Кількість абзаців - 135 Таблиця поправок


Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон УкраЇни
 		    Проект
Закон України
 
1. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні
 		    Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні
 
2. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина.
 		    Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.
 
3. Розділ І
 		    Розділ І
 
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Визначення термінів
 		    Стаття 1. Визначення термінів
 
6. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 		    1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
7. 1) антидискримінаційна експертиза - аналіз проектів нормативно-правових актів, за результатами якого надається висновок щодо їх відповідності принципу недискримінації;
 		    1) антидискримінаційна експертиза - аналіз проектів нормативно-правових актів, за результатами якого надається висновок щодо їх відповідності принципу недискримінації;
 
8. 2) дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, що спрямовані на обмеження або привілеї щодо окремої особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі - певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини і громадянина;
 		 -1- Ковалевська Ю.С.
 У нормативно-правових актах України прикметник "окрема, окремі, окремий..." вживається разом з іменником переважно у випадках, коли певному іменнику необхідно надати ознаки відособленості, винятковості та інше. Наприклад: "окрема думка", "окреме провадження", "окрема ухвала", "окрема категорія осіб". Таким чином, даний проект Закону відокремлюючи особу, групу осіб надаючи їм ознаку "окрема", вже може містити дискримінаційні ознаки. Отже, з метою усунення подвійних тлумачень словосполучення "окрема особа" пропоную по всьому тексту проекту Закону слова "окремої особи чи групи осіб" замінити словами "особи або/та групи осіб" у відповідному числі та відмінку.
 		Враховано   2) дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї щодо особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі - певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина;
 
    -2- Сушкевич В.М.
 1.Пункт другий частини першої статті 1 викласти у такій редакції:
"2) дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, що спрямовані на обмеження або привілеї щодо окремої особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі - певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини і громадянина".
 		Враховано    
9. 3) непряма дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї щодо окремої особи чи групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, коли такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об’єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України;
 		    3) непряма дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї щодо особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, коли такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об’єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України;
 
10. 4) підбурювання до дискримінації - вказівки, інструкції або заклики до дискримінації окремих осіб чи груп осіб за їх певними ознаками;
 		    4) підбурювання до дискримінації - вказівки, інструкції або заклики до дискримінації щодо особи та/або групи осіб за їх певними ознаками;
 
11. 5) позитивні дії - спеціальні тимчасові або постійні заходи, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України;
 		    5) позитивні дії - спеціальні тимчасові або постійні заходи, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України;
 
12. 6) пряма дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, що призводять до випадку, коли до окремої особи чи групи осіб за їх певними ознаками ставляться менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;
 		    6) пряма дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, що призводять до випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;
 
13. 7) утиск - небажана для окремої особи чи групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення щодо такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.
 		    7) утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення щодо такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.
 
14. Стаття 2. Принцип недискримінації у законодавстві України
 		    Стаття 2. Принцип недискримінації у законодавстві України
 
15. 1. Законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак:
 		    1. Законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак:
 
16. 1) забезпечення рівності прав і свобод окремих осіб чи груп осіб;
 		    1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб;
 
17. 2) забезпечення рівності перед законом окремих осіб чи груп осіб;
 		    2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб;
 
18. 3) повагу до гідності кожної людини;
 		    3) повагу до гідності кожної людини;
 
19. 4) забезпечення рівних можливостей окремих осіб чи груп осіб.
 		    4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
 
20. Стаття 3. Законодавство про запобігання та протидію дискримінації
 		    Стаття 3. Законодавство про запобігання та протидію дискримінації
 
21. 1. Законодавство про запобігання та протидію дискримінації складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 		    1. Законодавство про запобігання та протидію дискримінації складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
22. 2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
 		    2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
23. Стаття 4. Сфера дії Закону
 		    Стаття 4. Сфера дії Закону
 
24. 1. Дія цього Закону поширюється на всіх осіб, які перебувають на території України.
 		    1. Дія цього Закону поширюється на всіх осіб, які перебувають на території України.
 
25. Дія цього Закону поширюється на такі сфери суспільних відносин:
 		    Дія цього Закону поширюється на такі сфери суспільних відносин:
 
26. громадсько-політична діяльність;
 		    громадсько-політична діяльність;
 
27. державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;
 		    державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;
 
28. правосуддя;
 		    правосуддя;
 
29. трудові відносини;
 		    трудові відносини;
 
30. охорона здоров’я;
 		    охорона здоров’я;
 
31. освіта;
 		    освіта;
 
32. соціальний захист;
 		 -3- Сушкевич В.М.
 2.Частину першу статті 4 доповнити абзацом десятим наступного змісту:
„доступ осіб з інвалідністю до вищевказаних сфер суспільних відносин та до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку; ". У зв'язку із цим абзаци 10-12 вважати абзацами 11-13.
 		Враховано частково Запропонована норма не є окремою сферою та інкорпорується у сферу соціальний захист. Ії 1 також через внесення ознаки інвалідність у визначення дискримінації  соціальний захист;
 
33. житлові відносини;
 		    житлові відносини;
 
34. доступ до товарів і послуг;
 		    доступ до товарів і послуг;
 
35. на інші сфери суспільних відносин.
 		    на інші сфери суспільних відносин.
 
36. Стаття 5. Форми дискримінації
 		    Стаття 5. Форми дискримінації
 
37. 1. Формами дискримінації є:
 		    1. Формами дискримінації є:
 
38. пряма дискримінація;
 		    пряма дискримінація;
 
39. непряма дискримінація;
 		    непряма дискримінація;
 
40. підбурювання до дискримінації;
 		    підбурювання до дискримінації;
 
41. утиск.
 		    утиск.
 
42. Стаття 6. Заборона дискримінації
 		    Стаття 6. Заборона дискримінації
 
43. 1. Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
 		    1. Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
 
44. 2. Будь-які форми дискримінації окремих осіб чи груп осіб за їх певними ознаками з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також юридичних та фізичних осіб забороняються.
 		    2. Будь-які форми дискримінації осіб та/або груп осіб за їх певними ознаками з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також юридичних та фізичних осіб забороняються.
 
45. 3. Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг окремим особам чи групам осіб за їх певними ознаками, щодо яких застосовуються позитивні дії, а саме:
 		    3. Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, щодо яких застосовуються позитивні дії, а саме:
 
46. спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
 		    спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
 
47. здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, коли такі заходи є необхідними;
 		    здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, коли такі заходи є необхідними;
 
48. надання пільг окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
 		 -4- Сушкевич В.М.
 3.у частині третій статті 6:
а)абзац четвертий викласти у такій редакції:
"надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом";
б)доповнити новим абзацом п'ятим такого змісту:
"встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян";
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим.
 		Враховано   надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
 
49. особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
 		    особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
 
50. Стаття 7. Основні напрями державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації
 		    Стаття 7. Основні напрями державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації
 
51. 1. Державна політика щодо запобігання та протидії дискримінації спрямована на:
 		    1. Державна політика щодо запобігання та протидії дискримінації спрямована на:
 
52. недопущення дискримінації;
 		    недопущення дискримінації;
 
53. застосування позитивних дій;
 		    застосування позитивних дій;
 
54. створення умов для своєчасного виявлення фактів дискримінації та забезпечення ефективного захисту окремих осіб чи груп осіб, які постраждали від дискримінації;
 		    створення умов для своєчасного виявлення фактів дискримінації та забезпечення ефективного захисту осіб та/або груп осіб, які постраждали від дискримінації;
 
55. виховання і пропаганду серед населення України поваги до осіб незалежно від їх певних ознак, поширення просвітницької діяльності у цій сфері.
 		    виховання і пропаганду серед населення України поваги до осіб незалежно від їх певних ознак, поширення просвітницької діяльності у цій сфері.
 
56. Стаття 8. Антидискримінаційна експертиза
 		 -5- Кармазін Ю.А.
 У статті 8 назву викласти у такій редакції:"Проведення антидискримінаційної експертизи в процесі нормотворення".
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку із тим, що назва даної статті законопроекту викликає зауваження, адже сформульована невдало, надто загально, безвідносно до її змісту.
 		Враховано   Стаття 8. Проведення антидискримінаційної експертизи в процесі нормотворення
 
57. 1. Розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов’язковим урахуванням принципу недискримінації.
 		    1. Розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов’язковим урахуванням принципу недискримінації.
 
58. 2. З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, які містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
 		    2. З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
 
59. Результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.
 		    Результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.
 
60. Обов’язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.
 		 -6- Ковалевська Ю.С.
 Відповідно до положень Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади складають систему центральних органів виконавчої влади. Слід зазначити, що у проекті Закону відсутнє розмежування щодо обов'язків або повноважень між міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, тому немає потреби відокремлювати у проекті Закону міністерства від центральних органів виконавчої влади та навпаки. Виходячи із зазначеного, пропоную в абзаці третьому частині 2 статті 8 проекту Закону та абзаці п'ятому частини 3 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" слова "міністерствами, іншими", "міністерствами та іншими" виключити.
 		Враховано   Обов’язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади.
 
61. 3. Порядок проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    3. Порядок проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
62. Розділ ІІ
 		    Розділ ІІ
 
63. МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ
 		    МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ
 
64. Стаття 9. Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації
 		    Стаття 9. Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації
 
65. 1. Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є:
 		    1. Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є:
 
66. Верховна Рада України;
 		    Верховна Рада України;
 
67. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
 		    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
 
68. Кабінет Міністрів України;
 		    Кабінет Міністрів України;
 
69. інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;
 		    інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;
 
70. громадські організації, фізичні та юридичні особи.
 		    громадські організації, фізичні та юридичні особи.
 
71. 2. Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, для досягнення мети цього Закону у своїй діяльності можуть застосовувати позитивні дії.
 		    2. Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, для досягнення мети цього Закону у своїй діяльності можуть застосовувати позитивні дії.
 
72. Стаття 10. Повноваження Верховної Ради України щодо запобігання та протидії дискримінації
 		 -7- Кармазін Ю.А.
 Виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію статей, статтю 10.
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку із тим, що у даній статті визначаються повноваження Верховної Ради України щодо запобігання та протидії дискримінації. Зокрема, передбачається, що "Верховна Рада України: визначає основні засади державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації; застосовує у законодавчій діяльності принцип недискримінації; здійснює у межах, передбачених Конституцією України, парламентський контроль за виконанням законодавчих актів щодо запобігання та протидії дискримінації". Тим часом з точки зору сучасного конституціоналізму Верховна Рада України є вищим законодавчим органом, характерною особливістю якого є те, що її повноваження визначаються виключно Конституцією України і не можуть бути розширені або звужені на законодавчому рівні.
#1390
Статтю 10 законопроекту виключити
Обґрунтування:
Пропозиція вноситься з метою техніко-юридичного коригування положень законопроекту. Зокрема, з точки зору сучасного конституціоналізму Верховна Рада України є вищим законодавчим органом, характерною особливістю якого є те, що її повноваження визначаються виключно Конституцією України і не можуть бути розширені або звужені на законодавчому рівні.
 		Враховано      
73. 1. Верховна Рада України:
 		       
74. визначає основні засади державної політики щодо запобігання та протидії дискримінації;
 		       
75. застосовує у законодавчій діяльності принцип недискримінації;
 		       
76. здійснює у межах, передбачених Конституцією України, парламентський контроль за виконанням законодавчих актів щодо запобігання та протидії дискримінації.
 		       
77. Стаття 11. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації
 		 -8- Шаров І.Ф.
 Статтю 11 законопроекту виключити
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку з тим, що з правової точки зору положення частини першої статті 11 законопроекту є некоректними, оскільки в даному випадку дія нормативно-правового акту обмежена тьома параметрами: строком, впродовж якого нормативно-правовий акт має юридичну силу, простором, на який розповсюджується його дія, та колом осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, у яких на його основі виникають юридичні права та обов’язки.
Крім того, перелік повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визначається в Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", тому доцільніше було б вносити зміни саме до базового з цих питань закону.
 		Відхилено   Стаття 10. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації
 
78. 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, а саме:
 		 -9- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 11 слова: "України і в межах її юрисдикції" замінити словами: ", на якій розповсюджується його дія, та щодо кола осіб, які підпадають під його дію" і далі - за текстом.
Обґрунтування: Вважаю, що некоректним є положення цієї частини законопроекту, в якому зазначається, що "Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції. Річ у тому, що дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами: строком, впродовж якого нормативно-правовий акт має юридичну силу, простором, на який розповсюджується його дія, та колом осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, у яких на його основі виникають юридичні права та обов’язки. А запропонований законопроектом підхід є фактично законодавчою новелою.
 		Відхилено Редакція, запропонована у законопроекті повністю співвідноситься з редакцією ст..1 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"  1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, а саме:
 
79. здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 		    здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 
80. проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 		    проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 
81. розглядає звернення окремих осіб чи груп осіб з питань дискримінації;
 		    розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;
 
82. веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 		    веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
 
83. висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
 		    висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
 
84. здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
 		    здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
 
85. здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.
 		    здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.
 
