Кількість абзаців - 1375 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України"і Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" (Друге читання)

0. Проект
Закон України
«Про внесення змін до
Закону України «Про судоустрій України»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до Закону України "Про судоустрій України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 27-28, ст. 180; 2004 р., № 25, ст. 354, № 40-41, № 42, ст. 492; 2005 р., № 35-36, ст. 446; 2006 р., № 15, ст. 128, № 35, ст. 299), виклавши його в такій редакції:
 
1. «Закон України
«Про судоустрій України»
 
2. Цей Закон визначає правові засади функціонування судівництва в Україні – організації судової влади та здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, систему органів, відповідальних за належний рівень суддівського корпусу, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також установлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судівництва.
 
3. Розділ І. Засади організації судівництва
 
4. Стаття 1. Судова влада
 
5. 1. Судова влада в Україні відповідно до принципу поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно з законом.
 
6. 2. Судову владу реалізовують судді шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.
 
7. 3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
 
8. Стаття 2. Завдання суду
 
9. 1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і основоположних свобод, гарантованих Конституцією і законами України.
 
10. Стаття 3. Система судів України
 
11. 1. Систему судів України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
 
12. 2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
 
13. 3. Система судів забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
 
14. 4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
 
15. 5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
 
16. Стаття 4. Законодавство про судоустрій України
 
17. 1. Судоустрій в Україні визначається Конституцією України та цим Законом.
 
18. Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами
 
19. 1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
 
20. 2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть відповідальність, установлену законом.
 
21. 3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.
 
22. Стаття 6. Самостійність судів
 
23. 1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, звідки б вони не виходили. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
 
24. 2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
 
25. 3. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
 
26. 4. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди їх авторитету чи впливу на безсторонність суду забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
27. 5. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.
 
28. Стаття 7. Право на судовий захист
 
29. 1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
 
30. 2. Для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ, а також правосудності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
 
31. 3. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.
 
32. 4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.
 
33. Стаття 8. Право на повноважний суд
 
34. 1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
 
35. 2. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких осіб, заінтересованих у результатах їх розгляду.
 
36. 3. Склад суду, який одержав справу з порушенням установленого порядку розподілу справ, може бути визнаний судом вищої інстанції неповноважним у порядку, встановленому процесуальним законом.
 
37. Стаття 9. Рівність перед законом і судом
 
38. 1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
 
39. Стаття 10. Правова допомога при реалізації права на справедливий суд
 
40. 1. Кожен має право користуватися правовою допомогою.
 
41. 2. Для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура. У випадках, установлених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, визначених законом, правова допомога надається безоплатно.
 
42. Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу
 
43. 1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
 
44. 2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається на підставі рішення суду.
 
45. 3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
 
46. 4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.
 
47. Стаття 12. Мова судочинства
 
48. 1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
 
49. 2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
 
50. 3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.
 
51. Стаття 13. Обов'язковість судових рішень
 
52. 1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.
 
53. 2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
 
54. 3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
55. 4. Невиконання судових рішень має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
56. Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
 
57. 1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
 
58. Стаття 15. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
 
59. 1. Справи у судах розглядаються професійним суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією професійних суддів, а також за участю народних засідателів чи судом присяжних.
 
60. 2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
 
61. Розділ ІІ. Суди загальної юрисдикції
 
62. Глава 1. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції
 
63. Стаття 16. Види судів загальної юрисдикції
 
64. 1. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
 
65. 2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
 
66. 1) місцеві суди;
 
67. 2) апеляційні суди;
 
68. 3) вищі спеціалізовані суди;
 
69. 4) Верховний Суд України.
 
70. Стаття 17. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
 
71. 1. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ.
 
72. 2. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
 
73. Стаття 18. Порядок утворення судів
 
74. 1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України. До подання Міністра юстиції України додаються висновки Голови Верховного Суду України, голови відповідного вищого спеціалізованого суду, Голови Державної судової адміністрації України, якщо їх було надано за зверненням Міністра юстиції України.
 
75. 2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
 
76. 3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судів та може бути потреба поліпшити доступність правосуддя для людини або зміна адміністративно-територіального устрою.
 
77. 4. Кількість суддів у суді визначається та може змінюватися Президентом України за поданням Ради суддів України з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
 
78. Стаття 19. Порядок призначення суддів на адміністративні посади
 
79. 1. Голова місцевого суду, голова апеляційного суду та його заступник, голова вищого спеціалізованого суду та його заступник призначаються на посади строком на п'ять років із числа суддів відповідного суду та звільняються з посади Радою суддів України.
 
80. 2. При Раді суддів України формується резерв кандидатів на заміщення посад голів місцевих та апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, заступників голів апеляційних та вищих судів.
 
81. До резерву включають кандидатів за рекомендацією зборів суддів відповідного суду чи заявою судді. За відсутності такої рекомендації чи заяви судді кандидата для включення до резерву пропонує голова суду вищого рівня за згодою судді.
 
82. Кандидати, включені до резерву, повинні пройти підготовку до роботи на адміністративній посаді в суді у Національній школі суддів України.
 
83. Порядок ведення резерву та проведення спеціальних перевірок кандидатів затверджує з'їзд суддів України.
 
84. Суддя може бути призначений на посаду голови чи заступника голови суду, якщо він перебуває в такому резерві не менше шести місяців і пройшов відповідну підготовку в Національній школі суддів України.
 
85. При вирішенні питання про призначення судді на адміністративну посаду Рада суддів України оцінює його досягнення в роботі, рівень професійних знань, чесність, результативність роботи, організаторські здібності, результати підготовки у Національній школі суддів України.
 
86. 3. Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верховного Суду України, голови судових палат Верховного Суду України обираються на посаду строком на п'ять років відповідно з числа суддів цього суду та суддів відповідної палати і звільняються з цих посад Пленумом Верховного Суду України.
 
87. 4. Суддя не може займати посаду голови суду більш ніж два строки підряд.
 
88. 5. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.
 
89. 6. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який його призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.
 
90. Глава 2. Місцеві суди
 
91. Стаття 20. Види і склад місцевих судів
 
92. 1. У системі судів загальної юрисдикції діють місцеві суди як суди першої інстанції в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах.
 
93. 2. Місцевими судами є:
 
94. 1) дільничні суди - районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди;
 
95. 2) окружні суди - окружні господарські суди, окружні адміністративні суди та окружні кримінальні суди, що утворюються в округах указом Президента України.
 
96. 3. Територіальна юрисдикція місцевих судів визначається Президентом України під час їх утворення.
 
97. 4. У найменуванні місцевого суду використовується назва населеного пункту за місцем його знаходження.
 
98. 5. Місцевий суд складається не менш як із трьох суддів місцевого суду, зі складу яких призначається голова суду.
 
99. Стаття 21. Повноваження місцевого суду
 
100. 1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
 
101. 2. Місцеві дільничні суди розглядають усі цивільні справи, а також адміністративні, кримінальні та інші справи, віднесені до їх підсудності.
 
102. 3. Окружні господарські суди розглядають справи, пов'язані з приватно-правовими відносинами у сфері господарювання, що віднесені до їх підсудності.
 
103. 4. Окружні адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з публічно-правовими відносинами, що віднесені до їх підсудності.
 
104. 5. Окружні кримінальні суди розглядають кримінальні справи, віднесені до їх підсудності. В окружних кримінальних судах для розгляду окремих категорій справ утворюються суди присяжних.
 
105. Стаття 22. Суддя місцевого суду
 
106. 1. Суддя місцевого суду здійснює:
 
107. 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
 
108. 2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
 
109. 3) контроль відповідно до закону за виконанням судових рішень, ухвалених під його головуванням;
 
110. 4) інші повноваження, визначені законом.
 
111. Стаття 23. Голова місцевого суду
 
112. 1. Голова місцевого суду:
 
113. 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;
 
114. 2) контролює ефективність діяльності апарату суду;
 
115. 3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади видає відповідний наказ;
 
116. 4) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді;
 
117. 5) визначає спеціалізацію суддів з розгляду окремих категорій справ;
 
118. 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
 
119. 7) контролює ведення судової статистики та організовує вивчення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
 
120. 8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
 
121. 9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
122. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
 
123. 2. У разі відсутності голови суду його адміністративні повноваження здійснює суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
 
124. Глава 3. Апеляційні суди
 
125. Стаття 24. Види і склад апеляційних судів
 
126. 1. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах.
 
127. 2. Апеляційними судами є: апеляційні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційні господарські суди, апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
 
128. 3. До апеляційного суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, зі складу яких призначається голова суду. В апеляційних судах з розгляду цивільних і кримінальних справ призначаються по два заступники голови суду. В апеляційних господарських судах і апеляційних адміністративних судах зі складу їхніх суддів призначається заступник голови суду.
 
129. 4. У складі апеляційного суду з розгляду цивільних і кримінальних справ утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Головами цих палат є заступники голови апеляційного суду.
 
130. 5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися спеціалізовані колегії суддів з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції.
 
131. 6. У найменуванні апеляційного суду використовується назва населеного пункту за місцем його знаходження.
 
132. Стаття 25. Повноваження апеляційних судів
 
133. 1. Апеляційні суди:
 
134. 1) розглядають справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку;
 
135. 2) аналізують судову статистику;
 
136. 3) вивчають і узагальнюють судову практику;
 
137. 4) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
 
138. Стаття 26. Суддя апеляційного суду
 
139. 1. Суддя апеляційного суду здійснює:
 
140. 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
 
141. 2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
 
142. 3) контроль відповідно до закону за виконанням ухвалених за його участю судових рішень;
 
143. 4) інші повноваження, визначені законом.
 
144. Стаття 27. Голова апеляційного суду
 
145. 1. Голова апеляційного суду:
 
146. 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;
 
147. 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови суду;
 
148. 3) контролює ефективність діяльності апарату суду;
 
149. 4) видає на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
 
150. 5) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді;
 
151. 6) вносить на затвердження зборів суддів відповідного суду персональний склад судових палат (в апеляційному суді – з розгляду цивільних і кримінальних справ);
 
152. 7) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;
 
153. 8) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення й узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
 
154. 9) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
 
155. 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
156. Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
 
157. 2. У разі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює заступник голови суду, а за відсутності заступника голови - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
 
158. Стаття 28. Заступник голови апеляційного суду
 
159. 1. Заступник голови апеляційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
 
160. 2. Заступник голови апеляційного суду - голова судової палати, крім здійснення повноважень, визначених головою суду:
 
161. 1) організовує аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;
 
162. 2) інформує збори суддів про діяльність судової палати;
 
163. 3) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
164. 3. За відсутності заступника голови апеляційного суду – голови судової палати адміністративні повноваження голови судової палати здійснює старший за віком суддя палати.
 
165. Глава 4. Вищі спеціалізовані суди
 
166. Стаття 29. Види і склад вищих спеціалізованих судів
 
167. 1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах. У виняткових випадках, визначених процесуальним законом, вищі суди можуть діяти і як суди першої та апеляційної інстанцій.
 
168. 2. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий цивільний суд України, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий кримінальний суд України.
 
169. 3. До вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, зі складу яких призначаються голова суду та його заступник.
 
170. 4. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися спеціалізовані колегії суддів з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції.
 
171. 5. Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.
 
172. 6. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві.
 
173. Стаття 30. Повноваження вищого спеціалізованого суду
 
174. 1. Вищий спеціалізований суд:
 
175. 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку;
 
176. 2) розглядає справи відповідної судової юрисдикції у виняткових випадках, визначених процесуальним законом;
 
177. 3) аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
 
178. 4) дає відповідним судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції з метою забезпечення однакового застосування норм права в судовій практиці;
 
179. 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
180. Стаття 31. Суддя вищого спеціалізованого суду
 
181. 1. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює:
 
182. 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
 
183. 2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
 
184. 3) контроль відповідно до закону за виконанням ухвалених за його участю судових рішень;
 
185. 4) інші повноваження, визначені законом.
 
186. Стаття 32. Голова вищого спеціалізованого суду
 
187. 1. Голова вищого спеціалізованого суду:
 
188. 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
 
189. 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови суду;
 
190. 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, присвоює керівнику апарату та його заступникам ранги державних службовців у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
 
191. 4) видає на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
 
192. 5) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді;
 
193. 6) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення відповідних місцевих та апеляційних судів чи зміни кількості суддів у них;
 
194. 7) скликає пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його засіданнях;
 
195. 8) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду;
 
196. 9) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;
 
197. 10) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
 
198. 11) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
 
199. 12) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
200. Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
 
201. 2. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його адміністративні повноваження здійснює заступник голови суду, а за відсутності заступника голови - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
 
202. Стаття 33. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
 
203. 1. Заступник голови вищого спеціалізованого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
 
204. Стаття 34. Пленум вищого спеціалізованого суду
 
205. 1. Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної спеціалізованої юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень цим Законом.
 
206. 2. Пленум вищого спеціалізованого суду:
 
207. 1) дає відповідним судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції;
 
208. 2) затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому спеціалізованому суді та положення про неї; затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу вищого спеціалізованого суду;
 
209. 3) заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про практику вирішення відповідних судових справ;
 
210. 4) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України;
 
211. 5) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
 
212. 3. Пленум вищого спеціалізованого суду скликає голова вищого спеціалізованого суду чи заступник голови вищого спеціалізованого суду в разі потреби або на вимогу не менш як п'ятої частини від складу суддів вищого спеціалізованого суду, але не рідше двох разів на рік. Про день і час його скликання учасники Пленуму повідомляються не пізніше як за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд Пленуму.
 
213. 4. Засідання Пленуму вищого спеціалізованого суду є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму.
 
214. 5. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації тощо.
 
215. 6. Постанови Пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.
 
216. Стаття 35. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду
 
217. 1. Науково-консультативна рада утворюється при вищому спеціалізованому суді для опрацювання питань, пов'язаних з підготовкою наукового обґрунтування роз'яснень законодавства, а також для надання висновків щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів та з інших питань, пов'язаних із необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду.
 
218. 2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом вищого спеціалізованого суду.
 
219. 3. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики, рішення з організаційних питань діяльності вищого спеціалізованого суду та відповідних судів, інші матеріали.
 
220. Глава 5. Верховний Суд України
 
221. Стаття 36. Верховний Суд України - найвищий судовий орган
 
222. 1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції.
 
223. 2. Верховний Суд України:
 
224. 1) переглядає справи за винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом, переглядає справи в інших випадках, установлених законом;
 
225. 2) дає судам роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні судових справ;
 
226. 3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
 
227. 4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 
228. 5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах із практикою застосування законодавства;
 
229. 6) вирішує у межах своїх повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах із судами іноземних держав;
 
230. 7) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
231. Стаття 37. Склад Верховного Суду України
 
232. 1. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України, який має заступника. До складу Верховного Суду України входять по одинадцять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, господарської, адміністративної, кримінальної), обраних безстроково,
 
233. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років.
 
234. 2. У складі Верховного Суду України діють:
 
235. 1) Судова палата у цивільних справах;
 
236. 2) Судова палата у кримінальних справах;
 
237. 3) Судова палата у господарських справах;
 
238. 4) Судова палата в адміністративних справах.
 
239. 3. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до цього Закону.
 
240. 4. При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.
 
241. 5. Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
 
242. 6. Верховний Суд України знаходиться у місті Києві.
 
243. Стаття 38. Суддя Верховного Суду України
 
244. 1. Суддя Верховного Суду України:
 
245. 1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
 
246. 2) здійснює процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
 
247. 3) бере участь у розгляді питань, що вносяться на засідання відповідної судової палати та Пленуму Верховного Суду України;
 
248. 4) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її поліпшення та вдосконалення законодавства;
 
249. 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
250. Стаття 39. Голова Верховного Суду України
 
251. 1. Голова Верховного Суду України:
 
252. 1) представляє Суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
 
253. 2) організовує діяльність Верховного Суду України, визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду України, голів судових палат Верховного Суду України;
 
254. 3) скликає Пленум Верховного Суду України, вносить на його розгляд питання і головує на засіданнях Пленуму;
 
255. 4) може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;
 
256. 5) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення судів чи зміни кількості суддів у них;
 
257. 6) видає на підставі акта про обрання суддею Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідний наказ;
 
258. 7) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді;
 
259. 8) здійснює контроль за діяльністю апарату Верховного Суду України, присвоює керівнику апарату та його заступникам ранги державних службовців у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
 
260. 9) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
 
261. 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
262. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
 
263. 2. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності заступника Голови - суддя цього Суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
 
264. Стаття 40. Порядок обрання Голови Верховного Суду України
 
265. 1. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.
 
