Кількість абзаців - 238 Розмітка (ліва колонка)


"Про благодійництво та благодійні організації" (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 
2. Про благодійництво та благодійні організації
 
3. Цей Закон визначає загальні засади благодійної діяльності на території України, умови утворення, діяльності і припинення благодійних організацій, а також форми державної підтримки благодійної діяльності.
 
4.

 
5. Розділ І. Загальні положення
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
8. Бенефіціар (набувач благодійної допомоги) – фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, що одержує допомогу від благодійних організацій та інших благодійників для досягнення визначених цим Законом цілей;
 
9. Благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара;
 
10. Благодійна організація – юридична особа (товариство, фонд, установа), установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим законом, як основний вид діяльності такої юридичної особи. Благодійна організація може бути благодійником або бенефіціаром (набувачем благодійної допомоги);
 
11. Благодійний грант – допомога у формі коштів чи інших валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником;
 
12. Благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи кілька видів благодійної діяльності;
 
13. Меценатська діяльність – благодійна діяльність у сферах освіти, науки і наукових досліджень, культури та мистецтва, яка регулюється законами України;
 
14. Публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
 
15. Публічний доступ – право бенефіціарів користуватися творами або іншим майном для досягнення цілей благодійної діяльності без обов’язку надання будь-якої винагороди або компенсації власнику майна.
 
16. 2. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених Цивільним кодексом України, законами про оподаткування або іншими законами України, що не суперечать цьому Закону і законам про оподаткування.
 
17. Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність
 
18. 1. Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.
 
19. Розділ ІІ. Благодійна діяльність
 
20. Стаття 3. Цілі благодійної діяльності
 
21. 1. Цілями благодійної діяльності є сприяння визнанню, здійсненню або захисту прав, свобод та законних інтересів бенефіціарів у сферах:
 
22. 1) освіти;
 
23. 2) охорони здоров’я;
 
24. 3) охорони природного довкілля;
 
25. 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідації їх наслідків, допомоги потерпілим від катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також особам у кризових ситуаціях;
 
26. 5) опіки і піклування, законного представництва та правової допомоги;
 
27. 6) соціального забезпечення і соціальних послуг;
 
28. 7) культури та мистецтва, охорони культурно-історичної спадщини;
 
29. 8) науки та наукових досліджень;
 
30. 9) аматорського спорту і фізичної культури;
 
31. 10) прав людини і громадянина та основоположних свобод;
 
32. 11) розвитку територіальних громад;
 
33. 12) розвитку міжнародної співпраці України.
 
34. Стаття 4. Суб’єкти благодійної діяльності
 
35. 1. Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари благодійної діяльності.
 
36. 2. Обмеження щодо політичних партій та їх об’єднань, зареєстрованих кандидатів на виборні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування як суб’єктів благодійної діяльності визначаються законами України.
 
37. Стаття 5. Види благодійної діяльності
 
38. 1. Благодійники, спільно чи індивідуально, можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного чи кількох її видів:
 
39. 1) безплатна передача у власність майна, грошей, а також безплатне відступлення майнових прав;
 
40. 2) безплатна передача права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
 
41. 3) безплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
 
42. 4) безплатне надання послуг;
 
43. 5) благодійна спільна діяльність та інші контракти (договори) про благодійну діяльність;
 
44. 6) публічний збір благодійних пожертв;
 
45. 7) управління ендавментами;
 
46. 8) спадщини, заповідальні відкази і спадкові договори для благодійної діяльності.
 
47. 2. Відшкодування благодійними організаціями витрат інших бенефіціарів, пов’язаних із передачею майна і майнових прав, вказаних у частині 1 цієї статті, визнається благодійною діяльністю.
 
48. 3. Отримання бенефіціарами благодійної допомоги від благодійників-резидентів України не може бути підставою обмеження чи припинення будь-яких інших видів допомоги, виплат чи пільг, визначених законами України.
 
49. 4. Закони України можуть визначати додаткові види благодійної діяльності та особливості регулювання певних видів благодійної діяльності, зокрема, але не виключно, вказаних у статтях 6 – 14 цього Закону.
 
50. Стаття 6. Благодійна пожертва
 
51. 1. Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача бенефіціарам у власність речей, грошей, іншого майна, майнових прав благодійником для досягнення цілей благодійної діяльності, визначених цим Законом та правочином благодійника.
 
52. 2. Безповоротні разові чи періодичні внески учасників благодійних організацій, уповноважених ними осіб, а також членів органів управління визнаються благодійними пожертвами, якщо закони України або установчі документи благодійної організації не визначать інше.
 
53. 3. Благодійна пожертва може надаватися з однією чи кількома відкладальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб.
 
54. Благодійний грант може надаватися бенефіціарам зі скасувальною обставиною повернення благодійнику частини коштів або інших валютних цінностей, які фактично не було використано для певної благодійної діяльності протягом звітного періоду чи іншого визначеного право чином благодійника строку, який не може перевищувати 12 місяців. Частина благодійного гранту, що повертається благодійнику, визнається поворотною фінансовою допомогою.
 
55. 4. Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умови конкурсу можуть визначати дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, які не є пов’язаними особами благодійника.
 
56. 5. Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду, якщо одержання такої згоди неможливе, або в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.
 
57. Благодійник або уповноважені ним особи мають право контролювати цільове використання благодійної пожертви, в тому числі на користь третіх осіб.
 
58. Благодійники або їх правонаступники мають право змінити бенефіціарів благодійної пожертви у випадку порушення цілей та порядку використання такої пожертви благодійними організаціями чи іншими бенефіціарами.
 
59. Стаття 7. Публічний збір благодійних пожертв
 
60. 1. Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь благодійної організації, в тому числі з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, діють на підставі спеціальної довіреності керівника благодійної організації. Довіреність має визначати, зокрема, цілі збору коштів або іншого майна, порядок їх використання, а також загального доступу до фінансових звітів благодійної організації.
 
61. 2. Особи, які від імені благодійної організації здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь інших бенефіціарів, ніж така благодійна організація, діють на підставі спеціальної довіреності керівника благодійної організації, що відповідає вимогам частини 1 цієї статті. Спеціальна довіреність, що не містить імені бенефіціара, є нікчемною.
 
62. 3. Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь інших бенефіціарів, ніж благодійні організації, діють на підставі контракту про благодійну діяльність з таким бенефіціаром або одним із його законних представників. Контракт має визначати, зокрема, цілі збору коштів або іншого майна, порядок їх використання на користь бенефіціара, а також відповідальність особи, яка здійснює публічний збір благодійних пожертв, перед бенефіціаром і благодійниками у разі порушення порядку використання таких пожертв.
 
63. 4. Особи, які перебувають на публічній службі, а також особи, які діють від імені осіб, які перебувають на публічній службі, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв.
 
64. 5. Витрати благодійників, пов’язані з підготовкою і здійсненням публічного збору благодійних пожертв, або відшкодування таких витрат благодійними організаціями визнаються благодійною діяльністю. Обмеження видів і суми таких витрат або їх відшкодувань можуть встановлюватися законами України.
 
65. 6. Забороняється публічний збір благодійних пожертв на цілі, які не визнано законами України як благодійні або які порушують права третіх осіб. Забороняється публічний збір благодійних пожертв у формі підакцизних товарів.
 
66. 7. Порядок проведення благодійних лотерей встановлює Міністерство фінансів України.
 
67. 8. Положення про публічний збір благодійних пожертв застосовуються до публічного продажу майна від імені або на користь благодійних організацій (публічних торгів, аукціонів тощо). Благодійники, в тому числі благодійні організації, мають право здійснювати такий публічний продаж майна не частіше одного разу протягом звітного періоду.
 
68. Благодійні організації розміщують на сайті уповноваженого регуляторного органу оголошення про місце і час публічного продажу, а також про умови і порядок участі благодійників не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати такого публічного продажу. Благодійні організації мають право публікувати оголошення також в інших друкованих або електронних засобах масової інформації.
 
69. Стаття 8. Благодійні сервітути
 
70. 1. Благодійники мають право встановлювати сервітути земельних ділянок, іншого нерухомого майна, в тому числі пов’язаних з цим майном предметів, що мають історичну або культурну або іншу суспільну цінність, визначену законом, на користь благодійних організацій або інших конкретно визначених бенефіціарів за умови використання таких речей для цілей благодійної діяльності. Правочин про передачу прав на такі особисті благодійні сервітути є нікчемним.
 
71. 2. Витрати на утримання і відновлення предметів особистих благодійних сервітутів, в тому числі податкові та інші обов’язкові виплати, що обтяжують ці предмети, несуть бенефіціари, на користь яких встановлено такі особисті благодійні сервітути. Якщо ці витрати стягнуто з власника, бенефіціари зобов’язані відшкодувати суму таких витрат власнику предмету особистих сервітутів, якщо інше не встановлено законами України або правочинами благодійників.
 
72. 3. Особисті благодійні сервітути припиняються на підставах, визначених Цивільним кодексом України, а також у випадку неможливості використання предмету особистих благодійних сервітутів для досягнення цілей благодійної діяльності. Особисті благодійні сервітути, щодо яких бенефіціари не виконують обов’язків, вказаних у частині 2 цієї статті, припиняються відповідно до закону або правочинів благодійників.
 
73. 4. Бенефіціари не несуть відповідальності за зміни предмету особистих благодійних сервітутів або зменшення їх вартості, якщо вони використовують їх відповідно до законів України або правочинів благодійників.
 
74. Стаття 9. Спадщини, спадкові відкази і спадкові договори для благодійної діяльності
 
75. 1. Благодійні організації можуть бути спадкоємцями на підставі заповітів та заповідальних відказів. Прийняття благодійними організаціями спадщини або заповідального відказу, звичайна вартість яких менша, ніж вартість зобов’язань спадкодавця-благодійника, або які не можуть бути використані для благодійної діяльності, можливе на підставі рішення суду за позовом благодійної організації або іншої заінтересованої особи.
 
76. 2. Благодійні організації можуть бути виконавцями заповітів, а також набувачами майна на підставі спадкових договорів, що передається для цілей благодійної діяльності або утворення благодійних організацій.
 
77. Стаття 10. Рахунки та ендавменти
 
78. 1. Благодійники або уповноважені ними особи мають право визначати цілі, порядок та умови використання пасивних доходів, одержаних в результаті розміщення коштів благодійників на депозитних та інших рахунках благодійників в установах банків та небанківських фінансових установах. На користь одного чи кількох бенефіціарів, указаних у договорі про відкриття рахунку та які не є пов’язаними особами благодійника, має передаватися не менше 50 відсотків загального річного доходу від розміщення таких коштів.
 
79. 2. Ендавментом визнається сума коштів або вартість іншого майна, призначених для інвестування або капіталізації на строк не менше 36 місяців, та пасивні доходи від такого інвестування або капіталізації, призначені для використання для цілей благодійної діяльності в порядку, визначеному благодійниками або уповноваженими ними особами.
 
80. 3. Правочини благодійників можуть визначати порядок та строк капіталізації майна ендавментів. До 50 відсотків пасивних доходів, одержаних від інвестування або капіталізації майна ендавментів протягом перших 36 місяців, може бути реінвестовано або витрачено на капітальний ремонт або капітальні поліпшення такого майна.
 
81. 4. Благодійники або уповноважені ними особи мають право призначати управителів майна ендавмента: банки, інші фінансові установи або інші особи, які мають ліцензії на управління майном.
 
82. 5. Благодійники мають право утворювати окремий ендавмент для виконання кожної благодійної програми або договору спільної діяльності.
 
83. 6. Зміни цілей, порядку та строків використання ендавменту можливі лише на підставі згоди благодійника або його правонаступників, а також суду, якщо ендавмент утворено на підставі заповіту.
 
84. Стаття 11. Волонтерська (благочинна) діяльність
 
85. 1. Волонтерською (благочинною) діяльністю є добровільне та особисте надання безоплатних послуг бенефіціарам фізичними особами, спільно чи індивідуально, відповідно до Цивільного кодексу України. Волонтерською діяльністю не є альтернативна або безоплатна публічна служба, громадські роботи, або надання безоплатних послуг щодо виконання сімейних обов’язків чи обов’язків законного представника.
 
86. 2. Волонтерська діяльність на користь третіх осіб здійснюється на підставі письмових договорів з благодійними чи іншими неприбутковими організаціями. Волонтери, які діють на підставі таких договорів, не належать до найманих працівників або інших категорій зайнятих осіб.
 
87. 3. Волонтери мають право на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цивільно-правових зобов’язань щодо бенефіціарів, благодійних чи інших неприбуткових організацій, а також страхуванням свого життя, здоров’я, цивільної відповідальності або добровільної участі в пенсійному, соціальному і медичному страхуванні, в тому числі обов’язковому.
 
88. 4. Волонтери самостійно несуть відповідальність за збитки чи іншу шкоду, заподіяну бенефіціарам або третім особам, якщо інше не визначено законом або договором.
 
89. 5. Особи з неповною або обмеженою дієздатністю мають право брати участь у волонтерській діяльності на підставі письмової згоди принаймні одного зі своїх законних представників.
 
90. Стаття 12. Меценатська діяльність
 
91. 1. Меценатською діяльністю визнається добровільне надання благодійниками коштів, іншого майна та майнових прав, спільно чи індивідуально, для захисту, збереження, придбання, відновлення, дослідження або вдосконалення творів чи інших предметів, що становлять історичну, культурну або іншу суспільну цінність, визначену законодавством України, за умови забезпечення публічного доступу до таких творів чи інших предметів.
 
92. 2. Підготовка чи підтримка благодійних заходів, пов’язаних із відтворенням чи використанням творів та інших об’єктів авторського права і суміжних прав, в тому числі благодійних гастрольних заходів, визнається меценатською діяльністю за умови забезпечення публічного доступу до таких заходів.
 
