Кількість абзаців - 61 Таблиця поправок


"Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок
 		 -1- Алєксєєв С.О.
 У назві законопроекту слова «окремим категоріям засуджених осіб» замінити словами «засудженим за тяжкі та особливо тяжкі злочини».
Обґрунтування:
У преамбулі закону чітко конкретизовано перелік засуджених осіб. Внесення змін до назви усуне неоднозначне розуміння щодо переліку засуджених, стосовно яких застосовуватиметься даний закон.
 		Враховано частково   Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок
 
3. Верховна Рада України,
 		 -2- Шухевич Ю.Р.
 Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права на правосудний вирок особам, що були засуджені до довічного позбавлення волі».
 		Враховано частково      
4. беручи до уваги численні повідомлення правозахисників і правозахисних організацій про випадки відбування покарання особами, яких було засуджено за тяжкі та особливо тяжкі злочини без належних, достатніх і переконливих доказів їхньої винуватості;
 		    Верховна Рада України,
 
5. з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо численних випадків засудження в Україні осіб до тривалих строків позбавлення волі з порушенням права на справедливий суд та системного характеру встановлених Судом порушень;
 		 -3- Шухевич Ю.Р.
 абзац другий преамбули законопроекту викласти в такій редакції:
«беручи до уваги численні повідомлення правозахисників і правозахисних організацій про випадки відбування покарання особами, яких було засуджено до довічного позбавлення волі без належних, достатніх і переконливих доказів їхньої винуватості;»
 		Враховано частково   беручи до уваги численні повідомлення правозахисників і правозахисних організацій про випадки відбування покарання особами, яких засуджено за особливо тяжкі злочини без належних, достатніх і переконливих доказів їхньої винуватості,
 
6. усвідомлюючи, що Кримінально-процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15), який був затверджений Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" від 28 грудня 1960 року (далі - Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року), протягом часу його чинності мав обвинувальне спрямування і не містив достатніх гарантій від несправедливого засудження таких осіб;
 		    враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо численних випадків засудження в Україні осіб до тривалих строків позбавлення волі з порушенням права на справедливий суд та системний характер встановлених Судом порушень,
 
7. з метою запровадження на національному рівні механізму перегляду вироків у кримінальних справах, де особи були засуджені без належної доказової бази за тяжкі та особливо тяжкі злочини на підставі зазначеного Кодексу і досі відбувають покарання;
 		 -4- Луценко Ю.В.
 Абзац четвертий преамбули Закону виключити. Це дасть змогу переглядати кримінальні справи, які розслідувались за новим КПК
 		Враховано      
8. заради забезпечення таким особам права на правосудний вирок та відновлення прав таких осіб,
 		 -5- Шухевич Ю.Р.
 абзац п’ятий преамбули законопроекту викласти в такій редакції:
«з метою запровадження на національному рівні механізму перегляду вироків у кримінальних справах, де особи були засуджені без належної доказової бази до довічного позбавлення волі на підставі зазначеного Кодексу і досі відбувають покарання;»
 		Враховано частково   з метою запровадження на національному рівні механізму перегляду вироків у кримінальних справах, за якими особи були засуджені без належної доказової бази за особливо тяжкі злочини на підставі зазначеного Кодексу і досі відбувають покарання,
 
9. п о с т а н о в л я є:
 		 -6- Луценко Ю.В.
 З абзацу п‘ятого преамбули слова "тяжкі та" виключити.
 		Враховано      
10. І. Розділ ХІ Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VІ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) доповнити пунктами такого змісту:
 		    З метою забезпечення таким особам права на правосудний вирок та відновлення прав таких осіб,
 
11. "16-1. Скарги на обвинувальні вироки у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, ухвалені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, розглядаються на підставах та в порядку, визначеними пунктами 16-1 - 16-11 цього Розділу. Положення цього пункту не перешкоджають використанню, за наявності підстав іншого порядку оскарження вироків, встановленого законом.
 		    п о с т а н о в л я є:
 
12. 16-2. Перегляд обвинувальних вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, здійснюється згідно зі статтями 392 - 423 цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених пунктами 16-1 - 16-11 цього Розділу.
 		 -7- Алєксєєв С.О.
 Абзац восьмий законопроекту викласти в такій редакції:
«І. Розділ ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) після пункту 16 доповнити пунктами 16-1-16-11 такого змісту:»
Обґрунтування:
Пропозиції вносяться з метою приведення даної норми у відповідність зі структурою Розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України та вимогами юридичної техніки.
 		Враховано   1. Розділ ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) доповнити пунктами 16-1-16-11 такого змісту:
 
