Кількість абзаців - 1000 Розмітка (ліва колонка)


Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України
 
2. Цей Закон регулює правовідносини, пов’язані з встановленням єдиної форми і порядку виготовлення, видачі, обміну, продовження строку дії, пересилання, вилучення, зокрема, тимчасового повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, які підтверджують громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус та забезпечує реалізацію конституційних прав громадян на свободу пересування, вільний вибір місця проживання в Україні.
 
3. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
4. Стаття 1. Визначення термінів
 
5. 1. Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються у таких значеннях:
 
6. 1) безпека інформації - комплекс передбачених законодавством заходів щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу та дій (випадкових чи навмисних), що призводять до її незаконної модифікації, розкриття чи знищення;
 
7. 2) зона візуальної перевірки - сукупність призначених для візуального контролю зон документа;
 
8. 3) відомчі автоматизовані системи обліку документів (далі - ВАСОД) -електронні системи, які забезпечують накопичення, зберігання та використання інформації про документи, які підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;
 
9. 4) відцифрований образ особи - зафіксоване й збережене зображення обличчя особи електронним способом за допомогою цифрової камери;
 
10. 5) Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (далі - ДІС) -електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки і використання визначеної цим Законом інформації про видані особі документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, з забезпеченням її ідентифікації.
 
11. 6) зона документа - місце в документі, призначене для внесення інформації, визначеної цим Законом;
 
12. 7) ідентифікація особи - установлення тотожності особи за сукупністю інформації про неї;
 
13. 8) біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її параметрів, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (відцифрований підпис, відцифроване зображення обличчя та інші біометричні параметри);
 
14. 9) ім’я - прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи;
 
15. 10) лівий форзац - внутрішній лівий бік обкладинки документа в формі книжечки;
 
16. 11) машинозчитувана зона - місце в документі, призначене для внесення та зчитування за допомогою технічних засобів інформації, визначеної цим Законом;
 
17. 12) персоналізація - процес внесення в бланк документа його реквізитів та інформації про особу, якій оформляється відповідний документ;
 
18. 13) поле запису - місце в документі, що має назву та призначене для внесення інформації;
 
19. 14) правий форзац - внутрішній правий бік обкладинки документа в формі книжечки;
 
20. 15) реквізити документа - інформація про документ: тип, номер (серія) документа, код держави, дата та місце видачі, дата закінчення строку дії документа та найменування (код) органу, який його видав;
 
21. 16) сторінка даних - призначений для внесення інформації про особу спеціальний аркуш із спеціального матеріалу, який забезпечує персоналізацію за допомогою технологій лазерного гравіювання та лазерної перфорації для документів виготовлених у формі книжечки, або лицьовий чи зворотний бік документа, що виготовлений у формі картки;
 
22. 2. Терміни "батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, або інші законні представника", вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених відповідно в Сімейному та Цивільному кодексах України, а - "інвалідність" та "дитина-інвалід", вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".
 
23. 3. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законами України.
 
24. Стаття 2. Законодавство про інформацію, яка наводиться у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України
 
25. 1. Суспільні відносини, пов’язані із збиранням, накопиченням, захистом, обліком і використанням інформації ДІС, оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними, та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, в яких використовуються відповідні документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
 
26. 2. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
 
27. Стаття 3. Мова, якою оформлюються документи
 
28. 1. Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - документи), оформляються українською мовою.
 
29. 2. У визначених цим Законом випадках, інформація у документах наводиться також іноземними мовами.
 
30. 3. У визначених Кабінетом Міністрів України випадках, друкована інформація про особу у документах може наводитися через скісну риску латинськими літерами.
 
31. Стаття 4. Строк дії документів
 
32. 1. Строк дії документів визначається виключно цим Законом.
 
33. Стаття 5. Інформація, що міститься у документах
 
34. 1. Перелік інформації, яка наводиться у документах, визначається цим Законом. Вносити до документів, не передбачену цим Законом інформацію, забороняється.
 
35. 2. Біометричні дані включаються до документів виключно у випадках, встановлених цим Законом. Обсяг цих даних, а також технічні вимоги до форми носія біометричної інформації, встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до документів Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), якщо інше не передбачено цим Законом.
 
36. 3. Режим доступу до інформації, яку містять документи, визначається законами України.
 
37. 4. Якщо за звичаєм національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по-батькові не є складовими імені, то у документах на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові імені.
 
38. У разі допущення помилки в інформації, внесеній до документа, така інформація підлягає виправленню, а документ - обміну. У цьому випадку державне мито (консульський збір) за обмін документа не стягуються.
 
39. 5. Інформація, яка зазначається у документах та піддається автоматизованій обробці, зберігається у форматі, який дозволяє ідентифікувати особу, якій видані ці документи не довше, ніж це необхідно для цілі, заради якої такі дані зберігаються.
 
40. Стаття 6. Державне мито. Консульський збір
 
41. 1. За оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін та продовження строку дії документів може справлятися державне мито, а за проведення таких дій за кордоном - консульський збір у порядку та розмірах, визначених законодавством.
 
42. 2. За оформлення, обмін та продовження строку дії дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, тимчасового посвідчення громадянина України державне мито (консульський збір) не справляється.
 
43. 3. Сплата державного мита (консульського збору) підтверджується відповідним документом, що додається до заяви про оформлення і видачі документів передбачених цим Законом.
 
44. Стаття 7. Уповноважені суб’єкти
 
45. 1. Уповноваженими суб’єктами за цим Законом є:
 
46. 1) Головний розпорядник ДІС - центральний орган виконавчої влади, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
 
47. 2) Уповноважений орган - орган виконавчої влади з питань формування державної політики у сферах міграції та реєстрації фізичних осіб та їх документування, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Головного розпорядника ДІС.
 
48. 3) Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС), а також закордонні дипломатичні установи України (далі - ЗДУ).
 
49. 4) Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що створені та функціонують у порядку та у спосіб, передбачений Законом України "Про центральні органи виконавчої влади".
 
50. 5) Державний центр персоналізації документів, що діє у складі Уповноваженого органу та на якого у відповідності із цим Законом покладено обов’язок із здійснення централізованої персоналізації документів.
 
51. 2. Функції та повноваження Уповноважених суб’єктів, пов’язані з реалізацією державної політики у сфері встановлення єдиного порядку виготовлення, видачі, обміну, продовження строку дії, пересилання, вилучення, зокрема тимчасового, повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, встановлюються у відповідності до цього Закону.
 
52. 3. Уповноважені суб’єкти, що передбачені частиною першою цієї статті, окрім Державного центру персоналізації документів, та у відповідності із положеннями цього Закону є розпорядниками ВАСОД.
 
53. 4. Порядок взаємодії між Уповноваженими суб’єктами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноваженого органу.
 
54. Розділ ІІ. ДОКУМЕНТИ
 
55. Стаття 8. Назва та види документів
 
56. 1. Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
 
57. 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:
 
58. посвідчення громадянина України;
 
59. паспортна картка;
 
60. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
 
61. дипломатичний паспорт України;
 
62. службовий паспорт України;
 
63. посвідчення особи моряка;
 
64. посвідчення члена екіпажу;
 
65. посвідчення особи на повернення в Україну;
 
66. тимчасове посвідчення громадянина України.
 
67. 2) документи, що посвідчують особу та її спеціальний статус:
 
68. соціальне посвідчення;
 
69. посвідчення застрахованої особи;
 
70. пенсійне посвідчення;
 
71. посвідчення особи з інвалідністю;
 
72. посвідчення водія;
 
73. документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
 
74. посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
 
75. посвідка на постійне проживання;
 
76. посвідка на тимчасове проживання;
 
77. картка мігранта;
 
78. посвідчення біженця;
 
79. проїзний документ біженця для виїзду за кордон;
 
80. дозвіл на працевлаштування.
 
81. Законами України можуть встановлюватись й інші документи, що посвідчують особу та її спеціальний статус.
 
82. 2. Документи, що передбачені цією статтею, є власністю України.
 
83. Стаття 9. Форма та опис документів
 
84. 1. Форма кожного виду документа встановлюється цим Законом.
 
85. 2. Документи в залежності від змісту та обсягу інформації, яка вноситься в них, виготовляються у формі книжечки або картки, за винятком посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету.
 
86. 3. У випадках, встановлених законами України, у документи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, може бути внесена додаткова змінна інформація, а саме: про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, про додаткові біометричні дані, про інформацію, яка забезпечує захист даних в безконтактному електронному носії, тощо.
 
87. 4. Документи в формі книжечки на всіх паперових сторінках та на нижній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
 
88. 5. Персоналізація документів в формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. У випадках, встановлених цим Законом, дозволяється інший спосіб внесення інформації в документ.
 
89. 6. Відцифрований образ особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання. У документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном, відцифрований образ особи дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Вклеювання фотокартки до документів дозволяється лише у випадках, визначених цим Законом.
 
90. 7. У документи осіб, які в установленому законодавством України порядку визнані недієздатними, відцифрований підпис не вноситься, а особам, які не досягли чотирнадцятирічного віку та особам із фізичними вадами - вноситься за їх бажанням.
 
91. Стаття 10. Вимоги до бланків документів та їх форми
 
92. 1. Бланки документів є документами суворого обліку і виготовляються відповідно до вимог ІСАО, державних (національних) та міжнародних стандартів підприємствами, які мають ліцензію на відповідний вид господарської діяльності і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
 
93. 2. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноважених суб’єктів.
 
94. 3. Бланки документів в формі книжечки за конструкцією є зшитою обрізною книжечкою, обсягом від 8 до 64 сторінок із вшитою сторінкою даних між лівим форзацом та першою паперовою сторінкою.
 
95. 4. Паперові сторінки бланка у формі книжечки, починаючи з другої, повинні мати нумерацію, а остання сторінка також містить порядковий номер бланка, які виконані друкарським способом.
 
96. 5. Бланки документів, в які імплантовані безконтактні електронні носії інформації для внесення біометричної та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, який містить символ електронного документу, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документу, зображення Малого Державного Герба України та, відповідно, пронумеровані згідно з вимогами законодавства України.
 
97. 6. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і повинні містити безконтактний електронний носій інформації та номер бланка відповідно до вимог ІСАО.
 
98. 7. Бланки документів суворого обліку закуповуються Уповноваженими суб’єктами у відповідності до вимог закону, який регулює закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти.
 
99. Стаття 11. Оформлення, видача, обмін, продовження строку дії, надання, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення документів
 
100. 1. Оформлення, видача, обмін, переоформлення, продовження строку дії документів (у тому числі, для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних осіб), їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене цим Законом.
 
101. Подання документів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, для оформлення і отримання документів що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:
 
102. громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їх власної заяви;
 
103. громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків, (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі, одного з них, з ким вони проживають, або інших законних представників;
 
104. особам без громадянства, що мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яким надано статус біженця чи притулок в Україні, - у разі втрати під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу, дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (щодо посвідчення особи на повернення в Україну).
 
105. 2. Документи видаються Уповноваженими суб’єктами або їх територіальними підрозділами після прийняття рішення про їх виготовлення та видачу заявникам, а у разі прийняття такого рішення щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -батькам або іншим законним представникам чи представникам закладів, які виконують функції опікунів або піклувальників.
 
