Кількість абзаців - 2456 Таблиця поправок


Трудовий кодекс України (на заміну) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 		    Проект
ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
1. КНИГА ПЕРША. Загальні положення
 		 -1- Папієв М.М.
 По тексту проекту слова „органів державної влади України" слід замінити словами „органів державної влади", що відповідатиме термінології Конституції України.
 		Враховано   КНИГА ПЕРША. Загальні положення
 
2.

 		 -2- Сушкевич В.М.
 У тексті проекту:
слова „особа з обмеженими фізичними можливостями (інвалід)" замінити словом „інвалід" у відповідних відмінках;
слова „працівник з обмеженими фізичними можливостями (інвалід)" замінити словами „працівник з інвалідністю" у відповідних відмінках.
 		Враховано      
3.

 		 -3- Симоненко П.М.
 проект Трудового кодексу значно звужує права найманих працівників та безпідставно дає більші права роботодавцям, що є прямим порушенням норм статті 22 Конституції України - " при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Більшість його норм виписані до ринкової, ліберальної моделі економіки, зазначений проект не захищає просту людину - трудівника і позбавляє будь-якого правового та соціального захисту;
 		Відхилено      
4.

 		 -4- Симоненко П.М.
 із запровадженням договірної форми регулювання трудових відносин роль держави значно зменшується у цій важливій соціально-економічній сфері, що в наших сьогоднішніх умовах може призвести до укладання кабальних трудових договорів, а суди не завжди будуть відстоювати права трудящих, таким чином наймані працівники будуть кріпаками у "нових українців";
 		Відхилено      
5. Глава 1. Основні положення
 		    Глава 1. Основні положення
 
6. Стаття 1. Мета і завдання Трудового кодексу України
 		    Стаття 1. Мета і завдання Трудового кодексу України
 
7. 1. Метою Трудового кодексу України є визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців.
 		 -5- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 1 слова "гарантій працівників" замінити словами "гарантій сторін трудових відносин".
 		Відхилено   1. Метою Трудового кодексу України є визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників та роботодавців.
 
    -6- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 1 проекту слово "працівників" замінити на слова "сторін трудових відносин"
 		Відхилено    
8. 2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання відносин, визначених у ньому (трудові відносини), створення необхідних правових умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин.
 		 -7- Шаров І.Ф.
 У другому абзаці статті 1 після слова "необхідних" додати "належних".
 		Відхилено   2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання визначених у ньому відносин (трудові відносини), створення необхідних правових умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин.
 
9. Стаття 2. Відносини, що регулюються Трудовим кодексом України
 		    Стаття 2. Відносини, що регулюються Трудовим кодексом України
 
10. 1. Цей Кодекс регулює відносини щодо:
 		 -8- Бірюк Л.В.
 У частині першій статті 2 проекту "відносини щодо" пропоную вилучити: працевлаштування; професійного навчання , перепідготовки та підвищення кваліфікації . Перше - відносини, які виникають між громадянами та відповідними установами з приводу пошуку роботи, а не відносини у процесі прийняття на конкретну роботу. Друге – відносини, які регулюються законодавством про освіту.
 		Відхилено   1. Цей Кодекс регулює відносини щодо:
 
11. реалізації права на працю;
 		    реалізації права на працю;
 
12. працевлаштування;
 		    працевлаштування;
 
13. умов праці;
 		 -9- Шаров І.Ф.
 У пункті 1 статті 2 слова "умов праці" замінити на "гідних умов праці".
 		Відхилено   умов праці;
 
14. організації та управління працею;
 		    організації та управління працею;
 
15. професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
 		 -10- Шаманов В.В.
 У пункті 1 статті 2 речення "професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації" замінити наступним реченням: "професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо за місцем роботи".
 		Відхилено   професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
 
    -11- Писаренко В.В.
 Абз. 6 ч. 1 ст. 2 доповнити посиланням на те, що навчання і перепідготовка здійснюються лише на виробництві, інакше ми втручаємося у сферу спеціального законодавства про освіту.
 		Відхилено    
16. забезпечення договірного регулювання умов праці;
 		    забезпечення договірного регулювання умов праці;
 
17. відповідальності роботодавців і працівників;
 		    відповідальності роботодавців і працівників;
 
18. вирішення трудових спорів;
 		 -12- Бойко Ю.А.
 В статті 2 слова "вирішення трудових спорів" - виключити.
 		Відхилено   вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;
 
19. нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 		    нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 
20. розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів;
 		 -13- Волинець М.Я.
 Статтю 2 проекту Трудового кодексу України доповнити словами:
гарантій діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників;
 		Відхилено      
21. інших питань, визначених цим Кодексом.
 		 -14- Сухий Я.М.
 У статті 2 з частини першої виключити абзац одинадцятий.
 		Враховано   інших питань, визначених цим Кодексом.
 
    -15- Писаренко В.В.
 Доповнити ст. 2 частиною другою такого змісту:
"2. Положення цього Кодексу щодо виникнення і припинення трудових відносин не поширюється на посадових осіб, призначення, обрання та звільнення яких відбувається у відповідності з Конституцією України".
 		Враховано у статті 6   
22. Стаття 3. Основні засади правового регулювання трудових відносин
 		    Стаття 3. Основні засади правового регулювання трудових відносин
 
23. 1. Правове регулювання трудових відносин здійснюється на засадах:
 		    1. Правове регулювання трудових відносин здійснюється на засадах:
 
24. 1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
 		    1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
 
25. 2) заборони примусової праці;
 		 -16- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 3 проекту:
Додати частину абзац 2) "забезпечення рівного права на захист працівників та роботодавців;". відповідно абзаци 2 – 19 вважати абзацами 3 – 19;
 		Відхилено   2) заборони примусової праці;
 
26. 3) заборони дитячої праці;
 		    3) заборони дитячої праці;
 
27. 4) заборони дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду про визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
 		 -17- Хара В.Г.
 У пункті 4 частини першої статті 3 слово "заборони" замінити словом "недопущення".
 		Враховано   4) недопущення дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
 
28. 5) забезпечення повної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
 		 -18- Бойко Ю.А.
 Абзац 5 частини 1 статті 3 викласти в наступній редакції:
"сприяння максимально ефективній зайнятості працівників та їх захисту від безробіття".
 		Відхилено   5) забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
 
    -19- Шевчук О.Б.
 В абзаці 5 частині 1 статті 3 проекту (абзац 6 пропонованої редакції) слова "забезпечення повної" замінити на слова "сприяння максимально ефективній";
 		Відхилено    
29. 6) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для захисту своїх прав та інтересів;
 		    6) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для захисту своїх прав та інтересів;
 
30. 7) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
 		    7) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
 
31. 8) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
 		    8) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
 
32. 9) забезпечення працівникам державних гарантій у сфері праці;
 		    9) забезпечення працівникам державних гарантій у сфері праці;
 
33. 10) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень для них та їх сімей;
 		 -20- Шевчук О.Б.
 В абзаці 10 частині 1 статті 3 проекту (абзац 11 пропонованої редакції) частину речення "що забезпечує достатній життєвий рівень для них та їх сімей" виключити. Пояснення - сьогодні Україною не ратифікована 4 стаття Європейської Соціальної Хартії (переглянутої).
 		Враховано частково   10) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень;
 
    -21- Хара В.Г.
 З пункту 10 статті 3 виключити слова "для них і їхніх сімей"
 		Враховано    
34. 11) створення належних, безпечних і здорових умов праці та відпочинку;
 		    11) створення належних, безпечних і здорових умов праці та відпочинку;
 
35. 12) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації;
 		    12) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації;
 
36. 13) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 		    13) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 
37. 14) гарантування права на розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі забезпечення права працівників на страйк;
 		    14) гарантування права на розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі забезпечення права працівників на страйк;
 
38. 15) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин;
 		    15) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин;
 
39. 16) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 		 -22- Бойко Ю.А.
 Абзац 16 частини 1 статті 3– виключити.
 		Відхилено   16) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 
40. 17) сприяння веденню колективних переговорів з метою укладання колективних договорів і угод;
 		 -23- Бойко Ю.А.
 Абзац 17 частини 1 статті 3 викласти в наступній редакції:
"17) сприяння веденню колективних переговорів".
 		Відхилено   17) сприяння веденню колективних переговорів з метою укладання колективних договорів і угод;
 
    -24- Шевчук О.Б.
 В абзаці 17 частині 1 статті 3 проекту (абзац 18 пропонованої редакції) слова "з метою укладання колективних договорів і угод" замінини на слова "досягнення соціальної згоди";
 		Відхилено    
41. 18) захисту від незаконного звільнення;
 		    18) захисту від незаконного звільнення;
 
42. 19) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою-роботодавцем.
 		 -25- Бойко Ю.А.
 Абзац 19 статті 3 – виключити.
 		Відхилено   19) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою  роботодавцем у порядку і на умовах, визначених законодавством, колективним договором, колективною угодою, статутом юридичної особи.
 
    -26- Шевчук О.Б.
 Пункт 19 частині 1 статті 3 проекту - видалити.
 		Відхилено    
    -27- Хара В.Г.
 Пункт 19 статті 3 викласти у такій редакції: "19) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою-роботодавцем у порядку і на умовах, визначених законодавством, колективним договором (колективною угодою), статутом юридичної особи"
 		Враховано    
43. Стаття 4. Недопущення дискримінації у сфері праці
 		    Стаття 4. Недопущення дискримінації у сфері праці
 
44. 1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
 		 -28- Шаманов В.В.
 частину першу статті 4 доповнити наступними словами " за політичних переконань".
 		Враховано   1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
 
    -29- Стоян О.М.
 У статті 4:
- частину першу після слів "об’єднанні громадян" доповнити словами "участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав";
- в абзаці другому слова "приниження або образ" замінити словами "приниження, образ тощо";
- частину другу після слів "фермерських господарств" доповнити словами
"громадських організацій".
 		Враховано    
    -30- Хара В.Г.
 Частину першу статті 4 після слів "етнічного та соціального" доповнити словом "іноземного".
 		Враховано    
45. Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, що виражаються у формі небажаної словесної, несловесної або фізичної поведінки сексуального характеру з метою або наслідками приниження честі та гідності (створення атмосфери залякування, ворожості, приниження або образ).
 		 -31- Шаманов В.В.
 абзац другій статті 4 викласти у наступній редакції: "Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання які виказують поводження (включаючи жести, вирази і фізичний контакт), що є загрозливим, образливим, таким, що піддає експлуатації або змушує до сексуальних відносин".
 		Відхилено   Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, що виражаються у діях сексуального характеру, виражених словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.
 
    -32- Шевчук О.Б.
 Абзац другий частини 1 статті 4 викласти у наступній редакції:
"Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, що виражаються у діях сексуального характеру, виражених словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.".
 		Враховано    
46. 2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі при вивільненні.
 		 -33- Шаманов В.В.
 Статтю 4 доповнити пунктом наступного змісту: "Особи|обличчя,лице|, які вважають|лічити|, що вони піддалися дискримінації у сфері праці, мають право звернутися|обернутися| до суду із|із| заявою про відновлення порушених прав, відшкодуванні матеріальної та компенсації моральної шкоди.".
 		Враховано у частині третій  2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
3. Особи|обличчя,лице|, які вважають|лічити|, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися|обернутися| до суду із|із| заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
 
47. Стаття 5. Заборона примусової праці
 		    Стаття 5. Заборона примусової праці
 
48. 1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі:
 		    1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі:
 
49. як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань;
 		    як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань;
 
50. з метою підтримання трудової дисципліни;
 		    з метою підтримання трудової дисципліни;
 
51. як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку;
 		    як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку;
 
52. як засобу будь-якої дискримінації;
 		 -34- Бойко Ю.А.
 Абзац 5 частини 1 статті 5 викласти в наступній редакції "як засобу будь-якої дискримінації у сфері праці".
 		Враховано   як засобу будь-якої дискримінації у сфері праці;
 
    -35- Шевчук О.Б.
 В абзаці 5 частини 1 статті 5 проекту слова "як засобу будь-якої дискримінації" замінити на слова "як засобу дискримінації у сфері праці".
 		Враховано    
53. як засобу покарання за участь у страйках.
 		    як засобу покарання за участь у страйку.
 
54. 2. Не вважається примусовою працею:
 		    2. Не вважається примусовою працею:
 
55. військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер;
 		    військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер;
 
56. робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду за умови, що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади;
 		    робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду, за умови що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади;
 
57. робота, що виконується відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан.
 		    робота, що виконується відповідно до законів про правовий режим воєнного і надзвичайного стану.
 
58. Стаття 6. Регулювання трудових відносин
 		 -36- Бірюк Л.В.
 У статті 6 проекту пропоную змінити назву на "Особливості поширення трудового законодавства на окремі категорії працівників". Адже регулювання трудових відносин присвячено системою трудового законодавства.
 		Відхилено   Стаття 6. Регулювання трудових відносин
 
59. 1. Трудове законодавство регулює трудові відносини, визначені цим Кодексом.
 		    1. Трудове законодавство регулює трудові відносини, визначені цим Кодексом.
 
60. Акти трудового законодавства обов’язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше.
 		    Акти трудового законодавства обов’язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше.
 
61. 2. Відносини, пов’язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами.
 		 -37- Писаренко В.В.
 У частинах 2, 3, 5, 6 ст. 6 слова "спеціальний закон" замінити словами "спеціальне законодавство" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   2. Відносини, пов’язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, регулюються трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами.
 
62. 3. Відносини, пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, пожежній охороні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами.
 		    3. Відносини, пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними законами.
 
63. 4. Законами України можуть встановлюватись особливості застосування трудового законодавства до окремих категорій працівників (державні службовці, дипломатичні працівники тощо).
 		    4. Законами України можуть встановлюватися особливості застосування трудового законодавства до окремих категорій працівників (державні службовці, дипломатичні працівники та інші).
 
64. 5. Проходження альтернативної (невійськової) служби регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.
 		    5. Проходження альтернативної (невійськової) служби регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.
 
65. 6. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом.
 		    6. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у виді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом.
 
66. Праця осіб, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.
 		    Праця осіб, яким встановлено кримінальне покарання чи адміністративне стягнення у виді виправних робіт, регулюється трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.
 
67. 7. Відносини священнослужителів та осіб, які займають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації.
 		 -38- Бойко Ю.А.
 В частині 7 статті 6 слова "у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації" замінити словами "з урахуванням особливостей, передбачених їх статутами".
 		Відхилено   7. Відносини священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які обіймають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації.
 
    -39- Шевчук О.Б.
 У частині 7 статті 6 проекту слова "у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації" замінити на "з урахуванням особливостей визначених статутом";
 		Відхилено    
68. 8. Трудове законодавство не застосовується в разі, якщо:
 		 -40- Павловський А.М.
 Частину восьму та частину дев’яту статті 6 проекту виключити.
 		Відхилено   8. Трудове законодавство не застосовується у разі, якщо:
 
    -41- Бірюк Л.В.
 У статті 6 проекту пропоную вилучити частину восьму та частину дев’яту. Дані відносини врегульовані іншими законами.
 		Відхилено    
69. робота виконується фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності самостійно;
 		 -42- Стоян О.М.
 У статті 6:
- частини восьму та дев’яту об’єднати та викласти у такій редекації:
"8. Трудове законодавство не застосовується в разі, якщо:
робота виконується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності самостійно;
робота виконується членами особистого селянського господарства в цьому господарстві;
фізична особа виконує роботу за цивільним договором"
- у зв’язку з цим частину десяту вважати частиною дев’ятою та викласти її у такій редакції:
"9. У разі, якщо сторонами трудового договору, органами державного нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства або в судовому порядку буде встановлено, що відносини за цивільним договором фактично є трудовими відносинами, до таких відносин застосовуються норми трудового законодавства".
 		Враховано частково   роботу виконує фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності самостійно;
роботу виконують члени особистого селянського господарства в цьому господарстві;
фізична особа виконує роботу за цивільно-правовим договором.
 
70. робота виконується членами особистого селянського господарства в цьому господарстві.
 		       
71. 9. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, якщо:
 		    9. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, якщо:
 
72. фізична особа виконує обов‘язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу господарського товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов’язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір;
 		 -43- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 9 статті слово "цивільним" замінити на "цивільно-правового характеру";
 		Відхилено   фізична особа виконує обов‘язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов’язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір;
 
73. фізична особа виконує обов‘язки за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.
 		 -44- Бойко Ю.А.
 В абзаці 3 частини 9 статті 6 слова "за цивільним договором" змінити словами "договором цивільно-правового характеру".
 		Відхилено   фізична особа виконує зобов’язання, взяті нею за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.
 
74. 10. У разі якщо в судовому порядку встановлено, що цивільним договором фактично регулюються трудові відносини, до них застосовуються норми цього Кодексу та інших нормативно-правових актів трудового законодавства.
 		 -45- Бойко Ю.А.
 В частині 10 статті 6 слова "цивільним договором" змінити словами "договором цивільно-правового характеру", слова "нормативно-правових" - виключити.
 		Враховано частково   10. У разі якщо органами державного нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства або в судовому порядку буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими відносинами, до таких відносин застосовуються норми цього Кодексу.
 
    -46- Павленко Е.І.
 У частині 10 статті 6 та інших статтях розширити можливість фактичного визнання трудовими відносин, що оформлені цивільним договором самостійно роботодавцем, за рішенням комісії з трудових спорів або приписом Державної інспекції праці України.
 		Враховано частково    
    -47- Шевчук О.Б.
 В частині 10 статті слова "цивільним договором" замінити на "цивільно-правового характеру"; слова "нормативно-правових" виділити.
 		Враховано частково    
75. Стаття 7. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України
 		 -48- Павленко Е.І.
 Статтю 7 доповнити положеннями про захист громадян України, які проживають і працюють за кордоном постійно, а також про те, що права і законні інтереси українських трудових мігрантів мають захищатися не лише відповідними двосторонніми угодами, але й загальновизнаними нормами міжнародного права, зокрема конвенціями МОП.
 		Відхилено   Стаття 7. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України
 
76. 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і країни перебування.
 		 -49- Бірюк Л.В.
 У частині першій статті 7 пропоную замінити слово: "тимчасового перебування за кордоном" на "постійного перебування за кордоном". Оскільки ми безпідставно позбавляємо трудової діяльності громадян нашої держави, які мешкають за кордоном постійно.
 		Відхилено   1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і законодавству країни перебування.
 
    -50- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 7 виключити слово "тимчасового".
 		Відхилено    
77. 2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, якщо:
 		    2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, якщо:
 
78. громадяни працюють в органах дипломатичної служби України за кордоном;
 		    громадяни є працівниками дипломатичної служби України;
 
79. громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота;
 		    громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота;
 
80. це передбачено законами та міжнародними договорами України.
 		    це передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 
81. 3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про виконання роботи за кордоном з роботодавцями - нерезидентами України (далі - іноземні роботодавці), регулюються законодавством держави, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та укладеним трудовим договором.
 		    3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про виконання роботи за кордоном з роботодавцями  нерезидентами України (далі  іноземні роботодавці), регулюються законодавством країни, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, та укладеним трудовим договором.
 
82. 4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами.
 		 -51- Бірюк Л.В.
 У частині четвертій статті 7 пропоную замінити слова "захищаються угодами" на слова "захищаються законодавством держави, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та Укладеним трудовим договором".
 		Відхилено   4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами.
 
83. Стаття 8. Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні
 		    Стаття 8. Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні
 
84. 1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законодавству України і країни походження.
 		 -52- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 8 слово "походження" замінити словами "громадянином якої є іноземець або з якої в Україну прибула особа без громадянства".
 		Відхилено   1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законодавству України і законодавству країни походження.
 
85. 2. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.
 		    2. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки у трудових відносинах, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України.
 
86. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
 		 -53- Писаренко В.В.
 В абз. ч. 2 ст. 8 після слова "законів" доповнити словом "України".
 		Відхилено   Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
 
87. 3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 		    3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 
88. 4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини:
 		    4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини:
 
89. іноземців та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
 		    іноземців та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
 
90. іноземців та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами.
 		    іноземців та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами України.
 
91. Стаття 9. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями
 		    Стаття 9. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями
 
92. 1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з дипломатичними представництвами іноземних держав, міжнародних організацій в Україні, у тому числі їх представництв, іноземними роботодавцями, регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами та міжнародними договорами України.
 		    1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями, у тому числі в дипломатичних представництвах іноземних держав, представництвах міжнародних організацій в Україні, регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 
93. Стаття 10. Обчислення строків, пов’язаних з трудовими відносинами
 		    Стаття 10. Обчислення строків, пов’язаних з трудовими відносинами
 
94. 1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і можуть бути визначені цивільним законодавством, колективним договором та рішенням суду.
 		 -54- Бойко Ю.А.
 В абзаці 1 частини 1 статті 10 слова "цивільним законодавством, колективним договором та рішенням суду" замінити словами "трудовим законодавством, трудовим договором та рішенням суду".
 		Враховано частково   1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і визначаються цим Кодексом, колективним договором, трудовим договором, рішенням суду.
 
    -55- Шевчук О.Б.
 В абзаці 1 частини 1 статті 10 слова "цивільним законодавством, колективним договором" замінити на "трудовим договором, актами трудового законодавства та рішенням суду."
 		Враховано частково    
    -56- Писаренко В.В.
 У абз. 1 ч. 1 ст. 10 слова "цивільним законодавством, колективним договором та рішенням суду" замінити словами "актами трудового законодавства, трудовим договором, колективним договором або рішенням суду".
 		Враховано частково    
95. До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності.
 		 -57- Бойко Ю.А.
 Абзац 2 частини 1 статті 10 доповнити словами "якщо інше не передбачене трудовим законодавством".
 		Відхилено   До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності.
 
    -58- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 1 статті 10 після слів "перебігу строків позовної давності" додати слова "якщо інше непередбачене актами трудового законодавства".
 		Відхилено    
96. 2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує виникнення трудових прав і обов’язків, розпочинається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов’язків.
 		    2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує виникнення трудових прав і обов’язків, починається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов’язків.
 
97. 3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує припинення трудових прав і обов’язків, розпочинається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов’язків.
 		    3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує припинення трудових прав і обов’язків, починається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов’язків.
 
98. 4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
 		    4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
 
99. До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні.
 		    До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні.
 
100. До строку, що визначений пів роком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
 		    До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
 
101. Строк, що визначений у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями, і при цьому дорівнює п’ятнадцяти дням.
 		    Строк, що визначений у півмісяця, розглядається як строк, що обчислюється днями, і при цьому дорівнює п’ятнадцяти дням.
 
102. 5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день або на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники, щодо яких можуть здійснюватися дії протягом зазначеного строку, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день.
 		    5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день або на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники, щодо яких можуть вчинятися дії протягом зазначеного строку, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день.
 
103. 6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
 		 -59- Хара В.Г.
 Статтю 10 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Якщо при визначенні строків не вказано у яких днях (календарних чи робочих) він рахується, вважається, що він встановлений у календарних днях.".
 		Враховано   6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються зданими своєчасно.
7. Якщо при визначенні строку не вказано, в яких днях (календарних чи робочих) він обчислюється, вважається, що він встановлений у календарних днях.
 
104. Глава 2. Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини
 		 -60- Волинець М.Я.
 Назву глави 2 проекту Трудового кодексу України сформулювати в редакції:
Глава 2. Нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини
 		Відхилено   Глава 2. Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини
 
105. Стаття 11. Система нормативно-правових та інших актів, що регулюють трудові відносини
 		 -61- Сухий Я.М.
 У статті 11:
- частину першу після слів "Конституцією України" доповнити словами "міжнародними договорами";
- у частині другій:
перше речення викласти у такій редакції:
"Трудові відносини регулюються генеральною, галузевими та територіальними угодами (колективні угоди), колективним та трудовим договорами":
 		Враховано   Стаття 11. Система нормативно-правових та інших актів, що регулюють трудові відносини
 
106. 1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади України (далі - трудове законодавство).
 		 -62- Бойко Ю.А.
 В абзаці 1 частини 1 статті 11 слова "відносини регулюються" замінити словами "відносини можуть регулюватися", слова "територіальними угодами" замінити словами "регіональними угодами", слова "в угоді чи договорі свої відносини" замінити словами "в колективній угоді чи договорі відносини".
 		Відхилено   1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади (далі - трудове законодавство).
 
    -63- Волинець М.Я.
 Частину 1 Статті 11 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади України, прийнятими на підставі та у відповідності до Конституції та законів України (далі – трудове законодавство).
 		Відхилено    
107. 2. У випадках, передбачених законодавством, трудові відносини регулюються генеральною, галузевими та територіальними угодами (далі - колективні угоди), колективними та трудовими договорами. Сторони колективних угод та колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі свої відносини, не врегульовані трудовим законодавством.
 		 -64- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 2 статті 11 проекту слова "в угоді чи договорі" замінити на слова "в колективній угоді чи колективному договорі", слово "свої" - виключити.
 		Враховано   2. Трудові відносини регулюються також генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами, колективним та трудовим договорами. Сторони колективних угод та колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі відносини, не врегульовані трудовим законодавством.
 
108. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.
 		    Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади.
 
109. 3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця.
 		 -65- Волинець М.Я.
 Частину 3 статті 11 проекту Трудового кодексу України вилучити. В зв’язку з цим словосполучення "акти роботодавця" (у відповідних відмінках) видалити з усіх пунктів проекту Трудового кодексу України.
 		Відхилено   3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця.
 
110. 4. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, угодами, колективними та трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів), працівників із сімейними обов’язками тощо.
 		 -66- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 11 слово "угодами" замінити словами "колективними угодами".
 		Враховано   4. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, колективними угодами, колективними та трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, інвалідів, працівників із сімейними обов’язками тощо.
 
    -67- Волинець М.Я.
 Частину 4 статті 11 проекту Трудового кодексу України перенести до статті 4 Трудового кодексу України.
 		Відхилено    
    -68- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 1 перед словом "угодами" вставити слово "колективними"
 		Враховано    
111. Стаття 12. Акти трудового законодавства
 		    Стаття 12. Акти трудового законодавства
 
112. 1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України.
 		    1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України.
 
113. 2. Основним актом трудового законодавства України є Трудовий кодекс України.
 		 -69- Бірюк Л.В.
 Частину другу статті 12 пропоную доповнити новим речення наступного змісту: "Положення інших законодавчих актів у цій сфері повинні відповідати цьому Кодексу і у випадку суперечності повинен застосовуватися Кодекс".
 		Відхилено   2. Основним актом трудового законодавства України є Трудовий кодекс України.
 
114. 3. Актами трудового законодавства є також закони, що приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, які регулюють трудові відносини.
 		 -70- Павловський А.М.
 Частину третю статті 12 проекту виключити.
 		Відхилено   3. Актами трудового законодавства є також закони, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, що регулюють трудові відносини.
 
115. Законами можуть встановлюватись особливості регулювання трудових відносин державних службовців, працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами, та інших категорій працівників.
 		    Законами можуть встановлюватися особливості регулювання трудових відносин державних службовців, працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами, та інших категорій працівників.
 
116. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України.
 		 -71- Папієв М.М.
 абзацом третім частини третьої статті проекту пропонується встановити, що якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України.
Вважаю, що запропонована пропозиція не є предметом цього проекту оскільки питання щодо розробки та подання законопроектів регулюються Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 та Регламентом Верховної Ради України, прийнятим Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3547-VІ.
У зв'язку з цим абзац третій частини третьої статті 12 проекту пропоную вилучити.
 		Враховано частково у ст. 18  Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, що регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України.
 
117. 4. Трудові відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
 		 -72- Папієв М.М.
 частину четверту, якою пропонується встановити, що трудові відносини можуть регулюватися актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України, необхідно вилучити, оскільки вона дублює положення частини першої статті 11 проекту.
 		Відхилено   4. Трудові відносини можуть регулюватися актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
 
118. 5. Актами трудового законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, які видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 		    5. Актами трудового законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, що видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 
119. 6. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, у тому числі нормативно-технічного характеру, лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 		 -73- Волинець М.Я.
 Частину 6 статті 12 Трудового кодексу України доповнити абзацом наступного змісту:
Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, які регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом.
 		Відхилено   6. Інші органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, а також акти нормативно-технічного характеру лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 
    -74- Шевчук О.Б.
 У частині 6 статті 12 проекту слова "у тому числі нормативно-технічного характеру" видалити.
 		Відхилено    
120. 7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові відносини, за умови погодження таких актів із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -75- Бойко Ю.А.
 В частині 7 статті 12 слова "інші акти" - виключити.
 		Відхилено   7. Центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові відносини, за умови погодження таких актів з центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
    -76- Павловський А.М.
 У першому реченні частини сьомої статті 12 слова "здійснює нормативне регулювання трудових відносин" замінити словами "удосконалює законодавство у сфері трудових відносин".
 		Відхилено    
    -77- Бірюк Л.В.
 Статтю 12 пропоную доповнити новою частиною наступного змісту: "Актами трудового законодавства є також трудові договори, як індивідуально – правові акти, що безпосередньо встановлюють і регулюють трудові відносини його сторін".
 		Відхилено    
    -78- Папієв М.М.
 у першому реченні частини сьомої, яким пропонується встановити, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень, слова „здійснює нормативне регулювання трудових відносин" слід замінити словами „удосконалює законодавство у сфері трудових відносин".
 		Відхилено    
    -79- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 6 статті 12 проекту слова "та інші акти" виключити
 		Відхилено    
121. Стаття 13. Нормативні акти роботодавця
 		 -80- Волинець М.Я.
 Статтю 13 проекту Трудового кодексу України вилучити, внісши відповідні зміни до нумерації наступних статей.
 		Відхилено   Стаття 13. Нормативні акти роботодавця
 
122. 1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
 		    1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
 
123. 2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам законодавства, угодам, колективному договору, а також установчим документам роботодавця - юридичної особи.
 		 -81- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 13 слово "угодам" замінити словами "колективним угодам".
 		Враховано   2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору, а також установчим документам роботодавця - юридичної особи.
 
    -82- Шевчук О.Б.
 У першому абзаці частини 2 статті 13 проекту слова "законодавства, угодам" замінити на "трудового законодавства, колективним угодам";
 		Враховано    
124. Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно.
 		       
125. У випадках, передбачених законом, колективними договорами, такі акти приймаються з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -83- Стоян О.М.
 У статті 13:
- другий та третій абзаци частини другої об’єднати та викласти у такій редакції:
"У випадках, передбачених законом, колективними договорами та угодами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). В інших випадках нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно";
- з частини третьої виключити слова "або вільно обраними працівниками представниками (представником)".
 		Враховано   Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -84- Шевчук О.Б.
 У третьому абзаці частини 2 статті 13 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу."
 		Відхилено    
126. Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
 		 -85- Бойко Ю.А.
 Абзац 4, 5 частини 2 статті 13 – виключити.
 		Відхилено   Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
 
127. Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій зазначеного виборного органу або представника, не можуть суперечити нормативним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		    Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити нормативним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
128. 3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі їх відсутності роботодавець самостійно приймає такі акти.
 		 -86- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 13 – виключити.
 		Відхилено   3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій, а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець самостійно приймає такі акти.
 
    -87- Хара В.Г.
 В частині третій статті 13 після слів "органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)" доповнити словами "чи після проведення з ним консультацій", далі за текстом.
 		Враховано    
129. 4. Нормативні акти роботодавця доводяться до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку.
 		 -88- Шевчук О.Б.
 Перше речення частини 4 статті 13 викласти у наступній редакції: "Роботодавець повинен доводити власні нормативні акти до відома всіх працівників.".
 		Враховано   4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку.
 
130. Стаття 14. Акти нормативно-технічного характеру
 		 -89- Бойко Ю.А.
 Статтю 14 – виключити.
 		Відхилено   Стаття 14. Акти нормативно-технічного характеру
 
    -90- Волинець М.Я.
 Статтю 14 проекту Трудового кодексу України вилучити, в зв’язку із внесенням відповідного доповнення до частини 6 статті 12.
 		Відхилено    
131. 1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, які регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом.
 		 -91- Шевчук О.Б.
 Статтю 14 проекту викласти у наступній редакції:
"Акти нормативно-технічного характеру, які регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом."
 		Відхилено   1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом.
 
132. Стаття 15. Міжнародні договори
 		    Стаття 15. Міжнародні договори
 
133. 1. Міжнародний договір, який регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства.
 		    1. Міжнародний договір, що регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства.
 
134. 2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом законодавства про працю, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.
 		 -92- Сухий Я.М.
 У статті 15 частину другу доповнити словами "крім випадків, коли законами, іншими нормативно-правовими актами України, колективними договорами та угодами, трудовими договорами для працівників встановлені більш сприятливі умови або більш високий рівень захисту їх прав".
 		Враховано   2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом законодавства про працю, застосовуються правила відповідного міжнародного договору, крім випадків, коли законами, іншими нормативно-правовими актами України, колективними договорами та угодами, трудовими договорами для працівників встановлені більш сприятливі умови або більш високий рівень захисту їхніх прав.
 
135. Стаття 16. Дія актів трудового законодавства в часі
 		    Стаття 16. Дія актів трудового законодавства в часі
 
136. 1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
 		    1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, що виникли з дня набрання ними чинності.
 
137. 2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, якщо він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи.
 		 -93- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 16 викласти в наступній редакції "акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі".
 		Відхилено   2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, якщо він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи.
 
    -94- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 16 сполучення "крім випадків, якщо він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи." - виключити
 		Відхилено    
138. 3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, який втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
 		    3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, що втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з дня набрання ним чинності.
 
139. Стаття 17. Аналогія
 		    Стаття 17. Аналогія
 
140. 1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства або колективним чи трудовим договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону).
 		 -95- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 17 після слів "чи трудовим договором" додати слова "нормативними актами роботодавця".
 		Відхилено   1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним та трудовим договорами, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону).
 
    -96- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 17 проекту після слів "чи трудовим договором" додати слова "нормативними актами роботодавця";
 		Відхилено    
    -97- Сухий Я.М.
 У статті 17 у частині першій слово "або колективним" замінити словами "колективним договором або колективним угодами".
 		Враховано    
141. 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад трудового законодавства (аналогія права).
 		 -98- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 17 слова "трудового законодавства" замінити словом "законодавства".
 		Враховано   2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).
 
    -99- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 17 проекту слово "трудового" видалити.
 		Враховано    
142. Стаття 18. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили в разі їх неузгодженості
 		    Стаття 18. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості
 
143. 1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним щодо відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше.
 		 -100- Папієв М.М.
 Частину першу статті 18 проекту, якою пропонується, зокрема, встановити, що у разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, застосовується акт, що є спеціальним щодо відповідних відносин, слід доопрацювати, оскільки у разі неузгодженості між собою актів законодавства мають бути внесені відповідні зміни до таких актів.
 		Відхилено   1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, що регулюють трудові відносини, застосовується акт, який є спеціальним щодо відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше.
 
144. 2. У разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника та роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як працівника, так і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.
 		 -101- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 18 – виключити.
 		Відхилено   2. У разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.
 
    -102- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 18 – видалити.
 		Відхилено    
145. Глава 3. Суб’єкти трудових відносин
 		 -103- Бойко Ю.А.
 Главу 3 назвати "індивідуальні трудові відносини".
 		Відхилено   Глава 3. Суб’єкти трудових відносин
 
    -104- Шевчук О.Б.
 Назву глави 3 першої книги проекту викласти у наступній редакції: "Індивідуальні трудові відносини"
 		Відхилено    
146. Стаття 19. Сторони та суб’єкти трудових відносин
 		 -105- Шевчук О.Б.
 У назві статті 19 проекту слова "та суб’єкти" -виключити;
 		Відхилено   Стаття 19. Сторони та суб’єкти трудових відносин
 
147. 1. Сторонами трудових відносин є працівник та роботодавець.
 		 -106- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 19 проекту перед словом "трудових" додати слово "індивідуальних"
 		Відхилено   1. Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.
 
148. 2. Суб’єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є:
 		 -107- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 19 перенести в 6 книгу та пункт 1 частини 2 статті 19 викласти в наступній редакції:
"1) професійні спілки, їх об’єднання, вільно обрані працівниками представники (представник)".
 		Відхилено   2. Суб’єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є:
 
149. 1) професійні спілки, їх об’єднання, а у колективних трудових відносинах за відсутності профспілкової організації - вільно обрані працівниками представники (представник);
 		    1) професійні спілки, їх об’єднання, а у колективних трудових відносинах за відсутності профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник);
 
150. 2) організації роботодавців та їх об’єднання;
 		    2) організації роботодавців та їх об’єднання;
 
151. 3) інші органи, визначені цим Кодексом.
 		 -108- Сухий Я.М.
 У статті 19 у пункті 3 частини другої слово "органи" замінити словом "суб’єкти".
 		Враховано   3) інші суб’єкти, визначені цим Кодексом.
 
152. Стаття 20. Працівник
 		    Стаття 20. Працівник
 
153. 1. Працівник - фізична особа, яка вступила в трудові відносини на підставі трудового договору.
 		 -109- Шаманов В.В.
 У статті 20 пункті 1 слова "яка вступила в трудові відносини на підставі трудового договору", замінити словами : "яка перебуває з роботодавцем у трудових відносинах".
 		Враховано частково   1. Працівник  фізична особа, яка вступила у трудові відносини з роботодавцем на підставі трудового договору.
 
    -110- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 20 після слів "в трудові відносини" додати слова "з роботодавцем".
 		Враховано    
    -111- Бірюк Л.В.
 Частину першу статті 20 пропоную викласти в новій редакції: " Працівник – фізична особа, яка прийнята на роботу на підставі трудового договору."
 		Відхилено    
    -112- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 20 проекту після слова "відносини" додати сполучення "з роботодавцем"
 		Враховано    
154. 2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз.
 		 -113- Писаренко В.В.
 Перше речення ч. 2 ст. 20 доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частинами третьою – п’ятою цієї статті".
 		Відхилено   2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз.
 
155. 3. У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п’ятнадцяти років, за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює.
 		 -114- Шаров І.Ф.
 Частину третю статті 20 викласти наступним чином:
"У трудові відносини можуть вступати особи, які вже досягли п’ятнадцяти років, виключно за наявності письмової згоди батьків чи особи (осіб), яка (і) їх замінює (ють)".
 		Відхилено   3. У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п’ятнадцяти років, за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює.
 
    -115- Бірюк Л.В.
 Частину третю статті 20 пропоную викласти в новій редакції: "У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п’ятнадцяти років у випадку реєстрації шлюбу особи, яка вступає в трудові правовідносини та записом особи матір’ю або батьком. Оскільки ми повинні враховувати, що законодавець передбачив набуття неповнолітньою особою повної дієздатності зокрема у випадках реєстрації шлюбу (стаття 23 Сімейного кодексу України).
 		Відхилено    
156. 4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легшої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легшої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, що не досягли п’ятнадцяти років, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -116- Павловський А.М.
 У частині четвертій статті 20 проекту слова "загальноосвітніх шкіл" замінити словами "середніх загальноосвітніх шкіл", що відповідатиме термінології Закону України "Про загальну середню освіту".
 		Враховано   4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легшої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час після досягнення ними чотирнадцятирічного віку за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легшої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, які не досягли п’ятнадцяти років, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
    -117- Папієв М.М.
 До статті 20 проекту:
у частині четвертій вищезазначеної статті слова „загальноосвітніх шкіл" необхідно замінити словами „середніх загальноосвітніх шкіл", що відповідатиме термінології Закону України „Про загальну середню освіту".
 		Враховано    
157. 5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших творчих організаціях дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їх здоров’ю, моральному розвиткові і процесу навчання. Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах неповнолітніх у разі погодження умов праці та її оплати з цією службою.
 		 -118- Папієв М.М.
 До статті 20 проекту:
у частині п'ятій цієї статті та у статті 117, частині четвертій статті 303 проекту слова „служби у справах неповнолітніх" необхідно замінити словами „служби у справах дітей", що відповідатиме термінології Закону України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
 		Враховано   5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших творчих організаціях дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їхньому здоров’ю, моральному розвиткові і процесу навчання. Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах дітей за умови погодження умов праці та її оплати з цією службою.
 
    -119- Сухий Я.М.
 У статті 20 у частині п’ятій слова "служби у справах неповнолітніх замінити словами "служби у справах дітей".
 		Враховано    
158. 6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, службою зайнятості України.
 		 -120- Павловський А.М.
 У частині шостій статті 20 проекту слова "службою зайнятості України" замінити словами "державною службою зайнятості".
 		Враховано   6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
    -121- Папієв М.М.
 До статті 20 проекту:
у частині шостій цієї статті проекту слова „службою зайнятості України" замінити словами „державною службою зайнятості".
 		Враховано    
159. Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
 		    Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
 
160. 1) представникам іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;
 		    1) представникам іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;
 
161. 2) працівникам іноземних органів масової інформації, акредитованим для роботи в Україні;
 		    2) представникам іноземних засобів масової інформації, акредитованим в Україні;
 
162. 3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;
 		    3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;
 
163. 4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
 		    4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
 
164. 5) керівникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні та керівникам підприємств з іноземними інвестиціями;
 		    5) керівникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні та керівникам підприємств з іноземними інвестиціями;
 
165. 6) працівникам, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції.
 		    6) працівникам, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції.
 
166. Стаття 21. Основні права працівника
 		    Стаття 21. Основні права працівника
 
167. 1. Основними правами працівника є:
 		    1. Основними правами працівника є:
 
168. 1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також право на припинення трудових відносин;
 		    1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та право на припинення трудових відносин;
 
169. 2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;
 		    2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;
 
170. 3) право на повагу до його гідності і честі та їх захист;
 		 -122- Волинець М.Я.
 Пункт 3) частини 1 статті 21 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їхній захист;
 		Враховано   3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їх захист;
 
171. 4) право на повну зайнятість та захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення своєї кваліфікації;
 		 -123- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 21 слова "повну зайнятість та" виключити.
 		Враховано   4) право на захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації;
 
172. 5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв’язку з трудовими відносинами;
 		    5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв’язку з трудовими відносинами;
 
173. 6) право працюючих жінок на особливий захист материнства;
 		    6) право працюючих жінок на особливий захист материнства;
 
174. 7) право працівників з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) на соціальну інтеграцію та трудову реабілітацію;
 		 -124- Сушкевич В.М.
 У пункті 7 частини першої статті 21 слова „та трудову реабілітацію" замінити словами „професійну та трудову реабілітацію, професійну адаптацію".
 		Враховано частково   7) право інвалідів на трудову реабілітацію та професійну адаптацію;
 
175. 8) право працівників-мігрантів на захист їх трудових прав;
 		    8) право працівників-мігрантів на захист їхніх трудових прав;
 
176. 9) право працівників із сімейними обов’язками на захист від дискримінації та узгодження в міру можливості їх трудових обов’язків із сімейними;
 		    9) право працівників із сімейними обов’язками на захист від дискримінації та узгодження в міру можливості їхніх трудових обов’язків із сімейними;
 
177. 10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці та на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають умовам охорони праці;
 		    10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці, а також право на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці;
 
178. 11) право на заробітну плату за виконану роботу, не нижчу від визначеної законом мінімальної заробітної плати, та своєчасну її виплату в повному розмірі;
 		 -125- Волинець М.Я.
 Частину 1 статті 21 проекту Трудового кодексу України доповнити пунктами 11), 17) та 19), що подаються нижче, відповідно змінивши нумерацію інших пунктів:
11) право на гідні побутові та соціальні умови, пов’язані з виконанням ними обов’язків за трудовим договором, в тому числі організацію харчування за місцем роботи;
17) право на достовірну та вчасну інформацію про економічне та фінансове становище роботодавця та плани розвитку його діяльності;
19) право на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, де вони працюють, в порядку та межах, визначених законодавством;
 		Враховано частково , а п.п. 17 і 19 в іншій статті  11) право на справедливу оплату праці, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному розмірі;
12) право на належні виробничо-побутові умови, пов’язані з виконанням працівником обов’язків за трудовим договором;
 
    -126- Волинець М.Я.
 Пункт 12) частини 1 статті 21 проекту Трудового кодексу України (пункт 11 в редакції, прийнятій у першому читанні), викласти в редакції, що додається нижче:
12) право на справедливу оплату виконаної роботи, не нижчу від встановленої законом мінімальної заробітної плати та визначеної колективним договором (угодою) тарифної ставки (посадового окладу) за роботу відповідного змісту і кваліфікації, та своєчасну її виплату в повному розмірі;
 		Відхилено    
179. 12) забезпечення державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці;
 		    13) право на забезпечення державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці;
 
180. 13) участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні;
 		 -127- Сухий Я.М.
 У статті 21 пункт 13 викласти у такій редакції:
"13) право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
 		Враховано   14) право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 
181. 14) право на відпочинок;
 		    15) право на відпочинок;
 
182. 15) право вимагати від роботодавця дотримання ним умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів;
 		    16) право вимагати від роботодавця дотримання умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів;
 
183. 16) право на об’єднання в професійні спілки;
 		 -128- Бойко Ю.А.
 Пункт 16 частини 1 статті 21 викласти в наступній редакції:
"16) право на об’єднання в асоціації найманих працівників в тому числі професійні спілки.
 		Відхилено   17) право на об’єднання у професійні спілки;
 
    -129- Шевчук О.Б.
 В абзаці 16 частини 1 статті 21 проекту слова "професійні спілки" замінити на слова "асоціації найманих працівників, в тому числі професійні спілки";
 		Відхилено    
184. 17) право на участь у веденні колективних переговорів;
 		    18) право на участь у веденні колективних переговорів;
 
185. 18) право на страйк;
 		    19) право на страйк;
 
186. 19) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;
 		    20) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;
 
187. 20) право на захист від незаконного звільнення;
 		    21) право на захист від незаконного звільнення;
 
188. 21) право на захист своїх трудових прав, у тому числі в суді.
 		 -130- Бойко Ю.А.
 Пункт 21 частини 1 статті 21 викласти в наступній редакції:
"21) право на судовий захист своїх трудових прав".
 		Відхилено   22) право на захист своїх трудових прав, у тому числі в суді.
 
    -131- Волинець М.Я.
 Пункт 24) частини 1 статті 21 проекту Трудового кодексу України (пункт 21 у редакції, прийнятій у першому читанні) викласти в редакції:
право на захист своїх прав, передбачених трудовим законодавством України, трудовим договором, колективним договором та угодами, в тому числі шляхом звернення до суду.
 		Відхилено    
189. Стаття 22. Основні обов’язки працівника
 		    Стаття 22. Основні обов’язки працівника
 
190. 1. Основними обов’язками працівника є:
 		    1. Основними обов’язками працівника є:
 
191. 1) особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;
 		    1) особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;
 
192. 2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;
 		    2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;
 
193. 3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;
 		    3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;
 
194. 4) дотримання норм з охорони праці;
 		    4) дотримання норм з охорони праці;
 
195. 5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;
 		    5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;
 
196. 6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров’ю працівників, збереженню їх майна;
 		    6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров’ю працівників, збереженню їх майна;
 
197. 7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;
 		    7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;
 
198. 8) шанування честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;
 		    8) повагу честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;
 
199. 9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;
 		    9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;
 
200. 10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.
 		 -132- Бойко Ю.А.
 Статтю 22 доповнити пунктом 11 наступного змісту:
"11) дотримуватись норм трудового законодавства, колективного договору, трудового договору, нормативних актів роботодавця".
 		Відхилено   10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.
 
    -133- Бірюк Л.В.
 Статтю 22 пропоную доповнити частиною другою наступного змісту: " Перелік основних прав працівника є невичерпним." Тому, що закріплені права і свободи людини і громадянина не є вичерпними ( стаття 22 Конституції України)
 		Відхилено    
    -134- Шевчук О.Б.
 Після пункту 10 частини 1 статті 22 проекту додати пункт 11 наступного змісту:
"дотримання норм права, положень нормативних актів роботодавця"
 		Відхилено    
201. Стаття 23. Встановлення вимог до працівників
 		    Стаття 23. Встановлення вимог до працівників
 
202. 1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством із дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Ці вимоги можуть стосуватися наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку тощо.
 		 -135- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 23 після слів "встановлюється законодавством" додати слова "та роботодавцем".
 		Враховано частково   1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством із дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Ці вимоги можуть стосуватися наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку тощо. Роботодавці можуть встановлювати вимоги, що не суперечать законодавству та безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю працівника.
 
    -136- Павленко Е.І.
 У першому реченні частини 1 статті 23 після слова "працівників" додати слова ",що зумовлені особливостями професійної діяльності,". У другому реченні цієї частини слово "тощо" виключити.
 		Відхилено    
    -137- Хара В.Г.
 Частину першу статті 23 та 24 доповнити словами " і що безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю".
 		Враховано    
203. 2. Обов’язковість наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом.
 		 -138- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 23 – виключити.
 		Відхилено   2. Обов’язковість наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом.
 
    -139- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 23 проекту – виключити. Частини 3 – 6 попередньої редакції статті вважати частинами 2 – 5.
 		Відхилено    
204. 3. Невиконання законодавства під час прийняття на роботу щодо встановлених до працівника вимог є підставою для звільнення його з роботи на підставі статті 115 цього Кодексу.
 		 -140- Шаманов В.В.
 Пункт 3 статті 23 викласти у наступній редакції: "Обов’язковість дотримання норм законодавства роботодавцем та працівником щодо встановлених вимог під час прийняття на роботу".
 		Відхилено   3. Невиконання законодавства щодо встановлених до працівника вимог під час прийняття на роботу є підставою для звільнення його з роботи на підставі статті 115 цього Кодексу.
 
    -141- Павленко Е.І.
 Виключити частину 3 статті 23 як таку, що безпосередньо не стосується змісту статті і створює додаткові можливості для звільнення людини.
 		Відхилено    
205. 4. Вимоги до працівників, які встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов’язковість.
 		    4. Вимоги до працівників, які встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов’язковість.
 
206. 5. Законодавством може встановлюватись вимога щодо допуску працівників до окремих видів робіт лише за наявності документа про присвоєння відповідної кваліфікації.
 		    5. Законодавством може встановлюватися вимога щодо допуску працівників до окремих видів робіт лише за наявності документа про присвоєння відповідної кваліфікації.
 
207. 6. Стосовно окремих категорій працівників законом може передбачатися прийняття присяги.
 		    6. Стосовно окремих категорій працівників законом може передбачатися складання присяги.
 
208. Стаття 24. Роботодавець
 		    Стаття 24. Роботодавець
 
209. 1. Роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
 		 -142- Шаманов В.В.
 Пункт 1 статті 24 викласти у наступній редакції : "Роботодавець |роботодавець| - юридична особа (включаючи юридичну особу з|із| іноземними інвестиціями, що здійснює діяльність на території України), його представництва, філіали, приватний підприємець, що надають роботу громадянам по трудовим договорам, цивільно-правовим договорам, предметом яких є|з'являтися,являтися| надання|виявлення| послуг, виконання робіт і створення|створіння| об'єктів інтелектуальній власності, або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.".
 		Відхилено   1. Роботодавець  юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
 
    -143- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 24 слова "фізична особа" замінити словами "фізична особа-підприємець".
 		Відхилено    
    -144- Шевчук О.Б.
 Першу частину ст. 24 після слів "використовує працю фізичних осіб" додати слова ",що безпосередньо пов’язано із професійною діяльністю".
 		Відхилено    
210. 2. Роботодавцем може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність.
 		    2. Роботодавцем може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність.
 
211. 3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак.
 		    3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак.
 
212. 4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, установчих документів цієї особи та її нормативних актів.
 		    4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, її установчих документів та нормативних актів.
 
213. У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, що вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника.
 		 -145- Бойко Ю.А.
 Абзац 2 частини 4 статті 24 викласти в наступній редакції:
"У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників вищим керівним органом визначається орган чи посадова особа, що вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків".
 		Відхилено   У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, які вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника.
 
214. Стаття 25. Правонаступництво в трудових відносинах
 		    Стаття 25. Правонаступництво у трудових відносинах
 
215. 1. Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин з працівниками в разі зміни власника юридичної особи, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення юридичної особи-роботодавця, а також у разі фіктивної ліквідації юридичної особи і створення на базі її майна іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що проводилася ліквідованою юридичною особою. У разі правонаступництва трудові відносини з працівниками продовжуються. Правонаступник має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених цим Кодексом та законами.
 		 -146- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 25 слова "а також у разі фіктивної ліквідації юридичної особи і створення на базі її майна іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що проводилася ліквідованою юридичною особою" - виключити.
 		Відхилено   1. Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника юридичної особи, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи  роботодавця, а також у разі ліквідації юридичної особи і створення на базі її майна іншої юридичної особи, яка продовжує ту саму діяльність, що й ліквідована юридична особа. У разі правонаступництва трудові відносини з працівниками продовжуються. Правонаступник має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених цим Кодексом та законами.
 
    -147- Карпук В.Г.
 Ст.25 п.1 словосполучення "а також у разі фіктивної ліквідації юридичної особи" замінити на " а також у разі ліквідації юридичної особи".
 		Відхилено    
    -148- Хара В.Г.
 У частині першій статті 25 слова "фіктивної" - виключити.
 		Враховано    
    -149- Шевчук О.Б.
 У частині першій статті 25 слова "фіктивної" - виключити.
 		Враховано    
216. 2. Зміна підпорядкованості, організаційно-правової форми, назви юридичної особи не тягне за собою припинення трудових відносин.
 		 -150- Сухий Я.М.
 У статті 25 у частині другій слово "назви" замінити словом "найменування".
 		Враховано   2. Зміна підпорядкованості, найменування юридичної особи не тягне за собою припинення трудових відносин.
 
    -151- Хара В.Г.
 У частині другій статті 25 виключити слова "організаційно-правової форми".
 		Враховано    
    -152- Шевчук О.Б.
 У частині другій статті 25 виключити слова "організаційно-правової форми".
 		Враховано    
217. Стаття 26. Основні права роботодавця
 		    Стаття 26. Основні права роботодавця
 
218. 1. Основними правами роботодавця є:
 		    1. Основними правами роботодавця є:
 
219. 1) право на добір працівників, у тому числі шляхом тестування;
 		    1) право на добір працівників, у тому числі шляхом тестування;
 
220. 2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками;
 		    2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками;
 
221. 3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна;
 		 -153- Бойко Ю.А.
 В пункті 3 частини 1 статті 26 після слів "трудового розпорядку" додати слова "нормативні акти роботодавця".
 		Враховано   3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, нормативних актів роботодавця, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна;
 
    -154- Шевчук О.Б.
 В пункті 3 частини 1 статті 26 проекту після слів "трудового розпорядку" додати сполучення "нормативних актів роботодавця";
 		Враховано    
    -155- Писаренко В.В.
 У п. 1 ч. 1 ст. 26 після слова "дотримання" доповнити словом "правил".
 		Враховано    
222. 4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних договорів, угод;
 		 -156- Бойко Ю.А.
 Пункт 4 частини 1 статті 26 викласти в наступній редакції:
"4) право на ведення колективних переговорів".
 		Відхилено   4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних угод, договорів;
 
    -157- Шевчук О.Б.
 В пункті 4 частини 1 статті 26 проекту частину речення "з метою укладання колективних договорів, угод" - виключити;
 		Відхилено    
223. 5) право заохочувати працівників за результатами праці;
 		    5) право заохочувати працівників за результатами праці;
 
224. 6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов’язків, дисциплінарні стягнення;
 		    6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов’язків, дисциплінарні стягнення;
 
225. 7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;
 		    7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;
 
226. 8) право приймати нормативні акти;
 		 -158- Сушкевич В.М.
 Частину першу статті 26 проекту доповнити пунктами 8 та 9 такого змісту:
„8) одержувати від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття дотацію для працевлаштування безробітних;
9) одержувати від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття дотацію на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також від Фонду соціального захисту інвалідів – дотацію на створення спеціальних робочих місць для цієї категорії безробітних;"
Вважати пункти 8 і 9, відповідно, пунктами 10 і 11.
 		Відхилено   8) право приймати нормативні акти;
 
227. 9) право на створення організацій роботодавців.
 		 -159- Бойко Ю.А.
 Статтю 26 доповнити пунктами 10 та 11 наступного змісту:
"10) право на участь в соціальному діалозі;
11) інші права, передбачені цим Кодексом".
 		Відхилено   9) право на створення організацій роботодавців.
 
    -160- Шевчук О.Б.
 Додати пункт 10 наступного змісту: "право на участь у соціальному діалозі"
 		Відхилено    
228. Стаття 27. Основні обов’язки роботодавця
 		    Стаття 27. Основні обов’язки роботодавця
 
229. 1. Основними обов’язками роботодавця є:
 		 -161- Павленко Е.І.
 Частину 1 статті 27 доповнити пунктом наступного змісту "створювати однакові гарантії зайнятості, можливості найму на роботу та професійного зростання, незалежно від статі та сімейного стану".
 		Відхилено (визначено ст.4)  1. Основними обов’язками роботодавця є:
 
230. 1) шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника;
 		    1) повага честі, гідності та інших особистих прав працівника;
 
231. 2) дотримуватися вимог трудового законодавства;
 		    2) дотримання вимог трудового законодавства;
 
232. 3) створювати працівникам належні, безпечні та здорові умови праці;
 		    3) створення працівникам належних, безпечних та здорових умов праці;
 
233. 4) своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату та здійснювати інші виплати, передбачені нормативно-правовими актами, угодами, колективними і трудовими договорами;
 		 -162- Бойко Ю.А.
 В пункті 4 статті 27 слова "нормативно-правовими актами, угодами" замінити словами "трудовим законодавством, колективними угодами".
 		Враховано частково   4) своєчасна виплата працівникам заробітної плати та здійснення інших виплат, передбачених законодавством, колективними угодами, колективним та трудовими договорами;
 
    -163- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 27 проекту слова "нормативно-правовими актами, угодами," замінити на слова "трудовим законодавством, колективними угодами";
 		Враховано частково    
234. 5) здійснювати загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;
 		 -164- Бойко Ю.А.
 В пункті 5 статті 27 слова "здійснювати" замінити "брати участь в".
 		Відхилено   5) здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників;
 
    -165- Шевчук О.Б.
 У пункті 5 частини 1 статті 27 проекту слово "здійснювати" замінити на слова "брати участь у";
 		Відхилено    
235. 6) створювати працівникам належні побутові умови, пов’язані з виконанням ними обов’язків за трудовим договором;
 		 -166- Бойко Ю.А.
 Пункт 6 статті 27 – виключити.
 		Відхилено   6) створення працівникам належних виробничих та побутових умов, пов’язаних з виконанням ними обов’язків за трудовим договором;
 
    -167- Шевчук О.Б.
 Пункті 6 частини 1 статті 27 проекту – виключити. Відповідно пункти 7 – 13 частини 1 статті 27 проекту вважати пунктами 6 - 12;
 		Відхилено    
236. 7) забезпечувати працівників відповідно до нормативно-правових актів, угод, колективного і трудового договорів засобами колективного та індивідуального захисту;
 		 -168- Бойко Ю.А.
 Пункт 7 статті 27 – виключити.
 		Відхилено   7) забезпечення працівників відповідно до актів трудового законодавства, колективних угод, колективного та трудового договорів засобами колективного та індивідуального захисту;
 
237. 8) сприяти створенню передбачених нормативно-правовими актами, угодами і колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником);
 		 -169- Бойко Ю.А.
 В пункті 8 статті 27 слова "нормативними актами роботодавця, угодами" замінити словами "актами трудового законодавства, колективними угодами".
 		Враховано   8) сприяння створенню передбачених актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником);
 
    -170- Шевчук О.Б.
 У пункті 8 частини 1 статті 27 проекту попередньої редакції (пункті 7 пропонованої редакції) статті слова "нормативно-правовими актами" замінити на слова "трудового законодавства, колективними угодами";
 		Враховано    
238. 9) забезпечити на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору відповідно до закону;
 		 -171- Бойко Ю.А.
 Пункт 9 статті 27 викласти в наступній редакції:
"9) забезпечити на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів".
 		Відхилено   9) забезпечення на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору відповідно до закону;
 
    -172- Шевчук О.Б.
 У пункті 9 частини 1 статті 27 проекту попередньої редакції (пункті 8 пропонованої редакції) частину речення "з метою укладення колективного договору відповідно до закону" - виключити;
 		Відхилено    
239. 10) надавати працівникам на їх вимогу повну та достовірну інформацію, що стосується їх трудової діяльності, а також безоплатно надавати працівникам копії документів, які містять персональні дані щодо них;
 		 -173- Писаренко В.В.
 У п. 10 ч. 1 ст. 27 слід уточнити про надання копій документів, самостійно складених або отриманих роботодавцем щодо працівника, або ж виключити положення про обов’язок роботодавця надавати копії документів.
 		Відхилено   10) надання працівникам на їх вимогу повної та достовірної інформації стосовно їхньої трудової діяльності, а також безоплатне надання працівникам копій документів, що містять персональні дані щодо них;
 
240. 11) надавати працівникам та їх представникам повну і достовірну інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов угод, колективного договору;
 		 -174- Бойко Ю.А.
 В пункті 11 статті 27 слово "угод" замінити словами "колективних угод".
 		Враховано   11) надання працівникам та їх представникам повної і достовірної інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов колективних угод, колективного договору;
 
241. 12) забезпечити захист та конфіденційність персональних даних працівника в порядку, встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлювати його з персональними даними, вносити зміни до них у разі їх невідповідності фактичним обставинам;
 		    12) забезпечення захисту та конфіденційності персональних даних працівника в порядку, встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлення його з персональними даними, внесення змін до них у разі їх невідповідності фактичним обставинам.
 
242. 13) сприяти участі працівників в управлінні юридичною особою-роботодавцем.
 		 -175- Бойко Ю.А.
 Пункт 13 статті 27 – виключити.
 		Враховано      
    -176- Шевчук О.Б.
 Пункті 13 частини 1 статті 27 проекту попередньої редакції – виключити.
 		Враховано    
    -177- Писаренко В.В.
 Виключити п. 13 ч. 1 ст. 27.
 		Враховано    
243. Стаття 28. Контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків
 		    Стаття 28. Контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків
 
244. 1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.
 		    1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.
 
245. 2. Невиконання роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, тягне його відповідальність згідно із законом.
 		    2. Невиконання роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, тягне його відповідальність згідно із законом.
 
246. Глава 4. Працевлаштування
 		 -178- Бірюк Л.В.
 Пропоную виключити Главу 4 проекту, оскільки положення даної Глави є предметом регулювання Закону України "Про зайнятість населення".
 		Відхилено   Глава 4. Працевлаштування
 
247. Стаття 29. Здійснення права на працевлаштування
 		    Стаття 29. Здійснення права на працевлаштування
 
248. 1. Фізична особа здійснює право на працю шляхом самостійного пошуку роботи або через посередництво органів державної служби зайнятості чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		 -179- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 29 проекту слово "працю" замінити на слово "працевлаштування".
 		Враховано   1. Фізична особа здійснює право на працевлаштування шляхом самостійного пошуку роботи або за посередництвом органів державної служби зайнятості чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 
249. Стаття 30. Право роботодавця на добір працівників
 		    Стаття 30. Право роботодавця на добір працівників
 
250. 1. Роботодавець вправі приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього, або через посередництво органів державної служби зайнятості чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		    1. Роботодавець вправі приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього або за посередництвом органів державної служби зайнятості чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 
251. 2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя.
 		 -180- Сухий Я.М.
 У статті 30 частину другу доповнити словом "тощо".
 		Відхилено   2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.
 
    -181- Хара В.Г.
 Частину другу статті 30 доповнити словами "та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.
 		Враховано    
252. Стаття 31. Відмова у прийнятті на роботу
 		 -182- Сухий Я.М.
 Статтю 31 викласти у такій редакції :
"1. Забороняється відмова у прийнятті на роботу, крім випадків передбачених цим Кодексом.
2. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах.
3. Відмова у прийнятті працівника на роботу має бути письмово обґрунтована".
 		Враховано частково   Стаття 31. Відмова у прийнятті на роботу
1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (вакантної посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
2. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах.
 
    -183- Карпук В.Г.
 Ст.31 викласти у наступній редакції "Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, якщо це відомо роботодавцеві, або всупереч установленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах.".
 		Враховано в іншій статті   
    -184- Писаренко В.В.
 У назві статті 31 слово "відмова" змінити словом "заборона".
 		Відхилено    
    -185- Хара В.Г.
 частину першу статті 31 викласти у наступній редакції:
"1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця. Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.".
 		Враховано    
253. 1. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законодавством обмеженням на використання праці деяких осіб на певних роботах.
 		 -186- Павленко Е.І.
 Статтю 31 доповнити частиною 2 наступного змісту: "Відмова у прийнятті на роботу з підстав, передбачених у частині 1 цієї статті, має бути обґрунтованою і на вимогу особи, якій відмовлено у працевлаштуванні, роботодавець зобов'язаний надати письмову аргументовану відповідь".
 		Враховано частково      
    -187- Шевчук О.Б.
 У статті 31 проекту додати частин1 наступного змісту:
"1.Роботодавець має право відмовити особі у прийнятті на роботу . обмеження права роботодавця у відмові прийняття особи на роботу встановлюються законом.".
 		Відхилено    
    -188- Шевчук О.Б.
 У статті 31 проекту Кодексу частину 3 – виключити
 		Враховано    
254. Стаття 32. Право осіб на безоплатні послуги державної служби зайнятості
 		 -189- Бойко Ю.А.
 Статтю 32 викласти в наступній редакції "особи мають право на безоплатне отримання від державної служби зайнятості послуг, визначених відповідним законом.
 		Враховано   Стаття 32. Право осіб на безоплатні послуги державної служби зайнятості
 
255. 1. Особи мають право на безоплатне отримання від державної служби зайнятості таких послуг:
 		 -190- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 32 слова "таких послуг" замінити на слова "послуг, визначених відповідним законом.".
 		Враховано   1. Особи мають право на безоплатне отримання від державної служби зайнятості послуг, визначених законом.
 
256. 1) консультацій про можливість працевлаштування, про вимоги, що ставляться до працівників відповідних професій (посад), та з інших питань, що мають значення для пошуку роботи та працевлаштування;
 		 -191- Шевчук О.Б.
 пункти 1 – 5 частини 1 – видалити (оскільки ці питання врегульовані чинним законодавством.)
 		Враховано      
257. 2) допомоги у виборі підходящої роботи;
 		 -192- Сушкевич В.М.
 У пункті 2 частини першої статті 32 після слова „роботи" додати слова „і працевлаштуванні".
 		Відхилено      
258. 3) з професійної підготовки і перепідготовки в системі державної служби зайнятості або в навчальних закладах за направленням державної служби зайнятості (за наявності потреби і в міру можливості);
 		       
259. 4) з професійної орієнтації;
 		       
260. 5) інших послуг, передбачених законодавством.
 		 -193- Сушкевич В.М.
 Частину першу статті 32 доповнити пунктом 5 такого змісту:
„5) створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;"
 		Відхилено      
261. Стаття 33. Право осіб на послуги суб’єктів підприємницької діяльності у працевлаштуванні
 		    Стаття 33. Право осіб на послуги суб’єктів підприємницької діяльності у працевлаштуванні
 
262. 1. Особи мають право на отримання послуг від суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановленому законом порядку отримали відповідний дозвіл (ліцензію), з посередництва у працевлаштуванні.
 		 -194- Павленко Е.І.
 В статті 33 виключити частину речення, що стосується отримання відповідного дозволу (ліцензії), оскільки це фактично призведе до запровадження нового виду ліцензування підприємницької діяльності, адже діючим законодавством передбачено ліцензування лише посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
 		Відхилено   1. Особи мають право на отримання послуг з посередництва у працевлаштуванні від суб’єктів підприємницької діяльності.
У разі здійснення посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, зазначені суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані у встановленому законом порядку отримали відповідний дозвіл (ліцензію).
 
263. Стаття 34. Обов’язки роботодавців щодо надання інформації органам державної служби зайнятості
 		    Стаття 34. Обов’язки роботодавців щодо надання інформації органам державної служби зайнятості
 
264. 1. Роботодавці - юридичні особи з чисельністю працюючих понад 20 осіб зобов’язані щомісяця в установленому законом порядку надавати відповідним органам державної служби зайнятості інформацію про вільні робочі місця (вакантні посади). Ці роботодавці зобов’язані не пізніш як за два місяці поінформувати відповідні органи державної служби зайнятості про наступне звільнення працівників, що відбувається у зв’язку зі скороченням штату.
 		 -195- Шевчук О.Б.
 В останньому реченні частини 1 статті 34 проекту слово "штату" виключити.
 		Враховано   1. Роботодавці - юридичні особи з чисельністю працюючих понад 20 осіб зобов’язані щомісяця в установленому законом порядку надавати відповідним органам державної служби зайнятості інформацію про вільні робочі місця (вакантні посади).
2. Роботодавці, у разі масового скорочення чисельності або штату працівників, критерії якого визначаються у порядку встановленому частиною другою статті 101 цього Кодексу, не пізніше ніж через три робочих дні з дня попередження працівників про наступне звільнення, зобов’язані поінформувати про це відповідні органи державної служби зайнятості із зазначенням кількості таких працівників та їх професій.
 
    -196- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 34 слово "штату" змінити словами "чисельності або штату працівників".
 		Враховано частково    
    -197- Хара В.Г.
 В частині першій останне речення вилучити та доповнити новою частиною другою в наступній редакції:
"2. Роботодавці, у разі масового скорочення чисельності або штату працівників, критерії якого визначаються відповідно до частини другої статті 101 цього Кодексу, не пізніше ніж через три робочих дні з дня попередження працівників про наступне звільнення, зобов’язані поінформувати про це відповідні органи державної служби зайнятості із зазначенням їх кількості та професій.".
 		Враховано    
265. 2. Роботодавці, яким установлено броню і квоту для прийняття на роботу осіб, що потребують соціального захисту, зобов’язані не пізніше п’ятиденного строку поінформувати орган державної служби зайнятості про появу робочих місць, що підлягають заміщенню зазначеними особами.
 		 -198- Сушкевич В.М.
 У частині другій статті 34 проекту після слів „що потребують соціального захисту" додати слова „або законом визначено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів".
 		Враховано у ст. 36  3. Роботодавці, яким установлено броню і квоту для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту, зобов’язані не пізніше п’ятиденного строку поінформувати орган державної служби зайнятості про появу робочих місць, що підлягають заміщенню зазначеними особами.
 
266. Стаття 35. Бронювання робочих місць
 		 -199- Шевчук О.Б.
 Статтю 35 викласти у наступній редакції:
"Стаття 35. Квота робочих місць на працевлаштування осіб, що потребують соціального захисту.
1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, на підприємствах бронюються робочі місця для наступних категорій осіб, які потребують соціального захисту:
1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби);
2) вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до шести років;
3) одиноких матерів (батьків), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда чи інваліда з дитинства незалежно від віку;
4) осіб передпенсійного віку (чоловіків після досягнення 55 років, жінок - 50 років);
5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у виді позбавлення волі.
в кількості та в порядку, передбачених законом.
2. Квота робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту, на підприємствах визначається органами місцевого самоврядування за узгодженням із територіальними органами соціального діалогу та доводиться до роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
3. Порядок направлення на роботу осіб, що потребують соціального захисту, контролю за його додержанням здійснюється Державною службою зайнятості."
 		Враховано   Стаття 35. Квота робочих місць на працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту
 
267. 1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад бронюють на підприємствах робочі місця в кількості та в порядку, передбачених законом.
 		 -200- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 35 слова "місцеві органи виконавчої влади" - виключити.
 		Враховано частково   1. З метою забезпечення права на працю осіб, які потребують соціального захисту, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад бронюють на підприємствах робочі місця для таких категорій осіб, які потребують соціального захисту:
 
    -201- Хара В.Г.
 В частині 1 статті 35 слова "місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад" замінити словами "органи місцевого самоврядування", а пункт четверти
 		Враховано    
268. 2. У межах броні державною службою зайнятості підприємствам установлюється квота для прийняття на роботу окремо для таких категорій осіб, що потребують соціального захисту:
 		 -202- частини першої цієїж статті викласти у наступній редакції: "4) осіб передпенсійного віку відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення";".
 		Немає висновку      
269. 1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби);
 		    1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби);
 
270. 2) вагітних жінок, осіб із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до шести років;
 		    2) вагітних жінок, осіб із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до шести років;
 
271. 3) одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда чи інваліда з дитинства незалежно від віку;
4) осіб передпенсійного віку (чоловіків по досягненні 55 років, жінок - 50 років);
5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі.
 		 -203- Павленко Е.І.
 У пункті 3) частини 2 статті 35 після слів "одиноких матерів" додати слова "одинокого батька".
 		Враховано   3) одиноких матерів і батьків, які мають дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда чи інваліда з дитинства незалежно від віку;
4) осіб передпенсійного віку відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення";
5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у виді позбавлення волі.
 
    -204- Сушкевич В.М.
 У пункті 3 частини другої статті 35 після слова „матерів" додати слова „ (одиноких батьків, опікунів, піклувальників)", після слів „інваліда з дитинства" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Враховано частково    
    -205- Сухий Я.М.
 У статті 35 у пункті 3 частини другої слова "чотирнадцяти років" замінити словами "п’ятнадцяти років".
 		Враховано    
272. 3. Зазначені в частинах першій і другій цієї статті органи доводять до підприємств інформацію про встановлення броні і квоти робочих місць на наступний рік для попереднього їх уточнення.
 		    2. Квоти робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту, для підприємств, установ, організацій визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з територіальними органами соціального діалогу та доводяться до роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
3. Порядок направлення на підприємства, установи, організації осіб, які потребують соціального захисту в межах визначеної квоти, контроль за його додержанням здійснюється державною службою зайнятості.
 
273. Стаття 36. Встановлення нормативу робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів)
 		 -206- Сушкевич В.М.
 Статтю 36 викласти у такій редакції:
„Стаття 36. Встановлення нормативу робочих місць для інвалідів
1. З метою працевлаштування інвалідів для юридичних осіб усіх форм власності, фізичних осіб-роботодавців, які використовують найману працю і мають від 8 і більше найманих працівників, законом встановлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування цієї категорії громадян. Роботодавці зобов’язані прийняти на роботу інвалідів в рахунок нормативу робочих місць."
 		Враховано частково   Стаття 36. Встановлення нормативу робочих місць для інвалідів
 
    -207- Шевчук О.Б.
 Статтю 36 проекту – виключити.
 		Відхилено    
274. 1. З метою працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) для юридичних осіб усіх форм власності, фізичних осіб-роботодавців встановлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування цієї категорії громадян. Роботодавці самостійно приймають на роботу осіб з обмеженими фізичними можливостями в рахунок нормативу робочих місць
 		 -208- Бойко Ю.А.
 В статті 36 слова "самостійно приймають" замінити словами "можуть самостійно приймати".
 		Враховано   1. З метою працевлаштування інвалідів для роботодавців встановлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування цієї категорії громадян. Роботодавці можуть самостійно приймати на роботу інвалідів у рахунок нормативу робочих місць.
2. Норматив робочих місць для інвалідів визначається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з територіальними органами соціального діалогу на підставі економічно обґрунтованого розрахунку відповідно до потреб у працевлаштуванні інвалідів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та доводиться до роботодавців.
 
    -209- Хара В.Г.
 Доповнити статтю 36 частиною другою такого змісту: "2.Норматив робочих місць для інвалідів визначається органами місцевого самоврядування за узгодженням із територіальними органами соціального діалогу на підставі економічно обґрунтованого розрахунку відповідно до потреб у працевлаштуванні інвалідів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Норматив доводяться до роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці"
 		Враховано    
275. Стаття 37. Прийняття на роботу в рахунок броні та квоти
 		 -210- Шевчук О.Б.
 Статтю 37 проекту викласти у наступній редакції:
"1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої квоти, у разі приналежності цієї особи до категорії осіб, які потребують соціального захисту, визначених частиною першою статті 35 цього Кодексу та відповідності виробничим потребам роботодавця.
 		Враховано   Стаття 37. Прийняття на роботу в рахунок квоти
 
276. 1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої броні та квоти, у разі відповідності цієї особи вимогам, встановленим згідно з законодавством.
 		    1. Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої квоти, у разі належності цієї особи до категорії осіб, які потребують соціального захисту, визначених частиною першою статті 35 цього Кодексу, та відповідності виробничим потребам роботодавця.
 
277. Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу цій особі за наявності вільних робочих місць у межах броні, квоти, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Кодексу.
 		    Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу такій особі за наявності вільних робочих місць у межах квоти, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Кодексу.
 
278. 2. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок установленої броні та квоти, за винятком підстав, визначених частиною першою цієї статті, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Компенсація не виплачується в разі покладення судом на роботодавця обов’язку щодо прийняття працівника на роботу. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника такий працівник підлягає звільненню в порядку, визначеному статтею 100 цього Кодексу.
 		 -211- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 37 слово "працівникові" замінити на слово "їй".
 		Враховано   2. У разі відмови в укладенні трудового договору з особою, яку направлено на роботу в рахунок установленої квоти, за винятком підстав, визначених частиною першою цієї статті, роботодавець зобов’язаний виплатити їй компенсацію у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Компенсація не виплачується в разі покладення судом на роботодавця обов’язку щодо прийняття працівника на роботу. У разі прийняття на відповідне робоче місце іншого працівника, цей працівник підлягає звільненню в порядку, визначеному статтею 107 цього Кодексу.
 
    -212- Коновалюк В.І.
 Після статті 37 Книги Першої ввести додаткову главу щодо повноважень у сфері праці зі статтями відповідного змісту, що призведе до зміни номерів наступних статей:
Глава (). Повноваження у сфері праці
Стаття () (). Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері праці
З метою виконання завдань, передбачених Кодексом Кабінет Міністрів України наділяється наступними повноваженнями як:
Повноваження щодо вирішення питань соціально-трудового партнерства:
представляє на державному рівні виконавчу владу у соціальному партнерстві;
проводить консультації із сторонами соціального партнерства з питань розроблення проектів трудового законодавства України, інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-економічних і трудових відносин у сфері праці;
сприяє вдосконаленню нормативно-правової бази з питань регулювання соціально-трудових відносин, здійсненню соціального партнерства на дво- та тристоронній основі, відстоює у Верховній Раді досягнуті домовленості щодо законопроектів, розроблених і погоджених сторонами соціального партнерства;
затверджує план заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України та об’єднань роботодавців і профспілок.
сприяє укладенню угод на галузевому і територіальному рівнях та колективних договорів на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, що перебувають у сфері дії сторін соціального партнерства;
Повноваження щодо регулювання порядку укладення, зміни та припинення трудового договору, встановлення режиму робочого часу та часу відпочинку:
розробляє та затверджує типову форму трудового договору;
встановлює форму, порядок ведення, виготовлення і скасування трудових книжок;
затверджує порядок скорочення робочого часу на роботах із шкідливими і/або небезпечними умовами праці;
затверджує перелік категорій працівників, яким встановлюється тривалість щоденної роботи (зміни);
затверджує порядок встановлення особливого режиму робочого часу деяким категоріям працівників;
затверджує Перелік виробництв, робіт, професій і посад, при яких надається щорічна основна відпустка більшої тривалості;
затверджує Перелік виробництв, цехів, професій і посад, при яких надається щорічна додаткова відпустка;
встановлює порядок та умови надання щорічних додаткових оплачуваних відпусток з ненормованим робочим днем працівникам, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, що фінансуються з Державного бюджету;
встановлює порядок надання додаткової відпустки з підстав, передбачених чинним законодавством;
встановлює порядок, умови надання і оплати творчих відпусток;
встановлює перелік окремих робіт й випадки залучення працівників до чергування;
приймає рішення про перенесення вихідних днів у випадку, коли вони збігаються зі святковими або неробочими днями;
встановлює порядок обчислення середньої заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, що не досягли п’ятнадцятирічного віку, компенсації за невикористані відпустки та ін.
Повноваження щодо регулювання оплати праці, підвищення рівня доходів:
визначає методику обчислення та розмір мінімальної заробітної плати ті мінімальної тарифної ставки оплати праці;
визначає перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств, установ, організацій, що фінансуються з бюджету;
встановлює умови і розмір оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників, роботодавці яких фінансуються чи дотуються з бюджету;
регулює фонд оплати праці працівників, роботодавці яких є монополістами;
встановлює перелік роботодавців – монополістів;
встановлює порядок й умови застосування стимулюючих й компенсаційних виплат (доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат) на підприємствах, установах, організаціях, що фінансуються з Державного бюджету;
встановлює розмір доплат щодо оплати праці працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими, небезпечними або іншими особливими умовами праці;
встановлює розмір доплат при виконанні робіт в умовах праці, які відхиляються від нормальних (при виконанні робіт різної кваліфікації, суміщення професій, надурочні роботи, в нічний час, вихідні й неробочі дні та інших випадках, встановленим трудовим законодавством);
встановлює перелік професій деяких категорій працівників щодо оплати їх праці у вихідні й неробочі святкові дні;
розробляє і затверджує типові норми праці;
встановлює порядок проведення компенсації заробітної плати у зв’язку із затримкою термінів її виплати;
встановлює порядок проведення індексації заробітної плати у зв’язку з дорожчанням споживчих товарів і послуг;
встановлює розміри відшкодування, що пов’язані з службовим відрядженням, України для роботодавців, які фінансуються з Державного бюджету;
встановлює механізм виплати заробітної плати працівникам банківськими чеками;
встановлює тривалість і порядок надання заохочувальних відпусток для працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації, що фінансується з Державного бюджету;
встановлює розміри відшкодування витрат, що пов’язані з переїздом працівника на роботу в іншу місцевість для роботодавців, які фінансуються з Державного бюджету;
Повноваження щодо встановлення обов’язків сторін трудового договору
затверджує перелік посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну і колективну матеріальну відповідальність;
Повноваження щодо забезпечення охорони праці:
забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
координує діяльність органів державного управління охороною праці;
подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;
щороку розглядає на своїх засіданнях питання про стан охорони праці на виробництві, виробничого травматизму та професійної захворюваності, вживає відповідних заходів щодо його поліпшення;
затверджує Порядок визначення стразових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
#102082
затверджує порядок розгляду нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання;
Повноваження щодо особливостей регулювання праці деяких категорій працівників:
затверджує перелік галузей і видів робіт з зазначенням максимальних термінів тривалості застосування праці жінок у нічний час;
затверджує список робіт, на яких забороняється застосування праці працівників, які не досягли вісімнадцяти років, а також гранично припустимі норми навантажень при підйомі і переміщенні ними речей;
затверджує список сезонних робіт і сезонних галузей;
затверджує Положення про робоче місце інваліда;
затверджує Положення про порядок створення атестаційної комісії та порядок атестації робочого місця інваліда;
Повноваження щодо забезпечення захисту трудових прав працівників
затверджує систему і структуру Департаменту державного нагляду за додержанням трудового законодавства та інших нормативно-правових актів про працю та трудового законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
здійснює організаційно – фінансові заходи, які забезпечують функціонування Фонду соціального страхування на випадок безробіття, що здійснює надання матеріальних допомог і соціальних послуг у випадку втрати працівниками роботи;
здійснює організаційно – фінансові заходи, які забезпечують функціонування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я працівників.
Стаття () ().Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики та інших центральних органів виконавчої влади в сфері праці
З метою виконання завдань, передбачених Кодексом спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики та інші центральні органів виконавчі органи влади в сфері праці наділяється наступними повноваженнями як:
Повноваження щодо вирішення питань з соціального партнерства:
представляти виконавчу владу на галузевому рівні у соціальному партнерстві;
Повноваження щодо врегулювання оплати праці, підвищення рівня доходів:
визначати ставки (окладу) працівників загальних (прохідних) професій і посад у галузевих угодах;
затверджувати і визначати порядок застосування тарифно - кваліфікаційних довідників робіт та професій;
встановлювати для застосування на підприємствах, установах, організаціях перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств та організацій, що мають міжгалузевий характер;
для однорідних робіт розробляти і встановлювати типові (міжгалузеві, галузеві й інші) норми праці;
3.Повноваження щодо забезпечення охорони праці:
брати участь у розробці нормативних документів щодо класифікації праці відповідно до показників шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, складності та напруженості трудового процесу;
брати участь у розробці Типових положень;
брати участь у впровадженні системи професійного психофізіологічного відбору спеціалістів, які зайняті на роботах з високим рівнем техногенної небезпеки та підвищеним ризиком;
#102082
здійснювати координацію, керівництво аварійно-рятувальних служб, забезпечувати виконання інших вимог трудового законодавства, що регулюють відносини у сфері рятувальної справи;
здійснювати відомчий нагляд і контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.
створювати структурні підрозділи з охорони праці для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади;
забезпечувати проведення державної експертизи умов праці з залученням центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я,
визначати порядок та здійснювати контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.
Стаття () (). Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевої виконавчої влади в сфері праці
З метою виконання завдань, передбачених Кодексом спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики та інші центральні органів виконавчі органи влади в сфері праці наділяється наступними повноваженнями у межах відповідних територій як:
1. Повноваження щодо забезпечення охорони праці
забезпечують виконання трудового законодавства та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;
забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів щодо проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;
здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.
Стаття () (). Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері праці
З метою виконання завдань, передбачених Кодексом органів місцевого самоврядування наділяється наступними повноваженнями у межах відповідних територій як:
1. Повноваження щодо врегулювання оплати праці, підвищення рівня доходів:
встановлюють порядок й умови застосування стимулюючих й компенсаційних виплат (доплат, надбавок, премій й інших заохочувальних виплат) на підприємствах, установах, організаціях, що фінансуються з місцевого бюджету;
встановлюють для підприємств, установ, організацій броню для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.
2.Повноваження щодо забезпечення охорони праці:
приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.
забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.
3.Повноваження щодо режиму робочого часу дає згоду на встановлення режиму робочого часу підприємств, установ, організацій.
 		Відхилено    
    -213- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 37 – виключити.
 		Відхилено    
279. КНИГА ДРУГА. Виникнення та припинення трудових відносин. Трудовий договір
 		    КНИГА ДРУГА. Виникнення та припинення трудових відносин. Трудовий договір
 
280. Глава 1. Трудові відносини і трудовий договір
 		    Глава 1. Трудові відносини і трудовий договір
 
281. §1. Трудові відносини і трудовий договір
 		    §1. Трудові відносини і трудовий договір
 
282. Стаття 38. Виникнення трудових відносин
 		    Стаття 38. Виникнення трудових відносин
 
283. 1. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.
 		 -214- Волинець М.Я.
 Перший абзац частини 1 статті 38 Трудового кодексу України доповнити реченням наступного змісту: "Роботодавець зобов’язаний оформити трудовий договір з працівником в письмовій формі, не звужуючи в ньому прав працівника, передбачених законодавством.", виклавши в редакції:
1. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір. Роботодавець зобов’язаний оформити трудовий договір з працівником в письмовій формі, не звужуючи в ньому прав працівника, передбачених законодавством.
 		Враховано у ст. 41  1. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.
 
284. У випадках, передбачених законодавством, нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
 		 -215- Бойко Ю.А.
 В абзаці 2 частини 1 статті 38 слова "нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється)" замінити словами "статутними документами, нормативними актами роботодавця трудові відносини виникають (змінюються)".
 		Враховано частково   У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
 
    -216- Волинець М.Я.
 Другий абзац частини 1 статті 38 проекту Трудового кодексу України від слів "У випадках" до слів "4) рішення суду." викласти як частину 3 статті 39. Частину 3 статті 39 вважати, відповідно, частиною 4.
 		Відхилено    
    -217- Шевчук О.Б.
 У другому абзаці частини 1 статті 38 проекту сполучення "нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається" замінити сполученням "статутними документами роботодавця, трудові відносини виникають (змінюються) на підставі";
 		Відхилено    
285. 1) призначення на посаду;
 		    1) призначення на посаду;
 
286. 2) обрання на посаду;
 		    2) обрання на посаду;
 
287. 3) результатів конкурсу;
 		    3) результатів конкурсу;
 
288. 4) рішення суду.
 		    4) рішення суду.
 
289. 2. Трудові відносини виникають з моменту початку працівником роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори.
 		 -218- Хара В.Г.
 У частині другій статті 38 слав "з моменту" замінити словами "З дня"
 		Враховано   2. Трудові відносини виникають з дня початку працівником роботи за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори.
 
    -219- Бойко Ю.А.
 Абзац 1 частини 2 статті 38 викласти в наступній редакції:
"Якщо в трудовому договорі не встановлено день початку роботи, то трудові відносини виникають з моменту початку працівником роботи за розпорядженням чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори".
 		Відхилено    
    -220- Волинець М.Я.
 Частину 2 статті 38 Трудового кодексу України викласти в редакції:
2. Трудові відносини виникають з моменту початку виконання працівником роботи, передбаченої трудовим договором.
Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами.
 		Відхилено    
    -221- Шевчук О.Б.
 У частині другій статті 28 проекту сполучення "також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами." - виключити;
 		Відхилено    
    -222- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 38 слово "розпорядження" замінити словом "рішенням".
 		Відхилено    
290. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами.
 		 -223- Бойко Ю.А.
 Абзац 2 частини 2 статті 38 викласти в наступній редакції:
"Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи".
 		Враховано частково   Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору.
 
    -224- Хара В.Г.
 Абзац 2 частини другої статті 38 доповнити абзац словами "визначеними сторонами трудового договору.".
 		Враховано    
    -225- Бірюк Л.В.
 Пункт другий частини другої статті 38 пропоную виключити. Оскільки при наявності даного пункту будуть суперечності, коли правовідносини вважати такими, що виникли.
 		Відхилено    
291. 3. У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної працівником у заяві про прийняття на роботу.
 		 -226- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 38 слова "з дати, зазначеної працівником у заяві про прийняття на роботу" замінити словами "з дати, набрання чинності рішенням суду".
 		Відхилено   3. У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної у рішенні суду.
 
    -227- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 38 "У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, далі за текстом." виключити.
 		Враховано    
    -228- Хара В.Г.
 Частину третю статті 38 викласти у такій редакції: "3. У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної у рішенні суду"
 		Враховано    
292. Стаття 39. Трудовий договір
 		    Стаття 39. Трудовий договір
 
293. 1. Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку, під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати безпечні й здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
 		 -229- Бойко Ю.А.
 Статтю 39 викласти в наступній редакції:
"1. Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням законодавства, колективних угод, трудового договору, нормативних актів роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати безпечні й здорові умови праці, належні санітарні умови т своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату
2. Трудовий договір може бути укладений у будь-який час до початку роботи".
 		Враховано частково   1. Трудовий договір  угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
 
    -230- Волинець М.Я.
 Частину 1 статті 39 проекту Трудового кодексу України доповнити словом "письмова" виклавши в редакції:
1. Трудовий договір – письмова угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку, під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець – надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати безпечні й здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
 		Враховано у ст.41   
    -231- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 39 проекту після слів "з додержанням" додати сполучення "додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, нормативних актів роботодавця,";
 		Враховано частково    
    -232- Сухий Я.М.
 У статті 39 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу згідно з визначеною трудовою функцією, забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством, колективним договором, колективними угодами, своєчасно і в повному обсязі виплачувати працівникові заробітну плату, а працівник зобов’язується особисто виконувати визначену угодою роботу під керівництвом та контролем роботодавця та дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють у роботодавця".
 		Враховано частково    
    -233- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 39 після слів "трудовий договір" доповнити словами "письмова".
 		Враховано у ст. 41   
294. 2. Трудовий договір може бути укладений у будь-який час до початку роботи.
 		    2. Трудовий договір може бути укладений у будь-який час до початку роботи.
 
295. Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У цьому разі в трудовому договорі зазначається, що він укладається на виконання роботи за основним місцем чи за сумісництвом.
 		 -234- Шевчук О.Б.
 Абзац 2 частини 2 статті 39 та частину 3 статті - виключити
 		Відхилено   Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У такому разі в трудовому договорі зазначається, виконання роботи за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
 
296. 3. Забороняється укладення трудового договору з особою, якій за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
 		 -235- Коновалюк В.І.
 Статтю 39 Глави 1 Книги Другої доповнити абзацом такого змісту:
Контракт – особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови припинення договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін. Сфера застосування контракту обмежена і визначається виключно Кодексом.
 		Відхилено   3. Забороняється укладення трудового договору з особою, якій запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком.
 
297. Стаття 40. Зміст трудового договору
 		    Стаття 40. Зміст трудового договору
 
298. 1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов’язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою.
 		    1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов’язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою.
 
299. 2. Обов’язковими умовами трудового договору є:
 		    2. Обов’язковими умовами трудового договору є:
 
300. 1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу);
 		    1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу);
 
301. 2) час початку дії трудового договору (якщо трудовий договір укладається до виникнення трудових відносин) та час початку роботи. У разі укладення трудового договору на визначений строк - тривалість цього строку;
 		 -236- Шевчук О.Б.
 У першому реченні пункту 2 частини 2 статті 40 слова " (якщо трудовий договір укладається до виникнення трудових відносин) та час початку роботи" - виключити;
 		Відхилено   2) час початку дії трудового договору, а у разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
 
    -237- Сухий Я.М.
 У статті 40:
- пункти 2, 4 та 5 частини другої викласти у такій редакції:
"2) час початку дії трудового договору (початку роботи), а у разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
4) умови оплати праці (розмір тарифної ставки, окладу працівника, доплат, надбавок, премії, винагород);
5) режим праці та відпочинку в разі, коли він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця".
 		Враховано редакційно    
302. 3) трудова функція, яку буде виконувати працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;
 		    3) трудова функція, яку виконуватиме працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;
 
303. 4) оплата праці;
 		 -238- Писаренко В.В.
 П. 4 ч. 2 ст. 40 викласти у такій редакції:
"4) тарифна ставка (оклад) і відрядні розцінки для робітників або посадовий оклад для службовців"
 		Відхилено   4) умови оплати праці;
 
304. 5) режим праці та відпочинку;
 		    5) режим праці та відпочинку, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця;
 
305. 6) охорона праці.
 		 -239- Шевчук О.Б.
 Додати пункт 7 частини 2 статті 40 наступного змісту: "7) умови притягнення до відповідальності, в тому числі і за відшкодування шкоди завданої здоров’ю осіб та майну роботодавця" ;
 		Відхилено   6) охорона праці.
 
    -240- Писаренко В.В.
 П. 6 ч. 2 ст. 40 виключити.
 		Відхилено    
306. 3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов’язки роботодавця щодо покращання умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.
 		 -241- Павленко Е.І.
 Друге речення частини 3 статті 40 після слів "соціально-побутових благ" доповнити словами "та додаткових умов, спрямованих на поєднання сімейних обов'язків із трудовою діяльністю".
 		Відхилено   3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.
 
307. Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після його укладення.
 		    Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після укладення.
 
308. Умови надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору з урахуванням при цьому кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних цінностей тощо визначаються окремою угодою.
 		 -242- Шевчук О.Б.
 У третьому абзаці частини 3 статті 40 проекту слова "тощо визначаються окремою угодою" - виключити;
 		Відхилено   Умови надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору з урахуванням набутої кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних благ тощо визначаються окремою угодою.
 
309. 4. Умови трудового договору, визначені в ньому, можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Сторони мають право дати тлумачення умовам трудового договору, що оформляється документом, який ними підписується. Таке тлумачення діє з дня підписання трудового договору і є обов’язковим для сторін.
 		 -243- Шевчук О.Б.
 В останньому реченні частини 4 статті 40 проекту слова "Таке тлумачення" замінити на сполучення "Таке спільне тлумачення надане роботодавцем та робітником";
 		Відхилено   4. Умови трудового договору, визначені в ньому, можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами. Сторони мають право надати тлумачення умов трудового договору, що оформлюються документом, який ними підписується. Таке тлумачення діє з дня підписання трудового договору і є обов’язковим для сторін.
 
310. 5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору.
 		 -244- Шевчук О.Б.
 Додати до статті 40 проекту частину 6 наступного змісту: "Умови трудового договору є обов’язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними" (редакція статті 53 проекту)
 		Відхилено   5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору.
 
311. Стаття 41. Форма трудового договору
 		    Стаття 41. Форма трудового договору
 
312. 1. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому ж порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається в роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли.
 		 -245- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 41 слова "як правило" - виключити. Після закінчення першого речення частини 1 статті 41 проекту додати речення наступного змісту: "У випадку укладення трудового договору у письмовій формі, він укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу."
 		Враховано частково   1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому самому порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли.
 
    -246- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 41 виключити слова "як правило".
 		Враховано    
313. 2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця, крім випадку, якщо він за законом не зобов’язаний її мати.
 		    2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця, крім випадку, якщо роботодавець не зобов’язаний її мати за законом.
 
314. Якщо працівник внаслідок фізичної вади не може власноручно підписати трудовий договір, то його підписує інша особа, визначена працівником, про що зазначається в договорі, у присутності працівника та особи, уповноваженої роботодавцем на прийняття на роботу.
 		 -247- Бойко Ю.А.
 В абзаці 2 частини 2 статті 41 після слів "фізичної вади" додати слова "або інших причин", після слів "у присутності працівника та" додати слова "роботодавця або уповноваженої ним особи".
 		Відхилено      
    -248- Шевчук О.Б.
 У частині другій статті 41 другий абзац виключити.
 		Враховано    
315. 3. Трудовий договір може бути укладений, за наявності письмової згоди працівника, шляхом видання нормативного акту роботодавця. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору.
 		 -249- Писаренко В.В.
 У ч. 3 ст. 41 слово "розпорядження" замінити словом "рішенням".
 		Відхилено   3. Трудовий договір може за наявності письмової згоди працівника бути укладений, шляхом видання нормативного акта роботодавця. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору.
 
    -250- Писаренко В.В.
 Абз. 1 ч. 3 ст. 41 доповнити реченням такого змісту: "У такому разі письмовий трудовий договір повинен бути укладений не пізніше ніж на наступний день після допуску фізичної особи до роботи".
 		Відхилено    
316. Трудовий договір у письмовій формі може бути підписаний у будь-який час після виникнення трудових відносин.
 		 -251- Писаренко В.В.
 Абз. 2 ч. ст. 41 виключити.
 		Відхилено   Трудовий договір у письмовій формі може бути підписаний у будь-який час після виникнення трудових відносин.
 
317. Стаття 42. Типові та зразкові трудові договори
 		 -252- Шевчук О.Б.
 Статтю 42 - виключити
 		Відхилено   Стаття 42. Типові та зразкові трудові договори
 
318. 1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Положення типових трудових договорів є обов’язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на підставі типового сторони можуть включити до нього умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому.
 		 -253- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 42 - виключити.
 		Відхилено   1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, центральним органом виконавчої влади з питань праці. Положення типових трудових договорів є обов’язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на підставі типового сторони можуть включити до нього умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому.
 
319. 2. Зразкові трудові договори затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці і мають рекомендаційний характер.
 		    2. Зразкові трудові договори затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань праці і мають рекомендаційний характер.
 
320. Стаття 43. Строк трудового договору
 		    Стаття 43. Строк трудового договору
 
321. 1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк.
 		    1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк.
 
322. 2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк.
 		 -254- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 43 слова "трудові відносини вважаються такими, що виникли" замінити словами "трудовий договір вважається таким, що укладений".
 		Враховано   2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.
 
323. Стаття 44. Трудова функція працівника
 		    Стаття 44. Трудова функція працівника
 
324. 1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу з посиланням на одну з професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -255- Шевчук О.Б.
 У першому речення частини 1 статті 44 після слів "з питань стандартизації" додати сполучення наступного змісту: "після погодження із сторонами соціального діалогу та переглядається не рідше одного разу на п’ять років."
 		Враховано частково   1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі (розпоряджені) про прийняття на роботу з посиланням на одну з професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань профспілок. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
325. 2. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець і працівник під час укладення трудового договору або в період його дії можуть домовитися про покладання на працівника виконання додаткових обов’язків, без посилення інтенсивності праці. У разі якщо робота за додатковою функцією оплачується вище, ніж робота за основною функцією працівника, йому призначається доплата за домовленістю сторін.
 		    2. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець і працівник під час укладення трудового договору або в період його дії можуть домовитися про покладення на працівника виконання додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. У разі якщо робота за додатковою функцією оплачується вище, ніж робота за основною функцією працівника, йому призначається доплата за домовленістю сторін.
 
326. 3. За згодою між роботодавцем і працівником на працівника може бути покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника зі збільшенням інтенсивності праці протягом нормальної тривалості робочого часу з встановленням доплати за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо. Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець має право в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену у зв'язку з цим доплату.
 		    3. За згодою між роботодавцем і працівником на працівника може бути покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з підвищенням інтенсивності праці протягом нормальної тривалості робочого часу та встановленням доплати за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо. Якщо працівник, якому доручено виконання додаткових обов'язків, допускає неякісне виконання робіт, роботодавець має право в будь-який час в односторонньому порядку відмовитися від домовленості про виконання працівником додаткових обов'язків і скасувати встановлену за це доплату.
 
327. 4. За згодою працівника на нього може бути покладено виконання обов’язків по вакантній посаді з оплатою по цій посаді зі звільненням працівника від виконання обов’язків за його основною трудовою функцією. Якщо протягом шести місяців на зазначену посаду не буде прийнято іншого працівника, працівник, на якого було покладено обов’язки по вакантній посаді, вважається переведеним на неї за його згодою постійно. У разі відсутності такої згоди працівникові надається попередня робота.
 		    4. За згодою працівника на нього може бути покладено виконання обов’язків за вакантною посадою з оплатою за цією посадою із звільненням працівника від виконання обов’язків за його основною трудовою функцією. Якщо протягом шести місяців на зазначену посаду не прийнято іншого працівника, працівник, на якого покладено обов’язки за вакантною посадою, вважається переведеним на неї за його згодою постійно. У разі відсутності такої згоди працівникові надається попередня робота.
 
328. Стаття 45. Виконання заступником керівника обов’язків керівника
 		    Стаття 45. Виконання заступником керівника обов’язків керівника
 
329. 1. Роботодавець має право покласти на заступника керівника виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором.
 		 -256- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 45 після слів "доплати за це" додати сполучення наступного змісту "якщо це передбачено установчими документами, та за умови,"
 		Відхилено   1. Роботодавець має право покласти на заступника керівника виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором.
 
330. 2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладання на заступника обов’язків керівника допускається лише за наявності його згоди з оплатою відповідно до посади керівника.
 		    2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладання на заступника обов’язків керівника допускається лише за його згодою з оплатою відповідно до посади керівника.
 
331. Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнятий інший працівник, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.
 		 -257- Павловський А.М.
 Абзац другий частини другої статті 45 проекту та частину четверту статті 44 проекту слід узгодити між собою в частині визначення строку, протягом якого особа переводиться на вакантну посаду.
 		Відхилено   Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнято іншого працівника, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.
 
    -258- Папієв М.М.
 Абзац другий частини другої статті 45 проекту та частину четверту статті 44 проекту слід узгодити між собою в частині визначення строку, протягом якого особа переводиться на вакантну посаду.
 		Відхилено    
332. Стаття 46. Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу
 		    Стаття 46. Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу
 
333. 1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована в трудовому договорі.
 		 -259- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 46 викласти в наступній редакції: "1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу роботодавець може встановлювати умови про випробування. Така умова вважається встановленою, якщо домовленість про неї зафіксована в трудовому договорі або у наказі розпорядженні (розпорядженні) про прийняття на роботу".
 		Відхилено   1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована в трудовому договорі.
 
334. 2. У період випробування трудові відносини працівників регулюються трудовим законодавством, колективними договорами з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом.
 		    2. У період випробування трудові відносини працівника регулюються трудовим законодавством, колективним договором з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом.
 
335. Стаття 47. Особи, для яких не встановлюється випробування
 		    Стаття 47. Особи, для яких не встановлюється випробування
 
336. 1. Випробування не встановлюється для осіб:
 		 -260- Бойко Ю.А.
 Пункти 3, 4, 5, 8 статті 47 - виключити.
 		Враховано частково   1. Випробування не встановлюється для осіб:
 
    -261- Шевчук О.Б.
 До статті 47 проекту додати частину 1 наступного змісту: "З метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручена при укладанні трудового договору, може встановлюватися випробування.". частину 1 статті 47 попередньої редакції вважати частиною 2.
 		Відхилено    
337. 1) неповнолітніх;
 		    1) неповнолітніх;
 
338. 2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення;
 		    2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення;
 
339. 3) обраних чи призначених на посаду;
 		 -262- Шевчук О.Б.
 У пункті 3 частини 1 статті 47 слова "чи призначених" виключити; у пункті 7 частини 1 статті 47 слова "а також одиноких матерів (батьків), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років;" виключити; пункт 8 частини 1 статті 47 виключити.
 		Враховано   3) обраних на посаду;
 
340. 4) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
 		    4) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
 
341. 5) які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
 		    5) які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
 
342. 6) які закінчили професійні навчально-виховні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю);
 		 -263- Павловський А.М.
 У пункті 6 частини першої статті 47 проекту слова "професійні навчально-виховні" замінити словами "професійно-технічні", що відповідатиме термінології Закону України "Про професійно-технічну освіту".
 		Враховано   6) які закінчили професійно-технічні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю);
 
    -264- Папієв М.М.
 У пункті 6 частини першої статті 47 проекту слова „професійні навчально-виховні" необхідно замінити словами „професійно-технічні", що відповідатиме термінології Закону України „Про професійно-технічну освіту".
 		Враховано    
343. 7) вагітних жінок, жінок та інших працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;
 		 -265- Сушкевич В.М.
 У пункті 7 частини першої статті 47 після слів „одиноких матерів" додати слова „ (одиноких батьків, опікунів, піклувальників)".
 		Враховано у ст. 290  7) вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років;
 
    -266- Сухий Я.М.
 У частині першій статті 47:
- у пункті 7 частини першої слова "чотирнадцяти років" замінити словами "п’ятнадцяти років";
- доповнити новим пунктом такого змісту:
"при переведенні на іншу роботу".
 		Враховано    
344. 8) яких направлено на роботу в рахунок броні та квоти або нормативу;
 		 -267- Шевчук О.Б.
 Пункти 8 та 9 частини 1 статті 47 попередньої редакції – виключити.
 		Враховано частково   8) інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
 
    -268- Хара В.Г.
 Частину восьму статті 47 викласти у наступній редакції:
"8) інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.".
 		Враховано    
345. 9) в інших випадках, передбачених законом чи колективним договором.
 		 -269- Бойко Ю.А.
 В пункті 9 слова "законом чи" - виключити.
 		Враховано частково      
346. Стаття 48. Строк випробування
 		 -270- Писаренко В.В.
 Доповнити ч. 1 ст. 47 новим п. 9 такого змісту:
"9) у разі укладення трудового договору строком до двох місяців (стаття 71 цього Кодексу)";
 		Враховано у ст. 71  Стаття 48. Строк випробування
 
347. 1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для робітників - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.
 		    1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для робітників - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.
 
348. 2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював незалежно від причин.
 		 -271- Карпук В.Г.
 Ст.48 п.2 виключити;
 		Відхилено   2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин.
 
349. Стаття 49. Результати випробування
 		    Стаття 49. Результати випробування
 
350. 1. Результати випробування визначаються роботодавцем.
 		    1. Результати випробування визначаються роботодавцем.
 
351. 2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі роботодавець має право протягом строку випробування звільнити працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати такому працівнику вихідної допомоги.
 		 -272- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 49 слова "письмово попередивши його про це за три дні" - виключити.
 		Відхилено   2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати вихідної допомоги.
 
    -273- Павленко Е.І.
 Частину 2 статті 49 доповнити реченням наступного змісту: "Звільнення з цих підстав працівник може оскаржити у встановленому законом порядку".
 		Відхилено    
    -274- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 49 проекту слова "письмово попередивши його про це за три дні," - виключити.
 		Відхилено    
352. 3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається тільки на підставах, встановлених цим Кодексом.
 		    3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається тільки на підставах, встановлених цим Кодексом.
 
353. Стаття 50. Умови трудового договору щодо нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації
 		    Стаття 50. Умови трудового договору щодо нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації
 
354. 1. У разі прийняття чи переведення на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник підписує зобов’язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне за собою встановлену законом відповідальність.
 		    1. У разі прийняття чи переведення на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник бере письмове зобов’язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне за собою встановлену законом відповідальність.
 
355. 2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, що відповідно до закону визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період дії трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також відповідальність за її порушення. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше в разі необхідності допуску працівника до такої інформації.
 		    2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, що відповідно до закону визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також попередження про відповідальність за її порушення, встановлену законом. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше, в разі необхідності допуску працівника до такої інформації.
 
356. 3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності в роботодавця права вимагати їх включення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли - для їх припинення на підставі статті 98 цього Кодексу без додержання вимог статті 100 цього Кодексу.
 		 -275- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 50 викласти в наступній редакції:
"3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли та у разі порушення працівником зобов’язань щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації - для їх припинення на підставі статті 98 цього Кодексу без додержання вимог статті 100 цього Кодексу".
 		Відхилено   3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності в роботодавця права вимагати їх включення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли - для їх припинення на підставі статті 98 цього Кодексу без додержання вимог статті 100 цього Кодексу.
 
357. 4. У разі порушення працівником зобов’язань щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації він несе відповідальність згідно із законом.
 		    4. У разі порушення працівником зобов’язань щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації він несе відповідальність згідно із законом.
 
358. Стаття 51. Умова про роботу вдома
 		    Стаття 51. Умова про роботу вдома
 
359. 1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.
 		    1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.
 
360. 2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношування (амортизацію), а також відшкодовування інших витрат, пов’язаних із виконанням роботи вдома: плати за електроенергію, водопостачання тощо.
 		    2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію), а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома: плати за електроенергію, водопостачання тощо.
 
361. 3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами і напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивозу готової продукції встановлюються трудовим договором.
 		    3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивезення готової продукції встановлюються трудовим договором.
 
362. У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою.
 		    У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою.
 
363. Стаття 52. Сумісництво
 		    Стаття 52. Сумісництво
 
364. 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
 		 -276- Шаманов В.В.
 У пункті 1 статті 52 після слів "на підставі трудового договору" доповнити словами: "якщо інше не передбачене цим теперішній,даний Кодексом або іншими законами України".
 		Відхилено   1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
 
365. 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
 		    2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
 
366. 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
 		    3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником або за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), або в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
 
367. 4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота пов’язана з такими умовами, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
 		 -277- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 4 статті 52 проекту слова "Трудовим законодавством" замінити на слова "Актами трудового законодавства,"
 		Відхилено   4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота пов’язана з такими умовами, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
 
368. 5. Тривалість робочого часу при виконанні роботи на умовах сумісництва не повинна перевищувати чотирьох годин у робочі дні та повного робочого дня у вихідні дні. При цьому загальна тривалість робочого часу роботи за сумісництвом у місяць не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
 		 -278- Бойко Ю.А.
 Частину 5 статті 52 доповнити словами "якщо сторони трудового договору не домовились про інше".
 		Відхилено      
    -279- Хара В.Г.
 Частину п’яту статті 52  виключити.
 		Враховано    
369. 6. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, без виплати вихідної допомоги провадиться з підстав, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а також у разі:
 		 -280- Хара В.Г.
 Частину шосту статті 52 викласти в такій редакції:
"6. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, з виплатою вихідної допомоги провадиться з підстав, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а також у разі:
1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи;
2) обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці.
Про наступне звільнення зі вказаних підстав роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два тижні.".
 		Враховано   5. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, з виплатою вихідної допомоги здійснюється з підстав, передбачених цим Кодексом та законами, а також у разі:
 
370. 1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи;
 		    1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи;
 
371. 2) обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці.
 		    2) обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці.
Про наступне звільнення із вказаних підстав роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два тижні.
 
372. Стаття 53. Обов’язковість умов трудового договору
 		 -281- Шевчук О.Б.
 Статтю 53 проекту – виключити (ці положення передбачені частиною 6 ст. 40).
 		Відхилено   Стаття 53. Обов’язковість умов трудового договору
 
373. 1. Умови трудового договору є обов’язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними.
 		    1. Умови трудового договору є обов’язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними.
 
374. Стаття 54. Недійсність трудового договору або окремих його умов
 		 -282- Павловський А.М.
 Статтю 54 проекту щодо недійсності трудового договору або окремих його умов виключити, оскільки відповідний порядок встановлення конкретних підстав для припинення трудових відносин визначено у статті 115 цього ж проекту.
 		Відхилено   Стаття 54. Недійсність трудового договору або окремих його умов
 
    -283- Шевчук О.Б.
 Загальне зауваження - Положення статті 54 доцільно перенести до статей, що регулюють питання визначення та змісту трудового договору.
 		Відхилено    
375. 1. Трудовий договір є недійсним у разі його укладення:
 		    1. Трудовий договір є недійсним у разі його укладення:
 
376. 1) з особами, які не досягли 15 річного віку, якщо не дотримані умови, передбачені частинами третьою, четвертою, п’ятою ст.20 цього Кодексу;
 		 -284- Сухий Я.М.
 У статті 54 пункт перший частини першої викласти у такій редакції:
"1) без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 20 цього Кодексу".
 		Враховано   1) з особами без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 20 цього Кодексу;
 
    -285- Хара В.Г.
 У статті 54 пункт перший частини першої викласти у такій редакції:
"1) з особами без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 20 цього Кодексу;"
 		Враховано    
377. 2) з особою, визнаною в установленому порядку недієздатною;
 		    2) з особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною;
 
378. 3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
 		 -286- Писаренко В.В.
 У п. 3 ч. 1 та п. 3 ч. 2 виключити слова "та законами".
 		Відхилено   3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
 
379. 2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено:
 		 -287- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 54 викласти в наступній редакції:
"2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо:
1) його укладено під впливом омани, погрози, примушення;
2) його укладено без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір);
3) його умови погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
4) його умови мають дискримінаційний характер".
 		Враховано частково   2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено:
 
380. 1) під впливом омани, погрози, примушення, а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання його тяжкого матеріального становища;
 		 -288- Шевчук О.Б.
 В пункті 1 частини 2 статті 54 проекту сполучення "а також на невигідних для працівника умовах унаслідок використання його тяжкого матеріального становища" - виключити;
 		Враховано   1) під впливом омани, погрози, примушення;
 
381. 2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір);
 		    2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір);
 
382. 3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
 		 -289- Шевчук О.Б.
 Додати пункти 3 і 4 частини 2 статті 54 проекту наступного змісту:
"3) з метою погіршення становища працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором
4) з включенням до змісту трудового договору дискримінаційних пунктів або ознак;". Пункт 3 частини 2 статті 54 попередньої редакції вважати п. 5;
 		Відхилено   3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
 
383. 3. Окремі умови трудового договору є недійсними, якщо вони:
 		 -290- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 54 - виключити.
 		Відхилено   3. Окремі умови трудового договору є недійсними, якщо вони:
 
    -291- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 54 проекту - виключити
 		Відхилено    
384. 1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
 		    1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
 
385. 2) мають дискримінаційний характер.
 		    2) мають дискримінаційний характер.
 
386. Стаття 55. Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними
 		    Стаття 55. Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними
 
387. 1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору.
 		    1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору.
 
388. 2. Недійсність трудового договору в цілому може бути підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 115 цього Кодексу, якщо неможливо усунути умови, що спричинили недійсність трудового договору, та продовжити трудові відносини згідно з вимогами закону.
 		    2. Недійсність трудового договору в цілому може бути підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 115 цього Кодексу, якщо неможливо усунути умови, що спричинили недійсність трудового договору, та продовжити трудові відносини згідно з вимогами закону.
 
389. 3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягнуть за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага.
 		 -292- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 55 викласти в наступній редакції:
"3. Сторона трудових відносин, визнана у встановленому законом порядку винною у недійсності трудового договору, відшкодовує завдані збитки".
 		Відхилено   3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага.
 
    -293- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 55 проекту викласти у наступній редакції:
"3. Сторона трудових відносин, визнана у встановленому законом порядку винною у недійсності трудового договору, відшкодовує завдані іншій стороні збитки".
 		Відхилено    
390. Стаття 56. Обов’язок роботодавця надати працівникові роботу
 		    Стаття 56. Обов’язок роботодавця надати працівникові роботу
 
391. 1. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові обумовлену трудовим договором роботу у визначений в ньому строк.
 		 -294- Бойко Ю.А.
 Статтю 56 викласти в наступній редакції:
"Роботодавець зобов’язаний надати працівникові обумовлену трудовим договором роботу у визначений в ньому строк, за винятком настання форс мажорних обставин".
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові обумовлену трудовим договором роботу у визначений у договорі строк.
 
    -295- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 56 проекту після слів "у визначений в ньому строк" доповнити сполученням "за винятком наявності форс-мажорних обставин.";
 		Відхилено    
392. 2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на власний вибір:
 		 -296- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 56 – виключити.
 		Відхилено   2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.
 
    -297- Хара В.Г.
 Частину 2 статті 56 викласти в такій редакції:
"2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи."
 		Враховано    
393. - на відшкодування шкоди в розмірі заробітної плати за період до дванадцяти місяців із розрахунку тарифної ставки (окладу);
 		       
394. - на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.
 		       
395. Стаття 57. Обов’язок працівника стати до роботи
 		    Стаття 57. Обов’язок працівника стати до роботи
 
396. 1. Працівник зобов’язаний стати до роботи в день, визначений законодавством або трудовим договором, а якщо законодавством або трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору.
 		 -298- Папієв М.М.
 Частиною першою статті 57 проекту, якою пропонується, зокрема, встановити, що працівник зобов'язаний стати до роботи в день, визначений законодавством або трудовим договором, а якщо законодавством або трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору. Проте незрозуміло, про який день, визначений законодавством, йде мова.
 		Враховано   1. Працівник зобов’язаний стати до роботи в день, визначений трудовим договором, а якщо трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору.
 
    -299- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 57 сполучення "наступного дня після укладення трудового договору" замінити на сполучення "в строк, обчислений відповідно до ч.2 ст.10 цього Кодексу.";
 		Відхилено    
397. 2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли, нормативний акт роботодавця, письмовий трудовий договір підлягають анулюванню і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві раніше отримані від нього гарантійні й компенсаційні виплати.
 		 -300- Павловський А.М.
 Частину другу статті 57 проекту виключити.
 		Відхилено   2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли, нормативний акт роботодавця, письмовий трудовий договір підлягають анулюванню і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві отримані гарантійні та компенсаційні виплати.
 
    -301- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 2 статті 57 сполучення "нормативний акт роботодавця, письмовий трудовий договір підлягають анулюванню" замінити на сполучення "наказ про прийняття на роботу, трудовий договір, укладений у письмовій формі, анулюються";
 		Відхилено    
    -302- Шевчук О.Б.
 У цьому ж речення після слів "компенсаційні виплати" додати сполучення "за умови, якщо такі виплати мали місце відповідно до умов трудового договору".
 		Відхилено    
    -303- Карпук В.Г.
 Ст.57. п.2 виключити;
 		Відхилено    
398. § 2. Прийняття на роботу
 		    § 2. Прийняття на роботу
 
399. Стаття 58. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу
 		    Стаття 58. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу
 
400. 1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачене цією статтею.
 		    1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачено цією статтею.
 
401. 2. Під час прийняття на роботу подаються:
 		    2. Під час прийняття на роботу подаються:
 
402. 1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням, чи є ця робота основним місцем, чи за сумісництвом);
 		 -304- Шевчук О.Б.
 У пункті 1 частини 2 статті 58 проекту слова "або інший документ, що посвідчує особу" замінити на слова "або довідку про його втрату";
 		Відхилено   1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням, чи є ця робота основним місцем, чи сумісництвом);
 
403. 2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
 		    2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
 
404. 3) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 		 -305- Писаренко В.В.
 П. 3 та п. 6 ч. 2 ст. 58 доповнити словами " (у разі наявності)".
 		Відхилено   3) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 
405. 4) довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які відповідно до закону його не мають;
 		    4) довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера (реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім осіб, які відповідно до закону його не мають;
 
406. 5) документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію) у разі, якщо робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань;
 		 -306- Папієв М.М.
 Пункт 5 частини другої статті 58 проекту в частині терміну „документ про спеціальну освіту" потребує редакційного доопрацювання з метою приведення у відповідність до термінології законодавства про освіту.
 		Відхилено   5) документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію), у разі якщо робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань;
 
407. 6) трудова книжка.
 		 -307- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 58 доповнити пунктом 7 в наступній редакції:
"7) медичний висновок про роботу, яка протипоказана за станом здоров’я за його наявності".
 		Відхилено   6) трудова книжка.
Документи, передбачені пунктами 3 і 6 цієї частини, не подаються у разі прийняття на роботу вперше.
 
    -308- Шевчук О.Б.
 Доповнити частину 2 статті 58 пунктом 7 наступного змісту: "за наявності - медичний висновок про роботу, яка протипоказана працівнику за станом здоров’я";
 		Відхилено    
    -309- Сухий Я.М.
 У статті 58 частину другу доповнити новим абзацом такого змісту: "Документи, передбачені пунктами 3 і 6, не подаються при прийнятті на роботу уперше".
 		Враховано    
408. 3. За власною ініціативою особа може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо.
 		    3. За власною ініціативою особа може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо.
 
409. 4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов’язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу.
 		 -310- Павленко Е.І.
 Виключити частини 4, 5 статті 58 як такі, що створюють умови для втручання в особисте життя людини та порушення права на конфіденційність інформації про особу.
 		Відхилено   4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов’язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу, а для заняття окремих посад, визначених законом,  проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зсняття таких посад.
 
410. 5. За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу, та в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.
 		 -311- Шевчук О.Б.
 Частину 5 статті 58 проекту викласти у наступній редакції: "З метою виявлення рівня підготовки та кваліфікації, роботодавець може використовувати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з цією інформацією"
 		Відхилено   5. За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу, та в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.
 
411. Стаття 59. Трудова книжка
 		    Стаття 59. Трудова книжка
 
412. 1. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -312- Шевчук О.Б.
 Доповнити статтю 59 проекту частиною 1 наступного змісту: "1. Трудова книжка працівника – документ працівника, що фіксує час, умови прийняття та звільнення працівника на роботу до роботодавця, а також інші спеціальні відомості про умови роботи працівника. Форма, зміст, умови заповнення та зберігання трудових книжок визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці. ". Частину 1 статті 59 попередньої редакції вважати частиною 2.
 		Враховано частково   1. Трудова книжка – це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудової книжки, порядок її виготовлення та зберігання визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
    -313- Хара В.Г.
 Доповнити статтю 59 проекту новою частиною 1 наступного змісту: "1. Трудова книжка – це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудових книжок, порядок їх виготовлення та зберігання визначається Кабінетом Міністрів." Частину 1 попередньої редакції вважати частиною 2.
 		Враховано    
413. Стаття 60. Перевірка під час прийняття на роботу
 		 -314- Карпук В.Г.
 Ст.60 назву статті "Перевірка під час прийняття на роботу" змінити на "Перевірка ділових якостей працівника під час прийняття на роботу" ;
 		Відхилено   Стаття 60. Перевірка під час прийняття на роботу
 
414. 1. З метою визначення відповідності професійних, кваліфікаційних, ділових якостей особи вимогам до працівників, що виконують відповідні роботи або займають відповідні посади, роботодавець може проводити тестування та співбесіди з претендентом на робоче місце або посаду.
 		 -315- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 60 слова "претендентом на робоче місце або посаду" замінити словами "з відповідними претендентами".
 		Відхилено   1. З метою визначення відповідності професійних, кваліфікаційних, ділових якостей особи вимогам до працівників, які виконують відповідні роботи або займають відповідні посади, роботодавець може проводити тестування та співбесіду з претендентом на робоче місце або посаду.
 
415. 2. Забороняється проведення тестування, формулювання питань на співбесідах, вчинення при цьому інших дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом та іншими законами, або такими, що зачіпають честь і гідність людини та не стосуються роботи чи посади.
 		 -316- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 60 слова "формування питань на співбесідах" - виключити.
 		Враховано   2. Під час проведення тестування, співбесіди забороняється вчинення дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом та законами, або такими, що зачіпають честь і гідність людини та не стосуються роботи чи посади.
 
    -317- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 60 сполучення "Забороняється проведення тестування, формулювання питань на співбесідах, вчинення при цьому інших дій, що є" замінити на сполучення "Підчас проведення тестування забороняється вчинення при цьому дій,"
 		Враховано частково    
    -318- Хара В.Г.
 Частину 2 викласти в такій редакції: "2. Під час проведення тестування, співбесіди забороняється вчинення дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом та іншими законами, або такими, що зачіпають честь і гідність людини та не стосуються роботи чи посади."
 		Враховано    
416. 3. Роботодавець повинен забезпечити конфіденційність інформації, отриманої в результаті тестування та співбесіди, зокрема, обмежити доступ до цієї інформації. Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 		    3. Роботодавець повинен забезпечити конфіденційність інформації, отриманої в результаті тестування та співбесіди, зокрема, обмежити доступ до цієї інформації. Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 
417. Стаття 61. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду
 		    Стаття 61. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду
 
418. 1. Обрання на посаду проводиться у випадках, коли це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця.
 		    1. Обрання на посаду здійснюється у випадках, якщо це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця.
 
419. Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору в строки, що встановлюються законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір повинен бути укладений наступного дня після обрання.
 		    Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору у строки, що встановлені законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір має бути укладений наступного дня після обрання.
 
420. 2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу.
 		    2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу.
 
421. Стаття 62. Прийняття на роботу за конкурсом
 		    Стаття 62. Прийняття на роботу за конкурсом
 
422. 1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або рішенням роботодавця.
 		    1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або рішенням роботодавця.
 
423. Конкурсний відбір не застосовується в разі:
 		    Конкурсний відбір не застосовується в разі:
 
424. 1) прийняття на роботу осіб, направлених у рахунок броні чи квоти;
 		 -319- Сушкевич В.М.
 У пункті 1 частини першої статті 62 проекту слово „направлених" вилучити, після слова „квоти" додати „або нормативу робочих місць".
 		Відхилено   1) прийняття на роботу осіб, направлених у рахунок броні чи квоти;
 
425. 2) укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи;
 		    2) укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи;
 
426. 3) укладення строкового трудового договору на строк до одного року;
 		    3) укладення строкового трудового договору на строк до одного року;
 
427. 4) прийняття на роботу осіб, які навчались за рахунок роботодавця;
 		    4) прийняття на роботу осіб, які навчалися за рахунок коштів роботодавця;
 
428. 5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором.
 		    5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором.
 
429. 2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу створюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем.
 		 -320- Шевчук О.Б.
 Перші два речення частини 2 статті 62 проекту – виключити.
 		Відхилено   2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу створюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем.
 
430. 3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу.
 		    3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу.
 
431. 4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому в прийнятті на роботу.
 		    4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 
432. 5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу, надання необґрунтованих переваг його учасникам тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 		 -321- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 62 проекту слова "надання необґрунтованих переваг його учасникам" - виключити.
 		Враховано   5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 
433. Стаття 63. Призначення на посаду
 		    Стаття 63. Призначення на посаду
 
434. 1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законодавством, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження.
 		    1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законодавством, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження.
 
435. 2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду.
 		    2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду.
 
436. 3. Відмова працівника без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити працівникові у прийнятті на роботу.
 		    3. Відмова працівника без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 
437. Стаття 64. Прийняття на роботу на підставі рішення суду
 		 -322- Бойко Ю.А.
 Статтю 64 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 64. Прийняття на роботу на підставі рішення суду
 
438. 1. Роботодавець зобов’язаний прийняти працівника на роботу на підставі рішення суду.
 		 -323- Шевчук О.Б.
 Частину 1 статті 64 проекту викласти у наступній редакції:
"1. У випадку, якщо рішення роботодавця про звільнення працівника буде визнане у судовому порядку незаконним, роботодавець зобов’язаний відновити працівника на раніше зайнятій посаді на підставі рішення суду."
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов’язаний прийняти працівника на роботу на підставі рішення суду.
 
439. Стаття 65. Обмеження спільної роботи родичів
 		    Стаття 65. Обмеження спільної роботи родичів
 
440. 1. Обмеження щодо спільної роботи для осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), може запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному.
 		    1. Обмеження щодо спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), може запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному.
 
441. 2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи родичів чи свояків встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи близьких родичів чи інших близьких осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
442. Стаття 66. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу
 		    Стаття 66. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу
 
443. 1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов’язковим у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. Медичний огляд проводиться за рахунок роботодавця.
 		 -324- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 66 викласти в наступній редакції:
"1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов’язковим у випадках передбачених цим Кодексом".
 		Відхилено   1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов’язковим у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. Медичний огляд проводиться за рахунок коштів роботодавця.
 
    -325- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 66 проекту слова "і закона" і друге речення – виключити.
 		Відхилено    
444. 2. Строк, протягом якого особа зобов’язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо працівник без поважної причини пропустив цей строк, роботодавець має право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 		 -326- Писаренко В.В.
 Друге речення ч. 2 ст. 66 викласти у такій редакції:
"Якщо особа, яка бажає працевлаштуватися, без поважної причини пропустила цей строк, роботодавець має право відмовити їй у прийнятті на роботу".
 		Враховано   2. Строк, протягом якого особа зобов’язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо особа, яка бажає працевлаштуватися, без поважної причини пропустила цей строк, роботодавець має право відмовити їй у прийнятті на роботу.
 
445. Стаття 67. Обов’язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу
 		    Стаття 67. Обов’язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу
 
446. 1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
 		    1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
 
447. 1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
 		 -327- Шевчук О.Б.
 У пункті 1 частини 1 статті 67 проекту слова "та можливі наслідки їх впливу на здоров’я," виключити.
 		Відхилено   1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
 
448. 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією;
 		    2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією;
 
449. 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
 		    3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
 
450. 4) провести інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці та пожежної безпеки.
 		    4) провести інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці та пожежної безпеки.
 
451. 2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника в семиденний строк з дня початку роботи під розписку, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження).
 		 -328- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 67 викласти у наступній редакції:
"2. У разі укладення трудового договору усній формі роботодавець зобов’язаний видати відповідний нормативний акт про прийняття працівника на роботу та ознайомити з ним працівника в семиденний строк з дня початку роботи під розписку, а на його вимогу - надати копію відповідного нормативного акту".
 		Відхилено   2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в семиденний строк з дня початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження).
 
    -329- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 67 проекту викласти у наступній редакції: "2. У випадку, передбаченому частиною третьою статі 41 цього Кодексу, про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника в семиденний строк з дня початку роботи під розписку."
 		Відхилено    
    -330- Коновалюк В.І.
 Після статті 67 Глави 1 Книги Другої ввести додаткову главу щодо захисту персональних даних працівника зі статтями відповідного змісту, що призведе до зміни номерів наступних статей:
Глава (). Захист персональних даних працівника
Стаття (). Персональні дані працівника. Обробка персональних даних працівника
Персональні дані працівника - необхідна роботодавцю інформація, пов’язана з трудовими відносинами, що стосуються конкретного працівника.
Обробка персональних даних працівника - збір, збереження, комбінування, передача або будь-яке інше використання персональних даних.
Стаття () (). Загальні вимоги при одержанні й обробці персональних даних працівника і гарантії їхнього захисту
З метою забезпечення безумовного дотримання прав і свобод працівника роботодавець і його представники на підприємстві, установі, організації при здійсненні функцій щодо одержання й обробки персональних даних працівника зобов'язані додержуватися загальних вимог і гарантій їх захисту:
1) одержання, обробка і використання персональних даних працівника можуть здійснюватися винятково для цілей забезпечення дотримання трудового законодавства, сприяння працівникам у працевлаштуванні, навчанні і просуванні по службі, забезпечення особистої безпеки працівників і клієнтів, контролю кількості і якості виконуваної роботи і забезпечення цілісності майна;
2) зміст й обсяг одержаних і оброблюваних персональних даних працівників і їхнє використання не можуть виходити за рамки, установлені Конституцією України, Кодексом та іншими законами;
3) усі персональні дані слід отримувати в самого працівника. Якщо персональні дані можливо отримувати тільки в третьої сторони, працівник має бути проінформований про це завчасно і від нього повинно бути отримана згода. Роботодавець повинен зазначити цілі збору й обробки даних, очікувані джерела і способи їхнього отримання, а також характер даних, що підлягають збиранню і наслідки відмови працівника дати згоду на їхнє отримання;
4) роботодавець не вправі збирати й обробляти персональні дані працівника, які стосуються його політичних, релігійних й інших переконань, приватного життя. У виняткових випадках, передбачених чинним законодавством, роботодавець вправі збирати зазначені дані, якщо вони безпосередньо стосуються питань працевлаштування;
5) роботодавці не вправі збирати й обробляти персональні дані працівника, які стосуються його членства в громадських об'єднаннях або його профспілкової діяльності, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством;
6) будь-які рішення роботодавця, що стосуються інтересів працівника, не повинні базуватися тільки на автоматизованій обробці персональних даних цього працівника або даних електронного збору інформації;
7) захист персональних даних працівників від неправомірного їхнього використання або втрати повинен бути забезпечений роботодавцем за його рахунок;
8) працівники і їхні представники повинні бути проінформовані роботодавцем про усі застосовувані на даному підприємстві, установі, організації форми, методи і правила збору й обробки персональних даних працівників, а також про їхні права і обов'язки у цій сфері;
9) працівники не повинні відмовлятися від своїх прав на збереження і захист таємниці;
10) роботодавці, працівники і їхні представники повинні співробітничати в справі захисту персональних даних працівників і при виробленні заходів для їхнього захисту відповідно до вищевказаних вимог і гарантій.
Стаття () (). Зберігання і використання персональних даних працівника
Порядок зберігання і використання персональних даних працівників у роботодавця встановлюється роботодавцем з дотриманням вимог Кодексу
Стаття () (). Передача персональних даних працівника
Передача роботодавцем персональних даних працівника повинна підпорядковуватися основним вимогам:
персональні дані не можуть бути повідомлені третім сторонам без письмової згоди працівника, за винятком випадків, коли це необхідно з метою попередження серйозної і неминучої загрози життю і здоров'ю, а також відповідно до вимог чинного законодавства;
персональні дані працівника не можуть бути повідомлені в комерційних цілях без його письмової згоди;
роботодавець зобов'язаний попередити тих, хто отримує персональні дані працівника, що ці дані можуть бути використані лише для тих цілей, для яких вони повідомлені, і вимагати підтвердження того, що це правило буде дотримане. Дане положення не поширюється на звичайний обмін даними відповідно до трудового законодавства;
передача даних у межах одного роботодавця повинна бути обмежена випадками, про які відомо працівнику;
персональні дані повинні бути доступні у роботодавця тільки спеціально уповноваженим особам, які повинні мати доступ лише до тих персональних даних, що необхідні їм для виконання їхніх конкретних функцій;
у випадку медичного обстеження працівника не запитувати інформацію щодо стану його здоров’я за винятком випадків, передбачених законами;
передача персональних даних представникам працівників повинна провадитися тільки в порядку, передбаченому Кодексом, і повинна бути обмежена персональними даними, необхідними для виконання представниками відповідних функцій;
Стаття () (). Права працівників в сфері забезпечення захисту персональних даних, що зберігаються в роботодавця
У сфері забезпечення захисту персональних даних, що зберігаються в роботодавця, працівники мають право:
на регулярну і повну інформацію про персональні дані про них і обробку цих даних, на вільний безоплатний доступ до них, включаючи право одержувати копію будь-якого запису, що містить персональні дані працівника;
визначати своїх представників для захисту від їхнього імені своїх персональних даних;
на доступ до медичних даних, що стосуються цих працівників за допомогою медичного фахівця за їхнім вибором;
вимагати виключення або виправлення невірних або неповних персональних даних про них, а також даних, оброблених з порушенням вимог Кодексу. При відмові роботодавця виправити персональні дані, працівник має право заявити про свою незгоду з відповідним обґрунтуванням такої незгоди. Стосовно персональних даних оціночного характеру працівник має право доповнити персональні дані заявою, що виражає його власну точку зору;
вимагати від роботодавця сповістити всі сторони, яким раніше були повідомлені невірні або неповні дані, про усі зроблені у них виключення, виправлення або доповнення ;
на оскарження до суду будь-яких неправомірних дій або бездіяльності роботодавця в сфері обробки і захисту їх персональних даних.
 		Відхилено    
452. Глава 2. Трудові відносини на визначений строк
 		    Глава 2. Трудові відносини на визначений строк
 
453. Стаття 68. Умови встановлення трудових відносин на визначений строк
 		 -331- Бойко Ю.А.
 Статтю 68 – виключити.
 		Відхилено   Стаття 68. Умови укладання трудового договору на визначений строк
 
    -332- Шевчук О.Б.
 Статтю 68 проекту – виключити.
 		Відхилено    
454. 1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк.
 		    1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк.
 
455. 2. Якщо роботодавець не доведе факту погодження сторонами строкового характеру трудових відносин до їх виникнення, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк.
 		    2. Якщо роботодавець не доведе факт погодження сторонами строкового характеру трудових відносин до їх виникнення, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк.
 
456. Стаття 69. Встановлення трудових відносин на визначений строк
 		    Стаття 69. Встановлення трудових відносин на визначений строк
 
457. 1. Трудові відносини на визначений строк можуть установлюватися в таких випадках:
 		    1. Трудові відносини на визначений строк можуть установлюватися в таких випадках:
 
458. 1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);
 		    1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);
 
459. 2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);
 		 -333- Бойко Ю.А.
 Пункт 2 статті 69 викласти в наступній редакції:
"2) за взаємною згодою сторін".
 		Відхилено   2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);
 
460. 3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання;
 		    3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;
 
461. 4) для виконання робіт, пов’язаних із тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;
 		    4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;
 
462. 5) для виконання невідкладних робіт з відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей;
 		    5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей;
 
463. 6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 		    6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
464. 7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, які уклали трудові договори на визначений строк за результатами конкурсу;
 		 -334- Павловський А.М.
 Пункт 7 частини першої статті 69 проекту виключити.
 		Відхилено   7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, призначення (обрання) на посаду яких відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк;
 
465. 8) з творчими працівниками засобів масової інформації, установ кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 		    8) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
466. 9) з керівником юридичної особи;
 		    9) з керівником юридичної особи;
 
467. 10) для виконання оплачуваних громадських робіт за направленням державної служби зайнятості;
 		    10) для виконання оплачуваних громадських робіт за направленням державної служби зайнятості;
 
468. 11) в інших випадках, коли можливість установлення строкових трудових відносин передбачено законом.
 		 -335- Бойко Ю.А.
 В пункті 11 статті 69 слово "законом" замінити словами "цим Кодексом".
 		Відхилено   11) в інших випадках, коли встановлення строкових трудових відносин передбачено законом;
12) за бажанням працівника.
 
    -336- Шевчук О.Б.
 Доповнити частину 1 статті 69 проекту пунктом 12 наступного змісту: "12) за взаємною згодою сторін."
 		Враховано частково    
    -337- Шевчук О.Б.
 Частину першу статті 69 доповнити новим пунктом наступного змісту:
"--) за бажанням працівника".
 		Враховано    
469. Стаття 70. Права сторін трудових відносин, установлених на визначений строк
 		    Стаття 70. Права сторін трудового договору, укладеного на визначений строк
 
470. 1. Сторони трудових відносин, установлених на визначений строк, мають такі ж права і несуть такі ж обов’язки, як і сторони трудових відносин, що встановлені на невизначений строк.
 		    1. Сторони трудового договору, укладеного на визначений строк, мають такі самі права і несуть такі самі обов’язки, як і сторони трудового договору, укладеного на невизначений строк.
 
471. Строк дії строкового трудового договору обчислюється з дня початку роботи.
 		    Строк дії строкового трудового договору обчислюється з дня початку роботи.
 
472. 2. Закінчення строку трудового договору є підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 93 цього Кодексу.
 		    2. Закінчення строку дії трудового договору є підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 93 цього Кодексу.
 
473. 3. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і працівник не вимагає їх припинення, трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих же умовах, якщо інше не встановлено законом. Трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк також у разі, якщо строковий трудовий договір за цією ж трудовою функцією укладається з працівником повторно (два і більше разів), а перерва між звільненням і прийняттям на роботу становить менше двох тижнів.
 		 -338- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 70 слова "і працівник не вимагає" замінити словами "і жодна с сторін трудових відносин".
 		Відхилено   3. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають, трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих самих умовах, якщо інше не встановлено законом. Трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк також у разі, якщо строковий трудовий договір за цією самою трудовою функцією укладається з працівником повторно (два і більше разів), а перерва між звільненням і прийняттям на роботу становить менше двох тижнів.
 
    -339- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 70 проекту слово "працівник" замінити на сполучення "жодна із сторін".
 		Відхилено    
    -340- Хара В.Г.
 У частині 3 статті 70 слова "і працівник не вимагає їх припинення" виключити.
 		Враховано    
474. 4. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, установлених на визначений строк або укладених на певний строк, у разі необхідності завершити виконання роботи, передбаченої попереднім договором. У цьому разі трудові відносини припиняються із закінченням цієї роботи.
 		    4. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, установлених на визначений строк або укладених на певний строк, у разі необхідності завершити виконання роботи, передбаченої попереднім договором. У такому разі трудові відносини припиняються із завершенням цієї роботи.
 
475. 5. Під час звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до якого виконувалися роботи, що повинні бути поновлені в майбутньому (роботи, що періодично припиняються у зв’язку з природно-кліматичними або іншими умовами), може укладатися трудовий договір на наступний період. Якщо трудовий договір на наступний період не був укладений з незалежних від працівника причин, у тому числі у зв’язку з тим, що роботодавець не запропонував укласти трудовий договір, працівник має переважне право на прийняття на роботу на наступний період. З метою реалізації переважного права працівника на роботодавця покладається обов’язок завчасно повідомити працівника про прийняття на роботу працівників на наступний період. Працівникові, який має переважне право на прийняття на роботу відповідно до цієї статті, не може бути відмовлено в прийнятті на роботу, крім випадків, коли за діловими якостями такий працівник не може конкурувати з іншими претендентами (претендентом) на робоче місце чи посаду. Порушення цього переважного права тягне за собою наслідки, встановлені статтею 56 цього Кодексу.
 		 -341- Бойко Ю.А.
 Частину 5 статті 70 викласти в такій редакції:
"5. Під час звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до якого виконувалися роботи, що повинні бути поновлені в майбутньому (роботи, що періодично припиняються у зв’язку з природно-кліматичними або іншими умовами), може укладатися трудовий договір на наступний період".
 		Враховано частково   5. Під час звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до якого виконувалися роботи, що мають поновитися в майбутньому (роботи, що періодично припиняються у зв’язку з природно-кліматичними або іншими умовами), може укладатися трудовий договір на наступний період. Якщо такий договір не укладено, при поновленні роботи у наступному періоді працівник має переважне право прийняття на роботу.
 
    -342- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 70 проекту речення 2 – 5 – виключити.
 		Враховано    
    -343- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 5 статті 70 слова ", у тому числі у зв’язку з тим, що роботодавець не запропонував укласти трудовий договір," виключити.
 		Враховано    
    -344- Шевчук О.Б.
 В частині п’ятій статті 70 речення 2-5 замінити реченням такого змісту:
"Якщо такий договір не укладено, при поновленні роботи у наступному періоді працівник має переважне право прийняття на роботу.".
 		Враховано    
476. Стаття 71. Особливості трудових відносин на визначений строк до двох місяців
 		    Стаття 71. Особливості трудових відносин, встановлених на строк до двох місяців
 
477. 1. У разі укладення трудового договору строком до двох місяців випробування з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі не встановлюється.
 		    1. У разі укладення трудового договору строком до двох місяців випробування з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі не встановлюється.
 
478. 2. Працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарних дні.
 		 -345- Волинець М.Я.
 З пункту 2) частини 2 статті 71 проекту Трудового кодексу України вилучити слова "але не більше ніж до закінчення строку трудового договору."
 		Враховано   2. Працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарних дні.
 
479. 3. Крім підстав, встановлених цим Кодексом та іншими законами, трудовий договір, укладений строком до двох місяців, за ініціативою роботодавця може бути достроково розірваний у разі:
 		    3. Крім підстав, встановлених цим Кодексом та законами, трудовий договір, укладений строком до двох місяців, за ініціативою роботодавця може бути достроково розірваний у разі:
 
480. 1) припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру;
 		    1) припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру;
 
481. 2) нез’явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд, у тому числі внаслідок тимчасової непрацездатності.
 		    2) нез’явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд, у тому числі внаслідок тимчасової непрацездатності.
 
482. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також у разі, якщо законодавством встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за працівником, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку трудового договору;
 		    У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також у разі, якщо законодавством встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за працівником, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
 
483. 3) невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов’язків без поважних причин.
 		 -346- Шевчук О.Б.
 У пункті 3 частини 3 статті 71 проекту слова "без поважних причин." - виключити.
 		Відхилено   3) невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов’язків без поважних причин.
 
    -347- Писаренко В.В.
 П .3 ч. 3 ст. 71 виключити.
 		Відхилено    
484. 4. Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, не пізніше ніж за тиждень. Такий працівник користується переважним правом на залишення на роботі лише щодо інших працівників, з якими укладено відповідні строкові трудові договори. При проведенні скорочення чисельності працівників роботодавець зобов’язаний запропонувати таким працівникам іншу роботу в разі, якщо це передбачено колективним договором.
 		    4. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, не пізніше ніж за тиждень. Такий працівник має переважне право на залишення на роботі лише щодо інших працівників, з якими укладено відповідні строкові трудові договори. У разі скорочення чисельності працівників роботодавець зобов’язаний запропонувати таким працівникам іншу роботу, якщо це передбачено колективним договором.
 
485. 5. Особливості строкових трудових відносин, визначені в цій статті, застосовуються в разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців.
 		    5. Особливості строкових трудових відносин, визначені в цій статті, застосовуються в разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців.
 
486. Глава 3. Атестація працівників
 		    Глава 3. Атестація працівників
 
487. Стаття 72. Атестація працівників
 		 -348- Сухий Я.М.
 Статтю 72 викласти у такій редакції:
"Стаття 72. Атестація працівників
1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець може проводити періодичну атестацію працівників, якщо це передбачено законом, з дотриманням норм цього Кодексу.
2. Атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки".
 		Враховано редакційно   Стаття 72. Атестація працівників
 
488. 1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець, якщо це передбачено законом, може проводити періодичну атестацію працівників з дотриманням норм цього Кодексу.
 		 -349- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 72 проекту сполучення "якщо це передбачено законом" - виключити.
 		Відхилено   1. З метою перевірки професійного рівня та кваліфікації працівників, їх відповідності займаній посаді роботодавець, якщо це передбачено законом, може проводити періодичну атестацію працівників з дотриманням норм цього Кодексу.
2. Атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки.
 
489. 2. З метою визначення професійного рівня та кваліфікації працівників, перспектив їх службової кар’єри, створення кадрового резерву роботодавець може проводити періодичну атестацію працівників. Порядок, умови та строки проведення атестації визначаються колективним договором.
 		 -350- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 72 – виключити.
 		Враховано      
    -351- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 72 преокту – виключити. Частину 3 статті 72 попередньої редакції вважати частиною 2
 		Враховано    
490. 3. Атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки.
 		 -352- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 72 викласти в наступній редакції: "3. Атестація може проводиться не частіше ніж один раз на 1 рік".
 		Відхилено      
491. Стаття 73. Працівники, які не підлягають атестації
 		    Стаття 73. Працівники, які не підлягають атестації
 
492. 1. Атестації не підлягають працівники:
 		    1. Атестації не підлягають працівники:
 
493. 1) які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
 		    1) які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
 
494. 2) вагітні жінки, жінки та інші особи з сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;
 		 -353- Бойко Ю.А.
 В пункті 2 частини 1 статті 73 слова "одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років" - виключити.
 		Враховано   2) вагітні жінки, працівники з сімейними обов’язками, протягом одного року після виходу на роботу з відпустки по догляду за дитиною;
 
    -354- Павленко Е.І.
 У пункті 2) частини 1 статті 73 після слів "одинокі матері" додати слова "одинокий батько".
 		Відхилено    
    -355- Сушкевич В.М.
 У пункті 2 частини першої статті 73 після слів „одинокі матері" додати слова „ (одинокі батьки, опікуни, піклувальники)".
 		Відхилено    
    -356- Хара В.Г.
 Пункт другий частини першої статті 73 викласти у наступній редакції:
"2) вагітні жінки, працівники з сімейними обов’язками, протягом одного року після виходу на роботу з відпустки по догляду за дитиною;".
 		Враховано    
495. 3) неповнолітні;
 		    3) неповнолітні;
 
496. 4) які обрані чи призначені на посаду.
 		 -357- Бойко Ю.А.
 В пункті 4 частини 1 статті 73 слово "призначені" - виключити.
 		Відхилено   4) які обрані на посаду;
5) які поновлені на роботі за рішенням суду, протягом одного року з дня поновлення.
 
    -358- Волинець М.Я.
 Частину 1 статті 73 проекту Трудового кодексу України доповнити пунктом 5) наступного змісту:
5) які поновлені на роботі за рішенням суду - протягом одного року після допущення для виконання обов’язків
 		Враховано редакційно    
    -359- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 73 проекту слова "чи призначені" - виключити.
 		Враховано    
497. Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.
 		    2. Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.
 
498. Стаття 74. Порядок проведення атестації
 		    Стаття 74. Порядок проведення атестації
 
499. 1. Атестація проводиться за наказом, розпорядженням роботодавця, яким затверджується положення про проведення атестації, склад атестаційної комісії, графік її проведення, що доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації.
 		 -360- Писаренко В.В.
 Невдало використано термін "проведення атестації". За змістом норми мається на увазі дата атестації працівників; термін "проведення атестації" є процесом, що починається від складення проектів відповідних документів роботодавця до затвердження результатів атестації.
 		Відхилено   1. Атестація проводиться за наказом (розпорядженням) роботодавця, яким затверджуються положення про проведення атестації, графік її проведення, склад атестаційної комісії, який доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації.
 
500. 2. Атестаційна комісія повинна складатися з досвідчених працівників, а також представника виборного органу первинної профспілкової організації або інших вільно обраних працівниками представників (представника).
 		 -361- Волинець М.Я.
 Частину 2 стаття 74 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
2. Атестаційна комісія повинна складатися з досвідчених працівників, а також представників виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а у разі, якщо працівник не є членом профспілки, що діє на даному підприємстві (в установі, організації) – іншого вільно обраного ним представника.
 		Відхилено   2. Атестаційна комісія утворюється у складі з досвідчених працівників, а також представника виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншого вільно обраного працівниками представника.
 
    -362- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 74 проекту слово "Роботодавець" - виключити; слово "членом" замінити на слово "головою"
 		Відхилено    
501. 3. Роботодавець та безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії.
 		 -363- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 74 слова "не може бути членом" замінити словами "не може бути головою".
 		Відхилено   3. Роботодавець та безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не можуть бути членами атестаційної комісії.
 
    -364- Писаренко В.В.
 У ч.3 ст.74 слово "роботодавець" замінити словами "роботодавець-фізична особа".
 		Відхилено    
502. 4. Атестаційна комісія попередньо визначає перелік питань для проведення атестації, з якими працівники ознайомлюються не менше ніж за місяць до засідання комісії. На засіданні члени атестаційної комісії можуть ставити працівнику запитання, що стосуються виконуваної ним роботи за спеціальністю (професією), займаною посадою, її результативності, а також щодо виконання ним службових обов’язків.
 		 -365- Писаренко В.В.
 У ч. 4 ст. 74 після слів "засідання комісії" доповнити словами "на якій проводиться атестація працівників".
 		Відхилено   4. Атестаційна комісія попередньо визначає перелік питань для проведення атестації, з якими працівники ознайомлюються не менше ніж за місяць до засідання комісії. На засіданні члени атестаційної комісії можуть ставити працівнику запитання, що стосуються виконуваної ним роботи за спеціальністю (професією), займаною посадою, її результативності, а також щодо виконання ним службових обов’язків.
 
503. 5. Атестація працівника проводиться тільки в його присутності.
 		    5. Атестація працівника проводиться тільки в його присутності.
 
504. 6. Не допускається оцінка професійного рівня кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов’язані з виконуваною роботою.
 		    6. Не допускається оцінювання професійного рівня та кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов’язані з виконуваною роботою.
 
505. 7. Рішення атестаційної комісії приймається шляхом таємного чи відкритого голосування більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівності голосів прийнятим вважається рішення, за яке голосував головуючий на засіданні. Рішення вважається правомочним, якщо на засіданні комісії присутні не менше двох третин її складу.
 		    7. Рішення атестаційної комісії приймається шляхом таємного чи відкритого голосування більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівності голосів прийнятим вважається рішення, за яке голосував головуючий на засіданні. Рішення вважається правомочним, якщо на засіданні комісії присутні не менше двох третин її складу.
 
506. 8. Рішення атестаційної комісії надається працівникові та роботодавцю не пізніше трьох днів після його прийняття.
 		    8. Рішення атестаційної комісії надається працівникові та роботодавцю не пізніше трьох днів після його прийняття.
 
507. Стаття 75. Результати та наслідки атестації
 		    Стаття 75. Результати та наслідки атестації
 
508. 1. Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі. Атестаційна комісія може давати роботодавцеві рекомендації щодо подальшого професійного зростання працівника, оплати його праці, необхідності підвищення професійного чи кваліфікаційного рівня.
 		    1. Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Атестаційна комісія може давати роботодавцеві рекомендації щодо подальшого професійного зростання працівника, оплати його праці, необхідності підвищення професійного чи кваліфікаційного рівня.
 
509. 2. Роботодавець із врахуванням рекомендацій атестаційної комісії може перевести працівника за його згодою на іншу роботу (посаду), розглянути питання щодо оплати праці, зарахувати працівника до кадрового резерву, якщо він формується роботодавцем, направити на навчання з метою підвищення кваліфікації чи перепідготовки.
 		    2. Роботодавець з урахуванням рекомендацій атестаційної комісії може перевести працівника за його згодою на іншу роботу (посаду), розглянути питання щодо оплати праці, зарахувати працівника до кадрового резерву, якщо він формується роботодавцем, направити на навчання з метою підвищення кваліфікації чи перепідготовки.
 
510. 3. На підставі рішення атестаційної комісії роботодавець має право звільнити працівника на підставі статті 105 цього Кодексу. Звільнення може бути здійснене протягом двох місяців з дня отримання цього рішення. До цього строку не включаються періоди, протягом яких працівник фактично не працював з будь-якої причини.
 		 -366- Писаренко В.В.
 У ч. 3 ст. 75 слова "включаються періоди" замінити словами "включається час".
 		Відхилено   3. На підставі рішення атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі роботодавець має право звільнити працівника на підставі статті 105 цього Кодексу. Звільнення може бути здійснено протягом двох місяців з дня отримання рішення атестаційної комісії. До цього строку не включаються періоди, протягом яких працівник фактично не працював з будь-якої причини.
 
511. 4. Рішення атестаційної комісії може бути оскаржене до роботодавця протягом десяти днів з моменту отримання працівником цього рішення.
 		    4. Рішення атестаційної комісії може бути оскаржено до роботодавця протягом десяти днів з дня його отримання працівником.
 
512. Глава 4. Зміна умов трудового договору
 		    Глава 4. Зміна умов трудового договору
 
513. Стаття 76. Заборона змінювати умови трудового договору
 		    Стаття 76. Заборона змінювати умови трудового договору
 
514. 1. Роботодавець не має права змінювати умови трудового договору, зокрема, вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої цим договором, змінювати умови праці та її оплати тощо, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами.
 		 -367- Бойко Ю.А.
 В частину 1 статті 76 після слів "не має права змінювати" додати слово "обов’язкові", після слова "законами" додати слова "трудовими договорами".
 		Відхилено   1. Роботодавець не має права без згоди працівника змінювати умови трудового договору, зокрема, вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої цим договором, змінювати умови праці та її оплати тощо, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами.
 
    -368- Волинець М.Я.
 Частину 1 стаття 76 проекту Трудового кодексу України доповнити словами "без згоди працівника", та вилучити з неї слова "та законами", виклавши її в редакції:
1. Роботодавець не має права без згоди працівника змінювати умови трудового договору, зокрема, вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої цим договором, змінювати умови праці та її оплати тощо, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		Враховано частково    
    -369- Сухий Я.М.
 У статті 76 у частині першій після слова "права" доповнити словами без "згоди працівника".
 		Враховано    
515. 2. Доручення працівнику виконання роботи, що виходить за межі трудового договору, кваліфікується як переведення на іншу роботу і потребує згоди працівника, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 		    2. Доручення працівнику виконання роботи, що виходить за межі трудового договору, кваліфікується як переведення на іншу роботу і потребує згоди працівника, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
516. Стаття 77. Види змін умов трудового договору
 		    Стаття 77. Види зміни умов трудового договору
 
517. 1. Умови трудового договору можуть змінюватись внаслідок:
 		    1. Умови трудового договору можуть змінюватися внаслідок:
 
518. 1) переміщення;
 		    1) переміщення;
 
519. 2) переведення на іншу роботу;
 		    2) переведення на іншу роботу;
 
520. 3) зміни істотних умов праці;
 		 -370- Сухий Я.М.
 У статті 77 з частини першої виключити пункт 3 та 4.
 		Враховано частково   3) зміни істотних умов праці.
 
521. 4) зміни інших умов трудового договору.
 		 -371- Шаманов В.В.
 Пункт 1 статті 77 доповнити абзацем 5) наступного змісту: "банкрутства"
 		Відхилено      
522. Зміна найменування посади без зміни обов’язків, що покладаються на працівника, який займає цю посаду, не вважається зміною умов трудового договору і не вимагає згоди на це працівника.
 		 -372- Писаренко В.В.
 Абз. 6 ч. 1 ст. 77 виключити.
 		Відхилено   2. Зміна найменування посади, яку обіймає працівник, без зміни обов’язків, що покладаються на працівника не вважається зміною умов трудового договору і не вимагає згоди на це працівника.
 
523. Стаття 78. Переміщення
 		    Стаття 78. Переміщення
 
524. 1. Якщо інше не обумовлено трудовим договором, роботодавець має право без згоди працівника перемістити його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручити йому роботу на іншому обладнанні в межах його трудової функції, якщо це не протипоказано йому за станом здоров’я, без зміни істотних умов трудового договору.
 		 -373- Волинець М.Я.
 Частину 1 стаття 78 проекту Трудового кодексу України доповнити словами "та кваліфікації", виклавши в редакції:
1. Якщо інше не обумовлено трудовим договором, роботодавець має право без згоди працівника перемістити його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручити йому роботу на іншому обладнанні в межах його трудової функції та кваліфікації, якщо це не протипоказано йому за станом здоров’я, без зміни істотних умов трудового договору.
У разі якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності (наявність транспорту загального користування і звичайних для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи), переміщення може мати місце лише за письмовою згодою працівника. За відсутності такої згоди працівника трудовий договір припиняється на підставі статті 98 цього Кодексу.
 		Враховано   1. Роботодавець має право без згоди працівника, якщо інше не передбачено трудовим договором, перемістити його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручити роботу на іншому обладнанні в межах його трудової функції та кваліфікації, якщо це не протипоказано за станом здоров’я, без зміни істотних умов трудового договору.
 
525. У разі якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності (наявність транспорту загального користування і звичайної для цієї місцевості витрат коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи), переміщення може мати місце лише за письмовою згодою працівника. За відсутності такої згоди працівника трудовий договір припиняється на підставі статті 98 цього Кодексу.
 		 -374- Бойко Ю.А.
 В абзаці 2 статті 78 слова "і часу на проїзд (переміщення)" - виключити.
 		Відхилено   У разі якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності (наявність транспорту загального користування і звичайної для цієї місцевості витрати коштів і часу на проїзд (переміщення) від місця проживання до місця роботи), переміщення дозволяється лише за письмовою згодою працівника. У разі відсутності такої згоди працівника трудовий договір припиняється на підставі статті 98 цього Кодексу.
 
    -375- Шевчук О.Б.
 В другому абзаці частини 1 статті 78 слова "і часу на проїзд (переміщення)" - виключити.
 		Відхилено    
526. Стаття 79. Переведення на іншу роботу
 		    Стаття 79. Переведення на іншу роботу
 
527. 1. Переведенням на іншу роботу вважається виконання працівником тимчасової або постійної роботи, не передбаченої трудовим договором, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою статті 44 цього Кодексу.
 		 -376- Волинець М.Я.
 Статтю 79 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції: Стаття 79. Переведення на іншу роботу 1. Переведенням на іншу роботу вважається виконання працівником тимчасової або постійної роботи, не передбаченої раніше укладеним трудовим договором, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою статті 44 цього Кодексу. 2. Переведення на іншу роботу, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами, дозволяється тільки за письмовою згодою працівника та оформлюється шляхом укладення нового або внесення змін до раніше укладеного трудового договору.
 		Враховано частково   1. Переведенням на іншу роботу вважається виконання працівником тимчасової або постійної роботи, не передбаченої трудовим договором, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 44 цього Кодексу.
 
528. 2. Переведення на іншу роботу дозволяється тільки за письмовою згодою працівника, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
 		    2. Переведення на іншу роботу, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами, дозволяється тільки за письмовою згодою працівника та оформлюється шляхом укладення нового або внесення змін до раніше укладеного трудового договору.
 
529. Стаття 80. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку
 		    Стаття 80. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку
 
530. 1. Працівника, який тимчасово потребує за станом здоров’я надання легшої роботи або роботи з іншими умовами праці, роботодавець повинен перевести, за його згодою, на таку роботу на строк, зазначений у медичному висновку. Оплата праці при цьому здійснюється відповідно до частини другої статті 226 цього Кодексу. За відсутності такої роботи або згоди на переведення працівник, який є тимчасово непрацездатним за основним місцем роботи, але може виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування, має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
 		    1. Працівника, який тимчасово потребує за станом здоров’я надання легшої роботи або роботи з іншими умовами праці, роботодавець повинен перевести, за його згодою, на таку роботу на строк, зазначений у медичному висновку. Оплата праці при цьому здійснюється відповідно до частини другої статті 226 цього Кодексу. За відсутності такої роботи або згоди на переведення працівник, який не може виконувати роботу за основним місцем роботи, але може виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування, має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
 
531. 2. За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов’язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку за наявності такої роботи або можливості створити відповідне робоче місце. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії навчання працівника здійснюється державним центром зайнятості, а на роботодавця покладається обов’язок надати роботу відповідно до спеціальності та кваліфікації, отриманої працівником. Порушення роботодавцем цього обов’язку тягне за собою наслідки, встановлені статтею 56 цього Кодексу.
 		 -377- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 80 після слів "відповідне робоче місце" додати слова "за умови отримання дотацій від Фонду загальнообов’язкового соціально страхування на випадок безробіття"на працевлаштування особи, після слів "державним центром зайнятості" додати слова "за відповідною заявкою роботодавця".
 		Відхилено   2. За наявності медичного висновку на підставі заяви працівника роботодавець зобов’язаний перевести працівника на легшу роботу або на роботу з іншими умовами праці без обмеження строку відповідно до медичного висновку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку за наявності такої роботи або можливості створити відповідне робоче місце. У разі виникнення потреби в набутті іншої професії навчання працівника здійснюється за заявкою роботодавця державною службою зайнятості, а на роботодавця покладається обов’язок надати роботу відповідно до спеціальності та кваліфікації, отриманої працівником. Відмова роботодавця надати працівникові роботу тягне за собою наслідки, встановлені статтею 56 цього Кодексу.
 
    -378- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 80 проекту після слів "За наявності" додати слово "відповідного"; після слова "працівника" - додати сполучення "за його згодою".
 		Відхилено    
    -379- Шевчук О.Б.
 У третьому реченні частини 2 статті 80 проекту після слів "набутті іншої професії" додати сполучення "що потрібна роботодавцю для забезпечення виробничих потреб,"; четверте речення частини 2 статті 80 – виключити.
 		Враховано редакційно    
    -380- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 80 слово "здійснюється" замінити словом "забезпечується".
 		Відхилено    
532. Стаття 81. Тимчасове переведення на іншу роботу за погодженням між роботодавцем і працівником
 		    Стаття 81. Тимчасове переведення на іншу роботу за погодженням між роботодавцем і працівником
 
533. 1. Роботодавець має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, в тому числі на вільне робоче місце чи вакантну посаду за його згодою.
 		    1. Роботодавець має право тимчасово перевести працівника на іншу роботу, в тому числі на вакантне робоче місце чи вакантну посаду, за його згодою.
 
534. Строк тимчасового переведення на вільне робоче місце чи вакантну посаду не може перевищувати шести місяців. Якщо протягом цього строку на постійну роботу на це місце (посаду) не прийнятий інший працівник, працівник, тимчасово переведений на цю посаду (роботу), вважається переведеним постійно.
 		 -381- Писаренко В.В.
 Абз. 2 ч. 1 ст. 81 доповнити словами "але за згодою переведеного працівника".
 		Враховано частково   Строк тимчасового переведення на вакантне робоче місце чи вакантну посаду не може перевищувати шести місяців. Якщо протягом цього строку на постійну роботу на це місце (посаду) не прийнято іншого працівника, працівник, тимчасово переведений на цю роботу (посаду),  вважається переведеним постійно за наявності його згоди.
 
535. 2. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця з оплатою праці за виконану роботу за умов дотримання гарантій збереження середнього заробітку, встановлених у статті 226 цього Кодексу.
 		 -382- Волинець М.Я.
 Частину 2 стаття 81 проекту Трудового кодексу України доповнити словами "у тій же місцевості", виклавши в редакції:
2. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця у тій же місцевості з оплатою праці за виконану роботу за умов дотримання гарантій збереження середнього заробітку, встановлених у статті 226 цього Кодексу.
 		Відхилено   2. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця з оплатою праці за виконану роботу за умови дотримання гарантій збереження середньої заробітної плати, встановлених статтею 226 цього Кодексу.
 
536. 3. Після закінчення строку тимчасового переведення працівникові надається робота, яку він виконував до переведення.
 		    3. Після закінчення строку тимчасового переведення працівникові надається робота, яку він виконував до переведення.
 
537. Стаття 82. Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника
 		    Стаття 82. Тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника
 
538. 1. Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей.
 		    1. Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які становлять або можуть становити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей.
 
539. 2. Тимчасове переведення на іншу роботу, передбачену частиною першою цієї статті, вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, осіб віком до вісімнадцяти років, а також працівників з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) дозволяється тільки за їх письмовою згодою.
 		 -383- Сушкевич В.М.
 У частині другій статті 82 після слів „до шести років" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Враховано частково   2. Тимчасове переведення на іншу роботу, передбачену частиною першою цієї статті, вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дитину віком до шести років або дитину-інваліда, осіб віком до вісімнадцяти років, інвалідів, а також осіб, які фактично здійснюють догляд за інвалідом І групи, дозволяється тільки за їх письмовою згодою.
 
    -384- Хара В.Г.
 Частину 2 статті 82 після слова "інвалідів" доповнити словами "а також осіб, які фактично здійснюють догляд за інвалідом І групи"
 		Враховано    
540. Стаття 83. Зміна істотних умов праці
 		    Стаття 83. Зміна істотних умов праці
 
541. 1. У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, запровадженням нової техніки та технології виробництва, раціоналізації робочих місць, веденням нових форм організації праці, допускаються зміни істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого дня, зміни змісту трудової функції працівника, інших умов праці, визначених такими в колективному договорі) при продовженні працівником роботи за тією ж трудовою функцією.
 		 -385- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 83 слова "інших умов праці, визначених такими в колективному договорі) при продовженні працівником роботи за тією ж трудовою функцією" - виключити.
 		Відхилено   1. У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, запровадженням нової техніки та технології виробництва, раціоналізації робочих місць, нових форм організації праці, допускається зміна істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого дня, змісту трудової функції працівника, інших умов праці, визначених у колективному договорі) при продовженні працівником роботи за тією самою трудовою функцією.
 
    -386- Шевчук О.Б.
 У частині 1 слово "зокрема" замінити словами "в тому числі"; частину речення після слів "трудової функції працівника" - виключити.
 		Відхилено    
542. 2. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
 		 -387- Хара В.Г.
 частину другу статті 83 викласти у наступній редакції:
"2. Про зміну істотних умов праці працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, а працівник юридичної особи – суб’єкта малого підприємництва, чисельність працівників якого не перевищує 8 осіб ( у подальшому роботодавець – суб’єкт малого підприємництва), не пізніше ніж за два тижні."
 		Враховано   2. Про зміну істотних умов праці працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, а працівник юридичної особи – суб’єкта малого підприємництва, чисельність працівників якого не перевищує восьми осіб ( далі  роботодавець – суб’єкт малого підприємництва), не пізніше ніж за два тижні.
 
543. 3. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згодний на продовження роботи в нових умовах, а також на переведення на іншу роботу, то трудовий договір припиняється за статтею 98 цього Кодексу.
 		    3. Якщо колишні істотні умови праці неможливо зберегти, а працівник не згодний на продовження роботи в нових умовах, а також на переведення на іншу роботу, трудовий договір припиняється на підставі статті 98 цього Кодексу.
 
544. Глава 5. Відсторонення від роботи
 		    Глава 5. Відсторонення від роботи
 
545. Стаття 84. Підстави відсторонення від роботи
 		    Стаття 84. Підстави відсторонення від роботи
 
546. 1. Відсторонення від роботи полягає в тому, що працівник тимчасово не допускається до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.
 		    1. Відсторонення від роботи полягає в тому, що працівник тимчасово не допускається до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.
 
547. 2. Підстави відсторонення працівника від роботи встановлюються цим Кодексом та іншими законами.
 		    2. Підстави відсторонення працівника від роботи встановлюються цим Кодексом та законами.
 
548. 3. Законодавством може передбачатися відсторонення працівника від роботи із збереженням заробітної плати повністю або частково, відсторонення з виплатою працівнику за час його відсторонення допомоги по тимчасовій непрацездатності або відсторонення без збереження заробітної плати.
 		    3. Законодавством може передбачатися відсторонення працівника від роботи із збереженням заробітної плати повністю або частково, відсторонення з виплатою працівнику за час його відсторонення допомоги по тимчасовій непрацездатності або відсторонення без збереження заробітної плати.
 
549. 4. Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється негайно під розписку.
 		 -388- Волинець М.Я.
 Статтю 84 проекту Трудового кодексу України доповнити частиною 5 наступного змісту:
5. У разі виникнення підстав відсторонення працівника від роботи, при здійсненні процедур, які для цього передбачаються цим Кодексом і застосовуються роботодавцем, для участі в цих процедурах в обов’язковому порядку залучаються представники виборного органу профспілки, до якої входить працівник.
 		Відхилено   4. Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник ознайомлюється негайно під розпис.
 
550. Стаття 85. Відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння
 		    Стаття 85. Відсторонення від роботи працівника, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння
 
551. 1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника від роботи, якщо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Якщо робота пов’язана з управлінням джерелом підвищеної небезпеки, небезпечними умовами або вимагає особливої точності, роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника за наявності в нього залишкових ознак сп’яніння, а також працівника, який перебуває під впливом медикаментів, якщо це може перешкоджати виконанню роботи.
 		    1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника від роботи, якщо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Якщо робота пов’язана з управлінням джерелом підвищеної небезпеки, з небезпечними умовами праці або вимагає особливої точності, роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника за наявності в нього залишкових ознак сп’яніння, а також працівника, який перебуває під впливом медикаментів, якщо це може перешкоджати виконанню роботи.
 
552. Якщо внаслідок сп'яніння працівник неспроможний адекватно і осмислено сприймати навколишні умови, що перешкоджає оформити відсторонення його від роботи згідно з вимогами частини четвертої статті 84 цього Кодексу, роботодавець забезпечує складання відповідного акта про його перебування в такому стані за підписами трьох очевидців, а також виведення працівника за межі підприємства і доставку до лікувально-профілактичного закладу або місця його помешкання. У цьому випадку наказ (розпорядження) про відсторонення працівника від роботи видається на підставі зазначеного акта, а ознайомлення працівника з цим наказом здійснюється в перший день після повернення його на роботу.
 		 -389- Павловський А.М.
 Абзац другий частини першої статті 85 викласти в такій редакції: "Якщо внаслідок сп’яніння працівник неспроможний адекватно і осмислено сприймати навколишні умови, що перешкоджає оформити відсторонення його від роботи згідно з вимогами частини четвертої статті 84 цього Кодексу, роботодавець забезпечує складання відповідного акта про його перебування в такому стані за підписами трьох очевидців, а також зобов’язаний сповістити заклади охорони здоров’я у разі, якщо стан працівника викликає хвилювання відносно збереження його життя та здоров’я. У цьому випадку наказ (розпорядження) про відсторонення працівника від роботи видається на підставі зазначеного акта, а ознайомлення працівника з цим наказом здійснюється в перший день після повернення його на роботу.
 		Відхилено   Якщо внаслідок сп'яніння працівник неспроможний адекватно і осмислено сприймати навколишні умови, що перешкоджає оформленню відсторонення його від роботи згідно з вимогами частини четвертої статті 84 цього Кодексу, роботодавець забезпечує складення акта про перебування працівника в такому стані за підписами трьох очевидців, а також виведення працівника за межі підприємства і доставку до лікувально-профілактичного закладу або місця проживання. У такому разі наказ (розпорядження) про відсторонення працівника від роботи видається на підставі зазначеного акта, а ознайомлення працівника з цим наказом (розпорядженням) здійснюється в перший день після повернення його на роботу.
 
    -390- Шевчук О.Б.
 Другий абзац частини 1 статті 85 проекту викласти у наступній редакції: "У випадках, передбачених в частині 1 цієї статті, роботодавець забезпечує складання відповідного акта про його перебування в такому стані за підписами трьох очевидців, а також виведення працівника за межі підприємства і доставку до лікувально-профілактичного закладу або місця його проживання.".
 		Відхилено    
553. 2. На вимогу працівника, якого відсторонено від роботи у зв’язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням, а також у зв’язку з наявністю залишкових ознак такого сп’яніння чи перебування працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню роботи, яка потребує особливої точності, роботи, пов’язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки чи з небезпечними умовами праці, роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та компенсувати моральну шкоду згідно з цивільним законодавством.
 		 -391- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 85 слова "та компенсувати моральну шкоду згідно з цивільним законодавством".
 		Враховано   2. На вимогу працівника, якого відсторонено від роботи у зв’язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням, а також у зв’язку з наявністю залишкових ознак такого сп’яніння чи перебуванням працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню роботи, яка потребує особливої точності, роботи, пов’язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки чи з небезпечними умовами праці, роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою для відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення.
 
    -392- Шевчук О.Б.
 В останньому реченні другої частини статті 85 сполучення "відсторонення та компенсувати моральну шкоду згідно з цивільним законодавством." - виключити.
 		Враховано    
554. 3. Відсторонення від роботи на підставах, визначених цією статтею, здійснюється без збереження заробітної плати, крім випадків, коли стан сп’яніння був наслідком впливу виробничих факторів.
 		 -393- Хара В.Г.
 Частину третю статті 85 доповнити словами: "або медикаментів прийнятих, як засіб лікування".
 		Враховано   3. Відсторонення від роботи на підставах, визначених цією статтею, здійснюється без збереження заробітної плати, крім випадків, коли стан сп’яніння був наслідком впливу виробничих факторів або медикаментів, прийнятих як засіб лікування.
 
555. Стаття 86. Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров’ю працівника чи інших осіб
 		    Стаття 86. Відсторонення працівника від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров’ю працівника чи інших осіб
 
556. 1. Працівник, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу відповідно до встановлених правил, у разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
 		 -394- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 86 сполучення "у разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу" - виключити. Додати частину реченням наступного змісту: "Відсторонення оформлюється відповідно до п.4 ст. 85 цього Кодексу"
 		Відхилено   1. Працівник, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу, передбачену трудовим договором, у разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. На час відсторонення працівник має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
 
557. 2. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, і працівники, які зобов’язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відсторонюються від роботи без збереження заробітної плати. У разі подальшого ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.
 		    2. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, і працівники, які зобов’язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відсторонюються від роботи без збереження заробітної плати. У разі подальшого ухиляння від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.
 
558. 3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров’я працівника виконуваній роботі та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров’я працівника та інших осіб працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.
 		    3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності стану здоров’я працівника виконуваній роботі та якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров’я працівника чи інших осіб, працівник має бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або звільнення. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата на весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 105 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.
 
559. Стаття 87. Відсторонення від роботи працівника з метою забезпечення вимог охорони праці
 		    Стаття 87. Відсторонення від роботи працівника з метою забезпечення вимог охорони праці
 
560. 1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи працівника, який порушує вимоги охорони праці, не застосовує встановлені нормами засоби індивідуального чи колективного захисту та/або який не пройшов у встановлений законодавством строк інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці чи пожежної безпеки. У разі виявлення під час перевірки незадовільних знань з охорони праці чи пожежної безпеки або якщо незадовільні знання виявлено за результатами перевірки знань після повторного навчання чи інструктажу працівник відсторонюється від роботи. За наявності достатніх підстав вважати, що продовження роботи працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров'ю людей, самому працівникові, довкіллю, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки.
 		 -395- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 87 після слів "відсторонити працівника від роботи" доповнити словами "без збереження заробітної плати".
 		Враховано   1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи без збереження заробітної плати працівника, який порушує вимоги охорони праці, не застосовує встановлені нормами засоби індивідуального чи колективного захисту та/або який не пройшов інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці чи пожежної безпеки, якщо роботодавцем створено умови для забезпечення та проведення відповідного навчання у встановлений законодавством строк.
За наявності достатніх підстав вважати, що продовження роботи працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров'ю людей, самому працівникові, довкіллю, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки знань. У разі виявлення під час повторної перевірки незадовільних знань з питань охорони праці чи пожежної безпеки працівник відсторонюється від роботи без збереження заробітної плати.
 
    -396- Хара В.Г.
 Частину першу статті 87 викласти у такій редакції:
«1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи без збереження заробітної плати працівника, який порушує вимоги охорони праці, не застосовує встановлені нормами засоби індивідуального чи колективного захисту та/або який не пройшов інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці чи пожежної безпеки, якщо роботодавцем створено умови для забезпечення та проведення відповідного навчання у встановлений законодавством строк.
За наявності достатніх підстав вважати, що продовження роботи працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров'ю людей, самому працівникові, довкіллю, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки знань. У разі виявлення під час повторної перевірки незадовільних знань з питань охорони праці чи пожежної безпеки працівник відсторонюється від роботи без збереження заробітної плати.»
 		Враховано    
561. 2. Якщо законодавством установлено обов’язок працівника мати при виконанні трудових обов’язків документ, що підтверджує наявність необхідної для виконання роботи кваліфікації та допуску до неї, працівник відстороняється від роботи до пред’явлення відповідного документа роботодавцеві.
 		 -397- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 87 після слів "працівник відстороняється від роботи" додати слова "без збереження заробітної плати".
 		Відхилено   2. Якщо законодавством установлено обов’язок працівника мати під час виконання трудових обов’язків документ, що підтверджує наявність необхідної для виконання цієї роботи кваліфікації та допуску до неї, працівник відстороняється від роботи до пред’явлення відповідного документа роботодавцеві.
 
562. 3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцю приписи про відсторонення від роботи працівників, які порушують вимоги законодавства про охорону праці.
 		    3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцю приписи про відсторонення від роботи працівників, які порушують вимоги законодавства про охорону праці.
 
563. 4. За час відсторонення відповідно до цієї статті працівник має право на збереження середньої заробітної плати за умови, якщо порушення, які були підставою для відсторонення, сталися не з вини працівника.
 		    4. На час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті працівник має право на збереження середньої заробітної плати за умови, якщо порушення, що були підставою для відсторонення, сталися не з його вини.
 
564. Стаття 88. Відсторонення працівників від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження
 		 -398- Шевчук О.Б.
 В назві статті 88 сполучення "і дисциплінарного провадження" - виключити (оскільки за змістом статті жлдних положень з цього приводу не надано).
 		Відхилено   Стаття 88. Відсторонення працівника від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження
 
565. 1. За наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов’язків може загрожувати життю та здоров’ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, майну роботодавця або інших осіб та в інших випадках, передбачених законом, роботодавець має право відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата.
 		 -399- Бойко Ю.А.
 Статтю 88 викласти в наступній редакції:
"1. За наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов’язків може загрожувати життю та здоров’ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, майну та фінансовому стану роботодавця або інших осіб, порушувати нормальну роботу підприємства та в інших випадках, передбачених законом, роботодавець має право відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата".
 		Враховано частково   1. За наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов’язків може загрожувати життю та здоров’ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, майну роботодавця або інших осіб, порушувати нормальну роботу юридичної особи, та в інших випадках, передбачених законом, роботодавець має право відсторонити працівника від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата.
 
    -400- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 88 проекту після слів "або інших осіб" додати сполучення "порушувати нормальну роботу підприємства".
 		Враховано    
    -401- Сухий Я.М.
 У статті 88 у першому реченні слова "що може бути підставою для звільнення працівника з роботи" виключити.
 		Враховано    
    -402- Писаренко В.В.
 Статтю слід доповнити посиланням на максимальні строки проведення службового розслідування. Можливо строки слід розмежувати щодо робітників і службовців.
 		Відхилено    
566. Стаття 89. Інші підстави відсторонення працівників від роботи
 		    Стаття 89. Інші підстави відсторонення працівників від роботи
 
567. 1. Для забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям, катастрофам законодавством може передбачатися щоденне обстеження стану здоров’я відповідних категорій працівників та відсторонення працівників від роботи за результатами такого обстеження.
 		    1. З метою забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям та катастрофам законодавством може передбачатися щоденне обстеження стану здоров’я відповідних категорій працівників та відсторонення працівників від роботи за результатами такого обстеження.
 
568. 2. Законами можуть установлюватися інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення в порядку, встановленому законом.
 		    2. Законами можуть установлюватися інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення в порядку, встановленому законом.
 
569. Стаття 90. Допуск працівника до роботи після закінчення строку відсторонення від роботи
 		    Стаття 90. Допуск працівника до роботи після закінчення строку відсторонення від роботи
 
570. 1. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не було звільнено з роботи відповідно до закону, він має право бути допущеним до роботи після того, як відпадуть підстави, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи.
 		    1. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не звільнено з роботи відповідно до закону, він має право бути допущеним до роботи після усунення підстав, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи.
 
571. 2. Про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження) якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення.
 		 -403- Шевчук О.Б.
 В частині 2 статті 90 проекту після слів "відсторонення його від роботи" додати сполучення "або в акті, складеному у випадках, передбачених в частині першій статті 85 цього Кодексу,"
 		Відхилено   2. Про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження), якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення.
 
572. Глава 6. Припинення трудових відносин
 		    Глава 6. Припинення трудових відносин
 
573. §1. Загальні положення про припинення трудових відносин
 		    §1. Загальні положення про припинення трудових відносин
 
574. Стаття 91. Умови припинення трудових відносин
 		    Стаття 91. Умови припинення трудових відносин
 
575. 1. Трудові відносини можуть бути припинені тільки на підставах, у порядку і на умовах, визначених цим Кодексом та іншими законами.
 		    1. Трудові відносини можуть бути припинені тільки на підставах, у порядку і на умовах, визначених цим Кодексом та законами.
 
576. Трудовий договір може бути розірваний лише за однією з підстав.
 		    Трудовий договір може бути розірваний лише за однією з підстав.
 
577. Стаття 92. Підстави припинення трудових відносин
 		    Стаття 92. Підстави припинення трудових відносин
 
578. 1. Підставами припинення трудових відносин є:
 		    1. Підставами припинення трудових відносин є:
 
579. 1) закінчення строку трудового договору (стаття 93 цього Кодексу);
 		    1) закінчення строку трудового договору (стаття 93 цього Кодексу);
 
580. 2) згода сторін ( стаття 94 цього Кодексу);
 		    2) згода сторін ( стаття 94 цього Кодексу);
 
581. 3) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 95 цього Кодексу);
 		    3) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 95 цього Кодексу);
 
582. 4) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (статті 98, 104-108 цього Кодексу).
 		    4) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (статті 98, 104-108 цього Кодексу).
 
583. Законами можуть бути передбачені додаткові підстави припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов;
 		       
584. 5) незалежні від волі сторін підстави (статті 109 - 115 цього Кодексу).
 		 -404- Воропаєв Ю.М.
 Доповнити частину першу статті 92 "Підстави припинення трудових відносин" проекту новим пунктом у наступній редакції:
"рішення вищого органу управління або наглядової ради роботодавця про припинення повноважень (відкликання) голови і членів наглядової ради та/або виконавчого органу, а також будь-яких інших працівників, якщо їх призначення (обрання) та звільнення (відкликання) належить до компетенції вищого органу управління або наглядової ради відповідно до установчих документів роботодавця"
 		Враховано   5) рішення вищого органу управління або наглядової ради роботодавця про припинення повноважень (відкликання) голови і членів наглядової ради та/або виконавчого органу, а також будь-яких інших працівників, якщо їх призначення (обрання) та звільнення (відкликання) належить до компетенції вищого органу управління або наглядової ради відповідно до установчих документів роботодавця;
6) незалежні від волі сторін підстави (статті 109 - 115 цього Кодексу).
2. Законами можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов;
 
585. § 2. Припинення трудових відносин у зв’язку із закінченням строку трудового договору та за згодою сторін
 		    § 2. Припинення трудових відносин у зв’язку із закінченням строку трудового договору та за згодою сторін
 
586. Стаття 93. Припинення строкового трудового договору у зв’язку із закінченням строку
 		    Стаття 93. Припинення строкового трудового договору у зв’язку із закінченням строку
 
587. 1. Строковий трудовий договір підлягає припиненню у зв’язку із закінченням строку його дії, в тому числі у зв’язку із закінченням строку виконання певної роботи, про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати його припинення.
 		 -405- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 93 слова "про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати його припинення" - виключити.
 		Відхилено   1. Строковий трудовий договір підлягає припиненню у зв’язку із закінченням строку його дії, в тому числі у зв’язку із закінченням строку виконання певної роботи, про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати припинення.
 
    -406- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 93 проекту сполучення "про що роботодавець попереджає працівника за три дні до дати його припинення." - виключити
 		Відхилено    
588. 2. Строковий трудовий договір, укладений на час виконання працівником обов’язків тимчасово відсутнього працівника, припиняється не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. Якщо працівника в цей строк не звільнено, трудові відносини з ним можуть бути припинені лише з інших підстав, визначених цим Кодексом.
 		 -407- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 93 проекту розпочати з абзацу наступного змісту: "Строковий трудовий договір підлягає припиненню у зв’язку із закінченням строку його дії, в тому числі у зв’язку із закінченням виконання певної роботи."
 		Відхилено   2. Строковий трудовий договір, укладений на час виконання працівником обов’язків тимчасово відсутнього працівника, припиняється не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. Якщо працівника в цей строк не звільнено, трудові відносини з ним можуть бути припинені лише з інших підстав, визначених цим Кодексом.
 
    -408- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 93 проекту доповнити абзацом наступного змісту: "Строковий трудовий договір, укладений на час обрання працівника на посаду до виконавчих органів товариства на підставі відповідних рішень загальних зборів (зборів учасників), підлягає припиненню у зв’язку із закінченням терміну обрання на посаду"
 		Відхилено    
589. Стаття 94. Розірвання трудового договору за згодою сторін
 		 -409- Бойко Ю.А.
 Статтю 94 викласти в наступній редакції:
"Стаття 94. Припинення трудового договору за згодою сторін
1. Трудовий договір може бути припинено в будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем".
 		Відхилено   Стаття 94. Розірвання трудового договору за згодою сторін
 
    -410- Шевчук О.Б.
 В назві статті 94 слово "Розірвання" замінити на слово "Припинення".
У частині 1 статті 94 проекту слово "розірвано" замінити на слово "припинено"
 		Відхилено    
590. 1. Трудовий договір може бути розірвано в будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем.
 		    1. Трудовий договір може бути розірвано в будь-який час за домовленістю між працівником і роботодавцем.
 
591. §3. Припинення трудових відносин у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника
 		    §3. Припинення трудових відносин у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника
 
592. Стаття 95. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
 		    Стаття 95. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
 
593. 1. Працівник має право в будь-який час розірвати за власною ініціативою трудовий договір, укладений як на визначений, так і невизначений строк, попередивши про це роботодавця за два тижні шляхом подання письмової заяви на його ім’я з обов’язковою її реєстрацією.
 		 -411- Карпук В.Г.
 Ст.95 п.1 після слів "на його ім’я" словосполучення "з обов’язковою її реєстрацією" виключити;
 		Відхилено   1. Працівник має право в будь-який час за власною ініціативою розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця за два тижні шляхом подання письмової заяви, що підлягає обов’язковій реєстрації.
 
    -412- Хара В.Г.
 Ст.95 п.1 після слів "на його ім’я" доповнити словосполученням "що підлягає обов’язкової реєстрації".
 		Враховано    
594. Працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення.
 		    Працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення.
 
595. 2. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами.
 		    2. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами.
 
596. 3. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою або передана з використанням засобів електрозв’язку. Підпис працівника на заяві в такому випадку засвідчується нотаріусом, посадовою особою за місцезнаходженням у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв’язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу заявника. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником.
 		 -413- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 95 слова або передана з використанням засобів електрозв’язку" - виключити.
 		Враховано   3. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником.
 
    -414- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 95 проекту слова "або передана з використанням засобів електрозв’язку" - виключити.
 		Враховано    
    -415- Хара В.Г.
 Частину третю статті 95 викласти в такій редакції "3. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником.".
 		Враховано    
597. 4. Працівник незалежно від згоди роботодавця може скасувати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення.
 		 -416- Шевчук О.Б.
 Частину 4 статті 95 проекту доповнити реченням наступного змісту: "Роботодавець вправі відмовити у задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника запрошено іншу особу, якій неможливо відмовити в укладанні трудового договору відповідно до вимог чинного законодавства."
 		Враховано   4. Працівник незалежно від згоди роботодавця може відкликати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення. Роботодавець вправі відмовити у задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника запрошено іншу особу, якій неможливо відмовити в укладенні трудового договору відповідно до вимог законодавства.
 
    -417- Писаренко В.В.
 У ч. 4 ст. 95 слово "скасувати" замінити словами "відкликати".
 		Враховано    
598. 5. Якщо сторони не домовилися про інше, трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов’язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в структурних підрозділах підприємства, установи, організації, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення записів про звільнення до трудових книжок та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день роботи працівника.
 		 -418- Сухий Я.М.
 - у частині п’ятій слова "підприємства, установи, організації" замінити словами "юридичної особи";
 		Враховано   5. Якщо сторони не домовилися про інше, трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору. Роботодавець зобов’язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу працівників, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення запису про звільнення до трудової книжки та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день його роботи.
 
    -419- Сухий Я.М.
 - у частині шостій з останнього речення виключити слово "цивільним".
 		Враховано    
599. 6. Роботодавець зобов’язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб воно було закінчене до встановленого строку припинення трудових відносин.
 		 -420- Хара В.Г.
 В останньому реченні частини шостої слово "цивільним" замінити словом "трудовим".
 		Враховано   6. Роботодавець зобов’язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб воно було закінчено до встановленого строку припинення трудових відносин.
 
600. У разі якщо у строк, встановлений для приймання матеріальних цінностей, воно не було закінчене, за письмовою згодою працівника дата його звільнення може бути перенесена на час, необхідний для закінчення передачі матеріальних цінностей. За відсутності такої згоди дата звільнення не може бути змінена, матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту звільнення, приймаються комісією у складі не менше трьох осіб, які призначаються роботодавцем. Стягнення вартості незданих матеріальних цінностей здійснюється в порядку, передбаченому цивільним зконодавством.
 		 -421- Писаренко В.В.
 Абз. 2 ч. 6 ст. 95 після слова "закінчене" доповнити словами "з вини роботодавця або працівника".
 		Відхилено   У разі якщо у строк, встановлений для приймання матеріальних цінностей, воно не було закінчено, за письмовою згодою працівника дата його звільнення може бути перенесена на час, необхідний для закінчення передачі матеріальних цінностей. За відсутності такої згоди дата звільнення не може бути змінена, матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту звільнення, приймаються комісією у складі не менше трьох осіб, які призначаються роботодавцем. Стягнення вартості незданих матеріальних цінностей здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством.
 
601. 7. Проведення службового розслідування або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника не може бути підставою для зміни дати звільнення, якщо сторони не домовилися про інше.
 		 -422- Шевчук О.Б.
 У частині 7 статті 95 проекту сполучення "або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника" - виключити.
 		Відхилено   7. Проведення службового розслідування або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника не може бути підставою для зміни дати звільнення, якщо сторони не домовилися про інше.
 
602. Стаття 96. Право працівника на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою
 		    Стаття 96. Право працівника на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою
 
603. 1. За наявності поважних причин для розірвання трудового договору працівник має право на власний розсуд визначити день звільнення з роботи. Таким днем може бути будь-який робочий день, починаючи з наступного дня після подання працівником заяви про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, визначеного частиною першою статті 95 цього Кодексу.
 		    1. За наявності поважних причин для розірвання трудового договору працівник має право на власний розсуд визначити день звільнення з роботи. Таким днем може бути будь-який робочий день, починаючи з наступного дня після подання працівником заяви про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, визначеного частиною першою статті 95 цього Кодексу.
 
604. 2. Поважними причинами, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнаються:
 		    2. Поважними причинами, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою, визнаються:
 
605. 1) неможливість продовжувати роботу за станом здоров’я або неможливість проживання в даній місцевості за станом здоров’я;
 		 -423- Бойко Ю.А.
 Пункт 1 частини 2 статті 96 доповнити словами "відповідно до висновку МСЕК".
 		Враховано у частині третій цієї статті  1) неможливість продовжувати роботу за станом здоров’я або неможливість проживання в даній місцевості за станом здоров’я;
 
606. 2) вагітність, необхідність догляду за дитиною, іншим хворим членом сім’ї чи інвалідом Ігрупи;
 		 -424- Бойко Ю.А.
 Пункт 2 частини 2 статті 96 викласти в наступній редакції:
"2) вагітність, необхідність догляду за дитиною, хворим членом сім’ї, якщо хвороба передбачає постійний догляд або членом сім’ї, який є інвалідом І групи".
 		Відхилено   2) вагітність, необхідність догляду за дитиною, іншим хворим членом сім’ї чи інвалідом Ігрупи;
 
607. 3) обрання на посаду, що заміщується шляхом виборів;
 		    3) обрання на посаду в результаті виборів у випадках, передбачених законом;
 
608. 4) обрання на посаду за конкурсом;
 		    4) оголошення переможцем у конкурсі на заміщення посади;
 
609. 5) порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору;
 		 -425- Бойко Ю.А.
 Пункт 5 частини 2 статті 96 - викласти в наступній редакції:
"5) встановлено у судовому порядку порушення роботодавцем трудового законодавства, колективного або трудового договору".
 		Відхилено   5) призначення на посаду;
6) порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору;
 
    -426- Бойко Ю.А.
 Пункти 5, 6, 7, 8,9 частини 2 статті 96 - виключити.
 		Відхилено    
    -427- Шевчук О.Б.
 Пункт 5 частини 2 статті 96 проекту доповнити наступним сполученням: "встановленого у судовому порядку.".
 		Відхилено    
610. 6) переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість;
 		 -428- Шевчук О.Б.
 Пункти 6 – 9 частини 2 статті 96 проекту - виключити.
 		Відхилено   7) переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
 
611. 7) вступ до навчального закладу;
 		    8) вступ до навчального закладу;
 
612. 8) отримання права на пенсію;
 		    9) отримання права на пенсію;
 
613. 9) інші поважні причини.
 		    10) інші поважні причини.
 
614. 3. Працівник зобов’язаний додати до заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою з визначенням дня звільнення документи, що підтверджують наявність поважних причин, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини другої цієї статті, а також коли роботодавцеві відомі обставини, що стали причиною розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника.
 		 -429- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 96 викласти в наступній редакції:
"3. Працівник зобов’язаний додати до заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою з визначенням дня звільнення документи, що підтверджують наявність поважних причин".
 		Відхилено   3. Працівник зобов’язаний додати до заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою з визначенням дня звільнення документи, що підтверджують наявність поважних причин, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини другої цієї статті, а також якщо роботодавцеві відомі обставини, що стали причиною розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника.
 
    -430- Шевчук О.Б.
 В частині 3 статті 96 проекту сполучення "крім випадків, передбачених пунктом 5 частини другої цієї статті, а також коли роботодавцеві відомі обставини, що стали причиною розірвання трудового договору за власною ініціативою працівника" - виключити
 		Відхилено    
615. Стаття 97. Неприпустимість дій роботодавця, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою працівника проти його волі
 		 -431- Бойко Ю.А.
 Статтю 97 викласти в наступній редакції:
"Стаття 97. Неприпустимість дій, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою працівника проти його волі
1. Забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману або іншим способом примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі".
 		Враховано   Стаття 97. Неприпустимість дій, спрямованих на припинення трудових відносин за власною ініціативою працівника проти його волі
 
616. 1. Роботодавцю забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману або іншим способом примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі.
 		 -432- Павленко Е.І.
 Статтю 97 доповнити частиною 2 наступного змісту: "Порушення вимог, визначених частиною 1 цієї статті, тягне за собою відповідальність відповідно до закону".
 		Відхилено   1. Забороняється шляхом застосування насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі.
 
    -433- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 97 слово "Роботодавцю" - виключити.
 		Враховано    
617. §4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку зі скороченням
 		    § 4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку із скороченням
 
618. Стаття 98. Право роботодавця на розірвання трудового договору у зв’язку зі скороченням
 		    Стаття 98. Право роботодавця на розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням
 
619. 1. За наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці), якщо використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним, допускається розірвання трудового договору за його ініціативою у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників.
 		 -434- Павленко Е.І.
 У частині 1 статті 98 виключити частину речення "якщо використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним" – як таку, що створює додаткові, порівняно з чинним Кзпп, можливості для звільнення людини, звужуючи обсяг гарантій праці.
 		Враховано   1. За наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці) допускається розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників.
 
620. 2. При проведенні скорочення чисельності роботодавець має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
 		    2. При проведенні скорочення чисельності працівників роботодавець має право в межах однорідних професій і посад здійснити перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
 
621. 3. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника в разі, якщо він не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці, а також у разі припинення фізичною особою функцій роботодавця.
 		    3. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника у разі, якщо він не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці, а також у разі припинення фізичною особою функцій роботодавця.
 
622. Стаття 99. Обов’язок роботодавця щодо проведення консультацій у зв’язку зі скороченням
 		    Стаття 99. Обов’язок роботодавця щодо проведення консультацій у зв’язку із скороченням
 
623. 1. У разі необхідності здійснення заходів, що передбачають звільнення працівників у зв’язку зі скороченням, роботодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до звільнення надати виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) або вільно обраним працівниками представникам (представнику) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення, а також провести консультації із зазначеними органами про заходи щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
 		 -435- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 99 проекту після слів " (профспілковому представнику)" додати наступне сполучення "або вільно обраному представнику (представникам) трудового колективу".
 		Відхилено   1. У разі необхідності здійснення заходів, що передбачають звільнення працівників у зв’язку із скороченням, роботодавець повинен до прийняття рішення про скорочення надати виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення, а також провести консультації із зазначеними органами (представниками) про заходи щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
 
    -436- Сухий Я.М.
 У статті 99:
- з частини першої виключити слова "або вільно обраним працівниками представниками (представнику)";
 		Враховано    
    -437- Сухий Я.М.
 - частину другу викласти у такій редакції:
"2. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) має право вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх організацій обов’язкові для розгляду пропозиції про перенесення строків звільнення".
 		Враховано частково    
    -438- Шевчук О.Б.
 В частині першій статті 99 слова "не пізніше ніж за три місяці до звільнення" звмінити словами "до прийняття рішення про скорочення".
 		Враховано    
624. 2. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) або вільно обрані працівниками представники (представник) мають право вносити пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх організацій про перенесення строків, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних із звільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду.
 		 -439- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 99 слова "органів державної влади, органів місцевого самоврядування" та слова "їх організацій" - виключити.
 		Відхилено   2. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) має право вносити пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх організацій про перенесення строків, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних із звільненням працівників, які є членами цих первинних профспілкових організацій, що є обов’язковими для розгляду.
 
    -440- Папієв М.М.
 Частину другу статті 99 проекту, якою пропонується встановити, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) або вільно обрані працівниками представники (представник) мають право вносити пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх організацій про перенесення строків, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних із звільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду, після слів „із звільненням працівників" слід доповнити словами „які є членами цих первинних профспілкових організацій", що буде відповідати Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
 		Враховано    
    -441- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 99 проекту - виключити.
 		Відхилено    
625. Стаття 100. Порядок звільнення у зв’язку зі скороченням
 		    Стаття 100. Порядок звільнення у зв’язку із скороченням
 
626. 1. Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два місяці. Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження.
 		 -442- Хара В.Г.
 У статті 100: - частину першу викласти у наступній редакції: "1. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника не пізніше ніж за два місяці, а роботодавець – суб’єкт малого підприємництва, не пізніше ніж за місяць. За згодою сторін трудового договору двомісячний термін попередження може бути зменшений до одного місяця. У цьому випадку за невідпрацьований до закінчення двомісячного строку попередження час роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові грошову компенсацію у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження.
Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень за домовленістю сторін."
- частини четверту, п’яту та шосту виключити.
 		Враховано   1. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника не пізніше ніж за два місяці, а роботодавець – суб’єкт малого підприємництва, не пізніше ніж за місяць. За згодою сторін трудового договору двомісячний строк попередження може бути зменшений до одного місяця. У цьому випадку за невідпрацьований до закінчення двомісячного строку попередження час роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові грошову компенсацію у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження.
 
627. Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень.
 		    Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень за домовленістю сторін.
 
628. 2. Звільнення працівника у зв’язку зі скороченням допускається за умови відсутності можливості переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а за відсутності такої роботи - на іншу роботу, на яку він згодний та може виконувати за станом здоров’я і кваліфікацією.
 		    2. Звільнення працівника у зв’язку із скороченням допускається за умови відсутності можливості переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а за відсутності такої роботи - на іншу роботу, на яку він згоден та яку може виконувати за станом здоров’я і кваліфікацією.
 
629. 3. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу, що відповідає умовам, визначеним частиною другою цієї статті. Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові вільні робочі місця (вакантні посади), що відповідають названим ознакам, які з’являються протягом усього періоду від дня попередження працівника до дня його звільнення.
 		    3. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу, що відповідає умовам, визначеним частиною другою цієї статті. Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові вакантні робочі місця (вакантні посади), що відповідають зазначеним вимогам, які з’являються протягом усього періоду з дня попередження працівника до дня його звільнення.
 
630. 4. У разі відсутності роботи, визначеної відповідно до умов, установлених частиною другою цієї статті, або відмови працівника від переведення на таку роботу працівник на власний розсуд звертається за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
 		 -443- Шевчук О.Б.
 Частини 4, 5 статті 100 виключити.
 		Враховано      
631. 5. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а в разі відсутності такої пропонує іншу роботу з урахуванням індивідуальних побажань працівника та потреб ринку праці. Працівника може бути направлено за його згодою на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи.
 		       
632. 6. На роботодавця покладається обов’язок не пізніше ніж за два місяці до звільнення працівника у зв’язку зі скороченням письмово повідомити орган державної служби зайнятості про наступне звільнення із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та середньої заробітної плати кожного працівника, який підлягає звільненню, за останні 12 місяців до звільнення.
 		       
633. Стаття 101. Обов’язки роботодавця щодо запобігання масовим звільненням працівників у зв’язку зі скороченням
 		    Стаття 101. Обов’язки роботодавця щодо запобігання масовим звільненням працівників у зв’язку із скороченням
 
634. 1. У разі виникнення загрози масових звільнень працівників у зв’язку зі скороченням роботодавець для їх запобігання зобов’язаний з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) тимчасово застосовувати:
 		 -444- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 101 після слів " (профспілкового представника)" додати слова "або вільно обраного представника трудового колективу".
 		Відхилено   1. У разі виникнення загрози масових звільнень працівників у зв’язку із скороченням роботодавець для їх запобігання може з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) тимчасово застосовувати:
 
    -445- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 101 проекту після слів "їх запобігання" частину викласти у наступній редакції: "після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу застосовує:".
 		Відхилено    
    -446- Сухий Я.М.
 У статті 101 у частині першій:
- у абзаці першому слово "зобов’язаний" замінити словом "може";
 		Враховано    
635. 1) обмеження або припинення прийняття на роботу нових працівників;
 		    1) обмеження або припинення прийняття на роботу нових працівників;
 
636. 2) обмеження надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
 		 -447- Бойко Ю.А.
 Пункти 2, 6 частини 1 статті 101 - виключити.
 		Відхилено   2) обмеження надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
 
637. 3) зупинення роботи окремих структурних підрозділів чи юридичної особи в цілому з наданням працівникам за їхньою згодою відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням на строк до двох місяців;
 		    3) зупинення роботи окремих структурних підрозділів чи юридичної особи в цілому з наданням працівникам за їхньою згодою відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням на строк до двох місяців;
 
638. 4) запровадження для працівників окремих структурних підрозділів або юридичної особи в цілому режиму неповного робочого часу на строк, що не перевищує шести місяців, але не менше половини від норми робочого часу;
 		    4) запровадження для працівників окремих структурних підрозділів або юридичної особи в цілому режиму неповного робочого часу на строк, що не перевищує шести місяців, але не менше половини від норми робочого часу;
 
639. 5) поетапне звільнення працівників у зв’язку зі скороченням;
 		    5) поетапне звільнення працівників у зв’язку із скороченням;
 
640. 6) надання працівникам можливості навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації;
 		 -448- Шевчук О.Б.
 Пункт 6 частини 1 статті 101 проекту викласти у наступній редакції: "6) тимчасове переведення працівника на іншу роботу, необумовлену трудовим договором без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.".
 		Відхилено   6) надання працівникам можливості навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації;
 
641. 7) інші передбачені угодами і колективним договором заходи, рекомендовані державною службою зайнятості, а також за результатами консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником).
 		 -449- Бойко Ю.А.
 Пункт 7 частини 1 статті 101 викласти в наступній редакції:
"7) інші передбачені колективними угодами і колективним договором заходи".
 		Враховано частково   7) інші передбачені колективними угодами і договором заходи, рекомендовані державною службою зайнятості, а також за підсумками консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -450- Шевчук О.Б.
 В пункті 7 частини 1 статті 101 проекту після слова "передбачені" додати слово "колективними"; після слів " (профспілковим представником)" додати сполучення "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу.".
 		Враховано частково    
    -451- Сухий Я.М.
 - пункт 7 викласти у такій редакції:
"7) інші заходи, передбачені угодами і колективним договором, рекомендовані державною службою зайнятості, а також за результатами консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);".
 		Враховано частково    
642. 2. Критерії визначення звільнень працівників у зв’язку із масовими скороченнями встановлюються в угодах і колективних договорах.
 		 -452- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 101 слова "угодах" замінити словами "колективних угодах".
 		Враховано   2. Критерії визначення звільнення працівників у зв’язку з масовим скороченням встановлюються в колективних угодах і договорах.
 
    -453- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 101 проекту перед після слів "встановлюються в" додати слово "колективних"
 		Враховано    
643. Стаття 102. Переважне право на залишення на роботі у зв’язку із скороченням
 		    Стаття 102. Переважне право на залишення на роботі при проведенні скорочення
 
644. 1. У разі скорочення переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
 		    1. У разі проведення скорочення переважне право на залишення на роботі надається працівникам з вищою кваліфікацією і продуктивністю праці.
 
645. 2. За рівних умов щодо кваліфікації та продуктивності праці перевага в залишенні на роботі надається працівникам:
 		    2. За рівних умов щодо кваліфікації та продуктивності праці перевага в залишенні на роботі надається працівникам:
 
646. 1) сімейним - за умови наявності в них двох і більше утриманців;
 		    1) із сімейними обов’язками - за умови наявності в них двох і більше утриманців;
 
647. 2) у сім’ї яких немає інших осіб із самостійним джерелом доходів;
 		    2) у сім’ї яких немає інших осіб із самостійним джерелом доходів;
 
648. 3) які мають більш тривалий безперервний стаж роботи в цього роботодавця;
 		 -454- Бойко Ю.А.
 Пункти 3, 7 частини 2 статті 102 - виключити;
 		Відхилено   3) які мають триваліший безперервний стаж роботи в цього роботодавця;
 
649. 4) які навчаються чи підвищують кваліфікацію без відриву від виробництва;
 		 -455- Бойко Ю.А.
 В пункті 4 частини 2 статті 102 після слова "кваліфікацію" додати слова "за направленням цього роботодавця".
 		Враховано   4) які навчаються за направленням роботодавця чи підвищують кваліфікацію без відриву від виробництва;
 
650. 5) які отримали, працюючи в цього роботодавця, трудове каліцтво або професійне захворювання;
 		    5) які отримали, працюючи в цього роботодавця, трудове каліцтво або професійне захворювання;
 
651. 6) які є учасниками бойових дій, інвалідами війни або особами, на яких поширюється дія законодавства про статус ветеранів війни, жертвами нацистських переслідувань, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 		 -456- Бойко Ю.А.
 Пункт 6 частини 2 статті 102 викласти в наступній редакції:
"6) які є учасниками бойових дій, інвалідами війни особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною".
 		Відхилено      
    -457- Шевчук О.Б.
 У пункті 6 частини 2 статті 102 проекту сполучення "особами, на яких поширюється дія законодавства про статус ветеранів війни, жертвами нацистських переслідувань," - виключити.
 		Відхилено    
652. 7) із числа прийнятих протягом двох років на роботу в рахунок броні чи квоти.
 		 -458- Сушкевич В.М.
 У частині другій статті 102 пункті 7:
у пункті 1 після слова „утриманців додати „або члена сім’ї з інвалідністю І групи";
у пункті 7 після слова „квоти" додати „або нормативу робочих місць".
 		Відхилено   6) із числа прийнятих на роботу протягом останніх двох років у рахунок броні чи квоти.
 
    -459- Шевчук О.Б.
 Пункт 7 частини 2 статті 102 проекту – виключити..
 		Відхилено    
653. 3. Перевага в залишенні на роботі може надаватись іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законом чи колективним договором.
 		    3. Перевага в залишенні на роботі може надаватися іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законом чи колективним договором.
 
654. 4. Працівник, який має переважне право на залишення на роботі за кількома підставами, встановленими частиною другою цієї статті або іншим законом чи колективним договором, не може бути звільнений у зв’язку зі скороченням штату за наявності працівників, які мають таке право за меншої кількості підстав. За наявності у працівників переважного права на залишення на роботі при рівній кількості підстав переважне право має той із них, підстава якого названа в частині другій цієї статті попередньою.
 		    4. Працівник, який має переважне право на залишення на роботі з кількох підстав, встановлених частиною другою цієї статті або іншим законом чи колективним договором, не може бути звільнений у зв’язку із скороченням штату за наявності працівників, які мають таке право за меншої кількості підстав. За наявності у працівників переважного права на залишення на роботі з рівної кількості підстав переважне право має той із них, підстава якого названа в частині другій цієї статті раніше.
 
655. Стаття 103. Переважне право на поворотне прийняття на роботу
 		 -460- Бойко Ю.А.
 Статтю 103 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 103. Переважне право на поворотне прийняття на роботу
 
    -461- Шевчук О.Б.
 Статтю 103 проекту – виключити.
 		Відхилено    
656. 1. Працівник, з яким трудові відносини припинено з підстав, передбачених статтею 98 цього Кодексу, протягом одного року має право на поворотне прийняття на роботу, якщо роботодавець має намір прийняти на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації).
 		    1. Працівник, з яким трудові відносини припинено з підстав, передбачених статтею 98 цього Кодексу, протягом одного року має право на поворотне прийняття на роботу, якщо роботодавець має намір прийняти на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації).
 
657. 2. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника, який має право на поворотне прийняття на роботу, про своє рішення щодо прийняття на роботу працівника відповідної професії (кваліфікації). Роботодавець зобов’язаний прийняти на роботу зазначеного працівника, якщо він звернувся з проханням про прийняття на роботу не пізніше ніж протягом 20 днів після отримання повідомлення роботодавця. Пропущення працівником цього строку дає роботодавцеві право прийняти на роботу іншого працівника.
 		 -462- Шевчук О.Б.
 Частину другу статті 103 виключити.
 		Враховано      
658. 3. Переважне право на поворотне прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 102 цього Кодексу.
 		    2. Переважне право на поворотне прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 102 цього Кодексу.
 
659. 4. У разі поворотного прийняття працівника на роботу соціально-побутові права і гарантії, які він мав до звільнення, відновлюються на умовах, визначених колективним договором.
 		    3. У разі поворотного прийняття на роботу соціально-побутові права і гарантії працівника, які він мав до звільнення, відновлюються на умовах, визначених колективним договором.
 
660. §5. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав
 		    § 5. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав
 
661. Стаття 104. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків
 		    Стаття 104. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків
 
662. 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов’язків може бути розірвано в разі:
 		    1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов’язків може бути розірвано у разі:
 
663. 1) систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов’язків без поважних причин. Систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків працівником, до якого щонайменше двічі протягом року застосовувалося дисциплінарне стягнення, якщо на день порушення два з них не було знято;
 		    1) систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов’язків без поважних причин. Систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків працівником, до якого щонайменше двічі протягом року застосовувалося дисциплінарне стягнення та на день порушення ці стягнення не знято;
 
664. 2) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше чотирьох годин протягом робочого дня без поважних причин);
 		 -463- Шевчук О.Б.
 В пункті 2 частини 1 статті 104 проекту слово "чотирьох" замінити на слово "трьох".
 		Враховано   2) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин);
 
665. 3) появи на роботі в робочий час у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;
 		    3) появи на роботі в робочий час у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;
 
666. 4) розкрадання за місцем роботи майна роботодавця чи іншої особи, навмисного його знищення чи пошкодження, що встановлено судом чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
 		 -464- Шевчук О.Б.
 В пункті 4 частини 1 статті 104 проекту після слова "розкрадання" додати сполучення наступного змісту "або скоєння замаху на розкрадання у тому числі дрібного"; після слів "знищення чи пошкодження" додати сполучення наступного змісту "встановленого вироком суду, що набрав законної сили".
 		Відхилено   4) розкрадання за місцем роботи майна роботодавця чи іншої особи, навмисного його знищення чи пошкодження, що встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, чи постановою іншого органу, до компетенції якого належить накладення адміністративного стягнення;
 
667. 5) грубого порушення працівником вимог правил з охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків, підтверджену належним чином;
 		    5) грубого порушення працівником вимог правил з охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, якщо це призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків, підтверджену в установленому порядку.
 
