національної ради. Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі - не ліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України.  
253. Впровадження рішення суду про анулювання ліцензії на мовлення здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог законодавства.  
254. РОЗДІЛ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ  
255. Стаття 38. Початок мовлення  
256. Організація-ліцензіат має право розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок мовлення вона зобов'язана у десятиденний термін повідомити Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.  
257. Власник технічних засобів мовлення або організація, що їх експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення у користування організаціям, які не мають відповідної ліцензії, або чия ліцензія втратила чинність.  
258. Забороняється розповсюджувати телерадіопрограми чи передачі на територію, більшу від вказаної в ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Ліцензіат не має права передавати канал мовлення у суборенду іншим організаціям.  
259. Керівник телерадіоорганізації або уповноважена ним особа дає дозвіл на випуск телерадіопередач чи програм і несе особисту відповідальність за їх зміст та якість.  
260. Стаття 39. Кореспондентські пункти  
261. Телерадіоорганізації мають право у встановленому порядку відкривати кореспондентські пункти на території України та за її межами.  
262. Кореспондентський пункт є структурним підрозділом (філією) телерадіоорганізації, який створюється з метою інформаційного забезпечення телерадіоорганізації. Кореспондентські пункти не мають права самостійно здійснювати мовлення.  
263. Стаття 40. Акредитація творчих працівників телерадіоорганізації  
264. Телерадіоорганізація має право акредитувати своїх творчих працівників в установах та організаціях, де діє принцип акредитації.  
265. Акредитація творчих працівників телерадіоорганізації здійснюється в порядку акредитації журналістів інших засобів масової інформації, визначеному законодавством України.  
266. Будь-яка установа чи організація не може відмовити в акредитації творчих працівників телерадіоорганізації.  
267. Стаття 41. Вихідні дані  
268. Телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свою назву та інші вихідні дані (позивні, емблема тощо). Радіоорганізації ідентифікують свою програму позивними, які не рідше ніж щогодини транслюються в ефірі. Телеорганізація для виділення програми використовує постійний логотип.  
269. В передачах (аудіовізуальних творах) розміщуються вихідні дані (титри), в яких у довільній послідовності зазначаються назва та автори передачі, учасники її створення, знак охорони авторського права, рік її створення.  
270. Вихідні дані (титри) фільму підлягають обов'язковому відтворенню на всіх фільмокопіях.  
271. Забороняється виділяти окремі передачі (аудіовізуальні твори) логотипом чи позивними виробника передачі (аудіовізуального твору), крім випадків ретрансляції програм інших телерадіоорганізацій.  
272. Логотип, зареєстрований у встановленому порядку, захищається законодавством про патенти.  
273. Стаття 42. Дозвіл на право використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій  
274. Використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій здійснюється у відповідності до Закону України "Про авторське право та суміжні права".  
275. При трансляції програм іноземних телерадіокомпаній в багатоканальних мережах забороняється вносити будь-які зміни в програму за винятками, передбаченими цим Законом та Законом України "Про рекламу".  
276. Стаття 43. Облік аудіовізуальних творів та порядок зберігання їх копій (записів)  
277. Кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести журнал обліку аудіовізуальних творів та інформації, яка розповсюджувалася в ефірі чи в інший спосіб. Правила ведення та форма журналу обліку затверджується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.  
278. У журналі фіксується: - дата випуску, час початку і закінчення програми чи передачі; - назва, короткий зміст (тема) програми чи передачі; - прізвище автора (авторів) програми чи передачі, ведучих та інших учасників; - мова програми чи передачі. Журнал обліку аудіовізуальних творів та інформації зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому.  
279. Всі аудіовізуальні твори, які розповсюджувалися в ефірі чи в інший спосіб, повинні бути повністю записані на відповідній плівці і зберігатися впродовж 20 днів від дати їх трансляції, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.  
280. У випадку подання скарги щодо змісту аудіовізуального твору, його копії (записи) зберігаються до того часу, поки скарга не буде розглянута і рішення за нею не буде прийнято у визначеному порядку.  
281. Порядок, категорії відбору, строки та умови довгострокового зберігання телерадіопередач, що складають історичну, художню, культурну чи іншу цінність, визначаються законодавством України.  
282. Стаття 44. Особливості організації мовлення у багатоканальних мережах  
283. Право на розповсюдження телерадіопрограм в багатоканальних мережах мають провайдери програмної послуги, які отримали відповідну ліцензію на мовлення згідно вимог цього Закону. При використанні багатоканальної мережі лише для надання її користувачам універсальної програмної послуги ліцензія на мовлення не потрібна. Ліцензія на мовлення не потрібна для розповсюдження телерадіопрограм та передач користувачам системи колективного прийому. Провайдери програмної послуги використовують багатоканальну мережу на підставі відповідної угоди з оператором багатоканальної мережі. Оператор багатоканальної мережі може сам виступати провайдером програмної послуги і отримувати відповідну ліцензію на мовлення згідно умов цього Закону. Розповсюдження телерадіопрограм по каналах багатоканальної мережі здійснюється провайдером програмної послуги шляхом надання абонентам на договірних засадах пакетів програм та інформаційних послуг. Провайдер зобов'язаний забезпечувати надання абонентам універсальної програмної послуги. Склад програм універсальної програмної послуги визначається Національною радою і зазначається у ліцензії на мовлення. В разі зміну складу програм універсальної програмної послуги Національна рада приймає рішення про відповідні зміни умов ліцензії та повідомляє про це рішення провайдеру. Для розповсюдження програм універсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними телерадіоорганізаціями, якщо інше не визначено рішенням Національної ради. Розмір абонентської плати за надання програмної послуги визначається Національною радою для кожного провайдера і зазначається у додатках до ліцензії. Зміна розмірів абонентської плати за надання універсальної послуги може здійснюватися лише за рішенням Національної ради. Провайдер може надавати абонентам стандартні (фіксовані) та індивідуальні (на замовлення) пакети програм відповідно до визначеної ліцензією на мовлення програмної концепції наповнення каналів багатоканальної мережі та Переліку програм, які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі. Провайдер може надавати абонентам інформаційні послуги у порядку, визначеному законодавством України. Провайдер може вносити зміни до Переліку програм, які передбачено надавати користувачам (абонентам) багатоканальної мережі. За десять днів до внесення змін він зобов'язаний повідомити про це Національну раду. Національна рада може заборонити вносити зміни до Переліку, якщо запропоновані для розповсюдження програми не відповідають вимогам законодавства України. Це рішення Національної ради може бути оскаржене в судовому порядку. Національна рада має право вимагати від провайдера програмної послуги документи, що підтверджують його право здійснювати розповсюдження визначених Переліком програм телерадіоорганізацій. У випадку відмови надати такі документи або в разі їх відсутності Національна рада може вживати до провайдера санкції відповідно до статті 67 цього Закону. Провайдер програмної послуги зобов'язаний проінформувати абонентів про Перелік програм та умови їх одержання. Провайдер програмної послуги самостійно, виходячи з ринкового попиту, встановлює розмір абонентської плати за різні пакети програм та інші інформаційні послуги. Державному регулюванню підлягає виключно розмір абонентської плати за користування універсальною послугою.  
284. Стаття 45. Розповсюдження офіційних повідомлень та іншої обов'язкової інформації  
285. Державні та комунальні телерадіоорганізації зобов'язані безкоштовно передавати офіційні повідомлення Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Конституційного Суду України, офіційні повідомлення Верховної Ради Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади - на підвідомчу їм територію.  
286. Телерадіоорганізації, незалежно від форм власності, не мають права відмовитися від розповсюдження повідомлень про надзвичайні обставини. Право на використання телебачення і радіомовлення з цією метою належить органам і посадовим особам, які уповноважені приймати рішення в умовах надзвичайних обставин.  
287. Телерадіоорганізації зобов'язані безкоштовно повідомляти рішення судів загальної юрисдикції, що набрали чинності і містять розпорядження про оголошення їх через дану телерадіоорганізацію, а також рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, які стосуються діяльності даної телерадіоорганізації.  
288. Трансляція сесій Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим проводиться відповідно до Державного замовлення та на основі договору.  
289. На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України та Голови Конституційного Суду України державні телерадіоорганізації надають їм час для екстрених офіційних виступів з важливих питань державного життя.  
290. Державні телерадіоорганізації зобов'язані передбачати в своїх програмах час і форми для забезпечення можливості виступів народних депутатів України з питань їхньої депутатської діяльності.  
