Кількість абзаців - 227 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Водного кодексу України (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1. вноситься народними депутатами України
 
2. Шершуном М.Х.
 
3. Скубенком В.П.
 
4. Толстоуховим А.В.
 
5. Закон України
 
6. «Про внесення змін до Водного кодексу України «
 
7. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
8. І. Внести до Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189; 2000 р., № 45, ст. 390; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92; 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 30, ст. 247; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 6, ст. 138, № 7-8, ст. 162, №№ 17-19, ст. 267; із змінами, внесеними Законами України від 19 січня 2006 року № 3370-ІV, від 9 лютого 2006 р. № 3421-ІУ, від 30 листопада 2006 р. №398-У, від 27 квітня 2007 року № 997-У, від 28 грудня 2007 року № 107-УІ)такі зміни:
 
9. У тексті Кодексу слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів» і «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища» у відповідному відмінку.
 
10. 1. Абзац четвертий преамбули виключити.
 
11. 2. У статті 1:
 
12. абзац дванадцятий доповнити словами «та дно під ними»;
 
13. абзац двадцять четвертий викласти в такій редакції:
 
14. «забруднююча речовина - речовина, яка надходить до водного об’єкта внаслідок антропогенної діяльності або природних процесів чи явищ і погіршує якість води»;
 
15. доповнити абзацами такого змісту:
 
16. «відтворення водних ресурсів - система заходів, спрямованих на відновлення природних кількісних та якісних характеристик води водних об’єктів та збалансоване функціонування їх екосистем;
 
17. водотік - водний об’єкт, що характеризується рухом води в природному або штучному поглибленні рельєфу;
 
18. гідротехнічні споруди - інженерні споруди, які використовуються для управління водними ресурсами, підготовки, подачі, транспортування води, водовідведення, а також запобігання шкідливій дії вод;
 
19. дренажні води ліквідованих шахт - води, що відкачуються з ліквідованих шахт, переведених у режим постійного водовідливу;
 
20. замкнена водойма - невелика за площею природна або штучно створена водойма, яка не має гідравлічного зв’язку з іншими поверхневими водними об’єктами;
 
21. канал - штучно створений на земній поверхні водотік;
 
22. маловодний регіон - територія, або басейн річки у якому спостерігається ускладнення водозабезпечення населення і галузей економіки у водних ресурсах;
 
23. перерозподіл водних ресурсів - подача (перекачування) води з одного водозбірного басейну в інший (або в межах одного басейну) для забезпечення потреб водокористувачів маловодних регіонів у водних ресурсах;
 
24. ставки рибоводні - комплекс штучно створених водних об’єктів, які забезпечують виконання технологічних процесів при здійсненні рибництва та вилову риби;
 
25. технологічна водойма - штучно створений водний об’єкт (ставок-охолоджувач, ставок-відстійник, технологічний канал, водойма гідроакумулюючої електростанції тощо) спеціального технологічного призначення;
 
26. шахтні, кар’єрні, рудникові води - підземні води, що відкачуються з гірничих виробок для запобігання затопленню шахт, кар’єрів, рудників під час видобування корисних копалин».
 
27. 3. Доповнити статтею 1-1 такого змісту:
 
28. «Стаття 1-1. Суб’єкти та об’єкти водних відносин.
 
29. Суб’єктами водних відносин є юридичні і фізичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
 
30. Об’єктами водних відносин є водні об’єкти в межах території України».
 
31. 4. Абзац другий пункту 1 частини другої статті 3 доповнити словом «болота»
 
32. 5. У статті 5:
 
33. пункт 3 частини першої статті 5 викласти в такій редакції:
 
34. «3) поверхневі водні об’єкти, а саме річки, що протікають по території більш як однієї адміністративної області і мають довжину русла від витоку до гирла чи місця впадіння не менше 10 км., а також озера, ставки і канали у басейнах цих річок»;
 
35. доповнити частину першу пунктом 5 такого змісту:
 
36. «5) водосховища та транскордонні водні об’єкти».
 
37. частину другу викласти в такій редакції:
 
38. «До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі та підземні води, які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення, а також річки, витік та гирло яких розташовані в межах однієї адміністративної області».
 
39. 6. Статтю 6 викласти в такій редакції:
 
40. «Стаття 6. Власність на водні об’єкти та землі водного фонду.
 
41. Водні об’єкти та землі водного фонду можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
 
42. У державній власності перебувають водні об’єкти загальнодержавного значення, землі, зайняті водними об’єктами загальнодержавного значення та прибережними захисними смугами вздовж них, а також зонами санітарної охорони водних об’єктів, землі під береговими смугами водних шляхів, землі під гідротехнічними та гідрометричними спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
 
43. У комунальній власності територіальних громад перебувають водні об’єкти загальнодержавного та місцевого значення в межах населених пунктів та землі водного фонду за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
 
44. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватись у власність замкнені водойми площею до трьох гектарів, які розташовані у межах приватизованих земельних ділянок.
 
45. У приватній власності можуть перебувати штучно створені відповідно до законодавства замкнені водні об’єкти у межах власних або орендованих земельних ділянок.
 
46. Громадяни та юридичні особи (спеціалізовані рибоводні господарства) можуть набувати право власності на рибоводні ставки, включені до технологічного процесу з рибництва та риборозведення.
 
47. 7. Статтю 8 доповнити абзацом такого змісту:
 
48. «організація розроблення проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та їх затвердження; «
 
49. 8. Статтю 10 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
 
50. «2-1) здійснення заходів щодо винесення на місцевість та облаштування прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм; «
 
51. 9. У статті 15:
 
52. пункт 1 викласти в такій редакції:
 
53. «1) реалізація державної політики в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, здійснення комплексного управління, координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у цій галузі «;
 
54. доповнити пунктами такого змісту:
 
55. «здійснення контролю за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг уздовж морів;
 
56. видача спеціальних дозволів на користування надрами для розробки родовищ підземних вод за погодженням з органами охорони здоров’я (у разі використання мінеральних вод) та нагляду за охороною праці;
 
57. ведення державного обліку підземних вод та водного кадастру;
 
58. погодження дозволів на право виконання проектних та будівельних робіт, пов’язаних з видобуванням підземних вод;
 
59. здійснення державного геологічного контролю за веденням пошуково-розвідувальних та інших робіт щодо геологічного вивчення підземних вод;
 
60. виявлення недіючих свердловин і вжиття заходів щодо їх тампонажу, ліквідації або ремонту і подальшого використання».
 
61. 10. У статті 16:
 
62. пункт 12 викласти в такій редакції:
 
63. «12) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем, створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів, крім морів»;
 
64. доповнити пунктом 9-1 такого змісту;
 
65. «9-1) надання у користування на умовах оренди водосховищ на малих та середніх річках загальнодержавного значення об’ємом до 5 млн. кубічних метрів».
 
66. 11. Статтю 17 виключити.
 
67. 12. У статті 25:
 
68. частину третю викласти в такій редакції:
 
69. «Форма звітності про водокористування та періодичність її подання затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань статистики».
 
70. доповнити абзацом такого змісту:
 
71. «Порядок ведення державного обліку водокористування визначається Кабінетом Міністрів України».
 
72. 13. У статті 30:
 
73. частину першу викласти в такій редакції:
 
74. «Збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збори:
 
75. за використання води водних об’єктів;
 
76. за використання води, отриманої від інших водокористувачів;
 
77. за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики, рибництва і водного транспорту;
 
78. за скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у водні об’єкти; «
 
79. абзац четвертий частини третьої викласти в такій редакції:
 
80. «для потреб розведення риби та інших водних живих ресурсів - на основі нормативів збору і фактичних обсягів води, використаної для поповнення ставків та водосховищ під час розведення риби та інших водних живих ресурсів»;
 
81. частини шосту та сьому викласти в такій редакції:
 
82. «Збір за спеціальне водокористування не справляється за скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об’єкти із систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення (за винятком дренажних вод промислових об’єктів) і забезпечують безпечне функціонування гребель та гідротехнічних споруд гідроелектричних та гідроакумулюючих електростанцій, якщо таке скидання не погіршує якість води у межах встановленої категорії.
 
83. Платниками збору за спеціальне водокористування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду водних об’єктів або отримують від інших водокористувачів, використовують воду без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики, рибництва і водного транспорту та скидають забруднюючі речовини із зворотними водами у водні об’єкти».
 
84. 14. У статті 32:
 
85. частини першу та другу викласти в такій редакції:
 
86. «Збори за використання води водних об’єктів загальнодержавного значення зараховуються до Державного бюджеті України в розмірі 80%, до бюджетів областей - в розмірі 20%
 
87. Збори за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення на території Автономної Республіки Крим зараховуються до Державного бюджету України в розмірі 50 відсотків, до бюджету Автономної Республіки Крим - в розмірі 50 відсотків».
 
88. доповнити окремою частиною такого змісту:
 
89. «Всі зазначені збори спрямовуються на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об’єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків».
 
90. 15. Статтю 37 викласти в такій редакції:
 
91. «Екологічний норматив якості води розробляється для оцінки екологічного стану водних об’єктів на підставі науково обґрунтованих значень показників якості води та концентрації забруднюючих речовин.
 
92. Екологічний норматив якості води - науково обґрунтовані значення концентрацій забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) для оцінки екологічного стану водних об’єктів.
 
93. З метою розроблення комплексу заходів з охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються категорії якості води відповідно до фактичного ступеня забруднення водних об’єктів.
 
94. Розроблення екологічних нормативів якості води та встановлення її категорій здійснюються центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров’я».
 
95. 16. Статтю 38 доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту:
 
96. «Розробниками проектів нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин для суб’єктів господарювання можуть бути підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.
 
97. Дозвіл на розробку проектів нормативів ГДС видається безкоштовно центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища».
 
98. 17. У частині другій статей 39 і 40 слова «міністерствами і відомствами» замінити словами «міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади».
 
99. 18. У статті 43:
 
100. у підпункті 5 пункту 5 частини першої перед словами «споруджувати гідротехнічні та» додати слова «в установленому законодавством порядку» далі за текстом;
 
101. доповнити новим підпунктом у редакції: «використовувати водні об’єкти на правах приватної власності у встановленому законодавством порядку».
 
102. 19. У статті 44
 
103. у пункті 8 після слова «технологічні доповнити словами «рибоводно-меліоративні», а після слів «їх стану» доповнити словами «відтворення водних живих ресурсів»;
 
104. у пункті 12 після слів «санітарного нагляду» доповнити словами «водного господарства», а після слів «аварійних забруднень» доповнити словами «та у разі виникнення загрози аварій на водогосподарських об’єктах».
 
105. 20. Статтю 47 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
106. «Забороняється обмеження вільного доступу до водних об’єктів громадян для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей, а також тварин для водопою, за винятком випадків, коли це загрожує національній та екологічній безпеці, а також безпеці громадян та порушує технологічний процес підприємств-водокористувачів. Види та порядок обмежень визначається Кабінетом Міністрів України».
 
107. 21. У статті 48:
 
108. після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 
109. «Використання води, отриманої від інших водокористувачів, здійснюється на підставі договору укладеного між водокористувачами.
 
110. Використання води водних об’єктів без її вилучення для потреб водного транспорту здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування».
 
111. У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;
 
112. у частині третій:
 
113. у абзаці п’ятому після слів «для вилучення» додати слова «з них»;
 
114. у абзаці сьомому після слів «вибухових робіт» додати слова «в акваторії водних об’єктів»;
 
115. у абзаці восьмому після слів «водних рослин» додати слова «в акваторії водних об’єктів»;
 
116. у абзаці дев’ятому після слова «кабелів» додати слова «в акваторії водних об’єктів»;
 
117. у абзаці десятому після слів «геологорозвідувальних робіт» додати слова «в акваторії водних об’єктів»;
 
118. доповнити абзацом такого змісту: «відведення фільтраційних вод через греблі гідроелектростанцій».
 
119. 22. Статтю 51 викласти в такій редакції:
 
120. «Стаття 51. Користування водними об’єктами на умовах оренди
 
121. У користування на умовах оренди можуть надаватися для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, сінокосіння, проведення науково-дослідних робіт:
 
122. озера та ставки, що знаходяться в басейнах річок місцевого значення;
 
123. озера та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;
 
124. ставки рибоводні;
 
125. водосховища на малих та середніх річках загальнодержавного значення об’ємом не більше 5 мільйонів кубічних метрів.
 
126. Водні об’єкти, розташовані у межах населених пунктів надаються в оренду без обмеження права загального водокористування за винятком випадків, коли це загрожує національній та екологічній безпеці, а також безпеці громадян та порушує технологічний процес підприємств-водокористувачів. Види та порядок обмежень визначається Кабінетом Міністрів України».
 
127. Водні об’єкти надаються водокористувачам на конкурсній основі як цілісний комплекс (водний об’єкт, землі, зайняті прибережними захисними смугами та землі, зайняті гідротехнічними спорудами, іншими водогосподарськими спорудами, що використовуються на водних об’єктах) за єдиним договором оренди.
 
128. Право користування водними об’єктами на умовах оренди виникає після укладення договору оренди, погодженого з органами охорони навколишнього природного середовища, та водного господарства, та його реєстрації органами водного господарства.
 
129. Передача орендарем права на оренду водного об’єкта іншим суб’єктам господарювання забороняється.
 
130. Водні об’єкти місцевого значення надаються в оренду Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними та Київською і Севастопольською міськими радами.
 
131. Окремі повноваження щодо надання водних об’єктів місцевого значення у користування на умовах оренди можуть бути передані за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад відповідним районним, селищним, сільським та міським радам.
 
132. Ставки, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, надаються в оренду:
 
133. районними державними адміністраціями в разі, якщо їх об’єм не перевищує 500 тисяч кубічних метрів;
 
134. Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, міськими Київською та Севастопольською державними адміністраціями в разі, якщо їх об’єм перевищує 500 тисяч кубічних метрів.
 
135. Водосховища на малих та середніх річках загальнодержавного значення об’ємом не більше 5 млн. кубічних метрів надаються в оренду спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства.
 
136. Порядок надання водних об’єктів у користування на умовах оренди встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
137. Умови та строки оренди водних об’єктів визначаються у договорі оренди за згодою сторін.
 
138. Плата за водні об'єкти надані у користування на умовах оренди визначається залежно від цільового призначення об’єкта оренди і встановлюється у договорі оренди за згодою сторін.
 
139. Плата за надані в оренду водні об’єкти місцевого значення зараховується до відповідних місцевих бюджетів.
 
140. Плата за надані в оренду водосховища та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, зараховується до Державного бюджету України.
 
141. Водокористувачі, яким водний об’єкт надано в оренду можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
142. Користування водними об’єктами місцевого значення та ставками, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів».
 
143. 23. У статті 55:
 
144. у назві статті після слова «водокористування» додати слова «та анулювання дозволу»;
 
145. у частині першій після слова «припиняється, « додати слова «а відповідний дозвіл анулюється».
 
146. 24. У статті 56:
 
147. у назві статті після слова «водокористування» додати слова «та анулювання дозволу»;
 
148. у частині першій після слова «водокористування» додати слова «анулювання дозволів».
 
149. 25. Частину п’яту статті 67 викласти у такій редакції:
 
150. «Користування водними об’єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах), інших плавучих засобах здійснюється з дотриманням правил, що встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку».
 
151. 26. Пункти 2 та 6 частини першої статті 80 викласти в такій редакції:
 
152. «2) руйнувати русла річок та струмків;
 
153. 6) проводити осушувальні роботи на перезволожених і заболочених ділянках земель на водозборі у верхів’ях та заплавах малих річок; «.
 
154. 27. Пункт 1 частини першої статті 81 викласти в такій редакції:
 
155. «1) створення водоохоронних зон, у межах яких виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги; «.
 
156. 28. Частину 2 статті 82 викласти в такій редакції:
 
157. «Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм і водопідпірних споруд дозволяється за рішенням органів місцевого самоврядування за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та водного господарства».
 
158. 29. У статті 85:
 
159. частини першу та другу викласти в такій редакції:
 
160. «Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними здійснюються відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
 
161. У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям для догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтримання їх у належному стані».
 
162. У частині четвертій слова «цими ділянками» замінити словами «землями водного фонду».
 
163. 30. Статтю 86 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
164. «Забороняється здійснення робіт, які призводять до зміни рельєфу дна водних об'єктів для цілей житлової, комерційної та промислової забудови».
 
165. У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
166. 31. У статті 87:
 
167. частину п’яту викласти в такій редакції:
 
168. «Зовнішні межі та розміри водоохоронних зон визначаються за проектами землеустрою чи містобудівною документацією, а також можуть визначатися за окремими проектами».
 
169. частину восьму викласти в такій редакції:
 
170. «Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за дотриманням режиму використання їх територій здійснюють органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, органи охорони навколишнього природного середовища та органи водного господарства відповідно до повноважень».
 
171. 32. Статтю 88 викласти в такій редакції:
 
172. «Стаття 88. Прибережні захисні смуги
 
173. З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
 
174. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами, які є невід’ємною частиною проекту землеустрою чи містобудівної документації, по обидва береги річок (у тому числі одамбованих), навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
 
175. для малих річок, водосховищ та ставків площею менше 3 гектарів - не менше 25 метрів;
 
176. для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею понад 3 гектари - не менше 50 метрів;
 
177. для великих річок, водосховищ на них та озер - не менше 100 метрів.
 
178. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
 
179. Навколо водосховищ та ставків прибережні захисні смуги встановлюються уздовж урізу води при нормальному підпірному рівні, а уздовж гірських річок від лінії корінного берега.
 
180. Острови в межах акваторій водних об’єктів включаються до складу прибережних захисних смуг.
 
181. У межах населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється за окремими проектами, які є невід’ємною частиною містобудівної документації.
 
182. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
 
183. Невід’ємною частиною проекту прибережної захисної смуги є топографічна карта з визначенням місць розташування об’єктів господарювання, територій, що особливо охороняються, зон санітарної охорони тощо.
 
184. Проекти прибережних захисних смуг затверджуються органами місцевого самоврядування за погодженням зі спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного господарства, водного господарства, органами санітарно-епідеміологічного нагляду, органами прикордонної служби відповідно до повноважень.
 
185. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній (у межах населених пунктів) власності і можуть бути надані в оренду лише для цілей, визначених цим Кодексом.
 
186. Прибережні захисні смуги водних об’єктів належать до земель природоохоронного та рекреаційного призначення і до них забезпечується вільний доступ, за винятком випадків, коли це загрожує національній, екологічній безпеці та перешкоджає виконанню водоохоронних заходів. Виключення становлять території розташування рибогосподарських об’єктів, об’єктів водного транспорту та спеціалізованих водогосподарських організацій.
 
187. Межі прибережних захисних смуг закріплюються на місцевості межовими та інформаційними знаками.
 
188. До затвердження проектів та прибережних захисних смуг місцевими державними адміністраціями за погодженням зі спеціально уповноваженими органами з питань охорони навколишнього природного середовища, водного господарства встановлюються мінімальні розміри прибережних захисних смуг, які наносяться на генеральні плани забудови населених пунктів, проекти землеустрою, а також інші планово-картографічні матеріали.
 
189. До затвердження проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та закріплення їх на місцевості межовими та інформаційними знаками забороняється проведення будь-якої господарської діяльності у їх межах.»
 
190. 33. Статтю 89 викласти у такій редакції:
 
191. «Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
 
192. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
 
193. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
 
194. 1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
 
195. 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
 
196. 3) влаштування літніх таборів для худоби;
 
197. 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних, лінійних та рибогосподарських) у тому числі баз відпочинку, приватної житлової забудови, розташування садівничих товариств та дачних кооперативів, гаражів та стоянок автомобілів, наметових;
 
198. 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
 
199. 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
 
200. 7) огородження до урізу води земельних ділянок, наданих у власність чи оренду;
 
201. 8) розташування стаціонарних причалів та майданчиків для суден маломірного флоту поза межами відведених для цих цілей місць;
 
202. 9) заїзд та стоянка транспортних засобів, за виключенням транспортних засобів оперативних, спеціальних служб та прикордонної служби;
 
203. 10) обмеження вільного доступу до узбережжя для загального водокористування за винятком випадків, коли це загрожує національній та екологічній безпеці, а також безпеці громадян та порушує технологічний процес підприємств-водокористувачів. Види та порядок обмежень визначається Кабінетом Міністрів України».
 
204. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
 
205. Громадяни, установи та організації, земельні ділянки яких розташовані у межах прибережних захисних смуг і надані у користування на умовах оренди, забезпечують дотримання режиму їх використання та несуть відповідальність за його порушення згідно законодавства.
 
206. Порушення режиму господарської діяльності у прибережних захисних смугах чи використання їх не за заявленим у договорі призначенням тягне за собою анулювання договору оренди.
 
207. У межах прибережних захисних смуг, землі яких належать до державної чи комунальної власності, забезпечення дотримання режиму їх використання та відповідальність за його порушення покладається на місцеві органи виконавчої влади».
 
208. 34. Назву статті 90 викласти в такій редакції:
 
209. «Стаття 90. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах»
 
210. 35. у статті 91:
 
211. частини першу викласти в такій редакції:
 
212. «Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування».
 
213. частину другу викласти в такій редакції:
 
214. «Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами, які розробляються і затверджуються власниками або користувачами споруд та об’єктів за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища, органами водного господарства та органами з питань земельних ресурсів, і враховуються в проектах землеустрою».
 
215. 36. У статті 92:
 
216. у частині першій слова «міських поселень» замінити словами «населених пунктів».
 
217. частину другу викласти в такій редакції:
 
218. «Розміри берегових смуг водних шляхів визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку».
 
219. 37. Частину третю статті 110 доповнити новим пунктом 15 такого змісту:
 
220. «15) приниження честі і гідності посадових осіб, що здійснюють управління і контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, посягання на їх життя і здоров’я»
 
221. ІІ. Прикінцеві положення.
 
222. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування крім статті 32, яка набирає чинності з 1 січня 2009 року.
 
223. 2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
 
224. 3. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
225. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
226. забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.