Кількість абзаців - 677 Розмітка (ліва колонка)


Лісового кодексу України (Друге читання)

0. Проект  
1. ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Поняття про ліс  
4. Ліс - це природний комплекс, який складається із сукупності рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів, ґрунту та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.  
5. Ліс, як просторово-територіальний об'єкт, включає також лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю внаслідок господарської діяльності або стихійних лих (зруби, згарища та інші), а також лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, лісовими шляхами й просіками, лісовими протипожежними розривами.  
6. Лісова ділянка - це ділянка лісу з установленими межами, певним місцерозташуванням, із визначеними щодо неї правами.  
7. Ліси України за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.  
8. Усі ліси України, незалежно від цільового призначення та права власності, знаходяться під охороною держави.  
9. Стаття 2. Лісові відносини  
10. Лісові відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження лісами.  
11. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд.  
12. Суб'єктами лісових відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.  
13. Стаття 3. Регулювання лісових відносин  
14. Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України „Про охорону навколишнього природного середовища", „Про рослинний світ", „Про тваринний світ", „Про Червону книгу України", іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.  
15. Лісові відносини, що виникають при використанні надр, землі, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідними законами.  
16. Стаття 4. Лісовий фонд  
17. Усі ліси на території України, незалежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони зростають, становлять лісовий фонд.  
18. До лісового фонду належать лісові ділянки та захисні насадження лінійного типу площею від 0,1 гектара і більше, а також нелісові ділянки, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.  
19. Стаття 5. Землі лісового фонду  
20. До земель лісового фонду належать лісові та нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.  
21. Лісові землі поділяються на:  
22. вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;  
23. не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища та інші);  
24. зайняті незімкнутими лісовими культурами, розсадниками, плантаціями, лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо.  
25. Нелісові землі (у межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства) поділяються на:  
26. зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електромереж, продуктопроводів і підземними комунікаціями тощо;  
27. зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);  
28. зайняті водними об'єктами й болотами, пісками, кам'янистими розсипами, крутосхилами, іншими малопродуктивними землями.  
29. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду здійснюється відповідно до земельного законодавства.  
30. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:  
31. зеленими насадженнями загального користування у межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені до категорії лісів;  
32. окремими деревами й групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.  
33. Стаття 6. Лісові ресурси  
34. Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші природні ресурси, що використовуються й відтворюються в процесі ведення лісового господарства.  
35. До лісових ресурсів також належать корисні природні властивості лісів (здатність лісів зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню), що використовуються для задоволення суспільних потреб.  
36. Розділ ІІ. ПРАВА НА ЛІСИ  
37. Глава 1. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЛІСИ  
38. Стаття 7. Право власності Українського народу  
39. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.  
40. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, установлених Конституцією України.  
41. Кожен громадянин має право користуватися лісами відповідно до закону.  
42. Стаття 8. Право державної власності на ліси  
43. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів комунальної і приватної власності.  
44. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.  
45. Стаття 9. Право комунальної власності на ліси  
46. У комунальній власності перебувають усі ліси в межах населених пунктів, крім лісів державної і приватної власності.  
47. Розпорядження лісами, що є в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальні громади або утворені ними органи місцевого самоврядування.  
48. Стаття 10. Право приватної власності на ліси  
49. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.  
50. Стаття 11. Набуття права комунальної власності на ліси  
51. Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні, в установленому законом порядку, земель державної і комунальної власності шляхом передачі земельних ділянок лісового фонду із державної власності у комунальну, а також на інших підставах, що не заборонені законом.  
52. Стаття 12. Набуття права приватної власності на ліси  
53. Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату на підставі цивільно-правових угод, прийняття спадщини набувати у власність окремі (замкнені) ділянки лісу загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств для ведення лісового господарства, а також на підставі договорів дарування, міни, інших цивільно-правових угод, прийняття спадщини.  
54. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі, для залісення.  
55. Ліси, створені громадянами та юридичними особами на власних землях в установленому порядку, перебувають у власності цих громадян і юридичних осіб.  
56. Стаття 13. Виникнення права приватної власності на ліси  
57. Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб виникає після одержання ними документів, що посвідчують право приватної власності на земельну ділянку, та їх державної реєстрації.  
58. Право приватної власності на ліси посвідчується державним актом на земельну ділянку.  
59. Стаття 14. Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси  
60. Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси мають право:  
61. 1) власності на лісові ресурси та їх використання;  
62. 2) надавати право на використання лісових ресурсів іншим громадянам і юридичним особам;  
63. 3) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;  
64. 4) продавати або іншим шляхом відчужувати лісову ділянку;  
65. 5) використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на ділянці лісу загальнопоширені корисні копалини, торф, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;  
66. 6) споруджувати виробничі та інші будівлі і споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.  
67. Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси зобов'язані:  
68. 1) вести лісове господарство за проектами лісовпорядкування;  
69. 2) забезпечувати охорону, захист, відтворення, і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до чинного лісового законодавства;  
70. 3) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;  
71. 4) вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;  
72. 5) вести первинний облік лісів, надавати в установленому порядку статистичну інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;  
73. 6) забезпечувати охорону рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань відповідно до природоохоронного законодавства;  
74. Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, у приватній власності яких знаходяться ліси.  
75. Стаття 15. Припинення права приватної власності на ліси.  
76. Право приватної власності на ліси припиняється у разі:  
77. добровільної відмови власника від права власності на ліси;  
78. відчуження земельної ділянки за рішенням суду;  
79. смерті громадянина - власника земель лісового фонду за відсутності спадкоємця, або припинення діяльності юридичної особи - власника цих земель;  
80. викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;  
81. звернення стягнення на ліси за зобов'язаннями власника;  
82. реквізиції;  
83. конфіскації.  
84. Право приватної власності може бути припинене в інших випадках, установлених законом.  
85. У разі відчуження земельної ділянки вважається, що відчужуються ліси, якщо інше не встановлено договором або законом.  
86. Глава 2. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЛІСАМИ  
87. Стаття 16. Право користування лісами  
88. Право користування лісами здійснюється у порядку постійного та тимчасового користування лісами.  
89. Стаття 17. Набуття права постійного користування лісами  
90. Ліси надаються в постійне користування спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства.  
91. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на земельну ділянку.  