266. 2. Пленум Верховного Суду України щодо обрання Голови Верховного Суду України скликається не пізніше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду України.
 
267. 3. Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, що затверджується Пленумом. Не допускається зміна регламентної процедури менше ніж за шість місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду України.
 
268. Стаття 41. Заступник Голови Верховного Суду України
 
269. 1. Заступник Голови Верховного Суду України здійснює контроль за розподілу адміністративних повноважень, може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України.
 
270. Заступник Голови Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає розпорядження.
 
271. 2. Заступник Голови Верховного Суду України обирається на посаду з числа суддів Верховного Суду України строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України. Рішення про обрання на посаду заступника Голови Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування у строк не пізніше трьох місяців з дня утворення відповідної вакантної посади. Заступник Голови Верховного Суду України може бути обраний на посаду повторно.
 
272. 3. Заступник Голови Верховного Суду України може бути достроково звільнений з посади у порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
 
273. Стаття 42. Судові палати Верховного Суду України
 
274. 1. Судові палати Верховного Суду України:
 
275. 1) забезпечують здійснення судочинства колегіями суддів Верховного Суду України у відповідних справах;
 
276. 2) аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику;
 
277. 3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України;
 
278. 4) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
 
279. 2. Судову палату Верховного Суду України очолює голова судової палати.
 
280. 3. Голова судової палати Верховного Суду України:
 
281. 1) організовує роботу відповідної судової палати;
 
282. 2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики у справах юрисдикції судової палати;
 
283. 3) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності роз'яснення судам окремих питань застосування законодавства у судовій практиці;
 
284. 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
285. 4. При судовій палаті діє група наукових консультантів Верховного Суду України.
 
286. Стаття 43. Пленум Верховного Суду України
 
287. 1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.
 
288. 2. Пленум Верховного Суду України:
 
289. 1) обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України та його заступника у порядку, встановленому цим Законом;
 
290. 2) призначає на посади та звільняє з посад голів судових палат Верховного Суду України;
 
291. 3) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 
292. 4) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України, голів судових палат Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів про роботу судових палат та діяльність відповідних судів;
 
293. 5) дає судам роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування норм права в судовій практиці;
 
294. 6) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 
295. 7) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я.
 
296. 3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму.
 
297. 4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації тощо.
 
298. 5. Пленум Верховного Суду України скликає Голова Верховного Суду України чи заступник Голови Верховного Суду України в разі необхідності або на вимогу не менш як п'ятої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. Про день і час скликання Пленуму та питання, що вносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання.
 
299. 6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України відповідно до Регламенту.
 
300. 7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
 
301. 8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України.
 
302. 9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.
 
303. Стаття 44. Апарат Верховного Суду України
 
304. 1. Організаційно-методичне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України здійснюється апаратом Верховного Суду України. Положення про апарат, загальна чисельність і структура апарату затверджується Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України.
 
305. 2. Апарат Верховного Суду України очолює керівник апарату. Керівник апарату Верховного Суду України представляє Верховний Суд України як юридичну особу, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України, положення про структурні підрозділи апарату Верховного Суду України.
 
306. 3. Матеріали, пов'язані з діяльністю Верховного Суду України, зберігаються в архіві Верховного Суду України.
 
307. Стаття 45. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України
 
308. 1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді України з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України стосовно роз'яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.
 
309. 2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного Суду України.
 
310. 3. Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.
 
311. Проект
 
312. Закон України
«Про внесення змін до
Закону України «Про статус суддів»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до Закону України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 8, ст. 56; 1994 р., № 22, ст. 142, № 26, ст. 203; 1995 р., № 34, ст. 268; 1999 р., № 50, ст. 434; 2000 р., № 10, ст. 79, № 13, ст. 102, № 38, ст. 322; 2001 р., № 33, ст. 180; 2004 р., № 25, ст. 354; 2006 р., № 1, ст. 18, № 9, ст. 96), виклавши його в такій редакції:
 
313. «Закон України
«Про статус судді»
Цей Закон визначає статус професійного судді, народного засідателя і регулює відносини, пов'язані із забезпеченням незалежності судді, встановлює порядок призначення (обрання) судді, кваліфікаційної атестації, притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади, а також гарантії грошового та іншого забезпечення судді.
 
314. Розділ І. Основні положення
 
315. Глава 1. Загальні положення
 
316. Стаття 1. Суддя - носій судової влади
 
317. 1. Професійний суддя та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.
 
318. Стаття 2. Законодавство про статус судді
 
319. 1. Статус судді визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про судоустрій України" та іншими законами.
 
320. Стаття 3. Незалежність судді
 
321. 1. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, звідки б вони не виходили. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
322. 2. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які знаходяться у його провадженні, крім випадків, установлених цим Законом.
 
323. 3. Суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідні заходи для усунення загрози.
 
324. 4. Незалежність судді забезпечується:
 
325. 1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
 
326. 2) недоторканністю та імунітетом судді;
 
327. 3) незмінюваністю професійного судді;
 
328. 4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
 
329. 5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
 
330. 6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;
 
331. 7) особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;
 
332. 8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
 
333. 9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
 
334. 10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
 
335. 11) правом судді на відставку.
 
336. 5. Органи державної влади, підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
 
337. 6. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
 
338. Стаття 4. Недоторканність та імунітет судді
 
339. 1. Суддя є недоторканним. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.
 
340. 2. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
 
341. 3. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.
 
342. 4. Кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.
 
343. 5. Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись лише за судовим рішенням.
 
344. 6. Територіальна підсудність справи щодо обвинувачення професійного судді у вчиненні злочину, визначається ухвалою судді Верховного Суду України. Справа не може розглядатись тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
 
345. 7. Суддя не несе цивільної відповідальності перед особою за шкоду, завдану рішенням, дією чи бездіяльністю, що пов'язані із здійсненням судочинства. За шкоду, заподіяну судом, відповідає держава на підставах та в порядку, що встановлені законом.
 
346. Стаття 5. Відповідальність за неповагу до судді чи суду
 
347. 1. Прояв неповаги до судді чи суду з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні у судовому засіданні, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.
 
348. Стаття 6. Державний захист судді та членів його сім'ї
 
349. 1. Суддя, члени його сім'ї та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави.
 
350. 2. Забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".
 
351. Стаття 99. Посвідчення судді, народного засідателя, присяжного (проект 0916)
 
352. 1. Професійні судді, а також народні засідателі і присяжні мають посвідчення встановленого зразка.
 
353. 2. Зразки посвідчення судді, посвідчення народного засідателя та посвідчення присяжного затверджуються Головою Верховного Суду України за погодженням із Радою суддів України.
 
354. 3. Посвідчення суддів, обраних безстроково, підписує Голова Верховної Ради України. Посвідчення суддів, призначених на посаду Президентом України, підписує Президент України. Посвідчення головам судів, їх заступникам, іншим особам, які займають адміністративні посади в судах, підписує Голова Верховного Суду України.
 
355. 4. Посвідчення народних засідателів і посвідчення присяжних підписує голова суду, в якому здійснюють правосуддя народний засідатель або присяжний.
 
356. 5. Вручення посвідчень здійснюється особою, яка його підписала, або за її дорученням іншою особою.
 
357. Глава 2. Професійний суддя
 
358. Стаття 7. Статус професійного судді
 
359. 1. Професійним суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів і здійснює правосуддя на професійній основі.
 
360. 2. Професійні судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає у суді.
 
361. Стаття 8. Незмінюваність судді
 
362. 1. Судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п'яти років.
 
363. 2. Суддю не може бути переведено на іншу посаду або до іншого суду без його згоди.
 
364. Стаття 9. Вимоги щодо несумісності
 
365. 1. Перебування на посаді судді несумісне з посадою в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування чи представницьким мандатом.
 
366. 2. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою, адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової та творчої у вільний від виконання повноважень судді час), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
 
367. 3. Суддя не може належати до будь-якої політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях політичних партій, мітингах, страйках.
 
368. 4. Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Вищій раді юстиції, кваліфікаційних комісіях суддів, Дисциплінарній комісії суддів України, службі судових інспекторів, Національній школі суддів України зі збереженням їхнього заробітку за основним місцем роботи.
 
369. Стаття 10. Права та обов'язки судді
 
370. 1. Права судді, пов'язані із здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальними та іншими законами України.
 
371. 2. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності судів у порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.
 
372. 3. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходить з цією метою відповідну підготовку.
 
373. Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку не менше ніж раз на три роки.
 
374. Суддя, якого понижено у кваліфікаційному класі або позбавлено кваліфікаційного класу, проходить двотижневу підготовку.
 
375. 4. Суддя зобов'язаний:
 
376. 1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
 
377. 2) виявляти повагу до учасників процесу;
 
378. 3) не вчиняти дій, що можуть викликати сумнів у його незалежності і безсторонності, та інших дій, які дискредитують його як носія судової влади;
 
379. 4) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, зокрема таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
 
380. 5) дотримуватися вимог щодо несумісності;
 
381. 6) щорічно не пізніше 1 квітня подавати до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади декларацію про майновий стан.
 
382. Декларація про майновий стан повинна містити відомості про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові зобов'язання та видатки (якщо разові видатки перевищують розмір місячного заробітку судді) судді, членів його сім'ї та близьких родичів. Форму декларації та порядок її заповнення затверджує Кабінет Міністрів України.
 
383. Стаття 11. Присяга судді
 
384. 1. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги такого змісту:
 
385. "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду професійного судді, присягаю безсторонньо і неупереджено здійснювати правосуддя на основі Конституції та законів України, керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися вимог доброчесності".
 
386. 2. Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. Текст присяги підписується суддею і зберігається в особовій справі.
 
387. Стаття 12. Етика судді
 
388. 1. Суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, які затверджує з'їзд суддів України.
 
389. Глава 3. Народні засідателі і присяжні
 
390. Стаття 13. Статус народного засідателя
 
391. 1. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом з професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
 
392. 2. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі мають обов'язки, визначені пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 10 цього Закону.
 
393. Стаття 14. Список народних засідателів
 
394. 1. До списку народних засідателів включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 15 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.
 
395. 2. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.
 
396. 3. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
 
397. Стаття 15. Вимоги до народного засідателя
 
398. 1. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
 
399. 2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
 
400. 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
 
401. 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
 
402. 3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;
 
403. 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники державної судової адміністрації та апарату судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
 
404. 5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
 
405. 6) особи, які не володіють державною мовою.
 
406. 3. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.
 
407. Стаття 16. Підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків народного засідателя
 
408. 1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів, але яка була включена до нього, звільняється від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду.
 
409. 2. Від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду звільняються:
 
410. 1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
 
411. 2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;
 
412. 3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
 
413. 4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.
 
414. 3. Особи, зазначені в частині другій цієї статті, звільняються від виконання обов'язків народного засідателя за їх заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.
 
415. 4. Звільнення від виконання обов'язків народного засідателя внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом.
 
416. Стаття 17. Статус присяжного
 
417. 1. Присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, залучається до здійснення правосуддя у конкретній справі, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
 
418. 2. Присяжний зобов'язаний брати участь у розгляді судової справи і справедливо та безсторонньо вирішувати питання, винесені на розгляд присяжних. Присяжний має також обов'язки, визначені пунктами 2 - 4 частини четвертої статті 10 цього Закону.
 
419. 3. Суд присяжних утворюється для розгляду у першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.
 
420. Стаття 18. Список присяжних
 
421. 1. Список присяжних складається на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими радами. До складу комісії повинні входити в рівній кількості уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної місцевої ради.
 
422. 2. До списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, і відповідають вимогам статті 19 цього Закону.
 
423. 3. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.
 
424. 4. Список присяжних публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
 
425. Стаття 19. Вимоги до присяжного
 
426. 1. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку.
 
427. 2. Не можуть бути присяжними особи, зазначені в частині другій статті 15 цього Закону.
 
428. 3. Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.
 
429. Стаття 20. Підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків присяжного
 
430. 1. Звільнення від виконання обов'язків присяжного здійснюється професійним суддею, який розглядає справу, з підстав, передбачених статтею 16 цього Закону, та з інших підстав і в порядку, встановленому процесуальним законом.
 
431. Стаття 21. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді
 
432. 1. Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі.
 
433. 2. Суд залучає присяжних для розгляду конкретної судової справи.
 
434. 3. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки відповідно народного засідателя та присяжного, перелік вимог до народних засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя або присяжного.
 
435. 4. Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків у суді. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.
 
436. 5. Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися за запрошенням суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.
 
437. 6. Порядок добору присяжних для розгляду справи, порядок принесення ними присяги та її зміст визначаються процесуальним законом.
 
438. Стаття 22. Гарантії прав народних засідателів і присяжних
 
439. 1. Народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менш прожиткового мінімуму для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок Державного бюджету України.
 
440. 2. Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.
 
441. 3. На народних засідателів і присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, встановлені законом, протягом часу виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя чи присяжного заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
 
442. Розділ ІІ. Порядок зайняття посади професійного судді суду загальної юрисдикції
 
443. Глава 1. Загальні положення
 
444. Стаття 23. Вимоги до кандидатів на посаду судді
 
445. 1. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
 
446. 2. Суддею окружного суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
 
447. 3. Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді у судах вищого рівня встановлюються цим Законом.
 
448. 4. Для цілей цієї статті вважається:
 
449. 1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр";
 
450. 2) стажем роботи у галузі права - стаж роботи за спеціальністю особи після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста;
 
451. 3) проживанням в Україні не менш як десять років - загальний час проживання в Україні не менш як десять років, незалежно від перерв у цьому.
 
452. Стаття 24. Добір кандидатів на посаду судді
 
453. 1. Добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсних засадах з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим Конституцією України і статтею 23 цього Закону, та пройшли підготовку до роботи на посаді судді, за результатами випробовування відповідно до вимог цього Закону.
 
454. 2. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
 
455. 3. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата в судді та пройшов відповідну підготовку у Національній школі суддів України, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про рекомендацію його для призначення чи обрання професійним суддею.
 
456. 4. Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.
 
457. Стаття 25. Підготовка до роботи на посаді судді
 
458. 1. Підготовка до роботи на посаді судді здійснюється Національною школою суддів України протягом двох років. Час такої підготовки зараховується до стажу роботи у галузі права. Для адвокатів, прокурорів, помічників суддів, наукових консультантів зі стажем роботи на відповідній посаді більше п'яти років та осіб з науковим ступенем кандидата або доктора юридичних наук строк підготовки в Національній школі суддів України до роботи на посаді судді становить один рік.
 
459. 2. Вступ до Національної школи суддів України відбувається на конкурсній основі. Конкурс проводиться державною екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
 
460. 3. Вступний конкурс проводиться у формі анонімного тестування, виконання письмового завдання та співбесіди відповідно до положення про порядок вступу до Національної школи суддів України, яке затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за поданням Національної школи суддів України.
 
461. Стаття 26. Оголошення конкурсу на посаду судді
 
462. 1. Для проведення конкурсу на вакантні посади суддів Вища кваліфікаційна комісія суддів України публікує оголошення в офіційному друкованому виданні, визначеному Кабінетом Міністрів України, не пізніше ніж за два місяці до конкурсу.
 
463. 2. В оголошенні про конкурс зазначаються:
 
464. 1) найменування судів, де є вакантні посади суддів або очікується їх поява, та кількість цих посад;
 
465. 2) кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду судді;
 
466. 3) перелік документів відповідно до частини першої статті 27 цього Закону і строк їх подання;
 
467. 4) найменування, місцезнаходження і поштова адреса Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
 
468. 5) умови проведення конкурсу;
 
469. 6) дата, час і місце проведення конкурсу.
 
470. Стаття 27. Подання кандидатом на посаду судді документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
 
471. 1. Для участі у випробовуванні особа подає:
 
472. 1) письмову заяву кандидата, написану власноручно;
 
473. 2) копію паспорта громадянина України;
 
474. 3) особовий листок з обліку кадрів та автобіографію;
 
475. 4) копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;
 
476. 5) виписку з трудової книжки про наявність стажу роботи в галузі права;
 
477. 6) довідку медичної установи про стан здоров'я кандидата;
 
478. 7) декларацію про майновий стан за останній рік;
 
479. 8) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про нього з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді;
 
480. 9) документ про результати підготовки у Національній школі суддів України;
 
481. 10) інші документи, які засвідчують готовність кандидата до роботи на посаді судді, якщо вони є.
 