13. Особа, яка провадила дізнання або брала участь у відповідній кримінальній справі як прокурор, слідчий, захисник, потерпілий, представник потерпілого, експерт, спеціаліст, свідок або суддя, не може брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1 - 16-11 цього Розділу.
 		 -8- Шухевич Ю.Р.
 пункт 16-1 законопроекту викласти в такій редакції:
«16-1. Скарги на обвинувальні вироки у справах про злочини осіб, яких було засуджено до довічного позбавлення волі на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, розглядаються на підставах та в порядку, визначеними пунктами 16-1 – 16-11 цього Розділу. Положення цього пункту не перешкоджають використанню іншого порядку оскарження вироків.»
 		Враховано частково   "16-1. Скарги на обвинувальні вироки у справах про особливо тяжкі злочини розглядаються на підставах та в порядку, визначених пунктами 16-1 - 16-11 цього розділу. Положення цього пункту не перешкоджають використанню, за наявності підстав, іншого порядку оскарження вироків, встановленого законом.
 
14. 16-3. Скаргу може бути подано з тієї підстави, що обвинувальний вирок ґрунтується виключно на:
 		 -9- Пташник В.Ю.
 Доповнити пункт 16-1 абзацом такого змісту:
"Для цілей цього Розділу під тяжкими та особливо тяжкими злочинами слід розуміти злочини, що були такими на момент постановлення обвинувального вироку суду".
Обгрунтування:
Оскільки ступінь тяжкості злочину (у розумінні ст. 12 Кримінального кодексу України) пропонується передбачити як одну із підстав оскарження судових рішень, слід врахувати, що він може змінюватись з урахуванням зворотної дії кримінального закону в часі (ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України передбачає, що має зворотну дію в часі закон, який поліпшує становище особи). Наприклад, на момент засудження злочин карався позбавленням волі на строк від 3 до 7 років позбавлення волі і відповідно до ст. 12 КК вважався тяжким, а згодом санкція статті (частини статті) Особливої частини КК була пом'якшена (наприклад, її новий зміст — від 2 до 5 років позбавлення волі) і в силу ч. 1 ст. 5 КК злочин, за який особу було засуджено, вже слід вважати злочином середньої тяжкості.
Таким чином, у тексті законопроекту слід " зафіксувати ", на який саме момент злочин був тяжким або особливо тяжким. У протилежному випадку невизначеність у даному питанні створює небезпеку неоднакового застосування закону та, як наслідок, обмеження доступу частини засуджених до правосудця (або ж, навпаки, створення необгрунтовано сприятливих умов для засуджених, на яких дія проекту не повинна поширюватись).
 		Враховано частково   Для цілей цього розділу під особливо тяжкими злочинами слід розуміти злочини, що були такими на момент постановлення обвинувального вироку суду.
 
15. 1) явці з повинною та/або показаннях підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, наданих під час дізнання, досудового слідства, які отримані з порушенням права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, або від яких відповідний підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий надалі відмовився, або які не підтвердилися під час судового розгляду;
 		    16-2. Перегляд обвинувальних вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього розділу, здійснюється згідно зі статтями 392 - 423 цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених пунктами 16-1 - 16-11 цього розділу.
 
16. 2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а надалі стала підозрюваним, обвинуваченим, підсудним в цій або іншій кримінальній справі;
 		 -10- Алєксєєв С.О.
 Абзац другий пункту 16-2 викласти в такій редакції:
«Особа, яка провадила дізнання або брала участь у відповідній кримінальній справі як прокурор, слідчий, понятий, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, експерт, спеціаліст, перекладач, свідок, секретар судового засідання, суддя або є близьким родичем чи членом сім’ї таких осіб, не може брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1-16-11 цього Розділу.»
Обґрунтування:
Враховуючи зміст статей Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р. щодо переліку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та з метою дотримання принципів незалежності та неупередженості суду доцільним є розширити перелік осіб, які не можуть брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1-16-11 цього Розділу, такими особами: понятий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представник цивільного позивача, цивільного відповідача, перекладач, секретар судового засідання, близький родич чи член сім’ї осіб вказаних у абзаці другому пункту 16-2.
 		Враховано   Особа, яка провадила дізнання або брала участь у відповідній кримінальній справі як прокурор, слідчий, понятий, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, експерт, спеціаліст, перекладач, свідок, секретар судового засідання, суддя або яка є близьким родичем чи членом сім’ї таких осіб, не може брати участь як суддя у перегляді обвинувального вироку відповідно до пунктів 16-1-16-11 цього розділу.
 