92. Стаття 18. Право тимчасового користування лісами  
93. Право тимчасового користування лісами може здійснюватися терміном до одного року та на умовах оренди терміном від одного до п'ятдесяти років.  
94. Право тимчасового користування лісами на термін до одного року - це платне використання лісів для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом.  
95. Тимчасове користування лісами державної та комунальної власності на термін до одного року здійснюється без надання земельних ділянок, на підставі спеціального дозволу, що видається постійним користувачем лісами підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.  
96. Право оренди лісами - це засноване на договорі строкове платне використання лісів, які надаються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.  
97. Об'єктом оренди є всі ліси, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, комунальній або державній власності.  
98. Суб'єктами права оренди лісів є:  
99. орендодавці - власники лісів, або уповноважені ними особи;  
100. орендарі - підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.  
101. Оренда лісів державної та комунальної власності здійснюється без надання земельних ділянок на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого у межах їхніх повноважень за погодженням з територіальними органами лісового господарства.  
102. Право користування лісами на умовах оренди набувається за згодою постійного користувача лісів.  
103. Користування лісами на умовах оренди може бути короткостроковим - від 1 до 5 років, та довгостроковим - не більше 50 років.  
104. Суборенда лісів та викуп ділянок лісу, що орендуються, забороняється.  
105. Відносини, пов'язані з орендою лісів, регулюються законом.  
106. Стаття 19. Права та обов'язки постійних користувачів лісами  
107. Постійні користувачі лісами мають право:  
108. 1) самостійно господарювати у лісах;  
109. 2) виключне право на заготівлю деревини;  
110. 3) власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації, крім доходів від використання та реалізації продукції, яка виготовлена (вирощена) за рахунок коштів бюджету;  
111. 4) надавати в установленому порядку за спеціальним дозволом право на спеціальне використання лісових ресурсів іншим юридичним особам і громадянам;  
112. 5) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством;  
113. 6) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на лісовій ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;  
114. 7) здійснювати відповідно до законодавства розміщення доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.  
115. Постійні користувачі лісами зобов'язані:  
116. 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до законодавства;  
117. 2) дотримуватися науково обґрунтованих норм і порядку використання лісових ресурсів;  
118. 3) вести лісове господарство на основі проектів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;  
119. 4) вести первинний облік лісів;  
120. 5) забезпечувати охорону рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань відповідно до природоохоронного законодавства;  
121. 6) своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів;  
122. 7) не надавати ділянки лісового фонду для використання лісових ресурсів іншим громадянам і юридичним особам, які не відшкодували збитки, заподіяні лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства та не усунули виявлені недоліки.  
123. Законом можуть бути передбачені інші права та обов'язки постійних користувачів лісами.  
124. Стаття 20. Права та обов'язки орендарів лісів  
125. Орендарі лісів мають право:  
126. 1) самостійно господарювати в лісах з дотриманням умов договору оренди;  
127. 2) за письмовою згодою орендодавця споруджувати тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності;  
128. 3) отримувати продукцію і доходи;  
129. Орендарі лісів зобов'язані:  
130. 1) приступати до використання лісової ділянки в строки, встановлені договором оренди;  
131. 2) виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди;  
132. 3) дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;  
133. 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту та відтворення, рідкісних видів флори і фауни;  
134. 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;  
135. 6) не порушувати права інших лісокористувачів.  
136. Законом або договором можуть бути передбачені інші права та обов'язки орендарів лісів.  
137. Стаття 21. Права та обов'язки інших тимчасових користувачів лісами  
138. Інші тимчасові користувачі лісами мають право:  
139. 1) здійснювати використання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціального дозволу;  
140. 2) за погодженням з власниками, постійними користувачами лісів у встановленому порядку споруджувати тимчасові будівлі і споруди, необхідні для зберігання і первинної обробки заготовленої сировини;  
141. 3) власності на заготовлену ними в результаті використання лісових ресурсів продукцію та доходи від її реалізації;  
142. 4) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством.  
143. Тимчасові лісокористувачі зобов'язані:  
144. 1) здійснювати використання лісових ресурсів за встановленими правилами і нормами;  
145. 2) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни;  
146. 3) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;  
147. 4) не порушувати права інших лісокористувачів.  
148. Законом можуть бути передбачені інші права та обов'язки тимчасових користувачів лісами.  
149. Стаття 22. Припинення права постійного користування лісами  
150. Право постійного користування лісами припиняється у разі:  
151. а) добровільної відмови від права користування лісами;  
152. б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом;  
153. в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;  
154. г) використання лісів способами, які суперечать екологічним вимогам;  
155. ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;  
156. д) систематичної несплати земельного податку та інших платежів і зборів відповідно до законодавства.  
157. Стаття 23. Лісові сервітути  
158. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законодавством.  
159. Права користувачів лісами можуть бути обмежені на користь інших зацікавлених осіб на підставі договорів, закону, заповіту або за рішенням суду.  
160. Встановлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника або користувача земельної ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.  
161. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.  
162. Порядок встановлення лісового сервітуту, його дія і припинення здійснюється згідно із Земельним кодексом, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.  
163. Стаття 24. Захист прав користувачів лісами  
164. Права користувачів лісами охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.  
165. Збитки, завдані внаслідок порушення прав користувачів лісами, підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідно до закону.  
166. Розділ ІІІ. РОЛЬ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЛІСОВИХ ВІДНОСИН  
167. Глава 3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЛІСОВИХ ВІДНОСИН  
168. Стаття 25. Основні завдання державного регулювання та управління в сфері лісових відносин  
169. Основними завданнями державного регулювання та управління в сфері лісових відносин є:  
170. 1) визначення основних напрямів державної лісової політики;  
171. 2) визначення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування;  
172. 3) установлення порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
173. 4) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.  
174. Стаття 26. Повноваження Верховної Ради України у сфері лісових відносин  
175. Верховна Рада України у сфері лісових відносин:  
176. 1) визначає засади державної лісової політики;  
177. 2) приймає закони щодо регулювання відносин у цій сфері;  
178. 3) затверджує загальнодержавні програми з охорони, захисту використання та відтворення лісів;  
179. 4) вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до Конституції України.  
