Кількість абзаців - 59 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про застосування амністії в Україні" (Друге читання)

0. проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні”
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до Закону України "Про застосування амністії в Україні (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 48, ст.263; 1997 р., № 9, ст.69; 2000 р., № 35, ст.281; 2007 р., № 9, ст.79), виклавши його в такій редакції:
 
5. "Стаття 1. Амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не виключає застосування амністії, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
 
6. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
 
7. Стаття 2. Законом про амністію може бути передбачене:
 
8. а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія);
 
9. б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).
 
10. Закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості щодо осіб, які звільняються від відбування покарання.
 
11. Стаття 3. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
 
12. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, виносить обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
 
13. Стаття 4. Амністія не може бути застосована щодо:
 
14. а) до осіб, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судом з винесенням обвинувального вироку;
 
15. б) до осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
 
16. в) до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та (або) особливо тяжких злочинів;
 
17. г) до осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство;
 
18. ґ) до осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г" цієї статті, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання;
 
19. д) до осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
 
20. є) до осіб, яких засуджено за злочин середньої тяжкості, крім зазначених у пункті "д" цієї статті, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання;
 
21. е) до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин;
 
22. Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за катування, насильницьке донорство, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, захоплення заручників, торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини, за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, розбій, вимагання, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, одержання хабара, за злочини проти правосуддя, геноцид, піратство, найманство.
 
23. Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.
 
24. Положення закону про амністію, які не відповідають вимогам цієї статті, не мають сили і застосуванню не підлягають.
 
25. Стаття 5. Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.
 
26. У виняткових випадках, з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію (умовна амністія).
 
27. Стаття 6. Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, якщо на день набрання вказаним законом чинності, вироки суду в частині додаткових покарань не були виконані.
 
28. Особи, засуджені за вчинення злочину до покарання (основного або додаткового) у вигляді штрафу до набрання законом про амністію чинності, не звільняються від сплати штрафу і сума сплаченого штрафу їм не повертається.
 
29. Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рішенням суду.
 
30. Питання про погашення чи зняття судимості щодо осіб, до яких застосовано амністію, вирішується відповідно до положень Кримінального кодексу України виходячи із виду і терміну фактично відбутого винним покарання.
 
31. Стаття 7. Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати не частіше одного разу протягом календарного року.
 
32. Стаття 8. Закон про амністію підлягає обов'язковій публікації в офіційних виданнях Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
 
33. Стаття 9. Особи, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.
 
34. Особи, щодо яких відповідно до закону про амністію застосовується скорочення терміну покарання, мають бути офіційно поінформовані про нове обчислення терміну покарання і про дату закінчення відбування покарання протягом місяця після опублікування закону про амністію".
 
35. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
36. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
37. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
38. 1) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131):
 
39. статтю 44 викласти в такій редакції:
 
40. "Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
 
41. У випадках, передбачених цим Кодексом, суд звільняє особу, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Порядок такого звільнення встановлюється законом";
 
42. у статті 86:
 
43. частину другу викласти в такій редакції:
 
44. "2. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання";
 
45. частину третю виключити.
 
46. 2) у Кримінально-процесуальному кодексі України:
 
47. у статті 6:
 
48. пункт 4 частини першої виключити;
 
49. частину другу викласти в такій редакції:
 
50. "Якщо обставини, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє виправдувальний вирок";
 
51. частину п‘яту виключити;
 
52. у частині сьомій слова та цифри "у пунктах 1, 2, 4, 6, 7, 9-11" замінити словами та цифрами "у пунктах 1, 2, 6, 7, 9-11";
 
53. доповнити статтею 6-1 такого змісту:
 
54. "Стаття 6-1. Порядок звільнення від покарання внаслідок акта амністії
 
55. Суд вправі звільнити засудженого від відбування покарання внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.
 
56. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
 
57. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, виносить обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
 
58. Якщо в ході судового слідства поряд з обставиною, передбаченою частиною третьою цієї статті, в діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, суд або суддя зобов‘язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення".