Кількість абзаців - 31 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги
 
   Про внесення змін до деяких законів України щодо організації надання домедичної допомоги
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
   І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. Основи законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) доповнити статтею 25-1 такого змісту:
 
-1- Мусій О.С.
Пункт 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
"Основи законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) доповнити статтею 25-1 такого змісту:
Стаття 25-1. Надання домедичної допомоги населенню.
З метою максимального запобігання смертності та інвалідизації людей у невідкладному стані держава сприяє створенню можливостей для надання населенню домедичної допомоги.
Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів внутрішніх справ, військовослужбовці Збройних Сил України та представники інших військових формувань, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники, а також працівники державних та комунальних підприємств, установ і організацій, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
Підприємства, установи і організації інших форм власності можуть покладати на своїх працівників обов’язок з надання домедичної допомоги.
Вимоги щодо рівня знань та перелік практичних навичок, необхідних для надання домедичної допомоги визначаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
домедичну допомогу, а також нормативи щодо кількості працівників підприємств, установ і організацій, які за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу зберігається місце роботи, займана посада і середня заробітна плата на весь період проходження ними підготовки та/або підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги.
Кожна особа, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу, на своєму робочому місці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, забезпечується аптечкою домедичної допомоги, відповідно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Набуття теоретичних знань і практичних навичок з надання домедичної допомоги включається до стандартів середньої, професійно-технічної та вищої освіти в порядку, визначеному законодавством".
 
Враховано редакційно   1. Основи законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) доповнити статтею 25-1 такого змісту:
"Стаття 25-1. Надання домедичної допомоги населенню
З метою запобігання смертності та інвалідизації людей у невідкладному стані держава сприяє створенню можливостей для надання населенню домедичної допомоги.
Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є рятувальники аварійно-рятувальних служб (формувань), працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів внутрішніх справ, військовослужбовці Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники, а також працівники державних та комунальних підприємств, установ і організацій, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками з надання домедичної допомоги.
Підприємства, установи і організації інших форм власності можуть покладати на своїх працівників обов’язок з надання домедичної допомоги.
Вимоги щодо рівня знань та перелік практичних навичок, необхідних для надання домедичної допомоги, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
домедичну допомогу, а також нормативи щодо кількості працівників підприємств, установ і організацій, які за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками з надання домедичної допомоги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, зберігається місце роботи, займана посада і середня заробітна плата на весь період проходження ними підготовки та/або підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги.
Кожна особа, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу, на своєму робочому місці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій забезпечується аптечкою домедичної допомоги відповідно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Набуття теоретичних знань і практичних навичок з надання домедичної допомоги включається до стандартів середньої, професійно-технічної та вищої освіти в порядку, визначеному законодавством."
 
6. "Стаття 25-1. Домедична допомога
 
      
7. Організація надання домедичної допомоги здійснюється відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу".
 
      
8. Правила надання домедичної допомоги, зокрема норми, нормативи, а також показники (індикатори) якості її надання, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.".
 
-2- Шипко А.Ф.
Абзац четвертий пункту 1 Розділу І законопроекту виключити.
 
Враховано      
    -3- Мельничук І.І.
Абзац четвертий пункту 1 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
"4. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, а також умови оплати навчання визначаються Центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони здоров’я."
 
Відхилено Питання щодо підготовки та підвищення кваліфікацїї осіб, які зобов’язані її надавати є міжгалузевим. Наприклад, нині підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1115.   
    -4- Гуляєв В.О.
Статтю 25-1 доповнити наступним абзацом :
"Домедична допомога – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані, мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюється на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування, збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" забов’язані здійснювати такі дії та заходи."
 
Відхилено Визначення домедичної допомоги вже наведено у статті 3 Основ, тому не потрібно його повторювати у тексті статті. Оскільки питання організації та надання домедичної допомоги не є предметом регулювання Закону України "Про екстрену медичну допомогу", відповідно до поправки № 1 Н.д.Мусія О.С. зазначені норми пропонується викласти в Основах законодавства України про охорону здоров’я у новій статті 25-1.   
9. 2. Статтю 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 30, ст.340) викласти в такій редакції:
 
-5- Мусій О.С.
Пункт 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"2. Статтю 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 30, ст.340) викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Організація надання домедичної допомоги
1. Організація надання домедичної допомоги здійснюється відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я."
 
Враховано   2. Статтю 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 30, ст. 340) викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Організація надання домедичної допомоги
1. Організація надання домедичної допомоги здійснюється відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я."
 
    -6- Левченко Ю.В.
Пункт 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"2. Статтю 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 30, ст.340) викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Організація надання домедичної допомоги
1. Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
2. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, а також умови оплати навчання визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
4. Кожна особа, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу, на своєму робочому місці забезпечується аптечкою домедичної допомоги. Аптечка комплектується лікарськими засобами та медичним обладнанням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.
5. Для створення серед населення ресурсу осіб, здатних надати домедичну допомогу, стандартами середньої, професійно-технічної і вищої освіти передбачається набуття теоретичних знань і практичних навичок учнями та студентами щодо надання домедичної допомоги.
6. Державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та його територіальними органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
7. Особи винні в порушенні встановлених законодавством вимог щодо організації надання домедичної допомоги несуть відповідальність згідно із законом.".
 
Враховано редакційно ідповідно до поправки № 1 Н.д.Мусія О.С., якою норми щодо організації домедичної допомоги перенесено з Закону України "Про екстрену медичну допомогу" до Основ законодавства України про охорону здоров’я та викладено у новій статті 25-1. Норми щодо здійснення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері надання домедичної допомоги виключено, оскільки у статті 80 чинної реакції Основ вже передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону цивільна, адміністративна або кримінальна.   
10. "Стаття 12. Організація надання домедичної допомоги
 
-7- Шипко А.Ф.
Абзац другий пункту 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"Стаття 12. Особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу"
 
Відхилено Норми щодо організації домедичноїї допомоги, відповідно до поправки № 1 Н.д.Мусія О.С., перенесено з Закону України "Про екстрену медичну допомогу" до Основ законодавства України про охорону, оскільки зазначені норми по суті не належали до предмету регулювання Закону України "Про екстрену медичну допомогу".     
11. 1. Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є:
 
      
12. 1) рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги;
 
      
13. 2) працівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, призначені відповідальними (службові обов’язки) за надання домедичної допомоги за місцем роботи.
 
-8- Шипко А.Ф.
Абзац п’ятий пункту 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"2) працівники підприємств, установ і організацій державної форми власності, призначені відповідальними за надання домедичної допомоги за місцем роботи."
 
Враховано редакційно У запропонованій редакції статті 25-1 Основ, згідно з поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С.     
14. 2. Кількість працівників, зазначених у пункті 2) частини першої цієї статті визначається за нормами та на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог частини третьої цієї статті.
 
-9- Шипко А.Ф.
Абзац шостий пункту 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"2. На підприємствах, установах і організаціях будь-якої форм власності крім державної, можуть призначатись працівники відповідальні за надання домедичної допомоги за погодженням працівника та роботодавця."
 
Враховано редакційно запропонованій редакції статті 25-1 Основ, згідно з поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С.     
    -10- Ленський О.О.
"У абзаці шостому пункту 2 Розділу І законопроекту слова "Кабінетом Міністрів України" замінити на "центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони здоров’я".
 
Відхилено Питання щодо підготовки та підвищення кваліфікацїї осіб, які зобов’язані її надавати є міжгалузевими. Наприклад, нині підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1115.   
15. 3. Якщо робота позмінна, особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожній зміні. Якщо працівники підприємства, установи, організації розміщуються в кількох відокремлених місцях (інших будинках, відокремлених підрозділах, філіях тощо), що унеможливлює прибуття осіб, які надають домедичну допомогу, з одного відокремленого місця до іншого протягом часу, встановленого нормативами надання домедичної допомоги, особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні бути присутніми в необхідній кількості в кожному відокремленому місці.
 
-11- Шипко А.Ф.
Абзац сьомий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити.
 
Враховано      
16. 4. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, а також умови оплати навчання визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
-12- Шипко А.Ф.
Абзац восьмий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити.
 
Враховано      
    -13- Гуляєв В.О.
Частину 4 статті 12 викласти у наступній редакції:
"Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які забов’язані її надавати, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови оплати навчання з надання домедичної допомоги осіб, які забов’язані її надавати здійснюються шляхом укладання договорів.
Договір є підставою для здійснення видатків на навчання осіб.
Сторонами договору про умови оплати навчання з надання домедичної допомоги осіб, які забов’язані її надавати є головні розпорядники бюджетних коштів відповідного рівня та суб’єкти господарювання у сфері охорони здоров’я.
Типовий договір про медичне обслуговування населення та порядок його укладення із суб’єктами господарювання у сфері охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України".
 
Враховано частково норми щодо порядку оплати такого навчанні, у тому числі на договірній основі, не є предметом регулювання на рівні закону, вони встановлюються у відповідному підзаконному акті Кабінету Міністрів України. У запропонованій редакції статті 25-1 Основ, згідно з поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С. зазначено, що домедичну допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.   
    -14- Шинькович А.В.
Абзац восьмий пункту 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, а також умови оплати навчання визначаються Кабінетом Міністрів України та здійснюється за рахунок Державного бюджету України."
 
Враховано редакційно запропонованій редакції статті 25-1 Основ, згідно з поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С. зазначено, що домедичну допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Норми щодо оплати навчання за рахунок Державного бюджету України передбачені у Розділі ІІ законопроекту "Прикінцеві положення" абзац 6 пункту 2. Поправка Н.д.Мусія № 22. - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!   
17. 5. Підготовка та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, здійснюється із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
 
-15- Шипко А.Ф.
Абзац дев’ятий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити
 
Враховано      
18. 6. Кожна особа, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу, на своєму робочому місці забезпечується аптечкою домедичної допомоги. Аптечка комплектується лікарськими засобами та медичним обладнанням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.
 
-16- Шипко А.Ф.
Абзац десятий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити
 
Враховано      
19. 7. Для створення серед населення ресурсу осіб, здатних надати домедичну допомогу, стандартами середньої, професійно-технічної і вищої освіти передбачається набуття теоретичних знань і практичних навичок учнями та студентами щодо надання домедичної допомоги.
 
-17- Шипко А.Ф.
Абзац одинадцятий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити
 
Враховано      
    -18- Шинькович А.В.
Абзац одинадцятий пункту 2 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
"Для створення серед населення ресурсу осіб, здатних надати домедичну допомогу, стандартами середньої, професійно-технічної і вищої освіти передбачається набуття теоретичних знань і практичних навичок учнями та студентами щодо надання домедичної допомоги, із складанням відповідного іспиту та видачею спеціального сертифікату."
 
Враховано частково норми щодо внесення змін до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти щодо домедичної допомоги враховані передбачені поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С. та у Розділі ІІ законопроекту "Прикінцеві положення" абзац 5 пункту 2. Поправка Н.д.Мусія № 22. Порядок складання іспиту та видачі - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!сертифікату не є предметом регулювання на рівні закону і визначається у нормативно-правовому підзаконному акті. У запропонованій редакції статті 25-1 Основ (поправка № 1 Н.д.Мусія О.С. передбачено, що що домедичну допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.   
20. 8. Державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та його територіальними органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
 
-19- Шипко А.Ф.
Абзац дванадцятий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити
 
Враховано      
21. 9. Посадові і службові особи підприємств, установ, організацій, в тому числі навчальних закладів, винні в порушенні встановлених законодавством вимог щодо організації надання домедичної допомоги несуть відповідальність згідно із законом".
 
-20- Шипко А.Ф.
Абзац тринадцятий пункту 2 Розділу І законопроекту виключити
 
Враховано      
    -21- Шипко А.Ф.
Доповнити пункт 2 Розділу І законопроекту новими абзацами у такій редакції:
"Стаття 12.1 Порядок підготовки та/або підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги
Порядок підготовки та/або підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати та/або можуть їх надавати відповідно до положень пункту 2 цієї статті , із зазначенням норм, показників (індикатори) надання якості її надання, умови зберігання та склад аптечок, а також кількість працівників на державному підприємстві, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, умови оплати навчання та умови доплати працівникам визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12.2 Права працівників, які проходять підготовку та/або підвищення кваліфікації щодо надання домедичної допомоги на збереженням місця роботи, і середньої заробітної плати
За працівниками, які відповідальні за надання домедичної допомоги на підприємстві, або, які можуть надавати таку допомогу відповідно до положень під час проходження підготовка та/або підвищення кваліфікації осіб, які надають домедичну допомогу, здійснюється із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Стаття 12.3 Державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги
1. Державний нагляд (контроль) за організацією надання домедичної допомоги здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та його територіальними органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
2. Посадові і службові особи підприємств, установ, організацій визначених у частині 1 статті 12 цього Закону винні в порушенні положень законодавства щодо організації надання домедичної допомоги несуть відповідальність згідно із законом.
 
Враховано частково у запропонованій редакції статті 25-1 Основ, згідно з поправкою № 1 Н.д.Мусія О.С. Норми щодо здійснення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері надання домедичної допомоги виключено, оскільки у статті 80 чинної реакції Основ вже передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону цивільна, адміністративна або кримінальна.   
22. ІІ. Прикінцеві положення
 
-22- Мусій О.С.
Розділ ІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
"ІІ. Прикінцеві положення
1. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, зокрема, доручити головному органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки внести зміни до стандартів середньої і професійно-технічної щодо надання домедичної допомоги, та при розробці стандартів вищої освіти передбачити набуття здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) рівня компетентності з надання домедичної допомоги;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для реалізації цього Закону."
 
Враховано редакційно   ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців із дня набрання чинності цим Законом.
2. Кабінету Міністрів України:
1) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
доручити Міністерству освіти і науки України розробити зміни до стандартів середньої і професійно-технічної освіти щодо надання домедичної допомоги та під час розроблення стандартів вищої освіти передбачити набуття здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) рівня компетентності з надання домедичної допомоги;
2) забезпечити набрання чинності відповідними підзаконними нормативно-правовими актами одночасно з введенням у дію цього Закону;
3) щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для реалізації цього Закону.
 
    -23- Шипко А.Ф.
Розділ ІІ законопроекту викласти у такій редакції:
"ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
розробити нормативно-правові акти у відповідності до вимог цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону."
 
Враховано редакційно Цей закон не може вводитися в дію з дня, наступного за днем його опублікування, оскільки реалізація його положень потребуватиме певних бюджетних витрат. Відповідно до вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження до бюджету та/або збільшують витрати бюджету) приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.   
23. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
-24- Мельничук І.І.
Пункт 1 Розділу ІІ законопроекту викласти у такій редакції:
"Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування."
 
Враховано      
    -25- Левченко Ю.В.
Пункт 1 Розділу ІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
"1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування."
 
Враховано    
24. 2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти і забезпечити прийняття нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема:
 
      
25. передбачити можливість підготовки осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, на базі більш широкого кола навчально-тренувальних установ незалежно від форм власності та підпорядкування;
 
      
26. забезпечити підготовку викладачів (інструкторів) домедичної допомоги та матеріально-технічну базу навчально-тренувального процесу, в тому числі обов’язкову наявність тренувальних манекенів, на рівні що відповідає сучасним європейським стандартам в зазначеній галузі;
 
      
27. забезпечити розробку та затвердження правил домедичної допомоги;
 
      
28. внести зміни до стандартів середньої, професійно-технічної і вищої освіти з надання домедичної допомоги, передбачивши початок навчання учнів та студентів за відповідними програмами з 1 вересня 2015 року;
 
      
29. щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для реалізації цього Закону.
 
      
30. Голова Верховної Ради України