180. Стаття 27. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних рад у сфері лісових відносин  
181. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин на їх території:  
182. 1) забезпечують реалізацію державної лісової політики;  
183. 2) забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань;  
184. 3) передають у власність і надають у постійне користування, оренду ліси на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють права користування ними;  
185. 4) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
186. Стаття 28. Повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері лісових відносин  
187. Сільські, селищні, міські (крім міст Києва та Севастополя) ради у сфері лісових відносин на території сіл, селищ, міст:  
188. 1) передають у власність і надають у постійне користування, оренду ліси на землях комунальної власності та припиняють права користування ними;  
189. 2) забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають в установленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання;  
190. 3) організовують благоустрій ділянок лісового фонду і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей;  
191. 4) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
192. Стаття 29. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин  
193. Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин:  
194. 1) забезпечує реалізацію державної лісової політики;  
195. 2) визначає порядок діяльності органів виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
196. 3) затверджує державні програми з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
197. 4) вилучає та надає в постійне користування ліси на землях державної власності площею понад 10 гектарів для нелісогосподарських потреб;  
198. 5) встановлює порядок і нормативи плати за використання лісових ресурсів;  
199. 6) приймає рішення про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства;  
200. 7) вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
201. Стаття 30. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства у сфері лісових відносин  
202. Центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства та його територіальні органи є спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства.  
203. Центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства у сфері лісових відносин:  
204. 1) здійснює державне управління в галузі ведення лісового господарства в усіх лісах;  
205. 2) вносить пропозиції щодо формування і реалізації державної лісової політики;  
206. 3) розробляє та організовує виконання загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
207. 4) розробляє норми, правила та інші нормативні документи з ведення лісового господарства;  
208. 5) здійснює контроль за додержанням норм, правил та інших нормативних документів з ведення лісового господарства;  
209. 6) організовує ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та моніторингу лісів;  
210. 7) організовує ведення лісового господарства і раціональне використання лісових ресурсів;  
211. 8) координує і здійснює заходи з охорони лісів від пожеж та захисту від шкідників і хвороб;  
212. 9) координує роботу науково-дослідних установ з ведення лісового господарства;  
213. 10) ліцензує певні види господарської діяльності з питань ведення лісового господарства;  
214. 11) вносить пропозиції щодо обмеження або тимчасового припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними лісового законодавства;  
215. 12) координує роботу навчальних закладів із підготовки та перепідготовки кадрів для лісового господарства;  
216. 13) здійснює міжнародне співробітництво з питань ведення лісового господарства;  
217. 14) вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
218. Стаття 31. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері лісових відносин  
219. Центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері лісових відносин:  
220. 1) готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
221. 2) здійснює комплексне управління та регулювання у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.  
222. 3) здійснює державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
223. 4) координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
224. 5) приймає участь у розробці загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів ;  
225. 6) погоджує матеріали лісовпорядкування, за якими ведеться лісове господарство;  
226. 7) затверджує в установленому порядку нормативи на використання лісових ресурсів;  
227. 8) погоджує порядок і правила щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
228. 9) організовує проведення державних випробувань пестицидів та проведення екологічної експертизи щодо впливу пестицидів на лісову фауну, затверджує переліки пестицидів, дозволених для застосування в лісах, встановлює регламенти їх застосування  
229. 10) обмежує, тимчасово забороняє (зупиняє) в установленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та об'єктів незалежно від форми власності або вносить до Кабінету Міністрів України відповідні подання щодо припинення діяльності, якщо вона провадиться з порушенням норм, правил і нормативів з охорони навколишнього природного середовища.  
230. 11) застосовує у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подає позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення;  
231. 12) забезпечує погодження проектів відведення земельних ділянок земель лісового фонду;  
232. 13) вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
233. Стаття 32. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин  
234. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території:  
235. 1) забезпечують реалізацію державної лісової політики;  
236. 2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
237. 3) здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин;  
238. 4) передають у власність, надають у постійне користування, оренду ліси на землях державної власності на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення і припиняють права користування ними;  
239. 5) обмежують або тимчасово припиняють в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством;  
240. 6) забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають в установленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в'їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавчими актами;  
241. 7) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
242. Стаття 33. Повноваження районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин  
243. Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території:  
244. 1) забезпечують реалізацію державної лісової політики;  
245. 2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
246. 3) передають у власність, надають у постійне користування, оренду ліси на землях державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення і припиняють право користування ними;  
247. 4) забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж , залучають до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в'їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавчими актами;  
248. 5) вносять в установленому порядку пропозиції про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства;  
249. 6) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.  
250. Розділ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА  
251. Глава 4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА  
252. Стаття 34. Завдання організації лісового господарства  
253. Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати правову і технічну регламентацію ведення лісового господарства, з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, умов місцезростання, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.  
254. Стаття 35. Зміст організації лісового господарства  
255. Організація лісового господарства передбачає:  
256. розроблення та затвердження в установленому законом порядку нормативно-правових актів і технічної документації з ведення лісового господарства;  
257. розподіл лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій, виділення особливо захисних ділянок лісового фонду;  
258. встановлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів;  
259. проведення лісовпорядкування;  
260. ведення державного лісового кадастру, обліку лісів;  
261. ведення моніторингу лісів;  
262. проведення лісової сертифікації;  
263. здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основними вимогами щодо ведення лісового господарства, визначеними законодавством.  
264. Глава 5. ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПИТАНЬ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА  
265. Стаття 36. Зміст технічної документації з ведення лісового господарства  
266. Технічна документація з ведення лісового господарства встановлює комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що забезпечують регламентацію діяльності у цій сфері.  
267. Стаття 37. Види технічної документації з ведення лісового господарства  
268. До технічної документації з ведення лісового господарства належать стандарти, порядки, норми, правила, схеми, проекти, що регламентують:  
269. розподіл лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій;  
270. проведення рубок головного користування;  
271. організацію лісовпорядкування;  
272. ведення обліку і моніторингу лісів;  
273. організацію та проведення лісової сертифікації;  
274. заготівлю другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань;  
275. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт;  
276. правила відновлення лісів і лісорозведення;  
277. правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, а також здійснення інших рубок;  
278. здійснення охорони лісів від пожеж;  
279. здійснення захисту лісів від шкідників і хвороб.  
280. Законом та іншим нормативно-правовим актом можуть встановлюватись інші види технічної документації з ведення лісового господарства.  