17. 3) викривлених обставинах, які очевидно не відповідають дослідженим у суді доказам, що мають істотне значення;
 		 -11- Гопко Г.М.
Сироїд О.І.
 "16-3. Скаргу може бути подано з тієї підстави, що обвинувальний вирок за відсутності інших доказів, які поза розумним сумнівом доводять вину засудженого, ґрунтується на:"
 		Враховано   16-3. Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин може бути подана з підстави, що обвинувальний вирок, за відсутності інших доказів, які поза розумним сумнівом доводять вину засудженого, ґрунтується на:
 
18. 4) обставинах, встановлених на підставі доказів, що були отримані з істотним порушенням права особи на захист під час дізнання, досудового слідства чи судового розгляду.
 		 -12- Гопко Г.М.
Сироїд О.І.
 У підпункті 1 пункту 16-3 після слова "наданих" доповнити словами "після фактичного затримання", після слова "досудового" доповнити словами "або судового"
 		Враховано   1) явці з повинною та/або показаннях підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, наданих після фактичного затримання, під час дізнання, досудового або судового слідства, які отримані з порушенням права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів або від яких відповідний підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий надалі відмовився, або які не підтвердилися під час судового розгляду;
 
19. У скарзі можуть бути наведені та обґрунтовані одна або декілька із зазначених підстав.
 		 -13- Гопко Г.М.
Сироїд О.І.
 Підпункт 2 пункту 16-3 викласти в такій редакції:
"2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а надалі стала підозрюваним, обвинуваченим, підсудним в цій або іншій кримінальній справі, або особи, яка мала особисту зацікавленість (отримала чи мала отримати матеріальну чи іншу вигоду внаслідок засудження особи); або особи, яка надавала суперечливі показання під час досудового слідства або судового розгляду".
 		Враховано   2) показаннях, отриманих від особи, яка спочатку була свідком, а надалі стала підозрюваним, обвинуваченим, підсудним у цій або іншій кримінальній справі, або особи, яка мала особисту зацікавленість (отримала чи мала отримати матеріальну чи іншу вигоду внаслідок засудження особи), або особи, яка надавала суперечливі показання під час досудового слідства або судового розгляду;
 
20. 16-4. Скаргу подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Якщо таким судом є суд, що раніше вирішував справу, тоді скарга подається до іншого суду апеляційної інстанції, найбільш територіально наближеного до місця відбування покарання.
 		    3) викривлених обставинах, які очевидно не відповідають дослідженим у суді доказам, що мають істотне значення;
4) обставинах, встановлених на підставі доказів, отриманих з істотним порушенням права особи на захист під час дізнання, досудового слідства чи судового розгляду.
 
21. В інтересах засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк, скаргу на обвинувальний вирок подає його захисник.
 		 -14- Гопко Г.М.
Сироїд О.І.
 Перед останнім абзацом пункту 16-3 додати абзаци такого змісту:
"Скаргу може бути подано також з тієї підстави, що:
1) суд ухвалив обвинувальний вирок, відхиливши клопотання про залучення доказів, що виправдовують засудженого, або суд не дав їм оцінку в обвинувальному вироку;
2) призначене засудженому покарання було вочевидь неспівмірним (занадто суворим) вчиненому злочину;
3) покарання у виді довічного позбавлення волі суд призначив без наведення обґрунтування неможливості призначення покарання на визначений строк".
 		Враховано   Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин може бути подана також з підстави, що:
суд ухвалив обвинувальний вирок, відхиливши клопотання про залучення доказів, що виправдовують засудженого, або суд не дав їм оцінку в обвинувальному вироку;
призначене засудженому покарання було вочевидь неспівмірним (занадто суворим) вчиненому злочину, в тому числі покарання у виді довічного позбавлення волі, призначене за незакінчений злочин;
покарання у виді довічного позбавлення волі суд призначив без наведення обґрунтування неможливості призначення покарання на визначений строк.
 
22. Подання скарги на вирок суду не зупиняє виконання такого вироку.
 		 -15- Чумак В.В.
 Пункт 16-3 доповнити абзацом такого змісту:
"Скаргу може бути подано також з тієї підстави, що:
2) призначене засудженому покарання було вочевидь неспівмірним (занадто суворим) вчиненому злочину, в тому числі покарання у виді довічного позбавлення волі, призначене за незакінчений злочин.
Запропоноване уточнення дозволить уникнути подвійного тлумачення правової норми.
 		Враховано      
23. Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд вироку колегіально у складі трьох професійних суддів.
 		    У скарзі можуть бути наведені та обґрунтовані одна або декілька із зазначених підстав.
 
24. Скарга може бути подана до 31 грудня 2017 року.
 		 -16- Алєксєєв С.О.
 У абзаці першому пункту 16-4 слово «Скаргу» замінити словом «Скарга».
Обґрунтування: Технічна правка.
 		Враховано   16-4. Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
 
25. 16-5. Скарга оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення апеляційної скарги, з особливостями, встановленими цим пунктом.
 		    Якщо таким судом є суд, що раніше вирішував справу, скарга подається до іншого суду апеляційної інстанції, найбільш територіально наближеного до місця відбування покарання.
 
