Кількість абзаців - 1224 Таблиця поправок


Кримінальний процесуальний кодекс України (розділ VІІІ - розділ ХІ) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Розділ VІІІ. Виконання судових рішень
 		    Розділ VІІІ. Виконання судових рішень
 
1. Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
 		    Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
 
2. 1. Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
 		 -1- Швець В.Д.
 У частині першу статті 532 слова "після закінчення строку подання апеляційної скарги" замінити словами "після закінчення строку подання касаційної скарги"
 		Враховано   1. Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання касаційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
 
3. 2. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
 		 -2- Швець В.Д.
 У частині другій статті 532 слово "апеляційної" замінити словом "касаційної".
 		Враховано   2. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом касаційної інстанції.
 
4. 3. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
 		 -3- Швець В.Д.
 У частині третій статті 532 слово "апеляційного" замінити словом "касаційного".
 		Враховано   3. Якщо строк касаційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
 
5. 4. Судові рішення суду апеляційної, касаційної інстанції, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
 		 -4- Одарченко Ю.В.
 Частину 4 статті 532 замінити на дві частини наступного змісту:
"4. Вироки, ухвалені судом апеляційної інстанції, вступають в законну силу після закінчення строку на їх касаційне оскарження.
 		Немає висновку   4. Судові рішення суду касаційної інстанції, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
 
    -5- Швець В.Д.
 У частині четвертій статті 532 слово "апеляційної" виключити.
 		Враховано    
6. 5. Ухвали суду, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту оголошення.
 		 -6- Одарченко Ю.В.
 У частині 5 статті 532 слово "оголошення" замінити на "проголошення".
 		Відхилено   5. Ухвали суду, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту оголошення.
 
7. Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
 		    Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
 
8. 1. Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
 		    1. Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
 
9. Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
 		    Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
 
10. 1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
 		    1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
 
11. 2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
 		    2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
 
12. 3. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
 		    3. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
 
13. 4. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 		    4. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
 
14. 5. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 		    5. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
15. Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання
 		    Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання
 
16. 1. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної, касаційної інстанції чи Верховного Суду України.
 		    1. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної, касаційної інстанції чи Верховного Суду України.
 
17. 2. Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення.
 		    2. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення.
 
18. 3. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
 		    3. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
 
19. 4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
 		    4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
 
20. 5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.
 		 -7- Одарченко Ю.В.
 Статтю 535 доповнити частиною 6 наступного змісту:
"6. У випадку, коли підсудний, який перебуває під вартою, не брав участі в апеляційному, касаційному розгляді або перегляді справи Верховним судом України і в наслідок цього рішення він підлягає звільненню з під варти, таке рішення підлягає зверненню до виконання протягом трьох годин з моменту його проголошення."
 		Відхилено   5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.
 
21. Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
 		    Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
 
22. 1. Виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено:
 		    1. Виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі:
 
23. 1) при тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, -до його видужання;
 		 -8- Швець В.Д.
 Пункт перший частини першої статті 536 передбачає, що виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено при тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, – до його видужання. Відповідно до п. 277 висновку експертів Ради Європи як хвороби так і захворювання можуть однаково позбавити особу здатності відбувати покарання, якщо б унаслідок цього вони б зазнавали нелюдського чи такого, що принижує гідність поводження – всупереч статті 3 Європейської конвенції.
Виходячи з цього пропоную в пункті першому частини першої слова "хворобі засудженого, яка перешкоджає" замінити словами "хворобі або захворюванні засудженого, які перешкоджають".
 		Визначатись голосуванням  1) тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
 
24. 2) при вагітності засудженої або за наявності у неї малолітніх дітей - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;
 		    2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітніх дітей - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;
 
25. 3) коли негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) -на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
 		    3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
 
26. 2. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
 		    2. Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
 
27. Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
 		    Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
 
28. 1. Під час виконання вироків відповідний суд має право вирішувати такі питання:
 		    1. Під час виконання вироків відповідний суд має право вирішувати питання про :
 
29. 1) про відстрочку виконання вироку;
 		    1) відстрочку виконання вироку;
 
30. 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
 		    2) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
 
31. 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким;
 		    3)заміну невідбутої частини покарання більш м'яким;
 
32. 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
 		    4) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
 
33. 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
 		    5) направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
 
34. 6) про звільнення від покарання за хворобою;
 		    6) звільнення від покарання у зв‘язку із хворобою;
 
35. 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
 		    7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
 
36. 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
 		    8) направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
 
37. 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
 		    9) звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
 
38. 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
 		    10)заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
 
39. 11) про застосування покарання при наявності декількох вироків;
 		    11) застосування покарання при наявності декількох вироків;
 
40. 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією ж особою, за який вона не була засуджена;
 		    12) тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена;
 
41. 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
 		    13) звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
 
42. 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
 		 -9- Одарченко Ю.В.
 Статтю 537 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. Суд за місцем виконання вироку розглядає скарги засудженого щодо умов його тримання під вартою".
 		Визначатись голосуванням  14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
 
43. Стаття 538. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку
 		    Стаття 538. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку
 
44. 1. Після відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
 		    1. Після відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
 
45. Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку
 		    Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку
 
46. 1. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
 		    1. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
 
47. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особі мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
 		    Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
 
48. 2. Клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
 		    2. Клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
 
49. 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, -у випадку необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу;
 		    1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу;
 
50. 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, -у випадку необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (в частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу;
 		    2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу;
 
51. 3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, -у випадку необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу;
 		    3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу;
 
52. 4) до суду, який ухвалив вирок, -у випадку необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у випадку, якщо вирішення питання необхідне в зв'язку зі здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
 		    4) до суду, який ухвалив вирок, - у разінеобхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі, якщо вирішення питання необхідне в зв'язку зі здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
 
53. 3. Клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього Розділу.
 		    3. Клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
 
54. 4. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
 		    4. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
 
55. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
 		    Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
 
56. 5. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
 		    5. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
 
57. 6. У випадку набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього ж питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
 		    6. У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
 
58. У випадку набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
 		    У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
 
59. 7. У випадку задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92 - 95 Кримінального кодексу України.
 		    7. У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92 - 95 Кримінального кодексу України.
 
60. Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
 		    Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
 
61. 1. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбавлення волі.
 		    1. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбавлення волі.
 
62. Розділ ІХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
 		    Розділ ІХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
 
63. Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
 		    Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
 
64. Стаття 541. Роз'яснення термінів
 		 -10- Міщенко С.Г.
 Статтю 541 виключити.
 		Відхилено   Стаття 541. Роз'яснення термінів
 
    -11- Прокопчук Ю.В.
 Статтю 541 виключити.
 		Відхилено    
    -12- Швець В.Д.
 Статтю 541 виключити.
 		Відхилено    
    -13- Кармазін Ю.А.
 Статтю 541 виключити.
 		Відхилено    
65. 1. Терміни, що їх вжито в цьому Розділі Кодексу, коли немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 		    1. Терміни, що їх вжито в цьому розділі Кодексу якщо немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
 
66. 1) міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
 		    1) міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
 
67. 2) видача особи (екстрадиція) -видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
 		    2) видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
 
68. 3) перейняття кримінального провадження - здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
 		    3) перейняття кримінального провадження - здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
 
69. 4) запитуюча сторона - держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
 		    4) запитуюча сторона - держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа;
 
70. 5) запитувана сторона - держава, до компетентного органу якої направляється запит;
 		    5) запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит;
 
71. 6) уповноважений (центральний) орган - орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
 		    6) уповноважений (центральний) орган - орган, уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання, чи направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
 
72. 7) компетентний орган - орган, який здійснює кримінальне провадження, і який звертається із запитом згідно з цим Розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.
 		 -14- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Частину першу статті 541 доповнити пунктами 8-11 такого змісту:
"8) екстрадиційна перевірка - діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин;
9) екстрадиційний арешт – застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції);
10) тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину за межами України, під варту на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію);
11) тимчасова видача - видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності, з метою запобігання закінченню строків давності або втрати доказів у кримінальній справі."
 		Враховано   7) компетентний орган - орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з цим розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги;
8) екстрадиційна перевірка - діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин;
9) екстрадиційний арешт – застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції);
10) тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину за межами України, під варту на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію);
11) тимчасова видача - видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності.
 
73. Стаття 542. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
 		    Стаття 542. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
 
74. 1. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
 		    1. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
 
75. Стаття 543. Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
 		    Стаття 543. Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
 
76. 1. Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.
 		    1. Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.
 
77. Стаття 544. Надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору
 		    Стаття 544. Надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору
 
78. 1. За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.
 		    1. За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.
 
79. 2. Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути у майбутньому її запит про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги.
 		    2. Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в, майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги.
 
80. 3. Згідно з умовами частини першої цієї статті уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.
 		    3. Згідно з умовами частини першої цієї статті уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.
 
81. 4. Уповноважений (центральний) орган України при зверненні за міжнародною правовою допомогою до такої держави та наданні такій державі міжнародної правової допомоги керується цим Кодексом.
 		    4. Уповноважений (центральний) орган України при зверненні за міжнародною правовою допомогою до такої держави та наданні такій державі міжнародної правової допомоги керується цим Кодексом.
 
82. 5. За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.
 		    5. За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.
 
83. Стаття 545. Уповноважений (центральний) орган України
 		    Стаття 545. Уповноважений (центральний) орган України
 
84. 1. Генеральна прокуратура України розглядає звернення слідчих, прокурорів щодо направлення запиту до іншої держави, забезпечує направлення такого запиту, а також розглядає запити, що надходять з інших держав, організовує їх виконання в Україні та контролює їх виконання.
 		 -15- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину першу статті 545 викласти у такій редакції:
"1. Генеральна прокуратура України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів."
 		Враховано   1. Генеральна прокуратура України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів.
 
85. 2. Міністерство юстиції України розглядає звернення судів щодо направлення запиту до іншої держави, забезпечує направлення такого запиту, а також розглядає запити, що надходять з інших держав, організовує їх виконання в Україні та контролює їх виконання.
 		 -16- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину другу статті 545 викласти у такій редакції:
"2. Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав."
 		Враховано   2. Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.
 
86. 3. Якщо цим Кодексом або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений цими нормативними актами орган поширюються повноваження, передбачені частинами першою, другою цієї статті.
 		    3. Якщо цим Кодексом або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений цими нормативними актами орган поширюються повноваження, передбачені частинами першою, другою цієї статті.
 
87. Стаття 546. Інформація, що містить державну таємницю
 		    Стаття 546. Інформація, що містить державну таємницю
 
88. 1. Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно із законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні виключно через уповноважений (центральний) орган України у разі, якщо ці відомості не спричинять шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні, лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами.
 		 -17- Швець В.Д.
 Частину першу статті 546 викласти в такій редакції: "1. Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно із законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні через уповноважений (центральний) орган у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України".
 		Відхилено   1. Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно із законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні виключно через уповноважений (центральний) орган України, за умови що ці відомості не завдадуть шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні, лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами.
 
    -18- Кармазін Ю.А.
 Статтю 546 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
"2. Іноземцям доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.".
 		Відхилено    
89. Стаття 547. Виконання процесуальних дій дипломатичними представництвами або консульськими установами
 		    Стаття 547. Виконання процесуальних дій дипломатичними представництвами або консульськими установами
 
90. 1. Консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право одержувати на добровільній основі пояснення, речі, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам.
 		    1. Консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право одержувати на добровільній основі пояснення, речі, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам.
 
91. Стаття 548. Запит про міжнародне співробітництво
 		    Стаття 548. Запит про міжнародне співробітництво
 
92. 1. Запит (доручення, прохання, клопотання) про міжнародне співробітництво складається відповідно до вимог міжнародного договору України, на підставі якого запитується співробітництво, а якщо відповідним міжнародним договором такі вимоги не визначено - згідно з цим Кодексом.
 		 -19- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Статтю 548 викласти у такій редакції:
"Стаття 548. Запит про міжнародне співробітництво
1. Запит (доручення, прохання, клопотання) про міжнародне співробітництво складається органом, який здійснює кримінальне провадження, або уповноваженим ним органом згідно з вимогами цього Кодексу та відповідного міжнародного договору України, а за його відсутності – згідно з цим Кодексом.
2. Запит і долучені до нього документи складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та печаткою органу, що їх склав або засвідчив.
3. Запит і долучені до нього документи супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору – офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.
4. Запит надсилається за кордон поштою, а у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку.
5. Уповноважений (центральний) орган України може прийняти до розгляду запит, який надійшов від запитуючої сторони електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Виконання такого запиту здійснюється виключно за умови підтвердження надіслання або передачі його оригіналу. Направлення компетентному органу іноземної держави матеріалів виконання запиту можливе тільки після отримання українською стороною оригіналу запиту."
 		Враховано   1. Запит (доручення, прохання, клопотання) про міжнародне співробітництво складається органом, який здійснює кримінальне провадження, або уповноваженим ним органом згідно з вимогами цього Кодексу та відповідного міжнародного договору України, а за його відсутності – згідно з цим Кодексом.
 
93. 2. Запит і документи, що до нього додаються, складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою органу, що їх склав або засвідчив.
 		    2. Запит і долучені до нього документи складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та печаткою органу, що їх склав або засвідчив.
 
94. 3. Запит і документи, що до нього додаються, супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності міжнародного договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.
 		    3. Запит і долучені до нього документи супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору – офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.
 
95. 4. Запит надсилається за кордон поштою, а у невідкладних випадках попередньо може бути переданий електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку.
 		    4. Запит надсилається за кордон поштою, а в невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку.
 
96. 5. Уповноважений (центральний) орган України може прийняти запит, який надійшов від запитуючої сторони електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Виконання такого запиту може бути обумовлено підтвердженням передання його оригіналу поштою.
 		    5. Уповноважений (центральний) орган України може прийняти до розгляду запит, який надійшов від запитуючої сторони електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Виконання такого запиту здійснюється виключно за умови підтвердження надіслання або передачі його оригіналу. Направлення компетентному органу іноземної держави матеріалів виконання запиту можливе тільки після отримання українською стороною оригіналу запиту.
 
97. Стаття 549. Зберігання та передання речових доказів і документів
 		    Стаття 549. Зберігання та передання речових доказів і документів
 
98. 1. Речові докази і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту (доручення, клопотання) компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, зберігаються в порядку, встановленому цим Кодексом для зберігання речових доказів та документів, і після закінчення кримінального провадження повертаються запитуваній стороні, якщо не було досягнуто домовленості про інше.
 		    1. Речові докази і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту (доручення, клопотання) компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, зберігаються в порядку, встановленому цим Кодексом для зберігання речових доказів та документів, і після закінчення кримінального провадження повертаються запитуваній стороні, якщо не було досягнуто домовленості про інше.
 
99. 2. При переданні компетентному органу запитуючої сторони речових доказів і документів на виконання запиту (доручення, клопотання) у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитись від вимоги їх повернення в Україну після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.
 		    2. Під час передання компетентному органу запитуючої сторони речових доказів і документів на виконання запиту (доручення, клопотання) у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитися від вимоги їх повернення в Україну після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.
 
100. Стаття 550. Доказова сила офіційних документів
 		    Стаття 550. Доказова сила офіційних документів
 
101. 1. Документи, які направляються у зв'язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.
 		    1. Документи, які направляються у зв'язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.
 
102. 2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.
 		 -20- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Доповнити статтю 550 частиною третьою такого змісту:
"3. Правовий статус учасників кримінального провадження в іноземній державі не потребує додаткового встановлення за правилами цього Кодексу."
 		Враховано   2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.
3. Правовий статус учасників кримінального провадження в іноземній державі не потребує додаткового встановлення за правилами цього Кодексу.
 
103. Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
 		 -21- Мойсик В.Р.
 3. Особа, викликана відповідно до положень цієї статті, втрачає гарантії, якщо не залишить територію України, хоча могла це зробити, через п’ятнадцять діб із часу, коли орган досудового слідства, прокурор або суд повідомили, що її присутність в Україні не є необхідною.
Стаття ... Виклик до органів досудового слідства або суду свідка, потерпілого, експерта, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та їхні гарантії
1. Свідок, потерпілий, експерт, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхні представники, які знаходяться за межами території України, можуть бути за їхньою згодою викликані особою, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа, для провадження процесуальних дій на території України.
2. Доручення про виклик направляється в порядку, передбаченому статтями .. і … цього Кодексу.
3. Процесуальні дії за участю осіб, вказаних у частині першій цієї статті, які з’явилися за викликом, проводяться в порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Особи, вказані у частині першій цієї статті, які з’явилися за викликом, незалежно від їхнього громадянства, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або арештовані, до них не можуть бути застосовані інші заходи процесуального примусу та обмеження їхньої особистої свободи як з приводу злочину, який є предметом даного кримінального провадження, так і за будь-яке інше діяння, вчинене до перетинання державного кордону України, щодо них не може бути виконано покарання, призначене за такі злочини.
5. Свідок, експерт, потерпілий втрачають охорону, передбачену частиною четвертою цієї статті, якщо не залишать територію України, хоча могли це зробити, через п’ятнадцять діб із часу, коли орган досудового слідства, прокурор або суд повідомили, що їх присутність в Україні не є необхідною.
6. Викликаному свідку, експерту, потерпілому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання в Україні, а також втрачений заробіток, а експерту, крім цього, сплачується винагорода за проведення експертизи.
7. У повістці про виклик, яка вручається свідку, експерту, потерпілому, що постійно перебувають за кордоном, роз’яснюється зміст частин четвертої-шостої цієї статті. У ній не може міститися попередження про застосування заходів процесуального примусу у зв’язку з неявкою.
8. Доручення про вручення повістки про виклик особи, яка перебуває за межами України, до органів дізнання, досудового слідства чи суду повинно передаватися відповідним органам іноземної держави у строки, достатні для її явки, але не пізніш як за сім діб перед датою, встановленою для явки.
Стаття ... Повернення виданих речей
1. Видані іноземною державою органам розслідування чи суду України речі, набуті шляхом вчинення злочину, а також речові докази повертаються після закінчення провадження в справі, якщо це було застережено.
2. При видачі Україною речей і речових доказів, зазначених у частині першій цієї статті, іноземній державі може бути зроблене застереження про їх повернення після закінчення кримінального провадження.
Стаття …. Виконання доручення компетентного органу іноземної держави
1. При виконанні доручення компетентного органу іноземної держави застосовуються норми цього Кодексу.
2. На прохання органу, який направив доручення, може застосовуватися процесуальне законодавство відповідної іноземної держави, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
3. За наявності обставин, що перешкоджають застосуванню положень частини другої цієї статті, з компетентним органом іноземної держави з’ясовується можливість виконання доручення в порядку, передбаченому законодавством України.
4. Документи, отримані внаслідок виконання доручення, засвідчуються гербовою печаткою органу, який проводив процесуальні та інші дії, та передаються без перекладу органу іноземної держави, від якого надійшло доручення, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
 		Визначитись голосуванням  Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
 
    -22- Мойсик В.Р.
 Стаття …. Відмова в наданні правової допомоги
1. У наданні правової допомоги відповідним органам іноземної держави відмовляється, якщо:
1) виконання дії, щодо якої надійшло доручення, суперечить конституційним засадам України чи може заподіяти шкоду її суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам України;
2) виконання дії не відноситься до компетенції органів досудового слідства, прокуратури або суду України;
3) доручення стосується діяння, яке не є злочином за Кримінальним кодексом України;
4) держава, від якої надійшло доручення про надання правової допомоги, не забезпечує взаємності в цій сфері;
5) доручення не відповідає вимогам, передбаченим міжнародними договорами.
2. У наданні правової допомоги також може бути відмовлено, якщо:
1) доручення про надання допомоги стосується злочину, який є політичним злочином або пов’язаним із ним;
2) є достатні підстави вважати, що доручення про надання допомоги спрямовано на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
3) доручення стосується злочину, яке є предметом розслідування або судового розгляду в Україні.
Стаття …. Повідомлення про результати розгляду доручення
1. На доручення компетентного органу іноземної держави про надання правової допомоги уповноважений орган України приймає рішення про задоволення запиту або про відмову в його виконанні. У разі відмови уповноважений орган України невідкладно повідомляє компетентному органу іноземної держави, від якого надійшло доручення, про прийняте рішення із зазначенням причин відмови.
2. Якщо після прийняття рішення про задоволення доручення про надання правової допомоги стане очевидною неможливість виконати доручення, про це невідкладно повідомляється компетентний орган іноземної держави, від якого надійшло доручення, із зазначенням причин.
Стаття …. Відстрочка у наданні правової допомоги
1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково відстрочено, якщо виконання доручення перешкоджатиме розслідуванню або судовому розгляду кримінальної справи в Україні.
2. До вирішення питання про відстрочку виконання доручення або часткове його виконання уповноважений орган України розглядає можливість виконання доручення на певних умовах.
Стаття ... Конфіденційність
1. На прохання компетентного органу іноземної держави, який звертається із дорученням, уповноваженим органом України вживаються необхідні заходи щодо забезпечення конфіденційності факту отримання і змісту доручення про надання правової допомоги та даних, отриманих внаслідок його виконання.
2. За необхідності погоджуються умови та терміни конфіденційності відомостей, отриманих унаслідок виконання доручення.
Стаття ... Оскарження дій і рішень службових осіб щодо проведення процесуальних та інших дій
1. Оскарження дій та рішень службових осіб компетентних та уповноважених органів України щодо порядку проведення процесуальних дій за дорученням компетентного органу іноземної держави провадиться у відповідності з цим Кодексом. Підстави проведення зазначених процесуальних дій оскарженню не підлягають.
2. Оскарження інших дій та рішень службових осіб компетентних та уповноважених органів України провадиться відповідно до законодавства України.
3. Якщо під час проведення за дорученням компетентного органу іноземної держави процесуальних та інших дій службовими особами компетентних органів України громадянам та юридичним особам будуть спричинені збитки, вони відшкодовуються згідно з чинним законодавством України.
Стаття …. Отримання дозволу суду на виконання процесуальних дій на доручення компетентного органу іноземної держави
1. У разі надходження доручення компетентного органу іноземної держави про проведення процесуальних дій, які за законодавством України вимагають дозволу суду, компетентний орган України, у порядку, передбаченому цим Кодексом, вживає заходів для його отримання.
2. Вирішення питання про надання дозволу суду на проведення таких процесуальних дій обмежується дослідженням наявності підстав для їх проведення, передбачених міжнародним договором, відповідно до якого запитується допомога, а за відсутності такого договору - передбачених в цьому Кодексі.
Стаття …. Допит свідка, потерпілого, експерта на доручення компетентного органу іноземної держави за допомогою відео- або телефонної конференції
1. У разі, якщо явка свідка, потерпілого чи експерта до компетентного органу іноземної держави для дачі показань є неможливою, їхній допит може бути проведено за допомогою відео- або телефонної конференції. Згода осіб на проведення їхнього допиту в такий спосіб є обов’язковою.
2. Від особи, допит якої запитується за допомогою відео- або телефонної конференції, відбирається письмова згода на його проведення, яка долучається до протоколу допиту.
3. Уповноважений орган України після отримання згоди особи на її допит доручає компетентному органу за місцем її перебування забезпечити присутність слідчого, прокурора чи судді під час проведення цих дій, фіксування допиту на відео- чи аудіоносії та складання по закінченню допиту протоколу. Зазначений протокол допиту складається за результатами перегляду відео- чи прослуховування аудіозапису конференції з дотриманням вимог цього Кодексу.
4. Компетентний орган іноземної держави, який доручає проведення допиту, повинен забезпечити на своїй території участь перекладача на час проведення відео- чи телефонної конференції.
5. Якщо під час допиту присутнім слідчим, прокурором чи суддею буде виявлено порушення вимог законодавства України з боку особи, яка безпосередньо провадить допит, вони повинні вжити невідкладних заходів для їх усунення.
6. Протокол допиту та носії відео- чи аудіоінформації надсилаються до компетентного органу іноземної держави.
Стаття …. Створення і діяльність спільних слідчо-оперативних груп
1 Для всебічного і повного розслідування обставин злочинів, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчо-оперативні групи.
2. Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про створення спільних слідчо-оперативних груп за дорученнями органів досудового розслідування України та компетентних органів іноземних держав.
3. Члени спільної слідчо-оперативної групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрямки розслідування, проведення слідчих та процесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчо-оперативної групи або один з її членів.
4. Слідчі та процесуальні дії виконуються членами спільної слідчо-оперативної групи тієї держави, на території якої вони проводяться.
Стаття …. Контрольована поставка
1. Орган дізнання у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів у разі виявлення ним контрабандної поставки вправі не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України для подальшого виявлення, викриття та документування злочинної діяльності членів злочинних організацій, що займаються контрабандою.
2. Про результати виявлення контрабандної поставки у відповідності зі статтями .. і .. цього Кодексу складається протокол, який направляється до компетентних органів держави, куди пропущено контрольовану поставку, а в разі одержання таких матеріалів від компетентних органів іншої держави вони долучаються до кримінальної справи.
Стаття …. Прикордонне переслідування
1. У разі здійснення компетентними органами України прикордонного переслідування щодо особи, яка вчинила незаконне переміщення через державний кордон України та державний кордон іншої держави, проводиться розслідування її злочинної діяльності на території України згідно з вимогами цього Кодексу.
2. Матеріали документування злочинної діяльності вказаної особи на території України згідно з міжнародними договорами про прикордонне переслідування передаються компетентним органам держави, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальності, а в разі одержання таких матеріалів від компетентних органів іншої держави, вони долучаються до кримінальної справи.
Стаття …. Здійснення оперативно-розшукових заходів в інтересах інших країн
1. Орган дізнання у процесі виконання окремих доручень, клопотань компетентних органів інших держав про надання правової допомоги у кримінальних справах та у здійсненні попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин вправі на підставі міжнародних договорів проводити оперативно-розшукові заходи стосовно фізичних і юридичних осіб відповідно до вимог цього Кодексу.
2. Про результати проведення оперативно-розшукових заходів у відповідності зі статтями .. і .. цього Кодексу складається протокол, який разом із відповідними носіями інформації передається до держави, яка направила доручення про здійснення цієї дії.
Стаття …. Направлення доручень до компетентних органів інших держав про здійснення оперативно-розшукових заходів
1. Слідчий або орган дізнання у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи або здійсненням попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин на підставі міжнародних договорів вправі направити доручення до компетентних органів інших держав про проведення оперативно-розшукових заходів стосовно фізичних і юридичних осіб, що перебувають за кордоном.
2. Про результати проведення оперативно-розшукових заходів за кордоном у відповідності зі статтями .. і .. цього Кодексу складається протокол огляду одержаної інформації, який разом із одержаними з-за кордону відповідними носіями інформації долучається до матеріалів кримінальної справи.
Стаття …. Витрати з надання правової допомоги
1. Витрати, пов’язані з наданням компетентним органам іноземної держави правової допомоги на території України, несуть відповідні органи України.
2. Якщо у процесі виконання доручення стає очевидним, що надання правової допомоги потребує надзвичайних витрат, компетентний орган припиняє виконання доручення або здійснює його виконання з урахуванням термінів та умов, попередньо погоджених з органом іноземної держави, що склав доручення.
 		Немає висновку    
104. Стаття 551. Запит про міжнародну правову допомогу
 		    Стаття 551. Запит про міжнародну правову допомогу
 
105. 1. Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює.
 		    1. Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює.
 
106. 2. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.
 		    2. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.
 
107. 3. У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.
 		    3. У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.
 
108. 4. У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту.
 		    4. У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту.
 
109. Стаття 552. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу
 		    Стаття 552. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу
 
110. 1. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу повинні відповідати вимогам цього Кодексу або міжнародного договору України, що застосовується у конкретному випадку. Запит може бути складений у формі доручення.
 		    1. Зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу повинні відповідати вимогам цього Кодексу або міжнародного договору України, що застосовується у конкретному випадку. Запит може бути складений у формі доручення.
 
111. 2. Запит повинен містити:
 		    2. Запит повинен містити:
 
112. 1) назву органу, який здійснює кримінальне провадження, та компетентного органу запитуваної сторони;
 		 -23- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частини другу, третю та шосту статті 552 викласти у такій редакції:
"2. Запит повинен містити:
1) назву органу, який звертається за допомогою, та компетентного органу запитуваної сторони;
2) посилання на відповідний міжнародний договір або на дотримання засади взаємності;
3) найменування кримінального провадження, щодо якого запитується міжнародна правова допомога;
4) стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію;
5) відомості про повідомлену підозру, обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;
6) відомості про відповідну особу, зокрема її ім’я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв'язок цієї особи із предметом кримінального провадження;
7) чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв’язку із предметом кримінального провадження;
8) відомості про осіб, присутність яких вважається необхідною під час виконання процесуальних дій, і обґрунтування цієї необхідності;
9) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.
 		Враховано   1) назву органу, який звертається за допомогою, та компетентного органу запитуваної сторони;
 
113. 2) посилання на міжнародний договір України або вказівку на дотримання засади взаємності;
 		    2) посилання на відповідний міжнародний договір або на дотримання засади взаємності;
 
114. 3) найменування кримінального провадження, щодо якого запитується міжнародна правова допомога;
 		    3) найменування кримінального провадження, щодо якого запитується міжнародна правова допомога;
 
115. 4) стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, його правову кваліфікацію;
 		    4) стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію;
 
116. 5) відомості про повідомлену підозру, обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;
 		    5) відомості про повідомлену підозру, обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;
 
117. 6) повне ім'я та процесуальний статус осіб, з якими необхідно виконати процесуальні дії, відомості про місце їхнього проживання або перебування, громадянство та рід занять, а також інші відомості, які можуть полегшити виконання доручення;
 		    6) відомості про відповідну особу, зокрема її ім’я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв'язок цієї особи із предметом кримінального провадження;
 
118. 7) чіткий перелік процесуальних дій, виконання яких запитується;
 		    7) чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв’язку із предметом кримінального провадження;
 
119. 8) відомості про осіб, присутність яких при виконанні процесуальних дій вважається необхідною, і обґрунтування цієї потреби;
 		    8) відомості про осіб, присутність яких вважається необхідною під час виконання процесуальних дій, і обґрунтування цієї необхідності;
 
120. 9) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.
 		    9) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.
 
121. 3. До запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта додається текст відповідної статті цього Кодексу з метою роз'яснення особі її процесуальних прав і обов'язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які слід одержати від особи.
 		 -24- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину третю статті 552 викласти у такій редакції:
"3. До запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого додається належним чином засвідчений витяг відповідних статей цього Кодексу з метою роз’яснення особі її процесуальних прав і обов’язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи".
 		Враховано   3. До запиту про допит особи як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого додається належним чином засвідчений витяг відповідних статей цього Кодексу з метою роз’яснення особі її процесуальних прав і обов’язків. До запиту також додається перелік питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи.
 
122. 4. До запиту про проведення обшуку, огляду місця події, вилучення, арешту чи конфіскації майна або інших процесуальних дій, дозвіл на проведення яких надається судом згідно з цим Кодексом, додається інформація про докази, які обґрунтовують потребу у відповідних заходах.
 		    4. До запиту про проведення обшуку, огляду місця події, вилучення, арешту чи конфіскації майна або інших процесуальних дій, дозвіл на проведення яких надається судом згідно з цим Кодексом, додається інформація про докази, які обґрунтовують потребу у відповідних заходах.
 
123. 5. Не вимагається надання інформації згідно з пунктами 4, 5, 8 частини другої цієї статті, до запиту про вручення особі документів або викликів до суду.
 		 -25- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Частину шосту статті 552 викласти у такій редакції:
"6. Запит про міжнародну правову допомогу погоджується у письмовій формі прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування."
 		Враховано   5. Не вимагається надання інформації згідно з пунктами 4, 5, 8 частини другої цієї статті до запиту про вручення особі документів або викликів до суду.
6. Запит про міжнародну правову допомогу погоджується у письмовій формі прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.
 
124. Стаття 553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі
 		    Стаття 553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі
 
125. 1. Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною.
 		    1. Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною.
 
126. 2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих внаслідок виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого цим Кодексом або міжнародним договором України.
 		    2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого цим Кодексом або міжнародним договором України.
 
127. Стаття 554. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу
 		    Стаття 554. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу
 
128. 1. Отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.
 		    1. Отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.
 
129. 2. У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу України для виконання.
 		    2. У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу України для виконання.
 
130. 3. З метою виконання запиту уповноважений (центральний) орган України має право надавати вказівки компетентним органам, які виконують запит, спрямовані на сприяння скорішому та якіснішому виконанню запиту.
 		 -26- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину третю статті 554 викласти у такій редакції:
"3. Генеральна прокуратура України має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Наведені вказівки є обов’язковими до виконання відповідним компетентним органом України.
 		Враховано   3. Генеральна прокуратура України має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Наведені вказівки є обов’язковими до виконання відповідним компетентним органом України.
4. Виключно уповноваженим (центральним) органом України щодо міжнародної правової допомоги приймається рішення за запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу щодо:
1) присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги. Якщо запит (доручення) про міжнародну правову допомогу, що передбачає присутність представника, надійшов відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу, його копію невідкладно надсилають до уповноваженого (центрального) органу для вирішення в цій частині;
2) надання компетентним органам іноземної держави гарантій щодо умов виконання запиту (доручення), передбачених частиною другою статті 544 цього Кодексу, та отримання таких гарантій від інших держав;
3) тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях.
 
    -27- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 554 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Виключно уповноваженим (центральним) органом України щодо міжнародної правової допомоги приймається рішення за запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу щодо:
1) присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги. Якщо запит (доручення) про міжнародну правову допомогу, що передбачає присутність представника, надійшов відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу, його копію невідкладно надсилають до уповноваженого (центрального) органу для вирішення у цій частині;
2) надання компетентним органам іноземної держави гарантій щодо умов виконання запиту (доручення), передбачених частиною другою статті 544 цього Кодексу, та отримання таких гарантій від інших держав;
3) тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях."
 		Враховано    
131. Стаття 555. Повідомлення про результати розгляду запиту
 		    Стаття 555. Повідомлення про результати розгляду запиту
 
132. 1. У разі задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України зобов'язаний забезпечити передання уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони матеріалів, одержаних у результаті виконання запиту.
 		    1. У разі задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України зобов'язаний забезпечити передання уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони матеріалів, одержаних у результаті виконання запиту.
 
133. 2. У разі відмови у задоволенні запиту уповноважений (центральний) орган України повідомляє запитуючій стороні причини відмови, а також умови, за яких запит може бути розглянутий повторно, і повертає запит.
 		    2. У разі відмови у задоволенні запиту уповноважений (центральний) орган України повідомляє запитуючій стороні причини відмови, а також умови, за яких запит може бути розглянутий повторно, і повертає запит.
 
134. 3. Якщо є підстави для відмови у задоволенні запиту або для його відкладення уповноважений (центральний) орган України може узгодити із запитуючою стороною порядок виконання запиту за певних обмежень. Якщо запитуюча сторона погоджується з визначеними умовами, запит задовольняється після виконання запитуючою стороною цих умов.
 		    3. Якщо є підстави для відмови у задоволенні запиту або для його відкладення, уповноважений (центральний) орган України може узгодити із запитуючою стороною порядок виконання запиту за певних обмежень. Якщо запитуюча сторона погоджується з визначеними умовами, запит задовольняється після виконання запитуючою стороною цих умов.
 
135. Стаття 556. Конфіденційність
 		    Стаття 556. Конфіденційність
 
136. 1. На прохання запитуючої сторони уповноважений (центральний) орган України має право вжити додаткових заходів для забезпечення конфіденційності факту отримання запиту про міжнародну правову допомогу, його змісту та відомостей, отриманих внаслідок його виконання.
 		    1. На прохання запитуючої сторони уповноважений (центральний) орган України має право вжити додаткових заходів для забезпечення конфіденційності факту отримання запиту про міжнародну правову допомогу, його змісту та відомостей, отриманих у результаті його виконання.
 
137. 2. За необхідності погоджуються умови та терміни збереження конфіденційних відомостей, отриманих внаслідок виконання запиту.
 		    2. За необхідності погоджуються умови та терміни збереження конфіденційних відомостей, отриманих у результаті виконання запиту.
 
138. Стаття 557. Відмова у виконанні запиту про міжнародну правову допомогу
 		    Стаття 557. Відмова у виконанні запиту про міжнародну правову допомогу
 
139. 1. Запитуючій стороні може бути відмовлено у задоволенні запиту про правову допомогу у випадках, передбачених міжнародним договором України.
 		    1. Запитуючій стороні може бути відмовлено у задоволенні запиту про правову допомогу у випадках, передбачених міжнародним договором України.
 
140. 2. За відсутності міжнародного договору України у виконанні запиту повинно бути відмовлено, якщо:
 		    2. За відсутності міжнародного договору України у виконанні запиту повинно бути відмовлено, якщо:
 
141. 1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам України;
 		    1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим інтересам України;
 
142. 2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні відносно тієї ж особи судом прийняте рішення, яке набрало законної сили;
 		    2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні стосовно тієї самої особи судом прийнято рішення, яке набрало законної сили;
 
143. 3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері;
 		    3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері;
 
144. 4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність;
 		    4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність;
 
145. 5) є достатні підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
 		    5) є достатні підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
 
146. 6) запит стосується кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.
 		    6) запит стосується кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.
 
147. Стаття 558. Виконання запиту
 		    Стаття 558. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України
 
148. 1. Запит про міжнародну правову допомогу виконується протягом двох місяців з дати його отримання безпосереднім виконавцем. У разі необхідності строк виконання може бути продовжено уповноваженим (центральним) органом України. При виконанні запиту про міжнародну правову допомогу застосовуються норми цього Кодексу.
 		 -28- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 558 викласти у такій редакції:
Стаття 558. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України
1. Уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає рішення щодо:
1) доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду, із одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності;
2) можливості виконання запиту із застосуванням законодавства іноземної держави;
3) відкладення його виконання, якщо це може завдати шкоди кримінальному провадженню на території Україні, або погоджує з компетентним органом іноземної держави можливість виконання запиту на певних умовах;
4) відмови у виконанні запиту з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу;
5) можливості виконання запиту, якщо витрати такого виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не відповідатимуть тяжкості кримінального правопорушення (якщо це не суперечить міжнародному договору України);
6) вчинення інших дій, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений уповноваженим (центральним) органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу.
3. Складені органом досудового розслідування, слідчим, прокурором або суддею документи для забезпечення виконання запиту про міжнародну правову допомогу, підписуються зазначеними посадовими особами та скріплюються печаткою відповідного органу. Отримані за результатами виконання запиту від інших відомств, установ чи підприємств (незалежно від форм власності) документи повинні бути підписаними їхніми керівниками та скріплені печаткою відповідного відомства, установи чи підприємства. Орган досудового розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведені досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
4. Отримані під час виконання запиту про міжнародну правову допомогу документи направляються компетентному органу іноземної держави у порядку, встановленому відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У разі відсутності міжнародного договору України з відповідною іноземною державою виконання запиту про міжнародну правову допомогу здійснюється з дотриманням вимог цієї статті, а отримані документи направляються уповноваженим (центральним) органом України щодо міжнародної правової допомоги дипломатичним шляхом.
6. При передачі матеріалів компетентному органу іноземної держави уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу, може встановити відповідно до законодавства та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, обмеження щодо використання таких матеріалів.
7. У разі неможливості виконати запит про міжнародну правову допомогу, а також у разі відмови у наданні міжнародної правової допомоги з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу, уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини 3 статті 545 цього Кодексу, повертає такий запит компетентному органу іноземної держави із зазначенням причин.
 		Враховано   1. Уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає рішення щодо:
1) доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності;
2) можливості виконання запиту із застосуванням законодавства іноземної держави;
3) відкладення виконання, якщо це може перешкоджати кримінальному провадженню на території Україні, або погоджує з компетентним органом іноземної держави можливість виконання запиту на певних умовах;
4) відмови у виконанні запиту з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу;
5) можливості виконання запиту, якщо витрати на таке виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не відповідатимуть тяжкості кримінального правопорушення (якщо це не суперечить міжнародному договору України);
6) вчинення інших дій, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
149. 2. За клопотанням запитуючої сторони і якщо це передбачено міжнародним договором України, можуть бути застосовані норми процесуального законодавства запитуючої сторони, якщо це не суперечить загальним засадам судочинства України і не порушує та не може призвести до порушення прав людини і основоположних свобод.
 		    2. Запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений уповноваженим (центральним) органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу.
 
150. 3. За наявності обставин, що перешкоджають застосуванню положень частини другої цієї статті, з уповноваженим (центральним) органом запитуючої сторони з'ясовується можливість виконання запиту у порядку, передбаченому законом України.
 		    3. Складені органом досудового розслідування, слідчим, прокурором або суддею документи для забезпечення виконання запиту про міжнародну правову допомогу підписуються зазначеними посадовими особами та скріплюються печаткою відповідного органу. Отримані за результатами виконання запиту від інших відомств, установ чи підприємств (незалежно від форми власності) документи повинні бути підписаними їхніми керівниками та скріплені печаткою відповідного відомства, установи чи підприємства. Орган досудового розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
 
151. 4. Якщо після задоволення запиту про міжнародну правову допомогу стане очевидною неможливість його виконання, про це невідкладно повідомляється уповноважений (центральний) орган запитуючої сторони із зазначенням причин, а також вивчається можливість виконання запиту згідно із частиною третьою статті 555 цього Кодексу.
 		    4. Отримані під час виконання запиту про міжнародну правову допомогу документи направляються компетентному органу іноземної держави у порядку, встановленому відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У разі відсутності міжнародного договору України з відповідною іноземною державою виконання запиту про міжнародну правову допомогу здійснюється з дотриманням вимог цієї статті, а отримані документи направляються уповноваженим (центральним) органом України щодо міжнародної правової допомоги дипломатичним шляхом.
6. При передачі матеріалів компетентному органу іноземної держави уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, може встановити відповідно до законодавства та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, обмеження щодо використання таких матеріалів.
7. У разі неможливості виконати запит про міжнародну правову допомогу, а також у разі відмови у наданні міжнародної правової допомоги з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу, уповноважений (центральний) орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, повертає такий запит компетентному органу іноземної держави із зазначенням причин.
 
152. Стаття 559. Відкладення надання міжнародної правової допомоги
 		    Стаття 559. Відкладення надання міжнародної правової допомоги
 
153. 1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково відкладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслідуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.
 		    1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково відкладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслідуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.
 
154. Стаття 560. Завершення процедури надання міжнародної правової допомоги
 		    Стаття 560. Завершення процедури надання міжнародної правової допомоги
 
155. 1. Орган, якому було доручено виконання запиту, після здійснення необхідних процесуальних дій надсилає всі отримані матеріали уповноваженому (центральному) органу України. У разі неправильного або неповного виконання запиту уповноважений (центральний) орган має право вимагати додаткових заходів для виконання запиту.
 		    1. Орган, якому було доручено виконання запиту, після здійснення необхідних процесуальних дій надсилає всі отримані матеріали уповноваженому (центральному) органу України. У разі неправильного або неповного виконання запиту уповноважений (центральний) орган має право вимагати додаткових заходів для виконання запиту.
 
156. 2. Документи, отримані внаслідок виконання запиту, засвідчуються гербовою печаткою компетентного органу, який проводив процесуальні дії, та передаються уповноваженому (центральному) органу України для передання запитуючій стороні без перекладу, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
 		    2. Документи, отримані внаслідок виконання запиту, засвідчуються гербовою печаткою компетентного органу, який проводив процесуальні дії, та передаються уповноваженому (центральному) органу України для передання запитуючій стороні без перекладу, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
 
157. 3. Уповноважений (центральний) орган України надсилає матеріали, отримані під час виконання запиту, уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони протягом десяти календарних днів після їх отримання від компетентного органу України.
 		    3. Уповноважений (центральний) орган України надсилає матеріали, отримані під час виконання запиту, уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони протягом десяти календарних днів після їх отримання від компетентного органу України.
 
158. Стаття 561. Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги
 		    Стаття 561. Процесуальні дії, які можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги
 
159. 1. На території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
 		    1. На території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
 
160. Стаття 562. Виконання процесуальних дій, які потребують спеціального дозволу
 		    Стаття 562. Процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу
 
161. 1. Якщо для виконання запиту потрібно здійснити процесуальні дії, проведення яких в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, такі дії здійснюються лише після отримання дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає.
 		 -29- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 562 викласти у такій редакції:
"Стаття 562. Процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу
1. Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюються лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення іноземного компетентного органу.
2. У разі, якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібно дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватись лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом в порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту."
 		Враховано   1. Якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення іноземного компетентного органу.
2. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібно дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту.
 
162. Стаття 563. Присутність представників компетентних органів запитуючої держави
 		    Стаття 563. Присутність представників компетентних органів запитуючої держави
 
163. 1. Компетентний орган України може дозволити представникам компетентного органу запитуючої сторони, сторони захисту або потерпілому чи його представнику бути присутніми при виконанні запиту про міжнародну правову допомогу.
 		 -30- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 563 викласти у такій редакції:
"Стаття 563. Присутність представників компетентних органів запитуючої держави
1. Представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на присутність якого надано відповідно до вимог цього Кодексу, не має права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії. У разі присутності під час проведення процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.
2. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостерігати за проведенням процесуальних дій та вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів."
 		Враховано   1. Представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на присутність якого надано відповідно до вимог цього Кодексу, не має права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії. У разі присутності під час проведення процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.
 
164. 2. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, не мають права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії. У разі участі у проведенні процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.
 		    2. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостерігати за проведенням процесуальних дій та вносити зауваження 1 пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.
 
165. 3. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостерігати за проведенням процесуальних дій і вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.
 		    3. Особи, передбачені частиною першою цієї статті, мають право спостерігати за проведенням процесуальних дій і вносити зауваження та пропозиції щодо їх проведення, з дозволу слідчого, прокурора або суду ставити запитання, а також робити записи, у тому числі із застосуванням технічних засобів.
 
166. Стаття 564. Виклик підозрюваного, обвинуваченого з-за кордону та їхні гарантії
 		 -31- Кармазін Ю.А.
 Статтю 564 виключити.
 		Відхилено   Стаття 564. Вручення документів
 
167. 1. Підозрюваному, обвинуваченому, який перебуває в іншій державі, може бути запропоновано добровільно прибути за викликом слідчого, прокурора чи суду.
 		 -32- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 564 викласти у такій редакції:
"Стаття 564. Вручення документів
1. За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту, вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з'явилася без поважних причин, до неї може бути застосований привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документів із зазначенням місця та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення.
4. У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягають врученню, вважаються врученими, про що зазначається в протоколі.
5. Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.
6. Протокол про вручення документів передається разом з іншими документами, долученими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу."
 		Враховано   1. За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, що додаються такого запиту, вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
168. 2. Підозрюваний, обвинувачений, незалежно від громадянства, викликаний згідно з частиною першою цієї статті, не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий, триматися під вартою, до нього не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження та обмеження його особистої свободи за будь-які кримінальні правопорушення, вчинені до перетинання державного кордону України за викликом та не зазначені у повідомленні про виклик. Така особа не може бути піддана покаранню, призначеному за такі кримінальні правопорушення.
 		    2. Слідчий, прокурор або суд для виконання запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу викликає особу для вручення документів. Якщо особа не з'явилася без поважних причин, до неї може бути застосовано привід у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
169. 3. Підозрюваний, обвинувачений втрачає гарантії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо він за власним розсудом не залишить територію України протягом п'ятнадцяти днів від моменту отримання повідомлення компетентного органу про те, що подальша його присутність в Україні не є необхідною.
 		    3. Орган досудового розслідування, слідчий, прокурор або суд складає протокол про вручення особі документів із зазначенням місця та дати їх вручення. Протокол підписується особою, якій вручено документи, з викладом її заяв або зауважень при отриманні документів. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, складається також окреме підтвердження, що підписується особою, яка отримала документи, та особою, яка здійснила їх вручення.
4. У разі відмови особи отримати документи, що підлягають врученню, про це зазначається у протоколі. При цьому документи, що підлягають врученню, вважаються врученими, про що зазначається у протоколі.
5. Якщо документи, що підлягають врученню, не містять перекладу українською мовою і складені мовою, яка є незрозумілою особі, зазначеній у запиті, така особа має право відмовитися отримати документи. У такому разі документи вважаються такими, вручення яких не відбулося.
6. Протокол про вручення документів передається разом з іншими документами, доданими до запиту, компетентному органу іноземної держави у порядку, передбаченому статтею 558 цього Кодексу.
 
170. Стаття 565. Виклик свідка, потерпілого, його представника
 		 -33- Кармазін Ю.А.
 Статтью 565 виключити.
 		Відхилено   Стаття 565. Тимчасова передача
 
171. 1. Свідок, потерпілий, його представник, які перебувають за межами території України, можуть бути викликані або добровільно прибути до слідчого, прокурора, суду для проведення процесуальних дій на території України.
 		 -34- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 565 викласти у такій редакції:
"Стаття 565. Тимчасова передача
1. Якщо для дачі показань або участі у інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадження, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює кримінальне провадження, складає прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.
2. Прохання про тимчасову передачу оформлюється та направляється відповідно до порядку, передбаченого статтями 548, 551 та 552 цього Кодексу.
3. У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа має бути повернута після проведення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.
4. Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює кримінальне провадження, складає документи про продовження вразі необхідності строку тимчасової передачі, які направляються уповноваженому органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.
5. Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну.
6. Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покарання на території України, можлива на прохання компетентного органу іноземної держави з дотриманням умов, передбачених частинами першою і третьою цієї статті.
7. Тимчасова передача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи."
 		Враховано   1. Якщо для дачі показань або участі в інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює кримінальне провадження, складає прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.
 
172. 2. Процесуальні дії за участю осіб, вказаних у частині першій цієї статті, які прибули за викликом, проводяться у передбаченому цим Кодексом порядку.
 		    2. Прохання про тимчасову передачу оформляється та направляється відповідно до порядку, передбаченого статтями 548, 551 та 552 цього Кодексу.
 
173. 3. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, незалежно від її громадянства, яка прибула за викликом, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, затримана або триматися під вартою, до неї не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження та обмеження її особистої свободи як з приводу кримінального правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше кримінальне правопорушення, вчинене до перетинання державного кордону України. Така особа не може бути піддана покаранню, призначеному за такі кримінальні правопорушення.
 		    3. У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа має бути повернута після проведення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.
 
174. 4. Особа втрачає гарантії, передбачені частиною третьою цієї статті, якщо за власним розсудом не залишить територію України протягом п'ятнадцяти діб від моменту отримання повідомлення компетентного органу про те, що подальша її присутність в Україні не є необхідною.
 		    4. Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, який здійснює кримінальне провадження, складає документи про продовження в разі необхідності строку тимчасової передачі та направляє їх уповноваженому органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.
 
175. 5. Викликаному свідку, потерпілому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання в Україні, а також втрачений заробіток. На прохання викликаної особи компетентний орган, що склав запит про виклик, може виплатити авансом частину відшкодування для прибуття за викликом.
 		    5. Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну.
 
176. 6. У виклику, який вручається свідку, потерпілому, що постійно перебувають за кордоном, роз'яснюється зміст частин третьої-п'ятої цієї статті. У ньому не може міститися попередження про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у зв'язку з неприбуттям.
 		    6. Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покарання на території України, можлива на прохання компетентного органу іноземної держави з дотриманням умов, передбачених частинами першою і третьою цієї статті.
7. Тимчасова передача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи.
 
177. Стаття 566. Допит на підставі запиту про міжнародну правову допомогу
 		 -35- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Статтю 566 викласти у такій редакції:
"Стаття 566. Виклик особи, яка перебуває за межами України
1. Особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрюваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшкодування витрат, пов'язаних з викликом. Запит (доручення) в рамках міжнародної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направляється компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Викликана особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, затримана, стосовно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до неї не може бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження чи обмеження її особистої свободи як з приводу кримінального правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше кримінальне правопорушення, вчинене до перетинання державного кордону України (при в'їзді в Україну). Стосовно такої особи не може бути приведений до виконання вирок, ухвалений до перетину державного кордону України у зв'язку з викликом.
3. Викликана особа втрачає гарантії, передбачені цією статтею, якщо не залишить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, від моменту отримання письмового повідомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її участю."
 		Враховано   Стаття 566. Виклик особи, яка перебуває за межами України
 
178. 1. Особа, яка перебуває на території України, може бути викликана судом для допиту. Їй повинно бути повідомлено про те, що вона викликана на виконання запиту іноземної держави про міжнародну правову допомогу.
 		 -36- Швець В.Д.
 Частина перша статті 566 передбачає наступне: особа, яка перебуває на території України, може бути викликана судом для допиту. Їй повинно бути повідомлено про те, що вона викликана на виконання запиту іноземної держави про міжнародну правову допомогу. На виконання п. 281 висновку експертів Ради Європи пропоную частину першу доповнити такими словами: "роз’яснено право на допомогу захисника до або під час допиту.
 		Відхилено   1. Особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрюваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшкодування витрат, пов'язаних з викликом. Запит (доручення) у рамках міжнародної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направляється компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
179. 2. Особа, вказана у частині першій цієї статті, має право відмовитись давати показання у випадках:
 		    2. Викликана особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, затримана, стосовно неї не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до неї не можуть бути застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження чи обмеження її особистої свободи як з приводу кримінального правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження, так і за будь-яке інше кримінальне правопорушення, вчинене до перетинання державного кордону України (при в'їзді в Україну). Стосовно такої особи не може бути приведений до виконання вирок, ухвалений до перетину державного кордону України у зв'язку з викликом.
 
180. 1) якщо закон України дозволяв би їй відмовитися від показання, якби кримінальне провадження проводилося відповідними органами України;
 		    3. Викликана особа втрачає гарантії, передбачені цією статтею, якщо не залишить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, від моменту отримання письмового повідомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її участю.
 
181. 2) якщо закон запитуючої держави дозволяв би їй відмовитись від показання, якби допит проводився відповідним органом запитуючої сторони.
 		 -37- Швець В.Д.
 Стаття 566 проекту передбачає допит на підставі запиту про міжнародну правову допомогу. На виконання п.п. 282, 283 висновку експертів Ради Європи пропоную доповнити статтю 566 новими частинами такого змісту:
"3. Про допустимість відмови від дачі показань слідчим суддею виноситься відповідна ухвала, що муже бути оскаржена згідно до правил передбачених у статті 310 цього кодексу.
4. Допит на підставі запиту про міжнародну правову допомогу виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, у якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод.
5. Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.".
 		Визначитись голосуванням     
182. Стаття 567. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної конференції
 		    Стаття 567. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної конференції
 
183. 1. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави може бути проведено у присутності слідчого судді за допомогою відео- або телефонної конференції у таких випадках:
 		    1. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави може бути проведено у присутності слідчого судді за допомогою відео- або телефонної конференції у таких випадках:
 
184. 1) неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;
 		    1) неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;
 
185. 2) для забезпечення безпеки осіб;
 		    2) для забезпечення безпеки осіб;
 
186. 3) з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).
 		    3) з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).
 
187. 2. Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, у якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод.
 		    2. Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод.
 
188. 3. Уповноважений (центральний) орган України доручає відповідному прокурору звернутися до слідчого судді за місцем знаходження особи з клопотанням про проведення цих дій та фіксування допиту на відео- чи аудіоносії.
 		    3. Уповноважений (центральний) орган України доручає відповідному прокурору звернутися до слідчого судді за місцем знаходження особи з клопотанням про проведення цих дій та фіксування допиту на відео- чи аудіоносії.
 
189. 4. Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь перекладача під час проведення відео- або телефонної конференції.
 		    4. Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь перекладача під час проведення відео- або телефонної конференції.
 
190. 5. Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого частиною другою цієї статті, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.
 		    5. Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого частиною другою цієї статті, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.
 
191. 6. Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони.
 		    6. Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони.
 
192. 7. За правилами, передбаченими цією статтею, проводяться допити за допомогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України.
 		    7. За правилами, передбаченими цією статтею, проводяться допити за допомогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України.
 
193. Стаття 568. Розшук, арешт і конфіскація майна
 		    Стаття 568. Розшук, арешт і конфіскація майна
 
194. 1. На підставі запиту про міжнародну правову допомогу відповідні органи України проводять передбачені цим Кодексом процесуальні дії з метою виявлення та арешту майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.
 		    1. На підставі запиту про міжнародну правову допомогу відповідні органи України проводять передбачені цим Кодексом процесуальні дії з метою виявлення та арешту майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.
 
195. 2. При накладанні арешту на майно, вказане в частині першій цієї статті, забезпечуються необхідні заходи з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна, про що повідомляють запитуючій стороні.
 		    2. При накладенні арешту на майно, вказане в частині першій цієї статті, забезпечуються необхідні заходи з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна, про що повідомляють запитуючій стороні.
 
196. 3. За запитом запитуючої сторони виявлене майно:
 		    3. За запитом запитуючої сторони виявлене майно:
 
197. 1) може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог статті 562 цього Кодексу або для повернення власнику;
 		    1) може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог статті 562 цього Кодексу або для повернення власнику;
 
198. 2) може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.
 		    2) може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.
 
199. 4. Майно, передбачене пунктом 1 частини третьої цієї статті, не передається запитуваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні або не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.
 		    4. Майно, передбачене пунктом 1 частини третьої цієї статті, не передається запитуваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.
 
200. 5. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, передається у дохід Державного бюджету України, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
 		    5. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, передається в дохід Державного бюджету України, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
 
201. 6. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, або його частина, а так само грошовий еквівалент може бути передано запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію:
 		    6. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, або його частина, а так само грошовий еквівалент може бути передано запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію:
 
202. 1) для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;
 		    1) для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;
 
203. 2) пропорційною частиною з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні запитуваної сторони, за рішенням Кабінету Міністрів України у порядку, передбаченому законом;
 		    2) пропорційною частиною з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні запитуваної сторони, за рішенням Кабінету Міністрів України у порядку, передбаченому законом;
 
204. 3) згідно з міжнародним договором України з питань розподілу конфіскованого майна або його грошового еквіваленту.
 		    3) згідно з міжнародним договором України з питань розподілу конфіскованого майна або його грошового еквіваленту.
 
205. 7. Передання майна, на яке накладений арешт, а також конфіскованого майна може бути відкладене, якщо це необхідно для досудового розслідування та судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.
 		    7. Передання майна, на яке накладено арешт, а також конфіскованого майна може бути відкладено, якщо це необхідно для досудового розслідування та судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.
 
206. Стаття 569. Контрольована поставка
 		    Стаття 569. Контрольована поставка
 
207. 1. Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій.
 		    1. Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій.
 
208. 2. Про виявлення контрабандної поставки згідно з правилами цього Кодексу складається протокол, який направляється компетентному органу держави, на територію якої пропущено контрольовану поставку, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів іншої держави вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 		    2. Про виявлення контрабандної поставки згідно з правилами цього Кодексу складається протокол, який направляється компетентному органу держави, на територію якої пропущено контрольовану поставку, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів іншої держави вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 
209. Стаття 570. Прикордонне переслідування
 		    Стаття 570. Прикордонне переслідування
 
210. 1. У випадку проведення компетентними органами України прикордонного переслідування особи, яка вчинила незаконне переміщення через державний кордон України, проводиться розслідування її незаконної діяльності на території України згідно з вимогами цього Кодексу.
 		    1. У разі проведення компетентними органами України прикордонного переслідування особи, яка вчинила незаконне переміщення через державний кордон України, проводиться розслідування її незаконної діяльності на території України згідно з вимогами цього Кодексу.
 
211. 2. Матеріали кримінального провадження щодо документування незаконної діяльності вказаної особи на території України згідно з міжнародними договорами про прикордонне переслідування передаються відповідним органам держави, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальності, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів іншої держави, вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 		    2. Матеріали кримінального провадження щодо документування незаконної діяльності вказаної особи на території України згідно з міжнародними договорами про прикордонне переслідування передаються відповідним органам держави, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальності, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних органів іншої держави, вони долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 
212. Стаття 571. Створення і діяльність спільних слідчих груп
 		    Стаття 571. Створення і діяльність спільних слідчих груп
 
213. 1. Для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчі групи.
 		    1. Для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчі групи.
 
214. 2. Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про створення спільних слідчих груп за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора України та компетентних органів іноземних держав.
 		    2. Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про створення спільних слідчих груп за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора України та компетентних органів іноземних держав.
 
215. 3. Члени спільної слідчої групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрямки досудового розслідування, проведення процесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчої групи або один з її членів.
 		    3. Члени спільної слідчої групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрями досудового розслідування, проведення процесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчої групи або один з її членів.
 
216. 4. Слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії виконуються членами спільної слідчої групи тієї держави, на території якої вони проводяться.
 		    4. Слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії виконуються членами спільної слідчої групи тієї держави, на території якої вони проводяться.
 
217. Стаття 572. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди
 		 -38- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 назву статті 572 доповнити словами "та витрат, пов'язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України";
 		Враховано   Стаття 572. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди та витрат, пов'язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України
 
218. 1. Особи, які вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, вчинених у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, завдано шкоди їх правам, свободам чи інтересам, мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність до суду.
 		    1. Особи, які вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, вчинених у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, завдано шкоди їхнім правам, свободам чи інтересам, мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність до суду.
 
219. 2. Якщо неправомірними діями чи бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, а також присутніх при виконанні запиту представників запитуючої сторони завдана шкода фізичним або юридичним особам, то ці особи мають право вимагати її відшкодування за рахунок держави.
 		    2. Якщо неправомірними діями чи бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, а також присутніх при виконанні запиту представників запитуючої сторони завдана шкода фізичним або юридичним особам, то ці особи мають право вимагати її відшкодування за рахунок держави.
 
220. 3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб та відшкодування завданої шкоди вирішується у порядку, передбаченому законами України.
 		 -39- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 572 доповнити частинами четвертою та пятою такого змісту:
"4. Витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України, провадяться за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги на території України.
5. За рахунок компетентного органу іноземної держави відшкодовуються витрати, пов'язані з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, на:
1) виклик на територію іноземної держави учасників кримінального провадження, свідків та експертів, у тому числі в разі тимчасової передачі осіб;
2) проведення експертиз;
3) забезпечення безпеки учасників кримінального провадження;
4) інші цілі, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України."
 		Враховано   3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб та відшкодування завданої шкоди здійснюється у порядку, передбаченому законами України.
4. Витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги на території України.
5. За рахунок компетентного органу іноземної держави відшкодовуються витрати, пов'язані з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, на:
1) виклик на територію іноземної держави учасників кримінального провадження, свідків та експертів, у тому числі в разі тимчасової передачі осіб;
2) проведення експертиз;
3) забезпечення безпеки учасників кримінального провадження;
4) інші цілі, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
221. Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
 		    Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
 
222. Стаття 573. Направлення запиту про видачу (екстрадицію)
 		    Стаття 573. Направлення запиту про видачу особи (екстрадицію)
 
223. 1. Запит про видачу іноземною державою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, надсилається у випадку, якщо кримінальне правопорушення підсудне суду України або щодо цієї особи не виконаний вирок суду України.
 		 -40- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частини першу та другу статті 573 викласти у такій редакції:
"1. Запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв'язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.
2. Запит компетентного органу іноземної держави про видачу може розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною першою цієї статті."
 		Враховано   1. Запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв'язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.
 
224. 2. Компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, при підготовці запиту згідно з цією Главою повинен враховувати існування обставин, передбачених цим Кодексом або міжнародним договором України, які можуть перешкоджати видачі.
 		 -41- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 доповнити статті 573 частиною третьою такого змісту:
"3. Запити про тимчасову видачу і транзитне перевезення направляються та розглядаються у такому самому порядку, як і запити про видачу особи (екстрадицію). При розгляді запитів компетентних органів іноземних держав про транзитне перевезення екстрадиційній перевірці підлягають лише обставини, передбачені частинами першою і другою статті 589 цього Кодексу."
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
 		Відхилено   2. Запит компетентного органу іноземної держави про видачу особи може розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
3. Запити про тимчасову видачу і транзитне перевезення особи направляються та розглядаються у такому самому порядку, як і запити про видачу особи (екстрадицію). При розгляді запитів компетентних органів іноземних держав про транзитне перевезення екстрадиційній перевірці підлягають лише обставини, передбачені частинами першою і другою статті 589 цього Кодексу.
 
225. 3. Уповноважений (центральний) орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені цим Кодексом або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі. Він також має право відмовити компетентному органу України у зверненні до іноземної держави, якщо видача буде явно невиправданою з огляду на співвідношення тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення та ймовірних витрат, необхідних для екстрадиції.
 		    4. Уповноважений (центральний) орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені цим Кодексом або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі. Він також має право відмовити компетентному органу України у зверненні до іноземної держави, якщо видача буде явно невиправданою з огляду на співвідношення тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення та ймовірних витрат, необхідних для екстрадиції.
 
226. Стаття 574. Органи, які звертаються із запитами про видачу
 		 -42- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 574 викласти у такій редакції:
"Стаття 574. Уповноважений (центральний) орган України щодо видачі особи (екстрадиції)
1.Уповноваженими (центральними) органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.
2. Генеральна прокуратура України є уповноваженим (центральним) органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
3. Міністерство юстиції України є уповноваженим (центральним) органом України щодо видачі (екстрадиції) підсудних, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку.
4. Уповноважені (центральні) органи України щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно до цього Кодексу:
1) звертаються до компетентних органів іноземних держав із запитами про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення;
2) розглядають запити компетентних органів іноземних держав про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення та приймають рішення щодо них;
3) організовують проведення екстрадиційної перевірки;
4) організовують прийом-передачу осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу чи транзитне перевезення;
5) здійснюють інші повноваження, визначені цим розділом або міжнародним договором про видачу особи (екстрадицію)."
 		Враховано   Стаття 574. Уповноважений (центральний) орган України щодо видачі особи (екстрадиції)
 
227. 1. Запит про видачу підозрюваного, обвинуваченого уповноваженому (центральному) органу відповідної держави надсилає Генеральна прокуратура України за клопотанням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо особи.
 		 -43- Швець В.Д.
 Частину першу статті 574 викласти в такій редакції:
"1. Запит про видачу підозрюваного, обвинуваченого уповноваженому (центральному) органу відповідної держави надсилає Генеральна прокуратура України за клопотанням відповідного прокурора".
 		Відхилено   1. Уповноваженими (центральними) органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.
 
228. 2. Запит про видачу засудженого уповноваженому (центральному) органу відповідної держави надсилає Міністерство юстиції України за клопотанням суду, який постановив вирок.
 		    2. Генеральна прокуратура України є уповноваженим (центральним) органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
 
229. 3. Уповноважені (центральні) органи також у відповідних випадках розглядають та приймають рішення щодо запитів, які надходять від іноземних держав про видачу осіб, що вчинили кримінальне правопорушення.
 		    3. Міністерство юстиції України є уповноваженим (центральним) органом України щодо видачі (екстрадиції) підсудних, засуджених у кримінальних провадженнях під час судового провадження або виконання вироку.
4. Уповноважені (центральні) органи України щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно до цього Кодексу:
1) звертаються до компетентних органів іноземних держав із запитами про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення;
2) розглядають запити компетентних органів іноземних держав про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення та приймають рішення щодо них;
3) організовують проведення екстрадиційної перевірки;
4) організовують прийом-передачу осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу чи транзитне перевезення;
5) здійснюють інші повноваження, визначені цим розділом або міжнародним договором про видачу особи (екстрадицію).
 
230. Стаття 575. Зміст та форма запиту про видачу
 		 -44- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 575 викласти у такій редакції:
"Стаття 575. Порядок підготовки документів та направлення запитів
1. Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.
2. Клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину. До нього додаються такі документи:
1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
2) копію вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;
3) довідку про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідку про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у його вчиненні;
4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
6) довідку про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;
7) інформацію про перебіг строків давності;
8) інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.
3. Клопотання та передбачені частиною другою цієї статті документи підписуються слідчим, прокурором або суддею, засвідчуються печаткою відповідного органу та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором України.
4. Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного уповноваженого (центрального) органу України через прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури у десятиденний строк з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування у складі центрального апарату органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України безпосередньо передає Генеральній прокуратурі України клопотання про видачу особи (екстрадицію).
5. Уповноважений (центральний) орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником уповноваженого (центрального) органу України або уповноважена ним особа протягом п'яти днів з дня отримання клопотання."
 		Враховано   Стаття 575. Порядок підготовки документів та направлення запитів
 
231. 1. Запит про видачу складається уповноваженим (центральним) органом України і повинен містити такі відомості:
 		    1. Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.
 
232. 1) найменування органу, який здійснює кримінальне провадження;
 		       
233. 2) посилання на положення міжнародного договору України;
 		       
234. 3) найменування кримінального провадження, у зв'язку з яким запитується видача особи;
 		       
235. 4) опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження або вироку, його правова кваліфікація;
 		       
236. 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 		       
237. 6) прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої направляється запит про видачу, дата і місце її народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном, громадянство та інші відомості про неї.
 		       
238. 2. Для складання запиту про видачу особи компетентний орган, що звертається з клопотанням згідно зі статтею 574 цього Кодексу, надає уповноваженому (центральному) органу такі документи:
 		    2. Клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину. До клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
2) копія вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;
3) довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у його вчиненні;
4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
6) довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;
7) інформація про перебіг строків давності;
8) інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.
 
239. 1) засвідчену копію ухвали слідчого судді або суду про тримання під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
 		       
240. 2) копію вироку з підтвердженням про набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;
 		       
241. 3) довідку про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідку про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у вчиненні кримінального правопорушення;
 		       
242. 4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
 		       
243. 5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
 		       
244. 6) довідку про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;
 		       
245. 7) дві фотокартки та дактилокарту розшукуваної особи (у разі наявності) та будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти встановленню особи та її громадянства;
 		       
246. 8) інформацію про перебіг строків давності;
 		       
247. 9) письмові гарантії дотримання меж підтримання державного обвинувачення у разі задоволення запиту про видачу.
 		       
248. 3. Запит засвідчується підписом службової особи та скріплюється гербовою печаткою уповноваженого (центрального) органу.
 		    3. Клопотання та передбачені частиною другою цієї статті документи підписуються слідчим, прокурором або суддею, засвідчуються печаткою відповідного органу та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором України.
 
249. 4. Передбачені цією статтею вимоги також застосовуються при розгляді в Україні запитів інших держав або міжнародних судових установ, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
 		    4. Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного уповноваженого (центрального) органу України через прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури у десятиденний строк з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування у складі центрального апарату органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України безпосередньо передає Генеральній прокуратурі України клопотання про видачу особи (екстрадицію).
 
250. 5. Якщо уповноважений (центральний) орган України встановив, що наданої інформації недостатньо для розгляду та вирішення по суті запиту про видачу осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, він має право запросити додаткову інформацію від запитуючої сторони та встановити строк для її отримання. Якщо інформація не надійшла у встановлений строк, запит розглядається на підставі наявної інформації.
 		    5. Уповноважений (центральний) орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником уповноваженого (центрального) органу України або уповноваженою ним особою протягом п'яти днів з дня отримання клопотання.
 
251. Стаття 576. Тимчасовий арешт до надходження запиту про видачу
 		    Стаття 576. Межі кримінальної відповідальності виданої особи
 
252. 1. У невідкладних випадках компетентний орган України має право звернутися до запитуваної сторони з проханням про тимчасовий арешт, тримання під вартою або затримання особи. У цьому проханні також підтверджується, що запит про видачу такої особи з усіма необхідними документами буде направлений додатково.
 		 -45- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 576 викласти у такій редакції:
"Стаття 576. Межі кримінальної відповідальності виданої особи
1. Видана в Україну особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).
2. Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави при прийнятті рішення про видачу особи в Україну, є обов'язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень.
3. Якщо застереження компетентного органу іноземної держави щодо обмежень у видачі особи стосується виконання вироку, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.
4. У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.
5. Запит про надання такої згоди готується та надсилається в порядку, передбаченому для запиту про видачу особи (екстрадицію).
6. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений нею після видачі, отримання такої згоди не вимагається."
 		Враховано   1. Видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).
 
253. 2. При цьому надається копія судового рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду, що набрав законної сили. Прохання надсилається в якомога стислий строк способом, передбаченим цим Кодексом, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол), або факсом, телеграфом чи у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове підтвердження або визнається запитуваною державою. Одночасно надається інформація про кримінальні правопорушення, у зв'язку з якими видачу буде запитано, де і коли кримінальне правопорушення було вчинено і по можливості опис зовнішності розшукуваної особи.
 		    2. Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави під част прийняття рішення про видачу особи в Україну, є обов'язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень.
3. Якщо застереження компетентного органу іноземної держави щодо обмежень у видачі особи стосується виконання вироку, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті діяння, за які відбулася видача.
4. У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.
5. Запит про надання такої згоди готується та надсилається в порядку, передбаченому для запиту про видачу особи (екстрадицію).
6. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений нею після видачі, отримання такої згоди не вимагається.
 
254. Стаття 577. Передача до України особи, щодо якої прийняте рішення про видачу
 		    Стаття 577. Зарахування строку тримання виданої особи під вартою
 
255. 1. Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої запитуваною державою прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують органи внутрішніх справ і Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (Укрбюро Інтерполу).
 		 -46- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 577 викласти у такій редакції:
"Стаття 577. Зарахування строку тримання виданої особи під вартою
1. Час тримання під вартою виданої особи на території запитуваної держави у зв'язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України."
 		Враховано   1. Час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв'язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.
 
256. Стаття 578. Строки тримання під вартою особи, яка підлягає видачі
 		 -47- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 578 викласти у такій редакції:
"Стаття 578. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи.
1. Прокурор надсилає уповноваженому (центральному) органу України повідомлення про результати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого інформування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави."
 		Враховано   Стаття 578. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи
 
257. 1. Обчислення строків тримання під вартою особи, яка підлягає видачі з України, та їх продовження здійснюються у порядку, передбаченому цим Кодексом та положеннями відповідного міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		 -48- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 578 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   1. Прокурор надсилає уповноваженому (центральному) органу України повідомлення про результати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого інформування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави.
 
258. 2. Час тримання під вартою виданої особи на території запитуваної держави у зв'язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.
 		       
259. Стаття 579. Межі підтримання державного обвинувачення щодо виданої особи
 		 -49- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 579 викласти у такій редакції:
"Стаття 579. Тимчасова видача
1. У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлений запит про тимчасову видачу, який готується в порядку, передбаченому статтею 575 цього Кодексу.
2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному уповноваженому (центральному) органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі."
 		Враховано   Стаття 579. Тимчасова видача
 
260. 1. Видана за запитом уповноваженого (центрального) органу України особа без згоди запитуваної держави не може підозрюватися, обвинувачуватися, бути засуджена або щодо неї не може бути виконаний вирок за інше кримінальне правопорушення, ніж те, у зв'язку з яким було задоволено запит про видачу. Без згоди запитуваної держави видана особа не може бути видана або передана третій державі.
 		    1. У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втрати доказів у кримінальному провадженні може бути направлено запит про тимчасову видачу, який готується в порядку, передбаченому статтею 575 цього Кодексу.
 
261. 2. За наявності застережень запитуваної держави щодо обмежень у видачі особи для виконання вироку за окремі кримінальні правопорушення, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про приведення його до виконання лише за ті кримінальні правопорушення, щодо яких відбулась видача.
 		    2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
 
262. 3. Згода іноземної держави не потрібна, якщо видана особа за власним розсудом не залишила територію України протягом п'ятнадцяти діб з дня закриття кримінального провадження або завершення виконання вироку, чи, залишивши територію України, добровільно повернулася. У цьому випадку обмеження щодо інших кримінальних правопорушень, передбачених в частинах першій і другій цієї статті, не застосовуються і кримінальне провадження щодо них або виконання призначеного покарання відновлюється.
 		    3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному уповноваженому (центральному) органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі.
 
263. 4. Згода іноземної держави також не потрібна, якщо видана особа погоджується на притягнення її до кримінальної відповідальності за інші кримінальні правопорушення, ніж ті, у зв'язку з якими було задоволено запит про видачу. Така згода є дійсною, якщо особа дала її письмово у присутності слідчого судді та свого захисника.
 		       
264. 5. У разі порушення меж підтримання державного обвинувачення, передбачених цієї статтею або міжнародним договором України, прокурор самостійно або за дорученням уповноваженого (центрального) органу вживає заходів для усунення цих порушень згідно з вимогами закону.
 		       
265. Стаття 580. Інформування про результати кримінального провадження щодо виданої особи
 		 -50- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 580 викласти у такій редакції:
"Стаття 580. Особливості тримання під вартою
1. Рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання осіб під вартою на території України, які:
1) транзитно перевозяться територією України;
2) тимчасово видані в Україну.
2. Період тримання особи під вартою на території України на підставі рішення компетентного органу іноземної держави під час тимчасової видачі не зараховується такій особі у строк відбування покарання, призначеного за вироком суду України."
 		Враховано   Стаття 580. Особливості тримання під вартою
 
266. 1. Прокурор надсилає уповноваженому (центральному) органу України повідомлення про результати кримінального провадження щодо виданої особи для подальшого інформування уповноваженого (центрального) органу запитуваної держави.
 		    1. Рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання осіб під вартою на території України, які:
1) транзитно перевозяться територією України;
2) тимчасово видані в Україну.
2. Період тримання особи під вартою на території України на підставі рішення компетентного органу іноземної держави під час тимчасової видачі не зараховується такій особі у строк відбування покарання, призначеного за вироком суду України.
 
