Кількість абзаців - 1645 Таблиця поправок


Кримінальний процесуальний кодекс України (розділ І - розділ ІІ) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   проект
 
1. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
-1- Мойсик В.Р.
З огляду на принцип історизму, а також тенденції розвитку вітчизняної науки кримінального процесу пропоную назву кодексу викласти у такій редакції: "Кримінально-процесуальний кодекс України" та внести зміни по всьому тексту проекту, а також у тексті проекту слово "вищестоящий" відносно прокурора замінити словосполученням "вищого рівня".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
2.

 
-2- Шемчук В.В.
назву кодексу викласти у такій редакції: "Кримінально-процесуальний кодекс України".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування     
3.

 
-3- Міщенко С.Г.
У тексті законопроекту словосполучення "кримінальне правопорушення" замінити словом "злочин" у відповідних відмінках.
У тексті законопроекту словосполучення "досудове розслідування" замінити словосполученням "досудове слідство" у відповідних відмінках
 
Відхилено      
4.

 
-4- Швець В.Д.
Пропоную назву кодексу викласти у такій редакції: "Карно-процесуальний кодекс України" та внести відповідні зміни по всьому тексту проекту.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування     
    -5- Одарченко Ю.В.
По всьому тексту кодексу:
- слова "кримінальне правопорушення" замінити на "злочин" у відповідних відмінках;
- вилучити положення щодо кримінальних проступків;
- слова "досудове розслідування" замінити словами "досудове слідство" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
    -6- Зварич Р.М.
Назву „Кримінальний процесуальний кодекс України" замінити на назву „Кодекс України кримінального процесу".
 
Відхилено    
5. РозділІ. Загальні положення
 
-7- Зварич Р.М.
У тексті Кодексу слово "прокурор" у всіх відмінках замінити словами "державний обвинувач" у віповідних відмінках.
 
Враховано частково в главах 21-41 Кодексу, прокурори визначаються державними обвинувачами після підписання обвинувального акту  РозділІ. Загальні положення
 
    -8- Омельченко Г.О.
У тексті проекту словосполучення „досудове розслідування" замінити на словосполучення „досудове слідство" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
    -9- Грицак В.М.
Пропоную доповнити проект КПК новими статтями такого зміїсту:
"Перевірка доказів"
1 .Усі докази підлягають всебічній та ретельній перевірці.
2.Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перевіряють докази та їх процесуальні джерела шляхом їх співставленням з іншими доказами, а також одержання інших доказів, які підтверджують чи спростовують доказ, який перевіряється.
"Межі доказування"
1.Межі доказування залежать від предмета доказування. У межі доказування включаються докази, що здатні встановити усі обставини предмета доказування.
2.Обставини злочину мають бути повно, всебічно та об'єктивно досліджені."
 
Відхилено    
6. Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та межі його дії
 
-10- Яценюк А.П.
Слово "прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині першій статті 25, частинах першій – третій статті 41, у пунктах 3), 12) частини першої статті 56, у пунктах 1), 3) частини першої статті 57, у абзаці другому частини четвертої статті 65, у пунктах 1), 3) частини другої та частині третій статті 66, у частинах першій та другій статті 67, у пункті 4) частини третьої статті 68, у частині першій статті 111, у пунктах 1), 9) частини першої статті 112, у пункті 1) частині другої статті 131, у абзацах першому, третьому, четвертому частини третьої та частині шостій статті 132, в назві глави 11 та назві, частинах першій і другій статті 133, у частині першій статті 134, у частинах першій та шостій статті 135, у частині другій статті 136, у пунктах першому та десятому частини першої статті 137, у абзаці другому частини першої статті 139, у частині другій статті 140, у абзацах сьомому та дев’ятому частини першої статті 141, у частинах першій та третій статті 142, у частині другій статті 144, у абзацах сьомому та дев’ятому частини першої статті 145, у частині першій статті 146, у частині другій статті 147, у частині першій статті 148, у частинах другій та третій статті 149, у частині першій та абзацах восьмому і десятому частини другої статті 150, у частині першій статті 151, у частині першій статті 152, у частині першій статті 228, у частині першій статті 229, у частині другій, шостій, одинадцятій статті 232, у першому та другому реченні після слів "такому випадку" частини третьої статті 233, у частинах третій, четвертій, шостій, сьомій статті 236, у частинах першій, шостій, сьомій статті 237, у частині першій статті 238, у частинах першій, шостій статті 240, у частині першій статті 241, у частинах третій та пункті першому частини четвертої статті 248, у частині другій після слів "якщо слідчий" статті 249, у назві та частині першій статті 251, перед словом "слідчий" у першому абзаці та абзаці другому частини другої статті 258, у частині другій статті 260, у частині п’ятій статті 263, у частині третій статті 269, у частині третій статті 274, в останньому реченні частини першої статті 335, у абзаці першому частини першої статті 477, у частині другій статті 503, у абзаці четвертому підпункту 11) підпункту 3.4 пункту 3 (у абзаці першому частини першої статті 387 Кримінального кодексу України), у абзаці другому підпункту 5) підпункту 3.19 пункту 3 (у пункті "в" частини другої статті 6 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у абзаці третьому підпункту 6) підпункту 3.19 пункту 3 (у пункті "а" частини першої статті 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у абзацах третьому, п’ятому сьомому, восьмому (після слів "замінити словами "слідчим,") підпункту 8) підпункту 3.19 пункту 3 (у статті 22 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"), у підпункті 2) підпункту 3.50 пункту 3 (у частині сьомій статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні") Прикінцевих положень.
 
Відхилено   Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії
 
7. Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
 
-11- Зварич Р.М.
Статтю 1 викласти у такій редакції:
„ Стаття 3. Призначення Кодексу України кримінального процесу
1. Кодекс України кримінального процесу на засадах Конституції України встановлює порядок кримінального (досудового і судового) провадження щодо кримінальних правопорушень (кримінальних проступків і злочинів) та інших діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
2. Установлений цим Кодексом порядок кримінального провадження призначений забезпечити законність і правопорядок, запобігання кримінальних правопорушень та інших діянь, захист від безпідставного обвинувачення чи осудження, незаконного обмеження прав і свобод людини і громадянина, а у випадку обвинувачення або осудження невинуватого — невідкладну та повну його реабілітацію, відшкодування завданої шкоди, відновлення порушених прав і свобод."
 
Відхилено   Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
 
    -12- Яценюк А.П.
Слова "або прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині п’ятій статті 55, частині третій статті 61, у частині першій статті 106, у частині першій статті 109, у частині третій статті 234, у частині п’ятій статті 240, у частині другій статті 242, у частині другій статті 249, у першому реченні частини першої статті 250, у частині третій статті 260, у частині шостій статті 263.
 
Відхилено    
    -13- Яценюк А.П.
Слова "чи прокурор" у відповідних відмінках вилучити:
у частині другій статті 41, у частинах п’ятій, шостій статті 232, у частині першій п’ятій статті 236.
 
Відхилено    
8. 1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством.
 
-14- Грицак В.М.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції:
"1. "Призначенням кримінального процесуального законодавства є визначення порядку кримінального провадження".
 
Відхилено   1. Порядок кримінального провадження на території України визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством.
 
    -15- Савченко І.В.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції:
"1. "Призначенням кримінального процесуального законодавства є визначення порядку кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -16- Одарченко Ю.В.
У частині першій статті 1 слово "лише" замінити словом "виключно".
 
Враховано    
    -17- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 1 після слова "законодавством" доповнити словами:
"на основі Конституції України, цього Кодексу і міжнародних договорів України.".
 
Відхилено    
9. 2. Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Кодексу.
 
-18- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
. У частині другій статті 1 слова "та цього Кодексу" замінити словами "цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано   2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини.
.
 
    -19- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Кодексу та інших законів, що відповідають його положенням"
 
Враховано    
    -20- Яценюк А.П.
Частину другу статті 1 після слів "законодавство" доповнити словом "України" .
 
Враховано    
    -21- Грицак В.М.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. "Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано частково    
    -22- Савченко І.В.
Частину другу статті 1 викласти в такій редакції:
"2. "Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано частково    
    -23- Ківалов С.В.
У частині другій статті 1 після слів "цього Кодексу" доповнити словами "інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини".
 
Враховано    
    -24- Яценюк А.П.
у частині другій статті 1:
після слів "процесуальне законодавство" доповнити словом "України";
перед словами "цього Кодексу" слово "та" вилучити;
після слів "цього Кодексу" доповнити словами "інших законів України та практики Європейського Суду з прав людини.".
 
Враховано    
    -25- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 1 слова: "та цього Кодексу" замінити на слова "цього Кодексу та інших законів України".
 
Враховано    
    -26- Міщенко С.Г.
Доповнити статтю 1 новою частиною третьою такого змісту:
"3. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначається законом".
 
Відхилено    
    -27- Кармазін Ю.А.
статтю 1 після частини другої доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
"3. Норми даного Кодексу застосовуються і трактуються відповідно до Європейської конвенції та практики Європейського суду.".
"4. У разі, якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.".
 
Відхилено    
10. Стаття 2. Завдання кримінального судочинства
 
-28- Зварич Р.М.
Статтю 2 викласти у такій редакції:
Стаття 2. Завдання Кодексу Кримінального процесу
„1. Завданнями Кодексу України кримінального процесу є:
— закріплення належної правової процедури здійснення кримінального провадження;
— захист прав і свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також прав та законних інтересів юридичних осіб, яким кримінальними праворушеннями та іншими діяннями завдано шкоди;
— кримінальне переслідування і захист осіб, які підозрюються, обвинувачуються у здійсненні кримінальних правопорушень та інших діяннях, передбачених законом України про кримінальну відповідальність;
— забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожен, хто здійснив злочин, був справедливо покараний і жоден невинуватий не був притягнутий до кримінальної відповідальності та осуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
2. Кодекс України кримінального процесу покликаний сприяти формуванню в суспільстві поваги до прав і свобод людини і громадянина, утвердженню принципу верховенства права та справедливості."
 
Враховано частково   Стаття 2. Завдання кримінального провадження
 
    -29- Забарський В.В.
У статті 2:
"у назві та тексті слово "судочинства" замінити словом "провадження";
У тексті після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду"
 
Враховано    
    -30- Сас С.В.
Статтю 2 викласти в такій редакції:
" Стаття 2 Завданнями кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів,викриття і забезпечення упродовж розумного строку за справедливою і відкритою процедурою правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин поніс справедливе покарання, і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності".
Завдання не повинні містити надмірну кількість цільових установок та нівелювати основу сутність кримінально-процесуальної форми.
 
Відхилено    
    -31- Кармазін Ю.А.
статтю 2 викласти у такій редакції:
"Стаття 2. Завдання кримінального судочинства
1. Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави, яким заподіяно шкоду злочином; забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування; викриття осіб, які вчинили злочини, притягнення їх до відповідальності та призначення їм справедливого покарання; захист особи від безпідставного і незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, засудження, захист фізичних та юридичних осіб від порушення чи обмеження їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів; забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави; забезпечення доступу особи до здійснення правосуддя у кримінальних справах; сприяння зміцненню законності, запобігання злочинам, усунення причин, що породжують злочинність, та виховання громадян в дусі дотримання Конституції та законів України.".
 
Відхилено    
    -32- Кармазін Ю.А.
у разі не підтримання попередньої пропозиції:
слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку і далі – за текстом.
після слів: "кримінального провадження," доповнити словами "забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави" і далі – за текстом.
 
Враховано частково    
11. 1. Завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
 
-33- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 2 після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду".
 
Враховано   1. Завданнями кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
 
    -34- Яценюк А.П.
У статті 2 після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "і розгляду кримінальних справ".
 
Враховано редакційно    
    -35- Ківалов С.В.
у частині першій статті 2:
після слів "кримінальних правопорушень" доповнити словами "та інших діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність";
після слів "неупередженого розслідування" доповнити словами "а також справедливого судового розгляду"
 
Враховано частково    
    -36- Швець В.Д.
.Статтю 2 проекту, якою пропонується визначити завдання кримінального судочинства як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, вважаємо необхідним доповнити словами "і судового розгляду"
 
Враховано    
    -37- Мойсик В.Р.
Статтю 2 "Завдання кримінального судочинства" після слова "судочинство" доповнити словом "Україна" у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -38- Грицак В.М.
частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
"завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у тому числі за рахунок держави, та швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу".
 
Враховано редакційно    
    -39- Бондик В.А.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -40- Прутнік Е.А.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -41- Плотніков О.В.
У частині першій статті 2 після слів "повного та неупередженого розслідування" доповнити словами "і судового розгляду";
 
Враховано    
    -42- Ківалов С.В.
доповнити статтю 2 частиною другою такого змісту:
"2. Кримінальне провадження здійснюється з забезпеченням прав та законних інтересів учасників кримінального провадження".
 
Відхилено    
12. Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
 
-43- Шенцев Д.О.
У пунктах 8 і 16, пункті 3 частини першої статті 3, частині 3 статті 38, частині 1 статті 41, частині 1 статті 143, частині шостій статті 232, абзацах 4 і 5 частини п’ятої і частині шостій статті 246, підпункті 1 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" слова "орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "податкова міліція", у відповідних відмінках.
 
Відхилено   Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу
 
13. 1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 
-44- Кармазін Ю.А.
у всьому тексті статті 3 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку
 
Відхилено   1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 
14. 1) близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
 
-45- Яценюк А.П.
у пункті 1 частини першої статті 3 слова "спільно проживають" замінити словами "проживають сім’єю"; слова "в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі" вилучити;
 
Відхилено   1) близькі родичі та члени сім’ї – всі, хто перебуває в родинних стосунках, а також усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
 
    -46- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Пункт перший частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"близькі родичі та члени сім’ї – всі, хто знаходиться в родинних стосунках, а також усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі".
 
Враховано    
    -47- Кармазін Ю.А.
пункт перший частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"близькі родичі та члени сім'ї – батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновителі, усиновлені, інші, крім близьких родичів, особи, які перебувають у родинних чи близьких стосунках, опікуни, піклувальники, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;".
 
Враховано частково    
    -48- Кармазін Ю.А.
статтю 3 після пункту 1 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 2 наступного змісту:
"2) вердикт - рішення, що винесене судом присяжних;"
 
Відхилено    
15. 2) головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово;
 
-49- Кармазін Ю.А.
пункт другий статті 3 викласти у такій редакції:
"головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово;".
 
Враховано   2) головуючий - професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово;
 
16. 3) державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
 
-50- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини першої статті 3 викласти у такій редакції: "Підтримання державного обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення".
 
Відхилено   3) державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
 
    -51- Кармазін Ю.А.
пункт третій статті 3 викласти у такій редакції:
"державне обвинувачення - процесуальна і публічна діяльність прокурора у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин;"
 
Відхилено    
    -52- Ківалов С.В.
пункт 3 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"3) підтримання державного обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора або іншої уповноваженої цим Кодексом особи, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, оскільки у існуючій редакції визначення державного обвинувачення суперечить визначенню обвинувачення, викладеному у пункті 13 цієї статті";
 
Відхилено    
    -53- Грицак В.М.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
    -54- Савченко І.В.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
    -55- Шемчук В.В.
У пункті третьому частини першої статті 3 слова "або іншої уповноваженої цим Кодексом особи" виключити.
 
Враховано    
17. 4) дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;
 
-56- Грицак В.М.
Пункт 4 частини першої статті 3 Викласти у такій редакції:
"4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків".
 
Враховано   4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків;
 
    -57- Савченко І.В.
Пункт 4 частини першої статті 3 Викласти у такій редакції:
"4) дізнання – форма досудового розслідування кримінальних проступків"
 
Враховано    
    -58- Швець В.Д.
Пункт 4 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"дізнання – форма розслідування кримінальних проступків на досудовій стадії кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -59- Міщенко С.Г.
Пункти 4, 6 частини першої статті 3 виключити.
 
Відхилено    
    -60- Омельченко Г.О.
п.4 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„дізнання – форма кримінального провадження, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків;"
 
Відхилено    
    -61- Ківалов С.В.
частину першу статті 3 після пункту 4 доповнити новим пунктом такого змісту:
"5) Досудове провадження – частина кримінального провадження (стадія перевірки заяв та повідомлень про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, та стадія досудового розслідування), яка починається з моменту, коли органу дізнання, слідчому, прокурору стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, до направлення в суд обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності";
У зв’язку з чим, пункти 4 – 25 вважати пунктами 5 – 26.
 
Відхилено    
18. 5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
-62- Мойсик В.Р.
Пункт 5 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження".
У пункті 5 визначити момент початку досудового розслідування складанням процесуального документу – постанови про відкриття / порушення досудового розслідування з наступним обов’язковим занесенням даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порушення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не повинно бути пов’язане із електронними джерелами, оскільки електронні джерела на сьогоднішній день не є надійним підтвердженням процесуального факту. Тому такий важливий процесуальний факт як момент порушення кримінального провадження повинен бути, на нашу думку, відображений виключно у письмовій формі.
Це обумовлюється також і тієї обставиною, що не всі органи досудового розслідування (особливо в сільських районах) на сьогоднішній день оснащені доступом до єдиної електронної системи реєстраторів досудових розслідувань і відповідним обладнанням.
 
Відхилено   5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
    -63- Кармазін Ю.А.
пункт п’ятий викласти у такій редакції:
"досудове розслідування - стадія кримінального провадження з моменту відкриття провадження у кримінальній справі до направлення справи до суду;".
 
Відхилено    
    -64- Яценюк А.П.
у пункті 5 частини першої статті 3 слова "внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань" замінити словами "винесення постанови про початок досудового розслідування";
 
Відхилено    
    -65- Омельченко Г.О.
п.5 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„дослідча перевірка – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту реєстрації заяви або повідомлення про злочин і закінчується направленням матеріалів для проведення досудового слідства або закриттям провадження;"
 
Відхилено    
19. 6) досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів;
 
-66- Грицак В.М.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"6) досудове слідство – форма досудового розслідування злочинів;".
 
Враховано   6) досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження;
 
    -67- Савченко І.В.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"6) досудове слідство – форма досудового розслідування злочинів;".
 
Враховано    
    -68- Сас С.В.
У ч. 1 п. 6 виключити (тотожний п. 5).
 
Відхилено    
    -69- Бондик В.А.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -70- Прутнік Е.А.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -71- Плотніков О.В.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -72- Швець В.Д.
Пункт 6 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"досудове слідство – форма розслідування злочинів на досудовій стадії кримінального провадження";
 
Враховано    
    -73- Омельченко Г.О.
п.6 ч.1 ст.5 викласти у такій редакції:
„досудове слідство – стадія кримінального провадження, у якій здійснюється розслідування злочинів, і яка закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;"
 
Відхилено    
    -74- Омельченко Г.О.
Доповнити новим пунктом після п.6 ч.1 ст.3 такого змісту:
„судове слідство – стадія кримінального провадження, у якій здійснюється доказування обвинувачення у суді, і яка закінчується постановленням: а) вироку (виправдувальним або обвинувальним); б) судового рішення про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; в) судовим рішенням про закриття кримінального провадження з підстав, визначеним законом про кримінальну відповідальність та цим Кодексом;"
 
Відхилено    
20. 7) закон України про кримінальну відповідальність - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки);
 
-75- Одарченко Ю.В.
Пункт 7 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"7) Закон України про кримінальну відповідальність – єдиний законодавчий акт, що встановлює кримінальну відповідальність – Кримінальний кодекс України".
 
Відхилено , у зв‘язку з внесеннням на розгляд ВРУ 2 законопроектів про кримінальні проступки.  7) закон України про кримінальну відповідальність - законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає відповідальність за кримінальні проступки);
 
    -76- Сас С.В.
П. 7 виключити (поняття кримінального закону має міститися у кримінальному законі, а не у процесуальному. Як можна вписувати у процесуальний закон інформацію про законодавчий акт, якого немає і який повинен визначати певні норми матеріального права, які встановлюють певні права та обов’язки, механізм реалізації яких повинен бути встановлений КПК, "як можна запрягати воза перед конем").
 
Відхилено    
    -77- Міщенко С.Г.
У пункті 7 частини першої статті 3 слова "Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки" виключити.
 
Відхилено    
    -78- Денькович І.В.
Пункт сьомий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"Закон України про кримінальну відповідальність – це нормативно – правовий акт, що ґрунтується на нормах Конституції України та нормах міжнародного права, який встановлює злочинність діяння, покарання, кримінально-правові наслідки і має на меті попередження правопорушень";
 
Відхилено    
    -79- Прокопчук Ю.В.
Пункт сьомий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"Закон України про кримінальну відповідальність – це нормативно – правовий акт, що ґрунтується на нормах Конституції України та нормах міжнародного права, який встановлює злочинність діяння, покарання, кримінально-правові наслідки і має на меті попередження правопорушень";
 
Відхилено    
    -80- Мойсик В.Р.
П. 7 частини першої статті 3 виключити. Відповідно, по всьому тексту проекту виключити посилання на "кримінальні проступки",словосполучення "кримінальне правопорушення" замінити словом "злочин" у відповідних числах та відмінках.
 
Відхилено    
21. 8) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
-81- Гордієнко С.В.
у підпунктах 8 і 16 пункту 1 статті 3 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано частково в Перехідних положеннях  8) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, керівник органу державної безпеки, органу, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
    -82- Швець В.Д.
У підпункті 8 після слів "органу внутрішніх справ, органу" доповнити словом "державної", а слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органу, що здійснює запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування"
 
Враховано    
    -83- Сас С.В.
П. 8 виключити – керівник органу досудового розслідування – це адміністративна посада, а не процесуальний статус суб’єкта.
 
Відхилено    
    -84- Кармазін Ю.А.
пункт 8 викласти в наступній редакції:
"керівник органу досудового розслідування - службова особа, яка очолює Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення Слідчого комітету, органу безпеки, або її заступник, які діють у межах своєї компетенції".
 
Відхилено    
    -85- Кузьмук О.І.
у підпунктах 8 і 16 пункту 1 статті 3 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано частково в Перехідних положеннях   
    -86- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 8 частини першої статті 3 після слів "податкового законодавства" доповнити словами "органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України";
 
Враховано    
    -87- Міщенко С.Г.
У пункті 8 частини першої статті 3 слова "внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "досудового слідства".
 
Відхилено    
    -88- Гриценко А.С.
У пункті 8 статті 3 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 
Враховано редакційно (замінено назвуу органу)   
    -89- Грицак В.М.
Пункт 8 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"8) керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національного бюро розслідувань, внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;"
 
Враховано редакційно    
    -90- Савченко І.В.
Пункт 8 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"8) керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національного бюро розслідувань, внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та його заступники, які діють у межах своєї компетенції;"
 
Враховано редакційно    
22. 9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
-91- Сас С.В.
П. 9 виключити – керівник органу прокуратури також адміністративна посада, а не процесуальний статус суб’єкта. Є закон України "Про прокуратуру України", який визначає права та обов’язки працівників прокуратури.
 
Відхилено   9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своєї компетенції;
 
23. 10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
 
-92- Омельченко Г.О.
п.10 ч.1 ст.3 викласти у такій редакції:
„кримінальне провадження – дослідча перевірка, досудове та судове слідство, перегляд судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, - процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність;"
 
Відхилено   10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
 
    -93- Ківалов С.В.
у пункті 11 ч.1 ст.3 слово "розслідування" виключити;
 
Відхилено    
24. 11) малолітня особа - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
 
-94- Швець В.Д.
У статті 3 надано поняття "малолітня" та "неповнолітня" особа. У параграфі 1 та 2 Глави 38 мова йдеться про неповнолітніх. Буквальне тлумачення назви параграфа 2 у співвідношенні з визначеннями "малолітній" та "неповнолітній", наданими в ст. 3 проекту, дозволяє зробити висновок, що в параграфі 2 мова йдеться про дитину, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у віці від 14 до 16 років, за яке кримінальна відповідальність наступає з 16 років. Треба узгодити терміни та зміст згаданих параграфів.
 
Відхилено   11) малолітня особа - дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;
 
25. 12) неповнолітня особа - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;
 
-95- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 12 частини першої статті 3 після слів "неповновлітня особа" доповнити словами "малолітня особа, а також";
 
Відхилено   12) неповнолітня особа - дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;
 
    -96- Кармазін Ю.А.
у пункті дванадцять слово: "дитина" замінити на слово: "особа" і далі – за текстом
 
Відхилено    
    -97- Кармазін Ю.А.
після пункту 12 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 13 наступного змісту:
"невідкладні процесуальні дії – такі процесуальні дії, зволікання з проведенням яких може призвести до втрати предметів та документів, що можуть бути доказами, зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений;"
 
Відхилено    
26. 13) обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
-98- Мойсик В.Р.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність".
 
Відхилено   13) обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;
14) реєстрація правопорушення - внесення слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 
    -99- Бондик В.А.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -100- Прутнік Е.А.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -101- Плотніков О.В.
Пункт 13 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
"обвинувачення – це діяльність щодо формування та обґрунтування в порядку, встановленому цим Кодексом, твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність";
 
Відхилено    
    -102- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 3 після п.13 доповнити новим пунктом такого змісту:
"14) реєстрація правопорушення - внесення слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
У зв‘язку з цим пункти 14-25 вважати відповідно пунктами 15-26.
 
Враховано    
27. 14) прокурор - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень;
 
-103- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 14 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"14) прокурор – Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом;"
 
Відхилено   15) прокурор - Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їх заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень;
16) понятий - незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час проведення досудового розслідування для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом;
17) протокол – процесуальний документ, в якому у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчуються перебіг та результати проведення процесуальних дій;
 
    -104- Сас С.В.
П. 14 замість слів "їхні заступники" записати "заступники начальників підрозділів органів прокуратури". Посади "їхні заступники" не існує.
 
Відхилено    
    -105- Кармазін Ю.А.
пункт 14 після слів "їхні заступники," доповнити словами "старші помічники та" і далі – за текстом
 
Відхилено    
    -106- Кармазін Ю.А.
після пункту 14 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 15 наступного змісту:
"понятий - незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час проведення досудового розслідування для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом.".
 
Враховано    
    -107- Кармазін Ю.А.
після нового пункту 15 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, пунктом 16 наступного змісту:
"протокол – процесуальний документ, у якому у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчується перебіг та результати проведення процесуальних дій;".
 
Враховано    
28. 15) розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія;
 
-108- Мойсик В.Р.
Пункт 15 частини першої статті 3 виключити оскільки визначення розміру мінімальної заробітної плати виходить за межі правового регулювання КПК та визначається іншими правовими актами.
 
Враховано      
    -109- Омельченко Г.О.
п.15 ч.1 ст.3 виключити.
 
Враховано    
    -110- Кармазін Ю.А.
п.15 ч.1 ст.3 виключити
 
Враховано    
    -111- Сас С.В.
П. 15 замість слів "встановленої законом на перше січня календарного року, в якому" замінити словами "встановленої законом на дату, в яку". (Протягом року мінімальна зарплата може змінюватися декілька разів).
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
    -112- Хара В.Г.
З метою уніфікації норм чинного законодавства вважаємо за необхідне застосування в усіх законодавчих актах єдиного терміну, що пов‘язаний із розміром грошового стягнення – розмір мінімальної заробітної плати.
Крім того, слід визначити розмір мінімальної заробітної плати як грошову суму, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на той час, коли приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, а не на 1 січня календарного року, оскільки за рік мінімальна заробітна плата неодноразово змінюється.
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
    -113- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Пункт 15 статті 3 викласти в такій редакції:
"15) розмір мінімальної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум доходів громадян) – сума, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому кримінальне провадження передається до суду"
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням п.15.   
29. 16) слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень;
 
-114- Гриценко А.С.
У пункті 16 статті 3 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити .
 
Відхилено   18) слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень;
 
    -115- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 16 частини першої статті 3 після слів "податкового законодавства" доповнити словами "органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України".
 
Враховано    
    -116- Міщенко С.Г.
У пункті 16 частини першої статті 3 слова "внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "досудового слідства".
 
Враховано редакційно    
    -117- Кармазін Ю.А.
пункт 16 викласти у такій редакції:
"слідчий - службова особа відповідного слідчого підрозділу, уповноважена здійснювати досудове слідство у кримінальній справі;".
 
Відхилено    
30. 17) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду;
 
-118- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Друге речення пункту 17 частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості.
 
Враховано частково   19) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції призначається головою суду шляхом черговості зі складу суддів цього суду терміном на один рік;
 
    -119- Швець В.Д.
У пункті 17 статті 3 після слів "у суді першої інстанції" доповнити словами "призначається шляхом черговості із складу суддів цього суду терміном на один рік", а слова "зборми суддів із складу цього суду" виключити".
 
Враховано    
    -120- Ківалов С.В.
у пункті 18 ч.1 ст.3 словосполучення "суд першої інстанції" замінити на "місцевий суд" у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -121- Міщенко С.Г.
У реченні першому пункту 17 частини першої статті 3 слова "та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу" замінити словами "а стосовно негласних слідчих (розшукових) дій".
 
Відхилено    
    -122- Шишкіна Е.В.
У пункті 17 частини першої ст. 3 проекту речення "Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду" замінити на речення "Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості".
 
Відхилено    
    -123- Мойсик В.Р.
Пункт 17 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
17) слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, обраний на посаду безстроково, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший обраний безстроково суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.
 
Враховано    
    -124- Кармазін Ю.А.
після пункту 17 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 18 наступного змісту:
"слідчі дії — це регламентовані кримінальним процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на збирання, фіксацію та перевірку доказів".
 
Відхилено    
31. 18) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;
 
-125- Грицак В.М.
пункт 18 частини 1 статті 3 викласти в такій редакції:
"18) сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач та його представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;".
 
Відхилено   20) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;
 
    -126- Мойсик В.Р.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слова "керівник органу досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -127- Сас С.В.
П 18 після словосполучення "з боку обвинувачення" слово слідчий вилучити. Віднесення слідчого до сторони обвинувачення це нонсенс. Слідчий встановлює істину, і лише з певного етапу стає стороною звинувачення. А дане визначення підтверджує, що слідчий є ланкою репресивної, а не правоохоронної системи.
 
Відхилено    
    -128- Савченко І.В.
пункт 18 частини 1 статті 3 викласти в такій редакції:
"18) сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач та його представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;".
 
Відхилено    
    -129- Швець В.Д.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слово " (підсудний)".
 
Відхилено    
    -130- Шемчук В.В.
У пункті 18 частини першої статті 3 виключити слово " (підсудний)".
 
Відхилено    
32. 19) суд апеляційної інстанції - Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міста Києва чи Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;
 
   21) суд апеляційної інстанції - Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення;
 
33. 20) суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 
-131- Кармазін Ю.А.
виключити пункт 20.
 
Відхилено   22) суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 
34. 21) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження;
 
-132- Мойсик В.Р.
Законодавча техніка вимагає застосування термінологічної єдності у правових актах, тому враховуючи деякі термінологічні колізії п.21 ст.3 та ч.1 ст.454 зі ст.ст. 371, 418, 420, 441 проекту, що вирок ухвалюється, а ухвала постановляється, пропоную: пункт 21 частини першої статті 3 викласти його в такій редакції:
"21) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження".
 
Враховано   23) суд першої інстанції - районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження;
 
    -133- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 21 слова "ухвалити вирок або ухвалу" замінити словами "ухвалити вирок або постановити ухвалу";
 
Враховано    
35. 22) суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; присяжний;
 
-134- Ківалов С.В.
у пункті 22 ч.1 ст.3 та після слів "міськрайонний суд" доповнити словами " (місцевий суд)";
 
Враховано   24) суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів (місцевих судів), які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; народний засідатель;
 
    -135- Міщенко С.Г.
У пункті 22 частини першої статті 3 слово "присяжний" замінити словами "народний засідатель".
 
Враховано    
    -136- Яценюк А.П.
у пункті 22 частини першої статті 3 слово "присяжний" вилучити.
 
Враховано    
    -137- Кармазін Ю.А.
Пункт 22 статті 3 виключити.
 
Відхилено    
36. 23) судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами;
 
-138- Мойсик В.Р.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23)судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами".
 
Враховано редакційно   25) судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами;
 
    -139- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 23 слово "попереднє" за мінити словом "підготовче";
 
Враховано    
    -140- Ківалов С.В.
пункт 23 викласти у такій редакції: "23) судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче провадження, судовий розгляд, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, за нововиявленими обставинами";
 
Враховано    
    -141- Швець В.Д.
У пункті 23 статті 3 слово "попереднє" замінити словом "підготовче".
 
Враховано    
    -142- Грицак В.М.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23) судове провадження – кримінальне провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та Верховним Судом України;".
 
Враховано частково    
    -143- Савченко І.В.
Пункт 23 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"23) судове провадження – кримінальне провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також з перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами та Верховним Судом України;".
 
Враховано частково    
37. 24) учасники кримінального провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник;
 
-144- Мойсик В.Р.
Пункт 24 викласти в такій редакції: "24) учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Враховано редакційно   26) учасники кримінального провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник;
 
    -145- Павленко Е.І.
Пилипенко В.П.
у пункті 24 після слів "його представник" доповнити словами "особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію)".
 
Враховано    
    -146- Сас С.В.
П. 24 слово "адвокат" замінити словом "захисник". Дане визначення суперечить рішенню КСУ від 16.11.2000 року № 13 рп/2000 (справа про право вільного вибору захисника).
 
Відхилено    
    -147- Ківалов С.В.
у пункті 24 ч.1 ст.3 слово "потерпілий" - виключити
 
Відхилено    
    -148- Грицак В.М.
У пункті 24 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
    -149- Бондик В.А.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -150- Прутнік Е.А.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -151- Плотніков О.В.
Пункт 24 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
учасники кримінального провадження – сторони, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник".
 
Відхилено    
    -152- Савченко І.В.
У пункті двадцять четвертому частини першої статті 3 проекту КПК слова: "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
38. 25) учасники судового провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
 
-153- Грицак В.М.
У пункті 25 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено   27) учасники судового провадження - сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
 
    -154- Сас С.В.
П. 25 виключити. Немає сенсу у визначенні окремо учасників кримінального провадження та окремо учасників судового провадження.
 
Немає висновку    
    -155- Савченко І.В.
У пункті 25 частини 1 статті 3 слова "потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник" виключити.
 
Відхилено    
    -156- Ківалов С.В.
у пункті 25 ч.1 ст.3 слово "потерпілий" – виключити;
 
Відхилено    
    -157- Омельченко Г.О.
Доповнити частину 1 ст.3 новими пунктами такого змісту:
„підозрюваний – особа, що підозрюється у вчиненні діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за наслідками дослідчої перевірки та досудового слідства;"
„обвинувачений – особа, якій пред’явлене обвинувачення в порядку, встановленому цим Кодексом;"
„засуджений – особа, відносно якої постановлено обвинувальний вирок суду;"
„виправданий – особа, відносно якої постановлений виправдувальний вирок суду"
„державний обвинувач – прокурор, який підтримує обвинувачення у суді першої інстанції, апеляційному, касаційному суді, Верховному Суді України;
"суд присяжних - мале журі (12 присяжних) та велике журі (24 присяжних), що за наслідками розгляду кримінальної справи постановлює вердикт з питань, віднесених до його компетенції";
"вердикт" - рішення суду присяжних за наслідками розгляду кримінальної справи; вердикт може бути виправдувальним та обвинувальним".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -158- Грицак В.М.
доповнити статтю 3 проекту КПК "Визначення основних термінів Кодексу" таким терміном як "збирання доказів" у такій редакції'.
"Збирання доказів" - це комплекс операцій, що здійснюються суб'єктом доказування, і полягають у виявленні носіїв інформації, її сприйнятті і перетворенні у належну форму (форму показань, висновків експертів тощо).
 
Визначитись шляхом голосування   
    -159- Міщенко С.Г.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктами 26-33 такого змісту:
"26) міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
27) видача особи (екстрадиція) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
28) перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
29) запитуюча сторона – держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
30) запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит;
31) уповноважений (центральний) орган – орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
32) компетентний орган – орган, який здійснює кримінальне провадження, і який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
33) міжнародний договір України – міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -160- Прокопчук Ю.В.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктами 26-33 такого змісту:
"26) міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
27) видача особи (екстрадиція) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
28) перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
29) запитуюча сторона – держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
30) запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит;
31) уповноважений (центральний) орган – орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
32) компетентний орган – орган, який здійснює кримінальне провадження, і який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
33) міжнародний договір України – міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -161- Прокопчук Ю.В.
Доповнити частину першу статті 3 новими пунктом 34 такого змісту:
"34) тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину за межами України, під варту на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію)";
 
Визначитись шляхом голосування   
39. 2. Інші терміни, що їх вживаються цим Кодексом, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законах України.
 
-162- Міщенко С.Г.
Частину другу статті 3 виключити.
 
Визначитись шляхом голосування  2. Інші терміни, що вживаються в цьому Кодексі, визначаються спеціальними нормами у цьому Кодексі та інших законодавчих актах України.
 
    -163- Сас С.В.
Частину 2 статті 3 виключити, не відповідає статті 1 проекту.
 
Не визначились, наприклад, не має роз‘яснення терміну "підозра"   
40. Стаття 4. Дія Кодексу у просторі
 
-164- Грицак В.М.
назву статті 4 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону у просторі".
 
Відхилено   Стаття 4. Дія Кодексу в просторі
 
    -165- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 4 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках та числах замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
41. 1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
 
-166- Сас С.В.
У Ч. 1 статті 4слова "з підстав та порядку, передбачених цим кодексом" замінити словами "за правилами цього кодексу".
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
 
42. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
   2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
43. 3. Якщо міжнародними договорами України передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-167- Гордієнко С.В.
У пункті 3 статті 4 після слів "особового складу, здійснюється" доповнити словами "слідчими Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Відхилено   3. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -168- Кузьмук О.І.
У пункті 3 статті 4 після слів "особового складу, здійснюється" доповнити словами "слідчими Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Відхилено    
44. 4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за дорученням компетентних органів іноземних держав застосовуються положення цього Кодексу, якщо міжнародним договором України не передбачено інше.
 
-169- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину четверту статті 4 викласти в такій редакції:
"4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав в рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору - за умови, що дане прохання не суперечить чинному законодавству України.";
 
Враховано   4. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.
 
45. Стаття 5. Дія Кодексу в часі
 
-170- Грицак В.М.
назву статті 5 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону в часі".
 
Відхилено   Стаття 5. Дія Кодексу в часі
 
    -171- Сас С.В.
До статті 5
Процесуальна дія завжди виконується за правилами чинного на момент її виконання процесуального закону. При цьому, чинність логічніше пов’язувати не з початком виконання окремої процесуальної дії, а з окремою стадією, в межах якої завжди можна повторно виконати процесуальну дію, якщо в цьому є необґрунтована необхідність.
 
Відхилено    
46. 1. Процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
 
-172- Зварич Р.М.
Статтю 5 викласти у такій редакції:
„1. Процесуальна дія (процесуальне рішення) в кримінальному провадженні здійснюється (ухвалюється) виключно у суворій відповідності до положень цього Кодексу.
2. Допустимість відомостей визначається винятково положеннями цього Кодексу.
3. Зміни до цього Кодексу, прийняті після початку здійснення окремої процесуальної дії під час досудового розслідування або судового розгляду, застосовуються лише у випадку, якщо вони покращують становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження."
 
Визначитись шляхом голосування  1. Процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
 
47. 2. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на час їх отримання.
 
-173- Ківалов С.В.
Частину другу статті 5 – виключити;
 
Враховано частково   2. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу.
 
    -174- Мойсик В.Р.
У частині другій статті 5 слова "які були чинними на час їх отримання" виключити.
 
Враховано    
    -175- Кармазін Ю.А.
У статті 5 після частини другої доповнити новою частиною третьою наступного змісту:
"3. У разі прийняття нового закону він має зворотну дію лише в разі, якщо покращує або не змінює процесуальне становище учасників кримінального провадження.".
 
Немає висновку    
48. Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
 
-176- Грицак В.М.
назву статті 6 викласти в такій редакції:
"Дія кримінально-процесуального закону за колом осіб".
 
Відхилено   Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
 
49. 1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, за виключенням випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
 
-177- Сас С.В.
У ч. 1 статті 6слова "випадку, передбаченого ч. 2 цієї статті" замінити словами "випадків, передбачених Конституцією та законами України". Особливості кримінального провадження визначено Конституцією України та законами України: щодо Президента України (ст.111 Конституції України), народного депутата України (ст. 80 Конституції України) та закони України "Про статус народного депутата України", Регламент Верховної Ради України.
Дипломатичний імунітет стосується не лише переслідування певної особи, а також огляду дипломатичного транспорту, службового та житлового приміщення, листування, телефонних розмов, огляду місця події злочину, обшуку, виїмки, допиту в якості свідка.
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
 
50. 2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.
 
-178- Швець В.Д.
Частину другу статті 6 після слів "міжнародними договорами України" доповнити словами "згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України."
 
Враховано   2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України. Згода на здійснення кримінального провадження запитується через Міністерство закордонних справ України.
 
    -179- Шемчук В.В.
Частину другу статті 6 після слів "міжнародними договорами України" доповнити словами "згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України."
 
Відхилено    
    -180- Зварич Р.М.
Доповнити частину другу статті 6 реченням такого змісту „Згода на здійснення кримінального провадження запитується через Міністерство закордонних справ України."
 
Враховано    
    -181- Ківалов С.В.
Частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
"2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, та інших осіб, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні судам України, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України"
 
Відхилено    
51. Глава 2. Засади кримінального провадження
 
   Глава 2. Засади кримінального провадження
 
52. Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
 
-182- Мойсик В.Р.
назву статті 7 викласти в такій редакції: "Принципи кримінального провадження".
 
Відхилено   Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
 
    -183- Грицак В.М.
Перелік засад кримінального судочинства доцільно доповнити такими положеннями, як: "незалежність суддів та підкорення їх лише закону".
 
Відхилено    
53. 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
 
-184- Мойсик В.Р.
ч. 1 ст. 7 доповнити словами "всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження".
У переліку загальних засад кримінального провадження ст. 7 відсутні деякі основні конституційні засади судочинства, передбачені ч.3 ст.129 Конституції України, зокрема:
П.3) забезпечення доведеності вини;
П.5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
П.7) повне фіксування судового процесу технічними засобами;
П.9) обов'язковість рішень суду.
Пропоную включити зазначені конституційні положення до переліку загальних засад кримінального провадження проекту та викласти зазначену статтю в наступній редакції:
Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність усіх учасників судового провадження перед законом і судом;
перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя;
15) змагальність;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків;
22) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство;
23) забезпечення доведеності вини;
24) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
25) обов'язковість рішень суду.
 
Враховано   1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність учасників судового провадження перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя;
15) змагальність;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків провадження у кримінальній справі;
22) державна мова кримінального провадження;
23) забезпечення доведеності вини;
24) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
25) обов'язковість рішень суду.
 
    -185- Ківалов С.В.
частину 1 статті 7 викласти у такій редакції:
"1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) незалежність суддів та підкорення їх лише закону;
11) обов’язковість судових рішень
12) забезпечення права на правову допомогу;
13) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
14) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
15) забезпечення права на захист;
16) право на справедливий судовий розгляд;
17) змагальність;
18) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
19) публічність;
20) диспозитивність;
21) гласність і відкритість судового розгляду;
22) розумність строків кримінального провадження;
23) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство";
 
Враховано частково    
    -186- Швець В.Д.
Пропоную додати до переліку засад кримінального провадження наступні: незалежність суддів та підкорення їх лише закону; усність судового розгляду; обов’язковість судових рішень. Крім того пропонуємо включити до переліку засад право на правову допомогу.
 
Визначитись голосуванням   
54. 1) верховенство права;
 
      
55. 2) законність;
 
-187- Вернидубов І.В.
ч.1 ст 7. після п.3 доповнити п. 4 наступного змісту :
"п.4) - справедливість".
Відповідно пункти 4-22 – вважати пунктами 5- 23.
 
Визначитись голосуванням     
56. 3) рівність перед законом і судом;
 
      
57. 4) повага до людської гідності;
 
      
58. 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
 
      
59. 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
 
      
60. 7) таємниця спілкування;
 
      
61. 8) невтручання у приватне життя;
 
      
62. 9) недоторканність права власності;
 
      
63. 10) презумпція невинуватості;
 
      
64. 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
 
      
65. 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
 
-188- Мойсик В.Р.
Із статті 7 необхідно виключити п. 12, оскільки він є кримінально-правовим, а не кримінально-процесуальним принципом.
 
Відхилено      
66. 13) забезпечення права на захист;
 
      
67. 14) доступ до правосуддя;
 
-189- Денькович І.В.
пункт чотирнадцятий частини першої статті 7 викласти в такій редакції: "справедливий судовий розгляд";
 
Відхилено      
68. 15) змагальність;
 
      
69. 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
 
-190- Мойсик В.Р.
Із статті 7 необхідно виключити п. 16, оскільки цей принцип реалізується не в усіх стадіях кримінального процесу і не має ознак принципу кримінального процесу.
 
На думку членів Робочої групи необхідно виключити тільки слово "судового".     
70. 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
 
-191- Одарченко Ю.В.
Пункт 17 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
"17) забезпечення права на оскарження вироків, ухвал, процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;"
 
Відхилено      
71. 18) публічність;
 
      
72. 19) диспозитивність;
 
-192- Мойсик В.Р.
Пропоную уточнити редакцію засади диспозитивності (п.19) ч.1 ст.7, в змісті якої повинен бути припис, що особи, які здійснюють кримінальне провадження, повинні створювати й забезпечувати сторонам необхідні й рівні умови для виконання ними їхніх процесуальних функцій і здійснення наданих їм прав, забезпечувати сторонам можливість подавати за вільним розсудом докази, рівноправність їх дослідження та доведення їх переконливості перед судом.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1     
73. 20) гласність і відкритість судового розгляду;
 
-193- Грицак В.М.
У пункті 20 частини першої статті 7 слова: "і відкритість" виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1     
    -194- Савченко І.В.
У пункті 20 частини першої статті 7 слова: "і відкритість" виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
    -195- Прокопчук Ю.В.
пункт двадцятий частини першої статті 7 після слів "гласність і відкритість судового розгляду" доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
    -196- Шемчук В.В.
пункт двадцятий частини першої статті 7 після слів "гласність і відкритість судового розгляду" доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією частини 1   
74. 21) розумність строків;
 
-197- Мойсик В.Р.
пункт 21 статті 7 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано      
    -198- Денькович І.В.
пункт 21 статті 7 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано    
75. 22) мова, якою здійснюється кримінальне судочинство.
 
-199- Одарченко Ю.В.
Ч. 1 статті 7 доповнити пунктом 23 наступного змісту:
"23) неупередженість."
 
Відхилено      
    -200- Грицак В.М.
доповнити ч.І статті 7 проекту КПК пунктом 23 такого змісту: "презумпція достовірності доказу".
 
Відхилено    
76. 2. Засади кримінального провадження, передбачені цією главою, не є вичерпними.
 
-201- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 7 викласти в такій редакції "Порушення принципів кримінального процесу є безумовною підставою визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації такою, що не має доказового значення".
 
Враховано   2. Порушення загальних засад кримінального процесу є безумовною підставою для визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації – такою, що не має доказового значення.
 
    -202- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину 2 статті 7 виключити.
 
Відхилено , у зв‘язку з новою редакцією частини 2.   
    -203- Мойсик В.Р.
Статтю 7 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Принципи кримінального провадження – це найбільш загальні положення, що відображають панівні в державі правові ідеї, визначають форму кримінального провадження, створюють гарантії захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя".
 
Визначатись голосуванням   
    -204- Ківалов С.В.
Статтю 7 доповнити частиною третьою такого змісту:
" 3. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, зазначеним у частині першій цієї статті";
 
Визначатись голосуванням   
    -205- Одарченко Ю.В.
Статтю 7 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Під час кримінального провадження обов’язково застосовуються принципи, визначені судовою практикою Європейського суду з прав людини."
 
Визначатись голосуванням   
    -206- Яценюк А.П.
Статтю 7 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
"3. Засади кримінального провадження, передбачені цією главою, є нормами прямої дії. Захист безпосередньо на підставі передбачених цією главою Кодексу загальних засад кримінального провадження гарантується.".
 
Визначатись голосуванням   
77. Стаття 8. Верховенство права
 
-207- Швець В.Д.
Статтю 8 проекту доповнити положенням, що верховенство права по суті означає, що кожен повинен підкорятися закону.
 
Немає висновку   Стаття 8. Верховенство права
 
78. 1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
-208- Грицак В.М.
частину 1 статті 8 викласти в такій редакції:
"Кримінальне провадження здійснюється з додержанням засади верховенства права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави".
 
Враховано   1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
    -209- Яценюк А.П.
У частині першій статті 8 слова "відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави" вилучити.
 
Відхилено    
79. 2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
-210- Грицак В.М.
частину 2 статті 8 викласти в такій редакції:
"Засада верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини".
 
Враховано частково   2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
    -211- Шенцев Д.О.
У частині 2 статті 8 після слова "людини" додати слова "у справах проти України".
 
Відхилено    
    -212- Прокопчук Ю.В.
статтю 8 викласти в такій редакції:
Принцип Верховенства права
"1.Кримінальне провадження здійснюється у відповідності до Конституції України, яка має вищу юридичну силу, Законів України та норм міжнародного права, які приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй, з додержанням принципу Верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2.Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
3. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, якщо норми Кодексу суперечать міжнародному договору України, застосовується положення відповідного міжнародного договору"
 
Відхилено    
80. Стаття 9. Законність
 
-213- Зварич Р.М.
У статті 9:
Частину другу вилучити.
Частини третю, четверту, п’яту, шосту вважати відповідно частинами другою, третьою, четвертою, п’ятою.
Доповнити частинами шостою - одинадцятою такого змісту:
"6. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.
7. Рішення слідчого, державного обвинувача, суду повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.
8. Порушення цього Кодексу під час кримінального провадження є недопустимим та має наслідком встановлену законом відповідальність й визнання рішення таким, що не має законної сили.
9. Докази, отримані з порушенням визначеного цим Кодексом порядку, не мають законної сили та не можуть бути підставою для притягнення в якості обвинуваченого й ухвалення рішення суду.
10. Сторона обвинувачення зобов’язана повно, всебічно та об’єктивно дослідити обставини кримінальної справи, зібрати достовірні докази, встановити умови, що мають істотне значення для вирішення справи, захисту прав, свобод і законних інтересів осіб.
11. Рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого суд приймає лише на підставі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин, які підтверджені доказами."
 
Враховано частково   Стаття 9. Законність
 
81. 1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
 
-214- Мойсик В.Р.
У ч. 1 ст. 9 "Законність" слова "органів державної влади" замінити словами "правоохоронних органів".
 
Відхилено   1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
 
    -215- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник", а слова "згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України" виключити.
 
Враховано частково    
    -216- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині першій статті 9 слова "начальник" замінити словами "керівник".
 
Враховано    
    -217- Шемчук В.В.
У частині першій статті 9 слова "начальник" замінити словами "керівник".
 
Враховано    
82. 2. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
 
-218- Мойсик В.Р.
Частину 2 ст. 9 привести у відповідність до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 Кодексу".
 
Враховано   2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
 
    -219- Забарський В.В.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити
 
Немає висновку    
    -220- Швець В.Д.
Із частини другої статті 9 видалити слова „суд, слідчий суддя". Наявна редакція зобов’язує суд шукати докази за власною ініціативою.
 
Враховано    
    -221- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -222- Бондик В.А.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -223- Прутнік Е.А.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -224- Плотніков О.В.
У частині другій статті 9 слова "суд, слідчий суддя" виключити.
 
Враховано    
    -225- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
    -226- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
    -227- Шемчук В.В.
У частині другій статті 9 слово "начальник" замінити словом "керівник",
 
Враховано    
83. 3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
 
-228- Швець В.Д.
частину третю статті 9 викласти у такій редакції:
"3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий при здійсненні кримінального провадження не можуть керуватися законом, який суперечить цьому Кодексу";
 
Враховано редакційно   3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
 
    -229- Ар'єв В.І.
частину третю статті 9 викласти у такій редакції:
"3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. Суд, слідчий суддя, прокурор, начальник органу досудового розслідування, слідчий при здійсненні кримінального провадження не можуть керуватися законом, який суперечить цьому Кодексу";
 
Враховано редакційно    
    -230- Сас С.В.
Ч 3 статті 9виключити. Вона є абсурдною за змістом та за суттю, протирічить ст. 1 кодексу.
 
Відхилено    
84. 4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.
 
-231- Міщенко С.Г.
У частині четвертій статті 9 слова "згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України" виключити.
 
Відхилено   4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору.
 
85. 5. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
   5. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
 
86. 6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, встановлені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
 
-232- Швець В.Д.
Частину шосту статті 9 викласти в такій редакції:
"6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини у кримінальному провадженні (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права)."
 
Враховано   6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини у кримінальному провадженні (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження.
8. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.
9. Рішення слідчого, державного обвинувача, суду повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.
10. Порушення цього Кодексу під час кримінального провадження є недопустимим та має наслідком встановлену законом відповідальність і визнання рішення таким, що не має законної сили.
11. Порушення норм цього Кодексу прокурором (державним обвинувачем), начальником органу досудового розслідування, слідчим, під час здійснення кримінального провадження тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким чином доказів.
 
    -233- Швець В.Д.
Статтю 9 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:
"7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження
8. Порушення норм цього Кодексу прокурором, начальником органу досудового розслідування, слідчим, при здійсненні кримінального провадження, тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким шляхом доказів".
 
Враховано    
    -234- Ар'єв В.І.
Статтю 9 доповнити частинами 7 та 8 такого змісту:
"7. Учасники кримінального провадження не можуть бути примушені робити те, що прямо не передбачено цим Кодексом, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, вимогами інших актів законодавства, положення яких стосуються кримінального провадження
8. Порушення норм цього Кодексу прокурором, начальником органу досудового розслідування, слідчим, при здійсненні кримінального провадження, тягне за собою визнання недопустимими отриманих таким шляхом доказів".
 
Враховано    
    -235- Сас С.В.
У ст. 9 – 29 запропонована доволі вільна інтерпретація окремих принципів судочинства. Викладені у проекті принципи кримінального судочинства складно систематизувати. Деякі принципи перебувають між собою уу конфлікті, що буде перешкоджати їх взаємоузгодженій дії та забезпеченню єдиної слідчої та судової практики.
 
Відхилено    
87. Стаття 10. Рівність перед законом і судом
 
-236- Мойсик В.Р.
Назву статтю 10 викласти у такій редакції: "Рівність осіб перед законом і судом".
 
Враховано частково   Стаття 10. Рівність учасників судового провадження перед законом і судом
 
88. 1. Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
 
-237- Кармазін Ю.А.
Статтю 10 викласти у такій редакції:
"Стаття 10. Рівність учасників судового розгляду перед законом і судом
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, захисник, потерпілий, прокурор, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники у судовому розгляді мають рівні права щодо подання доказів, участі в їх дослідженні, заявлення клопотань та відстоювання інших процесуальних інтересів.
2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається."
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний) засуджений, виправданий, захисник, потерпілий, прокурор, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники у судовому розгляді мають рівні права щодо подання доказів, участі в їх дослідженні, заявлення клопотань та відстоювання інших процесуальних інтересів.
 
89. 2. У випадках і порядку, передбаченому цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
 
   2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається.
 
90. Стаття 11. Повага до людської гідності
 
   Стаття 11. Повага до людської гідності
 
91. 1. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
 
   1. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
 
92. 2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
 
-238- Шишкіна Е.В.
Частину другу ст. 11 проекту викласти в такій редакції:
"Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження до особи, близьких родичів та членів її сім’ї, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, принижувати її словесно.".
 
Враховано   2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження до особи, її близьких родичів та членів сім’ї, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, принижувати її словесно.
 
    -239- Бахтеєва Т.Д.
Частину другу статті 11 викласти у такій редакції:
"2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого покарання, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність, відмовляти особі у необхідній для неї медичній допомозі, створювати перешкоди у своєчасному отриманні особою необхідної для неї медичної допомоги, без поважних причин несвоєчасно надавати медичну допомогу особі, яка її потребує, або будь-яким іншим чином обмежувати право особи на медичну допомогу.";
 
Враховано частково    
93. 3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
 
-240- Одарченко Ю.В.
Статтю 11 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Процесуальні дії, вчинені із порушенням вимог цієї статті, не мають процесуального значення, докази, отримані в наслідок їх вчинення не можуть бути використані учасниками кримінального провадження. Особи, винні у вчиненні таких дій несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством".
 
Враховано   3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
4. Процесуальні дії, вчинені з порушенням вимог цієї статті, не мають процесуального значення, докази, отримані внаслідок їх вчинення, не можуть бути використані учасниками кримінального провадження. Особи, винні у вчиненні таких дій, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
 
94. Стаття 12. Право на свободу та особисту недоторканність
 
-241- Мойсик В.Р.
Назву ст. 12 викласти у такій редакції: "Право особи на свободу та особисту недоторканість".
Крім того, стаття 12 повинна бути змінена відповідно до пропозицій Ради Європи: "Відповідно до права на свободу і до презумпції невинності, особи, які очікують суду у кримінальних звинуваченнях, не повинні, як правило, утримуватися під вартою".
 
Враховано   Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
 
    -242- Ківалов С.В.
Назву статті 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність";
 
Враховано    
    -243- Швець В.Д.
Назву статті 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканість".
 
Враховано    
    -244- Кармазін Ю.А.
у всьому тексті статті 12 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку
 
Відхилено    
95. 1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
 
-245- Яценюк А.П.
У частині першій статті 12 після слів "інакше як" доповнити словами "у виняткових випадках".
 
Відхилено   1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
 
96. 2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.
 
-246- Швець В.Д.
Не зрозуміло, чи означає частина друга статті 12, що затриману особу має бути доставлено до слідчого судді "негайно", радше аніж "в найкоротший строк", як зазначено. Попередній вираз, відповідає безумовно, статті 5 Європейської Конвенції з прав людини і тому український текст потребує доопрацювання. Положення щодо вирішення суддею питання "законності та обґрунтованості" під час затримання особи все ще не передбачає необхідності "обґрунтованої підозри", що пропонувалося в експертному висновку.
 
Враховано   2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути негайно (без зволікань), але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання.
 
    -247- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 12 слова "в найкоротший строк" замінити словом "негайно".
 
Враховано    
    -248- Ківалов С.В.
У частині другій статті 12 слова "в найкоротший строк" замінити словом "негайно".
 
Враховано    
    -249- Мойсик В.Р.
У ч. 2 статті 12 пропоную конкретизувати строк протягом якого особа, що затримана за підозрою або обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення чи інакше позбавлена свободи, повинна бути доставлена до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення волі (а не свободи, як у тексті законопроекту) та подальшого тримання.
 
Визначатись голосуванням   
    -250- Зварич Р.М.
Частину другу статті 12 викласти в такій редакції:
"2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути доставлений негайно (без зволікань), але не пізніше дванадцяти годин до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання."
 
Враховано частково    
    -251- Самойленко Ю.П.
В пункті 2 статті 12 слова "бути в найкоротший строк доставлений" замінити на слова "бути протягом двадцяти чотирьох годин доставлений".
 
Відхилено    
    -252- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 12 після слів: "найкоротший строк" доповнити словами ", але не більше 72 годин, що є абсолютним максимумом".
 
Відхилено    
97. 3. Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   3. Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
98. 4. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, повинен бути негайно звільнений.
 
-253- Шкіль А.В.
В частині 4 статті 12 слово "передбачений" замінити на "передбачений".
 
Враховано   4. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
 
    -254- Сас С.В.
Ч. 4 Статті 12 доповнити словами "службова особа, яка допустила тримання під вартою особи понад строк, передбачений цим кодексом підлягає негайному притягненню до кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень".
 
Відхилено    
    -255- Кармазін Ю.А.
частину четверту статті 12 викласти у такій редакції:
"Будь-яке позбавлення волі з порушенням закону і основоположних прав тягне за собою кримінальну та дисциплінарну відповідальність.".
 
Відхилено    
99. 5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого законом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
-256- Сас С.В.
Ч. 5 ст.12 доповнити словами "за перевищення влади і службових повноважень".
 
Відхилено   5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого законом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
    -257- Одарченко Ю.В.
Статтю 12 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. Особа, що незаконно трималася під вартою чи право на пересування якої було незаконно обмежено в інший спосіб отримує компенсацію за рахунок Державного бюджету у розмірі однієї заробітної плати за кожну годину незаконного обмеження права на пересування".
 
Визначатись голосуванням   
100. Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
 
   Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи
 
101. 1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-258- Мойсик В.Р.
Статтю 13 після слів "огляду та обшуку" доповнити словами "інших процесуальних дій".
 
Враховано   1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інших процесуальних дій інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
    -259- Ківалов С.В.
Статтю 13 після слів "огляду та обшуку" доповнити словами "інших процесуальних дій".
 
Враховано    
    -260- Самойленко Ю.П.
В пункті 1 статті 13 слова "цим Кодексом." замінити на "Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами.".
 
Відхилено    
102. Стаття 14. Таємниця спілкування
 
   Стаття 14. Таємниця спілкування
 
103. 1. Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
 
-261- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"1. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування".
 
Враховано   1. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
 
104. 2. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення, у випадах, передбачених цим Кодексом, з метою виявити та запобігти тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановити його обставини, особу, яка вчинила злочин, якщо іншими способами неможливо досягти цієї мети.
 
-262- Швець В.Д.
У статті 14 слід зазначити, які саме тяжкі або особливо тяжкі злочини дають підстави для застосування таких заходів. Широке посилання у статті 14 лише на "тяжкі та особливо тяжкі злочини" призводить до появи ризику невиправданого використання активних слідчих дій, чому слід запобігти .
 
Визначатись голосуванням  2. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
 
    -263- Самойленко Ю.П.
В пункті 2 статті 14 після слів "передбачених цим Кодексом" доповнити словами "та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
 
Відхилено    
    -264- Грицак В.М.
частину 2 статті 14 викласти в такій редакції:
"Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі закону та у випадах передбачених цим Кодексом з метою виявити та запобігти кримінальному правопорушенню, встановити його обставини, особу, яка вчинила злочин, а також захисту прав ісвобод інших осіб, якщо іншими способами неможливо досягти цієї мети".
 
Відхилено    
    -265- Кармазін Ю.А.
У статті 14 у частині другій слова: "тяжкому чи особливо тяжкому злочину" замінити на слова: "терористичним актам або іншим формам небезпечної організованої злочинності" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
105. 3. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
   3. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
106. Стаття 15. Невтручання у приватне життя
 
   Стаття 15. Невтручання у приватне життя
 
107. 1. Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.
 
   1. Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.
 
108. 2. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-266- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 15 викласти в такій редакції:
"2. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя, що отримана негласними методами на порушення порядку, передбаченого цим кодексом, не може бути використана для обґрунтування обвинувачення.
 
Визначатись голосуванням  2. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
109. 3. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя особи, що отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства.
 
-267- Мойсик В.Р.
Частину 3 статті 15 викласти в такій редакції:
3. Інформація про приватне життя особи, що отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального судочинства".
 
Визначитись голосуванням  3. Інформація про приватне (особисте і сімейне) життя особи, отримана в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального судочинства.
 
110. 4. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації.
 
-268- Зварич Р.М.
Частину четверту статті 15 доповнити реченням такого змісту:
"За клопотанням зацікавленої особи суд досліджує обставини, що стосуються її приватного життя, у закритому судовому засіданні та вживає інших заходів для запобігання розголошення відомостей про ці обставини."
 
Враховано   4. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації. За клопотанням зацікавленої особи суд досліджує обставини, що стосуються її приватного життя, у закритому судовому засіданні та вживає інших заходів для запобігання розголошенню відомостей про такі обставини.
 
    -269- Самойленко Ю.П.
В пункті 4 статті 15 після слова "Кожен" доповнити словами "з представників органів досудового розслідування".
 
Відхилено    
111. Стаття 16. Недоторканність права власності
 
   Стаття 16. Недоторканність права власності
 
112. 1. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   1. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
113. 2. На підставах та в порядку, передбаченому цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
 
-270- Грицак В.М.
частину 2 статті 16 викласти в такій редакції:
"Під час кримінального провадження обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, прийнятого в порядку, передбаченому цим Кодексом".
 
Визначатись голосуванням  2. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
 
    -271- Омельченко Г.О.
Частину другу статті 16 виключити.
 
Визначатись голосуванням   
114. Стаття 17. Презумпція невинуватості
 
-272- Ківалов С.В.
назву статті 17 доповнити словами "та забезпечення доведеності вини";
 
Відхилено   Стаття 17. Презумпція невинуватості
 
    -273- Кармазін Ю.А.
У тексті статті 17 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
115. 1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 
-274- Швець В.Д.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено   1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 
    -275- Бондик В.А.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -276- Прутнік Е.А.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -277- Плотніков О.В.
В частині першій статті 17 замінити слово „вважається" на слово „є".
 
Відхилено    
    -278- Зварич Р.М.
Частину першу статті 17 доповнити такими реченнями:
"Весь тягар доказування винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом лежить на стороні обвинувачення.
Всі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь"
 
Враховано частково частині четвертій цієї статті   
    -279- Ківалов С.В.
частину першу статті 17 доповнити двома абзацами такого змісту:
"Обов’язок доказування винуватості особи покладено на сторону обвинувачення.
Забороняється перекладати обов’язок доказування на підозрюваного чи обвинуваченого, домагатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних методів
 
Визначатись голосуванням   
116. 2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
 
-280- Ківалов С.В.
частину другу статті 17 доповнити абзацом такого змісту:
"Ніхто не зобов’язаний доводити свою меншу винуватість або наявність обставин, що виключають кримінальну відповідальність";
 
Враховано   2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
Ніхто не зобов’язаний доводити свою меншу винуватість або наявність обставин, що виключають кримінальну відповідальність.
 
117. 3. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.
 
-281- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 17 викласти в такій редакції:
"3. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом".
 
Враховано   3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
 
    -282- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині третій статті 17 слова "на припущеннях, а також" виключити.
 
Враховано    
118. 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи суд повинен тлумачити на користь такої особи.
 
-283- Ківалов С.В.
частину четверту статті 17 викласти в такій редакції:
"4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи слідчий, прокурор, суд повинні тлумачити на користь такої особи";
 
Враховано   4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи слідчий, прокурор, суд повинні тлумачити на користь такої особи.
 
119. 5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
 
-284- Самойленко Ю.П.
В пункті 5 статті 17 слова "невинуватою особою" замінити на слова "особою відповідно до положень міжнародних актів з прав людини, до яких приєдналася Україна".
 
Відхилено   5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Доки вину особи не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, забороняється публічно або в засобах масової інформації стверджувати, що ця особа є винною.
6. Порушення презумпції невинуватості є підставою для припинення кримінального провадження.
 
    -285- Ківалов С.В.
доповнити частину п’яту статті 17 новим реченням наступного змісту:
"Доки вину особи не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, забороняється публічно або в засобах масової інформації стверджувати, що ця особа є винною";
 
Враховано    
    -286- Одарченко Ю.В.
Статтю 17 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. Забороняється називати особу "злочинцем" чи використовувати будь-які інші вирази, що свідчать про доведеність вини особи у вчиненні злочину до набрання законної сили рішенням суду, що встановлює її винність."
 
Враховано    
    -287- Ківалов С.В.
статтю 17 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Факт підозри особи, притягнення її до участі як обвинуваченого, застосування до неї заходів забезпечення кримінального провадження не можуть розглядатися як доказ винуватості або покарання винного".
 
Відхилено    
    -288- Зварич Р.М.
Статті 17 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Порушення презумпції невинуватості є підставою для припинення кримінального провадження."
 
Враховано    
120. Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї
 
-289- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 18 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї
 
121. 1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
 
-290- Шкіль А.В.
В частині 1 статті 18 текст ", які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення" замінити на "щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів".
 
Відхилено   1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
 
122. 2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
 
-291- Зварич Р.М.
Частину другу та третю статті 18 замінити частиною другою такого змісту:
"2. Кожний має право відмовитися давати пояснення, показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані роз’яснити кожному обвинуваченому, підозрюваному, свідку його право відмовитися давати свідчення проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Отримані із порушенням цього права відомості визнаються недопустимими."
 
Враховано   2. Кожен має право відмовитися давати пояснення, показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Слідчий, державний обвинувач, суд зобов’язані роз’яснити кожному обвинуваченому, підозрюваному, свідку його право відмовитися давати свідчення проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Отримані з порушенням цього права відомості визнаються недопустимими.
 
123. 3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.
 
-292- Шкіль А.В.
частину 3 статті 18 виключити.
 
Враховано   3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.
 
124. Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності
 
-293- Мойсик В.Р.
Статтю 19 виключити, оскільки це кримінально-правовий, а не кримінально-процесуальний принцип, чи доповнити словами "за одне і те саме правопорушення"
 
Враховано   Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
 
    -294- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 19 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
125. 1. Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
 
   1. Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
 
126. 2. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю у випадку, коли стане відомо, що по тому ж обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.
 
-295- Зварич Р.М.
Статтю 19 доповнити частиною третьою такого змісту:
3. Кримінальне провадження, яке було припинене до судового розгляду, може бути поновлене лише при наявності нових обставин, які до того часу не були відомими слідчому, державному обвинувачу і які можуть суттєво вплинути на досудове розслідування справи."
 