26. Докази, які не були подані чи не були досліджені в суді, мають бути зазначені в скарзі без обов’язкового зазначення причини неподання чи недослідження.
 		 -17- Алєксєєв С.О.
 Абзац третій пункту 16-4 викласти в такій редакції:
«Скаргу на обвинувальний вирок може подати засуджений, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк, його захисник, законний представник.»
Обґрунтування:
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. №13-рп/2000 (справа про право вільного вибору захисника) зазначається, що міжнародно-правові акти передбачають право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист. Положення міжнародно-правових актів щодо права фізичної особи на захист від обвинувачення відтворені у положеннях частини першої статті 59 Конституції України, які закріплюють право кожної фізичної особи на правову допомогу і право вільного вибору захисника з метою захисту від обвинувачення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 р. №9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу) рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 14), Протоколі №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 1), ратифікованих Україною та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Законопроект виключає право засудженого на особисте подання ним як скарги про перегляд (подає виключно захисник), так і касаційної скарги (подають виключно захисник або прокурор), а подання скарги засудженим особисто визначає як підставу для повернення скарги судом (пропонований п. 16-6 Перехідних положень). В той же час, право подати заперечення на скаргу надається і потерпілому, і його представнику, а також прокурору, захиснику іншої особи, засудженої у цій справі (пропонований п. 16-8 Перехідних положень).
Крім того, у діючому Кримінальному процесуальному кодексі України 2012 року (статті 393, 424), як і у Кримінально-процесуальному кодексі України 1960 року, який втратив чинність (статті 348, 384), зазначається про право на подання апеляційних і касаційних скарг як засудженим, так і його захисником, а не виключно захисником.
Необхідно надати можливість для подання скарги не тільки захиснику, але і самому засудженому або його законному представнику.
 		Враховано редакційно   Скаргу на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин має право подати засуджений за скоєння особливо тяжкого злочину, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк, його законний представник чи захисник.
 
27. До скарги додається копія обвинувального вироку, який набрав законної сили, вироки та ухвали судів апеляційної і касаційної інстанцій, постанови Верховного Суду України у цій кримінальній справі (за наявності), а також оригінали чи копії інших документів, які підтверджують наявність підстав для подання скарги.
 		 -18- Шухевич Ю.Р.
 абзац третій пункту 16-4 законопроекту викласти в такій редакції:
«Скаргу на обвинувальний вирок мають право подати засуджений або його захисник.»
 		Враховано      
28. Захисник засудженого не зобов’язаний додавати до скарги та доданих до неї письмових матеріалів їхні копії в кількості, необхідній для їх надсилання учасникам судового провадження.
 		    Подання скарги на вирок суду не зупиняє виконання такого вироку.
 
29. 16-6. Скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня має бути передана судді-доповідачу. Прийняття скарги здійснює суддя-доповідач суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому статтями 398, 399 цього Кодексу.
 		    Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд вироку колегіально у складі трьох професійних суддів.
 
30. Після отримання скарги суд апеляційної інстанції на підставі та в порядку, визначених цим Кодексом, уповноважений:
 		 -19- Шухевич Ю.Р.
 абзац шостий пункту 16-4 законопроекту викласти в такій редакції:
«Скарга може бути подана без обмеження будь-яким строком.»
 		Відхилено .  Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин може бути подана до 31 грудня 2018 року.
 
31. 1) відкрити провадження;
 		 -20- Сироїд О.І.
 Абзац шостий пункту 16-4 викласти в такій редакції:
"Скарга може бути подана до 31 грудня 2018 року".
 		Враховано      
32. 2) залишити скаргу без руху;
 		    16-5. Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення апеляційної скарги, з особливостями, встановленими цим пунктом.
 
33. 3) повернути скаргу;
 		 -21- Шухевич Ю.Р.
 абзац другий пункту 16-5 законопроекту викласти в такій редакції:
«Докази, які не були подані чи не були досліджені в суді, мають бути зазначені в скарзі з обов’язковим зазначенням причин їх неподання чи недослідження.»
 		Відхилено   Докази, які не були подані чи не були досліджені в суді, мають бути зазначені у скарзі без обов’язкового зазначення причини неподання чи недослідження.
 
34. 4) відмовити у відкритті провадження.
 		    До скарги додається копія обвинувального вироку, який набрав законної сили, вироки та ухвали судів апеляційної і касаційної інстанцій, постанови Верховного Суду України у цій кримінальній справі (за наявності), а також оригінали чи копії інших документів, що підтверджують наявність підстав для подання скарги.
 
35. Суддя-доповідач повертає скаргу лише в разі, якщо:
 		 -22- Алєксєєв С.О.
 У абзаці четвертому пункту 16-5 слова «Захисник засудженого не зобов’язаний» замінити словами «Особа, яка подає скаргу, не зобов’язана»
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
 		Враховано   Особа, яка подає скаргу, не зобов’язана додавати до скарги та доданих до неї письмових матеріалів їхні копії в кількості, необхідній для надсилання учасникам судового провадження.
 