281. Стаття 38. Розроблення та затвердження технічної документації з ведення лісового господарства  
282. Технічна документація з ведення лісового господарства розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та іншими центральними органами виконавчої влади.  
283. Вимоги технічної документації з ведення лісового господарства є обов'язковими до виконання всіма власниками, постійними і тимчасовими користувачами лісів.  
284. Глава 6. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЛІСІВ  
285. Стаття 39. Розподіл лісів за екологічним і соціально-економічним значенням  
286. Ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від переваг виконуваних ними функцій розподіляються на такі основні категорії:  
287. захисні ліси;  
288. рекреаційно-оздоровчі ліси;  
289. ліси природоохоронного призначення;  
290. ліси історико-культурного та іншого цільового призначення;  
291. експлуатаційні ліси.  
292. Стаття 40. Межі ділянок лісу, віднесених до відповідних основних категорій  
293. Під час розподілу лісів на відповідні основні категорії встановлюються межі ділянок лісу кожної з них.  
294. Межі лісових ділянок або лісових масивів, намічених для віднесення до однієї із основних категорій, повинні співпадати з межами земельних ділянок і відповідати природним межам, квартальним просікам, лініям зв'язку і електромереж та іншим чітко визначеним на місцевості розмежувальним лініям.  
295. Стаття 41. Розподіл лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій  
296. Розподіл лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій провадиться центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.  
297. Стаття 42. Виділення особливо захисних ділянок лісового фонду  
298. У лісах можуть бути виділені особливо захисні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування.  
299. Особливо захисні ділянки лісового фонду виділяються територіальними органами лісового господарства за поданням лісовпорядних організацій і погодженням з територіальними органами охорони навколишнього природного середовища.  
300. Нормативи, за якими виділяються особливо захисні ділянки лісового фонду, є складовою частиною Порядку розподілу лісів, залежно від переваг виконуваних ними функцій.  
301. Глава 7. ВСТАНОВЛЕННЯ ВІКУ СТИГЛОСТІ ДЕРЕВОСТАНІВ, НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ  
302. Стаття 43. Встановлення віку стиглості деревостанів  
303. Вік стиглості деревостанів визначається: виходячи з основного цільового призначення лісів, функцій, які вони виконують, продуктивності, біологічних особливостей деревних порід, умов місцезростання, природних зон, а також способів відновлення лісу.  
304. Обґрунтування віку стиглості проводиться за результатами спеціальних наукових досліджень або під час проведення лісовпорядкування.  
305. Вік стиглості затверджується центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.  
306. Стаття 44. Розрахункова лісосіка і порядок її затвердження  
307. Розрахункова лісосіка - це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.  
308. Розрахункова лісосіка загалом для України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей визначається як сума затверджених у встановленому порядку розрахункових лісосік, указаних у частині першій цієї статті.  
309. Пропозиції та відповідні обґрунтування щодо розрахункової лісосіки готуються лісовпорядними організаціями.  
310. Розрахункова лісосіка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за поданням центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, в установленому порядку.  
311. Стаття 45. Внесення коректив до розрахункової лісосіки  
312. У разі зміни меж ділянок лісового фонду, віку стиглості, розподілу лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій та інших змін, що впливають на норму заготівлі деревини від рубок головного користування, розрахункова лісосіка обчислюється і перезатверджується у порядку її затвердження.  
313. Глава 8. ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ  
314. Стаття 46. Поняття лісовпорядкування  
315. Лісовпорядкування - це комплекс державних заходів щодо організації і ведення лісового господарства з метою раціонального використання лісових ресурсів і ділянок лісового фонду, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і різнобічної інформації про лісовий фонд.  
316. Стаття 47. Зміст лісовпорядкування  
317. Лісовпорядкування передбачає:  
318. визначення меж і внутрішньогосподарську організацію території лісового фонду;  
319. виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;  
320. інвентаризацію лісового фонду з визначенням породного і вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;  
321. виявлення деревостанів, що потребують рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, визначення заходів щодо відновлення лісів і лісорозведення, меліорації, охорони і захисту лісів тощо, а також порядку і способів проведення цих робіт;  
322. обґрунтування розподілу лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій;  
323. обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;  
324. визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, а також інших лісогосподарських заходів;  
325. ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження;  
326. мисливське впорядкування території;  
327. ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру;  
328. проведення науково-дослідних робіт, з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів ;  
329. складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;  
330. участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
331. ведення моніторингу лісів;  
332. інші лісовпорядні дії.  
333. Стаття 48. Ведення лісовпорядкування  
334. Лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.  
335. У лісах державної власності лісовпорядкування ведеться за кошти державного, комунальної власності - місцевого бюджетів, лісах приватної власності - за власні кошти. Ведення лісовпорядкування може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.  
336. Стаття 49. Матеріали лісовпорядкування  
337. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної ділянки лісового фонду, комплексна оцінка ведення лісового господарства, розробляється проект організації та розвитку лісового господарства, який передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства.  
338. Затверджені в установленому порядку матеріали лісовпорядкування є обов'язковими нормативними документами для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.  
339. Глава 9. ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ КАДАСТР ТА ОБЛІК ЛІСІВ  
340. Стаття 50. Завдання державного лісового кадастру  
341. Державний лісовий кадастр на території України ведеться на основі державного земельного кадастру з метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісах.  
342. Стаття 51. Призначення державного лісового кадастру  
343. Державний лісовий кадастр призначений для забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян достовірними та об'єктивними даними щодо природного, господарського стану та правового режиму використання лісового фонду.  
344. Стаття 52. Складові частини державного лісового кадастру  
345. Державний лісовий кадастр включає:  
346. облік якісного і кількісного стану лісового фонду;  
347. розподіл лісів залежно від переваг виконуваних ними функцій;  
348. грошову оцінку лісів (в необхідних випадках для практичних цілей);  
349. інші дані.  
350. Стаття 53. Документація державного лісового кадастру  
351. Документація державного лісового кадастру ведеться окремо для власників, постійних користувачів лісів територіальними органами лісового господарства на основі державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та обліку лісів і використання таких документів:  
352. рішень про надання в користування лісів, їх вилучення, зміну основних категорій лісів;  
353. актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів;  
354. актів технічного приймання лісових культур;  
355. актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі;  
356. актів обстеження у разі зміни категорій земель у результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів.  