Враховано   2. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.
3. Кримінальне провадження, яке було припинено до судового розгляду, може бути поновлено лише за наявності нових обставин, які до того часу не були відомими слідчому, державному обвинувачу і які можуть істотно вплинути на досудове розслідування справи.
 
127. Стаття 20. Право на захист
 
-296- Швець В.Д.
Назву статті 20 викласти в такій редакції: "Стаття 20. Забезпечення права на захист".
 
Враховано   Стаття 20. Забезпечення права на захист
 
    -297- Ківалов С.В.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
"Стаття 20. Забезпечення права на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення із приводу підозри чи обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, до першої процесуальної дії з його участю його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави";
 
Враховано    
128. 1. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника.
 
-298- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
У частині першій ст. 20 після слова "обвинувачений" доповнити словами "підсудний, засуджений, виправданий, свідок"
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, свідок має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, збирати і надавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
 
    -299- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 20 слово "докази" замінити словами "речі і документи".
 
Відхилено    
    -300- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 20 слово "докази" замінити словами "речі і документи".
 
Враховано частково    
    -301- Яценюк А.П.
Частину першу статті 20 викласти у такій редакції:
"1. Правом на захист є можливість вчинення дій, спрямованих на спростування підозри, обвинувачення, скасування та зміни обвинувального вироку, судового рішення, рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора, слідчого судді з метою припинення кримінального провадження та ненастання чи пом’якшення кримінальної відповідальності, шляхом здійснення передбачених цим Кодексом прав та вчинення інших не заборонених ним заходів з дотриманням загальних засад кримінального провадження, особисто та захисником. Суб’єктами права на захист є підозрюваний, обвинувачений, підсудний і засуджений, а також виправданий.".
 
Відхилено    
    -302- Забарський В.В.
У частині першій статті 20 після слова "обвинувачений" доповнити словами "свідок, засуджений, виправданий, особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування на будь-якому етапі кримінального провадження";
 
Відхилено    
    -303- Денькович І.В.
. частину першу статті 20 після слів "Підозрюваний, обвинувачений" доповнити словами "підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру";
 
Визначатись голосуванням   
    -304- Швець В.Д.
Частини першу та другу статті 20 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані до першого допиту роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол";
 
Визначатись голосуванням   
    -305- Олійник С.В.
Частину 1 статті 20 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування мають право на захист, яке полягає у наданні можливості користуватися наділеними кримінально процесуальним законодавством процесуальними правами та будь-якими іншими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи, а також користуватися правовою допомогою захисника.".
 
Враховано частково    
    -306- Бондик В.А.
Статтю 20 викласти в такій редакції:"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано редакційно    
    -307- Прутнік Е.А.
Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано частково    
    -308- Плотніков О.В.
Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Право на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника на будь-якому етапі кримінального провадження.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому, особі щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру, потерпілого".
 
Враховано частково    
    -309- Швець В.Д.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий та особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості, при здійсненні кримінального провадження, будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами, захищати свої права, свободи і інтереси особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані, до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому та особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру можливість захищатися будь-якими не забороненими законом засобами та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.
3. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
4. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому правова допомога надається за рахунок держави.
5. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене слідчим, начальником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею або суддею тягне кримінальну відповідальність встановлену законом.
 
Враховано частково    
    -310- Ар'єв В.І.
Статтю 20 викласти у такій редакції:
1. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий та особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості, при здійсненні кримінального провадження, будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами, захищати свої права, свободи і інтереси особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані, до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому та особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру можливість захищатися будь-якими не забороненими законом засобами та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.
3. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
4. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому правова допомога надається за рахунок держави.
5. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене слідчим, начальником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею або суддею тягне кримінальну відповідальність встановлену законом.
 
Враховано частково    
129. 2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
 
-311- Мойсик В.Р.
Статтю 20 пропоную викласти у наступній редакції:
"Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, права на захист
1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення із приводу підозри чи обвинувачення, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також користуватися правовою допомогою захисника з моменту затримання або з моменту пред’явлення підозри.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави".
 
Пропонується врахувати частково  2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому (підсудному), засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, до першої процесуальної дії з його участю його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.
 
    -312- Забарський В.В.
У частинах другій та третій статті 20 слова "підозрюваному, обвинуваченому його" замінити словами "особам, зазначеним у частині першій цієї статті".
 
Відхилено    
    -313- Шемчук В.В.
Частину другу статті 20 викласти в такій редакції: "Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані до першого допиту роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника і скласти про це протокол.".
 
Враховано редакційно    
130. 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
 
-314- Денькович І.В.
частини другу, третю статті 20 викласти в такій редакції:
"2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави";
 
Враховано частково   3. У випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
 
    -315- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину третю статті 20 після слів "цим Кодексом" доповнити словами "законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".
 
Враховано    
    -316- Олійник С.В.
У частині 3 статті 20 слово "безоплатно" - виключити.
 
Відхилено    
131. 4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.
 
-317- Забарський В.В.
Частину четверту статті 20 викласти в такій редакції:
"4. Участь у кримінальному провадженні захисника, представника потерпілого не звужує процесуальних прав осіб, зазначених у частині першій цієї статті, та потерпілого".
 
Враховано частково   4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.
5. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого від свого права на правову допомогу слідчий, державний обвинувач, суд повинні мати об’єктивні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений розсудливо прийняв таке рішення, без психологічного, емоційного, зовнішнього чи іншого тиску, з усвідомленням можливих наслідків.
6. Порушення права на правову допомогу є підставою для припинення кримінального провадження.
 
    -318- Зварич Р.М.
Статтю 20 доповнити частинами п’ятою та шостою такого змісту:
"5. У випадку відмови підозрюваного, обвинуваченого від свого права на правову допомогу слідчий, державний обвинувач, суд повинні мати об’єктивні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений розсудливо прийняв таке рішення, без психологічного, емоційного, зовнішнього, чи іншого тиску, з усвідомленням можливих наслідків.
6. Порушення права на правову допомогу є підставою для припинення кримінального провадження."
 
Враховано    
132. Стаття 21. Доступ до правосуддя
 
-319- Швець В.Д.
Назву статті 21 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Право на справедливий суд".
 
Враховано   Стаття 21. Право на справедливий суд
 
    -320- Ківалов С.В.
Назву статті викласти в такій редакції: "Стаття 21. Право на справедливий судовий розгляд";
 
Враховано    
    -321- Денькович І.В.
назву статті 21 викласти в такій редакції:
"Справедливий судовий розгляд";
 
Враховано    
133. 1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
 
-322- Мойсик В.Р.
У статті 21 "Доступ до правосуддя" вводиться поняття "розумні строки", протягом яких гарантується справедливий розгляд та вирішення справи. Пропоную зазначені строки чітко визначити у законі.
 
Визначатись голосуванням  1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
 
134. 2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
 
   2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
 
135. 3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у передбаченому цим Кодексом порядку.
 
-323- Мойсик В.Р.
В частині третій статті 21 слова " у складі двох професійних суддів та трьох присяжних " виключити
 
Відхилено   3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у передбаченому цим Кодексом порядку.
 
136. 4. Якщо інше не передбачене цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту у випадку, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
 
   4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
 
137. Стаття 22. Змагальність
 
   Стаття 22. Змагальність
 
138. 1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
 
-324- Прокопчук Ю.В.
в частині першій статті 22 після слів "що передбачає" виключити слово "самостійне";
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
 
    -325- Забарський В.В.
Частину першу статті 22 доповнити новим реченням такого змісту:
"Прокурор, слідчий у досудовому розслідуванні зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації стороною захисту своїх прав."
 
Відхилено    
139. 2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
 
-326- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 22 слова "клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів" замінити словами "речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг";
 
Враховано   2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
 
    -327- Мойсик В.Р.
Ч.2 ст.22 викласти в такій редакції: "Сторони під час кримінального провадження мають рівні права на подання клопотань, скарг, збирання та подання речей, документів, інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом".
 
Враховано редакційно    
    -328- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -329- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -330- Ківалов С.В.
У частині другій статті 22 слова "інших доказів" вилучити.
 
Відхилено    
    -331- Зварич Р.М.
Статтю 22 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Обов’язок доведення у суді пред’явленого особі обвинувачення лягає на сторону обвинувачення."
2) Частини 3-6 вважати відповідно частинами 4-7.
 
Визначатись голосуванням   
140. 3. Під час кримінального провадження функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той же орган чи службову особу.
 
-332- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину третю статті 22 після слів "провадження, функції" доповнити словом "державного".
 
Враховано   3. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
 
141. 4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
 
-333- Мойсик В.Р.
У ч. 4 статті 22 вказівка на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, суперечить п.6 статті 40 проекту КПК, де це повноваження передбачено також для слідчого.
 
Враховано   4. Повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може також здійснюватися слідчим за погодженням з прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
 
    -334- Шишкіна Е.В.
Частину четверту ст. 22 проекту викласти в такій редакції: "Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення із обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснювати слідчий за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримувати потерпілий, його представник".
 
Враховано частково    
    -335- Ківалов С.В.
частини четверту - п’яту статті 22 викласти у такій редакції:
"4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може також здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником", оскільки закон окремо не визначає випадки, коли повідомлення про підозру здійснюється слідчим.
5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники".
 
Враховано    
    -336- Яценюк А.П.
Частину четверту статті 22 викласти в такій редакції:
"4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється слідчим. Звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.".
 
Враховано частково    
142. 5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
 
-337- Мойсик В.Р.
Частину п‘яту статті 22 викласти в такій редакції:
"5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхніми захисниками та законними представниками".
 
Враховано частково   5. Захист здійснюється підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
 
143. 6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
 
-338- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 22 частиною 7 наступного змісту:
"7. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного слідчий, прокурор, слідчий суддя або суддя роз’яснює зміст норм кримінального та процесуального законодавства, пояснює наслідки вчинення або утримання від вчинення певних дій, надає допомогу у оформленні клопотань у належній процесуальній формі. Звернення або клопотання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного не може бути відхилено або залишено без розгляду з мотивів самого лише недотримання процесуальної форми, якщо зміст такого звернення або клопотання є зрозумілим".
 
Враховано   6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
7. На прохання підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) слідчий, прокурор, слідчий суддя або суддя роз’яснює зміст норм кримінального та процесуального законодавства, пояснює наслідки вчинення або утримання від вчинення певних дій, надає допомогу в оформленні клопотань у належній процесуальній формі. Звернення або клопотання підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) не може бути відхилено або залишено без розгляду з мотивів недотримання процесуальної форми, якщо зміст такого звернення або клопотання є зрозумілим.
 
144. Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
 
-339- Мойсик В.Р.
Статтю 23 виключити, оскільки цей принцип реалізується не в усіх стадіях кримінального процесу і не має ознак принципу кримінального процесу
 
Відхилено   Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
 
145. 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
 
   1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
 
146. 2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
-340- Зварич Р.М.
Пропоную друге речення частини другої статті 23 виключити.
 
Враховано   2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
147. 3. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
 
-341- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 23 викласти у наступній редакції:
"3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити явку до суду як свідків обвинувачення, так і свідків захисту, з метою забезпечення права захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом".
 
Відхилено   3. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
 
    -342- Міщенко С.Г.
Доповнити частину третю статті 23 новим реченням такого змісту:
"Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків захисту покладається на суд".
 
Відхилено    
    -343- Келестин В.В.
статтю 23 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Сторона захисту зобов’язана витребувати і досліджувати докази, які захищають обвинуваченого";
 
Відхилено    
148. Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
 
-344- Ківалов С.В.
Статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
1. Кожному, у разі порушення його прав, свобод та законних інтересів, гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органа досудового розслідування, органу дізнання, дізнавача, оперативного підрозділу в порядку, встановленому цим Кодексом, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органа досудового розслідування, органу дізнання, дізнавача, оперативного підрозділу не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження.
2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
3. Після використання усіх національних засобів правового захисту особа має право на звернення до Європейського суду з прав людини".
 
Враховано частково   Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
 
149. 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-345- Швець В.Д.
Мойсик В.Р.
Частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
"Кожному гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження".
 
Враховано частково   1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -346- Шемчук В.В.
Частину першу статті 24 викласти в такій редакції: "Кожному, у разі порушення його прав, свобод та законних інтересів, гарантується право на оскарження будь-яких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, встановленому цим Кодексом, за винятком випадку, коли таке оскарження заборонене законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження.".
 
Враховано частково    
    -347- Забарський В.В.
У частині першій статті 24:
Після слів "право на оскарження" доповнити словом "будь-яких";
Після слів "цим Кодексом" доповнити словами "слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Відсутність у законі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перепоною для реалізації особою права на оскарження."
 
Враховано частково    
    -348- Яценюк А.П.
У частині першій статті 24:
після слова "оскарження" доповнити словом "будь-яких";
після слів "цим Кодексом" доповнити словами "за винятком випадків, коли таке оскарження прямо заборонено законом. Відсутність у цьому Кодексі порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого не може бути перешкодою для реалізації особою права на оскарження.".
 
Враховано частково    
150. 2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
 
-349- Швець В.Д.
Частину другу статті 24 доповнити реченням такого змісту:
"Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи".
 
Враховано   2. Кожному гарантується право на перегляд рішення суду, яке стосується його прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня у визначеному цим Кодексом порядку.
Перегляд судових рішень забезпечує ефективне відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
 
    -350- Зварич Р.М.
Частину другу статті 24 викласти в такій редакції:
"2. Кожному гарантується право на перегляд рішення суду, яке стосується його прав, свобод чи інтересів, вищестоящим судом у визначеному цим Кодексом порядку."
 
Враховано    
151. Стаття 25. Публічність
 
-351- Швець В.Д.
Назву статті 25 замінено на 'Публічність' з метою внесення ясності, що це положення не про обов'язкове переслідування. Проте справа не лише у тексті, насправді смисл обов’язковості переслідування підкреслюється додаванням винятків з принципу застосування обов’язкового переслідування, а саме, коли кримінальне провадження може бути розпочате на підставі заяви потерпілого. До того ж, існує проблема відсутності дискреційних повноважень щодо судового переслідування неповнолітніх Таким чином назва цього положення потребує доопрацювання. Окрім цією статтею та статтею 26 "Диспозитивність ". (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності)
До того ж, зміст принципу публічності в кримінальному процесі є значно ширшим, ніж ті положення, які викладено в цій статті, і повинен включати також обов’язок органів, які здійснюють кримінальне провадження, сумлінно виконувати свої процесуальні обов’язки, забезпечувати права учасників кримінального провадження, діяти у спосіб, що в найбільшій мірі забезпечує вирішення завдань кримінального судочинства.
 
Визначатись голосуванням  Стаття 25. Публічність
 
    -352- Одарченко Ю.В.
Назву статті 25 викласти у наступній редакції: "Стаття 25. Обов’язковість розслідування".
 
Відхилено    
    -353- Кармазін Ю.А.
У тексті статті 25 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
152. 1. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
 
-354- Мойсик В.Р.
Статтю 25 викласти в такій редакції:
"1. Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за винятком випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
2. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, зобов’язаний спрямовувати розгляд справи на всебічне, повне та об’єктивне дослідження її обставин. Для цього він зобов’язаний роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти їх реалізації, попереджати про наслідки процесуальних дій чи бездіяльності цих осіб, вживати заходів до обмеження чи стимуляції активності сторін у випадках, коли такі дії загрожують балансу їх можливостей у справі".
 
Враховано   1. Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (крім випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
2. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, зобов’язаний спрямовувати розгляд справи на всебічне, повне та об’єктивне дослідження її обставин. Для цього він зобов’язаний роз’яснювати особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки, сприяти їх реалізації, попереджати про наслідки процесуальних дій чи бездіяльності цих осіб, вживати заходів до обмеження чи стимулювання активності сторін у випадках, коли такі дії загрожують балансу їх можливостей у справі.
 
    -355- Ківалов С.В.
в частині першій статті 25 слова "досудове розслідування" змінити словами "кримінальне провадження";
 
Враховано    
    -356- Яценюк А.П.
У частині першій статті 25 після слів "виявлення ознак кримінального правопорушення" доповнити словами "за наслідками відповідної перевірки".
 
Відхилено    
    -357- Грицак В.М.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -358- Прокопчук Ю.В.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -359- Чорноволенко О.В.
частину 1 статті 25 викласти в такій редакції:
"Прокурор, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила".
 
Враховано частково    
    -360- Ківалов С.В.
доповнити статтю 25 двома новими частинами такого змісту:
"2. Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані сумлінно виконувати свої процесуальні обов'язки, забезпечувати права учасників кримінального провадження, діяти у спосіб, що в найбільшій мірі забезпечує вирішення завдань кримінального судочинства.
3. Для встановлення істини у справі суд зобов’язаний за власною ініціативою отримати необхідні належні докази";
 
Відхилено    
153. Стаття 26. Диспозитивність
 
-361- Швець В.Д.
Статтю 26 проекту, яка визначає принцип диспозитивності, доповнити обов’язком суду, прокурора, слідчого забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав.
 
Відхилено   Стаття 26. Диспозитивність
 
154. 1. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
 
   1. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
 
155. 2. Відмова прокурора від підтримання обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-362- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину другу статті 26 після слів "від підтримання" доповнити словом "державного".
 
Враховано   2. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
156. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом.
 
-363- Мойсик В.Р.
Частину 3 ст. 26 викласти в такій редакції: "3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами або віднесені до його компетенції цим Кодексом".
 
Враховано   3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами або віднесені до його компетенції цим Кодексом.
 
157. 4. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, -його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
 
-364- Бондик В.А.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено   4. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
 
    -365- Прутнік Е.А.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено    
    -366- Плотніков О.В.
Після частини третьої статті 26 доповнити новою частиною такого змісту:
"Суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов’язані забезпечити належні умови для реалізації сторонами своїх прав";
у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Відхилено    
158. Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження
 
-367- Грицак В.М.
У назві статті 27 виключити слова "і відкритість".
 
Відхилено   Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження
 
    -368- Савченко І.В.
У назві статті 27 виключити слова "і відкритість".
 
Відхилено    
159. 1. Учасники кримінального провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків установлених законом.
 
-369- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 27 слова "учасники кримінального провадження" змінити словами "учасники судового провадження".
 
Враховано   1. Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної і письмової інформації про результати судового розгляду. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.
 
160. 2. Кримінальне провадження у судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
 
-370- Ківалов С.В.
Частину другу статті 27 доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми";
 
Відхилено   2. Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
 
161. 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
 
-371- Мойсик В.Р.
П. 1 ч. 2 ст. 27 викласти в такій редакції: "1) у справах про застосування примусових заходів виховного характеру або якщо обвинуваченим є неповнолітній".
 
Враховано   1) у справах про застосування примусових заходів виховного характеру або якщо обвинуваченим є неповнолітній;
 
162. 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
 
   2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
 
163. 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
 
   3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
 
164. 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
 
   4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
 
165. 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
 
-372- Швець В.Д.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано   5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) у справах щодо торгівлі людьми.
 
    -373- Грицак В.М.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано    
    -374- Савченко І.В.
Частину другу статті 27доповнити п.6 "у справах щодо торгівлі людьми".
 
Враховано    
166. 3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.
 
-375- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 27 викласти в такій редакції:
"3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті на підстави клопотання будь-якого із учасників судового провадження".
 
Враховано частково   3. Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті за клопотанням будь-кого з учасників судового провадження.
 
167. 4. Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники судового провадження.
 
-376- Швець В.Д.
У частині четвертій статті 27 слова «учасники судового провадження» необхідно замінити словами «учасники кримінального провадження», оскільки у закритому засіданні може, наприклад, знадобитися допомога перекладача. (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності)
 
Враховано   4. Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.
 
    -377- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині четвертій статті 27 слово "судового" замінити словом "кримінального".
 
Враховано    
168. 5. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-378- Даниленко В.А.
Перше речення частини п‘ятої статті 27 викласти в такій редакції:
"Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального та звукозаписувального технічних засобів".
 
Відхилено   5. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
169. 6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
-379- Даниленко В.А.
Частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
"6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні відео записуючи та аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
Враховано частково   6. Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
 
    -380- Прокопчук Ю.В.
частину шосту статті 27 викласти в такій редакції:
"Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіо та відео записуючи пристрої. Дозволяється проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури.
Забороняється фіксування судового розгляду будь-якими технічними засобами у випадках, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої таємниці, в справах про правопорушення осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах пов’язаних з посяганням на статеву свободу і недоторканість, в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя, та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під варту з обов’язковим постановленням обґрунтованої ухвали про це"
 
Враховано частково    
170. 7. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
 
-381- Мойсик В.Р.
Доповнити статтю 27 частиною 8 такого змісту:
"8. Частина протоколу судового засідання та докази, які досліджувались в закритому режимі, мають зберігатись в окремій частині матеріалів справи, ознайомлення з якою не може здійснюватись з використанням технічних засобів".
 
Враховано   7. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
8. Частина протоколу судового засідання та докази, які досліджувалися в закритому режимі, мають зберігатися в окремій частині матеріалів справи, ознайомлення з якою не може здійснюватися з використанням технічних засобів.
9. Кожен має право знайомитися в установленому законом порядку з судовими рішеннями у будь-якому кримінальному провадженні, проведеному у відкритому судовому засіданні.
 
    -382- Зварич Р.М.
Статтю 27 доповнити частиною такого змісту:
"Кожен має право знайомитися в установленому законом порядку із судовими рішеннями у будь-якому кримінальному провадженні, проведеному у відкритому судовому засіданні."
 
Враховано    
171. Стаття 28. Розумні строки
 
-383- Мойсик В.Р.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано   Стаття 28. Розумність строків провадження у кримінальній справі
 
    -384- Грицак В.М.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано    
    -385- Денькович І.В.
Назву статті 28 доцільно викласти наступним чином: "Розумність строків провадження у кримінальній справі".
 
Враховано редакційно    
    -386- Ківалов С.В.
назву статті 28 викласти у такій редакції:
"Стаття 28. Розумність строків кримінального провадження";
 
Враховано частково    
    -387- Савченко І.В.
Назву статті 28 доповнити словами "кримінального провадження".
 
Враховано редакційно    
172. 1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
 
   1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
 
173. 2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
 
-388- Грицак В.М.
частину 2 статті 28 викласти в такій редакції:
"Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує слідчий, прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд".
 
Враховано   2. Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує слідчий, прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
 
    -389- Яценюк А.П.
у частині другій статті 28 після слова "забезпечує" доповнити словом "слідчий";
 
Враховано    
174. 3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
 
   3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
 
175. 1) складність кримінального провадження;
 
-390- Мойсик В.Р.
Пункт 1 ч. 3 ст. 28 викласти у наступній редакції: "1) складність кримінального провадження, яка визначається кількістю обвинувачених, кількістю кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, давністю вчинених кримінальних правопорушень та іншими чинниками".
 
Враховано   1) складність кримінального провадження, яка визначається кількістю обвинувачених, кількістю кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, давністю вчинених кримінальних правопорушень та іншими чинниками;
 
    -391- Прокопчук Ю.В.
пункт перший частини третьої статті 28 після слів "складність кримінального провадження" доповнити словами "яка визначається кількістю обвинувачених, кримінальних правопорушень, об’єднаних в одному провадженні, обсягом матеріалів провадження, тощо";
 
Враховано редакційно    
176. 2) поведінка учасників кримінального провадження;
 
-392- Міщенко С.Г.
Пункт 2 частини третьої статті 28 викласти в такій редакції:
"2) дій або бездіяльності (поведінки) учасників кримінального провадження та незалежних від волі сторони, потерпілого чи його захисника чинників".
 
Відхилено   2) поведінка учасників кримінального провадження;
 
    -393- Прокопчук Ю.В.
пункт другий частини третьої статті 28 виключити
 
Враховано    
177. 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
 
   3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
 
178. 4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи повинно бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
 
   4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
 
179. 5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
 
-394- Швець В.Д.
Частину п‘яту статті 28 викласти в такій редакції:
" 5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите".
 
Враховано   5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.
 
    -395- Шемчук В.В.
Частину п‘яту статті 28 викласти в такій редакції:
" 5. Кожен має право, щоб його справа в найкоротший строк була розглянута судом або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите".
 
Враховано    
    -396- Ківалов С.В.
частину п’яту статті 28 викласти у такій редакції:
"5. Кожен має право, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було в найкоротший строк розслідувано, розглянуто й вирішено судом, а відповідне судове рішення було виконано";
 
Відхилено    
180. 6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
 
-397- Грицак В.М.
частину 6 статті 28 викласти в такій редакції:
"Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий має право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, які обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж передбачені цим Кодексом".
 
Враховано   6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий має право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, які обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж передбачені цим Кодексом.
 
    -398- Шишкіна Е.В.
В частині шостій ст. 28 проекту у реченні "Підозрюваний, обвинувачений, потерплий мають право на звернення до прокурора…" слово "прокурора" вилучити.
 
Відхилено    
    -399- Яценюк А.П.
у частині шостій статті 28 після слова "звернення до" доповнити словом "слідчого".
 
Враховано    
    -400- Одарченко Ю.В.
Частину 6 статті 28 викласти у наступній редакції:
"6. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий має права в будь-який момент звернутися із скаргою до прокурора або слідчого судді щодо затягування кримінального процесу що його стосується. Скарга розглядаються протягом 3 днів з дня її подання. У випадку задоволення скарги прокурор або слідчій суддя визначають граничні строки на вчинення певних процесуальних дій. Зі спливом цих строків слідчі органи втрачають право на їх вчинення, а у випадку, коли встановлюється граничний строк на направлення матеріалів кримінального провадження до суду – провадження підлягає припиненню слідчого судді."
 
Враховано частково    
181. Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
 
-401- Кармазін Ю.А.
У всьому тексті статті 29 слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Робоча група пропонує викласти назву статті в такій редакції: "Державна мова кримінального провадження"  Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження
 
182. 1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
 
-402- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 29 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторони кримінального провадження, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою".
 
Враховано   1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторони кримінального провадження, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
 
183. 2. Особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
 
   2. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
 
184. 3. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому в разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   3. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
185. 4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
 
   4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
 
186. Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
 
-403- Грицак В.М.
назву глави 3 викласти в такій редакції:
"Суд, сторони та інші суб’єкти кримінального провадження".
 
Відхилено   Глава 3. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження
 
187. § 1. Суд і підсудність
 
-404- Мойсик В.Р.
У главі 3 "Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження" відсутня норма, яка б визначала процесуальний статус слідчого судді та його місце серед учасників кримінального провадження.
 
Відхилено   § 1. Суд і підсудність
 
188. Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
 
-405- Смітюх Г.Є.
Статтю 30 викласти у наступній редакції:
"Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
2. У кримінальному провадженні суд забезпечує повний, об’єктивний і неупереджений розгляд справи згідно з нормами процесуального і матеріального законодавства
3. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.".
 
Відхилено   Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
 
189. 1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
 
-406- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 30 після слів "передбаченими цим Кодексом" доповнити словами "Суд забезпечує повний, об’єктивний і неупереджений розгляд справи згідно з нормами процесуального і матеріального законодавства";
 
Відхилено   1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
 
190. 2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
 
-407- Мирний І.М.
Доповнити статтю 30 новою частиною третьою такого змісту:
"3. При здійсненні правосуддя в кримінальному провадженні судді і присяжні незалежні і підкоряються тільки законові".
 
Відхилено   2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
 
191. Стаття 31. Склад суду
 
-408- Мойсик В.Р.
Необхідно усунути непослідовність проекту і водночас його невідповідність ст.124 Конституції України щодо народних засідателів. У ст.31 проекту "Склад суду" мова йде про професійних суддів і присяжних засідателів і не згадуються народні засідателі, але вони згадуються в інших статтях проекту, наприклад у ст.6 серед осіб, які не можуть бути допитані як свідки, і в ст.480 серед осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок провадження.
 
Члени Робочої групи пропонують врахувати   Стаття 31. Склад суду
 
    -409- Яценюк А.П.
назву статті 31 доповнити словами "та суду присяжних";
 
Не визначились    
192. 1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті.
 
-410- Кожем'якін А.А.
Перше речення частини 3 статті 31 викласти у такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а також злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі трьох професійних суддів та семи присяжних.".
 
Відхилено   1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та одинадцятою цієї статті.
 
    -411- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 31 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті. Професійний суддя, призначений на посаду вперше Президентом України відповідно о статті 128 Конституції України, не має права здійснювати кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше п'яти років".
 
Відхилено    
    -412- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у частині першій статті 31 слова "другою і третьою" замінити словами "другою, третьою та дев’ятою";
 
Враховано    
    -413- Смітюх Г.Є.
Статтю 31 викласти у наступній редакції:
"Стаття 31. Склад суду
1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною другою і третьою цієї статті.
2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – за участю двох народних засідателів.
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі трьох професійних суддів та дев’ятьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних судді, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу"
 
Відхилено    
    -414- Зварич Р.М.
Статтю 31 викласти у такій редакції:
"Стаття 31. Склад суду
1. Кримінальне провадження у суді першої інстанції здійснюється:
1) одноособово професійним суддею;
2) колегією у складі професійного судді і двох народних засідателів;
3) судом присяжних у складі п’ятнадцяти осіб;
4) судом за участю колегії присяжних у складі дванадцяти осіб.
2. Слідчим суддею є суддя, до повноважень якого належить здійснення у визначеному цим Кодексом порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя у суді першої інстанції визначається із суддів цього суду в порядку черговості.
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
4. Кримінальне провадження в суді першої інстанції, в якому обвинувачуваним є неповнолітній, а також при застосуванні примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, здійснюється колегіально судом у складі професійного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя мають усі права судді.
5. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в передбаченому главою 24 цього Кодексу складі.
6. Кримінальне провадження в суді за участю колегії присяжних здійснюється у суді першої інстанції у передбачених цим Кодексом випадках у порядку, передбаченому главою 27 цього Кодексу.
7. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється судом у складі не менше трьох професійних суддів.
8. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі не менше трьох професійних суддів.
9. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України.
10. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально)."
 
Визначитись голосуванням   
193. 2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
 
-415- Омельченко Г.О.
ч.2 ст.31 викласти у такій редакції:
„Судове слідство у суді першої інстанції щодо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за клопотанням обвинуваченого або хоча б одного з обвинувачених, якщо обвинувачених декілька, розглядаються у суді присяжних (мале журі) відповідно до правил, встановлених параграфом 2 Розділу цього Кодексу."
 
Визначитись голосуванням  2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
 
    -416- Яценюк А.П.
у частині другій статті 31 після слів "на строк більше десяти років" доповнити словами "або довічне позбавлення волі,"; а після слів "здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів" доповнити словами "а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі дванадцяти присяжних та трьох професійних суддів".
 
Відхилено    
    -417- Сас С.В.
Ч. 2 статті 31слово "десяти" замінити словосполученням "трьох років". Колегіальність має забезпечуватися, якщо санкція статті передбачає покарання на три роки позбавлення волі і більше, а не десять.
 
Відхилено    
    -418- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 31 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється одноособово професійним суддею, а за клопотанням обвинуваченого - колегіально судом у складі трьох професійних суддів".
 
Відхилено    
    -419- Грицак В.М.
Частину другу статті 31 доповнити словами такого змісту: "якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -420- Савченко І.В.
Частину другу статті 31 доповнити словами такого змісту: "якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -421- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 31 викласти у наступній редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, за клопотанням підсудного, розглядається колегією у складі трьох суддів"
 
Відхилено    
    -422- Бірюк Л.В.
Частину 2 статті статті 31 викласти в наступній редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох присяжних."
 
Відхилено    
    -423- Прокопчук Ю.В.
частину другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у кількості 12 суддів (з питань факту) та двох професійних суддів (з питань права).
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється судом за участю двох професійних суддів (з питань права) і колегії присяжних у складі дванадцяти суддів (з питань факту)";
 
Відхилено    
194. 3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
 
-424- Мойсик В.Р.
Ч. 3 ст. 31 викласти у наступній редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі строком на 15 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено   3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів за клопотанням обвинуваченого розглядається судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється виключно судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
 
    -425- Сас С.В.
Ч. 3 статті 31 це не суд присяжних, а пародія. Нічим не відрізняється від скасованої норми кримінально-процесуального кодексу про участь у судових засіданнях народних засідателів при розгляді кримінальних справ, де передбачено довічне ув’язнення.
 
Відхилено    
    -426- Денькович І.В.
Ч. 3 ст. 31 викласти у наступній редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі строком на 15 років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Враховано частково    
    -427- Яценюк А.П.
у частині третій статті 31 слова "Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних." вилучити;
 
Відхилено    
    -428- Ківалов С.В.
В частині третій статті 31 слово "трьох" замінити словом "семи";
 
Відхилено    
    -429- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом у складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом із залученням народних засідателів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -430- Омельченко Г.О.
ч.3 ст.31 викласти у такій редакції:
„Судове слідство у суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого або хоча б одного з обвинувачених, якщо обвинувачених декілька, колегіально судом у складі трьох професійних суддів або судом присяжних (велике журі), відповідно до правил, встановлених параграфом 2 Розділу цього Кодексу. У випадку, коли хоча б один із обвинувачених заявив клопотання про судове слідство судом присяжних, судове слідство здійснюється судом присяжних."
 
Відхилено    
    -431- Швець В.Д.
Частину 3 статті 31 викласти у такій редакції:
3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів, за клопотанням обвинуваченого, розглядається судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється виключно судом присяжних у складі судді та дванадцяти присяжних.
 
Враховано    
    -432- Грицак В.М.
частину 3 статті 31 викласти в такій редакції:
"Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд".
 
Відхилено    
    -433- Бірюк Л.В.
Частину 3 статті статті 31 викласти в наступній редакції:
"Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі п’яти присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених."
 
Відхилено    
    -434- Шишкіна Е.В.
Частину третю ст. 31 проекту викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в порядку визначеному цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -435- Шемчук В.В.
частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено позбавлення волі на десять і більше років або довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.".
 
Відхилено    
    -436- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 31викласти в наступній редакції
"3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо тяжких або особливо тяжких злочинів за клопотанням обвинуваченого здійснюється судом присяжних у складі професійного судді та дев’яти присяжних.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості за клопотанням обвинуваченого здійснюється колегіально судом у складі професійного судді та двох народних засідателів.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних, колегіально судом у складі професійного судді та двох народних засідателів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.";
 
Відхилено    
    -437- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 31 після другого речення доповнити новим реченням третім наступного змісту:
"При здійсненні правосуддя присяжні, народні засідателі користуються всіма правами судді.".
 
Відхилено    
195. 4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
 
-438- Омельченко Г.О.
ч.4 ст.31 викласти у такій редакції:
„Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів."
 
Відхилено   4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.
5. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, які виконували такі функції в минулому, здійснюється в суді апеляційної інстанції колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років, окрім випадків, прямо передбачених цією статтею.
6. Кримінальне провадження щодо злочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються Президент України, Прем’єр-міністр України, судді Конституційного Суду України здійснюється судом присяжних у складі дванадцяти присяжних і трьох професійних суддів"
 
    -439- Прокопчук Ю.В.
доповнити ст.. 31 частиною 4 такого змісту:
"4. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, вчинених політичними, державними діячами, посадовими особами вищих рангів держави здійснюється за їх клопотанням судом присяжних у кількості 12 осіб та двох професійних суддів";
 
Немає висновку    
    -440- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину четверту статті 31 після слів "професійних суддів" доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті";
 
Враховано    
    -441- Яценюк А.П.
доповнити статтю 31новими частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
"4. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, які виконували такі функції у минулому, здійснюється в суді апеляційної інстанції колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років, окрім випадків прямо передбачених цією статтею.
5. Кримінальне провадження щодо злочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюються Президент України, Прем’єр-міністр України, судді Конституційного Суду України здійснюється судом присяжних у складі дванадцяти присяжних та трьох професійних суддів.";
у зв’язку з цим частини четверту – восьму відповідно вважати частинами шостою – десятою.
 
Враховано    
196. 5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів повинна бути непарною.
 
-442- Омельченко Г.О.
ч.5 ст.31 викласти у такій редакції:
„Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів."
 
Враховано частково   7. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.
 
    -443- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Ч.5 статті 31 після слів "професійних суддів" доповнити словами "крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті";
 
Враховано    
197. 6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
 
   8. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.
 
198. 7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
   9. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
199. 8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
 
-444- Омельченко Г.О.
Доповнити статтю 31 частиною 9 такого змісту:
"Кримінальне провадження у суді присяжних (мале журі) проводиться за місцем вчинення злочину. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, провадження здійснюється у суді присяжних, у районі діяльності якого закінчено досудове слідство".
 
Відхилено   10. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
11. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
3) в касаційному порядку – колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
12. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
 
    -445- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
доповнити статтю 31 частинами дев’ятою та десятою такого змісту:
"9. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад, здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;
3) в касаційному порядку – колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.
У випадку якщо в суді, який згідно правил підсудності має здійснювати кримінальне провадження, не можливо утворити склад суду, передбачений цією частиною статті, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
10. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акту, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку щодо перегляду прийнятих з зазначених питань судових рішень, здійснюється суддею, уповноваженим згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У випадку, якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх."
 
Враховано    
200. Стаття 32. Територіальна підсудність
 
   Стаття 32. Територіальна підсудність
 
201. 1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі коли було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє у часі кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, то кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
 
   1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
 
202. 2. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У випадку якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, що найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
 
-446- Зварич Р.М.
Частину першу статті 32 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіальної юрисдикції якого було закінчено досудове розслідування."
 
Відхилено   2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
 
203. Стаття 33. Інстанційна підсудність
 
-447- Грицак В.М.
Статтю 33 виключити
 
Відхилено   Стаття 33. Інстанційна підсудність
 
    -448- Савченко І.В.
Статтю 33 виключити.
 
Відхилено    
    -449- Сас С.В.
Назву статті 33 замінити на "Інстанційне провадження". Так як "інстанційної підсудності" в природі не існує. Підсудність – це інститут, який визначає зв'язок кримінальної справи із судом, який має її розглядати по суті, тобто із судом першої інстанції.
 
Визначитись голосуванням   
204. 1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.
 
-450- Мойсик В.Р.
«Стаття 33. Підсудність

1. Місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам підсудні всі кримінальні справи, крім справ підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя, Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Кримінальне провадження щодо рішень, ухвалених місцевими (районними, міськими, районними у містах, міськрайонними) судами у апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.
2. Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:
1) про злочини проти життя та здоров'я особи, злочини проти громадської безпеки, злочини проти громадського порядку та моральності, злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочини у сфері службової діяльності, передбачені статтями 115, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334,
335, 336, 337, 368, справи за участю суду присяжних та справи, матеріали яких містять державну таємницю.
У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.
Кримінальне провадження у апеляційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ
3. Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ підсудні кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109, ПО, 111, 112, 113, 114, а також про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів, а також Служби безпеки України.
Перегляд рішень, ухвалених Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ як судом першої інстанції, здійснюється Верховним Судом України
4. Верховним Судом України також переглядаються судові рішення з питань істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також справи, у яких, міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, встановлено порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Вироки апеляційних судів та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлені ними як судами першої інстанції, можуть бути скасовані або змінені Верховним Судом України і в зв'язку з однобічністю, неповнотою досудового розслідування чи судового провадження або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинами справи.
5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
Пропонується визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.
 
205. 2. Кримінальне провадження у апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.
 
   2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя.
 
206. 3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 
-451- Стретович В.М.
Частину третю статті 31 викласти в такій редакції: "3. Кримінальне провадження у суді присяжних здійснюється в порядку визначеному цим Кодексом".
 
Відхилено   3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 
    -452- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 33 виключити;
 
Відхилено    
207. 4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
 
-453- Прокопчук Ю.В.
частину четверту статті 33 викласти в такій редакції:
"Верховним Судом України переглядаються вироки та ухвали про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів виховного або медичного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, інші ухвали та рішення, передбачені Цим Кодексом, а також судові рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якими встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань".
 
Відхилено   4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень, та у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
 
208. 5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
-454- Прокопчук Ю.В.
частину п’яту статті 33 виключити;
 
Відхилено   5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
 
    -455- Сас С.В.
Статтю 33 доповнити частиною 6 такого змісту "Кримінальні справи про особливо тяжкі злочини, та тяжкі злочини відносно службових осіб можуть розглядати судді, обрані безстроково" та частиною 7 такого змісту "Справи про злочини, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі відносно судді розглядає як суд першої інстанції апеляційний суд".
 
Відхилено    
209. Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
 
   Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
 
210. 1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
 
   1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
 
211. 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
 
-456- Одарченко Ю.В.
Пункт 1 частини 1 статті 34 викласти у наступній редакції:
"1) До оголошення обвинувального висновку виявилося, що справа надійшла до суду із порушенням принципів територіальної підсудності;"
 
Визначитись голосуванням  1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
 
    -457- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 34 доповнити абзацом 3 наступного змісту:
"Про передачу справи за підсудністю приймає рішення суд, у провадженні якого знаходиться справа. У разі відмови у передачі справи за підсудністю сторони мають право заявити відповідне клопотання в порядку, що визначається частинами другою та третьою цієї статті."
 
Визначитись голосуванням   
212. 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
 
   2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
 
213. 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
 
   3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.
 
214. 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
 
-458- Зварич Р.М.
Абзац 5 частини першої статті 34 вилучити.
 
Члени робочої групи пропонують врахувати  4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
 
215. У виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано до початку судового розгляду на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
 
   До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
 
216. 2. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів від моменту внесення такого подання чи клопотання, про що поставляється ухвала.
 
-459- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину другу статті 34 після слів "про що постановляється" доповнити словом "мотивована".
 
Враховано   2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що поставляється мотивована ухвала.
 
217. 3. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про передання провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів від моменту внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється ухвала.
 
-460- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину третю статті 34 після слів "про що постановляється" доповнити словом "мотивована".
 
Враховано   3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється мотивована ухвала.
 
218. 4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
-461- Яценюк А.П.
У частині четвертій статті 33 слова "неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та" замінити словами "неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, а також".
 
Відхилено   4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
219. 5. Спори про підсудність між судами не допускаються.
 
   5. Спори про підсудність між судами не допускаються.
 
220. 6. Суд, який отримав кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
 
   6. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
 
221. Стаття 35. Автоматизована система документообігу суду
 
   Стаття 35. Автоматизована система документообігу суду
 
222. 1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
 
   1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
 
223. 1) об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;
 
-462- Ківалов С.В.
Пункт перший частини першої статті 35 після слів "для кожного судді" доповнити словами "з урахуванням його кваліфікації";
 
Визначитись голосуванням  1) об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;
 
224. 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних;
 
-463- Міщенко С.Г.
Пункт 2 частини першої статті 35 викласти в такі редакції:
"2) визначення народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку народних засідателів";
 
Відхилено   2) визначення присяжних, народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, списку народних засідателів відповідно;
 
    -464- Кармазін Ю.А.
У статті 35 у частині 1 пункт 2 викласти в наступній редакції:
"2) визначення присяжних, народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, списку народних засідателів відповідно;".
 
Враховано    
225. 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
226. 4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших процесуальних документів;
 
   4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших процесуальних документів;
 
227. 5) підготовку статистичних даних;
 
   5) підготовку статистичних даних;
 
228. 6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
 
   6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
 
229. 7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;
 
   7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;
 
230. 8) передачу матеріалів до електронного архіву.
 
   8) передачу матеріалів до електронного архіву.
 
231. 2. Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх зміст, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України.
 
-465- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині другій статті 35 слово "зміст" замінити словом "суть".
 
Враховано   2. Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
 
232. 3. Визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду слідчим суддею або судом здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який ураховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
 
   3. Визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду слідчим суддею або судом здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності з ураховуванням кількості проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для конкретного розгляду не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
 
233. 4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов'язками.
 
   4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов'язками.
 
234. 5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
   5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
 
235. 6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
 
-466- Одарченко Ю.В.
Статтю 35 доповнити частиною 7 наступного змісту:
"7. За наслідками автоматизованого розподілу кримінальної справи формується протокол автоматичного розподілу, у якому зазначаються: дата та час проведення розподілу, перелік суддів, що мають право брати участь у кримінальному судочинстві, інформацію щодо суддів, що були виключені з автоматичного розподілу та причини такого виключення, інформацію про проведення повторних автоматичних розподілів та причини його проведення, інформація про результати проведеного розподілу. Протокол підписує особа, відповідальна за проведення автоматичного розподілу справи. Протокол долучається до матеріалів кримінального провадження."
 
Відхилено   6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
 
236. § 2. Сторона обвинувачення
 
-467- Грицак В.М.
§ 2 Глави 3 проекту Доповнити відповідними статтями, які передбачають процесуальний статус потерпілого, його представника, законного представника, цивільного позивача та його представника.
 
Визначитись голосуванням  § 2. Сторона обвинувачення
 
237. Стаття 36. Прокурор
 
-468- Смітюх Г.Є.
Статтю 36 викласти у наступній редакції:
"Стаття 36. Прокурор
1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;
3) у випадках передбачених цим кодексом, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) здійснювати нагляд за проведенням у встановленим прокурором строк слідчим, органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) здійснювати нагляд за проведенням слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) повідомляти особі про підозру;
11) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
12) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
13) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
14) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
15) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
16) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорами.".
 
Відхилено   Стаття 36. Прокурор (державний обвинувач)
 
    -469- Зварич Р.М.
Статтю 36 викласти в такій редакції:
"Стаття 36. Державний обвинувач
1. Державним обвинувачем є службова особа органу прокуратури, до повноважень якої належить нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування у передбачених цим Кодексом випадках, повідомлення про підозру та складання обвинувального акту, підтримання державного обвинувачення в суді.
2. Державний обвинувач здійснює свої повноваження протягом всього кримінального провадження. Звернення до суду з обвинувальним актом або інші звернення до суду під час досудового розслідування не є перешкодою для здійснення повноважень щодо розслідування кримінального правопорушення.
3. Виключно державний обвинувач має право:
1) подавати клопотання слідчому судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій у передбачених цим Кодексом випадках;
2) подавати клопотання слідчому судді про застосування до особи заходів забезпечення кримінального провадження;
3) повідомляти про підозру та звертатися до суду з обвинувальним актом у визначеному цим Кодексом порядку;
4) підтримувати державне обвинувачення в суді.
4. Державний обвинувач, здійснюючи нагляд за додержанням законів, має право:
1) починати досудове розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування; 15
3) створювати слідчі групи зі слідчих з кількох органів досудового розслідування, а також доручати проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій у передбачених цим Кодексом випадках;
5) давати слідчому, органу досудового розслідування вказівки щодо здійснення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій;
6) брати участь у проведенні слідчим слідчих (розшукових) дій та самостійно проводити будь-яку слідчу (розшукову) дію;
7) відстороняти слідчого від проведення досудового розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування і доручати керівнику органу досудового розслідування призначити іншого слідчого;
8) приймати процесуальні рішення щодо закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим Кодексом підстав.
5. Державний обвинувач несе відповідальність за результати осудового розслідування."
 
Окремі члени Робочої групи пропонують врахувати   
238. 1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
 
-470- Сас С.В.
Ч. 1 статті 36 після слів "діяльності" поставити крапку. Доповнити реченням "Контроль за процесуальною діяльністю прокурора здійснюють уповноважені законом особи". Втручатись (саме слово передбачає незаконний примус) ніхто не може.
 
Відхилено   1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
 
    -471- Ківалов С.В.
Статтю 36 викласти у такій редакції:
"1. Прокурор у кримінальному судочинстві:
1) здійснює нагляд за додержанням законів при розслідуванні злочинів у процесі досудового провадження;
2) підтримує державне обвинувачення у суді.
На стадіях судового розгляду кримінальних справ прокурор сприяє забезпеченню повного, Всебічного і об’єктивного розгляду справ і постановленню судових рішень, заснованих на законі.
2. Прокурор здійснює свої повноваження протягом всього кримінального провадження.
3. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
4. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні перевірки заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, уповноважений:
1) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та доручати здійснення відповідної перевірки органам досудового розслідування;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей перевірки заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення;
3) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
4) розглядати та вирішувати скарги на постанови слідчого або нижчестоящого прокурора про початок досудового розслідування або їх рішення про відмову в проведенні досудового розслідування;
5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом."
 
Визначитись голосуванням   
    -472- Яценюк А.П.
частину першу статті 36 доповнити словами такого змісту:
"Прокурор несе відповідальність за сумлінне та неухильне виконання своїх повноважень, а також за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій";
 
Визначитись голосуванням   
    -473- Прокопчук Ю.В.
. частину першу статті 36 викласти в такій редакції:
" Завданням прокурора, який бере участь у розгляді справи в суді є захист прав і свобод громадян, сприяння, повному, всебічному та неупередженому розгляду справи в суді, постановлення рішень, що ґрунтуються на законі, своєчасне вжиття заходів щодо усунення порушень закону.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора".
 
Визначитись голосуванням   
    -474- Шемчук В.В.
частину першу статті 36 після слів "установи та організації" доповнити словами "незалежно від форм власності" та після слів "службові" доповнити словами "посадові";
 
Визначитись голосуванням   
    -475- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 36 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"Завданням прокурора, який бере участь у судовому розгляді кримінальних справ є підтримання державного обвинувачення, захист прав і свобод громадян та інтересів держави в ході судочинства, сприяння при цьому суду в повному, всебічному й об’єктивному розгляді справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі, охороні прав та законних інтересів учасників кримінального провадження.".
 
Визначитись голосуванням   
239. 2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
 
-476- Швець В.Д.
В частині другій статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано   2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, уповноважений:
 
    -477- Сас С.В.
У ч. 2 статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" вилучити. Це донині невідома світовій юриспруденції функція.
 
Враховано    
    -478- Бевз В.А.
Надання прокурору повноважень щодо процесуального керівництва досудовим розслідуванням суперечить підпункту 3 статті 121 Конституції України, а тому абзац перший частини другої статті 36 необхідно викласти в такій редакції:
"Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, уповноважений".
 
Враховано частково    
    -479- Кармазін Ю.А.
абзац перший частини другої статті 36 після слів: "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" доповнити словами: ", а також здійснюючи підтримання державного обвинувачення в суді".
 
Враховано частково    
    -480- Прокопчук Ю.В.
частину другу статті 36 викласти в такій редакції:
"2. Прокурор при здійснені нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно - розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства уповноважений:
1) перевіряти та контролювати законність проведення слідчим, органом дізнання слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій;
2) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
3) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
4) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
5) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
6) повідомляти особі про підозру, якщо слідчим своєчасно не повідомлено особу;
7) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
8) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
9) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
10) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
11) на стадії досудового слідства погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
12) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом";
 
Відхилено    
    -481- Міщенко С.Г.
У частині другій статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано    
    -482- Грицак В.М.
У першому реченні частини другої статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити
 
Враховано    
    -483- Савченко І.В.
У першому реченні частини другої статті 36 слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 
Враховано    
    -484- Кожем'якін А.А.
Абзац перший частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, уповноважений:".
 
Враховано    
    -485- Шемчук В.В.
частину другу статті 36 викласти в такій редакції "Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведення досудового розслідування, уповноважений:";
 
Враховано    
    -486- Кармазін Ю.А.
В частині другій статті 36 слова " у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням " виключити.
 
Враховано    
240. 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-487- Яценюк А.П.
у частині другій статті 36
– у абзаці першому слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" вилучити;
– абзаци другий, четвертий, шостий, одинадцятий, дванадцятий, (пункти 1), 3), 5), 10), 11) вилучити;
у зв’язку з цим пункти 2), 4), 6), 7), 8), 9), 12), 13), 14), 15), 16), 17), 18) відповідно вважати пунктами 1) – 13);
– у пункті 2) слова "або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" замінити словами "виключно з метою захисту законних прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого";
– у пункті 6) слова ", в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом" вилучити;
– у пункті 8 слова "самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;" вилучити;
 
Враховано частково   1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
    -488- Кожем'якін А.А.
Пункт 1 частини 2 статті 36 виключити:
 
Визначитись голосуванням   
    -489- Шемчук В.В.
у пункті 1 частини другої статті 36слова "починати" замінити словами "розпочинати";
 
Відхилено    
241. 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;
 
-490- Грицак В.М.
пункт 2 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування".
 
Відхилено   2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
 
    -491- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у пункті 2 частини другої статті 36 слова "про розпочате досудове розслідування" замінити словами "що стосуються досудового розслідування";
 
Враховано    
242. 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
 
   3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
 
243. 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
 
-492- Швець В.Д.
у пункті 4 частини другої статті 36 виключити такі слова: "чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом".
 
Враховано   4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення;
 
    -493- Шемчук В.В.
у пункті 4 частини другої статті 36 виключити такі слова: "чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом".
 
Враховано    
    -494- Міщенко С.Г.
У пункті 4 частини другої статті 36 слова "негласних слідчих (розшукових) дій", "а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" виключити.
 
Враховано    
    -495- Бевз В.А.
У пункті 4 частини другої статті 36 слова "негласних слідчих (розшукових) дій", "а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом" виключити.
 
Враховано    
    -496- Шишкіна Е.В.
У пункті 4 частини другої ст. 36 проекту у реченні "проведення у встановлений прокурором строк" слово "прокурором" замінити на слова "слідчим суддею, судом".
 
Окремі члени Робочої групи пропонують 1   
    -497- Кожем'якін А.А.
Пункт 4 частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"4) письмово доручати слідчому, органу досудового розслідування щодо проведення у встановлений прокурором строк слідчих, інших процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів;".
 
Враховано частково    
    -498- Шенцев Д.О.
Пункт 4 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"4) доручати слідчому у справі проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити окремі слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;".
 
Враховано частково    
244. 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
-499- Кожем'якін А.А.
Пункт 5 частини 2 статті 36 (Прокурор) викласти у такій редакції:
"5) письмово доручати проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів відповідним оперативним підрозділам;".
 
Визначитись голосуванням  5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
245. 6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
 
-500- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 6 частини другої статті 36 вилучити;
 
Враховано      
    -501- Шишкіна Е.В.
Пункт 6 частини другої статті 36 вилучити;
 
Враховано    
246. 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
 
-502- Сас С.В.
П. 7 ч. 2 статті 36 виключити. Скасовувати незаконні необґрунтовані постанови слідчого мертва норма з огляду на те, що слідчий практично не виносить самостійно, без погодження з так званим процесуальним керівництвом, слідчим-суддею майже ніяких постанов
 
Відхилено   6) скасовувати постанови органів досудового розслідування, винесені з порушенням кримінального процесуального законодавства;
 
    -503- Кармазін Ю.А.
у частині другій пункт 7 статті 36 викласти у наступній редакції:
"7) скасовувати постанови органів досудового розслідування, винесені з порушенням кримінального процесуального законодавства.".
 
Враховано    
247. 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
 
-504- Мойсик В.Р.
Пункт 8 ч. 2 ст. 36 викласти в такій редакції: "8) вилучати та передавати іншому слідчому будь-яке кримінальне провадження з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування".
 
Враховано   7) вилучати та передавати іншому слідчому будь-яке кримінальне провадження з метою забезпечення найбільш повного та об’єктивного розслідування;
 
    -505- Грицак В.М.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -506- Бевз В.А.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -507- Одарченко Ю.В.
Пункт 8 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"8) приймати рішення про відвід слідчого та доручати керівнику органу досудового розслідування призначити для проведення розслідування іншого слідчого, звертатися до керівника органу досудового розслідування із пропозицією про заміну слідчого у випадку його неефективної діяльності;"
Частину 4 статті 36 доповнити абзацом четвертим наступного змісту:
"У випадку, якщо потерпілий заперечує проти відкликання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд рішення Верховним судом України суд розглядає скаргу чи заяву по суті."
 
Відхилено    
248. 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-508- Шишкіна Е.В.
У пункті 9 частини другої ст. 36 проекту словосполучення "продовження строків досудового розслідування" вилучити.
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати .  8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
249. 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
 
-509- Грицак В.М.
пункт 10 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом або відмовляти у погодженні вказаних клопотань з письмовим обґрунтуванням прийнятого рішення чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання".
 
Враховано   9) погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом або відмовляти у погодженні вказаних клопотань з письмовим обґрунтуванням прийнятого рішення чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
 
    -510- Шишкіна Е.В.
Пункт 10 частини другої ст. 36 проекту викласти в такій редакції: "подавати слідчому судді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -511- Кожем'якін А.А.
Пункт 10 частини 2 статті 36 (Прокурор) викласти у такій редакції:
"10) подавати клопотання до слідчого судді про проведення слідчих (оперативно-розшукових), інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом;".
 
Відхилено    
250. 11) повідомляти особі про підозру;
 
   10) повідомляти особі про підозру;
 
251. 12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави;
 
-512- Шенцев Д.О.
Пункт12 частини 2 статті 36 викласти у наступній редакції:
"12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави, в інтересах неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними;".
 
Враховано редакційно   11) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому законом;
 
    -513- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 12 частини 2 статті 36 доповнити словами: "та громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, в порядку, передбаченому законом;"
 
Враховано    
    -514- Шишкіна Е.В.
Пункт 12 частини другої ст. 36 проекту виключити.
 
Відхилено    
252. 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
 
-515- Мойсик В.Р.
У п. 13 ч. 2 ст. 36 після слів "про застосування" додати слово "примусових", оскільки саме такі заходи передбачені КК України і в наступних статтях Проекту.
 
Враховано   12) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
 
    -516- Малишев В.С.
Олійник В.М.
п. 13 ч. 2 ст. 36 після слів "клопотань про застосування" доповнити словом "примусових";
 
Враховано    
    -517- Грицак В.М.
пункт 8 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"за письмовою вимогою з зазначенням підстав, передбачених цим Кодексом, або у випадку неефективного досудового розслідування ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого".
 
Відхилено    
    -518- Бевз В.А.
пункт 13 частини 2 статті 36 викласти в такій редакції:
"затверджувати обвинувальний акт, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, самостійно складати вказані процесуальні акти чи зазначені клопотання або відмовляти у їх затвердженні з письмовим обґрунтуванням відмови від їх затвердження".
 
Відхилено    
253. 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
-519- Мойсик В.Р.
У п.14 ч. 2 ст. 36 після слів "про застосування" додати слово "примусових", оскільки саме такі заходи передбачені КК України і в наступних статтях Проекту.
 
Враховано   13) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
 
    -520- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 14 частини 2 статті 36 після слів "заходів медичного характеру, клопотанням про застосування" доповнити словом "примусових";
 
Враховано    
254. 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
-521- Мойсик В.Р.
У Проекті необхідно уніфікувати назву такої процесуальної дії, як відмова прокурора від обвинувачення. Так, п. 15 ч. 2 ст. 36 Проекту уповноважує прокурора "відмовлятися від обвинувачення", таке саме формулювання міститься у п. 2 ч. 2 ст. 322 Проекту. В інших нормах ідеться про "відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення" (п. 4 ч. 3 ст. 56; ст. 340) або про "відмову від підтримання обвинувачення" (ч. 2 ст. 337).
 
Враховано   14) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
    -522- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 15 ч.2 ст.36 після слів "відмовитися від" доповнити словом "підтримання державного";
 
Враховано    
255. 16) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звертатися з ними, а також доручати виконання запитів (клопотань, доручень тощо), здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з Розділом ІХ цього Кодексу;
 
-523- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 16 частини 2 статті 36 викласти у такій редакції:
"16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;"
 
Враховано   15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, чи законодавства України;
18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
 
    -524- Малишев В.С.
Олійник В.М.
доповнити пунктами 17-19 такого змісту:
"17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням вищестоящому прокуророві документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками у випадку, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародного договору України чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;"
У зв’язку з цим пункти 17-18 вважати відповідно пунктами 20-21.
 
Враховано    
256. 17) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
   19) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
 
257. 18) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
-525- Мойсик В.Р.
Частину 2 ст. 36 доповнити новими пунктами такого змісту:
"усуває слідчого від подальшого ведення досудового розслідування за наявності підстав для його відводу або якщо він допустив порушення закону;
особисто проводить розслідування у випадках, передбачених ст. 212 цього Кодексу".
 
Визначатись голосуванням  20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
258. 3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   3. Участь прокурора (державного обвинувача) в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
259. 4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
 
-526- Швець В.Д.
Відповідно до ч. 4 цієї статті "Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорами". Надання права зазначеним прокурором відзивати або змінювати скарги, які ініціюють відповідне провадження, не сприяє забезпеченню об’єктивності кримінального провадження і створює умови для можливого втручання в нього.
 
Окремі члени робочої групи пропонують 1  4. Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.
 
    -527- Омельченко Г.О.
ч.4 ст.36 викласти у такій редакції:
„Право на подання апеляційної, касаційної скарг, заяв про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами має державний обвинувач.
У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за ново виявленими обставинами можуть брати участь як державні обвинувачі прокурори органів прокуратури вищого рівня."
 
Відхилено    
260. Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або нижчестоящими прокурорми.
 
   Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеної ними або прокурорами нижчого рівня.
 
261. У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.
 
-528- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 36 доповнити абзацом четвертим наступного змісту:
"У випадку, якщо потерпілий заперечує проти відкликання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд рішення Верховним судом України суд розглядає скаргу чи заяву по суті."
 
Визначатись голосуванням  У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.
 
262. 5. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування у випадку неефективного досудового розслідування.
 
-529- Одарченко Ю.В.
Омельченко Г.О.
Частину 5 статті 36 виключити
 
Відхилено   5. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
6. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.
 
    -530- Яценюк А.П.
Частину 5 статті 36 виключити.
 
Відхилено    
    -531- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у частині п’ятій статті 36 слова "іншому органу досудового розслідування у випадку неефективного досудового розслідування" замінити словами "іншому органу досудового розслідування, у тому числі, й слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу у випадку неефективного досудового розслідування"’;
 
Враховано    
    -532- Грицак В.М.
доповнити статтю 36 частиною 6 та викласти в такій редакції:
"прокурор несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій".
 
Враховано частково    
    -533- Шкіль А.В.
Статтю 36 доповнити частиною 6 такого змісту: "Прокурор зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за його участю. У разі неможливості прибути в призначений строк прокурор зобов'язаний завчасно повідомити слідчого, суд про таку неможливість та її причини".
 
Враховано частково    
    -534- Малишев В.С.
Олійник В.М.
доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування мають право скасувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні відповідного досудового розслідування."
 
Враховано    
    -535- Зварич Р.М.
Після статті 36 доповнити статтею 37 такого змісту:
"Стаття 37. Участь державного обвинувача в судовому розгляді
1. Державний обвинувач підтримує державне обвинувачення в суді у визначеному цим Кодексом порядку.
2. Державний обвинувач має право повністю чи частково відмовитись від підтримання обвинувачення.
3. Участь державного обвинувача в суді є обов’язковою."
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати .   
263. Стаття 37. Заміна прокурора
 
-536- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Статтю 37 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Призначення та заміна прокурора
1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому ж кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 36, частиною другою статті 341 цього Кодексу, та частиною третьою цієї статті.
3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування."
 
Враховано   Стаття 37. Призначення та заміна прокурора (державного обвинувача)
1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 36, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
 
264. 1. Якщо службова особа органу прокуратури, яка у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про її відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює її участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншу службову особу органу прокуратури керівником цього органу.
 
-537- Омельченко Г.О.
Статтю 37 викласти у такій редакції:
„Якщо прокурор органу прокуратури, який здійснює у відповідному кримінальному провадженні повноваження державного обвинувача, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органів прокуратури або через іншу поважну причину, що унеможливлює участь у кримінальному провадженні, повноваження державного обвинувача покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури."
 
Враховано редакційно   3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
 
    -538- Сас С.В.
Стаття 37 Хто керівник органу прокуратури? Хто він і які в нього повноваження, якщо він не є стороною провадження? Це генеральний прокурор, прокурор області, прокурор району чи це і начальник главку, управління, відділу як це є у Генпрокуратурі?
Пропоную після слів "службова особа органу прокуратури" доповнити словами "відповідно до підпорядкування генеральний прокурор України, прокурор області, прокурор району".
 
Відхилено    
265. Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
-539- Зварич Р.М.
Статтю 38 викласти в такій редакції:
"Стаття 38. Орган досудового розслідування
1. Органами досудового розслідування (органами дізнання і органами досудового слідства) є:
1) Національна поліція;
2) Військова поліція;
3) Служба безпеки України;
4) Національне бюро розслідувань.
2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органи досудового розслідування.
3. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування."
 
Окремі члени робочої групи пропонують врахувати  Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
    -540- Омельченко Г.О.
ст.38 викласти у такі редакції:
„Стаття 38. Органи досудового слідства
1. Органами, що здійснюють дослідчу перевірку, є відповідні підрозділи:
органів внутрішніх справ України;
органів Служби безпеки України;
органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства."
2. Органами досудового слідства (органами, що здійснюють розслідування злочинів, і яка закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) є відповідні підрозділи:
органів внутрішніх справ України;
органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
3. Досудове слідство здійснюють слідчі органу досудового слідства одноособово або у складі слідчої групи.
4. Орган досудового слідства зобов’язаний застосовувати усі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового слідства."
 
Відхилено    
266. 1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:
 
-541- Мойсик В.Р.
Статтю 38 викласти в такій редакції:
" Стаття 38. Система досудового розслідування
1. Систему досудового розслідування складають органи досудового розслідування, якими є слідчі підрозділи:
1) органів внутрішніх справ;
2) органів безпеки;
3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
4) Слідчого комітету.
2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
2. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування".
 
Відхилено   1. Досудове слідство здійснюють слідчі відповідних відділів:
 
    -542- Кармазін Ю.А.
У статті 38 частину першу викласти у наступній редакції:
"1. Досудове слідство здійснюють слідчі відповідних відділів:
1) Слідчого комітету.;
2) органів безпеки.
У випадках, передбачених цим Кодексом, досудове слідство здійснюється прокуратурою.".
 
Враховано частково    
    -543- Сас С.В.
У ч. 1 статті 38 після слів "є слідчі" поставити дві крапки, слово підрозділи вилучити. Органом досудового розслідування у процесуальному розуміння є слідчий, а не слідчий підрозділу чи слідча група.
 
Враховано    
    -544- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 38 слова "органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство" виключити.
 
Враховано    
267. 1) органів внутрішніх справ;
 
-545- Савченко І.В.
Частину першу статті 38 викласти в такій редакції:
"1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:
1) Національного бюро розслідувань;
2) органів внутрішніх справ;
3) органів безпеки;
4) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.".
 
Враховано редакційно   1) органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України;
 
268. 2) органів безпеки;
 
-546- Прокопчук Ю.В.
пункт другий частини першої статті 38 викласти в такій редакції:
"органів Служби безпеки України";
 
Враховано частково   2) органів внутрішніх справ;
 
269. 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
-547- Гриценко А.С.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено   3) органів державної безпеки;
4) органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття ;
 
    -548- Міщенко С.Г.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено    
    -549- Прокопчук Ю.В.
Підпункт 3 частини першої статті 38 виключити.
 
Відхилено    
    -550- Швець В.Д.
Пункт третій частини першої статті 38 викласти в такій редакції:"органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування".
 
Враховано    
    -551- Гордієнко С.В.
у пункті 3 частини першої статті 38 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -552- Кузьмук О.І.
у пункті 3 частини першої статті 38 після слів "за додержанням податкового законодавства" доповнити словами "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -553- Гордієнко С.В.
пункт 1 частини першої статті 38доповнити новим підпунктом такого змісту:
"4) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -554- Кузьмук О.І.
пункт 1 частини першої статті 38доповнити новим підпунктом такого змісту:
"4) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.";
 
Враховано в Прикінцевих та Перехідних положеннях цього Кодексу.   
    -555- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину першу статті 38 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України".
 
Враховано    
    -556- Сас С.В.
Частину першу статті 38 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) органів Національного бюро розслідувань України" та зробити це першим пунктом.
 
Враховано по суті   
    -557- Василенко С.В.
Частину першу статті 38 доповнити новим абзацом такого змісту:
"4) органи державного пожежного нагляду – у справах про пожежі і порушення протипожежних правил".
 
Відхилено    
    -558- Яценюк А.П.
Частину першу статті 38 доповнити новим пунктом 4) такого змісту:
"4) Національного антикорупційного бюро".
 
Враховано редакційно    
270. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
 
-559- Шенцев Д.О.
Частину 2 статті 38 після слова "групою" доповнити словами "при цьому один із слідчих визначається старшим слідчої групи."
 
Враховано   2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою, при цьому один із слідчих визначається старшим слідчої групи.
 
271. 3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
-560- Василенко С.В.
У частині третій статті 38 слова "податкового законодавства" замінити словами "а також законодавства у сфері пожежної безпеки".
 
Відхилено   3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування.
 
    -561- Сас С.В.
Ч. 3 статті 38 виключити. Кримінальний кодекс не містить поняття "кримінальний проступок". Є термін "злочин невеликої тяжкості", і невідомо про які встановлені законом і яким законом випадки йдеться?
 
Відхилено    
    -562- Ківалов С.В.
у частині третій статті 38 після слова "при" доповнити словами "перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення";
 
Відхилено    
    -563- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 38 виключити
 
Відхилено    
    -564- Прокопчук Ю.В.
Частину третю статті 38 виключити
 
Відхилено    
    -565- Швець В.Д.
У частині третій статті 38 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органів, що забезпечують здійснюють запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, забезпечують їх розслідування та розкриття".
 
Враховано    
272. 4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
 
-566- Мойсик В.Р.
У ч. 4 ст. 38 слово "ефективності" доцільно замінити на "повноти, об’єктивності, всебічності".
 
Враховано   4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення законності, повноти, об’єктивності, всебічності досудового розслідування.
5. При перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудовому розслідуванні кримінальних проступків повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснювати:
1) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження досудового розслідування – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
2) командири кораблів – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
3) митні органи — у кримінальних провадженнях про контрабанду;
4) органи державного пожежного нагляду — у кримінальних провадженнях про пожежі та порушення правил пожежної безпеки;
5) органи прикордонної служби – у кримінальних провадженнях про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;
6) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Перевірку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудове розслідування здійснюють службові особи зазначених у цій частині органів та підрозділів, керівники, начальники, командири чи капітани або призначені ними особи.
 
    -567- Вернидубов І.В.
ч. 4 ст. 38 слово "ефективності" замінити словами "законності, повноти, всебічності та об'єктивності".
 
Враховано    
    -568- Ківалов С.В.
доповнити статтю 38 частиною четвертою такого змісту:
"4. При перевірці заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудовому розслідуванні кримінальних проступків повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснювати:
1) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження досудового розслідування – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України, та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
2) командири кораблів – у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
3) митні органи — у кримінальних провадженнях про контрабанду;
4) органи державного пожежного нагляду — у кримінальних провадженнях про пожежі і порушення протипожежних правил;
5) органи прикордонної служби – у кримінальних провадженнях про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;
6) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Перевірку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, досудове розслідування здійснюють службові особи зазначених у цій частині органів та підрозділів, керівники, начальники, командири чи капітани або призначені ними особи".
 
Враховано , стаття доповнена частиною 5.   
    -569- Келестин В.В.
частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:
"4. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення повноти, об’єктивності, всебічності досудового розслідування";
 
Відхилено    
    -570- Грицак В.М.
доповнити статтю 38 частиною 5 та викласти в такій редакції:
"уповноважені службові особи органу досудового розслідування мають право підтримувати державне обвинувачення щодо кримінальних проступків на підставі письмового доручення від прокурора попередньо погодженого зі слідчим суддею. В цьому випадку уповноважена службова особа органу досудового розслідування має користується передбаченими цим Кодексом процесуальними правами прокурора в судовому провадженні".
 
Відхилено    
273. Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування
 
-571- Бірюк Л.В.
Статтю 39 вилучити.
 
Визначитись голосуванням  Стаття 39. Керівник органу досудового розслідування
 
    -572- Прокопчук Ю.В.
статтю 39 викласти в такій редакції:
Стаття 39.Керівник органу досудового розслідування
"1. Керівник органу досудового розслідування здійснює організаційне і матеріально - технічне забезпечення діяльності слідчого.
2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
1) визначати слідчого (слідчих), який буде здійснювати досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
2) відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування;
3) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;
4) у випадку відсторонення слідчого, самостійно здійснювати досудове розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;
3. Керівник органу досудового розслідування, слідчий є незалежними у своїй процесуальній діяльності від впливу будь-яких органів влади і посадових осіб";
 
Визначитись голосуванням   
    -573- Омельченко Г.О.
У статті 39 слово „розслідування" замінити словом „слідством" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
274. 1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
 
-574- Шенцев Д.О.
Частину 1 статті 39 проекту КПК України викласти у такій редакції:
"1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та здійснює за ним процесуальний контроль у відповідності до цього кодексу."
 
Визначатись голосуванням  1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
 
275. 2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
 
   2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений:
 
276. 1) визначати слідчого (слідчих), який буде здійснювати досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
 
-575- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 1 частини другої статті 39 виключити.
 
Визначитись голосуванням  1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;
 
277. 2) відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування;
 
-576- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 2 слова "або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування" вилучити.
 
Відхилено   2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;
 
    -577- Шишкіна Е.В.
у пункті 2 слова "або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування" вилучити.
 
Відхилено    
    -578- Грицак В.М.
пункт 2 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мотивованою постановою з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора, або за обґрунтованої ініціативи прокурора та призначити іншого слідчого у випадку наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -579- Яценюк А.П.
у частині другій статті 39:
– у пункті 2) слова "за ініціативою прокурора або з власної ініціативи" вилучити;
– у пункті 3) слова "які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити;
 
Відхилено    
278. 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;
 
-580- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 3 слова "давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити.
 
Відхилено   3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних з досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Зазначені вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу;
 
    -581- Шишкіна Е.В.
у пункті 3 слова "давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора" вилучити.
 
Відхилено    
    -582- Грицак В.М.
пункт 3 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних із досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу".
 
Враховано    
    -583- Бевз В.А.
пункт 3 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати письмові вказівки слідчому з питань, пов’язаних із досудовим розслідуванням, у тому числі про його спрямування, об’єднання чи виділення, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального розслідування. Вказівки не можуть суперечити положенням цього Кодексу".
 
Враховано    
279. 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;
 
-584- Грицак В.М.
пункт 4 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
" вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, в тому числі скасовувати незаконні рішення слідчого, про що повідомляти прокурора ".
 
Враховано , члени Робочої групи пропонують виключити слова "у випадку їх допущення слідчим".  4) вживати заходів до усунення порушень вимог законодавства, допущених слідчим, у тому числі скасовувати незаконні рішення слідчого, з повідомленням про це прокурора;
 
280. 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
-585- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано      
    -586- Шишкіна Е.В.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
    -587- Грицак В.М.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
    -588- Савченко І.В.
Пункт 5 частини другої статті 35 виключити.
 
Враховано    
281. 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;
 
-589- Шишкіна Е.В.
Пункт 6 частини другої ст. 39 проекту виключити.
 
Враховано      
    -590- Шемчук В.В.
Пункт 6 частини другої ст. 39 проекту виключити.
 
Враховано    
    -591- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 39 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"п.7 - оскаржувати вказівки прокурора".
Відповідно пункт 7 ч.2.ст 39 вважати пунктом 8.
 
Відхилено    
282. 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
-592- Грицак В.М.
пункт 7 частини 2 статті 39 та викласти в такій редакції:
"самостійно передавати матеріали кримінального провадження іншому слідчому чи до іншого слідчого підрозділу, над яким він здійснює процесуальний контроль, про що зобов’язаний повідомити прокурора".
 
Враховано   5) самостійно передавати матеріали кримінального провадження іншому слідчому чи до іншого слідчого підрозділу, над яким він здійснює процесуальний контроль, з обов‘язковим повідомленням прокурора.
 
    -593- Грицак В.М.
доповнити частину 2 статті 39 пунктом 8 та викласти в такій редакції:
"здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом".
 
Відхилено    
283. 3. Керівник органу досудового розслідування зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих в порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
-594- Шенцев Д.О.
Частини 3 та 4 статті 39 проекту КПК України викласти у такій редакції:
"3. Керівник органу досудового розслідування організовує виконання доручень та вказівок, які даються у справі прокурором у письмовій формі.
4. Керівник органу досудового розслідування здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування."
 
Враховано частково   3. Керівник органу досудового розслідування організовує виконання доручень та вказівок прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих в порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
4. Керівник органу досудового розслідування, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування.
 
    -595- Омельченко Г.О.
Частину 3 ст.39 – виключити.
 
Відхилено    
    -596- Яценюк А.П.
Частину 3 ст.39 – виключити.
 
Відхилено    
    -597- Мойсик В.Р.
Друге речення частини третьої статті 39 виключити.
 
Враховано    
284. Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
 
-598- Смітюх Г.Є.
Статтю 40 проекту КПК викласти у наступній редакції:
"Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
2. Слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
5) звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукові) дії;
6) повідомляти особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
4. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.".
 
Відхилено   Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
 
    -599- Омельченко Г.О.
У статті 40 слово „розслідування" замінити словом „слідством" у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
285. 1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
 
-600- Швець В.Д.
Статтю 40 доповнити положеннями щодо обов’язків слідчого.
 
Члени робочої групи пропонують врахувати  1. Слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
 
286. 2. Слідчий уповноважений:
 
   2. Слідчий уповноважений:
 
287. 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
-601- Мойсик В.Р.
Пункт 1 ч. 2 ст. 40 викласти у такій редакції: "починати досудове розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
 
Враховано   1) починати досудове розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом, після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 
    -602- Кармазін Ю.А.
У статті 40:
1) у частині другій пункт 1 викласти в наступній редакції:
"1) приймати рішення про відкриття кримінального провадження та приймати кримінальну справу до свого провадження, або про відмову у відкритті кримінального провадження у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом".
 
Відхилено    
    -603- Грицак В.М.
пункт 1 частини 2 статті 40 та викласти в такій редакції:
"самостійно розпочинати досудове розслідування або направляти матеріали кримінального провадження через керівника органу досудового розслідування іншому слідчому у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом, про що повідомляти прокурора".
 
Враховано частково    
    -604- Яценюк А.П.
пункт 1 частини 2 статті 40 та викласти в такій редакції:
"1) самостійно розпочинати досудове розслідування або направляти матеріали кримінального провадження через керівника органу досудового розслідування іншому слідчому у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом, про що повідомляти прокурора;";
 
Враховано частково    
288. 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
-605- Кожем'якін А.А.
Пункт 2 частини 2 статті 40 викласти у такій редакції:
"2) проводити слідчі дії у випадках, встановлених цим Кодексом;";
 
Відхилено   2) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та здійснювати їх перевірку;
3) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
    -606- Міщенко С.Г.
У пункті 2 частини другої статті 40 слова "та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом" виключити.
 
Відхилено    
    -607- Ківалов С.В.
Частину другу статті 40 доповнити пунктом 2 такого змісту:
"2) приймати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та здійснювати їх перевірку".
У зв’язку з чим, пункти 3-9 вважати пунктами 4-10.
 
Враховано    
    -608- Самойленко Ю.П.
В підпункті 2 пункту 2 статті 40 замінити слова "цим Кодексом" на "Конституцією України, цим Кодексом та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність"".
 
Відхилено    
289. 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
-609- Кожем'якін А.А.
Пункт 3 частини 2 статті 40 викласти у такій редакції:
"3) доручати проведення слідчих (оперативно-розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;".
 
Визначитись голосуванням  4) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
 
290. 4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
 
-610- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 4 частини другої статті 40 виключити
 
Враховано      
    -611- Шишкіна Е.В.
Пункт 4 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано    
291. 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дії;
 
-612- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково   5) звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дії;
 
    -613- Грицак В.М.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -614- Кожем'якін А.А.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -615- Шишкіна Е.В.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -616- Бевз В.А.
Пункт 5 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -617- Яценюк А.П.
У пункті 5 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
    -618- Шемчук В.В.
У пункті 5 частини другої статті 40 слова "розшукові дії" замінити словами " (розшукових) дій".
 
Відхилено    
292. 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
 
-619- Грицак В.М.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано   6) повідомляти особі про підозру;
 
    -620- Яценюк А.П.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
    -621- Савченко І.В.
У пункті 6 частини 2 статті 40 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 
Враховано    
293. 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 
-622- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 7 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково   7) за результатами розслідування складати клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 
    -623- Кожем'якін А.А.
Пункт 7 частини другої статті 40 виключити.
 
Враховано частково    
    -624- Шишкіна Е.В.
пункті 7 частини другої ст. 40 проекту слова "обвинувальний акт" вилучити.
 
Враховано , оскільки складання обвинувального акту – це обов‘язок прокурора (державного обвинувача).   
294. 8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
 
-625- Шишкіна Е.В.
Пункт 8 частини другої ст. 40 проекту викласти в такій редакції: "8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках".
 
Визначитись голосуванням  8) приймати процесуальні рішення у передбачених цим Кодексом випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
 
295. 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
   9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
296. 3. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед вищестоящим прокурором, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.
 
-626- Шишкіна Е.В.
Частину третю ст. 40 проекту виключити.
 
Враховано      
    -627- Бевз В.А.
Частину третю ст. 40 проекту виключити.
 
Враховано    
297. 4. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
-628- Омельченко Г.О.
Частину 4 ст.40 – виключити.
 
Враховано частково   3. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.
 
    -629- Яценюк А.П.
частини третю та четверту статті 40 вилучити;
У зв’язку з цим частину п’яту відповідно вважати частиною третьою та викласти в такій редакції:
"3. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, цим Кодексом та законами України.";
4) доповнити новими частинами четвертою – сьомою такого змісту:
"4. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
6. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
7. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано частково    
    -630- Шемчук В.В.
У частині четвертій статті 40 після слів "виконувати" доповнити словами "законні".
У частині четвертій статті 40 виключити речення "Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність".
 
Враховано частково    
298. 5. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
 
-631- Прокопчук Ю.В.
частини четверту та п’яту статті 40 викласти в такій редакції:
"4. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та Законами України. Втручання в діяльність слідчого без законних на те підстав забороняється.
5. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується визначеними законами засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім’ї, майна, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов діяльності слідчого, матеріальним забезпеченням слідчого відповідно до вимог закону, можливістю оскаржити процесуальні рішення керівника органу досудового розслідування та прокурора, іншими гарантіями, передбаченими законодавством";
 
Враховано частково   4. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
5. У разі незгоди з діями або вказівками керівника слідчого органу слідчий може звернутися із скаргою до прокурора. У разі незгоди слідчого з вказівками прокурора він має право звернутися із скаргою до прокурора вищого рівня, який приймає рішення по суті скарги.
Стаття 40-1. Обов’язки слідчого
1. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:
1) своєчасно починати досудове розслідування;
2) забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних правопорушень у розумні строки;
3) забезпечувати можливість реалізації у повному обсязі прав і законних інтересів осіб;
4) не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу таємницю, яка охороняється законом, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті під час кримінального провадження;
5) у разі наявності передбачених цим Кодексом підстав, які виключають його участь в кримінальному провадженні, подавати заяву про самовідвід.
2. Судові рішення, письмові вказівки прокурора і керівника органу досудового розслідування, надані в межах їхніх повноважень у встановленій законом формі, для слідчого є обов’язковими.
Стаття 40-2. Забезпечення процесуальної самостійності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним від впливу осіб, які не мають на те законних повноважень.
2. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, крім випадків, коли законом передбачено одержання згоди від слідчого судді або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
3. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується:
1) передбаченою законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
4. Слідчий у разінезгоди з рішеннями (вказівками) прокурора чи керівника органу досудового розслідування має право подати кримінальне провадження з письмовим викладом своїх заперечень прокурору, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або прокурору вищого рівня. Подання заперечення на рішення (вказівки) не зупиняє їх виконання, крім подання заперечень на вказівки щодо повідомлення про підозру, про кваліфікацію кримінального правопорушення та обсяг підозри або обвинувачення, про складання обвинувального акта або про закриття провадження.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати самостійність слідчого і не посягати на неї.
6. Витребування у слідчого кримінального провадження не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним кримінальних проваджень, які перебувають чи перебували у нього, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;
Стаття 40-3. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені слідчим строки.
2. Невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності з розслідування злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
3. Доручення і вказівки слідчого правоохоронним органам, у тому числі оперативним підрозділам, про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій, про допомогу при провадженні окремих слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк або в інший установлений слідчим строк. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку звернутися до прокурора з клопотанням про притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.
 
    -632- Сас С.В.
Ст. 40 ч.5 доповнити реченням: "У разі невиконання законних вимог та процесуальних рішень слідчого посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, установ та організацій, службові та фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності згідно з чинним законодавством".
 
Відхилено    
    -633- Шкіль А.В.
Статтю 40 доповнити частиною 6 такого змісту:
"Слідчий зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за його участю. У разі неможливості прибути в призначений строк слідчий зобов'язаний завчасно повідомити прокурора, суд про таку неможливість та її причини".
 
Відхилено    
    -634- Прокопчук Ю.В.
статтю 40 доповнити частиною шостою в такій редакції:
"6.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого";
 
Відхилено    
    -635- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 40 частинами 6 та 7 наступного змісту:
"6. У випадку незгоди з діями або вказівками керівника слідчого органу слідчий може звернутися із скаргою до прокурора. У випадку незгоди слідчого з вказівками прокурора він має право звернутися із скаргою до вищестоящого прокурора, який приймає рішення по суті скарги."
7. Слідчий, який незгоден із вказівками керівника слідчого органу або прокурора, має право відмовитися від ведення кримінального провадження. Така відмова не може бути підставою для застосування до слідчого будь-яких санкцій".
 
Враховано частково    
    -636- Грицак В.М.
Доповнити Кодекс статтями 40-1 та 40-2 такого змісту:
Стаття 40-1. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та законами України.
2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
4. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
Стаття 40-2. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано    
    -637- Бевз В.А.
Доповнити Кодекс статтями 40-1 та 40-2 такого змісту:
Стаття 40-1. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним і керується лише Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та законами України.
2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:
1) передбаченою процесуальним законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за вчинення перешкод його діяльності з провадження досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог;
4) установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
5) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;
6) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу;
7) визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки слідчого, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
8) можливістю оскарження процесуальних рішень та вказівок керівника органу досудового розслідування та прокурора;
9) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та законами України.
3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.
4. Слідчий не може бути залучений до будь-якої іншої діяльності, що не пов'язана з досудовим розслідуванням.
Стаття 40-2. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки".
 
Враховано    
    -638- Ківалов С.В.
Доповнити статтями 40-1-40-3 такого змісту:
"Стаття 40-1. Обов’язки слідчого
1. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:
1) своєчасно починати досудове розслідування;
2) забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних правопорушень у розумні строки;
3) забезпечувати можливість реалізації у повному обсязі прав і законних інтересів осіб;
4) не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу таємницю, яка охороняється законом, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті під час кримінального провадження;
5) у разі наявності передбачених цим Кодексом підстав, які виключають його участь в кримінальному провадженні, подавати заяву про самовідвід.
2. Судові рішення, письмові вказівки прокурора і керівника органу досудового розслідування, надані в межах їхніх повноважень і у встановленій законом формі, для слідчого є обов’язковими".
"Стаття 40-2. Забезпечення процесуальної самостійності слідчого
1. Слідчий здійснює досудове розслідування самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним від впливу осіб, які не мають на те законних повноважень.
2. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від слідчого судді або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
3. Процесуальна самостійність слідчого забезпечується:
1) передбаченою законом процедурою досудового розслідування;
2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;
3) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України.
4. Слідчий у випадку незгоди з рішеннями (вказівками) прокурора чи керівника органу досудового розслідування має право подати кримінальне провадження з письмовим викладом своїх заперечень прокурору, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або прокурору вищого рівня. Подання заперечення на рішення (вказівки) не зупиняє їх виконання, за виключенням подання заперечень на вказівки щодо повідомлення про підозру, про кваліфікацію кримінального правопорушення та обсяг підозри або обвинувачення, про складання обвинувального акту або про закриття провадження.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати самостійність слідчого і не посягати на неї.
6. Витребування у слідчого кримінального провадження не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним кримінальних проваджень, які перебувають чи перебували у нього, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом";
"Стаття 40-3. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого
1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються невідкладно або у передбачені законом або визначені слідчим строки.
2. Невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законом".
3. Доручення і вказівки слідчого правоохоронним органам, у тому числі оперативним підрозділам, про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій, про допомогу при провадженні окремих слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк або в інший установлений слідчим строк. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку звернутися з клопотанням до прокурора про притягнення винних до передбаченої законом відповідальності";
 
Враховано    
299. Стаття 41. Оперативні підрозділи
 
-639- Омельченко Г.О.
Статтю 41 викласти у такій редакції:
„Стаття 41. Оперативні підрозділи
1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють оперативно-розшукові дії та негласні розшукові дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, постановою слідчого судді.
2. Доручення слідчого, прокурора, постанова слідчого судді щодо проведення оперативно-розшукових дій та негласних розшукових дій у кримінальному провадженні є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом."
 
Враховано частково   Стаття 41. Оперативні підрозділи
 
300. 1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
 
-640- Швець В.Д.
Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора
 
Враховано   1. Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів державної безпеки, органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора.
Слідчий, прокурор не мають права доручати оперативним підрозділам проводити процесуальні дії, які згідно з чинним законодавством належать до їх виключних повноважень.
 
    -641- Гриценко А.С.
У частині першій статті 41 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 
Враховано редакційно    
    -642- Сас С.В.
Ч. 1 ст. 41 доповнити реченням: "Слідчий, прокурор не мають права доручати оперативним підрозділам проводити процесуальні дії, які згідно з чинним законодавством належать до виключно їх повноважень".
 
Враховано    
    -643- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
"1.Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора";
 
Відхилено    
    -644- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 41 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України" виключити.
 
Відхилено    
    -645- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 41 слова "органів Державної пенітенціарної служби України" та "письмовим" вилучити.
 
Відхилено    
    -646- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 41 слова "органів Державної пенітенціарної служби України" та "письмовим" вилучити.
 
Відхилено    
    -647- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 41 після слів "Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України".
 
Враховано частково без органів ДМСУ   
    -648- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 41 після слів "органів Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "органів Державної прикордонної служби України";
 
Враховано    
301. 2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
 
-649- Міщенко С.Г.
Частину другу статті 41 виключити.
 
Відхилено   2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
 
302. 3. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
 
-650- Шенцев Д.О.
Статтю 41 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Невиконання співробітником оперативного підрозділу доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, у десятиденний строк або у розумний строк визначений у дорученні, тягне за собою передбачену законом відповідальність."
 
Враховано   3. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
4. Невиконання співробітником оперативного підрозділу доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, наданого у порядку, передбаченому цим Кодексом, у десятиденний строк або в розумний строк, визначений у дорученні, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Стаття 41-1. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Стаття 41-2. Права потерпілого
1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) надавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися від їх надання;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) надавати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) ознайомлюватися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно із статтею 290 цього Кодексу, а також ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у разі закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, у яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) надавати докази на підтвердження своєї заяви;
4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також ознайомлюватися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю;
5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2) брати участь у судовому провадженні;
3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4) підтримувати обвинувачення в суді у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5) висловлювати свою думку під час вирішення питань про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) ознайомлюватися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Стаття 41-3. Обов'язки потерпілого
1. Потерпілий зобов'язаний:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомляти про це, та про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю;
4) надавати правдиві пояснення та показання.
Стаття 41-4. Представник потерпілого
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти його представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
5. Про відмову у допуску представника до участі у справі слідчий, прокурор виносять мотивовану постанову, а суд, суддя, слідчий суддя – ухвалу, про що повідомляють його протягом доби з моменту її винесення. Якщо відмова стосується законного представника, то в цьому процесуальному рішенні має бути зазначено хто саме виконуватиме функцію законного представника замість особи, якій відмовлено. Така постанова слідчого може бути оскаржена до прокурор або слідчого судді, а постанова прокурора – до прокурору вищого рівня або слідчого судді.
Стаття 41-5. Законний представник потерпілого
1. Якщо у процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, який страждає на психічний розлад, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) потерпілий, до участі у ній разом з ним залучається його законний представник.
2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
    -651- Сас С.В.
У статтях 39 – 41
Положення цих статей суперечить одне одному. Якщо досудове розслідування у кримінальній справі організовує керівник органу досудового розслідування, тоді не потрібна посада слідчого.
Про яку передбачену законом відповідальність йдеться у ч. 3 ст. 39 та ч. 4 ст. 40? Незалежність слідчого – її раніше було мало, а з новим КПК її взагалі немає. При запропонованій схемі треба називати речі своїми іменами. Слідчий в новому КПК повинен носити назву "помічник прокурора по розслідуванню справ, як це передбачено у КПК Німеччини, де прокурор керує слідством, даючи вказівки поліції та іншим органам про проведення слідчих дій. Якщо є бажання надати справжніх гарантій незалежному слідчому потрібно регламентувати:
чітко прописати випадки та умови, за яких справу можна забрати від одного слідчого до іншого, відповідальність за безпідставне та незаконне відсторонення
порядок звільнення слідчого, де мають бути прописані виключні підстави для його звільнення
прописати допустиму завантаженість на слідчого, слідчий, у якого в провадженні 30 справ як зараз часто-густо в міліції не може якісно розслідувати їх, і буде притягнутий або до кримінальної відповідальності або під страхом цього буде виконувати що скажуть і ніякої самостійності не буде.
Як в теперішньому кодексі так і в проекті закладається система, за якої слідчій не зможе якісно і в строк виконувати всі слідчі дії і буде за будь-яких обстави винен, а тому тим самим "підвішений за гачок" і жодної самостійності не проявить, а буде робити як скажуть.
А взагалі проблема не стільки в посадах і в людях, а стільки в системі, що панує в наших правоохоронних органах. В кодексі нічого не зроблено, щоб надати слідчому гарантії від стороннього і вищестоящого впливу. Формально згідно ч. 5 ст. 40 проекту КПК слідчий є самостійним, але по суті жодного кроку без дозволу прокурора, керівника слідчого органу, слідчого судді зробити не зможе.
 
Відхилено    
    -652- Ківалов С.В.
Доповнити статтями 41-1, 41-2, 41-3, 41-4, 41-5 такого змісту:
"Стаття 41-1. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.
7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Стаття 41-2. Права потерпілого
1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно статті 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
2) брати участь в судовому провадженні;
3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження
Стаття 41-3. Обов'язки потерпілого
1. Потерпілий зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю;
4) давати правдиві пояснення та показання.
Стаття 41-4. Представник потерпілого
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю – якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
5. Про відмову у допуску представника до участі у справі слідчий, прокурор виносять мотивовану постанову, а суд, суддя, слідчий суддя – ухвалу, про що повідомляють його протягом доби з моменту її винесення. Якщо відмова стосується законного представника, то в цьому процесуальному рішенні має бути зазначено хто саме виконуватиме функцію законного представника замість особи, якій було відмовлено. Така постанова слідчого може бути оскаржена прокурору або до слідчого судді, а постанова прокурора – прокурору вищого рівня або до слідчого судді.
Стаття 41-5. Законний представник потерпілого
1. Якщо в процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) потерпілий, до участі у ній разом із ним залучається його законний представник.
2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу";
 
Враховано    
303. § 3. Сторона захисту
 
-653- Грицак В.М.
§ 3 Глави 3 проекту КПК доповнити відповідними статтями, які передбачають процесуальний статус цивільного відповідача та його представника.
 
Членами робочої гурпи пропонується врахувати.  § 3. Сторона захисту
 
    -654- Бевз В.А.
Доповнити Главу 3 параграфом 3.
"§ 3. Орган досудового розслідування."
Включити до даного параграфу статті 38 – 41. У зв’язку з цим параграфи 3 – 6 відповідно вважати параграфами 4 – 7.
 
Відхилено    
304. Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
 
   Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений
 
305. 1. Підозрюваним є:
 
-655- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину першу статті 42 викласти в такій редакції:
"Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення."
 
Враховано , окремі члени робочої групи пропонують выдхилити , оскільки затримана особа ще не набула статусу підозрюваного  1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
306. 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру;
 
   1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру;
 
307. 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
-656- Мойсик В.Р.
п. 2 ч. 1 ст. 42 слід викласти у такій редакції: "2) особа, яка затримана з дозволу слідчого судді за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення".
 
Відхилено   2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
 
    -657- Ківалов С.В.
пункт другий частини першої статті 42 після слів "у вчиненні кримінального правопорушення" доповнити словами "або щодо якої застосовано будь-який запобіжний захід";
 
Відхилено    
    -658- Кармазін Ю.А.
у частині першій статті 42 після пункту 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Обвинувачення підозрюваному має бути пред’явлено у десятиденний строк.".
 
Відхилено    
308. 2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 - 293 цього Кодексу.
 
-659- Швець В.Д.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано   2. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 - 293 цього Кодексу.
 
    -660- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 42 викласти у такій редакції:
"Обвинуваченим (підсудним) є особа, якій офіційно пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, про що складається постанова про притягнення особи як обвинуваченого.".
 
Немає висновку    
    -661- Сас С.В.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано    
    -662- Ківалов С.В.
У частині другій статті 42 слово "підсудним" виключити.
 
Враховано    
    -663- Грицак В.М.
Частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
"2. Обвинуваченим є особа, щодо якої складено обвинувальний акт. Підсудним є особа, щодо якої суддею у підготовчому засіданні прийняте рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта".
 
Відхилено    
    -664- Савченко І.В.
Частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
"2. Обвинуваченим є особа, щодо якої складено обвинувальний акт. Підсудним є особа, щодо якої суддею у підготовчому засіданні прийняте рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта".
 
Відхилено    
    -665- Климець П.А.
До пункту 2, ст. 42, розділу 1 додати абзац наступного змісту:
"Якщо в десятиденний термін обвинувальний акт щодо особи, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не переданий до суду у порядку, передбаченому статтями 291 – 293 цього Кодексу, то дана особа повинна бути звільнена."
 
Відхилено    
309. 3. Підозрюваний, обвинувачений має право:
 
-666- Ар'єв В.І.
Абзац перший частини третьої статті 42 викласти у такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи і інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема".
 
Враховано   3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи та інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема:
 
    -667- Олійник С.В.
Абзац перший частини 3 статті 42 викласти в такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має такі процесуальні права:".
 
Відхилено    
    -668- Швець В.Д.
Частину третю статті 42 викласти у такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений має право будь-якими не забороненими цим Кодексом засобами захищати свої права, свободи і інтереси від порушень і протиправних посягань, зокрема:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення у разі необхідності;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним наодинці, до першого допиту, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості, з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від правової допомоги захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату такої допомоги;
4) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від дачі пояснень і показань та надання відповідей на запитання;
5) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
6) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
7) в разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на побачення із членами сім’ї та близькими родичами. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) на за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
12) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту".
 
Враховано    
310. 1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
 
   1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
 
311. 2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення у разі необхідності;
 
-669- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити
 
Враховано   2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
 
    -670- Швець В.Д.
У пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити, оскільки недостатньо бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення лише у разі необхідності. Потрібно бути негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також обов‘язково отримати їх роз'яснення.
 
Враховано    
    -671- Забарський В.В.
у пункті 2 частини третьої статті 42 слова "у разі необхідності" виключити
 
Враховано    
    -672- Бондик В.А.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
    -673- Прутнік Е.А.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
    -674- Плотніков О.В.
пункти 2-3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"2) негайно і чітко повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення;
3) мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника у допиті та інших процесуальних дій, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисника";
 
Враховано частково    
312. 3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від послуг захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг;
 
-675- Швець В.Д.
У пункті 3 частини третьої статті 42 слова "на першу вимогу мати захисника" замінити словами "мати захисника", а слова "на присутність захисника під час допиту" замінити словами "на участь захисника у допиті", слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника", слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами " на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисту", оскільки сама по собі "присутність захисника" при здійсненні будь-яких процесуальних дій не забезпечує захисту особи.
 
Враховано редакційно   3) мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості і тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі через відсутність коштів на її оплату;
 
    -676- Забарський В.В.
у пункті 3 частини третьої статті 42:
- слова "на першу вимогу" виключити;
- слова "на присутність захисника під час допиту та інших процесуальних дій" замінити словами "на участь захисника у допиті та інших процесуальних діях";
- слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника";
- слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами "на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку та порядку, передбачених законом з питань безоплатної правової допомоги".
 
Враховано редакційно    
    -677- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 3 викласти в такій редакції:"3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;";
 
Враховано    
    -678- Олійник С.В.
У абзаці четвертому частини 3 статті 42 слово "присутність" замінити на слово "участь",а слово "послуг" замінити словами "правової допомоги".
 
Враховано    
    -679- Мойсик В.Р.
У пункті третьому статті 42 слова "на першу вимогу мати захисника" замінити словами "мати захисника", а слова "на присутність захисника під час допиту" замінити словами "на участь захисника у допиті", слова "на відмову від послуг захисника" замінити словами "на відмову від захисника", слова "на отримання послуг захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату таких послуг" замінити словами " на забезпечення участі захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату захисту".
 
Враховано    
    -680- Ар'єв В.І.
Пункт 3 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним наодинці до першого допиту, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості, з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на участь захисника під час допиту та інших процесуальних дій, на відмову від процесуальної допомоги захисника в будь-який момент кримінального провадження, на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадку відсутності коштів на оплату такої допомоги"
 
Враховано частково    
    -681- Олійник С.В.
У абзаці четвертому частини 3 статті 42 слово "послуг" замінити на слова "правової допомоги".
 
Враховано    
313. 4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
 
-682- Мойсик В.Р.
Пункт 4 частини третьої статті 42 викласти в такій редакції:
"4) не давати пояснень або показань з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
 
Відхилено , запропоновані положення не відносяться до статті 42 КПК  4) надавати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від надання пояснень і показань, відповідей на запитання;
 
    -683- Шкіль А.В.
Пункт 4 частини 3 статті 42 доповнити текстом ", не давати пояснень або показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів".
 
Відхилено    
    -684- Ар'єв В.І.
Пункт 4 частини третьої статті 42 виключити.
 
Відхилено    
314. 5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
 
-685- Ар'єв В.І.
пункт 5 частини 3 статті 42 викласти у такій редакції:
"5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або в будь-який момент відмовитися від дачі пояснень і показань та надання відповідей на запитання;"
 
Відхилено   5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
 
315. 6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
 
   6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
 
316. 7) у разі затримання - на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
 
-686- Швець В.Д.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано   7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на побачення з членами сім’ї та близькими родичами, але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
 
    -687- Мойсик В.Р.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -688- Бондик В.А.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -689- Прутнік Е.А.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -690- Плотніков О.В.
У пункті 7 частини третьої статті 42 доповнити словами "але з обов’язковою установою особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку"
 
Враховано    
    -691- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Пункт 7 частини третьої статті 42 після слів "у разі затримання" доповнити словами "або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою".
 
Враховано    
    -692- Сас С.В.
П. 7 ч. 3 статті 42 викласти в такій редакції "У разі затримання – невідкладного повідомлення за допомогою телефону або в інший спосіб членів сім’ї та близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями ст. 213 цього кодексу".
 
Враховано редакційно    
    -693- Ар'єв В.І.
у пункті 7 частини 3 статті 42 після слів: "у разі затримання" доповнити словами: "або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою".
 
Враховано    
    -694- Забарський В.В.
Пункт 7 частини 3 статті 42 доповнити словами "але з обов’язковим встановленням особи члена родини затриманого, його місця проживання та засобів зв’язку і обов’язковою фіксацією всіх встановлених даних, дати та часу здійснення такого повідомлення в матеріалах справи."
 
Враховано    
317. 8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
 
-695- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 8 частини третьої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено   8) збирати і надавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
 
    -696- Воропаєв Ю.М.
Пункт 8 Частини 3 Статті 42 "Підозрюваний, обвинувачений" викласти у такій редакції:
"8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, відбирати афідевіт;".
 
Відхилено    
    -697- Шишкіна Е.В.
Пункт 8 частини 3 ст. 42 проекту викласти в такій редакції: "8) збирати і подавати прокурору, слідчому судді речі і документи".
 
Відхилено    
318. 9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
 
-698- Мойсик В.Р.
Потребує уточнення право підозрюваного, обвинуваченого "брати участь у проведенні процесуальних дій" (п. 9 ч. 3 ст. 42 Проекту), оскільки поняття "процесуальної дії" є занадто широкою категорією. Участь вказаних учасників у проведенні процесуальних дій повинна бути обмежена у випадках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також прийняття процесуальних рішень та складання процесуальних актів.
Пункт 9 частини 3 статті 42 викласти в такій редакції:
"9) з дозволу слідчого брати участь в процесуальних діях".
 
Відхилено   9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
 
319. 10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
 
-699- Мойсик В.Р.
Пункт 10 частини другої статті 42 викласти в такій редакції:
"10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання особам, які дають показання під час слідчих дій"
 
Відхилено   10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
 
320. 11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
   11) нза наявності відповідних підстав – на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
 
321. 12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
 
-700- Швець В.Д.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано   12) використовувати інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
 
    -701- Мойсик В.Р.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -702- Бондик В.А.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -703- Прутнік Е.А.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -704- Плотніков О.В.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
    -705- Забарський В.В.
Пункт 12 частини третьої статті 42 доповнити словами "та отримувати на них відповіді."
 
Враховано    
322. 13) заявляти відводи;
 
-706- Шкіль А.В.
В пункті 12 частини 3 статті 42 після слів "заявляти клопотання" доповнити текстом ", зокрема,"
 
Відхилено   13) заявляти відводи;
 
323. 14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
 
-707- Швець В.Д.
У статті 42 КПК обвинуваченому слід надати право вчасного доступу до документів, за виключенням секретних слідчих дій, і не лише після закінчення досудового слідства. Попри внесення змін до пункту 14 статті 42, рекомендації експертного висновку все ще не враховано, оскільки доступ до матеріалів справи може надаватися лише після завершення розслідування, як передбачено у статті 290 Кодексу.
 
Враховано   14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
 
    -708- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у пункті 14 частинип третьої статті 42 слова "цим Кодексом" замінити словами "статтею 221 цього Кодексу";
 
Враховано    
324. 15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
 
   15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
 
325. 16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
326. 17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердились;
 
   17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
 
327. 18) користуватись рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
 
-709- Мойсик В.Р.
Доповнити частину 3 статті 42 новими пунктами такого змісту::
"19) мати приватні бесіди з персоналом національних превентивних механізмів з метою захисту від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання відповідно до норм Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання;
20) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян".
 
Враховано частково   18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
19) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
 
    -710- Одарченко Ю.В.
Доповнити ч. 3 статті 42 пунктом 19 наступного змісту:
"19) під час ознайомлення з матеріалами провадження роботи з них копії із застосування копіювальної техніки або фото-техніки;"
 
Відхилено    
    -711- Григорович Л.С.
стаття 42:
доповнити пункт 3 новим підпунктом дев’ятнадцятий "При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не було пред'явлене, то запобіжний захід вважається скасованим";
 
Відхилено    
    -712- Ар'єв В.І.
частину 3 статті 42 доповнити новими пунктами такого змісту:
" в разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на побачення із членами сім’ї та близькими родичами, не рідше одного разу на тиждень. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин;
за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту".
 
Відхилено    
    -713- Ківалов С.В.
частину третю статті 42 доповнити новими пунктами такого змісту:
"20) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту, очної ставки, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події;
21) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження";
 
Відхилено    
328. 4. Обвинувачений також має право:
 
-714- Грицак В.М.
У абзаці першому частини четвертої статті 42 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   4. Обвинувачений також має право:
 
    -715- Савченко І.В.
У абзаці першому частини четвертої статті 42 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
329. 1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
 
-716- Шишкіна Е.В.
Пункт 1 частини четвертої ст. 42 проекту викласти в такій редакції: "брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення та вимагати їхнього допиту, а також викликати і допитувати свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;".
 
Відхилено   1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
 
330. 2) збирати і подавати суду докази;
 
-717- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 2 частини четвертої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено   2) збирати і надавати суду докази;
 
    -718- Шишкіна Е.В.
У пункті 2 частини четвертої статті 42 слово "докази" замінити словами "речі і документи";
 
Відхилено    
331. 3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
 
-719- Мойсик В.Р.
В пункті 3 ч. 4 ст. 42 "Підозрюваний, обвинувачений" слово "підкорятися" замінити на слово "виконувати". Крім того; вказаною статтею визначено, що обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду. Тобто, на момент складання обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутня особа зі статусом обвинуваченого. Разом з тим, у ст. 291 "Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування" зазначено, що слідчий складає обвинувальний акт, в якому вказує анкетні відомості кожного "обвинуваченого". Пропоную застосувати термін "підозрюваного", або змінити статтю 42.
 
Відхилено   3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
 
332. 4) виступати в судових дебатах;
 
   4) виступати в судових дебатах;
 
333. 5) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
 
-720- Олійник В.М.
Малишев В.С.
пункт 5 частини четвертої статті 42 після слів "і подавати" доповнити словами "на них";
 
Враховано   5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов‘язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
 
334. 6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
 
-721- Швець В.Д.
Частиною 4 ст. 42 проекту КПК України передбачені права обвинуваченого, однак пунктом 278 висновку Ради Європи передбачено дотримання права, передбаченого пунктом (4) статті 5 Європейскої конвенції, оскаржувати законність свого тримання під вартою в суді. Це ж право включає в себе право на отримання правової допомоги.
Відповідно пропоную доповнити ч. 4 ст. 42 новим пунктом такого змісту:
"отримувати правову допомогу та брати участь у провадженні, в якому вирішується питання про тримання особи під вартою".
 
Враховано   6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
7) отримувати правову допомогу та брати участь у провадженні, в якому вирішується питання про тримання особи під вартою.
 
335. 5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
   5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
336. 6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
   6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
 
337. 7. Підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
 
-722- Сас С.В.
Ч. 7 та ч. 8 статті 42 вилучити, так як в них запроваджено так звані "процесуальні обов’язки" підозрюваного та обвинуваченого. Згідно положень принципу презумпції невинуватості на підозрюваного, обвинуваченого не можна покладати жодних юридичних обов’язків у зв’язку із їх кримінальним переслідуванням. У разі не виключення ч. 7 пункт 1 викласти в такій редакції "прибувати за викликом до суду, слідчого, а разу неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд, слідчого".
 
Відхилено   7. Підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
 
338. 1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
 
-723- Мойсик В.Р.
В новій редакції викласти й пункт 1 частини 7 статті 42:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб".
 
Враховано   1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
 
    -724- Швець В.Д.
В новій редакції викласти й пункт 1 частини 7 статті 42:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб".
 
Враховано    
    -725- Ківалов С.В.
у пункті першому частини сьомої статті 42 після слів "суду" доповнити словами "прокурора, слідчого";
 
Враховано    
    -726- Шемчук В.В.
у пункті першому частини сьомої статті 42 після слів "суду" доповнити словами "прокурора, слідчого";
 
Враховано    
    -727- Малишев В.С.
Олійник В.М.
пункт 1 частини сьомої статті 42 викласти в такій редакції:
"1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити їх про це;".
 
Враховано    
    -728- Вернидубов І.В.
П.1 ч.7 ст. 42 після слів "суд" доповнити словами " слідчого та прокурора" та викласти в такій редакції: "прибувати за викликом до суду, слідчого та прокурора, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд, слідчого та прокурора".
 
Враховано    
    -729- Забарський В.В.
У частині сьомій статті 42 слово "заздалегідь" замінити словами "не пізніше як за три дні"
 
Відхилено    
339. 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
   2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
340. 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
 
-730- Кармазін Ю.А.
у пункті 3 частини сьомої статті 42 слова: "підкорятися законним вимогам" замінити на слова "виконувати законні вимоги" і далі – за текстом.
 
Враховано   3) виконувати законні вимоги та розпорядження слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
 
341. 8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
 
-731- Олійник С.В.
Частину 8 статті 42 викласти в такій редакції:
"Про повідомлення процесуальних прав та обов’язків підозрюваному, обвинуваченому складається протокок, який підписує він та особа, яка здійснює таке повідомлення. Копія протоколу про повідомлення процесуальних прав та обов’язків вручається підозрюваному, обвинуваченому".
 
Враховано   8. Про повідомлення процесуальних прав та обов’язків підозрюваному, обвинуваченому складається протокол, який підписують він та особа, яка здійснила таке повідомлення. Копія протоколу про повідомлення процесуальних прав та обов’язків вручається підозрюваному, обвинуваченому.
 
    -732- Бірюк Л.В.
Статтю 42 доповнити новою частиною такого змісту:
"9. При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується."
 
Відхилено    
342. Стаття 43. Виправданий, засуджений
 
-733- Сас С.В.
Статтю 43 виключити.
 
Відхилено   Стаття 43. Виправданий, засуджений
 
343. 1. Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
-734- Грицак В.М.
У частині першій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   1. Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
    -735- Савченко І.В.
У частині першій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
    -736- Кармазін Ю.А.
У статті 43 частини першу – другу викласти, як частину першу у такій редакції:
"1. Обвинувачений або особа, щодо якої подано кримінальний позов, при призначенні справи судом до розгляду визнається підсудним, підсудний, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, - засудженим, а стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, - виправданим.".
 
Відхилено    
344. 2. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
-737- Грицак В.М.
У частині другій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено   2. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
 
    -738- Савченко І.В.
У частині другій статті 43 слово "обвинувачений" замінити словом "підсудний".
 
Відхилено    
345. 3. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
 
   3. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
 
346. Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
 
-739- Ківалов С.В.
Статтю 44 викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого або особи, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
1. Якщо в процесуальній дії бере участь неповнолітній або недієздатний (обмежено дієздатний, якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) підозрюваний, обвинувачений або особа, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, до участі у ній залучається законний представник. Законним представником такої особи є батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, передбачені Сімейним кодексом України.
2. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд – ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
3. Рішенням слідчого, прокурора, суду може бути заборонено певній особі бути законним представником неповнолітнього або недієздатного (обмежено дієздатного якщо він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними) підозрюваного, обвинуваченого або особи, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у кримінальному провадженні, якщо це суперечить його інтересам. Таке рішення має бути мотивованим. У такому випадку слідчий, прокурор або суд зобов’язаний забезпечити участь іншого законного представника.
4. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику. Законний представник зобов’язаний законними засобами відстоювати права, свободи і законні інтереси особи, яку представляє. Він зобов’язаний з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. не перешкоджати встановленню обставин у справі шляхом примушування свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого чи інших осіб до відмови від давання показань або до завідомо неправдивих показань, судового експерта або перекладача до відмови від виконання покладених на них обов’язків, судового експерта – до завідомо неправдивого висновку, перекладача - до завідомо неправильного перекладу, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні і судовому розгляді справи";
 
Відхилено   Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого
 
347. 1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана в встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.
 
   1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.
 
348. 2. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
 
   2. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
 
349. 3. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
 
   3. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
 
350. 4. У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті.
 
   4. У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті.
 
351. 5. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
 
   5. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.
 
352. Стаття 45. Захисник
 
-740- Аржевітін С.М.
Статтю 45 проекту кодексу викласти в такій редакції :
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка особисто чи за дорученням юридичної особи здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
Кількість таких захисників може складати не більше п’яти осіб.
2. У випадку залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням відповідно до статті 49, а також в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії відповідно до статті 53 цього Кодексу захисником є адвокат, який внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень.
 
Визначатись голосуванням  Стаття 45. Захисник
 
    -741- Кармазін Ю.А.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм правову допомогу при провадженні у кримінальній справі.
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, а у випадках, передбачених законами України, - й інші фахівці у галузі права, які мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.".
 
Визначатись голосуванням   
    -742- Ківалов С.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні (адвокат), та інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисник здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, та надає йому необхідну юридичну допомогу під час кримінального провадження".
 
Визначатись голосуванням   
    -743- Бірюк Л.В.
Статтю 45 викласти в наступній редакції:
"Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники."
 
Визначатись голосуванням   
    -744- Гуменюк О.І.
Викликають заперечення пропозиції статті 45 проекту, згідно яких здійснення захисту підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування є виключною компетенцією адвокатів. Такі положення суперечать вимогам статей 22 та 59 Конституції України, які гарантують право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав та не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Пропоную залишити чинну редакцію положень щодо "захисника", прописаних в статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України.
 
Визначатись голосуванням   
    -745- Григорович Л.С.
Статтю 45 викласти у такій редакції: "Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законодавством, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого,підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники";
 
Визначатись голосуванням   
    -746- Міщенко С.Г.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка його опікуни або піклувальники".
 
Визначатись голосуванням   
    -747- Прокопчук Ю.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є особа, уповноважена в порядку, встановленому законодавством, надавати юридичну допомогу, захищати права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого, виправданого.
2. Захисником може бути адвокат, який внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень, який має за законом право на надання правової допомоги чи за дорученням, а також близькі родичі обвинуваченого, підсудного, виправданого, його опікуни або піклувальники";
 
Визначатись голосуванням   
    -748- Кожем'якін А.А.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об’єднання;
2) адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 46 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам частин другої і третьої цієї статті. Допуск захисника свідка до участі у справі здійснюється у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті."
 
Визначатись голосуванням   
    -749- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
Частину першу статті 45 викласти у такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в т.ч. громадянин іншої держави, яка запрошена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні".
 
Визначатись голосуванням   
    -750- Ар'єв В.І.
Статтю 45 викласти у такій редакції:
Стаття 45. Захисник
1. Захисником в кримінальному провадженні є особа, яка уповноважена здійснювати захист прав, свобод і інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого та особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та надавати їм необхідну правову допомогу.
2. Захисником може бути особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та здійснює адвокатську діяльність в порядку і формах встановлених законом".
 
Визначатись голосуванням   
    -751- Гнаткевич Ю.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
2. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого.
3. Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;
2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
4. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії
процесу. Близькі родичі обвинуваченого в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства.
У випадках, коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить
дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд – ухвалу".
 
Визначатись голосуванням   
    -752- Шемчук В.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції: "Захисником, є особа, яка в порядку, встановленому законом здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачаються застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи".
 
Визначатись голосуванням   
    -753- Мойсик В.Р.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування. Захисником на вимогу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування також може бути особа, яка є спеціалістом у галузі права, або близький родич.
2. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього".
 
Визначатись голосуванням   
353. 1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.
 
-754- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину 1 статті 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
 
Враховано   1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Підозрюваним, обвинуваченим (підсудним), засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні додатково можуть бути запрошені: фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в тому числі громадянин іншої держави.
 
    -755- Швець В.Д.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано частково    
    -756- Бондик В.А.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -757- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -758- Плотніков О.В.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -759- Забарський В.В.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції: "1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні", оскільки наведене у частині першій визначення є неповним.
 
Враховано редакційно    
    -760- Яценюк А.П.
Частину першу статті 45 викласти в такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, родич, який здійснює захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -761- Олійник С.В.
Статтю 45 викласти в такій редакції:
"Стаття 45. Захисник
1. Захисником у кримінальному провадженні є особа, яка уповноважена здійснювати захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого та особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування та надавати їм необхідну правову допомогу.
2. Захисником може бути особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та здійснює адвокатську діяльність в порядку і формах встановлених законом.".
 
Відхилено    
    -762- Мойсик В.Р.
Визначення захисника слід відкоригувати згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі Солдатова (ч.1 ст.45).
У статті 45 крім адвоката доцільно визначити захисниками особу, яка має науковий ступінь доктора чи кандидата юридичних наук у галузі права, а також близьких родичів обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікунів, або піклувальників в якості захисників в кримінальному процесі.
Частину 1 статті 45 викласти у такій редакції:
"1. Захисником є адвокат, який здійснює захист прав і законних інтересів свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності або вирішувалося питання про їх застосування та надає їм правову допомогу у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -763- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 45 слово "адвокат" замінити словами "фізична особа, яка".
 
Відхилено    
    -764- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 45 слово "адвокат" замінити словами "фізична особа, яка".
 
Відхилено    
    -765- Климець П.А.
У розділі І статті 45 пункт 1 подати у наступній редакції: "Захисником є особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, що здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування".
 
Враховано частково    
354. 2. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього.
 
-766- Мойсик В.Р.
Ч.2 ст.45 викласти у такій редакції:
"2. Захисником не може бути адвокат у випадку анулювання чи зупинення дії його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Щодо редакції даного положення, використаного у проекті: "Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього" слід зазначити, що відповідні данні про адвокатів вносяться тільки до Єдиного реєстру адвокатів України, а не до Єдиного реєстру адвокатських об’єднань.
 
Враховано   2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
 
    -767- Шемчук В.В.
Частину другу статті 45 виключити.
 
Відхилено    
    -768- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину другу статті 45 викласти в такій редакції:
"2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю."
 
Враховано    
    -769- Шкіль А.В.
Частину 2 статті 45 видалити.
 
Відхилено    
    -770- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -771- Шишкіна Е.В.
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -772- Климець П.А.
У розділі І ст. 45 пункт 2 виключити.
 
Відхилено    
    -773- Зварич Р.М.
Частину другу статті 45 викласти в такій редакції:
"2. Захисником може бути:
1) адвокат;
2) інший фахівець у галузі права, який має науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук."
 
Відхилено    
    -774- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину другу статті 45 виключити
 
Враховано редакційно (може бути залучений додатково)   
    -775- Одарченко Ю.В.
Статтю 45 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Захисником обвинуваченого може бути фахівець у галузі права, що має кваліфікаційний рівень не менш, як "спеціаліст" - на підставі угоди із обвинуваченим."
 
Відхилено    
    -776- Одарченко Ю.В.
Доповнити Кодекс статтею 45-1 наступного змісту:
"Стаття 45-1. Громадський захисник.
У випадку, якщо обвинувачений є членом об’єднання громадян, що відповідно до Статуту має право на захист своїх членів, до участі у кримінальному процесі може бути залучений громадський захисник.
Громадський захисник залучається до участі у процесі за поданням об’єднання громадян та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або виправданого постановою слідчого, прокурора, або ухвалою суду.
Громадський захисник має всі права та обов’язки захисника, але його участь у процесуальних діях не є обов’язковою.
Громадський захисник може бути усунений від участі у справі у тому ж порядку, що і захисник, а також має право відмовитися від участі у справі.
Громадський захисник виконує свої обов’язки на безоплатній основі."
 
Відхилено    
    -777- Шенцев Д.О.
Статтю 45 проекту КПК України доповнити новою частиною 3 такого змісту:
"3. Якщо у кримінальному провадженні у якості захисника залучено адвоката, додатково, захисником також може бути залучено і фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто, чи за дорученням юридичної особи."
 
Враховано редакційно    
355. Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні
 
-778- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину першу та третю статті 46 виключити.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною першою, доповнивши її першим реченням такого змісту: "Підозрюваного, обвинуваченого, надається не менш ніж 72 години на запрошення захисника для участі у кримінальному провадженні"; частини четверту – сьому вважати відповідно частинами другою – п’ятою;
Речення друге частини третьої статті 46 викласти в такій редакції:
"Візуальний, аудіо та відеоконтроль та фіксація під час спілкування зі підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком забороняється"
 
Відхилено   Стаття 46. Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні
 
    -779- Бондик В.А.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -780- Прутнік Е.А.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -781- Плотніков О.В.
Статтю 46 доповнити конкретними процесуальними правами захисника, а не встановлювати їх через можливість використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. захисника прямою нормою КПК.
Тому, статтю 46 проекту пропонуємо назвати "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні", а її частину першу викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права: :
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом".
 
Відхилено    
    -782- Мойсик В.Р.
Назву статті 46 пропонуємо визначити як "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні",
 
Враховано    
356. 1. Захисник не має права прийняти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав юридичну допомогу.
 
-783- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у частині першій слово "юридичну" замінити словом "правову";
 
Враховано   1. Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
 
    -784- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 46 викласти у такій редакції:
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім та приймати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, отримані на підставі адвокатського запиту;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
14) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
15) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
16) збирати і подавати суду докази;
17) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
18) виступати в судових дебатах;
19) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
20) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку .
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом."
До того ж у ч.1 ст.46 "логічним буде єдність використання конституційного терміну "правова допомога", а не "юридична"., тому слово "юридична" необхідно замінити словом "правова".
 
Відхилено    
    -785- Забарський В.В.
Назву статті 46 та частину першу викласти в такій редакції: "Загальні права і правила участі захисника у кримінальному провадженні";
"1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
4) ініціювати проведення слідчих та негласних слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих процесуальних дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
7) знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) бути належно та в строки, встановлені цим Кодексом, повідомленим про дату, час та зміст будь-яких процесуальних дій, брати участь у їх проведенні, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, знайомитися з протоколами проведених процесуальних дій, подавати свої зауваження та заперечення, в тому числі, власноручно щодо порядку їх проведення, із занесенням до протоколу;
10) заявляти клопотання та відводи;
11) знайомитися з протоколами проведених слідчих дій, вносити зміни, доповнення та зауваження до них, в тому числі власноручно; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
12) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
13) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу і подавати свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
20) мати інші права, передбачені законодавством України.
Захисник має право брати участь у досудовому розслідуванні з надання правової допомоги свідку.
Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом."
 
Враховано частково    
357. 2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
 
-786- Швець В.Д.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано   2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно та належним чином попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
 
    -787- Бондик В.А.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -788- Прутнік Е.А.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -789- Плотніков О.В.
Частину другу статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно" доповнити словами "та належним чином".
 
Враховано    
    -790- Забарський В.В.
У частині другій статті 46 після слів "якщо захисник був завчасно повідомлений про її проведення" замінити словами "якщо захисник був належно попереджений про її проведення та не пізніше як за три дні".
 
Враховано частково    
    -791- Грицак В.М.
Друге речення частини другої статті 46 після слова "відкладається" доповнити словами "не більше 72 годин".
 
Відхилено    
    -792- Савченко І.В.
Друге речення частини другої статті 46 після слова "відкладається" доповнити словами "не більше 72 годин".
 
Відхилено    
    -793- Ківалов С.В.
частину другу статті 46 після слова "обвинувачений" доповнити словами "засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування";
 
Враховано    
358. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.
 
-794- Забарський В.В.
Доповнити частину другу статті 46 другим абзацом такого змісту:
"Якщо підозрюваний, обвинувачений, особа, щодо якої застосовуються примусові заходи медичного або виховного характеру заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу."
 
Відхилено      
    -795- Сас С.В.
Аб. 2 ч. 2 статті 46 після слів "або для її проведення" вставити слова "за згодою підозрюваного, обвинуваченого" і далі по тексту.
 
Відхилено    
359. 3. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
 
-796- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено   3. Підозрюваний, обвинувачений вправі запросити собі кількох захисників.
 
    -797- Бондик В.А.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -798- Прутнік Е.А.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -799- Плотніков О.В.
Частину третю статті 46 виключити
 
Відхилено    
    -800- Забарський В.В.
Частину третю статті 46 виключити.
 
Відхилено    
    -801- Яценюк А.П.
частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений вправі запросити собі кількох захисників";
 
Враховано    
    -802- Ківалов С.В.
частину третю статті 46: викласти в такій редакції:
2. Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
"3. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, а також особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть мати декількох захисників";
 
Відхилено    
    -803- Швець В.Д.
частину третю статі 46 викласти у такі редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників".
 
Враховано    
    -804- Ар'єв В.І.
частину третю статі 46 викласти у такі редакції:
"3. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників".
 
Враховано    
    -805- Грицак В.М.
Частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. "Захист підозрюваного чи обвинуваченого можуть здійснювати одночасно декілька захисників".
 
Враховано редакційно    
    -806- Савченко І.В.
Частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3. "Захист підозрюваного чи обвинуваченого можуть здійснювати одночасно декілька захисників".
 
Враховано редакційно    
    -807- Денькович І.В.
частину третю статті 46 викласти в такій редакції:
"3.Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може запросити декілька захисників";
 
Враховано редакційно    
360. 4. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
 
-808- Мойсик В.Р.
Положення п.4.ст.46 проекту, що "Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику" є нелогічними для захисника-адвоката як самостійного учасника кримінального провадження, який виконує важливу конституційну функцію – забезпечення права на захист.
Захисник як і інші учасники кримінального провадження повинен мати окремий процесуальний статус, чітко визначений у спеціальній статті проекту КПК.
 
Відхилено      
    -809- Сас С.В.
У ч. 4 статті 46 замість слів "захисник користується процесуальними павами підозрюваного та обвинуваченого" вставити слова "захисник має ті ж процесуальні права, що і підозрюваний чи обвинувачений, захист якого він здійснює" далі по тексту.
 
Відхилено    
    -810- Швець В.Д.
Частину четверту статті 46 виключити.
 
Враховано    
    -811- Ківалов С.В.
Частину четверту та п‘яту статті 46 виключити.
 
Враховано    
    -812- Грицак В.М.
Частину четверту статті 46 після слова "захиснику" доповнити словами "а також правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру".
 
Враховано    
    -813- Савченко І.В.
Частину четверту статті 46 після слова "захиснику" доповнити словами "а також правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру".
 
Враховано    
    -814- Ар'єв В.І.
Частину четверту, п‘яту та сьому статті 46 виключити.
 
Враховано частково    
    -815- Яценюк А.П.
частини четверту та п’яту статті 46 вилучити;
у зв’язку з цим частини шосту та сьому відповідно вважати частинами четвертою та п’ятою.
 
Враховано частково    
361. 5. Захисник має право бути присутнім під час допиту та інших процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.
 
-816- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині п‘ятій статті 46 слова "бути присутнім під час допиту" замінити словами "брати участь у проведенні допиту" .
 
Враховано   4. Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.
 
    -817- Швець В.Д.
У частині п‘ятій статті 46 слова "бути присутнім" замінити словами "брати участь у допиті та інших процесуальних діях".
 
Враховано    
    -818- Грицак В.М.
Перше речення частини п‘ятої статті 46 після слів "за участю підозрюваного, обвинуваченого" доповнити словами "за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій – з дозволу слідчого".
нших слідчих дій – з дозволу слідчого".
 
Відхилено    
    -819- Савченко І.В.
Перше речення частини п‘ятої статті 46 після слів "за участю підозрюваного, обвинуваченого" доповнити словами "за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні і
 
Відхилено    
362. 6. Документи, пов'язані із виконанням захисником його обов'язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
 
   5. Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
 
363. 7. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
 
-820- Швець В.Д.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано   6. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
Стаття 46-1. Права захисника
1. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, та надавати їм необхідну правову допомогу. Зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які відбуваються за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих та інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розглядах справи;
16) брати участь у розгляді питань, пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку, встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
2. Захисник користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
3. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
4. Вчинення в будь-якій формі перешкод здійсненню правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій його діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність, встановлену законом.
 
    -821- Ар'єв В.І.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано    
    -822- Олійник С.В.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник має право використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу, зокрема, захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення на одинці, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення із засудженим, виправданим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами досудового розслідування та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, проведенні слідчих та інших процесуальних дій, які проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу слідчого;
5) під час проведення слідчих ті інших процесуальних дій ставити запитання всім учасникам процесуальних дій із занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому цим Кодексом, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу;
6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи, в тому числі для копіювання матеріалів справи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
7) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
8) брати участь в судових засіданнях;
9) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
10) заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
11) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
12) виступати в судових дебатах;
13) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
14) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові та інші процесуальні рішення, ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
15) брати участь в засіданнях суду при апеляційному та касаційному розгляді справи;
16) брати участь у розгляді питань пов’язаних з виконанням вироку;
17) збирати та подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
18) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;
19) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до порядку, встановленого для ознайомлення з цією категорією документів;
20) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань;
21) опитувати учасників кримінального провадження та інших осіб, за їх згодою, складати протоколи опитування та огляду в порядку встановленому цим Кодексом;
22) вимагати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб надання речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;
23) ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій;
24) за наявності відповідних підстав, на застосування заходів безпеки відповідно до законодавства;
25) використовувати будь-які інші не заборонені цим Кодексом засоби захисту.
3. Захисник, користується своїми процесуальними правами відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перешкоджання якій у будь-якій формі забороняється.
4. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
5. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці тягне кримінальну відповідальність встановлену законом".
 
Враховано    
    -823- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника
1. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
З моменту залучення до участі у кримінальному провадженні захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування;
2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу, повідомлення про підозру, а після закінчення досудового розслідування – з усіма матеріалами кримінального провадження;
4) брати участь у допиті та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших процесуальних дій – з дозволу слідчого. При проведенні процесуальних дій захисник має право ставити питання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальної дії, які заносяться до протоколу;
5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих процесуальних дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження - з дозволу слідчого, а у суді – з дозволу судді чи суду;
6) брати участь в судових засіданнях;
7) ставити в судовому засіданні питання обвинуваченим, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення оперативного підрозділу, слідчого, прокурора і суду;
9) виступати в судових дебатах;
10) знайомитися з протоколом процесуальної дії, проведеної з його участю або з участю його підзахисного, протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;
11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;
13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян;
14) заявляти клопотання про проведення окремих слідчих дій під час досудового розслідування слідчим суддею у випадках, передбачених цим Кодексом;
15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках;
16) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду;
17) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України";
 
Враховано    
    -824- Яценюк А.П.
Доповнити новою статтею 46-1 такого змісту:
"Стаття 46-1. Права захисника.
З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях кримінального провадження і має наступні права:
1) до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
2) мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи, у тому числі вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
4) бути присутнім та брати участь у допитах підозрюваного, обвинуваченого, свідка та при виконанні інших слідчих дій;
5) застосовувати технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;
6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;
7) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги, крім тих, таємниця яких охороняється законом;
8) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, у тому числі експертні;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій, під час яких ставити запитання учасникам кримінального провадження, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
10) заявляти клопотання;
11) заявляти відводи;
12) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
13) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
14) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
15) збирати і подавати суду докази;
16) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
17) виступати в судових дебатах;
18) знайомитися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому повинні надати уповноважені працівники суду, і подавати свої зауваження;
19) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
2. Захисник має право приймати участь у досудовому слідстві по наданню правової допомоги свідку.
3. Захисник має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання законних вимог захисника тягне відповідальність, встановлену законом.".
 
Враховано    
364. Стаття 47. Обов'язки захисника
 
-825- Ківалов С.В.
Статтю 47 викласти у такій редакції:
"Стаття 47. Обов'язки захисника
1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, з’ясування сприятливих для підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, обставин, зокрема обставин, які поліпшують становище підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, спростовують підозру чи обвинувачення, виключають протиправність діяння, юридичну відповідальність, стягнення за вчинення кримінального проступку, покарання за злочин, їх відбування, застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, примусового лікування, впливають на вид примусових заходів медичного або виховного характеру, пом’якшують стягнення за вчинення кримінального проступку, покарання підозрюваного, обвинувачуваного.
2. Захисник зобов’язаний з’являтися для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У разі неможливості з’явитися в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та про її причини.
4. Захисник зобов’язаний не перешкоджати встановленню обставин у справі шляхом примушування свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, до відмови від давання показань або до завідомо неправдивих показань, судового експерта або перекладача до відмови від виконання покладених на них обов’язків, судового експерта - до завідомо неправдивого висновку, перекладача - до завідомо неправильного перекладу, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого цим Кодексом порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.
5. Захисник без згоди підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні.
6. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
2) незгоди з підозрюваним, обвинувачуваним щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;
3) умисного невиконання підозрюваним, обвинувачуваним умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержання законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо".
 
Відхилено   Стаття 47. Обов'язки захисника
 
365. 1. Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
 
-826- Грицак В.М.
Частину першу статті 47 доповнити словами "а також надавати підозрюваному і обвинуваченому необхідну юридичну допомогу".
 
Відхилено   1. Захисник зобов'язаний використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, та надавати їм необхідну правову допомогу.
 
    -827- Савченко І.В.
Частину першу статті 47 доповнити словами "а також надавати підозрюваному і обвинуваченому необхідну юридичну допомогу".
 
Відхилено    
    -828- Швець В.Д.
частину першу статті 47викласти у такій редакції:
"1. Захисник зобов'язаний використовувати будь-які не заборонені цим Кодексом засоби захисту, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підзахисного, з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого засудженого та надавати їм необхідну правову допомогу".
 
Враховано    
    -829- Олійник С.В.
Частину 1 статті 47 викласти в такій редакції:
"1. Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів особи, яку він захищає, та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати йому необхідну правову допомогу.".
 
Враховано    
366. 2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та її причини.
 
-830- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
У частині другій статті 47 слова "слідчого, прокурора, суд про таку неможливість та її причини" замінити словами "про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також цей орган (установу)."
 
Враховано   2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
 
    -831- Забарський В.В.
Частину другу статті 47 викласти в такій редакції:
"2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний не пізніше як за один день до дня проведення процесуальної дії повідомити слідчого, прокурора, суд, а у випадках, коли він призначений органом (установою) з надання безоплатної правової допомоги, - також цей орган (установу) про таку неможливість та її причини."
 
Враховано частково    
367. 3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу, охоронювану законом, таємницю.
 
   3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу, охоронювану законом таємницю.
 
368. 4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
 
   4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
 
369. 1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
 
   1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
 
370. 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
 
-832- Швець В.Д.
у пунктах 2, 3 частини 4 статті 47 слова "підозрюваним, обвинуваченим" замінити словом "підзахисним";
 
Враховано   2) незгоди з особою, яку він захищає, щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
 
    -833- Олійник С.В.
У абзацах третьому та четвертому частини 4 статті 47 слова "підозрюваним, обвинуваченим" замінити словами "особою, яку він захищає,".
 
Враховано    
371. 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;
 
-834- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини 4 статті 47 необхідно викласти в такій редакції:
"3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору".
 
Відхилено у зв‘язку з врахуванням попереднії пропозицій  3) умисного невиконання особою, яку він захищає, умов укладеного із захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;
 
372. 4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.
 
-835- Швець В.Д.
Абзац п’ятий частини 4 статті 47 викласти в такій редакції:
"4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;".
 
Враховано   4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;
5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги.
 
    -836- Олійник С.В.
Абзац п’ятий частини 4 статті 47 викласти в такій редакції:
"4) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю у конкретній справі, що є особливо складною;".
 
Враховано    
    -837- Швець В.Д.
доповнити частину 4 статті 47 пунктами 5, 6 такого змісту:
"5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -838- Олійник С.В.
доповнити частину 4 статті 47 пунктами 5, 6 такого змісту:
"5) коли через тривалу тимчасову непрацездатність захисник не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
6) коли через конкретні об'єктивні причини виконання обов’язків захисника може потягнути істотне порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб, з якими захисник пов'язаний раніше укладеними договорами про надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -839- Шкіль А.В.
Доповнити частину 4 статті 47 пунктом 5 такого змісту: "за згодою з підзахисним або за його ініціативи".
 