86. Стаття 12. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо запобігання та протидії дискримінації
 		    Стаття 11. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо запобігання та протидії дискримінації
 
87. 1. Кабінет Міністрів України:
 		    1. Кабінет Міністрів України:
 
88. забезпечує проведення єдиної державної політики, спрямованої на дотримання принципу недискримінації в усіх сферах життя суспільства;
 		    забезпечує проведення єдиної державної політики, спрямованої на дотримання принципу недискримінації в усіх сферах життя суспільства;
 
89. спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення запобігання та протидії дискримінації;
 		    спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення запобігання та протидії дискримінації;
 
90. враховує принцип недискримінації під час прийняття нормативно-правових актів;
 		    враховує принцип недискримінації під час прийняття нормативно-правових актів;
 
91. затверджує порядок проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів;
 		    затверджує порядок проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів;
 
92. здійснює інші повноваження у сфері запобігання та протидії дискримінації, передбачені законом.
 		    здійснює інші повноваження у сфері запобігання та протидії дискримінації, передбачені законом.
 
93. Стаття 13. Повноваження інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування щодо запобігання та протидії дискримінації
 		    Стаття 12. Повноваження інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування щодо запобігання та протидії дискримінації
 
94. 1. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень:
 		    1. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень:
 
95. готують пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації;
 		    готують пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації;
 
96. здійснюють позитивні дії;
 		    здійснюють позитивні дії;
 
97. дотримуються принципу недискримінації у своїй діяльності;
 		    дотримуються принципу недискримінації у своїй діяльності;
 
98. співпрацюють з громадськими організаціями щодо дотримання принципу недискримінації;
 		    співпрацюють з громадськими організаціями щодо дотримання принципу недискримінації;
 
99. сприяють науковим розробкам у сфері запобігання та протидії дискримінації;
 		    сприяють науковим розробкам у сфері запобігання та протидії дискримінації;
 
100. провадять просвітницьку діяльність з питань запобігання та протидії дискримінації.
 		    провадять просвітницьку діяльність з питань запобігання та протидії дискримінації.
 
101. Стаття 14. Права громадських організацій, фізичних та юридичних осіб щодо запобігання та протидії дискримінації
 		    Стаття 13. Права громадських організацій, фізичних та юридичних осіб щодо запобігання та протидії дискримінації
 
102. 1. Громадські організації, фізичні та юридичні особи мають право:
 		    1. Громадські організації, фізичні та юридичні особи мають право:
 
103. брати участь у розробленні рішень, що приймаються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо запобігання та протидії дискримінації;
 		    брати участь у розробленні рішень, що приймаються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо запобігання та протидії дискримінації;
 
104. делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань запобігання та протидії дискримінації у разі їх утворення при державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;
 		    делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань запобігання та протидії дискримінації у разі їх утворення при державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;
 
105. проводити моніторинг з питань запобігання та протидії дискримінації;
 		    проводити моніторинг з питань запобігання та протидії дискримінації;
 
106. представляти в судах інтереси окремих осіб чи груп осіб, стосовно яких було застосовано дискримінацію;
 		    представляти в судах інтереси осіб та/або груп осіб стосовно яких було застосовано дискримінацію;
 
107. проводити громадську антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів;
 		    проводити громадську антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів;
 
108. провадити іншу діяльність відповідно до законодавства з питань дотримання принципу недискримінації.
 		    провадити іншу діяльність відповідно до законодавства з питань дотримання принципу недискримінації.
 
109. 2. Порядок проведення визначеними у цій статті суб’єктами громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Порядок проведення визначеними у цій статті суб’єктами громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
110. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
111. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ ДИСКРИМІНАЦІЇ
 		 -10- Шаров І.Ф.
 Розділ ІІІ законопроекту вилучити
Обґрунтування: Пропозиція вноситься з метою техніко-юридичного коригування положень законопроекту. Зокрема, питання щодо відповідальності за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації достатньою мірою врегульоване Конституцією і чинним законодавством України
 		Відхилено   ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ ДИСКРИМІНАЦІЇ
 
112. Стаття 15. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації
 		 -11- Кармазін Ю.А.
 Виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію статей, статтю 15
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку із тим, що дана стаття виглядає зайвою, оскільки це питання вже достатньою мірою врегульоване Конституцією і чинним законодавством України і не потребує дублювання.
 		Відхилено   Стаття 14. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації
 
113. 1. Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію, має право звернутися із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та (або) до суду.
 		    1. Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію, має право звернутися із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
 
114. 2. Використання права звернення із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та (або) до суду не може бути підставою для неприхильного ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків щодо особи, яка використовує таке право.
 		 -12- Ковалевська Ю.С.
 У частині 2 статті 15 слово "неприхильного" замінити словом "упередженого".
 		Враховано   2. Використання права звернення із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків щодо особи, яка використовує таке право.
 
115. Стаття 16. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації
 		 -13- Кармазін Ю.А.
 Виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію статей, статтю 16
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку із тим, що дана стаття виглядає зайвою, оскільки це питання вже достатньою мірою врегульоване Конституцією і чинним законодавством України і не потребує дублювання.
 		Відхилено   Стаття 15. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації
 
116. 1. Особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов’язана з її розміром.
 		 -14- Ковалевська Ю.С.
 Оскільки право особи на відшкодування матеріальної шкоди вже визначено Цивільним кодексом України, пропоную друге речення частини 1 статті 16 проекту Закону виключити.
 		Враховано   1. Особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.
 
117. 2. Порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації, визначається законом.
 		 -15- Ковалевська Ю.С.
 Оскільки окремого закону, який би визначав порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації, не існує та даним проектом Закону не пропонується введення в дію такого закону, пропоную:
у пункті 2 статті 16 проекту Закону слова "завданих унаслідок дискримінації" виключити;
слово "законом" замінити словами "законодавством України".
 		Враховано частково   2. Порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди визначається законом.
 
118. Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації
 		    Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації
 
119. 1. Особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть відповідальність згідно із законами України.
 		    1. Особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть відповідальність згідно із законами України.
 
120. Розділ ІV
 		    Розділ ІV
 
121. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
122. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
123. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
124. 1) у пункті 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35-37, ст. 446) слово "несправедливій" замінити словами "всім формам";
 		    1) у пункті 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35-37, ст. 446) слово "несправедливій" замінити словами "всім формам";
 
125. 2) частину другу статті 7, частини першу і другу статті 8 Закону України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361; 1997 р., № 11, ст. 89; 2008 р., № 25, ст. 240) доповнити абзацом такого змісту:
 		    2) частину другу статті 7, частини першу і другу статті 8 Закону України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361; 1997 р., № 11, ст. 89; 2008 р., № 25, ст. 240) доповнити абзацом такого змісту:
 
126. "заборона дискримінації.";
 		    "заборона дискримінації";
 
127. 3) частину першу статті 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99) після слів "Законом України "Про державну службу" доповнити словами ", іншими законами України";
 		    3) частину першу статті 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99) після слів "Законом України "Про державну службу" доповнити словами "іншими законами України";
 
128. 4) частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; із змінами, внесеними Законами України від 6 жовтня 2011 року № 3828-VІ і від 23 грудня 2011 року № 4289-VІ) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 		    4) частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87, № 21, ст.204, № 31, ст.393 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 
129. "6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з дискримінацією; ".
 		    "6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з дискримінацією ".
 
130. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:
 		 -16- Кармазін Ю.А.
 Частину третю розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення": викласти у такій редакції:
"3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення до законів України змін, які випливають із цього Закону."
Обґрунтування: Пропозиція вноситься з метою редакційного корегування положень законопроекту.
 		Враховано редакційно   3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
131. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення до законів України змін, які випливають із цього Закону;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
132. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
 
133. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
 		    забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
134. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать вимогам цього Закону.

-17- Ковалевська Ю.С.
 Абзац п'ятий частини 3 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" після слова "прийнятих" доповнити словом " (виданих)".
в абзаці п'ятому частини 3 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" слова "міністерствами, іншими", "міністерствами та іншими" виключити.
 		Враховано частково   подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення до законів України змін, що випливають із цього Закону.