Кількість абзаців - 149 Розмітка (ліва колонка)


Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2005-2015 роки (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України  
2. Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2005 - 2015 роки  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
4. 1. Затвердити Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2005 - 2015 роки (далі - Програма), що додається.  
5. 2. Кабінету Міністрів України під час розроблення проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки на фінансування заходів, визначених Програмою.  
6. 3. Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській та Чернігівській обласним державним адміністраціям розробити комплекс заходів щодо виконання Програми і забезпечити їх здійснення.  
7. 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
8. ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від ___________ 2005 року № ________ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2005 - 2015 роки  
9. І. Сучасний соціально-економічний стан території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи  
10. Унаслідок Чорнобильської катастрофи залишаються забрудненими 6, 7 млн. гектарів земель, з них 1, 2 млн. гектарів сільськогосподарських угідь із щільністю радіоактивного забруднення ґрунту цезієм (-137Сs) понад 37 кБк/м-2. Потребують реабілітації та повернення у виробництво 130, 6 тис. гектарів, вилучених з господарського використання сільськогосподарських угідь.  
11. На забрудненій радіонуклідами території (2161 населений пункт) проживає понад 3 млн. чоловік, з них 600 тис. дітей. Катастрофа призвела до значної втрати населенням здоров'я не тільки внаслідок опромінення, а й психологічних та моральних факторів.  
12. Особливо тяжкими соціальні наслідки виявилися для населення Полісся, де сільськогосподарське виробництво є основним сектором економіки, природні ландшафти дають змогу одержувати значну частку продукції, а доза опромінення формується в основному внаслідок уживання продуктів харчування місцевого виробництва.  
13. Через 18 років після катастрофи на Поліссі ще залишається 46 населених пунктів, де вміст радіонуклідів у сільськогосподарській продукції постійно перевищує не тільки допустимий, а й тимчасовий рівень, встановлений одразу після катастрофи. Майже у 460 населених пунктах рівень радіоактивного забруднення молока і м'яса майже у 70 відсотків приватних господарств постійно перевищує встановлені законодавством допустимі нормативи. Особливо гостро стоїть проблема забезпечення чистими продуктами харчування дітей.  
14. Сумарна доза опромінення на 80 - 95 відсотків формується за рахунок споживання населенням продуктів харчування з підвищеним вмістом радіонуклідів (переважно -137Сs). Тому саме виробництво і споживання сільськогосподарської продукції на сьогодні визначає ступінь радіаційної безпеки населення.  
15. Через украй обмежене здійснення у сільськогосподарському виробництві протирадіаційних заходів (менше 10 відсотків потреби і в значно меншому обсязі, ніж у Росії чи Білорусі) кількість населених пунктів з річною дозою опромінення понад 1 мЗв з 1994 року, незважаючи на природні процеси розпаду радіонуклідів, практично не змінюється. Така ситуація може зберегтися протягом кількох найближчих десятиріч.  
16. В окремих регіонах, де поширені торфово-болотні ґрунти, коефіцієнт переходу радіоцезію в рослини з яких у 30 - 100 разів вищий, ніж на мінеральних орних ґрунтах. Саме це і спричиняє радіологічну критичність сільськогосподарської продукції. Без вжиття належних заходів у цих регіонах можна чекати на довготривале підвищення забруднення молока та м'яса.  
17. У зв'язку з цим до найпріоритетніших протирадіаційних заходів на найближчий період слід віднести:  
18. зоотехнічні - застосування кормових домішок (фероцин дає змогу зменшити радіоактивне забруднення продукції у 2 - 7 разів), відгодівля тварин "чистими" кормами (до 10 разів);  
19. агротехнічні - проведення поверхневого та докорінного поліпшення луків і пасовищ (у 3 - 5 разів);  
20. агрохімічні - внесення підвищених доз мінеральних добрив (у 1, 5 - 2 рази), вапнування ґрунтів (у 1, 5 - 2 рази);  
21. агромеліоративні - осушення перезволожених земель;  
22. організаційні - зміна виду використання землі тощо.  
23. Для розв'язання цієї гострої проблеми потрібна державна підтримка, координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Саме спосіб ведення сільськогосподарського виробництва сьогодні визначає ступінь радіаційної безпеки населення, питання ж його організації не належать до категорії "надзвичайних" і потребують фахового вирішення у плановому порядку.  