36. 1) захисник засудженого не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
 		 -23- Шухевич Ю.Р.
 абзац четвертий пункту 16-5 законопроекту викласти в такій редакції:
«До скарги та доданих до неї письмових матеріалів не обов’язково додавати їхні копії в кількості, необхідній для їх надсилання учасникам судового провадження.»
 		Враховано редакційно      
37. 2) скарга не підсудна зазначеному суду;
3) скаргу подано на обвинувальний вирок, який не було оскаржено в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, і строки для такого оскарження на момент подання скарги не закінчилися;
4) скаргу подано засудженим особисто або іншою особою без залучення захисника;
5) скаргу подано з підстав, не зазначених у пункті 16-3 цього Розділу.
У разі виявлення суддею-доповідачем обставин, що є підставою для відмови у відкритті провадження, він передає зазначене питання на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача і двох професійних суддів суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів відмовляє у відкритті провадження лише в разі, якщо скаргу подано:
 		    16-6. Скарга на обвинувальний вирок у справі про особливо тяжкий злочин, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Прийняття скарги здійснює суддя-доповідач суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому статтями 398, 399 цього Кодексу.
Після отримання скарги суд апеляційної інстанції на підставі та в порядку, визначених цим Кодексом, уповноважений:
відкрити провадження;
залишити скаргу без руху;
повернути скаргу;
відмовити у відкритті провадження.
 
38. 1) на обвинувальний вирок в іншій кримінальній справі, ніж справа про тяжкий чи особливо тяжкий злочин;
 		 -24- Шухевич Ю.Р.
 абзаци третій пункту 16-5 законопроекту викласти в такій редакції:
«Суддя-доповідач повертає скаргу лише в разі, якщо:
1) засуджений чи його захисник не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) скарга не підсудна зазначеному суду;
3) скаргу подано на обвинувальний вирок, який не було оскаржено в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, і строки для такого оскарження на момент подання скарги не закінчилися;
4) скаргу подано з підстав, не зазначених у пункті 16-3 цього Розділу.»
 		Відхилено   Суддя-доповідач повертає скаргу виключно у разі, якщо:
 
39. 2) на обвинувальний вирок, ухвалений не на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року;
 		 -25- Алєксєєв С.О.
 У абзаці восьмому статті 16-6 слова «захисник засудженого не усунув» замінити словами «особа, яка подала скаргу, не усунула».
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
 		Враховано   1) особа, яка подала скаргу не усунула, недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
 
40. 3) захисником в інтересах засудженого, який на момент її подання відбув покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк;
 		    2) скарга не підсудна зазначеному суду;
 
41. 4) скаргу подано після закінчення строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу, крім випадків, коли своєчасно подану скаргу було залишено без руху і захисник засудженого усунув недоліки у встановлений судом строк.
 		 -26- Луценко Ю.В.
 В підпункті 3 частини третьої статті 16-6 проекту необхідно зробити посилання і на КПК України 2012 року, оскільки можуть бути оскаржені і вироки, ухвалені на підставі КПК 2012 року.
 		Враховано   3) скаргу подано на обвинувальний вирок, який не було оскаржено в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року або Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, і строк для такого оскарження на день подання скарги не закінчилися;
 
42. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному цим Кодексом, в межах строку, визначеного пунктом 16-4 цього Розділу. Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню зі скаргою.
 		 -27- Алєксєєв С.О.
 Абзац одинадцятий статті 16-6 викласти в такій редакції:
«4) скаргу подано особою, не вказаною у абзаці третьому пункту 16-4 цього Розділу;»
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
 		Враховано   4) скаргу подано особою, не передбаченою абзацом третім пункту 16-4 цього розділу;
 
43. Ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження, залишення скарги без руху, повернення скарги або відмову у відкритті провадження не можуть бути оскаржені.
 		    5) скаргу подано з підстав, не зазначених у пункті 16-3 цього розділу.
 
44. 16-7. Протягом десяти днів після відкриття провадження з перегляду обвинувального вироку суддя-доповідач витребовує матеріали кримінальної справи. Орган, у якому зберігаються матеріали кримінальної справи, зобов’язаний протягом п’яти днів надіслати їх до суду апеляційної інстанції, який їх витребував.
 		 -28- Алєксєєв С.О.
 Абзац тринадцятий статті 16-6 викласти в такій редакції:
«У разі виявлення суддею-доповідачем обставин, що є підставою для відмови у відкритті провадження, він передає зазначене питання на розгляд колегії з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів суду апеляційної інстанції, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково.»
Обґрунтування:
Відповідно до частини першої статті 451 КПК України «Допуск справи до провадження»: «У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково».
Таким чином, з метою усунення двозначності у статтях КПК України та пропонованих у даному пункті змінах, необхідно викласти даний абзац у новій редакції.
 		Враховано   У разі виявлення суддею-доповідачем обставин, що є підставою для відмови у відкритті провадження, він передає зазначене питання на розгляд колегії у складі судді-доповідача та двох суддів суду апеляційної інстанції, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково.
 
45. 16-8. Потерпілий, його представник, прокурор, захисник іншої особи, засудженої у цій справі, мають право приєднатися до скарги або подати до суду апеляційної інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції.
 		 -29- Шухевич Ю.Р.
 абзац п’ятий – шостий пункту 16-5 законопроекту викласти в такій редакції:
«Колегія суддів відмовляє у відкритті провадження лише в разі, якщо скаргу подано:
1) на обвинувальний вирок в іншій кримінальній справі, ніж справа про злочин, за який було засуджено особу до довічного позбавлення волі;
2) на обвинувальний вирок, ухвалений не на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року;
Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному цим Кодексом. Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню зі скаргою.»
 		Відхилено   Колегія суддів відмовляє у відкритті провадження виключно у разі, якщо скаргу подано:
 
46. Заперечення на скаргу оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення заперечення на апеляційну скаргу.
 		    1) на обвинувальний вирок в іншій кримінальній справі, ніж справа про особливо тяжкий злочин;
 
47. 16-9. Під час перегляду вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього Розділу, участь захисника є обов’язковою.
 		 -30- Луценко Ю.В.
 У частині п‘ятій статті 16-6 пункт 2 виключити, оскільки скаргу може бути подано і на вирок, ухвалений на підставі КПК 2012 року.
 		Враховано      
48. Закінчення строку відбуття засудженим покарання після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджає провадженню за цією скаргою.
 		 -31- Алєксєєв С.О.
 У абзаці сімнадцятому статті 16-6 слова «захисником в інтересах засудженого» замінити словами «в інтересах засудженого».
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
 		Враховано   2) в інтересах засудженого, який на момент її подання відбув покарання у виді довічного позбавлення волі або позбавлення волі на певний строк;
 
49. 16-10. Суд апеляційної інстанції досліджує докази згідно з правилами, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
 		 -32- Алєксєєв С.О.
 У абзаці вісімнадцятому статті 16-6 слова «захисник засудженого усунув» замінити словами «особа, яка подала скаргу, усунула».
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
 		Враховано   3) після закінчення строку, визначеного пунктом 16-4 цього розділу, крім випадків, коли своєчасно подану скаргу було залишено без руху і особа, яка подала скаргу, усунула недоліки у встановлений судом строк.
 
50. Показання учасників кримінального провадження суд апеляційної інстанції отримує усно.
 		    Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному цим Кодексом, у межах строку, визначеного пунктом 16-4 цього розділу. Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню зі скаргою.
 
51. Рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні явки з повинною, протоколів допиту особи, лише якщо допит такої особи неможливий через:
 		 -33- Алєксєєв С.О.
 Абзац двадцятий статті 16-6 викласти в такій редакції:
«Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.»
Обґрунтування:
Право звернення до судів вищих інстанцій з апеляційними та/або касаційними скаргами є важливою складовою судочинства в Україні.
Згідно ст. 129 Конституції України одною з основних засад судочинства є «забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом».
Крім того, відповідно до частини шостої статті 399 КПК України «Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження»: «Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку».
Таким чином, з метою усунення двозначності у статтях КПК України та пропонованих у даному пункті змінах, необхідно викласти даний абзац у новій редакції.
Можливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення скарги або відмову у відкритті провадження надасть засудженим більш реальні гарантії для належного захисту своїх прав.
 		Враховано   Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
52. 1) її відсутність під час судового засідання внаслідок смерті або тяжкої фізичної чи психічної хвороби;
 		 -34- Алєксєєв С.О.
 У абзаці першому статті 167 слова «кримінальної справи» замінити словами «кримінального провадження».
Обґрунтування:
Відповідно до частини першої статті 317 КПК України «Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними»: «Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)».
Тобто, поняття «матеріали кримінального провадження» і «кримінальна справа» є синонімами, а правильним буде застосування словосполучення «матеріали кримінального провадження», замість «матеріали кримінальної справи».
Таким чином, дана правка спрямована на усунення двозначності у статтях КПК України та нормах даного пункту законопроекту.
 		Враховано   16-7. Протягом 10 днів після відкриття провадження з перегляду обвинувального вироку суддя-доповідач витребовує матеріали кримінального провадження. Орган, у якому зберігаються матеріали кримінального провадження, зобов’язаний протягом п’яти днів надіслати їх до суду апеляційної інстанції, який їх витребував.
 
53. 2) її неприбуття на виклик до суду, якщо місцезнаходження особи не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку.
 		 -35- Шухевич Ю.Р.
 доповнити пункт 16-8 законопроекту абзацом першим такого змісту:
«Суддя надсилає учасникам судового провадження копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.»
 		Враховано   16-8. Суддя надсилає учасникам судового провадження копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
 
54. В інших випадках рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
 		 -36- Алєксєєв С.О.
 Абзац перший статті 16-8 викласти в такій редакції:
«16-8. Потерпілий, його представник або законний представник, прокурор, захисник або законний представник іншої особи, засудженої у цій справі, мають право приєднатися до скарги або подати до суду апеляційної інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції.»
Обґрунтування:
Відповідно до частин першої та другої статті 58 КПК України «Представник потерпілого»: «1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. 2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні».
Відповідно до частини першої статті 59 КПК України «Законний представник потерпілого»: «Якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник».
Відповідно до частини першої статті 402 КПК України «Заперечення на апеляційну скаргу»: «1. Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку».
Відповідно до частини першої статті 393 КПК України «Право на апеляційне оскарження»: «1. Апеляційну скаргу мають право подати: … 3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник».
Таким чином, з метою усунення двозначності у статтях КПК України та пропонованих у даному пункті змінах, необхідно викласти даний абзац у новій редакції, включивши до переліку законних представників відповідних осіб
 		Враховано   Потерпілий, його представник або законний представник, прокурор, захисник або законний представник іншої особи, засудженої у цій справі, мають право приєднатися до скарги або подати до суду апеляційної інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції.
 
55. 16-11. За наслідками розгляду скарги суд апеляційної інстанції уповноважений:
 		    Заперечення на скаргу оформлюється в порядку, визначеному цим Кодексом для оформлення заперечення на апеляційну скаргу.
 
56. 1) залишити вирок без змін;
 		 -37- Шухевич Ю.Р.
 пункт 16-9 законопроекту вилучити.
 		Відхилено .  16-9. Під час перегляду вироків з підстав, зазначених у пункті 16-3 цього розділу, участь захисника є обов’язковою.
 
57. 2) змінити вирок;
 		 -38- Ленський О.О.
 Абзац другий статті 16-9 після першого речення доповнити реченням другим такого змісту: "За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено".
Обгрунтування: пропозиція вноситься з огляду на вимоги частини 4 статті 461 КПК, відповідно до якої за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
 		Відхилено   Закінчення строку відбуття засудженим покарання, звільнення засудженого від відбування покарання або смерть засудженого, зняття або погашення судимості за вчинений злочин після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджають провадженню за цією скаргою.
 
58. 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
 		 -39- Алєксєєв С.О.
 Абзац другий статті 16-9 викласти в такій редакції:
«Закінчення строку відбуття засудженим покарання, звільнення засудженого від відбування покарання або смерть засудженого після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджає провадженню за цією скаргою.»
Обґрунтування:
Відповідно до частини сьомої статті 539 КПК України «Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку»: «7. У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України».
Відповідно до частини п’ятої статті 447 КПК України «Строк подання заяви про перегляд судового рішення»: «Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації».
Таким чином, з метою усунення двозначності у статтях КПК України та пропонованих у даному пункті змінах, необхідно викласти даний абзац у новій редакції, включивши до переліку обставин, що не перешкоджають провадженню за скаргою звільнення засудженого від відбування покарання та смерть засудженого.
 		Враховано      
59. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 1 цього пункту, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
 		 -40- Пташник В.Ю.
 Абзац другий пункту 16-9 викласти у наступній редакції:
"Відбуття засудженим покарання, звільнення його від відбування покарання, зняття або погашення судимості за вчинений злочин після подання скарги про перегляд судового рішення не перешкоджають провадженню за цією скаргою. "
Обгрунтування:
Положення даного абзацу доцільно розширити для уникнення припинення судового провадження через певні зміни у кримінально-правових відносинах, які існують між державою та особою. Для цілей реабілітації особи ані відбуття нею покарання, ані звільнення від його відбування, ані зняття або погашення судимості за вчинений злочин не повинні бути перешкодою для реалізації права засудженого на повне або часткове виправдання.
 		Враховано редакційно      
60. Прийнявши рішення, визначене підпунктом 2 чи 3 цього пункту, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене захисником засудженого чи прокурором у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.
З моменту проголошення рішення, визначеного підпунктами 2, 3 цього пункту, інші судові рішення у цій кримінальній справі втрачають законну силу в частині, що не узгоджується із цим рішенням".
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-41- Шухевич Ю.Р.
 абзац четвертий пункту 16-10 законопроекту вилучити.
(В інших випадках рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання)
 		Відхилено   16-10. Суд апеляційної інстанції досліджує докази згідно з правилами, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
Показання учасників кримінального провадження суд апеляційної інстанції отримує усно.
Рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні явки з повинною, протоколів допиту особи, лише якщо допит такої особи неможливий через:
1) її відсутність у судовому засіданні внаслідок смерті або тяжкої фізичної чи психічної хвороби;
2) її неприбуття на виклик до суду, якщо місцезнаходження особи не встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку.
В інших випадках рішення суду апеляційної інстанції може ґрунтуватися лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
16-11. За наслідками розгляду скарги суд апеляційної інстанції уповноважений:
1) залишити вирок без змін;
2) змінити вирок;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Прийнявши рішення, визначене підпунктом 1 цього пункту, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Прийнявши рішення, визначене підпунктом 2 чи 3 цього пункту, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено засудженим, його законним представником, захисником засудженого чи прокурором у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.
З дня набрання законної сили рішенням, визначеним підпунктами 2 і 3 цього пункту, інші судові рішення у цій кримінальній справі втрачають законну силу в частині, що суперечить такому рішенню.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання скарги у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі подання скарги у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом, рішення суду набирає законної сили з дня проголошення рішення судом касаційної інстанції.
Забороняються зміна вироку або скасування вироку та ухвалення нового вироку:
якщо це тягне за собою погіршення становища особи;
з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 74 Кримінального кодексу України.
Особа, щодо якої постановлено виправдувальний вирок у порядку, передбаченому цим розділом, вважається реабілітованою".
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

    -42- Алєксєєв С.О.
 Абзац сьомий статті 16-11 викласти в такій редакції:
«Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене засудженим, його захисником, законним представником у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.»
Обґрунтування:
Дана зміна пов’язана з приведенням у відповідність із пропонованими змінами до пункту 16-4 (щодо розширення переліку суб’єктів подання скарги).
Згідно даного пункту рішення суду апеляційної інстанції (за наслідками розгляду скарги) може бути оскаржене не тільки захисником засудженого, але також і прокурором у касаційному порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Проте, наявність такої норми створює підставу для погіршення правового становища засудженого судом касаційної інстанції, адже, відповідно до частини другої статті 137 КПК України, «обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник».
В той же час, Конституція України у статті 58 чітко встановлює, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Таким чином, доцільно виключити в даному випадку можливість оскарження рішення суду апеляційної інстанції прокурором у касаційному порядку.
 		Враховано    
    -43- Шухевич Ю.Р.
 абзац четвертий пункту 16-11 законопроекту викласти в такій редакції:
«Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене засудженим, його захисником чи прокурором у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом".
 		Відхилено    
    -44- Шухевич Ю.Р.
 абзац п’ятий пункту 16-11 законопроекту викласти в такій редакції:
"З моменту набрання законної сили судового рішення з підстав, визначених підпунктами 2, 3 абзацу першого цього пункту, інші судові рішення у цій кримінальній справі втрачають законну силу в частині, що не узгоджується із цим рішенням."
 		Враховано    
    -45- Шухевич Ю.Р.
 доповнити пункт 16-11 законопроекту абзацами шостим – сьомим такого змісту:
«Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання скарги у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі подання скарги у касаційному порядку, визначеному цим Кодексом, рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом касаційної інстанції.»
 		Враховано    
    -46- Пташник В.Ю.
 Пункт 16-11 доповнити абзацами наступного змісту:
Забороняються зміна вироку або скасування вироку та ухвалення нового вироку:
1) якщо це тягне за собою погіршення становища особи;
2) з підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 74 Кримінального кодексу України.
Особа, щодо якої постановлено виправдувальний вирок у порядку, передбаченому цим Розділом, вважається реабілітованою. "
Обґрунтування:
Перший абзац закріплює: традиційну для вітчизняного кримінального процесу заборону погіршення становища особи;
б) положення, яке запобігатиме потенційному порушенню процесуального порядку реалізації положень Кримінального кодексу, що мають зворотну дію в часі. Законопроект допускає лише " ревізію " попередніх судових рішень шляхом їх зміни чи скасування. Натомість, наслідки закону, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність (ч.ч. 2, 3 ст. 74 Кримінального кодексу України), відповідно до чинного кримінального процесуального закону, реалізуються не шляхом скасування чи зміни обвинувального вироку, а шляхом постановлення ухвали суду в порядку виконання вироку (п. 13 ч. 2 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України), яка ґрунтується на презумпції законності та обґрунтованості обвинувального вироку.
За відсутності спеціальної вказівки (такої, що пропонується, чи схожої до неї), такий стан речей може призвести до випадків, коли суди будуть використовувати положення законопроекту для скасування чи зміни попередніх судових рішень з огляду на необхідність процесуально реалізувати наслідки зворотної дії кримінального закону в часі, порушуючи тим самим презумпцію законності та обґрунтованості постановленого щодо особи вироку.
Метою другого абзацу є регламентація правового статусу осіб, щодо яких було постановлено виправдувальний вирок. Зокрема, це беззастережно дозволить їм скористатись положенням ч. 4 ст. 88 Кримінального кодексу України, відповідно до якого реабілітовані особи вважаються такими, що не мають судимості.
 		Враховано    
    -47- Чумак В.В.
 Розділ другий законопроекту викласти в такій редакції:
"ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування".
 		Враховано