291. Участь народних депутатів України у передачах з інших питань здійснюється на загальних засадах.  
292. Виступи народних депутатів місцевих рад з питань їхньої депутатської діяльності в телерадіопрограмах, що транслюються на території відповідної ради, здійснюються за домовленістю з місцевими телерадіоорганізаціями.  
293. Стаття 46. Використання телебачення і радіомовлення у виборчих кампаніях  
294. Телерадіоорганізації, незалежно від форм власності, забезпечують однакові можливості кандидатам для розміщення політичної реклами та ведення передвиборної агітації відповідно до законодавства України та рішень Центральної виборчої комісії.  
295. Контроль за використанням телебачення і радіомовлення для передвиборної агітації здійснюється Центральною виборчою комісією та відповідними окружними комісіями.  
296. У період між виборами державні та комунальні телерадіоорганізації надають політичним партіям однакові можливості для висловлення своїх поглядів та об'єктивного висвітлення процесів та подій, які відбуваються у суспільстві.  
297. Телерадіоорганізації та їх керівники або уповноважені ними особи не несуть відповідальності за виступи посадових осіб, представників партій і громадських організацій, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати всіх рівнів та на посади сільських, селищних, міських голів під час проведення виборчих кампаній та під час підготовки і проведення референдумів.  
298. Особливості використання телебачення і радіомовлення у виборчих кампаніях регулюється законодавством про вибори.  
299. Стаття 47. Мовлення в особливих обставинах  
300. На час надзвичайного та/чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях встановлюється особливий режим роботи аудіовізуальних засобів масової інформації, за якого розповсюдження в ефірі теле- і радіопрограм здійснюється на підставі відповідних Законів.  
301. Порядок мовлення під час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.  
302. Стаття 48. Припинення мовлення  
303. Законними підставами для припинення мовлення є закінчення терміну дії ліцензії (якщо вона не продовжена) або анулювання ліцензії відповідно до вимог цього Закону.  
304. Протягом доби після закінчення терміну дії ліцензії або після отримання офіційного повідомлення про анулювання ліцензії ліцензіат зобов'язаний припинити мовлення.  
305. Незаконне продовження мовлення тягне за собою персональну відповідальність керівника телерадіоорганізації, керівника організації чи підприємства зв'язку, які надають послуги в експлуатації технічних засобів мовлення відповідно до законодавства України.  
306. Стаття 49. Реклама  
307. Реклама в програмах і передачах повинна чітко відрізнятися і відмежовуватися від інших елементів передачі чи програми. Ведучі, диктори та інші учасники передачі за межами часу, який відведено на рекламу, не мають права спеціально демонструвати товари чи продукцію та послуги або характеризувати їх споживчі якості як прямо, так і опосередковано. Телерадіоорганізаціям забороняється займатися рекламою під виглядом надання інформації: вказувати реквізити виробника продукції чи послуг, адресу, контактний телефон, рахунок, комерційні ознаки товару чи послуг. Телерадіоорганізації ведуть журнал реєстрації розповсюдження реклами встановленого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення зразка.  
308. Під час трансляції реклами ліцензіат зобов'язаний повідомляти свої вихідні данні. Інші стосунки, які виникають під час рекламної діяльності телерадіоорганізацій регулюються Законом України "Про рекламу".  
309. Стаття 50. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач  
310. Юридичні та фізичні особи, які не є телерадіоорганізаціями або телерадіовиробниками, можуть брати участь у прямому чи опосередкованому фінансуванні виробництва телерадіопрограм та передач або їх змістовних частин.  
311. Відомості про спонсора (назва або ім'я, торгова чи фірмова марка, емблема) у телерадіопередачах, які фінансуються спонсором, мають бути чітко і точно означені титрами чи дикторським текстом на їх початку та наприкінці. Реквізити спонсора (адреса, телефон, розрахунковий рахунок тощо), а також споживчі якості товару чи послуг не зазначаються.  
312. Забороняється оприлюднювати інформацію про спонсорів під виглядом інформації чи в інший спосіб під час трансляції аудіовізуального твору.  
313. Телерадіопрограми та передачі або їх складові частини, які фінансуються спонсором, не повинні сприяти продажу, купівлі або оренді товарів чи послуг спонсора або третіх осіб, вміщувати прямі чи заохочувальні вказівки на назву товарів чи послуг.  