24. Радіоактивно забруднені регіони достатньою мірою забезпечені трудовими ресурсами, однак мають високий рівень безробіття. Розроблення місцевих родовищ корисних копалин (сапропелі, фосфорити, туфи, вапнякові матеріали тощо) може бути одним з основних заходів, спрямованих на ліквідацію безробіття, а отже, і отримання радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції. На забруднених територіях у перші роки після катастрофи було організовано дозиметричні пости Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів та Держводгоспу України, які сьогодні практично не функціонують і потребують відродження.  
25. На розв'язання проблеми відродження і розвитку агропромислового виробництва на радіоактивно забрудненій території, забезпечення гарантованого виробництва нормативно безпечної сільськогосподарської продукції і спрямована ця Програма.  
26. ІІ. Мета та основні завдання Програми  
27. Метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на комплексну реабілітацію сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забрудненій території, поліпшення стану довкілля та формування екомережі, розвиток продуктивних сил і відновлення виробничої та соціальної інфраструктури на цій території, забезпечення виробництва гарантовано радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції, приведення системи радіологічного контролю у відповідність із сучасними вимогами, удосконалення його методичної та матеріальної бази, а також на поліпшення координації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій сільського і водного господарства, харчової промисловості та фермерських господарств.  
28. Основним пріоритетом у Програмі визначається забезпечення зниження сумарної дози опромінення населення, створення екологічно безпечних умов для його проживання і ведення господарської діяльності, а також зняття з радіоактивно забрудненої території обмежень щодо виробництва сільськогосподарської продукції та використання сільськогосподарських угідь.  
29. Стрижнем цієї Програми є забезпечення соціально-економічного і насамперед сільськогосподарського розвитку територій та охорони довкілля північно-західної частини України, яка зазнала найбільш довгострокового радіоактивного забруднення, що здійснюватиметься центральними і місцевими органами виконавчої влади.  
30. Програма за своєю спрямованістю є:  
31. соціальною, що передбачає розв'язання проблем підвищення рівня та якості життя, зниження рівня безробіття, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, збереження здоров'я населення, насамперед дітей;  
32. екологічною, що сприяє ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи екологічного характеру і передбачає здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів щодо формування екомережі та реабілітації забруднених земель;  
33. економічною, що сприяє розв'язанню комплексних галузевих і міжгалузевих проблем сільськогосподарського виробництва і передбачає підвищення його ефективності та якісних характеристик, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації.  
34. Основними завданнями Програми є:  
35. комплексне поліпшення стану радіоактивно забрудненої території;  
36. отримання гарантовано безпечної сільськогосподарської продукції;  
37. забезпечення пріоритетності фінансування протирадіаційних заходів, науково обґрунтованих за критичністю радіаційних факторів;  
38. ефективне використання місцевої сировинної бази, мінеральних добрив, меліорантів, кормових радіосорбувальних домішок;  
39. створення вітчизняного виробництва фероцину і фероцин-бентонітових сумішей;  
40. приведення системи радіологічного контролю у відповідність із сучасними вимогами, вдосконалення його методичної та матеріальної бази;  
41. організація наукового забезпечення і супроводження виконання Програми, контроль за її ефективністю.  
42. ІІІ. Етапи виконання Програми  
43. Програма буде виконуватися у два етапи.  
44. На першому етапі (2005 - 2009 роки) передбачається:  
45. розроблення та здійснення комплексу протирадіаційних агротехнічних заходів, спрямованих на зниження рівня радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності рослинництва (внесення добрив, вапнування, меліорація тощо);  
46. створення кормової бази, яка б забезпечувала виробництво продукції тваринництва нижче допустимого рівня забруднення (залуження і перезалуження пасовищ, сіножатей тощо);  
47. відродження інтенсивного товарного агропромислового виробництва;  
48. впровадження спеціальних технологій, які б забезпечували зниження рівня забруднення молока і м'яса (застосування домішок, завершальна відгодівля, перепрофілювання тощо);  
49. створення виробничих потужностей для переробки "критичної" сировини, що виробляється на радіоактивно забрудненій території;  
50. розроблення організаційно-економічного і цінового механізму стимулювання виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів;  
51. створення вітчизняного виробництва радіосорбувальних домішок (фероцин, фероцинові болюси, сіль-лизунець із фероцином, біфеж, мінеральні силікати тощо);  
52. проведення агрохімічної паспортизації та уточненого радіологічного обстеження земель сільськогосподарського призначення;  
53. розроблення методології та створення кадастру радіоактивно забруднених земель сільськогосподарського призначення на рівні господарств з використанням даних дистанційного зондування і геоінформаційних технологій;  
54. створення, актуалізація та поповнення національного і регіональних інформаційних банків даних радіологічного моніторингу, оцінка їх достовірності;  
55. комплексний аналіз стану радіоактивного забруднення та класифікація земель сільськогосподарського призначення (на рівні областей, районів і господарств) за нормованими даними (допустимий рівень забруднення для продуктів харчування і рівень дозового навантаження на населення), визначення критичних ланок сільськогосподарського виробництва та обґрунтування необхідності вжиття протирадіаційних заходів, їх пріоритетності і створення системи контролю за ефективністю;  
56. визначення напрямів оптимізації системи радіологічного моніторингу ґрунтів і сільськогосподарської продукції та поліпшення аналітичного забезпечення відповідних робіт;  
57. відновлення комплексних наукових досліджень з визначення радіаційної ситуації на забрудненій території;  
58. наукове обґрунтування обсягів робіт, пов'язаних з проведенням протирадіаційних заходів, для кожного господарства, району, області;  
59. розроблення довгострокових прогнозів динаміки радіаційної ситуації на радіоактивно забрудненій території;  
60. створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки прийняття управлінських рішень, підготовки інформаційних матеріалів та інформування державних органів і громадськості.  
61. На другому етапі (2010 - 2015 роки) передбачається:  
62. здійснення комплексу протирадіаційних агротехнічних заходів з метою зниження рівня радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності рослинництва (внесення добрив, вапнування, меліорація);  
63. першочергове розв'язання проблеми дитячого харчування шляхом створення спеціальних сировинних зон на підставі даних суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва;  
64. подальший розвиток інтенсивного товарного агропромислового виробництва;  
65. впровадження спеціальних технологій, які забезпечують зниження рівня забруднення молока і м'яса (застосування домішок, завершальна відгодівля тощо);  
66. переробка "критичної" сировини, що виробляється на забрудненій території, шляхом створення для цього необхідної інфраструктури;  
67. впровадження організаційно-економічного і цінового механізму стимулювання виробництва радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції та підвищення її якості (стимулювання отримання сільськогосподарської продукції з мінімально можливим вмістом радіонуклідів, дотації, пільги тощо);  
68. застосування в агропромисловому виробництві вітчизняних радіосорбувальних домішок (фероцин, фероцинові болюси, сіль-лизунець із фероцином, біфеж та мінеральні силікати);  
69. удосконалення системи радіологічного контролю та радіологічного моніторингу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням радіаційної ситуації;  
70. ведення кадастру радіоактивно забруднених земель сільськогосподарського призначення засобами геоінформаційних систем за даними національного та регіональних банків даних;  
71. проведення комплексного аналізу стану радіоактивного забруднення (областей, районів і господарств) на підставі даних суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва, коригування класифікації земель сільськогосподарського призначення, уточнення критичних ланок сільськогосподарського виробництва та необхідної системи протирадіаційних заходів, їх пріоритетності, удосконалення системи контролю за ефективністю;  
72. актуалізація та поповнення національного і регіональних інформаційних банків даних та інформаційно-аналітичної системи радіоекологічного моніторингу, створення тематичних карт оцінки радіаційної ситуації на землях сільськогосподарського призначення;  
73. оптимізація і модернізація аналітичного забезпечення робіт з радіологічного моніторингу;  
74. проведення статистичної оцінки рівнів забруднення критичної сільськогосподарської продукції 137Сs та розроблення довгострокового прогнозу;  
75. розроблення рекомендацій щодо планування об'єктів та обсягів радіологічного моніторингу;  
76. наукове обґрунтування обсягів здійснення протирадіаційних заходів для кожного господарства, району, області;  
77. уточнення довгострокових прогнозів динаміки радіаційної ситуації на забрудненій території;  
78. зняття обмежень щодо напрямів використання виведених з обігу радіоактивно забруднених земель сільськогосподарського призначення.  