Відхилено    
    -840- Прокопчук Ю.В.
частину четверту статті 47 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
"5)У разі встановлення фактів порушення вимог частини третьої цієї статті, співпраці на стороні обвинувачення, розголошення конфіденційної інформації, наданої підозрюваним, обвинуваченим, захисник несе відповідальність, передбачену законодавством";
 
Відхилено    
373. Стаття 48. Залучення захисника
 
   Стаття 48. Залучення захисника
 
374. 1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
 
-841- Швець В.Д.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим до участі у кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано   1. Захисник може у будь-який момент бути залученим до участі у кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим або особою, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з обраним нею захисником або особами, які можуть запросити обраного нею захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист її інтересів іншими особами, для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
 
    -842- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -843- Бондик В.А.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -844- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -845- Плотніков О.В.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -846- Забарський В.В.
Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
"1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, рідними та членами їх сім'ї, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із обраним ним захисником або особами, які можуть запросити обраного ним захисника, надати зустріч із захисником, з яким вже укладено угоду на захист його інтересів іншими особами для з’ясування можливості участі даного захисника у процесі, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника та скласти про це відповідний протокол.
Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника".
 
Враховано    
    -847- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 48 після слів "слідчий, прокурор" доповнити словами "слідчий суддя".
 
Враховано    
    -848- Ківалов С.В.
частину першу статті 48після слова "обвинуваченим" доповнити словами "або особою, щодо якої вирішується або вирішено питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру";
 
Враховано    
375. 2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтею 53 цього Кодексу.
 
-849- Мойсик В.Р.
Оскільки порядок залучення захисника за призначенням регламентовано також у ст. 49 КПК, то у частині 2 статті 48 слова "статтею 53 цього Кодексу" доцільно замінити словами "статтями 49, 53 цього Кодексу".
 
Враховано   2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49, 53 цього Кодексу.
3. Захисник залучається до участі у справі на будь-якому етапі кримінального провадження.
 
    -850- Аржевітін С.М.
В пункті 2 статті 48 проекту кодексу цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -851- Шемчук В.В.
У частині другій статті 48 після слів "визначених статтею" доповнити цифрою "49".
 
Враховано    
    -852- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині другій статті 48 після слів "визначених статтею" доповнити цифрою "49".
 
Враховано    
    -853- Грицак В.М.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисника може бути допущено до участі в справі з моменту:
1) оголошення особі про підозру;
оголошення особі протоколу про затримання чи постанови про обрання іншого запобіжного заходу;
3) оголошення особі обвинувального акта.
У судовому провадженні захисник допускається до участі в справі в будь-який момент за клопотанням підсудного".
 
Відхилено    
    -854- Савченко І.В.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисника може бути допущено до участі в справі з моменту:
1) оголошення особі про підозру;
оголошення особі протоколу про затримання чи постанови про обрання іншого запобіжного заходу;
3) оголошення особі обвинувального акта.
У судовому провадженні захисник допускається до участі в справі в будь-який момент за клопотанням підсудного".
 
Відхилено    
    -855- Ківалов С.В.
Статтю 48 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Захисник залучається до участі у справі на будь-якому етапі кримінального провадження";
 
Враховано    
376. Стаття 49. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням
 
-856- Швець В.Д.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано   Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
 
    -857- Мойсик В.Р.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано    
    -858- Забарський В.В.
Назву статті 49 викласти в такій редакції:
"Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано    
377. 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках:
 
-859- Швець В.Д.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено   1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках:
 
    -860- Мойсик В.Р.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено    
    -861- Забарський В.В.
Виходячи з концепції проекту, що захисника залучає не сторона обвинувачення, абзац перший частини першу статті 49 пропоную викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:"
 
Відхилено    
378. 1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
 
-862- Бондик В.А.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено   1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
 
    -863- Прутнік Е.А.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено    
    -864- Плотніков О.В.
Статтю 49 викласти в такій редакції:
"Стаття 49. Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані внести подання до встановлених законом органів (установ) щодо забезпечення участі захисника у кримінальному провадженні у випадках:
1) коли відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Відхилено    
379. 2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
 
   2) коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
 
380. 3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
 
-865- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину першу статті 49 доповнити абзацем такого змісту:
"Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги."
 
Враховано   3) коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
 
381. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
-866- Швець В.Д.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), визначеному законом, призначити адвоката для здійснення захисту".
 
Враховано редакційно   2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
    -867- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), визначеному законом, призначити адвоката для здійснення захисту".
 
Враховано редакційно    
    -868- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину другу статті 49 викласти у такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
 
Враховано    
    -869- Грицак В.М.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя виносять постанову, а суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні".
 
Враховано редакційно    
    -870- Савченко І.В.
Частину другу статті 49 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя виносять постанову, а суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо), призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначений у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні".
 
Враховано редакційно    
    -871- Забарський В.В.
У частині другій статті 49 слова "доручає відповідному органу, визначеному законом (адвокатському об'єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної правової допомоги тощо)" замінити словами "зобов’язує центр з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано редакційно    
382. 3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката невідкладно направляється відповідному органу адвокатського самоврядування і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом.
 
-872- Швець В.Д.
Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.".
 
Враховано   3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, установлену законом.
4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту на наступних стадіях кримінального провадження.
 
    -873- Кармазін Ю.А.
У частині третій статті 49 після слів: "адвокатського самоврядування" доповнити словами:: "та до Центру з надання безоплатної правової допомоги".
 
Відхилено    
    -874- Забарський В.В.
Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"Постанова (ухвала) про призначення адвоката невідкладно направляється центру з надання безоплатної правової допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про призначення адвоката тягне відповідальність, установлену законом.".
 
Враховано    
    -875- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину третю статті 49 викласти у такій редакції:
"3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом."
 
Враховано    
    -876- Міщенко С.Г.
У частині третій статті 49 після слів "органу адвокатського самоврядування" доповнити словами "центру з надання безоплатної правової допомоги".
 
Відхилено    
    -877- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката невідкладно направляється відповідному адвокатському об’єднанню, органу адвокатського самоврядування, центру з надання безоплатної юридичної допомоги і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягне відповідальність, установлену законом"
 
Враховано    
    -878- Швець В.Д.
Доповнити статтю 49 частиною четвертою такого змісту:
"4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Враховано    
    -879- Забарський В.В.
Доповнити статтю 49 частиною четвертою такого змісту:
"4. Здійснення захисту за призначенням на відповідній стадії кримінального провадження не покладає на захисника обов’язку здійснення захисту у наступних стадіях кримінального провадження".
 
Враховано    
383. Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
 
-880- Смітюх Г.Є.
Статтю 50 викласти у наступній редакції:
"Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
2) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
2. Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.".
 
Відхилено   Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
 
    -881- Прокопчук Ю.В.
статтю 50 викласти в такій редакції:
"Підтвердження повноважень захисника"
1.Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1)свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
2)дорученням центру з надання безоплатної медичної допомоги;
3)укладеним з підозрюваним, обвинуваченим договором;
4)дорученням юридичної особи;
5)заявою підсудного, обвинуваченого про допуск близьких родичів, опікунів або піклувальників до участі як захисників;
2.Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається";
 
Відхилено    
    -882- Кармазін Ю.А.
Статтю 50 викласти у такій редакції:
"Повноваження захисника на участь у справі підтверджуються:
1) адвоката - ордером встановленого зразка;
2) адвокатів, які працюють індивідуально або у складі колегії адвокатів - довіреністю, яку у необхідних випадках надає клієнт.
3) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи, - угодою та іншими документами, визначеними законом.
 
Відхилено    
384. 1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
-883- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) адвоката:
а) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
б) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено   1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
    -884- Шишкіна Е.В.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) адвоката:
а) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
б) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук";
 
Відхилено    
    -885- Мойсик В.Р.
У частині першій статті 50 слова " Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються " замінити словами " Повноваження на участь у кримінальному провадженні захисника, який є адвокатом, підтверджуються "
 
Відхилено    
    -886- Аржевітін С.М.
Пункт 1 статті 50 проекту кодексу викласти в такій редакції :
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
2) у випадку залучення захисника відповідно до пункту 2 статті 45 цього кодексу - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні"
 
Відхилено    
    -887- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються повідомленням підозрюваного, обвинуваченого підсудного на адресу сторін кримінального провадження про залучення особи як захисника".
 
Відхилено    
385. 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні;
 
-888- Мойсик В.Р.
Пункт 1 частини 1 статті 50 доповнити словами "дипломом доктора чи кандидата юридичних наук".
 
Відхилено   1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
 
    -889- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у пункті 1 частини першої статті 50 слова "в Україні" виключити;
 
Враховано    
    -890- Зварич Р.М.
Пункти 1 і 2 частини 1 статті 50 викласти в такій редакції:
1) адвоката – ордером встановленого зразка або договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного;
2) іншого фахівця у галузі права – договором з підозрюваним, обвинувачуваним чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного або дорученням юридичної особи, документами, що підтверджують наявність наукового ступеня кандидата або доктора юридичних наук."
 
Враховано частково    
    -891- Ківалов С.В.
Пункти перший та другий частини першої статті 50 викласти в такій редакції:
"1) адвоката – ордером встановленого зразка або довіреністю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) іншого фахівця у галузі права – дипломом про повну вищу юридичну освіту та довіреністю підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинувачуваного, а також особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або дорученням юридичної особи, які здійснюють захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги";
 
Відхилено    
386. 2) ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.
 
-892- Швець В.Д.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано   2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
    -893- Мойсик В.Р.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -894- Бондик В.А.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -895- Прутнік Е.А.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -896- Плотніков О.В.
Потребує чіткого визначення перелік документів, якими підтверджуються повноваження захисника, до того ж інформація, яка міститься у договорах з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного обвинуваченого складає предмет адвокатської таємниці, розголошення якої є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому пропоную пункт другий частини першої статті 50 викласти в наступній редакції: "2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на підставі угоди (доручення), укладеної із адвокатом про надання правової допомоги та захисту підозрюваного обвинуваченого засудженого, виправданого, свідка".
 
Враховано    
    -897- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
пункт 2 частини першої статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером, договором з захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги";
 
Враховано    
    -898- Григорович Л.С.
"пункт другий частини 1 стаття 50 виключити";
 
Відхилено    
    -899- Яценюк А.П.
Пункт 2) частини першої статті 50 доповнити словами "або витягом з такого договору".
 
Відхилено    
    -900- Швець В.Д.
пункт 2 частини 1 статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано частково    
    -901- Ар'єв В.І.
пункт 2 частини 1 статті 50 викласти у такій редакції:
"2) ордером встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка або дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги"
 
Враховано    
    -902- Забарський В.В.
Пункт другий частини першої статті 50 викласти в такій редакції:
"2) ордером адвоката (адвокатського об’єднання) установленого зразка, виданого на виконання договору укладеного із адвокатом (адвокатським об’єднанням) та на виконання доручення центру правової допомоги.
 
Враховано    
    -903- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 1 статті 50 пунктом 3 наступного змісту:
"3) дорученням або довіреністю;"
 
Відхилено    
    -904- Шенцев Д.О.
Частину 1 статті 50 доцільно доповнити пунктом 3 такого змісту:
"3) дипломом, що підтверджує фах у галузі права, дорученням юридичної особи або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, у разі коли захисником є фахівець у галузі права, залучений на підставі частини третьої статті 45 цього Кодексу."
 
Відхилено    
    -905- Міщенко С.Г.
Частину першу статті 50 доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
"3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, свідка про їх допуск до участі в справі як захисників".
 
Відхилено    
387. 2. Встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
 
-906- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину другу статті 50 після слів "додаткових вимог" доповнити словами "крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу".
 
Враховано   2. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
 
    -907- Швець В.Д.
Статтю 50 доповнити частиною 3 такого змісту:
"3. Забороняється вимагати у захисника надання договору про надання правової допомоги на підтвердження його повноважень на участь у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
388. Стаття 51. Договір із захисником
 
-908- Швець В.Д.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено у зв‘язку з новою редакцією статті 51  Стаття 51. Договір із захисником
 
    -909- Плотніков О.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -910- Прутнік Е.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -911- Бондик В.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -912- Григорович Л.С.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -913- Ар'єв В.І.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -914- Ківалов С.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -915- Забарський В.В.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
    -916- Кармазін Ю.А.
Статтю 51 виключити.
 
Відхилено    
389. 1. Договір із захисником укладає підозрюваний, обвинувачений чи інші особи в його інтересах за клопотанням або з наступною згодою підозрюваного, обвинуваченого.
 
-917- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину першу статті 51 викласти в такій редакції:
"1. Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою."
 
Враховано   1. Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
 
390. Стаття 52. Обов'язкова участь захисника
 
   Стаття 52. Обов'язкова участь захисника
 
391. 1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
 
-918- Швець В.Д.
Оскільки безоплатна правова допомога надається тільки в тих кримінальних справах, в яких участь захисника є обов’язковою, то це означає, що в переважній більшості кримінальних справ безоплатної правової допомоги надано не буде. Отож, ті з обвинувачених, яким бракує достатніх економічних ресурсів, повинні будуть брати участь в кримінальному провадженні, не отримуючи допомоги захисника. Втілити в життя змагальну модель неможливо без захисника, і, отже, відсутність правової допомоги становитиме порушення принципу рівності сторін. Окрім того, участь захисника гарантовано тільки з моменту повідомлення про підозру, яке не обов’язково здійснюватиметься на самому початку розслідування, тож права підозрюваного на захист, якщо його не затримано – цілком може бути порушено. (Висновок Директорату з питань правосуддя та захисту людської гідності).
 
Відхилено   1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
 
    -919- Мойсик В.Р.
Необхідно переглянути статтю 52 та зменшити поріг, коли участь захисника є обов’язковою та забезпечити шляхом внесення змін до Кримінально-процесуального Кодексу чи інших законів, що безкоштовна юридична допомоги є більш доступною.
 
Відхилено    
    -920- Яценюк А.П.
У частині першій статті 52 доповнити словами "тяжких та" перед словами "особливо тяжких злочинів".
 
Враховано    
392. 2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
 
   2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
 
393. 1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
   1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
394. 2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, -з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
   2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
 
395. 3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, -з моменту встановлення цих вад;
 
   3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
 
396. 4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, -з моменту встановлення цього факту;
 
   4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
 
397. 5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, -з моменту встановлення факту наявності у особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
 
   5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
 
398. 6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
 
-921- Швець В.Д.
Частину другу статті 52 доповнити пунктом 7 "щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі".
 
Враховано   6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
7) щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі;
8) щодо підозрюваного або обвинуваченого, які укладають угоду з прокурором про визнання винуватості.
 
    -922- Ківалов С.В.
Доповнити частину другу статті 52 пунктами 7-8 такого змісту:
"7) щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає довічне позбавлення волі;
8) щодо підозрюваного або обвинуваченого, які укладають угоду з прокурором про визнання винуватості".
 
Враховано    
399. Стаття 53. Залучення захисника до проведення окремої процесуальної дії
 
-923- Аржевітін С.М.
В назві статті 53 проекту кодексу замість слова "до" включити слово "для".
 
Відхилено   Стаття 53. Залучення захисника до проведення окремої процесуальної дії
 
400. 1. Слідчий, прокурор чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії, є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
 
-924- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника, або підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано   1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
 
    -925- Швець В.Д.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -926- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -927- Бондик В.А.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -928- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -929- Плотніков О.В.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
    -930- Забарський В.В.
Частину першу статті 53 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор чи суд вносять подання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, якщо є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно і належно повідомлений захисник надав інформацію про неможливість взяти участь у її проведенні та не забезпечив участі іншого захисника, або у разі, коли підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.".
 
Враховано    
401. 2. Запросити захисника до участі у окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.
 
-931- Швець В.Д.
Частину другу статті 53 після слів "протягом 24-х годин" доповнити словами "захисник має право за погодженням із підозрюваним обвинуваченим замінити себе іншим захисником", а слова "слідчий, прокурор, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника" виключити.
 
Враховано   2. Запросити захисника до участі в окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і якщо неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин захисник має право за погодженням із підозрюваним, обвинуваченим замінити себе іншим захисником.
 
402. 3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права і обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.
 
   3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права і обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.
 
403. 4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.
 
   4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.
 
404. 5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
 
   5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
 
405. Стаття 54. Відмова від захисника
 
-932- Мойсик В.Р.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано   Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна
 
    -933- Грицак В.М.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -934- Яценюк А.П.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -935- Савченко І.В.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -936- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Назву ст.54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Відмова від захисника або його заміна".
 
Враховано    
    -937- Прокопчук Ю.В.
статтю 54 викласти в такій редакції:
"Відмова від захисника або його заміна.
1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника.
2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
3. У випадку, якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, здійснюється заміна захисника. Інший захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням";
 
Враховано частково    
406. 1. Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника.
 
-938- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника".
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений має право відмовитися від захисника або замінити його у будь-який час, письмово повідомивши про це сторони кримінального провадження.
 
    -939- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу після слова "захисника" доповнити словами "або замінити його"
 
Враховано    
    -940- Яценюк А.П.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника або заміну захисника".
 
Враховано    
    -941- Грицак В.М.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу".
 
Відхилено    
    -942- Савченко І.В.
Частину першу статті 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу".
 
Відхилено    
    -943- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Статтю 54 викласти в такій редакції:
"1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений має право відмовитися від захисника у будь-який час, письмово повідомивши про це сторони кримінального провадження".
 
Враховано частково    
    -944- Мирний І.М.
статтю 54 доповнити новою частиною другою такого змісту:
"2. Суд повинен з’ясувати причини, з яких підозрюваний, обвинувачений відмовляється (відмовився) від захисника, і чи не чинився на нього будь-ким тиск з метою примушення до відмови від захисника. За наявності повідомлення про тиск на підозрюваного, обвинуваченого головуючий доводить цей факт до відома прокурора";
У зв‘язку з цим частини другу та третю вважати частинами третьою та четвертою відповідно.
 
Відхилено    
407. 2. Відмова від захисника фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.
 
-945- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії."
 
Враховано   2. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
 
    -946- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування".
 
Враховано частково    
    -947- Яценюк А.П.
Частину другу статті 54 викласти в такій редакції:
"2. Відмова від захисника або його заміна фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування".
 
Враховано частково    
    -948- Бондик В.А.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -949- Прутнік Е.А.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -950- Плотніков О.В.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
    -951- Забарський В.В.
Частину другу статті 54 доцільно викласти у наступній редакції:
"2. Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і фіксується у протоколі процесуальної дії".
 
Враховано частково    
408. 3. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
 
-952- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 54 викласти в такій редакції:
"3. У випадку, якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, здійснюється заміна захисника. Інший адвокат повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням".
 
Враховано   3. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
 
    -953- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у частині третій статті 54 цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -954- Забарський В.В.
у частині третій статті 54 цифри "53" замінити цифрами "49".
 
Враховано    
    -955- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 54 викласти у наступній редакції:
"3. У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від захисника, а його участь у даному проваджені є обов’язковим, йому пропонується запросити іншого захисника. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого запросити іншого захисника його призначення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу".
 
Відхилено    
    -956- Грицак В.М.
Доповнити статтю 54 новими частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 78 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
5. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено".
 
Відхилено    
    -957- Савченко І.В.
Доповнити статтю 54 новими частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 78 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
5. Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено".
 
Відхилено    
409. § 4. Потерпілий і його представник
 
-958- Ківалов С.В.
Параграф 4 глави 3 – виключити;
 
Відхилено   § 4. Потерпілий і його представник
 
410. Стаття 55. Потерпілий
 
   Стаття 55. Потерпілий
 
411. 1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.
 
-959- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 55 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду, або шкоду діловій репутації, яка призвела до майнової шкоди".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичої або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
    -960- Зварич Р.М.
Частину першу статті 55 після слів "юридична особа, які кримінальним правопорушенням завдано" доповнити словами "діловій репутації або".
 
Пропонується шляхом голосування   
    -961- Вернидубов І.В.
У ч.1. ст.55 після слів "майнову шкоду" доповнити словами "а також шкоду, завдану діловій репутації".
У зв'язку з цим частину 4 даної статті виключити;
 
Відхилено    
412. 2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
 
-962- Вернидубов І.В.
ч.2 ст.55 доповнити реченням: " Про роз'яснення потерпілому його прав та обов'язків складається протокол".
 
Відхилено   2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
 
413. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
 
   Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
 
414. 3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
 
   3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
 
415. 4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
 
   4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
 
416. 5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
 
-963- Шишкіна Е.В.
У частині п’ятій ст. 55 проекту слова "слідчий або" вилучити; у частині сьомій ст. 55 проекту слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено   5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
 
417. 6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
 
   6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
 
418. 7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
 
   7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
 
419. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
 
   Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
 
420. Стаття 56. Права потерпілого
 
-964- Швець В.Д.
У статті 56 окремо слід передбачити спеціальні права та обов‘язки потерпілого – юридичної особи.
 
Пропонується визначитись шляхлм голосування  Стаття 56. Права потерпілого
 
421. 1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
 
   1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
 
422. 1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
 
-965- Мойсик В.Р.
Пункт 1 частини 1 статті 56 викласти в такій редакції:
"1. Протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та про порядок проведення досудового слідства"
Практика показує, що слідчий експеримент в прямому значенні цього слова далеко не вичерпує можливостей судового пізнання методом відтворення (реконструкції) обстановки. Тому пропоную доповнити систему слідчих дій перевіркою показань на місці.
Досудове розслідування без встановлення особи, яка вчинила злочин, у Проекті фактично не обмежується строками, тому необхідно чітко визначити порядок фіксації наслідків такого розслідування (за зразком ст. 206 чинного КПК України).
 
Пропонується визначитись шляхлм голосування  1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
 
423. 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
 
   2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
 
424. 3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
 
-966- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 3 частини першої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено   3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
 
    -967- Шишкіна Е.В.
У пункті 3 частини першої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено    
425. 4) заявляти відводи та клопотання;
 
   4) заявляти відводи та клопотання;
 
426. 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
 
   5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
 
427. 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
 
   6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
 
428. 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
   7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
429. 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
 
-968- Вернидубов І.В.
П.8 ч.1 Ст. 56 доповнити реченням: "У встановлених законом випадках користуватися правовою допомогою за рахунок держави";
 
Відхилено   8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
 
430. 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
 
   9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
 
431. 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
 
   10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
 
432. 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно статті 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
 
   11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
 
433. 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
   12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
 
434. 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
   13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
435. 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
 
   14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
 
436. 2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
 
   2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
 
437. 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
 
   1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
 
438. 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
   2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
439. 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
 
-969- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 3 частини другої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено   3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
 
    -970- Шишкіна Е.В.
У пункті 3 частини другої статті 56 слово "докази" замінити словами "відомості, речі і документи";
 
Відхилено    
440. 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
 
-971- Вернидубов І.В.
п.4 ч.2 ст.56 викласти в такій редакції: "Подавати клопотання про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і брати в них участь. Під час проведення таких дій ставити питання, надавати свої зауваження та заперечення щодо порядку їх проведення, які заносяться до протоколу; а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його представника"
 
Відхилено   4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
 
441. 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
 
   5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
 
442. 3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
 
   3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
 
443. 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
 
-972- Забарський В.В.
Пункт перший частини третьої статті 56 викласти в такій редакції:
"1) бути поінформованим про час і місце судового розгляду не пізніше як за три дні до дня його проведення;"
 
Відхилено   1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
 
444. 2) брати участь в судовому провадженні;
 
   2) брати участь в судовому провадженні;
 
445. 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
 
   3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
 
446. 4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
 
-973- Вернидубов І.В.
п.4 ч.3 ст.56 викласти в такій редакції :
"Підтримувати обвинувачення в суді в приватному кримінальному провадженні, а також у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення";
 
Відхилено   4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
 
447. 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
 
   5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
 
448. 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
 
-974- Вернидубов І.В.
п.6 ч.3 ст.56 після слів "в суді" доповнити словами "і подавати на них зауваження".
 
Відхилено   6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
 
449. 7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
450. 4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
 
-975- Зварич Р.М.
Статтю 56 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Потерпілий має право в будь-який момент відмовитися від участі в кримінальному провадженні."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  4. На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
 
451. Стаття 57. Обов'язки потерпілого
 
-976- Вернидубов І.В.
Ст. 57 викласти в такій редакції :
"1. Потерпілий зобов’язаний:
1) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки;
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю, якщо він був про це попереджений в порядку, встановленому цим Кодексом;
4) не перешкоджати виконанню постанов про освідування, отримання зразків для експертного дослідження та інших процесуальних рішень, прийнятих відповідно до цього Кодексу.
2. За дачу завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України".
 
Відхилено   Стаття 57. Обов'язки потерпілого
 
452. 1. Потерпілий зобов'язаний:
 
   1. Потерпілий зобов'язаний:
 
453. 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
 
-977- Забарський В.В.
Пункт 1 частини першій статті 57 слова "завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття" замінити словами "повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття, не пізніше як за день до призначеної дати".
 
Відхилено   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
 
454. 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
 
-978- Мойсик В.Р.
Пункт 2 ч. 1 ст. 57 викласти у такій редакції:
"2) не перешкоджати встановленню об’єктивної істини у ході досудового розслідування".
 
Відхилено   2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
 
455. 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
-979- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 57 доповнити пунктом 4 наступного змісту:
"4) надавати правдиві свідчення щодо обставин вчинення злочину або повідомити про відмову від дачі свідчень."
 
Відхилено   3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
 
456. Стаття 58. Представник потерпілого
 
   Стаття 58. Представник потерпілого
 
457. 1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
 
-980- Грицак В.М.
Частину 1 статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником або ж інший фахівець в галузі права, близький родич разом з адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права"
 
Відхилено   1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, та особи, які за законом мають право на надання правової допомоги.
 
    -981- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - захисником (адвокат), фахівець з питань права, родич або будь-яка інша особа в т.ч. громадянин іншої держави, яка запрошена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, засудженим, виправданим, свідком або іншим громадянином України для здійснення захисту в кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
    -982- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 58 викласти в такій редакції:
"1. Потерпілого у кримінальному провадженні можуть представляти – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, близькі родичі, законні представники, а у випадку коли потерпілим є юридична особа - керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні";
 
Відхилено    
    -983- Швець В.Д.
Частину першу статті 58 після слова " (захисником.) доповнити словами ", та особи, які за законом мають на надання правової допомоги".
 
Враховано    
    -984- Шемчук В.В.
Частину першу статті 58 після слова " (захисником.) доповнити словами ", та особи, які за законом мають на надання правової допомоги".
 
Враховано    
458. 2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні.
 
-985- Одарченко Ю.В.
Частини 1-3 статті 58 викласти у наступній редакції:
"1. Потерпілий може мати представника.
2. Представником потерпілого-фізичної особи може бути адвокат або інший фахівець у галузі права, що не представляє у цьому ж процесі особу, чиї інтереси суперечать інтересам потерпілого. Представником юридичної особи є її керівник, інша особа, визначена Статутом, або особа, визначена довіреністю або дорученням юридичної особи.
3. Повноваження представника підтверджуються:
1) адвоката – документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником є керівник або інша посадова особа юридичної особи-потерпілого;
3) довіреністю або дорученням –в інших випадках."
 
Відхилено   2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
 
459. 3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
-986- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 58 викласти в такій редакції:
"3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, – якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, або договором з потерпілим";
 
Відхилено   3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
    -987- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 58 вважати частиною другою та викласти в такій редакції:
"2. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) укладеним з потерпілим договором;
3)довіреністю юридичної особи - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою
4) установчими документами – якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
4)заявою потерпілого про допуск близьких родичів, опікунів або піклувальників до участі як представників";
 
Відхилено    
460. 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, -якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
   1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
461. 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
   2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
462. 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
 
-988- Грицак В.М.
доповнити частину 3 статті 58 пунктом 4 та викласти його в такій редакції:
"заявою потерпілого – якщо представником потерпілого є інший фахівець в галузі права".
 
Відхилено   3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
 
463. 4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
 
-989- Прокопчук Ю.В.
частину четверту вважати частину третьою статті 58;
 
Відхилено   4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
 
    -990- Вернидубов І.В.
доповнити статтю 58 частиною 5 такого змісту: "Представник зобов’язаний: а) законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє; б) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд; в) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
464. Стаття 59. Законний представник потерпілого
 
   Стаття 59. Законний представник потерпілого
 
465. 1. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.
 
-991- Шемчук В.В.
У частині першій статті 59 після слів "потерпілим є" доповнити словами "неповнолітня або малолітня особа".
 
Відхилено   1. Якщо потерпілим є неповнолітя особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.
 
466. 2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
-992- Вернидубов І.В.
доповнити статтю 59 частиною 3 такого змісту: "Законний представник зобов’язаний: а) законними засобами відстоювати права і законні інтереси особи, яку представляє; б) з’являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки; в) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
467. § 5. Інші учасники кримінального провадження
 
-993- Грицак В.М.
§ 5 Глави 3 проекту КПК доповнити статтею, яка визначає процесуальний статус понятих.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  § 5. Інші учасники кримінального провадження
 
468. Стаття 60. Заявник
 
-994- Кармазін Ю.А.
.Статтю 60 виключити,
 
Відхилено   Стаття 60. Заявник
 
469. 1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого до початку досудового розслідування, і не є потерпілим.
 
-995- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 60 викласти у наступній редакції:
"1. Заявником є фізична або юридична особа в особі її керівника або представника, яка подала заяву до органу, уповноваженого розпочинати досудове розслідування".
 
Враховано редакційно   1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
 
    -996- Малишев В.С.
Олійник В.М.
У частині першій статті 60 слова "до початку досудового" замінити словами "розпочати досудове".
 
Враховано    
470. 2. Заявник має право:
 
-997- Грицак В.М.
частину 2 статті 60 викласти в наступній редакції:
"1) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватись послугами перекладача;
2) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
4) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування;
5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування;
6) при наявності достатніх підстав – на забезпечення безпеки".
 
Відхилено   2. Заявник має право:
 
    -998- Яценюк А.П.
частину другу статті 60 викласти в такій редакції:
"2. Заявник, яким є фізична особа, попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення, про що зазначається в заяві";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -999- Ківалов С.В.
Частину другу статті 60 викласти у такій редакції:
"2. Заявник має право:
1) негайно за усною вимогою отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) негайно за усною вимогою отримати інформацію про закінчення досудового розслідування та копію процесуального рішення, яким закінчено досудове розслідування;
4) негайно за усною вимогою отримати інформацію про початок досудового розслідування та копію процесуального рішення, яким почато досудове розслідування;
5) оскаржити прокурору або слідчому судді відмову у прийнятті або реєстрації заяви про кримінальне правопорушення;
6) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки;
7) а також інші права передбачені цим Кодексом";
 
Відхилено    
    -1000- Шемчук В.В.
Частину другу статті 60 викласти в такій редакції: "Заявник, яким є фізична особа, попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, про що відмічається в заяві"; У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
Відхилено    
471. 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
-1001- Швець В.Д.
У частині 2 пункті 1 слід встановити строк протягом якого заявник має право отримати цей документ.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
472. 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
 
   2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
 
473. 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
 
-1002- Мойсик В.Р.
Пункт 3 частини другої статті 60 викласти в такій редакції:
"3) отримати копію постанови або письмове повідомлення про закінчення досудового розслідування".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
 
    -1003- Швець В.Д.
Частина 2 проекту передбачає процесуальні права заявника, які, уявляється, необхідно доповнити ще одним: "4) оскаржити прокурору або слідчому судді відмову у прийнятті або реєстрації заяви про злочин".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1004- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 60. доповнити п.4 такого змісту:
"4) Оскаржувати відмову у прийнятті заяви".
 
Відхилено    
    -1005- Шемчук В.В.
Частину другу статті 60 доповнити новим пунктом 4 та 5 такого змісту: "4) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватися послугами перекладача; 5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування".
 
Відхилено    
    -1006- Яценюк А.П.
доповнити статті 60 новою частиною третьою такого змісту:
"3. Заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи";
3) на забезпечення безпеки при наявності необхідних для цього підстав;
4) робити заяву рідною мовою або мовою, якою володіє, та користуватися при необхідності послугами перекладача;
5) оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування;
6) отримати копію постанови про початок досудового розслідування, копію постанови або письмове повідомлення про закінчення досудового розслідування.".
 
Відхилено    
474. Стаття 61. Цивільний позивач
 
   Стаття 61. Цивільний позивач
 
475. 1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом.
 
-1007- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 61 викласти в такій редакції:
"1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди або шкоду діловій репутації, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом".
 
Відхилено   1. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, звернулася з цивільним позовом.
 
    -1008- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у частині першій статті 61 слова " звернулася з цивільним позовом" замінити словами "пред'явила цивільний позов"
 
Враховано    
476. 2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
   2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
477. 3. Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про повернення цивільного позову.
 
-1009- Швець В.Д.
Можливість слідчого або прокурора відмовляти у задоволенні цивільного позову, як це передбачено у частині третій статті 61 КПК, видається неприйнятною - оскільки це рівносильне розгляду справи без забезпечення доступу до суду, яке вимагається у статті 6 Європейської Конвенції. Це положення варто змінити аби забезпечити здійснення розгляду справи судом за клопотанням слідчого або прокурора.
 
Враховано      
    -1010- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину 3 статті 61 виключити.
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.
 
Враховано    
    -1011- Міщенко С.Г.
Частину третю статті 61 викласти в такій редакції:
"3. Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті суд виносить вмотивовану постанову про повернення цивільного позову".
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
    -1012- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 61 доповнити другим реченням наступного змісту:
"Повернення позовної заяви слідчим або прокурором не є перешкодою для подання цивільного позову в судовому провадженні."
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
    -1013- Шемчук В.В.
Частину третю статті 61 викласти у такій редакції: "Якщо цивільний позов подано особою, якій не завдано шкоди, передбаченої частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор, а у разі коли цивільний позов подано до суду – суд виносить ухвалу про повернення цивільного позову".
 
Відхилено у зв‘язку з виключенням частини статті   
478. 4. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом, для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
 
   3. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
 
479. Стаття 62. Цивільний відповідач
 
   Стаття 62. Цивільний відповідач
 
480. 1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
481. 2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
   2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
 
482. 3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом, для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
 
   3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
 
483. Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
 
-1014- Одарченко Ю.В.
Статтю 63 викласти у наступній редакції:
"Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
1. Представником цивільного позивача або цивільного відповідача-фізичної особи може бути адвокат або інший фахівець у галузі права, що не представляє у цьому ж процесі особу, чиї інтереси суперечать інтересам довірителя. Представником юридичної особи може бути її керівник, інша особа, визначена Статутом, або особа, визначена довіреністю або дорученням юридичної особи.
2. Повноваження представника підтверджуються:
1) адвоката – документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу;
2) копією установчих документів юридичної особи – якщо представником є керівник або інша посадова особа юридичної особи;
3) довіреністю або дорученням –в інших випадках.
3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє."
 
Відхилено   Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
 
484. 1. Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:
 
   1. Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:
 
485. - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
 
   - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
 
486. - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
 
   - керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
 
487. 2. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
   2. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
 
488. 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, -якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
 
-1015- Швець В.Д.
Пункт перший частини другої статті 63 слово "захисником" замінити словом "представником".
 
Враховано   1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути представником у кримінальному провадженні;
 
489. 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
   2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
 
490. 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.
 
   3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.
 
491. 3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
 
   3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
 
492. Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
 
   Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
 
493. 1. Якщо цивільним позивачем є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник.
 
   1. Якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник.
 
494. 2. Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
   2. Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
 
495. Стаття 65. Свідок
 
   Стаття 65. Свідок
 
496. 1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
 
-1016- Мойсик В.Р.
Ч. 1 ст. 65 викласти в такій редакції.
"1.Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, і яка викликана для надання показань".
Оскільки під час досудового розслідування та розгляду кримінальних справ по суті в суді значення для прийняття процесуальних рішень можуть мати не тільки обставини, що підлягають доказуванню, перелічені у ч. 1 ст. 91 проекту КПК, але й обставини, що мають значення для кримінального провадження, тобто отримання доказів по кримінальній справі під час проведення окремих гласних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій - дотримання процесуальної форми та порядку їх проведення, виявлення та вилучення речових доказів, для з’ясування питань про допустимість доказів, які перелічені у ст. 86-89 проекту КПК. Наведене у ч. 1 ст. 65 проекту КПК визначення свідка не узгоджується:
- з положеннями ч. 1 ст. 95, відповідно до якої показання свідка це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час його допиту, щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження;
- ч. 7 ст. 223 проекту КПК, згідно з якими поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії;
- ч. 2 ст. 256 проекту КПК, де передбачено, що особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки, та ч. 3 ст. 256 проекту КПК, що у випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.
 
    -1017- Грицак В.М.
Частину першу статті 65 викласти в такій редакції:
"1. Свідком є фізична особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань".
 
Враховано частково    
    -1018- Савченко І.В.
Частину першу статті 65 викласти в такій редакції:
"1. Свідком є фізична особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань".
 
Враховано частково    
    -1019- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную пункт перший статті 65 викласти в наступній редакції
"1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань. У якості свідків можуть виступати поняті, задіяні у справі. За клопотанням будь-якої з сторін суддя зобов`язаний викликати задіяних у справі понятих у якості свідків до зали суду".
 
Враховано    
497. 2. Не можуть бути допитані як свідки:
 
   2. Не можуть бути допитані як свідки:
 
498. 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні ( про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
 
   1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні ( про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
 
499. 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
 
   2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
 
500. 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
 
-1020- Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини 2 статті 65 виключити.
 
Відхилено   3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
 
    -1021- Савченко І.В.
частину другу статті 65 після пункту 3 доповнити новими пунктами 4 та 5 такого змісту:
"4) аудитори – про відомості, які стали їм відомі у зв’язку з наданням аудиторських послуг;
5) оцінювачі – про відомості, які стали їм відомі у зв’язку з проведенням оцінки";
в зв’язку з цим, пункти 4) – 10) вважати відповідно пунктами 6) – 12);
 
Відхилено    
501. 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
 
   4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
 
502. 5) священнослужителі ( про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
   5) священнослужителі ( про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
503. 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
-1022- Шевченко А.В.
Пункт 6 частини другої статті 65 проекту викласти в такій редакції: "6) журналісти, працівники засобу масової інформації – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, а також відомості, які дозволяють встановити авторство чи джерело такої інформації;"
 
Відхилено   6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
504. 7) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
 
-1023- Швець В.Д.
У статті 65 пункті 7 частині 2 слова "народні засідателі" виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  7) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
 
505. 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, -про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
 
   8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
 
506. 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, -щодо дійсних даних про їх особи;
 
   9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, -щодо дійсних даних про їх особи;
 
507. 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
 
-1024- Швець В.Д.
Доповнити частину другу статті 65 новим пунктом наступного змісту:
"11) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.
 
    -1025- Ківалов С.В.
доповнити частину другу статті 65 новим пунктом 11 такого змісту:
"11) особа, яка згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не може правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1026- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 65 доповнити п.11 такого змісту :
"11) особа, яка згідно з висновком судово- психіатричної чи судово – медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не може правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1027- Савченко І.В.
частину другу статті 65 доповнити пунктами 13 та 14 такого змісту:
"13) відповідно до законодавства працівники правоохоронних органів, особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, – про виявлені (зафіксовані) ними обставини, для виявлення (фіксування) яких застосовувалися оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи, негласні слідчі (розшукові) дії;
14) особи, які згідно з медичним документом за поставленим діагнозом мають розлади психічної діяльності або психічне захворювання, а також особи, які мають фізичні вади (німі, глухі, сліпі тощо) і не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
508. 3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, та у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
 
-1028- Швець В.Д.
У частині 2 статті 65 перелічено осіб, які "не можуть бути допитані як свідки" про зазначені різні відомості, тимчасом як частина 3 цієї статті пояснює, що "особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої" можуть звільнятися від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, яка доручила їм такі відомості. Проте на початку допиту свідка не завжди ясно, чи торкатимуться запитання професійної таємниці, чи ні. Отже для кожної особи важливо ще до допиту бути поінформованою про свої права та обов’язки, а також про винятки з обов’язку давати свідчення. З метою передбачити таку вимогу це положення слід змінити.
 
Відхилено   3. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
 
    -1029- Ківалов С.В.
Частину третю статті 65 після слів "зазначені відомості" доповнити новим реченням наступного змісту:
"Якщо така особа у зв'язку з хворобою, фізичною вадою не може підписати таке звільнення власноручно, то за її дорученням текст такого звільнення у її присутності підписує інша уповноважена особа. У випадку смерті особи текст звільнення підписується її близьким родичем або членом сім’ї";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1030- Одарченко Ю.В.
У частині 3 статті 65 цифри "1-5" замінити на "1-6".
 
Відхилено    
509. 4. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
 
-1031- Кармазін Ю.А.
У статті 65 частину четверту після слів: "дипломатичної установи" доповнити словами: "а також інші особи у випадках, передбачених міжнародними договорами України".
 
Відхилено   4. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
 
510. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання.
 
-1032- Ківалов С.В.
доповнити статтю 65 новою частиною п’ятою такого змісту:
"5. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом свідка зобов’язані повідомити свідку його права (зокрема право відмовитись давати пояснення, показання, якщо свідок має таке право) та обов’язки, попередити свідка про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиве показання, надати свідку пам’ятку про його права та обов’язки, з’ясувати, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз’яснити їх";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання.
 
511. Стаття 66. Права та обов'язки свідка
 
   Стаття 66. Права та обов'язки свідка
 
512. 1. Свідок має право:
 
   1. Свідок має право:
 
513. 1) знати у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
 
-1033- Ківалов С.В.
пункт 1 частини першої статті 66 після слів "наданні" доповнити словом "опитується";
 
Відхилено   1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
 
514. 2) користуватися правовою допомогою при наданні показань;
 
-1034- Швець В.Д.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно   2) користуватися під час надання показань та участі в проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положенннями статті 50 цього Кодексу;
 
    -1035- Бондик В.А.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1036- Прутнік Е.А.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1037- Плотніков О.В.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1038- Забарський В.В.
Пункт другий частини першої статті 66 викласти в наступній редакції:
"2) користуватися правовою допомогою під час допиту та проведення процесуальних
дій за своєю участю, уклавши угоду з адвокатом;"
 
Враховано редакційно    
    -1039- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 2 частини першої статті 66 викласти у такій редакції:
пункт другий частини першої викласти в такій редакції
"2) користуватися під час надання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно положень статті 50 цього Кодексу;";
 
Враховано    
    -1040- Ківалов С.В.
у пункті 2 після слів "наданні" доповнити словом "пояснень";
 
Відхилено    
    -1041- Олійник С.В.
Пункт "2" частини 1 статті 66 викласти в такій редакції:
"2) користуватися правовою допомогою адвоката, в тому числі під час допиту та інших слідчих або судових діях, які проводяться за його участю;".
 
Враховано    
515. 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;
 
-1042- Швець В.Д.
Пункт 3 статті 66 пропоную викласти в такій редакції:
"3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів сім’ї, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього кодексу не підлягають розголошенню.;
 
Враховано частково   3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;
 
    -1043- Ківалов С.В.
у пункті 3:
після слів "давати" доповнити словом "пояснення";
слова "що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення"- виключити
 
Відхилено    
    -1044- Шкіль А.В.
В пункті 3 частини 1 статті 66 видалити текст "що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення,".
 
Відхилено    
516. 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
 
-1045- Ківалов С.В.
у пункті 4 після слів "давати" доповнити словом "пояснення"
 
Враховано   4) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
 
517. 5) користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
 
   5) користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
 
518. 6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання показань;
 
-1046- Ківалов С.В.
пункт 6 викласти у такій редакції:
"6) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання пояснень, показань"
 
Відхилено   6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання показань;
7) ознайомлюватися з протоколом допиту та клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
 
    -1047- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
 
Враховано    
    -1048- Швець В.Д.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1049- Бондик В.А.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1050- Прутнік Е.А.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1051- Плотніков О.В.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
    -1052- Забарський В.В.
Частину першу статті 66 після пункту 6 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження".
У зв‘язку з цим пункти сьомий та восьмий вважати відповідно пунктами восьмим та дев‘ятим.
 
Враховано    
519. 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
   8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
520. 8) заявляти відвід перекладачу.
 
-1053- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 1 статті 66 пунктом 9 наступного змісту:
"9) оскаржувати дії слідчого прокурору або слідчому судді."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  9) заявляти відвід перекладачу;
10) подавати скарги на дії слідчого і прокурора.
 
    -1054- Ківалов С.В.
доповнити новими пунктами 9- 11 такого змісту:
"9) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;
10) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
11) подавати скарги прокурору на дії слідчого та прокурора";
 
Відхилено    
    -1055- Швець В.Д.
частину першу доповнити пунктом 9 такого змісту: 9) подавати скарги на дії слідчого і прокурора.
 
Враховано    
    -1056- Шемчук В.В.
Доповнити частину першу статті 66 новим пунктами 9, 10 та 11 такого змісту:
"9) власноруч викладати свої показання в протоколі допиту;
10) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
11) одержувати відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для дачі показань.".
 
Відхилено    
521. 2. Свідок зобов'язаний:
 
-1057- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 66 викласти у такій редакції:
"2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, під час складання письмових заяв, надання показань, свідчень у присутності нотаріуса".
 
Відхилено   2. Свідок зобов'язаний:
 
522. 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
 
   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
 
523. 2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
 
   2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
 
524. 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
   3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
525. 3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого, або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
 
-1058- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 66 виключити, та замість неї доповнити статті 223 частиною 7 такого ж змісту.
 
Відхилено   3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
 
    -1059- Швець В.Д.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1060- Бондик В.А.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1061- Прутнік Е.А.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1062- Плотніков О.В.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1063- Забарський В.В.
Статтю 66 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі участі адвоката (захисника), запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших процесуальних дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; ставити запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій особи, яка в порядку досудового розслідування проводить допит, чи процесуальні дії з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу та оскаржувати їх."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1064- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 66 частиною 4 наступного змісту:
"4. У випадку, якщо під час допиту свідка з’являються підстави вважати особу підозрюваною у вчиненні злочину, слідчий зобов’язаний припинити допит особи в якості свідка та вирішити питання визнання особи підозрюваним."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1065- Ківалов С.В.
доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"4. Для надання свідку правової допомоги може бути запрошений свідком чи іншими особами на його прохання чи за згодою адвокат або інший фахівець у галузі права (представник свідка), який має право:
1) до першого пояснення або допиту свідка мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості;
2) брати участь у допиті та інших процесуальних дій, що проводяться за участю свідка;
3) брати участь в судових засіданнях з участю свідка;
4) ставити під час проведення процесуальної дії з участю свідка запитання йому та іншим особам, які беруть участь у ній, за виключенням особі, яка проводить процесуальну дію;
5) знайомитися з протоколом процесуальної дії, проведеної з участю свідка, протоколом судового засідання та подавати на них зауваження";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
526. Стаття 67. Відповідальність свідка
 
   Стаття 67. Відповідальність свідка
 
527. 1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
 
-1066- Мойсик В.Р.
Частину 1 статті 67 викласти в такій редакції:
"1. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань суду або слідчому судді слідчому, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність".
 
Відхилено   1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
 
    -1067- Шкіль А.В.
У частині 1 статті 67 слова "цим Кодексом" замінити на "Конституцією України або законом
 
Відхилено    
    -1068- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 67 слова "кримінальну відповідальність" замінити словами "відповідальність відповідно до закону".
 
Відхилено    
    -1069- Воропаєв Ю.М.
Частину першу статті 67 викласти у такій редакції:
"1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, під час складання письмових заяв, надання показань, свідчень у присутності нотаріуса, суду, слідчому судді або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, суду, слідчому судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність".
 
Відхилено    
528. 2. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду свідок несе відповідальність, установлену законом.
 
-1070- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 67 викласти в такій редакції:
"2. За злісне ухилення від явки до слідчого судді або суду свідок несе відповідальність, установлену законом".
 
Враховано   2. За злісне ухилення від явки до слідчого судді або суду свідок несе відповідальність, установлену законом.
 
    -1071- Одарченко Ю.В.
Статтю 67 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Свідок не несе відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань, якщо в наступному його було притягнуто в якості підозрюваного, обвинуваченого по справі, з приводу якої його було допитано в якості свідка."
 
Відхилено    
    -1072- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 67-1:
"Стаття 67-1 Представник свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною
1. Представником свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, у кримінальному провадженні може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Повноваження представника свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу.
3. Представник свідка, заявника, особи, яка з’явилася із зізнанням, особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, надає свідку, заявнику, особі, яка з’явилася із зізнанням, особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, та має права, передбачені частиною четвертою статті 66 цього Кодексу";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
529. Стаття 68. Перекладач
 
   Стаття 68. Перекладач
 
530. 1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
 
-1073- Мойсик В.Р.
У ч. 1 ст. 68 слово "залучають" замінити на "запрошують".
 
Враховано   1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження чи суд запрошують відповідного перекладача (сурдоперекладача).
 
531. 2. Перекладач має право:
 
-1074- Швець В.Д.
У статті 68 доцільно зазначити процесуальні вимоги, яким повинен відповідати перекладач.
 
Відхилено   2. Перекладач має право:
 
532. 1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
 
   1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
 
533. 2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
   2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
534. 3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
   3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
535. 4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
   4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
536. 3. Перекладач зобов'язаний:
 
   3. Перекладач зобов'язаний:
 
537. 1) прибути за викликом суду;
 
-1075- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини третьої статті 68 після слів "прибути за викликом" доповнити словами "до слідчого, прокурора, суду".
 
Враховано   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду;
 
538. 2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
 
   2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
 
539. 3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
 
   3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
 
540. 4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
   4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
541. 4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,
 
   4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з'ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз'яснюють його права і обов'язки,
 
542. 5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
 
   5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
 
543. Стаття 69. Експерт
 
-1076- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную статтю 69 викласти в такій редакції:
"Стаття 69. Експерт
1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
3. Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
4) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
5) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
7) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
3. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
4. Експерт зобов'язаний:
1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а в разі необхідності – роз'яснити його;
2) прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту;
3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
5. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб".
 
Відхилено   Стаття 69. Експерт
 
544. 1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
 
-1077- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 69 викласти в такій редакції:
"1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями та досвідом, що дають можливість дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
 
    -1078- Грицак В.М.
У частині 1 статті 69 слова "має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи" замінити словами "відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", внесена до державного Реєстру атестованих судових експертів"; після слів: "дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про" доповнити словами "фактичні дані та".
 
Відхилено    
545. 2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
 
-1079- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 69 вилучити слова "або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні";
 
Відхилено   2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, потерпілого або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні.
 
    -1080- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 69 вилучити слова "або які раніше були ревізорами в цьому ж кримінальному провадженні";
 
Відхилено    
546. 3. Експерт має право:
 
   3. Експерт має право:
 
547. 1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
 
   1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
 
548. 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
 
-1081- Грицак В.М.
У пункті 2 частини 3 (у новій нумерації) статті 69 після слів "заявляти клопотання" доповнити словами "особі або органу, що призначив експертизу,";
 
Відхилено   2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
 
549. 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
 
-1082- Грицак В.М.
У пункті 3) частини 3 (у новій нумерації) статті 69 після слів "процесуальних дій, що стосуються" слово "предметів" замінити на слово "предмету";
 
Відхилено   3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об'єктів дослідження;
 
550. 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
   4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
551. 5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
 
-1083- Грицак В.М.
Початок речення пункту 5 частини 3 (у новій нумерації) статті 69 доповнити словами "під час участі у процесуальних діях";
 
Відхилено   5) ставити питання, що стосуються предмета та об'єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
 
552. 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
 
   6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов'язком особи, яка залучена як експерт;
 
553. 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
   7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
 
554. 8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
   8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".
 
555. 4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
 
-1084- Грицак В.М.
У частині 4 (у новій нумерації) статті 69 після останніх слів першого речення "проведення експертизи." виключити два речення: "Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою".
 
Відхилено   4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути мотивованою.
 
556. 5. Експерт зобов'язаний:
 
   5. Експерт зобов'язаний:
 
557. 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
 
-1085- Грицак В.М.
Доповнити частину 5 (у новій нумерації) статті 69 пунктом 2) наступного змісту: "2) повідомити в письмовій формі особу або орган, який призначив експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані матеріали не були отримані. Повідомлення про неможливість давання висновку має бути мотивованим;"
У зв’язку з цим пункти 2)-5) вважати відповідно пунктами 3)-6) частини 5 (у новій нумерації) статті 69.
 
Відхилено   1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його;
 
558. 2) прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту;
 
-1086- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 2 частини п‘ятої статті 69 після слів "прибути до" доповнити словами "слідчого, прокурора".
 
Враховано   2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на питання під час допиту;
 
    -1087- Грицак В.М.
У пункті 3) частини 5 (у новій нумерації) статті 69 після слів "прибути до суду і дати відповіді на питання під час допиту" доповнити словами "стосовно проведеної ним експертизи"
 
Відхилено    
559. 3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
 
-1088- Грицак В.М.
У пункті 4) частини 5 (у новій нумерації) статті 69 після слів "експерт повинен одержати на це дозвіл від особи" доповнити словами в дужках " (органу)".
 
Відхилено   3) забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
 
560. 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
 
-1089- Мойсик В.Р.
п. 4 ч. 5 статті 69 викласти в такій редакції:
"4) не розголошувати без дозволу сторони захисту відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім сторони захисту, яка його залучила, про хід проведення експертизи та її результати";
 
Враховано   4) не розголошувати без дозволу сторони захисту відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім сторони захисту, яка його залучила, про хід проведення експертизи та її результати;
 
    -1090- Одарченко Ю.В.
Пункт 4 частини 5 статті 69 викласти у наступній редакції:
"4) не розголошувати відомості, що стали відомі експерти під час виконання своїх обов’язків, інформації про хід проведення експертизи та її результати без дозволу особи, яка його залучила або слідчого судді, суду;"
 
Відхилено    
    -1091- Яценюк А.П.
По всьому пункту 4) частини 5статті 69 після слів "яка його залучила" доповнити словами "сторони захисту".
 
Відхилено    
561. 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
   5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
562. 6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
   6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
563. 7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
 
   7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.
 
564. Стаття 70. Відповідальність експерта
 
   Стаття 70. Відповідальність експерта
 
565. 1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.
 
   1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов'язків експерт несе відповідальність, передбачену законом.
 
566. Стаття 71. Спеціаліст
 
   Стаття 71. Спеціаліст
 
567. 1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
 
-1092- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 71 після слів "спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів" доповнити словами "достатніми для забезпечення повноти, об’єктивності та всебічності досудового розслідування".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
 
568. 2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
 
-1093- Швець В.Д.
У статті 71 доцільно зазначити механізм залучення спеціаліста стороною захисту.
 
Відхилено   2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
 
    -1094- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 71 викласти у наступній редакції:
"2. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) або наступного роз’яснення складених схем, планів, креслень то що сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду."
 
Відхилено    
569. 3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.
 
   3. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.
 
570. 4. Спеціаліст має право:
 
   4. Спеціаліст має право:
 
571. 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
 
   1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
 
572. 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
 
   2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
 
573. 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
 
-1095- Кармазін Ю.А.
пункт 3 частини четвертої статті 71 викласти у наступній редакції:
"3) письмово повідомляти сторону кримінального провадження, яка його залучила, або суд на характерні обставини чи особливості речей і документів;"
 
Відхилено   3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
 
574. 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
-1096- Кармазін Ю.А.
у пункті 4 частини четвертої статті 71 після слів: "подавати до них" доповнити словом "письмові" і далі – за текстом.
 
Відхилено   4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
 
575. 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
   5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;
 
576. 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
-1097- Кармазін Ю.А.
Після пункту шостого доповнити новим пунктом 7 наступного змісту:
"7) своїм підписом посвідчувати участь у проведенні процесуальної дії та повноту виявлення, закріплення і вилучення доказів, урахування обставин, пов’язаних з виявленням, закріпленням і вилученням доказів, які потребували використання його спеціальних знань і навичок;".
 
Відхилено   6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
 
577. 5. Спеціаліст зобов'язаний:
 
   5. Спеціаліст зобов'язаний:
 
578. 1) прибути за викликом суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
 
-1098- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини п’ятої статті 71 після слів "за викликом" доповнити словами "до слідчого, прокурора".
 
Враховано   1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;
 
579. 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;
 
   2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань;
 
580. 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
 
   3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків;
 
581. 4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
   4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
 
582. Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
 
-1099- Гнаткевич Ю.В.
Пропоную статтю 72 викласти в такій редакції:
Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
1. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
Відхилено   Стаття 72. Відповідальність спеціаліста
 
583. 1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви у судовому засіданні.
 
-1100- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 72 викласти в такій редакції:
"1.У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, якщо це спричинило відкладення судового засідання або оголошення перерви, на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з таким відкладенням чи оголошенням перерви".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
 
584. 2. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
-1101- Швець В.Д.
Доповнити Кодекс новими статтями 72-1, 72-2, 72-3, 72-4, 72-5 такого змісту:
"Стаття 72-1. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві
Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну мають право на забезпечення безпеки.
Право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав мають:
1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому;
2) потерпілий або його представник у кримінальній справі;
3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;
5) свідок;
6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1-6 цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, одержавши заяву чи повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами.
Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.
У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій цієї статті, відомостей про злочин орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому статтями 94, 98 і 99 цього Кодексу, приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю.
Про прийняте рішення заявнику негайно надсилається повідомлення.
Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.
Стаття 72-2. Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
Особи, взяті під захист, мають право:
1) подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;
2) знати про застосування щодо них конкретних заходів безпеки;
3) вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;
4) оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурора або суду.
Особи, взяті під захист, зобов'язані:
1) виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які здійснюють заходи безпеки;
2) негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок погрози або протиправних дій щодо них;
3) поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.
Стаття 72-3. Нерозголошення відомостей про особу, щодо якої здійснюються заходи безпеки
Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. У разі заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім з матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім.
Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частиною другою статті 48, статтями 217-219 і 255 цього Кодексу.
Стаття 72-4. Порядок скасування заходів безпеки
Заходи безпеки можуть бути скасовані на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування.
Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.
Стаття 72-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування
Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або місцевого суду за місцем розслідування справи.
Суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому. На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. За розголошення відомостей, що стали відомі спеціалісту під час кримінального провадження, спеціаліст несе відповідальність, передбачену законом.
 
    -1102- Кармазін Ю.А.
Після статті 72 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію статей, новою статтею 73 наступного змісту:
"Стаття 73. Понятий
1. Понятим є незаінтересована в кримінальному провадженні особа, яка залучається під час досудового розслідування у випадках, передбачених цим Кодексом, для посвідчення ходу виконання та результатів процесуальних дій.
2. Понятими не можуть бути:
1) неповнолітні;
2) особи, визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;
3) особи, стан яких унеможливлює реальне сприйняття процесуальних дій, що мають виконуватися;
4) особи, які перебувають у службових, родинних, чи інших близьких стосунках із суб’єктами кримінального провадження.
3. Перед виконанням дії особа, яка здійснює дізнання, слідчий роз’яснюють понятим їхні права та обов’язки.
4. Понятий має право:
1) робити з приводу процесуальної дії, проведеної за його участю, зауваження і заяви, які підлягають занесенню до протоколу;
2) знайомитися з протоколом процесуальної дії;
3) одержувати відшкодування витрат, пов’язаних із участю в кримінальному провадженні;
4) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
5. Понятий зобов’язаний:
1) своїм підписом посвідчувати відповідність записів у протоколі виконаним діям;
2) не розголошувати дані, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків понятого.
6. У разі необхідності понятий може бути допитаний як свідок про обставини, пов’язані з процесуальною дією, яка виконувалася за його участю.
7. Відбір понятих здійснюється учасниками кримінального провадження на місці проведення слідчої дії, вільно, з урахуванням обмежень, встановлених даною статтею.".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
585. Стаття 73. Секретар судового засідання
 
   Стаття 73. Секретар судового засідання
 
586. 1. Секретар судового засідання:
 
   1. Секретар судового засідання:
 
587. 1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
   1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
588. 2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
   2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
589. 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
 
   3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
 
590. 4) веде журнал судового засідання;
 
   4) веде журнал судового засідання;
 
591. 5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;
 
   5) оформляє матеріали кримінального провадження в суді;
 
592. 6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
 
-1103- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 73 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"7) у передбачених цим Кодексом випадках веде протокол."
 
Відхилено   6) виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
 
593. Стаття 74. Судовий розпорядник
 
   Стаття 74. Судовий розпорядник
 
594. 1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
   1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
595. 2. Судовий розпорядник:
 
   2. Судовий розпорядник:
 
596. 1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;
 
   1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;
 
597. 2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
   2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
598. 3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
   3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
599. 4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
   4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
600. 5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;
 
   5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;
 
601. 6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
 
-1104- Одарченко Ю.В.
Доповнити частину 2 статті 74 пунктом 7 наступного змісту:
"7) за розпорядженням головуючого видаляє із зали судових засідань осіб (у тому числі за допомогою співробітників органів внутрішніх справ) у випадках, прямо передбачених цим Кодексом."
 
Відхилено   6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
 
602. 3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
   3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
603. 4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
-1105- Одарченко Ю.В.
Статтю 74 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Скарги на дії судового розпорядника можуть бути подані суду, що розглядає кримінальну справу. За результатами розгляду скарги суд без виходу до нарадчої кімнати виносить ухвалу, яка не підлягає оскарженню. За наслідками розгляду скарги суд може скасувати вимогу судового розпорядника, змінити її, зобов’язати розпорядника вчинити певні дії або утриматися від них, а також відсторонити розпорядника від участі у судовому процесі".
 
Відхилено   4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
    -1106- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 74-1 такого змісту:
"Стаття 74-1. Поняті
1. До участі в кримінальному провадженні у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть залучатися поняті.
2. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в конкретному кримінальному проваджені. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі, члени сім’ї підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних або судових органів, особи, які проходять стажування або практику в цих органах.
3. Поняті, присутні при провадженні процесуальних дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
4. Зауваження понятого з приводу проведених процесуальних дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.
5. За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України".
 
Відхилено    
604. § 6. Відводи
 
-1107- Мойсик В.Р.
У § 6 "Відводи" Глави 3 проекту КПК містяться статті, що передбачають регулювання питань про відводи, проте відсутні положення щодо обставин, що виключають участь у кримінальному провадженні слідчого судді. Вони повинні бути аналогічними обставинам, що виключають участь у кримінальному провадженні судді та присяжного, викладеним у статті 75 проекту КПК. Тому у цій статті слід зазначити також і такого суб’єкта як слідчий суддя, з відповідними узгодженнями тексту. У зв’язку із зазначеним слід внести зміни також і до частини 1 статті 76 проекту КПК, оскільки за проектом участь судді під час досудового розслідування не передбачається, а відповідні питання вирішуються слідчим суддею.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  § 6. Відводи
 
605. Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді, присяжного в кримінальному провадженні
 
-1108- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано   Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді (слідчого судді), присяжного в кримінальному провадженні
 
    -1109- Швець В.Д.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1110- Кармазін Ю.А.
назву статті 75 після слів "присяжного" доповнити через кому словами "народного засідателя";
 
Відхилено    
    -1111- Ківалов С.В.
Назву статті 75 доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1112- Зварич Р.М.
. Назву статті 75 доповнити після слова "присяжного" словами "народний засідатель".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1113- Міщенко С.Г.
Назву і абзац перший частини першої статті 75 викласти в такій редакції:
"Стаття 75. Обставини, що виключають участь судді, народного засідателя в кримінальному провадженні
1. Суддя або народний засідатель не може брати участь у кримінальному провадженні".
 
Відхилено    
606. 1. Суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
 
-1114- Зварич Р.М.
Частину першу доповнити словами "народний засідатель".
 
Відхилено   1. Суддя, слідчий суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
 
    -1115- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у частині першій статті 75після слова "суддя" доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
    -1116- Ківалов С.В.
у частині першій статті 75після слова "суддя" доповнити словами "слідчого судді".
 
Враховано    
607. 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
 
-1117- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини першої статті 75 викласти у такій редакції:
"1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;"
 
Враховано   1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
 
    -1118- Кармазін Ю.А.
частину 1 статті 75 після слів "присяжний" доповнити через кому словами "народний засідатель".
 
Відхилено    
608. 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник, слідчий суддя;
 
-1119- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У пункті 2 частини першої статті 75 слова "слідчий суддя" виключити.
 
Враховано   2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
 
609. 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
 
-1120- Одарченко Ю.В.
У пункті 3 частини 1 статті 75 слово "заінтересовані" замінити на "зацікавлені".
 
Відхилено   3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
 
610. 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості;
 
-1121- Кармазін Ю.А.
після пункту 4 доповнити, змінивши подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 5 наступного змісту:
"5) якщо він виконував повноваження слідчого судді у цьому провадженні;".
пункт 4 вважати пунктом 5, а пункт 5 вважати пунктом 4.
 
Відхилено   4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
 
611. 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
 
-1122- Прокопчук Ю.В.
доповнити частину першу статті 75 пунктом шостим такого змісту:
"6)якщо він не має необхідного професійного рівня досвіду при розгляді справ щодо правопорушень, вчинених політичними, державними діячами, посадовими особами вищих рангів держави"
 
Відхилено   5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
 
612. 2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
 
-1123- Шемчук В.В.
Частина друга статті 75 наголошує, що "У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.". Але цим проектом визначено лише поняття "близькі родичі та члени сім’ї", але не визначено поняття "родичі". Тому не зрозуміло яку ступінь рідні варто враховувати. Тому необхідне уточнення.
 
Відхилено   2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
 
613. Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
 
   Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
 
614. 1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
 
   1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
 
615. 2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
 
   2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
 
616. 3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
 
   3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
 
617. 4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.
 
   4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.
 
618. 5. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.
 
   5. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.
 
619. Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого
 
   Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого
 
620. 1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
 
   1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
 
621. 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
 
-1124- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Пункт 1 частини першої статті 77 викласти у такій редакції:
"1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;"
 
Враховано   1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
 
622. 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як суддя, слідчий суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
 
   2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як суддя, слідчий суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
 
623. 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
 
-1125- Прокопчук Ю.В.
доповнити частину першу статті 77 пунктом четвертим такого змісту:
"4) при наявності обставин, які викликають сумнів в його неупередженості";
 
Відхилено   3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
 
624. 2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не є підставою для його відводу.
 
   2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не є підставою для його відводу.
 
625. Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника
 
-1126- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
Статтю 78 викласти у такій редакції:
"1. Захисник, представник може бути відведений або відсторонений від участі у кримінальному провадженні лише за письмовим клопотанням його підзахисного або його самого".
 
Відхилено   Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника
 
626. 1. Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.
 
-1127- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 78 слово "присяжний" замінити словами "народний засідатель".
 
Відхилено   1. Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач
 
    -1128- Кармазін Ю.А.
У статті 78 частину 1 після слів "присяжний" доповнити через кому словами "народний засідатель".
 
Відхилено    
627. 2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник також у випадках:
 
   2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник також у випадках:
 
628. 1) коли вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;
 
-1129- Мойсик В.Р.
Пункт 1 частини другої статті 78 викласти в такій редакції:
"1) коли вона з обставин цього провадження надає або раніше надавала правову допомогу, здійснює або здійснювала захист особи, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1) коли вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;
 
629. 2) зупинення дії чи анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або позбавлення права надавати правову допомогу в порядку, передбаченому законом;
 
-1130- Мойсик В.Р.
Пункт 2 частини другої статті 78 викласти в такій редакції:
"2) зупинення, припинення адвокатської діяльності чи анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або позбавлення права здійснювати захист та надавати правову допомогу в порядку, передбаченому законом".
 
Відхилено   2) зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;
 
    -1131- Олійник В.М.
Малишев В.С.
Пункт 2 частини другої статті 78 викласти у такій редакції:
"2) зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;"
 
Враховано    
630. 3) коли вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого, будь-кого із складу суду.
 
-1132- Одарченко Ю.В.
У пункті 3 частини 2 статті 78 слово "потерпілого" виключити, оскільки захист потерпілого його родичам на шкодить правосуддю.
 
Відхилено   3) коли вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого, будь-кого із складу суду.
 
    -1133- Ківалов С.В.
пункт 3 частини другої статті 78 після слів "членом сім'ї" доповнити словами "слідчого судді, цивільного позивача";
 
Пропонується визначитись шляхом голосуання   
    -1134- Швець В.Д.
Частину 2 статті 78 доповнити пунктом "допитана чи може бути допитана як свідок".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1135- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 78 доповнити п.4 такого змісту:
"4) коли вона відповідно до цього Кодексу допитана чи може буде допитана як свідок у цій справі".
 
Відхилено    
    -1136- Ківалов С.В.
частину другої статті 78 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) коли вона допитана чи може бути допитана як свідок".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
631. 3. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як представник також у випадку, коли вона була або є представником особи, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про представництво.
 
   3. Особа не має права брати участі в цьому ж кримінальному провадженні як представник також у випадку, коли вона була або є представником особи, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про представництво.
 
632. 4. Одна і та ж особа не має права бути представником двох і більше потерпілих, якщо інтереси одного з них суперечать інтересам іншого.
 
   4. Одна і та ж особа не має права бути представником двох і більше потерпілих, якщо інтереси одного з них суперечать інтересам іншого.
 
633. Стаття 79. Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання
 
   Стаття 79. Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання
 
634. 1. Спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.
 
   1. Спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.
 
635. 2. Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участь в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
 
-1137- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Частину другу статті 79 виключити
 
Відхилено   2. Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
 
    -1138- Шишкіна Е.В.
Частину другу статті 79 виключити.
 
Відхилено    
    -1139- Грицак В.М.
У частині 2 статті 79 після слів "проводив ревізію", через кому , слова "перевірку тощо" замінити словами "податкову перевірку, аудит,".
 
Відхилено    
636. Стаття 80. Заява про відвід
 
   Стаття 80. Заява про відвід
 
637. 1. За наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, суддя, слідчий суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
-1140- Зварич Р.М.
Частину першу статті 80 після слова "присяжний" доповнити словами "народний засідатель".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. За наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, суддя, слідчий суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
    -1141- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 80 слово "присяжний" замінити словами "народний засідатель".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1142- Кармазін Ю.А.
У статті 80 частину 1 після слів "присяжний" доповнити через кому словами "народний засідатель".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
638. 2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
 
-1143- Шенцев Д.О.
Статтю 80 доповнити частиною 3 у новій редакції:
"3. Слідчий може заявити самовідвід у разі незгоди із дорученнями, вказівками у справі прокурора, керівника органу досудового розслідування.";
Частини 3, 4, 5 статті 80 вважати відповідно частинами 4, 5, 6.
 
Відхилено   2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
 
639. 3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
 
   3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
 
640. 4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
 
   4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
 
641. 5. Відвід повинен бути мотивованим.
 
   5. Відвід повинен бути мотивованим.
 
642. Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід
 
-1144- Одарченко Ю.В.
Статтю 81 викласти у наступній редакції:
"Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід.
Відвід, заявлений на стадії досудового розслідування (крім відводу слідчому судді), вирішується слідчим суддею.
Відвід, заявлений слідчому судді вирішується іншим суддею цього ж суду, який визначається в порядку, визначеному статтею 35 цього Кодексу.
Відвід, заявлений судді під час судового розгляду кримінальної справи вирішується іншим суддею цього ж суду, визначеному в порядку, передбаченому статтею 35 цього Кодексу. Така заява про відвід розглядається протягом дня, коли вона була подана.
У випадку, якщо справа розглядається колегіально і відвід заявлений одному із суддів – питання вирішується складом суду, що здійснює судовий розгляд, без участі судді, якому заявлено відвід. У випадку рівного розподілу голосів відвід вважається задоволеним.
У випадку, якщо справа розглядається колегіально і відвід заявлено двом або більше суддям або присяжним або всьому складу суду відвід розглядається всім складом суду.
Ухвала про задоволення або відмову у задоволенні заяви про відвід повинна бути вмотивована та не може бути оскаржена окремо від вироку або ухвали суду за наслідками розгляду кримінальної справи.
Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід та вчиняється з метою затягування кримінального провадження суд своєю ухвалою залишає відвід без розгляду. Така ухвала може бути оскаржена до вищестоящого суду через суд, що її постановив, протягом 3 днів. У випадку оскарження ухвали до вищестоящого суду надсилаються лише копії всіх заяв про відвід та ухвал, постановлених за наслідками їх розгляду. Суд вищої інстанції розв’язує апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня її надходження без участі сторін та має право, за наявності на те підстав, скасувати ухвалу про залишення заяви про відвід без розгляду, що має наслідком обов’язок суду вирішити заяву по суті. Ухвала за наслідками розгляду апеляційної скарги, передбаченої цією статтею, оскарженню не підлягає.
Відвід, заявлений іншим учасникам судового процесу на стадії судового розгляду, вирішуються складом суду, що розглядає справу простою більшістю голосів.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні – якщо вони з’явилися.
Питання про самовідвід слідчого судді, судді, присяжного вирішує суд, який розглядає справу. Питання про самовідвід інших осіб вирішується у тому ж порядку, що і відвід."
 
Відхилено   Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід
 
643. 1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всі суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
 
-1145- Мойсик В.Р.
До статті 81 додати норму, згідно із якою при заявленні клопотання про відвід слідчого судді, судді, суддів судове засідання має перериватися до вирішення питання про відвід , яке має відбуватися невідкладно після заявлення такого клопотання.
 
Відхилено   1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
 
    -1146- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 81 слова "цей же склад суду" замінити словами "інша колегія цього суду у складі трьох професійних суддів".
 
Відхилено    
    -1147- Швець В.Д.
частину 1 викласти в такій редакції:
1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його повинен розглядати голова або виконуючий обов’язки голови цього суду, в разі фізичної відсутності останнього на робочому місці.;
 
Відхилено    
    -1148- Забарський В.В.
У частині першій статті 81 друге речення замінити двома новими реченнями такого змісту:
"У разі заявлення відводу одному чи кільком суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядають судді з цього ж складу суду, яким не заявлено відвід. У разі заявлення відводу всім суддям, що входять до складу суду, який здійснює судове провадження, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу."
 
Відхилено    
644. 2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
 
   2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
 
645. 3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті мотивованою ухвалою слідчого судді, судді, суду. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
 
-1149- Грицак В.М.
У другому реченні частини третьої статті 81 слово "ухвалою" замінити словом "постановою".
 
Відхилено   3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті мотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
 
    -1150- Савченко І.В.
Друге речення частини третьої статті 81 проекту КПК викласти в такій редакції:
"Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті мотивованою постановою (ухвалою) слідчого судді, судді, суду.".
 
Відхилено    
646. 4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
 
-1151- Мойсик В.Р.
У статті 81 варто визначити, що зловживанням права на відвід має вважатися неодноразове заявлення відводу з тих самих підстав, або виключити цю статтю.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
 
    -1152- Прокопчук Ю.В.
частину четверту статті 81 виключити;
 
Відхилено    
    -1153- Швець В.Д.
частину четверту статті 81 виключити;
 
Відхилено    
    -1154- Яценюк А.П.
Статтю 81 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
"5. Ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід не перешкоджає подальшому розгляду справи".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
647. Стаття 82. Наслідки відводу судді, слідчого судді
 
-1155- Зварич Р.М.
Статтю 82 викласти в такій редакції:
"Стаття 82. Наслідки відводу судді, слідчого судді, "народного засідателя",
„1. У разі відводу (самовідводу) судді (суддів) склад суду, який вирішив питання про відвід (самовідвід), передає кримінальне провадження на розгляд іншому складу суду в порядку черговості.
2. У разі відводу народного засідателя, він заміняється іншим народним засідателем.
3. Якщо після задоволення відводів, неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передання кримінального провадження до іншого суду у визначеному цим Кодексом порядку."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 82. Наслідки відводу судді, слідчого судді
 
648. 1. У разі задоволення заяви про відвід або самовідводі слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді.
 
-1156- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 82 викласти у наступній редакції:
"1. У разі задоволення заяви про відвід або самовідвід слідчого судді справа передається іншому слідчому судді. У випадку, якщо в цьому суді немає інших слідчих суддів справа передається одному із суддів, який буде виконувати функції слідчого судді для розгляду цієї справи".
 
Відхилено   1. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді
 
649. 2. У разі задоволення заяви про відвід або самовідводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
 
   2. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
 
650. 3. У разі задоволення заяви про відвід (або самовідвід) одному чи кільком суддям із складу суду або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.
 
   3. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.
 
651. 4. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
 
   4. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
 
652. 5. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   5. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
653. Стаття 83. Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача
 
   Стаття 83. Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача
 
654. 1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування, або інший прокурор - керівником органу прокуратури.
 
   1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування або інший прокурор - керівником органу прокуратури.
 
655. 2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений судом, слідчим суддею.
 
   2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений судом, слідчим суддею.
 
656. 3. У разі задоволення відводу захисника, представника суд роз'яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий суддя, суд самостійно призначають захисника.
 
-1157- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 83 доповнити наступним реченням: "Захиснику, що був залучений під час судового розгляду справи замість відведеного, має бути наданий достатній час для ознайомлення із матеріалами справи".
 
Відхилено   3. У разі задоволення відводу захисника, представника суд роз'яснює підозрюваному, обвинуваченому (підсудному), потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.
 
    -1158- Шкіль А.В.
У частині 3 статті 83 слова "двадцяти чотирьох" замінити на "сорока восьми".
 
Відхилено    
    -1159- Мойсик В.Р.
У частині 3 статті 83 слова "двадцяти чотирьох" замінити словами "сімдесяти двох".
 
Відхилено    
    -1160- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині третій статті 83 слова "слідчий суддя, суд самостійно призначають захисника" замінити словами "слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.
 
Враховано    
657. Глава 4. Докази і доказування
 
   Глава 4. Докази і доказування
 
658. § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
 
   § 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
 
659. Стаття 84. Докази
 
-1161- Зварич Р.М.
Статтю 84 викласти в такій редакції:
"Стаття 84. Докази
1. Доказами в кримінальному провадженні можуть бути визнані судом будь-які відомості, отримані у визначеному цим Кодексом порядку, і дають йому підстави зробити висновок про наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення питання винуватості або невинуватості обвинуваченого.
2. Ці відомості встановлюються судом на підставі пред’явлених пояснень, показань, речей, документів, висновків експертів."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 84. Докази
 
    -1162- Кожем'якін А.А.
Статтю 84 викласти у такій редакції:
"Стаття 84. Докази
1. Доказами у кримінальному провадженні можуть бути визнані судом будь-які фактичні дані, отримані в порядку, передбаченому цим Кодексом і які дають йому підстави зробити висновок про наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
2. Зазначені фактичні дані встановлюються судом на підставі досліджень, пояснень, показань, речей, документів, висновків експертів.".
 
Відхилено    
660. 1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
 
-1163- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 84 викласти в такій редакції:
"1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд у визначеному законом порядку встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин кримінального правопорушення, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню з метою прийняття справедливого, законного та обґрунтованого кінцевого рішення по кримінальному провадженню".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
 
    -1164- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині першій статті 84 слова "слідчий, прокурор" вилучити.
 
Відхилено    
    -1165- Шишкіна Е.В.
у частині першій статті 84 слова "слідчий, прокурор" вилучити.
 
Відхилено    
661. 2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
 
-1166- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 84 викласти в такій редакції:
"2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
 
    -1167- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині другій статті 84 слова "речові докази" замінити словом "речі";
 
Відхилено    
    -1168- Шишкіна Е.В.
у частині другій статті 84 слова "речові докази" замінити словом "речі";
 
Відхилено    
    -1169- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 84 викласти у такій редакції:
"2. Процесуальними джерелами доказів є показання, афідевіт, речові докази, документи, висновки експертів.".
 
Відхилено    
    -1170- Ківалов С.В.
Частину другу статті 84 викласти в новій редакції:
"2. Процесуальними джерелами доказів є показання свідків, показання потерпілих, показання підозрюваного, показання обвинуваченого, протоколи слідчих (судових) та розшукових дій, речові докази, документи, висновки експертів та показання експертів";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1171- Бевз В.А.
Частину другу статті 84 викласти у такій редакції:
"Ці дані встановлюються показаннями свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, довідкою спеціаліста, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та іншими документами.".
 
Відхилено    
662. Стаття 85. Належність доказів
 
-1172- Зварич Р.М.
Статтю 85 викласти в такій редакції:
"Стаття 85. Належність відомостей
1. Належними можуть бути визнані відомості, які мають значення для кримінального провадження та які були отримані у відповідності до процесуальних норм цього Кодексу. Відомості, які були отримані незаконно, у порядку, не визначеному цим Кодексом, а також – відомості, отримані всупереч порядку, встановленому цим Кодексом, не можуть вважатися належними.
2. При умові дотримання вимог частини першої цієї статті, належними можуть бути визнані відомості, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших відомостей як доказів.
3. Належні відомості визнаються доказами, крім випадків, коли вони повинні бути визнані недопустимими згідно з вимогами цієї глави."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 85. Належність доказів
 
663. 1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
 
-1173- Мойсик В.Р.
Статтю 85 викласти в такій редакції:
"1. Належними є докази, які прямо чи у сукупності з іншими доказами підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
2. Належні докази визнаються допустимими, крім випадків, коли вони повинні бути визнані недопустимими згідно з вимогами цієї глави".
 
Відхилено   1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
 
664. Стаття 86. Допустимість доказу
 
-1174- Зварич Р.М.
Статтю 86 виключити.
 
Відхилено   Стаття 86. Допустимість доказу
 
665. 1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
666. 2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
 
-1175- Мирний І.М.
Доповнити речення частини другої статті 86 такими словами: "крім випадків, коли сторона захисту у ході судового слідства наполягає на оцінці його достовірності судом";
 
Відхилено   2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
 
    -1176- Ківалов С.В.
Частину другу статті 86 викласти в новій редакції:
"2. Недопустимий доказ не може бути використаний для обґрунтування обвинувачення"
 
Відхилено    
    -1177- Мирний І.М.
Статтю 86 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
"3. У разі подання стороною захисту заяви про оцінку достовірності недопустимого доказу, суд приймає ухвалу, в якій зазначає про надання оцінки такому доказу при ухваленні судового рішення".
 
Відхилено    
    -1178- Савченко І.В.
статтю 86 доповнити частинами третьою, четвертою такого змісту:
"3. Не можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази дані, повідомлені працівником правоохоронного органу, слідчим про виявлені (зафіксовані) ним обставини, для виявлення (фіксування) яких застосовувалися оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи.
4. Не можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази дані, повідомлені особою, яка згідно з медичним документом за поставленим діагнозом має розлади психічної діяльності або психічне захворювання";
 
Відхилено    
667. Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини
 
-1179- Мойсик В.Р.
У назві статті 87 слова "порушення прав та свобод людини" замінити словами "порушення кримінально-процесуального законодавства".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
 
    -1180- Швець В.Д.
У назві, частинах 1, 2 статті 87слова "суттєвого, суттєвими" замінити словами "істотного, істотними";
 
Враховано    
    -1181- Ар'єв В.І.
У назві, частинах 1, 2 статті 87слова "суттєвого, суттєвими" замінити словами "істотного, істотними";
 
Враховано    
    -1182- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У назві, частинах 1, 2, 3 статті 87слова "суттєвого, суттєвими" замінити словами "істотного, істотними";
 
Враховано    
668. 1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини.
 
-1183- Мойсик В.Р.
У частині першій статті 87 слова "порушення прав та свобод людини" замінити словами "порушення кримінально-процесуального законодавства", а слова "а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини" виключити.
 
Відхилено   1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
 
    -1184- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 87 слова "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України" виключити.
 
Відхилено    
669. 2. Суд зобов'язаний визнати суттєвими порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
 
   2. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
 
670. 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
 
   1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
 
671. 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
 
   2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
 
672. 3) порушення права особи на захист;
 
   3) порушення права особи на захист;
 
673. 4) отримання показань від особи, яка не була повідомлена про своє право не давати показання;
 
-1185- Швець В.Д.
пункт 4 частини 2 статті 87 викласти у такій редакції:
"4) отримання показань від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від дачі показань".
 
Враховано редакційно   4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від дачі показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
 
    -1186- Ар'єв В.І.
пункт 4 частини 2 статті 87 викласти у такій редакції:
"4) отримання показань від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від дачі показань".
 
Враховано редакційно    
    -1187- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 4 частини другої статті 87 викласти у такій редакції:
"4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від дачі показань та не відповідати на запитання або їх отримання з порушенням цього права;".
 
Враховано    
674. 5) порушення права на перехресний допит;
 
-1188- Грицак В.М.
Пропоную з частини 2 статті 87 проекту КПК виключити пункт 5 такого змісту: "порушення права па перехресний допит", оскільки порушення права па перехресний допит слід вважати суттєвим порушенням прав і свобод, але шляхом такого порушення неможливо отримати докази.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  5) порушення права на перехресний допит;
 
    -1189- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 87:
пункт 5 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
675. 6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
 
-1190- Мойсик В.Р.
Пункт 6 ч. 2 ст. 87 викласти в такій редакції: "отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, без забезпечення йому можливості користуватися правами, передбаченими для осіб, що перебувають у статусі підозрюваного чи обвинуваченого", або виключити його.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
 
    -1191- Сас С.В.
У статті 87
П. 6. ч. 2 доповнити словами "без участі його захисника".
 
Відхилено    
    -1192- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 87 пункт 6 виключити.
 
Відхилено    
    -1193- Швець В.Д.
Пункт 6 ч. 2 ст. 87 викласти в такій редакції: "отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, без забезпечення йому можливості користуватися правами, передбаченими для осіб, що перебувають у статусі підозрюваного чи обвинуваченого".
 
Відхилено    
    -1194- Одарченко Ю.В.
Доповнити частинну 2 статті 87 пунктом 7 наступного змісту:
"7) отримані в наслідок обману особи – повідомлення йому посадовою особою неправдивих відомостей про наслідки визнання чи невизнання ним певних обставин, суті вчинених процесуальних дій."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1195- Шишкіна Е.В.
Доповнити частину другу ст. 87 проекту новим пунктом 7 такого змісту: "7) отримання доказів поза межами цього чи іншого кримінального провадження".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1196- Савченко І.В.
частину другу статті 87 доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) незаконне заведення оперативно-розшукової, контррозвідувальної справи";
 
Відхилено    
676. 3. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, коли вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного суттєвого порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
 
-1197- Швець В.Д.
Статтю 87 доповнити частиною 4 такого змісту:
"4. Суд зобов'язаний визнати недопустимими показання підозрюваного, обвинуваченого отримані в ході досудового розслідування у відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника, та не підтверджені підозрюваним, обвинуваченим в судовому провадженні".
 
Відхилено   3. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, коли вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
 
    -1198- Ар'єв В.І.
Статтю 87 доповнити частиною 4 такого змісту:
"4. Суд зобов'язаний визнати недопустимими показання підозрюваного, обвинуваченого отримані в ході досудового розслідування у відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника, та не підтверджені підозрюваним, обвинуваченим в судовому провадженні".
 
Відхилено    
677. Стаття 88. Недопустимість доказів, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
 
   Стаття 88. Недопустимість доказів, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
 
678. 1. Докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
 
   1. Докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
 
679. 2. Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо:
 
-1199- Ківалов С.В.
Частини другу та третю статті 88 - виключити;
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо:
 
680. 1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими;
 
-1200- Швець В.Д.
Пункт 1 частини другої статті 88 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими;
 
    -1201- Шемчук В.В.
Пункт 1 частини другої статті 88 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1202- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 88 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
681. 2) вони надаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом, або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення;
 
-1203- Кармазін Ю.А.
доповнити статтю 88 новою частиною другою такого змісту:
"Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини підозрюваного, обвинуваченого тлумачаться на їх користь.
Докази, отримані з порушенням вимог цього Кодексу є недопустимими. Недопустимі докази не мають юридичної сили і не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а також використовуватися для доказування вини підозрюваного.
До недопустимих доказів відносяться:
1). Показання підозрюваного, обвинуваченого, отримані у ході досудового розслідування у кримінальній справі за відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника, і непідтверждені підозрюваним, обвинуваченим (підсудним) у суді;
2). Показання потерпілого, свідка, що ґрунтуються на здогадуваннях, чутках, припущеннях, а також показаннях свідка, який не може вказати джерело своїх даних;
3). Показання, отримані при застосуванні до особи насильства, погрози, знущання над особистістю чи інших незаконних дій;
4). Інформація, отримана особою, що не має права провадити кримінально-процесуальне судочинство у такій кримінальній справі;
5). Доказова інформація, отримана за участі осіб, котрі підлягають відводу, включаючи випадки особистої зацікавленості чи некомпетентності експерта;
6). Показання отримані без роз’яснення прав особам, які беруть участь у проведенні слідчої дії, чи при обмані останніх про характер і обсяг їх прав;
7). Докази, отримані з порушенням прав підозрюваного й обвинувачуваного на захист;
8). Показання, отримані з порушенням установлених законом гарантованих прав осіб, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство;
9). Докази, отримані при відсутності належної кількості понятих у випадках, коли їх участь у проведенні слідчої дії обов’язкова;
10). Інформація з невідомих чи невстановлених у ході провадження слідства джерел;
11). Докази, приєднані до матеріалів справи без винесення постанови про приєднання до справи речових доказів чи з іншими порушеннями залучення їх до матеріалів справи;
12). Докази, отримані у результаті несанкціонованого проведення слідчої дії, коли така санкція чи рішення суду обов’язкові; без винесення постанови про проведення обшуку, виїмки й інших установлених законом дій, а також про проведення експертизи;
13). Інформація, зібрана без проведення необхідних додаткових слідчих дій чи з порушенням порядку їхнього проведення;
14). Докази, отримані у процесі проведення слідчих дій без попереднього порушення кримінальної справи (крім огляду місця події);
15). Інформація, отримана з джерел, не зазначених у законі.
16). Показання осіб, які не в змозі правильно сприймати обставини, що мають доказове значення для справи, і давати про це показання;
17). Показання захисника, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; представника потерпілого, позивача, відповідача — про обставини справи, відомі їм у зв’язку з виконанням відповідних обов’язків;
18). Показання адвокатів і інших фахівців у галузі права, що за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріусів, лікарів, психологів, священнослужителів щодо інформації, що їм довірена чи стала відома при виконанні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, яка довірила їм цю інформацію;
19). Показання осіб, яких примушують свідчити проти себе чи своїх близьких родичів;
20). Показання осіб, які були потім притягнуті як підозрювані чи обвинувачувані;
21). Показання свідка і потерпілого, які не досягли 14-літнього віку, якщо вони допитуються без участі педагога.
22). Показання, що виникли зі слухів, домислів і не зазначені в законному переліку джерел;
23). Показання, у яких є протиріччя при відсутності інших доказів, що підтверджують одну зі зроблених заяв;
24). Показання, що не мають конкретної вказівки на час, місце, обставини дії, наявність якої затверджується;
25). Показання, надані без представлення можливості вільної розповіді про відомі обставини чи отримані у відповідь на навідне запитання;
26). Інші докази, отримані з порушенням вимог цього Кодексу.".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2) вони надаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення;
 
682. 3) їх надає сам підозрюваний, обвинувачений;
 
   3) їх надає сам підозрюваний, обвинувачений;
 
683. 4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка.
 
   4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка.
 
684. 3. Докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.
 
-1204- Прокопчук Ю.В.
Швець В.Д.
Доповнити статтю 88 новою частиною четвертою в такій редакції:
"Копії документів з підписами підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або копії документів сторони обвинуваченого не можуть бути прийняті у якості доказів".
 
Відхилено   3. Докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.
 
685. Стаття 89. Визнання доказів недопустимими
 
-1205- Зварич Р.М.
Статтю 89 викласти в такій редакції:
"Стаття 89. Застосування правил про допустимість відомостей
1. Передбачені цим Кодексом відомості повинні визнаватися судом недопустимим під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, коли вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав і свобод людини і громадянина, внаслідок якого такі відомості були отримані.
2. Інші правила про допустимість відомостей застосовуються без будь- яких винятків під час судового розгляду в кримінальному провадженні.
3. Вирішуючи питання про допустимість відомостей під час досудового розслідування, слідчий суддя, суд має право дозволити стороні надати пояснення, показання, речі, документи на доведення належності відомостей без врахування положень цієї глави, зваживши на:
1) істотність для особи наслідків вирішення спірного питання;
2) істотність відомостей самих по собі або у сукупності із іншими відомостями для вирішення спірного питання;
3) можливість та виправданість на цій стадії виконати усі умови допустимості відомостей;
4) перешкоди з боку іншої сторони у виконанні умов допустимості відомостей."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 89. Визнання доказів недопустимими
 
    -1206- Кожем'якін А.А.
Статтю 89 викласти у такій редакції:
"Стаття 89. Застосування правила про допустимість фактичних даних
1. Фактичні дані, передбачені у статті 87 цього Кодексу, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, коли вирішується питання про відповідальність за вчинення суттєвого порушення прав людини і основоположних свобод, внаслідок якого такі відомості були отримані.
2. Інші правила про допустимість фактичних даних застосовуються без будь-яких винятків під час судового розгляду в кримінальному провадженні.
3. Суд, який вирішує питання про допустимість певних фактичних даних, має право дослідити усі фактичні дані, в тому числі допитати свідків з приводу обставин, які можуть поставити під сумнів допустимість таких даних, не обмежуючись даними, які стосуються обвинувачення.
4. Вирішуючи питання про допустимість фактичних даних під час досудового провадження, слідчий суддя, суд мають право дозволити стороні надати пояснення, показання, речі, документи на доведення належності відомостей без врахування положень цієї глави, зваживши на:
1) суттєвість для особи наслідків вирішення спірного питання;
2) істотність фактичних даних самих по собі або у сукупності з іншими фактичними даними для вирішення спірного питання;
3) можливість та виправданість на цій стадії виконати усі умови допустимості фактичних даних;
4) перешкоди з боку іншої сторони у виконанні умов допустимості фактичних даних.".
 
Немає висновку    
686. 1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення.
 
-1207- Мойсик В.Р.
Статтю 89 викласти в такій редакції:
"1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час підготовчого провадження за участю сторін.
2. При вирішенні питання про допустимість певних доказів, суд має право дослідити усі докази, в тому числі допитати свідків, щодо обставин, які можуть поставити під сумнів допустимість відомостей, не обмежуючись доказами, які стосуються обвинувачення.
3. Суд має розглянути питання допустимості відомостей під час судового розгляду обвинувачення за клопотанням сторони у разі,
- якщо ці докази не були доступні стороні, яка вносить таке подання, під час підготовчого провадження або
- обставини, з’ясовані під час судового розгляду обвинувачення, можуть вплинути на рішення щодо допустимості доказів, прийняте раніше"
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення.
 
687. 2. У випадку встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
 
-1208- Швець В.Д.
У статті 89 Кодексу необхідно уточнити що розуміється під посиланням на "очевидну недопустимість" доказу. Окрім того, необхідно зазначити, що суд присяжних не буде присутній під час розгляду і вирішення питання про допустимість доказів.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
 
    -1209- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 89 доповнити словами "на недопустимий доказ сторони не мають право посилатися у своїх поясненнях та промовах, суд не може посилатися на нього при винесенні процесуальних рішень або вироку."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
688. 3. Сторони, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
 
-1210- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 89 викласти у наступній редакції:
"3. Під час судового розгляду кримінальної справи сторони мають право просити суд про визнання доказу недопустимим, навівши відповідні доводи. Заслухавши думку учасників процесу суд постановляє ухвалу про визнання доказу недопустимим або про відмову у задоволенні клопотання. Ця ухвала не підлягає окремому оскарженню. Відмова у визнанні доказу недопустимим за клопотанням сторін не є перешкодою для суду визнати доказ недопустимим під час постановлення рішення. Суд може визнати доказ недопустимим та постановити про це ухвалу за власної ініціативи."
 
Відхилено   3. Сторони, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
 
    -1211- Мойсик В.Р.
Після статті 89 додати статтю такого змісту:
"Стаття .Порушення порядку оскарження допустимості відомостей
1. При оскарженні будь-якого судового рішення сторона не може посилатися на порушення правил допустимості відомостей, якщо під час вирішення питання про допустимість певних відомостей сторона, маючи відповідні процесуальні можливості:
1) не заявила заперечення проти допустимості відомостей, які були визнані допустимими, або
2) не заявила клопотання про допустимість відомостей, які не були визнані допустимими;
3) не виконала вчасно дію, яка передбачена цим Кодексом і була визначена судом як умова визнання допустимості відомостей.
2. Суд має право прийняти рішення про недопустимість певних відомостей незалежно від клопотань та позицій сторін".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1212- Зварич Р.М.
Після статті 89 доповнити статтею 90 такого змісту:
"Стаття 90. Повноваження суду при дослідженні допустимості відомостей
1. Питання допустимості відомостей вирішується судом на етапі досудового розгляду за участю всіх сторін кримінального провадження.
2. Суд, який вирішує питання про допустимість певних відомостей, має право дослідити усі відомості, в тому числі допитати свідків з приводу обставин, які можуть поставити під сумнів допустимість відомостей, не обмежуючись даними, які стосуються обвинувачення.
3. При проведенні суду присяжних для вирішення у передбачених цим Кодексом випадках питання надання згоди державному обвинувачу на винесення обвинувального акта, норми цього Кодексу щодо допустимості відомостей не застосовуються.
4. За поданням сторін суд розглядає питання допустимості відомостей на етапі судового розгляду обвинувачення лише у тому випадку, якщо ці відомості не були допустимими стороні, яка вносить таке подання, на етапі досудового розгляду питання допустимості відомостей.
5. При виникненню потреби розгляду питання допустимості відомостей на етапі судового розгляду за участю колегії присяжних, перед розглядом питання допустимості відомостей суддя виводить присяжних із судового засідання до вирішення питання."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
689. Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
 
   Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
 
690. 1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
 
-1213- Міщенко С.Г.
У частині першій статті 90 слова "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною" виключити
 
Відхилено   1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
 
    -1214- Зварич Р.М.
Після статті 90 доповнити статтею 91 такого змісту:
"Стаття 91. Порушення порядку оскарження допустимості відомостей
1. При оскарженні будь-якого судового рішення сторона не може посилатися на порушення правил допустимості відомостей, якщо під час вирішення питання про допустимість певних відомостей сторона, маючи відповідні процесуальні можливості:
1) не заявила заперечення проти допустимості відомостей, які були визнані допустимими;
2) не заявила клопотання про допустимість відомостей, які не були визнані допустимими;
3) не виконала вчасно дію, яка передбачена цим Кодексом і була визначена судом як умова визнання допустимості відомостей.
2. Суд має право прийняти рішення про недопустимість певних відомостей незалежно від клопотань та позицій сторін."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
691. § 2. Доказування
 
   § 2. Доказування
 
692. Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
 
   Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
 
693. 1. У кримінальному проваджені підлягають доказуванню:
 
   1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
 
694. 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
 
-1215- Кармазін Ю.А.
Пункт 1 частини першої статті 91 викласти у наступній редакції:
"наявність чи відсутність суспільно-небезпечного діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);".
 
Відхилено   1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
 
695. 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
 
-1216- Вернидубов І.В.
П.2 ч.1 ст. 91 після слів "винуватість" доповнити словами "або невинуватість".
 
Відхилено   2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
 
696. 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
 
-1217- Омельченко Г.О.
у п.3 ч.1 ст.91 словосполучення „а також розмір процесуальних витрат" – виключити.
 
Відхилено   3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
 
    -1218- Сас С.В.
П. 3 ч. 1 статті 91 слова "а також розмір процесуальних витрат" виключити.
 
Відхилено    
697. 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
 
-1219- Сас С.В.
П. 4 статті 91 слова "які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження" виключити.
 
Відхилено   4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
 
698. 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
 
-1220- Сас С.В.
П. 5 статті 91 виключити.
 
Відхилено   5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
 
    -1221- Грицак В.М.
Частину першу статті 91 доповнити новим пунктом такого змісту:
"6) причини і умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення".
 
Відхилено    
    -1222- Савченко І.В.
Частину першу статті 91 доповнити новим пунктом такого змісту:
"6) причини і умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення".
 
Відхилено    
    -1223- Грицак В.М.
Пропоную статтю 91 проекту КПК доповнити пунктом 6 такого змісту. " 6)обставини, які характеризують потерпілого".
 
Відхилено    
    -1224- Мойсик В.Р.
Статтю 91 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"2. "Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визнаються судом доказаними сторонами за умови виникнення у нього переконання у їх наявності чи відсутності, яке обумовлене достатньою сукупністю доказів або ж сформоване шляхом застосування правил кримінально-процесуальної форми".
 
Відхилено    
699. 2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
 
-1225- Мойсик В.Р.
У зв‘язку з цим частину 2 ст. 91 вважати відповідно частиною 3 та викласти її в такій редакції:
"3. Доказування полягає у збиранні та оцінюванні сторонами фактичних даних щодо події злочину для формування власної позиції у справі та її подальшому аргументуванні перед судом з метою переконання його у її достовірності".
 
Відхилено   2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
 
700. Стаття 92. Обов'язок доказування
 
-1226- Ківалов С.В.
Статтю 92 викласти у новій редакції:
"Стаття 92. Обов'язок та тягар доказування
1.Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, на досудових стадіях покладається на слідчого, прокурора, керівника органу досудового розслідування, що передбачає необхідність зібрати, перевірити та оцінити докази для встановлення обставин справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
2.В судовому засіданні суд зобов’язаний зібрати, перевірити та оцінити надані сторонами докази для з’ясування фактичних обставин справи і ухвалення законного, обґрунтованого рішення.
3.На сторону обвинувачення в суді покладається тягар доказування, тобто необхідність переконати суд у наявності тих обставин, якими обґрунтовується пропозиція щодо прийняття певного рішення судом. Якщо сторона обвинувачення не надасть достатніх доказів для обґрунтування своєю позиції в справі, суд ухвалює рішення на користь сторони захисту.
4. На сторону захисту забороняється перекладати обов’язок чи тягар доказування";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 92. Обов'язок доказування
 
701. 1. Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
 
-1227- Зварич Р.М.
Статтю 92 викласти в такій редакції
"Стаття 92. Тягар доказування
1. Тягар доказування передбачених цим Кодексом обставин лежить на державному обвинувачеві.
2. Тягар доказування необхідності обмеження прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами України, лежить на державному обвинувачеві.
3. Тягар доказування допустимості відомостей лежить на стороні, яка їх надає.
4. Якщо сторона, на якій лежить тягар доказування, не надала суду достатніх доказів для створення відповідного стандарту переконання, питання повинно бути вирішене судом не на користь сторони, на якій лежить тягар доказування.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
 
    -1228- Прокопчук Ю.В.
в частині першій статті 92 після слів "покладається на слідчого, прокурора" доповнити словом "захисника";
 
Відхилено    
702. 2. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх надає.
 
-1229- Сас С.В.
Ч. 2 статті 92виключити.
З огляду на вимоги презумпції невинуватості на обвинуваченого в жодному випадку не може покладатися обов’язок щодо доказування.
 
Відхилено   2. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх надає.
 
    -1230- Одарченко Ю.В.
Статтю 92 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Підсудний, цивільний відповідач мають право спростовувати докази обвинувачення, при цьому всі сумніви щодо доведеності певної обставини мають тлумачитися на користь підозрюваного або підсудного. У випадку, якщо підсудний, цивільний позивач не спростовують докази обвинувачення, сторона обвинувачення не звільняється від обов’язку доведення їх допустимості, правдивості та дійсності."
 
Відхилено    
703. Стаття 93. Збирання доказів
 
-1231- Мойсик В.Р.
У статті 93 можливо запозичити досвід РФ та закріпити право сторони захисту допитувати свідків за участі нотаріуса.
 
Відхилено   Стаття 93. Збирання доказів
 
    -1232- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у назві статті 93 слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1233- Шишкіна Е.В.
Викласти ст. 93 проекту у такій редакції:
"Стаття 93. Збирання відомостей
1. Збирання відомостей здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
2. Сторона обвинувачення здійснює збирання відомостей шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
3. Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання відомостей шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій здійснюється шляхом подання клопотання до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторін і не пізніше 24 годин з моменту його подання виносить мотивовану ухвалу про задоволення клопотання або про відмову у його задоволенні. Відмова у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій може бути оскаржена стороною захисту, потерпілим в порядку, передбаченому статтею 309 цього Кодексу.".
 
Відхилено    
704. 1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-1234- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині першій статті 93 слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -1235- Ківалов С.В.
У частині першій статті 93 слово "потерпілим" - виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1236- Шемчук В.В.
У частині першій статті 93 слово "потерпілим" - виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
705. 2. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
 
-1237- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині другій статті 93 слово "доказів" замінити словом "відомостей", слова "висновків ревізій та актів перевірок" вилучити;
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
 
    -1238- Сас С.В.
У статті 93
Ч. 2 замість слів "сторона обвинувачення" вставити слово "слідчий". Протиріччя в цій статті полягає в тому, що у прокурора в його повноваженнях не передбачено провадити слідчі дії, а в проекті про це зазначається.
 
Відхилено    
    -1239- Грицак В.М.
частину 2 статті 93 викласти в наступній редакції:
"2.Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Виконання цих вимог є обов’язковим для всіх фізичних і юридичних осіб. Порядок доступу до речей, документів, відомостей може бути надано згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159-160 цього Кодексу)".
 
Відхилено    
    -1240- Бевз В.А.
Частину другу статті 93 викласти у такій редакції:
"Сторона обвинувачення вправі в порядку, передбаченим цим Кодексом, збирати докази особисто, залучати до участі у їх збиранні інших осіб та доручити уповноваженим підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України."
 
Відхилено    
    -1241- Грицак В.М.
У частині 2 статті 93 після слів "документів, відомостей, висновків експертів", через кому, доповнити словами "що залучені стороною обвинувачення,".
 
Відхилено    
706. 3. Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
 
-1242- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині третій статті 93слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 
Відхилено   3. Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
 
    -1243- Яценюк А.П.
У частині третій статті 93 після слів "висновків ревізій, актів перевірок;" доповнити словами "проведення заходів, спрямованих на отримання документів та матеріалів; опитування осіб;".
 
Відхилено    
    -1244- Малишев В.С.
Олійник В.М.
у частині третій статті 93 після слів "осіб речей" доповнити словом "копій";
 
Враховано    
    -1245- Одарченко Ю.В.
У частині 3 статті 93 слова "може бути оскаржена слідчому судді" замінити на "прокурору або слідчому судді".
 
Відхилено    
    -1246- Грицак В.М.
У частині 3 статті 93 після слів "документів, відомостей, висновків експертів", через кому, доповнити словами "що залучені клопотанням сторони захисту,".
 
Відхилено    
    -1247- Шкіль А.В.
Частину 3 статті 93 доповнити абзацом такого змісту: "Захисник може проводити опитування службових або фізичних осіб, за результатам чого складати документи із викладенням змісту одержаних відомостей, в тому числі при участі опитуваних осіб".
 
Відхилено    
707. Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
 
-1248- Забарський В.В.
Абзац другий частини третьої статті 93 викласти в такій редакції:
"Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Слідчий, прокурор не вправі відмовити в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, які не проводилися або під час їх проведення з’ясовувалися інші обставини. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді."- пропонується певною мірою посилити можливості адвокатів у збиранні доказів, встановивши заборону обвинуваченню відмовляти в задоволенні клопотань захисту про проведення слідчих дій (негласних слідчих дій), які не проводилися або проводилися, втім під час їх проведення не з’ясовувалися обставини, про з’ясування яких просить захист."
 
Відхилено   Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
 
    -1249- Грицак В.М.
доповнити статтю 93 частиною 4 та викласти її в такій редакції:
"4.Сторона обвинувачення вправі у порядку, передбаченим цим Кодексом, збирати докази особисто, залучати до участі у їх збирання інших осіб та доручити уповноваженим підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України".
 
Відхилено    
    -1250- Малишев В.С.
Олійник В.М.
статтю 93 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.";
 
Враховано    
    -1251- Грицак В.М.
доповнити проект Кодексу статтею 93-1 та викласти її в такій редакції:
Стаття 93-1. Витребування речей, документів, відомостей
1. Витребування речей, документів, інформації, які мають значення для кримінального провадження, провадиться за письмовим запитом слідчого, прокурора, слідчого судді.
2. Витребування від операторів, провайдерів телекомунікацій інформації про зв’язок, про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, у тому числі щодо їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, знаходження кінцевого обладнання абонента тощо (без розголошення змісту спілкування) провадиться за запитом слідчого, погодженим керівником органу досудового розслідування, прокурора або слідчого судді.
3. Особи, у власності, володінні або користуванні, яких перебувають речі, документи, відомості не вправі відмовлятися у їх наданні, крім випадків, коли таке їхнє право передбачено законодавством.
4. Витребування речей, документів, відомостей, які містять охоронювану законом таємницю, провадиться в порядку, встановленому цим Кодексом, з додержанням правил, які передбачені законодавством".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1252- Бевз В.А.
доповнити проект Кодексу статтею 93-1 та викласти її в такій редакції:
Стаття 93-1. Витребування речей, документів, відомостей
1. Витребування речей, документів, інформації, які мають значення для кримінального провадження, провадиться за письмовим запитом слідчого, прокурора, слідчого судді.
2. Витребування від операторів, провайдерів телекомунікацій інформації про зв’язок, про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, у тому числі щодо їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, знаходження кінцевого обладнання абонента тощо (без розголошення змісту спілкування) провадиться за запитом слідчого, погодженим керівником органу досудового розслідування, прокурора або слідчого судді.
3. Особи, у власності, володінні або користуванні, яких перебувають речі, документи, відомості не вправі відмовлятися у їх наданні, крім випадків, коли таке їхнє право передбачено законодавством.
4. Витребування речей, документів, відомостей, які містять охоронювану законом таємницю, провадиться в порядку, встановленому цим Кодексом, з додержанням правил, які передбачені законодавством".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1253- Смітюх Г.Є.
Доповнити статтею 93-1 такого змісту:
"Стаття 93.-1 Витребування доказів
У випадках, коли щодо отримання доказів у слідчого, прокурора або сторони захисту є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази.".
 
Відхилено    
708. Стаття 94. Оцінка доказів
 
-1254- Грицак В.М.
Статтю 94 викласти в такій редакції:
"Стаття 94. Перевірка та оцінка доказів.
1. Перевірка доказів полягає у їх дослідженні слідчим, прокурором, суддею, судом шляхом співставлення з обставинами вчиненого кримінального правопорушення, з іншими доказами, що є у справі, проведення повторних або нових слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
3. Жоден доказ не має наперед встановленої сили".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 94. Оцінка доказів
 
    -1255- Савченко І.В.
Статтю 94 викласти в такій редакції:
"Стаття 94. Перевірка та оцінка доказів.
1. Перевірка доказів полягає у їх дослідженні слідчим, прокурором, суддею, судом шляхом співставлення з обставинами вчиненого кримінального правопорушення, з іншими доказами, що є у справі, проведення повторних або нових слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
3. Жоден доказ не має наперед встановленої сили".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1256- Зварич Р.М.
Статтю 94 викласти в такій редакції:
"Стаття 94. Свобода оцінки доказів і стандарти переконання
1. Жоден доказ не має заздалегідь встановленої сили.
2. Суддя, народний засідатель, присяжний оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і совістю.
3. Прийняття рішення судом повинно ґрунтуватися на таких стандартах переконання:
1) розумної підозри;
2) переконання за більшою вірогідністю;
3) вагомого переконання;
4) переконання поза розумним сумнівом.
4. Розумна підозра означає добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді і які спонукали б неупереджену та розважливу людину вдатися до практичних дій для з’ясування того, чи є така підозра обґрунтованою.
5. Переконання за більшою вірогідністю означає переконання, яке випливає із неупередженого та добросовісного розгляду всіх наданих сторонами відомостей, визнаних доказами, і свідчить, що висновок про існування або відсутність тієї обставини чи сукупності обставин, які доводить сторона, є більш вірогідним, ніж протилежний висновок.
6. Вагоме переконання означає, що неупереджений та добросовісний розгляд всіх наданих сторонами відомостей, визнаних доказами, свідчить про таку вірогідність стверджуваної обставини, яка є вищою, ніж переконання за більшою вірогідністю, але може бути недостатньою для переконання поза розумним сумнівом.
7. Переконання поза розумним сумнівом є таким, що виключає будь- який розумний сумнів у достовірності тих обставин, які доводить сторона. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення."
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
709. 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
 
-1257- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 94 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням та вимогами закону оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення".
 
Відхилено   1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
 
    -1258- Сас С.В.
У статті 94 у демократичних системах класичним вважається принцип вільної оцінки доказів за внутрішнім переконання судді. Цей принцип не поширюється на інших суб’єктів процесу, зокрема на слідчого чи прокурора. У разу визнання принципу змагальності внутрішнє переконання слідчого чи прокурора нічим не відрізняється від внутрішнього переконання захисника чи самого обвинуваченого.
Пропоную у ч. 1 слова "слідчий, прокурор" вилучити.
 
Відхилено    
    -1259- Климець П.А.
З пункту 1 ст.94 виключити слова "Слідчий, прокурор, слідчий суддя" і викласти його в наступній редакції:
"1. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення."
 
Відхилено    
    -1260- Шишкіна Е.В.
У частині першій ст. 94 проекту слова "слідчий, прокурор" вилучити.
 
Відхилено    
    -1261- Прокопчук Ю.В.
в частині першій статті 94 після слів "Слідчий, прокурор, слідчий суддя" доповнити словом "захисник";
 
Відхилено    
710. 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
 
-1262- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 94 викласти у наступній редакції:
"2. Жодний допустимий доказ немає наперед встановленої сили, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Недопустимі докази жодної доказової сили не мають, крім випадків, коли вони використовуються для підтвердження фактів порушення прав особи, щодо якої їх було добуто."
 
Відхилено   2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
 
    -1263- Сас С.В.
У ч. 2 статті 94 додати слова " для суду".
 
Відхилено    
    -1264- Одарченко Ю.В.
Доповнити параграф 2 глави 4 Розділу 1 статтею 94-1 наступного змісту:
"Стаття 94-1. Обов’язкова сила рішення суду, що набрало законної сили
Рішення суду у цивільній, адміністративній або господарській справі, що набрало законної сили, є обов’язковим для слідства та суду під час кримінального провадження в частині доведеності чи недоведеності існування певних юридичних фактів, а також правомірності чи неправомірності певних дій.
Рішення суду у кримінальній справі, що набрало законної сили, є обов’язковим для слідства та суду в частині доведеності чи недоведеності існування певних обставин або фактів.
Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для слідства та суду."
 
Відхилено    
711. § 3. Показання
 
   § 3. Показання
 
712. Стаття 95. Показання
 
   Стаття 95. Показання
 
713. 1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
 
-1265- Смітюх Г.Є.
Статтю 95 викласти в такій редакції:
"Стаття 95. Показання
1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
3. Свідок, експерт, потерпілий (за виключенням потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення) зобов'язані давати показання слідчому, прокурору та показання слідчому суді, суду в установленому цим Кодексом порядку.
4. Суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
5. Особа надає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
6. Висновок або думка особи, яка надає показання, можуть визнаватися судом доказом лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) або ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.
7. Якщо суд визнав доказом показання особи, яке містить висновок або думку, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта.
8. Сторони, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення.".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
 
    -1266- Сас С.В.
У статті 95
У ч. 1, 3 слово "експерт" вилучити. Експерт не може давати показання, він дає пояснення щодо свого експертного висновку. Експерт не є і не може бути носієм фактичних даних щодо обставин вчинення злочину.
 
Відхилено    
    -1267- Яценюк А.П.
у частині першій статті 95 після слів "під час допиту" доповнити словами "та/або опитування стороною захисту";
 
Відхилено    
    -1268- Грицак В.М.
У частині 1 статті 95 після слів "підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом" доповнити словами "під час їх допиту".
 
Відхилено    
714. 2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
 
   2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
 
715. 3. Свідок, експерт, потерпілий (за виключенням потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення) зобов'язані давати показання слідчому, прокурору та показання слідчому суді, суду в установленому цим Кодексом порядку.
 
-1269- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 95 викласти в такій редакції:
"3. Свідок, експерт, потерпілий зобов'язані давати показання слідчому суді, суду в установленому цим Кодексом порядку".
 
Відхилено   3. Свідок, експерт, потерпілий (за виключенням потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення) зобов'язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому суді, суду в установленому цим Кодексом порядку.
 
    -1270- Яценюк А.П.
у частині третій статті 95 після слова "прокурору" доповнити словами "стороні захисту";
 
Відхилено    
    -1271- Швець В.Д.
У частині третій статті 95 слова "потерпілий (за виключенням потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення)" виключити, оскільки дача показань це право, а не обов‘язок потерпілого.
 
Відхилено    
    -1272- Ківалов С.В.
У частині третій статті 95 слова "потерпілий (за виключенням потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення)" виключити, оскільки дача показань це право, а не обов‘язок потерпілого.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1273- Шемчук В.В.
У частині третій статті 95 виключити слово "суду".
 
Відхилено    
716. 4. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
 
-1274- Мойсик В.Р.
У ч.4 ст. 95 "може обґрунтовувати" замінити словом "обґрунтовує", а речення "суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них" виключити, або замінити реченням "суд вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, лише коли сторони не оспорюють достовірність і допустимість таких показань".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  4. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
 
    -1275- Кармазін Ю.А.
Частину четверту статті 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1276- Прокопчук Ю.В.
.частину четверту статті 95 викласти в такій редакції:
"4. Суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу або зібраних під час досудового розслідування, що були досліджені в судовому засіданні";
 
Відхилено    
    -1277- Швець В.Д.
У частині четвертій статті 95 речення "суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них" замінити реченням "суд вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, лише коли сторони не оспорюють достовірність і допустимість таких показань".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1278- Шемчук В.В.
У частині четвертій статті 95 виключити таке речення: "Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них".
 
Відхилено    
717. 5. Особа надає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   5. Особа надає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
718. 6. Висновок або думка особи, яка надає показання, можуть визнаватися судом доказом лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.
 
-1279- Мойсик В.Р.
Частину шосту статті 95 викласти в такій редакції:
"6. Висновок або думка особи, яка надає показання, а також питання, спрямовані на отримання такого висновку або думки, можуть бути допущені судом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) або ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  6. Висновок або думка особи, яка надає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.
 
    -1280- Григорович Л.С.
"частину шосту статті 95 вилучити";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1281- Прокопчук Ю.В.
"частину шосту статті 95 вилучити";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1282- Грицак В.М.
Частину 6 статті 95 викласти в такій редакції:
"Показання експерта отримуються під час його допиту з метою надання роз’яснень чи доповнень з приводу проведеної ним експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення за такими правилами:
1) експерт зобов’язаний з’явитися до суду для допиту з метою надання роз’яснень та доповнень за проведеною ним експертизою;
2) експерт не може давати показання з приводу експертизи, яка проводилася іншим експертом. Якщо експерт виконував експертизу у складі комісії експертів, то він може давати показання в межах результатів тих досліджень, які він безпосередньо проводив;
3) експерт має право викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час допиту;
4) якщо роз’яснення і доповнення неможливо отримати під час допиту, судом може призначатися нова, додаткова чи повторна експертиза".
 
Відхилено    
719. 7. Якщо суд визнав доказом показання особи, яке містить висновок або думку, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта.
 
-1283- Мойсик В.Р.
Частину сьому статті 95 викласти в такій редакції:
"7. Якщо суд допустив показання особи, яке містить висновок або думку, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, або питання, спрямовані на їх отримання, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта".
 
Відхилено   7. Якщо особа, яка надає показання, висловила думку або висновок, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, а суд не визнав їх недопустимими доказами в порядку, передбаченому частиною другою статті 89 цього Кодексу, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта.
 
    -1284- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину сьому статті 95 викласти у такій редакції:
"7. Якщо особа, яка надає показання, висловила думку або висновок, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, а суд не визнав їх недопустимими доказом в порядку, передбаченому частиною другою статті 89 цього Кодексу, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта."
 
Враховано    
    -1285- Прокопчук Ю.В.
Частину сьому статтті 95 виключити.
 
Відхилено    
720. 8. Сторони, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.
 
-1286- Ар'єв В.І.
У частині 8 статті 95 виключити слова: "які не є джерелом доказів".
 
Відхилено   8. Сторони, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.
 
    -1287- Ківалов С.В.
У частині 8 статті 95 виключити слова: "які не є джерелом доказів" та "потерпілий".
 
Відхилено    
    -1288- Мойсик В.Р.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1289- Кармазін Ю.А.
Частину 8 статті 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1290- Швець В.Д.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1291- Бондик В.А.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1292- Прутнік Е.А.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1293- Плотніков О.В.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1294- Прокопчук Ю.В.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1295- Забарський В.В.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1296- Яценюк А.П.
Частину 8 ст. 95 виключити.
 
Відхилено    
    -1297- Воропаєв Ю.М.
Доповнити Кодекс статтею 95-1 наступного змісту:
"Стаття 95-1. "Афідевіт"
1. Афідевіт – письмова заява, показання, свідчення особи, попередженої про кримінальну відповідальність, передбачену ч.1 ст. 67 цього Кодексу, надані цією особою добровільно і посвідчені нотаріусом.
2. Сторона захисту має право відбирати афідевіт у особи, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, з метою встановлення фактів, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, або пом’якшують відповідальність обвинуваченого.
3. До початку складання особою письмової заяви, надання пояснень, свідчень нотаріус встановлює його особу, роз’яснює права, передбачені Конституцією України та цим Кодексом, та попереджає про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
4. Афідевіт складається з дотриманням вимог ст. 104 цього Кодексу, підпис свідка засвідчується нотаріусом.
Афідевіт долучається до матеріалів кримінального провадження".
Обгрунтування:
Виходячи із запропонованої редакції проекту КПК України права сторони захисту непропорційні у порівнянні з правами сторони обвинувачення, зокрема в частині збирання доказів. З метою дотримання принципу змагальності сторін в кримінальному провадженні доцільно ввести новий механізм отримання доказів – афідевіт, коли особа за ініціативою сторони захисту добровільно свідчить в присутності нотаріуса про факти, що їй відомі з приводу обставин кримінального провадження і чиї показання можуть бути використані для захисту інтересів підозрюваного чи обвинуваченого. Важливим акцентом цього механізму є можливість долучати афідевіт до матеріалів кримінального провадження в якості доказу без дозволу слідчого або прокурора.
 
Відхилено    
721. Стаття 96. З'ясування достовірності показань свідка
 
   Стаття 96. З'ясування достовірності показань свідка
 
722. 1. Сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка.
 
   1. Сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка.
 
723. 2. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
 
-1298- Савченко І.В.
частину другу статті 96доповнити словами "а також медичні документи з поставленим діагнозом, що підтверджують наявність у особи розладів психічної діяльності або психічного захворювання";
 
Відхилено   2. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
 
    -1299- Ківалов С.В.
Частину другу статті 96 виключити.
 
Відхилено    
    -1300- Прокопчук Ю.В.
частину другу статті 96 викласти в такій редакції:
"2. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати достовірні, належні і допустимі докази";
 
Відхилено    
    -1301- Кармазін Ю.А.
У статті 96 частину другу викласти у такій редакції:
"2. Доведення недостовірності показань свідка здійснюється через спростування їх іншими належними доказами.".
 
Відхилено    
724. 3. Свідок зобов'язаний відповідати на запитання, спрямовані на з'ясування достовірності його показань.
 
   3. Свідок зобов'язаний відповідати на запитання, спрямовані на з'ясування достовірності його показань.
 
725. 4. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
 
-1302- Яценюк А.П.
У частині четвертій статті 96 після слова "допитаний" доповнити словом "опитаний".
 
Відхилено   4. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
 
    -1303- Одарченко Ю.В.
Статтю 96 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Свідок може бути допитаний щодо його відносин із учасниками кримінального провадження з метою з’ясування наявності його особистої зацікавленості у результатах кримінального провадження або наявності упередженості щодо учасників провадження".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1304- Савченко І.В.
статтю 96 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Показання свідка, що є підлеглим по відношенню до іншого свідка, обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, слідчого, прокурора, слідчого судді, співробітника оперативного (контррозвідувального) підрозділу підлягають перевірці".
 
Відхилено    
726. Стаття 97. Показання з чужих слів
 
-1305- Денькович І.В.
Статтю 97 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 97. Показання з чужих слів
 
    -1306- Міщенко С.Г.
Мойсик В.Р.
Статтю 97 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1307- Гуменюк О.І.
Статтю 97 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1308- Кармазін Ю.А.
Статтю 97 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1309- Прокопчук Ю.В.
Статтю 97 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1310- Швець В.Д.
Статтю 97 виключити
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1311- Шемчук В.В.
Статтю 97 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1312- Сас С.В.
Статтю 97 виключити.
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -1313- Одарченко Ю.В.
Статтю 97 викласти у наступній редакції:
"Стаття 97. Показання з чужих слів
1. Показаннями з чужих слів є свідчення особи щодо певних фактів або обставин, які ґрунтуються на словах іншої особи.
2. Якщо свідок повідомляє, що певні обставини, які мають значення для справи, йому відомі зі слів іншої особи, ця особа має бути викликана судом для допиту
3. Показання з чужих слів є доказом лише щодо факту того, що певна особа у певний момент висловлювалася стосовно певних фактів та обставин.
4. Показання з чужих слів можуть бути використанні для підтвердження певних обставин та фактів лише за умови, що вони підтверджуються іншими допустимими доказами і лише у випадку, коли допит особи, з чиїх слів даються показання, є неможливим з об’єктивних причин.
5. У будь-яких випадках не є допустимими показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником правоохоронних органів стосовно пояснень осіб, наданих їм під час кримінального провадження."
 
Відхилено    
    -1314- Ківалов С.В.
Статтю 97 викласти в новій редакції:
"Стаття 97. Показання з чужих слів
1.Показанням з чужих слів є відомості щодо певного факту, які особа, яка їх надає, сама безпосередньо цей факт на сприймала, а довідалась про нього від іншої особи або осіб.
2. Такі відомості можуть бути визнані допустимими тільки за умови, що особа, яка дає показання з чужих слів, може назвати джерело своєї обізнаності, пояснити, за яких обставин вона довідалась про ці відомості.
3. Особи, на яких посилається той, хто дає показання з чужих слів, повинні бути допитані щодо таких обставин на загальних підставах. В разі неможливості такого допиту з поважних причин суд може визнати відомості, одержані з пояснень чи показань з чужих слів допустимими, якщо є можливість їх перевірити"
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1315- Зубик В.В.
Статтю 97 викласти у такій редакції:
Стаття 97. Показання з чужих слів.
1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
2. Не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
3. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через важку фізичну чи психічну хворобу.
4. Суд може визнати доказами показання з чужих слів, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами.
5. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони надаються слідчим прокурором, співробітником оперативного підрозділу стосовно пояснень осіб, наданих їм під час кримінального провадження
 
Відхилено    
727. 1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
 
-1316- Мойсик В.Р.
Частину 1статті 97 викласти в такій редакції:
"1. Висловлювання з чужих слів є недопустимим доказом крім випадків, коли сторони погоджуються визнати їх допустимими або вони визнаються допустимими відомостями згідно зі статтями цього Кодексу.
 
Відхилено   1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
 
728. 2. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.
 
-1317- Мойсик В.Р.
Частину 2 статті 97 викласти в такій редакції:
"2. Висловлюванням з чужих слів є висловлювання на підтвердження або спростування певного факту, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, яке ґрунтується на поясненні іншої особи"
 
Відхилено   2. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.
 
    -1318- Савченко І.В.
частину другу статті 97 викласти в такій редакції:
"2. Якщо показання надаються з чужих слів іншої особи, то суд зобов’язаний викликати таку особу для надання показань.";
 
Відхилено    
729. При прийнятті цього рішення суд зобов'язаний ураховувати:
 
-1319- Шкіль А.В.
В статті 97 частини 2 та 3 вилучити
 
Відхилено   При прийнятті цього рішення суд зобов'язаний враховувати:
 
730. 1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з'ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей;
 
   1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з'ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей;
 
731. 2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які надавалися або можуть бути надані;
 
   2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які надавалися або можуть бути надані;
 
732. 3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;
 
   3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;
 
733. 4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;
 
   4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;
 
734. 5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;
 
   5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;
 
735. 6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;
 
   6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;
 
736. 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
 
   7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
 
737. 3. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона:
 
-1320- Савченко І.В.
частини третю – п’яту статті 97 виключити;
в зв’язку з цим, частини шосту, сьому вважати відповідно частинами третьою, четвертою;
 
Відхилено   3. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона:
 
738. 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через важку фізичну чи психічну хворобу;
 
   1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через важку фізичну чи психічну хворобу;
 
739. 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, використовуючи гарантоване статтею 63 Конституції України право, або не підкоряючись вимозі суду дати показання;
 
-1321- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
у пункті 2 частини третьої статті 97 слова "використовуючи гарантоване статтею 63 Конституції України право, або" виключити;
 
Враховано   2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання;
 
740. 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку;
 
   3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку;
 
741. 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
 
   4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
 
742. 4. Суд може визнати доказами показання з чужих слів, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами.
 
   4. Суд може визнати доказами показання з чужих слів, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами.
 
743. 5. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.
 
   5. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.
 
744. 6. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
 
-1322- Шкіль А.В.
В частині 6 статті 97 вилучити текст "якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті".
 
Відхилено   6. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
 
745. 7. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони надаються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу стосовно пояснень осіб, наданих їм під час кримінального провадження.
 
-1323- Мойсик В.Р.
Частину 7 статті 97 виключити.
 
Відхилено   7. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони надаються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.
 
    -1324- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину сьому статті 97 викласти у такій редакції:
"У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони надаються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.".
 
Враховано    
    -1325- Шкіль А.В.
Частину 7 статті 97 після слів "допустимим доказом" доповнити словами "на користь обвинувачення".
 
Відхилено    
    -1326- Грицак В.М.
доповнити проект Кодексу статтею 97-1 та викласти її в такій редакції:
Стаття 97-1. Опитування по телефону під час досудового розслідування кримінальних проступків.
1. Громадяни можуть бути опитані по телефону для підтвердження та спростування фактів, викладених у заяві чи повідомленні про злочин. У разі необхідності уточнення чи доповнення, раніше повідомлених фактів, така особа підлягає виклику для давання пояснень.
За результатами опитування по телефону, при непідтвердженні інформації, викладеної в заяві чи повідомленні про злочин, слідчий складає рапорт, в якому вказується дата і час опитування по телефону, його номер, дані про особу опитуваного та обставини, що не знайшли свого підтвердження чи навпаки були встановлені в результаті такого опитування.
 
Відхилено    
    -1327- Мойсик В.Р.
Після статті 97 доповнити статями такого змісту:
"Стаття (). Допустимість висловлювань з чужих слів, незалежно від можливості допитати автора висловлювання у суді
1. Висловлювання з чужих слів може визнаватися судом допустимим незалежно від можливості допитати у суді автора цього висловлювання, лише якщо воно є допустимим згідно з іншими правилами допустимості доказів та:
1) зроблене під час або одразу після подій або обставин, яких стосується висловлювання; або
2) зроблене під впливом вражаючих подій або обставин і стосується цих подій або обставин; або
3) стосується психологічного стану, емоцій, відчуттів або намірів, мотивів, планів, які були в особи на час висловлювання; або
4) зроблені для мети визначення медичного діагнозу; або
5) міститься у записах, доповідях або узагальненнях, які є частиною офіційних доповідей, підготовлених органами державної влади на виконання покладеного законом обов’язку; або
6) містяться або відсутнє у документах, створених в ході звичайної ділової діяльності, або
7) міститься або відсутнє у записах або свідоцтвах чи інших документах про реєстрацію цивільного стану або інших записах, створених під час такої реєстрації; або
8) стосується репутації особи серед членів її сім’ї, близьких родичів, друзів, громади
9) стосується відомостей про народження особи, усиновлення (удочеріння), одруження, розлучення, смерть, відносини по крові, спадщини або інші подібні факти щодо особистої або сімейної історії; або
10) надані особою, яка помирала, щодо обставин або причин її смерті.
Стаття (). Допустимість висловлювання з чужих слів у випадку неможливості допитати особу
1. Якщо неможливо допитати особу, яка зробила відповідне висловлювання, таке висловлювання може бути визнане судом допустимим, якщо воно є допустимим згідно з іншими правилами допустимості доказів та:
1) зроблене під час іншого судового розгляду щодо цього або іншого кримінального правопорушення, під час якого сторона, проти якої спрямоване це висловлювання, мала можливість і мотиви допитати свідка з приводу цього висловлювання;
2) зроблене особою у впевненості щодо своєї неминучої смерті щодо причин та обставин того, що на її думку призведе до смерті, - під час кримінального провадження щодо смерті цієї особи;
3) на час, коли воно було зроблене, могло потягнути кримінальну відповідальність особи або потягнути наслідки, що суперечать власним інтересам автора висловлювання з такою вірогідністю, що розумна особа за звичайних обставин не зробила б такого висловлювання, якщо б не вважала його правдивим;
4) якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.
2. Суд має право визнати неможливим допит особи, лише якщо вона:
1) померла або хворіє на важку фізичну чи психічну хворобу;
2) відсутня під час судового засідання внаслідок застосування заходів безпеки і жодним способом не можна забезпечити її допит, не наражаючи на небезпеку її або членів її сім’ї;
Стаття (). Обставини, що мають бути враховані судом при вирішенні питання про допустимість висловлювань з чужих слів
1. За наявності обставин, зазначених у статтях (), суд може визнати допустимим висловлювання з чужих слів, врахувавши:
1) значення висловлювання, у випадку його правдивості, для з’ясування певної обставини і його важливість для розуміння інших доказів;
2) інші докази щодо факту, про який йдеться у висловлюванні;
3) обставини, за яких висловлювання відбулося;
4) особистість автора висловлювання;
5) переконливість доказів самого факту висловлювання;
6) можливість допиту автора висловлювання;
7) складність спростування висловлювання для сторони, проти якої вони спрямовані.
3. У будь-якому разі не може бути визнаним допустимим доказом висловлювання з чужих слів на доведення змісту показань, що надавались особою, яка допитується у суді, під час кримінального провадження"
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1328- Одарченко Ю.В.
Доповнити параграф 3 глави 4 Розділу 1 статтею 97-1 наступного змісту
"Стаття 97-1. Відвід свідка
1. Свідок, що має право відповідно до Конституції України або цього Кодексу, відмовитися від дачі свідчень, повинен повідомити про свою відмову після того, як це право буде йому роз’яснено а, якщо ця обставина буде з’ясована під час допиту – невідкладно після її з’ясування.
2. Свідок, що відмовився від дачі свідчень має надати пояснення щодо причин такої відмови. У випадку, якщо свідчення даються на стадії досудового розслідування слідчий приймає рішення про допустимість такої відмови. У випадку, якщо слідчий вирішить, що особа зобов’язана дати свідчення, а особа продовжує наполягати на своїй відмові це питання вирішує слідчий суддя. Ухвала слідчого судді щодо зобов’язання свідка дати свідчення може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
3. Під час судового розгляду сторона захисту має право заявити заперечення проти допиту певного свідка, навівши відповідні підстави для цього. У випадку задоволення заперечення захисту свідок не допитується судом. Ухвала суду з цього приводу окремому оскарженню не підлягає."
 
Відхилено    
746. § 4. Речові докази і документи
 
-1329- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У назві параграфу 4 слова "Речові докази" замінити словом "Речі";
 
Визначитись шляхом голосування  § 4. Речові докази і документи
 
    -1330- Шишкіна Е.В.
У назві параграфу 4 слова "Речові докази" замінити словом "Речі";
 
Визначитись шляхом голосування   
747. Стаття 98. Речові докази
 
-1331- Швець В.Д.
Потребує уточнення правильність перекладу "речові докази". Те саме стосується і статті 100.
 
Відхилено   Стаття 98. Речові докази
 
    -1332- Зварич Р.М.
Статтю 98 викласти в такій редакції:
"Стаття 98. Речі
1. Річчю є матеріальний об’єкт, який містить відомості, які можуть бути визнані доказом факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
2. Сторона, яка пропонує річ, зобов’язана довести належність та допустимість цих відомостей, зв’язок із фактом або обставиною, задля встановлення яких вона надається.
3. Сторона має право доводити допустимість речі за допомогою показань або інших відомостей, визнаних допустимими згідно з положеннями цього Кодексу.
4. Інша сторона має право оспорювати допустимість цих відомостей за допомогою показань або інших відомостей, визнаних доказами згідно з положеннями цього Кодексу."
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1333- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У назві статті 98 слова "Речові докази" замінити словом "Речі";
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1334- Шишкіна Е.В.
Статтю 98 викласти в такій редакції:
"Стаття 98. Речі
1. Речами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
2. Документи є речами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.".
 
Визначитись шляхом голосування   
748. 1. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
 
-1335- Мойсик В.Р.
Враховуючи, що речовими доказами можуть бути не лише знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а й засоби вчинення та інші предмети,
пропоную ч. 1 ст. 98 викласти в такій редакції:
"1. Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення або його предметом, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження".
 
Відхилено   1. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
 
    -1336- Малишев В.С.
Олійник В.М.
Частину першу статті 98 доповнити словами "в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.".
 
Враховано    
    -1337- Ківалов С.В.
частину першу статті 98 викласти у такій редакції:
"1. Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, об’єктом, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази для з’ясування наявності чи відсутності фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження";
 
Враховано частково    
749. 2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
 
   2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
 
750. Стаття 99. Документи
 
   Стаття 99. Документи
 
751. 1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
 
-1338- Григорович Л.С.
Частину першу статті 99 після слів "Документом є" викласти у такій редакції "спеціальні носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження";
 
Відхилено   1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
 
752. 2. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати:
 
-1339- Яценюк А.П.
Частину другу статті 99 доповнити новим пунктом 5) такого змісту: "5) матеріали, отримані стороною захисту, внаслідок проведення заходів під час кримінального провадження".
 
Відхилено   2. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати:
 
753. 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні);
 
-1340- Кармазін Ю.А.
пункт 1 частини другої статті 99 викласти у такій редакції:
"1) носіїв інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Відхилено   1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні);
 
754. 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
 
-1341- Міщенко С.Г.
У пункті 2 частини другої статті 99 слова "згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України" виключити.
 
Відхилено   2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
 
    -1342- Сас С.В.
У статті 99
П. 2 ч. 2 цієї статті виключити.
 
Відхилено    
755. 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
 
-1343- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 3 частини другої статті 99 вилучити;
 
Відхилено   3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
 
    -1344- Ківалов С.В.
Пункт 3 частини другої статті 99 вилучити;
 
Відхилено    
756. 4) висновки ревізій та акти перевірок.
 
-1345- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 4 частини другої статті 99 вилучити;
 
Відхилено   4) висновки ревізій та акти перевірок.
 
    -1346- Шкіль А.В.
Частину 2 статті 99 доповнити пунктом 5 такого змісту: "носії інформації, складені захисником при проведенні збирання доказів, відомостей, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксована інформація про обставини, що стосуються кримінального провадження".
 
Відхилено    
757. Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
 
-1347- Савченко І.В.
абзац шостий частини другої статті 99: доповнити словами "якщо інше не передбачено цим Кодексом";
 
Відхилено   Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
 
    -1348- Сас С.В.
Після п. 4 ч. 2 цієї статті абзац, що починається із слів "матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"… як докази" - вилучити повністю.
 
Відхилено    
    -1349- Савченко І.В.
частину другу статті 99 доповнити абзацом такого змісту:
"Не є документами матеріали фотозйомки, аудіозапису, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації (у тому числі електронних), які не містять чіткого запису (зйомки, звуку, зображення, запису) або не дозволяють чітко ідентифікувати особу та/або чітко встановити фактичні дані";
 
Відхилено    
    -1350- Ківалов С.В.
доповнити статтю 98 новою частиною третьою та четвертою такого змісту:
"3. Особа, яка надає речовий доказ, повинна дати пояснення або бути допитана щодо обставин, за яких у неї з’явився такий об’єкт.
4. Сторона, яка надає речовий доказ, зобов’язана довести його належність та допустимість, зв’язок із фактом або обставиною, задля встановлення яких вона надається".
 
Відхилено    
758. 3. Сторона, потерпілий зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
 
   3. Сторона, потерпілий зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
 
759. 4. Дублікат документа (документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа.
 
-1351- Прокопчук Ю.В.
Частину 4 статті 99 виключити.
 
Відхилено   4. Дублікат документа (документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа.
 
    -1352- Швець В.Д.
Частину 4 статті 99 виключити.
 
Відхилено    
    -1353- Кармазін Ю.А.
Частину 4 статті 99 виключити.
 
Відхилено    
760. 5. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:
 
-1354- Шкіль А.В.
Частину 5 статті 99 виключити.
 
Відхилено   5. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:
 
    -1355- Швець В.Д.
Частину 5 статті 99 виключити.
 
Відхилено    
761. 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, коли він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;
 
-1356- Савченко І.В.
Пункт 1 частини п‘ятої статті 99 доповнити словами "та/або крім випадків, коли він був вилучений працівником правоохоронного органу та втрачений";
 
Відхилено   1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, коли він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;
 
762. 2) оригінал документу не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;
 
   2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;
 
763. 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.
 
-1357- Ківалов С.В.
пункт третій частини п’ятої статті 99 - виключити
 
Відхилено   3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.
 
764. 6. Сторона, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати у суді, а на вимогу суду - зобов'язані надати документи у повному обсязі.
 
-1358- Мойсик В.Р.
Частину 6 статті 99 викласти в такій редакції:
"6. Сторона, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати у суді, а на вимогу будь-якої сторони або суду зобов'язані надати доступ до документів у повному обсязі".
У разі не підтримки пропозицію про нову редакцію частини шостої статті 99 пропоную взагалі її виключити.
 
Відхилено   6. Сторона, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов'язані надати документи у повному обсязі.
 
    -1359- Денькович І.В.
частину шосту статті 99 виключити;
 
Немає висновку    
765. 7. Сторона зобов'язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.
 
-1360- Швець В.Д.
Частину сьому статті 99 виключити
 
Відхилено   7. Сторона зобов'язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.
 
    -1361- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 99-1 такого змісту:
"Стаття 99-1. Протоколи процесуальних (слідчих та розшукових) дій
1.Протоколом процесуальної дії є складений відповідно до статті 104 цього Кодексу протокол, в якому містяться фактичні дані, які були встановлені під час проведення слідчої або розшукової дії, необхідні для встановлення фактів та обставин, що мають значення в кримінальній справі, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії";
 
Відхилено    
766. Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них
 
-1362- Шишкіна Е.В.
У назві ст. 100 слово "речових доказів" замінити на слово "речей";
 
Відхилено   Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них
 
767. 1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 -174 цього Кодексу.
 
-1363- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 100 викласти в такій редакції:
"1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю про що складається розписка, крім випадків, передбачених статтями 160 – 166, 170 –174 цього Кодексу".
 
Відхилено   1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 -174 цього Кодексу.
 
    -1364- Ківалов С.В.
Частини першу-третю статті 100 виключити;
 
Відхилено    
    -1365- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
частину першу статті 100 викласти в такій редакції:
"1. Річ, яка була надана стороні кримінального провадження або нею вилучена, повинна бути якнайшвидше повернута володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 – 166, 170 –174 цього Кодексу";
 
Відхилено    
    -1366- Шишкіна Е.В.
частину першу статті 100 викласти в такій редакції:
"1. Річ, яка була надана стороні кримінального провадження або нею вилучена, повинна бути якнайшвидше повернута володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 – 166, 170 –174 цього Кодексу";
 
Відхилено    
768. 2. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
-1367- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині другій статті 100 слова "Речовий доказ", "Речові докази", "речових доказів" замінити відповідно словами "Річ", "Речі", "речей";
слова "наданий речовий доказ" замінити словами "надана річ";
 
Відхилено   2. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -1368- Шишкіна Е.В.
у частині другій статті 100 слова "Речовий доказ", "Речові докази", "речових доказів" замінити відповідно словами "Річ", "Речі", "речей";
слова "наданий речовий доказ" замінити словами "надана річ";
 
Відхилено    
769. 3. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа, слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, а при необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
 
   3. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
 
770. 4. У випадку втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу, вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У випадку втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа, вона зобов'язана відшкодувати володільцю витрати, пов'язані з втратою документа та виготовленням його дубліката.
 
-1369- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині четвертій статті 100 слова "наданого їй речового доказу" замінити словами "наданої їй речі".
 
Відхилено   4. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов'язана відшкодувати володільцю витрати, пов'язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.
 
    -1370- Сас С.В.
У статті 100
Ч. 4 доповнити реченням "У випадку приховування, втрати або знищення стороною кримінального провадження отриманого речового доказу або документу, який є важливим доказом для встановлення істини наступає кримінальна відповідальність".
 
Відхилено    
    -1371- Шишкіна Е.В.
У частині четвертій статті 100 слова "наданого їй речового доказу" замінити словами "наданої їй речі".
 
Відхилено    
    -1372- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину четверту статті 100 після слів "з втратою" доповнити словами "чи знищенням";
 
Враховано    
771. 5. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання.
 
-1373- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частинах п’ятій, шостій статті 100 слова "речові докази" у всіх відмінках замінити словом "речі" у відповідному відмінку;
 
Відхилено   5. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
 
    -1374- Шишкіна Е.В.
у частинах п’ятій, шостій статті 100 слова "речові докази" у всіх відмінках замінити словом "речі" у відповідному відмінку;
 
Відхилено    
    -1375- Олійник В.М.
Малишев В.С.
частину п’яту статті 100 доповнити словами "які можуть знаходитися в іншому місці зберігання".
 
Враховано    
    -1376- Мойсик В.Р.
Виходячи із аналізу слідчо-судової практики вважаю за доцільне доповнити ст. 100 КПК окремою частиною 6 (відповідно змінивши подальшу нумерацію частин цієї статті), яка б передбачала процесуальний порядок залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об’єктів як речових доказів шляхом прийняття стосовно цих матеріальних об’єктів окремого процесуального рішення щодо визнання їх речовими доказами. Ця пропозиція ґрунтується на тому, що при збереженні існуючої редакції ст. 100 проекту КПК неясним залишається статус матеріальних об’єктів (речей) які були вилучені під час проведення огляду, обшуку та інших слідчих дій, але в результаті досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи не був встановлений їх зв’язок із подією злочину.
6. Про приєднання до кримінального провадження матеріальних об’єктів як речових доказів слідчий, прокурор складає постанову, а суд - ухвалу.
7. Речові докази, що не містять…
8. У випадках, передбачених пунктами 2 – 4 частини …
9. Реалізація, технологічна переробка або знищення …
10. Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду…
11. Спір про належність речей, що підлягають поверненню..."
У зв‘язку з цим частини шосту-десяту вважати відповідно частинами сьомою-одинадцятою.
 
Пропонується визначитись голосуванням   
772. 6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
 
   6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
 
773. 1) повертаються законному власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
 
   1) повертаються законному власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
 
774. 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
 
   2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
 
775. 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
 
   3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
 
776. 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
 
-1377- Одарченко Ю.В.
Пункт 4 частини 6 статті 100 викласти у наступній редакції:
"4) передаються спеціалізованим державним установам, що мають право на їх використання або зберігання або передаються для технологічної переробки або знищення за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля."
 
Відхилено   4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля
 
777. У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
 
   У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
 
778. 7. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171 - 173 цього Кодексу.
 
-1378- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині сьомій вилучити слова "слідчий за погодженням з прокурором або";
 
Визначитись шляхом голосування  7. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171 - 173 цього Кодексу.
 
    -1379- Шишкіна Е.В.
у частині сьомій вилучити слова "слідчий за погодженням з прокурором або";
 
Визначитись шляхом голосування   
779. 8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
-1380- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частинах восьмій, дев’ятій статті 100 слова "речових доказів" замінити словами "речей";
 
Визначитись шляхом голосування  8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
    -1381- Шишкіна Е.В.
у частинах восьмій, дев’ятій статті 100 слова "речових доказів" замінити словами "речей";
 
Визначитись шляхом голосування   
780. 9. Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:
 
-1382- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У абзаці першому частини дев’ятої статті 100 слово "докази" замінити словом "речі";
 
Визначитись шляхом голосування  9. Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:
 
    -1383- Шишкіна Е.В.
У абзаці першому частини дев’ятої статті 100 слово "докази" замінити словом "речі";
 
Визначитись шляхом голосування   
781. 1) гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються;
 
-1384- Кармазін Ю.А.
У статті 100 виключити пункт 1 частини дев’ятої, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів
 
Відхилено   1) гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються;
 
782. 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінальних правопорушень або винагороди за їх вчинення, конфіскуються;
 
   2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінальних правопорушень або винагороди за їх вчинення, конфіскуються;
 
783. 3) майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;
 
   3) майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;
 
784. 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
 
   4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
 
785. 5) гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінально-протиправних діянь, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - передаються в доход держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
 
   5) гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінально-протиправних діянь, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - передаються в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
 
786. 6) гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, передаються в доход держави;
 
   6) гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави;
 
787. 7) документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
 
-1385- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 7 частини дев’ятої слова "речовими доказами" замінити словом "речами";
 
Визначитись шляхом голосування  7) документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
 
    -1386- Шишкіна Е.В.
у пункті 7 частини дев’ятої слова "речовими доказами" замінити словом "речами";
 
Визначитись шляхом голосування   
788. 10. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
 
   10. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
 
789. § 5. Висновок експерта
 
-1387- Бондик В.А.
У назві § 5 глави 4 після слів "висновок експерта" доповнити словами "та види експертиз".
 
Відхилено   § 5. Висновок експерта
 
    -1388- Прутнік Е.А.
У назві § 5 глави 4 після слів "висновок експерта" доповнити словами "та види експертиз".
 
Відхилено    
    -1389- Плотніков О.В.
У назві § 5 глави 4 після слів "висновок експерта" доповнити словами "та види експертиз".
 
Відхилено    
790. Стаття 101. Висновок експерта
 
   Стаття 101. Висновок експерта
 
791. 1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на питання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
 
-1390- Мойсик В.Р.
Частину 1 статті 101 викласти в такій редакції:
"1. Висновок експерта – це відповіді на питання, поставлені перед експертом, що ґрунтуються на його спеціальних знаннях та досвіді та/або на проведених експертом дослідженнях".
 
Враховано редакційно   1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
 
    -1391- Сас С.В.
У статті 101 Ч. 1 виключити, так як з точки зору доказового права висновком експерта є резолютивна частина, тобто сам висновок, а не опис проведеного дослідження.
 
Відхилено    
    -1392- Бондик В.А.
частину першу статті 101 викласти в такій редакції:
"1. Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень із зазначенням методів та методик проведення судових експертиз та інших джерел, що використовувалися експертом під час проведення досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованих відповідей на поставлені питання";
 
Враховано частково    
    -1393- Прутнік Е.А.
частину першу статті 101 викласти в такій редакції:
"1. Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень із зазначенням методів та методик проведення судових експертиз та інших джерел, що використовувалися експертом під час проведення досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованих відповідей на поставлені питання";
 
Враховано частково    
    -1394- Плотніков О.В.
частину першу статті 101 викласти в такій редакції:
"1. Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень із зазначенням методів та методик проведення судових експертиз та інших джерел, що використовувалися експертом під час проведення досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованих відповідей на поставлені питання";
 
Враховано частково    
792. 2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
 
   2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
 
793. 3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
 
-1395- Мойсик В.Р.
Частину 3 статті 101 викласти в такій редакції:
"3. Висновок повинен ґрунтуватися на обставинах, які експерт сприймав безпосередньо під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність".
 
Відхилено   3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
 
    -1396- Швець В.Д.
Частину 3 статті 101 викласти в такій редакції:
"3. Висновок повинен ґрунтуватися на обставинах, які експерт сприймав безпосередньо під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність".
 
Відхилено    
    -1397- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 101 після слова: "ґрунтуватися" доповнити словами: "на даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження та" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
    -1398- Бондик В.А.
Частину 3 статті 101 викласти в такій редакції:
"3. Висновок повинен ґрунтуватися на даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження та відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.";
 
Відхилено    
    -1399- Прутнік Е.А.
Частину 3 статті 101 викласти в такій редакції:
"3. Висновок повинен ґрунтуватися на даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження та відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.";
 
Відхилено    
    -1400- Плотніков О.В.
Частину 3 статті 101 викласти в такій редакції:
"3. Висновок повинен ґрунтуватися на даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження та відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.";
 
Відхилено    
    -1401- Прокопчук Ю.В.
частину третю статті 101 після слів "що були надані для проведення дослідження" доповнити словами "даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження";
 
Відхилено    
    -1402- Грицак В.М.
У частині 3 статті 101 слова "сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі" замінити словом "отримав".
 
Відхилено    
794. 4. Питання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
   4. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
795. 5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані або можуть бути визнані судом недопустимими.
 
-1403- Мойсик В.Р.
Вважаю, що із змісту ч. 5 ст. 101 проекту КПК необхідно виключити положення, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які можуть бути визнані судом недопустимими, через те що експерт, який дає висновок за результатами проведення ним експертизи, не наділений правом відповідно до ст. 94 оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності. Це право виключно належить слідчому, прокурору, слідчому судді та суду.
Тому пропоную викласти ч. 5 ст. 101 проекту КПК у такій редакції:
"5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. "
 
Відхилено   5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані або можуть бути визнані судом недопустимими.
 
    -1404- Бондик В.А.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1405- Кармазін Ю.А.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1406- Прутнік Е.А.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1407- Плотніков О.В.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1408- Прокопчук Ю.В.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1409- Грицак В.М.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1410- Швець В.Д.
частину п’яту статті 101 виключити;
 
Відхилено    
    -1411- Яценюк А.П.
У частині п’ятій статті 101 слова "або можуть бути визнані" вилучити.
 
Відхилено    
796. 6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.
 
-1412- Кармазін Ю.А.
частину шосту статті 101 виключити;
 
Визначитись шляхом голосування  6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.
 
797. 7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку.
 
-1413- Мойсик В.Р.
Частину 7 статті 101 викласти в такій редакції:
"7. Висновок експерта викладається письмово. За клопотанням будь-якої сторони суд має викликати експерта для допиту".
 
Визначитись шляхом голосування  7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку.
 
    -1414- Ківалов С.В.
Частину сьому статті 101 викласти в новій редакції:
"7. Висновок експерта надається в письмовій формі, для дослідження висновку експерта в суді кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку, а також для проведення нових досліджень під час судового розгляду";
 
Відхилено    
    -1415- Грицак В.М.
У частині 7 статті 101 після слів "висновок експерта надається в письмовій формі" виключити слово "але".
 
Відхилено    
798. 8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
 
-1416- Мойсик В.Р.
Частину 8 ст. 101 доповнити новим абзацом такого змісту:
"У разі, якщо згоди між експертами не було досягнуто, складається декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна – окремими, під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями".
 
Враховано   8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
У разі якщо згоди між експертами не було досягнуто, складається декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна – окремими, під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.
 
799. 9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
 
-1417- Одарченко Ю.В.
Частину 9 статті 101 викласти у наступній редакції:
"9. Висновок експерта має бути наданий стороні, яка його залучила, а у випадку залучення експерта слідчим, слідчим суддею або судом – цьому органу, який зобов’язаний ознайомити сторони із його змістом."
 
Відхилено   9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
 
    -1418- Грицак В.М.
У частині 9 статті 101 після слів "Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза", через кому, доповнити словами "чи суду, який призначив експертизу".
 
Відхилено    
800. 10. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
 
-1419- Зварич Р.М.
Частину десяту статті 101 викласти в такій редакції:
"10. Відомості, які містяться у висновку експерта визнається судом доказом, якщо він допоможе суду зрозуміти зміст і значення інших доказів або встановити факти, що є предметом дослідження."
 
Відхилено   10. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
 
    -1420- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 101 частиною 11 наступного змісту:
"11. Експерт не може надавати відповіді з питань застосування норм права, крім випадків, коли експерт дає висновки щодо норм права іноземних держав."
 
Відхилено    
    -1421- Бондик В.А.
Статтю 101 після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі необхідності у справі може бути призначено первинну, додаткову, повторну експертизу, що може бути одноосібною, комісійною або комплексною".
 
Відхилено    
    -1422- Прутнік Е.А.
Статтю 101 після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі необхідності у справі може бути призначено первинну, додаткову, повторну експертизу, що може бути одноосібною, комісійною або комплексною".
 
Відхилено    
    -1423- Плотніков О.В.
Статтю 101 після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі необхідності у справі може бути призначено первинну, додаткову, повторну експертизу, що може бути одноосібною, комісійною або комплексною".
 
Відхилено    
    -1424- Грицак В.М.
Після статті 101 доповнити новою статтею 101-1 такого змісту:
"Стаття 101-1. Види судових експертиз.
1. Експертами можуть виконуватись первинні, додаткові, повторні експертизи, які можуть бути одноосібними, комісійними або комплексними.
2. Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.
3. Додаткова експертиза призначається у випадках, коли для вирішення додаткових питань по досліджуваному первинною експертизою об’єктові необхідно провести додаткові дослідження, або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні данні тощо), які не були надані експерту під час проведення первинної експертизи. Додаткова експертиза доручається тому ж самому або іншому експертові (експертам).
4. Повторна експертиза призначається за досліджуваним раніше об’єктом та з вирішуваних первинною експертизою питань у випадках, коли експерт при проведенні первинної експертизи не надав вичерпних відповідей на всі поставлені питання, не дослідив всіх наданих йому об’єктів, і усунути неясність та неповноту дослідження шляхом допиту (надання роз’яснень) неможливо, або висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторна експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам.
5. Комісійна експертиза проводиться не менше, ніж двома експертами з одного напряму знань.
6. Комплексна експертиза проводиться у випадках, коли для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях науки, техніки тощо, або в різних напрямах однієї галузі знань; комплексна експертиза може бути доручена як комісії експертів, так і одному експертові, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання. Комісія експертів проводить дослідження, виходячи з компетенції кожного із її членів, про що зазначається у висновку, та формулює загальний висновок."
 
Відхилено    
801. Стаття 102. Зміст висновку експерта
 
   Стаття 102. Зміст висновку експерта
 
802. 1. У висновку експерта повинно бути зазначено:
 
   1. У висновку експерта повинно бути зазначено:
 
803. 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;
 
-1425- Грицак В.М.
У пункті 1) частини 1 статті 102 слово "ім’я" замінити словами "прізвище, ім’я, по батькові".
 
Враховано   1) коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;
 
804. 2) місце і час проведення експертизи;
 
   2) місце і час проведення експертизи;
 
805. 3) хто був присутній при проведенні експертизи;
 
   3) хто був присутній при проведенні експертизи;
 
806. 4) перелік питань, що були поставлені експертові;
 
   4) перелік питань, що були поставлені експертові;
 
807. 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;
 
   5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;
 
808. 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;
 
   6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;
 
809. 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
 
-1426- Мойсик В.Р.
П. 7 ч. 1 статті 102 викласти в такій редакції:
"7) відповіді на кожне поставлене питання, обґрунтовані результатами проведених досліджень".
 
Визначитись шляхом голосування  7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
 
810. 2. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
-1427- Одарченко Ю.В.
У частині 2 статті 102 слова "його попереджено" замінити на слова "його попереджено (а у випадку залучення експерта стороною – що йому відомо)"
 
Відхилено   2. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
811. 3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
 
-1428- Мойсик В.Р.
Ч. 3 статті 102 викласти в такій редакції:
"3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом".
 
Відхилено   3. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
 
    -1429- Яценюк А.П.
У частині третій статті 102 слова "має право" замінити словами "зобов’язаний"
 
Відхилено    
    -1430- Ківалов С.В.
Доповнити статтю 102 новими частинами такого змісту:
"4. Якщо для проведення експертизи сторона залучає кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
5. Висновок передається експертом стороні, за запитом якої здійснювалася експертиза";
 
Відхилено    
    -1431- Бондик В.А.
Після статті 102 доповнити новою статтею 102-1 такого змісту:
"Стаття 102-1. Види експертиз
1. Первинною є експертиза, якщо об’єкт досліджується вперше.
2. Додаткова експертиза призначається у разі, якщо для вирішення додаткових питань щодо досліджуваного первинною експертизою об’єкта необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні данні тощо), які не були надані експерту під час проведення первинної експертизи. Додаткова експертиза доручається тому самому або іншому експерту.
3. У разі якщо експерт під час проведення первинної експертизи не надав вичерпних відповідей на всі поставлені запитання, не дослідив всіх наданих йому об’єктів, або неможливо усунути неясність та неповноту дослідження шляхом допиту чи висновок експерта визнається необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності порушення процесуальних норм, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи, може бути призначена повторна експертиза, що доручається іншому експерту або іншим експертам.
4. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами з одного напряму знань.
5. Комплексна експертиза проводиться у разі, якщо для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях науки, техніки, мистецтва або в різних напрямах однієї галузі знань тощо. Комплексна експертиза може бути доручена комісії експертів і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання. Комісія експертів проводить дослідження, виходячи з компетенції кожного її члена, про що зазначається у висновку, та складає загальний висновок."
 
Відхилено    
    -1432- Прутнік Е.А.
Після статті 102 доповнити новою статтею 102-1 такого змісту:
"Стаття 102-1. Види експертиз
1. Первинною є експертиза, якщо об’єкт досліджується вперше.
2. Додаткова експертиза призначається у разі, якщо для вирішення додаткових питань щодо досліджуваного первинною експертизою об’єкта необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні данні тощо), які не були надані експерту під час проведення первинної експертизи. Додаткова експертиза доручається тому самому або іншому експерту.
3. У разі якщо експерт під час проведення первинної експертизи не надав вичерпних відповідей на всі поставлені запитання, не дослідив всіх наданих йому об’єктів, або неможливо усунути неясність та неповноту дослідження шляхом допиту чи висновок експерта визнається необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності порушення процесуальних норм, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи, може бути призначена повторна експертиза, що доручається іншому експерту або іншим експертам.
4. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами з одного напряму знань.
5. Комплексна експертиза проводиться у разі, якщо для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях науки, техніки, мистецтва або в різних напрямах однієї галузі знань тощо. Комплексна експертиза може бути доручена комісії експертів і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання. Комісія експертів проводить дослідження, виходячи з компетенції кожного її члена, про що зазначається у висновку, та складає загальний висновок."
 
Відхилено    
    -1433- Плотніков О.В.
Після статті 102 доповнити новою статтею 102-1 такого змісту:
"Стаття 102-1. Види експертиз
1. Первинною є експертиза, якщо об’єкт досліджується вперше.
2. Додаткова експертиза призначається у разі, якщо для вирішення додаткових питань щодо досліджуваного первинною експертизою об’єкта необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні данні тощо), які не були надані експерту під час проведення первинної експертизи. Додаткова експертиза доручається тому самому або іншому експерту.
3. У разі якщо експерт під час проведення первинної експертизи не надав вичерпних відповідей на всі поставлені запитання, не дослідив всіх наданих йому об’єктів, або неможливо усунути неясність та неповноту дослідження шляхом допиту чи висновок експерта визнається необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності порушення процесуальних норм, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи, може бути призначена повторна експертиза, що доручається іншому експерту або іншим експертам.
4. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами з одного напряму знань.
5. Комплексна експертиза проводиться у разі, якщо для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях науки, техніки, мистецтва або в різних напрямах однієї галузі знань тощо. Комплексна експертиза може бути доручена комісії експертів і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання. Комісія експертів проводить дослідження, виходячи з компетенції кожного її члена, про що зазначається у висновку, та складає загальний висновок."
 
Відхилено    
    -1434- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 102-1 такого змісту:
"Стаття 102-1. Обов'язкове призначення експертизи
Експертиза призначається обов'язково:
1) для встановлення причин смерті;
2) для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;
3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;
4) для встановлення статевої зрілості потерпілої у кримінальних провадженнях про злочини, передбачені статтею 155 Кримінального кодексу України;
5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати;
6) для вирішення питання про необхідність примусового лікування обвинуваченого чи підсудного від хвороби, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб";
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
812. Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення
 
   Глава 5. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення
 
813. Стаття 103. Форми фіксування кримінального провадження
 
   Стаття 103. Форми фіксування кримінального провадження
 
814. 1. Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у таких формах:
 
-1435- Григорович Л.С.
статтю 103 після слів "Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися" доповнити словами "носіями інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії";
 
Відхилено   1. Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у таких формах:
 
    -1436- Мойсик В.Р.
З метою формування системних уявлень про форми фіксування кримінального провадження пропоную викласти текст ст. 103 у такій редакції.
"1. Процесуальні дії та рішення під час кримінального провадження можуть фіксуватися у таких формах:
1) протокол;
2) запис за допомогою технічних засобів;
3) журнал судового засідання;
4) повідомлення;
5) доручення;
6) клопотання;
7) реєстр матеріалів досудового розслідування;
8) постанова;
9) обвинувальний акт;
10) ухвала;
11) вирок".
 
Пропонується визначитись шляхом голосування   
815. 1) протокол;
 
   1) протокол;
 
816. 2) запис за допомогою технічних засобів;
 
-1437- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Пункт 2 частини першої статті 103 викласти в такій редакції:
"2) носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Враховано   2) носій інформації, на якому процесуальна дія зафіксована за допомогою технічних засобів;
 
    -1438- Бондик В.А.
Пункт 2 частини першої статті 103 викласти в такій редакції:
"2) носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Враховано    
    -1439- Кармазін Ю.А.
У статті 103 пункт 2 частини першої викласти в наступній редакції:
"2) носіїв інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;".
 
Враховано    
    -1440- Плотніков О.В.
Пункт 2 частини першої статті 103 викласти в такій редакції:
"2) носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Враховано    
    -1441- Прутнік Е.А.
Пункт 2 частини першої статті 103 викласти в такій редакції:
"2) носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Враховано    
    -1442- Келестин В.В.
Пункт 2 частини першої статті 103 викласти в такій редакції:
"2) носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії".
 
Відхилено    
817. 3) журнал судового засідання.
 
   3) журнал судового засідання.
 
818. Стаття 104. Протокол
 
   Стаття 104. Протокол
 
819. 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
 
-1443- Яценюк А.П.
У частині першій статті 104:
– слова "у випадках, передбачених цим Кодексом," вилучити;
– доповнити словами "крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом".
 
Відхилено   1. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
 
820. 2. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
 
-1444- Денькович І.В.
частину другу статті 104 викласти в такій редакції:
"У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це обов’язково робиться відмітка в протоколі";
 
Відхилено   2. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
 
    -1445- Прокопчук Ю.В.
частину другу статті 104 викласти в такій редакції:
"У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це обов’язково робиться відмітка в протоколі";
 
Відхилено    
    -1446- Швець В.Д.
частину другу статті 104 викласти в такій редакції:
"У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це обов’язково робиться відмітка в протоколі";
 
Визначитись шляхом голосування   
821. Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому випадку у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього.
 
-1447- Григорович Л.С.
Абзац другий частини другої статті 104 виключити.
 
Відхилено   Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього.
 
    -1448- Кармазін Ю.А.
абзац другий частини другої статті 104 викласти в наступній редакції:
"Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань також вноситься до відповідного протоколу.".
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1449- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 104 доповнити абзацом 3 наступного змісту:
"У випадку, якщо показання зафіксовані за допомогою технічних засобів та відсутні у протоколі підозрюваний або обвинувачений має право вимагати складення роздруківки змісту показань в паперовому вигляді".
 
Відхилено    
822. 3. Протокол досудового розслідування складається з:
 
-1450- Олійник В.М.
Малишев В.С.
У частині третій статті 104 слова "досудового розслідування" виключити
 
Враховано   3. Протокол складається з:
 
823. 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
 
-1451- Забарський В.В.
У пункті 1 частини третьої статті 104 слова "інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про" замінити словами "інформацію про дату та час повідомлення осіб, які беруть участь у процесуальній дії, про"
 
Відхилено   1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
 
824. місце, час проведення та назву процесуальної дії;
 
   місце, час проведення та назву процесуальної дії;
 
825. особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім'я, по батькові, займана посада);
 
-1452- Кармазін Ю.А.
пункт 1 частини третьої статті 104 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом п’ятим наступного змісту:
"інформацію про те, що особам, які беруть участь у процесуальній дії, роз’яснено їх права та обов’язки під час здійснення відповідної процесуальної дії.";
у зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим.
 
Відхилено   особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада);
 
826. всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання);
 
   всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);
 
827. інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
 
   інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
 
828. 2) описової частини, яка повинна містити відомості про:
 
   2) описової частини, яка повинна містити відомості про:
 
829. послідовність дій;
 
-1453- Кармазін Ю.А.
абзац другий пункту 2 частини третьої статті 104 викласти в наступній редакції:
"зміст та послідовність дій".
 
Відхилено   послідовність дій;
 
830. отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
 
-1454- Кармазін Ю.А.
у абзаці третьому пункту 2 частини третьої статті 104 виключити слова "важливі для цього кримінального провадження" і далі – за текстом.
у разі не підтримання попередньої пропозиції у абзаці третьому пункту 2 частини третьої статті 104 слова: "важливі для цього кримінального провадження" замінити на слова: "що мають відношення до цього кримінального провадження" і далі – за текстом.
 
Відхилено   отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
 
831. 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:
 
   3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:
 
832. вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;
 
-1455- Кармазін Ю.А.
абзац другий пункту 3 частини третьої статті 104 викласти у наступній редакції:
"вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації у разі здійснення процесуальних дій, які передбачають таке вилучення;".
 
Відхилено   вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;
 
833. спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
 
   спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
 
834. зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
 
   зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
 
835. 4. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
 
-1456- Швець В.Д.
Слід підтвердити, що терміну "учасники проведення процесуальної дії" має надаватися вужче значення учасників судового провадження у порівнянні з значенням "учасників кримінального провадження". (Висновок Директорату правосуддя)
 
Відхилено   4. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
 
836. 5. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.
 
-1457- Кармазін Ю.А.
частину п’яту статті 104 після третього речення доповнити новим реченням четвертим наступного змісту:
"У разі відсутності захисника (законного представника) у особи, яка через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності понятого, який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.".
 
Відхилено   5. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.
 
837. 6. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника).
 
-1458- Кармазін Ю.А.
третє речення частини шостої статті 104 після слів: " (законного представника)" через кому доповнити словами: "а в разі його відсутності – понятим".
 
Враховано   6. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – підписами понятих.
 
    -1459- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
третє речення частини шостої статті 104 після слів: " (законного представника)" через кому доповнити словами: "а в разі його відсутності – понятим".
 
Враховано    
    -1460- Одарченко Ю.В.
Статтю 104 доповнити частинами 7 та 8 наступного змісту:
"7. Перед підписання протоколу особа має право прокреслити всі вільні місця у протоколі таким чином, щоб унеможливити внесення до нього доповнень або здійснення дописок.
8. Протоколи процесуальних дій долучаються до матеріалів кримінального провадження. Вилучення протоколів із матеріалів провадження, крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом, забороняється".
 
Відхилено    
838. Стаття 105. Додатки до протоколів
 
   Стаття 105. Додатки до протоколів
 
839. 1. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
 
   1. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
 
840. 2. Додатками до протоколу можуть бути:
 
   2. Додатками до протоколу можуть бути:
 
841. 1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речі і документів;
 
   1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів;
 
842. 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
 
   2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
 
843. 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
 
   3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
 
844. 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
 
   4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
 
845. 3. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
 
   3. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
 
846. Стаття 106. Підготовка протоколу та додатка
 
   Стаття 106. Підготовка протоколу та додатка
 
847. 1. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
 
   1. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
 
848. 2. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
 
-1461- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 106 виключити.
 
Відхилено   2. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
 
849. Стаття 107. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження
 
   Стаття 107. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження
 
850. 1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.
 
   1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.
 
851. 2. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
 
-1462- Забарський В.В.
У частині другій статті 107 слово "заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії." замінити словами "особи, які беруть участь у процесуальній дії, повідомляються не пізніше як за три дні до дня її проведення."
 
Відхилено   2. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
 
    -1463- Яценюк А.П.
Частину другій статті 107 доповнити словами "про що зазначається у протоколі або журналі судового засідання".
 
Відхилено    
852. 3. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
 
   3. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
 
853. 4. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
 
-1464- Швець В.Д.
Мету зміни частини четвертої необхідно уточнити, оскільки застосування технічних засобів фіксування за відсутності учасників могло б радше захистити, аніж зашкодити інтересам відсутніх. (Висновок Директорату правосуддя)
 
Відхилено   4. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
 
    -1465- Міщенко С.Г.
Речення друге частини четвертої статті 107 виключити.
 
Визначитись шляхом голосування   
    -1466- Шкіль А.В.
Речення друге частини четвертої статті 107 виключити.
 
Визначитись шляхом голосування   
854. 5. Учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
 
   5. Учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
 
855. 6. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за виключенням випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
 
-1467- Кармазін Ю.А.
У частині шостій статті 107 слово: "чинними" замінити на слово: "дійсними".
 
Відхилено   6. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
 
856. Стаття 108. Журнал судового засідання
 
   Стаття 108. Журнал судового засідання
 
857. 1. Під час судового засідання складається журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості:
 
   1. Під час судового засідання складається журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості:
 
858. 1) найменування та склад суду;
 
   1) найменування та склад суду;
 
859. 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників;
 
   2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників;
 
860. 3) дата і час початку та закінчення судового засідання;
 
   3) дата і час початку та закінчення судового засідання;
 
861. 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;
 
   4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;
 
862. 5) ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати;
 
   5) ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати;
 
863. 6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
   6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
864. 2. Журнал судового засідання складається та підписується секретарем судового засідання.
 
   2. Журнал судового засідання складається та підписується секретарем судового засідання.
 
865. Стаття 109. Реєстр матеріалів досудового розслідування
 
   Стаття 109. Реєстр матеріалів досудового розслідування
 
866. 1. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.
 
-1468- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 109 викласти у наступній редакції:
"1. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з матеріалами кримінального провадження та обвинувальним висновком."
 
Відхилено   1. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.
 
867. 2. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
 
   2. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
 
868. 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
 
-1469- Шкіль А.В.
Пункт 1 частини 2 статті 109 доповнити текстом ", аркуш справи та том розміщення документу".
 
Відхилено   1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
 
869. 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
 
   2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
 
870. 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дата і строк його застосування.
 
   3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
 
871. Стаття 110. Процесуальні рішення
 
   Стаття 110. Процесуальні рішення
 
872. 1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, суду.
 
   1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, суду.
 
873. 2. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
 
-1470- Грицак В.М.
Частину другу статті 110 перед словом "ухвали" доповнити словом "постанови".
 
Відхилено   2. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
 
    -1471- Савченко І.В.
Частину другу статті 110 перед словом "ухвали" доповнити словом "постанови".
 
Відхилено    
    -1472- Шенцев Д.О.
Частину 2 статті 110 викласти у такій редакції:
"2. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371–374 цього Кодексу. Рішення суду, прийняті за наслідками розгляду подань прокурорів та органів досудового розслідування про надання дозволів на проведення окремих слідчих чи негласних слідчих дій повинні бути винесені із додержанням таємниці слідства."
 
Відхилено    
874. 3. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
 
-1473- Мойсик В.Р.
Допит свідка, затримання підозрюваного, огляд проводяться теж за рішенням слідчого, але виносити постанови про прийняття таких рішень немає потреби, тому
пропоную статтю 110 доповнити пунктом, що "постанова виноситься у випадках, зазначених у Кодексі, а також коли слідчий визнає це за необхідне".
 
Враховано   3. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова вноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
 
    -1474- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
пропоную статтю 110 доповнити пунктом, що "постанова виноситься у випадках, зазначених у Кодексі, а також коли слідчий визнає це за необхідне".
 
Враховано    
    -1475- Кармазін Ю.А.
У статті 110 частину третю після першого речення доповнити новим реченням другим наступного змісту:
"Рішення прокурора про надання згоди на здійснення відповідних процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється у формі резолюції, яка складається з підпису прокурора, який прийняв таке рішення, та скріплюється печаткою".
 
Відхилено    
875. 4. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
 
   4. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
 
876. 5. Постанова слідчого, прокурора складається з:
 
   5. Постанова слідчого, прокурора складається з:
 
877. 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
 
   1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
 
878. місце і час прийняття постанови;
 
   місце і час прийняття постанови;
 
879. прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
 
   прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
 
880. 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
 
-1476- Мойсик В.Р.
П. 2 ч. 5 статті 110 викласти в такій редакції:
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування усіма відповідними матеріалами, наявними на час її прийняття та посилання на положення цього Кодексу";
 
Відхилено   2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
 
881. зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
 
   зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
 
882. мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
 
   мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
 
883. 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
 
   3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
 
884. зміст прийнятого процесуального рішення;
 
   зміст прийнятого процесуального рішення;
 
885. місце та час (строки) його виконання;
 
   місце та час (строки) його виконання;
 
886. особу, якій належить виконати постанову.
 
-1477- Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини 5 статті 110 доповнити абзацом 5 наступного змісту:
"порядок та строки оскарження постанови."
 
Відхилено   особу, якій належить виконати постанову.
 
887. 6. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку, підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та скріплюється печаткою.
 
-1478- Грицак В.М.
частину 6 статті 110 викласти в такій редакції:
"постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку, підписується посадовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та, за необхідності, скріплюється печаткою".
 
Враховано частково   6. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
 
    -1479- Олійник В.М.
Малишев В.С.
Частину шосту статті 110 викласти у такій редакції:
"6. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення."
 
Враховано    
    -1480- Бевз В.А.
Частину шосту статті 110 викласти у такій редакції:
"6. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення."
 
Враховано    
888. 7. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
 
-1481- Шенцев Д.О.
Частину 7 статті 110 викласти у такій редакції:
"7. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними особами, юридичними особами та їх службовими і посадовими особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується."
 
Відхилено   7. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
 
889. Глава 6. Повідомлення
 
   Глава 6. Повідомлення
 
890. Стаття 111. Поняття повідомлення в кримінальному провадженні
 
   Стаття 111. Поняття повідомлення у кримінальному провадженні
 
891. 1. Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
 
   1. Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
 
892. 2. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою.
 
   2. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою.
 
893. 3. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за виключенням положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
 
-1482- Забарський В.В.
У частині третій статті 111 слова "та наслідків неприбуття особи" замінити словами "який визначається статтею 112 цього Кодексу, та наслідків неприбуття особи. Повідомлення, здійснене виключно відповідно до правил цієї статті, є належним."
 
Відхилено   3. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
 
894. Стаття 112. Зміст повідомлення
 
   Стаття 112. Зміст повідомлення
 
895. 1. У повідомленні повинно бути зазначено:
 
   1. У повідомленні повинно бути зазначено:
 
896. 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який задійснює повідомлення;
 
-1483- Шкіль А.В.
Пункт 1 частини 1 статті 112 до слова "прізвище" доповнити текстом "дата складання повідомлення,".
 
Відхилено   1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення;
 
    -1484- Ківалов С.В.
Пункт 1 частини першої статті 112 викласти у такій редакції/:
"1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення";
 
Враховано    
897. 2) адресу установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв'язку;
 
-1485- Шкіль А.В.
В пункті 2 частини 1 статті 112 після слова "телефону" доповнити ", а за наявності,".
 
Відхилено   2) адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв'язку;
 
898. 3) ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;
 
   3) ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;
 
899. 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення;
 
   4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення;
 
900. 5) процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється;
 
   5) процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється;
 
901. 6) дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;
 
   6) дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа;
 
902. 7) інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа;
 
   7) інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа;
 
903. 8) вказівка щодо необов'язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття;
 
   8) вказівка щодо необов'язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття;
 
904. 9) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
 
   9) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
 
905. Глава 7. Процесуальні строки
 
   Глава 7. Процесуальні строки
 
906. Стаття 113. Поняття процесуальних строків
 
   Стаття 113. Поняття процесуальних строків
 
907. 1. Процесуальні строки - це встановлені законом, прокурором або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
 
-1486- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину 1 ст. 113 викласти в такій редакції:
"1. Процесуальні строки - це встановлені законом, або відповідно до нього слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
 
Враховано   1. Процесуальні строки - це встановлені законом, або відповідно до нього слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
 
    -1487- Мойсик В.Р.
Частину 1 ст. 113 викласти в такій редакції:
"1. Процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором чи судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії".
 
Відхилено    
    -1488- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 113 після слів "це встановлені законом" доповнити словами "або відповідно до нього";
 
Відхилено    
    -1489- Швець В.Д.
Процесуальні строки можуть встановлюватися не тільки прокурором і судом, а й слідчим (наприклад, строк виконання оперативним підрозділом доручення), а також не тільки законом, а й підзаконними нормативними актами (наприклад, строки проведення ревізій, експертиз).
Процесуальні строки – це не завжди проміжки часу, а й строки-моменти, які вказують на необхідність проведення процесуальної дії до-, одночасно, або одразу ж після проведення іншої, тому правильніше говорити, що строк – це час.
Строки встановлюються не тільки для того, щоб учасники кримінального провадження могли приймати рішення чи вчиняти процесуальні дії, а й іноді утримувалися від вчинення певної дії.
 
Відхилено    
    -1490- Грицак В.М.
Частину першу статті 113 викласти в такій редакції:
"1). Процесуальні строки – це встановлені законом, прокурором, судом моменти або проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії".
 
Відхилено    
    -1491- Савченко І.В.
Частину першу статті 113 викласти в такій редакції:
"1). Процесуальні строки – це встановлені законом, прокурором, судом моменти або проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії".
 
Відхилено    
    -1492- Шишкіна Е.В.
У ст. 113 проекту слово "прокурором" вилучити.
 
Відхилено    
    -1493- Вернидубов І.В.
Ч.1 ст. 113 викласти в наступній редакції:
"Процесуальні строки - це час для виконання або утримання від виконання суб’єктами кримінального судочинства певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень, встановлюється цим Кодексом, іншими нормативними актами або рішенням уповноваженої на те посадової особи (органу)".
 
Відхилено    
    -1494- Ківалов С.В.
Викласти частину першу статті 113 у новій редакції:
"1. Процесуальні строки – це встановлений законом, підзаконним нормативно-правовим актом, слідчим, прокурором або судом час (проміжки або моменти часу), у межах якого учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, або утриматися від їх вчинення";
 
Відхилено    
    -1495- Яценюк А.П.
у частині першій статті 113 після слів "встановлені законом" доповнити словом "слідчим", після слова "прокурором" доповнити словами "слідчим суддею";
 
Відхилено    
    -1496- Шемчук В.В.
у частині першій статті 113 після слів "встановлені законом" доповнити словом "слідчим".
 
Відхилено    
908. 2. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
 
-1497- Забарський В.В.
Частину другу статті 113 доповнити новим реченням такого змісту:
"Вказівка в цьому Кодексі на негайність вчинення будь-якої дії означає вчинення її відразу з настанням тих обставин, на які вказується, перед вчиненням будь-яких інших дій, але в будь-якому разі протягом 24 годин з моменту настання обставин."
 
Визначитись шляхом голосування  2. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
 
    -1498- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 113 виключити слово "невиправданої" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
909. 3. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
 
-1499- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 113 викласти у наступній редакції:
"3. Під час судового провадження суд може встановлювати сторонам строки для вчинення певних дій, подання певних документів, враховуючи граничні строки судового розгляду та вимоги справедливості та достатності строку для забезпечення права на захист. Такі строки не можуть бути меншими за строки, передбачені цим Кодексом".
 
Відхилено      
    -1500- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частини третю та четверту статті 113 виключити
 
Враховано    
910. 4. Будь-які строки, що встановлюються прокурором або судом, мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
 
-1501- Яценюк А.П.
у частині четвертій статті 113 після слова "встановлюються" доповнити словом "слідчим", після слова "прокурором" доповнити словами "слідчим суддею".
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини 4.  Стаття 114. Встановлення процесуальних строків прокурором, судом
1. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
2. Будь-які строки, що встановлюються прокурором або судом, мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
 
    -1502- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Доповнити КПК новою статтею 114 такого змісту:
"Стаття 114. Встановлення процесуальних строків прокурором, судом
1. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
2. Будь-які строки, що встановлюються прокурором або судом, мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист."
У зв‘язку з цим статті 114-122 вважати статтями 115-123.
 
Враховано    
911. Стаття 114. Обчислення процесуальних строків
 
   Стаття 115. Обчислення процесуальних строків
 
912. 1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями.
 
-1503- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 115 доповнити реченням такого змісту:
"Строки можуть визначатися вказівкою на подію.".
 
Враховано   1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатись вказівкою на подію.
 
    -1504- Швець В.Д.
Процесуальні строки – це час, а не тільки проміжки часу, тому доцільно говорити, що "Строки можуть обчислюються годинами, добами (днями), місяцями або позначатися шляхом вказівки вчинити певну процесуальну дію до, одночасно чи відразу після провадження іншої дії або настання певної події".
Традиційно при обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від яких починається строк. Строк, який обчислюється годинами, починає плинути з початку наступної години і закінчується в останню (а не у "відповідну", як зазначають автори проекту КПК) хвилину останньої години.
 
Відхилено    
    -1505- Ківалов С.В.
Частину першу статті 114 викласти у новій редакції:
"1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, добами (днями) і місяцями, або визначатися шляхом вказівки вчинити певну процесуальну дію до, одночасно чи відразу після провадження іншої дії або настання певної події";
 
Враховано редакційно    
913. 2. При обчисленні строку годинами строк закінчується у відповідну хвилину останньої години.
 
-1506- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 114 після слова "години" доповнити словом "строку".
 
Відхилено   2. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
 
914. 3. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
 
   3. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
 
915. 4. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
 
-1507- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 114 після слів "останнього місяця" доповнити словом "строку".
 
Відхилено   4. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
 
    -1508- Кармазін Ю.А.
частину четверту статті 114 викласти в наступній редакції:
"4. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця о двадцять четвертій годині. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця о двадцять четвертій годині.".
 
Відхилено    
916. 5. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
 
-1509- Кармазін Ю.А.
частину п’яту статті 114 викласти у наступній редакції:
"5. При обчисленні строків днями та місяцями строк починає обчислюватися з дня, наступного за днем винесення відповідного процесуального рішення, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.".
 
Відхилено   5. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
 
917. 6. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
 
   6. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
 
918. 7. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
 
   7. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
 
919. Стаття 115. Додержання процесуальних строків
 
   Стаття 116. Додержання процесуальних строків
 
920. 1. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою, або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, коли скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
 
-1510- Швець В.Д.
Важливо статтю, яка має назву "Додержання процесуальних строків" доповнити наступними положеннями: Пропуск процесуального строку, встановленого для виконання обов’язку, не звільняє особу від виконання цього обов’язку. У разі пропуску цього строку без поважних причин до слідчого, прокурора або судді можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу, а до учасників кримінального провадження – передбачені цим Кодексом заходи процесуального примусу.
Пропуск процесуального строку, встановленого для реалізації права, позбавляє особу скористуватися цим правом.
 
Визначитись голосуванням  1. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі – коли скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
 
    -1511- Ківалов С.В.
Доповнити статтю 115 новою частиною такого змісту:
"2. Пропуск процесуального строку, встановленого для виконання обов'язку, не звільняє особу від виконання цього обов'язку. У разі пропуску цього строку без поважних причин до слідчого, прокурора або судді можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу, а до учасників кримінального провадження – передбачені цим Кодексом заходи процесуального примусу.
Пропуск процесуального строку, встановленого для реалізації права, позбавляє особу скористуватися цим правом";
 
Визначитись голосуванням   
    -1512- Шемчук В.В.
Доповнити статтю 115 новою частиною такого змісту:
"2. Пропуск процесуального строку, встановленого для виконання обов'язку, не звільняє особу від виконання цього обов'язку. У разі пропуску цього строку без поважних причин до слідчого, прокурора або судді можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу, а до учасників кримінального провадження – передбачені цим Кодексом заходи процесуального примусу".
 
Визначитись голосуванням   
921. Стаття 116. Поновлення процесуального строку
 
   Стаття 117. Поновлення процесуального строку
 
922. 1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
 
   1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
 
923. 2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
924. 3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
 
-1513- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 116 викласти у наступній редакції:
"3. Подання клопотання про поновлення пропущеного строку не зупиняє виконання рішення, щодо поновлення строку на оскарження якого подано клопотання, крім випадків, коли слідчий суддя, суд постановить ухвалу про зупинення виконання рішення до розгляду клопотання по суті."
 
Відхилено   3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
 
925. Глава 8. Процесуальні витрати
 
   Глава 8. Процесуальні витрати
 
926. Стаття 117. Види процесуальних витрат
 
   Стаття 118. Види процесуальних витрат
 
927. 1. Процесуальні витрати складаються із:
 
   1. Процесуальні витрати складаються із:
 
928. 1) витрат на правову допомогу;
 
   1) витрат на правову допомогу;
 
929. 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
 
   2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
 
930. 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
 
   3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
 
931. 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів;
 
   4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
 
932. 5) судового збору.
 
-1514- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Пункт 5 частини першої статті 118 вилучити.
 
Враховано      
    -1515- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Пункт 5 частини першої статті 117 вилучити.
 
Враховано    
    -1516- Одарченко Ю.В.
Пункт 5 частини першої статті 117 вилучити.
 
Враховано    
933. Стаття 118. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
 
   Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
 
934. 1. Суд, ураховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
 
   1. Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
 
935. 2. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
 
   2. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
 
936. 3. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   3. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
937. Стаття 119. Витрати на правову допомогу
 
-1517- Швець В.Д.
Необхідно приділити увагу розширенню правової допомоги для потерпілих, цивільних позивачів та цивільних відповідачів за рахунок державних коштів, оскільки інакше порушуватиметься право доступу до суду, дотримання якого вимагає стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Визначитись шляхом голосування  Стаття 120. Витрати на правову допомогу
 
938. 1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
 
-1518- Забарський В.В.
Статтю 119 "Витрати на правову допомогу" викласти у такій редакції:
"1. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги захисника, несе обвинувачений, крім випадків, передбачених законом про безоплатну правову допомогу.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач."
 
Відхилено   1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
 
    -1519- Яценюк А.П.
У частині першій статті 119 після слова "несе" доповнити словом "підозрюваний".
 
Враховано    
    -1520- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині першій статті 120 після слова "несе" доповнити словом "підозрюваний".
Частину третю статті 120 викласти у такій редакції:
"3. Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової домопоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством."
 
Враховано    
939. 2. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
 
-1521- Ківалов С.В.
У частині другій статті 119 після слова "відповідача" доповнити словами "свідка", після слів "цивільний відповідач," доповнити словами с "крім випадків надання безоплатної правової допомоги";
 
Відхилено   2. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
 
940. 3. Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
 
   3. Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбачених цим Кодексом, законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством.
 
941. Стаття 120. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження
 
   Стаття 121. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження
 
942. 1. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, -це витрати обвинуваченого, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.
 
-1522- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
Частину першу статті 121 після слів "це витрати" доповнити словом "підозрюваного"
 
Враховано   1. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, -це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.
 
    -1523- Мойсик В.Р.
У статті 120 "Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження" вказується лише обвинувачений. пропоную цю статтю доповнити і підозрюваним.
 
Враховано    
    -1524- Лещенко В.О.
У статті 120 "Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження" перед словом "обвинувачений", у всіх випадках вставити слово "підозрюваний" у відповідних відмінках, оскільки на стадії досудового провадження особа має статус підозрюваного, а обвинуваченим він стає лише після завершення досудового розслідування та затвердження прокурором обвинувального акту.
 
Враховано    
    -1525- Скибінецький О.М.
У статті 120 "Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження" перед словом "обвинувачений", у всіх випадках вставити слово "підозрюваний" у відповідних відмінках, оскільки на стадії досудового провадження особа має статус підозрюваного, а обвинуваченим він стає лише після завершення досудового розслідування та затвердження прокурором обвинувального акту.
 
Враховано    
    -1526- Яценюк А.П.
у абзаці першому частини першої статті 120 після слів "це витрати", у частині другій після слів "судового провадження", у частині третій після слова "несе" доповнити словом "підозрюваний" у відповідному відмінку.
 
Враховано    
943. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
   Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
944. 2. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження обвинуваченого, він несе самостійно.
 
-1527- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
у частині другій статті 121після слів "судового провадження", у частині третій після слова "несе" доповнити словом "підозрюваний" у відповідному відмінку
 
Враховано   2. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.
 
    -1528- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 120 викласти у наступній редакції:
"2. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або суду обвинуваченого несе обвинувачений, крім випадку постановлення виправдувального вироку або закриття провадження у справі у зв’язку із невинуватістю обвинуваченого."
 
Відхилено    
945. 3. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе обвинувачений.
 
   3. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений.
 
946. 4. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе потерпілий.
 
   4. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе потерпілий
 
947. 5. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
-1529- Одарченко Ю.В.
У частині 5 статті 120 слово "представника" замінити на "представника потерпілого".
 
Відхилено   5. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
948. Стаття 121. Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів
 
   Стаття 122 Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів
 
949. 1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
-1530- Швець В.Д.
Потребує уточнення питання перекладача щодо доцільності вживання "усні перекладачі" радше аніж "перекладачі", хоча, насправді, прийнятним було б використання обох термінів з огляду на можливість виникнення потреби в їх послугах на різних стадіях кримінального провадження. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Відхилено   1. Витрати підозрюваного, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
    -1531- Прокопчук Ю.В.
частину першу статті 121 викласти в такій редакції:
"1.Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів здійснюють відповідні органи державної влади, крім випадків, встановлених цим Кодексом";
 
Відхилено    
    -1532- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 121 викласти у наступній редакції:
"1. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, несе сторона, яка залучила цих свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, крім випадків, встановлених цим Кодексом."
 
Відхилено    
    -1533- Міщенко С.Г.
Частину першу статті 121 доповнити новим реченням такого змісту:
"Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів несе сторона обвинувачення, якщо клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта заявив потерпілий чи його захисник".
 
Відхилено    
    -1534- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 121 викласти в наступній редакції:
"1. Витрати, пов'язані із участю потерпілих в кримінальному провадженні, залученням та участю свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів спеціалізованих державних установ здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.".
 
Визначитись шляхом голосування   
950. 2. Витрати, пов'язані із участю потерпілих в кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
 
-1535- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 121 викласти в наступній редакції:
"2. Залучення та оплата винагороди за виконану роботу експертів, які не є працівниками спеціалізованих державних установ, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про їх залучення.".
 
Відхилено   2. Витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
 
951. 3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
 
   3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
 
952. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
   Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
953. 4. Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
 
   4. Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
 
954. 5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
-1536- Одарченко Ю.В.
Статтю 121 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. Витрати, пов’язані із викликом до суду свідка, що був залучений слідством та покази якого включені до обвинувального висновку, покладаються на засудженого а у випадку виправдання обвинуваченого – на Державний бюджет України."
 
Відхилено   5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
    -1537- Прокопчук Ю.В.
статтю 121 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6.Суд на підставі процесуальних рішень органів досудового розслідування, рішень, винесених під час судового слідства і відповідних документів (квитки на проїзд, квитанції, тощо) у вироку визначає яку суму стягнути із засудженого/засуджених, яку віднести на рахунок держави, хто несе витрати на правову допомогу, тощо";
 
Відхилено    
955. Стаття 122. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів
 
   Стаття 123 Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів
 
956. 1. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
-1538- Мойсик В.Р.
У ст. 122 "Витрати пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів" пропоную передбачити, що витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, компенсуються відповідно до фактично витрачених сум, які підтверджуються відповідними поштовими довідками та іншими фінансово-звітними документами.
 
Визначитись голосуванням  1. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
957. 2. Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
   2. Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
958. Стаття 123. Судовий збір
 
-1539- Швець В.Д.
Стаття 123 КПК потребує уточнення, оскільки не зрозуміло, чи існує положення про повернення витрат, у разі, якщо кого-небудь виправдано. Також не зрозуміло який судовий збір повинен сплатити засуджений.
 
Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті.     
959. 1. Судовий збір у кримінальному провадженні підлягає сплаті у випадку ухвалення судом обвинувального вироку.
 
-1540- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Статтю 123 необхідно вилучити.
 
Враховано      
    -1541- Мойсик В.Р.
Статтю 123 необхідно вилучити.
 
Враховано    
    -1542- Стретович В.М.
Статтю 123 необхідно вилучити.
 
Враховано    
    -1543- Одарченко Ю.В.
Статтю 123 необхідно вилучити.
 
Враховано    
960. 2. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
 
      
961. Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат
 
   Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат
 
962. 1. У випадку ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбаченому законом, для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
-1544- Швець В.Д.
Статтю 124 необхідно доповнити положенням про відшкодування витрат у разі ухвалення виправдувального вироку.
 
Визначитись голосуванням  1. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
963. 2. У випадку ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати, понесені на залучення експерта, та судовий збір.
 
-1545- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
У частині другій статті 124 слова "та судовий збір" виключити.
 
Враховано   2. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
 
    -1546- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 124 слова "та судовий збір" виключити.
 
Враховано    
    -1547- Одарченко Ю.В.
У частині другій статті 124 слова "та судовий збір" виключити.
 
Враховано    
    -1548- Кармазін Ю.А.
У статті 124 після частини другої доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною третьою наступного змісту:
"3. Якщо в справі визнано винними декількох обвинувачених, суд повинен визначити, в якому розмірі процесуальні витрати підлягають стягненню з кожного з них, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан кожного з них.".
 
Відхилено    
964. 3. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
 
-1549- Міщенко С.Г.
Доповнити статтю 124 новою частиною четвертою такого змісту:
"4. У випадку ухвалення виправдувального вироку суд стягує з держави на користь обвинуваченого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати".
 
Відхилено   3. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
 
965. Стаття 125. Визначення розміру процесуальних витрат
 
   Стаття 125. Визначення розміру процесуальних витрат
 
966. 1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
 
   1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
 
967. Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
 
   Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
 
968. 1. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
 
   1. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
 
969. 2. Сторони, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
 
   2. Сторони, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
 
970. Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов
 
   Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов
 
971. Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
 
   Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
 
972. 1. Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
 
-1550- Кармазін Ю.А.
у частинах першій – третій статті 127 слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   1. Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
 
973. 2. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
 
-1551- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 127 після слів: "в кримінальному провадженні" доповнити словами "або в порядку цивільного судочинства".
 
Відхилено   2. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
 
974. 3. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
 
-1552- Мойсик В.Р.
У главі 9 "Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов", не визначено порядок відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок кримінального правопорушення або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів та посадових осіб під час кримінального провадження. З урахуванням цього пропоную визначити поняття матеріальної, фізичної та моральної шкоди, а також підстави і порядок її відшкодування у кримінальному провадженні.
 
Відхилено   3. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
 
975. Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
 
   Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
 
976. 1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
 
-1553- Шенцев Д.О.
Частину 1статті 128 викласти у наступній редакції:
"1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння".
 
Враховано редакційно   1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову та/або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
 
    -1554- Олійник В.М.
Малишев В.С.
частину першу статті 128 після слів "обвинуваченого або до" доповнити словами "фізичної чи юридичної";
 
Враховано    
    -1555- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 128:
1) слова: "до початку судового розгляду" замінити на слова: "на будь-якій стадії кримінального провадження, але не пізніше виходу суду до нарадчої кімнати".
2) слова "кримінальним правопорушенням" замінити на слово: "злочином".
 
Відхилено    
977. 2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
 
-1556- Шенцев Д.О.
Частину 2 статті 128 викласти у наступній редакції:
" 2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками або прокурором."
 
Враховано редакційно   2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
 
978. 3. У випадку необхідності пред'явлення цивільного позову в інтересах держави, такий позов пред'являється прокурором.
 
-1557- Олійник В.М.
Малишев В.С.
частину третю статті 128 доповнити реченням такого змісту:
"Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права."
 
Враховано   3. У разі необхідності пред'явлення цивільного позову в інтересах держави, такий позов пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
 
979. 4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позову, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
 
   4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
 
980. 5. Цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
 
   5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
 
981. 6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.
 
   6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.
 
982. 7. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
 
   7. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
 
983. Стаття 129. Вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні
 
   Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
 
984. 1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
 
   1. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
 
985. 2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
 
-1558- Кармазін Ю.А.
У частинах другій та третій статті 129 слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено      
    -1559- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 129 виключити.
 
Враховано    
986. 3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
 
   2. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
 
987. Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
 
   Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
 
988. 1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
 
-1560- Кармазін Ю.А.
У статті 130 слова "передбачених законом" замінити на слова: "передбачених законом".
 
Враховано   1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
 
989. Розділ ІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження
 
   Розділ ІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження
 
990. Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
 
   Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
 
991. Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження
 
   Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження
 
992. 1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
 
-1561- Кармазін Ю.А.
частину першу викласти в наступній редакції:
"1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою виконання завдань кримінального судочинства та забезпечення встановленого цим Кодексом порядку кримінального провадження.".
 
Відхилено   1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
 
993. 2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
 
-1562- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 131 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, пункт 8, а саме:
"8) затримання особи;".
 
Відхилено   2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
 
994. 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;
 
-1563- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 1 частини другої статті 131 слова "виклик слідчим, прокурором," вилучити.
 
Відхилено   1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;
 
    -1564- Шишкіна Е.В.
У пункті 1 частини другої статті 131 слова "виклик слідчим, прокурором," вилучити.
 
Враховано    
995. 2) накладення грошового стягнення;
 
-1565- Омельченко Г.О.
Пункт 2 ч.2 статті 131 – виключити.
 
Відхилено   2) накладення грошового стягнення;
 
996. 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
   3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
997. 4) відсторонення від посади;
 
   4) відсторонення від посади;
 
998. 5) тимчасовий доступ до речей і документів;
 
   5) тимчасовий доступ до речей і документів;
 
999. 6) тимчасове вилучення майна;
 
   6) тимчасове вилучення майна;
 
1000. 7) арешт майна;
 
   7) арешт майна;
 
1001. 8) затримання особи;
 
   8) затримання особи;
 
1002. 9) запобіжні заходи.
 
-1566- Зварич Р.М.
Статтю 131 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються із суворим дотримуванням належної процедури та належних процесуальних норм, визначених цим Кодексом, виходячи із принципу невинуватості особи.
4. Будь-яке порушення визначених цим Кодексом процесуальних норм при проведенні заходу забезпечення кримінального провадження або неналежне їх застосування може бути підставою для припинення кримінального провадження."
 
Визначитись голосуванням  9) запобіжні заходи.
 
1003. Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
 
   Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
 
1004. 1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, суду за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
1005. 2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
 
-1567- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 132 викласти в наступній редакції:
"2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається слідчим, прокурором, а у випадках, передбачених цим кодексом, іншими сторонами кримінального провадження, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.".
 
Відхилено   2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
 
1006. 3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
 
-1568- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
абзаці першому частини третьої, пунктах другому, третьому частини третьої статті 132 слова "слідчий", "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
 
    -1569- Шишкіна Е.В.
абзаці першому частини третьої, пунктах другому, третьому частини третьої статті 132 слова "слідчий", "слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
    -1570- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 132 викласти у наступній редакції:
"3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.".
 
Враховано редакційно    
1007. 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
   1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
 
1008. 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
 
   2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
 
1009. 3) може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
 
-1571- Мойсик В.Р.
П.3 ч. 3 ст. 132 викласти в такій редакції:
"3) може бути досягнута мета, для досягнення якої слідчий, прокурор звертається із клопотанням".
 
Відхилено   3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
 
    -1572- Олійник В.М.
Малишев В.С.
У пункті 3 частини третьої статті 132 слово "досягнення" замінити словом "виконання".
 
Враховано    
    -1573- Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини 3 статті 132 викласти у наступній редакції:
"3) досягнення конкретної процесуальної мети є неможливим без застосування саме цього засобу забезпечення кримінального провадження;"
 
Відхилено    
    -1574- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 132 доповнити пунктом 4 наступного змісту:
"4) запропонований засіб забезпечення кримінального провадження є максимально м’яким із тих, що можуть бути застосовані для конкретної мети забезпечення кримінального провадження."
 
Відхилено    
1010. 4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
 
-1575- Кармазін Ю.А.
частину четверту викласти у наступній редакції:
"4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати можливість отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.".
 
Відхилено   4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
 
1011. 5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються.
 
-1576- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині п’ятій статті 132 слова "докази обставин" замінити словами "відомості про обставини";
 
Відхилено   5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються.
 
    -1577- Шишкіна Е.В.
у частині п’ятій статті 132 слова "докази обставин" замінити словами "відомості про обставини";
 
Відхилено    
1012. 6. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
 
-1578- Шишкіна Е.В.
у частині шостій ст. 132 проекту слово "слідчого" вилучити.
 
Відхилено   6. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
 
    -1579- Зварич Р.М.
Після статті 132 доповнити статтею 133 такого змісту:
„Стаття 133. Виняткові випадки застосування заходів забезпечення кримінального провадження
1. У передбачених цим Кодексом виняткових випадках заходи забезпечення кримінального провадження можуть бути застосовані без ухвали слідчого судді, суду, якщо існують:
1) достатні підстави для звернення до суду з клопотанням про застосування таких заходів,
2) обставини, які не дають часу звернутися до суду без завдання значної шкоди для мети кримінального провадження.
2. Якщо заходи забезпечення кримінального провадження були застосовані без судового рішення, державний обвинувач зобов’язаний невідкладно повідомити про їх застосування слідчого суддю, суд. В цьому випадку слідчий суддя, суд зобов’язаний розглянути законність та обґрунтованість їх застосування згідно з передбаченими статтею 131 цього Кодексу правилами."
 
Визначитись голосуванням   
1013. Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
 
-1580- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
В назві Глави 11 слова "виклик слідчим, прокурором," вилучити.
 
Відхилено   Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
 
    -1581- Шишкіна Е.В.
В назві Глави 11 слова "виклик слідчим, прокурором," вилучити.
 
Відхилено    
1014. Стаття 133. Виклик слідчим, прокурором
 
-1582- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Статтю 133 виключити
 
Відхилено   Стаття 133. Виклик слідчим, прокурором
 
    -1583- Шишкіна Е.В.
Статтю 133 виключити.
 
Відхилено    
1015. 1. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
 
   1. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
 
1016. 2. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
 
   2. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
 
1017. Стаття 134. Судовий виклик
 
   Стаття 134. Судовий виклик
 
1018. 1. Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника, здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
 
-1584- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 134 слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   1. Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
 
    -1585- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 134 слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
    -1586- Кармазін Ю.А.
Частину першу статті 134 після слів: "потерпілого, його представника," доповнити словами: "цивільного позивача, його представника, цивільного відповідача, представника".
 
Відхилено    
1019. 2. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
 
-1587- Одарченко Ю.В.
Статтю 134 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. За клопотанням сторони захисту судовий виклик свідків, на показаннях яких обґрунтований обвинувальний висновок, є обов’язковим."
 
Відхилено   2. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
 
    -1588- Зварич Р.М.
Після статті 134 доповнити статтею 135 такого змісту:
„Стаття 135. Клопотання про судовий виклик
1. Державний обвинувач з власної ініціативи або на підставі заяви потерпілого та підозрюваний під час досудового розслідування мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про судовий виклик певної особи.
2. Під час судового розгляду державний обвинувач, обвинувачуваний мають право звернутися з письмовим чи усним клопотанням про судовий виклик певної особи. Розгляд такого клопотання здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду, з урахуванням положень цієї глави.
3. У клопотанні про судовий виклик, поданому під час досудового розслідування, зазначаються:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити судовий виклик певної особи;
2) прізвище, ім’я, по-батькові особи, яку пропонується викликати за допомогою судового виклику, місце її проживання (перебування), роботи, служби чи навчання.
4. До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання."
 
Визначитись голосуванням   
1020. Стаття 135. Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні
 
-1589- Ар'єв В.І.
Статтю 135 викласти у такій редакції:
"1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
2. Особа, що викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду має право на правову допомогу адвоката з моменту виклику. Відмова особи від такої допомоги може бути зроблена виключно у присутності адвоката, про що робиться відповідний запис у протоколі за підписом всіх учасників, у тому числі адвоката.
3. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
4. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення".
 
Відхилено   Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
 
1021. 1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
 
-1590- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 135 викласти у наступній редакції:
"1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, телеграфним зв’язком або шляхом повідомлення про виклик під розписку."
 
Відхилено   1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
 
    -1591- Шкіль А.В.
Частину 1 статті 135 викласти в іншій редакції: "Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, здійснення виклику телеграмою", а в частині 8 виключити текст "або бути повідомленою про нього іншим шляхом".
 
Відхилено    
    -1592- Шишкіна Е.В.
У частині першій ст. 135 проекту слова "слідчого, прокурора" вилучити;
 
Відхилено    
    -1593- Забарський В.В.
Частину першу статті 135 викласти в такій редакції:
"Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком або телеграмою. Здійснення виклику по телефону допускається у виняткових випадках з дотриманням вимог щодо строків виклику та змісту виклику, встановленого статтею 137 цього Кодексу."
 
Відхилено    
    -1594- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 135 викласти у наступній редакції:
"1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, здійснення виклику телеграмою.", - тобто, виключивши слова "електронною поштою чи факсимільним зв'язком", "по телефону".
 
Відхилено    
1022. 2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
 
   2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
 
1023. 3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
 
   3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
 
1024. 4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, коли це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
 
-1595- Шемчук В.В.
У частині четвертій статті 135 слова "як правило" виключити.
 
Відхилено   4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, коли це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
 
    -1596- Кармазін Ю.А.
у частині четвертій статті 135 виключити слова: ", як правило," та речення "Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, коли це обумовлюється обставинами кримінального провадження.".
 
Відхилено    
1025. 5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
 
   5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
 
1026. 6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
 
-1597- Шишкіна Е.В.
у частині шостій ст. 135 проекту слова "слідчим, прокурором" вилучити.
 
Відхилено   6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
 
1027. 7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
 
   7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
 
1028. 8. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик в зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй звичайно необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
 
-1598- Забарський В.В.
Доповнити частину восьму статті 135 новим першим реченням такого змісту:
"Виклик, здійснений виключно в порядку, передбаченому цією главою, є належним."
 
Відхилено   8. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик в зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй звичайно необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
 
    -1599- Кармазін Ю.А.
у частині восьмій в першому та другому реченнях виключити слова "іншим шляхом" і далі – за текстом.
у першому реченні частини восьмої слова: "три дні" замінити на слова :"сім днів".
 
Відхилено    
    -1600- Зварич Р.М.
Після статті 135 доповнити статтею 136 такого змісту:
„Стаття 136. Розгляд клопотання про судовий виклик
1. Під час досудового розслідування клопотання про судовий виклик розглядається слідчим суддею в день його подання без проведення судового засідання.
2. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про судовий виклик подане без додержання встановлених вимог, повертає його, про що постановляє ухвалу.
3. При задоволенні клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про судовий виклик. Якщо слідчий суддя, суд відмовить у задоволенні клопотання, він постановляє ухвалу з викладенням причин такої відмови.
 
Комітет пропонує визначитись Верховній Раді України щодо поправки шляхом голосування   
1029. Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
 
   Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
 
1030. 1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
 
   1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
 
1031. 2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним електронним листом.
 
-1601- Олійник В.М.
Малишев В.С.
У частині другій статті 136 слова "електронним листом" замінити словами "листом електронної пошти".
 
Враховано   2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
 
    -1602- Кармазін Ю.А.
Частину 2 статті 136 виключити.
 
Відхилено    
    -1603- Мойсик В.Р.
У частині другій статті 136 встановити, що повістка вважається врученою із моменту надіслання відповідного електронного повідомлення.
 
Враховано частково    
    -1604- Шкіль А.В.
Виключити частину 2 статті 136.
 
Відхилено    
    -1605- Шишкіна Е.В.
У частині другій ст. 136 проекту слова "слідчого, прокурора" вилучити.
 
Відхилено    
    -1606- Швець В.Д.
Статтю 136 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Особа, яка отримала повістку про виклик, видану слідчим або прокурором, має право оскаржити виклик до суду за своїм місцем проживання на протязі п’яти робочих днів з моменту її отримання та прохати про анулювання або зміну такого виклику. Суд бере до розгляду направлену скаргу або направляє скаргу і додані матеріали слідчому судді, що закріплений за цією справою. Рішення суді є остаточним і підлягає негайному виконанню, за винятком випадків, коли існують поважні причини неприбуття особи на виклик, передбачені статтею 138 цього Кодексу.
 
Визначитись голосуванням   
1032. Стаття 137. Зміст повістки про виклик
 
   Стаття 137. Зміст повістки про виклик
 
1033. 1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:
 
   1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:
 
1034. 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює виклик;
 
-1607- Шишкіна Е.В.
У пункті 1 частини першої ст. 137 проекту слова "слідчого, прокурора" вилучити.
 
Відхилено   1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює виклик;
 
    -1608- Шкіль А.В.
Пункт 1 частини 1 статті 137 до слова "прізвище" доповнити текстом "дата складання повідомлення,".
 
Відхилено    
1035. 2) адресу установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку;
 
-1609- Шкіль А.В.
В пункті 2 частини 1 статті 137 після слова "телефону" доповнити ", а за наявності,".
 
Відхилено   2) адреса установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку;
 
1036. 3) ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
 
   3) ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
 
1037. 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
 
   4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
 
1038. 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
 
   5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
 
1039. 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
 
   6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
 
1040. 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
 
   7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
 
1041. 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
 
   8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
 
1042. 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з'явитися на виклик та обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення;
 
-1610- Забарський В.В.
У пункті 9 частини першої статті 137 слова "заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення" замінити словами "повідомити не пізніше як за день до дня явки про неможливість з'явлення"
 
Відхилено   9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення;
10) право на використання правової допомоги під час відповідної процесуальної дії;
 
    -1611- Олійник С.В.
Статтю 137 між пунктами "9" та "10" доповнити пунктом такого змісту:
"10) право на використання правової допомоги під час відповідної процесуальної дії;".
 
Враховано    
1043. 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
 
-1612- Шишкіна Е.В.
У пункті 10 частини першої ст. 137 проекту слова "слідчого, прокурора" вилучити.
 
Відхилено   11) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
 
    -1613- Ар'єв В.І.
частину 1 статті 137 доповнити новим пунктом такого змісту:
"користуватись правовою допомогою адвоката;"
 
Враховано редакційно    
    -1614- Кармазін Ю.А.
У статті 137 частину першу доповнити новим пунктом 11 наступного змісту:
"11) інші відомості, встановлені цим Кодексом.".
 
Відхилено    
1044. Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик
 
   Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик
 
1045. 1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
 
   1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
 
1046. 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
 
   1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
 
1047. 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
 
   2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
 
1048. 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
 
   3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
 
1049. 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
 
   4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
 
1050. 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
 
-1615- Савченко І.В.
у пункті 5 частини першої статті 138 слово "тяжка" виключити;
 
Відхилено   5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
 
    -1616- Шкіль А.В.
В пункті 5 частини 1 статті 138 виключити слова "за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад".
 
Відхилено    
1051. 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
 
   6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
 
1052. 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
 
   7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
 
1053. 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
 
-1617- Швець В.Д.
пункт 8 статті 138 викласти у такій редакції: 8) відсутність законних підстав на здійснення виклику;
 
Відхилено   8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
 
    -1618- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 138 доповнити пунктом 9 наступного змісту:
"9) зайнятість в іншому кримінальному провадженні або зайнятість у судовому засіданні, про що особа зобов’язана попередити особу, що здійснює виклик."
 
Відхилено    
    -1619- Швець В.Д.
доповнити статтю 138 пунктами 9, 10 такого змісту: 9) здійснення повторних викликів з одних і тих же питань, або з метою залякування, з метою втрутитись у приватне життя особи або інших неналежних причин;
10) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
 
Відхилено    
1054. Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
 
-1620- Омельченко Г.О.
Статтю 139 викласти у такій редакції:
„Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, який у встановленому цим Кодексом порядку був викликаний (наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід постановою слідчого судді або постановою суду."
 
Відхилено   Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
 
1055. 1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
 
-1621- Кармазін Ю.А.
частини першу та другу статті 139 викласти, як частину першу наступного змісту:
"1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, може бути застосовано привід.";
у зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.
 
Враховано редакційно   1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
 
    -1622- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 139 викласти в такій редакції:
"1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі, встановленому законодавством України".
 
Враховано    
1056. - від 0, 25 до 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
 
-1623- Сас С.В.
У статті 139 аб. 2 ч.1 доповнити словами "слідчого судді, суду" та цифри від 025 - 05 замінити на цифри 05 – 2.; аб 3 ч. 1 виключити.
 
Відхилено   від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
 
1057. - від 0, 5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
 
-1624- Сас С.В.
аб 3 ч. 1 статті 139 виключити.
 
Відхилено   від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
 
1058. 2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, може бути застосовано привід.
 
-1625- Швець В.Д.
У статті 139:
- частину другу викласти у такій редакції: 2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті та лише за рішенням суду. прийнятому в порядку статей 136, 141 та 142 цього Кодексу, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, може бути застосовано привід.
 
Враховано   2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, та лише за рішенням суду, прийнятим у порядку статей 136, 141 та 142 цього Кодексу, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого може бути застосовано привід.
 
    -1626- Шемчук В.В.
У частині другій статті 139 після слів "свідка" доповнити словами "потерпілого".
 
Враховано    
1059. 3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несуть відповідальність, встановлену законом.
 
   3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
 
1060. Стаття 140. Привід
 
   Стаття 140. Привід
 
1061. 1. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про його здійснення, до місця її виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час.
 
-1627- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 140 слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   1. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про його здійснення, до місця її виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час.
 
1062. 2. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
 
-1628- Грицак В.М.
Савченко І.В.
Частину другу статті 140 викласти в такій редакції:
"2. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування – слідчим, під час судового провадження – судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі постанови або ухвали".
 
Відхилено   2. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
 
    -1629- Шишкіна Е.В.
У частині другій ст. 140 проекту слово "слідчого" вилучити.
 
Відхилено    
    -1630- Кармазін Ю.А.
У статті 140 у частині другій виключити слово: "потерпілого" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
1063. 3. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітніх, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, осіб, які одноосібно виховують дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
 
-1631- Швець В.Д.
Частину третю статті 140 після слова "обвинуваченого" доповнити словом "потерпілого" .
 
Враховано   3. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітніх, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, осіб, які одноосібно виховують дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
 
    -1632- Шемчук В.В.
Частину третю статті 140 після слова "обвинуваченого" доповнити словом "потерпілого" .
 
Враховано    
    -1633- Ківалов С.В.
Частину третю статті 140 після слова "обвинуваченого" доповнити словом "потерпілого" .
 
Враховано    
    -1634- Савченко І.В.
речення друге частини третьої статті 140 доповнити словами "а також осіб, які не прибули на виклик з поважних причин";
 
Відхилено    
1064. Стаття 141. Клопотання про здійснення приводу
 
   Стаття 141. Клопотання про здійснення приводу
 
1065. 1. У клопотанні про здійснення приводу під час досудового розслідування зазначається:
 
   1. У клопотанні про здійснення приводу під час досудового розслідування зазначаються:
 
1066. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
   1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
1067. 2) процесуальний статус особи, про здійснення приводу якої заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;
 
   2) процесуальний статус особи, про здійснення приводу якої заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;
 
1068. 3) процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання;
 
   3) процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання;
 
1069. 4) положення закону, яким встановлено обов'язок особи з'явитися за викликом, та обставини невиконання особою цього обов'язку;
 
   4) положення закону, яким встановлено обов'язок особи з'явитися за викликом, та обставини невиконання особою цього обов'язку;
 
1070. 5) відомості, які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому цим Кодексом порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом;
 
   5) відомості, які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому цим Кодексом порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом;
 
1071. 6) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
 
-1635- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 6 частини першої, абзаці дев’ятому статті 141 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   6) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
 
    -1636- Шишкіна Е.В.
У пункті 6 частини першої, абзаці дев’ятому статті 141 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1072. 7) дата та місце складення клопотання.
 
   7) дата та місце складення клопотання.
 
1073. До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
 
   До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
 
1074. Стаття 142. Розгляд клопотання про здійснення приводу
 
   Стаття 142. Розгляд клопотання про здійснення приводу
 
1075. 1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається одноособово слідчим суддею у день його надходження до суду. У випадку необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
 
-1637- Швець В.Д.
У частині першій статті 142 слово "одноособово" виключити.
 
Враховано   1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
 
    -1638- Ківалов С.В.
У частині першій статті 142 слово "одноособово" виключити.
 
Враховано    
    -1639- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 142 слово "слідчий" вилучити .
 
Відхилено    
    -1640- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 142 слово "слідчий" вилучити .
 
Відхилено    
1076. 2. Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
 
   2. Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
 
1077. 3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана законом з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття - постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
 
-1641- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині третій статті 142 слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено   3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана законом з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
 
    -1642- Шишкіна Е.В.
У частині третій статті 142 слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено    
1078. 4. Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.
 
-1643- Одарченко Ю.В.
Статтю 142 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Ухвала про здійснення приводу може бути оскаржена особою, щодо якої вона була винесена, протягом 3 дня з дня оголошення їй цієї ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання."
 
Відхилено   4. Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.
 
1079. Стаття 143. Виконання ухвали про здійснення приводу
 
   Стаття 143. Виконання ухвали про здійснення приводу
 
1080. 1. Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки або органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
-1644- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Частину першу статті 143 доповнити словами "чи органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України."
 
Враховано   1. Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки або органів, що забезпечують запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснюють їх розслідування та розкриття чи органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України.
 
1081. 2. Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
 
   2. Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
 
1082. 3. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час в супроводі особи, яка виконує ухвалу.
 
   3. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
 
1083. У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров'ю особи, а також примушення особи знаходитися в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
   У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров'ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
1084. 4. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
 
   4. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
 
1085. Глава 12. Накладення грошового стягнення
 
-1645- Омельченко Г.О.
Главу 12 проекту виключити.
 
Відхилено   Глава 12. Накладення грошового стягнення
 
1086. Стаття 144. Загальні положення накладення грошового стягнення
 
   Стаття 144. Загальні положення накладення грошового стягнення
 
1087. 1. Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
 
-1646- Мойсик В.Р.
Частину першу статті 144 викласти в такій редакції:
"1. Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, встановлених законодавством України, за невиконання процесуальних обов'язків."
 
Враховано   1. Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, встановлених законодавством України, за невиконання процесуальних обов'язків.
 
1088. 2. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
 
-1647- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 144 слово "слідчого" вилучити;
 
Враховано   2. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою, під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
 
    -1648- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 144 слово "слідчого" вилучити;
 
Враховано    
1089. Стаття 145. Клопотання про накладення грошового стягнення
 
   Стаття 145. Клопотання про накладення грошового стягнення
 
1090. 1. У клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначається:
 
   1. У клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:
 
1091. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
   1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
1092. 2) процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;
 
   2) процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;
 
1093. 3) обов'язок, який покладено на особу законом чи ухвалою слідчого судді;
 
   3) обов'язок, який покладено на особу законом чи ухвалою слідчого судді;
 
1094. 4) обставини, за яких особа не виконала обов'язок;
 
   4) обставини, за яких особа не виконала обов'язок;
 
1095. 5) відомості, які підтверджують невиконання особою обов'язку;
 
   5) відомості, які підтверджують невиконання особою обов'язку;
 
1096. 6) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
 
-1649- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 6 частини першої, абзаці дев’ятому статті 145 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Враховано   6) прізвище, ім'я, по батькові та посада прокурора;
 
    -1650- Шишкіна Е.В.
У пункті 6 частини першої, абзаці дев’ятому статті 145 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Враховано    
1097. 7) дата та місце складення клопотання.
 
   7) дата та місце складення клопотання.
 
1098. До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
 
   До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
 
1099. Стаття 146. Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу
 
   Стаття 146. Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу
 
1100. 1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
 
-1651- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 146 слово "слідчого" вилучити;
 
Враховано   1. Під час досудового розслідування клопотання прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
 
    -1652- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 146 слово "слідчого" вилучити;
 
Враховано    
1101. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
   Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
 
1102. 2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
 
   2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
 
1103. 3. Слідчий суддя, суд встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
 
   3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
 
1104. Стаття 147. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення
 
   Стаття 147. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення
 
1105. 1. Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
 
-1653- Кармазін Ю.А.
У статті 147 частину першу після слів: "має право" доповнити словами: "протягом семи днів з дня постановлення ухвали про накладення грошового стягнення".
 
Відхилено   1. Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
 
1106. 2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.
 
-1654- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 147 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано   2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.
 
    -1655- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 147 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано    
1107. 3. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
 
   3. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
 
1108. 4. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
 
-1656- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 147 викласти у наступній редакції:
"4. Ухвала судді про накладення грошового стягнення може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її винесення, а у випадку, якщо її було винесено у відсутності особи, на яку накладено стягнення – протягом 5 днів з дня відмови у задоволенні заяви про скасування ухвали про накладення грошового стягнення".
 
Відхилено   4. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
 
1109. Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
   Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
1110. Стаття 148. Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
 
   Стаття 148. Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
 
1111. 1. У випадку наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.
 
-1657- Яценюк А.П.
Абзац перший частини першої статті 148 доповнити новим реченням такого змісту: "Вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, може бути здійснено виключно під час досудового розслідування та на строк не більше двох місяців.".
 
Відхилено , зазначені положення є в частині другій цієї статті  1. У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.
 
    -1658- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 148:
1) слова "кримінальне правопорушення" у відповідних відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку
2) слова: "слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу" замінити на слова: "слідчий, прокурор, повинні звернутися із клопотанням до слідчого судді про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, а у разі законного затримання ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу, мають право тимчасово вилучити у такої особи документи, які посвідчують користування цієї особи спеціальним правом, із подальшим зверненням із клопотанням до слідчого судді про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом".
 
Відхилено    
1112. Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:
 
-1659- Швець В.Д.
Перелік документів (стаття 148), які посвідчують користування спеціальним правом, не може бути вичерпним.
 
Враховано   Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:
 
1113. 1) право керування транспортним засобом або судном;
 
   1) право керування транспортним засобом або судном;
 
1114. 2) право полювання;
 
   2) право полювання;
 
1115. 3) право на здійснення підприємницької діяльності.
 
-1660- Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини 1 статті 148 виключити.
 
Відхилено   3) право на здійснення підприємницької діяльності та інші.
 
    -1661- Вернидубов І.В.
п.3 абзац 2 ч.1 ст. 148 доповнити словами "та інші"- оскільки перелік документів не є вичерпним.
 
Враховано    
1116. 2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
 
-1662- Зварич Р.М.
У частині другій статті 148 слова "двох місяців" замінити словами "одного місяця".
 
Відхилено   2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
 
1117. Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
 
-1663- Кармазін Ю.А.
у назві статті 149 слово: "наслідки" замінити на слова "порядок" і далі – за текстом.
 
Відхилено   Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
 
1118. 1. Особа, яка здійснила законне затримання, у передбаченому статтею 208 цього Кодексу порядку, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (службової особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт передання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   1. Особа, яка здійснила законне затримання, у передбаченому статтею 208 цього Кодексу порядку зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (службової особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт передання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
1119. 2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
-1664- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 149 виключити слово: "або" і далі – за текстом.
 
Відхилено   2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
1120. 3. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   3. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
1121. Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
   Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
1122. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудового розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск вказаного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів.
 
-1665- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 150 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Враховано   1. Прокурор під час досудового розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор зобов'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск вказаного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів.
 
    -1666- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 150 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Враховано    
    -1667- Яценюк А.П.
По всьому тексту частини першої статті 150 слова "за погодженням з прокурором" вилучити.
Частину першу статті 150 доповнити новим реченням такого змісту: "Про повернення безпідставно вилучених документів слідчий зобов’язаний скласти протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.".
 
Враховано частково    
    -1668- Кармазін Ю.А.
у першому реченні частини першої статті 150 виключити слова: "за погодженням з прокурором" і далі – за текстом.
у другому реченні частини першої статті 150 слова: "двох днів" замінити на слова "наступного дня" і далі – за текстом.
 
Враховано частково    
1123. 2. У клопотанні зазначаються:
 
   2. У клопотанні зазначаються:
 
1124. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
   1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
1125. 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
 
   2) правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
 
1126. 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
 
   3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
 
1127. 4) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
   4) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
1128. 5) вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;
 
   5) вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;
 
1129. 6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;
 
-1669- Кармазін Ю.А.
пункт 6 частини другої статті 150 викласти в наступній редакції:
"6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню, а також обґрунтування застосування саме такого строку;".
 
Відхилено   6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;
 
1130. 7) перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
 
-1670- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 7 частини другої статті 150 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано   7) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
 
    -1671- Шишкіна Е.В.
у пункті 7 частини другої статті 150 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано    
1131. До клопотання також додаються:
 
   До клопотання також додаються:
 
1132. 1) копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;
 
-1672- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 1 абзацу другого частини другої статті 150 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано   1) копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
    -1673- Шишкіна Е.В.
у пункті 1 абзацу другого частини другої статті 150 слово "слідчий" вилучити;
 
Враховано    
1133. 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
-1674- Кармазін Ю.А.
після частини другої доповнити статтю 150 новою частиною третьою наступного змісту:
"3. Копії клопотання та матеріалів клопотання надаються підозрюваному, обвинуваченому".
 
Відхилено   2) документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
1134. Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
   Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
1135. 1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.
 
-1675- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 151 слова "та/або слідчого" вилучити;
 
Враховано   1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора, підозрюваного, його захисника.
 
    -1676- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 151 слова "та/або слідчого" вилучити;
 
Враховано    
    -1677- Зварич Р.М.
У частині першій статті 151 слово "трьох" змінити словам "двох".
 
Враховано    
1136. 2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.
 
-1678- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 151 слова: "лише за участю підозрюваного, його захисника" замінити на слова: "без участі прокурора та/або слідчого".
 
Відхилено   2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.
 
    -1679- Кармазін Ю.А.
після частини другої доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною третьою наступного змісту:
"3. Неприбуття осіб, які повинні бути обов’язково присутніми під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, без поважних причин не є перешкодою для розгляду цього питання.".
 
Відхилено    
1137. 3. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
 
-1680- Яценюк А.П.
У статті 151:
– у частині третій слово "прокурору" замінити словом "слідчому";
частину третю доповнити новим реченням такого змісту: "У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, в ухвалі зазначається про необхідність невідкладного повернення таких документів.".
 
Відхилено   3. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
 
    -1681- Кармазін Ю.А.
частину третю статті 152 після слова: "прокурору" доповнити через кому словом "слідчому" і далі – за текстом.
частину третю після першого речення доповнити новим реченням другим наступного змісту:
"Це тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів, які посвідчують право користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено.".
 
Відхилено    
1138. 4. Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
 
   4. Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
 
1139. Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
   Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
 
1140. 1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
-1682- Шишкіна Е.В.
У частині першій ст. 152 проекту у реченні "якщо слідчий, прокурор не доведе" слово "слідчий" вилучити.
 
Враховано   1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
    -1683- Кармазін Ю.А.
у частинах першій та другій слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено    
1141. 2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:
 
   2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:
 
1142. 1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
   1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
1143. 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
   2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
1144. 3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
 
   3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
 
1145. 3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
   3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
1146. 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
   1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
1147. 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом, та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
   2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
 
1148. 3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;
 
-1684- Кармазін Ю.А.
у пункті 3 частини третьої статті 152 виключити слова: "який не може становити більше двох місяців".
 
Відхилено   3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;
 
1149. 4) порядок виконання ухвали.
 
   4) порядок виконання ухвали.
 
1150. 4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
 
-1685- Одарченко Ю.В.
Статтю 152 доповнити частинами 5 та 6 наступного змісту:
"5. Ухвала про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом або вилучення документу, що посвідчує спеціальне право може бути оскаржена в апеляційному порядку..
6. У випадку, якщо необхідність у тимчасовому обмеженні у користуванні спеціальним правом або у вилучення документу, що посвідчує таке право, відпала необхідність, обмеження скасовуються постановою слідчого, прокурора або ухвалою слідчого судді або суду."
 
Відхилено   4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
 
    -1686- Кармазін Ю.А.
після частини четвертої доповнити новою статтю 152 частиною п’ятою наступного змісту:
"5. Ухвала про застосування або відмову у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом може бути оскаржена в апеляційному порядку.".
 
Відхилено    
1151. Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом
 
   Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом
 
1152. 1. Прокурор має право звернутись із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.
 
-1687- Грицак В.М.
частину 1 статті 153 викласти в такій редакції:
"прокурор, слідчий має право звернутись з клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 148 цього Кодексу".
 
Відхилено   1. Прокурор має право звернутись із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.
 
1153. 2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:
 
-1688- Яценюк А.П.
У частині першій та другій статті 153 слово "прокурор" замінити словом "слідчий".
 
Відхилено   2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:
 
1154. 1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;
 
   1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;
 
1155. 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
 
-1689- Одарченко Ю.В.
Статтю 153 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга."
 
Відхилено   2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
 
    -1690- Зварич Р.М.
Статтю 153 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Сукупний строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом не може перевищувати двох місяців."
 
Відхилено    
1156. Глава 14. Відсторонення від посади
 
-1691- Швець В.Д.
У назві глави 14 та у подальших статтях глави додати слово "тимчасове".
 
Враховано   Глава 14. Тимчасове відсторонення від посади
 
    -1692- Ківалов С.В.
У назві глави 14 та у подальших статтях глави додати слово "тимчасове".
 
Враховано    
1157. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
 
   Стаття 154. Загальні положення тимчасового відсторонення від посади
 
1158. 1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
 
-1693- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 154 викласти у наступній редакції:
"1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину у випадку, якщо продовження перебування особи на посаді може спричиняти перешкоди слідству або призводить до продовження правопорушення. Незалежно від тяжкості злочину відсторонення від посади застосовується щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу (крім випадків приватного обвинувачення, коли рішення про відсторонення приймає прокурор). Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу."
 
Відхилено   1. Тимчасове відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Строк тимчасового відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
 
    -1694- Кармазін Ю.А.
перше речення частини першої статті 154 після слів: "особою правоохоронного органу" доповнити через кому словами: "якщо є достатні підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню злочину, або ця особа, перебуваючи на посаді, буде перешкоджати кримінальному провадженню".
 
Відхилено    
    -1695- Кармазін Ю.А.
друге речення частини першої статті 154 перемістити в частину другу цієї статті, розмістивши його після першого речення, а саме:
"Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.".
 
Відхилено    
1159. 2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
 
   2. Тимчасове відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
 
1160. 3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
 
-1696- Швець В.Д.
Доповнення частини третьої статті 154 виразом "у порядку, встановленому законом" є спробою врахувати зауваження експертного висновку про необхідність уточнення відповідного законодавства. Проте необхідно роз’яснити, яким є "порядок, встановлений законом", на який посилаються у тексті. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Визначитись голосуванням  3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
 
    -1697- Мойсик В.Р.
Частину третю статті 154 викласти в такій редакції:
"3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення від посади судді або особи, яка призначається на посаду Верховною Радою України, здійснюється Верховною Радою України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством".
 
Відхилено    
    -1698- Шемчук В.В.
Частину третю статті 154 виключити, оскільки цією частиною на Президента та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України покладаються функції суду. У такому разі не виникатиме питань про визначення строків розгляду клопотань про відсторонення від посади рішенням Президента України та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та продовження строків відсторонення від посади у цих випадках.
 
Відхилено    
1161. Стаття 155. Клопотання про відсторонення від посади
 
   Стаття 155. Клопотання про тимчасове відсторонення від посади
 
1162. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.
 
-1699- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині першій статті 155 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено   1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасове відсторонення особи від посади. Із клопотанням про тимчасове відсторонення особи від посади до органів влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.
 
    -1700- Шишкіна Е.В.
у частині першій статті 155 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено    
    -1701- Кармазін Ю.А.
у частині першій статті 155 виключити слова: "за погодженням з прокурором" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
    -1702- Кармазін Ю.А.
після частини першої доповнити статтю 155 новою частиною другою, з подальшою зміною нумерації частин статті, наступного змісту:
"2. Копії клопотання та матеріалів клопотання надаються підозрюваному, обвинуваченому".
 
Відхилено    
1163. 2. У клопотанні зазначається:
 
   2. У клопотанні зазначаються:
 
1164. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
-1703- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 155 слова "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
1165. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
   2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
1166. 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
 
   3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
 
1167. 4) посада, яку обіймає особа;
 
   4) посада, яку обіймає особа;
 
1168. 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;
 
   5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;
 
1169. 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;
 
-1704- Кармазін Ю.А.
частину другу після пункту 6 доповнити новим пунктом 7 наступного змісту:
"7) строк, на який особа відстороняється від посади, а також обґрунтування застосування саме такого строку;";
у зв’язку з цим пункт 7 вважати пунктом 8.
 
Відхилено   6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;
 
1170. 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
 
-1705- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 7 частини другої статті 155 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
 
    -1706- Шишкіна Е.В.
у пункті 7 частини другої статті 155 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1171. До клопотання також додаються:
 
   До клопотання також додаються:
 
1172. 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
-1707- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у пункті 1 абзацу другого частини другої статті 155 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
    -1708- Шишкіна Е.В.
у пункті 1 абзацу другого частини другої статті 155 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1173. 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
   2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
1174. Стаття 156. Розгляд клопотання про відсторонення від посади
 
   Стаття 156. Розгляд клопотання про тимчасове відсторонення від посади
 
1175. 1. Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.
 
-1709- Шишкіна Е.В.
У частині першій ст. 156 проекту слова "слідчого та/або" вилучити.
 
Відхилено   1. Клопотання про тимчасове відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.
 
    -1710- Кармазін Ю.А.
після частини першої доповнити, статтю 156 змінивши відповідно подальшу нумерацію частин статті, новою частиною другою наступного змісту:
"2. Неприбуття осіб, які повинні бути обов’язково присутніми під час розгляду клопотання про відсторонення від посади, без поважних причин не є перешкодою для розгляду цього питання.".
 
Відхилено    
1176. 2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
 
-1711- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 155 після слова: "прокурору" доповнити через кому словом "слідчому" і далі – за текстом.
 
Відхилено   2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
 
1177. 3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.
 
   3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове відсторонення від посади.
 
1178. Стаття 157. Вирішення питання про відсторонення від посади
 
   Стаття 157. Вирішення питання про тимчасове відсторонення від посади
 
1179. 1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
 
-1712- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 157 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
 
    -1713- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 157 слово "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
    -1714- Кармазін Ю.А.
у частині першій статті 157 слова: "кримінального правопорушення" замінити на слово: "злочину" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
1180. 2. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
 
   2. При вирішенні питання про тимчасове відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
 
1181. 1) правову підставу для відсторонення від посади;
 
   1) правову підставу для тимчасового відсторонення від посади;
 
1182. 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
   2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
1183. 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
 
   3) наслідки тимчасового відсторонення від посади для інших осіб.
 
1184. 3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
   3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
1185. 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;
 
   1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про тимчасове відсторонення від посади;
 
1186. 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади, та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;
 
   2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового відсторонення від посади;
 
1187. 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;
 
-1715- Кармазін Ю.А.
у пункті 3 частини третьої статті 157 виключити слова: "який не може становити більше двох місяців".
 
Відхилено   3) строк тимчасового відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;
 
1188. 4) порядок виконання ухвали.
 
   4) порядок виконання ухвали.
 
1189. 4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
 
-1716- Кармазін Ю.А.
після частини четвертої доповнити статтю 155 новою частиною п’ятою наступного змісту:
"5. Ухвала про застосування або відмову у задоволенні клопотання про відсторонення від посади може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.".
 
Відхилено   4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
 
1190. Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
 
   Стаття 158. Продовження строку тимчасового відсторонення від посади та його скасування
 
1191. 1. Прокурор має право звернутись з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
 
-1717- Грицак В.М.
частину 1 статті 158 викласти в такій редакції:
"прокурор, слідчий має право звернутись з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу".
 
Враховано   1. Прокурор, слідчий має право звернутись з клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
 
    -1718- Яценюк А.П.
У статті 158:
– у частині першій після слова "Прокурор," доповнити словом "слідчий";
 
Враховано    
1192. 2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:
 
-1719- Яценюк А.П.
У статті 158:
– в абзаці першому частини другої після слів "якщо прокурор" доповнити словами "або слідчий".
 
Враховано   2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового відсторонення від посади, якщо прокурор або слідчий не доведе, що:
 
1193. 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;
 
   1) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від посади, продовжують існувати;
 
1194. 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
 
   2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено тимчасове відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
 
1195. 3. Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, коли в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу.
 
-1720- Швець В.Д.
У частині третій статті 158 слід передбачити можливість скасування відсторонення від посади за постановою прокурора.
 
Враховано   3. Тимчасове відсторонення від посади може бути скасовано постановою прокурора, який звертався з клопотанням про тимчасове відсторонення від посади, ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, коли в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу.
 
    -1721- Шкіль А.В.
Частину 3 статті 158 після слів "відсторонено від посади" доповнити текстом "або захисника,".
 
Відхилено    
    -1722- Ківалов С.В.
частину третю статті 158 викласти в такій редакції:
"3. Тимчасове відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням слідчого або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було тимчасово відсторонено від посади, коли в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування тимчасового відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу";
 
Враховано редакційно    
    -1723- Ківалов С.В.
статтю 158 доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Тимчасове відсторонення від посади може бути скасовано постановою прокурора";
 
Враховано у частині першій цієї статті   
    -1724- Одарченко Ю.В.
Статтю 158 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Ухвала про відсторонення від посади, продовження відсторонення від посади, відмову у скасуванні відсторонення від посади може бути оскаржена в апеляційному порядку."
 
Відхилено    
    -1725- Одарченко Ю.В.
Доповнити Главу 14 Розділу 1 статтею 158-1 наступного змісту:
"Стаття 158-1. Відшкодування збитків, завданих відстороненням від посади.
1. Особа, яка була відсторонена від посади, а в наступному справа щодо неї була закрита з підстав її невинуватості, або щодо якої було винесено виправдувальний вирок, має право на компенсацію з Державного бюджету України у розмірі середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
2. Рішення про відшкодування збитків приймається судом при ухваленні вироку або в порядку цивільного судочинства.
3. Особа не може бути звільнена з роботи протягом дії відсторонення від посади, крім як за власним бажанням, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору або ліквідацією підприємства (установи, організаціях)."
 
Відхилено    
1196. Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
 
1197. Стаття 159. Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів
 
   Стаття 159. Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів
 
1198. 1. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
 
-1726- Савченко І.В.
частину першу статті 159 доповнити абзацом такого змісту:
"Для цілей цієї глави особою, у володінні якої знаходяться речі і документи, до яких може бути надано тимчасовий доступ (у тому числі здійснено вилучення), є підозрюваний, обвинувачений";
 
Відхилено   1. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
 
1199. 2. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
 
-1727- Шенцев Д.О.
Частину 2 статті 159 викласти у наступній редакції:
"2. Тимчасовий доступ до речей і документів, за наявності письмової згоди їх власника, здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора, а в інших випадках на підставі ухвали слідчого судді, суду."
 
Відхилено   2. Тимчасовий доступ до відомостей, що містять банківську таємницю, речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
3. Доступ до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання може надаватися з використанням технічних засобів передавання даних.
4. Доступ до речей і документів, що знаходяться в особистому володінні особи та містять її персональні дані, може надаватися нею без рішення слідчого судді.
 
    -1728- Ар'єв В.І.
частину 2 статті 159 після слів: "слідчого судді, суду" доповнити словами: "яка підлягає оскарженню."
 
Відхилено    
    -1729- Олійник С.В.
Частину 2 статті 159 викласти в такій редакції:
"2. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.".
 
Відхилено    
    -1730- Національний банк України
У частині 2 статті 159 законопроекту слова "речей і документів" замінити словами "відомостей, що містять банківську таємницю, речей і документів".
 
Враховано    
    -1731- Грицак В.М.
доповнити статтю 159 частиною 3 та 4, викласти їх в такій редакції:
"3. Доступ до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання може надаватися з використанням технічних засобів передавання даних.
4. Доступ до речей і документів, що знаходяться в особистому володінні особи та містять її персональні дані, може надаватися нею без рішення слідчого судді".
 
Враховано    
    -1732- Ар'єв В.І.
статтю 159 доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Особа, до речей та документів, якої наданий тимчасовий доступ забезпечується право на правову допомогу адвоката."
 
Відхилено    
1200. Стаття 160. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Стаття 160. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
 
1201. 1. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
 
-1733- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
Друге речення частини першої статті 160 вилучити;
 
Враховано   1. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
 
    -1734- Шишкіна Е.В.
Друге речення частини першої статті 160 вилучити;
 
Враховано    
    -1735- Зварич Р.М.
Друге речення частини першої статті 160 вилучити;
 
Враховано    
    -1736- Кармазін Ю.А.
у частині першій статті 160 виключити друге речення, а саме:
"Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.".
 
Враховано    
1202. 2. У клопотанні зазначається:
 
   2. У клопотанні зазначаються:
 
1203. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
-1737- Кармазін Ю.А.
у пунктах 1 та 2 частини другої слова: "кримінального правопорушення" замінити на слово "злочину" і далі – за текстом.
 
Відхилено   1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
1204. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
   2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
1205. 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
 
   3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
 
1206. 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
 
-1738- Савченко І.В.
у пункті 4 частини другої статті 160 слова "або юридичної" виключити;
 
Відхилено   4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
 
1207. 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
 
   5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
 
1208. 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
 
   6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
 
1209. 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною.
 
   7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною.
 
1210. Стаття 161. Речі і документи, до яких заборонено доступ
 
-1739- Швець В.Д.
Існує необхідність уточнення мети виключення зі статті 161 частини другої оскільки, існуватиме ризик порушення конфіденційності документів, хоча б між адвокатом та іншими підозрюваними і обвинуваченими. (Висновок Директорату правосуддя)
 
Визначитись голосуванням  Стаття 161. Речі і документи, до яких заборонено доступ
1. Забороняється доступ до речей та документів, які містять адвокатську таємницю.
 
    -1740- Ар'єв В.І.
Статтю 161 викласти у такій редакції:
"1. Забороняється доступ до речей та документів, які містять адвокатську таємницю.
2. Речами і документами, до яких заборонено доступ є:
1) листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з наданням правової допомоги;
2) об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією."
 
Враховано частково    
1211. 1. Речами і документами, до яких заборонено доступ є:
 
-1741- Швець В.Д.
Доповнити статтю 161 новою частиною першою, виклавши її у такій редакції:
"1. Забороняється доступ до речей та документів, які містять адвокатську таємницю".
У зв‘язку з цим частину 1 вважати частиною другою цієї статті.
 
Враховано   2. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
 
    -1742- Олійник С.В.
Абзац перший статті 161 викласти в такій редакції:
"1. Забороняється доступ до речей та документів, які містять адвокатську таємницю, зокрема:".
 
Враховано    
1212. 1) листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з наданням правової допомоги;
 
-1743- Одарченко Ю.В.
Пункт 1 частини 1 статті 161 доповнити словами: "а так само між представником та його довірителем".
 
Відхилено   1) листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з наданням правової допомоги;
 
1213. 2) об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
 
   2) об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
 
1214. Стаття 162. Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
 
   Стаття 162. Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
 
1215. 1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
 
   1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
 
1216. 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
-1744- Грицак В.М.
пункт 1 частини 1 статті 162 виключити.
 
Відхилено   1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
 
    -1745- Савченко І.В.
у пункті 1 частини першої статті 162 слова "засобу масової інформації або" виключити;
 
Відхилено    
    -1746- Шевченко А.В.
Пункт 1 частини першої статті 162 проекту пропонується доповнити словами: "а також інформація, що дозволяє встановити авторство чи джерело такої інформації;".
 
Відхилено    
1217. 2) відомості, які можуть складати лікарську таємницю;
 
   2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
 
1218. 3) відомості, які можуть складати таємницю вчинення нотаріальних дій;
 
   3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
 
1219. 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
 
   4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
 
1220. 5) відомості, які можуть складати банківську таємницю;
 
   5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;
 
1221. 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
 
   6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
 
1222. 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
 
   7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
 
1223. 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
 
   8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
 
1224. 9) державна таємниця.
 
   9) державна таємниця.
 
1225. Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
 
1226. 1. Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.
 
   1. Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.
 
1227. 2. Якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
 
-1747- Грицак В.М.
частину 2 статті 163 викласти в такій редакції:
"якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, а також у невідкладних випадках, клопотання може бути розглянуте слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться".
 
Враховано   2. Якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, а також у невідкладних випадках клопотання може бути розглянуте слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
 
1228. 3. У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збереження речей і документів у тому вигляді, в якому вони перебувають на момент отримання судового виклику.
 
   3. У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збереження речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
 
1229. 4. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
 
   4. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
 
1230. 5. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона в своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
 
   5. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
 
1231. 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
 
-1748- Савченко І.В.
у пункті 1 частини п’ятої статті 163 слова "або юридичної" виключити;
 
Відхилено   1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
 
1232. 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
 
-1749- Кармазін Ю.А.
У пункті 2 частини п’ятої статті 163 виключити слова: "суттєве" та "важливих" і далі – за текстом.
 
Відхилено   2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
 
1233. 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
 
   3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
 
1234. 6. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
 
   6. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
 
1235. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
 
-1750- Національний банк України
частину 6 статті 163 доповнити абзацом такого змісту:
"Тимчасовий доступ особи до речей і документів, що містять відомості, які становлять банківську таємницю, здійснюється в порядку, погодженому з керівником банку, у володінні якого перебувають такі речі і документи";
 
Враховано   Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Тимчасовий доступ особи до речей і документів, що містять відомості, які становлять банківську таємницю, здійснюється в порядку, погодженому з керівником банку, у володінні якого перебувають такі речі і документи.
 
1236. 7. Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання доступу до речей і документів, може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
 
-1751- Національний банк України
частину 7 статті 163 доповнити абзацом такого змісту:
"Вилучення банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та інших речей, які забезпечують роботу банків, не допускається".
 
Враховано   7. Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Вилучення банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та інших речей, які забезпечують роботу банків, не допускається.
 
1237. Стаття 164. Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Стаття 164. Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів
 
1238. 1. В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
 
   1. В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
 
1239. 1) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
 
   1) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
 
1240. 2) дату постановлення ухвали;
 
   2) дата постановлення ухвали;
 
1241. 3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
 
   3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
 
1242. 4) прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
 
-1752- Савченко І.В.
у пункті 4 частини першої статті 164 слова "або найменування юридичної особи, які мають" замінити словами "яка має";
 
Відхилено   4) прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
 
1243. 5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
 
   5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
 
1244. 6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
 
   6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
 
1245. 7) строк залишення ухвали в силі, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
 
   7) строк залишення ухвали в силі, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
 
1246. 8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
 
-1753- Національний банк України
Статтю 164 Законопроекту доповнити новою частиною такого змісту:
"2. В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, крім передбаченого у частині 1 цієї статті, має бути зазначено:
1) мотиви, з яких слідчий суддя, суд встановив наявність підстав для надання тимчасового доступу до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю;
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи – клієнта банку, щодо якої подається клопотання про тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
перелік відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
мету використання відомостей, що становлять банківську таємницю".
 
Враховано   8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
2. В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, крім передбаченого у частині першій цієї статті, має бути зазначено:
1) мотиви, з яких слідчий суддя, суд встановив наявність підстав для надання тимчасового доступу до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю;
2) прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи – клієнта банку, щодо якої подається клопотання про тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
3) перелік відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
4) мет використання відомостей, що становлять банківську таємницю.
 
1247. Стаття 165. Виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Стаття 165. Виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів
 
1248. 1. Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до вказаних в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
 
   1. Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до вказаних в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
 
1249. 2. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
 
   2. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
 
1250. 3. Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.
 
   3. Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.
 
1251. 4. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
 
-1754- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 165 доповнити фразою: "На прохання володільця документів особа, що їх вилучає, посвідчує копію своїм підписом та печаткою установи, що здійснює провадження".
 
Відхилено   4. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
 
    -1755- Шкіль А.В.
Статтю 165 доповнити частиною 5 наступного змісту: "Доступ до документів або речей, що містять банківську таємницю, може бути надано в порядку погодженому з керівником відповідної фінансової установи лише в тому випадку, коли на це вмотивовано надано дозвіл в ухвалі слідчого судді".
 
Відхилено    
1252. Стаття 166. Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
 
   Стаття 166. Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів
 
1253. 1. У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
 
   1. У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
 
1254. 2. У випадку, якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу.
 
-1756- Зварич Р.М.
Після статті 166 доповнити статтею 167 такого змісту:
"Стаття 167. Строк дії ухвали суду про тимчасовий доступ доречей і документів.
1. Максимальний строк дії ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів становить один місяць.
2. Цей строк не підлягає продовженню.
3. Після закінчення строку дії ухвали суду, речі та документи, до яких був встановлений тимчасовий доступ, мають бути повернені володільцю особою, якій надано право доступу до цих речей і документів."
 
Визначитись шляхом голосування  2. У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу.
 
1255. Глава 16. Тимчасове вилучення майна
 
   Глава 16. Тимчасове вилучення майна
 
1256. Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
 
-1757- Кармазін Ю.А.
У статті 167 слова "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово :"злочину" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
 
1257. 1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
 
   1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
 
1258. 2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
 
-1758- Національний банк України
Частину 2 статті 167 Законопроекту після слова "грошей" доповнити словами "у готівковій формі".
 
Відхилено   2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
 
1259. 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
 
   1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
 
1260. 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
 
   2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
 
1261. 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
 
   3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
 
1262. 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
 
   4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
 
1263. Стаття 168. Порядок тимчасового вилучення майна
 
   Стаття 168. Порядок тимчасового вилучення майна
 
1264. 1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
 
   1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
 
1265. 2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
 
   2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
 
1266. 3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.
 
   3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.
 
1267. 4. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   4. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
1268. Стаття 169. Припинення тимчасового вилучення майна
 
   Стаття 169. Припинення тимчасового вилучення майна
 
1269. 1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
 
   1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
 
1270. 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
 
-1759- Яценюк А.П.
У першій частині статті 169:
– у пункті першому після слова "прокурора" доповнити словом "слідчого";
 
Враховано   1) за постановою прокурора, слідчого, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
 
    -1760- Кармазін Ю.А.
у пункті 1 частини першої статті 169 після слів "за постановою" доповнити словом "слідчого," і далі – за текстом.
 
Враховано    
1271. 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
 
-1761- Яценюк А.П.
У першій частині статті 169:
– у пункті другому після слова "прокурора" доповнити словами "або слідчого".
 
Враховано   2) за ухвалою слідчого судді чи суду, в разі відмови у задоволенні клопотання прокурора або слідчого про арешт цього майна;
 
1272. 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
 
-1762- Кармазін Ю.А.
у пункті 3 частини першої статті 169 після слів: "статті 171" доповнити через кому словами "частиною третьою статті 172" і далі – за текстом.
 
Відхилено   3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
 
1273. Глава 17. Арешт майна
 
   Глава 17. Арешт майна
 
1274. Стаття 170. Підстави для арешту майна
 
   Стаття 170. Підстави для арешту майна
 
1275. 1. Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.
 
-1763- Савченко І.В.
у частині першій статті 170:
у реченні першому слова "або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння," виключити;
у реченні другому слова "особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи у володінні якої перебуває майно," замінити словами "підозрюваного, обвинуваченого";
 
Відхилено   1. Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.
 
    -1764- Шенцев Д.О.
Перше речення частини 1 статті 170 викласти у наступній редакції:
"1. Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або фізичних чи юридичних осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку".
 
Відхилено    
1276. 2. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішеням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
 
   2. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
 
1277. 3. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, іперебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
 
-1765- Шенцев Д.О.
Частину 3 статті 170 викласти у наступній редакції:
"3. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або фізичних чи юридичних осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, іперебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову."
 
Відхилено   3. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, кошти у національній та/або іноземних валютах у готівковій або безготівковій формі, банківські метали, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, іперебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
 
    -1766- Національний банк України
у частині 3 статті 170 Законопроекту слова "гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді" замінити словами "кошти у національній та/або іноземних валютах у готівковій або безготівковій формі, банківські метали".
 
Враховано    
    -1767- Савченко І.В.
у частині третій статті 170 слова "або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння," виключити;
частину третю доповнити абзацом такого змісту:
"Якщо злочином, передбаченим розділом ХV Кримінального кодексу України, не заподіяно матеріальні збитки, шкоду немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи, шкоду довкіллю, арешт майна не накладається.";
 
Відхилено    
1278. 4. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
 
-1768- Савченко І.В.
частину четверту статті 170 після слів "можуть бути застосовані" доповнити словами "до підозрюваного, обвинуваченого";
 
Відхилено   4. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
 
1279. 5. Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
 
   5. Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
 
1280. Стаття 171. Клопотання про арешт майна
 
-1769- Кармазін Ю.А.
У статтях 171, 173 слова: "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочину" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 171. Клопотання про арешт майна
 
1281. 1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою - забезпечення цивільного позову, також цивільний позивач.
 
-1770- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині першій статті 171 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено   1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач.
 
    -1771- Шишкіна Е.В.
у частині першій статті 171 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено    
    -1772- Кармазін Ю.А.
Частину першу статті 171 після слів: "цивільний позивач" доповнити через кому словами "його представник".
 
Відхилено    
1282. 2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
 
-1773- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині другій, п’ятій статті 171 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
 
    -1774- Шишкіна Е.В.
у частині другій, п’ятій статті 171 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1283. 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
 
   1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
 
1284. 2) перелік і види майна, що належить арештувати;
 
   2) перелік і види майна, що належить арештувати;
 
1285. 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
 
-1775- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 171 доповнити п.4 наступного змісту:
"4) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання".
 
Враховано   3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
4) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
 
1286. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
 
   До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
 
1287. 3. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову, повинно бути зазначено:
 
   3. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:
 
1288. 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 
   1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 
1289. 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
 
   2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
 
1290. 4. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
-1776- Одарченко Ю.В.
Частину 4 статті 171 викласти у наступній редакції
"4. Вартість арештованого майна не може бути більшою, за розмір шкоди, завданої злочином або суми цивільного позову, крім випадку, коли санкція статті кримінального кодексу, за якою обвинувачується особа, передбачає конфіскацію майна."
 
Відхилено   4. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
 
1291. 5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
 
   5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
 
1292. Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна
 
   Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна
 
1293. 1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
 
-1777- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині першій статті 172 слова "слідчого та/або" вилучити;
 
Відхилено   1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
 
    -1778- Шишкіна Е.В.
у частині першій статті 172 слова "слідчого та/або" вилучити;
 
Відхилено    
    -1779- Савченко І.В.
у частинах першій, другій статті 172 слова "іншого власника майна," виключити;
 
Відхилено    
    -1780- Одарченко Ю.В.
Частину 1 статті 172 після слів "законного представника" доповнити словами "представника цивільного відповідача".
 
Відхилено    
1294. 2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
 
-1781- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
у частині другій слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
 
    -1782- Шишкіна Е.В.
у частині другій слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
1295. 3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
 
-1783- Яценюк А.П.
Частину третю статті 172 доповнити реченням такого змісту: "У разі, якщо майно було тимчасово вилучено, в ухвалі обов’язково зазначається необхідність невідкладного повернення такого майна.".
 
Відхилено   3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
 
    -1784- Кармазін Ю.А.
Частину третю статті 172 після слова: "прокурору" доповнити через кому словом "слідчому" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
1296. 4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
 
   4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
 
1297. Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна
 
-1785- Кармазін Ю.А.
У статтях 171, 173 слова: "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочину" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна
 
1298. 1. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
 
   1. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
 
1299. 2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
 
   2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
 
1300. 1) правову підставу для арешту майна;
 
   1) правову підставу для арешту майна;
 
1301. 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
   2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
 
1302. 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
 
   3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
 
1303. 4) наслідки арешту майна для інших осіб;
 
   4) наслідки арешту майна для інших осіб;
 
1304. 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
 
   5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
 
1305. 3. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
 
   3. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
 
1306. 4. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
 
   4. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
 
1307. 5. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
   5. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
 
1308. 1) перелік майна, яке підлягає арешту;
 
   1) перелік майна, яке підлягає арешту;
 
1309. 2) підстави застосування арешту майна;
 
   2) підстави застосування арешту майна;
 
1310. 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;
 
   3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;
 
1311. 4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;
 
   4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;
 
1312. 5) порядок виконання ухвали.
 
   5) порядок виконання ухвали.
 
1313. 6. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
 
-1786- Ар'єв В.І.
частину 6 статті 173 доповнити наступним реченням:
"На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу".
 
Відхилено   6. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
 
1314. 7. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
 
-1787- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині сьомій статті 173 слово "слідчому" вилучити;
 
Відхилено   7. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
8. Ухвала слідчого судді, суду про арешт тимчасово вилученого майна може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -1788- Шишкіна Е.В.
У частині сьомій статті 173 слово "слідчому" вилучити;
 
Відхилено    
    -1789- Олійник С.В.
Статтю 173 доповнити частиною 8 такого змісту:
"8. Ухвала слідчого судді, суду про арешт тимчасово вилученого майна може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.".
 
Враховано    
    -1790- Кармазін Ю.А.
Статтю 173 після частини сьомої доповнити новою частиною восьмою наступного змісту:
"8. Ухвала про арешт майна або відмову арешту майна може бути оскаржена в апеляційному порядку.".
 
Враховано редакційно    
1315. Стаття 174. Скасування арешту майна
 
   Стаття 174. Скасування арешту майна
 
1316. 1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
 
-1791- Савченко І.В.
у абзацах першому, другому статті 174 слова "інший власник або володілець майна" у всіх відмінках виключити;
 
Відхилено   1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
 
1317. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
 
   Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
 
1318. 2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
 
-1792- Ар'єв В.І.
частину 2 статті 174 викласти у такій редакції:
"2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність вказаних вище ризиків, підтверджених належними та допустимими доказами, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті."
 
Відхилено   2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше двох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
 
    -1793- Зварич Р.М.
У частині другій статті 174 слово "трьох" замінити словом "двох".
 
Враховано    
1319. 3. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
 
-1794- Яценюк А.П.
У частині третій статті 174 після слова "Прокурор," доповнити словом "слідчий".
 
Враховано   3. Прокурор, слідчий одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
 
1320. 4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
 
-1795- Одарченко Ю.В.
Статтю 174 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Ухвала про арешт майна, ухвала про відмову у скасуванні арешту майна, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання."
 
Відхилено   4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, непризначення судом покарання у вигляді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
 
1321. Стаття 175. Виконання ухвали про арешт майна
 
   Стаття 175. Виконання ухвали про арешт майна
 
1322. 1. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
 
   1. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
 
1323. Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи
 
-1796- Мойсик В.Р.
У главі 18 "Запобіжні заходи, затримання особи" застосовується поняття "ризик", "ризики" з посиланням на їх визначення у ст. 177. Водночас, у вказаній статті визначаються мета і підстави застосування запобіжних заходів. Поняття ризиків не дається, а наводиться фраза "наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті". Така неконкретизованість може призвести до неоднакового застосування Закону;
 
Визначитись голосуванням  Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи
 
1324. § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
 
   § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
 
1325. Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи
 
   Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи
 
1326. 1. Запобіжними заходами є:
 
   1. Запобіжними заходами є:
 
1327. 1) особисте зобов'язання;
 
-1797- Сас С.В.
У статті 176 п. 1 ч. 1. виключити .
 
Відхилено   1) особисте зобов'язання;
 
1328. 2) особиста порука;
 
   2) особиста порука;
 
1329. 3) застава;
 
-1798- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 176 пункти 3 та 4 поміняти місцями, а саме:
"3) домашній арешт;
4) застава;"
 
Відхилено   3) застава;
 
1330. 4) домашній арешт;
 
   4) домашній арешт;
 
1331. 5) тримання під вартою.
 
-1799- Шемчук В.В.
Частину першу статті 176 доповнити новим пунктом 6 такого змісту: "п.6) заборона користування Інтернетом та будь-якими пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом".
 
Відхилено   5) тримання під вартою.
 
1332. 2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
   2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
1333. 3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
 
-1800- Мойсик В.Р.
Ч. 3 ст. 176 викласти в такій редакції:
"3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам вчинення обвинуваченим, підозрюваним дій, зазначених в частині першій статті 177 цього Кодексу"
 
Враховано   3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам вчинення обвинуваченим, підозрюваним дій, зазначених у частині першій статті 177 цього Кодексу.
 
    -1801- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині третій статті 176 слово "слідчий" виключити.
 
Відхилено    
    -1802- Шишкіна Е.В.
У частині третій статті 176 слово "слідчий" виключити.
 
Відхилено    
1334. 4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
 
-1803- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині четвертій статті 176 слова "за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або" виключити;
 
Відхилено   4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
 
    -1804- Ківалов С.В.
Частину четверту статті 176 викласти у новій редакції:
"4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора, під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора; інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого; під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора або потерпілого";
 
Відхилено    
    -1805- Шишкіна Е.В.
У частині четвертій ст. 176 проекту речення "слідчий за погодженням із прокурором або" вилучити.
 
Відхилено    
1335. Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
 
-1806- Кармазін Ю.А.
У статтях 177, 178, 182, 183, 184, 185, 190, 192, 193, 194, 196, 204, 207, слова: "кримінальне правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 
Відхилено   Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
 
1336. 1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
 
   1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
 
1337. 1) переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду, або
 
   1) переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду, або
 
1338. 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або
 
-1807- Сас С.В.
У статті 177 П. 2, п. 3 ч. 1 виключити;
 
Враховано      
1339. 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, або
 
   2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, або
 
1340. 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або
 
-1808- Сас С.В.
у п. 4 ч. 1 слова "іншим чином" виключити.
 
Враховано   3) перешкоджати кримінальному провадженню або
 
1341. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
 
   4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
 
1342. 2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
 
-1809- Шишкіна Е.В.
У частині другій ст. 177 проекту слово "Слідчий" вилучити.
 
Відхилено   2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
 
    -1810- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
У частині другій статті 177 після слова "обвинувачений" доповнити словом "засуджений";
 
Враховано    
    -1811- Ківалов С.В.
У частині другій статті 177 після слова "обвинувачений" доповнити словом "засуджений";
 
Враховано    
    -1812- Вернидубов І.В.
Ч.2 ст. 177 після слів "які дають достатні підстави" доповнити словами "слідчому, прокурору".
 
Відхилено    
    -1813- Шкіль А.В.
У частині 2 статті 177 текст "наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати," замінити текстом "підтверджених даних щодо обґрунтованості висновку про те,".
 
Відхилено    
    -1814- Олійник С.В.
Частину 2 статті 177 викласти в такій редакції:
"2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також підтверджені об’єктивними обставинами чи належними і допустимими доказами ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.".
 
Відхилено    
1343. Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
 
   Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
 
1344. 1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
 
-1815- Мойсик В.Р.
Абзац перший ч. 1 ст. 178 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий суддя, суд вирішує питання про наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами матеріалів і зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:".
 
Відхилено   1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
 
1345. 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
 
   1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
 
1346. 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
 
   2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
 
1347. 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
 
-1816- Бахтеєва Т.Д.
Пункт 3 частини першої статті 178 викласти у такій редакції:
"3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого, їх потреба у сторонньому догляді та медичній допомозі;";
 
Відхилено   3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
 
1348. 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
 
   4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
 
1349. 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
 
   5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
 
1350. 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
 
   6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
 
1351. 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
 
   7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
 
1352. 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
 
   8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
 
1353. 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
 
   9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
 
1354. 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
 
-1817- Шкіль А.В.
В пункті 10 частини 1 статті 178 слова "повідомлення особі про підозру" замінити на "обґрунтованої підозри".
 
Враховано   10) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
 
    -1818- Олійник В.М.
Малишев В.С.
Частину першу статті 178 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, у отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини."
 
Враховано    
    -1819- Ківалов С.В.
Доповнити статтею 178-1 такого змісту:
"Стаття 178-1. Негайне припинення дії запобіжних заходів
1. Постанова, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом";
 
Відхилено    
1355. Стаття 179. Особисте зобов'язання
 
-1820- Сас С.В.
Статтю 179 виключити. Згідно вимог презумпції невинуватості на підозрюваного чи на обвинуваченого не можуть покладатися жодні юридичні обов’язки у зв’язку із їх кримінальним переслідуванням. Так само безглуздо виглядає процесуальна конструкція за якою підозрюваний чи обвинувачений самі на себе покладають певні юридичні обов’язки.
 
Відхилено   Стаття 179. Особисте зобов'язання
 
1356. 1. Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
 
   1. Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
 
1357. 2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
 
-1821- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 179 виключити слова: "і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати".
 
Відхилено   2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, встановленому законодавством України.
 
    -1822- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 179 викласти в такій редакції:
"2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, встановленому законодавством України".
 
Враховано    
1358. 3. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
 
   3. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
 
1359. Стаття 180. Особиста порука
 
   Стаття 180. Особиста порука
 
1360. 1. Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
 
   1. Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
 
1361. 2. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
 
   2. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
 
1362. 3. Поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
 
   3. Поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
 
1363. 4. Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
 
   4. Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
 
1364. 5. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
 
-1823- Мойсик В.Р.
У частині 5 статті 179 необхідно вказати, що грошове стягнення накладається на всіх поручителів окремо, а не на усіх солідарно.
 
Відхилено   5. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
 
    -1824- Омельченко Г.О.
Ч.5 ст.180 викласти у такій редакції:
„У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань він несе відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення."
 
Відхилено    
    -1825- Вернидубов І.В.
Абзац 1 ч.5 ст. 180 викласти в такій редакції6
" 5. При невиконанні поручителем своїх зобов’язань, а також якщо обвинувачений ухилиться від явки до органів досудового розслідування, слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питання про грошове стягнення з поручителя вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається поручитель. На нього накладається грошове стягнення в розмірі:".
 
Відхилено    
    -1826- Кармазін Ю.А.
У статті 180 частину п’яту викласти у наступній редакції:
"5. Невиконання поручителем своїх зобов’язань тягне за собою встановлену законом відповідальність.".
 
Відхилено    
1365. 1) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, -від 2 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати;
 
   1) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, - від двох до п‘яти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
1366. 2) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, -від 5 до 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
 
   2) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, - від п‘яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
1367. 3) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, -від 10 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати;
 
   3) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
1368. 4) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, -від 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
 
   4) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п‘ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
 
1369. 6. Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
 
   6. Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
 
1370. Стаття 181. Домашній арешт
 
   Стаття 181. Домашній арешт
 
1371. 1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
 
   1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
 
1372. 2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
 
   2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
 
1373. 3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
 
   3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
 
1374. 4. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
 
   4. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
 
1375. 5. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
 
   5. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
 
1376. 6. Строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений до шести місяців за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід скасовується.
 
-1827- Яценюк А.П.
У частині шостій статті 181 після слів "клопотання прокурора" доповнити словом "слідчого".
 
Відхилено   6. Строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений до шести місяців за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід скасовується.
 
    -1828- Одарченко Ю.В.
Статтю 181 доповнити частиною 7 наступного змісту:
"7. Особа, що до якої застосовано домашній арешт має право залишити своє приміщення поза встановленим часом для:
з’явлення на виклик слідчого, слідчого судді, суду;
прибуття до лікувального закладу у зв’язку із хворобою, що потребує лікування або загрозою його здоров’ю;
у зв’язку із стихійним лихом, що загрожує життю особи;
за письмовим дозволом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду."
 
Відхилено    
    -1829- Бахтеєва Т.Д.
Статтю 181 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Порядок забезпечення права на медичну допомогу особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.";
 
Відхилено    
1377. Стаття 182. Застава
 
   Стаття 182. Застава
 
1378. 1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу.
 
-1830- Швець В.Д.
Проектом КПК (ст. 182) передбачається, що як застава можуть бути внесені лише кошти у національній грошовій одиниці. Вважаємо, що таке положення є дещо дискримінаційним.
Кримінально-процесуальне законодавство багатьох інших держав передбачає можливість внесення як застави не лише грошових коштів, а й інших об'єктів, зокрема, нерухомості. На цих же позиціях стоїть й Європейський Суд з прав людини.
 
Визначитись голосуванням  1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу.
 
    -1831- Ківалов С.В.
у частині першій статті 182 слова "у грошовій одиниці України" виключити; Доповнити частину першу реченням такого змісту: "Застава може полягати у передачі органу досудового розслідування, прокуратури або суду інших матеріальних цінностей";
 
Відхилено    
    -1832- Швець В.Д.
частину 1 статті 182 викласти у такій редакції: 1. Застава обирається з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення визначеної судом суми коштів в доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Розмір застави визначається судом у відповідності з цим Кодексом, і є:
1) фінансовим борговим зобов’язанням, яке підписує підозрюваний, обвинувачений, і зобов’язується сплатити суду всю суму застави у випадку невиконання обов’язків, покладених на нього судом як умову його звільнення під заставу. Форма фінансового боргового зобов’язання визначається Державною судовою адміністрацією;
2) поєднанням фінансового боргового зобов’язання, передбаченого у ч.1 п.1 цього Кодексу, та фактичної сплати встановленого судом відсотку від повної суми застави, якщо суд дійде висновку, що особа порушила умови звільненя під заставу;
3) фактичним внесенням всієї суми застави.;
 
Визначитись голосуванням   
    -1833- Кармазін Ю.А.
у другому реченні частини першої статті 182 після слів: "частиною третьою" виключити слово "четвертою" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
    -1834- Кармазін Ю.А.
після частини першої доповнити статтю 182, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин статті новою частиною другою наступного змісту:
"2. Застава не може бути застосованою до особи, яка перебуває під вартою та підозрюється, обвинувачується:
1) у вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) у вчиненні умисного злочину, який спричинив смерть людини;
Застава також не може бути застосованою до особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.".
 
Відхилено    
1379. 2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить державному, комунальному суб'єкту господарювання.
 
-1835- Швець В.Д.
частину 2 статті 182 викласти у такій редакції: 2. У разі внесення частини чи всієї суми застави, вона вноситься у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу
 
Враховано   2. У разі внесення частини чи всієї суми застави, вона вноситься у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Можливість застосування застави щодо особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу.
3. Застава також може бути внесена у вигляді рухомого або нерухомого майна, що належить підозрюваному, обвинуваченому, або іншим особам. Порядок використання такої застави визначається законодавством.
 
    -1836- Мойсик В.Р.
Доповнити статтю 182 частиною третьою такого змісту:
"3. Застава також може бути внесена у вигляді рухомого або нерухомого майна, що належить підозрюваному, обвинуваченому, або іншим особам. Порядок використання такої застави визначається законодавством".
У зв’язку з цим частини 3-11 вважати відповідно частинами 4-12.
 
Враховано    
1380. 3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
 
   4. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
 
1381. У випадку внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
 
   У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, до якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
 
1382. 4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених в статті 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
 
   5. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен повною мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
 
1383. 5. Розмір застави визначається у таких межах:
 
-1837- Швець В.Д.
частину 5 статті 182 викласти у такій редакції: "5. Рекомендовані розміри застави визначаються у таких межах:"
 
Відхилено   6. Розмір застави визначається в таких межах:
 
1384. 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від п'яти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
-1838- Омельченко Г.О.
ч.5 ст.182 викласти у такій редакції:
„5. Розмір застави визначається у таких межах:
щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від тисячі до чотирьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від чотирьох тисяч п’ятисот до сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."
 
Відхилено   1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
    -1839- Олійник В.М.
Малишев В.С.
у пункті 1 частині п’ятій статті 182 слово "п’яти" замінити словом "одного";
 
Враховано    
1385. 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, -від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
-1840- Швець В.Д.
абзац 3 частини 5 статті 182 виключити;
частини 2-11 вважати частинами 3-12.
 
Відхилено   2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
 
1386. 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, -від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
 
   3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
 
1387. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.
 
-1841- Швець В.Д.
У п‘ятому абзаці частини п‘ятої статті 182 зазначено, що у виключних випадках дозволяється призначення застави у розмірі трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, в шостому йдеться про те, що розмір застави не може бути меншим від розміру завданої майнової шкоди, який може бути більшим суми, яка вираховується на основі мінімальної заробітної плати. Складається враження, що шостим абзацом вирішується питання відшкодування шкоди, яке регулюється іншою частиною кодексу, а ні питання забезпечення виконання зобов’язань, для чого і застосовується застава. (Висновок Директорату правосуддя)
 
Відхилено   У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
 
    -1842- Малишев В.С.
Олійник В.М.
абзац п’ятий частини 5 статті 182 викласти у такій редакції:
"У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно."
 
Враховано    
1388. Розмір застави не може бути меншим від розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами. Суддя, суд, установивши, що особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину у співучасті і її роль у його вчиненні є незначною, може визначити щодо неї розмір застави згідно з вимогами цієї статті без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.
 
-1843- Олійник В.М.
Малишев В.С.
абзац шостий частини 5 статті 182 виключити;
 
Враховано      
1389. 6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів із дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
 
-1844- Швець В.Д.
Необхідно визначитись як бути з тим, коли особа не може внести суму, необхідну для застави, протягом 5 днів, як визначено у частині шостій статті 182, але у змозі зробити це після того, як її взято під варту. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Відхилено   7. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
 
    -1845- Малишев В.С.
Олійник В.М.
частину шосту викласти у такій редакції:
"6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів із дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п’яти днів із дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави."
 
Враховано    
1390. 7. У випадках, передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
-1846- Кармазін Ю.А.
у частині сьомій статті 182 після слів: "частиною третьою" виключити слово "четвертою" і далі – за текстом.
 
Відхилено   8. У разі передбачених частинами третьою, четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
1391. 8. У випадку невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
 
-1847- Мойсик В.Р.
Частину 8 статті 182 викласти в такій редакції:
"8. У випадку невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається на відшкодування шкоди потерпілому, якщо такого немає - в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору".
 
Відхилено   9. У випадку невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
 
    -1848- Келестин В.В.
частину восьму статті 182 викласти в такій редакції:
"У випадку невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається на відшкодування шкоди потерпілому, якщо така відсутня - в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору";
 
Відхилено    
1392. 9. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом, за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття у судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
 
   10. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
 
1393. 10. У випадку звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
 
   11. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
 
1394. 11. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
 
   12. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
 
1395. Стаття 183. Тримання під вартою
 
   Стаття 183. Тримання під вартою
 
1396. 1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
 
-1849- Грицак В.М.
частину 1 статті 183 викласти в такій редакції:
"тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий або прокурор доведуть, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу".
 
Відхилено   Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
 
    -1850- Яценюк А.П.
у частині першій статті 183 після слів "якщо прокурор" доповнити словом ",слідчий";
 
Відхилено    
1397. 2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований:
 
-1851- Швець В.Д.
Нове формулювання частини другої статті 183 не передає свого виняткового характеру, що тримання під вартою може бути застосовано у виняткових обставинах. Пропоную повернутись до попереднього формулювання (… не може бути застосований, якщо не …) .
 
Відхилено   2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
 
    -1852- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
абзац перший частини другої статті 183 викласти у такій редакції:
"Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:"
 
Враховано    
    -1853- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 183 викласти у наступній редакції:
"2. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований лише до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину у випадках, коли:
1) особа не виконала обов'язки, покладені на неї при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконала у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до особи попередньо був застосований запобіжний захід у виді застави, але заставодавець відмовився від взятих на себе зобов’язань;
3) особа під час розслідування даної справи оголошувалася в розшук;
4) існують установлені слідством факти впливу особи недозволеним способом на учасників процесу або спонукання до цього з її боку інших осіб;
5) існують установлені слідством факти продовження особою злочинної діяльності;
6) особу розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Також запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, виключно у випадках, коли, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.".
 
Відхилено    
1398. 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -виключно у випадках, коли прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
 
-1854- Савченко І.В.
у пункті 1 частини другої статті 183слова "три тисячі" замінити словами "десять тисяч";
 
Відхилено   1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
 
    -1855- Яценюк А.П.
– абзаци перший – шостий частини другої статті 183 викласти в такій редакції: "2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований за одночасної наявності наступних підстав:
1) якщо підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) якщо буде доведено, що, перебуваючи на волі, особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду.";
абзац сьомий частини другої вважати частиною третьою;
у зв’язку з цим частини третю – четверту вважати відповідно четвертою та п’ятою
 
Відхилено    
    -1856- Швець В.Д.
Зміни до частини другої статті 183 про застосування тримання під вартою до осіб, щодо яких застосовуються штрафи, осіб, які раніше уникали правосуддя або перешкоджали здійсненню правосуддя, осіб, яких повідомлено про підозру у скоєнні правопорушень, осіб, яких обвинувачено у вчиненні окремих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, осіб, яких розшукують у зв’язку з екстрадицією, можуть бути прийнятними, якщо тільки не застосовуються автоматично і з дотриманням вимог частини першої. Текст має бути підсилено для належного застосування цієї конструкції. В іншому випадку, якщо застосовуються чіткі дискреційні повноваження, зауваження експертного висновку про колишню частину четверту, у якій йшлося про накладення обов’язку тримати особу, яка підлягає екстрадиції, під вартою задоволено. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Відхилено    
    -1857- Грицак В.М.
Пункт 1 частини другої статті 183 викласти в такій редакції:
"1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – виключно у випадках, коли слідчим або прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
 
Відхилено    
1399. 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у випадках, коли прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
 
-1858- Грицак В.М.
Пункт 2 частини другої статті 183 викласти в такій редакції:
"2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у випадках, коли слідчим або прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину";
 
Відхилено   2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
 
    -1859- Шкіль А.В.
В пунктах 2 та 3 частини 2 статті 183 слова "їй повідомлено про підозру" замінити на "наявна обґрунтована підозра".
 
Немає висновку    
1400. 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, -виключно у випадках, коли прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
 
-1860- Грицак В.М.
Пункт 3 частини другої статті 183 викласти в такій редакції:
"3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, – виключно у випадках, коли слідчим або прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
 
Відхилено   3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
 
    -1861- Шкіль А.В.
В пункті 3 частини 2 статті 183 слово "п’яти" замінити на "десяти".
Пункт 3 частини 2 статті 183 доповнити текстом "про що повідомлено особу у встановленому порядку".
 
Відхилено    
1401. 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
 
-1862- Шкіль А.В.
Пункт 4 частини 2 статті 183 виключити.
 
Відхилено   4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
 
1402. 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
 
-1863- Шкіль А.В.
В пункті 5 частини 2 статті 183 слово "три" замінити на "п’яти".
 
Відхилено   5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
 
1403. 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
-1864- Одарченко Ю.В.
Пункті 6 частини 2 статті 183 доповнити наступними словами: "- за умови, що є підстави вважати, що особа ухилиться від явки на слухання щодо екстрадиції та злочин, за яким особа розшукується, в Україні вважається злочином середньої тяжкості, тяжким або особливо тяжким."
 
Відхилено   6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
    -1865- Савченко І.В.
частину другу статтті 183 доповнити абзацом такого змісту:
"Тримання під вартою до осіб, зазначених у підпунктах 3, 4 цієї частини, не застосовується, якщо злочини, в яких вони підозрюються чи обвинувачуються, вчинені без застосування насильства або погрози його застосування та/або якщо вчиненими ними злочинами не заподіяно матеріальні збитки, шкоду немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи, шкоду довкіллю.";
 
Відхилено    
    -1866- Кармазін Ю.А.
частину другу статті 183 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Тримання під вартою не може бути застосоване до особи, яка на момент обрання цього запобіжного засобу:
а) визнана інвалідом І групи;
б) у зв’язку з особливо тяжкими хворобами, перелік яких установлюється законодавством, потребує особливих умов утримання і лікування.".
 
Відхилено    
1404. 3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
 
-1867- Мойсик В.Р.
В частинах третій та четвертій статті 183 слова "при постановленні ухвали про застосування" замінити словами "при розгляді питання про застосування".
 
Враховано   3. Слідчий суддя, суд під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
 
1405. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
 
   В ухвалі слідчого судді, суду зазначається які з передбачених статтею 194 цього Кодексу обов'язки будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
 
1406. 4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
 
-1868- Швець В.Д.
Зобов’язання розглядати можливість застосування застави не береться до уваги у частині четвертій у справах щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, злочину, який спричинив загибель людини або у випадку порушення умов застави. Це допустимі міркування, які повинні братися до уваги при вирішенні питання надавати чи не надавати заставу, але виявляється, що на відміну від колишньої статті 192, яку вилучено, нинішнє формулювання містить автоматичну відмову, що не узгоджується із статтею 5 (3) Європейської Конвенції. (Висновок Директорату правосуддя).
 
Відхилено   4. Слідчий суддя, суд під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
 
    -1869- Кармазін Ю.А.
Частину четверту статті 183 виключити.
 
Відхилено    
    -1870- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
частину четверту статті 183 після слів "під вартою" доповнити словами "враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу";
 
Враховано    
    -1871- Шкіль А.В.
Частину 4 статті 183 викласти в іншій редакції: "Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею".
 
Відхилено    
1407. 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
 
-1872- Мойсик В.Р.
Абзаци перший та другий ч. 4 статті 183 викласти в такій редакції:
"4. Слідчий суддя, суд може при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу визнати неможливим звільнення з-під варти під заставу:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров’я, або погрозою його застосування".
 
Враховано частково   1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
 
1408. 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
 
   2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
 
1409. 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
 
-1873- Шемчук В.В.
Доповнити новою статтею 183-1 такого змісту:
"1. Заборона користування Інтернетом полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому користуватися Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом.
2. Заборона користування Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, що був вчинений чи вчинення такого злочину можливе за допомогою Інтернету.
3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді заборони користування Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом передається для виконання та контролю органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
4. Працівники органів внутрішніх справ з метою контролю дотримання підозрюваним, обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді заборони користування Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням застосованого запобіжного заходу.
5. Строк заборони користування Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом застосовується строком до двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений до шести місяців за клопотанням прокурора, слідчого за погодженням з прокурором у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
6. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді заборони користування Інтернетом та пристроями, за допомогою яких можливе користування Інтернетом припиняє свою дію і запобіжний захід скасовується.".
 
Відхилено   3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
 
1410. Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
 
-1874- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У назві, абзаці першому, пункті 5 частини першої, пунктах 1, 2 частини третьої статті 184 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
 
    -1875- Шишкіна Е.В.
У назві, абзаці першому, пункті 5 частини першої, пунктах 1, 2 частини третьої статті 184 слова "слідчого", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1411. 1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
 
   1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
 
1412. 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
 
   1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
 
1413. 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
   2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
1414. 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
 
-1876- Мойсик В.Р.
Враховуючи, що копії матеріалів, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, згідно ч.3 ст.184, будуть надаватися слідчому судді, з п. 3 частини першої статті 184 підлягає виключенню положення про те, що клопотання слідчого повинне містити посилання на матеріали, що підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення;
 
Враховано   3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення;
 
1415. 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
 
   4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
 
1416. 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
 
-1877- Шкіль А.В.
В пунктах 3 та 5 частини 1 статті 184 слова "матеріали" замінити на "допустимі докази".
 
Відхилено   5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
 
    -1878- Кармазін Ю.А.
частину першу статті 184 після пункту 6 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, новим пунктом 7 наступного змісту:
"7) строк застосування запобіжного заходу, а також обґрунтування застосування саме такого строку;".
 
Відхилено    
1417. 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
 
   6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
 
1418. 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
 
   7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
 
1419. 2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
-1879- Мойсик В.Р.
Частиною другою статті 184 передбачено вручення підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду копії клопотання та матеріалів, якими обгрунтовуються його доводи (тобто фактично доказів). Враховуючи, що питання буде вирішуватися судом на засадах змагальності, положення про надання стороні захисту копій матеріалів, якими обгрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає виключенню, оскільки у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини у такому випадку не виключено тиску на свідків, показаннями яких підтверджується обгрунтованість підозри. Крім того, розкриття матеріалів іншій стороні передбачено після завершення досудового розслідування (стаття 290).
 
Відхилено   2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
    -1880- Кармазін Ю.А.
у частині другій статті 184 слова: "до початку розгляду клопотання" замінити на слова: "до подачі клопотання в суд".
 
Відхилено    
    -1881- Шкіль А.В.
Частину 2 статті 184 викласти в іншій редакції: "Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується наявність допустимих доказів необхідності застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому та, у разі участі у справі, захиснику не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання".
 
Відхилено    
    -1882- Лещенко В.О.
Із частини другої статті 184 "Клопотання про застосування запобіжних заходів" виключити слова "та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу", оскільки цим фактично розкриваються перед підозрюваним зібрані стороною обвинувачення докази, що передбачено після завершення досудового розслідування (стаття 290).
Також, враховуючи, що копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, згідно частини третьої статті 184, будуть надаватися слідчому судді, у п. З частини першої підлягає виключенню положення про те, що клопотання слідчого повинне містити посилання на матеріали, що підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення.
 
Відхилено    
    -1883- Скибінецький О.М.
Із частини другої статті 184 "Клопотання про застосування запобіжних заходів" виключити слова "та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу", оскільки цим фактично розкриваються перед підозрюваним зібрані стороною обвинувачення докази, що передбачено після завершення досудового розслідування (стаття 290).
Також, враховуючи, що копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, згідно частини третьої статті 184, будуть надаватися слідчому судді, у п. З частини першої підлягає виключенню положення про те, що клопотання слідчого повинне містити посилання на матеріали, що підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення.
 
Відхилено    
1420. 3. До клопотання мають бути додані:
 
   3. До клопотання додаються:
 
1421. 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
-1884- Шкіль А.В.
Пункт 1 частини 3 статті 184 викласти в іншій редакції: "копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує наявність допустимих доказів необхідності застосування запобіжного заходу та інші доводи клопотання. Якщо особа, відносно якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу, є затриманою, то копія протоколу затримання".
 
Відхилено   1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
1422. 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
 
   2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
 
1423. 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
 
-1885- Шкіль А.В.
Пункт 3 частини 3 статті 184 викласти в іншій редакції: "підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому та, у разі участі у справі, захиснику надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується наявність допустимих доказів необхідності застосування запобіжного заходу".
 
Відхилено   3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
 
    -1886- Вернидубов І.В.
Ч.3 ст. 184 після п.3 доповнити абзацом наступного змісту "Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від вручення зазначених документів, до клопотання додається протокол, в якому позначається факт і мотиви відмови".
 
Відхилено    
1424. 4. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
 
-1887- Зварич Р.М.
Статтю 184 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Якщо слідчий, державний обвинувач не виконав вимоги частин першої, другої та третьої цієї статті, слідчий суддя, суд відмовляють у розгляді клопотання."
 
Відхилено   4. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
 
    -1888- Шкіль А.В.
Статтю 184 доповнити частиною 5 такого змісту: "Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, подане після постановлення попередньої ухвали про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, наявність яких підтверджено достовірними доказами, що не розглядалися слідчим суддею, судом".
 
Відхилено    
1425. Стаття 185. Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу
 
   Стаття 185. Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу
 
1426. 1. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
 
-1889- Яценюк А.П.
У частині першій статті 185 після слів "заходу прокурору" доповнити словом "слідчому".
 
Відхилено   1. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
 
1427. 2. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
 
-1890- Шишкіна Е.В.
У частині другій ст. 185 проекту слово "слідчому" вилучити.
 
Відхилено   2. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
 
1428. Стаття 186. Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
   Стаття 186. Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
1429. 1. Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
 
-1891- Келестин В.В.
. частину першу статті 186 після слів "невідкладно, але не пізніше" доповнити словами "48 годин";
 
Відхилено   1. Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
 
    -1892- Кармазін Ю.А.
У статті 186 виключити слова: "чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання".
 
Відхилено    
    -1893- Шкіль А.В.
Статтю 186 доповнити частиною 2 такого змісту: "Якщо до або під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу буде встановлено невиконання ч. 2 ст. 184 цього кодексу, то подальший розгляд клопотання може здійснюватись за умови надання підозрюваному, обвинуваченому та, у разі участі у справі, захиснику трьох годин для підготовки, якщо про інше не заявить клопотання такий підозрюваний, обвинувачений або захисник".
 
Відхилено    
1430. Стаття 187. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
   Стаття 187. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
1431. 1. Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
 
   1. Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
 
1432. 2. Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтями 189 цього Кодексу.
 
-1894- Шишкіна Е.В.
У першому реченні частини другої ст. 187 проекту слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено      
1433. 3. У випадку неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого або про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
-1895- Олійник В.М.
Малишев В.С.
У частині третій статті 187 слова "або про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" замінити словами "якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана."
 
Враховано   3. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
 
1434. Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
 
   Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
 
1435. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
-1896- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 188 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено   1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
    -1897- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 188 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено    
1436. 2. Це клопотання може бути подане:
 
   2. Це клопотання може бути подане:
 
1437. 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під варту;
 
   1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під варту;
 
1438. 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
 
   2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
 
1439. 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
 
   3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
 
1440. 3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
 
   3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
 
1441. Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
 
   Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
 
1442. 1. Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
 
-1898- Мойсик В.Р.
Ч. 1 ст. 189 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання".
 
Враховано   1. Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання.
 
1443. 2. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
 
   2. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
 
1444. 3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
 
-1899- Яценюк А.П.
у частині третій статті 189 після слів "за участю прокурора" доповнити словами ", слідчого, який подав клопотання.";
 
Відхилено   3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
 
1445. 4. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
 
-1900- Яценюк А.П.
у частині четвертій статті 189 після слів "якщо прокурор" доповнити словом ", слідчий".
 
Відхилено   4. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
 
1446. 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або
 
   1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або
 
1447. 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
 
-1901- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 2 частини четвертої статті 189 слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
 
    -1902- Шишкіна Е.В.
У пункті 2 частини четвертої статті 189 слово "слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
1448. Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
 
   Стаття 190. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
 
1449. 1. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити:
 
   1. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити:
 
1450. 1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів);
 
   1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів);
 
1451. 2) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого для затримання якого постановляється ухвала, відоме на момент постановлення ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі - докладний опис такої особи;
 
   2) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого для затримання якого постановляється ухвала, відоме на момент постановлення ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі - докладний опис такої особи;
 
1452. 3) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність;
 
   3) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність;
 
1453. 4) посилання на обставини, які дають підстави для:
 
   4) посилання на обставини, які дають підстави для:
 
1454. Обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
 
   обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
 
1455. висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;
 
   висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;
 
1456. висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про дозвіл на затримання;
 
   висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання;
 
1457. 5) дату постановлення ухвали;
 
   5) дату постановлення ухвали;
 
1458. 6) дату втрати законної сили ухвалою;
 
-1903- Одарченко Ю.В.
Пункт 6 частини 1 статті 190 викласти у наступній редакції:
"6) дата втрати ухвалою законної сили, яка не може бути більшою за 6 місяців з моменту її винесення;"
 
Відхилено   6) дату втрати законної сили ухвалою;
 
1459. 7) підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.
 
   7) підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.
 
1460. 2. В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала.
 
-1904- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 190 слова "або слідчого" вилучити;
 
Відхилено   2. В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала.
 
    -1905- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 190 слова "або слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
1461. 3. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
 
   3. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
 
1462. 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду, або
 
   1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду, або
 
1463. 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено терміну її дії, або
 
-1906- Одарченко Ю.В.
У Пункті 2 частини 3 статті 190 слова "шість місяців" замінити на "один місяць".
 
Відхилено   2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, або
 
1464. 3) відкликання ухвали прокурором.
 
-1907- Швець В.Д.
У пункті 3 частини третьої статті 190 слово "ухвали" замінити словом "клопотання".
 
Враховано   3) відкликання клопотання прокурором.
 
    -1908- Ківалов С.В.
У пункті 3 частини третьої статті 190 слово "ухвали" замінити словом "клопотання".
 
Враховано    
1465. 4. Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.
 
   4. Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.
 
1466. 5. Ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
 
-1909- Вернидубов І.В.
Ст. 190 доповнити ч.6 наступного змісту:
"6. Ухвала про затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою підлягає негайному врученню підозрюваному, обвинуваченому. Ця постанова оскарженню не підлягає".
 
Відхилено   5. Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
 
1467. Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання
 
   Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання
 
1468. 1. Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути:
 
   1. Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути:
 
1469. 1) звільнена, або
 
   1) звільнена, або
 
1470. 2) доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
 
   2) доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
 
1471. 2. У випадку затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, де особа затримана.
 
   2. У разі затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
 
1472. 3. У випадку затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, де розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.
 
   3. У разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.
 
1473. 4. У випадку затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
 
   4. У разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійсненнярейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
 
1474. 5. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
 
   5. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
 
1475. 6. Уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
 
   6. Уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
 
1476. 7. Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.
 
-1910- Яценюк А.П.
У частині сьомій статті 191 після слів "яка відкликана" доповнити словами "слідчим,".
 
Відхилено   7. Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.
 
1477. 8. Службова особа здійснює затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.
 
   8. Службова особа здійснює затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.
 
1478. Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
 
   Стаття 192. Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання
 
1479. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, -до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.
 
-1911- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 192 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено   1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, -до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.
 
    -1912- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 192 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 
Відхилено    
1480. 2. Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, повинно відповідати вимогам, зазначеним у статті 184 цього Кодексу. До клопотання повинен бути доданий протокол затримання підозрюваного.
 
   2. Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у статті 184 цього Кодексу. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного.
 
1481. Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
   Стаття 193. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
 
1482. 1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
 
-1913- Олійник В.М.
Малишев В.С.
частину першу статті 193 доповнити словами "крім винятків, передбачених частиною шостою цієї статті";
 
Враховано   1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім винятків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
 
1483. 2. Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
 
   2. Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
 
1484. 1) мати захисника;
 
   1) мати захисника;
 
1485. 2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
 
   2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
 
1486. 3) знати підстави його затримання;
 
   3) знати підстави його затримання;
 
1487. 4) відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
 
   4) відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
 
1488. 5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
 
   5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
 
1489. 6) досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
 
-1914- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У пункті 6 частини другої статті 193 слова "речові докази" замінити словом "речі";
 
Враховано   6) досліджувати речі, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
 
    -1915- Шишкіна Е.В.
У пункті 6 частини другої статті 193 слова "речові докази" замінити словом "речі";
 
Враховано    
1490. 7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
 
   7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
 
1491. 3. Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
 
   3. Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
 
1492. 4. За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
 
   4. За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
 
1493. 5. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
 
-1916- Мойсик В.Р.
Частину 5 статті 193 виключити.
 
Враховано   5. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
 
    -1917- Олійник В.М.
Малишев В.С.
доповнити статтю 193 частиною шостою такого змісту:
"6. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, коли прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У таких випадках після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну більш м'яким запобіжним заходом, про що постановляє ухвалу."
 
Враховано    
1494. Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
 
   Стаття 194. Застосування запобіжного заходу
 
1495. 1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
 
-1918- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій статті 194 слово "докази" замінити словами "показання, речі і документи";
 
Відхилено   1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
 
    -1919- Шишкіна Е.В.
У частині першій статті 194 слово "докази" замінити словами "показання, речі і документи";
 
Відхилено    
1496. 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
 
   1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
 
1497. 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у статті 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
 
-1920- Шишкіна Е.В.
У пункті 2 частини першої ст. 194 проекту слово "слідчий" вилучити.
 
Відхилено   2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
 
    -1921- Шкіль А.В.
Пункт 2 частини 1 статті 194 після слів "наявність достатніх підстав" доповнити текстом ", підтверджених допустимими доказами,".
 
Відхилено    
1498. 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
 
   3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
 
1499. 2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої цієї статті.
 
   2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої цієї статті.
 
1500. 3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2, 3 частини першої цієї статті.
 
   3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2, 3 частини першої цієї статті.
 
1501. 4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
 
-1922- Мойсик В.Р.
Частину 4 статті 194 викласти в такій редакції:
"4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання".
 
Враховано   4. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
 
1502. 5. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
 
   5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
 
1503. 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
 
   1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
 
1504. 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
 
   2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
 
1505. 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
 
   3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
 
1506. 4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
 
   4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
 
1507. 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;
 
   5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;
 
1508. 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
 
-1923- Бахтеєва Т.Д.
пункт 6 частини п’ятої статті 194 викласти у такій редакції:
"6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності відповідно до медичного висновку уповноваженого закладу охорони здоров’я про наявність у підозрюваного, обвинуваченого такої залежності та необхідності проходження особою такого лікування;";
 
Відхилено   6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
 
1509. 7) докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання;
 
   7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
 
1510. 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
 
   8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
 
1511. 9) носити електронний засіб контролю.
 
   9) носити електронний засіб контролю.
 
1512. 6. Обов'язки, передбачені частиною п'ятої цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу у цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
 
-1924- Яценюк А.П.
У частині шостій статті 194 після слів "за клопотанням прокурора" доповнити словом ", слідчого".
 
Відхилено   6. Обов'язки, передбачені частиною п'ятої цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі потреби він може бути подовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі подовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
 
    -1925- Бахтеєва Т.Д.
перше речення частини шостої статті 194 викласти у такій редакції:
"6. Обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, крім обов’язку, визначеного у пункті 6 частини п’ятої цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.";
 
Відхилено    
    -1926- Бахтеєва Т.Д.
доповнити статтю 194 після частини шостої новою частиною такого змісту:
"Покладення на підозрюваного, обвинуваченого обов’язку, передбаченого у пункті 6 частини п’ятої цієї статті, та визначення строку його виконання здійснюється відповідно до медичного висновку уповноваженого закладу охорони здоров’я про наявність у підозрюваного, обвинуваченого такої залежності та необхідність проходження особою такого лікування, перелік закладів охорони здоров’я, в яких особа може пройти відповідний курс лікування, допустимих для особи методів лікування та строку їх проведення.".
 
Відхилено    
1513. 7. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією Главою.
 
-1927- Швець В.Д.
До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією Главою (частина 7 статті 194).
З огляду на те, що предмет застави обмежується виключно грошима, значне збільшення її розмірів, установлення п'ятиденного строку для внесення застави, вбачається, що в багатьох випадках зазначене положення буде зведено до можливості застосування по даній категорії злочинів лише одного запобіжного заходу – взяття під варту. Очевидним є те, що подібний підхід повертає нас на крок назад, до часів, коли взяття під варту могло застосовуватися на підставі тільки одного критерію – тяжкості злочину.
 
Визначитись голосуванням     
    -1928- Одарченко Ю.В.
Частину 7 статті 194 виключити.
 
Враховано    
    -1929- Ківалов С.В.
Частину 7 статті 194 виключити.
 
Враховано    
1514. Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю
 
   Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю
 
1515. 1. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дозволяє відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
 
   1. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
 
1516. 2. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися:
 
-1930- Швець В.Д.
Частину 2 статті 195 викласти у такій редакції:
"2. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим, працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту".
 
Враховано   2. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим, працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
 
    -1931- Ар'єв В.І.
Частину 2 статті 195 викласти у такій редакції:
"2. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим, працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту".
 
Враховано    
1517. 1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду, про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок;
 
-1932- Міщенко С.Г.
У пункті 1 частини другої статті 195 слова "не пов’язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок" замінити словами "у вигляді домашнього арешту".
 
Відхилено   1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду, про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, якою на останнього покладено відповідний обов'язок;
 
    -1933- Швець В.Д.
У пункті першому частини другої статті 195 "слова "не пов‘язаного з позбавленням волі" виключити, оскільки воля – це психологічний стан людини.
 
Враховано    
1518. 2) працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
 
   2) працівниками органу внутрішніх справ на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
 
1519. 3. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
 
-1934- Швець В.Д.
Частину 3 статті 195 викласти у такій редакції:
"3. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."
 
Враховано   3. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
    -1935- Ар'єв В.І.
Частину 3 статті 195 викласти у такій редакції:
"3. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."
 
Враховано    
    -1936- Ківалов С.В.
У частині третій статті 195 слова "в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України" замінити на слова "в порядку, встановленому законом";
 
Враховано    
1520. 4. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у його носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка його використовує.
 
   4. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка його використовує.
 
1521. 5. Слідчий, працівник органу внутрішніх справ перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
 
   5. Слідчий, працівник органу внутрішніх справ перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.
 
1522. 6. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання у його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
 
-1937- Одарченко Ю.В.
Статтю 195 доповнити частиною 7 наступного змісту:
"7. У випадку випадкового пошкодження або знімання електронного пристрою особа має негайно повідомити про це органи внутрішніх справ та очікувати його відновлення чи повторного закріплення. У цьому випадку особа не несе відповідальності за пошкодження або знімання електронного пристрою."
 
Відхилено   6. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
 
1523. Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
 
-1938- Ківалов С.В.
назву статті 196 викласти в такій редакції:
"Стаття 196. Процесуальне рішення про застосування запобіжних заходів"
 
Відхилено   Стаття 196. Ухвала про застосування запобіжних заходів
 
1524. 1. В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
 
-1939- Ківалов С.В.
абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
"1. В процесуальному рішенні про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд (в ухвалі), слідчий, прокурор (в постанові) зазначає відомості про:";
 
Відхилено   1. В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
 
1525. 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
 
   1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
 
1526. 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
 
   2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
 
1527. 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
 
   3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
 
1528. 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
 
   4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
 
1529. 5) запобіжний захід, який застосовується.
 
   5) запобіжний захід, який застосовується.
 
1530. 2. В ухвалі про застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
 
-1940- Ківалов С.В.
в частині другій статті 196 слово "ухвалі" замінити словами "процесуальному рішенні";
 
Відхилено   2. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
 
1531. 3. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
 
-1941- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 196 доповнити словами: "та вказівку на те, чи є така заборона постійною чи діє протягом певних годин доби".
 
Відхилено   3. В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
 
1532. 4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
 
-1942- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Статтю 196 доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"5. Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення"
 
Враховано   4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
5. Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення.
 
1533. Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
 
-1943- Мойсик В.Р.
Статтею 197 визначаються строки тримання під вартою під час досудового розслідування. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (справа "Барановський проти Польщі"), доцільно було б у Проекті регламентувати строки тримання під вартою в ході судового розгляду, а також порядок їх продовження.
 
Відхилено   Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
 
1534. 1. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
 
-1944- Зварич Р.М.
У частині першій статті 197 слово "шістдесяти" замінити словом "тридцяти";
 
Відхилено   1. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
 
1535. 2. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
 
   2. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
 
1536. 3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування, не повинен перевищувати:
 
-1945- Зварич Р.М.
Частину третю статті 197 викласти в такій редакції:
"3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинувачуваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шістдесяти днів. Ця норма не поширюється на обвинуваченого, у справі якого вже розпочатий судовий розгляд та по якому судом винесена окрема ухвала щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою до завершення судового розгляду.
розгляду."
 
Відхилено   3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування, не повинен перевищувати:
 
    -1946- Мойсик В.Р.
Частину 3 статті 197 викласти в такій редакції:
"3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування, не повинен перевищувати:
1) шести місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час судового розгляд, не повинен перевищувати:
1) трьох місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) шести місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів"
 
Враховано    
1537. 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
 
-1947- Яценюк А.П.
У частині третій статті 197:
у першому пункті слово "шести" замінити словом "чотирьох";
 
Відхилено   1) шести місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
 
1538. 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
 
-1948- Яценюк А.П.
У частині третій статті 197:
у другому пункті слово "дванадцяти" замінити словом "шести".
 
Відхилено   2) дванадцяти місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
4. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час судового розгляду не повинен перевищувати:
1) трьох місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) шести місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
5. Після закінчення строку тримання під вартою обвинувач зобов’язаний:
1) звільнити обвинуваченого, підозрюваного, або
2) винести акт про підтримку державного обвинувачення в суді та передати справу для судового розгляду разом із клопотанням про продовження строку тримання під вартою до завершення судового розгляду.
 
    -1949- Зварич Р.М.
статтю 197 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Після закінчення строку тримання під вартою, обвинувач зобов’язаний:
1) звільнити обвинуваченого, підозрюваного, або
2) винести акт про підтримку державного обвинувачення в суді та передати справу для судового розгляду разом із клопотанням про продовження строку тримання під вартою до завершення судового розгляду."
 
Враховано    
    -1950- Ар'єв В.І.
статтю 197 доповнити частиною четвертою наступного змісту :
"Строк тримання особи у попередньому ув’язненні закінчується у випадку, коли цей строк, обчислений за правилами статті 72 Кримінального кодексу України, стає рівним максимальній мірі покарання, передбаченою статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою особа обвинувачується."
 
Відхилено    
    -1951- Гримчак Ю.М.
статтю 197 доповнити частиною четвертою наступного змісту :
"Строк тримання особи у попередньому ув’язненні закінчується у випадку, коли цей строк, обчислений за правилами статті 72 Кримінального кодексу України, стає рівним максимальній мірі покарання, передбаченою статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою особа обвинувачується."
 
Відхилено    
1539. Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів
 
   Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів
 
1540. 1. Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
 
   1. Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
 
1541. Стаття 199. Продовження строку тримання під вартою
 
   Стаття 199. Продовження строку тримання під вартою
 
1542. 1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
 
-1952- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частинах першій, п’ятій статті 199 слова "слідчий за погодженням з прокурором", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено   1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
 
    -1953- Шишкіна Е.В.
У частинах першій, п’ятій статті 199 слова "слідчий за погодженням з прокурором", "слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
    -1954- Шкіль А.В.
Частину 1 статті 199 доповнити текстом "разом з письмовим підтвердженням факту вручення копії клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваному, обвинувачуваному та, у разі участі у справі, захиснику, засвідченого підписом відповідного учасника кримінального провадження".
 
Відхилено    
1543. 2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
 
   2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
 
1544. 3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
 
   3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
 
1545. 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та
 
   1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та
 
1546. 2) виклад обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
 
   2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
 
1547. 4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
 
   4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
 
1548. 5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у пунктах 1 та 2 частини третьої цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
   5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в пунктах 1 та 2 частини третьої цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
1549. Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу
 
   Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу
 
1550. 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
 
-1955- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині першій, пункті 2 частини другої, пунктах 1, 2 частини четвертої, частині п’ятій статті 200 слова "слідчий за погодженням з прокурором", слідчий" вилучити;
 
Відхилено   1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
 
    -1956- Шишкіна Е.В.
У частині першій, пункті 2 частини другої, пунктах 1, 2 частини четвертої, частині п’ятій статті 200 слова "слідчий за погодженням з прокурором", слідчий" вилучити;
 
Відхилено    
1551. 2. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
 
   2. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
 
1552. 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або
 
   1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або
 
1553. 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
 
   2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
 
1554. 3. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
-1957- Шкіль А.В.
У частині 3, пункті 3 частини 4 статті 200 після слова "обвинуваченому" доповнити текст "та, у разі участі у справі, захиснику".
 
Відхилено   3. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
1555. 4. До клопотання мають бути додані:
 
   4. До клопотання мають бути додані:
 
1556. 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
   1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
 
1557. 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
 
   2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
 
1558. 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
   3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
1559. 5. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими статтею 189 цього Кодексу.
 
-1958- Шкіль А.В.
Статтю 200 доповнити частинами 6-8 такого змісту:
"6. У тому разі, якщо клопотання стосується застосування більш жорсткого запобіжного заходу до клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує наявність допустимих доказів необхідності застосування більш жорсткого запобіжного заходу та інші доводи клопотання, а також підтвердження вручення копій цих матеріалів підозрюваному, обвинуваченому та, у разі участі у справі, захиснику".
"7. Якщо до або під час розгляду клопотання буде встановлено невиконання ч. 4 та ч. 6 ст. 200 цього кодексу, то подальший розгляд клопотання може здійснюватись за умови надання підозрюваному, обвинуваченому та, у разі участі у справі, захиснику п’яти днів для підготовки до розгляду поданого клопотання та доданих до нього матеріалів, якщо про інше не заявить клопотання такий підозрюваний, обвинувачений або захисник".
"8. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, наявність яких підтверджено достовірними доказами, що не розглядалися слідчим суддею, судом".
 
Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  5. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими статтею 189 цього Кодексу.
 
1560. Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
 
   Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
 
1561. 1. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
 
-1959- Швець В.Д.
У статті 201 потрібно надати право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу також потерпілому або його представнику.
 
Враховано   1. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, потерпілий або його представник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
 
1562. 2. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
-1960- Шкіль А.В.
Частину 2 статті 201 доповнити текстом "або до місцевого органу прокуратури за місцем знаходження суду, до якого подається клопотання, не пізніше ніж в день подання клопотання".
 
Відхилено   2. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
 
1563. 3. До клопотання мають бути додані:
 
   3. До клопотання мають бути додані:
 
1564. 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
 
   1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
 
1565. 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
 
-1961- Ківалов С.В.
В пункті 2 частини третьої статті 201 після слів "перелік свідків" доповнити словом "потерпілих";
 
Враховано   2) перелік свідків, потерпілих, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
 
1566. 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
   3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
 
1567. 4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з моменту його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
 
   4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
 
1568. 5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
 
   5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
 
1569. Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти
 
   Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти
 
1570. 1. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.
 
   1. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.
 
1571. 2. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.
 
   2. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.
 
1572. 3. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:
 
   3. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:
 
1573. 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;
 
   1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;
 
1574. 2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання – якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
 
   2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
 
1575. 4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він знаходиться, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
   4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
1576. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
 
   Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
 
1577. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний, обвинувачений вважається таким, у відношенні якого обраний запобіжний захід у вигляді застави.
 
   З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
 
1578. 5. У випадку постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він знаходиться, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
   5. У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
 
1579. Стаття 203. Негайне припинення дії запобіжних заходів
 
   Стаття 203. Негайне припинення дії запобіжних заходів
 
1580. 1. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
   1. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
1581. Стаття 204. Заборона затримання без дозволу суду, слідчого судді
 
   Стаття 204. Заборона затримання без дозволу суду, слідчого судді
 
1582. 1. Якщо до підозрюваного, обвинуваченого застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, він не може бути затриманий без дозволу суду, слідчого судді у зв'язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні.
 
   1. Якщо до підозрюваного, обвинуваченого застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, він не може бути затриманий без дозволу суду, слідчого судді у зв'язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні.
 
1583. Стаття 205. Виконання та оскарження ухвали щодо обрання запобіжного заходу
 
   Стаття 205. Виконання та оскарження ухвали щодо обрання запобіжного заходу
 
1584. 1. Ухвала суду, слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
 
   1. Ухвала суду, слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
 
1585. 2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тримання під вартою або відмову в їх застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
-1962- Швець В.Д.
Частину другу статті 205 викласти в наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку".
 
Враховано   2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
    -1963- Бондик В.А.
Частину другу статті 205 викласти в наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку".
 
Враховано    
    -1964- Прутнік Е.А.
Частину другу статті 205 викласти в наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку".
 
Враховано    
    -1965- Плотніков О.В.
Частину другу статті 205 викласти в наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку".
 
Враховано    
    -1966- Забарський В.В.
Частину другу статті 205 викласти в наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку".
 
Враховано    
    -1967- Одарченко Ю.В.
Частину 2 статті 205 викласти у наступній редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу, про відмову в його застосуванні, продовження строку дії запобіжного заходу або відмову у його подовженні, зміну запобіжного заходу або відмову у його зміні може бути оскаржена в апеляційному порядку."
 
Враховано частково    
    -1968- Кармазін Ю.А.
Частину другу статті 205 викласти у такій редакції:
"2. Ухвала суду, слідчого судді про застосування запобіжного заходу або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку."
 
Враховано    
    -1969- Одарченко Ю.В.
Статтю 205 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Оскарження ухвали про відмову у застосуванні, продовженні або зміні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту не перешкоджає звільненню особи з під варти у випадку, коли строки такого тримання закінчилися або цей Кодекс передбачає негайне звільнення з під варти".
 
Відхилено    
1586. Стаття 206. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини
 
   Стаття 206. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини
 
1587. 1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади, службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
 
   1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади, службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
 
1588. 2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави у встановленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади, службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
 
-1970- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 206 виключити.
 
Відхилено   2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади, службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
 
1589. 3. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади, службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не доведе наявність чи надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
 
-1971- Шкіль А.В.
Частину 3 статті 206 викласти в іншій редакції: "Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади, службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення особи свободи на період тримання особи під вартою, що є предметом розгляду питання захисту прав людини".
 
Відхилено   3. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади, службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не доведе наявність чи надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
 
1590. 4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжних заходів, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
 
-1972- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частинах четвертій, п’ятій статті 206 слова "слідчий", "слідчого" вилучити;
 
Відхилено   4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжних заходів, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
 
    -1973- Шишкіна Е.В.
У частинах четвертій, п’ятій статті 206 слова "слідчий", "слідчого" вилучити;
 
Відхилено    
1591. 5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади, службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
 
   5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади, службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
 
1592. 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та
 
   1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та
 
1593. 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою та
 
   2) неперевищення граничного строку тримання під вартою та
 
1594. 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
 
   3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
 
1595. 6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
 
   6. Якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
 
1596. 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
 
   1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
 
1597. 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
 
-1974- Шишкіна Е.В.
У пункті 2 частини шостої ст. 206 проекту слова "відповідному органу досудового розслідування" замінити на слово "прокурору".
 
Відхилено   2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
 
1598. 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно з чинним законодавством.
 
   3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
 
1599. 7. Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
 
   7. Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
 
1600. 8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
 
   8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
 
1601. 9. Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.
 
-1975- Одарченко Ю.В.
Статтю 206 доповнити частиною 10 наступного змісту:
"10. Якщо особа, що тримається під вартою чи позбавлена свободи будь-яким іншим засобом бажає подати заяву, скаргу, клопотання до прокурора або слідчого судді, суду особа, що відповідає за тримання особи під вартою чи інше позбавлення її свободи зобов’язана надати у достатній кількості папір, письмове приладдя та конверт. Особа підписує конверт самостійно та запечатує його, після чого він доставляється прокурору або слідчому судді, суду відповідно до вимоги особи. Відкриття та перегляд змісту відправлення іншої, ніж адресатом, особою забороняється. Прокурор, слідчий суддя, суд не вправі відмовити у розгляду скарги, заяви, клопотання або іншого звернення з мотивів не належного їх оформлення, якщо зміст документу є зрозумілим."
 
Відхилено   9. Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.
 
1602. § 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
 
   § 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
 
1603. Стаття 207. Законне затримання
 
   Стаття 207. Законне затримання
 
1604. 1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених законом.
 
-1976- Мойсик В.Р.
У частині першій статті 207 слово "законом" замінити словами "цим Кодексом".
 
Враховано   1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
1605. 2. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-кого:
 
-1977- Мойсик В.Р.
Частину 2 ст. 207 викласти в такій редакції:
"2. Кожен має право затримати без ухвали суду будь-кого:
1) при вчиненні або очевидній спробі вчинити насильницький злочин, або
2) при вчиненні кримінального правопорушення у своєму житлі або іншому володінні,
3) безпосередньо після вчинення насильницького злочину чи кримінального правопорушення у своєму житлі або іншому володінні або під час безперервного переслідування відповідної особи".
 
Враховано   2. Кожен має право затримати без ухвали суду будь-кого:
 
1606. 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, або
 
   1) при вчиненні або очевидній спробі вчинити насильницький злочин, або
 
1607. 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
 
   2) при вчиненні кримінального правопорушення у своєму житлі або іншому володінні, або
3) безпосередньо після вчинення насильницького злочину чи кримінального правопорушення у своєму житлі або іншому володінні, або під час безперервного переслідування відповідної особи.
 
1608. 3. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (службовою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
 
   3. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (службовою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
 
1609. Стаття 208. Затримання уповноваженою службовою особою
 
   Стаття 208. Затримання уповноваженою службовою особою
 
1610. 1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
 
-1978- Мойсик В.Р.
Частину 1 статті 208 викласти в такій редакції:
"1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу:
1) яку вона застала особу під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин".
 
Враховано частково   1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у разі, якщо
 
1611. 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
 
   1) цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
 
1612. 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
 
   2) безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
 
1613. 2. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.
 
-1979- Мойсик В.Р.
Частину другу статті 208 виключити.
 
Визначитись голосуванням  2. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.
 
    -1980- Савченко І.В.
у частині другій статті 208 слова "три тисячі" замінити словами "десять тисяч";
 
Відхилено    
1614. 3. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
 
   3. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
 
1615. 4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
-1981- Шкіль А.В.
В частині 4 статті 208 текст "або не говорити нічого з приводу підозри проти нього," замінити на "або відмовитись від їх надання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів,".
 
Відхилено   4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
    -1982- Кармазін Ю.А.
У частині четвертій статті 208 виключити слова: "зрозумілою для нього мовою" і далі – за текстом.
 
Відхилено    
1616. 5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому.
 
-1983- Ар'єв В.І.
частину 5 статті 208 викласти у такій редакції:
"5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Відмова від захисника зазначається в протоколі в присутності адвоката та засвідчується його підписом. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому."
 
Відхилено   5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
 
    -1984- Шкіль А.В.
Перше речення частини 5 статті 208 доповнити текстом "обставини, що стали підставою для затримання, та норма закону, що передбачає відповідальність за вчинення відповідного кримінального правопорушення".
 
Відхилено    
    -1985- Олійник В.М.
Малишев В.С.
Частину п’яту статті 208 доповнити словами "а також надсилається прокурору".
 
Враховано    
1617. 6. Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
 
-1986- Міщенко С.Г.
Доповнити статтю 208 новою частиною сьомою такого змісту:
"7. Затримання особи, щодо якої Конституцією чи законами України встановлений інший порядок затримання, відбувається відповідно до Конституції України та закону".
 
Враховано редакційно   6. Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
7. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
 
    -1987- Мойсик В.Р.
Доповнити статтю 208 пунктом 7 такого змісту: "7. Особливості затримання окремої категорії осіб визначається Главою 37 цього Кодексу".
 
Враховано , вимога Постанови ВРУ від 09.02.2012 р.   
1618. Стаття 209. Момент затримання
 
   Стаття 209. Момент затримання
 
1619. 1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
 
-1988- Грицак В.М.
частину 1 статті 209 викласти в такій редакції:
"1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою, про що фіксується в протоколі затримання".
 
Відхилено   1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
 
    -1989- Бевз В.А.
частину 1 статті 209 викласти в такій редакції:
"1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою, про що фіксується в протоколі затримання".
 
Відхилено    
1620. Стаття 210. Доставлення до органу досудового розслідування
 
   Стаття 210. Доставлення до органу досудового розслідування
 
1621. 1. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
 
   1. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
 
1622. 2. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
 
-1990- Забарський В.В.
Частину другу статті 210 викласти в редакції:
"2. Про кожне затримання уповноважена службова особа негайно повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування та визначений законом орган (установу) з надання безоплатної правової допомоги."
 
Відхилено   2. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
 
1623. 3. Якщо є підстави для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов'язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
 
   3. У разі наявності підстав для обґрунтованої підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов'язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
 
1624. Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
 
-1991- Зварич Р.М.
Статтю 211 викласти в такій редакції:
"Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали суду
1. Строк затримання особи без ухвали суду не може перевищувати двадцяти чотирьох годин з моменту затримання."
 
Враховано частково   Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді суду
 
1625. 1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
 
-1992- Мойсик В.Р.
Ч. 1 статті 211 викласти в такій редакції:
"1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу".
 
Враховано   1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
 
1626. 2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути:
 
-1993- Мойсик В.Р.
Абзац перший ч. 2 статті 211 викласти в такій редакції:
"2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання повинна бути:"
 
Враховано редакційно   2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа протягом строку, встановленого частиною першою цієї статті, має бути:
 
    -1994- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
У частині другій статті 211 слово "шістдесяти" замінити словом "дванадцяти";
 
Враховано редакційно    
    -1995- Шишкіна Е.В.
У частині другій статті 211 слово "шістдесяти" замінити словом "дванадцяти";
 
Враховано редакційно    
    -1996- Одарченко Ю.В.
У частині 2 статті 211 слова "шістдесяти" замінити на "сорока восьми".
 
Враховано редакційно    
    -1997- Швець В.Д.
Статтю 211 викласти в такій редакції:
"Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа протягом строку, встановленого в частині першій цієї статті, повинна бути:
1) звільнена або
2) доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
 
Враховано    
    -1998- Кармазін Ю.А.
У частині другій статті 211 слова: "шістдесяти годин" замінити на слова: "двадцяти чотирьох годин" і далі – за текстом.
 
Враховано редакційно    
1627. 1) звільнена або
 
   1) звільнена, або
 
1628. 2) доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
 
-1999- Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 211 частиною 3 наступного змісту:
"3. Не допускаються необґрунтовані затримки у доставлені особи до суду або затримки у звільненні особи, підстави для затримання якої відпали".
 
Відхилено   2) доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
 
    -2000- Шкіль А.В.
Статтю 211 доповнити частинами 3 та 4 такого змісту:
"3. Особа вважається доставленою до суду з моменту реєстрації уповноваженим працівником суду клопотання слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу, який проставляє час реєстрації клопотання у протоколі затримання особи із зазначенням вхідного номеру реєстрації клопотання".
"4. У разі недотримання вказаного порядку, особа має бути звільнена ухвалою слідчого судді, суду, а подане за таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу залишається без розгляду".
 
Відхилено    
1629. Стаття 212. Особа, відповідальна за перебування затриманих
 
   Стаття 212. Особа, відповідальна за перебування затриманих
 
1630. 1. У підрозділі органу досудового розслідування повинні бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.
 
   1. У підрозділі органу досудового розслідування мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.
 
1631. 2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.
 
   2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.
 
1632. 3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана:
 
   3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана:
 
1633. 1) негайно зареєструвати затриманого;
 
   1) негайно зареєструвати затриманого;
 
1634. 2) роз'яснити затриманому підстави його затримання, права і обов'язки;
 
   2) роз'яснити затриманому підстави його затримання, права і обов'язки;
 
1635. 3) звільнити затриманого негайно, після того як зникли підстави для затримання або сплив строк для затримання, передбачений статтею 211 цього Кодексу;
 
   3) звільнити затриманого негайно, після того як зникли підстави для затримання або сплив строк для затримання, передбачений статтею 211 цього Кодексу;
 
1636. 4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;
 
   4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;
 
1637. 5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;
 
   5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;
 
1638. 6) забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я затриманого. До складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна особа, що має право на зайняття медичною діяльністю.
 
-2001- Одарченко Ю.В.
Частину 3 статті 212 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"7) допускати до затриманого адвоката, надавати затриманому допомогу у встановленні контакту із адвокатом."
 
Відхилено   6) забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я затриманого. До складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна особа, що має право на зайняття медичною діяльністю;
7) роз’яснити затриманому, що все, що ним буде сказано, може й буде використане проти нього;
8) переконатися в тому, що затриманий розуміє свої права і у разі відмови від свого права прийняв таке рішення свідомо, без психологічного чи іншого тиску, у тверезому стані, усвідомлюючи можливі наслідки такого рішення.
 
    -2002- Зварич Р.М.
Частину другу статті 212 доповнити пунктами 7-8 такого змісту:
7) роз’яснити затриманому, що все що ним буде сказано може й буде використане проти нього;
8) переконатися в тому, що затриманий розуміє свої права і, у випадку відмови від свого права, затриманий прийняв таке рішення свідомо, без психологічного чи іншого тиску, у тверезому стані, усвідомлюючи можливі наслідки такого рішення;
 
Враховано    
    -2003- Забарський В.В.
Частину третю статті 212 доповнити новим пунктом 7 такого змісту:
"7) у разі неприбуття у встановлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою) з надання безоплатної правової допомоги, негайно повідомляє про це цей орган (установу)."
 
Відхилено    
    -2004- Грицак В.М.
доповнити проект Кодексу статтею 212-1 та викласти її в такій редакції:
Стаття 212-1. Місце тримання затриманих
1. Затримані за підозрою у вчиненні злочину тримаються в місцях тримання затриманих у порядку, установленому законом.
2. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій або розгляді справи в суді, у місцях тримання затриманих можуть перебувати особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, але не більше десяти діб.
 
Відхилено    
1639. Стаття 213. Повідомлення інших осіб про затримання
 
-2005- Ар'єв В.І.
назву статті 213 викласти у наступній редакції :
"Правовий режим затриманих чи заарештованих осіб";
 
Відхилено   Стаття 213. Повідомлення інших осіб про затримання
 
    -2006- Гримчак Ю.М.
назву статті 213 викласти у наступній редакції :
"Правовий режим затриманих чи заарештованих осіб";
 
Відхилено    
1640. 1. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
 
   1. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
 
1641. Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно.
 
-2007- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
абзац другий частини першої статті 213 доповнити словами "проте без порушення вимоги щодо його негайності";
 
Враховано   Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.
 
1642. 2. У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.
 
   2. У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.
 
1643. 3. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.
 
-2008- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Статтю 213 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття у встановлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги."
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
Враховано   3. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це відповідний розвідувальний орган.
4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
1644. 4. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цієї статті й, у разі не здійснення повідомлення про затримання здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

-2009- Швець В.Д.
У статті 213 КПК необхідно передбачити період часу (в годинах), на який може відкладатися повідомлення про затримання. Це ж стосується і зобов’язання письмово зафіксувати причини такого зволікання. (Висновок Директорату з питань правосуддя).
 
Визначитись голосуванням  5. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснення повідомлення про затримання – здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

    -2010- Одарченко Ю.В.
Статтю 213 доповнити частинами 5,6 наступного змісту:
"5. У разі затримання особи, що є помічником-консультантом народного депутата України про таке затримання негайно повідомляється народний депутат України, чиїм помічником є ця особа.
У разі затримання депутата місцевої ради, на її прохання, про затримання повідомляється відповідна місцева рада."
 
Відхилено    
    -2011- Ар'єв В.І.
Доповнити статтю 213 частиною п’ятою наступного змісту:
"Надання побачення з особами, яких затримано або щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та режим їх утримання.
Надання побачення з особами, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та режим їх утримання виконується відповідно до вимог Закону України "Про попереднє ув’язнення"
 
Відхилено    
    -2012- Гримчак Ю.М.
Доповнити статтю 213 частиною п’ятою наступного змісту:
"Надання побачення з особами, яких затримано або щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та режим їх утримання.
Надання побачення з особами, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та режим їх утримання виконується відповідно до вимог Закону України "Про попереднє ув’язнення"
 
Відхилено    
    -2013- Ківалов С.В.
Доповнити новим розділом розділом ІІ-1:
"Розділ ІІ-1. Перевірка інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
Глава 18-1. Перевірка інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
Стаття 213-1. Інформація про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
1. Інформація про вчинене діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, або підготовку до нього приймається від громадян, службових осіб підприємств, організацій, установ в усній, письмовій чи в іншій формі.
2. Завідомо неправдиві заяви, повідомлення про вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, тягнуть передбачену законом відповідальність.
Стаття 213-2. Обов’язок почати перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність
1. Слідчий, прокурор зобов’язані негайно в межах своєї компетенції почати перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у всіх випадках, коли для цього є передбачені законом приводи та підстави, або направити їх для перевірки за належністю.
2.Слідчий, прокурор, суддя не вправі відмовити в прийнятті заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у тому числі з посиланнями на неповноту викладених у них відомостей, неналежність заяви чи повідомлення, вік, стан здоров’я особи, яка звернулась із заявою чи повідомленням, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та будь-які інші обставини.
3. У разі надходження заяви, повідомлення чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, до судді він невідкладно направляє їх прокурору.
4. Одночасно з прийняттям заяви, повідомлення чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти такому діянню або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, вживаються необхідні заходи для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
Стаття 213-3. Приводи до початку попередньої перевірки інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність
1. Приводами до початку перевірки інформації про вчинені або підготовлювані діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, яка надійшла до досудового розслідування, прокурора, судді, суду, є:
1) заяви громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали особу на місці вчинення злочину;
3) повідомлення службових осіб державних органів, установ, підприємств та організацій;
4) повідомлення засобів масової інформації;
5) з’явлення із зізнанням;
6) безпосереднє виявлення слідчим, прокурором, судом відомостей про ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, при здійсненні своїх повноважень.
3. Керівники установ, підприємств та організацій, засобів масової інформації, а також автори заяв і повідомлень, у тому числі оприлюднених у засобах масової інформації, зобов’язані на вимогу дізнавача, слідчого, прокурора надати документи та інші матеріали, які є в них і підтверджують зроблені заяви чи повідомлення, за винятком випадків, коли конфіденційність чи таємність цих матеріалів гарантується законом.
Стаття 213-4. Заяви громадян про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, або підготовку до них
1. Заяви громадян про вчинені діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, або підготовку до них можуть бути усними або письмовими.
2. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До відкриття досудового розслідування слід пересвідчитися в особі заявника. Якщо заявник не може пред’явити документи, повинні бути вжиті інші заходи для перевірки відомостей про його особу. Не підписана або підписана підробленим підписом чи написана від імені вигаданої особи заява, лист чи інше повідомлення про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, не може служити приводом до початку досудового розслідування.
3. Усна заява про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, заноситься до протоколу, який підписують заявник та службова особа органу досудового розслідування чи прокуратури, яка прийняла заяву. Протокол повинен містити відомості про заявника, місце його проживання, а також про його особисті документи чи інші відомості, які посвідчують його особу. До протоколу заносяться від першої особи повідомлення про обставини вчиненого чи підготовлюваного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
4. При прийнятті усної заяви чи повідомлення про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, заявник у протоколі під розписку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність. У разі надходження письмової заяви чи повідомлення про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у заявника окремо відбирається підписка про його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яка долучається до матеріалів перевірки. Якщо особа відмовилася підписати такий протокол чи дати таку підписку, в якому вона попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиву заяву про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, або про підготовку до нього, така заява не приймається, не розглядається і не може бути підставою до початку її перевірки.
5. Якщо усна заява про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, зроблена в ході судового засідання, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником.
Стаття 213-5. Повідомлення службових осіб державних органів, установ, підприємств, організацій
1. Повідомлення службових осіб державних органів, установ, підприємств та організацій про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, повинно бути зроблено в письмовій формі. До повідомлення можуть бути додані документи і предмети, які підтверджують обставини вчинення діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 213-6. Повідомлення засобів масової інформації
1. Оприлюднені в засобах масової інформації, Інтернеті або в документальних кіно- чи відеофільмах повідомлення можуть бути приводами до початку перевірки в тому разі, якщо в них містяться дані про вчинене чи підготовлюване діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 213-7. Явка з повинною
1. Явка з повинною (з’явлення із зізнанням) – добровільне, особисте і безпосереднє звернення особи, яка вчинила діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, із заявою про таке діяння до слідчого, прокурора, суду (судді) до початку досудового розслідування проти неї, а в разі початку досудового розслідування за наявністю ознак діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, – до її повідомлення про підозру.
2. Особа, яка з’явилася із зізнанням, має право: подавати відомості на підтвердження своєї заяви; давати показання чи відмовитися від дачі показань і відповідати на запитання; заявляти клопотання; користуватися послугами перекладача і представника; знати про прийняті по її заяві рішення; подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, суду (судді), якщо вони порушують її права і законні інтереси. Особа, яка з’явилася із зізнанням, зобов’язана: з’являтися за викликом до слідчого, прокурора, не перешкоджати їх законним діям.
3. У разі явки з повинною встановлюється особа того, хто з’явився, після чого уповноваженою службовою особою складається протокол, у якому детально викладається зроблена особою заява про вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і робиться відмітка про роз’яснення її прав і обов’язків. Протокол підписують особа, що з’явилася із зізнанням, і службова особа, що склала протокол.
4. Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору для прийняття рішення.
Стаття 213-8. Безпосереднє виявлення злочину
1. Безпосереднє виявлення оперативним підрозділом, у тому числі в ході оперативно-розшукової діяльності, слідчим, прокурором, суддею або судом відомостей про вчинене діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, чи готування до нього може служити приводом до початку перевірки в разі, якщо вони отримали їх при здійсненні своїх повноважень.
2. Про безпосереднє виявлення відомостей про вчинене діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, чи підготовку до нього слідчий складають рапорт, а прокурор, суддя, суд – повідомлення, які передають чи надсилають за належністю.
Стаття 213-9. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
1. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, є фіксуванням факту прийняття їх відповідним органом із присвоєнням порядкового номера і записом отриманих відомостей у реєстраційному документі.
2. Форма реєстраційних документів є єдиною для всіх державних органів, які уповноважені здійснювати попередню перевірку заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
3. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється спеціально уповноваженими на те службовими особами.
4. Заяви, повідомлення та інша інформація про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, підлягають негайній реєстрації з обов’язковим зазначенням дати і часу їх надходження. Якщо реєстрацію інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, було затримано, в реєстраційному документі зазначається дата і точний час її фактичного одержання. У разі надходження до слідчого чи прокурора інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, яка направлена до даного органу з іншого органу за належністю, вона реєструється в загальному порядку. Ухилення від реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, тягне за собою встановлену законом відповідальність.
5. Громадянину чи службовій особі, які з’явилися до органу досудового розслідування, прокуратури і повідомили про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, видається під розписку документ установленої форми, в якому зазначаються дані про службову особу, яка прийняла і зареєструвала інформацію про таке діяння, дату і час, коли інформацію прийнято і зареєстровано та її реєстраційний номер.
6. При надходженні до органу досудового розслідування, прокуратури або суду заяви, повідомлення чи інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, яка раніше вже була зареєстрована, вона повторно не реєструється, а додається до матеріалів відповідного провадження, про що повідомляється заявник і робиться відмітка у реєстраційному документі.
Стаття 213-10. Строки розгляду і перевірки за заявами і повідомленнями про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність,
1. Заява, повідомлення чи інша інформація про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, повинна бути розглянута і щодо неї повинно бути прийнято одне з рішень, передбачених статтею 213-17 цього Кодексу, в строк не пізніше п’яти діб, а в разі необхідності здійснити її перевірку - не пізніше десяти діб із моменту реєстрації повідомлення про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, а якщо реєстрацію інформації було затримано – з часу її фактичного надходження.
2. Якщо завершити попередню перевірку заяви чи повідомлення про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, в строки, зазначені у частині першій цієї статті, нема можливості, строк перевірки може бути продовжений ще на десять діб начальником органу досудового розслідування або прокурором, про що письмово повідомляється заявник.
3. Подальше продовження строку перевірки не допускається.
5. За необхідності продовжити строк перевірки слідчий вносить клопотання відповідному прокурору, а прокурор за наявності підстав своєю постановою продовжує строк перевірки.
 
Комітет пропонує Верховній Раді України прийняти рішення щодо поправки шляхом голосування   
    -2014- Ківалов С.В.
Стаття 213-11. Права особи, яка заявила або повідомила про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та інших осіб, які беруть участь у перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
1. Слідчий, прокурор повинні роз’яснити особам, які беруть участь у перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, їхні права і забезпечити можливість здійснення цих прав.
2. Під час перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, особа, яка заявила або повідомила про такі діяння, має право:
1) не давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
2) надавати додаткову інформацію, заявляти клопотання про доповнення матеріалів перевірки заяви чи повідомлення або про проведення дій щодо перевірки заяви чи повідомлення;
3) за наявності відповідних підстав вимагати вжиття заходів безпеки відповідно до вимог цього Кодексу;
4) отримувати копію рішення про відмову у відкритті досудового розслідування (разом з відповідним висновком), або про початок досудового розслідування, або про направлення заяви (повідомлення) за належністю;
5) подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб органів, які здійснюють перевірку.
3. Особам, які з’явилися до слідчого, прокурора, судді, суду із заявою чи повідомленням про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, а також особам, що беруть участь у провадженні по перевірці цих заяв чи повідомлень, і не володіють мовою, якою ведеться провадження, забезпечується право висловлюватися рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють, і користуватися послугами перекладача. У ході провадження по перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, перекладач користується правами і має обов’язки, передбачені статтею 67 цього Кодексу.
4. Дані, одержані в ході перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, можуть бути розголошені тільки за дозволом особи, що веде провадження, і прокурором у тому обсязі, в якому вони визнають за потрібне, за винятком інформації, яка має конфіденційний характер. Дані про особу, яка заявила або повідомила про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, які стали відомі службовим особам правоохоронних органів у ході попередньої перевірки, можуть бути розголошені лише за її згодою за умови захисту її прав і законних інтересів та гарантування їй безпеки.
Стаття 213-12. Засоби перевірки інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність
1. Перевірка заяви, повідомлення та іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється слідчим, прокурором шляхом допиту свідків, потерпілих, проведення огляду, освідування, вилучення або витребування предметів і документів та їх огляду, витребування висновків відомчих перевірок і спеціалістів, призначення проведення судових експертиз, інших процесуальних дій, проведення яких до відкриття досудового розслідування передбачено цим Кодексом.
2. З метою перевірки заяви або повідомлення про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, слідчий, начальник органу досудового розслідування, прокурор вправі доручити оперативним підрозділам провести необхідні оперативно-розшукові заходи в порядку, встановленому законом.
Стаття 213-13. Усне опитування
1. З метою встановлення очевидців діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для перевірки, слідчий, прокурор, вправі провадити усне опитування громадян. Опитувана особа не попереджається про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
2. За результатами опитування особою, яка його провела, складається довідка, в якій зазначаються: місце, час опитування, дата складення довідки, ким вона складена, дані про особу опитуваного, а також стислі відомості про обставини діяння, як вони були повідомлені опитуваною особою.
Стаття 213-14. Витребування матеріалів
1. Витребування матеріалів, які мають значення для перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, провадиться слідчим, прокурором у разі, якщо вони мають достатні дані про те, що ці матеріали знаходяться в певної особи або на підприємстві, в установі, організації.
2. Службові та фізичні особи не вправі відмовлятися пред’являти чи видавати документи, предмети, інші матеріали, що витребуються слідчим, прокурором, крім випадків, коли таке їхнє право передбачено законом.
3. Видача документів, які містять охоронювану законом таємницю, провадиться в порядку, встановленому цим Кодексом, з додержанням існуючих правил, які забезпечують нерозголошення цієї таємниці.
4. Про факт передачі витребуваних матеріалів складається протокол. У протоколі вказуються відомості щодо службової особи, якій передано матеріали; часу і місця передачі витребуваних матеріалів; особи, у якої вони витребувані; індивідуальних ознак, місця знаходження, стану, об’єму, розміру, ваги матеріалів; використаних при передачі об’єктів технічних засобів; упаковки матеріалів. Протокол підписується службовою особою, що одержала матеріали, і особою, у якої вони були витребувані. Копія протоколу вручається під розписку особі, у якої витребувані матеріали.
Стаття 213-15. Контроль за одержанням хабара, здійсненням вимагання, незаконною торгівлею зброєю і предметами, вилученими з обігу, наркотичними засобами та прекурсорами, контрольовані закупка товарів та продуктів або одержання платної послуги
1. Слідчий при перевірці заяви, інформації чи іншого повідомлення про вчинення конкретною особою злочину або готування до його вчинення з метою запобігання негативним наслідкам для держави і суспільства в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами України, вправі здійснювати за згодою прокурора оперативно-розшукові заходи з контролю за одержанням хабара, здійсненням вимагання, незаконною торгівлею зброєю і предметами, вилученими з обігу, наркотичними засобами та прекурсорами або одержання платної послуги.
2. Про результати передбачених у частині першій цієї статті заходів у відповідності з вимогами глави 21 цього Кодексу складається протокол, який долучається до матеріалів перевірки.
Стаття 213-16. Прийняття предметів і документів
1. У разі подання громадянами або службовими особами предметів і документів, які мають доказове значення для перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, слідчий, прокурор приймають їх, про що складають протокол. У протоколі зазначаються: час і місце прийняття предметів чи документів; дані про особу, яка їх подала; індивідуальні ознаки предметів; їх стан, обсяг, розмір, вагу, упаковку тощо. Протокол підписують службова особа, яка прийняла предмети або документи, і особа, що їх подала.
2. Витребувані матеріали зберігаються за правилами, встановленими для зберігання речових доказів у кримінальних справах.
Стаття 213-17. Рішення, які приймаються за результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність
1. За результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність:
1) слідчий за заявами, повідомленнями чи іншою інформацією про вчинення кримінального правопорушення або підготовку до його вчинення виносить постанову про початок досудового розслідування або постанову про відмову у проведенні досудового розслідування;
2) прокурор виносить постанову про початок досудового розслідування або постанову про відмову у проведенні досудового розслідування або дає вказівку слідчому про проведення додаткової перевірки протягом 10 днів.
2. Копія прийнятого рішення направляється заявнику та заінтересованим особам, яким також роз’яснюється порядок і строк його оскарження.
Стаття 213-18. Підстави до початку досудового розслідування
1. Досудове розслідування може бути розпочато тільки в тих випадках, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 213-19. Порядок і наслідки початку досудового розслідування
1. При наявності приводів і підстав, зазначених у статтях 213-3 і 213-18 цього Кодексу, слідчий або прокурор виносить постанову про початок досудового розслідування.
2. У постанові про початок досудового розслідування зазначаються:
1) час і місце її винесення;
2) ким вона винесена;
3) приводи і підстави для початку досудового розслідування;
4) факт, із приводу якого почато досудове розслідування, або особа, щодо якої розпочато досудове розслідування (підозрюваний);
5) стаття закону України про кримінальну відповідальність, її частина чи пункт, за ознаками якої розпочинається досудове розслідування;
6) рішення про подальше його спрямування.
3. Одночасно з вирішенням питання про початок досудового розслідування вживаються заходи до припинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, та запобігання повторному діянню, передбаченому законом України про кримінальну відповідальність, а також до закріплення і охорони слідів діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, вилучення предметів і документів, які мають доказове значення.
4. Копія постанови про початок досудового розслідування надається особі, щодо якої воно відкрито (підозрюваному).
Стаття 213-20. Відмова у проведенні досудового розслідування
1. У разі відсутності підстав до початку досудового розслідування або існування обставин, що виключають досудове розслідування слідчий, прокурор складають постанову про відмову у проведенні досудового розслідування та невідкладно направляють його разом з матеріалами перевірки прокуророві, який негайно здійснює перевірку законності та обґрунтованості прийнятного рішення.
2. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для відкриття досудового розслідування, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку, прокурор надсилає заяву або повідомлення для вжиття відповідних заходів впливу або передає матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.
Стаття 213-21. Обставини, що виключають досудове розслідування
1. Досудове розслідування не розпочинається:
1) за відсутності події діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
2) за відсутності складу діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, за винятком випадків вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, особою, яка досягла одинадцятирічного віку, але не досягла віку кримінальної відповідальності; або вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, особою у стані неосудності;
3) щодо особи, стосовно якої за тим же обвинуваченням є вирок, що набрав законної сили, або ухвала суду чи постанова судді про закриття кримінального провадження;
4) щодо особи, стосовно якої за тим же обвинуваченням є нескасована постанова прокурора про закриття кримінального провадження;
5) якщо за даним фактом або щодо даної особи за тим же обвинуваченням уже здійснюється інше кримінальне провадження.
Стаття 213-22. Оскарження рішень про початок досудового розслідування або про відмову в проведенні досудового розслідування
1. Постанова слідчого про початок досудового розслідування або його рішення про відмову в проведенні досудового розслідування може бути оскаржено прокурору, а постанову прокурора про початок досудового розслідування, або його рішення про відмову в проведенні досудового розслідування – прокурору вищого рівня. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи діб із дня одержання копії прийнятого рішення.
2. Зазначені у частині першій цієї статті рішення можуть бути також оскаржені особою, інтересів яких вони стосуються, або її представником слідчому судді в порядку, передбаченому § 1 глави 26 цього Кодексу";
 
Немає висновку