Про загальні засади державно-приватного партнерства (Друге читання)
0. |
Проект |
1. |
Закон України |
2. |
Про загальні засади державно-приватного партнерства |
3. |
Цей Закон визначає правові засади державної політики у сфері державно-приватного партнерства та основні принципи взаємодії держави з приватним сектором економіки на договірній основі. |
4. |
РозділІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
5. |
Стаття 1. Визначення і мета державно-приватного партнерства |
6. |
1. Державно-приватне партнерство є співробітництвом між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами (державні партнери) і юридичними або фізичними особами-підприємцями (приватні партнери), за винятком державних та комунальних підприємств, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом, іншими законодавчими актами. |
7. |
Ознаками державно-приватного партнерства є: |
8. |
- забезпечення більш високих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у випадку здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера; |
9. |
- довготривалість відносин (від 7 до 30 років); |
10. |
- передача приватному партнеру частини ризиків при здійсненні державно-приватного партнерства; |
11. |
- заборона переходу до приватного партнера права власності на об'єкт державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення такого партнерства; |
12. |
- внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства з джерел, не заборонених законодавством. |
13. |
Стаття 2. Правові основи державно-приватного партнерства |
14. |
1. Правовими основами державно-приватного партнерства є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, інші акти законодавства України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
15. |
2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. |
16. |
Стаття 3. Основні принципи здійснення державно-приватного партнерства |
17. |
1. Основними принципами здійснення державно-приватного партнерства є: |
18. |
- рівність перед законом державних та приватних партнерів під час здійснення партнерства; |
19. |
- заборона будь-якої дискримінації прав приватних чи державних партнерів; |
20. |
- узгодження інтересів державного та приватного партнерів з метою отримання взаємної вигоди при здійсненні державно-приватного партнерства; |
21. |
- незмінність форми власності об'єкта державно-приватного партнерства протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства; |
22. |
- визнання державними та приватними партнерами прав, обов’язків і відповідальності, передбачених законодавством України та визначених умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства; |
23. |
- справедливий розподіл між державним та приватним партнером ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства; |
24. |
- визначення приватного партнера виключно на конкурсних засадах. |
25. |
Стаття 4. Сфера застосування державно-приватного партнерства |
26. |
1. Державно-приватне партнерство застосовується у таких сферах: |
27. |
- пошук, розвідка родовищ корисних копалин і їх видобування; |
28. |
- мережі газо- і теплопостачання; |
29. |
- дорожнє господарство; |
30. |
- залізничні, водні, повітряні шляхи сполучення з елементами їх інфраструктури; |
31. |
- машинобудування; |
32. |
- водопостачання, водовідведення, меліоративні системи; |
33. |
- інфраструктура охорони здоров’я; |
34. |
- туристична та рекреаційна індустрія; |
35. |
- очисні споруди; |
36. |
- переробка відходів. |
37. |
2. Державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, за виключенням видів господарської діяльності, які відповідно до закону дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям. |
38. |
3. Здійснення діяльності у сферах, визначених частиною 1 цієї статті, передбачає виконання наступних функцій: проектування; фінансування; будівництво; відновлення (реконструкція, модернізація); експлуатація; пошук; обслуговування; інших функцій, пов’язаних з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. |
39. |
Розділ ІІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ОБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА |
40. |
Стаття 5. Форми здійснення державно-приватного партнерства |
41. |
1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України можуть укладатися договори: концесії; про спільну діяльність; про розподіл продукції; інші договори, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства. |
42. |
2. Форма договору, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, визначається органом, який приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства. |
43. |
Стаття 6. Здійснення державно-приватного партнерства на умовах державного замовлення |
44. |
1. В рамках здійснення державно-приватного партнерства, у випадках встановлених законодавством, договори укладаються на умовах державного замовлення. |
45. |
2. У разі проведення конкурсу (тендеру) на розміщення державного замовлення шляхом здійснення державно-приватного партнерства, іноземні суб’єкти господарської діяльності користуються рівними правами із суб’єктами господарювання України щодо участі у таких конкурсах (тендерах). |
46. |
Стаття 7. Об’єкти державно-приватного партнерства |
47. |
1. Об’єктами державно-приватного партнерства є об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності, власності Автономної Республіки Крим. |
48. |
2. Об’єктами державно-приватного партнерства можуть бути: - існуючі, зокрема, відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення); - створювані (шляхом нового будівництва чи придбання). |
49. |
3. Передача об’єктів державної або комунальної власності, власності Автономної Республіки Крим приватному партнеру для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, не зумовлює перехід права власності на ці об’єкти до приватного партнера. |
50. |
Право власності на об’єкти, що збудовані, добудовані, перебудовані, реконструйовані в рамках державно-приватного партнерства, належить державному партнеру. |
51. |
4. Об'єктами державно-приватного партнерства не можуть бути об'єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію. |
52. |
5. Об’єкти державно-приватного партнерства не можуть бути приватизовані протягом усього строку здійснення державно-приватного партнерства. |
53. |
Стаття 8. Використання земельних ділянок для здійснення державно-приватного партнерства |
54. |
1. У випадку, якщо для здійснення державно-приватного партнерства є необхідним користування земельною ділянкою приватним партнером, державний партнер забезпечує приватному партнеру можливість її використання на строк, встановлений договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства. |
55. |
Не допускається оголошення конкурсу з визначення приватного партнера до моменту визначення меж земельних ділянок, зазначених в частині першій цієї статті, та оформлення прав державного партнера на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку. |
56. |
2. Умови користування земельною ділянкою, зазначеною у частині першій цієї статті, визначаються умовами конкурсу з визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства. |
57. |
3. Після припинення договору, зазначеного у частині другій цієї статті, приватний партнер втрачає право на користування земельною ділянкою. |
58. |
Стаття 9. Джерела фінансування державно-приватного партнерства |
59. |
1. Фінансування державно-приватного партнерства може здійснюватися за рахунок: |
60. |
фінансових ресурсів приватного партнера; |
61. |
фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; |
62. |
коштів державного та місцевих бюджетів; |
63. |
інших джерел. |
64. |
Розділ ІІІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА |
65. |
Стаття 10. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства |
66. |
1. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до державної власності, готуються відповідними центральними органами державної влади або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу. |
67. |
2. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до комунальної власності, готуються відповідними органами місцевого самоврядування або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються на розгляд відповідних сільських, селищних, міських, районних чи обласних рад. |
68. |
3. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, які належать до власності Автономної Республіки Крим, готуються уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим органом або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються на розгляд Уряду Автономної Республіки Крим. |
69. |
4. Форма та Порядок подання пропозицій встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
70. |
Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства |
71. |
1. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та виявлення ймовірних ризиків, пов’язаних з його реалізацією, проводиться шляхом: |
72. |
- детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства; |
73. |
- порівняння рентабельності від здійснення діяльності із залученням приватного партнера та без такого залучення; |
74. |
- виявлення типів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками, що здійснюється відповідно до Методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. |
75. |
2. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. |
76. |
Стаття 12. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства |
77. |
1. Обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства проводиться за результатами аналізу: |
78. |
економічних та фінансових аспектів реалізації партнерства, в тому числі порівняння показників його реалізації із застосуванням державно-приватного партнерства, включаючи прогнозовані витрати та вигоди від його реалізації, з показниками здійснення тієї ж діяльності на умовах інших, ніж в рамках державно-приватного партнерства; |
79. |
соціальних наслідків реалізації партнерства, включаючи поліпшення якості послуг та рівень задоволення попиту в товарах (роботах і послугах); |
80. |
ризиків, пов’язаних з реалізацією партнерства, з урахуванням різних способів їх розподілу між державними та приватним партнерами і впливу відповідного розподілу ризиків на фінансові зобов’язання державного партнера; |
81. |
екологічних наслідків реалізації партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля. |
82. |
Стаття 13. Прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства |
83. |
1. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Кабінетом Міністрів України. |
84. |
2. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається місцевими радами. |
85. |
3. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів, що належать до власності Автономної Республіки Крим, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим. |
86. |
Розділ ІV ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА |
87. |
Стаття 14. Визначення приватного партнера |
88. |
1. Визначення приватного партнера для укладення договору (договорів) у рамках державно-приватного партнерства здійснюється виключно на конкурсних засадах. |
89. |
2. Порядок проведення конкурсу щодо відбору приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та власності Автономної республіки Крим встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок не встановлено іншими законами України. |
90. |
Стаття 15. Засади проведення конкурсу |
91. |
1. При прийнятті рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначаються: |
92. |
строки здійснення державно-приватного партнерства, форма його реалізації та його основні етапи; |
93. |
державний партнер та об’єкти державно-приватного партнерства; |
94. |
обсяг та форми фінансової участі державного партнера у здійсненні державно-приватного партнерства; |
95. |
граничний строк подання заявок для участі у конкурсі; |
96. |
граничний строк проведення конкурсу з визначення приватного партнера; |
97. |
основні кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу; |
98. |
основні критерії визначення переможця конкурсу. |
99. |
2. Правила частини першої цієї статті застосовуються, якщо інший порядок проведення конкурсу не визначений законодавством. |
100. |
Стаття 16. Оприлюднення результатів проведення конкурсу |
101. |
1. Результати оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства не підлягають розголошенню до дня обрання переможця конкурсу, крім випадків, передбачених законодавством. |
102. |
2. Орган, що проводив конкурс зобов’язаний у десятиденний строк від дня обрання переможця конкурсу, оприлюднити інформацію та вмотивовані роз’яснення щодо підстав обрання переможця та відхилення пропозиції інших учасників конкурсу. |
103. |
Стаття 17. Укладення договору з переможцем конкурсу |
104. |
1. Укладення договору у рамках державно-приватного партнерства здійснюється з переможцем конкурсу на умовах, визначених умовами конкурсу. |
105. |
2. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору в рамках державно-приватного партнерства, такий договір може бути змінений, доповнений або розірваний за згодою сторін чи у судовому порядку, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. |
106. |
Розділ V ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА, ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ |
107. |
Стаття 18. Державна підтримка державно-приватного партнерства |
108. |
1. Державна підтримка щодо здійснення державно-приватного партнерства може надаватися у наступних формах: |
109. |
надання державних гарантій; |
110. |
фінансування за державними та регіональними програмами |
111. |
в інших формах, передбачених законом. |
112. |
2. Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства приймається Кабінетом Міністрів України. |
113. |
Стаття 19. Правовий режим інвестиційної та господарської діяльності іноземного приватного партнера |
114. |
1. Для іноземних приватних партнерів, які здійснюють в Україні державно-приватне партнерство, встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством та міжнародними договорами України. |
115. |
Стаття 20. Гарантії прав приватних партнерів |
116. |
1. Держава гарантує додержання установлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов’язаної з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, додержання їх прав і законних інтересів. |
117. |
2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися у діяльність приватних партнерів, пов’язану із здійсненням державно-приватного партнерства. |
118. |
3. Якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються при здійсненні державно-приватного партнерства, встановлені у розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у випадках та в порядку, встановлених законодавством про ціни і ціноутворення. |
119. |
4. Умови договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, що визначені відповідно до законодавства України на момент їх укладення, зберігають свою чинність протягом усього строку дії цих договорів. |
120. |
5. У разі прийняття органами державної влади або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Приватні партнери мають право на відшкодування, у порядку, встановленому законодавством України, збитків, заподіяних їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством України. |
121. |
Стаття 21. Державний контроль за виконанням договорів, укладених для здійснення державно-приватного партнерства |
122. |
1. Державний контроль за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюють орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому законом. |
123. |
2. Приватні партнери подають щороку відповідним державним партнерам інформацію про виконання договору, укладеного для здійснення державно-приватного партнерства, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України |
124. |
Стаття 22. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства |
125. |
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства належить: |
126. |
здійснення нагляду та перевірки виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства; |
127. |
підготовка пропозицій та здійснення заходів щодо формування та реалізації єдиної державної політики у сфері державно-приватного партнерства; |
128. |
координація та проведення моніторингу ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства; |
129. |
розроблення концепції та проектів державних цільових програм з питань сприяння поширенню державно-приватного партнерства, вжиття заходів до їх виконання; |
130. |
сприяння захисту законних прав та інтересів державних та приватних партнерів під час здійснення державно-приватного партнерства; |
131. |
сприяння досудовому врегулюванню спорів між приватними та державними партнерами; |
132. |
проведення моніторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державно-приватного партнерства, в тому числі здійснення оцінки та моніторингу загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених в рамках здійснення державно-приватного партнерства; |
133. |
проведення моніторингу дотримання вимог законодавства в сфері державно-приватного партнерства, в тому числі під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера; |
134. |
проведення у межах своїх повноважень інформаційно - роз'яснювальної і консультаційної роботи; |
135. |
участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства; |
136. |
виконання інших функцій, передбачених законодавством. |
137. |
Розділ VІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
138. |
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
139. |
2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. |
140. |
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом : |
141. |
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; |
142. |
привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону; |
143. |
визначити уповноважений орган державної виконавчої влади, до повноважень якого буде віднесено здійснення державної політики у сфері державно-приватного партнерства та здійснення повноважень центрального органу виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства, визначених цим Законом. |