357. Документація державного лісового кадастру може уточнюватись під час проведення чергового державного обліку лісів.  
358. Документація державного лісового кадастру для країни поновлюється раз на п'ять років.  
359. Стаття 54. Порядок ведення державного лісового кадастру  
360. Державний лісовий кадастр ведеться центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за єдиною для України системою за рахунок коштів державного бюджету.  
361. Порядок ведення державного лісового кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
362. Стаття 55. Облік лісів  
363. Облік лісів містить відомості, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількістю і якістю лісів.  
364. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.  
365. Ведення обліку лісів забезпечується постійним внесенням змін у характеристику кожної лісової ділянки, спричинених господарською діяльністю, стихійним лихом або іншими причинами.  
366. Глава 10. МОНІТОРИНГ ЛІСІВ І ЛІСОВА СЕРТИФІКАЦІЯ  
367. Стаття 56. Моніторинг лісів  
368. Моніторинг лісів - це система регулярних спостережень, оцінки і прогнозу динаміки стану лісів.  
369. Моніторинг лісів провадиться шляхом збирання, передавання, збереження та аналізу інформації про стан лісів, прогнозування змін у лісах і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення лісоуправління, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану лісів, дотримання вимог екологічної безпеки та принципів ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку.  
370. Моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.  
371. Стаття 57. Лісова сертифікація  
372. Лісова сертифікація - це оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства.  
373. Глава 11. ПЕРЕВЕДЕННЯ ЛІСОВИХ ЗЕМЕЛЬ ДО НЕЛІСОВИХ, РОЗМІЩЕННЯ МІСЦЬ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН І ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ  
374. Стаття 58. Переведення лісових ділянок до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства  
375. Переведення лісових ділянок до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, і вилучення земель лісового фонду з постійного користування здійснюється за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.  
376. Переведення лісових земель до інших категорій здійснюється за погодженням з відповідними територіальними органами лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.  
377. Стаття 59. Переведення лісових ділянок до нелісових для використання у цілях, пов'язаних із веденням лісового господарства  
378. Переведення лісових ділянок до нелісових у цілях, пов'язаних з веденням лісового господарства здійснюється з дозволу територіальних органів лісового господарства за погодженням з територіальними органами охорони навколишнього природного середовища.  
379. Стаття 60. Вирішення питань про збереження або вирубування дерев і чагарників у разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства  
380. У разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини.  
381. Підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.  
382. У разі виникнення додаткової потреби у вирубуванні дерев і чагарників на зазначених ділянках, питання про вирубування дерев і чагарників та порядок використання заготовленої при цьому деревини вирішується органом, який прийняв рішення про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки.  
383. Рішення про вирубування дерев і чагарників приймається за попереднім погодженням з відповідними територіальними органами охорони навколишнього природного середовища.  
384. Стаття 61. Розміщення, проектування, будівництво і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів  
385. Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднювальних речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.  
386. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан і відтворення лісів.  
387. Стаття 62. Визначення місць і погодження проектів будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів  
388. Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, провадиться за погодженням з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, територіальними органами лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами відповідно до законодавства.  
389. Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об'єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і порядку, що встановлюються законодавством України.  
390. Стаття 63. Використання земельних ділянок лісового фонду для видобування корисних копалин, прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства  
391. Використання земельних ділянок лісового фонду для видобування корисних копалин, прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурильних, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться після надання цих ділянок для зазначених цілей у порядку, встановленому земельним законодавством.  
392. Зазначені роботи повинні вестися способами і методами, що не призводять до погіршення протипожежного і санітарного стану лісів та умов їх відтворення.  
393. Розділ V. ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА  
394. Глава 12. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА  
395. Стаття 64. Зміст ведення лісового господарства  
396. Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів із охорони, захисту, використання та відтворення лісів.  
397. Стаття 65. Основні вимоги щодо ведення лісового господарства  
398. Підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють ведення лісового господарства, з урахуванням господарського призначення лісів і природнокліматичних умов зобов'язані:  
399. забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;  
400. здійснювати відтворення лісів;  
401. забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біологічного різноманіття у лісах;  
402. здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень;  
403. забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;  
404. раціонально використовувати ділянки лісового фонду.  
405. Глава 13. ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ  
406. Стаття 66. Види використання лісових ресурсів  
407. За умови додержання вимог законодавства України використання лісових ресурсів може здійснюватись в порядку спеціального і загального використання.  
408. В порядку спеціального використання можуть здійснюватись такі види використання лісових ресурсів:  
409. заготівля деревини в порядку рубок головного користування;  
410. заготівля другорядних лісових матеріалів;  
411. побічні лісові користування;  
412. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт та інших суспільних потреб.  
413. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.  
414. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, відведених для цієї мети.  
415. Вимоги до підприємств, установ, організацій і громадян, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів визначаються Правилами відпуску лісових ресурсів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
416. Загальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до статті 77.  
417. Стаття 67. Відведення лісових ділянок  
418. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які відводяться для цієї мети, без надання земельних ділянок.  
419. Лісова ділянка може бути відведена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для використання різних видів лісових ресурсів.  
420. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться винними в цьому особами до стані, придатного для використання за призначенням, за їх рахунок і в строки, встановлені власниками та постійними користувачами лісів.  
421. Стаття 68. Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів  
422. Спеціальне використання лісових ресурсів на відведеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.  
423. На відведених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.  
424. Спеціальний дозвіл видається в установленому порядку також на проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та проведення інших рубок.  
425. Форми лісорубного квитка (ордера) та лісового квитка і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
426. Стаття 69. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування  
427. Заготівля деревини здійснюється під час рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. У виняткових випадках ці рубки можуть проводитися у пристигаючих деревостанах за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.  
428. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, усихаючі та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки.  
429. Під час проведення рубок головного користування не дозволяється вирубування та пошкодження:  
430. цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;  
431. насінників і плюсових дерев;  
432. життєздатного підросту.  
433. У виняткових випадках вирубування цих дерев і чагарників може бути здійснене з дозволу територіальних органів лісового господарства. Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України та у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - з дозволу територіальних органів з питань охорони навколишнього природного середовища.  
434. Деревина заготовляється також під час здійснення заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (рубки, пов'язані з веденням лісового господарства) та під час проведення інших рубок (розчищення ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).  
435. Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, провадиться власниками та постійними користувачами лісів, яким у встановленому порядку надано це право.  
436. У разі здійснення будівельних та інших робіт на лісових ділянках, заготівля деревини провадиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельні ділянки для цих цілей, якщо в рішенні про надання земельної ділянки не передбачено інше.  
437. Стаття 70. Види рубок головного користування  
438. Залежно від переваг виконуваних лісами функцій, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, крутизни схилів, інших особливостей застосовуються вибіркові, поступові та суцільні рубки.  
439. Вибіркові (добровільно-вибіркові) рубки - це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).  
440. Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові) рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.  
441. Суцільні рубки - це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю.  
442. Стаття 71. Визначення розміру заготівлі деревини в порядку рубок головного користування  
443. Визначення розміру заготівлі деревини в порядку рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.  
444. Стаття 72. Заготівля другорядних лісових матеріалів  
445. У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків.  
446. Технічною документацією з ведення лісового господарства може бути передбачено заготівлю інших другорядних лісових матеріалів.  
447. Стаття 73. Побічні лісові користування  
448. До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, вуглевипалювання, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.  
449. Здійснення побічних лісових користувань здійснюється без заподіяння шкоди лісу.  
450. Стаття 74. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.  
451. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів, з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.  
452. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.  
453. Стаття 75. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства.  
454. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства (мисливські угіддя) здійснюється відповідно до цього Кодексу та Законів України „Про тваринний світ", „Про мисливське господарство та полювання".  
455. Стаття 76. Огляд місць використання лісових ресурсів  
456. Огляд місць використання лісових ресурсів здійснюється власником, постійним користувачем з метою виявлення повноти і правильності розроблення лісосік, проведення заготівлі живиці та деревини, другорядних лісових матеріалів, виявлення недорубів, невивезення лісових матеріалів та перевірки додержання вимог законодавства під час використання лісових ресурсів.  
457. Порядок огляду місць використання лісових ресурсів здійснюється згідно з Правилами відпуску лісових ресурсів.  
458. Стаття 77. Перебування громадян у лісах  
459. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, безкоштовно збирати в них для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.  
460. Громадяни зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними у частині першій цієї статті, способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів.  
461. Стаття 78. Плата за використання лісових ресурсів  
462. Використання лісових ресурсів на землях державної і комунальної власності, крім розміщення пасік і випадків, передбачених статтею 77 цього Кодексу, є платним.  
463. Розподіл платежів за використання лісових ресурсів на землях державної і комунальної власності визначається законодавством.  
464. Порядок справляння плати за використання лісових ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
465. Стаття 79. Припинення права використання лісових ресурсів  
466. Право використання лісових ресурсів припиняється в разі:  
467. 1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів;  
468. 2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів;  
469. 3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;  
470. 4) порушення правил і норм використання лісових ресурсів;  
471. 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;  
472. 6) систематичного порушення встановлених строків плати за використання лісових ресурсів;  
473. 7) використання лісової ділянки не за призначенням.  
474. Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку власниками та постійними користувачами лісів шляхом анулювання лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка.  
475. У випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6, 7 частини першої цієї статті, право використання лісових ресурсів припиняється за рішенням суду.  
476. Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.  
477. Глава 14. ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ  
478. Стаття 80. Мета відтворення лісів  
479. Відтворення лісів здійснюється з метою:  
480. досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями;  
481. підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;  
482. поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості.  
483. Відтворення лісів здійснюється шляхом їх відновлення та лісорозведення.  
484. Стаття 81. Відновлення лісів  
485. Відновлення лісів здійснюється на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо).  
486. На лісових ділянках, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними і малоцінними насадженнями, відновлення більш цінних та високопродуктивних деревостанів здійснюється шляхом реконструкції та лісокультурними методами.  
487. Стаття 82. Лісорозведення  
488. Лісорозведення здійснюється на інших, призначених для створення лісів землях, насамперед низькопродуктивних та не придатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски, пустощі тощо), на землях сільськогосподарського призначення, виділених для створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень.  
489. Землі, призначені для лісорозведення, можуть бути віднесені до категорії земель лісового фонду відповідно до земельного законодавства.  
490. Стаття 83. Обсяги і способи відновлення лісів і лісорозведення  
491. Обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді та стану земель, що підлягають залісенню.  
492. Відновлення лісів проводиться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід.  
493. Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення продуктивних деревостанів з високими захисними властивостями.  
494. Глава 15. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ, ПОЛІПШЕННЯ ЯКІСНОГО СКЛАДУ ЛІСІВ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ У ЛІСАХ  
495. Стаття 84. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів  
496. З метою підвищення продуктивності лісів власники та постійні користувачі здійснюють заходи щодо:  
497. зменшення площі земель, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотними і нестійкими деревостанами;  
498. підвищення родючості ґрунтів (меліорація, запобігання ерозії ґрунтів, заболочуванню, засоленню та іншим негативним процесам) ;  
499. впровадження сучасних досягнень селекції, лісового насінництва, сортовипробування найцінніших у господарському відношенні деревних порід;  
500. ефективного догляду за лісовими культурами;  
501. охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб;  
502. оптимізації вікової структури лісів.  
503. Стаття 85. Заходи щодо поліпшення якісного складу лісів  
504. З метою поліпшення породного складу і якості лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники та постійні користувачі лісів здійснюють заходи щодо ведення лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).  
505. Стаття 86. Збереження біологічного різноманіття у лісах  
506. Збереження біологічного різноманіття у лісах здійснюється власниками та постійними користувачами на генетичному, популяційному, видовому і ценотичному рівнях через:  
507. виділення, створення і збереження об'єктів цінного генетичного фонду лісових порід (генетичних резерватів, плюсових насаджень і дерев, колекційних ділянок, лісонасінних ділянок і плантацій, дослідних та випробних культур, тощо);  
508. недопущення генетичного забруднення генофондів аборигенних порід та інвазій інтродукованих видів у природні екосистеми;  
509. застосування екологічно орієнтованих способів відтворення лісів та використання лісових ресурсів;  
510. забезпечення охорони рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань, пралісів відповідно до природоохоронного законодавства.  
511. Глава 16. ОХОРОНА І ЗАХИСТ ЛІСІВ  
512. Стаття 87. Організація охорони і захисту лісів  
513. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.  
514. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, власників та постійних користувачів лісами.  