267. Стаття 581. Тимчасова видача
 		    Стаття 581. Права особи, видача якої запитується
 
268. 1. У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлений запит про тимчасову видачу в порядку, передбаченому статтею 573 цього Кодексу.
 		 -51- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 581 викласти у такій редакції:
"Стаття 581. Права особи, видача якої запитується
1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право:
1) знати, у зв'язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу;
2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;
3) у разі затримання – на повідомлення близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;
4) брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу;
5) ознайомлюватися з запитом про видачу або одержати його копію;
6) оскаржувати рішення про тримання під вартою та про задоволення запиту про видачу;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу;
8) просити про застосування спрощеної процедури видачі.
2. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення уповноваженого (центрального) органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.
3. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу, є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави."
 		Враховано   1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право:
1) знати, у зв'язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу;
2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;
3) у разі затримання – на повідомлення близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;
4) брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу;
5) ознайомлюватися з запитом про видачу або одержати його копію;
6) оскаржувати рішення про тримання під вартою та про задоволення запиту про видачу;
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу;
8) просити про застосування спрощеної процедури видачі.
 
269. 2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
 		    2. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення уповноваженого (центрального) органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.
 
270. 3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному уповноваженому (центральному) органу не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі.
 		 -52- Швець В.Д.
 Стаття 581 проекту передбачає тимчасову видачу злочинця. На виконання висновку експертів Ради Європи пропоную доповнити статтю 581 новою частиною такого змісту:
"4. У тимчасовій екстрадиції може бути відмовлено з підстав, вказаних у ст. 584 цього кодексу".
 		Відхилено , у зв‘язку із зміною редакції статті  3. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу, є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.
 
271. Стаття 582. Порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту про видачу особи в іноземну державу
 		    Стаття 582. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України
 
272. 1. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит про видачу уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони по суті, якщо цей документ та додаткові матеріали складені або супроводжуються завіреним перекладом українською мовою чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або іншою погодженою ним мовою.
 		 -53- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 582 викласти у такій редакції:
"Стаття 582. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України
1. Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою.
2. Про затримання негайно інформується прокурор, в межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання.
3. Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує прокуратуру Автономної Реєстр.картка №206) та 208 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом."
 		Враховано   1. Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою.
 
273. 2. За дорученням уповноваженого (центрального) органу України прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя здійснює перевірку щодо можливих перешкод для видачі особи, передбачених цим Кодексом та міжнародним договором України, а також у разі потреби вживає заходів до збереження доказів, які перебувають в Україні.
 		    2. Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання.
 
274. 3. Перевірка щодо можливих перешкод для видачі особи здійснюється протягом тридцяти днів. Цей строк може бути продовжений уповноваженим (центральним) органом України.
 		    3. Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя.
 
275. 4. За результатами перевірки складається попередній висновок про можливість видачі, з яким ознайомлюється особа, щодо якої надійшов запит, після чого матеріали перевірки разом із висновком направляються уповноваженому (центральному) органу України.
 		    4. Про затримання таких осіб прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя протягом шістдесяти годин після затримання повідомляє відповідний уповноважений (центральний) орган України, який протягом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави.
 
276. 5. Після вивчення отриманих матеріалів та проведення у разі потреби додаткової перевірки уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про видачу, матеріали перевірки та попередній висновок на розгляд суду першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого тримається під вартою або проживає особа, для вирішення питання про допустимість видачі особи іноземній державі.
 		    5. Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя також повідомляє Міністерство закордонних справ України.
 
277. 6. Судове рішення про недопустимість видачі особи є обов'язковим для уповноваженого (центрального) органу України, який негайно повідомляє уповноваженому (центральному) органу запитуючої сторони про відмову у видачі та надсилає засвідчену копію рішення суду.
 		    6. Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:
1) протягом шістдесяти годин з моменту затримання вона не доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу тимчасового або екстрадиційного арешту;
2) встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється.
 
278. 7. У разі ухвалення судом рішення про допустимість видачі особи, уповноважений (центральний) орган України має право прийняти рішення про відмову у задоволенні запиту та не здійснювати видачу у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини четвертої статті 584 цього Кодексу. Таке рішення уповноважений (центральний) орган України має право прийняти з урахуванням інформації відповідних міжнародних організацій та Міністерства закордонних справ України.
 		    7. Порядок затримання таких осіб та розгляду скарг про їх затримання здійснюється відповідно до статей 206 та 208 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
 
279. Стаття 583. Одночасні запити
 		    Стаття 583. Тимчасовий арешт
 
280. 1. Якщо щодо видачі однієї особи надійшли декілька запитів про видачу, уповноважений (центральний) орган України приймає рішення про те, який із запитів буде розглядатися, з урахуванням таких обставин:
 		 -54- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 583 викласти у такій редакції:
"Стаття 583. Тимчасовий арешт
1. До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт на 40 діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
2. У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.
3. Прокурор звертається до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
4. До клопотання додаються:
1) протокол затримання особи;
2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;
3) документи, що підтверджують особу затриманого.
5. Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи.
6. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:
1) застосування тимчасового арешту;
2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.
7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.
8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до уповноваженого (центрального) органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.
9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи."
 		Враховано   1. До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт на 40 діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
 
281. 1) при отриманні запитів про видачу особи для притягнення до відповідальності за одні й ті ж кримінальні правопорушення перевага надається запиту, поданому державою, на території якої вони були вчинені або ж настали найбільш тяжкі наслідки;
 		       
282. 2) якщо запити стосуються різних кримінальних правопорушень, перевага надається розгляду запиту щодо найбільш тяжкого правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність.
 		       
283. 2. При розгляді питання про те, розгляду якого із запитів надати перевагу між запитуючими сторонами, уповноважений (центральний) орган України також бере до уваги послідовність надходження запитів, громадянство особи, видача якої запитується, можливості подальшої видачі цієї особи.
 		    2. У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.
 
284. 3. У будь-якому випадку запит міжнародної судової установи має пріоритет перед запитами інших держав.
 		    3. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
4. До клопотання додаються:
1) протокол затримання особи;
2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;
3) документи, що підтверджують особу затриманого.
5. Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи.
6. При розгляді клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує йому зробити заяву, перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:
1) застосування тимчасового арешту;
2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.
7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.
8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до уповноваженого (центрального) органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.
9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.
 
285. Стаття 584. Підстави для відмови у видачі
 		    Стаття 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)
 
286. 1. У видачі повинно бути відмовлено, якщо особа, якої стосується запит про видачу, є громадянином України. Громадянство особи визначається на момент ухвалення рішення стосовно її видачі.
 		 -55- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 584 викласти у такій редакції:
"Стаття 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)
1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням уповноваженого (центрального) органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:
1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена уповноваженим (центральним) органом України;
2) документи про громадянство особи;
3) наявні матеріали екстрадиційної перевірки.
3. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України.
4. При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У випадку, якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.
6. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
7. Після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:
1) застосування екстрадиційного арешту;
2) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
8. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
9. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.
10. Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
11. У межах цього терміну слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа знаходиться під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
12. За скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа знаходиться під вартою не частіше одного разу на місяць перевіряє наявність підстав для звільнення особи з-під варти.
13. Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
14. Уповноважений (центральний) орган України невідкладно письмово інформує Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців про кожний випадок застосування тимчасового або екстрадиційного арешту до осіб, зазначених в частині другій статті 590 цього Кодексу."
 		Враховано   1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням уповноваженого (центрального) органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
 
287. 2. У видачі повинно бути відмовлено, якщо особа визнана біженцем з держави, яка звернулася із запитом про видачу, або особою, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист чи притулок в Україні. Відмова у видачі з цієї підстави не позбавляє відповідні органи України права здійснити підтримання державного обвинувачення щодо такої особи за відповідним запитом іншої держави у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:
1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена уповноваженим (центральним) органом України;
2) документи про громадянство особи;
3) наявні матеріали екстрадиційної перевірки.
 
288. 3. Видача особи не здійснюється, якщо:
 		    3. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, згода на обов‘язковість якого надана Верховною Радою України.
 
289. 1) за законом України про кримінальну відповідальність діяння, у зв'язку з вчиненням якого запитується видача, не є кримінальним правопорушенням. При вирішенні цього питання береться до уваги визначення законом України про кримінальну відповідальність певного діяння як кримінального правопорушення, без урахування особливостей його правової кваліфікації за законом іноземної держави;
 		       
290. 2) за законом України про кримінальну відповідальність або держави, яка звернулася за видачею, кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк до одного року чи більш м'яким покаранням або невідбутий строк покарання, до якого засуджена особа, становить менше чотирьох місяців позбавлення волі. Проте видача за такі кримінальні правопорушення може бути дозволена, якщо особа одночасно видається за інше кримінальне правопорушення, що є екстрадиційним;
 		       
291. 3) у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням тієї ж особи в Україні здійснюється кримінальне провадження або воно проводилося і закінчено закриттям кримінального провадження чи ухваленням вироку;
 		       
292. 4) кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, у зв'язку з яким запитується видача, якщо б воно здійснювалося в Україні, було б неможливе внаслідок оголошеної амністії або акта помилування;
 		       
293. 5) кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким запитується видача, передбачене військовим правом і не є кримінальним правопорушенням за звичайним кримінальним правом;
 		       
294. 6) кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким запитується видача, розглядається як політичне правопорушення або правопорушення, пов'язане з політичним правопорушенням;
 		       
295. 7) за законом України кримінальне правопорушення підлягає розслідуванню та розгляду в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
 		       
296. 8) запит про видачу особи за вчинення кримінального правопорушення був здійснений з метою підтримання державного обвинувачення або покарання особи на підставі її раси, релігії, національної приналежності чи політичних переконань або якщо становищу такої особи може бути завдано шкоди з будь-якої з цих причин;
 		       
297. 9) існують обґрунтовані підстави вважати, що особі у запитуючій стороні загрожують катування або інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження і покарання;
 		       
298. 10) за законом України або запитуючої сторони закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.
 		       
299. 4. Крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті, у видачі особи іноземній державі може бути відмовлено, якщо:
 		    4. При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
300. 1) кримінальне правопорушення було вчинено на території України або на водному чи повітряному судні України, а також, якщо кримінальне правопорушення вчинено частково на території України, або кримінальне провадження підсудне суду України;
 		       
301. 2) кримінальне правопорушення, за яке вимагається видача особи, карається смертною карою за законом держави, яка звернулася із запитом про видачу, і уповноважений (центральний) орган цієї держави не надав Україні достатніх гарантій того, що смертний вирок не буде ухвалений або виконаний;
 		       
302. 3) держава, яка звернулася із запитом про видачу, не забезпечує в цій сфері взаємності;
 		       
303. 4) видача може спричинити порушення зобов'язань України за міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, зокрема у сфері захисту прав людини;
 		 -56- Міщенко С.Г.
 У пункті 4 частини четвертої статті 584 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено      
304. 5) запитуюча сторона не надала на вимогу уповноваженого (центрального) органу України додаткових матеріалів або відомостей, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу по суті.
 		       
305. 5. У видачі особи іноземній державі або міжнародній судовій установі може бути відмовлено з інших підстав, передбачених міжнародним договором України.
 		    5. У разі, якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.
 
306. 6. Відмова у видачі особи з підстав, передбачених частиною першою та другою, пунктами 2, 3 частини третьої, пунктами 1, 5 частини четвертої цієї статті, зобов'язує відповідні органи України за дорученням уповноваженого (центрального) органу України здійснити підтримання державного обвинувачення щодо цієї особи за відповідним запитом запитуючої сторони у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -57- Швець В.Д.
 Стаття 584 проекту передбачає підстави для відмови у видачі злочинця. Для реалізації ст. 6 Європейської конвенції та на виконання п. 258 висновку експертів Ради Європи, пропоную після частини другої доповнити статтю 584 новою частиною такого змісту:
"У видачі повинно бути відмовлено, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що суд над особою, видача якої запитується, відбувається з відвертою відмовою в правосудді".
 		Відхилено , у зв‘язку із зміною редакції статті  6. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
7. Після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу про:
1) застосування екстрадиційного арешту;
2) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
8. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
9. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.
10. Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
11. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
12. За скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, не частіше одного разу на місяць перевіряє наявність підстав для звільнення особи з-під варти.
13. Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
14. Уповноважений (центральний) орган України невідкладно письмово інформує Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців про кожний випадок застосування тимчасового або екстрадиційного арешту до осіб, зазначених у частині другій статті 590 цього Кодексу.
 
307. Стаття 585. Права особи, видача якої запитується
 		 -58- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 585 викласти у такій редакції:
"Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави
1. За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність в неї родини та утриманців.
3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи."
 		Враховано   Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави
 
308. 1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право:
 		    1. За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
 
309. 1) знати, у зв'язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу;
 		    2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
 
310. 2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;
 		       
311. 3) у разі затримання - на повідомлення близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;
 		       
312. 4) брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу;
 		       
313. 5) ознайомлюватися з матеріалами запиту про видачу або одержати його копію;
 		       
314. 6) оскаржувати рішення про тримання особи під вартою та про задоволення запиту про видачу;
 		       
315. 7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу;
 		       
316. 8) просити про застосування спрощеної процедури видачі.
 		       
317. 3. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами кримінального провадження, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення уповноваженого (центрального) органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.
 		    3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.
 
318. 4. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу, є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.
 		       
319. Стаття 586. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи
 		 -59- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 586 викласти у такій редакції:
"Стаття 586. Припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу
1. Тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється у разі, якщо:
1) уповноважений (центральний) орган України у передбачені міжнародним договором України строки не отримав запит про видачу особи (екстрадицію);
2) під час екстрадиційної перевірки встановлено обставини, за наявності яких видача особи (екстрадиція) не здійснюється;
3) компетентний орган іноземної держави відмовився вимагати видачу особи;
4) уповноваженим (центральним) органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції).
2. Скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу здійснюється прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя або його заступником за дорученням (зверненням) уповноваженого (центрального) органу України, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, за погодженням з відповідним уповноваженим (центральним) органом України. Копія постанови про скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу надсилається уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, слідчому судді, який приймав рішення про застосування тимчасового арешту або запобіжного заходу, а також особі, щодо якої застосовувався запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою."
 		Враховано   Стаття 586. Припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу
 
320. 1. У випадку надходження від уповноваженого (центрального) органу запитуючої сторони запиту про видачу особи, уповноважений (центральний) орган України для забезпечення виконання такого запиту вирішує питання про необхідність тримання цієї особи під вартою (екстрадиційного арешту).
 		    1. Тимчасовий арешт або запобіжний захід припиняється в разі, якщо:
1) уповноважений (центральний) орган України в передбачені міжнародним договором України строки не отримав запит про видачу особи (екстрадицію);
2) під час екстрадиційної перевірки встановлено обставини, за наявності яких видача особи (екстрадиція) не здійснюється;
3) компетентний орган іноземної держави відмовився вимагати видачу особи;
4) уповноваженим (центральним) органом України прийнято рішення про відмову у видачі особи (екстрадиції).
 
321. 2. Уповноважений (центральний) орган України дає доручення прокурору за місцем затримання звернутися до слідчого судді з клопотанням про тримання під вартою особи щодо якої вирішується питання про видачу.
 		    2. Скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу здійснюється прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його заступником за дорученням (зверненням) уповноваженого (центрального) органу України, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, за погодженням з відповідним уповноваженим (центральним) органом України. Копія постанови про скасування тимчасового арешту або запобіжного заходу надсилається уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, слідчому судді, який приймав рішення про застосування тимчасового арешту або запобіжного заходу, а також особі, щодо якої застосовувався запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
 
322. 3. При вирішенні питання тримання під вартою слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Матеріали, що подаються до суду, мають бути перекладені на державну мову або іншу мову, передбачену міжнародним договором.
 		 -60- Міщенко С.Г.
 У частині третій статті 586 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено      
323. 4. У випадку, якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, суд забезпечує участь перекладача.
 		       
324. 5. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
 		       
325. 6. До розшукуваної запитуючою державою особи може бути застосований тимчасовий арешт до отримання запиту про видачу, передбачений згідно зі статтею 576 цього Кодексу. За клопотанням компетентного органу України слідчий суддя у цьому випадку має право застосувати тримання особи під вартою, якщо уповноважений (центральний) орган запитуючої сторони просить застосувати такий запобіжний захід і запевняє, що відносно цієї особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили, або прийнято судове рішення про затримання чи тримання обвинуваченого під вартою та підтверджує намір звернутися із запитом про видачу. Тримання під вартою в такому випадку не може тривати більше сорока днів або іншого, передбаченого міжнародним договором України строку тимчасового арешту. Обчислення цього строку припиняється у день отримання запиту про видачу.
 		       
326. 7. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відповідно до порядку, передбаченого цією статтею, скасовується, якщо:
 		       
327. 1) протягом сорока днів з моменту затримання або арешту особи відповідно до частини шостої цієї статті до уповноваженого (центрального) органу України не надійшов запит про її видачу;
 		       
328. 2) відомості, які містяться у зверненні про видачу особи, є недостатніми і прокурор або суд бажає їх доповнення, але вони не надійшли протягом одного місяця від дня вручення цієї вимоги органу іноземної держави, який звернувся за видачею;
 		       
329. 3) запитуюча сторона, повідомлена про час і місце видачі особи, не прийме її протягом п'ятнадцяти діб з обумовленого дня видачі і не звернеться з обґрунтованим клопотанням про перенесення раніше погодженої дати передання з поважних причин;
 		       
330. 4) у видачі особи відмовлено судом або уповноваженим (центральним) органом України;
 		       
331. 5) запит про видачу або тимчасовий арешт особи відкликано уповноваженим (центральним) органом запитуючої сторони.
 		       
332. 8. Уповноважений (центральний) орган України невідкладно письмово інформує Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців про кожний випадок застосування тимчасового або екстрадиційного арешту до осіб, зазначених в частині другій статті 590 цього Кодексу.
 		       
333. Стаття 587. Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави
 		 -61- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 587 викласти у такій редакції:
"Стаття 587. Проведення екстрадиційної перевірки
1. Екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться уповноваженим (центральним) органом України або за його дорученням чи зверненням прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
2. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шестидесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним уповноваженим (центральним) органом України.
3. Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному уповноваженому (центральному) органу України."
 		Враховано   Стаття 587. Проведення екстрадиційної перевірки
 
334. 1. За наявності обставин, які гарантують, що особа прибуде на судове засідання про її видачу запитуючій стороні, суд має право обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (арештом).
 		    1. Екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться уповноваженим (центральним) органом України або за його дорученням чи зверненням прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.
 
335. 2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, суд обов'язково враховує:
 		    2. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним уповноваженим (центральним) органом України.
 
336. 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
 		       
337. 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
 		       
338. 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
 		       
339. 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність в неї родини та утриманців.
 		       
340. 3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу суд за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи.
 		    3. Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному уповноваженому (центральному) органу України.
 
341. Стаття 588. Спрощений порядок видачі осіб з України
 		    Стаття 588. Спрощений порядок видачі осіб з України
 
342. 1. Спрощений порядок видачі з України іноземного громадянина або особи без громадянства може бути застосований лише у випадку наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу. Така заява оформляється особою, щодо якої запитується видача, за участю захисника або в присутності суду протягом десяти діб з дня повідомлення про право просити спрощений порядок видачі з України. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення у повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.
 		 -62- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 588 викласти у такій редакції:
"Стаття 588. Спрощений порядок видачі осіб з України
1. Особі, щодо якої надійшов запит про її видачу, повідомляється про право просити згідно з цією статтею застосування спрощеного порядку видачі і роз'яснюється порядок надання відповідної заяви.
2. Спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише у випадку наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої в присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення у повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.
3. Прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. Слідчий суддя розглядає клопотання за участю особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора. Слідчий суддя зобов'язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого постановляє ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу або про відмову в цьому.
4. У випадку отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні та її затвердження ухвалою слідчого судді прокурор передає її на розгляд уповноваженому (центральному) органу України, який протягом трьох днів розглядає заяву та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.
5. Якщо особа, щодо якої надійшов запит про видачу, не погоджується на свою видачу, застосовується звичайний порядок розгляду запиту про видачу.
6. Після затвердження слідчим суддею згоди особи на застосування спрощеного порядку видачі така згода не може бути відкликана."
 		Враховано   1. Особі, щодо якої надійшов запит про її видачу, повідомляється про право просити згідно з цією статтею застосування спрощеного порядку видачі і роз'яснюється порядок надання відповідної заяви.
 
343. 2. Особі, затриманій на підставі запиту про видачу або про тимчасовий арешт, суд при обранні запобіжного заходу згідно зі статтями 586, 587 цього Кодексу повідомляє про право просити згідно з цією статтею застосування спрощеного порядку видачі і роз'яснює строки і порядок надання відповідної заяви.
 		    2. Спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.
 
344. 3. У випадку отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні прокурор передає її на розгляд уповноваженому (центральному) органу України, який протягом трьох днів розглядає заяву та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.
 		    3. Прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. Слідчий суддя розглядає клопотання за участю особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора. Слідчий суддя зобов'язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого постановляє ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу або про відмову в цьому.
 
345. 4. Суд першої інстанції після отримання від уповноваженого (центрального) органу України запиту про видачу з додатками та рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі протягом трьох днів проводить розгляд, у якому беруть участь особа, що підлягає видачі, її захисник та прокурор.
 		    4. У разі отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні та її затвердження ухвалою слідчого судді прокурор передає заяву на розгляд уповноваженому (центральному) органу України, який протягом трьох днів розглядає її та приймає рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.
 
346. 5. Під час засідання суд зобов'язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює усі наслідки цієї видачі, після чого він засвідчує таку згоду та постановляє ухвалу про видачу цієї особи.
 		    5. Якщо особа, щодо якої надійшов запит про видачу, не погоджується на свою видачу, застосовується звичайний порядок розгляду запиту про видачу.
 
347. 6. Якщо особа, щодо якої надійшов запит про видачу, не погоджується на свою видачу, суд зобов'язаний постановити ухвалу про застосування звичайного порядку розгляду запиту про видачу.
 		    6. Після затвердження слідчим суддею згоди особи на застосування спрощеного порядку видачі така згода не може бути відкликана.
 
348. 7. Після підтвердження судом згоди особи на застосування спрощеного порядку видачі така згода не може бути відкликана.
 		       
349. Стаття 589. Розгляд судом запиту про видачу особи
 		 -63- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 589 викласти у такій редакції:
"Стаття 589. Відмова у видачі особи (екстрадиції)
1. У видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо:
1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України;
2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;
3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, за який запитано видачу;
4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу уповноваженого (центрального) органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);
5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України;
6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
2. Не може бути видана іноземній державі особа, якій надано статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист чи притулок в Україні.
3. У разі відмови у видачі з мотивів громадянства та наявності
статусу біженця або з інших підстав, що не виключають здійснення кримінального провадження, за клопотанням компетентного органу іноземної держави Генеральна прокуратура України доручає здійснення досудового розслідування стосовно цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом."
 		Враховано   Стаття 589. Відмова у видачі особи (екстрадиції)
 
350. 1. Розгляд запиту про видачу особи запитуючій стороні здійснюється судом протягом семи днів після надходження матеріалів. Участь захисника у розгляді клопотання про видачу особи є обов'язковою.
 		    1. У видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо:
1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України;
2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;
3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, за який запитано видачу;
4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу уповноваженого (центрального) органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);
5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України;
6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
 
351. 2. У судовому засіданні суд розглядає запит про видачу, матеріали перевірки, заслуховує доводи учасників. Клопотання учасників розгляду, що не стосуються предмета запиту про видачу особи, не розглядаються.
 		    2. Не може бути видана іноземній державі особа, якій надано статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист чи притулок в Україні.
 
352. 3. Судовий розгляд обмежується перевіркою наявності підстав для видачі або відмови у видачі особи згідно з частиною першою, другою, третьою статті 584 цього Кодексу з урахуванням особливостей, якщо вони встановлені міжнародним договором України, згідно з яким запитується видача. Питання винуватості особи, видача якої запитується, розгляду не підлягає.
 		    3. У разі відмови у видачі з мотивів громадянства та наявності статусу біженця або з інших підстав, що не виключають здійснення кримінального провадження, за клопотанням компетентного органу іноземної держави Генеральна прокуратура України доручає здійснення досудового розслідування стосовно цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
353. 4. За результатами судового розгляду суд постановляє таку ухвалу:
 		       
354. 1) про допустимість видачі особи;
 		       
355. 2) про відмову у видачі особи;
 		       
356. 3) про необхідність проведення додаткової перевірки.
 		       
357. 5. У разі рішення про можливість видачі особи суд може одночасно прийняти рішення про тримання під вартою особи, яка перебуває на свободі.
 		       
358. 6. Копія рішення вручається особі, щодо якої прийняте це рішення, у триденний строк після його оголошення (за необхідності - з його перекладом).
 		       
359. 7. Про прийняте рішення суд невідкладно повідомляє уповноважений (центральний) орган України.
 		       
360. 8. Судове рішення про допустимість видачі особи, про відмову у видачі, про необхідність проведення додаткової перевірки може бути оскаржено в апеляційному порядку.
 		       
361. 9. У разі відмови у видачі особи і заяви прокурора про намір оскаржити рішення суд зобов'язаний вирішити питання щодо її звільнення або подальшого тримання під вартою.
 		       
362. Стаття 590. Рішення уповноваженого (центрального) органу України щодо запиту про видачу особи
 		 -64- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 590 викласти у такій редакції:
"Стаття 590. Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію)
1.Після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки уповноважений (центральний) орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником уповноваженого (центрального) органу України або уповноважена ним особа.
2. Про своє рішення уповноважений (центральний) орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.
3. У разі прийняття рішення про видачу (екстрадицію) такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.
4. Рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до чинного законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, в порядку встановленому законодавством України. Інформація про подання особою вказаних заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит."
 		Враховано   Стаття 590. Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію)
 
363. 1. У разі одержання судового рішення про допустимість видачі уповноважений (центральний) орган України вирішує питання про задоволення або відмову у задоволенні запиту про видачу з підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 584 цього Кодексу з урахуванням особливостей, якщо вони передбачені міжнародним договором України, згідно з яким запитується видача.
 		    1. Після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки уповноважений (центральний) орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником уповноваженого (центрального) органу України або уповноваженою ним особою.
 
364. 2. Рішення про задоволення запиту про видачу особи не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до чинного законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, в порядку встановленому законодавством України. Інформація про подання особою вказаних заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.
 		    2. Про своє рішення уповноважений (центральний) орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято.
 
365. 3. Уповноважений (центральний) орган України, прийнявши рішення про задоволення запиту про видачу, має право відкласти прийняття рішення про можливість видачі особи іноземній державі, якщо:
 		    3. У разі прийняття рішення про видачу (екстрадицію) такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.
 
366. 1) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлення волі за інші кримінальні правопорушення на території України - до закінчення досудового розслідування, відбуття покарання або звільнення з будь-яких законних підстав;
 		       
367. 2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю - до покращення стану здоров'я.
 		       
368. 4. Уповноважений (центральний) орган України на підставі обґрунтованого клопотання відповідного органу іноземної держави може дозволити тимчасову видачу, якщо відкладення видачі згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті може потягти за собою закінчення строку давності або серйозно ускладнити досудове розслідування чи судовий розгляд запитуючою стороною.
 		    4. Рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою вказаних заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.
 
369. 5. Тимчасова видача можлива за умови, якщо іноземна держава гарантує тримання виданої особи під вартою і повернення після проведення процесуальних дій, для яких вона була видана, але не пізніше дев'яноста днів із моменту видачі. За обґрунтованим клопотанням відповідного органу іноземної держави строк тимчасової видачі може бути продовжений уповноваженим (центральним) органом України.
 		       
370. Стаття 591. Повідомлення про результати розгляду запиту про видачу особи
 		    Стаття 591. Порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію)
 
371. 1. Про результати розгляду запиту про видачу особи уповноважений (центральний) орган України невідкладно інформує уповноважений (центральний) орган запитуючої сторони.
 		 -65- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 591 викласти у такій редакції:
"Стаття 591. Порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію)
1. Рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відповідний уповноважений (центральний) орган України.
2. У разі якщо скаргу на рішення про видачу подає особа, яка перебуває під вартою, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно надсилає скаргу до слідчого судді і повідомляє про це прокуратуру Автономної Реєстр.картка №
)
4. При розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу (екстрадицію).
5. За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію).
6. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником чи законним представником. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
7. Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою."
 		Враховано   1. Рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташованийвідповідний уповноважений (центральний) орган України.
 
372. 2. Якщо після прийняття рішення про задоволення запиту про видачу виникнуть обставини, що унеможливлюють передачу особи, уповноважений (центральний) орган України відкладає передачу цієї особи до того часу, поки такі перешкоди не зникнуть або не будуть усунуті. Про це невідкладно повідомляється уповноважений (центральний) орган запитуючої сторони.
 		    2. Якщо скаргу на рішення про видачу подає особа, яка перебуває під вартою, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно надсилає скаргу до слідчого судді і повідомляє про це прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.
3. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею протягом п’яти днів з дня її надходження до суду. Судовий розгляд проводиться за участю прокурора, який проводив екстрадиційну перевірку, особи, щодо якої прийнято рішення про видачу, її захисника чи законного представника, якщо він бере участь у провадженні.
4. При розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу (екстрадицію).
5. За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію).
6. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, її захисником чи законним представником. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
7. Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише прокурором з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародних договорів України, якщо скасування рішення про видачу (екстрадицію) перешкоджає подальшому провадженню щодо особи, видача якої запитувалася іноземною державою
 
373. Стаття 592. Повторна видача
 		    Стаття 592. Відстрочка передачі
 
374. 1. Якщо видана іноземній державі особа втекла з-під варти або з місць позбавлення волі, її повторна видача може бути здійснена на підставі нового запиту компетентного органу запитуючої держави в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -66- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 592 викласти у такій редакції:
"Стаття 592. Відстрочка передачі
1. Після прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію) уповноважений (центральний) орган може України відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:
1) особа, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлення чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;
2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю – до її видужання.
2. Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Автономної Реєстр.картка №
)
3. У разі відсутності підстав для відстрочки фактичної передачі особи, передбачених частиною першою цієї статті, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя забезпечує застосування екстрадиційного арешту в порядку, визначеному цим Кодексом.
4. Якщо у період відстрочки настали обставини, які можуть перешкоджати видачі особи, уповноважений (центральний) орган України має право переглянути своє рішення про видачу (екстрадицію)."
 		Враховано   1. Після прийняття рішення про видачу особи (екстрадицію) уповноважений (центральний) орган України може відстрочити фактичну передачу особи до іноземної держави у разі, якщо:
1) особа, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання у виді позбавлення чи обмеження волі за інший злочин на території України - до закінчення досудового розслідування або судового провадження, відбуття покарання чи звільнення від покарання з будь-яких законних підстав;
2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, тяжко хворіє і за станом здоров'я не може бути видана без шкоди її здоров'ю – до її видужання.
2. Після прийняття рішення про відстрочку передачі прокуратура Автономної Реєстр.картка №
)
3. У разі відсутності підстав для відстрочення фактичної передачі особи, передбачених частиною першою цієї статті, прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя забезпечує застосування екстрадиційного арешту в порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Якщо в період відстрочення настали обставини, які можуть перешкоджати видачі особи, уповноважений (центральний) орган України має право переглянути своє рішення про видачу (екстрадицію).
 
375. Стаття 593. Транзитне перевезення
 		    Стаття 593. Фактична передача особи
 
376. 1. У разі виникнення потреби транзитного перевезення особи, виданої Україні, та виявлених при ній речей через територію третьої держави, запит про таке перевезення складається та надсилається у порядку, передбаченому цим Кодексом для запитів про видачу.
 		 -67- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 593 викласти у такій редакції:
"Стаття 593. Фактична передача особи
1. З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення
про видачу (екстрадицію), уповноважений (центральний) орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.
2. Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено уповноваженим (центральним) органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.
5. Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням (зверненням) уповноваженого (центрального) органу України."
 		Враховано   1. З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), уповноважений (центральний) орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.
 
377. 2. Транзитне перевезення виданих осіб через територію України за запитом іноземної держави або міжнародної судової установи можливе лише за згоди уповноваженого (центрального) органу України, який приймає рішення щодо такого запиту згідно з вимогами та правилами розгляду запитів про видачу.
 		 -68- Швець В.Д.
 Стаття 593 проекту передбачає, що Транзитне перевезення виданих осіб через територію України за запитом іноземної держави або міжнародної судової установи можливе лише за згоди уповноваженого (центрального) органу України, який приймає рішення щодо такого запиту згідно з вимогами та правилами розгляду запитів про видачу. На виконання п. 287 висновку експертів Ради Європи пропоную доповнити частину другу такими словами: "та за умови додержання правил, встановлених п. 8, 9 частини 3 ст. 584 цього кодексу".
 		Відхилено   2. Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено уповноваженим (центральним) органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.
 
378. 3. У разі транзитного перевезення виданої особи через територію України літаком, якщо посадка не запланована, запитуюча сторона може надіслати лише повідомлення про транзитне перевезення. На випадок незапланованої посадки таке повідомлення матиме силу запиту про тимчасовий арешт.
 		    3. Якщо компетентний орган іноземної держави з не залежних від нього обставин не може прийняти таку особу, уповноважений (центральний) орган України встановлює нову дату передачі у строки, передбачені частиною другою цієї статті.
 
379. 4. Транзитне перевезення особи, яка видається Україні, не здійснюється через територію третьої держави, якщо існують підстави вважати, що життя або свобода цієї особи на такій території можуть опинитися під загрозою з причин її раси, релігії, громадянства або політичних переконань.
 		    4. Під час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інформується про строк перебування цієї особи під вартою в Україні.
5. Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням (зверненням) уповноваженого (центрального) органу України.
 
380. Стаття 594. Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі
 		    Стаття 594. Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі
 
381. 1. Витрати, що виникли на території України у зв'язку з вирішенням питання про видачу особи, а також витрати, що виникли у зв'язку із транзитним перевезенням через територію іншої держави особи, яка видається Україні, вважаються процесуальними витратами згідно з цим Кодексом.
 		    1. Витрати, що виникли на території України у зв'язку з вирішенням питання про видачу особи, а також витрати, що виникли у зв'язку із транзитним перевезенням через територію іншої держави особи, яка видається Україні, вважаються процесуальними витратами згідно з цим Кодексом.
 
382. Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
 		    Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
 
383. Стаття 595. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав
 		    Стаття 595. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав
 
384. 1. Клопотання компетентних органів інших держав про перейняття Україною кримінального провадження розглядається Генеральною прокуратурою України протягом двадцяти днів із моменту його надходження.
 		    1. Клопотання компетентних органів інших держав про перейняття Україною кримінального провадження розглядається Генеральною прокуратурою України протягом двадцяти днів із моменту його надходження.
 
385. 2. Кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною за таких умов:
 		    2. Кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною за таких умов:
 
386. 1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території;
 		    1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території;
 
387. 2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно із цим Кодексом або міжнародним договором України неможлива або у видачі відмовлено;
 		    2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно із цим Кодексом або міжнародним договором України неможлива або у видачі відмовлено;
 
388. 3) запитуюча держава надала гарантії, що в разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальній відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення;
 		    3) запитуюча держава надала гарантії, що в разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальній відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення;
 
389. 4) діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність.
 		    4) діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність.
 
390. 3. У разі перейняття кримінального провадження Генеральна прокуратура України в порядку, передбаченому цим Кодексом, доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору, про що повідомляє державу, яка надіслала запит.
 		 -69- Кармазін Ю.А.
 Статтю 595 після частини третої доповнити новою частиною такого змісту:
"За клопотанням іноземної держави держава має порушувати кримінальну справу стосовно свого громадянина, підозрюваного у вчиненні злочину на території іншої держави".
У зв‘язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною п‘ятою.
 		Відхилено   3. У разі перейняття кримінального провадження Генеральна прокуратура України в порядку, передбаченому цим Кодексом, доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору, про що повідомляє державу, яка надіслала запит.
 
391. 4. При відмові перейняти кримінальне провадження Генеральна прокуратура України повертає матеріали відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови.
 		    4. При відмові перейняти кримінальне провадження Генеральна прокуратура України повертає матеріали відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови.
 
392. Стаття 596. Неможливість перейняття кримінального провадження
 		    Стаття 596. Неможливість перейняття кримінального провадження
 
393. 1. Кримінальне провадження не може бути перейняте, якщо:
 		    1. Кримінальне провадження не може бути перейняте, якщо:
 
394. 1) не дотримані вимоги частини третьої статті 579 цього Кодексу або міжнародного договору України згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
 		 -70- Міщенко С.Г.
 У пункті 1 частини 1 статті 596 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   1) не дотримані вимоги частини третьої статті 579 цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
 
395. 2) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено виправдувальний вирок;
 		    2) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено виправдувальний вирок;
 
396. 3) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено обвинувальний вирок, за яким покарання вже відбуте або виконується;
 		    3) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено обвинувальний вирок, за яким покарання вже відбуте або виконується;
 
397. 4) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні закрите кримінальне провадження або звільнення від відбування покарання у зв'язку з помилуванням або амністією;
 		    4) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні закрите кримінальне провадження або її звільнено від відбування покарання у зв'язку з помилуванням або амністією;
 
398. 5) провадження щодо заявленого кримінального правопорушення не може здійснюватися у зв'язку із закінченням строку давності.
 		    5) провадження щодо заявленого кримінального правопорушення не може здійснюватися у зв'язку із закінченням строку давності.
 
399. Стаття 597. Тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження
 		    Стаття 597. Тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження
 
400. 1. За клопотанням компетентного органу іншої держави особа, щодо якої буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може триматися під вартою на території України не більш ніж сорок діб.
 		    1. За клопотанням компетентного органу іншої держави особа, щодо якої буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може триматися під вартою на території України не більше ніж сорок діб.
 
401. 2. Тримання під вартою особи здійснюється в порядку та згідно з правилами, передбаченими статтею 586 цього Кодексу.
 		    2. Тримання під вартою особи здійснюється в порядку та згідно з правилами, передбаченими статтею 586 цього Кодексу.
 
402. 3. Якщо після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.
 		    3. Якщо після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.
 
403. Стаття 598. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави
 		    Стаття 598. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави
 
404. 1. Кримінальне провадження, яка перейняте від компетентного органу іншої держави, починається зі стадії досудового розслідування та здійснюється згідно з цим Кодексом.
 		    1. Кримінальне провадження, що перейняте від компетентного органу іншої держави, починається зі стадії досудового розслідування та здійснюється згідно з цим Кодексом.
 
405. 2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідними органами іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та цим Кодексом, і вони не отримані із порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими.
 		    2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідним органом іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та цим Кодексом, і вони не отримані з порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими.
 
406. 3. Слідчий, прокурор України після перейняття кримінального провадження мають право здійснювати будь-які передбачені цим Кодексом процесуальні дії.
 		    3. Слідчий, прокурор України після перейняття кримінального провадження мають право здійснювати будь-які передбачені цим Кодексом процесуальні дії.
 
407. 4. За наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру, воно повинно бути здійснене згідно із законом України про кримінальну відповідальність і в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    4. За наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру воно повинно бути здійснене згідно з законом України про кримінальну відповідальність і в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
408. 5. Покарання, що призначається судом, не повинно бути суворішим від покарання, передбаченого законом запитуючої держави за таке ж кримінальне правопорушення.
 		    5. Покарання, що призначається судом, не повинно бути суворішим від покарання, передбаченого законом запитуючої держави за таке ж кримінальне правопорушення.
 
409. 6. Компетентному органу запитуючої держави надсилається копія остаточного процесуального рішення, що набуло чинності.
 		    6. Компетентному органу запитуючої держави надсилається копія остаточного процесуального рішення, що набуло чинності.
 
410. Стаття 599. Порядок і умови передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
 		    Стаття 599. Порядок і умови передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
 
411. 1. Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, прокурора або суду про передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави розглядаються уповноваженим (центральним) органом України протягом двадцяти днів із моменту надходження.
 		 -71- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій статті 599 слова "слідчого, погоджене з прокурором" вилучити;
 		Відхилено   1. Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, прокурора або суду про передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави розглядаються уповноваженим (центральним) органом України протягом двадцяти днів з моменту надходження.
 
    -72- Шишкіна Е.В.
 У частині першій статті 599 слова "слідчого, погоджене з прокурором" вилучити;
 		Відхилено    
412. 2. Незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.
 		    2. Незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.
 
413. 3. Слідчий, прокурор або суд на вимогу уповноваженого (центрального) органу України поновлює кримінальне провадження, продовжує - якщо це дозволяється цим Кодексом - строки розслідування або тримання під вартою з урахуванням часу, необхідного для перейняття його компетентним органом іноземної держави.
 		    3. Слідчий, прокурор або суд на вимогу уповноваженого (центрального) органу України поновлює кримінальне провадження, продовжує - якщо це дозволяється цим Кодексом - строки розслідування або тримання під вартою з урахуванням часу, необхідного для перейняття його компетентним органом іноземної держави.
 
414. Стаття 600. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження іншій державі
 		    Стаття 600. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження іншій державі
 
415. 1. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження повинні відповідати вимогам цього Кодексу та відповідних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		 -73- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 600 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   1. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження повинні відповідати вимогам цього Кодексу та відповідних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
416. 2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити:
 		    2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити:
 
417. 1) назву органу, який здійснює кримінальне провадження;
 		    1) назву органу, який здійснює кримінальне провадження;
 
418. 2) посилання на відповідний міжнародний договір про надання правової допомоги;
 		    2) посилання на відповідний міжнародний договір про надання правової допомоги;
 
419. 3) найменування кримінального провадження, передання якого запитується;
 		    3) найменування кримінального провадження, передання якого запитується;
 
420. 4) опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правова кваліфікація;
 		    4) опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію;
 
421. 5) прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, дата і місце народження, місце проживання або перебування та інші відомості про неї.
 		    5) прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, дата і місце народження, місце проживання або перебування та інші відомості про неї.
 
422. 3. До клопотання додаються такі документи:
 		    3. До клопотання додаються такі документи:
 
423. 1) матеріали кримінального провадження;
 		    1) матеріали кримінального провадження;
 
424. 2) текст статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється провадження;
 		    2) текст статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється провадження;
 
425. 3) відомості про громадянство особи.
 		    3) відомості про громадянство особи.
 
426. 4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються наявні речові докази.
 		    4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються наявні речові докази.
 
427. 5. Копії матеріалів залишаються в органі, який здійснював кримінальне провадження в Україні.
 		    5. Копії матеріалів залишаються в органі, який здійснював кримінальне провадження в Україні.
 
428. Стаття 601. Наслідки передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
 		    Стаття 601. Наслідки передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
 
429. 1. З моменту перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження відповідні органи України не мають права здійснювати будь-які процесуальні дії щодо особи у зв'язку з кримінальним правопорушенням, щодо якого передано кримінальне провадження, інакше, ніж на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги з боку держави, яка перейняла кримінальне провадження.
 		 -74- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Доповнити статтю 601 частиною другою такого змісту:
"2. Закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження на стадії досудового розслідування не перешкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуванню у порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше."
 		Враховано   1. З моменту перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження відповідні органи України не мають права здійснювати будь-які процесуальні дії щодо особи у зв'язку з кримінальним правопорушенням, щодо якого передано кримінальне провадження, інакше, ніж на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги з боку держави, яка перейняла кримінальне провадження.
2. Закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження на стадії досудового розслідування не перешкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуванню в порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше.
 
430. Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб
 		    Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб
 
431. Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
 		    Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
 
432. 1. Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбаченими міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		 -75- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 602 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   1. Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбаченими міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
433. 2. У разі відсутності міжнародного договору положення цієї Глави можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання.
 		    2. У разі відсутності міжнародного договору положення цієї Глави можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання.
 
434. 3. Запит про виконання вироку суду іноземної держави, крім запиту про передання засудженої особи, Міністерство юстиції України розглядає протягом тридцяти днів з моменту надходження запиту. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.
 		 -76- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у частині третій статті 602 слово "передання" замінити словом "передачу";
 		Враховано   3. Запит про виконання вироку суду іноземної держави, крім запиту про передачу засудженої особи, Міністерство юстиції України розглядає протягом тридцяти днів з моменту надходження запиту. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.
 
435. 4. При розгляді запиту про виконання вироку суду іноземної держави згідно з частиною третьою цієї статті Міністерство юстиції України з'ясовує наявність підстав, передбачених міжнародним договором України, для його задоволення. З цією метою Міністерство юстиції України може запитувати необхідні матеріали та інформацію в Україні або у компетентного органу іноземної держави.
 		    4. При розгляді запиту про виконання вироку суду іноземної держави згідно з частиною третьою цієї статті Міністерство юстиції України з'ясовує наявність підстав, передбачених міжнародним договором України, для його задоволення. З цією метою Міністерство юстиції України може запитувати необхідні матеріали та інформацію в Україні або у компетентного органу іноземної держави.
 
436. 5. Встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.
 		    5. Встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.
 
437. 6. При відмові у задоволенні запиту Міністерство юстиції України повідомляє про це іноземний орган, від якого надійшов запит, з роз'ясненням підстав відмови.
 		    6. При відмові у задоволенні запиту Міністерство юстиції України повідомляє про це іноземний орган, від якого надійшов запит, з роз'ясненням підстав відмови.
 
438. 7. Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (іn аbsеntіа), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити.
 		 -77- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 доповнити частину сьому статті 602 реченням такого змісту:
"У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України."
 		Враховано   7. Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (іn аbsеntіа), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України.
 
439. 8. Вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
 		    8. Вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
 
440. 9. У випадках, передбачених міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання у виді позбавлення волі, Міністерство юстиції України надсилає засвідчену копію запиту, передбаченого цією статтею, прокурору для внесення до суду з метою організації застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.
 		 -78- Міщенко С.Г.
 У частині дев’ятій статті 602 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   9. У випадках, передбачених міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання у виді позбавлення волі, Міністерство юстиції України надсилає засвідчену копію запиту, передбаченого цією статтею, прокурору для внесення до суду з метою організації застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.
 
441. Стаття 603. Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави
 		    Стаття 603. Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави
 
442. 1. Клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається протягом одного місяця з дня його подачі судом першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання особи, засудженої вироком, або місце перебування майна такої особи, а у разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України.
 		    1. Клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається протягом одного місяця з дня його подачі судом першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання особи, засудженої вироком, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України.
 
443. 2. Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо така особа перебуває на території України.
 		 -79- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину другу статті 603 викласти у такій редакції:
"2. Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. Така особа має право користуватися правовою допомогою захисника. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора."
 		Враховано   2. Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. Така особа має право користуватися правовою допомогою захисника. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
 
444. 3. При розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.
 		 -80- Міщенко С.Г.
 У частині третій статті 603 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   3. При розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.
 
445. 4. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу:
 		    4. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу:
 
446. 1) про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому суд визначає, яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким винесено вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили;
 		    1) про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому суд визначає, яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким винесено вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили;
 
447. 2) про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави.
 		    2) про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави.
 
448. 5. У разі необхідності проведення додаткової перевірки суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів.
 		    5. У разі необхідності проведення додаткової перевірки суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів.
 
449. 6. Період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні у зв'язку з розглядом запиту про виконання вироку суду іноземної держави, зараховується до загального строку відбування покарання, визначеного відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті.
 		    6. Період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні у зв'язку з розглядом запиту про виконання вироку суду іноземної держави, зараховується до загального строку відбування покарання, визначеного відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті.
 
450. 7. У разі ухвалення рішення про виконання вироку суду іноземної держави суд може одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи.
 		    7. У разі ухвалення рішення про виконання вироку суду іноземної держави суд може одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи.
 
451. 8. Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України.
 		    8. Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України.
 
452. 9. Судове рішення стосовно виконання вироку суду іноземної держави може бути оскаржено в апеляційному порядку.
 		 -81- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину дев’яту статті 603 доповнити словами "органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором".
 		Враховано   9. Судове рішення стосовно виконання вироку суду іноземної держави може бути оскаржено в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором.
 
453. Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави
 		    Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави
 
454. 1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом.
 		    1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом.
 
455. 2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави.
 		    2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави.
 
456. Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
 		    Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб для відбування покарання
 
457. 1. Підставою для прийняття рішення про передачу засудженого можуть бути запит уповноваженого органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором.
 		 -82- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 605 викласти у такій редакції:
"Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб для відбування покарання
1. Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є запит уповноваженого органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Положення статей 605-612 цього Кодексу можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу особи, відносно якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру."
 		Враховано   1. Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є запит уповноваженого органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Положення статей 605-612 цього Кодексу можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу особи, до якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру.
 
458. Стаття 606. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
 		    Стаття 606. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
 
459. 1. Засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов:
 		    1. Засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов:
 
460. 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;
 		    1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;
 
461. 2) якщо вирок набрав законної сили;
 		    2) якщо вирок набрав законної сили;
 
462. 3) якщо на час отримання запиту про передання засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк;
 		 -83- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 У пункті 3 частини першої статті 606 слово "передання" замінити словом "передачу".
 		Враховано   3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк;
 
463. 4) якщо на передачу згодний засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;
 		    4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;
 
464. 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;
 		    5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;
 
465. 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а у разі наявності - також процесуальні витрати;
 		    6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати;
 
466. 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
 		    7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
 
467. 2. Перед вирішенням питання про передачу засудженої особи для відбування покарання з України в іншу державу остання має надати гарантії того, що засуджений не буде підданий катуванню або іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню.
 		    2. Перед вирішенням питання про передачу засудженої особи для відбування покарання з України в іншу державу остання має надати гарантії того, що засуджений не буде підданий катуванню або іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
 
468. 3. Згода засудженого чи його законного представника повинна бути висловлена у письмовій формі з усвідомленням усіх правових наслідків такої згоди. Засуджений чи його законний представник мають право на отримання правової допомоги у вигляді юридичної консультації щодо наслідків своєї згоди. Згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї Глави вона перебуває на території держави свого громадянства.
 		    3. Згода засудженого чи його законного представника повинна бути висловлена у письмовій формі з усвідомленням усіх правових наслідків такої згоди. Засуджений чи його законний представник мають право на отримання правової допомоги у вигляді юридичної консультації щодо наслідків своєї згоди. Згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї Глави вона перебуває на території держави свого громадянства.
 
469. 4. У разі недотримання хоча б однієї з умов, перелічених у частинах першій-третій цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України.
 		    4. У разі недотримання хоча б однієї з умов, перелічених у частинах першій-третій цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України.
 
470. 5. У разі, якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний передбачений строк покарання у виді позбавлення волі за відповідне діяння є меншим, ніж строк покарання, призначений вироком, передача засудженої особи можлива лише після фактичного відбуття засудженим частини покарання, визначеної відповідно до частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Таке саме правило може бути застосовано, якщо законодавство держави виконання вироку не відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті стосовно виду покарання.
 		    5. У разі якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний передбачений строк покарання у виді позбавлення волі за відповідне діяння є меншим, ніж строк покарання, призначений вироком, передача засудженої особи можлива лише після фактичного відбуття засудженим частини покарання, визначеної відповідно до частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Таке саме правило може бути застосовано, якщо законодавство держави виконання вироку не відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті стосовно виду покарання.
 
471. 6. У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженого для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення.
 		    6. У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженого для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення.
 
472. 7. Засуджена особа, яка надала згоду на передачу в іноземну державу для подальшого відбування покарання, може відмовитись від такої передачі у будь-який час до перетину кордону України відповідно до статті 607 цього Кодексу. У разі отримання інформації про таку відмову Міністерство юстиції України негайно припиняє розгляд питання про передачу або, у відповідних випадках, вживає заходів для припинення передачі.
 		    7. Засуджена особа, яка надала згоду на передачу в іноземну державу для подальшого відбування покарання, може відмовитись від такої передачі у будь-який час до перетину кордону України відповідно до статті 607 цього Кодексу. У разі отримання інформації про таку відмову Міністерство юстиції України негайно припиняє розгляд питання про передачу або, у відповідних випадках, вживає заходів для припинення передачі.
 
473. 8. У випадках, передбачених пунктами 4 та 7 цієї статті, новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови у передачі або відмови засудженої особи від передачі.
 		    8. У випадках, передбачених пунктами 4 та 7 цієї статті, новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови у передачі або відмови засудженої особи від передачі.
 
474. Стаття 607. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах
 		    Стаття 607. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах
 
475. 1. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, вирішується Міністерством юстиції України.
 		    1. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, вирішується Міністерством юстиції України.
 
476. 2. Якщо засуджений є громадянином іноземної держави - учасниці міжнародного договору про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, орган, на який покладено обов'язок приведення вироку до виконання, роз'яснює засудженому його право звернутися до Міністерства юстиції України або до компетентного органу держави, громадянином якої він є, з клопотанням про передачу його для відбування покарання в цій державі на підставі та в порядку, передбаченому цим Кодексом. Положення цієї частини не перешкоджають засудженим громадянам інших держав звертатися з проханням про передачу в державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
 		    2. Якщо засуджений є громадянином іноземної держави - учасниці міжнародного договору про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, орган, на який покладено обов'язок приведення вироку до виконання, роз'яснює засудженому його право звернутися до Міністерства юстиції України або до компетентного органу держави, громадянином якої він є, з клопотанням про передачу його для відбування покарання в цій державі на підставі та в порядку, передбаченими цим Кодексом. Положення цієї частини не перешкоджають засудженим громадянам інших держав звертатися з проханням про передачу в державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
 
477. 3. Міністерство юстиції України після вивчення та перевірки матеріалів у разі їх належного оформлення та за наявності підстав, передбачених цим Кодексом або міжнародним договором, приймає рішення щодо передання особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи.
 		 -84- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у частині третій статті 607 слово "передання" замінити словом "передачі";
 		Враховано   3. Міністерство юстиції України після вивчення та перевірки матеріалів у разі їх належного оформлення та за наявності підстав, передбачених цим Кодексом або міжнародним договором, приймає рішення щодо передачі особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи.
 
478. 4. Після отримання від компетентного органу іноземної держави інформації про згоду на прийняття засудженого для відбування покарання Міністерство юстиції України надсилає Міністерству внутрішніх справ України доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи з установи системи виконання покарань України в іноземну державу.
 		    4. Після отримання від компетентного органу іноземної держави інформації про згоду на прийняття засудженого для відбування покарання Міністерство юстиції України надсилає Міністерству внутрішніх справ України доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи з установи системи виконання покарань України в іноземну державу.
 
479. 5. Передача засудженого громадянина іноземної держави для подальшого відбування покарання відповідно до цієї статті не позбавляє його права порушувати питання про його умовно-дострокове звільнення у строки, передбачені Кримінальним кодексом України, а також про помилування у порядку, передбаченому законодавством України. Будь-які документи чи інформація, необхідні для розгляду цього питання в Україні, можуть бути запитані від компетентних органів держави виконання вироку через Міністерство юстиції України.
 		 -85- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину п’яту статті 607 після слів "умовно-дострокове звільнення" доповнити словами "заміну невідбутої частини покарання більш м’яким".
 		Враховано   5. Передача засудженого громадянина іноземної держави для подальшого відбування покарання відповідно до цієї статті не позбавляє його права порушувати питання про його умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у строки, передбачені Кримінальним кодексом України, а також про помилування у порядку, передбаченому законодавством України. Будь-які документи чи інформація, необхідні для розгляду цього питання в Україні, можуть бути запитані від компетентних органів держави виконання вироку через Міністерство юстиції України.
 
480. 6. Міністерство юстиції України повідомляє суд, що ухвалив вирок, про рішення про передачу засудженої особи, а також забезпечує інформування суду про результати виконання вироку в іноземній державі.
 		    6. Міністерство юстиції України повідомляє суд, що ухвалив вирок, про рішення про передачу засудженої особи, а також забезпечує інформування суду про результати виконання вироку в іноземній державі.
 
481. 7. У разі проголошення в Україні акта амністії суд, який отримав інформацію про рішення про передачу засудженої особи відповідно до цієї статті, розглядає питання про застосування амністії до такої засудженої особи. У разі потреби суд може звернутися до Міністерства юстиції України з метою отримання від компетентних органів держави виконання вироку інформації, необхідної для розгляду питання про застосування амністії.
 		    7. У разі проголошення в Україні акта амністії суд, який отримав інформацію про рішення про передачу засудженої особи відповідно до цієї статті, розглядає питання про застосування амністії до такої засудженої особи. У разі потреби суд може звернутися до Міністерства юстиції України з метою отримання від компетентних органів держави виконання вироку інформації, необхідної для розгляду питання про застосування амністії.
 
482. 8. Орган, що прийняв рішення відповідно до частин п'ятої та сьомої цієї статті за результатами розгляду питань про умовно-дострокове звільнення, помилування чи амністію, надсилає копію відповідного рішення Міністерству юстиції України для відповідного інформування держави виконання вироку.
 		 -86- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину восьму статті 607 після слів "умовно-дострокове звільнення" доповнити словами "заміну невідбутої частини покарання більш м’яким".
 		Враховано   8. Орган, що прийняв рішення відповідно до частин п'ятої та сьомої цієї статті за результатами розгляду питань про умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, помилування чи амністію, надсилає копію відповідного рішення Міністерству юстиції України для відповідного інформування держави виконання вироку.
 
483. Стаття 608. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави
 		    Стаття 608. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави
 
484. 1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування, Міністерство юстиції України направляє уповноваженому (центральному) органу іноземної держави копію ухвали суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування.
 		    1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування Міністерство юстиції України направляє уповноваженому (центральному) органу іноземної держави копію ухвали суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування.
 
485. 2. Якщо вирок скасовано і призначений новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи.
 		    2. Якщо вирок скасовано і призначено новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи.
 
486. Стаття 609. Порядок розгляду пропозицій про передачу громадян України, засуджених судами іноземних держав, для відбування покарання в Україні
 		 -87- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у назві статті 609 слово "пропозицій" замінити словами "запиту (клопотання)";
 		Враховано   Стаття 609. Порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадян України, засуджених судами іноземних держав, для відбування покарання в Україні
 
487. 1. Пропозиції компетентних органів іноземних держав про передачу для відбування покарання в Україні засуджених судами цих держав до позбавлення волі громадян України, а також клопотання таких засуджених або їхніх законних представників чи родичів про передачу розглядаються Міністерством юстиції України в можливо короткий строк.
 		 -88- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 609 викласти у такій редакції:
"1. Запит компетентних органів іноземних держав про передачу для відбування покарання в Україні засуджених судами цих держав до позбавлення волі громадян України, а також клопотання таких засуджених або їхніх законних представників чи родичів про передачу розглядаються Міністерством юстиції України в розумний строк."
 		Враховано   1. Запит компетентних органів іноземних держав про передачу для відбування покарання в Україні засуджених судами цих держав до позбавлення волі громадян України, а також клопотання таких засуджених або їхніх законних представників чи родичів про передачу розглядаються Міністерством юстиції України в розумний строк.
 
488. 2. Після порушення перед Міністерством юстиції України клопотання про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в Україні та підтвердження громадянства України цієї особи, Міністерство юстиції України запитує у відповідного органу іноземної держави документи, необхідні для вирішення питання по суті.
 		    2. Після порушення перед Міністерством юстиції України клопотання про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в Україні та підтвердження громадянства України цієї особи Міністерство юстиції України запитує у відповідного органу іноземної держави документи, необхідні для вирішення питання по суті.
 
489. 3. Після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та, у разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.
 		    3. Після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.
 
490. 4. У разі відмови Міністерством юстиції України в задоволенні прохання про передачу засудженої особи в Україну відповідна інформація направляється державі, судом якої ухвалено вирок, а також особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи, з роз'ясненням підстав її прийняття.
 		 -89- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину четверту статті 609 викласти у такій редакції:
"4. У разі відмови Міністерством юстиції України в задоволенні запиту (клопотання) про передачу засудженої особи в Україну відповідна інформація направляється державі, судом якої ухвалено вирок, а також особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи, з роз'ясненням підстав такої відмови."
 		Враховано   4. У разі відмови Міністерством юстиції України в задоволенні запиту (клопотання) про передачу засудженої особи в Україну відповідна інформація направляється державі, судом якої ухвалено вирок, а також особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи, з роз'ясненням підстав такої відмови.
 
491. 5. У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України направляє державі, судом якої ухвалено вирок, інформацію про це разом з копією ухвали суду за результатами розгляду клопотання згідно з частиною третьою цієї статті.
 		    5. У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України направляє державі, судом якої ухвалено вирок, інформацію про це разом з копією ухвали суду за результатами розгляду клопотання згідно з частиною третьою цієї статті.
 
492. Стаття 610. Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України
 		    Стаття 610. Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України
 
493. 1. Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.
 		 -90- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 610 доповнити реченням такого змісту: "Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.";
 		Враховано   1. Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора (державного обвинувача).
 
494. 2. До клопотання Міністерство юстиції України подає на розгляд суду такі документи:
 		    2. До клопотання Міністерство юстиції України подає на розгляд суду такі документи:
 
495. 1) копію вироку разом з документом, що підтверджує набрання ним законної сили;
 		    1) копію вироку разом з документом, що підтверджує набрання ним законної сили;
 
496. 2) текст статей кримінального закону іноземної держави, на якому ґрунтується вирок;
 		    2) текст статей кримінального закону іноземної держави, на якому ґрунтується вирок;
 
497. 3) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, в тому числі інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини щодо виконання вироку;
 		    3) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, в тому числі інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини щодо виконання вироку;
 
498. 4) заяву засудженого про згоду на передачу його для відбування покарання в Україні, а у випадку, передбаченому міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, заява законного представника засудженого;
 		 -91- Міщенко С.Г.
 У пункті 4 частини другої статті 610 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено   4) заяву засудженого про згоду на передачу його для відбування покарання в Україні, а у випадку, передбаченому міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, заяву законного представника засудженого;
 
499. 5) інформацію про стан здоров'я і поведінку засудженого.
 		    5) інформацію про стан здоров'я і поведінку засудженого.
 
500. 3. Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України, суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
 		    3. Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
 
501. 4. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
 		    4. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
 
502. 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
 		    1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
 
503. 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
 		    2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
 
504. 5. Відповідно до клопотання Міністерства юстиції України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України. Воно виконується в межах і в порядку, передбаченими законодавством України.
 		    5. Відповідно до клопотання Міністерства юстиції України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України. Воно виконується в межах і в порядку, передбаченими законодавством України.
 
505. 6. При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову і процесуальних витрат, у разі наявності відповідного клопотання.
 		    6. При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.
 
506. 7. Ухвала, постановлена згідно з цією статтею, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		 -92- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину сьому статті 610 доповнити словами "органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором".
 		Враховано   7. Ухвала, постановлена згідно з цією статтею, може бути оскаржена в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором (державним обвинувачем).
 
507. Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
 		    Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
 
508. Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
 		       
509. 1. Після задоволення прохання про передачу засудженої особи в Україну і одержання згоди компетентного органу іноземної держави на таку передачу Міністерство юстиції України надсилає Міністерству внутрішніх справ України доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні.
 		 -93- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 У частині першій статті 611 слова "Міністерству внутрішніх справ України" замінити словами "компетентному органу".
 		Враховано   1. Після задоволення прохання про передачу засудженої особи в Україну і одержання згоди компетентного органу іноземної держави на таку передачу Міністерство юстиції України надсилає компетентному органу доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні.
 
510. 2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення.
 		    2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення.
 
511. 3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
 		    3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
 
512. 4. Міністерство юстиції України повідомляє уповноважений (центральний) орган держави, судом якої було ухвалено вирок, про стан або результати виконання покарання у випадку:
 		    4. Міністерство юстиції України повідомляє уповноважений (центральний) орган держави, судом якої було ухвалено вирок, про стан або результати виконання покарання у разі:
 
513. 1) завершення відбування покарання згідно із законодавством України;
 		    1) завершення відбування покарання згідно із законодавством України;
 
514. 2) смерті засудженої особи;
 		    2) смерті засудженої особи;
 
515. 3) втечі засудженої особи.
 		    3) втечі засудженої особи.
 
516. Стаття 612. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду іншої держави
 		    Стаття 612. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду іншої держави
 
517. 1. Будь-які питання, пов'язані з переглядом вироку суду іноземної держави, вирішуються судом держави, в якій ухвалено вирок.
 		    1. Будь-які питання, пов'язані з переглядом вироку суду іноземної держави, вирішуються судом держави, в якій ухвалено вирок.
 
518. 2. У разі зміни або скасування судом іноземної держави вироку, питання про виконання такого рішення розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    2. У разі зміни або скасування судом іноземної держави вироку питання про виконання такого рішення розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
519. 3. У разі скасування судом іноземної держави вироку із закриттям кримінального провадження або застосування до засудженого акта помилування, амністії, пом'якшення вироку, ухваленого судом іншої держави, Міністерство юстиції України інформує центральний орган виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні про необхідність звільнення особи.
 		    3. У разі скасування судом іноземної держави вироку із закриттям кримінального провадження або застосування до засудженого акта помилування, амністії, пом'якшення вироку, ухваленого судом іншої держави, Міністерство юстиції України інформує центральний орган виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні про необхідність звільнення особи.
 
520. 4. Якщо вирок судом іноземної держави скасовано і призначено нове досудове розслідування або новий судовий розгляд, питання про подальше здійснення кримінального провадження вирішується Генеральною прокуратурою України згідно з цим Кодексом.
 		    4. Якщо вирок судом іноземної держави скасовано і призначено нове досудове розслідування або новий судовий розгляд, питання про подальше здійснення кримінального провадження вирішується Генеральною прокуратурою України згідно з цим Кодексом.
 
521. Стаття 613. Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
 		    Стаття 613. Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
 
522. 1. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа.
 		    1. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа.
 
523. 2. Витрати, пов'язані з переданням засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету України або покриваються засудженою особою чи іншою особою, яка діє в інтересах засудженої особи.
 		 -94- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 У частині другій статті 613 слово "переданням" замінити словом "передачею".
 		Враховано   2. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету України або покриваються засудженою особою чи іншою особою, яка діє в інтересах засудженої особи.
 
524. Стаття 614. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ
 		    Стаття 614. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ
 
525. 1. Визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття громадян України, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюється згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 		 -95- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 614 слова "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України" виключити.
 		Відхилено      
526. РозділХ. Прикінцеві положення
 		    РозділХ. Прикінцеві положення
 
527. 1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
 		 -96- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Пункт 1 Розділу Х. "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:
"1 . Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про кримінальні проступки;
частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного антикорупційного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років після набрання чинності цим Кодексом;
частини четвертої статті 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають надання відповідного виду безоплатної правової допомоги;
частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України;
частини п'ятої статті 181 (в частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України;
підпункту 2 підпункту 3.4, підпунктів 1, 2, 3, 12, 13, 14 підпункту 3.11 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу;
підпунктів 2, 3 (у частині виключення словосполучення "слідчих прокуратури"), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підпункту 3.13 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного антикорупційного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років після набрання чинності цим Кодексом;
підпункту 3.8 пункту 3 розділу Х "прикінцеві положення" (у частині, що стосується внесення змін до статей 351, 352 Митного кодексу України), підпункту 3.13 пункту 3 Розділу Х "Прикінцеві положення" (у частині, що стосується виключення положень щодо військової прокуратури), підпункту 3.14 пункту з Розділу Х "Прикінцеві положення" ( у частині, що стосується встановлення порядку використання спеціальних підрозділів міліції та спеціальних засобів під час проведення слідчих дій) , які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу
пунктів 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 розділу ХІ "Перехідні положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу.
 		Враховано   1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки;
частини першої (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня створення Державного антикорупційного бюро розслідувань України, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Кодексом.
частини четвертої статті 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають надання відповідного виду безоплатної правової допомоги;
частини першої статті 41 та частини шостої статті 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), підпункту 3.12 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення" (у частині, що стосується здійснення органами Державної митної служби України оперативно-розшукової діяльності), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;
частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України;
частини п'ятої статті 181 (у частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України;
підпункту 2 підпункту 3.4, підпунктів 1, 2, 3, 12, 13, 14 підпункту 3.11 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу;
підпунктів 2, 3 (у частині виключення слів "слідчих прокуратури"), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підпункту 3.13 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня створення Державного антикорупційного бюро розслідувань України, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Кодексом;
підпункту 3.8 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві положення" (у частині, що стосується внесення змін до статей 351, 352 Митного кодексу України), підпункту 3.13 пункту 3 Розділу Х "Прикінцеві положення" (у частині, що стосується виключення положень щодо військової прокуратури), підпункту 3.14 пункту з Розділу Х "Прикінцеві положення" ( у частині, що стосується встановлення порядку використання спеціальних підрозділів міліції та спеціальних засобів під час проведення слідчих дій) , які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу;
пунктів 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 розділу ХІ "Перехідні положення", які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу;
 
    -97- Кириленко В.А.
Мойсик В.Р.
 в п. 1 РозділуХ. Прикінцеві положення слова "Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування" замінити словами "Цей Кодекс набирає чинності через один рік з дня його опублікування "
 		Відхилено    
    -98- Одарченко Ю.В.
 Абзац 1 пункту 1 Розділу Хвикласти у наступній редакції:
"1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня
2013 року."
 		Відхилено    
    -99- Кармазін Ю.А.
 Частину першу Розділу Хвикласти в наступній редакції:
"Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2013 року, крім:
статті 216 цього Кодексу (підслідність), яка вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;".
 		Відхилено    
    -100- Міщенко С.Г.
 Абзац 1 пункту 1 Розділу Хвикласти у наступній редакції:
"1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2013 року."
 		Відхилено    
    -101- Гордієнко С.В.
 Абзац перший пункту 1 розділу Х викласти в такій редакції:
"Цей Кодекс набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім".
 		Відхилено    
    -102- Мойсик В.Р.
 Визначений термін (6 місяців) для введення в дію Кримінального процесуального Кодексу є занадто коротким для набуття належної підготовки фахівців, які будуть його застосовувати, та приведення у відповідність ряду чинних законів ("Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про адвокатуру", "Про судову експертизу" тощо). Пропоную ввести Кодекс в дію з 1 січня 2013 року.
 		Відхилено    
    -103- Баранов В.О.
 Проект КПК має вплив на показники Державного бюджету (збільшуючи витрати), а тому у разі прийняття його до 15 липня 2012 року – КПК вводиться в дію не раніше 1 січня 2013 року, а у разі прийняття його після 15 липня 2012 року – вводиться в дію не раніше 1 січня 2014 року.
 		Відхилено    
    -104- Швець В.Д.
 Абзац перший пункту 1 розділу Х Прикінцеві положення викласти у такій редакції:
"Цей Кодекс набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, крім:"
 		Відхилено    
    -105- Прокопчук Ю.В.
 Абзац перший пункту 1 розділу Х Прикінцеві положення викласти у такій редакції:
"Цей Кодекс набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, крім:"
 		Відхилено    
    -106- Грицак В.М.
 розділ Х доповнити пунктом:
"положень, що стосуються порядку тримання затриманих, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про порядок тримання затриманих".
 		Відхилено    
528. положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про кримінальні проступки;
 		 -107- Міщенко С.Г.
 Абзац другий пункту 1 Розділу Хвиключити.
 		Відхилено      
    -108- Лещенко В.О.
 Підпункт другий пункту першого розділу Х"Прикінцеві положення" виключити
 		Відхилено    
    -109- Прокопчук Ю.В.
 абзац другий, абзац шостий статті 1 розділу Х Прикінцеві положення –вводяться в дію з моменту набрання чинності Цим Кодексом.
 		Відхилено    
    -110- Ківалов С.В.
 Абзац другий пункту 1 Розділу Хвикласти в новій редакції:
"до набрання чинності Законом України "Про кримінальні проступки" положення, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, застосовуються до розслідування злочинів невеликої або середньої тяжкості";
 		Відхилено    
529. пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 - 421, 423 - 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію через п'ять років після набрання чинності цим Кодексом;
 		 -111- Омельченко Г.О.
 Розділ Х. Прикінцеві положення проекту:
В абзаці третьому ст.1 слова „в дію через п’ять років після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами „в дію з дня опублікування цього Кодексу."
 		Відхилено      
    -112- Сас С.В.
 У абзаці 3пункту 1 "Прикінцевих положень" слова "п`ять років" замінити словами "два роки"
Згідно конституційних положень та вимог Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародно-правових актів Україна як держава прямо зобов’язана забезпечити на своїй території кожному право на справедливий суд. Відтак, даний проект потребує комплексної експертизи щодо дотримання базових демократичних принципів, гарантування прав особи і основних свобод та недопустимості порушення конституційної вимоги про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).
 		Враховано    
    -113- Яценюк А.П.
 Розділ Х. Прикінцеві положення проекту:
В абзаці третьому ст.1 слова „в дію через п’ять років після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами через п'ять років після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами "з 1 січня 2013 року".
 		Відхилено    
    -114- Швець В.Д.
 В абзаці третьому частини першої розділу 10 виключити.
 		Відхилено    
    -115- Прокопчук Ю.В.
 абзац третій частини першої статті 1 розділу Х Прикінцеві положення вводяться в дію з моменту набрання чинності Цим Кодексом
 		Відхилено    
    -116- Ківалов С.В.
 Абзац третій пункту 1 Розділу Хвикласти в новій редакції:
"пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про органи досудового розслідування";
 		Відхилено    
    -117- Мойсик В.Р.
 Абзац третій п. 1 Розділу "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:
"пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію через один рік після набрання чинності цим Кодексом".
 		Відхилено    
    -118- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Пункт 1 Розділу Х. "Прикінцеві положення" доповнити абзацом такого змісту:
"частини першої статті 41 та частини шостої статті 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), підпункту 3.12 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення" (у частині, що стосується здійснення органами Державної митної служби України оперативно-розшукової діяльності), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;"
 		Записано повторно, помилково, така ж поправка є на стор.1266, № 3450   
530. частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень;
 		 -119- Міщенко С.Г.
 Абзац четвертий пункту 1 Розділу Хвиключити.
 		Відхилено      
531. частини п'ятої статті 181 (в частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України;
 		 -120- Ківалов С.В.
 Абзац п‘ятий пункту 1 Розділу Хвикласти в новій редакції:
"частини п'ятої статті 181 (в частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195, які вводяться в дію з дня набрання чинності Законом України про порядок їх застосування";
 		Відхилено      
532. підпункту 2 підпункту 3.4, підпунктів 1, 2, 3, 12, 13, 14 підпункту 3.11 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу;
 		 -121- Савченко І.В.
 у розділі Х "Прикінцеві положення":
у пункті 1:
в абзаці шостому слова та цифри "підпункту 2 підпункту 3.4" замінити словами та цифрами "підпункту 3.4 (за винятком підпунктів підпункту 3.4, якими вносяться зміни до статей 48, 65, 91, 369, 374, 383, 385 – 387, 426 Кримінального кодексу України та статей 381-1, 389-1, якими доповнюється Кримінальний кодекс України, які набирають чинності з набранням чинності цим Кодексом)", підпункт після цифр "3.11" доповнити словом та цифрами "абзацу тридцять першого підпункту 6 підпункту 3.12";
 		Відхилено      
    -122- Лещенко В.О.
 Підпункт шостий пункту першого розділу Х"Прикінцеві положення" виключити
 		Відхилено    
533. підпунктів 2, 3 (у частині виключення словосполучення "слідчих прокуратури"), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підпункту 3.13 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію через п'ять років після набрання чинності цим Кодексом;
 		 -123- Омельченко Г.О.
 Розділ Х. Прикінцеві положення проекту:
В абзаці сьомому ст.1 слова „в дію через п’ять років після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами „в дію з дня опублікування цього Кодексу."
 		Відхилено      
    -124- Ківалов С.В.
 Абзац сьомий пункту 1 Розділу Хвикласти в новій редакції:
"підпунктів 2, 3 (у частині виключення словосполучення "слідчих прокуратури"), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підпункту 3.13 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення", які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про органи досудового розслідування", оскільки відповідно до пункту 14 статті 92 Конституції України організація та діяльність органів дізнання та досудового слідства мають визначатися виключно законами України";
 		Відхилено    
534. пунктів 17, 18, 19, 20, 21, 22 розділу ХІ "Перехідні положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу.
 		 -125- Савченко І.В.
 у розділі Х "Прикінцеві положення":
у пункті 1:
абзац восьмий після цифр "22" доповнити цифрами "23";
 		Враховано      
    -126- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Пункт 1 Розділу Х. "Прикінцеві положення" доповнити абзацем такого змісту:
"частини першої статті 41 та частини
шостої статті 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), підпункту 3.12 пункту 3 розділу Х"Прикінцеві положення" (у частині, що стосується здійснення органами Державної митної служби України оперативно-розшукової діяльності), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;"
 		Визначитись шляхом голосування   
535. 2. Визнати такими, що втратили чинність:
 		    2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
536. 1) Кримінально-процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст.15 із наступними змінами і доповненнями);
 		    1) Кримінально-процесуальний кодекс України із наступними змінами;
 
537. 2) Закон Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст.15).
 		    2) Закон Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст.15).
 
538. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		 -127- Одарченко Ю.В.
 Положення Розділу Х, якими вносяться зміни до інших нормативно-правових актів, винести в окремий Закон, оскільки їх наявність у тексті Кодексу ускладнює його подальше використання та видання.
 		Відхилено   3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
    -128- Мойсик В.Р.
Кириленко В.А.
 Положення Розділу Х, якими вносяться зміни до інших нормативно-правових актів, винести в окремий Закон, оскільки їх наявність у тексті Кодексу ускладнює його подальше використання та видання.
 		Відхилено    
    -129- Міщенко С.Г.
 Пункт 3 Розділу Хперенести в окремий законопроект, який прийняти після підписання Президентом України цього законопроекту.
 		Відхилено    
539. 3.1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112):
 		    3.1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112):
 
540. 1) пункт 56.22. статті 56 викласти в такій редакції:
 		 -130- Шкіль А.В.
 Пункт 1 підпункту 3.1 пункту 3 розділу Х викласти в новій редакції: "статтю 56 доповнити пунктом 56.22 в такій редакції: "56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом"".
 		Відхилено   1) пункт 56.22. статті 56 викласти в такій редакції:
 
541. "56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
 		 -131- Шенцев Д.О.
 Підпункт перший пункту 3.1 статті 3 Розділу Х Прикінцевих положень викласти у наступній редакції:
"1)пункт 56.22. статті 56 Податкового кодексу України викласти в такій редакції:
"56.22. Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження;".
 		Відхилено   "56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
 
542. Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження";
 		    Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури апеляційного узгодження";
 
543. 2) у пункті 58.4 статті 58:
 		 -132- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 Підпункт 2 пункту 3.1. розділу Х Прикінцеві положення виключити
 		Визначитись голосуванням  2) у пункті 58.4 статті 58:
 
544. абзац перший викласти в такій редакції:
 		    абзац перший викласти в такій редакції:
 
545. "58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом";
 		    "58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом";
 
546. в абзаці другому слова "рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами" замінити словами "судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";
 		    в абзаці другому слова "рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами" замінити словами "судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";
 
547. в абзаці третьому слова "порушення кримінальної справи" замінити словами "повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні";
 		    в абзаці третьому слова "порушення кримінальної справи" замінити словами "повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні";
 
548. 3) у статті 78:
 		 -133- Шкіль А.В.
 Пункт 3 підпункту 3.1 пункту 3 розділу Х виключити
 		Відхилено   3) у статті 78:
у пункті78.1:
 
549. підпункт 78.1.11 пункту 78.1 викласти в такій редакції:
 		    підпункт 78.1.11 викласти в такій редакції:
 
550. "78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону";
 		    "78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону";
 
551. в абзаці другому підпункту 78.1.12 пункту 78.1 слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 		    в абзаці другому підпункту 78.1.12 слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 
552. у пункті 78.2 слова "порушеної кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 		    у пункті 78.2 слова "порушеної кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 
553. пункт 78.3 викласти в такій редакції:
 		    пункт 78.3 викласти в такій редакції:
 
554. "78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України";
 		    "78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України";
 
555. 4) у пункті 85.5 статті 85 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";
 		    4) у пункті 85.5 статті 85 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";
 
556. 5) у пункті 86.9 статті 86 слова "кримінально-процесуальний закон" у всіх відмінках замінити словами "кримінально-процесуальне законодавство" у відповідному відмінку;
 		    5) у пункті 86.9 статті 86 слова "кримінально-процесуальний закон" у всіх відмінках замінити словами "кримінальне процесуальне законодавство" у відповідному відмінку;
 
557. 6) у підпункті 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 слова "кримінальній справі винесено рішення про її" замінити словами "кримінальному провадженні винесено рішення про його";
 		    6) у підпункті 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 слова "кримінальній справі винесено рішення про її" замінити словами "кримінальному провадженні винесено рішення про його";
 
558. 7) у підпунктах 159.3.10 та 159.3.11 пункту 159.3 статті 159 слова "Кримінально-процесуальним кодексом України" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний кодекс України" у відповідному відмінку;
 		    7) у підпунктах 159.3.10 та 159.3.11 пункту 159.3 статті 159 слова "Кримінально-процесуальним кодексом України" замінити словами "Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
559. 8) у підпункті 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування";
 		    8) в абзаці п‘ятому підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування".
 
560. 3.2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
 		    3.2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України,2004 р.,№ 3-4, ст. 21):
 
561. 1) у частині першій статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 		    1) у частині першій статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 
562. 2) у частині четвертій статті 6 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";
 		    2) у частині четвертій статті 6 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";
 
563. 3) у статтях 35, 40, 46, 154, 166 слова "кримінально-процесуальне" в усіх відмінках замінити словами "кримінальне процесуальне" у відповідному відмінку;
 		    3) у частині другій статті 35, частині четвертій статті 40, частині сьомій статті 46, частині третій статті 154 та частині шостій статті 166 слово "кримінально-процесуальне" замінити словами "кримінальним процесуальним";
 
564. 4) у частині третій статті 43 слова "з іншої кримінальної справи" замінити словами "в іншому кримінальному провадженні";
 		    4) у частині третій статті 43 слова "з іншої кримінальної справи" замінити словами "в іншому кримінальному провадженні";
 
565. 5) у частині другій статті 57 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження";
 		    5) у частині другій статті 57 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження";
 
566. 6) у частині другій статті 88 слова "по одній справі" замінити словами "в одному кримінальному провадженні";
 		    6) у частині другій статті 88 слова "по одній справі" замінити словами "в одному кримінальному провадженні";
 
567. 7) частину першу статті 90 викласти в такій редакції:
 		    7) текст статті 90 викласти в такій редакції:
 
568. "У порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора; "
 		    "У порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора ";
 
569. 8) у частині першій статті 104:
 		    8) у частині першій статті 104:
 
570. в абзаці третьому слова "виявлення, попередження і розкриття" замінити словами "попередження і виявлення";
 		    в абзаці третьому слова "виявлення, попередження і розкриття" замінити словами "попередження і виявлення";
 
571. абзац п'ятий після слів "оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "або кримінальне провадження";
 		    абзац п'ятий після слів "оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "або кримінальне провадження";
 
572. 9) частину п'яту статті 113 викласти в такій редакції:
 		    9) частину п'яту статті 113 викласти в такій редакції:
 
573. "5. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає."
 		    "5. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає";
 
574. 10) у статті 152 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження".
 		    10) в абзаці п‘ятому статті 152 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження".
 
575. 3.3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		    3.3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
576. 1) частину третю статті 38 викласти в такій редакції:
 		    1) частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:
 
577. "У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";
 		    "У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";
 
578. 2) у статті 185-5:
 		    2) у статті 185-5:
 
579. назву статті доповнити словом "присяжного";
 		    назву доповнити словом "присяжного";
 
580. частину першу після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 		    частину першу після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 
581. 3) у пункті 8 частини першої статті 247 слова "порушення по даному факту кримінальної справи" замінити словами "повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту";
 		    3) у пункті 8 частини першої статті 247 слова "порушення по даному факту кримінальної справи" замінити словами "повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту";
 
582. 4) статтю 263 викласти в такій редакції:
 		    4) статтю 263 викласти в такій редакції:
 
583. "Стаття 263. Строки адміністративного затримання
 		    "Стаття 263. Строки адміністративного затримання
 
584. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
 		    Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
 
585. Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
 		 -134- Яценюк А.П.
 у абзацах четвертому та п’ятому підпункту 4) підпункту 3.3 (стаття 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення) слова "трьох діб" замінити словами "шести годин";
 		Відхилено   Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
 
586. Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання".
 		 -135- Шенцев Д.О.
 Пункт 3.3 статті 3 Розділу ХПрикінцевих положень доповнити підпунктами 5 і 6 наступного змісту:
"5) у назві та тексті статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення після слова "міліції" додати слова "податкової міліції";
6) у пункті 8 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення після цифр "184" додати цифри "185";
 		Відхилено   Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання".
 
587. 3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 		 -136- Мойсик В.Р.
 Зміни до Кримінального кодексу України пропоную виключити з проекту.
 		Відхилено   3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 
    -137- Швець В.Д.
 Пропоную п. 3.4. Прикінцевих положень проекту доповнити новим підпунктом такого змісту:
"1) Назву кодексу викласти в такій редакції: "Карний кодекс України" та внести відповідні зміни по всьому тексту проекту.
 		Відхилено    
588. 1) у статті 48 слова "розслідування або розгляду справи в суді" замінити словами "кримінального провадження";
 		    1) у статті 48 слова "розслідування або розгляду справи в суді" замінити словами "кримінального провадження";
 
589. 2) у частині другій статті 53 слова "від тридцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 		 -138- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину другу статті 53 КК України після слів "винного в межах від тридцяти" доповнити словами "неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 		Враховано   2) у частині другій статті 53 слова "від тридцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
 
590. 3) статтю 65 доповнити частиною такого змісту:
 		    3) статтю 65 доповнити частиною п‘ятою такого змісту:
 
591. "5. Суд призначає покарання, узгоджене сторонами кримінального провадження, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини";
 		 -139- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину п’яту статті 65 КК України викласти у такій редакції:
"5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди."
 		Враховано   "5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди";
4) у статті 75:
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"2. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробовуванням".
У зв’язку з цим частини другу – третю вважати відповідно частинами третьою – четвертою;
частину третю викласти в такій редакції:
"3. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов’язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом";
 
    -140- Ар'єв В.І.
 у частині 3.4 додати пункт 4 наступного змісту :
"частину 5 статті 72 викласти у наступній редакції :
"Один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набрання щодо неї законної сили обвинувального вироку суду про призначення покарання до позбавлення волі на певний строк зараховується у строк покарання за два дні позбавлення волі. При призначені покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи строк перебування особи у попередньому ув’язненні, пом’якшує покарання або може повністю звільнити засудженого від його відбування."
У зв’язку з цим пункти 4 – 12 вважати пунктами 5 – 13.
 		Відхилено    
    -141- Гримчак Ю.М.
 у частині 3.4 додати пункт 4 наступного змісту :
"частину 5 статті 72 викласти у наступній редакції :
"Один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набрання щодо неї законної сили обвинувального вироку суду про призначення покарання до позбавлення волі на певний строк зараховується у строк покарання за два дні позбавлення волі. При призначені покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи строк перебування особи у попередньому ув’язненні, пом’якшує покарання або може повністю звільнити засудженого від його відбування."
У зв’язку з цим пункти 4 – 12 вважати пунктами 5 – 13.
 		Відхилено    
    -142- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 75 КК доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробовуванням. "
У зв’язку з цим частини другу – третю вважати частинами третьою – четвертою.
Частину третю статті 75 КК України викласти в такій редакції:
"3. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов’язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом."
 		Враховано    
592. 4) у частині третій статті 91 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";
 		    4) у частині третій статті 91 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";
 
593. 5) частину шосту статті 369 викласти в такій редакції:
 		    5) частину шосту статті 369 викласти в такій редакції:
 
594. "6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину, органу, наділеному законом правом починати кримінальне провадження";
 		    "6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину, органу, наділеному законом правом починати кримінальне провадження";
 
595. 6) у статті 374:
 		    6) у статті 374:
 
596. у частині першій слова "особою, яка проводить дізнання" виключити;
 		    у частині першій слова "особою, яка проводить дізнання" виключити;
 
597. у частині другій слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";
 		    у частині другій слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";
 
598. 7) доповнити Кодекс статтями 381-1 та 389-1 такого змісту:
 		 -143- Одарченко Ю.В.
 Підпункт 7 пункту 3.4 Розділу Х виключити.
 		Враховано частково   7) доповнити статтею 389-1 такого змісту:
 
    -144- Шенцев Д.О.
 Підпункт 7 пункту 3.4 Розділу Х виключити.
 		Враховано частково    
    -145- Прокопчук Ю.В.
 Підпункт 7 пункту 3.4 Розділу Х виключити.
 		Враховано частково    
    -146- Швець В.Д.
 Підпункт 7 пункту 3.4 Розділу Х виключити.
 		Враховано частково    
    -147- Яценюк А.П.
 у підпункті 7 підпункту 3.4:
– у абзаці першому слова "статтями 381-1 та 389-1"- замінити словами "статтею 389-1";
абзаци другий – четвертий (статтю 381-1 Кримінального кодексу України) вилучити.
 		Враховано частково    
599. "Стаття 381-1. Невиконання слідчим вказівок прокурора
 		 -148- Вернидубов І.В.
 В розділі Х. Прикінцеві положення
в п.3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131) текст :
"7) доповнити Кодекс статтями 381-1 та 389-1 такого змісту:
Стаття 381-1. Невиконання слідчим вказівок прокурора
1. Умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, при здійсненні кримінального провадження -
карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого"- виключити;
 		Враховано      
    -149- Кармазін Ю.А.
 У частині 3.4 у Кримінальному кодексі України:
У пункті 7виключити статтю 381-1
 		Враховано    
    -150- Шемчук В.В.
 У Кримінальному кодексі України:
1) У підпункті 7 пункту 3.4. виключити статтю 381-1.
 		Враховано    
600. 1. Умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, при здійсненні кримінального провадження -
 		 -151- Швець В.Д.
 У підпункті 7 пункту 3.4. виключити статтю 381-1.
 		Враховано      
601. карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого";
 		       
602. "Стаття 389-1. Умисне невиконання угоди про примирення або угоди про визнання вини
 		 -152- Кармазін Ю.А.
 У частині 3.4 у Кримінальному кодексі України:
У пункті 7виключити статтю 381-9.
 		Відхилено   "Стаття 389-1. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання вини
 
603. 1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або угоди про визнання вини -
 		    1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання вини -
 
604. карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років";
 		    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років";
 
605. 8) у частині першій статті 383 слова "органу дізнання" замінити словами "органу досудового розслідування";
 		 -153- Бондик В.А.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини першої статті 384 Кримінального кодексу України та викласти її у такій редакції:
"1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, експерта або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років";
 		Відхилено   8) у частині першій статті 383 слова "органу дізнання" замінити словами "органу досудового розслідування";
 
    -154- Прутнік Е.А.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини першої статті 384 Кримінального кодексу України та викласти її у такій редакції:
"1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, експерта або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років";
 		Відхилено    
    -155- Плотніков О.В.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини першої статті 384 Кримінального кодексу України та викласти її у такій редакції:
"1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, експерта або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років";
 		Відхилено    
    -156- Грицак В.М.
 У статті 384 КК України:
У найменуванні 384 після слів "Завідомо неправдиве показання" доповнити словами "свідка, потерпілого, експерта або завідомо неправдивий висновок експерта чи завідомо неправильний переклад";
у частині 1 після слів "показання свідка, потерпілого", через кому, доповнити словом "експерта";
у частині 1 статті 384 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування, судового розгляду".
 		Відхилено    
606. 9) у статті 385:
 		 -157- Міщенко С.Г.
 Підпункт 9 пункту 3.4 РозділуХ. "Прикінцеві положення" виключити.
 		Відхилено   9) у статті 385:
 
607. абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 		    абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 
608. "Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -";
 		    "1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України";
 
609. у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";
 		    у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";
 
610. 10) у частині першій статті 386 слово "слідства" замінити словом "розслідування";
 		    10) в абзаці першому статті 386 слово "слідства" замінити словом "розслідування";
 
611. 11) у статті 387:
 		    11) у статті 387:
 
612. у назві статті слова "досудового слідства або дізнання" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування";
 		    у назві слова "досудового слідства або дізнання" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування";
 
613. абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 		    абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 
614. "Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, -";
 		    "1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані";
 
615. абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 		    абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 
616. "Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, -"
 		    "2. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність";
 
617. 12) абзац перший частини першої статті 426 викласти в такій редакції:
 		    12) абзац перший частини першої статті 426 викласти в такій редакції:
 
618. "Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду, -".
 		 -158- Одарченко Ю.В.
 Доповнити пункт 3.4 Розділу Х підпунктом 13 наступного змісту:
"13) Доповнити статтю 365 приміткою наступного змісту:
"Примітка. Дія статей 364, 365 Кримінального кодексу України не поширюється на осіб, які займають (або займали на момент вчинення діяння, передбаченого цими статтями) політичні посади – Президента України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету міністрів України, Голови та заступників голови Верховної ради України, народних депутатів України".
 		Відхилено   "1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду".
 
    -159- Савченко І.В.
 Доповнити пункт 3.4 Розділу Х підпунктами 13-17 такого змісту:
"13)частину другу статті 59 доповнити абзацом такого змісту:
"Якщо злочином, передбаченим розділом ХV Кримінального кодексу України, не заподіяно матеріальні збитки, шкоду немайнового характеру життю чи здоров’ю фізичної особи, шкоду довкіллю, конфіскація майна не призначається";
14) у частині першій статті 60 слово "шести" замінити словом "вісімнадцяти";
15) частину першу статті 66 доповнити пунктами 10, 11 такого змісту:
"10) вчинення злочину особою, яка є інвалідом першої, другої чи третьої групи;
11) вчинення злочину особою, яка має неповнолітню дітей або дитину-інваліда";
16) статтю 93 доповнити абзацом такого змісту:
"Примусові заходи медичного характеру застосовуються виключно у випадках, коли особа вчинила злочин, пов'язаний з насильством, та становить загрозу для суспільства (є суспільно небезпечною)";
17) Варіант 1. у статті 357:
назву статті викласти в такій редакції: "Умисне, шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень, або з необережності заволодіння документами (у тому числі особливо важливими), штампами, печатками, їх втрата, знищення, пошкодження, підроблення, незаконне збирання (розкриття) шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень відомостей, що становлять банківську таємницю";
частину першу статті 357 викласти в такій редакції:
"1. Умисне, шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень, або з необережності заволодіння документами (у тому числі особливо важливими), штампами, печатками, у тому числі якщо вони знаходяться в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, а так само їх умисне або з необережності знищення, пошкодження чи приховування або якщо таке заволодіння призвело до втрати документів (у тому числі особливо важливих), штампів, печаток, а також складання, видача завідомо неправдивих документів, внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також незаконне збирання (розкриття) шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень відомостей, що становлять банківську таємницю, якщо зазначені у цій частині дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
караються штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до одного року, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.";
у частині другій:
абзац перший після слів "якщо вони спричинили" доповнити словами "тяжкі наслідки та/або";
абзац другий викласти в такій редакції:
"караються штрафом від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк";
в абзаці другому частини третьої слова "до п’ятдесяти" замінити словами "від двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’яти тисяч", абзац доповнити словами "з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк";
статтю 357 доповнити частиною четвертою та приміткою відповідно такого змісту:
"4. Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, -
караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або арештом на строк до вісімнадцяти місяців, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. Зловживанням владою або службовим становищем для цілей цієї статті є умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.
2. Перевищенням влади або службових повноважень для цілей цієї статті є умисне вчинення особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень.
3. Особливо важливими документами для цілей цієї статті вважаються документи – докази у правозастосовній практиці, реєстраційні, облікові, звітні документи, фінансово-господарські документи, інші документи щодо діяльності громадян та юридичних осіб, документи реєстраційних, облікових, персональних справ, документи з персональними даними громадян та юридичних осіб, документи щодо відкриття банківських рахунків, в тому числі картки зі зразками підписів, документи щодо руху коштів на банківських рахунках, документи щодо інших банківських операцій, документи, що становлять банківську таємницю, правочини (документи) щодо операцій з цінними паперами, документи листування, інші документи, які містять інформацію про виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків громадян та юридичних осіб.
4. Істотною шкодою для цілей цієї статті, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
5. Тяжкими наслідками для цілей цієї статті, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.";
або
17) Варіант 2. доповнити Кодекс статтею 357-1 такого змісту:
"Стаття 357-1. Умисне, шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень, або з необережності заволодіння працівником правоохоронного органу документами (у тому числі особливо важливими), штампами, печатками, їх втрата, знищення, пошкодження, підроблення, незаконне збирання (розкриття) працівником правоохоронного органу шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень відомостей, що становлять банківську таємницю
1. Умисне, шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень, або з необережності заволодіння працівником правоохоронного органу документами (у тому числі особливо важливими), штампами, печатками, у тому числі якщо вони знаходяться в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, а так само їх умисне або з необережності знищення, пошкодження чи приховування або якщо таке заволодіння призвело до втрати документів (у тому числі особливо важливих), штампів, печаток, а також складання, видача працівником правоохоронного органу завідомо неправдивих документів, внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також незаконне збирання (розкриття) працівником правоохоронного органу шляхом зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень відомостей, що становлять банківську таємницю, якщо зазначені у цій частині дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
2. Дії, зазначені у частині першій цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,
караються штрафом від однієї тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або арештом на строк до вісімнадцяти місяців, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. Зловживанням владою або службовим становищем для цілей цієї статті є умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання працівником правоохоронного органу влади чи службового становища всупереч інтересам служби.
2. Перевищенням влади або службових повноважень для цілей цієї статті є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень.
3. Особливо важливими документами для цілей цієї статті вважаються документи – докази у правозастосовній практиці, реєстраційні, облікові, звітні документи, фінансово-господарські документи, інші документи щодо діяльності громадян та юридичних осіб, документи реєстраційних, облікових, персональних справ, документи з персональними даними громадян та юридичних осіб, документи щодо відкриття банківських рахунків, в тому числі картки зі зразками підписів, документи щодо руху коштів на банківських рахунках, документи щодо інших банківських операцій, документи, що становлять банківську таємницю, правочини (документи) щодо операцій з цінними паперами, документи листування, інші документи, які містять інформацію про виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків громадян та юридичних осіб.
4. Істотною шкодою для цілей цієї статті, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
5. Тяжкими наслідками для цілей цієї статті, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.";
 		Відхилено    
    -160- Швець В.Д.
 Пункт 3.4 розділу Х Прикінцеві положення доповнити новим підпунктами такого змісту:
"13) частину другу статті 49 Кримінального Кодексу України виключити;
14) Частину п’яту статті 74 Кримінального Кодексу України викласти в такій редакції:
"5. Особа також може бути за вироком суду або за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді звільнення від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу".
 		Відхилено    
    -161- Прокопчук Ю.В.
 Пункт 3.4 розділу Х Прикінцеві положення доповнити новим підпунктами такого змісту:
"13) частину другу статті 49 Кримінального Кодексу України виключити;
14) Частину п’яту статті 74 Кримінального Кодексу України викласти в такій редакції:
"5. Особа також може бути за вироком суду або за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді звільнення від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу".
 		Відхилено    
    -162- Прокопчук Ю.В.
Швець В.Д.
 Статті 364, 365 Кримінального Кодексу України виключити".
 		Визначитись голосуванням   
619. 3.5. У пункті 2 частини другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35-36, № 37, ст. 446) слова "кримінальних справах" замінити словами "кримінальному провадженні".
 		    3.5. У пункті 2 частини другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) слова "кримінальних справах" замінити словами "кримінальному провадженні".
 
620. 3.6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-41, 42, ст. 492):
 		    3.6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):
 
621. 1) у частині четвертій статті 110 слова "органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду";
 		    1) у частині четвертій статті 110 слова "органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду";
 
622. 2) у частині другій статті 120 слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду".
 		    2) у частині другій статті 120 слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду".
 
623. 3.7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
 		    3.7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
 
624. 1) частину другу статті 265 викласти в такій редакції:
 		    1) частину другу статті 265 викласти в такій редакції:
 
625. "2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.
 		    "2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.
 
626. Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців";
 		    Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців";
 
627. 2) у частині п'ятій статті 306 слова "чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи" замінити словами "чи під час кримінального провадження";
 		    2) у частині п'ятій статті 306 слова "чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи" замінити словами "чи під час кримінального провадження";
 
628. 3) пункт 2 частини другої статті 1167 викласти в такій редакції:
 		    3) пункт 2 частини другої статті 1167 викласти в такій редакції:
 
629. "2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт";
 		    "2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт";
 
630. 4) статтю 1176 викласти в такій редакції:
 		    4) статтю 1176 викласти в такій редакції:
 
631. "Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
 		    "Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
 
632. 1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
 		    1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
 
633. 2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
 		    2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
 
634. 3. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.
 		    3. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.
 
635. 4. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.
 		    4. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.
 
636. 5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 		    5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
 
637. 6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
 		    6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
 
638. 7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом".
 		    7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом".
 
639. 3.8. У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288):
 		    3.8. У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288):
 
640. 1) у частині другій статті 308 слова "досудового слідства у зв'язку з рослідуванням кримінальних справ" замінити словами "досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";
 		    1) у частині другій статті 308 слова "досудового слідства у зв'язку з рослідуванням кримінальних справ" замінити словами "досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";
 
641. 2) частину другу статті 328 викласти в такій редакції:
 		    2) частину другу статті 328 викласти в такій редакції:
 
642. "У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць із дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження."
 		 -163- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в абзаці другому частини першої та в абзаці другому частини другої статті 351слова "а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України" виключити;
у статті 352:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
"тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.
 		Враховано   "У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";
3) в абзаці другому частини першої та в абзаці другому частини другої статті 351слова "а також конфіскацію транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України" виключити;
4) у статті 352:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
"тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості цих товарів та їх конфіскацію, а також конфіскацію товарів та транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України";
 
643. 3) у частині першій статті 364 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 		    5) у частині першій статті 364 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 
644. 4) пункт 4 частини першої статті 391 виключити;
 		    6) пункт 4 частини першої статті 391 виключити.
 
645. 3.9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):
 		    3.9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):
 
646. 1) у частині четвертій статті 164 слова "злочину, він порушує кримінальну справу" замінити словами "кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування";
 		    1) у частині четвертій статті 164 слова "злочину, він порушує кримінальну справу" замінити словами "кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування";
 
647. 2) у частині другій статті 228 слова "чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні" замінити словами "справою чи кримінальним провадженням".
 		    2) у частині другій статті 228 слова "чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні" замінити словами "справою чи кримінальним провадженням".
 
648. 3.10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):
 		 -164- Прокопчук Ю.В.
 частину 3.10. виключити
 		Відхилено   3.10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):
 
649. 1) у назві статті слово "дізнання" замінити словами "посадова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні";
 		    1) у назві слова "орган дізнання" замінити словами "посадова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні";
 
650. 2) частину першу викласти в такій редакції:
 		 -165- Кармазін Ю.А.
 У частині 3.10 у статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України частину першу залишити у чинній редакції, а саме:
"Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені кримінальним законодавством України, капітан судна виконує функції органу дізнання, керуючись при цьому кримінально-процесуальним законодавством України та Інструкцією про проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у плаванні, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.".
 		Відхилено   2) частину першу викласти в такій редакції:
 
651. "Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, капітан судна уповноважений на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України та відповідною Інструкцією, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту та центральним органом виконавчої влади забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства";
 		 -166- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України після слів "та центральним органом виконавчої влади" доповнити словом "що".
 		Враховано   "Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, капітан судна уповноважений на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України та відповідною Інструкцією, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства";
 
    -167- Швець В.Д.
 У Кодексі торговельного мореплавства України:
У підпункті 2 пункту 3.10 статті 67 слова "уповноважений на вчинення процесуальних дій" замінити словами "здійснюватиме досудове розслідування".
 		Відхилено    
652. 3) у частині другій слова "матеріали дізнання" замінити словами "зібрані матеріали";
 		    3) у частині другій слова "матеріали дізнання" замінити словами "зібрані матеріали";
 
653. 4) у частині третій слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним".
 		    4) у частині третій слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним".
 
654. 3.11.У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529):
 		 -168- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 У пункті 3 Розділу Х. "Прикінцеві положення":
У Законі України "Про судоустрій і статус суддів":
статтю 18 доповнити частиною третьою наступного змісту:
"3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Судді (суддя), що уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицію будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи, суддя зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх обирається з числа суддів, що мають найбільший стаж роботи на посаді судді.
Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ним таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.";
 		Враховано   3.11. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами):
1) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи, суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.
Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ним таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення";
 
655. 1) статтю 21 доповнити частиною п'ятою такого змісту:
 		 -169- Одарченко Ю.В.
 Підпункт 1 пункту 3.11 Розділу Х викласти у наступній редакції:
"1) статтю 21 доповнити частинами 5-7 наступного змісту:
"5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому процесуальним законом.
6. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицію будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду.
7. Слідчий суддя не виконує функції судді першої інстанції у кримінальних справах протягом строку його повноважень. У судах, до яких призначено менше 5 суддів, положення цієї частині не застосовується."
 		Відхилено   2) статтю 21 доповнити частиною п'ятою такого змісту:
 
    -170- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 1 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено    
    -171- Шишкіна Е.В.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 1 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено    
656. "5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому процесуальним законом.
 		 -172- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 абзац перший частини п’ятої статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнити другим реченням наступного змісту:
"Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.";
 		Враховано   "5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.
 
657. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицію будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення".
 		    Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицію будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення";
 
658. 2) частину першу статті 24 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 		 -173- Одарченко Ю.В.
 У підпункті 2 пункту 3.11 Розділу Х цифри "8-1" замінити на цифру "10".
 		Відхилено   3) частину першу статті 24 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
    -174- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 2 пункту 3.11 вилучити
 		Відхилено    
    -175- Шишкіна Е.В.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 2 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено    
659. "8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів";
 		    "8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів";
 
660. 3) частину першу статті 29 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 		 -176- Одарченко Ю.В.
 У підпункті 3 пункту 3.11 Розділу Х цифри "8-1" замінити на цифру "10".
 		Відхилено   4) частину першу статті 29 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
    -177- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 3 пункту 3.11 вилучити
 		Відхилено    
    -178- Шишкіна Е.В.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 3 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено    
661. "8-1) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом";
 		    "8-1) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом";
 
662. 4) у статті 48:
 		    5) у статті 48:
 
663. у частині третій слова "Кримінальна справа щодо судді може бути порушена" замінити словами "Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 		    у частині третій слова "Кримінальна справа щодо судді може бути порушена" замінити словами "Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 
664. у частині четвертій слова "вмотивованої постанови" замінити словами "вмотивованого клопотання";
 		    у частині четвертій слова "вмотивованої постанови" замінити словами "вмотивованого клопотання";
 
665. частину шосту викласти в такій редакції:
 		    частину шосту викласти в такій редакції:
 
666. "6. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У випадку, якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя)";
 		    "6. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі, якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя)";
 
667. 5) статтю 57 викласти в такій редакції:
 		    6) статтю 57 викласти в такій редакції:
 
668. "Стаття 57. Статус народного засідателя, присяжного
 		    "Стаття 57. Статус народного засідателя, присяжного
 
669. 1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
 		    1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
 
670. 2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини четвертої статті 54 цього Закону";
 		 -179- Яценюк А.П.
 у підпункті 3.11:
– підпункт 5) викласти в такій редакції:
"5) доповнити Закон статтею 57-1 такого змісту:
Стаття 57-1. Статус присяжного
1. Присяжним є громадянин України, який у випадках та обсязі, визначених процесуальним законом, бере участь у розгляді справи в частині встановлення фактичних обставин справи, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
2. Присяжний не входить до складу суду, є окремим від інших осіб суб’єктом судового процесу. Загальними засадами діяльності присяжних є справедливість, об’єктивність та розумність. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини четвертої статті 54 цього Закону.";
 		Відхилено   2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини четвертої статті 54 цього Закону";
 
671. 6) доповнити статтею 58-1 такого змісту:
 		    7) доповнити статтею 58-1 такого змісту:
 
672. "Стаття 58-1. Список присяжних
 		    "Стаття 58-1. Список присяжних
 
673. 1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
 		    1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
 
674. 2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.
 		    2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.
 
675. 3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України";
 		    3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України";
 
676. 7) у статті 59:
 		    8) у статті 59:
 
677. назву статті доповнити словом "присяжного";
 		    назву доповнити словом "присяжного";
 
678. частину першу після слів "народним засідателем" доповнити словом "присяжним";
 		    частину першу після слів "Народним засідателем" доповнити словом "присяжним";
 
679. частину другу після слів "народних засідателів" доповнити словами "та списків присяжних";
 		    частину другу після слів "народних засідателів" доповнити словами "та списків присяжних";
 
680. частину третю після слів "народних засідателів" доповнити словами "або списку присяжних";
 		    частину третю після слів "народних засідателів" доповнити словами "або списку присяжних";
 
681. 8) у статті 60:
 		    9) у статті 60:
 
682. назву статті доповнити словом "присяжного";
 		    назву доповнити словом "присяжного";
 
683. частину першу викласти в такій редакції:
 		    частину першу викласти в такій редакції:
 
684. "1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного головою відповідного суду";
 		    "1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного головою відповідного суду";
 
685. частину другу та третю після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 		 -180- Яценюк А.П.
 – підпункт 8) (статтю 60 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") доповнити новими абзацами п’ятим – сьомим такого змісту:
"Частину другу після пункту третього доповнити новим пунктом наступного змісту:
"4) особи, які станом на дату одержання запрошення суду для участі у здійсненні правосуддя залучені до виконання обов’язків у цьому або іншому суді як народні засідателі або присяжні";
У зв'язку з цим пункт четвертий вважати, відповідно, пунктом п’ятим.";
 		Відхилено   частини другу та третю після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 
686. частину четверту викласти в такій редакції:
 		    частину четверту викласти в такій редакції:
 
687. "4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя, присяжного у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом. "
 		    "4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя, присяжного у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом ;"
 
688. 9) у статті 61:
 		    10) у статті 61:
 
689. назву після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";
 		    назву після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";
 
690. після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 		 -181- Яценюк А.П.
 – підпункт 9) (статтю 61 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"):
доповнити новими абзацами третім та четвертим такого змісту:
"Частину другу доповнити реченням наступного змісту:
"Одна і та ж особа не може бути одночасно залучена одним або різними судами до здійснення правосуддя як народний засідатель та присяжний.";
У зв’язку з цим абзаци третій – сьомий відповідно вважати абзацами п’ятим – дев’ятим;
Абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
"Доповнити статтю частиною п’ятою такого змісту:
"5. Кількість залучених судом до здійснення правосуддя народних засідателів або присяжних встановлюється процесуальним законом.";
 		Відхилено   після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
691. "3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюється у порядку, визначеному процесуальним законом".
 		    "3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом".
 
692. У зв'язку з цим частину третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;
 		    У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;
 
693. частину четверту після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 		    частину четверту після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";
 
694. частину п'яту після слів "народний засідатель" доповнити словом "присяжний";
 		 -182- Яценюк А.П.
 доповнити новим підпунктом 10) такого змісту:
"10) доповнити Закон статтею 61-1 такого змісту:
"Повноваження присяжних
1. Повноваження присяжних розпочинаються з моменту прийняття ними присяги і припиняються одразу після оголошення всіма присяжними відповідей на поставлені ним питання присяжних.
2. Присяжний бере участь у розгляді справи в частині встановлення фактичних обставин справи з метою надання відповіді на такі питання (надалі – питання присяжних):
1) чи мало місце діяння, вчинення якого особою (особами) є предметом розгляду суду присяжних?
2) чи вчинено особою (особами) діяння, вчинення якого особою (особами) є предметом розгляду суду присяжних?
3) чи винна (винні) особа (особи) у вчиненні діяння, вчинення якого особою (особами) є предметом розгляду суду присяжних?
3. Встановлені цією статтею питання присяжних можуть бути конкретизовані у процесуальних законах з урахуванням специфіки відповідних проваджень, однак мають залишатись прямими (відповідь на них може бути лише "так" або "ні"). Збільшення кількості та додавання нових питань присяжних не вважається конкретизацією та не допускається.
4. Суддя не може втручатись у процес встановлення фактичних обставин справи присяжними. Суддя володіє правом координації процесу встановлення фактичних обставин справи присяжними. Дане право є дорадчим.
5. До початку встановлення присяжними фактичних обставин справи відповідно до цього Закону, суддя визначає обсяг фактичних обставин справи, встановлення яких необхідно для надання присяжними відповідей на питання присяжних.
6. Присяжні мають право встановлювати фактичні обставини справи поза визначеним суддею обсягом. До оголошення відповідей присяжних суддя має право збільшувати обсяг фактичних обставин справи, які мають бути встановлені присяжними. Одноголосним окремим рішенням присяжні мають право відмовити судді у встановленні фактичних обставин справи, якими суддя доповнив обсяг фактичних обставин справи, що мають бути встановлені присяжними, після початку їх встановлення присяжними.
7. Присяжні не можуть встановлювати фактичні обставини справи, встановлення яких потребує спеціальних юридичних, технічних чи інших знань. У разі виявлення суддею чи присяжними необхідності у спеціальних знаннях для встановлення тієї чи іншої обставини справи, суддя за власною ініціативою чи клопотанням присяжних зобов’язаний залучити до встановлення такої обставини особу, яка володіє відповідними знаннями.
8. Протягом встановлення присяжними фактичних обставин справи, суддя вирішує питання належності та допустимості доказів. У разі визнання неналежним чи недопустимим доказу, який досліджується присяжними, суддя повідомляє присяжних про те, що відповідний доказ є неналежним чи недопустимим. Присяжні зобов’язані не брати до уваги відповідний доказ при наданні відповідей на питання присяжних.
9. Присяжні зобов’язані надати відповіді на питання присяжних. Відповідь присяжних на кожне питання присяжних має бути прямою ("так" або "ні"). Непряма відповідь на питання присяжного не вважається відповіддю присяжного, є грубим порушенням обов’язків присяжного та тягне за собою настання для присяжного передбачених законом наслідків. У разі ненадання прямої відповіді, присяжний підлягає заміні.
10. Відповіддю присяжних на питання присяжних вважається пряма відповідь більшості присяжних, залучених до участі у справі.
11. Присяжні надають відповіді на питання присяжних у послідовності викладення таких питань у ч. 1 цієї статті. Відповіді присяжних на питання присяжних викладаються письмово у висновку присяжних, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
12. Присяжний має право на письмовий виклад обґрунтування відповіді присяжного, що долучається до матеріалів справи. Обґрунтування має бути розумним. Зміст та обсяги обґрунтування присяжні обирають за власним переконанням.
13. Якщо інше не передбачено процесуальним законом, після встановлення фактичних обставин справи у достатньому обсязі для надання відповідей на питання присяжних останні обирають зі свого числа головуючого присяжного. Головуючий присяжний організовує роботу присяжних зі складення висновку присяжних та оголошує останній. Присяжні мають скласти висновок присяжних у розумний строк. Висновок присяжних вважається оголошеним одразу після промови головуючим присяжним слів "Висновок присяжних є оголошеним".
14. Відповіді на питання присяжних є остаточними. Подальше вирішення справи суддею має ґрунтуватись на цих відповідях. Суддя не може повторно встановлювати фактичні обставин справи, встановлені присяжними.";
У зв’язку з цим підпункти 10) – 14) відповідно вважати підпунктами 11) – 15);
 		Відхилено   частину п'яту після слів "народний засідатель" доповнити словом "присяжний";
 
695. 10) у статті 62:
 		    11) у статті 62:
 
696. назву після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";
 		    назву доповнити словом "присяжних";
 
697. перше речення частини першої викласти в такій редакції:
 		    перше речення частини першої викласти в такій редакції:
 
698. "Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода";
 		    "1.Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода";
 
699. частину третю викласти в такій редакції:
 		    частину третю викласти в такій редакції:
 
700. "3. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків";
 		    "3. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків";
 
701. 11) статтю 63 виключити;
 		 -183- Яценюк А.П.
 статтю 63 викласти у наступній редакції:
Стаття 63. Правові засади діяльності народних засідателів і присяжних
Положення цього Закону щодо народних засідателів та присяжних застосовуються всіма судами присяжних в частині, що не суперечить відповідним процесуальним законам.";
 		Відхилено   12) статтю 63 виключити;
 
702. 12) у пункті 1 частини першої статті 66 слова "в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";
 		    13) у пункті 1 частини першої статті 66 слова "в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";
 
703. 13) у частині першій статті 71 слова "в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";
 		    14) у частині першій статті 71 слова "в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";
 
704. 14) статтю 115 доповнити частиною такого змісту:
 		 -184- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 14 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено   15) статтю 115 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
    -185- Шишкіна Е.В.
 У Прикінцевих положеннях:
Підпункт 14 пункту 3.11 вилучити;
 		Відхилено    
705. "8. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів".
 		    "8. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів".
 
706. 3.12. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303):
 		 -186- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 пункт 3.12 Прикінцевих положень викласти у такій редакції:
"3.12. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303) визнати таким, що втратив чинність.
Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, управління державної охорони, органів державної податкової служби, розвідувального органу Міністерства оборони України здійснюють свою діяльність в порядку визначеному цим Кодексом для здійснення негласних (слідчих) дій".
 		Відхилено   3.12. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами):
 
    -187- Шишкіна Е.В.
 пункт 3.12 Прикінцевих положень викласти у такій редакції:
"3.12. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303) визнати таким, що втратив чинність.
Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, управління державної охорони, органів державної податкової служби, розвідувального органу Міністерства оборони України здійснюють свою діяльність в порядку визначеному цим Кодексом для здійснення негласних (слідчих) дій".
 		Відхилено    
707. 1) у статті 3 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";
 		 -188- Хомутиннік В.Ю.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено   1) у статті 3 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";
 
    -189- Кармазін Ю.А.
 У частині 3.12 у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність":
у статті 3 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
    -190- Демчишен В.В.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -191- Матвієнко А.С.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -192- Лукашук О.Г.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -193- Царьков Є.І.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -194- Петьовка В.В.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -195- Боднар-Петровська О.Б.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний процесуальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -196- Катеринчук М.Д.
 Підпункт 1 пункту 3.12 після слів "Кримінальний" доповнити словом "Митний".
 		Відхилено    
    -197- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 3 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" :після слів "правоохоронних органів" доповнити словами "Митний кодекс України,";
 		Немає висновку    
708. 2) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:
 		    2) текст статті 4 викласти в такій редакції:
 
709. "Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини";
 		    "Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини";
 
710. 3) в абзаці восьмому частини першої статті 5 слова "Державної кримінально-виконавчої служби України" замінити словами "Державної пенітенціарної служби України";
 		 -198- Хомутиннік В.Ю.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено   3) в абзаці восьмому частини першої статті 5 слова "Державної кримінально-виконавчої служби України" замінити словами "Державної пенітенціарної служби України";
 
    -199- Демчишен В.В.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -200- Матвієнко А.С.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -201- Катеринчук М.Д.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -202- Лукашук О.Г.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -203- Царьков Є.І.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -204- Петьовка В.В.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -205- Боднар-Петровська О.Б.
 Підпункт 3 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "частину першу статті 5 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"митних органів – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, підрозділами власної безпеки".
 		Відхилено    
    -206- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність":доповнити абзацом десятим наступного змісту:
"органів державної митної служби – оперативними підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою.";
 		НЕ визначились   
711. 4) у статті 6:
 		    4) у статті 6:
у частині першій:
 
712. пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 		    пункт 1 викласти в такій редакції:
 
713. "1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
 		    "1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
 
714. - злочини, що готуються;
 		 -207- Мойсик В.Р.
 Абзаци другий та третій пункту 1 частини першої статті 6 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   - злочини, що готуються;
 
    -208- Бевз В.А.
 Абзаци другий та третій пункту 1 частини першої статті 6 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено    
715. - осіб, які готують вчинення злочину;
 		    - осіб, які готують вчинення злочину;
 
716. - осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
 		    - осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
 
717. - осіб безвісно відсутніх;
 		    - осіб безвісно відсутніх;
 
718. - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;
 		    - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;
 
719. - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьким родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності";
 		 -209- Лещенко В.О.
 Доповнити частину першу ст. 6 Закону України "Про ОРД" новим пунктом 1-1 , виклавши його у такій редакції:
"необхідність проведення оперативно-розшукових заходів для виконання доручення, наданого відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;".
Зазначена пропозиція обумовлена тим, що внаслідок запропонованих змін до ст. 6 Закону України "Про ОРД" виникає колізія між обов'язком оперативного підрозділу виконувати доручення слідчого та неможливістю проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшукової справи, оскільки для цього не буде підстав.
Так, з абзаців другого і третього пункту 1 частини першої ст. 6 виключено право на проведення ОРД за наявності достатньої інформації про злочини, що вчинені невстановленими особами, або осіб, які вчинили злочин.
Водночас:
забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів за відсутності підстав, передбачених у цій статті (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ОРД");
у кожному випадку наявності підстав для проведення ОРД повинна заводитися оперативно-розшукова справа (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ОРД");
без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється (ч. З ст. 9 Закону України "Про ОРД").
 		Враховано   - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьким родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності";
доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1)- необхідність проведення оперативно-розшукових заходів для виконання доручення, наданого відповідно до Кримінального процесуального кодексу України";
 
    -210- Скибінецький О.М.
 Доповнити частину першу ст. 6 Закону України "Про ОРД" новим пунктом 1-1 , виклавши його у такій редакції:
"необхідність проведення оперативно-розшукових заходів для виконання доручення, наданого відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;".
Зазначена пропозиція обумовлена тим, що внаслідок запропонованих змін до ст. 6 Закону України "Про ОРД" виникає колізія між обов'язком оперативного підрозділу виконувати доручення слідчого та неможливістю проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшукової справи, оскільки для цього не буде підстав.
Так, з абзаців другого і третього пункту 1 частини першої ст. 6 виключено право на проведення ОРД за наявності достатньої інформації про злочини, що вчинені невстановленими особами, або осіб, які вчинили злочин.
Водночас:
забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів за відсутності підстав, передбачених у цій статті (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ОРД");
у кожному випадку наявності підстав для проведення ОРД повинна заводитися оперативно-розшукова справа (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ОРД");
без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється (ч. З ст. 9 Закону України "Про ОРД").
 		Враховано    
720. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
721. "Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках";
 		 -211- Яценюк А.П.
 у абзаці одинадцятому підпункті 4) підпункту 3.12 (у статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність") слово "вказівках" замінити словом "дорученнях";
 		Відхилено   "Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках";
 
722. 5) у статті 7:
 		    5) у статті 7:
у частині першій:
 
723. у пункті 1 частини першої слова "виявлення, припинення і розкриття" замінити словами "виявлення і припинення";
 		 -212- Мойсик В.Р.
 пункт 1 частини першої статті 7 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   у пункті 1 слова "виявлення, припинення і розкриття" замінити словами "виявлення і припинення";
 
    -213- Бевз В.А.
 пункт 1 частини першої статті 7 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено    
724. пункт 2 частини першої після слів "та ухвали" доповнити словами "слідчого судді";
 		    пункт 2 після слів "та ухвали" доповнити словами "слідчого судді";
 
725. у пункті 5 частини першої слова "з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних" замінити словами "з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів";
 		 -214- Мойсик В.Р.
 пункт 5 частини першої статті 7 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено   у пункті 5 слова "з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних" замінити словами "з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів";
 
    -215- Бевз В.А.
 пункт 5 частини першої статті 7 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено    
726. доповнити новими частинами такого змісту:
 		    доповнити частинами другою-четвертою такого змісту:
 
727. "У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
 		    "У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування".
 
728. У випадку, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, які тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.
 		 -216- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність":
частину третю після слів "відповідний орган досудового розслідування" доповнити словами "та прокурора";
частину четверту після слів "Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України";
 		Враховано частково , крім положень щодо Державної Митної служби  У разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.
 
729. Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання оперативним підрозділом";
 		 -217- Мойсик В.Р.
 у першому реченні проекту ч. 4 ст. 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" виключити слова "у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		Враховано   Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної прикордонної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання оперативним підрозділом";
 
    -218- Прокопчук Ю.В.
 у пункті 3.12 Розділу Х"Прикінцеві положення" абзац восьмий підпункту 5 після слів "Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "Державної прикордононної служби України";
 		Враховано    
730. 6) статтю 8 викласти в такій редакції:
 		 -219- Мойсик В.Р.
 Пропоную виключити викладення у новій редакції статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" на вимоги статей КПК України, що стосуються порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а чітко викласти порядок та підстави проведення таких заходів у ході оперативно-розшукової діяльності.
 		Відхилено   6) статтю 8 викласти в такій редакції:
 
    -220- Хомутиннік В.Ю.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -221- Демчишен В.В.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів «Служби безпеки України» доповнити словами «центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи», в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів «державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» доповнити словами «Митним кодексом України».
 		Відхилено    
    -222- Матвієнко А.С.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -223- Катеринчук М.Д.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -224- Лукашук О.Г.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -225- Царьков Є.І.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -226- Петьовка В.В.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -227- Боднар-Петровська О.Б.
 В підпункті 6 пункту 3.12, яким пропонується нова редакція ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", в пункті 2 частини першої статті 8 друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи", в пункті 19 частини першої статті 8 друге речення після слів "державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України".
 		Відхилено    
    -228- Шкіль А.В.
 В тексті пункт 6 підпункту 3.12 пункту 3 розділу Х слова "протиправних діянь" замінити на "вчинення кримінальних правопорушень".
 		Відхилено    
731. "Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
 		    "Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
 
732. Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:
 		    Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:
 
733. 1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
 		    1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
 
734. 2) проводити контрольоване постачання та контрольну і оперативну закупівлю товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупівель здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;
 		 -229- Мойсик В.Р.
 друге речення п. 2 ч. 1 проекту ст. 8 викласти у такій редакції:
"Порядок проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупівель визначається нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;"
 		Відхилено   2) проводити контрольоване постачання та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України;
 
    -230- Кармазін Ю.А.
 у пункті 2 частини першої статті 8 ЗУ "Про ОРД" друге речення після слів "Служби безпеки України" доповнити словами: "центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -231- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 пункт 2 частини першої статті 8 ЗУ "Про ОРД" викласти в такій редакції:
"2) проводити контрольоване постачання та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України; "
 		Враховано частково , крім положень щодо Державної Митної служби.   
    -232- Прокопчук Ю.В.
 абзац восьмий підпункту 5 у пункту 3.12 Розділу Х"Прикінцеві положення" після слів "Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "Державної прикордононної служби України";
абзац п’ятий підпункту 6 після слів "Служби безпеки України" доповнити словами "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України,"
 		Відхилено    
735. 3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
 		    3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
 
736. 4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
 		 -233- Мойсик В.Р.
 у першому реченні п. 4 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України" виключити;
 		Враховано   4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
 
    -234- Бевз В.А.
 у першому реченні п. 4 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України" виключити;
 		Враховано    
737. 5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
 		    5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
 
738. 6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;
 		    6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;
 
739. 7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -235- Мойсик В.Р.
 у пункті 7 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано   7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
 
    -236- Бевз В.А.
 у пункті 7 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
    -237- Лещенко В.О.
 у сьомому та восьмому пунктах ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України" пропонуємо виключити;
 		Враховано    
740. 8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -238- Мойсик В.Р.
 у пункті 8 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано   8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;
 
    -239- Скибінецький О.М.
 у сьомому та восьмому пунктах ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статті
267 Кримінального процесуального кодексу України" пропонуємо виключити;
у сьомому та восьмому пунктах ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статті
267 Кримінального процесуального кодексу України" пропонуємо виключити;
 		Враховано    
    -240- Бевз В.А.
 у пункті 8 ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
741. 9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -241- Мойсик В.Р.
 у дев’ятому пункті ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "електронних інформаційних мереж" замінити словами "електронних інформаційних систем", а слова "згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано частково   9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж;
 
    -242- Лещенко В.О.
 у дев’ятому пункті ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"слова "згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
    -243- Скибінецький О.М.
 у дев’ятому пункті ч. 1 проекту ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"слова "згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
742. 10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно положень статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -244- Мойсик В.Р.
 Пункт 10 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Враховано   10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку;
 
    -245- Лещенко В.О.
 у десятому пункті ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України'-1'' виключити;
 		Враховано    
    -246- Скибінецький О.М.
 у десятому пункті ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України'-1'' виключити;
 		Враховано    
    -247- Бевз В.А.
 Пункт 10 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" залишити в чинній редакції.
 		Відхилено    
743. 11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -248- Мойсик В.Р.
 У пункті 11 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано   11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця;
 
    -249- Лещенко В.О.
 У пункті 11 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
    -250- Скибінецький О.М.
 У пункті 11 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
    -251- Бевз В.А.
 У пункті 11 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
744. 12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно положень статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -252- Мойсик В.Р.
 У пункті 12 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано   12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;
 
    -253- Лещенко В.О.
 у дванадцятому пункті ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України" виключити.
 		Враховано    
    -254- Скибінецький О.М.
 у дванадцятому пункті ч. 1 ст.8 слова "згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України" виключити.
 		Враховано    
    -255- Бевз В.А.
 У пункті 12 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" слова "згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України" виключити;
 		Враховано    
745. 13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;
 		    13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;
 
746. 14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -256- Мойсик В.Р.
 пункт 14 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" викласти в такій редакції:
"14) встановлювати та використовувати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності".
 		Враховано частково   14) встановлювати та використовувати конфіденційне співробітництво з особами;
 
    -257- Лещенко В.О.
 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій, їх зміст, мета та порядок прийняття рішень про проведення таких дій регламентовано КПК, яким визначається порядок кримінального провадження для вирішення завдань кримінального судочинства, що визначено ст. ст. 1,2 цього Кодексу, а не оперативно-розшукової діяльності (ст. 1, друге речення ч. З ст. 8 Закону України "Про ОРД"), які не є тотожними.
Тому, втілення наданих пропозицій дозволить чітко розмежувати негласні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи для того, щоб оперативні підрозділи змогли використовувати весь наявний арсенал ОТЗ з метою своєчасного виявлення і попередження тяжких та особливо тяжких злочинів.
6)пункт чотирнадцятий ч. 1 викласти у такій редакції:
"встановлювати та використовувати конфіденційне співробітництво з особами ".
Зазначена пропозиція ґрунтується на тому, що залишення цього пункту в редакції законопроекту № 9700, на наше переконання, фактично унеможливить встановлення конфіденційного співробітництва з особами та його здійснення в інтересах виконання завдань оперативно-розшукової діяльності для забезпечення державної безпеки.
 		Враховано    
    -258- Скибінецький О.М.
 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій, їх зміст, мета та порядок прийняття рішень про проведення таких дій регламентовано КПК, яким визначається порядок кримінального провадження для вирішення завдань кримінального судочинства, що визначено ст. ст. 1,2 цього Кодексу, а не оперативно-розшукової діяльності (ст. 1, друге речення ч. З ст. 8 Закону України "Про ОРД"), які не є тотожними.
Тому, втілення наданих пропозицій дозволить чітко розмежувати негласні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи для того, щоб оперативні підрозділи змогли використовувати весь наявний арсенал ОТЗ з метою своєчасного виявлення і попередження тяжких та особливо тяжких злочинів.
6)пункт чотирнадцятий ч. 1 викласти у такій редакції:
"встановлювати та використовувати конфіденційне співробітництво з особами ".
Зазначена пропозиція ґрунтується на тому, що залишення цього пункту в редакції законопроекту № 9700, на наше переконання, фактично унеможливить встановлення конфіденційного співробітництва з особами та його здійснення в інтересах виконання завдань оперативно-розшукової діяльності для забезпечення державної безпеки.
 		Враховано    
747. 15) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;
 		    15) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;
 
748. 16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
 		    16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
 
749. 17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України;
 		 -259- Мойсик В.Р.
 пункт 17 частини першої статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" викласти в такій редакції:
"17) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів; створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби"
 		Враховано   17) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів; створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби;
 
    -260- Лещенко В.О.
 пункт сімнадцятий ч. 1 викласти у такій редакції:
"створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів; створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби; ".
 		Враховано    
    -261- Скибінецький О.М.
 пункт сімнадцятий ч. 1 викласти у такій редакції:
"створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів; створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби; ".
 		Враховано    
750. 18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
 		    18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
 
751. 19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб;
 		 -262- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 пункт 19 частини першої статті 8 ЗУ "Про ОРД" після слів "посадових осіб" доповнити словами "Митним кодексом України";
 		Немає висновку   19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб;
 
752. 20) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.
 		    20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.
 
753. Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.
 		 -263- Мойсик В.Р.
 Частину другу статті 8 Закону "Про ОРД" виключити.
 		Враховано      
    -264- Бевз В.А.
 Частину другу статті 8 Закону "Про ОРД" виключити.
 		Враховано    
    -265- Лещенко В.О.
 у ч. 2 ст. 8 слова "з повідомленням про прийняте рішення прокурора" слід виключити, оскільки практичне застосування відповідної норми фактично передбачатиме повідомлення прокурору про усі прийняті оперативним співробітником рішення щодо залучення конфіденційних джерел до проведення конкретних оперативно-розшукових заходів, про заходи, пов'язані з потребою перевірки осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках тощо. Обсяг такого листування буде досить значним і відволікатиме робочий час як оперативних співробітників, так і прокурорів.
 		Враховано частково    
    -266- Скибінецький О.М.
 у ч. 2 ст. 8 слова "з повідомленням про прийняте рішення прокурора" слід виключити, оскільки практичне застосування відповідної норми фактично передбачатиме повідомлення прокурору про усі прийняті оперативним співробітником рішення щодо залучення конфіденційних джерел до проведення конкретних оперативно-розшукових заходів, про заходи, пов'язані з потребою перевірки осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках тощо. Обсяг такого листування буде досить значним і відволікатиме робочий час як оперативних співробітників, так і прокурорів.
 		Враховано частково    
754. Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.
 		 -267- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 друге речення частини третьої статті 8 ЗУ "Про ОРД" після слів "особливо тяжкого злочину" доповнити словами "запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій":
 		Враховано   Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця , спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.
 
    -268- Мойсик В.Р.
 Частину третю статті 8 Закону "Про ОРД" викласти в такій редакції:
"Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відео контроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такої ухвали слідчого судді або про відмову ним в задоволенні клопотання зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину чи з'ясувати істину під час досудового провадження, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо".
 		Враховано    
    -269- Бевз В.А.
 Частину третю статті 8 Закону "Про ОРД" викласти в такій редакції:
"Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відео контроль особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такої ухвали слідчого судді або про відмову ним в задоволенні клопотання зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину чи з'ясувати істину під час досудового провадження, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо".
 		Враховано    
    -270- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частину третю статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" після слів "відео контроль особи" доповнити словами "аудіо-, відеоконтроль місця"
 		Враховано    
755. Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, -без повідомлення прокурора.
 		 -271- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у частині четвертій статті 8 ЗУ "Про ОРД" слова "запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій" виключити.
 		Враховано   Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора.
 
756. До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.
 		    До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.
 
757. Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.
 		    Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.
 
758. Координація дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснюється Службою безпеки України.
 		    Координація дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснюється Службою безпеки України.
 
759. Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 у частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину";
 		 -272- Савченко І.В.
 підпункт 6 підпункту 3.12 (зміни до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність") доповнити абзацом тридцять першим такого змісту:
"Не можуть використовуватися у доказуванні отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій матеріали фотозйомки, аудіозапису, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації (у тому числі електронних), які не містять чіткого запису (зйомки, звуку, зображення, запису) або не дозволяють чітко ідентифікувати особу та/або чітко встановити фактичні дані";
 		Відхилено   Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 у частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину";
 
760. 7) у статті 9:
 		 -273- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 9 після слів "державного кордону" доповнити словами "органу державної митної служби";
частину другу статті 9 після слів "державного кордону" доповнити словами "Державною митною службою України;
у частині третій статті 9:
після слів "податкової міліції" доповнити словами "органу Державної митної служби України,";
доповнити реченням наступного змісту:
"Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор.";
в частині восьмій після статті 9 слів "виконання покарань" доповнити словами "Державна митна служба України";
 		Не визначились в частині Державної митної служби  7) у статті 9:
 
761. у частині другій слово "адміністрацією" замінити словом "службою";
 		 -274- Хомутиннік В.Ю.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено   у частині другій слово "адміністрацією" замінити словом "службою";
 
    -275- Кармазін Ю.А.
 у частині другій статті 9 ЗУ "Про ОРД" після слів: "податкової міліції" доповнити словами "митного органу" і далі – за текстом;
 		Відхилено    
    -276- Демчишен В.В.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -277- Матвієнко А.С.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -278- Катеринчук М.Д.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -279- Лукашук О.Г.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -280- Царьков Є.І.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -281- Петьовка В.В.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
    -282- Боднар-Петровська О.Б.
 У Підпункт 7 пункту 3.12: доповнити абзац другий цього підпункту після слів "замінити словом "службою" після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами "центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи";
 		Відхилено    
762. перше речення частини третьої викласти в такій редакції:
 		    у частині третій:
перше речення викласти в такій редакції:
"На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа";
доповнити реченням такого змісту:"Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор";
 
763. "На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа";
 		 -283- Хомутиннік В.Ю.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено      
    -284- Демчишен В.В.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -285- Матвієнко А.С.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції"
словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -286- Катеринчук М.Д.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -287- Лукашук О.Г.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -288- Царьков Є.І.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -289- Петьовка В.В.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -290- Боднар-Петровська О.Б.
 Абзац четвертий підпункт 7 пункту 3.12 доповнити реченням такого змісту "третє речення частини третьої після слів "оперативного підрозділу податкової міліції" словами "митного органу";
 		Відхилено    
764. у частині п'ятій слова "суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину" замінити словами "слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину";
 		 -291- Мойсик В.Р.
 проект частини п’ятої ст. 9 Закону "Про ОРД" після слів "особливо тяжкого злочину" доповнити словами "з'ясування істини під час досудового провадження"
 		Враховано   у частині п'ятій:
слова "суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину" замінити словами "слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, з'ясування істини під час досудового провадження";
 
    -292- Кармазін Ю.А.
 у частині шостій статті 9 ЗУ "Про ОРД" після слів: "виконання покарань" доповнити словами "центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
765. у частині восьмій слово "адміністрація" замінити словом "служба";
 		 -293- Хомутиннік В.Ю.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено   у частині восьмій:
слово "адміністрація" замінити словом "служба";
 
    -294- Демчишен В.В.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -295- Матвієнко А.С.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -296- Катеринчук М.Д.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -297- Лукашук О.Г.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -298- Царьков Є.І.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -299- Петьовка В.В.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -300- Боднар-Петровська О.Б.
 Доповнити абзац шостий підпункту 7 пункту 3.12 реченням такого змісту "частину восьму після слів "центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань" словами ""центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
766. у частині десятій слова "нерозкриті злочини" виключити;
 		    у частині десятій слова "нерозкриті злочини" виключити;
 
767. частину одинадцяту після слів "на запит органів" доповнити словом "досудового";
 		    частину одинадцяту після слів "на запит органів" доповнити словом "досудового";
 
768. частини чотирнадцяту та п'ятнадцяту викласти в такій редакції:
 		    частини чотирнадцяту та п'ятнадцяту викласти в такій редакції:
 
769. "Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.
 		 -301- Мойсик В.Р.
 у проекті частини чотирнадцятої ст. 9 Закону "Про ОРД" слова "їх виявлення та припинення" замінити словами "їх виявлення, припинення та розкриття";
 		Враховано   "Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення, припинення та розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.
 
    -302- Бевз В.А.
 у проекті частини чотирнадцятої ст. 9 Закону "Про ОРД" слова "їх виявлення та припинення" замінити словами "їх виявлення, припинення та розкриття";
 		Враховано    
770. Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави";
 		 -303- Хомутиннік В.Ю.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено   Спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави";
 
    -304- Демчишен В.В.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -305- Матвієнко А.С.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -306- Катеринчук М.Д.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -307- Лукашук О.Г.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -308- Царьков Є.І.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -309- Петьовка В.В.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
    -310- Боднар-Петровська О.Б.
 Підпункт 7 пункту 3.12 доповнити новим абзацом такого змісту "друге речення частини першої після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" словами "митного органу";
 		Відхилено    
771. 8) у статті 9-1:
 		    8) у статті 9-1:
 
772. а) у частині першій:
 		    у частині першій:
 
773. пункт 1 викласти в такій редакції:
 		    пункти 1 та 2 викласти в такій редакції:
 
774. "1) щодо невстановлених осіб, які готують вчинення злочину, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, -до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку";
 		 -311- Мойсик В.Р.
 У п. 1 ч. 1 ст. 9-1 Закону "Про ОРД" слова "вчинення злочину" замінити словами "або вчинили злочин".
 		Враховано   "1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;
 
    -312- Бевз В.А.
 У п. 1 ч. 1 ст. 9-1 Закону "Про ОРД" слова "вчинення злочину" замінити словами "або вчинили злочин".
 		Враховано    
775. пункт 2 виключити;
 		 -313- Мойсик В.Р.
 пункт другий ч. 1 ст. 9-1 Закону "Про ОРД" викласти в наступній редакції:
"щодо осіб у зв'язку з кримінальним провадженням стосовно них - до набрання законної сили ухваленим щодо них судовим рішенням або до закриття кримінального провадження слідчим, прокурором, судом;"
 		Враховано   2) щодо осіб у зв'язку з кримінальним провадженням стосовно них - до набрання законної сили ухваленим щодо них судовим рішенням або до закриття кримінального провадження слідчим, прокурором, судом";
 
776. пункт 4 викласти в такій редакції:
 		 -314- Мойсик В.Р.
 пункт четвертий ч. 1 ст. 9-1 Закону "Про ОРД" залишити в чинній редакції;
 		Враховано      
777. "4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці до вчинення злочину, - до встановлення та фіксації фактичних даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, але не більше шести місяців";
 		       
778. б) частину другу та третю викласти в такій редакції:
 		 -315- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину другу та третю статті 9-1 Закону "Про ОРД" після слів "Головою Державної прикордонної служби України," доповнити словами "Головою Державної митної служби України,";
 		Визначитись голосуванням  частини другу та третю викласти в такій редакції:
 
    -316- Кармазін Ю.А.
 у частині другій статті 9-1 ЗУ "Про ОРД" після слів: "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" доповнити словами: "начальником митного органу" і далі – за текстом;
- у частині третій статті 9-1 ЗУ "Про ОРД" після слів: "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" доповнити словами "начальником митного органу" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
779. "За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками за погодженням із Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другою статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.
 		 -317- Мойсик В.Р.
 перше речення проекту частини другої ст. 9-1 Закону "Про ОРД" після слів "у підготовці" доповнити словами "або вчиненні". У другому реченні слово "четвертою" замінити словом "третьою".
 		Враховано   "За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжено до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками за погодженням із Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною третьою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другою статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.
 
    -318- Хомутиннік В.Ю.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -319- Демчишен В.В.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -320- Матвієнко А.С.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -321- Катеринчук М.Д.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -322- Лукашук О.Г.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -323- Царьков Є.І.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -324- Петьовка В.В.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
    -325- Боднар-Петровська О.Б.
 Доповнити абзац другий підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "начальником митного органу".
 		Відхилено    
780. Дальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової служби України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України за погодженням із Генеральним прокурором України або його заступником. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другою статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором";
 		 -326- Мойсик В.Р.
 у другому реченні частини третьої ст. 9-1 Закону "Про ОРД" слово "четвертою" замінити словом "третьою".
 		Враховано   Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової служби України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України за погодженням із Генеральним прокурором України або його заступником. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною третьою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другою статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором";
9) у статті 9-2:
 
    -327- Бевз В.А.
 у другому реченні частини третьої ст. 9-1 Закону "Про ОРД" слово "четвертою" замінити словом "третьою".
 		Враховано    
    -328- Хомутиннік В.Ю.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -329- Демчишен В.В.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -330- Матвієнко А.С.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -331- Катеринчук М.Д.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -332- Лукашук О.Г.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -333- Царьков Є.І.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
    -334- Петьовка В.В.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
 		Відхилено    
781. а) у частині першій:
 		 -335- Боднар-Петровська О.Б.
 Доповнити абзац третій підпункту б) підпункту 8 пункту 3.12 після слів "керівником розвідувального органу Міністерства оборони України" словами "керівником центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи".
Обгрунтування:
Відповідно до прийнятого Верховною Радою України 09.02.2012р. в першому читанні проекту Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. № 9700) серед органів, уповноважених здійснювати провадження в кримінальних справах, митні органи відсутні.
Згідно з розділом Х "Прикінцеві положення" законопроекту №9700 вносяться зміни до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". В переліку правоохоронних органів, уповноважених на проведення оперативно-розшукової діяльності митні органи також відсутні.
Водночас, згідно з пунктом 10 статті 11 Митного кодексу України до основних завдань митних органів віднесено боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил.
Відповідно до статей 317 та 318 Митного кодексу України на митні органи покладені завдання щодо проведення контрольованих поставок наркотичних засобів, а також здійснення негласного контролю за переміщенням товарів з метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до протиправних операцій, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України.
Аналогічні норми містить прийнятий Верховною Радою України новий Митний кодекс України.
Відсутність у митних органів права на проведення оперативно-розшукової діяльності зводить протидію митним правопорушенням до фіксування протиправних діянь, що відбулися, за відсутності упереджувальної інформації і можливості збору повного обсягу доказів існування протиправних схем, а також ускладнює взаємодію та обмін інформацією, у тому числі з митними органами зарубіжних країн, що знижує ефективність боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, забезпечення безпеки держави.
Загальносвітова практика свідчить про наявність такого права у митних служб. Повноваженнями на здійснення оперативно-розшукової діяльності наділені митні органи усіх європейських країн, а також країн СНД.
Крім того, надання митним органам права на проведення оперативно-розшукової діяльності зумовлена високими ризиками проявів корупції серед працівників митної служби, а також необхідністю удосконалення й підвищення ефективності адміністративних механізмів реагування на корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією.
Здійснення оперативно-розшукової діяльності покладатиметься на ті підрозділи митних органів, які здійснюють заходи по припиненню порушень митного законодавства та протидії корупції.
Надання митним органам права на проведення оперативно-розшукової діяльності дозволить ефективно боротися з митними правопорушеннями, здійснювати профілактичні заходи щодо їх попередження та припинення. Крім того, розширення повноважень підрозділів власної безпеки митних органів дозволить локалізувати спроби кримінальних елементів втягнути митників у протиправну діяльність, а також захистити їх від злочинних посягань криміногенних структур.
Внесення відповідних поправок створить необхідну правову основу для виконання митними органами додаткових функцій та матиме надзвичайно позитивні наслідки для всієї системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, сприятиме міжвідомчій взаємодії, завдяки чому буде забезпечено надійний захист економічних інтересів держави.
 		Відхилено   а) у частині першій:
 
782. пункт 1 після слів "від органів" доповнити словом "досудового";
 		    пункт 1 після слів "від органів" доповнити словом "досудового";
 
783. у пункті 2 слово "постановою" виключити;
 		    у пункті 2 слово "постановою" виключити;
 
784. пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
 		    пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
 
785. "3) закриття кримінального провадження слідчим, прокурором або судом";
 		    "3) закриття кримінального провадження слідчим, прокурором або судом";
 
786. б) друге речення частини другої викласти в такій редакції:
 		 -336- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину другу статті 9-2 ЗУ "Про ОРД" викласти в наступній редакції:
"Про закриття оперативно-розшукової справи складається вмотивована постанова, що затверджується посадовою чи службовою особою, якій згідно зі статтею 9 цього Закону надано право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Про закриття оперативно-розшукової справи у триденний строк письмово повідомляється відповідний прокурор, який протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення перевіряє додержання законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності у цій справі. До завершення такої перевірки забороняється знищення оперативно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається також до цього суду у триденний строк."
 		Враховано   б) частину другу статті 9-2 ЗУ "Про ОРД" викласти в такій редакції:
"Про закриття оперативно-розшукової справи складається вмотивована постанова, що затверджується посадовою чи службовою особою, якій згідно зі статтею 9 цього Закону надано право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Про закриття оперативно-розшукової справи у триденний строк письмово повідомляється відповідний прокурор, який протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення перевіряє додержання законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності у цій справі. До завершення такої перевірки забороняється знищення оперативно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається також до цього суду у триденний строк."
 
787. "Якщо у такій справі здійснювались оперативно-розшукові заходи за рішенням слідчого судді, повідомлення про її закриття надсилається до відповідного суду у тридобовий строк";
 		       
788. 10) у статті 10:
 		    10) у статті 10:
 
789. у пункті 1 слова "порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій" замінити словами "початку досудового розслідування";
 		    у пункті 1 слова "порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій" замінити словами "початку досудового розслідування";
 
790. у пункті 2 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні";
 		    у пункті 2 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні";
 
791. пункт 3 після слів "для попередження" доповнити словом "виявлення";
 		    пункт 3 після слів "для попередження" доповнити словом "виявлення";
 
792. 11) частину четверту статті 11 викласти в такій редакції:
 		 -337- Шевченко А.В.
 Абзац другий підпункту 11 пункту 3.12 Прикінцевих положень проекту пропонується після слова "журналістів" доповнити словами "працівників засобу масової інформації,".
 		Відхилено   11) частину четверту статті 11 викласти в такій редакції:
 
793. "Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру";
 		    "Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру";
 
794. 12) у частині третій статті 12 слово "розкриттю" замінити словом "виявленню";
 		 -338- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 14 ЗУ "Про ОРД" доповнити частиною другою наступного змісту:
"Керівники міських, районних, міжрайонних, районних в містах та прирівняних до них прокуратур, а також призначені ними прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів.";
У зв’язку з цим вважати частину другу – третю частинами третьою – четвертою.
 		Враховано   12) у статті 14:
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Керівники міських, районних, міжрайонних, районних в містах та прирівняних до них прокуратур, а також призначені ними прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів".
У зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою;
 
795. 13) пункт 4 частини другої статті 14 викласти в такій редакції:
 		    пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:
 
796. "4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні".
 		    "4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні".
 
797. 3.13. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793):
 		    3.13. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами):
 
798. 1) частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:
 		    1) частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:
 
799. "Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані перевірок і досудового розслідування до їх закінчення."
 		 -339- Яценюк А.П.
 у підпункті 3.13:
– у абзаці другому підпункту 1) (у частині четвертій статті 7 Закону України "Про прокуратуру") слова "і досудового розслідування" замінити словами "що проводяться відповідно до закону";
 		Відхилено   "Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані перевірок і досудового розслідування до їх закінчення";
 
800. 2) у частині другій статті 8 слова "або слідчого" виключити;
 		 -340- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 13 Закону України "Про прокуратуру "викласти у такій редакції:
"Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральним прокурором України можуть створюватися спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур."
 		Враховано   2) у частині другій статті 8 слова "або слідчого" виключити;
3) у статті 13:
частину першу викласти в такій редакції:
"Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур";
частину другу виключити;
 
    -341- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частину другу статті 13 Закону України "Про прокуратуру " виключити
 		Враховано    
801. 3) у статті 15:
 		    4) у статті 15:
 
802. у пункті 6 частини першої слова "слідчих прокуратури" виключити;
 		    у пункті 6 частини першої слова "слідчих прокуратури" виключити;
 
803. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
804. "Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування."
 		 -342- Яценюк А.П.
 у абзаці четвертому підпункту 3) (у частині другій статті 15 Закону України "Про прокуратуру"):
слово "вказівки" замінити словами "доручення";
після слів "з питань розслідування" доповнити словами "метою яких є захист законних прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого";
 		Відхилено   "Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування";
5) статтю 16 доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
"Прокурори міст з районним поділом здійснюють загальне керівництво підпорядкованими районними прокуратурами і контроль за їх діяльністю, вносять прокурору вищого рівня пропозиції про зміну штатної чисельності підпорядкованих прокуратур, присвоєння класних чинів працівникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на них стягнень.
Прокуратури міст з районним поділом не підміняють підпорядковані прокуратури та не дублюють їх функції";
 
    -343- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 16 Закону України "Про прокуратуру " доповнити частинами четвертою, п’ятою наступного змісту:
"Прокурори міст з районним поділом здійснюють загальне керівництво підпорядкованими районними прокуратурами і контроль за їх діяльністю, вносять прокурору вищого рівня пропозиції про зміну штатної чисельності підпорядкованих прокуратур, присвоєння класних чинів працівникам цих прокуратур, їх заохочення та накладення на них стягнень.
Прокуратури міст з районним поділом не підміняють підпорядковані прокуратури та не дублюють їх функції.";
 		Враховано    
805. 4) статтю 17 виключити;
 		    6) статтю 17 виключити;
 
806. 5) у пункті 3 частини другої статті 20 слова "порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу" замінити словами "у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати";
 		 -344- Яценюк А.П.
 у підпункті 5) (у пункті 3 частини другої статті 20 Закону України "Про прокуратуру") слова "замінити словами "у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати"" замінити словом "вилучити";
 		Відхилено   7) у пункті 3 частини другої статті 20 слова "порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу" замінити словами "у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати";
 
807. 6) у статті 29:
 		    8) у статті 29:
 
808. а) у частині другій:
 		    у частині другій:
 
809. пункт 1 викласти в такій редакції:
 		    пункт 1 викласти в такій редакції:
 
810. "1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань; "
 		    "1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань ";
 
811. у пункті 2 слова "вчинений злочин" замінити словами "вчинене кримінальне правопорушення";
 		    у пункті 2 слова "вчинений злочин" замінити словами "вчинене кримінальне правопорушення";
 
812. у пункті 4 слова "громадян, які перебувають під слідством" замінити словами "осіб при здійсненні кримінального провадження";
 		    у пункті 4 слова "громадян, які перебувають під слідством" замінити словами "осіб при здійсненні кримінального провадження";
 
813. у пункті 5 слово "злочинам" замінити словами "кримінальним правопорушенням";
 		    у пункті 5 слово "злочинам" замінити словами "кримінальним правопорушенням";
 
814. б) у частині третій слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";
 		    у частині третій слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";
 
815. 7) статті 30, 32, 33, 36 та 37 викласти відповідно в такій редакції:
 		    9) статті 30, 32, 33, 36 та 37 викласти в такій редакції:
 
816. "Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
 		 -345- Шемчук В.В.
 У Законі України "Про прокуратуру":
1) У пункті 7 у назві статті 30 слова "дізнання і досудове слідство" замінити словами "досудове розслідування".
 		Враховано   "Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове розслідування
 
817. Прокурор уживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):
 		    Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):
 
818. 1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;
 		    1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;
 
819. 2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;
 		    2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;
 
820. 3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.
 		    3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.
 
821. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.
 		 -346- Мойсик В.Р.
 У "Прикінцевих положеннях" проекту КПК України пропонується внести зміни до Закону України "Про прокуратуру", де передбачається, що "прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим слідством". Пропоную це положення виключити, оскільки така функція не передбачена Конституцією України.
 		Відхилено   Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.
 
    -347- Бевз В.А.
 У "Прикінцевих положеннях" проекту КПК України пропонується внести зміни до Закону України "Про прокуратуру", де передбачається, що "прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим слідством". Пропоную це положення виключити, оскільки така функція не передбачена Конституцією України.
 		Відхилено    
    -348- Яценюк А.П.
 у підпункті 7):
у абзаці сьомому (у частині другій статті 30 Закону України "Про прокуратуру") слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" вилучити;
 		Відхилено    
    -349- Шемчук В.В.
 У пункті 7 Закону України "Про прокуратуру" у частині другій статті 30 виключити слова "у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням".
 		Відхилено    
    -350- Швець В.Д.
 В частині другій статті 30 Закону України "Про прокуратуру" в редакції проекту слова "Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням" виключити.
 		Відхилено    
822. Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення";
 		    Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення";
 
823. "Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
 		 -351- Яценюк А.П.
 у абзаці дев’ятому та десятому (у назві та статті 32 Закону України "Про прокуратуру") слова "вказівки" замінити словом "доручення" у відповідних відмінках;
 		Відхилено   "Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
 
824. Письмові вказівки прокурора, його заступника органам, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, які даються відповідно до положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінального процесуального кодексу України, є обов'язковими для цих органів.
 		    Письмові вказівки прокурора, його заступника органам, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, які даються відповідно до положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінального процесуального кодексу України, є обов'язковими для цих органів.
 
825. Стаття 33. Пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні
 		    Стаття 33. Пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні
 
826. З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні";
 		    З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні";
 
827. "Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді
 		    "Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді
 
828. Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
 		    Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
 
829. Під час судового провадження прокурор має право змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
 		    Під час судового провадження прокурор має право змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від обвинувачення у випадках та порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
 
830. Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора
 		    Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора
 
831. Право внесення апеляційної, касаційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору і заступнику прокурора у межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.
 		    Право внесення апеляційної, касаційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору і заступнику прокурора у межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.
 
832. Право внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення в кримінальному провадженні надається службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурору вищого рівня - Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурорам, їх заступникам";
 		    Право внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення в кримінальному провадженні надається службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурору вищого рівня - Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурорам, їх заступникам";
 
833. 8) у статті 40:
 		    10) у статті 40:
 
834. у назві слова "відкликання справи із суду" виключити;
 		    у назві слова "відкликання справи із суду" виключити;
 
835. у частині другій слова "відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду" виключити;
 		    у частині другій слова "відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду" виключити;
 
836. 9) у назві глави 4 слова "у кримінальних справах" замінити словами "у кримінальному провадженні";
 		    11) у назві глави 4 слова "у кримінальних справах" замінити словами "у кримінальному провадженні";
 
837. 10) у статті 46:
 		    12) у статті 46:
у назві слова "і слідчих" виключити;
 
838. слова "і слідчими", "слідчих прокуратури", "і слідчий", "і слідчі прокуратури", "або слідчого прокуратури" виключити;
 		    слова "і слідчими", "слідчих прокуратури", "іслідчий", "і слідчі прокуратури", "або слідчого прокуратури" виключити;
 
839. у частині третій слово "підписують" замінити словом "підписує";
 		 -352- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 статтю 46-1 виключити;
 		Враховано   у частині третій слово "підписують" замінити словом "підписує";
13) статтю 46-1 виключити;
 
840. 11) у статті 46-2 слова "і слідчі" виключити;
 		    14) у статті 46-2 слова "і слідчі" виключити;
 
841. 12) у частині першій статті 47 слова "і слідчим органів прокуратури" виключити;
 		    15) у частині першій статті 47 слова "і слідчим органів прокуратури" виключити;
 
842. 13) у статті 48:
 		    16) у статті 48:
 
843. у назві слова "і слідчих" виключити;
 		    у назві слова "і слідчих" виключити;
 
844. у частині першій та третій слова "і слідчі" виключити;
 		    у частинах першій та третій слова "і слідчі" виключити;
 
845. у частині другій слова "прокурорсько-слідчі" замінити словом "прокурорські";
 		    у частині другій слова "Прокурорсько-слідчі" замінити словом "Прокурорські";
 
846. 14) у статті 49 слова "і слідчі прокуратури", "і слідчі", "та слідчі прокуратури", "та слідчі" в усіх відмінках виключити;
 		    17) у статті 49 слова "і слідчі прокуратури", "і слідчі", "та слідчі прокуратури" в усіх відмінках виключити;
 
847. 15) у статті 50 слова "і слідчий", "або слідчим прокуратури", "слідчому", "слідчий прокуратури", "і слідчі прокуратури" виключити;
 		    18) у статті 50:
слова "або слідчим прокуратури", "слідчому", "слідчий прокуратури", "і слідчі прокуратури" виключити;
у частині першій слова "і слідчий прокуратури знаходяться" замінити словом "знаходиться";
 
848. 16) назву статті 50-1 доповнити словом "прокуратури";
 		 -353- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в статті 52 частину шосту та сьому виключити;
 		Враховано   19) назву статті 50-1 доповнити словом "прокуратури";
20) частини шосту та сьому статті 52 виключити;
 
849. 17) у статті 55 слова "і слідчі прокуратури" виключити.
 		 -354- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 56 Закону України "Про прокуратуру " викласти в наступній редакції:
"Стаття 56. Роз’яснення поняття "прокурор"
Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п’ятій і сьомій статті 46, статті 46-2, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції."
 		Враховано   21) у статті 55 слова "і слідчі прокуратури" виключити;
22) статтю 56 викласти в такій редакції:
"Стаття 56. Роз’яснення поняття "прокурор"
Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, третій, п’ятій і сьомій статті 46, статті 46-2, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1 та 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції".
 
850. 3.14. У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20):
 		    3.14. У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами):
 
851. 1) у частині першій статті 2:
 		    1) у статті 2:
 
852. абзац п'ятий викласти в такій редакції:
 		    абзац п'ятий викласти в такій редакції:
 
853. "виявлення кримінальних правопорушень";
 		    "виявлення кримінальних правопорушень";
 
854. після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 		    після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
855. "участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством".
 		    "участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством".
 
856. У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим - десятим;
 		    У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим - десятим;
 
857. абзац восьмий після слів "від злочинних" доповнити словом "та кримінально-протиправних";
 		    абзац восьмий після слів "від злочинних" доповнити словами "та кримінально-протиправних";
 
858. 2) у частині першій статті 10:
 		    2) у частині першій статті 10:
 
859. у пункті 2 слова "припиняти та розкривати злочини" замінити словами "і припиняти кримінальні правопорушення";
 		    у пункті 2 слова "припиняти та розкривати злочини" замінити словами "і припиняти кримінальні правопорушення";
 
860. у пункті 3 слово "злочини" замінити словом "кримінальні";
 		    у пункті 3 слово "злочини" замінити словом "кримінальні";
 
861. пункт 4 викласти в такій редакції:
 		    пункт 4 викласти в такій редакції:
 
862. "4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством";
 		    "4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством";
 
863. у пункті 7 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 		    у пункті 7 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 
864. у пункті 9 слова "дізнання, слідства" замінити словами "досудового розслідування, слідчого судді";
 		    у пункті 9 слова "дізнання, слідства" замінити словами "досудового розслідування, слідчого судді";
 
865. пункт 11 після слів "прокурора, слідчого" доповнити словами "слідчого судді";
 		 -355- Савченко І.В.
 підпункт 2 підпункту 3.14 (зміни до Закону України "Про міліцію") доповнити абзацами такого змісту:
частину першу статті 10 доповнити пунктом 34 такого змісту:
"34) здійснювати профілактичні заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням у бюджетній сфері";
 		Відхилено   пункт 11 після слів "прокурора, слідчого" доповнити словами "слідчого судді";
 
866. 3) у статті 11:
 		    3) у статті 11:
 
867. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
868. пункти 3, 5 та 9 викласти відповідно в такій редакції:
 		    пункти 3, 5 та 9 викласти в такій редакції:
 
869. "3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні";
 		    "3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні";
 
870. "5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:
 		 -356- Прокопчук Ю.В.
 в частині 3.14 частині 3) у статті 11 у частині першій пункт п’ятий доповнити після абзацу першого після слів "передбачені законом" наступним абзацом такого змісту:
"осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом у відповідності до Кримінально-процесуального законодавства України;".
 		Відхилено   "5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:
 
871. осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, -на строки і в порядку, передбачені законом;
 		    осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;
 
872. осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, -на строк до трьох годин;
 		    осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складення протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин;
 
873. неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, -на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;
 		    неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;
 
874. осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, -до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;
 		    осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;
 
875. військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, -до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
 		    військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
 
876. осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, -до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;
 		    осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;
 
877. іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, -в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України";
 		    іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України";
 
878. "9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    "9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
879. доповнити частину пунктом 9-1 такого змісту:
 		    доповнити пунктом 9-1 такого змісту:
 
880. "9-1) застосовувати до особи електронні засоби контролю у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    "9-1) застосовувати до особи електронні засоби контролю в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
881. у пункті 10 слова "фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів" виключити;
 		    у пункті 10 слова "фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів" виключити;
 
882. пункт 11 викласти в такій редакції:
 		    пункт 11 викласти в такій редакції:
 
883. "11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту; "
 		    "11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту";
 
884. у пункті 12 слова "кіно-, фото- і звукофіксацію" замінити словами "аудіо, відео-, фотофіксацію";
 		    у пункті 12 слова "кіно-, фото- і звукофіксацію" замінити словами "аудіо, відео-, фотофіксацію";
 
885. підпункт "в" пункту 15 після слів "перебуває під" доповнити словами "домашнім арештом або";
 		    підпункт "в" пункту 15 після слів "перебуває під" доповнити словами "домашнім арештом або";
 
886. у пункті 21-1 слово "злочину" замінити словом "кримінального";
 		    у пункті 21-1 слово "злочину" замінити словом "кримінального";
 
887. у пункті 29 слово "злочинністю" замінити словами "кримінальними правопорушеннями";
 		    у пункті 29 слово "злочинністю" замінити словами "кримінальними правопорушеннями";
 
888. у частині другій слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 		    у частині другій слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";
 
889. 4) у частині третій статті 13 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".
 		 -357- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у Законі України "Про міліцію":
статтю 13 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
"Органам міліції забороняється направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів та ін.), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети. Дії, передбачені цією частиною статті, можуть бути здійсненні лише з дозволу прокурора, за виключенням невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій)."
 		Враховано   4) у статті 13:
у частині третій:
слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Органам міліції забороняється направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети. Дії, передбачені цією частиною статті, можуть бути здійсненні лише з дозволу прокурора, крім невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій)";
 
890. 3.15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382):
 		    3.15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382 із наступними змінами):
 
891. 1) у частині першій статті 24:
 		    1) у статті 24:
 
892. пункт 3 викласти в такій редакції:
 		    пункт 3 викласти в такій редакції:
 
893. "3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";
 		    "3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";
 
894. у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";
 		    у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";
 
895. 2) у статті 25:
 		    2) у статті 25:
 
896. у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
897. у пункті 6 частини другої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    у пункті 6 частини другої слова та речення "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
898. частину третю виключити.
 		    частину третю виключити.
 
899. 3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст.89) викласти в такій редакції:
 		    3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст.89; 2006 р., № 14, ст.116) викласти в такій редакції:
 
900. "6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", - лише за ухвалою слідчого судді, без розголошення третій стороні".
 		 -358- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" викласти в наступній редакції:
"6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", - лише за ухвалою слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов'язків або уповноваженими наказом Генеральним прокурором України заступниками Генерального прокурора України. "
Підпункт 1 пункту 3.17 Прикінцевих положень викласти в такій редакції:
"1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" замінити словами "правоохоронних органів, суду"
 		Враховано   "6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов'язків або уповноваженими наказом Генеральним прокурором України заступниками Генерального прокурора України ."
 
901. 3.17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1):
 		    3.17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1, 2004 р., № 8, ст.66, 2006 р., № 12, ст.102):
 
902. 1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "правоохоронних органів, суду";
 		    1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" замінити словами "правоохоронних органів, суду";
 
903. 2) у статті 1:
 		    2) у статті 1:
 
904. пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 		    пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:
 
905. "1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";
 		    "1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";
 
906. у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, ";
 		 -359- Ар'єв В.І.
 п 2 ч 3.17 доповнити наступним абзацом:
"у випадку постановлення виправдувального вироку суду, засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набуття вироку чи постанови (ухвали) законної сили зараховується за один день позбавлення волі."
 		Відхилено   у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування ";
 
    -360- Гримчак Ю.М.
 пункт 2 частини 3.17 доповнити абзацом наступного змісту:
"у випадку постановлення виправдувального вироку суду, засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набуття вироку чи постанови (ухвали) законної сили зараховується за один день позбавлення волі."
 		Відхилено    
907. 3) у статті 2:
 		    3) у статті 2:
 
908. у частині першій пункти 1-1 та 2 викласти в такій редакції:
 		    у частині першій:
пункти 1-1 та 2 викласти в такій редакції:
 
909. "1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про повернення справи на новий судовий розгляд) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
 		    "1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про повернення справи на новий судовий розгляд) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
 
910. 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";
 		    2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";
 
911. пункт 3 виключити;
 		    пункт 3 виключити;
 
912. б) частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
913. "Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";
 		    "Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";
 
914. 4) у пункті 2 частини першої статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";
 		    4) у пункті 2 статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";
 
915. 5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";
 		    5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";
 
916. 6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:
 		    6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:
 
917. "Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";
 		    "Стаття 6. Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";
 
918. 7) у статті 11:
 		    7) у статті 11:
 
919. у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";
 		    у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";
 
920. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
921. "У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";
 		    "У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";
 
922. 8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:
 		    8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:
 
923. "Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції."
 		    "Стаття 12.Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції";
 
924. 9) статтю 14 викласти в такій редакції:
 		    9) статтю 14 викласти в такій редакції:
 
925. "Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".
 		    "Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".
 
926. 3.18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50):
 		    3.18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 2003 р., № 29, ст.233; 2009 р., № 36-37, ст.511):
 
927. 1)підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти відповідно в такій редакції:
 		    1) підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти в такій редакції:
 
928. "б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";
 		    "б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";
 
929. "д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокурорів";
 		    "д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокурорів";
 
930. 2) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";
 		    2) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", а слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";
 
931. 3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
 		    3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
 
932. "У разі коли є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".
 		    "У разі якщо є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".
 
933. 3.19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст.51):
 		    3.19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст.51; 2003 р., № 16, ст.124; 2005 р., № 11, ст.198; 2009 р., № 36-37, ст.511):
 
934. 1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", слово "справ" - словом "проваджень";
 		    1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", а слово "справ" - словом "проваджень";
 
935. 2) пункти "а", "б" та "г" частини першої статті 2 викласти в такій редакції:
 		    2) пункти "а", "б" та "г" статті 2 викласти в такій редакції:
 
936. "а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень";
 		    "а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;
 
937. б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";
 		    б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";
 
938. "г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";
 		    "г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";
 
939. 3) у статті 3:
частину другу викласти в такій редакції:
 		    3) у статті 3:
частину другу викласти в такій редакції:
 
940. "2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.
 		    "2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.
 
941. Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";
 		    Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";
 
942. абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
 		    абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
 
943. "Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";
 		    "Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";
 
944. 4) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";
 		    4) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";
 
945. 5) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:
 		    5) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:
 
946. "в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";
 		    "в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";
 
947. 6) у частині першій статті 15:
 		    6) у статті 15:
 
948. пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:
 		    пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:
 
949. "а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";
 		    "а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";
 
950. "в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";
 		    "в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";
 
951. у пункті "б" слово "кримінально-процесуального" замінити словами "кримінального процесуального";
 		    у пункті "б" слово "кримінально-процесуального" замінити словами "кримінального процесуального";
 
952. 7) у частині другій статті 19 слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";
 		    7) у частині другій статті 19 слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";
 
953. 8) у статті 22:
 		    8) у статті 22:
у частині другій:
 
954. а) у частині другій перше речення викласти в такій редакції:
 		    перше речення абзацу першого викласти в такій редакції:
 
955. "Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";
 		    "2. Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";
 
956. абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
 		    абзац другий викласти в такій редакції:
 
957. "У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд спрямовує заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";
 		    "У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд спрямовує заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";
 
958. б) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:
 		    абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:
 
959. "Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";
 		    "Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";
 
960. в) у частині п'ятій слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".
 		    в абзаці першому частини п'ятої слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".
 
961. 3.20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358):
 		    3.20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358; 2010 р., № 4, ст. 34; 2011 р., № 23, ст.160):
 
962. 1) у статтях 4, 11 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами у відповідному відмінку "Кримінальний процесуальний" у відповідних відмінках;
 		    1) у статтях 4 та 11 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;
 
963. 2) у статті 12:
 		    2) у статті 12:
 
964. у частині третій слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";
 		    у пункті 3 слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";
 
965. у пункті "б" частини четвертої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    у підпункті "б" пункту 4 слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
966. у частині п'ятій слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";
 		    у пункті 5 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";
 
967. частину шосту викласти в такій редакції:
 		    пункт 6 викласти в такій редакції:
 
968. "6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадженні, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";
 		    "6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадженні, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";
 
969. 3) у частині другій статті 14 слова "попереднього розслідування чи судового розгляду справ" замінити словами "досудового розслідування чи судового провадження";
 		    3) у пункті 2 статті 14 слова "попереднього розслідування чи судового розгляду справ" замінити словами "досудового розслідування чи судового провадження";
 
970. 4) у частині шостій статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";
 		    4) у абзаці першому пункту 6 статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";
 
971. 5) пункти "в", "г" частини першої статті 25 виключити;
 		    5) пункти "в" та "г" пункту 1 статті 25 виключити;
 
972. 6) у статті 26:
 		    6) у статті 26:
 
973. частину другу викласти в такій редакції:
 		    пункт 2 викласти в такій редакції:
 
974. "2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цим кримінальним провадженням у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи";
 		    "2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цим кримінальним провадженням у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - його відділи";
 
975. у частині п'ятій слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження";
 		    у пункті 5 слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження".
 
976. 3.21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360):
 		    3.21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360 із наступними змінами):
 
977. 1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:
 		    1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:
 
978. "Попереднє ув'язнення є відповідно до кримінального процесуального законодавства України запобіжним заходом щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
 		    "Попереднє ув'язнення є відповідно до кримінального процесуального законодавства України запобіжним заходом щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
 
979. Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом, Кримінальним процесуальним і Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими актами законодавства";
 		    Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом, Кримінальним процесуальним і Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими актами законодавства";
 
980. 2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";
 		    2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";
 
981. 3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", слово "Кримінально-процесуального" - словами "Кримінального процесуального";
 		    3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", слово "Кримінально-процесуального" - словами "Кримінального процесуального";
 
982. 4) у статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";
 		    4) у частинах першій та другій статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";
 
983. 5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";
 		 -361- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у Законі України "Про попереднє ув'язнення":
абзац третій частини другої статті 8 викласти в наступній редакції:
"неповнолітніх - окремо від дорослих;";
 		Враховано   5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";
6) абзац третій частини другої статті 8 викласти в такій редакції:
"неповнолітніх - окремо від дорослих";
 
984. 6) у статті 9:
 		    7) у статті 9:
 
985. в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 		    в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";
 
986. у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";
 		 -362- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у статті 12:
перше речення частини першої викласти в наступній редакції:
" Побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.";
у частині другій слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";
 		Враховано   у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";
8) у статті 12:
частину першу викласти в такій редакції:
"Побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин";
у частині другій слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";
 
987. 7) у статті 12 частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";
 		    частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";
 
988. частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводиться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";
 		 -363- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частину п’яту викласти в наступній редакції:
"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження захисника щодо здійснення захисту особи, яка тримається під вартою, підтверджуються відповідно до статті 50 Кримінального процесуального кодексу України. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення.";
 		Враховано   частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводиться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";
частину п’яту викласти в такій редакції:
"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження захисника щодо здійснення захисту особи, яка тримається під вартою, підтверджуються відповідно до статті 50 Кримінального процесуального кодексу України. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення";
 
989. 8) у статті 13:
 		    9) у статті 13:
 
990. у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";
 		 -364- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в частині третій статті 13 слова "особи, яка провадить дізнання, або" замінити словами "і рішення";
 		Враховано   у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";
у частині третій слова "особи, яка провадить дізнання, або" замінити словами "і рішення";
 
991. у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";
 		    у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";
 
992. частину п'яту викласти в такій редакції:
 		    частину п'яту викласти в такій редакції:
 
993. "Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";
 		    "Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";
 
994. у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";
 		    у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";
 
995. у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" -словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";
 		 -365- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в частині першій статті 16 слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження".
 		Враховано   у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", а слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" - словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";
10) у частині першій статті 16 слова "слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження";
 
996. 9) статтю 20 викласти в такій редакції:
 		    11) статтю 20 викласти в такій редакції:
 
997. "Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою
 		    "Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою
 
998. Підставами для звільнення з-під варти є:
 		    Підставами для звільнення з-під варти є:
 
999. скасування запобіжного заходу;
 		    скасування запобіжного заходу;
 
1000. зміна запобіжного заходу;
 		    зміна запобіжного заходу;
 
1001. внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
 		    внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
 
1002. закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;
 		    закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;
 
1003. закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;
 		    закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;
 
1004. припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;
 		    припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;
 
1005. звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.
 		    звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.
 
1006. Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.
 		    Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.
 
1007. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.
 		    Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.
 
1008. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною шостою статті 586 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.
 		    Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною шостою статті 586 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.
 
1009. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.
 		    Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.
 
1010. Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.
 		    Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.
 
1011. Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, -прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
 		    Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, -прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
 
1012. Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.
 		    Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.
 
1013. Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";
 		    Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";
 
1014. 10) у частині третій статті 21:
 		    12) у частині третій статті 21:
 
1015. в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";
 		    в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";
 
1016. абзац п'ятий викласти в такій редакції:
 		    абзац п'ятий викласти в такій редакції:
 
1017. "повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".
 		 -366- Ар'єв В.І.
 частину 3.21 доповнити пунктами 11 – 13 наступного змісту:
11) абзац третій статті 1 після слів "Загальної декларації прав людини," доповнити словами "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і";
12) статтю 6 доповнити:
абзацом першим такого змісту:
"Кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину і відносно кого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, вважається невинуватим і не може бути підданим кримінальному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду.";
абзацом другим такого змісту:
"Один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набрання щодо неї законної сили обвинувального вироку суду про призначення покарання до позбавлення волі на певний строк зараховується у строк покарання за два дні в порядку, визначеним Кримінальним кодексом України."
У зв’язку з цим абзаци перший – третій вважати відповідно абзацами третім – п’ятим.
13) у статті 12 :
абзац перший замінити абзацами один – чотири наступного змісту:
"Особи, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, мають право на побачення: короткострокові - тривалістю до чотирьох годин, не рідше одного разу на тиждень, і тривалі - до трьох діб, не рідше одного разу на місяць. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника установи попереднього ув’язнення. Тривалі побачення з правом спільного перебування в окремому приміщенні (кімнаті тривалого побачення) установи попереднього ув’язнення надаються тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки).
Дозвіл на короткострокове побачення надає особа або орган, в провадженні якого знаходиться справа.
Дозвіл на тривале побачення надає особа або орган, в провадження якого знаходиться справа та адміністрація установи попереднього ув’язнення.
Клопотання про надання побачення вирішується в день його надходження . Заарештований може бути позбавлений права на побачення вмотивованою постановою особи або органу , в провадженні якого знаходиться справа або рішенням адміністрації місця попереднього ув’язнення , якщо є дані про намагання заарештованого перешкодити встановленню істини у кримінальні справі, або продовжити злочину діяльність, або заарештований порушує правила внутрішнього розпорядку установи попереднього ув’язнення.";
 		Відхилено   "повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".
 
    -367- Гримчак Ю.М.
 частину 3.21 доповнити пунктами 11 – 13 наступного змісту:
11) абзац третій статті 1 після слів "Загальної декларації прав людини," доповнити словами "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і";
12) статтю 6 доповнити:
абзацом першим такого змісту:
"Кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину і відносно кого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, вважається невинуватим і не може бути підданим кримінальному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду.";
абзацом другим такого змісту:
"Один день перебування особи у попередньому ув’язненні до набрання щодо неї законної сили обвинувального вироку суду про призначення покарання до позбавлення волі на певний строк зараховується у строк покарання за два дні в порядку, визначеним Кримінальним кодексом України."
У зв’язку з цим абзаци перший – третій вважати відповідно абзацами третім – п’ятим.
13) у статті 12 :
абзац перший замінити абзацами один – чотири наступного змісту:
"Особи, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, мають право на побачення: короткострокові - тривалістю до чотирьох годин, не рідше одного разу на тиждень, і тривалі - до трьох діб, не рідше одного разу на місяць. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника установи попереднього ув’язнення. Тривалі побачення з правом спільного перебування в окремому приміщенні (кімнаті тривалого побачення) установи попереднього ув’язнення надаються тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки).
Дозвіл на короткострокове побачення надає особа або орган, в провадженні якого знаходиться справа.
Дозвіл на тривале побачення надає особа або орган, в провадження якого знаходиться справа та адміністрація установи попереднього ув’язнення.
Клопотання про надання побачення вирішується в день його надходження . Заарештований може бути позбавлений права на побачення вмотивованою постановою особи або органу , в провадженні якого знаходиться справа або рішенням адміністрації місця попереднього ув’язнення , якщо є дані про намагання заарештованого перешкодити встановленню істини у кримінальні справі, або продовжити злочину діяльність, або заарештований порушує правила внутрішнього розпорядку установи попереднього ув’язнення.";
 		Відхилено    
1018. 3.22. У Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2):
 		    3.22. У Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 29, ст. 392):
 
1019. 1) у статтях 1, 12 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх випадках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;
 		    1) у пункті 27 частини першої статті 1 та частині шістнадцятій статті 12 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;
 
1020. 2) пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:
 		    2) пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:
 
1021. "18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом";
 		    "18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом";
 
1022. 3) у частині шостій статті 22 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".
 		    3) у частині шостій статті 22 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".
 
1023. 3.23. Частину третю статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207) викласти в такій редакції:
 		    3.23. Частину третю статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142) викласти в такій редакції:
 
1024. "3. У разі проведення виїмки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, державний виконавець на підставі ухвали слідчого судді, суду про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати слідчому копії документів виконавчого провадження. У разі якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Ухвала слідчого судді, суду про проведення виїмки, другий примірник протоколу виїмки та другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження".
 		    "3. У разі проведення виїмки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, державний виконавець на підставі ухвали слідчого судді, суду про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати слідчому копії документів виконавчого провадження. У разі якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Ухвала слідчого судді, суду про проведення виїмки, другий примірник протоколу виїмки та другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження".
 
1025. 3.24. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383):
 		    3.24. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст.161):
 
1026. 1) у частині п'ятій статті 8 слова "органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";
 		    1) у частині шостій статті 8 слова "органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";
 
1027. 2) у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 12 слова "винесення постанови про припинення кримінальної справи" замінити словами "закриття кримінального провадження".
 		    2) у підпункті "г" пункту 2 частини першої статті 12 слова "винесення постанови про припинення кримінальної справи" замінити словами "закриття кримінального провадження".
 
1028. 3.25. У пункті 2 частини десятої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 		    3.25. У пункті 2 частини десятої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".
 
1029. 3.26. У пункті 12 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144) слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".
 		    3.26. У пункті 12 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144) слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".
 
1030. 3.27. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 14-17, ст. 133):
 		    3.27. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133):
 
1031. 1) у частині п'ятій статті 174 слова "прокуратури для порушення кримінальної справи" замінити словами "досудового розслідування для здійснення досудового розслідування";
 		    1) у частині п'ятій статті 174 слова "прокуратури для порушення кримінальної справи" замінити словами "досудового розслідування для здійснення досудового розслідування";
 
1032. 2) у частині третій статті 176 слова "висновку, передбачених Кримінально-процесуальним" замінити словами "акта, передбачених Кримінальним процесуальним".
 		    2) у частині третій статті 176 слова "висновку, передбачених Кримінально-процесуальним" замінити словами "акта, передбачених Кримінальним процесуальним".
 
1033. 3.28. У пункті 5 частини п'ятої статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) слово "кримінально-процесуальних" виключити;
 		    3.28. У пункті 5 частини п'ятої статті 2 Закону України "Про прикордонний контроль" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 6, ст. 46) слово "кримінально-процесуальних" виключити.
 
1034. 3.29. Пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) виключити;
 		    3.29. Пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) виключити.
 
1035. 3.30.Частину третю статті 7 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 46, ст. 366) викласти в такій редакції:
 		    3.30.Частину третю статті 7 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 46, ст. 366) викласти в такій редакції:
 
1036. "Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних і контррозвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про Службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України", інших законів та Кримінального процесуального кодексу України".
 		    "Контроль за діяльністю Служби безпеки України, розвідувальних і контррозвідувальних органів України, оперативних підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також органів досудового розслідування здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про Службу безпеки України", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України", інших законів та Кримінального процесуального кодексу України".
 
1037. 3.31. Статтю 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290) викласти в такій редакції:
 		    3.31. Статтю 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2005 р., № 51, ст..552; 2006 р.,№ 21, ст.171) викласти в такій редакції:
 
1038. "Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради
 		    "Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради
 
1039. 1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.
 		    1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.
 
1040. Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.
 		    Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.
 
1041. 2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".
 		    2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу".
 
1042. 3.32. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст.225):
 		    3.32. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст.225;2005 р., № 3, ст.76; 2010 р., № 19, ст.151):
 
1043. 1) у частині першій статті 3:
 		    1) у частині першій статті 3:
 
1044. абзац п'ятий виключити.
 		 -368- Гордієнко С.В.
 Абазац другий підпункту 1 пункту 3.32 розділу Х "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:
абзаци п’ятий та десятий викласти відповідно в такій редакції:
"розкриття кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби правопорядку";
"сприяння у межах своєї компетенції іншим органам, що здійснюють досудове розслідування, органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов'язків";
 		Відхилено   абзац п'ятий виключити;
 
    -369- Кузьмук О.І.
 Абазац другий підпункту 1 пункту 3.32 розділу Х "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:
абзаци п’ятий та десятий викласти відповідно в такій редакції:
"розкриття кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби правопорядку";
"сприяння у межах своєї компетенції іншим органам, що здійснюють досудове розслідування, органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов'язків";
 		Відхилено    
1045. У зв'язку з цим абзаци шостий - дванадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим - одинадцятим;
 		       
1046. в абзаці десятому слова "іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";
 		    в абзаці одинадцятому слова "іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";
 
1047. 2) у статті 5:
 		    2) у статті 5:
 
1048. абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої виключити.
 		 -370- Гордієнко С.В.
 абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої статті 5 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"слідчих підрозділів";
 		Відхилено   абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої виключити;
 
    -371- Кузьмук О.І.
 абзац п'ятий пункту 2 частини п'ятої статті 5 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"слідчих підрозділів";
 		Відхилено    
1049. У зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом п'ятим;
 		       
1050. у частині одинадцятій слова "керівники підрозділів дізнання" виключити;
 		 -372- Гордієнко С.В.
 у частині одинадцятій статті 5 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) слова "керівники підрозділів дізнання" замінити словами "керівники слідчих підрозділів";
 		Відхилено   у частині одинадцятій слова "керівники підрозділів дізнання" виключити;
 
    -373- Кузьмук О.І.
 у частині одинадцятій статті 5 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) слова "керівники підрозділів дізнання" замінити словами "керівники слідчих підрозділів";
 		Відхилено    
1051. 3) у частині першій статті 7:
 		    3) у статті 7:
 
1052. пункти 3 та 11 викласти в такій редакції:
 		    пункти 3 та 11 викласти в такій редакції:
 
1053. "3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні";
 		 -374- Гордієнко С.В.
 Пункт 10 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"10) провадити розслідування кримінальних правопорушень відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України;"
 		Відхилено   "3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні";
 
    -375- Кузьмук О.І.
 Пункт 10 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"10) провадити розслідування кримінальних правопорушень відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України;"
 		Відхилено    
1054. "11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних військових прокуратур";
 		 -376- Гордієнко С.В.
 У пункті 11 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) слово"злочинів" замінити словом "кримінальних";
 		Відхилено   "11) вести облік кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України та проводити періодичні звірки з даними відповідних прокуратур";
 
    -377- Кузьмук О.І.
 У пункті 11 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) слово"злочинів" замінити словом "кримінальних";
 		Відхилено    
    -378- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України":
в пункті 11 статті 7 слово "військових" замінити словом "відповідних".
 		Враховано    
1055. абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:
 		    абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:
 
1056. "підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";
 		 -379- Гордієнко С.В.
 Абзац другий пункту 4 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";
 		Відхилено   "підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";
 
    -380- Кузьмук О.І.
 Абзац другий пункту 4 частини першої статті 7 (підпункт 3.32 Прикінцевих положень) викласти в такій редакції:
"підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання";
 		Відхилено    
1057. пункти 10 та 29 виключити;
 		 -381- Гордієнко С.В.
 У пункті 29 статті 7 слова "провадження дізнання" замінити словами "розслідування кримінальних правопорушень";
 		Відхилено   пункти 10 та 29 виключити;
 
    -382- Кузьмук О.І.
 У пункті 29 статті 7 слова "провадження дізнання" замінити словами "розслідування кримінальних правопорушень";
 		Відхилено    
    -383- Шемчук В.В.
 У абзаці другому пункту 4 статті 7 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" виключити слова " (підсудних)".
 		Відхилено    
1058. 4) у частині першій статті 8:
 		    4) у статті 8:
 
1059. пункт 3 виключити;
 		 -384- Гордієнко С.В.
 пункт 3 частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
"3) здійснювати розслідування віднесених до її компетенції кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також державними службовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини чи на військових об'єктах".
 		Відхилено   пункт 3 виключити;
 
    -385- Кузьмук О.І.
 пункт 3 частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
"3) здійснювати розслідування віднесених до її компетенції кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також державними службовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини чи на військових об'єктах".
 		Відхилено    
1060. у пункті 6 слова "від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства" замінити словами "від органів досудового розслідування";
 		    у пункті 6 слова "від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства" замінити словами "від органів досудового розслідування".
 
1061. 3.33. У пункті 2 частини десятої статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".
 		    3.33. У пункті 2 частини десятої статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) слова "є обвинуваченою по кримінальній справі" замінити словами "якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину".
 
1062. 3.34. У пункті 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197) слова "або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено".
 		    3.34. У пункті 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197) слова "або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено".
 
1063. 3.35. Частину чотирнадцяту статті 18 Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65) викласти в такій редакції:
 		    3.35. Частину чотирнадцяту статті 18 Закону України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65) викласти в такій редакції:
 
1064. "Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню";
 		    "Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню".
 
1065. 3.36. У частині другій статті 16 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 51-52, ст.446) слова "цивільних та кримінальних справ" замінити словами "цивільних справ та кримінального провадження".
 		    3.36. У частині другій статті 16 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 51-52, ст. 446) слова "цивільних та кримінальних справ" замінити словами "цивільних справ та кримінального провадження".
 
1066. 3.37. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143):
 		    3.37. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143):
 
1067. 1) пункт 2 частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:
 		    1) пункт 2 частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:
 
1068. "2) провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду";
 		    "2) провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду";
 
1069. 2) у частині першій статті 19 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";
 		    2) у частині першій статті 19 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним".
 
1070. 3.38. В абзаці другому частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365) слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";
 		    3.38. В абзаці другому частини дев'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365; 2011 р., № 23, ст.160) слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством".
 
1071. 3.39. В абзаці сімнадцятому статті 67 Розділу 3. "Обов'язки посадових осіб, рядових і матросів. Командир полку (корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону)" Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194) слова "у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання" замінити словами "у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення письмово повідомити про це орган досудового розслідування".
 		    3.39. В абзаці сімнадцятому статті Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194; 2005 р., № 3, ст.76) слова "у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання" замінити словами "у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення письмово повідомити про це орган досудового розслідування".
 
1072. 3.40. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2005 р., № 3, ст. 76; 2009 р., № 41, ст. 600):
 		    3.40. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2005 р., № 3, ст. 76;):
 
1073. 1) у статті 23:
а) частину першу викласти в такій редакції
 		    1) у статті 23:
частину першу викласти в такій редакції:
 
1074. "Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах."
 		 -386- Кузьмук О.І.
 У підпункті "а" підпункту 3.40 слова "їх виявлення і припинення" замінити словами "їх виявлення, розкриття і припинення".
 		Відхилено   "23. Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах";
 
1075. б) у частині другій:
 		    у частині другій:
 
1076. в абзаці другому слово "дізнання" виключити;
 		    в абзаці другому слово "дізнання" виключити;
 
1077. абзац восьмий виключити.
 		    абзац восьмий виключити.
 
1078. У зв'язку з цим абзаци дев'ятий - тридцять сьомий вважати відповідно абзацами восьмим - тридцять шостим;
 		       
1079. в абзаці чотирнадцятому слова "органам дізнання, органам досудового слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";
 		    в абзаці п‘ятнадцятому слова "органам дізнання, органам досудового слідства" замінити словами "органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування";
 
1080. в абзаці двадцять третьому слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів досудового розслідування";
 		    в абзаці двадцять четвертому слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "органів досудового розслідування";
 
1081. 2) у Додатку 12 до цього Статуту частини першу та третю статті 27 викласти відповідно в такій редакції:
 		 -387- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у Законі України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України":
у статті 27:
в абзаці першому слова "військовим прокурором гарнізону" замінити словами "відповідним прокурором";
в абзаці третьому слово "військові" замінити словом "відповідні ".
 		Враховано   3) абзаци перший та третій пункту 27 додатку 12 викласти в такій редакції:
 
1082. "Порядок тримання та охорони на гауптвахті і під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні за погодженням із військовим прокурором гарнізону";
 		    "27. Порядок тримання та охорони на гауптвахті і під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні за погодженням із відповідним прокурором";
 
1083. "Військові прокурори, їх заступники і помічники з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при здійсненні досудового розслідування за пред'явленням посвідчення особи допускаються у будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту - черговим частини із повідомленням командирові військової частини";
 		 -388- Яценюк А.П.
 у абзаці третьому підпункту 2) у підпункту 3.40 (у Додатку 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України) слова "а також слідчі при здійсненні досудового розслідування" вилучити.
 		Відхилено   "Відповідні прокурори, їх заступники і помічники з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при здійсненні досудового розслідування за пред'явленням посвідчення особи допускаються у будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту - черговим частини із повідомленням командирові військової частини";
 
1084. 3) абзац другий частини першої статті 218 Додатку 12 до цього Статуту викласти в такій редакції:
 		    2) абзац другий частини першої статті 218 викласти в такій редакції:
 
1085. "приймати за вказівкою начальника гауптвахти (чергового органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) заарештованих під охорону на підставі ухвали чи вироку суду, постанови слідчого, прокурора".
 		    "приймати за вказівкою начальника гауптвахти (чергового органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) заарештованих під охорону на підставі ухвали чи вироку суду, постанови слідчого, прокурора".
 
1086. 3.41. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 197; 2002 р., № 2, ст. 6; 2005 р., № 3, ст. 76; 2009 р., № 41, ст. 600):
 		    3.41. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 197; 2002 р., № 2, ст. 6; 2005 р., № 3, ст. 76):
 
1087. 1) частини другу та третю статті 45 викласти в такій редакції:
 		    1) частини другу та третю статті 45 викласти в такій редакції:
 
1088. "За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
 		    "За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
 
1089. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом";
 		    Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом";
 
1090. 2) частину четверту статті 85 викласти в такій редакції:
 		    2) частину четверту статті 85 викласти в такій редакції:
 
1091. "Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування".
 		    "Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування".
 
1092. 3.42. У статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245):
 		    3.42. У статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженому Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245):
 
1093. 1) частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
1094. "У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці."
 		    "У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці."
 
1095. 2) у частині третій слова "провадження в кримінальній справі чи" замінити словами "кримінального провадження або провадження у".
 		    у частині третій слова "провадження в кримінальній справі чи" замінити словами "кримінального провадження або провадження у".
 
1096. 3.43. У частині третій статті 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99) слова "Кримінальну справу проти Уповноваженого може бути порушено" замінити словами "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому".
 		    3.43. У частині третій статті 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99) слова "Кримінальну справу проти Уповноваженого може бути порушено" замінити словами "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому".
 
1097. 3.44. Частину другу статті 37 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст.212) викласти в такій редакції:
 		    3.44. Частину другу статті 37 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст.212) викласти в такій редакції:
 
1098. "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Рахункової палати, Першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам, Секретарю Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України".
 		    "Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Рахункової палати, Першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам, Секретарю Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України".
 
1099. 3.45. Статтю 25 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 14, ст. 168) викласти в такій редакції:
 		    3.45. Статтю 25 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 14, ст. 168) викласти в такій редакції:
 
1100. "Стаття 25. Особливості порушення кримінальної справи та застосування запобіжного заходу щодо депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим
 		 -389- Мойсик В.Р.
 У пункті 3.45 Прикінцевих положень назву статті 25 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" викласти в такій редакції: "Стаття 25. Особливості повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу щодо депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
 		Враховано   "Стаття 25. Особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та застосування запобіжного заходу щодо депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим
 
1101. 1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату може бути здійснено Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим.
 		    1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату може бути здійснено Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурором Автономної Республіки Крим.
 
1102. 2. Про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату, а також про обраний щодо нього запобіжний захід відповідний прокурор або суд, що здійснив повідомлення про підозру або обрав запобіжний захід, повідомляють Верховну Раду Автономної Республіки Крим не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру або обрання запобіжного заходу".
 		    2. Про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату, а також про обраний щодо нього запобіжний захід відповідний прокурор або суд, що здійснив повідомлення про підозру або обрав запобіжний захід, повідомляють Верховну Раду Автономної Республіки Крим не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру або обрання запобіжного заходу".
 
1103. 3.46. В абзаці четвертому частини третьої статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78) слова "порушення кримінальної справи щодо даної фізичної або юридичної особи" замінити словами "повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі".
 		    3.46. В абзаці четвертому частини третьої статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78; із змінами, внесеними Законом України від 18 жовтня 2011 р.) слова "порушення кримінальної справи щодо даної фізичної або юридичної особи" замінити словами "повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі".
 
1104. 3.47. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232):
 		    3.47. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2005 р., № 1, ст.14):
 
1105. 1) у статті 1 слова "органів дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "суду, органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, чи органу досудового розслідування";
 		 -390- Грицак В.М.
 В Розділі Х"Прикінцеві положення" в частині 3.47 внести зміни до у Закону України "Про судову експертизу": Статтю 1 викласти у такій редакції:
"Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про фактичні дані та обставини справи, що перебуває у провадженні суду, органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, виконавче провадження."
 		Відхилено   1) у статті 1 слова "органів дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "суду, органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, чи органу досудового розслідування";
 
1106. 2) в абзаці четвертому частини першої статті 4 слова "дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду";
 		 -391- Шаманов В.В.
 Статтю 7 Закону "Про судову експертизу" (Розділ 3.47 Прикінцевих положень) викласти у наступній редакції: "Стаття 7. Проведення судових експертиз
Проведення судових експертиз покладається на професійних судових експертів, відомості про яких внесені до Реєстру судових експертів. Професійним судовим експертам надається право працювати у складі юридичних осіб публічного чи приватного права або самостійно.
Судовий експерт, незалежно від того працює він у складі юридичної особи чи самостійно, надає висновок від свого імені та несе за нього особисту відповідальність.
Для проведення експертиз, які не здійснюються професійними судовими експертами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися фахівці з відповідних галузей знань.
Судові експерти рівні перед законом і судом незалежно від того є вони професійними судовими експертами чи ні та форми власності юридичної особи де вони працюють.
До юридичних осіб публічного права належать наступні державні спеціалізовані установи судових експертиз:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
науково-дослідні експертно-криміналістичні центри та інші установи експертних служб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
 		Відхилено   2) в абзаці четвертому частини першої статті 4 слова "дізнання, досудового та судового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду";
 
    -392- Шаманов В.В.
 У статті 9 Закону "Про судову експертизу" речення : "Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів" замінити наступним реченням : "Відомості про професійних судових експертів вносяться до державного Реєстру судових експертів" і далі за текстом;
У частині 2 статті 9 Закону "Про судову експертизу" після слів "тим судовим експертам" доповнити наступними словами : "відомості про" і далі за текстом; слова "частиною четвертою статті 7" замінити словами : "частиною другою статті 7" ;
 		Відхилено    
    -393- Шаманов В.В.
 У статті 10 частину 2 викласти у наступній редакції : "Професійними судовими експертами можуть бути фахівці, які мають вищу освіту за спеціальністю судова експертиза (судова медицина, судова психіатрія) або науковий ступень (за наявності дисертації захищеної з питань судової експертизи). До 2017 року професійними судовими експертами можуть бути також фахівці, які мають вищу освіту, пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах судових експертиз центральних органів виконавчої влади та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності";
 		Відхилено    
1107. 3) у пункті 2 частини першої статті 12 слова "органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду" замінити словами "особи або органу, які залучили експерта, судді, суду";
 		 -394- Шаманов В.В.
 У статті 14 передбачити частину 2 наступного змісту : "Позбавлення права проводити судові експертизи на професійній основі та виключення на цій підставі з Реєстру судових експертів здійснюється виключно судом.";
 		Відхилено   3) у пункті 2 частини першої статті 12 слова "органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду" замінити словами "особи або органу, які залучили експерта, судді, суду";
 
1108. 4) у статті 15:
 		 -395- Прокопчук Ю.В.
 п. четвертий частини 3.47. виключити
 		Відхилено   4) у статті 15:
 
1109. частину другу викласти в такій редакції:
 		 -396- Кармазін Ю.А.
 У пункті 3.47 у Законі України "Про судову експертизу" частину другу статті 15 виключити.
 		Відхилено   частину другу викласти в такій редакції:
 
1110. "Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України";
 		 -397- Шаманов В.В.
 У частині 2 статті 15 після слів : "з Державного бюджету України" доповнити наступними словами: "органам та службовим особам, до компетенції яких входить призначення експертиз.";
 		Відхилено   "Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України";
 
1111. частину третю доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";
 		 -398- Кармазін Ю.А.
 частину третю статті 15 ЗУ "Про судову експертизу" доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";
 		Відхилено   частину третю доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";
 
    -399- Кармазін Ю.А.
 після частини третьої статтю 15 ЗУ "Про судову експертизу" доповнити новою частиною такого змісту:
"Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника".
У зв'язку з цим частини четверту–шосту вважати відповідно частинами п'ятою–сьомою;".
 		Відхилено    
    -400- Бондик В.А.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" та після слова "цивільних" доповнити словом "адміністративних".
 		Відхилено    
    -401- Прутнік Е.А.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" та після слова "цивільних" доповнити словом "адміністративних".
 		Відхилено    
    -402- Плотніков О.В.
 У розділі Х. Прикінцеві положення:
доповнити змінами до частини четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" та після слова "цивільних" доповнити словом "адміністративних".
 		Відхилено    
    -403- Шаманов В.В.
 У частині 4 статті 15 після слів : "у цивільних і господарських справах" доповнити словами : "справах адміністративного судочинства та виконавчому провадженні" і далі за текстом;
 		Відхилено    
    -404- Шаманов В.В.
 У частині 5 статті 15 після слів : "державними спеціалізованими установами" доповнити наступним реченням : "судових експертиз здійснюється за рахунок замовника.
Професійні судові експерти та юридичні особи публічного і приватного права, в яких вони працюють, виконують інші роботи на договірних засадах";
 		Відхилено    
1112. після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 		    після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
1113. "Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника".
 		    "Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника".
 
1114. У зв'язку з цим частини четверту-шосту вважати відповідно частинами п'ятою-сьомою;
 		 -405- Шаманов В.В.
 У частині 1 статті 16 Закону "Про судову експертизу" після слів : "спеціалізованої установи" доповнити словами : "судових експертиз" і далі за текстом;
 		Відхилено   У зв'язку з цим частини четверту-шосту вважати відповідно частинами п'ятою-сьомою;
 
    -406- Шаманов В.В.
 У частині 2 статті 16 Закону "Про судову експертизу" після слів : "Залежно від рівня підготовки" доповнити словами : "та посади, яку вони займають";
після слів : "спеціалізованої установи" доповнити словами : "судових експертиз" і далі за текстом;
 		Відхилено    
    -407- Шаманов В.В.
 Частину 3 статті 16 Закону "Про судову експертизу" доповнити абзацом наступного змісту : "Атестація наукових працівників, до посадових обов’язків яких входить розробка теоретичної та методичної бази судової експертизи, проводиться у порядку, встановленому Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".;
 		Відхилено    
    -408- Шаманов В.В.
 У частині 1 статті 17 Закону "Про судову експертизу" слова : "Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і" замінити словами : "Для проведення атестації судових експертів, присвоєння та позбавлення" ;
слова : "що здійснюють судово-експертну діяльність." замінити словами : "судових експертиз, у яких працюють ці експерти.";
 		Відхилено    
    -409- Грицак В.М.
 У частині 1 статті 17 Закону "Про судову експертизу" після слів "створюються експертно-кваліфікаційні комісії при" доповнити словами "державних спеціалізованих установах,".
 		Відхилено    
    -410- Шаманов В.В.
 У частині 3 статті 17 Закону "Про судову експертизу" слово : "порядок" замінити словами : "Проведення атестації," і далі за текстом;
 		Відхилено    
    -411- Грицак В.М.
 Статтю 17 Закону "Про судову експертизу" доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"Роз’яснення прав і обов’язків експерта та приведення його до присяги здійснюється головою експертно-кваліфікаційної комісії під час присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами та обов’язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, за завідомо неправдивий висновок, приєднуються до особової справи, засвідченні печаткою експертної установи, копії цих документів подаються на вимогу сторони, що залучила експерта, слідчого судді, суду."
 		Відхилено    
    -412- Шаманов В.В.
 Частину 1 статті 20 Закону "Про судову експертизу" викласти у наступній редакції : "Юридичні особи публічного та приватного права, працівники яких проводять судові експертизи, професійні судові експерти, що працюють самостійно мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності";
 		Відхилено    
1115. 5) частину другу статті 20 викласти в такій редакції:
 		    5) частину другу статті 20 викласти в такій редакції:
 
1116. "Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності".
 		 -413- Шаманов В.В.
 Частину 1 статті 21 Закону "Про судову експертизу" викласти у наступній редакції: "Підготовка професійних судових експертів, та їх спеціалізація здійснюється вищими навчальними закладами.
Підвищення кваліфікації фахівців для державних спеціалізованих установ може проводитися на курсах та у спеціальних закладах відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.";
 		Відхилено   "Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності".
 
    -414- Шаманов В.В.
 У частині 4 статті 21 Закону "Про судову експертизу" слова : "що здійснюють судово-експертну діяльність." замінити словами : "судових експертиз".
 		Відхилено    
1117. 3.48. Абзаци другий та третій частини другої статті 22 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" викласти в такій редакції:
 		    3.48. Абзаци другий та третій частини другої статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" викласти в такій редакції:
 
1118. "йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;
 		    "йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;
 
1119. його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання".
 		    його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання".
 
1120. 3.49. У частині першій статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду до України громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст.101):
 		    3.49. У частині першій статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст.101):
 
1121. пункт 3 викласти в такій редакції:
 		    пункт 3 викласти в такій редакції:
 
1122. "3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, -до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень";
 		    "3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень";
 
1123. у пункті 4 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";
 		    у пункті 4 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення".
 
1124. 3.50. У статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110):
 		 -415- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Пункт 3.50 вилучити.
 		Відхилено   3.50. У статті 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110):
 
1125. 1) в абзаці першому пункту 6 частини п'ятої слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 		    1) в абзаці першому пункту 6 частини п'ятої слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 
1126. 2) у частині сьомій слова "винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "винесеним на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження";
 		    2) у частині сьомій слова "винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи" замінити словами "винесеним на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження";
 
1127. 3) частину тринадцяту викласти в такій редакції:
 		    3) частину тринадцяту викласти в такій редакції:
 
1128. "Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України";
 		    "Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України";
 
1129. 4) у пункті 2 частини чотирнадцятої слова "номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу" замінити словами "номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".
 		    4) у пункті 2 частини чотирнадцятої слова "номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу" замінити словами "номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".
 
1130. 3.51 У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 385):
 		    3.51 У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324):
 
1131. 1) у частині чотирнадцятій статті 17 слова "щодо яких провадиться дізнання чи досудове слідство" замінити словами "яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 		    1) у частині чотирнадцятій статті 17 слова "щодо яких провадиться дізнання чи досудове слідство" замінити словами "яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";
 
1132. 2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:
 		    2) частину п'яту статті 38 викласти в такій редакції:
 
1133. "5. Органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили";
 		    "5. Органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили".
 
1134. 3.52. У пункті 5 статті 28 Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5) слова "органам дізнання і слідства" замінити словами "органам досудового розслідування".
 		    3.52. У пункті 5 статті 28 Закону України "Про державний кордон України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 2, ст. 5; 2003 р., № 27, ст.209) слова "органам дізнання і слідства" замінити словами "органам досудового розслідування".
 
1135. 3.53. Пункт 5 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208) викласти в такій редакції:
 		    3.53. Пункт 5 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208) викласти в такій редакції:
 
1136. "5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами".
 		 -416- Прокопчук Ю.В.
 Абзац другий пункту 3.53 після слів "їх виявлення та припинення," доповнити словами "участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України".
 		Відхилено   "5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами".
 
1137. 3.54. Абзац сьомий частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст.350) викласти в такій редакції:
 		 -417- Яценюк А.П.
 Слова "органів прокуратури" вилучити:
у абзаці другому підпункту 3.54 пункту 3 (у абзаці сьомий частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель") Прикінцевих положень.
 		Відхилено   3.54. Абзац сьомий частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350; 2008 р., № 24, ст..237; 2010 р., № 5, ст. 44) викласти в такій редакції:
 
1138. "передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення".
 		    "передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення".
 
1139. 3.55. В абзаці чотирнадцятому пункту 1 частини першої статті 30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст.488) слова "дізнання та" виключити.
 		    3.55. В абзаці п‘ятнадцятому частини першої статті 30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст. 488; 2009 р., № 15, ст. 188) слова "дізнання та" виключити.
 
1140. 3.56. У частині другій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст.389) слова "дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства" замінити словами "прокурорського нагляду, досудового розслідування".
 		    3.56. У частині другій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2010 р., № 34, ст. 482, ст. 486, № 48, ст. 566; 2011 р., № 23, ст.160, № 48-49, ст.536, № 50, ст. 543) слова "дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства" замінити словами "прокурорського нагляду, досудового розслідування".
 
1141. 3.57. Частину третю статті 23 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148) викласти в такій редакції:
 		    3.57. Частину третю статті 23 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148) викласти в такій редакції:
 
1142. "За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю інформує про це відповідні органи досудового розслідування".
 		    "За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного експортного контролю інформує про це відповідні органи досудового розслідування".
 
1143. 3.58. У статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 224) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";
 		    3.58. У статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 28, ст. 224) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";
 
1144. 3.59. У статті 11 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 176) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування".
 		    3.59. У статті 11 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 176) слова "органів дізнання та слідства" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування".
 
1145. 3.60. В абзаці одинадцятому пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 93) слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування".
 		 -418- Прокопчук Ю.В.
 у частині 3.60 Розділу Х слова "оперативно-розшукової діяльності" виключити
 		Відхилено   3.60. В абзаці одинадцятому пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 428; 2010 р., № 46, ст. 537) слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування".
 
    -419- Кармазін Ю.А.
 У пункті 3.60 із пропозиції щодо внесення змін до абзацу одинадцятого пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про державну таємницю виключити слова "оперативно-розшукової діяльності".
 		Відхилено    
    -420- Швець В.Д.
 Виключити пункт 3.60 Розділу Х.
 		Відхилено    
1146. 3.61. У пункті 11 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379) слова "злочину, органам дізнання чи досудового слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".
 		    3.61. У пункті 11 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2012 р., № 2-3, ст.3) слова "злочину, органам дізнання чи досудового слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".
 
1147. 3.62. В абзаці сьомому частини першої статті 15 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 22, ст. 86) слова "злочину, органам дізнання чи попереднього слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".
 		    3.62. В абзаці сьомому частини першої статті 15 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 22, ст. 86; 2006 р., № 22, ст.184) слова "злочину, органам дізнання чи попереднього слідства" замінити словами "кримінального правопорушення, органам досудового розслідування".
 
1148. 3.63. У частині третій статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 28, ст.205) слова "постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду" замінити словами "постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого або відповідно до рішення суду".
 		    3.63. У частині третій статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 31; 2001 р., № 7, ст.34) слова "постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду" замінити словами "постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого або відповідно до рішення суду".
 
1149. 3.64. Частину третю статті 6 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 10, ст. 62) викласти в такій редакції:
 		    3.64. Частину третю статті 6 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 10, ст. 62) викласти в такій редакції:
 
1150. "Після розгляду судом справ про кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, 50 відсотків вартості конфіскованого майна і коштів, визнаних судом такими, що набуті в ході цієї злочинної діяльності, передається органам, які безпосередньо проводили оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
 		    "Після розгляду судом справ про кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, 50 відсотків вартості конфіскованого майна і коштів, визнаних судом такими, що набуті в ході цієї злочинної діяльності, передається органам, які безпосередньо проводили оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
 
1151. 3.65. У Законі України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 6, ст. 37):
 		    3.65. У Законі України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 1998 р., № 29, ст. 190):
 
1152. 1) у частині четвертій статті 17 слова "про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами або про припинення попереднього слідства" замінити словами "про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";
 		    1) у частині четвертій статті 17 слова "про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами або про припинення попереднього слідства" замінити словами "про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";
 
1153. 2) в абзаці другому частини другої статті 19 слово "злочинам" замінити словом "кримінальним";
 		    2) в абзаці другому частини другої статті 19 слово "злочинам" замінити словом "кримінальним";
 
1154. 3) у частині першій статті 21:
 		    3) у частині першій статті 21:
 
1155. у пункті 1 слова "злочини і" замінити словами "кримінальні та інші";
 		    у пункті 1 слова "злочини і" замінити словами "кримінальні та інші";
 
1156. у пункті 2 слова "досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство" замінити словами "а також проводить досудове розслідування".
 		    у пункті 2 слова "досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство" замінити словами "а також проводить досудове розслідування".
 
1157. 3.66. У частині першій статті 18 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409):
 		    3.66. У частині першій статті 18 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409):
 
1158. 1) у пунктах 10 та 14 слова "злочини" в усіх відмінках замінити словами "кримінальні правопорушення" у відповідному відмінку;
 		    у пунктах 10 та 14 слова "злочини" в усіх відмінках замінити словами "кримінальні правопорушення" у відповідному відмінку;
 
1159. 2) пункт 12 викласти в такій редакції:
 		    пункт 12 викласти в такій редакції:
 
1160. "12) виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчинені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України".
 		    "12) виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчинені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України".
 
1161. 3.67. У частині третій статті 14 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 21, ст. 158) слова "порушення кримінальної справи проти нього" замінити словами "повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".
 		    3.67. У частині третій статті 14 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 21, ст. 158) слова "порушення кримінальної справи проти нього" замінити словами "повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення".
 
1162. 3.68 В абзаці першому частини другої статті 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. 64) слова "орган дізнання, слідства" замінити словами "орган досудового розслідування".
 		    3.68 В абзаці першому частини другої статті 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 43, ст.214) слова "орган дізнання, слідства" замінити словами "орган досудового розслідування".
 
1163. 3.69. Перше речення частини восьмої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) викласти в такій редакції:
 		    3.69. Перше речення частини восьмої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2009 р., № 24, ст. 296) викласти в такій редакції:
 
1164. "Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які звільнені зі служби у зв'язку із засудженням або притягненням до кримінальної відповідальності, стосовно яких за відсутністю події або складу злочину чи за недоведеністю їхньої участі у вчиненні злочину були винесені відповідно виправдувальний вирок або ухвала суду про закриття щодо них кримінального провадження, а також членам сімей військовослужбовців, інших осіб, щодо яких ухвала суду про закриття кримінального провадження винесена посмертно, пенсії обчислюються за наявності в них права на пенсію за цим Законом із розміру існуючих на день призначення пенсії окладів грошового забезпечення, встановлених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців, інших зазначених осіб".
 		    "Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які звільнені зі служби у зв'язку із засудженням або притягненням до кримінальної відповідальності, стосовно яких за відсутністю події або складу злочину чи за недоведеністю їхньої участі у вчиненні злочину були винесені відповідно виправдувальний вирок або ухвала суду про закриття щодо них кримінального провадження, а також членам сімей військовослужбовців, інших осіб, щодо яких ухвала суду про закриття кримінального провадження винесена посмертно, пенсії обчислюються за наявності в них права на пенсію за цим Законом із розміру існуючих на день призначення пенсії окладів грошового забезпечення, встановлених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців, інших зазначених осіб".
 
1165. 3.70. У статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17):
 		    3.70. У статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212):
 
1166. 1) частину другу доповнити абзацом такого змісту:
 		    частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:
 
1167. "Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею";
 		 -421- Макеєнко В.В.
 Зміни до частини другої статті 16 ЗУ "Про статус народного депутата України" вважаю недоцільними, оскільки запропоноване у проекту виокремлення звернення до правоохоронних органів не містить правової новизни для врегулювання.
 		Відхилено   "Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею";
 
1168. 2) частину четверту після слів "об'єднання громадян" доповнити словами "крім випадків, установлених цим Законом".
 		 -422- Одарченко Ю.В.
 Підпункт 2 пункту 3.70 Розділу Х виключити.
 		Відхилено   частину четверту доповнити словами "крім випадків, установлених цим Законом".
 
    -423- Макеєнко В.В.
 Не є доцільним вносити зміни і до частини четвертої зазначеної статті 16.
 		Відхилено    
    -424- Одарченко Ю.В.
 Пункт 3.70 Розділу Х доповнити підпунктом 3 наступного змісту:
"3) Частину 1 статті 27 викласти у наступній редакції:
"1. Народному депутату України гарантується депутатська недоторканість на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, йому не може бути вручено повідомлення про підозру, він не може набувати статусу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного."
 		Відхилено    
1169. 3.71. У Законі України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 62):
 		    3.71. У Законі України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 62; 2002 р, № 29, ст.194; 2004 р., № 8, ст. 66; 2011 р., № 51, ст.577):
 
1170. 1) у частині першій статті 5 слова "кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства" замінити словами "кримінального процесуального законодавства у процесі досудового розслідування";
 		    1) у частині першій статті 5 слова "кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства" замінити словами "кримінального процесуального законодавства у процесі досудового розслідування";
 
1171. 2) в абзаці третьому частини першої статті 6 слова "кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення" замінити словами "справах, справах про адміністративні правопорушення, а також у кримінальному провадженні";
 		    2) в абзаці третьому статті 6 слова "кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення" замінити словами "справах, справах про адміністративні правопорушення, а також у кримінальному провадженні";
 
1172. 3) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
 		    3) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
 
1173. "Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчій, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, а також в інших випадках, передбачених статтею 78 Кримінального процесуального кодексу України";
 		    "Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчій, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, а також в інших випадках, передбачених статтею 78 Кримінального процесуального кодексу України";
 
1174. 4) у статті 10:
 		    4) у статті 10:
 
1175. друге речення частини другої викласти в такій редакції: "Забороняється втручання у приватне спілкування адвокатів з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим".
 		    друге речення частини другої викласти в такій редакції: "Забороняється втручання у приватне спілкування адвокатів з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим";
 
1176. перше речення частини п'ятої викласти в такій редакції:
 		    перше речення частини п'ятої викласти в такій редакції:
 
1177. "Адвокат повідомляється про підозру Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя в межах його повноважень";
 		    "Адвокат повідомляється про підозру Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя в межах його повноважень";
 
1178. 5) частину другу статті 12 викласти в такій редакції:
 		    5) частину другу статті 12 викласти в такій редакції:
 
1179. "У разі участі адвоката у кримінальному провадженні за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінальним процесуальним законодавством";
 		    "У разі участі адвоката у кримінальному провадженні за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінальним процесуальним законодавством";
 
1180. 6) в абзаці другому частини першої статті 18 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні".
 		    6) в абзаці другому частини першої статті 18 слова "кримінальній справі" замінити словами "кримінальному провадженні".
 
1181. 3.72. У частині першій статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314) слово "слідство" замінити словами "досудового розслідування".
 		    3.72. У частині першій статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 314) слово "слідства" замінити словами "досудового розслідування".
 
1182. 3.73 Пункт "а" частини першої статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст.580) викласти в такій редакції:
 		    3.73 Пункт "а" частини першої статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 580) викласти в такій редакції:
 
1183. "а) осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування або судове провадження до постановлення судом обвинувального вироку".
 		 -425- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 у Законі України "Про безоплатну правову допомогу":
пункти 5-8 частини першої статті 14 викласти у такій редакції:
"5) особи, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;
6) особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо слідчий суддя, суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;"
пункт 3 частини першої статті 17 викласти у такій редакції:
"3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії;"
частину шосту статті 19 викласти у такій редакції:
"6. У разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника."
у частині третій статті 21 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні";
у пункті 1 частини першої статті 25 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства, розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження";
у пункті 4 Розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" слова "особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд" замінити словами "слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд";
 		Враховано   "а) осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування або судове провадження до постановлення судом обвинувального вироку".
3.74. у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577):
пункти 5-8 частини першої статті 14 викласти в такій редакції:
"5) особи, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;
6) особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо слідчий суддя, суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця";
пункт 3 частини першої статті 17 викласти в такій редакції:
"3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії";
частину шосту статті 19 викласти в такій редакції:
"6. У разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника";
у частині третій статті 21 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні";
у пункті 1 частини першої статті 25 слова "при провадженні дізнання, досудового слідства, розгляді кримінальної справи в суді" замінити словами "у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження";
у пункті 4 розділу VІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" слова "особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд" замінити словами "слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд".
 
1184. Розділ ХІ. Перехідні положення
 		    Розділ ХІ. Перехідні положення
 
1185. 1. До дня введення в дію пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 - 421, 423 - 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених зазначеними пунктами, здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
 		 -426- Швець В.Д.
 Пункт 1 Перехідних положень викласти в такій редакції:
"1. До дня введення в дію положень частини першої статті 216 цього Кодексу (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України) здійснюють слідчі Військової Служби правопорядку у Збройних Силах України, а в частині розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, суддями та працівниками правоохоронних органів здійснють слідчі органів прокуратури.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. До дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), частини четвертої статті 216 цього Кодексу, повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
Після введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.
2. До дня ведення в дію положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають діяльність органів (установ), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, функції таких органів (установ) здійснюють адвокатські об'єднання або органи адвокатського самоврядування.
3. Заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Ведення оперативно-розшукових справ, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, продовжується. За наявності відповідних підстав такі оперативно-розшукові справи передаються органам досудового розслідування для початку досудового розслідування у порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням підслідності.
5. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів дізнання, протягом десяти днів з дня набрання ним чинності передаються відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності для здійснення досудового розслідування.
6. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу.
7. Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.
8. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
9. Запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
10. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.
11. Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
12. Розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 10 розділу ХІ "Перехідні положення", у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
13. Судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
14. Неоскаржені судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
15. Апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
16 Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу першого цього пункту після набрання ним чинності, розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
17. Особи, які на день набрання чинності цим Кодексом, беруть участь у кримінальному провадженні в якості захисників і не мають статусу адвоката, продовжують здійснювати повноваження захисника в такому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також судового провадження у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховному Суді України.
18. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах проводяться збори суддів з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
У разі, якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження, передбачені цим Кодексом, виконує найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.
19. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Реєстр.картка №
)
3) до 1 січня 2013 року:
забезпечити вилучення майна (рухомого і нерухомого), що використовується для розміщення та забезпечення діяльності військових прокуратур, з оперативного управління Міністерства оборони України та його безоплатну передачу до сфери управління Генеральної прокуратури України;
забезпечити передачу бюджетних призначень на утримання військових прокуратур у 2012 році від Міністерства оборони України до Генеральної прокуратури України в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України;
4) починаючи з 2013 року бюджетні призначення, які передбачалися Міністерству оборони України на утримання військових прокуратур, виділяти Генеральній прокуратурі України.
22. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу:
1) створити Єдиний реєстр досудових розслідувань, розробити та затвердити за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, положення про порядок його ведення;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
23. Рекомендувати Міністерству внутрішніх справ України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу розробити та затвердити положення про порядок застосування електронних засобів контролю згідно з вимогами цього Кодексу.
24. Рекомендувати Службі безпеки України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом.
25. Кабінету Міністрів України спільно з Генеральною прокуратурою України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та органіами адвокатського самоврядування підготувати і забезпечити виконання програм перепідготовки працівників органів кримінальної юстиції та адвокатів з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.
26. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:
1) протягом одного місяця з дня опублікування цього Кодексу забезпечити звернення своїх територіальних управлінь з поданнями до відповідних місцевих рад про формування і затвердження ними списків присяжних відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
2) протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом.
 
    -427- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 "1. До дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), частини четвертої статті 216 цього Кодексу, повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
Після введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України), четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.
2. До дня ведення в дію положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають діяльність органів (установ), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, функції таких органів (установ) здійснюють адвокатські об'єднання або органи адвокатського самоврядування.
3. Заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Ведення оперативно-розшукових справ, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, продовжується. За наявності відповідних підстав такі оперативно-розшукові справи передаються органам досудового розслідування для початку досудового розслідування у порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням підслідності.
5. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів дізнання, протягом десяти днів з дня набрання ним чинності передаються відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності для здійснення досудового розслідування.
6. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу.
7. Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.
8. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
9. Запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
10. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.
11. Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
12. Розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 10 цих Перехідних положень, у випадку повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
13. Судові рішення, які ухвалені в суді першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
14. Неоскаржені судові рішення, які ухвалені в суді першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
15. Апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
16 Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу першого цього пункту після набрання ним чинності, розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
17. Особи, які на день набрання чинності цим Кодексом, беруть участь у кримінальному провадженні в якості захисників і не мають статусу адвоката, продовжують здійснювати повноваження захисника в такому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також судового провадження у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховному Суді України.
18. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах проводяться збори суддів з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
У випадку, якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження, передбачені цим Кодексом, виконує найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.
19. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ проводяться збори суддів з метою обрання суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
У випадку, якщо у зазначений строк суддю, уповноваженого на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, не було обрано, його повноваження здійснює суддя, що має найбільший стаж роботи на посаді судді та досвід розгляду кримінальних справ.
20. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу керівники органів досудового розслідування визначають слідчих, що спеціально уповноважені на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
21. Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Кодексом;
забезпечити підготовку та впровадження в юридичних вищих навчальних закладах нових навчальних програм з вивчення нового кримінального процесуального законодавства;
2) у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом, у тому числі з метою забезпечення фінансування:
оснащення органів досудового розслідування електронними засобами контролю;
створення та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань;
обладнання органів досудового розслідування технічними засобами фіксування кримінального провадження і технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції;
заміни у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження зі скла чи органічного скла;
обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п'яти залів на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не менше п'яти залів на Верховний Суд України;
обладнання установ попереднього ув'язнення та установ виконання покарань технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції з судами у кількості не менше двох приміщень у кожній установі;
збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та апарату цих судів у зв'язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді.
3) до 1 січня 2013 року:
забезпечити вилучення майна (рухомого і нерухомого), що використовується для розміщення та забезпечення діяльності військових прокуратур, з оперативного управління Міністерства оборони України та його безоплатну передачу до сфери управління Генеральної прокуратури України;
забезпечити передачу бюджетних призначень на утримання військових прокуратур у 2012 році від Міністерства оборони України до Генеральної прокуратури України у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України;
4) починаючи з 2013 року бюджетні призначення, які передбачалися Міністерству оборони України на утримання військових прокуратур, виділяти Генеральній прокуратурі України.
22. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України протягом трьох місяців із дня опублікування цього Кодексу:
1) створити Єдиний реєстр досудових розслідувань, розробити та затвердити за погодженням із Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, положення про порядок його ведення;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
23. Рекомендувати Міністерству внутрішніх справ України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу розробити та затвердити положення про порядок застосування електронних засобів контролю згідно з вимогами цього Кодексу.
24. Рекомендувати Службі безпеки України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом.
25. Кабінету Міністрів України за участю Генеральної прокуратури України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та органів адвокатського самоврядування підготувати і забезпечити виконання програм перепідготовки працівників органів кримінальної юстиції та адвокатів з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.
26. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:
1) протягом одного місяця з дня опублікування цього Кодексу забезпечити звернення своїх територіальних управлінь з поданнями до відповідних місцевих рад про формування і затвердження ними списків присяжних відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
2) протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом."
 		Враховано частково    
1186. Після введення в дію пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 - 421, 423 - 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.
 		       
1187. 2. Заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом.
 		       
1188. 3. Ведення оперативно-розшукових справ, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, продовжується. За наявності відповідних підстав такі оперативно-розшукові справи передаються органам досудового розслідування для початку досудового розслідування у порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням підслідності.
 		       
1189. 4. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів дізнання, протягом десяти днів з дня набрання ним чинності передаються відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності для здійснення досудового розслідування.
 		       
1190. 5. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу.
 		       
1191. 6. Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.
 		       
1192. 7. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
 		 -428- Одарченко Ю.В.
 Пункт 7 Розділу ХІ викласти у наступній редакції:
"7) Докази, які отримані до дня набрання чинності цим Кодексом, за умови, що по справі не набув чинності вирок суду, можуть бути визнані неприйнятними відповідно до положень цього Кодексу."
 		Відхилено      
    -429- Швець В.Д.
 Пункт 7 Перехідних положень викласти в такій редакції:
"7. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, передбаченому цим Кодексом".
 		Відхилено    
1193. 8. Запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1194. 9. Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.
 		       
1195. 10. Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1196. 11. Розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 10 цих Перехідних положень, у випадку повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		       
1197. 12. Судові рішення, які ухвалені в суді першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1198. 13. Неоскаржені судові рішення, які ухвалені в суді першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1199. 14. Апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1200. 15. Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1201. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу першого цього пункту після набрання ним чинності, розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
 		       
1202. 16. Особи, які на день набрання чинності цим Кодексом, беруть участь у кримінальному провадженні в якості захисників і не мають статусу адвоката, продовжують здійснювати повноваження захисника під час досудового розслідування, а також судового провадження у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховному Суді України.
 		       
1203. 17. Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах проводяться збори суддів з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
 		       
1204. У випадку, якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження, передбачені цим Кодексом, виконує найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.
 		       
1205. 18. Кабінету Міністрів України:
 		 -430- Мойсик В.Р.
Кириленко В.А.
 П. 18 Розділу ХІ. Перехідні положення викласти в такій редакції:
"18. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу:
1) внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність із положеннями Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі з метою забезпечення фінансування:
оснащення органів досудового розслідування електронними засобами контролю;
створення та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань;
обладнання органів досудового розслідування технічними засобами фіксування кримінального провадження і технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції;
заміни у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження зі скла чи органічного скла;
обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п'яти залів на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не менше п'яти залів на Верховний Суд України;
обладнання установ попереднього ув'язнення та установ виконання покарань технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції з судами у кількості не менше двох приміщень у кожній установі;
збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та апарату цих судів у зв'язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Кодексом;
3) забезпечити підготовку та впровадження в юридичних вищих навчальних закладах нових навчальних програм з вивчення нового кримінального процесуального законодавства".
 		Відхилено      
1206. 1) у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу:
 		       
1207. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;
 		       
1208. забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Кодексом;
 		       
1209. забезпечити підготовку та впровадження в юридичних вищих навчальних закладах нових навчальних програм з вивчення нового кримінального процесуального законодавства;
 		       
1210. 2) у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом, у тому числі з метою забезпечення фінансування:
 		       
1211. оснащення органів досудового розслідування електронними засобами контролю;
 		       
1212. створення та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань;
 		 -431- Стретович В.М.
 У Перехідних положеннях:
Вилучити абзац восьмий пункту 18.
 		Відхилено      
1213. обладнання органів досудового розслідування технічними засобами фіксування кримінального провадження і технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції;
 		       
1214. заміни у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження зі скла чи органічного скла;
 		       
1215. обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п'яти залів на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не менше п'яти залів на Верховний Суд України;
 		       
1216. обладнання установ попереднього ув'язнення та установ виконання покарань технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції з судами у кількості не менше двох приміщень у кожній установі;
 		       
1217. збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та апарату цих судів у зв'язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді.
 		 -432- Кожем'якін А.А.
 Частину вісімнадцяту розділу Х (Прикінцеві положення) доповнити пунктом третім:
18. Кабінету Міністрів України:
"3) у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про суд присяжних в Україні".
 		Відхилено      
    -433- Кармазін Ю.А.
 У Розділі ХІ "Перехідні положення": Частину 18 доповнити новим пунктом 3 наступного змісту:"3) протягом року забезпечити створення Слідчого Комітету".
 		Відхилено    
1218. 19. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України протягом трьох місяців із дня опублікування цього Кодексу:
 		       
1219. 1) створити Єдиний реєстр досудових розслідувань, розробити та затвердити за погодженням із Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, положення про порядок його ведення;
 		       
1220. 2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
 		       
1221. 20. Рекомендувати Міністерству внутрішніх справ України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу розробити та затвердити положення про порядок застосування електронних засобів контролю згідно з вимогами цього Кодексу.
 		       
1222. 21. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України, Службі безпеки України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Кодексом.
 		       
1223. 22. Кабінету Міністрів України за участю Генеральної прокуратури України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підготувати і забезпечити виконання програм перепідготовки працівників органів кримінальної юстиції з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.

-434- Савченко І.В.
 розділ ХІ "Перехідні положення" доповнити пунктом 23 такого змісту:
"23. Судам, правоохоронним органам, слідчим переглянути кримінальні справи стосовно осіб, які вчинили злочини, з урахуванням змін до Кримінального кодексу України, та вирішити питання щодо зміни кваліфікації дій цих осіб на інші відповідні статті Кримінального кодексу України.".
 		Відхилено