Кількість абзаців - 292 Розмітка (ліва колонка)


Про оздоровлення та відпочинок дітей (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про оздоровлення та відпочинок дітей
 
3. Цей Закон визначає основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, функції органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов’язки та відповідальність всіх учасників процесу.
 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
8. відпочинкова зміна - період перебування дитини у дитячому закладі тривалістю від 5 діб, протягом якого дитина отримує послуги з відпочинку;
 
9. оздоровча зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення тривалістю не менш як 21 доба, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочиває;
 
10. профільна зміна (туристична, спортивна, додаткової освіти - юних біологів, математиків, екологів тощо) - період перебування дитини у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, під час якого дитина крім оздоровчих та відпочинкових послуг отримує комплекс послуг, спрямованих на розвиток певних здібностей та інтересів;
 
11. відпочинок - комплекс спеціальних заходів, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та/або відпочинку протягом відпочинкової зміни;
 
12. оздоровлення - комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психічного здоров’я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення протягом оздоровчої зміни;
 
13. дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад (навчальний заклад, пансіонат, санаторій-профілакторій, база відпочинку, табір, наметове містечко тощо), призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
 
14. державні соціальні нормативи у сфері оздоровлення та відпочинку дітей - сукупність норм, що визначають перелік, обсяг, якість та показники необхідного забезпечення послугами з оздоровлення та відпочинку дітей;
 
15. діти, що потребують особливої соціальної уваги та підтримки, - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; діти-інваліди; діти, потерпілі від наслідків Чорнобильської катастрофи; діти працівників органів внутрішніх справ та військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов’язків; діти загиблих шахтарів і журналістів; діти з багатодітних та малозабезпечених сімей; талановиті та обдаровані діти - переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, лідери дитячих громадських організацій, юні парламентарі; бездоглядні діти; діти, що постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села;
 
16. діти, що потребують особливих умов для оздоровлення та відпочинку - діти з особливими фізичними та психічними потребами, що не можуть перебувати в закладах оздоровлення та відпочинку самостійно, потребують індивідуального догляду, та створення спеціальних умов.
 
17. оздоровчі послуги - заходи реабілітаційного, медичного, (спортивного, релаксичного), розвиваючого характеру, раціональне харчування, що забезпечують повноцінний режим життєдіяльності дитини, сприяють поліпшенню та зміцненню її фізичного, психічного та морального здоров'я;
 
18. відпочинкові послуги - заходи, спрямовані на організацію дозвілля дітей з дотриманням періоду активного та пасивного відпочинку; організація раціонального харчування та забезпечення відповідними до вимог умовами проживання.
 
19. Стаття 2. Законодавство у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
20. 1. Законодавство у сфері оздоровлення та відпочинку дітей складається з Конституції України, Сімейного кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про позашкільну освіту», цього та інших законів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.
 
21. Стаття 3. Основні принципи та напрями державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
22. 1. Державна політика у сфері оздоровлення та відпочинку дітей ґрунтується на таких принципах:
 
23. рівність прав кожної дитини на оздоровлення та відпочинок;
 
24. визнання пріоритетним у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснення заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я дітей шляхом організації їх оздоровлення та відпочинку;
 
25. створення оптимальних умов для безпечного та ефективного перебування дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;
 
26. створення умов для зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей шляхом належної організації їх оздоровлення та відпочинку;
 
27. надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, що потребують особливої уваги та підтримки;
 
28. адресність соціальної допомоги, що надається з державного і місцевих бюджетів для оздоровлення та відпочинку дітей.
 
29. 2. Основними напрямами державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є:
 
30. підтримка заходів, що здійснюються підприємствами, установами і організаціями, фондами, громадянами та їх об’єднаннями в цій сфері;
 
31. створення доступного та ефективного ринку послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
 
32. збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, запобігання їх ліквідації, передачі під заставу, перепрофілюванню, використанню не за призначенням;
 
33. забезпечення підготовки кадрів для здійснення заходів з оздоровлення та відпочинку дітей;
 
34. стимулювання проведення робіт з наукових досліджень, розроблення та впровадження інноваційних програм;
 
35. створення механізмів економічного стимулювання, надання пільг із землекористування, податкових зобов’язань, кредитування, цільової фінансової підтримки закладів, що здійснюють оздоровлення і відпочинок дітей;
 
36. оптимізація системи управління.
 
37. Стаття 4. Система оздоровлення та відпочинку дітей
 
38. Система оздоровлення та відпочинку дітей включає в себе:
 
39. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері оздоровлення та відпочинку дітей;
 
40. міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;
 
41. місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
 
42. професійні спілки, фонди, об’єднання громадян;
 
43. підприємства, установи та організації, до складу яких входять дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;
 
44. дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
 
45. Стаття 5. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
46. 1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, молоді та спорту.
 
47. 2. До сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку загальнодержавного значення.
 
48. 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей:
 
49. забезпечує реалізацію державної політики у цій сфері;
 
50. здійснює міжвідомчу координацію з питань оздоровлення та відпочинку дітей;
 
51. розробляє пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань оздоровлення та відпочинку дітей;
 
52. здійснює у межах своїх повноважень контроль за наданням послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
 
53. готує в межах своїх повноважень пропозиції щодо обсягів фінансування оздоровлення та відпочинку дітей, що потребують особливої уваги, підтримки та умов перебування;
 
54. організовує конкурсний відбір дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з урахуванням регіональних програм оздоровлення та відпочинку;
 
55. забезпечує надання організаційної, науково-методичної, інформаційної допомоги центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, об’єднанням громадян, підприємствам, установам та організаціям, дитячим закладам оздоровлення та відпочинку і громадянам;
 
56. надання інформації про мережу дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, та послуги, що надають ці заклади;
 
57. здійснює у межах своїх повноважень міжнародне співробітництво з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей;
 
58. розробляє державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку дітей;
 
59. виконує інші функції відповідно до законодавства.
 
60. Стаття 6. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку дітей
 
61. 1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку дітей забезпечують:
 
62. реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей;
 
63. збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення;
 
64. виділення коштів на утримання дитячих закладів оздоровлення та відпочинку відповідно до законодавства;
 
65. здійснюють контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
 
66. виконують інші функції відповідно до законодавства.
 
67. Стаття 7. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
 
68. 1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень забезпечують:
 
69. реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, розроблення і виконання відповідних програм (у розрізі регіонів);
 
70. збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення;
 
71. виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинок дітей, що потребують особливої уваги та підтримки;
 
72. здійснення контролю за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності та підпорядкування;
 
73. безперебійне електро-, водо-, газо- та теплопостачання, виконання робіт щодо інших життєво важливих складових функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку під час перебування в них дітей;
 
74. підтримку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом встановлення пільг із землекористування, оплати комунально-побутових послуг, придбання продуктів харчування, сплати місцевих податків і зборів;
 
75. безоплатного проведення медичного огляду працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
 
76. оздоровлення дітей, що потребують особливої уваги та підтримки, протягом року;
 
77. забезпечує надання організаційної, науково-методичної, інформаційної допомоги громадським об'єднанням, фондам, підприємствам, установам та організаціям, дитячим закладам оздоровлення та відпочинку, громадянам;
 
78. надання допомоги в організації перевезення груп дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
 
79. забезпечують охорону громадського порядку у закладах оздоровлення та відпочинку;
 
80. виконують інші функції відповідно до законодавства.
 
81. Стаття 8. Професійні спілки, об'єднання громадян, фонди, підприємства, установи та організації
 
82. 1. Професійні спілки, об'єднання громадян, фонди, підприємства, установи та організації, що забезпечують проведення оздоровлення та відпочинку дітей, здійснюють заходи з оздоровлення та відпочинку дітей самостійно або за участю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
 
83. 2. Відносини професійних спілок, об’єднань громадян з органами виконавчої влади та власниками дитячих закладів оздоровлення та відпочинку регулюються законодавством України.
 
84. Розділ ІІ
 
85. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ У СФЕРІ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ
 
86. Стаття 9. Державні соціальні нормативи оздоровлення та відпочинку дітей
 
87. 1. Державні соціальні нормативи оздоровлення та відпочинку дітей є складовою державних соціальних стандартів.
 
88. 2. До державних соціальних нормативів оздоровлення та відпочинку дітей включаються:
 
89. показники якості надання послуг з оздоровлення та відпочинку у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;
 
90. норми матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку обладнанням для організації виховного процесу та дозвілля дітей;
 
91. нормативи розміщення дітей для оздоровлення та відпочинку на території, у будинках і приміщеннях дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
 
92. норми забезпечення дітей повноцінним харчуванням у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку відповідно до фізіологічних потреб і енерговитрат.
 
93. 3.Юридичні та фізичні особи, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, забезпечують їх функціонування та надання відповідних послуг відповідно до державних соціальних нормативів оздоровлення та відпочинку дітей.
 
94. Стаття 10. Сертифікація послуг у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
95. 1. Для забезпечення належного рівня оздоровлення та відпочинку дітей послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей підлягають сертифікації.
 
96. 2. Порядок та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку дітей, які підлягають сертифікації та уповноважені органи, що здійснюють сертифікацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
97. Стаття 11. Страхування дітей на час їх перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
 
98. 1. Діти на час перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку. Порядок та умови страхування визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
99. Стаття 12. Науково-методичне та інформаційне забезпечення системи оздоровлення та відпочинку дітей
 
100. 1. Науково-методичне та інформаційне забезпечення системи оздоровлення та відпочинку дітей здійснюють у сфері оздоровлення та відпочинку дітей центральні та місцеві органи виконавчої влади.
 
101. 2. Науково-методичне забезпечення організації оздоровлення та відпочинку дітей здійснюється шляхом:
 
102. впровадження інноваційних підходів до організації оздоровлення та відпочинку дітей;
 
103. розробки і видання програм, методичних матеріалів з питань оздоровлення та відпочинку дітей;
 
104. організації співпраці з закладами, установами, організаціями для підвищення ефективності наукового та навчально-методичного забезпечення;
 
105. організації наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, виставок учасників оздоровчо-виховного процесу;
 
106. моніторингу ефективності діяльності закладів оздоровлення та відпочинку.
 
107. 3. Інформаційне забезпечення організації оздоровлення та відпочинку дітей здійснюється шляхом:
 
108. виготовлення інформаційного та рекламного продукту про діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і послуги, які вони надають;
 
109. створення статистичної, довідкової, маркетингової бази даних щодо оздоровлення та відпочинку дітей;
 
110. проведення рекламно-інформаційних заходів та кампаній;
 
111. висвітлення в засобах масової інформації питань щодо оздоровлення та відпочинку дітей.
 
112. Розділ ІІІ.
 
113. ДИТЯЧІ ЗАКЛАДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
 
114. Стаття 13. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
 
115. 1. Оздоровлення та відпочинок дітей може здійснюватися у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку цілорічно, сезонно, у період канікул, цілодобово, протягом дня.
 
116. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно.
 
117. Діти віком від 4 до 6 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками, іншими законними представниками, якщо ці заклади спеціально облаштовані для такого оздоровлення та відпочинку.
 
118. 2. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку створюють відповідно до вимог державних нормативів умови для проживання, харчування, медичного обслуговування, виховання дітей, розвитку їх інтересів та здібностей, здобуття елементарних трудових навичок.
 
119. 3. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку у своїй діяльності керуються цим Законом та статутом (положенням), розробленим відповідно до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 
120. 4. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку для проведення оздоровлення та відпочинку дітей визначаються на конкурсній основі відповідно до Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 
121. Стаття 14. Типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
 
122. 1. До дитячих закладів оздоровлення за функціональними пріоритетами відносяться:
 
123. дитячий заклад санаторного типу - заклад, в якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на покращання стану їх здоров’я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;
 
124. дитячий центр - заклад, що функціонує цілорічно, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально-технічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей.
 
125. 2. До дитячих закладів відпочинку за функціональними пріоритетами відносяться:
 
126. заклад з денним перебуванням - заклад, що тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі позашкільної освіти, закладі культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів;
 
127. дитячий заклад праці та відпочинку - заклад з денним або цілодобовим перебуванням, в якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів і навичок;
 
128. наметове містечко - тимчасово діючий заклад з денним або цілодобовим перебуванням, облаштований на спеціально відведеній території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормам, в якому здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування у дітей навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму.
 
129. Оздоровчі, відпочинкові та профільні зміни можуть комплектуватися одночасно дітьми всіх вікових груп. Перерва між змінами не повинна бути менш як 2 дні.
 
130. 3. Для оздоровлення та відпочинку дітей можуть використовуватися пансіонати, бази відпочинку, санаторії-профілакторії, оздоровчі комплекси підприємств, установ та організацій, професійних спілок за умови організації в них дитячих спеціалізованих змін або груп цільового призначення.
 
131. Стаття 15. Утворення, реорганізація і ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
 
132. 1. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності можуть функціонувати як юридичні особи або можуть не мати статусу юридичної особи і перебувати у складі підприємств, установ та організацій.
 
133. 2. Утворення, реорганізація та ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється за рішенням власника (засновника) або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства.
 
134. 3. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку утворюються центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та їх об’єднаннями з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб і за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, кадрового забезпечення, відповідно до законодавства.
 
135. 4. У разі зміни власника (засновника) або форми власності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку забороняється його перепрофілювання.
 
136. 5. Засновник (власник) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності не має права ліквідовувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також здавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження не пов’язаної з оздоровленням та відпочинком дітей діяльності під час їх перебування в ньому.
 
137. 6. Реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста.
 
138. Стаття 16. Органи управління дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
139. 1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку очолює директор.
 
140. 2. Органом громадського самоврядування дитячого закладу оздоровлення та відпочинку є загальні збори (конференція) колективу закладу.
 
141. 3. У дитячому закладі оздоровлення та відпочинку можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.
 
142. Стаття 17. Загальні вимоги щодо правил поведінки в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
 
143. 1. У дитячому закладі оздоровлення та відпочинку забороняється куріння, вживання наркотичних та одурманюючих засобів, спиртних напоїв, самовільне залишення його території дітьми.
 
144. Порушення цих вимог та внутрішнього розпорядку дитячого закладу оздоровлення та відпочинку тягне за собою негайне відрахування дитини із закладу та відправлення до місця постійного проживання за рахунок батьків, інших законних представників.
 
145. Стаття 18. Права дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
146. 1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку має право відмовити у прийомі дитини до закладу у таких випадках:
 
147. відсутність путівки;
 
148. невідповідність віку дитини встановленим вимогам;
 
149. відсутність медичної довідки для від’їжджаючого на оздоровлення та відпочинок до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку встановленого зразка, затвердженого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
150. 2. Відрахування дитини із дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за бажанням батьків, інших законних представників, за грубе порушення дитиною правил внутрішнього розпорядку або на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її перебування в такому закладі.
 
151. Стаття 19. Обов’язки дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
152. 1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку зобов’язаний:
 
153. створити дитині безпечні умови проживання та харчування, які відповідають встановленим вимогам;
 
154. забезпечити охорону життя і здоров’я дитини, її майна, подання невідкладної медичної допомоги, страхування від нещасного випадку;
 
155. забезпечити виконання освітніх програм, організацію змістовного дозвілля;
 
156. у разі виникнення обставин непереборної сили забезпечити негайну евакуацію і відправлення дитини до місця постійного проживання;
 
157. у разі захворювання дитини організувати її лікування та за потреби доставлення до місця постійного проживання.
 
158. Стаття 20. Матеріально-технічна база дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
159. 1. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, що має статус юридичної особи, володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства.
 
160. Для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей дитячим закладам оздоровлення та відпочинку можуть надаватися в оренду спортивні, культурні, оздоровчі об’єкти та інше.
 
161. 2. Вимоги до матеріально-технічної бази дитячого закладу оздоровлення та відпочинку визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами їх облаштування та утримання з урахуванням вимог технічної і протипожежної безпеки.
 
162. Матеріально-технічну базу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку складає рухоме і нерухоме майно, що належить їм на праві власності або господарського відання, оперативного управління, орендоване або передане йому засновником (власником).
 
163. 3. Основні фонди, земельні ділянки та інше майно дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної або комунальної форми власності не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених законодавством.
 
164. Стаття 21. Штатний розпис дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.
 
165. 1. Штатний розпис дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності встановлюється на підставі Типових штатних нормативів дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку.
 
166. 2. оздоровлення та відпочинку дітей за погодженням з відповідними центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів та праці.
 
167. 3. Штатний розпис приватного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку встановлюється засновником (власником) на основі Типових штатних нормативів дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.
 
168. Стаття 22. Фінансово-господарська діяльність дитячого закладу оздоровлення (відпочинку).
 
169. 1. Фінансово-господарська діяльність дитячого закладу оздоровлення (відпочинку) здійснюється на підставі установчих документів відповідно до Бюджетного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про власність», «Про господарські товариства», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про позашкільну освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
170. 2. Кошти, що залишились на рахунках дитячого закладу оздоровлення та відпочинку на кінець фінансового року не можуть бути вилучені, крім випадків, передбачених законодавством.
 
171. Розділ ІV
 
172. ПОРЯДОК І УМОВИ НАДАННЯ ДІТЯМ ПОСЛУГ З
 
173. ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
 
174. Стаття 23. Порядок прийому дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
175. 1. Прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється на підставі путівки.
 
176. Путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку - документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та/або відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та/або відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі.
 
177. Стаття 24. Оздоровлення та відпочинок дітей із сімей застрахованих осіб
 
178. 1. Оздоровлення та відпочинок дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які є членами сімей застрахованих осіб, здійснюється частково за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). Фінансування цих витрат здійснюється у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та у порядку, визначеному правлінням Фонду.
 
179. 2. Оздоровлення та відпочинок дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які є членами сімей не застрахованих осіб, що стоять на обліку в службі зайнятості, здійснюється частково за рахунок коштів Фонду зайнятості. Фінансування цих витрат здійснюється у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та у порядку, визначеному правлінням Фонду.
 
180. Стаття 25. Фінансування послуг з оздоровлення та відпочинку дітей, що потребують особливої уваги, підтримки та умов для оздоровлення і відпочинку
 
181. 1. За рахунок коштів державного бюджету право на пільгове оздоровлення та відпочинок мають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, талановиті та обдаровані діти - переможці міжнародних, всеукраїнських олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, лідери дитячих громадських організацій, юні парламентарі; діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф.
 
182. Порядок та умови пільгового забезпечення послугами з оздоровлення та відпочинку дітей зазначених категорій за рахунок коштів державного бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
183. 2. За рахунок коштів місцевого бюджету пільги з оздоровлення та відпочинку надаються дітям з багатодітних і малозабезпечених сімей; дітям працівників органів внутрішніх справ та військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов’язків; дітям загиблих шахтарів і журналістів; талановитим та обдарованим дітям - переможцям обласних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад; бездоглядним дітям.
 
184. Порядок та умови пільгового забезпечення оздоровчими послугами дітей зазначених категорій за рахунок коштів місцевого бюджету та бюджету органів місцевого самоврядування визначаються відповідно місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
 
185. Для вирішення питання про оздоровлення дітей зазначених категорій береться до уваги соціальний статус дитини та матеріальне становище сім’ї, в якій вона виховується.
 
186. 3. Оздоровлення та відпочинок дітей, що потребують особливої уваги та підтримки, може здійснюватися також за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
187. Стаття 26. Порядок здійснення видатків на оздоровлення та відпочинок дітей
 
188. 1. Порядок здійснення централізованих видатків, що передбачені в державному бюджеті на оздоровлення та відпочинок дітей, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
189. 2. Пропозиції щодо обсягів видатків державного бюджету на оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, готуються на кожен наступний бюджетний рік уповноваженими центральними органами виконавчої влади.
 
190. 3. За поданням Міністерства у справах сім’ї, молоді та гендерної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань сім’ї, молоді та спорту обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій центральний орган виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку щорічно розглядає та затверджує програми (у розрізі регіонів) оздоровлення та відпочинку дітей.
 
191. Закупівля послуг на оздоровлення та відпочинок дітей здійснюється відповідно до програм оздоровлення та відпочинку.
 
192. Забезпечення матеріально-технічної бази закладів оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
 
193. Стаття 27. Платні послуги у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
194. 1. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів, можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 
195. 2. У передбачених законодавством випадках дитячі заклади оздоровлення та відпочинку мають право на надання платних послуг після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.
 
196. Стаття 28. Оздоровлення та відпочинок дітей за кордоном
 
197. 1. Координацію діяльності, пов’язаної з виїздом груп дітей за кордон на оздоровлення і відпочинок, та контроль за її провадженням здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері сім’ї, молоді та спорту, Міністерство у справах сім’ї, молоді та гендерної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань сім’ї, молоді та спорту обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.
 
198. 2. Оздоровлення та відпочинок груп дітей за кордоном організовується юридичними особами, установчими документами яких передбачено провадження такої діяльності, та за умови отримання дозволу для виїзду та організації оздоровлення і відпочинку дітей за кордоном.
 
199. 3. Надання дозволу для виїзду та організації оздоровлення та відпочинку дітей за кордоном здійснюється за місцем проживання дітей Міністерством у справах сім’ї, молоді та гендерної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами з питань сім’ї, молоді та спорту обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.
 
200. Якщо до складу групи входять діти з різних регіонів України надання дозволу для виїзду та організації оздоровлення і відпочинку дітей за кордоном здійснює Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.
 
201. 4. Порядок отримання дозволу для виїзду та організації оздоровлення та відпочинку дітей за кордоном визначається Кабінетом Міністрів України.
 
202. Стаття 29. Вимоги до направлення дітей на оздоровлення та відпочинок
 
203. 1. До дитячого закладу оздоровлення та відпочинку діти можуть доставлятися батьками, іншими законними представниками або у складі груп особами, що їх супроводжують.
 
204. 2. Формування груп дітей та призначення особи, що їх супроводжує до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, здійснюється юридичними особами, якщо їх установчими документами передбачено провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.
 
205. 3. Група дітей для направлення до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку формується і склад її затверджується не пізніше ніж за 2 дні до від’їзду.
 
206. 4. Кожна група дітей до 15 осіб забезпечується супроводжувачем. На кожну групу дітей від 30 до 45 осіб додатково призначається один медичний працівник. Особи, які супроводжують дітей під час їх перевезення до або від місця оздоровлення та відпочинку, перебувають у відрядженні і несуть персональну відповідальність за життя і здоров’я дітей до передачі їх працівникам відповідного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку чи батькам, іншим законним представникам.
 
207. Витрати на відрядження осіб, які супроводжують дітей, можуть відшкодовуватися за рахунок юридичних осіб, що їх призначили відповідно до частини другої цієї статті, та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
208. 5. Перед відправленням дітей на оздоровлення та відпочинок проводиться інструктаж з питань безпеки з особами, які супроводжують дітей під час їх перевезення.
 
209. 6. Відповідальність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за життя і здоров’я дітей настає з моменту передачі дітей за списком особами, які їх супроводжували, керівникам цих закладів.
 
210. 7. Супроводження груп дітей до або від місць оздоровлення та відпочинку здійснюється безоплатно працівниками органів внутрішніх справ.
 
211. Розділ V
 
212. УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ОЗДОРОВЛЕННЯ
 
213. ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ
 
214. Стаття 30. Учасники процесу оздоровлення та відпочинку дітей
 
215. 1. До учасників процесу оздоровлення та відпочинку дітей належать діти, їх батьки, інші законні представники та працівники дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
 
216. Стаття 31. Права і обов’язки дітей, що перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку
 
217. 1. Діти під час перебування в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку мають право:
 
218. на захист їх прав і свобод, визначених Конвенцією ООН про права дитини, на охорону життя, здоров’я і власного майна, повагу до їх гідності, вільне висловлювання власних поглядів і переконань;
 
219. на кваліфіковану медичну допомогу у разі захворювання або травмування;
 
220. самостійно обирати види діяльності, дозвілля, участь у освітніх, оздоровчих програмах закладів;
 
221. здобувати у передбачених законодавством випадках освіту згідно з державними стандартами освіти;
 
222. отримувати зазначені у путівці послуги з оздоровлення та відпочинку, в тому числі платні;
 
223. на раціональне харчування;
 
224. брати участь в управлінні дитячим закладом оздоровлення та відпочинку через систему органів самоврядування;
 
225. звертатися до адміністрації закладу для отримання інформації стосовно побуту, харчування, медичної допомоги, змісту освітніх, оздоровчих програм та програм відпочинку;
 
226. у разі виникнення конфліктної ситуації вимагати вжиття дієвих заходів, аж до заміни вихователя.
 
227. 2. Діти під час перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку зобов’язані виконувати правила внутрішнього розпорядку цих закладів.
 
228. Стаття 32. Права і обов'язки батьків (законних представників).
 
229. 1. Батьки (законі представники) дітей мають право:
 
230. ознайомитися із статутом дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, правилами перебування дитини у закладі, змістом освітніх, оздоровчих, медичних програм або програм відпочинку, в яких братиме участь дитина;
 
231. захищати права і законні інтереси дитини у разі отримання від неї відповідної інформації;
 
232. звертатися до адміністрації дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, його засновника (власника), органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, утворених ними комісій, Міжвідомчої комісії та інших робочих органів з питання поліпшення роботи дитячого оздоровчого закладу.
 
233. 2. Батьки дітей (законні представники) зобов'язані:
 
234. навчити дитину правилам поведінки в колективі, поводженню у їдальні, на пляжі, під час турпоходів, екскурсій, правилам особистої гігієни, навичкам самообслуговування (заправка ліжка, прасування одягу, прання білизни, користування туалетним приладдям тощо);
 
235. забезпечити дитину на час перебування у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;
 
236. провести з дитиною превентивну роботу щодо запобігання шкідливим звичкам, випадкам отруєння дикорослими рослинами, грибами, хімічними речовинами;
 
237. забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;
 
238. надавати інформацію працівникам дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, особам, які супроводжують дітей, про індивідуальні особливості дитини;
 
239. відвідувати дитину у закладі та у терміни, визначені у путівці, забрати із закладу;
 
240. відшкодувати заподіяні дитячому закладу оздоровлення та відпочинку збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини;
 
241. у разі прийняття рішення адміністрацією дитячого закладу оздоровлення та відпочинку про дострокове відправлення дитини до постійного місця проживання за недисциплінованість та у разі неможливості батьків (законних, представників) забрати дитину із дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, відшкодувати витрати, понесені цим закладом, для супроводження дитини до постійного місця проживання.
 
242. Стаття 33. Працівники дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
 
243. 1. Призначення керівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється засновниками (власниками) з числа осіб, що мають, як правило, вищу освіту за профілем (охорона здоров’я, освіта, спорт, культура) і стаж роботи з дітьми не менше 5 років.
 
244. Прийняття на роботу працівників, які безпосередньо працюють з дітьми, здійснюється з числа працівників освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, соціальної сфери.
 
245. Добір на роботу інших працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється відповідно до законодавства.
 
246. 2. Для роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у літній час та під час канікул можуть залучатися студенти педагогічних, медичних та інших навчальних закладів.
 
247. 3. Сезонні працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, які безпосередньо працюють з дітьми, на час роботи безоплатно забезпечуються помешканням.
 
248. 4. Сезонні працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, які безпосередньо працюють з дітьми, забезпечуються харчуванням. Розмір плати за харчування встановлюється засновником (власником) закладу.
 
249. Вартість харчування працівників повинна відповідати нормам, встановленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
250. 5. Умови і розмір оплати праці працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної та комунальної форми власності визначаються законодавством.
 
251. 6. Умови і розмір оплати праці працівників приватних дитячих закладів оздоровлення та відпочинку встановлюються засновником (власником) згідно із законодавством.
 
252. 7. Засновники (власники) мають право встановлювати розмір оплати праці працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку відповідно до галузевих тарифних ставок.
 
253. Стаття 34. Права, обов’язки та відповідальність працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку
 
254. 1. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку в межах покладених на них обов’язків несуть персональну відповідальність за безпеку життя і здоров’я дітей, що оздоровлюються та відпочивають в такому закладі.
 
255. 2. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку мають право на:
 
256. внесення пропозицій щодо поліпшення оздоровчо-виховного процесу, процесу відпочинку, подання на розгляд керівництву та педагогічної ради пропозицій щодо морального та матеріального заохочення дітей, застосування стягнень до тих, хто порушує правила внутрішнього розпорядку закладу;
 
257. вибір форм підвищення кваліфікації, необхідної для продовження трудової діяльності у такому закладі;
 
258. участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів, інших органів самоврядування дитячого оздоровчого закладу, у заходах, пов’язаних з організацією оздоровчо-виховної роботи;
 
259. вибір форм, методів, засобів роботи з дітьми;
 
260. соціальне та матеріальне заохочення;
 
261. об’єднання у професійні спілки, участь в громадських організаціях, діяльність яких не заборонена законодавством.
 
262. 3. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку зобов’язані:
 
263. педагогічні і медичні - перед початком роботи пройти спеціальну курсову підготовку у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей;
 
264. під час прийняття на роботу надати санітарну книжку, бути ознайомленими з умовами праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями та пройти інструктаж з техніки безпеки;
 
265. дотримуватися вимог статуту (положення) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, виконувати правила внутрішнього розпорядку та посадові обов’язки;
 
266. берегти життя та здоров’я дітей, захищати їх інтереси, пропагувати здоровий спосіб життя;
 
267. виконувати накази і розпорядження директора закладу.
 
268. Стаття 35. Державний контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
 
269. 1. Державний контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від підпорядкування, типу та форми власності закладів здійснюють:
 
270. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері сім’ї, молоді та спорту;
 
271. міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;
 
272. Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
 
273. обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
 
274. 2. Формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка проводиться у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, але не рідше ніж один раз на 10 років.
 
275. У разі виявлення порушень у діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, що можуть вплинути на стан здоров’я дітей, атестація проводиться позачергово.
 
276. За результатами атестації закладу присвоюється вища, перша, друга або третя категорія. Порядок присвоєння категорій визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
 
277. Розділ VІ
 
278. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
 
279. ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ
 
280. Стаття 36. Міжнародне співробітництво у сфері оздоровлення та відпочинку дітей
 
281. 1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень можуть укладати договори про співробітництво з відповідними органами, установами та організаціями іноземних держав у сфері оздоровлення та відпочинку відповідно до законодавства України.
 
282. 2. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку можуть надавати послуги з оздоровлення та відпочинку дітям іноземних держав згідно з договорами, укладеними з іноземними юридичними і фізичними особами.
 
283. 3. Кошти, отримані від надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям іноземних держав, використовуються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку згідно із законодавством.
 
284. РОЗДІЛ VІІ
 
285. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
286. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
287. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
 
288. 3. Кабінету Міністрів України 4у шестимісячний термін з
дня набрання чинності цим Законом:
 
289. привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;
 
290. розробити нормативно-правові акти передбачені цим Законом;
 
291. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.