314. Забороняється спонсорування новин, телерадіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми.  
315. Спонсори не мають права впливати на час і зміст телерадіопрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професійну діяльність телерадіоорганізацій та їх працівників. Спонсорство не звільняє телерадіоорганізацію від відповідальності за зміст телерадіопрограм та передач або їх частин.  
316. Спонсорами не можуть виступати юридичні та фізичні особи, основою діяльності яких є виробництво чи реалізація товарів та послуг, реклама яких на телебаченні та/або радіомовленні заборонена відповідно до законодавства України.  
317. Стаття 51. Анонсування телерадіопередач  
318. Анонсування телерадіопередач та /чи інших заходів із згадуванням спонсорів відбувається відповідно до статей 49-50 цього Закону. Анонсування телерадіопередач, які транслюватимуться даною телерадіоорганізацією без згадуванням спонсорів, відбувається в порядку, встановленому телерадіоорганізацією згідно з цим Законом та Законом України "Про рекламу".  
319. РОЗДІЛ V. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ ТА ЇХ ПРАЦІВНИКІВ  
320. Стаття 52. Права телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги  
321. Телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги мають право здійснювати інформаційну, господарчу та іншу діяльність відповідно до вимог законодавства. Телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги мають право об'єднуватися та створювати самоврядні організації. Телерадіоорганізації, їх працівники мають право на одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, необхідної інформації для здійснення своєї статутної діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Посадові особи несуть персональну відповідальність за ненадання інформації чи надання недостовірної інформації.  
322. Стаття 53. Права творчих працівників телерадіоорганізацій  
323. Творчий працівник телерадіоорганізації, який виконує її завдання, має право: а) збирати і отримувати без перешкод інформацію, яка необхідна для підготовки передач; б) проводити кіно -, відео -, звуко- та інші записи, фотозйомки, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України; в) за завданням телерадіоорганізації відвідувати органи влади, підприємства, установи і організації та бути прийнятим їхніми посадовими особами; г) за посвідченням працівника телерадіоорганізації перебувати в районах стихійного лиха і катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах, зборах, демонстраціях та інших масових заходах, на територіях, де оголошено надзвичайний стан; д) на доступ до документів та матеріалів, за винятком тих, що спеціально охороняються чинним законодавством України, здійснення при цьому зйомок та записів; е) користуватися псевдонімом, застерігати від розголошення таємниці псевдоніму; є) перед трансляцією знайомитися з остаточно готовою до випуску передачею, яку підготовлено з використанням зібраних ним матеріалів, і робити щодо неї свої зауваження; ж) зняти з себе відповідальність за матеріали, зміст яких, на його думку, було змінено (перекручено) в процесі редакційної підготовки; з) відмовитися від виконання доручення телерадіоорганізації, якщо воно суперечить чинному законодавству.  
324. Стаття 54. Обов'язки телерадіоорганізації  
325. Телерадіоорганізація зобов'язана: а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; б) виконувати рішення Національної ради та судових органів; в) розповсюджувати об'єктивну інформацію; г) не створювати перешкод у передачі та прийманні програм інших телерадіоорганізацій, функціонуванні ліній зв'язку; д) дотримуватися вимог державних стандартів і технічних параметрів телерадіомовлення; е) попереджати телеглядачів про те, що її програми є платними; є) виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства, встановлені чинним законодавством; ж) з повагою ставитися до національної гідності, національної своєрідності і культури всіх народів; з) зберігати у таємниці, на підставі документального підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені; и) не розповсюджувати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості підсудного або упереджують рішення суду; і) не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У разі, якщо суд визнає, що розповсюдження інформації про особисте життя громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України; ї) розмістити спростування розповсюдженої інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо.  
326. Стаття 55. Обов'язки творчих працівників телерадіоорганізацій  
327. Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний: а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом; б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації; в) не допускати розповсюдження інформації, передбаченої другою частиною статті 6 цього Закону; г) не допускати випадків розповсюдження в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність; д) виконувати інші вимоги, які випливають з цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору. Обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються на позаштатних творчих працівників телерадіоорганізації. У разі висунення творчого телерадіопрацівника кандидатом на виборні посади він має рівні з іншими кандидатами права у використанні телебачення і радіомовлення. Творчий телерадіопрацівник не має права використовувати своє службове становище в інтересах кандидата, довіреною особою якого він є.  
328. РОЗДІЛ VІ. ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧІВ І РАДІОСЛУХАЧІВ  
329. Стаття 56. Захист прав телеглядачів, радіослухачів  
330. Телеглядачі і радіослухачі мають право: приймати для індивідуального користування програми телерадіоорганізацій, які доступні для прийому на території України; звертатися до телерадіоорганізації, її засновників, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості програм і отримувати відповідь безпосередньо у передачах або письмово; спростовувати розповсюджені телерадіоорганізацією дані, що не відповідають дійсності або принижують честь і гідність громадян.  
331. Стаття 57. Захист прав неповнолітніх та юнацтва  
332. З метою захисту прав такої категорії глядачів, як неповнолітні та юнацтво, забороняється розповсюдження програм і передач, які: - цілком очевидно становлять небезпеку для моральних засад неповнолітніх та юнацтва; - зображають людей, які переживають смерть або серйозні фізичні чи моральні страждання у вигляді, який може бути визнаний як такий, що принижує честь і гідність особи; - подають у привабливому вигляду бандитизм, злодійство, обман, байдикування, підлість, ненависть, розбещеність та інші явища, які можуть бути кваліфіковані як злочинні і сприяти руйнуванню моральних засад у формуванні особистості неповнолітніх та юнацтва.  
333. Телерадіоорганізації не повинні розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, за винятком ефірного часу у добовому відрізку часу з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.  
334. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися у розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед їх трансляцією.  
335. Тексти таких програм не повинні містити в собі не нормативних чи лайливих висловів, та надміру загострювати увагу на сексуальних проблемах.  
336. У програмах та передачах телерадіоорганізації не повинні без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку інформацію, що: - може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника; - стосується факту самогубства неповнолітнього.  
337. Стаття 58. Неприпустимість перекручення інформації  
338. Особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала інформацію для телерадіоорганізації, має право вимагати у письмовій формі, перегляду чи прослуховування готового матеріалу перед його трансляцією, а в разі незгоди - вилучення матеріалу з передачі.  
339. Спори у зв'язку з порушенням норм, викладених у частині першій цієї статті, розглядаються судом.  
340. Стаття 59. Право на спростування  
341. Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування розповсюджено у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.  
342. Таке ж право мають офіційні представники громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати спростування.  
343. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі впродовж 14 днів з дня розповсюдження таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.  
344. Телерадіоорганізація зобов'язана розглянути заяву у семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачене законодавством України. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надає йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту за відповідну оплату.  
345. Якщо у телерадіоорганізації відсутні достатні докази того, що розповсюджені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана терміново їх спростувати.  
346. Спростування повинно бути розповсюджено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою права, якої були порушені.  
347. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були розповсюджені телерадіоорганізацією.  
348. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст спростування, то він підлягає розповсюдженню за умови його відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни у тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не допускаються.  
349. Телерадіоорганізація, яка зобов'язана розповсюдити текст спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної особи може надати можливість зачитати власний текст і передати його в запису.  
350. Про передбачуваний термін розповсюдження спростування чи його текст телерадіоорганізація зобов'язана повідомити заявника.  
351. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона зобов'язана терміново повідомити про це заявника. У разі винесення судом рішення про спростування текст спростування розповсюджується телерадіоорганізацією у порядку, визначеному цим Законом.  
352. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні розповсюдженої інформації, якщо заява про спростування була подана з порушенням вимог цього Закону.  
353. Стаття 60. Право на відповідь  
354. Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було розповсюджено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, мають право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації, незалежно від того, чи було подано заяву з вимогою спростування чи ні.  
355. Порядок подачі заяви на відповідь, (коментар чи власне тлумачення обставин справи) визначаються статтею 59 цього Закону.  
356. Стаття 61. Відшкодування моральної шкоди  
357. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянинові в результаті розповсюдження телерадіоорганізацією даних, що не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадянина або завдають йому іншої немайнової шкоди, компенсується за рішенням суду цією телерадіоорганізацією, а також винними посадовими особами і громадянами.  
358. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в грошовому виразі визначається судом.  
359. Стаття 62. Звільнення від відповідальності за розповсюдження даних, що не відповідають дійсності  
360. Телерадіоорганізація та телерадіопрацівники не несуть відповідальності за розповсюдження даних, що не відповідають дійсності, у випадках: а) якщо ці дані містились в офіційних повідомленнях; б) якщо їх одержано від інформаційних агентств або прес-служб державних органів та органів об'єднань громадян; в) якщо вони є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, народних депутатів України; г) якщо вони містилися в авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.  
361. РОЗДІЛ VІІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ  
362. Стаття 63. Міжнародне співробітництво телерадіоорганізацій  
363. Співробітництво телерадіоорганізацій із зарубіжними партнерами здійснюється на підставі прямих договорів. Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору.  
364. Стаття 64. Діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій на території України  
365. Акредитація зарубіжних кореспондентів телебачення і радіо проводиться Міністерством закордонних справ України. Правовий стан і професійна діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій, акредитованих в Україні, регулюються Кабінетом Міністрів України. Представники зарубіжних телерадіоорганізацій, не акредитовані в Україні у встановленому порядку, здійснюють свою діяльність як співробітники іноземних юридичних осіб.  
366. РОЗДІЛ VІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ  
367. Стаття 65. Права органів державної влади щодо контролю за дотриманням законодавства про телебачення і радіомовлення  
368. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання суб'єктами інформаційної діяльності (телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги) вимог чинного законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення, реклами. Антимонопольний комітет України відповідно до своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням суб'єктами інформаційної діяльності антимонопольного законодавства та недопущення ними недобросовісної конкуренції.  
369. Центральна виборча комісія України відповідно до своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням суб'єктами інформаційної діяльності вимог законодавства про вибори.  
370. Уповноважені органи Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за технічними параметрами поширення аудіовізуальної інформації та контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги і захист авторського права та суміжних прав.  
371. У разі виявлення ознак порушень законодавства України суб'єктами інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, спеціальні уповноважені органи Кабінету Міністрів України, Антимонопольний комітет України та Центральна виборча комісія України надсилають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подання про встановлення відповідальності цих суб'єктів та застосування до них санкції, якщо інше не передбачено законодавством України.  
372. Стаття 66. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення  
373. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб'єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.  
374. Міру відповідальності та відповідні санкції встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.  
375. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.  
376. Стаття 67. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення  
377. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення здійснюється за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.  
378. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення застосовує санкції до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у випадку порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов. У разі порушення законодавства про телебачення і радіомовлення іншими юридичними або фізичними особами Національна рада звертається до суду або до інших органів державної влади для усунення цих порушень у визначеному законодавством порядку.  
379. Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки, чи подання визначених цим Законом органів державної влади.  
380. Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.  
381. Рішення про оголошення попередження приймається у випадку, коли телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги вперше порушила законодавство чи умови ліцензії.  
382. Рішення про штраф приймається якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені, або якщо телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримав не менше трьох попереджень за інші порушення.  
383. Розміри штрафів встановлюються Національною радою відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.  
384. Якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії мовлення.  
385. Стаття 68. Розгляд Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення питань про порушення телерадіоорганізацією або оператором програмної послуги законодавства України та умов ліцензії  
386. Розгляд питання про порушення законодавства України та умов ліцензії не може бути розпочато або підлягає закриттю, якщо відсутні підтвердження фактів порушення законодавства та умов ліцензії.  
387. До початку засідання керівник телерадіоорганізації, в діях якої виявлено ознаки порушення законодавства України, або уповноважена ним особа мають право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді питання користуватися юридичною допомогою адвоката.  
388. Телерадіоорганізація або оператор програмної послуги можуть в судовому порядку оскаржити рішення Національної ради про санкції у зв'язку з порушенням законодавства або умов ліцензії .  
389. Питання про порушення телерадіоорганізацією законодавства розглядається в присутності керівника телерадіоорганізації або уповноваженої ним особи. В разі відсутності цієї особи (цих осіб) питання може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її (їх) сповіщення про місце і час розгляду питання.  
390. Стаття 69. Прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення за результатами розгляду питання про порушення телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги законодавства України та умов ліцензії  
391. За результатами розгляду питання про порушення телерадіоорганізацією або оператором програмної послуги законодавства України та умов ліцензії Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виносить рішення: а) про визнання порушення і застосування передбачених законодавством санкцій; б) про необхідність проведення додаткової перевірки матеріалів; в) про закриття питання за відсутністю фактів порушення законодавства України та умов ліцензії.  
392. Копія рішення протягом десяти днів вручається або висилається керівнику телерадіоорганізації або оператора програмної послуги щодо яких застосовано санкції. В окремих випадках рішення висилається власнику (оператору) технічних засобів мовлення, які на договірних засадах використовуються телерадіоорганізацією або провайдером для розповсюдження програм. Копія рішення долучається до ліцензійної справи.  
393. Стаття 70. Виконання телерадіоорганізацією рішення про застосування санкції  
394. Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування санкції оголошується (висилається) безпосередньо керівнику телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, до яких застосовано санкцію.  
395. В рішенні про попередження Національна рада встановлює термін усунення порушення.  
396. У разі застосування санкції у вигляді штрафу, телерадіоорганізація або провайдер зобов'язані протягом місяця з дня вручення рішення про стягнення штрафу перевести встановлену суму до Державного бюджету України.  
397. Після документального підтвердження сплати телерадіоорганізацією штрафу (копії банківського рахунку), рішення Національної ради вважається виконаним. Копія рахунку про сплату штрафу разом з відповідним рішенням Національної ради долучається до ліцензійної справи телерадіоорганізації.  
398. Копія рішення Національної ради про направлення до суду про позбавлення ліцензії вручається (надсилається) безпосередньо керівнику телерадіоорганізації.  
399. Анулювання ліцензії на мовлення відбувається у судовому або позасудовому порядку відповідно до вимог статті 37 цього Закону.  
400. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
401. І. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з моменту набрання Законом чинності забезпечити приведення міністерствами та іншими органами виконавчої влади України нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.  
402. До приведення у відповідність до цього Закону чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
403. Усі ліцензії, дозволи та частотні присвоєння, які були видані телерадіоорганізаціям та/чи операторам кабельних (ефірно-кабельних) мереж до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на термін, визначений в ліцензії, виданій Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Органи ліцензування зобов'язані привести у відповідність до вимог цього Закону терміни дії ліцензій та дозволів, виданих суб'єктам інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення.  
404. ІІ. З метою узгодження законодавства у зв'язку з прийняттям цього Закону внести зміни до деяких Законів України:  
405. 1. У Законі України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення":  
406. а) у статті 2: абзац восьмий частини першої викласти у редакції: "розгляд у встановленому порядку заяв про видачу (продовження) ліцензій на мовлення; видача, продовження, переоформлення, видача дублікатів, анулювання ліцензій на мовлення відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення"; контроль за дотриманням умов ліцензій на мовлення;" абзац дванадцятий частини першої викласти у редакції: "здійснення державної реєстрації телерадіоорганізацій, як суб'єктів інформаційної діяльності, та ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення";"  
407. б) статтю 8 вилучити і відповідно змінити нумерацію наступних статей;  
408. в) в першій частині статті 10 вилучити абзац восьмий, а абзаци дев'ятий, десятий вважати відповідно восьмим, дев'ятим;  
409. г) вилучити другу частину статті 11;  
410. д) статтю 22 викласти у редакції: "Національна рада видає телерадіоорганізаціям та провайдерам програмної послуги ліцензії на мовлення. Порядок видачі ліцензій на мовлення визначається Законом України "Про телебачення і радіомовлення". Видана Національною радою ліцензія є єдиним і достатнім документом, що надає право мовлення згідно з умовами ліцензії. Телерадіоорганізації не підлягають іншим спеціальним реєстраціям, крім реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України, та реєстрації як суб'єкта інформаційної діяльності, передбаченої цим Законом та Законом України "Про телебачення і радіомовлення". Кожна телерадіоорганізація України вноситься до Державного реєстру телерадіоорганізацій України."  
411. в) статтю 23 замінити на нову в такій редакції: "Стаття 23. Ліцензійні умови По кожному з видів мовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада визначає ліцензійні умови для організацій-заявників. Ліцензійні умови затверджуються рішенням Національної ради і публікуються у засобах масової інформації, список яких визначається Національною радою.";  
412. г) статтю 24 викласти у редакції: "Національна рада організує і проводить конкурси на отримання ліцензій на мовлення відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Для кожного конкурсу Національна рада визначає конкурсні умови, які затверджуються окремим рішенням Національної ради. Національна рада здійснює конкурсний відбір на підставі конкурсних умов та критеріїв, визначених Законом України "Про телебачення і радіомовлення". Національна рада може розширити перелік критеріїв відбору для конкретного конкурсу і в цьому випадку зобов'язана публічно оголосити список таких критеріїв у повідомленні про проведення конкурсу."  
413. д) частину другу статті 25 викласти у редакції: "Правила ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України та єдиного банку даних телерадіоорганізацій України визначаються Національною радою відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення".  
414. е) в статті 27: абзац другий частини першої викласти у редакції: "розміри грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензій відповідно до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору, затвердженої Національною радою за погодженням з Міністерством фінансів та профільним Комітетом Верховної Ради України;" частину третю вилучити.  
415. є) статтю 28 викласти у редакції: "Стаття 28. Розподіл смуг радіочастот Національна рада погоджує Національну таблицю розподілу смуг радіочастот, координує розподіл смуг радіочастот, які виділено для телерадіомовлення, створення і використання радіочастотних засобів мовлення. Національна рада в межах розподілених смуг радіочастот здійснює нагляд за дотриманням встановленого порядку використання радіочастотного спектру, радіоелектронних засобів і систем кабельного телебачення, норм радіовипромінювання і допустимих індустріальних перешкод радіоприйому."  
416. ж) в статті 30: абзац другий частини першої викласти у редакції: "додержанням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмних послуг умов ліцензій на мовлення;"  
417. абзац сьомий частини першої викласти в редакції: "додержанням телерадіоорганізаціями чинного законодавства України щодо реклами, спонсорської діяльності, кінематографії."  
418. з) частину першу статті 32 викласти у редакції: "Національна рада має право: здійснювати перевірку інформаційної діяльності телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги щодо її відповідності вимогам законодавства; отримувати від телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги документи, відомості та положення щодо їх діяльності відповідно до чинного законодавства України, а також щорічний аудиторський висновок про господарську діяльність; відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" розглядати справи про порушення телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги законодавства України і умов ліцензії, та, залежно від тяжкості порушення, повторюваності і ступеня потенційної небезпеки, вживати за результатами розгляду такі санкції: оголошення попередження, стягнення штрафу, подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення; анулювати ліцензію на мовлення у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ."  
419. і) в статті 36: частину першу доповнити абзацами четвертим-дев'ятим наступного змісту: "визначення та затвердження ліцензійних умов для різних видів мовлення; визначення та затвердження умов конкурсу на отримання ліцензії на мовлення; визначення переможця конкурсу на отримання ліцензії на мовлення; відмови у видачі ліцензії на мовлення; переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з намірами ліцензіата змінити організаційні, технічні чи інформаційно-змістовні характеристики мовлення; анулювання ліцензії на мовлення у випадках, передбачених статтею 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"; у зв'язку з цим абзаци четвертий-тринадцятий вважати десятим-дев'ятнадцятим; абзац четвертий частини першої викласти у редакції: "видачі, продовження ліцензії на мовлення;" абзац п'ятий частини першої викласти у редакції: "порушення ліцензіатами законодавства та/або умов ліцензій на мовлення і застосування до них санкцій відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення": оголошення попередження, стягнення штрафу, подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення;".  
420. 2. У Законі України "Про радіочастотний ресурс України": а) пункт 2 статті 6 доповнити абзацом третім такого змісту: "погоджує Національну таблицю розподілу смуг радіочастот."; б) в пункті 2 статті 8 після слів "інших центральних органів виконавчої влади та ..." додати слово "погоджується" і далі за текстом; в) в пункті 1 статті 10 в дужках замість слів "ліцензії на частоту або канал мовлення" записати "ліцензії на мовлення"; г) в пункті 2 статті 17 замість слів "встановленому АЗРЧ" записати "встановленому чинним законодавством"; д) пункт 3 статті 19 викласти в редакції: "Телерадіоорганізації здійснюють використання радіочастот на підставі ліцензії на мовлення, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення".  
421. 3. У Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності":  
422. а) в частині другій статті 2 замість слів "ліцензування каналів мовлення" записати "ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення";  
423. б) статтю 4 доповнити частиною третьою такого змісту: "Розробку та реалізацію державної політики ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення".