Кількість абзаців - 27 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України)
 		 -1- Лопушанський А.Я.
 У назві законопроекту:
1) слово «капеланів» замінити словами «священнослужителів (капеланів)»
 		Враховано   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України
 
3.

 		 -2- Лопушанський А.Я.
 У назві законопроекту: після слова «капеланів» виключити слова «органах та»
 		Відхилено Оскільки поза увагою залишаються ДПтС України, територіальні органи управління та кримінально-виконавча інспекція (ст. 11 КВК України)..     
4. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
5. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
6. 1. Кримінально-виконавчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 3-4, ст. 21) доповнити статтею 128-1 такого змісту:
 		 -3- Ленський О.О.
 У розділі першому частину першу виключити.
 		Відхилено Оскільки втрачається власне визначення поняття душпастирської опіки засуджених.  1. Кримінально-виконавчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) доповнити статтею 128-1 такого змісту:
 
7. «Стаття 128-1. Організація душпастирської опіки засуджених
 		    «Стаття 128-1 Організація душпастирської опіки засуджених
 
8. 1. Душпастирська опіка засуджених - систематична діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на задоволення релігійних потреб засуджених, їх духовне виховання.
 		 -4- Сотник О.С.
 У розділі І:
В пункті 1 законопроекту, яким пропонується доповнити Кримінально-виконавчий кодекс України статтею128-1, виключити слова «систематична».
 		Враховано   1. Душпастирська опіка засуджених - діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на задоволення релігійних потреб засуджених, їх духовне виховання.
 
    -5- Сотник О.С.
 В пункті 1 законопроекту, після слів «капеланів» додати слова «священиків, душпастирів, імамів, равинів». Аналогічне доповнення зробити у всьому тексті законопроекту.
 		Відхилено оняття священнослужитель є досить широким у сприйнятті і включає в себе усіх осіб, які займаються проповідуванням релігійних віровчень.   
9. 2. Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган із включенням до його складу представників заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку.
 		 -6- Гуляєв В.О.
 У статті 128-1 пункт 2 доповнити наступним реченням: «Дорадчий орган є постійно діючим органом, який визначає правовий статус, порядок формування та організацію діяльності дорадчого органу з проблем діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України»
 		Відхилено Це виключно повноваження керівника центрального органу виконавчої влади щодо створення дорадчих та консультативних органів. Тому залишено редакцію першого читання як більш вдалу.  2. Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган, до до складу якого включаються представники заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку.
 
    -7- Сотник О.С.
 В пункті 1 законопроекту, частину другу даної норми викласти у наступній редакції:
«2. Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює Раду у справах душпастирської опіки засуджених (далі – Рада у справах душпастирської опіки засуджених) як дорадчий орган із включенням до її складу представників заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку. Рада у справах душпастирської опіки засуджених діє в межах повноважень, визначених положенням про Раду у справах душпастирської опіки засуджених, затвердженим наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.»
 		Відхилено Обґрунтування наведене вище.   
10. 3. Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
 		 -8- Сотник О.С.
 Частину третю даної норми викласти у наступній редакції:
«3. Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів, священиків, душпастирів, імамів, равинів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених розробляється та затверджується Радою у справах душпастирської опіки засуджених за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.»
 		Відхилено Редакційно пов’язано з попередньою 2 ю поправкою до ч..1 ст. 128-1 КВК.  3. Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
 
11. 4. Заходи душпастирської опіки не повинні порушувати встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарань.
 		 -9- Гуляєв В.О.
 У статтті 128-1 пункті 4 після слів: «Заходи душпастирської опіки» доповнити наступним реченням: «на принципах духовного екуменізму та» і далі за текстом.
 		Відхилено законодавстві України відсутнє визначення пропонованого автором поняття, яке до того ж є дискусійним та призведе до юридичної невизначеності законодавчих норм.  4. Заходи душпастирської опіки не повинні порушувати встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарань.
 
12. 5. Зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у вільний від їх роботи (навчання) час без обмеження кількості побачень у визначеному адміністрацією установи місці.
 		    5. Зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у час, вільний від роботи (навчання) засуджених без обмеження кількості зустрічей у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.
 
13. 6. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених з священнослужителями (капеланами).
 		    6. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених із священнослужителями (капеланами).
 
14. 7. Священнослужителі (капелани) можуть відвідувати установи виконання покарань для проведення заходів душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації цих установ у завчасно погоджений з адміністрацією установи час».
 		 -10- Лопушанський А.Я.
 У всіх статтях законопроекту слово «душпастирська» замінити словом «релігійна».
 		Відхилено Призводить до розмиття предмету правового регулювання  7. Священнослужителі (капелани) можуть відвідувати установи виконання покарань для проведення заходів душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації таких установ у завчасно погоджений з адміністрацією установи час.
8. Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді».
 
    -11- Унгурян П.Я.
 Доповнити статтю 128-1 КВК України новою частиною восьмою такого змісту:
«8. Таємниця сповіді є недоторканою і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами й відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді не можуть бути предметом розслідування, слідства чи кримінального процесу, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному випадку не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді»
 		Враховано редакційно    
15. 2. У Законі України «Про попереднє ув'язнення» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 35, ст.360):
 		 -12- Гуляєв В.О.
 Статтю 9 доповнити наступним абзацом:
«Засуджений має право на таємницю сповіді. Сповідь, не може бути розголошена чи оприлюднена. Забороняється прослуховування чи запис сповіді технічними засобами. Вона не може бути предметом розслідування, слідства чи кримінального процесу, використовуватися як доказ»
 		Враховано редакційно   2. У Законі України «Про попереднє ув'язнення» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2003 р., № 15, ст. 109; 2005 р., № 10, ст. 187; 2008 р., № 12, ст. 103; 2008 р., №№ 5-8, ст. 73; 2011 р., № 50, ст. 548; 2013 р., № 21, ст. 208):
 
16. 1) частину першу статті 9 доповнити новим абзацом дев’ятим такого змісту:
 		    1) частину першу статті 9 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
17. «на душпастирську опіку, яка здійснюється священнослужителями (капеланами)».
 		    «на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами)».
 
18. У зв’язку з цим, абзаци дев’ятий - одинадцятий, відповідно вважати абзацами десятим - дванадцятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - одинадцятий, вважати відповідно абзацами десятим - дванадцятим;
 
19. 2) статтю 12 доповнити частиною шостою такого змісту:
 		    2) статтю 12 доповнити частинами шостою та сьомою такого змісту:
 
20. «Особи, взяті під варту, мають право на побачення з священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження священнослужителів (капеланів) підтверджуються офіційним зверненням релігійної організації до адміністрації установи. Адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень».
 		 -13- Унгурян П.Я.
 Доповнити статтю 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення» новою частиною такого змісту:
«Таємниця сповіді є недоторканою і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами й відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді не можуть бути предметом розслідування, слідства чи кримінального процесу, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному випадку не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді»
 		Враховано редакційно   «Особи, взяті під варту, мають право на побачення із священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб, без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження священнослужителів (капеланів) підтверджуються офіційним зверненням релігійної організації до адміністрації установи. Адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень.
Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді, не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді».
 
21. 3. У Законі України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005, № 30, ст.409) статтю 23 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 		    3. Статтю 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2006 р., №51, ст. 519; 2014 р., № 5, ст. 62) доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
22. «8. Керівний склад органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України сприяє проведенню священнослужителями (капеланами)заходів душпастирської опіки з персоналом».
 		    «8. Керівний склад органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України сприяє проведенню священнослужителями (капеланами) заходів душпастирської опіки з персоналом».
 
23. 1. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.
 		    ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
24. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цього Закону:
 		    2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
25. - привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
26. - забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.