668. 6) організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити такий страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили.
 		 -465- Симоненко П.М.
 фракція комуністів не може підтримати частину 6 статті 104 -"трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано в разі: організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішення суду законної сили". Зазначену частину 6 статті 104 пропонується виключити;
 		Враховано      
669. 2. Крім підстав, передбачених частиною першою цієї статті, трудовий договір може бути розірваний також у разі:
 		    2. Крім підстав, передбачених частиною першою цієї статті, трудовий договір може бути розірвано за ініціативою роботодавця у разі:
 
670. 1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником юридичної особи (філії, представництва, відділення чи іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним інженером, головним бухгалтером, його заступником, а також службовими особами органів державної митної та податкової служб, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
 		    1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником юридичної особи (філії, представництва, відділення чи іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним інженером, головним бухгалтером, його заступником, а також посадовими особами митної служби України та державної податкової служби, яким присвоєно персональні звання, і посадовими особами державної контрольно-ревізійної служби та державного контролю за цінами;
 
671. 2) розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відомою працівникові, який підписав зобов’язання (угоду) про її нерозголошення або трудовий договір з такою умовою, у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;
 		 -466- Шевчук О.Б.
 В пункті 2 частини 2 статті 104 проекту після слова "законом" додати сполучення "та нормативними актами роботодавця".
 		Відхилено   2) розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відома працівникові, який підписав зобов’язання про її нерозголошення або трудовий договір укладено з умовою про нерозголошення цієї інформації, у зв’язку з виконанням трудових обов’язків; відмови у наданні допуску до державної таємниці;
 
    -467- Хара В.Г.
 В п. 2 частини другої статті 104 після слів "виконанням трудових обов’язків" доповнити словами "або відмови у наданні допуску до державної таємниці".
 		Враховано    
672. 3) вчинення винних дій керівником юридичної особи, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірі, нижче встановленої законом мінімальної заробітної плати;
 		    3) вчинення винних дій керівником юридичної особи, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірі нижче встановленої законом мінімальної заробітної плати;
 
673. 4) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі в разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою;
 		    4) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою;
 
674. 5) вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі в разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою;
 		    5) вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою;
 
675. 6) порушення керівником, членами виконавчого органу господарського товариства прав його засновників (учасників).
 		 -468- Хара В.Г.
 Частину другу статті 104 доповнити новими абзацами такого змісту:
"Роботодавець з власної ініціативи зобов'язаний розірвати трудовий договір у разі повторного порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166-10, 166-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Інші підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників можуть бути передбачені спеціальними законами.".
 		Враховано   6) порушення керівником, членами виконавчого органу товариства прав його засновників (учасників).
3. Роботодавець з власної ініціативи зобов'язаний розірвати трудовий договір у разі повторного порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166-10, 166-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Інші підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників можуть бути передбачені спеціальними законами.
 
676. Стаття 105. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі
 		    Стаття 105. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі
 
677. 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за умови попередження про це працівника не пізніше ніж за місяць, якщо виявлена невідповідність є наслідком:
 		    1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за умови попередження про це працівника не пізніше ніж за місяць, якщо виявлена невідповідність є наслідком:
 
678. 1) стану здоров’я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком;
 		    1) стану здоров’я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком;
 
679. 2) недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації, іншими доказами;
 		    2) недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації, іншими доказами;
 
680. 3) втрати працівником права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи.
 		    3) втрати працівником права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи.
 
681. 2. Роботодавець має право звільнити працівника на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті, якщо неможливе переведення працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає стану здоров’я і спеціальності (кваліфікації) працівника. У разі необхідності відповідно до вимог частини другої статті 80 цього Кодексу проводиться навчання працівника новій професії.
 		 -469- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 105 - виключити.
 		Відхилено   2. Роботодавець має право звільнити працівника на підставі частини першої цієї статті, якщо неможливе переведення працівника за його згодою на іншу роботу, що відповідає стану здоров’я і спеціальності (кваліфікації) працівника. У разі необхідності відповідно до вимог частини другої статті 80 цього Кодексу проводиться навчання працівника новій професії.
3. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано без попередження про наступне звільнення у разі ухиляння працівника від обов’язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб або від періодичного проходження медичного огляду (частина друга статті 86 цього Кодексу).
 
    -470- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті – виключити
 		Відхилено    
    -471- Сухий Я.М.
 У статті 105 з частини 2 виключити слова "пунктів 1 і 2".
 		Враховано    
    -472- Хара В.Г.
 Статтю 105 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано без попередження про наступне звільнення у разі ухиляння працівника від обов’язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб або від періодичного проходження медичного огляду (частина друга статті 86 цього Кодексу).".
 		Враховано    
682. Стаття 106. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності
 		    Стаття 106. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності
 
683. 1. Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано з працівником на підставі його нез’явлення на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
 		 -473- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 106 слова "чотирьох місяців" замінити словами "трьох місяців, але не більше чотирьох місяців протягом року".
 		Відхилено   1. Трудовий договір може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
 
    -474- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 106 проекту слово "підряд" замінити на слова "впродовж року"
 		Відхилено    
684. 2. За працівниками, які тимчасово втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
 		    2. За працівниками, які тимчасово втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
 
685. 3. За хворими на туберкульоз місце роботи зберігається на весь період тимчасової непрацездатності, за винятком випадків, коли продовження роботи хворим на туберкульоз протипоказане, у тому числі як контактним. У цьому випадку їх звільнення проводиться на підставі пункту 1 частини першої статті 105 цього Кодексу.
 		    3. За працівниками хворими на туберкульоз місце роботи зберігається на весь період тимчасової непрацездатності, крім випадків, коли продовження роботи хворим на туберкульоз протипоказане, у тому числі як контактним. У такому разі їх звільнення здійснюється на підставі пункту 1 частини першої статті 105 цього Кодексу.
 
686. Стаття 107. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу
 		    Стаття 107. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу
 
687. 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду за умови неможливості переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає вимогам частини другої статті 100 цього Кодексу.
 		    1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця у зв’язку з поновленням працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду за умови неможливості переведення його за згодою на іншу роботу, яка відповідає вимогам частини другої статті 100 цього Кодексу.
 
688. Стаття 108. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі понад чотири місяці
 		 -475- Бойко Ю.А.
 Статтю 108 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 108. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад чотири місяці
 
    -476- Шевчук О.Б.
 Статтю 108 проекту – виключити.
 		Відхилено    
689. 1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця на підставі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
 		 -477- Писаренко В.В.
 Доповнити назву ст. 108 та ч. 1 ст. 108 вказівкою на розірвання договору "з причин, не пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю".
 		Відхилено   1. Трудовий договір з працівником може бути розірвано за ініціативою роботодавця у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більш як чотири місяці.
 
690. §6. Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав
 		    § 6. Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав
 
691. Стаття 109. Розірвання трудового договору з керівником юридичної особи на вимогу державної інспекції праці
 		 -478- Бойко Ю.А.
 Статтю 109 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 109. Розірвання трудового договору за пропозицією профспілкового органу
 
692. 1. Трудовий договір з керівником юридичної особи підлягає розірванню в обов'язковому порядку за вимогою державної інспекції праці, якщо в разі перевірки дотримання трудового законодавства виявлено грубе чи систематичне порушення керівником вимог трудового законодавства та невиконання ним приписів про усунення цих порушень.
Підставою для проведення перевірки можуть бути заяви працівників, повідомлення профспілкових органів.
 		 -479- Шевчук О.Б.
 В абзаці 1 частини 1 статті 109 слова "грубе чи систематичне" замінити словом "винне".
 		Відхилено   1. Трудовий договір з керівником юридичної особи може бути розірвано за пропозицією виборного органу первинної профспілкової організації або профспілки, до складу якої входить первинна профспілкова організація, якщо керівник порушує трудове законодавство, ухиляється від укладення колективного договору або не виконує зобов’язань за ним.
 
    -480- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 109 проекту слова "державної інспекції праці" замінити словами "органів державного нагляду за охороною праці".
 		Відхилено    
    -481- Хара В.Г.
 Статтю 109 викласти у такій редакції:
"Стаття 109. Розірвання трудового договору за пропозицією профспілкового органу
1. Трудовий договір з керівником юридичної особи може бути розірвано за пропозицією виборного органу первинної профспілкової організації (профспілки), до складу якої входить ця організація, якщо керівник порушує трудове законодавство, ухиляється від укладення колективного договору або не виконує зобов’язань за ним.
2. Аргументована пропозиція виборного профспілкового органу надсилається органу, посадовій особі, до компетенції яких належить вирішення питання про розірвання трудового договору з керівником юридичної особи, і є обов’язковою для розгляду протягом двох тижнів з дня її отримання.
3. За результатами розгляду пропозиції орган чи посадова особа до компетенції яких належить вирішення питання про розірвання трудового договору з керівником юридичної особи, приймає рішення про його звільнення на підставі цієї статті або надсилає профспілковому органу аргументовану письмову відповідь щодо причин відхилення його пропозиції.
4. У разі відхилення пропозиції профспілкового органу або не отримання ним відповіді у строк, зазначений у частині другій цієї статті, профспілковий орган має право звернутися до суду.".
 		Враховано    
693. 2. Роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір з керівником юридичної особи протягом двох тижнів після отримання припису про таке звільнення.
 		 -482- Волинець М.Я.
 Частину 2 статті 109 проекту Трудового кодексу України доповнити третім абзацом наступного змісту:
Якщо роботодавець або керівник не оскаржив вимогу про розірвання трудового договору до суду і не розірвав трудового договору, він може бути звільнений у судовому порядку за позовом інспекції праці або профспілки, що діє на підприємстві, в установі, організації.
 		Відхилено   2. Аргументована пропозиція виборного органу первинної профспілкової організації або профспілки, до складу якої входить первинна профспілкова організація, надсилається органу, посадовій особі, до компетенції яких належить вирішення питання про розірвання трудового договору з керівником юридичної особи, і є обов’язковою для розгляду протягом двох тижнів з дня її отримання.
3. За результатами розгляду пропозиції орган чи посадова особа, до компетенції яких належить вирішення питання про розірвання трудового договору з керівником юридичної особи, приймає рішення про його звільнення на підставі цієї статті або надсилає виборному органу первинної профспілкової організації або профспілки, до складу якої входить первинна профспілкова організація, аргументовану письмову відповідь щодо причин відхилення його пропозиції.
 
    -483- Писаренко В.В.
 Ч. 2 ст. 109 виключити.
 		Відхилено    
694. Якщо роботодавець або керівник, стосовно якого пред’явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити її до суду у двотижневий строк з дня отримання припису. У цьому разі виконання вимоги зупиняється до винесення судом рішення.
 		    4. У разі відхилення пропозиції виборного органу первинної профспілкової організації або профспілки, до складу якої входить первинна профспілкова організація, або неотримання ним відповіді у зазначений строк виборний орган має право звернутися до суду.
 
695. Стаття 110. Припинення трудових відносин у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу
 		    Стаття 110. Припинення трудових відносин у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу
 
696. 1. Роботодавець зобов’язаний звільнити з роботи працівника у зв’язку з призовом чи вступом його на військову службу або направленням на альтернативну (невійськову) службу після отримання заяви працівника та документа, що підтверджує зазначені обставини. Звільнення проводиться не пізніше наступного дня після подання заяви, якщо в ній не визначено інший строк.
 		    1. Роботодавець зобов’язаний звільнити з роботи працівника у зв’язку з призовом чи вступом його на військову службу або направленням на альтернативну (невійськову) службу після отримання заяви працівника та документа, що підтверджує зазначені обставини. Звільнення працівника здійснюється не пізніше наступного дня після подання заяви, якщо в ній не визначено інший строк.
 
697. Стаття 111. Розірвання трудового договору у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи
 		 -484- Сухий Я.М.
 У статті 111:
- назву статті викласти у такій редакції:
"Стаття 111. Розірвання трудового договору у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи та у разі скасування рішення про поновлення на роботі";
 		Враховано   Стаття 111. Розірвання трудового договору у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи, та у разі скасування рішення про поновлення на роботі
 
698. 1. Трудовий договір підлягає розірванню в обов’язковому порядку у зв’язку з:
 		       
699. 1) набранням законної сили вироком суду, виконання якого виключає можливість продовження роботи;
 		 -485- Шевчук О.Б.
 Доповнити пункт 1 частини 1 статті 111 проекту наприкінці словом "працівником".
 		Враховано   1. Трудовий договір підлягає розірванню в обов’язковому порядку у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, виконання якого виключає можливість продовження працівником роботи.
 
    -486- Хара В.Г.
 Доповнити пункт 1 частини 1 статті 111 після слів "законної сили" словами "вироком чи".
 		Враховано    
700. 2) набранням законної сили рішенням суду, відповідно до якого працівник повинен бути звільнений з посади за корупційне діяння, або якщо в цьому рішенні передбачена заборона для працівника займати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування.
 		 -487- Шевчук О.Б.
 Пункт 2 частини 1 статті 111 проекту – виключити (дія Кодексу не розповсюджується на державних службовців та працівників, що працюють в органах місцевого самоврядування).
 		Враховано      
    -488- Писаренко В.В.
 У п. 2 ч. 1 ст. 111 слова "передбачена заборона для працівника займати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування" замінити словами "передбачене позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю".
 		Відхилено    
701. 2. Роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у разі набрання законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження працівником роботи, в день отримання відповідного судового рішення.
 		 -489- Сухий Я.М.
 - доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"3. Роботодавець може розірвати трудовий договір у разі набрання законної сили рішенням суду апеляційної чи касаційної інстанції, яке скасовує судове рішення про поновлення на роботі протягом місяця після його отримання".
 		Враховано   2. Роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у разі набрання законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження працівником роботи, в день отримання відповідного судового рішення.
3. Роботодавець може розірвати трудовий договір у разі набрання законної сили рішенням суду апеляційної чи касаційної інстанції, яке скасовує судове рішення про поновлення на роботі, протягом місяця з дня його отримання.
 
702. Стаття 112. Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, які їх замінюють, чи відповідних органів
 		    Стаття 112. Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, які їх замінюють, чи відповідних органів
 
703. 1. Батьки неповнолітнього працівника або особи, які їх замінюють, а також відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування мають право вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо їх продовження загрожує його здоров’ю або не відповідає його інтересам. На обґрунтовану вимогу зазначених осіб роботодавець зобов’язаний звільнити неповнолітнього працівника з роботи.
 		    1. Батьки неповнолітнього працівника або особи, які їх замінюють, а також відповідні державні органи чи органи місцевого самоврядування мають право вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо їх продовження загрожує його здоров’ю або не відповідає його інтересам. На обґрунтовану вимогу зазначених осіб роботодавець зобов’язаний звільнити неповнолітнього працівника з роботи.
 
704. Стаття 113. Припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця - фізичної особи
 		 -490- Шевчук О.Б.
 У назві статті 113 після слів "фізичної особи" додати сполучення "або визнання його безвісно відсутнім"
 		Враховано   Стаття 113. Припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця  фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
 
    -491- Хара В.Г.
 У назві статті 113 після слів "фізичної особи" доповнити словами "визнання його безвісно відсутнім або померлим"
 		Враховано    
705. 1. Трудові відносини припиняються в разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошенням її померлою. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, в таких випадках пред’являються спадкоємцям роботодавця в порядку, передбаченому цивільним законодавством.
 		    1. Трудові відносини припиняються в разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред’являються спадкоємцям роботодавця в порядку, передбаченому цивільним законодавством.
 
706. Стаття 114. Припинення трудових відносин у разі смерті працівника
 		 -492- Хара В.Г.
 У назві статті 114 після слів "смерті працівника" доповнити словами "визнання його безвісно відсутнім або померлим"
 		Враховано   Стаття 114. Припинення трудових відносин у разі смерті працівника, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
 
707. 1. Трудові відносини припиняються в разі смерті працівника, визнання судом працівника безвісно відсутнім або померлим з дня смерті або дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред’являються роботодавцю спадкоємцями померлого або особами, які понесли витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такий факт.
 		 -493- Бойко Ю.А.
 В статті 114 слова "визнання судом працівника безвісно відсутнім або померлим з дня смерті або дня набрання законної сили відповідним рішенням суду" - виключити.
 		Відхилено   1. Трудові відносини припиняються в разі смерті працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим з дня смерті або дня набрання законної сили рішенням суду. Вимоги щодо заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат, що належали працівникові, пред’являються роботодавцю його спадкоємцями або
особами, які понесли витрати на поховання, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують такі витрати.
 
    -494- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 114 проекту сполучення "визнання судом працівника безвісно відсутнім або померлим з дня смерті або дня набрання законної сили відповідним рішенням суду" - виключити.
 		Відхилено    
708. Стаття 115. Припинення трудових відносин у разі порушення правил прийняття на роботу
 		    Стаття 115. Припинення трудових відносин у разі порушення правил прийняття на роботу
 
709. 1. Трудові відносини припиняються в разі прийняття на роботу працівника, який відповідно до законодавства не мав права її виконувати, якщо зазначені порушення не можуть бути усунені.
 		    1. Трудові відносини припиняються в разі прийняття на роботу працівника, який відповідно до законодавства не мав права її виконувати, якщо зазначені порушення не можуть бути усунені.
 
710. 2. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося не з вини працівника, такий працівник може бути звільнений на цій підставі лише в разі його відмови від переведення або неможливості переведення на іншу роботу.
 		    2. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося не з вини працівника, такий працівник може бути звільнений на цій підставі лише в разі його відмови від переведення або неможливості переведення на іншу роботу.
 
711. 3. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем на цій підставі незалежно від можливості переведення його на іншу роботу.
 		    3. У разі якщо порушення правил прийняття на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем з цієї підстави незалежно від можливості переведення його на іншу роботу.
 
712. 4. Припинення трудових відносин з працівником, якого було прийнято на роботу всупереч рішенню суду про заборону займати певні посади або займатися певними видами діяльності, настає не пізніше наступного дня з дати, коли роботодавцю було вручене відповідне судове рішення або вимога компетентного державного органу.
 		    4. Припинення трудових відносин з працівником, якого було прийнято на роботу всупереч рішенню суду про заборону займати певні посади або займатися певними видами діяльності, настає не пізніше дня наступного за днем вручення роботодавцеві відповідного судового рішення або вимоги державного органу.
 
713. 5. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються на випадки порушення норм переведення на іншу роботу.
 		    5. Правила, встановлені цією статтею, поширюються на випадки порушення порядку переведення на іншу роботу.
 
714. Глава 7. Порядок звільнення працівників
 		    Глава 7. Порядок звільнення працівників
 
715. Стаття 116. Обмеження звільнення працівників
 		    Стаття 116. Обмеження звільнення працівників
 
716. 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків звільнення на підставі, визначеній статтею 106 цього Кодексу, та у разі, ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функції роботодавця.
 		    1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника, крім випадків звільнення на підставі статті 106 цього Кодексу та у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
 
717. 2. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування його у відпустці, крім випадку звільнення на підставі ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функції роботодавця, а також у період перебування у відрядженні.
 		    2. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування працівника у відпустці, крім випадку звільнення у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
3. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця в період перебування працівника у відрядженні.
 
718. Стаття 117. Обмеження звільнення працівників віком до вісімнадцяти років
 		    Стаття 117. Обмеження звільнення працівників віком до вісімнадцяти років
 
719. 1. Звільнення працівників віком до вісімнадцяти років за ініціативою роботодавця не допускається, крім випадків звільнення із підстав, визначених статтями 104 і 108 цього Кодексу, ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця. Звільнення таких працівників допускається за умови отримання згоди служби у справах неповнолітніх. За наявності підстави, визначеної статтею 105 цього Кодексу, звільнення працівників віком до вісімнадцяти років допускається в разі, якщо роботодавець запропонував працівникові іншу роботу, що відповідає спеціальності та кваліфікації працівника, а працівник відмовився від переведення.
 		 -495- Шевчук О.Б.
 Друге речення частини 1 статті 117 проекту – виключити.
 		Враховано частково   1. Звільнення працівників віком до вісімнадцяти років за ініціативою роботодавця не допускається, крім випадків звільнення з підстав, визначених статтями 104, 105 і 108 цього Кодексу, ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця. Звільнення працівників віком до вісімнадцяти років допускається за умови отримання згоди служби у справах дітей, крім підстав, визначених статтею 108 цього Кодексу.
 
    -496- Сухий Я.М.
 У статті 117 у частині першій:
-у другому реченні слова "у справах неповнолітніх" замінити словами "у справах дітей"; - третє речення виключити.
 		Враховано    
    -497- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 117 викласти в такій редакції: "1. Звільнення працівників віком до вісімнадцяти років за ініціативою роботодавця не допускається, крім випадків звільнення із підстав, визначених статтями 104, 105 і 108 цього Кодексу, ліквідації юридичної особи - роботодавця або припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця. Звільнення таких працівників допускається за умови отримання згоди служби у справах дітей, крім підстав, визначений статтею 108".
 		Враховано    
720. Стаття 118. Заборона звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, та одиноких матерів
 		 -498- Павленко Е.І.
 У назві і у частині другій статті 118 після слів "одиноких матерів" додати слова " (одиноких батьків)".
 		Враховано у ст. 290  Стаття 118. Заборона звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, та одиноких матерів
 
721. 1. Забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину інваліда, за ініціативою роботодавця, крім випадків ліквідації юридичної особи-роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
 		 -499- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 118 викласти в наступній редакції:
"1. Забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину інваліда, за ініціативою роботодавця, крім випадків ліквідації юридичної особи-роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, п.1,2,3,4 статті 104 цього Кодексу".
 		Відхилено   1. Забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, за ініціативою роботодавця, крім випадків ліквідації юридичної особи  роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
 
    -500- Шевчук О.Б.
 Доповнити частину 1 статті 118 проекту наприкінці після слова "роботодавця" наступним сполученням: "а також з підстав, передбачених п.п. 1-4 частини 1 статті 104 цього Кодексу.".
 		Відхилено    
722. 2. Забороняється звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років, крім випадків ліквідації юридичної особи-роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функції роботодавця, а також з підстав, передбачених у статті 104 цього Кодексу.
 		 -501- Шаманов В.В.
 У пункті 2 статті 118 після слів : "передбачених у статті 104 цього Кодексу" доповнити словами: "вказані положення розповсюджуються|поширюватися| на батьків, що виховують дітей без матері, а також на опікунів неповнолітніх".
 		Враховано у ст.290  2. Забороняється звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років, крім випадків ліквідації юридичної особи  роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також з підстав, передбачених статтею104 цього Кодексу.
 
    -502- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 118 слова "до 15 років" замінити словами "до 14 років".
 		Відхилено    
    -503- Сушкевич В.М.
 У частині другій статті 118 після слів „одиноких матерів" додати слова „ (одиноких батьків, опікунів, піклувальників)".
 		Враховано у ст.290   
    -504- Шевчук О.Б.
 В частині 2 статті 118 проекту замінити цифру "15" на цифру "14" (відповідно до чинного законодавства).
 		Відхилено    
    -505- Карпук В.Г.
 Ст.118 п.2 після слів "одиноких матерів" словосполучення "які мають дітей віком до 15 років" замінити на "які мають дітей віком до 14 років" ;
 		Відхилено    
723. 3. У випадках звільнення зазначених у частинах першій та другій цієї статті категорій жінок у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також у зв’язку із закінченням строку трудового договору ім. виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому частиною першою статті 251 цього Кодексу, але не менше тримісячної середньої заробітної плати.
 		 -506- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 118 слова "але не менше тримісячного середньої заробітної плати".
 		Відхилено   3. У випадках звільнення працівників зазначених у частинах першій та другій цієї статті у разі ліквідації юридичної особи - роботодавця, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також у зв’язку із закінченням строку трудового договору їм виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячної середньої заробітної плати.
 
    -507- Шевчук О.Б.
 В частині 3 статті 118 проекту сполучення "але не менше тримісячної середньої заробітної плати." - виключити
 		Відхилено    
724. Стаття 119. Заборона звільнення з мотивів досягнення працівником пенсійного віку чи отримання ним права на пенсію
 		 -508- Бойко Ю.А.
 Статтю 119 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 119. Заборона звільнення з мотивів досягнення працівником пенсійного віку чи отримання ним права на пенсію
 
    -509- Шевчук О.Б.
 Статтю 119 проекту – виключити.
 		Відхилено    
725. 1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку чи отримання права на пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, крім випадків, встановлених законом.
 		    1. Забороняється звільнення працівника за ініціативою роботодавця з мотивів досягнення ним пенсійного віку чи отримання права на пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, крім випадків, встановлених законом.
 
726. Стаття 120. Надання працівникам можливостей для захисту від незаконних звільнень
 		    Стаття 120. Надання працівникам можливостей для захисту від незаконного звільнення
 
727. 1. Звільненню працівників з підстав, передбачених статтями 98, 104, 105 цього Кодексу, повинно передувати надання їм можливості подати докази щодо рівня кваліфікації, продуктивності праці, сумлінного ставлення до виконання обов’язків, правомірності своїх дій чи бездіяльності, дати пояснення з приводу допущених порушень чи неналежного виконання обов’язків.
 		    1. Звільненню працівників з підстав, передбачених статтями 98, 104, 105 цього Кодексу, повинно передувати надання їм можливості надати докази щодо рівня кваліфікації, продуктивності праці, сумлінного ставлення до виконання трудових обов’язків, правомірності своїх дій чи бездіяльності, дати пояснення з приводу допущених порушень чи неналежного виконання трудових обов’язків.
 
728. Стаття 121. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)
 		 -510- Бойко Ю.А.
 Статтю 121 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 121. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)
 
    -511- Шевчук О.Б.
 В назві статті 121 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено    
729. 1. Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтею 98, пунктами 1, 2, 3, 5, 6 частини першої та пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 104, частиною першою статті 105, статтею 106 цього Кодексу, допускається після попереднього погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що діє на підприємстві, членом якої є працівник.
 		 -512- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 121 проекту після слова "попереднього погодження" замінити на "проведення консультацій"; після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено   1. Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтею 98, пунктами 1, 2, 5 частини першої та пунктами 4, 5 частини другої статті 104, частиною першою статті 105, статтею 106 цього Кодексу, допускається після попереднього погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що діє на підприємстві, членом якої є працівник.
 
    -513- Хара В.Г.
 частину першу статті 121 викласти у наступній редакції:
"1. Розірвання трудового договору з підстав, передбачених статтею 98, пунктами 1, 2, 5 частини першої та пунктами 4, 5 частини другої статті 104, частиною першою статті 105, статтею 106 цього Кодексу, допускається після попереднього погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що діє на підприємстві, членом якої є працівник.".
 		Враховано    
730. Стаття 122. Порядок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) при розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця
 		 -514- Бойко Ю.А.
 Статтю 122 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 122. Порядок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця
 
    -515- Шевчук О.Б.
 В назві статті 122 проекту слово "погодження" замінити на слова "проведення консультацій"; після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
731. 1. У випадках, передбачених статтею 121 цього Кодексу, роботодавець надсилає запит до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє на підприємстві, щодо звільнення працівника. До запиту додається проект наказу про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав звільнення.
 		 -516- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 122 проекту слово "запит" замінити на "пропозиції";
 		Відхилено   1. У випадках, передбачених статтею 121 цього Кодексу, роботодавець надсилає запит до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що діє на підприємстві, про звільнення працівника, який є членом цієї профспілки. До запиту додаються проект наказу (розпорядження) про звільнення та документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення.
 
    -517- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -518- Шевчук О.Б.
 У другому реченні слово "запиту" замінити на "відповідної пропозиції".
 		Відхилено    
732. 2. Запит роботодавця розглядається в присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту в разі відсутності працівника (його представника) допускається лише за наявності на це його письмової згоди. У разі відсутності працівника (його представника) розгляд запиту роботодавця відкладається.
 		 -519- Шевчук О.Б.
 У першому і третьому реченнях першого абзацу частини 2 статті 122 проекту слово "запит" замінити на "пропозиції".
 		Відхилено   2. Запит роботодавця розглядається у присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту в разі відсутності працівника (його представника) допускається у разі звільнення працівника за підставою, передбаченою статтею 106 цього Кодексу або лише за наявності на це його письмової згоди. Якщо працівник або його представник не з з’явився на засідання, розгляд запиту роботодавця відкладається до наступного засідання. У разі повторної неявки працівника (його представника) запит роботодавця розглядається за відсутності працівника (його представника).
 
    -520- Хара В.Г.
 Частина друга статті 122 викласти у такій редакції:
"2. Запит роботодавця розглядається у присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Розгляд запиту в разі відсутності працівника (його представника) допускається у разі звільнення працівника за підставою, передбаченою статтею 106 цього Кодексу або лише за наявності на це його письмової згоди. Якщо працівник або його представник не з з’явився на засідання, розгляд запиту роботодавця відкладається до наступного засідання. У разі повторної неявки працівника (його представника) запит роботодавця розглядається за відсутності працівника ( його представника).
При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору."
 		Враховано    
733. При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору за його ініціативою з працівником трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору.
 		 -521- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 2 статті 122 проекту слово "запиту" замінити на слово "пропозицій";
 		Відхилено   При розгляді запиту виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) перевіряє відповідність пропозиції роботодавця про розірвання трудового договору трудовому законодавству та дотримання процедури розірвання трудового договору.
 
    -522- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
734. 3. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повинен розглянути запит роботодавця і прийняти рішення протягом 14 календарних днів після отримання запиту. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) має бути викладено в письмовій формі і наступного дня після його прийняття передане роботодавцеві. У разі відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у погоджені звільнення працівника в рішенні мають бути викладені причини такої відмови.
 		 -523- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 3 статті 122 проекту слово "запит" замінити на "пропозиції";
 		Відхилено   3. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повинен розглянути запит роботодавця і прийняти рішення протягом 14 календарних днів з дня отримання запиту. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) має бути викладено в письмовій формі і не пізніше наступного дня з дня його прийняття передано роботодавцю. У разі відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у погодженні звільнення працівника в рішенні мають бути викладені причини такої відмови.
 
    -524- Шевчук О.Б.
 цифру "14" замінити на цифру "5".
 		Відхилено    
    -525- Шевчук О.Б.
 У другому реченні слово "рішення" замінити на слово "позицію";
 		Відхилено    
    -526- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено    
    -527- Шевчук О.Б.
 слово "його" замінити на слово "її".
 		Відхилено    
    -528- Шевчук О.Б.
 У третьому реченні слово "погоджені" замінити на сполучення "розгляді пропозицій роботодавця щодо"; слово "рішенні" замінити на слово "позиції".
 		Відхилено    
735. Неотримання роботодавцем у зазначені строки рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або отримання невмотивованого рішення в разі відмови в погодженні звільнення дає право роботодавцеві звільнити працівника за відсутності такого рішення.
 		 -529- Волинець М.Я.
 Другий абзац частини 3 та частину 6 статті 122 з проекту Трудового кодексу України вилучити.
 		Відхилено   У разі неотримання роботодавцем у зазначені строки рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або отримання невмотивованого рішення про відмову у погодженні звільнення роботодавець має право звільнити працівника без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -530- Шевчук О.Б.
 У другому абзаці частини 3 статті 122 проекту слово "рішення" замінити на слово "позиції";
 		Відхилено    
    -531- Шевчук О.Б.
 слова "в погодженні" замінити на слова "у розгляді пропозицій роботодавця щодо".
 		Відхилено    
736. 4. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) надав пропозиції про незаконність або недоцільність звільнення, роботодавець зобов’язаний провести консультації з цим органом.
 		 -532- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 122 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено      
    -533- Сухий Я.М.
 Частину четверту статті 122 виключити
 		Враховано    
737. 5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника.
 		 -534- Волинець М.Я.
 Частину 5 статті 122 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
5. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця після отримання рішення відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) стосовно звільнення працівника, але не пізніше шести місяців з дати скоєння проступку, за який може бути застосоване звільнення.
 		Відхилено   4. Роботодавець має право звільнити працівника протягом одного місяця з дня отримання рішення відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо погодження звільнення працівника.
 
    -535- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 122 проекту слово "рішенні" замінити на слово "позиції"; після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
738. 6. У разі звільнення працівника всупереч пропозиціям відповідного виборного органу (представника) цей орган (представник) і працівник можуть звернутися до суду із заявою про поновлення працівника на роботі.
 		 -536- Шевчук О.Б.
 У частині 6 статті 122 проекту сполучення "відповідного виборного органу (представника)" замінити на сполучення "виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраного представника (представників) трудового колективу,"
 		Відхилено   5. У разі звільнення працівника всупереч пропозиціям виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) цей орган (представник) і працівник можуть звернутися до суду із заявою про поновлення працівника на роботі.
 
739. Стаття 123. День звільнення працівника з роботи
 		    Стаття 123. День звільнення працівника з роботи
 
740. 1. Днем звільнення працівника з роботи є останній день фактичного виконання працівником трудових обов’язків, а у випадках, передбачених статтею 128 цього Кодексу, - останній день відпустки.
 		    1. Днем звільнення працівника з роботи є останній день фактичного виконання працівником трудових обов’язків, а у випадках, передбачених статтею 128 цього Кодексу, - останній день відпустки.
 
741. 2. Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності допускається на підставах, визначених у статтях 93-95, 110-112, 115 цього Кодексу. У цьому разі день звільнення зазначається в наказі.
 		 -537- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 123 після слів "статтях 93-95, 110-112, 115" додати "106".
 		Відхилено      
    -538- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 123 проекту після цифр "93 - 95" додати цифру "106".
 		Відхилено    
    -539- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 2 статті 123 проекту після слова "наказі" додати сполучення " (розпорядженні) роботодавця"
 		Відхилено    
    -540- Сухий Я.М.
 У статті 123 виключити частину другу.
 		Враховано    
742. 3. Працівник, якому роботодавець відповідно до вимог статті 126 цього Кодексу зобов’язаний забезпечити повернення до місця знаходження роботодавця, не може бути звільнений з роботи раніше дня повернення до місцезнаходження роботодавця.
 		    2. Працівник, якому роботодавець відповідно до вимог статті 126 цього Кодексу зобов’язаний забезпечити повернення до місцезнаходження роботодавця, не може бути звільнений з роботи раніше дня повернення до місцезнаходження роботодавця.
 
743. 4. Днем звільнення працівника в разі скасування рішення суду про його поновлення на роботі є наступний день після набрання законної сили відповідним рішенням суду.
 		    3. Днем звільнення працівника в разі скасування рішення суду про його поновлення на роботі є день, наступний за днем набрання законної сили відповідним рішенням суду.
 
744. Стаття 124. Оформлення звільнення
 		    Стаття 124. Оформлення звільнення
 
745. 1. Про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження). В наказі (розпорядженні) зазначаються фактичні обставини, що стали причиною для звільнення та у точній відповідності із законом формулюється підстава, за якою звільняється працівник, із посиланням на відповідну статтю (частину, пункт) закону.
 		 -541- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 124 проекту після кожного згадування слова "наказ" додати слово " (розпорядження)".
 		Враховано   1. Про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження). У наказі (розпорядженні) зазначаються фактичні обставини, що стали причиною звільнення, та у точній відповідності із законом формулюється підстава, за якою звільняється працівник, з посиланням на відповідну статтю (частину, пункт) цього Кодексу, закону.
 
    -542- Писаренко В.В.
 У другому реченні ч. 1 ст. 124 слово "закону" замінити словами "цього Кодексу".
 		Відхилено    
746. Стаття 125. Видача працівникові документів у разі звільнення
 		    Стаття 125. Видача працівнику документів у разі звільнення
 
747. 1. У день звільнення працівника роботодавець вносить до трудової книжки запис про звільнення із зазначенням статті закону (частини, пункту) із формулюванням підстави звільнення. У разі звільнення за ініціативою роботодавця видається також засвідчена роботодавцем копія наказу про звільнення. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати йому рекомендаційну характеристику. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу особисту вимогу працівника або за письмовою заявою працівника, засвідченою в установленому законом порядку, вислати їх поштою (рекомендованим листом).
 		 -543- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 125 слова "якщо працівник, у день звільнення не працював" замінити словами "у разі неможливості отамання працівником документів у день звільнення".
 		Відхилено   1. У день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний видати йому трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення з формулюванням підстави звільнення та зазначенням статті (частини, пункту) цього Кодексу, закону. У разі звільнення за ініціативою роботодавця працівнику видається також засвідчена роботодавцем копія наказу (розпорядження) про звільнення. На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати йому рекомендаційну характеристику. Якщо працівник у день звільнення не працював, роботодавець зобов'язаний видати зазначені документи на першу особисту вимогу працівника або за письмовою заявою працівника, засвідченою в установленому законом порядку, надіслати їх поштою (рекомендованим листом).
 
    -544- Шевчук О.Б.
 У третьому реченні частини 1 статті 125 проекту сполучення "Якщо працівник у день звільнення не працював" замінити на сполучення "У разі неможливості особистого отримання працівником трудової книжки та інших документів".
 		Відхилено    
    -545- Шевчук О.Б.
 У четвертому реченні частини 1 статті 125 проекту після слова "наказу" додати слово " (розпорядження)"
 		Враховано    
    -546- Карпук В.Г.
 Ст.125.п.1 після слів "за письмовою заявою працівника" словосполучення "засвідченою в установленою законом порядку" виключити;
 		Відхилено    
    -547- Хара В.Г.
 Перше речення частини 1 ст. 125 викласти в такій редакції:
"У день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний видати йому трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення із зазначенням статті закону (частини, пункту) та формулюванням підстави звільнення."
 		Враховано    
748. 2. Роботодавцеві забороняється надавати третім особам будь-яку інформацію про причини звільнення та інші відомості про працівника, крім надання їх на прохання працівника та в інших випадках, передбачених законом.
 		    2. Роботодавцю забороняється надавати третім особам будь-яку інформацію про причини звільнення та інші відомості про працівника, крім надання їх на прохання працівника та в інших випадках, передбачених законом.
 
749. Стаття 126. Обов’язок роботодавця забезпечити при звільненні працівника його повернення до місця знаходження роботодавця
 		    Стаття 126. Обов’язок роботодавця при звільненні працівника забезпечити його повернення до місцезнаходження роботодавця
 
750. 1. Якщо на день звільнення працівник через особливості роботи (пересувний характер роботи, виконання роботи в польових умовах, вахтовим методом тощо) знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця, роботодавець зобов’язаний забезпечити повернення працівника в строки, що забезпечують працівникові можливість отримати в день звільнення необхідні документи і належні йому заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші виплати за місцезнаходженням роботодавця. Повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках - і його засобами.
 		 -548- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 126 слова "повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках - і його засобами" замінити словами "повернення працівника здійснюється за рахунок роботодавця в разі розірвання трудового договору за його ініціативою".
 		Відхилено   1. Якщо на день звільнення працівник через особливості роботи (пересувний характер роботи, виконання роботи в польових умовах, вахтовим методом тощо) знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця, роботодавець зобов’язаний забезпечити повернення працівника у строки, що забезпечують працівнику можливість отримати в день звільнення необхідні документи і належні йому заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші виплати за місцезнаходженням роботодавця. Повернення працівника здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а в необхідних випадках і його засобами.
 
    -549- Бірюк Л.В.
 Частину першу статті 126 викласти в новій редакції: " Якщо на день звільнення працівник через особливості роботи (пересувний характер роботи, виконання роботи в польових умовах, вахтовим методом тощо) знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові можливість отримати в день звільнення необхідні документи і належні йому заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші виплат через доставку їх працівникові чи оплату проїзду працівника. Доставка документів працівникові та оплата його проїзду здійснюється за рахунок роботодавця, а в необхідних випадках його засобами."
 		Відхилено    
    -550- Шевчук О.Б.
 В останньому реченні першої частини статті 126 проекту сполучення "а в необхідних випадках - і його засобами." замінити на "роботодавця в разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця."
 		Відхилено    
751. 2. У разі втрати морським або річковим судном права плавання під Державним прапором України трудові відносини членів екіпажу та їх повернення в Україну регулюються законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених угодами, колективними та трудовими договорами.
 		 -551- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 126 після слова "регулюються" додати слова "міжнародними угодами", слова "встановлених угодами" замінити словами "колективними угодами".
 		Враховано   2. У разі втрати морським або річковим судном права плавання під Державним Прапором України трудові відносини членів екіпажу та їх повернення в Україну регулюються законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених міжнародними, колективними угодами, колективними і трудовими договорами.
 
    -552- Шевчук О.Б.
 У другій частині статті 126 проекту після слова "встановлених" додати слово "міжнародними".
 		Враховано    
752. Стаття 127. Обов’язок роботодавця провести розрахунок з працівником, з яким припинено трудові відносини
 		    Стаття 127. Обов’язок роботодавця провести розрахунок з працівником, з яким припинено трудові відносини
 
753. 1. Роботодавець зобов’язаний провести з працівником, з яким припинено трудові відносини, у день звільнення розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
 		 -553- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 127 слова "якщо працівник у день звільнення не працював" замінити словами "у разі неможливості отамання працівником документів у день звільнення".
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов’язаний провести з працівником, з яким припинено трудові відносини, у день звільнення розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
 
    -554- Шевчук О.Б.
 У другому реченні першої частини статті 127 проекту сполучення "Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми" замінити на "У разі неможливості особистого отримання працівником зазначених сум,".
 		Відхилено    
754. 2. У разі спору про розмір сум, що належать працівникові при звільненні, роботодавець повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
 		    2. У разі виникнення спору про розмір сум, що належать працівникові при звільненні, роботодавець повинен у зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
 
755. 3. У разі невиплати з вини роботодавця сум, що належать звільненому працівникові, у день звільнення роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
 		    3. У разі невиплати з вини роботодавця сум, що належать звільненому працівникові, у день звільнення роботодавець повинен виплатити працівникові його середньомісячну заробітну плату за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
 
756. Стаття 128. Реалізація права на відпустку в разі звільнення працівника
 		    Стаття 128. Реалізація права на відпустку в разі звільнення працівника
 
757. 1. За письмовою заявою працівника одночасно із звільненням йому надаються невикористані дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу). Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Тривалість відпустки при цьому визначається з включенням до стажу роботи, що дає право на відпустку, періоду відпустки. У цьому разі до початку відпустки працівникові видаються належно оформлені документи, передбачені статтею 125 цього Кодексу. В цей же строк проводиться розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат.
 		 -555- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 128 слова "тривалість відпустки при цьому визначається з включенням до стажу роботи, що дає право на відпустку, періоду відпустки" - виключити.
 		Відхилено   1. За письмовою заявою працівника одночасно із звільненням йому надаються невикористані дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу). Датою звільнення в такому разі є останній день відпустки. Тривалість відпустки при цьому визначається з включенням до стажу роботи, що дає право на відпустку, періоду відпустки. У такому разі до початку відпустки працівникові видаються належно оформлені документи, передбачені статтею 125 цього Кодексу. У цей самий строк проводиться розрахунок із заробітної плати, гарантійних, компенсаційних та інших виплат.
 
    -556- Сушкевич В.М.
 У частині першій статті 128 після слів „ (стаття 198 цього Кодексу)" додати „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено    
    -557- Шевчук О.Б.
 Третє речення частини 1 статті 128 - виключити
 		Відхилено    
758. 2. У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудових відносин невикористані дні відпусток з наступним звільненням можуть бути надані за його письмовою заявою і тоді, коли час відпустки повністю або частково виходить за межі строку дії таких відносин. У цьому разі днем звільнення є останній день відпустки.
 		    2. У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористані дні відпусток з наступним звільненням можуть бути надані за його письмовою заявою і тоді, коли час відпустки повністю або частково виходить за межі строку дії договору. У такому разі днем звільнення є останній день відпустки.
 
759. Стаття 129. Гарантійні виплати за невикористані відпустки в разі звільнення працівника
 		    Стаття 129. Гарантійні виплати за невикористані відпустки в разі звільнення працівника
 
760. 1. У разі звільнення здійснюються гарантійні виплати за всі не використані працівником дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу).
 		 -558- Сушкевич В.М.
 У частинах 1, 2 статті 129 після слів „які мають дітей" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   1. У разі звільнення здійснюються гарантійні виплати за всі невикористані працівником дні щорічних трудових відпусток і соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу).
 
761. 2. У разі, якщо працівник не виявив бажання щодо надання йому невикористаних днів відпусток одночасно із звільненням, йому здійснюються гарантійні виплати за всі дні невикористаної щорічної відпустки, а також додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей, за всі роки до дня звільнення без будь-яких обмежень.
 		 -559- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 129 проекту після слів "із звільненям" додати "з підстав, передбачених ст. 95 цього Кодексу,"; після слів "відпустки працівникам" додати сполучення "у тому числі працівникам з сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу),"
 		Відхилено   2. У разі якщо працівник не виявив бажання щодо надання йому невикористаних днів відпусток, одночасно із звільненням йому здійснюються гарантійні виплати за всі дні невикористаної щорічної відпустки, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, за всі роки до дня звільнення без будь-яких обмежень.
 
762. 3. Якщо працівник до звільнення пропрацював частину робочого року, гарантійні виплати здійснюються пропорційно відпрацьованому часу за кількість днів відпустки, що визначається з точністю до однієї десятої. При округленні частини, що менше п’яти сотих, не враховуються, а частини, що дорівнюють п’яти сотим або є більшими, враховуються як одна десята.
 		    3. Якщо працівник до звільнення пропрацював частину робочого року, гарантійні виплати здійснюються пропорційно до відпрацьованого часу за кількість днів відпустки, що визначається з точністю до однієї десятої. При округленні частини менше п’яти сотих не враховуються, а частини, що дорівнюють п’яти сотим або є більшими, враховуються як одна десята.
 
763. 4. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше десяти місяців, гарантійні виплати здійснюються за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
 		    4. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше десяти місяців, гарантійні виплати здійснюються за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
 
764. 5. Гарантійні виплати за дні невикористаної працівником відпустки здійснюються в день його звільнення.
 		    5. Гарантійні виплати за дні невикористаної працівником відпустки здійснюються в день його звільнення.
 
765. КНИГА ТРЕТЯ. Умови праці
 		    КНИГА ТРЕТЯ. Умови праці
 
766. Глава 1. Робочий час
 		    Глава 1. Робочий час
 
767. §1. Тривалість робочого часу
 		    §1. Тривалість робочого часу
 
768. Стаття 130. Визначення робочого часу та його склад
 		    Стаття 130. Визначення робочого часу та його склад
 
769. 1. Робочий час - час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатись інші періоди часу.
 		 -560- Волинець М.Я.
 Частину 1 статті 130 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
Робочий час - час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором, перебувати на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту явки працівника на підприємство до моменту, коли він покинув територію підприємства (місця виконання роботи), що повинно фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. До робочого часу також включається час виробничого навчання, медичного обстеження, робота в надурочний час або виконання завдань роботодавця в неробочий час та під час відпустки, робота яка здійснюється у вихідні, святкові та неробочі дні. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатись інші періоди часу.
 		Враховано частково   1. Робочий час - час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатися інші періоди часу.
 
    -561- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 130 викласти у такій редакції:
"1. Робочий час - час, протягом якого працівник відповідо до правил внутрішнього розпорядку і умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки. Відповідно до трудового законодавства до робочого часу можуть включатись інші періоди часу."
 		Враховано    
770. 2. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов’язків, підготовчо-завершальний період (час отримання трудового завдання, отримання матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), час перерв для внутрізмінного відпочинку, задоволення особистих потреб, обігрівання тощо.
 		 -562- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 130 проекту після слова "працівником" додати сполучення "в межах робочого часу за зміну по затвердженому графіку роботи"
 		Відхилено   2. До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов’язків, підготовчо-завершальний період (час отримання трудового завдання, матеріалів та інструментів, товарів, ознайомлення з технічною документацією, відповідно до якої повинна виконуватися робота, час підготовки і прибирання робочого місця, здавання готової продукції тощо), час перерв для внутрішньозмінного відпочинку, задоволення особистих потреб, обігрівання тощо.
 
771. Особливості віднесення підготовчо-завершального періоду до робочого часу щодо окремих видів робіт встановлюються трудовим законодавством.
 		    Особливості віднесення підготовчо-завершального періоду до робочого часу щодо окремих видів робіт встановлюються трудовим законодавством.
 
772. 3. Колективним чи трудовим договором можуть визначатись окремі періоди, які включаються до складу робочого часу, зокрема, включення до складу робочого часу повністю або частково часу, протягом якого працівник знаходиться дома в режимі готовності стати до виконання трудових обов’язків.
 		 -563- Писаренко В.В.
 У ч. 3 ст. 130 слово "дома" замінити словом "не у місці роботи".
 		Враховано редакційно   3. Колективним чи трудовим договором можуть визначатися окремі періоди, які включаються до складу робочого часу, зокрема, повністю або частково до складу робочого часу може включатися час, протягом якого працівник знаходиться поза місцем виконання трудових обов’язків у режимі готовності стати до виконання трудових обов’язків.
 
    -564- Хара В.Г.
 У частині 3 слова "дома" замінити словами "поза місцем виконанням трудових обов’язків".
 		Враховано    
773. 4. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов’язків, до робочого часу не включається, крім випадків, якщо виконання трудових обов’язків передбачає пересування від одного об’єкта до іншого. Розмір гарантійних виплат, які роботодавець зобов’язаний здійснювати працівнику за час пересування від місця отримання трудового завдання (місця прибуття на роботу) до місця виконання трудових обов’язків, може встановлюватися колективним чи трудовим договором.
 		 -565- Сухий Я.М.
 У статті 130 у частині четвертій друге речення виключити.
 		Враховано   4. Час, необхідний для прибуття працівника до місця виконання трудових обов’язків, до робочого часу не включається, крім випадків, якщо виконання трудових обов’язків передбачає пересування від одного об’єкта до іншого.
 
774. Стаття 131. Нормальний робочий час
 		    Стаття 131. Нормальний робочий час
 
775. 1. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень.
 		    1. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень.
 
776. 2. Колективним договором, нормативним актом роботодавця може бути встановлена менша тижнева норма робочого часу.
 		 -566- Писаренко В.В.
 Положення ч. 2 та 3. привести у відповідності до термінології ч. 1 – "нормальна тривалість робочого часу".
 		Відхилено   2. Колективним договором, нормативним актом роботодавця може бути встановлена менша тижнева норма робочого часу.
 
777. 3. Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці.
 		    3. Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці.
 
778. Стаття 132. Скорочений робочий час
 		 -567- Шевчук О.Б.
 Назву статті 132 проекту викласти як "Скорочена тривалість робочого часу".
 		Відхилено   Стаття 132. Скорочений робочий час
 
779. 1. Скорочений робочий час встановлюється:
 		    1. Скорочений робочий час встановлюється:
 
780. 1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років - 24 години на тиждень;
 		    1) для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від п’ятнадцяти до шістнадцяти років - 24 години на тиждень;
 
781. 2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
 		    2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
 
782. 2. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -568- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 132 викласти в наступній редакції:
"2. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з Всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та профспілками".
 		Враховано частково   2. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час, та його тривалість встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань праці за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.
 
    -569- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 132 проекту сполучення "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці." замінити на "Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими профспілками, їх об’єднаннями та всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців."
 		Враховано частково    
    -570- Хара В.Г.
 У частині 2 статті 132 після слів "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці" доповнити словами "за погодженням з Всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та Всеукраїнськими об’єднаннями профспілок".
 		Враховано    
783. 3. Законами може встановлюватися скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).
 		    3. Законами може встановлюватися скорочений робочий час для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
 
784. 4. Зменшення тривалості робочого часу при скороченому робочому часі не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці, у тому числі в разі застосування почасової форми оплати праці.
 		 -571- Шевчук О.Б.
 Частину 4 статті 132 проекту - виключити. Частину 5 попередньої редакції статті вважати частиною 4
 		Враховано      
    -572- Писаренко В.В.
 У ст. 132 частини 4 і 5 поміняти місцями.
 		Враховано частково    
785. 5. Тривалість робочого часу учнів, які відповідно до частини четвертої статті 20 цього Кодексу працюють у вільний від навчання час, не може перевищувати 12 годин на тиждень для осіб віком до шістнадцяти років і 18 годин на тиждень для осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Оплата праці учнів проводиться пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з норм оплати праці осіб, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті.
 		    4. Тривалість робочого часу учнів, які відповідно до частини четвертої статті 20 цього Кодексу працюють у вільний від навчання час, не може перевищувати 12 годин на тиждень для осіб віком до шістнадцяти років і 18 годин на тиждень для осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Оплата праці учнів здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з норм оплати праці осіб, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті.
 
786. Стаття 133. Неповний робочий час
 		    Стаття 133. Неповний робочий час
 
787. 1. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудових відносин.
 		    1. Неповний робочий час може встановлюватися за згодою сторін трудового договору.
 
788. 2. Неповний робочий час може встановлюватися для працівників на роботах з нормальним і скороченим робочим часом.
 		    2. Неповний робочий час може встановлюватися для працівників на роботах з нормальним і скороченим робочим часом.
 
789. 3. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час за письмовою заявою вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, працівнику, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, працівника з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) відповідно до медичного висновку.
 		 -573- Сушкевич В.М.
 У частині третій статті 133 після слова „висновку" додати „працівнику з сімейними обов’язками, який має члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Враховано частково   3. Роботодавець зобов'язаний установити неповний робочий час за письмовою заявою вагітній жінці, жінці, яка має дитину віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, працівнику, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, членом сім’ї  інвалідом І групи, а також інваліду відповідно до медичного висновку.
 
    -574- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 133 проекту слово "п’ятнадцяти" замінити на слово "чотирнадцяти" (відповідно чинного законодаства)
 		Відхилено    
    -575- Хара В.Г.
 У частині 3 статті 133 слова "працівнику, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, працівника з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) відповідно до медичного висновку" замінити словами "працівнику, який здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, членом сімї-інвалідом І групи, а також інваліду відповідно до медичного висновку."
 		Враховано    
790. 4. При неповному робочому часі оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
 		    4. При неповному робочому часі оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
 
791. 5. Встановлення неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
 		    5. Встановлення неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
 
792. Стаття 134. Тривалість робочого часу напередодні державних і релігійних свят
 		    Стаття 134. Тривалість робочого часу напередодні державних і релігійних свят
 
793. 1. Тривалість робочого часу в дні, які безпосередньо передують дню державного і релігійного свята, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), скорочується на одну годину.
 		    1. Тривалість робочого часу в дні, які безпосередньо передують дню державного чи релігійного свята, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), скорочується на одну годину.
 
794. 2. На безперервно діючих підприємствах, на окремих видах робіт, де за технологічними та іншими причинами неможливе зменшення тривалості робочого часу в передсвятковий день, виконання роботи понад встановлену тривалість робочого часу в такий день компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або за згодою працівника - оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт.
 		    2. На безперервно діючих підприємствах, на окремих видах робіт, де з технологічних та інших причин неможливе зменшення тривалості робочого часу в передсвятковий день, виконання роботи понад встановлену тривалість робочого часу в такий день компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або за згодою працівника - оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт (стаття 232 цього Кодексу).
 
795. Стаття 135. Тривалість робочого часу в нічний час
 		    Стаття 135. Тривалість робочого часу в нічний час
 
796. 1. Нічним вважається час із двадцять другої години до шостої години.
 		    1. Нічним вважається час з двадцять другої до шостої години.
 
797. 2. У разі восьмигодинної тривалості робочого часу в нічний час встановлена тривалість робочого часу скорочується на одну годину. Якщо тривалість роботи є меншою, ніж вісім годин, тривалість робочого часу в нічний час скорочується пропорційно. Ці правила не поширюються на працівників, для яких встановлено скорочений робочий час (частина перша статті 132 цього Кодексу), працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу, та працівників, з якими укладено трудовий договір про роботу в нічний час, якщо інше не передбачено колективним договором.
 		    2. У разі восьмигодинної тривалості робочого часу в нічний час встановлена тривалість робочого часу скорочується на одну годину. Якщо тривалість роботи є меншою, ніж вісім годин, тривалість робочого часу в нічний час скорочується пропорційно. Ці правила не поширюються на працівників, для яких встановлено скорочений робочий час (пункт 2 частини першої статті 132 цього Кодексу); працівників, які працюють на безперервно діючих підприємствах, та під час виконання окремих видів робіт, де неможливе зменшення тривалості робочого часу; працівників, з якими укладено трудовий договір про роботу в нічний час, якщо інше не передбачено колективним договором.
 
798. §2. Режим робочого часу
 		    § 2. Режим робочого часу
 
799. Стаття 136. Встановлення режиму робочого часу працівників
 		    Стаття 136. Встановлення режиму робочого часу працівників
 
800. 1. Режим робочого часу працівників встановлюється відповідно до режиму роботи юридичної особи-роботодавця згідно з колективним договором. Якщо колективний договір не укладався, режим робочого часу встановлюється роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавця - фізичної особи, визначається за згодою сторін.
 		 -576- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 136 слова "згідно з колективним договором" замінити словами "згідно з колективним договором та (або) трудовим договором", слова "за погодженням" замінити словами "після проведення консультацій", після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. Режим робочого часу працівників встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до режиму роботи юридичної особи  роботодавця. Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавця - фізичної особи, визначається за згодою сторін.
 
    -577- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 136 проекту після слова "колективним" додати слова "та/або трудовим".
 		Відхилено    
    -578- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 1 статті 136 проекту слова "за погодженням" замінити на "після відповідних консультацій";
 		Відхилено    
    -579- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -580- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 136 викласти в такій редакції:
"1. Режим робочого часу працівників встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до режиму роботи юридичної особи-роботодавця. Режим робочого часу працівників, зайнятих у роботодавця - фізичної особи, визначається за згодою сторін."
 		Враховано    
801. 2. Незалежно від режиму робочого часу, що застосовується, норма робочого часу, встановлена законодавством або визначена відповідно до нього, є обов’язковою.
 		    2. Незалежно від режиму робочого часу, що застосовується, норма робочого часу, встановлена цим Кодексом або визначена відповідно до нього, є обов’язковою.
 
802. 3. Роботодавець зобов’язаний вести облік фактично відпрацьованого кожним працівником робочого часу.
 		    3. Роботодавець зобов’язаний вести облік фактично відпрацьованого кожним працівником робочого часу.
 
803. Стаття 137. П’ятиденний і шестиденний робочий тиждень
 		    Стаття 137. П’ятиденний і шестиденний робочий тиждень
 
804. 1. Для працівників встановлюється, як правило, п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни), як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав інше може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, -нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу).
 		    1. Для працівників встановлюється, як правило, п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни), як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав інше може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу).
 
805. 2. П’ятиденний робочий тиждень з однаковою щоденною тривалістю робочого часу визнається основним видом режиму робочого часу і є базовим для обчислення норми робочого часу з іншими режимами роботи (шестиденний робочий тиждень, підсумований облік робочого часу, неповний робочий час тощо).
 		    2. П’ятиденний робочий тиждень з однаковою щоденною тривалістю робочого часу визнається основним видом режиму робочого часу і є базовим для обчислення норми робочого часу при встановленні іншого режиму роботи (шестиденний робочий тиждень, підсумований облік робочого часу, неповний робочий час тощо).
 
806. 3. В юридичних особах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, колективним договором, а якщо такий договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
 		 -581- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 137 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   3. В юридичних особах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, колективним договором, а якщо такий договір не укладався  нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, але не більше встановленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу). За відсутності первинної профспілкової організації (профспілкового представника) п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем самостійно.
 
    -582- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 137 проекту слова "за погодженням" замінити на сполучення "після відповідних консультацій";
 		Відхилено    
    -583- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -584- Хара В.Г.
 Частину третю статті 137 після слів "з одним вихідним днем." доповнити словами ", але не більше встановленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу)."
Частину 3 статті 137 доповнити реченням:
"За відсутності первинної профспілкової організації (профспілкового представника) п’ятиденний чи шестидленний робочий тиждень встановлюється роботодавцем самостійно.".
 		Враховано    
807. Стаття 138. Чергування працівників
 		 -585- Павленко Е.І.
 Статтю 138 доповнити переліком осіб, які не можуть залучатися до чергування, зазначеним у статті 140.
 		Враховано   Стаття 138. Чергування працівників
 
808. 1. У разі якщо відповідно до законодавства, угоди або колективного договору працівника залучають до чергування, час чергування зараховується до робочого часу. Чергування полягає в обов’язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов’язаних із трудовими обов’язками цього працівника, а також передачі інформації.
 		 -586- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 138 слово "угоди" замінити словами "колективні угоди", після слів "колективного договору" додати слова "внутрішнього трудового розпорядку".
 		Враховано   1. У разі якщо відповідно до законодавства, колективної угоди, колективного договору або правил внутрішнього трудового розпорядку допускається залучення працівника до чергування, час чергування зараховується до робочого часу. Чергування полягає в обов’язку працівника знаходитися на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов’язаних з трудовими обов’язками цього працівника, а також для передачі інформації.
До чергування забороняється залучати осіб, зазначених у частині першій статті 140 цього Кодексу.
 
    -587- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 138 проекту перед словом "угоди" додати слово "колективної"
 		Враховано    
    -588- Шевчук О.Б.
 після слів "колективного договору" додати сполучення "або правил внутрішнього трудового розпорядку".
 		Враховано    
    -589- Хара В.Г.
 Перше речення частини 1 статті статті 138 викласти в такій редакції:
"У разі якщо відповідно до законодавства, колективної угоди, колективного договору або правил внутрішнього трудового розпорядку допускається залучення працівника до чергування, час чергування зараховується до робочого часу."
 		Враховано    
809. Залучення до чергування може мати місце не частіше, ніж один раз на місяць. Тривалість чергування і роботи, як правило, не повинна перевищувати тривалості щоденного робочого часу працівника.
 		 -590- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 138 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"До чергування забороняється залучати осіб, зазначених у частині першій статті 140 цього Кодексу."
 		Враховано   Працівник може бути залучений до чергування не частіше, ніж один раз на місяць. Тривалість чергування і роботи, як правило, не повинна перевищувати тривалості щоденного робочого часу працівника.
 
810. 2. У разі якщо про необхідність чергування роботодавцю відомо до початку календарного місяця, залучення до чергування здійснюється згідно з графіком виходу на роботу (частина сьома статті 142 цього Кодексу) або графіком чергування, що затверджується відповідно до частини четвертої статті 142 цього Кодексу. Графіками чергування повинні передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам у зв’язку із залученням їх до чергування після закінчення роботи, у вихідні дні, дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). Якщо залучення працівника до чергування не передбачено графіком виходу на роботу або графіком чергування і це призвело до перевищення норми робочого часу, встановленої на тиждень або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), день відпочинку у зв’язку із залученням працівника до чергування визначається за згодою між роботодавцем і працівником.
 		    2. Якщо про необхідність чергування роботодавцю відомо до початку календарного місяця, залучення до чергування здійснюється згідно з графіком виходу на роботу (частина сьома статті 142 цього Кодексу) або графіком чергування, що затверджується відповідно до частини четвертої статті 142 цього Кодексу. Графіками чергування повинні передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам у зв’язку із залученням їх до чергування після закінчення роботи, у вихідні дні, дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). Якщо залучення працівника до чергування не передбачено графіком виходу на роботу або графіком чергування, і це призвело до перевищення норми робочого часу, встановленої на тиждень або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), день відпочинку у зв’язку із залученням працівника до чергування визначається за згодою між роботодавцем і працівником.
 
811. 3. У разі ненадання працівникові, який був залучений до чергування, дня відпочинку, що призвело до перевищення норми робочого часу за місяць або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), час чергування оплачується відповідно до статті 232 цього Кодексу. Час чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв’язку із залученням працівника до роботи в такий день.
 		 -591- Шевчук О.Б.
 В останньому реченні частини 3 статті 138 проекту сполучення "незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв’язку із залученням працівника до роботи в такий день." - виключити.
 		Відхилено   3. У разі ненадання працівнику, якого було залучено до чергування, дня відпочинку, що призвело до перевищення норми робочого часу за місяць або обліковий період (за підсумованим обліком робочого часу), час чергування оплачується відповідно до статті 232 цього Кодексу. Час чергування у дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу незалежно від надання іншого дня відпочинку у зв’язку із залученням працівника до роботи в такий день.
 
812. Стаття 139. Тривалість щоденної роботи
 		 -592- Сухий Я.М.
 Статтю 139 викласти у такій редакції:
"1. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин при дотриманні тижневої норми робочого часу, визначеної законом.
2. Тривалість щоденної роботи (зміни) не може перевищувати:
1) для працівників віком від п’ятнадцяти до шістнадцяти років – 5 годин, віком від шістнадцяти до 18 років – 7 годин;
2) учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів , які у вільний від навчання час виконують легшу роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання, віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років -2.5 години, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років – 4 годин;
3) для осіб з обмеженими можливостями ( інвалідів) – у відповідності з медичним висновком, виданим в установленому порядку;
3. Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці тривалість щоденної роботи не може перевищувати:
- при 36 –годинному робочому тижні – 8 годин;
- при 30 годинній і менше тривалості робочого тижня – 6 годин".
 		Враховано частково   Стаття 139. Тривалість щоденної роботи
 
813. 1. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин при дотриманні тижневої норми робочого часу, визначеної законом.
 		 -593- Бойко Ю.А.
 В статті 139 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин за умови дотримання тижневої норми робочого часу, визначеної законом.
2. Тривалість щоденної роботи (зміни) не може перевищувати:
1) для працівників віком від п’ятнадцяти до шістнадцяти років – 5 годин, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років – 7 годин;
2) учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які у вільний від навчання час виконують легшу роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання, віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років - 2,5 години, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 4 годин;
3) для інвалідів – відповідно до медичного висновку, виданого в установленому порядку.
3. Для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, тривалість щоденної роботи не може перевищувати:
- при 36-годинному робочому тижні – 8 годин;
- при 30-годинній і менше тривалості робочого тижня – 6 годин.
 
    -594- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 139 слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Відхилено    
    -595- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
814. Стаття 140. Заборона залучення до роботи в нічний час
 		    Стаття 140. Заборона залучення до роботи в нічний час
 
815. 1. Забороняється залучення до роботи в нічний час:
 		    1. Забороняється залучення до роботи в нічний час:
 
816. 1) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років;
 		 -596- Шевчук О.Б.
 У пункті 1 частини 1 статті 140 слова ", які мають дітей віком до трьох років;" виключити, а у частини 2 після слова "Робота" додати слова "жінок, які мають дітей віком до трьох років та".
 		Враховано   1) вагітних жінок;
 
817. 2) неповнолітніх працівників, за винятком працівників, які беруть участь у виконанні та/або створенні творів мистецтва;
 		    2) неповнолітніх працівників, за винятком працівників, які беруть участь у виконанні та/або створенні творів мистецтва;
 
818. 3) інших категорій працівників, передбачених законом.
 		    3) інших категорій працівників, передбачених законом.
 
819. 2. Робота осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів) в нічний час допускається лише за їх письмовою згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії.
 		    2. Робота у нічний час інвалідів допускається лише за їх письмовою згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.
 
820. 3. Працівники із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда чи здійснюють відповідно до медичного висновку догляд за хворими членами сім’ї, можуть залучатися до роботи в нічний час лише за їх письмовою згодою.
 		 -597- Сушкевич В.М.
 У частині третій статті 140 після слів „дитину-інваліда" додати слова „члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   3. Працівники із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років, дитину-інваліда чи здійснюють відповідно до медичного висновку догляд за хворим членом сім’ї, можуть залучатися до роботи в нічний час лише за їх письмовою згодою.
 
    -598- Сухий Я.М.
 У статті 140 у частині третій слово "чотирнадцяти" замінити словом "п’ятнадцяти".
 		Враховано    
821. 4. Порядок роботи в нічний час професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів може встановлюватися колективним або трудовим договором.
 		    4. Порядок роботи в нічний час професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів може встановлюватися колективним або трудовим договором.
 
822. Стаття 141. Початок і закінчення роботи
 		    Стаття 141. Початок і закінчення роботи
 
823. 1. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається колективним договором, а якщо колективний договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -599- Бойко Ю.А.
 В статті 141 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюється колективним договором, а якщо колективний договір не укладався  нормативним актом роботодавця, виданим після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -600- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 141 слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Враховано    
    -601- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
824. Стаття 142. Графіки змінності та графіки виходу на роботу
 		 -602- Сухий Я.М.
 У статті 142 слово "чотирнадцяти" замінити на слово "п’ятнадцяти" .
 		Враховано в іншій статті  Стаття 142. Графіки змінності та графіки виходу на роботу
 
825. 1. Робота виконується у дві, три або чотири зміни в разі, якщо для ефективного використання обладнання, збільшення обсягів виробництва чи надання послуг або з іншою метою встановлюється тривалість виробничого процесу, що перевищує нормальну тривалість щоденної роботи працівників.
 		    1. Робота виконується у дві, три або чотири зміни в разі, якщо для ефективного використання обладнання, збільшення обсягів виробництва чи надання послуг або з іншою метою встановлюється тривалість виробничого процесу, що перевищує нормальну тривалість щоденної роботи працівників.
 
826. 2. При змінній роботі працівники (групи працівників, що об’єднані в зміни) чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Кожна група працівників (зміна) виконує роботу протягом встановленої тривалості робочого часу згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем.
 		 -603- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 142 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   2. При змінній роботі працівники (групи працівників, що об’єднані у зміни) чергуються у змінах рівномірно, в порядку, встановленому колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, виданим після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Кожна група працівників (зміна) виконує роботу протягом встановленої тривалості робочого часу згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем.
 
    -604- Шевчук О.Б.
 В частині 2 статті 142 слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Враховано    
    -605- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
827. 3. Перехід груп працівників з однієї зміни в іншу, як правило, провадиться через кожний робочий тиждень у години, визначені графіком змінності.
 		    3. Перехід груп працівників з однієї зміни в іншу, як правило, провадиться через кожний робочий тиждень у години, визначені графіком змінності.
 
828. 4. Графіки змінності, що затверджуються на строк понад один місяць або без обмеження строку, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до їх запровадження.
 		    4. Графіки змінності, що затверджуються на строк понад один місяць або без обмеження строку, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до їх запровадження.
 
829. Графіки змінності, що встановлюються на один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку місяця.
 		    Графіки змінності, що встановлюються на один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку місяця.
 
830. Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається.
 		    Встановлення графіків змінності на строк менш як один місяць не допускається.
 
831. Роботодавець може змінювати належно запроваджені графіки змінності в порядку, встановленому цією частиною.
 		    Роботодавець може змінювати належно запроваджені графіки змінності в порядку, встановленому цією частиною.
 
832. 5. Переведення працівника з однієї зміни (групи працівників, що виходять на роботу в однакові для всієї групи день і час) в іншу допускається з повідомленням працівника не пізніше ніж за два тижні до переведення.
 		    5. Переведення працівника з однієї зміни (групи працівників, що виходять на роботу в однакові для всієї групи день і час) в іншу допускається з повідомленням працівника не пізніше ніж за два тижні до переведення.
 
833. 6. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
 		    6. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
 
834. 7. Якщо у зв’язку з виробничо-технічними та організаційними умовами вихідні дні надаються працівникам почергово, а також за підсумованим обліком робочого часу, роботодавець зобов’язаний затверджувати графіки виходу працівників на роботу з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті.
 		    7. Якщо у зв’язку з виробничо-технічними та організаційними умовами вихідні дні надаються працівникам почергово, а також за підсумованим обліком робочого часу, роботодавець зобов’язаний затверджувати графіки виходу працівників на роботу з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті.
 
835. Стаття 143. Підсумований облік робочого часу
 		    Стаття 143. Підсумований облік робочого часу
 
836. 1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, якщо тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей період, обчисленій відповідно до частини другої статті 137 цього Кодексу.
 		 -606- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 143 слова "галузях економіки" - виключити.
 		Відхилено   1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей період, обчисленій відповідно до частини другої статті 137 цього Кодексу.
 
    -607- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 143 проекту слова "галузях економіки" - виключити.
 		Відхилено    
    -608- Сухий Я.М.
 У статті 143:
- у частині першій слово "якщо" замінити словами "при цьому";
 		Враховано    
837. 2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) за наявності достатніх причин (у сільському та лісовому господарствах, на інших роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).
 		 -609- Бойко Ю.А.
 В пункті 2 статті 143 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (у сільському та лісовому господарствах, на інших роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).
 
    -610- Шевчук О.Б.
 В частині 2 статті 143 проекту слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій"; після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
838. 3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати дванадцяти годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі в стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни.
 		    3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни.
 
839. 4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати сорока восьми годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався, то нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).
 		 -611- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 143 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався  нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).
 
    -612- Шевчук О.Б.
 В частині 4 статті 143 проекту слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Відхилено    
    -613- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
840. 5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду.
 		    5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду.
 
841. 6. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з урахуванням вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці.
 		 -614- Бойко Ю.А.
 В частині 6 статті 143 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   6. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з урахуванням вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці.
 
    -615- Шевчук О.Б.
 В частині 6 статті 143 проекту слово "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Відхилено    
    -616- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
842. 7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу, що затверджуються роботодавцем на строк понад один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються.
 		    7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу, що затверджуються роботодавцем на строк понад один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються.
 
843. Графіки виходу на роботу, що затверджуються на один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця.
 		    Графіки виходу на роботу, що затверджуються на один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця.
 
844. Не допускається встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання строків доведення їх до відома працівників, встановлених цією частиною.
 		    Не допускається встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання строків доведення їх до відома працівників, встановлених цією частиною.
 
845. 8. Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком допускається лише при встановленні неповного робочого часу (стаття 133 цього Кодексу). Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини роботодавця час як за час простою (стаття 234 цього Кодексу). Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці за час, що перевищує норму робочого часу за обліковий період, відповідно до статті 232 цього Кодексу.
 		 -617- Бойко Ю.А.
 В частині 8 статті 143 після слів "перевиконання норми робочого часу" додати слова "зумовлене виробничою необхідністю".
 		Відхилено   8. Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком допускається лише у разі встановлення неповного робочого часу (стаття 133 цього Кодексу). Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини роботодавця час як за час простою (стаття 234 цього Кодексу). Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці за час, що перевищує норму робочого часу за обліковий період, відповідно до статті 232 цього Кодексу.
 
    -618- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 8 статті 143 проекту після слів "за підсумованим обліком" додати сполучення "з вини роботодавця".
 		Відхилено    
    -619- Шевчук О.Б.
 У третьому реченні частини 8 статті 143 проекту після слів "робочого часу" додати сполучення "зумовлене виробничою необхідністю"
 		Відхилено    
846. 9. За кожний день, який є для працівника робочим відповідно до графіка виходу на роботу та в який працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником державних чи громадських обов’язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, в дні, що є для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не зменшують норму робочого часу в обліковому періоді.
 		    9. За кожний день, який є для працівника робочим відповідно до графіка виходу на роботу і в який працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником державних чи громадських обов’язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, у дні, що є для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не зменшують норму робочого часу в обліковому періоді.
 
847. Стаття 144. Поділ робочого дня на частини
 		    Стаття 144. Поділ робочого дня на частини
 
848. 1. На роботах з особливими умовами і характером праці, а також у разі виконання робіт, обсяг яких змінюється протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини з умовою, щоб загальна тривалість робочого часу протягом дня не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Поділ робочого дня на частини запроваджується роботодавцем відповідно до колективного договору або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником). Оплата праці при поділі робочого дня на частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 231 цього Кодексу).
 		 -620- Бойко Ю.А.
 В статті 144 слова " Оплата праці при поділі робочого дня на частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 231 цього Кодексу)" - виключити.
 		Відхилено   1. На роботах з особливими умовами і характером праці, а також у разі виконання робіт, обсяг яких змінюється протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути поділений на частини з умовою, щоб загальна тривалість робочого часу протягом дня не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Поділ робочого дня на частини запроваджується роботодавцем відповідно до колективного договору або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Оплата праці при поділі робочого дня на частини здійснюється в підвищеному розмірі (стаття 231 цього Кодексу).
 
    -621- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 1 статті 144 проекту слово "за погодженням" замінити на "після проведення консультацій";
 		Враховано    
    -622- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -623- Шевчук О.Б.
 Останнє речення частини 1 статті 144 проекту - виключити
 		Відхилено    
    -624- Сухий Я.М.
 У статті 144 з частини першої виключити слова "або вільно обраними працівниками представниками (представником)".
 		Враховано    
849. Стаття 145. Гнучкий режим робочого часу
 		    Стаття 145. Гнучкий режим робочого часу
 
850. 1. За погодженням між працівником і роботодавцем може запроваджуватися гнучкий режим робочого часу з визначенням часу, коли працівник зобов’язаний перебувати на своєму робочому місці, часу, коли працівник має право на свій розсуд визначати час початку і закінчення роботи, а також часу використання, в межах цього часу, перерви для відпочинку і харчування. При цьому має дотримуватися встановлена для даного працівника щоденна тривалість робочого часу чи щотижнева норма робочого часу, чи норма робочого часу за певний обліковий період з дотриманням вимог статей 131, 132, 139, частини третьої статті 143, а у відповідних випадках - статті 133 цього Кодексу.
 		 -625- Волинець М.Я.
 Статтю 145 проекту Трудового кодексу України доповнити частиною 2 наступного змісту:
2. Гнучкий режим робочого часу застосовується як виняток. Забороняється примушувати працівників до переведення на гнучкий режиму робочого часу. Введення гнучкого режиму робочого часу повинно відбуватися за попереднім погодженням з профспілкою, до якої входить працівник.
 		Відхилено   1. За погодженням між працівником і роботодавцем може запроваджуватися гнучкий режим робочого часу з визначенням часу, коли працівник зобов’язаний перебувати на своєму робочому місці, часу, коли працівник має право на свій розсуд визначати час початку і закінчення роботи, а також часу використання, в межах цього часу, перерви для відпочинку і харчування. При цьому має дотримуватися встановлена для даного працівника щоденна тривалість робочого часу чи щотижнева норма робочого часу, чи норма робочого часу за певний обліковий період з дотриманням вимог статей 131, 132, 139, частин третьої і четвертої статті 143, а у відповідних випадках - статті 133 цього Кодексу.
 
851. Стаття 146. Особливості режиму роботи при неповному робочому часі
 		    Стаття 146. Особливості режиму роботи при неповному робочому часі
 
852. 1. При неповному робочому часі режим роботи встановлюється за погодженням між роботодавцем та працівником і може передбачати неповний робочий день (зміну), неповний робочий тиждень або поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.
 		    1. При неповному робочому часі режим роботи встановлюється за погодженням між роботодавцем та працівником і може передбачати неповний робочий день (зміну), неповний робочий тиждень або поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.
 
853. Стаття 147. Працівники, які самостійно планують свій робочий час
 		    Стаття 147. Працівники, які самостійно планують свій робочий час
 
854. 1. Керівники юридичної особи самостійних виробничих підрозділів, працівники, які працюють вдома, та інші категорії працівників, визначені колективним договором чи внутрішнім трудовим розпорядком, планують свій робочий час самостійно, якщо інше не визначено у трудовому договорі. Законодавством може передбачатися право працівників самостійно планувати свій робочий час за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк (наукові та науково-педагогічні працівники тощо).
 		 -626- Сухий Я.М.
 У статті 147 слова "самостійних виробничих" замінити словом "відокремлених".
 		Враховано   1. Керівники юридичної особи та відокремлених підрозділів, працівники, які працюють вдома, та інші категорії працівників, визначені колективним договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, планують свій робочий час самостійно, якщо інше не визначено у трудовому договорі. Законодавством може передбачатися право працівників самостійно планувати свій робочий час за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк (наукові та науково-педагогічні працівники та інші).
 
855. Стаття 148. Обов’язок працівників дотримуватися режиму робочого часу
 		    Стаття 148. Обов’язок працівників дотримуватися режиму робочого часу
 
856. 1. Працівники зобов’язані дотримуватися режиму робочого часу, встановленого відповідно до трудового законодавства, колективного та трудового договорів.
 		 -627- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 148 викласти в наступній редакції:
"1. Працівники зобов’язані дотримуватися режиму робочого часу, встановленого відповідно до колективного та (або) трудового договорів".
 		Відхилено   1. Працівники зобов’язані дотримуватися режиму робочого часу, встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до трудового законодавства, колективного та трудового договорів.
 
857. 2. У разі неможливості виходу на роботу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або іншими причинами працівник зобов’язаний з урахуванням наявних можливостей негайно повідомити про це роботодавця після виникнення обставин, що перешкоджають виходу на роботу.
 		    2. У разі неможливості виходу на роботу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших причин працівник зобов’язаний з урахуванням наявних можливостей негайно повідомити роботодавця про виникнення обставин, що перешкоджають виходу на роботу.
 
858. 3. Якщо у зв’язку із залученням до роботи у вихідний день чи з інших причин працівник відповідно до трудового законодавства має право на відпочинок в інший день, ніж визначений для нього як вихідний (право на відгул), день відпочинку встановлюється за погодженням між роботодавцем і працівником.
 		    3. Якщо у зв’язку із залученням до роботи у вихідний день чи з інших причин працівник відповідно до трудового законодавства має право на відпочинок в інший день, ніж визначений для нього як вихідний (право на відгул), день відпочинку встановлюється за погодженням між роботодавцем і працівником.
 
859. §3. Робота понад норму робочого часу
 		    §3. Робота понад норму робочого часу
 
860. Стаття 149. Підстави роботи понад норму робочого часу
 		 -628- Шевчук О.Б.
 У назві статті 149 проекту слово Підстави" замінити на "Види".
 		Відхилено   Стаття 149. Підстави роботи понад норму робочого часу
 
861. 1. Підстави роботи понад норму робочого часу встановлюються виключно цим Кодексом.
 		 -629- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 149 проекту слово "Підстави" замінити на "Види".
 		Відхилено   1. Підстави роботи понад норму робочого часу встановлюються виключно цим Кодексом.
 
    -630- Шевчук О.Б.
 Додати частину 2 статті 149 проекту наступного змісту: "Видами робіт понад норму робочого часу є надурочні роботи та робота в умовах ненормованого робочого часу."
 		Відхилено    
862. Стаття 150. Надурочні роботи
 		    Стаття 150. Надурочні роботи
 
863. 1. Надурочними вважаються роботи, що проводяться понад денну норму робочого часу, встановлену законом, графіком виходу на роботу (змінності), і понад норму робочого часу за обліковий період (за підсумованого обліку робочого часу).
 		    1. Надурочними вважаються роботи, що проводяться понад денну норму робочого часу, встановлену законом, графіком виходу на роботу (змінності), і понад норму робочого часу за обліковий період (за підсумованого обліку робочого часу).
 
864. Стаття 151. Обмеження надурочних робіт
 		    Стаття 151. Обмеження надурочних робіт
 
865. 1. Надурочні роботи, як правило, не допускаються.
 		 -631- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 151 - виключити.
 		Відхилено   1. Надурочні роботи, як правило, не допускаються.
 
866. 2. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов’язковим попереднім повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника) у таких випадках:
 		 -632- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 151 слова "за письмовою згодою" замінити словами "за погодженням", слова "та з обов’язковим попереднім повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або вільно обраних працівниками представників (представника)" - виключити.
 		Відхилено   2. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов’язковим попереднім повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі:
 
    -633- Сухий Я.М.
 У статті 151 з частини другої виключити слова "або вільно обраних працівниками представників ( представника)".
 		Враховано    
867. 1) проведення робіт, необхідних для забезпечення оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
 		    1) проведення робіт, необхідних для забезпечення оборони країни, а також для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
 
868. 2) проведення необхідних громадських робіт для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують функціонування об’єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку;
 		    2) проведення необхідних громадських робіт для усунення випадкових або несподіваних обставин, що порушують функціонування об’єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку;
 
869. 3) необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи може викликати загрозу життю або здоров’ю людей, а також у разі необхідності проведення невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, якщо несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих;
 		    3) необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи викликати загрозу життю або здоров’ю людей, а також у разі необхідності проведення невідкладного ремонту машин, верстатів, споруд або іншого устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих;
 
870. 4) необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
 		    4) необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
 
871. 5) продовження роботи у зв’язку з нез’явленням на роботу працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни працівника.
 		    5) продовження роботи у зв’язку з нез’явленням на роботу працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни працівника.
 
872. 3. Роботодавець зобов’язаний вести облік надурочних робіт і працівників, залучених до їх виконання.
 		    3. Роботодавець зобов’язаний вести облік надурочних робіт і працівників, залучених до їх виконання.
 
873. Стаття 152. Заборона залучення до надурочних робіт
 		    Стаття 152. Заборона залучення до надурочних робіт
 
874. 1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх працівників, працівників, які навчаються в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах без відриву від роботи в дні занять, інших працівників, щодо яких таку заборону встановлено трудовим законодавством.
 		    1. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх працівників, працівників, які навчаються в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах без відриву від роботи,  у дні занять, інших працівників, щодо яких таку заборону встановлено трудовим законодавством.
 
875. 2. Особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди) можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.
 		 -634- Сушкевич В.М.
 Статтю 152 доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. Працівники із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда, члена сім’ї з інвалідністю І групи чи здійснюють відповідно до медичного висновку догляд за хворими членами сім’ї, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою."
 		Відхилено   2. Інваліди можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.
 
876. Стаття 153. Граничні норми застосування надурочних робіт
 		    Стаття 153. Граничні норми застосування надурочних робіт
 
877. 1. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і ста двадцяти годин на рік.
 		    1. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
 
878. 2. Роботодавець зобов’язаний вести облік надурочних робіт, які виконуються кожним працівником.
 		    2. Роботодавець зобов’язаний вести облік надурочних робіт, які виконуються кожним працівником.
 
879. Стаття 154. Робота на умовах ненормованого робочого часу
 		    Стаття 154. Робота на умовах ненормованого робочого часу
 
880. 1. Робота на умовах ненормованого робочого часу передбачає, що працівник епізодично за вказівкою роботодавця або без такої зобов’язаний працювати понад норму робочого часу.
 		    1. Робота на умовах ненормованого робочого часу передбачає, що працівник епізодично за вказівкою роботодавця або без такої зобов’язаний працювати понад норму робочого часу.
 
881. 2. У разі, якщо працівник з ненормованим робочим днем залучається роботодавцем до роботи понад норму робочого часу систематично, така робота вважається надурочною і може проводитися з додержанням норм статті 152 цього Кодексу.
 		 -635- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 154 - виключити.
 		Відхилено   2. У разі якщо працівник з ненормованим робочим днем залучається роботодавцем до роботи понад норму робочого часу систематично, така робота вважається надурочною і може проводитися з додержанням норм статті 152 цього Кодексу.
 
882. 3. Списки працівників, які працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з урахуванням галузевої угоди. За роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці.
 		 -636- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 154 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу", слова "з урахуванням галузевої угоди" - виключити, слово "погодженим" замінити словами "після консультацій".
 		Відхилено   3. Списки працівників, які працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням галузевої угоди. За роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці.
 
    -637- Папієв М.М.
 Частиною третьою статті 154 проекту пропонується, зокрема, встановити, що за роботу на умовах ненормованого робочого часу працівникам надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці.
Проте з запропонованої пропозиції незрозумілий порядок надання такої відпустки та розмір оплати праці працівникам, що працюють з ненормованим робочим днем.
 		Відхилено    
    -638- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 3 статті 154 проекту слово "погодженим" замінити на "виданого після проведення консультацій";
 		Враховано    
    -639- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу";
 		Відхилено    
    -640- Шевчук О.Б.
 слова "з урахуванням галузевої угоди" - виключити.
 		Відхилено    
    -641- Шевчук О.Б.
 У другому реченні слова "чи/і" замінити на "або"
 		Відхилено    
883. Глава 2. Час відпочинку
 		    Глава 2. Час відпочинку
 
884. Стаття 155. Види часу відпочинку
 		 -642- Сухий Я.М.
 У статті 155 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Видами відпочинку є:
1) перерви упродовж робочого дня (зміни);
2) щоденний ( міжзмінний) відпочинок;
3) вихідні дні ( щотижневий безперервний відпочинок);
4) дні державних та релігійних свят, робота в які не проводиться;
5) відпустки".
 		Враховано   Стаття 155. Види часу відпочинку
1. Видами часу відпочинку є:
1) перерви упродовж робочого дня (зміни);
2) щоденний (міжзмінний) відпочинок;
3) вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок);
4) дні державних та релігійних свят, робота в які не проводиться;
5) відпустки.
 
885. 1. Час відпочинку включає:
 		       
886. 1) перерву для відпочинку і харчування;
 		       
887. 2) щоденний (міжзмінний) відпочинок;
 		       
888. 3) вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок);
 		       
889. 4) дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться;
 		       
890. 5) відпустки.
 		       
891. Стаття 156. Перерва для відпочинку і харчування
 		 -643- Сухий Я.М.
 У статті 156:
- назву статті викласти у такій редакції:
"Стаття 156. Перерви упродовж робочого дня ( зміни)";
 		Враховано   Стаття 156. Перерви упродовж робочого дня (зміни)
 
892. 1. Упродовж робочого дня (зміни) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше тридцяти хвилин, яка не включається до тривалості робочого часу.
 		 -644- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 156 проекту слово "тридцяти" замінити на слово "двадцяти".
 		Відхилено   1. Упродовж робочого дня (зміни) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше тридцяти хвилин, яка не включається до тривалості робочого часу.
 
893. 2. Час надання перерви для відпочинку і харчування, її конкретна тривалість встановлюється колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Час надання перерви для відпочинку і харчування може передбачатися трудовим договором.
 		 -645- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 156 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   2. Час надання перерви для відпочинку і харчування, її конкретна тривалість встановлюються колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Час надання перерви для відпочинку і харчування може передбачатися трудовим договором.
 
    -646- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 156 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено    
894. 3. Працівник використовує час перерви для відпочинку та харчування на власний розсуд.
 		    3. Працівник використовує час перерви для відпочинку і харчування на власний розсуд.
 
895. 4. На роботах, де через умови виробництва (роботи) надання перерви для відпочинку і харчування є неможливим, роботодавець повинен забезпечити працівникові можливість відпочинку і харчування протягом робочого часу. Перелік таких робіт, а також місце для відпочинку і харчування встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
 		 -647- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 156 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   4. На роботах, де через умови виробництва (праці) надання перерви для відпочинку і харчування є неможливим, роботодавець повинен забезпечити працівникові можливість відпочинку і харчування протягом робочого часу. Перелік таких робіт, а також місце для відпочинку і харчування встановлюються колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
5. На певних видах робіт працівникам упродовж робочого часу надаються перерви, обумовлені специфікою роботи, організації виробництва і праці. Види цих робіт, тривалість перерв та порядок їх використання встановлюються трудовим законодавством та/або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівникам, які в холодну пору року працюють на відкритому повітрі або у приміщеннях, що не обігріваються, вантажникам на вантажно-розвантажувальних роботах та іншим працівникам на умовах і в порядку, передбачених колективним договором, надаються спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку, які включаються до складу робочого часу.
6. Працівники мають право на короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення, які включаються до складу робочого часу.
 
    -648- Сухий Я.М.
 - доповнити статтю новими частинами п’ятою та шостою такого змісту:
"5. На певних видах робіт працівникам упродовж робочого часу надаються технологічні перерви, обумовлені специфікою роботи, організації виробництва і праці. Види цих робіт, тривалість перерв та порядок їх використання встановлюються трудовим законодавством та/або правилами внутрішнього розпорядку.
Працівникам, які в холодну пору року працюють на відкритому повітрі або в приміщеннях, що не обігріваються, вантажникам на вантажно-розвантажувальних роботах та іншим працівникам на умовах і в порядку, передбаченому колективним договором, надаються спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку, які включаються до складу робочого часу.
6. Працівники мають право на короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення, які включаються в робочий час".
 		Враховано    
896. Стаття 157. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку
 		    Стаття 157. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку
 
897. 1. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку повинна бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (у час роботи включається час перерви для відпочинку і харчування). Це правило не поширюється на випадки застосування підсумованого обліку робочого часу.
 		 -649- Стоян О.М.
 У статті 157 частину першу викласти у такій редакції:
"Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку не може бути меншою 12 годин.
При переході з однієї зміни в іншу тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою подвійної тривалості робочого часу у попередній зміні з урахуванням часу перерви для відпочинку і харчування. Це правило не поширюється на випадки застосування підсумованого обліку робочого часу".
 		Враховано   1. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку не може бути меншою 12 годин.
У разі переходу з однієї зміни в іншу тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою подвійної тривалості робочого часу у попередній зміні з урахуванням часу перерви для відпочинку і харчування. Це правило не поширюється на випадки застосування підсумованого обліку робочого часу.
 
898. Стаття 158. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку
 		    Стаття 158. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку
 
899. 1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години, за винятком випадків застосування підсумованого обліку робочого часу та випадків, передбачених частиною другою статті 160 цього Кодексу.
 		 -650- Бойко Ю.А.
 Статтю 158 викласти в наступній редакції:
"1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години при 5-ти денному робочому тижні, та тридцять шість годин при 6-ти денному робочому тижні, за винятком випадків застосування підсумованого обліку робочого часу та випадків, передбачених частиною другою статті 160 цього Кодексу".
 		Відхилено   1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години, крім випадків застосування підсумованого обліку робочого часу та випадків, передбачених частиною другою статті 160 цього Кодексу.
 
    -651- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 158 проекту після слів "сорок дві години" додати сполучення "при п’ятиденному робочому тижні і тридцять шість годин при шестиденному робочому тижні,"
 		Відхилено    
900. Стаття 159. Вихідні дні
 		    Стаття 159. Вихідні дні
 
901. 1. Усі працівники мають право на щотижневий безперервний відпочинок, який передбачає надання вихідних днів. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Право працівників на щотижневий безперервний відпочинок забезпечується також при підсумованому обліку робочого часу, крім випадків, якщо це неможливо з урахуванням характеру роботи та особливостей організації праці (вахтовий метод тощо).
 		    1. Усі працівники мають право на щотижневий безперервний відпочинок, який передбачає надання вихідних днів. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Право працівників на щотижневий безперервний відпочинок забезпечується також при підсумованому обліку робочого часу, крім випадків, якщо це неможливо з урахуванням характеру роботи та особливостей організації праці (вахтовий метод тощо).
 
902. 2. Загальним вихідним днем є неділя. З метою створення сприятливих умов для відпочинку працівників день відпочинку може бути перенесено із загального вихідного дня на інший день, що передує дню державного або релігійного свята, робота в який не проводиться, або на наступний після нього день. Рішення з цього питання приймається Кабінетом Міністрів України і оприлюднюється не пізніше ніж за два тижні до настання дня відповідного державного або релігійного свята.
 		    2. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і, як правило, повинен надаватися поряд із загальним вихідним днем.
 
903. 3. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), і, як правило, повинен надаватися поряд із загальним вихідним днем.
 		 -652- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 159 слова "за погодженням" замінити словами "після проведення консультацій".
 		Відхилено      
    -653- Стоян О.М.
 У статті 159:
- у частинах третій та четвертій виключити слова "або вільно обраних працівниками представників (представника)";
 		Враховано    
904. 4. В юридичних особах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з виробничо-технічними та організаційними умовами, а також при роботі з підсумованим обліком робочого часу вихідні дні надаються кожній групі працівників почергово в різні дні тижня згідно з колективним чи трудовим договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником).
 		 -654- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 159 слово "погодженим" замінити словами "після консультації".
 		Відхилено   3. В юридичних особах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з виробничо-технічними та організаційними умовами, а також при роботі з підсумованим обліком робочого часу вихідні дні надаються кожній групі працівників почергово в різні дні тижня згідно з колективним чи трудовим договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником).
 
905. 5. Допускається залучення до роботи в загальний вихідний день професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тощо за умови надання працівникові можливості реалізувати право на щотижневий безперервний відпочинок в інші дні тижня відповідно до графіка виходу на роботу.
 		    4. Допускається залучення до роботи в загальний вихідний день професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів тощо за умови надання працівникові можливості реалізувати право на щотижневий безперервний відпочинок в інші дні тижня відповідно до графіка виходу на роботу.
 
906. 6. У разі якщо загальний вихідний день збігається з днем державного і релігійного свята, робота в який не проводиться, вихідний день переноситься на наступний після державного або релігійного свята робочий день. Таке перенесення зменшує тривалість робочого часу у відповідному періоді, що повинно враховуватися незалежно від режиму робочого часу і способу його обліку.
 		    5. У разі якщо загальний вихідний день збігається з днем державного і релігійного свята, робота в який не проводиться, вихідний день переноситься на наступний після державного або релігійного свята робочий день. Таке перенесення зменшує тривалість робочого часу у відповідному періоді, що повинно враховуватися незалежно від режиму робочого часу і способу його обліку.
 
907. 7. Виконання працівником роботи в загальний вихідний день відповідно до цієї статті та графіка виходу на роботу (графіка змінності) не є перевищенням (порушенням) норми робочого часу і не є підставою для отримання права на додаткову заробітну плату.
 		 -655- Хара В.Г.
 Статтю 159:
- частину другу і третю об’єднати та викласти в такій редакції:
"2. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і, як правило, повинен надаватися поряд із загальним вихідним днем.";
- доповнити новою частиною такого змісту:
"8. З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 161), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).".
 		Враховано   6. Виконання працівником роботи в загальний вихідний день відповідно до цієї статті та графіка виходу на роботу (графіка змінності) не є перевищенням (порушенням) норми робочого часу і не є підставою для отримання права на оплату праці в подвійному розмірі.
7. З метою створення сприятливих умов для використання днів державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
908. Стаття 160. Заборона залучення працівників до роботи у вихідні дні
 		    Стаття 160. Заборона залучення працівників до роботи у вихідні дні
 
909. 1. Забороняється залучати працівників до роботи в дні, які є для них вихідними.
 		    1. Забороняється залучати працівників до роботи у дні, які є для них вихідними.
 
910. 2. Як виняток із частини першої цієї статті залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких випадках:
 		    2. Залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається, як виняток, в таких випадках:
 
911. 1) для відвернення виробничої аварії, катастрофи або усунення їх наслідків та наслідків стихійного лиха;
 		    1) для відвернення виробничої аварії, катастрофи або усунення їх наслідків та наслідків стихійного лиха;
 
912. 2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування майна;
 		    2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування майна;
 
913. 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота юридичної особи в цілому чи її окремих підрозділів.
 		    3) для виконання невідкладних, наперед непередбачуваних робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота юридичної особи в цілому чи її окремих підрозділів.
 
914. 3. В інших випадках залучення працівників до роботи в дні, які є для них вихідними, допускається лише за наявності письмової згоди працівника.
 		    3. В інших випадках залучення працівників до роботи у дні, які є для них вихідними, допускається лише за наявності письмової згоди працівника.
 
915. 4. До роботи у вихідні дні можуть залучатися державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування незалежно від їх згоди за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють.
 		 -656- Павленко Е.І.
 Частину 4 статті 160 виключити як таку, що порушує права людини на відпочинок.
 		Враховано      
916. 5. Залучення працівників до роботи в дні, які є для них вихідними, проводиться за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи у вихідний день. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день, який є для них вихідним, передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) не пізніше наступного робочого дня після його підписання.
 		 -657- Бойко Ю.А.
 В частині 5 статті 160 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   4. Залучення працівників до роботи у дні, які є для них вихідними, проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи у вихідний день. Копія наказу (розпорядження) про залучення працівників до роботи в день, який є для них вихідним, передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) не пізніше наступного робочого дня після його підписання.
 
    -658- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 160 проекту після слів " (профспілковому представнику)" додати наступне сполучення: "або вільно обраному представнику (представникам) трудового колективу".
 		Відхилено    
917. 6. Якщо у зв’язку із залученням працівника до роботи у вихідний день працівник не вимагає надання іншого дня відпочинку, ця робота оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу (понад заробітну плату за відпрацьовану норму робочого часу). Інший день відпочинку на вимогу працівника надається з урахуванням його побажання в межах календарного року або може бути приєднаний до відпустки. Виплата заробітної плати за роботу у вихідний день проводиться при виплаті заробітної плати за місяць, у якому проводилася робота у вихідний день.
 		    5. Якщо у зв’язку із залученням працівника до роботи у вихідний день працівник не вимагає надання іншого дня відпочинку, ця робота оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу (понад заробітну плату за відпрацьовану норму робочого часу). Інший день відпочинку на вимогу працівника надається з урахуванням його побажання в межах календарного року або може бути приєднаний до відпустки. Виплата заробітної плати за роботу у вихідний день проводиться при виплаті заробітної плати за місяць, у якому проводилася робота у вихідний день.
 
918. Стаття 161. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться
 		    Стаття 161. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться
 
919. 1. Днями державних свят, робота в які не проводиться, є:
 		    1. Днями державних свят, робота в які не проводиться, є:
 
920. 1) 1 січня - Новий рік;
 		    1) 1 січня - Новий рік;
 
921. 2) 8 березня - Міжнародний жіночий день;
 		    2) 8 березня - Міжнародний жіночий день;
 
922. 3) 1 і 2 травня - Міжнародний день солідарності трудящих;
 		    3) 1 і 2 травня - Міжнародний день солідарності трудящих;
 
923. 4) 9 травня - День Перемоги;
 		    4) 9 травня - День Перемоги;
 
924. 5) 28 червня - День Конституції України;
 		    5) 28 червня - День Конституції України;
 
925. 6) 24 серпня - День Незалежності України.
 		    6) 24 серпня - День Незалежності України.
 
926. 2. Днями релігійних свят, робота в які не проводиться, є:
 		    2. Днями релігійних свят, робота в які не проводиться, є:
 
927. 1) 7 січня - Різдво Христове;
 		    1) 7 січня - Різдво Христове;
 
928. 2) один день (неділя) - Пасха (Великдень);
 		    2) один день (неділя) - Пасха (Великдень);
 
929. 3) один день (неділя) - Трійця.
 		    3) один день (неділя) - Трійця.
 
930. 3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням цих днів за погодженням між працівником та роботодавцем (у вихідні дні або шляхом продовження роботи після закінчення робочого дня (зміни) протягом не більш як чотирьох годин на день).
 		 -659- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 161 викласти у наступній редакції:
"3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням цих днів у вихідні дні визначені роботодавцем".
 		Відхилено   3. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавець надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням цих днів за погодженням між працівником та роботодавцем (у вихідні дні або шляхом продовження роботи після закінчення робочого дня (зміни) протягом не більш як чотирьох годин на день).
 
    -660- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 161 проекту сполучення "за погодженням між працівником та роботодавцем (у вихідні дні або шляхом продовження роботи після закінчення робочого дня (зміни) протягом не більш як чотирьох годин на день)." замінити на "у вихідні дні, визначені роботодавцем".
 		Відхилено    
931. Стаття 162. Випадки залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят
 		    Стаття 162. Випадки залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят
 
932. 1. Робота в дні державних і релігійних свят (частини перша і друга статті 161 цього Кодексу) забороняється.
 		    1. Робота в дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу) забороняється.
 
933. 2. У дні державних і релігійних свят допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервне виробництво, роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи тощо). На таких роботах працівники зобов’язані виконувати трудові обов’язки відповідно до графіка виходу на роботу (графіка змінності) без додаткового розпорядження роботодавця.
 		    2. У дні державних і релігійних свят допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервне виробництво, роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи тощо). На таких роботах працівники зобов’язані виконувати трудові обов’язки відповідно до графіка виходу на роботу (графіка змінності) без додаткового наказу (розпорядження) роботодавця.
 
934. 3. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят допускається також у випадках, встановлених частиною другою статті 160 цього Кодексу, за їх згодою.
 		    3. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, за їх згодою, допускається також у випадках, встановлених частиною другою статті 160 цього Кодексу.
 
935. 4. До роботи в дні державних і релігійних свят можуть залучатися державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування незалежно від їх згоди за наказом керівника державного органу, органу місцевого самоврядування, в якому вони працюють.
 		 -661- Стоян О.М.
 У статті 162:
- частину четверту виключити;
- у частині п’ятій виключити слова "хоча відповідно до встановленого режиму роботи (графіка виходу на роботу) ці дні і не були встановлені для відповідних працівників як робочі";
- у частині шостій виключити слова "або вільно обраних працівниками представникам ( представнику)".
 		Враховано      
936. 5. Допускається залучення до роботи в дні державних і релігійних свят професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів, хоча відповідно до встановленого режиму роботи (графіка виходу на роботу) ці дні і не були встановлені для відповідних працівників як робочі.
 		    4. Допускається залучення до роботи в дні державних і релігійних свят професійних творчих працівників організацій кінематографії, теле- і відеознімальних колективів, театрів, театральних і концертних організацій, цирків, засобів масової інформації, професійних спортсменів.
 
937. 6. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят у порядку, встановленому частинами третьою - п’ятою цієї статті, здійснюється за письмовим наказом роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи в день державного або релігійного свята. Копія наказу про залучення працівників до роботи в день державного або релігійного свята не пізніше наступного дня після його підписання передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) або вільно обраним працівниками представникам (представнику).
 		    5. Залучення працівників до роботи в дні державних і релігійних свят у порядку, встановленому частинами третьою - четвертою цієї статті, здійснюється за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким відповідні працівники ознайомлюються до початку роботи в день державного або релігійного свята. Копія наказу (розпорядження) про залучення працівників до роботи в день державного або релігійного свята не пізніше наступного дня після його підписання передається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику).
 
938. 7. Робота в дні державних або релігійних свят (з 0 години до 24 години) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу. У випадках, передбачених частинами третьою - п’ятою цієї статті, коли залучення до роботи в день державного або релігійного свята призводить до перевищення норми робочого часу, на вимогу працівника йому надається інший день відпочинку, що не зачіпає права працівника на оплату праці в такий день відповідно до статті 233 цього Кодексу.
 		    6. Робота в дні державних або релігійних свят (з 0 годин до 24 години) оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу. У випадках, передбачених частинами третьою - четвертою цієї статті, коли залучення до роботи в день державного або релігійного свята призводить до перевищення норми робочого часу, на вимогу працівника йому надається інший день відпочинку, що не позбавляє права працівника на оплату праці в такий день відповідно до статті 233 цього Кодексу.
 
939. Глава 3. Відпустки
 		    Глава 3. Відпустки
 
940. §1. Загальні положення про відпустку
 		    §1. Загальні положення про відпустку
 
941. Стаття 163. Право працівників на відпустку
 		    Стаття 163. Право працівників на відпустку
 
942. 1. Кожен працівник має право на відпустку.
 		    1. Кожен працівник має право на відпустку.
 
943. Стаття 164. Гарантії права на відпустку
 		    Стаття 164. Гарантії права на відпустку
 
944. 1. Право на відпустку забезпечується:
 		    1. Право на відпустку забезпечується:
 
945. 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади) та умов праці;
 		    1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) та умов праці;
 
946. 2) здійсненням гарантійної виплати на період відпустки в розмірі середньої заробітної плати, а також виплатою працівникові у випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором, матеріальної допомоги для оздоровлення;
 		    2) здійсненням гарантійної виплати на період відпустки в розмірі середньої заробітної плати, а також виплатою працівникові у випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором, матеріальної допомоги для оздоровлення;
 
947. 3) забороною заміни відпустки гарантійною виплатою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 		    3) забороною заміни відпустки гарантійною виплатою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
948. 2. Трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором можуть бути передбачені інші гарантії права на відпустку.
 		    2. Законодавством, колективним чи трудовим договором можуть бути передбачені інші гарантії права на відпустку.
 
949. Стаття 165. Право працівника на використання відпустки на власний розсуд
 		    Стаття 165. Право працівника на використання відпустки на власний розсуд
 
950. 1. Працівник вправі використовувати час наданої йому відпустки на власний розсуд.
 		    1. Працівник вправі використовувати час наданої йому відпустки на власний розсуд.
 
951. 2. Час відпусток, що мають цільове призначення (пункти 2, 4 частини першої статті 166 цього Кодексу), повинен використовуватися відповідно до такого призначення.
 		    2. Час відпусток, що мають цільове призначення (пункти 2, 4 частини першої статті 166 цього Кодексу), повинен використовуватися відповідно до такого призначення.
 