482. 2. Приймання документів завершується за два дні до проведення конкурсу. Заяви, що надійшли після вказаного строку, не розглядаються. Суддя, строк призначення якого закінчується, повинен подати заяву щодо рекомендування його на посаду судді не пізніш як за три місяці до закінчення строку перебування його на посаді судді.
 
483. 3. До випробовування допускаються особи, зазначені у статтях 23, 24 цього Закону, які подали всі необхідні документи. Про відмову в допуску до випробовування Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає вмотивоване рішення.
 
484. Стаття 28. Випробовування на посаду судді
 
485. 1. Випробовування на посаду судді проводиться шляхом складання кандидатом кваліфікаційного іспиту і проходження співбесіди. При встановленні результатів випробування враховуються відомості, які засвідчують можливість кандидата до роботи на посаді судді.
 
486. 2. Випробовування на посаду судді у місцевих судах проводиться не менше двох разів на рік у вигляді конкурсу окремо до дільничних судів і окружних судів кожної спеціалізованої юрисдикції.
 
487. 3. Випробовування на посади судді в апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах та Верховному Суді України проводиться у вигляді конкурсу окремо для кожної посади. Випробовування з метою вирішення питання про обрання судді безстроково на посаду, яку він займав до закінчення строку призначення, проводиться без конкурсу.
 
488. 4. Для проведення випробовування Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право збирати інформацію про кандидата, доручати її збирання іншим державним органам. Організації та громадяни мають право подавати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України наявну у них інформацію про кандидата.
 
489. Стаття 29. Кваліфікаційний іспит
 
490. 1. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла відповідну підготовку в Національній школі суддів України і виявила бажання бути рекомендованою для призначення (обрання) на посаду судді.
 
491. 2. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, особистих і моральних якостей.
 
492. 3. Кваліфікаційний іспит проводиться державною екзаменаційною комісією, що утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
 
493. 4. Склад і порядок діяльності державної екзаменаційної комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також порядок складання кваліфікаційного іспиту визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Вищою радою юстиції та Радою суддів України.
 
494. 5. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.
 
495. 6. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до випробовування на посаду судді не раніш як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до наступного випробовування не раніш як через два роки.
 
496. 7. Скарга кандидата на результати кваліфікаційного іспиту розглядається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошується особа, що подала скаргу. Вища кваліфікаційна комісія суддів України за наслідками розгляду скарги може скасувати результати кваліфікаційного іспиту щодо цієї особи і призначити нове випробовування або додатковий іспит.
 
497. Стаття 30. Додатковий іспит
 
498. 1. Додатковий іспит - це складання кваліфікаційного іспиту особою, яка не згодна з результатами іспиту, визначеними державною екзаменаційною комісією.
 
499. 2. Додатковий іспит може бути призначений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за скаргою кандидата на посаду судді у разі його незгоди з результатами кваліфікаційного іспиту.
 
500. 3. Додатковий іспит складається перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у місячний строк з дня прийняття рішення про дозвіл на складання додаткового іспиту.
 
501. 4. Особа, яка не склала додатковий іспит, може бути допущена до конкурсу на посаду судді не раніш як через три роки.
 
502. Стаття 31. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо рекомендування кандидата на посаду судді
 
503. 1. Рішення про рекомендування кандидата на посаду судді приймається після його заслуховування на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
 
504. 2. Питання про рекомендування кандидата для призначення (обрання) на посаду судді вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за результатами співбесіди, кваліфікаційного іспиту, розгляду довідки медичної установи про стан здоров'я та інших відомостей про кандидата, що визначають рівень його професійних знань, особисті та моральні якості.
 
505. 3. Першочергове право на зайняття вакантної посади судді надається кандидату на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит з кращими результатами. У разі наявності однакових результатів пріоритет надається працюючому судді.
 
506. Глава 2. Призначення на посаду судді
 
507. Стаття 32. Порядок призначення на посаду судді
 
508. 1. Призначення на посаду судді здійснюється в такому порядку:
 
509. 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголошує конкурс на посаду судді (стаття 26 цього Закону);
 
510. 2) кандидат звертається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо рекомендування його для призначення на посаду судді (стаття 27 цього Закону);
 
511. 3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс, приймає рішення про рекомендування кандидата на посаду судді і направляє це рішення до Вищої ради юстиції (статті 28 - 31, 33 цього Закону);
 
512. 4) Вища рада юстиції розглядає рекомендацію і приймає рішення про внесення подання Президентові України про призначення кандидата суддею;
 
513. 5) Президент України приймає рішення про призначення кандидата суддею (стаття 34 цього Закону).
 
514. Стаття 33. Розгляд питання про призначення на посаду судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
 
515. 1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про рекомендування кандидата для призначення лише на вакантну посаду судді.
 
516. 2. У разі наявності двох і більше вакантних посад суддів першочергове право вибору суду належить кандидату на посаду судді, який показав кращий результат кваліфікаційного іспиту. У разі наявності однакових результатів пріоритет надається працюючому судді.
 
517. 3. Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але тимчасово не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають право протягом двох років брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, якщо за цей час вони не відкличуть свою заяву. Конкурс оголошується і проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Першочергове право вибору суду мають кандидати, які склали кваліфікаційний іспит з кращими результатами.
 
518. Стаття 34. Призначення на посаду судді
 
519. 1. Президент України призначає на посаду судді:
 
520. 1) особу, яка раніше не обіймала посаду судді, - строком на п'ять років;
 
521. 2) особу, яка раніше вже обіймала посаду судді менше п'яти років, - в межах п'ятирічного строку.
 
522. 2. Призначення на посаду професійного судді здійснюється Президентом України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Вищої ради юстиції.
 
523. 3. У разі відхилення подання Вищої ради юстиції Президент України видає відповідне розпорядження, яке повинно бути вмотивованим.
 
524. Стаття 35. Переведення судді до іншого суду в межах п'ятирічного строку призначення
 
525. 1. Суддя у межах п'ятирічного строку призначення може бути переведений до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду.
 
526. 2. Переведення судді з одного суду до іншого здійснюється у порядку призначення судді, встановленому цим Законом. Суддя може бути переведеним до іншого суду за результатами конкурсу, встановленого для заміщення вакантних посад.
 
527. 3. У разі участі в конкурсі на заміщення посади в іншому суді того самого рівня і спеціалізації за бажанням судді можуть бути враховані результати попереднього кваліфікаційного іспиту, якщо з часу його складання минуло не більше трьох років. У цьому разі кваліфікаційний іспит таким суддею не складається.
 
528. 4. За наявності однакових результатів конкурсу перевага надається тим кандидатам, які мають більший стаж роботи на посаді судді.
 
529. Глава 3. Обрання судді
 
530. Стаття 36. Порядок обрання на посаду судді
 
531. 1. Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:
 
532. 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголошує конкурс на посаду судді (стаття 26 цього Закону), крім випадку, коли йдеться про обрання на посаду судді особи, строк повноважень якої на посаді судді закінчився;
 
533. 2) кандидат звертається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо рекомендування його для обрання на посаду судді (стаття 27 цього Закону);
 
534. 3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо обрання кандидата на посаду судді в місцевих засобах масової інформації, офіційному виданні Верховної Ради України;
 
535. 4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс, приймає рішення щодо рекомендування кандидата на посаду судді і направляє це рішення разом з поданням до Верховної Ради України (статті 28 - 31, 37, 38 цього Закону);
 
536. 5) Комітет Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питання про обрання та звільнення суддів, обраних безстроково (далі - Комітет Верховної Ради України), розглядає подання щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково, приймає рішення щодо рекомендування або нерекомендування кандидата на посаду судді безстроково та вносить це рішення на розгляд Верховної Ради України (статті 39 - 41, 44 цього Закону);
 
537. 6) Верховна Рада України приймає рішення щодо обрання кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково (статті 42, 43 цього Закону).
 
538. Стаття 37. Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
 
539. 1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання, пов'язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування судді на посаді.
 
540. 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного іспиту та вивчення інших матеріалів може прийняти рішення про відмову в рекомендуванні кандидата на посаду судді і направити це рішення до Верховної Ради України.
 
541. 3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо рекомендування судді, в якого закінчується строк призначення, направляється до Верховної Ради України не пізніш як за місяць до закінчення строку перебування судді на посаді.
 
542. Стаття 38. Подання щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково та документи, що додаються до нього
 
543. 1. У поданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові кандидата, найменування та місцезнаходження суду, до якого має бути обраний кандидат.
 
544. 2. До подання додається особова справа кандидата на обрання на посаду судді безстроково, яка повинна містити:
 
545. 1) письмову заяву кандидата, написану власноручно;
 
546. 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування до обрання кандидата на посаду судді безстроково із зазначенням даних про те, чи дотримано кандидатом вимог, передбачених статтею 127 Конституції України, або про відмову у рекомендуванні кандидата на посаду судді;
 
547. 3) протокол і матеріали кваліфікаційного іспиту;
 
548. 4) копію паспорта громадянина України;
 
549. 5) особовий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата;
 
550. 6) копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;
 
551. 7) виписку з трудової книжки;
 
552. 8) довідку про показники роботи судді за останні п'ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації.
 
553. У довідці зазначаються: інформація щодо кількості розглянутих справ за роками і категоріями, кількості скасованих, змінених судових рішень; підстави скасування, зміни судових рішень, кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
 
554. 9) документ про результати підготовки у Національній школі суддів України;
 
555. 10) копії рішень уповноважених державних органів про призначення (обрання) судді на посади;
 
556. 11) довідку медичної установи про стан здоров'я кандидата;
 
557. 12) декларацію про майновий стан за останній рік;
 
558. 13) інші документи, які засвідчують готовність кандидата до роботи на зазначеній посаді судді, якщо вони є.
 
559. Стаття 39. Перевірка Комітетом Верховної Ради України звернень громадян та інших матеріалів стосовно діяльності кандидата, який обирається суддею безстроково
 
560. 1. Комітет Верховної Ради України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України та статей 23 і 47 цього Закону, а також перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - звернення) щодо діяльності кандидата.
 
561. 2. У разі якщо розгляд звернень потребує додаткової перевірки, Комітет Верховної Ради України приймає рішення про направлення їх до Верховного Суду України, відповідного вищого спеціалізованого суду, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України або Дисциплінарної комісії суддів України.
 
562. 3. Строк розгляду таких звернень та надання відповіді Комітету Верховної Ради України обчислюється за Законом України "Про звернення громадян".
 
563. 4. У разі необхідності Комітет Верховної Ради України може провести безпосередню перевірку звернень, доручивши її здійснення члену цього Комітету (за його згодою).
 
564. 5. Кандидат, який обирається на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з матеріалами звернень щодо його діяльності, запитами Комітету Верховної Ради України та відповідями на них.
 
565. 6. Секретаріат Комітету Верховної Ради України у триденний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через апарат Верховної Ради України списки кандидатів, які пропонуються для обрання суддями безстроково, із зазначенням дня та часу засідання Комітету Верховної Ради України.
 
566. 7. На засідання Комітету Верховної Ради України запрошуються уповноважені представники Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Дисциплінарної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, а також кандидат на посаду судді, присутність якого на засіданні є обов'язковою.
 
567. 8. На засідання Комітету Верховної Ради України на вимогу народних депутатів України можуть бути запрошені представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадськості.
 
568. 9. Особи, зазначені в частині сьомій цієї статті, повідомляються про день і час засідання письмово не пізніш як за три дні до його початку.
 
569. Стаття 40. Розгляд подання щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково на засіданні Комітету Верховної Ради України
 
570. 1. Комітет Верховної Ради України розглядає подання щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково у місячний строк з дня його надходження. У разі необхідності перевірки фактів, які не дають можливості прийняти рішення, цей строк може бути продовжений Комітетом, але не більше ніж на два місяці, за винятком випадків, коли строк продовження перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради України.
 
571. 2. Розгляд подання щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково проводиться на засіданні Комітету Верховної Ради України колегіально.
 
572. 3. Під час обговорення члени Комітету Верховної Ради України, запрошені особи мають право ставити запитання доповідачеві та безпосередньо кандидатові.
 
573. 4. Рішення Комітету Верховної Ради України про рекомендування або нерекомендування до обрання кандидата на посаду судді безстроково після обговорення кандидатури та розгляду поданих звернень стосовно його діяльності оголошується у присутності кандидата.
 
574. 5. Рішення Комітету Верховної Ради України про відмову в рекомендуванні кандидату на обрання суддею безстроково не є перешкодою для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.
 
575. Стаття 41. Включення до порядку денного Верховної Ради України питання про обрання суддею безстроково
 
576. 1. За наявності відповідного рішення про обрання суддів безстроково Комітет Верховної Ради України вносить пропозиції про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України питання стосовно обрання цих суддів.
 
577. 2. Верховна Рада України на пленарних засіданнях обирає або відмовляє в обранні суддів безстроково.
 
578. Стаття 42. Порядок обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України
 
579. 1. Обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді визначеного Комітетом Верховної Ради України доповідача.
 
580. 2. Якщо при розгляді питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково у відповідному Комітеті Верховної Ради України були висловлені зауваження до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, доповідач має поінформувати про це народних депутатів України.
 
581. 3. Кожний народний депутат України має право ставити запитання доповідачеві та безпосередньо кандидатові, який обирається на посаду судді безстроково, висловлювати свою думку щодо цієї кандидатури.
 
582. 4. За наявності зауважень до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради України, що потребують додаткової перевірки відповідним Комітетом Верховної Ради України, голосування щодо цього кандидата не проводиться. Повторний розгляд подання щодо нього здійснюється Верховною Радою України за умови прийняття рішення Комітетом відповідно до вимог статті 40 цього Закону.
 
583. 5. Запитання можуть бути також поставлені до уповноваженого представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
 
584. Стаття 43. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України
 
585. 1. Верховна Рада України обирає суддею безстроково:
 
586. 1) особу, строк повноважень якої на посаді судді закінчився;
 
587. 2) особу, яка раніше вже обіймала посаду судді не менше п'яти років, але на час розгляду питання про обрання не обіймає посаду судді.
 
588. 2. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається відкритим фіксованим голосуванням більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
 
589. 3. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково оформляється постановою Верховної Ради України.
 
590. 4. Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді суду відповідного рівня.
 
591. 5. У разі якщо кандидата, строк повноважень якого на посаді судді закінчився, не обрано безстроково, Вища рада юстиції вносить Президентові України подання про звільнення цього кандидата з посади судді.
 
592. Стаття 44. Повторна рекомендація кандидатури на обрання на посаду судді безстроково
 
593. 1. Якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв'язку з нововиявленими обставинами, повідомленими у виступах народних депутатів України, Комітет Верховної Ради України приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, Дисциплінарної комісії суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перевірки цих обставин або доручає народним депутатам України - членам цього Комітету внести подання про проведення такої перевірки, погоджує термін її проведення і за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхиленої кандидатури на пленарне засідання Верховної Ради України.
 
594. 2. Результати проведеної перевірки розглядаються на засіданні Комітету Верховної Ради України з урахуванням вимог, визначених статтею 40 цього Закону.
 
595. 3. Внесення двічі відхиленої Верховною Радою України кандидатури на обрання на посаду судді безстроково не допускається.
 
596. Стаття 45. Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду
 
597. 1. Переведення судді з одного суду до іншого того самого рівня здійснюється за його заявою Радою суддів України відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами конкурсу, передбаченого цим Законом. Переведення судді з суду вищого рівня до суду нижчого рівня проводиться без конкурсу за його заявою.
 
598. 2. У разі участі в конкурсі на заміщення посади в суді того самого рівня і спеціалізації за бажанням судді можуть враховані бути результати попереднього кваліфікаційного іспиту, якщо з часу його складання минуло не більше трьох років.
 
599. 3. Переведення судді до суду вищого рівня здійснюється в порядку обрання судді, визначеному цим Законом, за результатами конкурсу.
 
600. Розділ ІІІ. Кваліфікаційні класи та кваліфікаційна атестація
 
601. Стаття 46. Завдання та підстави кваліфікаційної атестації
 
602. 1. Кваліфікаційна атестація полягає в оцінці професійного рівня судді та прийнятті кваліфікаційною комісією суддів рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу чи підтвердження ним цього класу.
 
603. 2. Підставами для призначення кваліфікаційної атестації судді є:
 
604. 1) закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі;
 
605. 2) заява судді про поновлення кваліфікаційного класу;
 
606. 3) рішення органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, про призначення кваліфікаційної атестації для підтвердження кваліфікаційного класу судді.
 
