Кількість абзаців - 201 Розмітка (ліва колонка)


Про надання послуг, які сприяють виїзду фізичних осіб за кордон з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про надання послуг, які сприяють виїзду фізичних осіб за кордон з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном
 
3.

 
4. Стаття 1. Завдання та коротка назва Закону
 
5. 1. Цей Закон визначає загальні вимоги та порядок діяльності суб’єктів, які не мають владних повноважень та сприяють виїзду фізичних осіб за кордон з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном.
 
6. 2. З метою раціоналізації подальшого посилання на Закон встановлюється його коротка назва — "Про недержавні еміграційні послуги".
 
7. Стаття 2. Визначення термінів
 
8. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
9. недержавні еміграційні послуги (далі за текстом – еміграційні послуги) – діяльність юридичних та фізичних осіб, яка не пов’язана з виконанням владних повноважень і яка сприяє виїзду за кордон фізичних осіб з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном;
 
10. суб’єкти надання еміграційних послуг – визначені цим та іншими законами України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які сприяють виїзду за кордон фізичних осіб з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном;
 
11. потенційні тимчасові емігранти - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які з метою тимчасового виїзду за кордон з території України звертались за відповідною інформацією або відповідними послугами до будь-яких посередників або суб’єктів еміграційних послуг.
 
12. Стаття 3. Предмет регулювання та сфера застосування Закону
 
13. 1. Будь-яка діяльність суб’єктів, яка сприяє виїзду за кордон фізичних осіб з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном вважається наданням еміграційних послуг таким фізичним особам, якщо інше не встановлено цим та іншими законами України.
 
14. 2. Цей Закон поширюється на діяльність суб’єктів, які надають еміграційні послуги в межах будь-якої з наступних видів діяльності:
 
15. 1) туроператорської, турагентської, спортивної, наукової, культурної, релігійної, профспілкової, політичної або громадської діяльності;
 
16. 2) агентських послуг, які сприяють виїзду фізичних осіб за кордон;
 
17. 3) організації поїздок на навчання, стажування або лікування;
 
18. 4) діяльності посередників з працевлаштування на роботу за кордоном або шлюбних агентств;
 
19. 5) юридичних, консультативних або інформаційних послуг фізичним особам, які виїжджають за кордон з території України;
 
20. 6) інших видів діяльності, що сприяють тимчасовому виїзду фізичних осіб за кордон з території України.
 
21. 3. Цей Закон не поширюється на діяльність:
 
22. 1) органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині виконання ними своїх повноважень;
 
23. 2) транспортних компаній та їх представництв і філій, у межах надання своїм клієнтам транспортних послуг;
 
24. 3) суб’єктів підприємницької діяльності та інших юридичних осіб, яка не пов’язана з поїздками фізичних осіб за кордон з території України;
 
25. 4) суб’єктів підприємницької діяльності та інших юридичних осіб, яка пов’язана з організацією відряджень за кордон їх штатних працівників в службових справах.
 
26. 4. Цей Закон поширює свою дію на всіх осіб, які надають еміграційні послуги, якщо інше не встановлено цим та іншими законами України.
 
27. 5. Цей Закон поширюється, також, на фізичних осіб – потенційних тимчасових емігрантів.
 
28. 6. Цей Закон не поширюється на таких осіб:
 
29. 1) на посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які виїжджають за кордон України у службових справах;
 
30. 2) штатних працівників суб’єктів підприємницької діяльності та інших юридичних осіб, які виїжджають за кордон у службових справах;
 
31. 3) на фізичних осіб, що виїжджають з території України самостійно, без посередників та звернень до суб’єктів надання еміграційних послуг.
 
32. Стаття 4. Принципи надання недержавних еміграційних послуг
 
33. 1. Принципами надання недержавних еміграційних послуг є:
 
34. 1) дотримання права особи на свободу пересування;
 
35. 2) добровільність отримання особою еміграційних послуг;
 
36. 3) забезпечення державою права громадян України на повернення в Україну з-за кордону;
 
37. 4) відкритість, доступність та свобода інформаційного забезпечення;
 
38. 5) встановлення обмежень в діяльності суб’єктів надання еміграційних послуг виключно Законом;
 
39. 6) заборона анонімної діяльності в сфері надання еміграційних послуг;
 
40. 7) заборона припинення діяльності суб’єкта надання еміграційних послуг до моменту повернення в Україну його клієнтів, які тимчасово перебувають за кордоном;
 
41. 8) відповідальність суб’єкта еміграційних послуг за правопорушення.
 
42. Стаття 5. Загальні вимоги та обмеження діяльності суб’єктів надання недержавних еміграційних послуг
 
43. 1. Суб’єктами надання еміграційних послуг можуть бути юридичні особи, представництва іноземних компаній та фізичні особи-підприємці, які зареєстровані в Україні та діють в порядку і в межах встановлених цим та іншими Законами України.
 
44. 2. Вид діяльності суб’єкта, який пов’язаний з наданням еміграційних послуг повинен зазначатись в реєстраційних документах цього суб’єкта, зокрема, в Довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
 
45. 3. Вид діяльності суб’єкта надання еміграційних послуг, для виконання якого відповідно до законодавства України потрібно отримати ліцензію, може здійснюватись юридичною особою або фізичною особою-підприємцем лише після отримання відповідної ліцензії.
 
46. 4. Працівник юридичної особи, діяльність якого пов’язана з наданням еміграційних послуг в сфері охорони здоров’я, туроператорської, турагентської, спортивної, культурної, навчальної, юридичної та громадської діяльності, а також діяльності шлюбних агентств та посередників з працевлаштування на роботу за кордоном, може діяти лише в межах посадових обов’язків, затверджених керівником відповідної юридичної особи.
 
47. 5. Керівник юридичної особи, директор підприємства або керівник їх структурного підрозділу, у службових обов’язках якого передбачено виконання роботи, пов’язаної з наданням еміграційних послуг, повинен мати фаховий рівень, який відповідає виду цих послуг.
 
48. 6. Фізична особа - підприємець, яка надає еміграційні послуги, повинна відповідати таким вимогам:
 
49. 1) мати фаховий рівень, який відповідає виду еміграційних послуг;
 
50. 2) мати печатку суб’єкта підприємницької діяльності;
 
51. 3) укласти відповідні контракти про постійну роботу з своїми працівниками, які займаються наданням еміграційних послуг.
 
52. 7. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства мають право приймати участь у наданні еміграційних послуг дотримуючись вимог цього та інших Законів України та лише як працівники зареєстрованих в Україні суб’єктів надання еміграційних послуг.
 
53. 8. Іноземні компанії, представництва яких не зареєстровані в Україні, не мають право надавати на території України еміграційні послуги.
 
54. 9. Працівники іноземних компаній мають право приймати участь у наданні еміграційних послуг на території України лише після відповідної реєстрації представництва такої компанії в Україні, а також за умови додержання інших вимог та в порядку, встановленому цим та іншими Законами України.
 
55. 10. Туристичні оператори та туристичні агенти, а також посередники з працевлаштування на роботу за кордоном можуть надавати еміграційні послуги за умови додержання вимог цього та інших Законів України та лише як суб’єкти підприємницької діяльності.
 
56. 11. Політична партія або благодійна, релігійна, профспілкова, громадська чи інша неприбуткова організація, яка згідно з вимогами цього та інших Законів України надає еміграційні послуги, не може отримувати прибутки від такої діяльності.
 
57. 12. Наукові установи, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, спортивні заклади або правозахисні організації та шлюбні агентства, які відповідно до цього та інших Законів України надають тимчасовим потенційним емігрантам еміграційні послуги, не мають права отримувати плату за такі послуги, якщо вони не зареєстровані в Україні як суб’єкти підприємницької діяльності.
 
58. 13. Якщо еміграційні послуги надаються спільно декількома суб’єктами надання еміграційних послуг, то між ними має бути укладено договір із зазначенням відповідальності кожного із суб’єктів за обсяг та якість надання еміграційних послуг.
 
59. Стаття 6. Загальні права та обов’язки суб’єкта надання еміграційних послуг та його службових осіб
 
60. 1. Зареєстрований в Україні суб’єкт надання еміграційних послуг та його службові особи мають право:
 
61. 1) розміщувати інформацію про свої послуги в засобах масової інформації та іншим способом в порядку, передбаченому відповідним законодавством України та цим Законом;
 
62. 2) надавати потенційним тимчасовим емігрантам інформаційні та консультаційні послуги в порядку, передбаченому цим та іншими Законами України;
 
63. 3) проводити з потенційними тимчасовими емігрантами конкурси, перегляди та співбесіди в порядку, передбаченому цим Законом;
 
64. 4) залучати працівників іноземних компаній до проведення зустрічей з потенційними тимчасовими емігрантами в порядку, передбаченому цим Законом;
 
65. 5) в межах своїх реєстраційних документів організовувати навчання та підготовку персоналу, окрім обмежень, передбачених законами України;
 
66. 6) укладати контракти про еміграційні послуги, які він надає потенційним тимчасовим емігрантам;
 
67. 7) укладати контракти з іноземними компаніями про співпрацю в сфері надання еміграційних послуг.
 
68. 2. Суб’єкт надання еміграційних послуг та його службові особи зобов’язані:
 
69. 1) у визначених законодавством випадках укладати з своїми іноземними компаніями договори про відповідну співпрацю;
 
70. 2) надавати потенційним тимчасовим емігрантам лише достовірну та повну інформацію в порядку, встановленому цим та іншими Законами України;
 
71. 3) повідомляти потенційному тимчасовому емігранту про перелік інформації, пов’язаної із закордонною поїздкою, якою суб’єкт надання еміграційних послуг не володіє;
 
72. 4) до виїзду потенційного тимчасового емігранта з України укласти з ним контракт про надання відповідних еміграційних послуг згідно з вимогами, передбаченими цим Законом;
 
73. 5) видавати потенційному тимчасовому емігранту у разі виїзду за кордон супроводжуючий лист із зазначенням мети виїзду, повної назви суб’єкта надання еміграційних послуг, його адреси та виду відповідної діяльності, контактних телефонів, засвідчений підписом відповідальної особи та печаткою;
 
74. 6) вести облік своїх клієнтів, які перебувають за кордоном згідно з контрактами про надання їм відповідних еміграційних послуг;
 
75. 7) підтримувати зв’язок із своїми клієнтами, які перебувають за кордоном згідно з контрактами про надання їм відповідних еміграційних послуг.
 
76. 3. Працівник суб’єкта надання еміграційних послуг під час співбесіди з потенційним тимчасовим емігрантом зобов’язаний інформувати його про свою посаду та ім’я, назву та вид діяльності своєї організації або підприємства, а також країну та місце їх реєстрації.
 
77. 4. Під час зустрічі на території України з потенційним тимчасовим емігрантом іноземець повинен інформувати, також, про своє громадянство.
 
78. 5. Співбесіда під час особистої зустрічі з потенційним тимчасовим емігрантом повинна, за можливістю, проводитись за місцезнаходженням суб’єкта надання еміграційних послуг.
 
79. 6. Вербування осіб для зайняття таким видом діяльності за кордоном, який заборонений в Україні, не дозволяється.
 
80. 7. Суб’єкт надання еміграційних послуг зобов’язаний невідкладно проінформувати відповідну консульську установу України за кордоном у випадку отримання ним інформації про такі події:
 
81. 1) затримання громадянина України правоохоронними органами іноземної країни перебування;
 
82. 2) обмеження свободи та особистої недоторканості громадянина України за кордоном з порушенням законодавства країни перебування.
 
83. Стаття 7. Вимоги до громадянина України, іноземця та особи без громадянства - працівника суб’єкта надання еміграційних послуг
 
84. 1. Фізична особа має право приймати участь у наданні еміграційних послуг на території України лише як працівник суб’єкта надання еміграційних послуг.
 
85. 2. Робота фізичної особи у суб’єкта надання еміграційних послуг має бути оформлена відповідним договором.
 
86. 3. Працівник суб’єкта надання еміграційних послуг повинен мати документ, який засвідчує його повноваження здійснювати діяльність від імені суб’єкта надання еміграційних послуг.
 
87. 4. Документом, який засвідчує повноваження працівника суб’єкта надання еміграційних послуг може бути відповідне посвідчення працівника або довіреність та паспорт.
 
88. 5. Посвідчення або довіреність працівника суб’єкта надання еміграційних послуг має містити наступну інформацію:
 
89. 1) назву суб’єкта надання еміграційних послуг;
 
90. 2) власне ім’я пред’явника документу;
 
91. 3) фотографію пред’явника документу, якщо пред'являється посвідчення;
 
92. 4) зазначення посади пред’явника документу;
 
93. 5) повноваження працівника, якщо йому видана довіреність;
 
94. 6) термін дії документу;
 
95. 7) підпис та печатку керівника суб’єкта надання еміграційних послуг;
 
96. 8) дата видачі довіреності.
 
97. 6. Під час проведення конкурсів, переглядів та співбесід з потенційним емігрантом працівник суб’єкта надання еміграційних послуг зобов’язаний:
 
98. 1) представлятися потенційному емігранту;
 
99. 2) пред’являти своє посвідчення або довіреність, якщо зустріч відбувається не за місцем знаходження суб’єкта надання еміграційних послуг;
 
100. 3) за можливістю, залишати візитну картку.
 
101. 7. Фактична діяльність іноземця або особи без громадянства на території України з метою надання еміграційних послуг має відповідати категорії та типу його візи та офіційно задекларованій меті перебування в Україні.
 
102. 8. Вимоги до працівників суб’єктів надання еміграційних послуг в сфері охорони здоров’я визначається, також, відповідним законодавством України.
 
103. Стаття 8. Вимоги до діяльності іноземних компаній, які не мають зареєстрованого представництва на території України, а також їх представників
 
104. 1. Зареєстровані за кордоном компанії будь-якої організаційно-правової форми не мають права самостійно надавати фізичним особам на території України еміграційні послуги, якщо їх представництва не зареєстровані в Україні.
 
105. 2. Представники іноземних компаній, представництва яких не зареєстровані в Україні, можуть бути присутніми під час проведення українськими суб’єктами надання еміграційних послуг конкурсів, переглядів та співбесід з потенційними тимчасовими емігрантами, якщо одночасно виконані такі вимоги:
 
106. 1) співробітництво іноземної компанії із зареєстрованим в Україні суб’єктом надання еміграційних послуг оформлено відповідним договором;
 
107. 2) представники іноземних компаній заздалегідь надали суб’єкту надання еміграційних послуг копії реєстраційних документів своєї компанії та довіреність із зазначенням своїх повноважень;
 
108. 3) фактичний вид діяльності представника іноземної компанії – іноземця на території України відповідає категорії та типу його візи, якщо вона передбачена для громадянина відповідної країни, а також задекларованій меті перебування в Україні.
 
109. Стаття 9. Поняття та види юридичних еміграційних послуг
 
110. 1. Юридичними еміграційними послугами вважаються будь-які юридичні послуги, які сприяють тимчасовому виїзду фізичних осіб за кордон з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном, зокрема:
 
111. 1) юридичне консультування;
 
112. 2) юридичне інформування;
 
113. 3) юридичний аналіз документів;
 
114. 4) розробка договорів та інших документів у будь-яких галузях права;
 
115. 5) представництво інтересів осіб в суді та інших органах влади;
 
116. 6) юридичне супроводженням закордонних поїздок;
 
117. 7) інша професійна діяльність юристів, яка не заборонена законодавством України.
 
118. 2. Положення цього Закону не поширюються на професійну діяльність юристів, яка пов’язана з виконанням владних функцій.
 
119. Стаття 10. Вимоги до суб’єкта надання юридичних еміграційних послуг, та його службових осіб
 
120. 1. Суб’єктом надання юридичних еміграційних послуг можуть бути суб’єкт надання еміграційних послуг, який має одним з перших трьох основних зареєстрованих видів діяльності зазначену у будь-яких словосполученнях та відмінках – юридичну, адвокатську або правову діяльність та відповідає іншим вимогам, передбаченим цим та іншими Законами України.
 
121. 2. Керівником суб’єкта надання юридичних еміграційних послуг або керівником його відповідного структурного підрозділу не може бути особа, яка не має повної вищої юридичної освіти, отриманої або акредитованої в Україні.
 
122. 3. Фізична особа - підприємець не має права надавати юридичні еміграційні послуги іншим особам, якщо він не має вищої юридичної освіти, отриманої або акредитованої в Україні.
 
123. 4. Службова особа суб’єкта надання еміграційних послуг не має права підписувати контракти з фізичними особами про надання, забезпечення чи організацію юридичних еміграційних послуг, якщо ця службова особа не має вищої юридичної освіти, отриманої або акредитованої в Україні.
 
124. Стаття 11. Вимоги щодо документального оформлення поїздок за кордон
 
125. 1. Суб’єкт надання еміграційних послуг в порядку, передбаченому цим Законом, зобов’язаний укласти з потенційним тимчасовим емігрантом – суб’єктом отримання еміграційних послуг відповідний контракт про еміграційні послуги.
 
126. 2. Назва контракту має відповідати конкретному виду еміграційних послуг, які надаються.
 
127. 3. Контракт про еміграційні послуги укладається у кількох екземплярах, один з яких повинен залишитись у потенційного тимчасового емігранта.
 
128. 4. Контракт про еміграційні послуги має містити:
 
129. 1) інформацію про суб’єкта надання еміграційних послуг, а саме - найменування юридичної особи, або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи - підприємця, яка надає такі послуги, а також їх ідентифікаційний код, адресу та номер телефону;
 
130. 2) вид послуги, яку надає юридична особа або фізична особа - підприємець потенційному тимчасовому емігранту;
 
131. 3) інформацію про назву, місце та дату державної реєстрації суб’єкта надання еміграційних послуг;
 
132. 4) інформацію про вид діяльності суб’єкта надання еміграційних послуг, який внесено у його реєстраційні документи, зокрема, у Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
 
133. 5) вид ліцензійної діяльності суб’єкта надання еміграційних послуг, серію, номер і дату видачі ліцензії, межі її дії та орган ліцензування, якщо відповідний вид діяльності за законодавством України підлягає ліцензуванню;
 
134. 6) прізвище, ім’я та по-батькові потенційного емігранта, його громадянство, дані паспорта, місце реєстрації особи, телефони;
 
135. 7) мету виїзду потенційного емігранта за кордон;
 
136. 8) інформацію про закордонного партнера, якщо такий є у суб’єкта надання еміграційних послуг, в обсязі, необхідному для забезпечення надання еміграційних послуг;
 
137. 9) інформацію про адресу перебування потенційного емігранта за кордоном, якщо вона відома;
 
138. 10) права та обов’язки сторін контракту;
 
139. 11) матеріальну відповідальність сторін контракту, якщо сторони домовились її передбачити;
 
140. 12) підписи сторін контракту та печатку юридичної особи або фізичної особи - підприємця;
 
141. 13) строк дії контракту;
 
142. 14) інші умови, визначені сторонами.
 
143. 5. Суб’єкт надання еміграційних послуг зобов’язаний запропонувати потенційному тимчасовому емігранту контракт про еміграційні послуги незалежно від того, чи укладено потенційним тимчасовим емігрантом контракт, що стосується поїздки за кордон з відповідною іноземною компанією.
 
144. 6. До підписання з потенційним тимчасовим емігрантом контракту про еміграційні послуги суб’єкт надання еміграційних послуг не має права:
 
145. 1) розголошувати контактну інформацію приймаючої сторони за кордоном;
 
146. 2) пропонувати потенційному тимчасовому емігранту для підписання договір з іноземною компанією, пов’язаний із поїздкою потенційного тимчасового емігранта за кордон;
 
147. 3) сприяти потенційному тимчасовому емігранту в отриманні закордонної візи, якщо така передбачена;
 
148. 4) допомагати потенційному тимчасовому емігранту з оформленням білетів для поїздки за кордон.
 
149. 7. Контракти з потенційними емігрантами про еміграційні послуги мають реєструватися в Книзі реєстрації контрактів суб’єкта надання еміграційних послуг.
 
150. 8. Якщо у потенційного тимчасового емігранта укладено контракт із суб’єктом надання еміграційних послуг, він зобов’язаний пред’явити його під час виїзду з України у випадку відповідних вимог посадових осіб підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
 
151. Стаття 12. Підстави укладання та вимоги до оформлення договору суб’єкта надання еміграційних послуг з іноземним партнером
 
152. 1. У випадках, передбачених законодавством України, суб’єкт надання еміграційних послуг повинен укласти договір про співробітництво з іноземним партнером, діяльність якого пов’язана з реалізацією мети перебування тимчасового емігранта з України за кордоном.
 
153. 2. Укладання договору з відповідним іноземним партнером є обов’язковим, якщо суб’єкт надання еміграційних послуг займається:
 
154. 1) організацією туристичних поїздок за кордон;
 
155. 2) організацією стажування та навчання за кордоном;
 
156. 3) організацією надання послуг за кордоном в сфері охорони здоров’я;
 
157. 4) посередництвом в працевлаштуванні на роботу за кордоном.
 
158. Стаття 13. Особливості та порядок надання консультаційних та інформаційних еміграційних послуг
 
159. 1. Суб’єкт надання еміграційних послуг зобов’язаний надавати потенційним емігрантам інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з його видом діяльності.
 
160. 2. Службові особи суб’єкта надання еміграційних послуг, які надають інформаційні та консультаційні послуги повинні мати відповідну освіту.
 
161. 3. Консультаційні та інформаційні послуги потенційному тимчасовому емігранту, які пов’язані з його поїздкою за кордон можуть надаватися усно та письмово.
 
162. 4. Консультаційні та інформаційні послуги можуть надаватися усно щодо:
 
163. 1) мети та країни поїздки;
 
164. 2) переліку та терміну підготовки документів;
 
165. 3) вимог законодавства України та іноземної країни перебування;
 
166. 4) кваліфікаційних вимог до тимчасового емігранта;
 
167. 5) порядку проходження конкурсного відбору;
 
168. 6) обов’язкових та можливих витрат потенційного емігранта;
 
169. 7) рівня та порядку виплати заробітної плати – для поїздок за кордон на роботу.
 
170. 5. Консультаційні та інформаційні послуги надаються письмово потенційному емігранту шляхом запису відповідних даних в положеннях контракту з ним або в інших документах, які підписує потенційний емігрант.
 
171. 6. Суб’єкт надання еміграційних послуг лише у письмовій формі може надавати потенційному емігранту контактну інформацію щодо своїх закордонних партнерів.
 
172. 7. Контактною інформацією щодо закордонного партнера вважається:
 
173. 1) поштові та електронні адреси або адреси веб-сайтів компаній, прізвища службових осіб чи працівників, номери їх телефонів;
 
174. 2) адреси та номери телефонів можливого місця роботи або перебування тимчасового емігранта за кордоном.
 
175. 8. Суб’єкт надання еміграційних послуг має право необмежено поширювати будь-яку інформацію про порядок оформлення поїздок за кордон та правила перебування за кордоном, яка:
 
176. 1) міститься в нормативних актах;
 
177. 2) розміщена на офіційних сайтах органів державної влади України;
 
178. 3) опублікована органами державної влади України;
 
179. 4) отримана від органів державної влади України.
 
180. 9. Суб’єкт надання еміграційних послуг має право необмежено поширювати будь-яку відому йому достовірну інформацію про ризики, які мають місце під час перебування українців за кордоном у відповідній країні.
 
181. Стаття 14. Поняття, особливості та порядок надання агентських послуг підприємцям та підприємствам - суб’єктам надання еміграційних послуг
 
182. 1. Агентськими еміграційними послугами є агентська діяльність в сфері надання еміграційних послуг.
 
183. 2. Агентські еміграційні послуги надаються в порядку, передбаченому Господарським Кодексом України з врахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
184. 3. Агентські еміграційні послуги може надавати лише суб’єкт підприємницької діяльності, зареєстрований в Україні.
 
185. 4. Вимоги, встановлені частинами 3 – 6 статті 7 цього Закону до працівника суб’єкта надання еміграційних послуг, відповідно поширюються і на комерційного агента, який надає агентські еміграційні послуги.
 
186. 5. Комерційний агент не має права надавати агентські еміграційні послуги особам, які не є суб’єктами надання еміграційних послуг.
 
187. Стаття 15. Контроль за діяльністю суб’єктів надання еміграційних послуг
 
188. 1. Контроль за діяльністю суб’єктів надання еміграційних послуг здійснюють органи державної влади в межах своїх повноважень.
 
189. Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства у сфері надання еміграційних послуг
 
190. 1. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері надання еміграційних послуг несуть відповідальність згідно з законом.
 
191. 2. Порушенням законодавства в сфері надання еміграційних послуг є діяння:
 
192. 1) надання еміграційних послуг без відповідної реєстрації на території України;
 
193. 2) видавання себе за службову особу суб’єкта надання еміграційних послуг або за діяльність від імені суб’єкта надання еміграційних послуг без оформлення з останнім відповідних трудових або договірних відносин.
 
194. 3. Порушенням законодавства в сфері надання еміграційних послуг службовими особами суб’єкта надання еміграційних послуг є діяння:
 
195. 1) надання потенційному емігранту еміграційних послуг без укладання з ним в порядку, передбаченому цим Законом, відповідного контракту про еміграційні послуги;
 
196. 2) надання завідомо недостовірної письмової інформації потенційному емігранту у зв’язку з його поїздкою за кордон;
 
197. 3) здійснення такого виду діяльності суб’єкта надання еміграційних послуг, який не внесено у Довідку суб’єкта надання еміграційних послуг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
 
198. Стаття 17. Прикінцеві положення
 
199. 1. Цей Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.
 
200. 2. Кабінету міністрів України привести свої нормативні акти у відповідності з цим Законом.