952. Стаття 166. Види відпусток
 		    Стаття 166. Види відпусток
 
953. 1. Установлюються такі види відпусток:
 		    1. Установлюються такі види відпусток:
 
954. 1) щорічні трудові відпустки:
 		    1) щорічні трудові відпустки:
 
955. основна трудова відпустка мінімальної тривалості (стаття 171 цього Кодексу);
 		    основна трудова відпустка мінімальної тривалості (стаття 171 цього Кодексу);
 
956. основна трудова відпустка продовженої тривалості (стаття 172 цього Кодексу);
 		    основна трудова відпустка подовженої тривалості (стаття 172 цього Кодексу);
 
957. додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 174 цього Кодексу);
 		    додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 174 цього Кодексу);
 
958. додаткова трудова відпустка за особливий характер праці (стаття 175 цього Кодексу);
 		    додаткова трудова відпустка за особливий характер праці (стаття 175 цього Кодексу);
 
959. додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу (стаття 176 цього Кодексу);
 		    додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу (стаття 176 цього Кодексу);
 
960. додаткова трудова відпустка за стаж роботи (стаття 177 цього Кодексу);
 		 -662- Шевчук О.Б.
 Абзац 7 пункту 1 частини 1 статті 166 проекту – виключити.
 		Відхилено   додаткова трудова відпустка за стаж роботи (стаття 177 цього Кодексу);
 
961. інші додаткові трудові відпустки, передбачені законом;
 		    інші додаткові трудові відпустки, передбачені законом;
 
962. 2) творча відпустка (стаття 189 цього Кодексу);
 		    2) творча відпустка (стаття 188 цього Кодексу);
 
963. 3) заохочувальні відпустки (стаття 190 цього Кодексу);
 		 -663- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 166 проекту – виключити (не передбачено законодавством). Пункт 4 частини 1 попередньої редакції статті вважати відповідно пунктом 3
 		Відхилено   3) заохочувальні відпустки (стаття 189 цього Кодексу);
 
964. 4) відпустки в зв’язку з навчанням у:
 		    4) відпустки в зв’язку з навчанням у:
 
965. загальноосвітніх навчальних закладах (стаття 191 цього Кодексу);
 		    загальноосвітніх навчальних закладах (стаття 190 цього Кодексу);
 
966. професійно-технічних навчальних закладах (стаття 192 цього Кодексу);
 		    професійно-технічних навчальних закладах (стаття 191 цього Кодексу);
 
967. вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі (стаття 193 цього Кодексу);
 		    вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі (стаття 192 цього Кодексу);
 
968. 5) соціальні відпустки:
 		    5) соціальні відпустки:
 
969. у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 194 цього Кодексу);
 		    у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 193 цього Кодексу);
 
970. для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 196 цього Кодексу);
 		    для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 195 цього Кодексу);
 
971. працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу);
 		 -664- Сушкевич В.М.
 В абзаці четвертому пункту 5 частини першої статті 166 після слова „дітей" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   у зв’язку з усиновленням дитини (стаття 197 цього Кодексу);
працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу);
 
972. інші соціальні відпустки (особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою тощо);
 		    інші соціальні відпустки (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою тощо);
 
973. 6) відпустки без збереження заробітної плати, які надаються:
 		    6) відпустки без збереження заробітної плати, які надаються:
 
974. в силу суб’єктивного права працівника (стаття 199 цього Кодексу);
 		    в силу суб’єктивного права працівника (стаття 199 цього Кодексу);
 
975. за згодою сторін (стаття 200 цього Кодексу).
 		 -665- Павленко Е.І.
 У пункті 6 частини 1 статті 166 заключну частину викласти в редакції "за згодою сторін (пункт 17 статті 199 цього Кодексу)".
 		Відхилено   за згодою сторін (стаття 200 цього Кодексу).
 
    -666- Писаренко В.В.
 Доповнити ч. 1 ст. 166 новим пунктом 7 такого змісту:
"7) відпустка при народженні дитини (стаття 201 цього Кодексу)".
 		Відхилено    
976. Стаття 167. Право на встановлення інших відпусток
 		    Стаття 167. Право на встановлення інших відпусток
 
977. 1. Законами, а також колективними договорами можуть встановлюватися інші відпустки, крім передбачених у статті 166 цього Кодексу.
 		 -667- Бойко Ю.А.
 Статтю 167 викласти в наступній редакції:
"Роботодавцем може встановлюватися інші відпустки, крім передбачених у статті 166 цього Кодексу".
 		Відхилено   1. Законами, а також колективними договорами можуть встановлюватися інші відпустки, крім передбачених у статті 166 цього Кодексу.
 
978. Стаття 168. Визначення тривалості відпусток
 		    Стаття 168. Визначення тривалості відпусток
 
979. 1. Тривалість відпусток визначається цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, колективними або трудовими договорами і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
 		 -668- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 168 після слів "трудовими договорами" додати слова "або нормативним актом роботодавця".
 		Відхилено   1. Тривалість відпусток визначається цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, колективними або трудовими договорами і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
 
980. 2. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), при визначенні тривалості щорічної трудової відпустки, соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу), і заохочувальної відпустки (статті 190 цього Кодексу) не враховуються.
 		 -669- Сушкевич В.М.
 У частині другій статті 168 після слова „дітей" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   2. Дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), при визначенні тривалості щорічної трудової відпустки, соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (стаття 198 цього Кодексу), і заохочувальної відпустки (стаття 189 цього Кодексу) не враховуються.
 
    -670- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 168 проекту сполучення "і заохочувальної відпустки (статті 190 цього Кодексу" - виключити.
 		Відхилено    
981. 3. Працівникам, з якими укладено трудовий договір на визначений строк, тривалість щорічних трудових відпусток визначається відповідно до відпрацьованого ними часу.
 		    3. Працівникам, з якими укладено трудовий договір на визначений строк, тривалість щорічних трудових відпусток визначається відповідно до відпрацьованого ними часу.
 
982. 4. До щорічних трудових відпусток не включаються дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, які збігаються з періодом відпустки, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. За заявою працівника до щорічних трудових відпусток не зараховуються дні тимчасової непрацездатності працівника з інших причин, визначених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 		 -671- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 168 проекту сполучення "з інших причин, визначених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування." - виключити.
 		Враховано   4. До щорічних трудових відпусток не включаються дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, які збігаються з періодом відпустки, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
 
    -672- Стоян О.М.
 У статті 168 у частині четвертій виключити друге речення.
 		Враховано    
983. Стаття 169. Наказ роботодавця про надання відпустки
 		 -673- Волинець М.Я.
 Статтю 169 проекту Трудового кодексу України доповнити реченням "В наказі роботодавець зобов’язаний вказати дату початку і закінчення відпустки" виклавши в редакції:
Стаття 169. Наказ роботодавця про надання відпустки
1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов’язаний видати наказ, підставою для якого є письмова заява працівника. В наказі роботодавець зобов’язаний вказати дату початку і закінчення відпустки.
У разі якщо наказ не виданий, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки.
 		Враховано   Стаття 169. Наказ (розпорядження) роботодавця про надання відпустки
 
    -674- Шевчук О.Б.
 У назві статті 169 проекту після слова "наказ" додати слова "або розпорядження".
 		Відхилено    
984. 1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов’язаний видати наказ, підставою для якого є письмова заява працівника.
 		 -675- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 169 проекту після слова "наказ" додати сполучення ",а керівник структурного - підрозділу – розпорядження".
 		Відхилено   1. Про надання працівникові відпустки роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження), підставою для якого є письмова заява працівника. У наказі (розпорядженні) роботодавець зобов’язаний вказати дату початку і закінчення відпустки.
 
985. У разі якщо наказ не виданий, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки.
 		 -676- Шевчук О.Б.
 Абзац 2 частини 1 статті 169 проекту викласти у наступній редакції: "Роботодавець має право правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлювати для робітників інший порядок оформлення відпустки."
 		Відхилено   У разі якщо наказ (розпорядження) про надання відпустки не виданий, працівник не має права на власний розсуд визначати день початку відпустки.
 
986. Стаття 170. Облік відпусток
 		    Стаття 170. Облік відпусток
 
987. 1. Роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку вести облік відпусток, які надаються працівникам.
 		    1. Роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку вести облік відпусток, які надаються працівникам.
 
988. 2. Роботодавець зобов’язаний щороку, а також у будь-який час на прохання працівника ознайомлювати його з даними обліку відпусток, які його стосуються.
 		    2. Роботодавець зобов’язаний щороку, а також у будь-який час на прохання працівника ознайомлювати його з даними обліку відпусток, які його стосуються.
 
989. §2. Щорічна основна трудова відпустка
 		    §2. Щорічна основна трудова відпустка
 
990. Стаття 171. Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості
 		    Стаття 171. Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості
 
991. 1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється тривалістю не менш як 24 календарних дні за кожний робочий рік.
 		    1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється тривалістю не менш як 24 календарні дні за кожний робочий рік.
 
992. 2. Робочий рік відлічується від дати виникнення трудових відносин (стаття 38 цього Кодексу).
 		    2. Робочий рік відлічується від дати виникнення трудових відносин (стаття 38 цього Кодексу).
 
993. Стаття 172. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості
 		    Стаття 172. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості
 
994. 1. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості надається:
 		    1. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості надається:
 
995. 1) працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських структурних підрозділів інших підприємств, а також лісництв за списком робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України, тривалістю 28 календарних днів;
 		    1) працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських структурних підрозділів інших підприємств, а також лісництв за списком робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України,  тривалістю 28 календарних днів;
 
996. 2) воєнізованому складу воєнізованої гірничо-рятувальної служби тривалістю 30 календарних днів;
 		    2) воєнізованому складу воєнізованої гірничо-рятувальної служби  тривалістю 30 календарних днів;
 
997. 3) вільнонайманому складу воєнізованої гірничо-рятувальної служби тривалістю 28 календарних днів;
 		 -677- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 172 проекту – виключити (не передбачено чинним законодавством). Відповідно пункти 4 – 8 попередньої редакції статті вважаються пунктами 3 – 7
 		Враховано      
998. 4) промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин тривалістю 28 календарних днів;
 		 -678- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 172 попередньої редакції (пункт 3 запропонованої редакції) сполучення "28 календарних днів" замінити на "24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів" (передбачено ст. 6 Закону України "Про відпустки")."
 		Враховано у ст. 177     
999. 5) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів, тривалістю 26 календарних днів, а глибиною 150 метрів і більше - 28 календарних днів;
 		    3) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів,  тривалістю 26 календарних днів, а глибиною 150 метрів і більше - 28 календарних днів;
 
1000. 6) керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам тривалістю до 56 календарних днів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 		    4) керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам  тривалістю до 56 календарних днів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
1001. 7) особам з обмеженими можливостями: інвалідам Іі ІІ груп тривалістю 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи - 26 календарних днів;
 		    5) інвалідам Іі ІІ групи  тривалістю 30 календарних днів, інвалідам ІІІ групи - 26 календарних днів;
 
1002. 8) особам віком до вісімнадцяти років тривалістю 31 календарний день.
 		    6) особам віком до вісімнадцяти років  тривалістю 31 календарний день.
 
1003. 2. Законом може бути встановлена подовжена тривалість щорічної основної трудової відпустки для інших категорій працівників (суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які працюють на територіях радіоактивного забруднення тощо).
 		    2. Законом може бути встановлена подовжена тривалість щорічної основної трудової відпустки для інших категорій працівників (суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які працюють на території, що зазнала радіоактивного забруднення, та інших).
 
1004. Стаття 173. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку
 		    Стаття 173. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку
 
1005. 1. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 171, 172 цього Кодексу), зараховується:
 		    1. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 171, 172 цього Кодексу), зараховується:
 
1006. 1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
 		    1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
 
1007. 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) чи здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом;
 		 -679- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 1 статті 173 проекту слова "чи здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом" - виключити.
 		Відхилено   2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) чи здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом;
 
1008. 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, за винятком часу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
 		    3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
 
1009. 4) час навчання з відривом від роботи тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, якщо безпосередньо після закінчення навчання працівник був прийнятий на роботу, в тому числі за направленням;
 		 -680- Бойко Ю.А.
 В пункті 4 частини 1 статті 173 доповнити словами "та навчався за тим же фахом, що був прийнятий на роботу".
 		Відхилено   4) час навчання з відривом від роботи тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, якщо безпосередньо після закінчення навчання працівник був прийнятий на роботу, в тому числі за направленням;
 
    -681- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 173 проекту слово "ніж" - виключити.
 		Відхилено    
1010. 5) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку зі скороченням (стаття 98 цього Кодексу), якщо навчання безпосередньо передувало виникненню трудових відносин, у межах яких у працівника виникло право на відпустку;
 		    5) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із скороченням (стаття 98 цього Кодексу), якщо навчання безпосередньо передувало виникненню трудових відносин, у межах яких у працівника виникло право на відпустку;
 
1011. 6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному статтею 199 цього Кодексу, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
 		 -682- Бойко Ю.А.
 Пункт 6 частини 1 статті 173 викласти в наступній редакції:
"6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному статтею 199 цього Кодексу, за винятком пунктів 2,5,6,7,8,9,11,12,13,14,15,16 статті 199.
 		Відхилено   6) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному статтею 199 цього Кодексу, крім відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
 
1012. 7) інші періоди роботи, передбачені трудовим законодавством.
 		    7) інші періоди роботи, передбачені трудовим законодавством.
 
1013. §3. Щорічні додаткові трудові відпустки
 		    §3. Щорічні додаткові трудові відпустки
 
1014. Стаття 174. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість
 		    Стаття 174. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість
 
1015. 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на роботах в яких дає право працівникам на щорічну додаткову відпустку, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на роботах в яких дає право працівникам на щорічну додаткову відпустку, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
1016. 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
 		    2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
 
1017. Стаття 175. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці та її тривалість
 		    Стаття 175. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці та її тривалість
 
1018. 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    1. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та в умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
1019. 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
 		    2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
 
1020. Стаття 176. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу та її тривалість
 		    Стаття 176. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу та її тривалість
 
1021. 1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу надається працівникам тривалістю до 7 календарних днів. Список посад, робіт та професій, що дають право на відпустку за роботу на умовах ненормованого робочого часу, визначається колективним чи трудовим договором.
 		    1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу надається працівникам тривалістю до 7 календарних днів. Список посад, робіт та професій, що дають право на відпустку за роботу на умовах ненормованого робочого часу, визначається колективним чи трудовим договором.
 
1022. 2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором.
 		    2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором.
 
1023. Стаття 177. Щорічна додаткова трудова відпустка за стаж роботи
 		 -683- Шевчук О.Б.
 Статтю 177 проекту – виключити
 		Відхилено   Стаття 177. Щорічна додаткова трудова відпустка за стаж роботи
 
1024. 1. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи надається:
 		    1. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи надається:
 
1025. 1) промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин тривалістю 2 календарні дні за кожних два відпрацьованих роки, але не більше 4 календарних днів;
 		    1) промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин  тривалістю 2 календарні дні за кожних два відпрацьованих роки, але не більше 4 календарних днів;
 
1026. 2) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках тривалістю 2 календарні дні за кожних два відпрацьованих роки, але не більше 4 календарних днів;
 		 -684- Сухий Я.М.
 Пунк другий частини першої статті 177 виключити
 		Враховано      
1027. 3) працівникам воєнізованих гірничорятувальних служб тривалістю 2 календарні дні за кожних два відпрацьованих роки, але не більше 4 календарних днів.
 		    2) працівникам воєнізованих гірничорятувальних служб  тривалістю 2 календарні дні за кожних два відпрацьованих роки, але не більше 4 календарних днів.
 
1028. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи може надаватись іншим категоріям працівників (суддям, прокурорам, державним службовцям тощо) тривалістю і в порядку, визначеному відповідними законами.
 		    2. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи може надаватися іншим категоріям працівників (суддям, прокурорам, державним службовцям та іншим) тривалістю і в порядку, визначених законом.
 
1029. Стаття 178. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову трудову відпустку
 		    Стаття 178. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову трудову відпустку
 
1030. 1. До стажу роботи, який дає право на відповідну щорічну додаткову трудову відпустку (статті 174 - 177 цього Кодексу), зараховується:
 		    1. До стажу роботи, який дає право на відповідну щорічну додаткову трудову відпустку (статті 174 - 177 цього Кодексу), зараховується:
 
1031. 1) час фактичної роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії, - щодо відпустки, передбаченої статтею 174 цього Кодексу;
 		    1) час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії, - щодо відпустки, передбаченої статтею 174 цього Кодексу;
 
1032. 2) час роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий на цих роботах не менше половини тривалості робочого дня - щодо відпустки, передбаченої статтею 175 цього Кодексу;
 		    2) час роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий на цих роботах не менше половини тривалості робочого дня - щодо відпустки, передбаченої статтею 175 цього Кодексу;
 
1033. 3) час роботи на умовах ненормованого робочого дня - щодо відпустки, передбаченої статтею 176 цього Кодексу;
 		    3) час роботи на умовах ненормованого робочого дня - щодо відпустки, передбаченої статтею 176 цього Кодексу;
 
1034. 4) час роботи на умовах, що дають право на відпустку за стаж роботи, - щодо відпустки, передбаченої статтею 177 цього Кодексу;
 		 -685- Шевчук О.Б.
 Пункт 4 частини 1 статті 178 проекту – виключити (не передбачено чинним законодавством). Відповідно пункти 5 – 7 попередньої редакції статті вважаються пунктами 4 – 6.
 		Відхилено   4) час роботи на умовах, що дають право на відпустку за стаж роботи, - щодо відпустки, передбаченої статтею 177 цього Кодексу;
 
1035. 5) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, та інших працівників, тимчасово переведених на легшу роботу за станом здоров’я відповідно до медичного висновку, - щодо відпусток, передбаченими статтями 174-177 цього Кодексу;
 		    5) час роботи вагітних жінок та інших працівників, тимчасово переведених на легшу роботу за станом здоров’я відповідно до медичного висновку, - щодо відпусток, передбачених статтями 174-177 цього Кодексу;
 
1036. 6) час перебування в щорічній та відповідній додатковій відпустках, передбачених статтями 174-177 цього Кодексу;
 		    6) час перебування у щорічній та відповідній додатковій відпустках, передбачених статтями 174-177 цього Кодексу;
 
1037. 7) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку, передбачено законом.
 		    7) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку, передбачено законом.
 
1038. §4. Надання та використання щорічної трудової відпустки
 		    §4. Надання та використання щорічної трудової відпустки
 
1039. Стаття 179. Загальна тривалість щорічної трудової відпустки
 		    Стаття 179. Загальна тривалість щорічної трудової відпустки
 
1040. 1. Загальна тривалість щорічних основної та додаткової трудових відпусток за робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів (крім випадків, коли працівникові одночасно повністю або частково надаються відпустки за попередні роки (періоди), що не були використані раніше).
 		    1. Загальна тривалість щорічних основної та додаткової трудових відпусток за робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів (крім випадків, коли працівникові одночасно повністю або частково надаються відпустки за попередні роки (періоди), що не були використані раніше).
 
1041. 2. Інші види відпусток надаються працівникам понад загальну тривалість щорічної трудової відпустки.
 		 -686- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 179 проекту – виключити
 		Відхилено   2. Інші види відпусток надаються працівникам понад загальну тривалість щорічної трудової відпустки.
 
1042. Стаття 180. Підсумовування щорічних додаткових трудових відпусток
 		    Стаття 180. Підсумовування щорічних додаткових трудових відпусток
 
1043. 1. Якщо працівник має право на щорічну додаткову трудову відпустку на кількох підставах, додаткова відпустка надається йому на одній підставі, обраній працівником. Порядок надання щорічної додаткової трудової відпустки на кількох підставах визначається Кабінетом Міністрів України.
 		 -687- Хара В.Г.
 У статті 180 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Якщо працівник має право на додаткову відпустку на підставах, передбачених статтями 174 і 175 цього Кодексу, додаткова відпустка надається на одній підставі, обраній працівником. Порядок надання додаткових відпусток на обох підставах визначається Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано   1. Якщо працівник має право на додаткову відпустку на підставах, передбачених статтями 174 і 175 цього Кодексу, додаткова відпустка надається на одній підставі, обраній працівником. Порядок надання додаткових відпусток на обох підставах визначається Кабінетом Міністрів України.
 
1044. Стаття 181. Право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи
 		    Стаття 181. Право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи
 
1045. 1. Право працівника на щорічні основну та додаткову трудові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шестимісячного строку безперервної роботи.
 		    1. Право працівника на щорічні основну та додаткову трудові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шестимісячного строку безперервної роботи.
 
1046. 2. Щорічна трудова відпустка повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи за бажанням працівника надається:
 		    2. Щорічна трудова відпустка повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи за бажанням працівника надається:
 
1047. 1) жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда;
 		 -688- Сушкевич В.М.
 У пункті 1 частини другої статті 181 після слів „дитину-інваліда" додати слова „чи члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   1) жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда;
 
1048. 2) особам з обмеженими фізичними можливостями (інвалідам);
 		    2) інвалідам;
 
1049. 3) неповнолітнім працівникам;
 		    3) неповнолітнім працівникам;
 
1050. 4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
 		 -689- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 181 пункти 4,5,7,8,9 - виключити.
 		Відхилено   4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
 
1051. 5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
 		 -690- Шевчук О.Б.
 Пункт 5 частини 2 статті 181 проекту – виключити. Відповідно пункти 6 – 10 попередньої редакції статті вважаються пунктами 5 – 9.
 		Відхилено   5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
 
1052. 6) працівникам, які поєднують роботу з навчанням та виявили бажання приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою;
 		    6) працівникам, які поєднують роботу з навчанням та виявили бажання приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою;
 
1053. 7) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам;
 		    7) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам;
 
1054. 8) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
 		    8) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
 
1055. 9) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
 		    9) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
 
1056. 10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором.
 		    10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором.
 
1057. 3. За згодою між працівником та роботодавцем працівникові може бути повністю або частково надана щорічна трудова відпустка за перший рік роботи до закінчення шести місяців безперервної роботи за відсутності умов, визначених частиною другою цієї статті.
 		 -691- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 181 слова "за відсутності умов, визначених частиною другою цієї статті"- виключити.
 		Відхилено   3. За згодою між працівником та роботодавцем працівникові може бути повністю або частково надана щорічна трудова відпустка за перший рік роботи до закінчення шести місяців безперервної роботи за відсутності підстав, визначених частиною другою цієї статті.
 
    -692- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 181 проекту – виключити.
 		Відхилено    
1058. Стаття 182. Право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки роботи
 		    Стаття 182. Право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки роботи
 
1059. 1. Працівник має право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки в будь-який час відповідного робочого року за згодою сторін.
 		    1. Працівник має право на щорічну трудову відпустку за другий та наступні роки в будь-який час відповідного робочого року за погодженням із роботодавцем.
 
1060. 2. Щорічна трудова відпустка за бажанням працівника в зручний для нього час надається:
 		    2. Щорічна трудова відпустка за бажанням працівника у зручний для нього час надається:
 
1061. 1) неповнолітнім працівникам;
 		    1) неповнолітнім працівникам;
 
1062. 2) особам з обмеженими фізичними можливостями (інвалідам);
 		    2) інвалідам;
 
1063. 3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
 		    3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
 
1064. 4) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда;
 		 -693- Бойко Ю.А.
 Пункти 4,5,6,7,9,10 частині 2 статті 182 - виключити.
 		Відхилено   4) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда;
 
    -694- Сушкевич В.М.
 У пункті 4 частини другої статті 182 після слів „дитину-інваліда" або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено    
1065. 5) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п’ятнадцяти років;
 		    5) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які самостійно (без подружжя) виховують одну дитину або більше віком до п’ятнадцяти років;
 
1066. 6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
 		    6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
 
1067. 7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 		    7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 
1068. 8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, жертвам нацистських переслідувань;
 		 -695- Шевчук О.Б.
 У пункті 8 частини 2 статті 182 проекту слова "жертвам нацистських переслідувань" - виключити.
 		Відхилено   8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, жертвам нацистських переслідувань;
 
1069. 9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам;
 		    9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та прийомним батькам;
 
1070. 10) в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором.
 		    10) в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором.
 
1071. 3. Положення частини другої цієї статті не застосовується в разі використання роботодавцем права, передбаченого статтею 183 цього Кодексу.
 		 -696- Бойко Ю.А.
 Частини 3,5,6 статті 182 - виключити.
 		Враховано частково      
1072. 4. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні трудові відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу, якщо інше не передбачено колективним чи трудовим договором.
 		    3. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні трудові відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу, якщо інше не передбачено колективним чи трудовим договором.
 
1073. 5. Працівникам, які навчаються в професійно-технічних, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти без відриву від роботи, щорічна трудова відпустка за їх бажанням приєднується до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших заходів, передбачених навчальною програмою.
 		    4. Працівникам, які навчаються у професійно-технічних, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти без відриву від роботи, щорічна трудова відпустка за їх бажанням приєднується до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) та інших заходів, передбачених навчальною програмою.
 
1074. 6. Працівникам, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічна трудова відпустка за їх бажанням надається з таким розрахунком, щоб вона могла бути використана до початку навчання в цих закладах.
 		    5. Працівникам, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічна трудова відпустка за їх бажанням надається з таким розрахунком, щоб вона могла бути використана до початку навчання в цих закладах.
 
1075. 7. Працівникам художньо-постановочних частин і творчим працівникам театрів, інших концертно-видовищних закладів щорічна трудова відпустка повної тривалості надається в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.
 		    6. Працівникам художньо-постановочних частин і творчим працівникам театрів, інших концертно-видовищних закладів щорічна трудова відпустка повної тривалості надається в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.
 
1076. Стаття 183. Право роботодавця на дострокове надання щорічної трудової відпустки
 		       
1077. 1. Роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) має право на дострокове надання щорічних трудових відпусток повної або часткової тривалості всім або окремим категоріям працівників у разі простою юридичних осіб чи їх підрозділів у зв’язку з обставинами, які заздалегідь передбачити було неможливо.
 		 -697- Хара В.Г.
 Статтю 183 виключити.
 		Враховано      
1078. 2. Працівники повинні бути попереджені про дострокове надання їм щорічної трудової відпустки не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.
 		       
1079. Стаття 184. Колективне надання відпустки
 		    Стаття 183. Колективне надання відпустки
 
1080. 1. У колективному договорі може бути передбачено одночасне надання щорічної трудової відпустки всім працівникам (більшості працівників) підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, якщо характер діяльності позбавляє можливості надання відпустки працівникам у різний час з урахуванням їх інтересів та інших обставин.
 		 -698- Бойко Ю.А.
 В статті 184 після слів "колективному договорі" доповнити словами "або нормативним актом роботодавця, який прийнятий після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником)".
 		Враховано у ст. 13  1. У колективному договорі може бути передбачено одночасне надання щорічної трудової відпустки всім працівникам (більшості працівників) юридичної особи, її структурних підрозділів, якщо характер діяльності позбавляє можливості надання відпустки працівникам у різний час з урахуванням їх інтересів та інших обставин.
 
    -699- Хара В.Г.
 У статті 184 слова "підприємства, установи, організації, їх" замінити словами "юридичної особи".
 		Враховано    
1081. Стаття 185. Порядок надання щорічної трудової відпустки
 		    Стаття 184. Порядок надання щорічної трудової відпустки
 
1082. 1. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові в межах робочого року.
 		 -700- Волинець М.Я.
 Частину 1 статті 185 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
1. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові, як правило, в межах робочого року. Якщо тривалість наданої в кінці року щорічної трудової відпустки перевищую межи календарного року, її продовження допускається в наступному календарному році.
 		Відхилено   1. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові в межах робочого року.
 
1083. 2. Щорічна додаткова трудова відпустка за бажанням працівника може надаватися одночасно з щорічною основною трудовою відпусткою або окремо від неї.
 		    2. Щорічна додаткова трудова відпустка за бажанням працівника може надаватися одночасно з щорічною основною трудовою відпусткою або окремо від неї.
 
1084. 3. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові з таким розрахунком, щоб вона була використана, як правило, до закінчення робочого року, за який вона надається.
 		    3. Щорічна трудова відпустка повинна надаватися працівникові з таким розрахунком, щоб вона була використана, як правило, до закінчення робочого року, за який вона надається.
 
1085. 4. Щорічна трудова відпустка надається згідно з графіком, який затверджується і доводиться роботодавцем до відома працівників не пізніше ніж 15 січня поточного календарного року. Графік складається роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням потреб виробництва, особистих інтересів працівників та наявності можливості для їх відпочинку.
 		 -701- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 185 слова "за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)" - виключити.
 		Відхилено   4. Щорічна трудова відпустка надається згідно з графіком, який затверджується і доводиться роботодавцем до відома працівників не пізніше 15 січня поточного календарного року. Графік складається роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням потреб виробництва, особистих інтересів працівників та наявності можливості для їх відпочинку.
 
    -702- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 185 проекту слова "за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)" - виключити
 		Відхилено    
1086. 5. У разі необхідності графік надання щорічних трудових відпусток може складатися в окремих підрозділах юридичної особи.
 		    5. У разі необхідності графік надання щорічних трудових відпусток може складатися в окремих підрозділах юридичної особи.
 
1087. 6. Під час визначення черговості надання щорічних трудових відпусток повинні забезпечуватися права працівників, у яких є право щодо отримання відпусток у зручний для них час.
 		 -703- Шевчук О.Б.
 У частині 6 статті 185 проекту слово "забезпечуватися" замінити на "враховуватись"
 		Відхилено   6. Під час визначення черговості надання щорічних трудових відпусток повинні забезпечуватися права працівників, зазначених у частині другій статті 182 цього Кодексу.
 
1088. 7. Виконання графіка щорічних трудових відпусток є обов’язковим як для роботодавця, так і для працівника, крім випадків, встановлених статтею 183 цього Кодексу.
 		    7. Виконання графіка щорічних трудових відпусток є обов’язковим для роботодавця і для працівника.
 
1089. 8. Конкретний день надання щорічної трудової відпустки згідно з графіком встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати.
 		 -704- Бойко Ю.А.
 В частині 8 статті 185 слова "про день початку відпустки роботодавець письмово повідомляє працівника не пізніше ніж за 15 днів до настання цієї дати" - виключити.
 		Враховано   8. Конкретний період надання щорічної трудової відпустки в межах визначених з графіком встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем.
 
1090. Стаття 186. Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки
 		    Стаття 185. Перенесення або продовження щорічної трудової відпустки
 
1091. 1. Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
 		 -705- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 186 слова "на вимогу" замінити словами "за домовленістю".
 		Відхилено   1. Щорічна трудова відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина друга статті 248 цього Кодексу).
 
1092. 1) порушення роботодавцем строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина восьма статті 185 цього Кодексу);
 		 -706- Бойко Ю.А.
 Пункт 1 частини 1 статті 186 - виключити.
 		Враховано      
1093. 2) несвоєчасної виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникові за час відпустки (частина друга статті 248 цього Кодексу).
 		       
1094. 2. Щорічна трудова відпустка за заявою працівника повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
 		    2. Щорічна трудова відпустка за заявою працівника повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
 
1095. 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;
 		    1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;
 
1096. 2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законом такий працівник підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
 		    2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законом такий працівник підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
 
1097. 3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
 		    3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
 
1098. 4) збігу щорічної трудової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
 		    4) збігу щорічної трудової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
 
1099. 3. Щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника в разі, якщо надання щорічної трудової відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі підприємства, установи, організації, за умови, що частину відпустки тривалістю не менш як 24 календарних дні буде використано в поточному робочому році.
 		 -707- Хара В.Г.
 У статті 186:
- у частині третій слова "підприємства, установи, організації" замінити словами "юридичної особи";
 		Враховано   3. Щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника, у разі якщо надання щорічної трудової відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі юридичної особи, за умови що частину відпустки тривалістю не менш як 24 календарних дні буде використано в поточному робочому році.
 
1100. 4. У разі перенесення щорічної трудової відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної трудової відпустки надається після закінчення дії причин, які зумовили її переривання, або за згодою сторін трудового договору переноситься на інший період з дотриманням вимог статті 187 цього Кодексу.
 		    4. У разі перенесення щорічної трудової відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина щорічної трудової відпустки надається після закінчення дії причин, які зумовили її переривання, або за згодою сторін трудового договору переноситься на інший період з дотриманням вимог статті 186 цього Кодексу.
 
1101. 5. Забороняється ненадання щорічної трудової відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах чи з особливим характером праці. Порушення цих правил не позбавляє працівника права на своєчасно не використану відпустку чи на отримання гарантійних виплат замість невикористаної відпустки (невикористаних днів відпустки) в установленому порядку.
 		    5. Забороняється ненадання щорічної трудової відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах чи з особливим характером праці. Порушення цих правил не позбавляє працівника права на своєчасно невикористану відпустку чи на отримання гарантійних виплат замість невикористаної відпустки (невикористаних днів відпустки) в установленому порядку.
 
1102. Стаття 187. Поділ щорічної трудової відпустки на частини
 		    Стаття 186. Поділ щорічної трудової відпустки на частини
 
1103. 1. Щорічну трудову відпустку за погодженням між працівником і роботодавцем може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що одна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.
 		    1. Щорічну трудову відпустку за погодженням між працівником і роботодавцем може бути поділено на частини будь-якої тривалості, за умови що одна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.
 
1104. 2. Невикористана частина щорічної трудової відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року і в будь-якому разі не пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
 		    2. Невикористана частина щорічної трудової відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року і в будь-якому разі не пізніше ніж протягом дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
 
1105. Стаття 188. Відкликання з щорічної трудової відпустки
 		    Стаття 187. Відкликання з щорічної трудової відпустки
 
1106. 1. Відкликання з щорічної трудової відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна юридичної особи та в інших випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог статті 187 цього Кодексу.
 		 -708- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 188 викласти в наступній редакції:
"1. Відкликання з щорічної трудової відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна юридичної особи, для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота юридичної особи в цілому чи її окремих підрозділів та в інших випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог статті 187 цього Кодексу".
 		Відхилено   1. Відкликання з щорічної трудової відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для запобігання нещасним випадкам, простою, загибелі або псуванню майна юридичної особи та в інших випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог частини другої статті 186 цього Кодексу.
 
1107. 2. У разі відкликання зі щорічної трудової відпустки працівникові відшкодовуються пов’язані з відкликанням витрати в порядку, визначеному трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором або за погодженням між роботодавцем і працівником.
 		    2. У разі відкликання із щорічної трудової відпустки працівникові відшкодовуються пов’язані з відкликанням витрати в порядку, визначеному трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором, або за погодженням між роботодавцем і працівником.
 
1108. 3. У разі відкликання зі щорічної трудової відпустки отримані працівником гарантійні виплати за невикористану частину відпустки не повертаються, а зараховуються в рахунок заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові за роботу після відкликання з відпустки.
 		    3. У разі відкликання із щорічної трудової відпустки отримані працівником гарантійні виплати за невикористану частину відпустки не повертаються, а зараховуються в рахунок заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові за роботу після відкликання з відпустки.
 
1109. §5. Інші види відпусток
 		    §5. Інші види відпусток
 
1110. Стаття 189. Творча відпустка
 		    Стаття 188. Творча відпустка
 
1111. 1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення роботи над дисертаціями, написання підручників та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством.
 		 -709- Бойко Ю.А.
 Статтю 189 викласти у наступній редакції:
"1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення роботи над дисертаціями, написання підручників та в інших випадках, якщо це прямо пов’язано з виконанням планових завдань юридичної особи, передбачених трудовим законодавством".
 		Відхилено   1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення роботи над дисертаціями, написання підручників та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством.
 
1112. 2. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
1113. Стаття 190. Заохочувальні відпустки
 		 -710- Шевчук О.Б.
 Статтю 190 проекту – виключити (чинним законодавством положень про заохочувальні відпустки не передбачено).
 		Відхилено   Стаття 189. Заохочувальні відпустки
 
1114. 1. У порядку заохочення за виконання державних або громадських обов’язків законами та колективними договорами може передбачатися надання працівникам додаткової відпустки з частковим або повним збереженням заробітної плати.
 		 -711- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 190 - виключити.
 		Відхилено   1. У порядку заохочення за виконання державних або громадських обов’язків законами та колективними договорами може передбачатися надання працівникам додаткової відпустки з частковим або повним збереженням заробітної плати.
 
1115. 2. Колективним договором, а якщо договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), може передбачатися надання працівникам заохочувальних відпусток за сумлінне виконання трудових обов’язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав з частковим або повним збереженням заробітної плати.
 		 -712- Хара В.Г.
 У статті 190 у частині другій виключити слова "або вільно обраними працівниками представниками (представником)".
 		Враховано   2. Колективним договором, а якщо договір не укладався - нормативним актом роботодавця, виданим після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), може передбачатися надання працівникам заохочувальних відпусток за сумлінне виконання трудових обов’язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав з частковим або повним збереженням заробітної плати.
 
    -713- Шевчук О.Б.
 В частині другій статті 190 слова "погодженим" замінити словами "виданим після проведення консультацій".
 		Враховано    
1116. 3. За ініціативою роботодавця з підстав, передбачених у частині другій цієї статті, можуть надаватися заохочувальні відпустки, тривалість яких визначається роботодавцем самостійно.
 		    3. За ініціативою роботодавця з підстав, передбачених у частині другій цієї статті, можуть надаватися заохочувальні відпустки, тривалість яких визначається роботодавцем самостійно.
 
1117. Стаття 191. Відпустка у зв’язку з навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах
 		 -714- Бойко Ю.А.
 Статтю 191 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 190. Відпустка у зв’язку з навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах
 
1118. 1. Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в вечірніх (змінних) школах, класах (групах) з вечірньою (заочною) формою навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
 		    1. Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у вечірніх (змінних) школах, класах (групах) з вечірньою (заочною) формою навчання при загальноосвітніх навчальних закладах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
 
1119. 1) випускних іспитів у основній школі - тривалістю 10 календарних днів;
 		    1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів;
 
1120. 2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;
 		    2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;
 
1121. 3) перевідних іспитів у основній та старшій школі тривалістю, відповідно, п’ять та сім календарних днів.
 		    3) перевідних іспитів в основній та старшій школі  тривалістю відповідно 5 та 7 календарних днів.
 
1122. 2. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
 		    2. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
 
1123. Стаття 192. Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах
 		    Стаття 191. Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах
 
1124. 1. Працівникам, які навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
 		 -715- Бойко Ю.А.
 Статтю 192 викласти в наступній редакції:
"1. Працівникам, які навчаються за направленням роботодавця на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю до 35 календарних днів протягом навчального року".
 		Відхилено   1. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
 
    -716- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 192 проекту після слів "які навчаються" додати сполучення "за направленням роботодавця".
 		Відхилено    
1125. Стаття 193. Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
 		 -717- Марущенко В.С.
 Назву і частину першу статті 193 викласти у наступній редакції:
Стаття 193. Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, духовних навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
1. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від роботи у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання І-ІV рівнів акредитації та у духовних навчальних закладах, надаються додаткові оплачувані відпустки:
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсі у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
незалежно від рівня акредитації, в тому числі духовних, із заочною формою навчання - 30 календарних днів;
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;
незалежно від рівня акредитації, в тому числі духовних, із заочною формою навчання - 40 календарних днів;
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації та складання випускних іспитів у духовних навчальних закладах - 30 календарних днів;
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання першого та другого рівнів акредитації, а також у духовних навчальних закладах, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
 		Відхилено   Стаття 192. Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі
 
1126. 1. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від роботи у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання І-ІV рівнів акредитації надаються додаткові оплачувані відпустки:
 		 -718- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 193 після слів "успішно навчаються" доповнити словами "за виробничою необхідністю визначеною роботодавцем".
 		Відхилено   1. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від роботи у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:
 
    -719- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 193 проекту після слів "успішно навчаються" додати сполучення "за направленням роботодавця".
 		Відхилено    
1127. 1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсі у вищих навчальних закладах:
 		    1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
 
1128. першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;
 		    першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;
 
1129. третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
 		    третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
 
1130. незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів;
 		    незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів;
 
1131. 2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
 		    2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
 
1132. першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
 		    першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
 
1133. третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;
 		    третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;
 
1134. незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 40 календарних днів;
 		    незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 40 календарних днів;
 
1135. 3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
 		    3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
 
1136. 4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
 		 -720- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 193 слова "першого та другого" замінити на "всіх", сполучення "а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці." - виключити.
 		Відхилено   4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.
 
1137. 2. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
 		 -721- Павловський А.М.
 У частині другій статті 193 проекту слово "підрозділи" замінити словами "структурні підрозділи", що відповідатиме термінології Закону України "Про вищу освіту".
 		Враховано   2. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають структурні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
 
    -722- Папієв М.М.
 У частині другій статті 193 проекту слово „підрозділи" необхідно замінити словами „структурні підрозділи", що відповідатиме термінології Закону України „Про вищу освіту"; частина п'ята цієї ж статті проекту в частині слів „останніх курсах" потребує уточнення.
 		Враховано    
1138. 3. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.
 		 -723- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 193 після слів "без відриву від роботи" доповнити словами "за виробничою необхідністю визначеною роботодавцем".
 		Відхилено   3. Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.
 
    -724- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 193 проекту після слова "іспит" додати сполучення "якщо таке навчання зумовлене інтересами виробництва".
 		Відхилено    
1139. 4. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати.
 		 -725- Бойко Ю.А.
 Частину 4 статті 193 після слів "працівникам, які" доповнити словами "за виробничою необхідністю визначеною роботодавцем".
 		Відхилено   4. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом кожного навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати.
 
1140. 5. Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати.
 		 -726- Бойко Ю.А.
 Частину 5 статті 193 після слів "працівникам, які" доповнити словами "за виробничою необхідністю визначеною роботодавцем".
 		Відхилено   5. Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної плати.
 
    -727- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 193 проекту після слів "навчаються" додати сполучення "за направленням роботодавця".
 		Відхилено    
1141. 6. Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.
 		 -728- Бойко Ю.А.
 В частині 6 статті 193 слово "законодавством" замінити словом "роботодавцем".
 		Відхилено   6. Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.
 
    -729- Шевчук О.Б.
 У частині 6 статті 193 проекту після слів "навчаються" додати сполучення "за направленням роботодавця".
 		Відхилено    
1142. 7. Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються протягом навчального року в строки, що визначаються навчальними закладами.
 		 -730- Стоян О.М.
 Статтю 192 доповнити частиною восьмою та дев’ятою такого змісту:
"8. Працівникам, які одночасно навчаються у декількох вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, додаткова оплачувана відпустка надається протягом періоду навчання в одному із закладів освіти за його вибором.
9. Працівникам з вищою освітою, які мають намір здобути наступну вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надається лише у разі їх направлення на навчання роботодавцем".".
 		Враховано   7. Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються протягом навчального року у строки, що визначаються навчальними закладами.
8. Працівникам, які одночасно навчаються у декількох вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, додаткова оплачувана відпустка надається протягом періоду навчання в одному із закладів освіти за його вибором.
9. Працівникам з вищою освітою, які мають намір здобути наступну вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надається лише у разі їх направлення на навчання роботодавцем.
 
1143. Стаття 194. Соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
 		    Стаття 193. Соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
 
1144. 1. У зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю:
 		    1. У зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю:
 
1145. 1) для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік - 3 календарних дні;
 		    1) для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік - 3 календарних дні;
 
1146. 2) до пологів - 70 календарних днів (84 календарні дні - у разі багатоплідної вагітності);
 		    2) до пологів - 70 календарних днів (84 календарні дні - у разі багатоплідної вагітності);
 
1147. 3) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів) починаючи з дня пологів.
 		    3) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів), починаючи з дня пологів.
 
1148. 2. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (154 календарних дні - в разі багатоплідної вагітності і народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Ця тривалість не залежить від кількості днів, фактично використаних до пологів.
 		    2. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 або 154 календарні дні - у разі багатоплідної вагітності та народження двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів). Ця тривалість не залежить від кількості днів, фактично використаних до пологів.
 
1149. 3. На період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах, яка компенсує втрату заробітної плати за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
 		    3. На період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах, яка компенсує втрату заробітної плати за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
 
1150. Стаття 195. Порядок надання соціальної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами
 		    Стаття 194. Порядок надання соціальної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами
 
1151. 1. Соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (в тому числі для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік), надається на підставі відповідного медичного висновку.
 		    1. Соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (у тому числі для медичного обстеження вагітної в разі взяття її на облік) надається на підставі відповідного медичного висновку.
 
1152. 2. До соціальної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний за заявою працівника приєднати щорічну трудову відпустку незалежно від тривалості його роботи в поточному робочому році.
 		    2. До соціальної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний за заявою працівника приєднати щорічну трудову відпустку незалежно від тривалості його роботи в поточному робочому році.
 
1153. Стаття 196. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
 		    Стаття 195. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
 
1154. 1. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінці за її бажанням надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою допомоги відповідно до законодавства. Така відпустка надається також жінкам, які усиновили або є опікунами дітей зазначеного віку. На підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини або іншої жінки, зазначеної в цій статті, про те, що вона вийшла на роботу до досягнення дитиною трирічного віку, і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати), така відпустка може бути надана батькові дитини (чоловікові жінки, що має право на відпустку) чи іншому члену сім’ї, який фактично здійснює догляд за дитиною.
 		    1. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінці за її бажанням надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою допомоги відповідно до законодавства. Така відпустка надається також усиновлювачам та опікунам дітей зазначеного віку. На підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини або іншої особи, зазначеної в цій статті, про те, що вона вийшла на роботу до досягнення дитиною трирічного віку і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати), така відпустка може бути надана батькові дитини чи іншому члену сім’ї, який фактично здійснює догляд за дитиною.
 
1155. 2. У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінка має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Ця відпустка також може бути надана, крім матері, іншим особам із сімейними обов’язками, зазначеними у частині першій цієї статті.
 		    2. У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінка має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Ця відпустка також може бути надана, крім матері, іншим особам із сімейними обов’язками, зазначеним у частині першій цієї статті.
 
1156. 3. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною надаються за заявою жінки (іншої особи, зазначеної у частині першій цієї статті) повністю або частково в межах строків їх надання, установлених цим Кодексом.
 		    3. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати, передбачена частиною другою цієї статті, надаються за заявою жінки (іншої особи, зазначеної у частині першій цієї статті) повністю або частково в межах строків їх надання, установлених цим Кодексом.
 
1157. 4. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівникові не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
 		    4. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівникові не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
 
1158. 5. Колективним договором може передбачатися надання жінкам частково оплачуваної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
 		    5. Колективним договором може передбачатися надання відпусток, передбачених частинами першою та другою цієї статті, більшої тривалості.
 
1159. Стаття 197. Право працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на трудову діяльність
 		    Стаття 196. Право працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на трудову діяльність
 
1160. 1. За бажанням працівників, зазначених у частині першій статті 196 цього Кодексу, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. До відносин з приводу виконання роботи за таких умов застосовуються правила щодо сумісництва. При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
 		 -731- Хара В.Г.
 У статті 197 у частині першій виключити друге речення.
 		Враховано   1. За бажанням працівників, зазначених у частині першій статті 195 цього Кодексу, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (у разі наявності умов, передбачених статею 51 цього Кодексу). При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стаття 197. Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини
1. Працівнику, який усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, віком старше трьох років, після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). У разі усиновлення дитини подружжям відпустка надається одному з них на їх розсуд.
2. Працівник, який усиновив дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини, за умови що заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
 
    -732- Хара В.Г.
 Після статті 197 доповнити новою статтею такого змісту:
"Стаття …….. Відпустка для догляду за усиновленою дитиною
1. Працівнику, який усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, віком старше трьох років, після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). У разі усиновлення дитини подружжям відпустка надається одному з них на їх розсуд.
2. Працівник, який усиновив дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, що заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини."
 		Враховано    
1161. Стаття 198. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей
 		    Стаття 198. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей
 
1162. 1. Працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов’язками, які мають двох або більше дітей у зазначеному віці і, крім того, дитину-інваліда, мають право на соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів.
 		 -733- Сушкевич В.М.
 У частині першій статті 198 після слів „дитину-інваліда" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   1. Працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, одинокій матері, батьку, усиновлювачу, опікуну, які виховують дитину віком до п’ятнадцяти років, щороку надається оплачувана соціальна відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування днів державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу). За наявності декількох підстав для надання відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
 
    -734- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 198 проекту слова "крім того" замінити на "і один з яких є".
 		Відхилено    
1163. 2. Право на відпустку, зазначену в частині першій цієї статті, виникає в календарному році, в якому з’являються підстави, зазначені в частині першій цієї статті, і зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу до іншого роботодавця протягом календарного року право на соціальну відпустку працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, (право на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки) реалізується у відносинах з тим роботодавцем, у якого працівник у відповідному календарному році має стаж роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, тривалістю більше ніж шість місяців.
 		 -735- Сушкевич В.М.
 У частинах другій, третій, четвертій після слів „які мають дітей" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   2. Право на відпустку, зазначену в частині першій цієї статті, виникає в календарному році, в якому з’являються підстави, зазначені в частині першій цієї статті, і зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу до іншого роботодавця протягом календарного року право на соціальну відпустку працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей (право на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки), реалізується у відносинах з тим роботодавцем, у якого працівник у відповідному календарному році має стаж роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, тривалістю більше шести місяців.
 
    -736- Шевчук О.Б.
 Друге речення частини 2 статті 198 проекту викласти у наступній редакції: "У разі звільнення працівників з сімейними обов’язками, які не використали право на соціальну відпустку відповідно до частини цієї статті, вони мають право на грошову компенсацію за невикористану частину зазначеної соціальної відпустки відповідно до частини першої статті 129 цього Кодексу."
 		Відхилено    
1164. 3. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, надається понад тривалість щорічної трудової відпустки та заохочувальної відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 186 цього Кодексу.
 		    3. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, надається понад тривалість щорічної трудової відпустки та заохочувальної відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 186 цього Кодексу.
 
1165. 4. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, надається з урахуванням положень частини першої статті 290 цього Кодексу.
 		 -737- Бойко Ю.А.
 Статтю 198 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5.Оплата соціальних відпусток здійснюється за рахунок бюджету".
 		Відхилено   4. Соціальна відпустка працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, надається з урахуванням положень частини першої статті 290 цього Кодексу.
 
1166. Стаття 199. Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати
 		    Стаття 199. Право працівника на відпустку без збереження заробітної плати
 
1167. 1. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається:
 		    1. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається:
 
1168. 1) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року;
 		 -738- Сушкевич В.М.
 У пункті 1 частини першої статті 199 після слів „дитину-інваліда" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   1) працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають двох і більше дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року;
 
1169. 2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;
 		 -739- Бойко Ю.А.
 Пункти 3,5,6,7,8,11,12,13,14,15,16 частини 1 статті 199 - виключити.
 		Враховано частково   2) чоловікові, дружина якого перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (після пологів), - тривалістю до 14 календарних днів;
 
    -740- Писаренко В.В.
 П. 2 ч. 1 ст. 199 виключити.
 		Відхилено    
1170. 3) особам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу) в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
 		 -741- Хара В.Г.
 У статті 199 частину першу доповнити новим пунктом такого змісту:
"в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет Ітипу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;".
 		Відхилено   3) працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу) у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
4) працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
 
    -742- Шевчук О.Б.
 Абзац 3 пункту 3 частини 1 статті 199 виключити; у пункті 4 частини 1 статті 199 слова "жертвам нацистських переслідувань" виключити; пункти 5, 6, 8, 16 частини 1 статті 199 виключити; у пункті 7 частини 1 статті 199 слова "пенсіонерам за віком та" виключити; у пункті 17 частини 1 статті 199 слова "днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі." виключити; частини 2, 3 статті 199 виключити; додати у частині 2 статті 199 новий пункт 14 наступного змісту: "14) в інших випадках передбачених законом або колективним договором.".
 		Враховано частково    
    -743- Хара В.Г.
 Частину першу статті 199 доповнити новим пунктом такого змісту:
"--)працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;".
 		Враховано    
1171. 4) ветеранам війни та праці, жертвам нацистських переслідувань, та особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року;
 		 -744- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 199 проекту слова "жертвам нацистських переслідувань" - виключити.
 		Відхилено   5) ветеранам війни та праці, особам, на яких поширюється законодавство про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - тривалістю до 14 календарних днів протягом робочого року;
 
1172. 5) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - тривалістю до 21 календарного дня протягом робочого року;
 		 -745- Шевчук О.Б.
 У пункті 5 частини 1 статті 199 проекту після слова "особливі" додати сполучення "у тому числі трудові"; цифру "21" замінити на "14". (відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України „Про відпустки")
 		Відхилено      
1173. 6) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною - тривалістю до 21 календарного дня протягом робочого року;
 		 -746- Шевчук О.Б.
 Пункт 6 частини 1 статті 199 проекту – виключити. Відповідно пункти 7 – 16 попередньої редакції статті вважати пунктами 6 –15.
 		Відхилено   6) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
 
1174. 7) пенсіонерам за віком та інвалідам ІІІ групи - тривалістю до 30 календарних днів протягом робочого року;
 		    7) пенсіонерам за віком та інвалідам ІІІ групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
 
1175. 8) інвалідам Іі ІІ групи - тривалістю до 60 календарних днів протягом робочого року;
 		    8) інвалідам І та ІІ групи - тривалістю до 60 календарних днів протягом робочого року;
 
1176. 9) працівникам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;
 		    9) працівникам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;
 
1177. 10) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку;
 		    10) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та у зворотному напрямку;
 
1178. 11) працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу) для догляду за хворим, рідним по крові або по шлюбу (пункт 10 цієї частини), який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
 		    11) працівникам із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу) для догляду за хворим, рідним по крові або по шлюбу (пункт 10 цієї частини), який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
 
1179. 12) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;
 		    12) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;
 
1180. 13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів, а також на час, необхідний для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку;
 		    13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів, а також на час, необхідний для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку;
 
1181. 14) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, а також працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження навчального закладу або наукової установи та у зворотному напрямку;
 		    14) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від роботи, а також працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження навчального закладу або наукової установи та у зворотному напрямку;
 
1182. 15) сумісникам - на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
 		    15) сумісникам - на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
 
1183. 16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткову відпустки повністю або частково і отримали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи.
 		 -747- Павленко Е.І.
 Статтю 199 доповнити пунктом 17 наступного змісту: "працівникам може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за сімейними та іншими обставинами та за згодою роботодавця на строк до трьох місяців".
 		Відхилено   16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну трудову (основну та додаткові) відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю до 12 календарних днів. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
18) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання один вільний від роботи день на тиждень;
 
1184. 2. За наявності у працівника права на відпустку без збереження заробітної плати на кількох підставах відпустка надається за однією з підстав на вибір працівника.
 		 -748- Хара В.Г.
 частину першу статті 199 доповнити новим пунктом такого змісту:
"--) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
--) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю до 12 календарних днів. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини; --) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання один вільний від роботи день на тиждень; ".
 		Враховано   19) в інших випадках, передбачених законом або колективним договором.
 
1185. 3. Працівникам, які навчаються без відриву від роботи в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один на тиждень вільний від роботи день без збереження заробітної плати.
 		 -749- Бойко Ю.А.
 Частину 3 статті 199 слів "працівникам, які" доповнити словами "в інтересах юридичної особи".
 		Відхилено      
    -750- Писаренко В.В.
 Доповнити Проект ст. 200 такого змісту:
"Стаття 200. Відпустка при народженні дитини.
Відпустка при народженні дитини тривалістю двадцять чотири календарних дні надається не пізніше двох тижнів з дня народження дитини таким працівникам:
1)чоловікові, дружина якого народила дитину;
2) батькові дитини у разі, якщо він не перебував і не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але з якою веде спільне господарство і разом проживає;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає дитину та матір дитини, якщо мати дитини є одинокою матір’ю.
Відпустка при народжені дитини надається лише одній з осіб, вказаних у частині першій цієї статті, яку визначає мати дитини.
Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пунктах 1 – 3 частини першої цієї статті, на підставі письмової заяви такої особи та письмової заяви матері дитини з додаванням копії документу, необхідного для реєстрації народження дитини.
Відпустка при народженні дитини надається працівникам із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати".
 		Відхилено    
1186. Стаття 200. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
 		 -751- Павленко Е.І.
 Статтю 200 вилучити.
 		Відхилено   Стаття 200. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
 
1187. 1. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців.
 		 -752- Хара В.Г.
 У статті 200 абзаци перший та другий після слова "працівникові" доповнити словом "за його заявою".
 		Враховано   1. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців.
 
1188. У разі якщо робота припиняється на певні періоди у зв’язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт.
 		    У разі якщо робота припиняється на певні періоди у зв’язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин, працівникові за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт.
 
1189. Глава 4. Нормування праці
 		    Глава 4. Нормування праці
 
1190. Стаття 201. Регулювання нормування праці
 		    Стаття 201. Регулювання нормування праці
 
1191. 1. Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці шляхом розроблення науково обґрунтованих матеріалів для нормування праці, які є підставою для розроблення роботодавцем норм праці.
 		 -753- Бойко Ю.А.
 В статті 201 слово "є" замінити словами "може бути".
 		Відхилено   1. Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці шляхом розроблення науково обґрунтованих матеріалів щодо нормування праці, які є підставою для розроблення роботодавцем норм праці.
 
1192. Стаття 202. Норми праці
 		 -754- Хара В.Г.
 Доповнити статтю 202 частино 9 такого змісту:
"9. Підвищення місячного та погодинного розміру мінімальної заробітної плати не є підставою для збільшення завдань (норм виробітку), установлених на годину праці."
 		Враховано редакційно   Стаття 202. Норми праці
 
1193. 1. Норми праці встановлюються для регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. Норми та інтенсивність праці регулюються також встановленням обсягу посадових обов’язків, визначенням роботодавцем працівникові трудового завдання відповідно до цих обов’язків.
 		 -755- Хара В.Г.
 Доповнити частину новим реченням такого змісту:
"Норми праці не підлягають перегляду у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати."
 		Враховано   1. Норми праці встановлюються для регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. Норми та інтенсивність праці регулюються також встановленням обсягу посадових обов’язків, визначенням роботодавцем працівникові трудового завдання відповідно до цих обов’язків. Норми праці не підлягають перегляду у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати.
 
1194. 2. Норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції) визначеної якості, що його повинен виконати (виробити) працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.
 		    2. Норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції) визначеної якості, що його повинен виконати (виробити) працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.
 
1195. 3. Норма часу - витрати робочого часу на виконання встановленого обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов.
 		    3. Норма часу - витрати робочого часу на виконання встановленого обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов.
 
1196. 4. Норма обслуговування - кількість знарядь праці, одиниць устаткування, виробничих та інших потужностей, що їх повинен обслуговувати на робочому місці працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. Особливою формою норми обслуговування є норми управління, що визначають кількість працівників, підлеглих керівникові.
 		    4. Норма обслуговування - кількість знарядь праці, одиниць устаткування, виробничих та інших потужностей, що їх повинен обслуговувати на робочому місці працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. Особливою формою норми обслуговування є норми управління, що визначають кількість працівників, підлеглих керівникові.
 
1197. 5. Норма чисельності - кількість працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання визначених обсягів робіт (виготовлення одиниці продукції), виробничих або управлінських функцій протягом установленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.
 		    5. Норма чисельності - кількість працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання визначеного обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції), виробничих або управлінських функцій протягом установленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.
 
1198. 6. Норми праці встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробці і встановленні норм праці враховуються перерви для внутрізмінного відпочинку та особистих потреб; перерви для обігрівання, а також підготовчо-завершальний період (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу.
 		 -756- Шевчук О.Б.
 У частині 6 статті 202 проекту після слова "встановлюються" додати слово "роботодавцем".
 		Враховано у ст. 203  6. Норми праці встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробленні і встановленні норм праці враховуються перерви у продовж робочого дня (зміни) (стаття 156 цього Кодексу), а також підготовчо-завершальний період (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу.
 
1199. 7. Для однорідних робіт можуть затверджуватися типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		    7. Для однорідних робіт можуть затверджуватися типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
1200. 8. При розробленні норм праці повинні враховуватися нормальні умови праці (стаття 205 цього Кодексу).
 		    8. При розробленні норм праці повинні враховуватися нормальні умови праці (стаття 205 цього Кодексу).
 
1201. Стаття 203. Встановлення, заміна і перегляд норм праці
 		    Стаття 203. Встановлення, заміна і перегляд норм праці
 
1202. 1. Встановлення, заміна і перегляд норм праці провадяться роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -757- Бойко Ю.А.
 Частини 1,3 статті 203 - виключити.
 		Відхилено   1. Встановлення, заміна і перегляд норм праці здійснюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -758- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 203 проекту слова "за погодженням" замінити на "після відповідних консультацій"; після слів " (профспілковому представнику)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1203. 2. Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці. Заміна норм праці здійснюється також у разі зміни організаційно-технічних умов, яка призвела до зниження продуктивності праці.
 		    2. Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технологій та організаційно-технічних заходів, що забезпечують підвищення продуктивності праці. Заміна норм праці здійснюється також у разі зміни організаційно-технічних умов, що призвела до зниження продуктивності праці.
 
1204. 3. Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових засобів праці і передового досвіду, вдосконалення власними силами робочих місць не є підставою для перегляду норм праці.
 		    3. Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових засобів праці і передового досвіду, вдосконалення власними силами робочих місць не є підставою для перегляду норм праці.
 
1205. 4. Роботодавець повинен до перегляду норм праці роз’яснити працівникам причини, умови, за яких повинні застосовуватися нові норми, а в разі необхідності - провести консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) щодо заміни норм праці.
 		 -759- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 203 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   4. Роботодавець до перегляду норм праці повинен роз’яснити працівникам причини та умови застосування нових норм, і в разі необхідності провести консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) щодо заміни норм праці.
 
    -760- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 203 проекту після слів " (профспілковому представнику)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1206. 5. Про запровадження нових і заміну встановлених норм праці роботодавець повідомляє працівників не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження. Це правило не поширюється на норми, що встановлюються на разові, тимчасові та термінові роботи, а також на випадки зниження норм праці у зв’язку з погіршенням організаційно-технічних умов або виявленням помилки при встановленні норм праці.
 		    5. Про запровадження нових і заміну встановлених норм праці роботодавець повідомляє працівників не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження. Це правило не поширюється на норми, що встановлюються на разові, тимчасові та термінові роботи, а також на випадки зниження норм праці у зв’язку з погіршенням організаційно-технічних умов або виявленням помилки при встановленні норм праці.
 
1207. Стаття 204. Строк дії норм праці
 		    Стаття 204. Строк дії норм праці
 
1208. 1. Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв’язку із зміною умов, на які ці норми були розраховані.
 		    1. Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв’язку із зміною умов, на які ці норми були розраховані.
 
1209. 2. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та одноразові норми. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні).
 		    2. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та одноразові норми. Тимчасові норми встановлюються на період освоєння нових видів робіт. Одноразові норми встановлюються на окремі види робіт, що не є постійними (позапланові, аварійні).
 
1210. Стаття 205. Умови праці, що повинні враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування
 		    Стаття 205. Умови праці, що повинні враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування
 
1211. 1. Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:
 		    1. Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:
 
1212. 1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;
 		    1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;
 
1213. 2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне надання;
 		    2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне надання;
 
1214. 3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;
 		    3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;
 
1215. 4) своєчасне забезпечення необхідною технічною документацією;
 		    4) своєчасне забезпечення необхідною технічною документацією;
 
1216. 5) здорові та безпечні умови праці (дотримання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих факторів (шуму, випромінювання, вібрації та інших факторів, що негативно впливають на здоров’я) на робочому місці працівника).
 		    5) здорові та безпечні умови праці  дотримання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих факторів (шуму, випромінювання, вібрації та інших факторів, що негативно впливають на здоров’я) на робочому місці працівника.
 
1217. Стаття 206. Захист прав працівників у разі встановлення або заміни норм праці
 		    Стаття 206. Захист прав працівників у разі встановлення або заміни норм праці
 
1218. 1. Працівники вправі звернутися до органу з розв’язання трудових спорів із заявою про захист своїх прав, порушених унаслідок застосування норм праці, які в цих організаційно-технічних умовах потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну.
 		    1. Працівники вправі звернутися до органу з розв’язання трудових спорів із заявою про захист своїх прав, порушених унаслідок застосування норм праці, які за наявності організаційно-технічних умов потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну.
 
1219. Глава 5. Заробітна плата
 		    Глава 5. Заробітна плата
 
1220. §1. Організація заробітної плати
 		    §1. Організація заробітної плати
 
1221. Стаття 207. Визначення заробітної плати та її структура
 		 -761- Бірюк Л.В.
 У статті 207 пропоную замінити назву статті на "Визначення термінів." Оскільки мова у статті йде не про визначення заробітної плати, а про визначення термінів, що застосовуються у цій галузі.
 		Відхилено   Стаття 207. Заробітна плата та її структура
 
1222. 1. Заробітна плата - це обчислена у грошовому виразі оплата, здійснювана роботодавцем працівникові за роботу, яка відповідно до трудового договору виконується або має бути виконаною працівником. У структурі заробітної плати виділяються основна і додаткова заробітна плата.
 		 -762- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 207 проекту слово "оплата" замінити на "винагорода"; після слів "працівникові за" додати слово "виконану"; сполучення "виконується або має бути виконаною працівником" - виключити.
 		Враховано частково   1. Заробітна плата - це обчислена у грошовому виразі оплата, встановлена трудовим договором, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
2. Структура заробітної плати складається з основної і додаткової заробітної плати.
 
    -763- Хара В.Г.
 У статті 207:
- у частині першій виключити слова "здійснювана роботодавцем";
 		Враховано частково    
1223. 2. Основна заробітна плата - оплата за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів (ставок заробітної плати).
 		 -764- Шевчук О.Б.
 У 1 абзаці частини 2 статті 207 проекту перед словом "окладів" додати "місячних".
 		Відхилено   Основна заробітна плата - оплата за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів (ставок заробітної плати).
 
1224. Тарифні ставки встановлюються за робітничими професіями, як правило, в розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або на робочий день (денні тарифні ставки), виходячи з нормальної тривалості робочого часу.
 		    Тарифні ставки встановлюються за робітничими професіями, як правило, в розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або на робочий день (денні тарифні ставки) виходячи з нормальної тривалості робочого часу.
 
1225. Посадові оклади (ставки заробітної плати) встановлюються для працівників, що відповідно до класифікації професій належать до законодавців, вищих державних службовців, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, у розрахунку на місяць.
 		    Посадові оклади (ставки заробітної плати) встановлюються для працівників, які відповідно до класифікації професій належать до законодавців, вищих державних службовців, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, у розрахунку на місяць.
 
1226. Місячні оклади можуть встановлюватися і за робітничими професіями (на умовах колективного договору).
 		 -765- Шевчук О.Б.
 У 4 абзаці частини 2 статті 207 проекту слова "колективного договору" замінити на "колективної угоди, договору".
 		Відхилено   Оклади у розрахунку на місяць можуть встановлюватися і за робітничими професіями (на умовах колективного договору).
 
1227. 3. Додаткова заробітна плата виплачується у вигляді виплат за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплат, надбавок, премій, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік, інших видів заохочувальних виплат.
 		 -766- Папієв М.М.
 У частині третій статті 207 проекту, якою пропонується встановити, що додаткова заробітна плата виплачується у вигляді виплат за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплат, надбавок, премій, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік, інших видів заохочувальних виплат.
Проте, в зазначеній статті не визначено, які виплати належать до інших видів заохочувальних виплат.
У зв'язку з цим, цю статтю слід доопрацювати.
 		Відхилено   Додаткова заробітна плата включає виплати за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплати, надбавки, премії, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік, інші види заохочувальних виплат.
 
    -767- Шевчук О.Б.
 В частині 3 статті 207 проекту після слів "надбавок, премій" додати "в тому числі за результати роботи за рік,"; слова "за результатами роботи за рік" - виключити.
 		Відхилено    
    -768- Хара В.Г.
 Частину 3 статті 207 викласти в такій редакції:
"3. Додаткова заробітна плата включає виплати за перевиконання норм праці при відрядній формі заробітної плати, а також доплати, надбавки, премії, винагороди за вислугу років, за результатами роботи за рік, інші види заохочувальних виплат."
 		Враховано    
1228. 4. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром не обмежується.
 		    3. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром не обмежується.
 
1229. Стаття 208. Сфера державного регулювання оплати праці
 		 -769- Бірюк Л.В.
 У статті 208: Пропоную змінити назву статті на: "Державне та договірне регулювання оплати праці"
 		Відхилено   Стаття 208. Сфера державного регулювання оплати праці
 
1230. 1. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і мінімальних гарантій в оплаті праці, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників суб’єктів господарювання державної і комунальної форм власності, працівників юридичних осіб, що фінансуються чи дотуються з бюджетів.
 		 -770- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 208 слова ""працівників юридичних осіб, що фінансуються чи дотуються з бюджетів" - виключити.
 		Відхилено   1. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і мінімальних гарантій в оплаті праці, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників суб’єктів господарювання державної і комунальної форм власності, працівників юридичних осіб, що фінансуються чи дотуються з бюджетів.
 
1231. 2. Умови і розміри оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, а також умови оплати праці працівників юридичних осіб, що дотуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України з дотриманням норм статті 211 цього Кодексу.
 		 -771- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 208 - виключити.
 		Відхилено   2. Умови і розміри оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, а також умови оплати праці працівників юридичних осіб, що дотуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними всеукраїнськими професійними спілками з дотриманням норм статті 211 цього Кодексу.
 
    -772- Хара В.Г.
 У частині другій статті 208 після слів "визначаються Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "за погодженням з профспілками", далі по тексту.
 		Враховано редакційно    
    -773- Павловський А.М.
 З метою узгодження норм статей 208 та 211 проекту пропоную:
- в частині 2 статті 208 проекту слова "а також умови оплати праці працівників юридичних осіб, що дотуються з бюджету" вилучити;
 		Відхилено    
    -774- Бірюк Л.В.
 Доповнити статтю 208 новими частинами наступного змісту:
Частиною третьою " Договірне регулювання оплати праці працівників юридичних осіб здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному, галузевому або територіальному рівні, та колективних договорів відповідно до законодавства. У колективних договорах мінімальні гарантії в оплаті праці не можуть бути нижчими, встановлених генеральною, галузевою, територіальною угодами.
Частиною четвертою " За наявності в роботодавця фінансових труднощів, у колективному договорі, як виняток, може буди передбачено призупинення запровадження договірних мінімальних гарантій з оплати праці, визначених генеральною, галузевою, територіальною угодами, на період подолання фінансових труднощів, але в будь-якому випадку не більше як на шість місяців з дотриманням державних мінімальних гарантій в оплаті праці."
 		Відхилено    
1232. Стаття 209. Сфера договірного регулювання оплати праці
 		 -775- Бірюк Л.В.
 Статтю 209 пропоную виключити.
 		Відхилено   Стаття 209. Сфера договірного регулювання оплати праці
 
1233. 1. Договірне регулювання оплати праці працівників юридичних осіб здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному, галузевому або територіальному рівні, та колективних договорів відповідно до законодавства. У колективних договорах мінімальні гарантії в оплаті праці не можуть бути нижчими, встановлених генеральною, галузевою, територіальною угодами.
 		 -776- Шевчук О.Б.
 Додати статтю 209 проекту частиною 1 наступного змісту: "Договірне регулювання праці здійснюється за допомогою трудового договору між працівником і роботодавцем".
 		Відхилено   1. Договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі системи колективних угод, що укладаються на національному, галузевому або територіальному рівні, та колективних договорів відповідно до законодавства. У колективних договорах мінімальні гарантії в оплаті праці не можуть бути нижчими, за встановлені генеральною, галузевою (міжгалузевою), територіальною угодами.
 
    -777- Шевчук О.Б.
 Частину 1 попередньої редакції статті вважати частиною 2.
У частині 1 попередньої редакції статті (частині 2 запропонованої редакції) після слова "юридичних" додати "та фізичних"; після слова "колективних" додати "та трудових".
 		Відхилено    
    -778- Хара В.Г.
 У статті 209:
- у частині першій слова "юридичних осіб" виключити.
 		Враховано    
1234. 2. За наявності в роботодавця фінансових труднощів, у колективному договорі, як виняток, може буди передбачено призупинення запровадження договірних мінімальних гарантій з оплати праці, визначених генеральною, галузевою, територіальною угодами, на період подолання фінансових труднощів, але в будь-якому випадку не більше як на шість місяців з дотриманням державних мінімальних гарантій в оплаті праці.
 		 -779- Павленко Е.І.
 Частину 2 статті 209 виключити як таку, що створює, порівняно з чинним Кзпп, додаткові можливості для звуження гарантій праці людини.
 		Відхилено   2. За наявності в роботодавця фінансових труднощів, підтверджених документально, після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), як виняток, може бути передбачено призупинення запровадження договірних мінімальних гарантій в оплаті праці, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою), територіальною угодами, на період подолання фінансових труднощів, але в будь-якому разі не більш як на шість місяців, з дотриманням державних мінімальних гарантій в оплаті праці.
 
    -780- Хара В.Г.
 - у частині другій після слів "фінансових труднощів" доповнити словами "після проведення незалежної аудиторської перевірки та оприлюднення її результатів".
 		Враховано    
    -781- Хара В.Г.
 У частині 2 ст. 209 слова "після проведення незалежної аудиторської перевірки та оприлюднення її результатів у колективному договорі," "підтверджених документально, після проведення консультацій з відповідним виборним профспілковим органом"; після слів "не більше як на шість місяців" додати "протягом року".
 		Враховано    
1235. Стаття 210. Джерела коштів на оплату праці
 		    Стаття 210. Джерела коштів на оплату праці
 
1236. 1. Джерелом коштів на оплату праці працівників юридичних осіб, що не фінансуються з бюджету і не отримують з нього дотації, є частина доходу та інші кошти, отримані в результаті їх господарської діяльності.
 		    1. Джерелом коштів на оплату праці працівників юридичних осіб, що не фінансуються з бюджету і не отримують з нього дотації, є частина доходу та інші кошти, отримані в результаті їх господарської діяльності.
 
1237. 2. Для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності та з інших джерел, передбачених законом.
 		    2. Для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності та з інших джерел, передбачених законом.
 
1238. 3. Юридичні особи, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, можуть відповідно до закону отримувати дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці.
 		    3. Юридичні особи, що провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності, можуть відповідно до закону отримувати дотації з бюджету, які можуть бути джерелом коштів на оплату праці.
 
1239. 4. Об’єднання громадян оплачують працю працівників за рахунок коштів, що формуються згідно з їх статутами.
 		    4. Об’єднання громадян оплачують працю працівників за рахунок коштів, що формуються згідно з їх статутами.
 
1240. 5. Роботодавці - фізичні особи оплачують працю працівників за рахунок власних коштів.
 		    5. Роботодавці - фізичні особи оплачують працю працівників за рахунок власних коштів.
 
1241. Стаття 211. Оплата праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету
 		    Стаття 211. Оплата праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету
 
1242. 1. Оплата праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів у сфері праці, угод, колективних або трудових договорів у межах бюджетних асигнувань та інших, не заборонених законом доходів.
 		 -782- Павловський А.М.
 - частину 1 статті 211 проекту викласти в такій редакції: "1. Оплата праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань".
 		Відхилено   1. Оплата праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів у сфері праці, колективних угод, колективних або трудових договорів за рахунок бюджетних асигнувань та інших не заборонених законом джерел.
 
    -783- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 211 слово "доходів" замінити словом "джерел".
 		Враховано    
    -784- Хара В.Г.
 У частині першій статті 211 слова "у межах" замінити на "за рахунок".
 		Враховано    
1243. 2. Обсяги витрат на оплату праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
 		    2. Обсяг витрат на оплату праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, визначається у відповідному бюджеті.
 
1244. 3. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них, інших гарантій, пільг і компенсацій, передбачених трудовим законодавством.
 		    3. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них, інших гарантій, пільг і компенсацій, передбачених законодавством.
 
1245. Стаття 212. Оплата праці працівників юридичних осіб, яким виділяються дотації з бюджету
 		 -785- Бойко Ю.А.
 Статтю 212 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 212. Оплата праці працівників юридичних осіб, які дотуються з бюджету
 
1246. 1. Оплата праці працівників юридичних осіб, яким виділяються дотації з бюджету, здійснюється відповідно до статті 211 цього Кодексу, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів відповідно до умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		    1. Оплата праці працівників юридичних осіб, які дотуються з бюджету, здійснюється відповідно до статті 211 цього Кодексу, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів відповідно до умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
1247. Стаття 213. Тарифна система оплати праці
 		 -786- Сухий Я.М.
 Назву та текст статті 213 викласти в такій редакції:
"Стаття 213. Система оплати праці
1. Системами оплати праці є тарифна та інші системи оплати праці, які формуються на оцінці складності робіт та кваліфікації працівників.
2. Тарифна система оплати праці, включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка – основа тарифної системи оплати праці, що становить сукупність певної кількості тарифних розрядів робіт (професій, посад), відповідних їм тарифних коефіцієнтів, тарифних ставок (окладів) за годину, зміну, місяць.
Тарифний розряд – величина, що відображає складність роботи, рівень кваліфікації працівника і визначається відповідними значеннями тарифних коефіцієнтів або міжкваліфікаційними та міжпосадовими співвідношеннями.
Тарифна ставка – елемент тарифної системи, що визначає розмір оплати праці за конкретний період часу (за годину, зміну, місяць) та диференціюється за разрядами роботи, міжкваліфікаційним та міжпосадовим співвідношеннями, які передбачені тарифною сіткою.
3. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки.
Тарифна система оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки в оплаті праці, що встановлюється в порядку, визначеному законодавством.
4. Формування тарифної сітки, схеми посадових окладів здійснюється на основі тарифної ставки робітника першого розряду, посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника першого тарифного розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. При цьому тарифна ставка робітника першого розряду, посадовий оклад (ставка заробітної плати) працівника першого тарифного розряду визначаються генеральною, галузевою угодою в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - галузевою угодою, а за її відсутності - колективним договором.
5. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюється роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником.
6. Посадові оклади встановлює роботодавець відповідно до посад і кваліфікації працівників. За результатами атестації роботодавець вправі змінювати посадові оклади працівникам у межах затвердженої в установленому порядку схеми посадових окладів (мінімальних і максимальних розмірів окладів за відповідними посадами).
При цьому місячна тарифна ставка (оклад) кваліфікованих працівників не повинна бути нижчою, ніж їх тарифна ставка (оклад), розрахована, виходячи із встановленого їм розряду чи кваліфікації за результатами атестації та кваліфікаційною комісією.
7. Кваліфікаційні характеристики (довідники) затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань праці.
8. Колективним договором, а за його відсутності роботодавцем після проведення консультацій із виборним органом первинної профспілкової організації ( профспілковим представником) можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
При застосуванні інших систем оплати праці оплата праці некваліфікованого працівника не може бути меншою за мінімальну заробітну плату.
 		Враховано   Стаття 213. Системи оплати праці
 
1248. 1. Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
 		 -787- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 213 проекту слова "Основою організації" замінити на "Основною системою".
 		Відхилено   1. Системами оплати праці є тарифна та інші системи оплати праці, які формуються на оцінці складності робіт та кваліфікації працівників.
2. Тарифна система оплати праці включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка – основа тарифної системи оплати праці, що становить сукупність певної кількості тарифних розрядів робіт (професій, посад), відповідних їм тарифних коефіцієнтів, тарифних ставок (окладів) за годину, зміну, місяць.
Тарифний розряд – елемент тарифної системи, що відображає складність роботи, рівень кваліфікації працівника і визначається відповідними значеннями тарифних коефіцієнтів або міжкваліфікаційними та міжпосадовими співвідношеннями.
Тарифна ставка – елемент тарифної системи, що визначає розмір оплати праці за конкретний період часу (за годину, зміну, місяць) та диференціюється за разрядами роботи, міжкваліфікаційним та міжпосадовим співвідношеннями, які передбачені тарифною сіткою.
 
    -788- Шевчук О.Б.
 Додати частину 1 статті 213 проекту наступним положенням: "За погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу роботодавцем можуть застосовуватися інші системи оплати праці. Колективною угодою будь-якого рівня можуть встановлюватися інші системи оплати праці.".
 		Відхилено    
1249. 2. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Тарифна система є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
 		 -789- Шевчук О.Б.
 Друге речення першого абзацу частини 2 статті 213 виключити; частину 5 статті 213 виключити;
доповнити статтю 213 новою частиною 7 наступного змісту:
"Колективним договором, а за його відсутності роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації можуть встановлюватися інші системи оплати праці.".
 		Враховано частково   3. Тарифна система оплати праці використовується для поділу робіт залежно від складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки.
 
1250. Тарифна система оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки по оплаті праці, що встановлюється в порядку, визначеному законодавством.
 		 -790- Карпук В.Г.
 Ст.213п.2 словосполучення "що встановлюється в порядку визначеному законодавством" змінити на "що встановлюється Кабінетом Міністрів України в порядку визначеному законодавством" ;
 		Відхилено   Тарифна система оплати праці працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки в оплаті праці, що встановлюється в порядку, визначеному законодавством.
 
1251. 3. Формування тарифної сітки, схеми посадових окладів проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника першого тарифного розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. При цьому тарифна ставка робітника першого розряду, посадовий оклад (ставка заробітної плати) працівника першого тарифного розряду визначаються генеральною, галузевою угодою в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - галузевою угодою.
 		 -791- Бойко Ю.А.
 Частини 3,4.5,7 статті 213 - виключити.
 		Відхилено   4. Формування тарифної сітки, схеми посадових окладів здійснюється на основі тарифної ставки робітника першого розряду, посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника першого тарифного розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. При цьому тарифна ставка робітника першого розряду, посадовий оклад (ставка заробітної плати) працівника першого тарифного розряду визначаються генеральною, галузевою (міжгалузевою) угодою в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - галузевою угодою, а за її відсутності - колективним договором.
 
    -792- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 213 проекту сполучення "в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом," - виключити.
 		Відхилено    
    -793- Стоян О.М.
 У статті 213 частину третю викласти у такій редакції:
"3. Формування тарифної сітки, схеми посадових окладів проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника першого тарифного розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. При цьому тарифна ставка робітника першого розряду, посадовий оклад (ставка заробітної плати) працівника першого тарифного розряду визначаються генеральною, галузевою угодою в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) - галузевою угодою, а за її відсутності - колективним договором".
 		Враховано    
1252. 4. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам проводиться роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником.
 		    5. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюється роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником.
 
1253. 5. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов’язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду протягом не менш як трьох місяців і склали кваліфікаційний іспит.
 		       
1254. 6. Посадові оклади встановлює роботодавець відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації роботодавець вправі змінювати посадові оклади працівникам у межах затвердженої в установленому порядку схеми посадових окладів (мінімальних і максимальних розмірів окладів за відповідними посадами).
 		    6. Посадові оклади встановлює роботодавець відповідно до посад і кваліфікації працівників. За результатами атестації роботодавець вправі змінювати посадові оклади працівникам у межах затвердженої в установленому порядку схеми посадових окладів (мінімальних і максимальних розмірів окладів за відповідними посадами).
При цьому місячна тарифна ставка (оклад) кваліфікованих працівників не повинна бути нижчою, ніж їх тарифна ставка (оклад), розрахована, виходячи із встановленого їм розряду чи кваліфікації за результатами атестації та кваліфікаційною комісією.
 
1255. 7. Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		 -794- Шевчук О.Б.
 У частині 7 статті 213 проекту після слів "з питань праці" додати "за погодженням з всеукраїнськими професійними спілками, їх об’єднаннями, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців."
 		Відхилено   7. Кваліфікаційні характеристики (довідники) затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань праці.
8. Колективним договором, а за його відсутності роботодавцем після проведення консультацій із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
При застосуванні інших систем оплати праці оплата праці некваліфікованого працівника не може бути меншою за мінімальну заробітну плату.
 
1256. Стаття 214. Системи стимулювання праці
 		    Стаття 214. Системи стимулювання праці
 
1257. 1. Колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), встановлюються системи стимулювання праці (преміювання, заохочувальні виплати, доплати і надбавки тощо) та визначаються межі прав роботодавця щодо зменшення розміру доплат, надбавок, премій тощо. Зазначені системи можуть установлюватися також трудовим договором.
 		 -795- Бойко Ю.А.
 Статтю 214 викласти в наступній редакції:
"Для стимулювання праці роботодавець впроваджує системи оплати та мотивації праці".
 		Відхилено   1. Колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), встановлюються системи стимулювання праці (преміювання, заохочувальні виплати, доплати, надбавки тощо) та визначаються права роботодавця щодо зменшення розміру або скасування доплат, надбавок, премій тощо. Зазначені системи можуть установлюватися також трудовим договором.
 
    -796- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 214 проекту слова "погодженим" замінити на "укладеним після відповідних консультацій";
 		Відхилено    
    -797- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1258. Стаття 215. Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад
 		 -798- Бойко Ю.А.
 Статтю 215 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 215. Оплата праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад
 
1259. 1. Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених трудовим законодавством, генеральною, галузевою, територіальною угодою.
 		 -799- Павловський А.М.
 Статтю 215 проекту після слів "територіальною угодою" доповнити словами "а для працівників юридичних осіб, що фінансуються з бюджету – рішенням Кабінету Міністрів України".
 		Відхилено   1. Розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених трудовим законодавством, генеральною, галузевою (міжгалузевою), територіальною угодами.
 
1260. Стаття 216. Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі)
 		 -800- Бойко Ю.А.
 Статтю 216 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 216. Оплата праці працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі)
 
1261. 1. Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному та трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених трудовим законодавством та угодами тих галузей, до яких ці підрозділи належать за характером виробництва.
 		    1. Для працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному та трудовому договорах з дотриманням гарантій, визначених трудовим законодавством та угодами тих галузей, до яких такі роботи (послуги) належать за характером виробництва.
 
1262. §2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці
 		    §2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці
 
1263. Стаття 217. Право працівника на оплату праці
 		    Стаття 217. Право працівника на оплату праці
 
1264. 1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів.
 		    1. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до трудового законодавства, колективних угод, колективного і трудового договорів.
 
1265. 2. Право працівника на оплату праці, що випливає з трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів, не може бути порушене за браком у роботодавця коштів на оплату праці або з інших підстав.
 		    2. Право працівника на оплату праці, встановлене трудовим законодавством, колективними угодами, колективним і трудовим договорами, не може бути порушено через брак у роботодавця коштів на оплату праці або з інших підстав.
 
1266. 3. Забороняється будь-яке зниження розміру оплати праці за дискримінаційними ознаками.
 		 -801- Павленко Е.І.
 Статтю 217 доповнити частиною 4 наступного змісту: "За порушення прав працівників на оплату праці, визначених у цій статті, роботодавець несе відповідальність згідно із законом".
 		Відхилено   3. Забороняється будь-яке зниження розміру оплати праці за дискримінаційними ознаками.
 
1267. Стаття 218. Повідомлення працівників про умови оплати праці
 		    Стаття 218. Повідомлення працівників про умови оплати праці
 
1268. 1. Під час прийняття працівника на роботу роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть проводитися відрахування із заробітної плати відповідно до законодавства.
 		    1. Під час прийняття працівника на роботу роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розмір, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть проводитися відрахування із заробітної плати відповідно до закону.
 
1269. 2. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни.
 		 -802- Хара В.Г.
 Частину другу сатті 218 викласти у наступній редакції:
"2. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни, а роботодавець – суб’єкт малого підприємництва не пізніше ніж за місяць."
 		Враховано   2. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни, а роботодавець – суб’єкт малого підприємництва не пізніше ніж за місяць.
 
1270. Стаття 219. Мінімальна заробітна плата
 		 -803- Сухий Я.М.
 Частину 4 статті 219 викласти у новій редакції та доповнити статтю 219 частиною 6 наступного змісту:
"4. Погодинний розмір мінімальної заробітної плати визначається виходячи з місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.
6. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Поданню Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо розміру мінімальної заробітної плати мають передувати консультації та переговори з представниками професійних спілок, їх об’єднань та об’єднань організацій роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів щодо укладення Генеральної угоди.
Розмір мінімальної заробітної плати переглядається в залежності від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо в порядку, визначеному абзацом другим цієї частини."
 		Враховано частково   Стаття 219. Мінімальна заробітна плата
 
1271. 1. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для роботодавців - юридичних і фізичних осіб.
 		 -804- Хара В.Г.
 Статтю 219 викласти у такій редакції:
"1. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для роботодавців - юридичних і фізичних осіб.
2. Мінімальна заробітна плата - встановлений законом розмір оплати праці за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), що має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника.
До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата.
3. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
1) загального рівня заробітної плати;
2) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.
Розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим прожиткового мінімуму.
4. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Поданню Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо розміру мінімальної заробітної плати обов’язково передують консультації та переговори з Національною тристоронньою соціально-економічною радою.
Розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо в порядку, визначеному абзацом другим цієї частини.
Погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується, виходячи з місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.
Територіальною угодою може встановлюватися мінімальна заробітна плата у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму."
 		Враховано   1. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для роботодавців - юридичних і фізичних осіб.
 
1272. 2. Мінімальна заробітна плата - встановлений законом розмір оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), який має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника і його сім’ї, що включає достатнє харчування, житло, одяг тощо.
 		 -805- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 219 проекту сполучення "що включає достатнє харчування, житло, одяг тощо" - виключити. (Україна не ратифікувала ст. 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої).
 		Враховано   2. Мінімальна заробітна плата - встановлений законом розмір оплати праці за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), що має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника.
 
1273. До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата.
 		    До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата.
 
1274. 3. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
 		    3. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
 
1275. 1) вартості життя;
 		 -806- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 частини 3 статті 219 проекту викласти у наступній редакції: "прожиткового мінімуму" (термін „вартість життя" законодавчо не визначено).
 		Відхилено   1) загального рівня заробітної плати;
 
1276. 2) загального рівня заробітної плати;
 		    2) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.
 
1277. 3) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.
 		 -807- Шевчук О.Б.
 У пункті 3 частини 3 статті 219 проекту після слів "економічних умов" додати "в тому числі умов економічного розвитку."
 		Відхилено   Розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.
 
1278. 4. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом.
 		 -808- Бойко Ю.А.
 Частину 4 статті 219 записати в перехідні положення.
 		Відхилено      
1279. 5. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
 		 -809- Папієв М.М.
 Частиною п'ятою статті 219 проекту передбачається, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Разом з цим, згідно з частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України Законом про Державний бюджет України визначається, зокрема, розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період.
У зв'язку із зазначеним, у статті 219 проекту слід передбачити положення про те, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється в Законі України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
 		Відхилено   4. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
 
    -810- Шевчук О.Б.
 В абзаці 1 частини 3 статті 219 проекту після слів "Кабінету Міністрів України" додати "один раз на рік в Законі України "Про Державний бюджет України".".
 		Відхилено    
    -811- Карпук В.Г.
 Ст.219 п.5 після слів "розмір мінімальної заробітної плати встановлюється" додати словосполучення "у Законі "Про Державний бюджет України" ;
 		Відхилено    
1280. Поданню Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо розміру мінімальної заробітної плати мають передувати консультації та переговори з представниками професійних спілок, їх об’єднань та об’єднань організацій роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів щодо укладення Генеральної угоди.
 		 -812- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 3 статті 219 проекту сполучення "які об'єдналися для ведення колективних переговорів щодо укладення Генеральної угоди." - виключити (обмеження кола суб’єктів, що приймають участь в обговоренні мінімальної заробітної плати виключно підписантами Генеральної угоди протирічить чинному законодавству, зокрема, частинам 2 – 4 ст. 24 Закону України "Про організації роботодавців")
 		Враховано частково   Поданню Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо розміру мінімальної заробітної плати обов’язково передують консультації та переговори з Національною тристоронньою соціально-економічною радою.
 
    -813- Стоян О.М.
 У статті 219 абзац другий частини п’ятої викласти у такій редакції:
"Поданню Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо розміру мінімальної заробітної плати мають обов’язково передувати консультації та переговори з Національною тристоронньою соціально-економічною радою.".
 		Враховано    
1281. Розмір мінімальної заробітної плати переглядається в залежності від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо в порядку, визначеному абзацом другим цієї частини.
 		 -814- Бірюк Л.В.
 Доповнити статтю 219 частиною шостою наступного змісту "Розмір мінімальної заробітної плати затверджується одночасно з Державним бюджетом України". Оскільки цей розмір є важливим інструментом планування формування бюджетних асигнувань.
 		Відхилено   Розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо в порядку, визначеному абзацом другим цієї частини.
Погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується виходячи з місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.
Територіальною угодою може встановлюватися мінімальна заробітна плата у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму.
 
1282. Стаття 220. Інші державні мінімальні гарантії оплати праці та інших виплат роботодавців працівникам
 		 -815- Шевчук О.Б.
 Статтю 220 проекту – виключити
 		Відхилено   Стаття 220. Інші державні мінімальні гарантії оплати праці та інших виплат працівникам
 
1283. 1. Норми оплати праці (за надурочні роботи; за роботу в дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості робочого часу тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічної трудової та інших видів відпустки; для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для працівників, яких переведено за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, відкомандирування, репатріації, пересувного характеру роботи, роботи в польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення), донорам тощо встановлюються цим Кодексом, трудовим законодавством і є мінімальними державними гарантіями.
 		 -816- Хара В.Г.
 У статті 220:
- у назві статті слово "роботодавців" виключити ;
- частину першу викласти у такій редакції:
"1.Державним мінімальними гарантіями також є:
1) норми оплати праці: за надурочні роботи; за роботу в дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні; за роботу у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості робочого часу тощо;
2) гарантії виплати працівникам за час: щорічної трудової та інших видів відпустки; підвищення кваліфікації та виробничого навчання; обов’язкового медичного обстеження; переведення за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу та переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на легшу роботу тощо;
3) гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, відкомандирування, репатріації, пересувного характеру роботи, роботи в польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення), донорам тощо;
4) інші виплати, передбачені трудовим законодавством".
 		Враховано   1. Державними мінімальними гарантіями також є:
1) норми оплати праці: за надурочні роботи; за роботу в дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, та вихідні дні; за роботу в нічний час; за час простою, який стався не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; за роботу працівників, які не догосягли вісімнадцяти років, при скороченій тривалості робочого часу тощо;
2) виплати працівникам за час: щорічної трудової та інших видів відпусток; підвищення кваліфікації та виробничого навчання; обов’язкового медичного огляду; переведення за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу та переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на легшу роботу тощо;
3) виплати працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, пересувного характеру роботи, роботи в польових умовах і вахтовим методом (польове забезпечення), донорам тощо;
4) інші виплати, передбачені трудовим законодавством.
 
1284. Стаття 221. Форми і системи оплати праці
 		 -817- Хара В.Г.
 Назву статті 221 та її частини четверту, п’яту та шосту викласти у наступній редакції:
"Стаття 221. Форми оплати праці
4. На підставі почасової і відрядної форм оплати праці з урахуванням особливостей організації праці можуть запроваджуватися додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, що передбачають виплату працівникам премій, надбавок, доплат тощо і забезпечують стимулювання продуктивної якісної праці. Оплата може здійснюватися за результатами індивідуальної та колективної праці.
5. Форми оплати праці, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених трудовим законодавством, генеральною, галузевими, територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити питання оплати праці працівників з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
6. Конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам, а також додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати встановлюються роботодавцем у трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених колективним договором.".
 		Враховано   Стаття 221. Форми оплати праці
 
1285. 1. Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою.
 		 -818- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 221 проекту слово "почасовою" замінити на "погодинною, місячною".
 		Відхилено   1. Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою.
 
1286. 2. Почасова форма оплати праці передбачає виплату працівникові встановленої тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за умови виконання норми робочого часу. Не може зменшуватися тарифна ставка (оклад, посадовий оклад), що підлягає виплаті працівникові при почасовій формі оплати праці, через неповне виконання норм праці (посадових обов’язків).
 		 -819- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 221 проекту слово "почасова" замінити на "погодинна, місячна". У першому реченні слово "почасовій" замінити на "погодинній".
 		Відхилено   2. Почасова форма оплати праці передбачає виплату працівникові встановленої тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за умови виконання норми робочого часу. Не може зменшуватися тарифна ставка (оклад, посадовий оклад), що підлягає виплаті працівникові при почасовій формі оплати праці, через неповне виконання норм праці (посадових обов’язків).
 
1287. 3. Відрядна форма оплати праці передбачає збільшення (пропорційне чи прогресивне) заробітної плати залежно від рівня перевиконання норм виробітку (інших норм праці) і її зменшення через невиконання цих норм.
 		    3. Відрядна форма оплати праці передбачає збільшення (пропорційне чи прогресивне) заробітної плати залежно від рівня перевиконання норм виробітку (інших норм праці) і її зменшення через невиконання цих норм.
 
1288. 4. На підставі почасової і відрядної форми оплати праці з урахуванням особливостей організації праці можуть запроваджуватися системи оплати праці, що передбачають виплату працівникам премій, надбавок, доплат тощо і забезпечують стимулювання продуктивної якісної праці. Оплата може здійснюватися за результатами індивідуальної та колективної праці.
 		 -820- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 221 проекту слова "почасової і відрядної форми" замінити на "форм".
 		Відхилено   4. На підставі почасової і відрядної форм оплати праці з урахуванням особливостей організації праці можуть запроваджуватися додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, що передбачають виплату працівникам премій, надбавок, доплат тощо і забезпечують стимулювання продуктивної якісної праці. Оплата може здійснюватися за результатами індивідуальної та колективної праці.
 
1289. 5. Форми і системи оплати праці, тарифні сітки, ставки, тарифні ставки (оклади), схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених цим Кодексом, трудовим законодавством, генеральною, галузевими, територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -821- Бойко Ю.А.
 В частині 5 статті 221 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   5. Форми оплати праці, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених трудовим законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити питання оплати праці працівників з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -822- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 221 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1290. 6. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) робітникам, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються колективним договором з урахуванням вимог статті 219 цього Кодексу та частини п’ятої цієї статті, а в межах трудового договору - роботодавцем самостійно.
 		 -823- Бірюк Л.В.
 Доповнити статтю 221 частиною сьомою наступного змісту " Форми і системи оплати праці для працівників юридичних осіб, що фінансуються або дотуються з бюджету встановлюється законодавчими актами."
 		Відхилено   6. Конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників, а також додаткова заробітна плата та інші заохочувальні і компенсаційні виплати встановлюються роботодавцем у трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених колективним договором.
 
1291. Стаття 222. Порядок визначення розцінок у разі застосування відрядної форми оплати праці
 		    Стаття 222. Порядок визначення розцінок у разі застосування відрядної форми оплати праці
 
1292. 1. У разі застосування відрядної форми оплати праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
 		    1. У разі застосування відрядної форми оплати праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
 
1293. 2. Розцінка при відрядній формі оплати праці визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку. Зазначена розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу.
 		    2. Розцінка при відрядній формі оплати праці визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку. Зазначена розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу.
 
1294. §3. Особливості оплати праці в разі відхилення від звичайних умов
 		    §3. Особливості оплати праці в разі відхилення від звичайних умов
 
1295. Стаття 223. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома
 		    Стаття 223. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома
 
1296. 1. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома здійснюється за фактично виконану роботу або виготовлену продукцію відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договорів з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких ці роботи належать за характером виробництва.
 		    1. Оплата праці за трудовим договором про роботу вдома (стаття 51 цього Кодексу) здійснюється за фактично виконану роботу або виготовлену продукцію відповідно до трудового договору з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких ці роботи належать за характером виробництва.
 
1297. 2. Уся виконана робота за трудовим договором про роботу вдома оплачується в одинарному розмірі, крім випадків, коли трудовим договором передбачається виконання роботи на умовах, за якими трудовим законодавством передбачено підвищену оплату праці.
 		    2. Уся виконана робота за трудовим договором про роботу вдома оплачується в одинарному розмірі, крім випадків, коли трудовим договором передбачається виконання роботи на умовах, за яких трудовим законодавством передбачено підвищену оплату праці.
 
1298. Стаття 224. Оплата праці в разі виконання робіт різної кваліфікації
 		    Стаття 224. Оплата праці в разі виконання робіт різної кваліфікації
 
1299. 1. У разі виконання працівниками робіт різної кваліфікації при почасовій формі оплати праці, оплата здійснюється за тарифною ставкою (окладом, посадовим окладом) вищої кваліфікації. Це ж правило застосовується в разі виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей (посад).
 		 -824- Бойко Ю.А.
 Частини 1,3 статті 224 - виключити.
 		Відхилено   1. У разі виконання працівниками робіт різної кваліфікації при почасовій формі оплати праці, оплата здійснюється за тарифною ставкою (окладом, посадовим окладом) вищої кваліфікації. Таке саме правило застосовується в разі виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей (посад).
 
    -825- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 224 проекту слово "почасовій" замінити на "погодинній"; перед словом "окладом" додати "місячним".
 		Відхилено    
1300. 2. Праця працівників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується.
 		    2. Праця працівників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується.
 
1301. 3. Якщо трудовим договором допускається доручення працівникам-відрядникам виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних їм розрядів, оплата робіт нижчої кваліфікації здійснюється виходячи з тарифної ставки, що відповідає спеціальності і розряду працівника, та норм виробітку (часу), встановлених для робіт, які виконуються.
 		    3. Якщо трудовим договором допускається доручення працівникам-відрядникам виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних їм розрядів, оплата робіт нижчої кваліфікації здійснюється виходячи з тарифної ставки, що відповідає спеціальності і розряду працівника, та норм виробітку (часу), встановлених для робіт, які виконуються.
 
1302. Стаття 225. Оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я
 		    Стаття 225. Оплата праці на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я
 
1303. 1. На важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я колективними договорами встановлюється підвищена оплата праці з дотриманням мінімальних державних гарантій. Якщо колективний договір не укладався, розмір оплати праці на таких роботах визначається нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -826- Бойко Ю.А.
 В статті 225 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. На важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я колективними договорами встановлюється підвищена оплата праці з дотриманням мінімальних державних гарантій. Якщо колективний договір не укладався, розмір оплати праці на таких роботах визначається нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -827- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 225 проекту після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1304. Стаття 226. Збереження заробітної плати в разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу
 		    Стаття 226. Збереження заробітної плати в разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу
 
1305. 1. У разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу незалежно від підстави переведення за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
 		    1. У разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу незалежно від підстави переведення за працівником зберігається його попередня середня заробітна плата протягом двох тижнів з дня переведення.
 
1306. 2. У разі тимчасового переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу оплата праці здійснюється відповідно до частини першої цієї статті, якщо законодавством не передбачена виплата допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, розмір якої обчислюється за загальними правилами і не може перевищувати заробітку, який працівник отримував до переведення. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) може встановлюватися правило про збереження попереднього заробітку протягом усього часу переведення. Попередній заробіток при цьому визначається в загальному порядку, встановленому для розрахунку середньої заробітної плати.
 		 -828- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 226 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   2. У разі тимчасового переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу оплата праці здійснюється відповідно до частини першої цієї статті, якщо законодавством не передбачена виплата допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, розмір якої обчислюється за загальними правилами і не може перевищувати заробітної плати, яку працівник отримував до переведення. Колективним договором, а якщо договір не укладено  нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), може встановлюватися вимога про збереження попередньої заробітної плати протягом усього часу переведення. Попередня заробітна плата при цьому визначається в загальному порядку, встановленому для розрахунку середньої заробітної плати.
 
    -829- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 226 проекту слова "погодженим" замінити на "виданим після проведення консультацій";
 		Відхилено    
    -830- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1307. 3. Якщо заробітна плата зазначених працівників на легшій роботі є вищою, ніж та, яку вони отримували до переведення, їм виплачується заробітна плата, що відповідає роботі, яка виконується.
 		    3. Якщо заробітна плата зазначених працівників на легшій роботі є вищою, ніж та, яку вони отримували до переведення, їм виплачується заробітна плата, що відповідає роботі, яка виконується.
 
1308. Стаття 227. Оплата праці в разі суміщення професій (посад) та в разі застосування інших форм інтенсифікації праці
 		    Стаття 227. Оплата праці в разі суміщення професій (посад) та в разі застосування інших форм інтенсифікації праці
 
1309. 1. Працівникам, які виконують у тій же юридичній особі поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою або тією ж професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
 		    1. Працівникам, які виконують у тій самій юридичній особі поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою або тією самою професією (посадою) чи обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
 
1310. 2. Розмір доплати за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), шляхом погодження між працівником і роботодавцем.
 		 -831- Клімов Л.М.
 В частині 2 статті 227 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   2. Розмір доплати за суміщення професій (посад), збільшення обсягу виконуваної роботи, розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених колективним договором, а якщо договір не укладено  нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), шляхом погодження між працівником і роботодавцем.
 
    -832- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 227 проекту слова " (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)," замінити "або".
 		Відхилено    
    -833- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 227 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено    
1311. Стаття 228. Оплата праці за сумісництвом
 		    Стаття 228. Оплата праці за сумісництвом
 
1312. 1. Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу на загальних підставах.
 		    1. Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу на загальних підставах.
 
1313. Стаття 229. Оплата праці за неповний робочий час
 		    Стаття 229. Оплата праці за неповний робочий час
 
1314. 1. Оплата праці за неповний робочий час здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
 		    1. Оплата праці за неповний робочий час здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
 
1315. Стаття 230. Оплата праці за роботу в нічний час
 		    Стаття 230. Оплата праці за роботу в нічний час
 
1316. 1. Робота в нічний час (частина перша статті 135 цього Кодексу) оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою угодами, колективним договором, нормативним актом роботодавця але не нижче ніж на 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину.
 		 -834- Бойко Ю.А.
 Статтю 230 викласти в наступній редакції:
"1. Робота в нічний час (частина перша статті 135 цього Кодексу) оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою угодами, колективним договором, нормативним актом роботодавця за консультаціями з профспілками".
 		Відхилено   1. Робота в нічний час (частина перша статті 135 цього Кодексу) оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (міжгалузевою) угодами, колективним договором, а якщо договір не укладено  нормативним актом роботодавця, але не нижче ніж на 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину.
 
    -835- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 230 проекту цифру "30" замінити на "20" (відповідно до ст. 108 КЗпП).
 		Відхилено    
1317. Стаття 231. Оплата праці при поділі робочого дня на частини
 		 -836- Шевчук О.Б.
 Статтю 231 - виключити (чинним законодавством не передбачено)
 		Відхилено   Стаття 231. Оплата праці при поділі робочого дня на частини
 
1318. 1. Робота при поділі робочого дня на частини (стаття 144 цього Кодексу) оплачується в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (оклади).
 		    1. Робота при поділі робочого дня на частини (стаття 144 цього Кодексу) оплачується в розмірі, який щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифну ставку (оклад).
 
1319. Стаття 232. Оплата праці в разі виконання надурочних робіт і роботи в надурочний час
 		 -837- Сухий Я.М.
 Частину 1 статті 232 доповнити абзацем такого змісту:
"Працівникам, які працюють за погодинною системою оплати праці і яким не встановлено тривалість щоденної роботи, оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлену законодавством або колективним договором (угодою) норму тривалості робочого часу на тиждень, у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті."
 		Враховано   Стаття 232. Оплата праці в разі виконання надурочних робіт і роботи в надурочний час
 
1320. 1. При почасовій формі оплати праці надурочні роботи (стаття 150 цього Кодексу) оплачуються в подвійному розмірі.
 		    1. При почасовій формі оплати праці надурочні роботи (стаття 150 цього Кодексу) оплачуються в подвійному розмірі.
 
1321. Якщо протягом року працівником відпрацьовано більше 120 годин, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі до 15 січня наступного року.
 		    Якщо протягом року працівником відпрацьовано надурочно більше 120 годин, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі не пізніше 15 січня наступного року.
Працівникам, які працюють за погодинною системою оплати праці і яким не встановлено тривалість щоденної роботи, оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлену законом, угодою, колективним договором норму тривалості робочого часу на тиждень, у порядку, передбаченому абзацом першим цієї частини.
 
1322. 2. При відрядній формі оплати праці виконана в надурочний час робота оплачується за подвійними відрядними розцінками.
 		 -838- Писаренко В.В.
 Ч. 2 ст. 232 слід виключити як таку, що суперечить нормі 120 год., встановлену ст. 153 Проекту, або ж внести відповідні зімни до ст. 153 у частині граничної тривалості надурочних робіт.
 		Відхилено   2. При відрядній формі оплати праці виконана в надурочний час робота оплачується за подвійними відрядними розцінками.
 
1323. 3. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 143 цього Кодексу) оплачуються як надурочні години, відпрацьовані понад установлений робочий час сумарно за обліковий період у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. У разі залучення працівника, який працює за підсумованим обліком робочого часу, до роботи в день державного або релігійного свята (частини третя - п’ята статті 162 цього Кодексу) та відмови працівника від надання йому іншого дня відпочинку для визначення тривалості надурочної роботи час роботи в день державного і релігійного свята не включається до складу відпрацьованого часу.
 		 -839- Волинець М.Я.
 Частину 3 статті 232 проекту Трудового кодексу України доповнити комою та словами "крім випадків, коли робота провадиться на безперервно діючих виробництвах за завчасно встановленим графіком роботи ", виклавши в редакції:
3. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 143 цього Кодексу) оплачуються як надурочні години, відпрацьовані понад установлений робочий час сумарно за обліковий період у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
У разі залучення працівника, який працює за підсумованим обліком робочого часу, до роботи в день державного або релігійного свята (частини третя – п’ята статті 162 цього Кодексу) та відмови працівника від надання йому іншого дня відпочинку для визначення тривалості надурочної роботи час роботи в день державного і релігійного свята не включається до складу відпрацьованого часу, крім випадків, коли робота провадиться на безперервно діючих виробництвах за завчасно встановленим графіком роботи.
 		Відхилено   3. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу (стаття 143 цього Кодексу) оплачуються як надурочні години, відпрацьовані понад установлений робочий час сумарно за обліковий період у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. У разі залучення працівника, який працює за підсумованим обліком робочого часу, до роботи в день державного або релігійного свята (стаття 161 цього Кодексу) та відмови працівника від надання йому іншого дня відпочинку для визначення тривалості надурочної роботи час роботи в день державного і релігійного свята не включається до складу відпрацьованого часу, а оплата праці здійснюється відповідно до статті 233 цього Кодексу.
 
1324. 4. Компенсація надурочних робіт шляхом надання дня відпочинку (відгулу) допускається за домовленістю між роботодавцем і працівником, але це не виключає права працівника на підвищену оплату надурочних робіт відповідно до частин першої і другої цієї статті.
 		 -840- Шевчук О.Б.
 Частину 4 статті 232 проекту викласти у наступній редакції:
"Компенсація надурочних робіт здійснюється або шляхом надання дня відпочинку (відгулу), <...> або підвищеним розміром оплат надурочних робіт відповідно до частин першої і другої цієї статті."
 		Відхилено   4. Компенсація надурочних робіт наданням дня відпочинку (відгулу) допускається лише у виняткових випадках за згодою працівника.
 
1325. Стаття 233. Оплата роботи у вихідний день, день державного або релігійного свята
 		    Стаття 233. Оплата роботи у вихідний день, день державного або релігійного свята
 
1326. 1. Робота у вихідний день, день державного або релігійного свята (стаття 161 цього Кодексу) чи день, що є для працівника вихідним (стаття 159 цього Кодексу), оплачується в подвійному розмірі:
 		 -841- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 233 слова "вихідний день" - виключити.
 		Відхилено   1. Робота у вихідний день, день державного або релігійного свята (стаття 161 цього Кодексу) чи день, що є для працівника вихідним (стаття 159 цього Кодексу), оплачується в подвійному розмірі:
 
1327. 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
 		    1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
 
1328. 2) працівникам, праця яких оплачується почасово, - у подвійному розмірі виходячи з встановленої тарифної ставки (окладу).
 		    2) працівникам, праця яких оплачується почасово, - у подвійному розмірі, виходячи з установленої тарифної ставки (окладу).
 
1329. У разі якщо робота в день державного або релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв’язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата здійснюється понад оклад (якщо основна заробітна плата працівника встановлена у формі місячного окладу) або як за робочий час, відпрацьований додатково до норми робочого часу, або відповідно до розцінок і рівня виконання норми праці (при відрядній формі оплати праці).
 		 -842- Волинець М.Я.
 Другий абзац частини 1 статті 233 проекту Трудового кодексу України доповнити комою та словами "крім випадків, коли робота провадиться на безперервно діючих виробництвах за завчасно встановленим графіком роботи", виклавши в редакції:
1. Робота у вихідний день, день державного або релігійного свята (стаття 161 цього Кодексу) чи день, що є для працівника вихідним (стаття 159 цього Кодексу), оплачується в подвійному розмірі:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується почасово, - у подвійному розмірі виходячи з встановленої тарифної ставки;
У разі якщо робота в день державного або релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв’язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата здійснюється понад оклад (якщо основна заробітна плата працівника встановлена у формі місячного окладу) або як за робочий час, відпрацьований додатково до норми робочого часу, або відповідно до розцінок і рівня виконання норми праці (при відрядній формі оплати праці), крім випадків, коли робота провадиться на безперервно діючих виробництвах за завчасно встановленим графіком роботи.
 		Відхилено   У разі якщо робота в день державного або релігійного свята проводиться понад норму робочого часу (у зв’язку з відмовою працівника від надання іншого дня відпочинку), оплата здійснюється понад оклад (якщо основна заробітна плата працівника встановлена у формі місячного окладу) або як за робочий час, відпрацьований понад норму робочого часу, або відповідно до розцінок і рівня виконання норми праці (при відрядній формі оплати праці).
 
1330. 2. Оплата праці в розмірі, визначеному в частині першій цієї статті, здійснюється за години, фактично відпрацьовані в день державного або релігійного свята або в день, що є для працівника вихідним.
 		 -843- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 233 слова "або в день, що є для працівника вихідним" - виключити.
 		Відхилено   2. Оплата праці в розмірі, визначеному в частині першій цієї статті, здійснюється за години, фактично відпрацьовані в день державного або релігійного свята або в день, що є для працівника вихідним.
 
1331. Стаття 234. Порядок оплати часу простою
 		 -844- Хара В.Г.
 Статтю 234 викласти у такій редакції:
"Стаття 234. Оплата часу простою
1. Час простою з вини роботодавця оплачується у розмірі не менше двох третин заробітної плати працівника, розрахованих пропорційно до тривалості простою.
2. Час простою з причин, що не залежать від роботодавця і працівника, оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки, окладу (посадового окладу), розрахованих пропорційно до тривалості простою.
3. Час простою з вини працівника не оплачується.
4. Про початок простою, викликаного несправністю устаткування, відсутністю інструментів, сировини та іншими причинами, які унеможливлюють продовження виконання працівником його трудової функції, працівник зобов’язаний повідомити свого безпосереднього керівника чи іншого представника роботодавця.".
 		Враховано   Стаття 234. Оплата часу простою
1. Час простою з вини роботодавця оплачується у розмірі не менше двох третин заробітної плати працівника, розрахованих пропорційно до тривалості простою.
2. Час простою з причин, що не залежать від роботодавця і працівника, оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки, окладу (посадового окладу), розрахованих пропорційно до тривалості простою.
3. Час простою з вини працівника не оплачується.
4. Про початок простою, зумовленого несправністю устаткування, відсутністю інструментів, сировини та іншими причинами, які унеможливлюють продовження виконання працівником його трудової функції, працівник зобов’язаний невідкладно повідомити свого безпосереднього керівника чи іншого представника роботодавця.
 
1332. 1. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
 		 -845- Шевчук О.Б.
 В абзаці 1 частини 1 статті 234 проекту перед словом "окладу" додати "місячного".
 		Відхилено      
    -846- Симоненко П.М.
 ми не можемо підтримати частину 1 статті 234:"Порядок оплати часу простою. Час простою не звини працівника оплачується не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду ( окладу). Про початок простою працівник повинен попередити чи свого керівника, інших посадових осіб". Зазначену частину 1 статі 234 пропонується виключити.
 		Відхилено    
1333. Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця чи свого керівника, інших посадових осіб.
 		 -847- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 1 статті 234 проекту після слів "посадових осіб" додати "протягом однієї доби з моменту виникнення відповідних обставин".
 		Відхилено      
1334. 2. За час простою, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров’я працівника чи для оточуючих його людей і довкілля не з вини працівника, за таким працівником зберігається середня заробітна плата. У такому ж розмірі оплачується час простою (у тому числі в разі, якщо працівник на роботу не виходив), зумовленого зупиненням експлуатації юридичної особи, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці або службою охорони праці.
 		 -848- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 234 викласти в наступній редакції:
"2. За час простою, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя або здоров’я працівника чи для оточуючих його людей і довкілля з вини працівника, за таким працівником зберігається 50% середньої заробітної плати".
 		Відхилено      
1335. 3. Час простою з вини працівника не оплачується.
 		       
1336. Стаття 235. Порядок оплати праці під час освоєння нового виробництва (нових видів продукції)
 		    Стаття 235. Порядок оплати праці під час освоєння нового виробництва (нових видів продукції)
 
1337. 1. На період освоєння нового виробництва (нових видів продукції) працівникам здійснюється доплата до попередньої середньої заробітної плати відповідно до умов колективного договору (нормативного акта роботодавця, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -849- Бойко Ю.А.
 В статті 235 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. На період освоєння нового виробництва (нових видів продукції) працівникам здійснюється доплата до попередньої середньої заробітної плати відповідно до умов колективного договору, а якщо договір не укладено  нормативного акта роботодавця, виданого після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
    -850- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 235 проекту слова "погодженого" замінити на "виданого після проведення консультацій";
 		Враховано    
    -851- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1338. Стаття 236. Збереження попередніх розцінок у разі впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції
 		 -852- Бойко Ю.А.
 Статтю 236 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 236. Збереження попередніх розцінок у разі впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції
 
1339. 1. За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну норм праці і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження.
 		    1. За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну норм праці і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців з дати початку їх впровадження.
 
1340. 2. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, якщо автор об’єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на які змінено у зв’язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.
 		    2. Попередні розцінки зберігаються і в разі, якщо автор об’єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на які змінено у зв’язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.
 
1341. 3. За іншими працівниками, які допомогли авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються протягом трьох місяців.
 		    3. За іншими працівниками, які брали участь
у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються протягом трьох місяців.
 
1342. Стаття 237. Порядок оплати праці за незакінченим відрядним нарядом
 		    Стаття 237. Порядок оплати праці за незакінченим відрядним нарядом
 
1343. 1. У разі якщо працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується відповідно до існуючих норм і розцінок, а якщо таким чином визначити розмір неможливо, оплата визначається за погодженням між роботодавцем і працівником - відповідно до виконаної роботи.
 		    1. У разі якщо працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується відповідно до існуючих норм і розцінок, а якщо таким чином визначити розмір неможливо, оплата визначається за погодженням між роботодавцем і працівником - відповідно до виконаної роботи.
 
1344. Стаття 238. Порядок оплати праці в разі невиконання норм виробітку
 		 -853- Хара В.Г.
 Статтю 238 викласти у такій редакції:
"Стаття 238. Оплата праці при невиконанні норм праці, невиконанні трудових (посадових обов’язків)
1. У разі невиконання норм праці, невиконання трудових (посадових) обов’язків оплата праці працівника здійснюється у розмірі:
не нижче середньої заробітної плати, розрахованої пропорційно до відпрацьованого часу, якщо невиконання сталося з вини роботодавця;
не менше двох третин тарифної ставки, окладу (посадового окладу) якщо невиконання сталося з причин, що не залежать від роботодавця і від працівника.
У разі невиконання норм праці, невиконання трудових (посадових) обов’язків з вини працівника оплата здійснюється здійснюється відповідно до обсягу фактично виконаної роботи".
 		Враховано   Стаття 238. Оплата праці при невиконанні норм праці, невиконанні трудових обов’язків
1. У разі невиконання норм праці, невиконання трудових обов’язків оплата праці працівника здійснюється у розмірі:
не нижче середньої заробітної плати, розрахованої пропорційно до відпрацьованого часу, якщо невиконання сталося з вини роботодавця;
не менше двох третин тарифної ставки, окладу, якщо невиконання сталося з причин, що не залежать ні від роботодавця, ні від працівника.
У разі невиконання норм праці, невиконання трудових обов’язків з вини працівника оплата здійснюється відповідно до обсягу фактично виконаної роботи.
 
1345. 1. У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому випадку не може бути нижчою двох третин тарифної ставки встановленого такому працівникові розряду (окладу) і мінімальної заробітної плати. У разі невиконання норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до фактично виконаної роботи.
 		 -854- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 238 перед словом "окладу" додати "місячного"; слова "і мінімальної заробітної плати" - виключити. (відповідно до ст. 111 КЗпП)
 		Відхилено      
1346. Стаття 239. Порядок оплати праці в разі виготовлення продукції, що виявилася браком
 		    Стаття 239. Порядок оплати праці в разі виготовлення продукції, що виявилася браком
 
1347. 1. У разі виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Це ж правило застосовується в разі, якщо брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю.
 		 -855- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 239 слова "а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю" - виключити.
 		Відхилено   1. У разі виготовлення продукції, що виявилася браком, не з вини працівника, оплата праці здійснюється за звичайними розцінками. Таке саме правило застосовується в разі, якщо брак виник унаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі або з вини роботодавця, а також у разі виявлення браку після приймання виробів органом технічного контролю.
 
1348. 2. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
 		 -856- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 239 слова "за зниженими розцінками" - виключити.
 		Відхилено   2. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
 
1349. §4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам
 		    §4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам
 
1350. Стаття 240. Форма виплат
 		    Стаття 240. Форма виплат
 
1351. 1. Виплата працівнику заробітної плати (основної і додаткової) здійснюється готівкою у грошових одиницях України.
 		    1. Виплата працівнику заробітної плати (основної і додаткової) здійснюється готівкою у грошових одиницях України.
 
1352. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і/або у будь-якій іншій негрошовій формі, що не передбачена цією статтею, не допускається.
 		    Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань та/або у будь-якій іншій негрошовій формі, що не передбачена цією статтею, не допускається.
 
1353. 2. Заробітна плата може виплачуватися у безготівковому порядку за наявності письмової згоди працівника.
 		    2. Заробітна плата може виплачуватися у безготівковому порядку за наявності письмової згоди працівника.
 
1354. 3. Колективним договором (нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Кабінетом Міністрів України встановлюється перелік товарів, які не можуть бути використані для виплати заробітної плати натурою.
 		 -857- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 240 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   3. Колективним договором, а якщо договір не укладено  нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків заробітної плати, нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників. Кабінетом Міністрів України встановлюється перелік товарів, які не можуть бути використані для виплати заробітної плати натурою.
 
    -858- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 240 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
1355. Стаття 241. Строки, періодичність, місце та гарантії виплати заробітної плати
 		    Стаття 241. Строки, періодичність, місце та гарантії виплати заробітної плати
 
1356. 1. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором чи нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
 		 -859- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 241 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (представником уповноваженим трудовим колективом), двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (представником уповноваженим трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
 
    -860- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 241 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -861- Хара В.Г.
 У статті 241:
- частину першу викласти у наступній редакції:
"1. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.."
 		Враховано    
1357. 2. У разі якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, днем державного чи релігійного свята, робота в які не проводиться, заробітна плата виплачується напередодні.
 		    2. У разі якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний день, день державного або релігійного свята, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), заробітна плата виплачується напередодні.
 
1358. 3. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.
 		    3. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, якщо заробітна плата виплачується працівникам цих закладів.
 
1359. 4. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовим переказом на зазначений ними рахунок (адресу) без стягнення (утримання) плати за ці послуги з працівника та з дотриманням правил частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати.
 		    4. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовим переказом на зазначений ним рахунок (адресу) без стягнення (утримання) плати за ці послуги з працівника та з дотриманням вимог частини першої цієї статті стосовно строків виплати заробітної плати.
 
1360. 5. Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунки роботодавця в банках, а також коштів, виручених від продажу майна роботодавця (крім майна, що відповідно до укладених роботодавцем цивільно-правових договорів перебуває в заставі), здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі до бюджетів та державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості із заробітної плати. Це правило поширюється і на випадки здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або ліквідації роботодавця у зв’язку з банкрутством.
 		 -862- Хара В.Г.
 Частину 5 статті 241 викласти у такій редакції: "5. Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунки роботодавця в банках, а також коштів, отриманих від продажу майна роботодавця, з інших джерел, здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі по зобов’язаннях, забезпечених заставою, до бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати. Це правило поширюється і на випадки здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або ліквідації роботодавця у зв’язку з банкрутством"
 		Враховано   5. Виплата заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунки роботодавця в банках, а також коштів, отриманих від продажу майна роботодавця, з інших джерел, здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі по зобов’язаннях, забезпечених заставою, до бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати. Це правило поширюється і на випадки здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або ліквідації роботодавця у зв’язку з банкрутством.
 
1361. 6. У разі смерті працівника неодержана ним заробітна плата виплачується членам його сім’ї, а у разі їх відсутності входить до складу спадщини. Ці виплати здійснюється протягом семи днів з дня надання відповідних документів.
 		 -863- Хара В.Г.
 - частину шосту викласти у такій редакції:
"6. У разі смерті працівника неодержана ним заробітна плата виплачується членам його сім’ї, або особі, яка перебувала на його утриманні, або особі, яка здійснила поховання, протягом семи днів з дня надання відповідних документів. У разі відсутності цих осіб неодержана заробітна плата входить до складу спадщини".
 		Враховано   6. У разі смерті працівника неодержана ним заробітна плата виплачується членам його сім’ї або особі, яка перебувала на його утриманні, або особі, яка здійснила поховання, протягом семи днів з дня надання відповідних документів. У разі відсутності таких осіб неодержана заробітна плата входить до складу спадщини.
 
1362. Стаття 242. Відомості про оплату праці працівника
 		    Стаття 242. Відомості про оплату праці працівника
 
1363. 1. Відомості про оплату праці працівника є конфіденційними і надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законом, або за згодою чи на вимогу працівника.
 		    1. Відомості про оплату праці працівника є конфіденційними і надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законом, або за згодою чи на вимогу працівника.
 
1364. Стаття 243. Заборона обмежень права працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою
 		    Стаття 243. Заборона обмежень права працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою
 
1365. 1. Забороняється будь-яке обмеження працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законом.
 		    1. Забороняється будь-яке обмеження працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законом.
 
1366. 2. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма плата працівником роботодавцеві чи будь-якому посередникові за отримання або збереження місця роботи.
 		 -864- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 243 - виключити.
 		Відхилено   2. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма плата працівником роботодавцеві чи будь-якому посередникові за отримання або збереження місця роботи.
 
    -865- Шевчук О.Б.
 Частину другу статті 243 проекту – виключити
 		Відхилено    
1367. Стаття 244. Обмеження стягнення неправильно виплаченої заробітної плати та інших виплат на користь працівника
 		 -866- Бойко Ю.А.
 Статтю 244 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 244. Обмеження стягнення неправильно виплаченої заробітної плати та інших виплат на користь працівника
 
1368. 1. Неправильно здійснені виплати працівнику не можуть бути з нього стягнуті, крім випадків, якщо ці виплати були здійснені в результаті лічильної помилки або винних дій працівника.
 		    1. Неправильно здійснені виплати працівнику не можуть бути з нього стягнуті, крім випадків, якщо ці виплати були здійснені в результаті лічильної помилки або винних дій працівника.
 
1369. Стаття 245. Повідомлення працівника про розмір оплати праці
 		    Стаття 245. Повідомлення працівника про розмір оплати праці
 
1370. 1. Під час кожної виплати заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівнику такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці:
 		    1. Під час кожної виплати заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівнику такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці:
 
1371. 1) загальна сума нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами нарахувань;
 		    1) загальна сума нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами нарахувань;
 
1372. 2) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
 		    2) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
 
1373. 3) сума заробітної плати, що належить до виплати.
 		    3) сума заробітної плати, що належить до виплати.
 
1374. 2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік оплати праці в установленому порядку.
 		    2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік оплати праці в установленому порядку.
 
1375. Глава 6. Гарантійні та компенсаційні виплати
 		    Глава 6. Гарантійні та компенсаційні виплати
 
1376. Стаття 246. Гарантійні виплати
 		    Стаття 246. Гарантійні виплати
 
1377. 1. Гарантійні виплати - це виплати, що здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених законом, угодою, колективним чи трудовим договором, не працював, з метою збереження доходів такого працівника. До гарантійних належать також грошова виплата за невикористану відпустку або її частину і вихідна допомога.
 		    1. Гарантійні виплати - виплати, що здійснюються роботодавцем за періоди, коли працівник з підстав, визначених законом, угодою, колективним чи трудовим договором, не працював, з метою збереження доходів такого працівника. До гарантійних належать також грошова виплата за невикористану відпустку або її частину і вихідна допомога.
 
1378. 2. Розмір гарантійних виплат визначається, як правило, виходячи із середньої заробітної плати працівника. У разі якщо гарантійні виплати здійснюються за місцем виконання державних або громадських обов’язків, такі виплати враховуються в усіх випадках, у тому числі при визначенні розміру допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, нарівні з гарантійними виплатами за місцем роботи. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Розмір гарантійних виплат визначається, як правило, виходячи із середньої заробітної плати працівника. У разі якщо гарантійні виплати здійснюються за місцем виконання державних або громадських обов’язків, такі виплати враховуються в усіх випадках, у тому числі при визначенні розміру допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, нарівні з гарантійними виплатами за місцем роботи. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Кабінетом Міністрів України.
 
1379. Стаття 247. Компенсаційні виплати
 		    Стаття 247. Компенсаційні виплати
 
1380. 1. Компенсаційні виплати - грошові виплати, встановлені для відшкодування працівнику витрат, пов’язаних з виконанням ним трудових чи інших обов’язків, передбачених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами і колективним договором.
 		    1. Компенсаційні виплати - грошові виплати, встановлені для відшкодування працівнику витрат, пов’язаних з виконанням ним трудових чи інших обов’язків, передбачених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами і колективним договором.
 
1381. Стаття 248. Гарантійні виплати за час відпусток та замість невикористаної відпустки
 		    Стаття 248. Гарантійні виплати за час відпустки та замість невикористаної відпустки
 
1382. 1. За час відпусток роботодавець здійснює працівнику гарантійні виплати в розмірі середньої заробітної плати, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 		    1. За час відпустки роботодавець здійснює працівнику гарантійні виплати в розмірі середньої заробітної плати, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
1383. 2. Гарантійні виплати за час відпусток виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відповідної відпустки.
 		    2. Гарантійні виплати за час відпустки виплачуються не пізніш як за три дні до початку відповідної відпустки.
 
1384. 3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей.
 		    3. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей.
 
1385. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних трудових відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
 		    У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних трудових відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
 
1386. За бажанням працівника частина щорічної трудової відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної трудової відпустки не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
 		    За бажанням працівника частина щорічної трудової відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної трудової відпустки не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні.
 
1387. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
 		    Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
 
1388. У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, виплачується членам його сім’ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
 		    У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних трудових відпусток, а також соціальної відпустки працівникам із сімейними обов’язками, які мають дітей, виплачується членам його сім’ї, а у разі їх відсутності входить до складу спадщини.
 
1389. Стаття 249. Гарантії працівникам, яких направлено на медичне обстеження
 		    Стаття 249. Гарантії працівникам, яких направлено на медичний огляд
 
1390. 1. На час проведення медичного обстеження за працівниками, які відповідно до цього Кодексу повинні проходити періодичне медичне обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи.
 		 -867- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 249 слова "середній заробіток за місцем роботи" замінити словами "місце роботи (посада) та середній заробіток".
 		Враховано   1. На час проведення медичного огляду за працівниками, які відповідно до цього Кодексу повинні проходити періодичний медичний огляд, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата.
 
1391. Стаття 250. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків
 		    Стаття 250. Гарантії працівникам на час виконання державних або громадських обов’язків
 
1392. 1. На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо відповідно до трудового законодавства ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
 		    1. На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо відповідно до трудового законодавства ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середньої заробітної плати.
 
1393. 2. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законодавством про загальний військовий обов’язок і військову службу та про альтернативну (невійськову) службу, надаються гарантії та пільги відповідно до закону.
 		    2. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законодавством про військовий обов’язок і військову службу та про альтернативну (невійськову) службу, надаються гарантії та пільги відповідно до закону.
 
1394. Стаття 251. Вихідна допомога
 		    Стаття 251. Вихідна допомога
 
1395. 1. У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 98 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу:
 		 -868- Бойко Ю.А.
 Частини 1,2 статті 251 - виключити.
 		Враховано частково   1. У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 98 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
 
    -869- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 251 проекту після слів "вихідну допомогу" додати "у розмірі середнього місячного заробітку" (відповідно до ст. 44 КЗпП)
 		Враховано частково    
1396. 1) працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
 		 -870- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 - статті 251 проекту – виключити (оскільки не передбачено чинним законодавством)
 		Враховано частково      
1397. до трьох років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
 		 -871- Хара В.Г.
 Пункт перший частини першої статті 251 викласти в такій редакції:
1) працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.
 		Враховано      
1398. до п’яти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати;
 		    до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
 
1399. до десяти років - у розмірі чотиримісячної середньої заробітної плати;
 		    до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
 
1400. до двадцяти років - у розмірі п’ятимісячної середньої заробітної плати;
 		    більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.
 
1401. більше двадцяти років - у розмірі шестимісячної середньої заробітної плати.
 		       
1402. 2. У разі розірвання трудового договору на підставі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (стаття 105 цього Кодексу), нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності (стаття 106 цього Кодексу), поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (стаття 107 цього Кодексу), порушення правил прийняття на роботу не з вини працівника (частина друга статті 115 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити такому працівникові вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.
 		 -872- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 251 проекту сполучення "), нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності (стаття 106 цього Кодексу)," - виключити.
 		Відхилено   2. У разі розірвання трудового договору на підставі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (стаття 105 цього Кодексу), нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності (стаття 106 цього Кодексу), у зв’язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (стаття 107 цього Кодексу), у разі порушення правил прийняття на роботу не з вини працівника (частина друга статті 115 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.
 
1403. 3. У разі припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу (стаття 110 цього Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі двомісячної середньої заробітної плати, а в разі порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору (пункт 5 частини другої статті 96 цього Кодексу) -у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячної середньої заробітної плати.
 		 -873- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 251 слова "а в разі порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору (пункт 5 частини другої статті 96 цього Кодексу) – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячної середньої заробітної плати." - виключити.
 		Відхилено   3. У разі припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу (стаття 110 цього Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі двомісячної середньої заробітної плати з подальшим відшкодуванням понесених витрат за рахунок коштів Державного бюджету України.
4. У разі розірвання трудового договору за ініціативою працівника внаслідок порушення роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору (пункт 6 статті 96 цього Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячної середньої заробітної плати.
5. Трудовим або колективним договором може передбачатися виплата вихідної допомоги при звільненні з інших підстав, а також встановлюватися підвищені розміри вихідної допомоги.
 
    -874- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 251 проекту після слів "в розмірі двомісячної середньої заробітної плати" додати "з подальшим відшкодуванням понесених витрат за рахунок Державного бюджету".
 		Враховано    
    -875- Хара В.Г.
 - доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
"4. Трудовим або колективним договором може передбачатися виплата вихідної допомоги при звільненні з інших підстав, а також встановлюватися підвищені розміри вихідної допомоги".
 		Враховано    
1404. Стаття 252. Гарантії та компенсації в разі переведення на роботу в іншу місцевість
 		    Стаття 252. Гарантії та компенсації в разі переведення на роботу в іншу місцевість
 
1405. 1. Працівник має право на гарантійні виплати та відшкодування витрат (компенсації) у зв’язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншій місцевості.
 		 -876- Бойко Ю.А.
 Статтю 252 викласти в наступній редакції:
"1. Працівник має право на гарантійні виплати та відшкодування витрат (компенсації) у зв’язку з переведенням на роботу в іншій місцевості".
 		Відхилено   1. Працівник має право на гарантійні виплати та компенсації (відшкодування витрат) у зв’язку з переведенням, прийняттям на роботу в іншій місцевості.
 
    -877- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 252 проекту слово "прийняттям" - виключити; слова "іншій місцевості" замінити на "іншу місцевість".
 		Відхилено    
1406. 2. Працівникові в разі переведення його на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, компенсуються витрати на проїзд йому та членам його сім’ї, витрати на перевезення майна в розмірі не менше встановленого трудовим законодавством, виплачуються добові за час перебування в дорозі. Роботодавець виплачує також одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає, та здійснює гарантійну виплату в розмірі заробітної плати за шість днів, що призначаються для збирання в дорогу і влаштування на новому місці проживання (виходячи з тарифної ставки, окладу за новим місцем роботи), а також за час перебування в дорозі.
 		    2. Працівникові в разі переведення його на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, компенсуються витрати на проїзд його та членів його сім’ї, витрати на перевезення майна в розмірі не менше встановленого трудовим законодавством, виплачуються добові за час перебування в дорозі. Роботодавець виплачує також одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає, та здійснює гарантійну виплату в розмірі заробітної плати за шість днів, що призначаються для збирання в дорогу і влаштування на новому місці проживання (виходячи з тарифної ставки, окладу за новим місцем роботи), а також за час перебування в дорозі.
 
1407. 3. Працівникові, який переїжджає у зв’язку з прийняттям його (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації та надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім одноразової допомоги, яка працівникові може бути виплачена за згодою сторін.
 		 -878- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 252 проекту слово "виплачуються" замінити на "можуть виплачуватися"; сполучення "крім одноразової допомоги, яка працівникові може бути виплачена" - виключити.
 		Відхилено   3. Працівникові, який переїжджає у зв’язку з прийняттям його (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації та надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім одноразової допомоги, яка працівникові може бути виплачена за згодою сторін.
 
1408. Стаття 253. Гарантії і компенсації під час підвищення кваліфікації
 		    Стаття 253. Гарантії і компенсації під час підвищення кваліфікації
 
1409. 1. У разі направлення працівника для підвищення кваліфікації з відривом від роботи за ним зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. Працівнику, якого направлено для підвищення кваліфікації з відривом від роботи в іншу місцевість, відшкодовуються витрати за нормами, встановленими для службових відряджень.
 		    1. У разі направлення працівника для підвищення кваліфікації з відривом від роботи за ним зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна плата. Працівнику, якого направлено для підвищення кваліфікації з відривом від роботи в іншу місцевість, відшкодовуються витрати за нормами, встановленими для службових відряджень.
 
1410. Стаття 254. Гарантії та компенсації у зв’язку з відрядженням
 		    Стаття 254. Гарантії та компенсації у зв’язку з відрядженням
 
1411. 1. Відрядження - поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк для виконання роботи (доручення), що входить до трудових обов’язків працівника, за межі населеного пункту, де знаходиться його робоче місце. Поїздки працівників, пов’язані з пересувним характером роботи (стаття 255 цього Кодексу), не є відрядженнями.
 		 -879- Бойко Ю.А.
 Частину 1 статті 254 викласти у наступній редакції:
"1. Відрядження – поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк для виконання роботи (доручення), що входить до трудових обов’язків працівника, за межі населеного пункту, де знаходиться його робоче місце. А також інша поїздка, не пов’язана з трудовими обов’язками при виробничій необхідності за згодою працівника. Поїздки працівників, пов’язані з пересувним характером роботи (стаття 255 цього Кодексу), не є відрядженнями".
 		Відхилено   1. Відрядження - поїздка працівника за наказом (розпорядженням) роботодавця на певний строк для виконання роботи (доручення), що входить до трудових обов’язків працівника, за межі населеного пункту, де знаходиться його робоче місце.
 
    -880- Пачесюк С.Н.
 В частині першій статті 254 останнє речення вилучити.
 		Враховано    
1412. 2. Загальний строк відряджень працівника протягом року не може перевищувати 60 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством.
 		    2. Загальний строк відряджень працівника протягом року не може перевищувати 60 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором. Порядок обчислення строку відрядження встановлюється законодавством.
 
1413. 3. Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників, вагітних жінок і працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років (стаття 284 цього Кодексу). Працівники із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, дитину-інваліда, здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, можуть направлятися у відрядження тільки за їх письмовою згодою.
 		 -881- Сушкевич В.М.
 У частині третій статті 254 після слів „дитину-інваліда" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   3. Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників, вагітних жінок. Працівники із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років, дитину-інваліда, здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, можуть направлятися у відрядження тільки за їх письмовою згодою, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.
 
    -882- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 254 викласти у наступній редакції:
"3. Забороняється направляти у відрядження неповнолітніх працівників, вагітних жінок. Працівників із сімейними обов’язками (стаття 284 цього Кодексу), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років, дитину-інваліда, здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, можуть направлятися у відрядження тільки за їх письмовою згодою."
 		Враховано    
    -883- Хара В.Г.
 У статті 254 у частині третій слова "чотирнадцяти років" замінити словами "п’ятнадцяти років".
 		Враховано    
    -884- Хара В.Г.
 В частині третій статті 254 після слів "письмовою згодою" доповнити словами наступного змісту ", якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором".
 		Враховано    
1414. 4. Якщо роботодавцем не встановлено інше, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тієї юридичної особи, куди працівника відряджено.
 		    4. Якщо роботодавцем не встановлено інше, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тієї юридичної особи, куди працівника відряджено.
 
1415. 5. Працівники мають право на отримання компенсації у зв’язку зі службовим відрядженням. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і у зворотному напрямку, витрати на наймання жилого приміщення та компенсуються інші витрати, передбачені трудовим законодавством.
 		 -885- Бойко Ю.А.
 Частину 5 статті 254 доповнити словами "в межах, встановлених роботодавцем".
 		Відхилено   5. Працівники мають право на отримання компенсації у зв’язку з відрядженням. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і у зворотному напрямку, витрати на наймання жилого приміщення та компенсуються інші витрати, передбачені трудовим законодавством.
 
1416. 6. Правила щодо виплати компенсацій у зв’язку з відрядженням застосовуються і у випадках, якщо працівник постійно виконує роботу згідно з укладеним трудовим договором за місцем проживання, що знаходиться в іншому ніж роботодавець населеному пункті, та здійснює поїздки за розпорядженнями роботодавця до його місцезнаходження або в іншу місцевість.
 		    6. Правила щодо виплати компенсацій у зв’язку з відрядженням застосовуються і у випадках, якщо працівник постійно виконує роботу згідно з укладеним трудовим договором за місцем проживання, що знаходиться в іншому, ніж роботодавець, населеному пункті, та здійснює поїздки за наказом (розпорядженням) роботодавця до його місцезнаходження або в іншу місцевість.
 
1417. 7. За працівниками, які направлені у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада) ісередній заробіток.
 		 -886- Хара В.Г.
 Частину сьому статті 254 викласти у наступній редакції:
"7. За працівниками, які направлені у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада).
Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
 		Враховано   7. За працівниками, які направлені у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада).
8. Працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
 
1418. Заробітна плата, що підлягає виплаті працівникові в період його перебування у відрядженні, на прохання такого працівника повинна бути перерахована на визначений ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця.
 		 -887- Заробітна плата, що підлягає виплаті працівникові в період його перебування у відрядженні, на прохання такого працівника повинна бути перерахована на визначений ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця.".
 		Немає висновку   9. Заробітна плата, що підлягає виплаті працівникові в період його перебування у відрядженні, за заявою такого працівника повинна бути перерахована на визначений ним рахунок (адресу) за кошти роботодавця.
 
1419. 8. Якщо час проїзду до місця відрядження або повернення з відрядження збігається з вихідними днями, працівникові надаються інші дні відпочинку.
 		    10. Якщо час проїзду до місця відрядження або повернення з відрядження збігається з вихідними днями, працівникові надаються інші дні відпочинку.
 
1420. Стаття 255. Гарантії та компенсації працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом
 		 -888- Пачесюк С.Н.
 В статті 255:
- у назві статті виключити слова "робота яких має пересувний характер чи";
- частину першу виключити;
- у частині чатвертій виключити слова "робота яких має пересувний характер чи";
- частину п’яту викласти у такій редакції "--. Роботодавець зобов’язаний створити для працівників, які працюють у польових умовах, умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт, забезпечити безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними для такого харчування продуктами.".
 		Враховано   Стаття 255. Гарантії та компенсації працівникам, які працюють у польових умовах або вахтовим методом
 
1421. 1. Робота вважається такою, що має пересувний характер, якщо вона пов’язана з рухом транспортних засобів, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівника до місця його постійного проживання.
 		       
1422. 2. Робота в польових умовах - робота в пошукових (геологічних та наукових) експедиціях або пов’язана з виконанням пошуково-рятувальних робіт в умовах, не пристосованих для щоденного відпочинку, та коли не забезпечується можливість щоденного повернення до місця постійного чи тимчасового проживання (вахтового містечка, готелю, квартири чи іншого облаштованого житла).
 		 -889- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 255 слова "в пошукових (геологічних та наукових) експедиціях або пов’язана з виконанням пошуково-рятувальних робіт в умовах, не пристосованих для щоденного відпочинку, та" - виключити.
 		Відхилено   1. Робота в польових умовах - робота в пошукових (геологічних та наукових) експедиціях або пов’язана з виконанням пошуково-рятувальних робіт в умовах, не пристосованих для щоденного відпочинку, та коли не забезпечується можливість щоденного повернення до місця постійного чи тимчасового проживання (вахтового містечка, готелю, квартири чи іншого облаштованого житла).
 
1423. 3. Вахтовий метод передбачає виконання робіт поза місцем постійного проживання працівників, коли не може забезпечуватися щоденне їх повернення до місця постійного проживання. Працівники, які залучаються до роботи за вахтовим методом, у період перебування на об’єкті виконання робіт проживають у вахтовому містечку, спеціально створеному роботодавцем, що являє собою комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт і їх міжзмінного відпочинку. За час перебування в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і у зворотному напрямку, що передбачені графіком роботи на вахті чи зміні, а також за час затримки в дорозі через несприятливі метеорологічні умови чи з вини перевізника роботодавець здійснює працівникам гарантійні виплати в розмірі тарифної ставки (окладу). Дні перебування в дорозі до місця роботи та у зворотному напрямку до робочого часу не включаються і відносяться до часу міжвахтового відпочинку.
 		 -890- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 255 слова "працівники, які залучаються до роботи за вахтовим методом, у період перебування на об’єкті виконання робіт проживають у вахтовому містечку, спеціально створеному роботодавцем, що являє собою комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт і їх міжзмінного відпочинку." - виключити.
 		Відхилено   2. Вахтовий метод передбачає виконання робіт поза місцем постійного проживання працівників, коли не може забезпечуватися щоденне їх повернення до місця постійного проживання. Працівники, які залучаються до роботи за вахтовим методом, у період перебування на об’єкті виконання робіт проживають у вахтовому містечку, спеціально створеному роботодавцем, що становить комплекс будинків і споруд, призначених для забезпечення життєдіяльності залучених працівників під час виконання ними робіт та міжзмінного відпочинку. За час перебування в дорозі від місця знаходження роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і у зворотному напрямку, що передбачені графіком роботи на вахті чи зміні, а також за час затримки в дорозі через несприятливі метеорологічні умови чи з вини перевізника роботодавець здійснює працівникам гарантійні виплати в розмірі тарифної ставки (окладу). Дні перебування в дорозі від місця постійного проживання до роботи та у зворотному напрямку до робочого часу не включаються, а відносяться до часу міжвахтового відпочинку.
 
1424. 4. Працівникам, робота яких має пересувний характер чи які працюють у польових умовах або вахтовим методом, виплачуються компенсації (польове забезпечення) у розмірі, визначеному колективним договором, але не менше 30 відсотків тарифної ставки (окладу). Польове забезпечення нараховується на заробітну плату в розмірі тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу).
 		    3. Працівникам, які працюють у польових умовах або вахтовим методом, виплачуються компенсації (польове забезпечення) у розмірі, визначеному колективним договором, але не менше 30 відсотків тарифної ставки (окладу). Польове забезпечення нараховується на заробітну плату в розмірі тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу).
 
1425. 5. Роботодавець зобов’язаний створити для працівників, які працюють у польових умовах чи робота яких має пересувний характер, умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт, а працівників, які працюють у польових умовах, - забезпечити безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними для такого харчування продуктами.
 		 -891- Бойко Ю.А.
 Частину 5 статті 255 доповнити словами "чи грошовою компенсацією".
 		Відхилено   4. Роботодавець зобов’язаний створити для працівників, які працюють у польових умовах, умови для щоденного відпочинку на місці проведення робіт, забезпечити безоплатним медичним обслуговуванням і триразовим харчуванням чи необхідними для такого харчування продуктами.
 
1426. Стаття 256. Компенсації за проїзд
 		    Стаття 256. Компенсації за проїзд
 
1427. 1. Працівники, які протягом робочого дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі), мають право на відшкодування витрат на проїзд.
 		    1. Працівники, які протягом робочого дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами міського транспорту (крім таксі), мають право на відшкодування витрат на проїзд.
 
1428. Стаття 257. Компенсації за використання майна, належного працівникові
 		    Стаття 257. Компенсації за використання майна, що належить працівникові
 
1429. 1. Працівники, які під час виконання трудових обов’язків використовують власне майно за погодженням або з відома роботодавця та в його інтересах, мають право на отримання компенсації за зношування (амортизацію), а також на відшкодування інших витрат, пов’язаних з його використанням.
 		 -892- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 257 слова "або з відома" - виключити.
 		Враховано   1. Працівники, які під час виконання трудових обов’язків використовують власне майно за погодженням з роботодавцем та в його інтересах, мають право на отримання компенсації за зношення (амортизацію), а також на відшкодування інших витрат, пов’язаних з його використанням.
 
1430. 2. Розмір і порядок здійснення зазначених у частині першій цієї статті виплат, якщо це не встановлено законодавством або колективним договором, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником.
 		 -893- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 257 слова "або колективним договором" - виключити.
 		Відхилено   2. Розмір і порядок здійснення зазначених у частині першій цієї статті виплат, якщо це не встановлено законодавством або колективним договором, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником.
 
1431. Стаття 258. Гарантії для донорів крові та її компонентів
 		    Стаття 258. Гарантії для донорів крові та її компонентів
 
1432. 1. За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів.
 		    1. За працівниками-донорами зберігається середня заробітна плата за дні медичного огляду і здавання крові та (або) її компонентів.
 
1433. Безпосередньо після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів працівнику-донору надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
 		 -894- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 258 слова "із збереженням середнього заробітку" замінити словами "без збереження заробітної плати".
 		Відхилено   Безпосередньо після кожного дня здавання крові та/або її компонентів працівнику-донору надається день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати. За бажанням працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
 
1434. Глава 7. Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат
 		    Глава 7. Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат
 
1435. Стаття 259. Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат
 		    Стаття 259. Індексація заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат
 
1436. 1. Заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати підлягають індексації в порядку, встановленому законом.
 		    1. Заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати підлягають індексації в порядку, встановленому законом.
 
1437. Стаття 260. Обмеження відрахувань із заробітної плати
 		    Стаття 260. Обмеження відрахувань із заробітної плати
 
1438. 1. Відрахування із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених цим Кодексом і законами.
 		    1. Відрахування із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених цим Кодексом і законами.
 
1439. 2. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості юридичній особі, де вони працюють, можуть здійснюватися за наказом роботодавця в таких випадках:
 		    2. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості юридичній особі, де вони працюють, можуть здійснюватися за наказом (розпорядженням) роботодавця в таких випадках:
 
1440. 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок або винних дій працівника; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми лише у випадках, якщо відрахуванню підлягає сума, що не перевищує середнього місячного заробітку працівника. Якщо сума, що підлягає відрахуванню, перевищує середній місячний заробіток працівника, наказ про відрахування може бути видано за наявності згоди працівника. В інших випадках відповідні грошові суми можуть бути стягнені лише за рішенням суду;
 		    1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайве виплачених унаслідок лічильних помилок або винних дій працівника; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми лише у випадках, якщо відрахуванню підлягає сума, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Якщо сума, що підлягає відрахуванню, перевищує середньомісячну заробітну плату працівника, наказ (розпорядження) про відрахування може бути видано за наявності згоди працівника. В інших випадках відповідні грошові суми можуть бути стягнені лише за рішенням суду;
 
1441. 2) у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не здійснюється, якщо працівник звільняється з роботи на підставах, зазначених у статтях 98, пунктах 1-3 частини першої статті 105, статтях 106, 107, 110, 114, 115 (якщо порушення правил прийняття на роботу відбулося не з вини працівника) цього Кодексу;
 		 -895- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 2 статті 260 сполучення "статтях 98, пунктах 1-3 частини першої статті 105, статтях 106, 107, 110, 114, 115" замінити на "статті 98, пункті 1 частини першої статті 105, статтях 114, 115"
 		Відхилено   2) у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не здійснюється, якщо працівник звільняється з роботи на підставах, зазначених у статті 98, частині першій статті 105, статтях 106, 107, 110, 114, частині другій статті 115 цього Кодексу;
 
1442. 3) у разі відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника роботодавцю відповідно до статті 415 цього Кодексу.
 		    3) у разі відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника роботодавцю, за рішенням суду відповідно до статті 410 цього Кодексу.
 
1443. Стаття 261. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
 		    Стаття 261. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
 
1444. 1. З нарахованих працівникові заробітної плати та інших виплат роботодавець здійснює відрахування податку на доходи фізичних осіб та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до закону.
 		 -896- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 261 слово "нарахованих" замінити словом "сплачених".
 		Відхилено   1. З нарахованих працівникові заробітної плати та інших виплат роботодавець здійснює відрахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до закону.
 
1445. 2. З нарахованих заробітної плати і гарантійних виплат (крім вихідної допомоги) працівникові, який відбуває виправні роботи згідно з вироком (постановою) суду, здійснюється відрахування в установленому розмірі до державного бюджету.
 		 -897- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 261 слово "нарахованих" замінити на "сплачених".
 		Відхилено   2. З нарахованих заробітної плати і гарантійних виплат (крім вихідної допомоги) працівникові, який відбуває виправні роботи згідно з вироком (постановою) суду, здійснюється відрахування в установленому розмірі до державного бюджету.
 
1446. 3. Суми заробітної плати і гарантійних виплат, що залишаються після відрахувань, передбачених частинами першою і другою цієї статті, вважаються належними до виплати працівникові.
 		    3. Суми заробітної плати і гарантійних виплат, що залишаються після відрахувань, передбачених частинами першою і другою цієї статті, вважаються належними до виплати працівникові.
 
1447. 4. Якщо відрахування з належних до виплати працівникові заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі одного документа (виконавчого або зазначеного в статті 260 цього Кодексу), максимальний розмір відрахувань не може перевищувати:
 		 -898- Бойко Ю.А.
 В частині 4 статті 261 слова "належних до виплати" замінити словом "виплачених".
 		Відхилено   4. З належних до виплати працівникові заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються відрахування на підставі виконавчого або зазначеного в статті 260 цього Кодексу документа. При цьому, максимальний розмір відрахувань не може перевищувати:
 
1448. 1) за загальним правилом - 20 відсотків належних до виплати працівникові сум;
 		    1) за загальним правилом - 20 відсотків належних до виплати працівникові сум;
 
1449. 2) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50 відсотків належних до виплати працівникові сум.
 		    2) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50 відсотків належних до виплати працівникові сум.
 
1450. 5. Якщо відрахування із заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі кількох виконавчих чи інших документів, що зазначені в статті 260 цього Кодексу, максимальний розмір відрахувань збільшується у випадках, зазначених у пункті 1 частини четвертої цієї статті, до 50 відсотків, а у випадках, що передбачені пунктом 2 частини четвертої цієї статті, - до 70 відсотків.
 		    5. Якщо відрахування із заробітної плати і гарантійних виплат здійснюються на підставі кількох виконавчих чи інших документів, зазначених у статті 260 цього Кодексу, максимальний розмір відрахувань збільшується у випадках, зазначених у пункті 1 частини четвертої цієї статті, до 50 відсотків, а у випадках, зазначених у пункті 2 частини четвертої цієї статті, - до 70 відсотків.
 
1451. Стаття 262. Заборона відрахувань із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
 		    Стаття 262. Заборона відрахувань із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
 
1452. 1. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних виплат, а також з інших виплат, на які згідно із законом не звертається стягнення.
 		    1. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних виплат, а також з інших виплат, на які згідно із законом не звертається стягнення.
 
1453. Стаття 263. Наслідки порушення строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівнику
 		    Стаття 263. Наслідки порушення строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівнику
 
1454. 1. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику:
 		 -899- Бойко Ю.А.
 Статтю 263 викласти в наступній редакції:
"1. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику відсотки ставки рефінансування Національного Банку України".
 		Відхилено   1. У разі порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки.
 
    -900- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 263 проекту після слів "компенсаційних виплат" додати "здійснення зазначених виплат відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.".
 		Відхилено    
    -901- Писаренко В.В.
 Абз. 1 ч. 1 ст. 263 доповнити словом "додатково".
 		Відхилено    
1455. - при затримці виплат до 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум;
 		 -902- Радковський О.В.
 Наступні абзаци частини 1 статті – виключити.
 		Відхилено      
    -903- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 163 виключити слова "у розмірі".
 		Відхилено    
    -904- Хара В.Г.
 Частину першу статті 263 викласти у такій редакції: "1. У разі порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки."
 		Враховано    
1456. - при затримці виплат до 90 календарних днів - у розмірі 50 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум;
 		       
1457. - при затримці виплат понад 90 календарних днів - у розмірі 100 відсотків від нарахованих, але не виплачених сум.
 		       
1458. Глава 8. Внутрішній трудовий розпорядок
 		    Глава 8. Внутрішній трудовий розпорядок
 
1459. Стаття 264. Зміст внутрішнього трудового розпорядку
 		    Стаття 264. Зміст внутрішнього трудового розпорядку
 
1460. 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов’язані з цим права та обов’язки роботодавця і працівників.
 		    1. Внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов’язані з цим права та обов’язки роботодавця і працівників.
 
1461. 2. Працівники повинні своєчасно і точно виконувати трудові завдання, що визначаються роботодавцем відповідно до законодавства і трудового договору, належно виконувати інші обов’язки, що передбачені трудовим законодавством, угодами, колективним і трудовим договорами між роботодавцем і працівником, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов’язки.
 		 -905- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 264 виключити слово "колективний".
 		Відхилено   2. Працівники повинні своєчасно і точно виконувати трудові обов’язки, що визначаються роботодавцем відповідно до законодавства і трудового договору, належно виконувати інші обов’язки, передбачені трудовим законодавством, угодами, колективним і трудовим договорами, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов’язки.
 
1462. 3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечення недоторканості особистості працівника, захисту його під час роботи від протиправних дій інших осіб, дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватися вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
 		 -906- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 264 слова "захисту його під час роботи від протиправних дій інших осіб" - виключити, після слів "потреб і запитів працівників" доповнити словами "пов’язані з виконанням працівником своїх трудових обов’язків".
 		Враховано частково   3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для підвищення продуктивності праці, забезпечення недоторканності особистості працівника, дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватися вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
 
1463. Стаття 265. Визначення внутрішнього трудового розпорядку нормативно-правовими та іншими актами
 		    Стаття 265. Визначення внутрішнього трудового розпорядку нормативно-правовими та іншими актами
 
1464. 1. Внутрішній трудовий розпорядок визначається нормативними актами роботодавця та іншими актами.
 		 -907- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 265 слова "та іншими актами" - виключити.
 		Відхилено   1. Внутрішній трудовий розпорядок визначається нормативними актами роботодавця та іншими актами.
 
    -908- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 265 проекту слова "та іншими актами" - виключити.
 		Відхилено    
1465. 2. Внутрішній трудовий розпорядок, що стосується окремих категорій працівників, може визначатися у статутах (положеннях), які затверджуються відповідно до закону.
 		 -909- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 265 - виключити.
 		Відхилено   2. Внутрішній трудовий розпорядок для окремих категорій працівників може визначатися у статутах (положеннях), які затверджуються відповідно до закону.
 
1466. Стаття 266. Правила внутрішнього трудового розпорядку
 		    Стаття 266. Правила внутрішнього трудового розпорядку
 
1467. 1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Ці правила не можуть суперечити трудовому законодавству, угодам, колективному договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено із зазначеним органом (представниками).
 		 -910- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 266 після слів "профспілковим представником" додати слова "або вільно обраним представником трудового колективу".
 		Відхилено   1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а роботодавцем – суб’єктом малого підприємництва - самостійно. Ці правила не можуть суперечити трудовому законодавству, угодам і колективному договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено із зазначеним виборним органом (представником).
 
    -911- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 266 проекту слова "за погодженням" замінити на "після проведення відповідних консультацій";
 		Відхилено    
    -912- Шевчук О.Б.
 після слів " (профспілковим представником)" додати наступне сполучення: "або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено    
    -913- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 1 статті 266 проекту слово "погоджено" замінити на "після проведення відповідних консультацій з".
 		Відхилено    
    -914- Хара В.Г.
 Частину першу статті 266 викласти у наступній редакції:
"1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а роботодавцем – суб’єктом малого підприємництва - самостійно. Ці правила не можуть суперечити трудовому законодавству, колективним угодам і договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено із зазначеним виборним органом (представником).".
 		Враховано    
1468. 2. Правилами внутрішнього трудового розпорядку зокрема регламентується:
 		    2. Правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема, регламентується:
 
1469. 1) організація праці, умови перебування працівників на території юридичної особи під час виконання роботи та після її закінчення;
 		    1) організація праці, умови перебування працівників на території юридичної особи під час виконання роботи та після її закінчення;
 
1470. 2) порядок прийняття і звільнення з роботи працівників;
 		    2) порядок прийняття і звільнення з роботи працівників;
 
1471. 3) основні права та обов’язки працівників і роботодавця;
 		    3) основні права та обов’язки працівників і роботодавця;
 
1472. 4) робочий час і порядок його використання;
 		    4) робочий час і порядок його використання;
 
1473. 5) час відпочинку;
 		    5) час відпочинку;
 
1474. 6) заохочувальні виплати та інші заохочення за сумлінну працю і підстави їх застосування;
 		 -915- Бойко Ю.А.
 Пункт 6 частини 2 статті 266 - виключити.
 		Відхилено   6) заохочувальні виплати та інші заохочення за сумлінну працю і підстави їх застосування;
 
1475. 7) відповідальність роботодавця і працівників;
 		    7) порядок притягнення до відповідальності роботодавця і працівника відповідно до закону;
 
1476. 8) інші положення.
 		    8) інші положення.
 
1477. 3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома всіх працівників.
 		    3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома всіх працівників.
 
1478. Стаття 267. Регулювання окремих питань внутрішнього трудового розпорядку іншими актами
 		 -916- Шевчук О.Б.
 У назві статті 267 після слова "іншими" додати "нормативними"
 		Відхилено   Стаття 267. Регулювання окремих питань внутрішнього трудового розпорядку іншими актами
 
1479. 1. Обов’язки працівників можуть встановлюватися також у технологічних і посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших нормативних актах.
 		 -917- Хара В.Г.
 В частині 1 статті 267 слово "нормативними" виключити.
 		Враховано   1. Обов’язки працівників встановлюватися також у посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших актах.
 
1480. Стаття 268. Забезпечення дотримання трудової дисципліни
 		    Стаття 268. Забезпечення дотримання трудової дисципліни
 
1481. 1. Дотримання трудової дисципліни забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохоченням за сумлінну роботу. До працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки, в необхідних випадках застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
 		 -918- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 268 проекту слова "заохоченням за сумлінну роботу" - виключити.
 		Відхилено   1. Дотримання трудової дисципліни забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохоченням за сумлінну роботу. До працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки, у разі необхідності застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
 
1482. Стаття 269. Заохочення за успіхи в роботі
 		    Стаття 269. Заохочення за успіхи в роботі
 
1483. 1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов’язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення - оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка. Інші види заохочення можуть встановлюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку.
 		 -919- Бойко Ю.А.
 В статті 269 слова "правилами внутрішнього трудового розпорядку" замінити словами "нормативними актами роботодавця".
 		Враховано   1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов’язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення - оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка. Правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормативними актами роботодавця можуть встановлюватися інші види заохочень.
 
    -920- Хара В.Г.
 Друге речення частини 1 викласти в такій редакції:
"Правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормативними актами роботодавця можуть встановлюватися інші види заохочень."
 		Враховано    
1484. 2. За особливі трудові заслуги працівники представляються в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами.
 		    2. За особливі трудові заслуги працівники можуть бути представлені в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами.
 
1485. Глава 9. Охорона праці
 		    Глава 9. Охорона праці
 
1486. Стаття 270. Охорона праці
 		    Стаття 270. Охорона праці
 
1487. 1. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
 		 -921- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 270 проекту після слів "організаційно-технічних" додати "профілактичних".
 		Відхилено   1. Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
 
1488. Стаття 271. Обов’язки роботодавця щодо охорони праці
 		    Стаття 271. Обов’язки роботодавця щодо охорони праці
 
1489. 1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити належні умови праці на кожному робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, належний стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови, які повинні відповідати нормам, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (норми з охорони праці). Зокрема, на роботодавця покладаються обов’язки щодо:
 		    1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити належні умови праці на кожному робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, належний стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови, які повинні відповідати нормам, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (норми з охорони праці). Зокрема, на роботодавця покладаються обов’язки щодо:
 
1490. 1) створення відповідно до законодавства служби охорони праці, розподілу обов’язків з вирішення питань охорони праці між керівними працівниками та спеціалістами і забезпечення їх виконання;
 		 -922- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 частини 1 статті 271 проекту викласти у наступній редакції: "1) створення відповідно до законодавства відповідних або призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердження інструкцій про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контроль їх додержання" (абзац 1 частини 2 ст. 13 Закону України „Про охорону праці")
 		Враховано частково   1) створення згідно із законом відповідних служб або призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення питань охорони праці в юридичній особі, визначення їх обов’язків, прав, здійснення контролю за виконанням покладених на них обов’язків;
 
    -923- Хара В.Г.
 Пункт 1 частини 1 статті 271 викласти в такій редакції:
" 1) створення згідно з законодавством відповідних служб або призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, визначення їх обов’язків, прав і відповідальності з цих питань, здійснення контролю за їх дотриманням;"
 		Враховано    
1491. 2) розроблення і затвердження нормативних актів з охорони праці та безплатне забезпечення ними, а також іншими нормативно-правовими актами з охорони праці працівників, яких ці акти стосуються;
 		 -924- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 1 статті 271 проекту слова "безплатне забезпечення" замінити на "ознайомлення з".
 		Відхилено   2) розроблення і затвердження нормативних актів з охорони праці та безплатне забезпечення ними, а також іншими нормативно-правовими актами з охорони праці працівників, яких ці акти стосуються;
 
1492. 3) організації навчання з питань охорони праці, а також своєчасного проведення перевірки знань із цих питань;
 		    3) організації навчання з питань охорони праці, а також своєчасного проведення перевірки знань із цих питань;
 
1493. 4) здійснення контролю за дотриманням працівниками під час виконання робіт норм з охорони праці, використанням ними засобів колективного та індивідуального захисту;
 		    4) здійснення контролю за дотриманням працівниками під час виконання робіт норм з охорони праці, використанням ними засобів колективного та індивідуального захисту;
 
1494. 5) забезпечення фінансування та здійснення комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів, підвищення рівня охорони праці, мінімізацію шкідливого впливу виробничого середовища на здоров’я працівників, усунення небезпечних виробничих факторів;
 		    5) забезпечення фінансування та здійснення комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів, підвищення рівня охорони праці, мінімізацію шкідливого впливу виробничого середовища на здоров’я працівників, усунення небезпечних виробничих факторів;
 
1495. 6) організації проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану обладнання та устаткування, атестації робочих місць відповідно до законодавства та здійснення за їх результатами заходів, спрямованих на усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань;
 		 -925- Бойко Ю.А.
 Пункт 6 частини 1статті 271 - виключити.
 		Відхилено   6) організації проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану обладнання та устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і у строки відповідно до законодавства та здійснення за їх результатами заходів, спрямованих на усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань;
 
    -926- Шевчук О.Б.
 У пункті 6 частини 1 статті 271 проекту слова "аудиту охорони праці," - виключити.
 		Відхилено    
    -927- Хара В.Г.
 У статті 271 у частині першій пункт 6 після слів "робочих місць" доповнити словами "на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і в строки".
 		Враховано    
1496. 7) вжиття термінових заходів з метою надання допомоги потерпілим унаслідок нещасних випадків на виробництві, організації розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та ведення їх обліку.
 		    7) вжиття термінових заходів з метою надання допомоги потерпілим унаслідок нещасних випадків на виробництві, організації розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та ведення їх обліку.
 
1497. Стаття 272. Обов’язки працівника щодо охорони праці
 		    Стаття 272. Обов’язки працівника щодо охорони праці
 
1498. 1. Працівник зобов’язаний:
 		    1. Працівник зобов’язаний:
 
1499. 1) знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
 		    1) знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
 
1500. 2) дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я людей, які його оточують, під час виконання робіт чи перебування на території підприємства, установи, організації;
 		    2) дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я людей, які його оточують, під час виконання робіт чи перебування на території юридичної особи;
 
1501. 3) проходити в установленому законодавством порядку періодичний медичний огляд;
 		    3) проходити в установленому законодавством порядку періодичний медичний огляд;
 
1502. 4) співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних іздорових умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю або людей, які його оточують, ідовкіллю; негайно повідомляти про виявлену небезпеку інещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу іншим працівникам, які опинилися в загрозливому для життя чи здоров’я стані.
 		 -928- Шевчук О.Б.
 У пункті 4 частини 1 статті 272 проекту слово "співробітничати" замінити на "співпрацювати"; сполучення "спеціалістів служби охорони праці" замінити на "відповідальну особу за охорону праці, визначену наказом (розпорядженням) роботодавця".
 		Відхилено   4) співпрацювати з роботодавцем у справі організації належних, безпечних іздорових умов праці, особисто вживати посильних заходів для усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю або людей, які його оточують, ідовкіллю; негайно повідомляти про виявлену небезпеку інещасні випадки свого безпосереднього керівника, роботодавця або спеціалістів служби охорони праці; надавати невідкладну допомогу працівникам, які опинилися в загрозливому для життя чи здоров’я стані.
 
1503. Стаття 273. Право працівника на охорону праці
 		    Стаття 273. Право працівника на охорону праці
 
1504. 1. Працівник має право на здорові і безпечні умови праці та належні санітарно-побутові умови, що відповідають нормам з охорони праці. При цьому він не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці.
 		    1. Працівник має право на здорові і безпечні умови праці та належні санітарно-побутові умови, що відповідають нормам з охорони праці. При цьому працівник не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці.
 
1505. 2. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров’я або для людей, які його оточують, чи для виробничого середовища або довкілля. Працівник зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації в разі потреби підтверджується висновками спеціалістів з охорони праці юридичної особи за участю представника виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася).
 		 -929- Хара В.Г.
 У статті 273 у частині другій слова " на підприємстві" замінити словами "в юридичній особі".
 		Враховано   2. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя, здоров’я або людей, які його оточують, для виробничого середовища або довкілля. Працівник зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації в разі потреби підтверджується висновками спеціалістів з охорони праці юридичної особи за участю представника виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка в юридичній особі не створювалася).
 
1506. Стаття 274. Навчання з питань охорони праці
 		    Стаття 274. Навчання з питань охорони праці
 
1507. 1. Працівники під час прийняття на роботу ів процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки в разі виникнення аварій згідно з типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 		    1. Працівники під час прийняття на роботу ів процесі роботи повинні проходити за рахунок коштів роботодавця інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки в разі виникнення аварій згідно з типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 
1508. 2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 		    2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, повинні щороку проходити за рахунок коштів роботодавця спеціальне
навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 
1509. 3. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, до прийняття на роботу і потім періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці в установленому порядку.
 		    3. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, до прийняття на роботу і потім періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці в установленому порядку.
 
1510. 4. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці.
 		    4. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які в установленому порядку не пройшли інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці.
 
1511. 5. У разі виявлення незадовільного рівня знань з питань охорони праці працівники, у тому числі посадові особи, повинні в місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
 		    5. У разі виявлення незадовільного рівня знань з питань охорони праці працівники, у тому числі посадові особи, повинні в місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
 
1512. Стаття 275. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджувальними засобами
 		    Стаття 275. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами
 
1513. 1. У випадках, передбачених законодавством, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до виконання разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та інших невідкладних робіт, що не передбачено трудовим договором, також повинні забезпечуватися зазначеними засобами.
 		 -930- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 275 слова "а також миючі та знешкоджувальні засоби" - виключити.
 		Відхилено   1. У випадках, передбачених законодавством, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджуючі засоби. Працівники, які залучаються до виконання разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та інших невідкладних робіт, що не передбачено трудовим договором, також повинні забезпечуватися зазначеними засобами.
 
1514. 2. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
 		 -931- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 275 після слів "колективним договором" вставити слова "чи нормативним актом роботодавця".
 		Відхилено   2. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
 
    -932- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 275 проекту після слів "Згідно з колективним договором" додати "або, у випадку його відсутності, відповідно нормативного акту роботодавця, укладеного після проведення відповідних консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено    
1515. 3. У разі передчасного зношення спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх безоплатно.
 		 -933- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 275 проекту – виключити. Частини 4 та 5 попередньої редакції статті вважати частинами 3 та 4 запропонованої редакції.
 		Відхилено   3. У разі передчасного зношення спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх безоплатно.
 
1516. 4. У разі невиконання роботодавцем обов’язку щодо своєчасного забезпечення працівника спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджувальними засобами працівник має право придбати їх за власні кошти, а роботодавець зобов’язаний відшкодувати працівнику вартість придбаних засобів.
 		 -934- Бойко Ю.А.
 Частину 4 доповнити такими словами "за погодженням з роботодавцем".
 		Відхилено   4. У разі невиконання роботодавцем обов’язку щодо своєчасного забезпечення працівника спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами працівник має право придбати їх за власні кошти, а роботодавець зобов’язаний відшкодувати працівнику вартість придбаних засобів протягом місяця.
 
    -935- Хара В.Г.
 У статті 275 частини четверту та п’яту доповнити словами "протягом місяця".
 		Враховано    
1517. 5. На роботодавця покладаються обов’язки щодо створення умов для зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, забезпечення їх хімічного чищення та прання. У разі невиконання роботодавцем обов’язку щодо забезпечення хімічного чищення та прання зазначених засобів працівник має право здійснити це за власні кошти, а роботодавець зобов’язаний відшкодувати витрати працівника.
 		    5. На роботодавця покладаються обов’язки щодо створення умов для зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, забезпечення їх хімічного чищення та прання. У разі невиконання роботодавцем обов’язку щодо забезпечення хімічного чищення та прання зазначених засобів працівник має право здійснити це за власні кошти, а роботодавець зобов’язаний відшкодувати витрати працівника.
 
1518. Стаття 276. Забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним харчуванням
 		 -936- Карпук В.Г.
 Ст.276 виключити
 		Відхилено   Стаття 276. Забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним харчуванням
 
1519. 1. На роботах із шкідливими умовами праці працівники забезпечуються молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами. Перелік робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		 -937- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 1 статті 276 проекту після слів "колективним договором" додати "або, у випадку його відсутності, відповідно нормативного акту роботодавця, укладеного після проведення відповідних консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу".
 		Відхилено   1. На роботах із шкідливими умовами праці працівники забезпечуються молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами. Перелік робіт, під час виконання яких працівники мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, визначається колективним договором відповідно до переліку хімічних речовин, у роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1520. 2. На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівники забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Категорії працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, визначаються в колективному договорі. Перелік виробництв, професій і посад, робота за якими дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони лікувально-профілактичного харчування затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		 -938- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 2 статті 276 проекту після слів "колективному договорі" додати "або, у випадку його відсутності, відповідно нормативного акту роботодавця, укладеного після проведення відповідних консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено   2. На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівники забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Категорії працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, визначаються в колективному договорі. Перелік виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони лікувально-профілактичного харчування затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1521. 3. Порядок забезпечення молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами, а також лікувально-профілактичним харчуванням встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		    3. Порядок забезпечення молоком чи іншими рівноцінними харчовими продуктами, а також лікувально-профілактичним харчуванням встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
1522. 4. У разі невиконання роботодавцем обов’язків щодо забезпечення молоком, лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають право на отримання компенсації в розмірі вартості молока або лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку.
 		 -939- Хара В.Г.
 У статті 276 частину четверту викласти у такій редакції:
"У разі невиконання роботодавцем обов’язків щодо забезпечення працівників молоком, лікувально-профілактичним харчуванням роботодавець зобов’язаний протягом місяця компенсувати їм вартість молока або лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку".
 		Враховано   4. У разі невиконання роботодавцем обов’язків щодо забезпечення працівників молоком, лікувально-профілактичним харчуванням роботодавець зобов’язаний протягом місяця компенсувати їм вартість молока або лікувально-профілактичного харчування за роздрібними цінами, що склалися на місцевому ринку.
 
1523. Стаття 277. Забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою
 		    Стаття 277. Забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою
 
1524. 1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою.
 		 -940- Хара В.Г.
 У статті 277 у частині першій слово "ділянок" замінити словом "дільниць".
 		Враховано   1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників гарячих цехів і виробничих дільниць газованою солоною водою.
 
1525. 2. Перелік виробництв (цехів і виробничих ділянок) і правила забезпечення їх працівників газованою солоною водою встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		    2. Перелік виробництв (цехів і виробничих ділянок) і правила забезпечення їх працівників газованою солоною водою встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань праці за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1526. Стаття 278. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
 		    Стаття 278. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
 
1527. 1. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (у разі прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, а також щорічного обов’язкового медичного огляду працівників віком до двадцяти одного року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, строк і порядок його проведення встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		    1. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (у разі прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі для відповідних видів робіт, а також щорічного обов’язкового медичного огляду працівників віком до двадцяти одного року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, строк і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1528. Стаття 279. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
 		    Стаття 279. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
 
1529. 1. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у порядку, визначеному законодавством.
 		 -941- Хара В.Г.
 У частині 1 статті 279 слово "законодавством" замінити словами "Кабінетом Міністрів України за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань роботодавців та уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань профспілок."
 		Враховано   1. Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань профспілок.
 
1530. 2. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка на підприємстві не створювалася). У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа.
 		 -942- Хара В.Г.
 У статті 279 у частині другій слова "на підприємстві" замінити словами "в юридичній особі", а частину шовту викласти у такій редакції: "6. Порядок проведення розслідування обставин і причин винекнення професійних захворювань затверджується Кабінетом Міністрів України.".
 		Враховано   2. Розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо профспілка в юридичній особі не створювалася). У розслідуванні має право взяти участь потерпілий працівник або його довірена особа.
 
1531. 3. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
 		    3. За підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох днів з дня закінчення розслідування.
 
1532. 4. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або його довіреної особи зі змістом акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця. У разі незгоди роботодавця або потерпілого з цим рішенням спір розглядається вищим органом державного нагляду за охороною праці або судом. Профспілки мають право внести уповноваженим органам або посадовим особам, які розглядають спір, свої висновки про причини нещасного випадку на виробництві.
 		 -943- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 4 статті 279 проекту сполучення "акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця" замінити на "складається протокол розбіжностей, який підлягає розгляду посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці з метою врегулювання зазначених розбіжностей. За результатами розгляду протоколу розбіжностей, посадова особа органу державного нагляду за охороною праці виносить рішення.".
 		Відхилено   4. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або його довіреної особи із змістом акта питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця. У разі незгоди роботодавця або потерпілого з цим рішенням спір розглядається вищим органом державного нагляду за охороною праці або судом. Профспілки мають право внести уповноваженим органам або посадовим особам, які розглядають спір, свої висновки про причини нещасного випадку на виробництві.
 
    -944- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 4 статті 279 проекту слово "Профспілки" замінити на "Сторони".
 		Відхилено    
1533. 5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками розслідуються у спеціальному порядку комісіями, що призначаються уповноваженими на те органами державного нагляду за охороною праці, іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. За цих обставин роботодавець зобов'язаний видати кожному потерпілому (довіреній особі) акт за встановленою формою не пізніше трьох днів з моменту закінчення роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку.
 		 -945- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 5 статті 279 проекту слова "іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства" - виключити.
 		Відхилено   5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками розслідуються у спеціальному порядку комісіями, що призначаються уповноваженими на те органами державного нагляду за охороною праці, іншими органами виконавчої влади або Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. За цих обставин роботодавець зобов'язаний видати кожному потерпілому (довіреній особі) акт за встановленою формою не пізніше трьох днів з дня закінчення роботи комісії із спеціального розслідування нещасного випадку.
 
    -946- Шевчук О.Б.
 Додати речення наступного змісту "Порядок розслідування нещасних випадків з тяжкими наслідками затверджується Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано частково у частині 1   
1534. 6. Акт про професійне захворювання видається роботодавцем хворому або його довіреній особі протягом трьох днів після закінчення розслідування цього захворювання комісією очолюваною представником органу санітарно-епідеміологічної служби. У разі незгоди хворого або роботодавця з висновками уповноважених лікувально-профілактичних установ (закладів) щодо зв’язку захворювання з умовами праці питання вирішується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, а також судом.
 		 -947- Шевчук О.Б.
    		Відхилено   6. Порядок проведення розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
1535. Стаття 280. Фінансування охорони праці роботодавцем
 		    Стаття 280. Фінансування охорони праці роботодавцем
 
1536. 1. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніяких витрат на заходи з цих питань.
 		    1. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Працівник не несе ніяких витрат на заходи з цих питань.
 
1537. 2. Роботодавець зобов'язаний визначити ефективні комплексні заходи, що мають за мету доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, та виділити на їх реалізацію необхідні кошти з урахування визначених законодавством мінімальних витрат на ці цілі.
 		    2. Роботодавець зобов'язаний визначати ефективні комплексні заходи, з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці та виділяти на їх реалізацію необхідні кошти з урахуванням визначених законом мінімальних витрат на ці цілі.
 
1538. Глава 10. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування
 		    Глава 10. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування
 
1539. Стаття 281. Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
 		 -948- Шевчук О.Б.
 Статтю 281 проекту викласти у наступній редакції:
"Стаття 281. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. (ст. 1 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування")"
 		Відхилено   Стаття 281. Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
 
1540. 1. Усі працівники, праця яких регулюється трудовим законодавством, у тому числі члени виробничих кооперативів, фермерських господарств, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
 		    1. Працівники, праця яких регулюється трудовим законодавством, у тому числі члени виробничих кооперативів, фермерських господарств, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
 
1541. Стаття 282. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
 		 -949- Шевчук О.Б.
 Статтю 282 проекту викласти у наступній редакції:
"Стаття 282. Види та управління загальнообов'язкового державного соціального страхування
Види загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального страхування відповідно до законів з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування."
 		Відхилено   Стаття 282. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
 
1542. 1. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їхніх сімей, умови їх надання та розміри визначаються відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами.
 		    1. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їхніх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами.
 
1543. Стаття 283. Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування
 		 -950- Шевчук О.Б.
 Статтю 283 – виключити
 		Відхилено   Стаття 283. Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування
 
1544. 1. Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами.
 		    1. Основним джерелом коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який у встановленому законом розмірі, сплачується роботодавцями та працівниками. Інші джерела коштів, необхідних для здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначаються відповідними законами.
 
1545. 2. Несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникам у наданні матеріального забезпечення (у тому числі виплати пенсії) та соціальних послуг із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або у включенні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах на момент виникнення страхового випадку або в інший відповідний період.
 		    2. Несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникам у наданні матеріального забезпечення (у тому числі виплати пенсії) та соціальних послуг із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або у включенні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах на момент виникнення страхового випадку або в інший відповідний період.
 
1546. КНИГА ЧЕТВЕРТА. Особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців
 		    КНИГА ЧЕТВЕРТА. Особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців
 
1547. Глава 1. Особливості праці працівників із сімейними обов’язками
 		    Глава 1. Особливості праці працівників із сімейними обов’язками
 
1548. Стаття 284. Працівники із сімейними обов’язками
 		    Стаття 284. Працівники із сімейними обов’язками
 
1549. 1. Працівниками із сімейними обов’язками визнаються мати, батько, опікун, піклувальник в окремих випадках, передбачених цим Кодексом, інший член сім’ї.
 		 -951- Ткач Р.В.
 зважаючи на те, що на прийомних батьків покладаються такі ж обов’язки по вихованню та розвитку дитини, як і на біологічних батьків дитини, вважаю за необхідне встановити прийомним батькам такі ж соціальні гарантії, як і біологічним батькам, а саме:
частину 1 статті 284 після слів "опікун, піклувальник" доповнити словами "прийомні батьки".
 		Відхилено   1. Працівниками із сімейними обов’язками визнаються мати, батько, усиновлювач, опікун, піклувальник, прийомні батьки, а в окремих випадках, передбачених цим Кодексом, - інший член сім’ї.
 
    -952- Хара В.Г.
 У статті 284 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Працівниками із сімейними обов’язками визнаються мати, батько, опікун, піклувальник, прийомні батьки, а в окремих випадках, передбачених цим Кодексом - інший член сім’ї".
 		Враховано    
    -953- Писаренко В.В.
 Ознаки, за якими визначається належність особи до працівників із сімейними обов’язками є досить широкими та потребують конкретизації.
Наприклад, досить малий відсоток складають працівники, які не є батьками дитини. Як наслідок, майже всіх не можна направити у відрядження, залучити до надурочних робіт і т.д.
 		Відхилено    
1550. 2. Особливості правового регулювання праці працівників із сімейними обов’язками визначаються статтею 290 цього Кодексу.
 		       
1551. Стаття 285. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
 		 -954- Папієв М.М.
 У статті 285 проекту пропонуємо уточнити термін „фізичні роботи".
У зв'язку з тим, що у діючій статті 184 Кодексу законів про працю України передбачено гарантію щодо заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи роботодавця, вважаємо за доцільне передбачити таку гарантію і в статті 286 проекту, яка передбачає лише гарантії при прийнятті на роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей.
 		Відхилено   Стаття 285. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
 
1552. 1. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Ця заборона не поширюється на підземну працю жінок, які займають керівні посади і не виконують фізичних робіт, зайняті санітарним і соціально-побутовим обслуговуванням, навчаються професіям і допущені до проходження практики в підземних частинах шахт, якщо це не пов’язано з виконанням фізичних робіт, а також на інших жінок, які під час виконання трудових обов’язків періодично спускаються до підземних частин шахт і не виконують там фізичних робіт.
 		    1. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Ця заборона не поширюється на підземну працю жінок, які займають керівні посади і не виконують фізичних робіт, зайняті санітарним і соціально-побутовим обслуговуванням, навчаються професіям і допущені до проходження практики в підземних частинах шахт, якщо це не пов’язано з виконанням фізичних робіт, а також на працю жінок, які під час виконання трудових обов’язків періодично спускаються до підземних частин шахт і не виконують там фізичних робіт.
 
1553. 2. Забороняється залучення жінок до підіймання та переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
 		    2. Забороняється залучення жінок до підіймання та переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
 
1554. 3. Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання та переміщення важких предметів жінками затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 		    3. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання та переміщення важких предметів жінками затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я за погодженням з центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 
1555. Стаття 286. Гарантії при прийнятті на роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей
 		    Стаття 286. Гарантії при прийнятті на роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей
 
1556. 1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до п’ятнадцяти років або дитини-інваліда.
 		    1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років або дитини-інваліда, а одиноким матерям - за наявності дитини віком до п’ятнадцяти років.
 
1557. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомляти їм причини відмови в письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду.
 		 -955- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 286 - виключити.
 		Враховано      
1558. Стаття 287. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
 		    Стаття 287. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
 
1559. 1. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування) або за їх згодою вони можуть бути переведені на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижчою від середньої заробітної плати за попередні два календарні місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату за весь час переведення.
 		    1. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування) чи за їх згодою вони можуть бути переведені на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижчою від середньої заробітної плати за попередні два календарні місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату за весь час переведення.
 
1560. 2. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів, така жінка підлягає звільненню від роботи зі збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені робочі дні за рахунок роботодавця.
 		    2. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів, така жінка підлягає звільненню від роботи із збереженням середньої заробітної плати за всі робочі дні до надання іншої роботи за рахунок коштів роботодавця.
 
1561. 3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною трирічного віку.
 		 -956- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 287 проекту сполучення "зі збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною трирічного віку." - виключити.
 		Відхилено   3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи до досягнення дитиною трирічного віку.
 
1562. 4. Якщо заробітна плата на легшій роботі є вищою від отримуваної до переведення, жінкам, зазначеним у частинах першій і третій цієї статті, виплачується фактична заробітна плата.
 		    4. Якщо заробітна плата на легшій роботі є вищою від отримуваної до переведення, жінкам, зазначеним у частинах першій і третій цієї статті, виплачується фактична заробітна плата.
 
1563. Стаття 288. Обмеження залучення жінок до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят
 		    Стаття 288. Обмеження залучення жінок до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят
 
1564. 1. Жінки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, можуть залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, лише за їх письмовою згодою.
 		 -957- Сушкевич В.М.
 У частині першій статті 288 після слів „дітей-інвалідів" додати слова „або члена сім’ї з інвалідністю І групи".
 		Відхилено   1. Жінки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатися до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), лише за їх письмовою згодою.
 
1565. Стаття 289. Перерви для годування дитини
 		    Стаття 289. Перерви для годування дитини
 
1566. 1. Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більше дітей віком до півтора року встановлюються перерви тривалістю не менше години.
 		    1. Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більше дітей віком до півтора року встановлюються перерви тривалістю не менше години.
 
1567. 2. Порядок надання перерв для годування дитини встановлюється роботодавцем за письмовою заявою матері та може передбачати об’єднання перерв. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються в розмірі середньомісячної заробітної плати.
 		    2. Порядок надання перерв для годування дитини встановлюється роботодавцем за письмовою заявою матері та може передбачати об’єднання перерв. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються в розмірі середньомісячної заробітної плати.
 
1568. Стаття 290. Особливості правового регулювання праці інших працівників із сімейними обов’язками
 		    Стаття 290. Особливості правового регулювання праці інших працівників із сімейними обов’язками
 
1569. 1. Гарантії, встановлені частиною третьою статті 133, статтями 196, 198, 199, частиною третьою статті 254, статтями 286, 288 цього Кодексу, поширюють на батька, якщо матері немає або у разі її тривалого перебування у лікувальному закладі, а також опікуна, піклувальника.
 		 -958- Ткач Р.В.
 зважаючи на те, що на прийомних батьків покладаються такі ж обов’язки по вихованню та розвитку дитини, як і на біологічних батьків дитини, вважаю за необхідне встановити прийомним батькам такі ж соціальні гарантії, як і біологічним батькам, а саме:
частину 1 статті 290 після слів "а також опікуна, піклувальника" доповнити словами "та одного з прийомних батьків"
 		Відхилено   1. Гарантії, встановлені статтею 118, частиною третьою статті 133, статтею 140, пунктом 1 частини другої статті 181, пунктом 4 частини другої статті 182, статтями 196, 198, пунктами 1, 3, 4, 11 частини першої статті 199, частиною третьою статті 254, статтями 286, 288 цього Кодексу, надаються одному з батьків, опікунів, піклувальників за їх вибором у порядку, визначеному законодавством.
 
    -959- Сухий Я.М.
 Частину першу статті 290 викласти у такій редакції:
"Гарантії, встановлені статтею 118, частиною третьою статті 133, статтею 140, пунктом 1 частини другої статті 181, пунктом 4 частини другої статті 182, статтями 196, 198, 199, частиною третьою статті 254, статтями 286, 288 цього Кодексу, надаються одному з батьків опікунів, піклувальників за їх вибором у порядку, визначеному законодавством.".
 		Враховано    
1570. Гарантії, встановлені статтями 181, 182, 196, 198, 199 цього Кодексу, надаються одному з батьків за їх вибором.
 		 -960- Сушкевич В.М.
 В абзаці другому частини першої статті 290 після слів „за їх вибором" додати слова „опікуну, піклувальнику".
 		Відхилено      
1571. 2. На працівників, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку чи за інвалідом, поширюється дія статті 288 цього Кодексу.
 		    2. На працівників, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку чи за інвалідом, поширюється дія статті 288 цього Кодексу.
 
1572. Глава 2. Особливості праці молоді
 		 -961- Карпук В.Г.
 Глава 2 КНИГА ЧЕТВЕРТА назва "Особливості праці молоді", замінити на "Особливості праці неповнолітніх осіб" ;
 		Враховано   Глава 2. Особливості праці неповнолітніх осіб
 
1573. Стаття 291. Права неповнолітніх осіб у трудових відносинах
 		    Стаття 291. Права неповнолітніх осіб у трудових відносинах
 
1574. 1. Неповнолітні особи у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Законодавством для цих осіб встановлюються особливості правового регулювання охорони праці, робочого часу, часу відпочинку та деяких інших умов праці, що мають на меті охорону їх здоров’я та створення умов для навчання, духовного і фізичного розвитку. Додаткові заходи з цією метою можуть передбачатися колективним договором.
 		 -962- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 291 проекту після слів "колективним договором" додати "або, у випадку його відсутності, відповідно нормативного акту роботодавця, укладеного після проведення відповідних консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраним представником (представниками) трудового колективу"
 		Відхилено   1. Неповнолітні особи у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Законодавством для неповнолінтіх осіб встановлюються особливості правового регулювання охорони праці, робочого часу, часу відпочинку та деяких інших умов праці, з метою охорони їх здоров’я та створення умов для навчання, духовного і фізичного розвитку. Додаткові гарантії неповнолітнім працівникам можуть передбачатися колективним договором.
 
1575. Стаття 292. Заборона праці неповнолітніх осіб
 		 -963- Бірюк Л.В.
 Пропоную змінити назву статті 292 на "Випадки, які забороняють праці неповнолітніх осіб." Оскільки в попередньому варіанті праця неповнолітніх осіб фактично заборонена.
 		Відхилено   Стаття 292. Заборона праці неповнолітніх осіб
 
1576. 1. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб, якщо це завдає шкоди їх здоров’ю, моральності, навчанню, фізичному і духовному розвитку.
 		    1. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб, якщо це завдає шкоди їх здоров’ю, моральності, навчанню, фізичному і духовному розвитку.
 
1577. 2. Держава здійснює заходи з метою запобігання найгіршим формам дитячої праці, забезпечення реабілітації та соціальної допомоги дітям, які залучалися до такої праці.
 		    2. Держава здійснює заходи з метою запобігання найгіршим формам дитячої праці, забезпечення реабілітації та соціальної допомоги дітям, які залучалися до такої праці.
 
1578. 3. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на підземних чи важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		    3. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на підземних чи важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх осіб, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1579. 4. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов’язані з виконанням підземних і важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється за умови досягнення ними вісімнадцятирічного віку на день закінчення навчання. Під час виробничого навчання або виробничої практики неповнолітні особи можуть перебувати на виробництвах та робочих місцях, пов’язаних з важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці (в тому числі підземними), не більше чотирьох годин на день.
 		    4. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов’язані з виконанням підземних і важких робіт, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється за умови досягнення ними вісімнадцятирічного віку на день закінчення навчання. Під час виробничого навчання або виробничої практики неповнолітні особи можуть перебувати на виробництвах та робочих місцях, пов’язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці (у тому числі підземними), не більше чотирьох годин на день.
 
1580. 5. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози фізичного, психологічного чи сексуального насильства, або виконання яких може завдати шкоди їх здоров’ю, призвести до негативних наслідків у моральному розвитку (роботи у сфері грального бізнесу, роботи з перевезення та продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, медичних препаратів тощо). Перелік робіт, на яких забороняється використання праці неповнолітніх осіб, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		    5. Забороняється використання праці неповнолітніх осіб на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози фізичного, психологічного чи сексуального насильства, або виконання яких може завдати шкоди їх здоров’ю, призвести до негативних наслідків у моральному розвитку (роботи у сфері грального бізнесу, роботи з перевезення та продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, медичних препаратів тощо). Перелік робіт, на яких забороняється використання праці неповнолітніх осіб, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
1581. 6. Забороняється приймати на роботу за сумісництвом неповнолітніх осіб.
 		    6. Забороняється приймати на роботу за сумісництвом неповнолітніх осіб.
 
1582. 7. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов’язані з роботами, виконання яких може завдати шкоди їх здоров’ю або призвести до негативних наслідків у моральному розвитку, забороняється.
 		    7. Прийняття неповнолітніх осіб на навчання професіям, що пов’язані з роботами, виконання яких може завдати шкоди їх здоров’ю або призвести до негативних наслідків у моральному розвитку, забороняється.
 
1583. 8. Набуття неповнолітніми особами повної цивільної дієздатності відповідно до цивільного законодавства не виключає поширення на таких осіб норм цієї статті.
 		    8. Набуття неповнолітніми особами повної цивільної дієздатності відповідно до цивільного законодавства не виключає поширення на таких осіб норм цієї статті.
 
1584. Стаття 293. Облік неповнолітніх працівників
 		 -964- Шевчук О.Б.
 Статтю 293 – виключити
 		Відхилено   Стаття 293. Облік неповнолітніх працівників
 
1585. 1. Роботодавець повинен вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження.
 		    1. Роботодавець повинен вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження.
 
1586. Стаття 294. Медичний огляд неповнолітніх осіб
 		    Стаття 294. Медичний огляд неповнолітніх осіб
 
1587. 1. Неповнолітні особи приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду.
 		    1. Неповнолітні особи приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду.
 
1588. 2. Неповнолітні особи, які навчаються професіям, що пов’язані з виконанням важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, в тому числі підземних робіт, обов’язково проходять медичний огляд також перед виробничою практикою або виробничим навчанням.
 		    2. Неповнолітні особи, які навчаються професіям, пов’язаним з виконанням важких робіт, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, у тому числі підземних робіт, обов’язково проходять медичний огляд перед виробничою практикою або виробничим навчанням.
 
1589. Стаття 295. Обмеження підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх працівників норми
 		    Стаття 295. Обмеження підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх працівників норми
 
1590. 1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення предметів для неповнолітніх працівників затверджуються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 		    1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення предметів для неповнолітніх працівників затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я за погодженням з центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 
1591. Стаття 296. Норми праці для неповнолітніх працівників
 		    Стаття 296. Норми праці для неповнолітніх працівників
 
1592. 1. Для неповнолітніх працівників норми виробітку, часу, обслуговування встановлюються виходячи із загальних норм праці пропорційно до встановленої для них скороченої тривалості робочого часу.
 		    1. Для неповнолітніх працівників норми виробітку, часу, обслуговування встановлюються виходячи із загальних норм праці пропорційно до встановленої для них скороченої тривалості робочого часу.
 
1593. 2. Для неповнолітніх осіб, які приймаються на роботу після закінчення загальноосвітніх або професійно-технічних навчальних закладів, а також для тих, які пройшли професійне навчання на виробництві, у випадках і порядку, передбачених трудовим законодавством, угодами, колективними договорами, можуть встановлюватися знижені норми виробітку, часу, обслуговування. Якщо такі норми встановлено, це є підставою для визначення розцінок і розміру заробітку при відрядній формі оплати праці.
 		    2. Для неповнолітніх осіб, які приймаються на роботу після закінчення загальноосвітніх або професійно-технічних навчальних закладів, а також для тих, які пройшли професійне навчання на виробництві, у випадках і порядку, передбачених трудовим законодавством, угодами, колективними договорами, можуть встановлюватися знижені норми виробітку, часу, обслуговування. Якщо такі норми встановлено, це є підставою для визначення розцінок і розміру заробітку при відрядній формі оплати праці.
 
1594. Стаття 297. Оплата праці неповнолітніх працівників у разі скороченої тривалості робочого часу
 		    Стаття 297. Оплата праці неповнолітніх працівників у разі скороченої тривалості робочого часу
 
1595. 1. Заробітна плата неповнолітнім працівникам у разі скороченої тривалості робочого часу виплачується в розмірі, визначеному для повнолітніх працівників відповідних категорій при нормальній тривалості робочого часу. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за загальними розцінками з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх робочого часу скорочується порівняно з нормальною тривалістю робочого часу.
 		    1. Заробітна плата неповнолітнім працівникам у разі скороченої тривалості робочого часу виплачується в розмірі, визначеному для повнолітніх працівників відповідних категорій при нормальній тривалості робочого часу. Праця працівників, які не досягли вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за загальними розцінками з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхнього робочого часу скорочується порівняно з нормальною тривалістю робочого часу.
 
1596. 2. Оплата праці учнів, студентів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється відповідно до частини першої цієї статті пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
 		 -965- Павловський А.М.
 У частині другій статті 297 проекту слова "учнів, студентів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів" замінити словами "учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів", що відповідатиме термінології законодавства про освіту.
 		Враховано   2. Оплата праці учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється відповідно до частини першої цієї статті пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
 
    -966- Папієв М.М.
 У частині другій статті 297 проекту слова „учнів, студентів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів" необхідно замінити словами „учнів загальноосвітніх, професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів", що відповідатиме термінології законодавства про освіту.
 		Враховано    
1597. Стаття 298. Заборона залучення неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят
 		    Стаття 298. Заборона залучення неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят
 
1598. 1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят.
 		    1. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться.
 
1599. 2. Заборона, встановлена частиною шостою статті 292 і частиною першою цієї статті, не поширюється на творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, які беруть участь у створенні і (чи) виконанні творів, а також на професійних спортсменів.
 		    2. Заборона, встановлена частиною шостою статті 292 цього Кодексу і частиною першою цієї статті, не поширюється на творчих працівників засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, а також на професійних спортсменів.
 
1600. Глава 3. Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб’єкта малого підприємництва, фізичної особи - підприємця
 		 -967- Стоян О.М.
 Статті 299- 306 (глава 3 книги четвертої) виключити.
 		Враховано      
1601. Стаття 299. Роботодавець - суб’єкт малого підприємництва, щодо якого встановлюються особливості регулювання трудових відносин
 		 -968- Бойко Ю.А.
 "Стаття 299 Роботодавець - суб'єкт малого підприємництва, щодо якого встановлюються особливості регулювання трудових відносин
1. Трудові відносини за участю роботодавця - суб'єкта малого підприємництва, який є юридичною особою та чисельність працівників якого не перевищує 50 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 50 осіб, суб'єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця календарного року".
 		Відхилено      
1602. 1. Трудові відносини за участю роботодавця - суб’єкта малого підприємництва, який є юридичною особою та чисельність працівників якого не перевищує 20 осіб, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, визначених у цій главі. Кількість працівників визначається на початок кожного календарного року виходячи із зайнятості протягом повного робочого дня. Якщо протягом року кількість працівників перевищує 20 осіб, суб’єкт малого підприємництва зберігає свій статус до кінця календарного року.
 		 -969- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 299 проекту цифри "20" замінити на "50" в усіх випадках.
 		Відхилено      
1603. Стаття 300. Договірне регулювання трудових відносин за участю роботодавця - суб’єкта малого підприємництва
 		       
1604. 1. На трудові відносини за участю роботодавця - суб’єкта малого підприємництва поширюються мінімальні соціальні гарантії, встановлені генеральною, галузевою і регіональною угодами.
 		 -970- Шевчук О.Б.
 Частину 1 статті 300 додати положенням наступного змісту: "у випадку його перебування у складі сторони відповідної колективної угоди. Якщо роботодавець – суб’єкт малого підприємництва не є суб’єктом сторони відповідної колективної угоди, трудові відносини за його участю регулюються трудовим законодавством.".
 		Відхилено      
1605. Стаття 301. Правила внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта малого підприємництва
 		       
1606. 1. Роботодавець - суб’єкт малого підприємництва самостійно затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку з дотриманням вимог до їх змісту, визначених статтею 266 цього Кодексу.
 		       
1607. Стаття 302. Прийняття на роботу
 		 -971- Бойко Ю.А.
 Статтю 302 - виключити.
 		Враховано      
    -972- Сушкевич В.М.
 Статтю 302 викласти у такій редакції:
„Стаття 302. Прийняття на роботу
Для суб’єктів малого підприємництва не може встановлюватися броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту. Такі суб’єкти здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства."
 		Відхилено    
    -973- Шевчук О.Б.
 Назву статті 302 доповнити положенням наступного змісту: "суб’єктом малого підприємництва осіб, які потребують соціального захисту".
 		Відхилено    
1608. 1. Для суб’єктів малого підприємництва не може встановлюватися броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту, та не покладається обов’язок щодо створення робочих місць для інвалідів.
 		 -974- Папієв М.М.
 Статтею 302 проекту зазначено, що для суб'єктів малого підприємництва не може встановлюватися броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту, та не покладається обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів.
Проте, ця стаття не відповідає частинам першій, одинадцятій статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якими передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
 		Відхилено      
1609. Стаття 303. Особливості припинення трудових договорів та зміни істотних умов праці
 		       
1610. 1. Про зміну істотних умов праці працівник суб’єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два тижні.
 		 -975- Папієв М.М.
 Частиною першою статті 303 проекту передбачається, що про зміну істотних умов праці працівник суб'єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два тижні.
Проте, відповідно до частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
З метою збереження існуючих прав частину першу статті 303 проекту слід доопрацювати.
 		Відхилено      
1611. 2. Звільнення працівників суб’єкта малого підприємництва у зв’язку зі скороченням проводиться з урахуванням того, що:
 		       
1612. 1) працівник попереджається про наступне звільнення не пізніше ніж за два тижні та може бути звільнений з роботи не пізніше двох місяців після попередження;
 		 -976- Бойко Ю.А.
 В пункті 1,2,3 частини 2 статті 303 слова "два тижня" замінити на слово "тиждень".
 		Відхилено      
1613. 2) про наступне звільнення роботодавець зобов’язаний повідомити державну службу зайнятості не пізніше ніж за два тижні;
 		       
1614. 3. Про наступне звільнення працівника суб’єкта малого підприємництва з підстав, передбачених статтею 105 цього Кодексу, він попереджається не пізніше ніж за два тижні.
 		       
1615. 4. Звільнення неповнолітніх працівників суб’єкта малого підприємництва проводиться без отримання згоди служби у справах неповнолітніх.
 		       
1616. Стаття 304. Режим роботи
 		       
1617. 1. Роботодавець - суб’єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят, залучати працівників до роботи відповідно до графіка, що затверджується роботодавцем, а також використовувати режим роботи, що передбачає підсумований облік робочого часу або поділ робочого дня на частини з дотриманням загальних вимог щодо тривалості робочого часу. В разі наявності первинної профспілкової організації режим роботи встановлюється за погодженням з виборним органом цієї організації.
 		       
1618. Стаття 305. Умови оплати праці
 		       
1619. 1. Умови оплати праці працівників суб’єктів малого підприємництва встановлюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору. У разі зміни умов оплати праці вони доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до їх затвердження. У разі наявності первинної профспілкової організації умови оплати праці встановлюються за погодженням з виборним органом цієї організації.
 		 -977- Бойко Ю.А.
 В частині 1 статті 305 слова "за місяць" замінити словами "два тижні".
 		Відхилено      
    -978- Папієв М.М.
 Статтю 305 проекту слід доопрацювати з урахуванням наступного.
Частиною першою цієї статті проекту передбачається встановити, що умови оплати праці працівників суб'єктів малого підприємництва встановлюються роботодавцем і доводяться до відома працівників під час укладення трудового договору. У разі зміни умов оплати праці вони доводяться до відома працівників не пізніше, ніж за місяць до їх затвердження. У разі наявності первинної профспілкової організації умови оплати праці встановлюються за погодженням з виборним органом цієї організації.
Проте, відповідно до частини другої статті 29 діючого Закону України „Про оплату праці" про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Також частиною другою статті 305 проекту пропонується встановити, що роботодавець суб'єкт малого підприємництва зобов'язаний виплачувати заробітну плату в строки, встановлені трудовим договором, (колективним договором, якщо такий укладався), але не рідше ніж один раз на місяць.
Проте, відповідно до частини першої статті 24 Закону України „Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У зв'язку з зазначеним, статтю 305 проекту слід доопрацювати, оскільки вона погіршує права осіб, які працюють в роботодавця - суб'єкта малого підприємництва в частині оплати праці.
 		Відхилено    
1620. 2. Роботодавець - суб’єкт малого підприємництва зобов’язаний виплачувати заробітну плату в строки, встановлені трудовим договором, (колективним договором, якщо такий укладався), але не рідше ніж один раз на місяць.
 		       
1621. Стаття 306. Особливості охорони праці
 		 -979- Бойко Ю.А.
 Статтю 306 - виключити.
 		Враховано      
1622. 1. Місцеві органи виконавчої влади разом з територіальними органами з нагляду за охороною праці визначають підприємства, що надають роботодавцям - суб’єктам малого підприємництва платні послуги з проведення інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки, обстеження умов охорони праці та пожежної безпеки з метою розроблення відповідних рекомендацій.
 		 -980- Шевчук О.Б.
 Статтю 306 проекту викласти у наступній редакції:
"1. Територіальні органи з нагляду за охороною праці проводять інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки, обстеження умов охорони праці та пожежної безпеки та надають безоплатно послуги з розроблення відповідних рекомендацій роботодавцям – суб’єктам малого підприємництва."
 		Відхилено      
1623. Глава 4. Особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою
 		    Глава 3. Особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем - фізичною особою
 
1624. Стаття 307. Роботодавець - фізична особа
 		    Стаття 299. Роботодавець - фізична особа
 
1625. 1. Роботодавець - фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб для здійснення господарської діяльності, а також інші фізичні особи, які для задоволення особистих потреб та ведення домашнього господарства використовують працю фізичних осіб на підставі трудового договору.
 		    1. Роботодавцем вважається - фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб для здійснення господарської діяльності, а також інші фізичні особи, які для задоволення особистих потреб та ведення домашнього господарства використовують працю фізичних осіб на підставі трудового договору.
 
1626. Стаття 308. Реєстрація трудового договору за участю роботодавця - фізичної особи
 		    Стаття 300. Реєстрація трудового договору за участю роботодавця - фізичної особи
 
1627. 1. Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі та реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або уповноваженою ним особою не пізніше ніж протягом тижня після початку роботи працівника.
 		 -981- Шевчук О.Б.
 Статтю 308 проекту доповнити частино 1 наступного змісту:
"1. Трудовий договір з роботодавцем – фізичною особою укладається в усній або письмовій формі за згадою сторін."
Частину 1 статті 308 проекту попередньої редакції вважати частиною 2 запропонованої редакції.
 		Відхилено   1. Трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою укладається в письмовій формі та реєструється у відповідному органі державної служби зайнятості в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань праці. Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або за нотаріальним дорученням уповноваженою ним особою не пізніш як протягом тижня після початку роботи працівника.
 
    -982- Шевчук О.Б.
 Перше речення частини 1 попередньої редакції (частини 2 запропонованої редакції) після слів "з питань праці" доповнити "за погодженням з центральним органом виконавчої влади з створення і реалізації державної політики щодо розвитку і підтримки підприємницької діяльності"
 		Відхилено    
    -983- Хара В.Г.
 Речення друге частини першої статті 308 викласти у наступній редакції:
"Трудовий договір подається на реєстрацію роботодавцем або за нотаріальним дорученням уповноваженою ним особою не пізніш як протягом тижня після початку роботи працівника."
 		Враховано    
1628. 2. Трудовий договір підписується в трьох примірниках (по одному примірнику залишається в кожної зі сторін, а один - подається до органу державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів).
 		    2. Трудовий договір підписується у трьох примірниках (по одному примірнику залишається в кожної із сторін, а один подається до органу державної служби зайнятості, що здійснює реєстрацію трудових договорів).
 
1629. Стаття 309. Внесення змін до трудового договору
 		    Стаття 301. Внесення змін до трудового договору
 
1630. 1. У будь-який час протягом дії трудового договору до нього за погодженням сторін можуть бути внесені зміни. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі та реєструються у відповідному органі державної служби зайнятості.
 		 -984- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 1 статті 309 проекту слова "Зміни до трудового договору" замінити на "У випадку укладення трудового договору у письмовій формі зміни до нього".
 		Відхилено   1. У будь-який час протягом дії трудового договору за погодженням між роботодавцем – фізичною особою і працівником до нього можуть бути внесені зміни. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі та реєструються у відповідному органі державної служби зайнятості.
 
1631. Стаття 310. Ведення трудових книжок
 		    Стаття 302. Ведення трудових книжок
 
1632. 1. Роботодавець-фізична особа зобов’язаний вести трудові книжки працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який проводить реєстрацію трудових договорів.
 		 -985- Шевчук О.Б.
 У першій частині статті 310 проекту слово "зобов’язаний" замінити на "може".
 		Відхилено   1. Роботодавець  фізична особа зобов’язаний вести трудові книжки працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах. Записи у трудовій книжці засвідчуються органом державної служби зайнятості, який здійснює реєстрацію трудових договорів.
 
1633. Стаття 311. Книга наказів роботодавця - фізичної особи
 		    Стаття 303. Книга наказів роботодавця - фізичної особи
 
1634. 1. Роботодавець - фізична особа зобов’язаний вести книгу наказів, до якої вносяться накази про прийняття працівників на роботу, їх переведення на іншу роботу, звільнення працівників, зміну умов праці та її оплати, надання відпусток, направлення у відрядження, залучення до надурочної роботи, до роботи у вихідні дні та дні державних і релігійних свят, застосування заохочення та накладення дисциплінарних стягнень, відрахування із заробітної плати тощо.
 		 -986- Шевчук О.Б.
 У першій частині статті 311 проекту слово "зобов’язаний" замінити на "може".
 		Відхилено   1. Роботодавець - фізична особа зобов’язаний вести книгу наказів, до якої вносяться накази про прийняття працівників на роботу, їх переведення на іншу роботу, звільнення працівників, зміну умов праці та її оплати, надання відпусток, направлення у відрядження, залучення до надурочної роботи, до роботи у вихідні дні та дні державних і релігійних свят (стаття 161 цього Кодексу), застосування заохочень та накладення дисциплінарних стягнень, відрахування із заробітної плати тощо.
 
1635. Стаття 312. Робочий час
 		    Стаття 304. Робочий час
 
1636. 1. Встановлюючи норми тривалості робочого часу, сторони повинні керуватися вимогами цього Кодексу. Неповний робочий час встановлюється за погодженням роботодавця і працівника.
 		    1. Встановлюючи норми тривалості робочого часу, сторони повинні керуватися вимогами цього Кодексу. Неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем.
 
1637. 2. Робочий день може поділятися на частини за погодженням між працівником і роботодавцем. При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 231 цього Кодексу за погодженням між працівником і роботодавцем.
 		 -987- Бойко Ю.А.
 В частині 2 статті 312 слова "При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 231 цього Кодексу за погодженням між працівником і роботодавцем" - виключити.
 		Відхилено   2. Робочий день може поділятися на частини за погодженням між працівником і роботодавцем. При цьому працівнику повинна здійснюватися доплата відповідно до статті 231 цього Кодексу.
 
    -988- Шевчук О.Б.
 У другій частині статті 312 проекту друге речення виключити.
 		Відхилено    
1638. 3. Роботодавець за погодженням з працівником має право встановлювати режим роботи із застосуванням підсумованого обліку робочого часу за певний період. При цьому обліковий період не може виходити за межі календарного року.
 		 -989- Шевчук О.Б.
 У третій частині статті 313 проекту слово "відповідно" замінити на "за домовленістю сторін, але з врахуванням".
 		Відхилено   3. Роботодавець за погодженням з працівником має право встановлювати режим роботи із застосуванням підсумованого обліку робочого часу за певний період. При цьому обліковий період не може виходити за межі календарного року.
 
1639. Стаття 313. Час відпочинку
 		    Стаття 305. Час відпочинку
 
1640. 1. Вихідні дні надаються працівникові відповідно до трудового договору або за домовленістю сторін. За погодженням між працівником і роботодавцем конкретні вихідні дні можуть змінюватися з додержанням вимог статей 157 та 158 цього Кодексу без застосування норми про особливості оплати праці у дні, які відповідно до встановленого режиму роботи є для працівника вихідними (стаття 159 цього Кодексу).
 		    1. Працівникові надаються вихідні дні відповідно до трудового договору або за домовленістю сторін. За погодженням між працівником і роботодавцем конкретні вихідні дні можуть змінюватися з додержанням вимог статей 157 та 158 цього Кодексу без застосування норми про особливості оплати праці у дні, які відповідно до встановленого режиму роботи є для працівника вихідними (стаття 159 цього Кодексу).
 
1641. 2. Без погодження з працівником залучення його до роботи у дні, визначені для нього як вихідні, забороняється.
 		    2. Без погодження з працівником залучення його до роботи у дні, визначені для нього як вихідні, забороняється.
 
1642. 3. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), допускається, якщо це передбачено трудовим договором. Робота у дні державних і релігійних свят оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу.
 		    3. Залучення працівників до роботи у дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться (стаття 161 цього Кодексу), допускається, якщо це передбачено трудовим договором. Робота у дні державних і релігійних свят оплачується відповідно до статті 233 цього Кодексу.
 
1643. 4. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника не може бути меншою від встановленої цим Кодексом. Більша тривалість відпустки може встановлюватися колективним договором (якщо такий укладався), трудовим договором. Час надання відпустки встановлюється за погодженням сторін з дотриманням правил цього Кодексу.
 		    4. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника не може бути меншою від встановленої цим Кодексом. Більша тривалість відпустки може встановлюватися колективним договором (якщо такий укладався), трудовим договором. Час надання відпустки встановлюється за погодженням сторін з дотриманням правил цього Кодексу.
 
1644. 5. У разі якщо час надання відпустки не був встановлений у трудовому договорі, працівник вправі вимагати надання відпустки у зручний для нього час, попередньо попередивши роботодавця не пізніше ніж за 14 календарних днів.
 		    5. У разі якщо час надання відпустки не був встановлений у трудовому договорі, працівник вправі вимагати надання відпустки у зручний для нього час, попередньо попередивши роботодавця не пізніш як за 14 календарних днів.
 
1645. Стаття 314. Припинення трудового договору
 		    Стаття 306. Припинення трудового договору
 
1646. 1. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою припиняється у випадках і на підставах, передбачених цим Кодексом.
 		    1. Трудовий договір працівника з роботодавцем - фізичною особою припиняється у випадках і на підставах, передбачених цим Кодексом.
 
1647. 2. Строки та форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат визначаються трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу.
 		    2. Строки та форма попередження працівника про розірвання трудового договору, умови і розміри виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат визначаються трудовим договором. У разі відсутності відповідної домовленості застосовуються норми цього Кодексу.
 
1648. 3. У випадках, передбачених статтею 113 цього Кодексу, працівник має право звернутися до державної служби зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору та внесення відповідного запису до трудової книжки.
 		    3. У випадках, передбачених статтею 113 цього Кодексу, працівник має право звернутися до органу державної служби зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору та внесення відповідного запису до трудової книжки.
 
1649. Глава 5. Особливості трудових відносин членів виробничих кооперативів
 		    Глава 4. Особливості трудових відносин членів виробничих кооперативів
 
1650. Стаття 315. Порядок встановлення трудових відносин за участю членів виробничих кооперативів
 		    Стаття 307. Порядок встановлення трудових відносин членів виробничих кооперативів
 
1651. 1. Трудові відносини працівників - членів виробничих кооперативів регулюються трудовим законодавством з урахуванням особливостей, установлених цією главою Кодексу, іншими законами, а також статутами та нормативними актами кооперативів. За рішенням загальних зборів кооперативу трудові відносини членів виробничих кооперативів можуть регулюватися колективним договором.
 		    1. Трудові відносини працівників - членів виробничих кооперативів регулюються трудовим законодавством з урахуванням особливостей, установлених цією главою, законами, а також статутами та правилами внутрішнього розпорядку. За рішенням загальних зборів членів кооперативу трудові відносини членів виробничих кооперативів можуть регулюватися колективним договором.
 
1652. 2. Статутом або іншим нормативним актом кооперативу може бути визначений перелік посад, які можуть займати виключно члени кооперативу.
 		    2. Статутом або рішенням загальних зборів членів кооперативу може бути визначений перелік посад, які можуть займати виключно члени кооперативу.
 
1653. Стаття 316. Колективні трудові відносини у виробничих кооперативах
 		    Стаття 308. Колективні трудові відносини у виробничих кооперативах
 
1654. 1. Працівники - члени виробничого кооперативу мають право на участь у колективних трудових відносинах відповідно до загальних норм трудового законодавства. При цьому працівники - члени виробничих кооперативів та працівники, які не є членами виробничих кооперативів, створюють самостійні об’єднання з метою захисту своїх інтересів у колективних відносинах з роботодавцем.
 		 -990- Шевчук О.Б.
 У першій частині статті 316 проекту слово "створюють" замінити на "можуть створювати".
 		Відхилено   1. Працівники - члени виробничого кооперативу мають право на участь у колективних трудових відносинах відповідно до трудового законодавства.
 
    -991- Хара В.Г.
 У статті 316 у частині першій друге речення виключити.
 		Враховано    
1655. Стаття 317. Укладення трудового договору із членом виробничого кооперативу
 		 -992- Бойко Ю.А.
 Статтю 317 - виключити.
 		Відхилено   Стаття 309. Укладення трудового договору з членом виробничого кооперативу
 
1656. 1. Член виробничого кооперативу має переважне перед іншими особами право на укладення трудового договору. Порядок урахування ділових якостей членів кооперативів при цьому визначається статутом кооперативу.
 		    1. Член виробничого кооперативу має переважне перед іншими особами право на укладення трудового договору.
 
1657. 2. Робота в кооперативі є основним місцем роботи члена кооперативу. Статутом може передбачатися можливість роботи члена виробничого кооперативу в кооперативі на умовах сумісництва.
 		    2. Робота у виробничому кооперативі є основним місцем роботи члена кооперативу. Статутом може передбачатися можливість роботи члена виробничого кооперативу в кооперативі на умовах сумісництва.
 
1658. 3. Член виробничого кооперативу зобов’язаний виконати вимогу кооперативу щодо укладення трудового договору з кооперативом протягом п’ятнадцяти днів. Невиконання цієї вимоги є підставою для виключення з виробничого кооперативу.
 		    3. Член виробничого кооперативу зобов’язаний виконати вимогу кооперативу щодо укладення трудового договору з кооперативом протягом п’ятнадцяти днів. Невиконання цієї вимоги є підставою для виключення особи з виробничого кооперативу.
 
1659. 4. Вимога члена виробничого кооперативу про укладення трудового договору повинна бути виконана негайно. Невиконання цієї вимоги тягне за собою виплату кооперативом працівникові втраченого ним заробітку за період від дня виникнення обов’язку щодо прийняття на роботу до дня фактичного допуску до роботи або припинення членства в кооперативі в розмірі тарифної ставки (окладу) за робочим місцем (посадою), на яке члена виробничого кооперативу належало прийняти на роботу. Якщо таке робоче місце чи посаду визначити неможливо, відшкодування здійснюється в розмірі середньої заробітної плати членів цього кооперативу за відповідний період.
 		 -993- Шевчук О.Б.
 У першому реченні четвертої частини статті 317 проекту слово "негайно" замінити на "в максимально короткі строки".
 		Відхилено   4. Вимога члена виробничого кооперативу про укладення трудового договору має бути виконана негайно. Невиконання цієї вимоги тягне за собою виплату кооперативом працівникові — члену виробничого кооперативу втраченого ним заробітку за період з дня виникнення обов’язку щодо прийняття на роботу до дня укладення трудового договору або припинення членства в кооперативі в розмірі тарифної ставки (окладу) за робочим місцем (посадою), на яке члена виробничого кооперативу належало прийняти на роботу. Якщо таке робоче місце чи посаду визначити неможливо, відшкодування здійснюється в розмірі середньої заробітної плати членів цього кооперативу за відповідний період.
 
1660. 5. Характер роботи, що надається члену виробничого кооперативу, визначається відповідно до статуту кооперативу та штатного розпису.
 		    5. Характер роботи, що надається члену виробничого кооперативу, визначається відповідно до статуту кооперативу та штатного розпису.
6. До роботи у виробничому кооперативі можуть залучатися інші особи з якими укладається трудовий договір, а їх праця регулюється трудовим законодавством.
 
1661. Стаття 318. Зміна трудового договору працівника - члена виробничого кооперативу
 		    Стаття 310. Зміна трудового договору працівника - члена виробничого кооперативу
 
1662. 1. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право на зайняття вільного робочого місця або вакантної посади в кооперативі в порядку переведення. Це право захищається в судовому порядку шляхом покладення на кооператив обов’язку щодо переведення працівника - члена виробничого кооперативу на відповідну роботу. Якщо робоче місце (посада), на яке відповідно до рішення суду працівник - член виробничого кооперативу підлягає переведенню, на день виконання рішення суду вже зайняте іншим працівником, такий працівник підлягає звільненню з роботи з виплатою вихідної допомоги або переведенню на іншу роботу.
 		    1. Працівник - член виробничого кооперативу має переважне право на зайняття вільного робочого місця або вакантної посади в кооперативі в порядку переведення. Це право захищається в судовому порядку шляхом покладення на кооператив обов’язку щодо переведення працівника - члена виробничого кооперативу на відповідну роботу. Якщо робоче місце (посада), на яке відповідно до рішення суду працівник - член виробничого кооперативу підлягає переведенню, на день виконання рішення суду вже зайняте іншим працівником, такий працівник підлягає звільненню з роботи на підставі статті 107 цього Кодексу з виплатою вихідної допомоги або переведенню на іншу роботу.
 
1663. Стаття 319. Робочий час і час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів
 		    Стаття 311. Робочий час і час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів
 
1664. 1. Тривалість і режим робочого часу працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу.
 		    1. Тривалість і режим робочого часу працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом, правилами внутрішнього розпорядку з дотриманням вимог цього Кодексу.
 
1665. 2. Час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом та прийнятими відповідно до нього іншими нормативними актами кооперативу з дотриманням вимог цього Кодексу. Творчі і навчальні відпустки, які надаються працівникам - членам виробничих кооперативів, підлягають оплаті, якщо це передбачено статутом або іншими нормативними актами кооперативу чи трудовим договором.
 		    2. Час відпочинку працівників - членів виробничих кооперативів визначається статутом, правилами внутрішнього розпорядку з дотриманням вимог цього Кодексу. Творчі і навчальні відпустки, які надаються працівникам - членам виробничих кооперативів, підлягають оплаті, якщо це передбачено статутом чи трудовим договором.
 
1666. Стаття 320. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів
 		    Стаття 312. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів
 
1667. 1. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням особливостей, установлених статутом та іншими нормативними актами кооперативу. При цьому повинно забезпечуватися дотримання встановлених трудовим законодавством державних мінімальних норм і гарантій в оплаті праці працівників, у тому числі норм щодо обмеження відрахувань із заробітної плати.
 		    1. Оплата праці працівників - членів виробничих кооперативів здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, установлених статутом, рішенням загальних зборів членів кооперативу, правилами внутрішнього розпорядку, трудовим договором. При цьому обов’язковим є дотримання встановлених трудовим законодавством державних мінімальних норм і гарантій в оплаті праці працівників, у тому числі щодо обмеження відрахувань із заробітної плати.
 
1668. Стаття 321. Трудові відносини членів фермерських господарств
 		    Стаття 313. Трудові відносини членів фермерських господарств
 
1669. 1. Норми статей 315 - 320 цього Кодексу поширюються на трудові відносини членів фермерських господарств.
 		 -994- Коновалюк В.І.
 Після статті 321 Книги Четвертої ввести додаткові глави щодо тимчасових працівників та сезонних працівників зі статтями відповідного змісту, що призведе до зміни номерів наступних статей:
Глава (). Особливості регулювання праці працівників, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців
Стаття ().Укладання трудового договору на строк до двох місяців
При прийнятті на роботу на строк до двох місяців у трудовий договір, або у наказ роботодавця про укладення трудового договору вноситься запис про тимчасовий характер роботи. Якщо такого запису немає, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.
Працівники, які приймаються на роботу на строк до двох місяців вважаються тимчасовими працівниками.
При прийнятті на роботу на строк до двох місяців випробування працівникам не встановлюється.
Стаття ().Притягнення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні
Тимчасові працівники, що уклали трудовий договір на термін не більше 6 днів, можуть бути в межах цього терміну залучені до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні без дозволу профспілкового органу або інший представницький орган працівників.
Робота у вихідні, святкові і неробочі дні компенсується в грошовій формі, але не менше ніж у подвійному розмірі.
Стаття ().Відпустка тимчасовим працівникам
Тимчасові працівники користуються правом на відпустку (компенсацією за невикористану відпустку) на загальних підставах. Тривалість відпустки визначається пропорційно відпрацьованому часу.
Стаття ().Припинення трудового договору
Тимчасовий працівник має право розірвати трудовий договір до закінчення строку його дії шляхом письмового попередження роботодавця про це за три календарних дні.
Роботодавець зобов'язаний попередити тимчасового працівника письмово про наступне звільнення в зв’язку з його ліквідацією, скороченням чисельності або штату не менше ніж за три календарних дні.
Трудовий договір з тимчасовим працівником, з ініціативи роботодавця крім підстав, встановлених Кодексом, може бути розірваний у випадках:
призупинення у разі простою з причин виробничого характеру робіт на підприємстві, установі, організації на строк більше одного тижня, а також скорочення обсягу робіт;
нез’явлення тимчасового працівника на роботу протягом більше двох тижнів внаслідок тимчасової непрацездатності;
у разі невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Стаття (). Випадки продовження трудових відносин з тимчасовими працівниками
Трудові відносини з тимчасовими працівниками можуть бути продовжені на невизначений строк у випадках:
коли вони продовжуються за згодою сторін після закінчення строку, обумовленого трудовим договором;
коли тимчасового працівника після звільнення на підставі закінчення строку трудового договору повторно прийнято на роботу на те ж підприємство, установу, організацію, якщо перерва між звільненням і повторним укладенням трудового договору не перевищує одного тижня і якщо тривалість його роботи до і після перерви в цілому перевищує відповідно два або чотири місяці.
У цих випадках тимчасові трудові відносини вважаються правовідносинами на невизначений строк з дня їх первинного виникнення.
Стаття (). Збереження за тимчасовим працівником місця роботи, виплата вихідної допомоги
У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певних видах захворювання, за тимчасовими працівниками зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором.
Тимчасовим працівникам виплачується вихідна допомога у випадках, передбачених Кодексом, а також у випадку розірвання трудового договору з підстав, передбачених абзацом першим частини третьої цієї статті у розмірі двотижневого середнього заробітку, а у випадку призову або вступу на військову (альтернативну) службу – в розмірі не менше місячного середнього заробітку.
Стаття (). Оплачувана відпустка та її тривалість
Працівникам, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців, надається оплачувана відпустка або оплачується компенсація при звільненні із розрахунку два робочих дня у подвійному розмірі.
Глава (). Особливості регулювання праці сезонних працівників
Стаття ().Сезонні роботи
Сезонними визнаються роботи, які в силу кліматичних та інших природних умов виконуються протягом визначеного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Працівники, які приймаються на роботу для виконання сезонних робіт вважаються сезонними працівниками.
Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Переважне право на участь в сезонних роботах мають безробітні громадяни.
Стаття ().Умови укладання трудового договору з сезонними працівниками
Умова про сезонний характер праці повинна бути зазначена в трудовому договорі.
Якщо у трудовому договорі немає запису, що ця робота є сезонною, такий трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.
При прийнятті працівників на сезонні роботи випробування не може перевищувати двох тижнів.
Стаття ().Припинення трудового договору з сезонним працівником
Сезонний працівник зобов'язаний письмово попередити роботодавця про дострокове припинення трудового договору за сім календарних днів.
Роботодавець зобов'язаний попередити сезонного працівника про майбутнє звільнення в зв’язку з його ліквідацією, скороченням чисельності або штату письмово під розписку не менше ніж за сім календарних днів.
Крім підстав припинення трудового договору, встановлених Кодексом, трудовий договір з сезонним працівником може бути розірваний у випадках:
призупинення з причин виробничого характеру робіт на підприємстві, установі, організації на строк більше двох тижнів, або скорочення обсягу робіт;
незв’ялення сезонного працівника на роботу протягом двох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності.
У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певних видах захворювання, за сезонними працівниками зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором.
Сезонним працівникам виплачується вихідна допомога у випадках, передбачених Кодексом. При розірванні трудового договору з сезонним працівником у зв’язку з ліквідацією роботодавця, скороченням чисельності або штату вихідна допомога виплачується в розмірі двотижневого середнього заробітку, а у випадку призову або вступу на військову (альтернативну) службу – в розмірі не менше місячного середнього заробітку.
Стаття (). Оплачувана відпустка та її тривалість
Сезонним працівникам надається оплачувана відпустка із розрахунку два календарних дня за кожний місяць роботи.
 		Відхилено   1. Норми статей 307 - 312 цього Кодексу поширюються на трудові відносини членів фермерських господарств.
 
1670. КНИГА П’ЯТА. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
 		    КНИГА П’ЯТА. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
 
1671. Стаття 322. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації
 		    Стаття 314. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації
 
1672. 1. Держава забезпечує доступність і безоплатність здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах і з цією метою забезпечує розвиток професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.
 		 -995- Папієв М.М.
 Частину першу статті 322 проекту, якою пропонується встановити, що держава забезпечує доступність і безоплатність здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах і з цією метою забезпечує розвиток професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти пропонуємо вилучити, оскільки вказане не є предметом правового регулювання цього проекту України, а порушене питання врегульоване законодавством про освіту, зокрема, Конституцією України, частиною третьою статті 53 якої встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
 		Відхилено   1. Держава забезпечує доступність і безоплатність здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах та розвиток професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.
 
1673. 2. Право на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівники реалізують також за направленням органів державної служби зайнятості або роботодавця.
 		    2. Право на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівники можуть реалізовувати також за направленням органів державної служби зайнятості або роботодавця.
 
1674. 3. Особи, які направляються для професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією, умовами оплати праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, санітарними нормами і правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації.
 		    3. Особи, які направляються для професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією, умовами оплати праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, санітарними нормами і правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації.
 
1675. Стаття 323. Права та обов’язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників
 		    Стаття 315. Права та обов’язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників
 
1676. 1. Необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається законодавством, а також роботодавцем відповідно до власних потреб.
 		    1. Необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається законодавством, а також роботодавцем відповідно до власних потреб.
 
1677. 2. Роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин або з їх припиненням на умовах, що визначаються колективним або трудовим договором чи окремою угодою між роботодавцем і працівником.
 		    2. Роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин або з їх припиненням на умовах, що визначаються колективним або трудовим договором чи окремою угодою між роботодавцем і працівником.
 
1678. 3. Згідно із законодавством роботодавці мають право здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, перепідготовку робітників з наданням другої кваліфікації, підвищення кваліфікації робітників з видачею відповідних документів про професійно-технічне навчання. При цьому роботодавці зобов’язані дотримуватися вимог державного стандарту професійно-технічної освіти і порядку кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту.
 		 -996- Бойко Ю.А.
 В частині 3 статті 323 слова "згідно із законодавством" - виключити.
 		Відхилено   3. Роботодавець має право здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, перепідготовку робітників з наданням другої кваліфікації, підвищення кваліфікації робітників з видачею відповідних документів згідно із законодавством.
 
    -997- Павловський А.М.
 У частині третій статті 323 проекту слова "документів про професійно-технічне навчання" замінити словами "документів про професійно-технічну освіту".
 		Враховано редакційно    
    -998- Папієв М.М.
 У частині третій статті 323 проекту слова „документів про професійно-технічне навчання" необхідно замінити словами „документів про професійно-технічну освіту", що відповідатиме термінології Закону України „Про професійно-технічну освіту".
 		Враховано редакційно    
    -999- Шевчук О.Б.
 У другому реченні третьої частини статті 323 проекту сполучення "державного стандарту професійно-технічної освіти і порядку кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту." замінити на "чинного законодавства".
 		Враховано частково    
    -1000- Хара В.Г.
 У частині третій статті 323 проекту слова "про професійно-технічне навчання" та друге речення виключити.
 		Враховано    
1679. 4. У випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець зобов’язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників. В інших випадках роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації працівників відповідно до власних потреб.
 		 -1001- Бойко Ю.А.
 Частину 4 статті 323 викласти в наступній редакції;
"4. Роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації працівників відповідно до власних потреб".
 		Відхилено   4. У випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець зобов’язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників. В інших випадках роботодавець забезпечує підвищення кваліфікації працівників відповідно до власних потреб.
 
1680. 5. Працівникам, які навчаються безпосередньо в роботодавця або в навчальних закладах без відриву від роботи, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій, передбачених цим Кодексом, трудовим законодавством, колективним і трудовим договором.
 		 -1002- Бойко Ю.А.
 В частині 5 статті 323 після слів "з навчанням" доповнити словами "за направленням" та після сполучника "і" написати "чи".
 		Відхилено   5. Працівникам, які навчаються безпосередньо у роботодавця або в навчальних закладах без відриву від роботи, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій, передбачених цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства, колективним, трудовим договором.
 
1681. 6. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця проводиться в межах робочого часу, встановленого трудовим законодавством для працівників відповідного віку, професії і виробництва.
 		    6. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця проводяться в межах робочого часу, встановленого трудовим законодавством для працівників відповідного віку, професії і виробництва.
 
1682. 7. Після успішного закінчення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо в роботодавця працівникові надається робота відповідно до здобутої ним професії, кваліфікації та присвоєного розряду.
 		 -1003- Бойко Ю.А.
 Частину 7 статті 323 - виключити.
 		Відхилено   7. Після успішного закінчення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівникові надається робота відповідно до здобутої ним професії, кваліфікації та присвоєного розряду.
 
1683. Стаття 324. Оплата праці за період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо в роботодавця
 		    Стаття 316. Оплата праці за період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця
 
1684. 1. За період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо в роботодавця працівник має право на заробітну плату, яка не може бути меншою 75 відсотків тарифної ставки (окладу) за найнижчим розрядом зі спеціальності, якій навчається працівник. До зазначеного мінімального розміру оплати праці включається і заробітна плата за виконану роботу під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. Колективним і трудовим договором можуть передбачатися більш високі розміри заробітної плати в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо в роботодавця.
 		 -1004- Шевчук О.Б.
 У першому реченні першої частини статті 324 проекту перед словом "окладу" додати "місячного".
 		Відхилено   1. За період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівник має право на заробітну плату, яка не може бути меншою 75 відсотків тарифної ставки (окладу) за найнижчим розрядом зі спеціальності, якій навчається працівник. До зазначеного мінімального розміру оплати праці включається і заробітна плата за виконану роботу під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві. Колективним і трудовим договором можуть передбачатися більш високі розміри заробітної плати в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця.
 
1685. Стаття 325. Трудові договори з умовою щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 		    Стаття 317. Трудові договори з умовою щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 
1686. 1. Умова щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації може погоджуватися роботодавцем і працівником як під час укладення трудового договору, так і протягом дії цього договору.
 		    1. Умова щодо проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації може погоджуватися роботодавцем і працівником як під час укладення трудового договору, так і протягом дії цього договору.
 
1687. 2. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо в роботодавця працівник користується всіма правами, в тому числі правом на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 		    2. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця працівник користується всіма правами, в тому числі правом на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 
1688. 3. Якщо професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації проводяться безпосередньо за місцем роботи працівника, такий працівник повинен дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням особливостей прав та обов’язків, пов’язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації.
 		    3. Якщо професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації проводяться безпосередньо за місцем роботи працівника, такий працівник повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням особливостей, пов’язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації.
 
1689. Стаття 326. Договори роботодавців з навчальними закладами, іншими юридичними особами про професійне навчання
 		    Стаття 318. Договори роботодавців з навчальними закладами, іншими юридичними особами про професійне навчання
 
1690. 1. Роботодавці мають право укладати договори з навчальними закладами, іншими юридичними особами про підготовку спеціалістів з вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі в порядку ступеневої професійно-технічної освіти та професійного навчання.
 		 -1005- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 326 проекту слова "та професійного навчання" замінити на "професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації."
 		Враховано частково   1. Роботодавці мають право укладати договори з навчальними закладами, іншими юридичними особами про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників.
 
    -1006- Хара В.Г.
 В частині 1 статті 326 слова "спеціалістів з вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі в порядку ступеневої професійно-технічної освіти та професійного навчання" замінити словами "перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників."
 		Враховано    
1691. Стаття 327. Направлення працівників до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 		    Стаття 319. Направлення працівників до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 
1692. 1. Роботодавці мають право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ними в трудових відносинах, договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
 		    1. Роботодавці мають право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ними в трудових відносинах, договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
 
1693. 2. Відповідно до договору, зазначеного в частині першій цієї статті, на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов’язок відпрацювати після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівняний з обов’язками, які взяв на себе роботодавець щодо оплати навчання, в тому числі виплати стипендії тощо. Відмова працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення цього строку покладає на цього працівника або іншу особу обов’язок відшкодувати витрати роботодавцю, пов’язані з оплатою навчання, або їх частини пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов’язана відшкодовувати витрати роботодавцю, якщо вона не стала до роботи або була звільнена з роботи з таких причин:
 		 -1007- Хара В.Г.
 Частину другу статті 327 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) за власною ініціативою у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору.".
 		Враховано   2. Відповідно до договору, зазначеного в частині першій цієї статті, на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов’язок відпрацювати після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який має бути порівняний з обов’язками, які взяв на себе роботодавець щодо оплати навчання, виплати стипендії тощо. Відмова працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення цього строку покладає на цього працівника або іншу особу обов’язок відшкодувати роботодавцю витрати, пов’язані з оплатою навчання, або їх частину пропорційно до відпрацьованого строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов’язана відшкодовувати роботодавцю витрати, пов’язані з навчанням, якщо вона не стала до роботи або була звільнена з роботи з таких причин:
 
1694. 1) встановлення інвалідності;
 		    1) встановлення інвалідності;
 
1695. 2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов’язане з учиненням працівником винних дій;
 		    2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов’язане з учиненням працівником винних дій;
 
1696. 3) призов на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу.
 		    3) призов на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу;
4) за власною ініціативою у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, угод, колективного або трудового договору.
 
1697. 3. Норми цієї статті застосовуються також у разі, якщо працівник направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зі звільненням з роботи чи до прийняття на роботу.
 		    3. Норми цієї статті застосовуються також у разі, якщо працівник направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації із звільненням з роботи чи до прийняття на роботу.
 
1698. Стаття 328. Направлення працівника до інших юридичних осіб для професійної підготовки та перепідготовки
 		    Стаття 320. Направлення працівника до інших юридичних осіб для професійної підготовки та перепідготовки
 
1699. 1. Трудовим договором можуть передбачатися умови про направлення працівника на професійну підготовку та перепідготовку до іншої юридичної особи зі збереженням місця роботи і заробітної плати в розмірі не менше встановленого статтею 324 цього Кодексу. У таких випадках працівник повинен дотримуватися вимог внутрішнього трудового розпорядку за місцем професійної підготовки, а посадові особи - забезпечувати охорону праці цього працівника. До відносин між роботодавцем і працівником, що виникають у цьому разі, застосовуються норми частини другої статті 327 цього Кодексу.
 		 -1008- Бойко Ю.А.
 В статті 328 після слів "трудовим договором" додати слова "або актом роботодавця погодженим з працівником".
 		Відхилено   1. Трудовим договором можуть передбачатися умови про направлення працівника на професійну підготовку та перепідготовку до іншої юридичної особи із збереженням місця роботи і заробітної плати в розмірі, не менше встановленого статтею 316 цього Кодексу. У таких випадках працівник повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку за місцем професійної підготовки, а посадові особи юридичної особи - забезпечувати охорону праці цього працівника. До працівника застосовуються вимоги частини другої статті 319 цього Кодексу.
 
1700. Стаття 329. Направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від роботи
 		    Стаття 321. Направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від роботи
 
1701. 1. За працівниками, які направляються на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. З такими працівниками може укладатися угода (додаток до трудового договору) про взаємні права і обов’язки сторін. На відносини, що виникають при цьому, поширюються норми частини другої статті 327 цього Кодексу.
 		    1. За працівниками, які направляються на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата. З такими працівниками може укладатися окрема угода про взаємні права і обов’язки сторін. На відносини, що виникають при цьому, поширюються норми частини другої статті 319 цього Кодексу.
 
1702. Стаття 330. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівника без припинення трудових відносин
 		    Стаття 322. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівника без припинення трудових відносин
 
1703. 1. Роботодавець і працівник можуть укласти угоду, якою визначаються їх взаємні права та обов’язки, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника, без припинення трудових відносин. При цьому роботодавець може взяти на себе обов’язки щодо оплати відповідного навчання, надання працівникові більш сприятливих, ніж встановлені законодавством і колективним договором, умов для поєднання роботи з таким навчанням. На зазначені угоди поширюються норми частини другої статті 327 цього Кодексу.
 		    1. Роботодавець і працівник можуть укласти угоду, якою визначаються їх взаємні права та обов’язки, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника без припинення трудових відносин. При цьому роботодавець може взяти на себе обов’язки щодо оплати навчання, надання працівникові більш сприятливих, ніж встановлені законодавством і колективним договором, умов для поєднання роботи з навчанням. На зазначені угоди поширюються норми частини другої статті 319 цього Кодексу.
 
1704. Стаття 331. Вимоги з виконання працівником обов’язків щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 		    Стаття 323. Вимоги з виконання працівником обов’язків щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
 
1705. 1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до трудового договору чи іншої угоди з роботодавцем працівник зобов’язаний виконувати навчальний план та навчальні програми з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення правил є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
 		 -1009- Шевчук О.Б.
 У першому реченні першої частини статті 331 проекту після слів "підвищення кваліфікації" додати "відповідну професію та кваліфікаційний рівень,".
 		Відхилено   1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до трудового договору чи окремої угоди працівник зобов’язаний виконувати навчальний план та навчальні програми з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення цих вимог є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
 
1706. 2. У разі якщо відповідно до угоди з роботодавцем працівник або інша особа направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації без збереження трудових відносин або до їх виникнення, роботодавець вправі вимагати розірвання такої угоди та відшкодування понесених витрат, якщо ця особа умисно або через грубу необережність порушує умови зазначеної угоди.
 		    2. У разі якщо відповідно до угоди працівник або інша особа направляється на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації без збереження трудових відносин або до їх виникнення, роботодавець вправі вимагати розірвання такої угоди та відшкодування понесених витрат, якщо ця особа умисно або через грубу необережність порушує умови зазначеної угоди.
 
1707. КНИГА ШОСТА. Колективні трудові відносини
 		 -1010- Бойко Ю.А.
 Книгу 6 – виключити.
 		Відхилено   КНИГА ШОСТА. Колективні трудові відносини
 
1708. Глава 1. Соціальний діалог
 		    Глава 1. Соціальний діалог
 
1709. Стаття 332. Поняття та завдання соціального діалогу
 		 -1011- Шевчук О.Б.
 Статтю 332 проекту викласти у наступній редакції
"Стаття 332. Соціальний діалог
Соціальний діалог – це процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики та регулювання соціально-трудових відносин.
Зміст, форми та порядок здійснення соціального діалогу регулюється відповідним законом."
 		Враховано   Стаття 324. Соціальний діалог
1. Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.
 
1710. 1. Соціальний діалог - це система відносин між працівниками, роботодавцями (їх представниками), органами державної влади та органами місцевого самоврядування, спрямована на погодження їх інтересів.
 		 -1012- Хара В.Г.
 Главу 1 Книги шостої викласти у такій редакції:
Глава 1. Соціальний діалог
Стаття 332. Соціальний діалог
Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання соціально-трудових відносин.
Стаття 333. Основні принципи соціального діалогу
Соціальний діалог здійснюється на принципах:
законності та верховенства права;
репрезентативності і правоможності сторін та їх представників;
незалежності та рівноправності сторін;
конструктивності та взаємодії;
добровільності та прийняття реальних зобов’язань;
аполітичності сторін соціального діалогу;
взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
відкритості та гласності;
обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
відповідальності за виконання прийнятих зобов’язань.
Стаття 334. Рівні та сторони соціального діалогу
1. Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі.
2. До сторін соціального діалогу належать:
на національному рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є об’єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб’єктами якої є об’єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб’єктом якої є Кабінет Міністрів України;
на галузевому рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади;
на територіальному рівні - профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;
на локальному рівні – сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.
3. Для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах, склад суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.
Стаття 335. Загальні критерії репрезентативності
1. Загальними критеріями репрезентативності для суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців можуть бути:
легалізація (реєстрація) зазначених організацій (об’єднань) та їх статус, визначений відповідно до закону;
для профспілок та їх об’єднань – загальна чисельність їх членів, перелік та кількість їх членських організацій; для організацій роботодавців та їх об’єднань – перелік та кількість їх членських організацій, загальна чисельність працівників, які працюють на підприємствах – членах відповідних організацій роботодавців;
галузева та територіальна розгалуженість;
кількість колективних договорів і угод, які укладено організаціями (об’єднаннями) або до яких вони приєдналися;
адміністративна та фінансова незалежність організацій (об’єднань);
досвід діяльності організацій (об’єднань) та наявність організаційно-технічної інфраструктури.
2. Із загальних критеріїв репрезентативності Кабінет Міністрів України після попередніх консультацій з іншими сторонами соціального діалогу визначає та затверджує критерії репрезентативності на кожному рівні соціального діалогу.
Стаття 336. Мета визначення критеріїв репрезентативності на рівнях соціального діалогу
1. Критерії репрезентативності визначаються:
на національному рівні – для об’єднань профспілок (федерації, конфедерації тощо) та об’єднань організацій роботодавців (федерації, конфедерації тощо) з метою їх участі у колективних переговорах з укладення генеральної угоди, делегування представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших тристоронніх органів соціального діалогу та участі в міжнародних заходах;
на галузевому рівні – для професійних спілок та їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань з метою їх участі у колективних переговорах з укладення галузевих (міжгалузевих) угод, делегування представників до тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу;
на територіальному рівні – для професійних спілок та їх об’єднань і організацій роботодавців та їх об’єднань з метою їх участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод, делегування представників до тристоронніх органів соціального діалогу.
2. На локальному рівні – з метою участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів відповідно до закону репрезентативними є:
сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників;
сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.
3. Професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об’єднанням для представлення своїх інтересів або вносити на розгляд відповідних органів соціального діалогу свої пропозиції. Ці пропозиції є обов’язковими для розгляду сторонами під час формування узгодженої позиції та прийняття рішень.
Стаття 337. Похідна репрезентативність
У разі підтвердження репрезентативності об’єднань профспілок та об’єднань організацій роботодавців на відповідному рівні, їх членські організації набувають похідну репрезентативність.
Стаття 338. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження
1. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань проводиться:
на національному та галузевому рівнях – рішенням Національної служби посередництва і примирення;
на територіальному рівні – рішеннями відповідних відділень Національної служби посередництва і примирення.
2. Підтвердження репрезентативності суб’єктів сторони профспілок та сторони роботодавців здійснюється відповідно Національною службою посередництва і примирення та її відділеннями один раз на п’ять років.
3. Національна служба посередництва і примирення та її відділення за результатами оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності ведуть реєстр цих організацій (об’єднань).
4. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців затверджується Національної службою посередництва і примирення після попередніх консультацій із сторонами соціального діалогу.
Стаття 339. Форми здійснення соціального діалогу
1. Соціальний діалог здійснюється між сторонами соціального діалогу відповідного рівня у формах:
обміну інформацією;
консультацій;
узгоджувальних процедур;
колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод.
2. Обмін інформацією здійснюється з метою з’ясування позицій, досягнення домовленостей, пошуку компромісу і прийняття рішень з питань економічної та соціальної політики.
Порядок обміну інформацією визначається сторонами. Жодна із сторін не може відмовити в наданні інформації, крім випадків, якщо така інформація відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом.
 		Враховано      
    -1013- Хара В.Г.
 3. Консультації проводяться за пропозицією сторони соціального діалогу з метою визначення та зближення позицій сторін при прийнятті ними рішень, що належать до їх компетенції.
Сторона-ініціатор направляє іншим сторонам письмову пропозицію із зазначенням предмета консультації та терміну її проведення. Сторони, які одержали таку пропозицію, зобов’язані взяти участь у консультації, спільно погодити порядок і строки її проведення та визначити склад учасників.
4. Узгоджувальні процедури здійснюються з метою врахування позицій сторін, вироблення компромісних узгоджених рішень під час розроблення проектів нормативно-правових актів.
Порядок проведення узгоджувальних процедур визначається органами соціального діалогу відповідного рівня.
Недосягнення компромісу між сторонами за результатами узгоджувальних процедур не може бути підставою для перешкоджання роботі органів соціального діалогу.
5. Колективні переговори проводяться з метою укладення колективних договорів і угод.
За результатами колективних переговорів укладаються колективні договори та угоди:
на національному рівні – генеральна угода;
на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
на територіальному рівні - територіальні угоди;
на локальному рівні – колективні договори.
Порядок проведення колективних переговорів визначається законом.
Стаття 340. Органи соціального діалогу
1. Для ведення соціального діалогу на національному та територіальному рівнях за ініціативою сторін соціального діалогу з рівного числа представників їх сторін утворюються Національна тристороння соціально-економічна рада та територіальні тристоронні соціально-економічні ради.
За ініціативою сторін можуть утворюватися галузеві (міжгалузеві) тристоронні або двосторонні соціально-економічні ради та інші тристоронні органи соціального діалогу (комітети, комісії тощо).
На локальному рівні для ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів стороною працівників (суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників) та стороною роботодавця (суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця) утворюється двостороння робоча комісія відповідно до закону.
2. Тристоронні або двосторонні органи соціального діалогу утворюються за спільним рішенням сторін відповідного рівня за ініціативою будь-якої сторони соціального діалогу відповідного рівня.
3. Після прийняття рішення про утворення тристороннього або двостороннього органу та його кількісний склад кожна сторона соціального діалогу самостійно призначає (делегує) для участі в його роботі своїх повноважних представників.
4. На національному рівні представники сторони органів виконавчої влади в органах соціального діалогу призначаються Кабінетом Міністрів України; на галузевому рівні – рішенням центральних органів виконавчої влади; на територіальному рівні - рішеннями місцевих органів виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
5. Профспілкова сторона та сторона роботодавців, суб’єкти яких підтвердили свою репрезентативність, самостійно визначають порядок обрання (делегування) представників профспілок та їх об’єднань і організацій роботодавців та їх об’єднань до органів соціального діалогу на зібраннях повноважних представників організацій та їх об’єднань, що мають право участі в соціальному діалозі на відповідному рівні.
Ініціатором проведення зібрань може виступати будь-яка репрезентативна організація (об’єднання) відповідного рівня, яка надсилає повідомлення всім іншим репрезентативним організаціям (об’єднанням) не пізніш як за один місяць до його проведення.
Зібрання повноважних представників вважаються правоможними, якщо в них взяли участь представники більше половини репрезентативних організацій відповідного рівня, які дали згоду на участь у зібраннях.
Для участі в зібраннях організації, які отримали повідомлення, подають його організаторам не пізніш як за 10 днів до дня проведення зібрань рішення Національної ради посередництва і примирення або її відповідних відділень, про свою репрезентативність.
Для встановлення квот репрезентативні профспілки та їх об’єднання, репрезентативні організації роботодавців та їх об’єднання подають для розгляду на зібраннях копії документів, що підтверджують їх репрезентативність. З урахуванням цих документів визначається розподіл квот. Відповідно до затверджених на зібраннях повноважних представників квот репрезентативні профспілки та їх об’єднання, репрезентативні організації роботодавців та їх об’єднання делегують до складу профспілкової сторони та сторони роботодавців в органи соціального діалогу своїх представників на підставі рішень виборних органів, які діють у цих організаціях згідно з їх статутами.
У разі ротації у складі діючих тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу зібрання повноважних представників проводять відповідні сторони цих органів.
Дії організатора зібрання повноважних представників, що порушують права суб’єктів сторін соціального діалогу, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
6. Повноваження та організація роботи тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу регулюються цим Законом, статутами, положеннями та регламентами, що затверджуються цими органами.
Рішення, прийняті тристоронніми або двосторонніми органами соціального діалогу в межах їх повноважень, є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями відповідного рівня.
Органи соціального діалогу інформують громадськість про свою діяльність та прийняті рішення.
Стаття 341. Участь сторін соціального діалогу у міжнародних заходах
1. Кожна сторона соціального діалогу, суб’єктами якої є репрезентативні всеукраїнські об’єднання профспілок та репрезентативні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, для участі у міжнародних заходах самостійно визначає своїх представників.
2. При встановленні квот перевага надається об’єднанням профспілок та об’єднанням організацій роботодавців, які є членами міжнародних організацій профспілок або міжнародних організацій роботодавців, представлених у Міжнародній організації праці.
Стаття 342. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Національна тристороння соціально-економічна рада (далі - Національна рада) – самостійний постійно діючий орган, що створюється для ведення соціального діалогу на національному рівні відповідно до цього Закону.
Координацію організаційних заходів щодо створення Національної ради здійснює Кабінет Міністрів України.
2. Національна рада об'єднує 45 членів, які призначаються (делегуються) сторонами соціального діалогу:
15 членів - профспілковою стороною, які делегуються репрезентативними всеукраїнськими об'єднаннями профспілок;
15 членів - стороною роботодавців, які делегуються репрезентативними об'єднаннями організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських;
15 членів - стороною органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України.
Делегування представників профспілкової сторони і сторони роботодавців здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 10 цього Закону.
Про прийняті рішення щодо делегування своїх представників до складу Національної ради сторони інформують одна одну.
3. Кожна сторона Національної ради із свого складу визначає співголову та його заступників.
Очолює Національну раду голова, який обирається на першому засіданні Національної ради із співголів терміном на один рік. Головування в Національній раді здійснюється почергово кожною із сторін. Порядок та черговість ротації голови визначається положенням про Національну раду.
4. Строк повноважень членів Національної ради становить три роки. Питання позбавлення повноважень у зв'язку з невиконанням обов’язків членів Національної ради або з інших причин належить до компетенції кожної із сторін. Про зміни в персональному складі представників сторін в Національній раді сторони інформують Національну раду в письмовій формі.
Члени Національної ради, голова, співголови та їх заступники здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
Стаття 343. Функції та права Національної ради
1. Національна рада виконує дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу щодо:
формування та реалізації державної соціальної, економічної політики і регулювання трудових відносин;
#102092
державних соціальних стандартів та рівня оплати праці;
обсягів видатків на соціальні цілі в проекті Державного бюджету України на відповідний рік;
ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці;
створення сприятливого середовища для розвитку соціального діалогу, ефективної діяльності суб’єктів господарювання, професійних спілок та роботодавців;
впровадження міжнародного і вітчизняного досвіду з організації та ведення соціального діалогу;
інших питань, які сторони вважають значущими для забезпечення конституційних прав і гарантій громадян, суспільної злагоди, соціально-економічного розвитку держави.
2. Пропозиції та рекомендації, прийняті в межах компетенції Національної ради та схвалені її рішенням, є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців, яким вони адресовані. Для участі у розгляді цих рішень можуть запрошуватися члени Національної ради.
3. Національна рада має право:
звертатися з пропозиціями щодо регулювання відносин в економічній та соціально-трудовій сферах, схваленими її рішеннями, до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, їх організацій та об’єднань;
делегувати своїх представників для участі у розгляді органами виконавчої влади, професійними спілками, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями питань соціальної та економічної політики і трудових відносин;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, їх організацій та об’єднань, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
співпрацювати з органами соціального діалогу інших держав, міжнародними організаціями.
Стаття 344. Організація діяльності Національної ради
1. Національна рада забезпечує виконання своїх функцій шляхом проведення засідань, консультацій, утворення комітетів, тимчасових робочих та експертних груп.
2. Основною організаційною формою діяльності Національної ради є засідання, що проводяться відповідно до плану роботи але не рідше одного разу на три місяці. Позачергове засідання Національної ради може бути скликано головою, у тому числі на вимогу однієї із сторін.
Засідання вважається правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу кожної із сторін. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх від кожної сторони.
3. Координацію діяльності Національної ради здійснює її голова, який має такі повноваження:
скликати засідання, у тому числі позачергові, та головувати на них;
приймати рішення про проведення консультацій та узгоджувальних процедур;
скликати оперативні наради співголів та їх заступників;
приймати за погодженням із заступниками голови Національної ради рішення щодо питань, які потребують оперативного вирішення, у порядку, визначеному регламентом;
представляти Національну раду у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками, організаціями роботодавців та міжнародними організаціями.
4. Співголови одночасно є заступниками голови Національної ради і здійснюють координацію діяльності сторін шляхом:
проведення засідань сторони у разі необхідності узгодження спільної позиції та вирішення питань щодо змін у персональному складі;
представлення позиції відповідної сторони на засіданнях Національної ради, а також під час проведення на національному рівні консультацій та узгоджувальних процедур;
інформування членів Національної ради відповідної сторони про результати розгляду питань комітетами Національної ради.
У разі тимчасової відсутності голови Національної ради з поважних причин його обов’язки за рішенням голови або за домовленістю співголів виконує один із співголів Національної ради.
5. Для забезпечення діяльності Національної ради між засіданнями з рівного числа членів сторін утворюються комітети.
Комітети вивчають та розглядають актуальні питання, віднесені до компетенції Національної ради, готують висновки з питань, що розглядаються Національною радою, та пропозиції до проектів нормативно-правових актів.
Положення про комітети та їх персональний склад затверджуються рішенням Національної ради.
6. У разі потреби за рішенням комітетів можуть утворюватися тимчасові робочі та експертні групи. До складу зазначених груп можуть залучатися незалежні експерти та фахівці.
7. Порядок роботи Національної ради регулюється регламентом, що затверджується рішенням Національної ради.
Стаття 345. Секретаріат Національної ради
1. Організаційне, інформаційне, методичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення Національної ради здійснює секретаріат Національної ради (далі - секретаріат).
2. Секретаріат виконує такі функції:
забезпечує проведення засідань Національної ради, комітетів, робочих і експертних груп, науково-практичних конференцій, семінарів з питань розвитку соціального діалогу на всіх рівнях;
здійснює підготовку аналітичних, довідкових та інших матеріалів з питань, що розглядаються Національною радою;
надає консультаційну та організаційно-методичну допомогу сторонам Національної ради, галузевим (міжгалузевим) та територіальним тристороннім органам соціального діалогу.
3. Секретаріат очолює керівник, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за спільним поданням співголів Національної ради.
4. Діяльність секретаріату Національної ради фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
5. Секретаріат Національної ради діє відповідно до цього Закону та Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням співголів Національної ради.
Стаття 346. Порядок створення та склад галузевої (міжгалузевої) тристоронньої або двосторонньої соціально-економічної ради
1. Для ведення соціального діалогу на галузевому рівні з рівної кількості представників сторін соціального діалогу відповідної галузі чи кількох галузей можуть утворюватися галузеві (міжгалузеві) тристоронні або двосторонні соціально-економічні ради (далі - галузеві (міжгалузеві) ради).
Координацію організаційних заходів щодо створення галузевої (міжгалузевої) ради здійснює відповідний центральний орган виконавчої влади.
2. Рішення про утворення галузевої (міжгалузевої) ради та кількість її членів приймається сторонами соціального діалогу.
3. Галузева (міжгалузева) рада об'єднує представників сторін соціального діалогу в рівній кількості. Персональний склад галузевої (міжгалузевої) ради визначає кожна сторона самостійно. Строк повноважень членів ради становить три роки.
4. Кожна сторона із свого складу обирає співголову та його заступників.
Очолює галузеву (міжгалузеву) раду голова, який обирається на першому засіданні із співголів терміном на один рік. Порядок та черговість ротації голови визначається положенням про галузеву (міжгалузеву) раду.
5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності галузевої (міжгалузевої) ради здійснюється сторонами соціального діалогу в порядку, визначеному положенням про галузеву (міжгалузеву) раду.
6. Галузева (міжгалузева) рада діє відповідно до цього Закону та положення, що затверджується відповідним центральним органом виконавчої влади за поданням сторін соціального діалогу.
Стаття 347. Функції та права галузевої (міжгалузевої) ради
1. Галузева (міжгалузева) рада здійснює дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу щодо:
галузевих програм економічного та соціального розвитку, законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються регулювання економічних і соціально-трудових відносин суб’єктів соціального діалогу галузі;
оплати праці працівників галузі, забезпечення гідних умов праці та регулювання соціально-економічних питань галузі;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств галузі;
інших питань, які сторони вважають значущими і вирішення яких суттєво впливає на розвиток галузі.
2. Пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням галузевої (міжгалузевої) ради, є обов’язковими для розгляду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців, що діють у галузі.
Пропозиції з питань, що потребують врегулювання на національному рівні, подаються на розгляд Національної ради.
3. Галузева (міжгалузева) рада має право:
звертатися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок та організацій роботодавців із пропозиціями, схваленими рішенням галузевої (міжгалузевої) ради;
делегувати своїх представників для участі в обговоренні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців питань соціальної та економічної політики;
одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.
4. Організаційною формою діяльності галузевої (міжгалузевої) ради є засідання, періодичність проведення яких визначається регламентом.
Для реалізації своїх функцій за рішенням галузевої (міжгалузевої) ради можуть утворюватися комісії, робочі групи, проводитися консультації, узгоджувальні процедури, інші заходи.
Стаття 348. Порядок створення та склад територіальної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Для ведення соціального діалогу на територіальному рівні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах та містах обласного підпорядкування) за ініціативою сторін соціального діалогу з рівного числа представників їх сторін утворюються територіальні тристоронні соціально-економічні ради (далі - територіальні ради).
Координацію організаційних заходів щодо створення територіальної ради здійснює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації.
2. Рішення про утворення територіальної ради та кількість її членів приймається сторонами соціального діалогу відповідного рівня.
3. Територіальна рада об'єднує представників сторін соціального діалогу в рівній кількості. Персональний склад територіальної ради визначає кожна сторона самостійно. Строк повноважень членів ради становить три роки.
4. Кожна сторона із свого складу обирає співголову та його заступників.
Очолює територіальну раду голова, який обирається на першому засіданні із співголів терміном на один рік почергово від представників кожної із сторін. Порядок та черговість ротації голови територіальної ради визначається положенням про територіальну раду.
5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності територіальної ради здійснюється сторонами в порядку, визначеному положенням про територіальну раду.
6. Територіальна рада діє відповідно до цього Закону та положення, що затверджується відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київської та Севастопольської міськими, районними державними адміністраціями за поданням сторін.
Стаття 349. Функції та права територіальної ради
1. Територіальна рада здійснює дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу щодо:
проектів територіальних програм економічного та соціального розвитку;
формування місцевого бюджету на відповідний рік;
нормативно-правових актів, що приймаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
оплати праці, забезпечення гідних умов праці на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств, професійних спілок та організацій роботодавців, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
інших питань, що належать до компетенції територіальної ради, які сторони вважають значущими.
2. Пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням територіальної ради, є обов’язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, роботодавцями та їх організаціями, яким вони адресовані. Для участі у розгляді цих рішень можуть запрошуватися члени територіальної ради.
Пропозиції з питань, що потребують врегулювання на національному рівні, подаються на розгляд Національної ради.
3. Територіальна рада має право:
звертатися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок та організацій роботодавців із пропозиціями, схваленими рішенням територіальної ради;
делегувати своїх представників для участі в обговоренні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців питань соціальної та економічної політики;
одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.
4. Організаційною формою діяльності територіальної ради є засідання, періодичність проведення яких визначається регламентом територіальної ради.
Для реалізації своїх функцій за рішенням територіальної ради можуть утворюватися комісії, робочі групи, проводитися консультації, узгоджувальні процедури, інші заходи.
 		Немає висновку    
1711. 2. Завданнями соціального діалогу є:
 		       
1712. досягнення балансу трудових та соціально-економічних прав і інтересів працівників, роботодавців і держави;
 		       
1713. створення ефективного механізму регулювання трудових, соціальних та інших відносин;
 		       
1714. сприяння утвердженню соціальної злагоди і попередження виникнення напруженості між соціальними партнерами;
 		       
1715. активна участь сторін у проведенні колективних переговорів та укладанні колективних договорів і угод;
 		       
1716. попередження порушення прав та інтересів сторін соціального діалогу;
 		       
1717. запобігання виникненню колективних трудових спорів і сприяння їх вирішенню.
 		       
1718. Стаття 333. Принципи соціального діалогу
 		 -1014- Шевчук О.Б.
 Статтю 333 проекту – виключити.
 		Відхилено   Стаття 325. Основні принципи соціального діалогу
1. Соціальний діалог здійснюється на принципах:
законності та верховенства права;
репрезентативності і правоможності сторін та їх представників;
незалежності та рівноправності сторін;
конструктивності та взаємодії;
добровільності та прийняття реальних зобов’язань;
взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
відкритості та гласності;
обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
відповідальності за виконання прийнятих зобов’язань.
 
1719. 1. Соціальний діалог здійснюється на принципах:
 		       
1720. законності;
 		       
1721. партнерства;
 		       
1722. добровільності вибору форм соціального діалогу;
 		       
1723. рівноправності та паритетності сторін;
 		       
1724. поваги, погодження і врахування інтересів сторін;
 		       
1725. пріоритетів примирних процедур як засобу розв’язання колективних трудових спорів;
 		       
1726. взаємного інформування;
 		       
1727. добровільності прийнятих на себе зобов’язань;
 		       
1728. обов’язковості, відповідальності та взаємного контролю за виконанням сторонами своїх зобов’язань.
 		       
1729. Стаття 334. Сторони соціального діалогу
 		    Стаття 326. Рівні та сторони соціального діалогу
 
1730. 1. Сторонами соціального діалогу є працівники, роботодавці, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
 		 -1015- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 334 проекту після слова "працівники" додати "їх об’єднання"; після слова "роботодавці" додати "їх об’єднання".
 		Відхилено   1. Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі.
 
1731. 2. Соціальний діалог на національному, галузевому та територіальному рівнях здійснюється на тристоронній основі.
 		 -1016- Шевчук О.Б.
 У частині 2 сполучення "на національному, галузевому та територіальному рівнях здійснюється на тристоронній основі.
На виробничому рівні соціальний діалог здійснюється на двосторонній основі" замінити на "здійснюється на національному, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація, транснаціональна корпорація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі."
 		Відхилено   2. До сторін соціального діалогу належать:
на національному рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є об’єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб’єктами якої є об’єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб’єктом якої є Кабінет Міністрів України;
на галузевому рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, що діють в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади;
на територіальному рівні - профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;
на локальному рівні – сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.
3. Для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах, склад суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.
 
1732. На виробничому рівні соціальний діалог здійснюється на двосторонній основі.
 		    Стаття 327. Загальні критерії репрезентативності
1. Загальними критеріями репрезентативності для суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців є:
легалізація (реєстрація) зазначених організацій (об’єднань) та їх статус;
для профспілок, їх організацій та об’єднань – загальна чисельність їх членів, для організацій роботодавців та їх об’єднань – загальна чисельність працівників, які працюють на підприємствах – членах відповідних організацій роботодавців;
галузева та територіальна розгалуженість.
Стаття 328. Визначення критеріїв репрезентативності на рівнях соціального діалогу
1. На національному рівні для участі у колективних переговорах з укладення генеральної угоди, для делегування представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших тристоронніх органів соціального діалогу, участі у міжнародних заходах репрезентативними є об’єднання профспілок та об’єднання організацій роботодавців, які:
легалізовані (зареєстровані) відповідно до закону;
є всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, що налічують не менш як сто п’ятдесят тисяч членів;
є всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, на підприємствах членів яких працюють не менш як двісті тисяч працівників;
мають у своєму складі профспілки, їх організації та об’єднання організацій роботодавців у більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, а також не менш як три всеукраїнські профспілки та не менш як три всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців.
2. На галузевому рівні для участі у колективних переговорах з укладення галузевих (міжгалузевих) угод та для делегування представників до органів соціального діалогу на відповідному рівні репрезентативними є професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, які:
легалізовані (зареєстровані) відповідно до закону;
є всеукраїнськими профспілками, членами яких є не менш як три відсотки працівників, зайнятих у відповідній галузі;
є всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, створеними за галузевою ознакою, на підприємствах членів яких працюють не менш як п’ять відсотків працівників, зайнятих у відповідному виді (видах) економічної діяльності.
3. На територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до органів соціального діалогу репрезентативними є професійні спілки та їх об’єднання і організації роботодавців та їх об’єднання, які:
легалізовані (зареєстровані) відповідно до закону;
є обласними, місцевими профспілками, їх організаціями та об’єднаннями, створеними за територіальною ознакою, членами яких є не менше двох відсотків зайнятого населення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
є організаціями роботодавців, їх об’єднаннями, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на підприємствах членів яких працюють не менше п’яти відсотків зайнятого населення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
4. На локальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів відповідно до закону репрезентативними є:
сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників;
сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.
5. Професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об’єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів або вносити на розгляд відповідних органів соціального діалогу свої пропозиції. Ці пропозиції є обов’язковими для розгляду сторонами під час формування узгодженої позиції та прийняття рішень.
Стаття 329. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження
1. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань проводиться:
на національному та галузевому рівнях – Національною службою посередництва і примирення;
на територіальному рівні – відповідними відділеннями Національної служби посередництва і примирення.
2. Підтвердження репрезентативності суб’єктів сторони профспілок та сторони роботодавців здійснюється відповідно Національною службою посередництва і примирення та її відділеннями один раз на п’ять років. Профспілки, їх організації та об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, у тому числі новоутворені, мають право звертатися до Національної служби посередництва і примирення та відповідних її відділень для оцінки відповідності критеріям репрезентативності за наявності для цього фактичних підстав, але не частіше одного разу на рік.
3. Національна служба посередництва і примирення та її відділення за результатами оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності ведуть реєстр цих організацій (об’єднань).
4. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців затверджується Національної службою посередництва і примирення після погодження сторонами соціального діалогу на національному рівні.
 
1733. Стаття 335. Представники сторін соціального діалогу
 		 -1017- Шевчук О.Б.
 Статтю 335 проекту викласти у наступній редакції:
"Стаття 335. Національна тристороння соціально-економічна рада
1. Національна тристороння соціально-економічна рада є самостійний постійно діючий орган, який створюється для ведення соціального діалогу на національному рівні.
Координацію організаційних заходів щодо створення Національної ради здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
2. Функції, права, обов’язки та організація діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради регулюють відповідним законом.
3. Для ведення соціального діалогу на територіальному рівні (в Автономній Республіці Крим та областях, містах Києві та Севастополі) з рівної кількості представників сторін соціального діалогу відповідного рівня утворюються територіальні тристоронні соціально-економічні ради"
 		Враховано частково у статті 333  Стаття 330. Форми здійснення соціального діалогу
1. Соціальний діалог здійснюється між сторонами соціального діалогу відповідного рівня у формах:
обміну інформацією;
консультацій;
узгоджувальних процедур;
колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод.
2. Обмін інформацією здійснюється з метою з’ясування позицій, досягнення домовленостей, пошуку компромісу і прийняття спільних рішень з питань економічної та соціальної політики.
Порядок обміну інформацією визначається сторонами. Жодна із сторін не може відмовити в наданні інформації, крім випадків, якщо така інформація відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом.
3. Консультації проводяться за пропозицією сторони соціального діалогу з метою визначення та зближення позицій сторін при прийнятті ними рішень, що належать до їх компетенції.
Сторона-ініціатор направляє іншим сторонам письмову пропозицію із зазначенням предмета консультації та терміну її проведення. Сторони, які одержали таку пропозицію, зобов’язані взяти участь у консультації, спільно погодити порядок і строки її проведення та визначити склад учасників.
4. Узгоджувальні процедури здійснюються з метою врахування позицій сторін, вироблення компромісних узгоджених рішень під час розроблення проектів нормативно-правових актів.
Порядок проведення узгоджувальних процедур визначається органами соціального діалогу відповідного рівня, якщо інше не передбачено законодавством або колективними угодами.
Недосягнення компромісу між сторонами за результатами узгоджувальних процедур не може бути підставою для перешкоджання роботі органів соціального діалогу.
5. Колективні переговори проводяться з метою укладення колективних договорів і угод.
За результатами колективних переговорів укладаються колективні договори та угоди:
на національному рівні – генеральна угода;
на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
на територіальному рівні - територіальні угоди;
на локальному рівні – колективні договори.
Порядок проведення колективних переговорів визначається цим Кодексом.
 
1734. 1. Представниками сторін соціального діалогу є:
 		       
1735. на національному рівні - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців та Кабінет Міністрів України;
 		       
1736. на галузевому рівні - всеукраїнські професійні спілки, організації роботодавців та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі або декількох галузях, та відповідні центральні органи виконавчої влади;
 		       
1737. на територіальному рівні - професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад;
 		       
1738. на виробничому рівні - одна або декілька первинних профспілкових організацій або їх об’єднаний представницький орган, за їх відсутності - вільно обрані працівниками представники (представник) і роботодавець.
 		       
1739. Стаття 336. Роль держави в системі соціального діалогу
 		 -1018- Шевчук О.Б.
 Статті 336 – 345 проекту - виключити
 		Враховано частково   Стаття 331. Органи соціального діалогу
1. Для ведення соціального діалогу на національному та територіальному рівнях з рівного числа представників сторін соціального діалогу відповідного рівня у порядку, визначеному статтями 333 та 339 цього Кодексу, утворюються Національна тристороння соціально-економічна рада та територіальні тристоронні соціально-економічні ради.
За ініціативою сторін можуть утворюватися галузеві (міжгалузеві) тристоронні або двосторонні соціально-економічні ради та інші тристоронні органи соціального діалогу (комітети, комісії тощо).
На локальному рівні для ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів стороною працівників (суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників) та стороною роботодавця (суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця) утворюється двостороння робоча комісія відповідно до цього Кодексу.
2. Тристоронні або двосторонні органи соціального діалогу утворюються за спільним рішенням сторін відповідного рівня за ініціативою будь-якої сторони соціального діалогу відповідного рівня.
3. Після прийняття сторонами рішення про утворення тристороннього або двостороннього органу соціального діалогу та його кількісний склад кожна сторона соціального діалогу самостійно призначає (делегує) для участі в його роботі своїх повноважних представників.
4. На національному рівні представники сторони органів виконавчої влади в органах соціального діалогу призначаються Кабінетом Міністрів України; на галузевому рівні – рішенням центральних органів виконавчої влади; на територіальному рівні - рішеннями місцевих органів виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
5. Профспілкова сторона та сторона роботодавців, суб’єкти яких підтвердили свою репрезентативність, самостійно визначають порядок обрання (делегування) представників профспілок та їх об’єднань і організацій роботодавців та їх об’єднань до органів соціального діалогу на зібранні повноважних представників організацій та їх об’єднань, що мають право участі в соціальному діалозі відповідного рівня.
Ініціатором проведення зібрання може виступати будь-яка репрезентативна організація (об’єднання) відповідного рівня, яка надсилає повідомлення всім іншим репрезентативним організаціям (об’єднанням) не пізніш як за один місяць до його проведення.
Зібрання повноважних представників вважається правоможним, якщо в ньому взяли участь представники більше половини репрезентативних організацій відповідного рівня, які дали згоду на участь у зібранні.
Для участі в зібранні організації, які отримали повідомлення, подають його організаторам не пізніш як за 10 днів до дня проведення зібрання рішення Національної служби посередництва і примирення або її відповідних відділень про свою репрезентативність.
Для встановлення квот репрезентативні профспілки та їх об’єднання, репрезентативні організації роботодавців та їх об’єднання подають для розгляду на зібранні копії документів, що підтверджують їх репрезентативність. Розподіл квот між репрезентативними профспілками, їх об’єднаннями здійснюється пропорційно до чисельності їх членів, а між репрезентативними організаціями роботодавців, їх об’єднаннями – пропорційно до чисельності працівників, які працюють на підприємствах - членах відповідних організацій роботодавців, але не менш як по одному представнику від кожної репрезентативної профспілки, організації роботодавців, їх об’єднань відповідного рівня. Відповідно до затверджених на зібранні повноважних представників квот репрезентативні профспілки та їх об’єднання, репрезентативні організації роботодавців та їх об’єднання делегують до складу профспілкової сторони та сторони роботодавців в органи соціального діалогу своїх представників на підставі рішень виборних органів, які діють у цих організаціях згідно з їх статутами.
У разі ротації у складі діючих тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу зібрання повноважних представників проводять відповідні сторони цих органів.
Дії організатора зібрання повноважних представників, що порушують права суб’єктів сторін соціального діалогу, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
6. Повноваження та організація роботи тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу регулюються цим Кодексом, іншими нормативно–правовими актами, статутами, положеннями та регламентами, що затверджуються цими органами.
Рішення, прийняті тристоронніми або двосторонніми органами соціального діалогу в межах їх повноважень, є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями відповідного рівня.
Органи соціального діалогу інформують громадськість про свою діяльність та прийняті рішення.
 
1740. 1. Держава сприяє налагодженню соціального діалогу шляхом:
 		       
1741. законодавчого забезпечення соціального діалогу та створення умов для його розвитку;
 		    Стаття 332. Участь сторін соціального діалогу на національному рівні у міжнародних заходах
1. Для участі у міжнародних заходах, в тому числі конференціях Міжнародної організації праці, кожна сторона соціального діалогу на національному рівні самостійно визначає повноважних представників.
2. З метою сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та національним заходам, що стосуються діяльності Міжнародної організації праці, Кабінет Міністрів України проводить консультації на національному рівні з іншими сторонами соціального діалогу, суб’єктами яких є репрезентативні всеукраїнські об’єднання профспілок та репрезентативні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців.
 
1742. узгодження зі сторонами соціального діалогу на національному рівні основних напрямків соціально-економічної політики.
 		       
1743. 2. До прийняття нормативно-правових актів з питань трудових відносин органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування зобов’язані попередньо надіслати професійним спілкам, їх об’єднанням, роботодавцям, їх організаціям та об’єднанням організацій роботодавців, проекти таких актів для пропозицій щодо їх змісту.
 		       
1744. 3. Результати їх розгляду доводяться до відома сторони соціального діалогу, яка їх подала.
 		       
1745. Стаття 337. Органи соціального діалогу
 		    Стаття 333. Порядок створення та склад Національної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Національна тристороння соціально-економічна рада (далі - Національна рада) – постійно діючий орган, що утворюється Президентом України для ведення соціального діалогу.
2. Національна рада складається з рівної кількості повноважних представників сторін соціального діалогу національного рівня і об’єднує 60 членів, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах:
20 членів профспілкової сторони, які делегуються репрезентативними об’єднаннями профспілок, які мають статус всеукраїнських;
20 членів сторони роботодавців, які делегуються репрезентативними об’єднаннями організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських;
20 членів сторони органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України.
Делегування членів профспілкової сторони і сторони роботодавців здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 331 цього Кодексу.
3. Кожна сторона Національної ради із свого складу визначає співголову та його заступників.
4. Строк повноважень членів Національної ради становить шість років. Питання позбавлення повноважень члена Національної ради у зв'язку з неналежним виконанням ним обов’язків або з інших причин належить до компетенції кожної із сторін.
 
1746. 1. Для ефективного функціонування соціального діалогу за рішенням сторін утворюються органи соціального діалогу на паритетній основі:
 		       
1747. на національному рівні - Національна рада соціального діалогу, яка складається з делегованих представників всеукраїнських професійних спілок та їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців іКабінету Міністрів України;
 		       
1748. на галузевому ітериторіальному рівнях - ради соціального діалогу, які складаються з делегованих представників професійних спілок, їх об’єднань, організацій роботодавців, їх об’єднань і представників галузевих органів державного управління, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
 		       
1749. Функції, права, порядок створення, організація роботи відповідних органів соціального діалогу регулюються законом.
 		       
1750. Стаття 338. Форми соціального діалогу
 		    Стаття 334. Завдання, функції та права Національної тристоронньої соціально-економічної ради
1. До основних завдань Національної ради належать:
1) вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері;
2) підготовка та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України з питань формування і реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин.
2. Національна рада відповідно до покладених на неї завдань виконує дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення спільної позиції та надання рекомендацій і пропозицій сторін соціального діалогу щодо:
формування і реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин;
проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань соціальної та економічної політики і трудових відносин, державних програм економічного та соціального розвитку, інших державних цільових програм;
державних соціальних стандартів та рівня оплати праці;
основних економічних і соціальних показників проекту Державного бюджету України на відповідний рік;
ратифікації Україною конвенцій Міжнародної організації праці, міждержавних угод та нормативних актів ЄС з питань, що стосуються прав працівників і роботодавців;
створення сприятливого середовища для розвитку соціального діалогу, ефективної діяльності суб’єктів господарювання, професійних спілок, організацій роботодавців та їх взаємодії з іншими інститутами громадянського суспільства;
впровадження міжнародного і вітчизняного досвіду з організації та ведення соціального діалогу;
інших питань, які сторони вважають значущими для забезпечення конституційних прав і гарантій громадян, суспільної злагоди, соціально-економічного розвитку держави.
3. Пропозиції та рекомендації, прийняті в межах компетенції Національної ради та схвалені її рішенням, є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування, яким вони адресовані. Для участі у розгляді цих рішень можуть запрошуватися члени Національної ради.
4. Національна рада має право:
звертатися з пропозиціями щодо регулювання відносин в економічній та соціально-трудовій сферах, схваленими її рішеннями, до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, їх організацій та об’єднань;
делегувати своїх представників для участі у розгляді органами виконавчої влади, професійними спілками, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями питань соціальної та економічної політики і трудових відносин;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок, їх організацій та об’єднань, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
співпрацювати з органами соціального діалогу інших держав, міжнародними організаціями.
 
1751. 1. Соціальний діалог здійснюється у формах:
 		       
1752. консультацій та переговорів;
 		       
1753. ведення колективних переговорів з метою укладання угод та колективних договорів;
 		       
1754. застосування примирних процедур тощо.
 		       
1755. Стаття 339. Взаємні консультації сторін соціального діалогу, переговори та надання інформації
 		    Стаття 335. Організація діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Координує діяльність Національної ради Голова, який призначається Президентом України із членів Національної ради за поданням Президії Національної ради терміном на один рік.
Порядок та черговість ротації Голови встановлюються Регламентом Національної ради.
2. Голова Національної ради:
скликає засідання, у тому числі позачергові, та головує на них;
приймає рішення про проведення консультацій та узгоджувальних процедур;
скликає засідання Президії, оперативні наради представників сторін та секретаріату;
приймає за погодженням із співголовами Національної ради рішення щодо питань, які потребують оперативного вирішення,
у порядку, визначеному Регламентом;
представляє Національну раду у відносинах з органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями;
приймає рішення про покладання виконання обов’язків Голови на одного із своїх заступників на час своєї відсутності з поважних причин;
спрямовує роботу секретаріату Національної ради.
3. Співголова Національної ради:
координує діяльність відповідної сторони Національної ради;
скликає засідання відповідної сторони у разі необхідності узгодження спільної позиції та вирішення питань про зміни у персональному складі;
представляє позицію відповідної сторони на засіданнях Національної ради, а також під час проведення на національному рівні консультацій та узгоджувальних процедур;
інформує членів Національної ради відповідної сторони про результати розгляду питань між засіданнями.
Співголова Національної ради має двох заступників.
4. Національна рада забезпечує виконання своїх функцій шляхом проведення засідань, консультацій, семінарів, конференцій, утворення комітетів, робочих та експертних груп.
5. Вищим керівним органом Національної ради є засідання, яке проводиться не рідше ніж раз на три місяці згідно з планом заходів з реалізації пріоритетних напрямів діяльності на відповідний рік. Позачергове засідання може скликатися Головою Національної ради, у тому числі на вимогу однієї із сторін.
Засідання вважається правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу кожної із сторін. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх від кожної сторони.
6. У період між засіданнями керівним органом Національної ради є Президія.
До складу Президії входять Голова Національної ради, співголови Національної ради, їх заступники та секретар Національної ради.
До основних завдань Президії Національної ради належать:
подання Президенту України кандидатури на посаду Голови Національної ради, секретаря Національної ради;
координація діяльності Національної ради, сторін Національної ради у період між засіданнями Національної ради;
формування пропозиції Голові Національної ради щодо скликання чергових та позачергових засідань Національної ради;
формування порядку денного засідань Національної ради;
розроблення Регламенту Національної ради та змін до нього для подальшого їх затвердження на засіданні Національної ради.
Порядок формування та роботи Президії Національної ради регулюється Регламентом Національної ради, що затверджується на її засіданні.
7. У разі потреби за рішенням Президії можуть утворюватися комітети, комісії, робочі та експертні групи. До складу зазначених комісій і груп можуть залучатися незалежні експерти та фахівці.
8. Порядок роботи Національної ради регулюється Регламентом Національної ради, що затверджується рішенням Національної ради.
 
1756. 1. Кожна зі сторін соціального діалогу має право в будь-який час звернутися до іншої сторони з пропозицією провести консультації, переговори, надати інформацію, що стосується трудових і соціальних відносин. Сторона, яка отримала таку пропозицію, зобов’язана взяти участь у консультаціях, переговорах, надати відповідну інформацію протягом семи днів.
 		       
1757. 2. За результатами переговорів сторони приймають рішення (рекомендації, домовленості), що оформляється протоколом. У разі якщо сторони не дійшли згоди, ними складається протокол розбіжностей та визначаються заходи щодо пошуку компромісного рішення.
 		       
1758. Стаття 340. Представництво колективних інтересів роботодавців
 		    Стаття 336. Секретаріат Національної ради
1. Для організаційного, інформаційного, методичного та матеріально-технічного забезпечення Національної ради Президентом України утворюється постійно діючий орган ( секретаріат Національної ради (далі ( секретаріат).
2. Секретаріат очолює секретар Національної ради, який призначається Президентом України за поданням Президії Національної ради.
3. Фінансування діяльності Національної ради та її секретаріату здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
4. Секретаріат Національної ради діє відповідно до цього Кодексу та Положення, яке затверджується Президентом України за поданням Президії Національної ради.
 
1759. 1. Представництво колективних інтересів роботодавців здійснюють організації роботодавців, їх об’єднання відповідно до закону.
 		       
1760. 2. Якщо інтереси роботодавців перед працівниками представляють кілька організацій роботодавців, вони утворюють об’єднаний представницький орган, до складу якого на пропорційній основі включаються представники кожної організації роботодавців але не менше одного представника.
 		       
1761. Стаття 341. Здійснення прав та представництво колективних інтересів працівників
 		    Стаття 337. Порядок створення та склад галузевої (міжгалузевої) тристоронньої або двосторонньої соціально-економічної ради
1. Для ведення соціального діалогу на галузевому рівні з рівної кількості представників сторін соціального діалогу відповідної галузі чи кількох галузей можуть утворюватися галузеві (міжгалузеві) тристоронні або двосторонні соціально-економічні ради (далі - галузеві (міжгалузеві) ради).
Координацію організаційних заходів щодо створення галузевої (міжгалузевої) ради здійснює відповідний центральний орган виконавчої влади.
2. Рішення про утворення галузевої (міжгалузевої) ради та кількість її членів приймається сторонами соціального діалогу.
3. Галузева (міжгалузева) рада об'єднує представників сторін соціального діалогу в рівній кількості. Персональний склад галузевої (міжгалузевої) ради визначає кожна сторона самостійно. Строк повноважень членів ради становить шість років.
4. Кожна сторона із свого складу обирає співголову та його заступників.
Координує діяльність галузевої (міжгалузевої) ради голова, який обирається на першому засіданні із співголів терміном на один рік. Порядок та черговість ротації голови визначається положенням про галузеву (міжгалузеву) раду.
5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності галузевої (міжгалузевої) ради здійснюється сторонами соціального діалогу в порядку, визначеному положенням про галузеву (міжгалузеву) раду.
6. Галузева (міжгалузева) рада діє відповідно до цього Кодексу та положення, затвердженого відповідним центральним органом виконавчої влади за поданням сторін соціального діалогу.
 
1762. 1. Працівники здійснюють свої права в соціальному діалозі як безпосередньо, так і через представницькі органи (представників).
 		       
1763. 2. Безпосереднім вважається здійснення працівниками своїх прав у соціальному діалозі шляхом проведення зборів та конференцій, на яких приймаються рішення із соціально-трудових питань, або шляхом збирання підписів під такими рішеннями.
 		       
1764. 3. Представництво колективних інтересів працівників перед роботодавцем здійснюють професійні спілки відповідно до закону.
 		       
1765. Якщо інтереси працівників перед роботодавцем представляють кілька професійних спілок, вони утворюють об’єднаний представницький орган відповідно до статті 348 цього Кодексу.
 		       
1766. У разі відсутності професійної спілки інтереси працівників представляють вільно обрані працівниками представники (представник).
 		       
1767. У разі відсутності первинної організації професійної спілки інтереси працівників представляють за рішенням зборів працівників професійна спілка відповідної сфери економічної діяльності чи вільно обрані представники (представник).
 		       
1768. Стаття 342. Збори працівників
 		    Стаття 338. Функції та права галузевої (міжгалузевої) ради
1. Галузева (міжгалузева) рада здійснює дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу щодо:
галузевих програм економічного та соціального розвитку, законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються регулювання економічних і соціально-трудових відносин суб’єктів соціального діалогу галузі;
оплати праці працівників галузі, забезпечення гідних умов праці та регулювання соціально-економічних питань галузі;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств галузі;
інших питань, які сторони вважають значущими і вирішення яких істотно впливає на розвиток галузі.
2. Пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням галузевої (міжгалузевої) ради, є обов’язковими для розгляду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців, що діють у галузі.
Пропозиції з питань, що потребують врегулювання на національному рівні, подаються на розгляд Національної ради.
3. Галузева (міжгалузева) рада має право:
звертатися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок та організацій роботодавців із пропозиціями, схваленими рішенням галузевої (міжгалузевої) ради;
делегувати своїх представників для участі в обговоренні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців питань соціальної та економічної політики;
одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.
4. Організаційною формою діяльності галузевої (міжгалузевої) ради є засідання, періодичність проведення яких визначається регламентом.
Для реалізації своїх функцій за рішенням галузевої (міжгалузевої) ради можуть утворюватися комісії, робочі групи, проводитися консультації, узгоджувальні процедури, інші заходи.
 
1769. 1. Працівники юридичних осіб, їх структурних підрозділів, працівники, які працюють у фізичних осіб-підприємців, окремі категорії працівників мають право проводити збори.
 		       
1770. 2. Збори працівників скликаються представниками, які здійснюють представництво колективних інтересів працівників, ініціативними групами чи ініціаторами з числа працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем. Про проведення зборів працівникам повідомляється в оголошеннях, а в разі необхідності - іншими способами. Працівник, який з поважних причин не може взяти участь у зборах, може доручити іншому працівникові, який перебуває в трудових відносинах з цим же роботодавцем, взяти участь у зборах від його імені. Повноваження на таке представництво оформляється відповідно до законодавства.
 		    Стаття 339. Порядок створення та склад територіальної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Для ведення соціального діалогу на територіальному рівні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) з рівного числа представників сторін можуть утворюватися територіальні тристоронні соціально-економічні ради (далі - територіальні ради).
Координацію організаційних заходів щодо створення територіальної ради здійснює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
2. Рішення про утворення територіальної ради та кількість її членів приймається сторонами соціального діалогу відповідного рівня та затверджується розпорядженням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Територіальна рада об'єднує представників сторін соціального діалогу в рівній кількості. Персональний склад територіальної ради визначає кожна сторона самостійно. Строк повноважень членів ради становить шість років.
Кожна сторона із свого складу обирає співголову та його заступників.
4. Координує діяльність територіальної ради голова, який обирається на першому засіданні із співголів терміном на один рік почергово від представників кожної з сторін. Порядок та черговість ротації голови територіальної ради визначається положенням про територіальну раду.
5. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності територіальної ради здійснюється органами виконавчої влади.
6. Територіальна рада діє відповідно до цього Кодексу та положення, затвердженого відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням сторін на основі типового положення, що затверджується Національною радою.
 
1771. 3. Роботодавець або його представники можуть брати участь у зборах працівників у разі прийняття про це рішення зборів або запрошення представниками працівників.
 		       
1772. 4. Збори працівників є правомочними за умови участі більше половини працівників юридичної особи, її структурного підрозділу, працівників, які працюють у фізичної особи - підприємця, або відповідної категорії працівників.
 		    Стаття 340. Функції та права територіальної ради
1. Територіальна рада здійснює дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу щодо:
проектів територіальних програм економічного та соціального розвитку;
формування місцевого бюджету на відповідний рік;
нормативно-правових актів, що приймаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та стосуються регулювання економічних і соціально-трудових відносин суб’єктів соціального діалогу відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
оплати праці, забезпечення гідних умов праці на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств, професійних спілок та організацій роботодавців, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
інших питань, що належать до компетенції територіальної ради, які сторони вважають значущими.
2. Пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням територіальної ради, є обов’язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, яким вони адресовані, за участю делегованих членів територіальної ради.
Пропозиції з питань, що потребують врегулювання на національному рівні, подаються на розгляд Національної ради.
Пропозиції територіальних рад відповідних адміністративно-територіальних одиниць щодо соціального та економічного розвитку територій розглядаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
3. Територіальна рада має право:
звертатися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з пропозиціями, схваленими рішенням територіальної ради;
делегувати своїх представників для участі в обговоренні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та організаціями роботодавців питань соціальної та економічної політики;
запрошувати до участі у засіданнях територіальної ради представників районів і міст відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.
4. Організаційною формою діяльності територіальної ради є засідання, періодичність проведення яких визначається регламентом територіальної ради.
 
1773. 5. Рішення на зборах ухвалюється більшістю голосів присутніх на зборах працівників (їх представників). Рішення оформляється окремим документом, що підписується головою та секретарем зборів, або вноситься до протоколу зборів, що підписується тими ж особами.
 		    Для реалізації своїх функцій за рішенням територіальної ради можуть утворюватися комісії, робочі групи, проводитися консультації, узгоджувальні процедури, семінари, інші заходи.
 
1774. Стаття 343. Конференції працівників
 		       
1775. 1. Конференції працівників проводяться в разі неможливості скликання зборів або забезпечення участі в них більшості працівників з будь-яких причин. Скликання конференцій здійснюється відповідно до частини другої статті 342 цього Кодексу.
 		       
1776. 2. Норма представництва та порядок обрання делегатів конференції визначаються зборами або конференцією працівників. Якщо на момент проведення конференції це не визначено, право встановлення норми представництва та порядку обрання делегатів конференції надається органу, що здійснює представництво колективних інтересів працівників, ініціативній групі або ініціаторам, які скликають конференцію.
 		       
1777. 3. Конференції працівників організовуються і проводяться в порядку, визначеному частинами другою і третьою статті 342 цього Кодексу.
 		       
1778. 4. Конференція працівників є правоможною за умови, що в ній бере участь не менше двох третин загальної кількості обраних делегатів.
 		       
1779. 5. Рішення конференції ухвалюється більшістю присутніх на конференції делегатів. Рішення оформляється в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 342 цього Кодексу.
 		       
1780. Стаття 344. Збирання підписів
 		       
1781. 1. Збирання підписів проводиться працівниками (їх представниками чи ініціативними групами), які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем для прийняття рішення з соціально-трудових питань.
 		       
1782. 2. Рішення вважається прийнятим, якщо його підтримало більше половини працівників юридичної особи, її структурного підрозділу, працівників, які працюють у фізичних осіб-підприємців, окремої категорії працівників.
 		       
1783. Стаття 345. Скасування і визнання недійсними рішень зборів та конференцій працівників
 		       
1784. 1. Рішення зборів та конференцій працівників можуть бути скасовані зборами або конференцією працівників.
 		       
1785. 2. Рішення зборів або конференції працівників може бути визнане недійсним судом, якщо воно суперечить трудовому законодавству, угодам чи колективному договору.
 		       
1786. Глава 2. Колективні переговори та укладання колективних договорів та угод
 		    Глава 2. Колективні переговори та укладення колективних договорів та угод
 
1787. Стаття 346. Колективні переговори та укладення колективного договору, угоди
 		 -1019- Стоян О.М.
 Статтю 346 викласти у такій редакції:
"1. Укладенню колективного договору чи угоди передують колективні переговори.
2. Право на ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод мають представники сторін колективних трудових відносин визначені статтею 331-5 цього Кодексу.
3. Не допускається ведення переговорів та укладання колективних договорів і угод від імені працівників особами, які уповноважені роботодавцем виконувати функції з управління майном або наділені правом прийняття (звільнення) на роботу, а також представниками організацій, що створені або фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, політичними партіями.
Забороняється будь-яке втручання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, інших об'єднань громадян, релігійних організацій, що може обмежити законні права працівників та їх представників, роботодавців та їх представників, які беруть участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод та здійсненні контролю за їх виконанням.
Забороняються будь-які дії сторін колективного договору та угоди, спрямовані на обмеження законних прав іншої сторони під час ведення переговорів та укладання колективних договорів і угод та здійснення контролю за їх виконанням.
4. Колективні переговори є обов'язковими, якщо з такою пропозицією виступила одна із сторін. Ухилення від колективних переговорів тягне за собою відповідальність, встановлену законом."
 		Враховано   Стаття 341. Колективні переговори та укладення колективного договору та угоди
1. Укладенню колективного договору чи угоди передують колективні переговори.
2. Право на ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод мають представники працівників, роботодавці чи їх представники.
3. Не допускається ведення переговорів та укладення колективних договорів і угод від імені працівників особами, які уповноважені роботодавцем виконувати функції з управління майном або наділені правом прийняття (звільнення) на роботу, а також представниками організацій, що створені або фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, політичними партіями.
Забороняється будь-яке втручання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, інших об'єднань громадян, релігійних організацій, що може обмежити законні права працівників та їх представників, роботодавців та їх представників, які беруть участь у колективних переговорах щодо укладення колективних договорів і угод та здійсненні контролю за їх виконанням.
Забороняються будь-які дії сторін колективного договору та угоди, спрямовані на обмеження законних прав іншої сторони, під час ведення переговорів та укладення колективних договорів і угод та здійснення контролю за їх виконанням.
4. Колективні переговори є обов'язковими, якщо з такою пропозицією виступила одна із сторін. Ухилення від колективних переговорів тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
1788. 1. Право на ведення колективних переговорів щодо розроблення, укладення колективного договору, угоди чи внесення до них змін мають представники працівників, роботодавці чи їх представники.
 		       
1789. 2. Не допускається ведення переговорів та укладання колективних договорів, угод від імені працівників особами, які уповноважені власником виконувати функції з управління майном або наділені правом прийняття (звільнення) на роботу, а також організаціям або органам, які створені або фінансуються роботодавцями, органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, політичним партіям, за винятком випадків, передбачених законом.
 		       
1790. Забороняється будь-яке втручання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об’єднань громадян, релігійних організацій, що може обмежити законні права працівників та їх представників, роботодавців та їх представників, які беруть участь у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод та здійснення контролю за їх виконанням.
 		       
1791. Забороняються будь-які дії сторін колективного договору і угоди, спрямовані на обмеження законних прав іншої сторони під час ведення колективних переговорів з укладення колективного договору і угоди, внесення змін до них і здійснення контролю за їх виконанням, що можуть обмежити законні права іншої сторони.
 		       
1792. 3. Колективні переговори є обов’язковими, якщо цього вимагає хоча б одна сторона соціального діалогу. Ухилення від колективних переговорів тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 		 -1020- Волинець М.Я.
 Статтю 346 проекту Трудового кодексу України доповнити частиною 3 наступного змісту:
3. Колективні договори, угоди підлягають перегляду шляхом колективних переговорів не рідше, ніж раз на два роки. У разі, коли в зазначений строк сторонами не досягнуто згоди щодо укладення нового або внесення змін до існуючого колективного договору (угоди), попередній колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний договір, угоду.
Частину 3 зазначеної статті вважати, в зв’язку з цим, частиною 4.
 		Відхилено      
1793. Стаття 347. Підготовка до ведення колективних переговорів
 		 -1021- Стоян О.М.
 Статтю 347 викласти у такій редакції:
"1. У разі, коли на локальному (виробничому) рівні діє дві або більше первинних профспілок чи первинних профспілкових організацій, вони повинні утворити об’єднаний представницький орган профспілкової сторони і сформулювати пропозиції щодо предмету колективних переговорів з укладення колективного договору та інформувати про це роботодавця.
2. У разі наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок, організацій роботодавців, їх об’єднань кожна сторона повинна утворити об’єднаний представницький орган та сформулювати пропозиції щодо предмету колективних переговорів з укладення угоди та надіслати відповідне повідомлення іншій стороні (сторонам).
3. Жодній професійній спілці, її організації, об’єднанню профспілок відповідного рівня, організації роботодавців або їх об’єднанню відповідного рівня не може бути відмовлено в участі у колективних переговорах щодо укладення колективного договору, угоди.
Для участі у колективних переговорах з укладення колективного договору, угоди відповідного рівня та для входження до об’єднаного представницького органу учасники кожної сторони мають підтвердити свій статус відповідно до документів про легалізацію (реєстрацію).
4. Ініціатор утворення об’єднаного представницького органу сторони письмово повідомляє інших потенційних його учасників. Інформація щодо утворення об’єднаного представницького органу професійних спілок чи організацій роботодавців на національному, галузевому рівнях публікується в офіційних засобах масової інформації спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці.
Відсутність письмової згоди на участь в колективних переговорах та входження до складу об’єднаного представницького органу протягом семи календарних днів з дати отримання пропозиції (офіційної публікації) вважається відмовою від участі в переговорах.
У такому разі колективні переговори ведуть ті професійні спілки, їх організації та об'єднання професійних спілок, роботодавці, їх організації та об'єднання організацій роботодавців, які об'єдналися для проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів або угод.
5. Порядок утворення об’єднаного представницького органу, його кількісний склад, повноваження, регламент роботи визначається кожною стороною самостійно. Кількість представників (але не менше одного) в об'єднаному представницькому органі визначається пропорційно чисельності:
для професійних спілок - їх членів;
для роботодавців, організацій роботодавців, їх об’єднань - працівників, які працюють в юридичних особах, від яких вони мають повноваження на ведення переговорів.
6. Об’єднаний представницький орган сторони приймає рішення пов’язані з колективними переговорами, укладенням та контролем за виконанням колективного договору, угоди, а також виконує інші повноваження та функції щодо представництва відповідно до законодавства, колективних договорів, угод та угоди про утворення такого органу.
7. Будь-яка сторона колективного договору чи угоди не раніше ніж за три місяці до закінчення строку дії колективного договору чи угоди або визначеного ними строку в письмовій формі вносить іншій стороні (сторонам) пропозицію про початок колективних переговорів.
8. Сторони протягом семи календарних днів з дня одержання цієї пропозиції повинні розпочати колективні переговори.
У разі створення об'єднаного представницького органу сторони цей строк за взаємною згодою може бути продовжено:
при укладенні колективного договору - до 10 календарних днів;
угоди – до 15 календарних днів.
9. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін."
 		Враховано частково   Стаття 342. Підготовка до ведення колективних переговорів
1. У разі якщо на локальному рівні діють дві або більше первинних профспілкових організацій, вони повинні утворити об’єднаний представницький орган профспілкової сторони і сформулювати пропозиції щодо предмету колективних переговорів з укладення колективного договору та інформувати про це роботодавця.
2. У разі наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох професійних спілок, об’єднань профспілок, організацій роботодавців, їх об’єднань кожна сторона повинна утворити об’єднаний представницький орган.
3. Порядок утворення об’єднаного представницького органу, його кількісний склад, повноваження, регламент роботи визначаються сторонами самостійно.
Кількість представників (але не менше одного) в об'єднаному представницькому органі визначається пропорційно до чисельності:
для професійних спілок - їх членів;
для роботодавців, організацій роботодавців, їх об’єднань - працівників, які працюють у юридичних особах.
4. Жодній професійній спілці, об’єднанню профспілок відповідного рівня, організації роботодавців або їх об’єднанню відповідного рівня не може бути відмовлено в участі у колективних переговорах щодо укладення колективного договору, угоди.
Відсутність письмової згоди на участь в колективних переговорах та входження до складу об’єднаного представницького органу протягом семи календарних днів з дня отримання інформації про ініціювання переговорів вважається відмовою від участі в переговорах.
У такому разі колективні переговори ведуть ті професійні спілки, їх об'єднання, роботодавці, їх організації та об'єднання організацій роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів або угод.
Для участі у колективних переговорах з укладення колективного договору, угоди відповідного рівня та для входження до об’єднаного представницького органу учасники кожної сторони зобов’язані підтвердити свій статус.
5. Об’єднаний представницький орган сторони формує пропозиції щодо предмета колективного договору, угоди, інформує про них іншу сторону, приймає рішення, пов’язані з колективними переговорами, укладенням та контролем за виконанням колективного договору, угоди, а також виконує інші повноваження та функції щодо представництва відповідно до закону, колективних договорів, угод та угоди про утворення такого органу.
6. Сторони протягом семи календарних днів з дня одержання пропозиції про початок переговорів повинні розпочати колективні переговори.
У разі створення об'єднаного представницького органу сторони цей строк за взаємною згодою може бути продовжено:
при укладенні колективного договору - до 10 календарних днів;
угоди – до 15 календарних днів.
7. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін.
 
    -1022- Хара В.Г.
 Статтю 347 викласти у такій редакції:
"1. У разі, коли на локальному (виробничому) рівні діє дві або більше первинних профспілок чи первинних профспілкових організацій, вони повинні утворити об’єднаний представницький орган профспілкової сторони і сформулювати пропозиції щодо предмету колективних переговорів з укладення колективного договору та інформувати про це роботодавця.
2. У разі наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок, організацій роботодавців, їх об’єднань кожна сторона повинна утворити об’єднаний представницький орган.
3. Порядок утворення об’єднаного представницького органу, його кількісний склад, повноваження, регламент роботи визначається сторонами самостійно.
Кількість представників (але не менше одного) в об'єднаному представницькому органі визначається пропорційно чисельності:
для професійних спілок - їх членів;
для роботодавців, організацій роботодавців, їх об’єднань - працівників, які працюють в юридичних особах.
4. Жодній професійній спілці, її організації, об’єднанню профспілок відповідного рівня, організації роботодавців або їх об’єднанню відповідного рівня не може бути відмовлено в участі у колективних переговорах щодо укладення колективного договору, угоди.
Відсутність письмової згоди на участь в колективних переговорах та входження до складу об’єднаного представницького органу протягом семи календарних днів з дати отримання інформації про ініціювання переговорів вважається відмовою від участі в переговорах.
У такому випадку колективні переговори ведуть ті професійні спілки, їх організації та об'єднання професійних спілок, роботодавці, їх організації та об'єднання організацій роботодавців, які об'єдналися для проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів або угод.
Для участі у колективних переговорах з укладення колективного договору, угоди відповідного рівня та для входження до об’єднаного представницького органу учасники кожної сторони зобов’язані підтвердити свій статус.
5. Об’єднаний представницький орган сторони формує пропозиції щодо предмету колективної угоди, інформує про них іншу сторону, приймає рішення пов’язані з колективними переговорами, укладенням та контролем за виконанням колективного договору, угоди, а також виконує інші повноваження та функції щодо представництва відповідно до закону, колективних договорів, угод та угоди про утворення такого органу.
6. Сторони протягом семи календарних днів з дня одержання пропозиції про початок переговорів повинні розпочати колективні переговори.
У разі створення об'єднаного представницького органу сторони цей строк за взаємною згодою може бути продовжено:
при укладенні колективного договору - до 10 календарних днів;
угоди – до 15 календарних днів.
7. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін."
 		Враховано    
1794. 1. Укладенню колективного договору чи угоди передують колективні переговори.
 		       
1795. 2. Будь-яка сторона колективного договору чи угоди за три місяці до закінчення строку дії колективного договору чи угоди або визначеного ними строку в письмовій формі вносить іншій стороні пропозицію про початок колективних переговорів.
 		       
1796. Інша сторона протягом семи календарних днів з дня одержання цієї пропозиції повинна розпочати колективні переговори, а в разі створення об’єднаного представницького органу для укладення колективного договору (частина друга статті 340 та частина третя статті 341 цього Кодексу) -протягом 10 календарних днів (для укладення угоди - протягом 15 календарних днів) з повідомленням про це іншої сторони.
 		       
1797. 3. Початком переговорів вважається перше спільне засідання представників сторін.
 		       
1798. Стаття 348. Утворення об’єднаного представницького органу для ведення колективних переговорів, укладення колективного договору або угоди
 		 -1023- Стоян О.М.
 Статтю 348 виключити.
 		Враховано      
1799. 1. У разі наявності в юридичній особі кількох первинних організацій професійних спілок, професійних спілок із статусом первинних вони повинні утворити об’єднаний представницький орган для ведення колективних переговорів, укладення колективного договору та інформувати про це роботодавця.
 		       
1800. 2. У разі наявності на загальнодержавному, галузевому або територіальному рівні кількох професійних спілок, їх організацій та об’єднань професійних спілок відповідного рівня, організацій роботодавців та їх об’єднань відповідного рівня кожна сторона повинна утворити об’єднаний представницький орган для ведення колективних переговорів та укладення угоди.
 		       
1801. 3. Жодній професійній спілці, їх організації або об’єднанню професійних спілок відповідного рівня, організації роботодавців або їх об’єднанню відповідного рівня не може бути відмовлено в участі у колективних переговорах та укладенні колективного договору або угоди відповідно до визначеного цим Кодексом порядку.
 		       
1802. 4. Кількість представників (але не менше одного) в об’єднаному представницькому органі визначається пропорційно чисельності:
 		       
1803. для професійних спілок - їх членів;
 		 -1024- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 4 статті 348 проекту після слів "професійних спілок" додати "їх об’єднань";
 		Відхилено      
    -1025- Шевчук О.Б.
 після слів "їх членів" додати "які працюють в юридичних особах, від професійних організацій та спілок яких вони мають повноваження на ведення колективних переговорів".
 		Відхилено    
1804. для роботодавців, організацій роботодавців - працівників, які працюють в юридичних особах, від яких вони мають повноваження на ведення переговорів.
 		 -1026- Шевчук О.Б.
 В абзаці 3 частини 4 статті 348 проекту після слова "роботодавців" додати "їх об’єднань".
 		Відхилено      
1805. 5. Професійні спілки, їх організації та об’єднання професійних спілок, роботодавці, організації роботодавців та їх об’єднання, які виступають ініціаторами проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів або угод, повинні надіслати в письмовій формі свої пропозиції відповідно іншим професійним спілкам, їх організаціям та об’єднанням професійних спілок, які легалізовані в установленому порядку на день ініціювання переговорів, іншим роботодавцям, організаціям роботодавців та їх об’єднанням, які легалізовані в установленому порядку на день ініціювання переговорів, відповідного рівня щодо утворення об’єднаного представницького органу сторони. Відсутність письмової згоди на участь в об’єднаному представницькому органі протягом семи календарних днів з дати отримання пропозицій вважається відмовою від участі в переговорах та укладенні колективного договору або угоди. У такому разі колективні переговори ведуть ті професійні спілки, їх організації та об’єднання професійних спілок, роботодавці, їх організації та об’єднання організацій роботодавців, які об’єдналися для проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів або угод.
 		 -1027- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 348 проекту слова "та укладення колективних договорів або угод" - виключити
 		Враховано      
1806. Стаття 349. Порядок ведення колективних переговорів
 		 -1028- Стоян О.М.
 Статтю 349 викласти у такій редакції:
"1. Порядок і строки ведення колективних переговорів з укладення колективного договору, угоди або внесення змін та доповнень до них, склад і повноваження робочого органу з підготовки проекту колективного договору, угоди чи змін до них визначаються сторонами з урахуванням вимог цього Кодексу і оформляються протоколом, угодою чи іншим документом, який підписується представником від кожної сторони.
2. Сторони колективного договору чи угоди зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів необхідну інформацію для ведення переговорів. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати відомості, що є державною та комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією.
3. При підготовці проекту колективного договору, угоди мають бути розглянуті всі письмові пропозиції представників сторін.
4. Сторони колективного договору чи угоди можуть, за взаємною згодою, на визначений ними строк призупиняти колективні переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання даних для підготовки відповідних рішень і пошуку компромісів.
5. Підготовлений проект колективного договору, угоди, а також неврегульовані робочим органом з підготовки проекту колективного договору, угоди розбіжності виносяться на розгляд сторін.
6. Переговори можуть тривати не більше трьох місяців. По закінченні цього терміну має бути укладений колективний договір, угода, або підписано протокол розбіжностей, на підставі якого кожна із сторін визначає свої дії".
 		Враховано   Стаття 343. Порядок ведення колективних переговорів
 
1807. 1. Порядок і строки ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору чи угоди або внесення змін до них визначаються сторонами і оформляються протоколом, що підписується представниками від кожної сторони.
 		    1. Порядок і строки ведення колективних переговорів з укладення колективного договору, угоди або внесення змін до них, склад і повноваження робочого органу з підготовки проекту колективного договору, угоди чи змін до них визначаються сторонами з урахуванням вимог цього Кодексу і оформлюються протоколом, угодою чи іншим документом, який підписується представником кожної із сторін.
 
1808. 2. Для ведення колективних переговорів і підготовки проектів колективного договору чи угоди сторони колективного договору чи угоди, представники або їх представницькі органи створюють на паритетній основі робочу комісію з рівною кількістю представників, яких кожна сторона визначає самостійно. Кількість представників від сторін визначається за домовленістю сторін, а у разі недосягнення такої домовленості - кількості, що пропонує сторона, яка ініціювала переговори. На першому засіданні робочої комісії представники кожної сторони мають підтвердити свої повноваження.
 		 -1029- Волинець М.Я.
 Частину 2 статті 349 проекту Трудового кодексу України доповнити реченням:
Кожна із професійних спілок, організацій професійних спілок, які беруть участь у спільному представницькому органі, має право до включення до складу робочої комісії не менше, ніж двох своїх представників.
 		Відхилено   2. Сторони колективного договору чи угоди зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів необхідну інформацію для ведення переговорів. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати відомості, що є державною та комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією.
 
    -1030- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 349 проекту сполучення "представники або їх представницькі органи" - виключити.
 		Враховано в ст. 347   
1809. 3. Робоча комісія готує проект колективного договору чи угоди на основі письмових пропозицій, що надійшли від працівників, професійних спілок та їх об'єднань, роботодавців, їх організацій та об'єднань організацій роботодавців і вносить його на розгляд сторін.
 		    3. При підготовці проекту колективного договору, угоди мають бути розглянуті всі письмові пропозиції представників сторін.
 
1810. 4. Сторони колективного договору чи угоди можуть за взаємною згодою на визначений ними строк зупинити колективні переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання даних для підготовки відповідних рішень і пошуку компромісів.
 		    4. Сторони колективного договору чи угоди можуть за взаємною згодою на визначений ними строк призупиняти колективні переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання даних для підготовки відповідних рішень і пошуку компромісів.
 
1811. 5. Сторони колективного договору чи угоди зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів необхідну інформацію для ведення переговорів. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати відомості, що є державною та комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією.
 		    5. Підготовлений проект колективного договору, угоди, а також неврегульовані робочим органом з підготовки проекту колективного договору, угоди розбіжності виносяться на розгляд сторін.
 
1812. 6. Переговори тривають не більше трьох місяців. По закінченні цього терміну має бути укладений колективний договір чи угода, або підписано протокол розбіжностей, на підставі якого кожна із сторін визначає свої дії.
 		    6. Переговори можуть тривати не більше трьох місяців. Після закінчення цього терміну має бути укладено колективний договір, угоду або підписано протокол розбіжностей, на підставі якого кожна із сторін визначає свої дії.
 
1813. Стаття 350. Гарантії та компенсації учасникам колективних переговорів
 		    Стаття 344. Гарантії та компенсації учасникам колективних переговорів
 
1814. 1. Особи, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін колективного договору чи угоди, а також фахівці, запрошені до участі в роботі комісій, на час ведення колективних переговорів і підготовки проекту колективного договору чи угоди звільняються від виконання обов’язків за основним місцем роботи із збереженням середньої заробітної плати та місця роботи (посади), їм можуть надаватися інші гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і угодою.
 		 -1031- Стоян О.М.
 Статтю 350 доповнити частиною другою наступного змісту:
"2. Представники працівників, які беруть участь у колективних переговорах, не можуть бути відкликані для виконання виробничих потреб, притягнуті до дисциплінарної відповідальності, їм не може бути змінено умови праці без попередньої згоди органу, який уповноважив їх на представництво (зборів працівників, що надали повноваження на представництво). Такі представники працівників не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця протягом року після завершення переговорів, крім випадків ліквідації юридичної особи, припинення фізичною особою-підприємцем виконання функцій роботодавця, а також скоєння проступку, за який цим Кодексом чи іншими законами України передбачено звільнення з роботи".
 		Відхилено   1. Особи, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін колективного договору чи угоди, а також фахівці, запрошені до участі в робочому органі, на час ведення колективних переговорів і підготовки проекту колективного договору чи угоди звільняються від виконання обов’язків за основним місцем роботи із збереженням середньої заробітної плати та місця роботи (посади), їм можуть надаватися інші гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і угодою.
 
1815. Стаття 351. Колективний договір
 		 -1032- Стоян О.М.
 Статтю 351 викласти у такій редакції:
"1. Колективний договір – нормативний акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників.
2. Колективний договір повинен укладатися в юридичній особі та з фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю.
3. У відокремлених підрозділах юридичної особи (філії, представництві, відділенні тощо) колективний договір укладається в межах повноважень сторін. В таких випадках представником роботодавця є керівник відповідного підрозділу, а представником працівників – відповідна профспілкова організація (організації), а за їх відсутності - вільно обрані працівниками представники (представник).
4. У випадках, коли юридичні особи з однаковим видом діяльності належать одному власникові, за спільним рішенням власника та представників працівників може укладатися єдиний колективний договір для декількох юридичних осіб".
 		Враховано частково   Стаття 345. Колективний договір
 
1816. 1. Колективний договір - правовий акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників.
 		 -1033- Хара В.Г.
 Частини 2 та 3 об’єднати та викласти в такій редакції:
"2. Колективний договір укладається в юридичній особі, її відокремлених структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи."
 		Враховано   1. Колективний договір – нормативний акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників.
 
1817. 2. Колективний договір укладається в юридичній особі, її структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи.
 		    2. Колективний договір укладається в юридичній особі, її відокремлених структурних підрозділах, а також у роботодавця - фізичної особи.
 
1818. 3. У структурних підрозділах юридичної особи колективний договір укладається за наявності згоди сторін.
 		       
1819. 4. Колективний договір може укладатися для декількох юридичних осіб з однаковим видом діяльності, що належать одному власникові.
 		    3. Колективний договір може укладатися для декількох юридичних осіб з однаковим видом діяльності, що належать одному власникові.
 
1820. 5. Положення колективних договорів, що погіршують порівняно із трудовим законодавством та угодами становище працівників чи суперечать їм, є недійсними.
 		 -1034- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 351 проекту слова "та угодами" - виключити.
 		Відхилено   4. Положення колективних договорів, що погіршують порівняно із трудовим законодавством та угодами становище працівників чи суперечать їм, є недійсними.
 
1821. Стаття 352. Зміст колективного договору
 		    Стаття 346. Зміст колективного договору
 
1822. 1. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання трудових та соціально-економічних відносин, зокрема:
 		 -1035- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 1 статті 352 проекту перед словом "організації" додати "зміни"
 		Відхилено   1. Колективним договором регулюються трудові та соціально-економічні відносини, зокрема з питань:
1) організації праці, підвищення конкурентоздатності виробництва та забезпечення зайнятості;
 
    -1036- Стоян О.М.
 Статтю 352 "Зміст колективного договору" викласти у такій редакції:
1. Колективним договором регулюються трудові та соціально-економічні відносини, зокрема з питань:
1)організації праці, підвищення конкурентоздатності виробництва та забезпечення зайнятості;
2)участі працівників в управлінні юридичною особою;
3) оплати праці ( мінімальний розмір оплати праці, форми і системи оплати праці, система стимулювання праці,: гарантійні та компенсаційні виплати, строки і форми виплати зарплати);
4) інших умов праці (нормування праці, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці);
5)професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
6) соціально-побутових пільг, культурно-масової, фізкультурної, оздоровчої роботи та розміру відрахувань на її проведення;
7) створення можливостей для безперешкодного і ефективного здійснення профспілковими організаціями їх функцій, зокрема. шляхом сприяння забезпеченню приміщенням для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки. 2. Колективним договором можуть регулюватися також інші питання, зокрема, щодо житлово-побутового забезпечення працівників юридичної особи, а також матеріального заохочення працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування, що обслуговують працівників юридичної особи"
 		Враховано    
1823. організації виробництва і праці;
 		 -1037- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 1 статті 352 проекту слово "повної" замінити на "продуктивної".
 		Враховано частково   2) участі працівників в управлінні юридичною особою;
 
1824. забезпечення повної зайнятості;
 		 -1038- Стоян О.М.
 абзац третій доповнити словами "порядку та умов вивільнення працівників;
- додатково включити питання щодо: нормування праці; зростання середньої заробітної плати; участі працівників в управлінні виробництвом; додаткового пенсійного забезпечення; праці жінок, молоді, інвалідів та ветеранів праці.
 		Враховано   3) оплати праці (мінімальний розмір оплати праці, форми та системи оплати праці, система стимулювання праці, гарантійні та компенсаційні виплати, строки і форми виплати зарплати);
 
1825. професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
 		    4) нормування праці, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці тощо;
 
1826. режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку;
 		    5) професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
 
1827. умов формування і зростання обсягів фонду оплати праці;
 		 -1039- Шевчук О.Б.
 Абзац 6 частини 1 статті 352 проекту – виключити.
 		Враховано   6) соціально-побутових пільг, культурно-масової, фізкультурної, оздоровчої роботи та розміру відрахувань на її проведення;
 
1828. мінімального рівня оплати праці;
 		       
1829. встановлення форм і систем оплати праці, відрядних розцінок, тарифної сітки, схем посадових окладів, умов запровадження, скасування та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат;
 		    7) створення можливостей для безперешкодного і ефективного здійснення профспілковими організаціями їх функцій (забезпечення приміщенням для роботи виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки тощо).
 
1830. міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень;
 		       
1831. строків і форм виплати заробітної плати;
 		       
1832. норм праці;
 		       
1833. соціально-побутових пільг;
 		       
1834. участі працівників у використанні прибутку підприємств (якщо це передбачено статутами);
 		       
1835. забезпечення прав та інтересів працівників у разі зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємства;
 		       
1836. умов праці;
 		       
1837. охорони праці;
 		       
1838. загальнообов’язкового державного соціального страхування;
 		 -1040- Шевчук О.Б.
 Абзац 16 частини 1 статті 352 проекту – виключити.
 		Враховано      
1839. використання об’єктів соціально-побутового призначення;
 		       
1840. житлово-побутового забезпечення, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку, зайняття фізичною культурою і спортом працівників;
 		       
1841. умов для забезпечення профспілкової діяльності.
 		       
1842. 2. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з законодавством та угодами норми, соціально-побутові пільги, а також матеріальне заохочування працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування та організацій, що обслуговують працівників і не входять до його складу.
 		    2. Колективним договором можуть регулюватися також питання щодо житлово-побутового забезпечення працівників юридичної особи, матеріального заохочення працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування, що обслуговують працівників юридичної особи.
 
1843. Стаття 353. Порядок укладення колективного договору, внесення змін до нього
 		    Стаття 347. Порядок укладення колективного договору, внесення змін до нього
 
1844. 1. Проект колективного договору обговорюється у структурних підрозділах юридичної особи і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця для прийняття рішення про його схвалення та порядок підписання або відхилення.
 		    1. Проект колективного договору обговорюється у структурних підрозділах юридичної особи і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця для прийняття рішення про його схвалення та порядок підписання або відхилення.
 
1845. 2. Якщо одна зі сторін відхилить проект колективного договору чи окремі його положення, сторони зобов'язані поновити колективні переговори для пошуку взаємоприйнятного рішення. У такому разі строк додаткових переговорів не повинен перевищувати десяти календарних днів. Доопрацьований проект колективного договору або окремих його положень повторно виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця.
 		 -1041- Шевчук О.Б.
 В першому реченні частини 2 статті 353 проекту сполучення "зобов'язані поновити колективні переговори для пошуку взаємоприйнятного рішення" замінити на "укладають протокол розбіжностей, на підставі якого кожна з сторін визначає свої дії".
 		Відхилено   2. Якщо одна із сторін відхилить проект колективного договору чи окремі його положення, сторони зобов'язані продовжити колективні переговори для пошуку взаємоприйнятного рішення. Доопрацьований проект колективного договору або окремих його положень повторно виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників і роботодавця.
Сторони приймають рішення про схвалення проекту колективного договору або відхиляють його і складають протокол розбіжностей.
 
    -1042- Хара В.Г.
 У частині 2 слово "поновити" замінити словом "продовжити". Друге речення виключити.
 		Враховано    
    -1043- Хара В.Г.
 Доповнити частину 2 абзацем другим:
"Сторони приймають рішення про схвалення проекту колективного договору, або відхиляють його і складають протокол розбіжностей."
 		Враховано    
1846. 3. Колективний договір підписується роботодавцем або його представником та уповноваженим представником (уповноваженими представниками) працівників не пізніше ніж через п’ять календарних днів після дня схвалення його загальними зборами (конференцією).
 		 -1044- Хара В.Г.
 У частині 3 слова "загальними зборами (конференцією)" виключити.
 		Враховано   3. Колективний договір підписується роботодавцем або його представником та уповноваженим представником (уповноваженими представниками) працівників не пізніш як через п’ять календарних днів з дня його схвалення.
 
1847. 4. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об’єднаному представницькому органі для ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору, позбавляється права підписання колективного договору.
 		    4. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об’єднаному представницькому органі для ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору, позбавляється права підписання колективного договору.
 
1848. 5. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору в об’єднаному представницькому органі, утвореному первинними профспілковими організаціями, колективний договір вважається укладеним, якщо його після схвалення загальними зборами (конференцією) працівників підписали роботодавець та представник первинної профспілкової організації, яка представляє найбільшу кількість працівників юридичної особи та працівників, які працюють у фізичної особи - роботодавця.
 		    5. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору в об’єднаному представницькому органі, утвореному первинними профспілковими організаціями, колективний договір вважається укладеним, якщо його після схвалення загальними зборами (конференцією) працівників підписали роботодавець та представник первинної профспілкової організації, яка представляє найбільшу кількість працівників юридичної особи та працівників, які працюють у роботодавця  фізичної особи.
 
1849. 6. До укладеного колективного договору можуть приєднатися інші первинні профспілкові організації юридичної особи, які взяли на себе відповідні зобов'язання щодо його виконання. При цьому первинним профспілковим організаціям гарантуються права, визначені цим колективним договором.
 		    6. До укладеного колективного договору можуть приєднатися інші первинні профспілкові організації юридичної особи, які взяли на себе відповідні зобов'язання щодо його виконання. При цьому первинним профспілковим організаціям гарантуються права, визначені цим колективним договором.
 
1850. 7. Колективний договір укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної зі сторін і реєструючому органі.
 		    7. Колективний договір укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної з сторін і реєструючому органі.
 
1851. 8. Зміни до колективного договору вносяться за взаємною згодою сторін у порядку, що визначений сторонами.
 		    8. Зміни до колективного договору вносяться за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному сторонами.
 
1852. Стаття 354. Дія колективного договору
 		    Стаття 348. Дія колективного договору
 
1853. 1. Дія колективного договору поширюється на всіх працівників юридичної особи та працівників, які працюють у фізичної особи - роботодавця, окремі його норми можуть поширюватися на інших осіб, визначених колективним договором.
 		 -1045- Стоян О.М.
 У статті 354:
4. У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього";
 		Враховано   1. Дія колективного договору поширюється на всіх працівників юридичної особи та працівників, які працюють у роботодавця  фізичної особи, окремі його норми можуть поширюватися на інших осіб, визначених колективним договором.
 
1854. 2. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання або з дня, зазначеного в колективному договорі, та є обов’язковим для його сторін.
 		    2. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання або з дня, зазначеного в колективному договорі, та є обов’язковим для виконання його сторонами.
 
1855. 3. Сторони, які погодилися на укладення колективного договору, повинні щорічно укладати його не пізніше як до 1 лютого поточного року.
 		 -1046- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 354 проекту – виключити (протирічить змісту п. 5 цієї статті).
Частини 4 – 6 попередньої редакції статті вважаються частинами 3 – 5 запропонованої редакції статті.
 		Відхилено   3. Сторони, які погодилися на ведення колективних переговорів з укладення колективного договору або внесення змін до нього, проводять їх, як правило, у першому кварталі року.
 
    -1047- Хара В.Г.
 Абзай перший частини третьої статті 356 викласти у наступній редакції:
"3. Сторони, які погодилися на ведення колективних переговорів з укладення колективного договору або внесення змін до нього, проводять їх, як правило, у першому кварталі року.".
 		Враховано    
1856. До закінчення строку його дії сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нового колективного договору в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    До закінчення строку дії колективного договору сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нового колективного договору в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
1857. 4. У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору.
 		    4. У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору.
 
1858. 5. Строк дії колективного договору визначається його сторонами. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до прийняття сторонами рішення про продовження його дії або до укладення нового колективного договору.
 		    5. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до прийняття сторонами рішення про продовження його дії або до укладення нового колективного договору.
 
1859. 6. У разі зміни підпорядкованості, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи колективний договір продовжує діяти протягом строку, на який його укладено, або за згодою сторін може бути переглянутий. У цей період сторони повинні розпочати колективні переговори про укладення нового чи внесення змін до чинного колективного договору.
 		    6. У разі зміни підпорядкованості, злиття, приєднання, поділу, перетворення, юридичної особи колективний договір продовжує діяти протягом строку, на який його укладено, або за згодою сторін може бути переглянутий. У цей період сторони повинні розпочати колективні переговори про укладення нового чи внесення змін до чинного колективного договору.
 
1860. Якщо юридична особа ліквідується, колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
 		    Якщо юридична особа ліквідується, колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
 
1861. У новоствореній юридичній особі після її державної реєстрації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк.
 		    У новоствореній юридичній особі після її державної реєстрації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк.
 
1862. Стаття 355. Обов'язок роботодавця щодо ознайомлення працівників з умовами колективного договору
 		 -1048- Шевчук О.Б.
 У назві статті 355 слова "Обов'язок роботодавця щодо" - виключити.
 		Відхилено   Стаття 349. Обов'язок роботодавця щодо ознайомлення працівників з умовами колективного договору
 
1863. 1. Роботодавець зобов'язаний у тижневий термін від дня набрання чинності колективним договором або внесення змін до нього ознайомити з ним усіх працівників.
 		 -1049- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 355 проекту слово "Роботодавець" замінити на "Первинна профспілкова організація, уповноважений трудовим колективом орган".
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов'язаний у тижневий строк з дня набрання чинності колективним договором або внесеними змінами до нього ознайомити з ними усіх працівників.
 
1864. 2. Роботодавець повинен ознайомити працівника з нормами колективного договору на його вимогу.
 		 -1050- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 355 проекту – виключити.
 		Відхилено   2. Роботодавець повинен ознайомити працівника з колективним договором на його вимогу.
 
1865. Стаття 356. Угоди
 		 -1051- Шевчук О.Б.
 У назві статті 356 перед словом "угоди" додати "Колективні"
 		Враховано   Стаття 350. Угоди
 
1866. 1. Угода - правовий акт, яким регулюються соціально-трудові відносини та встановлюються трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників.
 		 -1052- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 356 проекту слово "Угода" замінити на "Колективна угода"; слово "працівників" замінити на "сторін".
 		Враховано частково   1. Угода - нормативний акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини на відповідному рівні.
 
    -1053- Стоян О.М.
 У статті 356:
- у частині першій слово "правовий" замінити словом "нормативний";
- у частині другій слова "які схвалюються Верховною Радою України" виключити.
 		Враховано    
    -1054- Хара В.Г.
 Частину 1доповнити словами "на відповідному рівні".
 		Враховано    
1867. 2. Угода укладається на національному, галузевому та територіальному рівнях на дво- чи тристоронній основі. На національному рівні укладаються генеральна угода, галузеві (міжгалузеві) угоди, які схвалюються Верховною Радою України. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди.
 		 -1055- Папієв М.М.
 Частиною другою статті 356 проекту пропонується встановити, зокрема, що на національному рівні укладаються генеральна угода, галузеві (міжгалузеві) угоди, які схвалюються Верховною Радою України.
Слід зазначити, що повноваження Верховної Ради України визначені статтею 85 Конституції України. Так, відповідно до пунктів 3 і 6 цієї статті Конституції до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля.
Згідно з частиною першою статті 356 проекту угода - правовий акт, яким регулюються соціально-трудові відносини та встановлюються трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників.
 		Враховано частково   2. Угода укладається на національному, галузевому та територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі. На національному рівні укладається генеральна угода, а на галузевому рівні  галузеві (міжгалузеві) угоди. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди.
 
    -1056- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 2 статті 356 проекту слово "Угода" замінити на "Колективна угода". У другому реченні сполучення ", які схвалюються Верховною Радою України" - виключити.
 		Враховано    
    -1057- Хара В.Г.
 Частину 2 статті 356 викласти в такій редакції:
"2. Колективна угода укладається на національному, галузевому та територіальному рівнях на дво- чи тристоронній основі. На національному рівні укладається генеральна угода, яка схвалюється Верховною Радою України, а також галузеві (міжгалузеві) угоди. На територіальному рівні укладаються територіальні міжгалузеві угоди, а також можуть укладатися територіальні галузеві угоди.".
 		Враховано    
1868. 3. Положення угод, які погіршують порівняно із законодавством та угодами вищого рівня становище працівників або суперечать їм, є недійсними.
 		 -1058- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 356 проекту слово "угод" замінити на "колективних угод"; слова "та угодами вищого рівня" - виключити; слово "їм" замінити на "йому"
 		Враховано частково   3. Положення угод, що погіршують порівняно із законодавством та угодами вищого рівня становище працівників або суперечать їм, є недійсними.
 
1869. Стаття 357. Сторони угод
 		 -1059- Шевчук О.Б.
 У назві статті 357 перед словом "угод" додати "колективних"
 		Враховано   Стаття 351. Сторони угод
 
1870. 1. Сторонами угод, що укладаються на національному рівні, є:
 		 -1060- Папієв М.М.
 Частиною першою статті 357 проекту викласти у такій редакції:
"1. Сторонами угод, що укладаються, є:
1) генеральної угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, Кабінет Міністрів України;
2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, що діють в межах певного виду (видів) економічної діяльності, організації роботодавців та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; відповідні центральні органи виконавчої влади.
3) територіальної угоди  професійні спілки, їх об’єднання, які мають відповідний статус та об’єдналися для укладення угоди; організації роботодавців, їх об’єднання, що діють на відповідній території та об’єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування".
 		Враховано   1. Сторонами угод, що укладаються, є:
 
    -1061- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 357 проекту слово "угод" замінити на "колективних угод"; слово "є" замінити на "можуть бути".
 		Відхилено    
1871. 1) генеральної угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання; всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців; Кабінет Міністрів України;
 		 -1062- Стоян О.М.
 У статті 357:
- у частині першій:
пункт 1 викласти у такій редакції:
"1) генеральної угоди - всеукраїнські об'єднання профспілок, всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, Кабінет Міністрів України ";
 		Враховано частково   1) генеральної угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, Кабінет Міністрів України;
 
1872. 2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; організації роботодавців та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; відповідні центральні органи виконавчої влади.
 		 -1063- Стоян О.М.
 у пункті 2 після слів "виконавчої влади" доповнити словами "та інші органи, які здійснюють управління об’єктами державної власності";
Пункт другий частини першої статті 359 викласти у наступній редакції:
"2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, що діють в межах певного виду (видів) економічної діяльності, організації роботодавців та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; відповідні центральні органи виконавчої влади.".
 		Враховано   2) галузевої (міжгалузевої) угоди - всеукраїнські професійні спілки та їх об’єднання, що діють в межах певного виду (видів) економічної діяльності, організації роботодавців та їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; відповідні центральні органи виконавчої влади.
 
1873. 2. Сторонами угод, що укладаються на територіальному рівні, є професійні спілки, їх об’єднання, які мають відповідний статус та об’єдналися для укладення угоди; організації роботодавців, їх об’єднання, що діють на відповідній території та об’єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
 		 -1064- Стоян О.М.
 - частину другу вважати пунктом 3 частини першої та викласти у такій редакції:
"3) територіальної угоди - професійні спілки, їх об’єднання, організації, які мають відповідний статус; організації роботодавців, їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, інші органи, які здійснюють управління об’єктами державної та комунальної власності; органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування".
 		Враховано частково   3) територіальної угоди  професійні спілки, їх об’єднання, які мають відповідний статус та об’єдналися для укладення угоди; організації роботодавців, їх об’єднання, що діють на відповідній території та об’єдналися для укладення угоди; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
 
1874. 3. Стороною угод від працівників не можуть бути організації або органи, що створені чи фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями або уповноваженими ними органами, політичними партіями, релігійними організаціями.
 		    2. Стороною угод від працівників не можуть бути організації або органи, що створені чи фінансуються роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями або уповноваженими ними органами, політичними партіями, релігійними організаціями.
 
1875. Стаття 358. Зміст угоди
 		 -1065- Шевчук О.Б.
 У назві статті 358 перед словом "угоди" додати "колективної".
 		Враховано   Стаття 352. Зміст угоди
 
1876. 1. Генеральною угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на національному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо:
 		 -1066- Шевчук О.Б.
 У абзаці 2 частини 1, абзаці 8 частини 2 статті 361 слова "повної та" виключити.
 		Відхилено   1. Угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на відповідному рівні трудових та соціально-економічних відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних і соціальних прав працівників.
Перелік питань, що підлягають колективно-договірному регулюванню, визначається сторонами.
2. Предметом колективних переговорів по генеральній угоді, зокрема, є питання щодо:
гарантій праці, забезпечення повної та продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних;
мінімальних гарантій оплати праці працівників;
умов зростання фондів оплати праці та встановлення мінімальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;
загальнообов’язкового державного соціального страхування;
режиму роботи та відпочинку;
умов і соціально-економічних наслідків зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємств;
охорони праці та здоров’я;
розвитку соціального діалогу та регулювання трудових і соціальних відносин;
політики ціноутворення.
Генеральною угодою можуть встановлюватися більш високі порівняно з визначеними трудовим законодавством норми, пільги та гарантії працівникам.
3. Предметом колективних переговорів по галузевій (міжгалузевій) угоді, зокрема, є питання щодо:
встановлення для юридичних осіб відповідного виду економічної діяльності умов формування та зростання фондів оплати праці, рівня середньої заробітної плати;
мінімальних гарантій оплати праці відповідно до кваліфікації, за видами робіт і виробництв, гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників;
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
умов праці;
охорони праці;
житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку;
забезпечення повної та продуктивної зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників;
розвитку соціального діалогу.
Галузева (міжгалузева) угода може передбачати порівняно з трудовим законодавством та генеральною угодою додаткові права, пільги та гарантії працівникам.
4. Предметом колективних переговорів по територіальній угоді, зокрема, є питання щодо:
гарантій праці, забезпечення продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних;
мінімальних гарантій оплати праці;
режиму роботи та відпочинку;
умов і соціально-економічних наслідків приватизації (реприватизації), реструктуризації та банкрутства підприємств;
охорони праці та здоров’я;
житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку;
регіонального прожиткового мінімуму для визначення регіональних соціальних нормативів та стандартів;
сприяння розвитку виробництва;
розвитку соціально-побутової сфери;
встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення тощо;
соціальних пільг і гарантій;
розвитку соціального діалогу.
Територіальна угода може включати, виходячи з умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, більш високі порівняно з установленими генеральною і у відповідних випадках галузевою угодами соціальні гарантії та компенсації працівникам.
 
    -1067- Хара В.Г.
Сухий Я.М.
Стоян О.М.
 Статтю 358 викласти у наступній редакції:
"1. Колективною угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на відповідному рівні трудових та соціально-економічних відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних і соціальних прав працівників.
Перелік питань, що підлягають колективно-договірному регулюванню, визначається сторонами.
2. Предметом колективних переговорів по генеральній угоді, зокрема, є питання щодо:
гарантій праці, забезпечення повної та продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних;
мінімальних гарантій оплати праці працівників;
умов зростання фондів оплати праці та встановлення мінімальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;
загальнообов’язкового державного соціального страхування;
режиму роботи та відпочинку;
умов і соціально-економічних наслідків зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємств;
охорони праці та здоров’я;
розвитку соціального діалогу та регулювання трудових і соціальних відносин;
політики ціноутворення.
Генеральною угодою можуть встановлюватися більш високі порівняно з визначеними трудовим законодавством норми, пільги та гарантії працівникам.
3. Предметом колективних переговорів по галузевій (міжгалузевій) угоді, зокрема, є питання щодо:
встановлення для юридичних осіб відповідного виду економічної діяльності умов формування та зростання фондів оплати праці, рівня середньої заробітної плати;
мінімальних гарантій оплати праці відповідно до кваліфікації, за видами робіт і виробництв, гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників;
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
умов праці;
охорони праці;
житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку;
забезпечення повної та продуктивної зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників;
розвитку соціального діалогу.
Галузева (міжгалузева) угода може передбачати порівняно з трудовим законодавством та генеральною угодою додаткові права, пільги та гарантії працівникам.
4. Предметом колективних переговорів по територіальній угоді, зокрема, є питання щодо:
гарантій праці, забезпечення продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних;
мінімальних гарантій оплати праці;
режиму роботи та відпочинку;
умов і соціально-економічних наслідків приватизації (реприватизації), реструктуризації та банкрутства підприємств;
охорони праці та здоров’я;
житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку;
регіонального прожиткового мінімуму для визначення регіональних соціальних нормативів та стандартів;
сприяння розвитку виробництва;
розвитку соціально-побутової сфери;
встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення тощо;
соціальних пільг і гарантій;
розвитку соціального діалогу.
Територіальна угода може включати, виходячи з умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, більш високі порівняно з установленими генеральною і у відповідних випадках галузевою угодами соціальні гарантії та компенсації працівникам."
 		Враховано    
1877. гарантій праці, забезпечення повної зайнятості, соціального захисту безробітних;
 		 -1068- Стоян О.М.
 У статті 358 частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:
"здійснення соціально-спрямованої цінової політики".
 		Відхилено      
1878. мінімальних гарантій оплати праці працівників;
 		       
1879. умов зростання фондів оплати праці та встановлення мінімальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;
 		       
1880. загальнообов’язкового державного соціального страхування;
 		       
1881. режиму роботи та відпочинку;
 		       
1882. умов і соціально-економічних наслідків зміни форм власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємств;
 		       
1883. охорони праці та здоров’я;
 		       
1884. розвитку соціального діалогу та регулювання трудових і соціальних відносин.
 		       
1885. Генеральною угодою можуть встановлюватися норми, пільги та гарантії працівникам більш високі порівняно з визначеними трудовим законодавством.
 		       
1886. 2. Галузевою (міжгалузевою) угодою встановлюються норми і гарантії, принципи, права та взаємні зобов’язання сторін стосовно регулювання соціально-економічних та трудових відносин у відповідній галузі, зокрема щодо:
 		       
1887. розробки та впровадження технічно обґрунтованих норм і нормативів праці;
 		 -1069- Шевчук О.Б.
 Абзац 2 частини 2 статті 358 – виключити (не узгоджується за змістом з положеннями ст. 8 Закону України "Про колективні договори і угоди").
 		Враховано      
1888. встановлення для підприємств галузі умов формування та зростання фондів оплати праці, рівня середньої заробітної плати;
 		       
1889. мінімальних гарантій оплати праці відповідно до кваліфікації, за видами робіт і виробництв, гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників;
 		 -1070- Шевчук О.Б.
 В абзаці 3 частини 2 статті 358 сполучення "оплати праці" замінити на "заробітної плати"; слово "гарантованих" - виключити
 		Відхилено      
1890. міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
 		       
1891. умов праці;
 		       
1892. охорони праці;
 		       
1893. житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку;
 		       
1894. забезпечення повної зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників;
 		 -1071- Шевчук О.Б.
 В абзаці 8 частини 2 статті 358 слово "повної" замінити на "продуктивної".
 		Відхилено      
1895. соціального забезпечення та загальнообов’язкового державного соціального страхування;
 		 -1072- Шевчук О.Б.
 Абзац 9 частини 2 статті 358 – виключити (врегульовано спеціальним законодавством).
 		Враховано      
1896. розвитку соціального діалогу та умов для забезпечення профспілкової діяльності.
 		 -1073- Шевчук О.Б.
 В абзаці 10 частини 2 статті 358 сполучення "та умов для забезпечення профспілкової діяльності" - виключити.
 		Враховано      
1897. Галузева (міжгалузева) угода може передбачати порівняно із трудовим законодавством та генеральною угодою додаткові права, пільги та гарантії працівникам.
 		 -1074- Шевчук О.Б.
 В абзаці 11 частини 2 статті 358 слово "працівникам" замінити на "сторонам".
 		Відхилено      
1898. 3. Територіальна угода встановлює норми, принципи та взаємне зобов’язання сторін стосовно регулювання на територіальному рівні соціально-економічних та трудових відносин, стимулювання розвитку підприємств, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників, зокрема щодо:
 		       
1899. гарантій праці, забезпечення продуктивної зайнятості, соціального захисту безробітних;
 		       
1900. мінімальних гарантій оплати праці;
 		       
1901. участі сторін у вирішенні питань загальнообов’язкового державного соціального страхування;
 		 -1075- Шевчук О.Б.
 Абзац 3 частини 3 статті 358 – виключити (врегульовано спеціальним законодавством).
 		Враховано      
1902. режиму роботи та відпочинку;
 		       
1903. умов і соціально-економічних наслідків приватизації (реприватизації), реструктуризації та банкрутства підприємств;
 		       
1904. охорони праці та здоров’я;
 		       
1905. житлово-побутового забезпечення, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку;
 		       
1906. регіонального прожиткового мінімуму для визначення регіональних соціальних нормативів та стандартів;
 		       
1907. сприяння розвитку виробництва;
 		       
1908. розвитку соціально-побутової сфери;
 		       
1909. встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення тощо;
 		 -1076- Павловський А.М.
 Абзац дванадцятий частини третьої статті 358 проекту вилучити.
 		Відхилено      
    -1077- Папієв М.М.
 Абзацом дванадцятим частини третьої статті 358 проекту пропонується встановити, що в територіальній угоді встановлюються, зокрема, тарифи та нормативи на транспорт для населення тощо.
Проте, слід зазначити, що питання встановлення тарифів та нормативів на транспорт для населення не є предметом соціально-економічних та трудових відносин. Питання щодо встановлення та застосування цін і тарифів є предметом Закону України „Про ціни і ціноутворення".
У зв'язку з цим, абзац дванадцятий частини третьої статті 358 проекту слід вилучити.
 		Відхилено    
1910. соціальних пільг і гарантій;
 		       
1911. розвитку соціального діалогу та умов для забезпечення профспілкової діяльності.
 		 -1078- Шевчук О.Б.
 В абзаці 13 частини 3 статті 358 сполучення "та умов для забезпечення профспілкової діяльності" - виключити
 		Враховано      
1912. Територіальна угода може включати, виходячи з умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, більш високі порівняно з установленими генеральною і у відповідних випадках галузевою угодами соціальні гарантії та компенсації працівникам.
 		 -1079- Шевчук О.Б.
 В абзаці 14 частини 3 статті 358 слово "працівникам" замінити на "сторонам".
 		Відхилено      
1913. Стаття 359. Дія угоди
 		 -1080- Шевчук О.Б.
 У назві статті 359 перед словом "угоди" додати "колективної".
 		Враховано   Стаття 353. Дія угоди
 
1914. 1. Норми генеральної угоди діють безпосередньо на всіх юридичних особах та у фізичних осіб - роботодавців і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та угодах усіх інших рівнів.
 		 -1081- Шевчук О.Б.
 В частині 1 статті 359 проекту слово "генеральної" замінити на "колективної";
 		Відхилено   1. Норми генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб - роботодавців, що перебувають у сфері дії сторін, які уклали угоду.
2. У разі коли генеральну угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває понад 50 відсотків працівників країни, норми генеральної угоди є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців.
3. Якщо генеральну угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває менше 50 відсотків працівників країни, і її положення є важливими для країни та регулювання соціально-трудових відносин, на вимогу сторін (сторони) генеральної угоди Кабінет Міністрів України може поширити дію генеральної угоди або окремих її положень на всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців. При цьому уповноваженим представникам роботодавців і працівників, на яких передбачається поширення угоди, має бути надана можливість протягом місяця висловити попередньо свої зауваження.
4. У разі коли галузеву (міжгалузеву) угоду уклали сторони, у сфері дії яких перебуває понад 50 відсотків працівників відповідного виду (видів) економічної діяльності, норми галузевої (міжгалузевої) угоди є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців даного виду (видів) економічної діяльності, у тому числі для дотримання в колективних договорах.
5. Якщо галузеву (міжгалузеву) угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває менше 50 відсотків працівників відповідного виду (видів) економічної діяльності, і її положення є важливими для роботодавців та працівників галузі (галузей) або окремих професій в питаннях регулювання соціально-трудових відносин, на вимогу однієї або декількох організацій роботодавців та/або профспілок, які представляють інтереси працівників, які перебувають у сфері дії сторін, що уклали угоду, центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, може поширити дію галузевої (міжгалузевої) угоди або окремих її положень на відповідний вид (види) економічної діяльності, професії. При цьому організаціям роботодавців і профспілок, на яких передбачається поширення угоди має бути надана можливість протягом місяця висловити попередньо свої зауваження.
6. Норми територіальної угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для застосування в колективних договорах і виконання юридичними особами, розташованими на відповідній території.
7. Угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками сторін або з дня, зазначеного в угоді. Строки дії угоди визначаються сторонами.
Сторони, які погодилися на ведення колективних переговорів з укладення угод або внесення змін до них, проводять їх, як правило, у четвертому кварталі.
До закінчення строку, на який укладена угода, сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нової угоди або перегляду чинної в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої, як мінімальні гарантії для працівників, до укладення нової угоди.
Угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування органу (органів), уповноваженого (уповноважених) роботодавцем, чи професійної спілки, їх об’єднань, від імені яких вона укладена.
 
    -1082- Шевчук О.Б.
 сполучення "на всіх юридичних особах та у фізичних осіб - роботодавців і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та угодах усіх інших рівнів." замінити на "і є обов'язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали відповідну колективну угоду.".
 		Відхилено    
1915. Норми галузевої (міжгалузевої) угоди діють безпосередньо та є обов'язковими для застосування в колективних договорах і виконання на всіх юридичних особах, які за основним видом діяльності належать до даної галузі.
 		 -1083- Хара В.Г.
Сухий Я.М.
Стоян О.М.
 Статтю 359 викласти у наступній редакції:
"1. Норми генеральної, галузевої та територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб - роботодавців, що перебувають у сфері дії сторін, які уклали угоду.
2. У разі коли генеральну угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває понад 50 відсотків працівників, норми генеральної угоди є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців.
3. Якщо генеральну угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває менше 50 відсотків працівників, і її положення є важливими для економіки та регулювання соціально-трудових відносин, на вимогу сторін/сторони генеральної угоди Кабінет Міністрів України може поширити дію генеральної угоди або окремих її положень на всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців. При цьому організаціям роботодавців і організаціям працівників, на яких передбачається поширення угоди, має бути надана можливість протягом місяця висловити попередньо свої зауваження.
4. У разі коли галузеву (міжгалузеву) угоду уклали сторони, у сфері дії яких перебуває понад 50 відсотків працівників відповідного виду (видів) економічної діяльності, норми галузевої (міжгалузевої) угоди є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб – роботодавців даного виду (видів) економічної діяльності, у тому числі для дотримання в колективних договорах.
5. Якщо галузеву (міжгалузеву) угоду уклали сторони, в сфері дії яких перебуває менше 50 відсотків працівників відповідного виду (видів) економічної діяльності, і її положення є важливими для них або окремих професій в питаннях регулювання соціально-трудових відносин, на вимогу однієї або декількох організацій працівників та/або роботодавців, які перебувають у сфері дії сторін, що уклали угоду, центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, може поширити дію галузевої (міжгалузевої) угоди або окремих її положень на відповідний вид (види) економічної діяльності, професії. При цьому організаціям роботодавців і організаціям працівників, на яких передбачається поширення угоди має бути надана можливість протягом місяця висловити попередньо свої зауваження.
6. Норми територіальної угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для застосування в колективних договорах і виконання юридичними особами, розташованими на відповідній території.
7. Колективна угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками сторін або з дня, зазначеного в угоді. Строки дії угоди визначаються сторонами.
Сторони, які погодилися на ведення колективних переговорів з укладення колективних угод або внесення змін до них проводять їх, як правило, у четвертому кварталі.
До закінчення строку, на який укладена колективної угода, сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладення нової угоди або перегляду чинної в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої, як мінімальні гарантії для працівників, до укладення нової колективної угоди.
Колективна угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування органу (органів), уповноваженого (уповноважених) роботодавцем, чи професійної спілки, їх об’єднань, від імені яких вона укладена."
 		Враховано      
1916. Норми територіальної угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для застосування в колективних договорах і виконання юридичними особами, розташованими на відповідній території.
 		 -1084- Шевчук О.Б.
 Абзаци другий та третій частини 1 статті 359 проекту – виключити.
 		Відхилено      
1917. 2. Угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками сторін або з дня, зазначеного в угоді. Строк дії угоди визначається сторонами.
 		       
1918. Сторони, які погодилися на укладання угод, повинні укласти їх не пізніше:
 		       
1919. генеральну - до 1 грудня року, в якому закінчується дія попередньої угоди;
 		       
1920. галузеві (міжгалузеві), територіальну - до 1 січня року, на який укладається угода.
 		       
1921. До закінчення строку, на який укладена угода, сторони повинні розпочати колективні переговори щодо укладання нової угоди або перегляду чинної в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -1085- Шевчук О.Б.
 В абзаці 3 частини 2 статті 359 проекту слово "повинні" замінити на "можуть".
 		Відхилено      
1922. В окремих випадках при недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої, як мінімальні гарантії для працівників, до укладення нової угоди.
 		 -1086- Шевчук О.Б.
 В абзаці 4 частини 2 статті 359 проекту слова "В окремих випадках" - виключити.
 		Враховано      
    -1087- Стоян О.М.
 У статті 359 у частини другій абзац шостий викласти у такій редакції:
"При недосягненні згоди сторін на укладення нової угоди продовжують діяти норми попередньої."
 		Враховано частково    
1923. Угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування органу (органів), уповноваженого (уповноважених) роботодавцем, чи професійної спілки, їх об’єднань, від імені яких вона укладена.
 		 -1088- Шевчук О.Б.
 Абзац 5 частини 2 статті 359 проекту – виключити.
 		Відхилено      
1924. Стаття 360. Порядок підписання угоди, внесення змін до неї
 		 -1089- Шевчук О.Б.
 У назві статті 360 проекту перед словом "угоди" додати "колективної".
 		Враховано   Стаття 354. Порядок підписання угоди, внесення змін до неї
 
1925. 1. Угода підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж через десять календарних днів після завершення колективних переговорів або в інші строки, визначені за згодою сторін.
 		 -1090- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 360 проекту перед словом "Угода" додати "Колективна".
 		Враховано   1. Угода підписується уповноваженими представниками сторін не пізніш як через десять календарних днів з дня завершення колективних переговорів або в інші строки, визначені за згодою сторін.
 
1926. 2. У разі недосягнення згоди в об’єднаному представницькому органі професійних спілок чи організацій роботодавців угода вважається укладеною, якщо її підписали представники професійних спілок, їх об’єднань, до яких входить найбільша кількість працівників - держави, галузі, території та представники органів виконавчої влади, організацій роботодавців та їх об’єднань, у трудових відносинах з якими перебуває найбільша кількість працівників юридичних осіб відповідного рівня.
 		 -1091- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 360 проекту – виключити
 		Відхилено   2. У разі недосягнення згоди в об’єднаному представницькому органі професійних спілок, їх об’єднань, чи організацій роботодавців, їх об’єднань, угода вважається укладеною, якщо її підписали представники професійних спілок, їх об’єднань, до яких входить найбільша кількість працівників - держави, галузі, території та представники органів виконавчої влади, організацій роботодавців та їх об’єднань, у трудових відносинах з якими перебуває найбільша кількість працівників юридичних осіб відповідного рівня.
 
1927. 3. До укладеної угоди можуть приєднатися інші професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, які взяли на себе зобов'язання щодо її виконання.
 		 -1092- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 360 попередньої редакції вважати частиною 2 запропонованої редакції. Друге і третє речення другого абзацу частини – виключити.
 		Відхилено   3. До укладеної угоди можуть приєднатися інші професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, які взяли на себе зобов'язання щодо її виконання.
 
1928. Сторони не можуть відмовити у приєднанні до угоди жодній професійній спілці чи організації роботодавців відповідного рівня. Рішення про приєднання приймається сторонами не пізніше як за 15 календарних днів з дня звернення. Порядок приєднання до угоди визначається сторонами, які її підписали.
 		    Сторони не можуть відмовити у приєднанні до угоди жодній професійній спілці, їх об’єднанню, чи організації роботодавців, їх об’єднанню, відповідного рівня. Рішення про приєднання приймається сторонами не пізніш як за 15 календарних днів з дня звернення. Порядок приєднання до угоди визначається сторонами, які її підписали.
 
1929. Угода укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної зі сторін та в реєструючому органі.
 		    Угода укладається в письмовій формі та зберігається по одному підписаному примірнику в кожної з сторін та в реєструючому органі.
 
1930. 4. Зміни до угоди вносяться в разі потреби за згодою сторін у тому ж порядку, що визначено для її укладення.
 		 -1093- Шевчук О.Б.
 Частину 4 статті 360 попередньої редакції вважати частиною 3 запропонованої редакції.
 		Відхилено   4. Зміни до угоди вносяться в разі необхідності за згодою сторін у порядку, визначеному для її укладення.
 
1931. Стаття 361. Обов`язок сторін щодо інформування працівників та роботодавців про укладення та виконання угоди
 		 -1094- Шевчук О.Б.
    		Враховано   Стаття 355. Обов`язок сторін щодо інформування працівників та роботодавців про укладення та виконання угоди
 
1932. 1. Сторони забезпечують інформування працівників та роботодавців, на яких поширюється дія угоди, щодо її укладення, внесення до неї змін та хід реалізації, в тому числі через засоби масової інформації.
 		    1. Сторони забезпечують інформування працівників та роботодавців, на яких поширюється дія угоди, щодо її укладення, внесення до неї змін та про хід реалізації, у тому числі через засоби масової інформації.
 
1933. Стаття 362. Контроль за виконанням колективного договору чи угоди
 		    Стаття 356. Контроль за виконанням колективного договору чи угоди
 
1934. 1. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюється безпосередньо сторонами, які її підписали, в порядку та у терміни визначені колективним договором чи угодою.
 		    1. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюється безпосередньо сторонами, які їх підписали, у порядку та строки, визначені колективним договором чи угодою.
 
1935. 2. Під час здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди сторони зобов’язані надавати одна одній необхідні документи на безоплатній основі, інформацію з питань, що є предметом колективного договору, угоди.
 		    2. Під час здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди сторони зобов’язані надавати одна одній необхідні документи на безоплатній основі, інформацію з питань, що є предметом колективного договору, угоди.
 
1936. 3. У разі порушення однією із сторін умов колективного договору (угоди) інша сторона надсилає подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий строк. У разі неусунення цих порушень чи недосягнення згоди в зазначений строк, сторона має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб іншої сторони до суду.
 		    3. У разі порушення однією із сторін умов колективного договору, угоди інша сторона надсилає подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий строк. У разі неусунення цих порушень чи недосягнення згоди в зазначений строк сторона має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб іншої сторони до суду.
 
1937. 4. Сторони, які підписали колективний договір або угоду не рідше двох разів на рік оприлюднюють результати їх виконання.
 		 -1095- Волинець М.Я.
 Статтю 362 проекту Трудового кодексу України доповнити частиною 4 наступного змісту:
Порушення чи невиконання зобов’язань за колективним договором, угодою тягне за собою відповідальність посадових осіб, на яких покладене забезпечення їхнього виконання, передбачену законодавством. На вимогу професійної спілки, яка діє на підприємстві, в установі, організації, власник зобов'язаний вжити до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов’язання з колективного договору (угоди), відповідних заходів дисциплінарної відповідальності аж до звільнення із займаної посади.
Частину 4 вважати, в зв’язку з цим, частиною 5.
 		Відхилено   4. Сторони, які підписали колективний договір, угоду не рідше двох разів на рік оприлюднюють результати їх виконання.
 
    -1096- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 362 проекту слова "не рідше двох разів на рік" замінити на "за домовленістю".
 		Відхилено    
1938. Стаття 363. Гарантії діяльності представників працівників
 		 -1097- Шевчук О.Б.
 Статті 363 – 364 – виключити
 		Відхилено   Стаття 357. Гарантії діяльності представників працівників
 
1939. 1. Працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.
 		    1. Працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.
 
1940. 2. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), не звільнені від виконання своїх службових обов’язків, вільно обрані працівниками представники (представник) мають право на звільнення від виконання трудових обов’язків зі збереженням заробітної плати протягом двох годин на тиждень для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших дій в інтересах працівників. Більш тривалий час звільнення зазначених представників працівників може встановлюватися колективним договором.
 		    2. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), не звільнені від виконання своїх службових обов’язків, вільно обрані працівниками представники (представник), мають право на звільнення від виконання трудових обов’язків зі збереженням заробітної плати протягом двох годин на тиждень для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших дій в інтересах працівників. Більш тривалий час звільнення зазначених представників працівників може встановлюватися колективним договором.
 
1941. 3. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник) мають право на відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю, що визначена колективним договором, але не менше шести днів протягом року на час профспілкового навчання.
 		    3. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник) мають право на відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю, визначеною колективним договором, але не менше шести днів протягом року на час профспілкового навчання.
 
1942. Стаття 364. Гарантії права на працю представників працівників
 		    Стаття 358. Гарантії права на працю представників працівників
 
1943. 1. Працівники, обрані до складу виборних профспілкових органів, не можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, їм не може бути змінено умови праці без попередньої згоди профспілкового органу, членом якого вони є.
 		    1. Працівники, обрані до складу виборних профспілкових органів, не можуть бути притягнені до дисциплінарної відповідальності, їм не може бути змінено умови праці без попередньої згоди профспілкового органу, членом якого вони є.
 
1944. 2. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (у тому числі структурних підрозділів), профспілковий представник (там, де не обирається виборний орган первинної профспілкової організації) можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця лише за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого за статусом профспілкового органу.
 		    2. Члени виборного органу первинної профспілкової організації (у тому числі структурних підрозділів), профспілковий представник можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця лише за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок).
 
1945. 3. Представники працівників, які представляють інтереси працівників у колективному трудовому спорі, конфлікті та члени примирної комісії в період вирішення колективного трудового спору, конфлікту не можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності або звільнені за ініціативою роботодавця, їм не може бути змінено умови праці.
 		 -1098- Хара В.Г.
 У частині 3 слова "які представляють інтереси працівників у колективному трудовому спорі" замінити словами "які представляють їх інтереси з укладення колективних договорів, угод, у колективному трудовому спорі"
 		Враховано   3. Представники працівників, які представляють їх інтереси при укладенні колективних договорів, угод, у колективному трудовому спорі, конфлікті та члени примирної комісії в період вирішення колективного трудового спору, конфлікту не можуть бути притягнені до дисциплінарної відповідальності або звільнені за ініціативою роботодавця, їм не може бути змінено умови праці.
 
1946. 4. Працівники, які раніше обиралися до складу виборного органу первинної профспілкової організації, профспілкової організації структурного підрозділу, профспілковими представниками не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця протягом року після закінчення терміну, на який вони обиралися чи закінчення повноважень щодо вирішення колективного трудового спору, конфлікту, крім випадків ліквідації юридичної особи, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також звільнення з підстав, передбачених статтею 104 цього Кодексу.
 		    4. Працівники, які раніше обиралися до складу виборного органу первинної профспілкової організації, організації профспілки, профспілковим представником не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця протягом року після закінчення терміну, на який вони обиралися чи закінчення повноважень щодо вирішення колективного трудового спору, конфлікту, крім випадків ліквідації юридичної особи, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця, а також звільнення з підстав, передбачених статтею 104 цього Кодексу.
 
1947. 5. Звільнення за ініціативою роботодавця вільно обраних працівниками представників, якщо вони здійснюють представництво від імені всіх працівників, може мати місце протягом строку їх повноважень лише за згодою зборів (конференції), якими вони обрані.
 		    5. Звільнення за ініціативою роботодавця вільно обраних працівниками представників, якщо вони здійснюють представництво від імені всіх працівників, може мати місце протягом строку їх повноважень лише за згодою зборів (конференції) працівників, якими вони обрані.
 
1948. Глава 3. Колективні трудові спори, конфлікти
 		    Глава 3. Колективні трудові спори, конфлікти
 
1949. Стаття 365. Поняття колективного трудового спору, конфлікту
 		    Стаття 359. Поняття колективного трудового спору, конфлікту
 
1950. 1. Колективний трудовий спір - це неврегульовані розбіжності, що виникли між сторонами соціального діалогу щодо:
 		    1. Колективний трудовий спір - неврегульовані розбіжності, що виникли між сторонами соціального діалогу щодо:
 
1951. 1) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
 		    1) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
 
1952. 2) укладення чи внесення зміни до колективного договору, угоди;
 		    2) укладення чи внесення зміни до колективного договору, угоди;
 
1953. 3) відмови роботодавця, організації роботодавців, їх об’єднання, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування врахувати пропозицію представників працівників при прийнятті актів, які містять норми щодо соціально-трудових відносин.
 		 -1099- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 365 проекту – виключити.
 		Відхилено   3) відмови роботодавця, організації роботодавців, їх об’єднання, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування врахувати пропозицію представників працівників при прийнятті актів, які містять норми щодо соціально-трудових відносин.
 
1954. 2. Колективний трудовий конфлікт - це розбіжності між сторонами соціального діалогу з питань виконання:
 		    2. Колективний трудовий конфлікт - розбіжності між сторонами соціального діалогу з питань виконання:
 
1955. 1) норм трудового законодавства;
 		    1) норм трудового законодавства;
 
1956. 2) колективного договору, угоди або окремих їх положень.
 		    2) колективного договору, угоди або окремих їх положень.
 
1957. 3. Колективний трудовий спір, конфлікт може виникати на виробничому, галузевому, територіальному, національному рівнях.
 		    3. Колективний трудовий спір, конфлікт може виникати на локальному, галузевому, територіальному, національному рівнях.
 
1958. Стаття 366. Сторони колективного трудового спору, конфлікту
 		    Стаття 360. Сторони колективного трудового спору, конфлікту
 
1959. 1. Сторонами колективного трудового спору, конфлікту є особи, визначені статтею 341 цього Кодексу і роботодавець або представники колективних інтересів роботодавців (стаття 340 цього Кодексу).
 		 -1100- Хара В.Г.
 Частину першу статті 366 викласти у такій редакції:
"1. Сторонами колективного трудового спору, конфлікту є:
на виробничому рівні – сторона працівників (окремих категорій працівників) юридичної особи або її структурних підрозділів, суб’єктами якої є первинна профспілкова організація, а в разі її відсутності – вільно обрані представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважений представник роботодавця;
на галузевому рівні – сторона працівників юридичних осіб однієї або декількох галузей (видів економічної діяльності), суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності;
на територіальному рівні – сторона працівників відповідної адміністративно-територіальної одиниці, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
на національному рівні – сторона працівників однієї або декількох галузей (видів економічної діяльності), суб’єктами якої є об’єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є об’єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських."
 		Враховано   1. Сторонами колективного трудового спору, конфлікту є:
на локальному рівні – сторона працівників (окремих категорій працівників) юридичної особи або її структурних підрозділів, суб’єктами якої є первинна профспілкова організація, а в разі її відсутності – вільно обрані представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважений представник роботодавця;
на територіальному рівні – сторона працівників відповідної адміністративно-територіальної одиниці, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
на галузевому рівні – сторона працівників юридичних осіб однієї або декількох галузей (видів економічної діяльності), суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, створені за галузевою ознакою в межах певного виду або кількох видів економічної діяльності;
на національному рівні – сторона працівників суб’єктами якої є об’єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських, та сторона роботодавців, суб’єктами якої є об’єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських.
 
1960. Стаття 367. Формування вимог працівників, профспілок
 		    Стаття 361. Формування вимог працівників, профспілок
 
1961. 1. Вимоги працівників на виробничому рівні формуються:
 		    1. Вимоги працівників на локальному рівні формуються:
 
1962. 1) шляхом збирання підписів або загальними зборами чи конференцією працівників. При цьому вимоги вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більша половина присутніх на зборах і конференціях або при зборі підписів підтримало більше половини працівників. Разом із висуненням вимог працівників визначаються орган чи особа, які будуть представляти їх інтереси при вирішенні колективного трудового спору, конфлікту;
 		    1) шляхом збирання підписів або загальними зборами (конференцією) працівників. При цьому вимоги вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на зборах (конференціях) або при збиранні підписів підтримало більше половини працівників. Разом із висуненням вимог працівників визначаються орган чи особа, які будуть представляти їх інтереси при вирішенні колективного трудового спору, конфлікту;
 
1963. 2) якщо інтереси працівників представляє виборний орган первинної профспілкової організації - цим органом (при наявності декількох профспілок - їх спільним представницьким органом).
 		    2) якщо інтереси працівників представляє виборний орган первинної профспілкової організації - цим органом (при наявності декількох профспілок - їх спільним представницьким органом).
 
1964. 2. На територіальному, галузевому і національному рівнях вимоги працівників формуються відповідними конференціями представників працівників або шляхом збирання підписів, а вимоги профспілки формуються виборним органом відповідної профспілки (виборними органами відповідних профспілок). Порядок прийняття рішень виборними органами професійних спілок регулюється їх статутами.
 		 -1101- Стоян О.М.
 У статті 367 у першому реченні частини другої після слів "виборними органами відповідних профспілок" доповнити словами "або профспілкових об’єднань".
 		Враховано   2. На територіальному, галузевому і національному рівнях вимоги працівників формуються відповідними конференціями представників працівників або шляхом збирання підписів, або виборним органом відповідної профспілки (виборними органами відповідних профспілок) або профспілкових об’єднань. Порядок прийняття рішень виборними органами професійних спілок регулюється їх статутами.
 
1965. 3. Вимоги оформлюються протоколом та передаються іншій стороні, до якої висунуті вимоги.
 		    3. Вимоги оформлюються протоколом та передаються стороні, якій висунуті вимоги.
 
1966. Копія вимог, оформлених у письмовій формі, може бути направлена до Національної служби посередництва та примирення. У цьому разі Національна служба посередництва та примирення перевіряє одержання вимог іншою стороною та контролює дотримання строків процедури і розгляду вимог.
 		    Копія вимог, оформлених у письмовій формі, може бути направлена до Національної служби посередництва та примирення. У цьому разі Національна служба посередництва та примирення перевіряє одержання вимог іншою стороною та контролює дотримання строків процедури і розгляду вимог.
 
1967. Стаття 368. Порядок і строки розгляду вимог працівників, профспілки
 		 -1102- Шевчук О.Б.
 У назві статті 368 проекту слова "працівників, профспілки" замінити на "сторін колективного трудового спору, конфлікту".
 		Відхилено   Стаття 362. Порядок і строки розгляду вимог працівників, профспілки
 
1968. 1. Сторона, до якої висунуті вимоги, зобов’язана їх розглянути та повідомити іншу сторону у триденний строк з дня отримання вимог.
 		    1. Сторона, якій висунуто вимоги, зобов’язана їх розглянути та повідомити іншу сторону протягом трьох робочих днів з дня отримання вимог.
 
1969. 2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції сторони, вона зобов’язана надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які мають право приймати відповідне рішення з одночасним повідомленням іншої сторони.
 		 -1103- Хара В.Г.
 Статтю 368 викласти в такій редакції:
"1. Сторона, до якої висунуті вимоги, зобов’язана їх розглянути та повідомити іншу сторону протягом трьох робочих днів з дня отримання вимог.
2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції сторони, вона зобов’язана надіслати їх негайно, у той же день власнику або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які мають право приймати відповідне рішення з одночасним повідомленням іншої сторони.
3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати 10 робочих днів з дня одержання цих вимог стороною, до якої висунуті вимоги, до моменту одержання представниками працівників повідомлення про прийняте рішення. Рішення про результати розгляду вимог працівників, профспілки оформлюється в письмовій формі та не пізніше наступного робочого дня надсилається іншій стороні разом із соціально-економічним обґрунтуванням та Національній службі посередництва і примирення."
 		Враховано   2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції сторони, вона зобов’язана надіслати їх, у той самий день власнику або органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які мають право приймати відповідне рішення, з одночасним повідомленням іншої сторони.
 
1970. 3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати 15 днів з дня одержання цих вимог стороною, до якої висунуті вимоги, до моменту одержання представниками працівників повідомлення про прийняте рішення. Рішення про результати розгляду вимог працівників, профспілки викладається в письмовій формі та не пізніше наступного дня надсилається іншій стороні разом із соціально-економічним обґрунтуванням та Національній службі посередництва і примирення.
 		    3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати 10 робочих днів з дня одержання цих вимог стороною, якій висунуто вимоги, до моменту одержання представниками працівників повідомлення про прийняте рішення. Рішення про результати розгляду вимог працівників, профспілки оформлюється в письмовій формі та не пізніше наступного робочого дня надсилається іншій стороні разом із соціально-економічним обґрунтуванням та Національній службі посередництва і примирення.
 
1971. Стаття 369. Момент виникнення колективного трудового спору, конфлікту
 		    Стаття 363. Момент виникнення колективного трудового спору, конфлікту
 
1972. 1. Колективний трудовий спір, конфлікт виникає з моменту, коли представник (представники) працівників одержав від сторони, до якої висунуті вимоги, повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв своє рішення про незгоду з рішенням сторони колективного трудового спору, конфлікту, або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Кодексом, закінчилися і представник працівників не отримав від сторони колективного трудового спору, конфлікту відповіді.
 		 -1104- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 369 проекту після слів "з моменту, коли" додати "уповноважений"; слова "працівників" замінити на "сторони"; після слів "закінчилися і" додати "уповноважений"; після слів "отримав від" додати "іншої".
 		Відхилено   1. Колективний трудовий спір, конфлікт виникає з моменту, коли представницький орган (представники) працівників одержав від сторони, якій висунуто вимоги, повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням сторони колективного трудового спору, конфлікту, або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Кодексом, закінчилися і представник працівників не отримав від іншої сторони колективного трудового спору, конфлікту відповіді.
 
1973. 2. У разі виникнення колективного трудового спору стосовно укладення колективного договору чи угоди спір виникає з моменту складання сторонами протоколу розбіжностей.
 		    2. У разі виникнення колективного трудового спору стосовно укладення колективного договору чи угоди спір виникає з моменту складення сторонами протоколу розбіжностей.
 
1974. 3. Про виникнення колективного трудового спору, конфлікту представник працівників зобов’язаний у триденний строк письмово повідомити іншу сторону колективного трудового спору, конфлікту та Національну службу посередництва та примирення.
 		 -1105- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 369 проекту після слова "конфлікту" додати слово "уповноважений"; після слова "представник" додати слово "сторони".
 		Відхилено   3. Про виникнення колективного трудового спору, конфлікту представник працівників зобов’язаний письмово повідомити іншу сторону колективного трудового спору, конфлікту та Національну службу посередництва та примирення протягом трьох робочих днів з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту).
 
    -1106- Хара В.Г.
 У частині 3 статті 369 слова "у триденний строк" замінити словами "протягом трьох робочих днів".
 		Враховано    
1975. Стаття 370. Примирні процедури
 		    Стаття 364. Примирні процедури
 
1976. 1. Колективний трудовий спір підлягає вирішенню за допомогою примирних процедур:
 		    1. Колективний трудовий спір підлягає вирішенню за допомогою примирних процедур:
 
1977. примирною комісією;
 		    примирною комісією;
 
1978. трудовим арбітражем.
 		    трудовим арбітражем.
 
1979. За згодою сторін колективного спору у примирних процедурах може брати участь незалежний посередник і Національна служба посередництва і примирення.
 		    За згодою сторін колективного трудового спору в примирних процедурах може брати участь незалежний посередник і Національна служба посередництва і примирення.
 
1980. 2. Колективні трудові конфлікти розглядаються трудовим арбітражем.
 		    2. Колективні трудові конфлікти розглядаються трудовим арбітражем.
 
1981. 3. Жодна із сторін не вправі ухилятися від участі у примирних процедурах.
 		    3. Жодна із сторін не вправі ухилятися від участі у примирних процедурах.
 
1982. 4. Сторони колективного трудового спору, конфлікту, примирна комісія, трудовий арбітраж, незалежний посередник, Національна служба посередництва і примирення зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору всі можливості, не заборонені законодавством.
 		 -1107- Хара В.Г.
 Частину 4 статті 370 виключити
 		Враховано      
1983. 5. Якщо примирні процедури не сприяли вирішенню колективного трудового спору, конфлікту, за рішенням представницького органу (представників) працівників проводиться попереджувальний страйк тривалістю не більше однієї години, про що він має попередити роботодавця не пізніше ніж за один робочий день до його початку.
 		 -1108- Шевчук О.Б.
 У частини 5 статті 370 проекту слова "сприяли вирішенню" замінити на "призвели до вирішення"; сполучення "за рішенням представницького органу (представників) працівників проводиться попереджувальний страйк тривалістю не більше однієї години, про що він має попередити роботодавця не пізніше ніж за один робочий день до його початку." замінити на "за спільним рішенням сторони можуть звернутися до трудового арбітражу".
 		Відхилено   4. Якщо примирні процедури не сприяли вирішенню колективного трудового спору, конфлікту, за рішенням представницького органу (представників) працівників проводиться попереджувальний страйк тривалістю не більше однієї години, про що представницький орган попереджає роботодавця не пізніш як за один робочий день до його початку.
 
1984. Стаття 371. Примирна комісія
 		    Стаття 365. Примирна комісія
 
1985. 1. Примирна комісія - орган, який складається із представників сторін і призначений для прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору.
 		    1. Примирна комісія - орган, що складається із представників сторін і призначений для прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору.
 
1986. 2. Примирна комісія утворюється з рівної кількості представників сторін за ініціативою однієї із сторін спору: на підприємстві - у триденний, на галузевому чи територіальному рівні чи національному рівні - у п’ятиденний строк з моменту виникнення спору.
 		 -1109- Хара В.Г.
 Абзац перший частини другої статті 371 викласти в такій редакції"
"2. Примирна комісія утворюється з рівної кількості представників сторін колективного трудового спору за ініціативою однієї із сторін: на підприємстві – протягом двох робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівнях – протягом трьох робочих днів з моменту виникнення спору.".
 		Враховано   2. Примирна комісія утворюється з рівної кількості представників сторін колективного трудового спору за ініціативою однієї із сторін: на локальному рівні – протягом двох робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівнях – протягом трьох робочих днів з дня виникнення спору.
 
1987. Створення примирної комісії, її кількісний склад та порядок роботи затверджується спільним рішенням сторін.
 		    Створення примирної комісії, її кількісний склад та порядок роботи затверджуються спільним рішенням сторін колективного трудового спору.
 
1988. 3. На час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії її членам надається вільний від роботи час.
 		    3. На час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії її членам надається вільний від роботи час.
 
1989. Матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії здійснює сторона, до якої висунуто вимоги.
 		    Матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії здійснює сторона колективного трудового спору, якій висунуто вимоги.
 
1990. Стаття 372. Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією
 		    Стаття 366. Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією
 
1991. 1. Колективний трудовий спір розглядається примирною комісією на виробничому рівні - у п’ятиденний, на галузевому, територіальному чи національному рівні в десятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені на підприємстві - до 10 днів, на галузевому, територіальному чи національному рівні - до 20 днів.
 		 -1110- Хара В.Г.
 Частину першу статті 372 викласти в такій редакції:
"1. Колективний трудовий спір розглядається примирною комісією на виробничому рівні – протягом трьох робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівнях протягом п’яти робочих днів з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені на підприємстві - до 5 робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівні - до 10 робочих днів.".
 		Враховано   1. Колективний трудовий спір розглядається примирною комісією на локальному рівні – протягом трьох робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівнях протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути подовжені на підприємстві - до 5 робочих днів, на галузевому, територіальному чи національному рівні - до 10 робочих днів.
 
1992. 2. Примирна комісія обирає зі свого складу головуючого, який головує на її засіданнях.
 		    2. Примирна комісія обирає зі свого складу головуючого, який головує на її засіданнях.
 
1993. 3. Примирна комісія має право заслуховувати експертів, знайомитися з матеріалами необхідними для вирішення колективного трудового спору. Сторони зобов’язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для вирішення колективного трудового спору.
 		    3. Примирна комісія має право заслуховувати експертів, знайомитися з матеріалами необхідними для вирішення колективного трудового спору. Сторони зобов’язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для вирішення колективного трудового спору.
 
1994. 4. Члени примирної комісії мають право:
 		    4. Члени примирної комісії мають право:
 
1995. - вимагати надання і отримувати документи та інформацію, необхідні для вирішення колективного трудового спору;
 		    - вимагати надання і отримувати документи та інформацію, необхідні для вирішення колективного трудового спору;
 
1996. - у період розгляду колективного трудового спору проводити спільні або роздільні засідання сторін колективного трудового спору;
 		    - у період розгляду колективного трудового спору проводити спільні або роздільні засідання сторін колективного трудового спору;
 
1997. - пропонувати власні варіанти вирішення спору.
 		    - пропонувати власні варіанти вирішення спору.
 
1998. Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією.
 		    Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією.
 
1999. 5. Примирна комісія за своєю ініціативою, за ініціативою представника Національної служби посередництва і примирення за погодженням зі сторонами або за ініціативою обох сторін може залучати до своєї роботи незалежного посередника.
 		    5. Примирна комісія за своєю ініціативою, за ініціативою представника Національної служби посередництва і примирення за погодженням із сторонами колективного трудового спору або за ініціативою обох сторін може залучати до своєї роботи незалежного посередника.
 
2000. 6. Примирна комісія є повноважною приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин представників від кожної сторони.
 		    6. Примирна комісія повноважна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин представників кожної із сторін колективного трудового спору.
 
2001. 7. Рішення примирної комісії приймається за згодою сторін колективного трудового спору.
 		    7. Рішення примирної комісії приймається за згодою сторін колективного трудового спору.
 
2002. Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов’язкову силу. Воно підлягає виконанню у строки та в порядку, визначеному примирною комісією. Протоколи засідань примирної комісії підписуються усіма членами примирної комісії.
 		    Рішення примирної комісії оформлюється протоколом, який підписується усіма членами примирної комісії та має для сторін колективного трудового спору обов’язкову силу. Рішення примирної комісії підлягає виконанню у строки та в порядку, визначеному цим рішенням.
 
2003. Після прийняття рішення, або якщо закінчився строк його прийняття, примирна комісія припиняє свою роботу.
 		    Після прийняття рішення або якщо закінчився строк для його прийняття, примирна комісія припиняє свою роботу.
 
2004. Рішення примирної комісії передається представником сторони, до якої висунуті вимоги, сторонам спору та Національній службі посередництва і примирення не пізніше наступного дня після його підписання.
 		    Рішення примирної комісії передається представником сторони, якій висунуто вимоги Національній службі посередництва і примирення не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання.
 
2005. Після прийняття рішення або, якщо закінчився термін роботи примирної комісії, визначений цим Кодексом, примирна комісія припиняє свою роботу.
 		 -1111- Хара В.Г.
 Останній абзац частини 7 статті 372 вилучити.
 		Враховано      
2006. Стаття 373. Незалежний посередник
 		    Стаття 367. Незалежний посередник
 
2007. 1. Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору особа, яка сприяє взаємодії між сторонами і проведенню переговорів.
 		    1. Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору особа, яка сприяє взаємодії сторін і проведенню переговорів.
 
2008. 2. Незалежний посередник може бути залучений до участі на будь-якому етапі вирішення спору.
 		    2. Незалежний посередник може бути залучений до участі на будь-якому етапі вирішення колективного трудового спору.
 
2009. 3. Незалежний посередник має право:
 		    3. Незалежний посередник має право:
 
2010. проводити консультації;
 		    проводити консультації;
 
2011. вимагати надання та отримувати від сторін колективного трудового спору необхідну для його вирішення інформацію;
 		    вимагати надання та отримувати від сторін колективного трудового спору необхідну для його вирішення інформацію;
 
2012. пропонувати власні варіанти вирішення колективного трудового спору;
 		    пропонувати власні варіанти вирішення колективного трудового спору;
 
2013. за погодженням зі сторонами залучати до вирішення спору спеціалістів і експертів.
 		    за погодженням зі сторонами залучати до вирішення спору спеціалістів і експертів.
 
2014. 4. Незалежний посередник під час участі в роботі примирної комісії зобов’язаний:
 		    4. Незалежний посередник під час участі в роботі примирної комісії зобов’язаний:
 
2015. вивчити суть і причини колективного трудового спору;
 		    вивчити суть і причини колективного трудового спору;
 
2016. не вдаватись до упередженості або тиску по відношенню до будь-якої з сторін спору;
 		    не вдаватися до упередженості або тиску по відношенню до будь-якої з сторін колективного трудового спору;
 
2017. не оприлюднювати у будь-який спосіб свої висновки по суті спору під час примирної процедури без згоди на те сторін.
 		    не оприлюднювати у будь-який спосіб свої висновки по суті спору під час примирної процедури без згоди на те сторін колективного трудового спору.
 
2018. Посередник не має права розголошувати відомості, що є державною або іншою захищеною законом таємницею.
 		    Посередник не має права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією.
 
2019. 5. Забороняється будь-яке втручання в діяльність незалежного посередника.
 		    5. Забороняється будь-яке втручання в діяльність незалежного посередника.
 
2020. Стаття 374. Трудовий арбітраж
 		    Стаття 368. Трудовий арбітраж
 
2021. 1. Трудовий арбітраж - орган, який утворюється за ініціативою однієї зі сторін, складається із залучених сторонами трудових арбітрів та інших фахівців, експертів і приймає рішення по суті трудового спору, конфлікту. До складу трудового арбітражу не можуть входити представники сторін колективного трудового спору, конфлікту.
 		 -1112- Шевчук О.Б.
 У першому реченні частини 1 статті 374 проекту після слів "однієї зі сторін" додати сполучення "якщо примирні процедури не призвели до вирішення трудового спору, конфлікту. Трудовий арбітраж".
 		Відхилено   1. Трудовий арбітраж - орган, що утворюється за ініціативою однієї із сторін колективного трудового спору із залучених сторонами трудових арбітрів та інших фахівців, експертів і приймає рішення по суті колективного трудового спору, конфлікту. До складу трудового арбітражу не можуть входити представники сторін колективного трудового спору, конфлікту.
 
2022. 2. Трудовий арбітраж утворюється у триденний строк:
 		    2. Трудовий арбітраж утворюється протягом трьох робочих днів:
 
2023. у разі неприйняття примирною комісією рішення чи невиконання його щодо вирішення колективного трудового спору, віднесеного до її компетенції;
 		    у разі неприйняття примирною комісією рішення чи невиконання рішення щодо вирішення колективного трудового спору, прийнятого в межах її компетенції;
 
2024. з моменту виникнення колективного трудового конфлікту.
 		    з моменту виникнення колективного трудового конфлікту.
 
2025. 3. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. За відсутності згоди сторін або ухилення однієї сторони, члени трудового арбітражу призначаються Національною службою посередництва і примирення із числа трудових арбітрів. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів.
 		    3. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін колективного трудового спору. За відсутності згоди сторін або ухилення однієї сторони від участі в утворенні трудового арбітражу, члени трудового арбітражу призначаються Національною службою посередництва і примирення із числа трудових арбітрів. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів.
 
2026. 4. Матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється стороною, до якої висунуто вимоги.
 		 -1113- Хара В.Г.
 Частину 4 статті 374 викласти у такій редакції:
"4. Матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу, оплата праці члена трудового арбітражу в розмірі не менше його середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов’язаних з роботою у трудовому арбітражу, здійснюється Національною службою посередництва і примирення за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано   4. Матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу, оплата праці членів трудового арбітражу в розмірі не нижче їх середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов’язаних з їх роботою у трудовому арбітражу, здійснюється Національною службою посередництва і примирення за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -1114- Шевчук О.Б.
 Частину 4 статті 377 викласти у наступній редакції:
"Матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу, оплата праці члена трудового арбітражу в розмірі не менше його середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов’язаних з участю у роботі трудового арбітражу, здійснюється Національною службою посередництва і примирення за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано    
2027. Оплата праці члена трудового арбітражу в розмірі не менше його середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов’язаних з участю у примирній процедурі, здійснюється Національною службою посередництва і примирення за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		       
2028. Стаття 375. Порядок вирішення колективного трудового спору, конфлікту трудовим арбітражем
 		    Стаття 369. Порядок вирішення колективного трудового спору, конфлікту трудовим арбітражем
 
2029. 1. Колективний трудовий спір, конфлікт розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших органів та організацій.
 		    1. Колективний трудовий спір, конфлікт розглядається трудовим арбітражем за обов'язкової участі представників сторін, а в разі потреби - представників інших органів та організацій.
 
2030. 2. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути подовжено до 15 днів.
 		 -1115- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 375 проекту цифру "15" замінити на цифру "20".
 		Відхилено   2. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення протягом десяти робочих днів з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути подовжено на строк до 10 робочих днів.
 
    -1116- Хара В.Г.
 У частині 2 статті 375 проекту цифру "15" замінити на цифру "10".
 		Враховано    
2031. 3. Трудовий арбітраж має право:
 		    3. Трудовий арбітраж має право:
 
2032. вимагати і отримувати необхідні документи й відомості для розгляду колективного трудового спору;
 		    вимагати і отримувати необхідні документи та відомості для розгляду колективного трудового спору, конфлікту;
 
2033. запрошувати на засідання фахівців з предмету спору;
 		    запрошувати на засідання фахівців з предмета спору, конфлікту;
 
2034. приймати можливі рішення по суті колективного трудового спору, конфлікту.
 		    приймати можливі рішення по суті колективного трудового спору, конфлікту.
 
2035. 4. Члени трудового арбітражу не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією.
 		    4. Члени трудового арбітражу не мають права розголошувати відомості, що є державною або комерційною таємницею чи іншою захищеною законом інформацією.
 
2036. 5. Трудовий арбітраж правомочний розглядати спір, якщо на його засіданні присутні не менше двох третин його членів.
 		    5. Трудовий арбітраж правоможний розглядати спір, якщо на його засіданні присутні не менше двох третин його членів.
 
2037. 6. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами.
 		    6. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами.
 
2038. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору є обов’язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
 		 -1117- Хара В.Г.
 Частину 6 статті 375 розбити на окремі частини та викласти у такій редакції:
"6. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами.
7. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору є обов’язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
8. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим з питань вирішення колективного трудового конфлікту, а також у випадках, коли проведення страйку заборонено відповідно до статті 386 цього Кодексу.
9. У разі систематичного ухилення сторони колективного трудового спору від участі в розгляді справи трудовим арбітражем, рішення трудового арбітражу приймається на підставі поданих документів."
 		Враховано   7. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору є обов’язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися, крім випадку передбаченого частиною восьмою цієї статті.
 
2039. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим з питань вирішення конфліктів, а також у випадках, коли проведення страйку заборонено відповідно до статті 383 цього Кодексу.
 		    8. У разі систематичного ухилення сторони колективного трудового спору від участі в розгляді справи трудовим арбітражем рішення трудового арбітражу приймається на підставі поданих документів.
9. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим з питань вирішення колективного трудового конфлікту, а також у випадках, коли проведення страйку заборонено відповідно до статті 377 цього Кодексу.
 
2040. У разі систематичного ухилення сторони від участі в розгляді справи трудовим арбітражем, його рішення приймається на підставі поданих документів.
 		       
2041. Стаття 376. Національна служба посередництва і примирення
 		    Стаття 370. Національна служба посередництва і примирення
 
2042. 1. Національна служба посередництва і примирення є постійно діючим державним органом, який сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин та запобіганню виникнення колективних трудових спорів, конфліктів, їх прогнозування та сприяння своєчасному вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів, конфліктів та здійснює свою діяльність у порядку, визначеному законом.
 		    1. Національна служба посередництва і примирення є постійно діючим державним органом, який сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин та запобіганню виникнення колективних трудових спорів, конфліктів, здійснює їх прогнозування, сприяє своєчасному вирішенню трудових спорів, конфліктів, здійсненню посередництва для їх вирішення у порядку, визначеному законом.
 
2043. Стаття 377. Страйк
 		    Стаття 371. Страйк
 
2044. 1. Страйк - тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) з метою вирішення колективного трудового спору, конфлікту.
 		    1. Страйк - тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) з метою вирішення колективного трудового спору, конфлікту.
 
2045. Страйк застосовується як крайній засіб, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору, або якщо сторона, до якої висунуті вимоги, ухиляється від участі у примирних процедурах чи не виконує домовленостей, досягнутих у ході вирішення колективного трудового спору, конфлікту.
 		    Страйк застосовується як крайній засіб, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору, або якщо сторона, якій висунуто вимоги, ухиляється від участі у примирних процедурах чи не виконує домовленостей, досягнутих у ході вирішення колективного трудового спору, конфлікту.
 
2046. Участь у страйку є добровільною. Ніхто не має права примушувати до участі чи неучасті у страйку.
 		    Участь у страйку є добровільною. Ніхто не має права примушувати до участі чи неучасті у страйку.
 
2047. Обмеження права на страйк можливе лише у випадках, передбачених Конституцією і законами України.
 		    Обмеження права на страйк можливе лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
 
2048. 2. Порядок здійснення права на страйк встановлюється цим Кодексом.
 		 -1118- Хара В.Г.
 Частину другу статті 377 вилучити.
 		Враховано      
2049. Стаття 378. Оголошення та порядок проведення страйку
 		    Стаття 372. Оголошення та порядок проведення страйку
 
2050. 1. Рішення про оголошення страйку на виробничому рівні приймається представниками працівників, загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість працівників або дві третини делегатів конференції. На загальні збори (конференцію) запрошується роботодавець.
 		 -1119- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 378 проекту слова "представниками працівників" - виключити.
 		Відхилено   1. Рішення про оголошення страйку на локальному рівні приймається представниками працівників або загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість представників працівників або працівників, присутніх на загальних зборах (конференції). На загальні збори (конференцію) запрошується роботодавець.
Працівники та їх представники до прийняття рішення про оголошення страйку мають право на отримання інформації від Національної служби посередництва і примирення щодо дотримання законодавства під час колективного трудового спору, конфлікту.
 
    -1120- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 378 викласти у такій редакції:
"1. Рішення про оголошення страйку на виробничому рівні приймається представниками працівників або загальними зборами (конференцією) працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість представників працівників або працівників, присутніх на загальних зборах (конференції). На загальні збори (конференцію) запрошується роботодавець.
Рішення щодо оголошення чи не оголошення національного, галузевого або територіального страйку приймаються на національному, галузевому або територіальному рівнях на конференціях шляхом збору підписів працівників, або рішеннями виборних органів відповідних професійних спілок, їх об’єднань та надсилаються відповідним трудовим колективам чи професійним спілкам.
Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.
Працівники самостійно приймають рішення про участь чи неучасть у страйку.
Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо кількість працюючих, які беруть участь у страйку, становить більше третини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.
Працівники та їх представники до прийняття рішення про оголошення страйку мають право на отримання інформації від Національної служби посередництва і примирення щодо дотримання законодавства під час колективного трудового спору, конфлікту."
 		Враховано    
2051. Рішення щодо оголошення чи не оголошення національного, галузевого або територіального страйку приймаються на національному, галузевому або територіальному рівнях на конференціях, шляхом збору підписів, або рішеннями виборних органів відповідних професійних спілок, їх об’єднань та надсилаються відповідним трудовим колективам чи професійним спілкам. Працівники самостійно приймають рішення про участь чи неучасть у страйку.
 		    2. Рішення щодо оголошення чи неоголошення національного, галузевого або територіального страйку приймаються на національному, галузевому або територіальному рівнях на конференціях шляхом збору підписів працівників або рішеннями виборних органів відповідних професійних спілок, їх об’єднань та надсилаються відповідним трудовим колективам чи професійним спілкам.
 
2052. Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо кількість працюючих в юридичних особах, на яких оголошено страйк, становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.
 		    Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо кількість працюючих, які беруть участь у страйку, становить більше третини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.
 
2053. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.
 		    3. Працівники самостійно приймають рішення про участь чи неучасть у страйку.
 
2054. Працівники та їх представники до прийняття рішення про оголошення страйку мають право на отримання інформації від Національної служби посередництва і примирення щодо дотримання законодавства під час колективного трудового спору, конфлікту.
 		    4. Рішення про оголошення страйку оформлюється протоколом.
 
2055. 2. У рішенні про оголошення страйку вказується:
 		    5. У рішенні про оголошення страйку зазначається:
 
2056. перелік розбіжностей між сторонами колективного трудового спору, які стали підставою для оголошення страйку;
 		    перелік розбіжностей між сторонами колективного трудового спору, що стало підставою для оголошення страйку;
 
2057. дата і час початку страйку та його приблизна тривалість;
 		 -1121- Хара В.Г.
 У третьому абзаці частини 2 статті 378 слова "та його приблизна тривалість" вилучити.
 		Враховано   дата і час початку страйку;
 
2058. найменування органу, який здійснюватиме керівництво страйком і його склад;
 		    найменування органу (визначення особи), що здійснюватиме керівництво страйком і його склад;
 
2059. пропозиції щодо виконання мінімуму необхідних робіт.
 		    пропозиції щодо виконання мінімуму необхідних робіт.
 
2060. 3. Роботодавець, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності юридичної особи, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, довкіллю.
 		 -1122- Шевчук О.Б.
 У першому абзаці частині 3 статті 378 проекту слова "або орган місцевого самоврядування" - виключити.
 		Відхилено   6. Роботодавець, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності юридичної особи, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, довкіллю.
 
2061. Перелік мінімуму необхідних робіт, які пов’язані із забезпеченням життєдіяльності юридичної особи та з безпекою людей, забезпеченням їх здоров’я і життєво важливих інтересів суспільства, визначається органом (особою), що очолює страйк, спільно із роботодавцем і відповідним органом виконавчої влади і органом місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення не пізніше, ніж за п’ять календарних днів до проведення страйку.
 		 -1123- Шевчук О.Б.
 У другому абзаці частині 3 статті 378 проекту слова "і органом місцевого самоврядування" - виключити.
 		Відхилено   Перелік мінімуму необхідних робіт, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності юридичної особи та з безпекою людей, забезпеченням їх здоров’я і життєво важливих інтересів суспільства, визначається органом (особою), що очолює страйк, спільно із роботодавцем і відповідним органом виконавчої влади і органом місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення не пізніш як за 5 робочих днів до проведення страйку.
 
2062. 4. У випадку недосягнення згоди щодо мінімуму необхідних робіт чи послуг він встановлюється місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення.
 		 -1124- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 378 проекту слова "чи органами місцевого самоврядування" - виключити.
 		Відхилено   У разі недосягнення згоди щодо мінімуму необхідних робіт чи послуг він встановлюється місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування за участю Національної служби посередництва і примирення.
 
    -1125- Стоян О.М.
 - частину четверту доповнити новим реченням такого змісту:
"Орган (особа), який очолює страйк може оскаржити таке рішення до суду, який приймає рішення протягом семи календарних днів";
 		Відхилено    
2063. 5. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця не пізніше як за сім днів до початку страйку, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за 15 днів.
 		 -1126- Хара В.Г.
 Частину п’яту статті 378 викласти в такій редакції:
"5. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця не пізніше як за три дні до початку страйку, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за 7 днів"
 		Враховано   7. Орган (особа), що очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити роботодавця про початок страйку не пізніш як за три робочі дні, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за 7 робочих днів.
 
2064. Стаття 379. Орган, який очолює страйк
 		    Стаття 373. Керівництво страйком
 
2065. 1. При прийнятті рішення про оголошення страйку працівники, їх представники повинні утворити орган або визначити особу, що здійснюватиме керівництво страйком.
 		    1. При прийнятті рішення про оголошення страйку працівники, їх представники повинні утворити орган або визначити особу, що здійснюватиме керівництво страйком.
 
2066. 2. Орган (особа), який здійснює керівництво страйком, має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформацію з питань, що стосуються предмета колективного трудового спору, залучати спеціалістів для підготовки висновків зі спірних питань. Він визначає форму проведення страйку, а також місце перебування працівників під час його проведення, про що інформує роботодавця.
 		    2. Орган (особа), що здійснює керівництво страйком, має право скликати збори (конференції) працівників, отримувати від роботодавця інформацію з питань, що стосується предмета колективного трудового спору, залучати спеціалістів для підготовки висновків зі спірних питань. Він визначає форму проведення страйку, а також місце перебування працівників під час його проведення, про що інформує роботодавця.
 
2067. Орган (особа), який очолює страйк, має право приймати рішення про проведення мітингів у порядку, встановленому законодавством, а також про припинення або призупинення страйку. Про призупинення страйку необхідно попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення із зазначенням підстав і строків його призупинення. Для відновлення страйку не вимагається повторного розгляду колективного трудового спору за допомогою примирних процедур. Орган (особа), який очолює страйк, повинен попередити роботодавця і Національну службу посередництва і примирення про відновлення страйку не пізніше ніж за три календарних дні.
 		    Орган (особа), що очолює страйк, має право приймати рішення про проведення мітингів у порядку, встановленому законом, а також про припинення або призупинення страйку. Про призупинення страйку необхідно попередити роботодавця та Національну службу посередництва і примирення із зазначенням підстав і строків його призупинення. Для відновлення страйку не вимагається повторного розгляду колективного трудового спору за допомогою примирних процедур. Орган (особа), що очолює страйк, повинен попередити роботодавця та Національну службу посередництва і примирення про відновлення страйку не пізніш як за три календарні дні.
 
2068. 3. Роботодавець, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування за участю органу (особи), що очолює страйк, зобов’язані вживати залежних від них заходів до забезпечення під час страйку життєздатності юридичної особи, збереження її майна, громадського порядку.
 		 -1127- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 382 виключити.
 		Враховано      
2069. Стаття 380. Вирішення колективного трудового спору під час страйку
 		    Стаття 374. Вирішення колективного трудового спору під час страйку
 
2070. 1. Під час страйку сторони колективного трудового спору зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.
 		    1. Під час страйку сторони колективного трудового спору зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.
 
2071. 2. Вирішення колективного трудового спору під час страйку здійснюється шляхом:
 		    2. Вирішення колективного трудового спору під час страйку здійснюється шляхом:
 
2072. - проведення переговорів між органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем, в тому числі із залученням до участі в переговорах незалежного посередника та експертів і фахівців Національної служби посередництва і примирення;
 		 -1128- Шевчук О.Б.
 У абзацах 2, 3 частини 2 статті 380 проекту слова "експертів і фахівців" замінити на "представників".
 		Відхилено   - проведення переговорів між органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем, у тому числі із залученням до участі в переговорах незалежного посередника та експертів і фахівців Національної служби посередництва і примирення;
 
2073. - утворення органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем узгоджувальної комісії, в тому числі із залученням до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника та експертів і фахівців Національної служби посередництва і примирення.
 		    - утворення органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем узгоджувальної комісії, у тому числі із залученням до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника та експертів і фахівців Національної служби посередництва і примирення.
 
2074. 3. Основним завданням переговорів та узгоджувальної комісії є вироблення угоди про вирішення колективного трудового спору, що може задовольнити працівників - учасників страйку та роботодавця.
 		 -1129- Хара В.Г.
 Частину 3 статті 380 вилучити.
 		Враховано      
2075. 4. На підставі рішення узгоджувальної комісії або результатів переговорів органу (особи), який очолює страйк, та роботодавця вони укладають угоду про вирішення колективного трудового спору.
 		    3. На підставі рішення узгоджувальної комісії або результатів переговорів органу (особи), що очолює страйк, та роботодавця вони укладають угоду про вирішення колективного трудового спору.
 
2076. 5. Пропозицію укласти угоду про вирішення колективного трудового спору може зробити орган (особа), який очолює страйк, чи роботодавець.
 		       
2077. 6. Угода про вирішення колективного трудового спору є укладеною, якщо орган (особа), який очолює страйк, і роботодавець досягли згоди з усіх істотних умов угоди.
 		    4. Угода про вирішення колективного трудового спору є укладеною, якщо орган (особа), що очолює страйк, і роботодавець досягли згоди з усіх істотних умов угоди.
 
2078. 7. Угода про вирішення колективного трудового спору укладається в письмовій формі. Угода про вирішення колективного трудового спору є чинною з моменту її підписання органом (особою), який очолює страйк, і роботодавцем.
 		 -1130- Шевчук О.Б.
 Частину 7 статті 380 проекту – виключити. Частини 8 – 10 попередньої редакції статті 380 проекту вважати частинами 7 – 9 запропонованої редакції статті.
 		Відхилено   5. Угода про вирішення колективного трудового спору укладається в письмовій формі та є чинною з дня її підписання органом (особою), що очолює страйк, і роботодавцем.
 
2079. 8. Угода про вирішення колективного трудового спору має містити спільне рішення про строки і шляхи вирішення колективного трудового спору по кожній із заявлених вимог окремо.
 		    6. Угода про вирішення колективного трудового спору має містити спільне рішення про строки і шляхи вирішення колективного трудового спору по кожній із заявлених вимог окремо.
 
2080. 9. Контроль за виконанням умов угоди про вирішення колективного трудового спору здійснюється сторонами колективного трудового спору або уповноваженими ними органами (особами) та Національною службою посередництва і примирення.
 		    7. Контроль за виконанням умов угоди про вирішення колективного трудового спору здійснюється сторонами колективного трудового спору або уповноваженими ними органами (особами) та Національною службою посередництва і примирення.
 
2081. 10. У разі невиконання домовленостей за угодою, орган (особа), що очолює страйк, може прийняти рішення про його відновлення.
 		    8. У разі невиконання домовленостей за угодою, орган (особа), що очолює страйк, може прийняти рішення про його відновлення.
 
2082. Стаття 381. Визнання страйку незаконним
 		    Стаття 375. Визнання страйку незаконним
 
2083. 1. Незаконним визнається страйк:
 		    1. Страйк визнається судом незаконним, якщо його:
 
2084. оголошений з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів або адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
 		 -1131- Хара В.Г.
 Частину 1 статті 381викласти у такій редакції:
"1. Страйк визнається судом незаконним, якщо він:
оголошений з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів або адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
оголошений без додержання правил висування вимог і проведення примирних процедур;
оголошений та/або той, що проводиться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Кодексом;
розпочатий з порушенням вимог про оголошення страйку;
розпочатий в період введення воєнного стану;
що проводиться працівниками, яким право на страйк заборонено Конституцією та законами України".
 		Враховано   оголошено з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів або адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
 
2085. оголошений без додержання працівниками, їх представниками правил висування вимог і проведення примирних процедур;
 		    оголошено без додержання правил висування вимог і проведення примирних процедур;
 
2086. оголошений та/або той, що проводиться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Кодексом;
 		    оголошено та/або проведено під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Кодексом;
 
2087. розпочатий з порушенням працівниками, їх представниками вимог про оголошення страйку;
 		    розпочато з порушенням вимог про оголошення страйку;
 
2088. при недотриманні вимог про проведення мінімуму необхідних робіт;
 		       
2089. розпочатий в період введення воєнного стану;
 		    розпочато в період введення воєнного стану;
 
2090. що проводиться працівниками, яким право на страйк заборонено Конституцією та законами України.
 		    проводять працівники, яким право на страйк заборонено Конституцією та законами України.
 
2091. Стаття 382. Порядок визнання страйку незаконним
 		    Стаття 376. Порядок визнання страйку незаконним
 
2092. 1. Заява роботодавця про визнання страйку незаконним розглядається в судовому порядку.
 		    1. Заява роботодавця про визнання страйку незаконним розглядається в судовому порядку.
 
2093. Справа щодо такої заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семиденний строк.
 		 -1132- Хара В.Г.
 У другому абзаці частини 1 статті 382 слова "як у семиденний строк" замінити словами "протягом семи робочих днів".
 		Враховано   Справа за такою заявою повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як протягом семи робочих днів.
 
2094. 2. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників - розпочати роботу не пізніше наступного дня після дня вручення копії рішення суду органу (особі), який очолює страйк.
 		    2. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення оголошеного страйку, а працівників - розпочати роботу не пізніше дня наступного за днем вручення копії рішення суду органу (особі), що очолює страйк.
 
2095. Оскарження рішення про визнання страйку незаконним не призупиняє виконання рішення суду. У разі скасування рішення суду про визнання страйку незаконним страйк може бути продовжено без додержання примирних процедур, встановлених цим Кодексом.
 		    Оскарження рішення про визнання страйку незаконним не призупиняє виконання рішення суду. У разі скасування рішення суду про визнання страйку незаконним страйк може бути продовжено без додержання примирних процедур, встановлених цим Кодексом.
 
2096. Стаття 383. Заборона проведення страйку
 		    Стаття 377. Заборона проведення страйку
 
2097. 1. Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, про що роботодавець повідомляє представників працівників на загальних зборах (конференції), де вирішується питання про оголошення страйку.
 		    1. Забороняється проведення страйку, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, про що роботодавець повідомляє представників працівників на загальних зборах (конференції), на яких вирішується питання про оголошення страйку.
 
2098. Перелік виробництв і робіт, припинення роботи на яких створює умови, визначенні цією статтею, розробляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими профспілками, їх об’єднаннями та організаціями роботодавців, їх об’єднаннями, що є учасниками Генеральної угоди та затверджується законом.
 		 -1133- Шевчук О.Б.
 У другому абзаці частини 1 статті 383 проекту після слово "розробляється" замінити на "затверджується"; сполучення "що є учасниками Генеральної угоди та затверджується законом" - виключити.
 		Відхилено   Перелік виробництв і робіт, припинення роботи на яких створює умови, визначенні цією статтею, розробляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими профспілками, їх об’єднаннями та всеукраїнськими організаціями роботодавців, їх об’єднаннями, що є сторонами генеральної угоди та затверджується законом.
 
2099. 2. Забороняється проведення страйку працівників органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку (крім технічного та обслуговуючого персоналу).
 		 -1134- Хара В.Г.
 Частину 2 статті 383 викласти у такій редакції:
"2. Забороняється проведення страйку працівників органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, безпеки та правопорядку (крім технічного та обслуговуючого персоналу) та в інших випадках передбачених Законом".
 		Враховано   2. Заборона здійснення права на страйк встановлюється виключно законом.
 
2100. 3. У разі оголошення надзвичайного або воєнного стану може бути заборонено проведення страйків на строк його оголошення.
 		 -1135- Шевчук О.Б.
 У першому абзаці частини 3 статті 383 проекту слова "або воєнного" - виключити.
 		Відхилено   3. У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків на строк його введення.
 
2101. У разі оголошення воєнного стану проведення страйків забороняється до моменту його відміни.
 		    У разі введення воєнного стану проведення страйків забороняється до дня його скасування.
 
2102. Стаття 384. Вирішення трудового спору у випадках заборони проведення страйку
 		    Стаття 378. Вирішення трудового спору у випадках заборони проведення страйку
 
2103. 1. У випадках, передбачених статтею 383 цього Кодексу, будь-яка сторона колективного трудового спору звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору до суду.
 		    1. У випадках, передбачених статтею 377 цього Кодексу, будь-яка сторона колективного трудового спору може звернутися із заявою про вирішення колективного трудового спору до суду.
 
2104. Стаття 385. Гарантії для працівників під час страйку
 		    Стаття 379. Гарантії для працівників під час страйку
 
2105. 1. Участь у страйку працівників не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, за винятком участі у страйку після визнання його судом незаконним або невиконання рішення суду щодо припинення страйку, визнаного незаконним.
 		    1. Участь працівників у страйку не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, за винятком участі у страйку після визнання його судом незаконним або невиконання рішення суду щодо припинення страйку, визнаного незаконним.
 
2106. За рішенням працівників, їх представників може бути утворений страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.
 		 -1136- Хара В.Г.
 Абзац другий частини першої статті 385 зробити частиною четвертою цієїж статті.
 		Враховано      
2107. 2. За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата в розмірах не нижче від установлених трудовим законодавством та колективним договором, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком роботодавця.
 		    2. За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата в розмірах не нижче встановлених трудовим законодавством та колективним договором, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком роботодавця.
 
2108. 3. Працівникам, які брали участь у страйку, заробітна плата виплачується за домовленістю сторін. У випадках невиконання роботодавцем рішень примирних органів, він виплачує заробітну плату в її середньомісячному розмірі. У разі недосягнення згоди, рішення про виплату заробітної плати вирішується в судовому порядку.
 		 -1137- Хара В.Г.
Сухий Я.М.
Стоян О.М.
 Частину третю статті 385 викласти у наступній редакції:
"3. Працівникам, які брали участь у страйку, може виплачуватися заробітна плата за домовленістю сторін, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
У випадках невиконання роботодавцем рішень примирних органів, він виплачує працівникам заробітну плату в середньомісячному розмірі.".
 		Враховано   3. Працівникам, які брали участь у страйку, може виплачуватися заробітна плата за домовленістю сторін, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
У разі невиконання роботодавцем рішень примирних органів, він виплачує працівникам заробітну плату в середньомісячному розмірі.
4. За рішенням працівників, їх представників може бути утворений страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.
 
2109. Стаття 386. Заборона локауту
 		    Стаття 380. Заборона локауту
 
2110. 1. У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут - звільнення за ініціативою роботодавця працівників у зв’язку з їх участю в колективному трудовому спорі чи у страйку, а також ліквідація юридичної особи, її філії, представництва.
 		 -1138- Хара В.Г.
 Статтю 386 викласти у такій редакції:
"У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут, а також ліквідація юридичної особи, її філії, представництва".
 		Враховано   1. У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут, а також ліквідація юридичної особи, її філії, представництва.
 
2111. Стаття 387. Наслідки участі працівників у страйку, визнаному судом незаконним
 		    Стаття 381. Наслідки участі працівників у страйку, визнаному судом незаконним
 
2112. 1. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно з законом.
 		    1. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно з законом.
 
2113. 2. Час участі працівників у страйку, визнаного судом незаконним, працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується.
 		    2. Час участі працівників у страйку, визнаному судом незаконним, не оплачується.
 
2114. Стаття 388. Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страйком
 		    Стаття 382. Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страйком
 
2115. 1. Матеріальна шкода, заподіяна роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовується органом, який очолює страйк, у визначеному судом розмірі.
 		 -1139- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 388 проекту сполучення "органом, який очолює страйк, у визначеному судом розмірі" замінити на "працівниками, що брали участь у страйку у порядку та розмірі, визначених судом".
 		Відхилено   1. Матеріальна шкода, заподіяна роботодавцю страйком, який було визнано судом незаконним, відшкодовується органом (особою), що очолює страйк, у визначеному судом розмірі.
 
2116. 2. Матеріальна шкода, заподіяна внаслідок страйку іншим юридичним чи фізичним особам, відшкодовується за рішенням суду згідно із законом.
 		    2. Матеріальна шкода, заподіяна внаслідок страйку іншим юридичним чи фізичним особам, відшкодовується за рішенням суду згідно із законом.
 
2117. 3. Роботодавець, який порушив трудове законодавство, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.
 		 -1140- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 388 проекту – виключити.
 		Відхилено   3. Роботодавець, який порушив трудове законодавство, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.
 
    -1141- Волинець М.Я.
 Книгу шосту проекту Трудового кодексу України доповнити главою 4 наступного змісту:
Глава 4. Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників
Стаття 389. Зобов’язання профспілок представляти і захищати індивідуальні та колективні соціально-економічні та трудові права працівників
У відповідності до Конституції України працівникам забезпечується право на об'єднання у професійні спілки.
2. Професійні спілки без спеціального доручення представляють і захищають колективні соціально-економічні та трудові права працівників підприємств, установ, організацій, територій та галузей, в межах яких вони діють, у відносинах з роботодавцями, державою та територіальними громадами, за їхнім дорученням.
3. Професійні спілки забезпечують представництво і захист індивідуальних трудових та соціально-економічних прав працівників, які є їхніми членами, у відносинах з роботодавцями та іншими особами за їхнім дорученням.
4. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, на яких діють організації профспілок, не мають права втручатися у їхню діяльність та повинні всіляко сприяти професійним спілкам у виконанні покладених на них завдань.
Стаття 390. Права професійних спілок
1. Встановлення умов праці та заробітної плати працівників здійснюються роботодавцями виключно за погодженням із професійними спілками.
2. Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням трудового законодавства і нормативних актів з охорону праці, соціального та побутового обслуговування працівників за місцем роботи.
3. Професійні спілки, на умовах і в порядку, встановлених законодавством, беруть участь в управляють всіма видами обов’язкового соціального страхування працівників.
4. Працівники в установленому законодавством порядку мають право через професійні спілки брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями, на яких вони працюють, розподілі економічних результатів їхньої діяльності та вносити пропозиції щодо поліпшення їхньої роботи.
Стаття 391. Права професійних спілок на підприємствах, в установах та організаціях
1. Професійні спілки, які діють на підприємствах, в установах та організаціях:
1) разом з роботодавцем визначають розміри премій та інших
видів заохочення, матеріальної допомоги і винагороди, які надаються роботодавцями працівникам, в тому числі за підсумками роботи за рік;
2) щорічно отримують та доводять до відома працівників звіти роботодавців про виконання ними зобов'язань за колективними договорами та угодами, заходів щодо забезпечення гідних та безпечних умов праці та відпочинку працівників, їхнього харчування та побутового обслуговування за місцем роботи;
3) здійснюють контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю, правил та норм техніки безпеки та виробничої санітарії, правильним застосуванням
встановлених умов оплати праці.
2. Призначення на керівні посади на підприємствах, в установах та організації, якщо вони не підлягають заміщенню шляхом виборів, провадиться роботодавцем лише після консультацій із професійними спілками, які діють у відповідних підприємствах, установах, організаціях.
3. Професійні спілки у своїй діяльності на підприємствах, в установах та організаціях користуються, також, іншими правами, передбаченими законодавством, колективними договорами та угодами.
4. Члени виборних органів та інші уповноважені представники професійних спілок при здійсненні своїх повноважень, передбачених законодавством та колективними договорами і угодами, мають право:
1) безборонно відвідувати і оглядати цехи, відділи, майстерні та інші місця роботи на підприємстві, в установі, організації;
2) отримувати від роботодавця відповідні документи, відомості і пояснення, які стосуються умов праці та виплати заробітної плати;
3) перевіряти роботу підприємств торгівлі і громадського харчування, а також роботу поліклінік, ясел, дитячих садків, гуртожитків, лазень та інших комунально-побутових підприємств, що обслуговують працівників даного підприємства, установи, організації.
Стаття 392. Обов'язок підприємства, установи, організації
надавати професійній спілці приміщення, необхідні засоби зв’язку,
можливість для розміщення своїх інформаційних матеріалів
та здійснювати централізоване перерахування членських внесків
та відрахувань на культурно-масову і фізкультурну роботу
1. Підприємство, установа, організація зобов'язані надати професійній спілці, яка розповсюджує на них свою діяльність, передбачену законодавством, для її здійснення у безоплатне користування необхідні приміщення з необхідним обладнанням, опаленням, освітленням, охороною та засобами зв’язку. У ці приміщення допускається вільний вхід відвідувачів.
2. Роботодавці зобов’язані забезпечувати централізоване перерахування професійним спілкам, до яких входять їхні працівники, профспілкових внесків та відрахувань на культурно-масову і фізкультурну роботу у встановлених розмірах.
 		Відхилено    
2118. КНИГА СЬОМА. Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства
 		 -1142- Бойко Ю.А.
 Книгу 7 – виключити.
 		Відхилено   КНИГА СЬОМА. Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства
 
2119. Глава 1. Загальні положення
 		    Глава 1. Загальні положення
 
2120. Стаття 389. Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства
 		    Стаття 383. Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства
 
2121. 1. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства поширюється на трудові відносини між роботодавцями та працівниками, що регулюються цим Кодексом, трудовим законодавством, угодами, колективними та трудовими договорами.
 		 -1143- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 389 проекту слова "угодами, колективними" виключити; після слова "договорами" додати "і здійснюється відповідно до чинного законодавства".
 		Відхилено   1. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства, колективних договорів і угод здійснюється центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями в межах і в порядку, визначених законом.
 
    -1144- Хара В.Г.
 Частини 1 та 2 статті 389 викласти у наступній редакції:
"1. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства, колективних договорів і колективних угод здійснюється спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями в межах і в порядку, визначених законом;
2. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів."
 		Враховано    
2122. 2. Державний нагляд і контроль не поширюється на взаємовідносини суб’єктів, які укладають колективні договори та угоди.
 		 -1145- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 389 викласти у редакції:
„2. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури врегулювання взаємовідносин між сторонами колективних угод і колективних договорів та між роботодавцем і органом (представником), який представляє інтереси найманих працівників."
 		Враховано частково   2. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.
 
2123. 3. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законом процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.
 		 -1146- Хара В.Г.
 Частину третю статті 389 виключити.
 		Враховано      
2124. 4. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами виконавчої влади перевірок, постійного цільового спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів.
 		 -1147- В'язівський В.М.
 Пункт 4 ст. 389 викласти у редакції:
„4. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами влади перевірок, постійного спостереження з метою здійснення контролю за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів."
 		Враховано частково   3. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення уповноваженими органами виконавчої влади перевірок, постійного спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями вимог цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів.
 
    -1148- Шевчук О.Б.
 У частині 4 статті 389 проекту слова "постійного цільового спостереження" - виключити
 		Відхилено .   
2125. 5. Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок за дотриманням роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів.
 		 -1149- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 389 проекту сполучення "Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування" - виключити; слова "угод, колективних" - виключити.
 		Відхилено .  4. Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок дотримання роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, вимог цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, колективних угод, колективних та трудових договорів.
 
2126. 6. Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об’єктів та інформації про дотримання роботодавцями трудового законодавства.
 		    5. Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об’єктів та інформації про дотримання роботодавцями трудового законодавства.
 
2127. Стаття 390. Органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 		    Стаття 384. Органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 
2128. 1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці, іншими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. У своїй діяльності органи державного нагляду незалежні від роботодавців, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, політичних партій, організацій роботодавців та об’єднань громадян.
 		 -1150- В'язівський В.М.
 Пункт 1 ст. 390 після слів „за дотриманням трудового законодавства здійснюється" доповнити словами „Державною інспекцією праці України, яка є спеціально утвореним центральним органом виконавчої влади, діяльність якого координується".
 		Враховано частково   1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється центральним органом виконавчої влади, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці та іншими органами державної влади в межах їх повноважень.
 
    -1151- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 390 проекту слова "відповідно до" замінити на "в межах їх".
 		Враховано    
    -1152- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 частини 1 статті 393 викласти у наступній редакції:
"центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, промисловою безпекою та гірничого нагляду;".
 		Враховано    
    -1153- Хара В.Г.
 Статтю 390 викласти у такій редакції:
"1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється урядовим органом державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці та іншими органами державної влади в межах їх повноважень. У цій діяльності органи державного нагляду є незалежними від будь-якого зовнішнього впливу і втручання.
2. Державний нагляд за дотриманням спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці здійснюють:
1) центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, промисловою безпекою та гірничого нагляду;
2) центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;
3) центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;
#102082
3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про безпечні та здорові умови праці встановлюється відповідно до законодавства.
4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду публікують щорічні доповіді, що мають містити інформацію про роботу даного органу, кількість об’єктів контролю, які інспектувалися, кількість виявлених порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення, інші відомості, визначені законодавством."
 		Враховано    
2129. 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства у сфері охорони праці здійснюють:
 		 -1154- В'язівський В.М.
 У першому реченні пункту 2 ст. 390 слова „за дотриманням трудового законодавства у сфері охорони праці" викласти у редакції:" за дотриманням спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці".
 		Враховано .  2. Державний нагляд за дотриманням спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці здійснюють:
 
2130. 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
 		 -1155- В'язівський В.М.
 У підпункті 1 пункту 2 ст. 390 слова „з нагляду за охороною праці" викласти у редакції: „з нагляду за промисловою безпекою та гірничого нагляду".
 		Враховано   1) центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, промисловою безпекою та гірничого нагляду;
 
2131. 2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;
 		    2) центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;
 
2132. 3) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;
 		    3) центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;
 
2133. 4) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 		    4) центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
 
2134. 3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці встановлюється законами.
 		 -1156- В'язівський В.М.
 У пункті 3 ст. 390 слова: „законодавства про охорону праці" викласти в редакції: „законодавства про безпечні і здорові умови праці".
 		Враховано .  3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про безпечні та здорові умови праці встановлюється відповідно до законодавства.
 
2135. 4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду готують щорічні звіти про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про охорону праці.
 		 -1157- В'язівський В.М.
 Пункт 4 ст. 390 викласти у редакції:
„4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду публікують щорічні звіти у термін, що не перевищує дванадцяти місяців після закінчення року, якого вони стосуються, про законодавство, що стосується роботи даного органу, його організацію та персонал, статистичні дані, що стосуються роботи даного органу, а також кількості об’єктів контролю, які підлягали інспекції, та кількості працівників, зайнятих на цих об’єктах контролю, стан дотримання трудового законодавства та законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці, а також статистичні дані щодо нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань."
 		Враховано частково   4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду публікують щорічні доповіді, що мають містити інформацію про роботу даного органу, кількість об’єктів контролю, які інспектувалися, кількість виявлених порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення, інші відомості, визначені законодавством.
 
2136. Стаття 391. Розмежування функцій державного нагляду і контролю
 		    Стаття 385. Розмежування функцій державного нагляду і контролю
 
2137. 1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб’єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю, належні, безпечні та здорові умови праці.
 		    1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб’єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю, належні, безпечні та здорові умови праці.
 
2138. 2. Органи державного нагляду проводять перевірки об’єктів нагляду, за результатами яких мають право давати роботодавцям обов’язкові для виконання приписи, припиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, що створюють загрозу життю або здоров'ю працівників та притягати порушників до відповідальності у встановленому законом порядку.
 		 -1158- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 391 викласти у редакції:
„2. Органи державного нагляду, визначені у ст. 390 цього Кодексу, проводять перевірки підконтрольних об’єктів, за результатами яких у порядку, встановленому законодавством, мають право:
1) надавати інформацію та консультації роботодавцям та іншим суб’єктам трудових правовідносин щодо найбільш ефективних методів та засобів дотримання правових норм;
2) приймати обов’язкові до виконання роботодавцями рішення, спрямовані на забезпечення дотримання правових норм, включно з заходами, що підлягають негайному виконанню, у разі безпосередньої загрози здоров’ю чи безпеці працівників щодо припинення експлуатації підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування;
3) призупиняти дію нормативних актів роботодавця, визначених у ст. 13 цього Кодексу, які порушують положення трудового законодавства або спеціального законодавства про здорові та безпечні умови праці;
4) притягати винних осіб до відповідальності згідно з процедурою, встановленою законами."
 		Враховано частково   2. Органи державного нагляду в межах своїх повноважень та у встановленому законом порядку проводять перевірки об’єктів нагляду, за результатами яких мають право давати роботодавцям обов’язкові для виконання приписи, припиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, що створюють загрозу життю або здоров'ю працівників та притягати порушників до відповідальності.
 
2139. 3. Органи державного контролю проводять перевірки об’єктів контролю, за результатами яких мають право висувати перед роботодавцями вимоги щодо усунення порушень трудового законодавства та у разі їх невиконання - ініціювати притягнення винних осіб до відповідальності.
 		    3. Органи державного контролю проводять перевірки об’єктів контролю, за результатами яких мають право висувати роботодавцям вимоги щодо усунення порушень трудового законодавства та у разі їх невиконання - ініціювати притягнення винних осіб до відповідальності.
 
2140. Стаття 392. Взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства
 		    Стаття 386. Взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства
 
2141. 1. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства співпрацюють, не підміняючи одне одного та не передаючи одне одному своїх повноважень, шляхом:
 		 -1159- В'язівський В.М.
 Перше речення пункту 1 ст. 392 викласти у редакції: (п.2 ГНЕУ СВРУ)
„1. Органи державного нагляду, що визначені у ст. 390 цього Кодексу, та органи державного контролю, що визначені у п. 5 ст. 389 цього Кодексу, співпрацюють не підміняючи одне одного та не передаючи одне одному своїх повноважень, шляхом:"
 		Відхилено   1. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства співпрацюють, не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень, шляхом:
 
2142. 1) проведення спільних перевірок діяльності роботодавців та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства;
 		    1) проведення спільних перевірок діяльності роботодавців та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства;
 
2143. 2) створення спільних консультативно-дорадчих органів та інформаційних баз даних;
 		    2) створення спільних консультативно-дорадчих органів та інформаційних баз даних;
 
2144. 3) обміну представниками для участі в роботі колегіальних органів.
 		    3) обміну представниками для участі в роботі колегіальних органів.
 
2145. 2. Взаємодія з іншими органами чи організаціями здійснюється в межах наданих органам державного нагляду і контролю повноважень відповідно до спільних планів роботи.
 		 -1160- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 392 після слів „органами чи організаціями" доповнити словами „що беруть участь у подібній діяльності".
 		Відхилено .  2. Взаємодія з іншими органами чи організаціями здійснюється в межах повноважень, наданих органам державного нагляду і контролю згідно з спільними планами роботи.
 
2146. 3. Посадові особи одного органу державного нагляду чи контролю під час проведення перевірок не втручаються в діяльність роботодавця з питань, що належать до компетенції іншого органу державного нагляду чи контролю.
 		    3. Посадові особи одного органу державного нагляду і контролю під час проведення перевірок не втручаються в діяльність роботодавця з питань, що належать до компетенції іншого органу державного нагляду і контролю.
 
2147. 4. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зобов’язані забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації про роботодавців, отриманої в ході перевірок. Інформація про порушення роботодавцем вимог трудового законодавства не може бути віднесена до конфіденційної.
 		    4. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зобов’язані забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації про роботодавців, отриманої в ході перевірок. Інформація про порушення роботодавцем вимог трудового законодавства не може бути віднесена до конфіденційної.
 
2148. 5. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства забезпечують інформування громадськості про результати своєї роботи.
 		    5. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства забезпечують інформування громадськості про результати своєї роботи.
 
2149. Стаття 393. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства
 		 -1161- Павловський А.М.
 Статтю 393 проекту узгодити зі статтею 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
 		Відхилено .  Стаття 387. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства
 
    -1162- Папієв М.М.
 Статтею 393 проекту, якою передбачається визначити права членів виборних органів профспілок, а також повноважних представників цих органів слід узгодити зі статтею 21 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", яка визначає повноваження профспілок, їх об'єднань, зокрема, щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
 		Відхилено .   
2150. 1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють професійні спілки та їх об’єднання.
 		 -1163- Карпук В.Г.
 Ст.393 п.1. викласти у наступній редакції "Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють професійні спілки та їх об’єднання, громадські організації, а також неурядові організації".
 		Відхилено .  1. Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють професійні спілки та їх об’єднання.
 
2151. 2. Члени виборних органів профспілок, об’єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право:
 		    2. Члени виборних органів профспілок, об’єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право:
 
2152. 1) безперешкодно відвідувати та оглядати виробничі, службові та інші приміщення, де працюють члени профспілок;
 		 -1164- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 частини 1 статті 393 проекту після слів "члени профспілок" додати наступним сполученням "в порядку, визначеному правилами внутрішнього трудового розпорядку".
 		Відхилено .  1) безперешкодного доступу та огляду виробничих, службових та інших приміщень, де працюють члени відповідних профспілок;
 
    -1165- Стоян О.М.
 У частині другій статті 393:
- у пункті 1 слова "члени профспілок" замінити словами "члени відповідних профспілок";
-у пункті 2 слово "працівників" замінити словами "працівників - членів відповідних профспілок";
- пункт 3 доповнити словами "- членів відповідних профспілок";
- у пункті 4 слова "на підприємстві" замінити словами "юридичної особи";
- у пункті 6 друге речення виключити.
 		Враховано .   
2153. 2) вимагати та одержувати від роботодавця, іншої посадової особи накази, розпорядження, відомості на виплату зарплати, інші документи, пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання норм трудового законодавства та соціально-економічних прав працівників;
 		 -1166- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 1 статті 393 проекту слова "та одержувати" - виключити.
 		Відхилено   2) вимагати та одержувати від роботодавця, іншої посадової особи накази (розпорядження), відомості про виплату заробітної плати, інші документи, пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання норм трудового законодавства та соціально-економічних прав працівників – членів відповідних профспілок;
 
    -1167- Хара В.Г.
 У частині другій статті 393:
- пункт 2 викласти у такій редакції:
"2) вимагати та одержувати від роботодавця, іншої посадової особи накази (розпорядження), відомості на виплату зарплати, пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів та угод та інші документи щодо додержання норм трудового законодавства та соціально-економічних прав працівників - членів відповідних профспілок".
 		Враховано    
2154. 3) перевіряти правильність відрахувань із заробітної плати працівників;
 		 -1168- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 393 проекту – виключити.
 		Відхилено   3) проводити перевірки щодо правильності відрахувань із заробітної плати працівників – членів відповідних профспілок;
 
2155. 4) контролювати стан безпеки та охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, а у разі загрози життю або здоров’ю працівників вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах, інших структурних підрозділах на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників;
 		 -1169- Шевчук О.Б.
 Пункт 4 частини 1 попередньої редакції статті вважати пунктом 3 запропонованої редакції статті.
 		Відхилено   4) контролювати стан безпеки та охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту, а у разі загрози життю або здоров’ю працівників вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах, інших структурних підрозділах юридичної особи в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників;
 
2156. 5) складати акт перевірки стану додержання вимог трудового законодавства та вручати його під розписку роботодавцеві;
 		 -1170- Шевчук О.Б.
 Пункт 5 частини 1 статті 393 проекту – виключити.
(не передбачено чинним законодавством)
Пункти 6 – 7 частини 1 попередньої редакції статті вважати пунктом 4 - 5 запропонованої редакції статті.
 		Відхилено   5) складати акт перевірки стану додержання вимог трудового законодавства та вручати його під розписку роботодавцеві;
 
2157. 6) вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень трудового законодавства, які є обов’язковими для розгляду. У разі неусунення роботодавцем виявлених порушень протягом місяця - вносити припис про усунення порушення;
 		 -1171- Шевчук О.Б.
 У пункті 6 частини 1 попередньої редакції статті 393 проекту (пункті 4 запропонованої редакції) сполучення "та органам місцевого самоврядування" - виключити. Друге речення вказаного пункту – виключити.
 		Враховано частково   6) вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень трудового законодавства, які є обов’язковими для розгляду;
 
2158. 7) у разі невиконання роботодавцем пропозицій (подання, припису) про усунення порушень надсилати інформацію і матеріали перевірки прокурору, державній інспекції праці для вирішення питання про притягнення роботодавця до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
 		 -1172- Шевчук О.Б.
 У пункті 7 частини 1 попередньої редакції статті 393 проекту (пункті 5 запропонованої редакції) слово "припису" - виключити; сполучення "інформацію і матеріали перевірки" - виключити; сполучення "для вирішення питання про притягнення роботодавця до кримінальної чи адміністративної відповідальності." - вилучити.
 		Враховано частково   7) у разі невиконання роботодавцем подання про усунення порушень надсилати інформацію і матеріали перевірки відповідним органам державного нагляду.
 
    -1173- Хара В.Г.
 Упункті 7 частині другої статті 393 виключити слова "для вирішення питання про притягнення роботодавця до відповідальності".
 		Враховано    
2159. Зазначені у абзаці першому цієї частини особи зобов’язані об’єктивно і кваліфіковано здійснювати роботу по контролю за додержанням трудового законодавства, надавати безкоштовну правову допомогу працівникам, здійснювати пропаганду правових знань у засобах масової інформації.
 		 -1174- В'язівський В.М.
 Доповнити главу 1 „Загальні положення" цієї Книги новою статтею такого змісту:
„Стаття 393-1. Контроль з боку власника суб’єкта господарювання
1. Власник безпосередньо або через уповноважений ним орган на постійній основі здійснює спостереження за всіма робочими місцями створеного ним суб’єкта господарювання з метою контролю за дотриманням щодо працівників, які на них працюють, вимог цього Кодексу, трудового законодавства, угод, колективних та трудових договорів, а також спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці."
 		Враховано частково   Зазначені в абзаці першому цієї частини особи зобов’язані об’єктивно і кваліфіковано здійснювати роботу з контролю за додержанням трудового законодавства, надавати безоплатну правову допомогу працівникам, здійснювати пропаганду правових знань у засобах масової інформації.
Стаття 388. Контроль за дотриманням трудового законодавства з боку роботодавця
1. Роботодавець постійно контролює стан дотримання вимог цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, угод, колективних і трудових договорів, а також спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці.
 
    -1175- Хара В.Г.
 Після статті 393 доповнити новою статтею такої редакції:
"Стаття 390. Контроль з боку роботодавця
1. Роботодавець постійно контролює стан дотримання вимог цього Кодексу, трудового законодавства, колективних угод, колективних та трудових договорів, а також спеціального законодавства у сфері безпечних і здорових умов праці."
 		Враховано    
2160. Глава 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства
 		    Глава 2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства
 
2161. Стаття 394. Орган державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 		    Стаття 389. Орган державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 
2162. 1. Для здійснення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці утворюється державна інспекція праці, систему якої утворюють центральний та територіальні органи.
 		 -1176- В'язівський В.М.
 Пункт 1 ст. 394 викласти у редакції:
„1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється Державною інспекцією праці України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці, та систему якої утворюють центральний і територіальні органи."
 		Враховано частково   1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється урядовим органом державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці, систему якого утворюють центральний і територіальні органи.
 
    -1177- Стоян О.М.
 У статті 394 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Для здійснення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства утворюється самостійний центральний орган виконавчої влади з особливим статусом - Державна інспекція праці, систему якої утворюють центральний та територіальні органи."
 		Враховано частково    
    -1178- Хара В.Г.
 Статтю 394 викласти у такій редакції:
"1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється урядовим органом державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці, систему якого утворюють центральний і територіальні органи.
2. Керівник урядового органу державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці за посадою є Головним державним інспектором праці України.
3. Керівники територіальних державних інспекцій праці за посадою є головними державними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, призначаються на посаду і звільняються з посади Головним державним інспектором праці України.
4. Розподіл повноважень між центральним і територіальними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспектором праці України.
5. Кількість державних інспекторів праці має забезпечувати ефективне здійснення функцій інспектування виходячи з:
1) кількості, типу, розміру і розташування об’єктів, що підлягають інспектуванню;
2) чисельності та категорії працівників, зайнятих на цих об’єктах;
3) кількості та складності правових норм, дотримання яких підлягає інспектуванню;
4) матеріальних засобів, наданих у розпорядження державних інспекторів праці;
5) інших умов, за яких здійснюються інспекційні відвідування.
6. Державні інспектори праці забезпечуються службовими приміщеннями, обладнаними відповідно до потреб інспекційної служби і доступними для відвідування."
 		Враховано    
2163. 2. Керівник державної інспекції праці за посадою є Головним державним інспектором праці України.
 		 -1179- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 394 викласти у редакції:
„2. Керівник Державної інспекції праці України за посадою є Головним державним інспектором праці України, призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України у встановленому законодавством порядку."
 		Відхилено   2. Керівник урядового органу державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади у галузі праці за посадою є Головним державним інспектором праці України.
 
2164. 3. Керівники територіальних державних інспекцій праці за посадою є головними державними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, призначаються на посаду і звільняються з посади Головним державним інспектором праці України.
 		    3. Керівники територіальних державних інспекцій праці за посадою є головними державними інспекторами праці відповідних адміністративно-територіальних одиниць, призначаються на посаду і звільняються з посади Головним державним інспектором праці України.
 
2165. 4. Розподіл повноважень між центральним і територіальними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспектором праці України.
 		 -1180- В'язівський В.М.
 Статтю 394 доповнити новими пунктами такого змісту:
„5. Посадові особи Державної інспекції праці України є державними службовцями і на них поширюються гарантії, права та обов’язки, встановлені законодавством для працівників державних установ. Персоналу інспекції забезпечується стабільність зайнятості і незалежність від будь-яких змін у Кабінеті Міністрів України та небажаного зовнішнього впливу, що може заважати їм ефективно виконувати їхні основні обов’язки або якимось чином завдавати шкоди авторитетові та неупередженості, які потрібні інспекторам праці у їхніх відносинах з роботодавцями та працівниками.
6. Кількість державних інспекторів праці встановлюється Кабінетом Міністрів України і має бути достатньою для забезпечення ефективного здійснення функцій інспекційної служби з належним урахуванням наступного:
1) кількості, типу, розміру і розташування підконтрольних об’єктів, які підлягають інспекції;
2) чисельності і категорії працівників, зайнятих на таких об’єктах;
3) кількості і складності правових норм, застосування яких слід забезпечити;
4) матеріальних засобів, наданих у розпорядження інспекторів праці;
5) практичних умов, за яких мають проходити інспекційні відвідування для того, щоб вони були ефективними.
7. Державні інспектори праці на місцевому рівні забезпечуються робочими приміщеннями, обладнаними відповідно до потреб інспекційної служби і доступними для всіх відповідних осіб."
 		Враховано частково   4. Розподіл повноважень між центральним і територіальними органами державної інспекції праці здійснюється Головним державним інспектором праці України.
5. Кількість державних інспекторів праці має забезпечувати ефективне здійснення функцій інспектування виходячи з:
1) кількості, типу, розміру і розташування об’єктів, що підлягають інспектуванню;
2) чисельності та категорії працівників, зайнятих на цих об’єктах;
3) кількості та складності правових норм, дотримання яких підлягає інспектуванню;
4) матеріальних засобів, наданих у розпорядження державних інспекторів праці;
5) інших умов, за яких здійснюються інспекційні відвідування.
6. Державні інспектори праці забезпечуються службовими приміщеннями, обладнаними відповідно до потреб інспекційної служби і доступними для відвідування.
 
    -1181- Шевчук О.Б.
 У частині 5 статті 398 слова "бути достатньою для ефективного" замінити словами "забезпечувати ефективне"
 		Враховано    
2166. Стаття 395. Основні завдання державної інспекції праці
 		    Стаття 390. Основні завдання державної інспекції праці
 
2167. 1. Основними завданнями державної інспекції праці є:
 		    1. Основними завданнями державної інспекції праці є:
 
2168. 1) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на захист трудових прав працівників, а також прав застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
 		    1) захист трудових прав працівників, а також прав застрахованих осіб, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
 
2169. 2) сприяння забезпеченню роботодавців і працівників інформацією та методичними рекомендаціями стосовно більш ефективних методів забезпечення дотримання трудового законодавства;
 		    2) сприяння забезпеченню роботодавців і працівників інформацією та методичними рекомендаціями стосовно більш ефективних методів забезпечення дотримання трудового законодавства, співпраці між роботодавцями і працівниками або їх організаціями;
 
2170. 3) застосування відповідно до закону заходів впливу до порушників трудового законодавства або інформування відповідних органів державної влади для відповідного реагування у зв’язку з допущенням порушень трудового законодавства, необхідністю захисту трудових прав громадян, іншими фактами бездіяльності або зловживань, розгляд яких не належить до компетенції державної інспекції праці;
 		 -1182- В'язівський В.М.
 Пункт 1 статті 395 доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:
„3) сприяння співпраці між представниками інспекції праці та роботодавцями і працівниками або їхніми організаціями;"
Підпункти 3 та 4 вважати відповідно підпунктами 4 та 5.
 		Враховано частково пункті 2  3) застосування відповідно до закону заходів щодо притягнення до відповідальності порушників трудового законодавства або інформування відповідних державних органів про допущені порушення трудового законодавства, факти бездіяльності або зловживань, розгляд яких належить до компетенції цих органів;
 
    -1183- В'язівський В.М.
 У підпункті 4 ст. 395 слова „розгляд яких не належить до компетенції державної інспекції праці;" викласти в редакції: „розгляд яких належить до компетенції цих органів;".
 		Враховано    
    -1184- Хара В.Г.
 Пункт 3 частини першої статті 395 викласти в такій редакції:
"3) застосування відповідно до закону заходів щодо притягнення до відповідальності порушників трудового законодавства або інформування відповідних державних органів про допущені порушення трудового законодавства, факти бездіяльності або зловживань, розгляд яких належать до компетенції цих органів;"
 		Враховано    
    -1185- Стоян О.М.
 У статті 395 у частині першій у пункті 3 слова "впливу до" замінити словами "щодо притягнення до відповідальності".
 		Враховано    
2171. 4) інформування відповідних органів державної влади, у тому числі правоохоронних органів, про факти бездіяльності чи зловживань, які потребують втручання цих органів, а також з питань, що потребують законодавчого врегулювання.
 		    4) інформування відповідних органів державної влади, у тому числі правоохоронних органів, про факти бездіяльності чи зловживань, які потребують втручання цих органів, а також з питань, що потребують законодавчого врегулювання.
 
2172. Стаття 396. Основні функції державної інспекції праці
 		    Стаття 391. Основні функції державної інспекції праці
 
2173. 1. Відповідно до покладених завдань та в межах своїх повноважень державна інспекція праці:
 		    1. Відповідно до покладених завдань та в межах своїх повноважень державна інспекція праці:
 
2174. 1) здійснює нагляд за дотриманням трудового законодавства, у тому числі законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині прав застрахованих осіб;
 		 -1186- Шевчук О.Б.
 Пункт 1 частини 1статті 396 проекту – виключити. Пункти 2 – 6 частини 1 попередньої редакції статті вважати пунктом 1 - 5 запропонованої редакції статті. оскільки це функція Мінпраці
 		Відхилено   1) здійснює нагляд за дотриманням трудового законодавства, у тому числі законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині захисту прав застрахованих осіб;
 
2175. 2) розглядає в установленому порядку звернення громадян, здійснює їх прийом з питань, що належать до її компетенції;
 		    2) розглядає в установленому порядку звернення громадян, здійснює їх прийом з питань, що належать до її повноважень;
 
2176. 3) притягає до адміністративної відповідальності посадових осіб, які у встановлений строк не виконують або неналежно виконують приписи державних інспекторів праці;
 		 -1187- В'язівський В.М.
 Підпункт 3 п. 1 ст. 396 розпочати зі слів „у встановленому законом порядку" і далі за текстом.
 		Відхилено   3) притягує до адміністративної відповідальності посадових осіб, які у встановлений строк не виконують або неналежно виконують приписи державних інспекторів праці;
 
2177. 4) складає протоколи про адміністративні порушення у сфері трудового законодавства та передає їх до суду;
 		    4) складає протоколи про адміністративні правопорушення у сфері трудового законодавства та передає їх до суду;
 
2178. 5) заслуховує інформацію роботодавців, органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства з питань, що належать до її компетенції;
 		 -1188- В'язівський В.М.
 Підпункт 5 п. 1 ст. 396 після слів „органів державного" доповнити словами „та громадського".
 		Враховано   5) заслуховує інформацію роботодавців, органів державного та громадського контролю за дотриманням трудового законодавства з питань, що належать до її повноважень;
 
2179. 6) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, органу уповноваженого управляти майном роботодавця статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
 		    6) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, органу, уповноваженого управляти майном роботодавця, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
 
2180. 7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеціалістів органів виконавчої влади, юридичних осіб для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її компетенції;
 		 -1189- Шевчук О.Б.
 Пункт 7 частини 1 статті 396 проекту – виключити. Пункти 8 – 11 частини 1 попередньої редакції статті вважати пунктом 6 - 9 запропонованої редакції статті
 		Відхилено   7) утворює інспекційні та робочі групи за участю спеціалістів органів виконавчої влади, юридичних осіб для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до її повноважень;
 
2181. 8) забезпечує інформування населення про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надання правової, практичної і методичної допомоги працівникам, роботодавцям, проведення роз’яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її компетенції;
 		    8) забезпечує інформування населення про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надання правової, практичної і методичної допомоги працівникам, роботодавцям, проведення роз’яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до її повноважень;
 
2182. 9) бере участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її компетенції, аналізує практику та ефективність діяльності державних інспекторів праці;
 		    9) бере участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її компетенції, аналізує практику та ефективність діяльності державних інспекторів праці;
 
2183. 10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері праці;
 		    10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства, бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері праці;
 
2184. 11) здійснює міжнародні зв’язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний досвід з питань інспекції праці.
 		    11) здійснює міжнародні зв’язки з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів, вивчає, узагальнює та поширює міжнародний досвід з питань віднесених до компетенції інспекції праці.
 
2185. Стаття 397. Основні права державних інспекторів праці
 		    Стаття 392. Основні права державних інспекторів праці
 
2186. 1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повноваження, мають право:
 		    1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повноваження, мають право в установленому законом порядку:
 
2187. 1) безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
 		 -1190- В'язівський В.М.
 Підпункт 1 п. 1 ст. 397 після слів „соціального страхування" доповнити словами „а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями,".
 		Враховано   1) безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями, для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
 
2188. 2) доступу в установленому законодавством порядку до будинків та приміщень, стосовно яких вони мають достатні підстави вважати, що їх власниками використовується наймана чи примусова праця;
 		 -1191- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 1 статті 397 проекту сполучення "що їх власниками використовується наймана чи примусова праця;" замінити на "такими, що підпадають під контроль інспекції"
(Пункт b) частини 1 статті 12 Конвенції МОП № 81 „Про інспекції праці в промисловості і торгівлі").
 		Відхилено   2) доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
 
    -1192- Хара В.Г.
 Підпункти 1 та 2 частини першої статті 397 "Основні права державних інспекторів праці" викласти у такій редакції: "1. Державні інспектори праці, здійснюючи свої повноваження, мають право в установленому законом порядку:
1) безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями, для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
2) доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;"
 		Враховано    
2189. 3) ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії нормативних актів роботодавця, угод, колективних договорів або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших документів, інших нормативних актів у сфері праці, що використовуються роботодавцем, з питань, що належать до компетенції державної інспекції праці;
 		    3) ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії нормативних актів роботодавця, колективних угод, колективних або трудових договорів, відомостей, книг, реєстрів та інших документів, нормативних актів у сфері праці, що використовуються роботодавцем, з питань, що належать до компетенції державної інспекції праці;
 
2190. 4) ставити роботодавцеві або працівникам запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
 		    4) ставити роботодавцеві або працівникам запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
 
2191. 5) вносити роботодавцям, керівникам органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудового законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у цих порушеннях посадових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
 		    5) вносити роботодавцям, керівникам органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням трудового законодавства, обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень трудового законодавства, причин і умов, які до них призводять, подання щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у цих порушеннях посадових осіб або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
 
2192. 6) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також у межах наданих повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
 		    6) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також у межах наданих повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
 
2193. 7) вносити обов’язкові до виконання подання щодо розірвання трудового договору з керівником юридичної особи у зв’язку з порушенням ним трудового законодавства;
 		 -1193- Шевчук О.Б.
 Пункти 7, 9 частини 1 статті 401 виключити.
 		Враховано      
    -1194- Хара В.Г.
 Пункт 7 статті 397 виключити
 		Враховано    
2194. 8) отримувати безоплатно від роботодавців, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов’язків;
 		 -1195- В'язівський В.М.
 Пункт 1 ст. 397 доповнити новими підпунктами 9 та 10 такого змісту:
„9) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику, для їх дослідження щодо безпеки праці, вимагати проведення за рахунок роботодавця контрольних вимірів і лабораторних досліджень виробничого середовища, а також досліджень чи спеціальних перевірок засобів виробництва для забезпечення безпеки праці працівників;
10) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають у виробничих, службових чи адміністративних приміщеннях роботодавців, або на земельних ділянках, що використовуються ними для здійснення господарської діяльності, та щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;"
Підпункти 9 та 10 вважати відповідно підпунктами 11 та 12.
 		Враховано частково   7) отримувати безоплатно від роботодавців, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов’язків;
8) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;
 
    -1196- Хара В.Г.
 Статтю 397 доповнити пунктом такого змісту:
"10) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;"
 		Враховано    
2195. 9) на створення роботодавцем належних умов для проведення ними перевірки;
 		    9) на створення роботодавцем належних умов для проведення ними перевірки;
 
2196. 10) на допомогу правоохоронних органів щодо припинення незаконних дій роботодавця та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки.
 		    10) на допомогу правоохоронних органів щодо припинення незаконних дій роботодавця та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки.
 
2197. Стаття 398. Основні обов’язки державних інспекторів праці
 		    Стаття 393. Основні обов’язки державних інспекторів праці
 
2198. 1. Державні інспектори праці, здійснюючи державний нагляд за дотриманням трудового законодавства, зобов’язані:
 		    1. Державні інспектори праці, здійснюючи державний нагляд за дотриманням трудового законодавства, зобов’язані:
 
2199. 1) забезпечувати об’єктивність та неупередженість проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
 		    1) забезпечувати об’єктивне та неупереджене проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
 
2200. 2) не розголошувати державну, комерційну таємницю та іншу захищену законом інформацію, яка стала їм відомою при виконанні службових обов’язків;
 		    2) не розголошувати державну, комерційну таємницю та іншу захищену законом інформацію, що стала їм відома при виконанні службових обов’язків;
 
2201. 3) зберігати, крім передбачених законом випадків, конфіденційність джерел будь-якої інформації щодо недоліків або порушення трудового законодавства;
 		 -1197- В'язівський В.М.
 Підпункт 3 п. 1 ст. 398 викласти у такій редакції:
„3) зберігати конфіденційність джерела будь-якої інформації про недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої інформації."
 		Враховано частково   3) зберігати конфіденційність джерел будь-якої інформації щодо недоліків або порушення трудового законодавства, у зв'язку з отриманням якої проводиться перевірка;
 
    -1198- Хара В.Г.
 Пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) зберігати конфіденційність джерел будь-якої інформації щодо недоліків або порушення трудового законодавства, у зв'язку з отриманням якої проводиться перевірка;"
 		Враховано    
2202. 4) роз’яснювати норми трудового законодавства, аналізувати практику його застосування.
 		    4) роз’яснювати норми трудового законодавства, аналізувати практику його застосування.
 
2203. 2. Державному інспектору праці забороняється безпосередньо або опосередковано брати участь у розгляді справ роботодавців, які перебувають під його наглядом, у тому числі з розв’язання трудових спорів.
 		 -1199- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 398 викласти у такій редакції: (п. а) ст. 15 К 81,п.8 Р 81)
„2. Державним інспекторам праці забороняється безпосередньо або опосередковано мати пряму або непряму заінтересованість у справах роботодавців, які перебувають під їхнім контролем, брати участь у розв’язанні трудових спорів, зокрема виступати у статусі експертів, посередників чи арбітрів."
 		Враховано частково   2. Державному інспектору праці забороняється безпосередньо або опосередковано брати участь у розгляді справ роботодавців, які перебувають під його наглядом, у тому числі з розв’язання трудових спорів, виступати у статусі експерта, посередника чи арбітра.
 
    -1200- Хара В.Г.
 Частину другу статті 398 викласти в такій редакції:
"2. Державному інспектору праці забороняється безпосередньо або опосередковано брати участь у вирішенні справ роботодавців, які перебувають під його наглядом, у тому числі з розв’язання трудових спорів, виступати у статусі експерта, посередника чи арбітра."
 		Враховано    
2204. Стаття 399. Незалежність державних інспекторів праці
 		    Стаття 394. Незалежність державних інспекторів праці
 
2205. 1. Державні інспектори праці під час реалізації своїх прав і виконання службових обов’язків перебувають під захистом держави. У своїй діяльності державні інспектори праці незалежні, керуються виключно Конституцією та законами України, іншими актами трудового законодавства.
 		    1. Державні інспектори праці під час реалізації своїх прав і виконання службових обов’язків перебувають під захистом держави. У своїй діяльності державні інспектори праці незалежні, керуються виключно Конституцією та законами України, іншими актами трудового законодавства.
 
2206. 2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про внесення роботодавцю припису на усунення виявлених порушень трудового законодавства, складає та передає до суду відповідний протокол про адміністративне правопорушення, приймає постанови про накладення адміністративного стягнення, ініціює притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності.
 		 -1201- В'язівський В.М.
 Пункт 2 ст. 399 викласти у такій редакції:
„2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про те чи слід надати роботодавцю та іншим суб’єктам трудових правовідносин інформації та консультації щодо найбільш ефективних методів та засобів дотримання правових норм, внести припис на усунення виявлених порушень трудового законодавства, чи скласти та передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, винести постанову про накладення адміністративного стягнення, ініціювати притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності."
 		Враховано частково   2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність:
надання роботодавцю та іншим суб’єктам трудових відносин інформації та консультації щодо застосування норм трудового законодавства;
внесення посадовим особам припису про усунення виявлених порушень трудового законодавства;
складання та передачі до суду протоколу про адміністративне правопорушення;
винесення постанови про накладення адміністративного стягнення;
ініціювання притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності порушників трудового законодавства.
 
    -1202- Хара В.Г.
 Частину другу статті 399 викласти в такій редакції:
"2. Державний інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність:
надання роботодавцю та іншим суб’єктам трудових відносин інформації та консультації щодо застосування норм трудового законодавства;
внесення посадовим особам припису на усунення виявлених порушень трудового законодавства;
складання та передачу до суду протоколу про адміністративне правопорушення;
винесення постанови про накладення адміністративного стягнення;
ініціювання притягнення до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності порушників трудового законодавства."
 		Враховано    
2207. 3. Державні інспектори праці мають формений одяг та особисту печатку.
 		 -1203- В'язівський В.М.
 Пункт 3 ст. 399 після слів „інспектори праці" доповнити словами такого змісту „що мають відповідну кваліфікацію та пройшли відповідну підготовку," і далі по тексту.
 		Відхилено   3. Державні інспектори праці мають формений одяг та особисту печатку.
 
    -1204- Хара В.Г.
 У статті 399 виключити другий абзац частини третьої.
 		Враховано    
2208. Незалежність державних інспекторів праці забезпечується створенням належних умов праці, в тому числі оплатою праці.
 		       
2209. 4. Для проведення перевірок підконтрольних об’єктів, розташованих у місцях, де немає засобів громадського транспорту або користування ними не дає змоги своєчасно чи в певний час доби провести перевірку, державні інспектори праці забезпечуються транспортними засобами службового користування.
 		 -1205- В'язівський В.М.
 Статтю 399 доповнити новим 5 пунктом такого змісту:
„5. Працівники правоохоронних органів за зверненнями державних інспекторів праці надають їм допомогу щодо забезпечення їх безперешкодного доступу до робочих місць працівників роботодавця для виконання ними службових обов’язків та вживають заходів щодо припинення незаконних дій осіб, які перешкоджають виконувати ці обов’язки, вдаються до погроз, шантажу, нанесення тілесних ушкоджень державним інспекторам праці або членам їх сімей, завдають шкоди їх майну."
 		Відхилено   4. Для проведення перевірок підконтрольних об’єктів, розташованих у місцях, де немає засобів громадського транспорту або користування ними не дає змоги своєчасно чи в певний час доби провести перевірку, державні інспектори праці забезпечуються транспортними засобами службового користування.
 
2210. Стаття 400. Порядок проведення перевірок органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 		    Стаття 395. Порядок проведення перевірок органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства
 
2211. 1. Перевірки з дотримання трудового законодавства здійснюють головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці за наявності в них посвідчення встановленого зразка.
 		    1. Перевірки з дотримання трудового законодавства здійснюють головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці за наявності в них посвідчення встановленого зразка.
 
2212. 2. Кількість планових перевірок роботодавця не може перевищувати однієї на календарний рік. Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитись тільки за зверненням працівників, професійних спілок або іншого вільно обраного працівниками представника та інших осіб.
 		 -1206- В'язівський В.М.
 Статтю 400 доповнити новим пунктом 2 такого змісту:
„2. Перевірки роботодавця проводяться так часто і ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень."
Пункти 2 – 6 статті 400 вважати відповідно пунктами 3 – 7.
 		Відхилено   2. Кількість планових перевірок роботодавця не може перевищувати однієї на календарний рік. Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитися за зверненням працівників, професійних спілок або іншого вільно обраного працівниками представника, інших осіб та в інших випадках, передбачених законом.
 
    -1207- В'язівський В.М.
 Друге речення пункту 3 статті 400 викласти в редакції: „Позапланові перевірки роботодавця можуть проводитись за зверненням працівників, професійних спілок або іншого вільно обраного працівниками представника та в інших випадках, встановлених законодавством."
 		Враховано частково    
2213. 3. Під час проведення перевірки державний інспектор праці повідомляє про це роботодавця або його представника, якщо тільки він не вважає, що таке повідомлення може завдати шкоди ефективності проведення такої перевірки.
 		 -1208- В'язівський В.М.
 У пункті 4 статті 400 слова „Під час проведення перевірки" викласти в редакції: „У разі інспекційного відвідування об’єкта контролю" і далі за текстом.
 		Відхилено   3. Під час проведення перевірки державний інспектор праці повідомляє про це роботодавця або його представника, якщо тільки він не вважає, що таке повідомлення може завдати шкоди ефективності проведення такої перевірки.
 
2214. 4. Результати перевірок оформляються актом перевірки за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Один примірник акта надається роботодавцю або його представнику. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, роботодавець або його представник може подати особисто державному інспектору праці заперечення протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідного акта.
 		    4. Результати перевірок оформлюються актом перевірки за зразком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Один примірник акта надається роботодавцю або його представнику. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, роботодавець або його представник може подати особисто державному інспектору праці заперечення протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідного акта.
 
2215. 5. Державний інспектор праці за виявленим порушенням, що зазначене в акті перевірки, зобов’язаний внести припис про усунення такого порушення за зразком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Припис підлягає виконанню в місячний або інший, зазначений у приписі строк, з письмовим повідомленням особи про усунення порушення трудового законодавства. У разі неповідомлення про результати виконання припису державний інспектор праці зобов’язаний провести повторну перевірку.
 		    5. Державний інспектор праці за виявленим порушенням, зазначеним в акті перевірки, зобов’язаний винести припис про усунення такого порушення за зразком, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері праці. Припис підлягає виконанню в місячний або інший, зазначений у приписі строк, з письмовим повідомленням державного інспектора праці про усунення порушення трудового законодавства. У разі неповідомлення про результати виконання припису державний інспектор праці зобов’язаний провести повторну перевірку.
 
2216. 6. Державний інспектор праці, крім внесення припису щодо виявлених порушень трудового законодавства, має право в установлених законом випадках скласти протокол про адміністративне правопорушення.
 		    6. Державний інспектор праці, крім винесення припису щодо усунення порушень трудового законодавства, має право в установлених законом випадках скласти протокол про адміністративне правопорушення.
 
2217. Стаття 401. Оскарження рішень державного інспектора праці
 		    Стаття 396. Оскарження рішень державного інспектора праці
 
2218. 1. Рішення державного інспектора праці, прийняті відповідно до частини другої статті 400 цього Кодексу, можуть бути оскаржені особами, права яких воно зачіпає, його керівнику в порядку підлеглості чи до суду. Рішення Головного державного інспектора праці України, прийняте ним за результатами розгляду відповідної скарги, може бути оскаржене до суду.
 		 -1209- В'язівський В.М.
 У пункті 1 статті 401 номери статей „400" та „398" замінити відповідно на „399" та „397".
 		Враховано   1. Рішення державного інспектора праці, прийняті відповідно до частини другої статті 395 цього Кодексу, можуть бути оскаржені особами, права яких порушені, його керівнику в порядку підлеглості чи до суду. Рішення Головного державного інспектора праці України, прийняте ним за результатами розгляду відповідної скарги, може бути оскаржено до суду.
 
2219. Рішення державного інспектора праці, прийняте відповідно до пункту 7 частини першої статті 398 цього Кодексу, може бути оскаржене роботодавцем або керівником юридичної особи до суду в місячний строк.
 		 -1210- Стоян О.М.
 У статті 401 у абзаці другому частини першої цифри "398" замінити цифрами "397".
 		Враховано      
2220. 2. Скарга на рішення державного інспектора праці подається особами протягом одного місяця з часу ознайомлення ними з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються.
 		 -1211- В'язівський В.М.
 Друге речення пункту 2 статті 401 доповнити словами: „якщо інше не встановлено законом."
 		Враховано   2. Скарга на рішення державного інспектора праці подається особами протягом одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються, якщо інше не встановлено законом.
 
    -1212- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 401 проекту після слова "подається" додати "Головному державному інспектору праці України".
 		Відхилено Оскільки це зазначено у абзаці першому частини першої цієї статті   
2221. 3. Скарга на рішення державного інспектора праці розглядається протягом 15 днів з дня її надходження, а в складних випадках - у разі виникнення потреби в додатковому розслідуванні або проведенні експертизи - протягом місяця.
 		    3. Скарга на рішення державного інспектора праці розглядається протягом 15 днів з дня її надходження, а у разі виникнення потреби в додатковому розслідуванні або проведенні експертизи - протягом місяця.
 
2222. 4. Рішення державного інспектора праці оскаржується до суду в строки та у порядку, встановленому законом.
 		    4. Рішення державного інспектора праці оскаржується до суду в строки та порядку, встановленому законом.
 
2223. 5. Припис державного інспектора праці оскаржується протягом п’яти днів з дня його внесення з одночасним повідомленням про це державного інспектора праці, який проводив перевірку. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, що оскаржується, інших документів. Подання скарги призупиняє дію припису та подовжує строк його виконання на період до прийняття рішення за скаргою.
 		    5. Припис державного інспектора праці може бути оскаржено протягом п’яти днів з дня його винесення з одночасним повідомленням про це державного інспектора праці, який проводив перевірку. До скарги додаються копії акта перевірки, припису, що оскаржується, інших документів. Подання скарги призупиняє дію припису та подовжує строк його виконання на період до прийняття рішення за скаргою.
 
2224. Скарга на припис розглядається протягом 15 днів з дати її надходження.
 		    Скарга на припис розглядається протягом 15 днів з дати її надходження.
 
2225. 6. Постанова державного інспектора праці про застосування штрафу оскаржується в порядку, встановленому законом для оскарження адміністративних стягнень.
 		    6. Постанова державного інспектора праці про застосування штрафу оскаржується в порядку, встановленому законом для оскарження адміністративних стягнень.
 
2226. Стаття 402. Відповідальність за перешкоджання діяльності державних інспекторів праці
 		    Стаття 397. Відповідальність за перешкоджання діяльності державних інспекторів праці
 
2227. 1. За перешкоджання при проведенні перевірок державними інспекторами праці об’єктів нагляду, ненадання на їх вимогу документів, інформації, матеріалів, пояснень, погрозу, заподіяння тілесних ушкоджень або шкоди майну чи фактичне їх вчинення стосовно державного інспектора праці або членів його сім’ї винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом.
 		    1. За перешкоджання при проведенні перевірок державними інспекторами праці об’єктів нагляду, ненадання на їх вимогу документів, інформації, матеріалів, пояснень, погрозу заподіяння тілесних ушкоджень або шкоди майну чи фактичне їх вчинення стосовно державного інспектора праці або членів його сім’ї винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом.
 
2228. 2. Притягнення до відповідальності здійснюється за поданням державних інспекторів праці, що вносяться органам, уповноваженим приймати такі рішення. У встановлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують надані їм права щодо застосування адміністративних стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця.
 		    2. Притягнення до відповідальності здійснюється за поданням державних інспекторів праці, що вносяться органам, уповноваженим приймати такі рішення. У встановлених законом випадках державні інспектори праці безпосередньо реалізують надані їм права щодо застосування адміністративних стягнень до роботодавців або посадових осіб, уповноважених діяти від імені роботодавця.
 
2229. Стаття 403. Відповідальність державних інспекторів праці
 		    Стаття 398. Відповідальність державних інспекторів праці
 
2230. 1. За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, за перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом.
 		    1. За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, за перевищення своїх повноважень або інші протиправні дії державні інспектори праці несуть відповідальність згідно із законом.
 
2231. КНИГА ВОСЬМА. Відповідальність сторін трудових відносин
 		    КНИГА ВОСЬМА. Відповідальність сторін трудових відносин
 
2232. Глава 1. Відповідальність працівників
 		    Глава 1. Відповідальність працівників
 
2233. §1. Дисциплінарна відповідальність
 		    §1. Дисциплінарна відповідальність
 
2234. Стаття 404. Підстава та умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності
 		    Стаття 399. Підстава та умови притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності
 
2235. 1. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни, тобто своїх обов’язків (дисциплінарний проступок), що випливають із трудового законодавства, колективного і трудового договорів.
 		 -1213- Стоян О.М.
 - частину першу викласти у такій редакції:
"1. Порушення працівником обов’язків, визначених трудовим законодавством, колективним і трудовим договорами може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності."
 		Враховано частково   1. Порушення працівником своїх обов’язків (дисциплінарний проступок), визначених трудовим законодавством, колективним і трудовим договорами є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
 
2236. 2. Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе за наявності вини працівника. Працівник вважається невинним, якщо під час виконання трудових обов’язків цей працівник виявив такий рівень дбайливості, який вимагався від нього відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договорів, а також якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності.
 		 -1214- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 404 проекту після слово "можливе" замінити на "здійснюється".
 		Відхилено   2. Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе за наявності вини працівника. Працівник вважається невинним, якщо під час виконання трудових обов’язків цей працівник виявив такий рівень дбайливості, який вимагався від нього відповідно до трудового законодавства, колективного і трудового договорів, а також якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності.
 
2237. 3. У разі вчинення дисциплінарного проступку працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності і в тому випадку, якщо внаслідок вчинення такого проступку не настали реальні негативні наслідки.
 		    3. У разі вчинення дисциплінарного проступку працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності і в тому випадку, якщо внаслідок вчинення такого проступку не настали реальні негативні наслідки.
 
2238. Стаття 405. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до працівників
 		    Стаття 400. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до працівників
 
2239. 1. Дисциплінарними стягненнями, які застосовуються до працівників за вчинення ними дисциплінарних проступків, є зауваження, догана і звільнення (частина перша та пункти 1-3 частини другої статті 104 цього Кодексу).
 		 -1215- Шевчук О.Б.
 Частину 1 статті 405 проекту викласти у наступній редакції:
"1. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів дисциплінарного стягнення: зауваження, догана і звільнення (частина перша та пункти 1-3 частини другої статті 104 цього Кодексу)."
 		Відхилено   1. Дисциплінарними стягненнями, які застосовуються до працівників за вчинення ними дисциплінарних проступків, є зауваження, догана і звільнення (частина перша та пункти 1-4 частини другої статті 104 цього Кодексу).
 
2240. 2. Для окремих категорій працівників законами можуть встановлюватися інші види дисциплінарних стягнень.
 		    2. Для окремих категорій працівників законами можуть встановлюватися інші види дисциплінарних стягнень.
 
2241. 3. Не допускається застосування дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Кодексом та законами.
 		    3. Не допускається застосування дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Кодексом та законами.
 
2242. Стаття 406. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
 		    Стаття 401. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
 
2243. 1. Дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватися роботодавцем не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом протиправних дій працівника.
 		 -1216- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 406 проекту сполучення "без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі, порушеній за фактом протиправних дій працівника." замінити на "не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.".
 		Відхилено   1. Дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватися роботодавцем не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі або у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з протиправними діями працівника.
 
    -1217- Шевчук О.Б.
 У першому абзаці частини 1 статті 410 слово "вчинення" замінити словом "виявлення".
 		Враховано    
    -1218- Стоян О.М.
 У статті 406 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватися роботодавцем не пізніше ніж протягом місяця з дня вчинення дисциплінарного проступку без урахування часу відсутності працівника на роботі незалежно від причин, а також часу провадження у кримінальній справі або у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з протиправними діями працівника.
Застосуванню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться в порядку, встановленому законом або правилами внутрішнього розпорядку, і час проведення якого не зараховується до строку, встановленого для притягнення до дисциплінарної відповідальності".
 		Враховано    
    -1219- Писаренко В.В.
 Ч. 1 ст. 406 після слів "кримінальній справі" доповнити словами "або у справі про адміністративне правопорушення".
 		Враховано    
2244. Застосуванню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться в порядку, встановленому законом або правилами внутрішнього розпорядку.
 		 -1220- Волинець М.Я.
 Другий абзац частини 1 статті 406 проекту Трудового кодексу України викласти в редакції:
Застосуванню дисциплінарного стягнення має передувати службове розслідування, яке проводиться в порядку, встановленому законом або правилами внутрішнього розпорядку, з обов’язковою участю представників професійної спілки, членом якої є працівник, а у разі, якщо працівник не є членом профспілки, що діє на даному підприємстві (в установі, організації) – іншого вільно обраного ним представника.
 		Відхилено      
    -1221- Хара В.Г.
 У другому абзаці частини 1 ст. 410 слово "може" замінити на слово "має", а також доповнити частину 1 ст. 410 абзацом наступного змісту: "За бажанням працівника до участі у службовому розслідуванні залучається представник профспілки, членом якої є працівник."
 		Враховано    
2245. 2. Дисциплінарне стягнення може бути накладене не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а у випадку виявлення фактів, які дають підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в результаті проведення ревізії, аудиторської перевірки - не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Час провадження у кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення до зазначеного строку не включається.
 		    2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а у разі виявлення фактів, що дають підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в результаті проведення ревізії, аудиторської перевірки - не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Час провадження у кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення до зазначеного строку не включається.
 
2246. 3. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, який порушив трудову дисципліну, надання письмових пояснень.
 		    3. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, який порушив трудову дисципліну, надання письмових пояснень.
 
2247. Відмова працівника від надання таких пояснень не є перешкодою для застосування дисциплінарного стягнення. Така відмова фіксується роботодавцем або посадовою особою, яка за його дорученням вимагає від працівника в письмовій формі пояснень щодо порушення трудової дисципліни.
 		    Відмова працівника від надання таких пояснень не перешкоджає застосуванню дисциплінарного стягнення. Така відмова фіксується роботодавцем або за його дорученням посадовою особою, про що складається відповідний акт.
 
2248. 4. За кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
 		    4. За кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
 
2249. 5. Стягнення оголошується роботодавцем в наказі (розпорядженні) та повідомляється працівникові під розписку не пізніше ніж протягом тижня з дня підписання наказу (розпорядження). День надання працівникові для ознайомлення зазначеного наказу (розпорядження) визнається днем накладення дисциплінарного стягнення.
 		 -1222- Ткач Р.В.
 частину 5 статті 406 доповнити реченням "У разі відмови працівника від ознайомлення з наказом (розпорядженням) складається відповідний акт".
 		Враховано   5. Дисциплінарне стягнення оголошується роботодавцем в наказі (розпорядженні) та повідомляється працівникові під розписку не пізніше ніж протягом тижня з дня підписання наказу (розпорядження). У разі відмови працівника від ознайомлення з наказом (розпорядженням) складається відповідний акт. День надання працівникові для ознайомлення зазначеного наказу (розпорядження) визнається днем накладення дисциплінарного стягнення.
 
2250. 6. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому цим Кодексом.
 		    6. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено працівником у порядку, встановленому книгою дев’ятою цього Кодексу.
 
2251. 7. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не буде накладене нове дисциплінарне стягнення, працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
 		    7. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на працівника не буде накладене нове дисциплінарне стягнення, працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
 
2252. 8. Якщо в подальшому працівник не допускає порушень трудової дисципліни і сумлінно виконує свої обов’язки, дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення строку, зазначеного в частині сьомій цієї статті. Про зняття дисциплінарного стягнення роботодавцем видається наказ (розпорядження).
 		 -1223- Шевчук О.Б.
 Додати до статті частину 9 наступного змісту:
"9. Протягом дії строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються."
 		Враховано у статті 269  8. Дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення строку, зазначеного в частині сьомій цієї статті, якщо працівник не допускає порушень трудової дисципліни і сумлінно виконує свої обов’язки. Про зняття дисциплінарного стягнення роботодавцем видається наказ (розпорядження).
 
2253. Стаття 407. Органи (особи), правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення.
 		    Стаття 402. Органи (особи), правоможні застосовувати дисциплінарні стягнення
 
2254. 1. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом (особою), якому надано право укладення трудового договору.
 		    1. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом (особою), якому надано право укладення трудового договору.
 
2255. 2. До працівників, які займають виборні посади, дисциплінарні стягнення застосовуються органами, які їх обрали, якщо інше не передбачено статутами чи іншими установчими документами юридичних осіб.
 		 -1224- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 407 проекту після слів "які їх обрали" додати "або уповноважені ними органи,".
 		Відхилено   2. До працівників, які займають виборні посади, дисциплінарні стягнення застосовуються органами, які їх обрали, якщо інше не передбачено законом, статутами чи іншими установчими документами юридичних осіб.
 
2256. §2. Матеріальна відповідальність працівників
 		    §2. Матеріальна відповідальність працівників
 
2257. Стаття 408. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників
 		    Стаття 403. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників
 
2258. 1. Матеріальна відповідальність полягає в обов’язку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної працівником роботодавцеві внаслідок порушення трудових обов’язків.
 		    1. Матеріальна відповідальність полягає в обов’язку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної працівником роботодавцеві внаслідок порушення трудових обов’язків.
 
2259. 2. Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення працівником своїх трудових обов’язків, чим роботодавцеві спричинена пряма дійсна майнова шкода, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Прямою дійсною майновою шкодою вважаються втрати, яких роботодавець зазнав у зв’язку із знищенням або пошкодженням його майна (витрати на придбання, відновлення майна тощо).
 		 -1225- Бойко Ю.А.
 Частину 2 статті 408 викласти у наступній редакції:
"2. Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення працівником своїх трудових обов’язків, чим роботодавцеві спричинена пряма дійсна майнова шкода, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Прямою дійсною майновою шкодою вважаються втрати, яких роботодавець зазнав у зв’язку зі знищенням або пошкодженням його майна, а також втрати, які він зробив або мусить зробити для відновлення його порушеного права".
 		Відхилено   2. Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення працівником своїх трудових обов’язків, чим роботодавцеві спричинена пряма дійсна майнова шкода, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Прямою дійсною майновою шкодою вважаються втрати, яких роботодавець зазнав у зв’язку із знищенням або пошкодженням його майна (витрати на придбання, відновлення майна тощо).
 
2260. 3. До прямої дійсної майнової шкоди не включаються доходи, які роботодавець міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
 		    3. До прямої дійсної майнової шкоди не включаються доходи, які роботодавець міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.
 
2261. 4. Пряма дійсна майнова шкода вважається заподіяною діями (бездіяльністю) працівника, якщо за відсутності цих дій (бездіяльності) цієї шкоди не було б заподіяно.
 		    4. Пряма дійсна майнова шкода вважається заподіяною діями (бездіяльністю) працівника, якщо за відсутності цих дій (бездіяльності) цієї шкоди не було б заподіяно.
 
2262. 5. Матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Наявність вини працівника визначається відповідно до частини другої статті 404 цього Кодексу. Працівник не може нести матеріальну відповідальність за спричинену пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також внаслідок невиконання роботодавцем обов’язку щодо забезпечення необхідних умов для збереження його майна чи майнових прав працівника.
 		    5. Матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Наявність вини працівника визначається відповідно до частини другої статті 399 цього Кодексу. Працівник не може нести матеріальну відповідальність за спричинену пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також внаслідок невиконання роботодавцем обов’язку щодо забезпечення необхідних умов для збереження його майна чи майнових прав працівника.
 
2263. 6. Притягнення працівника до матеріальної відповідальності не залежить від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
 		    6. Притягнення працівника до матеріальної відповідальності не залежить від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
 
2264. 7. Розірвання трудового договору після заподіяння прямої дійсної майнової шкоди не тягне за собою звільнення працівника від матеріальної відповідальності, якщо інше не встановлено законом або сторонами трудового договору при його розірванні.
 		    7. Розірвання трудового договору після заподіяння прямої дійсної майнової шкоди не тягне за собою звільнення працівника від матеріальної відповідальності, якщо інше не встановлено законом або сторонами трудового договору при його розірванні.
 
2265. Стаття 409. Розміри матеріальної відповідальності
 		    Стаття 404. Розміри матеріальної відповідальності
 
2266. 1. За пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі середньої місячної заробітної плати. У такому розмірі несуть матеріальну відповідальність керівники юридичних осіб та їх заступники, керівники структурних підрозділів юридичних осіб та їх заступники, якщо пряму дійсну майнову шкоду заподіяно роботодавцю внаслідок зайвих грошових виплат, неправильного ведення обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиття необхідних заходів для запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.
 		 -1226- Шевчук О.Б.
 В абзаці 1 частини 1 статті 409 проекту друге речення виключити
 		Відхилено   1. За пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі середньої місячної заробітної плати. У такому самому розмірі несуть матеріальну відповідальність керівники юридичних осіб та їх заступники, керівники структурних підрозділів юридичних осіб та їх заступники, якщо пряму дійсну майнову шкоду заподіяно роботодавцю внаслідок зайвих грошових виплат, неправильного ведення обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиття необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних чи грошових цінностей.
 
    -1227- Стоян О.М.
 У статті 409 у другому реченні частини першої слова "у такому розмірі" замінити словами "у такому ж розмірі".
 		Враховано    
2267. Матеріальна відповідальність працівника в розмірі, що перевищує його середню місячну заробітну плату, допускається у випадках, передбачених цим Кодексом та законами.
 		 -1228- Шевчук О.Б.
 В абзаці 2 частини 1 статті 409 проекту після слова "законами" додати "та рішенням суду".
 		Відхилено   Матеріальна відповідальність працівника в розмірі, що перевищує його середньомісячну заробітну плату, допускається у випадках, передбачених цим Кодексом та законами.
 
2268. Розмір середньої місячної заробітної плати визначається за два календарних місяці, що передують місяцю, в якому виявлено пряму дійсну шкоду.
 		    Розмір середньомісячної заробітної плати працівника визначається за два календарних місяці, що передують місяцю, в якому виявлено пряму дійсну майнову шкоду заподіяну роботодавцю.
 
2269. 2. Розмір матеріальної відповідальності працівника може обмежуватися у трудовому договорі порівняно з розміром, встановленим цим Кодексом.
 		    2. Розмір матеріальної відповідальності працівника може обмежуватися у трудовому договорі порівняно з розміром, встановленим цим Кодексом.
 
2270. Стаття 410. Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі
 		    Стаття 405. Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі
 
2271. 1. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної прямої дійсної шкоди у разі, якщо:
 		    1. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної ним прямої дійсної майнової шкоди у разі, якщо:
 
2272. 1) між працівником і роботодавцем відповідно до статті 411 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності або до трудового договору включена відповідна умова;
 		    1) між працівником і роботодавцем відповідно до статті 406 цього Кодексу укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність працівника або до трудового договору включена відповідна умова;
 
2273. 2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом;
 		    2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом;
 
2274. 3) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення дій працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
 		    3) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення дій працівника, що мають ознаки злочину;
 
2275. 4) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
 		    4) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
 
2276. 5) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування;
 		    5) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування;
 
2277. 6) відповідно до закону на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві;
 		    6) відповідно до закону на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві;
 
2278. 7) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, якщо роботодавець не вимагав від працівника їх виконання;
 		    7) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, якщо роботодавець не вимагав від працівника їх виконання;
 
2279. 8) посадова особа здійснила незаконне звільнення працівника або незаконне переведення його на іншу роботу, якщо це встановлено судом;
 		       
2280. 9) у випадках здійснення керівником юридичної особи виплат, передбачених статтею 263 цього Кодексу.
 		       
2281. 10) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці та іншої захищеної законом інформації.
 		 -1229- Бойко Ю.А.
 Статтю 410 доповнити частиною 2 у наступній редакції
"2. У випадках, передбачених трудовим договором, керівник, головний бухгалтер, члени виконавчого органу та керівник філії юридичної особи несуть повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну невиконанням або неналежним виконанням ними своїх трудових обов’язків. Трудовим договором з керівником юридичної особи може бути передбачене відшкодування ним не отриманих роботодавцем доходів (упущена вигода), розмір яких визначається відповідно до цивільного закон".
 		Відхилено   8) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.
2. Матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної прямої дійсної майнової шкоди несе:
1) посадова особа, яка здійснила незаконне звільнення працівника або незаконне переведення його на іншу роботу, відповідно до рішення суду;
2) керівник юридичної особи у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат (стаття 263 цього Кодексу).
 
    -1230- Шевчук О.Б.
 До частини 1 статті 410 проекту додати пункт 11 наступного змісту:
"11) пряму дійсну майнову шкоду заподіяну роботодавцю внаслідок зайвих грошових виплат, неправильного ведення обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиття необхідних заходів для запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей."
 		Відхилено    
2282. Стаття 411. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність
 		    Стаття 406. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність
 
2283. 1. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, що досяг вісімнадцятирічного віку та виконує роботи, безпосередньо пов’язані з:
 		    1. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися з працівником, що досяг вісімнадцятирічного віку та виконує роботи, безпосередньо пов’язані з:
 
2284. 1) отриманням для будь-яких цілей:
 		    1) отриманням для будь-яких цілей:
 
2285. грошей, у тому числі іноземної валюти;
 		    грошей, у тому числі іноземної валюти;
 
2286. дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів або матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, відходів або брухту, що містять дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння;
 		    дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів або матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, відходів або брухту, що містять дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння;
 
2287. синтетичного корунду або виробів з нього;
 		    синтетичного корунду або виробів з нього;
 
2288. 2) продажем або видачею товарів (продукції), підготовкою їх до продажу, в тому числі у сфері громадського харчування, а також з комплектуванням пасажирських суден, вагонів, літаків;
 		    2) продажем або видачею товарів (продукції), підготовкою їх до продажу, в тому числі у сфері громадського харчування, а також з комплектуванням пасажирських суден, вагонів, літаків;
 
2289. 3) отриманням матеріальних цінностей для зберігання, перевірки їх якості, обробки з метою подальшої доставки, для транспортування (доставки, супроводження), комплектування, ремонту, відновлення, регулювання, подальшої передачі іншим працівникам, використання в роботі як сировини матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, запасних частин, видачі будь-яким особам, а також для інших цілей;
 		    3) отриманням матеріальних цінностей для зберігання, перевірки їх якості, обробки з метою подальшої доставки, для транспортування (доставки, супроводження), комплектування, ремонту, відновлення, регулювання, подальшої передачі іншим працівникам, використання в роботі як сировини матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, запасних частин, видачі будь-яким особам, а також для інших цілей;
 
2290. 4) виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошей, цінних паперів, напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються у їх виготовленні;
 		    4) виготовленням, зберіганням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошей, цінних паперів, напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються у їх виготовленні;
 
2291. 5) виготовленням та зберіганням квитків, талонів, абонементів та інших подібних розрахункових документів.
 		    5) виготовленням та зберіганням квитків, талонів, абонементів та інших подібних розрахункових документів.
 
2292. 2. Типовий письмовий договір про повну матеріальну відповідальність затверджується центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 		    2. Типовий письмовий договір про повну матеріальну відповідальність затверджується центральним органом виконавчої влади з питань праці.
 
2293. Стаття 412. Колективна матеріальна відповідальність
 		    Стаття 407. Колективна матеріальна відповідальність
 
2294. 1. У разі спільного виконання працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, якщо закон допускає укладання договорів про повну матеріальну відповідальність, але неможливе розмежування матеріальної відповідальності кожного з працівників за незбереження цінностей і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність.
 		    1. У разі спільного виконання працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, якщо закон допускає укладання договорів про повну матеріальну відповідальність, але неможливе розмежування матеріальної відповідальності кожного з працівників за незбереження цінностей і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність.
 
2295. 2. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між роботодавцем і працівниками структурного підрозділу або окремими працівниками колективу.
 		    2. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між роботодавцем і працівниками структурного підрозділу або іншого відокремленого колективу.
 
2296. 3. Матеріальна відповідальність між членами колективу розподіляється пропорційно тарифній ставці (окладу) і часу, відпрацьованому кожним із працівників після останньої інвентаризації. Відповідно до цієї вимоги визначається обсяг матеріальної відповідальності працівників, які були прийняті на роботу або звільнені з роботи в період від останньої інвентаризації до виявлення недостачі, пошкодження чи зіпсуття матеріальних цінностей, якщо вони дали письмову згоду взяти на себе матеріальну відповідальність без проведення інвентаризації під час прийняття на роботу або звільнення з роботи.
 		 -1231- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 412 проекту перед словом "окладу" додати "місячного".
 		Відхилено   3. Матеріальна відповідальність між членами колективу розподіляється пропорційно до тарифної ставки (окладу) і часу, відпрацьованого кожним із працівників після останньої інвентаризації. Відповідно до цієї вимоги визначається обсяг матеріальної відповідальності працівників, які були прийняті на роботу або звільнені з роботи в період від останньої інвентаризації до виявлення недостачі, пошкодження чи псування матеріальних цінностей, якщо вони дали письмову згоду взяти на себе матеріальну відповідальність без проведення інвентаризації під час прийняття на роботу або звільнення з роботи.
 
2297. 4. Члени колективу, що довели відсутність своєї вини в незбереженні матеріальних цінностей, матеріальної відповідальності за відповідний випадок незбереження майна не несуть.
 		    4. Члени колективу, які довели відсутність своєї вини в незбереженні матеріальних цінностей, матеріальної відповідальності за незбереження майна не несуть.
 
2298. Стаття 413. Визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди
 		    Стаття 408. Визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди
 
2299. 1. Розмір заподіяної роботодавцеві прямої дійсної майнової шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей з вирахуванням зносу, який встановлюється згідно з визначеними нормами. За відсутності таких норм вартість цінностей визначається з урахуванням зносу та даних щодо дійсного стану відповідних матеріальних цінностей.
 		    1. Розмір заподіяної роботодавцеві прямої дійсної майнової шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей з вирахуванням зносу, який встановлюється згідно з визначеними нормами. За відсутності таких норм вартість цінностей визначається з урахуванням зносу та даних щодо дійсного стану відповідних матеріальних цінностей.
 
2300. 2. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається за ринковими цінами, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди.
 		    2. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного псування матеріальних цінностей розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається за ринковими цінами, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди.
 
2301. 3. У сфері громадського харчування і в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції та товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції та товарів.
 		    3. У сфері громадського харчування і в торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції та товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції та товарів.
 
2302. 4. У разі розкрадання банкнотного паперу розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається, виходячи з максимальної суми грошей, які могли бути виготовлені на цьому банкнотному папері.
 		    4. У разі розкрадання банкнотного паперу розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається, виходячи з максимальної суми грошей, які могли бути виготовлені на цьому банкнотному папері.
 
2303. 5. У разі розкрадання захищеного паперу або персоніфікованої захисної стрічки розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним п’ятитисячократному розміру собівартості цих цінностей.
 		    5. У разі розкрадання захищеного паперу або персоніфікованої захисної стрічки розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним п’ятитисячократному розміру собівартості цих цінностей.
 
2304. 6. У разі розкрадання, недостачі, знищення, зіпсуття бланків цінних паперів та документів суворого обліку розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним:
 		    6. У разі розкрадання, недостачі, знищення, псування бланків цінних паперів та документів суворого обліку розмір прямої дійсної майнової шкоди вважається рівним:
 
2305. 1) зазначеній на бланках цінних паперів чи документів суворого обліку п’ятикратній номінальній вартості або вартості документів суворого обліку, встановленій законодавством;
 		    1) зазначеній на бланках цінних паперів чи документів суворого обліку п’ятикратній номінальній вартості або вартості документів суворого обліку, встановленій законодавством;
 
2306. 2) п’ятдесятикратній вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.
 		    2) п’ятдесятикратній вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.
 
2307. 7. Застосування будь-яких коефіцієнтів до ціни (балансової вартості, собівартості) матеріальних цінностей для визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди не допускається, крім випадків, передбачених частинами п’ятою і шостою цієї статті.
 		    7. Застосування будь-яких коефіцієнтів до ціни (балансової вартості, собівартості) матеріальних цінностей для визначення розміру прямої дійсної майнової шкоди не допускається, крім випадків, передбачених частинами п’ятою і шостою цієї статті.
 
2308. 8. Розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається роботодавцем та зазначається в наказі, що видається за результатами службового розслідування факту заподіяння шкоди з урахуванням вимог частини третьої статті 406 цього Кодексу. Якщо спір стосовно притягнення працівника до матеріальної відповідальності розглядається в суді, розмір прямої дійсної майнової шкоди повинен доводити роботодавець.
 		    8. Розмір прямої дійсної майнової шкоди визначається роботодавцем та зазначається в наказі (розпорядженні), що видається за результатами службового розслідування факту заподіяння шкоди з урахуванням вимог частини третьої статті 409 цього Кодексу. Якщо спір стосовно притягнення працівника до матеріальної відповідальності розглядається в суді, розмір прямої дійсної майнової шкоди повинен доводити роботодавець.
 
2309. 9. Розмір заподіяної прямої дійсної майнової шкоди з вини кількох працівників, що підлягає відшкодуванню, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
 		    9. Розмір прямої дійсної майнової шкоди заподіяної з вини кількох працівників, що підлягає відшкодуванню, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
 
2310. Стаття 414. Порядок відшкодування шкоди
 		    Стаття 409. Порядок відшкодування шкоди
 
2311. 1. Відповідно до наказу роботодавця (частина восьма статті 413 цього Кодексу) працівник має право для відшкодування прямої дійсної майнової шкоди добровільно внести грошову суму на рахунок роботодавця або за погодженням з роботодавцем надати йому іншу річ чи полагодити за свій рахунок ушкоджену річ. За згодою сторін трудового договору відшкодування шкоди може бути здійснене із розстрочкою платежу.
 		 -1232- Ткач Р.В.
 з метою уточнення процедури відшкодування прямої дійсної майнової шкоди завданої працівником роботодавцю пропоную частину 1 статті 414 доповнити реченнями наступного змісту:
"В цьому випадку працівник надає роботодавцеві письмове зобов’язання про відшкодування прямої дійсної майнової шкоди з вказівкою конкретних термінів проведення платежів. У разі звільнення працівника, який дав письмове зобов’язання про добровільне відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, але відмовився відшкодовувати завданий збиток, непогашена заборгованість стягується в судовому порядку.".
 		Відхилено   1. Встановлення факту завдання працівником майнової шкоди роботодавцю та визначення її розміру здійснюється в порядку, встановленому частиною першою статті 401 цього Кодексу для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.
2. Відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця (частина восьма статті 408 цього Кодексу) працівник має право для відшкодування прямої дійсної майнової шкоди добровільно внести грошову суму на рахунок роботодавця або за погодженням з роботодавцем надати йому іншу річ чи полагодити за свій рахунок ушкоджену річ. За згодою сторін трудового договору відшкодування шкоди може бути здійснене із розстрочкою платежу.
 
    -1233- Хара В.Г.
 Статтю 418 доповнити новою частиною першою такого змісту:
"1. Встановлення факту завдання працівником майнової шкоди роботодавцю та визначення її розміру здійснюється в порядку, встановленому частиною першою статті 410 цього Кодексу для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності", частини 1 -5 вважати частинами 2-6
 		Враховано    
2312. 2. Якщо працівник добровільно не відшкодував пряму дійсну майнову шкоду, роботодавець має право видати наказ про здійснення відповідних відрахувань із заробітної плати працівника. Такий наказ може бути видано не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення заподіяної працівником прямої дійсної майнової шкоди за умови, що її розмір не перевищує середньої заробітної плати працівника за два календарних місяці, які передували місяцю, в якому пряму дійсну майнову шкоду було виявлено, але не пізніше року з дня її заподіяння, якщо законом не встановлено інший термін. Наказ може бути звернено до виконання не раніше ніж через два тижні з дня повідомлення працівникові під розписку про його видання.
 		 -1234- Шевчук О.Б.
 У другому реченні частини 2 статті 414 проекту сполучення "за умови, що її розмір не перевищує середньої заробітної плати працівника за два календарних місяці, які передували місяцю, в якому пряму дійсну майнову шкоду було виявлено, але не пізніше року з дня її заподіяння, якщо законом не встановлено інший термін." - виключити.
 		Відхилено   3. Якщо працівник добровільно не відшкодував пряму дійсну майнову шкоду, роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про здійснення відповідних відрахувань із заробітної плати працівника. Такий наказ (розпорядження) може бути видано не пізніш як протягом місяця з дня виявлення заподіяної працівником прямої дійсної майнової шкоди за умови, що її розмір не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника обчисленої відповідно до абзацу третього частини першої статті 404 цього Кодексу, але не пізніше року з дня її заподіяння, якщо законом не встановлено інший термін. Наказ (розпорядження) може бути звернено до виконання не раніш як через два тижні з дня повідомлення працівникові під розписку про його видання.
 
    -1235- Шевчук О.Б.
 У третьому реченні частини 2 статті 414 проекту сполучення "не раніше ніж через два тижні" - виключити.
 		Відхилено    
2313. 3. Відрахування із заробітної плати працівника на підставі наказу роботодавця здійснюється з дотриманням обмежень, встановлених статтею 261 цього Кодексу, до повного відшкодування прямої дійсної майнової шкоди.
 		    4. Відрахування із заробітної плати працівника на підставі наказу (розпорядження) роботодавця здійснюється з дотриманням обмежень, встановлених статтею 261 цього Кодексу, до повного відшкодування прямої дійсної майнової шкоди.
 
2314. 4. Якщо розмір прямої дійсної майнової шкоди, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середню місячну заробітну плату та працівник відмовився від її добровільного відшкодування, роботодавець має право звернутися до суду з позовом про відшкодування прямої дійсної майнової шкоди. У такому ж порядку здійснюється притягнення працівника до матеріальної відповідальності у разі, якщо грошова сума в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди не може бути відрахована (у зв’язку зі звільненням працівника тощо).
 		    5. Якщо розмір прямої дійсної майнової шкоди, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середню місячну заробітну плату та працівник відмовився від її добровільного відшкодування, роботодавець має право звернутися до суду з позовом про відшкодування прямої дійсної майнової шкоди. У такому ж порядку здійснюється притягнення працівника до матеріальної відповідальності у разі, якщо грошова сума в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди не може бути відрахована (у зв’язку зі звільненням працівника тощо).
 
2315. 5. Роботодавець з урахуванням конкретних обставин заподіяння прямої дійсної майнової шкоди може відмовитися від її стягнення з працівника повністю чи частково.
 		    6. Роботодавець з урахуванням конкретних обставин заподіяння прямої дійсної майнової шкоди може відмовитися від її стягнення з працівника повністю чи частково.
 
2316. Стаття 415. Обставини, що підлягають врахуванню судом під час прийняття рішення про відшкодування шкоди
 		    Стаття 410. Обставини, що підлягають врахуванню судом під час прийняття рішення про відшкодування шкоди
 
2317. 1. Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з працівника в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної роботодавцеві, суд враховує, крім розміру прямої дійсної майнової шкоди, ступінь вини працівника і конкретні обставини, за яких було заподіяно цю шкоду. Якщо пряма дійсна майнова шкода стала наслідком не лише винних дій чи бездіяльності працівника, а й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, повинен бути відповідно зменшений.
 		    1. Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з працівника в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної роботодавцеві, суд враховує, крім розміру прямої дійсної майнової шкоди, ступінь вини працівника і конкретні обставини, за яких було заподіяно цю шкоду. Якщо пряма дійсна майнова шкода стала наслідком не лише винних дій чи бездіяльності працівника, а й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, повинен бути відповідно зменшений.
 
2318. 2. Суд може зменшити розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода спричинена діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
 		    2. Суд може зменшити розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню працівником, залежно від його майнового стану, крім випадків, якщо шкода спричинена діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
 
2319. Стаття 416. Обов’язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника
 		    Стаття 411. Обов’язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника
 
2320. 1. Під час розгляду органами з трудових спорів справ про матеріальну відповідальність працівників роботодавець повинен довести наявність підстави та умов, передбачених статтею 408 цього Кодексу.
 		    1. Під час розгляду органами з трудових спорів справ про матеріальну відповідальність працівників роботодавець повинен довести наявність підстави та умов, передбачених статтею 403 цього Кодексу.
 
2321. Глава 2. Відповідальність роботодавця
 		    Глава 2. Відповідальність роботодавця
 
2322. Стаття 417. Підстава та умова відповідальності роботодавця
 		    Стаття 412. Підстава та умова відповідальності роботодавця
 
2323. 1. Підставою настання відповідальності роботодавця є порушення ним прав працівника, внаслідок якого працівникові заподіяно матеріальну або моральну шкоду.
 		 -1236- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 417 проекту після слова "є" додати "доведене".
 		Відхилено   1. Роботодавці, винні у порушенні норм трудового законодавства, невиконанні умов колективних договорів і угод притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності згідно з законом.
 
    -1237- Хара В.Г.
 Частину першу статті 417 викласти в такій редакції:
"1. Роботодавці, винні у порушенні норм трудового законодавства, невиконанні умов колективних договорів і угод притягаються до дисциплінарної, матеріальної адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.".
 		Враховано    
2324. 2. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили.
 		 -1238- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 417 проекту – виключити.
 		Відхилено   2. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили.
 
2325. Стаття 418. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, що заподіяна майну працівника
 		    Стаття 413. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, що заподіяна майну працівника
 
2326. 1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов’язок покладено на роботодавця трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, а також у випадках, коли знаходження майна працівника на території, в приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово.
 		 -1239- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 418 проекту слова "є звичайним" замінити на "зумовлене виробничим процесом,"; сполучення "хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово" - виключити.
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов’язок покладено на роботодавця трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, а також у випадках, якщо знаходження майна працівника на території, в приміщеннях роботодавця або на місці виконання робіт є звичайним, а працівник не має можливості здійснювати його зберігання, хоча б він був позбавлений такої можливості тимчасово.
 
2327. 2. Незабезпечення роботодавцем збереження майна працівника у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов’язок відшкодувати в повному обсязі вартість майна або оплатити суму, на яку його вартість зменшилась. Розмір шкоди визначається відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди. За наявності згоди працівника шкода може бути відшкодована в натурі.
 		    2. Незабезпечення роботодавцем збереження майна працівника у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також пошкодження майна працівника внаслідок неналежних умов праці покладає на роботодавця обов’язок відшкодувати в повному обсязі вартість майна або оплатити суму, на яку його вартість зменшилась. Розмір шкоди визначається відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди. За наявності згоди працівника шкода може бути відшкодована в натурі.
 
2328. Стаття 419. Матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов’язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг
 		    Стаття 414. Матеріальна відповідальність роботодавця за невиконання обов’язків щодо надання працівникові матеріальних благ і послуг
 
2329. 1. Невиконання роботодавцем передбачених колективним або трудовим договором обов’язків щодо надання працівникові або членам його сім’ї матеріальних благ і послуг дає працівникові право на стягнення з роботодавця вартості зазначених благ і послуг відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості, незалежно від того, чи здійснював працівник витрати в порядку оплати цих благ і послуг.
 		    1. Невиконання роботодавцем передбачених колективним або трудовим договором обов’язків щодо надання працівникові або членам його сім’ї матеріальних благ і послуг дає працівникові право на стягнення з роботодавця вартості зазначених благ і послуг відповідно до роздрібних цін, що склалися в даній місцевості, незалежно від того, чи здійснював працівник витрати в порядку оплати цих благ і послуг.
 
2330. Стаття 420. Матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках
 		    Стаття 415. Матеріальна відповідальність роботодавця в інших випадках
 
2331. 1. Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором.
 		    1. Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором.
 
2332. Стаття 421. Відповідальність роботодавця за моральну шкоду
 		    Стаття 416. Відповідальність роботодавця за заподіяння моральної шкоди
 
2333. 1. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду в разі невиконання свого обов’язку шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника.
 		 -1240- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 421 проекту після слова "працівника" додати "що було встановлено судом та про що суд виніс відповідне рішення."
 		Відхилено   1. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові власними діями або бездіяльністю, які порушують права працівника, відповідно до цивільного законодавства. Роботодавець зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду в разі невиконання свого обов’язку шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника.
 
2334. 2. Моральна шкода визначається відповідно до цивільного законодавства. Обов’язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника.
 		    2. Моральна шкода відшкодовується відповідно до цивільного законодавства. Обов’язок доказування факту наявності моральної шкоди покладається на працівника.
 
2335. КНИГА ДЕВ’ЯТА. Індивідуальні трудові спори
 		    КНИГА ДЕВ’ЯТА. Індивідуальні трудові спори
 
2336. Глава 1. Загальні положення
 		    Глава 1. Загальні положення
 
2337. Стаття 422. Поняття індивідуального трудового спору
 		    Стаття 417. Поняття та предмет індивідуального трудового спору
 
2338. 1. Індивідуальні трудові спори - це розбіжності між працівником і роботодавцем щодо укладення, виконання, розірвання трудового договору, дотримання норм трудового законодавства.
 		 -1241- Писаренко В.В.
 Ч. 1 ст. 422 після слова "виконання" доповнити словом "зміни".
 		Враховано   1. Індивідуальний трудовий спір – трудовий спір між працівником і роботодавцем, що виникає при здійсненні трудових відносин, а в окремих випадках до їх початку або після їх припинення.
2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути питання укладення, зміни, припинення трудового договору, встановлення або зміни умов праці, оплати праці, виконання вимог трудового законодавства, угод, колективного чи трудового договору, інших вимог працівником або роботодавцем щодо порушення їх прав.
 
    -1242- Хара В.Г.
 Статтю 422 викласти в такій редакції:
"Стаття 419 Поняття та предмет індивідуального трудового спору
1. Індивідуальний трудовий спір – трудовий спір між працівником і роботодавцем, що виникає при здійсненні трудових відносин, а в окремих випадках до їх початку або після їх припинення.
2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог трудового законодавства, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем, укладених відповідно до цього Кодексу тощо."
 		Враховано    
2339. Стаття 423. Сторони і предмет індивідуального трудового спору
 		    Стаття 418. Сторони індивідуального трудового спору
 
2340. 1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може також бути особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати, представники виборного органу первинної профспілкової організації або інші особи.
 		 -1243- Хара В.Г.
 У статті 423 після слів "первинної профспілкової організації" доповнити словами "профспілки, членом якої є працівник".
 		Враховано   1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може бути також особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати, представники профспілкової організації, членом якої є працівник, або інші особи уповноважені в установленому законом порядку.
 
2341. 2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог трудового законодавства, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем тощо.
 		 -1244- Хара В.Г.
 Частину другу статті 423 перенести до статті 422 та викласти її у такій редакції:
"Стаття 422 Поняття та предмет індивідуального трудового спору
1. Індивідуальні трудові спори - це розбіжності між працівником і роботодавцем щодо укладення, виконання, розірвання трудового договору, дотримання норм трудового законодавства.
2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог трудового законодавства, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем тощо."
 		Враховано      
    -1245- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 423 проекту слово "угод" - вилучити; сполучення "інших угод між працівником і роботодавцем тощо" - вилучити.
 		Відхилено    
2342. Стаття 424. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори
 		    Стаття 419. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори
 
2343. 1. Індивідуальні трудові спори розглядаються судами, рішення яких є обов’язковими.
 		 -1246- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 424 проекту після слова "судами" додати "у тому числі спеціалізованими за умови їх створення".
 		Відхилено   1. Індивідуальні трудові спори розглядаються судами, рішення яких є обов’язковими.
 
2344. Кожному гарантується право на захист у суді своїх прав і свобод, на оскарження неправомірних дій чи бездіяльності роботодавців, інших посадових і службових осіб.
 		    Кожному гарантується право на захист у суді своїх прав і свобод, на оскарження неправомірних дій чи бездіяльності роботодавців, інших посадових осіб.
 
2345. 2. За бажанням працівника він може звернутися за захистом своїх прав також до комісії з трудових спорів, яка утворюється в юридичних особах за місцем роботи працівника.
 		 -1247- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 424 проекту слово "утворюється" замінити на "може утворюватись".
 		Враховано   2. За бажанням працівника він може звернутися за захистом своїх прав до комісії з трудових спорів, у разі її утворення в юридичних особах за місцем роботи працівника.
 
2346. Глава 2. Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів
 		    Глава 2. Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів
 
2347. Стаття 425. Правовий статус комісії з трудових спорів
 		 -1248- Хара В.Г.
 У статтях 425 та 426 слова "або вільно обраними працівниками представниками (представником)" виключити.
 		Враховано   Стаття 420. Правовий статус комісії з трудових спорів
 
2348. 1. Комісія з трудових спорів - орган, який може утворюватися в юридичній особі для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів.
 		 -1249- Хара В.Г.
 У статті 425 частину першу викласти у такій редакції:
"1. Комісія з трудових спорів – є примірним органом, який може утворюватися в юридичній особі, з метою врегулювання індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів".
 		Враховано   1. Комісія з трудових спорів – орган, який може утворюватися в юридичній особі з метою врегулювання індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів.
 
2349. 2. Питання про утворення комісії з трудових спорів вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником).
 		    2. Питання про утворення комісії з трудових спорів вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 
2350. Стаття 426. Порядок утворення комісій з трудових спорів
 		    Стаття 421. Порядок утворення комісій з трудових спорів
 
2351. 1. Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників. Кількісний склад комісії з трудових спорів визначається за взаємною домовленістю між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником) за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавців та працівників.
 		 -1250- Шевчук О.Б.
 Додати до частини 1 статті 426 наступне речення: "Голова комісії з трудових спорів обирається членами комісії на першому засіданні.".
 		Відхилено   1. Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників. Кількісний склад комісії з трудових спорів визначається за взаємною домовленістю між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавця та працівників.
 
2352. 2. Представники від роботодавця призначаються до комісії з трудових спорів наказом роботодавця.
 		    2. Представники від роботодавця призначаються до комісії з трудових спорів наказом (розпорядженням) роботодавця.
 
2353. 3. Представники від працівників обираються до комісії з трудових спорів первинною профспілковою організацією або загальними зборами працівників.
 		    3. Представники від працівників обираються до комісії з трудових спорів загальними зборами (конференцією) членів первинної профспілкової організації або загальними зборами працівників.
 
2354. Стаття 427. Обов’язки роботодавця щодо забезпечення роботи комісії з трудових спорів
 		    Стаття 422. Обов’язки роботодавця щодо забезпечення роботи комісії з трудових спорів
 
2355. 1. На роботодавця покладаються обов’язки щодо надання приміщення для проведення засідань комісії з трудових спорів, матеріально-технічного забезпечення її діяльності, звільнення від роботи членів комісії на час їх участі в засіданнях із збереженням середньої заробітної плати, забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів.
 		 -1251- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 427 проекту сполучення "забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів" - виключити.
 		Відхилено   1. На роботодавця покладаються обов’язки щодо надання приміщення для проведення засідань комісії з трудових спорів, матеріально-технічного забезпечення її діяльності, звільнення від роботи членів комісії на час їх участі в засіданнях із збереженням середньої заробітної плати, забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів.
 
2356. Стаття 428. Право працівника на звернення до комісії з трудових спорів
 		    Стаття 423. Право працівника на звернення до комісії з трудових спорів
 
2357. 1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про розгляд індивідуального трудового спору, якщо відповідні розбіжності не були врегульовані в ході безпосередніх переговорів з роботодавцем протягом двох тижнів після звернення працівника.
 		    1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про розгляд індивідуального трудового спору, якщо відповідні розбіжності не були врегульовані в ході безпосередніх переговорів з роботодавцем протягом двох тижнів з дня звернення працівника.
 
2358. Стаття 429. Компетенція комісії з трудових спорів
 		 -1252- Хара В.Г.
 Статті 429, 430 виключити
 		Враховано      
2359. 1. Комісії з трудових спорів можуть розгляди індивідуальні трудові спори, крім спорів:
 		       
2360. 1) про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудових відносин, зміну формулювання причин і дати звільнення, а також про оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням працівника з роботи;
 		       
2361. 2) про переведення на іншу роботу, оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним переведенням на іншу роботу, про застосування дисциплінарних стягнень до керівника юридичної особи (філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів), його заступника, головного інженера, головного бухгалтера, його заступника, службових осіб органів державної митної та податкової служб, яким присвоєні персональні звання, службових осіб органів державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими об’єднаннями громадян;
 		       
2362. 3) про відмову у прийнятті на роботу;
 		 -1253- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 429 проекту – виключити.
(оскільки Комісії з трудових спорів можуть розгляди індивідуальні трудові спори між працівником і роботодавцем).
Пункт 3 частини 1 статті 429 проекту – виключити.
(оскільки Комісії з трудових спорів можуть розгляди індивідуальні трудові спори між працівником і роботодавцем).
 		Враховано      
2363. 4) про відмову скласти акт про нещасний випадок на виробництві чи незгоди працівника з його змістом.
 		       
2364. Стаття 430. Строки звернення до комісії з трудових спорів
 		 -1254- Папієв М.М.
 Статтею 430 проекту передбачається закріпити положення про те, що працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з цим, в частині першій статті 225 Кодексу законів про працю України передбачено право працівника у спорах про виплату належної йому заробітної плати, звертатися до комісії з трудових спорів без обмеження будь-яким строком.
З метою захисту прав працівників, у разі порушення строку виплати заробітної плати, частину першу статті 430 слід доповнити положенням про те, що у спорах про виплату належної працівнику заробітної плати, він не обмежується будь-яким строком при зверненні до комісії з трудових спорів.
 		Відхилено оскільки статтю виключено     
2365. 1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
 		 -1255- Павловський А.М.
 Частину першу статті 430 проекту доповнити положенням про те, що у спорах про виплату належної працівнику заробітної плати, він не обмежується будь-яким строком при зверненні до комісії з трудових спорів.
 		Відхилено      
2366. 2. У разі пропущення з поважних причин установленого строку комісія з трудових спорів може його поновити.
 		       
2367. Стаття 431. Порядок звернення до комісії з трудових спорів
 		    Стаття 424. Порядок звернення до комісії з трудових спорів
 
2368. 1. Працівник звертається до комісії з трудових спорів з письмовою заявою на ім’я голови комісії. Ця заява підлягає обов’язковій реєстрації.
 		    1. Працівник звертається до комісії з трудових спорів з письмовою заявою на ім’я голови комісії. Ця заява підлягає обов’язковій реєстрації.
 
2369. 2. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії з трудових спорів, а також за розгляд спору в комісії.
 		    2. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії з трудових спорів, а також за розгляд спору комісією.
 
2370. Стаття 432. Правоможність засідань комісії з трудових спорів
 		    Стаття 425. Правоможність засідань комісії з трудових спорів
 
2371. 1. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу комісії з трудових спорів від кожної зі сторін.
 		    1. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу комісії з трудових спорів від кожної зі сторін.
 
2372. Стаття 433. Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів
 		    Стаття 426. Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів
 
2373. 1. Комісія з трудових спорів повинна розглянути індивідуальний трудовий спір у десятиденний строк з дня подання працівником заяви. У разі складності спору комісія має право продовжити цей строк, але не більше ніж до 15 календарних днів.
 		    1. Комісія з трудових спорів повинна розглянути індивідуальний трудовий спір у десятиденний строк з дня подання працівником заяви. У разі складності спору комісія має право продовжити цей строк, але не більш як до 15 календарних днів.
 
2374. Протягом строку розгляду індивідуального трудового спору сторони можуть укласти мирову угоду, яка затверджується рішенням комісії з трудових спорів.
 		    Протягом строку розгляду індивідуального трудового спору сторони можуть укласти мирову угоду, яка затверджується рішенням комісії з трудових спорів.
 
2375. 2. Засідання комісії з трудових спорів веде її голова, який обирається із членів комісії, або, за його дорученням, інший член комісії. На засіданні комісії секретарем ведеться протокол, який підписується головою і всіма присутніми членами комісії та скріплюється печаткою комісії з трудових спорів.
 		    2. Засідання комісії з трудових спорів веде її голова, який обирається із членів комісії, або, за його дорученням, інший член комісії. На засіданні комісії секретар веде протокол, який підписують голова і всі присутні члени комісії та скріплюється печаткою комісії з трудових спорів.
 
2376. 3. Спір розглядається в обов’язковій присутності працівника, який подав заяву, або його представника. Розгляд спору за відсутності працівника або його представника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд спору відкладається. У разі повторного нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії без поважних причин комісія має право залишити заяву без розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору повторно в межах строків, установлених цим Кодексом.
 		 -1256- Шевчук О.Б.
 У частині 3 статті 433 проекту сполучення "що не позбавляє працівника права подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору повторно в межах строків, установлених цим Кодексом." замінити на "або вирішити спір по суті".
 		Відхилено   3. Спір розглядається в обов’язковій присутності працівника, який подав заяву, або його представника. Розгляд спору за відсутності працівника або його представника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд спору відкладається. У разі повторного нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії без поважних причин комісія має право залишити заяву без розгляду, що не позбавляє працівника права повторно подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору.
 
2377. 4. Комісія з трудових спорів має право викликати на засідання третіх осіб, запрошувати спеціалістів. За зверненням комісії у встановлений нею строк роботодавець повинен надати документи та інші матеріали, необхідні для розгляду спору.
 		    4. Комісія з трудових спорів має право викликати на засідання третіх осіб, запрошувати спеціалістів. За зверненням комісії у встановлений нею строк роботодавець повинен надати документи та інші матеріали, необхідні для розгляду спору.
 
2378. Стаття 434. Прийняття рішення комісією з трудових спорів
 		 -1257- Папієв М.М.
 Статтею 434 проекту пропонується закріпити положення про те, що рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.
Разом з цим, на мою думку, в зазначеному положенні мова має йти про те, що рішення комісії з трудових спорів приймається більшістю голосів.
 		Відхилено   Стаття 427. Прийняття рішення комісією з трудових спорів
 
2379. 1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.
 		 -1258- Хара В.Г.
Сухий Я.М.
Стоян О.М.
 Частину першу статті 434 викласти у наступній редакції:
"1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою між представниками роботодавця та працівників, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.".
 		Враховано   1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою між представниками роботодавця та працівників, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим.
 
2380. 2. Рішення комісії з трудових спорів повинне ґрунтуватися на законі та на матеріалах справи.
 		 -1259- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 434 проекту слова "за згодою" замінити на "більшістю". Друге речення частини 1 статті 434 - виключити
 		Відхилено   2. Рішення комісії з трудових спорів повинне ґрунтуватися на законі та на матеріалах справи.
 
2381. Стаття 435. Рішення комісії з трудових спорів
 		    Стаття 428. Рішення комісії з трудових спорів
 
2382. 1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначається:
 		    1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначаються:
 
2383. 1) найменування роботодавця;
 		    1) найменування роботодавця;
 
2384. 2) прізвище, ім’я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії;
 		    2) прізвище, ім’я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії;
 
2385. 3) дата звернення до комісії;
 		    3) дата звернення до комісії;
 
2386. 4) суть спору;
 		    4) суть спору;
 
2387. 5) дата розгляду комісією спору і винесення рішення;
 		    5) дата розгляду комісією спору і винесення рішення;
 
2388. 6) рішення та його обґрунтування;
 		    6) рішення та його обґрунтування;
 
2389. 7) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні.
 		    7) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні.
 
2390. 2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою.
 		 -1260- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 435 проекту сполучення "і скріплюється печаткою" - виключити.
 		Відхилено   2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою.
 
2391. Копії рішень протягом трьох робочих днів після прийняття комісією рішення видаються працівникові та роботодавцеві.
 		    Копії рішення протягом трьох робочих днів після його прийняття комісією видаються працівникові та роботодавцеві.
 
2392. Рішення може бути включене до протоколу засідання комісії з трудових спорів. У цьому разі працівникові та роботодавцеві надається витяг з протоколу.
 		    Рішення може бути включено до протоколу засідання комісії з трудових спорів. У цьому разі працівникові та роботодавцеві надається витяг з протоколу.
 
2393. Копії рішення та витяг з протоколу оформлюються в такому ж порядку, що і рішення.
 		    Копії рішення та витяг з протоколу оформлюються в порядку, встановленому абзацом першим цієї частини.
 
2394. Стаття 436. Оскарження рішення комісії з трудових спорів до суду
 		    Стаття 429. Оскарження рішення комісії з трудових спорів до суду
 
2395. 1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник має право оскаржити його до суду.
 		    1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник має право оскаржити його до суду.
 
2396. 2. Для оскарження рішення комісії з трудових спорів встановлюється десятиденний строк з дня видачі копії рішення комісії або витягу з протоколу його засідання (частина друга статті 435 цього Кодексу).
 		    2. Для оскарження рішення комісії з трудових спорів встановлюється десятиденний строк з дня видачі копії рішення комісії або витягу з протоколу його засідання (частина друга статті 428 цього Кодексу).
 
2397. Стаття 437. Виконання рішень комісії з трудових спорів
 		    Стаття 430. Виконання рішення комісії з трудових спорів
 
2398. 1. Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення строку, передбаченого на його оскарження (частина друга статті 436 цього Кодексу).
 		 -1261- Шевчук О.Б.
 У частині 1 статті 439 слова "спору і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк, визначений рішенням" виключити.
 		Враховано   1. Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору і підлягає добровільному виконанню у строк, визначений рішенням.
 
2399. 2. У разі невиконання рішення в установлений строк голова комісії з трудових спорів або його заступник видає працівникові на його вимогу посвідчення, що є виконавчим документом. У посвідченні зазначається найменування органу, який прийняв рішення, дата його прийняття, номер рішення, дата видачі посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номер його рахунку в банківській установі, а також інші відомості, включення яких до виконавчого документа передбачено законом, рішення по суті спору, строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення скріплюється підписом голови комісії з трудових спорів та печаткою цієї комісії.
 		 -1262- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 437 проекту сполучення " та печаткою цієї комісії" - виключити.
 		Враховано      
2400. Глава 3. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
 		    Глава 3. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
 
2401. Стаття 438. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
 		 -1263- Шевчук О.Б.
 У назві статті 438 після слів "у судах" додати "у тому числі спеціалізованих".
 		Відхилено   Стаття 431. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
 
2402. 1. Суди розглядають індивідуальні трудові спори за заявами:
 		    1. Суди розглядають індивідуальні трудові спори за заявами:
 
2403. 1) працівника, якщо він не звертався щодо розгляду цього спору до комісії з трудових спорів, або спір не підлягає розгляду в такій комісії чи у разі, якщо комісію з трудових спорів не утворено;
 		    1) працівника, якщо він не звертався щодо розгляду цього спору до комісії з трудових спорів, або спір не підлягає розгляду в такій комісії чи у разі, якщо комісію з трудових спорів в юридичній особі не утворено;
 
2404. 2) працівника, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів, або комісія не змогла прийняти рішення щодо спору чи не вирішила спір у встановлені строки;
 		 -1264- Шевчук О.Б.
 У пункті 2 частини 1 статті 438 після слова "працівника" додати слова "або роботодавця"; сполучення "він не згоден" замінити на "сторони не погоджуються
 		Відхилено   2) працівника, якщо він не згоден з рішенням комісії з трудових спорів, або комісія не змогла прийняти рішення щодо спору чи не вирішила спір у встановлені строки;
 
2405. 3) працівника або роботодавця щодо встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну трудового договору, в тому числі про його тлумачення;
 		 -1265- Хара В.Г.
 Статтю 338 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) профспілок, їх організацій, об’єднань профспілок на захист прав та інтересів членів профспілок;", частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Враховано   3) працівника або роботодавця щодо встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну трудового договору, в тому числі про тлумачення трудового договору;
4) профспілок, їх організацій, об’єднань профспілок на захист прав та інтересів членів профспілок;
 
2406. 4) інших осіб у випадках, передбачених законом.
 		    5) інших осіб у випадках, передбачених законом.
 
2407. Стаття 439. Строки звернення до суду про вирішення індивідуальних трудових спорів
 		    Стаття 432. Строки звернення до суду за вирішенням індивідуальних трудових спорів
 
2408. 1. Працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення, переведення на іншу роботу, незаконну відмову у прийнятті на роботу - у місячний строк з дня звільнення, переведення на іншу роботу або відмови у прийнятті на роботу.
 		    1. Працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення індивідуального трудового спору протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, а у справах про звільнення, переведення на іншу роботу, незаконну відмову у прийнятті на роботу - у місячний строк з дня звільнення, переведення на іншу роботу або відмови у прийнятті на роботу.
 
2409. 2. Не обмежуються певним строком звернення працівників до суду із заявами про стягнення нарахованої, але своєчасно не виплаченої працівникові зарплати.
 		 -1266- Шевчук О.Б.
 Додати до статті 439 частину 3 наступного змісту:
"3. Роботодавець може звернутися до суду із скаргою на рішення комісії з трудових спорів протягом двох календарних тижнів з моменту винесення рішення комісією."
 		Відхилено   2. Не обмежуються будь-яким строком звернення працівників до суду із заявами про стягнення нарахованих, але своєчасно не виплачених працівникові заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат.
 
2410. Стаття 440. Звільнення працівника від судових витрат
 		 -1267- Писаренко В.В.
 Статтю 440 виключити. Її положення повинні бути вказані у спеціальному законодавстві: Декрету КМУ "Про державне мито" та ЦПК України.
 		Відхилено   Стаття 433. Звільнення працівника від судових витрат
 
2411. 1. У разі звернення до суду з позовом про вимоги, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати державного мита та судових витрат.
 		 -1268- Хара В.Г.
 У статті 440 у частині першій слова "з позовом про вимоги" замінити словами "з вимогами".
 		Враховано   1. У разі звернення до суду з вимогами, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати державного мита та судових витрат.
 
2412. Стаття 441. Провадження у справах, що розглядалися комісіями з трудових спорів
 		 -1269- Хара В.Г.
 Статтю 441 виключити.
 		Враховано      
    -1270- Шевчук О.Б.
 Статтю 441 - видалити
 		Враховано    
2413. 1. У разі якщо індивідуальний трудовий спір був предметом розгляду в комісії з трудових спорів, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження як вимога працівника до роботодавця.
 		       
2414. Стаття 442. Рішення у справах, пов’язаних із звільненням з роботи або переведенням на іншу роботу
 		    Стаття 434. Рішення у справах, пов’язаних із звільненням з роботи або переведенням на іншу роботу
 
2415. 1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи або переведення його на іншу роботу суд на вимогу працівника приймає рішення:
 		    1. У разі незаконного звільнення працівника з роботи або переведення його на іншу роботу суд на вимогу працівника приймає рішення:
 
2416. 1) про поновлення його на попередній роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи;
 		    1) про поновлення його на попередній роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи;
 
2417. 2) про стягнення середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі.
 		    2) про стягнення середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі.
 
2418. 2. Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу.
 		    2. Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу.
 
2419. 3. З урахуванням обставин справи, клопотання роботодавця і згоди працівника суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 12 місяців. При цьому за працівником зберігається право на виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
 		    3. З урахуванням обставин справи, клопотання роботодавця і згоди працівника суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 12 місяців. При цьому за працівником зберігається право на виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
 
2420. 4. У разі визнання формулювання підстави звільнення неправильним або таким, що не відповідає закону, суд, який розглядає індивідуальний трудовий спір, змінює формулювання і визначає в рішенні підставу звільнення в точній відповідності з формулюванням норм закону.
 		    4. У разі визнання формулювання підстави звільнення неправильним або таким, що не відповідає закону, суд, який розглядає індивідуальний трудовий спір, змінює формулювання і визначає в рішенні підставу звільнення в точній відповідності з формулюванням норм закону.
 
2421. 5. Якщо поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою функцій роботодавця, суд визнає особу такою, яку було звільнено на підставі статті 98 цього Кодексу і покладає обов’язок провести виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті, на правонаступника.
 		    5. Якщо поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою функцій роботодавця, суд визнає особу такою, яку було звільнено на підставі статті 98 цього Кодексу, і покладає обов’язок провести виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті, на правонаступника.
 
2422. 5. Якщо неправильне формулювання підстави звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
 		    6. Якщо неправильне формулювання підстави звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівнику середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.
 
2423. Стаття 443. Виконання рішення про поновлення на роботі
 		    Стаття 435. Виконання рішення про поновлення на роботі
 
2424. 1. Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом фактичного допуску працівника до роботи і створення для цього працівника всіх умов відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів. Про поновлення працівника на роботі роботодавець повинен видати наказ (прийняти відповідне рішення). Відсутність наказу не перешкоджає здійсненню трудових відносин, які вважаються поновленими фактом допуску до роботи. У разі якщо працівника поновлено на роботі на посаді керівника юридичної особи, з моменту допуску його до роботи повністю припиняються повноваження працівника, який до цього займав цю посаду.
 		    1. Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом фактичного допуску працівника до роботи і створення для цього працівника всіх умов відповідно до трудового законодавства, угод, колективного і трудового договорів. Про поновлення працівника на роботі роботодавець повинен видати наказ (розпорядження). Відсутність наказу (розпорядження) не перешкоджає здійсненню трудових відносин, які вважаються поновленими фактом допуску до роботи. У разі якщо працівника поновлено на роботі на посаді керівника юридичної особи, з моменту допуску його до роботи повністю припиняються повноваження працівника, який до цього займав цю посаду.
 
2425. 2. Рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.
 		    2. Рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.
 
2426. 3. У разі затримки роботодавцем виконання рішення, передбаченого в частині першій цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату працівникові середнього заробітку або різниці в заробітку за весь час затримки.
 		 -1271- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 443 – виключити.
 		Відхилено   3. У разі затримки роботодавцем виконання рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату працівнику середньої заробітної плати або різниці в заробітній платі за весь час затримки.
 
2427. Стаття 444. Обмеження повороту виконання рішень з трудових спорів
 		    Стаття 436. Обмеження повороту виконання рішень з трудових спорів
 
2428. 1. У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення на користь працівника заробітної плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення приймалося на основі повідомлених працівником неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів.
 		    1. У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення на користь працівника заробітної плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення приймалося на підставі повідомлених працівником неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів.
 
2429. Прикінцеві та перехідні положення
 		    Прикінцеві та перехідні положення
 
2430. 1. Цей Кодекс набирає чинності через 6 місяців після його опублікування.
 		    1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2013 року.
 
2431. 2. До приведення законодавства у відповідність із цим Кодексом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.
 		    2. Трудовий кодекс України застосовується до трудових відносин, що виникли після набрання чинності цим Кодексом.
Щодо трудових відносин, які виникли до набрання чинності Трудовим кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
3. Установити, що після набрання чинності Трудовим кодексом України раніше укладені трудові договори у формі контракту вважаються трудовими договорами, укладеними на визначений у них строк.
4. Сторони трудових відносин, що виникли до набрання чинності Трудовим кодексом України і не були оформлені трудовим договором у письмовій формі, зобов’язані оформити їх відповідно до вимог статті 41 цього Кодексу на умовах, що діють на момент такого оформлення, протягом року з дня набрання чинності цим Кодексом. При цьому у трудовому договорі має бути зазначено, що ним оформлені трудові відносини, що виникли з дати прийняття працівника на роботу цим роботодавцем, враховуючи випадки його реорганізації.
5. У разі якщо Трудовим кодексом України встановлено більш тривалий строк для звернення працівника і роботодавця із заявою про розв’язання спору, цей строк застосовується, якщо на день набрання чинності цим Кодексом не закінчився строк, що був встановлений Кодексом законів про працю України.
6. Надати центральному органу виконавчої влади з питань праці право давати роз‘яснення щодо застосування положень Трудового кодексу України.
7. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом:
1) Кодекс законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р., додаток до № 50, ст. 375 із наступними змінами);
2) Закон Української РСР "Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375);
3) Закон України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №36, ст. 361; 1997 р., №6, ст. 49, №11, ст. 89, 2008 р.; №25, ст. 240);
4) Закон України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121 із наступними змінами);
5) Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334);
6) Закон України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4 із наступними змінами);
7) Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №34, ст. 227; 2004 р., №6, ст. 38);
8) Закон України "Про соціальний діалог в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2011р., № 28, ст. 255);
9) Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187);
10) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №17, ст. 122);
11) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995
 
2432. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу:
 		    р., № 22, ст. 174);
 
2433. підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Кодексом;
 		       
2434. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
 		    12) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 9, ст. 45);
 
2435. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом.
 		    13) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 5; 2000 р., № 51-52, ст. 44);
 
2436. 4. Надати Міністерству праці та соціальної політики України право давати роз‘яснення щодо застосування положень цього Кодексу.
 		 -1272- Шевчук О.Б.
 Пункт 4 – виключити
Пункти 5 – 6 попередньої редакції прикінцевих положень вважати відповідно пунктами 4 – 5 прикінцевих положень запропонованої редакції.
 		Відхилено   14) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 12, ст. 106).
 
2437. 5. Трудовий кодекс України застосовується до трудових відносин, що виникли після набрання чинності цим Кодексом.
 		       
2438. Щодо трудових відносин, які виникли до набрання чинності Трудовим кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
 		 -1273- Шевчук О.Б.
 Абзац 2 пункту 5 – виключити
 		Відхилено   8. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Трудового кодексу України:
 
2439. 6. Установити, що після набрання чинності цим Кодексом раніше укладені трудові договори у формі контракту вважаються трудовими договорами, укладеними на визначений у них строк.
 		    підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом;
 
2440. 7. Сторони трудових відносин, що виникли до набрання чинності цим Кодексом і не були оформлені трудовим договором у письмовій формі, зобов’язані оформити їх відповідно до вимог статті 41 цього Кодексу на умовах, що діють на момент такого оформлення, протягом року з дня набрання чинності цим Кодексом. При цьому у трудовому договорі має бути зазначено, що ним оформлені трудові відносини, що виникли з дати прийняття працівника на роботу цим роботодавцем, враховуючи випадки його реорганізації.
 		 -1274- Шевчук О.Б.
 Пункт 7 попередньої редакції – виключити. Пункти 8 – 9 попередньої редакції прикінцевих положень вважати відповідно пунктами 6 – 7 прикінцевих положень запропонованої редакції
 		Відхилено   привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Кодексу;
забезпечити приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Кодексом.
 
2441. 8. У разі якщо цим Кодексом встановлено більш тривалий строк для звернення працівника і роботодавця із заявою про розв’язання спору, цей строк застосовується, якщо на день набрання чинності цим Кодексом не закінчився строк, що був встановлений Кодексом законів про працю України.
 		       
2442. 9. Визнати такими, що втратили чинність з моменту набуття чинності цим Кодексом:
 		       
2443. 1) Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971р., додаток до № 50, ст. 375) зі змінами, внесеними до нього;
 		       
2444. 2) Закон Української РСР "Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., № 50, ст. 375);
 		       
2445. 3) Закон України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №36, ст. 361; 1997 р., №6, ст. 49, №11, ст. 89);
 		       
2446. 4) Закон України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89; 2000 р., № 35, ст. 288, № 50, ст. 436; 2002 р., № 41, ст. 294; 2004р., № 5, ст. 34, № 6, ст.38);
 		       
2447. 5) Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 173; 1999 р., № 37, ст. 334);
 		       
2448. 6) Закон України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51-52, ст. 449; 2003 р., № 15, ст. 110; 2004р., № 6, ст.. 38, № 7 ст. 55);
 		       
2449. 7) Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №34, ст. 227; 2004 р., №6, ст. 38);
 		       
2450. 8) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 травня 1972 року "Про порядок введення в дію Кодексу законів про працю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1972 р., № 23, ст. 187);
 		       
2451. 9) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., №17, ст. 122);
 		       
2452. 10) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1995р., № 22, ст. 174);
 		       
2453. 11) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" (Відомості Верховної Ради України 1996р., № 9, ст.. 45);
 		       
2454. 12) Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 2, ст. 5; 2000р., № 51-52, ст. 44);
 		       
2455. 13) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 12, ст. 106).