Кількість абзаців - 34 Таблиця поправок


Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо військових злочинів (Повторне друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо військових злочинів)
 
-1- Паламарчук М.П.
Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень»
 
Враховано   Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
      
5. 1. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) доповнити статтею 426-1 такого змісту:
 
-2- Паламарчук М.П.
У Розділі І статтю 426-1 викласти в такій редакції:
«Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади
чи службових повноважень
1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дев`яти років.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років».
5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років».
 
Враховано Обгрунтування. Перевищення влади чи службових повноважень військовою службовою особою буде полягати не тільки у застосуванні сили до військовослужбовця, нанесення йому тілесних ушкоджень завдання інших фізичних страждань (як пропонується законопроектом), але й буде виражатися у вчинені такий дій як: - застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого; - перевищення дисциплінарної влади; - інше перевищення влади чи службових повноважень.  1. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131) статтею 426-1 такого змісту:
 
6. «Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою дисциплінарної влади
 
-3- Сотник О.С.
Костенко П.П.
У розділі І:
у абзаці 1 пункту 1 після слів «влади» додати слова «чи службових повноважень»; слово «дисциплінарної» - виключити;
Обгрунтування:
Поправку обґрунтовано у зв’язку з зміною назви статті та необхідністю поширення дії цієї статті на всі злочини пов’язані з перевищенням будь-якої влади, а не лише «дисциплінарної».
 
Враховано   «Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
 
7. 1. Перевищення військовою службовою особою дисциплінарної влади стосовно підлеглого, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, -
 
-4- Сотник О.С.
Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 1 пункту 1 після слова «влади» додати слова «чи службових повноважень»; слово «дисциплінарної» - виключити; слово «іншого» виключити; слово «чи» замінити на розділовий знак - кому «,»; після слова «насильства» додати слова «чи іншим способом завдало істотної шкоди»; після слова «строк» додати слова «від шести місяців»; абзаци 10,11 – виключити;
Обгрунтування:
Поправку обґрунтовано необхідністю поширення дії цієї статті на всі злочини пов’язані з перевищенням будь-якої влади, а не тільки «дисциплінарної». Окрім того, встановлено нижню межу санкції, яка може бути застосована до особи за цією статтею.
 
Відхилено бгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 2.  1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -
 
8. карається позбавленням волі на строк до трьох років.
 
   карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
 
9. 2. Те саме діяння, якщо воно вчинене щодо кількох осіб або заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, та/або таке, що має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем, -
 
-5- Сотник О.С.
Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 1 після слова «військовослужбовцем» додати слова «а також застосування інших нестатутних заходів впливу щодо підлеглого»;
Обгрунтування:
Необхідність поширення дії цієї статті на будь-яке перевищення влади військовослужбовцями, та яке не передбачено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, навіть, якщо воно не було пов’язане з насильством та побоями, проте завдало істотної шкоди.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 2.  2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого –
 
10. карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
 
   караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
 
11. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
 
   3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
 
12. караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
 
   караються позбавленням волі на строк від п'яти до дев`яти років.
 
13. 4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
 
   4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
 
14. караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років».
 
   караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
 
15. Примітка:
 
   5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
 
16. Під дисциплінарною владою слід розуміти встановлену Дисциплінарним статутом Збройних Сил України сукупність прав і обов’язків командирів (начальників) по застосуванню заходів заохочення і стягнення з метою виховання військовослужбовців, забезпечення високої військової дисципліни і попередження її порушень».
 
-6- Левченко Ю.В.
Підпункт 1 пункту І законопроекту викласти у такій редакції: «У Кримінальному кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131):
1) Назву статті 365 викласти у такій редакції:
«Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, військовою службовою особою»;
2) Частину першу статті 365 викласти у такій редакції:
«Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу, військовою службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб,-
карається обмеженням волі на строк від п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. «
 
Відхилено Не відповідає вимогам ст. 116 Регламенту Верховної Ради України. Законопроектом не пропонуються зміни до ст. 365 КК України.  караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років».
 
17. 2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
 
-7- Левченко Ю.В.
Підпункт 2 пункту І законопроекту виключити.
 
Враховано бгрунтування. Доповнення КПК України главою 41-1 вбачається неможливим без внесення відповідних змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якими визначено повноваження підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Крім того, Міністерство оборони України вважає недоцільним покладати на командирів військових частин обов’язки щодо виконання слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій у особливий період або в районі проведення антитерористичної операції , оскільки це буде відволікати їх від виконання бойових завдань, управління підрозділами та підлеглими військовослужбовцями.     
18. 1)частину другу статті 246 після слів «щодо тяжких або особливо тяжких злочинів» доповнити через кому словами «а також у кримінальних провадженнях про військові злочини, пов’язані з ухиленням від військової служби (статті 407-409 Кримінального кодексу України), які вчинені в умовах особливого періоду, під час проведення антитерористичної операції»;
 
-8- Мельничук І.І.
Виключити пункт перший частини 2 розділу першого законопроекту наступного змісту:
«частину другу статті 246 після слів «щодо тяжких або особливо тяжких злочинів» доповнити через кому словами «а також у кримінальних провадженнях про військові злочини, пов’язані з ухиленням від військової служби (статті 407-409 Кримінального кодексу України), які вчинені в умовах особливого періоду, під час проведення антитерористичної операції»
 
Враховано      
19. 2)доповнити новою главою 41-1 такого змісту:
 
-9- Ленський О.О.
У розділі першому законопроекту у частині другій пункт другий виключити.
 
Враховано      
20. «Глава 41-1. Особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду або в районі проведення антитерористичної операції
 
      
21. Стаття 523-1. Слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії під час кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду або в районі проведення антитерористичної операції
 
-10- Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 2 слова «негласних слідчих (розшукових) дій» в усіх відмінках – виключити; у абзаці після слів «прокурора» додати слова «на підставі ухвали слідчого судді»
Обгрунтування:
Надання командирам військових частин (з’єднань), керівникам військових навчальних закладів, військових установ, організацій та іншим службовим особам повноважень проводити негласні слідчі дії є недоцільним, оскільки проведення негласних слідчих дій потребує наявності спеціальних знань, вмінь та технічних пристроїв, яких у командирів військових частин немає, що буде мати наслідком низьку якісь отриманих результатів таких розслідувань. Окрім того, такі повноваження можуть призвести до значних зловживань керівництвом військових формувань.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 7     
    -11- Вінник І.Ю.
У абзаці третьому підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (у назві запропонованої законопроектом нової статті 523-1 КПК України) слова «та негласні слідчі (розшукові) дії» та у абзацах четвертому та сьомому підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (у частинах першій та четвертій запропонованої законопроектом нової статті 523-1 КПК України) слова «чи негласних слідчих (розшукових) дій» виключити.
 
Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 7   
22. 1.У разі неможливості в умовах воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду або в районі проведення антитерористичної операції виконання слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій службовими особами, визначеними цим Кодексом, їх здійснюють за письмовим дорученням слідчого, прокурора командири військових частин (з’єднань), керівники військових навчальних закладів, військових установ та організацій або уповноважені ними службові особи.
 
-12- Сотник О.С.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 2 абзаци 3, 4,5.6,7– виключити;
Обгрунтування:
Надання командирам військових частин (з’єднань), керівникам військових навчальних закладів, військових установ, організацій та іншим службовим особам повноважень проводити гласні та негласні слідчі дії суперечить Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в якому визначено виключний перелік суб’єктів, які можуть здійснювати таку діяльність. Окрім цього, гласні та негласні слідчі дії потребують спеціальних знань, вмінь та навіть технічних засобів, яких у «командирів військових частин та керівників навчальних закладів» не має, що буде мати наслідком низьку якість результатів таких слідчих дій. Більше того, варто наголосити, що надання цим суб’єктами права проводити гласні та негласні слідчі дії буде відволікати їх від основної діяльності – безпосереднього управління військом.
 
Враховано      
    -13- Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 2 у абзаці 3 після слів «прокурора» додати слова «на підставі ухвали слідчого судді»
Обгрунтування:
Для уникнення зловживань та необґрунтованих доручень слідчих та прокурорів щодо проведення слідчих дій керівництву військових формувань, такі доручення повинні проводитись на підставі ухвали слідчого судді У такому випадку слідчий суддя міг би перевірити обґрунтованість таких доручень, зокрема те, чи дійсно проведення слідчих дій є неможливим в інший спосіб.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 7   
23. 2.Командир військової частини (з’єднання), керівник військового навчального закладу, військової установи та організації зобов’язаний призначити іншу службову особу, уповноважену на виконання процесуальних дій, якщо він є потерпілим або свідком у кримінальному провадженні.
 
      
24. 3. Під час виконання доручень слідчого, прокурора командири військових частин (з’єднань), керівники військових навчальних закладів, військових установ та організацій або уповноважені ними службові особи користуються повноваженнями слідчого та не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотанням до слідчого судді чи прокурора.
 
      
25. 4. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання командирами військових частин (з’єднань), керівниками військових навчальних закладів, військових установ та організацій або уповноваженими ними службовими особами.
 
      
26. 5. До отримання письмового доручення слідчого, прокурора командири військових частин (з’єднань), керівники військових навчальних закладів, військових установ та організацій або уповноважені ними службові особи мають право здійснювати огляд. Про проведення огляду командири військових частин (з’єднань), керівники військових навчальних закладів, військових установ та організацій або уповноважені ними службові особи зобов’язані невідкладно повідомити орган досудового розслідування.
 
-14- Вінник І.Ю.
У абзаці восьмому підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (у частині п’ятій запропонованої законопроектом нової статті 523-1 КПК України):
у першому реченні після слів «огляд» доповнити словами «місця подій»;
друге речення викласти в такій редакції:
«Про виявлені ознаки кримінального правопорушення та про проведення огляду зазначені особи зобов’язані невідкладно повідомити найближчий підрозділ органу досудового розслідування».
 
Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 7     
27. 6. Процесуальні дії під час кримінального провадження, що проводиться згідно з цією статтею, докладно описуються у відповідних процесуальних документах, а також фіксуються за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, коли таке фіксування неможливе з технічних причин.
 
      
28. Стаття 523-2. Законне затримання особи, тимчасове вилучення майна
 
      
29. 1. Командир військової частини (з’єднання), керівник військового навчального закладу, військової установи та організації або уповноважена ним службова особа мають право застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна, здійснення законного затримання особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-15- Сотник О.С.
Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 2 у абзацах 10,11,12, 13 – слова «тимчасове вилучення майна» у всіх відмінках та абзац 14 - виключити;
Обгрунтування:
Проектом не обґрунтовано необхідність надання командирам військових частин (з’єднань), керівникам військових навчальних закладів, військових установ та організацій чи уповноваженим службовим особам повноваження здійснювати тимчасовий арешт вилученого майна. Таке майно може бути доставлено в органи досудового розслідування разом з затриманою особою, без необхідності його арешту. Окрім цього, надання повноважень тимчасового вилучення майна командирам військових частин та іншим суб’єктам може мати наслідком значні зловживання шляхом безпідставного вилучення майна, яке в бойових умовах не завжди зможе бути збережено та повернуто.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 7     
30. 2. Командир військової частини (з’єднання), керівник військового навчального закладу, військової установи та організації або уповноважена ним службова особа має право затримати особу на строк, необхідний для її доставлення до органу досудового розслідування.
 
-16- Костенко П.П.
У розділі І:
У підпункті 2 пункту 2 у абзаці 11– після слів «розслідування» додати слова «але не більше, ніж на п’ять днів»;
Обгрунтування:
Необхідність встановлення конкретного терміну, на який може бути затримана особа та вжиття заходів по доставці особи в органи досудового розслідування, з метою уникнення безпідставних затримань.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 7     
    -17- Вінник І.Ю.
У абзаці дванадцятому підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (у частині другій запропонованої законопроектом нової статті 523-2 КПК України) після слів «необхідний для її доставлення до» доповнити словами «найближчого підрозділу»;
 
Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 7   
31. 3. Командир військової частини (з’єднання), керівник військового навчального закладу, військової установи та організації або уповноважена ним службова особа зобов’язані забезпечити доставлення затриманої особи до підрозділу органу державної влади, уповноваженого на тримання затриманих осіб, і повідомити про факт законного затримання орган досудового розслідування за місцем проведення досудового розслідування.
 
-18- Костенко П.П.
У розділі І:
у підпункті 2 пункту 2 у абзаці 12– після слів «забов’язані» додати слово «невідкладно»;
Обгрунтування:
Необхідність встановлення обов’язку негайно повідомляти органи досудового розслідування про затримання особи, з метою уникнення безпідставних затримань.
 
Відхилено Обгрунтування. У зв’язку з врахуванням поправки № 7     
    -19- Вінник І.Ю.
У абзаці тринадцятому підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (у частині третій запропонованої законопроектом нової статті 523-2 КПК України) слова «до підрозділу органу державної влади, уповноваженого на тримання затриманих осіб, і повідомити про факт законного затримання орган досудового розслідування за місцем проведення досудового розслідування» замінити на слова «до найближчого підрозділу органу досудового розслідування».
 
Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 7   
32. 4. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після доставлення особи, затриманої командиром військової частини (з’єднання), керівником військового навчального закладу, військової установи та організації або уповноваженою ними службовою особою, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено».
 
-20- Вінник І.Ю.
Абзац чотирнадцятий підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту (частину четверту запропонованої законопроектом нової статті 523-2 КПК України) після слів «або уповноваженою ними особою,» доповнити словами «до найближчого підрозділу органу досудового розслідування,».
 
Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 7     
33. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-21- Паламарчук М.П.
Розділ ІІ викласти в такій редакції:
«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».
 
Враховано   2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.