106. Прийняття рішення про видачу документу заявникові, приймається Уповноваженим суб’єктом або його територіальними підрозділами виключно на підставі даних, що отримані з бази даних Головного розпорядника ДІС.
 
107. 3. На підставі інформації, отриманої з бази даних Головного розпорядника ДІС, Головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку такої інформації, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
 
108. 4. Документи надсилаються до Уповноваженого суб’єкта чи його територіальних підрозділів, або заявникові на підставі його письмової заяви у порядку, встановленому законодавством України.
 
109. 5. Протокол виготовлення документів включає в себе інформацію щодо серії та номера документа, дату персоналізації, номер використаного бланка, в електронній формі вноситься до ВАСОД відповідним Уповноваженим суб’єктом або його територіальним підрозділом.
 
110. 6. У разі втрати або викрадення документу заявник звертається до Уповноваженого суб’єкта або його територіального підрозділу, що видав цей документ, із відповідною заявою і подає документи, що засвідчують зазначені факти та є підставою для прийняття Уповноваженим суб’єктом або його територіальним підрозділом рішення про здійснення обміну документа, його переоформлення замість втраченого або викраденого.
 
111. 7. Рішення про здійснення обміну документа або його переоформлення замість втраченого або викраденого приймається Уповноваженим суб’єктом або його територіальними підрозділами за результатами ідентифікації заявника. Ідентифікація заявника здійснюється на підставі даних, отриманих з бази даних Головного розпорядника ДІС.
 
112. Для прийняття рішення про здійснення переоформлення документа замість втраченого або викраденого документа за кордоном, заявником додатково подається довідка компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено документ.
 
113. У разі повідомлення заявником про втрату або викрадення документа, а також у разі обміну такого документа у зв'язку з його непридатністю для подальшого використання, такій особі на час оформлення нового документа Уповноваженим суб’єктом або його територіальними підрозділами приймається рішення про видачу довідки встановленого відповідним Уповноваженим суб’єктом зразка.
 
114. Обмін документів проводиться в порядку, встановленому для первинного оформлення та видачі, з поверненням документа, що підлягає обміну, і здійснюється у випадках:
 
115. Зміни інформації, внесеної до документа (за виключенням додаткової змінної інформації, передбаченої частиною третьою статті 9 цього Закону);
 
116. виявлення помилок у інформації, внесеній до документа;
 
117. закінчення строку дії документа;
 
118. непридатності документа для подальшого використання.
 
119. 8. Уповноважений суб’єкт або його територіальні підрозділи мають право відмовити заявникові у видачі документа в таких випадках:
 
120. за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку або законний представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документу;
 
121. заявник вже отримав документ такого типу і він є чинним на день звернення (за виключенням випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
 
122. заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
 
123. дані, отримані з бази даних Головного розпорядника ДІС, не підтверджують інформацію, надану заявником.
 
124. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і в строки, встановлені законодавством, повинні зазначатись підстави відмови. Особа має право звернутися до Уповноваженого суб’єкта із повторною заявою, у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
 
125. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою до вищестоящого Уповноваженого суб’єкта або суду.
 
126. За наявності підстав вищестоящий Уповноважений суб’єкт має право скасувати рішення підпорядкованого йому територіального органу або підрозділу, надіслати матеріали на повторний розгляд (у разі необхідності додаткової перевірки наданих матеріалів) чи прийняти на їх підставі нове рішення.
 
127. Остаточне рішення щодо оформлення та видачу документа приймає вищестоящий Уповноважений суб’єкт, до якого було оскаржено попереднє рішення.
 
128. Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома особи в установлений законодавством термін.
 
129. 9. У разі закінчення строку дії документа або смерті особи, її документи у порядку та у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, здаються Уповноваженим суб’єктам або їх територіальним підрозділам, що видали такий документ, а у разі, коли така особа проживає (проживала) за кордоном - ЗДУ.
 
130. 10. Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи віком до шістнадцяти років або інші законні представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов’язаний у порядку та у строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, повідомити Уповноваженого суб’єкта або його територіальні підрозділи, що здійснили видачу документа, а у разі викрадення - також орган внутрішніх справ, у випадку втрати або викрадення за кордоном - компетентні органи іноземної держави та найближче ЗДУ.
 
131. Про втрату або викрадення документа за кордоном Уповноважений суб’єкт або його територіальні підрозділи, МЗС, ЗДУ, які в установленому чинним законодавством порядку отримали таке повідомлення, протягом доби інформують Адміністрацію Державної прикордонної служби України із зазначенням внесеної в документ інформації.
 
132. 11. Замість втраченого або викраденого документа Уповноважений суб’єкт або його територіальний підрозділ, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або про його викрадення, видає новий документ.
 
133. Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України "Про громадянство України", зобов'язана повернути документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, Уповноваженому суб’єкту або його територіальним підрозділам, що здійснили видачу такого документу, а у разі, коли така особа проживає за кордоном - МЗС або ЗДУ.
 
134. Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення документа, знайде цей документ, вона зобов'язана невідкладно здати знайдений документ для знищення Уповноваженому суб’єкту або його територіальному підрозділу, який видав цей документ, а у разі втрати або викрадення за кордоном - найближчому ЗДУ.
 
135. 12. У разі використання особою документів з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення або в інших випадках, передбачених законодавством України, Уповноважений суб’єкт або його територіальні підрозділи мають право вилучити (в тому числі і тимчасово) такі документи.
 
136. 13. Порядок знищення вилучених документів затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
137. 14. У випадку несвоєчасного повідомлення особою про втрату чи викрадення документа, винна особа притягається до відповідальності у порядку, встановленому законом.
 
138. Стаття 12. Паспортна картка
 
139. 1. Паспортна картка є основним документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
 
140. 2. Кожен громадянин України, незалежно від віку, зобов'язаний отримати паспортну картку у порядку, визначеному цим Законом.
 
141. 3. Паспортна картка оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку - на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, -на десять років.
 
142. 4. Паспортна картка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.
 
143. 5. Оформлення і видача паспортної картки здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами.
 
144. 6. У разі втрати паспортної картки або закінчення строку її дії під час перебування громадянина в Україні, оформлення та видача йому паспортної картки здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами, а під час перебування за кордоном - МЗС і ЗДУ.
 
145. 7. Паспортна картка видається не пізніше, ніж через тридцять календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання або не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її термінове отримання.
 
146. 8. До паспортної картки вноситься така інформація:
 
147. назва держави;
 
148. назва документа;
 
149. тип документа;
 
150. код держави;
 
151. номер документа;
 
152. ім’я особи;
 
153. громадянство;
 
154. дата народження;
 
155. порядковий номер запису в ДІС;
 
156. стать;
 
157. місце народження;
 
158. дата видачі документа;
 
159. орган, що видав документ (код);
 
160. дата закінчення строку дії документа;
 
161. відцифрований образ особи;
 
162. відцифрований підпис особи.
 
163. 9. Паспортна картка містить напис українською мовою "Паспортна картка є власністю України".
 
164. 10.У паспортній картці, за письмовим клопотанням заявника, а щодо осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку - їх батьками, (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, може бути зазначена також додаткова змінна інформація, передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.
 
165. Стаття 13. Посвідчення громадянина України
 
166. 1. Посвідчення громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
 
167. 2. Кожен громадянин України, незалежно від віку, зобов'язаний отримати посвідчення громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.
 
168. 3. Посвідчення громадянина України оформляється і видається на невизначений строк.
 
169. 4. Посвідчення громадянина України виготовляється у формі картки.
 
170. 5. Посвідчення громадянина України оформляється і видається Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами.
 
171. 6. Посвідчення громадянина України видається не пізніше, ніж у місячний строк з дня подання заяви-анкети на його отримання або не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
 
172. 7. До посвідчення громадянина України вноситься така інформація:
 
173. назва держави;
 
174. назва документа;
 
175. ім’я особи;
 
176. стать;
 
177. громадянство;
 
178. дата народження;
 
179. порядковий номер запису в ДІС;
 
180. номер документа;
 
181. орган, що видав документ (код).
 
182. 8. Посвідчення громадянина України містить напис українською мовою "Посвідчення громадянина України є власністю України".
 
183. Стаття 14. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон
 
184. 1. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
 
185. 2. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону.
 
186. 3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам які не досягли шістнадцятирічного віку - на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку - на десять років.
 
187. 4. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м’якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
 
188. 5. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться:
 
189. 1) в Україні - Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами;
 
190. 2) за кордоном - ЗДУ.
 
191. 6. Паспорт громадянина України містить напис українською та англійською мовами "Паспорт громадянина України є власністю України", текст "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими засобами полегшити поїздку пред'явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист".
 
192. 7. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація:
 
193. назва держави;
 
194. назва документа;
 
195. тип документа;
 
196. код держави;
 
197. номер документа;
 
198. ім’я особи;
 
199. громадянство;
 
200. дата народження;
 
201. порядковий номер запису в ДІС;
 
202. стать;
 
203. місце народження;
 
204. дата видачі документа;
 
205. орган, що видав документ (код);
 
206. дата закінчення строку дії документа;
 
207. відцифрований образ особи;
 
208. відцифрований підпис особи;
 
209. про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її законного представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).
 
210. 8. У паспорті громадянина України для виїзду за кордон, за письмовим клопотанням заявника, а щодо осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, -їх батьками, (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками може бути зазначена також додаткова змінна інформація, що передбачена цим Законом.
 
211. 9. Порядок внесення відомостей до паспорта громадянина України в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
212. 10. У разі втрати паспорта громадянина України для виїзду за кордон або закінчення строку його дії під час перебування в Україні громадянина, який постійно проживає за кордоном, оформлення та видача йому паспорта для виїзду за кордон здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами.
 
213. 11. Для оформлення паспорта громадянина України особою, яка проживає за кордоном, крім документів, визначених законодавством, подаються:
 
214. документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі, коли заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ЗДУ);
 
215. заява батьків, а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі, одного з них, з ким проживає громадянин України, який не досягнув шістнадцятирічного віку, або в інших законних представників чи представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цим громадянином.
 
216. 12. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше, ніж через тридцять календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
 
217. 13. У разі оформлення заяви-анкети в ЗДУ або одночасного з поданням заяви оформлення особою виїзду на постійне проживання за кордон паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові у строк до трьох місяців.
 
218. 14. Оформлення і видача особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку із терміновою необхідністю виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, - у строк до трьох робочих днів (на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон).
 
219. 15. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється і видається Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами у строк до 10 робочих днів.
 
220. 16. Оформлення і видача замість втраченого або викраденого та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон проводяться Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами (у разі проживання заявника в Україні) або ЗДУ (у разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном заявника).
 
221. Стаття 15. Дипломатичний паспорт України
 
222. 1. Дипломатичний паспорт України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону та перебування за межами України осіб, зазначених у цій статті, та надає право таким особам на виїзд з України і в'їзд в Україну.
 
223. 2. Дипломатичний паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.
 
224. 3. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається у порядку, затвердженому МЗС, відповідно до цього Закону.
 
225. 4. Дипломатичний паспорт виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
 
226. 5. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається МЗС:
 
227. особам на строк перебування їх на посту/посаді:
 
228. - Президента України;
 
229. - Голови Верховної Ради України;
 
230. - Прем'єр-міністра України;
 
231. - Міністра закордонних справ України;
 
232. - постійного представника України при міжнародній організації;
 
233. працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які обрані на виборні посади в міжнародних організаціях чи їх органах і не є дипломатичними працівниками.
 
234. 6. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається також другому з подружжя осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті, на строк перебування цих осіб на відповідному посту/посаді.
 
235. 7. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається на строк виїзду у службове відрядження за кордон:
 
236. членам Кабінету Міністрів України, крім осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті;
 
237. народним депутатам України, окрім випадків, визначених частиною п’ятою цієї статті;
 
238. Голові Конституційного Суду України;
 
239. Голові Верховного Суду України;
 
240. головам вищих спеціалізованих судів України;
 
241. Генеральному прокурору України;
 
242. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;
 
243. Голові Служби безпеки України;
 
244. Голові Центральної виборчої комісії;
 
245. Голові Рахункової палати;
 
246. дипломатичним працівникам, крім осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті;
 
247. дипломатичним кур'єрам України.
 
248. 8. Дипломатичний паспорт України також оформляється та надається:
Президентові України та другому з подружжя - після закінчення строку повноважень Президента України або у разі дострокового припинення повноважень Президента України, крім випадків, коли Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту;
 
249. особам, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, - у разі виходу на пенсію.
 
250. 9. Дипломатичний паспорт України оформляється і надається членам сім'ї дипломатичних працівників, які знаходяться у довготерміновому відрядженні за кордоном, якщо вони проживають з такими дипломатичними працівниками за кордоном, - на строк проживання.
 
251. 10. Особи, яким видано дипломатичний паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон, та члени їх сімей зобов'язані здати дипломатичний паспорт України до МЗС у десятиденний строк з дня їх повернення на територію Україну.
 
252. 11. Дипломатичний паспорт України оформляється і надається на підставі письмового подання:
 
253. Глави Секретаріату Президента України - для Президента України та другого з подружжя;
 
254. Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України - для народних депутатів України та другого з подружжя;
 
255. Першого віце-прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України - для Прем'єр-міністра України та другого з подружжя;
 
256. Першого заступника Міністра закордонних справ України, заступника Міністра закордонних справ України - для Міністра закордонних справ України, постійних представників України при міжнародних організаціях, дипломатичних працівників та членів їх сімей, дипломатичних кур'єрів;
 
257. Першого заступника, заступника керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - для осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті.
 
258. 12. До дипломатичного паспорта України вноситься така інформація:
 
259. назва держави;
 
260. назва документа;
 
261. тип документа;
 
262. код держави;
 
263. номер документа;
 
264. ім’я особи;
 
265. громадянство;
 
266. дата народження;
 
267. порядковий номер запису в ДІС;
 
268. стать;
 
269. місце народження;
 
270. дата видачі документа;
 
271. орган, що видав документ (код);
 
272. дата закінчення строку дії документа;
 
273. відцифрований образ особи;
 
274. відцифрований підпис особи.
 
275. 13. Дипломатичний паспорт України містить напис українською та англійською мовами "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".
 
276. Стаття 16. Службовий паспорт України
 
277. 1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону та перебування за межами України осіб, зазначених у цій статті, та дає право таким особам на виїзд з України і в'їзд в Україну.
 
278. 2. Службовий паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.
 
279. 3. Службовий паспорт України виготовляється в формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 32 або 64 сторінок і сторінки даних.
 
280. 4. Службовий паспорт України оформляється і видається у порядку, затвердженому МЗС відповідно до цього Закону.
 
281. 5. Службовий паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон оформляється і видається:
 
282. державним службовцям першої - третьої категорій, крім державних службовців, яким відповідно до цього Закону на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається дипломатичний паспорт України;
 
283. заступникам Голови Конституційного Суду України, іншим суддям Конституційного Суду України;
 
284. Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
 
285. суддям Верховного Суду України;
 
286. заступникам Генерального прокурора України;
 
287. суддям вищих спеціалізованих судів України;
 
288. адміністративно-технічним працівникам дипломатичної служби України;
 
289. обслуговуючому персоналу дипломатичної служби України;
 
290. працівникам торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, які не є дипломатичними працівниками;
 
291. працівникам культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України, які не є дипломатичними працівниками;
 
292. працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, тимчасово відрядженим до закордонних дипломатичних установ України для виконання службових обов'язків, які не є дипломатичними працівниками;
 
293. працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, направленим на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України, які не є дипломатичними працівниками;
 
294. військовослужбовцям офіцерського складу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, інших військових формувань, а також працівникам органів внутрішніх справ, органів прокуратури, державної податкової служби та митних органів, які мають спеціальні звання чи займають посади, що прирівнюються до посад державних службовців першої - третьої категорій;
 
295. главам і членам державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних зустрічах, конференціях і переговорах, крім осіб, яким відповідно до цього Закону видається дипломатичний паспорт України;
 
296. громадянам України, які забезпечують роботу чи обслуговування державних, парламентських делегацій України, делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях, зустрічах і переговорах.
 
297. 6. Службові паспорти України оформляються і видаються членам сімей адміністративно-технічних працівників та обслуговуючого персоналу дипломатичної служби України, якщо вони проживають з такими особами за кордоном, на строк проживання таких осіб.
 
298. 7. Службовий паспорт України оформляється і видається тільки на підставі письмового подання керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. У разі, коли подання стосується оформлення службового паспорта України керівнику міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, воно вноситься першим заступником або заступником керівника цього міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
 
299. 8. Особи, яким видано службові паспорти України, зобов'язані здати такі паспорти МЗС у десятиденний строк з дня повернення на територію України.
 
300. 9. До службового паспорта України вноситься така інформація:
 
301. назва держави;
 
302. назва документа;
 
303. тип документа;
 
304. код держави;
 
305. номер документа;
 
306. ім’я особи;
 
307. громадянство;
 
308. дата народження;
 
309. порядковий номер запису в ДІС;
 
310. стать;
 
311. місце народження;
 
312. дата видачі документа;
 
313. орган, що видав документ (код);
 
314. дата закінчення строку дії документа;
 
315. відцифрований образ особи;
 
316. відцифрований підпис особи.
 
317. 10. Усі друковані написи у службовому паспорті України, а також відомості про особу наводяться українською та англійською мовами.
 
318. 11. Службовий паспорт України містить напис українською та англійською мовами "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".
 
319. Стаття 17. Посвідчення особи моряка
 
320. 1. Посвідчення особи моряка є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, видається громадянину України, який займає будь-яку посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого в Україні чи в інших державах - членах Міжнародної організації праці. За наявності посвідчення особи моряка, особі дозволяється виїзд з України і в’їзд в Україну на судні, членом екіпажу якого вона є, а також виїзд з України і в’їзд в Україну в індивідуальному порядку під час прямування чи переходу на інше судно, списання з судна.
 
321. 2. Посвідчення особи моряка не може бути використано на території України та інших держав світу громадянином України, на ім’я якого виданий такий документ, під час укладання правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.
 
322. 3. Протягом перебування на судні або в рейсі, посвідчення особи моряка зберігається у особи, на ім’я якої виданий такий документ. У виняткових випадках, за письмової згоди особи, на ім’я якої виданий такий документ, з метою надійного збереження, посвідчення особи моряка може знаходитися у капітана відповідного судна.
 
323. 4. Посвідчення особи моряка виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.
 
324. 5. Посвідчення особи моряка оформляють і видають капітани морських портів України, перелік яких визначає Уповноважений суб’єкт, за заявою моряка або керівників підприємств, установ і організацій, які уклали трудовий договір з моряком (за наявності заяви-анкети моряка), у місячний строк з дня подання такої заяви-анкети.
 
325. 6. Посвідчення особи моряка видається на строк до п'яти років. Строк дії посвідчення може бути продовжено особами, які відповідно до цього Закону уповноважені його видавати, один раз строком до п'яти років, після закінчення якого посвідчення підлягає обміну у порядку, встановленому для його видачі.
 
326. 7. У разі списання із судна особа, на ім’я якої видано посвідчення особи моряка, повинна невідкладно здати його за місцем отримання.
 
327. 8. До посвідчення особи моряка вноситься така інформація:
 
328. назва держави;
 
329. назва документа;
 
330. тип документа;
 
331. код держави;
 
332. номер документа;
 
333. ім’я особи;
 
334. громадянство;
 
335. дата народження;
 
336. порядковий номер запису в ДІС;
 
337. стать;
 
338. місце народження;
 
339. дата видачі документа;
 
340. орган, що видав документ (код);
 
341. дата закінчення строку дії документа;
 
342. відцифрований образ особи;
 
343. відцифрований підпис особи.
 
344. 9. Посвідчення особи моряка містить такі написи українською та англійською мовами:
 
345. "Посвідчення особи моряка є власністю України.
 
346. Цей документ є посвідченням особи моряка в цілях Конвенції 1958 року про національні посвідчення моряків".
 
347. Стаття 18. Посвідчення члена екіпажу
 
348. 1. Посвідчення члена екіпажу є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України і видається громадянину України, який є членом екіпажу повітряного судна, зареєстрованого в Україні відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, для використання під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.
 
349. 2. Посвідчення члена екіпажу дає право особі, на ім’я якої його видано, на виїзд з України та в'їзд в Україну на повітряному судні підприємства, установи, організації, в якому він працює, за умови виконання польотного завдання. За посвідченням члена екіпажу може бути здійснено також виїзд з території України в індивідуальному порядку в разі прямування особи на повітряне судно, членом екіпажу якого вона є, і в'їзд в Україну за наявності документів на закордонне службове відрядження.
 
350. 3. Посвідчення члена екіпажу не може бути використано на території України громадянином України, який його має, під час укладання правочинів та для здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.
 
351. 4. Посвідчення члена екіпажу виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.
 
352. 5. Посвідчення члена екіпажу оформляє і видає Уповноважений суб’єкт протягом десяти робочих днів з дати оформлення подання керівником авіапідприємства, авіакомпанії або іншого підприємства.
 
353. 6. До подання про оформлення посвідчення члена екіпажу додаються засвідчені в установленому чинним законодавством України порядку копії посвідчення громадянина України і паспортної картки та копії свідоцтва авіаційного персоналу (льотного складу та інженерно-технічного персоналу) і додатки до нього з відміткою допуску до виконання міжнародних польотів.
 
354. 7. Посвідчення члена екіпажу видається на строк до п'яти років.
 
355. 8. У разі зміни місця роботи (несення служби) чи припинення членом екіпажу льотної робот, його посвідчення члена екіпажу повертається підприємству, в якому він працював.
 
356. 9. До посвідчення члена екіпажу вноситься така інформація:
 
357. назва держави;
 
358. назва документа;
 
359. ім'я особи;
 
360. стать;
 
361. громадянство;
 
362. дата народження;
 
363. місце роботи;
 
364. посада;
 
365. номер документа;
 
366. дата закінчення строку дії документа;
 
367. порядковий номер запису в ДІС;
 
368. відцифрований образ особи;
 
369. відцифрований підпис особи.
 
370. Стаття 19. Посвідчення особи на повернення в Україну
 
371. 1. Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті), дає право на в'їзд в Україну та видається громадянам України у разі втрати ними документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу під час перебування за її межами в усіх державах світу.
 
372. 2. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути також видано особам без громадянства, що мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яким надано статус біженця чи притулок в Україні, - у разі втрати під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу, дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
 
373. 3. Бланк посвідчення особи на повернення в Україну виготовляється у формі буклету розміром 352, 0Х125, 0 мм з трьома згинами, обсягом у 8 сторінок та окремою самоклеючою сторінкою даних розміром 125, 0 Х 88, 0 мм.
 
374. 4. Посвідчення особи на повернення в Україну оформляється і видається ЗДУ на підставі заяви осіб, визначених цим Законом.
 
375. 5. Для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну особою подаються:
 
376. заява затвердженого МЗС зразка з двома фотокартками розміром 3, 5 х 4, 5 сантиметра;
 
377. документ (протокол, довідка тощо), виданий компетентними органами держави перебування, який підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу під час перебування за її межами;
 
378. документи, які дозволяють, у встановленому цим Законом порядку, ідентифікувати особу заявника, установити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
 
379. свідоцтво про народження дитини в разі внесення даних про дитину до посвідчення та дві її фотокартки розміром 3, 5 х 4, 5 сантиметра (для дітей віком від п'яти до шістнадцяти років).
 
380. 6. Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з моменту одержання ЗДУ підтверджуючої інформації з бази даних Головного розпорядника ДІС на запит ЗДУ даних про особу та її громадянство за її місцем проживання в Україні.
 
381. 7. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано також за клопотанням компетентних органів влади іноземної держави у разі депортації громадян України, які були затримані на території інших держав за нелегальне перебування і підлягають примусовій депортації в Україну та втратили документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
 
382. 8. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну визначається посадовою особою ЗДУ, відповідальною за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення особи в Україну, але не більше ніж на 30 днів.
 
383. 9. У разі хвороби, нещасного випадку та з інших поважних причин, передбачених чинним законодавством України, строк дії посвідчення особи на повернення в Україну може бути продовжено посадовою особою дипломатичного представництва України чи посадовою особою консульської установи України за кордоном на шляху прямування особи до України на строк, необхідний для повернення особи на територію України, але не більше ніж на 30 днів.
 
384. Про цей факт у місці, відведеному для особливих відміток в посвідченні особи на повернення в Україну, робиться відповідний запис, що засвідчується підписом посадової особи ЗДУ, який скріплюється гербовою печаткою. Посадова особа ЗДУ, яка вчинила дії щодо продовження строку дії посвідчення особи на повернення в Україну, повинна письмово поінформувати про цей факт ЗДУ, яка видала посвідчення особи на повернення в Україну.
 
385. 10. До посвідчення особи на повернення в Україну вноситься така інформація:
 
386. назва держави;
 
387. назва документа;
 
388. тип документа;
 
389. код держави;
 
390. номер документа;
 
391. ім’я особи;
 
392. громадянство;
 
393. дата народження;
 
394. порядковий номер запису в ДІС;
 
395. стать;
 
396. місце народження;
 
397. дата видачі документа;
 
398. орган, що видав документ (код);
 
399. дата закінчення строку дії документа;
 
400. фотокартка особи;
 
401. підпис особи.
 
402. 11. Посвідчення особи на повернення в Україну містить текст українською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами такого змісту:
 
403. "Звернення Міністр закордонних справ України просить органи влади іноземних держав сприяти поверненню в Україну особи, зазначеної у цьому посвідченні".
 
404. Стаття 20. Тимчасове посвідчення громадянина України
 
405. 1. Тимчасове посвідчення громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і видається особам, що досягли шістнадцятирічного віку, набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з дати набуття громадянства України.
 
406. 2. Тимчасове посвідчення громадянина України оформляється і надається особі, яка проживає в Україні, Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами за місцем проживання заявника або ЗДУ, у разі постійного проживання особи за кордоном, не пізніше десяти робочих днів з дати подання заявником документів, визначених у цій статті, на строк до двох років.
 
407. У разі закінчення строку дії тимчасового посвідчення громадянина України на який його було видано, видається нове тимчасове посвідчення у порядку, встановленому цим Законом для його видачі.
 
408. 3. На вимогу Уповноваженого органу або його територіальних підрозділів заявник зобов’язаний подати засвідчений у встановленому чинним законодавством порядку переклад тексту паспортного документа або документа, що його замінює та посвідчує особу заявника, українською мовою.
 
409. 4. Тимчасове посвідчення громадянина України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м’якої обкладинки, 8 сторінок та сторінки даних.
 
410. 5. Під час видачі тимчасового посвідчення громадянина України повертається паспортний документ особи або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника.
 
411. 6. До тимчасового посвідчення громадянина України вносяться така інформація:
 
412. назва держави;
 
413. назва документа;
 
414. ім’я особи;
 
415. стать;
 
416. громадянство;
 
417. дата народження;
 
418. порядковий номер запису в ДІС;
 
419. місце народження;
 
420. номер документа;
 
421. дата закінчення строку дії документа;
 
422. орган, що видав документ (код);
 
423. відцифрований образ особи;
 
424. відцифрований підпис особи.
 
425. 7. До тимчасового посвідчення громадянина України, за письмовим клопотанням заявника, може бути внесена також додаткова змінна інформація, передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.
 
426. 8. Тимчасове посвідчення громадянина України містить напис українською та англійською мовами "Тимчасове посвідчення громадянина України є власністю України".
 
427. 9. Оформлення і видача замість втраченого або викраденого та обмін тимчасового посвідчення громадянина України проводяться Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами за місцем проживання особи заявника в Україні, а у разі постійного проживання особи заявника за кордоном - ЗДУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
428. 10. Тимчасове посвідчення громадянина України здається Уповноваженому органу або його територіальним підрозділам за місцем проживання в Україні заявника, а у разі постійного проживання заявника за кордоном - ЗДУ одночасно з документом, що підтверджує припинення особою іноземного громадянства, або з декларацією про відмову від іноземного громадянства, а заявнику видається довідка про реєстрацію особи громадянином України для подальшого оформлення посвідчення громадянина України або паспортної картки.
 
429. Стаття 21. Соціальне посвідчення
 
430. 1. Соціальне посвідчення є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження факту надання їй певних соціальних пільг, послуг, витрат та інших соціальних гарантій.
 
431. 2. Соціальне посвідчення виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.
 
432. На лицьовій стороні картки інформація розміщується у такій послідовності:
 
433. назва держави;
 
434. назва центрального органу виконавчої влади/іншого центрального органу виконавчої влади;
 
435. назва документа;
 
436. ім'я особи;
 
437. порядковий номер запису в ДІС;
 
438. відцифрований підпис особи;
 
439. На лицьовому боці картки розміщується відцифрований образ особи.
 
440. На зворотному боці картки зазначається:
 
441. назва органу, де зареєстровано інформацію про особу;
 
442. код органу, де зареєстровано інформацію про особу;
 
443. дата реєстрації.
 
444. Усі написи на лицьовій та зворотній стороні соціального посвідчення виконуються українською мовою.
 
445. Соціальне посвідчення містить безконтактний електронний носій інформації, на який записується персональна інформація про пред’явника документа, у тому числі біометрична. На електронному носії активуються соціальний та платіжний додатки. При цьому, платіжний додаток активується виключно за бажанням особи.
 
446. 3. Оформлення, видача, обмін соціального посвідчення здійснюється Уповноваженим суб’єктом протягом 10 робочих днів з дня подання особою необхідних документів, передбачених законами України.
 
447. 4. Правила оформлення та видачі соціального посвідчення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
448. 5. Соціальне посвідчення є безстроковим.
 
449. Стаття 22. Посвідчення застрахованої особи
 
450. 1. Посвідчення застрахованої особи є документом, що посвідчує спеціальний статус особи в частині підтвердження права застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Право на отримання посвідчення застрахованої особи мають особи, які відповідно до законодавства України підлягають будь-якому виду загальнообов'язкового державного соціального страхування та зареєстровані в органах Уповноваженого суб’єкта.
 
451. 2. Посвідчення застрахованої особи виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні посвідчення застрахованої особи інформація розміщується в такій послідовності:
 
452. назва держави;
 
453. назва органу Пенсійного фонду України;
 
454. назва документа;
 
455. номер документа;
 
456. ім'я особи;
 
457. дата і місце народження;
 
458. стать;
 
459. дата видачі документа;
 
460. порядковий номер запису в ДІС;
 
461. орган, що видав документ (код);
 
462. відцифрований підпис посадової особи органу реєстрації;
 
463. відцифроване зображення печатки органу.
 
464. На зворотній стороні посвідчення застрахованої особи розміщується текс українською мовою відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.
 
465. Всі написи в посвідченні застрахованої особи виконуються українською мовою.
 
466. Номер посвідчення застрахованої особи повинен збігатись з ідентифікаційним номером платника податків та інших обов'язкових платежів.
 
467. 3. Оформлення та видача особам посвідчення застрахованої особи здійснюється органами Уповноваженого суб’єкта протягом 10 робочих днів з дати прийняття органами Уповноваженого суб’єкта необхідних документів передбачених законами України для певної категорії застрахованих осіб.
 
468. 4. Посвідчення застрахованої особи є безстроковим.
 
469. Стаття 23. Пенсійне посвідчення
 
470. 1. Пенсійне посвідчення є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус в частині призначення громадянину пенсії.
 
471. 2. Пенсійне посвідчення виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні пенсійного посвідчення інформація розміщується в такій послідовності:
 
472. назва держави;
 
473. орган, що видав документ (код);
 
474. назва документа та його номер;
 
475. ім'я особи;
 
476. дата і місце народження;
 
477. стать;
 
478. номер особового рахунку;
 
479. дата видачі документа;
 
480. порядковий номер запису в ДІС;
 
481. відцифрований підпис посадової особи органу реєстрації;
 
482. відцифроване зображення печатки органу реєстрації.
 
483. У лівій частині лицьової сторони пенсійного посвідчення розміщується відцифрований образ особи.
 
484. На зворотній стороні пенсійного посвідчення розміщується серія та номер бланка документа та текст українською мовою відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.
 
485. Всі написи в пенсійному посвідченні виконуються українською мовою.
 
486. 3. Оформлення та видача пенсійного посвідчення здійснюється органами Уповноваженого суб’єкта протягом 10 робочих днів з дати прийняття органами Уповноваженого суб’єкта необхідних документів, передбачених законами України.
 
487. 4. У разі виникнення підстав, внаслідок яких особа втрачає право на відповідний вид державної пенсії, видане їй пенсійне посвідчення вилучається органом, який його видав.
 
488. Стаття 24. Посвідчення особи з інвалідністю
 
489. 1. Посвідчення особи з інвалідністю є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус в частині підтвердження того, що вона є особою зі стійким розладом функцій організму, зумовлених захворюванням, наслідком травм або уродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдіяльності, необхідності в соціальній допомозі і захисті, що встановлюються у порядку та у спосіб, передбачений законодавством України про соціальну захищеність інвалідів в Україні.
 
490. 2. Посвідчення особи з інвалідністю виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні посвідчення особи з інвалідністю інформація розміщується в такій послідовності:
 
491. назва держави;
 
492. назва документа;
 
493. номер документа;
 
494. ім'я особи;
 
495. стать;
 
496. дата народження;
 
497. порядковий номер запису в ДІС;
 
498. відцифрований підпис особи.
 
499. У лівій частині лицьової сторони посвідчення особи з інвалідністю розміщується відцифрований образ особи.
 
500. На зворотній стороні посвідчення особи з інвалідністю реквізити документа та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:
 
501. група інвалідності/категорія "дитина-інвалід";
 
502. орган, що видав документ (код);
 
503. дата видачі документа;
 
504. посада та підпис посадової особи органу, що видала документ.
 
505. Всі написи в посвідченні особи з інвалідністю виконуються українською мовою.
 
506. 3. Оформлення та видача посвідчення особи з інвалідністю здійснюється Уповноваженими суб’єктами протягом 10 робочих днів з дати прийняття цими суб’єктами документів, передбачених законами України.
 
507. 4. Особам, яким групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безстрокові посвідчення, іншим - на період (строк) встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності видається нове посвідчення особи з інвалідністю.
 
508. 5. Особам до вісімнадцяти років, яким категорія "дитина-інвалід", встановлено без терміну перегляду - видається посвідчення особи з інвалідністю до досягнення такою особою вісімнадцяти річного віку, іншим - на період (строк) встановлення категорії "дитина-інвалід".
 
509. У разі продовження чи зміни строку, на який встановлюється категорія "дитина-інвалід", видається нове посвідчення особи з інвалідністю.
 
510. 6. У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус особи з інвалідністю, видане їй раніше посвідчення особи з інвалідністю вилучається органом, що його видав, та підлягає знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
511. Стаття 25. Посвідчення водія
 
512. 1. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус в частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
 
513. 2. Посвідчення водія виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні посвідчення водія інформація розміщується в такій послідовності:
 
514. назва держави;
 
515. назва документа;
 
516. 1. прізвище;
 
517. 2. ім'я та по батькові;
 
518. 3. дата і місце народження;
 
519. 4а. дата видачі;
 
520. 4b. дата закінчення строку дії;
 
521. 4с. назва органу, що видав посвідчення;
 
522. 5. серія і номер посвідчення;
 
523. 7. підпис власника;
 
524. 9. категорія;
 
525. Особливі відмітки.
 
526. У лівій частині лицьової сторони посвідчення водія розміщується відцифрований образ особи.
 
527. На зворотній стороні посвідчення водія ліворуч друкуються номери та назви полів відповідно до інформації, яка вноситься з лицьової сторони посвідчення водія зазначається:
 
528. 1. прізвище;
 
529. 2. ім'я, по батькові;
 
530. 3. дата і місце народження;
 
531. 4а. дата видачі посвідчення;
 
532. 4b. дата закінчення строку дії;
 
533. 4с. назва органу, що видав посвідчення;
 
534. 5. серія і номер посвідчення;
 
535. 7. підпис власника;
 
536. 9. категорія;
 
537. 10. "Категорія діє з";
 
538. 11. "Категорія діє до";
 
539. 12. обмеження.
 
540. У нижній частині зворотної сторони посвідчення водія зазначається порядковий номер запису в ДІС.
 
541. Праворуч друкується таблиця, в якій зазначаються категорії транспортних засобів з піктограмами та інформація про категорію транспортного засобу особи, якій видається посвідчення водія, строки дії категорії та обмеження.
 
542. Назва держави і назва документа виконується українською, російською, англійською і французькою мовами. Інформація про прізвище та ім’я особи виконується українською мовою та латинськими літерами. Всі інші написи в посвідченні водія виконуються українською і англійською мовами.
 
543. 3. Оформлення та видача посвідчення водія здійснюється структурними підрозділами Головного розпорядника ДІС в строк до п’яти робочих днів з дня подання необхідних документів.
 
544. 4. Після закінчення терміну дії посвідчення водія проводиться його заміна (у разі пред’явлення старого посвідчення) з урахуванням особливостей, передбачених чинним законодавством України про дорожній рух.
 
545. 5. Посвідчення водія видається із строком дії, який встановлюється відповідно до вимог міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
546. Стаття 26. Документ, що посвідчує особу військовослужбовця
 
547. 1. Документ, що посвідчує особу військовослужбовця є документом, що посвідчує особу та визначає її спеціальний статус у частині належності особи до військової служби, служби в запасі та військового обов'язку.
 
548. 2. Документ, що посвідчує особу військовослужбовця, виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, що складається з м’якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
 
549. На лицьовій стороні обкладинки документа, що посвідчує особу військовослужбовця виконується зображення Малого Державного Герба України, напис назви документа та назви Міністерства оборони України, що здійснює його оформлення та видачу.
 
550. На лицьовій стороні сторінки даних інформація розміщуються в такій послідовності:
 
551. назва держави;
 
552. назва документа;
 
553. номер документа;
 
554. ім'я особи;
 
555. громадянство;
 
556. дата народження;
 
557. порядковий номер запису в ДІС;
 
558. стать;
 
559. місце народження;
 
560. особистий номер військовослужбовця (якщо такий є);
 
561. відцифрований підпис особи;
 
562. орган, що видав документ (код);
 
563. дата видачі документа;
 
564. звання та відцифрований підпис посадової особи органу, що видала документ.
 
565. У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.
 
566. На першу сторінку документа вноситься така інформація про особу:
 
567. освіта;
 
568. основна цивільна спеціальність особи.
 
569. Компонування інформації на інших сторінках документа, що посвідчує особу військовослужбовця здійснюється відповідно до опису, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 
570. Усі написи у документі, що посвідчує особу військовослужбовця, виконуються українською мовою.
 
571. 3. Порядок оформлення, видачі документа, що посвідчує особу військовослужбовця, та їх види визначається Міністерством оборони України у порядку, визначеному законодавством України.
 
572. Стаття 27. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон
 
573. 1. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за її кордоном.
 
574. 2. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є власністю України.
 
575. 3. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м’якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.
 
576. На обкладинці посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон виконується зображення малого Державного Герба України, напис назви держави українською мовою та назви документа українською і англійською мовами.
 
577. На сторінці даних інформація розміщуються в такій послідовності:
 
578. назва держави;
 
579. назва документа:
 
580. тип документа;
 
581. код держави;
 
582. номер документа;
 
583. ім'я особи;
 
584. дата народження;
 
585. порядковий номер запису в ДІС;
 
586. стать;
 
587. місце народження;
 
588. дата видачі документа;
 
589. орган, що видав документ (код);
 
590. дата закінчення строку дії документа;
 
591. відцифрований підпис особи.
 
592. У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.
 
593. На першій сторінці посередині впоперек угорі надруковано українською та англійською мовами слова: "Цей документ є власністю України і не посвідчує громадянства пред'явника", нижче - текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.
 
594. Друга і третя сторінки посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон призначені для інформації про дітей, які є особами без громадянства і разом з особою виїжджають за кордон без документів для виїзду за кордон та інформація про яких вноситься на підставі підтверджуючих документів, що подаються особою. Четверта сторінка - для особливих відміток. Сторінки з п'ятої по шістнадцяту призначені для проставляння віз і відміток щодо перетинання особою державного кордону.
 
595. На четверту сторінку посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон вноситься додаткова інформація про особу на підставі її особистої заяви та відповідних підтверджуючих документів.
 
596. 4. Оформлення та видача посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 15 робочих днів з дня прийняття Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами необхідних документів, передбачених законодавством України.
 
597. Строк дії посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон становить три роки.
 
598. Стаття 28. Посвідка на постійне проживання
 
599. 1. Посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства, яка іммігрувала в Україну на постійне проживання.
 
600. 2. Посвідка є власністю України.
 
601. Посвідка на постійне проживання виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м’якої обкладинки, 12 сторінок та сторінки даних. На лицьовій стороні обкладинки посвідки виконується зображення малого Державного Герба України, напис назви держави та документа українською мовою.
 
602. На лівому форзаці українською мовою надруковано напис: "Посвідка є власністю України" і текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.
 
603. На сторінці даних посвідки на постійне проживання інформація розміщуються в такій послідовності:
 
604. назва держави;
 
605. назва документа;
 
606. тип документа;
 
607. код держави;
 
608. номер документа;
 
609. ім'я особи;
 
610. громадянство;
 
611. дата народження;
 
612. порядковий номер запису в ДІС;
 
613. стать;
 
614. місце народження;
 
615. дата видачі документа;
 
616. орган, що видав документ (код);
 
617. дата закінчення строку дії документа;
 
618. відцифрований підпис особи.
 
619. У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.
 
620. Перша сторінка посвідки на постійне проживання призначена для внесення серії та номеру паспортного документа особи, назви країни, де народилась особа (країна походження), зазначення останнього місця проживання особи до прибуття в Україну та особистого підпису особи.
 
621. Сторінки з другої по четверту призначені для інформації про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку та прибули в Україну разом з особою, інформація про яких вноситься на підставі підтверджуючих документів, що подаються особою на вимогу Уповноваженого органу або його територіальних підрозділів. Сторінки з дев’ятої по дванадцяту призначені для особливих відміток про особу.
 
622. На правому форзаці англійською мовою повторюється текст надрукований на лівому форзаці.
 
623. 3. Оформлення та видача посвідки на постійне проживання здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 15 робочих днів з дати прийняття Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами документів, що передбачені законодавством України.
 
624. 4. Посвідка на постійне проживання видається строком на один рік.
 
625. Стаття 29. Посвідка на тимчасове проживання
 
626. 1. Посвідка на тимчасове проживання є документом, що підтверджує право іноземця та особи без громадянства на тимчасове проживання в Україні, з підстав визначених законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, обов’язковість на які надана Верховною Радою України.
 
627. 2. Посвідка на тимчасове проживання є власністю України.
 
628. Посвідка на тимчасове проживання виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м’якої обкладинки, 8 сторінок та сторінки даних.
 
629. На лицьовій стороні обкладинки посвідки на тимчасове проживання виконується зображення малого Державного Герба України, напис назви держави та назви документа українською і англійською мовами.
 
630. На сторінці даних посвідки на тимчасове проживання інформація розміщуються в такій послідовності:
 
631. назва держави;
 
632. назва документа;
 
633. тип документа;
 
634. код держави;
 
635. номер документа;
 
636. ім'я особи;
 
637. громадянство;
 
638. дата народження;
 
639. порядковий номер запису в ДІС;
 
640. стать;
 
641. місце народження;
 
642. дата видачі документа;
 
643. орган, що видав документ (код);
 
644. дата закінчення строку дії документа;
 
645. відцифрований підпис особи.
 
646. У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.
 
647. Перша сторінка посвідки на тимчасове проживання призначена для внесення серії і номеру паспортного документа особи, назви країни, де народилась особа (країна походження), зазначення останнього місця проживання особи до прибуття в Україну, підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання, назви підприємства, установи, організації, та особистого підпису особи пред’явника посвідки на тимчасове проживання.
 
648. Сторінки з другої по четверту призначені для зазначення місця проживання особи, інформація про яке здійснюється на підставі підтверджуючих документів, які подаються особою на вимогу Уповноваженого органу або його територіальних підрозділів. Сторінки з п’ятої по восьму призначені для особливих відміток про особу.
 
649. 3. Оформлення та видача посвідки на тимчасове проживання здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 15 робочих днів з дати прийняття Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами документів, що передбачені законодавством України.
 
650. Посвідка видається строком на один рік.
 
651. Стаття 30. Посвідчення біженця
 
652. 1. Посвідчення біженця є документом, що посвідчує особу та її статус в частині підтвердження факту надання їй в Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених законодавством України.
 
653. 2. Посвідчення біженця є власністю України.
 
654. Посвідчення біженця виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м’якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних. На лицьовій стороні обкладинки виконується напис назви держави, зображення малого Державного Герба України, напис назви документа.
 
655. На лівому форзаці надруковано текст: "Цей документ посвідчує особу та підтверджує факт надання їй в Україні статусу біженця".
 
656. На сторінці даних, інформація розміщуються в такій послідовності:
 
657. відцифрований образ особи;
 
658. ім'я особи;
 
659. дата народження
 
660. громадянство;
 
661. відцифрований підпис біженця;
 
662. держава постійного проживання біженця;
 
663. стать;
 
664. сімейний стан;
 
665. рішення органу про надання особі статусу біженця;
 
666. дата закінчення строку дії документа;
 
667. орган, що видав документ (код);
 
668. порядковий номер запису в ДІС;
 
669. місце проживання.
 
670. Сторінки з третьої по п’яту призначені для внесення інформації про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку та вклеювання фотокартки дитини.
 
671. Відомості про дітей заносяться до посвідчення біженця одного з батьків на підставі підтверджуючих документів, що подаються біженцем на вимогу Уповноваженого органу або його територіального підрозділу. У посвідченні другого з батьків зазначається номер посвідчення, до якого вони занесені.
 
672. У разі відсутності батьків, відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення біженця діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей (дитини).
 
673. 3. Оформлення та видача посвідчення біженця здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 15 робочих днів з дати прийняття Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами рішення про надання іноземцю або особі без громадянства в Україні статусу біженця.
 
674. 4. Посвідчення біженця видається строком на шість місяців.
 
675. Стаття 31. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон
 
676. 1. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, яка отримала статус біженця в Україні, та надає їй право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
 
677. 2. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон є власністю України.
 
678. Документ виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м’якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.
 
679. На лицьовій стороні обкладинки виконується зображення малого Державного Герба України, напис назви держави та назви документа.
 
680. На сторінку даних інформація вносяться у такій послідовності:
 
681. назва держави;
 
682. назва документа;
 
683. тип документа;
 
684. код держави;
 
685. номер документа;
 
686. ім'я особи;
 
687. громадянство;
 
688. дата народження;
 
689. порядковий номер запису в ДІС;
 
690. стать;
 
691. місце народження;
 
692. дата видачі документа;
 
693. орган, що видав документ (код);
 
694. дата закінчення строку дії документа;
 
695. відцифрований підпис особи.
 
696. У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.
 
697. На першій сторінці впоперек друкується текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 10 цього Закону, а також зазначається, що документ є власністю України.
 
698. На сторінках другій та третій розміщуються відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку з вклеєними фотокартками, які є біженцями і виїжджають за межі України разом з пред'явником документа без документів для виїзду за кордон.
 
699. Відомості про дітей заносяться до проїзного документу біженця для виїзду за кордон одного з батьків на підставі підтверджуючих документів, що подаються біженцем на вимогу Уповноваженого органу або його територіального підрозділу. У проїзному документі біженця для виїзду за кордон другого з батьків, зазначається номер проїзного документу, до якого вони занесені.
 
700. У разі відсутності батьків відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до проїзного документу біженця для виїзду за кордон діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей (дитини).
 
701. Сторінка четверта призначена для особливих відміток.
 
702. Сторінки з п’ятої по шістнадцяту призначені для віз і відміток про перетинання державного кордону особою.
 
703. 3. Оформлення та видача документа здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 15 робочих днів з дати звернення заявника на отримання такого виду документа. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон видається на строк дії посвідчення біженця, за умови, що останній виданий на строк не менший, ніж три місяці.
 
704. Стаття 32. Дозвіл на працевлаштування
 
705. 1. Дозвіл на працевлаштування є документом, що видається іноземному громадянину або особі без громадянства, яка має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, у порядку та у спосіб, передбаченому законодавством України про працю.
 
706. 2. Дозвіл на працевлаштування виготовляється в формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні дозволу інформація розміщуються в такій послідовності:
 
707. орган, що видав документ (код);
 
708. назва документа;
 
709. номер документа;
 
710. ім'я особи;
 
711. громадянство;
 
712. дата народження;
 
713. номер документа, що посвідчує особу;
 
714. порядковий номер запису у ДІС;
 
715. строк дії документу;
 
716. відцифрований підпис пред‘явника.
 
717. У лівій частині лицьової сторони дозволу розміщується відцифрований образ особи.
 
718. На зворотній стороні дозволу на працевлаштування зазначаються найменування роботодавця, посада за фахом, на яку приймається особа, на ім’я якої видано документ, та особливі відмітки.
 
719. Усі написи на лицьовій та зворотній сторонах дозволу на працевлаштування виконуються українською мовою, а ім‘я особи - відповідно до вимог цього Закону.
 
720. 3. Оформлення та видача дозволів на працевлаштування здійснюється Державною службою зайнятості України Міністерства соціальної політики України або центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації всіх форм власності та видів господарювання, які запросили іноземного громадянина або особу без громадянства на певну посаду (за фахом), протягом 10 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів, передбачених законодавством України.
 
721. 4. Дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземним громадянам, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, виключно у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
722. 5. Дозвіл на працевлаштування видається на строк до одного року. На повний строк найму дозволи на працевлаштування видаються працівникам, що належать до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії" (керівний персонал та спеціалісти) та категорії "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні".
 
723. Стаття 33. Картка мігранта
 
724. 1. Картка мігранта є документом, що оформлюється іноземному громадянину або особі без громадянства, з метою створення та управління національною системою ідентифікації мігрантів.
 
725. 2. Карта мігранта має загальний стандарт і формат для міжнародного документа посвідчення особи мігранта, за допомогою якого здійснюється контроль переміщення мігрантів через кордон, верифікації інформації про мігрантів через національну і міжнародні бази даних правоохоронних органів, отримання статистичних даних з метою вирішення питання соціального забезпечення та оподаткування мігрантів.
 
726. 3. Картка мігранта виготовляється в формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовій стороні картки мігранта інформація розміщуються в такій послідовності:
 
727. орган, що видав документ (код);
 
728. назва документа;
 
729. номер документа;
 
730. ім'я особи;
 
731. громадянство;
 
732. дата народження;
 
733. номер документа, що посвідчує особу;
 
734. порядковий номер запису в ДІС;
 
735. строк дії документа;
 
736. відцифрований підпис пред‘явника.
 
737. У лівій частині лицьової сторони картки мігранта розміщується відцифрований образ особи.
 
738. Термін дії картки мігранта становить один рік.
 
739. Усі написи на лицевій та зворотній сторонах картки мігранта виконуються українською та англійською мовами, а ім’я особи - відповідно до вимог цього Закону.
 
740. 4. Оформлення та видача картки мігранта здійснюється Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами протягом 10 робочих днів з дня прийняття Уповноваженим органом або його територіальними підрозділами документів, передбачених законодавством України.
 
741. Стаття 34. Відомчі автоматизовані системи обліку документів
 
742. 1. Для обліку виданих документів, уповноважені суб’єкти, визначені згідно із цим Законом, ведуть відомчі автоматизовані системи обліку документів, в яких міститься інформація про видані документи.
 
743. 2. Порядок взаємодії між Уповноваженими суб’єктами, вид і обсяг інформації, надання якої необхідне для здійснення повноважень з документування населення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
744. Розділ ІІІ. Державна інформаційна система РЕЄСТРАЦІЙНОГО обліку фізичних осіб та їх документування
 
745. Стаття 35. Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування
 
746. 1. Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (далі - ДІС) -електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки і використання визначеної цим Законом інформації про видані особі документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, з забезпеченням її ідентифікації.
 
747. Стаття 36 Структура ДІС
 
748. 1. ДІС є функціонально єдиною системою, що складається з Головного та резервного обчислювальних центрів ДІС, Державного центру персоналізації документів та вузлів Уповноважених суб’єктів.
 
749. Стаття 37. Засади функціонування ДІС
 
750. 1. Функціонування ДІС, забезпечується Головним розпорядником ДІС через Уповноважений орган.
 
751. 2. Функціонування ДІС на кожному з рівнів забезпечується уніфікованими програмно-технічними комплексами.
 
752. 3. Головний розпорядник ДІС забезпечує накопичення, актуалізацію, перевірку інформації та надає дозвіл на персоналізацію документів, заявки на отримання яких надходять захищеними каналами зв'язку від Уповноважених суб’єктів.
 
753. 4. Головний розпорядник ДІС через Уповноважений орган виконує:
 
754. належне внесення до ДІС інформації, координацію відповідної роботи;
 
755. надання фізичним особам чи їх законним представникам та Уповноваженим суб’єктам інформації з ДІС в порядку, встановленому законами України;
 
756. обслуговування та облік Уповноважених суб’єктів, організацію контролю за доступом до інформації ДІС;
 
757. збереження інформації ДІС від несанкціонованого доступу, незаконної обробки;
 
758. інформаційну взаємодію з відомчими інформаційними (автоматизованими) системами Уповноважених суб’єктів;
 
759. виконання інших функцій і завдань, відповідальність за виконання яких покладена на нього;
 
760. виконання функцій замовника товарів, робіт і послуг з розроблення, виробництва, постачання і технічного супроводження програмно-технічних комплексів, обладнання, витратних матеріалів, інших товарів для забезпечення створення і функціонування ДІС;
 
761. організацію розроблення, оформлення та подання на затвердження технічного опису та зразків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
 
762. організацію виготовлення, обліку і обігу бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та їх централізовану персоналізацію.
 
763. 5. Головний обчислювальний центр ДІС забезпечує накопичення змін інформації про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, видані особі, в хронологічному порядку. Резервний обчислювальний центр ДІС забезпечує надійність збереження інформації центральної бази даних ДІС шляхом дублювання інформації.
 
764. Стаття 38. Інформація ДІС
 
765. 1. До ДІС обов’язково вноситься така інформація про особу:
 
766. 1) ім'я фізичної особи;
 
767. 2) дата народження/смерті;
 
768. 3) місце народження;
 
769. 4) стать;
 
770. 5) дата внесення інформації про особу до ДІС;
 
771. 6) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших законних представників;
 
772. 7) відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
 
773. 8) реквізити документів, що видані особі (серія, номер, дата видачі та орган, що видав документ, строк дії документа);
 
774. 9) відомості про смерть особи або про визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
 
775. 10) відцифрований зразок підпису особи;
 
776. 11) відцифрований образ особи;
 
777. 12) додаткова змінна інформація, що передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.
 
778. 2. У разі відсутності окремих персональних даних (інформації про особу) вноситься відмітка про їх відсутність.
 
779. 3. Інформація в ДІС зберігається для визначених цим Законом цілей та не використовується у спосіб, несумісний з цими цілями.
 
780. 4. Інформація, що зазнавала змін, зберігається у попередній редакції з відповідною приміткою як допоміжна інформація ДІС.
 
781. 5. Забороняється вносити до ДІС інформацію, не передбачену цим Законом.
 
782. Стаття 39. Гарантії захисту і безпеки інформації ДІС
 
783. 1. Державна служба України з питань захисту персональних даних Міністерства юстиції України забезпечує взаємодію Уповноважених суб’єктів щодо захисту персональних даних, що вносяться та зберігаються в ДІС та ВАСОД.
 
784. 2. Державна служба України з питань спеціального зв’язку і захисту інформації здійснює відповідні технічні та організаційні заходи щодо захисту цілісності баз даних ДІС, його технологічного і програмного забезпечення, захисту інформації ДІС від випадкового чи незаконного знищення, спотворення, втрати, несанкціонованого надання чи доступу.
 
785. 3. Занесена до ДІС інформація є конфіденційною інформацією. Нерозголошення цієї інформації гарантується державою.
 
786. 4. Занесена до ДІС інформація поширюється в порядку, встановленому законами України для конфіденційної інформації.
 
787. Режим конфіденційності даних ДІС знімається у випадку знеособлення інформації з метою підготовки інформації на запити Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для виконання їх повноважень і з метою забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також розроблення та реалізації державної (регіональної) політики. Дозвіл на зняття конфіденційності інформації надається у порядку, встановленому законами України.
 
788. 5. Особам, які працюють з базами даних ДІС, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.
 
789. Стаття 40. Права фізичних осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесено до ДІС
 
790. 1. Кожна фізична особа, персональні дані (інформація про особу) якої внесено до ДІС, має право на:
 
791. 1) отримання інформації про місцезнаходження органів ДІС;
 
792. 2) отримання інформації про наявність запису в ДІС, що її стосується;
 
793. 3) вимогу щодо поновлення і виправлення інформації про неї;
 
794. 4) забезпечення захисту своїх прав, якщо її запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не було задоволено;
 
795. 5) отримання довідки про внесення інформації до ДІС або витягу з ДІС;
 
796. 6) отримання від уповноважених суб’єктів на безоплатній основі повідомлення про кожен випадок звернення щодо передачі інформації про неї з ДІС;
 
797. 2. Перелік прав, передбачений частиною першою цієї статті, не є вичерпним. Законами України можуть бути передбачені інші права.
 
798. Стаття 41. Порядок ведення ДІС
 
799. 1. Внесення інформації до ДІС здійснюється за дорученням Головного розпорядника ДІС за зверненням заявника та на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання (перебування), а також інформації Міністерств або інших центральних органів виконавчої влади, що оформлюють документи.
 
800. У разі, якщо внесення інформації про особу до ДІС здійснюється вперше, автоматично формується порядковий номер запису в ДІС та фіксується час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).
 
801. Мовою ведення ДІС є українська мова.
 
802. Ведення ДІС, виготовлення і персоналізація документів здійснюються згідно з вимогами міжнародних стандартів та відповідних державних стандартів до друкованих знаків для їх оптичного розпізнавання.
 
803. Внесення до ДІС та до документів імені фізичної особи, найменування місця народження, проживання чи перебування особи, здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. На письмове прохання іноземця або особи без громадянства, внесення імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до їх написання у документах, виданих органами влади іноземної держави. Відображення імені іноземців та осіб без громадянства українською мовою здійснюється у зворотному порядку.
 
804. Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізитів у зоні візуальної перевірки документів заповнюються українською і англійською мовами, за виключенням випадків, встановлених цим Законом.
 
805. 2. Внесення до ДІС передбаченої цим Законом інформації здійснюється у таких випадках:
 
806. 1) при оформленні документів, якщо на цей час інформація не була внесена до ДІС або якщо зазначена інформація змінилася;
 
807. 2) при реєстрації місця проживання (перебування) особи.
 
808. 3. Для внесення інформації до ДІС за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується Головним розпорядником ДІС.
 
809. 4. За внесення інформації до ДІС плата не стягується.
 
810. 5. У внесенні інформації до ДІС може бути відмовлено, якщо:
 
811. внесення інформації не передбачено цим Законом;
 
812. у заявника відсутні необхідні документи, що підтверджують інформацію, яка вноситься до ДІС;
 
813. під час перевірки інформації було виявлено її недостовірність;
 
814. заявник згідно із законами України не має права звертатися щодо внесення відповідної інформації.
 
815. 6. Відмова заявнику у внесенні інформації до ДІС, в тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена в порядку, встановленому чинним законодавством України.
 
816. Стаття 42. Отримання інформації з ДІС
 
817. 1. Право на отримання інформації з ДІС здійснюється у порядку, встановленому законами України.
 
818. Стаття 43. Довідка про внесення інформації до ДІС
 
819. 1. Довідка про внесення інформації до ДІС видається Уповноваженим суб’єктом за письмовим зверненням заявника протягом одного робочого дня.
 
820. 2. Довідка повинна містити:
 
821. назву;
 
822. назву (код) органу, що видав довідку;
 
823. реквізити довідки;
 
824. персональні дані, що внесені до ДІС;
 
825. дату видачі довідки;
 
826. дату внесення інформації до ДІС;
 
827. порядковий номер запису в ДІС;
 
828. посаду, прізвище, ініціали і підпис керівника (його заступника) Уповноваженого органу або його територіальними підрозділами, що видав довідку. Підпис скріплюється печаткою органу, що видав довідку.
 
829. 3. Інформація про дату видачі довідки та її реквізити фіксується в базі даних органу, що видав довідку.
 
830. 4. Бланк довідки є бланком документа суворого обліку.
 
831. Стаття 44. Відповідальність за порушення законодавства про ДІС
 
832. 1. Посадові та службові особи Уповноважених суб’єктів за порушення вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законами.
 
833. 2. Дії або бездіяльність органів, їх посадових та службових осіб, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути оскаржені у суді в порядку, встановленому законом.
 
834. 3. Шкода, яка заподіяна органами їх посадовими та службовими особами, передбаченими частиною першою цієї статті фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.
 
835. 4. Особи, винні у внесенні до ДІС або документів завідомо неправдивої інформації про особу, що визначена цим Законом, несуть відповідальність, встановлену законом.
 
836. Розділ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
837. І. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
 
838. ІІ. Внести такі зміни до чинного законодавства:
 
839. 1. У Законі України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Голос України, 27.07.2010 р., N 137):
 
840. 1) У тексті Закону слова "паспорт або паспортний документ" замінити в усіх відмінках і числах словами "паспортна картка або паспортний документ іноземця";
 
841. 2) У тексті Закону слова "паспорт" замінити в усіх відмінках і числах словами "паспортна картка";
 
842. 3) абзац 2 частини 1 статті 3 після слів "Державного реєстру актів цивільного стану громадян" доповнити словами "та Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування в обсязі, визначеному Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України";
 
843. 4) у частині 10 статті 14 та частині 8 статті 15 слова "паспортах або паспортних документах" замінити словами "паспортних картках".
 
844. 2. В Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до N 51, ст.1122):
 
845. 1) статті 197, 198, 199, 200 та 201 викласти у такій редакції:
 
846. "Стаття 197. Проживання без паспортної картки
 
847. Проживання громадян, зобов'язаних мати паспортну картку, без паспортної картки або за недійсною паспортною карткою, проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування -
 
848. тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
849. Стаття 198. Умисне псування паспортної картки чи втрата її з необережності
 
850. Умисне псування паспортної картки або недбале зберігання паспортної картки, що спричинило її втрату -
 
851. тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
852. Стаття 199. Допущення проживання без паспортної картки
 
853. Допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортної картки або за недійсною паспортною карткою, або без реєстрації місця проживання чи перебування, а так само допущення громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб без паспортної картки або без реєстрації місця проживання чи перебування -
 
854. тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
855. Стаття 200. Прийняття на роботу без паспортної картки
 
856. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортної картки або з недійсною паспортною карткою,
 
857. тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
858. Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії,
 
859. тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
860. Стаття 201. Незаконне вилучення паспортної картки і прийняття її у заставу
 
861. Незаконне вилучення посадовими особами паспортної картки у громадян або прийняття цих документів у заставу
 
862. тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
 
863. 2) частини 1 та 2 статті 218 після цифр „196» доповнити цифрами "197 - 201";
 
864. 3) у статті 222:
 
865. а) у частині 1 виключити слова „порушення правил паспортної системи".
 
866. б) у пункті 1 частини 2 виключити цифри "197 - 201".
 
867. 3. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 3-4 (23.01.2004), ст.21):
 
868. 1) в абзаці 4 частини 4 статті 59 слово "паспорту" замінити словами "паспортної картки";
 
869. 2) в частині 4 статті 153 слова "паспорт", "паспорта" замінити у відповідних відмінках словами „паспортна картка"; слово "його" замінити словом "її".
 
870. 4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492):
 
871. 1) у пункті 6 частини 1 статті 256 слова "в паспорті" замінити словами "в паспортній картці";
 
872. 2) у частині 3 статті 256 слово "паспорта" замінити словами „паспортної картки".
 
873. 5. У Законі Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про мови в Українській РСР" (Відомості Верховної Ради, №45, ст.631).
 
874. 1) у назві та по всьому тексту Закону слова "Українській РСР" замінити на слово "Україна" у відповідних відмінках;
 
875. 2) по всьому тексту Закону слово "республіка" замінити на слово "держава" у відповідних відмінках;
 
876. 3) статтю 14 викласти в новій редакції:
 
877. "Стаття 14. Мова документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
 
878. Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, виконуються українською мовою.
 
879. У випадках, встановлених законами України, внесення до документів імені особи, найменувань місць народження, проживання чи перебування особи здійснюються українською мовою та латинськими літерами за відповідністю до українського алфавіту.
 
880. Найменування полів, інформації про особу, реквізити документів у зоні візуальної перевірки та машинозчитуваній зоні заповнюються українською і англійською мовами.".
 
881. 6. У Законі України "Про зайнятість населення" Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 169; 1993 р., № 2, ст. 3; 1994 р., № 45, ст. 408; 1996 р., № 3, ст. 11, № 9, ст. 42; 1997 р., № 8, ст. 62) внести такі зміни:
 
882. а) в другому реченні частини четвертої статті 2 слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки".
 
883. б) у статті 8 слова "у двадцятикратному розмірі» замінити словами "у стократному розмірі".
 
884. 7. У Законі України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 33, ст. 443):
 
885. у статті 35, частині четвертій статті 38 слова "паспорта" замінити словами "паспортної картки".
 
886. 8. У Законі України "Про приватизаційні папери" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст.352):
 
887. 1) в частині 2 статті 3 слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки"«;
 
888. 2) частину 4 статті 3 викласти у такій редакції:
 
889. "При видачі приватизаційних паперів громадянину в безконтактному електронному носії паспортної картки робиться відповідний запис".
 
890. 9. В частині 2 статті 12 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N1 (05.01.93), ст.1) слово "паспорт" замінити словами "паспортна картка".
 
891. 10. В частині 10 статті 35 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 3 (19.01.93), ст.17) слово "паспортів" замінити словами "паспортних карток".
 
892. 11. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N39 (28.09.93), ст.383):
 
893. 1) в абзаці 7 частини 3 статті 24 слово "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка";
 
894. 2) у частині 3 статті 43:
 
895. а) слово "паспортом" замінити словами "паспортною карткою";
 
896. б) після слів "посвідчення особи моряка" доповнити словами "посвідчення члена екіпажу";
 
897. в) слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка".
 
898. 3) у частині 2 статті 44 слово "паспортом" замінити словами "паспортною карткою";
 
899. 12. У Законі України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 18 (03.05.94), ст.101):
 
900. 1) в частині 1 статті 2 слова "проїзний документ дитини" замінити словами "посвідчення члена екіпажу";
 
901. 2) частину 2 статті 4 - виключити, у зв’язку з чим частини 3 та 4 вважати частинами 2 та 3;
 
902. 3) статтю 4 доповнити частиною 4 такого змісту:
 
903. "4. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення (в тому числі тимчасове), повернення державі, визнання недійсними, знищення документів для виїзду громадян України за кордон, у тому числі особливості оформлення та видачі документів для осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних, якщо це не визначено законом "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України".
 
904. 4) у статті 4:
 
905. а) в абзаці 5 слова "з можливістю продовження на такий же термін" - виключити;
 
906. б) частину 4 після слова "моряка" через кому доповнити словами "посвідчення члена екіпажу";
 
907. в) доповнити статтю частиною 5 такого змісту:
 
908. "5. Оформлення посвідчення особи на повернення в Україну здійснюється у встановленому законодавством порядку";
 
909. 13. Частину 3 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 1994, N23 (07.06.94), ст.161) викласти в такій редакції:
 
910. "Паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною".
 
911. 14. У Податковому кодексі України (Голос України, 04.12.2010 р., N 229-230):
 
912. 1) у тексті Кодексу слова "паспорт" замінити в усіх відмінках і числах словами "паспортна картка";
 
913. 2) у тексті Кодексу слова "і мають відмітку у паспорті" замінити словами "і мають відповідний запис у безконтактному електронному носії паспортної картки";
 
914. 3) в абзаці 3 пункту 63.6. статті 63 слова "У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби. " замінити словами "У безконтактному електронному носії паспортної картки зазначених осіб робиться відповідний запис про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за номером паспортної картки. Порядок внесення запису визначається Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та Кабінетом Міністрів України";
 
915. 4) пункт 70.10 статті 70 викласти в такій редакції:
 
916. "70.10. У безконтактному електронному носії паспортної картки на прохання такої особи можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру. Порядок внесення запису визначається законом "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та Кабінетом Міністрів України";
 
917. 5) у пункті 70.11 статті 70 слова "відмітки до паспорта" замінити словами "внесенні відповідного запису в електронний безконтактний носій паспортної картки";
 
918. 6) в абзаці 3 пункту 175.1 статті 175 слова "позначкою в паспорті" замінити словами "записом в електронному безконтактному носії паспортної картки".
 
919. 15. У пункті 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995, N 13 (28.03.95), ст.83) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки".
 
920. 16. У частині 4 статті 18 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (Відомості Верховної Ради України, 1995, N 23 (06.06.95), ст.183) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки".
 
921. 17. В підпункті 5 пункту "б" частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 24, ст.170) слова "громадянського стану" замінити словами "цивільного стану".
 
922. 18. В абзаці 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 32, ст.206) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки".
 
923. 19. У тексті Закону України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 14 (09.04.99), ст.81) слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка".
 
924. 20. У Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 36, ст. 299):
 
925. а) у пункті 13 статті 9 слово "звітності" замінити словами "обліку та звітності";
 
926. б) в абзаці 3 пункту 1 частини другої статті 10 слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки";
 
927. в) в частині 9 статті 19 слова "паспортних даних" замінити словами "даних паспортної картки".
 
928. 21. У Законі України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 13 (30.03.2001), ст.65):
 
929. 1) у абаці 9 частині 1 статті 1 слова "свідоцтво про належність до громадянства України - документ, який підтверджує належність особи віком до 16 років до громадянства України із зазначенням підстав його набуття" - виключити;
 
930. 2) у пункті 1 частини 1 статті 5 слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка";
 
931. 3) пункті 2 та пункт 5 частини 1 статті 5 - виключити;
 
932. 4) в зв’язку з цим пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8, 9 і 10 вважати пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 і 8;
 
933. 5) у пункті 7 частини 1 статті 24 слова "свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років)" замінити словами "паспортні картки"; слова "паспорти громадянина України", "проїзні документи дитини" - виключити;
 
934. 6) у пункті 8 частини 1 статті 24 слова "паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України" замінити словами "паспортні картки"; слова "проїзні документи дитини" - виключити;
 
935. 7) у пунктах 8 та 9 статті 25 слова слова "проїзні документи дитини" - виключити.
 
936. 22. В Законі України "Про обіг векселів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 24 (15.06.2001), ст.128):
 
937. 1) в абзаці 3 та 4 частини 3 статті 5 слова "паспортних даних" замінити словами "даних паспортної картки або паспортних документів іноземця"; слова "паспорта" замінити словами "паспортної картки або паспортних документів іноземця" слово "паспорт" замінити словами "паспортну картку або паспортний документ іноземця";
 
938. 23. У Законі України "Про організації роботодавців" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 32 (10.08.2001), ст.171):
 
939. 1) в абзацах 2 та 3 частини 4 статті 9 слова "її паспорта" замінити словами "її паспортної картки";
 
940. 2) у частині 3 статті 10 слова " (національного паспорта або документа, що його замінює) " замінити словами " (паспортної картки чи паспортних документів іноземця) ".
 
941. 24. У Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 47 (23.11.2001), ст.251) в частині 5 статті 15 слово "паспорту" замінити словами "паспортної картки чи паспортних документів іноземця".
 
942. 25. У Законі України "Про органи самоорганізації населення" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 48 (30.11.2001), ст.254) частину 3 статті 8 після слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспортних документів іноземця".
 
943. 26. Частину 3 статті 6 Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 15 (12.04.2002), ст.101) слова "паспорта або документа, який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані національного паспорта або документа, який його замінює) " замінити словами "паспортної картки або паспортних документів іноземця".
 
944. 27. У тексті Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 1 (03.01.2003), ст.2) слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки".
 
945. 28. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 31-32 (08.08.2003), ст.263):
 
946. 1) у тексті Закону слова "паспорт" замінити в усіх відмінках і числах словами "паспортна картка або паспортний документ іноземця";
 
947. 2) у тексті Закону слова "відмітку у паспорті" замінити словами "запис в електронному безконтактному носію паспортної картки";
 
948. 3) в частині 4 статті 42 та абзаці 2 частини 4 статті 45 слова "паспорт із відповідною відміткою" замінити словами "паспортну картку з відповідним записом в електронному безконтактному носію";
 
949. 29. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 47-48 (28.11.2003), ст.372):
 
950. пункт 3 частини 2 статті 54, абзаци 2 і 3 частини 1 статті 56, абзац 3 частини 1 статті 64 слова "паспортні дані" замінити словами „дані паспортної картки чи паспортних документів іноземця".
 
951. 30. В абзаці 5 частини 4 статті 14 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 1 (02.01.2004), ст.1) слова "паспорта власника (для нерезидентів - найменування та реквізити належним чином легалізованих документів, що відповідно до законодавства засвідчують особу) " замінити словами „паспортної картки або паспортного документа іноземця".
 
952. 31. Частину 4 статті 7 Закону України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004, N5 (30.01.2004), ст.35) після слів "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки або паспортних документів іноземця".
 
953. 32. У Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 15 (09.04.2004), ст. 232):
 
954. 1) у статті 3:
 
955. а) в абзаці 3 слова "на території якої" замінити словом "де"
 
956. б) абзац 7 викласти у такій редакції:
 
957. "реєстрація - внесення інформації до Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; ";
 
958. 2) у статті 6:
 
959. а) в абзаці 2 частини 2:
 
960. цифру "15" замінити цифрою "16";
 
961. друге речення після слова "заяву" через дефіс доповнити словами "анкету за встановленою формою"; слова "уповноваженого органу" замінити словами "органу реєстрації за місцем проживання особи";
 
962. б) в абзаці 3 частини 2 слова "паспортний документ" замінити словами "паспортну картку або паспортний документ іноземця";
 
963. в) в абзаці 3 частини 2 слова "Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України" - виключити;
 
964. г) частину 2 доповнити абзацом такого змісту:
 
965. "документи, що підтверджують право особи на проживання за обраним місцем проживання (документи про право власності на житло, договір найму, піднайму, оренди житлового приміщення та інші документи, передбачені чинним законодавством, що надають особі право на проживання)";
 
966. д) частину 4 після слова "заява" через дефіс доповнити словом "анкета";
 
967. е) частини 5 та 9 виключити;
 
968. 3) статті 8 та 9 виключити.
 
969. 33. В пункті 1 частині 2 статті 3 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 30-31, ст.382) слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка".
 
970. 34. У Законі України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" (Відомості Верховної Ради України, 2005, N 6, ст. 136):
 
971. в абзаці 2 та 3 частини сьомої статті 25 слова "паспорт" замінити словами "паспортну картку чи паспортний документ іноземця".
 
972. 35. У Декреті Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 13 (30.03.93), ст.113):
 
973. 1) підпункт "а" пункту 6 статті 3 викласти у такій редакції:
 
974. "а) за видачу паспортної картки у разі обміну, замість втраченого або пошкодженого - державне мито у розмірі 2 (двох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянина";
 
975. 2) у підпункті "б" пункту 6 статті 3 слова "продовження строку дії" замінити словом "обміну";
 
976. 3) підпункт "в" пункту 6 статті 3 виключити;
 
977. 4) у підпункті "г" пункту 6 статті 3 слова "продовження строку дії" замінити словом "обмін";
 
978. 5) підпункт "е" пункту 6 статті 3 виключити;
 
979. 6) у підпункті "ж" пункту 6 статті 3 слова "продовження строку дії" замінити словом "обмін";
 
980. 7) у підпункті "м" пункту 6 статті 3 слова "прописку громадян або" виключити;
 
981. 8) у підпункті "н" пункту 6 статті слова "продовження строку дії" замінити словами "або обмін";
 
982. 9) у пункті 17 частини 1 статті 4 слова "паспорта громадянина України" замінити словом "паспортної картки"; доповнити пункт такими словами: „батьки новонароджених дітей - при отриманні на дитину паспортної картки";
 
983. 10) доповнити частину 1 статті 4 пунктом 49 такого змісту:
 
984. "49) громадяни - за отримання паспортної картки вперше".
 
985. 11) статтю 6 доповнити абзацом третім наступного змісту:
 
986. "70% державного мита за дії, передбачені підпунктами "а", "б", "л" та "н" пункту 6 статті 3, направляються до спеціального фонду державного бюджету України і спрямовуються на створення та функціонування Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (ДІС).»
 
987. 36. Визнати такою, що втратила чинність Постанову Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 37, ст.545).
 
988. ІІІ. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
989. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом
 
990. прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
 
991. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
 
992. забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
993. забезпечити приведення міністерствами, іншими органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
 
994. Розділ V. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
995. 1. Документи, що підтверджують громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус, видані до набрання чинності цим Законом крім посвідчень водія, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов’язковій заміні.
 
996. Посвідчення водія, що були видані з використанням зразка бланка затвердженого органом виконавчої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік, припиняють свою дію з 1 січня 2014 року.
 
997. 2. Посвідчення громадянина України та Паспортні картки в обов’язковому порядку отримуються громадянами народженими після 31 грудня 2011 року.
 
998. 3. Норми законів України та інших нормативно-правових актів, що стосуються технічного опису та порядку впровадження документів, що передбачені цим Законом, діють в тій частині, що не суперечить положенням цього Закону.
 
999. 3. Встановити, що за видачу громадянам паспортної картки вперше державне мито не стягується.