607. Стаття 47. Кваліфікаційні класи суддів
 
608. 1. Для суддів установлюється шість кваліфікаційних класів:
 
609. 2. Кваліфікаційні класи присвоюються: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий:
 
610. 1) суддям місцевих судів - п'ятий, четвертий, третій і другий кваліфікаційні класи;
 
611. 2) суддям апеляційних судів - третій, другий і перший кваліфікаційні класи;
 
612. 3) суддям вищих спеціалізованих судів - другий, перший і вищий кваліфікаційні класи;
 
613. 4) суддям Верховного Суду України - вищий кваліфікаційний клас.
 
614. 3. Для зайняття посади судді апеляційного суду суддя повинен мати не менш як четвертий кваліфікаційний клас, посади судді вищого спеціалізованого суду - не менш як третій кваліфікаційний клас, посади судді Верховного Суду України - не менш як перший кваліфікаційний клас.
 
615. Стаття 48. Строки перебування судді у кваліфікаційному класі
 
616. 1. Вперше призначений на посаду суддя дільничного та окружного суду проходить кваліфікаційну атестацію через рік з дня призначення і йому може бути присвоєно п'ятий кваліфікаційний клас.
 
617. 2. Строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому класі - два роки, у четвертому і третьому класах - три роки, у другому класі - п'ять років. Після закінчення цього строку суддя повинен пройти кваліфікаційну атестацію для підтвердження присвоєного йому раніше кваліфікаційного класу або для присвоєння йому чергового кваліфікаційного класу. Ухилення від кваліфікаційної атестації тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу, про що відповідна кваліфікаційна комісія приймає рішення.
 
618. 3. Строк перебування судді у першому та вищому кваліфікаційних класах не обмежується.
 
619. 4. За суддею, звільненому з посади, зберігається присвоєний йому кваліфікаційний клас. Суддя втрачає кваліфікаційний клас у разі його звільнення з посади з підстав, зазначених у пунктах 5 і 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України.
 
620. Стаття 49. Порядок проведення кваліфікаційної атестації
 
621. 1. Кваліфікаційна атестація проводиться у формі письмового тестування та співбесіди. При кваліфікаційній атестації враховуються результати проходження підготовки судді у Національній школі суддів України.
 
622. 2. Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться протягом місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі для підтвердження суддею кваліфікаційного класу або присвоєння йому чергового кваліфікаційного класу.
 
623. 3. Дострокова кваліфікаційна атестація судді проводиться протягом двох місяців з дня надходження заяви судді про поновлення кваліфікаційного класу або прийняття рішення органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження, про призначення кваліфікаційної атестації для підтвердження кваліфікаційного класу.
 
624. 4. Кваліфікаційне тестування проводиться з метою перевірки знань професійного судді, встановлення рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя, в тому числі в судах вищого рівня.
 
625. 5. Кваліфікаційна співбесіда проводиться в усній формі щодо фактичного здійснення суддею правосуддя і виконання ним посадових обов'язків.
 
626. 6. Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на присвоєння кваліфікаційного класу, що дає право на зайняття посади у суді вищого рівня, стосується знань у галузі законодавства, судової практики і правової аналітики, рівень яких є достатнім для забезпечення належного виконання суддею повноважень у суді вищого рівня.
 
627. 7. Методику оцінювання судді для присвоєння кожного кваліфікаційного класу затверджують Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Рада суддів України.
 
628. Стаття 50. Рішення кваліфікаційної комісії суддів щодо присвоєння кваліфікаційного класу
 
629. 1. Кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, якого атестовано, приймає рішення про:
 
630. 1) присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
 
631. 2) залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
 
632. 3) відкладення атестації (в разі недостатнього рівня професійних знань судді) на строк не більше шести місяців;
 
633. 4) позбавлення судді кваліфікаційного класу і направлення його до Національної школи суддів України для спеціальної підготовки в разі непідтвердження ним кваліфікаційного класу.
 
634. Стаття 51. Оскарження рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань кваліфікаційної атестації
 
635. 1. Суддя, не згодний з рішенням територіальної кваліфікаційної комісії суддів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії рішення.
 
636. 2. Скарга подається через територіальну кваліфікаційну комісію суддів, яка постановила рішення. Територіальна кваліфікаційна комісія суддів, яка постановила рішення, одержавши скаргу, не пізніш як у триденний строк надсилає її разом з матеріалами справи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
 
637. 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає скаргу на рішення щодо кваліфікаційної атестації протягом місяця з дня подання скарги і матеріалів атестації. Розгляд скарги може проводитися з викликом на засідання комісії особи, яка подала скаргу.
 
638. 4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право:
 
639. 1) залишити скаргу без задоволення;
 
640. 2) змінити рішення і присвоїти судді відповідний кваліфікаційний клас;
 
641. 3) залишити суддю в раніше присвоєному кваліфікаційному класі.
 
642. 5. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом десяти днів надсилається особі, яка подавала скаргу, та голові суду, в якому працює суддя.
 
643. 6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено до суду лише в разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання.
 
644. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (продовження)
Розділ ІІІ. Кваліфікаційні комісії суддів
 
645. Стаття 46. Статус кваліфікаційних комісій суддів
 
646. 1. Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно і безсторонньо здійснювати правосуддя, шляхом добору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також розгляд питань щодо надання висновків про звільнення судді з посади у випадках, визначених законом.
 
647. Стаття 47. Види кваліфікаційних комісій суддів
 
648. 1. У системі судоустрою України діють:
 
649. 1) територіальні кваліфікаційні комісії суддів;
 
650. 2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
 
651. 2. Територіальні кваліфікаційні комісії суддів здійснюють свою діяльність в областях, місті Києві та Автономній Республіці Крим.
 
652. 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України знаходиться у місті Києві.
 
653. Стаття 48. Склад кваліфікаційних комісій суддів
 
654. 1. Територіальні кваліфікаційні комісії суддів діють у складі семи членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу територіальної кваліфікаційної комісії входять:
 
655. 1) чотири судді, які призначаються від кожної судової юрисдикції відповідною конференцією суддів місцевих та апеляційних судів;
 
656. 2) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
 
657. 3) одна особа, яка призначається обласною, Київською міською радою, Верховною Радою Автономної Республіці Крим відповідно до місцезнаходження кваліфікаційної комісії суддів;
 
658. 4) одна особа, яка призначається територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.
 
659. 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі п'ятнадцяти членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
 
660. 1) вісім суддів, які призначаються з'їздом суддів України (по два судді від кожної судової юрисдикції);
 
661. 2) дві особи, які призначаються Верховною Радою України;
 
662. 3) дві особи, які призначаються Президентом України;
 
663. 4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
 
664. 5) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
 
665. 6) одна особа, яка призначається з'їздом адвокатів України з числа адвокатів.
 
666. 3. Народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України не можуть бути членами кваліфікаційних комісій суддів.
 
667. 4. Строк повноважень члена кваліфікаційної комісії суддів становить три роки. Одна й та сама особа не може здійснювати повноваження члена кваліфікаційної комісії суддів два строки підряд.
 
668. 5. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.
 
669. Стаття 49. Порядок формування кваліфікаційних комісій суддів
 
670. 1. Члени територіальних кваліфікаційних комісій із числа суддів призначаються таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. У разі вибуття судді - члена кваліфікаційної комісії суддів до призначення нового члена з'їздом суддів України Рада суддів України призначає іншу особу з числа суддів.
 
671. 2. До складу територіальних кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені голови судів, їх заступники, голови судових палат, члени Вищої ради юстиції та Дисциплінарної комісії суддів України.
 
672. 3. Відповідна рада, зазначена у пункті 3 частини першої статті 48 цього Закону, приймає рішення про призначення члена територіальної кваліфікаційної комісії суддів у порядку, встановленому її регламентом.
 
673. 4. Територіальне управління Державної судової адміністрації України призначає члена територіальної кваліфікаційної комісії суддів наказом його начальника.
 
674. 5. Президент України призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм указом.
 
675. 6. Верховна Рада України призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своєю постановою.
 
676. 7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів своїм розпорядженням.
 
677. 8. Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.
 
678. 9. З'їзд адвокатів України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" для обрання члена Вищої ради юстиції.
 
679. 10. Територіальна кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення не менше п'яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України - за умови призначення не менше одинадцяти членів Комісії.
 
680. Стаття 50. Повноваження територіальної кваліфікаційної комісії суддів
 
681. 1. Територіальна кваліфікаційна комісія суддів:
 
682. 1) проводить кваліфікаційну атестацію суддів і присвоює їм кваліфікаційні класи (не вище третього);
 
683. 2) оприлюднює інформацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстроково;
 
684. 3) припиняє перебування у відставці суддів місцевих судів;
 
685. 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
686. 2. Порядок роботи територіальної кваліфікаційної комісії суддів визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу комісії відповідно до Типового регламенту роботи територіальної кваліфікаційної комісії суддів, затвердженого Радою суддів України.
 
687. Стаття 51. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
 
688. 1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
 
689. 1) перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам, установленим законом, приймає рішення щодо рекомендації для призначення кандидата на посаду судді чи обрання його суддею безстроково (в тому числі до суду вищого рівня) або дає висновок про звільнення судді з посади;
 
690. 2) проводить кваліфікаційну атестацію суддів і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи (починаючи з другого);
 
691. 3) розглядає скарги на рішення територіальних кваліфікаційних комісій суддів;
 
692. 4) оприлюднює інформацію щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів;
 
693. 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
694. 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги має право залишити рішення територіальної кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити або скасувати рішення.
 
695. 3. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
 
696. Стаття 52. Засідання кваліфікаційної комісії суддів
 
697. 1. Кваліфікаційна комісія суддів проводить свої засідання регулярно, але не пізніш як у двомісячний строк після надходження до комісії відповідної заяви чи подання, якщо інше не визначено законом.
 
698. 2. Засідання кваліфікаційної комісії суддів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, якщо комісія приймає інше рішення.
 
699. 3. Підготовку засідань кваліфікаційної комісії суддів забезпечує голова комісії або за його дорученням секретар комісії. Голова кваліфікаційної комісії суддів визначає дату, час і місце проведення засідання комісії, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це членів комісії та заінтересованих осіб.
 
700. 4. Засідання кваліфікаційної комісії суддів є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу комісії.
 
701. 5. Засідання кваліфікаційної комісії суддів веде її голова, а в разі його відсутності - заступник голови або секретар комісії. На засідання комісії можуть бути запрошені особи, присутність яких комісія визнає необхідною.
 
702. Стаття 53. Права члена кваліфікаційної комісії суддів
 
703. 1. Член кваліфікаційної комісії суддів має право:
 
704. 1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;
 
705. 2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
 
706. 3) вносити пропозиції щодо проекту рішення комісії з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;
 
707. 4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення кваліфікаційної комісії суддів.
 
708. Стаття 54. Відвід члена кваліфікаційної комісії суддів
 
709. 1. Член кваліфікаційної комісії суддів не може брати участі у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, які викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член комісії повинен заявити самовідвід. З таких же підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.
 
710. 2. Відвід повинен бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я комісії. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена комісії, якому заявлено відвід.
 
711. 3. Рішення про відвід (самовідвід) члена комісії приймається більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні, за відсутності члена комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
 
712. Стаття 55. Рішення кваліфікаційної комісії суддів
 
713. 1. Рішення кваліфікаційної комісії суддів приймається більшістю від її загального складу, якщо інше не встановлено цим Законом. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, і запрошених осіб.
 
714. 2. При розгляді питання щодо судді, який є членом кваліфікаційної комісії суддів, він не може брати участі в його обговоренні та голосуванні.
 
715. 3. Рішення кваліфікаційної комісії суддів викладається в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.
 
716. 4. За наявності окремої думки вона викладається членом комісії у письмовій формі і приєднується до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає.
 
717. 5. Копія рішення кваліфікаційної комісії суддів протягом семи днів надсилається особі, за поданням якої вирішувалося питання, та особі, щодо якої вирішувалося питання.
 
718. Стаття 56. Забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів
 
719. 1. Для організаційного забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України створюється секретаріат. Секретаріат територіальної кваліфікаційної комісії суддів створюється у складі відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.
 
720. 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в установах банку.
 
721. 3. Членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України виплачується грошове забезпечення, передбачене законодавством відповідно для суддів, працівників апарату Президента України, апарату Верховної Ради України, секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України. При цьому грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, що займають ці особи в органах, з яких вони відряджені.
 
722. Суддям у відставці, адвокатам, які є членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, виплачується грошове забезпечення у розмірі середнього заробітку інших членів комісії.
 
723. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
724. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (продовження)
Розділ ІV. Дисциплінарна відповідальність професійного судді
 
725. Стаття 52. Підстави дисциплінарної відповідальності професійного судді
 
726. 1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
 
727. 1) свідоме порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя або явно некваліфіковане вирішення справи;
 
728. 2) створення не передбачених законом перешкод для доступу особи до правосуддя;
 
729. 3) свідоме зволікання розгляду заяви, скарги чи справи;
 
730. 4) очевидний прояв упередженості або зневаги до будь-кого з учасників процесу;
 
731. 5) вчинення аморального проступку в суді або поза судом;
 
732. 6) систематичне або грубе порушення правил суддівської етики;
 
733. 7) використання своєї посади для здобуття особистих вигод, що не передбачені статусом судді;
 
734. 8) ухилення від обов'язкової підготовки у Національній школі суддів України;
 
735. 9) розголошення поза судом конфіденційної інформації про конкретну особу;
 
736. 10) розголошення таємниці, яка стала відомою судді при розгляді справи у закритому судовому засіданні;
 
737. 11) систематичне ігнорування позиції судів вищого рівня щодо застосування норм права при вирішенні справ;
 
738. 12) одержання подарунків від учасників процесу або зв'язаних з ними осіб;
 
739. 13) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, подання неправдивих відомостей у декларації про майновий стан або приховування доходів, майна чи інших відомостей, які підлягають декларуванню.
 
740. 2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності професійного судді, який брав участь у його ухваленні, якщо при цьому не було допущено свідомого порушення норм права чи вочевидь некваліфікованого їх застосування.
 
741. Стаття 53. Дисциплінарне провадження щодо судді
 
742. 1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду визначеним законом органом звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
 
743. 2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
 
744. 3. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.
 
745. 4. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
 
746. Стаття 54. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження
 
747. 1. Дисциплінарне провадження здійснюють:
 
748. 1) Дисциплінарна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;
 
749. 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
 
750. Стаття 55. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді
 
751. 1. Дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи та її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
 
752. 2. Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється судовим інспектором протягом одного місяця за письмовим дорученням колегії Дисциплінарної комісії суддів України у складі трьох членів. Якщо із заяви чи повідомлення не вбачається таких підстав, колегія залишає заяву чи повідомлення без розгляду, крім випадків, коли хоча б один із членів колегії дійшов іншого висновку.
 
753. 3. Під час здійснення перевірки судовий інспектор має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити їх копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, витребувати від державної судової адміністрації та апаратів місцевих і апеляційних судів необхідну інформацію.
 
754. 4. Судовий інспектор за результатами перевірки надсилає матеріали разом зі своїм вмотивованим висновком до Дисциплінарної комісії суддів України.
 
755. 5. Питання про порушення дисциплінарної справи вирішує колегія Дисциплінарної комісії суддів України у складі трьох членів. Якщо колегія не прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи, питання про це вирішує Дисциплінарна комісія суддів України на своєму засіданні.
 
756. 6. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засіданні Дисциплінарної комісії суддів України, на яке запрошуються судовий інспектор, що здійснював перевірку, особа, за зверненням якої порушено справу, суддя, проти якого порушено справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи. Неприбуття запрошених осіб без поважних причин та неповідомлення ними про такі причини не перешкоджає розгляду справи.
 
757. 7. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засадах змагальності. На засіданні Дисциплінарної комісії суддів України заслуховуються повідомлення судового інспектора, який здійснював перевірку, про результати здійснення перевірки, пояснення судді, щодо якого розглядається справа, та інші заінтересовані особи.
 
758. 8. Для розгляду питання про порушення дисциплінарної справи, а також для розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія суддів України має право витребувати необхідні документи з питань, що розглядаються.
 
759. 9. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".
 
760. 10. Перебіг розгляду справи та оголошення результатів фіксуються технічними засобами.
 
761. Стаття 56. Рішення у дисциплінарній справі судді
 
762. 1. Дисциплінарна комісія суддів України обговорює результати розгляду дисциплінарної справи судді за відсутності судового інспектора, судді, щодо якого розглядається справа, і запрошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі приймається більшістю від її загального складу.
 
763. 2. При обранні дисциплінарного стягнення щодо судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.
 
764. 3. Якщо Дисциплінарною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.
 
765. 4. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці, а також часу перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
 
766. 5. За наслідками дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія суддів України може прийняти рішення про призначення дострокової кваліфікаційної атестації для підтвердження кваліфікаційного класу або про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
 
767. 6. Рішення Дисциплінарної комісії суддів України викладається в письмовій формі. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:
 
768. 1) найменування органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження;
 
769. 2) прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
 
770. 3) встановлені органом обставини у справі з посиланням на докази;
 
771. 4) мотиви, з яких орган ухвалив рішення;
 
772. 5) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення у разі його застосування;
 
773. 6) порядок і строк оскарження рішення.
 
774. Рішення підписується головуючим і членами комісії, які брали участь у засіданні, і оголошується в засіданні.
 
775. 7. За наявності окремої думки вона викладається членом Дисциплінарної комісії суддів України у письмовій формі і приєднується до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає.
 
776. 8. Копія рішення Дисциплінарної комісії суддів України видається судовому інспектору, за зверненням якого вирішувалася справа, та судді, щодо дисциплінарної відповідальності якого вирішувалася справа, а в разі відсутності їх під час оголошення рішення - надсилається їм протягом семи днів поштою.
 
777. Стаття 57. Види дисциплінарних стягнень
 
778. 1. До професійних суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:
 
779. 1) догана;
 
780. 2) пониження кваліфікаційного класу;
 
781. 3) позбавлення кваліфікаційного класу.
 
782. 2. За кожний дисциплінарний проступок застосовується лише одне дисциплінарне стягнення.
 
783. 3. Враховуючи тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія суддів України може прийняти рішення щодо опублікування інформації про застосування до судді дисциплінарного стягнення в офіційному друкованому органі Верховного Суду України та на офіційному веб-порталі судової влади України.
 
784. Стаття 58. Оскарження рішення у дисциплінарній справі судді
 
785. 1. Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Дисциплінарної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення йому копії рішення. Скарга подається через Дисциплінарну комісію суддів України.
 
786. 2. Дисциплінарна комісія суддів України не пізніш як у триденний строк після одержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
 
787. 3. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
 
788. 4. Рішення у дисциплінарній справі судді може бути оскаржено в суді лише з мотивів порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження.
 
789. 5. Подання скарги на рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.
 
790. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (продовження)
Розділ ІV. Дисциплінарна комісія суддів України
 
791. Стаття 57. Статус Дисциплінарної комісії суддів України
 
792. 1. Дисциплінарна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, на який покладено здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів.
 
793. Стаття 58. Склад Дисциплінарної комісії суддів України
 
794. 1. Дисциплінарна комісія суддів України діє у складі п'ятнадцяти членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу Комісії входять:
 
795. 1) дев'ять суддів, у тому числі суддів у відставці, які не досягли 70-річного віку, що призначаються з'їздом суддів України, але не менше ніж по два представники від кожної спеціалізованої юрисдикції;
 
796. 2) дві особи, які призначаються Президентом України;
 
797. 3) дві особи, які призначаються Верховною Радою України;
 
798. 4) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
 
799. 5) одна особа, яка призначається з'їздом адвокатів України з числа адвокатів.
 
800. 2. Народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України не можуть бути членами Дисциплінарної комісії суддів України.
 
801. 3. Строк повноважень члена Дисциплінарної комісії суддів України становить три роки з дня призначення.
 
802. 4. Члени Дисциплінарної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Дисциплінарної комісії і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.
 
803. Стаття 59. Порядок формування Дисциплінарної комісії суддів України
 
804. 1. Члени Дисциплінарної комісії суддів України з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. У разі вибуття судді - члена Дисциплінарної комісії суддів України до призначення нового члена з'їздом суддів України Рада суддів України призначає іншу особу з числа суддів.
 
805. 2. Президент України призначає членів Дисциплінарної комісії суддів України своїм указом.
 
806. 3. Верховна Рада України призначає членів Дисциплінарної комісії суддів України своєю постановою.
 
807. 4. Міністр юстиції України призначає члена Дисциплінарної комісії суддів України своїм наказом.
 
808. 5. До складу Дисциплінарної комісії суддів України не можуть бути призначені голови судів, їх заступники, члени Раді суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також особи, які мають дисциплінарне стягнення.
 
809. 6. З'їзд адвокатів України призначає члена Дисциплінарної комісії суддів України у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" для обрання члена Вищої ради юстиції.
 
810. 7. Дисциплінарна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення не менше одинадцяти членів комісії.
 
811. Стаття 60. Організація роботи Дисциплінарної комісії суддів України
 
812. 1. Дисциплінарна комісія суддів України обирає зі свого складу відкритим або таємним голосуванням голову Комісії, його заступника та секретаря Комісії. Обраним вважається кандидат, який одержав більшість голосів від загального складу Комісії.
 
813. 2. Голова Дисциплінарної комісії суддів України організовує роботу Комісії, розподіляє обов'язки між членами Комісії, скликає засідання Комісії та головує на них, несе відповідальність за організацію діловодства Комісії.
 
814. 3. Обов'язки голови Дисциплінарної комісії суддів України в разі його відсутності виконує заступник голови Комісії, а за відсутності заступника - секретар Комісії.
 
815. 4. Порядок роботи Дисциплінарної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю голосів від загального складу Комісії.
 
816. Стаття 61. Засідання Дисциплінарної комісії суддів України
 
817. 1. Засідання Дисциплінарної комісії суддів України проводяться відкрито і гласно, крім випадків, коли Комісія приймає інше рішення.
 
818. 2. Підготовку засідань Дисциплінарної комісії суддів України забезпечує голова Комісії або за його дорученням заступник голови чи секретар Комісії. Голова Дисциплінарної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та суб'єктів звернення.
 
819. 3. Засідання Дисциплінарної комісії суддів України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.
 
820. 4. Засідання Дисциплінарної комісії суддів України веде її голова, а в разі його відсутності - заступник або секретар Комісії. На засідання Комісії можуть бути запрошені особи, присутність яких Комісія визнає необхідною.
 
821. Стаття 62. Права члена Дисциплінарної комісії суддів України
 
822. 1. Член Дисциплінарної комісії суддів України має право:
 
823. 1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, брати участь в їх дослідженні;
 
824. 2) наводити свої мотиви та міркування з питань, що розглядаються;
 
825. 3) вносити пропозиції щодо проекту рішення Комісії з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;
 
826. 4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Дисциплінарної комісії суддів України.
 
827. Стаття 63. Відвід члена Дисциплінарної комісії суддів України
 
828. 1. Член Дисциплінарної комісії суддів України не може брати участі у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть встановлені обставини, які викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Комісії повинен заявити самовідвід. З таких же підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за зверненням яких розглядається питання.
 
829. 2. Відвід повинен бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я Комісії. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.
 
830. 3. Рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії приймається більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у засіданні, за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
 
831. Стаття 64. Рішення Дисциплінарної комісії суддів України
 
832. 1. Рішення Дисциплінарної комісії суддів України приймається більшістю від її загального складу. Голосування проводиться за відсутності судового інспектора, судді, про дисциплінарну відповідальність якого вирішується справа, і запрошених осіб.
 
833. 2. При розгляді питання щодо судді, який є членом Дисциплінарної комісії суддів України, він не може брати участі в його обговоренні та голосуванні.
 
834. Стаття 65. Служба судових інспекторів
 
835. 1. Для перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності при Дисциплінарній комісії України діє служба судових інспекторів.
 
836. 2. Судові інспектори здійснюють перевірку даних про наявність підстав для притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності за письмовим дорученням колегії Дисциплінарної комісії у складі трьох членів.
 
837. 3. Кількість судових інспекторів визначається з'їздом суддів України з розрахунку в середньому один судовий інспектор на 200 суддів місцевих та апеляційних судів.
 
838. 4. Судові інспектори призначаються Радою суддів України з числа суддів, суддів у відставці, прокурорів, адвокатів, які працювали суддями, прокурорами, адвокатами не менше десяти років та не досягли 70-річного віку і мають бездоганну репутацію. Не може бути судовим інспектором особа, яка має дисциплінарне стягнення.
 
839. 5. Особи призначаються судовими інспекторами строком на три роки і не можуть здійснювати повноваження судового інспектора два строки підряд.
 
840. 6. Судові інспектори на час здійснення повноважень відряджаються до Дисциплінарної комісії суддів України і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.
 
841. 7. Судові інспектори проводять перевірки у судах згідно з рішенням Дисциплінарної комісії суддів України. За результатами перевірки судовий інспектор у разі наявності передбачених законом підстав ініціює відкриття дисциплінарного провадження щодо судді.
 
842. Стаття 66. Забезпечення діяльності Дисциплінарної комісії суддів України і служби судових інспекторів
 
843. 1. Для організаційного забезпечення діяльності Дисциплінарної комісії суддів України і служби судових інспекторів створюється секретаріат Дисциплінарної комісії суддів України.
 
844. 2. Дисциплінарна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в установах банку.
 
845. 3. Членам Дисциплінарної комісії суддів України, судовим інспекторам виплачується грошове забезпечення, передбачене законодавством відповідно для суддів, працівників апарату Президента України, апарату Верховної Ради України, Міністерства юстиції України та прокурорів. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, що займають ці особи в органах, з яких вони відряджені.
 
846. Суддям у відставці, адвокатам які є членами Дисциплінарної комісії суддів України або судовими інспекторами, виплачується грошове забезпечення у розмірі середнього заробітку інших членів Дисциплінарної комісії.
 
847. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
848. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (продовження)
Розділ V. Звільнення з посади професійного судді суду загальної юрисдикції, припинення і зупинення його повноважень
 
849. Глава 1. Загальні положення
 
850. Стаття 59. Загальні умови звільнення судді з посади
 
851. 1. Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, лише на підставах, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
 
852. Стаття 60. Звільнення судді у разі закінчення строку, на який його призначено
 
853. 1. Вища рада юстиції вносить подання Президентові України про звільнення судді з посади в разі закінчення строку, на який його призначено, якщо:
 
854. 1) суддя подав заяву про звільнення з посади на цій підставі;
 
855. 2) суддю не було обрано безстроково після закінчення строку, на який його було призначено;
 
856. 3) суддя за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своєчасно не подав заяву про обрання його безстроково без поважних причин.
 
857. 2. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади на підставі закінчення строку призначення із зазначенням дня, з якого суддю необхідно звільнити.
 
858. 3. Суддю звільняє з посади Президент України своїм указом після закінчення строку, на який його було призначено.
 
859. 4. Якщо суддю не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його було призначено.
 
860. Стаття 61. Звільнення судді за віком
 
861. 1. Суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років.
 
862. 2. Державна судова адміністрація України не пізніш як за місяць до дня, зазначеного у частині першій цієї статті, повідомляє Вищу раду юстиції про наявність підстави для звільнення судді.
 
863. 3. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді в разі досягнення ним шістдесяти п'яти років до органу, що обрав або призначив суддю, не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня, зазначеного у частині першій цієї статті.
 
864. 4. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення шістдесяти п'яти років.
 
865. Стаття 62. Звільнення судді за станом здоров'я
 
866. 1. Суддя звільняється з посади в разі неможливості здійснювати повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, або рішення суду про визнання судді недієздатним, яке набрало законної сили.
 
867. 2. Визнавши, що стан здоров'я не дозволятиме судді протягом тривалого часу або постійно здійснювати свої повноваження, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до органу, який його обрав чи призначив.
 
868. Стаття 63. Звільнення судді в разі порушення ним вимог щодо несумісності
 
869. 1. Суддя звільняється з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради юстиції, яке вона вносить органу, що обрав чи призначив суддю, в порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".
 
870. Стаття 64. Звільнення судді в разі порушення ним присяги
 
871. 1. Суддю може бути звільнено з посади у зв'язку з порушенням ним присяги у разі вчинення порушень, зазначених у частині першій статті 52 цього Закону, які мали систематичний характер або потягли за собою тяжкі наслідки.
 
872. 2. Факти, які можуть свідчити про порушення професійним суддею присяги, може бути встановлено Дисциплінарною комісією суддів України або Вищою радою юстиції за наслідками дисциплінарного провадження щодо цього судді.
 
873. 3. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
 
874. Стаття 65. Звільнення судді у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
 
875. 1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо судді, негайно повідомляє про це Державну судову адміністрацію України.
 
876. 2. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді Державна судова адміністрація України повідомляє про це Вищу раду юстиції, яка вносить подання про звільнення судді з посади.
 
877. 3. Суддя, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може продовжувати здійснювати свої повноваження і втрачає передбачені законом гарантії незалежності і недоторканності судді та право на грошове та інше забезпечення.
 
878. Стаття 66. Звільнення судді в разі припинення його громадянства
 
879. 1. Суддя звільняється з посади за поданням Вищої ради юстиції у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України".
 
880. 2. З моменту припинення громадянства суддя не може продовжувати здійснювати свої повноваження.
 
881. Стаття 67. Звільнення судді у разі визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
 
882. 1. Суд, який ухвалив рішення про визнання судді безвісно відсутнім або оголосив його померлим, негайно повідомляє про це рішення Державну судову адміністрацію України. У разі набрання таким рішенням законної сили Державна судова адміністрація України повідомляє про це Вищу раду юстиції, яка вносить подання про звільнення судді з посади.
 
883. 2. Якщо визнана безвісно відсутньою чи оголошена померлою особа з'явилася до прийняття рішення про її звільнення органом, що обрав її або призначив, Державна судова адміністрація України повідомляє про це Вищу раду юстиції. У цьому разі Вища рада юстиції відкликає подання. У разі з'явлення особи після прийняття рішення про звільнення вона має право на зайняття посади судді на загальних підставах.
 
884. Стаття 68. Звільнення судді за його заявою про відставку або звільнення з посади за власним бажанням
 
885. 1. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти п'яти років, що визначається відповідно до статті 79 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Право подати заяву про відставку має також суддя у разі, якщо стан його здоров'я за медичним висновком, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, перешкоджає здійсненню повноважень судді.
 
886. 2. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням до Вищої ради юстиції для внесення відповідного подання.
 
887. 3. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення (але не більше шести місяців після подання заяви), крім випадку, коли стан його здоров'я перешкоджає здійсненню повноважень судді.
 
888. Стаття 69. Вимоги до подання про звільнення з посади судді
 
889. 1. У поданні Вищої ради юстиції про звільнення судді зазначаються:
 
890. 1) дата внесення подання;
 
891. 2) повне ім'я, дата народження судді;
 
892. 3) відомості про перебування на посаді судді та найменування суду;
 
893. 4) підстава внесення подання про звільнення, передбачена частиною п'ятою статті 126 Конституції України;
 
894. 5) фактичні обставини (в разі внесення подання про звільнення судді за особливих обставин, визначених статтею 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції").
 
895. 2. До подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді додається його особова справа з матеріалами, що свідчать про наявність підстав для звільнення.
 
896. Глава 2. Розгляд Верховною Радою України подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково
 
897. Стаття 70. Попередній розгляд подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, Комітетом Верховної Ради України
 
898. 1. Подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, попередньо розглядається Комітетом Верховної Ради України у місячний строк з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений Комітетом Верховної Ради України для перевірки обставин, що мають значення для прийняття рішення, але не більше ніж на один місяць.
 
899. 2. Секретаріат Комітету Верховної Ради України у триденний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через апарат Верховної Ради України список суддів, які пропонуються для звільнення із займаних посад, із зазначенням дня та часу засідання Комітету Верховної Ради України.
 
900. 3. Комітет Верховної Ради України здійснює перевірку звернень громадян або інших повідомлень щодо діяльності судді, які надійшли до Комітету Верховної Ради України.
 
901. 4. Комітет Верховної Ради України може направити звернення для додаткової перевірки до Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Дисциплінарної комісії суддів України, відповідного вищого спеціалізованого суду, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України.
 
902. 5. Про результати перевірки відповідні органи письмово повідомляють Комітет Верховної Ради України у встановлений ним строк, але не пізніш як через 15 днів із часу отримання ними доручення про перевірку.
 
903. 6. Про час та місце засідання Комітету Верховної Ради України повідомляється суддя, обраний безстроково, щодо якого порушено питання про звільнення його з посади.
 
904. Стаття 71. Порядок розгляду Комітетом Верховної Ради України питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково
 
905. 1. У засіданні Комітету Верховної Ради України, на якому розглядається питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, можуть брати участь народні депутати України, представники Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, а також представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.
 
906. 2. Участь судді, обраного безстроково, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, у засіданні Комітету Верховної Ради України є обов'язковою, крім випадків, коли суддю звільняють з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 6 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.
 
907. 3. У разі повторної неявки без поважних причин судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, якщо Комітетом Верховної Ради України встановлено факт отримання цим суддею повідомлення про час і місце засідання, розгляд питання щодо нього провадиться за його відсутності. Комітет Верховної Ради України надає оцінку поважності причин неявки. Таким же чином провадиться і розгляд питань стосовно суддів, які письмово відмовилися від участі в засіданні Комітету Верховної Ради України або стосовно яких є письмове повідомлення про їх відмову від участі в засіданні цього Комітету.
 
908. 4. На засіданні Комітету Верховної Ради України розгляд подання про звільнення судді починається з доповіді головуючого.
 
909. 5. Члени Комітету Верховної Ради України та інші народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо матеріалів перевірки, а також за фактами, зазначеними у зверненнях громадян.
 
910. 6. Суддя має право ознайомитися з матеріалами, довідками та висновком Комітету Верховної Ради України, що стосуються його звільнення.
 
911. Стаття 72. Запрошення осіб для розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково
 
912. 1. На пленарне засідання Верховної Ради України для розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Вищої ради юстиції, Голова Державної судової адміністрації України, голова відповідного вищого спеціалізованого суду.
 
913. 2. Присутність судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, є обов'язковою. Неявка на засідання не є перешкодою для розгляду питання по суті.
 
914. Стаття 73. Порядок розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України
 
915. 1. Комітет Верховної Ради України вносить на пленарне засідання Верховної Ради України пропозицію про рекомендацію щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково.
 
916. 2. Кожна кандидатура для звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради України представником Комітету Верховної Ради України.
 
917. 3. У разі якщо суддя не згоден з поданням про звільнення, обов'язково заслуховується його пояснення.
 
918. 4. Народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо його діяльності.
 
919. 5. Якщо при обговоренні питання на пленарному засіданні Верховної Ради України виникає необхідність здійснити перевірку звернень громадян щодо діяльності судді або витребувати додаткову інформацію, Верховна Рада України доручає відповідному Комітету Верховної Ради України здійснити таку перевірку.
 
920. Стаття 74. Прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення судді, обраного безстроково, з посади
 
921. 1. З підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади.
 
922. 2. Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
 
923. 3. Рішення про звільнення судді оформляється постановою Верховної Ради України.
 
924. Глава 3. Припинення та зупинення повноважень судді
 
925. Стаття 75. Припинення повноважень судді
 
926. 1. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
 
927. 2. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, повідомляє Державну судову адміністрацію України і орган, який обрав чи призначив суддю. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстави для припинення повноважень судді.
 
928. Стаття 76. Зупинення повноважень судді
 
929. 1. Повноваження судді можуть бути зупинені Радою суддів України за зверненням:
 
930. 1) Генерального прокурора України або його заступника - у зв'язку з притягненням судді до кримінальної відповідальності;
 
931. 2) Вищої ради юстиції - у зв'язку з розглядом нею справи про порушення суддею вимог щодо несумісності;
 
932. 3) виборчої комісії чи самого судді - у разі реєстрації судді кандидатом на посаду, яка передбачає отримання представницького мандата.
 
933. 2. Прийняте Радою суддів України рішення про зупинення повноважень судді надсилається голові відповідного суду, який невідкладно повідомляє суддю про зупинення його повноважень.
 
934. 3. З моменту повідомлення про зупинення повноважень суддя не має права здійснювати судочинство, направляти офіційні документи, витребовувати матеріали, за ним зберігається заробітна плата.
 
935. 4. Зупинення повноважень судді має наслідком одночасне зупинення його повноважень на адміністративній посаді в суді.
 
936. 5. За суддею, повноваження якого зупинено, зберігаються всі гарантії незалежності судді.
 
937. 6. Повноваження судді відновлюються у разі:
 
938. 1) набрання законної сили виправдувальним вироком суду щодо нього або закриття кримінальної справи;
 
939. 2) закриття справи про порушення суддею вимог щодо несумісності;
 
940. 3) зняття виборчою комісією судді-кандидата в депутати з реєстрації, оголошення результатів виборів, за наслідками яких суддя не здобув представницького мандата, або відмова судді від здобутого ним представницького мандата до прийняття відповідної присяги.
 
941. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (продовження)
Розділ V. Суддівське самоврядування
 
942. Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування
 
943. Стаття 67. Завдання суддівського самоврядування
 
944. 1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.
 
945. 2. Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
 
946. 3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
 
947. 4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
 
948. 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
 
949. 2) зміцнення незалежності судів, захист від втручання в їх діяльність;
 
950. 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
 
951. 4) призначення на адміністративні посади в судах, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції, призначення суддів до кваліфікаційних комісій суддів та Дисциплінарної комісії суддів України;
 
952. 5) заохочення суддів та працівників апарату судів;
 
953. 6) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.
 
954. Стаття 68. Організаційні форми суддівського самоврядування
 
955. 1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.
 
956. 2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
 
957. 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
 
958. 2) конференції суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києві, Севастополі;
 
959. 3) з'їзд суддів України.
 
960. 3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.
 
961. Глава 2. Збори суддів та конференції суддів
 
962. Стаття 69. Збори суддів
 
963. 1. Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
 
964. 2. Збори суддів скликаються головою відповідного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду.
 
965. 3. Збори суддів місцевого суду скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори суддів апеляційних судів скликаються не рідше одного разу на три місяці.
 
966. 4. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
 
967. 5. Збори суддів:
 
968. 1) обговорюють питання, що стосуються внутрішньої діяльності суду та його апарату і приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими до виконання;
 
969. 2) заслуховують звіти суддів, які займають адміністративні посади, керівника апарату суду;
 
970. 3) затверджують порядок утворення колегій суддів для розгляду судових справ та визначення головуючого на засіданні, порядок заміщення суддів у разі їх відсутності;
 
971. 4) затверджують порядок і графік надання відпусток суддям;
 
972. 5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
 
973. Збори суддів місцевих та апеляційних судів обирають делегатів на відповідні конференції суддів.
 
974. 6. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які повинні розглянути ці пропозиції і дати відповідь по їх суті.
 
975. 7. Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, виробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення цієї практики та законодавства, вносити свої пропозиції на розгляд конференцій суддів та з'їзду суддів України.
 
976. 8. Збори суддів можуть формувати раду суддів відповідного суду і делегувати їй окремі свої повноваження.
 
977. Стаття 70. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду, їх повноваження
 
978. 1. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються головою суду або на вимогу не менше однієї третини від загальної кількості суддів цього суду.
 
979. 2. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на рік.
 
980. 3. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
 
981. 4. Збори суддів обговорюють питання, що стосуються внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду, та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів даного суду. Збори суддів заслуховують звіти суддів, які займають адміністративні посади в даному суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду.
 
982. 5. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду:
 
983. 1) вносять пропозиції на розгляд з'їзду суддів України;
 
984. 2) обирають делегатів на з'їзд суддів України;
 
985. 3) призначають на посади і звільняють з посад керівника апарату суду та його заступників;
 
986. 4) затверджують положення про апарат, загальну чисельність і структуру апарату суду.
 
987. 6. Збори суддів Верховного Суду України та суддів вищого спеціалізованого суду можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які повинні розглянути ці пропозиції і дати відповідь по їх суті.
 
988. Стаття 71. Виконання рішень зборів суддів
 
989. 1. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду.
 
990. Стаття 72. Конференції суддів
 
991. 1. Конференція суддів - це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому обговорюються питання діяльності цих судів та приймається колективне рішення з обговорюваних питань.
 
992. 2. Конференція суддів:
 
993. 1) обговорює і вирішує питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідного суду;
 
994. 2) заслуховує звіти виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;
 
995. 3) заслуховує звіти членів відповідної територіальної кваліфікаційної комісії суддів про їх роботу у складі комісії;
 
996. 4) визначає кількісний склад ради суддів та обирає її членів;
 
997. 5) обирає членів відповідної територіальної кваліфікаційної комісії суддів;
 
998. 6) розробляє пропозиції на розгляд з'їзду суддів України;
 
999. 7) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
 
1000. 8) обирає делегатів на з'їзд суддів України;
 
1001. 9) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування.
 
1002. 3. Конференція суддів приймає рішення, що є обов'язковими для її виконавчого органу і суддів відповідних судів.
 
1003. 4. Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.
 
1004. Стаття 73. Порядок скликання конференцій суддів
 
1005. 1. Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за рішенням відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менше однієї третини від складу делегатів останньої конференції суддів. У разі невиконання радою суддів зазначеної вимоги ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро зі скликання конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.
 
1006. 2. Про день і час початку роботи конференції і питання, що виносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку роботи конференції.
 
1007. Стаття 74. Порядок проведення конференцій суддів
 
1008. 1. Конференція суддів вважається повноважною, якщо в її роботі беруть участь не менше двох третин від складу делегатів відповідних судів. На конференції можуть бути присутні також судді, що не є делегатами конференції.
 
1009. 2. Делегати на конференцію обираються зборами суддів таємним або відкритим голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатур.
 
1010. 3. Конференцію суддів відкриває голова відповідної ради суддів, а в разі якщо конференцію скликано не за рішенням ради суддів, - уповноважений представник організаційного бюро зі скликання конференції суддів.
 
1011. 4. Конференція суддів обирає відкритим голосуванням з числа делегатів конференції президію конференції в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія керує роботою конференції суддів.
 
1012. 5. Конференція суддів затверджує порядок денний конференції та визначає регламент її роботи.
 
1013. 6. У роботі конференції суддів можуть брати участь представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій.
 
1014. 7. Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням.
 
1015. 8. Інші питання порядку проведення конференції суддів регулюються регламентом відповідної конференції суддів.
 
1016. Стаття 75. Ради суддів
 
1017. 1. У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів.
 
1018. 2. Рада суддів обирає зі свого складу голову ради, заступника голови і секретаря ради суддів.
 
1019. 3. Рада суддів у період між конференціями суддів організовує здійснення контролю за виконанням рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів. Повноваження і порядок роботи ради суддів визначаються цим Законом та положенням про неї, що затверджується конференцією суддів.
 
1020. 4. Рада суддів:
 
1021. 1) здійснює контроль за діяльністю відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України та не менше одного разу на рік заслуховує інформацію керівника цього територіального управління про забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
 
1022. 2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та членів їх сімей і приймає відповідні рішення;
 
1023. 3) подає Раді суддів України пропозиції щодо кандидатур на посади голів та заступників голів відповідних судів;
 
1024. 4) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
 
1025. 5) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
 
1026. 5. Рішення ради суддів є обов'язковими для суддів, які займають адміністративні посади у відповідних судах. Рішення ради суддів може бути скасовано лише конференцією суддів та зупинено рішенням Ради суддів України.
 
1027. Глава 3. Вищі органи суддівського самоврядування
 
1028. Стаття 76. З'їзд суддів України
 
1029. 1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.
 
1030. 2. З'їзд суддів України:
 
1031. 1) заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування, стану фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
 
1032. 2) заслуховує інформацію Вищої ради юстиції, Дисциплінарної комісії суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України;
 
1033. 3) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції України і закону;
 
1034. 4) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
 
1035. 5) обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Дисциплінарної комісії суддів України;
 
1036. 6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;
 
1037. 7) визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України;
 
1038. 8) розглядає інші питання суддівського самоврядування.
 
1039. 3. З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.
 
1040. Стаття 77. Порядок скликання з'їзду суддів України
 
1041. 1. Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менше однієї третини конференцій суддів або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України.
 
1042. 2. Рада суддів України приймає рішення про скликання чергового або позачергового з'їзду, схвалює попередній перелік питань, що вносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату, місце проведення з'їзду і норму представництва суддів.
 
1043. 3. Для участі в роботі з'їзду суддів України можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, представники Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій, інші особи.
 
1044. 4. У разі якщо Рада суддів України не скликає з'їзд суддів на вимогу конференцій чи зборів суддів відповідно до частини першої цієї статті, ініціатори скликання позачергового з'їзду утворюють організаційний комітет зі скликання з'їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з'їзду. У такому разі організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з'їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.
 
1045. 5. Судді всіх судів повідомляються про дату проведення з'їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд, не пізніш як за тридцять днів до початку роботи з'їзду.
 
1046. Стаття 78. Обрання делегатів на з'їзд суддів України
 
1047. 1. Делегати на з'їзд суддів України обираються конференціями суддів, а делегати від вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України - зборами суддів, за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів з числа суддів цього Суду.
 
1048. 2. Делегати на з'їзд суддів України обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур для обрання.
 
1049. Стаття 79. Порядок проведення з'їзду суддів України
 
1050. 1. З'їзд суддів України є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.
 
1051. 2. З'їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а в разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради суддів України.
 
1052. 3. З'їзд обирає шляхом відкритого голосування президію з'їзду в кількісному складі, який визначається рішенням з'їзду. Президія керує роботою з'їзду суддів України.
 
1053. 4. З'їзд обговорює і затверджує порядок денний та регламент своєї роботи, обирає мандатну комісію, секретаріат та інші робочі органи з'їзду.
 
1054. 5. Хід роботи з'їзду суддів України протоколюється.
 
1055. 6. Рішення з'їзду суддів України приймаються більшістю голосів делегатів, присутніх на з'їзді, відкритим або таємним голосуванням. Питання, зазначені у пунктах 3 - 5 частини другої статті 76 цього Закону, вирішуються з'їздом шляхом таємного голосування.
 
1056. 7. Інші питання порядку проведення з'їзду суддів України регулюються регламентом з'їзду суддів України, прийнятим з'їздом.
 
1057. Стаття 80. Рада суддів України
 
1058. 1. У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.
 
1059. 2. Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у складі тридцяти трьох членів.
 
1060. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з'їзду за такими квотами:
 
1061. 1) один представник від Конституційного Суду України;
 
1062. 2) по одному представнику від кожної Судової палати Верховного Суду України;
 
1063. 3) по два представники від кожного вищого спеціалізованого суду;
 
1064. 4) два представники від апеляційних господарських судів;
 
1065. 5) два представники від апеляційних адміністративних судів;
 
1066. 6) два представники від судових палат у кримінальних справах апеляційних судів;
 
1067. 7) два представники від судових палат у цивільних справах апеляційних судів;
 
1068. 8) два представники від окружних кримінальних судів;
 
1069. 9) три представники від окружних господарських судів;
 
1070. 10) два представники від окружних адміністративних судів;
 
1071. 11) п'ять представників від дільничних судів.
 
1072. 2. Судді, які перебувають на адміністративних посадах, не можуть бути членами Ради суддів України.
 
1073. 3. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України.
 
1074. 4. Рада суддів України в період між з'їздами організовує контроль за виконанням рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів України.
 
1075. 5. Рада суддів України:
 
1076. 1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
 
1077. 2) затверджує порядок розподілу справ між суддями з урахуванням спеціалізації, нормативів навантаження на суддів, коефіцієнтів складності справ тощо;
 
1078. 3) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та членів їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
 
1079. 4) здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю Державної судової адміністрації України, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб Державної судової адміністрації України про їх діяльність;
 
1080. 5) розглядає скарги суддів на голів судів, їх заступників, голів судових палат, інших посадових осіб, а також інші повідомлення суддів про загрозу їхній незалежності та вживає за наслідками розгляду відповідні заходи (звільняє суддю з адміністративної посади), повідомляє компетентні органи про підстави для кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності, оприлюднює заяви від імені суддівського корпусу про факти порушення незалежності судді, звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо);
 
1081. 6) затверджує нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів;
 
1082. 7) призначає на посади голів місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів і заступників голів апеляційних та вищих спеціалізованих судів та звільняє їх з посад;
 
1083. 8) заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Дисциплінарної комісії суддів України, призначених з'їздом суддів України (Радою суддів України);
 
1084. 9) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
 
1085. 10) має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції та законам України чи суперечать рішенням з'їзду суддів України;
 
1086. 11) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
 
1087. 6. Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України.
 
1088. Стаття 81. Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування
 
1089. 1. Забезпечення роботи з'їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій суддів та рад суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України та її територіальними управліннями за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з вимогами розділу VІ цього Закону.
 
1090. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (продовження)
Розділ VІ. Забезпечення професійного судді
 
1091. Стаття 77. Суддівська винагорода
 
1092. 1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
 
1093. 2. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
 
1094. 1) вислугу років;
 
1095. 2) кваліфікаційний клас;
 
1096. 3) перебування на адміністративній посаді в суді.
 
1097. 3. Посадовий оклад судді дільничного суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.
 
1098. Посадові оклади інших суддів встановлюються у такому розмірі:
 
1099. 1) судді окружного суду - 1,1 посадового окладу судді дільничного суду;
 
1100. 2) судді апеляційного суду - 1,2 посадового окладу судді дільничного суду;
 
1101. 3) судді вищого спеціалізованого суду - 1,4 посадового окладу судді дільничного суду;
 
1102. 4) судді Верховного Суду України - 1,55 посадового окладу судді дільничного суду.
 
1103. 4. Судді виплачується щомісячна доплата за кваліфікаційний клас у розмірах: за п'ятий кваліфікаційний клас - 50 відсотків, четвертий кваліфікаційний клас - 60 відсотків, третій кваліфікаційний клас - 70 відсотків, другий кваліфікаційний клас - 80 відсотків, перший кваліфікаційний клас - 90 відсотків, вищий кваліфікаційний клас - 100 відсотків посадового окладу.
 
1104. 5. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад два роки - 12 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 20 відсотків, понад 10 років - 30 відсотків, понад 1 5 років - 40 відсотків, понад 20 років - 50 відсотків, понад 25 років - 75 відсотків, понад 30 років - 80 відсотків, понад 35 років - 85 відсотків посадового окладу.
 
1105. 6. Суддям, які обіймають адміністративні посади в суді, надається щомісячна доплата у розмірах: заступникові голови суду, голові судової палати, секретареві Пленуму Верховного Суду України - 3 відсотки, голові суду - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
 
1106. 7. Суддя, який має право на відставку, але продовжує працювати на посаді судді, одержує доплату до грошового утримання у розмірі 30 відсотків довічного грошового утримання, яке б він отримував у разі виходу у відставку. Ця доплата не враховується при визначенні розміру грошового утримання судді у відставці.
 
1107. Стаття 78. Відпустка
 
1108. 1. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 35 календарних днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 5 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, понад 10 років - 10 календарних днів, понад 15 років - 15 календарних днів.
 
1109. Стаття 79. Стаж роботи судді
 
1110. 1. До стажу роботи на посаді судді зараховується:
 
1111. 1) робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України;
 
1112. 2) робота судді на посаді члена Вищої ради юстиції, Дисциплінарної комісії суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, судового інспектора, який працював на постійній основі;
 
1113. 3) робота на посадах суддів у судах та арбітрів у державному арбітражі колишнього СРСР та союзних республік.
 
1114. Стаття 80. Забезпечення житлових умов судді
 
1115. 1. Суддя, який не має жилого приміщення для постійного проживання, має право на одержання кредиту для будівництва або придбання житла на строк до 20 років з погашенням кредиту за рахунок Державного бюджету України. Такий кредит надається судді один раз.
 
1116. 2. Видатки на будівництво та придбання житла передбачаються у Державному бюджеті України окремими рядками для суддів Конституційного Суду України, суддів Верховного Суду України та суддів інших судів загальної юрисдикції.
 
1117. 3. Замовником з кредитування будівництва або придбання житла для суддів є апарати Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Державна судова адміністрація України. Вибір замовником уповноваженого банку, який надає кредити суддям, проводиться на конкурсній основі відповідно до законодавства.
 
1118. 4. Оплата послуг з експертної оцінки вартості житла та інших послуг, пов'язаних з укладенням відповідних договорів, сплата першого внеску, погашення кредиту і відсотків за кредит проводиться за рахунок Державного бюджету України.
 
1119. 5. Розмір першого внеску і кредиту, які сплачуються за рахунок Державного бюджету України, визначається виходячи з нормативного розміру площі житла, а також результатів експертної оцінки вартості житла.
 
1120. Нормативний розмір площі житла для судді і членів його сім'ї, відомості про яких занесені до особової справи судді, визначається виходячи з установлених законодавством норм загальної та жилої площі.
 
1121. Вартість одного квадратного метра будівництва (придбання) житла для судді, яка оплачується за рахунок Державного бюджету України, не може перевищувати середньої вартості житла, що склалася у відповідному регіоні.
 
1122. 6. Загальна сума першого внеску, кредиту і відсотків за кредитом може бути більшою, ніж розмір, що визначений відповідно до частини п'ятої цієї статті. Суму, яка перевищує такий розмір, сплачує суддя на умовах договору, укладеного між ним та уповноваженим банком.
 
1123. 7. Розмір першого внеску, кредиту і відсотків за кредитом, що погашається за рахунок Державного бюджету України, відображається в договорі між замовником, уповноваженим банком і суддею.
 
1124. 8. У разі звільнення особи з посади судді обов'язок щодо сплати непогашеної частини кредиту та відсотків за кредит переходить до неї (крім випадку звільнення з посади судді Конституційного Суду України або звільнення судді за його заявою про відставку).
 
1125. 9. Якщо особу звільнено з посади судді на підставах, передбачених пунктами 1, 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, або якщо вона відпрацювала на посаді судді менше п'яти років, вона повинна відшкодувати державі витрати на оплату послуг з експертної оцінки вартості житла та інших послуг, пов'язаних з укладенням відповідних договорів, а також на сплату першого внеску.
 
1126. Стаття 81. Забезпечення потреб судді, пов'язаних з його професійною діяльністю
 
1127. 1. Суддя безоплатно забезпечується мантією та суддівським нагрудним знаком у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
1128. 2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.
 
1129. 3. Судді для оздоровлення і профілактики захворювань щорічно виплачується допомога у розмірі одного посадового окладу із доплатами, встановленими цим Законом. Це право зберігається за суддею і після його виходу у відставку або на пенсію.
 
1130. Стаття 82. Соціальне страхування судді
 
1131. 1. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому особистому страхуванню за ризиковою схемою страхування за рахунок Державного бюджету України на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
 
1132. Розділ VІІ. Статус професійного судді у відставці
 
1133. Стаття 83. Здійснення суддівських повноважень суддею у відставці
 
1134. 1. Суддя у відставці може бути за його згодою залучений до виконання повноважень судді Радою суддів України на строк до одного року у разі наявності тимчасово вільної посади судді у зв'язку з відрядженням судді, який її обіймає, до органів та установ, зазначених у частині четвертій статті 9 цього Закону, чи у зв'язку з його відсутністю з будь-яких інших причин.
 
1135. 2. Суддя у відставці, залучений до виконання повноважень судді, зобов'язаний додержуватися вимог щодо несумісності, встановлених Конституцією України і цим Законом.
 
1136. 3. Суддя у відставці залучається до виконання повноважень судді за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за умови, що він відповідає вимогам для зайняття посади судді у відповідному суді і не досяг шістдесяти п'яти років.
 
1137. 4. За виконання повноважень судді суддя у відставці одержує винагороду у розмірі посадового окладу судді відповідного суду.
 
1138. Стаття 84. Вихідна допомога судді у зв'язку з відставкою
 
1139. 1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку в розмірі його середньомісячного заробітку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців або за останні 2 місяці за вибором судді за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
 
1140. У разі смерті працюючого судді, який мав право на відставку, але не скористався ним, вихідна допомога виплачується членам сім'ї судді, що перебували на його утриманні.
 
1141. Стаття 85. Пенсія або довічне грошове утримання судді у відставці
 
1142. 1. Судді, який перебуває у відставці і продовжує трудову діяльність, пенсія чи довічне грошове утримання виплачується повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку або на пенсію.
 
1143. 2. Судді у відставці виплачується за його вибором пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 25 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
 
1144. Стаття 86. Припинення відставки судді
 
1145. 1. Відставка судді припиняється внаслідок:
 
1146. 1) повторного обрання на посаду судді;
 
1147. 2) вчинення дій, що дискредитують його як суддю;
 
1148. 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
 
1149. 4) припинення громадянства України.
 
1150. 2. У випадку, зазначеному у пункті 3 частини першої цієї статті, разом з припиненням відставки суддя втрачає гарантії недоторканності судді.
 
1151. 3. Припинення відставки, за винятком повторного обрання на посаду судді, є підставою для позбавлення його довічного грошового утримання судді, що було нараховане у зв'язку з відставкою. Пенсія за таких умов нараховується на загальних підставах.
 
1152. 4. Рішення про припинення відставки судді приймає Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
 
1153. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (продовження)
Розділ VІ. Організаційне забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою
 
1154. Глава 1. Загальні питання забезпечення діяльності судів
 
1155. Стаття 82. Особливості забезпечення функціонування судової влади
 
1156. 1. Відповідно до Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечується державою.
 
1157. 2. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
 
1158. 1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
 
1159. 2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
 
1160. 3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
 
1161. Стаття 83. Система забезпечення функціонування судової влади
 
1162. 1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України.
 
1163. 2. Організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.
 
1164. 3. Судові органи, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, передбачених цим та іншими законами.
 
1165. Порядок організаційного забезпечення діяльності Конституційного Суду України встановлюється цим Законом, законом про Конституційний Суд України та іншими законами.
 
1166. Стаття 84. Засади фінансування судів
 
1167. 1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
1168. 2. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
 
1169. 1) апарати Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;
 
1170. 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів, Дисциплінарної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, Національної школи суддів України.
 
1171. 3. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками для:
 
1172. 1) дільничних судів;
 
1173. 2) окружних судів відповідних юрисдикцій;
 
1174. 3) апеляційних судів відповідних юрисдикцій;
 
1175. 4) кожного вищого спеціалізованого суду;
 
1176. 5) Верховного Суду України;
 
1177. 6) Конституційного Суду України.
 
1178. Окремими рядками у Державному бюджеті України визначаються також видатки на забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів, Дисциплінарної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України.
 
1179. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
 
1180. 4. Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням із Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів.
 
1181. 5. Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на Державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом.
 
1182. 6. Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ судової системи визначаються Бюджетним кодексом України.
 
1183. Стаття 85. Порядок фінансування судів
 
1184. 1. Суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
 
1185. 2. Видатки на утримання судів не пізніше 10 числа кожного місяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки Верховного Суду України, Конституційного Суду України, вищих спеціалізованих судів і рахунки Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь для фінансування органів та установ, передбачених пунктом 2 частини другої статті 84 цього Закону.
 
1186. 3. У разі якщо Державний бюджет України на поточний фінансовий рік не прийнято, суди фінансуються у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
 
1187. Стаття 86. Матеріально-технічне забезпечення судів
 
1188. 1. Місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку. Суд як юридичну особу представляє керівник апарату.
 
1189. 2. Матеріально-технічне забезпечення місцевих та апеляційних судів покладається на територіальні управління Державної судової адміністрації України і здійснюється в межах кошторису на утримання відповідного суду.
 
1190. 3. Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління. Витрати на капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво нових приміщень судів, а також інші капітальні витрати здійснюються через Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління.
 
1191. Стаття 87. Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист суддів і працівників судової системи
 
1192. 1. Розмір суддівської винагороди повинен забезпечувати фінансову незалежність судді, визначається Законом України "Про статус суддів" і не може бути зменшений.
 
1193. 2. Розмір заробітної плати працівників апарату судів та працівників Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом про державну службу, іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів законодавчої та виконавчої влади.
 
1194. 3. Розмір посадових окладів працівників Національної вищої школи суддів України, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців Державної судової адміністрації України, а розмір посадових окладів науково-педагогічних працівників не може бути меншим, ніж у судді окружного суду.
 
1195. 4. Територіальні управління Державної судової адміністрація України, апарати Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів несуть видатки на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці.
 
1196. Стаття 88. Представницькі витрати судів
 
1197. 1. У кошторисах Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів передбачаються кошти на представницькі витрати.
 
1198. Глава 2. Державна судова адміністрація України
 
1199. Стаття 89. Статус Державної судової адміністрації України
 
1200. 1. Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), а також інших органів та установ судової системи відповідно до цього Закону. Державна судова адміністрація України підконтрольна Раді суддів України.
 
1201. 2. Територіальні управління Державної судової адміністрації України утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
 
1202. 3. Посадові особи Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь та апаратів судів є державними службовцями.
 
1203. 5. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в установах банку.
 
1204. 6. Положення про Державну судову адміністрацію України затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
1205. Стаття 90. Повноваження Державної судової адміністрації України
 
1206. 1. Державна судова адміністрація України:
 
1207. 1) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, Дисциплінарної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України;
 
1208. 2) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
 
1209. 3) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
 
1210. 4) технічно забезпечує ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри суддівського корпусу;
 
1211. 5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
 
1212. 6) організовує проходження студентами вищих навчальних закладів навчальної практики в судах і розробляє відповідні програми;
 
1213. 7) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;
 
1214. 8) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону;
 
1215. 9) виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом;
 
1216. 10) здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;
 
1217. 11) забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;
 
1218. 12) забезпечує охорону судів та безпеку суддів у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами;
 
1219. 13) організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;
 
1220. 14) організовує комп'ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;
 
1221. 15) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
 
1222. 16) забезпечує фінансування судових витрат, які відповідно до закону здійснюються за рахунок Державного бюджету України;
 
1223. 17) здійснює зв'язки з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;
 
1224. 18) організовує діяльність служби судових розпорядників;
 
1225. 19) сприяє Раді суддів України у визначенні нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів та виробленні пропозицій щодо кількості суддів у відповідних судах;
 
1226. 20) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 
1227. 2. Державна судова адміністрація України здійснює свої повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, положення про державну судову адміністрацію, рішень з'їзду суддів України та Ради суддів України.
 
1228. Стаття 91. Голова Державної судової адміністрації України
 
1229. 1. Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.
 
1230. 2. Голова Державної судової адміністрації України призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України на основі рекомендації Ради суддів України.
 
1231. 3. Голова Державної судової адміністрації України не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської організації, що має на меті одержання прибутку.
 
1232. 4. Голова Державної судової адміністрації України:
 
1233. 1) керує діяльністю Державної судової адміністрації України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
 
1234. 2) організовує роботу Державної судової адміністрації України;
 
1235. 3) призначає на посади за результатами конкурсного добору, який проводиться відповідно до законодавства про державну службу, та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації України, а також начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та їхніх заступників за погодженням із відповідною радою суддів;
 
1236. 4) призначає на посади за результатами конкурсного добору, який проводиться відповідно до законодавства про державну службу, та звільняє з посад керівників апаратів апеляційних судів, а також їх заступників за погодженням із головою відповідного суду;
 
1237. 5) затверджує положення про структурні підрозділи Державної судової адміністрації України та визначає службові обов'язки працівників Державної судової адміністрації України;
 
1238. 6) встановлює посадові оклади працівникам Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, присвоює їм ранги державного службовця відповідно до закону, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
 
1239. 7) інформує про діяльність Державної судової адміністрації України Раду суддів України;
 
1240. 8) бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади;
 
1241. 9) здійснює інші передбачені законом повноваження.
 
1242. 5. Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.
 
1243. 6. Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Радою суддів України. Обов'язки заступників визначаються Головою Державної судової адміністрації України.
 
1244. Стаття 92. Територіальні управління Державної судової адміністрації України
 
1245. 1. Територіальні управління Державної судової адміністрації України є територіальними органами Державної судової адміністрації України.
 
1246. 2. Територіальне управління Державної судової адміністрації України очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.
 
1247. 3. Структура і штатний розпис територіального управління Державної судової адміністрації України затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за поданням начальника територіального управління Державної судової адміністрації України.
 
1248. 4. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
 
1249. 5. Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність на основі положення про Державну судову адміністрацію України.
 
1250. Глава 3. Інші питання судоустрою
 
1251. Стаття 93. Національна школа суддів України
 
1252. 1. Для вирішення питання забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату при Державній судовій адміністрації України функціонує Національна школа суддів України.
 
1253. 2. Національна школа суддів України є державним навчальним закладом суддівської освіти зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи.
 
1254. 3. Національна школа суддів України здійснює:
 
1255. 1) підготовку до роботи на посаді судді відповідно до Закону України "Про статус суддів" на підставі державного замовлення, сформованого Державною судовою адміністрацією України;
 
1256. 2) підготовку суддів, яких вперше призначено на посаду судді;
 
1257. 3) підготовку суддів, яких обрано безстроково;
 
1258. 4) підготовку суддів, яких позбавлено кваліфікаційного класу;
 
1259. 5) навчання працівників апарату судів, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь;
 
1260. 6) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судівництва;
 
1261. 7) вивчення міжнародного і зарубіжного досвіду організації діяльності судів;
 
1262. 8) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України, системи кваліфікаційних комісій суддів, Дисциплінарної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
 
1263. 4. Національна школа суддів України здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який затверджується Радою суддів України.
 
1264. 5. На посади науково-педагогічних працівників Національної школи суддів України можуть бути запрошені судді, які за їх заявою відряджаються для роботи в Національній школі суддів України.
 
1265. 6. Національна школа суддів України знаходиться у місті Києві і може мати регіональні відділення в інших містах.
 
1266. 7. Для забезпечення науково-дослідної діяльності при Національній школі суддів України функціонує Науково-дослідний інститут судівництва.
 
1267. 8. Національна школа суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
 
1268. Стаття 94. Апарат суду
 
1269. 1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснюється його апаратом, який очолює керівник апарату (завідувач секретаріату).
 
1270. 2. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу.
 
1271. 3. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду за результатами конкурсного добору, який проводиться згідно із законодавством про державну службу, та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівника апарату апеляційного суду – Голова Державної судової адміністрації України за погодженням з головою відповідного суду.
 
1272. Керівник апарату Верховного Суду України, керівник апарату вищого спеціалізованого суду та їх заступники призначаються на посаду за результатами конкурсного добору, який проводиться відповідно до законодавства про державну службу, і звільняються з посади зборами суддів відповідного суду.
 
1273. 4. Голова суду (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів) має право вносити подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення чи дисциплінарного стягнення, подання про звільнення їх з посад.
 
1274. 5. Керівник апарату суду (крім керівників апаратів дільничних судів) призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, присвоює їм ранги державних службовців, застосовує щодо них заохочення та дисциплінарні стягнення за погодженням або поданням голови відповідного суду.
 
1275. Працівники апаратів дільничних судів призначаються начальником відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням керівника апарату відповідного суду.
 
1276. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі.
 
1277. 6. Правовий статус працівників, які працюють в апараті суду, визначається Законом України "Про державну службу". За умовами оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій працівників апарату центральних або місцевих органів виконавчої влади.
 
1278. 7. Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, а апаратів апеляційних і вищих судів - Державною судовою адміністрацією України за погодженням із головою суду, в межах видатків на утримання відповідного суду.
 
1279. 8. Структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України та апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду в межах видатків на утримання суду.
 
1280. 9. В апаратах судів загальної юрисдикції можуть створюватися управління, відділи, інші структурні підрозділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідний підрозділ, затвердженого керівником апарату відповідного суду за погодженням із головою суду.
 
1281. 10. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники. Помічники суддів, наукові консультанти повинні мати вищу юридичну освіту. Помічники суддів Верховного Суду України, крім того, повинні мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років.
 
1282. 11. Помічники та наукові консультанти суддів призначаються на посади та звільняються з посад за поданням або погодженням з відповідними суддями. Помічники та наукові консультанти суддів призначаються на час роботи відповідного судді.
 
1283. Стаття 95. Бібліотеки судів
 
1284. 1. Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки складають друковані видання та комп'ютерні бази даних.
 
1285. 2. Положення про бібліотеку суду затверджується Головою Верховного Суду України.
 
1286. Стаття 96. Служба судових розпорядників
 
1287. 1. У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, які знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні.
 
1288. 2. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади керівником апарату відповідного суду.
 
1289. 3. Судові розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Радою суддів України.
 
1290. 4. Судові розпорядники керуються у своїй діяльності цим Законом, вимогами процесуального закону, відповідними правилами та інструкціями, розпорядженнями голови суду та судді.
 
1291. 5. Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, яке затверджується Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Радою суддів України.
 
1292. Стаття 97. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
 
1293. 1. Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорона приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснюється судовою міліцією.
 
1294. 2. Повноваження судової міліції та порядок її діяльності визначаються законом.
 
1295. Стаття 98. Символи судової влади
 
1296. 1. Символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України.
 
1297. 2. Суддя здійснює правосуддя в мантії, на якій закріплюється суддівський нагрудний знак. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.
 
1298. Стаття 99. Посвідчення судді, народного засідателя, присяжного
 
1299. 1. Професійні судді, а також народні засідателі і присяжні мають посвідчення встановленого зразка.
 
1300. 2. Зразки посвідчення судді, посвідчення народного засідателя та посвідчення присяжного затверджуються Головою Верховного Суду України за погодженням із Радою суддів України.
 
1301. 3. Посвідчення суддів, обраних безстроково, підписує Голова Верховної Ради України. Посвідчення суддів, призначених на посаду Президентом України, підписує Президент України. Посвідчення головам судів, їх заступникам, іншим особам, які займають адміністративні посади в судах, підписує Голова Верховного Суду України.
 
1302. 4. Посвідчення народних засідателів і посвідчення присяжних підписує голова суду, в якому здійснюють правосуддя народний засідатель або присяжний.
 
1303. 5. Вручення посвідчень здійснюється особою, яка його підписала, або за її дорученням іншою особою.
 
1304. Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ (Проект закону України Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України")
 
1305. 1. Цей Закон набирає чинності 1 липня 2007 року.
 
1306. 2. Протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом голова місцевого суду, голова апеляційного суду та його заступник, голова вищого спеціалізованого суду та його заступник призначаються на посади строком на п'ять років з числа суддів відповідного суду та звільняються з посади Президентом України за поданням Ради суддів України.
 
1307. 3. Окружні кримінальні суди починають свою діяльність після призначення (обрання) до їх складу не менше трьох суддів, але не пізніше 1 січня 2008 року. Про початок діяльності кожного окружного кримінального суду Державна судова адміністрація України повідомляє через відповідні місцеві офіційні друковані видання. До початку діяльності окружних кримінальних судів підсудні їм справи вирішують у першій інстанції відповідні апеляційні суди.
 
1308. 4. Кримінальні справи, призначені до судового розгляду відповідними апеляційними судами як судами першої інстанції до початку діяльності відповідного окружного кримінального суду, розглядаються і вирішуються цими судами.
 
1309. Після початку діяльності окружного кримінального суду кримінальні справи, що надійшли до відповідних апеляційних судів для розгляду по першій інстанції і підсудні окружному кримінальному суду, передаються цими судами до окружного кримінального суду, якщо справа не призначена до судового розгляду.
 
1310. 5. Вищий цивільний суд України і Вищий кримінальний суд України утворюються до 1 жовтня 2007 року і починають діяти з 1 січня 2008 року. До початку діяльності цих судів їхні повноваження здійснюють відповідні судові палати Верховного Суду України.
 
1311. 6. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних та цивільних справах, подані до 1 червня 2007 року і призначені (прийняті) до касаційного розгляду Верховним Судом України, розглядаються Верховним Судом України.
 
1312. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних та цивільних справах, подані після 1 червня 2007 року, передаються для вирішення відповідно до Вищого цивільного суду України та Вищого кримінального суду України.
 
1313. 7. Голови судів, їхні заступники, голови судових палат, призначені до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження, визначені цим Законом до закінчення строку, на який їх призначено, якщо їхні посади зберігаються згідно з цим Законом.
 
1314. Перші заступники голів вищих спеціалізованих судів, призначені до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження заступника голови вищого спеціалізованого суду, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який їх призначено.
 
1315. 8. Судді Верховного Суду України здійснюють свої повноваження до звільнення з посади відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України. Після звільнення суддів їх вакантні посади не заповнюються і підлягають скороченню, поки не залишиться 45 посад суддів відповідно до цього Закону.
 
1316. Судді Верховного Суду України, які протягом року з дня набрання чинності цим Законом перейшли до вищого спеціалізованого суду чи іншого суду загальної юрисдикції, прирівнюються за статусом, у тому числі за рівнем грошового, соціального та побутового забезпечення, до суддів Верховного Суду України.
 
1317. 9. Територіальні кваліфікаційні комісії суддів утворюються протягом шести місяців і починають свою діяльність з 1 січня 2008 року. Діючі кваліфікаційні комісії суддів з початком діяльності територіальних кваліфікаційних комісій суддів припиняють свою діяльність.
 
1318. 10. Дисциплінарна комісія суддів України і служба судових інспекторів утворюються відповідно до цього Закону протягом шести місяців з дня набрання ним чинності і починають свою діяльність з 1 січня 2008 року.
 
1319. 11. Дисциплінарні справи, що до 1 січня 2008 року перебували у провадженні кваліфікаційних комісій суддів, які були утворені до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду і вирішення до Дисциплінарної комісії суддів України. Перебіг строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняється до прийняття справи Дисциплінарною комісією суддів України.
 
1320. 12. Після набрання чинності цим Законом військові суди гарнізонів, апеляційні військові суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України продовжують діяти відповідно як місцеві та апеляційні суди і розглядають кримінальні справи згідно з підсудністю, визначеною Кримінально-процесуальним кодексом України, до їх ліквідації у порядку, встановленому законом, але не довше ніж до 1 січня 2008 року.
 
1321. 13. Судді військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів та апеляційного суду Військово-Морських Сил України переводяться за їх згодою до іншого суду зі звільненням їх з військової служби або звільняються в установленому порядку з посади судді і направляються для дальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.
 
1322. Судді Військової судової колегії Верховного Суду України переводяться за їх згодою до судових палат Верховного Суду України або вищих спеціалізованих судів у порядку, передбаченому цим Законом, із звільненням їх з військової служби або звільняються в установленому порядку з посади судді і направляються для дальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.
 
1323. 14. До реформування законодавства про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, які підвідомчі відповідним судам, розглядаються і вирішуються цими судами у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 
1324. 15. Установити, що суддям військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил України, Військової судової колегії Верховного Суду України:
 
1325. звільненим з військової служби та переведеним до інших судів чи судових палат Верховного Суду України виплачується один раз на їх вибір грошова допомога при звільненні з військової служби відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або вихідна допомога при подальшому виході їх у відставку з посади судді відповідно до Закону України "Про статус суддів";
 
1326. направленим для дальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань виплачується один раз на їх вибір вихідна допомога при виході у відставку з посади судді відповідно до Закону України "Про статус суддів" або грошова допомога при подальшому звільненні з військової служби відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
 
1327. звільненим з військової служби та при одночасному виході у відставку з посади судді виплачується на їх вибір грошова допомога відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або вихідна допомога відповідно до Закону України "Про статус суддів".
 
1328. Установити, що в разі повторного обрання особи на посаду судді вихідна допомога може бути виплачена при виході її у відставку лише в разі, коли така особа не одержувала раніше грошової допомоги відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або вихідної допомоги відповідно до Закону України "Про статус суддів".
 
1329. 15. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189) такі зміни:
 
1330. 1) у статті 34:
 
1331. частину другу після слів "у процесі підготовки бюджетних запитів" доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті";
 
1332. доповнити частиною такого змісту:
 
1333. "3. Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів Конституційним Судом України, Верховним Судом України, вищими спеціалізованими судами, Державною судовою адміністрацією України не можуть запроваджувати обмеження, визначені у частині другій цієї статті";
 
1334. 2) у статті 36:
 
1335. доповнити після частини першої новою частиною такого змісту:
 
1336. "2. Якщо Міністерство фінансів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Державної судової адміністрації України не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, воно включає їх до пропозиції проекту Державного бюджету України і разом із проектом Закону України "Про Державний бюджет України" подає на розгляд Кабінету Міністрів України аргументовані висновки із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей".
 
1337. У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;
 
1338. 3) частину першу статті 38 доповнити абзацом такого змісту:
 
1339. "Якщо Кабінет Міністрів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Державної судової адміністрації України не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, він також подає до Верховної Ради України відповідний висновок із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей";
 
1340. 4) частину першу статті 41 викласти у такій редакції:
 
1341. "1. Перше читання проекту закону про Державний бюджет України починається з доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо Висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України. В обговоренні цього питання беруть участь представники комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій, народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, Рахункової палати України, а в частині щодо фінансування судів та інших органів і установ судової системи - представники Ради суддів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації України».
 
1342. 16. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк після опублікування цього Закону:
 
1343. утворити на базі Академії суддів України Національну школу суддів України;
 
1344. затвердити Положення про соціальне та матеріальне забезпечення працівників Національної вищої школи суддів України та передбачати відповідне фінансування у проектах закону про Державний бюджет України починаючи з 2007 року».
 
1345. Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ (Проект закону України Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів")
 
1346. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2007 року.
 
1347. 2. До приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
1348. 3. Суддям, призначеним чи обраним на посаду до набрання чинності цим Законом, до стажу роботи зараховується інша робота, яку відповідно до закону може зараховуватись до спеціального стажу.
 
1349. 4. Суддям, призначеним чи обраним на посаду до набрання чинності цим Законом, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах, зазначених у статті 79 цього Закону, зараховується також час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, а також на посадах слідчих і прокурорів за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
 
1350. 5. Якщо суддя, призначений чи обраний на посаду до набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону одержує грошове утримання у меншому розмірі, ніж раніше, йому виплачується компенсація у розмірі різниці між грошовим утриманням в останній місяць перед набранням чинності цим Законом (без урахування разових премій та допомоги на оздоровлення) і грошовим утриманням, визначеним цим Законом.
 
1351. 6. Частина четверта статті 23 цього Закону у частині наявності у кандидата на посаду судді освітньо-кваліфікаційного рівня не менше магістра не застосовується до осіб, які здобули вищу юридичну освіту до набрання чинності цим Законом за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста.
 
1352. 7. Положення цього Закону щодо кваліфікаційної атестації та дисциплінарної відповідальності суддів набирають чинності з 1 грудня 2007 року. З набранням чинності цим Законом кваліфікаційні класи призначаються відповідно до цього Закону.
 
1353. 8. Навчання кандидатів на посаду судді і підвищення кваліфікації суддів відповідно до цього Закону розпочинається не пізніше 1 вересня 2008 року.
 
1354. 9. Вимоги цього Закону щодо добору кандидатів на посади професійних суддів з числа осіб, які пройшли дворічну підготовку в Національній школі суддів України, набирають чинності з 1 вересня 2010 року.
 
1355. 10. Вимоги щодо наявності кваліфікаційного класу, стажу роботи для зайняття посади судді в окружному, апеляційному, вищому спеціалізованому суді та Верховному Суді України не поширюються на суддів, що перебувають на цих посадах на момент набрання чинності цим Законом.
 
1356. 11. Внести зміни до таких законів України:
 
1357. 1) у статті 8 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89):
 
1358. а) у частині другій слова "крім випадку, передбаченого" замінити словами "крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та";
 
1359. б) доповнити частиною третьою такого змісту:
 
1360. "Умови розміру оплати праці суддів визначаються законом";
 
1361. 2) статтю 29 Закону України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 49, ст. 272) викласти в такій редакції:
 
1362. "Стаття 29. Матеріальне, соціальне і побутове забезпечення суддів Конституційного Суду України
 
1363. Суддівська винагорода Конституційного Суду України прирівнюється до суддівської винагороди Верховного Суду України з щомісячними доплатами за вищий кваліфікаційний клас та стаж роботи понад 25 років.
 
1364. Судді Конституційного Суду України виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі його середньомісячної суддівської винагороди, виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців або за останні два місяці за вибором судді, за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше його річного заробітку. У разі смерті судді Конституційного Суду України, який мав право на відставку, але не скористався ним, вихідна допомога виплачується членам сім'ї судді, що перебували на його утриманні.
 
1365. До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби без додержання умови наявності десятирічного стажу роботи на посаді судді.
 
1366. У разі коли повноваження судді Конституційного Суду України, який не має права на відставку, було припинено відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 23 цього Закону, за ним зберігається до виходу на пенсію за віком 80 відсотків грошового утримання та інші види матеріального забезпечення, якими користується суддя Конституційного Суду України.
 
1367. Інші види матеріального і побутового забезпечення, соціальний захист, медичне обслуговування суддів Конституційного Суду України, в тому числі суддів у відставці, а також надання їм житла, відпусток, пільг та гарантій здійснюються відповідно до Закону України "Про статус суддів" та інших актів законодавства».
 
1368. 12. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 354).
 
1369. 13. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
1370. підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
 
1371. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
1372. забезпечити в межах своїх повноважень перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
1373. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
1374. вжити заходів щодо приведення щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийшли у відставку до 1992 року, у відповідність із встановленим цим Законом розміром заробітної плати суддів".