79. На всіх етапах передбачається наукове супроводження виконання Програми, радіологічний моніторинг, а також постійний контроль за ефективністю здійснення протирадіаційних заходів на радіоактивно забрудненій території.  
80. ІV. Основні напрями виконання Програми  
81. Визначені Програмою завдання передбачається розв'язати шляхом:  
82. 1) здійснення науково обґрунтованих протирадіаційних заходів у господарствах, де постійно спостерігається перевищення допустимих рівнів забруднення молока -137Сs (100 Бк/л) і де обов'язково необхідно здійснити такі заходи (близько 460 населених пунктів). Для цього слід забезпечити:  
83. проведення комплексного аналізу стану радіоактивного забруднення та класифікацію земель сільськогосподарського призначення (областей, районів і господарств) за нормованими даними (допустимим рівнем вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і рівнем дозового навантаження на населення);  
84. проведення інвентаризації пасовищ для особистих підсобних господарств населених пунктів за даними суцільної агрохімічної паспортизації та уточненими даними радіологічного обстеження земель сільськогосподарського призначення;  
85. визначення критичних ланок сільськогосподарського виробництва та обґрунтування необхідності вжиття протирадіаційних заходів, їх пріоритетності;  
86. розроблення та здійснення комплексу протирадіаційних агротехнічних заходів, спрямованих на зниження рівня радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності рослинництва (внесення добрив, вапнування, меліорація);  
87. впровадження системи постійного контролю ефективності здійснення протирадіаційних заходів на забрудненій території;  
88. 2) відродження товарного агропромислового виробництва:  
89. створення кормової бази з метою забезпечення інтенсифікації виробництва продукції тваринництва з рівнем забруднення нижче допустимого (залуження і перезалуження пасовищ та сіножатей);  
90. першочергове розв'язання проблеми поліпшення дитячого харчування шляхом створення спеціальних сировинних зон на підставі даних суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва;  
91. впровадження спеціальних технологій, які забезпечують зниження рівня забруднення молока і м'яса (застосування домішок, завершальна відгодівля, перепрофілювання тощо);  
92. створення вітчизняного виробництва радіосорбувальних домішок (фероцин, фероцинові болюси, сіль-лизунець із фероцином, біфеж, мінеральні силікати тощо);  
93. переробка сировини, насамперед критичної, що виробляється на радіоактивно забрудненій території, шляхом створення для цього необхідної інфраструктури;  
94. припинення виробництва сільськогосподарської продукції з перевищенням допустимого рівня вмісту радіонуклідів на забрудненій території;  
95. 3) створення соціально-економічної інфраструктури для реабілітації та розвитку територій:  
96. відпрацювання організаційно-економічного і цінового механізму виробництва яловичини, створення спеціалізованих підприємств для завершальної відгодівлі худоби;  
97. першочергове розв'язання проблеми дитячого харчування шляхом створення спеціальних сировинних зон на підставі даних суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва;  
98. 4) приведення системи радіологічного контролю сільськогосподарської продукції у відповідність із сучасними вимогами, вдосконалення методичної бази:  
99. узгодження засад створення системи радіологічного контролю з концепцією ведення агропромислового виробництва на забрудненій території;  
100. удосконалення системи радіологічного контролю та радіологічного моніторингу та приведення її у відповідність із сучасними вимогами;  
101. 5) проведення комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва на забрудненій території;  
102. суцільна агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення на забруднених територіях;  
103. розроблення рекомендацій щодо планування об'єктів та обсягів радіологічного моніторингу;  
104. оптимізація системи та поліпшення аналітичного забезпечення робіт з радіологічного моніторингу ґрунтів і сільськогосподарської продукції;  
105. оптимізація і модернізація аналітичного забезпечення робіт з радіологічного моніторингу;  
106. 6) зняття обмежень щодо використання виведених з обігу земель сільськогосподарського призначення на забрудненій території;  
107. створення кадастру радіоактивно забруднених земель сільськогосподарського призначення;  
108. розроблення довгострокового прогнозу рівнів забруднення сільськогосподарської продукції і динаміки радіаційної ситуації на забрудненій території;  
109. розроблення пропозицій та вжиття заходів для зняття обмежень з використання виведених з обігу радіактивно забруднених земель;  
110. 7) удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення радіаційної безпеки агропромислового виробництва на забрудненій території;  
111. розроблення та впровадження нормативно-технічної документації щодо забезпечення радіаційної безпеки агропромислового виробництва в умовах радіоактивного забруднення;  
112. впровадження організаційно-економічного і цінового механізму стимулювання виробництва радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції та підвищення її якості (стимулювання отримання сільськогосподарської продукції з мінімально можливим вмістом радіонуклідів, дотації, пільги тощо);  
113. 8) забезпечення наукового супроводження програм здійснення протирадіаційних заходів і удосконалення системи радіологічного моніторингу та радіологічного контролю забрудненої території;  
114. відновлення комплексних наукових досліджень з визначення радіаційної ситуації;  
115. наукове обґрунтування обсягів здійснення протирадіаційних заходів для кожного господарства, району, області;  
116. створення, оновлення та поповнення національного і регіональних інформаційних банків даних та інформаційної системи радіологічного моніторингу, оцінка достовірності даних;  
117. розроблення програм реабілітації агропромислового виробництва для адміністративних одиниць різного рівня та оцінка їх ефективності;  
118. розроблення поточних рекомендацій з ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій території;  
119. організація проведення комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва;  
120. створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки прийняття управлінських рішень, підготовки інформаційних матеріалів та інформування державних органів і громадськості.  
121. V. Механізм наукового та організаційного  
122. забезпечення виконання Програми  
123. Наукове забезпечення виконання Програми здійснюється з метою:  
124. обґрунтування обсягів здійснення протирадіаційних заходів для кожного господарства, району, області;  
125. відновлення комплексних наукових досліджень з визначення радіаційної ситуації на забрудненій території, розроблення нових технологій та методів зниження рівня радіоактивного забруднення у сільськогосподарському виробництві;  
126. наукового супроводження програм здійснення протирадіаційних заходів, удосконалення системи проведення радіологічного моніторингу та радіологічного контролю на забруднених територіях;  
127. створення, оновлення та поповнення національного і регіональних інформаційних банків даних та інформаційної системи радіологічного моніторингу для інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень.  
128. Головною установою з наукового забезпечення і супроводження виконання Програми є Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології.  
129. Для організації забезпечення та координації діяльності з виконання Програми, розгляду відповідних наукових рекомендацій та пропозицій у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики утворюється самостійний структурний підрозділ та науково-технічна рада.  
130. Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних і підсумкового звітів та узагальненого висновку про кінцеві результати. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань, визначених Програмою, ефективним використанням коштів її виконавцями здійснює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів здійснюють спеціально уповноважені органи державної влади відповідно до Закону.  
131. Проблеми, пов'язані з веденням сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях та їх комплексною реабілітацією, потребують невідкладного розв'язання як на державному, так і на місцевому рівні. Для цього необхідно розробити та затвердити в установленому порядку регіональні програми ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях та їх комплексної реабілітації. Розроблення регіональних програм забезпечується Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською та Чернігівською обласними державними адміністраціями за участю Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів.  
132. VІ. Фінансове забезпечення  
133. Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок державного бюджету.  
134. Орієнтовний обсяг фінансування заходів, визначених Програмою, наведено у додатку.  
135. Державним замовником та головним розпорядником коштів є центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.  
136. VІІ. Очікувані результати  
137. Виконання Програми сприятиме комплексній реабілітації та розвитку агропромислового виробництва на забрудненій території, поліпшенню умов проживання місцевого населення і сталому соціально-економічному розвитку цих регіонів, а саме:  
138. нормалізації радіаційного стану;  
139. поліпшенню стану довкілля та формуванню екомережі;  
140. припиненню виробництва сільськогосподарської продукції з порушенням державних гігієнічних нормативів;  
141. зняттю обмежень щодо виробництва сільськогосподарської продукції та використання земель сільськогосподарського призначення на забрудненій території;  
142. створенню передумов для відродження та розвитку агропромислового виробництва;  
143. збільшенню кількості робочих місць та зайнятості населення;  
144. підвищенню завантаження промислових потужностей;  
145. удосконаленню системи радіологічного контролю якості сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва та переробки;  
146. створенню системи наукового забезпечення і супроводження заходів з реабілітації забруднених сільськогосподарських угідь;  
147. організації проведення комплексного радіологічного моніторингу агропромислового виробництва;  
148. створенню інформаційно-аналітичних систем оцінки радіаційної ситуації в агропромисловому виробництві.