515. Стаття 88. Охорона лісів від пожеж  
516. Власники та постійні користувачі лісами зобов'язані розробляти та проводити в установлений термін комплекс протипожежних заходів в лісах. Перелік протипожежних заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральними органами виконавчої влади з питань лісового господарства.  
517. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування для гасіння пожеж можуть залучати громадян та юридичних осіб, їх транспортні та інші технічні засоби.  
518. Витрати, пов'язані з використанням транспортних та інших технічних засобів громадян та юридичних осіб, які були залучені за їх згодою для гасіння пожеж, відшкодовуються в установленому порядку.  
519. Стаття 89. Захист лісів від шкідників і хвороб  
520. Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісового фонду, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення вказаних осередків, їх локалізації і ліквідації.  
521. Захист лісів від шкідників і хвороб включає в себе такі заходи:  
522. поточні, експедиційні, аеровізуальні і інші лісопатологічні обстеження;  
523. загальний, рекогносцирувальний і детальний нагляд за розвитком шкідників і хвороб лісу;  
524. розроблення і застосування авіаційних і наземних заходів боротьби зі шкідниками і хворобами лісу;  
525. організація робіт з профілактики і ліквідації осередків шкідників і хвороб лісу.  
526. Стаття 90. Авіаційна охорона і захист лісів  
527. Охорона і захист лісів може здійснюватись із застосуванням авіації.  
528. Зона авіаційної охорони і захисту лісів визначається центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.  
529. Авіаційна охорона і захист лісів здійснюється спеціалізованими організаціями центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за рахунок державного бюджету або інших джерел, не заборонених законом.  
530. Для виконання авіаохоронних функцій гідрометеослужба безкоштовно забезпечуює спеціалізовані організації авіаційної охорони лісів добовими і періодичними прогнозами погоди, прогнозами пожежної безпеки в лісах, щоденними зведеннями про погоду, супутниковою метеорологічною інформацією.  
531. Стаття 91. Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів  
532. Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів, зобов'язані погоджувати її відповідно до законодавства з територіальними органами лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами.  
533. Стаття 92. Встановлення заборони на користування лісами  
534. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах своїх повноважень можуть установлювати заборону або обмеження на відвідування лісів населенням, а також проведення певних видів робіт на окремих ділянках лісового фонду на період пожежної небезпеки та під час проведення заходів боротьби зі шкідниками.  
535. Стаття 93. Здійснення охорони і захисту лісів  
536. Охорону і захист лісів здійснюють:  
537. державна лісова охорона, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та його територіальних органів;  
538. лісова охорона постійних користувачів і власників лісів.  
539. Державна лісова охорона має статус правоохоронних органів.  
540. Положення про державну лісову охорону та лісову охорону постійних користувачів та власників лісів затверджується Кабінетом Міністрів України.  
541. Стаття 94. Основні завдання державної лісової охорони  
542. Завданнями державної лісової охорони є:  
543. забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження та іншого шкідливого впливу;  
544. здійснення контролю за додержанням норм, правил та інших нормативних документів з ведення лісового господарства.  
545. Стаття 95. Повноваження посадових осіб державної лісової охорони  
546. Посадові особи державної лісової охорони мають право:  
547. 1) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку лісові ділянки, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб, перевіряти відповідні документи щодо використання лісів;  
548. 2) перевіряти у громадян і юридичних осіб дозволи та інші документи на використання лісових ресурсів і користування лісами;  
549. 3) складати акти перевірок, протоколи про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення;  
550. 4) зупиняти транспортні засоби та проводити огляд речей, транспортних засобів, знарядь, добутої в лісі продукції та інших предметів;  
551. 5) у разі неможливості встановлення особи правопорушника лісового законодавства на місці вчинення правопорушення, доставляти його в органи внутрішніх справ або в органи місцевого самоврядування для складання протоколу про адміністративне правопорушення;  
552. 6) вилучати у відповідних випадках у громадян і юридичних осіб документи, добуті лісові ресурси, знаряддя їх добування, а також транспортні засоби та вирішувати питання про їх подальшу належність і використання в установленому законом порядку;  
553. 7) проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно-відеозйомку, як допоміжний засіб для запобігання порушень у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
554. 8) викликати громадян, у тому числі посадових осіб для одержання від них усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними лісового законодавства;  
555. 9) безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, зберігання або перероблення лісопродукції, з метою здійснення нагляду за законністю використання лісових ресурсів;  
556. 10) визначати розмір збитків, завданих лісовому господарству, за затвердженими таксами і методиками;  
557. 11) анулювати дозволи або інші документи на право використання лісових ресурсів у випадках порушення лісового законодавства;  
558. 12) приймати рішення про обмеження або заборону господарської та іншої діяльності;  
559. 13) направляти у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності, позови до судових органів;  
560. 14) звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позовів до суду про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно або тимчасово зайнятих лісових ділянок, строк користування якими закінчився;  
561. 15) посадові особи державної лісової охорони можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.  
562. Посадові особи державної лісової охорони забезпечуються форменим одягом.  
563. Посадові особи державної лісової охорони мають право на зберігання, носіння і застосування спеціальних засобів та зброї в порядку, встановленому законодавством та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою.  
564. Стаття 96. Соціально-правовий захист посадових осіб державної лісової охорони  
565. Держава гарантує захист честі, гідності, здоров'я, життя, майна посадових осіб державної лісової охорони і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.  
566. Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна посадової особи державної лісової охорони чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, компенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
567. У разі загибелі посадової особи державної лісової охорони у зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
568. У разі нанесення посадовій особі державної лісової охорони тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і призначається пенсія за інвалідністю.  
569. У разі нанесення посадовій особі державної лісової охорони тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
570. Річна заробітна плата посадової особи державної лісової охорони, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які одержала посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував рокові загибелі або ушкодження здоров'я.  
571. За рахунок коштів Державного бюджету України виплачується різниця між сумою, передбаченою частинами четвертою - шостою цієї статті, та сумою, встановленою відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".  
572. Глава 17. КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ, ЗАХИСТОМ, ВИКОРИСТАННЯМ ТА ВІДТВОРЕННЯМ ЛІСІВ  
573. Стаття 97. Завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів  
574. Завданнями контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є:  
575. забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;  
576. забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;  
577. запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.  
578. Стаття 98. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів  
579. Державний контроль охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснює центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в частині додержання вимог природоохоронного законодавства у цій сфері і центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства в частині додержання норм, правил та інших нормативних документів з ведення лісового господарства.  
580. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів у межах своїх повноважень, визначених законом, можуть здійснювати інші центральні та місцеві органи виконавчої влади.  
581. Стаття 99. Громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів  
582. Громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.  
583. Повноваження громадських інспекторів визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.  
584. Стаття 100. Повноваження громадських природоохоронних об'єднань у сфері лісових відносин  
585. Громадські природоохоронні об'єднання у сфері лісових відносин мають право:  
586. 1) брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;  
587. 2) вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них;  
588. 3) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони та відтворення лісів;  
589. 4) вносити пропозиції щодо розроблення нормативно-правових актів з питань ведення лісового господарства;  
590. 5) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом інформації про стан лісів або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.  
591. Діяльність громадських природоохоронних об'єднань здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.  
592. Глава 18. ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ НА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ, ПОЛІПШЕННЯ ЯКІСНОГО СКЛАДУ ЛІСІВ ЇХ ОХОРОНУ, ЗАХИСТ ТА ВІДТВОРЕННЯ  
593. Стаття 101. Здійснення видатків на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів їх охорону, захист і відтворення  
594. Видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх відтворення і охорону здійснюються за рахунок:  
595. державного бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій щодо лісів державної власності;  
596. місцевого бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій щодо лісів комунальної власності;  
597. власних коштів щодо лісів приватної власності.  
598. Видатки на зазначені цілі можуть здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.  
599. Видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільового виділення коштів для реалізації загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм ведення лісового господарства.  
600. Порядок використання коштів, що виділяються з бюджету на ведення лісового господарства, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
601. Глава 19. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ  
602. Стаття 102. Економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів  
603. Держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів шляхом:  
604. компенсації витрат, понесених власниками та користувачами лісів при впровадженні заходів щодо розширеного відтворення лісів;  
605. застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного та природоохоронного призначення.  
606. Компенсація витрат проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм.  
607. Підставою для розгляду питання про економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів є заява чи клопотання власників і користувачів лісів до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, за місцезнаходженням лісової ділянки.  
608. Порядок економічного стимулювання впровадження заходів щодо розширеного відтворення лісів встановлює Кабінет Міністрів України.  
609. Глава 20. ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ НА ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ ЗЕМЕЛЬ  
610. Стаття 103. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду  
611. Порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до закону України „Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.  
612. Стаття 104. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях оборони  
613. Ліси, розташовані на землях оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства.  
614. Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони провадиться військовими спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому законом України „Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.  
615. Стаття 105. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на земельних ділянках зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення  
616. Охорона, захист, використання та відтворення лісів на земельних ділянках зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення здійснюється в порядку, встановленому законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" цим Кодексом та іншими актами законодавства.  
617. Розділ VІ. СПОРИ У СФЕРІ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЛІСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА  
618. Глава 21. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ  
619. Стаття 106. Органи, що вирішують спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів  
620. Спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів вирішуються судами, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.  
621. Виключно судом вирішуються спори з питань володіння і користування лісами, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб.  
622. Органи місцевого самоврядування вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів на землях комунальної власності.  
623. Органи виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів на землях державної власності.  
624. У разі незгоди лісокористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища спір вирішується судом.  
625. Стаття 107. Виконання рішення органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань лісового господарства, з питань охорони навколишнього природного середовища щодо спорів з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів  
626. Рішення органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань лісового господарства, з питань охорони навколишнього природного середовища набирає чинності з дати його прийняття. Оскарження зазначеного рішення в суді зупиняє його виконання.  
627. Виконання рішення щодо спору з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюється органом, який його прийняв.  
628. Виконання рішення не звільняє особу від відшкодування збитків, заподіяних нею внаслідок порушення лісового законодавства.  
629. Глава 22. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЛІСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА  
630. Стаття 108. Відповідальність за порушення лісового законодавства  
631. Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.  
632. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть громадяни та юридичні особи, що безпосередньо скоїли порушення, які полягають у:  
633. 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;  
634. 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;  
635. 3) порушенні вимог пожежної безпеки в лісах;  
636. 4) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;  
637. 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері використання, відтворення та охорони лісів;  
638. 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;  
639. 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;  
640. 8) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами;  
641. 9) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, в тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу;  
642. 10) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;  
643. 11) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;  
644. 12) заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;  
645. 13) порушенні порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;  
646. 14) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;  
647. 15) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;  
648. 16) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливові на стан і відтворення лісів;  
649. 17) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;  
650. 18) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на лісових ділянках;  
651. 19) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках;  
652. 20) невиконанні постанов і приписів державної лісової охорони.  
653. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.  
654. Стаття 109. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок лісового фонду  
655. Самовільно зайняті земельні ділянки лісового фонду підлягають поверненню за їхньою належністю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.  
656. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок лісового фонду здійснюється у порядку, встановленому земельним законодавством.  
657. Стаття 110. Відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства  
658. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.  
659. Стаття 111. Вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів  
660. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.  
661. Стаття 112. Припинення робіт, небезпечних для природного стану лісів і їх відтворення  
662. Органи виконавчої влади з питань лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища, місцеві органи виконавчої влади, інші уповноважені державні органи України в межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, установами, організаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені технологічні, санітарні та інші спеціальні вимоги щодо безпеки природного стану лісів та їх відтворення.  
663. Розділ VІІ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ  
664. Глава 23. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ  
665. Стаття 113. Застосування вимог міжнародних договорів  
666. У разі, коли міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у лісовому законодавстві, застосовуються правила міжнародного договору.  
667. Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
668. 1. Цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування.  
669. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Лісовий Кодекс України (Відомості Верховної Ради, 1994 р., №17, ст.99; 2000 р, №10, ст.79; 2000 р., №14-15-16, ст.121; 2000 р., №21, ст.157)  
670. 3. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють в частині, що не суперечить цьому Кодексу  
671. 4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Кодексу:  
672. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України та Президенту України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Кодексу;  
673. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;  
674. розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Кодексом;  
675. забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів у відповідність з цим Кодексом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу;  
676. 5. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом.