Кількість абзаців - 532 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
 
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
2. Внести зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2, № 5, ст. 48, № 14, ст. 104; 2004 р., № 36, ст. 433; 2006 р., № 12, ст. 100), виклавши його у такій редакції:
 
3. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"
 
4. Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
 
5. Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 
8. 1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 
9. 1) доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка економічна вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена в правах, а також включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній;
 
10. 2) суспільно небезпечне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, - діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинено, і за Кримінальним кодексом України;
 
11. 3) фінансування тероризму - надання чи збір засобів або надання фінансових послуг з усвідомленням того, що такі засоби та послуги призначені для організації, підготовки і вчинення терористичного акту, що визначений Кримінальним кодексом України;
 
12. 4) фінансова операція - будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
13. 5) фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу;
 
14. 6) об’єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, що їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;
 
15. 7) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:
 
16. державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
 
17. державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами, визначеними абзацом другим частини третьої статті 5 цього Закону, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
18. 8) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог цього Закону, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу;
 
19. 9) обов’язковий фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 цього Закону, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов’язкового звітування про них Спеціально уповноваженому органу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу;
 
20. 10) внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; подання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу;
 
21. 11) належним чином оформлене повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, - оформлене та подане до Спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статті 12 цього Закону повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу;
 
22. 12) неподання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації Спеціально уповноваженому органу - це:
 
23. неподання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу (відсутність будь-якої інформації про ці операції у Спеціально уповноваженого органу);
 
24. повторне подання не належним чином оформленого повідомлення (інформації) про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, яке не взято на облік Спеціально уповноваженим органом (під повторним поданням не належним чином оформленого повідомлення (інформації) про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, слід розуміти послідовне подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу трьох не належним чином оформлених повідомлень про одну і ту саму фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу);
 
25. 13) умисне подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Спеціально уповноваженому органу - умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, яка не відповідає дійсності;
 
26. 14) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними клієнтами при наданні ними послуг відповідно до характеру їх діяльності з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
 
27. 15) управління ризиками - заходи, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з визначення, оцінки, моніторингу, контролю ризиків, що спрямовані на їх зменшення до прийнятного рівня;
 
28. 16) Спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу;
 
29. 17) активи - кошти, майно, майнові і немайнові права;
 
30. 18) учасники фінансової операції - клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах;
 
31. 19) клієнт - будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
32. 20) контроль юридичної особи - пряме або опосередковане володіння фізичною особою самостійно чи спільно з близькими родичами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи, або незалежна від формального володіння можливість здійснювати вирішальний вплив на управління чи на діяльність юридичної особи будь-яким чином;
 
33. 21) контроль фізичної особи - можливість вирішального впливу на фінансові операції цієї особи незалежно від фактичного володіння активами фізичної особи;
 
34. 22) контролер - особа, яка здійснює контроль;
 
35. 23) істотна участь - пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу у юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї;
 
36. 24) вигодоодержувач - особа, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція;
 
37. 25) ділові відносини - відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі правочину про надання фінансових або інших послуг;
 
38. 26) філія іноземного банку - відокремлений структурний підрозділ іноземного банку, що не має статусу юридичної особи і провадить банківську діяльність на території України;
 
39. 27) узагальнені матеріали - відомості про фінансові операції, які були об’єктом фінансового моніторингу і за результатами аналізу яких Спеціально уповноваженим органом встановлені ознаки злочину з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансування тероризму та які подаються до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України. Форма та структура узагальнених матеріалів встановлюються Спеціально уповноваженим органом за погодженням з правоохоронними органами;
 
40. 28) додаткові узагальнені матеріали - відомості, зібрані на основі аналізу додатково одержаної інформації, на доповнення узагальнених матеріалів, раніше поданих правоохоронним органам;
 
41. 29) політичні діячі - фізичні особи, яким доручається чи було доручено виконання визначених публічних функцій, а саме:
 
42. глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники;
 
43. депутати парламенту;
 
44. члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів високого рівня, чиї рішення не підлягають оскарженню, крім як за виняткових обставин;
 
45. члени суду аудиторів або правлінь центральних банків;
 
46. надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та високі посадовці збройних сил;
 
47. члени адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств;
 
48. 30) міжнародні санкції - санкції, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів, або рішення міжнародних організацій щодо замороження активів, рішення яких визнаються відповідно до міжнародних договорів.
 
49. Стаття 2. Сфера застосування Закону
 
50. 1. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України, а також поза її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
51. Стаття 3. Законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
52. 1. Відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, регулюються цим Законом, іншими законами України, що регулюють діяльність суб’єктів фінансового моніторингу, а також нормативно-правовими актами Спеціально уповноваженого органу та інших державних органів, уповноважених здійснювати регулювання діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
53. Стаття 4. Дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
 
54. 1. До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані з коштами (власністю), одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів (власності) чи сприяння особі, яка є співучасником у вчиненні злочину, що є джерелом походження зазначених коштів (власності).
 
55. Розділ ІІ
 
56. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
 
57. Стаття 5. Система та суб’єкти фінансового моніторингу
 
58. 1. Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного.
 
59. 2. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
 
60. 1) банки, страхові та інші фінансові установи (крім недержавних пенсійних фондів та ломбардів);
 
61. 2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;
 
62. 3) товарні, фондові та інші біржі;
 
63. 4) професійні учасники ринку цінних паперів, крім фондових бірж;
 
64. 5) компанії з управління активами;
 
65. 6) оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;
 
66. 7) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
 
67. 8) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу:
 
68. а) торговці нерухомістю (ріелтори);
 
69. б) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
 
70. в) торговці предметами антикваріату або мистецтва;
 
71. г) ломбарди, суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;
 
72. ґ) нотаріуси, адвокати, юридичні та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин) у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
73. д) аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку стосовно операцій, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
74. е) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та юридичні особи, що проводять фінансові операції з товарами за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
75. 9) інші юридичні особи, які відповідно до законодавства забезпечують здійснення фінансових операцій.
 
76. 3. Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:
 
77. Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
 
78. Спеціально уповноважений орган.
 
79. Стаття 6. Завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу
 
80. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, нормативно-правових актів Спеціально уповноваженого органу та інших суб’єктів державного фінансового моніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.
 
81. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний:
 
82. 1) здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених законодавством;
 
83. 2) забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, негайно після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;
 
84. 3) забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та здійснювати контроль за ними;
 
85. 4) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;
 
86. 5) повідомляти Спеціально уповноважений орган про:
 
87. а) фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, - протягом трьох робочих днів з дати їх реєстрації;
 
88. б) фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо стосовно них є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, - не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій;
 
89. в) виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, -в день їх виявлення, а також інформувати про це визначені законодавством правоохоронні органи;
 
90. 6) у разі отримання від Спеціально уповноваженого органу повідомлення щодо некоректного (неправильного) заповнення полів у повідомленні про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, подати протягом трьох робочих днів до Спеціально уповноваженого органу належним чином оформлене повідомлення про цю фінансову операцію;
 
91. 7) сприяти в межах чинного законодавства працівникам Спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій;
 
92. 8) надавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, таємницю страхування, копії документів, необхідні для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту;
 
93. 9) надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію (у тому числі копії документів), необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту;
 
94. 10) надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію щодо відстеження (моніторингу) обігу фінансових активів, які пов’язані з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму, у разі якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу не є спеціально визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу;
 
95. 11) у разі неспроможності забезпечити дотримання строків, установлених пунктами 8, 9 частини другої цієї статті, з об’єктивних причин з урахуванням обсягу інформації, що запитується (форми її подання - електронної або письмової, копіювання або сканування, одержання даних з архівів тощо), погодити із Спеціально уповноваженим органом протягом робочого дня в день одержання запиту, але не пізніше 12 години наступного робочого дня, термін подання запитуваної інформації;
 
96. 12) подавати на запит відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу будь-яку інформацію для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
97. 13) вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається Спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Спеціально уповноваженого органу);
 
98. 14) зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а документацію про проведення фінансової операції - не менше п’яти років після цього, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом;
 
99. 15) забезпечувати безперешкодний доступ на запит суб’єктам державного фінансового моніторингу та правоохоронним органам до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог законодавства;
 
100. 16) за дорученням Спеціально уповноваженого органу, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого цим запитом;
 
101. 17) забезпечувати розроблення та постійне оновлення правил, програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;
 
102. 18) забезпечувати підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки;
 
103. 19) вживати на постійній основі заходів з підготовки персоналу до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
 
104. 20) виявляти фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 цього Закону;
 
105. 21) проводити аналіз фінансових операцій, спрямований на виявлення тих, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону;
 
106. 22) з’ясовувати мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтами;
 
107. 23) постійно оновлювати відповідно до законодавства та внутрішніх процедур інформацію про зміст діяльності клієнта та його фінансовий стан;
 
108. 24) проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан;
 
109. 25) вживати належних заходів для обмеження ризику зловживань, пов’язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема, забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом.
 
110. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний самостійно здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Спеціально уповноваженим органом та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.
 
111. 4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати такі заходи:
 
112. 1) стосовно іноземних фінансових установ, з якими за рішенням керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу встановлено ділові (кореспондентські) відносини:
 
113. а) забезпечувати збір достатньої інформації про таку фінансову установу, її репутацію, а також про те, чи була ця установа об’єктом вжиття заходів впливу з боку органу, що здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
114. б) встановлювати, які заходи вживаються установою для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
115. в) з’ясовувати на підставі одержаної інформації достатність та ефективність заходів, які здійснює іноземна установа щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
 
116. 2) стосовно політичних діячів або пов’язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від його імені, суб’єкт виявляє відповідно до внутрішніх процедур під час встановлення ділових відносин з клієнтом та у процесі його обслуговування (особами, пов’язаними з політичними діячами, є члени сім’ї та інші близькі родичі, юридичні особи, власниками істотної участі або контролерами яких є політичні діячі або їхні близькі родичі):
 
117. а) встановлювати з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу відносини з політичними діячами та пов’язаними з ними особами;
 
118. б) вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів таких осіб;
 
119. в) проводити з урахуванням рекомендацій відповідного
 
120. суб’єкта державного фінансового моніторингу моніторинг операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є політичні діячі або пов’язані з ними особи, у порядку, визначеному для клієнтів великого ризику;
 
121. 3) стосовно благодійних та неприбуткових організацій вживати заходів для обмеження ризику їх використання з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
 
122. 5. Здійснення заходів, передбачених законодавством з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, в межах, визначених законодавством такої держави. У разі якщо застосування зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомити Спеціально уповноважений орган та відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу про неможливість вжиття зазначених заходів.
 
123. Одночасно суб’єкт первинного фінансового моніторингу вживає відповідні запобіжні заходи, спрямовані на: посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
 
124. 6. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та встановлення правил і програм проведення такого моніторингу, якщо відповідна діяльність провадиться одноособово, без утворення юридичної особи) забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, суб’єктами підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у фінансовій операції або операції з нерухомістю, діючи від імені та в інтересах особи (клієнта), або допомагають у плануванні чи проведенні операцій з:
 
125. купівлі-продажу підприємств або часток у їх статутному фонді (капіталі), нерухомості;
 
126. управління активами клієнта;
 
127. управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
 
128. організації здійснення внесків для утворення юридичних осіб, провадження їх діяльності або управління ними.
 
129. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на нього цим Законом завдань має право звертатися із запитами до органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, юридичних осіб, які в установленому законодавством порядку інформують про результати розгляду такого запиту.
 
130. 8. Обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконують фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (крім призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та встановлення правил і програм проведення такого моніторингу, якщо відповідна діяльність провадиться одноособово, без утворення юридичної особи), що проводять фінансові операції з товарами за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
131. 9. Керівники та працівники суб’єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом.
 
132. Вимоги щодо перевірки фінансовими установами бездоганної ділової репутації та відповідності професійним критеріям кандидатів на вказані у цьому пункті посади встановлюються відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу.
 
133. 10. Відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму несе керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
134. Стаття 7. Правовий статус працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу
 
135. 1. Призначення та звільнення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), здійснюються за погодженням з відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.
 
136. 2. До повноважень відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу належить:
 
137. 1) прийняття рішення про повідомлення Спеціально уповноваженого органу про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;
 
138. 2) прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;
 
139. 3) здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними правил внутрішнього фінансового моніторингу та виконання програм проведення фінансового моніторингу;
 
140. 4) право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
141. 5) залучення будь-яких працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;
 
142. 6) організація розроблення та подання для затвердження, а також запровадження, виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу;
 
143. 7) одержання пояснень від працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу незалежно від займаних посад з питань проведення фінансового моніторингу;
 
144. 8) сприяння проведенню уповноваженими представниками відповідних органів державного фінансового моніторингу перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
145. 9) прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Спеціально уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів;
 
146. 10) виконання інших завдань відповідно до законодавства.
 
147. 3. Відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконує й інші функції відповідно до законодавства, правил внутрішнього фінансового моніторингу, програм проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
148. 4. Керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу зобов’язаний сприяти виконанню відповідальним працівником своїх функцій.
 
149. 5. Відповідальний працівник незалежний у своїй діяльності, підзвітний тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу і зобов’язаний не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для:
 
150. забезпечення здійснення заходів фінансового моніторингу;
 
151. розроблення та постійного оновлення правил і програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;
 
152. підготовки персоналу щодо виконання вимог цього Закону шляхом проведення освітньої та практичної роботи.
 
153. Стаття 8. Заходи, що здійснюються спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу
 
154. 1. Заходи, передбачені статтею 6 цього Закону, спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу здійснюють у процесі:
 
155. 1) проведення операцій з нерухомим майном;
 
156. 2) управління активами клієнта;
 
157. 3) управління банківськими рахунками чи цінними паперами;
 
158. 4) залучення коштів для утворення організацій, забезпечення їх діяльності і управління ними;
 
159. 5) утворення організацій, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу організацій;
 
160. 6) проведення фінансових операцій у ломбардах;
 
161. 7) проведення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, антикваріатом та предметами мистецтва;
 
162. 8) здійснення суб’єктами господарювання, які проводять лотереї та/або інші азартні ігри, фінансових операцій, пов’язаних із прийняттям ставок або виплатою виграшів;
 
163. 9) проведення фінансової операції за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
164. 2. Нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів
 
165. купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.
 
166. 3. Адвокати, особи, що надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.
 
167. 4. Керівники та працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом.
 
168. Стаття 9. Ідентифікація та вивчення клієнтів, які проводять фінансові операції
 
169. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих офіційних документів або належним чином завірених їх копій безпосередньо здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції.
 
170. 2. Зазначені документи мають бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації.
 
171. 3. Ідентифікація здійснюється у разі:
 
172. встановлення ділових відносин з клієнтами;
 
173. виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
 
174. проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу.
 
175. 4. Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов’язані між собою.
 
176. 5. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вжити заходів для перевірки та уточнення інформації стосовно ідентифікації такого клієнта (особи).
 
177. 6. Особливості здійснення ідентифікації суб’єктами первинного фінансового моніторингу залежно від специфіки їх діяльності встановлюються органами, які відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду за цими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
 
178. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи зобов’язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
179. 8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати інформацію стосовно його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
180. 9. У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.
 
181. 10. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції.
 
182. 11. З метою ідентифікації резидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
 
183. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце реєстрації та фактичного проживання фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову в одержанні ідентифікаційного номера;
 
184. 2) для фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності - прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце проживання, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка (за наявності);
 
185. 3) для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; власників істотної участі в юридичній особі; дані, що ідентифікують контролерів цієї особи, які здійснюють контроль, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка.
 
186. 12. З метою ідентифікації нерезидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
 
187. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство. Під час ідентифікації з’ясовують відомості про місце проживання та фактичне проживання фізичної особи або тимчасове її перебування в Україні;
 
188. 2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка, з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; власників істотної участі в юридичній особі; дані, що ідентифікують контролерів цієї особи, які здійснюють контроль. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
 
189. 13. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі:
 
190. проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані;
 
191. укладення правочинів між фінансовими установами, зареєстрованими в Україні;
 
192. проведення фінансової операції на ринку цінних паперів, якщо клієнтом виступає професійний учасник ринку цінних паперів.
 
193. 14. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, які регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.
 
194. 15. У разі якщо особа діє як представник іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.
 
195. Стаття 10. Відмова суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції
 
196. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим, за винятком операцій щодо зарахування коштів, які надходять на рахунок такого клієнта. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом одного робочого дня повідомити Спеціально уповноважений орган про проведення таких операцій та осіб, які мають або мали намір їх провести.
 
197. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та повідомити про це Спеціально уповноважений орган протягом одного робочого дня.
 
198. Стаття 11. Управління ризиками
 
199. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.
 
200. 2. Оцінювання ризиків суб’єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.
 
201. 3. Для зменшення виявлених ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен вживати заходів, які, зокрема, включають: здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при відкритті рахунка чи встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірок особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом, тощо.
 
202. Стаття 12. Подання інформації про фінансову операцію
 
203. 1. Подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, яка відповідно до статті 15 цього Закону підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, здійснюється протягом трьох робочих днів з дати її реєстрації.
 
204. 2. Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу (філії, іншого відокремленого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу) відповідно до внутрішніх процедур, передбачених правилами внутрішнього фінансового моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону. У разі прийняття рішення про подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію така інформація подається не пізніше десяти робочих днів з дати її реєстрації.
 
205. 3. Порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, встановлюється:
 
206. Національним банком України - для банків;
 
207. Кабінетом Міністрів України - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
208. 4. Подання інформації суб’єктом первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці, таємниці страхування, банківської або комерційної таємниці.
 
209. 5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями заподіяно шкоду юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов’язані з виконанням цього Закону.
 
210. 6. Працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які подали Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні, та будь-яких третіх осіб.
 
211. 7. Працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які одержали запит Спеціально уповноваженого органу та/або надали відповідь на такий запит цьому органу, забороняється інформувати про це осіб, які брали (беруть) участь у фінансових операціях, що визначені у запиті або відповіді, а також будь-яких третіх осіб.
 
212. 8. У разі якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який проводить фінансові операції, має достатні підстави підозрювати, що такі фінансові операції пов’язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, він зобов’язаний невідкладно повідомити в день виявлення таких підозр про такі фінансові операції Спеціально уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законодавством.
 
213. 9. Органи державної влади, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму або пов’язані з особами, стосовно яких застосовані міжнародні санкції, зобов’язані повідомити Спеціально уповноважений орган про такі операції.
 
214. 10. Органи державної влади зобов’язані надавати Спеціально уповноваженому органу інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на нього завдань, у порядку, визначеному законодавством.
 
215. Неправомірна відмова в наданні такої інформації (копій документів), несвоєчасне або неповне її надання тягнуть за собою відповідальність посадових осіб органів державної влади відповідно до закону.
 
216. 11. Державна митна служба України подає інформацію про виявлені факти незаконного переміщення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
217. 12. Інформація, що надається згідно з вимогами цього Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист суб’єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національним банком України, які відповідно до законодавства здійснюють регулювання та нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюються відповідно до законодавства.
 
218. 13. Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання інформації, одержаної згідно з вимогами цього Закону. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому одержану від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, крім випадків, передбачених статтями 18, 20 і 22 цього Закону. Інформація, що зберігається у Спеціально уповноваженому органі та одержана від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, має обмежений доступ. У разі надходження запиту щодо такої інформації Спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду, за винятком випадку, якщо запит надійшов у рамках перевірки раніше надісланих йому узагальнених матеріалів. У разі наявності у Спеціально уповноваженого органу додаткової інформації, що стосується раніше надісланих правоохоронним органам узагальнених матеріалів, Спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали.
 
219. Розголошення у будь-який спосіб працівниками Спеціально уповноваженого органу інформації, одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами цього Закону, тягне за собою відповідальність відповідно до закону.
 
220. 14. Надання органами державної влади Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, не є порушенням банківської або комерційної таємниці.
 
221. Посадові особи та інші працівники органів державної влади не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
 
222. 15. Суб’єкти господарювання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 цього Закону зобов’язані надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію, яка пов’язана з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідки та копії документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
 
223. Інформація, що надається згідно з вимогами частини тринадцятої цієї статті, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист здійснюються відповідно до законодавства.
 
224. Обсяг та порядок подання такої інформації (крім інформації щодо конкретних фізичних осіб) визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
225. Посадові особи та інші працівники суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій та органів державної влади не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання Спеціально уповноваженому органу інформації згідно з вимогами цього Закону.
 
226. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із Законом України "Про інформацію" та іншими законодавчими актами.
 
227. Стаття 13. Взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу
 
228. 1. Інформація про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, отримана Спеціально уповноваженим органом, обліковується цим органом. Порядок взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
229. Стаття 14. Повноваження суб’єктів державного фінансового моніторингу
 
230. 1. Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо:
 
231. 1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, які є банківськими установами, - Національним банком України;
 
232. 2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
233. 3) страхових компаній, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, які є небанківськими установами, - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
 
234. 4) суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, суб’єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України - Міністерством фінансів України;
 
235. 5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, - Міністерством юстиції України;
 
236. 6) операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей) - Міністерством транспорту та зв’язку України;
 
237. 7) товарних та інших бірж, які проводять фінансові операції з товарами, - Міністерством економіки України;
 
238. 8) інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, - Спеціально уповноваженим органом.
 
239. 2. Зазначені у частині першій цієї статті суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані:
 
240. 1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;
 
241. 2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
242. 3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб’єктів у цій сфері;
 
243. 4) вимагати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законами;
 
244. 5) проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
 
245. 6) інформувати Спеціально уповноважений орган для виконання покладених на нього завдань про всі виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення;
 
246. 7) щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію щодо дотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;
 
247. 8) забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;
 
248. 9) погоджувати із Спеціально уповноваженим органом проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з виконанням вимог цього Закону;
 
249. 10) подавати Спеціально уповноваженому органу інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;
 
250. 11) вживати відповідно до законодавства заходів для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу прямої чи опосередкованої істотної участі у таких суб’єктах осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі злочини або тероризм;
 
251. 12) у випадках, установлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;
 
252. 13) використовувати інформацію Спеціально уповноваженого органу щодо ознак порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму для встановлення наявності відповідних порушень.
 
253. Положення пунктів 6, 7, 9, 10 і 13 частини другої цієї статті поширюються на суб’єкти державного фінансового моніторингу, за винятком Спеціально уповноваженого органу.
 
254. 3. Суб’єкти державного фінансового моніторингу мають право одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу
 
255. будь-яку інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за цими суб’єктами в межах цього Закону.
 
256. 4. Суб’єкти державного фінансового моніторингу (за винятком Спеціально уповноваженого органу) та інші державні органи забезпечують відповідно до законодавства доступ Спеціально уповноваженого органу до своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
257. 5. Суб’єкти державного фінансового моніторингу формують список країн, що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та визначають і розробляють процедуру застосування відповідних запобіжних заходів: приділення уваги під час погодження створення в таких країнах філій, представництв чи дочірніх підприємств суб’єктів первинного фінансового моніторингу; попередження суб’єктів первинного фінансового моніторингу не фінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідній країні можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; обмеження ділових відносин або фінансових операцій з відповідною країною або особами в такій країні.
 
258. Розділ ІІІ
 
259. ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ТА ВНУТРІШНЬОМУ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ
 
260. Стаття 15. Фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу
 
261. 1. Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 100 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 100 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13 000 гривень), та має одну або більше таких ознак:
 
262. 1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок або з рахунка, відкритого у фінансовій установі в країні, включеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, або який належить особі, зареєстрованій у країні, включеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
 
263. 2) купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;
 
264. 3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не бере участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;
 
265. 4) зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;
 
266. 5) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;
 
267. 6) переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);
 
268. 7) обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;
 
269. 8) проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, не депонованими в депозитарних установах;
 
270. 9) проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника;
 
271. 10) здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;
 
272. 11) проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;
 
273. 12) одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);
 
274. 13) проведення страхової виплати або страхового відшкодування;
 
275. 14) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;
 
276. 15) здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, який не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг;
 
277. 16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;
 
278. 17) проведення фінансової операції без встановлення прямого (особистого) контакту з суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за винятком використання платежів системи
 
279. "банк-клієнт" та аналогічних банківських систем;
 
280. 18) передача активів у разі, якщо учасником фінансової операції є неприбуткова або благодійна організація.
 
281. Інформація про фінансові операції подається відповідно до пункту 11 частини першої цієї статті Спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.
 
282. Стаття 16. Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу
 
283. 1. Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики:
 
284. 1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
 
285. 2) невідповідність фінансової операції характеру та суті діяльності клієнта;
 
286. 3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).
 
287. 2. У разі якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг проводиться також щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність.
 
288. 3. Внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції відповідно до типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Такі фінансові операції визначаються Спеціально уповноваженим органом за погодженням з відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу та доводяться до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
289. Стаття 17. Зупинення фінансових операцій, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції
 
290. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15, 16 цього Закону, та зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Спеціально уповноважений орган. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.
 
291. 2. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до частини першої цієї статті на строк до десяти робочих днів, про яке зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У разі неприйняття Спеціально уповноваженим органом відповідного рішення протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.
 
292. 3. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів (осіб) у разі, якщо такі операції містять ознаки, передбачені статтями 15, 16 цього Закону, на строк до десяти робочих днів, про яке зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також інформувати правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
 
293. 4. У цьому разі зупинення видаткових фінансових операцій прибуткові фінансові операції не зупиняються. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу в той самий день зобов’язаний повідомити про проведення таких операцій Спеціально уповноважений орган.
 
294. 5. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої та третьої цієї статті Спеціально уповноважений орган проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє та аналізує її. У разі підтвердження мотивованої підозри Спеціально уповноважений орган готує і подає відповідні узагальнені матеріали протягом строку зупинення такої операції до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
 
295. У цьому разі строк зупинення фінансової операції продовжується на сім робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме сімнадцяти робочих днів.
 
296. Спеціально уповноважений орган інформує в день подання узагальнених матеріалів відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про день закінчення строку зупинення фінансової операції.
 
297. У разі якщо за результатами перевірки ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму не підтверджуються, Спеціально уповноважений орган зобов’язаний невідкладно скасувати своє рішення про зупинення видаткових операцій та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
298. 6. Порядок зупинення фінансових операцій визначається суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень. Строки зупинення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій, другій, третій і четвертій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
 
299. 7. Порядок формування переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення юридичної чи фізичної особи до зазначеного переліку є:
 
300. 1) вирок суду, що набрав законної сили, про визнання фізичної особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258 Кримінального кодексу України;
 
301. 2) відомості, що формуються в рамках Ради Безпеки ООН, про організації та фізичних осіб, які пов’язані з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
 
302. 3) вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій або фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України.
 
303. 8. Перелік осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, доводиться до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженим органом у порядку, погодженому з іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу.
 
304. 9. Порядок доступу до активів, пов’язаних із фінансуванням тероризму та що стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, визначається Кабінетом Міністрів України. Такий доступ здійснюється для покриття основних або надзвичайних витрат вкладників цих активів.
 
305. 10. Зупинення фінансових операцій відповідно до частини першої цієї статті та частини п’ятої статті 22 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його посадових осіб за порушення умов відповідних правочинів.
 
306. 11. Порядок виключення з переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для виключення юридичної чи фізичної особи із зазначеного переліку є:
 
307. 1) погашення або зняття судимості з фізичної особи, засудженої вироком суду, що набрав законної сили, про визнання цієї особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258 Кримінального кодексу України;
 
308. 2) виключення особи з відомостей, що формуються в рамках Ради Безпеки ООН, про організації та фізичних осіб, які пов’язані з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
 
309. 3) погашення або зняття судимості з фізичної особи, засудженої вироком (рішенням) судів, рішенням інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій або фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України.
 
310. Розділ ІV
 
311. ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ
 
312. Стаття 18. Завдання та функції Спеціально уповноваженого органу
 
313. 1. Завданнями Спеціально уповноваженого органу є:
 
314. 1) збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму.
 
315. Спеціально уповноважений орган встановлює принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії аналізу таких операцій;
 
316. 2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
317. 3) узагальнення стану здійснення державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;
 
318. 4) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
319. 5) налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
 
320. 6) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
321. 2. Спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:
 
322. 1) вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, бере участь в установленому порядку у підготовці інших
 
323. нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
324. 2) подає запити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання щодо одержання інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань;
 
325. 3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, задіяними в системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
326. 4) у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення згідно з кримінально-процесуальним законодавством, відповідні узагальнені матеріали, додаткові узагальнені матеріали та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;
 
327. 5) у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов’язані із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, що не має відношення до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію до відповідного правоохоронного органу у вигляді узагальнених матеріалів;
 
328. 6) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
329. 7) досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
 
330. 8) координує шляхом погодження будь-яких нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу регуляторну діяльність з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також погоджує із суб’єктами державного фінансового моніторингу проекти своїх нормативно-правових актів щодо виконання відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
331. 9) проводить аналіз ефективності заходів, функціонування системи фінансового моніторингу в державі;
 
332. 10) отримує від суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених) у разі необхідності, що є наслідком проведення аналізу, відомості щодо відстеження (моніторингу) обігу фінансових активів, щодо яких існують підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму;
 
333. 11) забезпечує виконання завдань, передбачених статтею 14 цього Закону (за винятком пунктів 6, 7, 9, 10 і 13 частини другої статті 14 цього Закону);
 
334. 12) сприяє виявленню у фінансових операціях ознак використання доходів, одержаних злочинним шляхом;
 
335. 13) вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів, передбачених законами, а також повідомляє орган, що здійснює нагляд за таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу;
 
336. 14) забезпечує проведення державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму і здійснює координацію діяльності державних органів у цій сфері;
 
337. 15) забезпечує організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму на базі відповідного навчального закладу, віднесеного до сфери управління Спеціально уповноваженого органу;
 
338. 16) надає відповідно до законодавства суб’єктам державного фінансового моніторингу інформацію про підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (обсяг та порядок подання такої інформації визначаються спільними нормативно-правовими актами Спеціально уповноваженого органу та відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу);
 
339. 17) повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до
 
340. кримінально-процесуального законодавства, про факт порушення кримінальної справи за повідомленням такого суб’єкта, що надійшло до Спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статті 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті рішення в таких кримінальних справах з одночасним повідомленням відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб’єкта первинного фінансового моніторингу і суб’єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом;
 
341. 18) надає роз’яснення щодо застосування виданих Спеціально уповноваженим органом нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
342. 19) бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;
 
343. 20) визначає та затверджує за погодженням із суб’єктами державного фінансового моніторингу критерії ризиків та додаткові ознаки фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
 
344. 21) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює повноваження відповідно до законодавства.
 
345. 3. Спеціально уповноважений орган для здійснення своїх повноважень має право утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати в Автономній Республіці Крим і областях структурні підрозділи, а також відповідні навчальні заклади.
 
346. 4. Спеціально уповноважений орган у межах цього Закону забезпечує ведення обліку:
 
347. 1) інформації про фінансові операції, що стали об’єктом фінансового моніторингу;
 
348. 2) узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів, наданих правоохоронним органам, а також прийнятих за результатами їх розгляду правоохоронними органами процесуальних рішень;
 
349. 3) інформації про результати досудового слідства та постановлені судові рішення у справах, у розслідуванні яких використовувалися (використовуються) надані узагальнені матеріали;
 
350. 4) інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт у справах, в розслідуванні яких використовувалися (використовуються) передані узагальнені матеріали;
 
351. 5) надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
352. Стаття 19. Політична незалежність Спеціально уповноваженого органу
 
353. 1. Керівник Спеціально уповноваженого органу призначається і звільняється з посади в установленому законодавством порядку.
 
354. 2. Використання Спеціально уповноваженого органу в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.
 
355. 3. Діяльність партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичні цілі, у Спеціально уповноваженому органі забороняється.
 
356. 4. На період служби чи роботи за трудовим договором членство посадових і службових осіб Спеціально уповноваженого органу в партіях, рухах та інших громадських об’єднаннях зупиняється.
 
357. Керівник Спеціально уповноваженого органу не може бути членом політичної партії.
 
358. 5. Як виняток дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Спеціально уповноваженим органом, у професійних спілках.
 
359. Стаття 20. Права Спеціально уповноваженого органу
 
360. 1. Спеціально уповноважений орган має право:
 
361. 1) залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
 
362. 2) одержувати безоплатно в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію (довідки, копії документів), у тому числі ту, що становить банківську або комерційну таємницю, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
 
363. 3) отримувати від суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначеного) у разі необхідності, що є наслідком проведення аналізу, відомості щодо відстеження (моніторингу) обігу активів, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму;
 
364. 4) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до баз даних суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших органів державної влади;
 
365. 5) одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу на запит інформацію (довідки, копії документів), у тому числі ту, що містить банківську або комерційну таємницю, про фінансові операції, що стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними операції. У разі якщо учасником таких фінансових операцій є нерезидент, Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб’єкта первинного фінансового моніторингу будь-яку наявну інформацію про цю особу. Щодо учасника такої фінансової операції - резидента Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб’єкта первинного фінансового моніторингу копії паспорта цієї особи, картки із зразками підписів та довіреності, на підставі якої цей учасник брав участь у проведенні фінансової операції, що стала об’єктом фінансового моніторингу, а також іншу наявну інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань;
 
366. 6) видавати нормативно-правові акти, необхідні для виконання завдань та функцій, передбачених статтею 18 цього Закону;
 
367. 7) одержувати від правоохоронних органів, до яких згідно з цим Законом подано узагальнені матеріали від Спеціально уповноваженого органу, інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі одержаних матеріалів в установленому законодавством порядку;
 
368. 8) здійснювати організацію та координацію роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
 
369. 9) укладати міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва в установленому законодавством порядку;
 
370. 10) приймати рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками осіб на строк, установлений цим Законом;
 
371. 11) продовжувати строк зупинення фінансових операцій у випадках, встановлених цим Законом;
 
372. 12) брати участь за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу у підготовці та/або проведенні перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) у сфері додержання законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
373. 13) інформувати суб’єктів державного фінансового моніторингу про порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону;
 
374. 14) надавати суб’єктам державного фінансового моніторингу статистичну інформацію відповідно до законодавства в межах, визначених частиною четвертою статті 18 цього Закону.
 
375. Розділ V
 
376. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
 
377. Стаття 21. Загальні засади міжнародного співробітництва
 
378. у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
379. 1. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів з урахуванням рекомендацій та стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF), Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (МОNЕYVАL), Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Організації Об’єднаних Націй.
 
380. Стаття 22. Повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
381. 1. Спеціально уповноважений орган відповідно до міжнародних договорів України, за принципом взаємності, чи з власної ініціативи здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією, пов’язаною із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
382. 2. Надання Спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації з обмеженим доступом здійснюється за умови забезпечення органом іноземної держави тотожного діючому в Україні національного режиму її захисту та використання виключно для цілей кримінального судочинства у справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
 
383. 3. Виконання Спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави є підставою для витребування ним необхідної для виконання запиту інформації (у тому числі такої, що становить банківську або комерційну таємницю), копій документів у органів державної влади, підприємств, установ, організацій та суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Вимога Спеціально уповноваженого органу про подання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, має містити посилання на номер та день реєстрації цього запиту у відповідному реєстрі Спеціально уповноваженого органу.
 
384. 4. Відмова або відстрочення у задоволенні запиту щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється лише на підставі міжнародних договорів, стороною яких є Україна.
 
385. 5. На виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, Спеціально уповноважений орган має право доручити суб’єкту первинного фінансового моніторингу зупинити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого цим запитом. Порядок зупинення такої фінансової операції визначається суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює регулювання і нагляд за суб’єктами первинного фінансового моніторингу в межах його повноважень.
 
386. 6. Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, покладається на Міністерство юстиції України, а в частині вчинення процесуальних дій у межах розслідування кримінальних справ щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму - на Генеральну прокуратуру України.
 
387. 7. Доходи, одержані злочинним шляхом, що були конфісковані у зв’язку з провадженням у справі про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та підлягають поверненню в Україну або в іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародного договору України з цією державою щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення цих активів. Кошти, одержані Україною за таким міжнародним договором, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, якщо інше не встановлено законом.
 
388. 8. Суб’єкти державного фінансового моніторингу здійснюють міжнародне співробітництво з відповідними державними органами іноземних держав щодо обміну досвідом та інформацією з питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних договорів України чи з власної ініціативи.
 
389. 9. Спеціально уповноважений орган та інші суб’єкти державного фінансового моніторингу у межах своїх повноважень забезпечують співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
390. 10. В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, стосовно осіб, які мають доходи, одержані злочинним шляхом.
 
391. В Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України визнаються вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав, що набрали законної сили, щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, або еквівалентного їм майна, що знаходяться на території України.
 
392. Конфісковані доходи, отримані злочинним шляхом, або еквівалентне їм майно на підставі відповідного міжнародного договору України можуть бути повністю або частково передані іноземній державі, судом або іншим компетентним органом якої винесено вирок (рішення) щодо конфіскації.
 
393. 11. Рішення про видачу іноземній державі осіб, які вчинили злочини, пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та рішення щодо транзитного перевезення зазначених осіб по території України приймається на підставі зобов’язань України відповідно до міжнародних договорів України.
 
394. У разі якщо в Україні відсутній відповідний міжнародний договір з іноземною державою, що запитує видачу, зазначені особи можуть бути видані за злочини, пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, виключно за умови дотримання принципу взаємності.
 
395. Розділ VІ
 
396. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ
 
397. Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
 
398. 1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством.
 
399. 2. Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.
 
400. 3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу - юридичною особою або громадянином, який є суб’єктом підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на них у встановленому законом порядку може бути накладено штраф:
 
401. за порушення вимог щодо ідентифікації осіб у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
 
402. за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення
 
403. порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, - у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян,
 
404. які є суб’єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до
 
405. 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
 
406. за ненадання, несвоєчасне надання, порушення порядку надання або надання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до законодавства підлягають такому моніторингу, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької
 
407. діяльності, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
 
408. за порушення порядку зупинення фінансових операцій - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
 
409. за порушення інших обов’язків, встановлених цим Законом та/або нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність суб’єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, - у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької
 
410. діяльності, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
 
411. 4. Повторне (протягом року) порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу - юридичними особами або громадянами, які є суб’єктами підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до
 
412. 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
 
413. 5. Крім застосування фінансових санкцій за повторне порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб’єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законодавством.
 
414. 6. Санкції до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в межах їх компетенції.
 
415. Стаття 24. Відновлення прав і законних інтересів
 
416. 1. За рішенням суду доходи, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість.
 
417. 2. Угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, визнаються недійсними у встановленому законом порядку.
 
418. 3. Суб’єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов’язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.
 
419. 4. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок проведення ними заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, відшкодовується з Державного бюджету України.
 
420. Розділ VІІ
 
421. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
 
422. Стаття 25. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
423. 1. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється органами державної влади в межах їх повноважень у встановленому законом порядку.
 
424. 2. Спеціально уповноважений орган щороку в березні подає звіт про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
 
425. Розділ VІІІ
 
426. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
427. 1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, крім статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три місяці з дня опублікування цього Закону.
 
428. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
429. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
430. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51,
 
431. ст. 1122):
 
432. а) статтю 166-9 викласти в такій редакції:
 
433. "Стаття 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання
 
434. та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
435. Розголошення в будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, -
 
436. тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
437. Невжиття заходів щодо виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму -
 
438. тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
439. Ненадання, несвоєчасне надання або надання не в повному обсязі суб’єктом господарювання, підприємством, установою, організацією (незалежно від форми власності), що не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу, інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) або подання недостовірної інформації на запит спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу -
 
440. тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, підприємства, установи та організації від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
441. Інші порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:
 
442. 1) порушення вимог щодо ідентифікації осіб, які здійснюють фінансову операцію;
 
443. 2) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
 
444. 3) ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації на запит спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
 
445. 4) порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених фінансових операцій;
 
446. 5) невиконання розпорядження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо моніторингу фінансової операції або її зупинення згідно з вимогами законодавства;
 
447. 6) неповідомлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції відповідно до законодавства, -
 
448. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб
 
449. суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 
450. б) доповнити статтями 188-32 і 234-4 такого змісту:
 
451. "Стаття 188-32. Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу
 
452. Невиконання посадовими особами суб’єктів первинного фінансового моніторингу законних вимог посадових осіб органів державної влади, що розглядають справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - державні органи), а саме:
 
453. 1) створення перешкод для проведення державними органами перевірок з питань дотримання вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
454. 2) невиконання вимог державних органів щодо усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
455. 3) неявка без поважних причин за викликом державних органів у зв’язку з притягненням до адміністративної відповідальності -
 
456. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб
 
457. суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 
458. "Стаття 234-4. Органи державної влади, що розглядають справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
459. Органи державної влади - суб’єкти державного фінансового моніторингу, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядають в установленому законодавством порядку справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (стаття 166-9).
 
460. Від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
 
461. керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та його заступники;
 
462. керівники та заступники керівників структурних підрозділів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, утворених у регіонах.
 
463. Від імені Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та його заступники, директори департаментів чи голова відповідного територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
 
464. Від імені Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, член комісії, начальник відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступник";
 
465. в) у статті 221 цифри "166-7 – 166-12" замінити цифрами "166-7, 166-8, 166-10 – 166-12";
 
466. г) частину першу статті 234-3 доповнити словами і цифрами "порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (стаття 166-9)";
 
467. ґ) у пункті 1 частини першої статті 255:
 
468. в абзаці "Національного банку України (статті 164-11,
 
469. 166-7 (166-9)" цифри "166-7 – 166-9" замінити цифрами "166-7, 166-8";
 
470. абзац "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9)" виключити;
 
471. абзац "Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (стаття 166-9)" виключити;
 
472. 2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 (44, ст. 356):
 
473. а) частину першу статті 1074 доповнити словами "а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом";
 
474. б) статтю 1087 доповнити частиною третьою такого змісту:
 
475. "3. Граничні суми розрахунків у готівковій формі для юридичних та фізичних осіб відповідно до частин першої та другої цієї статті встановлюються Національним банком України";
 
476. 3) статтю 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 1998 р., № 29, ст. 190) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 
477. "Посадові особи органів державної податкової служби здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, визначені законодавством України.
 
478. Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
 
479. У зв’язку з цим частини четверту - дев’яту вважати відповідно частинами шостою - одинадцятою;
 
480. 4) абзац перший пункту 1 статті 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 1999 р.,
 
481. № 4, ст. 35; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 29, ст. 233; 2004 р., № 22, ст. 314; 2006 р., № 14, ст. 116; 2009 р., № 36 (37, ст. 511)
 
482. після слів "служби безпеки" доповнити словами "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу";
 
483. 5) у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р.,
 
484. № 51, ст. 292; 2002 р., № 29, ст. 194; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 42, ст. 466; 2006 р., № 13, ст. 110, № 16, ст. 134, № 31, ст. 268, № 35, ст. 296; 2008 р., № 50 (51, ст. 384; 2009 р., № 23, ст. 278):
 
485. а) частину другу статті 7 доповнити пунктом 38 такого змісту:
 
486. "38) виконує інші завдання відповідно до закону";
 
487. б) статтю 8 доповнити пунктом 32 такого змісту:
 
488. "32) здійснювати інші права, передбачені законом";
 
489. в) частину третю статті 11 викласти в такій редакції:
 
490. "У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку";
 
491. 6) у Законі України "Про благодійництво та благодійні організації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 46,
 
492. ст. 292; 2002 р., № 32, ст. 220):
 
493. а) у статті 8:
 
494. частину четверту після слів "відомості про засновників (засновника)" доповнити словами " (щодо засновників - юридичних
 
495. осіб - з доданням підтвердних документів щодо структури власності засновників, яка дає змогу встановити власників істотної участі цих юридичних осіб)";
 
496. частину дев’яту після слів "Про зміни у статутних документах" та "до реєструючого органу" доповнити відповідно словами "або структури власності юридичних осіб - засновників" та "з доданням відповідних підтвердних документів";
 
497. частину десяту доповнити словами "або ненадання/несвоєчасного надання повідомлення про зміни у статутних документах або структури власності юридичної особи - засновника або за наявності особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності";
 
498. б) частину першу статті 9 після слів "порядку створення благодійної організації або" доповнити словами "наявність засновників/власників істотної участі юридичної особи - засновника або особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності";
 
499. 7) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 (6, ст. 30; 2003 р., № 1, ст. 2, № 14, ст. 104; 2006 р., № 12, ст. 100, № 35, ст. 296):
 
500. а) перше речення частини другої статті 59 викласти в такій редакції:
 
501. "Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму";
 
502. б) у статті 62:
 
503. пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:
 
504. "5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій";
 
505. частину дев’яту після слова "Положення" доповнити словами "частин другої та четвертої";
 
506. в) частину другу статті 63 викласти в такій редакції:
 
507. "Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму";
 
508. г) у статті 64:
 
509. після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
510. "Банкам забороняється встановлювати кореспондентські відносини з банками, іншими фінансовими установами - нерезидентами, що не мають постійного місцезнаходження та не провадять діяльність за місцем своєї реєстрації та/або не підлягають відповідному нагляду в державі (на території) за місцем свого розташування, а також з банками та іншими фінансовими
 
511. установами - нерезидентами, що підтримують такі кореспондентські відносини".
 
512. У зв’язку з цим частини другу - дев’яту вважати відповідно частинами третьою - десятою;
 
513. абзац четвертий частини четвертої викласти в такій редакції:
 
514. "клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 35 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті";
 
515. у частині шостій слова "його особи" виключити;
 
516. у частині сьомій:
 
517. перше і друге речення замінити одним реченням такого змісту:
 
518. "Для ідентифікації юридичної особи, за винятком підприємств державної і комунальної власності, банк зобов’язаний ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі, а також фізичних осіб, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї";
 
519. у четвертому реченні слова "мають сумнівний характер" замінити словами "підлягають фінансовому моніторингу", а слова "передбачену законодавством", "які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи" і "передбачені законодавством" виключити;
 
520. у частині восьмій слова "мають сумнівний характер" та "Вказані органи" замінити відповідно словами "підлягають фінансовому моніторингу" та "Органи";
 
521. частину десяту виключити;
 
522. 8) у статті 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 14, ст. 104):
 
523. у третьому реченні частини восьмої слово "банк" замінити словами "фінансова установа";
 
524. частину одинадцяту виключити;
 
525. 9) частину першу статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31 (32, ст. 263;
 
526. 2006 р., № 27, ст. 234; 2009 р., № 19, ст. 263) доповнити абзацом шостим такого змісту:
 
527. "інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб".
 
528. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
529. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
530. 2) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
 
531. 5. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та подати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону".