Кількість абзаців - 62 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України  
2. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
4. І. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України такі зміни і доповнення:  
5. 1) у статті 43:  
6. "Стаття 43. Обвинувачений і його права  
7. - після слів "за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки" додати слова "у випадку тяжкого захворювання або його реальної загрози подати адміністрації місця попереднього ув'язнення, а у випадку відмови - до місцевого суду, письмове клопотання про проведення невідкладного медичного обстеження окремо визначеним лікарем чи комісійно - в присутності адвоката, - а за їх результатами лікування у спеціалізованому медичному закладі. Суд може відмовити у такому клопотанні обвинуваченому тільки у випадку, коли адміністрація місця досудового ув'язнення надасть переконливі докази медичного обстеження та належного лікування у медичній частині місця попереднього ув'язнення.";  
8. 2) у статті 43-1:  
9. - після слів "за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки" додати слова "у випадку тяжкого захворювання або його реальної загрози подати адміністрації місця попереднього ув'язнення, а у випадку відмови - до місцевого суду, письмове клопотання про проведення невідкладного медичного обстеження окремо визначеним лікарем чи комісійно - в присутності адвоката, - а за їх результатами лікування у спеціалізованому медичному закладі. Суд може відмовити у такому клопотанні підозрюваному тільки у випадку, коли адміністрація місця досудового ув'язнення надасть переконливі докази медичного обстеження та належного лікування у медичній частині місця попереднього ув'язнення.";  
10. 3) частину першу статті 149 доповнити пунктом:  
11. "4-1) домашній арешт; ";  
12. 4) у статті 155:  
13. - після частини п'ятої додати текст такого змісту:  
14. "При застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, підсудного суд може застосувати судову заставу.  
15. Судова застава полягає у внесенні на депозит суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання, погодженого судом, або з місця тимчасового знаходження, погодженого судом, без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у випадку, якщо до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути, або було застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.  
16. Судова застава встановлюється у розмірі не меншому, ніж 7 000 мінімальних розмірів заробітних плат.";  
17. - після слів "Порядок досудового ув'язнення визначається Законом України "Про попереднє ув'язнення", цим Кодексом." додати слова: "Примітка. Судова застава не застосовується до осіб, які раніше були засуджені за вчинення умисних злочинів, за які їм було призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, а також до осіб, які вчинили умисні злочини, передбачені, статтями 109-114, 115, 121, 127, 142, 147, 149, 152, 187, 257, 258, 305, 307, 308, 314, 315, 317, частинами 2 і 3 статті 345, частиною 3 статті 346, 348, 349, частиною 3 статті 350, частиною 2 і 3 статті 371, частиною другою статті 375, частиною 3 статті 377, 379, частиною 2 і 3 статті 405, частиною 2 і 3 статті 408, 432, 433, 437, 439- 443, 446, 447 Кримінального кодексу України";  
18. 5) доповнити статтею 155-1 такого змісту:  
19. "Стаття 155-1. Домашній арешт  
20. Домашній арешт полягає в забороні залишати житло цілодобово або в певний період доби.  
21. Домашній арешт може бути застосовано суддею, судом до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.  
22. Постанова (ухвала) про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.  
23. Орган внутрішніх справ повинен негайно зареєструвати особу, щодо якої застосовано цей запобіжний захід, і повідомити про це особу чи орган, у провадженні яких знаходиться справа.  
24. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, який перебуває під домашнім арештом, відповідно до постанови судді, ухвали суду про обрання запобіжного заходу мають право, безперешкодно, але не раніше 8 години ранку та не пізніше 20 години вечора, з'являтися в житло цієї особи, вимагати дати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням встановлених щодо неї обов'язків.  
25. Строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений суддею, судом до чотирьох місяців. По закінченні цього строку цей запобіжний захід скасовується або замінюється іншим.  
26. При заміні домашнього арешту іншим запобіжним заходом взяття під варту не застосовується, окрім випадків злісного ухилення від виконання умов та вимог перебування під домашнім арештом.  
27. На клопотання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або на вимогу слідчого, прокурора чи постановою судді, ухвалою суду домашній арешт може супроводжуватись встановленням відповідної охорони місця перебування особи під домашнім арештом.";  
28. 6) у статті 160:  
29. Після слів "підозрюваного або обвинуваченого" додати слова "чи застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту";  
30. 7) Частину першу статті 161 викласти у редакції:  
31. "Про арешт чи домашній арешт підозрюваного або обвинуваченого і його місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити його дружину або іншого родича, та адміністрацію за місцем роботи або навчання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а якщо він є військовозобов'язаним - військовий комісаріат.".  
32. 8) статтю 165 викласти у редакції:  
33. "Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу  
34. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, взяття під варту або судової застави застосовується лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду.  
35. Заміна одного запобіжного заходу іншим або його скасування здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.  
36. У разі закриття справи, закінчення строку тримання під вартою чи домашнім арештом, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, та в інших випадках звільнення особи з-під варти на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови органу дізнання чи слідчого, які проводять досудове розслідування у справі, або прокурора, про що вони негайно повідомляють суд, який обрав цей запобіжний захід. Звільнення з-під варти та домашнього арешту у кримінальних справах, що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду.  
37. Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заході.  
38. Запобіжний захід, крім взяття особи під варту, домашній арешт та судову заставу, якщо такі запобіжні заходи скасовуються або замінюються на більш м'які, обраний прокурором, судом може бути скасовано або змінено слідчим і органом дізнання лише за згодою прокурора із обов'язковим повідомленням суду.";  
39. 9) статтю 165-2 викласти у редакції:  
40. "Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу  
41. На стадії досудового розслідування справи запобіжний захід, не пов'язаний з домашнім арештом, триманням під вартою або судовою заставою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.  
42. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи домашній арешт, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту чи домашній арешт, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.  
43. Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.  
44. Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту чи домашній арешт особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин; а у випадку домашнього арешту - більше трьох годин, а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт, а для домашнього арешту не більше трьох годин.  
45. Після одержання подання суддя вивчає матеріали кримінальної справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого і з'ясовує питання чи є в них, їх захисника або законного представника клопотання стосовно внесення судової застави, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника або законного представника, якщо він з'явився,  
46. і виносить постанову:  
47. 1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;  
48. 2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи домашнього арешту;  
49. 3) про задоволення клопотання і встановлення судової застави.  
50. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, їх захисника або законного представника щодо внесення судової застави розглядаються судом невідкладно, одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.  
51. Суд, відмовивши органу досудового слідства, прокурору у взятті під вартою, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, застосовуючи судову заставу, оцінюючи матеріали кримінальної справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором та ступінь тяжкості вчиненого підозрюваним, обвинуваченим, підсуднім діяння, його особистість та інші обставини справи, може прийняти рішення застосовувати одночасно особисту поруку або домашній арешт. Вирішуючи питання про застосування судової застави, суд зобов'язаний чітко сформулювати причини такої відмови з точним перерахуванням обставин щодо її незастосування.  
52. Про прийняття судової застави складається протокол. При внесенні судової застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю чи заставодавцям - у вчиненні, якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків судова застава буде звернена в доход держави.  
53. Заставодавець чи заставодавці зобов'язані бути присутніми при розгляді клопотання і встановленні судової застави. У випадку їх неявки суд вправі відмовити в застосуванні судової застави.  
54. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов'язання, судова застава звертається в доход держави. Питання про звернення судової застави в доход держави вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. У судове засідання викликаються заставодавець чи заставодавці для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця чи заставодаців в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави.  
55. Судова застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.  
56. Контроль за виконанням постанови (ухвали) про обрання цього запобіжного заходу виконує особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, а якщо справа перебуває у провадженні суду - суддя, суд або за його дорученням орган міліції.  
57. Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи домашнього арешту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою та домашнім арештом.  
58. На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.  
59. На постанову судді чи ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання про застосування судової застави до апеляційного суду підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня їх виявлення чи винесення може бути подана апеляція, яка розглядається невідкладно.  
60. Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, то суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого - до п'ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. У разі, коли така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яка не затримувалася, суддя вправі відкласти його розгляд на строк до десяти діб і вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період її належну поведінку, або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк."  
61. ІІ. Закон набуває чинності з моменту опублікування.