Кількість абзаців - 642 Розмітка (ліва колонка)


ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. (19) РОЗДІЛ XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ (Друге читання)

0. РОЗДІЛ ХІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
1. 1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
 
2.

 
3.

 
4.

 
5. підпункту 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 розділу І цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;
 
6. статті 39 розділу І цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2015 року;
 
7. абзацу третього пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2014 року, в частині безоплатного забезпечення платників податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються до органів державної податкової служби.
 
8. підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 розділу ІV цього Кодексу, який набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
 
9. підпункту 232.1.3 пункту 232.1 статті 232, підпункту 233.1.3 пункту 233.1 статті 233, пункту 234.3 статті 234 розділу VІІ цього Кодексу, які набирають чинності з 1 січня 2014 року;
 
10. пункту 276.5 статті 276 розділу ХІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;
 
11. пункту 272.3 статті 272 розділу ХІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з моменту скасування мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв);
 
12. пункту 300.8 статті 300 глави 1 розділу ХІV цього Кодексу, який набирає чинності з 1 липня 2011 року.
 
13. 2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
 
14. розділ ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 - 31, ст. 195; 1999 р., №25, ст. 211; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 8, ст. 63; 2003 р., № 23, ст. 149, № 37, ст. 308);
 
15. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 „Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82; із наступними змінами);
 
16. Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24-93 "Про податок на промисел" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст. 229; 1996 р., № 45, ст. 237);
 
17. Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56 - 93 "Про місцеві податки і збори" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336; із наступними змінами);
 
18. Закон України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 2, ст.10; 1999 р., № 41, ст. 374; 2003 р., № 23, ст.149);
 
19. Закон України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 297; із наступними змінами);
 
20. Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; із наступними змінами);
 
21. Закон України „Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 32, ст. 151; 1999 р., № 52, ст. 464; 2005 р., № 17 - 19, ст. 267; 2007 р., № 3, ст. 31; 2009 р., №18, ст.246);
 
22. Закон України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 42, ст. 201; із наступними змінами);
 
23. Закон України „Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; із наступними змінами);
 
24. Закон України „Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; із наступними змінами);
 
25. Закон України „Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; із наступними змінами);
 
26. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; із наступними змінами), крім пункту 1.20 статті 1, який діє до 1 січня 2015 року;
 
27. Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5 - 6, ст. 39; із наступними змінами);
 
28. Закон України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 52, ст. 471; 2009 р., № 32-33, ст.488);
 
29. Закон України "Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 10, ст. 78);
 
30. Закон України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 180; із наступними змінами);
 
31. Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст.44; із наступними змінами);
 
32. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; із наступними змінами);
 
33. Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст.268);
 
34. Пункти 3 - 8-2 розділу ІІ „Прикінцеві положення", додатки № 1 і № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст.. 253; 2009 р., № 16, ст.. 223).
 
35. 3. У зв’язку з прийняттям цього Кодексу рекомендувати Президенту України визнати такими, що втратили чинність:
 
36. Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (у редакції Указу від 28 червня 1999 року № 746);
 
37. Указ Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору".
 
38. 4. Податок на доходи фізичних осіб нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов’язанням, та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
 
39. 5. Інвестиційний збиток, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб на 1 січня року набрання чинності цим Кодексом, не враховується при обчисленні інвестиційного прибутку, починаючи з результатів за такий рік.
 
40. 6. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам (крім резидентів України, незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату):
 
41. представникам або посадовим особам асоціацій - членів УЄФА;
 
42. членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у чемпіонаті;
 
43. фізичним особам, акредитованим УЄФА.
 
44. Дохід інших нерезидентів, отриманий у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
45. 7. Установити, що:
 
46. 1)стаття розділу V цього Кодексу діє до 31 грудня 2014 року;
 
47. 2) тимчасово до 1 січня 2015 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.
 
48. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
49. Зазначена норма призупиняється, коли у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м’ясо та м’ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням її у такій пропорції: 70 відсотків - на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, 30 відсотків - на фінансування на зворотній основі будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів;
 
50. 3) тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
 
51. постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", на території України;
 
52. імпорту, за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалив і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.
 
53. Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
54. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов’язань;
 
55. 4) протягом дії міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
 
56. а) постачання у митному режимі імпорту товарів, визначених у пункті "я" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами - суб’єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. Перелік таких резидентів - суб’єктів космічної діяльності встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі космічної діяльності.
 
57. У разі порушення цільового використання товарів або перевищення граничних обсягів їх імпорту, встановлених Кабінетом Міністрів України, відповідний суб’єкт космічної діяльності, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;
 
58. б) постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються платниками податку за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України для фінансування ратифікованого Верховною Радою України Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара, на користь резидентів - суб’єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації цього Договору. З метою застосування цієї пільги Кабінет Міністрів України встановлює порядок ведення реєстру зазначених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
 
59. У разі порушення умов звільнення від оподаткування результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, а саме при їх поставці для цілей, не передбачених зазначеним Договором, платник податку, що фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;
 
60. 5) тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:
 
61. ввезення (пересилання) на митну територію України під митним режимом імпорту (реімпорту) товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із нормами пункту "р" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф";
 
62. постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.
 
63. У разі порушення вимог, встановлених цим пунктом, до платників податку - суб’єктів літакобудування застосовуються норми розділу ІІ цього Кодексу;
 
64. 6) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб’єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому валовий дохід такого суб’єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його валового доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб’єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його валового доходу за попередній звітний (податковий) рік;
 
65. 7) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру;
 
66. 8) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а також операції з постачання цих товарів переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.
 
67. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до законодавства України;
 
68. 9) на період до 2015 року за нульовою ставкою оподатковується постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей та розважальних ігор та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
 
69. Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
 
70. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
 
71. При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
 
72. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому законодавством;
 
73. 10) до 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час увезення на митну територію України предметів під митним режимом імпорту (реімпорту), які звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з нормами пункту "щ?" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
 
74. При порушенні цільового використання таких предметів, або при їх відчуженні на митній території України за будь-яку компенсацію, до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;
 
75. 11) установити, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.
 
76. 12) Реєстрація податкових накладних платниками податку-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників податку на додану вартість, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній складає:
 
77. понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
 
78. понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
 
79. понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
 
80. понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
 
81. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
 
82. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим пунктом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються норми абзаців восьмого-дев’ятого пункту 201.10 статті 201 розділу V цього Кодексу.
 
83. 13) тимчасово до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом Украни "Про кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, в т.ч. тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України;
 
84. 14) тимчасово до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).
 