93. 3. Підготовка чи підтримка створення творів та інших об’єктів авторського права і суміжних прав, в тому числі національного культурного продукту, визнається меценатською діяльністю за умови забезпечення публічного доступу до таких творів.
 
94. Це положення не застосовується до творів та інших об’єктів авторського права і суміжних прав, що використовуються в рекламі (крім соціальної реклами) і виборчій агітації, а також в об’єктах промислової власності, незалежно від їх звичайної вартості.
 
95. Стаття 13. Благодійна спільна діяльність
 
96. 1. Благодійники мають право спільно діяти без утворення юридичної особи для досягнення цілей благодійної діяльності на основі об’єднання своїх вкладів (просте товариство) або без об’єднання вкладів.
 
97. 2. Договори про спільну благодійну діяльність укладаються у письмовій формі та визначають порядок внесення та оцінки вкладів, права та обов’язки учасників, а також припинення таких договорів відповідно до актів цивільного законодавства.
 
98. 3. Доходи та інше майно, одержане учасниками в результаті їх спільної благодійної діяльності, повинні бути використані на благодійні цілі відповідно до договору та цього закону.
 
99. Стаття 14. Благодійні програми і проекти
 
100. 1. Благодійні організації та інші благодійники мають право розробляти та затверджувати благодійні програми і проекти в одній чи кількох сферах благодійної діяльності. Затвердження благодійних програм і проектів є обов’язковим у випадках, визначених право чинами благодійників або установчими документами благодійних організацій.
 
101. 2. Строк виконання благодійних програм становить не менше одного звітного періоду. Благодійні програми включають кошториси доходів і витрат, пов’язаних з досягненням результатів таких програм для їх бенефіціарів у кожному звітному періоді. Бенефіціарами благодійних програм не можуть бути засновники та члени органів управління благодійних організацій.
 
102. 3. Строк виконання благодійних проектів визначають благодійні організації або правочини інших благодійників. Благодійні проекти включають один або декілька благодійних заходів.
 
103. Розділ ІІІ. Благодійні організації
 
104. Стаття 15. Благодійні організації
 
105. 1. Благодійними організаціями визнаються юридичні особи, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених у статті 2 цього Закону, як основний вид діяльності такої юридичної особи.
Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних осіб, а також працівників таких організацій.
 
106. 2. Благодійні організації самостійно визначають види, місце (територію) і строки благодійної діяльності, а також бенефіціарів такої діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.
 
107. 3. Благодійні організації мають право утворювати спілки, асоціації та інші добровільні об’єднання та здійснювати спільну благодійну діяльність.
 
108. Стаття 16. Учасники благодійних організацій
 
109. 1. Учасниками благодійних організацій можуть бути засновники благодійних товариств, установ і фондів, а також члени благодійних товариств.
 
110. 2. Засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні особи та юридичні особи, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Засновники благодійних організацій, в тому числі особи без громадянства, іноземці, а також іноземні юридичні особи мають рівні права та обов’язки.
 
111. 3. Благодійні організації не несуть відповідальності за зобов’язаннями засновників. Засновники несуть відповідальність за зобов’язаннями благодійних організацій у випадках, визначених установчими документами благодійних організацій.
 
112. 4. Членами благодійних товариств можуть бути особи, визначені у частині 2 цієї статті. Фізичні особи з неповною або обмеженою дієздатністю можуть бути членами благодійного товариства у випадках, визначених його установчими документами.
 
113. Стаття 17. Види благодійних організацій
 
114. 1. Благодійна організація може бути утворена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, указаних у цьому законі та актах цивільного законодавства.
 
115. 2. Благодійним товариством визнається благодійна організація, яка має членів та управляється членами, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійне товариство може бути утворено одним чи кількома засновниками та діє на підставі статуту. Єдиним учасником благодійного товариства не може бути інша благодійна організація, яка має єдиного учасника. Статут благодійного товариства може визначити право інших благодійників, ніж засновники або уповноважені ними особи, брати участь в наглядовій раді та інших органах управління. Учасники благодійного товариства не зберігають речові права на майно, яке передають товариству.
 
116. 3. Благодійною установою визнається благодійна організація, яка не має членів та управляє активами, переданими засновником або засновниками для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійна установа може бути утворена одним чи кількома засновниками. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновники або уповноважені ними особи передають благодійній установі речові права на визначене в установчому акті майно, необхідне для досягнення цілей благодійної діяльності. Засновники не беруть участі в органах управління благодійної установи.
 
117. 4. Благодійним фондом визнається благодійна організація, метою якої є формування та управління активами для щорічних витрат в розмірі не меншому, ніж визначено установчими документами або право чинами благодійників, для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути утворено одним чи кількома засновниками. Статут благодійного фонду визначає мінімальний розмір щорічних витрат на благодійну діяльність, порядок і строк формування і відновлення активів засновниками та іншими благодійниками. Засновники благодійного фонду та інші благодійники не зберігають речові права на майно, яке передають фонду.
 
118. Стаття 18. Установчі документи благодійних організацій
 
119. 1. Статут або установчий акт благодійної організації, затверджені засновниками або уповноваженими ними особами, повинні містити:
 
120. 1) найменування благодійної організації, що містить вказівку на її організаційно-правову форму та назву;
цілі та види благодійної діяльності;
 
121. 2) органи управління, їх склад, компетенцію та порядок прийняття рішень;
 
122. 3) порядок призначення, обрання або затвердження членів органів управління, а також їх заміщення, зупинення чи припинення повноважень;
 
123. 4) джерела активів, вичерпний перелік видів основної діяльності, порядок контролю і звітності про їх використання, а також розподілу активів у випадку припинення благодійної організації;
 
124. 5) підстави і порядок припинення благодійної організації.
 
125. 2. Установчі документи благодійних організацій можуть визначати особливості утворення, діяльності та припинення таких організацій, що не повинні суперечити законам України.
 
126. Стаття 19. Державна реєстрація благодійних організацій
 
127. 1. Державні реєстратори за місцезнаходженням благодійної організації здійснюють реєстраційні дії відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
 
128. 2. Для державної реєстрації благодійних організацій їх засновники або уповноважені ними особи подають (надсилають рекомендованим листом) державному реєстратору документи, визначені у статті 24 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у тому числі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновника (засновників) або уповноваженого ними органу про утворення благодійної організації.
 
129. Стаття 20. Активи благодійних організацій
 
130. 1. Благодійні організації можуть мати на праві власності та інших речових правах кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
 
131. 2. Використання активів та правочини благодійної організації не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності. Забороняється використання активів благодійних організацій на адміністративні витрати в розмірі, що перевищують 20 відсотків загального річного доходу благодійної організації.
 
132. Витрати благодійних організацій, пов’язані з виконанням членами органів управління благодійних організацій, засновниками або уповноваженими ними особами своїх обов’язків, визначених установчими документами, визнаються адміністративними витратами. Витрати на оплату праці членів органів управління благодійних організацій, які не включаються до кошторисів благодійних програм, визнаються адміністративними витратами.
 
133. 3. Благодійні організації мають право утворювати установи (заклади) та підприємства, а також зберігати речові права на майно таких установ (закладів) та підприємств. Благодійні організації можуть бути учасниками підприємницьких або непідприємницьких товариств, за зобов’язання яких несуть майнову відповідальність, обмежену внесками благодійних організацій до статутного або складеного капіталу таких товариств.
 
134. 4. Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність, пов’язану з цілями благодійної діяльності. Доходи благодійних організацій, одержані від господарської діяльності або від юридичних осіб, засновниками чи членами яких є благодійні організації, за винятком пасивних доходів, використовуються виключно для здійснення благодійних програм.
 
135. Стаття 21. Звітність благодійних організацій
 
136. 1. Благодійні організації складають та подають фінансову, статистичну та іншу обов’язкову звітність в порядку, встановленому законодавством України.
 
137. 2. Установчі документи благодійної організації, рішення наглядової ради або правочини благодійників можуть визначати порядок складання та надання спеціальних звітів для окремих благодійників або їх правонаступників про використання активів, наданих благодійниками благодійній організації.
 
138. 3. Інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання її активів для благодійної діяльності не є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею.
 
139. Звітність благодійних організацій може містити інформацію про особу благодійників або бенефіціарів за умови згоди благодійників, бенефіціарів або їх правонаступників, якщо інше не визначено законом.
 
140. Уповноважений регуляторний орган в установленому законами України порядку має право визначити додаткові види інформації про благодійну діяльність, доступ до якої не може бути обмеженим.
 
141. 4. Благодійні організації розміщують на сайті уповноваженого регуляторного органу інформацію, вказану у частині 3 цієї статті, не пізніше наступного звітного періоду, якщо протягом будь-якого періоду протягом 36 календарних місяців така благодійна організація:
 
142. 1) одержала доход від публічного збору благодійних пожертв або публічного продажу майна в розмірі, що перевищує суму десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або
 
143. 2) одержала пасивні доходи від ендавментів у розмірі, що перевищує суму десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або
 
144. 3) витратила на виконання благодійних програм або на меценатську діяльність суму, що перевищує суму десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
145. Благодійні організації мають право публікувати інформацію, вказану у частині 3 цієї статті також в інших друкованих або електронних засобах масової інформації.
 
146. Стаття 22. Припинення благодійних організацій
 
147. 1. Реорганізація та ліквідація благодійних організацій здійснюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
148. 2. Правонаступниками благодійних організацій у випадку їх реорганізації має бути одна чи декілька благодійних організацій.
 
149. 3. Рішення про ліквідацію благодійних організацій можуть бути прийняті наглядовою радою чи іншими особами, уповноваженими установчими документами благодійної організації, а також судом.
 
150. 4. Підстави для прийняття судом рішення про ліквідацію благодійної організації визначені в законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та статті 33 цього Закону.
 
151. Установчі документи благодійної організації можуть визначати додаткові підстави її ліквідації.
 
152. 5. Активи, що залишаються при ліквідації благодійних організацій після задоволення вимог їх кредиторів, мають бути передані одній чи кільком благодійним організаціям, цілі діяльності яких подібні до цілей благодійної організації, що припиняється.
 
153. 6. У випадках, визначених законами України, або відсутності благодійних організацій, вказаних у частині 5 цієї статті, активи благодійної організації, що припиняється, передаються у доход бюджету.
 
154. Розділ ІV. Управління благодійними організаціями
 
155. Стаття 23. Органи управління благодійної організації
 
156. 1. Органами управління благодійною організацією є виконавчий орган і наглядова рада.
 
157. 2. Установчі документи благодійної організації можуть визначати порядок утворення і діяльності інших органів управління, підзвітних виконавчому органу або наглядовій раді.
 
158. 3. Рішення органу управління благодійної організації засвідчуються підписами усіх членів органу, які брали участь в прийнятті рішення спільно або окремо.
 
159. Стаття 24. Виконавчий орган благодійної організації
 
160. 1. Виконавчий орган благодійної організації є постійно діючим. Членами виконавчого органу можуть бути одна або кілька фізичних осіб, які мають повну дієздатність.
Члени виконавчого органу призначаються, обираються або затверджуються засновниками благодійних організацій або уповноваженими засновниками особами, чи судом.
 
161. 2. Керівником благодійної організації як юридичної особи є керівник її виконавчого органу. Установчі документи благодійної організації можуть визначити іншу особу як керівника благодійної організації за умови підзвітності такого керівника наглядовій раді.
 
162. 3. Установчі документи або рішення наглядової ради можуть визначати обмеження права керівника благодійної організації та членів виконавчого органу укладати договори або вчиняти інші юридичні дії від імені благодійної організації.
 
163. 4. Члени виконавчого органу мають право на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням їх статутних обов’язків. Установчі документи благодійної організації або рішення наглядової ради можуть визначити порядок надання інших видів компенсацій або винагород членам виконавчого органу, в тому числі заробітної плати.
 
164. 5. Зміни складу виконавчого органу затверджуються наглядовою радою за поданням виконавчого органу, засновників благодійної організації, уповноважених засновниками осіб, або інших осіб, визначених установчими документами або законами України.
 
165. Наглядова рада має право постійно або тимчасово усунути з посади будь-якого члена виконавчого органу, якщо установчі документи благодійної організації не визначають підстави та порядок усунення членів виконавчого органу.
 
166. Стаття 25. Наглядова рада благодійних організацій
 
167. 1. Членами наглядової ради можуть бути три чи більше фізичних осіб, які мають повну дієздатність. Члени наглядової ради призначаються, обираються або затверджуються засновниками благодійних організацій або уповноваженими засновниками особами, чи судом.
 
168. 2. Членами наглядової ради благодійної організації не можуть бути члени інших органів управління благодійної організації. Установчі документи благодійної організації можуть визначати інших осіб, які не можуть бути членами наглядової ради.
 
169. 3. Наглядова рада організує планування діяльності благодійної організації і контролює відповідність діяльності і використання активів організації її установчим документам.
 
170. Наглядова рада затверджує або оскаржує будь-які договори та інші правочини між благодійною організацією та членами органів управління благодійної організації.
 
171. Наглядова рада має право одержувати будь-яку фінансову чи іншу звітність та інформацію щодо діяльності благодійної організації, за винятком визначених законом обмежень доступу до звітності чи інформації. Наглядова рада має право призначити спеціальну перевірку у випадку відмови надати фінансову чи іншу звітність та інформацію щодо діяльності благодійної організації. Наглядова рада затверджує річний фінансовий звіт благодійної організації.
 
172. Установчі документи благодійної організації можуть визначити додаткові права та обов’язки наглядової ради.
 
173. 4. Члени наглядової ради не можуть утримуватися від участі у прийнятті рішень, за винятком випадку конфлікту інтересів, і мають право зафіксувати розбіжну думку щодо окремих рішень наглядової ради.
 
174. 5. Зміни складу наглядової ради затверджуються засновниками благодійної організації чи судом за поданням наглядової ради, уповноважених засновниками осіб, або інших осіб, визначених установчими документами або законами України.
 
175. Стаття 26. Конфлікт інтересів
 
176. 1. Член органу управління благодійної організації не бере участі в прийнятті рішень стосовно: договорів або інших правочинів між благодійною організацією та цим членом органу управління, його кредитором або пов’язаною особою; суперечок між благодійною організацією та цим членом органу управління або третіми особами, кредитором або пов’язаною особою яких є цей член органу управління; звільнення цього члена органу управління, його кредитора або пов’язаної особи від майнової відповідальності перед благодійною організацією.
 
177. 2. Члени органів управління благодійної організації, їх кредитори або пов’язані особи не мають права одержувати позики або кредити та забезпечення таких позик або кредитів (застава, порука тощо) від благодійної організації.
 
178. Установчі документи або наглядова рада благодійної організації можуть визначити інші підстави конфлікту інтересів та порядок розв’язання такого конфлікту.
 
179. 3. Рішення органів управління благодійної організації можуть бути оскаржені як недійсні членом органу управління чи іншою заінтересованою особою в наглядовій раді чи суді протягом шести місяців з моменту, коли цій особі стало відомо чи мало стати відомо про конфлікт інтересів щодо прийняття цих рішень.
 
180. Стаття 27. Відповідальність членів органів управління благодійних організацій
 
181. 1. Члени органів управління благодійної організації несуть солідарну відповідальність за дії або бездіяльність цих органів, що заподіяли шкоду благодійній організації внаслідок порушення цього Закону. Члени наглядової ради, які до моменту заподіяння шкоди звернулися до суду з вимогою вжити запобіжних заходів, звільняються від відповідальності.
 
182. 2. Кредитори або бенефіціари благодійної організації, мають право позиватися про відшкодування благодійній організації шкоди, заподіяної членами органів управління, якщо благодійна організація не вимагає такого відшкодування від членів органів управління протягом принаймні шести місяців і майна такої організації недостатньо для задоволення вимог її кредиторів або бенефіціарів. Це положення не застосовується до членів органів управління, які уклали договори страхування цивільної відповідальності, розмір страхових відшкодувань чи виплат на підставі яких достатній для задоволення вимог кредиторів чи бенефіціарів благодійної організації.
 
183. Розділ V. Міжнародна благодійна діяльність
 
184. Стаття 28. Міжнародна благодійна діяльність
 
185. 1. Суб’єкти благодійної діяльності мають право здійснювати благодійні програми, волонтерську діяльність, спільну благодійну діяльність та інші види благодійної діяльності спільно з нерезидентами з урахуванням особливостей, визначених законами або міжнародними договорами України.
 
186. 2. Іноземці, які є учасниками міжнародних благодійних програм, волонтерської діяльності чи надання гуманітарної допомоги на території України, мають право на першочергове візове обслуговування і надання дозволів на проживання, а також дозволів на працевлаштування у випадках, визначених законодавством України.
 
187. Стаття 29. Акредитація представництв і філій іноземних благодійних організацій
 
188. 1. Акредитація представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється Міністерством юстиції України.
 
189. 2. Для акредитації представництва, філії іноземної благодійної організації уповноважена нею особа (особи) подає до Міністерства юстиції (надсилає рекомендованим листом):
 
190. 1) заяву про акредитацію встановленого уповноваженим регуляторним органом зразка;
 
191. 2) дві копії документу уповноваженого органу іншої держави, що підтверджує легалізацію благодійної організації;
 
192. 3) дві копії установчих документів іноземної благодійної організації;
 
193. 4) дві копії рішення уповноваженого органу іноземної благодійної організації про утворення представництва або філії в Україні та призначення керівника представництва або філії;
 
194. 5) довіреність на ім'я керівника представництва або філії, оформлену відповідно до законодавства держави, в якій видана така довіреність;
 
195. 6) дві копії положення про представництво або філію, якщо воно передбачено рішенням про утворення представництва або філії;
 
196. 7) документ, що підтверджує внесення плати за проведення акредитації, у розмірі, що дорівнює реєстраційному збору, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
 
197. Документи, вказані в пунктах 2-6 цієї частини, мають бути легалізовані в установленому законодавством України порядку.
 
198. 3. Міністерство юстиції протягом 30 календарних днів з дати одержання документів, указаних у частині 2 цієї статті, проводить їх правову експертизу та приймає рішення про акредитацію чи про відмову в акредитації представництва, філії іноземної благодійної організації.
 
199. 4. У разі прийняття рішення про акредитацію, Міністерство юстиції не пізніше наступного робочого дня передає державному реєстратору за місцезнаходженням філії, представництва іноземної благодійної організації копії документів, вказаних в пунктах 2, 3, 4 та 6 частини 2 цієї статті, з помітками про акредитацію філії, представництва, та видає оригінал свідоцтва про акредитацію керівнику філії, представництва іноземної благодійної організації.
 
200. 5. Державний реєстратор включає відомості про акредитацію філії або представництва іноземної благодійної організації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після одержання документів, указаних у частині 4 цієї статті, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
 
201. 6. На підставі позову Міністерства юстиції суд може прийняти рішення про припинення акредитації представництва, філії іноземної благодійної організації у випадках:
 
202. 1) не провадження акредитованим представництвом, філією благодійної діяльності відповідно до цього Закону протягом принаймні 12 місяців, або порушень порядку провадження благодійної діяльності, визначених у частині 3 статті 33 цього Закону;
 
203. 2) неподання акредитованими
представництвом, філією іноземної благодійної організації протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законів України;
 
204. 3) наявності офіційного підтвердження припинення іноземної благодійної організації, представництво, філію якої акредитовано в Україні.
 
205. Розділ VІ. Державне регулювання благодійної діяльності
 
206. Стаття 30. Види державної підтримки благодійної діяльності
 
207. 1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в установленому актами законодавства порядку:
 
208. 1) забезпечують фінансування та виконання державних цільових програм, що передбачають підтримку благодійної діяльності в окремих сферах, визначених цим законом;
 
209. 2) надають благодійним організаціям право користування державним чи комунальним майном, в тому числі на поза конкурсних засадах для меценатської діяльності;
 
210. 3) встановлюють почесні звання, нагороди та відзнаки для благодійних організацій та інших благодійників;
 
211. 4) забезпечують доступ до інформації про благодійну діяльність в сферах визначених цим Законом.
 
212. 2. Закони України про оподаткування встановлюють пільги для суб’єктів благодійної діяльності щодо певних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
 
213. 3. Закони України можуть визначати додаткові види державної підтримки благодійної діяльності.
 
214. Стаття 31. Уповноважений регуляторний орган у сфері благодійної діяльності
 
215. 1. Кабінет Міністрів України затверджує положення про уповноважений регуляторний орган у сфері благодійної діяльності, який є центральним органом виконавчої влади.
 
216. 2. Основними завдання уповноваженого регуляторного органу є:
 
217. 1) розгляд питань, що стосуються забезпечення прав суб’єктів благодійної діяльності та планування діяльності з підготовки регуляторних актів у сфері благодійної діяльності;
 
218. 2) підготовка пропозицій і рекомендацій стосовно нормативно-правових актів у сфері благодійної діяльності;
 
219. 3) розгляд суперечок щодо погодження проектів нормативно-правових і регуляторних актів у сфері благодійної діяльності;
 
220. 4) забезпечення інформування суб’єктів благодійної діяльності та громадськості про благодійну діяльність у випадках, визначених цим Законом.
 
221. Стаття 32. Державний контроль у сфері благодійної діяльності
 
222. 1. Державний контроль у сфері благодійної діяльності здійснюють фінансові та митні органи, а також органи державної податкової служби в порядку, визначеному законами України.
 
223. Стаття 33. Відповідальність і спеціальні санкції
 
224. 1. Суб’єкти благодійної діяльності і посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про благодійну діяльність.
 
225. 2. На благодійні фонди поширюється дія законодавства України про відновлення платоспроможності та визнання банкрутом.
 
226. 3. Суд за позовом державного реєстратора, уповноваженого регуляторного органу або іншої заінтересованої особи може прийняти рішення про ліквідацію благодійної організації також на таких підставах, не пов’язаних з банкрутством:
 
227. 1) відсутність спеціальних звітів або загального доступу до інформації про благодійну діяльність у випадках, передбачених у статті 11 цього Закону, протягом не менше ніж шести місяців;
 
228. 2) використання активів благодійної організації з порушенням встановлених цим Законом вимог до здійснення благодійної діяльності, протягом не менше ніж 12 місяців;
 
229. 3) зменшення вартості витрат благодійних фондів на благодійну діяльність до розміру меншого, ніж визначено установчими документами, протягом не менше ніж 12 місяців.
 
230. Стаття 34. Прикінцеві положення
 
231. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.
 
232. 2. Визнати таким, що втратив чинність, закон України "Про благодійництво та благодійні організації" з дати набрання чинності цим Законом.
 
233. 3. Національному Банку України встановити порядок спрощеного валютного регулювання благодійних пожертв на лікування осіб з тяжкими хворобами протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Законом.
 
234. 4. Кабінету Міністрів України:
 
235. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
236. 2) забезпечити в межах своїх повноважень видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
 
237. 5. Благодійні організації, зареєстровані або акредитовані до набрання чинності цим законом, повинні протягом трьох років від дати набрання чинності цим законом внести зміни до своїх установчих документів, якщо їх положення суперечать вимогам цього закону.