85. 8. До 1 січня 2012 року, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються вкладником з пенсійного рахунку з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу або договором довірчого управління, укладеним з учасником фонду банківського управління). Також звільняються від оподаткування на період дії Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" кошти, внесені юридичними особами (з урахуванням визначених законом обмежень щодо включення до складу валових витрат платника податку) на рахунки учасників фонду банківського управління, та доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу та договором довірчого управління, укладеним з фондом банківського управління.
 
86. 9. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.
 
87. 10. Установити що:
 
88. 1) Положення розділу ІІІ цього Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з дати набрання чинності цього Кодексу, якщо інше не встановлене цим пунктом.
 
89. 2) Операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності цим Кодексом, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.
 
90. 3) Положення пункту 159.1 статті 159 розділу ІІІ цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювались до набрання чинності цим Кодексом. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 159 розділу ІІІ цього Кодексу, до моменту повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною.
 
91. 4) Для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 розділу ІІІ цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної перед складанням річного фінансового звіту за попередній фінансовий рік.
 
92. Вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів визначається як первісна або переоцінена вартість за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності цього Кодексу.
 
93. Якщо загальна вартість всіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менше ніж загальна вартість всіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом 3 років.
 
94. Строк корисного використання об’єктів основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності Кодексу визначається з урахуванням дати введення їх в експлуатацію та мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті145 розділу ІІІ цього Кодексу.
 
95. 5) Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності цим Кодексом у частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.
 
96. Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності цим Кодексом, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.
 
97. Курсові різниці, накопичені у звітних періодах до моменту набрання чинності цим Кодексом, не враховуються при визначенні доходів і витрат відповідно до цього Кодексу.
 
98. 6) За результатами діяльності на протязі одного року з дня набрання чинності цим Кодексом страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення", а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:
 
99. протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки з суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;
 
100. за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому статтею 156 та підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ цього Кодексу, але не сплачують його.
 
101. 7) Відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, що укладені після набрання чинності цим Кодексом, але не пізніше 31 грудня 2020 року, здійснюється в такому порядку:
 
102. підприємство - орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди);
 
103. підприємство - орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об’єкта оренди, яка так відноситься до загальної собівартості цього об’єкта, як сума нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного платежу (в частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (в частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди;
 
104. передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов’язань підприємства - орендодавця;
 
105. передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково, за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) не змінює податкових зобов’язань підприємства - орендодавця.
 
106. 8) Встановити ставку податку на прибуток:
 
107. з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно - 19 відсотків;
 
108. з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року включно - 18 відсотків;
 
109. з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно - 17 відсотків.
 
110. 11. Звільнення від оподаткування.
 
111. 11.1 Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування:
 
112. прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
 
113. прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
 
114. прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива" для виготовлення та реконструкції технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, що споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України. Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на здешевлення вартості продукції. У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, неоподатковуваний у зв’язку із використанням податкової пільги, та оподаткувати його у поточному періоді, а також сплатити пеню у розмірах та за період, визначених законодавством України.
 
115. 11.2 Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ".
 
116. Суми коштів, вивільнених у зв’язку із використанням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з діяльністю з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.
 
117. Порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
118. У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до закону.
 
119. 11.3. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняється від оподаткування:
 
120. а) прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій „п’ять зірок", „чотири зірки" та „три зірки", у разі, якщо такі готелі (у тому числі новозбудовані чи реконструйовані, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд) були введені в експлуатацію до 1 вересня 2012 року;
 
121. б) прибуток підприємств легкої промисловості (група 17 - група 19 КВЕД ДК 009:2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.
 
122. При цьому, на перехідний період до 31 грудня 2011 року для підприємств легкої промисловості, які на час набрання чинності положень цього Кодексу мають укладені договори на виробництво продукції на давальницькій сировині, термін виконання яких закінчується протягом встановленого періоду, дозволяється застосовувати положення зазначеного пункту;
 
123. в) прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;
 
124. г) прибуток підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості та підприємств - виробників устаткування і комплектуючого обладнання, що використовуються для будівництва та ремонту суден підприємствами суднобудівної промисловості;
 
125. ґ) прибуток підприємств літакобудівної промисловості (підклас 35.30.3 класу 35.30 група 35 ДК 016 -97, КВЕД ДК 009:2005).
 
126. Тимчасово, строком на 5 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - виробників устаткування і комплектуючого обладнання, що використовуються для виробництва та ремонту літаків та гелікоптерів.
 
127. Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги підприємствам - платникам податку, визначеними підпунктами "б)" - "ґ)" спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази.
 
128. Порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
129. Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), виготовлення, поліпшення основних засобів або нематеріальних активів, понесені у межах сум коштів вивільнених у зв’язку з використанням податкової пільги, не включаються до складу витрат, не збільшують балансову вартість об’єкта основних засобів та не амортизуються.
 
130. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
 
131. 11.4 Тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.
 
132. Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб’єктом господарської діяльності - платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
133. 11.5 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств енергетичної галузі, спрямований на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих електричних мереж згідно з інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України.
 
134. Порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
135. 11.6 Протягом строку дії міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, податковий період, за який визначаються податкові зобов’язання з податку на прибуток, дорівнює одному звітному календарному року для резидентів - суб’єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у виконанні таких договорів (угод).
 
136. Якщо зазначені договори визнаються сторонами повністю виконаними до настання 1 січня 2015 року, то останній податковий період (у тому числі для визначення норм амортизаційних відрахувань) розраховується з початку календарного року до закінчення звітного кварталу такого року, на який припадає таке повне виконання договорів.
 
137. Платники податку, які підпадають під дію цього пункту та при цьому здійснюють види діяльності інші, ніж космічна, ведуть окремий податковий облік за такими та іншими видами діяльності за загальними правилами та у порядку, визначеному нормами пункту 152.13 статті 152 розділу ІІІ.
 
138. 12. Установити, що на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00) застосовуються такі ставки акцизного податку:
 
139. 20 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту - з дня набрання чинності цим Кодексом до 31 грудня 2011 року;
 
140. 27 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року;
 
141. з 1 січня 2013 року застосовується ставка акцизного податку, визначена підпунктом 215.3.1 статті 215 розділу VІ цього Кодексу.
 
142. 13. Установити, що до здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, в порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень":
 
143. база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової нерухомості визначається на підставі даних, що надаються органами бюро технічної інвентаризації;
 
144. у рік набрання чинності цим Кодексом відомості, необхідні для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подаються органами бюро технічної інвентаризації органам державної податкової служби до 31 березня такого року.
 
145. 14. Установити, що:
 
146. державне мито, як обов’язковий платіж, справляється згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито";
 
147. єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, регулюється Законом України від 04 листопада 1999 року № 1212 "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України".
 
148. 15. Торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82), строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до органів державної податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії).
 
149. Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за дотримання порядку використання торгових патентів, виданих відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", та за дотримання строку сплати за них, передбачену главою 8 розділу ІІ цього Кодексу.
 
150. 16. З дня набрання чинності цим Кодексом для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкти малого підприємництва до 15 числа першого місяця звітного (податкового) кварталу подають заяву встановленої форми до органів державної податкової служби за місцем реєстрації.
 
151. Для переходу фізичних осіб - підприємців на спрощену систему оподаткування у 2011 році застосовується граничний річний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який діяв згідно з законодавством про спрощену систему оподаткування в 2010 році.
 
152. Для суб’єктів малого підприємництва, визначених в абзаці першому цього пункту, свідоцтво платника єдиного податку, отримане на умовах, визначених у розділі ХІV цього Кодексу, починає діяти з моменту набрання чинності цим Кодексом.
 
153. За результатами провадження господарської діяльності за останній звітний (податковий) квартал до моменту набрання чинності цим Кодексом платники єдиного податку - юридичні особи подають розрахунок про сплату єдиного податку за встановленою згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" формою та сплачують єдиний податок у строк не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за звітним податковим кварталом.
 
154. Установити, що повернення сум єдиного податку та фіксованого податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницькою діяльністю, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування до бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування сум таких податків, які сплачуються у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.
 
155. 17. Установити, що до 31 грудня 2014 року до переліку загальнодержавних податків і зборів належить збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, що справляється відповідно до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20 - 21, ст. 191; 2001 р., № 10, ст. 44; 2003 р., № 46, ст. 365; 2009 р., № 22, ст.397).
 
156. 18. Установити, що:
 
157. 1) протягом дії норм ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, резиденти - суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод) - за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку;
 
158. 2) до 1 січня 2016 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами;
 
159. 3) до 1 січня 2016 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти кінематографії (виробники національних фільмів), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, - за земельні ділянки, що забезпечують виробництво національних фільмів.
 
160. 19. Установити, що погашення простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 6 розділу ІІ цього Кодексу.
 
161. 20. Глава 1 розділу ХІV втрачає чинність з 1 січня 2016 року.
 
162. 21. У зв’язку із набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватись до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого були приведені до дії такі акти.
 
163. Планові перевірки платників податків щодо застосування норм цього Кодексу здійснюються у порядку, передбаченому законодавством, починаючи з 1 липня 2011 року.
 
164. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
 
165. 22. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
166. 1) у Законі України „Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1996 р., № 15, ст. 70; 1998 р., № 34, ст. 230; 2000 р., № 5, ст. 34; 2001 р., № 48, ст. 252; 2006 р., № 22, ст. 199; 2008 р., № 27-28, ст.253, № 52, ст. 394; 2009 р., № 30, ст. 428):
 
167. у статті 3:
 
168. у пункті „і" слова „стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів," виключити;
 
169. доповнити пунктом „л" такого змісту:
 
170. „л) встановлення екологічного податку, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України."
 
171. у пункті „г" частини першої статті 12 слова „плату за спеціальне використання природних ресурсів та" виключити;
 
172. пункт „е" частини першої статті 17 виключити;
 
173. пункт „є" частини першої статті 18 виключити;
 
174. пункт „г" частини першої статті 19 виключити;
 
175. пункт „г" статті 41 викласти у такій редакції:
 
176. „г) встановлення ставок екологічного податку;";
 
177. статтю 43 викласти у такій редакції:
 
178. „стаття43. Ліміти використання природних ресурсів
 
179. Ліміти використання природних ресурсів встановлюються в порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, крім випадків, коли природні ресурси мають загальнодержавне значення.
 
180. Ліміти використання природних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.";
 
181. статтю 44 викласти у такій редакції:
 
182. „44. Ліміти скидів забруднюючих речовин
 
183. Ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, а також інші види шкідливого впливу в цілому на території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:
 
184. у разі, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;
 
185. в інших випадках - у порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів."
 
186. статтю 45 виключити;
 
187. статтю 46 викласти у такій редакції:
 
188. „46. Розподіл екологічного податку
 
189. Кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) розподіляються у такому співвідношенні:
 
190. 50 відсотків суми коштів зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються на фінансування виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств в межах сум сплаченого ними екологічного податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Об’єкти, що виникають або створюються при реалізації цільових проектів екологічної модернізації підприємств (обладнання, устаткування, об’єкти капітального будівництва, основні засоби, проектно-вишукувальні роботи), є власністю підприємств-платників екологічного податку, які реалізують такі проекти;
 
191. 50 відсотків суми коштів розподіляються згідно з Бюджетним кодексом України.
 
192. Розподіл коштів від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, визначається Законом України "Про поводження з радіоактивними відходами. "";
 
193. у статті 47:
 
194. у статті 47:
 
195. пункт "а" частини другої викласти у такій редакції:
 
196. "а) частини екологічного податку згідно з чинним законодавством; "
 
197. у частині третій слова „Розподіл зборів" замінити словами „Розподіл коштів екологічного податку";
 
198. у частині четвертій:
 
199. пункт "а" викласти у такій редакції:
 
200. "а) частини екологічного податку згідно з чинним законодавством;";
 
201. пункт "в" виключити;
 
202. пункт „и" частини другої статті 68 виключити;
 
203. частину першу статті 69 викласти у такій редакції:
 
204. „Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.";
 
205. 2) У Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60; 1999 р., № 40, ст. 361):
 
206. статтю 3 доповнити частиною шостою такого змісту:
 
207. "Перелік об’єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення затверджується Кабінетом Міністрів України."
 
208. статтю 4 викласти у такій редакції:
 
209. "4. У бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються видатки на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
 
210. Для цих цілей у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди.
 
211. Дохідна частина цих фондів формується за рахунок податку на транспортні засоби, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності в частині торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах, частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку, розподілу, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та сільських рад про бюджет на поточний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
 
212. Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами".
 
213. 3) у Законі України „Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст.161):
 
214. частину сьому статті 8 викласти у такій редакції:
 
215. "На письмову вимогу контролюючих органів нотаріусом протягом 10 робочих днів надаються довідки, копії документів необхідних для здійснення визначених законом функцій валютного контролю та для визначення правильності стягнення державного мита. Інформація у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подається нотаріусом в установленому порядку.";
 
216. пункт 6 частини першої статті 291 доповнити словами,,але не пізніше календарного місяця, з дня виявлення факту неподання інформації у випадках, передбачених Податковим кодексом України - у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 8 цього Закону";
 
217. 4) у Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340; 2004 р., № 5, ст. 22; 2005 р., № 7 - 8, ст. 162, № 17 - 19 ст. 267; 2006 р., № 9 - 11, ст. 96; 2007 р., № 3, ст. 31№ 2008 р.,№ 27-28, ст. 253):
 
218. статтю 7 доповнити пунктом такого змісту:
 
219. "5) встановлення плати за користування надрами та рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат.";
 
220. пункт 7 статті 8 викласти у такій редакції:
 
221. "7) встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами;";
 
222. частини другу і третю статті 28 замінити частинами такого змісту:
 
223. "Плата за користування надрами справляється у вигляді:
 
224. 1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
 
225. 2) плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
 
226. Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата.
 
227. За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.
 
228. Плата за користування надрами та рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат встановлюються Податковим кодексом України.";
 
229. статті 29, 30, 32, 33, 35 і 36 виключити;
 
230. у статті 31:
 
231. у назві та тексті статті слово "платежі" в усіх відмінках замінити словом "плата" у відповідних відмінках;
 
232. підпункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 
233. "1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення:
 
234. 50 відсотків зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються на фінансування виключно розвитку мінерально-сировинної бази держави;
 
235. 50 відсотків розподіляються згідно з Бюджетним кодексом України;".
 
236. 5) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189; 2000 р., № 45, ст. 390; 2005 р., № 17 - 19, ст. 267; 2006 р., № 22, ст. 199; 2007 р., № 3, ст. 31):
 
237. пункт 6 статті 8 виключити;
 
238. пункт 8 статті 14 виключити;
 
239. пункт 2 статті 29 викласти у такій редакції:
 
240. „2) встановлення ставок зборів за спеціальне водокористування";
 
241. статтю 30 викласти у такій редакції:
 
242. „30. Збори за спеціальне водокористування
 
243. Збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.";
 
244. статтю 32 виключити;
 
245. 6) у Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2007 р., № 34, ст.445, 2008 р., № 18, ст. 197):
 
246. частину шосту статті 12 виключити;
 
247. у частині п’ятій статті 27 слова "Законом України "Про систему оподаткування" замінити словами "Податковим кодексом України".
 
248. 7) у Законі України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556):
 
249. у статті 2 слова "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" виключити;
 
250. у частині першій статті 40 слова "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" виключити.
 
251. 8) у статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2003 р.,№1, ст.2, № 35, ст. 270; 2004 р., № 13, ст. 181; 2006 р., № 12, ст. 100; 2010, №2-3, ст. 11) частину дев’яту після слів "про фінансові операції" доповнити словами "та органам Державної податкової служби України - інформації про відкриття (закриття) рахунків платників податків";
 
252. 9) у Законі України „Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 391; 2003 р., № 10-11, ст. 87; 2006 р., № 22, ст. 184):
 
253. 1)у статті 19:
 
254. абзац другий частини першої після слів "та її вартості" доповнити словами ", визначеної із застосуванням звичайної ціни";
 
255. частину п’яту викласти у такій редакції:
 
256. "5. Склад витрат, що відшкодовуються за рахунок компенсаційної продукції, визначається угодою про розподіл продукції в межах переліку витрат, встановлених розділом ІІІ Податкового кодексу України, і повинен відповідати таким вимогам:
 
257. відшкодуванню підлягають лише витрати інвесторів на виконання передбачених угодою робіт, понесені після набрання нею чинності;
 
258. відшкодування витрат розпочинається не пізніше першого розрахункового періоду, якщо інше не передбачено угодою;
 
259. відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію в пункті виміру.
 
260. Вартість основних засобів, придбаних або створених для виконання угоди, відшкодовується за рахунок компенсаційної продукції в межах амортизаційних відрахувань, установлених розділом ІІІ Податкового кодексу України.
 
261. Угодою про розподіл продукції може бути встановлений перелік витрат, які не відшкодовуються за рахунок компенсаційної продукції";
 
262. б) статтю 25 викласти у такій редакції:
 
263. „25. Податки, збори та страхові внески, що сплачуються під час виконання угоди про розподіл продукції
 
264. 1. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначаються Податковим кодексом України.
 
265. 2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Податковим кодексом України, а також внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні.
 
266. 3. Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні, сплачуються інвестором у загальному порядку, на умовах та в розмірах, установлених законодавством України на дату підписання угоди про розподіл продукції.";
 
267. 10) у статті 8 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 260) слова "які сплатили податок з власників транспортних засобів згідно із Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" замінити словами "які сплатили податок на транспортні засоби згідно з Податковим кодексом України".
 
268. 11) У Бюджетному кодексі України (Голос України, 2010, 08, 04.08.2010 № 143):
 
269. у частині другій статті 29:
 
270. у пункті 2 слова "державного значення" замінити словами "в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування",
 
271. у пункті 3 слова "збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення)" замінити словами "збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення)",
 
272. у пункті 4 слова "платежів за користування надрами загальнодержавного значення" замінити словами "плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення",
 
273. пункт 5 виключити,
 
274. у пунктах 7 та 8 слова " збір", "збору" замінити словами "податок", "податку" у відповідних відмінках,
 
275. у пункті 19 слова "рентна плата за транзитне транспортування природного газу" замінити словами "рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України",
 
276. пункт 20 доповнити словами "територією України",
 
277. у пункті 21 слова "рентна плата за транзитне транспортування аміаку" замінити словами "рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України";
 
278. у статті 64:
 
279. у частині першій:
 
280. у пункті 1 слова "податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "податок на доходи фізичних осіб",
 
281. у пункті 2 слова "державного значення" замінити словами "в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування",
 
282. у пункті 3 слова "збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення)" замінити словами "збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення)",
 
283. у пункті 4 слова "платежів за користування надрами загальнодержавного значення" замінити словами "плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення",
 
284. у частині другій:
 
285. в абзаці першому слова "податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "податок на доходи фізичних осіб",
 
286. в абзаці другому слова "нарахованого їх працівникам" замінити словами "нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі",
 
287. доповнити абзацом такого змісту:
 
288. "фізичною особою, яка не є податковим агентом - до відповідного місцевого бюджету за своєю податковою адресою";
 
289. у статті 65:
 
290. у назві статті та частинах першій, другій та третій слова "податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "податок на доходи фізичних осіб",
 
291. у частинах першій, другій та третій слова "Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "Податковим кодексом України";
 
292. у статті 66:
 
293. у частині першій:
 
294. у пункті 1 слова "податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "податок на доходи фізичних осіб", а слова "Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "Податковим кодексом України",
 
295. у пункті 2 слова "державного значення" замінити словами "в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування",
 
296. у пункті 3 слова "збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення)" замінити словами "збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення)",
 
297. у пункті 4 слова "платежів за користування надрами загальнодержавного значення" замінити словами "плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення",
 
298. у пункті 6 слова "збір", "збору" замінити словами "податок", "податку" у відповідних відмінках,
 
299. у пункті 1 частини другої слова "Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "Податковим кодексом України", а слова "податок з доходів фізичних осіб" замінити словами "податок на доходи фізичних осіб";
 
300. у статті 69:
 
301. у частині першій:
 
302. у пункті 1 слова "податку з доходів фізичних осіб" замінити словами "податку на доходи фізичних осіб",
 
303. пункт 3 викласти у такій редакції:
 
304. "плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; збір за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування);",
 
305. пункт 5 виключити,
 
306. пункт 6 виключити,
 
307. пункт 7 викласти у такій редакції:
 
308. "7) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування, включаючи податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (за винятком збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності в частині торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах)",
 
309. у частині другій:
 
310. у пункті 2 слова "податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" замінити словами "податок на транспортні засоби",
 
311. пункт 3 викласти у такій редакції:
 
312. "3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності в частині торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах",
 
313. пункт 6 виключити,
 
314. пункт 10 викласти у такій редакції:
 
315. "10) 50 відсотків екологічного податку (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк), в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 35 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 15 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 50 відсотків"
 
316. У частині першій статті 71:
 
317. пункт 1 виключити;
 
318. у пункті 2 частини першої статті 71 слова "для суб’єктів малого підприємництва" виключити.
 
319. у пункті 5 статті 108 слово "збору" замінити словом "податку".
 
320. 12) частину другу статті 31 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) після слів "набутих злочинним шляхом" доповнити словами "або контролюючим органам для забезпечення контролю за додержанням платниками податків податкового та валютного законодавства.";
 
321. 13) статтю 31 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112) виключити;
 
322. 14) у Законі України "Про гастрольні заходи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 56):
 
323. у преамбулі слова ", а також порядок справляння та використання збору за проведення гастрольних заходів" виключити;
 
324. розділ ІІ виключити;
 
325. у статті 8:
 
326. у частині першій слова "загального та спеціального фондів" замінити словами "загального фонду";
 
327. частину другу виключити;
 
328. статтю 9 виключити;
 
329. у статті 10 частини другу і третю виключити;
 
330. 15) у Законі України „Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 48, ст. 526):
 
331. пункт 4 статті 10 виключити;
 
332. у пункті 5 частини другої статті 14 слова „розміру щомісячних зборів за користування радіочастотним ресурсом України," виключити;
 
333. статтю 57 викласти у такій редакції:
 
334. „57. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
 
335. 1. Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі.
 
336. 2. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України."
 
337. 16) у Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):
 
338. пункт 7 частини другої статті 19 виключити;
 
339. пункт 6 статті 27 виключити;
 
340. у пункті 1 частини першої статті 67 слова „в порядку рубок головного користування" виключити;
 
341. статтю 77 викласти у такій редакції:
 
342. „77. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
 
343. Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.
 
344. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється Податковим кодексом України.";
 
345. 17) у Законі України „Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 46 - 47, ст. 280; 2004 р., № 17 - 18, ст. 250; 2005 р., № 7 - 8, ст. 162, № 17 - 19, ст. 267; 2006 р., № 9 - 11, ст. 96; 2007 р. № 7-8, ст. 66; 2008, № 5-8, ст. 78; 2008, № 9, уточнення; 2008, № 27-28, ст. 253):
 
346. у статті 21:
 
347. у частині другій слова „до Закону України „Про плату за землю" замінити словами „до Податкового кодексу України";
 
348. частини четверту, п’яту і сьому виключити;
 
349. частину першу статті 23 виключити;
 
350. 18) у Законі України „Про відходи" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36-37, ст. 242; 2002р., № 31, ст. 214; 2010 р., № 10, ст. 107):
 
351. пункт „і" статті 17 викласти у такій редакції:
 
352. „своєчасно в установленому порядку вносити екологічний податок, що справляється за розміщення відходів";
 
353. пункт „л" частини першої статті 20 виключити;
 
354. пункт „ж" частини першої статті 21 виключити;
 
355. пункт „г" частини першої статті 23 виключити;
 
356. у статті 38:
 
357. пункт „б" частини першої викласти у такій редакції:
 
358. „б) встановлення ставок екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, із диференціацією залежно від рівня небезпеки відходів та цінності території"
 
359. пункт „ж" виключити;
 
360. статтю 39 виключити";
 
361. 19) у Законі України „Про поводження з радіоактивними відходами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 27, ст. 198; 2008 р., № 52, ст. 394):
 
362. у статті 4:
 
363. слова „збір за забруднення навколишнього природного середовища" замінити словами „екологічний податок" у відповідних відмінках;
 
364. частину четверту викласти у такій редакції:
 
365. „Ставки та порядок справляння екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, встановлюються Податковим кодексом України, порядок використання коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України."
 
366. 20) у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995, № 46, ст. 345):
 
367. статтю 6 виключити;
 
368. статтю 12 доповнити частиною такого змісту:
 
369. "Парфумерні рідини упаковуються у флакони об’ємом не більше 255 куб. сантиметрів.";
 
370. у статті 14 після частини першої доповнити частиною такого змісту:
 
371. "спирт етиловий, який використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об’ємом не більше ніж 100 куб. сантиметрів, крім таких лікарських засобів, як бальзами."
 
372. частину другу статті 15 викласти у такій редакції:
 
373. "Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише:
 
374. суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів;
 
375. тютюново - ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт.".
 
376. у статті 17:
 
377. у частині другій:
 
378. абзац другий виключити;
 
379. доповнити абзацами наступного змісту:
 
380. "вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки редставника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень;
 
381. порушення вимог частини другої статті 15 цього Закону стосовно реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на експорт або виробникам тютюнових виробів - 50 відсотків вартості партії відвантаженого товару";
 
382. у частині четвертій після слова „приймаються" доповнити словами „органами державної податкової служби та/або";
 
383. 21) у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000р., №38, ст. 315; 2001 р., №7, ст. 34; 2002 р., №5, ст. 32; 2005 р., №1, ст. 23):
 
384. Преамбулу викласти у такій редакції:
"Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
 
385. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах не допускається".
 
386. Статтю 1 розділу І "Загальні положення" виключити.
 
387. Статтю 17 викласти в такій редакції:
 
388. "17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
 
389. 1) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання протягом одного календарного року:
 
390. вчинене вперше - 20% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 200 грн.;
 
391. вчинене вдруге - 50% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 1000 грн.;
 
392. вчинене втретє - 100% вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 5000 грн.;
 
393. за кожне послідуюче вчинене порушення у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) з дати реєстрації РРО.
 
394. 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;
 
395. 3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;
 
396. 4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;
 
397. 5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну;
 
398. 6) п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
 
399. 7) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
 
400. 8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.";
 
401. 22) у Законі України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 363; 2006 р., № 22, ст. 182):
 
402. у статті 7:
 
403. в абзаці другому частини першої слова "звільнення від ввізного мита" замінити словами "сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України";
 
404. абзаци третій і четвертий частини першої виключити;
 
405. частини другу і третю викласти в редакції:
 
406. "Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.
 
407. При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків сум ввізного мита, а решта 50 відсотків сум ввізного мита зараховуються на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку."
 
408. у частині четвертій слово "податків" замінити словами "ввізного мита";
 
409. статтю 10 виключити;
 
410. у статті 12:
 
411. у частині четвертій слова "та податку на додану вартість" і "та відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" виключити, а слово "податків" замінити словами "ввізного мита";
 
412. у частині шостій слово і цифру "статті 7" замінити словами і цифрами "статей 7 і 8".
 
413. 23) у Законі України „Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 2005 р., № 10, ст. 187, № 17 - 19, ст. 267):
 
414. у статті 1:
 
415. в частині першій після слів "Державна податкова адміністрація України, " доповнити словами "спеціалізовані державні податкові інспекції";
 
416. частину третю після слів " (на два і більше районів)" доповнити словами "спеціалізовані (на дві і більше областей для роботи з окремими категоріями платників), "
 
417. Абзац шостий частини першої статті 2 викласти в такій редакції:
 
418. "надання консультацій з питань оподаткування";
 
419. у статті 4:
 
420. частину третю після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";
 
421. доповнити частиною третьою наступного змісту:
 
422. "Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані державній податковій адміністрації України за її рішенням",
 
423. відповідно частину третю вважати частиною четвертою;
 
424. у статті 5:
 
425. частину четверту після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";
 
426. доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
 
427. У разі підпорядкування спеціалізованої державної податкової інспекції Державній податковій адміністрації України, начальник такої спеціалізованої інспекції призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації України.
 
428. відповідно частину п’яту вважати частиною шостою;
 
429. у статті 7 після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";
 
430. У абзаці п’ятому пункту 1 статті 8 після слів "інших надходжень" доповнити знаком та словами ", супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних";
 
431. пункт 4) статті 8 слово " роз’яснення" замінити словом "консультації";
 
432. У назві статті 10 після слова "об’єднаних" доповнити знаком і словом ", спеціалізованих";
 
433. У абзаці першому статті 10 після слова "об’єднані" доповнити знаком і словом ", спеціалізовані";
 
434. у пункті 1) статті 10 слова " (обов’язкових платежів)" виключити;
 
435. пункт 11 статті 10 доповнити абзацами наступного змісту:
 
436. звертатися до суду про припинення державної реєстрації юридичної особи та підприємницької діяльності громадянина - підприємця, у тому числі про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання та/або змін до них, скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість та документів, що є наслідком такої діяльності, а також продовження строку адміністративного арешту активів платників податків та накладення арешту на кошти на банківських рахунках платника податків;
 
437. виключити слова "господарських зобов’язань" та викласти абзац в наступній редакції:
 
438. звертатися до суду про визнання недійсними правочинів, що можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених законодавством;
 
439. звертатися до суду про стягнення до бюджету коштів та майна, отриманого сторонами за нікчемними правочинами, а також господарськими зобов’язаннями, що визнані судом недійсними;
 
440. звертатися до суду про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах ( крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків і зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав: відмови платника податків від проведення перевірки; недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у Податковому кодексу України; ненадання або надання у неповному обсязі документів на перевірку; ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи; невиконання законних вимог органів державної податкової служби під час проведення виїзних перевірок; непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та/або патентуванню; ненадання платником податків-фізичною особою до органів податкової служби податкової декларації про доходи за минулий рік у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
 
441. звертатися до суду, у разі коли платник податків не допускає для перевірки посадових осіб органів державної податкової служби та/або перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом, за місцезнаходженням такого органу з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов’язання такого платника податків виконати законі вимоги працівників органів державної податкової служби, в тому числі податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом,
 
442. звертатися до суду, у разі застосування адміністративного арешту майна платника податків, із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,
 
443. звертатися до суду з заявою про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;
 
444. звертатися до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, коли у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менше двократного розміру суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
 
445. звертатися до суду з заявою про продовження строку арешту майна платника податків за наявності, визначених Кабінетом Міністрів України підстав, які свідчать, що звільнення майна з-під адміністративного арешту може загрожувати його зникненням або знищенням.
 
446. у пункті 17) статті 10 слова "Законом України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" замінити словами "Податковим кодексом";
 
447. статті 11, 11-1, 11-2 та 13 вилучити;
 
448. абзац другий статті 20 викласти в наступній редакції:
 
449. "Головні управління (управління, відділи), Головне слідче управління, Управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України та підпорядковані йому регіональні підрозділи внутрішньої безпеки при державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління (відділи) (з місцем дислокації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі) Головних управлінь Державної податкової адміністрації України";
 
450. у абзаці третьому статті 20 після слова "управлінь" доповнити знаками та словом " (відділи)"".
 
451. в абзаці 4 статті 20 після слова "міжрайонних" доповнити знаком та словом ", спеціалізованих";
 
452. у статті 22 слова "передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону" замінити словами "передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 статті 20 розділу І Податкового кодексу".
 
453. 24) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 - 22, ст. 144; 2005 № 11, ст.205):
 
454. після статті 55 доповнити новою статтею 551 такого змісту:
 
455. „55-1. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання.
 
456. 1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення особи, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:
 
457. зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
 
458. незареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;
 
459. зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам, або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
 
460. зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників";
 
461. у статті 59:
 
462. у частині першій слова „цим Кодексом" замінити словом „законами";
 
463. доповнити останнє речення частини сьомої після слів „запис вноситься" словом „лише", а після слів „цього Кодексу" - словами „та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
 
464. доповнити друге речення частини п’ятої статті 60 після слів „у встановленому законодавством порядку" словами „з обов’язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання";
 
465. статтю 242 виключити;
 
466. доповнити статтю 250 частиною такого змісту:
„2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, податковими законами та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи";
 
467. 25) частину четверту статті 212 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131) викласти у такій редакції:
 
468. „4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, у тому числі фінансові санкції, пеню у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
 
469. Це правило не застосовується, якщо після звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої цієї статті особа повторно вчинить діяння, передбачене частинами першою, другою, або третьою цієї статті";
 
470. у частині першій статті 384 після слів та знаку "досудового слідства," доповнити словами та знаком "здійснення податкового контролю органами державної податкової служби,";
 
471. 26) У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, №2, ст. 15):
 
472. пункт 11 статті 101 викласти у такій редакції:
 
473. "1-1) податкова міліція - у справах, що належать згідно із законом до її компетенції; ";
 
474. у статті 112:
 
475. у першому реченні частини четвертої після слова і цифр „статтями 216, 218" доповнити цифрами „219". Відповідно у другому реченні даної частини після цифр „215, " цифри „219" виключити;
 
476. у частині п’ятій після слова і цифр „статтями 191" доповнити словами і цифрами „частиною другою статті 205";
 
477. 27) доповнити статтю 9 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Офіційний вісник України, 2010, N 57 (06.08.2010), ст. 1935) пунктом 7 такого змісту:
 
478. „7. Органи реєстрації актів цивільного стану, крім консульських установ і дипломатичних представництв України, подають органам державної податкової служби відомості про фізичних осіб для внесення або зміни таких даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Відомості передаються у вигляді відповідних облікових карток за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби України та погодженою з Міністерством юстиції України, у разі проведення реєстрації народження, смерті, видачі свідоцтв про народження (у тому числі повторних), проведення реєстрації чи видачі свідоцтв про реєстрацію інших актів цивільного стану, що пов’язані із зміною прізвища, імені, по батькові чи інших даних про фізичну особу, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Порядок взаємодії між органами державної податкової служби і органами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Податкового кодексу України та цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України";
 
479. 28) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 1998 р., № 48, ст. 292; 1999 р., № 41, ст. 372; 2001 р., № 9, ст. 39, № 32, ст. 172, № 49, ст. 259; 2004 р., № 19, ст. 259, № 23, ст. 323; 2005 р., № 21, ст. 303, № 49, ст. 519; 2006 р., № 16, ст. 133):
 
480. у частині першій статті 26:
 
481. пункт 24 викласти у такій редакції:
 
482. "24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону";
 
483. доповнити частину пунктом 54 такого змісту:
 
484. "54) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів";
 
485. доповнити пункт „а" статті 28 підпунктами такого змісту:
 
486. 7) укладення з юридичними і фізичними особами договорів на справляння місцевих зборів, обов’язковість укладення яких установлена законодавством;
 
487. 8) підготовка та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів";
 
488. доповнити пункт "а" статті 30 підпунктом такого змісту:
 
489. "14) узгодження з ринком паспортів ринку";
 
490. у статті 69:
 
491. частину першу викласти у такій редакції:
 
492. "1. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України";
 
493. частину другу виключити;
 
494. 29) частину четверту статті 40 Закону України „Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50) після слів „за страховою діяльністю" доповнити словами „а також органи державної податкової та митної служби у випадку подання їм інформації на запит, зроблений відповідно до положень Податкового кодексу України";
 
495. 30) у Законі України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31 - 32, ст. 263; 2006 р., № 27, ст. 234, № 37, ст. 310):
 
496. абзац 5 статті 1 викласти в новій редакції:
 
497. „Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення основної діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та облік."
 
498. частину четверту статті 6 викласти у наступній редакції:
 
499. „На посаду державного реєстратора призначається особа, яка має вищу юридичну або економічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або бакалавра та стажем роботи за фахом у державній службі не менше одного року, або стажем роботи у інших сферах управління не менше трьох років, пройшла стажування від трьох до шести місяців та була атестована.";
 
500. абзац третій частини четвертої статті 9 викласти у такій редакції:
 
501. „реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків);
 
502. абзац третій частини четвертої статті 17 викласти у такій редакції:
 
503. „реєстраційний номер облікової картки платника податків;
 
504. частину першу статті 19 доповнити абзацом такого змісту
 
505. „У разі зміни юридичною особою фактичного місця ведення основної діяльності чи розташування офісу, за адресою якого зареєстроване місцезнаходження юридичної особи, необхідно протягом 10 календарних днів надати державному реєстратору заяву про внесення змін та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.";
 
506. останній абзац частини 12 статті 19 викласти в новій редакції:
 
507. „У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від дати, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.";
 
508. абзац дев’ятий частини першої статті 36 доповнити словами:
 
509. „а також про прийняття на строк 3 роки всіх господарських первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції.";
 
510. в абзаці першому частини сьомої статті 36 слова „має право залишити" замінити словом „залишає";
 
511. частину третю статті 37 виключити;
 
512. у частині другій статті 38:
 
513. абзац другий після слів „що не можна усунути" доповнити словами „у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю";
 
514. у статті 42:
 
515. у абзаці першому частини першої слова „та має ідентифікаційний номер" виключити;
 
516. частина другу виключити. У зв’язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами другою-шостою;
 
517. друге речення частини четвертої виключити;
 
518. у статті 45:
 
519. частину першу викласти у такій редакції:
 
520. „1. Зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків набирають чинності з дня їх державної реєстрації";
 
521. абзац шостий частини другої виключити
 
522. абзац другий частини четвертої виключити. У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом другим;
 
523. у тексті Закону слова „ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків" у всіх відмінках та числах, „ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця - платника податків", „ідентифікаційні номери платників податків", „ідентифікаційних номерів" замінити словами „реєстраційний номер облікової картки платника податків" у відповідних відмінках та числах;
 
524. 31) частину восьму статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232) після слів "у випадках, передбачених" доповнити словами "Податковим кодексом України та";
 
525. 32) У Законі України „Про Національний архівний фонд та архівні установи" (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 15, ст. 86):
 
526. абзац третій статті 32 доповнити словами „ (усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції - протягом трьох років від здачі в архів, документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам - протягом семидесяти років).";
 
527. 33) У Законі України „Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 48, ст. 650; 2000 р., № 27, ст. 213; 2002 р., № 29, ст. 194):
 
528. статтю 18 доповнити абзацом такого змісту „податкова інформація";
 
529. доповнити статтею 25-1 такого змісту:
 
530. „25-1. Податкова інформація.
 
531. Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації, покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.
 
532. Захист податкової інформації гарантується державою.
 
533. Порядок надання та отримання податкової інформації органами державної податкової служби визначається Кабінетом Міністрів України.
 
534. Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативна-правовими актами."
 
535. в абзаці сьомому у статті 37 після слів "або нормативними актами" доповнити словами ", крім випадків, коли така інформація вимагається за письмовим запитом контролюючого органу у межах компетенції щодо здійснення податкового, бюджетного та валютного контролю";
 
536. абзац восьмий статті 37 викласти у такій редакції:
 
537. "інформацію фінансових установ, підготовлену для контролюючих органів, крім випадків, коли така інформація вимагається за письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового, бюджетного та валютного контролю.";
 
538. 34) У Законі України "Про державну статистику" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 43, ст. 362; 2009 р., № 30, ст. 416):
 
539. абзац третій частини другої статті 22 викласти у такій редакції:
 
540. "інформацію щодо назв, адрес, номерів телефонів, видів діяльності, загальних сум заборгованості із виплати (нарахування) заробітної плати підприємств, установ і організацій, якщо інше не передбачено законодавством;";
 
541. 35) У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):
 
542. в абзаці четвертому пункту 1 статті 42 після слів "внутрішніх справ, " доповнити словами "органів державної податкової служби";
 
543. 36) У Законі України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Офіційний вісник України 2007 р., № 44, ст.1771; 2008 р., № 1, ст.1):
 
544. Частину другу статті 2 після слів податкового законодавства, доповнити словами "та касових операцій".;
 
545. 37) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356):
 
546. Статтю 93 викласти у новій редакції:
 
547. „Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення, управління і обліку."
 
548. статтю 234 доповнити частиною такого змісту:
 
549. „3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами";
 
550. статтю 657 після слів "державній реєстрації" доповнити знаком та словами ", крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі. "
 
551. Статтю 95 "Філії та представництва" Цивільного кодексу України викласти в наступній редакції:
 
552. "стаття95 "Відокремлені підрозділи юридичної особи"
 
553. 1. Відокремлений підрозділ - підрозділ, утворений юридичною особою за її самостійним рішенням. Відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи, виконує всі або частину її функцій та розташований на території іншої, ніж така юридична особа, територіальної громади.
 
554. 2. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
 
555. 3. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
 
556. 4. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
 
557. 5. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
 
558. 6. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру."
 
559. 38) У частині першій статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №19, ст. 259 зі змінами):
 
560. абзац перший пункт "о" частини після слів "товари, які не виробляються в Україні" доповнити словами ", крім товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 4704 21 00 00 та 4707 90 10 00,";
 
561. пункти "ч" та "щ" викласти в такій редакції:
 
562. "ч) устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії (далі - товари), за умов, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;
 
563. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
564. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом;
 
565. щ) матеріали, устаткування та комплектуючі (далі товари), що використовуються для виробництва:
 
566. устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
 
567. матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватись у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
 
568. енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
 
569. засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
 
570. матеріалів, сировини та устаткування, які будуть використовуватись у нанотехнологічних виробництвах або працювати з використанням нанотехнологій.
 
571. Зазначені у цьому пункті товари звільняються від оподаткування за умов, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.
 
572. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
573. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом
 
574. 39) У розділі ХІ Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 24, ст. 125; 2007, 10, № 40-41, ст. 508; 2009, № 34-35):
 
575. у цифри і слова:
 
576. 6309 00 00 00
Одяг та інші вироби, що використовувались
5,3
5,3
-
 
577. замінити цифрами і словами:
 
578. 6309
Одяг та інші вироби, що використовувались
6309 00 00 10
- взуття
5,3
5,3
пар.
6309 00 00 90
- інші
5,3
5,3
шт.
 
579. 40) У Законі України "Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 451) частину першу статті 5 викласти у такій редакції:
 
580. "Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України здійснює:
 
581. визнання вантажів (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;
 
582. контроль за транспортуванням, отриманням, збереженням, охороною, складуванням, розподілом, цільовим використанням, обліком гуманітарної допомоги, підготовкою відповідної статистичної звітності;
 
583. контроль за діяльністю комісій з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, які діють в межах наданих їм повноважень.
 
584. Частину другу статті 5 викласти у такій редакції:
 
585. "Комісії з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях мають право визнавати гуманітарною допомогою вантажі, зокрема збірні гуманітарні вантажі продуктів харчування з обмеженим терміном зберігання, предмети медичного призначення, одяг та взуття (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310), м’який інвентар, предмети соціального призначення та реабілітації інвалідів. Вартісна оцінка або кількісні розміри цих вантажів визначаються Кабінетом Міністрів України".
 
586. Статтю 9 доповнити частиною 2 такого змісту:
 
587. "Забороняється ввезення на митну територію України одягу та інших виробів, що використовувалися за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310, в якості гуманітарної допомоги."
 
588. Частину 2- 6 цієї статті вважати частинами 3 - 7.
 
589. 41) У Законі України "Про благодійництво та благодійні організації" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 46, ст. 292) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
 
590. "Благодійна допомога може подаватися набувачам у вигляді:
 
591. одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310);
 
592. систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310);
 
593. фінансування конкретних цільових програм;
 
594. допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;
 
595. дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання об’єктів власності;
 
596. дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів;
 
597. подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;
 
598. прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об’єктів благодійництва;
 
599. інших заходів, не заборонених законом."
 
600. Частину першу статті 19 викласти в такій редакції:
 
601. "Майно та кошти благодійних організацій складають:
 
602. внески засновників (засновника) та інших благодійників;
 
603. благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310);
 
604. надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;
 
605. доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації;
 
606. інші джерела, не заборонені законодавством України."
 
607. Частину четверту статті 20 викласти у такій редакції:
 
608. "Фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність (крім одягу та інших товарів, що використовувались за кодом УКТЗЕД 6309 та ганчір’я, що використовувалось або нове за кодом УКТЗЕД 6310), користуються податковими та іншими пільгами відповідно до законодавства України.";
 
609. 42) у Кодексі адміністративного судочинства України:
 
610. доповнити Кодекс новою статтею 183-2 такого змісту:
 
611. "183-2. Особливості провадження у справах за зверненням суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним передбачених законодавством повноважень.
 
612. 1. Провадження у справах за зверненням суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним передбачених законодавством повноважень здійснюється на підставі подання такого суб’єкта щодо:
 
613. 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
 
614. 2) накладення адміністративного арешту;
 
615. 3) стягнення коштів за податковим боргом;
 
616. 4) продовження строку дії адміністративного арешту майна платника податків.
 
617. 2. Подання подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:
 
618. 1) найменування адміністративного суду;
 
619. 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку заявника;
 
620. 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбаченні частиною першою цієї статті;
 
621. 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами та вимоги заявника;
 
622. 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 
623. 6) підпис уповноваженої особи суб’єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
 
624. 3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк для усунення недоліків. Не виконання вимог суду у встановлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків.
 
625. 4. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання, у разі якщо:
 
626. 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
 
627. 2) з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
 
628. 5. Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду у загальному порядку.
 
629. 6. Ухвалу про відмову у прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку.
 
630. 7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, суд у триденний строк приймає постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участі суб’єкта владних повноважень, що його вніс, та платника податків, щодо якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
 
631. 8. В постанові суду зазначаються:
 
632. 1) дата прийняття постанови;
 
633. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
 
634. 3) найменування сторін, їх місцезнаходження;
 
635. 4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон;
 
636. 5) порядок вчинення дій, передбачених постановою;
 
637. 6) відомості про порядок та строки апеляційного оскарження постанови.
 
638. 9. Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою. Постанова суду апеляційної інстанції в таких справах є остаточною і оскарженню не підлягає";
 
639. у зв’язку з цим, статтю 183-2 Кодексу вважати статтею 183-3;
 
640. у пункті 3 частини першої статті 197 Кодексу цифри "183-2" замінити цифрами "183-3".
 
641. 23. Кабінету Міністрів України внести до 1 січня 2014 року до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до цього Кодексу щодо переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу.